Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.7 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 4411 166250 161516 2026-06-18T18:42:13Z Halajkovič 33393 166250 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = [[Село]] в [[Польско|Польску]]<!--(Місто Словеньска / Город в России …)--> |руська назва = Лабова<!-- обычайно як назва статьи --> |оригинална назва =Łabowa {{ref-pl}}<!-- словацка, мадярска и т.п. --> |застава = Łabowa, cerkiew Opieki Bogurodzicy (HB11).jpg<!-- назва файла, нп.: Zastava.png --> |опис заставы = Церква Покровы Богородицѣ <!-- появить ся над фотков --> |ширина заставы = 300<!-- в пикселах, нп.: 150 --> |герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg --> |опис герба = <!-- появить ся над фотков --> |ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 --> |вид крайны = Держава<!--2.гарадича администрации --> |крайна = Польско<!-- Do not put link here for the location map accuracy (if used)!--> |lat_dir = N |lat_deg =49 |lat_min =31 |lat_sec =40 <!-- землеписна ширка--> |lon_dir = E |lon_deg =20 |lon_min =51 |lon_sec =19 <!-- землеписна довжка--> |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --> |карта страны = <!-- локачна мапа штату (имплицитно дасть мапу свѣта) --> |размер карты страны = 0 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид региона = [[Воеводства в Польщи|Воеводство]]<!--3.гарадича администрации--> |регион = [[Малопольске воеводство|Малопольске]] |вид района = Повѣт <!--4.гарадича администрации, предволено: Район --> |район = Новосандецкый |вид общины = [[Ґмина|Гмина]]<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--> |община = Лабова |площа = <!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = <!-- в метрах --> |население = 1677<!-- лем само число --><ref name=":0">{{Cite web |title = Wieś Łabowa w liczbach |date = 2021 |accessdate = 2025-10-13 |publisher = Polska w liczbach |url = https://www.polskawliczbach.pl/wies_Labowa |language = {{ref-pl}}}}</ref> |год переписи = 2021 |часовый пояс = |DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять --> |телефонный код = (+48) 18 |почтовый индекс =33-336 |вид идентификатора = SIMC<!-- локална система кодованя територии--> |цифровой идентификатор = 0442809 |категория в Commons = Łabowa |сайт = <!-- http://www.ХХХХХ.com або URL назва сайта --> |язык сайта = }} '''Лабова''' ({{lang-pl|Łabowa}}) — [[село]] на [[юговыход]]ѣ [[Польско|Польска]] в [[Малопольске воеводство|Малопольском воеводствѣ]], в Новосандецком повѣтѣ. [[Село]] е центром [[Ґмина|гмины]] Лабова, котра мать ещи 12 иншых осад. Лежить при дорозѣ DK75 на одсѣку [[Новый Санч]] – [[Мушынка|Мушинка]].<ref name=":0" /> В року 2021 Лабова числила 1677 обывательох, з котрых 48,5% были жоны, a 51,5% хлопы.<ref name=":0/> == История == Лабова заложена в року 1581 на валашском правѣ. Такой того року ту основана [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицка]] парохия. Мурована Церква Покровы Богородицѣ поставлена року 1784.<ref>{{Cite web |title = Nasze Regionalne - Wszystko z Twojego Regionu |accessdate = 2025-10-13 |publisher = naszeregionalne.pl |url = http://naszeregionalne.pl/records/show/id/288}}</ref>. До [[акція Вісла|акции Висла]] Лабова была [[Лемкы|лемковскым]] селом.<ref>{{cite web |url=http://lemko.org/lih/lihchp23.html|title= Села в Польщи де до 1945 року пережывали Лемкы|publisher=www.lemko.org |accessdate= 2025-10-13}}</ref> == Вызнамны родаци == * [[Дмитро Вислоцкый]] (1888–1968), [[Лемкы|лемковскый]] [[писатель]], [[новинарь]] и сполоченско-културный дѣятель.<ref>[http://esu.com.ua/search_articles.php?id=34151 Вислоцький Дмитро Федорович]</ref> == Референции == {{референції}} [[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]] ahiytb9q7mily64pkx3wrk7rm1j0uns 0 5024 166271 118259 2026-06-19T08:45:48Z Halajkovič 33393 166271 wikitext text/x-wiki [[Файл:Hemisferio_Oeste.png|thumb|Западна півкуля зафарблена на жовто]] [[Файл:Western Hemisphere LamAz.png|thumb|right|Западна півкуля]] '''Западна півкуля''' або '''западна гемісфера''' є термін означуючій половину [[Земля (планета)|Земли]], котра ся розпростерать [[запад]]но од [[Основный мерідіан|нулового мерідіану]] і выходно од 180° выходной довжкы. Друга половина є означована як [[Выходна півкуля]]. Тот термін ся даколи хоснує і про означіня лем [[Америка|америцького]] контіненту, і наперек тому же ся гев находять і дакотры [[Европа|европскы]], [[Африка|африцькы]] ці [[Океанія|океаньскы]] земли. Інде ся зась як западна півкуля означує цалый ''Новый світ'', т. є. враховано контіненту [[Австралія|Австралії]]. == Поз. тыж == * [[Выходна півкуля]] * [[Южна півкуля]] * [[Северна півкуля]] == Референції == {{reflist}} {{референції}} * {{Переклад|cs|Západní polokoule|6862036}} [[Катеґорія:Ґеоґрафія]] [[Катеґорія:Земля]] [[Катеґорія:Географична терминология]] [[Катеґорія:Півкулi Земли]] ccju1unicqdgnee1rpp71pefx6rocvb 0 5702 166265 135339 2026-06-19T03:09:13Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 166265 wikitext text/x-wiki [[Файл:Carduelis spinus male.jpg|thumb|right|Самець]] [[Файл:Carduelis spinus female.jpg|thumb|right|Саміця]] [[Файл:Erlenzeisig im Flug.jpg|thumb|Чіжик летить]] [[File:Carduelis spinus MHNT.ZOO.2010.11 Anvers.jpg|thumb|''Carduelis spinus'']] '''Чіжык''' або тыж '''чіж''' (''Carduelis spinus'') є малый вид [[співакы|співака]] з [[родина (біолоґія)|родины]] [[вюрковы]]х (Fringillidae). == Таксономія == Чіжык быв описаный [[Карл Лінней|Карлом Ліннейом]] в роцї [[1758]] під назвов ''Fringilla spinus''.</ref> Є то монотіпічный вид.<ref>McCarthy, Eugene M. (2006). ''Handbook of Avian Hybrids of the World''. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-518323-8.</ref> == Опис == Росте до 11-12,5 цм,<ref name=oup>''The Birds of the Western Palearctic''. [[OUP]]. 1997. ISBN 0-19-854099-X.</ref><ref name=mullarney>Mullarney, K.; Svensson, L.; Zetterström, D; y Grant, P.J. (2003). ''Guía de Campo de las Aves de España y de Europa''. Editorial Omega. ISBN 84-282-1218-X.</ref> роспятя крыл мірять 20-24 цм<ref name=oup/><ref name=schauenberg>Schauenberg, P. et al. (1979). ''Fichero Safari Club (Lúgano)''. Madrid: S.A.P.E.. ISBN 84-7461-167-9.</ref> і важыть 10-18 g.<ref name=oup/><ref name=hume>Hume, Rob (2002). ''Guía de Campo de las Aves de España y de Europa''. Editorial Omega. ISBN 84-282-1317-8.</ref> Є сексуално діморфный. Самцї мають зелено сивый хырбет, жовту гудзіцю, шырокы жовты смугы на інакше чорнім хвостї і крылах, чорный фляк під дзёбаком і чорна тимя. біле піря під дзёбаком і жовткасту грудь. смугованый спід тїла. Дзёбак мають обі поглавя сивый, ногы тмавобуры і очі чорны. Молоды птахы ся подобають саміцям, але суть зафарблены простїше.<ref name=mullarney/> === Голос === Вабить сычавым „діееее“. Спів є фрышный, щебетавый, прокладаный силнїшыма куртшыма звуками. Чіжык співать цїлый рік, часто в ґрупах.<ref name=mullarney/> == Росшырїня == Гнїздить на россяглій теріторії [[Европа|Европы]] (особливо пак в їй [[середня Европа|середнїй]] і [[северна Европа|северній части]]) і ізоловане тыж на теріторії [[выходна Азія|выходной Азії]].<ref name="senar">Senar, J.C. y Borrás, A.. "[http://www.mma.es/secciones/biodiversidad/inventarios/inb/atlas_aves_reproductoras/pdf/lugano.pdf. Lúgano en el Atlas de las Aves Reproductoras de España]{{Dead link|date=January 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}".</ref> Часточно є перелїтный, азійскы птахы зимують переважно в [[Японія|Японії]] і [[Кітай|Кітаї]], европскы пак в середнїй, южній і западній Европі і [[северна Африка|северній Африцї]]. Гнїздить в [[шпильковый лїс|шпильковых]] і менше чіслено і в [[змішаный лїс|змішаных лїсах]], окремо пак у высшых пологах. В зимі ся тыж часто находить в [[парк]]ах і [[загорода]]х. == Статус == Ґлобална популація виду є гадана на 30-70 міліонів екземпларів, европска популація пак на 2,7-15 міліонів парів.<ref>Tucker, G.M. y Heath, M.F. (1994). ''Birds in Europe: their conservation status (BirdLife Conservation Series nº 3)''. Cambridge: BirdLife International. ISBN 0-946888-29-9.</ref><ref>Cramp, S. y Perrins, C.M. (1994). ''Handbook of the Birds of Europe, the Middle East and North Africa. The Birds of the Western Palearctic. Vol. IX.''. Oxford: Oxford University Press. ISBN 0-19-857506-8.</ref> == Хованя == Чіжык є дуже енерґічный птах, шыковно ся рушать і як глядать страву часто вісить долов головов. Окремо пак в осени і в зимі ся часту стримує в малых ґрупах,<ref>Copete, J.L. (1990). O''bservación de un dormidero de Lúganos (Carduelis spinus)''. '''7'''. Butlletí del Grup Català d'Anellament.</ref> в котрых панує становлена єрархія.<ref name="senar2">Senar, J.C. (1984). "Allofeeding in Eurasian siskin (Carduelis spinus)". ''Condor'' (The Cooper Ornithological Society) '''86''': 213-214.</ref> В часї гнїздїня жыє барже скрыто. === Страва === Переважно є насїняпожераючій. В осени і в зимі жере особливо насїня листяных стромів, враховано березы або вільхы.<ref name=mullarney/><ref name=pajaricos>Pajaricos.es. "[http://www.pajaricos.es/mas/maslugano.htm Lúgano]".</ref> Лїтать тыж до културной країны, де ся придасть к другым видам вюрковых птахів і вєдно глядають насїня рослин як наприклад пупава.<ref name=schauenberg/><ref name=pajaricos/> В ярї і в лїтї ся в ёго страві обявує переважно насїня шпильковых дерев, окремо пак виду ''[[Abies]]'', ''[[Picea]]'' a ''[[Larix]]''.<ref name=pajaricos/><ref name=terra>"[https://web.archive.org/web/20121201144614/http://www.terra.es/personal/sobradil/lugano/home.htm Carduelis spinus]" na terra.es.</ref>. Бігом старостливости о молодята в ёго стравї ступать значіня хробаків.<ref name=terra/> === Гнїздїня === Чіжык гнїздить в середоевропскых условіях од марца до юла, а то раз або двараз за рік. Často přitom tvoří malá hejna až o 6 párech.<ref name="senar"/> Добрї скрыте горняткове гнїздо з малых конариків, травы, моху будує высоко в конарях шпильковых стромів. Саміця кладе 3-6 білы аж сивасто синїх, буро флякастых, 15,2 x 12,1 мм великых [[яйце|яєць]], на якых сама сидить 10-14 днїв. Молодята суть алтріціалны і гнїздо опущають по 15 днях.<ref name=terra/> == Одказы == {{Sisterlinks | commons = Carduelis spinus | species = Carduelis spinus }} === Референції === <references/> {{Переклад|cs|Čížek lesní|7524767}} === Екстерны одказы === * [http://www.biolib.cz/cz/taxon/id9007/ Biolib] [[Катеґорія:Вюрковы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] eww628znuf0h7zhcl7e7o12v7huf92j 0 5709 166260 162480 2026-06-19T02:01:49Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 166260 wikitext text/x-wiki [[Україна|Українї]], станом на [[1. януара]] [[2020]] року, є 460 [[Місто|міст]], 886 сел містьского тіпа і 27 163 [[село|сел]]<ref name="stat2012">[https://web.archive.org/web/20150627002237/http://ukrstat.org/uk/druk/katalog/kat_u/2012/07_2012/zb_chnas_2011.rar Численность населения Украины на 1 января 2012 г.]</ref>. Головне і найвекше місто Україны є [[Київ]]. В період з [[2001|2001]] по [[2022]] рр. кількость міст-міліонарів в штаті ся скоротило з 5 ([[Київ]], [[Харків]], [[Днїпро (місто)|Днїпро]], [[Одеса]], [[Донецьк]]) до 3 ([[Київ]], [[Харків]], [[Одеса]]). Найбівше міст в [[Донецька область|Донецькій]] (52), [[Львівска область|Львівскій]] (44) і [[Луганьска область|Луганьскій]] (37) областях. В містах прожыває бівше як 68 % населїня. [[Файл:Укр вект гор.png|мини|450 пкс|Найвекші міста Україны (населїня на [[2001]])]] Ниже є уведженый список вшыткых [[місто|міст]] [[Україна|Україны]]. __TOC__ == Міста Україны (подля населїня) == <center>[[#1000000|Понад 1&nbsp;000&nbsp;000]] | [[#500000|500&nbsp;000&nbsp;— 1&nbsp;000&nbsp;000]] | [[#250000|250&nbsp;000&nbsp;— 500&nbsp;000]] | [[#100000|100&nbsp;000&nbsp;— 250&nbsp;000]] | [[#50000|50&nbsp;000&nbsp;— 100&nbsp;000]] | [[#25000|25&nbsp;000&nbsp;— 50&nbsp;000]] | [[#10000|10&nbsp;000&nbsp;— 25&nbsp;000]] | [[#5000|5&nbsp;000&nbsp;— 10&nbsp;000]] | [[#2500|2500&nbsp;— 5000]] | [[#0|До 2500]]</center> {| class=wikitable width=100% ! [[Місто]] ! [[Область]], [[Автономна Републіка Крым|АРК]], місто ! Чисельность населїня (2020) |- ! colspan="3" style="background-color:silver;text-align:center;" | <div id=1000000>Понад 1&nbsp;000&nbsp;000</div> |- | [[Київ]] | місто [[Київ]] | align=right NOWRAP | 2 967 360 |- | [[Харків]] | [[Харківска область|Харківска]] | align=right NOWRAP | 1 443 207 |- | [[Одеса]] | [[Одеска область|Одеска]] | align=right NOWRAP | 1 017 699 |- ! colspan="3" style="background-color:silver;text-align:center;" | <div id=500000>500&nbsp;000&nbsp;— 1&nbsp;000&nbsp;000</div> |- | [[Днїпро (місто)|Днїпро]]<ref>У тому числі смт [[Таромске]] (населїня: 15&nbsp;838 осіб), яке війшло до складу міста в децембрі 2001 року.</ref> | [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]] | align=right NOWRAP | 990 724 |- | [[Донецьк]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 908 456 |- | [[Запоріжя]] | [[Запорізька область|Запорізька]] | align=right NOWRAP | 731 922 |- | [[Львів]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 724 314 |- | [[Кривый Ріг]]<ref>У тому числі м.&nbsp;[[Інгулець (місто)|Інгулець]] (населїня 38 986) і смт [[Зелене (Кривый Ріг)|Зелене]] (1048), які були включені до складу міста в октобрі 2002 року.</ref> | [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]] | align=right NOWRAP | 619 278 |- ! colspan="3" style="background-color:silver;text-align:center;" | <div id=250000>250&nbsp;000&nbsp;— 500&nbsp;000</div> |- | [[Миколаїв]] | [[Миколаївска область|Миколаївска]] | align=right NOWRAP | 480 080 |- | [[Маріуполь]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 436 569 |- | [[Севастополь]] | місто [[Севастополь]] | align=right NOWRAP | 403 893 |- | [[Луганьск]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 401 297 |- | [[Вінниця|Вінниця]] | [[Вінницька область|Вінницька]] | align=right NOWRAP | 370 707 |- | [[Сімферополь]] | [[Автономна Републіка Крым]] | align=right NOWRAP | 342 054 |- | [[Макіївка]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 341 362 |- | [[Херсон]] | [[Херсоньска область|Херсоньска]] | align=right NOWRAP | 286 958 |- | [[Чернїгів]] | [[Чернїгівска область|Чернїгівска]] | align=right NOWRAP | 286 899 |- | [[Полтава]] | [[Полтавска область|Полтавска]] | align=right NOWRAP | 286 649 |- | [[Черкасы]] | [[Черкаска область|Черкаска]] | align=right NOWRAP | 274 762 |- | [[Хмельницькый]] | [[Хмельницька область|Хмельницька]] | align=right NOWRAP | 273 713 |- | [[Чернівцї]] | [[Чернівецька область|Чернівецька]] | align=right NOWRAP | 267 060 |- | [[Житомир]] | [[Житомирьска область|Житомирьска]] | align=right NOWRAP | 264 318 |- | [[Сумы]] | [[Сумска область|Сумска]] | align=right NOWRAP | 262 119 |- ! colspan="3" style="background-color:silver;text-align:center;" | <div id=100000>100&nbsp;000&nbsp;— 250&nbsp;000</div> |- | [[Рівне]] | [[Рівненьска область|Рівненьска]] | align=right NOWRAP | 246 003 |- | [[Горлівка]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 242 224 |- | [[Івано-Франківск]] | [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]] | align=right NOWRAP | 237 686 |- | [[Камяньске]] | [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]] | align=right NOWRAP | 231 915 |- | [[Кропивницькый]] | [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]] | align=right NOWRAP | 225 339 |- | [[Тернопіль]] | [[Тернопільска область|Тернопільска]] | align=right NOWRAP | 223 462 |- | [[Кременчук]] | [[Полтавска область|Полтавска]] | align=right NOWRAP | 219 022 |- | [[Луцьк]] | [[Волиньска область|Волиньска]] | align=right NOWRAP | 217 315 |- | [[Біла Церква]] | [[Київска область|Київска]] | align=right NOWRAP | 209 238 |- | [[Краматорьск]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 152 120 |- | [[Мелітополь]] | [[Запорізька область|Запорізька]] | align=right NOWRAP | 151 948 |- | [[Керч]] | [[Автономна Републіка Крым]] | align=right NOWRAP | 151 548 |- | [[Ужгород]] | [[Закарпатьска область|Закарпатьска]] | align=right NOWRAP | 115 512 |- | [[Бердяньск]] | [[Запорізька область|Запорізька]] | align=right NOWRAP | 109 187 |- | [[Нїкополь]] | [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]] | align=right NOWRAP | 109 122 |- | [[Словяньск]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 108 363 |- | [[Бровары]] | [[Київска область|Київска]] | align=right NOWRAP | 108 349 |- | [[Євпаторія]] | [[Автономна Републіка Крым]] | align=right NOWRAP | 108 248 |- | [[Алчевск]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 106 941 |- | [[Павлоград]] | [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]] | align=right NOWRAP | 104 225 |- | [[Сїверьскодонецьк|Сіверськодонецьк]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 102 396 |- ! colspan="3" style="background-color:silver;text-align:center;" | <div id=50000>50&nbsp;000&nbsp;— 100&nbsp;000</div> |- | [[Камянець-Подольскый]] | [[Хмельницька область|Хмельницька]] | align=right NOWRAP | 98 970 |- | [[Лисичаньск]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 96 161 |- | [[Мукачово]] | [[Закарпатьска область|Закарпатьска]] | align=right NOWRAP | 85 796 |- | [[Конотоп]] | [[Сумска область|Сумска]] | align=right NOWRAP | 85 603 |- | [[Умань]] | [[Черкаска область|Черкаска]] | align=right NOWRAP | 82 603 |- | [[Хрустальный]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 79 957 |- | [[Ялта]] | [[Автономна Републіка Крым]] | align=right NOWRAP | 79 056 |- | [[Олександрія]] | [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]] | align=right NOWRAP | 78 366 |- | [[Єнакієве]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 77 355 |- | [[Дрогобич]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 75 396 |- | [[Бердичів]] | [[Жытомирьска область|Жытомирьска]] | align=right NOWRAP | 74 839 |- | [[Шостка]] | [[Сумска область|Сумска]] | align=right NOWRAP | 74 125 |- | [[Кадіївка]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 74 053 |- | [[Бахмут (Донецька область)|Бахмут]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 73 212 |- | [[Ізмаїл]] | [[Одеска область|Одеска]] | align=right NOWRAP | 71 299 |- | [[Самар]] | [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]] | align=right NOWRAP | 70 357 |- | [[Костянтинівка]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 69 817 |- | [[Ковель]] | [[Волиньска область|Волиньска]] | align=right NOWRAP | 68 240 |- | [[Нїжин]] | [[Чернїгівска область|Чернїгівска]] | align=right NOWRAP | 68 007 |- | [[Феодосія]] | [[Автономна Републіка Крым]] | align=right NOWRAP | 68 001 |- | [[Сміла]] | [[Черкаска область|Черкаска]] | align=right NOWRAP | 66 972 |- | [[Калуш]] | [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]] | align=right NOWRAP | 66 140 |- | [[Шептіцькый|Шептіцький]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 65 871 |- | [[Первомайск]] | [[Миколаївска область|Миколаївска]] | align=right NOWRAP | 64 103 |- | [[Довжаньск]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 63 184 |- | [[Бориспіль]] | [[Київска область|Київска]] | align=right NOWRAP | 63 169 |- | [[Коростень]] | [[Жытомирьска область|Жытомирьска]] | align=right NOWRAP | 62 833 |- | [[Покровск]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 61 770 |- | [[Коломыя]] | [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]] | align=right NOWRAP | 61 265 |- | [[Ірпінь (місто)|Ірпінь]] | [[Київска область|Київска]] | align=right NOWRAP | 60 084 |- | [[Стрый (город)|Стрый]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 59 730 |- | [[Чистякове]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 72 346 |- | [[Рубіжне]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 65 322 |- | [[Прилукы]] | [[Чернїгівска область|Чернїгівска]] | align=right NOWRAP | 64 861 |- | [[Дружківка]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 64 557 |- | [[Харцизьк]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 64 175 |- | [[Лозова (Харківска область)|Лозова]] | [[Харківска область|Харківска]] | align=right NOWRAP | 64 041 |- | [[Антрацит (місто)|Антрацит]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 63 698 |- | [[Шахтарьск]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 59 589 |- | [[Снїжне]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 58 496 |- | [[Новоград-Волиньскый]] | [[Жытомирьска область|Жытомирьска]] | align=right NOWRAP | 56 259 |- | [[Енергодар]] | [[Запорізька область|Запорізька]] | align=right NOWRAP | 56 242 |- | [[Ізюм]] | [[Харківска область|Харківска]] | align=right NOWRAP | 56 114 |- | [[Мирноград]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 54 787 |- | [[Брянка]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 54 767 |- | [[Чорноморск]] | [[Одеска область|Одеска]] | align=right NOWRAP | 54 151 |- | [[Нововолиньск]] | [[Волиньска область|Волиньска]] | align=right NOWRAP | 53 838 |- | [[Ровенькы]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 53 725 |- | [[Жовты Воды]] | [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]] | align=right NOWRAP | 53 582 |- | [[Лубны]] | [[Полтавска область|Полтавска]] | align=right NOWRAP | 52 572 |- | [[Нова Каховка]] | [[Херсоньска область|Херсоньска]] | align=right NOWRAP | 52 137 |- | [[Фастів]] | [[Київска область|Київска]] | align=right NOWRAP | 51 976 |- | [[Білгород-Днїстровскый]] | [[Одеска область|Одеска]] | align=right NOWRAP | 51 890 |- | [[Горішнї Плавнї]] | [[Полтавска область|Полтавска]] | align=right NOWRAP | 51 740 |- | [[Сорокине]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 50 560 |- | [[Ромны]] | [[Сумска область|Сумска]] | align=right NOWRAP | 50 448 |- | [[Охтирка]] | [[Сумска область|Сумска]] | align=right NOWRAP | 50 399 |- | [[Світловодьск]] | [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]] | align=right NOWRAP | 50 094 |- ! colspan="3" style="background-color:silver;text-align:center;" | <div id=25000>25&nbsp;000&nbsp;— 50&nbsp;000</div> |- | [[Марганець (місто)|Марганець]] | [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]] | align=right NOWRAP | 49 592 |- | [[Шепетівка]] | [[Хмельницька область|Хмельницька]] | align=right NOWRAP | 48 212 |- | [[Покров (місто)|Покров]] | [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]] | align=right NOWRAP | 44 834 |- | [[Торецьк (Донецька область)|Торецьк]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 43 371 |- | [[Джанкой]] | [[Автономна Републіка Крым]] | align=right NOWRAP | 43 343 |- | [[Первомайск (Луганьска область)|Первомайск]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 43 082 |- | [[Миргород]] | [[Полтавска область|Полтавска]] | align=right NOWRAP | 42 886 |- | [[Вознесеньск]] | [[Миколаївска область|Миколаївска]] | align=right NOWRAP | 42 634 |- | [[Подільск]] | [[Одеска область|Одеска]] | align=right NOWRAP | 40 718 |- | [[Васильків]] | [[Київска область|Київска]] | align=right NOWRAP | 39 722 |- | [[Дубно (город)|Дубно]] | [[Рівненьска область|Рівненьска]] | align=right NOWRAP | 39 146 |- | [[Вараш]] | [[Рівненьска область|Рівненьска]] | align=right NOWRAP | 38 830 |- | [[Володимир (місто)|Володимир]] | [[Волиньска область|Волиньска]] | align=right NOWRAP | 38 256 |- | [[Каховка]] | [[Херсоньска область|Херсоньска]] | align=right NOWRAP | 38 238 |- | [[Южноукраїньск]] | [[Миколаївска область|Миколаївсьа]] | align=right NOWRAP | 38 206 |- | [[Борислав]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 38 122 |- | [[Ясинувата]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 37 552 |- | [[Жмеринка]] | [[Вінницька область|Вінницька]] | align=right NOWRAP | 37 349 |- | [[Авдіївка]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 37 210 |- | [[Чугуїв]] | [[Харківска область|Харківска]] | align=right NOWRAP | 36 789 |- | [[Самбір]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 36 556 |- | [[Токмак]] | [[Запорізька область|Запорізька]] | align=right NOWRAP | 36 275 |- | [[Боярка (місто)|Боярка]] | [[Київска область|Київска]] | align=right NOWRAP | 35 968 |- | [[Глухів]] | [[Сумска область|Сумска]] | align=right NOWRAP | 35 768 |- | [[Добропіля (Донецька область)|Добропіля]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 35 638 |- | [[Старокостянтинів]] | [[Хмельницька область|Хмельницька]] | align=right NOWRAP | 35 206 |- | [[Голубівка (Луганьска область)|Голубівка]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 35 199 |- | [[Вишневе (місто)|Вишневе]] | [[Київска область|Київска]] | align=right NOWRAP | 34 465 |- | [[Нетішин]] | [[Хмельницька область|Хмельницька]] | align=right NOWRAP | 34 358 |- | [[Славута]] | [[Хмельницька область|Хмельницька]] | align=right NOWRAP | 34 340 |- | [[Могилів-Подільскый]] | [[Вінницька область|Вінницька]] | align=right NOWRAP | 32 853 |- | [[Обухів]] | [[Київска область|Київска]] | align=right NOWRAP | 32 776 |- | [[Первомайскый (Харківска область)|Первомайскый]] | [[Харківска область|Харківска]] | align=right NOWRAP | 32 523 |- | [[Купяньск]] | [[Харківска область|Харківска]] | align=right NOWRAP | 32 449 |- | [[Балаклія]] | [[Харківска область|Харківска]] | align=right NOWRAP | 32 408 |- | [[Синельникове]] | [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]] | align=right NOWRAP | 32 302 |- | [[Переяслав]] | [[Київска область|Київска]] | align=right NOWRAP | 31 634 |- | [[Алушта]] | [[Автономна Републіка Крым]] | align=right NOWRAP | 31 440 |- | [[Трускавець]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 31 037 |- | [[Яны Капу]] | [[Автономна Републіка Крым]] | align=right NOWRAP | 31 023 |- | [[Хрестівка (місто)|Хрестівка]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 30 910 |- | [[Костопіль]] | [[Рівненьска область|Рівненьска]] | align=right NOWRAP | 30 467 |- | [[Дебальцеве]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 30 246 |- | [[Перевальск]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 29 665 |- | [[Сакы]] | [[Автономна Републіка Крым]] | align=right NOWRAP | 29 416 |- | [[Знамянка]] | [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]] | align=right NOWRAP | 29 412 |- | [[Тернівка]] | [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]] | align=right NOWRAP | 29 226 |- | [[Першотравеньск]] | [[Дніпропетровска область|Дніпропетровска]] | align=right NOWRAP | 29 140 |- | [[Хуст]] | [[Закарпатьска область|Закарпатьска]] | align=right NOWRAP | 29 080 |- | [[Чортків]] | [[Тернопільска область|Тернопільска]] | align=right NOWRAP | 29 057 |- | [[Лебедин]] | [[Сумска область|Сумска]] | align=right NOWRAP | 28 948 |- | [[Золотоноша]] | [[Черкаска область|Черкаска]] | align=right NOWRAP | 28 793 |- | [[Буча (місто)|Буча]] | [[Київска область|Київска]] | align=right NOWRAP | 28 533 |- | [[Новый Розділ]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 28 227 |- | [[Лиман (місто)|Лиман]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 28 172 |- | [[Сарны]] | [[Рівненьска область|Рівненьска]] | align=right NOWRAP | 28 144 |- | [[Малин]] | [[Жытомирьска область|Жытомирьска]] | align=right NOWRAP | 28 113 |- | [[Хмільник]] | [[Вінницька область|Вінницька]] | align=right NOWRAP | 27 898 |- | [[Бахчісарай]] | [[Автономна Републіка Крым]] | align=right NOWRAP | 27 549 |- | [[Селідовоє (Украйина)|Селідовоє]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 26 793 |- | [[Берегово]] | [[Закарпатьска область|Закарпатьска]] | align=right NOWRAP | 26 735 |- | [[Канів]] | [[Черкаска область|Черкаска]] | align=right NOWRAP | 26 657 |- | [[Козятин]] | [[Вінницька область|Вінницька]] | align=right NOWRAP | 26 635 |- | [[Новояворівск]]<ref>До 2008 року – Новояворівске</ref> | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 26 483 |- | [[Коростишів]] | [[Жытомирьска область|Жытомирьска]] | align=right NOWRAP | 26 068 |- | [[Попасна]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 25 951 |- | [[Виноградово]] | [[Закарпатьска область|Закарпатьска]] | align=right NOWRAP | 25 760 |- | [[Гайсин]] | [[Вінницька область|Вінницька]] | align=right NOWRAP | 25 640 |- | [[Молодогвардійск]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 25 528 |- | [[Кролевець]] | [[Сумска область|Сумска]] | align=right NOWRAP | 25 183 |- | [[Мерефа]] | [[Харківска область|Харківска]] | align=right NOWRAP | 25 018 |- ! colspan="3" style="background-color:silver;text-align:center;" | <div id=10000>10&nbsp;000&nbsp;— 25&nbsp;000</div> |- | [[Волноваха]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 24 647 |- | [[Здолбунів]] | [[Рівненьска область|Рівненьска]] | align=right NOWRAP | 24 612 |- | [[Креміна]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 24 447 |- | [[Славутич]] | [[Київска область|Київска]] | align=right NOWRAP | 24 402 |- | [[Докучаєвск]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 24 383 |- | [[Люботин (Україна)|Люботин]] | [[Харківска область|Харківска]] | align=right NOWRAP | 24 173 |- | [[Олешкы]] | [[Херсоньска область|Херсоньска]] | align=right NOWRAP | 24 123 |- | [[Южне (місто)|Южне]] | [[Одеска область|Одеска]] | align=right NOWRAP | 23 977 |- | [[Армяньск]] | [[Автономна Републіка Крым]] | align=right NOWRAP | 23 869 |- | [[Вільногірьск]] | [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]] | align=right NOWRAP | 23 782 |- | [[Яготин]] | [[Київска область|Київска]] | align=right NOWRAP | 23 659 |- | [[Суходільск]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 23 642 |- | [[Золочів (Львівска область)|Золочів]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 23 481 |- | [[Тростянець (Сумска область)|Тростянець]] | [[Сумска область|Сумска]] | align=right NOWRAP | 23 308 |- | [[Броды]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 23 239 |- | [[Полоне]] | [[Хмельницька область|Хмельницька]] | align=right NOWRAP | 23 211 |- | [[Вышгород]] | [[Київска область|Київска]] | align=right NOWRAP | 22 933 |- | [[Гадяч]] | [[Полтавска область|Полтавска]] | align=right NOWRAP | 22 698 |- | [[Красноград]] | [[Харківска область|Харківска]] | align=right NOWRAP | 22 670 |- | [[Кілія]] | [[Одеска область|Одеска]] | align=right NOWRAP | 22 594 |- | [[Старобільск]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 22 371 |- | [[Ладижин]] | [[Вінницька область|Вінницька]] | align=right NOWRAP | 22 219 |- | [[Пологы (місто)|Пологы]] | [[Запорізька область|Запорізька]] | align=right NOWRAP | 22 206 |- | [[Амвросіївка]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 22 130 |- | [[Кременець]] | [[Тернопільска область|Тернопільска]] | align=right NOWRAP | 22 051 |- | [[Генїческ]] | [[Херсоньска область|Херсоньска]] | align=right NOWRAP | 21 793 |- | [[Сокаль]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 21 693 |- | [[Курахове]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 21 479 |- | [[Днїпрорудне]] | [[Запорізька область|Запорізька]] | align=right NOWRAP | 21 054 |- | [[Волочіск]] | [[Хмельницька область|Хмельницька]] | align=right NOWRAP | 20 958 |- | [[Надвірна]] | [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]] | align=right NOWRAP | 20 932 |- | [[Долина (місто)|Долина]] | [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]] | align=right NOWRAP | 20 906 |- | [[Стебник]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 20 863 |- | [[Вовчаньск]] | [[Харківска область|Харківска]] | align=right NOWRAP | 20 695 |- | [[Красилів]] | [[Хмельницька область|Хмельницька]] | align=right NOWRAP | 20 580 |- | [[Пятихаткы]] | [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]] | align=right NOWRAP | 20 563 |- | [[Рені|Ренї]] | [[Одеска область|Одеска]] | align=right NOWRAP | 20 481 |- | [[Бахмач]] | [[Чернїгівска область|Чернїгівска]] | align=right NOWRAP | 20 332 |- | [[Дергачі]] | [[Харківска область|Харківска]] | align=right NOWRAP | 20 258 |- | [[Ватутїне]] | [[Черкаска область|Черкаска]] | align=right NOWRAP | 20 156 |- | [[Калинівка (місто)|Калинівка]] | [[Вінницька область|Вінницька]] | align=right NOWRAP | 20 061 |- | [[Балта (варош)|Балта]] | [[Одеска область|Одеска]] | align=right NOWRAP | 19 962 |- | [[Звенигородка]] | [[Черкаска область|Черкаска]] | align=right NOWRAP | 19 901 |- | [[Зугрес]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 19 859 |- | [[Скадовск]] | [[Херсоньска область|Херсоньска]] | align=right NOWRAP | 19 641 |- | [[Сватове]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 19 495 |- | [[Шпола]] | [[Черкаска область|Черкаска]] | align=right NOWRAP | 19 427 |- | [[Новоукраїнка (Новоукраїньскый район)|Новоукраїнка]] | [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]] | align=right NOWRAP | 19 353 |- | [[Корсунь-Шевченківскый]] | [[Черкаска область|Черкаска]] | align=right NOWRAP | 19 311 |- | [[Лутугине]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 18 833 |- | [[Білогірск]] | [[Автономна Републіка Крым]] | align=right NOWRAP | 18 790 |- | [[Долиньска]] | [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]] | align=right NOWRAP | 18 768 |- | [[Ізяслав]] | [[Хмельницька область|Хмельницька]] | align=right NOWRAP | 18 444 |- | [[Білопіля]] | [[Сумска область|Сумска]] | align=right NOWRAP | 18 384 |- | [[Богодухів]] | [[Харківска область|Харківска]] | align=right NOWRAP | 18 224 |- | [[Сквира]] | [[Київска область|Київска]] | align=right NOWRAP | 18 126 |- | [[Карлівка (місто)|Карлівка]] | [[Полтавска область|Полтавска]] | align=right NOWRAP | 17 995 |- | [[Оріхів]] | [[Запорізька область|Запорізька]] | align=right NOWRAP | 17 955 |- | [[Білозерске]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 17 868 |- | [[Золоте]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 17 836 |- | [[Бунге]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 17 813 |- | [[Підгородне (Днїпропетровскый район)|Підгородне]] | [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]] | align=right NOWRAP | 17 763 |- | [[Роздїльна]] | [[Одеска область|Одеска]] | align=right NOWRAP | 17 754 |- | [[Городок (Хмельницька область)|Городок]] | [[Хмельницька область|Хмельницька]] | align=right NOWRAP | 17 746 |- | [[Вознесенівка (місто)|Вознесенівка]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 17 680 |- | [[Іловайск]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 17 620 |- | [[Бережаны]] | [[Тернопільска область|Тернопільска]] | align=right NOWRAP | 17 617 |- | [[Новогродівка]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 17 473 |- | [[Вугледар]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 17 440 |- | [[Березань (місто)|Березань]] | [[Київска область|Київска]] | align=right NOWRAP | 17 367 |- | [[Путивль]] | [[Сумска область|Сумска]] | align=right NOWRAP | 17 354 |- | [[Болград]] | [[Одеска область|Одеска]] | align=right NOWRAP | 17 353 |- | [[Бар]] | [[Вінницька область|Вінницька]] | align=right NOWRAP | 17 284 |- | [[Свалява]] | [[Закарпатьска область|Закарпатьска]] | align=right NOWRAP | 17 145 |- | [[Богуслав]] | [[Київска область|Київска]] | align=right NOWRAP | 17 135 |- | [[Гуляйполе]] | [[Запорізька область|Запорізька]] | align=right NOWRAP | 17 077 |- | [[Зміїв]] | [[Харківска область|Харківска]] | align=right NOWRAP | 17 063 |- | [[Овруч]] | [[Жытомирьска область|Жытомирьска]] | align=right NOWRAP | 17 031 |- | [[Верьхнёднїпровск]] | [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]] | align=right NOWRAP | 16 976 |- | [[Очаків]] | [[Миколаївска область|Миколаївска]] | align=right NOWRAP | 16 929 |- | [[Красногорівка (місто)|Красногорівка]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 16 714 |- | [[Ківерцї]] | [[Волиньска область|Волиньска]] | align=right NOWRAP | 16 678 |- | [[Пирятин]] | [[Полтавска область|Полтавска]] | align=right NOWRAP | 16 664 |- | [[Миколаївка (місто)|Миколаївка]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 16 620 |- | [[Часів Яр]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 16 612 |- | [[Вільняньск]] | [[Запорізька область|Запорізька]] | align=right NOWRAP | 16 522 |- | [[Дунаївцї (місто)|Дунаївцї]] | [[Хмельницька область|Хмельницька]] | align=right NOWRAP | 16 448 |- | [[Апостолове]] | [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]] | align=right NOWRAP | 16 439 |- | [[Тальне]] | [[Черкаска область|Черкаска]] | align=right NOWRAP | 16 388 |- | [[Арциз]] | [[Одеска область|Одеска]] | align=right NOWRAP | 16 370 |- | [[Новый Буг]] | [[Миколаївска область|Миколаївска]] | align=right NOWRAP | 16 250 |- | [[Тульчин]] | [[Вінницька область|Вінницька]] | align=right NOWRAP | 16 136 |- | [[Гайворон (місто)|Гайворон]] | [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]] | align=right NOWRAP | 16 126 |- | [[Городок (Львівська область)|Городок]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 16 082 |- | [[Гола Пристань]] | [[Херсоньска область|Херсоньска]] | align=right NOWRAP | 16 028 |- | [[Носівка]] | [[Чернїгівска область|Чернїгівска]] | align=right NOWRAP | 15 966 |- | [[Жашків]] | [[Черкаска область|Черкаска]] | align=right NOWRAP | 15 853 |- | [[Городище (місто)|Городище]] | [[Черкаска область|Черкаска]] | align=right NOWRAP | 15 645 |- | [[Василівка (Василівскый район)|Василівка]] | [[Запорізька область|Запорізька]] | align=right NOWRAP | 15 592 |- | [[Камянка-Днїпровска]] | [[Запорізька область|Запорізька]] | align=right NOWRAP | 15 522 |- | [[Петрово-Красносіля]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 15 478 |- | [[Берислав]] | [[Херсоньска область|Херсоньска]] | align=right NOWRAP | 15 455 |- | [[Снїгурівка (місто)|Снїгурівка]] | [[Миколаївска область|Миколаївска]] | align=right NOWRAP | 15 447 |- | [[Радомышль]] | [[Жытомирьска область|Жытомирьска]] | align=right NOWRAP | 15 326 |- | [[Бурштин (місто)|Бурштин]] | [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]] | align=right NOWRAP | 15 298 |- | [[Рахово]] | [[Закарпатьска область|Закарпатьска]] | align=right NOWRAP | 15 241 |- | [[Новгород-Сїверьскый]] | [[Чернїгівска область|Чернїгівска]] | align=right NOWRAP | 15 175 |- | [[Камянка (місто)|Камянка]] | [[Черкаска область|Черкаска]] | align=right NOWRAP | 15 109 |- | [[Тетіїв]] | [[Київска область|Київска]] | align=right NOWRAP | 14 944 |- | [[Миколаїв (місто, Львівська область)|Миколаїв]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 14 801 |- | [[Острог]] | [[Рівненьска область|Рівненьска]] | align=right NOWRAP | 14 801 |- | [[Зеленодольск]] | [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]] | align=right NOWRAP | 14 792 |- | [[Вахрушеве]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 14 773 |- | [[Хорол (місто)|Хорол]] | [[Полтавска область|Полтавска]] | align=right NOWRAP | 14 753 |- | [[Сторожинець]] | [[Чернівецька область|Чернівецька]] | align=right NOWRAP | 14 693 |- | [[Судак (місто)|Судак]] | [[Автономна Републіка Крым]] | align=right NOWRAP | 14 495 |- | [[Сїверьск]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 14 393 |- | [[Корюківка]] | [[Чернїгівска область|Чернїгівска]] | align=right NOWRAP | 14 318 |- | [[Біляївка (місто)|Біляївка]] | [[Одеска область|Одеска]] | align=right NOWRAP | 14 294 |- | [[Гірник (місто)|Гірник]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 14 207 |- | [[Українка (місто)|Українка]] | [[Київска область|Київска]] | align=right NOWRAP | 14 163 |- | [[Нова Одеса]] | [[Миколаївска область|Миколаївска]] | align=right NOWRAP | 14 070 |- | [[Городня]] | [[Чернїгівска область|Чернїгівска]] | align=right NOWRAP | 14 043 |- | [[Щастя (місто)|Щастя]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 13 770 |- | [[Кагарлик (місто)|Кагарлик]] | [[Київска область|Київска]] | align=right NOWRAP | 13 757 |- | [[Жданівка (місто)|Жданівка]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 13 688 |- | [[Березне (місто)|Березне]] | [[Рівненьска область|Рівненьска]] | align=right NOWRAP | 13 669 |- | [[Теребовля]] | [[Тернопільска область|Тернопільска]] | align=right NOWRAP | 13 661 |- | [[Виникы]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 13 654 |- | [[Рожище]] | [[Волиньска область|Волиньска]] | align=right NOWRAP | 13 636 |- | [[Яворів]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 13 510 |- | [[Жовква]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 13 474 |- | [[Тараща]] | [[Київска область|Київска]] | align=right NOWRAP | 13 452 |- | [[Миронівка (Київска область)|Миронівка]] | [[Київска область|Київска]] | align=right NOWRAP | 13 368 |- | [[Бершадь]] | [[Вінницька область|Вінницька]] | align=right NOWRAP | 13 336 |- | [[Україньск]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 13 236 |- | [[Збараж]] | [[Тернопільска область|Тернопільска]] | align=right NOWRAP | 13 228 |- | [[Новомиргород]] | [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]] | align=right NOWRAP | 13 220 |- | [[Узин]] | [[Київска область|Київска]] | align=right NOWRAP | 13 217 |- | [[Світлодарьск]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 13 184 |- | [[Соледар]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 13 151 |- | [[Баштанка]] | [[Миколаївска область|Миколаївска]] | align=right NOWRAP | 13 146 |- | [[Мала Виска]] | [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]] | align=right NOWRAP | 13 132 |- | [[Ірміно]]<ref>До [[8. юл|8. юла]] [[2010]] року — Теплогірьск</ref> | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 13 053 |- | [[Барвінкове]] | [[Харківска область|Харківска]] | align=right NOWRAP | 12 998 |- | [[Приморьск (Україна)|Приморьск]] | [[Запорізька область|Запорізька]] | align=right NOWRAP | 12 973 |- | [[Мена (місто)|Мена]] | [[Чернїгівска область|Чернїгівска]] | align=right NOWRAP | 12 940 |- | [[Глобине]] | [[Полтавска область|Полтавска]] | align=right NOWRAP | 12 902 |- | [[Гнївань]] | [[Вінницька область|Вінницька]] | align=right NOWRAP | 12 832 |- | [[Кальміуске (місто)|Кальміуске]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 12 813 |- | [[Ічня]] | [[Чернїгівска область|Чернїгівска]] | align=right NOWRAP | 12 780 |- | [[Новоазовск]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 12 702 |- | [[Баранівка]] | [[Жытомирьска область|Жытомирьска]] | align=right NOWRAP | 12 584 |- | [[Бучач]] | [[Тернопільска область|Тернопільска]] | align=right NOWRAP | 12 549 |- | [[Лохвиця]] | [[Полтавска область|Полтавска]] | align=right NOWRAP | 12 389 |- | [[Сновск (місто)|Сновск]] | [[Чернїгівска область|Чернїгівска]] | align=right NOWRAP | 12 315 |- | [[Бобринець]] | [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]] | align=right NOWRAP | 12 300 |- | [[Немирів]] | [[Вінницька область|Вінницька]] | align=right NOWRAP | 12 082 |- | [[Кобелякы]] | [[Полтавска область|Полтавска]] | align=right NOWRAP | 12 076 |- | [[Родиньске]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 11 996 |- | [[Чігырин]] | [[Черкаска область|Черкаска]] | align=right NOWRAP | 11 960 |- | [[Бобровиця]] | [[Чернїгівска область|Чернїгівска]] | align=right NOWRAP | 11 916 |- | [[Соснівка (місто)|Соснівка]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 11 889 |- | [[Жыдачів]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 11 798 |- | [[Ямпіль (місто)|Ямпіль]] | [[Вінницька область|Вінницька]] | align=right NOWRAP | 11 787 |- | [[Моспине]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 11 736 |- | [[Борзна]] | [[Чернїгівска область|Чернїгівска]] | align=right NOWRAP | 11 707 |- | [[Щолкіне]] | [[Автономна Републіка Крым]] | align=right NOWRAP | 11 699 |- | [[Буринь]] | [[Сумска область|Сумска]] | align=right NOWRAP | 11 678 |- | [[Камянка-Бузька]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 11 674 |- | [[Гребінка]] | [[Полтавска область|Полтавска]] | align=right NOWRAP | 11 662 |- | [[Христинівка]] | [[Черкаска область|Черкаска]] | align=right NOWRAP | 11 650 |- | [[Гірьске]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 11 473 |- | [[Таврійск]] | [[Херсоньска область|Херсоньска]] | align=right NOWRAP | 11 452 |- | [[Борщів]] | [[Тернопільска область|Тернопільска]] | align=right NOWRAP | 11 382 |- | [[Зимогіря]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 11 295 |- | [[Хотин]] | [[Чернівецька область|Чернівецька]] | align=right NOWRAP | 11 216 |- | [[Ілїнцї (місто)|Ілїнцї]] | [[Вінницька область|Вінницька]] | align=right NOWRAP | 11 186 |- | [[Помічна]] | [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]] | align=right NOWRAP | 10 946 |- | [[Олевск]] | [[Жытомирьска область|Жытомирьска]] | align=right NOWRAP | 10 896 |- | [[Камінь-Кашырьскый]] | [[Волиньска область|Волиньска]] | align=right NOWRAP | 10 818 |- | [[Татарбунары]] | [[Одеска область|Одеска]] | align=right NOWRAP | 10 797 |- | [[Погребище]] | [[Вінницька область|Вінницька]] | align=right NOWRAP | 10 754 |- | [[Марінка (місто)|Марінка]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 10 722 |- | [[Болехів]] | [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]] | align=right NOWRAP | 10 633 |- | [[Інкерман]] | м.[[Севастополь]] | align=right NOWRAP | 10 628 |- | [[Зїньків]] | [[Полтавска область|Полтавска]] | align=right NOWRAP | 10 577 |- | [[Ходорів]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 10 565 |- | [[Снятин]] | [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]] | align=right NOWRAP | 10 479 |- | [[Деражня]] | [[Хмельницька область|Хмельницька]] | align=right NOWRAP | 10 446 |- | [[Любомль]] | [[Волиньска область|Волиньска]] | align=right NOWRAP | 10 395 |- | [[Валкы (місто)|Валкы]] | [[Харківска область|Харківска]] | align=right NOWRAP | 10 381 |- | [[Новоднїстровск]] | [[Чернівецька область|Чернівецька]] | align=right NOWRAP | 10 342 |- | [[Радивилів]] | [[Рівненьска область|Рівненьска]] | align=right NOWRAP | 10 311 |- | [[Вуглегірьск]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 10 309 |- | [[Сокиряны]] | [[Чернівецька область|Чернівецька]] | align=right NOWRAP | 10 258 |- | [[Верьхівцеве]] | [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]] | align=right NOWRAP | 10 142 |- | [[Залїщікы]] | [[Тернопільска область|Тернопільска]] | align=right NOWRAP | 10 125 |- | [[Старый Крым (Крым)|Старый Крым]] | [[Автономна Републіка Крым]] | align=right NOWRAP | 10 101 |- | [[Білицьке]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 10 093 |- | [[Перещепине]] | [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]] | align=right NOWRAP | 10 041 |- ! colspan="3" style="background-color:silver;text-align:center;" | <div id=5000>5&nbsp;000&nbsp;— 10&nbsp;000</div> |- | [[Андрушівка (Андрушівскый район)|Андрушівка]] | [[Жытомирьска область|Жытомирьска]] | align=right NOWRAP | 9 890 |- | [[Пустомиты]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 9 798 |- | [[Городенка]] | [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]] | align=right NOWRAP | 9 794 |- | [[Тисмениця (місто)|Тисмениця]] | [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]] | align=right NOWRAP | 9 790 |- | [[Тячово]] | [[Закарпатьска область|Закарпатьска]] | align=right NOWRAP | 9 786 |- | [[Семенівка (місто)|Семенівка]] | [[Чернїгівска область|Чернїгівска]] | align=right NOWRAP | 9 656 |- | [[Дубровиця]] | [[Рівненьска область|Рівненьска]] | align=right NOWRAP | 9 644 |- | [[Кодима (місто)|Кодима]] | [[Одеска область|Одеска]] | align=right NOWRAP | 9 634 |- | [[Иршава]] | [[Закарпатьска область|Закарпатьска]] | align=right NOWRAP | 9 515 |- | [[Березівка (місто)|Березівка]] | [[Одеска область|Одеска]] | align=right NOWRAP | 9 481 |- | [[Ананьїв]] | [[Одеска область|Одеска]] | align=right NOWRAP | 9 476 |- | [[Монастырище]] | [[Черкаска область|Черкаска]] | align=right NOWRAP | 9 463 |- | [[Липовець (місто)|Липовець]] | [[Вінницька область|Вінницька]] | align=right NOWRAP | 9 406 |- | [[Вилково]] | [[Одеска область|Одеска]] | align=right NOWRAP | 9 260 |- | [[Радехів]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 9 230 |- | [[Мостиска]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 9 150 |- | [[Кипуче (Луганьска область)|Кипуче]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 9 097 |- | [[Новодружеск]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 9 025 |- | [[Заводьске]] | [[Полтавска область|Полтавска]] | align=right NOWRAP | 9 024 |- | [[Алупка]] | [[Автономна Републіка Крым]] | align=right NOWRAP | 9 018 |- | [[Горохів]] | [[Волиньска область|Волиньска]] | align=right NOWRAP | 9 015 |- | [[Привіля]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 9 004 |- | [[Чоп]] | [[Закарпатьска область|Закарпатьска]] | align=right NOWRAP | 8 919 |- | [[Заставна]] | [[Чернівецька область|Чернівецька]] | align=right NOWRAP | 8 866 |- | [[Зориньск]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 8 838 |- | [[Тлумач]] | [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]] | align=right NOWRAP | 8 831 |- | [[Теплодар]] | [[Одеска область|Одеска]] | align=right NOWRAP | 8 830 |- | [[Ланівцї]] | [[Тернопільска область|Тернопільска]] | align=right NOWRAP | 8 680 |- | [[Буск]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 8 673 |- | [[Корець]] | [[Рівненьска область|Рівненьска]] | align=right NOWRAP | 8 649 |- | [[Рогатин]] | [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]] | align=right NOWRAP | 8 607 |- | [[Південне (місто)|Південне]] | [[Харківска область|Харківска]] | align=right NOWRAP | 8 516 |- | [[Дубляны]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 8 469 |- | [[Ржыщів]] | [[Київска область|Київска]] | align=right NOWRAP | 8 447 |- | [[Новоселиця (місто)|Новоселиця]] | [[Чернівецька область|Чернівецька]] | align=right NOWRAP | 8 400 |- | [[Ворожба (місто)|Ворожба]] | [[Сумска область|Сумска]] | align=right NOWRAP | 8 384 |- | [[Косів]] | [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]] | align=right NOWRAP | 8 301 |- | [[Почаїв]] | [[Тернопільска область|Тернопільска]] | align=right NOWRAP | 8 240 |- | [[Рава-Руська]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 8 070 |- | [[Молочаньск]] | [[Запорізька область|Запорізька]] | align=right NOWRAP | 7 964 |- | [[Яремче]]<ref>До [[14. децембр|14. децембра]] [[2006]] року — Яремча</ref> | [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]] | align=right NOWRAP | 7 850 |- | [[Турка]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 7 681 |- | [[Кіцмань]] | [[Чернівецька область|Чернівецька]] | align=right NOWRAP | 7 608 |- | [[Перемышляны]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 7 565 |- | [[Благовіщеньске (місто)|Благовіщеньске]] | [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]] | align=right NOWRAP | 7 526 |- | [[Середина-Буда]] | [[Сумска область|Сумска]] | align=right NOWRAP | 7 511 |- | [[Зборів]] | [[Тернопільска область|Тернопільска]] | align=right NOWRAP | 7 436 |- | [[Хоростків]] | [[Тернопільска область|Тернопільска]] | align=right NOWRAP | 7 306 |- | [[Остер (місто)|Остер]] | [[Чернїгівска область|Чернїгівска]] | align=right NOWRAP | 7 194 |- | [[Шаргород]] | [[Вінницька область|Вінницька]] | align=right NOWRAP | 7 161 |- | [[Перечин]] | [[Закарпатьска область|Закарпатьска]] | align=right NOWRAP | 7 083 |- | [[Олександрівск]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 7 045 |- | [[Копичинцї]] | [[Тернопільска область|Тернопільска]] | align=right NOWRAP | 7 036 |- | [[Сколе]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 6 742 |- | [[Залізне]] | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 6 725 |- | [[Судова Вишня]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 6 668 |- | [[Галич]] | [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]] | align=right NOWRAP | 6 495 |- | [[Моршин]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 6 482 |- | [[Монастыриска]] | [[Тернопільска область|Тернопільска]] | align=right NOWRAP | 6 344 |- | [[Міусиньск]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 6 029 |- | [[Вашківцї (місто)|Вашківцї]] | [[Чернівецька область|Чернівецька]] | align=right NOWRAP | 5 987 |- | [[Великы Мосты]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 5 925 |- | [[Дружба (місто)|Дружба]] | [[Сумска область|Сумска]] | align=right NOWRAP | 5 726 |- | [[Старый Самбір]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 5 706 |- | [[Шумск]] | [[Тернопільска область|Тернопільска]] | align=right NOWRAP | 5 161 |- | [[Святогірьск]]<ref>До 2003 року — Словяногірьск</ref> | [[Донецька область|Донецька]] | align=right NOWRAP | 5 136 |- | [[Алмазна]] | [[Луганьска область|Луганьска]] | align=right NOWRAP | 5 061 |- | [[Вижниця]] | [[Чернівецька область|Чернівецька]] | align=right NOWRAP | 5 021 |- ! colspan="3" style="background-color:silver;text-align:center;" | <div id=2500>2500&nbsp;— 5000</div> |- | [[Добромиль]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 4 976 |- | [[Рудкы]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 4 942 |- | [[Хырів]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 4 590 |- | [[Скалат]] | [[Тернопільска область|Тернопільска]] | align=right NOWRAP | 4 036 |- | [[Комарно]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 3 994 |- | [[Бібрка]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 3 980 |- | [[Новый Калинів]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 3 582 |- | [[Глиняны]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 3 378 |- | [[Підгайцї]] | [[Тернопільска область|Тернопільска]] | align=right NOWRAP | 3 280 |- | [[Батурин]] | [[Чернїгівска область|Чернїгівска]] | align=right NOWRAP | 3 078 |- ! colspan="3" style="background-color:silver;text-align:center;" | <div id=0>Менше 2500</div> |- | [[Белз]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 2 478 |- | [[Устилуг]] | [[Волиньска область|Волиньска]] | align=right NOWRAP | 2 283 |- | [[Герца]] | [[Чернівецька область|Чернівецька]] | align=right NOWRAP | 2 068 |- | [[Берестечко]] | [[Волиньска область|Волиньска]] | align=right NOWRAP | 1 904 |- | [[Угнів]] | [[Львівска область|Львівска]] | align=right NOWRAP | 1 021 |- | [[Чорнобиль]] | [[Київска область|Київска]] | align=right NOWRAP | 0 |- | [[Припять (місто)|Припять]] | [[Київска область|Київска]] | align=right NOWRAP | 0 |} == Приміткы == {{reflist}} == Жрідла == * [http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/total_population1/structure_population/ Офіційний сайт Всеукраїнского перепису населїня] * [https://web.archive.org/web/20120728083435/http://www.world-gazetteer.com/wg.php?x=1120760399&men=gcis&lng=en&gln=xx&dat=32&geo=-220&srt=1npn&col=aohdq&pt=c&va=x World Gazetteer: Cities of Ukraine] [[Катеґорія:Міста Україны|*]] 25oqyhm7r5rn379iu2t2kofble4ke82 0 5967 166274 162303 2026-06-19T08:56:59Z Halajkovič 33393 166274 wikitext text/x-wiki {{Таксобокс|regnum=[[Animal]]ia|phylum=[[Chordate|Chordata]]|name=Морозюк|genus='' [[Alcedo]] ''|species='''''A. atthis'''''|binomial=''Alcedo atthis''|status=LC|status_system=iucn3.1|image=Alcedo atthis -England-8 (cropped).jpg|image2=Common kingfisher (Alcedo atthis ispida) female.jpg|image_caption=Самець|image2_caption=Саміця|classis=[[Bird|Aves]]|ordo=[[Coraciiformes]]|binomial_authority=[[Карл Лінней|Лінней]], 1758|familia=[[Alcedinidae]]|range_map=Alcedo atthis -range map-2-cp.png|range_map_caption=Ареал росшырїня|synonyms='' Gracula atthis '' [[Карл Лінней|Linnaeus]], 1758}} '''Морозюк''' або тыж '''зимородок''' ці '''водомороз''' ({{lang-la|Alcedo atthis}}) є середнёй великости (16,5&nbsp;цм) великый [[Птахы|птах]] з родины [[морозюковы]]х (Alcedinidae). Є дуже выразно зафарбленый з помаранчовым сподом і синїм хырбетом. Выразным ознаком є тыж ёго выразно довгый шпицятый дзёбак. Жыє в близкости помалых течучіх чістых вод на великій теріторії [[Европа|Европы]], [[Азія|Азії]] а в [[северна Африка|северній Африцї]]. В [[середня Европа|середнїй Европі]] притім іде о єдиного представителя своёй родины. Морозюк є векшыну рока самотарьскы жыючій і строго теріторіалный птах. Жывить ся передовшыткым меншыма рыбами, котры їмать стромкым атаком під водов, але в малій мірї ся в ёго стравї обявують і водяны інсекты і зменоводны жывотины. ГНїздить в норах, котры собі сам глубить в стромкых берегах рік, в єдній подкладцї є 5-7&nbsp;світлых яєць. == Опис == [[Файл:Alcedo atthis 3494.jpg|left|thumb|Морозюк летить]] Морозюк є лем дакус векшый як [[воробель]]. Росте до 16–17&nbsp;цм, роспятя крыл мірять 24–26&nbsp;цм і досягує вагы меджі 40–45&nbsp;ґ. Мать завалисте тїло, куртый хвіст і ногы, шырокы крыла і дас 4&nbsp;цм довгый рівный шпицятый дзёбак. Выразный є своїм жаривым зафарблїнём, як ся мірно одрізнять залежыть од єднотливых підвидів. == Росшырїня == Морозюк жыє скоро в цїлій Европі з выїмков [[Ісланд]]у, северного шпицю Брітаньскых островів і Шкандінавії. Значно засягує тыж на россяглы теріторії Азії, особливо пак до єй западной, выходной, южной і юговыходной части. Ізоловано пак жыє і в северній Африцї. Ёго ґлобалный ареал притім займать плоху велику дас 24&nbsp;900&nbsp;000&nbsp;км². Северьскы популації суть переважно стяговавы, птахы з южных областей на своїх гнїздовисках суть по цїлій рік. Стяговавы екземпары зимують в середнїй Европі і Середоморю а дакотры міґрують на далекый африцькый контінент. Азійскы птахы пак зимують в [[Юговыходна Азія|юговыходній Азії]]. Міґрують передовшыткым през ніч а часто на великы оддалености, наприклад сібірьскы птахы мусять шторік перейти і веце як 3000&nbsp;км. === Чісленость === В остатнїм часї не быв у ёго популації, яка ся рахує на коло 600&nbsp;000&nbsp;парів зазнаґеный пропад высшый як 30 % а зато є зазначеный як мало засягнутый [[Вид (біолоґія)|вид]]. Ёго чісленость є векшынов інакша каждым роком а то особливо залежыть од теплот в зимі. === Біотоп === [[Файл:Stream Enäjärvi2.jpg|thumb|Чісты потокы з велё рыбами забезпечують морозюком ідеалне жывотне середовища]] Жыє близко воды, чістой і богатой на рыбы. З той прічіны можуть морозюкы служыти як індікатор чістой воды. Найчастїше так обывать рікы, потокы, рыбникы, озера, переграды, і мочарї. Бігом зимной сезоны часто лїтать к напівсоленым водам. == Еколоґія == Морозюк є мильхавый і векшыну рока є самотарьскы жыючій строго теріторіалный птах. В припадї, же ся на ёго теріторії зъявить конкурент, склонить ся, зачне помалы кывати головов з бока на бік і ростягує крыла. К битцї дійде лем малоколи, основана є але на зошмарїню єдного з участників до воды, і ёго притриманя під нёв. Тоты бої суть векшынов без важных зранїнь. === Страва і лов === [[Файл:Common Kingfisher-Alcedo atthis.jpg|ліворуч|міні|Морозюк із жертвов]] Жывить ся особливо меншыма рыбами до великости 12&nbsp;цм, якы в ёго страві занимають 60–67%. Морозюк страчать швыдкым лїтанём велё енерґії і зато мусить поїсти на день тілько їдла як 60% ёго цїлой вагы. На жертву стережыть сїдячі на конарю што вісить звычайно 1–2&nbsp;м над водов, в припадї же в околицї не суть ниякы конаря, мусить лїтати понад воду. Як жертву збачіть, вергать ся стромко під водне зеркало, поїмать єй до дзёбака і потім ся назад вертать на свою позорователню. Уловлену страву наслїдно забивать ударами о конарь і лыґать головов допереду, жебы ся не зранив о рыбячі шупины і плутвы. Годен ся понюрити і метер під уровень воды, звычайно іде так до 25&nbsp;цм. Успішность лову є низка, лем може кажда десята проба є успішна.[[Файл:BR ijsvogelwand.jpg|thumb|Умеле глубіня стромкых берегів у водяных плох помагать к навышіню чісла гнїздячіх птахів]] Нестравительна решта, як суть кости, є вылучована в подобі малых сивых вылучків. === Розмножованя === [[Файл:Alcedo atthis 1 (Bohuš Číčel).jpg|ліворуч|міні|235x235пкс|Топтаючій ся пар]] Обі поглавя морозюка поглавно дозрївають у віку єдного рока. Гнїздїня є цїлый рік єдиный час, коли ся не стримує самотарьскы, але в парах, каждый пар притім обгаює теріторію велику аж 1&nbsp;км. Властну нору собі глубить на прикрых берегах близко вод. Векшынов бывають уміщены высоко, в дакотрых припадах аж 37&nbsp;м над воднов уровнёв, дякючі чому є хранене перед много предарорами, як суть наприклад ласичкы. Гнїздить од мая до септембра, шторік мать притім 1–2&nbsp;покладкы яєць. Кладе 5–7&nbsp;білых, 22&nbsp;×&nbsp;19&nbsp;мм великых і 4,3&nbsp;ґ тяжкых яєць (з того 5 % творить шкарупина), на їх інкубації, як тырвать 19–21&nbsp;днїв ся черяво дїлять обомі родічі. Выїмков суть лем [[Ночь|ночі]], коли на яйцях сидить лем саміця. == Одказы == {{Sisterlinks |commons=Alcedo atthis |species=Alcedo atthis}} === Референції === {{референції}} {{Переклад|cs|Ledňáček říční|7784652}} [[Катеґорія:Найменше знепокоївый (LC)]] [[Катеґорія:Морозюковы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] doxhw4h94swq8h5gj0a3rp7j95ojhwt 0 6308 166268 163390 2026-06-19T03:13:16Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 166268 wikitext text/x-wiki [[Файл:Genocide Victims Rwanda Photo by Sascha Grabow.jpg|thumb|Жертвы ґеноціду в [[Рванда|Рвандї]]]]'''Ґеноці́д''' (од {{lang-el|γένος ''génos''}} „род, племя“ і {{lang-la|caedo}} „убиваю“) є [[злочін проти людьскости]] дефінованый [[міджінародне кріміналне право|міджінародным кріміналным правом]] як „нароком сістематічне нічіня, цїлой або части, [[етнос|етнічной]], [[людьска раса|расовой]], [[реліґія|реліґійной]] або [[нація|народностной]] ґрупы“<ref> {{cite book |author=Funk, T. Marcus |title=Victims' Rights and Advocacy at the International Criminal Court |publisher=Oxford University Press |location=Oxford, England |year=2010 |isbn=0199737479 |page=[http://www.oup.com/us/catalog/general/subject/Law/PublicInternationalLaw/InternationalCriminalandHumanita/?view=usa&ci=9780199737475]}}</ref> хоць што значіть „часть“ є субєктом дебаты правників.<ref name="What is Genocide">[https://web.archive.org/web/20070505161753/http://efchr.mcgill.ca/WhatIsGenocide_en.php?menu=2 What is Genocide?] McGill Faculty of Law ([[McGill University]])</ref> == Етімолоґія == Термін „ґеноцід“ выдумав [[Рафаел Лемкін]], правник польско-жыдівского походжіня в роцї 1944, з ґрецького корїня слова ''ґенос'' (γένος ''génos'' „народжіня, раса, род“) і латиньского суфіксу ''-cidium'' „загубити“ кріз французьке ''-cide''.<ref>Oxford English Dictionary, second edition draft entry 2004. "genocide".</ref><ref name="Axis Rule">[[#Lemkin|Lemkin (1944)]], [http://www.preventgenocide.org/lemkin/AxisRule1944-1.htm pages 79 – 95]</ref> В роцї 1933 Лемкін запропоновав „злочін варварства“ правній радї [[Сполоченство націй|Сполоченству націй]] в [[Мадрід]]ї. То была перша проба о створїня закона проти тому што буде пізнїше называне ґеноцідом. Концепт пропозіції походив з ёго молодости, коли першыраз чув о [[Османьска ріша|Османьскім]] громаднїм забиваню ([[арменьскый ґеноцід]]) хрістіаньского жытельства бігом [[Перша світова война|першой світовой войны]]<ref>Massacres, Resistance, Protectors: Muslim-christian Relations in Eastern Anatolia During World War I By David Gaunt</ref><ref>Schaller, Dominik J. and Zimmerer, Jürgen (2008) "Late Ottoman genocides: the dissolution of the Ottoman Empire and Young Turkish population and extermination policies – introduction." Journal of Genocide Research, 10(1): 7–14</ref> і анті-Ассірьскій перзекуції в [[Ірак]]у.<ref>{{cite book|last=Jones|first=Adam|title=Genocide: A Comprehensive Introduction|year=2010|publisher=Taylor & Francis|isbn= 9780415486187|pages=150|url=http://books.google.com/books?id=BqdVudSuTRIC&pg=PA150}}</ref> Ёго пропозіція была одвергнута і ёго праца навела незгоду польской влады, котра выконовала політіку змірїня з [[Націстічне Нїмецько|націстічным Нїмецьком]]. В роцї 1944 [[Carnegie Endowment for International Peace]] опубліковав Лемкінову найвызначнїшу працу під назвов ''Axis Rule in Occupied Europe'' в [[США]]. Тота книжка загорнёвала шыроку правну аналізу Нїмецького панованя в землях окупованых [[Націстічне Нїмецько|націстічным Нїмецьком]] в часї [[друга світова война|другой світовой войны]], в тім чіслї дефініції понятя ґеноціду („знічіня нації або етнічной ґрупы“).<ref>''Axis Rule in Occupied Europe'', ix. 79. As quoted in the 3rd ''[[Oxford English Dictionary]]''.</ref> Лемкінова ідея ґеноціду як злочіну проти міджінародному праву была прията міджінароднов комунітов і была схоснована як єден з правных підкладів [[Норімберьскый процес|норімберьского процесу]] (обвинїня шпеціфікованы 3.&nbsp;пунктом скаргы, же обвинены „нароком учінили сістематічный ґеноцід&nbsp;– передовшыткым вымазаня расовых і народностных ґруп“<ref>''[[Oxford English Dictionary]]'' "Genocide" citing ''Sunday Times'' 21 October 1945.</ref>) Лемкін презентовав пропозіцію договору о ґеноціду в шорї країн, намагав ся їх пересвідчіти к підпорї резолуції. З підпоров США, пропозіція была предложена к зважіню. == Література == * ''Б.&nbsp;М.&nbsp;Гончар, М.&nbsp;М.&nbsp;Гнатовський''. Геноцид // {{не перекладено|Україньска діпломатічна енціклопедія||uk|Українська дипломатична енциклопедія}}: У 2-х т./Редкол.:Л.&nbsp;В.&nbsp;Губерський (голова) та ін.&nbsp;— К: Знання України, 2004&nbsp;— Т.1&nbsp;— 760с. ISBN 966-316-039-X * ''О. Майборода''. Геноцид // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін.&nbsp;— К.: Парламентське видавництво, 2011.&nbsp;— с.136 ISBN 978-966-611-818-2 * Russell Thornton. American Indian Holocaust and Survival: A Population History Since 1492. (Civilization of the American Indian, Vol 186). University of Oklahoma, 1990. * David Stannard. American Holocaust: The Conquest of the New World. Oxford University Press, 1993. * Hans Koning . The Conquest of America: How The Indian Nations Lost Their Continent. Monthly Review Press, New York, 1993. * Jan R. Carew. Rape of Paradise: Columbus and the Birth of Racism in the Americas. Brooklyn, N.Y. : A&B Books, 1994. * Ward Churchill. A Little Matter of Genocide. Holocaust and the Denial in the Americas 1492 to the Present. San Francisco: City Lights, 1997. ISBN 0-87286-323-9. ISBN 978-0-87286-323-1. * Ward Churchill. Struggle for the Land: Native North American Resistance to Genocide, Ecocide and Colonization. Publisher: City Lights Books; 2nd Revised edition (5 Nov 2002). ISBN 0-87286-414-6. ISBN 978-0-87286-414-6. * Mike Davis. Late Victorian Holocausts: El Nino Famines and the Making of the Third World. London: Verso, 2001. * Heizer, Robert F., The Destruction of California Indians, University of Nebraska Press, Lincoln and London, 1993. ISBN 0-8032-7262-6. * «Red Gold: The Conquest of the Brazilian Indians» (1978), «Amazon Frontier», John Hemming, the director of the Royal Geographical Society in London. * [https://web.archive.org/web/20060929173143/http://www.ohchr.org/english/law/genocide.htm Конвенція про запобігання та покарання злочину геноциду]. Прийнята та запропонована до ратифікації та підписання Генеральною Асамблеєю ООН, резолюція 260 A (III) від 9 грудня 1948&nbsp;р., набрала чинності 12 січня 1951. * Генеральний секретар ООН Кофі Аннан [https://web.archive.org/web/20070619133901/http://www.un.org/Pubs/chronicle/2004/issue1/0104p4.asp «Вимагаючи спільної сильної дії»] (виступ у Стокгольмі 26 січня 2004). * ''Чирков О.'' [https://web.archive.org/web/20150408230656/http://www.ualogos.kiev.ua/fulltext.html?id=2296 Історія України та етнічна будова її людності: взаємна зумовленість розвитку в XX&nbsp;ст. (національний та загальносвітовий виміри)] // Українознавство.&nbsp;— 2011.&nbsp;— №. 1 (38).&nbsp;— С.: 202—208. * Козицький Андрій. Геноцид та політика масового винищення цивільного населення у XX столітті (причини, особливості, наслідки). Посібник для студентів вишів рекомендований МОН, молоді та спорту України.&nbsp;— Львів, «Літопис».&nbsp;— 2012. * Архівні документи про «чорні дошки» як знаряддя радянського геноциду в Україні в 1932—1933 роках / Георгій. Папакін // Архіви України.&nbsp;— 2008.&nbsp;— №&nbsp;3-4(261).&nbsp;— С. 14-28 * Протистояння особистості політиці нацистського геноциду в Україні: документальні свідчення, інтерпретації, роздуми / Ф.&nbsp;А.&nbsp;Винокурова // Архіви України.&nbsp;— 2001.&nbsp;— №&nbsp;4-5(247).&nbsp;— С. 118—131. * Протистояння особистості політиці нацистського геноциду в Україні: документальні свідчення, інтерпретації, роздуми. Закінчення / Ф.&nbsp;А.&nbsp;Винокурова // Архіви України.&nbsp;— 2001.&nbsp;— №&nbsp;6(248).&nbsp;— С. 54-65. * Пам'ять народу: геноцид в Україні голодом 1932—1933 років: Свідчення: У 2 кн. / М.&nbsp;Ф.&nbsp;Дмитрієнко // Український історичний журнал.&nbsp;— 2011.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— С. 220—222. * До питання про витоки геноциду українства в 1932—1933 роках / В. Сергійчук // Народна творчість та етнологія.&nbsp;— 2016.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 11-18. * Організатори геноциду українців у 1918—1936&nbsp;рр. / А.&nbsp;М.&nbsp;Кіндратенко // Вісник Харківського національного університету імені В.&nbsp;Н.&nbsp;Каразіна. Серія: Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки.&nbsp;— 2008.&nbsp;— №&nbsp;822, вип. 10.&nbsp;— С. 15-22. * Помилка влади чи геноцид: визначення характеру голоду 1932—1933&nbsp;рр. в УРСР у сучасній історіографії / В. Гудзь, В. Гудзь // Українознавчий альманах.&nbsp;— 2010.&nbsp;— Вип. 2.&nbsp;— С. 301—303. * Голод-геноцид 1932—1933 років в Україні як чинник трансформації культурно-історичного феномена українства/ Т. Євсєєва // Українознавчий альманах.&nbsp;— 2010.&nbsp;— Вип. 2.&nbsp;— С. 304—310. * Джеймс Мейс про український геноцид 1933 року і його наслідки для сучасного суспільства / В. Ґудзь // Українознавчий альманах.&nbsp;— 2013.&nbsp;— Вип. 11.&nbsp;— С. 24-27. === Правны баданя === * Проблеми кваліфікації геноциду, вчиненого у співучасті, за Кримінальним кодексом України / І.&nbsp;І.&nbsp;Строкова // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика).&nbsp;— 2009.&nbsp;— Вип. 20.&nbsp;— С. 337—345. * Міжнародно-правові погляди Р. Лемкіна щодо кваліфікації окремих прикладів масових порушень прав людини як злочину «геноциду» / М.&nbsp;В.&nbsp;Бем // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Юриспруденція.&nbsp;— 2013.&nbsp;— Вип. 6-1(2).&nbsp;— С. 208—211. * Міжнародна кримінальна відповідальність індивідів за злочини геноциду / Л.&nbsp;А.&nbsp;Філяніна, Ю.&nbsp;Р.&nbsp;Тарантюк // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.&nbsp;— 2012.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 11-20. * Злочин геноциду: історичне визначення та конвенціональне закріплення у міжнародному кримінальному праві / С.&nbsp;М.&nbsp;Мохончук // Університетські наукові записки.&nbsp;— 2011.&nbsp;— №&nbsp;3.&nbsp;— С. 356—361. * Голокост та голодомор у контексті міжнародно-правових поглядів Р. Лемкіна щодо концепції злочину геноциду / М.&nbsp;В.&nbsp;Бем // Європейські перспективи.&nbsp;— 2013.&nbsp;— №&nbsp;4.&nbsp;— С. 175—180. * Питання відповідальності держави за злочин геноциду у практиці Міжнародного суду справедливості / А.&nbsp;В.&nbsp;Горбатюк // Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки.&nbsp;— 2012.&nbsp;— Т. 129.&nbsp;— С. 137—141. * Обов'язок покарання за злочин геноциду: судова практика держав / М.&nbsp;М.&nbsp;Антонович // Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки.&nbsp;— 2013.&nbsp;— Т. 144—145.&nbsp;— С. 133—137. * Кваліфікація Голодомору 1932—1933&nbsp;рр. в Україні як злочину геноциду і постанова Апеляційного суду м. Київ від 13 січня 2013&nbsp;р. / В. Василенко // Мандрівець.&nbsp;— 2013.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— С. 7-9. * Голодомор 1932—1933 років в Україні як геноцид української нації: суб'єктивна сторона злочину / М. Антонович // Мандрівець.&nbsp;— 2013.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— С. 4-8. * Чи можна кваліфікувати Голодомор 1932—1933 років в Україні та на Кубані як геноцид?/ Є. Захаров/ Видання друге, виправлене та доповнене / ГО «Харківська правозахисна група».&nbsp;— Харків: ТОВ «Видавництво рава людини», 2015.&nbsp;— 52 с. * Об'єктивні ознаки геноциду в кримінальному законодавстві України та інших держав романо-германської правової сім'ї / І. Строкова // Вісник Національної академії прокуратури України.&nbsp;— 2015.&nbsp;— №&nbsp;3.&nbsp;— С. 69-75. == Одказы == === Референції === *{{Переклад|cs|Genocida|8216300}} <references /> === Література === *{{cite book|last=Lemkin|first=Raphael|title=Axis Rule in Occupied Europe: Laws of Occupation – Analysis of Government – Proposals for Redress|year=1944|publisher=[[Carnegie Endowment for International Peace]]|location=Washington, D.C}} *{{cite book |last=Andreopoulos |first=George J., ed. |title=Genocide: Conceptual and Historical Dimensions |authorlink= |coauthors= |year=1994 |publisher=University of Pennsylvania Press |location= |isbn=0812232496 |pages= }} *{{cite book |last=Chalk |first=Frank |title=The History and Sociology of Genocide: Analyses and Case Studies |authorlink= |coauthors=Kurt Jonassohn |year=1990 |publisher=Yale University Press |location= |isbn=0300044461 |pages= }} *{{cite book |last=Kelly |first=Michael J. |title=Nowhere to Hide: Defeat of the Sovereign Immunity Defense for Crimes of Genocide & the Trials of Slobodan Milosevic and Saddam Hussein |authorlink= |coauthors= |year=2005 |publisher=Peter Lang |location= |isbn=0820478350 |pages= }} == Повязаны статї == *[[Ґеноціды в історії]] *[[Дефініції ґеноціду]] *[[Културный ґеноцід]] *[[Автоґеноцід]] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Ґеноціды]] [[Катеґорія:Расізм]] [[Катеґорія:Смерть]] [[Катеґорія:Злочінность]] [[Катеґорія:Злочіны проти людьскости]] 2yohnvefanjg88c8ytvjtwy3enhk2e3 0 6553 166269 158676 2026-06-19T03:13:20Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 166269 wikitext text/x-wiki [[Файл:Globalni teplotni odchylka cs.svg|thumb|400px|{{center|Ґлобална середня теплота од року 1880 до року 2015 <br>подля инштрументалных мірянь.<br> Очевидне є ступаня ґлобалных теплот. }}'''Чорна чара''' — рочный промір.<br> '''Червена чара''' — пятьрочный посувный промір.]] '''Ґлобалне потеплїня''' ({{lang-en|global warming}})&nbsp;— проґресуюче поступне підвышіня [[температура|температуры]] [[поверхня Земли|поверхнї Земли]], што є повязане з [[скленниковый ефект|скленниковым ефектом]] тай веде до [[зміна клімату|зміны клімату]] в [[ґлобалный|ґлобалных]] крітеріях. Єднак треба зазначіти, же дакотры прічіны ґлобалного потеплїня не знаме. Тыж треба розуміти, же потеплїня є обще усереднена тенденція, зміна температур ся одбывать нерівномірно в залежности од сезону тай місця, бівше того місцями в даякых сезонах клімат ся навеце стане зимнїшым. Наприклад в [[Україна|Українї]] температуры в зимушнїй період зросли значно бівше ніж в лїтушнїй, а в централній [[Росія|Росії]] (Московскый реґіон) при значному потеплїню в зимі, лїтушнї теплоты ся не змінили тай осенны похолоднїли. За останнїх сто років середня теплота [[воздух]]у над сушов зросла, як ся твердить, веце, як на пів ґрадуса. За даними доповіді [[Міджінародна ґрупа експертів з вопросу змін клімату|Міджінародной ґрупы експертів з вопросів зміны клімату]] гевсе наростаня ся складать за остатнїх сто років о 0,74 <math> \pm </math> 0,18 ^oC == Вонкашнї лінкы == * [http://cataclysm.at.ua Глобальне потепління / глобальное потепления ''на cataclysm.at.ua''] {{ref-uk}} * [https://web.archive.org/web/20120806004529/http://tyzhden.ua/Society/55859/PrintView ''Олександр Горин''. Нова кліматична ера // Український тиждень, №29 (246), 20.07.2012] * [https://web.archive.org/web/20140201230012/http://tyzhden.ua/Society/55862/PrintView Менш континентальний: в умовах потепління Україна наближається до морського типу клімату // Український тиждень, №29 (246), 20.07.2012] * [https://web.archive.org/web/20150622113456/http://tyzhden.ua/Society/55866/PrintView ''Джеймс Астілл''. Північ тане: Арктика нагрівається удвічі швидше за решту планети // Український тиждень, №29 (246), 20.07.2012] * [https://web.archive.org/web/20141129075644/http://tyzhden.ua/Society/55864/PrintView ''Ганна Трегуб''. Обмежені ресурси: до 2030 року половина людства зіткнеться з нестачею води та сільськогосподарських земель // Український тиждень, №29 (246), 20.07.2012] * [http://www.naturalist.if.ua/?p=3840 Антарктичне потепління триває // Станіславівський Натураліст] {{ref-uk}} * [http://www.naturalist.if.ua/?p=406 Клімат змінюється. Чого чекати у майбутньому? // Станіславівський Натураліст] {{ref-uk}} * [http://www.naturalist.if.ua/?p=307 Новий льодовиковий період - уже чекаємо! // Станіславівський Натураліст] {{ref-uk}} == Звіти та доповіді == * [https://web.archive.org/web/20121030071354/http://www.ipcc.ch/pdf/assessment-report/ar4/syr/ar4_syr_ru.pdf Изменение климата 2007. Обобщающий доклад Межправительственной группы экспертов по изменению климата, на русском] * [https://web.archive.org/web/20110728070212/http://www.wwf.ru/resources/publ/book/217/ ''Кокорин А.О., Кураев С.Н''. Обзор доклада Николаса Стерна «Экономика изменения климата». WWF, GOF. — М.: WWF России, 2007] * [https://web.archive.org/web/20100217043840/http://sites.google.com/site/copenhagendiagnosisru/ Копенгагенский диагноз 2009. Обзор последних новостей науки о климате, на русском. — UNSW, Sydney, Australia] == Жрідла == * [http://www.vokrugsveta.ru/vs/?article_id=2726 А.Сергеев, Глобальное потепление, или Высокий градус политики // Вокруг света, 2006 № 7] * [https://web.archive.org/web/20120205232342/http://www.poteplenie.ru/news/news170905.htm Иващенко О.В., Изменение климата и изменение циклов обращения парниковых газов в системе атмосфера-литосфера-гидросфера — обратные связи могут значительно усилить парниковый эффект.] * [https://web.archive.org/web/20200626133648/http://geo.web.ru/db/msg.html?mid=1159815 ''А.В. Павлов, Г.Ф. Гравис.'' Вечная мерзлота и современный климат // GEO.WEB.RU] * [https://web.archive.org/web/20170109030507/http://elementy.ru/news/430318 Таяние вечной мерзлоты ведёт к выбросу в атмосферу метана] * [http://www.nkj.ru/archive/articles/11805 ''Б.Лучков''. Годы грядущие (климат и погода XXI века) // Наука и жизнь, 2007 № 10] * ''[[Бйорн Ломборг|Бьорн Ломборг]].'' «Охладите! Глобальное потепление. Скептическое руководство», 2007 год, {{ISBN| 978-5-388-00065-1}} * ''[[Бйорн Ломборг|Бьорн Ломборг]].'' [https://web.archive.org/web/20110303045740/http://www.project-syndicate.org/commentary/lomborg41/Russian Глупый страх перед глобальным потеплением]. * [http://sci-lib.com/article426.html Глаз шторма. Перевод интервью Джеймса Хансена (James Hansen) директора Института Космических Исследований имени Годдарда (НАСА) // Keith Kloor. Nature Reports Climate Change. 26 November 2009] * [http://www.lebed.com/2009/art5619.htm Еще раз о потеплении // Лебедь, № 605, 13 декабря 2009 г.] == Референції == {{reflist}} {{Переклад|uk|Глобальне потепління|10150353}} [[Катеґорія:Метеорология]] [[Катеґорія:Ґеоґрафія]] gppbz00zj30x5f8xnekah8tpqroi5j8 0 6618 166263 138135 2026-06-19T02:34:34Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 166263 wikitext text/x-wiki [[Файл:Pterois volitans Manado-e edit.jpg|міні|праворуч|Рыба-лев - выгляд з головы]] [[Файл:Georgia Aquarium - Giant Grouper edit.jpg|thumb|300px|Ґіґантічный ґрупер]] '''Рыбы''' (Pisces)&nbsp;— [[Парафілія|парафілетічна]] ґрупа водных [[хырбетны]]х [[быдла|быдел]], звычайно [[Холоднокровнoсть|холоднокровных]] (точнїше [[Екзотермія|екзотермных]]) із вкрытыма [[Луска|лусками]] тїлом і [[зябра]]ми. Актiвно ся рушать з помочов [[Плавець (анатомія)|плавцїв]] або рухом цїлого тїла. Рыбы пошырены як в морьскых, так і солодководных середовищах, од глубокых окреачных місць аж по гірьскы потїчкы. Рыбы мають велике значіня про вшыткы водны екосістемы як часть стравового ланцу і велике економічне значіня про чоловіка через концумацію. Люде як выловлять дикых рыб та їх розмножують в ґаздівствах на то встановленых. В ранных етапах створїня [[Біолоґічна сістематіка|біолоґічной сістематікы]] рыб класіфіковали до єдного [[таксон]]у, бо через [[поліфілія|поліфілетічность]] ґрупы, "рыбы" бівше не брали ся як таксономічна ґрупа. Через великый спектр часом взаємовыключаючіх анатомічных і фізіолоґічных особливостей орґанізмів - представників той ґрупы, їй вызначіня є іщі неточным. Рыб учіть наука [[іхтіолоґія]]. == Референції == {{reflist}} {{Переклад|uk|Риби|10235066}} == Вонкашнї лінкы == * [http://on-fishing.com/vidi-rib Види риб в Україні] * [http://db.angfa.org.au/ ANGFA] – Illustrated database of freshwater fishes of Australia and New Guinea * [https://web.archive.org/web/20111130234923/http://fischinfos.de/ Fischinfos.de] – Illustrated database of the freshwater fishes of Germany {{de icon}} * [http://www.fishbase.org/ FishBase online] – Comprehensive database with information on over 29,000 fish species * [https://web.archive.org/web/20150218211743/http://fishdata.siu.edu/ Fisheries and Illinois Aquaculture Center] – Data outlet for fisheries and aquaculture research center in the central US * [http://www.poppe-images.com/ Philippines Fishes] – Database with thousands of Philippine Fishes photographed in natural habitat * [http://www.nativefish.org/ The Native Fish Conservancy] – Conservation and study of North American freshwater fishes * [http://www.fao.org/fi/website/FIRetrieveAction.do?dom=topic&fid=2888 United Nation] – Fisheries and Aquaculture Department: Fish and seafood utilization * [http://content.lib.washington.edu/cgi-bin/queryresults.exe?CISOOP=adv&CISORESTMP=%2Fsite-templates%2Fsearch_results-sub.html&CISOVIEWTMP=%2Fsite-templates%2Fitem_viewer.html&CISOMODE=thumb&CISOGRID=thumbnail%2CA%2C1%3Btitle%2CA%2C1%3Bsubjec%2CA%2C0%3Bdescri%2C200%2C0%3B0%2CA%2C0%3B10&CISOBIB=title%2CA%2C1%2CN%3Bsubjec%2CA%2C0%2CN%3Bdescri%2CK%2C0%2CN%3B0%2CA%2C0%2CN%3B0%2CA%2C0%2CN%3B10&CISOTHUMB=3%2C5&CISOTITLE=10&CISOPARM=%2Ffishimages%3Asubjec%3Afish&x=20&y=1 University of Washington Libraries Digital Collections]{{Dead link|date=August 2021 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} – Digital collection of freshwater and marine fish images {{Стыржень}} [[Катеґорія:Рыбы|*]] [[Катеґорія:Хордовы]] agp54a982bllwdco0h8jqh54p5j08v1 0 10365 166267 163461 2026-06-19T03:09:53Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 166267 wikitext text/x-wiki {{Особа проста|Образчик=[[File:Stepan Bandera photo.jpg |200px]]}} '''Штефан Бандера''' або '''Степан Бандера''' ({{lang-uk|Степан Андрійович Бандера}}, ''Штефанко''; *[[1. януар]]а [[1909]], [[Старый Угринов]], [[Австро-Угорьско]] (теперь [[Івано-Франківска область]], [[Україна]]) — †[[15. октобер|15. октобра]] [[1959]], [[Мнихів]], [[Баварія]], [[НСР]])&nbsp;— [[Україна|україньскый]] [[Политик|політічный актівіста]], ведучій ідеолоґ і теоретик україньского націоналістічного руху [[XX. стороча]], по розколї [[Організація україньскых націоналістів|Організації україньскых націоналістів]] быв ведучій політічного пруду [[Організація україньскых націоналістів револучныйна|ОУН-Б]]. == Біоґрафія == Ш. Бандера ся народив у роцї 1909 у [[Старый Угринов|Старым Угринові]] у [[Галич]]і, котра в тым часї належала до [[Австро-Угорьско|Австро-Угорьска]]. По завершіню [[Польско-совєтьска война|Польско-совєтьской войны]] тота часть Галичі належала [[Польско|Польску]]. Під час Другой світовой войны быв триманый в нїмецьком концлаґру, де загынули два ёго браты. Ш. Бандера быв усмерченый 15. октобра 1959 в [[Мнихів|Мнихові]] [[аґент]]ом [[КҐБ]]. == Годночіня == [[File:Тернопіль - Пам'ятник Степанові Бандері - 17017439.jpg|thumb|Бандеров памнятник в [[Тернопіль|Тернополї]]]] Закы Штефана Бандера є в [[Україна|Українї]] — головно у западных частёх і [[Кієв]]і — вниманый як герой - боёвник за незалежну [[Україна|Україну]]<ref>[http://www.pravda.com.ua/rus/news/2016/07/21/7115544/ Проспект Бандеры в Кієві]</ref>, у даякых сосїдных штатох як і в части людности Україны є вниманый неґатівнї.<ref>[http://svet.sme.sk/c/5316910/bandera-uz-nie-je-ukrajinsky-hrdina.html Bandera už nie je ukrajinský hrdina] </ref><ref>''W oparciu o istniejące dane naukowe – nie mówię tu o utrzymanych w sensacyjnym tonie różnych popularnych publikacjach – można mówić o liczbie około 100 tys. zamordowanych Polaków. Zapewne będzie to liczba trochę mniejsza, jednak proponuję używać sformułowania „około stu tysięcy”, bo być może w przyszłości postępujące badania naukowe pokażą, że ofiar jest o kilka-kilkanaście tysięcy więcej...'' [w:] ''Wołyński konflikt pamięci''. Z dr. hab. Grzegorzem Motyką o bolesnej historii polsko-ukraińskiej rozmawiają Magdalena Semczyszyn i Filip Gańczak, „Pamięć.pl” 2012, nr 4-5, s. 17</ref><ref>„W świetle przytoczonych liczb wydaje się, że straty polskie w wyniku akcji UPA wyniosły prawdopodobnie około 100 tysięcy zabitych (przy czym raczej nieco mniej, a nie więcej niż 100 tysięcy). Wszelkie podawane wyższe liczby – 150 czy wręcz 200 tysięcy ofiar – nie znajdują potwierdzenia w żadnych poważnych badaniach naukowych, a ich częste pojawianie się w mediach można tłumaczyć chyba tylko chęcią wywołania sensacji”. Grzegorz Motyka (historyk), ''Od rzezi wołyńskiej do akcji „Wisła”'', Kraków 2011, {{ISBN| 978-83-08-04576-3}}, s. 447. Ewa Siemaszko szacuje liczbę ofiar na 133 000, Ewa Siemaszko, ''Stan badań nad ludobójstwem dokonanym na ludności polskiej przez Organizację Ukraińskich Nacjonalistów i Ukraińską Powstańczą Armię'', [w:] ''Prawda historyczna a prawda polityczna w badaniach naukowych. Ludobójstwo na Kresach południowo-wschodniej Polski w latach 1939–1946'', Bogusław Paź (red.), Wrocław 2011, {{ISBN| 978-83-229-3185-1}}, s. 341.</ref> Декрет президента В. Ющенка о вызнаменаню Бандеры титулом Героя Україны зостав одхыленый правомочным присудом Окружного Административного Суда в [[Донецьк]]у ([[2. апріль]] [[2010]]).<ref>[https://web.archive.org/web/20120306063231/http://www.president.gov.ua/news/19103.html Oficjalny komunikat kancelarii Prezydenta Ukrainy Wiktora Janukowycza] [https://web.archive.org/web/20170904235035/http://www.rp.pl/artykul/592765-Stepan-Bandera-pozbawiony-tytulu-Bohatera-Ukrainy.html Bandera pozbawiony tytułu bohatera Rzeczpospolita 12.01.2010].</ref> Веце як рок по тому, коли В. Янукович быв президентом, Высшый Административный Суд Україны одверг касацию В. Ющенка и др., и лишив на силї присуд Донецького суда ([[2. авґуст]] [[2011]]).<ref>http://ua.korrespondent.net/ukraine/1246199-vasu-pidtverdiv-nezakonnist-prisvoennya-banderi-zvannya-geroya-ukrayini ВАСУ залишив в силі рішення Донецького ОАС.</ref> == Референції == {{Reflist}} {{DEFAULTSORT:Бандера, Штефан}} {{lifetime|1909|1959|Бандера, Штефан}} [[Катеґорія:История Украины]] dvlumyzv9ggh1wlfk6dsqshk5e55h5g 0 11022 166253 141668 2026-06-18T23:50:50Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 166253 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|BIGBANG}} [[Файл:Bigbang.jpg|thumb|right|450px|{{center|Норвежска группа BigBang наживо, 2005}}]] '''Bigbang''' то [[Норьско|норвежска]] [[Рок-музика|рокова]] группа, лидером котрой е Ейстайн Грени (''нор.'' Øystein Greni). Через рокы зостава группы даколько разы ся мѣняла, але при том все зостали во форматѣ трио, а Ейстайн Грени зоставав сталым членом. Хоть правопис назвы группы не быв устояный, обычайно ся пише '''BigBang'''.<ref name=SNL>Bergan, Jon Vidar, ''Store Norske Leksikon'' [http://www.snl.no/BigBang BigBang]. Kunnskapsforlaget.</ref><ref name=nprl>''Norsk pop- og rockleksikon'' (2005). [http://www.mic.no/nmi.nsf/doc/art2006042714240797260242 BigBang]. Vega Forlag.</ref><ref name=nrk-ml>NRK.no Musikkleksikon [https://web.archive.org/web/20120324051707/http://fil.nrk.no/musikk/gml_musikkleksikon/1.6113024 BigBang]</ref><ref>NRK.no [http://www.nrk.no/kultur-og-underholdning/1.848593 Kultur-og-underholdning: BigBang]</ref><ref name=db-aug11>Grønneberg, Anders, ''Dagbladet.no'' (August 12, 2011). [http://www.dagbladet.no/2011/08/12/kultur/bigbang/musikk/oystein_greni/17648079/ - BigBang er mitt liv]</ref><ref>Henschien, Siren, TV2 (March 6, 2009). [http://www.tv2nyhetene.no/magasinet/grenis-hyrdestund-2610346.html Grenis hyrdestund]</ref><ref name=db-hm-skt>Moslet, Håkon, ''Dagbladet'' (February 15, 2002). [http://www.dagbladet.no/kultur/2002/02/15/313423.html Skate or die]</ref><ref>Ustad Stav, Torill, ''Adresseavisen'' (November 21, 2007). [https://web.archive.org/web/20121018191159/http://www.adressa.no/kultur/musikk/article982318.ece BigBang dropper Trondheim]</ref> Группа ся поважуе за найлѣпшу живу музику [[Норьско|Норвегии]]. Вшиткы лиричны спѣванкы группа спѣвать по англицкы. == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Ансамблы]] rl5r9hss5y7ewmq1woe5rtarv965wpj 0 11346 166254 144081 2026-06-18T23:51:05Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 166254 wikitext text/x-wiki [[Файл:Location map of the United Kingdom and the European Union.svg|250px|міні|праворуч|Карта Європейського Союзу:<br/>територія Сполученого Королівства виділена помаранчевим кольором]] '''Выступлїня Споєного кралёвства з Европской унії''', скорочено '''Brexit''' (Брекзіт) — є політічный ціль ґруп конзерватівной опозіції і націоналістів у [[Велика Брітанія|Брітанії]]. Року 2016 одбыв ся референдум, де люде проголосовали за одпоїня.<ref>[https://web.archive.org/web/20160624004335/http://election.news.sky.com/referendum "EU Referendum Results". Sky (United Kingdom) ''англ.'' Вычитано 24. юна 2016.]</ref> == Референції == <references/> [[Катеґорія:Европска унія]] [[Катеґорія:Выступлїня Споєного кралёвства з Европскей унії]] 15bymc5rild0osxnovfgt4qo2n855nn 0 11354 166272 118254 2026-06-19T08:47:15Z Halajkovič 33393 166272 wikitext text/x-wiki [[Файл:Hemisferio Sur.png|thumb|right|Южна півкуля зафарблена на жовто]] [[Файл:Southern Hemisphere LamAz.png|thumb|right|Южна півкуля]] '''Южна півкуля''' або '''южна гемісфера''' є термін означуючій половину [[Земля (планета)|Земли]], котра ся розпростерать южно од [[ровник]]а. Належить до нёй векша часть [[Южна Америка|Южной Америкы]], часть [[Африка|Африкы]] і цала [[Австралія (контінент)|Австралія]]. Друга половина є означована як [[Северна півкуля]]. == Поз. тыж == * [[Западна півкуля]] * [[Выходна півкуля]] * [[Северна півкуля]] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Півкулi Земли]] [[Катеґорія:Ґеоґрафія]] [[Катеґорія:Земля]] [[Катеґорія:Географична терминология]] lx3q9ahbub3ykoxoczw8x7qw6jkyhab 0 11360 166273 118253 2026-06-19T08:48:37Z Halajkovič 33393 166273 wikitext text/x-wiki [[Файл:Hemisferio Norte.png|thumb|right|Северна півкуля зафарблена на жовто]] [[Файл:Northern Hemisphere LamAz.png|thumb|right|Северна півкуля]] '''Северна півкуля''' або '''северна гемісфера''' є термін означуючій половину [[Земля (планета)|Земли]], котра ся розпростерать северно од [[ровник]]а. Належить до нёй цїла [[Северна Америка]]. Друга половина є означована як [[Южна півкуля]]. == Поз. тыж == * [[Западна півкуля]] * [[Выходна півкуля]] * [[Южна півкуля]] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Півкулi Земли]] [[Катеґорія:Ґеоґрафія]] [[Катеґорія:Земля]] [[Катеґорія:Географична терминология]] 3mvlts2ytxeev2mjf0wwg71nj3p8ykf 0 14492 166255 141345 2026-06-19T00:05:49Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 166255 wikitext text/x-wiki [[File:Alcorub newspaper ad.png|thumb|Реклама продукта ''Alcorub'' компаниии ''U. S. Industrial Alcohol'']] '''Америцкый промысловый алкогол''' ({{lang-en|United States Industrial Alcohol Company}}) — назва америцкой компании U. S. Industrial Alcohol Co., (USIA), найвекшого в свѣтѣ продуцента [[Алкогол|алкогола]] в зачатку [[XX. стороча]]. Винов едной з дочерных выробных филиалок той компании, локализованой в [[Бостон]]ѣ стала ся [[15. януара]] [[1919]] екологична катастрофа, позната яко [[Бостонска сирупова потопа]]. Судовый спор мѣстных обывательох з компаниов ''[[Америцкый промысловый алкогол (USIA)]]'' тяг ся за три рокы и складовав ся зоз 125 окремых процесох. В доходжѣню была установлена, а судом вызнана, вина компании, котра причинила катастрофу: инженерны хыбы конштрукции контайнера, слабый материал, недодержаня правил контролы и експлоатации. Компания мусѣла выплатити одшкодне всѣм потерпѣлым.<ref>The Molasses Disaster of January 15, 1919/</ref> До [[Бостонска сирупова потопа|Бостонской катастрофы]] было надвычайно рѣдко, жебы велика компания была признана виннов, але катастрофа стала ся прямов причинов, же ся по ней змѣнили законы на векшу строгость дотычно правил безпекы.<ref>Anarchists, Horses, Heroes: 12 Things You Didn’t Know about the Great Boston Molasses Flood.</ref> ==Одказы== * [https://www.bostonmagazine.com/news/2019/01/12/great-boston-molasses-flood-things-you-didnt-know/ Anarchists, Horses, Heroes: 12 Things You Didn’t Know about the Great Boston Molasses Flood] {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} * [https://archive.wikiwix.com/cache/20180423143010/http://edp.org/molyank.htm The Molasses Disaster of January 15, 1919 //Yankee Magazine. Одчитане 2010-11-02] {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} == Референции == {{reflist}} {{Переклад|en|United States Industrial Alcohol Company|0}} [[Катеґорія:Екологичны катастрофы]] [[Катеґорія:Хемичны фирмы]] pbjzfsqegzy160jkdr83157k1hulbjd 0 14555 166258 158924 2026-06-19T00:20:56Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 166258 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = Мѣсто в Моравии |руська назва = Валашске Клобоуки |оригинална назва = Valašské Klobouky {{Реф-инфо|[[Чешскый язык|чеш.]]}} |застава = Flag of Valašské Klobouky.png |опис заставы = |ширина заставы = 130 |герб = Valasske-klobouky-znak.jpg |опис герба = |ширина герба = 75 |вид крайны = Держава<!--2.гарадича администрации --> |крайна = Чехия |lat_dir = N |lat_deg =49 |lat_min =8 |lat_sec =26 <!-- землеписна ширка--> |lon_dir = E |lon_deg =18 |lon_min =0 |lon_sec =27 <!-- землеписна довжка--> |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --> |карта страны = Czech Republic location map.svg |размер карты страны = 150 |давны назвы = |вид региона = Край<!--3.гарадича администрации--> |регион = [[Злинскый край|Злинскый]] |вид района = Окрес<!--4.гарадича администрации, предволено: Район --> |район = Злин |вид общины = Мѣстскый уряд<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--> |община = Валашске Клобоуки |площа = 26,94<!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = 405 <!-- в метрах --> |население = 4&nbsp;955<!-- лем само число --> |год переписи = 2018 |часовый пояс = +1 |DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять --> |телефонный код = |почтовый индекс = 766&nbsp;01 |вид идентификатора = LAU |цифровой идентификатор = CZ0724 585891 |категория в Commons = Valašské Klobouky |сайт = http://www.valasskeklobouky.cz |язык сайта = мултиязычный }} [[File:Valašské Klobouky (1).jpg|thumb|290px|Мѣстскый уряд, Марианскый стовп з р.&nbsp;1762 (оригиналы скулптур суть в будовѣ уряду)]] '''Валашскы Клобоуки''', {{Реф-инфо|[[Чешскый язык|чеш.]]}} ''Valašské Klobouky'', {{Реф-инфо|[[Німецькый язык|нѣм.]]}} ''Wallachisch Klobouk'', суть моравскым мѣстом на словацкой граници в окресѣ Злин. Етнична область — Валашско. Обывательство — 4&nbsp;955 особ.<ref>[https://www.czso.cz/csu/czso/pocet-obyvatel-v-obcich-see2a5tx8j Český statistický úřad: Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2018]</ref> ==Полога== Валашскы Клобоуки лежать о 27&nbsp;км на восток од Злина на рѣцѣ Брумовка (мѣстна назва Клобучка). Околиця од року 1996 односить ся ку биосферной резервации [[UNESCO]]. ==Памятникы, туристичны объекты, акции== * [[Костел]] [[XIII. стороча]] * Музей в будовѣ ''старой мерии'' и ''Червеном домѣ'' * Марианскый стовп перед днешным мѣстскым урядом * Стовп потупы * Купецкый дом з [[XVIII. стороча]] * Микулашскый ярмарок на Св. Николая ==Вызнамны родаци== * [[Ян Матзал Троска]] (1881–1961) — чешскый писатель * [[Ладислав Мнячко]] (1919-1994) — словацкый писатель ==Интересантности== Зато, же в той области ся говорить валашскым [[диалект]]ом, назва мѣста ся официално одмѣнюе по валашскы – „ve Valašských Kloboukách“, „do Valašských Klobouk“ (намѣсто чешского литературного „ve Valašských Kloboucích“, „do Valašských Klobouků“). ==Одказы== * [https://web.archive.org/web/20130412023249/http://valasskeklobouky.cz/ OFICIÁLNÍ WEB MĚSTA Valašské Klobouky (вецеязычный)] * [https://www.czso.cz/csu/czso/pocet-obyvatel-v-obcich-see2a5tx8j Český statistický úřad: Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2018] == Референции == {{reflist}} {{Переклад|cs|Valašské Klobouky|0}} [[Катеґорія:Населены пункты Чехии]] [[Категория:Злинскый край]] ==Галерия== <gallery mode=packed heights=120> File:Valašské Klobouky (12).jpg|[[Костел]], [[XIII. стороча|XIII. ст.]] File:Valašské Klobouky (7).jpg|Музей (стара мерия) File:Valašské Klobouky, pranýř.jpg|Стовп потупы File:Valašské Klobouky (6).jpg|Купецкый дом, [[XVIII. стороча|XVIII. ст.]] </gallery> 06lqtfneqnm7dkhbw4v5dnl8pa1qua3 0 15474 166270 114942 2026-06-19T08:28:06Z Halajkovič 33393 166270 wikitext text/x-wiki [[Файл:SeaofAzov.jpg|thumb|right|Сателітный знимок Азовского моря]] '''Азовске море''' ({{lang-ru|Азовское море}}, {{lang-uk|Азовське море}}, {{lang-crh|Azaq deñizi}}) є внутрїшнє [[море]] в [[Европа|Европі]], котре ся розпростерать [[север]]но од [[Чорне море|Чорного моря]], меджі 45°12′30″N а 47°17′30″N i 33°38′ E до 39°18′E. Обмеджено [[Таманьскый полоостров|Таманьскым полоостровом]]. Омывать берегы [[Росія|Росії]] і [[Україна|Україны]]. Має розлогу 39 000 км². Досягує середнёй глубкы 7,5 м і максімалной 13,5 м. Цїлковый обєм воды є 256 км³. {{stub}} [[Катеґорія:Моря]] 9cq7uiqbb9fucbbfnb3w936d30ybck4 0 21895 166256 165501 2026-06-19T00:06:28Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 166256 wikitext text/x-wiki '''Анко́ридж''' ([[Анґліцькый язык|анґл]]. Anchorage) — майвеликый [[Місто|варош]] у [[Штаты США|Америцькӱм шатови]] [[Аляска]], и ёго адміністративный центр, [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]]. {{Місто}} == Обывательство == У [[Місто|варошови]] на [[2010]] рӱк живе 291,826 людий, из них:<ref>https://web.archive.org/web/20190515054350/https://factfinder.census.gov/faces/tableservices/jsf/pages/productview.xhtml?src=bkmk</ref> [[Біла расса|Білі]] — 62,64% [[Индиане|Индіане]] — 24,096% [[Испанцѣ|Испанці]] — 7,56% [[Афроамериканці]] — 5,56% == Братські вароші == * [[Чітос]], [[Японія]] * [[Дарвін (Австралія)|Дарвін]], [[Австралія]] * [[Інчон]], [[Южна Корея]] * [[Магадан]], [[Росія]] * [[Тромсе]], [[Норьско|Норвеґія]] * [[Витби (Јоркшир)|Витби]], [[Велика Брітанія|Велика Британія]] * [[Харбін]], [[Кітайска Народна Републіка|Китай]] == Удкликованя == https://www.city-data.com/city/Anchorage-Alaska.html [[Катеґорія:Вароші Аляскы]] [[Катеґорія:Міста США]] [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты США]] [[Катеґорія:Аляска]] [[Катеґорія:Анкоридж]] pajt27xj9qzpcpgngb1qkqrwyzv20sz 0 21982 166261 157600 2026-06-19T02:15:26Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 166261 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс |above=Паленка |subheader=[[Алкогол]]ь |image=[[Файл:Sopron_barack_07.JPG|220px]] |caption=Штамплик студеної бороцкової паленкы |label1=Филь |data1=бренді |label2=Крайина походжіня |data2=[[Мадярщина]] |label3=[[Муцность алкоголя|Муцность]] |data3=37.5+%&nbsp;ABV |label4=Смакы |data4={{Bulleted list|майчасто слива, груша, бороцква, квасна вишня, грознові ужимкы вадь ягода|хотьякі овочі у [[Мадярщина|Мадярщині]]|лиш місні бороцквы у [[Австрія|Австрії]]|перед 20.&nbsp;сторочом головно слива}} }} '''Па́ленка''', '''па́линка''' вадь '''па́лінка''' ({{Lang-hu|pálinka}} {{Audio-IPA|Hu-pálinka.ogg|[ˈpaːliŋkɒ]}}, {{Lang-ro|pălincă}} {{IPA2|pəˈliŋkə}}, [[Чеськый язык|чеськ.]] и [[Словеньскый язык|слов.]]&nbsp;''pálenka'', {{Lang-rsk|палєнка}}) є [[Алкогол|алкогольный напуй]]. На [[Чеська републіка|Чехах]] и [[Словакія|Словаках]], у [[Русины|русинув]] значит хотьякый дистилат;<ref>{{Cite book|last=Дзендзелівський|first=Й. О.|author-link=Йосип Дзендзелѣвскый|year=1958|title=Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області УРСР (лексика)|url=https://jazyk.rueportal.eu/mapy/61|chapter=#061 Палинка|volume=частина I (матеріали 1953-1957)|ref=LAZO1}}</ref> на [[Мадярщина|Мадярах]] тай у чотырьох провінціях [[Австрія|Австрії]] {{Lang|hu|''pálinka''}} тото ґеоґрафічно защищеный „означіньом походженя“ ({{Lang-en|Protected Designation of Origin, PDO}}) овочный [[бренді]]; у [[Румунія|Румынії]] {{Lang|ro|''pălincă''}} тото окреме защищеный овочный бренді;<ref>{{Citation|title=Regulation (EU) 2019/787 of the European Parliament and of the Council of 17 April 2019 on the definition, description, presentation and labelling of spirit drinks, the use of the names of spirit drinks in the presentation and labelling of other foodstuffs, the protection of geographical indications for spirit drinks, the use of ethyl alcohol and distillates of agricultural origin in alcoholic beverages, and repealing Regulation (EC) No 110/2008|url=https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:02019R0787-20240513|date=2024-05-13|access-date=2025-05-14|language=en}}</ref> у [[Руснаци у Сербиї|паннонськых руснакув]] тото назывка на дистилаты, брендії тай у тому числі [[Ракія|ракію]]. == Етимолоґія == [[Файл:Palincă.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Palinc%C4%83.jpg|міні|Румынська palincă из Марамороша]] ''Паленка'', ''палинка'', ''палінка'', ''pálinka'', ''pălincă'', ''pálenka'', ''палєнка''&nbsp;— вшыткі походят уд прасловянського пня {{Lang|2=''[[Wiktionary:en:Reconstruction:Proto-Slavic/paliti|paliti]]''}} „палити“.<ref name="Miklosich1886">{{cite book|author=Franz Miklosich|title=Etymologisches wörterbuch der slavischen sprachen|url=https://archive.org/details/etymologischesw00miklgoog|year=1886|publisher=W. Braumüller|page=[https://archive.org/details/etymologischesw00miklgoog/page/n250 235]}}</ref><ref>{{Cite book|volume=IV|title=Етимологічний словник української мови в семи томах, Том четвертий: Н-П|pages=322–323|location=[[Кієв|Київ]]|publisher=Наукова думка|language=uk|isbn=966-00-0590-3(4)|year=2003|chapter=„паленка“}}</ref> == Филі == У контексті русинського значіня слова „паленка“, т.&nbsp;є.&nbsp;хотьякого дистилата, є много разных филюв паленкы: часто вна ся чинит из слив, груші, бороцкув, айбо сут и варіації из яблык, грозна, айвы, еперкы, ужимкув тай другых овочув; оріхув, пшениці (по мадярськы пшенична паленка ся кликала {{Lang|hu|''tótpálinka''}}, „товтувська паленка“)<ref>{{cite web |title=apalinkatortenete |trans-title=The history of pálinka |publisher=Palinka Oldal |url=http://www.palinkaoldal.hu/eng/apalinkatortenete.php |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20101105093100/http://www.palinkaoldal.hu/eng/apalinkatortenete.php |archive-date=2010-11-05 }}</ref> тай даже просто ги розчин етилового шпірітуса у воді. Варіації паленкы удповідно ся кличут подля інґредієнтув: ''сливлянка'' (из слив), ''дичкувка'' (из дичок) и так дале. Похожый принцип є и у мадярськум языку: {{Lang|hu|''szilvapálinka''}} (из слив), {{Lang|hu|''barackpálinka''}} (из бороцкув), {{Lang|hu|''körtepálinka''}} (из груш). Окрем того сут ищи: * {{Lang|hu|''kisüsti''}} (буквално „казаночок“) тото паленка двойної перегонкы, вчинена у міднум казані обсягом до 1,000&nbsp;літрув. * {{Lang|hu|''érlelt''}} („удержана“) тото паленка, удержана маймало три місяці у деревлянуй бодни до 1,000&nbsp;л вадь маймало пув рока у деревлянуй бодни на 1,000&nbsp;л и булше. * {{Lang|hu|''ó''}} („стара“) тото паленка, удержана маймало рук у деревлянуй бодни до 1,000&nbsp;л вадь маймало два рокы у деревлянуй бодни на 1,000&nbsp;л и булше. * {{Lang|hu|''ágyas''}} („из пудкладков“) тото паленка, удержана маймало три місяці уєдно из пудкладков из овочув, вадь такых, які были ухосновані на дистилат, вадь иншакых. Хоснувут ся вадь свіжі, вадь сушені овочі. На 100&nbsp;літрув паленкы типово додавут дас 10&nbsp;кіл свіжых авадь 5&nbsp;кіл сушеных овочув. * {{Lang|hu|''törkölypálinka''}} тото паленка из грозновых ужимкув. == Леґалні дефініції == === Цидола PDO === [[Файл:Palinka.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Palinc%C4%83.jpg|міні|Кечкеметська бороцкова паленка]] У 2004.&nbsp;рокови [[Европска унія|Европська унія]] дала цидолу PDO ({{Lang-en|Protected Designation of Origin}}, „Защищеноє означіня походжіня“) брендови „pálinka“: ним ся позволят леґално называти лиш уроблені в [[Мадярщина|Мадярщині]] овочный брендії тай бороцкові брендії из чотырьох провінцій [[Австрія|Австрії]]: ''Barack Palinka'' ся продукує в [[Бурґенланд|Бурґенланді]], [[Нижня Австрія|Нижнюй Австрії]], [[Штірія|Штірії]] тай [[Відень|Відньови]]. Австрійська паленка, на удлику уд мадярської, подля законодавства не годна ся чинити з помочов самогонных апаратув безперерывної дії, и проходят осторожну помалу дистилацію. Хоть {{Lang|hu|pálinka}} сама по собі має зазначку PDO, поєдны реґіоны Мадярщины сторочами уроблявут высококвалітну паленку тай мавут особено файні условія про урощованя подакотрых овочув; тоты реґіоналні варіації окреме ся защищавут ґеоґрафічныма зазначками, котрі кладут ґеоґрафічні тай технічні жаданя. Наприклад, не кажджа бороцкова {{Lang|hu|pálinka}} из [[Ґынц|Ґынца]] годна ся леґално брендовати ги {{Lang-hu|gönci barackpálinka}}. Вусям {{Lang|hu|pálinka}} мавут окремі, локалні PDO: {{Lang|hu|''szatmári szilvapálinka''}} ([[Жупа Сатмар|сатмарська]] сливова паленка), {{Lang|hu|''kecskeméti barackpálinka''}} ([[Кечкемийт|кечкемийтська]] бороцкова паленка), {{Lang|hu|''szabolcsi almapálinka''}} ([[Соболч|соболчська]] яблыкова паленка), {{Lang|hu|''békési szilvapálinka''}} ([[Бийкийш|бийкийшська]] сливова паленка), {{Lang|hu|''gönci barackpálinka''}} ([[Ґынц|ґынцька]] бороцкова паленка), {{Lang|hu|''újfehértói meggypálinka''}} ([[Уйфегийртов|уйфегийртовська]] вишньова паленка), {{Lang|hu|''göcseji körtepálinka''}} ([[Ґычей|ґычейська]] грушова паленка), {{Lang|hu|''pannonhalmi törkölypálinka''}} ([[Поннонголм|поннонголмська]] паленка из ужимкув). === Мадярська леґіслація === У Мадярщині выробництво паленкы ся реґулує законом LXXIII.&nbsp;року&nbsp;2008, котрый ся базує на европськуй реґулації овочных шпірітусув. Подля того закона, алкогольный напуй ся годен брендовати ги {{Lang-hu|pálinka}}, кідь: # Ун ся ферментує сугубо из овочув (айбо не из концентратув авадь сушеных овочув), урощеных у Мадярщині без додаточных інґредієнтув; # дистилує ся тай пакує ся у фляшкы у Мадярщині; тай # не є ректіфікованый булше 86% тай при фасованьови має маймало 37.5%&nbsp;[[Муцность алкоголя|ABV]]. Хоть {{Lang|hu|pálinka}} ся традично чинит из топтаных свіжых овочув, закон не контролує додаваня неконцентрованого овочного соку тай удкрыто позволят хоснованя мнякоти овочув. Сушені овочі ся не позволявут лиш у топтануй суміши, айбо годні ся хосновати у настойованьови.<ref>(по мад.) [https://web.archive.org/web/20120810063425/http://www.vm.gov.hu/main.php?folderID=2537&articleID=13398&ctag=articlelist&iid=1 2008. évi LXXIII. törvény] {{webarchive|url=https://archive.today/20120805211501/http://www.vm.gov.hu/main.php?folderID=2537&articleID=13398&ctag=articlelist&iid=1|date=2012-08-05}}</ref> Позад сиї реґулації, ціла файта популарных мадярськых продуктув ся ребрендовали ги {{Lang-hu|szeszes ital}} (''~[сесеш ітол]'' „шпірітусові напої“). Традиційна {{Lang|hu|pálinka}}, переколочена з медом тоже стала ся брендовати ги {{Lang|hu|''szeszes ital''}} авадь {{Lang|hu|''likőr''}} („лікыр“) при булшому уровни цукру, даже кідь при дистилації ся не чинили ниякі нетрадичні крокы. Айбо многі из перекатеґорізованых напоюв тото дешеві суміші воды, ароматізаторув и ректіфікованого спирта.<ref>{{cite web |url=http://index.hu/bulvar/kommers/ |title=A Nagy Kommersztesz |publisher=Index.hu |year=2002 }} Статя за 2002.&nbsp;рук, котра изглядує шпірітусові напої из нижньых реґалув, у тум числі два бренды „pálinka“, вчинені з ректіфікованого спирта тай штучных ароматізаторув.</ref> == Історія == [[Файл:Butella_(1).JPG|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Butella_(1).JPG|міні|Мадярська фляшка на паленку]]<!-- Туй бы было добрі додасти (з удкликаньом на фахові жерела) детайлы історії паленкы у Пудкарпатьови. -->Першый раз ся дистилація споминат у 12.&nbsp;сторочови, у пописови {{Lang-la|aqua ardens}} (букв. „палена вода“), учиненої з дистилації вина,<ref>Forbes, 1948. 58. o.</ref><ref>{{cite web |url=http://www.palinkaoldal.hu/apalinkatortenete.php |title=A pálinka története |accessdate=2014-09-14 |publisher=palinkaoldal.hu (Agrármarketing Centrum) |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140903061147/http://www.palinkaoldal.hu/apalinkatortenete.php |archivedate=2014-09-03 }}</ref> котра ся хосновала як лікарство, и котра по дакулкох дистилаційох уєдно из травами давала щи май муцноє лікарство, {{Lang-la|aqua vitæ}} (букв. „вода жывота“). У [[Мадярске кральовство|Мадярськум корольстві]] у 12.&nbsp;тай 13.&nbsp;сторочах ся появляли лікарствені дистилаты вина.<ref name="sz_szeszd">{{cite web |url=http://mek.oszk.hu/05400/05440/pdf/szathmary_szeszdesztillalas.pdf |author=Szathmáry László |title=A szeszdesztilláló készülékek és a szeszdesztillálás történetéhez |publisher=Magyar Elektronikus Könyvtár }} Adatok a magyar szeszdesztilláló-készülék és a szeszdesztillálás történetéhez. = Általános Szeszipari Közlöny, 1932. No. 23–24. pp. 6–7., 1933. No. 1–2. pp. 4–5.</ref> У 14.&nbsp;сторочови королева [[Ержбета Польська]] хосновала дистилат вина з розмарином на ліченя свої [[Подаґра|подаґры]], мастячи ї ним извонка тай пючи вадь доколочувучи си тот дистилат у їдіня.<ref>{{cite web |4= |url=http://www.vasiszemle.t-online.hu/2011/05/balazs.htm |author=Balázs Géza |title=Kolostorpálinkák |publisher=Vasi Szemle |accessdate=2014-09-13 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141013202711/http://www.vasiszemle.t-online.hu/2011/05/balazs.htm |archivedate=2014-10-13 }}</ref> Знає ся за спожываня шпірітусув и пшеничного дистилата на задоволеня у 15.&nbsp;сторочу. У 1438.&nbsp;році у Бартфі тай Братіславі фунґовали варошські дистиларні, дистилатні напої ся споминавут у тот час ги дорогі товары.<ref>{{cite web |url=http://www.nyf.hu/vpkocsi/letoltheto_dokumentumok/2008_tavasz/023-032-balazs-geza.pdf |author=Balázs Géza |title=A magyar pálinka folklórja és névkincse |publisher=Nyíregyházi Főiskola |year=2008 |accessdate=2014-10-18 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150226015903/http://www.nyf.hu/vpkocsi/letoltheto_dokumentumok/2008_tavasz/023-032-balazs-geza.pdf |archivedate=2015-02-26 }}</ref> Старші медичні назывкы ся поміняли на {{Lang-la|crematum}} тай {{Lang-it|cremato}}, котрі раз означовали пшеничні шпірітусы, а пак дистилаты з вина тай його осадкув ({{Lang|2=''vino cremato''}}).<ref name="novak">{{cite journal|url=http://www.forrasfolyoirat.hu/1310/novak.pdf|author=Novák László Ferenc|title=Pálinka vagy égettbor?|journal=Forrás Folyóirat|volume=45|year=2010|month=október|accessdate=2014-10-18|archiveurl=https://web.archive.org/web/20141014001824/http://www.forrasfolyoirat.hu/1310/novak.pdf|archivedate=2014-10-14}}</ref> Май шырокоє пошыріня, хоть и не повсюдноє, дистилаты дустали у Мадярщині у 16.&nbsp;сторочі. У 16–18.&nbsp;сторочах ся чинило „паленоє вино“ ({{Lang-hu|égettbor}} авадь у май раннюй формі {{Lang|hu|''eghet bor''}}) из осадкув, забракованого вина вадь крупы, а пак щий из ужимкув тай овочув.<ref name="novak" /><ref name="sz_gabona">{{cite web |url=http://mek.oszk.hu/05400/05440/pdf/szathmary_gabonapalinkak.pdf |author=Szathmáry László |title=A régi magyar világ gabonapálinkájáról |publisher=Magyar Elektronikus Könyvtár }} Általános Szeszipari Közlöny, 1930. No. 17–18. pp. 2–3., No. 19. pp. 2–3.</ref> У 1619.&nbsp;році паленка ся споминат межи [[Кмѣть|кметювськыма]] повинностями у [[Маковіця (реґіон)|Маковицькуй домінії]] [[Жупа Земплин|жупы Земплин]] у роботі [[Антоній Годинка|Антонія Годинкы]].<ref>{{Cite book|last=Годинка|first=Антоній|author-link=Антоній Годинка|year=2006|title=Як нашѣ духовникы проживали… (Русинські тексты II.)|url=https://www.academia.edu/4422065/Годинка_Антоній_Як_нашê_духовникы_проживали_Русинські_тексты_ІІ_Hodinka_Antal_Hogyan_éltek_papjaink_Ruszin_nyelvű_szövegek_II_Nyíregyháza_2006_166_old|page=б.&nbsp;35|nopp=yes|location=Нїредьгаза|publisher=Катедра украинської и русинської філолоґії Нїредьгазької Висшої Школы|editor-link=Михаил Капраль|format=PDF|ref=Hodynka06|editor-last=Капраль|editor-first=Михаил|isbn=963-7336-57-5|journal=Studia Ukrainica et Rusinica Nyíregyháziensia 19.}}</ref> == Никайте щи == * [[Алкогол|Алкоголь]] * [[Бренді]] * [[Ракія]] * [[Муцность алкоголя]] == Референції == <references /> [[Катеґорія:Алкоголічны напої]] fcdwp5huc2xkfz3cxx1ol6m8yyl8fsy 0 22367 166257 152168 2026-06-19T00:15:14Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 166257 wikitext text/x-wiki '''Бря́ньск''' авадь '''Бря́нск''' ([[Російскый язык|рус]]. Брянск) ([[Україньскый язык|укр]]. Брянськ) ([[Білоруськый язык|біл]]. Бранск) — [[Місто|варош]] у [[Бряньска область|Бряньскӯв области]], [[Росія|Росії]]. Адміністративный центр [[Бряньска область|Бряньской области]]. {{Місто}} == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[985]] році. Из [[1252 рік|1252]] року Бряньск набыв статуса стольного удільного [[Місто|вароша]] Бряньского княжества, кой князь [[Роман Черніговськый]] перенӯс свою столицю из [[Чернїгів|Чернігова]] до Бряньска. За ёго правліня варош став політичным и културным центром Черніговськых земель. Ёго сын, князь Олег, унаслідовав власть, айбо скоро постригся у монахы, того власть захватили смоленьскі князі. [[Файл:Coat_of_Arms_of_Bryansk_(Bryansk_oblast)_(1980s).png|ліворуч|міні|132x132пкс|Герб [[1980]] року.]] == Адміністративный поділ == Бряньск адміністративно ділить ся на чотыри округы ([[2002]]): * [[Бежицький район (Брянськ)|Бежицькый]]&nbsp;— 160 036 особ; включать варощик Радиця-Криловка&nbsp;— 3 513 особ * [[Володарський район (Брянськ)|Володарьскый]]&nbsp;— 78 145 особ; включать варощиа Великоє Полпіно&nbsp;— 4 613 особ * [[Совєтський район (Брянськ)|Советьскый]]&nbsp;— 117 879 особ * Фокіньскый&nbsp;— 75 466 особ; включать варощик Білі Берега&nbsp;— 10 637 особ. == Удкликованя == {{Reflist}} * ''Коваленко В. П.'' [http://history.org.ua/?termin=Debryansk Дебрянськ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160420202057/http://history.org.ua/?termin=Debryansk|date=20 квітня 2016}} // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — <nowiki>ISBN 966-00-0405-2</nowiki>. * [http://www.bryanskobl.ru/ Адміністрація Брянської області] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090415130712/http://www.bryanskobl.ru/|date=15 квітня 2009}} * [https://web.archive.org/web/20061019015033/http://www.admin.bryansk.ru/ Міська адміністрація] * [https://web.archive.org/web/20181021142349/http://bryansk.gks.ru/ Обласне статистичне управління] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181021142349/http://bryansk.gks.ru/|date=21 жовтня 2018}} * [https://web.archive.org/web/20211205144902/http://www.edu-bryansk.ru/ Освітянський портал] * [https://web.archive.org/web/20071217200110/http://www.mediacratia.ru/owa/mc/mc_publications.html?a_id=12933 Про розвиток Брянської області] * [http://www.heraldicum.ru/russia/subjects/towns/bransk.htm Герб міста] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141221022726/http://www.heraldicum.ru/russia/subjects/towns/bransk.htm|date=21 грудня 2014}} * [https://web.archive.org/web/20090225111032/http://map.bryandex.ru/ Інтерактивна мапа] * [http://www.mojgorod.ru/brjansk_obl/brjansk/index.html Енциклопедія «Мой город»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090425091136/http://www.mojgorod.ru/brjansk_obl/brjansk/index.html|date=25 квітня 2009}} [[Катеґорія:Міста Росії]] [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Вароші Бряньской области]] [[Катеґорія:Бряньск]] [[Катеґорія:Основаны 985]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты России]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Міста подля країны]] [[Катеґорія:Міста подля алфавіту]] edi0sd6v24dbyuzj0p60v6ax2jw7m90 0 22403 166266 161313 2026-06-19T03:09:19Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 166266 wikitext text/x-wiki '''Шате́р''' авадь '''Шатра́''' — нефурташна легка стройка из тканий, кож авадь рӯсок. Разновиднӯсть палаткы, уд котрой удличавуть великыми розмірами и стріхов круглой формы у видови купола. Обычно сооружавуть у формі конуса. Издревле шатры хосновали выходні кочові народы. Слово «шатер» зычено из тюркськых языкӯв ({{Lang-tr|Çadır}}, кырґ. Чатыр, каз. Шатыр: — «палатка; кровля») и восходить ку {{Lang-fa|čätr}}. У древнёруськӯм языкрви шатер называли иппен «алачюча», уд котрого произошло слово «лачуга». == Иппен позерайте == * [[Чадра]] == Удкликованя == {{Reflist}} {{stub}} * [http://proslova.ru/word/шатёр/ Сайт Прослова.ру.] * [http://interpretive.ru/dictionary/558/word/%D8%E0%F2%E5%F0 Э. Нюстрем. Библейский энциклопедический словарь (историко-религиозный), 1868 год.]{{Dead link|date=June 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} (недоступная ссылка) [[Катеґорія:Хыжа]] b3j3z6gur74sc7uxmj6r9hydsse001f 2 22455 166249 161850 2026-06-18T14:54:40Z LYTMAN 23698 166249 wikitext text/x-wiki {| style="margin: 1em auto; float: right; margin-left: 10px; border: #99B3FF solid 1px; width: 490px" cellpadding="0" | style="text-align: center" | '''[[Вікіпедія:Бабілон|Знатя языку]]''' |- | {{User rue}}{{User uk-4}}{{User en-2}}{{User ru-3}} {{User be-1}} |- | style="text-align: center;" | [[:Category:Вікіпедісты подля языка|Вікіпедішты по языкам]] |} == За ня == Мене звати '''Мирослав''', я из [[Тячовскый район|Тячувського района]], [[Тересва|Тересвы]]. Пудкапчав им ся [[18. новембер|18. новембра]] [[2024]] Хоснуву ся [https://rusynsociety.com/sre-standard/ Універзалным Пудкарпатськым Русинськым Стандартом]. Мої контакты: Телеґрам: @Litman_7 | Пошта: kollarm881@gmail.com == Интересноє == (Статі годні мати хыбы, бо робили ся доста давно, кой им ищи вчив ся писати статі) Пирьва моя статя:[[Мараморошськый діалект (румынськый язык)]]. Майгруба моя статя [[C++]] Статі котрі ми ся май люблят: *[[Карпато-Русинськоє Общество]] *[[Ґейб Нюел]] *[[Математик]] == '''Статі котрім розтовмачив авадь зотворив:''' == === Ґеоґрафія === *[[Солотвино]] *[[Бедевля]] *[[Грушово]] *[[Тересвюська селищна громада]] *[[Іза (ріка)]] *[[Тересва (пункт контрола)]] *[[Буковяль]] *[[Тересвюськый деревообробный комбінат]] *[[Сопунка]] *[[Усть-Чорна]] === Инакоє === *[[Мараморошськый діалект (румынськый язык)]] *[[Пийцликы]] *[[YouTube]] *[[Державна служба штатістікы Украйины]] *[[Муль]] *[[Карпато-Русинськоє Общество]] === Особы === *[[Реджеп Таїп Ердоган]] *[[Ґейб Нюел]] *[[Майк Гeрінґтон]] === Математика === *[[Єднокутник|Єдноуголник]] *[[Двокутник|Двоуголник]] *[[Математик]] *[[Число]] === Проґрамованя === * [[C++]] * [[C++03]] === Имена людий === *[[Мирослав]] *[[Ярослав]] gb2mhesppwztyw3tyqkjkc3trmlamr8 166252 166249 2026-06-18T22:43:02Z LYTMAN 23698 166252 wikitext text/x-wiki {| style="margin: 1em auto; float: right; margin-left: 10px; border: #99B3FF solid 1px; width: 490px" cellpadding="0" | style="text-align: center" | '''[[Вікіпедія:Бабілон|Знатя языку]]''' |- | {{User rue}}{{User uk-4}}{{User en-2}}{{User ru-3}} {{User be-1}} |- | style="text-align: center;" | [[:Category:Вікіпедісты подля языка|Вікіпедішты по языкам]] |} == За ня == Мене звати '''Мирослав''', я из [[Тячовскый район|Тячувського района]], [[Тересва|Тересвы]]. Пудкапчав им ся [[18. новембер|18. новембра]] [[2024]] Хоснуву ся [https://rusynsociety.com/sre-standard/ Універзалным Пудкарпатськым Русинськым Стандартом]. Мої контакты: Телеґрам: @Litman_7 | Пошта: kollarm881@gmail.com == Интересноє == (Статі годні мати хыбы, бо робили ся доста давно, кой им ищи вчив ся писати статі) Пирьва моя статя:[[Мараморошськый діалект (румынськый язык)]]. Майгруба моя статя [[C++]] Статі котрі ми ся май люблят: *[[Карпато-Русинськоє Общество]] *[[Ґейб Нюел]] *[[Математик]] == '''Статі котрім розтовмачив авадь зотворив:''' == === Ґеоґрафія === *[[Солотвино]] *[[Бедевля|Бедивля]] *[[Грушово]] *[[Тересвюська селищна громада]] *[[Іза (ріка)]] *[[Тересва (пункт контрола)]] *[[Буковяль]] *[[Тересвюськый деревообробный комбінат|Тересвюськый деревоубробный комбінат]] *[[Сопунка]] *[[Усть-Чорна]] === Инакоє === *[[Мараморошськый діалект (румынськый язык)|Мараморошськый діялект (румынськый язык)]] *[[Пийцликы]] *[[YouTube]] *[[Державна служба штатістікы Украйины]] *[[Муль]] *[[Карпато-Русинськоє Общество]] === Особы === *[[Реджеп Таїп Ердоган]] *[[Ґейб Нюел]] *[[Майк Гeрінґтон]] === Математика === *[[Єднокутник|Єдноуголник]] *[[Двокутник|Двоуголник]] *[[Математик]] *[[Число]] === Проґрамованя === * [[C++]] * [[C++03]] === Имена людий === *[[Мирослав]] *[[Ярослав]] o95hrqmpo625yhzneyi1k7g7msr50tc 0 22776 166251 165869 2026-06-18T20:44:41Z Obelick09 32400 166251 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Завадка}}{{Село Україны|||||назва=Завадка|область=[[Закарпатська область]]|район=[[Мукачівськый раён]]|код КОАТУУ=2121582002|mapx=|mapy=|водойма=ріка [[Бескид (ріка)|Бескид]]|адреса=89113, Закарпатська обл., Воловецький р-н, с.Верб'яж,27|прапор=|ерб=Герб_села_Завадка.png|рада=Нижнёворітська сільська громада|жытелїв=1087 душ|розлога=1,928|густота жытельства=563,8|поштовы індексы=89113|телефон=+380 3136|ґеоґрафічны коордінаты=48°47′24″ пн. ш. 23°7′40″ сх. д.|надморьска вышка=528|перша писемна змінка=1630}} '''Зава́дка''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Rákócziszállás; [[Польскый язык|пол]]. Zawadka; [[Румуньскый язык|рум]]. Zavadka) — [[село]] в [[Україна|Украйинї]], у [[Мукачовськый район|Мукачівському раёнї]] [[Закарпатска область|Закарпатської области]]. Входит до складу Нижнёворітської сільської громады. == Ґеоґрафія == [[Село|Селом]] тече ріка Бескид, лїва притока [[Латориця|Латорицї]]. Поблизь із селом розміщає ся село [[Вербяж]] та именитый [[Верецькый перевал]]. == Історія == Первый раз [[село]] під назвов «Завадка» споминат ся в лїтописах у [[1630]] роцї. У [[1630]] роцї&nbsp;— назва Zavodka, у [[1641]]&nbsp;— Zavatka, [[1773]]&nbsp;— Zavatka, Zawotka, [[1808]]&nbsp;— Zavádka, [[1913]]&nbsp;— Rákócziszállás, [[1889]]&nbsp;— Rákócziszállásk. У [[1641]] роцї назва мінят ся на «Заватка» ([[Мадярскый язык|мад]]. Zavatka). У [[1773]] роцї назва села мінят ся на «Завотка» (мадярь. Zawotka). Пак у [[1889]] роцї село дїстало нову мадярьську назву «Раковцісалаш» (мадарь. Rákócziszállás). Назву было поміняно на знак знатого гасла про востаня та слободы [[Мадяре|мадярьского народу]], якый было проголошено Ференцом Раковціём II іменно у Завадци, а не в [[Мадярьско|Мадярщинї]]. З [[1913]] року назва села має нынїшнёє звучаня «Завадка». На [[1910]] рік у селї жило 790 жителїв (646 русинів, 134 [[Німці|німців]], 10 мадярів). До [[Трианонскый мирный договор|трианонского договору]] Завадка належала до мадярьського графства [[Жупа Берег]], пак село перейшло під веденя [[Чеськословеньско|Чехословакії]]. У [[1938]]-[[1939|39]] роках восточный реґіон Чехословакії став невеликов самостойнов републіков [[Карпатьска Україна|Карпатська Украйина]]. У 1939 роцї [[Мадярьско|Мадярщина]] окуповала републіку. 17. марця 1939 на третый день окупації [[Карпатьска Україна|Карпатської Украйины]] мадярьскі жандарьмы гнали на перевал через села [[Нижні Ворота|Нижнї Ворота]], [[Вербяж]], '''Завадку''' колоны плїнных, переважно [[Галічане|галичан]]&nbsp;— вояків Карпатської Сїчі і передали їх [[Польско|польскій]] приграничній службі, яка розмістила плїнных у катушах свойых касарнь. Слїдуючого дня, 18. марца 1939 до піднятя сонця плїннї были роздїленї на колонны, припроваженї влїво і вправо від перевалу по лїнії границї приблизно на півтора-два кілометры і розстрілянї на підкарпатьскій сторонї над селами [[Вербяж|Нова Розтока]] і [[Вербяж|Вербляж]], тай миже селами [[Вербяж|Петрусовицёв]], Жупанами і [[Лазы (Мукачовскый район)|Лазами]]. Число розстріляных, за оцїнками свідків, составляло 500—600 плїнных.<ref>{{Статя|автор=[[Довгей Василь Васильович|Василь Довгей]]|назва=Від Бескидів до Катині}} </ref> З [[1945]] року послїдь припоєня [[Карпатська Русь|Карпатської Русї]] до [[Украинска ССР|УРСР]] Завадка як село была адміністративно припоєна тай закріплена у [[Воловецкый район|Воловецькому раёні УРСР]]. З конця [[1991]] року послїдь референдуму про самостойность Завадка входит до Воловецького раёну Закарпатської области [[Україна|Украйины.]] 27.8.2022 погыб на войнї добровольник, герой, воин Іван Довгінка, якый зобстав ся у серцях каждого жителя села Завадка. == Присілкы == '''Перешир''' Перешир - бывшоє село в Украйинї, в Закарпатьскій области. Споєноє з селом Завадка Споминкы:  1648: Peresziro, 1773: Peresirova, Pereszirova, 1808: Pereszirova, Peresyrowá, 1851: Pereszirova, 1873: Pereszirova, 1888: Pereszirova == Людность == По [[Перепис населення УРСР (1989)|списованю УРСР 1989 року]] чиселность присутного населеня села была 1058 душ, з якых 514 [[Чоловік|чоловікы]] тай 544 [[Жена|жоны]]. По списованю населеня Украйины 2001 року в селї жило 1082 душ. === Бесїда === Роздїлёваня населення за рідным языком за даным перепису [[2001]] року<ref>https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp</ref>: {| class="standard" !Язык !Процент |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |99,91&nbsp;% |- |[[Російскый язык|російськый]] | align="right" |0,09&nbsp;% |} == Церьков Покровы Пресятої Богородицї (1861) == Перва споминка про давню деревляну церьков записана в [[1692]]&nbsp;р. У [[1733]]&nbsp;р. в селї была деревляна церьков сятого духа з трёма дзвонами. Частинов села было оддїльноє поселеня Пересырова, де в [[1755]]&nbsp;р. быв свій сященик і деревляна церьков. Знатно, ош ставеня тепирішнёї мурованої базилїчної церквы перерывалося на 10 років, бо не хватило матеріалїв, які застачав граф Шенборн. Церьков посятили в [[1856]]&nbsp;р. Старый іконостас сокотив ся до середины 1890. років, затым поставили новый, а переважноє число старых образів передали в [[Абранка|Абранку]]. Міст(подамент) быв покладеный тесаными камняными плитами, з якых пак учинили огороженя, а міст залили бетоном. Другый раз церьков посятили [[1905]]&nbsp;р. Раз зданіє было вкрыто шинґлами, а в [[1910]]&nbsp;р. перекрыли бляхов. Чотыри давнї дзвоны зняли для воєных потреб у [[Перша світова война|Першу світову війну]]. У [[1921]]&nbsp;р. купили нові дзвоны. Недавно місцевый малярь Василь Шагур вымурував каплицю, учинив розпятя, а куратор Василь Риблян взяв ся за ставленя дзвіницї, нижня ґалерія якої бде вымурована, а верьхня&nbsp;— деревляна. == Зазначка == {{Reflist|refs=<ref name="населення 1989">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=8 листопада 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref> <ref name="населення 2001">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=8 листопада 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref> <ref name="населення 2001 мова">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=8 листопада 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref>}} == Одкликаня == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Статя написана верьховинськым діалектом]] plw5wlmv81lucwrpao5r402wtzl0nhq 0 22911 166246 158508 2026-06-18T14:38:43Z LYTMAN 23698 166246 wikitext text/x-wiki {{Булше жерел}}<!-- Булшина інформації у статі ся удкликує на єдно жерело „неєднорудної“ бізувности. „Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси“ — третинноє жерело, д написаню котрого ся дуклали як проф. історикы, так и ентузіасты. -->{{Село Україны |назва=Усть-Чорна |прапор=Ust chorna prapor.png |попис прапора=Флаґ Усть-Чорної |образок=Ust-Chorna.JPG |образок_розмір=300px |образок_підпис=При уїздови в Усть-Чорне |область=[[Закарпатська область]] |район=[[Тячовськый район]] |рада=[[Усть-Чорнянська селищна громада|Усть-Чорнянська громада]] |код КОАТУУ=2124456500 |жытелїв=1547 |поштовы індексы=90520 |телефон=3134 |водойма=р. [[Тересва (рѣка)|Тересва]] |голова=Костяк Петро Петрович |заложене=1775 |адреса=Селище Усть-Чорна, ул. Верховинська, 233 |ґеоґрафічны коордінаты={{coord|48|19|9|N|23|56|20|E|scale:30000|display=inline,title}} |вебова сторінка=[https://ust-karpat.gov.ua/smt-ustchorna-13-42-31-14-01-2021/&#124;Сайт Усть-Чорнянської Селищної рады] }} '''Усть-Чо́рна''' ({{Lang-uk|Усть-Чорна}}, {{Lang-hu|Királymező}}, {{Lang-de|Königsfeld}}, {{Lang-sk|Usť-Čorna}} вадь історично {{Lang|sk|''Kraľovo Pole''}})&nbsp;— варощик в [[Україна|Украйині]], центр Усть-Чорнянської варощикової громады [[Тячовскый район|Тячувського района]] [[Закарпатска область|Закарпатської области]]. == Ґеоґрафія == [[Файл:Зимовий_вид_на_Усть-Чорну.jpg|ліворуч|міні|Зимньый вид на Усть-Чорну]] Розміщеноє в горішнюй части рікы [[Тересва (рѣка)|Тересвы]] на высоті 526&nbsp;метру над руньом моря, за 60&nbsp;км уд райцентра (вароша [[Тячово]]) та за 190&nbsp;км уд обласного центра (вароша [[Ужгород]]), в узкуй улоговині на стыкови трьох горных масиву: [[Вуднушні Ґорґаны|Вуднушньый Ґорґан]] (на сівері), [[Свидовиць (горный масив)|Свидовця]] (на выході) тай хребта Красна (на западі). Сусідні села: [[Брустуры (Закарпатска область)|Брустуры]], [[Красна (Тячӯвськый район)|Красна]], [[Нѣмецка Мокра|Німицька Мокра]] й [[Руська Мокра]].<ref name=":0">{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}</ref> На сіверно-западнуй окресности села ріка [[Занева (ріка)|Занева]] падат у [[Мокрянку (ріка)|Мокрянку]]. На южному выході уд села ріка [[Бобрука (ріка)|Бобрука]] падат у Тересву. == Населиня == На [[2016]].&nbsp;гуд в Усть-Чорному жило 1&nbsp;543&nbsp;душ, у [[2012]].&nbsp;годі&nbsp;— 1&nbsp;486&nbsp;душ тай 438&nbsp;ґаздувств, а у 1966.&nbsp;годі населиня было 4&nbsp;800&nbsp;душ.<ref name=":0">{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}</ref> По даным [[Списаня жительства Украйины (2001)|переписа 2001.&nbsp;года]] німицькый гий рудный язык указали 4,32% населиня села.<ref name=":1">{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}</ref> === Бисіда === Розподіл населиня за рудным языком за даными [[Списаня жительства Украйины (2001)|списаня 2001.&nbsp;года]]:<ref name=":1" /> {| class="wikitable sortable" !Язык !Кулькость !Процент |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] |1358 |93.27% |- |[[Нїмецькый язык|німицькый]] |63 |4.32% |- |[[Російскый язык|російськый]] |22 |1.51% |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] |11 |0.76% |- |[[Словеньскый язык|словенськый]] |2 |0.14% |- class="sortbottom" !Сполочно |1456 |100% |} == Етімолоґія == [[Файл:Злиття_річок_Брустурянка_і_Мокрянка.jpg|ліворуч|міні|Устя рік Брустурянка тай Мокрянка]] Німці-переселинці, котрі прийшли освойовати зимлі гурі [[Карпаты|Карпатами]] у 1815.&nbsp;годови оказали ся на розширинуй части долины. Поле посеред гур виділо ся файным містом про заложіня нового поселиня. Село именовали Königsfeld (дослувно «королювське поле»). Из зачинаня было построєно 8&nbsp;хыжий и каплицю [[Римокатолицька церьков|римо-католицької]] цирькви, а з часом границі села розширили.<ref name=":0">{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}</ref> Нынішньоє имня варощика, споминатся в архівных документах уд [[1945]] (по кунцю [[Друга світова война|Другої світової войны]] тай перехода [[Карпатська Русь|Карпатської Руси]] зо склада [[Чеськословеньско|Чехословенщины]] до склада [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СРСР]]. Складат ся з двох слув: «Усть»&nbsp;— місто, де ся зливавут воєдно рікы Брустурянка тай Мокрянка, а пак май на юг впадає Чорный потук, котрый получив имня позад густых хащий, котрі виділи ся темными на берегах поточка, котрый несе свою воду через центр села.<ref name=":0">{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}</ref> Инакі спомины: 1838 — Vallis Regia, 1850&nbsp;— Királymező, 1852 тай 1853&nbsp;— Königsfeld, 1877&nbsp;— Királymező, 1882&nbsp;— Királymező, 1892&nbsp;— Királymező (Uscsarna), 1913&nbsp;— Királymező, 1925&nbsp;— Užčorná, 1930&nbsp;— Ust’čorna, 1944&nbsp;— Királymező, Устчорна, 1983&nbsp;— Усть-Чорна.<ref name=":0" /> == Історія == === Австрійськый, австро-мадярськый и чехословенськый періоды === [[Файл:Вид_на_Усть-Чорну_з_пагорба_(1942_рік).jpg|ліворуч|міні|Вид на Усть-Чорну з горба (1942.&nbsp;гуд)]] [[Файл:Колаж_із_фотографій_Усть-Чорної_(1942_рік).jpg|ліворуч|міні|Колаж из образчику Усть-Чорної (1942.&nbsp;гуд)]] [[Файл:Відтинок_Усть-Чорнянської_залізниці_(1942_рік).jpg|ліворуч|міні|Удтинок Усть-Чорнянської жилізного пути(1942 гуд)]] Історія села зачинат ся у [[1775]].&nbsp;годі, коли сюды за приказом [[Император|імператрици]] [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярської імпирії]], [[Мария Терезия|Марії Теризії]], направили 108&nbsp;файт про убхоснованя ліса тай строїня. Пирьві німці-переселині (майстры по деревоубробліньови тай инакі шпеціялісты з лісництва) прийшли сюды жити з австрійськых району Ебен Зес, Бад Ішл, Гоізерн. Нові обыватилі заготовляли тай сплавляли ліс онь до Австро-Мадярської імпирії. Зачали розстройовати село уд моста через Чорный потук и дале д [[Руська Мокра|Руськуй Мокруй]]. Коли чисилность населиня выросла, та зачали стройити ся д селови Красна.<ref name=":0">{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}<cite class="citation book cs1" data-ve-ignore="true">Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&nbsp;219.</cite></ref> 1929.&nbsp;гуд быв знаменый строїньом узкоколійкы з Дубового до Усть-Чорної чехословенськов властьов. Проеґзістовала ся узкоколійка до 90-х году ХХ.&nbsp;стогуддя, а потум ю змыло наводненя у 1999.&nbsp;годови. Ид 2001.&nbsp;года была докус понищина.<ref>{{Cite web |url=http://zakarp.yz.co.ua/places.php?id=45 |title=Вузькоколійна залізниця Тересва - Усть Чорна |author=Зіновєв |first=Дмитро |date= |work=zakarp.yz.co.ua |publisher= |language= |access-date= }}</ref> === Радянськый період === У 1950.&nbsp;годови на базі бывшых лісовых управ зотворено Усть-Чорнянськый лісокомбінат. Ун раховав ся ґіґантом у своюй галузи д 1995.&nbsp;годови. Лісокомбінат давав роботу моложаві, мав ся лісным ґаздувством, лісозаготовков, переробков дерева, нові лісосадкы на містови лісосік, тай другых. Усть-Чорнянськый лісокомбінат мав 12&nbsp;лісництв, 5&nbsp;лісопункту, узкоколійна жилізна дорога, транспортно-ремонтный цех тай удділ капіталного будованя, а тож долушньый склад у варощикови [[Тересва]]. Історія лісокомбіната кончає ся в часы независимости Украйины, ай по реорґанізації (1996.&nbsp;гуд) зотворено Усть-Чорнянськоє державноє лісоловицькоє ґаздувство МП «ЛісІнвест». Пуд куниць, зотворили ся два удділіня державного лісоловицького ґаздувства&nbsp;— Брустурянськоє (Лопухувськоє) й Мокрянськоє.<ref name=":0">{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}<cite class="citation book cs1" data-ve-ignore="true">Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&nbsp;219.</cite></ref> 1977.&nbsp;года на теріторії села стало на єдно грубоє промысловство булше&nbsp;— удпер ся філіял Кыювського завода реле тай автоматікы. У него входили цехы з термалної убробкы металу тай инструменталный.<ref name=":0">{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}<cite class="citation book cs1" data-ve-ignore="true">Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&nbsp;219.</cite></ref> === Житя у час независимости Украйины === [[Файл:Будинок_милосердя_(для_пристарілих).jpg|ліворуч|міні|Хыжа милости (про пристарілых)]] Из 2004.&nbsp;года в Усть-Чорнуй удперла ся хыжа милости діля пристарілых людий. Єдна хыжа сякого типа на всьый Тячувськый район, є сполочным проєктом Остравсько-Опавської Єпархіалної благодійствувучої орґанізації тай благодійствувучого фонда им. Олександра Хіры. У ньому жило 14&nbsp;душ старшого віка, а з 2014.&nbsp;года&nbsp;— 20<ref>{{Cite web |url=http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_213637 |title=новини про будинок милосердя |author= |first= |date=24.11.2014 |work=tyachiv.com.ua |publisher= |language= |access-date= |archivedate=2016-09-17 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160917024310/http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_213637 }}</ref>. Из 2008.&nbsp;года в Усть-Чорнуй сформованый окремый пост державного гасичного сокочіня варощикови Усть-Чорна. Ищи в час еґзістованя лісокомбіната зотворено [[Фотбал|фотболну]] команду «Лісоруб» (из 2000.&nbsp;года «Усть-Чорна»). Проведено три чемпіонати на кубок І.&nbsp;В.&nbsp;Чусы&nbsp;— Героя Соціялістічної роботы. У варощикови функціонує міні-хлібопекарня (хліб на дрывах), котра удперта украйинсько-австрійськым цімборством «Königsfeld», є гостелы, кафе й бовты.<ref name=":0">{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|publisher=Карпати|language=українська}}<cite class="citation book cs1" data-ve-ignore="true">Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&nbsp;219.</cite></ref> == Ошколованя == [[Файл:Усть-чорнянська_загальноосвітня_школа.jpg|ліворуч|міні|Усть-чорнянська сполочноошколовницька ошкола]] У 1956.&nbsp;годови у варощикови удперто серидню ошколу, де учатся учні не лем из Усть-Чорної, ай из сусідньых сел (Брустуры, Руська Мокра тай Німицька Мокра). На 2012 гуд в сполочноошколовницькуй ошколі І-ІІІ ступіню учило ся 269&nbsp;учню.<ref name=":0">{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}<cite class="citation book cs1" data-ve-ignore="true">Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&nbsp;219.</cite></ref> У 1986.&nbsp;годі удперто межеошколну училно-выроблявучу майстирню про учню 10-11.&nbsp;класу Усть-Чорнянської тай Брустурянської сполочноошколовницькых ошкол из профілным учінями: швацькоє діло, народні умілчі промыслы, остолошськоє діло. У селови тоже функціонує садик «Теремок».<ref name=":0">{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}<cite class="citation book cs1" data-ve-ignore="true">Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&nbsp;219.</cite></ref> == Болниця == У селищови находит ся тай робит ділова болниця на 85&nbsp;постилю. При болници удперто балнеолоґічноє удділіня про людий из битюгами переферійної нервової сістемы. У 90-х годах на теріторії варощика зачали ряд пріватных оздоровчых комплексу, котрі хотят зліпшити здоровля уддыхавучых тай людий.<ref name=":0">{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}<cite class="citation book cs1" data-ve-ignore="true">Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&nbsp;219.</cite></ref> == Реліґія == [[Файл:Костел_Марії_Магдалини_(вид_на_центральний_вхід).jpg|ліворуч|міні|Костел Марії Маґдалины (вид на централный уход)]] === Храм с. Марії Маґдалины === Покулко пирьві поселинці сповідали католицьку віру, та богослужіня вело ся по німицькы й лем за римо-католицькым обрядом. 1815.&nbsp;гуд&nbsp;— закладіня капличкы римо-католицької цирькви. 1890.&nbsp;гуд&nbsp;— побудовано костел Марії-Маґдалины у ґотічному штілі, што усокотив ся й доднись. Коли кончили стройити цирькву у нюй поклали на хорах [[Органы|орґан]]. Костел, якый є архітектурнов памнятов, функціонує й ныні, де проводят ся паралилні богослужіня римо-католику тай ґреко-католику.<ref name=":0">{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}<cite class="citation book cs1" data-ve-ignore="true">Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&nbsp;219.</cite></ref> Службу проводив сященик-бірітуаліст о.&nbsp;Петер Креніцкі, а діля літурґії за выхудным обрядом выносятся образы Христа й Богородици, намальовані умілницьов із Пряпіевов Анґеліков Недорощик. За иніціатівою о.&nbsp;Петра Креніцкого на чисть 2000-гуддя Руздва Христового з річного каміня зробили юбілийну каплицю.{{Жрідло}} Цілый гуд у каплици поперимінно будут выкладині шість образу, што зображувут основні подійства цирьковного года. Намальовав образы місный умілиць Василь Шимків.{{Жрідло}} == Турізм == Сись населеный пункт быв знаный дякувучи жрідлу мінералної воды. Його пирьвым офіційным удператильом став окружный дохтор Й.&nbsp;Платіні щи у 1780.&nbsp;гг. Знаный дослідник Л. Тогніо думав, же вода такого склада и квалічности рідкость у всьому світови, ай розгортаня повноцінної ліковално-оздоровної діятелности на ю основі было бы истинно «благословіньом» про людий. У 1876 на конферинції доповідачі здыхали: єдна проблема&nbsp;— не йманя инфраструктуры й транспортної доступности. Населиня на тот час было 549&nbsp;душ. Жрідло находило ся за 100 ходу уд населеного пункта, на беризі Брустурянкы. На його основі казна зробила негрубый єднокомнатный деривляный купіль, призначеный про свойих робутнику (лісного ґаздувства). На 1936 ун складат ся вже з 3. ванных тай 1. гостьової комнаты;^{[''[[Вікіпедія:Енціклопедічный штіл|неенциклопедичный стиль]]'']}<ref>{{Cite web|url=http://chas-z.com.ua/news/13074|title=Занепад "Ялинки"|last=|first=|date=06.01.2015|website=chas-z.com.ua|publisher=|language=|accessdate=|archive-date=2016-10-01|archive-url=https://web.archive.org/web/20161001231825/http://chas-z.com.ua/news/13074}}</ref> * сято Шайбликы; * ботанічный заказник «Керничный»; * іхтіолоґічный заказник «Усть-Чорна»; * заповідный готарь «Усть-Чорнянські праліси». Коли прийшли в Пудкарпатя, австрійці привезли з собов до Усть-Чорної давню традіцію сяткованя періода літнього сонцьостояня&nbsp;— Sonnenwende. Сесе сято туй называт ся Шайбликы й чимысь нагадат традіційноє сято Ивана Купала. Наприклад, обовязковым обрядовым елементом обох сят є ватра. Сяткувут Шайбликы три дны: з 21. до&nbsp;23.&nbsp;юля. У Австрії традіція сятковати Sonnenwende й доднись дуже поширина, а саме сято, котроє каждый збирає в рузных реґіонах крайины много турісту, є нематеріялный наслідством ЮНЕСКО. Ай пудкарпатські австрійці мавут свову, унікалну традіцію сяткованя й сокотят ю з давньых часу. Суть сяткованя&nbsp;— запалити у грубуй ватрі деривляный «шайблик» (подобавучый на шайбу) и вдарити ним уб помуст, убы шайблик крутив ся й литів у проруб. Туй булше ги 420&nbsp;году «бют» шайбликы&nbsp;— з часа закладіня села Усть-Чорна. До Шайблику зачинавут пудготвльовати ся поскоро: на горбі закопувут у зимлю дві тычкы (єдна мало май груба за другу), на котрых кладут дощку, тым самым зробили штось гийбы трампліна. Из твирьдых пород дерева вытисувут шайблик. Шайблик&nbsp;— то деривляный квадратік 10×10&nbsp;см, якый вытисувут уручну. Ун має вудну дірку. Шайбликы подобавут на палицю. Старші люде, моложава тай діти запікавут деривляні квадратікы над угньом, а тогды пуд даякым кутом запускавут йих у воздух. Коли квадратік розжарює ся й зачинає світло світити ся у потемийови, учасник дійства пудходит ид дощци трампліна авадь же лавици, розмахує ся й бє по нюй палицьов из шайбликом. Гія вдарити так, убы шайблик злитів из палици, пролитів як мож май дале у воздухови и впав на зимлю, лишавучи за собов світлый угнявый слід. На шайбликах доста часто записовали свої жаданя, оконаня якых залежит уд силы тай правильности удара шайбликом по дощци. Даколи удар присячовали комусь&nbsp;— наприклад, фатьов бив діля дівкы, котра му ся любила, й навспак. Ударити мож было лем раз.<ref>{{Cite web |url=http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_90 |title=В Усть-Чорній досі живуть тірольські традиції |author= |first= |date= |work=tyachiv.com.ua |publisher= |language=українською |access-date= |archivedate=2016-10-25 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161025053220/http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_90 }}</ref> На сівер уд варощика розміщіный ботанічный заказник «Керничный», на юг&nbsp;— іхтіолоґічный заказник «Усть-Чорна»,<ref>{{Cite web |url=http://ecozakarpat.net.ua/parks/botanichnii-zakaznik-zaghalnodierzhavnogho-znachiennia-kiernichnii |title=ботанічний заказник |author= |first= |date= |work=ecozakarpat.net.ua |publisher= |language= |access-date= }}</ref> а на южный запад&nbsp;— заповідноє урочищоє «Усть-Чорнянські праліси». == Ґалерія == {{center|<gallery widths="200" heights="150"> Зображення:Ust-Chorna-1.JPG| Зображення:Ust-Chorna-2.JPG| Зображення:Ust-Chorna-3.JPG| Полонина Красна. Зимові дерева.jpg|Полонина Красна. Зимні дерева Полонина Красна взимку.jpg|Полонина Красна зимов Вид з краснянської вежі.jpg|Вид из краснянської труні Усть-чорнянська загальноосвітня школа.jpg|Усть-чорнянська сполочноошколовницька ошкола Костел Марії Магдалини (вид з тильної сторони).jpg|Костел Марії Маґдалины (вид із тїлного бока) Статуя святого у каплиці при костелі.jpg|Статуя сятого у каплицї при костелови Костел Марії Магдалини (вид на центральний вхід).jpg|Костел Марії Маґдалины (вид на централный уход) Порядок та чистота на усть-чорнянських подвір'ях.jpg|Порядок тай чистота на усть-чорнянськых дворах Будинок милосердя (для пристарілих).jpg|Хыжка милости (для пристарїлых) Православний храм (вид з тильної сторони).jpg|Православный храм (вид з тілного бока) Православний храм (вид з головного входу).jpg|Православный храм (вид із головного входа) Каплиця православної церкви у селі.jpg|Каплиця православної церькви у селови Чорний потік у центральній частині села.jpg|Чорный потук у централнуй части села Річка Мокрянка.jpg|Річка Мокрянка Люди купаються на злитті двох гірських річок.jpg|Люди купаются на усти двох гурськых рїк Злиття річок Брустурянка і Мокрянка.jpg|Устя рік Брустурянка тай Мокрянка Вид на готель "Водограй" (панорама).jpg|Вид на готел «Водограй» (панорама) Воєнний ДОТ часів Другої світової війни.jpg|Воєнный ДОТ часу Другої світової войны Водоспад Гук в Усть-Чорній (панорама).jpg|Водопад Гук в Усть-Чорнуй (панорама) Водоспад Гук (панорама).jpg|Водопад Гук (панорама) Водоспад Гук (вид збоку).jpg|Водопад Гук (вид збоку) Центральна вулиця Усть-Чорної(1942 рік).jpg|Централна улиця Усть-Чорної(1942 гуд) Чорний потік 1942 рік.jpg|Чорный потук, 1942.&nbsp;гуд Кладовище взимку.jpg|Цынтарь зимов Зимовий вид на Усть-Чорну.jpg|Зимньый вид на Усть-Чорне У дворі готелю "Водограй".jpg|У дворови готела «Водограй» Корова шукає прохолоди у річці Брустурянка.jpg|Корова іскає охоложіня у рїці Брустурянка Відпочинкова зона у селі Усть-Чорна.jpg|Уддыхална зона у селови Усть-Чорне Погори водоспаду Гук (Усть-Чорна).jpg|Порогы водопаду Гук (Усть-Чорне) Озерце в обіймах гір (біля Усть-Чорної).jpg|Озеро в убнімах гур (коло Усть-Чорної) Місцевий водоспад Гук.jpg|Місный водопад Гук Центр села Усть-Чорна.jpg|Центр села Усть-Чорне Місце побудови міні-ГЕС близ Усть-Чорної.jpg|Місто побудовы міні-ГЕС коло Усть-Чорної Металевий лісоруб - символ цих країв.jpg|Металный лісоруб — сімбол сих краю </gallery>}} == Відеа == <gallery> Файл:Водоспад_Гук_в_Усть-Чорній.webm|Водопад Гук в Усть-Чорному Файл:Вид_на_водоспад_Гук.webm|Вид на водопад Гук Файл:Вид_на_околиці_Усть-Чорної.webm|Вид на окресность Усть-Чорної </gallery> == Никай втож == * [[Узькоколійка Усть-Чорна — Тересва|Усть-Чорнянська узкоколійка]] == Жрідла == * Данилюк, М. В. (2012). Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси (українська). Карпати. с. 219. == Пудміткы == {{Reflist}} == Удкликаня == * Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — <nowiki>ISBN 5-7707-4049-3</nowiki>. * [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=30.06.2008&rf7571=11606 Облікова картка]{{Dead link|date=травень 2019}} * [https://ust-karpat.gov.ua/smt-ustchorna-13-42-31-14-01-2021/ Сайт Усть-Чорнянської Селищної рады] {{Тячовскый район}} dhb86kvdbqf0xvlzkzyc6pfd1ydnm5v 0 22928 166259 161445 2026-06-19T00:59:36Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 166259 wikitext text/x-wiki {{Особа}}'''Дже́йсон Сте́йтем''' (часто блудом ''Стетхем,'' {{Lang-en|Jason Michael Statham}}, {{IPA2|ˈʤeɪsən ˈsteɪθəm|}};<ref>[https://web.archive.org/web/20130515054237/http://inogolo.com/query.php?qstr=statham&key=1 How to pronounce statham] {{Wayback|url=http://inogolo.com/query.php?qstr=statham&key=1|date=20130515054237}} — inogolo, [http://www.loc.gov/nls/other/sayhow/qrst.html#s Say How?] {{Wayback|url=http://www.loc.gov/nls/other/sayhow/qrst.html#s|date=20170412011713}} — [[:en:National Library Service for the Blind and Physically Handicapped|NLS/BPH]].</ref> [[26. юл|26. юлія]] [[1967]] [[Лондон]], [[Споєноє корольство]])&nbsp;— британськый [[актер]]. Ун знаємый за роли суровых персонажу у шелиякых бойовиках-трилерах, и йому приписувут удроджіня бойовику у 2000. тай 2010. роках.<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=TOZcDAAAQBAJ&q=jason+statham+paid&pg=PA166&redir_esc=y The Reel Truth: Everything You Didn't Know You Need to Know About Making an Independent Film]</ref> До [[2017]]. рока його кіна зобрали вирьх 1,1 міліарда [[Фунт стерлінґ|фунту стерлінґа]] (1,5 міліарда [[Долар США|долару]]), што робит го єднов из майприбытных звізд індустрії.<ref>[https://www.timeshighereducation.com/news/scholars-tackle-soaraway-success-jason-statham Scholars tackle soaraway success of Jason Statham]</ref> == Животопис == === Ранні рокы === Джейсон Стейтем уродив ся в Шайрбруку [[26. юл|26. юлія]] [[1967]]. рока<ref>[https://web.archive.org/web/20151213210919/https://www.facebook.com/JasonStatham/posts/225196284309286#selection-623.0-623.37 Thanks for all the Birthday messages. The real date is 26 July.]</ref> у родині Баррі и Ейлін Стейтем (<abbr title="рождена">рожд.</abbr> Єйтс)<ref>[https://www.nytimes.com/2006/09/03/fashion/03NITE.html Action Bloke]</ref>. Пак Джейсон перийшов у Ґрейт-Ярмута, де занимав ся бойовыма майстерностями. Вінсент Джонс, бывшый професіоналный фотбаліста, познакомив го з америцькым фотбалом. Засим Стейтем бавив за місну ґімназію, у котруй штудовав ся из [[1978]]. по [[1983]]. рокы. Ун быв членом націоналної репрезентації [[Велика Брітанія|Великої Британії]] з плаваня перибігом 12. року.<ref>[https://www.thetimes.com/culture/tv-radio/article/jason-statham-last-action-hero-vp9xxh6qt5j Jason Statham, last action hero]</ref> Стейтема замітило моделноє аґентство Sports Promotions. Ун пудписав модилні контракты из Tommy Hilfiger, Griffin тай Levi's.<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=NwUzAgAAQBAJ&q=jason+statham+modeling+tommy+hilfiger&pg=PT27&redir_esc=y Jason Statham: Taking Stock]</ref> У [[1997]]. році Джейсон став моделов бренду шматя French Connection.<ref>[https://www.independent.co.uk/life-style/to-baldly-go-where-no-mane-s-grown-before-1584820.html To baldly go where no mane's grown before]</ref> Айбо ун такой мусів быти уличным бовташом, обы зводити кунці з кунцями.<ref name=":0">[https://www.esquire.com/entertainment/movies/interviews/a35122/jason-statham-cover-story-0615/ Jason Statham, for Your Amusement]</ref> === Карєра === [[Файл:Jason Statham 2.jpg|міні|Джейсон Стейтем у [[2006]] році]] Карєру модели Стейтем успішно злучовав из роботов на улици. За даякый час владітиль фірмы, котру рекламовав Джейсон, став ґенералным продуцентом дебутного проєкта Ґая Річі «Lock, Stock and Two Smoking Barrels» (1998) й предложив [[Режисер|режисерови]] кандидатуру Стейтема на роль у філмови. Режисера зачудовала його моделна робота. Послідь пробы Річі взяв го на роль.<ref>[https://web.archive.org/web/20080720022857/http://www.askmen.com/men/celeb_profiles_entertainment/19_jason_statham.html AskMen]</ref> Філм быв добре восприятый критиками а позирачами. За роль йому заплатили 5 тисяч фунту стерлінґа. Другым сотрудництвом з Річі быв філм «Snatch» (2000), за котрый дали 15 тисяч фунту.<ref name=":0" /> Послі сього ун попав у [[Голлівуд]] и зняв ся у двох філмах у [[2001]].&nbsp;році: науково-фантастичнум бойовикови трилерови «Ghosts of Mars» тай науково-фантастичнум бойовикови про бойові майстерности «The One». Стейтему продовжовали предагати роли у [[кіно]]. У [[2002]]. році ун зайграв главну роль у «The Transporter» за сценарійом Люка Бессона. Філм привюг ид двом продовжіньом «The Transporter 2» (2005) тай «The Transporter 3» (2008). У [[2005]]. році Річі зась закликав актера на главну роль у його новый проєкт «Revolver», котрый, за никаньом критику, не удав ся.<ref>[https://www.theguardian.com/film/2005/oct/03/pressandpublishing.sun How to flog a turkey]</ref> У [[2008]]. році Стейтем зняв ся у британськум криміналнум трилерови «The bank job» тай «Death Race», ремийкови філму «Death Race 2000» (1975). [[Америчане|Американськый]] кінокритик Армонд Вайт высоко уцінив пуднятя Джейсона Стейтема ги звізды бойовику. Май потум, у 2008 році, Вайт похвалив філм Стейтема « ''Перевізник 3»'' ги файный примір кінетичного поп-арта.<ref>[https://www.empireonline.com/movies/reviews/transporter-3-review/ Transporter 3 Review]</ref> У [[2010]]. році Джейсон ся появив вєдно из Сілвестром Сталлоне, Джетом Лі, Долфом Лундґреном тай Мікійом Рурком у бойовикови «The Expendables». Філм мав комерційный успіх, побывавши на первум містови в прокатови в [[США]], [[Велика Брітанія|Великуй Британії]], [[Кітайска Народна Републіка|Китайови]] тай [[Індія|Індії]]. В цілому зобрав 274 міліоны [[Америцькый долар|долару]] по всьому світови.<ref>[https://www.cbr.com/wrath-of-man-guy-ritchie-jason-statham-streaming-tubi/ November Will Be a Great Month for Guy Ritchie & Jason Statham Fans]</ref> [[Файл:Cannes 2014 2.jpg|міні|284x284пкс|Стейтем (у центрі) на Каннськум кінофестивалови 2014. рока]] У [[2019|2011]]. році ун зайграв главну роль у «The Mechanic», што є ремийком філма 1972 рока з таков же назвов. Трейлер, у котрому Стейтем <nowiki>''</nowiki>удстрілят чоловікови голову" быв заказаный Адміністраційов по станадартах рекламы позад демонстрації надмірного насильства.<ref>[https://www.bbc.com/news/entertainment-arts-13600900 The Mechanic film advert banned from television]</ref> Стейтем появив ся у роли брата антаґоніста Оуена Шоу в кунці філма «Форсаж 6», што выйшов в [[2013]]. році.<ref>[https://ew.com/article/2013/05/25/fast-furious-6-spoilers-post-credit-ending/ 'Fast & Furious 6' spoilers ending]</ref> Через рук Джейсон зняв ся у музикалнум відеови "Summer" Келвіна Гарріса ги єден из оббіговачу. Выпуск продовжіня його філма 2011 рока «Mechanic» быв запланованый на кониць [[2016]]. рока, а премєра была анонсована пуд назвов «Mechanic: Resurrection»''.'' Філм став комерційно успішным на меженародных бовтах кіна, зобравши 109,4 міліона долару по всьому світови. <ref>[https://www.forbes.com/sites/scottmendelson/2016/11/03/box-office-mechanic-resurrection-becomes-jason-stathams-biggest-solo-hit/ Box Office: 'Mechanic: Resurrection' Becomes Jason Statham's Biggest Solo Hit]</ref>У [[Фебруар|фебруарови]] [[2017]]. рока ун зняв ся вєдно з Ґалом Ґадотом у рекламі Супер Бовлу діля [https://uk.wix.com/ Wix.com].<ref>[https://admeter.usatoday.com/story/sports/ad-meter/2017/01/17/jason-statham-and-gal-gadot-launch-wix-coms-super-bowl-li-campaign/77672853007/ Jason Statham and Gal Gadot launch Wix.com's Super Bowl LI campaign]</ref> Стейтем зайграв бывшого капітана ВМС Джонаса Тейлора, у бойовикови-трілерови [[2018]]. рока «The Meg», котрый выйшов [[10. авґуст|10. авґуста]]. Філм зобрав 527,8 міліона долару в світовум прокаті.<ref>[https://www.hollywoodreporter.com/news/general-news/meg-producers-keys-us-china-production-success-1156994/ ‘The Meg’ Producers on Keys to U.S.-China Co-Production Success: "It Had to Be Culturally Sound"]</ref> == Личный живут == Джейсон Стейтем познакомив ся з моделов Роузі Гантінґтон-Вайтлі у 2010 році.<ref>[https://www.nydailynews.com/2013/07/03/rosie-huntington-whiteley-cozies-up-to-one-direction-in-glamour-the-lads-are-like-puppies-theyre-adorable/ '''Rosie Huntington-Whiteley cozies up to One Direction in Glamour: ‘The lads are like puppies – they’re adorable!’''']</ref> У [[Януар|януари]] 2017. рока уни побрали ся. Їхньый сын уродив ся в юнійови 2017. рока,<ref>[https://people.com/parents/jason-statham-rosie-huntington-whiteley-welcome-son-jack-oscar/ Jason Statham and Rosie Huntington-Whiteley Welcome Son Jack Oscar]</ref> а дочка в фебруарови [[2022]]. рока.<ref>[http://people.com/parents/rosie-huntington-whiteley-second-baby-fiance-jason-statham/ Rosie Huntington-Whiteley and Fiancé Jason Statham Welcome Second Baby, Daughter Isabella James]</ref> Стейтем має чорный пояс з [[карате]].<ref>[https://movieweb.com/jason-statham-real-martial-artist-own-stunts/#:~:text=Jason%20Statham%20Has%20Practiced%20Various%20Forms%20of%20Martial%20Arts&text=The%20actor%2C%20who%20holds%20a,and%20Wing%20Chun%20Kung%2DFu. Is Jason Statham a Real Martial Artist?]</ref> У 2014. році його ввели у [[Меженародный зал спортивної славы]].<ref>[https://sportshof.org/2014-hall-of-fame/ 2014 Hall of Fame Inductees]</ref> == Зазначкы == [[Катеґорія:Уродили ся 1967]] [[Катеґорія:Персоналії подля алфавіту]] [[Катеґорія:Статя написана верьховинськым діалектом]] [[Катеґорія:Актер]] 0f5432q19yc9ljkhxac40y35n7cwk93 0 23050 166247 161098 2026-06-18T14:41:04Z LYTMAN 23698 166247 wikitext text/x-wiki '''Мирóслав''' авадь '''Мирослáв'''&nbsp;— словлянськоє двоосновноє мужськоє имня, што означат ''мирный тай славный''.<ref>''[[Суперанская, Александра Васильевна|Суперанская А. В.]]'' Современный словарь личных имён: Сравнение. Происхождение. Написание. — М.: Айрис-пресс, 2005. — С. 159.</ref> Пошириноє в западных и южных словлян.<ref name=":0">''Чучка П. П.'' Слов’янські особові імена українців: історико-етимологічний словник. — Ужгород: Ліра, 2011. — С. 241.</ref> На [[Русь|Руси]] было знаноє из [[XII. стороча|XII стогоддя]].<ref name=":0" /> На зачинаньови [[XX. стороча|XX стогоддя]] заимало популарность у Западнуй Украйині. <ref name=":0" /> Жунська форма имня&nbsp;— '''Мирослава'''. Имня Славомир складатся из тых самых двох словлянськых коріню, айбо навспак (''славный тай мирный''). У [[Русиньскый язык|русинському]] тай [[Україньскый язык|украйинському]] языках сут такі формы имня гий: Мирось, Миросько, Мирко, Мирця, Мирко, Миро, Славко.<ref name="ЕСУМ2">[[Етимологічний словник української мови]] / Голов. ред. [[Мельничук, Александр Саввич|О. С. Мельничук]]. — К.: [[Наукова думка]], 1989. — Т. 3. — С. 464.</ref> == Иноязычні варіянты == * {{lang-be|Мiраслаў}} * {{lang-bg|Мирослав}}<ref name="ЕСУМ">[[Етимологічний словник української мови]] / Голов. ред. [[Мельничук, Александр Саввич|О. С. Мельничук]]. — К.: [[Наукова думка]], 1989. — Т. 3. — С. 464.</ref> * {{lang-pl|Mirosław}}<ref name="ЕСУМ" /> * {{lang-sr|Мирослав}} * {{lang-uk|Мирослав}}<ref name="ЕСУМ" /> * {{lang-cs|Miroslav}}<ref name="ЕСУМ" /> == Люде за котрых є статя == * '''[[Мирослав Зикмунд]]''' — [[Чехы|чешськый]] [[Писатель|писатиль]], вандровник, філмарь, фотоґраф, [[новинарь]]. * '''[[Мирослава Хомяк]]''' — польська языкознатилька, педаґоґ і кодіфікатор [[Лемківскый язык|лемкувского языка]] в [[Польща|Польщи]]. * '''[[Мірослав Лайчак]]''' — [[Словеньско|словеньскый]] діпломат [[Русины|русинського]] походжіня. == Пудміткы == bigv07ek5jfnc71a2il3y7kvljnkfkf 0 23053 166248 156438 2026-06-18T14:43:50Z LYTMAN 23698 166248 wikitext text/x-wiki '''Ярóслав''' авадь '''Ярослáв'''&nbsp;— мужськоє словлянськоє имня. Єдно из немногых [[Славяне|словлянськых]] имен, прийнятых Російськов цирьквов. У типирішньый час розусяженое в [[Росія|Росії]], у [[Україна|Украйинї]], у [[Чесько|Чехії]], [[Словеньско|Словакії]] и [[Польско|Польщи]]. Уд имени князя [[Ярослав Мудрый|Ярослава]] выйшло именованя варошу [[Ярославль]] и [[Ярослав (варош)|Ярослав]].{{Жрідло}} Меже деривативныма формами имени сут: Ярославко; Слава, Славуся; Ярик, Славік.{{Жрідло}} == Етімолоґія == [[Славяньскы языкы|Словлянськоє]] имня, утвореноє из прасловянського адєктіва ''jarъ'' „гнівный; суворый; дужый, cмілый“ тай удчасословної формы ''-славъ'', уд ''сла́вити'', ''слу́ти'' „быти знамым“.<ref name=":0" /> == Вызначні представитилі == * '''[[Ярослав Гашек]]''' — [[Чехословакия|чешськый]] [[Писатель|писатиль]], [[Гумор|гуморишта]], [[Публицистика|публіцішта]] и [[новинарь]]. Найліпше познатый свойым романом ''[[Пригоды доброго вояка Швейка за свѣтовой войны|Пригоды доброго вояка Швийка за світової войны]]''. * '''[[Ярослав Качмарчык]]''' — быв [[Лемкы|лемкувськым]] [[Політік|політіком]] и правником. У 1920 годови быв выбраный за премєр-міністра [[Руська народна републіка Лемків|Руської Народної Републікы Лемку]]. * '''[[Ярослав Бем]]''' — [[Академик|акадимік]], высокошколськый [[Педагог|педаґоґ]], [[Археолог|археолоґ]]. * '''[[Ярослав Горощак]]''' — [[Лемкы|лемкувскый]] писменник, котрий писав и пуд псевдонімом Ярослав Гунька. == Иноязычні варіянты == * {{Lang-be|Яраслаў}} <ref name=":0">[[Етимологічний словник української мови]] / Голов. ред. [[Мельничук, Александр Саввич|О. С. Мельничук]]. — К.: [[Наукова думка]], 1985. — Т. 2. — С. 553.</ref> * {{Lang-bg|Ярослав}}<ref name=":0" /> * {{Lang-pl|Jarosław}}<ref name=":0" /> * {{Lang-sk|Jaroslav}}<ref name=":0" /> * {{Lang-uk|Ярослав}}<ref name=":0" /> * {{Lang-cs|Jaroslav}}<ref name=":0" /> == Никай втож == * [[Мирослав]] == Пудміткы == {{Reflist}} == Удкликаня == * [http://www.gramota.ru/slovari/info/ag/ Словарь личных имён] Архивная копия от 18 июля 2017 на Wayback Machine * [http://days.pravoslavie.ru/ABC/mq.htm#qroslaw Дни поминовения святых на портале «Православие.ru»] Архивная копия от 3 февраля 2007 на Wayback Machine 8c1hqnkqk5dijavx3axjjfpv7ewcmuw 0 23481 166262 164964 2026-06-19T02:27:00Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 166262 wikitext text/x-wiki {{Булше жерел}} '''Рені́''' ({{Lang-uk|Рені}}, {{Lang-ru|Рени}}, {{Lang-ro|Reni}})&nbsp;— [[Місто|варош]] у [[Измаїльскый район|Измаїльскому районови]], [[Одеська область|Одеськой области]], [[Україна|Украйины]]. У [[Місто|варошови]] є пункт контроля [[Україна|украйино]]-[[Молдавия|молдавськой]] граници Рені–[[Джурджулешті]]. {{Місто}} == Ґеоґрафія == Рені є на лівому берегови [[Дунай|Дунаю]] у 3&nbsp;км уд гырловины Прута, и є майдалекым варошом уд [[Одеса|областного центра]]. До [[Одеса|облцентра]] близко 310&nbsp;км, а до [[Ізмаїл|райцентра]] 69&nbsp;км и проходить автопутём E87. === Клімат === Варош находить ся у межох студеного семіаридного (степового) клімата. == Історія == === Стародавня історія === Рені принадлежить до числа древньых поселень на берегови Дуная. Найдено на ёго території археолоґічны памняткы принадлежать до [[IV. стороча до н. е.|четвертого стороча до нашой еры]]. Идучи у западному напрямови, люди сотворили раз поселеня пиля озера Ялпуг, потӯм досягли рікы [[Прут (ріка)|Прут]], основавши недалеко уд ёго пада у Дунай нынішньый варош Рені, якый пройшов період [[Старовіке Ґрецько|давнёгрецькой]] колонізації. У [[II. стороча до н. е.|другому сторочови нашой еры]] сюды прийшли [[Римска империя|римляне]]. У нижнёму току Дунаю они основали коіпости, што служили плацдармом на розшыріня свойых границь.{{Жрідло}} За історію назвы вароша Рені ниє єдиной думкы сереґ історикӯв и краёзнавцю̄в. Велика часть из них є сторонниками [[Славяньскы языкы|славяньского]] происхождіня топоніма Рені. Друга сторона додержує ся [[Латиньскый язык|латыньского]] происхождіня сёго слова.{{Жрідло}} У даный час є основна гіпотеза за происхождіня назвы вароша&nbsp;— славяньска: рень&nbsp;— пристань. Но, є и иншака верзія&nbsp;— романьска. Історикы думавуть, што нынішня назва вароша иде уд романьского слова arena (арена), якоє пак [[Генуезька Републіка|генуезько]]-[[Венецка република|венецькі]] купці перечинили на свӯй лад у Рені. Оно значить піщаноє місто, удобноє на стоянку суден, то є&nbsp;— порт, гавань. А из II стороча до нашой еры и аж до 271&nbsp;року&nbsp;— III стороча ужек новой еры ися територія входила у состав Римськой имперії&nbsp;— провінції Нижня Мезія. Ґето-дакы, што жили туй, за сись час забыли свӯй рӯдный язык (племени Децебала), и асиміловали ся у латыньскый. Того при основанёви поселеня, ищи до приходу сюды славян, а иппен на лівому берегови Дуная ниже типирішнёго порта, ёму была дана назва RENIE, што латынёв означать пісок. Сёї верыії додержувуть ся и краёзнавці Валерій Кожокару, Ярослав Козырь и изслідователь из Кишинёва Віталій Пастух-Коболтяну. Пастух-Коболтянц у 2008 році найшов у єдному из архівӯв Кишинёва ищи єдну назву Рені часӯв юетто-дакӯв&nbsp;— Тамасидава. Найти товмаченя сёго слова тяжко, бо язык ґетто-дакӯв давно забытый, не мала письма и є мертвыв. Но изнамо, ож кӯнчаня «дава» мать значеня «варош», «селище». Заперечіня сёї верзії є два независно єден уд єдного записы "Tamarovo, Erien oder Ren" тай "TAMASIDAVA" у періодичному выжанёви "Reales Staats-Zeitungs und Conversations-Lexicon" за 1744 рӯк, и иппен положіня позначеня "Tamasidava" на карті "Dacia rvm , moesia rvm qve, vetvs descriptio" за 1595 рӯк, якоє не удповідать положінёви вароша Рені на типирішню̄в карті.<ref>https://ukrssr.com.ua/odeska/reniyskiy/reni-reniyskiy-rayon-odeska-oblast</ref> Знамый римськый ґеоґраф Касторій твердив, ож на зачаткови IV сторлча на берегови Дуная оселили ся выходны славяне. За исе писав и руськый літописець Нестор, автор «Повісти временных літ». У тот же час миже [[Южный Буг|Южным Бугом]] и [[Дунай|Дунаём]] жили славяньскі племена&nbsp;— [[тыверці]] тай [[уличі]].{{Жрідло}} Пӯсля розпада [[Римска империя|Римськой имперії]] варош войшов у склад [[Візантьска ріша|Візантії]].{{Жрідло}} === Серидні вікы (IV—XII) === Выходны [[славяне]] стали селити ся на берегови [[Дунай|Дуная]] на зачаткови [[IV. стороча|IV стороча]]. У [[X. стороча|X]]—[[XII. стороча|XII сторочах]] Рені входив у склад [[Кієвска Русь|Киёвськой Руси]], а потому Ґалицько-Волыньского княжества и, пак, [[Молдавськоє княжество|Княжества Молдавського]]. [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1548]] році.<ref>http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Reni_mst</ref> === Османьска имперія (1621—1821) === [[Місто|Варош]] быв завоёваный [[Османьска імперія|османами]], які дали му назву Томарово. Ися назва до ныні изнама жытелям містных сел вароськой громады.{{Жрідло}} === Молдавськоє Княжество (1821—1862) === У сись період Рені быв у составови [[Молдавськоє княжество|Молдовського княжества]].{{Жрідло}} === Румыния (1862—1877) === Из припоєням Молдавського княжества до [[Румуньско|Румыниї]] варош став частёв румыньской державы.{{Жрідло}} === Російська імперія (1877—1917) === У сись період Рені входив у склад [[Російска імперія|Російськой имперії]] (Бессарабська ґубернія). Обывательство Придунавля значно уросло за рахунок козакӯв, які хлынули сюды пӯсля знищіня у [[1775]] Запорозькой Січі. [[1915]] року у Рені прибыв из візитом царь [[Николай II. (Росія)|Микула II]].{{Жрідло}} === Румыния (1918—1940) === [[Файл:Interbelic_Reni_CoA.png|міні|Герб Рені мижевоєнного періода]] Из розпадом [[Російска імперія|Російськой имперії]] въедно из всьыв [[Бесарабія|Бесарабіёв]] Рені перейшов пуд румыньску юрисдикцію. Из 1925 до 1938 року варош входив у [[Измаїльськый жудец]], а у 1938—1940 роках было у составови цинута Дунеря. У [[1937]] році обывательство Рені становило 12,761 особ. [[1932]] року быв утвержденый румыньскый герб вароша.<ref>https://www.google./amp/s/intent.press/amp/1/reni-7-cikavih-faktiv-pro-misto/{{Dead link|date=July 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref> === Украйиньска ССР (1940—1991) === Рені войшов у склад [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|Советьского Союза]]. Період бурного розвитя вароша. Морьскый порт Рені став мпйвеликым транспортным узлом. Из провінційного варощика Рені став индустріалным районным центром, што динамічно розвивать ся. У рунянёви из румыньскым періодом обывательство вароша уросло бӯлш ге удвычи.<ref>[http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Reni_mst http://resource.history.org./cgi-bin/eiu/history.?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Reni_mst]</ref> 1963—1970 роках Рені принадлежав ид варошам областного пудпорядкованя<ref>{{Cite web |title=Одеська область |url=http://wwhp.ru/odess.htm |work=web.archive.org |date=2010-12-03 |access-date=2020-07-23 |archivedate=2010-12-03 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101203150057/http://wwhp.ru/odess.htm }}</ref>. === Украйина (из 1991) === <gallery> Файл:Рені._Дорога_Рені-Одеса.jpg|У 2018 році было капітално поремонтовано дорогу Одеса-Рені Файл:Рені._Морський_порт_05_Центральний_вхід.jpg|Морськый порт. Централный вход Файл:Visit_of_Denys_Shmyhal_to_the_Port_of_Reni,_2022.07.21_(10).jpg|Портові краны Файл:Visit_of_Denys_Shmyhal_to_the_Port_of_Reni,_2022.07.21_(12).jpg|Портові краны Файл:Рені._Морський_порт_03_Ємності.jpg|Портовы ємности </gallery>У марцови [[2000]] року Верховна Рада Украйины приняла Закон «За спеціалну економічну зону „Рені“».<ref>https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1605-14</ref> === Знамі Родаци === * Власов Володимир Володимирович (1998—2023)&nbsp;— старшый сержант Вооруженых сил Украйины, участник російсько-украйиньской во̄йны. * Капланьскый Рудолф Илліч&nbsp;— украйиньскый и молдавськый естрадный спӯвак и скрипаль, соліста джаз-оркестра «Букурія». * Йосл Лернер&nbsp;— жидӯвськый поет (ідіш). * Доватур Аристид Иванович&nbsp;— советьскый історик, антикознавиць. * Огородніков Віталій Антонович&nbsp;— украйиньскый [[ученый]], [[Вынаходник|унаходник]], [[Доктор наук|доктор технічных наук]], [[професор]], завідовач кафедры опору матеріалӯв тай прикладной механікы Вінницького націоналного технічного універзитета, заслуженый діятель наукы и технікы Украйины, Почестный доктор Донбаськой машиностройной академії, судовый експерт по спеціалности «обставины ДТП». * Полтавськый Сергій Єфремович&nbsp;— общественный діятель. Депутат Верховной Рады УССР. Кавалер ордена Леніна. * Топала Станіслав Костантинович (2003—2022)&nbsp;— матрос [[Вооружені силы Украйины|Вооруженых Сил Украйины]], участник [[Російско-україньска война|російсько-украйиньской во̄йны]], што быв убитый пуд час російського вторжіня у Украйину у 2022 році. * Чаба Катона (Csaba Katona) (1971–)&nbsp;— мадярьскый історик. == Обывательство == У [[Місто|варошови]] на [[2001]] рӯк живе 20481 чилядник, из них:<ref>[https://datatowel.in.ua/pop-composition/ethnic-cities Даны за етнічный состав обывательства варошӯв Украйины подля области]</ref> {| class="standard" !Народ ![[Процент]] |- |[[Українцї|украйинці]] | align="right" |32,24% |- |[[молдаване]] | align="right" |29,51% |- |[[русы]] | align="right" |26,92% |- |[[болгары]] | align="right" |4,87% |- |[[ґаґаузы]] | align="right" |3,55% |- |[[білорусы]] | align="right" |0,72% |- |[[армяне]] | align="right" |0,15% |- |[[Поляци|полякы]] | align="right" |0,14% |- |[[Ґрузіны|ґрузины]] | align="right" |0,13% |- |[[Евреи|жиды]] | align="right" |0,12% |- |инні/не указали | align="right" |1,65% |} == Ґалерея == <gallery> Файл:Cathedral_in_Reni_04.jpg|Сято-Вознесеньскый собор Файл:Sts._Constantine_and_Helena_church_in_Reni_01.jpg|Цирьков Сятых Костантина и Олены Файл:Memorial_in_Reni_06.jpg|Памнятник на площади Слободы Файл:Рені_03_центр.jpg|Центр Файл:Рені_06_Сонячна_електростанція.jpg|Сонячна електростанція Файл:Reni_місто_02_Дунай.jpg|Дунай нӯчов Файл:Reni_місто_05_кафе.jpg|Кафе Offshore Файл:Reni_місто_06_вулиця.jpg|Єдна из уличок Файл:Reni_місто_11_хата.jpg Файл:Regional_History_Museum_in_Reni_01.jpg|Історико-краёзнавчый музей Файл:Memorial_in_Reni_01.jpg|Меморіал на площади Слободы </gallery> == Иппен позерайте == * [[1792 Рені]]&nbsp;— [[Астероид|астероід]], названый у честь [[Місто|вароша]]. == Удкликованя == * [https://reni.pp.ua Ренійськый вароськый сайт] * [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A007?rdat1=26.04.2008&rf7691=9829 Облікова картка на сайтови Верховной Рады]{{Dead link|date=липень 2019}} * [http://tyzhden.ua/Publication/7467 Южный варош Рені… //] Український тиждень<span>, №</span>&nbsp;<span>44 (157) 29.10-4.11.2010. </span><span>С. 78-80.</span> * [http://imsu-odesa.com/mista-i-sela-odeskoi-oblasti/reniiskyj-rajon/reni.html Рені&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР] (На основі матеріалӯв енциклопедичного вызданя за історію варошӯв тай сіл Украйины, том&nbsp;— Історія варошӯв и сіл Украйиньской ССР. Одеська область.&nbsp;— К.: Главнп редакція УРЕ АН УССР, 1969.&nbsp;— 911 с.) * [https://web.archive.org/web/20150529114018/http://sez-reni.gworld.org.ua/ukr/index.htm СЕЗ Рені. Офіціалный сайт] {{Ref-uk}}{{Ref-ru}}{{Ref-en}} * [https://web.archive.org/web/20120626112438/http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm Cities & towns of Ukraine] * [https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp Банк даных Державной службы статистикы Украйины] [[Катеґорія:Населены пункты на Дунаї]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавіту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] c4heif0996uwmre07adnkusp54n6hqu 0 24600 166264 165717 2026-06-19T03:01:09Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 166264 wikitext text/x-wiki '''Фа́я-Ла́ржо''' авадь '''Фа́я'''<ref>http://www.britannica.com/eb/article-9033859/Faya</ref> ({{Lang-fr|Faya-Largeau}}, {{Lang-ar|فايا لارجو}}) — [[Місто|варош]] у [[Чад|Републіці Чад]]. Адміністративный центр департамента Борку. {{Місто|місцёва назва=араб. فايا لارجو франц. Faya-Largeau|official_name=Фая-Ларжо}} == Ґеоґрафія == [[Місто|Варош]] ''Фая-Ларжо'' (или ''Фая'') є майвеликым населеным пунктом на северови [[Чад|Чада]]. Лежить у оазисови, на север уд вароша лежать три невеликых озера. Клімат здесь круглый рӱк пустынный, жаркый, засушливый. Из апріля по октовбер — слабо ураженый «влажный сезон», котрый формує ся пуд дійством літнёго мусона. Фая-Ларжо є иппен и адміністративным центром [[Чад|Чадського]] реґіона Борку, до [[2008|2008. року]] вӱн быв центром реґіона Борку-Еннеді-Тібесті. Число обывательства вароша складать 14&nbsp;123 людий (на [[2008|2008. рӱк]]). Поблизь [[Місто|вароша]] Фая-Ларжо суть аеропорт и електростанція. == Історія == Первооснована назва вароша была ''Фая''. Пӱсля покоріня території Борку французькым полковником Етьєном Ларжо у [[1913]]. році вӱн переименовує ся у ''Ларжо''. У 1970. рокы варошови было вернутоє ёго староє имня. Товды же там увӱг ся великомасштабный проект по сотворінёви обширных фініковых плантацій у оазисови Фая-Ларжо.<ref>https://web.archive.org/web/20130501213454/http://www.world-gazetteer.com/wg.php?x=&men=gcis&lng=en&des=wg&geo=-205&srt=pnan&col=abcdefghinoq&msz=1500&va=&pt=a</ref> Пӱсля ескалації чадсько-лівійського конфлікта позад полосы Аузу, у [[1975|1975. році]] лівійські вӱйська захватувуть варош Фая-Ларжо.<ref>http://www.globalsecurity.org/military/world/war/chad.htm</ref> У [[1980|1980. році]] варош вернув ся пуд контроль чадського ґенерала [[Гіссен Габре|Гіссена Габре]], у [[1981]]—[[1982]]. роках ёго занимавуть части чадського президента Ґукуні Уеддея. У [[1983]]. році Фая-Ларжо наново переходить ид [[Лібія|Лівії]], ставши майгрубыв лівійськыв воєнныв (и авіаційныв) базов на северови [[Чад|Чада]] — аж до [[1987]]. року, кой лівійська армада лишила варош. == Економіка == Єдныв из главых частий [[Економика|економікы]] є сільськоє ґаздӱство, а иппен урощіня [[Фінікы|фінікӱв]] и добытя натрона.<ref>https://shs.cairn.info/revue-politique-africaine-2018-3-page-39?lang=fr</ref> У 1990.х роках была построєна [[Асфальт|асфалтована]] злётно-посадкова полоса и [[аеропорт]] Фая-Ларжо. [[22. фебруар|22. фебруара]] [[2012]]. року аеропорт прияв первых туристӱв. Так [[Місто|варош]] на руні из сосідньыми реґіонами став доста гостёприємным до туристӱв.<ref>https://journals.openedition.org/etudesafricaines/18029</ref> == Удкликованя == [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Вароші Чада]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавіту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Чада]] 3ouwxsa8x07oamvbbjqbzyjwe22ddmy 0 24626 166245 165871 2026-06-18T12:27:24Z Rue323 31002 Айно? Мадіярську? 166245 wikitext text/x-wiki <noinclude>{{Delete|10. юнія 2026}} </noinclude> {{Партия|назва=Демократічна коаліція|назва иншоязычна=Demokratikus Koalíció|датум основаня=[[22. октобер]] [[2011]]|держава=[[Мадярьско]]|категория склада=Democratic Coalition (Hungary)|образчик=[[File:2025_logo_of_the_Democratic_Coalition_(Hungary).svg|100px]]}} '''Демократічна коаліція''' ([[Мадярскый язык|мад.]] ''Demokratikus Koalíció'' ''—'' '''DK''' ) — [[Мадярьско|мадярська]] [[політічна партія]] соціално-демократічна і соціално-ліберална, основана у [[2011]]. році. == Одказы == * [https://dkp.hu/ dkp.hu] {{Ref-hu}} {{stub}} [[Катеґорія:Політіка Мадярщины]] rg48qv2jfcmtrvhqkh0zgcqx1p9m8vb