Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.15 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Павукы 0 6709 168270 168207 2026-08-18T02:27:30Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 168270 wikitext text/x-wiki [[Файл:Xysticus.spec.6890.jpg|міні|праворуч|[[Павук-краб]] ''[[Xysticus]]'']] '''Павукы''' (Araneae, [[Карл Александер Клерк|Clerck]] [[1757]])&nbsp;— є [[Ряд (біолоґія)|ряд]] [[членистоногы]]х [[Быдла|быдел]], што належать до [[Клас (біолоґія)|класу]] [[павукоподобны]]х, [[Підтіп (біолоґія)|підтіпу]] [[Хеліцеровы]]. Знамых єсть близко 41000 [[вид (біолоґія)|видів]]<ref>Norman I. Platnick [http://research.amnh.org/entomology/spiders/catalog/COUNTS.html The World Spider Catalog] American Museum of Natural History 2009</ref>, порозлїзаных по вшыткій Земли за вынятком [[Антарктіда|Антарктіды]], [[океан]]ів і [[море|морь]]. В [[Галичіна|Галичінї]] і [[Україньскы Карпаты|Україньскых Карпатах]] знамых 78 видів з 15-и родин<ref>[https://web.archive.org/web/20100429142222/http://coleo.blog.net.ua/2009/08/13/araneae-clerck-1757/ FAUNA HALICIAE ET CARPATHIAE] Фауна Галичини і Карпат. База даних. 2009</ref>. Павукы суть обліґатными драпежниками, котры ся жывлять різноманітнов [[гетеротрофы|быдловов стравов]]. Єдиным рослиноїдным видом, раціон якого на 90% складають тільця Белта (особливы выдїлїня листків акацій), є [[Багіра Кіплінґа]] ([[Bagheera kiplingi]] Peckham & Peckham, 1896)<ref>Christopher J. Meehan, Eric J. Olson, and Robert L. Curry [https://web.archive.org/web/20191201153140/https://eco.confex.com/eco/2008/techprogram/P12401.HTM Exploitation of the Pseudomyrmex-Acacia mutualism by a predominantly vegetarian jumping spider (Bagheera kiplingi)] // The 93rd ESA Annual Meeting</ref><ref>[http://www.naturalist.if.ua/?p=2302 Рослинноїдний павук]</ref>. Розміры павуків колышуть од 0,8 мм до 150 мм. Отискы першых досправдовых павуків ся датують до [[камяновугельный період|камяновугельным періодом]]&nbsp;— 318—299&nbsp;млн. років тому, а подобны быдла до павуків, котры способны были плести павучіну&nbsp;— до девоньского періоду, 386&nbsp;млн. років тому. Сучасны ґрупи павуків: Міґаломорфы (Mygalomorphae) та Аранеоморфы (Araneomorphae) выникли в тріасовім періодї близко 200&nbsp;млн. років тому. Найсилнїшу отрову серед вшыткых быдел на земли мать павук [[каракурт]]. == Референції == {{reflist}} {{Переклад|uk|Павуки|11175035}} {{Стыржень}} == Вонкашнї лінкы == * [https://web.archive.org/web/20090703074148/http://coleo.blog.net.ua/kolektsiji Araneae у базі даних Галичини і Карпат] {{ref-uk}} * [http://www.naturalist.if.ua/?cat=18 Підбірка публікацій про павуків] {{ref-uk}} * [http://www.naturalist.if.ua/?p=143 Павук-птахоїд] {{ref-uk}} * [http://www.naturalist.if.ua/?p=92 Павук-каракурт] {{ref-uk}} [[Катеґорія:Павукы|*]] 7j9irbsdotpiefntcbvan1fkziij84p Лудвік Лазарь Заменгоф 0 18381 168268 167966 2026-08-18T01:46:15Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 168268 wikitext text/x-wiki {{особа проста | Образчик = [[Файл:Zamenhof portreto.jpg|230px]] |Имя=Лудвік Лазарь Заменгоф |Чинность=творець есперанта |Уроджѣня={{Birth date|1859|12|15}} |Мѣсто_роджѣня=Білосток |Упокоеня={{Death date and age|1917|04|14|1859|12|15}} |Мѣсто_смерти=[[Варшава]] |Мѣсто_погребу= |Категория_склада=Ludwik Zamenhof }} '''Лу́двік Ла́зарь За́менгоф'''{{Refn|Про деталну інформацію за Заменгофовоє имня, ник.&nbsp;[[Лудвік Лазарь Заменгоф#Имня|Имня]].|group=зазначка}} (15.&nbsp;децембра 1859&nbsp;– 14.&nbsp;апріль 1917){{Refn|У [[Юліанськый календарь|юліанському календарьови]] Заменгофові даты рожденя и смерти сут удповідно 3.&nbsp;децембра 1859 тай 1.&nbsp;апріля 1917.|group=зазначка}} быв творець [[Есперанто|есперанта]], майпошыреного [[Межинародный штучный язык|межинародного штучного языка]]. Заменгоф офіційно представив есперанто у 1887.&nbsp;році, хоть зачаткові його ідеї ся датувут 1873.&nbsp;роком. Ун быв зачудованый ідейов світа без войны тай вірив, ож тото возможно из помочов нового межинародного штучного языка (МШЯ),<ref name="YIVO">{{cite encyclopedia|url=http://www.yivoencyclopedia.org/article.aspx/Zamenhof_Ludwik|title=Zamenhof, Ludwik (1859–1917)|publisher=YIVO Institute for Jewish Research|encyclopedia=The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe|year=2010|access-date=19 December 2013|author=Gabriela Zalewska|others=Trans. by Anna Grojec|archive-date=20 February 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190220183749/http://yivoencyclopedia.org/article.aspx/Zamenhof_Ludwik|url-status=live}}</ref> котрый бы быв серсамов про невтралну, справедливу тай рувноправну комунікацію.<ref>Guilherme Moreira Fians, [https://web.archive.org/web/20191214214113/https://aihr.uva.nl/content/events/lectures/2018/03/2-aclc-seminar-moreira-fians.html Hoping for the language of Hope] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191214214113/https://aihr.uva.nl/content/events/lectures/2018/03/2-aclc-seminar-moreira-fians.html|date=14 December 2019}}, University of Amsterdam, ACLC Seminar, Amsterdam Institute for Humanities Research (AIHR),</ref> Заменгоф успішно сформовав комуніту, котра пережыла [[Світові войны|світові войны 20.&nbsp;стороча]]<ref>{{cite web |first=Federico |last=Gobbo |url=http://www.spui25.nl/spui25-en/events/events/2015/10/special-lecture-by-federico-gobbo.html |title=An alternative globalisation: why learn Esperanto today? |publisher=University of Amsterdam |date=8 October 2015 |access-date=17 January 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190119121235/http://www.spui25.nl/spui25-en/events/events/2015/10/special-lecture-by-federico-gobbo.html |archive-date=19 January 2019 |url-status=dead }}</ref> тай дакулько провб реформовати есперанто вадь вытворити май сучасні МШЯ (есперанто само замістило ищи єден язык из подобнов мотиваційов, [[волапӱк]]). Окрем того есперанто ся розвив як и другі языкы: через взайимодію тай креативность його хосновачув.<ref>Humphrey Tonkin, Fourth Interlinguistic Symposium, p. 213, JKI-12-2017[1] ([https://web.archive.org/web/20210109232438/http://jki.amu.edu.pl/files/JKI-12-2017%5B1%5D.pdf pdf]).</ref> Позад його досягнень тай пудпоры межикултурного діалоґа [[ЮНЕСКО]] убрало Заменгофа ги єдну из свойих вызначных особ 2017.&nbsp;року, на 100-роча його смерти.<ref>Fourth Interlinguistic Symposium, p. 209, [http://jki.amu.edu.pl/files/JKI-12-2017%5B1&{{Dead link|date=February 2020 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}#x5D;.pdf<nowiki> JKI-12-2017[1]].</nowiki></ref><ref>{{Cite web |title=Anniversaries 2017 |url=https://en.unesco.org/celebrations/anniversaries/2017/all |access-date=17 March 2021 |website=UNESCO |language=en |archive-date=25 February 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210225201811/https://en.unesco.org/celebrations/anniversaries/2017/all |url-status=live }}</ref> Подля комуніт хосновачув есперанта, на 2019.&nbsp;рук было дас 2&nbsp;міліоны людий, говорячых на языкови, у тум числі дас 1,000&nbsp;носителюв,<ref name=":0">{{Cite web |title=Esperanto |url=https://www.ethnologue.com/language/epo |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20230419230447/https://www.ethnologue.com/language/epo/ |archive-date=19 April 2023 |access-date=20 May 2022 |website=Ethnologue |language=en}}</ref><ref>{{Cite web |last1=Babbel.com |last2=GmbH |first2=Lesson Nine |title=What Is Esperanto, And Who Speaks It? |url=https://www.babbel.com/en/magazine/how-many-people-speak-esperanto-and-where-is-it-spoken |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20220509050240/https://www.babbel.com/en/magazine/how-many-people-speak-esperanto-and-where-is-it-spoken |archive-date=9 May 2022 |access-date=20 May 2022 |website=Babbel Magazine |language=en}}</ref> айбо доказы того ся пуддавали читавому сомніву,<ref>{{Cite web |last=Folio |first=Libera |date=2017-02-13 |title=Nova takso: 60.000 parolas Esperanton |url=https://www.liberafolio.org/2017/02/13/nova-takso-60-000-parolas-esperanton/ |access-date=2025-02-16 |website=Libera Folio |language=eo}}</ref> а послідня масштабна провба уточнити статистику ся стала у 2004.&nbsp;році.<ref name=":0" /> == Имня == Заменгоф походив из многоязыкового реґіона; його имня ся сохтує транслітеровати так: * {{Lang-en|Louis Lazarus Zamenhof}} * {{Lang-eo|Ludoviko Lazaro Zamenhof}} * {{Lang-fr|Louis Lazare Zamenhof}} * {{Lang-de|Ludwig (Levi) Lazarus Zamenhof}} * {{Lang-he|אליעזר (לודוויג) זמנהוף}} ''Eli’ezer Ludvig Zamenhof'' * {{Lang-yi|לײזער לוי זאַמענהאָף}} ''Leyzer Leyvi Zamenhof'' * {{Lang-lt|Liudvikas Lazaris (Leizeris) Zamenhofas}} * {{Lang-pl|Ludwik Łazarz Zamenhof}} * {{Lang-ru|Людвик Лазарь (Лейзер) Маркович Заменгоф}} * {{Lang-be|Людвіг Лазар Маркавіч Заменгоф (Заменгоў)}} Заменгоф ся родив у файні ашкеназькых жыдув, и родакы го назвали гебрейськым имньом Еліезер, што ся часто адаптує ги Лазарь, айбо позад того, ож у тот час тот реґіон быв частьов Російської імперії, його записали у свідоцтві за рожденя ги {{Lang-ru|Лейзеръ Заменговъ}}, хоснувучи їдіську форму имени тай русіфіковану верзію фамілії;<ref name="bialystok">[https://web.archive.org/web/20110722014023/http://www.bialystok.ap.gov.pl/bit/50lat/boznicze_zamenhof1.jpg Birth Certificate N 47: "Leyzer Zamengov, son of Mordkha Fayvelovich Zamengov and Liba Sholemovna Sofer"] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110722014023/http://www.bialystok.ap.gov.pl/bit/50lat/boznicze_zamenhof1.jpg|date=22 July 2011}}</ref> многі далші російськоязычні документы хосновали и його патронім, {{Lang-ru|Марковичъ}}. Його фамілія має німецькі коріня тай ориґінално ся записовала ''Samenhof'' (у німецькому языкови S на зачаткови ся читат ги /z/), айбо позад транскрипції у їдіш ({{Lang|yi|זאַמענהאָף}}) и назад она стала ся писати ги ''Zamenhof''. У дорослум віці Заменгоф писав си имня и як Лейзер, и як Лазарь, а в університеті яв хосновати имня Лудовік ({{Lang-ru|Людовикъ}}), годно быти, ож на честь Френсіса Лодвіка, котрый у 1652.&nbsp;році опубліковав понуку за штучні языкы.<ref>{{cite book|last=Umberto Eco & James Fentress|title=The Search for the Perfect Language|publisher=Blackwell Publishing|page=[https://archive.org/details/searchforperfect00ecou/page/324 324]|date=9 September 1995|isbn=978-0-631-17465-3|url-access=registration|url=https://archive.org/details/searchforperfect00ecou/page/324}}</ref> Кой брат Леон став доктором и зачав ся писати „Др.&nbsp;Л.&nbsp;Заменгоф“,<ref>{{cite journal|last1=Wincewicz|first1=Andrzej|last2=Sulkowska|first2=Mariola|last3=Musiatowicz|first3=Marcin|last4=Sulkowski|first4=Stanislaw|date=June 2009|title=Laryngologist Leon Zamenhof—brother of Dr. Esperanto|journal=American Journal of Audiology|volume=18|issue=1|pages=3–6|issn=1059-0889|pmid=18978199|doi=10.1044/1059-0889(2008/08-0002)}}</ref> Заменгоф зачав изась хосновати своє имня Лазарь тай уд 1901.&nbsp;року ся пудписовав „Др.&nbsp;Л.&nbsp;Л.&nbsp;Заменгоф“, обы го не путали з братом. Не знати, котра з тых букв&nbsp;Л означовала котроє з його имен; порядок „Лудовік Лазарь“ тото сучасна конвенція. == Жывотопис == [[Файл:Zamenhof-1879.jpg|thumb|left|upright|Заменгоф дас у 1879]] Лудвік Лазарь Заменгоф ся родив 15.&nbsp;децембра 1859 у файті Марка Заменгофа тай Розалії Заменгоф ({{Рожд|Софер}}), у многоетнічнум вароши Бялысток, ныні [[Польща]] (на тот час {{Lang-ru|Бѣлостокъ}}, [[Російська імперія]]).<ref>{{cite web |first=James R. |last=Russell |author-link=James R. Russell |date=8 February 2022 |title=Did Esperanto answer the 'Jewish Question'? |url=https://www.jpost.com/j-spot/article-695810 |website=[[The Jerusalem Post]] |archive-url=https://web.archive.org/web/20220209080042/https://www.jpost.com/j-spot/article-695810 |archive-date=9 February 2022 |url-status=live |quote=Leyzer (Eliezer) Levi Zamenhof was born in 1859 into a Jewish family in Belostok, a provincial city in the Russian Empire, now Bialystok, Poland. }}</ref><ref>{{Cite web |title=100th anniversary of the death of L. ZAMENHOF, the creator of the Esperanto |url=http://www.culturepolonaise.eu/3,2,765,en,100th_anniversary_of_the_death_of_L_ZAMENHOF_the_creator_of_the_Esperanto |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20191010160515/http://www.culturepolonaise.eu/3,2,765,en,100th_anniversary_of_the_death_of_L_ZAMENHOF_the_creator_of_the_Esperanto |archive-date=10 October 2019 |access-date=10 October 2019 }}</ref><ref>{{Cite book |last=Korzhenkov |first=Aleksander |url=https://books.google.com/books?id=C2WMcIE1svMC&q=L.L.+Zamenhof+Bio |title=Zamenhof: The Life, Works and Ideas of the Author of Esperanto |date=2010 |publisher=Mondial |isbn=978-1-59569-167-5 |pages=3 |language=en |quote=..born on December 15, 1859, into a Jewish family in what was then the Russian city of Bialystock... |access-date=6 November 2022 |archive-date=3 October 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20231003053229/https://books.google.com/books?id=C2WMcIE1svMC&q=L.L.+Zamenhof+Bio |url-status=live }}</ref><ref name="Kiselman" /> Заменгоф ходив у [[хедер]] до 13&nbsp;рокув, а пак у старшу ошколу в [[Варшава|Варшаві]]. Інтересовав ся [[Поезія|поезійов]] и [[Драма|драмов]], написав дакулько робут, у тум числі пятьактову [[Пєса|пєсу]] за [[Бабілонська турня|Бабілонську турню]].<ref name="yivo">{{Cite web |last=Zalewska |first=Gabriela |title=Zamenhof, Ludwik |url=https://encyclopedia.yivo.org/article/620 |access-date=2026-01-16 |website=The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe}}</ref> Держит ся, ож Заменгоф быв [[Білінґвізм|білінґвом]] и володів [[їдіш]]ом и [[Російськый язык|російськым]], айбо подля слув його самого ун головно приказовав по [[Польськый язык|польськы]].<ref name="Kiselman">{{cite book|last=Kiselman|first=Christer|url=http://www2.math.uu.se/~kiselman/pau2008.pdf|title=Esperanto: Its Origins and Early History|location=Prace Komisji Spraw Europejskich PAU|chapter=Tom II|pages=39–56|publisher=Polish Academy of Learning|year=2008|quote=What was his first language? He wrote in a letter in 1901 that his "parental language" (mother tongue) was Russian, but that at the time he was speaking more in Polish (Zamenhof 1929:523). However, all other evidence points to Yiddish as his mother tongue and first language. He was born in Białystok on December 3, 1859|access-date=15 December 2014|archive-date=4 March 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160304222655/http://www2.math.uu.se/~kiselman/pau2008.pdf|url-status=dead}}</ref> Отець му быв учительом [[Французькый язык|французького]] и [[Німецькый язык|німецького]], и уд нього Лазарь ся научив бесідовати на обох, а кроме того и на [[Іврит|івриті]]. Лазарь ищи знав [[Білоруськый язык|білоруськый]], котрый товды быв популарный у Бялыстоці. У Варшаві польськый став рудным про його дітий. У ошколі, ун учив класичні языкы: [[Латинськый язык|латинськый]], [[Грецькый язык|грецькый]], [[Арамайськый язык|арамайськый]]. Пак научив ся мало по [[Анґліцькый язык|анґліцькы]], айбо сам казав, ож не дуже добрі го знав. Інтересовав ся [[Таліянськый язык|таліянськым]], [[Литовськый язык|литовськым]] и выучив [[волапӱк]] кой тот ся появив у 1880.&nbsp;році. До того часу його проєкт межинародного языка уже быв добрі проробленый.<ref>Christer Kiselman, [http://www2.math.uu.se/~kiselman/pau2008.pdf "Esperanto: Its origins and early history"] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20160304222655/http://www2.math.uu.se/~kiselman/pau2008.pdf |date=4 March 2016 }}, in Andrzej Pelczar, ed., 2008, ''Prace Komisji Spraw Europejskich PAU'', vol. II, pp. 39–56, Krakaw.</ref><ref>{{Cite journal |author=Claude Piron |title=Kontribuaĵo al la studo pri la influoj de la jida sur Esperanton |journal=Jewish Language Review |volume=4 |year=1984 |url=http://user.in-berlin.de/~maxnet/esperanto/piron/jida.htm |access-date=28 December 2008 |archive-date=11 November 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171111024539/http://user.in-berlin.de/~maxnet/esperanto/piron/jida.htm |url-status=live }}</ref> === Провбы вытворити межинародный язык === Населеня Бялыстока было дуже разноє: там были и [[Католицизм у Польщи|полякы-католикы]], и сповідувучі [[Російська православна церьков|російськоє православіє]] (головно державні чиновникы), и [[Жыды|жыдувська]] їдішоязычна меншина, и малі ґрупы [[Білорусы|білорусув]], [[Німці|німцюв]], и другі етнічності. Заменгоф быв смутный и фрустрованый позад многых спорув, котрі ся ставали помежи сими ґрупами&nbsp;— ун думав, ож головнов причинов ненависти тай передсудув было взайимноє непорозуміня позад удсутности ворошного языка. Заменгоф писав, ож кідьбы такый язык екзістовав, ун бы муг стати серсамов на невтралноє комунікованя межи челядьов разных етнічных и языковых походжінь.<ref>{{Cite web |url=http://www.historytoday.com/richard-cavendish/birth-ludwig-zamenhof-creator-esperanto |title=Birth of Ludwig Zamenhof, creator of Esperanto {{!}} History Today |website=www.historytoday.com |access-date=9 August 2017 |archive-date=10 February 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180210041530/http://www.historytoday.com/richard-cavendish/birth-ludwig-zamenhof-creator-esperanto |url-status=live }}</ref><ref>{{cite web |first=Steven G. |last=Kellman |author-link=Steven G. Kellman |date=30 August 2016 |title=The Secret Jewish History of Esperanto |url=https://forward.com/culture/348344/the-secret-jewish-history-of-esperanto/ |website=[[The Forward]] |access-date=9 February 2022 |archive-date=9 February 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220209203844/https://forward.com/culture/348344/the-secret-jewish-history-of-esperanto/ |url-status=live }}</ref> Штудувучи у варшавськуй старшуй ошколі Заменгоф пробовав учинити межинародный язык из богатов и сложнов ґраматиков. Кой ун пак учив анґліцькый, та рішив, ож межинародный язык має мати май легку ґраматику. У провбах вытворьовати межинародні языкы му помагало знаня многых языкув: рудных їдіша тай російського, польського, німецького, файноє пасивноє розуміня латины, іврита, французького, базові знаня грецького, анґліцького и таліянського.<ref>Holzhaus, Adolf: ''Doktoro kaj lingvo Esperanto''. Helsinki: Fondumo Esperanto. 1969</ref> У 1878 ун завершив свуй проєкт „Lingwe uniwersala“.<ref>{{Cite book |title=Exploring the Possibilities for the Emergence of a Single and Global Native Language |last=Dufour |first=Fritz |publisher=Fritz Dufour |year=2017 |pages=93 }}</ref> На слідувучый рук Заменгоф пушов у Москву штудовати медицину и там почуствовав на собі проявы [[Антисемітизм у Російськуй імперії|антисемітськых настроюв у Російськуй імперії]] того часу, позад чого став ся інтересовати [[Сіонізм|сіонізмом]]. Ун вернув у Варшаву докунчити свої штудії тай зачав офталмолоґічну [[Резиденція (медицина)|резиденцію]] (ординатуру) у 1885.&nbsp;році.<ref name="yivo" /> Ун зачав свою дохторську практику у [[Вейсєєй|Вейсєєї]]. По 1886.&nbsp;році робив [[Офталмолоґ|офталмолоґом]] у Плоцьку тай Відню и паралелно робив над свойим проєктом межинародного языка.<ref>{{cite web |url=https://www.historytoday.com/archive/birth-ludwig-zamenhof-creator-esperanto |title=Birth of Ludwig Zamenhof, creator of Esperanto |website=History Today |access-date=15 July 2019 |archive-date=26 February 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190226172957/https://www.historytoday.com/archive/birth-ludwig-zamenhof-creator-esperanto |url-status=live }}</ref> [[File:Unua Libro ru 1st ed.pdf|thumb|left|upright|„Международный языкъ“ (1887)&nbsp;— єдна з закладных книг есперанта, котра пак стала знама ги „Unua libro“ („Перша книга“)]] Ун ся перетягнув у [[Ґродно]] и зачав наново быти задіяный у сіонізмі, а пак розробляв свою реліґію, гілелізм, пак названый [[Гомаранізм|гомаранізмом]].<ref name="yivo" /> Два рокы Заменгоф пробовав зобрати гроші на уданя буклета, описувучого його язык, докідь не дустав фінанчну помуч уд отця його будучної жоны. У 1887.&nbsp;році світ увиділа книга у російському языкови з назывков „Международный языкъ. Предисловіе и полный учебникъ“, удана пуд псевдонімом „''Д<sup>ръ</sup> Эсперанто''“ ({{Lang-eo|Esperanto}}&nbsp;— {{букв|„надівучый ся“}}). Заменгоф зачатково назвав свою бесіду „lingvo internacia“, ''межинародным языком'', айбо тоты, ко його учили, яли го называти ''есперантом'' позад псевдоніма автора, и тото скоро стало офіційнов назывков языка. Про Заменгофа есперанто быв не просто комунікаційным інструментом, а способом продвигати мирноє спувєствованя челяди разных култур.<ref name="Jason Zasky">{{citation |title=Discouraging Words |magazine=Failure Magazine |date=20 July 2009 |first=Jason |last=Zasky |quote=But in terms of invented languages, it's the most outlandishly successful invented language ever. It has thousands of speakers—even native speakers—and that's a major accomplishment as compared to the 900 or so other languages that have no speakers. – Arika Okrent |url=http://failuremag.com/feature/article/discouraging_words/ |access-date=31 December 2013 |archive-date=23 January 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170123202016/http://failuremag.com/feature/article/discouraging_words |url-status=dead }}</ref>[[File:1910-Universo-p322-llzdet.jpg|thumb|left|190px|Заменгоф за свойим робочым столом у [[Варшава|варшавському]] квартільови, 1910]] === Гомаранізм === [[Файл:Grób Ludwika Zamenhofa na cmentarzu żydowskim w Warszawie 2017.jpg|thumb|right|Груб Лудвіка Заменгофа из [[Абердінськый ґраніт|абердінського ґраніта]], оформленый Мєчыславом Любелскім, жыдувськый теметув, [[Варшава]], 2017]] Кроме свойих лінґвістичных робут Заменгоф удав реліґійну філозофію, котру называв гомаранізмом ({{Lang-eo|homaranismo}}, пораз ся слобудно товмачит ги „гуманітаризм“ авадь „гуманізм“).<ref>[http://ses.library.usyd.edu.au/bitstream/2123/9810/1/J-McElvenny2013.pdf Meaning in the Age of Modernism: C. K. Ogden and his contemporaries] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20170202120052/https://ses.library.usyd.edu.au/bitstream/2123/9810/1/J-McElvenny2013.pdf |date=2 February 2017 }}, Thesis of James McElvenny, 2013</ref> Гомаранізм быв закладеный на принципах и ученях Гілела Старшого. Заменгоф казав за гомаранізм: „Тото направду обєкт ушыткого мого жывота. За нього бым уддав усьо.“<ref>Edmond Privat, ''The Life of Zamenhof'', p.&nbsp;117.</ref> === Їдіш и никаня на сіонізм === [[Файл:Lingva Komitato 1907.jpg|thumb|„Lingva Komitato“ (Языковый комітет) есперанта в 1907. Заменгоф сидит у центрі]] У 1879.&nbsp;році Заменгоф написав першу ґраматику [[Їдіш|їдіша]], часточно пак опубліковану в їдішоязычному журналі „Lebn un visnshaft“.<ref>[[Вілнюс]], 1909; ник. есперантовоє товмачіня ''{{lang|eo|Pri jida gramatiko kaj reformo en la jida}}'' (За ґраматику їдіша тай реформу в їдіші) у ''{{lang|eo|Hebreo el la geto: De cionismo al hilelismo}}'' (Жыд из ґета: уд сіонізма до гілелізма), {{lang|eo|Eldonejo Ludovikito}}, том&nbsp;5, 1976.</ref> Повный ориґіналный російськый текст сього рукописа быв опублікованый онь у 1982 из паралелным есперантовым товмаченьом Адолфа Голцгавса, у „{{lang|eo|L. Zamenhof, provo de gramatiko de novjuda lingvo}}“ (Провба ґраматикы новожыдувського языка), [[Гелсінкы]], бб.&nbsp;9–36. У туй роботі ун не лиш дає обзор їдішової ґраматикы, айбо и предлагат переход на латинськоє письмо тай другі правописні іновації. У тот такой період Заменгоф написав дакотрі другі роботы у їдішови. У 1882.&nbsp;році Російську імперію, у тому числі [[Конґресова Польща|Конґресову Польщу]] накрыла габа поґромув, што тручнуло Заменгофа поучаствовати у Ховевей Ціон и закласти сіоніштськоє штудентськоє общество у Варшаві.<ref name="maimon">{{cite journal |author=N. Z. Maimon |journal=Nica Literatura Revuo |issue=3/5 |date=May–June 1958 |title=La cionista periodo en la vivo de Zamenhof |pages=165–177 |url=http://donh.best.vwh.net/Esperanto/Literaturo/Revuoj/nlr/nlr35/cionistau.html |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20080719082100/http://donh.best.vwh.net/Esperanto/Literaturo/Revuoj/nlr/nlr35/cionistau.html |archive-date=19 July 2008 }}</ref> Ун лишив тото кываня по уданьови „Unua Libro“ у 1887, а в 1901.&nbsp;році удав заяву „Гілелізм“ по російськы, у котруй написав, ож сіоніштськый проєкт ся провалит, бо жыдове не мавут ворошный язык.<ref name="maimon"/> [[Файл:Ludwik Zamenhof speaking.ogg|thumb|right|Заменгоф выступає на Світовому есперантовому конґресі у [[Барселона|Барселоні]], [[Іспанія]], 1909]] У 1914.&nbsp;році ун ся удказав уд понукы прикапчати ся ид новуй орґанізації жыдув-есперантіштув „TEHA“. У свому письмі ид орґанізаторам ун уповів: „Глубоко м пересвідченый, ож хотьякый націоналізм дає людству лиш майчитавый смуток&nbsp;[…] Правда, ож націоналізм утисканых народув&nbsp;— ги природна самозащитна реакція&nbsp;— є многым май простимый ги націоналізм народув утискавучых; айбо кідь націоналізм силных є неблагородный, та націоналізм слабых є немудрый; и єден, и другый порождавут и пудпорувут єден другого“.<ref name="maimon"/> [[Юдаїштська Біблія]] тото єдна из многых робут, котрі Заменгоф потовмачив есперантом. == Смерть == Заменгоф умер 14.&nbsp;апріля 1917.&nbsp;року у Варшаві, годнобыти [[Серцьовый напад|на серце]],<ref>[https://web.archive.org/web/20150924060531/http://www.onb.ac.at/ev/collections/esperanto/Planned_languages_Ludwig_Lazar_Zamenhof.htm "Ludwig Lazar Zamenhof – Founder of Esperanto"] {{webarchive |url=https://web.archive.org/web/20150924060531/http://www.onb.ac.at/ev/collections/esperanto/Planned_languages_Ludwig_Lazar_Zamenhof.htm |date=24 September 2015 }}, Department of Planned Languages.</ref> и быв захованый на варшавському жыдувському теметові на ул.&nbsp;Окоповуй. Бесіду на опроводі справив головный рабін Великої сінаґоґы у Варшаві, Самуел Абрагам Познаньськый, котрый уповів: „Буде час, кой польська земля и нація порозумівут, яку славу дав сесь великый сын Божый своюй отцюзнині.“<ref>{{cite web |url=http://www.szukamypolski.pl/rzeznia.php?id=22 |title=Mapa Polski, mapa Wrocławia, turystyka, wypoczynek - SzukamyPolski.pl |website=www.szukamypolski.pl |access-date=11 January 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20070630123854/http://www.szukamypolski.pl/rzeznia.php?id=22 |archive-date=30 June 2007 |url-status=dead }}</ref> == Файта == Заменгоф и його жона [[Клара Зілбернік]] уростили трьох дітий: сына Адама тай доньок Зофію и Лідію. Лідія дуже ся заінтересовала есперантом и в дорослі рокы стала учительков языка, вандровала Европов и в Америку, обы выкладати есперанто. Через цімборство из Мартов Рут Лідія стала [[Багаїзм|багаїштков]]. Ушыткі троє Заменгофовых дітий были убиті [[Націстічне Нїмецько|націштами]] бігом [[Голокост|Голокоста]].<ref>{{cite book |title=Mind & Society Fads |first1=Frank W. |last1=Hoffmann |first2=William G. |last2=Bailey |year=1992 |publisher=Haworth Press |isbn=1-56024-178-0}}, [https://books.google.com/books?id=AzFuFjFwVSYC&pg=PA116 p. 116] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20230717041621/https://books.google.com/books?id=AzFuFjFwVSYC&pg=PA116 |date=17 July 2023 }}: "Between world wars, Esperanto fared worse and, sadly, became embroiled in political power moves. Adolf Hitler wrote in ''Mein Kampf'' that the spread of Esperanto throughout Europe was a Jewish plot to break down national differences so that Jews could assume positions of authority.... After the Nazis' successful Blitzkrieg of Poland, the Warsaw Gestapo received orders to 'take care' of the Zamenhof family.... Zamenhof's son was shot... his two daughters were put in Treblinka death camp."</ref> Заменгофув онук, сын Адама, Луї-Крістоф Залєскі-Заменгоф, жыв у Франції уд 1960.&nbsp;рокув до свойої смерти у 2019, а його донька, Марґарет Залєскі-Заменгоф, дотеперь активна у есперантовому кываньови. == Почесті == У 1905.&nbsp;році Заменгоф дустав [[орден почесного леґіона]] за вытвореня есперанта.<ref>{{cite web |title=3 россиянина, награждённые орденом Почётного легиона за необычные заслуги (3 Russians Awarded Légion d'honneur for Unusual Merits) |url=http://sobesednik.ru/incident/20130816-3-samykh-neobychnykh-nagrazhdeniya-rossiyan-ordenom-pochetnogo-legiona |publisher=Russian Daily "Sobesednik" |date=16 August 2013 |access-date=9 September 2014 |archive-date=18 July 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210718102659/https://sobesednik.ru/obshchestvo/20130816-3-samykh-neobychnykh-nagrazhdeniya-rossiyan-ordenom-pochetnogo-legiona |url-status=live }}</ref> У 1910 Заменгоф быв першый раз номінованый на [[Нобелова премія мира|Нобелову премію мира]] чотырьма членами британського парламента (у т.&nbsp;ч.&nbsp;Джеймсом О’Ґрейдійом и Філіпом Сновденом) тай професором Стенлійом Лейном Пулом.<ref>{{Cite web |date=1 April 2020 |title=Nomination archive |url=https://www.nobelprize.org/nomination/archive/show.php?id=7918 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20141008101241/https://www.nobelprize.org/nomination/archive/show.php?id=7918 |archive-date=8 October 2014 |access-date=9 October 2022 |website=NobelPrize.org |language=en-US }}</ref> Премія товды пушла [[Межинародноє біро мира|Межинародному біру мира]]. Заменгоф быв номінованый на тоту премію 12&nbsp;раз.<ref>{{Cite web |url=https://www.franceinter.fr/societe/esperanto-cent-ans-mort-createur-zamenhof |title=Espéranto, la langue qui se voulait "universala" |date=14 April 2017 |website=France Inter |access-date=14 April 2017 |archive-date=17 May 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170517002331/https://www.franceinter.fr/societe/esperanto-cent-ans-mort-createur-zamenhof |url-status=live }}</ref> На честь пятого універзалного есперантового конґреса у Барселоні король Іспанії Алфонсо&nbsp;XIII.&nbsp;вчинив Заменгофа командором ({{Lang-es|encomiendo}}) [[Орден Ізабелы Католицької|ордена Ізабелы Католицької]].<ref>{{Cite web |url=http://www.webislam.com/?idt=19050 |title=Olaizola, Borja. "Chatear en Esperanto, vigésimo idioma del mundo más usado en la red." ''El Correo''. 30/03/2011. |access-date=7 April 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110927020832/http://www.webislam.com/?idt=19050 |archive-date=27 September 2011 |url-status=dead }}</ref> [[Файл:Plaque in Geneva where L.L. Zamenhof lived in 1905.jpg|thumb|Табла на улици Вйо-Колеж у [[Женева|Женеві]], [[Швайц]], на резіденції Заменгофа, де ун бывав у 1905]] Мала планета 1462&nbsp;Заменгоф є названа на честь Л.&nbsp;Л.&nbsp;Заменгофа. Она была удкрыта 6.&nbsp;фебруара 1938.&nbsp;року фінськым астрономом Ӱрйом Вейселе. На честь есперанта названа мала планета 1421&nbsp;Есперанто. По вшыткому світі сут стувкы улиць, паркув и мостув, названых на честь Заменгофа. У [[Литва|Литві]] майзнама улиця Заменгофа є у [[Каунас|Каунасі]], де ун даякый час бывав и мав хыжу. Улиці Заменгофа сут у [[Польща|Польщи]], [[Споєноє корольство|Споєному корольстві]], [[Франція|Франції]], [[Мадярщина|Мадярщині]], [[Горватія|Горватії]], [[Чеська республіка|Чеськуй республіці]], [[Іспанія|Іспанії]] (головно в [[Каталонія|Каталонії]]), [[Італія|Італії]], [[Ізраїль|Ізраїльови]], [[Белґія|Белґії]], [[Нідерланды|Нідерландах]] и [[Бразілія|Бразілії]]. На Мадярах и у Бразілії сут [[Берег (мала гора)|берегы]] Заменгофа, а на [[Дунай|Дунайови]] є острув Заменгофа.<ref>[https://web.archive.org/web/20061209130727/http://www.esperanto-sat.info/article187.html Hommages au Dr Zamenhof, à l'espéranto et à ses pionniers].</ref> [[Файл:Zamenhof st.jpg|thumb| Улиця Заменгофа, [[Тел Авів]]]] У подакотрых ізраїльськых варошах уличні знакы указувут Заменгофові рокы жывота, айбо пишут го Еліезером. Заменгоф ся держит божеством у японськуй реліґії [[оомото]], котра пудпорує хоснованя есперанта вірниками. На честь Заменгофа названі руд лишайникув ''Zamenhofia''<ref>{{Cite web |url=http://www.arkive.org/species/ARK/fungi/Zamenhofia_rosei/more_info.html |title=''Zamenhofia rosei'': Francis' lichen. Range, habitat, biology |access-date=28 January 2007 |archive-url=https://web.archive.org/web/20060506231625/http://www.arkive.org/species/ARK/fungi/Zamenhofia_rosei/more_info.html |archive-date=6 May 2006 |url-status=dead }}</ref> тай вид ''Heteroplacidium zamenhofianum''.<ref name="Clauzade & Roux 1985">{{cite book |last1=Clauzade |first1=G. |last2=Roux |first2=C. |last3=Houmeau |first3=J.-M. |year=1985 |title=Likenoj de Okcidenta Europa. Ilustrita determinlibro |series=Bulletin de la Société Botanique du Centre-Ouest |publisher=Saint-Sulpice-de-Royan |volume=7 |page=823 |language=eo }}</ref> Російськый писатель Ніколай Боровко уєдно из Владіміром Ґернетом заклали были в [[Одеса|Одесі]] першоє офіційноє есперантовоє общество в Росії „Esrero“, в котрому у 1896–1897.&nbsp;роках Боровко быв передсідов. У загороді хыжі скулптора-есперантішты Ніколая Блажкова в Одесі быв установленый памнятник, скулптурный портрет Л.&nbsp;Л.&nbsp;Заменгофу. У 1960.&nbsp;роках ун го там поклав позад того, ож на мытници не позволили загнати скулптуру у [[Відень]] на есперантовый конґрес.<ref>{{Cite web |url=https://www.odessitclub.org/index.php/novosti-i-publikatsii/2983-lyudvik-zamengof-oni-ostavili-sled-v-istorii-odessy |title=Ludwik Zamenhof. They left a mark in the history of Odessa |date=15 December 2019 |access-date=16 December 2019 |archive-date=1 December 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201201141703/https://www.odessitclub.org/index.php/novosti-i-publikatsii/2983-lyudvik-zamengof-oni-ostavili-sled-v-istorii-odessy |url-status=live }}</ref> У [[Ґотенбурґ|Ґотенбурґови]], [[Швеція]], є Есперантова площа ({{Lang-sv|Esperantoplatsen}}), де у 2018.&nbsp;році ся удкрыло кафе „Zamenhof“.<ref>{{cite news|url=https://www.gp.se/kultur/nytt-restaurangkomplex-pa-esperantoplatsen.3b1a4ba5-799e-44ef-b73c-00398541d25d|title=Nytt restaurangkomplex på Esperantoplatsen|work=Göteborgs-Posten|first=Francisco|last=Ramirez Franzén|date=1 April 2018|access-date=16 December 2024}}</ref> [[Файл:Esperantoplatsen-Göteborg1.JPG|thumb|Есперантова площа, [[Ґотенбурґ]]]] У Італії є дакулько улиць, названых на честь есперанта, у т.&nbsp;ч.&nbsp;''Largo Esperanto'' у [[Піза|Пізі]].<ref>{{Cite web |url=http://www.arkive.org/species/ARK/fungi/Zamenhofia_rosei/more_info.html |title=Francis' lichen - Zamenhofia rosei: More Information - ARKive |access-date=28 January 2007 |archive-url=https://web.archive.org/web/20060506231625/http://www.arkive.org/species/ARK/fungi/Zamenhofia_rosei/more_info.html |archive-date=6 May 2006 |url-status=dead}}.</ref> У 1959.&nbsp;році на 100-роча рожденя Заменгофа почестовало го [[ЮНЕСКО]];<ref>Jewish Telegraphic Agency: [https://www.jta.org/1959/12/16/archive/unesco-to-honor-memory-of-zamenhof-jewish-creator-of-esperanto UNESCO to Honor Memory of Zamenhof, Jewish Creator of Esperanto] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20191004040335/https://www.jta.org/1959/12/16/archive/unesco-to-honor-memory-of-zamenhof-jewish-creator-of-esperanto |date=4 October 2019 }}, 16 December 1959</ref> у 2015 ЮНЕСКО пуддержало удзначіня 100-роча його смерти.<ref>[http://unesdoc.unesco.org/images/0023/002352/235205e.pdf Unesco] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20170414200421/http://unesdoc.unesco.org/images/0023/002352/235205e.pdf |date=14 April 2017 }}; [http://uea.org/aktuale/komunikoj/2015/Gxenerala-Konferenco-de-Unesko-finigxis-%E2%80%93-Zamenhof-omagxota UEA: Zamenhof omaĝota] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20210515165017/https://uea.org/aktuale/komunikoj/2015/Gxenerala-Konferenco-de-Unesko-finigxis-%E2%80%93-Zamenhof-omagxota |date=15 May 2021 }}</ref> Кажджый рук хосновачі есперанта (ги наприклад Есперантовоє общество Ню Йорка)<ref>{{Cite news |url=https://www.nytimes.com/2017/12/21/nyregion/esperanto-nyc.html |title=Feliĉa Ferioj! Toasting the Holidays in Esperanto |last=Kilgannon |first=Corey |date=21 December 2017 |work=The New York Times |access-date=24 December 2018 |language=en-US |issn=0362-4331 |archive-date=9 April 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180409133052/https://www.nytimes.com/2017/12/21/nyregion/esperanto-nyc.html |url-status=live }}</ref> празнувут день рожденя Заменгофа, 15.&nbsp;децембра, ги День Заменгофа ({{Lang-eo|Zamenhofa Tago}}). 15.&nbsp;децембра 2009.&nbsp;року домашня сторунка вебглядача Google указовала [[Есперанто#Флаґ|зеленый флаґ из звіздов]] на честь 150-роча рожденя Заменгофа.<ref>[https://doodles.google/doodle/150th-birthday-of-ll-zamenhof/ Google Doodles Archive: 150th Birthday of LL Zamenhof] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240425205328/https://doodles.google/doodle/150th-birthday-of-ll-zamenhof/ |date=25 April 2024 }} Retrieved 1 April 2010.</ref> Хыжа Заменгофової файты тай памнятник Заменгофови сут містами [[Путь жыдувської дідузнины у Бялыстоці|пути жыдувської дідузнины у Бялыстоці]], удкрытого у юнійови 2008 волонтерами фонда Бялыстоцького університета.<ref>[https://web.archive.org/web/20191229153645/http://szlak.uwb.edu.pl/sites.html Jewish Heritage Trail in Białystok] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20191229153645/http://szlak.uwb.edu.pl/sites.html |date=29 December 2019 }} accessed 25 July 2009.</ref> У Бялыстокови є и Центер Лудвіка Заменгофа.<ref>{{cite web|url=https://www.timesofisrael.com/esperanto-alive-and-well-100-years-after-jewish-inventors-death/|title=Esperanto alive and well, 100 years after Jewish inventor's death|work=The Times of Israel|first=Bernard|last=Osser|date=13 April 2017|access-date=16 December 2024}}</ref> У 1960.&nbsp;році у [[Стовк на Тренті|Стовкови на Тренті]], Споєноє корольство, Есперантовов асоціаційов Британії были закладені есперантські літні ошколы, котрі выкладали язык тай локално го продвигали. У вароши є дорога, названа на честь Заменгофа, ''Zamenhof Grove''.<ref>{{Cite news |url=https://www.theguardian.com/science/2017/dec/06/saluton-the-surprise-return-of-esperanto |title='Saluton!': the surprise return of Esperanto |last=Salisbury |first=Josh |date=6 December 2017 |work=The Guardian |access-date=19 December 2018 |language=en-GB |issn=0261-3077 |archive-date=28 December 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171228193216/https://www.theguardian.com/science/2017/dec/06/saluton-the-surprise-return-of-esperanto |url-status=live }}</ref> == Часточна бібліоґрафія == === Ориґіналні роботы === * ''Unua Libro'', 1887 („Перша книга“) * ''Dua Libro'', 1888 („Друга книга“) * [http://www.esperanto.mv.ru/Hilelismo/index_e.html ''Hilelismo – propono pri solvo de la hebrea demando''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20190320210954/http://www.esperanto.mv.ru/Hilelismo/index_e.html |date=20 March 2019 }}, 1901 („Гілелізм: проєкт в удповідь на жыдувськоє звіданя“) * [https://web.archive.org/web/20180413043307/http://joaojosesantos.net/html/pdf/zamenhofo_esenco_kaj_estonteco_de_la_lingvo_internacia.pdf ''Esenco kaj estonteco de la ideo de lingvo internacia''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20180413043307/http://joaojosesantos.net/html/pdf/zamenhofo_esenco_kaj_estonteco_de_la_lingvo_internacia.pdf |date=13 April 2018 }}, 1903 („Есенція и будучность ідеї межинародного языка“) * [https://www.gutenberg.org/files/8224/8224-h/8224-h.htm ''Fundamenta Krestomatio de la Lingvo Esperanto''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20200304131403/https://www.gutenberg.org/files/8224/8224-h/8224-h.htm |date=4 March 2020 }}, 1903 („Базова хрестоматія есперантського языка“) * ''Fundamento de Esperanto'', 1905 („Закладеня есперанта“) * Булонська декларація, 1905 * [http://homarano.narod.ru/Windows/homar_e.htm ''Homaranismo''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20210505134847/http://homarano.narod.ru/Windows/homar_e.htm |date=5 May 2021 }}, 1913 („Гомаранізм“) ==== Періодика ==== * ''La Esperantisto'', 1889–1895 („Есперантішта“) * ''Lingvo Internacia'', 1895–1914 („Межинародный язык“) * ''La Revuo'', 1906–1914 („Обникованя“) ==== Поезія ==== * "Al la fratoj" („Братям“)<ref>{{cite book |chapter-url=https://www.gutenberg.org/files/26359/26359-h/26359-h.htm |title=Vivo de Zamenhof |first=Edmond |last=Privat |year=1920 |language=eo |chapter=Idealista profeto |access-date=12 April 2018 |archive-date=19 October 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201019122424/http://www.gutenberg.org/files/26359/26359-h/26359-h.htm |url-status=live }}</ref> * "Ho, mia kor'" („О серце моє“) * "La Espero" („Надія“) * "La vojo" („Путь“)<ref>{{cite book |chapter-url=https://www.gutenberg.org/files/26359/26359-h/26359-h.htm |title=Vivo de Zamenhof |first=Edmond |last=Privat |year=1920 |language=eo |chapter=Verkisto |access-date=12 April 2018 |archive-date=19 October 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201019122424/http://www.gutenberg.org/files/26359/26359-h/26359-h.htm |url-status=live }}</ref> * "Mia penso" („Моя думка“)<ref>{{cite book |chapter-url=https://www.gutenberg.org/files/26359/26359-h/26359-h.htm |title=Vivo de Zamenhof |first=Edmond |last=Privat |year=1920 |language=eo |chapter=Studentaj jaroj |access-date=12 April 2018 |archive-date=19 October 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201019122424/http://www.gutenberg.org/files/26359/26359-h/26359-h.htm |url-status=live }}</ref> === Товмачіня === * [http://www.gutenberg.org/ebooks/37279 ''Hamleto, Reĝido de Danujo''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20210429231725/http://www.gutenberg.org/ebooks/37279 |date=29 April 2021 }}, 1894 („<nowiki/>[[Гамлет|Гамлет, принц Данії]]<nowiki/>“ [[Вільям Шекспір|Вільяма Шекспіра]]) * [http://esperanto.davidgsimpson.com/inko/100-3.pdf ''La batalo de l' vivo''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20200925003458/http://esperanto.davidgsimpson.com/inko/100-3.pdf |date=25 September 2020 }} („Битка жывота“ [[Чарлз Діккенс|Чарлза Діккенса]]) * ''[[s:eo:La revizoro|La revizoro]]'', 1907 („Ревізор“ [[Микола Гоголь|Миколы Гоголя]]) * ''La Predikanto'', 1907 (товмачіня [[Еклезіаст|Еклезіаста]]) * ''La Psalmaro'', 1908 (товмачіня книгы [[Книга Псалмув|Псалмув]]) * [http://steloj.de/esperanto/rabistoj/index.html ''La rabistoj''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20200222070911/http://www.steloj.de/esperanto/rabistoj/index.html |date=22 February 2020 }}, 1908 („Рабловы“ [[Фрідріх Шіллер|Фрідріха Шіллера]]) * [http://www.gutenberg.org/ebooks/22592 ''Ifigenio en Taŭrido''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20210429192820/https://www.gutenberg.org/ebooks/22592 |date=29 April 2021 }}, 1908 („Іфіґенія на Тавріді“ [[Йоганн Волфґанґ фон Ґёте|Йоганна Волфґанґа фон Ґёте]]) * ''La Rabeno de Baĥaraĥ'', 1909 („Бахарахськый рабін“ [[Гайнріх Гайне|Гайнріха Гайне]]) * ''La Gimnazio'', 1909 („Ґімназія“ [[Шолем Алейхем|Шолема Алейхема]]) * [http://www.ipernity.com/doc/esperanto-muzeo-svitavy/40592976 ''Marta''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20191214213855/http://www.ipernity.com/doc/esperanto-muzeo-svitavy/40592976 |date=14 December 2019 }}, 1910 („Марта“ Елізы Оржешкової) * ''Genezo'', 1911 (товмачіня книгы [[Книга Бытя|Бытя]]) * ''Eliro'', 1912 (товмачіня книгы [[Книга Выход|Выход]]) * ''Levidoj'', 1912 (товмачіня книгы [[Книга Левіт|Левіт]]) * ''Nombroj'', 1914 (товмачіня книгы [[Книга Чисел|Чисел]]) * ''Readmono'', 1914 (товмачіня книгы [[Книга Второзаконя|Второзаконя]]) * [[s:eo:Malnova Testamento (Zamenhof)|''Malnova Testamento'']] (товмачіня [[Старый Завіт|Старого Завіта]]) == Зазначкы == <references group="зазначка" /> == Література == {{Refbegin}} * {{Cite book |last=Boulton |first=Marjorie |title=Zamenhof: Creator of Esperanto |year=1960 |publisher=Routledge and Paul |ref=none}} * {{Cite book |last=Forster |first=Peter G. |url=https://books.google.com/books?id=tbgfAAAAQBAJ&pg=PA95 |title=The Esperanto Movement |year=2013 |publisher=De Gruyter |isbn=978-3-11-082456-8 |ref=none}} * {{Cite book |last=Privat |first=Edmond |url=http://archive.org/details/lifeofzamenhof0000priv |title=The life of Zamenhof |year=1920 |edition=1980 |publisher=Esperanto Press |via=Internet Archive |isbn=978-0-919186-08-8 |translator-first=Ralph |translator-last=Eliott |ref=none}} * {{Cite book |last1=Korĵenkov |first1=Aleksander |title=Zamenhof: the life, works and ideas of the author of Esperanto |last2=Tonkin |first2=Humphrey |author-link2=Humphrey Tonkin |date=2010 |publisher=Mondial |isbn=978-1-59569-167-5 |translator-last=Richmond |translator-first=Ian M. |url=http://www.esperantic.org/wp-content/uploads/2016/06/LLZ-Bio-En.pdf |ref=none |access-date=19 February 2021 |archive-date=11 April 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210411003347/http://www.esperantic.org/wp-content/uploads/2016/06/LLZ-Bio-En.pdf |url-status=live}} * {{Cite book |last=Schor |first=Esther |title=Bridge of Words |year=2016 |isbn=978-0-8050-9079-6 |title-link=Bridge of Words |publisher=Metropolitan |ref=none}} {{refend}} == Референції == <references /> == Вонкашні удкликованя == * [https://www.gutenberg.org/ebooks/author/3934 Роботы Л. Л. Заменгофа] на Project Gutenberg * [https://librivox.org/author/976 Роботы Л. Л. Заменгофа] на LibriVox (public domain авдіокнигы) * [https://archive.org/search.php?query=%28%28subject%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%20Lazarus%22%20OR%20subject%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%20L%2E%22%20OR%20subject%3A%22Zamenhof%2C%20L%2E%20L%2E%22%20OR%20subject%3A%22Ludwik%20Lazarus%20Zamenhof%22%20OR%20subject%3A%22Ludwik%20L%2E%20Zamenhof%22%20OR%20subject%3A%22L%2E%20L%2E%20Zamenhof%22%20OR%20subject%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%22%20OR%20subject%3A%22Ludwik%20Zamenhof%22%20OR%20creator%3A%22Ludwik%20Lazarus%20Zamenhof%22%20OR%20creator%3A%22Ludwik%20L%2E%20Zamenhof%22%20OR%20creator%3A%22L%2E%20L%2E%20Zamenhof%22%20OR%20creator%3A%22L%2E%20Lazarus%20Zamenhof%22%20OR%20creator%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%20Lazarus%22%20OR%20creator%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%20L%2E%22%20OR%20creator%3A%22Zamenhof%2C%20L%2E%20L%2E%22%20OR%20creator%3A%22Zamenhof%2C%20L%2E%20Lazarus%22%20OR%20creator%3A%22Ludwik%20Zamenhof%22%20OR%20creator%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%22%20OR%20title%3A%22Ludwik%20Lazarus%20Zamenhof%22%20OR%20title%3A%22Ludwik%20L%2E%20Zamenhof%22%20OR%20title%3A%22L%2E%20L%2E%20Zamenhof%22%20OR%20title%3A%22Ludwik%20Zamenhof%22%20OR%20description%3A%22Ludwik%20Lazarus%20Zamenhof%22%20OR%20description%3A%22Ludwik%20L%2E%20Zamenhof%22%20OR%20description%3A%22L%2E%20L%2E%20Zamenhof%22%20OR%20description%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%20Lazarus%22%20OR%20description%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%20L%2E%22%20OR%20description%3A%22Ludwik%20Zamenhof%22%20OR%20description%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%22%29%20OR%20%28%221859-1917%22%20AND%20Zamenhof%29%29%20AND%20%28-mediatype:software%29 Роботы Л. Л. Заменгофа] на Internet Archive {{Lifetime|1859|1917}} {{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Заменгоф, Лудвік Лазарь}} [[Катеґорія:Есперанто]] 9feknbhejtsj7vfkj52m9s6180pw08y Ігорь Землянськых 0 18814 168264 168122 2026-08-18T00:09:16Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 168264 wikitext text/x-wiki {{особа}} '''Ігорь Земля́нськых''' ({{lang-uk|Ігор Іванович Землянських}}; род.&nbsp;9.&nbsp;децембра 1974)&nbsp;— украйинськый [[умілець]]-анімаліста, [[ілустратор]], [[орнітолоґ]]. == Біоґрафія == Родив ся 9.&nbsp;децембра рока 1974 у городї Олександрівськ [[Луганьска область|Луганської области]]<ref>https://web.archive.org/web/20221003125335/http://iz.pernatidruzi.org.ua/biografiya/</ref>. У рокови 1980 перебрав ся жити до села Вороньків у Бориспілському районови Київської области, до отцюзнины свого дїда по материнув линії. Ипен спозад дїда будучный умілець залюбив ся у природу, бо водив го на шпацір у хащі тай лугы. Ігорь раз хотїв стати пілотом, но пак узяв го інтерес май до всього живого, но майнавперед&nbsp;— до потят. Щи як ся учив у середнюв вошколї, та публиковав свої перві статї на [[орнітолоґія|орнітолоґічну]] тематику.<ref>http://voronkiv-school.at.ua/publ/priroda/khudozhnik_animalist_abo_prosto_igor/5-1-0-22</ref> Паралелно у тоты рокы зачинав ай мальовати, но лем потят. У роках 1992–1993 служив у войськови у інженерному уддїленьови [[ЗСУ|Збройных Сил Украйины]]. У кунци 1990.&nbsp;рокув робив у Інстітутови зоолоґії им.&nbsp;Шмальгаузена НАНУ<ref>http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/REF0009800</ref> тай быв у експедіційох по Украинї, гикой старшый лаборант. Колеґове му оцїнили його мальованя тай понукали му чинити ілустрації ид выданьом. Первый плаґат из образом [[Чайка звычайна|чайкы]] выдав ся Украинськым стоваришіньом усокочіня потят у рокови 1996. Дале кооперовав ся из Природничым музейом, Київськым зоопарком, Домом природы,<ref>https://vechirniy.kyiv.ua/news/57071/</ref><ref>https://bigkyiv.com.ua/u-kyyevi-vsogo-dva-dni-tryvatyme-vystavka-spivochyh-i-dekoratyvnyh-ptahiv-chas-ta-miscze/</ref> рузныма ботанічными садами и иншыми установами подобної тематікы. Пак из часом, даючи позур на многі бештелованя на малюнкы, убрав си професію [[художник]]а тай ілустратора, хоть убстав ся у близкум контактови из людьми наукы тай орітолоґами-аматорами.<ref>https://web.archive.org/web/20221012141802/https://www.umoloda.kiev.ua/number/3175/188/112726/</ref> Держит дома потя, што были у бідї: майчасто зраненых авадь бітїжных.<ref>https://i-visti.com/news/4956-fotofakt-igor-zemlianskyh-zavzhdy-riatuie-poranenyh-ptahiv.html</ref> Почесный громадянин Бориспілського района.<ref>https://web.archive.org/web/20221003125016/https://boryspil.rayrada.org.ua/pochesni-gromadyani-12-33-05-18-04-2016/</ref> == Умілство == Автор многых робут на тему орнітофауны Украйины тай світа.<ref>https://day.kyiv.ua/uk/photo/ohorona-pochynayetsya-zi-znan</ref> Малює у техніках [[темпера]], акріл, [[акварель]], масло. Участвовав у такых выданьох: * [[Черлена книга Украйины]] (1995) * Заповідні куткы Кіровоградської земли. Андрієнко Т. Л. (1999) * Потята фауны Украины: польовый узначник. Г. Фесенко, А. Бокотей. 2002 * Потята паркох тай садув Києва. Г. В. Фесенко (2010) Цїлком ілустровав серію книг выданых проєктом „''Пернаті друзі''“: * „Знайомі незнайомці“. А. Плига. 2013 (2018) * „Вартові ночі“. Є. Яцюк. 2015 * „Володарі неба“. С. Вітер. 2016 * „Крила над водою“. М. Банік. 2021 Автор тай ілустратор книгы „''Наші птахи''“ (2004). Є автором многых плакатув орнітолоґічної тематикы в Украинї тай другых державох. == Удкликованя == * {{Cite web |url=http://iz.pernatidruzi.org.ua |title=Ігорь Землянськых. Личный сайт. |deadurl=no }} * {{Cite web |url=https://www.facebook.com/izemlyanskykh |title=Ігорь Землянськых. Сторунка Facebook. |deadurl=no }} == Приміткы == {{reflist}}{{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Землянськых, Ігорь}} [[Катеґорія:Персоналии:Україна]] [[Катеґорія:Вытварници]] [[Катеґорія:Орнітолоґы]] [[Катеґорія:Орнітолоґія]] 4sll6lyb9dtbus5oga1ohfgyeikmrtb Undertale Yellow 0 24410 168263 167892 2026-08-17T23:54:26Z Halajkovič 33393 /* Приятя */ +доповнїня 168263 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Infobox | bodystyle = width: 23em; font-size: 89% | above = Undertale Yellow | titlestyle = | abovestyle = background-color: #E9EAEE | headerstyle = background-color: #E9EAEE | image = [[Файл:Undertale Yellow vector logo on black borders.svg|250px]] | caption = | label1 = Вывоярь | data1 = Team Undertale Yellow | label2 = Выдаватель | data2 = [[Game Jolt]] | label3 = Жанер | data3 = ролёва відеогра, пригоды | label4 = Платформа | data4 = [[Microsoft Windows]] | label5 = Датум выданя | data5 = 9. децембра 2023 | label6 = Режім гры | data6 = Гра єдного грача | label7 = Язык | data7 = [[Анґліцькый язык|анґліцькый]] | header10 = Творцёве | header10style = background-color: #e0e0e0; | label11 = Режісер | data11 = MasterSwordRemix | label12 = Сценаріста | data12 = Pippy V</br>MasterSwordRemix</br>AWildDaydreamer | label13 = [[Проґраматор]] | data13 = Spasco</br>MysteryRacer | label14 = Умелець | data14 = AWildDaydreamer</br>Fireburn02</br>Gaziter</br>Emmalume | label15 = Композітор | data15 = MasterSwordRemix</br>MyNewSoundtrack</br>NoteBlock | header20 = Технічны детайлы | header20style = background-color: #e0e0e0; | label21 = Мотор | data21 = GameMaker Studio }} '''Undertale Yellow''' є ролёва відеогра, котра вышла на [[Game Jolt]] про [[Microsoft Windows]] [[9. децембер|9. децембра]] [[2023]]. Гра, котру вывинув тім Team Undertale Yellow як фанушиковскый [[пріквел]] к грї [[Undertale]], розповідать сюжет о поставі Кловер — поставі зо жовтов душов з гры Undertale, котра путує незнамов дорогов, жебы ся вернути на поверьхность.<ref>{{Cite web|date=2023-12-11|title=Fan-Made Free-to-Play Undertale Prequel Has Been Released|url=https://80.lv/articles/fan-made-free-to-play-undertale-prequel-has-been-released/|accessdate=2023-12-21|website=80.lv|language=en}}</ref> == Грательность == Undertale Yellow є ролёва гра, котра хоснує подобны герны механікы як Undertale. Грач овладать поставу, котра ся очухать в Підземлї, величезна підземна країна повной монштрів. Подобно як в Undertale, грач дослїджує розлічны міста, стрїчать ся з множством постав і рїшать гаданкы на дорозї к замку краля Азґора. Окрем знамых локацій і постав зо свого передходцю гра понукать много оріґіналных реґіонів і монштрів. Окрем того быв захованый концепт, подля котрого діалоґы і обтяжность гры прямо залежать од рїшінь грача – забити або змиловати монштрів, з котрыма ся стрїчать. Єдным з ключовых роздїлів меджі гров Undertale Yellow і єй передходцём є герна постава, особа недефінованого поглавя<ref>{{Cite web|last=MasterSwordRemix|date=2023-12-01|title=Clover as well as frisk/chara will be asexual/they/them?|url=https://www.tumblr.com/undertale-yellow/735532411639791616/clover-as-well-as-friskchara-will-be|website=Tumblr|language=en-US}}</ref> меном Кловер, котра втїлює черту „Справедливости“. На роздїл од гры Undertale, де сі постава може вольно міняти выбаву, Кловер всягды носить ковбойскый капелюх і револвер. То до істой міры мінять механіку выбавы, протоже теперь грач не мінять збраню або панцірї, але розлічны тіпы муніції і додатків на посилнїня атакы ай обороны. Окрем того мать Кловер можность бігати по підземнім свїтї за помочі клавесы „Shift“ або „X“, тогды як постава в Undertale може лем ходити. Почас свого путованя грач бере участь в ходовых битках з монштрами. Почас ходу противника грач овладать малым сердцём, котре представлює душу Кловера, жебы обышов атаку тіпу „bullet hell“. Дакотры бої з босами вводять дочасны режімы, котры мінять рух і способности душі. Кедь грач програть з босом, може то дораз скусити зась на образовцї Game Over. Во своёму ходу сі грач може выбрати з можности FIGHT (БОЙ), ACT (ДЇЯ), ITEM (ПРЕДМЕТЫ) і MERCY (МІЛОСЕРДНОСТЬ), з котрых кажда фунґує подобно як в грї Undertale. Кедь є уж зволена можность FIGHT (БОЙ), намісто звычайного указовача вдарїню ся обявить терч на стрїльбу і грач мусить стиснути ґомбічку в істім часї, жебы міг овладати способованя шкоды. == Сюжет == Подїї гры Undertale Yellow ся одогравать во свїтї Undertale, де были монштры увязнены під горов Ебот по поражцї во войнї проти людей. Азґор, краль монштрів, назберав пять зо семох людьскых душ потребных на подоланя барьєры ведучой на поверьхность. Історія зачінать, кедь ся Кловер, людьске дїтя, лїзе на гору, жебы знайти пять страченых людей. По скоку до Підземля, кралёвства монштрів, стрїчать сочувствованого монштра меном Торіел. В містности з выпиначами єден з выпиначів в гаданцї ся ламать і пошле Кловера до Темных руїн. Теперь, кедь є постава сама, стрїчать Квітика, мудру квітку, котра му давать оглядом герных механік і рекомендує поставі Кловер, жебы ся выдав на дорогу до замку Азґора. Таксамо уможнює му выужыти свою рїшытельность на уложіня гры і записаня проґресу в потребній точцї. При путованю Підземлём Кловер дослїджує розлічны локаліты і стрїчать ся з многыма монштрами. В Темных руїнах постава стрїчать вампірьского монштра меном Давл, з котрого дому веде дорога до лїса Сновдіна. По опущіны Руїн стрїчать Кловер Мартлет, птаха члена Кралёвской варты. Кловер хоснує Мартлетів плїт на путованя зо Сновдіна до Хотленда, локаліты найблизшой к замку Азґора. Зражка з перепонов їх лемже одшмарить до пустынных Дюн. В містї під назвов Дикый выход постава стрїчать Старло, містьского шеріфа зо звіздами на голові, і Церобу, монштра подобного на кіцуне і Старлого приятеля з дїтства. Почас побытю там ся грач дізнав о умертім мужови Церобы, Чуджінови, і їх дївкы Канако, причім послїдня счезнула. Кловер поразить Старла в бою і потім ся дістане до опущеного поднику знамого як „Steamworks“, де жыє неприятельскый робот меном Аксіс. Кловер мусить через нёго пройти, жебы ся дістати до Хотленда. Каждый монштер, котрый ся обявить почас дорогы, вступить до боя з грачом і дає му на выбер: забити або змиловати. === Невтралный конець === Історія гры ся одвивать в залежности од того, як грачі справують стрїтнутя з монштрами. Рїшіня забити дакотрых, але не вшыткых монштрів веде к „невтралному“ концю. По проходжены Steamworks і перемозї над роботом Аксіс в дуелї єден на єдного дістане Кловер лист од Мартлет, жебы ся стрїтили на даху UG Apartments в Хотлендї. Там предложе Кловерови, жебы зістав в Підземлї і выгнув ся конфронтацій з Азґором. Кедь ся Кловер майже сугласить, Квітик їх обох забє, розъяреный тым, же ёго план дістати cя ку кралёви провалив. Розкрытём своєй правдивой формы Квітик признавать, же быв свідком того, як грач зістав або умерав в Підземлї в каждій попереднїй часовій лінії. Жебы змінити ход своєй історії, Квітик перепнув выпинач в Руїнах перед приходом Кловера. В Кловеровій голові ся одогровать ночна mora в подобі серії босів, кедь ся Квітик покушать ёго людьску душу. Лемже ся наконець Квітикови тот бой омерзить; з одкликанём ся на Кловерове одмітнутя вздати ся, верне часову лінію на повный зачаток в надїї, же постава досягне лїпшый конець в далшім покусї, і гра нагле кончіть, чім ся завершує цікл сюжету. === Добрый (паціфістічный) конець === Рїшіня не забити жадного з монштрів веде к „паціфістічному“ концю. Цероба розкрывать, же єй дївка Канако „схалїла“ до комы а єй тїло ся находить в лабораторії кралёвской ученкынї Алфіс в Хотлендї. Твердячі, же є то найскорша дорога, Цероба спроваджать Кловера через Steamworks; вєдно поступують локаціёв і мірно поразять робота Аксіс. Обявить ся Старло, котрый спохыбнює Церобіны мотівы, нашто вна в паніцї утїче і несвідомо опустить Кловера. Кедь Кловер і Мартлет дослїджують єй дім, розкрывать Чуджінів покус створити серум, котрый посилнює душу монштра, з помочі душы людей і „бос монстра“, чім розкрывать Церобін план привести дївку к розуму з помочі Кловеровой душі. По стрїтнуты на даху UG Apartments ся Кловер і Мартлет выдавають до Нового дому, де ся находять Цероба і Старло. Цероба, котра зразила до замлїтя двох далшых монштрів, атаковать протаґоніста в послїднїм бої. Cпоминкы Церобы почас биткы указують, же Канако упала до депресії потім, што пересвідчіла Церобу, жебы на нёй выпробовав серум. По поражцї од Кловера Цероба безнадїйно падать і просить Кловера, жебы ю добив. Кедь грачі забють Церобу, Старло выразить свою неволю проти поставы, як лем одыйде, а Мартлет одпроваджовать Кловера до тронной салы замку; гра кончіть тым, же Азґор сі в резултатї биткы возьме людьску душу. В другім концї Церобіне мілосердниство ю підбурює, жебы выразила жалость над своїма дїями, як ся змірить з ґрупов; гра кончіть тым, же Кловер ся вырїшив пожертвовати свою душу, жебы міг помочі ослободити монштрів. В такім припадї є по тітулках мож бачіти сцену, в котрій Далв, Мартлет, Старло і Цероба шмарять Кловерів капелюх і револвер на плоти в Вотерфоллї, котра на концї вымітує предметы на складку. Тот конець робить фанушиковскый пріквел канонічным Undertale, протоже в будучности найдуть ковбойскый капелюх і порожнїй піштоль на складцї одпаду іншы поставы гры. === Немілосердный (ґеноцідный) конець === Забитя каждого монштра, з котрым мож боёвати, головно посередництвом ґріндінґу, веде к концю „Ґеноціда“ або „Без мілосердниства“. Кедьже протаґоніста ся ставать штораз крутїшым і аґресівнїшым, історія гры набывать темны тоны. По зничіны вшыткых неприятелїв в Руїнах Кловер вымусить Мартлет утечі, нашто ся постава сама сїдать на плїт до Дюн. В Дюнах Кловер в дуелї на смерть застрїлить Старла і забє Церобу, кедь ся та покушать помстити за свого приятеля. В Steamworks постава терорізує робота Аксіс, як го зничіть силным выстрїлом зо свого револвера. На даху UG Apartments ся Мартлет з помочі серуму з лабораторії Алфіс перемінить на міцне бытя і покусить ся заставити Кловера. Потім, як Мартлет помре і розтопить ся в резултатї бочных ефектів серуму, Квітик ся видимо розгнївать на грача за ёго дїї, але трафунком розкрыть своє прагнїня вкрасти людьскы душы. Вдяка новій силї Кловер блокує способность Квітика захранити ся, чім перекрыть ёго утїк, і забє го. По вступі до тронной салы замку Кловер моментално поразить Азґора міцным лучом выстрїленым зо своєй душы. Гра кончіть тым, же Кловер абсорбовать душу краля і перекрочіть барьєру з пятёма захраненыма людьскыма душами. Взглядом на крутость подїї того конця є єдиный, котрый є цалком незлучітельный з каноном Undertale. == Вывой == Гра Undertale Yellow ся вывивала сім років по тім, што єй вывой схвалив Тобі Фокс, творця гры Undertale, на основі контакту з тімом Team Undertale Yellow.<ref>{{Cite news|last=Sullivan|first=Kean|date=19 січня 2022|title=Undertale Fan Prequel is Almost Done|language=en|work=Game Rant|url=https://gamerant.com/undertale-yellow-fan-prequel/|accessdate=15 грудня 2023}}</ref> Гра была створена з помочі мотору GameMaker Studio під веджінём і подля нападу сценарісту і композітора MasterSwordRemix. Офіціалный анонс гры ся одбыв в апрілї 2016 вєдно з трейлером, котрый створив Figburn, і планованым датумом выданя „скоро“.<ref>{{Citation|last=MasterSwordRemix|title=Undertale Yellow (Official Reveal Trailer)|date=30 квітня 2016|url=https://www.youtube.com/watch?v=Vru1B9snXoo|access-date=2023-12-20|language=en}}</ref> Одтогды ся тым вывоярїв быстро розросло, припоїло ся к нёму веце аніматорів, малярїв, композіторів і сценарістів, котры наконець створили тым з веце як двадцятёма членами. Undertale Yellow Soundtrack обсягує 135 оріґіналных складеб, з котрых дакотры выходять з композіцій гры Undertale. Хоць ся спочатку плановало, же гра выйде в зимі 2022, наконець была выдана безплатно 9. децембра 2023.<ref>{{Cite web|last=Fahey|first=Mike|date=2022-01-18|title=Undertale Fan Prequel Six Years In The Making Almost Done, Looks Fantastic|url=https://kotaku.com/undertale-fan-prequel-six-years-in-the-making-almost-do-1848375747|accessdate=2023-12-12|website=[[Kotaku]]|language=en}}</ref><ref>{{Citation|last=MasterSwordRemix|title=Undertale Yellow Launch Trailer|date=9 грудня 2023|url=https://www.youtube.com/watch?v=pr4OTPFtLrA|access-date=2023-12-21|language=en}}</ref> == Приятя == Гру з великым напятём очековали хоснователї YouTube і по выданю сі выслужыла позітівно одкликы. Вілл Нелсон з PCGamesN порекомендовав гру фанушикам Undertale, причім позначів, же [[Тобі Фокс]] зачінав з фанушиковсков гров EarthBound, і выразив ся, же „бачіти, як інша ґрупа вывоярїв завершать круг сюжету [...] є просто чудесно“.<ref>{{Cite web|last=Nelson|first=Will|date=2023-12-10|title=Steam's best indie game gets a colossal free prequel seven years in the making|url=https://www.pcgamesn.com/undertale/yellow|accessdate=2023-12-12|website=PCGamesN|language=en-US}}</ref> == Фанушиковскы модіфікації == Хоць є гра „Undertale Yellow“ сама о собі фанушиковскым дїлом, єй популарность іншпіровала далшых незалежных вывоярїв к створїню розсяглых неофіціалных модіфікацій. Найвекшу позорность комуніты выкликав проєкт під назвов „Undertale: Red & Yellow“, котрый створює незалежный вывоярь під псевдонімом Shinix. Головнов особливостёв проєкту є навернутя ку класічной герной механіцї з оріґіналной гры „Undertale“: намісто жовтой душі, котра могла стрїляти, грач овладать звычайну червену душу. Кедьже атакы неприятелїв в „Undertale Yellow“ были створены з оглядом на стрїльбу, тота зміна сі жадає нелем візуалны управы, але ай повне перероблїня взорів атаків босів, як ай адаптація діалоґів і реакцій герного світа про вшыткы три дорогы проходжіня гры (Паціфіста, Невтралный, Ґеноціда).<ref>{{Cite web |url=https://gamejolt.com/games/undertale-red-yellow/877387 |title=Undertale: Red & Yellow |publisher=Game Jolt |author=Shinix |language=en |accessdate=18. авґуста 2026}}</ref> Наперек шпекулаціям у рамках фанушиковской комуніты ся оріґіналный тім Team UTY на вывої той модіфікації не подїлять. Проєкт не є офіціалным доповнїнём і нїґда не быв узнаный за канонічне продовжіня ани выросток історії. Шпекулації о „общім вывої“ ці помочі ся векшынов высвітлюють шпеціфіками інді-модіфікацій на моторї GameMaker: хоснованём отвореной датабазы герных жрїдел (асетів) оріґіналной гры і неформалнов комунікаціёв вывоярїв на соціалных сїтях, што єднак проєкт не робить офіціалным. К авґусту 2026 є модіфікація іщі незмінно в фазї актівного вывоя (WIP). В актуалній верзії не є проходжіня гры повне — доступный герный обсяг дочасно кончіть на зачатку локації Steamworks при заблокованім ліфту, котрый є частёв сюжету.<ref>{{Cite web |url=https://gamebanana.com/mods/496958 |title=Undertale: Red & Yellow (WIP) |publisher=GameBanana |author=Shinix |language=en |accessdate=18. авґуста 2026}}</ref> == Референції == {{референції}} == Одказы == * [https://gamejolt.com/games/UndertaleYellow/136925 Undertale Yellow] на [[Game Jolt]] * [https://www.indiedb.com/games/undertale-yellow Undertale Yellow] на [[IndieDB]] * [https://www.imdb.com/title/tt31539357/ Undertale Yellow] на [[IMDb]] {{Undertale|state=collapsed}} [[Катеґорія:Гры про Windows]] [[Катеґорія:Відеогры про єдного грача]] [[Катеґорія:Ролёвы відеогры]] [[Катеґорія:Відеогры в ретро штілї]] [[Катеґорія:Незалежны відеогры]] [[Катеґорія:Фанушиковскы гры]] [[Катеґорія:Відеогры з року 2023]] [[Катеґорія:Відеогерны пріквелы]] [[Катеґорія:Undertale]] [[Катеґорія:Портал фентезі]] re78f36cafgoenm7ayb228isk2b7z6h 168265 168263 2026-08-18T00:19:15Z Halajkovič 33393 168265 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Infobox | bodystyle = width: 23em; font-size: 89% | above = Undertale Yellow | titlestyle = | abovestyle = background-color: #E9EAEE | headerstyle = background-color: #E9EAEE | image = [[Файл:Undertale Yellow vector logo on black borders.svg|250px]] | caption = | label1 = Вывоярь | data1 = Team Undertale Yellow | label2 = Выдаватель | data2 = [[Game Jolt]] | label3 = Жанер | data3 = ролёва відеогра, пригоды | label4 = Платформа | data4 = [[Microsoft Windows]] | label5 = Датум выданя | data5 = 9. децембра 2023 | label6 = Режім гры | data6 = Гра єдного грача | label7 = Язык | data7 = [[Анґліцькый язык|анґліцькый]] | header10 = Творцёве | header10style = background-color: #e0e0e0; | label11 = Режісер | data11 = MasterSwordRemix | label12 = Сценаріста | data12 = Pippy V</br>MasterSwordRemix</br>AWildDaydreamer | label13 = [[Проґраматор]] | data13 = Spasco</br>MysteryRacer | label14 = Умелець | data14 = AWildDaydreamer</br>Fireburn02</br>Gaziter</br>Emmalume | label15 = Композітор | data15 = MasterSwordRemix</br>MyNewSoundtrack</br>NoteBlock | header20 = Технічны детайлы | header20style = background-color: #e0e0e0; | label21 = Мотор | data21 = GameMaker Studio }} '''Undertale Yellow''' ('''UTY'''), даколи просто '''жовтуха''' (з {{lang-en|yellow}} – жовтый) є ролёва відеогра, котра вышла на [[Game Jolt]] про [[Microsoft Windows]] [[9. децембер|9. децембра]] [[2023]]. Гра, котру вывинув тім Team Undertale Yellow як фанушиковскый [[пріквел]] к грї [[Undertale]], розповідать сюжет о поставі Кловер — [[Фіктівна постава|поставі]] зо жовтов душов з гры Undertale, котра путує незнамов дорогов, жебы ся вернути на поверьхность.<ref>{{Cite web|date=2023-12-11|title=Fan-Made Free-to-Play Undertale Prequel Has Been Released|url=https://80.lv/articles/fan-made-free-to-play-undertale-prequel-has-been-released/|accessdate=2023-12-21|website=80.lv|language=en}}</ref> == Грательность == Undertale Yellow є ролёва гра, котра хоснує подобны герны механікы як Undertale. Грач овладать поставу, котра ся очухать в Підземлї, величезна підземна країна повной монштрів. Подобно як в Undertale, грач дослїджує розлічны міста, стрїчать ся з множством постав і рїшать гаданкы на дорозї к замку краля Азґора. Окрем знамых локацій і постав зо свого передходцю гра понукать много оріґіналных реґіонів і монштрів. Окрем того быв захованый концепт, подля котрого діалоґы і обтяжность гры прямо залежать од рїшінь грача – забити або змиловати монштрів, з котрыма ся стрїчать. Єдным з ключовых роздїлів меджі гров Undertale Yellow і єй передходцём є герна постава, особа недефінованого поглавя<ref>{{Cite web|last=MasterSwordRemix|date=2023-12-01|title=Clover as well as frisk/chara will be asexual/they/them?|url=https://www.tumblr.com/undertale-yellow/735532411639791616/clover-as-well-as-friskchara-will-be|website=Tumblr|language=en-US}}</ref> меном Кловер, котра втїлює черту „Справедливости“. На роздїл од гры Undertale, де сі постава може вольно міняти выбаву, Кловер всягды носить ковбойскый капелюх і револвер. То до істой міры мінять механіку выбавы, протоже теперь грач не мінять збраню або панцірї, але розлічны тіпы муніції і додатків на посилнїня атакы ай обороны. Окрем того мать Кловер можность бігати по підземнім свїтї за помочі клавесы „Shift“ або „X“, тогды як постава в Undertale може лем ходити. Почас свого путованя грач бере участь в ходовых битках з монштрами. Почас ходу противника грач овладать малым сердцём, котре представлює душу Кловера, жебы обышов атаку тіпу „bullet hell“. Дакотры бої з босами вводять дочасны режімы, котры мінять рух і способности душі. Кедь грач програть з босом, може то дораз скусити зась на образовцї Game Over. Во своёму ходу сі грач може выбрати з можности FIGHT (БОЙ), ACT (ДЇЯ), ITEM (ПРЕДМЕТЫ) і MERCY (МІЛОСЕРДНОСТЬ), з котрых кажда фунґує подобно як в грї Undertale. Кедь є уж зволена можность FIGHT (БОЙ), намісто звычайного указовача вдарїню ся обявить терч на стрїльбу і грач мусить стиснути ґомбічку в істім часї, жебы міг овладати способованя шкоды. == Сюжет == Подїї гры Undertale Yellow ся одогравать во свїтї Undertale, де были монштры увязнены під горов Ебот по поражцї во войнї проти людей. Азґор, краль монштрів, назберав пять зо семох людьскых душ потребных на подоланя барьєры ведучой на поверьхность. Історія зачінать, кедь ся Кловер, людьске дїтя, лїзе на гору, жебы знайти пять страченых людей. По скоку до Підземля, кралёвства монштрів, стрїчать сочувствованого монштра меном Торіел. В містности з выпиначами єден з выпиначів в гаданцї ся ламать і пошле Кловера до Темных руїн. Теперь, кедь є постава сама, стрїчать Квітика, мудру квітку, котра му давать оглядом герных механік і рекомендує поставі Кловер, жебы ся выдав на дорогу до замку Азґора. Таксамо уможнює му выужыти свою рїшытельность на уложіня гры і записаня проґресу в потребній точцї. При путованю Підземлём Кловер дослїджує розлічны локаліты і стрїчать ся з многыма монштрами. В Темных руїнах постава стрїчать вампірьского монштра меном Давл, з котрого дому веде дорога до лїса Сновдіна. По опущіню Руїн стрїчать Кловер Мартлет, птаха члена Кралёвской варты. Кловер хоснує Мартлетів плїт на путованя зо Сновдіна до Хотленда, локаліты найблизшой к замку Азґора. Зражка з перепонов їх лемже одшмарить до пустынных Дюн. В містї під назвов Дикый выход постава стрїчать Старло, містьского шеріфа зо звіздами на голові, і Церобу, монштра подобного на кіцуне і Старлого приятеля з дїтства. Почас побытю там ся грач дізнав о умертім мужови Церобы, Чуджінови, і їх дївкы Канако, причім послїдня счезнула. Кловер поразить Старла в бою і потім ся дістане до опущеного поднику знамого як „Steamworks“, де жыє неприятельскый робот меном Аксіс. Кловер мусить через нёго пройти, жебы ся дістати до Хотленда. Каждый монштер, котрый ся обявить почас дорогы, вступить до боя з грачом і дає му на выбер: забити або змиловати. === Невтралный конець === Історія гры ся одвивать в залежности од того, як грачі справують стрїтнутя з монштрами. Рїшіня забити дакотрых, але не вшыткых монштрів веде к „невтралному“ концю. По проходжены Steamworks і перемозї над роботом Аксіс в дуелї єден на єдного дістане Кловер лист од Мартлет, жебы ся стрїтили на даху UG Apartments в Хотлендї. Там предложе Кловерови, жебы зістав в Підземлї і выгнув ся конфронтацій з Азґором. Кедь ся Кловер майже сугласить, Квітик їх обох забє, розъяреный тым, же ёго план дістати cя ку кралёви провалив. Розкрытём своєй правдивой формы Квітик признавать, же быв свідком того, як грач зістав або умерав в Підземлї в каждій попереднїй часовій лінії. Жебы змінити ход своєй історії, Квітик перепнув выпинач в Руїнах перед приходом Кловера. В Кловеровій голові ся одогровать ночна mora в подобі серії босів, кедь ся Квітик покушать ёго людьску душу. Лемже ся наконець Квітикови тот бой омерзить; з одкликанём ся на Кловерове одмітнутя вздати ся, верне часову лінію на повный зачаток в надїї, же постава досягне лїпшый конець в далшім покусї, і гра нагле кончіть, чім ся завершує цікл сюжету. === Добрый (паціфістічный) конець === Рїшіня не забити жадного з монштрів веде к „паціфістічному“ концю. Цероба розкрывать, же єй дївка Канако „схалїла“ до комы а єй тїло ся находить в лабораторії кралёвской ученкынї Алфіс в Хотлендї. Твердячі, же є то найскорша дорога, Цероба спроваджать Кловера через Steamworks; вєдно поступують локаціёв і мірно поразять робота Аксіс. Обявить ся Старло, котрый спохыбнює Церобіны мотівы, нашто вна в паніцї утїче і несвідомо опустить Кловера. Кедь Кловер і Мартлет дослїджують єй дім, розкрывать Чуджінів покус створити серум, котрый посилнює душу монштра, з помочі душы людей і „бос монстра“, чім розкрывать Церобін план привести дївку к розуму з помочі Кловеровой душі. По стрїтнуты на даху UG Apartments ся Кловер і Мартлет выдавають до Нового дому, де ся находять Цероба і Старло. Цероба, котра зразила до замлїтя двох далшых монштрів, атаковать протаґоніста в послїднїм бої. Cпоминкы Церобы почас биткы указують, же Канако упала до депресії потім, што пересвідчіла Церобу, жебы на нёй выпробовав серум. По поражцї од Кловера Цероба безнадїйно падать і просить Кловера, жебы ю добив. Кедь грачі забють Церобу, Старло выразить свою неволю проти поставы, як лем одыйде, а Мартлет одпроваджовать Кловера до тронной салы замку; гра кончіть тым, же Азґор сі в резултатї биткы возьме людьску душу. В другім концї Церобіне мілосердниство ю підбурює, жебы выразила жалость над своїма дїями, як ся змірить з ґрупов; гра кончіть тым, же Кловер ся вырїшив пожертвовати свою душу, жебы міг помочі ослободити монштрів. В такім припадї є по тітулках мож бачіти сцену, в котрій Далв, Мартлет, Старло і Цероба шмарять Кловерів капелюх і револвер на плоти в Вотерфоллї, котра на концї вымітує предметы на складку. Тот конець робить фанушиковскый пріквел канонічным Undertale, протоже в будучности найдуть ковбойскый капелюх і порожнїй піштоль на складцї одпаду іншы поставы гры. === Немілосердный (ґеноцідный) конець === Забитя каждого монштра, з котрым мож боёвати, головно посередництвом ґріндінґу, веде к концю „Ґеноціда“ або „Без мілосердниства“. Кедьже протаґоніста ся ставать штораз крутїшым і аґресівнїшым, історія гры набывать темны тоны. По знічіню вшыткых неприятелїв в Руїнах Кловер вымусить Мартлет утечі, нашто ся постава сама сїдать на плїт до Дюн. В Дюнах Кловер в дуелї на смерть застрїлить Старла і забє Церобу, кедь ся та покушать помстити за свого приятеля. В Steamworks постава терорізує робота Аксіс, як го зничіть силным выстрїлом зо свого револвера. На даху UG Apartments ся Мартлет з помочі серуму з лабораторії Алфіс перемінить на міцне бытя і покусить ся заставити Кловера. Потім, як Мартлет помре і розтопить ся в резултатї бочных ефектів серуму, Квітик ся видимо розгнївать на грача за ёго дїї, але трафунком розкрыть своє прагнїня вкрасти людьскы душы. Вдяка новій силї Кловер блокує способность Квітика захранити ся, чім перекрыть ёго утїк, і забє го. По вступі до тронной салы замку Кловер моментално поразить Азґора міцным лучом выстрїленым зо своєй душы. Гра кончіть тым, же Кловер абсорбовать душу краля і перекрочіть барьєру з пятёма захраненыма людьскыма душами. Взглядом на крутость подїї того конця є єдиный, котрый є цалком незлучітельный з каноном Undertale. == Вывой == Гра Undertale Yellow ся вывивала сім років по тім, што єй вывой схвалив Тобі Фокс, творця гры Undertale, на основі контакту з тімом Team Undertale Yellow.<ref>{{Cite news|last=Sullivan|first=Kean|date=19 січня 2022|title=Undertale Fan Prequel is Almost Done|language=en|work=Game Rant|url=https://gamerant.com/undertale-yellow-fan-prequel/|accessdate=15 грудня 2023}}</ref> Гра была створена з помочі мотору GameMaker Studio під веджінём і подля нападу сценарісту і композітора MasterSwordRemix. Офіціалный анонс гры ся одбыв в апрілї 2016 вєдно з трейлером, котрый створив Figburn, і планованым датумом выданя „скоро“.<ref>{{Citation|last=MasterSwordRemix|title=Undertale Yellow (Official Reveal Trailer)|date=30 квітня 2016|url=https://www.youtube.com/watch?v=Vru1B9snXoo|access-date=2023-12-20|language=en}}</ref> Одтогды ся тым вывоярїв быстро розросло, припоїло ся к нёму веце аніматорів, малярїв, композіторів і сценарістів, котры наконець створили тым з веце як двадцятёма членами. Undertale Yellow Soundtrack обсягує 135 оріґіналных складеб, з котрых дакотры выходять з композіцій гры Undertale. Хоць ся спочатку плановало, же гра выйде в зимі 2022, наконець была выдана безплатно 9. децембра 2023.<ref>{{Cite web|last=Fahey|first=Mike|date=2022-01-18|title=Undertale Fan Prequel Six Years In The Making Almost Done, Looks Fantastic|url=https://kotaku.com/undertale-fan-prequel-six-years-in-the-making-almost-do-1848375747|accessdate=2023-12-12|website=[[Kotaku]]|language=en}}</ref><ref>{{Citation|last=MasterSwordRemix|title=Undertale Yellow Launch Trailer|date=9 грудня 2023|url=https://www.youtube.com/watch?v=pr4OTPFtLrA|access-date=2023-12-21|language=en}}</ref> == Приятя == Гру з великым напятём очековали хоснователї YouTube і по выданю сі выслужыла позітівно одкликы. Вілл Нелсон з PCGamesN порекомендовав гру фанушикам Undertale, причім позначів, же [[Тобі Фокс]] зачінав з фанушиковсков гров EarthBound, і выразив ся, же „бачіти, як інша ґрупа вывоярїв завершать круг сюжету [...] є просто чудесно“.<ref>{{Cite web|last=Nelson|first=Will|date=2023-12-10|title=Steam's best indie game gets a colossal free prequel seven years in the making|url=https://www.pcgamesn.com/undertale/yellow|accessdate=2023-12-12|website=PCGamesN|language=en-US}}</ref> == Фанушиковскы модіфікації == Хоць є гра „Undertale Yellow“ сама о собі фанушиковскым дїлом, єй популарность іншпіровала далшых незалежных вывоярїв к створїню розсяглых неофіціалных модіфікацій. Найвекшу позорность комуніты выкликав проєкт під назвов „Undertale: Red & Yellow“, котрый створює незалежный вывоярь під псевдонімом Shinix. Головнов особливостёв проєкту є навернутя ку класічной герной механіцї з оріґіналной гры „Undertale“: намісто жовтой душі, котра могла стрїляти, грач овладать звычайну червену душу. Кедьже атакы неприятелїв в „Undertale Yellow“ были створены з оглядом на стрїльбу, тота зміна сі жадає нелем візуалны управы, але ай повне перероблїня взорів атаків босів, як ай адаптація діалоґів і реакцій герного світа про вшыткы три дорогы проходжіня гры (Паціфіста, Невтралный, Ґеноціда).<ref>{{Cite web |url=https://gamejolt.com/games/undertale-red-yellow/877387 |title=Undertale: Red & Yellow |publisher=Game Jolt |author=Shinix |language=en |accessdate=18. авґуста 2026}}</ref> Наперек шпекулаціям у рамках фанушиковской комуніты ся оріґіналный тім Team UTY на вывої той модіфікації не подїлять. Проєкт не є офіціалным доповнїнём і нїґда не быв узнаный за канонічне продовжіня ани выросток історії. Шпекулації о „общім вывої“ ці помочі ся векшынов высвітлюють шпеціфіками інді-модіфікацій на моторї GameMaker: хоснованём отвореной датабазы герных жрїдел (асетів) оріґіналной гры і неформалнов комунікаціёв вывоярїв на соціалных сїтях, што єднак проєкт не робить офіціалным. К авґусту 2026 є модіфікація іщі незмінно в фазї актівного вывоя (WIP). В актуалній верзії не є проходжіня гры повне — доступный герный обсяг дочасно кончіть на зачатку локації Steamworks при заблокованім ліфту, котрый є частёв сюжету.<ref>{{Cite web |url=https://gamebanana.com/mods/496958 |title=Undertale: Red & Yellow (WIP) |publisher=GameBanana |author=Shinix |language=en |accessdate=18. авґуста 2026}}</ref> == Референції == {{референції}} == Одказы == * [https://gamejolt.com/games/UndertaleYellow/136925 Undertale Yellow] на [[Game Jolt]] * [https://www.indiedb.com/games/undertale-yellow Undertale Yellow] на [[IndieDB]] * [https://www.imdb.com/title/tt31539357/ Undertale Yellow] на [[IMDb]] {{Undertale|state=collapsed}} [[Катеґорія:Гры про Windows]] [[Катеґорія:Відеогры про єдного грача]] [[Катеґорія:Ролёвы відеогры]] [[Катеґорія:Відеогры в ретро штілї]] [[Катеґорія:Незалежны відеогры]] [[Катеґорія:Фанушиковскы гры]] [[Катеґорія:Відеогры з року 2023]] [[Катеґорія:Відеогерны пріквелы]] [[Катеґорія:Undertale]] [[Катеґорія:Портал фентезі]] 7pc8m3gt2epsnks1r1p8i87g6u6bo62 168266 168265 2026-08-18T01:42:54Z Halajkovič 33393 /* Фанушиковскы модіфікації */ +доповнїня і корекція 168266 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Infobox | bodystyle = width: 23em; font-size: 89% | above = Undertale Yellow | titlestyle = | abovestyle = background-color: #E9EAEE | headerstyle = background-color: #E9EAEE | image = [[Файл:Undertale Yellow vector logo on black borders.svg|250px]] | caption = | label1 = Вывоярь | data1 = Team Undertale Yellow | label2 = Выдаватель | data2 = [[Game Jolt]] | label3 = Жанер | data3 = ролёва відеогра, пригоды | label4 = Платформа | data4 = [[Microsoft Windows]] | label5 = Датум выданя | data5 = 9. децембра 2023 | label6 = Режім гры | data6 = Гра єдного грача | label7 = Язык | data7 = [[Анґліцькый язык|анґліцькый]] | header10 = Творцёве | header10style = background-color: #e0e0e0; | label11 = Режісер | data11 = MasterSwordRemix | label12 = Сценаріста | data12 = Pippy V</br>MasterSwordRemix</br>AWildDaydreamer | label13 = [[Проґраматор]] | data13 = Spasco</br>MysteryRacer | label14 = Умелець | data14 = AWildDaydreamer</br>Fireburn02</br>Gaziter</br>Emmalume | label15 = Композітор | data15 = MasterSwordRemix</br>MyNewSoundtrack</br>NoteBlock | header20 = Технічны детайлы | header20style = background-color: #e0e0e0; | label21 = Мотор | data21 = GameMaker Studio }} '''Undertale Yellow''' ('''UTY'''), даколи просто '''жовтуха''' (з {{lang-en|yellow}} – жовтый) є ролёва відеогра, котра вышла на [[Game Jolt]] про [[Microsoft Windows]] [[9. децембер|9. децембра]] [[2023]]. Гра, котру вывинув тім Team Undertale Yellow як фанушиковскый [[пріквел]] к грї [[Undertale]], розповідать сюжет о поставі Кловер — [[Фіктівна постава|поставі]] зо жовтов душов з гры Undertale, котра путує незнамов дорогов, жебы ся вернути на поверьхность.<ref>{{Cite web|date=2023-12-11|title=Fan-Made Free-to-Play Undertale Prequel Has Been Released|url=https://80.lv/articles/fan-made-free-to-play-undertale-prequel-has-been-released/|accessdate=2023-12-21|website=80.lv|language=en}}</ref> == Грательность == Undertale Yellow є ролёва гра, котра хоснує подобны герны механікы як Undertale. Грач овладать поставу, котра ся очухать в Підземлї, величезна підземна країна повной монштрів. Подобно як в Undertale, грач дослїджує розлічны міста, стрїчать ся з множством постав і рїшать гаданкы на дорозї к замку краля Азґора. Окрем знамых локацій і постав зо свого передходцю гра понукать много оріґіналных реґіонів і монштрів. Окрем того быв захованый концепт, подля котрого діалоґы і обтяжность гры прямо залежать од рїшінь грача – забити або змиловати монштрів, з котрыма ся стрїчать. Єдным з ключовых роздїлів меджі гров Undertale Yellow і єй передходцём є герна постава, особа недефінованого поглавя<ref>{{Cite web|last=MasterSwordRemix|date=2023-12-01|title=Clover as well as frisk/chara will be asexual/they/them?|url=https://www.tumblr.com/undertale-yellow/735532411639791616/clover-as-well-as-friskchara-will-be|website=Tumblr|language=en-US}}</ref> меном Кловер, котра втїлює черту „Справедливости“. На роздїл од гры Undertale, де сі постава може вольно міняти выбаву, Кловер всягды носить ковбойскый капелюх і револвер. То до істой міры мінять механіку выбавы, протоже теперь грач не мінять збраню або панцірї, але розлічны тіпы муніції і додатків на посилнїня атакы ай обороны. Окрем того мать Кловер можность бігати по підземнім свїтї за помочі клавесы „Shift“ або „X“, тогды як постава в Undertale може лем ходити. Почас свого путованя грач бере участь в ходовых битках з монштрами. Почас ходу противника грач овладать малым сердцём, котре представлює душу Кловера, жебы обышов атаку тіпу „bullet hell“. Дакотры бої з босами вводять дочасны режімы, котры мінять рух і способности душі. Кедь грач програть з босом, може то дораз скусити зась на образовцї Game Over. Во своёму ходу сі грач може выбрати з можности FIGHT (БОЙ), ACT (ДЇЯ), ITEM (ПРЕДМЕТЫ) і MERCY (МІЛОСЕРДНОСТЬ), з котрых кажда фунґує подобно як в грї Undertale. Кедь є уж зволена можность FIGHT (БОЙ), намісто звычайного указовача вдарїню ся обявить терч на стрїльбу і грач мусить стиснути ґомбічку в істім часї, жебы міг овладати способованя шкоды. == Сюжет == Подїї гры Undertale Yellow ся одогравать во свїтї Undertale, де были монштры увязнены під горов Ебот по поражцї во войнї проти людей. Азґор, краль монштрів, назберав пять зо семох людьскых душ потребных на подоланя барьєры ведучой на поверьхность. Історія зачінать, кедь ся Кловер, людьске дїтя, лїзе на гору, жебы знайти пять страченых людей. По скоку до Підземля, кралёвства монштрів, стрїчать сочувствованого монштра меном Торіел. В містности з выпиначами єден з выпиначів в гаданцї ся ламать і пошле Кловера до Темных руїн. Теперь, кедь є постава сама, стрїчать Квітика, мудру квітку, котра му давать оглядом герных механік і рекомендує поставі Кловер, жебы ся выдав на дорогу до замку Азґора. Таксамо уможнює му выужыти свою рїшытельность на уложіня гры і записаня проґресу в потребній точцї. При путованю Підземлём Кловер дослїджує розлічны локаліты і стрїчать ся з многыма монштрами. В Темных руїнах постава стрїчать вампірьского монштра меном Давл, з котрого дому веде дорога до лїса Сновдіна. По опущіню Руїн стрїчать Кловер Мартлет, птаха члена Кралёвской варты. Кловер хоснує Мартлетів плїт на путованя зо Сновдіна до Хотленда, локаліты найблизшой к замку Азґора. Зражка з перепонов їх лемже одшмарить до пустынных Дюн. В містї під назвов Дикый выход постава стрїчать Старло, містьского шеріфа зо звіздами на голові, і Церобу, монштра подобного на кіцуне і Старлого приятеля з дїтства. Почас побытю там ся грач дізнав о умертім мужови Церобы, Чуджінови, і їх дївкы Канако, причім послїдня счезнула. Кловер поразить Старла в бою і потім ся дістане до опущеного поднику знамого як „Steamworks“, де жыє неприятельскый робот меном Аксіс. Кловер мусить через нёго пройти, жебы ся дістати до Хотленда. Каждый монштер, котрый ся обявить почас дорогы, вступить до боя з грачом і дає му на выбер: забити або змиловати. === Невтралный конець === Історія гры ся одвивать в залежности од того, як грачі справують стрїтнутя з монштрами. Рїшіня забити дакотрых, але не вшыткых монштрів веде к „невтралному“ концю. По проходжены Steamworks і перемозї над роботом Аксіс в дуелї єден на єдного дістане Кловер лист од Мартлет, жебы ся стрїтили на даху UG Apartments в Хотлендї. Там предложе Кловерови, жебы зістав в Підземлї і выгнув ся конфронтацій з Азґором. Кедь ся Кловер майже сугласить, Квітик їх обох забє, розъяреный тым, же ёго план дістати cя ку кралёви провалив. Розкрытём своєй правдивой формы Квітик признавать, же быв свідком того, як грач зістав або умерав в Підземлї в каждій попереднїй часовій лінії. Жебы змінити ход своєй історії, Квітик перепнув выпинач в Руїнах перед приходом Кловера. В Кловеровій голові ся одогровать ночна mora в подобі серії босів, кедь ся Квітик покушать ёго людьску душу. Лемже ся наконець Квітикови тот бой омерзить; з одкликанём ся на Кловерове одмітнутя вздати ся, верне часову лінію на повный зачаток в надїї, же постава досягне лїпшый конець в далшім покусї, і гра нагле кончіть, чім ся завершує цікл сюжету. === Добрый (паціфістічный) конець === Рїшіня не забити жадного з монштрів веде к „паціфістічному“ концю. Цероба розкрывать, же єй дївка Канако „схалїла“ до комы а єй тїло ся находить в лабораторії кралёвской ученкынї Алфіс в Хотлендї. Твердячі, же є то найскорша дорога, Цероба спроваджать Кловера через Steamworks; вєдно поступують локаціёв і мірно поразять робота Аксіс. Обявить ся Старло, котрый спохыбнює Церобіны мотівы, нашто вна в паніцї утїче і несвідомо опустить Кловера. Кедь Кловер і Мартлет дослїджують єй дім, розкрывать Чуджінів покус створити серум, котрый посилнює душу монштра, з помочі душы людей і „бос монстра“, чім розкрывать Церобін план привести дївку к розуму з помочі Кловеровой душі. По стрїтнуты на даху UG Apartments ся Кловер і Мартлет выдавають до Нового дому, де ся находять Цероба і Старло. Цероба, котра зразила до замлїтя двох далшых монштрів, атаковать протаґоніста в послїднїм бої. Cпоминкы Церобы почас биткы указують, же Канако упала до депресії потім, што пересвідчіла Церобу, жебы на нёй выпробовав серум. По поражцї од Кловера Цероба безнадїйно падать і просить Кловера, жебы ю добив. Кедь грачі забють Церобу, Старло выразить свою неволю проти поставы, як лем одыйде, а Мартлет одпроваджовать Кловера до тронной салы замку; гра кончіть тым, же Азґор сі в резултатї биткы возьме людьску душу. В другім концї Церобіне мілосердниство ю підбурює, жебы выразила жалость над своїма дїями, як ся змірить з ґрупов; гра кончіть тым, же Кловер ся вырїшив пожертвовати свою душу, жебы міг помочі ослободити монштрів. В такім припадї є по тітулках мож бачіти сцену, в котрій Далв, Мартлет, Старло і Цероба шмарять Кловерів капелюх і револвер на плоти в Вотерфоллї, котра на концї вымітує предметы на складку. Тот конець робить фанушиковскый пріквел канонічным Undertale, протоже в будучности найдуть ковбойскый капелюх і порожнїй піштоль на складцї одпаду іншы поставы гры. === Немілосердный (ґеноцідный) конець === Забитя каждого монштра, з котрым мож боёвати, головно посередництвом ґріндінґу, веде к концю „Ґеноціда“ або „Без мілосердниства“. Кедьже протаґоніста ся ставать штораз крутїшым і аґресівнїшым, історія гры набывать темны тоны. По знічіню вшыткых неприятелїв в Руїнах Кловер вымусить Мартлет утечі, нашто ся постава сама сїдать на плїт до Дюн. В Дюнах Кловер в дуелї на смерть застрїлить Старла і забє Церобу, кедь ся та покушать помстити за свого приятеля. В Steamworks постава терорізує робота Аксіс, як го зничіть силным выстрїлом зо свого револвера. На даху UG Apartments ся Мартлет з помочі серуму з лабораторії Алфіс перемінить на міцне бытя і покусить ся заставити Кловера. Потім, як Мартлет помре і розтопить ся в резултатї бочных ефектів серуму, Квітик ся видимо розгнївать на грача за ёго дїї, але трафунком розкрыть своє прагнїня вкрасти людьскы душы. Вдяка новій силї Кловер блокує способность Квітика захранити ся, чім перекрыть ёго утїк, і забє го. По вступі до тронной салы замку Кловер моментално поразить Азґора міцным лучом выстрїленым зо своєй душы. Гра кончіть тым, же Кловер абсорбовать душу краля і перекрочіть барьєру з пятёма захраненыма людьскыма душами. Взглядом на крутость подїї того конця є єдиный, котрый є цалком незлучітельный з каноном Undertale. == Вывой == Гра Undertale Yellow ся вывивала сім років по тім, што єй вывой схвалив Тобі Фокс, творця гры Undertale, на основі контакту з тімом Team Undertale Yellow.<ref>{{Cite news|last=Sullivan|first=Kean|date=19 січня 2022|title=Undertale Fan Prequel is Almost Done|language=en|work=Game Rant|url=https://gamerant.com/undertale-yellow-fan-prequel/|accessdate=15 грудня 2023}}</ref> Гра была створена з помочі мотору GameMaker Studio під веджінём і подля нападу сценарісту і композітора MasterSwordRemix. Офіціалный анонс гры ся одбыв в апрілї 2016 вєдно з трейлером, котрый створив Figburn, і планованым датумом выданя „скоро“.<ref>{{Citation|last=MasterSwordRemix|title=Undertale Yellow (Official Reveal Trailer)|date=30 квітня 2016|url=https://www.youtube.com/watch?v=Vru1B9snXoo|access-date=2023-12-20|language=en}}</ref> Одтогды ся тым вывоярїв быстро розросло, припоїло ся к нёму веце аніматорів, малярїв, композіторів і сценарістів, котры наконець створили тым з веце як двадцятёма членами. Undertale Yellow Soundtrack обсягує 135 оріґіналных складеб, з котрых дакотры выходять з композіцій гры Undertale. Хоць ся спочатку плановало, же гра выйде в зимі 2022, наконець была выдана безплатно 9. децембра 2023.<ref>{{Cite web|last=Fahey|first=Mike|date=2022-01-18|title=Undertale Fan Prequel Six Years In The Making Almost Done, Looks Fantastic|url=https://kotaku.com/undertale-fan-prequel-six-years-in-the-making-almost-do-1848375747|accessdate=2023-12-12|website=[[Kotaku]]|language=en}}</ref><ref>{{Citation|last=MasterSwordRemix|title=Undertale Yellow Launch Trailer|date=9 грудня 2023|url=https://www.youtube.com/watch?v=pr4OTPFtLrA|access-date=2023-12-21|language=en}}</ref> == Приятя == Гру з великым напятём очековали хоснователї YouTube і по выданю сі выслужыла позітівно одкликы. Вілл Нелсон з PCGamesN порекомендовав гру фанушикам Undertale, причім позначів, же [[Тобі Фокс]] зачінав з фанушиковсков гров EarthBound, і выразив ся, же „бачіти, як інша ґрупа вывоярїв завершать круг сюжету [...] є просто чудесно“.<ref>{{Cite web|last=Nelson|first=Will|date=2023-12-10|title=Steam's best indie game gets a colossal free prequel seven years in the making|url=https://www.pcgamesn.com/undertale/yellow|accessdate=2023-12-12|website=PCGamesN|language=en-US}}</ref> == Фанушиковскы модіфікації == === Undertale: Red & Yellow === Хоць є гра „Undertale Yellow“ сама о собі фанушиковскым дїлом, єй популарность іншпіровала далшых незалежных вывоярїв к створїню розсяглых неофіціалных модіфікацій. Найвекшу позорность комуніты выкликав проєкт під назвов „Undertale: Red & Yellow“, котрый створює незалежный вывоярь під псевдонімом Shinix. Головнов особливостёв проєкту є навернутя ку класічной герной механіцї з оріґіналной гры „Undertale“: намісто жовтой душі, котра могла стрїляти, грач овладать звычайну червену душу. Кедьже атакы неприятелїв в „Undertale Yellow“ были створены з оглядом на стрїльбу, тота зміна сі жадає нелем візуалны управы, але ай повне перероблїня взорів атаків босів, як ай адаптація діалоґів і реакцій герного світа про вшыткы три дорогы проходжіня гры (Паціфіста, Невтралный, Ґеноціда).<ref>{{Cite web |url=https://gamejolt.com/games/undertale-red-yellow/877387 |title=Undertale: Red & Yellow |publisher=Game Jolt |author=Shinix |language=en |accessdate=2026-08-18}}</ref> Наперек шпекулаціям у рамках фанушиковской комуніты ся оріґіналный тім Team UTY на вывої той модіфікації не подїлять. Проєкт не є офіціалным доповнїнём і нїґда не быв узнаный за канонічне продовжіня ани выросток історії. Шпекулації о „общім вывої“ ці помочі ся векшынов высвітлюють шпеціфіками інді-модіфікацій на моторї GameMaker: хоснованём отвореной датабазы герных средств оріґіналной гры і неформалнов комунікаціёв вывоярїв на соціалных сїтях, што єднак проєкт не робить офіціалным. К авґусту 2026 є модіфікація іщі незмінно в фазї актівного вывоя (WIP). В актуалній верзії не є проходжіня гры повне — доступный герный обсяг дочасно кончіть на зачатку локації Steamworks при заблокованім ліфту, котрый є частёв сюжету.<ref>{{Cite web |url=https://gamebanana.com/mods/496958 |title=Undertale: Red & Yellow (WIP) |publisher=GameBanana |author=Shinix |language=en |accessdate=2026-08-18}}</ref> === Deltarune Yellow === Окрем прямых модіфікацій вела популарность гры к взнику самостатных фанушиковскых выростків. Найвыразнїшым з них є проєкт під назвов „Deltarune Yellow“, котрый вывивать незалежный тім на челї з вывояром під псевдонімом toastemperor1.<ref name="gj_dy">{{Cite web |url=https://gamejolt.com/games/deltaruneyellow/981988 |title=Deltarune Yellow |author=toastemperor1 |website=Game Jolt |language=en |access-date=2026-08-18}}</ref> На роздїл од оріґіналной гры і векшыны модів, котры хоснують средства мотора GameMaker, тота гра взникать од нулы на отворенім моторї Godot.<ref>{{Cite web |url=https://toastemperor1.itch.io/deltarune-yellow |title=Deltarune Yellow by toastemperor1 |website=itch.io |language=en |access-date=2026-08-18}}</ref> Концепчно є проєкт презентованый як „фанушиковска гра на фанушиковску гру“ і переносить поставы з гры „Undertale Yellow“ до світа гры „Deltarune“. Головнов поставов є Канако, котра ся трапить в таємнім „Темнім світї“ (Dark World).<ref>{{Cite AV media |url=https://www.youtube.com/watch?v=uoVyzycd_dY |title=Deltarune Yellow Chapter 1 Playthrough |publisher=YouTube |language=en |access-date=2026-08-18}}</ref> То кардінално мінять герный процес: намісто класічных боїв єдного проти єдного была заведжена сістема ґруповых боїв. Грач овладать одразу дакілько постав, причім хоснує механікы маґії, тімовых дїй (Acts) і тактічной шкалы напятя (TP). Проєкт не мать жадной офіціалной звязи з тімом Team UTY а іде вылучно о фанушиковскый кросовер, котрый споює штіл і механікы двох розлічных гер. Став вывоя ся реґуларно актуалізує на платформі Game Jolt у формі денників вывоярїв.<ref name="gj_dy" /> == Референції == {{референції}} == Одказы == * [https://gamejolt.com/games/UndertaleYellow/136925 Undertale Yellow] на [[Game Jolt]] * [https://www.indiedb.com/games/undertale-yellow Undertale Yellow] на [[IndieDB]] * [https://www.imdb.com/title/tt31539357/ Undertale Yellow] на [[IMDb]] {{Undertale|state=collapsed}} [[Катеґорія:Гры про Windows]] [[Катеґорія:Відеогры про єдного грача]] [[Катеґорія:Ролёвы відеогры]] [[Катеґорія:Відеогры в ретро штілї]] [[Катеґорія:Незалежны відеогры]] [[Катеґорія:Фанушиковскы гры]] [[Катеґорія:Відеогры з року 2023]] [[Катеґорія:Відеогерны пріквелы]] [[Катеґорія:Undertale]] [[Катеґорія:Портал фентезі]] i630cqdnc3kt1o98lbrtiannwgkvrjl 168269 168266 2026-08-18T01:46:58Z Halajkovič 33393 /* Вывой */ +выправлїня хыбы з датумом 168269 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Infobox | bodystyle = width: 23em; font-size: 89% | above = Undertale Yellow | titlestyle = | abovestyle = background-color: #E9EAEE | headerstyle = background-color: #E9EAEE | image = [[Файл:Undertale Yellow vector logo on black borders.svg|250px]] | caption = | label1 = Вывоярь | data1 = Team Undertale Yellow | label2 = Выдаватель | data2 = [[Game Jolt]] | label3 = Жанер | data3 = ролёва відеогра, пригоды | label4 = Платформа | data4 = [[Microsoft Windows]] | label5 = Датум выданя | data5 = 9. децембра 2023 | label6 = Режім гры | data6 = Гра єдного грача | label7 = Язык | data7 = [[Анґліцькый язык|анґліцькый]] | header10 = Творцёве | header10style = background-color: #e0e0e0; | label11 = Режісер | data11 = MasterSwordRemix | label12 = Сценаріста | data12 = Pippy V</br>MasterSwordRemix</br>AWildDaydreamer | label13 = [[Проґраматор]] | data13 = Spasco</br>MysteryRacer | label14 = Умелець | data14 = AWildDaydreamer</br>Fireburn02</br>Gaziter</br>Emmalume | label15 = Композітор | data15 = MasterSwordRemix</br>MyNewSoundtrack</br>NoteBlock | header20 = Технічны детайлы | header20style = background-color: #e0e0e0; | label21 = Мотор | data21 = GameMaker Studio }} '''Undertale Yellow''' ('''UTY'''), даколи просто '''жовтуха''' (з {{lang-en|yellow}} – жовтый) є ролёва відеогра, котра вышла на [[Game Jolt]] про [[Microsoft Windows]] [[9. децембер|9. децембра]] [[2023]]. Гра, котру вывинув тім Team Undertale Yellow як фанушиковскый [[пріквел]] к грї [[Undertale]], розповідать сюжет о поставі Кловер — [[Фіктівна постава|поставі]] зо жовтов душов з гры Undertale, котра путує незнамов дорогов, жебы ся вернути на поверьхность.<ref>{{Cite web|date=2023-12-11|title=Fan-Made Free-to-Play Undertale Prequel Has Been Released|url=https://80.lv/articles/fan-made-free-to-play-undertale-prequel-has-been-released/|accessdate=2023-12-21|website=80.lv|language=en}}</ref> == Грательность == Undertale Yellow є ролёва гра, котра хоснує подобны герны механікы як Undertale. Грач овладать поставу, котра ся очухать в Підземлї, величезна підземна країна повной монштрів. Подобно як в Undertale, грач дослїджує розлічны міста, стрїчать ся з множством постав і рїшать гаданкы на дорозї к замку краля Азґора. Окрем знамых локацій і постав зо свого передходцю гра понукать много оріґіналных реґіонів і монштрів. Окрем того быв захованый концепт, подля котрого діалоґы і обтяжность гры прямо залежать од рїшінь грача – забити або змиловати монштрів, з котрыма ся стрїчать. Єдным з ключовых роздїлів меджі гров Undertale Yellow і єй передходцём є герна постава, особа недефінованого поглавя<ref>{{Cite web|last=MasterSwordRemix|date=2023-12-01|title=Clover as well as frisk/chara will be asexual/they/them?|url=https://www.tumblr.com/undertale-yellow/735532411639791616/clover-as-well-as-friskchara-will-be|website=Tumblr|language=en-US}}</ref> меном Кловер, котра втїлює черту „Справедливости“. На роздїл од гры Undertale, де сі постава може вольно міняти выбаву, Кловер всягды носить ковбойскый капелюх і револвер. То до істой міры мінять механіку выбавы, протоже теперь грач не мінять збраню або панцірї, але розлічны тіпы муніції і додатків на посилнїня атакы ай обороны. Окрем того мать Кловер можность бігати по підземнім свїтї за помочі клавесы „Shift“ або „X“, тогды як постава в Undertale може лем ходити. Почас свого путованя грач бере участь в ходовых битках з монштрами. Почас ходу противника грач овладать малым сердцём, котре представлює душу Кловера, жебы обышов атаку тіпу „bullet hell“. Дакотры бої з босами вводять дочасны режімы, котры мінять рух і способности душі. Кедь грач програть з босом, може то дораз скусити зась на образовцї Game Over. Во своёму ходу сі грач може выбрати з можности FIGHT (БОЙ), ACT (ДЇЯ), ITEM (ПРЕДМЕТЫ) і MERCY (МІЛОСЕРДНОСТЬ), з котрых кажда фунґує подобно як в грї Undertale. Кедь є уж зволена можность FIGHT (БОЙ), намісто звычайного указовача вдарїню ся обявить терч на стрїльбу і грач мусить стиснути ґомбічку в істім часї, жебы міг овладати способованя шкоды. == Сюжет == Подїї гры Undertale Yellow ся одогравать во свїтї Undertale, де были монштры увязнены під горов Ебот по поражцї во войнї проти людей. Азґор, краль монштрів, назберав пять зо семох людьскых душ потребных на подоланя барьєры ведучой на поверьхность. Історія зачінать, кедь ся Кловер, людьске дїтя, лїзе на гору, жебы знайти пять страченых людей. По скоку до Підземля, кралёвства монштрів, стрїчать сочувствованого монштра меном Торіел. В містности з выпиначами єден з выпиначів в гаданцї ся ламать і пошле Кловера до Темных руїн. Теперь, кедь є постава сама, стрїчать Квітика, мудру квітку, котра му давать оглядом герных механік і рекомендує поставі Кловер, жебы ся выдав на дорогу до замку Азґора. Таксамо уможнює му выужыти свою рїшытельность на уложіня гры і записаня проґресу в потребній точцї. При путованю Підземлём Кловер дослїджує розлічны локаліты і стрїчать ся з многыма монштрами. В Темных руїнах постава стрїчать вампірьского монштра меном Давл, з котрого дому веде дорога до лїса Сновдіна. По опущіню Руїн стрїчать Кловер Мартлет, птаха члена Кралёвской варты. Кловер хоснує Мартлетів плїт на путованя зо Сновдіна до Хотленда, локаліты найблизшой к замку Азґора. Зражка з перепонов їх лемже одшмарить до пустынных Дюн. В містї під назвов Дикый выход постава стрїчать Старло, містьского шеріфа зо звіздами на голові, і Церобу, монштра подобного на кіцуне і Старлого приятеля з дїтства. Почас побытю там ся грач дізнав о умертім мужови Церобы, Чуджінови, і їх дївкы Канако, причім послїдня счезнула. Кловер поразить Старла в бою і потім ся дістане до опущеного поднику знамого як „Steamworks“, де жыє неприятельскый робот меном Аксіс. Кловер мусить через нёго пройти, жебы ся дістати до Хотленда. Каждый монштер, котрый ся обявить почас дорогы, вступить до боя з грачом і дає му на выбер: забити або змиловати. === Невтралный конець === Історія гры ся одвивать в залежности од того, як грачі справують стрїтнутя з монштрами. Рїшіня забити дакотрых, але не вшыткых монштрів веде к „невтралному“ концю. По проходжены Steamworks і перемозї над роботом Аксіс в дуелї єден на єдного дістане Кловер лист од Мартлет, жебы ся стрїтили на даху UG Apartments в Хотлендї. Там предложе Кловерови, жебы зістав в Підземлї і выгнув ся конфронтацій з Азґором. Кедь ся Кловер майже сугласить, Квітик їх обох забє, розъяреный тым, же ёго план дістати cя ку кралёви провалив. Розкрытём своєй правдивой формы Квітик признавать, же быв свідком того, як грач зістав або умерав в Підземлї в каждій попереднїй часовій лінії. Жебы змінити ход своєй історії, Квітик перепнув выпинач в Руїнах перед приходом Кловера. В Кловеровій голові ся одогровать ночна mora в подобі серії босів, кедь ся Квітик покушать ёго людьску душу. Лемже ся наконець Квітикови тот бой омерзить; з одкликанём ся на Кловерове одмітнутя вздати ся, верне часову лінію на повный зачаток в надїї, же постава досягне лїпшый конець в далшім покусї, і гра нагле кончіть, чім ся завершує цікл сюжету. === Добрый (паціфістічный) конець === Рїшіня не забити жадного з монштрів веде к „паціфістічному“ концю. Цероба розкрывать, же єй дївка Канако „схалїла“ до комы а єй тїло ся находить в лабораторії кралёвской ученкынї Алфіс в Хотлендї. Твердячі, же є то найскорша дорога, Цероба спроваджать Кловера через Steamworks; вєдно поступують локаціёв і мірно поразять робота Аксіс. Обявить ся Старло, котрый спохыбнює Церобіны мотівы, нашто вна в паніцї утїче і несвідомо опустить Кловера. Кедь Кловер і Мартлет дослїджують єй дім, розкрывать Чуджінів покус створити серум, котрый посилнює душу монштра, з помочі душы людей і „бос монстра“, чім розкрывать Церобін план привести дївку к розуму з помочі Кловеровой душі. По стрїтнуты на даху UG Apartments ся Кловер і Мартлет выдавають до Нового дому, де ся находять Цероба і Старло. Цероба, котра зразила до замлїтя двох далшых монштрів, атаковать протаґоніста в послїднїм бої. Cпоминкы Церобы почас биткы указують, же Канако упала до депресії потім, што пересвідчіла Церобу, жебы на нёй выпробовав серум. По поражцї од Кловера Цероба безнадїйно падать і просить Кловера, жебы ю добив. Кедь грачі забють Церобу, Старло выразить свою неволю проти поставы, як лем одыйде, а Мартлет одпроваджовать Кловера до тронной салы замку; гра кончіть тым, же Азґор сі в резултатї биткы возьме людьску душу. В другім концї Церобіне мілосердниство ю підбурює, жебы выразила жалость над своїма дїями, як ся змірить з ґрупов; гра кончіть тым, же Кловер ся вырїшив пожертвовати свою душу, жебы міг помочі ослободити монштрів. В такім припадї є по тітулках мож бачіти сцену, в котрій Далв, Мартлет, Старло і Цероба шмарять Кловерів капелюх і револвер на плоти в Вотерфоллї, котра на концї вымітує предметы на складку. Тот конець робить фанушиковскый пріквел канонічным Undertale, протоже в будучности найдуть ковбойскый капелюх і порожнїй піштоль на складцї одпаду іншы поставы гры. === Немілосердный (ґеноцідный) конець === Забитя каждого монштра, з котрым мож боёвати, головно посередництвом ґріндінґу, веде к концю „Ґеноціда“ або „Без мілосердниства“. Кедьже протаґоніста ся ставать штораз крутїшым і аґресівнїшым, історія гры набывать темны тоны. По знічіню вшыткых неприятелїв в Руїнах Кловер вымусить Мартлет утечі, нашто ся постава сама сїдать на плїт до Дюн. В Дюнах Кловер в дуелї на смерть застрїлить Старла і забє Церобу, кедь ся та покушать помстити за свого приятеля. В Steamworks постава терорізує робота Аксіс, як го зничіть силным выстрїлом зо свого револвера. На даху UG Apartments ся Мартлет з помочі серуму з лабораторії Алфіс перемінить на міцне бытя і покусить ся заставити Кловера. Потім, як Мартлет помре і розтопить ся в резултатї бочных ефектів серуму, Квітик ся видимо розгнївать на грача за ёго дїї, але трафунком розкрыть своє прагнїня вкрасти людьскы душы. Вдяка новій силї Кловер блокує способность Квітика захранити ся, чім перекрыть ёго утїк, і забє го. По вступі до тронной салы замку Кловер моментално поразить Азґора міцным лучом выстрїленым зо своєй душы. Гра кончіть тым, же Кловер абсорбовать душу краля і перекрочіть барьєру з пятёма захраненыма людьскыма душами. Взглядом на крутость подїї того конця є єдиный, котрый є цалком незлучітельный з каноном Undertale. == Вывой == Гра Undertale Yellow ся вывивала сім років по тім, што єй вывой схвалив Тобі Фокс, творця гры Undertale, на основі контакту з тімом Team Undertale Yellow.<ref>{{Cite news|last=Sullivan|first=Kean|date=2022-01-19|title=Undertale Fan Prequel is Almost Done|language=en|work=Game Rant|url=https://gamerant.com/undertale-yellow-fan-prequel/|accessdate=2023-12-15}}</ref> Гра была створена з помочі мотору GameMaker Studio під веджінём і подля нападу сценарісту і композітора MasterSwordRemix. Офіціалный анонс гры ся одбыв в апрілї 2016 вєдно з трейлером, котрый створив Figburn, і планованым датумом выданя „скоро“.<ref>{{Citation|last=MasterSwordRemix|title=Undertale Yellow (Official Reveal Trailer)|date=30 квітня 2016|url=https://www.youtube.com/watch?v=Vru1B9snXoo|access-date=2023-12-20|language=en}}</ref> Одтогды ся тым вывоярїв быстро розросло, припоїло ся к нёму веце аніматорів, малярїв, композіторів і сценарістів, котры наконець створили тым з веце як двадцятёма членами. Undertale Yellow Soundtrack обсягує 135 оріґіналных складеб, з котрых дакотры выходять з композіцій гры Undertale. Хоць ся спочатку плановало, же гра выйде в зимі 2022, наконець была выдана безплатно 9. децембра 2023.<ref>{{Cite web|last=Fahey|first=Mike|date=2022-01-18|title=Undertale Fan Prequel Six Years In The Making Almost Done, Looks Fantastic|url=https://kotaku.com/undertale-fan-prequel-six-years-in-the-making-almost-do-1848375747|accessdate=2023-12-12|website=[[Kotaku]]|language=en}}</ref><ref>{{Citation|last=MasterSwordRemix|title=Undertale Yellow Launch Trailer|date=9 грудня 2023|url=https://www.youtube.com/watch?v=pr4OTPFtLrA|access-date=2023-12-21|language=en}}</ref> == Приятя == Гру з великым напятём очековали хоснователї YouTube і по выданю сі выслужыла позітівно одкликы. Вілл Нелсон з PCGamesN порекомендовав гру фанушикам Undertale, причім позначів, же [[Тобі Фокс]] зачінав з фанушиковсков гров EarthBound, і выразив ся, же „бачіти, як інша ґрупа вывоярїв завершать круг сюжету [...] є просто чудесно“.<ref>{{Cite web|last=Nelson|first=Will|date=2023-12-10|title=Steam's best indie game gets a colossal free prequel seven years in the making|url=https://www.pcgamesn.com/undertale/yellow|accessdate=2023-12-12|website=PCGamesN|language=en-US}}</ref> == Фанушиковскы модіфікації == === Undertale: Red & Yellow === Хоць є гра „Undertale Yellow“ сама о собі фанушиковскым дїлом, єй популарность іншпіровала далшых незалежных вывоярїв к створїню розсяглых неофіціалных модіфікацій. Найвекшу позорность комуніты выкликав проєкт під назвов „Undertale: Red & Yellow“, котрый створює незалежный вывоярь під псевдонімом Shinix. Головнов особливостёв проєкту є навернутя ку класічной герной механіцї з оріґіналной гры „Undertale“: намісто жовтой душі, котра могла стрїляти, грач овладать звычайну червену душу. Кедьже атакы неприятелїв в „Undertale Yellow“ были створены з оглядом на стрїльбу, тота зміна сі жадає нелем візуалны управы, але ай повне перероблїня взорів атаків босів, як ай адаптація діалоґів і реакцій герного світа про вшыткы три дорогы проходжіня гры (Паціфіста, Невтралный, Ґеноціда).<ref>{{Cite web |url=https://gamejolt.com/games/undertale-red-yellow/877387 |title=Undertale: Red & Yellow |publisher=Game Jolt |author=Shinix |language=en |accessdate=2026-08-18}}</ref> Наперек шпекулаціям у рамках фанушиковской комуніты ся оріґіналный тім Team UTY на вывої той модіфікації не подїлять. Проєкт не є офіціалным доповнїнём і нїґда не быв узнаный за канонічне продовжіня ани выросток історії. Шпекулації о „общім вывої“ ці помочі ся векшынов высвітлюють шпеціфіками інді-модіфікацій на моторї GameMaker: хоснованём отвореной датабазы герных средств оріґіналной гры і неформалнов комунікаціёв вывоярїв на соціалных сїтях, што єднак проєкт не робить офіціалным. К авґусту 2026 є модіфікація іщі незмінно в фазї актівного вывоя (WIP). В актуалній верзії не є проходжіня гры повне — доступный герный обсяг дочасно кончіть на зачатку локації Steamworks при заблокованім ліфту, котрый є частёв сюжету.<ref>{{Cite web |url=https://gamebanana.com/mods/496958 |title=Undertale: Red & Yellow (WIP) |publisher=GameBanana |author=Shinix |language=en |accessdate=2026-08-18}}</ref> === Deltarune Yellow === Окрем прямых модіфікацій вела популарность гры к взнику самостатных фанушиковскых выростків. Найвыразнїшым з них є проєкт під назвов „Deltarune Yellow“, котрый вывивать незалежный тім на челї з вывояром під псевдонімом toastemperor1.<ref name="gj_dy">{{Cite web |url=https://gamejolt.com/games/deltaruneyellow/981988 |title=Deltarune Yellow |author=toastemperor1 |website=Game Jolt |language=en |access-date=2026-08-18}}</ref> На роздїл од оріґіналной гры і векшыны модів, котры хоснують средства мотора GameMaker, тота гра взникать од нулы на отворенім моторї Godot.<ref>{{Cite web |url=https://toastemperor1.itch.io/deltarune-yellow |title=Deltarune Yellow by toastemperor1 |website=itch.io |language=en |access-date=2026-08-18}}</ref> Концепчно є проєкт презентованый як „фанушиковска гра на фанушиковску гру“ і переносить поставы з гры „Undertale Yellow“ до світа гры „Deltarune“. Головнов поставов є Канако, котра ся трапить в таємнім „Темнім світї“ (Dark World).<ref>{{Cite AV media |url=https://www.youtube.com/watch?v=uoVyzycd_dY |title=Deltarune Yellow Chapter 1 Playthrough |publisher=YouTube |language=en |access-date=2026-08-18}}</ref> То кардінално мінять герный процес: намісто класічных боїв єдного проти єдного была заведжена сістема ґруповых боїв. Грач овладать одразу дакілько постав, причім хоснує механікы маґії, тімовых дїй (Acts) і тактічной шкалы напятя (TP). Проєкт не мать жадной офіціалной звязи з тімом Team UTY а іде вылучно о фанушиковскый кросовер, котрый споює штіл і механікы двох розлічных гер. Став вывоя ся реґуларно актуалізує на платформі Game Jolt у формі денників вывоярїв.<ref name="gj_dy" /> == Референції == {{референції}} == Одказы == * [https://gamejolt.com/games/UndertaleYellow/136925 Undertale Yellow] на [[Game Jolt]] * [https://www.indiedb.com/games/undertale-yellow Undertale Yellow] на [[IndieDB]] * [https://www.imdb.com/title/tt31539357/ Undertale Yellow] на [[IMDb]] {{Undertale|state=collapsed}} [[Катеґорія:Гры про Windows]] [[Катеґорія:Відеогры про єдного грача]] [[Катеґорія:Ролёвы відеогры]] [[Катеґорія:Відеогры в ретро штілї]] [[Катеґорія:Незалежны відеогры]] [[Катеґорія:Фанушиковскы гры]] [[Катеґорія:Відеогры з року 2023]] [[Катеґорія:Відеогерны пріквелы]] [[Катеґорія:Undertale]] [[Катеґорія:Портал фентезі]] rhyqsoa3xhhwmvlnpdp7z11ey4egqe2 Павел Федор 0 24809 168261 2026-08-17T18:43:04Z Igor Kercsa 5504 нова статя 168261 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Павел Федор |Уроджѣня={{birth date|1884|1|14}} |Мѣсто_роджѣня=[[Сланьске Нове Місто|Нове Место]], [[Австро-Мадярщина]] |Упокоеня={{death date and age|1952|3|2|1884|1|14}} |Мѣсто_смерти=[[Пряшов]], [[Чехословакія|Чехословакия]] |Мѣсто_погребу=[[теметов Калвария]], [[Ужгород]], [[УССР]] }} '''Павел Федор''' (псевдоним Цирохин) (*14.1.1884, Нове Место, днесь [[Сланьске Нове Місто|Сланске Нове Место]], Абауй-Торна [[Австро-Мадярщина]] – †2.3.1952, [[Пряшов]] [[Чехословакія|Чехословакия]]), [[педагог]], [[Література|литератор]], културный и сполоченскый дѣятель [[русофил]]ского стрему.<ref name="Куцов">Константин Куцов</ref><ref name="Поп">Иван Прп</ref> == Жерела == * {{cite web |author=<big>Константин Куцов</big> |editor= |date= 2007 |url=https://cyberleninka.ru/article/n/pavel-fedor-1884-1952-shtrihi-k-obschestvennoy-i-kulturnoprosvetitelskoy-deyatelnosti |title=Павел Федор (1884–1952: штрихи к общественной и культурно-просветительской деятельности) |publisher= Русин: Международный исторический журнал, 127-133 |format= |quote= |language= |accessdate=16-08-2026 |archiveurl= |archivedate= }} * {{Cite book |author=<big>Иван Поп</big> |editor= |title=Энциклопедия Подкарпатской Руси |language= |edition= |volume= |chapter=Федор Павел |quote= |location=Ужгород |publisher=Издательство В.&nbsp;Падяка |date=2001 |series= |pages=380–381 |isbn=966-7838-23-4 |doi= |url= }} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1884|1952|Федор, Павел Степанович}} 4kynfhm12ntkxcma3qe5xuxfp8c7503 168262 168261 2026-08-17T18:45:59Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 168262 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Павел Федор |Уроджѣня={{birth date|1884|1|14}} |Мѣсто_роджѣня=[[Сланьске Нове Місто|Нове Место]], [[Австро-Мадярщина]] |Упокоеня={{death date and age|1952|3|2|1884|1|14}} |Мѣсто_смерти=[[Пряшов]], [[Чехословакія|Чехословакия]] |Мѣсто_погребу=[[теметов Калвария]], [[Ужгород]], [[УССР]]<ref name="Куцов"/> }} '''Павел Федор''' (псевдоним Цирохин) (*14.1.1884, Нове Место, днесь [[Сланьске Нове Місто|Сланске Нове Место]], Абауй-Торна [[Австро-Мадярщина]] – †2.3.1952, [[Пряшов]] [[Чехословакія|Чехословакия]]), [[педагог]], [[Література|литератор]], културный и сполоченскый дѣятель [[русофил]]ского стрему.<ref name="Куцов">Константин Куцов</ref><ref name="Поп">Иван Поп</ref> == Жерела == * {{cite web |author=<big>Константин Куцов</big> |editor= |date= 2007 |url=https://cyberleninka.ru/article/n/pavel-fedor-1884-1952-shtrihi-k-obschestvennoy-i-kulturnoprosvetitelskoy-deyatelnosti |title=Павел Федор (1884–1952: штрихи к общественной и культурно-просветительской деятельности) |publisher= Русин: Международный исторический журнал, 127-133 |format= |quote= |language= |accessdate=16-08-2026 |archiveurl= |archivedate= }} * {{Cite book |author=<big>Иван Поп</big> |editor= |title=Энциклопедия Подкарпатской Руси |language= |edition= |volume= |chapter=Федор Павел |quote= |location=Ужгород |publisher=Издательство В.&nbsp;Падяка |date=2001 |series= |pages=380–381 |isbn=966-7838-23-4 |doi= |url= }} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1884|1952|Федор, Павел Степанович}} lnlrpnpty2w7l7mza3swcrkceldiwkl 168273 168262 2026-08-18T10:00:30Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168273 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Павел Федор |Уроджѣня={{birth date|1884|1|14}} |Мѣсто_роджѣня=[[Сланьске Нове Місто|Нове Место]], [[Австро-Мадярщина]] |Упокоеня={{death date and age|1952|3|2|1884|1|14}} |Мѣсто_смерти=[[Пряшов]], [[Чехословакія|Чехословакия]]<ref>Федір Ковач ай Константин Куцов указують як мѣсто смерти Ужгород.</ref> |Мѣсто_погребу=[[теметов Калвария]], [[Ужгород]], [[УССР]]<ref name="Куцов"/> }} '''Павел Федор''' (псевдоним Цирохин) (*14.1.1884, Нове Место, Абауй-Торна, [[Австро-Мадярщина]]; днесь [[Сланьске Нове Місто|Сланске Нове Место]], [[Словакия]] – †2.3.1952, [[Пряшов]] [[Чехословакія|Чехословакия]]), [[педагог]], [[Література|литератор]], културный и сполоченскый дѣятель [[русофил]]ского стрему.<ref name="Mag-Pop">Paul Robert Magocsi, Ivan Pop</ref><ref name="Алмаши">Михайло Алмашій</ref><ref name="Маг-Поп">Павло Роберт Маґочій, Іван Поп</ref><ref name="Ковач">Федір Ковач</ref><ref name="Куцов">Константин Куцов</ref><ref name="Поп">Иван Поп</ref> == Животопис == Походив з селянской родины Степана Федора и Юлианы Товт. По зачаточной выуцѣ в селѣ выходив школу в [[Гуменне|Гуменному]] (1895–1899) и Пряшовску грекокатолицку учительску руську семинарию (1899–1903). Быв учительом в [[Габура|Габурѣ]] (1903–1907) и [[Пчолине|Пчолиному]] (1907–1920). Маючи на тот час уже семеро дѣтей, попросив собѣ роботу в [[Ужгород]]ѣ, жебы годен дати им достойне школованя. Достав мѣсто учителя школы (1920–1921), пак подинспектора школ Ужгородского округа (1921–1922), а од септембра 1922 став ся референтом школ в Краевой управѣ Подкарпатской Руси. В юлу 1937 пересунутый до Хуста яко референт школ Хустского, Тячовского и Раховского округа. По обновлѣню мадярской влады на вшиткой територии края в марцу 1939 вернув ся до Ужгороду до школной администрации, але неодовго быв пензионованый. Дале продовжовав роботу в школствѣ уже лем яко сполоченскый дѣятель. == Жерела == * {{Cite book |author=<big>Paul Robert Magocsi, Ivan Pop</big> |editor= |title=Encyclopedia of Rusyn History and Culture |language= |edition= |volume= |chapter=Fedor, Pavel |quote= |location=Toronto Buffalo London |publisher=University of Toronto Press |date=2002, 2005 |series= |pages=119 |isbn=0-8020-3566-3 |doi= |url= }} * {{Cite book |author=<big>Михайло Алмашій</big> |editor= |title=Русинська педагогічна енциклопедія |language= |edition= |volume= |chapter=Федор Павел |quote= |location=Ужгород |publisher=Видавництво «Карпатська Вежа» |date=2001 |series= |pages=271–272 |isbn=966-2674-43-Х |doi= |url= }} * {{Cite book |author=<big>Федір Ковач</big> |editor= |title=Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина |language= |edition= |volume= |chapter=Федор Павло, псевд. Цирохін |quote= |location= |publisher=Союз русинів-українців Словацької Республіки |date=1999 |series= |pages=356–357 |isbn=80-85137-15-1 |doi= |url= }} * {{Cite book |author=<big>Павло Роберт Маґочій, Іван Поп</big> |editor= |title=Енциклопедія історії та культури карпатських русинів |language= |edition= |volume= |chapter=Федор Павло (Федоръ Павелъ) |quote= |location=Ужгород |publisher=Видавництво В.&nbsp;Падяка |date=2010 |series= |pages=776–777 |isbn=978-966-387-044-1 |doi= |url= }} * {{cite web |author=<big>Константин Куцов</big> |editor= |date= 2007 |url=https://cyberleninka.ru/article/n/pavel-fedor-1884-1952-shtrihi-k-obschestvennoy-i-kulturnoprosvetitelskoy-deyatelnosti |title=Павел Федор (1884–1952: штрихи к общественной и культурно-просветительской деятельности) |publisher= Русин: Международный исторический журнал, 127-133 |format= |quote= |language= |accessdate=16-08-2026 |archiveurl= |archivedate= }} * {{Cite book |author=<big>Иван Поп</big> |editor= |title=Энциклопедия Подкарпатской Руси |language= |edition= |volume= |chapter=Федор Павел |quote= |location=Ужгород |publisher=Издательство В.&nbsp;Падяка |date=2001 |series= |pages=380–381 |isbn=966-7838-23-4 |doi= |url= }} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1884|1952|Федор, Павел Степанович}} 3cyolxr8apv8w30r0j40dfr164ffrqw Шаблона:Cite AV media 10 24810 168267 2026-08-18T01:44:29Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: <includeonly>{{#invoke:Citation/CS1 | citation |CitationClass=audio-visual }}</includeonly><noinclude>{{документація}}</noinclude> 168267 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{#invoke:Citation/CS1 | citation |CitationClass=audio-visual }}</includeonly><noinclude>{{документація}}</noinclude> ixooqurulnanfi0efp24iqewo0hzcl2 Велика Китайска Стіна 0 24811 168271 2026-08-18T08:00:47Z Thomasettaei 36714 Створена сторінка: [[Файл:Chinesewall Asp.jpg|thumb|right|Велика Китайска Стіна]] '''Велика Китайска Стіна''' є сістема оборонных укріплінь на півночі Китаю, котра была будована і перебудована різныма китайскыма династіями од 7-го столітя до н. е. до 17-го столітя. Вона має загальну довжину... 168271 wikitext text/x-wiki [[Файл:Chinesewall Asp.jpg|thumb|right|Велика Китайска Стіна]] '''Велика Китайска Стіна''' є сістема оборонных укріплінь на півночі Китаю, котра была будована і перебудована різныма китайскыма династіями од 7-го столітя до н. е. до 17-го столітя. Вона має загальну довжину понад 20 000 кілометрів і складає ся з мурів, сторожовых башт, проходів, фортець та іншых оборонных споруд. В часі династіи Мін (1368–1644) были збудованы многы з частей Стіны, котры ся заховали до днешнього дня. Велика Китайска Стіна є єдным з найвідоміших символів Китаю і в 1987 році была записана до Списку світового спадщинства ЮНЕСКО. [[Катеґорія:Світова дїдовизна ЮНЕСКО]] [[Катеґорія:Стыржнї]] h0qybtadbjue4ehpowzqwwxk6ehez5h 168272 168271 2026-08-18T08:08:51Z Thomasettaei 36714 168272 wikitext text/x-wiki [[Файл:Chinesewall Asp.jpg|thumb|right|Велика Китайска Стіна]] '''Велика Китайска Стіна''' є сістема оборонных укріплінь на півночі Китаю, котра была будована і перебудована різныма китайскыма династіями од 7-го столітя до н. е. до 17-го столітя. Вона має загальну довжину понад 20 000 кілометрів і складає ся з мурів, сторожовых башт, проходів, фортець та іншых оборонных споруд. В часі династіи Мін (1368–1644) были збудованы многы з частей Стіны, котры ся заховали до днешнього дня. Велика Китайска Стіна є єдным з найвідоміших символів Китаю і в 1987 році была записана до Списку світового спадщинства ЮНЕСКО. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Світова дїдовизна ЮНЕСКО]] [[Катеґорія:Стыржнї]] pmdql5i9aw1oc9nap7fnfsd87pwcgzk