Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.7 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 1751 166288 163450 2026-06-20T02:27:38Z Igor Kercsa 5504 оправа хыбы 166288 wikitext text/x-wiki {{особа}} '''Алексей Ґеровскый''' ([[6. октобер]] [[1883]] [[Львів]] - [[17. апріль]] [[1972]] [[Ню-Ёрк]] [[США]])&nbsp;— новинарь, політічный діятель [[Русофил|русофільской]] орьєнтації на Підкарпатьскій Руси і в США. Внук [[Адолф Добряньскый|А. Добряньского]], сын львівского [[Русофил|русофіла]], діректора Ставропігійского інштітуту в Львові, посланця австрійского парламенту Ю. Ґеровского і дівкы Добряньского Алексії. Быв выхованый вєдно з братами Ґеоргіём і Романом у діда А. Добряньского в [[Інсбрук|Інсбруку]]. Учів ся в ґімназії в [[Інсбрук|Інсбруку]] і [[Чернівцї|Чернівцях]], скінчів Чернівску універзіту. Вєдно з братом Ґеоргіём в [[1903]] році пришов на [[Закарпатьска область|Підкарпатьску Русь]] з наміром навщівити село Ізу, тогдышный центер православного руху в краю. Были заперты угорьскыма властями, дали їх до арешту в Мараморош-Сігеті і Будапешті, скады їх пустили на основі апелації посланця угорьского парла­менту, Словака Мілана Годжы, будучого премєра [[Чеськословеньско|Чеськословеньска]]. Свое діятельство зачав на [[Буковина|Буковині]] выданём русофільскых новинок "Русская правда" (1910-1913). Про­вокатором угорьской поліції А. Дулішковічом Алексій быв втягнутый вєдно з братами до православно­го руху на Підкарпатьскій Руси. Добровольно пришов на [[Мараморош-Сігетьскый процес]] (1913-1914) протів православных Підкарпатьской Руси, быв запертый австро-угорьскыма властями за [[Русофил|русофільску]] агітацію, обвиненый із протіштатного діятельства. В 1914. р. втік до Руська, на зачатку войны зо вступом руськых войск до [[Ґаліція|Галичіны]] і на [[Буковина|Буковину]] А. Ґеровскый ся вернув до [[Чернівцї|Чернівців]] в ролі "стар­шего чиновника по особным пору­чениям" при руськім губернаторови. В 1915-1917 роках быв порадцём Міністерства загранічных діл [[Росія|Росії]] в проблематіці [[Австро-Угорьско|Австро-Угорьска]] і [[Балкан]]у. По большевіцькім перевороті в [[Российска империя|Руську]] А. Ґеровскый як монархіста брав участь у білім русі, в Катеринодарі выдавав новинкы "Единая Русь", быв притомный в поході Добровольной армады Денікіна. Роспад білого руху, окупація [[Ґаліція|Галичіны]] [[Польско|Польском]], [[Буковина|Буковины]] [[Румуньско|Румуньском]], зужує поле діятельства А. Ґеровского і застав­лять го сконцетровати ся на проблематіку [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьской Руси]]. На [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]] в 20-ых роках снажыв ся зьєдинити силы [[Русофил|русофілів]] і православной церькви, вів русофільску аґітацію край­него заміряня. Обвинив владу [[Чеськословеньско|Чеськословеньска]] з несповніня своїх обіцянь штодо [[Підкарпатьска Русь|Підкарпать­ской Руси]] і єй автономії на основі Сан-Жерменьского договору. Брав участь на конгресі народностных меншин в Женеві, выступав із протічеськословеньскыма высту­пами, острыма нападами на міністра загранічных діл [[Чеськосло­веньско|Чеськосло­веньска]] [[Едуард Бенеш|Е. Бенеша]]. В 1927. році быв выказаный із [[Чеськословеньско|ЧСР]], одышов до [[Югославія|Югославії]], де створив "Карпаторусский комитет" (1927-1929). 3 цілём здобываня фінанцій оды­шов до [[США]], де став на чело "Карпаторусского союзу" (1935-1938). За ёго пінязі підпоровав [[Русофил|русофільскы]] силы на [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]]. 3 ініціатівы А. Ґеровского в 1936. року в [[Ню-Ёрк|Ню-Ёрку]] была створена пресаґентура КАРУС, задачов котрой было інформовати америцькых [[Русини|Русинів]] о сітуації на Підкар­патьскій Руси, подля інформацій Міністерства загранічных діл ЧСР тоту агентуру фінанцовали [[Нїмецько]] і [[Мадярьско]]. 12.-13.2.1937 року з ініціатівы А. Ґеровского в [[Ню-Ёрк|Ню-Ёрку]] быв Конгрес підкарпатьскых Русинів, котрый дав ултіматівну подмінку даня [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]] [[автономія|автономії]] за два місяці. То было прічінов ускоріня в парламенті [[Чеськословеньско|ЧСР]] законодарного проекту про першу етапу автономії [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]]. В часі крізы [[1938]] року А. Ґе­ровскый актівно выступав з підпоров автономістічных сил в Чесько-словеньску. На челі делегації америцькых русиньскых орґанізацій пришов до Прагы. На [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]] снажыв ся обєдинити [[Русофил|русофілів]] і [[Украинофил|українофілів]] на антічеськословеньскій платформі. Зась быв выказаный із [[Чеськословеньско|Чесько­словеньска]]. В септембрі 1938. року вів переговоры про одрыв [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]] од [[Чеськословеньско|Чесько­словеньска]] і підпорі мадярьской влады русофілам по припоїню [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]] ку [[Мадярьско|Мадярьску]]. Ёго переговоры не мали належный выслідок, за то одышов до [[Югославія|Югославії]]. По окупації Підкарпатьской Руси (Карапатьской Україны) Мадярьском в марцю [[1939]] року вер­нув ся до [[США]]. За 2. світовой войны мав ілузію штодо трансформації Совєтьского союзу, остро выступив протів планів презідента ЧСР в еміграції о навернутю Під­карпатьской Руси по войні ку Чесьскословеньску. Обернув ся листом ку Сталінови з просьбов о припоїня Підкарпатькой Руси до Совєтьского союзу. Но і тот раз ілузії А. Ґеровского не были зреалізованы, бо Сталін, анектовавши Підкарпатьску Русь, выголосив Русинів за Українців. В послідніх роках А. Ґеровскый выступав на сторонках русофільского америцького часопису "Свободное слово Карпатской Руси" з остров крітіков політікы [[Украинизация|українізації]] влас­тями Совєтьского союзу на Під­карпатьскій Руси, але тыж із кріті­ков Ватікану і уніатьской церькви. == Література == * Ґеровскый А. Краткая автобиография. Свободне слово Карпатской Руси, XIV, 5-6, , с. 2-3. 3 ЕНЦІКЛОПЕДІІ ІСТОРІІ I КУЛТУРЫ РУСИНІВ, Проф. Іван ПОП, доктор історічных наук {{lifetime|1883|1972|Ґеровскый, Алексей}} [[Катеґорія:Русины]] [[Катеґорія:Русофилы]] [[Катеґорія:Підкарпатьска Русь]] 2n8t5krbrshwch5tux26kzugl1azo00 0 2093 166275 164688 2026-06-19T14:37:51Z Halajkovič 33393 /* */ +доповнѣня 166275 wikitext text/x-wiki {{Держава |Держава=Мадярщина |Самоназва= {{lang-hu|Magyarország}} |Образчик={{Кратное изображение |зона=center |зона_подписи=center |подпись = Застава и герб |ширина1 = 170 |ширина2 = 40 |изобр1 = Flag of Hungary.svg |изобр2 = Coat of Arms of Hungary.svg }} |Подпис= |Розлога=93030 км² |Обывательство=9 689 010 (2022)<ref name= "Population">{{cite web |url= https://www.ksh.hu/stadat_files/nep/en/nep0001.html|title=22.1.1.1. Main indicators of population and vital events |publisher= Hungarian Central Statistical Office (KSH) |accessdate= 2023-05-29}}</ref> |Столиця=Будапешт |ГДП на особу=$26647<ref>Податка зоз "Свѣтовый банк: ГДП держав" подѣлена на число обывательох.</ref> |Интернет-домен=.hu |Часовый пояс=UTC+1 (влѣтѣ +2) |Телефонный код=+36 }} [[Файл:EU-Hungary.svg|thumb|264px|{{center|Полога Мадярьска (темнозелена)}}шалатова — штаты Евроунии,<br> темносѣда — звышок Европы]] '''Мадя́рщина''' ({{lang-hu|Magyarország}} {{IPA|[ˈmɒɟɒrorsaːɡ]}}) — внутроземска краина в [[Середня Европа|середньой Европѣ]]. Розпростерать ся на великой части [[Карпатска котлина|Карпатской котлины]] а на [[север]]ѣ граничить зо [[Словеньско|Словакиев]], на [[северовыход]]ѣ з [[Україна|Украинов]], на [[выход]]ѣ з [[Румуньско|Румыниев]], на [[юг]]у зо [[Сербія|Сербиев]], на [[югозапад]]ѣ з [[Хорватія|Хорватиев]] ай [[Словенія|Словениев]] а на [[запад]]ѣ з [[Австрія|Австриев]]. Мадярщина лежить в басейнѣ рѣкы [[Дунай]] а ей територии творять переважно россяглы нижины ровины. Мать веце як 9,5 милиона обывательох, з котрых векшину творять етничны [[Мадяре]] а значна ромска меншина. [[Урядный язык|Урядным языком]] е [[Мадярскый язык|мадярьскый]], котрый належить меджи даколькох языкох в Европѣ, котры не належать до индоевропской языковой родины. [[Будапешт]] е [[Головне місто|главным мѣстом]] краины а едночасно ей найвекшым мѣстом, як ай доминантным културным а господарскым центром. Перед взником мадярского штату была територия заселена розличныма групами, меджи котрыма были [[Келты]], Римляне, Гуны, германскы народы, Авары а [[Славяне]]. Штатность ся зачала концьом [[9. стороча]] взником Мадярского княжества, котре ся в року [[1000]] за влады краля Штефана I. перемѣнило на христианске [[Мадярске кральовство|середньовѣкове кральовство]]. По поражцѣ [[Османьска імперія|Османсков империев]] в битцѣ при Могачѣ в року [[1526]] была краина веце як 150 рокох роздѣлена на три регионы, аж кым ся на переломѣ [[18. стороча]] зась зъединила под габсбурсков надвладов. Наперек наслѣдным повстаньом проти Габсбургох взникла в року [[1867]] на основѣ компромису [[Австро-Угорьско|Австро-мадярска монархия]], котра фунговала як една з главных европскых надштатох аж до своего розпаду по [[Перша світова война|першой свѣтовой войнѣ]]. Сучасны границѣ Мадярщины были наслѣдно становены [[Трианонскый мирный договор|Трианонскым договором]] з року [[1920]], котра про краины означала тяжкы страты, включно 71% ей историчной територии, векшины ей господарства а обывательства, а то ай третины етничных Мадярох, котры днесь жиють мимо ей границь. Мадярщина, котра ся еще одходила з наслѣдкох войны, пришла в ранном медживойновом периодѣ периодом непокойох, по котрых став приход националистично-конзервативного режиму регента Миклоша Горти. Мадярщина ся в другой свѣтовой войнѣ придало к моцностям Оси a потерпѣла значной шкоды а страты на жывотах. По куртой совѣтской окупации была в року [[1949]] заложена [[Мадярска Людова Република (1949-1989)|Мадярска людова република]] як сателитный штат в рамках [[Варшавскый пакт|Варшавского пакту]]. Наслѣдны политичны репресии а господарска стагнация вели к неуспѣшной мадярской револуции в року [[1956]], хоть ся комунистична влада в наслѣдуючих десятьрочах ослабила. В рамках револуции в року [[1989]] пришла Мадярщина мѣровым способом на демократичну парламентну републику. В року [[2004]] вступило до [[Европска унія|Европской унии]] (ЕУ) а в року [[2007]] до шенгенского простору. Под веджѣньом Виктора Орбана а партии Фидес в роках [[2010]] аж [[2026]] дошло в краинѣ к упадку демокрации. Мадярщина е економиков з высокыма доходками, котра диспонуе универзалным здоровницкым обслугованьом а безплатнов высокошколсков освѣтов. Мать довгу историю вызначных вкладох в области умѣня, музикы, литературы, шпорту, наукы а техникы. Як популарна туристична дестинация в Европѣ привѣтала Мадярщина в року [[2019]] 24,5 милиона заграничных навщивникох. Мадярщина е членом многых меджинародных организаций, включно Рады Европы, ЕУ, [[НАТО]], [[Орґанізація споєных народів|Организации споеных народох]], Свѣтовой организации здоровництва, Свѣтовой торговой организации, Свѣтовой банкы, Азийской инвестичной банкы про инфраштруктуру а Вышеградской групы. ==История== {{main|История Мадярщины}} Мадярщина як [[держава]] пише свою [[История|историю]] на теперѣшном мѣстѣ в [[Европа|Европѣ]] од [[IX. стороча|9. стороча]]. Она екзистовала в розличных формах и под розличныма назвами: * 895 – 1000 [[Мадярске княжество]] {{ref-hu}} Magyar Fejedelemség * 1000 – 1918 [[Мадярске кральовство]] {{ref-hu}} Magyar Királyság * 1918 – 1919 [[Мадярска Людова Република (1918-1919)]] {{ref-hu}} Magyar Népköztársaság * 1919 марец – август [[Мадярска Совѣтска Република]] {{ref-hu}} Magyarországi Tanácsköztársaság * 1919 август – 1920 фебруар [[Мадярска република (1919-1920)|Мадярска република]] {{ref-hu}} Magyar Köztársaság * 1920 – 1946 [[Мадярске кральовство]] {{ref-hu}} Magyar Királyság * 1946 – 1949 [[Мадярска република (1946-1949)|Друга мадярска република]] {{ref-hu}} Magyar Köztársaság * 1949 – 1989 [[Мадярска Людова Република (1949-1989)]] {{ref-hu}} Magyar Népköztársaság * 1989 – доднесь [[Мадярска република (1989–)|Третя мадярска република]] {{ref-hu}} Magyar Köztársaság (до 2012)<br/> и [[Мадярщина]] {{ref-hu}} Magyarország (од 2012) == Административне дѣлѣня == [[Файл:RegionsHungary.png|thumb|250px|{{center|Регионы Мадярщины}}]] [[Файл:Map of_counties_of_Hungary_2004.png|thumb|250px|{{center|Жупы Мадярщины}}]] {{main|Город з правами жупы}} Мадярщина подѣлена на 19 жуп, и также на 7 регионох. Головне мѣсто [[Будапешт]] е муниципитом з тым же статусом як и провинции. {| class="wikitable sortable" |- ! Жупа !! Головне мѣсто !! km² !! Население !! Густота залюднѣня !! [[ISO 3166-2:HU|ISO]] |- | {{Flagicon image|Flag of Bács-Kiskun County.svg}} [[Бач Кишкун]] || [[Кечкемет]] || align=right | 8.444,89 || align=right | 503.825 || align=right | 60 || HU-BK |- | {{Flagicon image|Flag of Baranya County.svg}} [[Бараня]] || [[Пейч]] || align=right | 4.429,60 || align=right | 360.704 || align=right | 81 || HU-BA |- | {{Flagicon image|Flag of Békés megye.svg}} [[Бекеш]] || [[Бекешчаба]] || align=right | 5.629,71 || align=right | 334.264 || align=right | 59 || HU-BK |- | {{Flagicon image|FLAG-Borsod-Abaúj-Zemplén-megye.svg}} [[Бершед-Абауй-Земплен]] || [[Мишколц]] || align=right | 7.247,19 || align=right | 642.447 || align=right | 89 || HU-BZ |- | {{Flagicon image|Flag of Budapest.svg}} [[Будапешт]]* || align="center" | — || align="right" | 525,14 || align=right | 1.752.286 || align=right | 3.337 || HU-BU |- | {{Flagicon image|Flag of Csongrad-Csanad megye.svg}} [[Чонград-Чанад]] || [[Сегед]] || align=right | 4.262,79 || align=right | 399.012 || align=right | 94 || HU-CS |- | {{Flagicon image|FLAG-Fejér-megye.svg}} [[Фейер]] || [[Секешфегервар]] || align=right | 4.358,48 || align=right | 417.712 || align=right | 96 || HU-FE |- | {{Flagicon image|FLAG-Gyor-Moson-Sopron-megye.svg}} [[Дьер-Мошон-Шопрон]] || [[Дьер]] || align=right | 4.207,79 || align=right | 467.144 || align=right | 111 || HU-GS |- | {{Flagicon image|FLAG-Hajdú-Bihar-megye.svg}} [[Гайду-Бігарь|Гайду-Бигар]]|| [[Дебрецен]] || align=right | 6.210,39 || align=right | 527.989 || align=right | 85 || HU-HB |- | {{Flagicon image|FLAG-Heves-megye.svg}} [[Гевеш]] || [[Ягер]] || align=right | 3.637,17 || align=right | 294.609 || align=right | 81 || HU-HE |- | {{Flagicon image|FLAG-Jasz-Nagykun-Szolnok.svg}} [[Яс-Надкун-Солнок]] || [[Солнок]] || align=right | 5.581,63 || align=right | 370.007 || align=right | 66 || HU-JN |- | {{Flagicon image|FLAG-Komárom-Esztergom-megye.svg}} [[Комаром-Естергом]] || [[Татабаня]] || align=right | 2.264,35 || align=right | 299.207 || align=right | 132 || HU-KE |- | {{Flagicon image|FLAG-Nograd.svg}} [[Ноград]] || [[Шалготарян]] || align=right | 2.544,48 || align=right | 189.304 || align=right | 74 || HU-NO |- | {{Flagicon image|FLAG-Pest-megye.svg}} [[Пешт]] || [[Будапешт]] || align=right | 6.391,18 || align=right | 1.278.874 || align=right | 200 || HU-PE |- | {{Flagicon image|FLAG-Somogy-megye.svg}} [[Шомоди]] || [[Капошвар]] || align=right | 6.065,06 || align=right | 301.429 || align=right | 50 || HU-SO |- | {{Flagicon image|Flag-Szabolcs-Szatmar-Bereg-megye.svg}} [[Саболч-Сатмар-Берег]] || [[Нѣредьгаза]] || align=right | 5.935,92 || align=right | 552.964 || align=right | 93 || HU-SZ |- | {{Flagicon image|FLAG-Tolna-megye.svg}} [[Толна]] || [[Сексард]] || align=right | 3.703,20 || align=right | 217.463 || align=right | 59 || HU-TO |- | {{Flagicon image|FLAG-Vas-megye.svg}} [[Ваш]] || [[Сомбатгел]] || align=right | 3.336,11 || align=right | 253.551 || align=right | 76 || HU-VA |- | {{Flagicon image|FLAG-Veszprém-megye.svg}} [[Весприм (жупа)|Весприм]] || [[Весприм]] || align=right | 4.463,64 || align=right | 341.317 || align=right | 76 || HU-VE |- | {{Flagicon image|FLAG-Zala-megye.svg}} [[Зала]] || [[Залаегерсег]] || align=right | 3.783,84 || align=right | 268.648 || align=right | 71 || HU-ZA |} ==Обывательство== Жерело информации: штатистика KSH.<ref name= "Population"/> {| class="wikitable" |+ Демография |- align="right" ! Рок !! Обывательство !! Довжка живота |- align="right" | 2004 || 10 116 742 || 72,78 |- align="right" | 2010 || 10 014 324 || 74,38 |- align="right" | 2015 || 9 855 571 || 75,44 |- align="right" | 2020 || 9 769 526 || 75,52 |} ==Економика== Економика Мадярьска подля [[ГДП]] во вышцѣ 261949 млн. доларох в року 2016 была на 58 позиции в свѣтѣ.<ref>Свѣтовый банк: ГДП держав свѣта</ref> ==Одказы== * [http://databank.worldbank.org/data/download/GDP_PPP.pdf Свѣтовый банк: ГДП держав свѣта подля ПНС в року 2016 (.pdf)] == Референции == {{reflist}} {{Штаты Европы}} {{Европска унія}} {{НАТО}} [[Катеґорія:Мадярьско]] [[Катеґорія:Европска унія]] [[Катеґорія:Країны Европы]] b4ctqtndvcme6angujymty35rlikd45 166276 166275 2026-06-19T14:38:31Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Мадярьско]] на [[Мадярщина]] з вычерянём напрямлїнь: +як в статї 166275 wikitext text/x-wiki {{Держава |Держава=Мадярщина |Самоназва= {{lang-hu|Magyarország}} |Образчик={{Кратное изображение |зона=center |зона_подписи=center |подпись = Застава и герб |ширина1 = 170 |ширина2 = 40 |изобр1 = Flag of Hungary.svg |изобр2 = Coat of Arms of Hungary.svg }} |Подпис= |Розлога=93030 км² |Обывательство=9 689 010 (2022)<ref name= "Population">{{cite web |url= https://www.ksh.hu/stadat_files/nep/en/nep0001.html|title=22.1.1.1. Main indicators of population and vital events |publisher= Hungarian Central Statistical Office (KSH) |accessdate= 2023-05-29}}</ref> |Столиця=Будапешт |ГДП на особу=$26647<ref>Податка зоз "Свѣтовый банк: ГДП держав" подѣлена на число обывательох.</ref> |Интернет-домен=.hu |Часовый пояс=UTC+1 (влѣтѣ +2) |Телефонный код=+36 }} [[Файл:EU-Hungary.svg|thumb|264px|{{center|Полога Мадярьска (темнозелена)}}шалатова — штаты Евроунии,<br> темносѣда — звышок Европы]] '''Мадя́рщина''' ({{lang-hu|Magyarország}} {{IPA|[ˈmɒɟɒrorsaːɡ]}}) — внутроземска краина в [[Середня Европа|середньой Европѣ]]. Розпростерать ся на великой части [[Карпатска котлина|Карпатской котлины]] а на [[север]]ѣ граничить зо [[Словеньско|Словакиев]], на [[северовыход]]ѣ з [[Україна|Украинов]], на [[выход]]ѣ з [[Румуньско|Румыниев]], на [[юг]]у зо [[Сербія|Сербиев]], на [[югозапад]]ѣ з [[Хорватія|Хорватиев]] ай [[Словенія|Словениев]] а на [[запад]]ѣ з [[Австрія|Австриев]]. Мадярщина лежить в басейнѣ рѣкы [[Дунай]] а ей територии творять переважно россяглы нижины ровины. Мать веце як 9,5 милиона обывательох, з котрых векшину творять етничны [[Мадяре]] а значна ромска меншина. [[Урядный язык|Урядным языком]] е [[Мадярскый язык|мадярьскый]], котрый належить меджи даколькох языкох в Европѣ, котры не належать до индоевропской языковой родины. [[Будапешт]] е [[Головне місто|главным мѣстом]] краины а едночасно ей найвекшым мѣстом, як ай доминантным културным а господарскым центром. Перед взником мадярского штату была територия заселена розличныма групами, меджи котрыма были [[Келты]], Римляне, Гуны, германскы народы, Авары а [[Славяне]]. Штатность ся зачала концьом [[9. стороча]] взником Мадярского княжества, котре ся в року [[1000]] за влады краля Штефана I. перемѣнило на христианске [[Мадярске кральовство|середньовѣкове кральовство]]. По поражцѣ [[Османьска імперія|Османсков империев]] в битцѣ при Могачѣ в року [[1526]] была краина веце як 150 рокох роздѣлена на три регионы, аж кым ся на переломѣ [[18. стороча]] зась зъединила под габсбурсков надвладов. Наперек наслѣдным повстаньом проти Габсбургох взникла в року [[1867]] на основѣ компромису [[Австро-Угорьско|Австро-мадярска монархия]], котра фунговала як една з главных европскых надштатох аж до своего розпаду по [[Перша світова война|першой свѣтовой войнѣ]]. Сучасны границѣ Мадярщины были наслѣдно становены [[Трианонскый мирный договор|Трианонскым договором]] з року [[1920]], котра про краины означала тяжкы страты, включно 71% ей историчной територии, векшины ей господарства а обывательства, а то ай третины етничных Мадярох, котры днесь жиють мимо ей границь. Мадярщина, котра ся еще одходила з наслѣдкох войны, пришла в ранном медживойновом периодѣ периодом непокойох, по котрых став приход националистично-конзервативного режиму регента Миклоша Горти. Мадярщина ся в другой свѣтовой войнѣ придало к моцностям Оси a потерпѣла значной шкоды а страты на жывотах. По куртой совѣтской окупации была в року [[1949]] заложена [[Мадярска Людова Република (1949-1989)|Мадярска людова република]] як сателитный штат в рамках [[Варшавскый пакт|Варшавского пакту]]. Наслѣдны политичны репресии а господарска стагнация вели к неуспѣшной мадярской револуции в року [[1956]], хоть ся комунистична влада в наслѣдуючих десятьрочах ослабила. В рамках револуции в року [[1989]] пришла Мадярщина мѣровым способом на демократичну парламентну републику. В року [[2004]] вступило до [[Европска унія|Европской унии]] (ЕУ) а в року [[2007]] до шенгенского простору. Под веджѣньом Виктора Орбана а партии Фидес в роках [[2010]] аж [[2026]] дошло в краинѣ к упадку демокрации. Мадярщина е економиков з высокыма доходками, котра диспонуе универзалным здоровницкым обслугованьом а безплатнов высокошколсков освѣтов. Мать довгу историю вызначных вкладох в области умѣня, музикы, литературы, шпорту, наукы а техникы. Як популарна туристична дестинация в Европѣ привѣтала Мадярщина в року [[2019]] 24,5 милиона заграничных навщивникох. Мадярщина е членом многых меджинародных организаций, включно Рады Европы, ЕУ, [[НАТО]], [[Орґанізація споєных народів|Организации споеных народох]], Свѣтовой организации здоровництва, Свѣтовой торговой организации, Свѣтовой банкы, Азийской инвестичной банкы про инфраштруктуру а Вышеградской групы. ==История== {{main|История Мадярщины}} Мадярщина як [[держава]] пише свою [[История|историю]] на теперѣшном мѣстѣ в [[Европа|Европѣ]] од [[IX. стороча|9. стороча]]. Она екзистовала в розличных формах и под розличныма назвами: * 895 – 1000 [[Мадярске княжество]] {{ref-hu}} Magyar Fejedelemség * 1000 – 1918 [[Мадярске кральовство]] {{ref-hu}} Magyar Királyság * 1918 – 1919 [[Мадярска Людова Република (1918-1919)]] {{ref-hu}} Magyar Népköztársaság * 1919 марец – август [[Мадярска Совѣтска Република]] {{ref-hu}} Magyarországi Tanácsköztársaság * 1919 август – 1920 фебруар [[Мадярска република (1919-1920)|Мадярска република]] {{ref-hu}} Magyar Köztársaság * 1920 – 1946 [[Мадярске кральовство]] {{ref-hu}} Magyar Királyság * 1946 – 1949 [[Мадярска република (1946-1949)|Друга мадярска република]] {{ref-hu}} Magyar Köztársaság * 1949 – 1989 [[Мадярска Людова Република (1949-1989)]] {{ref-hu}} Magyar Népköztársaság * 1989 – доднесь [[Мадярска република (1989–)|Третя мадярска република]] {{ref-hu}} Magyar Köztársaság (до 2012)<br/> и [[Мадярщина]] {{ref-hu}} Magyarország (од 2012) == Административне дѣлѣня == [[Файл:RegionsHungary.png|thumb|250px|{{center|Регионы Мадярщины}}]] [[Файл:Map of_counties_of_Hungary_2004.png|thumb|250px|{{center|Жупы Мадярщины}}]] {{main|Город з правами жупы}} Мадярщина подѣлена на 19 жуп, и также на 7 регионох. Головне мѣсто [[Будапешт]] е муниципитом з тым же статусом як и провинции. {| class="wikitable sortable" |- ! Жупа !! Головне мѣсто !! km² !! Население !! Густота залюднѣня !! [[ISO 3166-2:HU|ISO]] |- | {{Flagicon image|Flag of Bács-Kiskun County.svg}} [[Бач Кишкун]] || [[Кечкемет]] || align=right | 8.444,89 || align=right | 503.825 || align=right | 60 || HU-BK |- | {{Flagicon image|Flag of Baranya County.svg}} [[Бараня]] || [[Пейч]] || align=right | 4.429,60 || align=right | 360.704 || align=right | 81 || HU-BA |- | {{Flagicon image|Flag of Békés megye.svg}} [[Бекеш]] || [[Бекешчаба]] || align=right | 5.629,71 || align=right | 334.264 || align=right | 59 || HU-BK |- | {{Flagicon image|FLAG-Borsod-Abaúj-Zemplén-megye.svg}} [[Бершед-Абауй-Земплен]] || [[Мишколц]] || align=right | 7.247,19 || align=right | 642.447 || align=right | 89 || HU-BZ |- | {{Flagicon image|Flag of Budapest.svg}} [[Будапешт]]* || align="center" | — || align="right" | 525,14 || align=right | 1.752.286 || align=right | 3.337 || HU-BU |- | {{Flagicon image|Flag of Csongrad-Csanad megye.svg}} [[Чонград-Чанад]] || [[Сегед]] || align=right | 4.262,79 || align=right | 399.012 || align=right | 94 || HU-CS |- | {{Flagicon image|FLAG-Fejér-megye.svg}} [[Фейер]] || [[Секешфегервар]] || align=right | 4.358,48 || align=right | 417.712 || align=right | 96 || HU-FE |- | {{Flagicon image|FLAG-Gyor-Moson-Sopron-megye.svg}} [[Дьер-Мошон-Шопрон]] || [[Дьер]] || align=right | 4.207,79 || align=right | 467.144 || align=right | 111 || HU-GS |- | {{Flagicon image|FLAG-Hajdú-Bihar-megye.svg}} [[Гайду-Бігарь|Гайду-Бигар]]|| [[Дебрецен]] || align=right | 6.210,39 || align=right | 527.989 || align=right | 85 || HU-HB |- | {{Flagicon image|FLAG-Heves-megye.svg}} [[Гевеш]] || [[Ягер]] || align=right | 3.637,17 || align=right | 294.609 || align=right | 81 || HU-HE |- | {{Flagicon image|FLAG-Jasz-Nagykun-Szolnok.svg}} [[Яс-Надкун-Солнок]] || [[Солнок]] || align=right | 5.581,63 || align=right | 370.007 || align=right | 66 || HU-JN |- | {{Flagicon image|FLAG-Komárom-Esztergom-megye.svg}} [[Комаром-Естергом]] || [[Татабаня]] || align=right | 2.264,35 || align=right | 299.207 || align=right | 132 || HU-KE |- | {{Flagicon image|FLAG-Nograd.svg}} [[Ноград]] || [[Шалготарян]] || align=right | 2.544,48 || align=right | 189.304 || align=right | 74 || HU-NO |- | {{Flagicon image|FLAG-Pest-megye.svg}} [[Пешт]] || [[Будапешт]] || align=right | 6.391,18 || align=right | 1.278.874 || align=right | 200 || HU-PE |- | {{Flagicon image|FLAG-Somogy-megye.svg}} [[Шомоди]] || [[Капошвар]] || align=right | 6.065,06 || align=right | 301.429 || align=right | 50 || HU-SO |- | {{Flagicon image|Flag-Szabolcs-Szatmar-Bereg-megye.svg}} [[Саболч-Сатмар-Берег]] || [[Нѣредьгаза]] || align=right | 5.935,92 || align=right | 552.964 || align=right | 93 || HU-SZ |- | {{Flagicon image|FLAG-Tolna-megye.svg}} [[Толна]] || [[Сексард]] || align=right | 3.703,20 || align=right | 217.463 || align=right | 59 || HU-TO |- | {{Flagicon image|FLAG-Vas-megye.svg}} [[Ваш]] || [[Сомбатгел]] || align=right | 3.336,11 || align=right | 253.551 || align=right | 76 || HU-VA |- | {{Flagicon image|FLAG-Veszprém-megye.svg}} [[Весприм (жупа)|Весприм]] || [[Весприм]] || align=right | 4.463,64 || align=right | 341.317 || align=right | 76 || HU-VE |- | {{Flagicon image|FLAG-Zala-megye.svg}} [[Зала]] || [[Залаегерсег]] || align=right | 3.783,84 || align=right | 268.648 || align=right | 71 || HU-ZA |} ==Обывательство== Жерело информации: штатистика KSH.<ref name= "Population"/> {| class="wikitable" |+ Демография |- align="right" ! Рок !! Обывательство !! Довжка живота |- align="right" | 2004 || 10 116 742 || 72,78 |- align="right" | 2010 || 10 014 324 || 74,38 |- align="right" | 2015 || 9 855 571 || 75,44 |- align="right" | 2020 || 9 769 526 || 75,52 |} ==Економика== Економика Мадярьска подля [[ГДП]] во вышцѣ 261949 млн. доларох в року 2016 была на 58 позиции в свѣтѣ.<ref>Свѣтовый банк: ГДП держав свѣта</ref> ==Одказы== * [http://databank.worldbank.org/data/download/GDP_PPP.pdf Свѣтовый банк: ГДП держав свѣта подля ПНС в року 2016 (.pdf)] == Референции == {{reflist}} {{Штаты Европы}} {{Европска унія}} {{НАТО}} [[Катеґорія:Мадярьско]] [[Катеґорія:Европска унія]] [[Катеґорія:Країны Европы]] b4ctqtndvcme6angujymty35rlikd45 166283 166276 2026-06-19T15:11:10Z Halajkovič 33393 /* */ 166283 wikitext text/x-wiki {{Держава |Держава=Мадярщина |Самоназва= {{lang-hu|Magyarország}} |Образчик={{Кратное изображение |зона=center |зона_подписи=center |подпись = Застава и герб |ширина1 = 170 |ширина2 = 40 |изобр1 = Flag of Hungary.svg |изобр2 = Coat of Arms of Hungary.svg }} |Подпис= |Розлога=93030 км² |Обывательство=9 689 010 (2022)<ref name= "Population">{{cite web |url= https://www.ksh.hu/stadat_files/nep/en/nep0001.html|title=22.1.1.1. Main indicators of population and vital events |publisher= Hungarian Central Statistical Office (KSH) |accessdate= 2023-05-29}}</ref> |Столиця=Будапешт |ГДП на особу=$26647<ref>Податка зоз "Свѣтовый банк: ГДП держав" подѣлена на число обывательох.</ref> |Интернет-домен=.hu |Часовый пояс=UTC+1 (влѣтѣ +2) |Телефонный код=+36 }} [[Файл:EU-Hungary.svg|thumb|264px|{{center|Полога Мадярьска (темнозелена)}}шалатова — штаты Евроунии,<br> темносѣда — звышок Европы]] '''Мадя́рщина'''<ref>В роках 1989 аж 2011 ся краина официално называла „'''Мадярска република'''“ ({{lang-hu|Magyar Köztársaság}}), еднак од 1. януара 2012 достала платность нова мадярска устава, котра официално схвалила скорочену назву штату – Мадярщина.</ref> ({{lang-hu|Magyarország}} {{IPA|[ˈmɒɟɒrorsaːɡ]}}) — внутроземска краина в [[Середня Европа|середньой Европѣ]]. Розпростерать ся на великой части [[Карпатска котлина|Карпатской котлины]] а на [[север]]ѣ граничить зо [[Словеньско|Словакиев]], на [[северовыход]]ѣ з [[Україна|Украинов]], на [[выход]]ѣ з [[Румуньско|Румыниев]], на [[юг]]у зо [[Сербія|Сербиев]], на [[югозапад]]ѣ з [[Хорватія|Хорватиев]] ай [[Словенія|Словениев]] а на [[запад]]ѣ з [[Австрія|Австриев]]. Мадярщина лежить в басейнѣ рѣкы [[Дунай]] а ей територии творять переважно россяглы нижины ровины. Мать веце як 9,5 милиона обывательох, з котрых векшину творять етничны [[Мадяре]] а значна ромска меншина. [[Урядный язык|Урядным языком]] е [[Мадярскый язык|мадярьскый]], котрый належить меджи даколькох языкох в Европѣ, котры не належать до индоевропской языковой родины. [[Будапешт]] е [[Головне місто|главным мѣстом]] краины а едночасно ей найвекшым мѣстом, як ай доминантным културным а господарскым центром. Перед взником мадярского штату была територия заселена розличныма групами, меджи котрыма были [[Келты]], Римляне, Гуны, германскы народы, Авары а [[Славяне]]. Штатность ся зачала концьом [[9. стороча]] взником Мадярского княжества, котре ся в року [[1000]] за влады краля Штефана I. перемѣнило на христианске [[Мадярске кральовство|середньовѣкове кральовство]]. По поражцѣ [[Османьска імперія|Османсков империев]] в битцѣ при Могачѣ в року [[1526]] была краина веце як 150 рокох роздѣлена на три регионы, аж кым ся на переломѣ [[18. стороча]] зась зъединила под габсбурсков надвладов. Наперек наслѣдным повстаньом проти Габсбургох взникла в року [[1867]] на основѣ компромису [[Австро-Угорьско|Австро-мадярска монархия]], котра фунговала як една з главных европскых надштатох аж до своего розпаду по [[Перша світова война|першой свѣтовой войнѣ]]. Сучасны границѣ Мадярщины были наслѣдно становены [[Трианонскый мирный договор|Трианонскым договором]] з року [[1920]], котра про краины означала тяжкы страты, включно 71% ей историчной територии, векшины ей господарства а обывательства, а то ай третины етничных Мадярох, котры днесь жиють мимо ей границь. Мадярщина, котра ся еще одходила з наслѣдкох войны, пришла в ранном медживойновом периодѣ периодом непокойох, по котрых став приход националистично-конзервативного режиму регента Миклоша Горти. Мадярщина ся в другой свѣтовой войнѣ придало к моцностям Оси a потерпѣла значной шкоды а страты на жывотах. По куртой совѣтской окупации была в року [[1949]] заложена [[Мадярска Людова Република (1949-1989)|Мадярска людова република]] як сателитный штат в рамках [[Варшавскый пакт|Варшавского пакту]]. Наслѣдны политичны репресии а господарска стагнация вели к неуспѣшной мадярской револуции в року [[1956]], хоть ся комунистична влада в наслѣдуючих десятьрочах ослабила. В рамках револуции в року [[1989]] пришла Мадярщина мѣровым способом на демократичну парламентну републику. В року [[2004]] вступило до [[Европска унія|Европской унии]] (ЕУ) а в року [[2007]] до шенгенского простору. Под веджѣньом Виктора Орбана а партии Фидес в роках [[2010]] аж [[2026]] дошло в краинѣ к упадку демокрации. Мадярщина е економиков з высокыма доходками, котра диспонуе универзалным здоровницкым обслугованьом а безплатнов высокошколсков освѣтов. Мать довгу историю вызначных вкладох в области умѣня, музикы, литературы, шпорту, наукы а техникы. Як популарна туристична дестинация в Европѣ привѣтала Мадярщина в року [[2019]] 24,5 милиона заграничных навщивникох. Мадярщина е членом многых меджинародных организаций, включно Рады Европы, ЕУ, [[НАТО]], [[Орґанізація споєных народів|Организации споеных народох]], Свѣтовой организации здоровництва, Свѣтовой торговой организации, Свѣтовой банкы, Азийской инвестичной банкы про инфраштруктуру а Вышеградской групы. ==История== {{main|История Мадярщины}} Мадярщина як [[держава]] пише свою [[История|историю]] на теперѣшном мѣстѣ в [[Европа|Европѣ]] од [[IX. стороча|9. стороча]]. Она екзистовала в розличных формах и под розличныма назвами: * 895 – 1000 [[Мадярске княжество]] {{ref-hu}} Magyar Fejedelemség * 1000 – 1918 [[Мадярске кральовство]] {{ref-hu}} Magyar Királyság * 1918 – 1919 [[Мадярска Людова Република (1918-1919)]] {{ref-hu}} Magyar Népköztársaság * 1919 марец – август [[Мадярска Совѣтска Република]] {{ref-hu}} Magyarországi Tanácsköztársaság * 1919 август – 1920 фебруар [[Мадярска република (1919-1920)|Мадярска република]] {{ref-hu}} Magyar Köztársaság * 1920 – 1946 [[Мадярске кральовство]] {{ref-hu}} Magyar Királyság * 1946 – 1949 [[Мадярска република (1946-1949)|Друга мадярска република]] {{ref-hu}} Magyar Köztársaság * 1949 – 1989 [[Мадярска Людова Република (1949-1989)]] {{ref-hu}} Magyar Népköztársaság * 1989 – доднесь [[Мадярска република (1989–)|Третя мадярска република]] {{ref-hu}} Magyar Köztársaság (до 2012)<br/> и [[Мадярщина]] {{ref-hu}} Magyarország (од 2012) == Административне дѣлѣня == [[Файл:RegionsHungary.png|thumb|250px|{{center|Регионы Мадярщины}}]] [[Файл:Map of_counties_of_Hungary_2004.png|thumb|250px|{{center|Жупы Мадярщины}}]] {{main|Город з правами жупы}} Мадярщина подѣлена на 19 жуп, и также на 7 регионох. Головне мѣсто [[Будапешт]] е муниципитом з тым же статусом як и провинции. {| class="wikitable sortable" |- ! Жупа !! Головне мѣсто !! km² !! Население !! Густота залюднѣня !! [[ISO 3166-2:HU|ISO]] |- | {{Flagicon image|Flag of Bács-Kiskun County.svg}} [[Бач Кишкун]] || [[Кечкемет]] || align=right | 8.444,89 || align=right | 503.825 || align=right | 60 || HU-BK |- | {{Flagicon image|Flag of Baranya County.svg}} [[Бараня]] || [[Пейч]] || align=right | 4.429,60 || align=right | 360.704 || align=right | 81 || HU-BA |- | {{Flagicon image|Flag of Békés megye.svg}} [[Бекеш]] || [[Бекешчаба]] || align=right | 5.629,71 || align=right | 334.264 || align=right | 59 || HU-BK |- | {{Flagicon image|FLAG-Borsod-Abaúj-Zemplén-megye.svg}} [[Бершед-Абауй-Земплен]] || [[Мишколц]] || align=right | 7.247,19 || align=right | 642.447 || align=right | 89 || HU-BZ |- | {{Flagicon image|Flag of Budapest.svg}} [[Будапешт]]* || align="center" | — || align="right" | 525,14 || align=right | 1.752.286 || align=right | 3.337 || HU-BU |- | {{Flagicon image|Flag of Csongrad-Csanad megye.svg}} [[Чонград-Чанад]] || [[Сегед]] || align=right | 4.262,79 || align=right | 399.012 || align=right | 94 || HU-CS |- | {{Flagicon image|FLAG-Fejér-megye.svg}} [[Фейер]] || [[Секешфегервар]] || align=right | 4.358,48 || align=right | 417.712 || align=right | 96 || HU-FE |- | {{Flagicon image|FLAG-Gyor-Moson-Sopron-megye.svg}} [[Дьер-Мошон-Шопрон]] || [[Дьер]] || align=right | 4.207,79 || align=right | 467.144 || align=right | 111 || HU-GS |- | {{Flagicon image|FLAG-Hajdú-Bihar-megye.svg}} [[Гайду-Бігарь|Гайду-Бигар]]|| [[Дебрецен]] || align=right | 6.210,39 || align=right | 527.989 || align=right | 85 || HU-HB |- | {{Flagicon image|FLAG-Heves-megye.svg}} [[Гевеш]] || [[Ягер]] || align=right | 3.637,17 || align=right | 294.609 || align=right | 81 || HU-HE |- | {{Flagicon image|FLAG-Jasz-Nagykun-Szolnok.svg}} [[Яс-Надкун-Солнок]] || [[Солнок]] || align=right | 5.581,63 || align=right | 370.007 || align=right | 66 || HU-JN |- | {{Flagicon image|FLAG-Komárom-Esztergom-megye.svg}} [[Комаром-Естергом]] || [[Татабаня]] || align=right | 2.264,35 || align=right | 299.207 || align=right | 132 || HU-KE |- | {{Flagicon image|FLAG-Nograd.svg}} [[Ноград]] || [[Шалготарян]] || align=right | 2.544,48 || align=right | 189.304 || align=right | 74 || HU-NO |- | {{Flagicon image|FLAG-Pest-megye.svg}} [[Пешт]] || [[Будапешт]] || align=right | 6.391,18 || align=right | 1.278.874 || align=right | 200 || HU-PE |- | {{Flagicon image|FLAG-Somogy-megye.svg}} [[Шомоди]] || [[Капошвар]] || align=right | 6.065,06 || align=right | 301.429 || align=right | 50 || HU-SO |- | {{Flagicon image|Flag-Szabolcs-Szatmar-Bereg-megye.svg}} [[Саболч-Сатмар-Берег]] || [[Нѣредьгаза]] || align=right | 5.935,92 || align=right | 552.964 || align=right | 93 || HU-SZ |- | {{Flagicon image|FLAG-Tolna-megye.svg}} [[Толна]] || [[Сексард]] || align=right | 3.703,20 || align=right | 217.463 || align=right | 59 || HU-TO |- | {{Flagicon image|FLAG-Vas-megye.svg}} [[Ваш]] || [[Сомбатгел]] || align=right | 3.336,11 || align=right | 253.551 || align=right | 76 || HU-VA |- | {{Flagicon image|FLAG-Veszprém-megye.svg}} [[Весприм (жупа)|Весприм]] || [[Весприм]] || align=right | 4.463,64 || align=right | 341.317 || align=right | 76 || HU-VE |- | {{Flagicon image|FLAG-Zala-megye.svg}} [[Зала]] || [[Залаегерсег]] || align=right | 3.783,84 || align=right | 268.648 || align=right | 71 || HU-ZA |} ==Обывательство== Жерело информации: штатистика KSH.<ref name= "Population"/> {| class="wikitable" |+ Демография |- align="right" ! Рок !! Обывательство !! Довжка живота |- align="right" | 2004 || 10 116 742 || 72,78 |- align="right" | 2010 || 10 014 324 || 74,38 |- align="right" | 2015 || 9 855 571 || 75,44 |- align="right" | 2020 || 9 769 526 || 75,52 |} ==Економика== Економика Мадярьска подля [[ГДП]] во вышцѣ 261949 млн. доларох в року 2016 была на 58 позиции в свѣтѣ.<ref>Свѣтовый банк: ГДП держав свѣта</ref> ==Одказы== * [http://databank.worldbank.org/data/download/GDP_PPP.pdf Свѣтовый банк: ГДП держав свѣта подля ПНС в року 2016 (.pdf)] == Референции == {{reflist}} {{Штаты Европы}} {{Европска унія}} {{НАТО}} [[Катеґорія:Мадярьско]] [[Катеґорія:Европска унія]] [[Катеґорія:Країны Европы]] eu7ili6l1gdwrxef8kwvdo9dacz8pow 166284 166283 2026-06-19T16:21:11Z Halajkovič 33393 166284 wikitext text/x-wiki {{Держава |Держава=Мадярщина |Самоназва= {{lang-hu|Magyarország}} |Образчик={{Кратное изображение |зона=center |зона_подписи=center |подпись = Застава и герб |ширина1 = 170 |ширина2 = 40 |изобр1 = Flag of Hungary.svg |изобр2 = Coat of Arms of Hungary.svg }} |Подпис= |Розлога=93030 км² |Обывательство=9 689 010 (2022)<ref name= "Population">{{cite web |url= https://www.ksh.hu/stadat_files/nep/en/nep0001.html|title=22.1.1.1. Main indicators of population and vital events |publisher= Hungarian Central Statistical Office (KSH) |accessdate= 2023-05-29}}</ref> |Столиця=Будапешт |ГДП на особу=$26647<ref>Податка зоз "Свѣтовый банк: ГДП держав" подѣлена на число обывательох.</ref> |Интернет-домен=.hu |Часовый пояс=UTC+1 (влѣтѣ +2) |Телефонный код=+36 }} [[Файл:EU-Hungary.svg|thumb|264px|{{center|Полога Мадярьска (темнозелена)}}шалатова — штаты Евроунии,<br> темносѣда — звышок Европы]] '''Мадя́рщина'''<ref>В роках 1989 аж 2011 ся краина официално называла „'''Мадярска република'''“ ({{lang-hu|Magyar Köztársaság}}), еднак од 1. януара 2012 достала платность нова мадярска устава, котра официално схвалила скорочену назву штату – Мадярщина.</ref> ({{lang-hu|Magyarország}} {{IPA|[ˈmɒɟɒrorsaːɡ]}}) — внутроземска краина в [[Середня Европа|середньой Европѣ]].<ref name="Flaw">{{cite web|url=http://www.kormany.hu/download/e/02/00000/The%20New%20Fundamental%20Law%20of%20Hungary.pdf|title=The Fundamental Law of Hungary|publisher=Hungarian State|access-date=8 May 2017|archive-date=29 June 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140629205136/http://www.kormany.hu/download/e/02/00000/The%20New%20Fundamental%20Law%20of%20Hungary.pdf}}</ref> Розпростерать ся на великой части [[Карпатска котлина|Карпатской котлины]] а на [[север]]ѣ граничить зо [[Словеньско|Словакиев]], на [[северовыход]]ѣ з [[Україна|Украинов]], на [[выход]]ѣ з [[Румуньско|Румыниев]], на [[юг]]у зо [[Сербія|Сербиев]], на [[югозапад]]ѣ з [[Хорватія|Хорватиев]] ай [[Словенія|Словениев]] а на [[запад]]ѣ з [[Австрія|Австриев]]. Мадярщина лежить в басейнѣ рѣкы [[Дунай]] а ей територии творять переважно россяглы нижины ровины. Мать веце як 9,5 милиона обывательох, з котрых векшину творять етничны [[Мадяре]] а значна ромска меншина. [[Урядный язык|Урядным языком]] е [[Мадярскый язык|мадярьскый]], котрый належить меджи даколькох языкох в Европѣ, котры не належать до индоевропской языковой родины.<ref>{{Cite web |date=2024-12-22 |title=Hungary {{!}} History, Map, Flag, Population, Currency, & Facts {{!}} Britannica |url=https://www.britannica.com/place/Hungary |access-date=2024-12-24 |website=www.britannica.com |language=en |archive-date=15 December 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141215102212/http://www.britannica.com/EBchecked/topic/276730/Hungary/214181/History |url-status=live }}</ref> [[Будапешт]] е [[Головне місто|главным мѣстом]] краины а едночасно ей найвекшым мѣстом, як ай доминантным културным а господарскым центром.<ref>{{Cite web |date=2024-12-22 |title=Hungary - Rivers, Plains, Soils |url=https://www.britannica.com/place/Hungary/Drainage-and-soils |access-date=2024-12-24 |website=Britannica }}</ref><ref>{{Cite web |last=Péter |first=László |title=Budapest |url=https://www.britannica.com/place/Budapest |website=Britannica |access-date=11 March 2025 |archive-date=23 February 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210223072046/https://www.britannica.com/place/Budapest |url-status=live }}</ref> Перед взником мадярского штату была територия заселена розличныма групами, меджи котрыма были [[Келты]], Римляне, Гуны, германскы народы, Авары а [[Славяне]]. Штатность ся зачала концьом [[9. стороча]] взником Мадярского княжества, котре ся в року [[1000]] за влады краля Штефана I. перемѣнило на христианске [[Мадярске кральовство|середньовѣкове кральовство]]. По поражцѣ [[Османьска імперія|Османсков империев]] в битцѣ при Могачѣ в року [[1526]] была краина веце як 150 рокох роздѣлена на три регионы, аж кым ся на переломѣ [[18. стороча]] зась зъединила под габсбурсков надвладов. Наперек наслѣдным повстаньом проти Габсбургох взникла в року [[1867]] на основѣ компромису [[Австро-Угорьско|Австро-мадярска монархия]], котра фунговала як една з главных европскых надштатох аж до своего розпаду по [[Перша світова война|першой свѣтовой войнѣ]]. Сучасны границѣ Мадярщины были наслѣдно становены [[Трианонскый мирный договор|Трианонскым договором]] з року [[1920]], котра про краины означала тяжкы страты, включно 71% ей историчной територии, векшины ей господарства а обывательства, а то ай третины етничных Мадярох, котры днесь жиють мимо ей границь. Мадярщина, котра ся еще одходила з наслѣдкох войны, пришла в ранном медживойновом периодѣ периодом непокойох, по котрых став приход националистично-конзервативного режиму регента Миклоша Горти. Мадярщина ся в другой свѣтовой войнѣ придало к моцностям Оси a потерпѣла значной шкоды а страты на жывотах.<ref name="Montgomery">[http://historicaltextarchive.com/books.php?op=viewbook&bookid=7&pre=1 ''Hungary: The Unwilling Satellite''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070216070442/http://historicaltextarchive.com/books.php?op=viewbook&bookid=7&pre=1 |date=16 February 2007 }} [http://kapos.hu/hirek/kis_szines/2018-06-16/megerkezett_az_idei_balaton_sound_himnusza.html John F. Montgomery, ''Hungary: The Unwilling Satellite''.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220412191506/http://kapos.hu/hirek/kis_szines/2018-06-16/megerkezett_az_idei_balaton_sound_himnusza.html |date=12 April 2022 }} Devin-Adair Company, New York, 1947. Reprint: Simon Publications, 2002.</ref><ref name="Thomas, pg. 11">Thomas, ''The Royal Hungarian Army in World War II'', pg. 11</ref> По куртой совѣтской окупации была в року [[1949]] заложена [[Мадярска Людова Република (1949-1989)|Мадярска людова република]] як сателитный штат в рамках [[Варшавскый пакт|Варшавского пакту]]. Наслѣдны политичны репресии а господарска стагнация вели к неуспѣшной мадярской револуции в року [[1956]], хоть ся комунистична влада в наслѣдуючих десятьрочах ослабила. В рамках револуции в року [[1989]] пришла Мадярщина мѣровым способом на демократичну парламентну републику.<ref>{{Cite journal|title=1989. évi XXXI. törvény az Alkotmány módosításáról|trans-title=Act XXXI of 1989 on the Amendment of the Constitution|journal=Magyar Közlöny|publisher=Pallas Lap- és Könyvkiadó Vállalat|location=Budapest|volume=44|issue=74|page=1219|language=hu|date=23 October 1989}}</ref> В року [[2004]] вступило до [[Европска унія|Европской унии]] (ЕУ) а в року [[2007]] до шенгенского простору. Под веджѣньом Виктора Орбана а партии Фидес в роках [[2010]] аж [[2026]] дошло в краинѣ к упадку демокрации. Мадярщина е економиков з высокыма доходками, котра диспонуе универзалным здоровницкым обслугованьом а безплатнов высокошколсков освѣтов.<ref name="auto">{{cite journal|author=OECD|date=27 June 2013|title=OECD Health Data: Social protection|journal=OECD Health Statistics (Database)|doi=10.1787/data-00544-en|url=http://www.oecd-ilibrary.org/social-issues-migration-health/data/oecd-health-statistics/oecd-health-data-social-protection_data-00544-en|access-date=14 July 2013|url-access=subscription|archive-date=3 January 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140103053845/http://www.oecd-ilibrary.org/social-issues-migration-health/data/oecd-health-statistics/oecd-health-data-social-protection_data-00544-en|url-status=live}}</ref><ref name="europa">{{cite web|url=http://eacea.ec.europa.eu/education/eurydice/documents/facts_and_figures/compulsory_education_EN.pdf|archive-url=http://arquivo.pt/wayback/20131106181321/http://eacea.ec.europa.eu/education/eurydice/documents/facts_and_figures/compulsory_education_EN.pdf|archive-date=6 November 2013|title=Compulsory Education in Europe 2013/2014|publisher=European commission|access-date=19 May 2014|author=Eurydice}}</ref> Мать довгу историю вызначных вкладох в области умѣня, музикы, литературы, шпорту, наукы а техникы.<ref>{{cite news|url=http://mta.hu/english/hungarys-nobel-prize-winners-106018|work=[[Hungarian Academy of Sciences]]|title=Hungary's Nobel Prize Winners, 13 Hungarian win Nobel Prize yet|access-date=2 April 2022|archive-date=21 September 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220921183022/https://mta.hu/english/hungarys-nobel-prize-winners-106018|url-status=live}}</ref><ref>{{cite news|title=Population per Gold Medal. Hungary has the second highest gold medal per capita in the world. All together it has 175 gold medal until 2016.|url=http://www.medalspercapita.com/#golds-per-capita:all-time|work=medalspercapita.com|access-date=18 June 2017|archive-date=30 July 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170730144712/http://www.medalspercapita.com/#golds-per-capita:all-time}}</ref><ref name="Britannic .=">[http://www.britannica.com/EBchecked/topic/276684/Hungarian-literature ''Hungarian literature – "Popular poetry is the only real poetry was the opinion of Sándor Petőfi, one of the greatest Hungarian poets, whose best poems rank among the masterpieces of world literature"''.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150426220134/http://www.britannica.com/EBchecked/topic/276684/Hungarian-literature |date=26 April 2015 }}, ''Encyclopædia Britannica'', 2012 edition</ref><ref>Szalipszki, pg.12<br />Refers to the country as "widely considered" to be a "home of music".</ref> Як популарна туристична дестинация в Европѣ привѣтала Мадярщина в року [[2019]] 24,5 милиона заграничных навщивникох.<ref>{{Cite web|title=STADAT – 4.5.3. The number of inbound trips to Hungary and the related expenditures by motivation (2009–)|url=https://www.ksh.hu/docs/eng/xstadat/xstadat_annual/i_ogt004c.html|access-date=2022-06-02|website=Hungarian Central Statistical Office}}</ref> Мадярщина е членом многых меджинародных организаций, включно Рады Европы, ЕУ, [[НАТО]], [[Орґанізація споєных народів|Организации споеных народох]], Свѣтовой организации здоровництва, Свѣтовой торговой организации, Свѣтовой банкы, Азийской инвестичной банкы про инфраштруктуру а Вышеградской групы.<ref>{{cite web|url=http://www.mfa.gov.hu/kum2005/Templates/alapsablon.aspx?NRMODE=Published&NRORIGINALURL=%2Fkum%2Fen%2Fbal%2Fforeign_policy%2Fun_sc%2Finternational_organisations.htm&NRNODEGUID=%7B45550E06-66FE-4183-A899-EDF5BD040EB5%7D&NRCACHEHINT=NoModifyGuest&printable=true|title=International organizations in Hungary|publisher=Ministry of Foreign Affairs|access-date=20 November 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160313115736/http://www.mfa.gov.hu/kum2005/Templates/alapsablon.aspx?NRMODE=Published&NRORIGINALURL=%2Fkum%2Fen%2Fbal%2Fforeign_policy%2Fun_sc%2Finternational_organisations.htm&NRNODEGUID=%7B45550E06-66FE-4183-A899-EDF5BD040EB5%7D&NRCACHEHINT=NoModifyGuest&printable=true|archive-date=13 March 2016}}</ref> ==История== {{main|История Мадярщины}} Мадярщина як [[держава]] пише свою [[История|историю]] на теперѣшном мѣстѣ в [[Европа|Европѣ]] од [[IX. стороча|9. стороча]]. Она екзистовала в розличных формах и под розличныма назвами: * 895 – 1000 [[Мадярске княжество]] {{ref-hu}} Magyar Fejedelemség * 1000 – 1918 [[Мадярске кральовство]] {{ref-hu}} Magyar Királyság * 1918 – 1919 [[Мадярска Людова Република (1918-1919)]] {{ref-hu}} Magyar Népköztársaság * 1919 марец – август [[Мадярска Совѣтска Република]] {{ref-hu}} Magyarországi Tanácsköztársaság * 1919 август – 1920 фебруар [[Мадярска република (1919-1920)|Мадярска република]] {{ref-hu}} Magyar Köztársaság * 1920 – 1946 [[Мадярске кральовство]] {{ref-hu}} Magyar Királyság * 1946 – 1949 [[Мадярска република (1946-1949)|Друга мадярска република]] {{ref-hu}} Magyar Köztársaság * 1949 – 1989 [[Мадярска Людова Република (1949-1989)]] {{ref-hu}} Magyar Népköztársaság * 1989 – доднесь [[Мадярска република (1989–)|Третя мадярска република]] {{ref-hu}} Magyar Köztársaság (до 2012)<br/> и [[Мадярщина]] {{ref-hu}} Magyarország (од 2012) == Административне дѣлѣня == [[Файл:RegionsHungary.png|thumb|250px|{{center|Регионы Мадярщины}}]] [[Файл:Map of_counties_of_Hungary_2004.png|thumb|250px|{{center|Жупы Мадярщины}}]] {{main|Город з правами жупы}} Мадярщина подѣлена на 19 жуп, и также на 7 регионох. Головне мѣсто [[Будапешт]] е муниципитом з тым же статусом як и провинции. {| class="wikitable sortable" |- ! Жупа !! Головне мѣсто !! km² !! Население !! Густота залюднѣня !! [[ISO 3166-2:HU|ISO]] |- | {{Flagicon image|Flag of Bács-Kiskun County.svg}} [[Бач Кишкун]] || [[Кечкемет]] || align=right | 8.444,89 || align=right | 503.825 || align=right | 60 || HU-BK |- | {{Flagicon image|Flag of Baranya County.svg}} [[Бараня]] || [[Пейч]] || align=right | 4.429,60 || align=right | 360.704 || align=right | 81 || HU-BA |- | {{Flagicon image|Flag of Békés megye.svg}} [[Бекеш]] || [[Бекешчаба]] || align=right | 5.629,71 || align=right | 334.264 || align=right | 59 || HU-BK |- | {{Flagicon image|FLAG-Borsod-Abaúj-Zemplén-megye.svg}} [[Бершед-Абауй-Земплен]] || [[Мишколц]] || align=right | 7.247,19 || align=right | 642.447 || align=right | 89 || HU-BZ |- | {{Flagicon image|Flag of Budapest.svg}} [[Будапешт]]* || align="center" | — || align="right" | 525,14 || align=right | 1.752.286 || align=right | 3.337 || HU-BU |- | {{Flagicon image|Flag of Csongrad-Csanad megye.svg}} [[Чонград-Чанад]] || [[Сегед]] || align=right | 4.262,79 || align=right | 399.012 || align=right | 94 || HU-CS |- | {{Flagicon image|FLAG-Fejér-megye.svg}} [[Фейер]] || [[Секешфегервар]] || align=right | 4.358,48 || align=right | 417.712 || align=right | 96 || HU-FE |- | {{Flagicon image|FLAG-Gyor-Moson-Sopron-megye.svg}} [[Дьер-Мошон-Шопрон]] || [[Дьер]] || align=right | 4.207,79 || align=right | 467.144 || align=right | 111 || HU-GS |- | {{Flagicon image|FLAG-Hajdú-Bihar-megye.svg}} [[Гайду-Бігарь|Гайду-Бигар]]|| [[Дебрецен]] || align=right | 6.210,39 || align=right | 527.989 || align=right | 85 || HU-HB |- | {{Flagicon image|FLAG-Heves-megye.svg}} [[Гевеш]] || [[Ягер]] || align=right | 3.637,17 || align=right | 294.609 || align=right | 81 || HU-HE |- | {{Flagicon image|FLAG-Jasz-Nagykun-Szolnok.svg}} [[Яс-Надкун-Солнок]] || [[Солнок]] || align=right | 5.581,63 || align=right | 370.007 || align=right | 66 || HU-JN |- | {{Flagicon image|FLAG-Komárom-Esztergom-megye.svg}} [[Комаром-Естергом]] || [[Татабаня]] || align=right | 2.264,35 || align=right | 299.207 || align=right | 132 || HU-KE |- | {{Flagicon image|FLAG-Nograd.svg}} [[Ноград]] || [[Шалготарян]] || align=right | 2.544,48 || align=right | 189.304 || align=right | 74 || HU-NO |- | {{Flagicon image|FLAG-Pest-megye.svg}} [[Пешт]] || [[Будапешт]] || align=right | 6.391,18 || align=right | 1.278.874 || align=right | 200 || HU-PE |- | {{Flagicon image|FLAG-Somogy-megye.svg}} [[Шомоди]] || [[Капошвар]] || align=right | 6.065,06 || align=right | 301.429 || align=right | 50 || HU-SO |- | {{Flagicon image|Flag-Szabolcs-Szatmar-Bereg-megye.svg}} [[Саболч-Сатмар-Берег]] || [[Нѣредьгаза]] || align=right | 5.935,92 || align=right | 552.964 || align=right | 93 || HU-SZ |- | {{Flagicon image|FLAG-Tolna-megye.svg}} [[Толна]] || [[Сексард]] || align=right | 3.703,20 || align=right | 217.463 || align=right | 59 || HU-TO |- | {{Flagicon image|FLAG-Vas-megye.svg}} [[Ваш]] || [[Сомбатгел]] || align=right | 3.336,11 || align=right | 253.551 || align=right | 76 || HU-VA |- | {{Flagicon image|FLAG-Veszprém-megye.svg}} [[Весприм (жупа)|Весприм]] || [[Весприм]] || align=right | 4.463,64 || align=right | 341.317 || align=right | 76 || HU-VE |- | {{Flagicon image|FLAG-Zala-megye.svg}} [[Зала]] || [[Залаегерсег]] || align=right | 3.783,84 || align=right | 268.648 || align=right | 71 || HU-ZA |} ==Обывательство== Жерело информации: штатистика KSH.<ref name= "Population"/> {| class="wikitable" |+ Демография |- align="right" ! Рок !! Обывательство !! Довжка живота |- align="right" | 2004 || 10 116 742 || 72,78 |- align="right" | 2010 || 10 014 324 || 74,38 |- align="right" | 2015 || 9 855 571 || 75,44 |- align="right" | 2020 || 9 769 526 || 75,52 |} ==Економика== Економика Мадярьска подля [[ГДП]] во вышцѣ 261949 млн. доларох в року 2016 была на 58 позиции в свѣтѣ.<ref>Свѣтовый банк: ГДП держав свѣта</ref> ==Одказы== * [http://databank.worldbank.org/data/download/GDP_PPP.pdf Свѣтовый банк: ГДП держав свѣта подля ПНС в року 2016 (.pdf)] == Референции == {{reflist}} {{Штаты Европы}} {{Европска унія}} {{НАТО}} [[Катеґорія:Мадярьско]] [[Катеґорія:Европска унія]] [[Катеґорія:Країны Европы]] 1dz5346xgw65l1e9xivtj1upiqk9o3a 0 9284 166278 89387 2026-06-19T14:39:19Z Halajkovič 33393 /* */ 166278 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Мадярщина]] qy0nrqeybhlxb76h47v06wmc9zfrncm 0 12451 166279 157786 2026-06-19T14:39:31Z Halajkovič 33393 /* */ 166279 wikitext text/x-wiki #redirect [[Мадярщина]] rj6obx6etezzuivarroxi9sdlkpkd7s 0 12621 166282 104586 2026-06-19T14:40:16Z Halajkovič 33393 /* */ 166282 wikitext text/x-wiki #redirect [[Мадярщина]] rj6obx6etezzuivarroxi9sdlkpkd7s 0 20035 166280 137462 2026-06-19T14:39:42Z Halajkovič 33393 /* */ 166280 wikitext text/x-wiki #redirect [[Мадярщина]] rj6obx6etezzuivarroxi9sdlkpkd7s 0 20829 166281 142643 2026-06-19T14:39:52Z Halajkovič 33393 /* */ 166281 wikitext text/x-wiki #redirect [[Мадярщина]] rj6obx6etezzuivarroxi9sdlkpkd7s 0 22498 166287 152791 2026-06-19T23:44:25Z EmausBot 60 справив двоїте напрямлїня → [[Єдноуголник]] 166287 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Єдноуголник]] 6gc920zgu6kva6nu4u4djb6w719lb7u 0 22499 166286 152795 2026-06-19T23:44:15Z EmausBot 60 справив двоїте напрямлїня → [[Двоуголник]] 166286 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Двоуголник]] 8aljmj6csb0rsxcv23madz2sycr4j1p 0 22911 166285 166246 2026-06-19T18:38:36Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 166285 wikitext text/x-wiki {{Булше жерел}}<!-- Булшина інформації у статі ся удкликує на єдно жерело „неєднорудної“ бізувности. „Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси“ — третинноє жерело, д написаню котрого ся дуклали як проф. історикы, так и ентузіасты. -->{{Село Україны |назва=Усть-Чорна |прапор=Ust chorna prapor.png |попис прапора=Флаґ Усть-Чорної |образок=Ust-Chorna.JPG |образок_розмір=300px |образок_підпис=Табла при входови до Усть-Чорной |область=[[Закарпатська область]] |район=[[Тячовськый район]] |рада=[[Усть-Чорнянська селищна громада|Усть-Чорнянська громада]] |код КОАТУУ=2124456500 |жытелїв=1547 |поштовы індексы=90520 |телефон=3134 |водойма=р. [[Тересва (рѣка)|Тересва]] |голова=Костяк Петро Петрович |заложене=1775 |адреса=Селище Усть-Чорна, ул. Верховинська, 233 |ґеоґрафічны коордінаты={{coord|48|19|9|N|23|56|20|E|scale:30000|display=inline,title}} |вебова сторінка=[https://ust-karpat.gov.ua/smt-ustchorna-13-42-31-14-01-2021/&#124;Сайт Усть-Чорнянської Селищної рады] }} '''Усть-Чо́рна''' ({{Lang-uk|Усть-Чорна}}, {{Lang-hu|Királymező}}, {{Lang-de|Königsfeld}}, {{Lang-sk|Usť-Čorna}} вадь історично {{Lang|sk|''Kraľovo Pole''}})&nbsp;— варощик в [[Україна|Украйині]], центр Усть-Чорнянської варощикової громады [[Тячовскый район|Тячувського района]] [[Закарпатска область|Закарпатської области]]. == Ґеоґрафія == [[Файл:Зимовий_вид_на_Усть-Чорну.jpg|ліворуч|міні|Зимньый вид на Усть-Чорну]] Розміщеноє в горішнюй части рікы [[Тересва (рѣка)|Тересвы]] на высоті 526&nbsp;метру над руньом моря, за 60&nbsp;км уд райцентра (вароша [[Тячово]]) та за 190&nbsp;км уд обласного центра (вароша [[Ужгород]]), в узкуй улоговині на стыкови трьох горных масиву: [[Вуднушні Ґорґаны|Вуднушньый Ґорґан]] (на сівері), [[Свидовиць (горный масив)|Свидовця]] (на выході) тай хребта Красна (на западі). Сусідні села: [[Брустуры (Закарпатска область)|Брустуры]], [[Красна (Тячӯвськый район)|Красна]], [[Нѣмецка Мокра|Німицька Мокра]] й [[Руська Мокра]].<ref name=":0">{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}</ref> На сіверно-западнуй окресности села ріка [[Занева (ріка)|Занева]] падат у [[Мокрянку (ріка)|Мокрянку]]. На южному выході уд села ріка [[Бобрука (ріка)|Бобрука]] падат у Тересву. == Населиня == На [[2016]].&nbsp;гуд в Усть-Чорному жило 1&nbsp;543&nbsp;душ, у [[2012]].&nbsp;годі&nbsp;— 1&nbsp;486&nbsp;душ тай 438&nbsp;ґаздувств, а у 1966.&nbsp;годі населиня было 4&nbsp;800&nbsp;душ.<ref name=":0">{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}</ref> По даным [[Списаня жительства Украйины (2001)|переписа 2001.&nbsp;года]] німицькый гий рудный язык указали 4,32% населиня села.<ref name=":1">{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}</ref> === Бисіда === Розподіл населиня за рудным языком за даными [[Списаня жительства Украйины (2001)|списаня 2001.&nbsp;года]]:<ref name=":1" /> {| class="wikitable sortable" !Язык !Кулькость !Процент |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] |1358 |93.27% |- |[[Нїмецькый язык|німицькый]] |63 |4.32% |- |[[Російскый язык|російськый]] |22 |1.51% |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] |11 |0.76% |- |[[Словеньскый язык|словенськый]] |2 |0.14% |- class="sortbottom" !Сполочно |1456 |100% |} == Етімолоґія == [[Файл:Злиття_річок_Брустурянка_і_Мокрянка.jpg|ліворуч|міні|Устя рік Брустурянка тай Мокрянка]] Німці-переселинці, котрі прийшли освойовати зимлі гурі [[Карпаты|Карпатами]] у 1815.&nbsp;годови оказали ся на розширинуй части долины. Поле посеред гур виділо ся файным містом про заложіня нового поселиня. Село именовали Königsfeld (дослувно «королювське поле»). Из зачинаня было построєно 8&nbsp;хыжий и каплицю [[Римокатолицька церьков|римо-католицької]] цирькви, а з часом границі села розширили.<ref name=":0">{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}</ref> Нынішньоє имня варощика, споминатся в архівных документах уд [[1945]] (по кунцю [[Друга світова война|Другої світової войны]] тай перехода [[Карпатська Русь|Карпатської Руси]] зо склада [[Чеськословеньско|Чехословенщины]] до склада [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СРСР]]. Складат ся з двох слув: «Усть»&nbsp;— місто, де ся зливавут воєдно рікы Брустурянка тай Мокрянка, а пак май на юг впадає Чорный потук, котрый получив имня позад густых хащий, котрі виділи ся темными на берегах поточка, котрый несе свою воду через центр села.<ref name=":0">{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}</ref> Инакі спомины: 1838 — Vallis Regia, 1850&nbsp;— Királymező, 1852 тай 1853&nbsp;— Königsfeld, 1877&nbsp;— Királymező, 1882&nbsp;— Királymező, 1892&nbsp;— Királymező (Uscsarna), 1913&nbsp;— Királymező, 1925&nbsp;— Užčorná, 1930&nbsp;— Ust’čorna, 1944&nbsp;— Királymező, Устчорна, 1983&nbsp;— Усть-Чорна.<ref name=":0" /> == Історія == === Австрійськый, австро-мадярськый и чехословенськый періоды === [[Файл:Вид_на_Усть-Чорну_з_пагорба_(1942_рік).jpg|ліворуч|міні|Вид на Усть-Чорну з горба (1942.&nbsp;гуд)]] [[Файл:Колаж_із_фотографій_Усть-Чорної_(1942_рік).jpg|ліворуч|міні|Колаж из образчику Усть-Чорної (1942.&nbsp;гуд)]] [[Файл:Відтинок_Усть-Чорнянської_залізниці_(1942_рік).jpg|ліворуч|міні|Удтинок Усть-Чорнянської жилізного пути(1942 гуд)]] Історія села зачинат ся у [[1775]].&nbsp;годі, коли сюды за приказом [[Император|імператрици]] [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярської імпирії]], [[Мария Терезия|Марії Теризії]], направили 108&nbsp;файт про убхоснованя ліса тай строїня. Пирьві німці-переселині (майстры по деревоубробліньови тай инакі шпеціялісты з лісництва) прийшли сюды жити з австрійськых району Ебен Зес, Бад Ішл, Гоізерн. Нові обыватилі заготовляли тай сплавляли ліс онь до Австро-Мадярської імпирії. Зачали розстройовати село уд моста через Чорный потук и дале д [[Руська Мокра|Руськуй Мокруй]]. Коли чисилность населиня выросла, та зачали стройити ся д селови Красна.<ref name=":0">{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}<cite class="citation book cs1" data-ve-ignore="true">Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&nbsp;219.</cite></ref> 1929.&nbsp;гуд быв знаменый строїньом узкоколійкы з Дубового до Усть-Чорної чехословенськов властьов. Проеґзістовала ся узкоколійка до 90-х году ХХ.&nbsp;стогуддя, а потум ю змыло наводненя у 1999.&nbsp;годови. Ид 2001.&nbsp;года была докус понищина.<ref>{{Cite web |url=http://zakarp.yz.co.ua/places.php?id=45 |title=Вузькоколійна залізниця Тересва - Усть Чорна |author=Зіновєв |first=Дмитро |date= |work=zakarp.yz.co.ua |publisher= |language= |access-date= }}</ref> === Радянськый період === У 1950.&nbsp;годови на базі бывшых лісовых управ зотворено Усть-Чорнянськый лісокомбінат. Ун раховав ся ґіґантом у своюй галузи д 1995.&nbsp;годови. Лісокомбінат давав роботу моложаві, мав ся лісным ґаздувством, лісозаготовков, переробков дерева, нові лісосадкы на містови лісосік, тай другых. Усть-Чорнянськый лісокомбінат мав 12&nbsp;лісництв, 5&nbsp;лісопункту, узкоколійна жилізна дорога, транспортно-ремонтный цех тай удділ капіталного будованя, а тож долушньый склад у варощикови [[Тересва]]. Історія лісокомбіната кончає ся в часы независимости Украйины, ай по реорґанізації (1996.&nbsp;гуд) зотворено Усть-Чорнянськоє державноє лісоловицькоє ґаздувство МП «ЛісІнвест». Пуд куниць, зотворили ся два удділіня державного лісоловицького ґаздувства&nbsp;— Брустурянськоє (Лопухувськоє) й Мокрянськоє.<ref name=":0">{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}<cite class="citation book cs1" data-ve-ignore="true">Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&nbsp;219.</cite></ref> 1977.&nbsp;года на теріторії села стало на єдно грубоє промысловство булше&nbsp;— удпер ся філіял Кыювського завода реле тай автоматікы. У него входили цехы з термалної убробкы металу тай инструменталный.<ref name=":0">{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}<cite class="citation book cs1" data-ve-ignore="true">Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&nbsp;219.</cite></ref> === Житя у час независимости Украйины === [[Файл:Будинок_милосердя_(для_пристарілих).jpg|ліворуч|міні|Хыжа милости (про пристарілых)]] Из 2004.&nbsp;года в Усть-Чорнуй удперла ся хыжа милости діля пристарілых людий. Єдна хыжа сякого типа на всьый Тячувськый район, є сполочным проєктом Остравсько-Опавської Єпархіалної благодійствувучої орґанізації тай благодійствувучого фонда им. Олександра Хіры. У ньому жило 14&nbsp;душ старшого віка, а з 2014.&nbsp;года&nbsp;— 20<ref>{{Cite web |url=http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_213637 |title=новини про будинок милосердя |author= |first= |date=24.11.2014 |work=tyachiv.com.ua |publisher= |language= |access-date= |archivedate=2016-09-17 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160917024310/http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_213637 }}</ref>. Из 2008.&nbsp;года в Усть-Чорнуй сформованый окремый пост державного гасичного сокочіня варощикови Усть-Чорна. Ищи в час еґзістованя лісокомбіната зотворено [[Фотбал|фотболну]] команду «Лісоруб» (из 2000.&nbsp;года «Усть-Чорна»). Проведено три чемпіонати на кубок І.&nbsp;В.&nbsp;Чусы&nbsp;— Героя Соціялістічної роботы. У варощикови функціонує міні-хлібопекарня (хліб на дрывах), котра удперта украйинсько-австрійськым цімборством «Königsfeld», є гостелы, кафе й бовты.<ref name=":0">{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|publisher=Карпати|language=українська}}<cite class="citation book cs1" data-ve-ignore="true">Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&nbsp;219.</cite></ref> == Ошколованя == [[Файл:Усть-чорнянська_загальноосвітня_школа.jpg|ліворуч|міні|Усть-чорнянська сполочноошколовницька ошкола]] У 1956.&nbsp;годови у варощикови удперто серидню ошколу, де учатся учні не лем из Усть-Чорної, ай из сусідньых сел (Брустуры, Руська Мокра тай Німицька Мокра). На 2012 гуд в сполочноошколовницькуй ошколі І-ІІІ ступіню учило ся 269&nbsp;учню.<ref name=":0">{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}<cite class="citation book cs1" data-ve-ignore="true">Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&nbsp;219.</cite></ref> У 1986.&nbsp;годі удперто межеошколну училно-выроблявучу майстирню про учню 10-11.&nbsp;класу Усть-Чорнянської тай Брустурянської сполочноошколовницькых ошкол из профілным учінями: швацькоє діло, народні умілчі промыслы, остолошськоє діло. У селови тоже функціонує садик «Теремок».<ref name=":0">{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}<cite class="citation book cs1" data-ve-ignore="true">Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&nbsp;219.</cite></ref> == Болниця == У селищови находит ся тай робит ділова болниця на 85&nbsp;постилю. При болници удперто балнеолоґічноє удділіня про людий из битюгами переферійної нервової сістемы. У 90-х годах на теріторії варощика зачали ряд пріватных оздоровчых комплексу, котрі хотят зліпшити здоровля уддыхавучых тай людий.<ref name=":0">{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}<cite class="citation book cs1" data-ve-ignore="true">Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&nbsp;219.</cite></ref> == Реліґія == [[Файл:Костел_Марії_Магдалини_(вид_на_центральний_вхід).jpg|ліворуч|міні|Костел Марії Маґдалины (вид на централный уход)]] === Храм с. Марії Маґдалины === Покулко пирьві поселинці сповідали католицьку віру, та богослужіня вело ся по німицькы й лем за римо-католицькым обрядом. 1815.&nbsp;гуд&nbsp;— закладіня капличкы римо-католицької цирькви. 1890.&nbsp;гуд&nbsp;— побудовано костел Марії-Маґдалины у ґотічному штілі, што усокотив ся й доднись. Коли кончили стройити цирькву у нюй поклали на хорах [[Органы|орґан]]. Костел, якый є архітектурнов памнятов, функціонує й ныні, де проводят ся паралилні богослужіня римо-католику тай ґреко-католику.<ref name=":0">{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}<cite class="citation book cs1" data-ve-ignore="true">Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&nbsp;219.</cite></ref> Службу проводив сященик-бірітуаліст о.&nbsp;Петер Креніцкі, а діля літурґії за выхудным обрядом выносятся образы Христа й Богородици, намальовані умілницьов із Пряпіевов Анґеліков Недорощик. За иніціатівою о.&nbsp;Петра Креніцкого на чисть 2000-гуддя Руздва Христового з річного каміня зробили юбілийну каплицю.{{Жрідло}} Цілый гуд у каплици поперимінно будут выкладині шість образу, што зображувут основні подійства цирьковного года. Намальовав образы місный умілиць Василь Шимків.{{Жрідло}} == Турізм == Сись населеный пункт быв знаный дякувучи жрідлу мінералної воды. Його пирьвым офіційным удператильом став окружный дохтор Й.&nbsp;Платіні щи у 1780.&nbsp;гг. Знаный дослідник Л. Тогніо думав, же вода такого склада и квалічности рідкость у всьому світови, ай розгортаня повноцінної ліковално-оздоровної діятелности на ю основі было бы истинно «благословіньом» про людий. У 1876 на конферинції доповідачі здыхали: єдна проблема&nbsp;— не йманя инфраструктуры й транспортної доступности. Населиня на тот час было 549&nbsp;душ. Жрідло находило ся за 100 ходу уд населеного пункта, на беризі Брустурянкы. На його основі казна зробила негрубый єднокомнатный деривляный купіль, призначеный про свойих робутнику (лісного ґаздувства). На 1936 ун складат ся вже з 3. ванных тай 1. гостьової комнаты;^{[''[[Вікіпедія:Енціклопедічный штіл|неенциклопедичный стиль]]'']}<ref>{{Cite web|url=http://chas-z.com.ua/news/13074|title=Занепад "Ялинки"|last=|first=|date=06.01.2015|website=chas-z.com.ua|publisher=|language=|accessdate=|archive-date=2016-10-01|archive-url=https://web.archive.org/web/20161001231825/http://chas-z.com.ua/news/13074}}</ref> * сято Шайбликы; * ботанічный заказник «Керничный»; * іхтіолоґічный заказник «Усть-Чорна»; * заповідный готарь «Усть-Чорнянські праліси». Коли прийшли в Пудкарпатя, австрійці привезли з собов до Усть-Чорної давню традіцію сяткованя періода літнього сонцьостояня&nbsp;— Sonnenwende. Сесе сято туй называт ся Шайбликы й чимысь нагадат традіційноє сято Ивана Купала. Наприклад, обовязковым обрядовым елементом обох сят є ватра. Сяткувут Шайбликы три дны: з 21. до&nbsp;23.&nbsp;юля. У Австрії традіція сятковати Sonnenwende й доднись дуже поширина, а саме сято, котроє каждый збирає в рузных реґіонах крайины много турісту, є нематеріялный наслідством ЮНЕСКО. Ай пудкарпатські австрійці мавут свову, унікалну традіцію сяткованя й сокотят ю з давньых часу. Суть сяткованя&nbsp;— запалити у грубуй ватрі деривляный «шайблик» (подобавучый на шайбу) и вдарити ним уб помуст, убы шайблик крутив ся й литів у проруб. Туй булше ги 420&nbsp;году «бют» шайбликы&nbsp;— з часа закладіня села Усть-Чорна. До Шайблику зачинавут пудготвльовати ся поскоро: на горбі закопувут у зимлю дві тычкы (єдна мало май груба за другу), на котрых кладут дощку, тым самым зробили штось гийбы трампліна. Из твирьдых пород дерева вытисувут шайблик. Шайблик&nbsp;— то деривляный квадратік 10×10&nbsp;см, якый вытисувут уручну. Ун має вудну дірку. Шайбликы подобавут на палицю. Старші люде, моложава тай діти запікавут деривляні квадратікы над угньом, а тогды пуд даякым кутом запускавут йих у воздух. Коли квадратік розжарює ся й зачинає світло світити ся у потемийови, учасник дійства пудходит ид дощци трампліна авадь же лавици, розмахує ся й бє по нюй палицьов из шайбликом. Гія вдарити так, убы шайблик злитів из палици, пролитів як мож май дале у воздухови и впав на зимлю, лишавучи за собов світлый угнявый слід. На шайбликах доста часто записовали свої жаданя, оконаня якых залежит уд силы тай правильности удара шайбликом по дощци. Даколи удар присячовали комусь&nbsp;— наприклад, фатьов бив діля дівкы, котра му ся любила, й навспак. Ударити мож было лем раз.<ref>{{Cite web |url=http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_90 |title=В Усть-Чорній досі живуть тірольські традиції |author= |first= |date= |work=tyachiv.com.ua |publisher= |language=українською |access-date= |archivedate=2016-10-25 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161025053220/http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_90 }}</ref> На сівер уд варощика розміщіный ботанічный заказник «Керничный», на юг&nbsp;— іхтіолоґічный заказник «Усть-Чорна»,<ref>{{Cite web |url=http://ecozakarpat.net.ua/parks/botanichnii-zakaznik-zaghalnodierzhavnogho-znachiennia-kiernichnii |title=ботанічний заказник |author= |first= |date= |work=ecozakarpat.net.ua |publisher= |language= |access-date= }}</ref> а на южный запад&nbsp;— заповідноє урочищоє «Усть-Чорнянські праліси». == Ґалерія == {{center|<gallery widths="200" heights="150"> Зображення:Ust-Chorna-1.JPG| Зображення:Ust-Chorna-2.JPG| Зображення:Ust-Chorna-3.JPG| Полонина Красна. Зимові дерева.jpg|Полонина Красна. Зимні дерева Полонина Красна взимку.jpg|Полонина Красна зимов Вид з краснянської вежі.jpg|Вид из краснянської труні Усть-чорнянська загальноосвітня школа.jpg|Усть-чорнянська сполочноошколовницька ошкола Костел Марії Магдалини (вид з тильної сторони).jpg|Костел Марії Маґдалины (вид із тїлного бока) Статуя святого у каплиці при костелі.jpg|Статуя сятого у каплицї при костелови Костел Марії Магдалини (вид на центральний вхід).jpg|Костел Марії Маґдалины (вид на централный уход) Порядок та чистота на усть-чорнянських подвір'ях.jpg|Порядок тай чистота на усть-чорнянськых дворах Будинок милосердя (для пристарілих).jpg|Хыжка милости (для пристарїлых) Православний храм (вид з тильної сторони).jpg|Православный храм (вид з тілного бока) Православний храм (вид з головного входу).jpg|Православный храм (вид із головного входа) Каплиця православної церкви у селі.jpg|Каплиця православної церькви у селови Чорний потік у центральній частині села.jpg|Чорный потук у централнуй части села Річка Мокрянка.jpg|Річка Мокрянка Люди купаються на злитті двох гірських річок.jpg|Люди купаются на усти двох гурськых рїк Злиття річок Брустурянка і Мокрянка.jpg|Устя рік Брустурянка тай Мокрянка Вид на готель "Водограй" (панорама).jpg|Вид на готел «Водограй» (панорама) Воєнний ДОТ часів Другої світової війни.jpg|Воєнный ДОТ часу Другої світової войны Водоспад Гук в Усть-Чорній (панорама).jpg|Водопад Гук в Усть-Чорнуй (панорама) Водоспад Гук (панорама).jpg|Водопад Гук (панорама) Водоспад Гук (вид збоку).jpg|Водопад Гук (вид збоку) Центральна вулиця Усть-Чорної(1942 рік).jpg|Централна улиця Усть-Чорної(1942 гуд) Чорний потік 1942 рік.jpg|Чорный потук, 1942.&nbsp;гуд Кладовище взимку.jpg|Цынтарь зимов Зимовий вид на Усть-Чорну.jpg|Зимньый вид на Усть-Чорну У дворі готелю "Водограй".jpg|У дворови готела «Водограй» Корова шукає прохолоди у річці Брустурянка.jpg|Корова іскає охоложіня у рїці Брустурянка Відпочинкова зона у селі Усть-Чорна.jpg|Спочинкова зона в Усть-Чорной Погори водоспаду Гук (Усть-Чорна).jpg|Порогы водопаду Гук (Усть-Чорна) Озерце в обіймах гір (біля Усть-Чорної).jpg|Озеро в убнімах гур (коло Усть-Чорної) Місцевий водоспад Гук.jpg|Місный водопад Гук Центр села Усть-Чорна.jpg|Центер села Усть-Чорна Місце побудови міні-ГЕС близ Усть-Чорної.jpg|Місто побудовы міні-ГЕС коло Усть-Чорної Металевий лісоруб - символ цих країв.jpg|Металный лісоруб — сімбол сих краю </gallery>}} == Відеа == <gallery> Файл:Водоспад_Гук_в_Усть-Чорній.webm|Водопад Гук в Усть-Чорной Файл:Вид_на_водоспад_Гук.webm|Вид на водопад Гук Файл:Вид_на_околиці_Усть-Чорної.webm|Вид на окресность Усть-Чорної </gallery> == Никай втож == * [[Узькоколійка Усть-Чорна — Тересва|Усть-Чорнянська узкоколійка]] == Жрідла == * Данилюк, М. В. (2012). Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси (українська). Карпати. с. 219. == Пудміткы == {{Reflist}} == Удкликаня == * Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — <nowiki>ISBN 5-7707-4049-3</nowiki>. * [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=30.06.2008&rf7571=11606 Облікова картка]{{Dead link|date=травень 2019}} * [https://ust-karpat.gov.ua/smt-ustchorna-13-42-31-14-01-2021/ Сайт Усть-Чорнянської Селищної рады] {{Тячовскый район}} eugfpnar90w1y0v0c4eb6nxrbjb446p 0 24646 166277 2026-06-19T14:38:31Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Мадярьско]] на [[Мадярщина]] з вычерянём напрямлїнь: +як в статї 166277 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Мадярщина]] qy0nrqeybhlxb76h47v06wmc9zfrncm