Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.15 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Бодружал 0 503 168306 161896 2026-08-18T23:28:20Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Бодруджал]] на [[Бодружал]]: Назва з помилкою 161896 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |Образок = Bodruzal.jpg |URL знаку = ERB_BODRUZAL.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Свідник|Свідник]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 49° 21' 11 <nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 52' 24 <nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = 7,237083 |Чісло жытелїв = 64 |Статус ку = 31.12.2006 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = [[1600]] |Код = 527131 |ЕЧВ = SK |ПСЧ = 090 05 (пошта [[Крайня Поляна]]) |Передвольба = 0 54 |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Душан Зелізняк<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Душан Зелізняк}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Бодруджал''' (по {{язык+sk|Bodružal}}) є [[село]] на Словеньску в окресї [[Свідник]]. == Обывательство == {{SK|pop}} Зложіня обывательства подля народности (2011 р.)<ref>[https://web.archive.org/web/20201008015433/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=knLIczO&CVID=knLIczO Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.</ref>: *[[Русины]] - 12 (20,3%) *[[Словаци]] - 29 (49,2%) *Нестановлены - 18 (30,5%) [[Русиньскый язык]] за материньскый означіли 25 жытелїв (42,4%)<ref>[https://web.archive.org/web/20201026101340/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/e285abec-6b1c-46ea-93de-0507fc844183/Tab_5_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_materinskeho_jazyka_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=kKC5u9T&CVID=kKC5u9T Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.</ref>. == Памяткы == [[Церьков святого Миколая (Бодруджал)|Церьков святого Миколая]] з року [[1658]] (НКП) (Список [[Світова дїдовизна ЮНЕСКО|ЮНЕСКО]]) == Референції == <references/> {{Окрес Свідник}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} ic2cxscbkqyw2k18bkaqphtphjlcy0d Буківцї (окрес Стропков) 0 513 168312 160615 2026-08-18T23:33:39Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Буковець (окрес Стропков)]] на [[Буківцї (окрес Стропков)]]: Назва з помилкою 160615 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Буковець}} {{Інфобокс_Словеньска_обец |URL прапора = Bukovce-stropkov-flag.svg |URL знаку = Coat_of_arms_of_Bukovce.png |URL пологы = Okres stropkov.png |Образок = Bukovce.jpg |Попис образка = Погляд на Буковець |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Стропков|Стропков]] |Реґіон = [[Земплін]] |Северна шырка = 49° 15' 18<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 42' 41<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 235 |Розлога = 11,061 |Чісло жытелїв = 549 |Статус ку = 31.12.2022 |Густота жытельства = 573 |Перша писемна змінка = [[1379]] |Код = 527181 |ЕЧВ = SP |ПСЧ = 090 22 |Передвольба = |Адреса = |Website = [http://www.bukovce.ocu.sk] |Імейл = obecbukovce@ba.telecom.sk |Телефон = +421 54 749 32 20 |Факс = +421 54 749 32 20 |Староста = Ярослав Палічка<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ярослав Палічка}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Букóвець''' або '''Букíвцї'''<ref>Буківцї (Bukovce) // Плїшкова, А., Копорова, К., Ябур, В. і кол. Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником. – Пряшів: Пряшівска універзіта, 2019. – С. 522.'''</ref> ({{lang-sk|Bukovce}}) — є [[село]] в [[окрес Стропков|окресї Стропков]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. Днешнє село взникло злучінём Малого і Великого Буківця в року 1964. == Історія == В [[Історія|історічных зазнамах]] є село Великый Буковець першый раз спомянуте в року [[1379]] коли належало родинї феодалів Цударівцям. В XV. сторочу было частёв Маковицького панства, од року 1569 належало Стропковскому панству. Малый Буковець ся першыраз споминать в 1652 як часть Маковицького панства. В року 1742 збудовали монастырь василінанів, котрый ся в року 1782 став маєтком Мукачовской єпархії. Од року 1767 належало родинї Сірмаї. На кінцї 19. стороча была масова еміґрація Буківянів за океан до [[США]]. В часї [[Перша світова война|першой світовой войны]] было село на фронтовій лінії. Населїня ся занимало головно польногосподарьством і выпалёванём деревяного угля. В року 1929 зачала працовати лїсна пилка "Шаламун Розенберґ". В [[Друга світова война|другій світовій войнї]] было село значно пошкоджене. Старша будова школы поставлена в 1891, нова школа выбудована в 1957-60. Село было електріфіковане в року 1958, в 1964 у Великых і Малых Буківцях одбыло ся злучіня, в 1972 быв зробленый водовод, 1972-74 быв поставленый културный дім, в 1993 проведена ґазіфікація. == Ґеоґрафія == Село лежыть во вышцї 239 метрів над морём на плосї 11 км². Буківцї лежать приближно за девять кілометрів на северовыходї од [[Стропков]]а в долины рікы Хотчанка, лївой притокы [[Ондава|Ондавы]]. Теріторія около Буковця приналежна до [[Ондавска высочіна|Ондавской высочіны]], котра формує югозападну часть [[Низкы Бескиды|Низкых Бескідів]] і ся зливати з [[Лаборьска высочіна|Лаборьской высочінов]] на [[выход]]ї. Мать около 549 жытелїв. == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == Подля списованя людей в року 2001, 52.6% мать [[Словеньскый язык|словеньскый]] материньскый язык і 47.4% [[Русиньскый язык|русиньскый]]. Но у селї жыє тыж чіслена [[Циґане|циґаньска]] меншына котра ся пише міджі [[Словакы|Словаків]]. == Реліґія == Подля списованя людей в року 2001, 92.1% суть ґрекокатолицькой, 5.3% православной і 2.6% римокатолицькой віры. == Памяткы == <gallery> Файл:Bukovce, Gréckokatolícky chrám.jpg|[[Церьков (храм)|Ґрекокатолицька церьков]] </gallery> * Василіаньскый монастырь [[Букова Гірка (монастырь)|Букова Гірка]] (захована церьков і капліця) * Храм святого Димитрія поставленый в року 1891 в необароковім штілі. * Йозефінка (технічна памятка - [[дорога]] котра споёвала Земплін з Польском) * Воєньскый цінтерь з [[Перша світова война|першой світовой войны]] (находить ся у верьхнїй части цівільного цінтеря, похованых там 9 австрійскый і 11 російскых вояків) == Вызначны родаци і жытелї == * [[Арсеній Коцак]] * [[Андрій Поливка]] * [[Іван Поливка]] * [[Андрій Шлепецькый (церьковный дїятель)]] * [[Іван Шлепецькый]] * [[Андрій Шлепецькый|Андрій Шлепецькый (высокошкольскый педаґоґ і публіціста)]] * [[Павло Маскалик]] == Жрідла == * Колектів авторів: Краєзнавчий словник Русинів-Українцив Пряшівщина,Союз русинів-українців Словацької Республіки; Перше выданя ([[1999]]), {{ISBN| 80-85137-15-1}} * https://web.archive.org/web/20071116010355/http://www.statistics.sk/mosmis/eng/run.html == Референції == <references/> {{Окрес Стропков}} {{Русиньскы села на Словеньску}} 7i72eaex4ie08bfo5sambo9blt09w60 Вышня Ольшава 0 547 168326 161903 2026-08-19T00:33:35Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Вышня Олшава]] на [[Вышня Ольшава]]: Назва з помилкою 161903 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |Образок=Vysna_Olsava.jpg |URL знаку = |URL пологы = VysnaOlsavavSR.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Стропков|Стропков]] |Реґіон = |Северна шырка = 49° 16' 00 |Выходна довжка = 21° 60' 00 |Надморьска вышка = 219 m |Розлога = |Чісло жытелїв = 613 |Статус ку = 31.12.2009 |Густота жытельства = 44/km² |Перша писемна змінка = 1382 |Код = 528048 |ЕЧВ = SP |ПСЧ = 090 32 (пошта [[Мінївцї]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = obecvo@grkatpo.sk |Телефон = 0547494151 |Факс = 0547494151 |Староста = Юрай Касарда<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Юрай Касарда}}</ref> |Політічна партія = [[СДКУ-ДС]] |}} '''Вышня Олшава''' (по {{язык+sk|Vyšná Olšava}}) є русиньске село в окресї Стропков в Словеньскій републіцї. == Обывательство == {{SK|pop}} Зложіня обывательства подля народности (2011 р.)<ref>[https://web.archive.org/web/20201008015433/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=knLIczO&CVID=knLIczO Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-09-01.</ref>: *[[Русины]] - 20 (3,3%) *[[Словаци]] - 538 (89,4%) *[[Ромы]] - 27 (4,5%) *[[Українцї]] - 1 *Нестановлены - 16 (2,7%) [[Русиньскый язык]] за материньскый означіли 64 жытелїв (10,6%)<ref>[https://web.archive.org/web/20201026101340/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/e285abec-6b1c-46ea-93de-0507fc844183/Tab_5_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_materinskeho_jazyka_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=kKC5u9T&CVID=kKC5u9T Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-09-01.</ref>. == Славны родаци і жытелї == * [[Михайло Балудяньскый]] - російскый штатник і економ русиньского походжіня, ректор Санкт-Петербургской універзіты == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Стропков}} {{Русиньскы села на Словеньску}} oqfudxocle9tv9ipekhwl2zj2709xnd Брезовка 0 2559 168310 161898 2026-08-18T23:32:27Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Брезівка]] на [[Брезовка]]: Назва з помилкою 161898 wikitext text/x-wiki {{Місто}} '''Брезівка''' ({{язык+sk|Brezovka}}) — є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]]. == Обывательство == {{SK|pop}} Зложіня обывательства подля народности (2011 р.)<ref>[https://web.archive.org/web/20201008015433/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=knLIczO&CVID=knLIczO Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.</ref>: *[[Русины]] - 2 (1,9%) *[[Словаци]] - 98 (92,5%) *Нестановлены - 6 [[Русиньскый язык]] за материньскый означіли 7 жытелїв (6,6%)<ref>[https://web.archive.org/web/20201026101340/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/e285abec-6b1c-46ea-93de-0507fc844183/Tab_5_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_materinskeho_jazyka_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=kKC5u9T&CVID=kKC5u9T Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.</ref>. == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Села Словеньска]] 07cpc2vmg2qaslbfawvvq4oskx6bl6n Ґаболтів 0 2566 168338 160597 2026-08-19T00:49:41Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Ґабултів]] на [[Ґаболтів]]: Назва з помилкою 160597 wikitext text/x-wiki '''Ґабултів''' (по {{язык+sk|Gaboltov}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} 50fz90egps06xq3hjm5g9kanccjaj1z Вавринець 0 2591 168314 160617 2026-08-18T23:37:38Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Ваврінець]] на [[Вавринець]]: Назва з помилкою 160617 wikitext text/x-wiki {{НП}} [[Файл:Vavrinec cerkiew 18.08.08 p2.jpg|thumb|right]] '''Ваврінець''' ({{lang-sk|Vavrinec}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Воронов над Топлёв|окресї Воронов {{nowrap|над Топлёв}}]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Вызначны родаци і жытелї == == Жрідла == == Референції == <references/> == Екстерны одказы == {{Commonscat|Vavrinec}} {{Окрес Воронов над Топлёв}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} 1418dfp2ir2qagxmhzav2e5c1wyohwn Дюрдёш 0 2595 168348 160659 2026-08-19T00:58:22Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Дзурдёш]] на [[Дюрдёш]]: Назва з помилкою 160659 wikitext text/x-wiki {{НП}} {{Общіна Дзурдёш}} '''Дзурдёш''' ({{lang-sk|Ďurďoš}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Воронов над Топлёв|окресї Воронов над Топлёв]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Вызначны родаци і жытелї == == Жрідла == == Референції == <references/> == Екстерны одказы == * [https://www.durdos.sk/ Ďurďoš. Oficiálne stránky obce] [https://web.archive.org/web/20100123101804/http://www.durdos.ocu.sk/ архивна копия 2022-08-24] {{icon slk}} {{Окрес Воронов над Топлёв}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} etegj6ro9h4svj1kt0rdb05vazilqbw Гуменьскый Рокытів 0 2609 168336 160728 2026-08-19T00:43:55Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Рокытів коло Гуменного]] на [[Гуменьскый Рокытів]]: Назва з помилкою 160728 wikitext text/x-wiki '''Рокытів''' (по {{язык+sk|Rokytov pri Humennom}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Гуменне|окресї Гуменне]]. {{НП}} == Історія == Про [[село]] перша змінка є у [[1379]] році. == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Вызначны родаци і жытелї == * [[Юрий Панько]] — кодіфікатор [[Русиньскый язык на Словеньску|пряшівской нормы]] [[Русиньскый язык|русиньского языка]]. == Жрідла == == Референції == <references/> {{Commonscat|Rokytov pri Humennom}} {{Окрес Гуменне}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} dydefts3umgvhdqbbg7wuaxwufwgw3o Ганіґовцї 0 2637 168332 160638 2026-08-19T00:35:32Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Ганіґівцї]] на [[Ганіґовцї]]: Назва з помилкою 160638 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Ганіґівцї''' (по {{язык+sk|Hanigovce}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Сабінов|окресї Сабінов]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Вызначны родаци і жытелї == * [[Антоній Бескид]] - русиньскый правник, першый ґубернатор Підкарпатьской Руси == Референції == <references/> {{Окрес Сабінов}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} kvgxv86o2ntazxajz1t85ffoegq8rt1 Дячів 0 2638 168346 160651 2026-08-19T00:57:23Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Джачів]] на [[Дячів]]: Назва з помилкою: +окей, але котрым боком "Джачів"? 160651 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку =<!-- http://www.e-obce.sk/erb/824.gif --> |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Dacov Slovakia 1.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Сабінов|Сабінов]] |Реґіон = |Северна шырка = 49° 08' 60<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 20° 55' 60<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 468 м |Розлога = 1067 ha |Чісло жытелїв = 747 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1338 |Код = 524310 |ЕЧВ = SB |ПСЧ = 082 71 (пошта [[Ліпаны]]) |Передвольба = 051 |Адреса = Ďačov 106 |Website = dacov.ocu.sk/index.html |Імейл = obecdacov@centrum.sk |Телефон = 051/ 457 23 46 |Факс = 051/ 457 23 46 |Староста = Антон Цупряк<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Антон Цупряк}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]], [[СДКУ-ДС]] |}} {{Общіна Джачів}} '''Джачів''' (по {{язык+sk|Ďačov}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Сабінов|окресї Сабінов]]. == Історія == Заселене правдоподобно шолтысом на кінцї 13. стороча і початку 14. стороча. Село было частёв панства Маковіця і належало шляхтіцові Ріколфові. В року 1427 мало село 32 дворів што платили порції і было бране як велике село. В року 1787 мало село 400 жытелїв і 50 хыж, в року 1828 там жыло 542 людей і было 74 хыж. Обывателї ся жывили [[худоба|худобов]], садовницьтвом ці вином або солёв. В року 1787 там быв іщі православный священик од року 1777 ґрекокатолицькый. В роцї 1945 ся обновила русиньска школа. В часї першой чеськословеньской републікы было село сільско ґаздівскым селом. == Обывательство == {{SK|pop}} == Памяткы== В селї є церьков з кінце 13. стороча збудована в [[ґотіка|ґотічнім]] штілї, потім [[ренесанція|ренесанчно]] і [[бароко]]во управлена. == Вызначны родаци і жытелї == * [[Діонізій Зубрицькый]] — русиньскый публіціста, ґрекокатолицькый священик, малярь, поет, сполоченьскый дїятель. == Жрідла == * {{книга|автор =Колектів авторів|тітул =Краєзнавчий словник Русинів-Українцив Пряшівщина|одказ = |місто =[[Пряшів]] |выдавательство =Союз русинів-українців Словацької Республіки |рік = [[1999]]|том = |сторінкы =421 |сторінок = |серія = |isbn =80-85137-15-1 |тіраж = }}{{ref-uk}} * {{cite web |url=https://www.obecdacov.sk/ |title= Ďačov |accessdate=2024-06-06}}{{ref-sk}} == Референції == <references/>. {{Commonscat|Ďačov}} {{Окрес Сабінов}} {{Пословачены русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] 71320ho3w4wemxn2me22nrahcnnhsda Ваґринець 0 2649 168316 160027 2026-08-18T23:37:58Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Ваґрінець]] на [[Ваґринець]]: Назва з помилкою 160027 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Vagrinec.jpg |Попис образка = Pohľad na Vagrinec |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Свідник|Свідник]] |Реґіон = |Северна шырка = |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 127 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 527947 |ЕЧВ = SK |ПСЧ = 090 03 (пошта [[Ладомирова]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Петро Клим<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Петро Клим}}</ref> |Політічна партія = [[MOST-HÍD]] |}} '''Ваґрінець''' (по {{язык+sk|Vagrinec}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Свідник|окресї Свідник]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Свідник}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} de82jd185m89cny6p75to2zy5469pgz Долгоня 0 2656 168340 160449 2026-08-19T00:51:12Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Длгоня]] на [[Долгоня]]: Назва з помилкою 160449 wikitext text/x-wiki '''Длгоня''' (по {{язык+sk|Dlhoňa}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Свідник|окресї Свідник]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Свідник}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} od5w8pw7bjnqz967s387y20581ek7bw Брезнічка 0 2733 168308 161894 2026-08-18T23:31:49Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Бережничка]] на [[Брезнічка]]: Назва з помилкою 161894 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец <!-- |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png --> |Образок = Breznicka.jpg |Попис образка = Погляд на Бережничку |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Стропков|Стропков]] |Реґіон = <!-- |Северна шырка = 49° 13' 29<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 42' 10<nowiki>"</nowiki>--> |Надморьска вышка = 235 |Розлога = 5,84 |Чісло жытелїв = 127 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка =1430<ref name=Choma>Йосиф Хома</ref> |Код = 527165 |ЕЧВ = SP |ПСЧ = 091 01 (пошта [[Стропков]]) |Передвольба = +421-54 |Адреса = Obecný úrad: Breznička 35, {{nowrap|091 01 Stropkov}} |Website = |Імейл = |Телефон = 742 23 79 |Факс = |Староста = Monika Leľová<ref>[https://volby.statistics.sk/oso/oso2018/sk/download.html Voľby do orgánov samosprávy obcí 2018 : Zoznam zvolených starostov [online]. Bratislava : Štatistický úrad SR, 2018-11-13.]</ref> |Політічна партія = независла |}} [[File:Breznička, kostol.jpg|thumb|310px|{{center|Ґрекокатолицькый храм св. арх. Михаила}}]] '''Бережничка''' (по {{язык+sk|Breznička}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Стропков|окресї Стропков]] [[Пряшовскый край|Пряшовского края]], з переважно словацькым обывательством. ;Адміністрація{{ref-sk}}: :Obecný úrad :Breznička 35 :091 01 Stropkov :Telefón 742 23 79 == Полога == {{coord|49|13|29|N|21|42|10|E|type:adm3rd}}<br>Лежить о {{nowrap|6 [[км]]}} на северовыход од [[Стропков]]а. == Обывательство == {{SK|pop}} Зложіня обывательства подля народности (2011. р.)<ref>[https://web.archive.org/web/20201008015433/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=knLIczO&CVID=knLIczO Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2021-02-19.</ref>: *[[Словаци]] — 114 (84,4%) *[[Русины]] — 12 (8,9%) *[[Ромы]] — 1 (0,8%) *Нестановлены — 8 (5,9%) ---------------------------------- Сполу — 135 (100%) [[Русиньскый язык]] за материньскый в року 2011 означіли 53 жытелї (39,3%)<ref>[https://web.archive.org/web/20201026101340/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/e285abec-6b1c-46ea-93de-0507fc844183/Tab_5_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_materinskeho_jazyka_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=kKC5u9T&CVID=kKC5u9T Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.</ref>. == Історія == Перша змінка — 1430 (Novabriza); далшы: 1454 (Kysbriznicze); 1773 (Mala Breznicza); 1920 (Brežnička); 1927 (Breznička). Зачатком [[XIX. стороча]] поставленый мурованый ґрекокатолицькый храм.<ref name=Choma/> ;Штатістікы людности<ref name=Choma/>: Подля штатістік найвеце обывательох было {{nowrap|в року 1940 — 227 особ}}. * 1921 — в 26 ґаздовствах бывали 172 особы, а то: {{nowrap|[[Русины]] 143,}} {{nowrap|[[Ромы]] 18,}} {{nowrap|[[Жыде|Жыдове]] 6 ,}} {{nowrap|[[Чехы]] и [[Словаци]] 5;}} подля віры: {{nowrap|ґрекокатолици 161,}} {{nowrap|ізраеліты 6.}} * 1991 — в 38 ґаздовствах (7 незаселены) бывали {{nowrap|146 особы,}} а то: {{nowrap|[[Словаци]] 139,}} {{nowrap|[[Русины]] 6,}} {{nowrap|[[Українцї]] 1;}} подля віры: {{nowrap|ґрекокатолици 142,}} {{nowrap|нестановлены 4.}} == Вызначны родаци == * [[Іван Поливка]] (1866–1930), [[Русины|русиньскый]] народный дїятель. * [[Михайло Поливка]] (1868–1944), [[педагог]] и школный администратор серед [[Русины|Русинох]] [[Войводина|Войводины]], автор учебникох, дѣточый [[писатель]], [[Публицистика|публициста]] == Жрідла == * '''Йосиф Хома''':Березничка (Бережничка), {{nowrap|Breznička окр. Стропків}} //{{КСРУ}} С.&nbsp;397 {{Commonscat|Breznička}} == Референції == <references/> {{Окрес Стропков}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{DEFAULTSORT:Бережничка}} [[Категория:Населены пункты Словакии]] tmi396uyz7apavk5qn6fhdqz5h0jpr4 Войтївцї 0 2740 168328 160049 2026-08-19T00:34:36Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Війтївцї]] на [[Войтївцї]]: Назва з помилкою 160049 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Vojtovce.jpg |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Стропков|Стропков]] |Реґіон = |Северна шырка = 49° 20' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 68' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 338 |Розлога = 491 ha |Чісло жытелїв = 120 |Статус ку = 28.4.2009 |Густота жытельства = 122 |Перша писемна змінка = 1408 |Код = 528013 |ЕЧВ = SP |ПСЧ = 091 01 (пошта [[Стропков]]) |Передвольба = |Адреса = Vojtovce 1, Стропков 091 01 |Website = |Староста = Гелена Касардова<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Гелена Касардова}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Війтївцї''' (по {{язык+sk|Vojtovce}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Стропков|окресї Стропков]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Стропков}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} ozcyve0j5j9e1ltt02c5ahlsm9va95x Выслава 0 2742 168324 161906 2026-08-19T00:26:18Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Віслава]] на [[Выслава]]: Назва з помилкою 161906 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |Образок = Vislava.jpg |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Стропков|Стропков]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 234 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 527998 |ЕЧВ = SP |ПСЧ = 090 21 (пошта [[Хітча]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Мілан Ганяк<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Мілан Ганяк}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Віслава''' (по {{язык+sk|Vislava}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Стропков|окресї Стропков]]. == Обывательство == {{SK|pop}} Зложіня обывательства подля народности (2011 р.)<ref>[https://web.archive.org/web/20201008015433/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=knLIczO&CVID=knLIczO Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-09-02.</ref>: *[[Русины]] - 33 (14,7%) *[[Словаци]] - 178 (79,1%) *[[Українцї]] - 1 *Нестановлены - 13 (5,8%) [[Русиньскый язык]] за материньскый означіли 88 жытелїв (39,1%)<ref>[https://web.archive.org/web/20201026101340/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/e285abec-6b1c-46ea-93de-0507fc844183/Tab_5_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_materinskeho_jazyka_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=kKC5u9T&CVID=kKC5u9T Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-09-02.</ref>. == Референції == <references/> {{Окрес Стропков}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} s1mu8ce25r9ji38i06ssm9n4nluqfpg Дуплин 0 3467 168344 160297 2026-08-19T00:55:45Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Дуплін]] на [[Дуплин]]: Назва з помилкою 160297 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Duplin.jpg |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Стропков|Стропков]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 197 |Розлога = 9,03 |Чісло жытелїв = 452 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 50,2 |Перша писемна змінка = 1379 |Код = 527262 |ЕЧВ = SP |ПСЧ = 091 01 (пошта [[Стропков]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Йозеф Потома<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Йозеф Потома}}</ref> |Політічна партія = [[СДКУ-ДС]], [[Сас]], [[КДГ]] |}} '''Дуплін''' (по {{язык+sk|Duplín}}) є [[село]] в [[окрес Стропков|окресї Стропков]] в [[Пряшівскый край|Пряшовскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словенска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Стропков}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} cz0wc2i8i1qxg7agq0v6e63dy9084qp Высланка 0 3474 168322 160281 2026-08-19T00:26:04Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Вісланка]] на [[Высланка]]: Назва з помилкою 160281 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] |Реґіон = [[Замаґуря]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 282 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 527084 |ЕЧВ = SL |ПСЧ = 065 41 (пошта [[Люботин]]) |Передвольба = 052 |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Душан Фірмент<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Душан Фірмент}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Вісланка''' (по {{язык+sk|Vislanka}}) є [[село]] в [[окрес Стара Любовня|окресї Стара Любовня]] в [[Пряшівскый край|Пряшовскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словенска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Стара Любовня}} {{Пословачены русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} bj6bt4lv19j184sq9aefkq6i1ow6fu1 Галиґівцї 0 3482 168334 160285 2026-08-19T00:36:08Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Галіґівцї]] на [[Галиґівцї]]: Назва з помилкою 160285 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] |Реґіон = [[Спіш]] |Северна шырка = 49° 21' 33<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 20° 26' 50<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 506 |Розлога = 11,384863 |Чісло жытелїв = 683 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 60 |Перша писемна змінка = 1338 |Код = 526711 |ЕЧВ = SL |ПСЧ = 065 34 (пошта [[Велика Лїсна]]) |Передвольба = 052 |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Мілан Волчек<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Мілан Волчек}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]], [[СДКУ-ДС]] |}} '''Галіґівцї''' (по {{язык+sk|Haligovce}} ) є [[село]] в [[окрес Стара Любовня|окресї Стара Любовня]] в [[Пряшівскый край|Пряшовскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словенска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Стара Любовня}} {{Стыржень}} po8hb8uoyy584r0bhblgpk9o9m8z12s Дубинне 0 3506 168342 160296 2026-08-19T00:55:00Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Дубінне]] на [[Дубинне]]: Назва з помилкою 160296 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Map slovakia dubinne.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 216 |Розлога = 7,07 |Чісло жытелїв = 328 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 46 |Перша писемна змінка = [[1327]] |Код = 519138 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 12 (пошта [[Куріма]]) |Передвольба = 0 45 |Адреса = Dubinné 9, 086 12 Kurima |Website = www.dubinne.sk |Імейл = obecdubinne@stonline.sk |Телефон = +421 54 739 13 87 |Факс = |Староста = Ing. Віктор Гвіщ<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ing. Віктор Гвіщ}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Дубінне''' (по {{язык+sk|Dubinné}} ) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшовскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словенска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} 3goibwrltpc4ufzp9lkvuzh968eqd7y Гажлин 0 3510 168330 160283 2026-08-19T00:34:54Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Гажлін]] на [[Гажлин]]: Назва з помилкою 160283 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |Образок = Pohlad na kostol.JPG |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 270 |Розлога = 20,99 |Чісло жытелїв = 1191 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 57 |Перша писемна змінка = [[1414]] |Код = 519227 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 14 |Передвольба = 0 54 |Адреса = Hažlín 200 |Website = obechazlin.sk/ |Імейл = obechazlin@pobox, starosta.a@post |Телефон = 054/476 73 03, 488 40 33 |Факс = 054/476 73 03 |Староста = Ing. Франтїшек Олаг<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ing. Франтїшек Олаг}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Гажлін''' (по {{язык+sk|Hažlín}} ) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшовскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словенска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} gowzysd3zl2syotwf3tgtjignnrsxwn Зборів 0 3546 168350 160298 2026-08-19T01:02:59Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Зборов]] на [[Зборів]]: Назва з помилкою 160298 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |Образок = Zborov2.jpg |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 49° 22' 4<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 18' 21<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 326.5 |Розлога = 19,63 |Чісло жытелїв = 3103 |Статус ку = 31.12.2010 |Густота жытельства = 156 |Перша писемна змінка = [[1355]] |Код = 519961 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 33 |Передвольба = 0 54 |Адреса = Lesná 10 |Website = www.zborov.sk |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Ян Лукач<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ян Лукач}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Зборов''' (по {{язык+sk|Zborov}}) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == [[File:Зборов - історія.jpg|thumb|Зборов - історія]] Зборов має богату історію, о чім свідчать захованы зваленины історічных ставеб, як [[Ракоці]]йовскый [[костел]] с. Софії, розвалины великолепного [[замок Зборов|замку Зборов]] называный і ([[замок Маковіця]]), або позостаткы [[каштеля Шередійовців|каштеля Шередійовців]]. == Ґеоґрафія == Зборов лежыть офіціялно во вышкі 335 м.н.м в долині річкы [[Каменець(ріка)|Каменець]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == У Зборові є вельо історічных памяток, котры розповідають о богатій історії общіны. Найвызначнійшы зос них суть: [[Ракоці]]йовскый [[костел]] с. Софії, розвалины великолепного [[замок Зборов|замку Зборов]] называный і ([[замок Маковіця]]), позостаткы [[каштеля Шередійовців|каштеля Шередійовців]] і далшы. == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Пословачены русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} kdiqulxdqmmgsn4jdcahiabu1iboee2 Новый Русков 0 4012 168320 160162 2026-08-19T00:15:35Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Нові Русков]] на [[Новый Русков]]: Назва з помилкою 160162 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Требішов|Требішов]] |Реґіон = Земплін |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 134 |Розлога = 11,008 |Чісло жытелїв = 637 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 58 |Перша писемна змінка = [[1214]]<ref>[http://www.statistics.sk/mosmis/prvav2.jsp?txtUroven=440811&lstObec=528625&Okruh=zaklad]</ref>/[[1217]]<ref>[http://obce.info/index.php?make=mapa&id=8&obec=1031]</ref> |Код = 528625 |ЕЧВ = TV |ПСЧ = 075 01 (пошта [[Требішов]] 1) |Передвольба = 0 56 |Адреса = Sv. Cyrila a Metoda 155 |Website = www.novyruskov.sk |Імейл = novyruskov@mail.viapvt.sk |Телефон = 6726501 |Факс = |Староста = Ing. Ján Borovský<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ing. Ján Borovský}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]], [[СДКУ-ДС]], [[КДГ]] |}} '''Нові Русков''' (по {{язык+sk|Nový Ruskov}}) є [[село]] в [[Окрес Требішов|окресї Требішов]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Требішов}} {{Пословачены русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] 48x283dei9071bpljpv6unh4i6exufb Културна револуція 0 6120 168275 137596 2026-08-18T14:02:24Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Културна револуціа]] на [[Културна револуція]] з вычерянём напрямлїнь 137596 wikitext text/x-wiki [[Файл:SuzhouGardenFrieze.jpg|thumb|Фреска з царьскых загород в містї [[Су-чоу]] пошкоджена в часї културной револуції.]] Кітайска '''културна револуція''', цїлов назвов '''Велика пролетарьска културна револуція''' ({{Кітайскый|無產階級文化大革命|无产阶级文化大革命|Wúchǎn Jiējí Wénhuà Dà Gémìng}}) — была політічна кампань офіціално започата в [[Китайска людова република|Кітаю]] міджі роками [[1966]] і [[1969]] лідром [[Комуністічна партія Кітаю|КП Кітаю]] [[Мао Цзедун]]ом. Їй вплыв але тырвав аж до Маовой смерти в роцї [[1976]]. В часї културной [[Револуция|револуції]] мало дійти к великым змінам в [[громада|громадї]] тай їй [[модернізація|модернізації]]. Приводила але смерть тісячам людей, якы ся стали жертвами гублїня [[Червены ґарды|червеных ґард]], розбитя [[Економіка|економікы]] і величезны страты на културній дїдовизнї. Културна [[Револуция|револуція]] є зато днесь брана як єдна з найнещастных доб модерной кітайской історії. В згодї з комуністічнов партіов Кітая ішло о катастрофічный прояв ултралївого напряма і велика часть жертв културной револуції была в 80. роках регабілітована. == Референції == <references/> {{Переклад|cs|Kulturní revoluce|7966986}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:История Китая]] [[Катеґорія:Демоціды]] 1sxceq25xlp0a4d6z4x2jozt761sh7d Шаблона:Тячовскый район 10 10777 168303 165196 2026-08-18T21:56:47Z Rue323 31002 168303 wikitext text/x-wiki {{Цитат 3 |Навигация по Тячовскому району |Районный центер: [[Тячово]]<br/> Мѣстечка: [[Буштино]]&nbsp;• [[Дубове (Тячовскый район)|Дубове]]&nbsp;• [[Солотвино]]&nbsp;• [[Тересва]]&nbsp;• [[Усть-Чорна]] <br/><br/> Села: [[Бедевля]] &nbsp;• [[Біловарци]] &nbsp;• [[Бобовоє (село)|Бобовоє]] &nbsp;•[[Велика Уґолька|Велика Уґолька]] &nbsp;• [[Вышньый Дубовиць]] &nbsp;• [[Вышоватый]] &nbsp;• [[Вонигово]] &nbsp;• [[Вульховцѣ]] &nbsp;• [[Ольховци-Лазы]] &nbsp;• [[Вульховчик (село)|Вульховчик]] &nbsp;• [[Ґаничі]] &nbsp;• [[Глиняный]] &nbsp;• [[Страмура|Глубокый Потук]] &nbsp;• [[Груникы]] &nbsp;• [[Грушово]] &nbsp;• [[Дубровка (Тячовскый район)|Дубровка]] &nbsp;• [[Добрянске (Закарпатска область)|Добрянске]] &nbsp;• [[Дулово]] &nbsp;• [[Калины (Закарпатска область)|Калины]] &nbsp;• [[Колодноє (Закарпатьска область)|Колодне]] &nbsp;• [[Красна (Тячӯвськый район)]] &nbsp;• [[Кривоє (Тячӯвськый район)|Криве]] &nbsp;• [[Крычово]] &nbsp;• [[Лазы (Украйина)|Лазы]] &nbsp;• [[Лопухово (Закарпатска область)|Лопухово]] &nbsp;• [[Мала Уґолька]] &nbsp;• [[Нересниця]] &nbsp;• [[Нижньый Дубовиць]] &nbsp;• [[Нижна Апша]] &nbsp;• [[Нѣмецка Мокра]] &nbsp;• [[Новобарово]] &nbsp;• [[Новоселиця (Тячовскый район)|Новоселиця]] &nbsp;• [[Округла]] &nbsp;• [[Петрушов]] &nbsp;• [[Пещера (село)|Пещера]] &nbsp;• [[Подплеша]] &nbsp;• [[Подішор]] &nbsp;• [[Пригӯдь]] &nbsp;• [[Раково (Тячовскый район)|Раково]] &nbsp;• [[Ровное (Закарпатска область)|Рувне]] &nbsp;• [[Росош (Тячовскый район)|Росош]] &nbsp;• [[Руня (Украйина)]] &nbsp;• [[Руська Мокра]] &nbsp;• [[Руське Поле]] &nbsp;• [[Сасово (Тячовскый район)|Сасово]] &nbsp;• [[Тарасовка (Закарпатска область)|Тарасовка]] &nbsp;• [[Теребля (Тячовскый район)|Теребля]] &nbsp;• [[Терново]] &nbsp;• [[Тисалово]] &nbsp;• [[Топчино]] &nbsp;• [[Тячӯвка]] &nbsp;• [[Уґля]] &nbsp;• [[Фонтинясы]] &nbsp;• [[Чумальово]] &nbsp;• [[Широкый Луг]] | }} <noinclude>[[Катеґорія:Навигация:Закарпатска область]]</noinclude> ntny5ow8mf7djkni9oo4cfaqsetuy2a Великы Поляны 0 10796 168318 144813 2026-08-18T23:46:38Z Halajkovič 33393 168318 wikitext text/x-wiki {{Локалита исторична |статус = Заникле село Словакии |руська назва = Великы Поляны |оригинална назва = Veľká Poľana {{ref-sk}} |застава = Velka-Polana-1915.jpg |опис заставы = Церковь Св. Михаила Архангела (1784) в року 1915 |ширина заставы = 250 |герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg --> |опис герба = <!-- появить ся над фотков --> |ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100, 150… --> |вид крайны = Регион <!--2.гарадича администрации --> |крайна = Горный Земплин |lat_dir = N |lat_deg = 49 |lat_min = 05 |lat_sec = 15 |lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 18 |lon_sec = 19 |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм --> |размер карты страны = 0 <!-- тот параметер затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = Polena 1773; Nagypolena 1863; Poľana 1920; Nagypolány 1939; Veľká Poľana 1945 |вид региона = Край |регион = Пряшовскый |вид района = Округ<!--4.гарадича администрации, пусто назначить: Район --> |район = Снина |вид общины = Справа територии <!--5.гарадича администрации --> |община = Стащин |площа = 2,447 <!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!--(Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = 395 <!-- в метрах --> |категория в Commons = }} '''Великы Поляны''' або '''Велика Поляна'''<ref>{{Русиньскый правопис|Велика Поляна|523}}</ref> ({{lang-sk|Veľká Poľana}}) — заникле [[село]] на [[Словеньско|Словакии]] в окресѣ [[окрес Снина|Снина]]. Року 1981 было евакуоване з причины выставбы водного дѣла [[Старина (водозбор)|Старина]]. == Полога == [[Село]] находило ся в долинѣ рѣкы [[Цироха]] в надморской вышцѣ 395 м межи бывшыма селами [[Руське]] (472 м) и [[Старина (окрес Снина)|Старина]] (335 м). Через бывше село веде циклотраса ''Карпатска магистрала'' (Великый Березный — Снина — перелаз Руське сѣдло).<ref> Велька Поляна, туристика и спорты</ref> == История == Перва документална упоминка односить ся на рок 1493. В часѣ Первой свѣтовой войны в околици точили ся тяжкы бои, по котрых ту зостали похованы около 1000 воякы, з того лем 210 австро-мадярскы суть познаты.<ref name= Drobňák> Drobňák, WW1 military cemetery: Veľká Poľana – Rotunda </ref> Церковь св. Михаила Архангела, розбита канонами, не была обновлена. Намѣсто того валалчане выставили нову (1926 –1932), помогали им финанчно штат и родаци з Америкы, а тыж сосѣдны села [[Смолник (окрес Снина)|Смулник]] и [[Руське]]. Але и тота была пошкоджена в бойовых зражѣнях року 1944. Понеже Великы Поляны зостали единым русинскым селом, котре по заказѣ грекокатолицкым вѣры (1950) не перешло на православие, не была им дозволена ани оправа новой церкви. Тото зробили аж по року 1968, коли заказ грекокатолицкой вѣры быв одкликаный. Наконець при збуряню села з поводу выставбы водного дѣла [[Старина (водозбор)|Старина]] нова церковь была подминована и зликвидована выбухом.<ref> Miro Buraľ. Sakrálne pamiatky sninského regiónu</ref> Року 1930 село мало найвеце обыватели — 791. == Днешность == Территория заниклого села днесь входить до ареалу [[Народный парк Полонины|Народного парку Полонины]]. З бывшого села заховав ся цынтарь и една хыжа. Заховали ся и розвалины старой церкви св. Михаила Архангела з року 1784, котра была розбита канонами в току войны в 1915 року. Пониже села, недалеко вступной таблици, при Луковом потоку заховав ся придорожный крест з року 1853. На мѣстѣ збуряной новой церкви выставлена деревяна капличка. На военском цынтарю Велька Поляна І. — Ротунда похованы 340 воякы. Ту з камени, походячых з розвалин спомянутой церкви, котра находить ся в сосѣдствѣ, волонтеры выставили помяник падлым вояком Ротунда. <ref name= Drobňák> Drobňák, WW1 military cemetery: Veľká Poľana – Rotunda </ref> Военскый цынтарь Велька Поляна ІІ. — Годошик, найвысше положеный цынтарь в [[Словеньско|Словакии]], находить ся на убочи верха Годошик (921 м) в надморской вышцѣ 825 м. Справа територии находить ся в [[Стащін|Стащинѣ]]. == Вызначны родаци == * [[Орест Дубай ст.]] (1919–2005) — народный умѣлець [[Чеськословеньско|Чехословакии]], [[малярь]], вызначный график. * [[Милан Хавтур]] (*1957) — [[епископ]] кошицкой грекокатолицкой епархии. == Жерела == * Mgr. Drobňák, Martin. WW1 military cemetery: Veľká Poľana – Rotunda. // Klub vojenskej histórie Beskydy (www.kvhbeskydy.sk) * [http://www.rusyn.sk/sakralne-pamiatky-sninskeho-regionu-velka-polana-2cast/ Miro Buraľ. Sakrálne pamiatky sninského regiónu (Veľká Poľana 2.časť)]{{Dead link|date=August 2021 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://web.archive.org/web/20201230012526/http://beskydnik.eu/obce/zaniknute-obce/40-velka-polana Великы Поляны, заникле село (''слов.'')] == Одказы == * [https://mapy.hiking.sk/?y=49.0876&x=22.305217 Великы Поляны, туристична мапа] * [http://velka-polana.oma.sk/ Великы Поляны, туристика и спорты] * [http://www.kvhbeskydy.sk/ww1-military-cemetery-velka-polana-rotunda/ Мартин Дробняк. Военскый цынтарь Велька Поляна — Ротунда (англ.) ]{{Dead link|date=August 2021 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} == Референции == {{Reflist}} [[Катеґорія:Заниклы села Словеньска]] 36vzgk1lfkqbpc01to7w48jy2ks2cs5 Модуль:Hatnote list 828 20539 168286 163810 2026-08-18T20:03:38Z Halajkovič 33393 168286 Scribunto text/plain -------------------------------------------------------------------------------- -- Module:Hatnote list -- -- -- -- This module produces and formats lists for use in hatnotes. In particular, -- -- it implements the for-see list, i.e. lists of "For X, see Y" statements, -- -- as used in {{about}}, {{redirect}}, and their variants. Also introduced -- -- are andList & orList helpers for formatting lists with those conjunctions. -- -------------------------------------------------------------------------------- local mArguments --initialize lazily local mFormatLink = require('Module:Format link') local mHatnote = require('Module:Hatnote') local libraryUtil = require('libraryUtil') local checkType = libraryUtil.checkType local p = {} -------------------------------------------------------------------------------- -- List stringification helper functions -- -- These functions are used for stringifying lists, usually page lists inside -- the "Y" portion of "For X, see Y" for-see items. -------------------------------------------------------------------------------- --default options table used across the list stringification functions local stringifyListDefaultOptions = { conjunction = "і", separator = ",", altSeparator = ";", space = " ", formatted = false } --Searches display text only local function searchDisp(haystack, needle) return string.find( string.sub(haystack, (string.find(haystack, '|') or 0) + 1), needle ) end -- Stringifies a list generically; probably shouldn't be used directly local function stringifyList(list, options) -- Type-checks, defaults, and a shortcut checkType("stringifyList", 1, list, "table") if #list == 0 then return nil end checkType("stringifyList", 2, options, "table", true) options = options or {} for k, v in pairs(stringifyListDefaultOptions) do if options[k] == nil then options[k] = v end end local s = options.space -- Format the list if requested if options.formatted then list = mFormatLink.formatPages( {categorizeMissing = mHatnote.missingTargetCat}, list ) end -- Set the separator; if any item contains it, use the alternate separator local separator = options.separator for k, v in pairs(list) do if searchDisp(v, separator) then separator = options.altSeparator break end end -- Set the conjunction, apply Oxford comma, and force a comma if #1 has "§" local conjunction = s .. options.conjunction .. s if #list == 2 and searchDisp(list[1], "§") or #list > 2 then conjunction = separator .. conjunction end -- Return the formatted string return mw.text.listToText(list, separator .. s, conjunction) end --DRY function function p.conjList (conj, list, fmt) return stringifyList(list, {conjunction = conj, formatted = fmt}) end -- Stringifies lists with "and" or "or" function p.andList (...) return p.conjList("і", ...) end function p.orList (...) return p.conjList("або", ...) end -------------------------------------------------------------------------------- -- For see -- -- Makes a "For X, see [[Y]]." list from raw parameters. Intended for the -- {{about}} and {{redirect}} templates and their variants. -------------------------------------------------------------------------------- --default options table used across the forSee family of functions local forSeeDefaultOptions = { andKeyword = 'і', title = mw.title.getCurrentTitle().text, otherText = 'другі значіня', forSeeForm = 'Про %s, ник. %s.', } --Collapses duplicate punctuation local function punctuationCollapse (text) local replacements = { ["%.%.$"] = ".", ["%?%.$"] = "?", ["%!%.$"] = "!", ["%.%]%]%.$"] = ".]]", ["%?%]%]%.$"] = "?]]", ["%!%]%]%.$"] = "!]]" } for k, v in pairs(replacements) do text = string.gsub(text, k, v) end return text end -- Structures arguments into a table for stringification, & options function p.forSeeArgsToTable (args, from, options) -- Type-checks and defaults checkType("forSeeArgsToTable", 1, args, 'table') checkType("forSeeArgsToTable", 2, from, 'number', true) from = from or 1 checkType("forSeeArgsToTable", 3, options, 'table', true) options = options or {} for k, v in pairs(forSeeDefaultOptions) do if options[k] == nil then options[k] = v end end -- maxArg's gotten manually because getArgs() and table.maxn aren't friends local maxArg = 0 for k, v in pairs(args) do if type(k) == 'number' and k > maxArg then maxArg = k end end -- Structure the data out from the parameter list: -- * forTable is the wrapper table, with forRow rows -- * Rows are tables of a "use" string & a "pages" table of pagename strings -- * Blanks are left empty for defaulting elsewhere, but can terminate list local forTable = {} local i = from local terminated = false -- If there is extra text, and no arguments are given, give nil value -- to not produce default of "For other uses, see foo (disambiguation)" if options.extratext and i > maxArg then return nil end -- Loop to generate rows repeat -- New empty row local forRow = {} -- On blank use, assume list's ended & break at end of this loop forRow.use = args[i] if not args[i] then terminated = true end -- New empty list of pages forRow.pages = {} -- Insert first pages item if present table.insert(forRow.pages, args[i + 1]) -- If the param after next is "and", do inner loop to collect params -- until the "and"'s stop. Blanks are ignored: "1|and||and|3" → {1, 3} while args[i + 2] == options.andKeyword do if args[i + 3] then table.insert(forRow.pages, args[i + 3]) end -- Increment to next "and" i = i + 2 end -- Increment to next use i = i + 2 -- Append the row table.insert(forTable, forRow) until terminated or i > maxArg return forTable end -- Stringifies a table as formatted by forSeeArgsToTable function p.forSeeTableToString (forSeeTable, options) -- Type-checks and defaults checkType("forSeeTableToString", 1, forSeeTable, "table", true) checkType("forSeeTableToString", 2, options, "table", true) options = options or {} for k, v in pairs(forSeeDefaultOptions) do if options[k] == nil then options[k] = v end end -- Stringify each for-see item into a list local strList = {} if forSeeTable then for k, v in pairs(forSeeTable) do local useStr = v.use or options.otherText local pagesStr = p.andList(v.pages, true) or mFormatLink._formatLink{ categorizeMissing = mHatnote.missingTargetCat, link = mHatnote.disambiguate(options.title) } local forSeeStr = string.format(options.forSeeForm, useStr, pagesStr) forSeeStr = punctuationCollapse(forSeeStr) table.insert(strList, forSeeStr) end end if options.extratext then table.insert(strList, punctuationCollapse(options.extratext..'.')) end -- Return the concatenated list return table.concat(strList, ' ') end -- Produces a "For X, see [[Y]]" string from arguments. Expects index gaps -- but not blank/whitespace values. Ignores named args and args < "from". function p._forSee (args, from, options) local forSeeTable = p.forSeeArgsToTable(args, from, options) return p.forSeeTableToString(forSeeTable, options) end -- As _forSee, but uses the frame. function p.forSee (frame, from, options) mArguments = require('Module:Arguments') return p._forSee(mArguments.getArgs(frame), from, options) end return p 3umvne8wilvlq40vs59wzyw8x6b6lq1 168287 168286 2026-08-18T20:04:12Z Halajkovič 33393 Зрушена верзія [[Special:Diff/168286|168286]] од хоснователя [[Special:Contributions/Halajkovič|Halajkovič]] ([[User talk:Halajkovič|діскусія]]) 168287 Scribunto text/plain -------------------------------------------------------------------------------- -- Module:Hatnote list -- -- -- -- This module produces and formats lists for use in hatnotes. In particular, -- -- it implements the for-see list, i.e. lists of "For X, see Y" statements, -- -- as used in {{about}}, {{redirect}}, and their variants. Also introduced -- -- are andList & orList helpers for formatting lists with those conjunctions. -- -------------------------------------------------------------------------------- local mArguments --initialize lazily local mFormatLink = require('Module:Format link') local mHatnote = require('Module:Hatnote') local libraryUtil = require('libraryUtil') local checkType = libraryUtil.checkType local p = {} -------------------------------------------------------------------------------- -- List stringification helper functions -- -- These functions are used for stringifying lists, usually page lists inside -- the "Y" portion of "For X, see Y" for-see items. -------------------------------------------------------------------------------- --default options table used across the list stringification functions local stringifyListDefaultOptions = { conjunction = "тай", separator = ",", altSeparator = ";", space = " ", formatted = false } --Searches display text only local function searchDisp(haystack, needle) return string.find( string.sub(haystack, (string.find(haystack, '|') or 0) + 1), needle ) end -- Stringifies a list generically; probably shouldn't be used directly local function stringifyList(list, options) -- Type-checks, defaults, and a shortcut checkType("stringifyList", 1, list, "table") if #list == 0 then return nil end checkType("stringifyList", 2, options, "table", true) options = options or {} for k, v in pairs(stringifyListDefaultOptions) do if options[k] == nil then options[k] = v end end local s = options.space -- Format the list if requested if options.formatted then list = mFormatLink.formatPages( {categorizeMissing = mHatnote.missingTargetCat}, list ) end -- Set the separator; if any item contains it, use the alternate separator local separator = options.separator for k, v in pairs(list) do if searchDisp(v, separator) then separator = options.altSeparator break end end -- Set the conjunction, apply Oxford comma, and force a comma if #1 has "§" local conjunction = s .. options.conjunction .. s if #list == 2 and searchDisp(list[1], "§") or #list > 2 then conjunction = separator .. conjunction end -- Return the formatted string return mw.text.listToText(list, separator .. s, conjunction) end --DRY function function p.conjList (conj, list, fmt) return stringifyList(list, {conjunction = conj, formatted = fmt}) end -- Stringifies lists with "and" or "or" function p.andList (...) return p.conjList("тай", ...) end function p.orList (...) return p.conjList("вадь", ...) end -------------------------------------------------------------------------------- -- For see -- -- Makes a "For X, see [[Y]]." list from raw parameters. Intended for the -- {{about}} and {{redirect}} templates and their variants. -------------------------------------------------------------------------------- --default options table used across the forSee family of functions local forSeeDefaultOptions = { andKeyword = 'тай', title = mw.title.getCurrentTitle().text, otherText = 'другі значіня', forSeeForm = 'Про %s, ник. %s.', } --Collapses duplicate punctuation local function punctuationCollapse (text) local replacements = { ["%.%.$"] = ".", ["%?%.$"] = "?", ["%!%.$"] = "!", ["%.%]%]%.$"] = ".]]", ["%?%]%]%.$"] = "?]]", ["%!%]%]%.$"] = "!]]" } for k, v in pairs(replacements) do text = string.gsub(text, k, v) end return text end -- Structures arguments into a table for stringification, & options function p.forSeeArgsToTable (args, from, options) -- Type-checks and defaults checkType("forSeeArgsToTable", 1, args, 'table') checkType("forSeeArgsToTable", 2, from, 'number', true) from = from or 1 checkType("forSeeArgsToTable", 3, options, 'table', true) options = options or {} for k, v in pairs(forSeeDefaultOptions) do if options[k] == nil then options[k] = v end end -- maxArg's gotten manually because getArgs() and table.maxn aren't friends local maxArg = 0 for k, v in pairs(args) do if type(k) == 'number' and k > maxArg then maxArg = k end end -- Structure the data out from the parameter list: -- * forTable is the wrapper table, with forRow rows -- * Rows are tables of a "use" string & a "pages" table of pagename strings -- * Blanks are left empty for defaulting elsewhere, but can terminate list local forTable = {} local i = from local terminated = false -- If there is extra text, and no arguments are given, give nil value -- to not produce default of "For other uses, see foo (disambiguation)" if options.extratext and i > maxArg then return nil end -- Loop to generate rows repeat -- New empty row local forRow = {} -- On blank use, assume list's ended & break at end of this loop forRow.use = args[i] if not args[i] then terminated = true end -- New empty list of pages forRow.pages = {} -- Insert first pages item if present table.insert(forRow.pages, args[i + 1]) -- If the param after next is "and", do inner loop to collect params -- until the "and"'s stop. Blanks are ignored: "1|and||and|3" → {1, 3} while args[i + 2] == options.andKeyword do if args[i + 3] then table.insert(forRow.pages, args[i + 3]) end -- Increment to next "and" i = i + 2 end -- Increment to next use i = i + 2 -- Append the row table.insert(forTable, forRow) until terminated or i > maxArg return forTable end -- Stringifies a table as formatted by forSeeArgsToTable function p.forSeeTableToString (forSeeTable, options) -- Type-checks and defaults checkType("forSeeTableToString", 1, forSeeTable, "table", true) checkType("forSeeTableToString", 2, options, "table", true) options = options or {} for k, v in pairs(forSeeDefaultOptions) do if options[k] == nil then options[k] = v end end -- Stringify each for-see item into a list local strList = {} if forSeeTable then for k, v in pairs(forSeeTable) do local useStr = v.use or options.otherText local pagesStr = p.andList(v.pages, true) or mFormatLink._formatLink{ categorizeMissing = mHatnote.missingTargetCat, link = mHatnote.disambiguate(options.title) } local forSeeStr = string.format(options.forSeeForm, useStr, pagesStr) forSeeStr = punctuationCollapse(forSeeStr) table.insert(strList, forSeeStr) end end if options.extratext then table.insert(strList, punctuationCollapse(options.extratext..'.')) end -- Return the concatenated list return table.concat(strList, ' ') end -- Produces a "For X, see [[Y]]" string from arguments. Expects index gaps -- but not blank/whitespace values. Ignores named args and args < "from". function p._forSee (args, from, options) local forSeeTable = p.forSeeArgsToTable(args, from, options) return p.forSeeTableToString(forSeeTable, options) end -- As _forSee, but uses the frame. function p.forSee (frame, from, options) mArguments = require('Module:Arguments') return p._forSee(mArguments.getArgs(frame), from, options) end return p 1nhge09v4uihr1t3rwwukg2823r815h Тіґер (танк) 0 21252 168290 155971 2026-08-18T20:27:08Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Тигр (танк)]] на [[Тіґер (танк)]] 155971 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} '''Panzerkampfwagen VI Ausf.H — E, «Тигр»''' — [[Націстічне Нїмецько|німицькый]] тяжкый [[танк]] часӯв [[Друга світова война|Другої світової во̄йны]], прототипом якого быв VK 45.01 (H), учиненый у [[1942]] році [[Фірма|фірмов]] «Хеншель». {{Універзалный інфобокс}} == У боях == Первый раз танкы «Тигр» приняли бӯй пуд [[Ленинград|Ленінґрадом]], массово начав ся хосновати у фебруарови-марцови [[1944]] року при утраті [[Харьков|Харькова]].{{Жрідло}} Батальёны де были танкы «Тигр» мали класіфікацію «Тяжкый танковый батальйон». Пудготовков екіпажӯв «Тигрӯв» занимався 500-ый учбовый танковый батальйон.{{Жрідло}} У марцови [[1943]] рока были даны перві рекомендації по борьбі из «Тиграми» нашедші удображіня ня приказах командирӯв танковых зъеденинь.{{Жрідло}} У [[Курьска Битва|Курьскӯв битві]] было 148 танкӯв «Тигр».{{Жрідло}} [[1. децембер|1 децембра]] [[1942]] року «Тигр» пудбив из дальности 150 м 2 союзницькі танкы, на другый динь 6 канонӯв, 4 британьскых и 2 америцькі танкы.{{Жрідло}} == Моделізм == У [[Моделізм|моделізмі]] танк «Тигр» робить ся у розмірох 1:35 японьскыв фірмов «Tamiya», таліяньскыв фірмов «Italeri», китайськыв «Dragon», Російскыв «Звезда» и китайськыв фірмов «Ryefield model» у их варіанті представлена модель у розмірі 1:35 из варіантом изповненя выріза борта́, и повным интеръером удну.{{Жрідло}} == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B8%D0%B3%D1%80_(%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA)#p-lang Тигр (танк)] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). sccj11m7qedyin5y8xqbf2rgt6tddly 168292 168290 2026-08-18T20:28:03Z Rue323 31002 168292 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} '''Panzerkampfwagen VI Ausf.H — E, «Тіґер»''' — [[Націстічне Нїмецько|німицькый]] тяжкый [[танк]] часӱв [[Друга світова война|Другої світової войны]], прототипом якого быв VK 45.01 (H), учиненый у [[1942]] році [[Фірма|фірмов]] «Геншел». {{Універзалный інфобокс}} == У боях == Первый раз танкы «Тигр» приняли бӱй пуд [[Ленинград|Ленінґрадом]], массово начав ся хосновати у фебруарови-марцёви [[1944]]. року при утраті [[Харьков|Харькова]].{{Жрідло}} Батальёны де были танкы «Тигр» мали класіфікацію «Тяжкый танковый батальйон». Пудготовков екіпажӯв «Тигрӯв» занимався 500-ый учбовый танковый батальйон.{{Жрідло}} У марцови [[1943]] рока были даны перві рекомендації по борьбі из «Тиграми» нашедші удображіня ня приказах командирӯв танковых зъеденинь.{{Жрідло}} У [[Курьска Битва|Курьскӯв битві]] было 148 танкӯв «Тигр».{{Жрідло}} [[1. децембер|1 децембра]] [[1942]] року «Тигр» пудбив из дальности 150 м 2 союзницькі танкы, на другый динь 6 канонӯв, 4 британьскых и 2 америцькі танкы.{{Жрідло}} == Моделізм == У [[Моделізм|моделізмі]] танк «Тигр» робить ся у розмірох 1:35 японьскыв фірмов «Tamiya», таліяньскыв фірмов «Italeri», китайськыв «Dragon», Російскыв «Звезда» и китайськыв фірмов «Ryefield model» у их варіанті представлена модель у розмірі 1:35 из варіантом изповненя выріза борта́, и повным интеръером удну.{{Жрідло}} == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B8%D0%B3%D1%80_(%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA)#p-lang Тигр (танк)] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). 831pyti2o2a5snfqkuht4nwkmsdploq Тяжкый танк 0 21256 168281 165964 2026-08-18T17:11:01Z Gazdadev 36573 /* */ Додано ліпшый опис танка пуд фото а іменно його рокы і чийої країны вӱн быв. Также управлено пару граматичных помилок 168281 wikitext text/x-wiki [[Файл:King_Tiger_1.jpg|міні|Німицькый тяжкый танк часӱв [[Друга світова война|Другої світової войны]] [[Pz. Kpfw. VI Тиґр 2|Тиґр 2]]]] '''Тяжкы́й та́нк''' — многоцілёвый [[танк]], по дакотрых класифікаціёх танкӱв узначав ся ге [[Боёва Бронёвата Машина|ББМ]], чія маса бӱлше 30 [[Тона|тон]], оснащеный многокаліберными канонами и пулеметами. Май знамый тяжкый танк быв Challenger и [[Тигр (танк)|Panzer VI «Тигр»]].<ref>https://books.google.com/books?id=LsxJHQFbPSgC</ref> == Класифікація == Уд тяжкым танкам принадлежали вшыткі модифікації танка КВ, ІС-2, Pz. Kpfw. V «Пантера» (по німицькӱв класифікації серидні [[Танк|танкы]], у німцьӱв класифіковали ся по калібром [[Канон|канонӱв]]). == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%B6%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA Важкий танк] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). 8o2dbpphbqulgqkecyy7mxep5sjvwoy 168304 168281 2026-08-18T21:58:59Z Rue323 31002 /* Класифікація */ 168304 wikitext text/x-wiki [[Файл:King_Tiger_1.jpg|міні|Німицькый тяжкый танк часӱв [[Друга світова война|Другої світової войны]] [[Pz. Kpfw. VI Тиґр 2|Тиґр 2]]]] '''Тяжкы́й та́нк''' — многоцілёвый [[танк]], по дакотрых класифікаціёх танкӱв узначав ся ге [[Боёва Бронёвата Машина|ББМ]], чія маса бӱлше 30 [[Тона|тон]], оснащеный многокаліберными канонами и пулеметами. Май знамый тяжкый танк быв Challenger и [[Тигр (танк)|Panzer VI «Тигр»]].<ref>https://books.google.com/books?id=LsxJHQFbPSgC</ref> == Класифікація == Ид тяжкым танкам принадлежали вшыткі модифікації танка КВ, ІС-2, Pz. Kpfw. V «Пантера» (по німицькӱв класифікації серидні [[Танк|танкы]], у німцьӱв класифіковали ся по калібром [[Канон|канонӱв]]). == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%B6%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA Важкий танк] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). le8je9n4ocoll84lbuy2i8fu6847728 Н 0 22003 168293 150170 2026-08-18T20:35:15Z Milkmilki444 36722 168293 wikitext text/x-wiki {{Кіріліця}}Н, н («ны») — буква кирилици. У языках, што ї хоснують, позначать ясенний носовий [n], ретрофлексний носовий [ŋ]. Є у вськых кириличных алфавітах. У русиньскому языкови — 18-а буква алфавіта, позначать ясенний носовий приголосный. == Історія == Буква «Н» в русиньскому алфавіті походить з традиції кіриличного письма та є важливою частков русиньской абеткы. == Фонетичны особенности == В русиньскім языкови буква «Н» означат ясенный носовый приголосный звук [n]. При єго виговорі повітря проходить через носову порожнину. == Приклады == * На початку слова: нога, ніч, неділя, народити. * У серединѣ слова: книга, онук, синя, конопли. * На концѣ слова: день, конь, син, тень. == Компьютерны коды == У стандарті Юнікод: * Велика Н: U+041D * Мала н: U+043D == Сілкы == * [[Русиньскый алфавіт]] [[Катеґорія:Кірілічны буквы]] [[Катеґорія:Буквы за алфавітом]] 3go74j8qm8mwy1ejzmiydbkj4mvmv9h 168298 168293 2026-08-18T21:14:54Z Halajkovič 33393 +коректованя 168298 wikitext text/x-wiki {{Кіріліця}} '''Н, н''' («ны») — буква кирилици. У языках, што ї хоснують, позначать ясенний носовий [n], ретрофлексний носовий [ŋ]. Є у вськых кириличных алфавітах. У русиньскому языкови — 18-а буква алфавіта, позначать ясенный носовый приголосный. == Історія == Буква «Н» в русиньскому алфавіті походить з традиції кіриличного письма та є важливою частков русиньской абеткы. == Фонетичны особенности == В русиньскім языкови буква «Н» означат ясенный носовый приголосный звук [n]. При єго виговорі повітря проходить через носову порожнину. == Приклады == * На початку слова: нога, ніч, неділя, народити. * У середині слова: книга, онук, синя, конопли. * На конці слова: день, конь, син, тень. == Компьютерны коды == У стандарті Юнікод: * Велика Н: U+041D * Мала н: U+043D == Ник. тыж == * [[Русиньскый алфавіт]] [[Катеґорія:Кірілічны буквы]] [[Катеґорія:Буквы за алфавітом]] shp0jhsn719oph0tg1w7hnewmnag49i Хоснователь:Halajkovič 2 23884 168283 166648 2026-08-18T18:26:37Z Halajkovič 33393 168283 wikitext text/x-wiki {{userboxtop|}} {{Babel|uk|ru-5|rue-4|sk-2|cs-1|rsk-1|pl-0,5}} {{Userbox |id= [[Файл:Wikipedia-logo-v2-rsk2.svg|40px]] |id-c = #FFF |info = {{Тот хоснователь|m}} має свою '''[[:rsk:Хаснователь:Halajkovič|властну сторінку]]''' на [[Паноньско-русинська Вікіпедія|паноньскій-русиньскій Вікіпедії]] |info-c = #f6f6f6 |border-c = #bbb }} {{Userbox |id= [[Файл:Wikipedia-logo-for-Ukraine.png|40px]] |id-c = #FFF |info = {{Тот хоснователь|m}} має свою '''[[:uk:Користувач:Halajkovič|властну сторінку]]''' на [[Україньска Вікіпедія|україньскій Вікіпедії]] |info-c = #f6f6f6 |border-c = #bbb }} {{userboxbottom}} == Вступ == '''Halajkovič''' (по пряш.-русин. [[МФА|[ɦaˈlajkovʲit͡ʃ]]], по укр. [[МФА|[ɦɑˈlɑjkɔʋɪt͡ʃ]]], по рос. [[МФА|[ɡɐˈlajkəvʲɪt͡ɕ]]]) є хоснователь русиньской Вікіпедії. Кедь мате даякы вопросы, напиште мі на і-мейл або на [[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|діскусну сторінку]]=) == Статї == (Ставом к 21. апріля 2026) === Написаны статї === {| class="wikitable" style="width: 60%;" ! Буква !! Статя |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Д''' | [[Деціметер]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Н''' | [[Нежеґоль (ґрупа)]] |- | rowspan="5" style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''П''' | [[Пляцок]] |- | [[Пневмослон]] |- | [[Поледіця]] |- | [[Прапор меджіславяньского языка]] |- | [[Пріквел]] |- | rowspan="2" style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''C''' | [[Список русиньскых етнічных мен у Мадярьску]] |- | [[Список смартфонів з операчнов сістемов Android]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Q''' | [[Quod licet Iovi, non licet bovi]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''U''' | [[Undertale Yellow]] |} === Переписаны (доповнены) статї === {| class="wikitable" style="width: 60%;" ! Буква !! Статя |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''В''' | [[Велатіцька култура]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Г''' | [[Гей, Славяне]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Д''' | [[Дрогобич]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''З''' | [[Забитый в бої]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''І''' | [[Інґушскый язык]] |- | rowspan="2" style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''К''' | [[Корньске языкове партнерство]] |- | [[Културне общество Русинів Румунії]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Л''' | [[Ліхтенштайн]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''М''' | [[Меджіславяньскый язык]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Н''' | [[Наріча]] |- | rowspan="4" style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''П''' | [[Петро Медвідь]] |- | [[Полата]] |- | [[Придавникы]] |- | [[Пряшівска Русь]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Р''' | [[Русиньска Вікіпедія]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''С''' | [[Суха]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Т''' | [[Тоґо]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Х''' | [[Хум]] |- | rowspan="2" style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Ш''' | [[Швейцарія]] |- | [[Штефан Сухый]] |} stuevtfvu6h57k61ldde99uvfllsqug Хоснователь:Halajkovič/common.css 2 24722 168294 167106 2026-08-18T21:06:19Z Halajkovič 33393 168294 css text/css @import url('https://fonts.googleapis.com/css2?family=Lora:ital,wght@0,400;0,700;1,400;1,700&display=swap'); body { font-family: 'Lora', 'Georgia', 'Times New Roman', serif !important; } .mw-parser-output { font-size: 1.1em !important; line-height: 1.6 !important; } .mw-logo-icon { content: url('Flag of the NSDAP (1920–1945).svg') !important; width: 50px !important; height: 50px !important; } lvvvt8lax281ntaf4y6cl3yh15yl57g 168295 168294 2026-08-18T21:06:51Z Halajkovič 33393 Зрушена верзія [[Special:Diff/168294|168294]] од хоснователя [[Special:Contributions/Halajkovič|Halajkovič]] ([[User talk:Halajkovič|діскусія]]) 168295 css text/css @import url('https://fonts.googleapis.com/css2?family=Lora:ital,wght@0,400;0,700;1,400;1,700&display=swap'); body { font-family: 'Lora', 'Georgia', 'Times New Roman', serif !important; } .mw-parser-output { font-size: 1.1em !important; line-height: 1.6 !important; } .mw-logo-icon { content: url('https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/0/03/Kolovrat_%28%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%82%29_Swastika_%28%D0%A1%D0%B2%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%29_-_Rodnovery.svg') !important; width: 50px !important; height: 50px !important; } tsrnwzpmyioyqe6g9f7ox1nnmhbliv4 168296 168295 2026-08-18T21:07:46Z Halajkovič 33393 168296 css text/css @import url('https://fonts.googleapis.com/css2?family=Lora:ital,wght@0,400;0,700;1,400;1,700&display=swap'); body { font-family: 'Lora', 'Georgia', 'Times New Roman', serif !important; } .mw-parser-output { font-size: 1.1em !important; line-height: 1.6 !important; } .mw-logo-icon { content: url('https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/7/77/Flag_of_Germany_%281935%E2%80%931945%29.svg?utm_source=commons.wikimedia.org&utm_campaign=index&utm_content=original') !important; width: 50px !important; height: 50px !important; } qwmus60axo4gj1vv8fkqlmlhiw3qn45 168297 168296 2026-08-18T21:08:16Z Halajkovič 33393 Зрушена верзія [[Special:Diff/168296|168296]] од хоснователя [[Special:Contributions/Halajkovič|Halajkovič]] ([[User talk:Halajkovič|діскусія]]) 168297 css text/css @import url('https://fonts.googleapis.com/css2?family=Lora:ital,wght@0,400;0,700;1,400;1,700&display=swap'); body { font-family: 'Lora', 'Georgia', 'Times New Roman', serif !important; } .mw-parser-output { font-size: 1.1em !important; line-height: 1.6 !important; } .mw-logo-icon { content: url('https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/0/03/Kolovrat_%28%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%82%29_Swastika_%28%D0%A1%D0%B2%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%29_-_Rodnovery.svg') !important; width: 50px !important; height: 50px !important; } tsrnwzpmyioyqe6g9f7ox1nnmhbliv4 Вермахт 0 24793 168353 168080 2026-08-19T08:09:40Z Gazdadev 36573 168353 wikitext text/x-wiki <!-- Туйка місто пуд інфобокс (гербы і прапор, додастся пізніше) но ци фрац, закоментував--> '''Ве́рмахт''' (уд {{lang-de|2|Wehr}} — оборона, ''Macht'' — сила; ''Wehrmacht'') — збройнї силы [[Націстічне Нїмецько|нацистської Німеччины]], што еґзіштовали упродовж 1935—1945 рокӱв. Вермахт было утворено [[16. марец|16. марца]] 1935. року.<ref>Müller, Rolf-Dieter. ''The Wehrmacht: The German Army in World War II, 1939-1945''. Oxford: Oxford University Press, 2008. ISBN 978-0199217152.</ref> Базов про образованя тай розгортаня збройных сил став [[Райхсвер]], переименованый пїсля ввода общої [[Воєнна повинность|воєнної повинности]]. Вермахт складався із [[Сухопутні войска|Сухопутных войск]], [[Воєнно-воздушні силы|Воєнно-воздушных сил]] ([[Люфтваффе]]) тай [[Воєнно-морськый флот|Воєнно-морського флота]] ([[Кріґсмаріне]])[[File:War ensign of Germany (1938–1945).svg|thumb|{{center| Бойовый прапор Вермахта}} ]] [[File:Balkenkreuz.svg|thumb|{{center|Тактичный ідентифікаційный знак Вермахта}} ]] Офіційно '''Вермахт''' было розпущено законом Контрольної рады союзникӱв №34 уд 20 [[Авґуст|авґуста]] 1946 году.<ref>Allied Control Authority Control Council Law No. 34: Dissolution of the Wehrmacht (20 August 1946).</ref> Збройнї силы [[Нїмецько|Федеративної республікы Німеччины]], якї были учининї 1955 году дӱстали назву [[Бундесвер]]. == Історія выникнення == Після [[Перша світова война|Первої свїтової войны]] тай [[Комп'єнськоє перемир'я|Комп'єнського перемир'я]] 11 листопада 1918 году регулярні збройнії силы [[Нїмецько|Німеччины]] были розпущинї тай дӱстали назву ''Friedensheer'' (уд [[Нїмецькый язык|нім.]] — Армія миру). Айбо уже у [[Марец|марцови]] 1919 быв прийнятый [[закон]], якый передбачав учинення переходных збройных сил на путьови удновлення регулярної армїї. Умовы [[Версайскый договор|Версальського договора]] забороняли учинення великої армїї, учинення воєнно-воздушных сил, танковых войськ тай тяжкої артилерії.<ref>Corum, James S. ''The Roots of Blitzkrieg: Hans von Seeckt and German Military Reform''. University Press of Kansas, 1992. ISBN 978-0700605415.</ref> Также быв заборониный призов уд армїї. Попри значноє обмеження умовами сього договора, 23 марца 1921 году были учиненї новї збройнї силы Нїмеччины - [[Рейхсвер]] ([[Нїмецькый язык|нім.]] ''Reichswehr''). Числинӱсть [[Рейхсвер|Рейхсвера]] не мала была пиривищувати 100 000 сухопутных воякӱв тай 15 000 морськых. Значнї змїны у структурі збройных сил удбылися кой уд владї прийшов [[Адолф Гітлер|Адольф Гітлер]] і 2 авґуста 1934 году пїсля смиртї [[Пауль фон Гінденбурґ|призидента Гінденбурґа]] офіційно став головнокомандувачом збройными силами [[Країна|країны]]. Хоть [[Нїмецько|Нїмеччина]] і раньше активно удосконалювала свою [[Армїя|армїю]] из помоцьов СССР, приход [[Адолф Гітлер|Гітлера]] уд керівництвови збройными силами позначив новоє збїльшення армії тай удновлення воєнного призыва 16 марца 1935 году. Уже 16 марца 1935 году было офіційно учинено '''Вермахт''', і почато його увеличення усупереч [[Версайскый договор|Версальському миру]]. Емблемов новоі армїї быв убраный [[балкенройц]] ([[Нїмецькый язык|нім]]. Balkenkreuz), якый активно хосновали на самальотах і [[Танк|танках]] пуд час прошлої войны. == Командувачї == * [[Адолф Гітлер|Адольф Гітлер]] - головнокомандувач * [[Вільгельм Кейтель]] * [[Альфред Йодль]] * [[Вальтер фон Браухіч]] * [[Герман Герінг]] * [[Еріх Редер]] * [[Карл Деніц]] * [[Еріх фон Манштейн]] * [[Ервін Роммель]] * [[Герд фон Рундштедт]] * [[Гейнц Гудериан|Гейнц Гудеріан]] * [[Франц Гальдер]] * [[Федор фон Бок]] * [[Вільгельм фон Леєб]] * [[Вальтер фон Райхенау]] == Жерела (жрїдла) == {{референції}} na9en5lxyzxjh59nlwrmiqb5rr4ico4 Врагу не сдаётся наш гордый «Варяг» 0 24800 168277 168240 2026-08-18T14:06:52Z Rue323 31002 168277 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс пісня | name = Варяґ | type = song | language = [[Руськый язык]] | published = 1904 | released = 1904 | composer = А. Турищев | lyricist = Є. М. Студенська, Рудолф Ґрейнц | year = 1904 }}   [[Файл:Variag_1904.jpg|міні|250x250пкс|«Варяґ» по битці]] '''«Врагу не сдаётся наш гордый „Варяг“»''' ({{Lang-ru-dor|Врагу не сдается нашъ гордый „Варягъ“}}; ''«Варяґ»'') — пісня на стихы австрійського поета Рудолфа Ґрейнца (товмачіня было учинего Є. М. Студенськыв), посячена подвигови крейсера «Варяґ» и канонірьського човна «Корєєц». == Сперед нив == Пуд час русько-японської войны крейсер руського флота «Варяґ» и канонірьськый човен «Корєєц» вступили у неруный бӱй против шістёх японськых крейсерӱв и восьми міноносцьӱв у районі бухты Чемулпо, пр тому як тяжко побитый «Варяґ», утратив возмогу продовжати бӱй, вернув ся у гавань, и быв затопленый свойыв же командов, а канонірьськый човен быв зорватый. == Історія пісні == Пӱсля подвига екіпажа крейсера «Варяґ» австрійськый писатиль и поет Рудолф Ґрейнц написав стих «Der „Warjag“», присяченоє тым дійствам. Оно было опубліковано у дисятому номерови німицького журнала «Юґенд»<ref>{{Cite web |url=http://www.jugend-wochenschrift.de/index.php?id=23&tx_lombkswjournaldb_pi2%5Bpersonid%5D=10741&tx_lombkswjournaldb_pi2%5Belement%5D=1904&tx_lombkswjournaldb_pi2%5Btype%5D=date&tx_lombkswjournaldb_pi2%5Baction%5D=nameFilter&tx_lombkswjournaldb_pi2%5Bcontroller%5D=PersonRegister&cHash=8d05363001848ff57c8855c07a9b0118 |title=Simplicissimus · die historische Satirezeitschrift · Personenliste |work=www.jugend-wochenschrift.de |access-date=2020-08-14 |archivedate=2021-03-30 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210330061901/http://www.jugend-wochenschrift.de/index.php?id=23&tx_lombkswjournaldb_pi2%5Bpersonid%5D=10741&tx_lombkswjournaldb_pi2%5Belement%5D=1904&tx_lombkswjournaldb_pi2%5Btype%5D=date&tx_lombkswjournaldb_pi2%5Baction%5D=nameFilter&tx_lombkswjournaldb_pi2%5Bcontroller%5D=PersonRegister&cHash=8d05363001848ff57c8855c07a9b0118 }}</ref>. У апрілёви 1904. року Н. К. Мельников и Є. М. Студенська опубліковали товмачіня того стиха, при чому у каждого из них быв свӱй варіант. Товмачіня Євґенії Студенської російськым обществом быв признатый май удалым. И вскорі музикант 12. ґренадірьського Астраханського полка А. С. Турищев, принимавшый участь у ославленӱв стрічи геройӱв «Варяґа» и «Корийця», положив оті стихы на музику. Первый раз пісня была изповнега на ославному приёмови, учиненому императором [[Николай II. (Росія)|Николаём II]] у чисть офіцірьӱв и матросӱв «Варяґа» и «Корийця». Изнамый у наш час мотив — мішаного происхождіня; камай шырена верзія, ож вӱн є резултатом взаимодії, чотырёх мелодій: А. Б. Віленського (ёго мелодекламація опублікована в марцёви 1904. року), И. Н. Яковлева, И. М. Корносевича и А. С. Турищева. Пісня стала дуже популарна у [[Російска імперія|Росії]]. Особно ю полюбили армадні морякы. У рокы [[Перша світова война|Великої войны]] из пісні быв удаленый тритьый куплет, же бо [[Японія]] у тот час уж была [[Союз|союзником]] [[Російска імперія|Росії]] и [[Антанта|Антанты]]. У типирішньӱв пісеннӱв практиці твӱр обычно называть ся просто «Варяґ»: так она озаглавлена и у популарных пісенниках, и у авдіёалбомах кӱнця XX. стороча. А пісня, котра давно называла ся «Варяґ» авадь «Гыбиль „Варяґа“», типирь часто именує ся по первым шорам: «Плещуть студені габы…». Умовчованя авторства Рудолфа Ґрейнца стало ся, у зъязи из вступлінём Росії у Перву світову войну и шырінём у зъязи из тым антинімицькых и антиавстрійськых настройӱв у обществови. == Памнятні проспӱваня == * 29 октября 1955 года в Севастопольской бухте взорвался и перевернулся линкор «Новороссийск», погребя сотни моряков. Офицер в отставке М. Пашкин вспоминал: «Внизу, в бронированной утробе линкора, замурованные и обречённые на смерть моряки пели, они пели „Варяга“. На днище это не было слышно, но, приблизившись к динамику, можно было разобрать чуть слышные звуки песни. Это было ошеломляющее впечатление, такого состояния я никогда не испытывал. Никто не замечал слёз, все смотрели вниз на днище, как бы стараясь увидеть поющих внизу моряков. Все стояли без головных уборов, слов не было». * 25. фебруара 1977. року кой ишов пожар у гостиници «Россия» навщивитилі ресторана, удрізані огнём, спӱвали хором пісню «Варяґ». Коментаторы западных СМИ у репортажах за пожар пап хыбно говорили ож они спӱв<nowiki/>али «<nowiki/>[[Интернационала (гимна)|Интернаці]]<nowiki/>[[Интернационала (гимна)|онал]]<nowiki/>». * 7. апріля 1989. року пудводный човен К-278 «Комсомолєц» утопив ся у наслідкови пожара на бортови пӱсля 6. годинової борьбы екіпажа за плавучость судна. Морякы, што были у лёдянӱв водеі Норвезького моря, прощали ся из свойым командірём и кораблём, заспӱвавши пісню «Варяґ».<ref>http://cn.com.ua/N475/history/sub/index.html</ref> == Пісня == {| class="wikitable" style="white-space: nowrap;" !Русский текст Студенской<ref>{{Cite web |url=https://books.google.ru/books?id=HMEbAAAAMAAJ&q=готовятся+к+бою+орудий+ряды&dq=готовятся+к+бою+орудий+ряды&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwizno_u3pvZAhXJCywKHSXzB0IQ6AEITzAJ |title=Хрестоматия по истории СССР; 1861—1917: Пособие для учителей — Сергей Сергеевич Дмитриев — Google Книги<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2022-06-17 |archivedate=2021-03-30 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210330061906/https://books.google.ru/books?id=HMEbAAAAMAAJ&q=готовятся+к+бою+орудий+ряды&dq=готовятся+к+бою+орудий+ряды&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwizno_u3pvZAhXJCywKHSXzB0IQ6AEITzAJ }}</ref> !Оригинальный текст Грейнца ! Русинськоє товмачіня |- style="vertical-align: baseline;" |<poem> Наверх, о товарищи, все по местам! Последний парад наступает! Врагу не сдается наш гордый «Варяг», Пощады никто не желает! </poem> |<poem> Auf Deck, Kameraden, all' auf Deck! Heraus zur letzten Parade! Der stolze Warjag ergibt sich nicht, Wir brauchen keine Gnade! </poem> |<poem> Горі, вы, фатёве, вшыткі по містам, Послідньый парад нам наступать. Душманом не дасть ся наш гордый «Варяґ», Милости туй нико не жадать! </poem> |- style="vertical-align: baseline; border-top: 0; border-bottom: 0;" |<poem> Все вымпелы вьются, и цепи гремят, Наверх якоря поднимая. Готовятся к бою орудия в ряд, На солнце зловеще сверкая. </poem> |<poem> An den Masten die bunten Wimpel empor, Die klirrenden Anker gelichtet, In stürmischer Eil' zum Gefechte klar Die blanken Geschütze gerichtet! </poem> |<poem> Усі фанкы вьють ся и ланцы гримлять, Идгорі котвы пуднимавши, Парувуть ся на бӱй каноны у шор На сонцю зловіщо блистівши! </poem> |- style="vertical-align: baseline; border-bottom: 0; border-top: 0;" |<poem> Из пристани верной мы в битву идем, Навстречу грозящей нам смерти, За Родину в море открытом умрем, Где ждут желтолицые черти! </poem> |<poem> Aus dem sichern Hafen hinaus in die See, Fürs Vaterland zu sterben Dort lauern die gelben Teufel auf uns Und speien Tod und Verderben! </poem> |<poem> И з портоша вірного в бӱй идеме, На стрічу грозящӱв нам смерти, За Вӱтцьӱзну в морю удкрытӱм зомрем, Де ждуть жовтотварі невої! </poem> |- style="vertical-align: baseline;" |<poem> Свистит, и гремит, и грохочет кругом Гром пушек, шипенье снаряда, И стал наш бесстрашный, наш верный «Варяг» Подобьем кромешного ада! </poem> |<poem> Es dröhnt und kracht und donnert und zischt, Da trifft es uns zur Stelle; Es ward der Warjag, das treue Schiff, Zu einer brennenden Hölle! </poem> |<poem> Свистить и гримить, и гуркоче кругом Грим пушок, шипіня снарядӱв, И став наш безстрашный и гордый «Варяґ», Подобный готовому аду! </poem> |- style="vertical-align: baseline;" |<poem> В предсмертных мученьях трепещут тела, Вкруг грохот, и дым, и стенанья, И судно охвачено морем огня, - Настала минута прощанья. </poem> |<poem> Rings zuckende Leiber und grauser Tod, Ein Ächzen, Röcheln und Stöhnen — Die Flammen flattern um unser Schiff Wie feuriger Rosse Mähnen! </poem> |<poem> У предсмертных мукох трясуть ся тіла, Грим пушок, и шум, и квіляня, И судно втопленоє морём огня — Уж стали минуты прощаня. </poem> |- style="vertical-align: baseline;" |<poem> Прощайте, товарищи! С Богом, ура! Кипящее море под нами! Не думали мы ещё с вами вчера, Что нынче умрём под волнами! </poem> |<poem> Lebt wohl, Kameraden, lebt wohl, hurra! Hinab in die gurgelnde Tiefe! Wer hätte es gestern noch gedacht, Dass er heut' schon da drunten schliefe! </poem> |<poem> Майте ся братове! Из Богом! Ура! Кыплячоє море пуд нами! Не думали, братці, мы з вами вчора, Ож ныні вмреме пуд габами. </poem> |- style="vertical-align: baseline;" |<poem> Не скажут ни камень, ни крест, где легли Во славу мы русского флага, Лишь волны морские прославят вовек Геройскую гибель «Варяга»! </poem> |<poem> Kein Zeichen, kein Kreuz wird, wo wir ruh’n Fern von der Heimat, melden — Doch das Meer das rauschet auf ewig von uns, Von Warjag und seinen Helden! </poem> |<poem> Не вповість ни камінь, ни крест, де лягли У славу мы Руського флаґа, Лиш габы морські прославлять єдні Вітязьську изгыбиль «Варяґа». </poem> |} == Иппен позерайте == * [[Плещут холодные волны]] * [[Крейсер «Варяґ»]] * [[Канонірька «Корєєц»]] * [[Русько-Японська война]] * [[Битка при Чемулпо]] == Удкликованя == [[Катеґорія:Руські балады]] [[Катеґорія:Пісні за Русько-Японську войну]] [[Катеґорія:Патріотичні пісні Росії]] [[Катеґорія:Пісні 1904. року]] [[Катеґорія:Пісні подля алфавіта]] [[Катеґорія:Пісні Росії]] j07zrnxmtrv40zvfd8bddf14u9wg3ol Холм (Росія) 0 24801 168278 168239 2026-08-18T14:11:39Z Rue323 31002 168278 wikitext text/x-wiki '''Хо́лм''' ({{Lang-ru|Холм}}) — [[Місто|варош]] у [[Холмськый район|Холмському районови]], [[Новгородська область|Новгородської области]], [[Росія|Росії]]. Адміністративный центр [[Холмськый район (Росія)|Холмського района]]. {{Статья в роботѣ|Rue323|8|Xddd}}{{Місто}} == Етимолоґія == Назва происходить уд слова "холм". Первозачатково споминать ся ге ''Холмськый погост''. У [[XVI. стороча|XVI. сторочови]] споминать ся ге варош Холм, потӱм — ''Холмськый посад''; из [[1777|1777. року]] — уїздный варош Холм Псковського намістництва, пак — [[Псковська ґубернія|Псковської ґубернії]]{{Sfn|Поспелов|2008}}<ref name=":0">{{Статя|автор=Ва­силь­ев В. Л.|год=2004|выпуск=18|тип=Материалы научной конференции}}</ref>. Успенськый не удвергав и скандинавську ґіпотезу происхождіня назвы вароша. По ёго думці назва годна происходити уд слова ''холм'' — ''острӱв'', котроє удносило ся ид мысови што є на берегови Ловати, на котрому быв основаный Холм<ref name="dgsz">{{Книга |автор=Власов А. С., Элькин Г. Н |часть=Холм |год=2011 |isbn=978-5-93437-372-7 }}</ref>. == Історія == У старину по ріці Ловать через територию типирішнёго вароша проходив водный торговый путь «из варяґ в ґрекы»)<ref name="dgsz">{{Книга |автор=Власов А. С., Элькин Г. Н |часть=Холм |год=2011 |isbn=978-5-93437-372-7 }}<span class="citation no-wikidata" data-ve-ignore="" data-wikidata-property-id="P1343">''Власов А. С., Элькин Г. Н.''&#x20;<span data-wikidata-qualifier-id="P248">Холм</span>&#x20;&#x2F;&#x2F;&#x20;Древнерусские города Северо-Запада.&nbsp;— <abbr title="Санкт-Петербург">СПб.</abbr>: Паритет, 2011.&nbsp;— С.&nbsp;145—148.&nbsp;— 512&nbsp;с.&nbsp;— ISBN 978-5-93437-372-7.</span></ref>. Из історіёв Холма изъязана похыбка. У шорови книг и статиф датов первої споминкы назвы вароша у літописных жрідлах названо 1144. рӱк (уд котрого и предлагало ся вести історію вароша). При тому пудрозумівала ся Новгородська перва літопись; айбо у ньӱв пуд тым роком є запис за пожар у Новгородови, у резултатови котрого згоріли ''Холм'' (часть вароша) и цирьков пророка Иллі{{Sfn|Котов|2008}}<ref name=":0">{{Статя|автор=Ва­силь­ев В. Л.|год=2004|выпуск=18|тип=Материалы научной конференции}}</ref>. Согласно гіпотезі обоснованӱв Валеріём Васильєвым, Холм неєдноразово споминать ся у новгородськых літописях пуд назвов ''Клин'' (перва споминка пуд 1131/1132. роком у Новгородськӱв первӱв літописи). У тот час центр поселеня быв на мысови учиненому злитём Куньї и Ловати — на клинови. Изслідователі удмічавуть ож топонім «клин» про обозначіня даної містности лишив ся и до зачатка XXI. стороча{{Sfn|Котов|2008}}<ref name=":0">{{Статя|автор=Ва­силь­ев В. Л.|год=2004|выпуск=18|тип=Материалы научной конференции}}</ref>. [[Файл:Crossing the Lovat river, Kholm.jpg|слева|мини|300x330пкс|Переправа через ріку [[Ловать]]]] У XIV—XV. стопочах центр поселеня переміщать ся на высокий лівый берег Ловати што є напротив. У 1471. році первый раз ся споминув ''Холмовськый погост'', удносящый ся ид Новгородськӱв земли{{Sfn|Котов|2008}}. После Московско-новгородской войны на территории Деревской пятины образованы четыре уезда подчиняющиеся московскому правительству, одним из них стал ''Холмский уезд'', при этом сохранялось деление на погосты (иногда называемые волостями){{Sfn|Котов|2004}}. В 1530-е годы на ''«Татиловой горе»'' была построена дерево-земляная Холмская крепость<ref name=":0">{{Статя|автор=Ва­силь­ев В. Л.|год=2004|выпуск=18|тип=Материалы научной конференции}}</ref>. Согласно «Обыскной книге города Холма Деревской пятины 1575 года письма Т. Г. Репьева» город делился на три части или стороны: ''Спасскую (Татиловскую)'', ''Никольскую'' и ''Клинскую''<ref name=":0" />. 3 августа 1777 года в ходе реформ административно-территориального деления Холмский посад преобразован в уездный город Холм Псковского наместничества (позже Псковской губернии). Холм стал центром Холмского уезда<ref name=":2">{{ВТ-ЕСБЕ|Холм, уездный город Псковской губернии}}</ref>. В 1889 году в Холме образована лютеранская община как филиальная Псковского прихода Святого Иакова. Деревянный молитвенный дом устроен в 1893 году, освящён 6 января 1894 года, закрыт в 1930-е<ref>{{Книга |автор=Шкаровский М. В., Черепенина Н. Ю. |год=2004 |isbn=5-86007-443-3 }}</ref>. В конце XIX века Холм был известен кустарными промыслами, в том числе изготовлением речных барок и других лодок. Также производили и торговали льном, телегами, прялками, посудой (деревянной и глиняной)<ref name="dgsz">{{Книга |автор=Власов А. С., Элькин Г. Н |часть=Холм |год=2011 |isbn=978-5-93437-372-7 }}<span class="citation no-wikidata" data-ve-ignore="" data-wikidata-property-id="P1343">''Власов А. С., Элькин Г. Н.''&#x20;<span data-wikidata-qualifier-id="P248">Холм</span>&#x20;&#x2F;&#x2F;&#x20;Древнерусские города Северо-Запада.&nbsp;— <abbr title="Санкт-Петербург">СПб.</abbr>: Паритет, 2011.&nbsp;— С.&nbsp;145—148.&nbsp;— 512&nbsp;с.&nbsp;— ISBN 978-5-93437-372-7.</span></ref>. [[Файл:Bundesarchiv_Bild_183-B21250,_Russland,_Cholm,_Soldaten_vor_Hausruinen.jpg|ліворуч|міні|233x233пкс|Холм, 21 марта 1942]] Город очень сильно пострадал в Великую Отечественную войну. Холм был оккупирован немецко-фашистскими войсками с 3 августа 1941 по 21 февраля 1944 года. В 1942 году стал местом проведения Торопецко-Холмской операции, и бо́льшая часть исторических зданий города была полностью разрушена в ходе боев за Холм<ref name="dgsz">{{Книга |автор=Власов А. С., Элькин Г. Н |часть=Холм |год=2011 |isbn=978-5-93437-372-7 }}<span class="citation no-wikidata" data-ve-ignore="" data-wikidata-property-id="P1343">''Власов А. С., Элькин Г. Н.''&#x20;<span data-wikidata-qualifier-id="P248">Холм</span>&#x20;&#x2F;&#x2F;&#x20;Древнерусские города Северо-Запада.&nbsp;— <abbr title="Санкт-Петербург">СПб.</abbr>: Паритет, 2011.&nbsp;— С.&nbsp;145—148.&nbsp;— 512&nbsp;с.&nbsp;— ISBN 978-5-93437-372-7.</span></ref>. Исторически город состоял из четырёх районов — ''Ильинского'' и ''Никольского'' (правый берег Куньи и Ловати), ''Татиловского'' (левый берег Ловати) и ''Клинского'' (клин между реками). После войны восстановление клинской части города было признано нецелесообразным<ref name=":0">{{Статя|автор=Ва­силь­ев В. Л.|год=2004|выпуск=18|тип=Материалы научной конференции}}</ref>. В течение XX века Холмский район несколько раз менял свою административную принадлежность. В разное время район находился в составе Ленинградской, Западной, Калининской, Великолукской, [[Псковська область|Псковской]] областей, с 1958 года — в Новгородской области. В 2025 году городу присвоено почётное звание Новгородской области «Город воинской доблести»<ref>{{Cite web |url=https://novoblduma.ru/infocenter/news/gorodu-kholm-i-selu-komarovo-prisvoeny-pochyetnye-zvaniya-novgorodskoy-oblasti/ |title=Городу Холм и селу Комарово присвоены почётные звания Новгородской области |archivedate=2025-06-20 |access-date=2025-07-29 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20250620170054/https://www.novoblduma.ru/infocenter/news/gorodu-kholm-i-selu-komarovo-prisvoeny-pochyetnye-zvaniya-novgorodskoy-oblasti/ }}</ref>. == Обывательство == '''Народовый состав''' По резултатам списованя обывательства 2020. року у Холмови проживали далші народности (нарожности менше 0,1 % и другоє, поз. у знесці ид шорови «Инні»)<ref name="ВПН2020">{{Cite web |url=https://53.rosstat.gov.ru/storage/mediabank/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B0%202.%20%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%86%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8,%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8E%20%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%BC%20%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%20%D0%9C%D0%9E.xlsx |title=Итоги Всероссийской переписи населения 2020 года. Том 5. Национальный состав населения Новгородской области, владение языками. Таблица 2. Население по национальной принадлежности, владению русским языком и его использованию по области, городскому округу, муниципальным округам и районам |access-date=2023-11-18 |archivedate=2023-11-18 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20231118153235/https://53.rosstat.gov.ru/storage/mediabank/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B0%202.%20%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%86%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8,%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8E%20%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%BC%20%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%20%D0%9C%D0%9E.xlsx }}</ref>: {| class="standard" !Народность !Число, чол. !Доля |- |Русы | align="right" |3085 | align="right" |95,99 % |- |Цигани | align="right" |29 | align="right" |0,90 % |- |Украйинці | align="right" |8 | align="right" |0,25 % |- |Білорусы | align="right" |8 | align="right" |0,25 % |- |Узбекы | align="right" |5 | align="right" |0,16 % |- |Армяне | align="right" |4 | align="right" |0,12 % |- |Инні | align="right" |75 | align="right" |2,33 % |- |Усёго | align="right" |3214 | align="right" |100,00 % |} == Економіка == Предприятия лесной промышленности. В окрестностях месторождения глины, песчано-гравийных смесей. Особенную ценность представляют залежи торфа. Окрестности города занимают обширные болота с достаточно глубокими слоями торфа. Разработка торфяников до сих пор остаётся одним из приоритетов экономики района и вароша. == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Міста Росії]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты России]] [[Катеґорія:Новгородська область]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] 8dzte85n4tqqgvwrfjivp1h7bpft9rd 168299 168278 2026-08-18T21:29:54Z Rue323 31002 168299 wikitext text/x-wiki '''Хо́лм''' ({{Lang-ru|Холм}}) — [[Місто|варош]] у [[Холмськый район|Холмському районови]], [[Новгородська область|Новгородської области]], [[Росія|Росії]]. Адміністративный центр [[Холмськый район (Росія)|Холмського района]]. {{Статья в роботѣ|Rue323|8|Xddd}}{{Місто}} == Етимолоґія == Назва происходить уд слова "холм". Первозачатково споминать ся ге ''Холмськый погост''. У [[XVI. стороча|XVI. сторочови]] споминать ся ге варош Холм, потӱм — ''Холмськый посад''; из [[1777|1777. року]] — уїздный варош Холм Псковського намістництва, пак — [[Псковська ґубернія|Псковської ґубернії]]{{Sfn|Поспелов|2008}}<ref name=":0">{{Статя|автор=Ва­силь­ев В. Л.|год=2004|выпуск=18|тип=Материалы научной конференции}}</ref>. Успенськый не удвергав и скандинавську ґіпотезу происхождіня назвы вароша. По ёго думці назва годна происходити уд слова ''холм'' — ''острӱв'', котроє удносило ся ид мысови што є на берегови Ловати, на котрому быв основаный Холм<ref name="dgsz">{{Книга |автор=Власов А. С., Элькин Г. Н |часть=Холм |год=2011 |isbn=978-5-93437-372-7 }}</ref>. == Історія == У старину по ріці Ловать через територию типирішнёго вароша проходив водный торговый путь «из варяґ в ґрекы»)<ref name="dgsz">{{Книга |автор=Власов А. С., Элькин Г. Н |часть=Холм |год=2011 |isbn=978-5-93437-372-7 }}<span class="citation no-wikidata" data-ve-ignore="" data-wikidata-property-id="P1343">''Власов А. С., Элькин Г. Н.''&#x20;<span data-wikidata-qualifier-id="P248">Холм</span>&#x20;&#x2F;&#x2F;&#x20;Древнерусские города Северо-Запада.&nbsp;— <abbr title="Санкт-Петербург">СПб.</abbr>: Паритет, 2011.&nbsp;— С.&nbsp;145—148.&nbsp;— 512&nbsp;с.&nbsp;— ISBN 978-5-93437-372-7.</span></ref>. Из історіёв Холма изъязана похыбка. У шорови книг и статиф датов первої споминкы назвы вароша у літописных жрідлах названо 1144. рӱк (уд котрого и предлагало ся вести історію вароша). При тому пудрозумівала ся Новгородська перва літопись; айбо у ньӱв пуд тым роком є запис за пожар у Новгородови, у резултатови котрого згоріли ''Холм'' (часть вароша) и цирьков пророка Иллі{{Sfn|Котов|2008}}<ref name=":0">{{Статя|автор=Ва­силь­ев В. Л.|год=2004|выпуск=18|тип=Материалы научной конференции}}</ref>. Согласно гіпотезі обоснованӱв Валеріём Васильєвым, Холм неєдноразово споминать ся у новгородськых літописях пуд назвов ''Клин'' (перва споминка пуд 1131/1132. роком у Новгородськӱв первӱв літописи). У тот час центр поселеня быв на мысови учиненому злитём Куньї и Ловати — на клинови. Изслідователі удмічавуть ож топонім «клин» про обозначіня даної містности лишив ся и до зачатка XXI. стороча{{Sfn|Котов|2008}}<ref name=":0">{{Статя|автор=Ва­силь­ев В. Л.|год=2004|выпуск=18|тип=Материалы научной конференции}}</ref>. [[Файл:Crossing the Lovat river, Kholm.jpg|слева|мини|300x330пкс|Переправа через ріку [[Ловать]]]] У XIV—XV. стопочах центр поселеня переміщать ся на высокий лівый берег Ловати што є напротив. У 1471. році первый раз ся споминув ''Холмовськый погост'', удносящый ся ид Новгородськӱв земли{{Sfn|Котов|2008}}. Пӱсля Московсько-новгородської войны на території Деревської пятины было образовано чотыре уїзда котрі пудчинявуть ся московському правительствови, єдным из них став ''Холмськый уїзд'', при тому усокотило ся діліня на погосты (паралелно называні на руськый манер — '''''волостя́ми'''''){{Sfn|Котов|2004}}. У 1530-е годы на ''«Татиловой горе»'' была построена дерево-земляная Холмская крепость<ref name=":0">{{Статя|автор=Ва­силь­ев В. Л.|год=2004|выпуск=18|тип=Материалы научной конференции}}</ref>. Согласно «Обыскной книге города Холма Деревской пятины 1575 года письма Т. Г. Репьева» город делился на три части или стороны: ''Спасскую (Татиловскую)'', ''Никольскую'' и ''Клинскую''<ref name=":0" />. 3 августа 1777 года в ходе реформ административно-территориального деления Холмский посад преобразован в уездный город Холм Псковского наместничества (позже Псковской губернии). Холм стал центром Холмского уезда<ref name=":2">{{ВТ-ЕСБЕ|Холм, уездный город Псковской губернии}}</ref>. В 1889 году в Холме образована лютеранская община как филиальная Псковского прихода Святого Иакова. Деревянный молитвенный дом устроен в 1893 году, освящён 6 января 1894 года, закрыт в 1930-е<ref>{{Книга |автор=Шкаровский М. В., Черепенина Н. Ю. |год=2004 |isbn=5-86007-443-3 }}</ref>. В конце XIX века Холм был известен кустарными промыслами, в том числе изготовлением речных барок и других лодок. Также производили и торговали льном, телегами, прялками, посудой (деревянной и глиняной)<ref name="dgsz">{{Книга |автор=Власов А. С., Элькин Г. Н |часть=Холм |год=2011 |isbn=978-5-93437-372-7 }}<span class="citation no-wikidata" data-ve-ignore="" data-wikidata-property-id="P1343">''Власов А. С., Элькин Г. Н.''&#x20;<span data-wikidata-qualifier-id="P248">Холм</span>&#x20;&#x2F;&#x2F;&#x20;Древнерусские города Северо-Запада.&nbsp;— <abbr title="Санкт-Петербург">СПб.</abbr>: Паритет, 2011.&nbsp;— С.&nbsp;145—148.&nbsp;— 512&nbsp;с.&nbsp;— ISBN 978-5-93437-372-7.</span></ref>. [[Файл:Bundesarchiv_Bild_183-B21250,_Russland,_Cholm,_Soldaten_vor_Hausruinen.jpg|ліворуч|міні|233x233пкс|Холм, 21 марта 1942]] Город очень сильно пострадал в Великую Отечественную войну. Холм был оккупирован немецко-фашистскими войсками с 3 августа 1941 по 21 февраля 1944 года. В 1942 году стал местом проведения Торопецко-Холмской операции, и бо́льшая часть исторических зданий города была полностью разрушена в ходе боев за Холм<ref name="dgsz">{{Книга |автор=Власов А. С., Элькин Г. Н |часть=Холм |год=2011 |isbn=978-5-93437-372-7 }}<span class="citation no-wikidata" data-ve-ignore="" data-wikidata-property-id="P1343">''Власов А. С., Элькин Г. Н.''&#x20;<span data-wikidata-qualifier-id="P248">Холм</span>&#x20;&#x2F;&#x2F;&#x20;Древнерусские города Северо-Запада.&nbsp;— <abbr title="Санкт-Петербург">СПб.</abbr>: Паритет, 2011.&nbsp;— С.&nbsp;145—148.&nbsp;— 512&nbsp;с.&nbsp;— ISBN 978-5-93437-372-7.</span></ref>. Исторически город состоял из четырёх районов — ''Ильинского'' и ''Никольского'' (правый берег Куньи и Ловати), ''Татиловского'' (левый берег Ловати) и ''Клинского'' (клин между реками). После войны восстановление клинской части города было признано нецелесообразным<ref name=":0">{{Статя|автор=Ва­силь­ев В. Л.|год=2004|выпуск=18|тип=Материалы научной конференции}}</ref>. В течение XX века Холмский район несколько раз менял свою административную принадлежность. В разное время район находился в составе Ленинградской, Западной, Калининской, Великолукской, [[Псковська область|Псковской]] областей, с 1958 года — в Новгородской области. В 2025 году городу присвоено почётное звание Новгородской области «Город воинской доблести»<ref>{{Cite web |url=https://novoblduma.ru/infocenter/news/gorodu-kholm-i-selu-komarovo-prisvoeny-pochyetnye-zvaniya-novgorodskoy-oblasti/ |title=Городу Холм и селу Комарово присвоены почётные звания Новгородской области |archivedate=2025-06-20 |access-date=2025-07-29 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20250620170054/https://www.novoblduma.ru/infocenter/news/gorodu-kholm-i-selu-komarovo-prisvoeny-pochyetnye-zvaniya-novgorodskoy-oblasti/ }}</ref>. == Обывательство == '''Народовый состав''' По резултатам списованя обывательства 2020. року у Холмови проживали далші народности (нарожности менше 0,1 % и другоє, поз. у знесці ид шорови «Инні»)<ref name="ВПН2020">{{Cite web |url=https://53.rosstat.gov.ru/storage/mediabank/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B0%202.%20%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%86%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8,%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8E%20%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%BC%20%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%20%D0%9C%D0%9E.xlsx |title=Итоги Всероссийской переписи населения 2020 года. Том 5. Национальный состав населения Новгородской области, владение языками. Таблица 2. Население по национальной принадлежности, владению русским языком и его использованию по области, городскому округу, муниципальным округам и районам |access-date=2023-11-18 |archivedate=2023-11-18 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20231118153235/https://53.rosstat.gov.ru/storage/mediabank/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B0%202.%20%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%86%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8,%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8E%20%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%BC%20%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%20%D0%9C%D0%9E.xlsx }}</ref>: {| class="standard" !Народность !Число, чол. !Доля |- |[[Русы]] | align="right" |3085 | align="right" |95,99 % |- |[[Циґане|Цигани]] | align="right" |29 | align="right" |0,90 % |- |[[Українцї|Украйинці]] | align="right" |8 | align="right" |0,25 % |- |[[Білорусы]] | align="right" |8 | align="right" |0,25 % |- |[[Узбекы]] | align="right" |5 | align="right" |0,16 % |- |[[Армяне]] | align="right" |4 | align="right" |0,12 % |- |Инні | align="right" |75 | align="right" |2,33 % |- |Усёго | align="right" |3214 | align="right" |100,00 % |} == Економіка == У варошови основу економікы изкладавуть пудприємства лісової промсловости. У окресови суть и найдища глины, піщано-шутеровых мішанок. Особенну ціну представлявуть залежи ропши. Окресы вароша занимавуть обширні мочарі из доста глубокыми слоями ропши. Розробка ропшаникӱв, до ныні лишать ся єдным из приорітетӱв економікы сёго района и вароша. == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Міста Росії]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты России]] [[Катеґорія:Новгородська область]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] jahvtv7qsnhspfdr86yhx2lv2qekt1f Павел Федор 0 24809 168279 168273 2026-08-18T14:26:51Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168279 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Павел Федор |Уроджѣня={{birth date|1884|1|14}} |Мѣсто_роджѣня=[[Сланьске Нове Місто|Нове Место]], [[Австро-Мадярщина]] |Упокоеня={{death date and age|1952|3|2|1884|1|14}} |Мѣсто_смерти=[[Пряшов]], [[Чехословакія|Чехословакия]]<ref>Федір Ковач ай Константин Куцов указують як мѣсто смерти Ужгород.</ref> |Мѣсто_погребу=[[теметов Калвария]], [[Ужгород]], [[УССР]]<ref name="Куцов"/> }} '''Павел Федор''' (псевдоним Цирохин) (*14.1.1884, Нове Место, Абауй-Торна, [[Австро-Мадярщина]]; днесь [[Сланьске Нове Місто|Сланске Нове Место]], [[Словакия]] – †2.3.1952, [[Пряшов]] [[Чехословакія|Чехословакия]]), [[педагог]], [[Література|литератор]], културный и сполоченскый дѣятель [[русофил]]ского стрему.<ref name="Mag-Pop">Paul Robert Magocsi, Ivan Pop</ref><ref name="Алмаши">Михайло Алмашій</ref><ref name="Маг-Поп">Павло Роберт Маґочій, Іван Поп</ref><ref name="Ковач">Федір Ковач</ref><ref name="Куцов">Константин Куцов</ref><ref name="Поп">Иван Поп</ref> == Животопис == Походив з селянской родины Степана Федора и Юлианы Товт. По зачаточной выуцѣ в селѣ выходив школу в [[Гуменне|Гуменному]] (1895–1899) и Пряшовску грекокатолицку учительску руську семинарию (1899–1903). Быв учительом в [[Габура|Габурѣ]] (1903–1907) и [[Пчолине|Пчолиному]] (1907–1920). Маючи на тот час уже семеро дѣтей, попросив собѣ роботу в [[Ужгород]]ѣ, жебы годен дати им достойне школованя. Достав мѣсто учителя школы (1920–1921), пак подинспектора школ Ужгородского округа (1921–1922), а од септембра 1922 став ся референтом школ в Краевой управѣ Подкарпатской Руси. В юлу 1937 пересунутый до Хуста яко референт школ Хустского, Тячовского и Раховского округа. По обновлѣню мадярской влады на вшиткой територии края в марцу 1939 вернув ся до Ужгороду до школной администрации, але неодовго быв пензионованый. Дале продовжовав роботу в школствѣ уже лем яко сполоченскый дѣятель. == Политична чинность == Од середины 1920-х быв членом провладной Аграрной партии (Republikánská strana zemědělského a malorolníckého lidu {{ref-cs}}) и по квотѣ той партии входив до предсѣдництва [[Централна Руська Народна Рада|Централной Руськой Народной Рады]] (1927–1934).<ref name="Куцов"/> По часѣ, коли влада не сповнила гарантии про Подкарпатску Русь, котры обѣцяла в року 1919, въедно з [[Стефан Фенцик|С.&nbsp;Фенциком]] створив опозичну партию РНАП (Русская национально-автономная партия), а в року 1938 быв в числѣ организаторох [[Центральная Русская Народная Рада (ЦРНР, Хуст)|ЦРНР в Хустѣ]], котра протестовала против политикы [[Августин Волошин|А.&nbsp;Волошина]] и жадала змѣн од централной пражской влады. Коли [[Стефан Фенцик|С.&nbsp;Фенцик]] в часѣ кризы року 1938 став на промадярскы позиции, П.&nbsp;Федор розорвав з ним и зостав вѣрным [[Чехословакия|Чехословакии]].<ref name="Mag-Pop"/> == Жерела == * {{Cite book |author=<big>Paul Robert Magocsi, Ivan Pop</big> |editor= |title=Encyclopedia of Rusyn History and Culture |language= |edition= |volume= |chapter=Fedor, Pavel |quote= |location=Toronto Buffalo London |publisher=University of Toronto Press |date=2002, 2005 |series= |pages=119 |isbn=0-8020-3566-3 |doi= |url= }} * {{Cite book |author=<big>Михайло Алмашій</big> |editor= |title=Русинська педагогічна енциклопедія |language= |edition= |volume= |chapter=Федор Павел |quote= |location=Ужгород |publisher=Видавництво «Карпатська Вежа» |date=2001 |series= |pages=271–272 |isbn=966-2674-43-Х |doi= |url= }} * {{Cite book |author=<big>Федір Ковач</big> |editor= |title=Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина |language= |edition= |volume= |chapter=Федор Павло, псевд. Цирохін |quote= |location= |publisher=Союз русинів-українців Словацької Республіки |date=1999 |series= |pages=356–357 |isbn=80-85137-15-1 |doi= |url= }} * {{Cite book |author=<big>Павло Роберт Маґочій, Іван Поп</big> |editor= |title=Енциклопедія історії та культури карпатських русинів |language= |edition= |volume= |chapter=Федор Павло (Федоръ Павелъ) |quote= |location=Ужгород |publisher=Видавництво В.&nbsp;Падяка |date=2010 |series= |pages=776–777 |isbn=978-966-387-044-1 |doi= |url= }} * {{cite web |author=<big>Константин Куцов</big> |editor= |date= 2007 |url=https://cyberleninka.ru/article/n/pavel-fedor-1884-1952-shtrihi-k-obschestvennoy-i-kulturnoprosvetitelskoy-deyatelnosti |title=Павел Федор (1884–1952: штрихи к общественной и культурно-просветительской деятельности) |publisher= Русин: Международный исторический журнал, 127-133 |format= |quote= |language= |accessdate=16-08-2026 |archiveurl= |archivedate= }} * {{Cite book |author=<big>Иван Поп</big> |editor= |title=Энциклопедия Подкарпатской Руси |language= |edition= |volume= |chapter=Федор Павел |quote= |location=Ужгород |publisher=Издательство В.&nbsp;Падяка |date=2001 |series= |pages=380–381 |isbn=966-7838-23-4 |doi= |url= }} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1884|1952|Федор, Павел Степанович}} dcywjhsem2p0jtxvup81hcyclyex6ur 168280 168279 2026-08-18T15:33:37Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168280 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Павел Федор |Уроджѣня={{birth date|1884|1|14}} |Мѣсто_роджѣня=[[Сланьске Нове Місто|Нове Место]], [[Австро-Мадярщина]] |Упокоеня={{death date and age|1952|3|2|1884|1|14}} |Мѣсто_смерти=[[Пряшов]], [[Чехословакія|Чехословакия]]<ref>Федір Ковач ай Константин Куцов указують як мѣсто смерти Ужгород.</ref> |Мѣсто_погребу=[[теметов Калвария]], [[Ужгород]], [[УССР]]<ref name="Куцов"/> }} '''Павел Федор''' (псевдоним Цирохин) (*14.1.1884, Нове Место, Абауй-Торна, [[Австро-Мадярщина]]; днесь [[Сланьске Нове Місто|Сланске Нове Место]], [[Словакия]] – †2.3.1952, [[Пряшов]] [[Чехословакія|Чехословакия]]), [[педагог]], [[Література|литератор]], културный и сполоченскый дѣятель [[русофил]]ского стрему.<ref name="Mag-Pop">Paul Robert Magocsi, Ivan Pop</ref><ref name="Алмаши">Михайло Алмашій</ref><ref name="Маг-Поп">Павло Роберт Маґочій, Іван Поп</ref><ref name="Ковач">Федір Ковач</ref><ref name="Куцов">Константин Куцов</ref><ref name="Поп">Иван Поп</ref> == Животопис == Походив з селянской родины Степана Федора и Юлианы Товт. По зачаточной выуцѣ в селѣ выходив школу в [[Гуменне|Гуменному]] (1895–1899) и Пряшовску грекокатолицку учительску руську семинарию (1899–1903). Быв учительом в [[Габура|Габурѣ]] (1903–1907) и [[Пчолине|Пчолиному]] (1907–1920). Маючи на тот час уже семеро дѣтей, попросив собѣ роботу в [[Ужгород]]ѣ, жебы годен дати им достойне школованя. Достав мѣсто учителя школы (1920–1921), пак подинспектора школ Ужгородского округа (1921–1922), а од септембра 1922 став ся референтом школ в Краевой управѣ Подкарпатской Руси. В юлу 1937 пересунутый до Хуста яко референт школ Хустского, Тячовского и Раховского округа. По обновлѣню мадярской влады на вшиткой територии края в марцу 1939 вернув ся до Ужгороду до школной администрации, але неодовго быв пензионованый. Дале продовжовав роботу в школствѣ уже лем яко сполоченскый дѣятель. == Политична чинность == Од середины 1920-х быв членом провладной Аграрной партии (Republikánská strana zemědělského a malorolníckého lidu {{ref-cs}}) и по квотѣ той партии входив до предсѣдництва [[Централна Руська Народна Рада|Централной Руськой Народной Рады]] (1927–1934).<ref name="Куцов"/> По часѣ, коли влада не сповнила гарантии про Подкарпатску Русь, котры обѣцяла в року 1919, въедно з [[Стефан Фенцик|С.&nbsp;Фенциком]] створив опозичну партию РНАП (Русская национально-автономная партия), а в року 1938 быв в числѣ организаторох [[Центральная Русская Народная Рада (ЦРНР, Хуст)|ЦРНР в Хустѣ]], котра протестовала против политикы [[Августин Волошин|А.&nbsp;Волошина]] и жадала змѣн од централной пражской влады. Коли [[Стефан Фенцик|С.&nbsp;Фенцик]] в часѣ кризы року 1938 став на промадярскы позиции, П.&nbsp;Федор розорвав з ним и зостав вѣрным [[Чехословакия|Чехословакии]].<ref name="Mag-Pop"/><ref name="Маг-Поп"/> == Културно-сполоченска активность == Од зачатку роботы Общества им.&nbsp;Александра Духновича подтримовав го, а найактивнѣйшым участником став ся од року 1925, коли быв выбраный до централного проводу общества и за секретаря организачно-просвѣтной секции. За рокы 1925–1926 выдав десять выпускох «Народной Библиотекы», де в популарной формѣ писав о аграрном газдованю, културѣ, вѣрѣ; по часѣ быв ещи и ведучым хоровой и библиотечной секции.<ref name="Куцов"/> == Жерела == * {{Cite book |author=<big>Paul Robert Magocsi, Ivan Pop</big> |editor= |title=Encyclopedia of Rusyn History and Culture |language= |edition= |volume= |chapter=Fedor, Pavel |quote= |location=Toronto Buffalo London |publisher=University of Toronto Press |date=2002, 2005 |series= |pages=119 |isbn=0-8020-3566-3 |doi= |url= }} * {{Cite book |author=<big>Михайло Алмашій</big> |editor= |title=Русинська педагогічна енциклопедія |language= |edition= |volume= |chapter=Федор Павел |quote= |location=Ужгород |publisher=Видавництво «Карпатська Вежа» |date=2001 |series= |pages=271–272 |isbn=966-2674-43-Х |doi= |url= }} * {{Cite book |author=<big>Федір Ковач</big> |editor= |title=Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина |language= |edition= |volume= |chapter=Федор Павло, псевд. Цирохін |quote= |location= |publisher=Союз русинів-українців Словацької Республіки |date=1999 |series= |pages=356–357 |isbn=80-85137-15-1 |doi= |url= }} * {{Cite book |author=<big>Павло Роберт Маґочій, Іван Поп</big> |editor= |title=Енциклопедія історії та культури карпатських русинів |language= |edition= |volume= |chapter=Федор Павло (Федоръ Павелъ) |quote= |location=Ужгород |publisher=Видавництво В.&nbsp;Падяка |date=2010 |series= |pages=776–777 |isbn=978-966-387-044-1 |doi= |url= }} * {{cite web |author=<big>Константин Куцов</big> |editor= |date= 2007 |url=https://cyberleninka.ru/article/n/pavel-fedor-1884-1952-shtrihi-k-obschestvennoy-i-kulturnoprosvetitelskoy-deyatelnosti |title=Павел Федор (1884–1952: штрихи к общественной и культурно-просветительской деятельности) |publisher= Русин: Международный исторический журнал, 127-133 |format= |quote= |language= |accessdate=16-08-2026 |archiveurl= |archivedate= }} * {{Cite book |author=<big>Иван Поп</big> |editor= |title=Энциклопедия Подкарпатской Руси |language= |edition= |volume= |chapter=Федор Павел |quote= |location=Ужгород |publisher=Издательство В.&nbsp;Падяка |date=2001 |series= |pages=380–381 |isbn=966-7838-23-4 |doi= |url= }} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1884|1952|Федор, Павел Степанович}} o6s1thxapt2wz2nwzhlv7khbj2hrc3x 168284 168280 2026-08-18T18:31:12Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168284 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Павел Федор |Уроджѣня={{birth date|1884|1|14}} |Мѣсто_роджѣня=[[Сланьске Нове Місто|Нове Место]], [[Австро-Мадярщина]] |Упокоеня={{death date and age|1952|3|2|1884|1|14}} |Мѣсто_смерти=[[Пряшов]], [[Чехословакія|Чехословакия]]<ref>Федір Ковач ай Константин Куцов указують як мѣсто смерти Ужгород.</ref> |Мѣсто_погребу=[[теметов Калвария]], [[Ужгород]], [[УССР]]<ref name="Куцов"/> }} '''Павел Федор''' (псевдоним Цирохин) (*14.1.1884, Нове Место, Абауй-Торна, [[Австро-Мадярщина]]; днесь [[Сланьске Нове Місто|Сланске Нове Место]], [[Словакия]] – †2.3.1952, [[Пряшов]] [[Чехословакія|Чехословакия]]), [[педагог]], [[Література|литератор]], културный и сполоченскый дѣятель [[русофил]]ского стрему.<ref name="Mag-Pop">Paul Robert Magocsi, Ivan Pop</ref><ref name="Алмаши">Михайло Алмашій</ref><ref name="Маг-Поп">Павло Роберт Маґочій, Іван Поп</ref><ref name="Ковач">Федір Ковач</ref><ref name="Куцов">Константин Куцов</ref><ref name="Поп">Иван Поп</ref> == Животопис == Походив з селянской родины Степана Федора и Юлианы Товт. По зачаточной выуцѣ в селѣ выходив школу в [[Гуменне|Гуменному]] (1895–1899) и Пряшовску грекокатолицку учительску руську семинарию (1899–1903). Быв учительом в [[Габура|Габурѣ]] (1903–1907) и [[Пчолине|Пчолиному]] (1907–1920). Маючи на тот час уже семеро дѣтей, попросив собѣ роботу в [[Ужгород]]ѣ, жебы годен дати им достойне школованя. Достав мѣсто учителя школы (1920–1921), пак подинспектора школ Ужгородского округа (1921–1922), а од септембра 1922 став ся референтом школ в Краевой управѣ Подкарпатской Руси. В юлу 1937 пересунутый до Хуста яко референт школ Хустского, Тячовского и Раховского округа. По обновлѣню мадярской влады на вшиткой територии края в марцу 1939 вернув ся до Ужгороду до школной администрации, але неодовго быв пензионованый. Дале продовжовав роботу в школствѣ уже лем яко сполоченскый дѣятель. == Политична чинность == Од середины 1920-х быв членом провладной Аграрной партии (Republikánská strana zemědělského a malorolníckého lidu {{ref-cs}}) и по квотѣ той партии входив до предсѣдництва [[Централна Руська Народна Рада|Централной Руськой Народной Рады]] (1927–1934).<ref name="Куцов"/> По часѣ, коли влада не сповнила гарантии про Подкарпатску Русь, котры обѣцяла в року 1919, въедно з [[Стефан Фенцик|С.&nbsp;Фенциком]] створив опозичну партию РНАП (Русская национально-автономная партия), а в року 1938 быв в числѣ организаторох [[Центральная Русская Народная Рада (ЦРНР, Хуст)|ЦРНР в Хустѣ]], котра протестовала против политикы [[Августин Волошин|А.&nbsp;Волошина]] и жадала змѣн од централной пражской влады. Коли [[Стефан Фенцик|С.&nbsp;Фенцик]] в часѣ кризы року 1938 став на промадярскы позиции, П.&nbsp;Федор розорвав з ним и зостав вѣрным [[Чехословакия|Чехословакии]].<ref name="Mag-Pop"/><ref name="Маг-Поп"/> == Културно-сполоченска активность == Од зачатку роботы Общества им.&nbsp;Александра Духновича подтримовав го, а найактивнѣйшым участником став ся од року 1925, коли быв выбраный до централного проводу общества и за секретаря организачно-просвѣтной секции. За рокы 1925–1926 выдав десять выпускох «Народной Библиотекы», де в популарной формѣ писав о аграрном газдованю, културѣ, вѣрѣ; по часѣ быв ещи и ведучым хоровой и библиотечной секции. Попри активности в «Обществѣ им.&nbsp;А.&nbsp;Духновича» в роках 1920–1930 П.&nbsp;Федор быв предсѣдником общества («Свободное сельское ученіе» (1928-1938), членом проводу «Подкарпаторусскаго народно-просвѣтительнаго союза» (1929-1934), секретарьом Ужгородского отдѣленія общества «Русскій народный университеть» (1936–1938), редактором журнала «Зоря» (1930–1934), членом редакций журнала «Карпатскій свѣгь» (1928–1933), новинок «Карпаторусскій голосъ» (1932–1934), «Нашъ карпаторусскій голосъ» (1935), «Нашъ путь» (1935–1938). Ещи од зачатку 1920-х быв членом «Учительскаго товарищества Подкарпатской Руси» (УТПР), уже в серединѣ 1930-х быв подпредсѣдником УТПР, а в року 1935 тыж главным редактором официалного органа УТПР — журнала «Народная школа».<ref name="Куцов"/> == Жерела == * {{Cite book |author=<big>Paul Robert Magocsi, Ivan Pop</big> |editor= |title=Encyclopedia of Rusyn History and Culture |language= |edition= |volume= |chapter=Fedor, Pavel |quote= |location=Toronto Buffalo London |publisher=University of Toronto Press |date=2002, 2005 |series= |pages=119 |isbn=0-8020-3566-3 |doi= |url= }} * {{Cite book |author=<big>Михайло Алмашій</big> |editor= |title=Русинська педагогічна енциклопедія |language= |edition= |volume= |chapter=Федор Павел |quote= |location=Ужгород |publisher=Видавництво «Карпатська Вежа» |date=2001 |series= |pages=271–272 |isbn=966-2674-43-Х |doi= |url= }} * {{Cite book |author=<big>Федір Ковач</big> |editor= |title=Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина |language= |edition= |volume= |chapter=Федор Павло, псевд. Цирохін |quote= |location= |publisher=Союз русинів-українців Словацької Республіки |date=1999 |series= |pages=356–357 |isbn=80-85137-15-1 |doi= |url= }} * {{Cite book |author=<big>Павло Роберт Маґочій, Іван Поп</big> |editor= |title=Енциклопедія історії та культури карпатських русинів |language= |edition= |volume= |chapter=Федор Павло (Федоръ Павелъ) |quote= |location=Ужгород |publisher=Видавництво В.&nbsp;Падяка |date=2010 |series= |pages=776–777 |isbn=978-966-387-044-1 |doi= |url= }} * {{cite web |author=<big>Константин Куцов</big> |editor= |date= 2007 |url=https://cyberleninka.ru/article/n/pavel-fedor-1884-1952-shtrihi-k-obschestvennoy-i-kulturnoprosvetitelskoy-deyatelnosti |title=Павел Федор (1884–1952: штрихи к общественной и культурно-просветительской деятельности) |publisher= Русин: Международный исторический журнал, 127-133 |format= |quote= |language= |accessdate=16-08-2026 |archiveurl= |archivedate= }} * {{Cite book |author=<big>Иван Поп</big> |editor= |title=Энциклопедия Подкарпатской Руси |language= |edition= |volume= |chapter=Федор Павел |quote= |location=Ужгород |publisher=Издательство В.&nbsp;Падяка |date=2001 |series= |pages=380–381 |isbn=966-7838-23-4 |doi= |url= }} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1884|1952|Федор, Павел Степанович}} 7oqzvn4stvql59fgmrqnsc2f3h45xlf Діскузія з хоснователём:Thomasettaei 3 24812 168274 2026-08-18T14:01:41Z Rue323 31002 /* Діскузія */ нова секція 168274 wikitext text/x-wiki == Діскузія == Сервус! Честованый хоснователю, ци хочете прилучити ся ид Телеґрам ґрупі Русинської Вікіпедії? [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 16:01, 18 авґуста 2026 (CEST) fezfkvq7dclpttdpwug9krjo3qfvdjj Културна револуціа 0 24813 168276 2026-08-18T14:02:24Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Културна револуціа]] на [[Културна револуція]] з вычерянём напрямлїнь 168276 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Културна револуція]] 6w5hkvgm0zyw75sw5g6dy2fjwstz52r Pz. Kpfw. VI Тиґр 2 0 24814 168282 2026-08-18T17:57:07Z Gazdadev 36573 Стурінка утворена айбо дуже хыбашно такшто у малых сроках я ї дороблю бо іду їсти крумплі топтані 168282 wikitext text/x-wiki Тиґр 2 (''[[Нїмецькый язык|нім]]. Panzerkampfwagen VI Ausf B Tiger II'' авать [[Sonderkraftfahrzeug|''Sd. Kfz'']]. ''182'') - німицькый [[тяжкый танк]] часӱв [[Друга світова война|другої світової войны]], а кіть конкретніше та її кӱнцевого пиріода. Вӱнс став продовженням [[Тигр (танк)|первого Тиґра]]. Сирійно выроблявся із начала 1944 тай до капітуляції [[Націстічне Нїмецько|Німеччины]]. У общому было упущено 489 штук.<ref>Исе ми ся приснило [пак ся додадуть жерела не пириживайте]</ref> tagziidx9mdz4h9ovbg97omu74tae4j 168288 168282 2026-08-18T20:25:32Z Rue323 31002 168288 wikitext text/x-wiki '''Тиґр 2''' (''[[Нїмецькый язык|нім]]. Panzerkampfwagen VI Ausf B Tiger II'' авать [[Sonderkraftfahrzeug|''Sd. Kfz'']]. ''182'') - німицькый [[тяжкый танк]] часӱв [[Друга світова война|другої світової войны]], а кіть конкретніше та її кӱнцевого пиріода. Вӱнс став продовженням [[Тигр (танк)|первого Тиґра]]. Сирійно выроблявся із начала 1944 тай до капітуляції [[Націстічне Нїмецько|Німеччины]]. У общому было упущено 489 штук.<ref>Исе ми ся приснило [пак ся додадуть жерела не пириживайте]</ref>{{Жрідло2}} ihb6t2nrw6r3j1a3i0e5uv2ye9r10xo 168289 168288 2026-08-18T20:25:52Z Rue323 31002 168289 wikitext text/x-wiki '''Тиґр 2''' (''[[Нїмецькый язык|нім]]. Panzerkampfwagen VI Ausf B Tiger II'' авать [[Sonderkraftfahrzeug|''Sd. Kfz'']]. ''182'') - німицькый [[тяжкый танк]] часӱв [[Друга світова война|другої світової войны]], а кіть конкретніше та її кӱнцевого пиріода. Вӱнс став продовженням [[Тигр (танк)|первого Тиґра]]. Сирійно выроблявся із начала 1944 тай до капітуляції [[Націстічне Нїмецько|Німеччины]]. У общому было упущено 489 штук.<ref>Исе ми ся приснило{{Жрідло}} [пак ся додадуть жерела не пириживайте]</ref>{{Жрідло2}} kvop4tcpm9gmm6ouyzw43e5l7ojqlce 168354 168289 2026-08-19T08:21:12Z Gazdadev 36573 /* */ Додано фото танка 168354 wikitext text/x-wiki '''Тиґр 2''' (''[[Нїмецькый язык|нім]]. Panzerkampfwagen VI Ausf B Tiger II'' авать [[Sonderkraftfahrzeug|''Sd. Kfz'']]. ''182'') - німицькый [[тяжкый танк]] часӱв [[Друга світова война|другої світової войны]], а кіть конкретніше та її кӱнцевого пиріода. Вӱнс став продовженням [[Тигр (танк)|первого Тиґра]]. Сирійно выроблявся із начала 1944 тай до капітуляції [[Націстічне Нїмецько|Німеччины]]. У общому было упущено 489 штук.<ref>Исе ми ся приснило{{Жрідло}} [пак ся додадуть жерела не пириживайте]</ref>{{Жрідло2}} [[File:44 La Gleize 01.jpg|thumb|{{center| Тиґр 2 у музейови}} ]] jxu6ph9z2w0puc931ak1adjmik5xfdl Список русиньскых сел на Словеньску 0 24815 168285 2026-08-18T20:00:10Z Halajkovič 33393 +нова статя 168285 wikitext text/x-wiki {{Поз. тыж|Русины на Словеньску|русиньскый язык на Словеньску}} В тім списку є уведженых 341{{efn|З цїлковой кількости 340 сел было 325 сел перевзятых із словника „Правила русиньского правопису“ (2019). Цїлково словник обсягує 335 приналежных записів, але по вылучіню 9 окресных міст і єдного технічного дуплікату (село [[Пітрова]] є там уведжена двараз) зіставать рівно 325 унікатных назв сел. Далшых 15 сел было доповненых на основі „Словацько-русиньского словника“ [[Юрій Панько|Юрія Панька]] (2015). Єдна адміністратівна часть села ([[Попроч]]) была придана на основі Наряджіня влады Словеньской републікы ч. 35/2023 Зб. з.}} сел (в тім чіслї адміністратівных частей) на [[Словеньско|Словеньску]], в котрых компактно жыють або в минулости жыли [[Русины]]. Офіціалный статус і право на хоснованя языків народностных меншын выпливать переважно з Наряджіня влады Словеньской републікы ч. 221/1999 Зб. з., котрым быв выданый список сел, в котрых жыє якнайменше 20% обывателїв приналежачіх к народностній меншынї.<ref>{{cite web | url = https://www.slov-lex.sk/pravne-predpisy/SK/ZZ/1999/221 | title = Nariadenie vlády SR č. 221/1999 Z. z., ktorým sa vydáva zoznam obcí, v ktorých občania SR patriaci k národnostnej menšine tvoria najmenej 20 % obyvateľstva | date = 1999 | publisher = Slov-lex (Ministerstvo spravodlivosti SR) | accessdate = 2025-11-22 | language = sk | ref = {{subst:refn|name=221/1999|group=lower-alpha}}}}</ref> Тото наряджіня было доповнене наряджінём влады Словеньской републікы ч. 534/2011 Зб. з. о означіню сел в языках народностных меншын.<ref>{{cite web | url = https://www.slov-lex.sk/pravne-predpisy/SK/ZZ/2011/534/20120101 | title = Nariadenie vlády SR č. 534/2011 Z. z., ktorým sa mení a dopĺňa nariadenie vlády SR č. 221/1999 Z. z. | date = 2011 | publisher = Slov-lex (Ministerstvo spravodlivosti SR) | accessdate = 2025-11-22 | language = sk | ref = {{subst:refn|name=534/2011|group=lower-alpha}}}}</ref> Новелізація платить од 1. януара 2012. Список сел уведженый у „Правилах русиньского правопису“ выходить таксамо з діалектолоґічных робот лінґвістів, котры в минулости записовали, штудовали і научно описовали діалекты [[Русины на Словеньску|Русинів на Словеньску]] і їх характерістічны знакы зафіксовали в атласах.{{efn|Іде о тых роботах: Ганудель, З.: ''Лінгвістичний атлас українських говорів Східної Словаччини. 3 томи''. Братислава – Пряшів: Словацьке педагогічне видавництво, Відділ української літератури, 1981 – 1989; Prešov: Vydavateľstvo Exco, 2001; Латта, В.: ''Атлас українських говорів Східної Словаччини''. Братислава – Пряшів: Словацьке педагогічне видавництво, Відділ української літератури, 1991.}}<ref>{{cite book | author = Fedák, M. | display-authors = etal | title = Pravidlá rusínskeho pravopisu s ortografickým a gramatickým slovníkom | year = 1995 | publisher = Prešovská univerzita v Prešove | location = Prešov | isbn = 80-86252-00-0 | language = rue | ref = {{subst:refn|name=Pravidla1995|group=lower-alpha}}}}</ref> На основі того список сел уведженых у „Правилах русиньского правопису“ є векшый у порівнаню з наряджінём влады Словеньской републікы ч. 221/1999 Зб. з., бо фіксує і села, в котрых в минулости компактно і в домінантній мірї жыли Русины. Треба зазначіти, же значна часть тых сел прошла в сучасности силнов або повнов словакізаціёв. Їх заряджіня до списку выходить з їх історічного походжіня і приналежности к автохтонному русиньскому етнокултурному ареалу, котрый зазначіли языкознателї почас експедіції в другій половинї 20. стороча. Список обсягує таксамо села з первістным русиньскым жытельством, котры в 20. сторочу з обєктівных прічін заникли{{efn|(села Стариньской долины, область Блажова, Домашы)}} або ся споїли з прилеглым селом або містом, ці мають днесь статус адміністратівной части села/міста ({{lang-sk|časť obce}}). Дакотры назвы сел были доповнены подля „Словацько-русиньского словника“ [[Юрій Панько|Юрія Панька]] (2012–2015). В списку уведжены тыж назвы 9 окресных міст [[Пряшівскый край|Пряшівского краю]] (означены товстым шріфтом), главно тых [[окрес]]ів, у котрых компактно жыють Русины а їх назвы ся часто вжывають у розлічных публікаціях выдаваных в [[Русиньскый язык|русиньскім языку]]. == Села і міста == {| class="wikitable sortable" ! Русиньска назва !! Словеньска назва !! Референції |- | [[Адідовцї|Адíдовцї]] || Adidovce || <ref name="Panko_Dodatok">Панько, Ю. Словацько-русиньскый словник. Друга часть П - Ж. – Пряшів, 2015. – С. 918–927.</ref> |- | [[Андріёва|Андріё́ва]] || Andrejová || |- | [[Баєрівцї|Баєрíвцї]] || Bajerovce || |- | [[Баньске|Бáньске]] || Banské || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | '''[[Бардеёв|Бардеё́в]]''' || '''Bardejov''' || |- | [[Башківцї|Башкíвцї]] || Baškovce || |- | [[Белеївцї|Белеї́вцї]] || Belejovce || |- | [[Бенядиківцї|Бенядикíвцї]] || Beňadikovce || |- | [[Бенятина|Беня́тина]] || Beňatina || |- | [[Березовець|Березóвець]] || Berezovec || |- | [[Берестів над Лабірцём|Бéрeстів над Лáбірцём]] || Brestov nad Laborcom || |- | [[Бехерів|Бехéрів]] || Becherov || |- | [[Быстре|Бы́стре]] || Bystré || <ref>стара назва Быстра</ref><ref name="NARIADENIE">{{cite web | url = https://www.slov-lex.sk/pravne-predpisy/SK/ZZ/2023/35 | title = Nariadenie vlády SR č. 35/2023 Z. z. o zozname obcí s národnostnou menšinou (15 %) | date = 2023-01-25 | publisher = Slov-Lex | accessdate = 2025-11-24 | language = sk}}</ref> |- | [[Біловежа|Біловéжа]] || Biloveža || |- | [[Бжаны|Бжáны]] || Bžany || |- | [[Блажів|Блáжів]] || Blažov || <ref>(днесь часть села Штéльбах)</ref> |- | [[Боґлярка|Боґля́рка]] || Bogliarka || |- | [[Бодружал|Бодружáл]] || Bodružal || |- | [[Бокша|Бóкша]] || Bokša || |- | [[Борів|Бóрів]] || Borov || <ref name="Medzilaborce">(днесь часть міста [[Меджілабірцї|Меджілáбірцї]])</ref> |- | [[Брежаны|Брежáны]] || Brežany || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | [[Брезнічка|Брезнíчка]] || Breznička || |- | [[Брезовка|Брезóвка]] || Brezovka || |- | [[Брусніця|Бруснíця]] || Brusnica || |- | [[Буківцї|Букíвцї]] || Bukovce || |- | [[Вавринець|Ваври́нець]] || Vavrinec || |- | [[Ваґринець|Ваґри́нець]] || Vagrinec || |- | [[Валентівцї|Валентíвцї]] || Valentovce || |- | [[Валяшківцї|Валя́шківцї]] || Valáškovce || <ref>(днесь воєньскый обвод)</ref> |- | [[Вальків|Валькíв]] || Valkov || |- | [[Вальківцї|Валькíвцї]] || Valkovce || |- | [[Вапеник|Вапéник]] || Vápeník || |- | [[Варадка|Варáдка]] || Varadka || |- | [[Варїхівцї|Варїхíвцї]] || Varhaňovce || |- | [[Велика Дрїчна|Вели́ка Дрї́чна]] || Veľká Driečna || <ref name="Vladiča">(днесь часть села [[Владыча|Влады́ча]])</ref> |- | [[Велика Поляна|Вели́ка Пóляна]] || Veľká Poľana || |- | [[Великы Сташківцї|Вели́кы Сташкíвцї]] || Veľké Staškovce || |- | [[Великый Буковець|Вели́кый Букóвець]] || Veľký Bukovec || |- | [[Великый Сулин|Вели́кый Сýлин]] || Veľký Sulín || |- | [[Великый Липник|Вели́кый Ли́пник]] || Veľký Lipník || |- | [[Великый Русков|Вели́кый Рýсков]] || Veľký Ruskov || |- | [[Вільшавіця|Вільшáвіця]] || Oľšavica || <ref>(стара назва Ольшáвіця)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | [[Вільшавка|Вільшáвка]] || Oľšavka || <ref>(стара назва Ольшáвка)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | [[Высланка|Выслáнка]] || Výslanka || |- | [[Выслава|Выслáва]] || Výslava || |- | [[Выдрань|Вы́дрань]] || Vidraň || <ref name="Medzilaborce"/> |- | [[Викроп|Ви́кроп]] || Výkrop || <ref>(стара назва Вы́кріп)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | [[Вырава|Вырáва]] || Výrava || |- | [[Вышынків|Вышынкíв]] || Vyšný Orlík || <ref>(стара назва Ольшынкíв)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | [[Вышківцї|Вышкíвцї]] || Vyškovce || |- | [[Вышнє Збійне|Вы́шнє Збíйне]] || Vyšné Zbojné || <ref name="Zbojné">(днесь часть села [[Збійне|Збíйне]])</ref> |- | [[Вышнї Репашы|Вы́шнї Репáшы]] || Vyšné Repaše || |- | [[Вышнї Словінкы|Вы́шнї Словíнкы]] || Vyšné Slovinky || |- | [[Вышнї Чабины|Вы́шнї Чаби́ны]] || Vyšné Čabiny || <ref name="Čabiny">(днесь часть села [[Чабины|Чаби́ны]])</ref> |- | [[Вышнїй Верлих|Вы́шнїй Вéрлих]] || Vyšný Orlík || <ref>(стара назва Вы́шнїй Óрлик)</ref> |- | [[Вышнїй Грабовець|Вы́шнїй Грáбовець]] || Vyšný Hrabovec || |- | [[Вышнїй Комарник|Вы́шнїй Комáрник]] || Vyšný Komárnik || |- | [[Вышнїй Мирошів|Вы́шнїй Ми́рошів]] || Vyšný Mirošov || |- | [[Вышнїй Тварожець|Вы́шнїй Тварóжець]] || Vyšný Tvarožec || |- | [[Вышня Владыча|Вы́шня Влады́ча]] || Vyšná Vladiča || <ref name="Vladiča"/> |- | [[Вышня Ольшава|Вы́шня Ольшáва]] || Vyšná Oľšava || |- | [[Вышня Писана|Вы́шня Писáна]] || Vyšná Pisaná || |- | [[Вышня Полянка|Вы́шня Пóлянка]] || Vyšná Polianka || |- | [[Вышня Радвань|Вы́шня Рáдвань]] || Vyšná Radvaň || <ref name="Radvaň">(днесь часть села [[Радвань над Лабірцём|Рáдвань над Лáбірцём]])</ref> |- | [[Вышня Яблінка|Вы́шня Я́блінка]] || Vyšná Jablonka || |- | [[Вышня Ядлова|Вы́шня Ядлóва]] || Vyšná Jedľová || |- | [[Владыча|Влады́ча]] || Vladiča || |- | [[Влыч|Влы́ч]] || Ulič || <ref>(стара назва У́ліч)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | [[Войтівцї|Войтíвцї]] || Vojtovce || |- | [[Воліця|Волíця]] || Volica || |- | '''[[Вранов над Топлёв|Врaнóв над Тóплёв]]''' || '''Vranov nad Topľou''' || |- | [[Вубля|Вýбля]] || Ubľa || |- | [[Габура|Габýра]] || Habura || |- | [[Гавай|Гáвай]] || Havaj || |- | [[Гажлин|Гáжлин]] || Hažlín || |- | [[Гайтівка|Гайтíвка]] || Hajtovka || |- | [[Ганіґовцї|Ганіґóвцї]] || Hanigovce || |- | [[Гачава|Гачáва]] || Hačava || |- | [[Галиґівцї|Галиґíвцї]] || Haligovce || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | [[Гелцманівцї|Гелцманíвцї]] || Helcmanovce || |- | [[Гнойне|Гнóйне]] || Hnojné || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | [[Городискo|Городи́скo]] || Hradisko || |- | [[Гостовіцї|Гостóвіцї]] || Hostovice || |- | [[Грабівчік|Грáбівчік]] || Hrabovčík || |- | [[Грабова Розтока|Грáбова Рóзтока]] || Hrabová Roztoka || |- | [[Грабске|Грáбске]] || Hrabské || |- | [[Гранічне|Гранíчне]] || Hraničné || |- | '''[[Гуменне|Гумéнне]]''' || '''Humenné''' || |- | [[Гуменьскый Рокытів|Гумéньскый Рокы́тів]] || Rokytov pri Humennom || |- | [[Гінківцї|Гінкíвцї]] || Hunkovce || <ref>(стара назва Гункíвцї)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | [[Гусак|Гусáк]] || Husák || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | [[Гутка|Гýтка]] || Hutka || |- | [[Ґаболтів|Ґабóлтів]] || Gaboltov || |- | [[Ґаврянець|Ґавря́нець]] || Gavartov || |- | [[Ґералтів|Ґерáлтів]] || Geraltov || |- | [[Ґерлахів|Ґерлáхів]] || Gerlachov || |- | [[Ґрибів|Ґри́бів]] || Hribov || |- | [[Давидів|Дави́дів]] || Davidov || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | [[Дара|Дáра]] || Dara || |- | [[Детрик|Дéтрик]] || Detrík || |- | [[Дїдачів|Дїдáчів]] || Dedinka || |- | [[Доброслава|Доброслáва]] || Dobroslava || |- | [[Долгоня|Долгóня]] || Dlhoňa || |- | [[Дрєніця|Дрєнíця]] || Drienica || <ref>(стара назва Шóма)</ref> |- | [[Дрїчна|Дрї́чна]] || Driečna || <ref name="Vladiča"/> |- | [[Дубинне|Дуби́нне]] || Dubinné || |- | [[Дубова|Дубóва]] || Dubová || |- | [[Дуброва|Дубрóва]] || Dubová || |- | [[Дуплин|Дýплин]] || Duplín || |- | [[Дячів|Дя́чів]] || Ďačov || |- | [[Дюрдёш|Дю́рдёш]] || Ďurďoš || |- | [[Дюркова|Дюркóва]] || Ďurková || |- | [[Жакарівцї|Жакарíвцї]] || Jakovany || |- | [[Жатківцї|Жаткíвцї]] || Žatkovce || |- | [[Завада|Завáда]] || Závada || |- | [[Завадка|Завáдка]] || Závadka || |- | [[Заводя|Зáводя]] || Závod || |- | [[Збійне|Збíйне]] || Zbojné || |- | [[Збой]] || Zboj || |- | [[Зборів|Збóрів]] || Zborov || |- | [[Збудьска Біла|Збýдьска Бíла]] || Zbudská Belá || |- | [[Збудьскый Рокытів|Збýдьскый Рокы́тів]] || Zbudský Rokytov || |- | [[Звала|Звáла]] || Zvala || |- | [[Зубне|Зýбне]] || Zubné || |- | [[Ігляны|Ігля́ны]] || Ihľany || <ref>(стара назва Годермарк)</ref> |- | [[Іновець|Íновець]] || Inovce || |- | [[Калинів|Кали́нів]] || Kalinov || |- | [[Кална Розтока|Кáлна Рóзтока]] || Kalná Roztoka || |- | [[Калный]] || Kalný || |- | [[Камюнка|Камю́нка]] || Kamienka || |- | [[Камінна Поруб|Камíнна Пóруб]] || Kamenná Poruba || |- | [[Капішова|Капішóва]] || Kapišová || |- | [[Кечківцї|Кечкíвцї]] || Kečkovce || |- | [[Кыёв|Кы́ёв]] || Kyjov || |- | [[Кленова|Кленóва]] || Klenová || |- | [[Кобылніця|Кобы́лніця]] || Kobylnice || |- | [[Кожаны|Кожáны]] || Kožany || |- | [[Кожухівцї|Кожухíвцї]] || Kožuchovce || |- | [[Койшів|Кóйшів]] || Kojšov || |- | [[Ковбасов|Ковбасóв]] || Kolbasov || |- | [[Колбівцї|Колбíвцї]] || Kolbovce || |- | [[Колоніця|Колонíця]] || Kolonica || |- | [[Конюш|Кóнюш]] || Koňuš || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | [[Коріївцї|Корії́вцї]] || Korejovce || <ref>(стара назва Кореї́вцї)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | [[Коромля|Корóмля]] || Koromľa || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | [[Корункова|Корункóва]] || Korunková || |- | [[Крайня Быстра|Крáйня Бы́стра]] || Krajná Bystrá || |- | [[Крайня Поляна|Крáйня Пóляна]] || Krajná Poľana || |- | [[Крайня Порубка|Крáйня Пóрубка]] || Krajná Porúbka || |- | [[Крайнє Чорне|Крáйнє Чóрне]] || Krajné Čierne || |- | [[Красный Брід|Крáсный Брід]] || Krásny Brod || |- | [[Кремна|Крéмна]] || Kremná || |- | [[Крива Олька|Кри́ва Óлька]] || Oľka || <ref>(днесь часть села Óлька)</ref> |- | [[Криве|Кри́ве]] || Krivé || |- | [[Крижы|Кри́жы]] || Kríže || |- | [[Кришківцї|Кришкíвцї]] || Kriškovce || |- | [[Кружлїв|Крýжлїв]] || Kružlov || |- | [[Кружлёва|Кружлё́ва]] || Kružlová || |- | [[Кружлївска Гута|Кружлї́вска Гýта]] || Kružlovská Huta || |- | [[Крушынець|Крушы́нець]] || Kružinec || |- | [[Куримка|Кури́мка]] || Kurimka || |- | [[Курів|Кýрів]] || Kurov || |- | [[Кусин|Кýсин]] || Kusín || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | [[Ладомиров|Ладоми́ров]] || Ladomirov || |- | [[Ладомирова|Ладоми́рова]] || Ladomirová || |- | [[Лачнів|Лáчнів]] || Lačnov || |- | [[Леґнава|Леґнáва]] || Legnava || |- | [[Лекарівцї|Лекарíвцї]] || Lekárovce || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | [[Ленартів|Ленáртів]] || Lenartov || |- | [[Липова|Липóва]] || Lipová || |- | [[Литманова|Литманóва]] || Litmanová || |- | [[Лївів|Лї́вів]] || Livov || |- | [[Лївівска Гута|Лї́вівска Гýта]] || Livovská Huta || |- | [[Ломне|Лóмне]] || Lomné || |- | [[Луків|Лýків]] || Lukov || |- | [[Лютина|Люти́на]] || Ľutina || |- | [[Маківцї|Макíвцї]] || Makovce || |- | [[Мала Дрїчна|Малá Дрї́чна]] || Malá Driečna || <ref name="Vladiča"/> |- | [[Мала Поляна|Малá Пóляна]] || Malá Poľana || |- | [[Мала Франкова|Малá Франкóва]] || Malá Franková || |- | [[Малый Буковець|Малы́й Бýковець]] || Malý Bukovec || |- | [[Малый Липник|Малы́й Ли́пник]] || Malý Lipník || |- | [[Малый Сулин|Малы́й Сýлин]] || Malý Sulín || |- | [[Малы Сташківцї|Малы́ Сташкíвцї]] || Malé Staškovce || |- | [[Мальців|Мáльців]] || Malcov || |- | [[Матівцї|Матíвцї]] || Maťovce || |- | [[Матысова|Матысóва]] || Matysová || |- | [[Матяшка|Матя́шка]] || Matiaška || |- | [[Машківцї|Машкíвцї]] || Maškovce || |- | [[Медведже|Медвéдже]] || Medvedie || |- | [[Меджібродя|Меджібрóдя]] || Medzibrodie || |- | '''[[Меджілабірцї|Меджілáбірцї]]''' || '''Medzilaborce''' || <ref>(тыж Лáборець)</ref> |- | [[Миклушівцї|Миклушíвцї]] || Miklušovce || |- | [[Микова|Микóва]] || Miková || |- | [[Микулашова|Микулашóва]] || Mikulášová || <ref>(стара назва Никлё́ва)</ref> |- | [[Минївцї|Минї́вцї]] || Miňovce || |- | [[Мироля|Мирóля]] || Miroľa || |- | [[Михайлёв|Михайлё́в]] || Michajlov || |- | [[Мільпош|Мíльпош]] || Milpoš || |- | [[Млинарівцї|Млинарíвцї]] || Mlynárovce || |- | [[Мнішок над Попрадом|Мнíшок над Пóпрадом]] || Mníšek nad Popradom || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | [[Мразівцї|Мразíвцї]] || Mrázovce || |- | [[Нехваль Полянкы|Нехвáль Пóлянкы]] || Nechválova Polianka || |- | [[Нижнє Збійне|Ни́жнє Збíйне]] || Nižné Zbojné || <ref name="Zbojné"/> |- | [[Нижнє Нїмецьке|Ни́жнє Нї́мецьке]] || Nižné Nemecké || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | [[Нижнї Репашы|Ни́жнї Репáшы]] || Nižné Repaše || |- | [[Нижнї Словінкы|Ни́жнї Словíнкы]] || Nižné Slovinky || |- | [[Нижнї Чабины|Ни́жнї Чаби́ны]] || Nižné Čabiny || <ref name="Čabiny"/> |- | [[Нижнїй Верлих|Ни́жнїй Вéрлих]] || Nižný Orlík || <ref>(стара назва Ни́жнїй Óрлик)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | [[Нижнїй Комарник|Ни́жнїй Комáрник]] || Nižný Komárnik || |- | [[Нижнїй Мирошів|Ни́жнїй Ми́рошів]] || Nižný Mirošov || |- | [[Нижнїй Тварожець|Ни́жнїй Тварóжець]] || Nižný Tvarožec || |- | [[Нижня Владыча|Ни́жня Влады́ча]] || Nižná Vladiča || <ref name="Vladiča"/><ref name="NARIADENIE"/> |- | [[Нижня Ольшава|Ни́жня Ольшáва]] || Nižná Oľšava || |- | [[Нижня Писана|Ни́жня Пи́сана]] || Nižná Pisaná || |- | [[Нижня Полянка|Ни́жня Пóлянка]] || Nižná Polianka || |- | [[Нижня Радвань|Ни́жня Рáдвань]] || Nižná Radvaň || <ref name="Radvaň"/> |- | [[Нижня Яблінка|Ни́жня Я́блінка]] || Nižná Jablonka || |- | [[Нижня Ядлова|Ни́жня Ядлóва]] || Nižná Jedľová || |- | [[Нова Полянка|Новá Пóлянка]] || Nová Polianka || |- | [[Новоселіця|Новосéліця]] || Nová Sedlica || |- | [[Няґів|Ня́ґів]] || Ňagov || |- | [[Обручне|Обрýчне]] || Obručné || |- | [[Олейників|Олéйників]] || Olejníkov || |- | [[Олька|Óлька]] || Oľka || |- | [[Ондавка|Ондáвка]] || Ondavka || |- | [[Орлів|Орлíв]] || Orlov || |- | [[Ортутова|Ортутóва]] || Ortúťová || |- | [[Орябина|Оряби́на]] || Jarabina || |- | [[Осадне|Осáдне]] || Osadné || <ref>(стара назва Телéпівцї)</ref> |- | [[Острожніця|Острóжніця]] || Ostrožnica || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | [[Остурня|Остýрня]] || Osturňa || |- | [[Пакостів|Пáкостів]] || Pakostov || |- | [[Паризівцї|Пари́зівцї]] || Parihuzovce || |- | [[Пача|Пáча]] || Pača || |- | [[Петеївцї|Петеї́вцї]] || Petejovce || |- | [[Пітрова|Пітрóва]] || Petrová || |- | [[Пыхнї|Пыхнї́]] || Pichne || |- | [[Пискурівцї|Пискурíвцї]] || Piskorovce || |- | [[Підгородь|Пíдгородь]] || Podhoroď || |- | [[Пітрова|Пітрóва]] || Petrová || |- | [[Полата|Полáта]] || Poľata || |- | [[Попроч|Пóпроч]] || Podproč || <ref>(днесь часть села [[Вільшавіця|Вільшáвіця]])</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | [[Порач|Пóрач]] || Poráč || |- | [[Поруба під Вігорлатом|Пóруба під Вігорлáтом]] || Poruba pod Vihorlatom || |- | [[Порубка|Пóрубка]] || Porúbka || |- | [[Потокы|Пóтокы]] || Potoky || |- | [[Потічкы|Пóтічкы]] || Potôčky || |- | [[Праврівцї|Праврíвцї]] || Pravrovce || |- | [[Прикра|При́кра]] || Príkra || |- | [[Прислоп|При́слоп]] || Príslop || |- | [[Притуляны|Притуля́ны]] || Prituľany || |- | [[Просачів|Просáчів]] || Prosačov || |- | '''[[Пряшів|Пря́шів]]''' || '''Prešov''' || |- | [[Пстрина|Пстри́на]] || Pstriná || |- | [[Пусте Поле|Пустé Пóле]] || Pusté Pole || |- | [[Пчолине|Пчоли́не]] || Pčoliné || |- | [[Радвань над Лабірцём|Рáдвань над Лáбірцём]] || Radvaň nad Laborcom || |- | [[Раківчік|Ракíвчік]] || Rakovčík || |- | [[Рафаївцї|Рафаї́вцї]] || Rafajovce || |- | [[Реґетівка|Реґетíвка]] || Regetovka || |- | [[Ременины|Ремени́ны]] || Remeniny || |- | [[Ренчішів|Ренчíшів]] || Renčišov || |- | [[Репеїв|Репеї́в]] || Repejov || |- | [[Рівне (Словеньско)|Рíвне]] || Rovné || |- | [[Рогожник|Рогóжник]] || Rohožník || |- | [[Розтокы|Рóзтокы]] || Roztoky || |- | [[Рокытів коло Бардеёва|Рокы́тів коло Бардеё́ва]] || Rokytov || |- | [[Рокытів коло Гуменного|Рокы́тів коло Гумéнного]] || Rokytov pri Humennom || |- | [[Рокытівцї|Рокы́тівцї]] || Rokytovce || |- | [[Рошківцї|Рошкíвцї]] || Roškovce || |- | [[Рунина|Рунинá]] || Runina || |- | [[Русков|Рýсков]] || Ruskov || |- | [[Руська Быстра|Рýська Бы́стра]] || Ruská Bystrá || |- | [[Руська Волова|Рýська Волóва]] || Ruská Volová || |- | [[Руська Воля|Рýська Вóля]] || Ruská Voľa || |- | [[Руська Воля над Попрадом|Рýська Вóля над Пóпрадом]] || Ruská Voľa nad Popradom || |- | [[Руська Кайня|Рýська Кáйня]] || Ruská Kajňa || |- | [[Руська Нова Весь|Рýська Новá Весь]] || Ruská Nová Ves || |- | [[Руська Поруба|Рýська Пóруба]] || Ruská Poruba || |- | [[Руське|Рýське]] || Ruské || |- | [[Руськы Пекляны|Рýськы Пекля́ны]] || Ruské Pekľany || |- | [[Руськый Грабовець|Рýськый Грáбовець]] || Ruský Hrabovec || |- | [[Руськый Казимір|Рýськый Казимíр]] || Ruský Kazimír || |- | [[Руськый Кручів|Рýськый Крýчів]] || Ruský Kručov || |- | [[Руськый Поток|Рýськый Пóток]] || Ruský Potok || <ref>(стара назва Рýськый Пóтік)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | [[Ряшів|Ря́шів]] || Rešov || |- | [[Светліцї|Свéтліцї]] || Svetlice || <ref>(стара назва Вилáґы)</ref> |- | '''[[Свідник|Свíдник]]''' || '''Svidník''' || |- | [[Свидничка|Свидни́чка]] || Svidnička || <ref>(стара назва Свіднíчка)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | [[Словінкы|Словíнкы]] || Slovinky || |- | [[Смулник|Смýлник]] || Smolník || |- | [[Снаків|Снáків]] || Snakov || |- | '''[[Снина|Сни́на]]''' || '''Snina''' || |- | [[Собранцї|Сóбранцї]] || Sobrance || |- | [[Собош|Сóбош]] || Soboš || |- | [[Солник|Сóлник]] || Solník || |- | [[Сорочін|Сорóчін]] || Stročín || |- | '''[[Стара Любовня|Стáра Любóвня]]''' || '''Stará Ľubovňa''' || |- | [[Старина|Старинá]] || Starina || |- | [[Сташківцї|Сташкíвцї]] || Staškovce || |- | [[Стащін|Стащíн]] || Stakčín || |- | [[Стащіньска Розтока|Стащíньска Рóзтока]] || Stakčínska Roztoka || |- | [[Стебник (Словеньско)|Стéбник]] || Stebník || |- | [[Стебницька Гута|Стéбницька Гýта]] || Stebnícka Huta || |- | [[Стерківцї|Стеркíвцї]] || Sterkovce || <ref>(днесь часть села Чабалíвцї)</ref> |- | [[Страняны|Страня́ны]] || Stráňany || <ref>(стара назва Фóльварк)</ref> |- | [[Стриговець|Стри́говець]] || Strihovce || <ref>(містна назва Стри́вець)</ref> |- | '''[[Стропків|Стрóпків]]''' || '''Stropkov''' || |- | [[Стружніця|Стружнíця]] || Stužica || |- | [[Суків|Сýків]] || Sukov || |- | [[Сулин|Сýлин]] || Sulín || |- | [[Суха|Сýха]] || Suchá || <ref name="Vladiča"/> |- | [[Телґарт|Тéлґарт]] || Telgárt || |- | [[Токаїк|Токáїк]] || Tokajík || |- | [[Тополя|Топóля]] || Topoľa || |- | [[Торискы|Тори́скы]] || Torysky || |- | [[Угорна|Угóрна]] || Úhorná || |- | [[Удол|У́дол]] || Údol || <ref>(стара назва У́як)</ref> |- | [[Уліч Кривый|У́ліч Кри́вый]] || Uličské Krivé || |- | [[Фалкушівцї|Фалкушíвцї]] || Falkušovce || |- | [[Фіяш|Фíяш]] || Fijaš || |- | [[Фрічка|Фрíчка]] || Frička || |- | [[Хмелёва|Хмелё́ва]] || Chmeľová || |- | [[Хоньковцї|Хóньковцї]] || Choňkovce || |- | [[Цернина|Церни́на]] || Cernina || |- | [[Циґелка|Циґéлка]] || Cigeľka || |- | [[Циґла|Ци́ґла]] || Cigeľ || |- | [[Чабалівцї|Чабалíвцї]] || Čabalovce || |- | [[Чабины|Чаби́ны]] || Čabiny || |- | [[Чертіжне|Чертíжне]] || Čertižné || |- | [[Чірч]] || Čirč || |- | [[Чукалівцї|Чукалíвцї]] || Čukalovce || |- | [[Шамброн|Шáмброн]] || Šambron || |- | [[Шандал|Шáндал]] || Šandal || |- | [[Шапінець|Шапíнець]] || Šapinec || |- | [[Шарбів|Шáрбів]] || Šarbov || |- | [[Шарішске Чорне|Шарíшске Чóрне]] || Šarišské Čierne || |- | [[Шарішскый Щавник|Шарíшскый Щáвник]] || Šarišský Štiavnik || |- | [[Шарішске Ястрабя|Шарíшске Я́страбя]] || Šarišské Jastrabie || <ref>(містна назва Я́стреб)</ref> |- | [[Шашова|Шашóва]] || Šašová || |- | [[Шеметківцї|Шеметкíвцї]] || Šemetkovce || |- | [[Шмыґовець|Шмы́ґовець]] || Šmigovec || |- | [[Штельбах|Штéльбах]] || Tichý Potok || <ref>(стара назва Ти́хый Пóтік)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | [[Штефурів|Штефýрів]] || Štefurov || |- | [[Шунява|Шýнява]] || Šuňava || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | [[Юркова Воля|Юркóва Вóля]] || Jurkova Voľa || |- | [[Юскова Воля|Ю́скова Вóля]] || Juskova Voľa || |- | [[Якубяны|Якубя́ны]] || Jakubany || |- | [[Якушівцї|Якушíвцї]] || Jakušovce || |- | [[Ялинка|Яли́нка]] || Jedlinka || <ref>(стара назва Яли́нкы)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | [[Ялова|Ялóва]] || Jalová || |} == Позначкы == {{notelist}} == Референції == {{референції}} == Література == * [[Анна Плїшкова|Плїшкова, А.]], [[Кветослава Копорова|Копорова, К.]], [[Василь Ябур|Ябур, В.]] і кол. Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником. – [[Пряшів]]: [[Пряшівска універзіта]], 2019. – С. 521-542 – 544 с. – ISBN 978-80-555-2323-1 * [[Юрій Панько|Панько, Ю.]] Словацько-русиньскый словник. Друга часть П - Ж. – [[Пряшів]]: [[Русиньска оброда на Словеньску]], 2015. – С. 918-927 – 928 с. – ISBN 978-80-89755-05-9 mfbjsru5eb4vkt5ndobh9hkpwjmotx3 168352 168285 2026-08-19T01:06:59Z Halajkovič 33393 /* Села і міста */ 168352 wikitext text/x-wiki {{Поз. тыж|Русины на Словеньску|русиньскый язык на Словеньску}} В тім списку є уведженых 341{{efn|З цїлковой кількости 340 сел было 325 сел перевзятых із словника „Правила русиньского правопису“ (2019). Цїлково словник обсягує 335 приналежных записів, але по вылучіню 9 окресных міст і єдного технічного дуплікату (село [[Пітрова]] є там уведжена двараз) зіставать рівно 325 унікатных назв сел. Далшых 15 сел было доповненых на основі „Словацько-русиньского словника“ [[Юрій Панько|Юрія Панька]] (2015). Єдна адміністратівна часть села ([[Попроч]]) была придана на основі Наряджіня влады Словеньской републікы ч. 35/2023 Зб. з.}} сел (в тім чіслї адміністратівных частей) на [[Словеньско|Словеньску]], в котрых компактно жыють або в минулости жыли [[Русины]]. Офіціалный статус і право на хоснованя языків народностных меншын выпливать переважно з Наряджіня влады Словеньской републікы ч. 221/1999 Зб. з., котрым быв выданый список сел, в котрых жыє якнайменше 20% обывателїв приналежачіх к народностній меншынї.<ref>{{cite web | url = https://www.slov-lex.sk/pravne-predpisy/SK/ZZ/1999/221 | title = Nariadenie vlády SR č. 221/1999 Z. z., ktorým sa vydáva zoznam obcí, v ktorých občania SR patriaci k národnostnej menšine tvoria najmenej 20 % obyvateľstva | date = 1999 | publisher = Slov-lex (Ministerstvo spravodlivosti SR) | accessdate = 2025-11-22 | language = sk | ref = {{subst:refn|name=221/1999|group=lower-alpha}}}}</ref> Тото наряджіня было доповнене наряджінём влады Словеньской републікы ч. 534/2011 Зб. з. о означіню сел в языках народностных меншын.<ref>{{cite web | url = https://www.slov-lex.sk/pravne-predpisy/SK/ZZ/2011/534/20120101 | title = Nariadenie vlády SR č. 534/2011 Z. z., ktorým sa mení a dopĺňa nariadenie vlády SR č. 221/1999 Z. z. | date = 2011 | publisher = Slov-lex (Ministerstvo spravodlivosti SR) | accessdate = 2025-11-22 | language = sk | ref = {{subst:refn|name=534/2011|group=lower-alpha}}}}</ref> Новелізація платить од 1. януара 2012. Список сел уведженый у „Правилах русиньского правопису“ выходить таксамо з діалектолоґічных робот лінґвістів, котры в минулости записовали, штудовали і научно описовали діалекты [[Русины на Словеньску|Русинів на Словеньску]] і їх характерістічны знакы зафіксовали в атласах.{{efn|Іде о тых роботах: Ганудель, З.: ''Лінгвістичний атлас українських говорів Східної Словаччини. 3 томи''. Братислава – Пряшів: Словацьке педагогічне видавництво, Відділ української літератури, 1981 – 1989; Prešov: Vydavateľstvo Exco, 2001; Латта, В.: ''Атлас українських говорів Східної Словаччини''. Братислава – Пряшів: Словацьке педагогічне видавництво, Відділ української літератури, 1991.}}<ref>{{cite book | author = Fedák, M. | display-authors = etal | title = Pravidlá rusínskeho pravopisu s ortografickým a gramatickým slovníkom | year = 1995 | publisher = Prešovská univerzita v Prešove | location = Prešov | isbn = 80-86252-00-0 | language = rue | ref = {{subst:refn|name=Pravidla1995|group=lower-alpha}}}}</ref> На основі того список сел уведженых у „Правилах русиньского правопису“ є векшый у порівнаню з наряджінём влады Словеньской републікы ч. 221/1999 Зб. з., бо фіксує і села, в котрых в минулости компактно і в домінантній мірї жыли Русины. Треба зазначіти, же значна часть тых сел прошла в сучасности силнов або повнов словакізаціёв. Їх заряджіня до списку выходить з їх історічного походжіня і приналежности к автохтонному русиньскому етнокултурному ареалу, котрый зазначіли языкознателї почас експедіції в другій половинї 20. стороча. Список обсягує таксамо села з первістным русиньскым жытельством, котры в 20. сторочу з обєктівных прічін заникли{{efn|(села Стариньской долины, область Блажова, Домашы)}} або ся споїли з прилеглым селом або містом, ці мають днесь статус адміністратівной части села/міста ({{lang-sk|časť obce}}). Дакотры назвы сел были доповнены подля „Словацько-русиньского словника“ [[Юрій Панько|Юрія Панька]] (2012–2015). В списку уведжены тыж назвы 9 окресных міст [[Пряшівскый край|Пряшівского краю]] (означены товстым шріфтом), главно тых [[окрес]]ів, у котрых компактно жыють Русины а їх назвы ся часто вжывають у розлічных публікаціях выдаваных в [[Русиньскый язык|русиньскім языку]]. == Села і міста == {| class="wikitable sortable" ! Русиньска назва !! Словеньска назва !! Референції |- | [[Адідовцї|Адíдовцї]] || Adidovce || <ref name="Panko_Dodatok">Панько, Ю. Словацько-русиньскый словник. Друга часть П - Ж. – Пряшів, 2015. – С. 918–927.</ref> |- | [[Андріёва|Андріё́ва]] || Andrejová || |- | [[Баєрівцї|Баєрíвцї]] || Bajerovce || |- | [[Баньске|Бáньске]] || Banské || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | '''[[Бардеёв|Бардеё́в]]''' || '''Bardejov''' || |- | [[Башківцї (окрес Собранцї)|Башкíвцї]] || Baškovce || |- | [[Белеївцї|Белеї́вцї]] || Belejovce || |- | [[Бенядиківцї|Бенядикíвцї]] || Beňadikovce || |- | [[Бенятина|Беня́тина]] || Beňatina || |- | [[Березовець|Березóвець]] || Berezovec || |- | [[Берестів над Лабірцём|Бéрeстів над Лáбірцём]] || Brestov nad Laborcom || |- | [[Бехерів|Бехéрів]] || Becherov || |- | [[Быстре|Бы́стре]] || Bystré || <ref>стара назва Быстра</ref><ref name="NARIADENIE">{{cite web | url = https://www.slov-lex.sk/pravne-predpisy/SK/ZZ/2023/35 | title = Nariadenie vlády SR č. 35/2023 Z. z. o zozname obcí s národnostnou menšinou (15 %) | date = 2023-01-25 | publisher = Slov-Lex | accessdate = 2025-11-24 | language = sk}}</ref> |- | [[Біловежа|Біловéжа]] || Biloveža || |- | [[Бжаны|Бжáны]] || Bžany || |- | [[Блажів|Блáжів]] || Blažov || <ref>(днесь часть села Штéльбах)</ref> |- | [[Боґлярка|Боґля́рка]] || Bogliarka || |- | [[Бодружал|Бодружáл]] || Bodružal || |- | [[Бокша|Бóкша]] || Bokša || |- | [[Борів|Бóрів]] || Borov || <ref name="Medzilaborce">(днесь часть міста [[Меджілабірцї|Меджілáбірцї]])</ref> |- | [[Брежаны|Брежáны]] || Brežany || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | [[Брезнічка|Брезнíчка]] || Breznička || |- | [[Брезовка|Брезóвка]] || Brezovka || |- | [[Брусніця|Бруснíця]] || Brusnica || |- | [[Буківцї (окрес Стропков)|Букíвцї]] || Bukovce || |- | [[Вавринець|Ваври́нець]] || Vavrinec || |- | [[Ваґринець|Ваґри́нець]] || Vagrinec || |- | [[Валентівцї|Валентíвцї]] || Valentovce || |- | [[Валяшківцї|Валя́шківцї]] || Valáškovce || <ref>(днесь воєньскый обвод)</ref> |- | [[Вальків|Валькíв]] || Valkov || |- | [[Вальківцї|Валькíвцї]] || Valkovce || |- | [[Вапеник|Вапéник]] || Vápeník || |- | [[Варадка|Варáдка]] || Varadka || |- | [[Варїхівцї|Варїхíвцї]] || Varhaňovce || |- | [[Велика Дрїчна|Вели́ка Дрї́чна]] || Veľká Driečna || <ref name="Vladiča">(днесь часть села [[Владыча|Влады́ча]])</ref> |- | [[Велика Поляна|Вели́ка Пóляна]] || Veľká Poľana || |- | [[Великы Сташківцї|Вели́кы Сташкíвцї]] || Veľké Staškovce || <ref name="Staškovce">(днесь часть села [[Сташківцї|Сташкíвцї]])</ref> |- | [[Великый Буковець|Вели́кый Букóвець]] || Veľký Bukovec || <ref name="Bukovce">(днесь часть села [[Буківцї (окрес Стропков)|Букíвцї]])</ref> |- | [[Великый Сулин|Вели́кый Сýлин]] || Veľký Sulín || <ref name="Sulín">(днесь часть села [[Сулин|Сýлин]])</ref> |- | [[Великый Липник|Вели́кый Ли́пник]] || Veľký Lipník || |- | [[Великый Русков|Вели́кый Рýсков]] || Veľký Ruskov || <ref>(днесь часть села [[Новый Русков|Новы́й Рýсков]])</ref> |- | [[Вільшавіця|Вільшáвіця]] || Oľšavica || <ref>(стара назва Ольшáвіця)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | [[Вільшавка|Вільшáвка]] || Oľšavka || <ref>(стара назва Ольшáвка)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | [[Высланка|Выслáнка]] || Výslanka || |- | [[Выслава|Выслáва]] || Výslava || |- | [[Выдрань|Вы́дрань]] || Vidraň || <ref name="Medzilaborce"/> |- | [[Викроп|Ви́кроп]] || Výkrop || <ref>(стара назва Вы́кріп)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | [[Вырава|Вырáва]] || Výrava || |- | [[Вышынків|Вышынкíв]] || Vyšný Orlík || <ref>(стара назва Ольшынкíв)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | [[Вышківцї|Вышкíвцї]] || Vyškovce || |- | [[Вышнє Збійне|Вы́шнє Збíйне]] || Vyšné Zbojné || <ref name="Zbojné">(днесь часть села [[Збійне|Збíйне]])</ref> |- | [[Вышнї Репашы|Вы́шнї Репáшы]] || Vyšné Repaše || |- | [[Вышнї Словінкы|Вы́шнї Словíнкы]] || Vyšné Slovinky || <ref name="Slovinky">(днесь часть села [[Словінкы|Словíнкы]])</ref> |- | [[Вышнї Чабины|Вы́шнї Чаби́ны]] || Vyšné Čabiny || <ref name="Čabiny">(днесь часть села [[Чабины|Чаби́ны]])</ref> |- | [[Вышнїй Верлих|Вы́шнїй Вéрлих]] || Vyšný Orlík || <ref>(стара назва Вы́шнїй Óрлик)</ref> |- | [[Вышнїй Грабовець|Вы́шнїй Грáбовець]] || Vyšný Hrabovec || |- | [[Вышнїй Комарник|Вы́шнїй Комáрник]] || Vyšný Komárnik || |- | [[Вышнїй Мирошів|Вы́шнїй Ми́рошів]] || Vyšný Mirošov || |- | [[Вышнїй Тварожець|Вы́шнїй Тварóжець]] || Vyšný Tvarožec || |- | [[Вышня Владыча|Вы́шня Влады́ча]] || Vyšná Vladiča || <ref name="Vladiča"/> |- | [[Вышня Ольшава|Вы́шня Ольшáва]] || Vyšná Oľšava || |- | [[Вышня Писана|Вы́шня Писáна]] || Vyšná Pisaná || |- | [[Вышня Полянка|Вы́шня Пóлянка]] || Vyšná Polianka || |- | [[Вышня Радвань|Вы́шня Рáдвань]] || Vyšná Radvaň || <ref name="Radvaň">(днесь часть села [[Радвань над Лабірцём|Рáдвань над Лáбірцём]])</ref> |- | [[Вышня Яблінка|Вы́шня Я́блінка]] || Vyšná Jablonka || |- | [[Вышня Ядлова|Вы́шня Ядлóва]] || Vyšná Jedľová || |- | [[Владыча|Влады́ча]] || Vladiča || |- | [[Влыч|Влы́ч]] || Ulič || <ref>(стара назва У́ліч)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | [[Войтівцї|Войтíвцї]] || Vojtovce || |- | [[Воліця|Волíця]] || Volica || |- | '''[[Вранов над Топлёв|Врaнóв над Тóплёв]]''' || '''Vranov nad Topľou''' || |- | [[Вубля|Вýбля]] || Ubľa || |- | [[Габура|Габýра]] || Habura || |- | [[Гавай|Гáвай]] || Havaj || |- | [[Гажлин|Гáжлин]] || Hažlín || |- | [[Гайтівка|Гайтíвка]] || Hajtovka || |- | [[Ганіґовцї|Ганіґóвцї]] || Hanigovce || |- | [[Гачава|Гачáва]] || Hačava || |- | [[Галиґівцї|Галиґíвцї]] || Haligovce || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | [[Гелцманівцї|Гелцманíвцї]] || Helcmanovce || |- | [[Гнойне|Гнóйне]] || Hnojné || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | [[Городиско|Городи́скo]] || Hradisko || |- | [[Гостовіцї|Гостóвіцї]] || Hostovice || |- | [[Грабівчік|Грáбівчік]] || Hrabovčík || |- | [[Грабова Розтока|Грáбова Рóзтока]] || Hrabová Roztoka || |- | [[Грабске|Грáбске]] || Hrabské || |- | [[Гранічне|Гранíчне]] || Hraničné || |- | '''[[Гуменне|Гумéнне]]''' || '''Humenné''' || |- | [[Гуменьскый Рокытів|Гумéньскый Рокы́тів]] || Rokytov pri Humennom || |- | [[Гінківцї|Гінкíвцї]] || Hunkovce || <ref>(стара назва Гункíвцї)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | [[Гусак (окрес Собранцї)|Гусáк]] || Husák || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | [[Гутка|Гýтка]] || Hutka || |- | [[Ґаболтів|Ґабóлтів]] || Gaboltov || |- | [[Ґаврянець|Ґавря́нець]] || Gavartov || |- | [[Ґералтів|Ґерáлтів]] || Geraltov || |- | [[Ґерлахів (окрес Бардеёв)|Ґерлáхів]] || Gerlachov || |- | [[Ґрибів|Ґри́бів]] || Hribov || |- | [[Давидів|Дави́дів]] || Davidov || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | [[Дара|Дáра]] || Dara || |- | [[Детрик|Дéтрик]] || Detrík || |- | [[Дїдачів|Дїдáчів]] || Dedinka || |- | [[Доброслава|Доброслáва]] || Dobroslava || |- | [[Долгоня|Долгóня]] || Dlhoňa || |- | [[Дрєніця|Дрєнíця]] || Drienica || <ref>(стара назва Шóма)</ref> |- | [[Дрїчна|Дрї́чна]] || Driečna || <ref name="Vladiča"/> |- | [[Дубинне|Дуби́нне]] || Dubinné || |- | [[Дубова|Дубóва]] || Dubová || |- | [[Дуброва|Дубрóва]] || Dubová || |- | [[Дуплин|Дýплин]] || Duplín || |- | [[Дячів|Дя́чів]] || Ďačov || |- | [[Дюрдёш|Дю́рдёш]] || Ďurďoš || |- | [[Дюркова|Дюркóва]] || Ďurková || |- | [[Жакарівцї|Жакарíвцї]] || Jakovany || |- | [[Жатківцї|Жаткíвцї]] || Žatkovce || |- | [[Завада|Завáда]] || Závada || |- | [[Завадка|Завáдка]] || Závadka || |- | [[Заводя|Зáводя]] || Závodie || <ref name="Sulín"/> |- | [[Збійне|Збíйне]] || Zbojné || |- | [[Збой]] || Zboj || |- | [[Зборів|Збóрів]] || Zborov || |- | [[Збудьска Біла|Збýдьска Бíла]] || Zbudská Belá || |- | [[Збудьскый Рокытів|Збýдьскый Рокы́тів]] || Zbudský Rokytov || <ref>(днесь часть села [[Гуменьскый Рокытів|Гумéньскый Рокы́тів]])</ref> |- | [[Звала|Звáла]] || Zvala || |- | [[Зубне|Зýбне]] || Zubné || |- | [[Ігляны|Ігля́ны]] || Ihľany || <ref>(стара назва Годермарк)</ref> |- | [[Іновець|Íновець]] || Inovce || |- | [[Калинів|Кали́нів]] || Kalinov || |- | [[Кална Розтока|Кáлна Рóзтока]] || Kalná Roztoka || |- | [[Калный]] || Kalný || |- | [[Камюнка|Камю́нка]] || Kamienka || |- | [[Камінна Поруб|Камíнна Пóруб]] || Kamenná Poruba || |- | [[Капішова|Капішóва]] || Kapišová || |- | [[Кечківцї|Кечкíвцї]] || Kečkovce || |- | [[Кыёв|Кы́ёв]] || Kyjov || |- | [[Кленова|Кленóва]] || Klenová || |- | [[Кобылніця|Кобы́лніця]] || Kobylnice || |- | [[Кожаны|Кожáны]] || Kožany || |- | [[Кожухівцї|Кожухíвцї]] || Kožuchovce || |- | [[Койшів|Кóйшів]] || Kojšov || |- | [[Ковбасов|Ковбасóв]] || Kolbasov || |- | [[Колбівцї|Колбíвцї]] || Kolbovce || |- | [[Колоніця|Колонíця]] || Kolonica || |- | [[Конюш|Кóнюш]] || Koňuš || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | [[Коріївцї|Корії́вцї]] || Korejovce || <ref>(стара назва Кореї́вцї)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | [[Коромля|Корóмля]] || Koromľa || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | [[Корункова|Корункóва]] || Korunková || |- | [[Крайня Быстра|Крáйня Бы́стра]] || Krajná Bystrá || |- | [[Крайня Поляна|Крáйня Пóляна]] || Krajná Poľana || |- | [[Крайня Порубка|Крáйня Пóрубка]] || Krajná Porúbka || |- | [[Крайнє Чорне|Крáйнє Чóрне]] || Krajné Čierne || |- | [[Красный Брід|Крáсный Брід]] || Krásny Brod || |- | [[Кремна|Крéмна]] || Kremná || |- | [[Крива Олька|Кри́ва Óлька]] || Oľka || <ref>(днесь часть села Óлька)</ref> |- | [[Криве|Кри́ве]] || Krivé || |- | [[Крижы|Кри́жы]] || Kríže || |- | [[Кришківцї|Кришкíвцї]] || Kriškovce || |- | [[Кружлїв|Крýжлїв]] || Kružlov || |- | [[Кружлёва|Кружлё́ва]] || Kružlová || |- | [[Кружлївска Гута|Кружлї́вска Гýта]] || Kružlovská Huta || |- | [[Крушынець|Крушы́нець]] || Kružinec || |- | [[Куримка|Кури́мка]] || Kurimka || |- | [[Курів|Кýрів]] || Kurov || |- | [[Кусин|Кýсин]] || Kusín || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | [[Ладомиров|Ладоми́ров]] || Ladomirov || |- | [[Ладомирова|Ладоми́рова]] || Ladomirová || |- | [[Лачнів|Лáчнів]] || Lačnov || |- | [[Леґнава|Леґнáва]] || Legnava || |- | [[Лекарівцї|Лекарíвцї]] || Lekárovce || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | [[Ленартів|Ленáртів]] || Lenartov || |- | [[Липова|Липóва]] || Lipová || |- | [[Литманова|Литманóва]] || Litmanová || |- | [[Лївів|Лї́вів]] || Livov || |- | [[Лївівска Гута|Лї́вівска Гýта]] || Livovská Huta || |- | [[Ломне|Лóмне]] || Lomné || |- | [[Луків|Лýків]] || Lukov || |- | [[Лютина|Люти́на]] || Ľutina || |- | [[Маківцї|Макíвцї]] || Makovce || |- | [[Мала Дрїчна|Малá Дрї́чна]] || Malá Driečna || <ref name="Vladiča"/> |- | [[Мала Поляна|Малá Пóляна]] || Malá Poľana || |- | [[Мала Франкова|Малá Франкóва]] || Malá Franková || |- | [[Малый Буковець|Малы́й Бýковець]] || Malý Bukovec || <ref name="Bukovce"/> |- | [[Малый Липник|Малы́й Ли́пник]] || Malý Lipník || |- | [[Малый Сулин|Малы́й Сýлин]] || Malý Sulín || <ref name="Sulín"/> |- | [[Малы Сташківцї|Малы́ Сташкíвцї]] || Malé Staškovce || <ref name="Staškovce"/> |- | [[Мальців|Мáльців]] || Malcov || |- | [[Матівцї|Матíвцї]] || Maťovce || |- | [[Матысова|Матысóва]] || Matysová || |- | [[Матяшка|Матя́шка]] || Matiaška || |- | [[Машківцї|Машкíвцї]] || Maškovce || |- | [[Медведже|Медвéдже]] || Medvedie || |- | [[Меджібродя|Меджібрóдя]] || Medzibrodie || |- | '''[[Меджілабірцї|Меджілáбірцї]]''' || '''Medzilaborce''' || <ref>(тыж Лáборець)</ref> |- | [[Миклушівцї|Миклушíвцї]] || Miklušovce || |- | [[Микова|Микóва]] || Miková || |- | [[Микулашова|Микулашóва]] || Mikulášová || <ref>(стара назва Никлё́ва)</ref> |- | [[Минївцї|Минї́вцї]] || Miňovce || |- | [[Мироля|Мирóля]] || Miroľa || |- | [[Михайлёв|Михайлё́в]] || Michajlov || |- | [[Мільпош|Мíльпош]] || Milpoš || |- | [[Млинарівцї|Млинарíвцї]] || Mlynárovce || |- | [[Мнішок над Попрадом|Мнíшок над Пóпрадом]] || Mníšek nad Popradom || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | [[Мразівцї|Мразíвцї]] || Mrázovce || |- | [[Нехваль Полянкы|Нехвáль Пóлянкы]] || Nechválova Polianka || |- | [[Нижнє Збійне|Ни́жнє Збíйне]] || Nižné Zbojné || <ref name="Zbojné"/> |- | [[Нижнє Нїмецьке|Ни́жнє Нї́мецьке]] || Nižné Nemecké || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | [[Нижнї Репашы|Ни́жнї Репáшы]] || Nižné Repaše || |- | [[Нижнї Словінкы|Ни́жнї Словíнкы]] || Nižné Slovinky || <ref name="Slovinky"/> |- | [[Нижнї Чабины|Ни́жнї Чаби́ны]] || Nižné Čabiny || <ref name="Čabiny"/> |- | [[Нижнїй Верлих|Ни́жнїй Вéрлих]] || Nižný Orlík || <ref>(стара назва Ни́жнїй Óрлик)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | [[Нижнїй Комарник|Ни́жнїй Комáрник]] || Nižný Komárnik || |- | [[Нижнїй Мирошів|Ни́жнїй Ми́рошів]] || Nižný Mirošov || |- | [[Нижнїй Тварожець|Ни́жнїй Тварóжець]] || Nižný Tvarožec || |- | [[Нижня Владыча|Ни́жня Влады́ча]] || Nižná Vladiča || <ref name="Vladiča"/><ref name="NARIADENIE"/> |- | [[Нижня Ольшава|Ни́жня Ольшáва]] || Nižná Oľšava || |- | [[Нижня Писана|Ни́жня Пи́сана]] || Nižná Pisaná || |- | [[Нижня Полянка|Ни́жня Пóлянка]] || Nižná Polianka || |- | [[Нижня Радвань|Ни́жня Рáдвань]] || Nižná Radvaň || <ref name="Radvaň"/> |- | [[Нижня Яблінка|Ни́жня Я́блінка]] || Nižná Jablonka || |- | [[Нижня Ядлова|Ни́жня Ядлóва]] || Nižná Jedľová || |- | [[Нова Полянка|Новá Пóлянка]] || Nová Polianka || |- | [[Новоселіця|Новосéліця]] || Nová Sedlica || |- | [[Няґів|Ня́ґів]] || Ňagov || |- | [[Обручне|Обрýчне]] || Obručné || |- | [[Олейників|Олéйників]] || Olejníkov || |- | [[Олька|Óлька]] || Oľka || |- | [[Ондавка|Ондáвка]] || Ondavka || |- | [[Орлів|Орлíв]] || Orlov || |- | [[Ортутова|Ортутóва]] || Ortúťová || |- | [[Орябина|Оряби́на]] || Jarabina || |- | [[Осадне|Осáдне]] || Osadné || <ref>(стара назва Телéпівцї)</ref> |- | [[Острожніця|Острóжніця]] || Ostrožnica || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | [[Остурня|Остýрня]] || Osturňa || |- | [[Пакостів|Пáкостів]] || Pakostov || |- | [[Паризівцї|Пари́зівцї]] || Parihuzovce || |- | [[Пача|Пáча]] || Pača || |- | [[Петеївцї|Петеї́вцї]] || Petejovce || |- | [[Пітрова|Пітрóва]] || Petrová || |- | [[Пыхнї|Пыхнї́]] || Pichne || |- | [[Пискурівцї|Пискурíвцї]] || Piskorovce || |- | [[Підгородь|Пíдгородь]] || Podhoroď || |- | [[Пітрова|Пітрóва]] || Petrová || |- | [[Полата|Полáта]] || Poľata || |- | [[Попроч|Пóпроч]] || Podproč || <ref>(днесь часть села [[Вільшавіця|Вільшáвіця]])</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | [[Порач|Пóрач]] || Poráč || |- | [[Поруба під Вігорлатом|Пóруба під Вігорлáтом]] || Poruba pod Vihorlatom || |- | [[Порубка|Пóрубка]] || Porúbka || |- | [[Потокы|Пóтокы]] || Potoky || |- | [[Потічкы|Пóтічкы]] || Potôčky || |- | [[Праврівцї|Праврíвцї]] || Pravrovce || |- | [[Прикра|При́кра]] || Príkra || |- | [[Прислоп|При́слоп]] || Príslop || |- | [[Притуляны|Притуля́ны]] || Prituľany || |- | [[Просачів|Просáчів]] || Prosačov || |- | '''[[Пряшів|Пря́шів]]''' || '''Prešov''' || |- | [[Пстрина|Пстри́на]] || Pstriná || |- | [[Пусте Поле|Пустé Пóле]] || Pusté Pole || |- | [[Пчолине|Пчоли́не]] || Pčoliné || |- | [[Радвань над Лабірцём|Рáдвань над Лáбірцём]] || Radvaň nad Laborcom || |- | [[Раківчік|Ракíвчік]] || Rakovčík || |- | [[Рафаївцї|Рафаї́вцї]] || Rafajovce || |- | [[Реґетівка|Реґетíвка]] || Regetovka || |- | [[Ременины|Ремени́ны]] || Remeniny || |- | [[Ренчішів|Ренчíшів]] || Renčišov || |- | [[Репеїв|Репеї́в]] || Repejov || |- | [[Рівне (Словеньско)|Рíвне]] || Rovné || |- | [[Рогожник|Рогóжник]] || Rohožník || |- | [[Розтокы|Рóзтокы]] || Roztoky || |- | [[Рокытів коло Бардеёва|Рокы́тів коло Бардеё́ва]] || Rokytov || |- | [[Рокытів коло Гуменного|Рокы́тів коло Гумéнного]] || Rokytov pri Humennom || |- | [[Рокытівцї|Рокы́тівцї]] || Rokytovce || |- | [[Рошківцї|Рошкíвцї]] || Roškovce || |- | [[Рунина|Рунинá]] || Runina || |- | [[Русков|Рýсков]] || Ruskov || |- | [[Руська Быстра|Рýська Бы́стра]] || Ruská Bystrá || |- | [[Руська Волова|Рýська Волóва]] || Ruská Volová || |- | [[Руська Воля|Рýська Вóля]] || Ruská Voľa || |- | [[Руська Воля над Попрадом|Рýська Вóля над Пóпрадом]] || Ruská Voľa nad Popradom || |- | [[Руська Кайня|Рýська Кáйня]] || Ruská Kajňa || |- | [[Руська Нова Весь|Рýська Новá Весь]] || Ruská Nová Ves || |- | [[Руська Поруба|Рýська Пóруба]] || Ruská Poruba || |- | [[Руське|Рýське]] || Ruské || |- | [[Руськы Пекляны|Рýськы Пекля́ны]] || Ruské Pekľany || |- | [[Руськый Грабовець|Рýськый Грáбовець]] || Ruský Hrabovec || |- | [[Руськый Казимір|Рýськый Казимíр]] || Ruský Kazimír || |- | [[Руськый Кручів|Рýськый Крýчів]] || Ruský Kručov || |- | [[Руськый Поток|Рýськый Пóток]] || Ruský Potok || <ref>(стара назва Рýськый Пóтік)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | [[Ряшів|Ря́шів]] || Rešov || |- | [[Светліцї|Свéтліцї]] || Svetlice || <ref>(стара назва Вилáґы)</ref> |- | '''[[Свідник|Свíдник]]''' || '''Svidník''' || |- | [[Свидничка|Свидни́чка]] || Svidnička || <ref>(стара назва Свіднíчка)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | [[Словінкы|Словíнкы]] || Slovinky || |- | [[Смулник|Смýлник]] || Smolník || |- | [[Снаків|Снáків]] || Snakov || |- | '''[[Снина|Сни́на]]''' || '''Snina''' || |- | [[Собранцї|Сóбранцї]] || Sobrance || |- | [[Собош|Сóбош]] || Soboš || |- | [[Солник|Сóлник]] || Solník || |- | [[Сорочін|Сорóчін]] || Stročín || |- | '''[[Стара Любовня|Стáра Любóвня]]''' || '''Stará Ľubovňa''' || |- | [[Старина|Старинá]] || Starina || |- | [[Сташківцї|Сташкíвцї]] || Staškovce || |- | [[Стащін|Стащíн]] || Stakčín || |- | [[Стащіньска Розтока|Стащíньска Рóзтока]] || Stakčínska Roztoka || |- | [[Стебник (Словеньско)|Стéбник]] || Stebník || |- | [[Стебницька Гута|Стéбницька Гýта]] || Stebnícka Huta || |- | [[Стерківцї|Стеркíвцї]] || Sterkovce || <ref>(днесь часть села Чабалíвцї)</ref> |- | [[Страняны|Страня́ны]] || Stráňany || <ref>(стара назва Фóльварк)</ref> |- | [[Стриговець|Стри́говець]] || Strihovce || <ref>(містна назва Стри́вець)</ref> |- | '''[[Стропків|Стрóпків]]''' || '''Stropkov''' || |- | [[Стружніця|Стружнíця]] || Stužica || |- | [[Суків|Сýків]] || Sukov || |- | [[Сулин|Сýлин]] || Sulín || |- | [[Суха|Сýха]] || Suchá || <ref name="Vladiča"/> |- | [[Телґарт|Тéлґарт]] || Telgárt || |- | [[Токаїк|Токáїк]] || Tokajík || |- | [[Тополя|Топóля]] || Topoľa || |- | [[Торискы|Тори́скы]] || Torysky || |- | [[Угорна|Угóрна]] || Úhorná || |- | [[Удол|У́дол]] || Údol || <ref>(стара назва У́як)</ref> |- | [[Уліч Кривый|У́ліч Кри́вый]] || Uličské Krivé || |- | [[Фалкушівцї|Фалкушíвцї]] || Falkušovce || |- | [[Фіяш|Фíяш]] || Fijaš || |- | [[Фрічка|Фрíчка]] || Frička || |- | [[Хмелёва|Хмелё́ва]] || Chmeľová || |- | [[Хоньковцї|Хóньковцї]] || Choňkovce || |- | [[Цернина|Церни́на]] || Cernina || |- | [[Циґелка|Циґéлка]] || Cigeľka || |- | [[Циґла|Ци́ґла]] || Cigeľ || |- | [[Чабалівцї|Чабалíвцї]] || Čabalovce || |- | [[Чабины|Чаби́ны]] || Čabiny || |- | [[Чертіжне|Чертíжне]] || Čertižné || |- | [[Чірч]] || Čirč || |- | [[Чукалівцї|Чукалíвцї]] || Čukalovce || |- | [[Шамброн|Шáмброн]] || Šambron || |- | [[Шандал|Шáндал]] || Šandal || |- | [[Шапінець|Шапíнець]] || Šapinec || |- | [[Шарбів|Шáрбів]] || Šarbov || |- | [[Шарішске Чорне|Шарíшске Чóрне]] || Šarišské Čierne || |- | [[Шарішскый Щавник|Шарíшскый Щáвник]] || Šarišský Štiavnik || |- | [[Шарішске Ястрабя|Шарíшске Я́страбя]] || Šarišské Jastrabie || <ref>(містна назва Я́стреб)</ref> |- | [[Шашова|Шашóва]] || Šašová || |- | [[Шеметківцї|Шеметкíвцї]] || Šemetkovce || |- | [[Шмыґовець|Шмы́ґовець]] || Šmigovec || |- | [[Штельбах|Штéльбах]] || Tichý Potok || <ref>(стара назва Ти́хый Пóтік)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | [[Штефурів|Штефýрів]] || Štefurov || |- | [[Шунява|Шýнява]] || Šuňava || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | [[Юркова Воля|Юркóва Вóля]] || Jurkova Voľa || |- | [[Юскова Воля|Ю́скова Вóля]] || Juskova Voľa || |- | [[Якубяны|Якубя́ны]] || Jakubany || |- | [[Якушівцї|Якушíвцї]] || Jakušovce || |- | [[Ялинка|Яли́нка]] || Jedlinka || <ref>(стара назва Яли́нкы)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | [[Ялова|Ялóва]] || Jalová || |} == Позначкы == {{notelist}} == Референції == {{референції}} == Література == * [[Анна Плїшкова|Плїшкова, А.]], [[Кветослава Копорова|Копорова, К.]], [[Василь Ябур|Ябур, В.]] і кол. Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником. – [[Пряшів]]: [[Пряшівска універзіта]], 2019. – С. 521-542 – 544 с. – ISBN 978-80-555-2323-1 * [[Юрій Панько|Панько, Ю.]] Словацько-русиньскый словник. Друга часть П - Ж. – [[Пряшів]]: [[Русиньска оброда на Словеньску]], 2015. – С. 918-927 – 928 с. – ISBN 978-80-89755-05-9 484abpdkzedkw27xry7zat3wth36tjt Тигр (танк) 0 24816 168291 2026-08-18T20:27:08Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Тигр (танк)]] на [[Тіґер (танк)]] 168291 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Тіґер (танк)]] hbzaf2jyfbatr9dfwt0ry9j83dujijc Велика Уґолька 0 24817 168300 2026-08-18T21:50:30Z Rue323 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/48420832|Велика Уголька (село)]]» 168300 wikitext text/x-wiki [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] [[Катеґорія:Тячувськый район]] kw0lb2y8x0d48vk6flccc7hi05apx3p 168301 168300 2026-08-18T21:54:01Z Rue323 31002 168301 wikitext text/x-wiki [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] [[Катеґорія:Тячувськый район]] '''Вели́ка У́ґолька''' ({{Lang-hu|Nagyugolyka}}) ({{Lang-ro|Velîka Uholka}}) ({{Lang-uk|Велика Уголька}}) — село у Тячӱвському районови, Закарпатської области, Украйины. == Назва == == Ґеоґрафія == == Історія == == Обывательство == == Знамі родакы == == Удкликованя == o2dxjikv66er9uaiukp3upot63ii3os 168302 168301 2026-08-18T21:55:42Z Rue323 31002 168302 wikitext text/x-wiki [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] [[Катеґорія:Тячувськый район]] '''Вели́ка У́ґолька''' ({{Lang-hu|Nagyugolyka}}) ({{Lang-ro|Velîka Uholka}}) ({{Lang-uk|Велика Уголька}}) — село у Тячӱвському районови, Закарпатської области, Украйины. {{Статья в роботѣ|Rue323|5|details=Веде ся заповніня розділӱв. Честовані читатилі, чекайте докӱть шаблона пропаде}} == Назва == == Ґеоґрафія == == Історія == == Обывательство == == Знамі родакы == == Удкликованя == 1ty0v59i64zu3nbwhhbgowhadiefdle 168305 168302 2026-08-18T22:11:15Z Rue323 31002 168305 wikitext text/x-wiki [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] [[Катеґорія:Тячувськый район]] '''Вели́ка У́ґолька''' ({{Lang-hu|Nagyugolyka}}) ({{Lang-ro|Velîka Uholka}}) ({{Lang-uk|Велика Уголька}}) — село у Тячӱвському районови, Закарпатської области, Украйины. {{Статья в роботѣ|Rue323|5|details=Веде ся заповніня розділӱв. Честовані читатилі, чекайте докӱть шаблона пропаде}} == Назва == Назва села Велика Уґолька изъязано из [[Велика Уґолька (ріка)|єдноименныв ріков]]. У етимолоґічнӱм словникови топонімӱв удмічать ся, ож назва Уґолька є гідронімом, а опереділіня Велика покладено про удрозніня уд рікы [[Мала Уґолька (ріка)|Малої Уґолькы]]. Само слово Уґолька происходить уд слова [[угля]].<ref>https://history.org.ua/LiberUA/SlGidrUkr_1979/SlGidrUkr_1979.pdf?utm_</ref> == Ґеоґрафія == Велика Уґолька є розтягнута дас на 10 км вздовж [[Велика Уґолька (ріка)|рікы]]. Її окружавуть [[Бук|букові]] [[Лѣс|лісы]] и горы. [[Село]] на северови граничить из [[Карпатськый біосферный заповідник|Карпатськым біосферным заповідником]].<ref>https://travels.in.ua/uk-ua/locality/26395?utm_source=chatgpt.com</ref> На [[Сѣвер|север]] уд села є карстова пещера Молочный камінь, туды є прокладеный пішый туристичный маршрут.<ref>https://ukurier.gov.ua/uk/articles/turistichnij-biznes-u-simejnomu-vimiri/?utm_source=chatgpt.com</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1610]]. році.<ref>https://www.karpaty.info/ua/uk/zk/tc/v.uholka/?utm_source=chatgpt.com</ref> == Обывательство == == Знамі родакы == == Удкликованя == jfbk7cpe2mujs3w7dpa01i47fa8ko6z Бодруджал 0 24818 168307 2026-08-18T23:28:21Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Бодруджал]] на [[Бодружал]]: Назва з помилкою 168307 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Бодружал]] m4xzv5ivq6d2lymkugd8ssem7f6pa2q Бережничка 0 24819 168309 2026-08-18T23:31:49Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Бережничка]] на [[Брезнічка]]: Назва з помилкою 168309 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Брезнічка]] tso69n4xtis14j3woswuncv47xmf5py Брезівка 0 24820 168311 2026-08-18T23:32:28Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Брезівка]] на [[Брезовка]]: Назва з помилкою 168311 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Брезовка]] jfz80q3cxanhvmf8ypl6olehxxujb1b Буковець (окрес Стропков) 0 24821 168313 2026-08-18T23:33:40Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Буковець (окрес Стропков)]] на [[Буківцї (окрес Стропков)]]: Назва з помилкою 168313 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Буківцї (окрес Стропков)]] ndqtmx187wkbst482l45e80z7fvtpx7 Ваврінець 0 24822 168315 2026-08-18T23:37:38Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Ваврінець]] на [[Вавринець]]: Назва з помилкою 168315 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Вавринець]] pdu1zftonwjii74oe5h967v12t3o0p3 Ваґрінець 0 24823 168317 2026-08-18T23:37:59Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Ваґрінець]] на [[Ваґринець]]: Назва з помилкою 168317 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Ваґринець]] 2r8id2mu7bstpxne5nmvi7nvzhire7b Велика Поляна 0 24824 168319 2026-08-18T23:47:13Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Великы Поляны]] 168319 wikitext text/x-wiki #redirect [[Великы Поляны]] 8g1dax948ozjefmsgasto43a40op50d Нові Русков 0 24825 168321 2026-08-19T00:15:36Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Нові Русков]] на [[Новый Русков]]: Назва з помилкою 168321 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Новый Русков]] t6p2pew65f6ho65huwhgzkadtz3539e Вісланка 0 24826 168323 2026-08-19T00:26:04Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Вісланка]] на [[Высланка]]: Назва з помилкою 168323 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Высланка]] l9zde94uufdame2k9h4lrpqy0uupg04 Віслава 0 24827 168325 2026-08-19T00:26:18Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Віслава]] на [[Выслава]]: Назва з помилкою 168325 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Выслава]] 232jhzd8hrmt8yn7seiitpgbgqvzlna Вышня Олшава 0 24828 168327 2026-08-19T00:33:35Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Вышня Олшава]] на [[Вышня Ольшава]]: Назва з помилкою 168327 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Вышня Ольшава]] 57asfitz9v18h9tgplxoo0s0l9ussk8 Війтївцї 0 24829 168329 2026-08-19T00:34:37Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Війтївцї]] на [[Войтївцї]]: Назва з помилкою 168329 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Войтївцї]] 2esb7wjpx8vu94fcddh1c8mxrri60qe Гажлін 0 24830 168331 2026-08-19T00:34:54Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Гажлін]] на [[Гажлин]]: Назва з помилкою 168331 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Гажлин]] 40vx3kpvwhxjb80pijgkxqhoc8rcgbg Ганіґівцї 0 24831 168333 2026-08-19T00:35:32Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Ганіґівцї]] на [[Ганіґовцї]]: Назва з помилкою 168333 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Ганіґовцї]] jju2h34xiajbfqwn6qgvgz59zmlaff3 Галіґівцї 0 24832 168335 2026-08-19T00:36:08Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Галіґівцї]] на [[Галиґівцї]]: Назва з помилкою 168335 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Галиґівцї]] s13q0mz7ngg80s0tdi7iuhw7e1lkcno Рокытів коло Гуменного 0 24833 168337 2026-08-19T00:43:56Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Рокытів коло Гуменного]] на [[Гуменьскый Рокытів]]: Назва з помилкою 168337 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Гуменьскый Рокытів]] 8x8zv99o01x9kw2ephrxmh1k4z13ck5 Ґабултів 0 24834 168339 2026-08-19T00:49:41Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Ґабултів]] на [[Ґаболтів]]: Назва з помилкою 168339 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Ґаболтів]] fix8prx9lbbr62y2cna9ei208jnvl45 Длгоня 0 24835 168341 2026-08-19T00:51:13Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Длгоня]] на [[Долгоня]]: Назва з помилкою 168341 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Долгоня]] jnesh045cr9kzc4uv1541slvwyd60pi Дубінне 0 24836 168343 2026-08-19T00:55:00Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Дубінне]] на [[Дубинне]]: Назва з помилкою 168343 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Дубинне]] 1e9xylge4lj26iwy7j234gfdbwzm2ia Дуплін 0 24837 168345 2026-08-19T00:55:45Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Дуплін]] на [[Дуплин]]: Назва з помилкою 168345 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Дуплин]] i0i44w4fmdw4ub9oprdqc4jvuxfep4v Джачів 0 24838 168347 2026-08-19T00:57:24Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Джачів]] на [[Дячів]]: Назва з помилкою: +окей, але котрым боком "Джачів"? 168347 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Дячів]] l4bdxoz3110w3t1buyis4ob0ow5w14e Дзурдёш 0 24839 168349 2026-08-19T00:58:22Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Дзурдёш]] на [[Дюрдёш]]: Назва з помилкою 168349 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Дюрдёш]] h7707kz07en25fqnchnj2bl58ga5z59 Зборов 0 24840 168351 2026-08-19T01:02:59Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Зборов]] на [[Зборів]]: Назва з помилкою 168351 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Зборів]] tw1zx4yzkg5hg9wqneklrpvngterjoa