Людвіг фон Мізес

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="uk">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікіцитати</sitename>
    <dbname>ukwikiquote</dbname>
    <base>https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.46.0-wmf.23</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Спеціальна</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Обговорення</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Користувач</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Обговорення користувача</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікіцитати</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Обговорення Вікіцитат</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Обговорення файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Обговорення MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Обговорення шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Довідка</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Обговорення довідки</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Категорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Обговорення категорії</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Подія</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Обговорення події</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Людвіг фон Мізес</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2007</id>
    <revision>
      <id>159296</id>
      <parentid>153606</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T14:20:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <comment>Цитати згруповано тематично.</comment>
      <origin>159296</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8032" sha1="3jz333nncq55n4ub0t4y0hwi9h1aybi" xml:space="preserve">{{Особа}}
'''Людвіґ Едлер фон Мізес''' ({{lang-de|Ludwig Edler von Mises}}; 1881—1973) — видатний австрійський економіст, історик та філософ. Один із лідерів [[Австрійська школа|Австрійської школи економіки]] XX століття, інтелектуальний лідер класичного лібералізму, який обґрунтував неможливість економічного розрахунку при соціалізмі та розробив праксеологію — науку про людську діяльність.

{{Вікіпедія|Людвіг фон Мізес}}
{{Вікіпедія|Людська діяльність: Трактат з економічної теорії}}
{{Вікіпедія|Австрійська школа}}

== Цитати ==

=== Свобода та роль індивіда ===
{{Q
 | Цитата    = Саме ідеї класичних економістів ліквідували перешкоди, які створювалися столітніми законами, звичаями та упередженнями відносно технологічних покращень й звільнили геній реформаторів і новаторів від гамівних сорочок гільдій, опіки уряду та різноманітного суспільного тиску.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot;&gt;Mises, L. v. Human Action: A Treatise on Economics. — Auburn, Ala. : Ludwig von Mises Institute, 1998. — с. 8.&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Ми можемо визначити свободу як такий стан справ, за якого право вільного вибору індивідів не обмежується державним примусом сильніше, ніж в будь-якому випадку воно обмежується законами праксеології.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Сутність свободи індивідів полягає в можливості відійти від традиційних способів мислення і ведення справ.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Характерною рисою Заходу є прагнення його народів до свободи — мотив, невідомий в країнах Сходу.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

=== Гроші та інфляція ===
{{Q
 | Цитата    = Саме інфляція є справжнім опіумом для народу, що поставляється йому антикапіталістично налаштованими партіями і урядами.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998_p423&quot;&gt;Mises, L. v. Human Action: A Treatise on Economics. — Auburn, Ala. : Ludwig von Mises Institute, 1998. — с. 423.&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Попит на гроші з боку економічного співтовариства є не що інше, як сума попиту на гроші окремих економічних агентів, з яких складається суспільство.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;TheoryMoney1953&quot;&gt;Mises, L. v. The Theory of Money and Credit. — New Haven : Yale University Press, 1953. — с. 131.&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Золотий стандарт впав не сам собою. Держави заборонили його з тим, щоб відкрити дорогу інфляції.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

=== Етатизм та соціалізм ===
{{Q
 | Цитата    = Етатизм постає одразу у двох іпостасях: соціалізму і інтервенціонізму. Вони переслідували спільну ціль — безумовне підкорення індивіда державі, суспільному апарату стримування й примусу.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Omnipotent1944&quot;&gt;Mises, L. v. Omnipotent Government: The Rise of the Total State and Total War. — New Haven : Yale University Press, 1944. — с. 5.&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Більшість людей є нетерпимі до будь-якої критики соціально-економічних переконань, які вони розділяють... Вони називають ворогом нації, раси або групи будь-кого, хто ризикне висловити щонайменшу критику на адресу їхніх улюблених заходів.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Omnipotent1944&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Необхідно підкреслити загальновідому істину, що уряд може витрачати або інвестувати тільки те, що він забирає у своїх громадян.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998_ch29&quot;&gt;Mises, L. v. Human Action: A Treatise on Economics. — Auburn, Ala. : Ludwig von Mises Institute, 1998. — Глава 29, розд. 1.&lt;/ref&gt;}}

=== Економічна теорія та метод ===
{{Q
 | Цитата    = Теорію каталактики необхідно вибудувати на твердому фундаменті загальної теорії людської діяльності — праксеології.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Ніякої кількісної економічної науки не існує. Всі економічні величини, які нам відомі, є даними економічної історії.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Економічна наука вивчає не живих людей, а так звану «людину економічну», фантома, який має дуже мало спільного з реальними людьми.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Method1962&quot;&gt;Mises, L. v. The Ultimate Foundation of Economic Science: An Essay on Method. — Princeton, N.J. : Van Nostrand, 1962.&lt;/ref&gt;}}

=== Про фашизм (історичний контекст) ===
{{Q
 | Цитата    = Не можна заперечувати того, що фашизм і близькі до нього рухи, спрямовані на встановлення диктатур, сповнені найкращих намірів, і їх інтервенція в даний момент врятувала Європейську цивілізацію... Але незважаючи на те що його політика принесла в даний момент порятунок, вона не належить до числа тих, що може обіцяти тривалий успіх. Фашизм був тимчасовим надзвичайним засобом.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism1985&quot;&gt;Mises, L. v. Liberalism. — San Francisco : Cobden Press, 1985. — с. 48-51.&lt;/ref&gt;}}

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Економісти]]
[[Категорія:Австрійська школа]]
[[Категорія:Лібертаріанці]]</text>
      <sha1>3jz333nncq55n4ub0t4y0hwi9h1aybi</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159297</id>
      <parentid>159296</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T14:31:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <origin>159297</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13003" sha1="0n79e6uumfbs3lyzythkvpb9js63r79" xml:space="preserve">{{Особа}}
'''Людвіґ Едлер фон Мізес''' ({{lang-de|Ludwig Edler von Mises}}; 1881—1973) — видатний економіст, історик та філософ, який народився у [[w:Львів|Львові]]. Один із лідерів [[w:Австрійська школа|Австрійської школи економіки]] XX століття, інтелектуальний лідер [[w:Класичний лібералізм|класичного лібералізму]], який обґрунтував неможливість економічного розрахунку при соціалізмі та розробив [[w:Праксеологія|праксеологію]] — науку про людську діяльність. На честь науковця в Україні щорічно проводяться «[[w:Читання Мізеса|Читання Мізеса]]».

{{Вікіпедія|Людвіг фон Мізес}}
{{Вікіпедія|Людська діяльність: Трактат з економічної теорії}}
{{Вікіпедія|Австрійська школа}}
{{Вікіпедія|Праксеологія}}

== Цитати ==

=== Про сутність та мету лібералізму ===
{{Q
 | Цитата    = Лібералізм не є завершеною доктриною чи усталеною догмою. Навпаки, це застосування науки до суспільного життя людини.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_UKR&quot;&gt;Мізес Л. фон. Лібералізм у класичній традиції / пер. з англ. Н. Афончиної. — К. : WellBooks, 2024. — 312 с. — с. 43.&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Лібералізм — це прикладна економічна теорія.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_UKR&quot; /&gt; — с. 12.}}

{{Q
 | Цитата    = Вона [доктрина лібералізму] не обіцяє людям щастя й задоволення, а лише якомога повніше задовольняння всіх тих сподівань, які можуть бути задоволені матеріальними речами.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_UKR&quot; /&gt; — с. 44.}}

{{Q
 | Цитата    = Проти дурного, безглуздого, помилкового і злого лібералізм бореться зброєю розуму, а не грубою силою і репресіями.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_UKR&quot; /&gt; — с. 100.}}

{{Q
 | Цитата    = Економічне знання неминуче веде до лібералізму.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot;&gt;Mises, L. v. Human Action: A Treatise on Economics. — Auburn, Ala. : Ludwig von Mises Institute, 1998.&lt;/ref&gt;}}

=== Приватна власність та капіталізм ===
{{Q
 | Цитата    = Програма лібералізму, якщо її звести до одного слова, мала б звучати так: власність, тобто приватна власність на засоби виробництва.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_UKR&quot; /&gt; — с. 60.}}

{{Q
 | Цитата    = Приватна власність створює для індивіда сферу, в якій він вільний від держави. Вона обмежує дію авторитарної волі.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_UKR&quot; /&gt; — с. 111.}}

{{Q
 | Цитата    = При капіталізмі є тільки один шлях до багатства: обслуговувати споживачів краще і дешевше, ніж це роблять інші.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Капіталізм — не просто масове виробництво, а масове виробництво для задоволення потреб мас.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_UKR&quot; /&gt; — с. 278.}}

=== Держава, демократія та свобода ===
{{Q
 | Цитата    = В уряду, суспільного апарату придушення і стримування немає нічого спільного зі свободою. Суть уряду — заперечення свободи.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_UKR&quot; /&gt; — с. 286.}}

{{Q
 | Цитата    = Політичне поняття свободи індивідуума означає: свобода від поліцейської сваволі.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_UKR&quot; /&gt; — с. 265.}}

{{Q
 | Цитата    = Демократія є такою формою політичного устрою, яка робить можливим пристосування уряду до побажань людей без насильницької боротьби.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_UKR&quot; /&gt; — с. 84.}}

{{Q
 | Цитата    = Демократія не тільки не революційна, але вона завжди прагне виключити революцію.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Представницька демократія не може існувати, якщо значна частина виборців отримує плату від держави.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Бюрократ як виборець більше стурбований отриманням надбавки до платні, ніж збереженням збалансованого бюджету.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Неможливо зробити людей щасливими всупереч їхній волі.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_UKR&quot; /&gt; — с. 89.}}

{{Q
 | Цитата    = Свобода індивідів полягає в можливості відійти від традиційних способів мислення і ведення справ.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

=== Соціалізм та економічний розрахунок ===
{{Q
 | Цитата    = Соціалізм... це — засіб руйнування суспільної співпраці, шлях до бідності та хаосу.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_UKR&quot; /&gt; — с. 274.}}

{{Q
 | Цитата    = Те, що робить соціалізм нездійсненним, так це те, що економічний розрахунок у соціалістичному суспільстві неможливий.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_UKR&quot; /&gt; — с. 116.}}

{{Q
 | Цитата    = Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_UKR&quot; /&gt; — с. 124.}}

{{Q
 | Цитата    = Твердження про те, що інтереси всіх пролетарів вимагають заміни капіталізму соціалізмом, є довільним постулатом Маркса.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

=== Гроші та інфляція ===
{{Q
 | Цитата    = Саме інфляція є справжнім опіумом для народу, що поставляється йому антикапіталістично налаштованими партіями і урядами.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998_p423&quot;&gt;Mises, L. v. Human Action: A Treatise on Economics. — Auburn, Ala. : Ludwig von Mises Institute, 1998. — с. 423.&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Уряд, що проводить політику інфляції, користується невіглаством мас і вводить в оману виборців, замість того, щоб переконувати їх.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998_p423&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Золотий стандарт впав не сам собою. Держави заборонили його з тим, щоб відкрити дорогу інфляції.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998_p423&quot; /&gt;}}

=== Економічна теорія, праксеологія та логіка ===
{{Q
 | Цитата    = Теорію каталактики необхідно вибудувати на твердому фундаменті загальної теорії людської діяльності — праксеології.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Для людини логіка є єдиним засобом впоратися з проблемами реальної дійсності.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Ніякої кількісної економічної науки не існує. Всі економічні величини, які нам відомі, є даними економічної історії.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Економічна наука вивчає не живих людей, а так звану «людину економічну», фантома, який має дуже мало спільного з реальними людьми.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Method1962&quot;&gt;Mises, L. v. The Ultimate Foundation of Economic Science: An Essay on Method. — Princeton, N.J. : Van Nostrand, 1962.&lt;/ref&gt;}}

=== Роль ідей, мир та прогрес ===
{{Q
 | Цитата    = Остаточний результат боротьби буде вирішений не зброєю, а ідеями. Саме вони, а не зброя, в кінцевому рахунку, перевертають чашу терезів.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_UKR&quot; /&gt; — с. 30, 93.}}

{{Q
 | Цитата    = Не війна, а мир є батьком усіх речей. Єдине, що дозволяє людству розвиватися... це соціальна взаємодія.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_UKR&quot; /&gt; — с. 65.}}

{{Q
 | Цитата    = Усе, чим є людина і що робить її вищою за тварин, вона зобов'язана своєму розуму.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_UKR&quot; /&gt; — с. 47.}}

{{Q
 | Цитата    = Розкіш сьогодні — це те, що завтра буде здаватись предметом першої необхідності.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_UKR&quot; /&gt; — с. 75.}}

=== Про фашизм ===
{{Q
 | Цитата    = Не можна заперечувати того, що фашизм і близькі до нього рухи, спрямовані на встановлення диктатур, сповнені найкращих намірів, і їх інтервенція в даний момент врятувала Європейську цивілізацію... Але фашизм був тимчасовим надзвичайним засобом. Розцінювати його як щось більше було б фатальною помилкою.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism1985&quot;&gt;Mises, L. v. Liberalism. — San Francisco : Cobden Press, 1985. — с. 48-51.&lt;/ref&gt;}}

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Економісти]]
[[Категорія:Австрійська школа]]
[[Категорія:Лібертаріанці]]</text>
      <sha1>0n79e6uumfbs3lyzythkvpb9js63r79</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159298</id>
      <parentid>159297</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T14:34:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>159298</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11058" sha1="ckhkzzs0epsb0nghzstppnx3rg2n0q1" xml:space="preserve">{{Особа}}
'''Людвіґ Едлер фон Мізес''' ({{lang-de|Ludwig Edler von Mises}}; 1881—1973) — видатний економіст, історик та філософ, який народився у [[w:Львів|Львові]]. Один із лідерів [[w:Австрійська школа|Австрійської школи економіки]] XX століття, інтелектуальний лідер [[w:Класичний лібералізм|класичного лібералізму]], який обґрунтував неможливість економічного розрахунку при соціалізмі та розробив [[w:Праксеологія|праксеологію]] — науку про людську діяльність. На честь науковця в Україні щорічно проводяться «[[w:Читання Мізеса|Читання Мізеса]]».

{{Вікіпедія|Людвіг фон Мізес}}
{{Вікіпедія|Людська діяльність: Трактат з економічної теорії}}
{{Вікіпедія|Австрійська школа}}
{{Вікіпедія|Праксеологія}}

== Цитати ==

=== Про сутність та мету лібералізму ===
{{Q
 | Цитата    = Лібералізм не є завершеною доктриною чи усталеною догмою. Навпаки, це застосування науки до суспільного життя людини.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot;&gt;Мізес, Людвіг фон. Лібералізм у класичній традиції: а також статті Роль доктрин в історії людства, Ідея свободи народилася на Заході, Свобода і власність / Людвіг фон Мізес. — К. : ТОВ «Велл Букс» | «Well Books» LLC, 2024. — 304 с. — ISBN 978-617-8264-09-3. — с. 43.&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Лібералізм – це прикладна економічна теорія.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot; /&gt; — с. 12.}}

{{Q
 | Цитата    = Вона [доктрина лібералізму] не обіцяє людям щастя й задоволення, а лише якомога повніше задовольняння всіх тих сподівань, які можуть бути задоволені матеріальними речами.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot; /&gt; — с. 44.}}

{{Q
 | Цитата    = Проти дурного, безглуздого, помилкового і злого лібералізм бореться зброєю розуму, а не грубою силою і репресіями.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot; /&gt; — с. 100.}}

{{Q
 | Цитата    = Ліберальну політичну тактику від фашистської відрізняє не відмінність у поглядах на необхідність використовувати силу зброї для опору збройних нападів, а відмінність у фундаментальній оцінці ролі насильства в боротьбі за владу.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Економічне знання неминуче веде до лібералізму.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot;&gt;Mises, L. v. Human Action: A Treatise on Economics. — Auburn, Ala. : Ludwig von Mises Institute, 1998.&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = [Доктрина] може бути помилковою, навіть якщо жоден сучасник не ставить під її під сумнів.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

=== Про приватну власність ===
{{Q
 | Цитата    = Програма лібералізму, якщо її звести до одного слова, мала б звучати так: власність, тобто приватна власність на засоби виробництва.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot; /&gt; — с. 60.}}

{{Q
 | Цитата    = Єдиною дієвою системою людської співпраці в суспільстві, заснованому на поділі праці, є приватна власність на засоби виробництва.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot; /&gt; — с. 60.}}

{{Q
 | Цитата    = Приватна власність створює для індивіда сферу, в якій він вільний від держави. Вона обмежує дію авторитарної волі.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot; /&gt; — с. 111.}}

=== Про державу, демократія та свободу ===
{{Q
 | Цитата    = В уряду, суспільного апарату придушення і стримування немає нічого спільного зі свободою. Суть уряду – заперечення свободи.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot; /&gt; — с. 286.}}

{{Q
 | Цитата    = Політичне поняття свободи індивідуума означає: свобода від поліцейської сваволі.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot; /&gt; — с. 265.}}

{{Q
 | Цитата    = Демократія є такою формою політичного устрою, яка робить можливим пристосування уряду до побажань людей без насильницької боротьби.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot; /&gt; — с. 84.}}

{{Q
 | Цитата    = Демократія не тільки не революційна, але вона завжди прагне виключити революцію.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Істинне значення демократичних форм устрою держави ... - підтримувати мир, уникати насильницьких переворотів.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Демократія - не влада натовпу, і щоб відповідати своїм завданням, парламент повинен включати кращі політичні уми нації.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Представницька демократія не може існувати, якщо значна частина виборців отримує плату від держави.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Бюрократ як виборець більше стурбований отриманням надбавки до платні, ніж збереженням збалансованого бюджету.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Неможливо зробити людей щасливими всупереч їхній волі.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot; /&gt; — с. 89.}}

{{Q
 | Цитата    = Характерною рисою Заходу є прагнення його народів до свободи - мотив, невідомий в країнах Сходу.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Ми можемо визначити свободу як такий стан справ, за якого право вільного вибору індивідів не обмежується державним примусом сильніше, ніж в будь-якому випадку воно обмежується законами праксеології.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Сутність свободи індивідів полягає в можливості відійти від традиційних способів мислення і ведення справ.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Єдине, що дає громадянину всю повноту свободи, яка тільки сумісна з життям в суспільстві, - це ринкова економіка.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

=== Про соціалізм та капіталізм ===
{{Q
 | Цитата    = Соціалізм... це – засіб руйнування суспільної співпраці, шлях до бідності та хаосу.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot; /&gt; — с. 274.}}

{{Q
 | Цитата    = Те, що робить соціалізм нездійсненним, так це те, що економічний розрахунок у соціалістичному суспільстві неможливий.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot; /&gt; — с. 116.}}

{{Q
 | Цитата    = Або капіталізм, або соціалізм – середнього шляху не існує.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot; /&gt; — с. 124.}}

{{Q
 | Цитата    = Капіталізм – не просто масове виробництво, а масове виробництво для задоволення потреб мас.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot; /&gt; — с. 278.}}

{{Q
 | Цитата    = Твердження про те, що інтереси всіх пролетарів вимагають заміни капіталізму соціалізмом, є довільним постулатом Маркса.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot;</text>
      <sha1>ckhkzzs0epsb0nghzstppnx3rg2n0q1</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159299</id>
      <parentid>159298</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T14:35:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>159299</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="16749" sha1="kz3e9va2nmddu1pxmu4xhxhk7b6a7u5" xml:space="preserve">{{Особа}}
'''Людвіґ Едлер фон Мізес''' ({{lang-de|Ludwig Edler von Mises}}; 1881—1973) — видатний економіст, історик та філософ, який народився у [[w:Львів|Львові]]. Один із лідерів [[w:Австрійська школа|Австрійської школи економіки]] XX століття, інтелектуальний лідер [[w:Класичний лібералізм|класичного лібералізму]], який обґрунтував неможливість економічного розрахунку при соціалізмі та розробив [[w:Праксеологія|праксеологію]] — науку про людську діяльність. На честь науковця в Україні щорічно проводяться «[[w:Читання Мізеса|Читання Мізеса]]».

{{Вікіпедія|Людвіг фон Мізес}}
{{Вікіпедія|Людська діяльність: Трактат з економічної теорії}}
{{Вікіпедія|Австрійська школа}}
{{Вікіпедія|Праксеологія}}

== Цитати ==

=== Про сутність та мету лібералізму ===
{{Q
 | Цитата    = Лібералізм не є завершеною доктриною чи усталеною догмою. Навпаки, це застосування науки до суспільного життя людини.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot;&gt;Мізес, Людвіг фон. Лібералізм у класичній традиції: а також статті Роль доктрин в історії людства, Ідея свободи народилася на Заході, Свобода і власність / Людвіг фон Мізес. — К. : ТОВ «Велл Букс» | «Well Books» LLC, 2024. — 304 с. — ISBN 978-617-8264-09-3. — с. 43.&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Лібералізм – це прикладна економічна теорія.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot; /&gt; — с. 12.}}

{{Q
 | Цитата    = Вона [доктрина лібералізму] не обіцяє людям щастя й задоволення, а лише якомога повніше задовольняння всіх тих сподівань, які можуть бути задоволені матеріальними речами.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot; /&gt; — с. 44.}}

{{Q
 | Цитата    = Проти дурного, безглуздого, помилкового і злого лібералізм бореться зброєю розуму, а не грубою силою і репресіями.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot; /&gt; — с. 100.}}

{{Q
 | Цитата    = Ліберальну політичну тактику від фашистської відрізняє не відмінність у поглядах на необхідність використовувати силу зброї для опору збройних нападів, а відмінність у фундаментальній оцінці ролі насильства в боротьбі за владу.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Економічне знання неминуче веде до лібералізму.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot;&gt;Mises, L. v. Human Action: A Treatise on Economics. — Auburn, Ala. : Ludwig von Mises Institute, 1998.&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = [Доктрина] може бути помилковою, навіть якщо жоден сучасник не ставить під її під сумнів.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

=== Про приватну власність ===
{{Q
 | Цитата    = Програма лібералізму, якщо її звести до одного слова, мала б звучати так: власність, тобто приватна власність на засоби виробництва.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot; /&gt; — с. 60.}}

{{Q
 | Цитата    = Єдиною дієвою системою людської співпраці в суспільстві, заснованому на поділі праці, є приватна власність на засоби виробництва.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot; /&gt; — с. 60.}}

{{Q
 | Цитата    = Приватна власність створює для індивіда сферу, в якій він вільний від держави. Вона обмежує дію авторитарної волі.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot; /&gt; — с. 111.}}

=== Про державу, демократія та свободу ===
{{Q
 | Цитата    = В уряду, суспільного апарату придушення і стримування немає нічого спільного зі свободою. Суть уряду – заперечення свободи.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot; /&gt; — с. 286.}}

{{Q
 | Цитата    = Політичне поняття свободи індивідуума означає: свобода від поліцейської сваволі.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot; /&gt; — с. 265.}}

{{Q
 | Цитата    = Демократія є такою формою політичного устрою, яка робить можливим пристосування уряду до побажань людей без насильницької боротьби.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot; /&gt; — с. 84.}}

{{Q
 | Цитата    = Демократія не тільки не революційна, але вона завжди прагне виключити революцію.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Істинне значення демократичних форм устрою держави ... - підтримувати мир, уникати насильницьких переворотів.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Демократія - не влада натовпу, і щоб відповідати своїм завданням, парламент повинен включати кращі політичні уми нації.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Представницька демократія не може існувати, якщо значна частина виборців отримує плату від держави.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Бюрократ як виборець більше стурбований отриманням надбавки до платні, ніж збереженням збалансованого бюджету.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Неможливо зробити людей щасливими всупереч їхній волі.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot; /&gt; — с. 89.}}

{{Q
 | Цитата    = Характерною рисою Заходу є прагнення його народів до свободи - мотив, невідомий в країнах Сходу.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Ми можемо визначити свободу як такий стан справ, за якого право вільного вибору індивідів не обмежується державним примусом сильніше, ніж в будь-якому випадку воно обмежується законами праксеології.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Сутність свободи індивідів полягає в можливості відійти від традиційних способів мислення і ведення справ.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Єдине, що дає громадянину всю повноту свободи, яка тільки сумісна з життям в суспільстві, - це ринкова економіка.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

=== Про соціалізм та капіталізм ===
{{Q
 | Цитата    = Соціалізм... це – засіб руйнування суспільної співпраці, шлях до бідності та хаосу.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot; /&gt; — с. 274.}}

{{Q
 | Цитата    = Те, що робить соціалізм нездійсненним, так це те, що економічний розрахунок у соціалістичному суспільстві неможливий.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot; /&gt; — с. 116.}}

{{Q
 | Цитата    = Або капіталізм, або соціалізм – середнього шляху не існує.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot; /&gt; — с. 124.}}

{{Q
 | Цитата    = Капіталізм – не просто масове виробництво, а масове виробництво для задоволення потреб мас.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot; /&gt; — с. 278.}}

{{Q
 | Цитата    = Твердження про те, що інтереси всіх пролетарів вимагають заміни капіталізму соціалізмом, є довільним постулатом Маркса.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Як би ми не оцінювали її корисності або можливості бути реалізованим, слід визнати, що ідея соціалізму в один і той же час і грандіозна, і проста... Можна сказати, що це одне з найбільш вибагливих творінь людського духу.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

=== Гроші та інфляція ===
{{Q
 | Цитата    = Саме інфляція є справжнім опіумом для народу, що поставляється йому антикапіталістично налаштованими партіями і урядами.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998_p423&quot;&gt;Mises, L. v. Human Action: A Treatise on Economics. — Auburn, Ala. : Ludwig von Mises Institute, 1998. — с. 423.&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Уряд, що проводить політику інфляції, користується невіглаством мас і вводить в оману виборців, замість того, щоб переконувати їх.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998_p423&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Золотий стандарт впав не сам собою. Держави заборонили його з тим, щоб відкрити дорогу інфляції.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998_p423&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Метою грошової політики має бути недопущення розв'язання урядом інфляції і створення умов, які заохочують кредитну експансію.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

=== Економічна теорія, праксеологія та метод ===
{{Q
 | Цитата    = Теорію каталактики необхідно вибудувати на твердому фундаменті загальної теорії людської діяльності - праксеології.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Для людини логіка є єдиним засобом впоратися з проблемами реальної дійсності.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Ніякої кількісної економічної науки не існує. Всі економічні величини, які нам відомі, є даними економічної історії.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;HA_1998&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Економічна наука вивчає не живих людей, а так звану &quot;людина економічна&quot;, фантома, який має дуже мало спільного з реальними людьми.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Method1962&quot;&gt;Mises, L. v. The Ultimate Foundation of Economic Science: An Essay on Method. — Princeton, N.J. : Van Nostrand, 1962.&lt;/ref&gt;}}

=== Роль ідей, мир та прогрес ===
{{Q
 | Цитата    = Остаточний результат боротьби буде вирішений не зброєю, а ідеями. Саме вони, а не зброя, в кінцевому рахунку, перевертають чашу терезів.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot; /&gt; — с. 30, 93.}}

{{Q
 | Цитата    = Не війна, а мир є батьком усіх речей. Єдине, що дозволяє людству розвиватися... це соціальна взаємодія.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot; /&gt; — с. 65.}}

{{Q
 | Цитата    = Усе, чим є людина і що робить її вищою за тварин, вона зобов'язана своєму розуму.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot; /&gt; — с. 47.}}

{{Q
 | Цитата    = Розкіш сьогодні — це те, що завтра буде здаватись предметом першої необхідності.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism_WellBooks&quot; /&gt; — с. 75.}}

=== Про фашизм ===
{{Q
 | Цитата    = Не можна заперечувати того, що фашизм і близькі до нього рухи, спрямовані на встановлення диктатур, сповнені найкращих намірів, і їх інтервенція в даний момент врятувала Європейську цивілізацію... Але фашизм був тимчасовим надзвичайним засобом. Розцінювати його як щось більше було б фатальною помилкою.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Liberalism1985&quot;&gt;Mises, L. v. Liberalism. — San Francisco : Cobden Press, 1985. — с. 48-51.&lt;/ref&gt;}}

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Економісти]]
[[Категорія:Австрійська школа]]
[[Категорія:Лібертаріанці]]</text>
      <sha1>kz3e9va2nmddu1pxmu4xhxhk7b6a7u5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Захар Беркут (повість)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>12605</id>
    <revision>
      <id>159295</id>
      <parentid>120007</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T13:43:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>~2026-22460-78</username>
        <id>20982</id>
      </contributor>
      <origin>159295</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="17843" sha1="gn9um6dvn36pleag477udc03wlsrmle" xml:space="preserve">{{Вибрана цитата}}
[[Файл:IvanFranko1886.jpg|міні|праворуч|150пкс|Іван Франко у 1886 році]]
{{Вікіпедія|Захар Беркут (повість)}}
{{Wikisource|Захар Беркут}}
'''«Змінений текст для завдання з інформатики»''' — історична повість [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] про боротьбу давніх карпатських громад проти нашестя монголів та соціального гноблення. Писалася з 1 жовтня до 15 листопада 1882 року.

== Цитати ==
=== Іван Франко ===
{{Q
 | Цитата   = Праця історична має вартість, коли факти в ній представлені докладно і в причиновім зв'язку; повість історична має вартість, коли її основна ідея зможе заняти сучасних, живих людей, то значить, коли вона сама жива й сучасна.{{sfn|Захар Беркут|1978|с=7}}
 | Коментар = Передмова.}}

=== Слова автора ===
{{Q
 | Цитата   = Кождий дбає тільки про себе, не розуміючи того, що таким робом роздроблюються їх сили, ослаблюється громада.{{sfn|Захар Беркут|1978|с=9}}
 | Коментар = Частина перша.}}
{{Q
 | Цитата   = [[Полювання|Лови на грубого звіра]] — то не забавка, то боротьба тяжка, не раз кровава, не раз на життя і смерть.{{sfn|Захар Беркут|1978|с=11}}
 | Коментар = Частина перша.}}
{{Q
 | Цитата   = Мов одна душа, стояла тухольська громада дружно в праці і вживанні, в радощах і в горі. Громада була для себе і суддею, і впорядчиком у всьому. Громадське поле, громадські ліси не потребували сторожа — громада сама, вся і завсігди, бачно берегла своє добро. [[Бідність|Бідних]] не було в громаді; земля достачала пожитку для всіх, а громадські шпихліри та стодоли стояли завсігди отвором для потребуючих.{{sfn|Захар Беркут|1978|с=41-42}}
 | Коментар = Частина третя.}}
{{Q
 | Цитата   = Віддавна Захар Беркут прийшов був до того твердого переконання, що як чоловік сам один серед громади слабий і безрадний, так і одна громада слаба, і що тільки спільне порозуміння і спільне ділання многих сусідніх громад може надати їм силу і може в кождій громаді поокремо зміцнити свобідні порядки громадські. Тож ніколи, працюючи всілякими способами для своєї Тухольщини, Захар не забував і про сусідні громади.{{sfn|Захар Беркут|1978|с=42}}
 | Коментар = Частина третя.}}
{{Q
 | Цитата   = …вмирати зрадником хоч би тільки в очах зрадника,— се страшно, се мука, се гірше самої смерті.{{sfn|Захар Беркут|1978|с=134}}
 | Коментар = Частина восьма.}}

=== Захар Беркут ===
{{Q
 | Цитата   = Глядіть на нього, на се знамено наше! З одного здорового пня вироблений весь той суцільний ланцюг, сильний і немов замкнутий у собі, а прецінь свобідний в кождім поєдинчім колісці, готовий приняти всякі зв'язки. Сей ланцюг — то наш руський рід, такий, який вийшов з рук добрих творчих духів. Кожне колісце в тім ланцюзі — то одна громада, нерозривно, з самої природи зв'язана з усіма іншими, а проте свобідна сама в собі, немов замкнена сама в собі, живе своїм власним життям і вдоволяє свої потреби. Тілько така суцільність і свобода кождої поодинокої громади робить усю цілість суцільною і свобідною. Нехай тілько одне колісце трісне, розпадеться само в собі, то й цілий ланцюг розпадеться, одноцілий його зв'язок розірветься.{{sfn|Захар Беркут|1978|с=49-50}}
 | Коментар = Частина третя.}}
{{Q
 | Цитата   = Отець знає свою [[Дитина|дитину]], її потреби й бажання, а він не знає нас і не хоче знати. Опікун береже свого підручного від ворога і від усякої шкоди,— князь не береже нас ні від сльоти, ні від тучі, ні від граду, ні від медведя,— а се наші найгірші вороги. &lt;…&gt; Не вітцем і опікуном ми вважаємо твого князя, але карою божою, зісланою на нас за [[гріх]]и наші, від якої мусимо відкупуватися щорічними данинами. Чим менше ми про нього знаємо, а він про нас, тим ліпше для нас. І коби вся наша Русь могла позбутися сьогодні його з усіма його ватагами, то, певно, була би ще щаслива і велика!{{sfn|Захар Беркут|1978|с=55}}
 | Коментар = Про [[Данило Галицький|Данила Галицького]]. Частина третя.}}
{{Q
 | Цитата   = Подільські та покутські громади не можуть допомогти собі, бо вони обдерті та обезсилені князями та боярами, які не позволяють їм мати своє оружжя, ані вправлятися в робленню ним. &lt;…&gt; Щоб одному надати велику власть над народом, треба кождій громаді відібрати відібрати її свободу, треба розбити громадські зв'язки, обезоружити громадські руки. А тоді всяким монголам одверта дорога в нашу країну.{{sfn|Захар Беркут|1978|с=57}}
 | Коментар = Частина третя.}}
{{Q
 | Цитата   = Тепер твій Данило щез десь, і, хто знає, може, незадовго його побачите в таборі монгольського хана яко його вірного підданця, щоб ціною неволі й пониження перед сильнішим купити собі власть над слабшими.{{sfn|Захар Беркут|1978|с=57}}
 | Коментар = Частина третя.}}
{{Q
 | Цитата   = Батьки наші казали нам: шкідного і непотрібного члена громади, розбійника, конокрада або постороннього, що без волі громади забирав би громадські землі, з родиною такого прогнати з границь громадських, а дім його розвалити і зрівняти з землею.{{sfn|Захар Беркут|1978|с=58}}
 | Коментар = Частина третя.}}
{{Q
 | Цитата   = Батьки і браття! Нинішня наша побіда — велике діло для нас. Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні. Чи нашою хитрістю тілько? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю. Уважайте добре на се! Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незламно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас.{{sfn|Захар Беркут|1978|с=153-154}}
 | Коментар = Частина дев'ята.}}

=== Максим Беркут ===
{{Q
 | Цитата   = …дурна звірюка той медвідь, самотою держиться. Якби вони зібрались докупи, то хто знає, чи й стадо вовків дало би їм раду.{{sfn|Захар Беркут|1978|с=17}}
 | Коментар = Частина перша.}}
{{Q
 | Цитата   = Ні, власті у нас над громадою не має ніхто: громада має власть сама, а більше ніхто…{{sfn|Захар Беркут|1978|с=27}}
 | Коментар = Частина друга.}}
{{Q
 | Цитата   = Вся громада гнівна на тебе за те, що ти присвоюєш собі громадський ліс і полонину, не спитавши навіть громади, чи схоче вона на те пристати, чи ні.{{sfn|Захар Беркут|1978|с=28}}
 | Коментар = До Тугара Вовка. Частина друга.}}
{{Q
 | Цитата   = [[Доля]] звичайно тих найвище підносить, кого думає найнижче зіпхнути.{{sfn|Захар Беркут|1978|с=36}}
 | Коментар = Частина друга.}}
{{Q
 | Цитата   = Великої сили великого Чінгісхана ми не лякаємось. Вона може нас зробити трупами, але не зробить нас рабами.{{sfn|Захар Беркут|1978|с=89}}
 | Коментар = Частина п'ята.}}
{{Q
 | Цитата   = Хоч і в путах, я все буду вольний чоловік. У мене пута на руках, а в тебе на душі!{{sfn|Захар Беркут|1978|с=97}}
 | Коментар = До Тугара Вовка. Частина п'ята.}}
{{Q
 | Цитата   = Хто хоч хвилю зазнав неволі, той зазнав гіршого, ніж смерть.{{sfn|Захар Беркут|1978|с=115}}
 | Коментар = Частина шоста.}}

=== Тугар Вовк ===
{{Q
 | Цитата   = Дух бунту і непокори живе в народі. Серце його тужить за давніми порядками, де не було ні князів, ні [[влада|власті]], де кожда громада жила для себе, а против спільного ворога всі дружилися по добрій волі і вибирали і скидали свою старшину.{{sfn|Захар Беркут|1978|с=77-78}}
 | Коментар = Частина четверта.}}

=== Пета-бегадир ===
{{Q
 | Цитата   = Дивні ж у вас порядки! Князь бунтує против своїх слуг, слуги против князя, князь і слуги против народу, а народ против усякої власті! &lt;…&gt; Дякуйте богам, що зіслали нас до сього краю, бо коли б не ми, то ви, певно, мов ті голодні вовки, пожерли б одні других.{{sfn|Захар Беркут|1978|с=78}}
 | Коментар = Про Русь. Частина четверта.}}

== Про «Захара Беркута» ==
{{Q
 | Цитата   = …я пишу повість історичну, з ХІІІ віку (напад монголів), і ідеальну (по поніманню характерів, хоч реальну по методі написання, так як і Флоберова «Salambo»), в котрій стараюсь на підставі тих немногих актів [[історія|історичних]] про давнє громадське життя показати життя самоуправне, безначальне і федеральне наших громад, боротьбу елемента вічево-федерального з деструктивним князівсько-боярським і вкінці з руйнуючою силою монголів. Повість тота, хоч і містить у собі багато історичної і неісторичої декорації, все-таки, надіюсь, збудить живий інтерес і у сучасних людей, не то, що, н[а]пр., «Чорна рада».{{sfn|Зібрання творів. Том 48|1986|с=329}}
 | Коментар = Уривок листа до [[Павлик Михайло Іванович|Михайла Павлика]] (12 листопада 1882)
 | Автор    = Іван Франко}}
{{Q
 | Цитата   = Не знаю, чи вистане у Вас терпцю прочитати мою писанину; я дуже бажав би був переписати його, та се, як бачите, не легке діло, зайняло б довше часу, ніж само написання, а часу шкода.{{sfn|Зібрання творів. Том 48|1986|с=335}}
 | Коментар = Уривок листа до [[Партицький Омелян Йосипович|Омеляна Партицького]] (17 листопада 1882)
 | Автор    = Іван Франко}}
{{Q
 | Цитата   = Він стоїв мені великого труду, писаний і післаний був (з доповненням усіх Ваших условин) для співубігання о премію, — тож тепер  я не знаю, як властиво стоїть діло з тою премією, в Вашім листі о ній якось не згадується, немовби вона розписана була тільки про око людське, а прилюдна обіцянка «privatim»&lt;ref&gt;Приватно ([[Латинська мова|лат.]]).&lt;/ref&gt; не обов'язує. Простіть, добродію, моє вираження, але справді, я не знаю, на яку тепер ступити з тим нещасливим «Беркутом».{{sfn|Зібрання творів. Том 48|1986|с=336-337}}
 | Коментар = Уривок листа до [[Партицький Омелян Йосипович|Омеляна Партицького]] (20 грудня 1882)
 | Автор    = Іван Франко}}
{{Q
 | Цитата   = Чи не гарно поступають наші [[українці]]? Правда, що варто роботати для них? Обіцюють по 20-25 зр. за аркуш, а платити хочуть по 5. Ні, вже волить мій «Беркут» лежати собі до суду божого страшного або побачити світ у німецькій одежі, а на таку наругу я його не дам.{{sfn|Зібрання творів. Том 48|1986|с=343-344}}
 | Коментар = Уривок листа до [[Белей Іван Михайлович|Івана Белея]] (після 23 грудня 1882)
 | Автор    = Іван Франко}}

== Див. також ==
* [[Захар Беркут (фільм, 1971)]]

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Джерела ==
* {{книга|автор =[[Франко Іван Якович|Франко І]] |заголовок =Зібрання творів: в 50 т. // за ред. О. Є. Засенка; АН УРСР. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка |місце =Київ |видавництво =Видавництво «Наукова думка» |рік =1978 |сторінок =Т. 16. — 506 |isbn = |ref =Захар Беркут}}
* {{книга|автор =[[Франко Іван Якович|Франко І]] |заголовок =Зібрання творів: в 50 т. // за ред. Н. Л. Калениченко; АН УРСР. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка |місце =Київ |видавництво =Видавництво «Наукова думка» |рік =1986 |сторінок =Т. 48. — 767 |isbn = |ref =Зібрання творів. Том 48}}

{{Іван Франко}}
[[Категорія:Повісті]]
[[Категорія:Франко Іван Якович]]
[[Категорія:Літературні твори]]</text>
      <sha1>gn9um6dvn36pleag477udc03wlsrmle</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лібералізм у класичній традиції</title>
    <ns>0</ns>
    <id>45176</id>
    <revision>
      <id>159300</id>
      <parentid>153884</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T15:34:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <comment>Розширено преамбулу</comment>
      <origin>159300</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6647" sha1="hmdfarynugssy95krw7bsj4ztk6agff" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Лібералізм у класичній традиції}}
'''«Лібералізм у класичній традиції»''' ({{lang-de|Liberalismus}}) — одна з ключових праць економіста [[w:Австрійська школа|Австрійської школи]] та лібертаріанського мислителя [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіга фон Мізеса]], вперше опублікована у 1927 році. Книга є стислим і водночас вичерпним викладом політичної та економічної філософії [[w:Класичний лібералізм|класичного лібералізму]].

Мізес обґрунтовує, що єдиним життєздатним фундаментом цивілізації є [[w:Приватна власність|приватна власність]] на засоби виробництва, а свобода особистості є нерозривною з економічною свободою. Автор піддає системній критиці [[w:Соціалізм|соціалізм]], [[w:Інтервенціонізм (економіка)|інтервенціонізм]] та [[w:Фашизм|фашизм]], стверджуючи, що будь-яке втручання держави в ринкові процеси веде до зниження загального добробуту.

Українське видання 2024 року від видавництва [[w:Well Books|«Well Books»]] містить також додаткові есеї Мізеса: «Роль доктрин в історії людства», «Ідея свободи народилася на Заході» та «Свобода і власність».

=Вступ=
==1. Лібералізм==
* Ніде ця програма не була повністю виконана. Навіть в Англії, яку називають батьківщиною лібералізму та зразковою ліберальною країною, прихильникам цієї політики так і не вдалося втілити всі їхні сподівання. В решті світу були прийняті лише частини ліберальної програми, тоді як інші, не менш важливі, були або відхилені з самого початку або відкинуті через короткий час. Лише з деяким перебільшенням можна сказати що колись світ пережив ліберальну епоху. лібералізму ніколи не дозволяли досягти повного результату. (С. 41) &lt;/br&gt;

==2. Матеріальний добробут==
==3. Раціоналізм==
==4. Мета лібералізму==
==5. Лібералізм і капіталізм==
* Лібералізм ― це не політика в інтересах якоїсь окремої групи, а політика в інтересах усього суспільства.(С. 53)&lt;/br&gt;

==6. Психологічні витоки антилібералізму==
=Глава 1. Засади ліберальної політики=
==1. Власність==
* ... програма лібералізму, якщо її звести до одного слова, мала б звучати так: власність, тобто приватна власність на засоби виробництва (бо щодо товарів, готових до споживання, приватна власність є само собою зрозумілою і не заперечується навіть соціалістами і комуністами). Усі інші вимоги лібералізму випливають із цієї фундаментальної вимоги. (С. 60) &lt;/br&gt;
==2. Свобода==
==3. Мир==
==4. Рівність==
==5. Нерівність багатства та доходів==
==6. Приватна власність та етика==
==7. Держава й уряд==
==8. Демократія==
==9. Критика доктрини сили==
==10. Аргументація фашизму==
==11. Обмеження компетенції держави==
==12. Релігійна толерантність==
==13. Держава й антисоціальна поведінка==
=Глава 2. Ліберальна економічна політика=
==1. Організація економіки==
==2. Приватна власність та її критики==
==3. Приватна власність і уряд==
==4. Вади реалізації соціалізму на практиці==
==5. Втручання держави в економіку==
==6. Капіталізм як єдина можлива система організації суспільства==
==7. Картелі, монополії та лібералізм==
==8. Бюрократизація==
=Глава 3. Ліберальна зовнішня політика=
==1. Границі держави==
==2. Право на самовизначення==
==3. Політичні передумови миру==
==4. Націоналізм==
==5. Імперіалізм==
==6. Колоніальна політика==
==7. Вільна торгівля==
==8. Свобода пересування==
==9. Сполучені Штати Європи==
==10. Ліга Націй==
==11. Росія==
=Глава 4. Лібералізм та політичні партії=
==1. &quot;Догматизм&quot; лібералів==
==2. Політичні партії==
==3. Криза парламентаризму та ідея представництва особливих груп==
==4. Лібералізм та партії особливих інтересів==
==5. Партійна пропаганда та організація==
==6. Лібералізм як &quot;партія капіталу&quot;==
=Глава 5. Майбутнє лібералізму=
=Додатки=
==Про літературу лібералізму==
==Про термін «лібералізм»==
=Додатки до міжнародного видання=
==Роль доктрин в історії людства==
==Ідея свободи народилася на Заході==
==Свобода і власність==</text>
      <sha1>hmdfarynugssy95krw7bsj4ztk6agff</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159301</id>
      <parentid>159300</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T15:40:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вступ */</comment>
      <origin>159301</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9690" sha1="cno4r7vj81ojgk89vqmdi8ahglmk47g" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Лібералізм у класичній традиції}}
'''«Лібералізм у класичній традиції»''' ({{lang-de|Liberalismus}}) — одна з ключових праць економіста [[w:Австрійська школа|Австрійської школи]] та лібертаріанського мислителя [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіга фон Мізеса]], вперше опублікована у 1927 році. Книга є стислим і водночас вичерпним викладом політичної та економічної філософії [[w:Класичний лібералізм|класичного лібералізму]].

Мізес обґрунтовує, що єдиним життєздатним фундаментом цивілізації є [[w:Приватна власність|приватна власність]] на засоби виробництва, а свобода особистості є нерозривною з економічною свободою. Автор піддає системній критиці [[w:Соціалізм|соціалізм]], [[w:Інтервенціонізм (економіка)|інтервенціонізм]] та [[w:Фашизм|фашизм]], стверджуючи, що будь-яке втручання держави в ринкові процеси веде до зниження загального добробуту.

Українське видання 2024 року від видавництва [[w:Well Books|«Well Books»]] містить також додаткові есеї Мізеса: «Роль доктрин в історії людства», «Ідея свободи народилася на Заході» та «Свобода і власність».

== Вступ ==

=== 1. Лібералізм ===
* Ніде ця програма не була повністю виконана. Навіть в Англії, яку називають батьківщиною лібералізму та зразковою ліберальною країною, прихильникам цієї політики так і не вдалося втілити всі їхні сподівання. В решті світу були прийняті лише частини ліберальної програми, тоді як інші, не менш важливі, були або відхилені з самого початку або відкинуті через короткий час. Лише з деяким перебільшенням можна сказати що колись світ пережив ліберальну епоху. лібералізму ніколи не дозволяли досягти повного результату. (с. 41)
* Лібералізм не є завершеною доктриною чи усталеною догмою. Навпаки, це застосування науки до суспільного життя людини. (с. 43)
* Антилібералізм прямує до загального краху цивілізації. (с. 42)

=== 2. Матеріальний добробут ===
* Вона [доктрина лібералізму] не обіцяє людям щастя й задоволення, а лише якомога повніше задовольняння всіх тих сподівань, які можуть бути задоволені матеріальними речами. (с. 44)
* Лібералізм не має на меті створити нічого, крім зовнішніх передумов для розвитку внутрішнього життя. (с. 44)

=== 3. Раціоналізм ===
* Усе, чим є людина і що робить її вищою за тварин, вона зобов'язана своєму розуму. (с. 47)
* Проблеми соціальної політики є проблемами соціальної технології, і їх розв'язання необхідно шукати... шляхом раціонального обмірковування і дослідження конкретних умов. (с. 47)

=== 4. Мета лібералізму ===
* Лібералізм завжди мав на меті благо всього суспільства, а не якоїсь окремої групи. (с. 47)
* Розумні дії відрізняються від нерозумних тим, що вони передбачають тимчасові жертви. Ці жертви є лише уявними, оскільки їх переважують сприятливі наслідки, які наступають пізніше. (с. 48)

=== 5. Лібералізм і капіталізм ===
* Можна цілком виправдано називати нашу епоху епохою капіталізму, тому що все багатство нашого часу створено завдяки капіталістичним інститутам. (с. 51)
* Організований на засадах справжньої свободи суспільний устрій влаштований таким чином, що залишає підприємцям і капіталістам лише один шлях до багатства, а саме: краще забезпечувати споживачів тим, що ті самі вважають за потрібне. (с. 52)

=== 6. Психологічні витоки антилібералізму ===
* Витоки антилібералізму... належать не до раціональної, а до психологічної сфери — образа та неврастенічний стан, який можна було б... назвати комплексом Фур'є. (с. 54)
* Завдяки самопізнанню він [невротик] повинен навчитися терпіти свою долю в житті, не шукаючи цапа-відбувайла... і він також має намагатися зрозуміти фундаментальні закони соціальної співпраці. (с. 58)

=Глава 1. Засади ліберальної політики=
==1. Власність==
* ... програма лібералізму, якщо її звести до одного слова, мала б звучати так: власність, тобто приватна власність на засоби виробництва (бо щодо товарів, готових до споживання, приватна власність є само собою зрозумілою і не заперечується навіть соціалістами і комуністами). Усі інші вимоги лібералізму випливають із цієї фундаментальної вимоги. (С. 60) &lt;/br&gt;
==2. Свобода==
==3. Мир==
==4. Рівність==
==5. Нерівність багатства та доходів==
==6. Приватна власність та етика==
==7. Держава й уряд==
==8. Демократія==
==9. Критика доктрини сили==
==10. Аргументація фашизму==
==11. Обмеження компетенції держави==
==12. Релігійна толерантність==
==13. Держава й антисоціальна поведінка==
=Глава 2. Ліберальна економічна політика=
==1. Організація економіки==
==2. Приватна власність та її критики==
==3. Приватна власність і уряд==
==4. Вади реалізації соціалізму на практиці==
==5. Втручання держави в економіку==
==6. Капіталізм як єдина можлива система організації суспільства==
==7. Картелі, монополії та лібералізм==
==8. Бюрократизація==
=Глава 3. Ліберальна зовнішня політика=
==1. Границі держави==
==2. Право на самовизначення==
==3. Політичні передумови миру==
==4. Націоналізм==
==5. Імперіалізм==
==6. Колоніальна політика==
==7. Вільна торгівля==
==8. Свобода пересування==
==9. Сполучені Штати Європи==
==10. Ліга Націй==
==11. Росія==
=Глава 4. Лібералізм та політичні партії=
==1. &quot;Догматизм&quot; лібералів==
==2. Політичні партії==
==3. Криза парламентаризму та ідея представництва особливих груп==
==4. Лібералізм та партії особливих інтересів==
==5. Партійна пропаганда та організація==
==6. Лібералізм як &quot;партія капіталу&quot;==
=Глава 5. Майбутнє лібералізму=
=Додатки=
==Про літературу лібералізму==
==Про термін «лібералізм»==
=Додатки до міжнародного видання=
==Роль доктрин в історії людства==
==Ідея свободи народилася на Заході==
==Свобода і власність==</text>
      <sha1>cno4r7vj81ojgk89vqmdi8ahglmk47g</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159302</id>
      <parentid>159301</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T15:47:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <comment>/* Глава 1. Засади ліберальної політики */</comment>
      <origin>159302</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="16951" sha1="evobtealqnld8xq77o695yctxeeu6rl" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Лібералізм у класичній традиції}}
'''«Лібералізм у класичній традиції»''' ({{lang-de|Liberalismus}}) — одна з ключових праць економіста [[w:Австрійська школа|Австрійської школи]] та лібертаріанського мислителя [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіга фон Мізеса]], вперше опублікована у 1927 році. Книга є стислим і водночас вичерпним викладом політичної та економічної філософії [[w:Класичний лібералізм|класичного лібералізму]].

Мізес обґрунтовує, що єдиним життєздатним фундаментом цивілізації є [[w:Приватна власність|приватна власність]] на засоби виробництва, а свобода особистості є нерозривною з економічною свободою. Автор піддає системній критиці [[w:Соціалізм|соціалізм]], [[w:Інтервенціонізм (економіка)|інтервенціонізм]] та [[w:Фашизм|фашизм]], стверджуючи, що будь-яке втручання держави в ринкові процеси веде до зниження загального добробуту.

Українське видання 2024 року від видавництва [[w:Well Books|«Well Books»]] містить також додаткові есеї Мізеса: «Роль доктрин в історії людства», «Ідея свободи народилася на Заході» та «Свобода і власність».

== Вступ ==

=== 1. Лібералізм ===
* Ніде ця програма не була повністю виконана. Навіть в Англії, яку називають батьківщиною лібералізму та зразковою ліберальною країною, прихильникам цієї політики так і не вдалося втілити всі їхні сподівання. В решті світу були прийняті лише частини ліберальної програми, тоді як інші, не менш важливі, були або відхилені з самого початку або відкинуті через короткий час. Лише з деяким перебільшенням можна сказати що колись світ пережив ліберальну епоху. лібералізму ніколи не дозволяли досягти повного результату. (с. 41)
* Лібералізм не є завершеною доктриною чи усталеною догмою. Навпаки, це застосування науки до суспільного життя людини. (с. 43)
* Антилібералізм прямує до загального краху цивілізації. (с. 42)

=== 2. Матеріальний добробут ===
* Вона [доктрина лібералізму] не обіцяє людям щастя й задоволення, а лише якомога повніше задовольняння всіх тих сподівань, які можуть бути задоволені матеріальними речами. (с. 44)
* Лібералізм не має на меті створити нічого, крім зовнішніх передумов для розвитку внутрішнього життя. (с. 44)

=== 3. Раціоналізм ===
* Усе, чим є людина і що робить її вищою за тварин, вона зобов'язана своєму розуму. (с. 47)
* Проблеми соціальної політики є проблемами соціальної технології, і їх розв'язання необхідно шукати... шляхом раціонального обмірковування і дослідження конкретних умов. (с. 47)

=== 4. Мета лібералізму ===
* Лібералізм завжди мав на меті благо всього суспільства, а не якоїсь окремої групи. (с. 47)
* Розумні дії відрізняються від нерозумних тим, що вони передбачають тимчасові жертви. Ці жертви є лише уявними, оскільки їх переважують сприятливі наслідки, які наступають пізніше. (с. 48)

=== 5. Лібералізм і капіталізм ===
* Можна цілком виправдано називати нашу епоху епохою капіталізму, тому що все багатство нашого часу створено завдяки капіталістичним інститутам. (с. 51)
* Організований на засадах справжньої свободи суспільний устрій влаштований таким чином, що залишає підприємцям і капіталістам лише один шлях до багатства, а саме: краще забезпечувати споживачів тим, що ті самі вважають за потрібне. (с. 52)

=== 6. Психологічні витоки антилібералізму ===
* Витоки антилібералізму... належать не до раціональної, а до психологічної сфери — образа та неврастенічний стан, який можна було б... назвати комплексом Фур'є. (с. 54)
* Завдяки самопізнанню він [невротик] повинен навчитися терпіти свою долю в житті, не шукаючи цапа-відбувайла... і він також має намагатися зрозуміти фундаментальні закони соціальної співпраці. (с. 58)

== 1. Засади ліберальної політики ==

=== 1. Власність ===
* Програма лібералізму, якщо її звести до одного слова, мала б звучати так: власність, тобто приватна власність на засоби виробництва... Усі інші вимоги лібералізму випливають із цієї фундаментальної вимоги. (с. 60)
* Ліберали стверджують, що єдиною дієвою системою людської співпраці в суспільстві, заснованому на поділі праці, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 60)

=== 2. Свобода ===
* Ми стверджуємо лише те, що система, заснована на свободі для всіх працівників, гарантує найбільшу продуктивність людської праці і, отже, відповідає інтересам усіх мешканців Землі. (с. 64)
* Вільна праця здатна створити більше багатства для людства загалом, ніж праця рабів колись створювала лише для їхніх власників. (с. 64)

=== 3. Мир ===
* Ліберальна критика... починається з твердження, що не війна, а мир є батьком усіх речей. Єдине, що дозволяє людству розвиватися і відрізняє людину від тварин, це соціальна взаємодія. (с. 65)
* Поступова інтенсифікація розподілу праці можлива лише в суспільстві, в якому існує впевненість у тривалому мирі. (с. 67)

=== 4. Рівність ===
* Лібералізм ніколи не мав на меті нічого більшого, ніж це [рівність перед законом], і не міг вимагати нічого більшого... Тверезі міркування корисності... становлять аргумент на користь рівності всіх людей перед законом. (с. 70)
* Зробити негра білим понад людські сили. Але негру можна надати ті ж права, що й білій людині, і тим самим запропонувати можливість заробляти стільки ж, якщо він виробляє стільки ж. (с. 70)

=== 5. Нерівність багатства та доходів ===
* Людство сьогодні має у своєму розпорядженні загальне річне багатство... тільки тому, що в нашому суспільному устрої існує нерівність багатства і вона стимулює кожного виробляти якомога більше і з найменшими витратами. (с. 73–74)
* Розкіш сьогодні — це те, що завтра буде здаватись предметом першої необхідності. Будь-яка нова розробка спочатку виникає як предмет розкоші лише для багатих людей, щоб через деякий час стати неодмінною необхідністю. (с. 75)

=== 6. Приватна власність та етика ===
* Тривале існування суспільства як об'єднання людей, які співпрацюють і ведуть спільний спосіб життя, відповідає інтересам кожної людини. (с. 77)
* Моральним є все, що служить збереженню суспільного ладу; все, що йому шкодить, є аморальним. (с. 77)

=== 7. Держава й уряд ===
* Суспільний апарат примусу, який спонукає людей дотримуватися правил життя в суспільстві, ми називаємо державою; правила, за якими діє держава, — правом; а органи... відповідальні за управління апаратом примусу, — урядом. (с. 78)
* Лібералізм — це не анархізм... Треба бути в змозі змусити людину, яка не поважає життя, здоров'я, особисту свободу чи приватну власність інших, змиритися з правилами життя в суспільстві. (с. 79–80)

=== 8. Демократія ===
* Демократія є такою формою політичного устрою, яка робить можливим пристосування уряду до побажань людей без насильницької боротьби. Вибори... дозволяють здійснювати зміну уряду без заворушень, насильства чи кровопролиття. (с. 84)
* У довгостроковій перспективі жоден уряд не може утримуватися при владі, якщо не має підтримки громадської думки. (с. 83)

=== 9. Критика доктрини сили ===
* Тільки група, яка може покладатися на згоду керованих, здатна встановити тривалий режим... Неможливо зробити людей щасливими всупереч їхній волі. (с. 89)
* Той, хто намагатиметься зробити це [силоміць підпорядкувати людей режиму] всупереч волі людей, зрештою зазнає горя... (с. 89)

=== 10. Аргументація фашизму ===
* Придушення будь-якої опозиції через явне насильство є вкрай поганим способом залучення прихильників до своєї справи. У боротьбі між силою та ідеєю остання завжди перемагає. (с. 92–93)
* Кінцевий результат боротьби... вирішить не зброя, а ідеї. Саме вони, а не зброя, зрештою, переважують терези. (с. 93)

=== 11. Обмеження компетенції держави ===
* Надати більшості право диктувати меншості, що вона має думати, читати і робити, — це раз і назавжди зупинити прогрес. (с. 98)
* Вільна людина повинна вміти бути терпимою... Вона повинна позбутися звички викликати поліцію щоразу, як тільки їй щось не подобається. (с. 99)

=== 12. Релігійна толерантність ===
* Лібералізм проголошує толерантність до будь-якої релігійної віри... не через байдужість... а через переконання, що забезпечення миру в суспільстві має бути пріоритетним над усім і всіма. (с. 100)
* Проти дурного, безглуздого, помилкового і злого лібералізм бореться зброєю розуму, а не грубою силою і репресіями. (с. 101)

=== 13. Держава й антисоціальна поведінка ===
* Будь-яка державна діяльність — це людська дія, таке необхідне зло, яке одні люди завдають іншим. (с. 102)
* Покарання не повинно бути мстивим або каральним. Злочинець має понести покарання за законом, але не зазнати ненависті чи садизму судді, поліцейського або натовпу... (с. 102)

=Глава 2. Ліберальна економічна політика=
==1. Організація економіки==
==2. Приватна власність та її критики==
==3. Приватна власність і уряд==
==4. Вади реалізації соціалізму на практиці==
==5. Втручання держави в економіку==
==6. Капіталізм як єдина можлива система організації суспільства==
==7. Картелі, монополії та лібералізм==
==8. Бюрократизація==
=Глава 3. Ліберальна зовнішня політика=
==1. Границі держави==
==2. Право на самовизначення==
==3. Політичні передумови миру==
==4. Націоналізм==
==5. Імперіалізм==
==6. Колоніальна політика==
==7. Вільна торгівля==
==8. Свобода пересування==
==9. Сполучені Штати Європи==
==10. Ліга Націй==
==11. Росія==
=Глава 4. Лібералізм та політичні партії=
==1. &quot;Догматизм&quot; лібералів==
==2. Політичні партії==
==3. Криза парламентаризму та ідея представництва особливих груп==
==4. Лібералізм та партії особливих інтересів==
==5. Партійна пропаганда та організація==
==6. Лібералізм як &quot;партія капіталу&quot;==
=Глава 5. Майбутнє лібералізму=
=Додатки=
==Про літературу лібералізму==
==Про термін «лібералізм»==
=Додатки до міжнародного видання=
==Роль доктрин в історії людства==
==Ідея свободи народилася на Заході==
==Свобода і власність==</text>
      <sha1>evobtealqnld8xq77o695yctxeeu6rl</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159303</id>
      <parentid>159302</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T15:50:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <comment>/* Глава 2. Ліберальна економічна політика */</comment>
      <origin>159303</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="22145" sha1="9slg8pez623s62zl14jqx6qn80g7ts0" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Лібералізм у класичній традиції}}
'''«Лібералізм у класичній традиції»''' ({{lang-de|Liberalismus}}) — одна з ключових праць економіста [[w:Австрійська школа|Австрійської школи]] та лібертаріанського мислителя [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіга фон Мізеса]], вперше опублікована у 1927 році. Книга є стислим і водночас вичерпним викладом політичної та економічної філософії [[w:Класичний лібералізм|класичного лібералізму]].

Мізес обґрунтовує, що єдиним життєздатним фундаментом цивілізації є [[w:Приватна власність|приватна власність]] на засоби виробництва, а свобода особистості є нерозривною з економічною свободою. Автор піддає системній критиці [[w:Соціалізм|соціалізм]], [[w:Інтервенціонізм (економіка)|інтервенціонізм]] та [[w:Фашизм|фашизм]], стверджуючи, що будь-яке втручання держави в ринкові процеси веде до зниження загального добробуту.

Українське видання 2024 року від видавництва [[w:Well Books|«Well Books»]] містить також додаткові есеї Мізеса: «Роль доктрин в історії людства», «Ідея свободи народилася на Заході» та «Свобода і власність».

== Вступ ==

=== 1. Лібералізм ===
* Ніде ця програма не була повністю виконана. Навіть в Англії, яку називають батьківщиною лібералізму та зразковою ліберальною країною, прихильникам цієї політики так і не вдалося втілити всі їхні сподівання. В решті світу були прийняті лише частини ліберальної програми, тоді як інші, не менш важливі, були або відхилені з самого початку або відкинуті через короткий час. Лише з деяким перебільшенням можна сказати що колись світ пережив ліберальну епоху. лібералізму ніколи не дозволяли досягти повного результату. (с. 41)
* Лібералізм не є завершеною доктриною чи усталеною догмою. Навпаки, це застосування науки до суспільного життя людини. (с. 43)
* Антилібералізм прямує до загального краху цивілізації. (с. 42)

=== 2. Матеріальний добробут ===
* Вона [доктрина лібералізму] не обіцяє людям щастя й задоволення, а лише якомога повніше задовольняння всіх тих сподівань, які можуть бути задоволені матеріальними речами. (с. 44)
* Лібералізм не має на меті створити нічого, крім зовнішніх передумов для розвитку внутрішнього життя. (с. 44)

=== 3. Раціоналізм ===
* Усе, чим є людина і що робить її вищою за тварин, вона зобов'язана своєму розуму. (с. 47)
* Проблеми соціальної політики є проблемами соціальної технології, і їх розв'язання необхідно шукати... шляхом раціонального обмірковування і дослідження конкретних умов. (с. 47)

=== 4. Мета лібералізму ===
* Лібералізм завжди мав на меті благо всього суспільства, а не якоїсь окремої групи. (с. 47)
* Розумні дії відрізняються від нерозумних тим, що вони передбачають тимчасові жертви. Ці жертви є лише уявними, оскільки їх переважують сприятливі наслідки, які наступають пізніше. (с. 48)

=== 5. Лібералізм і капіталізм ===
* Можна цілком виправдано називати нашу епоху епохою капіталізму, тому що все багатство нашого часу створено завдяки капіталістичним інститутам. (с. 51)
* Організований на засадах справжньої свободи суспільний устрій влаштований таким чином, що залишає підприємцям і капіталістам лише один шлях до багатства, а саме: краще забезпечувати споживачів тим, що ті самі вважають за потрібне. (с. 52)

=== 6. Психологічні витоки антилібералізму ===
* Витоки антилібералізму... належать не до раціональної, а до психологічної сфери — образа та неврастенічний стан, який можна було б... назвати комплексом Фур'є. (с. 54)
* Завдяки самопізнанню він [невротик] повинен навчитися терпіти свою долю в житті, не шукаючи цапа-відбувайла... і він також має намагатися зрозуміти фундаментальні закони соціальної співпраці. (с. 58)

== 1. Засади ліберальної політики ==

=== 1. Власність ===
* Програма лібералізму, якщо її звести до одного слова, мала б звучати так: власність, тобто приватна власність на засоби виробництва... Усі інші вимоги лібералізму випливають із цієї фундаментальної вимоги. (с. 60)
* Ліберали стверджують, що єдиною дієвою системою людської співпраці в суспільстві, заснованому на поділі праці, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 60)

=== 2. Свобода ===
* Ми стверджуємо лише те, що система, заснована на свободі для всіх працівників, гарантує найбільшу продуктивність людської праці і, отже, відповідає інтересам усіх мешканців Землі. (с. 64)
* Вільна праця здатна створити більше багатства для людства загалом, ніж праця рабів колись створювала лише для їхніх власників. (с. 64)

=== 3. Мир ===
* Ліберальна критика... починається з твердження, що не війна, а мир є батьком усіх речей. Єдине, що дозволяє людству розвиватися і відрізняє людину від тварин, це соціальна взаємодія. (с. 65)
* Поступова інтенсифікація розподілу праці можлива лише в суспільстві, в якому існує впевненість у тривалому мирі. (с. 67)

=== 4. Рівність ===
* Лібералізм ніколи не мав на меті нічого більшого, ніж це [рівність перед законом], і не міг вимагати нічого більшого... Тверезі міркування корисності... становлять аргумент на користь рівності всіх людей перед законом. (с. 70)
* Зробити негра білим понад людські сили. Але негру можна надати ті ж права, що й білій людині, і тим самим запропонувати можливість заробляти стільки ж, якщо він виробляє стільки ж. (с. 70)

=== 5. Нерівність багатства та доходів ===
* Людство сьогодні має у своєму розпорядженні загальне річне багатство... тільки тому, що в нашому суспільному устрої існує нерівність багатства і вона стимулює кожного виробляти якомога більше і з найменшими витратами. (с. 73–74)
* Розкіш сьогодні — це те, що завтра буде здаватись предметом першої необхідності. Будь-яка нова розробка спочатку виникає як предмет розкоші лише для багатих людей, щоб через деякий час стати неодмінною необхідністю. (с. 75)

=== 6. Приватна власність та етика ===
* Тривале існування суспільства як об'єднання людей, які співпрацюють і ведуть спільний спосіб життя, відповідає інтересам кожної людини. (с. 77)
* Моральним є все, що служить збереженню суспільного ладу; все, що йому шкодить, є аморальним. (с. 77)

=== 7. Держава й уряд ===
* Суспільний апарат примусу, який спонукає людей дотримуватися правил життя в суспільстві, ми називаємо державою; правила, за якими діє держава, — правом; а органи... відповідальні за управління апаратом примусу, — урядом. (с. 78)
* Лібералізм — це не анархізм... Треба бути в змозі змусити людину, яка не поважає життя, здоров'я, особисту свободу чи приватну власність інших, змиритися з правилами життя в суспільстві. (с. 79–80)

=== 8. Демократія ===
* Демократія є такою формою політичного устрою, яка робить можливим пристосування уряду до побажань людей без насильницької боротьби. Вибори... дозволяють здійснювати зміну уряду без заворушень, насильства чи кровопролиття. (с. 84)
* У довгостроковій перспективі жоден уряд не може утримуватися при владі, якщо не має підтримки громадської думки. (с. 83)

=== 9. Критика доктрини сили ===
* Тільки група, яка може покладатися на згоду керованих, здатна встановити тривалий режим... Неможливо зробити людей щасливими всупереч їхній волі. (с. 89)
* Той, хто намагатиметься зробити це [силоміць підпорядкувати людей режиму] всупереч волі людей, зрештою зазнає горя... (с. 89)

=== 10. Аргументація фашизму ===
* Придушення будь-якої опозиції через явне насильство є вкрай поганим способом залучення прихильників до своєї справи. У боротьбі між силою та ідеєю остання завжди перемагає. (с. 92–93)
* Кінцевий результат боротьби... вирішить не зброя, а ідеї. Саме вони, а не зброя, зрештою, переважують терези. (с. 93)

=== 11. Обмеження компетенції держави ===
* Надати більшості право диктувати меншості, що вона має думати, читати і робити, — це раз і назавжди зупинити прогрес. (с. 98)
* Вільна людина повинна вміти бути терпимою... Вона повинна позбутися звички викликати поліцію щоразу, як тільки їй щось не подобається. (с. 99)

=== 12. Релігійна толерантність ===
* Лібералізм проголошує толерантність до будь-якої релігійної віри... не через байдужість... а через переконання, що забезпечення миру в суспільстві має бути пріоритетним над усім і всіма. (с. 100)
* Проти дурного, безглуздого, помилкового і злого лібералізм бореться зброєю розуму, а не грубою силою і репресіями. (с. 101)

=== 13. Держава й антисоціальна поведінка ===
* Будь-яка державна діяльність — це людська дія, таке необхідне зло, яке одні люди завдають іншим. (с. 102)
* Покарання не повинно бути мстивим або каральним. Злочинець має понести покарання за законом, але не зазнати ненависті чи садизму судді, поліцейського або натовпу... (с. 102)

== 2. Ліберальна економічна політика ==

=== 1. Організація економіки ===
* Ніде й ніколи не було народу, що за відсутності приватної власності піднявся б над станом найгіршої бідності та дикості, в якому життя людей ледве відрізняється від тваринного існування. (с. 105)
* Вибір існує тільки між соціалізмом, інтервенціонізмом та капіталізмом... Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 107, 124)

=== 2. Приватна власність та її критики ===
* Основою будь-якої цивілізації, включно з нашою, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 107)
* У капіталістичному суспільстві застосування засобів виробництва завжди знаходиться в руках тих, хто для цього найкраще підходить. (с. 111)
* Стимул до праці [у соціалізмі] полягає не в можливості користуватися плодами своєї праці, а в примусі до праці з боку влади і у власному почутті обов'язку. (с. 110)

=== 3. Приватна власність і уряд ===
* Будь-яка державна влада схильна не визнавати жодних обмежень для своєї діяльності та максимально розширювати сферу свого панування. (с. 111)
* Приватна власність створює для індивіда сферу, в якій він вільний від держави. Вона обмежує дію авторитарної волі. (с. 111)
* Ліберальний уряд є contradictio in adjecto. Тому треба змусити уряд прийняти лібералізм силою одностайної думки народу. (с. 112)

=== 4. Нездійсненність соціалізму ===
* Що робить соціалізм нездійсненним, так це те, що економічний розрахунок у соціалістичному суспільстві неможливий. (с. 116)
* Перед обличчям звичайних, повсякденних проблем, які створює управління економікою, соціалістичне суспільство було б безпорадним, оскільки воно не мало б можливості вести свою бухгалтерію. (с. 117)

=== 5. Втручання держави в економіку (Інтервенціонізм) ===
* Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 124)
* Наслідком штучного підвищення рівня заробітної плати... є поширення безробіття. (с. 127)
* Підтримка безробітних з боку уряду чи профспілок лише посилює зло. (с. 129, 130)

=== 6. Капіталізм як єдина можлива система організації суспільства ===
* Капіталізм є єдиною спроможною системою суспільної організації, заснованою на розподілі праці. (с. 131)
* Саме капіталізм створив технології, а не навпаки. ...Продуктивність капіталістичного способу виробництва є результатом капіталістичного менталітету. (с. 132)
* Економіка та соціологія не є більш похмурими від того, що показують нам світ таким, яким він є насправді, ніж будь-які інші науки. (с. 136)

=== 7. Картелі, монополії та лібералізм ===
* Монопольні ціни, якщо тільки вони не стали можливими завдяки втручанню з боку держави, можуть бути довготривалими лише на основі контролю над мінеральними та іншими природними ресурсами. (с. 137–138)
* Ідея всесвітнього картелю та монополії в промисловості абсолютно неспроможна. (с. 138)
* В умовах природного... розвитку економіки не спостерігається тенденції до виключення конкуренції та утворення монополій. (с. 142)

=== 8. Бюрократизація ===
* Жодне приватне підприємство, незалежно від його розміру, ніколи не може стати бюрократичним, доки воно цілком зорієнтоване на отримання прибутку. (с. 149)
* Бюрократизація приватних підприємств... є виключно результатом втручання держави. (с. 151)
* Для бюрократичного менеджменту... бракує показників, які надає розрахунок прибутків і збитків. (с. 148)

=Глава 3. Ліберальна зовнішня політика=
==1. Границі держави==
==2. Право на самовизначення==
==3. Політичні передумови миру==
==4. Націоналізм==
==5. Імперіалізм==
==6. Колоніальна політика==
==7. Вільна торгівля==
==8. Свобода пересування==
==9. Сполучені Штати Європи==
==10. Ліга Націй==
==11. Росія==
=Глава 4. Лібералізм та політичні партії=
==1. &quot;Догматизм&quot; лібералів==
==2. Політичні партії==
==3. Криза парламентаризму та ідея представництва особливих груп==
==4. Лібералізм та партії особливих інтересів==
==5. Партійна пропаганда та організація==
==6. Лібералізм як &quot;партія капіталу&quot;==
=Глава 5. Майбутнє лібералізму=
=Додатки=
==Про літературу лібералізму==
==Про термін «лібералізм»==
=Додатки до міжнародного видання=
==Роль доктрин в історії людства==
==Ідея свободи народилася на Заході==
==Свобода і власність==</text>
      <sha1>9slg8pez623s62zl14jqx6qn80g7ts0</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159304</id>
      <parentid>159303</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T15:50:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <comment>/* 1. Засади ліберальної політики */</comment>
      <origin>159304</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="22156" sha1="39gxidjvow3pmxm8eowghatof7ch44e" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Лібералізм у класичній традиції}}
'''«Лібералізм у класичній традиції»''' ({{lang-de|Liberalismus}}) — одна з ключових праць економіста [[w:Австрійська школа|Австрійської школи]] та лібертаріанського мислителя [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіга фон Мізеса]], вперше опублікована у 1927 році. Книга є стислим і водночас вичерпним викладом політичної та економічної філософії [[w:Класичний лібералізм|класичного лібералізму]].

Мізес обґрунтовує, що єдиним життєздатним фундаментом цивілізації є [[w:Приватна власність|приватна власність]] на засоби виробництва, а свобода особистості є нерозривною з економічною свободою. Автор піддає системній критиці [[w:Соціалізм|соціалізм]], [[w:Інтервенціонізм (економіка)|інтервенціонізм]] та [[w:Фашизм|фашизм]], стверджуючи, що будь-яке втручання держави в ринкові процеси веде до зниження загального добробуту.

Українське видання 2024 року від видавництва [[w:Well Books|«Well Books»]] містить також додаткові есеї Мізеса: «Роль доктрин в історії людства», «Ідея свободи народилася на Заході» та «Свобода і власність».

== Вступ ==

=== 1. Лібералізм ===
* Ніде ця програма не була повністю виконана. Навіть в Англії, яку називають батьківщиною лібералізму та зразковою ліберальною країною, прихильникам цієї політики так і не вдалося втілити всі їхні сподівання. В решті світу були прийняті лише частини ліберальної програми, тоді як інші, не менш важливі, були або відхилені з самого початку або відкинуті через короткий час. Лише з деяким перебільшенням можна сказати що колись світ пережив ліберальну епоху. лібералізму ніколи не дозволяли досягти повного результату. (с. 41)
* Лібералізм не є завершеною доктриною чи усталеною догмою. Навпаки, це застосування науки до суспільного життя людини. (с. 43)
* Антилібералізм прямує до загального краху цивілізації. (с. 42)

=== 2. Матеріальний добробут ===
* Вона [доктрина лібералізму] не обіцяє людям щастя й задоволення, а лише якомога повніше задовольняння всіх тих сподівань, які можуть бути задоволені матеріальними речами. (с. 44)
* Лібералізм не має на меті створити нічого, крім зовнішніх передумов для розвитку внутрішнього життя. (с. 44)

=== 3. Раціоналізм ===
* Усе, чим є людина і що робить її вищою за тварин, вона зобов'язана своєму розуму. (с. 47)
* Проблеми соціальної політики є проблемами соціальної технології, і їх розв'язання необхідно шукати... шляхом раціонального обмірковування і дослідження конкретних умов. (с. 47)

=== 4. Мета лібералізму ===
* Лібералізм завжди мав на меті благо всього суспільства, а не якоїсь окремої групи. (с. 47)
* Розумні дії відрізняються від нерозумних тим, що вони передбачають тимчасові жертви. Ці жертви є лише уявними, оскільки їх переважують сприятливі наслідки, які наступають пізніше. (с. 48)

=== 5. Лібералізм і капіталізм ===
* Можна цілком виправдано називати нашу епоху епохою капіталізму, тому що все багатство нашого часу створено завдяки капіталістичним інститутам. (с. 51)
* Організований на засадах справжньої свободи суспільний устрій влаштований таким чином, що залишає підприємцям і капіталістам лише один шлях до багатства, а саме: краще забезпечувати споживачів тим, що ті самі вважають за потрібне. (с. 52)

=== 6. Психологічні витоки антилібералізму ===
* Витоки антилібералізму... належать не до раціональної, а до психологічної сфери — образа та неврастенічний стан, який можна було б... назвати комплексом Фур'є. (с. 54)
* Завдяки самопізнанню він [невротик] повинен навчитися терпіти свою долю в житті, не шукаючи цапа-відбувайла... і він також має намагатися зрозуміти фундаментальні закони соціальної співпраці. (с. 58)

== Глава 1. Засади ліберальної політики ==

=== 1. Власність ===
* Програма лібералізму, якщо її звести до одного слова, мала б звучати так: власність, тобто приватна власність на засоби виробництва... Усі інші вимоги лібералізму випливають із цієї фундаментальної вимоги. (с. 60)
* Ліберали стверджують, що єдиною дієвою системою людської співпраці в суспільстві, заснованому на поділі праці, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 60)

=== 2. Свобода ===
* Ми стверджуємо лише те, що система, заснована на свободі для всіх працівників, гарантує найбільшу продуктивність людської праці і, отже, відповідає інтересам усіх мешканців Землі. (с. 64)
* Вільна праця здатна створити більше багатства для людства загалом, ніж праця рабів колись створювала лише для їхніх власників. (с. 64)

=== 3. Мир ===
* Ліберальна критика... починається з твердження, що не війна, а мир є батьком усіх речей. Єдине, що дозволяє людству розвиватися і відрізняє людину від тварин, це соціальна взаємодія. (с. 65)
* Поступова інтенсифікація розподілу праці можлива лише в суспільстві, в якому існує впевненість у тривалому мирі. (с. 67)

=== 4. Рівність ===
* Лібералізм ніколи не мав на меті нічого більшого, ніж це [рівність перед законом], і не міг вимагати нічого більшого... Тверезі міркування корисності... становлять аргумент на користь рівності всіх людей перед законом. (с. 70)
* Зробити негра білим понад людські сили. Але негру можна надати ті ж права, що й білій людині, і тим самим запропонувати можливість заробляти стільки ж, якщо він виробляє стільки ж. (с. 70)

=== 5. Нерівність багатства та доходів ===
* Людство сьогодні має у своєму розпорядженні загальне річне багатство... тільки тому, що в нашому суспільному устрої існує нерівність багатства і вона стимулює кожного виробляти якомога більше і з найменшими витратами. (с. 73–74)
* Розкіш сьогодні — це те, що завтра буде здаватись предметом першої необхідності. Будь-яка нова розробка спочатку виникає як предмет розкоші лише для багатих людей, щоб через деякий час стати неодмінною необхідністю. (с. 75)

=== 6. Приватна власність та етика ===
* Тривале існування суспільства як об'єднання людей, які співпрацюють і ведуть спільний спосіб життя, відповідає інтересам кожної людини. (с. 77)
* Моральним є все, що служить збереженню суспільного ладу; все, що йому шкодить, є аморальним. (с. 77)

=== 7. Держава й уряд ===
* Суспільний апарат примусу, який спонукає людей дотримуватися правил життя в суспільстві, ми називаємо державою; правила, за якими діє держава, — правом; а органи... відповідальні за управління апаратом примусу, — урядом. (с. 78)
* Лібералізм — це не анархізм... Треба бути в змозі змусити людину, яка не поважає життя, здоров'я, особисту свободу чи приватну власність інших, змиритися з правилами життя в суспільстві. (с. 79–80)

=== 8. Демократія ===
* Демократія є такою формою політичного устрою, яка робить можливим пристосування уряду до побажань людей без насильницької боротьби. Вибори... дозволяють здійснювати зміну уряду без заворушень, насильства чи кровопролиття. (с. 84)
* У довгостроковій перспективі жоден уряд не може утримуватися при владі, якщо не має підтримки громадської думки. (с. 83)

=== 9. Критика доктрини сили ===
* Тільки група, яка може покладатися на згоду керованих, здатна встановити тривалий режим... Неможливо зробити людей щасливими всупереч їхній волі. (с. 89)
* Той, хто намагатиметься зробити це [силоміць підпорядкувати людей режиму] всупереч волі людей, зрештою зазнає горя... (с. 89)

=== 10. Аргументація фашизму ===
* Придушення будь-якої опозиції через явне насильство є вкрай поганим способом залучення прихильників до своєї справи. У боротьбі між силою та ідеєю остання завжди перемагає. (с. 92–93)
* Кінцевий результат боротьби... вирішить не зброя, а ідеї. Саме вони, а не зброя, зрештою, переважують терези. (с. 93)

=== 11. Обмеження компетенції держави ===
* Надати більшості право диктувати меншості, що вона має думати, читати і робити, — це раз і назавжди зупинити прогрес. (с. 98)
* Вільна людина повинна вміти бути терпимою... Вона повинна позбутися звички викликати поліцію щоразу, як тільки їй щось не подобається. (с. 99)

=== 12. Релігійна толерантність ===
* Лібералізм проголошує толерантність до будь-якої релігійної віри... не через байдужість... а через переконання, що забезпечення миру в суспільстві має бути пріоритетним над усім і всіма. (с. 100)
* Проти дурного, безглуздого, помилкового і злого лібералізм бореться зброєю розуму, а не грубою силою і репресіями. (с. 101)

=== 13. Держава й антисоціальна поведінка ===
* Будь-яка державна діяльність — це людська дія, таке необхідне зло, яке одні люди завдають іншим. (с. 102)
* Покарання не повинно бути мстивим або каральним. Злочинець має понести покарання за законом, але не зазнати ненависті чи садизму судді, поліцейського або натовпу... (с. 102)

== 2. Ліберальна економічна політика ==

=== 1. Організація економіки ===
* Ніде й ніколи не було народу, що за відсутності приватної власності піднявся б над станом найгіршої бідності та дикості, в якому життя людей ледве відрізняється від тваринного існування. (с. 105)
* Вибір існує тільки між соціалізмом, інтервенціонізмом та капіталізмом... Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 107, 124)

=== 2. Приватна власність та її критики ===
* Основою будь-якої цивілізації, включно з нашою, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 107)
* У капіталістичному суспільстві застосування засобів виробництва завжди знаходиться в руках тих, хто для цього найкраще підходить. (с. 111)
* Стимул до праці [у соціалізмі] полягає не в можливості користуватися плодами своєї праці, а в примусі до праці з боку влади і у власному почутті обов'язку. (с. 110)

=== 3. Приватна власність і уряд ===
* Будь-яка державна влада схильна не визнавати жодних обмежень для своєї діяльності та максимально розширювати сферу свого панування. (с. 111)
* Приватна власність створює для індивіда сферу, в якій він вільний від держави. Вона обмежує дію авторитарної волі. (с. 111)
* Ліберальний уряд є contradictio in adjecto. Тому треба змусити уряд прийняти лібералізм силою одностайної думки народу. (с. 112)

=== 4. Нездійсненність соціалізму ===
* Що робить соціалізм нездійсненним, так це те, що економічний розрахунок у соціалістичному суспільстві неможливий. (с. 116)
* Перед обличчям звичайних, повсякденних проблем, які створює управління економікою, соціалістичне суспільство було б безпорадним, оскільки воно не мало б можливості вести свою бухгалтерію. (с. 117)

=== 5. Втручання держави в економіку (Інтервенціонізм) ===
* Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 124)
* Наслідком штучного підвищення рівня заробітної плати... є поширення безробіття. (с. 127)
* Підтримка безробітних з боку уряду чи профспілок лише посилює зло. (с. 129, 130)

=== 6. Капіталізм як єдина можлива система організації суспільства ===
* Капіталізм є єдиною спроможною системою суспільної організації, заснованою на розподілі праці. (с. 131)
* Саме капіталізм створив технології, а не навпаки. ...Продуктивність капіталістичного способу виробництва є результатом капіталістичного менталітету. (с. 132)
* Економіка та соціологія не є більш похмурими від того, що показують нам світ таким, яким він є насправді, ніж будь-які інші науки. (с. 136)

=== 7. Картелі, монополії та лібералізм ===
* Монопольні ціни, якщо тільки вони не стали можливими завдяки втручанню з боку держави, можуть бути довготривалими лише на основі контролю над мінеральними та іншими природними ресурсами. (с. 137–138)
* Ідея всесвітнього картелю та монополії в промисловості абсолютно неспроможна. (с. 138)
* В умовах природного... розвитку економіки не спостерігається тенденції до виключення конкуренції та утворення монополій. (с. 142)

=== 8. Бюрократизація ===
* Жодне приватне підприємство, незалежно від його розміру, ніколи не може стати бюрократичним, доки воно цілком зорієнтоване на отримання прибутку. (с. 149)
* Бюрократизація приватних підприємств... є виключно результатом втручання держави. (с. 151)
* Для бюрократичного менеджменту... бракує показників, які надає розрахунок прибутків і збитків. (с. 148)

=Глава 3. Ліберальна зовнішня політика=
==1. Границі держави==
==2. Право на самовизначення==
==3. Політичні передумови миру==
==4. Націоналізм==
==5. Імперіалізм==
==6. Колоніальна політика==
==7. Вільна торгівля==
==8. Свобода пересування==
==9. Сполучені Штати Європи==
==10. Ліга Націй==
==11. Росія==
=Глава 4. Лібералізм та політичні партії=
==1. &quot;Догматизм&quot; лібералів==
==2. Політичні партії==
==3. Криза парламентаризму та ідея представництва особливих груп==
==4. Лібералізм та партії особливих інтересів==
==5. Партійна пропаганда та організація==
==6. Лібералізм як &quot;партія капіталу&quot;==
=Глава 5. Майбутнє лібералізму=
=Додатки=
==Про літературу лібералізму==
==Про термін «лібералізм»==
=Додатки до міжнародного видання=
==Роль доктрин в історії людства==
==Ідея свободи народилася на Заході==
==Свобода і власність==</text>
      <sha1>39gxidjvow3pmxm8eowghatof7ch44e</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159305</id>
      <parentid>159304</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T15:51:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>/* 2. Ліберальна економічна політика */</comment>
      <origin>159305</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="22167" sha1="0ob6qn3qlbuzinc4pn9pg9fvfj93j1l" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Лібералізм у класичній традиції}}
'''«Лібералізм у класичній традиції»''' ({{lang-de|Liberalismus}}) — одна з ключових праць економіста [[w:Австрійська школа|Австрійської школи]] та лібертаріанського мислителя [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіга фон Мізеса]], вперше опублікована у 1927 році. Книга є стислим і водночас вичерпним викладом політичної та економічної філософії [[w:Класичний лібералізм|класичного лібералізму]].

Мізес обґрунтовує, що єдиним життєздатним фундаментом цивілізації є [[w:Приватна власність|приватна власність]] на засоби виробництва, а свобода особистості є нерозривною з економічною свободою. Автор піддає системній критиці [[w:Соціалізм|соціалізм]], [[w:Інтервенціонізм (економіка)|інтервенціонізм]] та [[w:Фашизм|фашизм]], стверджуючи, що будь-яке втручання держави в ринкові процеси веде до зниження загального добробуту.

Українське видання 2024 року від видавництва [[w:Well Books|«Well Books»]] містить також додаткові есеї Мізеса: «Роль доктрин в історії людства», «Ідея свободи народилася на Заході» та «Свобода і власність».

== Вступ ==

=== 1. Лібералізм ===
* Ніде ця програма не була повністю виконана. Навіть в Англії, яку називають батьківщиною лібералізму та зразковою ліберальною країною, прихильникам цієї політики так і не вдалося втілити всі їхні сподівання. В решті світу були прийняті лише частини ліберальної програми, тоді як інші, не менш важливі, були або відхилені з самого початку або відкинуті через короткий час. Лише з деяким перебільшенням можна сказати що колись світ пережив ліберальну епоху. лібералізму ніколи не дозволяли досягти повного результату. (с. 41)
* Лібералізм не є завершеною доктриною чи усталеною догмою. Навпаки, це застосування науки до суспільного життя людини. (с. 43)
* Антилібералізм прямує до загального краху цивілізації. (с. 42)

=== 2. Матеріальний добробут ===
* Вона [доктрина лібералізму] не обіцяє людям щастя й задоволення, а лише якомога повніше задовольняння всіх тих сподівань, які можуть бути задоволені матеріальними речами. (с. 44)
* Лібералізм не має на меті створити нічого, крім зовнішніх передумов для розвитку внутрішнього життя. (с. 44)

=== 3. Раціоналізм ===
* Усе, чим є людина і що робить її вищою за тварин, вона зобов'язана своєму розуму. (с. 47)
* Проблеми соціальної політики є проблемами соціальної технології, і їх розв'язання необхідно шукати... шляхом раціонального обмірковування і дослідження конкретних умов. (с. 47)

=== 4. Мета лібералізму ===
* Лібералізм завжди мав на меті благо всього суспільства, а не якоїсь окремої групи. (с. 47)
* Розумні дії відрізняються від нерозумних тим, що вони передбачають тимчасові жертви. Ці жертви є лише уявними, оскільки їх переважують сприятливі наслідки, які наступають пізніше. (с. 48)

=== 5. Лібералізм і капіталізм ===
* Можна цілком виправдано називати нашу епоху епохою капіталізму, тому що все багатство нашого часу створено завдяки капіталістичним інститутам. (с. 51)
* Організований на засадах справжньої свободи суспільний устрій влаштований таким чином, що залишає підприємцям і капіталістам лише один шлях до багатства, а саме: краще забезпечувати споживачів тим, що ті самі вважають за потрібне. (с. 52)

=== 6. Психологічні витоки антилібералізму ===
* Витоки антилібералізму... належать не до раціональної, а до психологічної сфери — образа та неврастенічний стан, який можна було б... назвати комплексом Фур'є. (с. 54)
* Завдяки самопізнанню він [невротик] повинен навчитися терпіти свою долю в житті, не шукаючи цапа-відбувайла... і він також має намагатися зрозуміти фундаментальні закони соціальної співпраці. (с. 58)

== Глава 1. Засади ліберальної політики ==

=== 1. Власність ===
* Програма лібералізму, якщо її звести до одного слова, мала б звучати так: власність, тобто приватна власність на засоби виробництва... Усі інші вимоги лібералізму випливають із цієї фундаментальної вимоги. (с. 60)
* Ліберали стверджують, що єдиною дієвою системою людської співпраці в суспільстві, заснованому на поділі праці, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 60)

=== 2. Свобода ===
* Ми стверджуємо лише те, що система, заснована на свободі для всіх працівників, гарантує найбільшу продуктивність людської праці і, отже, відповідає інтересам усіх мешканців Землі. (с. 64)
* Вільна праця здатна створити більше багатства для людства загалом, ніж праця рабів колись створювала лише для їхніх власників. (с. 64)

=== 3. Мир ===
* Ліберальна критика... починається з твердження, що не війна, а мир є батьком усіх речей. Єдине, що дозволяє людству розвиватися і відрізняє людину від тварин, це соціальна взаємодія. (с. 65)
* Поступова інтенсифікація розподілу праці можлива лише в суспільстві, в якому існує впевненість у тривалому мирі. (с. 67)

=== 4. Рівність ===
* Лібералізм ніколи не мав на меті нічого більшого, ніж це [рівність перед законом], і не міг вимагати нічого більшого... Тверезі міркування корисності... становлять аргумент на користь рівності всіх людей перед законом. (с. 70)
* Зробити негра білим понад людські сили. Але негру можна надати ті ж права, що й білій людині, і тим самим запропонувати можливість заробляти стільки ж, якщо він виробляє стільки ж. (с. 70)

=== 5. Нерівність багатства та доходів ===
* Людство сьогодні має у своєму розпорядженні загальне річне багатство... тільки тому, що в нашому суспільному устрої існує нерівність багатства і вона стимулює кожного виробляти якомога більше і з найменшими витратами. (с. 73–74)
* Розкіш сьогодні — це те, що завтра буде здаватись предметом першої необхідності. Будь-яка нова розробка спочатку виникає як предмет розкоші лише для багатих людей, щоб через деякий час стати неодмінною необхідністю. (с. 75)

=== 6. Приватна власність та етика ===
* Тривале існування суспільства як об'єднання людей, які співпрацюють і ведуть спільний спосіб життя, відповідає інтересам кожної людини. (с. 77)
* Моральним є все, що служить збереженню суспільного ладу; все, що йому шкодить, є аморальним. (с. 77)

=== 7. Держава й уряд ===
* Суспільний апарат примусу, який спонукає людей дотримуватися правил життя в суспільстві, ми називаємо державою; правила, за якими діє держава, — правом; а органи... відповідальні за управління апаратом примусу, — урядом. (с. 78)
* Лібералізм — це не анархізм... Треба бути в змозі змусити людину, яка не поважає життя, здоров'я, особисту свободу чи приватну власність інших, змиритися з правилами життя в суспільстві. (с. 79–80)

=== 8. Демократія ===
* Демократія є такою формою політичного устрою, яка робить можливим пристосування уряду до побажань людей без насильницької боротьби. Вибори... дозволяють здійснювати зміну уряду без заворушень, насильства чи кровопролиття. (с. 84)
* У довгостроковій перспективі жоден уряд не може утримуватися при владі, якщо не має підтримки громадської думки. (с. 83)

=== 9. Критика доктрини сили ===
* Тільки група, яка може покладатися на згоду керованих, здатна встановити тривалий режим... Неможливо зробити людей щасливими всупереч їхній волі. (с. 89)
* Той, хто намагатиметься зробити це [силоміць підпорядкувати людей режиму] всупереч волі людей, зрештою зазнає горя... (с. 89)

=== 10. Аргументація фашизму ===
* Придушення будь-якої опозиції через явне насильство є вкрай поганим способом залучення прихильників до своєї справи. У боротьбі між силою та ідеєю остання завжди перемагає. (с. 92–93)
* Кінцевий результат боротьби... вирішить не зброя, а ідеї. Саме вони, а не зброя, зрештою, переважують терези. (с. 93)

=== 11. Обмеження компетенції держави ===
* Надати більшості право диктувати меншості, що вона має думати, читати і робити, — це раз і назавжди зупинити прогрес. (с. 98)
* Вільна людина повинна вміти бути терпимою... Вона повинна позбутися звички викликати поліцію щоразу, як тільки їй щось не подобається. (с. 99)

=== 12. Релігійна толерантність ===
* Лібералізм проголошує толерантність до будь-якої релігійної віри... не через байдужість... а через переконання, що забезпечення миру в суспільстві має бути пріоритетним над усім і всіма. (с. 100)
* Проти дурного, безглуздого, помилкового і злого лібералізм бореться зброєю розуму, а не грубою силою і репресіями. (с. 101)

=== 13. Держава й антисоціальна поведінка ===
* Будь-яка державна діяльність — це людська дія, таке необхідне зло, яке одні люди завдають іншим. (с. 102)
* Покарання не повинно бути мстивим або каральним. Злочинець має понести покарання за законом, але не зазнати ненависті чи садизму судді, поліцейського або натовпу... (с. 102)

== Глава 2. Ліберальна економічна політика ==

=== 1. Організація економіки ===
* Ніде й ніколи не було народу, що за відсутності приватної власності піднявся б над станом найгіршої бідності та дикості, в якому життя людей ледве відрізняється від тваринного існування. (с. 105)
* Вибір існує тільки між соціалізмом, інтервенціонізмом та капіталізмом... Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 107, 124)

=== 2. Приватна власність та її критики ===
* Основою будь-якої цивілізації, включно з нашою, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 107)
* У капіталістичному суспільстві застосування засобів виробництва завжди знаходиться в руках тих, хто для цього найкраще підходить. (с. 111)
* Стимул до праці [у соціалізмі] полягає не в можливості користуватися плодами своєї праці, а в примусі до праці з боку влади і у власному почутті обов'язку. (с. 110)

=== 3. Приватна власність і уряд ===
* Будь-яка державна влада схильна не визнавати жодних обмежень для своєї діяльності та максимально розширювати сферу свого панування. (с. 111)
* Приватна власність створює для індивіда сферу, в якій він вільний від держави. Вона обмежує дію авторитарної волі. (с. 111)
* Ліберальний уряд є contradictio in adjecto. Тому треба змусити уряд прийняти лібералізм силою одностайної думки народу. (с. 112)

=== 4. Нездійсненність соціалізму ===
* Що робить соціалізм нездійсненним, так це те, що економічний розрахунок у соціалістичному суспільстві неможливий. (с. 116)
* Перед обличчям звичайних, повсякденних проблем, які створює управління економікою, соціалістичне суспільство було б безпорадним, оскільки воно не мало б можливості вести свою бухгалтерію. (с. 117)

=== 5. Втручання держави в економіку (Інтервенціонізм) ===
* Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 124)
* Наслідком штучного підвищення рівня заробітної плати... є поширення безробіття. (с. 127)
* Підтримка безробітних з боку уряду чи профспілок лише посилює зло. (с. 129, 130)

=== 6. Капіталізм як єдина можлива система організації суспільства ===
* Капіталізм є єдиною спроможною системою суспільної організації, заснованою на розподілі праці. (с. 131)
* Саме капіталізм створив технології, а не навпаки. ...Продуктивність капіталістичного способу виробництва є результатом капіталістичного менталітету. (с. 132)
* Економіка та соціологія не є більш похмурими від того, що показують нам світ таким, яким він є насправді, ніж будь-які інші науки. (с. 136)

=== 7. Картелі, монополії та лібералізм ===
* Монопольні ціни, якщо тільки вони не стали можливими завдяки втручанню з боку держави, можуть бути довготривалими лише на основі контролю над мінеральними та іншими природними ресурсами. (с. 137–138)
* Ідея всесвітнього картелю та монополії в промисловості абсолютно неспроможна. (с. 138)
* В умовах природного... розвитку економіки не спостерігається тенденції до виключення конкуренції та утворення монополій. (с. 142)

=== 8. Бюрократизація ===
* Жодне приватне підприємство, незалежно від його розміру, ніколи не може стати бюрократичним, доки воно цілком зорієнтоване на отримання прибутку. (с. 149)
* Бюрократизація приватних підприємств... є виключно результатом втручання держави. (с. 151)
* Для бюрократичного менеджменту... бракує показників, які надає розрахунок прибутків і збитків. (с. 148)

=Глава 3. Ліберальна зовнішня політика=
==1. Границі держави==
==2. Право на самовизначення==
==3. Політичні передумови миру==
==4. Націоналізм==
==5. Імперіалізм==
==6. Колоніальна політика==
==7. Вільна торгівля==
==8. Свобода пересування==
==9. Сполучені Штати Європи==
==10. Ліга Націй==
==11. Росія==
=Глава 4. Лібералізм та політичні партії=
==1. &quot;Догматизм&quot; лібералів==
==2. Політичні партії==
==3. Криза парламентаризму та ідея представництва особливих груп==
==4. Лібералізм та партії особливих інтересів==
==5. Партійна пропаганда та організація==
==6. Лібералізм як &quot;партія капіталу&quot;==
=Глава 5. Майбутнє лібералізму=
=Додатки=
==Про літературу лібералізму==
==Про термін «лібералізм»==
=Додатки до міжнародного видання=
==Роль доктрин в історії людства==
==Ідея свободи народилася на Заході==
==Свобода і власність==</text>
      <sha1>0ob6qn3qlbuzinc4pn9pg9fvfj93j1l</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159313</id>
      <parentid>159305</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T19:47:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <comment>/* Глава 3. Ліберальна зовнішня політика */</comment>
      <origin>159313</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="29421" sha1="haw3za5nxla29nxusg8ycaviqe9ijbx" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Лібералізм у класичній традиції}}
'''«Лібералізм у класичній традиції»''' ({{lang-de|Liberalismus}}) — одна з ключових праць економіста [[w:Австрійська школа|Австрійської школи]] та лібертаріанського мислителя [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіга фон Мізеса]], вперше опублікована у 1927 році. Книга є стислим і водночас вичерпним викладом політичної та економічної філософії [[w:Класичний лібералізм|класичного лібералізму]].

Мізес обґрунтовує, що єдиним життєздатним фундаментом цивілізації є [[w:Приватна власність|приватна власність]] на засоби виробництва, а свобода особистості є нерозривною з економічною свободою. Автор піддає системній критиці [[w:Соціалізм|соціалізм]], [[w:Інтервенціонізм (економіка)|інтервенціонізм]] та [[w:Фашизм|фашизм]], стверджуючи, що будь-яке втручання держави в ринкові процеси веде до зниження загального добробуту.

Українське видання 2024 року від видавництва [[w:Well Books|«Well Books»]] містить також додаткові есеї Мізеса: «Роль доктрин в історії людства», «Ідея свободи народилася на Заході» та «Свобода і власність».

== Вступ ==

=== 1. Лібералізм ===
* Ніде ця програма не була повністю виконана. Навіть в Англії, яку називають батьківщиною лібералізму та зразковою ліберальною країною, прихильникам цієї політики так і не вдалося втілити всі їхні сподівання. В решті світу були прийняті лише частини ліберальної програми, тоді як інші, не менш важливі, були або відхилені з самого початку або відкинуті через короткий час. Лише з деяким перебільшенням можна сказати що колись світ пережив ліберальну епоху. лібералізму ніколи не дозволяли досягти повного результату. (с. 41)
* Лібералізм не є завершеною доктриною чи усталеною догмою. Навпаки, це застосування науки до суспільного життя людини. (с. 43)
* Антилібералізм прямує до загального краху цивілізації. (с. 42)

=== 2. Матеріальний добробут ===
* Вона [доктрина лібералізму] не обіцяє людям щастя й задоволення, а лише якомога повніше задовольняння всіх тих сподівань, які можуть бути задоволені матеріальними речами. (с. 44)
* Лібералізм не має на меті створити нічого, крім зовнішніх передумов для розвитку внутрішнього життя. (с. 44)

=== 3. Раціоналізм ===
* Усе, чим є людина і що робить її вищою за тварин, вона зобов'язана своєму розуму. (с. 47)
* Проблеми соціальної політики є проблемами соціальної технології, і їх розв'язання необхідно шукати... шляхом раціонального обмірковування і дослідження конкретних умов. (с. 47)

=== 4. Мета лібералізму ===
* Лібералізм завжди мав на меті благо всього суспільства, а не якоїсь окремої групи. (с. 47)
* Розумні дії відрізняються від нерозумних тим, що вони передбачають тимчасові жертви. Ці жертви є лише уявними, оскільки їх переважують сприятливі наслідки, які наступають пізніше. (с. 48)

=== 5. Лібералізм і капіталізм ===
* Можна цілком виправдано називати нашу епоху епохою капіталізму, тому що все багатство нашого часу створено завдяки капіталістичним інститутам. (с. 51)
* Організований на засадах справжньої свободи суспільний устрій влаштований таким чином, що залишає підприємцям і капіталістам лише один шлях до багатства, а саме: краще забезпечувати споживачів тим, що ті самі вважають за потрібне. (с. 52)

=== 6. Психологічні витоки антилібералізму ===
* Витоки антилібералізму... належать не до раціональної, а до психологічної сфери — образа та неврастенічний стан, який можна було б... назвати комплексом Фур'є. (с. 54)
* Завдяки самопізнанню він [невротик] повинен навчитися терпіти свою долю в житті, не шукаючи цапа-відбувайла... і він також має намагатися зрозуміти фундаментальні закони соціальної співпраці. (с. 58)

== Глава 1. Засади ліберальної політики ==

=== 1. Власність ===
* Програма лібералізму, якщо її звести до одного слова, мала б звучати так: власність, тобто приватна власність на засоби виробництва... Усі інші вимоги лібералізму випливають із цієї фундаментальної вимоги. (с. 60)
* Ліберали стверджують, що єдиною дієвою системою людської співпраці в суспільстві, заснованому на поділі праці, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 60)

=== 2. Свобода ===
* Ми стверджуємо лише те, що система, заснована на свободі для всіх працівників, гарантує найбільшу продуктивність людської праці і, отже, відповідає інтересам усіх мешканців Землі. (с. 64)
* Вільна праця здатна створити більше багатства для людства загалом, ніж праця рабів колись створювала лише для їхніх власників. (с. 64)

=== 3. Мир ===
* Ліберальна критика... починається з твердження, що не війна, а мир є батьком усіх речей. Єдине, що дозволяє людству розвиватися і відрізняє людину від тварин, це соціальна взаємодія. (с. 65)
* Поступова інтенсифікація розподілу праці можлива лише в суспільстві, в якому існує впевненість у тривалому мирі. (с. 67)

=== 4. Рівність ===
* Лібералізм ніколи не мав на меті нічого більшого, ніж це [рівність перед законом], і не міг вимагати нічого більшого... Тверезі міркування корисності... становлять аргумент на користь рівності всіх людей перед законом. (с. 70)
* Зробити негра білим понад людські сили. Але негру можна надати ті ж права, що й білій людині, і тим самим запропонувати можливість заробляти стільки ж, якщо він виробляє стільки ж. (с. 70)

=== 5. Нерівність багатства та доходів ===
* Людство сьогодні має у своєму розпорядженні загальне річне багатство... тільки тому, що в нашому суспільному устрої існує нерівність багатства і вона стимулює кожного виробляти якомога більше і з найменшими витратами. (с. 73–74)
* Розкіш сьогодні — це те, що завтра буде здаватись предметом першої необхідності. Будь-яка нова розробка спочатку виникає як предмет розкоші лише для багатих людей, щоб через деякий час стати неодмінною необхідністю. (с. 75)

=== 6. Приватна власність та етика ===
* Тривале існування суспільства як об'єднання людей, які співпрацюють і ведуть спільний спосіб життя, відповідає інтересам кожної людини. (с. 77)
* Моральним є все, що служить збереженню суспільного ладу; все, що йому шкодить, є аморальним. (с. 77)

=== 7. Держава й уряд ===
* Суспільний апарат примусу, який спонукає людей дотримуватися правил життя в суспільстві, ми називаємо державою; правила, за якими діє держава, — правом; а органи... відповідальні за управління апаратом примусу, — урядом. (с. 78)
* Лібералізм — це не анархізм... Треба бути в змозі змусити людину, яка не поважає життя, здоров'я, особисту свободу чи приватну власність інших, змиритися з правилами життя в суспільстві. (с. 79–80)

=== 8. Демократія ===
* Демократія є такою формою політичного устрою, яка робить можливим пристосування уряду до побажань людей без насильницької боротьби. Вибори... дозволяють здійснювати зміну уряду без заворушень, насильства чи кровопролиття. (с. 84)
* У довгостроковій перспективі жоден уряд не може утримуватися при владі, якщо не має підтримки громадської думки. (с. 83)

=== 9. Критика доктрини сили ===
* Тільки група, яка може покладатися на згоду керованих, здатна встановити тривалий режим... Неможливо зробити людей щасливими всупереч їхній волі. (с. 89)
* Той, хто намагатиметься зробити це [силоміць підпорядкувати людей режиму] всупереч волі людей, зрештою зазнає горя... (с. 89)

=== 10. Аргументація фашизму ===
* Придушення будь-якої опозиції через явне насильство є вкрай поганим способом залучення прихильників до своєї справи. У боротьбі між силою та ідеєю остання завжди перемагає. (с. 92–93)
* Кінцевий результат боротьби... вирішить не зброя, а ідеї. Саме вони, а не зброя, зрештою, переважують терези. (с. 93)

=== 11. Обмеження компетенції держави ===
* Надати більшості право диктувати меншості, що вона має думати, читати і робити, — це раз і назавжди зупинити прогрес. (с. 98)
* Вільна людина повинна вміти бути терпимою... Вона повинна позбутися звички викликати поліцію щоразу, як тільки їй щось не подобається. (с. 99)

=== 12. Релігійна толерантність ===
* Лібералізм проголошує толерантність до будь-якої релігійної віри... не через байдужість... а через переконання, що забезпечення миру в суспільстві має бути пріоритетним над усім і всіма. (с. 100)
* Проти дурного, безглуздого, помилкового і злого лібералізм бореться зброєю розуму, а не грубою силою і репресіями. (с. 101)

=== 13. Держава й антисоціальна поведінка ===
* Будь-яка державна діяльність — це людська дія, таке необхідне зло, яке одні люди завдають іншим. (с. 102)
* Покарання не повинно бути мстивим або каральним. Злочинець має понести покарання за законом, але не зазнати ненависті чи садизму судді, поліцейського або натовпу... (с. 102)

== Глава 2. Ліберальна економічна політика ==

=== 1. Організація економіки ===
* Ніде й ніколи не було народу, що за відсутності приватної власності піднявся б над станом найгіршої бідності та дикості, в якому життя людей ледве відрізняється від тваринного існування. (с. 105)
* Вибір існує тільки між соціалізмом, інтервенціонізмом та капіталізмом... Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 107, 124)

=== 2. Приватна власність та її критики ===
* Основою будь-якої цивілізації, включно з нашою, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 107)
* У капіталістичному суспільстві застосування засобів виробництва завжди знаходиться в руках тих, хто для цього найкраще підходить. (с. 111)
* Стимул до праці [у соціалізмі] полягає не в можливості користуватися плодами своєї праці, а в примусі до праці з боку влади і у власному почутті обов'язку. (с. 110)

=== 3. Приватна власність і уряд ===
* Будь-яка державна влада схильна не визнавати жодних обмежень для своєї діяльності та максимально розширювати сферу свого панування. (с. 111)
* Приватна власність створює для індивіда сферу, в якій він вільний від держави. Вона обмежує дію авторитарної волі. (с. 111)
* Ліберальний уряд є contradictio in adjecto. Тому треба змусити уряд прийняти лібералізм силою одностайної думки народу. (с. 112)

=== 4. Нездійсненність соціалізму ===
* Що робить соціалізм нездійсненним, так це те, що економічний розрахунок у соціалістичному суспільстві неможливий. (с. 116)
* Перед обличчям звичайних, повсякденних проблем, які створює управління економікою, соціалістичне суспільство було б безпорадним, оскільки воно не мало б можливості вести свою бухгалтерію. (с. 117)

=== 5. Втручання держави в економіку (Інтервенціонізм) ===
* Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 124)
* Наслідком штучного підвищення рівня заробітної плати... є поширення безробіття. (с. 127)
* Підтримка безробітних з боку уряду чи профспілок лише посилює зло. (с. 129, 130)

=== 6. Капіталізм як єдина можлива система організації суспільства ===
* Капіталізм є єдиною спроможною системою суспільної організації, заснованою на розподілі праці. (с. 131)
* Саме капіталізм створив технології, а не навпаки. ...Продуктивність капіталістичного способу виробництва є результатом капіталістичного менталітету. (с. 132)
* Економіка та соціологія не є більш похмурими від того, що показують нам світ таким, яким він є насправді, ніж будь-які інші науки. (с. 136)

=== 7. Картелі, монополії та лібералізм ===
* Монопольні ціни, якщо тільки вони не стали можливими завдяки втручанню з боку держави, можуть бути довготривалими лише на основі контролю над мінеральними та іншими природними ресурсами. (с. 137–138)
* Ідея всесвітнього картелю та монополії в промисловості абсолютно неспроможна. (с. 138)
* В умовах природного... розвитку економіки не спостерігається тенденції до виключення конкуренції та утворення монополій. (с. 142)

=== 8. Бюрократизація ===
* Жодне приватне підприємство, незалежно від його розміру, ніколи не може стати бюрократичним, доки воно цілком зорієнтоване на отримання прибутку. (с. 149)
* Бюрократизація приватних підприємств... є виключно результатом втручання держави. (с. 151)
* Для бюрократичного менеджменту... бракує показників, які надає розрахунок прибутків і збитків. (с. 148)

== 3. Ліберальна зовнішня політика ==

=== 1. Границі держави ===
* Ліберальне мислення завжди має на увазі все людство, а не окремі його частини. Воно не зупиняється на обмежених групах; воно не закінчується на межі села, провінції, нації чи континенту. (с. 152)
* Мета внутрішньої політики лібералізму така ж, як і зовнішньої політики — мир. Вона спрямована на мирну співпрацю між націями, так само як і всередині кожної нації. (с. 152)
* Ліберал є громадянином світу, космополітом. (с. 153)

=== 2. Право на самовизначення ===
* Право на самовизначення щодо питання членства в державі означає: щоразу, коли жителі певної території... повідомляють, що вони більше не бажають залишатися приєднаними до держави... їхні бажання потрібно поважати і виконувати. (с. 156)
* Називати це право «правом на самовизначення націй» означає неправильне його розуміння. Це не право самовизначення обмеженої національної одиниці, а право мешканців кожної території вирішувати, до якої держави вони бажають належати. (с. 156, 158)

=== 3. Політичні передумови миру ===
* Першою вимогою в цьому плані є приватна власність. Якщо приватну власність поважають навіть під час війни... то важливий мотив для ведення війни вже виключено. (с. 160)
* Капіталістичний світ, організований на ліберальних принципах, не знає окремих «економічних» зон. У такому світі вся земна поверхня утворює єдину економічну територію. (с. 161)
* Держава, уряд, закони не повинні жодним чином займатися школою чи освітою... Виховання та навчання молоді повинні бути повністю покладені на батьків і приватні установи. (с. 163)

=== 4. Націоналізм ===
* Той факт, що люди хочуть використовувати школи, щоб відчужувати дітей від мови їхніх батьків... розпалив ненависть між націями до всепоглинаючого вогню. (с. 168)
* До тих пір, поки ліберальна програма не буде повністю втілена на територіях зі змішаною національністю, ненависть між представниками різних націй буде ставати щораз лютішою і продовжувати розпалювати нові війни та повстання. (с. 169)

=== 5. Імперіалізм ===
* Сучасний імперіалізм відрізняється від експансіоністських тенденцій абсолютистських князівств тим, що його рушійною силою є... народні маси, які вбачають у ньому найпридатніший засіб збереження національної незалежності. (с. 171)
* В складній мережі антиліберальних політик... можуть бути лише пани та пригнічені. Єдиний вибір — або пан, або пропав. (с. 171)

=== 6. Колоніальна політика ===
* Жодна сторінка історії не є такою кровавою, як історія колоніалізму. Кров лилася марно і безглуздо. Квітучі землі були спустошені; цілі народи знищувалися і винищувалися. (с. 174)
* Ніхто не має права втручатися в справи інших, щоб захищати їхні інтереси, і ніхто не повинен вдавати, що діє безкорисливо лише в інтересах інших, коли він насправді просуває власні інтереси. (с. 175)

=== 7. Вільна торгівля ===
* Результатом протекціонізму завжди є зниження продуктивності людської праці. (с. 179, 183)
* Сьогодні всі були б багатшими, якби внаслідок захисних митних тарифів виробництво штучно не переміщувалось би з більш сприятливих місць у менш сприятливі. (с. 179)

=== 8. Свобода пересування ===
* Ліберал вимагає, щоб кожна людина мала право жити, де хоче. (с. 184)
* Міграційні бар'єри знижують продуктивність людської праці... В одній частині світу порівняно сприятливі можливості для виробництва не використовуються, тоді як в іншій частині світу використовуються менш сприятливі можливості. (с. 187)

=== 9. Сполучені Штати Європи ===
* Потрібна не заміна національного шовінізму шовінізмом, який мав би більшу, наднаціональну сутність, а радше визнання того, що будь-який вид шовінізму є помилковим. (с. 192)
* Слова «Європа» або «об'єднана Європа»... не здатні викликати почуття такого роду, як слова «Німеччина» і «німецький». (с. 194)

=== 10. Ліга Націй ===
* Для ліберала світ не закінчується на кордонах держави... Його політичне мислення охоплює все людство. (с. 195)
* Ліга Націй зберігає фундаментальний недолік усього попереднього міжнародного права: ...її інтерес полягає лише у збереженні статус-кво та забезпеченні виконання існуючих договорів. (с. 198)

=== 11. Росія ===
* Сьогодні є лише одна велика нація, яка непохитно дотримується мілітаристського ідеалу, — це росіяни. (с. 199)
* Нехай росіяни будуть росіянами. Хай роблять у своїй країні, що хочуть. Але не дайте їм вийти за межі власної землі, щоб знищити європейську цивілізацію. (с. 201)

=Глава 4. Лібералізм та політичні партії=
==1. &quot;Догматизм&quot; лібералів==
==2. Політичні партії==
==3. Криза парламентаризму та ідея представництва особливих груп==
==4. Лібералізм та партії особливих інтересів==
==5. Партійна пропаганда та організація==
==6. Лібералізм як &quot;партія капіталу&quot;==
=Глава 5. Майбутнє лібералізму=
=Додатки=
==Про літературу лібералізму==
==Про термін «лібералізм»==
=Додатки до міжнародного видання=
==Роль доктрин в історії людства==
==Ідея свободи народилася на Заході==
==Свобода і власність==</text>
      <sha1>haw3za5nxla29nxusg8ycaviqe9ijbx</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159314</id>
      <parentid>159313</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T19:50:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <comment>/* 3. Ліберальна зовнішня політика */</comment>
      <origin>159314</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="29432" sha1="e0craf2hf7j7cte3ar6y1dz395avwbq" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Лібералізм у класичній традиції}}
'''«Лібералізм у класичній традиції»''' ({{lang-de|Liberalismus}}) — одна з ключових праць економіста [[w:Австрійська школа|Австрійської школи]] та лібертаріанського мислителя [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіга фон Мізеса]], вперше опублікована у 1927 році. Книга є стислим і водночас вичерпним викладом політичної та економічної філософії [[w:Класичний лібералізм|класичного лібералізму]].

Мізес обґрунтовує, що єдиним життєздатним фундаментом цивілізації є [[w:Приватна власність|приватна власність]] на засоби виробництва, а свобода особистості є нерозривною з економічною свободою. Автор піддає системній критиці [[w:Соціалізм|соціалізм]], [[w:Інтервенціонізм (економіка)|інтервенціонізм]] та [[w:Фашизм|фашизм]], стверджуючи, що будь-яке втручання держави в ринкові процеси веде до зниження загального добробуту.

Українське видання 2024 року від видавництва [[w:Well Books|«Well Books»]] містить також додаткові есеї Мізеса: «Роль доктрин в історії людства», «Ідея свободи народилася на Заході» та «Свобода і власність».

== Вступ ==

=== 1. Лібералізм ===
* Ніде ця програма не була повністю виконана. Навіть в Англії, яку називають батьківщиною лібералізму та зразковою ліберальною країною, прихильникам цієї політики так і не вдалося втілити всі їхні сподівання. В решті світу були прийняті лише частини ліберальної програми, тоді як інші, не менш важливі, були або відхилені з самого початку або відкинуті через короткий час. Лише з деяким перебільшенням можна сказати що колись світ пережив ліберальну епоху. лібералізму ніколи не дозволяли досягти повного результату. (с. 41)
* Лібералізм не є завершеною доктриною чи усталеною догмою. Навпаки, це застосування науки до суспільного життя людини. (с. 43)
* Антилібералізм прямує до загального краху цивілізації. (с. 42)

=== 2. Матеріальний добробут ===
* Вона [доктрина лібералізму] не обіцяє людям щастя й задоволення, а лише якомога повніше задовольняння всіх тих сподівань, які можуть бути задоволені матеріальними речами. (с. 44)
* Лібералізм не має на меті створити нічого, крім зовнішніх передумов для розвитку внутрішнього життя. (с. 44)

=== 3. Раціоналізм ===
* Усе, чим є людина і що робить її вищою за тварин, вона зобов'язана своєму розуму. (с. 47)
* Проблеми соціальної політики є проблемами соціальної технології, і їх розв'язання необхідно шукати... шляхом раціонального обмірковування і дослідження конкретних умов. (с. 47)

=== 4. Мета лібералізму ===
* Лібералізм завжди мав на меті благо всього суспільства, а не якоїсь окремої групи. (с. 47)
* Розумні дії відрізняються від нерозумних тим, що вони передбачають тимчасові жертви. Ці жертви є лише уявними, оскільки їх переважують сприятливі наслідки, які наступають пізніше. (с. 48)

=== 5. Лібералізм і капіталізм ===
* Можна цілком виправдано називати нашу епоху епохою капіталізму, тому що все багатство нашого часу створено завдяки капіталістичним інститутам. (с. 51)
* Організований на засадах справжньої свободи суспільний устрій влаштований таким чином, що залишає підприємцям і капіталістам лише один шлях до багатства, а саме: краще забезпечувати споживачів тим, що ті самі вважають за потрібне. (с. 52)

=== 6. Психологічні витоки антилібералізму ===
* Витоки антилібералізму... належать не до раціональної, а до психологічної сфери — образа та неврастенічний стан, який можна було б... назвати комплексом Фур'є. (с. 54)
* Завдяки самопізнанню він [невротик] повинен навчитися терпіти свою долю в житті, не шукаючи цапа-відбувайла... і він також має намагатися зрозуміти фундаментальні закони соціальної співпраці. (с. 58)

== Глава 1. Засади ліберальної політики ==

=== 1. Власність ===
* Програма лібералізму, якщо її звести до одного слова, мала б звучати так: власність, тобто приватна власність на засоби виробництва... Усі інші вимоги лібералізму випливають із цієї фундаментальної вимоги. (с. 60)
* Ліберали стверджують, що єдиною дієвою системою людської співпраці в суспільстві, заснованому на поділі праці, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 60)

=== 2. Свобода ===
* Ми стверджуємо лише те, що система, заснована на свободі для всіх працівників, гарантує найбільшу продуктивність людської праці і, отже, відповідає інтересам усіх мешканців Землі. (с. 64)
* Вільна праця здатна створити більше багатства для людства загалом, ніж праця рабів колись створювала лише для їхніх власників. (с. 64)

=== 3. Мир ===
* Ліберальна критика... починається з твердження, що не війна, а мир є батьком усіх речей. Єдине, що дозволяє людству розвиватися і відрізняє людину від тварин, це соціальна взаємодія. (с. 65)
* Поступова інтенсифікація розподілу праці можлива лише в суспільстві, в якому існує впевненість у тривалому мирі. (с. 67)

=== 4. Рівність ===
* Лібералізм ніколи не мав на меті нічого більшого, ніж це [рівність перед законом], і не міг вимагати нічого більшого... Тверезі міркування корисності... становлять аргумент на користь рівності всіх людей перед законом. (с. 70)
* Зробити негра білим понад людські сили. Але негру можна надати ті ж права, що й білій людині, і тим самим запропонувати можливість заробляти стільки ж, якщо він виробляє стільки ж. (с. 70)

=== 5. Нерівність багатства та доходів ===
* Людство сьогодні має у своєму розпорядженні загальне річне багатство... тільки тому, що в нашому суспільному устрої існує нерівність багатства і вона стимулює кожного виробляти якомога більше і з найменшими витратами. (с. 73–74)
* Розкіш сьогодні — це те, що завтра буде здаватись предметом першої необхідності. Будь-яка нова розробка спочатку виникає як предмет розкоші лише для багатих людей, щоб через деякий час стати неодмінною необхідністю. (с. 75)

=== 6. Приватна власність та етика ===
* Тривале існування суспільства як об'єднання людей, які співпрацюють і ведуть спільний спосіб життя, відповідає інтересам кожної людини. (с. 77)
* Моральним є все, що служить збереженню суспільного ладу; все, що йому шкодить, є аморальним. (с. 77)

=== 7. Держава й уряд ===
* Суспільний апарат примусу, який спонукає людей дотримуватися правил життя в суспільстві, ми називаємо державою; правила, за якими діє держава, — правом; а органи... відповідальні за управління апаратом примусу, — урядом. (с. 78)
* Лібералізм — це не анархізм... Треба бути в змозі змусити людину, яка не поважає життя, здоров'я, особисту свободу чи приватну власність інших, змиритися з правилами життя в суспільстві. (с. 79–80)

=== 8. Демократія ===
* Демократія є такою формою політичного устрою, яка робить можливим пристосування уряду до побажань людей без насильницької боротьби. Вибори... дозволяють здійснювати зміну уряду без заворушень, насильства чи кровопролиття. (с. 84)
* У довгостроковій перспективі жоден уряд не може утримуватися при владі, якщо не має підтримки громадської думки. (с. 83)

=== 9. Критика доктрини сили ===
* Тільки група, яка може покладатися на згоду керованих, здатна встановити тривалий режим... Неможливо зробити людей щасливими всупереч їхній волі. (с. 89)
* Той, хто намагатиметься зробити це [силоміць підпорядкувати людей режиму] всупереч волі людей, зрештою зазнає горя... (с. 89)

=== 10. Аргументація фашизму ===
* Придушення будь-якої опозиції через явне насильство є вкрай поганим способом залучення прихильників до своєї справи. У боротьбі між силою та ідеєю остання завжди перемагає. (с. 92–93)
* Кінцевий результат боротьби... вирішить не зброя, а ідеї. Саме вони, а не зброя, зрештою, переважують терези. (с. 93)

=== 11. Обмеження компетенції держави ===
* Надати більшості право диктувати меншості, що вона має думати, читати і робити, — це раз і назавжди зупинити прогрес. (с. 98)
* Вільна людина повинна вміти бути терпимою... Вона повинна позбутися звички викликати поліцію щоразу, як тільки їй щось не подобається. (с. 99)

=== 12. Релігійна толерантність ===
* Лібералізм проголошує толерантність до будь-якої релігійної віри... не через байдужість... а через переконання, що забезпечення миру в суспільстві має бути пріоритетним над усім і всіма. (с. 100)
* Проти дурного, безглуздого, помилкового і злого лібералізм бореться зброєю розуму, а не грубою силою і репресіями. (с. 101)

=== 13. Держава й антисоціальна поведінка ===
* Будь-яка державна діяльність — це людська дія, таке необхідне зло, яке одні люди завдають іншим. (с. 102)
* Покарання не повинно бути мстивим або каральним. Злочинець має понести покарання за законом, але не зазнати ненависті чи садизму судді, поліцейського або натовпу... (с. 102)

== Глава 2. Ліберальна економічна політика ==

=== 1. Організація економіки ===
* Ніде й ніколи не було народу, що за відсутності приватної власності піднявся б над станом найгіршої бідності та дикості, в якому життя людей ледве відрізняється від тваринного існування. (с. 105)
* Вибір існує тільки між соціалізмом, інтервенціонізмом та капіталізмом... Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 107, 124)

=== 2. Приватна власність та її критики ===
* Основою будь-якої цивілізації, включно з нашою, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 107)
* У капіталістичному суспільстві застосування засобів виробництва завжди знаходиться в руках тих, хто для цього найкраще підходить. (с. 111)
* Стимул до праці [у соціалізмі] полягає не в можливості користуватися плодами своєї праці, а в примусі до праці з боку влади і у власному почутті обов'язку. (с. 110)

=== 3. Приватна власність і уряд ===
* Будь-яка державна влада схильна не визнавати жодних обмежень для своєї діяльності та максимально розширювати сферу свого панування. (с. 111)
* Приватна власність створює для індивіда сферу, в якій він вільний від держави. Вона обмежує дію авторитарної волі. (с. 111)
* Ліберальний уряд є contradictio in adjecto. Тому треба змусити уряд прийняти лібералізм силою одностайної думки народу. (с. 112)

=== 4. Нездійсненність соціалізму ===
* Що робить соціалізм нездійсненним, так це те, що економічний розрахунок у соціалістичному суспільстві неможливий. (с. 116)
* Перед обличчям звичайних, повсякденних проблем, які створює управління економікою, соціалістичне суспільство було б безпорадним, оскільки воно не мало б можливості вести свою бухгалтерію. (с. 117)

=== 5. Втручання держави в економіку (Інтервенціонізм) ===
* Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 124)
* Наслідком штучного підвищення рівня заробітної плати... є поширення безробіття. (с. 127)
* Підтримка безробітних з боку уряду чи профспілок лише посилює зло. (с. 129, 130)

=== 6. Капіталізм як єдина можлива система організації суспільства ===
* Капіталізм є єдиною спроможною системою суспільної організації, заснованою на розподілі праці. (с. 131)
* Саме капіталізм створив технології, а не навпаки. ...Продуктивність капіталістичного способу виробництва є результатом капіталістичного менталітету. (с. 132)
* Економіка та соціологія не є більш похмурими від того, що показують нам світ таким, яким він є насправді, ніж будь-які інші науки. (с. 136)

=== 7. Картелі, монополії та лібералізм ===
* Монопольні ціни, якщо тільки вони не стали можливими завдяки втручанню з боку держави, можуть бути довготривалими лише на основі контролю над мінеральними та іншими природними ресурсами. (с. 137–138)
* Ідея всесвітнього картелю та монополії в промисловості абсолютно неспроможна. (с. 138)
* В умовах природного... розвитку економіки не спостерігається тенденції до виключення конкуренції та утворення монополій. (с. 142)

=== 8. Бюрократизація ===
* Жодне приватне підприємство, незалежно від його розміру, ніколи не може стати бюрократичним, доки воно цілком зорієнтоване на отримання прибутку. (с. 149)
* Бюрократизація приватних підприємств... є виключно результатом втручання держави. (с. 151)
* Для бюрократичного менеджменту... бракує показників, які надає розрахунок прибутків і збитків. (с. 148)

== ГЛава 3. Ліберальна зовнішня політика ==

=== 1. Границі держави ===
* Ліберальне мислення завжди має на увазі все людство, а не окремі його частини. Воно не зупиняється на обмежених групах; воно не закінчується на межі села, провінції, нації чи континенту. (с. 152)
* Мета внутрішньої політики лібералізму така ж, як і зовнішньої політики — мир. Вона спрямована на мирну співпрацю між націями, так само як і всередині кожної нації. (с. 152)
* Ліберал є громадянином світу, космополітом. (с. 153)

=== 2. Право на самовизначення ===
* Право на самовизначення щодо питання членства в державі означає: щоразу, коли жителі певної території... повідомляють, що вони більше не бажають залишатися приєднаними до держави... їхні бажання потрібно поважати і виконувати. (с. 156)
* Називати це право «правом на самовизначення націй» означає неправильне його розуміння. Це не право самовизначення обмеженої національної одиниці, а право мешканців кожної території вирішувати, до якої держави вони бажають належати. (с. 156, 158)

=== 3. Політичні передумови миру ===
* Першою вимогою в цьому плані є приватна власність. Якщо приватну власність поважають навіть під час війни... то важливий мотив для ведення війни вже виключено. (с. 160)
* Капіталістичний світ, організований на ліберальних принципах, не знає окремих «економічних» зон. У такому світі вся земна поверхня утворює єдину економічну територію. (с. 161)
* Держава, уряд, закони не повинні жодним чином займатися школою чи освітою... Виховання та навчання молоді повинні бути повністю покладені на батьків і приватні установи. (с. 163)

=== 4. Націоналізм ===
* Той факт, що люди хочуть використовувати школи, щоб відчужувати дітей від мови їхніх батьків... розпалив ненависть між націями до всепоглинаючого вогню. (с. 168)
* До тих пір, поки ліберальна програма не буде повністю втілена на територіях зі змішаною національністю, ненависть між представниками різних націй буде ставати щораз лютішою і продовжувати розпалювати нові війни та повстання. (с. 169)

=== 5. Імперіалізм ===
* Сучасний імперіалізм відрізняється від експансіоністських тенденцій абсолютистських князівств тим, що його рушійною силою є... народні маси, які вбачають у ньому найпридатніший засіб збереження національної незалежності. (с. 171)
* В складній мережі антиліберальних політик... можуть бути лише пани та пригнічені. Єдиний вибір — або пан, або пропав. (с. 171)

=== 6. Колоніальна політика ===
* Жодна сторінка історії не є такою кровавою, як історія колоніалізму. Кров лилася марно і безглуздо. Квітучі землі були спустошені; цілі народи знищувалися і винищувалися. (с. 174)
* Ніхто не має права втручатися в справи інших, щоб захищати їхні інтереси, і ніхто не повинен вдавати, що діє безкорисливо лише в інтересах інших, коли він насправді просуває власні інтереси. (с. 175)

=== 7. Вільна торгівля ===
* Результатом протекціонізму завжди є зниження продуктивності людської праці. (с. 179, 183)
* Сьогодні всі були б багатшими, якби внаслідок захисних митних тарифів виробництво штучно не переміщувалось би з більш сприятливих місць у менш сприятливі. (с. 179)

=== 8. Свобода пересування ===
* Ліберал вимагає, щоб кожна людина мала право жити, де хоче. (с. 184)
* Міграційні бар'єри знижують продуктивність людської праці... В одній частині світу порівняно сприятливі можливості для виробництва не використовуються, тоді як в іншій частині світу використовуються менш сприятливі можливості. (с. 187)

=== 9. Сполучені Штати Європи ===
* Потрібна не заміна національного шовінізму шовінізмом, який мав би більшу, наднаціональну сутність, а радше визнання того, що будь-який вид шовінізму є помилковим. (с. 192)
* Слова «Європа» або «об'єднана Європа»... не здатні викликати почуття такого роду, як слова «Німеччина» і «німецький». (с. 194)

=== 10. Ліга Націй ===
* Для ліберала світ не закінчується на кордонах держави... Його політичне мислення охоплює все людство. (с. 195)
* Ліга Націй зберігає фундаментальний недолік усього попереднього міжнародного права: ...її інтерес полягає лише у збереженні статус-кво та забезпеченні виконання існуючих договорів. (с. 198)

=== 11. Росія ===
* Сьогодні є лише одна велика нація, яка непохитно дотримується мілітаристського ідеалу, — це росіяни. (с. 199)
* Нехай росіяни будуть росіянами. Хай роблять у своїй країні, що хочуть. Але не дайте їм вийти за межі власної землі, щоб знищити європейську цивілізацію. (с. 201)

=Глава 4. Лібералізм та політичні партії=
==1. &quot;Догматизм&quot; лібералів==
==2. Політичні партії==
==3. Криза парламентаризму та ідея представництва особливих груп==
==4. Лібералізм та партії особливих інтересів==
==5. Партійна пропаганда та організація==
==6. Лібералізм як &quot;партія капіталу&quot;==
=Глава 5. Майбутнє лібералізму=
=Додатки=
==Про літературу лібералізму==
==Про термін «лібералізм»==
=Додатки до міжнародного видання=
==Роль доктрин в історії людства==
==Ідея свободи народилася на Заході==
==Свобода і власність==</text>
      <sha1>e0craf2hf7j7cte3ar6y1dz395avwbq</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159315</id>
      <parentid>159314</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T19:52:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <comment>/* Глава 4. Лібералізм та політичні партії */</comment>
      <origin>159315</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="34845" sha1="e0tq038pr1ntm5hfceoou4i2f1uiyrp" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Лібералізм у класичній традиції}}
'''«Лібералізм у класичній традиції»''' ({{lang-de|Liberalismus}}) — одна з ключових праць економіста [[w:Австрійська школа|Австрійської школи]] та лібертаріанського мислителя [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіга фон Мізеса]], вперше опублікована у 1927 році. Книга є стислим і водночас вичерпним викладом політичної та економічної філософії [[w:Класичний лібералізм|класичного лібералізму]].

Мізес обґрунтовує, що єдиним життєздатним фундаментом цивілізації є [[w:Приватна власність|приватна власність]] на засоби виробництва, а свобода особистості є нерозривною з економічною свободою. Автор піддає системній критиці [[w:Соціалізм|соціалізм]], [[w:Інтервенціонізм (економіка)|інтервенціонізм]] та [[w:Фашизм|фашизм]], стверджуючи, що будь-яке втручання держави в ринкові процеси веде до зниження загального добробуту.

Українське видання 2024 року від видавництва [[w:Well Books|«Well Books»]] містить також додаткові есеї Мізеса: «Роль доктрин в історії людства», «Ідея свободи народилася на Заході» та «Свобода і власність».

== Вступ ==

=== 1. Лібералізм ===
* Ніде ця програма не була повністю виконана. Навіть в Англії, яку називають батьківщиною лібералізму та зразковою ліберальною країною, прихильникам цієї політики так і не вдалося втілити всі їхні сподівання. В решті світу були прийняті лише частини ліберальної програми, тоді як інші, не менш важливі, були або відхилені з самого початку або відкинуті через короткий час. Лише з деяким перебільшенням можна сказати що колись світ пережив ліберальну епоху. лібералізму ніколи не дозволяли досягти повного результату. (с. 41)
* Лібералізм не є завершеною доктриною чи усталеною догмою. Навпаки, це застосування науки до суспільного життя людини. (с. 43)
* Антилібералізм прямує до загального краху цивілізації. (с. 42)

=== 2. Матеріальний добробут ===
* Вона [доктрина лібералізму] не обіцяє людям щастя й задоволення, а лише якомога повніше задовольняння всіх тих сподівань, які можуть бути задоволені матеріальними речами. (с. 44)
* Лібералізм не має на меті створити нічого, крім зовнішніх передумов для розвитку внутрішнього життя. (с. 44)

=== 3. Раціоналізм ===
* Усе, чим є людина і що робить її вищою за тварин, вона зобов'язана своєму розуму. (с. 47)
* Проблеми соціальної політики є проблемами соціальної технології, і їх розв'язання необхідно шукати... шляхом раціонального обмірковування і дослідження конкретних умов. (с. 47)

=== 4. Мета лібералізму ===
* Лібералізм завжди мав на меті благо всього суспільства, а не якоїсь окремої групи. (с. 47)
* Розумні дії відрізняються від нерозумних тим, що вони передбачають тимчасові жертви. Ці жертви є лише уявними, оскільки їх переважують сприятливі наслідки, які наступають пізніше. (с. 48)

=== 5. Лібералізм і капіталізм ===
* Можна цілком виправдано називати нашу епоху епохою капіталізму, тому що все багатство нашого часу створено завдяки капіталістичним інститутам. (с. 51)
* Організований на засадах справжньої свободи суспільний устрій влаштований таким чином, що залишає підприємцям і капіталістам лише один шлях до багатства, а саме: краще забезпечувати споживачів тим, що ті самі вважають за потрібне. (с. 52)

=== 6. Психологічні витоки антилібералізму ===
* Витоки антилібералізму... належать не до раціональної, а до психологічної сфери — образа та неврастенічний стан, який можна було б... назвати комплексом Фур'є. (с. 54)
* Завдяки самопізнанню він [невротик] повинен навчитися терпіти свою долю в житті, не шукаючи цапа-відбувайла... і він також має намагатися зрозуміти фундаментальні закони соціальної співпраці. (с. 58)

== Глава 1. Засади ліберальної політики ==

=== 1. Власність ===
* Програма лібералізму, якщо її звести до одного слова, мала б звучати так: власність, тобто приватна власність на засоби виробництва... Усі інші вимоги лібералізму випливають із цієї фундаментальної вимоги. (с. 60)
* Ліберали стверджують, що єдиною дієвою системою людської співпраці в суспільстві, заснованому на поділі праці, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 60)

=== 2. Свобода ===
* Ми стверджуємо лише те, що система, заснована на свободі для всіх працівників, гарантує найбільшу продуктивність людської праці і, отже, відповідає інтересам усіх мешканців Землі. (с. 64)
* Вільна праця здатна створити більше багатства для людства загалом, ніж праця рабів колись створювала лише для їхніх власників. (с. 64)

=== 3. Мир ===
* Ліберальна критика... починається з твердження, що не війна, а мир є батьком усіх речей. Єдине, що дозволяє людству розвиватися і відрізняє людину від тварин, це соціальна взаємодія. (с. 65)
* Поступова інтенсифікація розподілу праці можлива лише в суспільстві, в якому існує впевненість у тривалому мирі. (с. 67)

=== 4. Рівність ===
* Лібералізм ніколи не мав на меті нічого більшого, ніж це [рівність перед законом], і не міг вимагати нічого більшого... Тверезі міркування корисності... становлять аргумент на користь рівності всіх людей перед законом. (с. 70)
* Зробити негра білим понад людські сили. Але негру можна надати ті ж права, що й білій людині, і тим самим запропонувати можливість заробляти стільки ж, якщо він виробляє стільки ж. (с. 70)

=== 5. Нерівність багатства та доходів ===
* Людство сьогодні має у своєму розпорядженні загальне річне багатство... тільки тому, що в нашому суспільному устрої існує нерівність багатства і вона стимулює кожного виробляти якомога більше і з найменшими витратами. (с. 73–74)
* Розкіш сьогодні — це те, що завтра буде здаватись предметом першої необхідності. Будь-яка нова розробка спочатку виникає як предмет розкоші лише для багатих людей, щоб через деякий час стати неодмінною необхідністю. (с. 75)

=== 6. Приватна власність та етика ===
* Тривале існування суспільства як об'єднання людей, які співпрацюють і ведуть спільний спосіб життя, відповідає інтересам кожної людини. (с. 77)
* Моральним є все, що служить збереженню суспільного ладу; все, що йому шкодить, є аморальним. (с. 77)

=== 7. Держава й уряд ===
* Суспільний апарат примусу, який спонукає людей дотримуватися правил життя в суспільстві, ми називаємо державою; правила, за якими діє держава, — правом; а органи... відповідальні за управління апаратом примусу, — урядом. (с. 78)
* Лібералізм — це не анархізм... Треба бути в змозі змусити людину, яка не поважає життя, здоров'я, особисту свободу чи приватну власність інших, змиритися з правилами життя в суспільстві. (с. 79–80)

=== 8. Демократія ===
* Демократія є такою формою політичного устрою, яка робить можливим пристосування уряду до побажань людей без насильницької боротьби. Вибори... дозволяють здійснювати зміну уряду без заворушень, насильства чи кровопролиття. (с. 84)
* У довгостроковій перспективі жоден уряд не може утримуватися при владі, якщо не має підтримки громадської думки. (с. 83)

=== 9. Критика доктрини сили ===
* Тільки група, яка може покладатися на згоду керованих, здатна встановити тривалий режим... Неможливо зробити людей щасливими всупереч їхній волі. (с. 89)
* Той, хто намагатиметься зробити це [силоміць підпорядкувати людей режиму] всупереч волі людей, зрештою зазнає горя... (с. 89)

=== 10. Аргументація фашизму ===
* Придушення будь-якої опозиції через явне насильство є вкрай поганим способом залучення прихильників до своєї справи. У боротьбі між силою та ідеєю остання завжди перемагає. (с. 92–93)
* Кінцевий результат боротьби... вирішить не зброя, а ідеї. Саме вони, а не зброя, зрештою, переважують терези. (с. 93)

=== 11. Обмеження компетенції держави ===
* Надати більшості право диктувати меншості, що вона має думати, читати і робити, — це раз і назавжди зупинити прогрес. (с. 98)
* Вільна людина повинна вміти бути терпимою... Вона повинна позбутися звички викликати поліцію щоразу, як тільки їй щось не подобається. (с. 99)

=== 12. Релігійна толерантність ===
* Лібералізм проголошує толерантність до будь-якої релігійної віри... не через байдужість... а через переконання, що забезпечення миру в суспільстві має бути пріоритетним над усім і всіма. (с. 100)
* Проти дурного, безглуздого, помилкового і злого лібералізм бореться зброєю розуму, а не грубою силою і репресіями. (с. 101)

=== 13. Держава й антисоціальна поведінка ===
* Будь-яка державна діяльність — це людська дія, таке необхідне зло, яке одні люди завдають іншим. (с. 102)
* Покарання не повинно бути мстивим або каральним. Злочинець має понести покарання за законом, але не зазнати ненависті чи садизму судді, поліцейського або натовпу... (с. 102)

== Глава 2. Ліберальна економічна політика ==

=== 1. Організація економіки ===
* Ніде й ніколи не було народу, що за відсутності приватної власності піднявся б над станом найгіршої бідності та дикості, в якому життя людей ледве відрізняється від тваринного існування. (с. 105)
* Вибір існує тільки між соціалізмом, інтервенціонізмом та капіталізмом... Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 107, 124)

=== 2. Приватна власність та її критики ===
* Основою будь-якої цивілізації, включно з нашою, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 107)
* У капіталістичному суспільстві застосування засобів виробництва завжди знаходиться в руках тих, хто для цього найкраще підходить. (с. 111)
* Стимул до праці [у соціалізмі] полягає не в можливості користуватися плодами своєї праці, а в примусі до праці з боку влади і у власному почутті обов'язку. (с. 110)

=== 3. Приватна власність і уряд ===
* Будь-яка державна влада схильна не визнавати жодних обмежень для своєї діяльності та максимально розширювати сферу свого панування. (с. 111)
* Приватна власність створює для індивіда сферу, в якій він вільний від держави. Вона обмежує дію авторитарної волі. (с. 111)
* Ліберальний уряд є contradictio in adjecto. Тому треба змусити уряд прийняти лібералізм силою одностайної думки народу. (с. 112)

=== 4. Нездійсненність соціалізму ===
* Що робить соціалізм нездійсненним, так це те, що економічний розрахунок у соціалістичному суспільстві неможливий. (с. 116)
* Перед обличчям звичайних, повсякденних проблем, які створює управління економікою, соціалістичне суспільство було б безпорадним, оскільки воно не мало б можливості вести свою бухгалтерію. (с. 117)

=== 5. Втручання держави в економіку (Інтервенціонізм) ===
* Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 124)
* Наслідком штучного підвищення рівня заробітної плати... є поширення безробіття. (с. 127)
* Підтримка безробітних з боку уряду чи профспілок лише посилює зло. (с. 129, 130)

=== 6. Капіталізм як єдина можлива система організації суспільства ===
* Капіталізм є єдиною спроможною системою суспільної організації, заснованою на розподілі праці. (с. 131)
* Саме капіталізм створив технології, а не навпаки. ...Продуктивність капіталістичного способу виробництва є результатом капіталістичного менталітету. (с. 132)
* Економіка та соціологія не є більш похмурими від того, що показують нам світ таким, яким він є насправді, ніж будь-які інші науки. (с. 136)

=== 7. Картелі, монополії та лібералізм ===
* Монопольні ціни, якщо тільки вони не стали можливими завдяки втручанню з боку держави, можуть бути довготривалими лише на основі контролю над мінеральними та іншими природними ресурсами. (с. 137–138)
* Ідея всесвітнього картелю та монополії в промисловості абсолютно неспроможна. (с. 138)
* В умовах природного... розвитку економіки не спостерігається тенденції до виключення конкуренції та утворення монополій. (с. 142)

=== 8. Бюрократизація ===
* Жодне приватне підприємство, незалежно від його розміру, ніколи не може стати бюрократичним, доки воно цілком зорієнтоване на отримання прибутку. (с. 149)
* Бюрократизація приватних підприємств... є виключно результатом втручання держави. (с. 151)
* Для бюрократичного менеджменту... бракує показників, які надає розрахунок прибутків і збитків. (с. 148)

== ГЛава 3. Ліберальна зовнішня політика ==

=== 1. Границі держави ===
* Ліберальне мислення завжди має на увазі все людство, а не окремі його частини. Воно не зупиняється на обмежених групах; воно не закінчується на межі села, провінції, нації чи континенту. (с. 152)
* Мета внутрішньої політики лібералізму така ж, як і зовнішньої політики — мир. Вона спрямована на мирну співпрацю між націями, так само як і всередині кожної нації. (с. 152)
* Ліберал є громадянином світу, космополітом. (с. 153)

=== 2. Право на самовизначення ===
* Право на самовизначення щодо питання членства в державі означає: щоразу, коли жителі певної території... повідомляють, що вони більше не бажають залишатися приєднаними до держави... їхні бажання потрібно поважати і виконувати. (с. 156)
* Називати це право «правом на самовизначення націй» означає неправильне його розуміння. Це не право самовизначення обмеженої національної одиниці, а право мешканців кожної території вирішувати, до якої держави вони бажають належати. (с. 156, 158)

=== 3. Політичні передумови миру ===
* Першою вимогою в цьому плані є приватна власність. Якщо приватну власність поважають навіть під час війни... то важливий мотив для ведення війни вже виключено. (с. 160)
* Капіталістичний світ, організований на ліберальних принципах, не знає окремих «економічних» зон. У такому світі вся земна поверхня утворює єдину економічну територію. (с. 161)
* Держава, уряд, закони не повинні жодним чином займатися школою чи освітою... Виховання та навчання молоді повинні бути повністю покладені на батьків і приватні установи. (с. 163)

=== 4. Націоналізм ===
* Той факт, що люди хочуть використовувати школи, щоб відчужувати дітей від мови їхніх батьків... розпалив ненависть між націями до всепоглинаючого вогню. (с. 168)
* До тих пір, поки ліберальна програма не буде повністю втілена на територіях зі змішаною національністю, ненависть між представниками різних націй буде ставати щораз лютішою і продовжувати розпалювати нові війни та повстання. (с. 169)

=== 5. Імперіалізм ===
* Сучасний імперіалізм відрізняється від експансіоністських тенденцій абсолютистських князівств тим, що його рушійною силою є... народні маси, які вбачають у ньому найпридатніший засіб збереження національної незалежності. (с. 171)
* В складній мережі антиліберальних політик... можуть бути лише пани та пригнічені. Єдиний вибір — або пан, або пропав. (с. 171)

=== 6. Колоніальна політика ===
* Жодна сторінка історії не є такою кровавою, як історія колоніалізму. Кров лилася марно і безглуздо. Квітучі землі були спустошені; цілі народи знищувалися і винищувалися. (с. 174)
* Ніхто не має права втручатися в справи інших, щоб захищати їхні інтереси, і ніхто не повинен вдавати, що діє безкорисливо лише в інтересах інших, коли він насправді просуває власні інтереси. (с. 175)

=== 7. Вільна торгівля ===
* Результатом протекціонізму завжди є зниження продуктивності людської праці. (с. 179, 183)
* Сьогодні всі були б багатшими, якби внаслідок захисних митних тарифів виробництво штучно не переміщувалось би з більш сприятливих місць у менш сприятливі. (с. 179)

=== 8. Свобода пересування ===
* Ліберал вимагає, щоб кожна людина мала право жити, де хоче. (с. 184)
* Міграційні бар'єри знижують продуктивність людської праці... В одній частині світу порівняно сприятливі можливості для виробництва не використовуються, тоді як в іншій частині світу використовуються менш сприятливі можливості. (с. 187)

=== 9. Сполучені Штати Європи ===
* Потрібна не заміна національного шовінізму шовінізмом, який мав би більшу, наднаціональну сутність, а радше визнання того, що будь-який вид шовінізму є помилковим. (с. 192)
* Слова «Європа» або «об'єднана Європа»... не здатні викликати почуття такого роду, як слова «Німеччина» і «німецький». (с. 194)

=== 10. Ліга Націй ===
* Для ліберала світ не закінчується на кордонах держави... Його політичне мислення охоплює все людство. (с. 195)
* Ліга Націй зберігає фундаментальний недолік усього попереднього міжнародного права: ...її інтерес полягає лише у збереженні статус-кво та забезпеченні виконання існуючих договорів. (с. 198)

=== 11. Росія ===
* Сьогодні є лише одна велика нація, яка непохитно дотримується мілітаристського ідеалу, — це росіяни. (с. 199)
* Нехай росіяни будуть росіянами. Хай роблять у своїй країні, що хочуть. Але не дайте їм вийти за межі власної землі, щоб знищити європейську цивілізацію. (с. 201)

== Глава 4. Лібералізм та політичні партії ==

=== 1. «Догматизм» лібералів ===
* Ніщо не може замінити ідеологію, яка покращує людське життя шляхом сприяння соціальному співробітництву – і найменше брехня, незалежно від того, чи вона називається «тактикою», «дипломатією» чи «компромісом». (с. 202)
* Єдиний шлях, відкритий для кожного, хто бажає повернути світ до лібералізму, це переконати своїх співгромадян у необхідності прийняття ліберальної програми. (с. 203)

=== 2. Політичні партії ===
* Лише за умови державного устрою, в якому всі громадяни користуються рівними правами... можуть існувати політичні партії, що складаються з осіб, які хочуть, щоб їхні ідеї щодо законодавства та управління втілювалися в життя. (с. 205)
* Сучасні політичні партії є поборниками не лише певних привілейованих порядків минулих днів... але й провідниками інтересів певних груп, які прагнуть отримати особливі привілеї, тобто бажають досягти статусу касти. (с. 206)
* Лібералізм пропонує програму, прийнятну для всіх... Він нікому не обіцяє особливих привілерів. (с. 207)

=== 3. Криза парламентаризму та ідея представництва особливих груп ===
* Члени парламенту... повинні бути сповнені переконання, що правильно зрозумілі інтереси всіх частин і членів суспільства збігаються і що будь-які особливі привілеї для окремих груп і класів шкодять загальному благу. (с. 217)
* Над усіма розбіжностями в поглядах має переважати переконання, що зрештою їх об'єднує спільна ціль і єдина мета, і що сперечання йдуть лише про засоби досягнення цієї мети. (с. 217)
* Неможливо позбутися цих антагонізмів, змінюючи в конституції якісь технічні моменти. Їх може подолати лише ліберальна ідеологія. (с. 222)

=== 4. Лібералізм та партії особливих інтересів ===
* Суспільство в довгостроковій перспективі не може існувати, якщо воно розділене на чітко визначені групи, кожна з яких має намір вирвати особливі привілеї для своїх членів... (с. 222)
* Для партій особливих інтересів усі політичні питання постають виключно як проблеми політичної тактики. Їхня кінцева мета визначена для них із самого початку. (с. 222)
* Привілеї, які надаються більшості, перестають бути привілеями. (с. 215)

=== 5. Партійна пропаганда та організація ===
* Основа будь-якої влади та панування є, зрештою, ідеологічною. (с. 226)
* Поразка, яку зазнав старий режим у боротьбі з лібералізмом, знадобилася для того, щоб навчити його прихильників тій істині, що в світі немає нічого могутнішого за ідеології та ідеологів. (с. 226)
* Проти ідей можна боротися лише за допомогою ідей. (с. 226)
* Вінцем організаційного процесу цих партій стало створення власних загонів озброєних людей... Вони сповіщають світ про те, що прийшов світанок ери нескінченних заворушень і війн. (с. 229)

=== 6. Лібералізм як «партія капіталу» ===
* Не можна розглядати лібералізм як партію особливих інтересів... тому що приватна власність на засоби виробництва не є привілеєм... а інститутом, що існує в інтересах усього суспільства та, відповідно, приносить користь усім. (с. 230)
* У «заможних» не більше мотивів підтримувати інститут приватної власності на засоби виробництва, ніж у «незаможних». (с. 232)
* Бути лібералом означає усвідомити, що особливі привілеї, надані невеликій групі за рахунок інших, не можуть довго зберігатися без того, щоб не викликати боротьбу (громадянську війну). (с. 233)

=Глава 5. Майбутнє лібералізму=
=Додатки=
==Про літературу лібералізму==
==Про термін «лібералізм»==
=Додатки до міжнародного видання=
==Роль доктрин в історії людства==
==Ідея свободи народилася на Заході==
==Свобода і власність==</text>
      <sha1>e0tq038pr1ntm5hfceoou4i2f1uiyrp</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159316</id>
      <parentid>159315</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T19:56:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <comment>/* Глава 5. Майбутнє лібералізму */</comment>
      <origin>159316</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="41240" sha1="kzpv564zcsfiflet3ttdhiediknhduz" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Лібералізм у класичній традиції}}
'''«Лібералізм у класичній традиції»''' ({{lang-de|Liberalismus}}) — одна з ключових праць економіста [[w:Австрійська школа|Австрійської школи]] та лібертаріанського мислителя [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіга фон Мізеса]], вперше опублікована у 1927 році. Книга є стислим і водночас вичерпним викладом політичної та економічної філософії [[w:Класичний лібералізм|класичного лібералізму]].

Мізес обґрунтовує, що єдиним життєздатним фундаментом цивілізації є [[w:Приватна власність|приватна власність]] на засоби виробництва, а свобода особистості є нерозривною з економічною свободою. Автор піддає системній критиці [[w:Соціалізм|соціалізм]], [[w:Інтервенціонізм (економіка)|інтервенціонізм]] та [[w:Фашизм|фашизм]], стверджуючи, що будь-яке втручання держави в ринкові процеси веде до зниження загального добробуту.

Українське видання 2024 року від видавництва [[w:Well Books|«Well Books»]] містить також додаткові есеї Мізеса: «Роль доктрин в історії людства», «Ідея свободи народилася на Заході» та «Свобода і власність».

== Вступ ==

=== 1. Лібералізм ===
* Ніде ця програма не була повністю виконана. Навіть в Англії, яку називають батьківщиною лібералізму та зразковою ліберальною країною, прихильникам цієї політики так і не вдалося втілити всі їхні сподівання. В решті світу були прийняті лише частини ліберальної програми, тоді як інші, не менш важливі, були або відхилені з самого початку або відкинуті через короткий час. Лише з деяким перебільшенням можна сказати що колись світ пережив ліберальну епоху. лібералізму ніколи не дозволяли досягти повного результату. (с. 41)
* Лібералізм не є завершеною доктриною чи усталеною догмою. Навпаки, це застосування науки до суспільного життя людини. (с. 43)
* Антилібералізм прямує до загального краху цивілізації. (с. 42)

=== 2. Матеріальний добробут ===
* Вона [доктрина лібералізму] не обіцяє людям щастя й задоволення, а лише якомога повніше задовольняння всіх тих сподівань, які можуть бути задоволені матеріальними речами. (с. 44)
* Лібералізм не має на меті створити нічого, крім зовнішніх передумов для розвитку внутрішнього життя. (с. 44)

=== 3. Раціоналізм ===
* Усе, чим є людина і що робить її вищою за тварин, вона зобов'язана своєму розуму. (с. 47)
* Проблеми соціальної політики є проблемами соціальної технології, і їх розв'язання необхідно шукати... шляхом раціонального обмірковування і дослідження конкретних умов. (с. 47)

=== 4. Мета лібералізму ===
* Лібералізм завжди мав на меті благо всього суспільства, а не якоїсь окремої групи. (с. 47)
* Розумні дії відрізняються від нерозумних тим, що вони передбачають тимчасові жертви. Ці жертви є лише уявними, оскільки їх переважують сприятливі наслідки, які наступають пізніше. (с. 48)

=== 5. Лібералізм і капіталізм ===
* Можна цілком виправдано називати нашу епоху епохою капіталізму, тому що все багатство нашого часу створено завдяки капіталістичним інститутам. (с. 51)
* Організований на засадах справжньої свободи суспільний устрій влаштований таким чином, що залишає підприємцям і капіталістам лише один шлях до багатства, а саме: краще забезпечувати споживачів тим, що ті самі вважають за потрібне. (с. 52)

=== 6. Психологічні витоки антилібералізму ===
* Витоки антилібералізму... належать не до раціональної, а до психологічної сфери — образа та неврастенічний стан, який можна було б... назвати комплексом Фур'є. (с. 54)
* Завдяки самопізнанню він [невротик] повинен навчитися терпіти свою долю в житті, не шукаючи цапа-відбувайла... і він також має намагатися зрозуміти фундаментальні закони соціальної співпраці. (с. 58)

== Глава 1. Засади ліберальної політики ==

=== 1. Власність ===
* Програма лібералізму, якщо її звести до одного слова, мала б звучати так: власність, тобто приватна власність на засоби виробництва... Усі інші вимоги лібералізму випливають із цієї фундаментальної вимоги. (с. 60)
* Ліберали стверджують, що єдиною дієвою системою людської співпраці в суспільстві, заснованому на поділі праці, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 60)

=== 2. Свобода ===
* Ми стверджуємо лише те, що система, заснована на свободі для всіх працівників, гарантує найбільшу продуктивність людської праці і, отже, відповідає інтересам усіх мешканців Землі. (с. 64)
* Вільна праця здатна створити більше багатства для людства загалом, ніж праця рабів колись створювала лише для їхніх власників. (с. 64)

=== 3. Мир ===
* Ліберальна критика... починається з твердження, що не війна, а мир є батьком усіх речей. Єдине, що дозволяє людству розвиватися і відрізняє людину від тварин, це соціальна взаємодія. (с. 65)
* Поступова інтенсифікація розподілу праці можлива лише в суспільстві, в якому існує впевненість у тривалому мирі. (с. 67)

=== 4. Рівність ===
* Лібералізм ніколи не мав на меті нічого більшого, ніж це [рівність перед законом], і не міг вимагати нічого більшого... Тверезі міркування корисності... становлять аргумент на користь рівності всіх людей перед законом. (с. 70)
* Зробити негра білим понад людські сили. Але негру можна надати ті ж права, що й білій людині, і тим самим запропонувати можливість заробляти стільки ж, якщо він виробляє стільки ж. (с. 70)

=== 5. Нерівність багатства та доходів ===
* Людство сьогодні має у своєму розпорядженні загальне річне багатство... тільки тому, що в нашому суспільному устрої існує нерівність багатства і вона стимулює кожного виробляти якомога більше і з найменшими витратами. (с. 73–74)
* Розкіш сьогодні — це те, що завтра буде здаватись предметом першої необхідності. Будь-яка нова розробка спочатку виникає як предмет розкоші лише для багатих людей, щоб через деякий час стати неодмінною необхідністю. (с. 75)

=== 6. Приватна власність та етика ===
* Тривале існування суспільства як об'єднання людей, які співпрацюють і ведуть спільний спосіб життя, відповідає інтересам кожної людини. (с. 77)
* Моральним є все, що служить збереженню суспільного ладу; все, що йому шкодить, є аморальним. (с. 77)

=== 7. Держава й уряд ===
* Суспільний апарат примусу, який спонукає людей дотримуватися правил життя в суспільстві, ми називаємо державою; правила, за якими діє держава, — правом; а органи... відповідальні за управління апаратом примусу, — урядом. (с. 78)
* Лібералізм — це не анархізм... Треба бути в змозі змусити людину, яка не поважає життя, здоров'я, особисту свободу чи приватну власність інших, змиритися з правилами життя в суспільстві. (с. 79–80)

=== 8. Демократія ===
* Демократія є такою формою політичного устрою, яка робить можливим пристосування уряду до побажань людей без насильницької боротьби. Вибори... дозволяють здійснювати зміну уряду без заворушень, насильства чи кровопролиття. (с. 84)
* У довгостроковій перспективі жоден уряд не може утримуватися при владі, якщо не має підтримки громадської думки. (с. 83)

=== 9. Критика доктрини сили ===
* Тільки група, яка може покладатися на згоду керованих, здатна встановити тривалий режим... Неможливо зробити людей щасливими всупереч їхній волі. (с. 89)
* Той, хто намагатиметься зробити це [силоміць підпорядкувати людей режиму] всупереч волі людей, зрештою зазнає горя... (с. 89)

=== 10. Аргументація фашизму ===
* Придушення будь-якої опозиції через явне насильство є вкрай поганим способом залучення прихильників до своєї справи. У боротьбі між силою та ідеєю остання завжди перемагає. (с. 92–93)
* Кінцевий результат боротьби... вирішить не зброя, а ідеї. Саме вони, а не зброя, зрештою, переважують терези. (с. 93)

=== 11. Обмеження компетенції держави ===
* Надати більшості право диктувати меншості, що вона має думати, читати і робити, — це раз і назавжди зупинити прогрес. (с. 98)
* Вільна людина повинна вміти бути терпимою... Вона повинна позбутися звички викликати поліцію щоразу, як тільки їй щось не подобається. (с. 99)

=== 12. Релігійна толерантність ===
* Лібералізм проголошує толерантність до будь-якої релігійної віри... не через байдужість... а через переконання, що забезпечення миру в суспільстві має бути пріоритетним над усім і всіма. (с. 100)
* Проти дурного, безглуздого, помилкового і злого лібералізм бореться зброєю розуму, а не грубою силою і репресіями. (с. 101)

=== 13. Держава й антисоціальна поведінка ===
* Будь-яка державна діяльність — це людська дія, таке необхідне зло, яке одні люди завдають іншим. (с. 102)
* Покарання не повинно бути мстивим або каральним. Злочинець має понести покарання за законом, але не зазнати ненависті чи садизму судді, поліцейського або натовпу... (с. 102)

== Глава 2. Ліберальна економічна політика ==

=== 1. Організація економіки ===
* Ніде й ніколи не було народу, що за відсутності приватної власності піднявся б над станом найгіршої бідності та дикості, в якому життя людей ледве відрізняється від тваринного існування. (с. 105)
* Вибір існує тільки між соціалізмом, інтервенціонізмом та капіталізмом... Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 107, 124)

=== 2. Приватна власність та її критики ===
* Основою будь-якої цивілізації, включно з нашою, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 107)
* У капіталістичному суспільстві застосування засобів виробництва завжди знаходиться в руках тих, хто для цього найкраще підходить. (с. 111)
* Стимул до праці [у соціалізмі] полягає не в можливості користуватися плодами своєї праці, а в примусі до праці з боку влади і у власному почутті обов'язку. (с. 110)

=== 3. Приватна власність і уряд ===
* Будь-яка державна влада схильна не визнавати жодних обмежень для своєї діяльності та максимально розширювати сферу свого панування. (с. 111)
* Приватна власність створює для індивіда сферу, в якій він вільний від держави. Вона обмежує дію авторитарної волі. (с. 111)
* Ліберальний уряд є contradictio in adjecto. Тому треба змусити уряд прийняти лібералізм силою одностайної думки народу. (с. 112)

=== 4. Нездійсненність соціалізму ===
* Що робить соціалізм нездійсненним, так це те, що економічний розрахунок у соціалістичному суспільстві неможливий. (с. 116)
* Перед обличчям звичайних, повсякденних проблем, які створює управління економікою, соціалістичне суспільство було б безпорадним, оскільки воно не мало б можливості вести свою бухгалтерію. (с. 117)

=== 5. Втручання держави в економіку (Інтервенціонізм) ===
* Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 124)
* Наслідком штучного підвищення рівня заробітної плати... є поширення безробіття. (с. 127)
* Підтримка безробітних з боку уряду чи профспілок лише посилює зло. (с. 129, 130)

=== 6. Капіталізм як єдина можлива система організації суспільства ===
* Капіталізм є єдиною спроможною системою суспільної організації, заснованою на розподілі праці. (с. 131)
* Саме капіталізм створив технології, а не навпаки. ...Продуктивність капіталістичного способу виробництва є результатом капіталістичного менталітету. (с. 132)
* Економіка та соціологія не є більш похмурими від того, що показують нам світ таким, яким він є насправді, ніж будь-які інші науки. (с. 136)

=== 7. Картелі, монополії та лібералізм ===
* Монопольні ціни, якщо тільки вони не стали можливими завдяки втручанню з боку держави, можуть бути довготривалими лише на основі контролю над мінеральними та іншими природними ресурсами. (с. 137–138)
* Ідея всесвітнього картелю та монополії в промисловості абсолютно неспроможна. (с. 138)
* В умовах природного... розвитку економіки не спостерігається тенденції до виключення конкуренції та утворення монополій. (с. 142)

=== 8. Бюрократизація ===
* Жодне приватне підприємство, незалежно від його розміру, ніколи не може стати бюрократичним, доки воно цілком зорієнтоване на отримання прибутку. (с. 149)
* Бюрократизація приватних підприємств... є виключно результатом втручання держави. (с. 151)
* Для бюрократичного менеджменту... бракує показників, які надає розрахунок прибутків і збитків. (с. 148)

== ГЛава 3. Ліберальна зовнішня політика ==

=== 1. Границі держави ===
* Ліберальне мислення завжди має на увазі все людство, а не окремі його частини. Воно не зупиняється на обмежених групах; воно не закінчується на межі села, провінції, нації чи континенту. (с. 152)
* Мета внутрішньої політики лібералізму така ж, як і зовнішньої політики — мир. Вона спрямована на мирну співпрацю між націями, так само як і всередині кожної нації. (с. 152)
* Ліберал є громадянином світу, космополітом. (с. 153)

=== 2. Право на самовизначення ===
* Право на самовизначення щодо питання членства в державі означає: щоразу, коли жителі певної території... повідомляють, що вони більше не бажають залишатися приєднаними до держави... їхні бажання потрібно поважати і виконувати. (с. 156)
* Називати це право «правом на самовизначення націй» означає неправильне його розуміння. Це не право самовизначення обмеженої національної одиниці, а право мешканців кожної території вирішувати, до якої держави вони бажають належати. (с. 156, 158)

=== 3. Політичні передумови миру ===
* Першою вимогою в цьому плані є приватна власність. Якщо приватну власність поважають навіть під час війни... то важливий мотив для ведення війни вже виключено. (с. 160)
* Капіталістичний світ, організований на ліберальних принципах, не знає окремих «економічних» зон. У такому світі вся земна поверхня утворює єдину економічну територію. (с. 161)
* Держава, уряд, закони не повинні жодним чином займатися школою чи освітою... Виховання та навчання молоді повинні бути повністю покладені на батьків і приватні установи. (с. 163)

=== 4. Націоналізм ===
* Той факт, що люди хочуть використовувати школи, щоб відчужувати дітей від мови їхніх батьків... розпалив ненависть між націями до всепоглинаючого вогню. (с. 168)
* До тих пір, поки ліберальна програма не буде повністю втілена на територіях зі змішаною національністю, ненависть між представниками різних націй буде ставати щораз лютішою і продовжувати розпалювати нові війни та повстання. (с. 169)

=== 5. Імперіалізм ===
* Сучасний імперіалізм відрізняється від експансіоністських тенденцій абсолютистських князівств тим, що його рушійною силою є... народні маси, які вбачають у ньому найпридатніший засіб збереження національної незалежності. (с. 171)
* В складній мережі антиліберальних політик... можуть бути лише пани та пригнічені. Єдиний вибір — або пан, або пропав. (с. 171)

=== 6. Колоніальна політика ===
* Жодна сторінка історії не є такою кровавою, як історія колоніалізму. Кров лилася марно і безглуздо. Квітучі землі були спустошені; цілі народи знищувалися і винищувалися. (с. 174)
* Ніхто не має права втручатися в справи інших, щоб захищати їхні інтереси, і ніхто не повинен вдавати, що діє безкорисливо лише в інтересах інших, коли він насправді просуває власні інтереси. (с. 175)

=== 7. Вільна торгівля ===
* Результатом протекціонізму завжди є зниження продуктивності людської праці. (с. 179, 183)
* Сьогодні всі були б багатшими, якби внаслідок захисних митних тарифів виробництво штучно не переміщувалось би з більш сприятливих місць у менш сприятливі. (с. 179)

=== 8. Свобода пересування ===
* Ліберал вимагає, щоб кожна людина мала право жити, де хоче. (с. 184)
* Міграційні бар'єри знижують продуктивність людської праці... В одній частині світу порівняно сприятливі можливості для виробництва не використовуються, тоді як в іншій частині світу використовуються менш сприятливі можливості. (с. 187)

=== 9. Сполучені Штати Європи ===
* Потрібна не заміна національного шовінізму шовінізмом, який мав би більшу, наднаціональну сутність, а радше визнання того, що будь-який вид шовінізму є помилковим. (с. 192)
* Слова «Європа» або «об'єднана Європа»... не здатні викликати почуття такого роду, як слова «Німеччина» і «німецький». (с. 194)

=== 10. Ліга Націй ===
* Для ліберала світ не закінчується на кордонах держави... Його політичне мислення охоплює все людство. (с. 195)
* Ліга Націй зберігає фундаментальний недолік усього попереднього міжнародного права: ...її інтерес полягає лише у збереженні статус-кво та забезпеченні виконання існуючих договорів. (с. 198)

=== 11. Росія ===
* Сьогодні є лише одна велика нація, яка непохитно дотримується мілітаристського ідеалу, — це росіяни. (с. 199)
* Нехай росіяни будуть росіянами. Хай роблять у своїй країні, що хочуть. Але не дайте їм вийти за межі власної землі, щоб знищити європейську цивілізацію. (с. 201)

== Глава 4. Лібералізм та політичні партії ==

=== 1. «Догматизм» лібералів ===
* Ніщо не може замінити ідеологію, яка покращує людське життя шляхом сприяння соціальному співробітництву – і найменше брехня, незалежно від того, чи вона називається «тактикою», «дипломатією» чи «компромісом». (с. 202)
* Єдиний шлях, відкритий для кожного, хто бажає повернути світ до лібералізму, це переконати своїх співгромадян у необхідності прийняття ліберальної програми. (с. 203)

=== 2. Політичні партії ===
* Лише за умови державного устрою, в якому всі громадяни користуються рівними правами... можуть існувати політичні партії, що складаються з осіб, які хочуть, щоб їхні ідеї щодо законодавства та управління втілювалися в життя. (с. 205)
* Сучасні політичні партії є поборниками не лише певних привілейованих порядків минулих днів... але й провідниками інтересів певних груп, які прагнуть отримати особливі привілеї, тобто бажають досягти статусу касти. (с. 206)
* Лібералізм пропонує програму, прийнятну для всіх... Він нікому не обіцяє особливих привілерів. (с. 207)

=== 3. Криза парламентаризму та ідея представництва особливих груп ===
* Члени парламенту... повинні бути сповнені переконання, що правильно зрозумілі інтереси всіх частин і членів суспільства збігаються і що будь-які особливі привілеї для окремих груп і класів шкодять загальному благу. (с. 217)
* Над усіма розбіжностями в поглядах має переважати переконання, що зрештою їх об'єднує спільна ціль і єдина мета, і що сперечання йдуть лише про засоби досягнення цієї мети. (с. 217)
* Неможливо позбутися цих антагонізмів, змінюючи в конституції якісь технічні моменти. Їх може подолати лише ліберальна ідеологія. (с. 222)

=== 4. Лібералізм та партії особливих інтересів ===
* Суспільство в довгостроковій перспективі не може існувати, якщо воно розділене на чітко визначені групи, кожна з яких має намір вирвати особливі привілеї для своїх членів... (с. 222)
* Для партій особливих інтересів усі політичні питання постають виключно як проблеми політичної тактики. Їхня кінцева мета визначена для них із самого початку. (с. 222)
* Привілеї, які надаються більшості, перестають бути привілеями. (с. 215)

=== 5. Партійна пропаганда та організація ===
* Основа будь-якої влади та панування є, зрештою, ідеологічною. (с. 226)
* Поразка, яку зазнав старий режим у боротьбі з лібералізмом, знадобилася для того, щоб навчити його прихильників тій істині, що в світі немає нічого могутнішого за ідеології та ідеологів. (с. 226)
* Проти ідей можна боротися лише за допомогою ідей. (с. 226)
* Вінцем організаційного процесу цих партій стало створення власних загонів озброєних людей... Вони сповіщають світ про те, що прийшов світанок ери нескінченних заворушень і війн. (с. 229)

=== 6. Лібералізм як «партія капіталу» ===
* Не можна розглядати лібералізм як партію особливих інтересів... тому що приватна власність на засоби виробництва не є привілеєм... а інститутом, що існує в інтересах усього суспільства та, відповідно, приносить користь усім. (с. 230)
* У «заможних» не більше мотивів підтримувати інститут приватної власності на засоби виробництва, ніж у «незаможних». (с. 232)
* Бути лібералом означає усвідомити, що особливі привілеї, надані невеликій групі за рахунок інших, не можуть довго зберігатися без того, щоб не викликати боротьбу (громадянську війну). (с. 233)

== 5. Майбутнє лібералізму ==
&lt;small&gt;''Примітка: Ця глава в оригіналі не має авторського поділу на підрозділи; цитати згруповано тематично для зручності.''&lt;/small&gt;

=== Про виживання цивілізації ===
* Сучасна цивілізація не загине, якщо не зробить це шляхом власного самознищення. ... Їй може настати кінець тільки в тому випадку, якщо ідеї лібералізму будуть витіснені антиліберальною ідеологією, ворожою соціальному співробітництву. (с. 234)
* Лібералізм і капіталізм створили основу, на якій базуються всі дивовижні характеристики нашого сучасного способу життя. (с. 234)

=== Про неможливість повернення до минулого ===
* Тільки наш тип економічної системи дає можливість підтримувати стиль життя, до якого ми сьогодні звикли, для такої кількості людей, що зараз населяє землю. Повернення до Середньовіччя призвело б до зникнення багатьох сотень мільйонів людей. (с. 235)
* Повернути людину до пасивності минулих періодів людської історії не простіше, ніж повернути їй безтурботність дитинства. (с. 237)

=== Про природу людини та прогрес ===
* В природі людини постійно прагнути до покращення свого матеріального становища. Якщо їй заборонити задоволення цього прагнення, людина стає тупою і жорстокою. (с. 235–236)
* Незалежно від того, добре це чи погано... є певним, що люди завжди прагнуть до покращення свого стану і завжди до цього прагнутимуть. Це невідворотна доля людини. (с. 237)

=== Про суть політичних суперечок ===
* Політичні антагонізми сьогодення — це не суперечки навколо основних питань філософії, а протилежні відповіді на питання: яким чином найшвидше і з мінімальними жертвами досягти мети, яку всі визнають. (с. 238–239)
* Ця мета, до якої прагнуть усі люди, полягає в якнайкращому задоволенні людських потреб; це процвітання і достаток. (с. 238)

=== Визначення та мета лібералізму ===
* Лібералізм — це не релігія, не світогляд, не партія особливих інтересів. ... Це ідеологія, доктрина взаємних стосунків між членами суспільства і, водночас, застосування цієї доктрини до поведінки людей у реальному суспільстві. (с. 239)
* Зменшити страждання, збільшити щастя — ось мета лібералізму. (с. 239)
* У його розпорядженні суть і доводи. Вони і мають привести його до перемоги. (с. 239)

== Додаткові есеї (видання 2024 року) ==

=== Роль доктрин в історії людства ===
* Соціальна співпраця... є продуктом розуму та волі. Вона не є природним явищем, що виникає саме по собі без участі людини. (с. 243)
* Ідеї, а не сили примусу, є тим, що врешті-решт керує світом. (с. 247)

=== Ідея свободи народилася на Заході ===
* Схід ніколи не знав свободи. Для східної людини держава — це абсолютний деспот. (с. 256)
* Свобода — це не подарунок від держави. Це право, яке індивід повинен захищати від зазіхань влади. (с. 261)

=== Свобода і власність ===
* Капіталізм не винен у тому, що маси віддають перевагу боксу, а не постановці «Антігони» Софокла... Однак очевидно, що... капіталізм кожному надає шанс прагнути до них [вищих благ]. (с. 293)
* Система приватної власності є єдиною системою, яка робить людину вільною від свавілля можновладців. (с. 295)

== Джерела ==
* ''Мізес, Людвіг фон.'' Лібералізм у класичній традиції: а також статті Роль доктрин в історії людства, Ідея свободи народилася на Заході, Свобода і власність / Людвіг фон Мізес. — К. : ТОВ «Велл Букс» | «Well Books» LLC, 2024. — 304 с. — ISBN 978-617-8264-09-3.

== Див. також ==
* [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіг фон Мізес у Вікіпедії]]
* [[w:Міжнародний інститут свободи|Міжнародний інститут свободи]]
* [[w:Праксеологія|Праксеологія]]

[[Категорія:Книги Людвіга фон Мізеса]]
[[Категорія:Книги 1927]]
[[Категорія:Літературні твори]]
[[Категорія:Книги з лібералізму]]
[[Категорія:Книги, перекладені українською мовою]]

=Додатки=
==Про літературу лібералізму==
==Про термін «лібералізм»==
=Додатки до міжнародного видання=
==Роль доктрин в історії людства==
==Ідея свободи народилася на Заході==
==Свобода і власність==</text>
      <sha1>kzpv564zcsfiflet3ttdhiediknhduz</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159317</id>
      <parentid>159316</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T20:06:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <comment>/* Додаткові есеї (видання 2024 року) */</comment>
      <origin>159317</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="39762" sha1="q6rssg6r3qkrxunfkk92m132qhuwsax" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Лібералізм у класичній традиції}}
'''«Лібералізм у класичній традиції»''' ({{lang-de|Liberalismus}}) — одна з ключових праць економіста [[w:Австрійська школа|Австрійської школи]] та лібертаріанського мислителя [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіга фон Мізеса]], вперше опублікована у 1927 році. Книга є стислим і водночас вичерпним викладом політичної та економічної філософії [[w:Класичний лібералізм|класичного лібералізму]].

Мізес обґрунтовує, що єдиним життєздатним фундаментом цивілізації є [[w:Приватна власність|приватна власність]] на засоби виробництва, а свобода особистості є нерозривною з економічною свободою. Автор піддає системній критиці [[w:Соціалізм|соціалізм]], [[w:Інтервенціонізм (економіка)|інтервенціонізм]] та [[w:Фашизм|фашизм]], стверджуючи, що будь-яке втручання держави в ринкові процеси веде до зниження загального добробуту.

Українське видання 2024 року від видавництва [[w:Well Books|«Well Books»]] містить також додаткові есеї Мізеса: «Роль доктрин в історії людства», «Ідея свободи народилася на Заході» та «Свобода і власність».

== Вступ ==

=== 1. Лібералізм ===
* Ніде ця програма не була повністю виконана. Навіть в Англії, яку називають батьківщиною лібералізму та зразковою ліберальною країною, прихильникам цієї політики так і не вдалося втілити всі їхні сподівання. В решті світу були прийняті лише частини ліберальної програми, тоді як інші, не менш важливі, були або відхилені з самого початку або відкинуті через короткий час. Лише з деяким перебільшенням можна сказати що колись світ пережив ліберальну епоху. лібералізму ніколи не дозволяли досягти повного результату. (с. 41)
* Лібералізм не є завершеною доктриною чи усталеною догмою. Навпаки, це застосування науки до суспільного життя людини. (с. 43)
* Антилібералізм прямує до загального краху цивілізації. (с. 42)

=== 2. Матеріальний добробут ===
* Вона [доктрина лібералізму] не обіцяє людям щастя й задоволення, а лише якомога повніше задовольняння всіх тих сподівань, які можуть бути задоволені матеріальними речами. (с. 44)
* Лібералізм не має на меті створити нічого, крім зовнішніх передумов для розвитку внутрішнього життя. (с. 44)

=== 3. Раціоналізм ===
* Усе, чим є людина і що робить її вищою за тварин, вона зобов'язана своєму розуму. (с. 47)
* Проблеми соціальної політики є проблемами соціальної технології, і їх розв'язання необхідно шукати... шляхом раціонального обмірковування і дослідження конкретних умов. (с. 47)

=== 4. Мета лібералізму ===
* Лібералізм завжди мав на меті благо всього суспільства, а не якоїсь окремої групи. (с. 47)
* Розумні дії відрізняються від нерозумних тим, що вони передбачають тимчасові жертви. Ці жертви є лише уявними, оскільки їх переважують сприятливі наслідки, які наступають пізніше. (с. 48)

=== 5. Лібералізм і капіталізм ===
* Можна цілком виправдано називати нашу епоху епохою капіталізму, тому що все багатство нашого часу створено завдяки капіталістичним інститутам. (с. 51)
* Організований на засадах справжньої свободи суспільний устрій влаштований таким чином, що залишає підприємцям і капіталістам лише один шлях до багатства, а саме: краще забезпечувати споживачів тим, що ті самі вважають за потрібне. (с. 52)

=== 6. Психологічні витоки антилібералізму ===
* Витоки антилібералізму... належать не до раціональної, а до психологічної сфери — образа та неврастенічний стан, який можна було б... назвати комплексом Фур'є. (с. 54)
* Завдяки самопізнанню він [невротик] повинен навчитися терпіти свою долю в житті, не шукаючи цапа-відбувайла... і він також має намагатися зрозуміти фундаментальні закони соціальної співпраці. (с. 58)

== Глава 1. Засади ліберальної політики ==

=== 1. Власність ===
* Програма лібералізму, якщо її звести до одного слова, мала б звучати так: власність, тобто приватна власність на засоби виробництва... Усі інші вимоги лібералізму випливають із цієї фундаментальної вимоги. (с. 60)
* Ліберали стверджують, що єдиною дієвою системою людської співпраці в суспільстві, заснованому на поділі праці, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 60)

=== 2. Свобода ===
* Ми стверджуємо лише те, що система, заснована на свободі для всіх працівників, гарантує найбільшу продуктивність людської праці і, отже, відповідає інтересам усіх мешканців Землі. (с. 64)
* Вільна праця здатна створити більше багатства для людства загалом, ніж праця рабів колись створювала лише для їхніх власників. (с. 64)

=== 3. Мир ===
* Ліберальна критика... починається з твердження, що не війна, а мир є батьком усіх речей. Єдине, що дозволяє людству розвиватися і відрізняє людину від тварин, це соціальна взаємодія. (с. 65)
* Поступова інтенсифікація розподілу праці можлива лише в суспільстві, в якому існує впевненість у тривалому мирі. (с. 67)

=== 4. Рівність ===
* Лібералізм ніколи не мав на меті нічого більшого, ніж це [рівність перед законом], і не міг вимагати нічого більшого... Тверезі міркування корисності... становлять аргумент на користь рівності всіх людей перед законом. (с. 70)
* Зробити негра білим понад людські сили. Але негру можна надати ті ж права, що й білій людині, і тим самим запропонувати можливість заробляти стільки ж, якщо він виробляє стільки ж. (с. 70)

=== 5. Нерівність багатства та доходів ===
* Людство сьогодні має у своєму розпорядженні загальне річне багатство... тільки тому, що в нашому суспільному устрої існує нерівність багатства і вона стимулює кожного виробляти якомога більше і з найменшими витратами. (с. 73–74)
* Розкіш сьогодні — це те, що завтра буде здаватись предметом першої необхідності. Будь-яка нова розробка спочатку виникає як предмет розкоші лише для багатих людей, щоб через деякий час стати неодмінною необхідністю. (с. 75)

=== 6. Приватна власність та етика ===
* Тривале існування суспільства як об'єднання людей, які співпрацюють і ведуть спільний спосіб життя, відповідає інтересам кожної людини. (с. 77)
* Моральним є все, що служить збереженню суспільного ладу; все, що йому шкодить, є аморальним. (с. 77)

=== 7. Держава й уряд ===
* Суспільний апарат примусу, який спонукає людей дотримуватися правил життя в суспільстві, ми називаємо державою; правила, за якими діє держава, — правом; а органи... відповідальні за управління апаратом примусу, — урядом. (с. 78)
* Лібералізм — це не анархізм... Треба бути в змозі змусити людину, яка не поважає життя, здоров'я, особисту свободу чи приватну власність інших, змиритися з правилами життя в суспільстві. (с. 79–80)

=== 8. Демократія ===
* Демократія є такою формою політичного устрою, яка робить можливим пристосування уряду до побажань людей без насильницької боротьби. Вибори... дозволяють здійснювати зміну уряду без заворушень, насильства чи кровопролиття. (с. 84)
* У довгостроковій перспективі жоден уряд не може утримуватися при владі, якщо не має підтримки громадської думки. (с. 83)

=== 9. Критика доктрини сили ===
* Тільки група, яка може покладатися на згоду керованих, здатна встановити тривалий режим... Неможливо зробити людей щасливими всупереч їхній волі. (с. 89)
* Той, хто намагатиметься зробити це [силоміць підпорядкувати людей режиму] всупереч волі людей, зрештою зазнає горя... (с. 89)

=== 10. Аргументація фашизму ===
* Придушення будь-якої опозиції через явне насильство є вкрай поганим способом залучення прихильників до своєї справи. У боротьбі між силою та ідеєю остання завжди перемагає. (с. 92–93)
* Кінцевий результат боротьби... вирішить не зброя, а ідеї. Саме вони, а не зброя, зрештою, переважують терези. (с. 93)

=== 11. Обмеження компетенції держави ===
* Надати більшості право диктувати меншості, що вона має думати, читати і робити, — це раз і назавжди зупинити прогрес. (с. 98)
* Вільна людина повинна вміти бути терпимою... Вона повинна позбутися звички викликати поліцію щоразу, як тільки їй щось не подобається. (с. 99)

=== 12. Релігійна толерантність ===
* Лібералізм проголошує толерантність до будь-якої релігійної віри... не через байдужість... а через переконання, що забезпечення миру в суспільстві має бути пріоритетним над усім і всіма. (с. 100)
* Проти дурного, безглуздого, помилкового і злого лібералізм бореться зброєю розуму, а не грубою силою і репресіями. (с. 101)

=== 13. Держава й антисоціальна поведінка ===
* Будь-яка державна діяльність — це людська дія, таке необхідне зло, яке одні люди завдають іншим. (с. 102)
* Покарання не повинно бути мстивим або каральним. Злочинець має понести покарання за законом, але не зазнати ненависті чи садизму судді, поліцейського або натовпу... (с. 102)

== Глава 2. Ліберальна економічна політика ==

=== 1. Організація економіки ===
* Ніде й ніколи не було народу, що за відсутності приватної власності піднявся б над станом найгіршої бідності та дикості, в якому життя людей ледве відрізняється від тваринного існування. (с. 105)
* Вибір існує тільки між соціалізмом, інтервенціонізмом та капіталізмом... Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 107, 124)

=== 2. Приватна власність та її критики ===
* Основою будь-якої цивілізації, включно з нашою, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 107)
* У капіталістичному суспільстві застосування засобів виробництва завжди знаходиться в руках тих, хто для цього найкраще підходить. (с. 111)
* Стимул до праці [у соціалізмі] полягає не в можливості користуватися плодами своєї праці, а в примусі до праці з боку влади і у власному почутті обов'язку. (с. 110)

=== 3. Приватна власність і уряд ===
* Будь-яка державна влада схильна не визнавати жодних обмежень для своєї діяльності та максимально розширювати сферу свого панування. (с. 111)
* Приватна власність створює для індивіда сферу, в якій він вільний від держави. Вона обмежує дію авторитарної волі. (с. 111)
* Ліберальний уряд є contradictio in adjecto. Тому треба змусити уряд прийняти лібералізм силою одностайної думки народу. (с. 112)

=== 4. Нездійсненність соціалізму ===
* Що робить соціалізм нездійсненним, так це те, що економічний розрахунок у соціалістичному суспільстві неможливий. (с. 116)
* Перед обличчям звичайних, повсякденних проблем, які створює управління економікою, соціалістичне суспільство було б безпорадним, оскільки воно не мало б можливості вести свою бухгалтерію. (с. 117)

=== 5. Втручання держави в економіку (Інтервенціонізм) ===
* Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 124)
* Наслідком штучного підвищення рівня заробітної плати... є поширення безробіття. (с. 127)
* Підтримка безробітних з боку уряду чи профспілок лише посилює зло. (с. 129, 130)

=== 6. Капіталізм як єдина можлива система організації суспільства ===
* Капіталізм є єдиною спроможною системою суспільної організації, заснованою на розподілі праці. (с. 131)
* Саме капіталізм створив технології, а не навпаки. ...Продуктивність капіталістичного способу виробництва є результатом капіталістичного менталітету. (с. 132)
* Економіка та соціологія не є більш похмурими від того, що показують нам світ таким, яким він є насправді, ніж будь-які інші науки. (с. 136)

=== 7. Картелі, монополії та лібералізм ===
* Монопольні ціни, якщо тільки вони не стали можливими завдяки втручанню з боку держави, можуть бути довготривалими лише на основі контролю над мінеральними та іншими природними ресурсами. (с. 137–138)
* Ідея всесвітнього картелю та монополії в промисловості абсолютно неспроможна. (с. 138)
* В умовах природного... розвитку економіки не спостерігається тенденції до виключення конкуренції та утворення монополій. (с. 142)

=== 8. Бюрократизація ===
* Жодне приватне підприємство, незалежно від його розміру, ніколи не може стати бюрократичним, доки воно цілком зорієнтоване на отримання прибутку. (с. 149)
* Бюрократизація приватних підприємств... є виключно результатом втручання держави. (с. 151)
* Для бюрократичного менеджменту... бракує показників, які надає розрахунок прибутків і збитків. (с. 148)

== ГЛава 3. Ліберальна зовнішня політика ==

=== 1. Границі держави ===
* Ліберальне мислення завжди має на увазі все людство, а не окремі його частини. Воно не зупиняється на обмежених групах; воно не закінчується на межі села, провінції, нації чи континенту. (с. 152)
* Мета внутрішньої політики лібералізму така ж, як і зовнішньої політики — мир. Вона спрямована на мирну співпрацю між націями, так само як і всередині кожної нації. (с. 152)
* Ліберал є громадянином світу, космополітом. (с. 153)

=== 2. Право на самовизначення ===
* Право на самовизначення щодо питання членства в державі означає: щоразу, коли жителі певної території... повідомляють, що вони більше не бажають залишатися приєднаними до держави... їхні бажання потрібно поважати і виконувати. (с. 156)
* Називати це право «правом на самовизначення націй» означає неправильне його розуміння. Це не право самовизначення обмеженої національної одиниці, а право мешканців кожної території вирішувати, до якої держави вони бажають належати. (с. 156, 158)

=== 3. Політичні передумови миру ===
* Першою вимогою в цьому плані є приватна власність. Якщо приватну власність поважають навіть під час війни... то важливий мотив для ведення війни вже виключено. (с. 160)
* Капіталістичний світ, організований на ліберальних принципах, не знає окремих «економічних» зон. У такому світі вся земна поверхня утворює єдину економічну територію. (с. 161)
* Держава, уряд, закони не повинні жодним чином займатися школою чи освітою... Виховання та навчання молоді повинні бути повністю покладені на батьків і приватні установи. (с. 163)

=== 4. Націоналізм ===
* Той факт, що люди хочуть використовувати школи, щоб відчужувати дітей від мови їхніх батьків... розпалив ненависть між націями до всепоглинаючого вогню. (с. 168)
* До тих пір, поки ліберальна програма не буде повністю втілена на територіях зі змішаною національністю, ненависть між представниками різних націй буде ставати щораз лютішою і продовжувати розпалювати нові війни та повстання. (с. 169)

=== 5. Імперіалізм ===
* Сучасний імперіалізм відрізняється від експансіоністських тенденцій абсолютистських князівств тим, що його рушійною силою є... народні маси, які вбачають у ньому найпридатніший засіб збереження національної незалежності. (с. 171)
* В складній мережі антиліберальних політик... можуть бути лише пани та пригнічені. Єдиний вибір — або пан, або пропав. (с. 171)

=== 6. Колоніальна політика ===
* Жодна сторінка історії не є такою кровавою, як історія колоніалізму. Кров лилася марно і безглуздо. Квітучі землі були спустошені; цілі народи знищувалися і винищувалися. (с. 174)
* Ніхто не має права втручатися в справи інших, щоб захищати їхні інтереси, і ніхто не повинен вдавати, що діє безкорисливо лише в інтересах інших, коли він насправді просуває власні інтереси. (с. 175)

=== 7. Вільна торгівля ===
* Результатом протекціонізму завжди є зниження продуктивності людської праці. (с. 179, 183)
* Сьогодні всі були б багатшими, якби внаслідок захисних митних тарифів виробництво штучно не переміщувалось би з більш сприятливих місць у менш сприятливі. (с. 179)

=== 8. Свобода пересування ===
* Ліберал вимагає, щоб кожна людина мала право жити, де хоче. (с. 184)
* Міграційні бар'єри знижують продуктивність людської праці... В одній частині світу порівняно сприятливі можливості для виробництва не використовуються, тоді як в іншій частині світу використовуються менш сприятливі можливості. (с. 187)

=== 9. Сполучені Штати Європи ===
* Потрібна не заміна національного шовінізму шовінізмом, який мав би більшу, наднаціональну сутність, а радше визнання того, що будь-який вид шовінізму є помилковим. (с. 192)
* Слова «Європа» або «об'єднана Європа»... не здатні викликати почуття такого роду, як слова «Німеччина» і «німецький». (с. 194)

=== 10. Ліга Націй ===
* Для ліберала світ не закінчується на кордонах держави... Його політичне мислення охоплює все людство. (с. 195)
* Ліга Націй зберігає фундаментальний недолік усього попереднього міжнародного права: ...її інтерес полягає лише у збереженні статус-кво та забезпеченні виконання існуючих договорів. (с. 198)

=== 11. Росія ===
* Сьогодні є лише одна велика нація, яка непохитно дотримується мілітаристського ідеалу, — це росіяни. (с. 199)
* Нехай росіяни будуть росіянами. Хай роблять у своїй країні, що хочуть. Але не дайте їм вийти за межі власної землі, щоб знищити європейську цивілізацію. (с. 201)

== Глава 4. Лібералізм та політичні партії ==

=== 1. «Догматизм» лібералів ===
* Ніщо не може замінити ідеологію, яка покращує людське життя шляхом сприяння соціальному співробітництву – і найменше брехня, незалежно від того, чи вона називається «тактикою», «дипломатією» чи «компромісом». (с. 202)
* Єдиний шлях, відкритий для кожного, хто бажає повернути світ до лібералізму, це переконати своїх співгромадян у необхідності прийняття ліберальної програми. (с. 203)

=== 2. Політичні партії ===
* Лише за умови державного устрою, в якому всі громадяни користуються рівними правами... можуть існувати політичні партії, що складаються з осіб, які хочуть, щоб їхні ідеї щодо законодавства та управління втілювалися в життя. (с. 205)
* Сучасні політичні партії є поборниками не лише певних привілейованих порядків минулих днів... але й провідниками інтересів певних груп, які прагнуть отримати особливі привілеї, тобто бажають досягти статусу касти. (с. 206)
* Лібералізм пропонує програму, прийнятну для всіх... Він нікому не обіцяє особливих привілерів. (с. 207)

=== 3. Криза парламентаризму та ідея представництва особливих груп ===
* Члени парламенту... повинні бути сповнені переконання, що правильно зрозумілі інтереси всіх частин і членів суспільства збігаються і що будь-які особливі привілеї для окремих груп і класів шкодять загальному благу. (с. 217)
* Над усіма розбіжностями в поглядах має переважати переконання, що зрештою їх об'єднує спільна ціль і єдина мета, і що сперечання йдуть лише про засоби досягнення цієї мети. (с. 217)
* Неможливо позбутися цих антагонізмів, змінюючи в конституції якісь технічні моменти. Їх може подолати лише ліберальна ідеологія. (с. 222)

=== 4. Лібералізм та партії особливих інтересів ===
* Суспільство в довгостроковій перспективі не може існувати, якщо воно розділене на чітко визначені групи, кожна з яких має намір вирвати особливі привілеї для своїх членів... (с. 222)
* Для партій особливих інтересів усі політичні питання постають виключно як проблеми політичної тактики. Їхня кінцева мета визначена для них із самого початку. (с. 222)
* Привілеї, які надаються більшості, перестають бути привілеями. (с. 215)

=== 5. Партійна пропаганда та організація ===
* Основа будь-якої влади та панування є, зрештою, ідеологічною. (с. 226)
* Поразка, яку зазнав старий режим у боротьбі з лібералізмом, знадобилася для того, щоб навчити його прихильників тій істині, що в світі немає нічого могутнішого за ідеології та ідеологів. (с. 226)
* Проти ідей можна боротися лише за допомогою ідей. (с. 226)
* Вінцем організаційного процесу цих партій стало створення власних загонів озброєних людей... Вони сповіщають світ про те, що прийшов світанок ери нескінченних заворушень і війн. (с. 229)

=== 6. Лібералізм як «партія капіталу» ===
* Не можна розглядати лібералізм як партію особливих інтересів... тому що приватна власність на засоби виробництва не є привілеєм... а інститутом, що існує в інтересах усього суспільства та, відповідно, приносить користь усім. (с. 230)
* У «заможних» не більше мотивів підтримувати інститут приватної власності на засоби виробництва, ніж у «незаможних». (с. 232)
* Бути лібералом означає усвідомити, що особливі привілеї, надані невеликій групі за рахунок інших, не можуть довго зберігатися без того, щоб не викликати боротьбу (громадянську війну). (с. 233)

== 5. Майбутнє лібералізму ==
&lt;small&gt;''Примітка: Ця глава в оригіналі не має авторського поділу на підрозділи; цитати згруповано тематично для зручності.''&lt;/small&gt;

=== Про виживання цивілізації ===
* Сучасна цивілізація не загине, якщо не зробить це шляхом власного самознищення. ... Їй може настати кінець тільки в тому випадку, якщо ідеї лібералізму будуть витіснені антиліберальною ідеологією, ворожою соціальному співробітництву. (с. 234)
* Лібералізм і капіталізм створили основу, на якій базуються всі дивовижні характеристики нашого сучасного способу життя. (с. 234)

=== Про неможливість повернення до минулого ===
* Тільки наш тип економічної системи дає можливість підтримувати стиль життя, до якого ми сьогодні звикли, для такої кількості людей, що зараз населяє землю. Повернення до Середньовіччя призвело б до зникнення багатьох сотень мільйонів людей. (с. 235)
* Повернути людину до пасивності минулих періодів людської історії не простіше, ніж повернути їй безтурботність дитинства. (с. 237)

=== Про природу людини та прогрес ===
* В природі людини постійно прагнути до покращення свого матеріального становища. Якщо їй заборонити задоволення цього прагнення, людина стає тупою і жорстокою. (с. 235–236)
* Незалежно від того, добре це чи погано... є певним, що люди завжди прагнуть до покращення свого стану і завжди до цього прагнутимуть. Це невідворотна доля людини. (с. 237)

=== Про суть політичних суперечок ===
* Політичні антагонізми сьогодення — це не суперечки навколо основних питань філософії, а протилежні відповіді на питання: яким чином найшвидше і з мінімальними жертвами досягти мети, яку всі визнають. (с. 238–239)
* Ця мета, до якої прагнуть усі люди, полягає в якнайкращому задоволенні людських потреб; це процвітання і достаток. (с. 238)

=== Визначення та мета лібералізму ===
* Лібералізм — це не релігія, не світогляд, не партія особливих інтересів. ... Це ідеологія, доктрина взаємних стосунків між членами суспільства і, водночас, застосування цієї доктрини до поведінки людей у реальному суспільстві. (с. 239)
* Зменшити страждання, збільшити щастя — ось мета лібералізму. (с. 239)
* У його розпорядженні суть і доводи. Вони і мають привести його до перемоги. (с. 239)

== Джерела ==
* ''Мізес, Людвіг фон.'' Лібералізм у класичній традиції: а також статті Роль доктрин в історії людства, Ідея свободи народилася на Заході, Свобода і власність / Людвіг фон Мізес. — К. : ТОВ «Велл Букс» | «Well Books» LLC, 2024. — 304 с. — ISBN 978-617-8264-09-3.

== Див. також ==
* [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіг фон Мізес у Вікіпедії]]
* [[w:Міжнародний інститут свободи|Міжнародний інститут свободи]]
* [[w:Праксеологія|Праксеологія]]

[[Категорія:Книги Людвіга фон Мізеса]]
[[Категорія:Книги 1927]]
[[Категорія:Літературні твори]]
[[Категорія:Книги з лібералізму]]
[[Категорія:Книги, перекладені українською мовою]]

=Додатки=
==Про літературу лібералізму==
==Про термін «лібералізм»==
=Додатки до міжнародного видання=
==Роль доктрин в історії людства==
==Ідея свободи народилася на Заході==
==Свобода і власність==</text>
      <sha1>q6rssg6r3qkrxunfkk92m132qhuwsax</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159318</id>
      <parentid>159317</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T20:10:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <comment>/* Додатки до міжнародного видання */</comment>
      <origin>159318</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="48272" sha1="f8lj2p0hcsnddq7o7cv1yhyjs19lgbl" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Лібералізм у класичній традиції}}
'''«Лібералізм у класичній традиції»''' ({{lang-de|Liberalismus}}) — одна з ключових праць економіста [[w:Австрійська школа|Австрійської школи]] та лібертаріанського мислителя [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіга фон Мізеса]], вперше опублікована у 1927 році. Книга є стислим і водночас вичерпним викладом політичної та економічної філософії [[w:Класичний лібералізм|класичного лібералізму]].

Мізес обґрунтовує, що єдиним життєздатним фундаментом цивілізації є [[w:Приватна власність|приватна власність]] на засоби виробництва, а свобода особистості є нерозривною з економічною свободою. Автор піддає системній критиці [[w:Соціалізм|соціалізм]], [[w:Інтервенціонізм (економіка)|інтервенціонізм]] та [[w:Фашизм|фашизм]], стверджуючи, що будь-яке втручання держави в ринкові процеси веде до зниження загального добробуту.

Українське видання 2024 року від видавництва [[w:Well Books|«Well Books»]] містить також додаткові есеї Мізеса: «Роль доктрин в історії людства», «Ідея свободи народилася на Заході» та «Свобода і власність».

== Вступ ==

=== 1. Лібералізм ===
* Ніде ця програма не була повністю виконана. Навіть в Англії, яку називають батьківщиною лібералізму та зразковою ліберальною країною, прихильникам цієї політики так і не вдалося втілити всі їхні сподівання. В решті світу були прийняті лише частини ліберальної програми, тоді як інші, не менш важливі, були або відхилені з самого початку або відкинуті через короткий час. Лише з деяким перебільшенням можна сказати що колись світ пережив ліберальну епоху. лібералізму ніколи не дозволяли досягти повного результату. (с. 41)
* Лібералізм не є завершеною доктриною чи усталеною догмою. Навпаки, це застосування науки до суспільного життя людини. (с. 43)
* Антилібералізм прямує до загального краху цивілізації. (с. 42)

=== 2. Матеріальний добробут ===
* Вона [доктрина лібералізму] не обіцяє людям щастя й задоволення, а лише якомога повніше задовольняння всіх тих сподівань, які можуть бути задоволені матеріальними речами. (с. 44)
* Лібералізм не має на меті створити нічого, крім зовнішніх передумов для розвитку внутрішнього життя. (с. 44)

=== 3. Раціоналізм ===
* Усе, чим є людина і що робить її вищою за тварин, вона зобов'язана своєму розуму. (с. 47)
* Проблеми соціальної політики є проблемами соціальної технології, і їх розв'язання необхідно шукати... шляхом раціонального обмірковування і дослідження конкретних умов. (с. 47)

=== 4. Мета лібералізму ===
* Лібералізм завжди мав на меті благо всього суспільства, а не якоїсь окремої групи. (с. 47)
* Розумні дії відрізняються від нерозумних тим, що вони передбачають тимчасові жертви. Ці жертви є лише уявними, оскільки їх переважують сприятливі наслідки, які наступають пізніше. (с. 48)

=== 5. Лібералізм і капіталізм ===
* Можна цілком виправдано називати нашу епоху епохою капіталізму, тому що все багатство нашого часу створено завдяки капіталістичним інститутам. (с. 51)
* Організований на засадах справжньої свободи суспільний устрій влаштований таким чином, що залишає підприємцям і капіталістам лише один шлях до багатства, а саме: краще забезпечувати споживачів тим, що ті самі вважають за потрібне. (с. 52)

=== 6. Психологічні витоки антилібералізму ===
* Витоки антилібералізму... належать не до раціональної, а до психологічної сфери — образа та неврастенічний стан, який можна було б... назвати комплексом Фур'є. (с. 54)
* Завдяки самопізнанню він [невротик] повинен навчитися терпіти свою долю в житті, не шукаючи цапа-відбувайла... і він також має намагатися зрозуміти фундаментальні закони соціальної співпраці. (с. 58)

== Глава 1. Засади ліберальної політики ==

=== 1. Власність ===
* Програма лібералізму, якщо її звести до одного слова, мала б звучати так: власність, тобто приватна власність на засоби виробництва... Усі інші вимоги лібералізму випливають із цієї фундаментальної вимоги. (с. 60)
* Ліберали стверджують, що єдиною дієвою системою людської співпраці в суспільстві, заснованому на поділі праці, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 60)

=== 2. Свобода ===
* Ми стверджуємо лише те, що система, заснована на свободі для всіх працівників, гарантує найбільшу продуктивність людської праці і, отже, відповідає інтересам усіх мешканців Землі. (с. 64)
* Вільна праця здатна створити більше багатства для людства загалом, ніж праця рабів колись створювала лише для їхніх власників. (с. 64)

=== 3. Мир ===
* Ліберальна критика... починається з твердження, що не війна, а мир є батьком усіх речей. Єдине, що дозволяє людству розвиватися і відрізняє людину від тварин, це соціальна взаємодія. (с. 65)
* Поступова інтенсифікація розподілу праці можлива лише в суспільстві, в якому існує впевненість у тривалому мирі. (с. 67)

=== 4. Рівність ===
* Лібералізм ніколи не мав на меті нічого більшого, ніж це [рівність перед законом], і не міг вимагати нічого більшого... Тверезі міркування корисності... становлять аргумент на користь рівності всіх людей перед законом. (с. 70)
* Зробити негра білим понад людські сили. Але негру можна надати ті ж права, що й білій людині, і тим самим запропонувати можливість заробляти стільки ж, якщо він виробляє стільки ж. (с. 70)

=== 5. Нерівність багатства та доходів ===
* Людство сьогодні має у своєму розпорядженні загальне річне багатство... тільки тому, що в нашому суспільному устрої існує нерівність багатства і вона стимулює кожного виробляти якомога більше і з найменшими витратами. (с. 73–74)
* Розкіш сьогодні — це те, що завтра буде здаватись предметом першої необхідності. Будь-яка нова розробка спочатку виникає як предмет розкоші лише для багатих людей, щоб через деякий час стати неодмінною необхідністю. (с. 75)

=== 6. Приватна власність та етика ===
* Тривале існування суспільства як об'єднання людей, які співпрацюють і ведуть спільний спосіб життя, відповідає інтересам кожної людини. (с. 77)
* Моральним є все, що служить збереженню суспільного ладу; все, що йому шкодить, є аморальним. (с. 77)

=== 7. Держава й уряд ===
* Суспільний апарат примусу, який спонукає людей дотримуватися правил життя в суспільстві, ми називаємо державою; правила, за якими діє держава, — правом; а органи... відповідальні за управління апаратом примусу, — урядом. (с. 78)
* Лібералізм — це не анархізм... Треба бути в змозі змусити людину, яка не поважає життя, здоров'я, особисту свободу чи приватну власність інших, змиритися з правилами життя в суспільстві. (с. 79–80)

=== 8. Демократія ===
* Демократія є такою формою політичного устрою, яка робить можливим пристосування уряду до побажань людей без насильницької боротьби. Вибори... дозволяють здійснювати зміну уряду без заворушень, насильства чи кровопролиття. (с. 84)
* У довгостроковій перспективі жоден уряд не може утримуватися при владі, якщо не має підтримки громадської думки. (с. 83)

=== 9. Критика доктрини сили ===
* Тільки група, яка може покладатися на згоду керованих, здатна встановити тривалий режим... Неможливо зробити людей щасливими всупереч їхній волі. (с. 89)
* Той, хто намагатиметься зробити це [силоміць підпорядкувати людей режиму] всупереч волі людей, зрештою зазнає горя... (с. 89)

=== 10. Аргументація фашизму ===
* Придушення будь-якої опозиції через явне насильство є вкрай поганим способом залучення прихильників до своєї справи. У боротьбі між силою та ідеєю остання завжди перемагає. (с. 92–93)
* Кінцевий результат боротьби... вирішить не зброя, а ідеї. Саме вони, а не зброя, зрештою, переважують терези. (с. 93)

=== 11. Обмеження компетенції держави ===
* Надати більшості право диктувати меншості, що вона має думати, читати і робити, — це раз і назавжди зупинити прогрес. (с. 98)
* Вільна людина повинна вміти бути терпимою... Вона повинна позбутися звички викликати поліцію щоразу, як тільки їй щось не подобається. (с. 99)

=== 12. Релігійна толерантність ===
* Лібералізм проголошує толерантність до будь-якої релігійної віри... не через байдужість... а через переконання, що забезпечення миру в суспільстві має бути пріоритетним над усім і всіма. (с. 100)
* Проти дурного, безглуздого, помилкового і злого лібералізм бореться зброєю розуму, а не грубою силою і репресіями. (с. 101)

=== 13. Держава й антисоціальна поведінка ===
* Будь-яка державна діяльність — це людська дія, таке необхідне зло, яке одні люди завдають іншим. (с. 102)
* Покарання не повинно бути мстивим або каральним. Злочинець має понести покарання за законом, але не зазнати ненависті чи садизму судді, поліцейського або натовпу... (с. 102)

== Глава 2. Ліберальна економічна політика ==

=== 1. Організація економіки ===
* Ніде й ніколи не було народу, що за відсутності приватної власності піднявся б над станом найгіршої бідності та дикості, в якому життя людей ледве відрізняється від тваринного існування. (с. 105)
* Вибір існує тільки між соціалізмом, інтервенціонізмом та капіталізмом... Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 107, 124)

=== 2. Приватна власність та її критики ===
* Основою будь-якої цивілізації, включно з нашою, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 107)
* У капіталістичному суспільстві застосування засобів виробництва завжди знаходиться в руках тих, хто для цього найкраще підходить. (с. 111)
* Стимул до праці [у соціалізмі] полягає не в можливості користуватися плодами своєї праці, а в примусі до праці з боку влади і у власному почутті обов'язку. (с. 110)

=== 3. Приватна власність і уряд ===
* Будь-яка державна влада схильна не визнавати жодних обмежень для своєї діяльності та максимально розширювати сферу свого панування. (с. 111)
* Приватна власність створює для індивіда сферу, в якій він вільний від держави. Вона обмежує дію авторитарної волі. (с. 111)
* Ліберальний уряд є contradictio in adjecto. Тому треба змусити уряд прийняти лібералізм силою одностайної думки народу. (с. 112)

=== 4. Нездійсненність соціалізму ===
* Що робить соціалізм нездійсненним, так це те, що економічний розрахунок у соціалістичному суспільстві неможливий. (с. 116)
* Перед обличчям звичайних, повсякденних проблем, які створює управління економікою, соціалістичне суспільство було б безпорадним, оскільки воно не мало б можливості вести свою бухгалтерію. (с. 117)

=== 5. Втручання держави в економіку (Інтервенціонізм) ===
* Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 124)
* Наслідком штучного підвищення рівня заробітної плати... є поширення безробіття. (с. 127)
* Підтримка безробітних з боку уряду чи профспілок лише посилює зло. (с. 129, 130)

=== 6. Капіталізм як єдина можлива система організації суспільства ===
* Капіталізм є єдиною спроможною системою суспільної організації, заснованою на розподілі праці. (с. 131)
* Саме капіталізм створив технології, а не навпаки. ...Продуктивність капіталістичного способу виробництва є результатом капіталістичного менталітету. (с. 132)
* Економіка та соціологія не є більш похмурими від того, що показують нам світ таким, яким він є насправді, ніж будь-які інші науки. (с. 136)

=== 7. Картелі, монополії та лібералізм ===
* Монопольні ціни, якщо тільки вони не стали можливими завдяки втручанню з боку держави, можуть бути довготривалими лише на основі контролю над мінеральними та іншими природними ресурсами. (с. 137–138)
* Ідея всесвітнього картелю та монополії в промисловості абсолютно неспроможна. (с. 138)
* В умовах природного... розвитку економіки не спостерігається тенденції до виключення конкуренції та утворення монополій. (с. 142)

=== 8. Бюрократизація ===
* Жодне приватне підприємство, незалежно від його розміру, ніколи не може стати бюрократичним, доки воно цілком зорієнтоване на отримання прибутку. (с. 149)
* Бюрократизація приватних підприємств... є виключно результатом втручання держави. (с. 151)
* Для бюрократичного менеджменту... бракує показників, які надає розрахунок прибутків і збитків. (с. 148)

== ГЛава 3. Ліберальна зовнішня політика ==

=== 1. Границі держави ===
* Ліберальне мислення завжди має на увазі все людство, а не окремі його частини. Воно не зупиняється на обмежених групах; воно не закінчується на межі села, провінції, нації чи континенту. (с. 152)
* Мета внутрішньої політики лібералізму така ж, як і зовнішньої політики — мир. Вона спрямована на мирну співпрацю між націями, так само як і всередині кожної нації. (с. 152)
* Ліберал є громадянином світу, космополітом. (с. 153)

=== 2. Право на самовизначення ===
* Право на самовизначення щодо питання членства в державі означає: щоразу, коли жителі певної території... повідомляють, що вони більше не бажають залишатися приєднаними до держави... їхні бажання потрібно поважати і виконувати. (с. 156)
* Називати це право «правом на самовизначення націй» означає неправильне його розуміння. Це не право самовизначення обмеженої національної одиниці, а право мешканців кожної території вирішувати, до якої держави вони бажають належати. (с. 156, 158)

=== 3. Політичні передумови миру ===
* Першою вимогою в цьому плані є приватна власність. Якщо приватну власність поважають навіть під час війни... то важливий мотив для ведення війни вже виключено. (с. 160)
* Капіталістичний світ, організований на ліберальних принципах, не знає окремих «економічних» зон. У такому світі вся земна поверхня утворює єдину економічну територію. (с. 161)
* Держава, уряд, закони не повинні жодним чином займатися школою чи освітою... Виховання та навчання молоді повинні бути повністю покладені на батьків і приватні установи. (с. 163)

=== 4. Націоналізм ===
* Той факт, що люди хочуть використовувати школи, щоб відчужувати дітей від мови їхніх батьків... розпалив ненависть між націями до всепоглинаючого вогню. (с. 168)
* До тих пір, поки ліберальна програма не буде повністю втілена на територіях зі змішаною національністю, ненависть між представниками різних націй буде ставати щораз лютішою і продовжувати розпалювати нові війни та повстання. (с. 169)

=== 5. Імперіалізм ===
* Сучасний імперіалізм відрізняється від експансіоністських тенденцій абсолютистських князівств тим, що його рушійною силою є... народні маси, які вбачають у ньому найпридатніший засіб збереження національної незалежності. (с. 171)
* В складній мережі антиліберальних політик... можуть бути лише пани та пригнічені. Єдиний вибір — або пан, або пропав. (с. 171)

=== 6. Колоніальна політика ===
* Жодна сторінка історії не є такою кровавою, як історія колоніалізму. Кров лилася марно і безглуздо. Квітучі землі були спустошені; цілі народи знищувалися і винищувалися. (с. 174)
* Ніхто не має права втручатися в справи інших, щоб захищати їхні інтереси, і ніхто не повинен вдавати, що діє безкорисливо лише в інтересах інших, коли він насправді просуває власні інтереси. (с. 175)

=== 7. Вільна торгівля ===
* Результатом протекціонізму завжди є зниження продуктивності людської праці. (с. 179, 183)
* Сьогодні всі були б багатшими, якби внаслідок захисних митних тарифів виробництво штучно не переміщувалось би з більш сприятливих місць у менш сприятливі. (с. 179)

=== 8. Свобода пересування ===
* Ліберал вимагає, щоб кожна людина мала право жити, де хоче. (с. 184)
* Міграційні бар'єри знижують продуктивність людської праці... В одній частині світу порівняно сприятливі можливості для виробництва не використовуються, тоді як в іншій частині світу використовуються менш сприятливі можливості. (с. 187)

=== 9. Сполучені Штати Європи ===
* Потрібна не заміна національного шовінізму шовінізмом, який мав би більшу, наднаціональну сутність, а радше визнання того, що будь-який вид шовінізму є помилковим. (с. 192)
* Слова «Європа» або «об'єднана Європа»... не здатні викликати почуття такого роду, як слова «Німеччина» і «німецький». (с. 194)

=== 10. Ліга Націй ===
* Для ліберала світ не закінчується на кордонах держави... Його політичне мислення охоплює все людство. (с. 195)
* Ліга Націй зберігає фундаментальний недолік усього попереднього міжнародного права: ...її інтерес полягає лише у збереженні статус-кво та забезпеченні виконання існуючих договорів. (с. 198)

=== 11. Росія ===
* Сьогодні є лише одна велика нація, яка непохитно дотримується мілітаристського ідеалу, — це росіяни. (с. 199)
* Нехай росіяни будуть росіянами. Хай роблять у своїй країні, що хочуть. Але не дайте їм вийти за межі власної землі, щоб знищити європейську цивілізацію. (с. 201)

== Глава 4. Лібералізм та політичні партії ==

=== 1. «Догматизм» лібералів ===
* Ніщо не може замінити ідеологію, яка покращує людське життя шляхом сприяння соціальному співробітництву – і найменше брехня, незалежно від того, чи вона називається «тактикою», «дипломатією» чи «компромісом». (с. 202)
* Єдиний шлях, відкритий для кожного, хто бажає повернути світ до лібералізму, це переконати своїх співгромадян у необхідності прийняття ліберальної програми. (с. 203)

=== 2. Політичні партії ===
* Лише за умови державного устрою, в якому всі громадяни користуються рівними правами... можуть існувати політичні партії, що складаються з осіб, які хочуть, щоб їхні ідеї щодо законодавства та управління втілювалися в життя. (с. 205)
* Сучасні політичні партії є поборниками не лише певних привілейованих порядків минулих днів... але й провідниками інтересів певних груп, які прагнуть отримати особливі привілеї, тобто бажають досягти статусу касти. (с. 206)
* Лібералізм пропонує програму, прийнятну для всіх... Він нікому не обіцяє особливих привілерів. (с. 207)

=== 3. Криза парламентаризму та ідея представництва особливих груп ===
* Члени парламенту... повинні бути сповнені переконання, що правильно зрозумілі інтереси всіх частин і членів суспільства збігаються і що будь-які особливі привілеї для окремих груп і класів шкодять загальному благу. (с. 217)
* Над усіма розбіжностями в поглядах має переважати переконання, що зрештою їх об'єднує спільна ціль і єдина мета, і що сперечання йдуть лише про засоби досягнення цієї мети. (с. 217)
* Неможливо позбутися цих антагонізмів, змінюючи в конституції якісь технічні моменти. Їх може подолати лише ліберальна ідеологія. (с. 222)

=== 4. Лібералізм та партії особливих інтересів ===
* Суспільство в довгостроковій перспективі не може існувати, якщо воно розділене на чітко визначені групи, кожна з яких має намір вирвати особливі привілеї для своїх членів... (с. 222)
* Для партій особливих інтересів усі політичні питання постають виключно як проблеми політичної тактики. Їхня кінцева мета визначена для них із самого початку. (с. 222)
* Привілеї, які надаються більшості, перестають бути привілеями. (с. 215)

=== 5. Партійна пропаганда та організація ===
* Основа будь-якої влади та панування є, зрештою, ідеологічною. (с. 226)
* Поразка, яку зазнав старий режим у боротьбі з лібералізмом, знадобилася для того, щоб навчити його прихильників тій істині, що в світі немає нічого могутнішого за ідеології та ідеологів. (с. 226)
* Проти ідей можна боротися лише за допомогою ідей. (с. 226)
* Вінцем організаційного процесу цих партій стало створення власних загонів озброєних людей... Вони сповіщають світ про те, що прийшов світанок ери нескінченних заворушень і війн. (с. 229)

=== 6. Лібералізм як «партія капіталу» ===
* Не можна розглядати лібералізм як партію особливих інтересів... тому що приватна власність на засоби виробництва не є привілеєм... а інститутом, що існує в інтересах усього суспільства та, відповідно, приносить користь усім. (с. 230)
* У «заможних» не більше мотивів підтримувати інститут приватної власності на засоби виробництва, ніж у «незаможних». (с. 232)
* Бути лібералом означає усвідомити, що особливі привілеї, надані невеликій групі за рахунок інших, не можуть довго зберігатися без того, щоб не викликати боротьбу (громадянську війну). (с. 233)

== 5. Майбутнє лібералізму ==
&lt;small&gt;''Примітка: Ця глава в оригіналі не має авторського поділу на підрозділи; цитати згруповано тематично для зручності.''&lt;/small&gt;

=== Про виживання цивілізації ===
* Сучасна цивілізація не загине, якщо не зробить це шляхом власного самознищення. ... Їй може настати кінець тільки в тому випадку, якщо ідеї лібералізму будуть витіснені антиліберальною ідеологією, ворожою соціальному співробітництву. (с. 234)
* Лібералізм і капіталізм створили основу, на якій базуються всі дивовижні характеристики нашого сучасного способу життя. (с. 234)

=== Про неможливість повернення до минулого ===
* Тільки наш тип економічної системи дає можливість підтримувати стиль життя, до якого ми сьогодні звикли, для такої кількості людей, що зараз населяє землю. Повернення до Середньовіччя призвело б до зникнення багатьох сотень мільйонів людей. (с. 235)
* Повернути людину до пасивності минулих періодів людської історії не простіше, ніж повернути їй безтурботність дитинства. (с. 237)

=== Про природу людини та прогрес ===
* В природі людини постійно прагнути до покращення свого матеріального становища. Якщо їй заборонити задоволення цього прагнення, людина стає тупою і жорстокою. (с. 235–236)
* Незалежно від того, добре це чи погано... є певним, що люди завжди прагнуть до покращення свого стану і завжди до цього прагнутимуть. Це невідворотна доля людини. (с. 237)

=== Про суть політичних суперечок ===
* Політичні антагонізми сьогодення — це не суперечки навколо основних питань філософії, а протилежні відповіді на питання: яким чином найшвидше і з мінімальними жертвами досягти мети, яку всі визнають. (с. 238–239)
* Ця мета, до якої прагнуть усі люди, полягає в якнайкращому задоволенні людських потреб; це процвітання і достаток. (с. 238)

=== Визначення та мета лібералізму ===
* Лібералізм — це не релігія, не світогляд, не партія особливих інтересів. ... Це ідеологія, доктрина взаємних стосунків між членами суспільства і, водночас, застосування цієї доктрини до поведінки людей у реальному суспільстві. (с. 239)
* Зменшити страждання, збільшити щастя — ось мета лібералізму. (с. 239)
* У його розпорядженні суть і доводи. Вони і мають привести його до перемоги. (с. 239)

== Джерела ==
* ''Мізес, Людвіг фон.'' Лібералізм у класичній традиції: а також статті Роль доктрин в історії людства, Ідея свободи народилася на Заході, Свобода і власність / Людвіг фон Мізес. — К. : ТОВ «Велл Букс» | «Well Books» LLC, 2024. — 304 с. — ISBN 978-617-8264-09-3.

== Див. також ==
* [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіг фон Мізес у Вікіпедії]]
* [[w:Міжнародний інститут свободи|Міжнародний інститут свободи]]
* [[w:Праксеологія|Праксеологія]]

[[Категорія:Книги Людвіга фон Мізеса]]
[[Категорія:Книги 1927]]
[[Категорія:Літературні твори]]
[[Категорія:Книги з лібералізму]]
[[Категорія:Книги, перекладені українською мовою]]

=Додатки=
==Про літературу лібералізму==
==Про термін «лібералізм»==
== Додатки до міжнародного видання ==

=== Есей 1. Роль доктрин в історії людства ===

==== I. Думка і поведінка ====
* Усе, чим є людина і що робить її вищою за тварин, вона зобов'язана своєму розуму. Чому тоді ми повинні відмовлятися від використання розуму лише в сфері соціальної політики? (с. 47)
* Крім розуму в людській історії немає нічого реального і матеріального. Головними проблемами історичного дослідження є зміни у вченнях, у владі яких перебуває людина. (с. 249)
* Усе, що роблять люди, є результатом теорій, доктрин, переконань і умонастроїв, що володіють їхнім розумом. (с. 249)

==== II. Соціальна роль доктрин ====
* Доктрини не мають власного життя, вони продукт людської думки. ... Тільки в цьому сенсі ми маємо право називати доктрини кінцевими фактами. (с. 253)
* Природа не оберігає людину від захоплення згубними ідеями і створення згубних доктрин. Доктрина може бути сучасною, модною... але тим не менш бути шкідливою для людського суспільства, цивілізації та виживання. (с. 254)

==== III. Досвід і соціальні доктрини ====
* Соціально-економічний досвід не вчить нас нічому. Факти необхідно коментувати за допомогою наших теорій, вони відкриті для різних пояснень і висновків. (с. 255)
* У сфері суспільних наук чистих фактів не існує. Те, що ми вважаємо фактами, завжди є результатом способу, яким ви дивимося на світ. (с. 256)

==== IV. Доктрини і політичні проблеми ====
* Проблеми, які доводиться розв'язувати політикам, створюються не природою та природними умовами, вони визначаються поглядами людей на суспільство. (с. 257)
* Конфлікт доктрин є суперечкою про засоби, а не про кінцеві цілі. ... Політичні конфлікти є наслідком доктрин, які стверджують, що єдиний спосіб досягнення щастя — це заподіяння шкоди іншим людям. (с. 262)

==== V. Доцільність доктрин ====
* Вивчаючи доктрини, ми повинні застосовувати тільки один стандарт. Ми повинні поставити запитання, чи призведе їх застосування на практиці до досягнення тих цілей, яких люди бажають досягти. (с. 263)

==== VI. Езотеричні доктрини та популярні вірування ====
* Для історії популярне гасло може слугувати важливішим джерелом інформації, ніж ідеї, сформульовані вченими. (с. 265)

=== Есей 2. Ідея свободи народилася на Заході ===

==== I ====
* Політичне поняття свободи індивідуума означає: свобода від поліцейської сваволі. (с. 266)
* Мета всіх сучасних політичних і юридичних інститутів — захистити свободу індивідуума від зазіхань з боку уряду. (с. 266)

==== II ====
* Антилібералізм заволодів умами людей, будучи загримований під надлібералізм, тобто здійснення і втілення самих ідей свободи. Він прийшов под личиною соціалізму, комунізму, планування. (с. 269)

==== III ====
* Ліквідація всіх незгодних є умовою того, що комуністи називають свободою. (с. 283)
* Свобода передбачає наявність права вибору між згодою і незгодою. Але новою мовою свобода означає обов'язок беззастережно погоджуватися і сувору заборону на незгоду. (с. 283–284)

==== IV ====
* Жодні конституції та біллі про права самі по собі не створюють свободи. Вони лише захищають від зазіхань поліцейської влади ту свободу, яку дає індивідууму економічна система, заснована на конкуренції. (с. 273)

==== V ====
* В уряду, суспільного апарату придушення і стримування немає нічого спільного зі свободою. Суть уряду — заперечення свободи. (с. 286)
* Політична свобода — це завжди свобода від уряду й обмеження урядового втручання. (с. 286)

=== Есей 3. Свобода і власність ===

==== I ====
* Для постійно зростаючого населення традиційна система виробництва була занадто тісною. ... Правителям був відомий тільки один засіб — застосування сили для придушення протестів. (с. 278)

==== II ====
* Капіталізм — не просто масове виробництво, а масове виробництво для задоволення потреб мас. (с. 279)
* За капіталізму приватна власність на засоби виробництва є суспільною функцією. Підприємці... є довіреними особами споживачів. (с. 279)

==== III ====
* Суверенітет споживача соціалізм замінює на суверенітет диктатора або комітету диктаторів. (с. 282)
* Свобода неподільна. Людина, яка не має права здійснювати вибір із різних марок консервів або мила, також позбавлена права... обирати посадових осіб. (с. 283)

==== IV ====
* Відмовившись від свободи як плати за досягнення процвітання, росіяни уклали невдалу угоду. Зараз у них немає ні того, ні іншого. (с. 285)

==== V ====
* У ринковій економіці економічна влада перебуває в руках споживачів. (с. 290)
* Досі не зареєстровано жодного випадку, коли б бюрократи придумали і здійснили якесь промислове нововведення. (с. 290)

==== VI ====
* Проста людина прямо зацікавлена в розквіті бізнесу не тільки як споживач і працівник, а й як інвестор. (с. 291)

==== VII ====
* Індивідуалізм — відмінна риса західної соціальної філософії. Його мета — у створенні сфери, в якій індивід вільний думати, обирати і діяти. (с. 292)
* Капіталізм не винен у тому, що маси віддають перевагу боксу, а не постановці «Антігони» Софокла... Однак очевидно, що... капіталізм кожному надає шанс прагнути до них [вищих благ]. (с. 293)</text>
      <sha1>f8lj2p0hcsnddq7o7cv1yhyjs19lgbl</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159319</id>
      <parentid>159318</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T20:16:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>/* I. Думка і поведінка */</comment>
      <origin>159319</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="48621" sha1="qgqi9h8o9w830n3gorfozzuo3xfzu5n" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Лібералізм у класичній традиції}}
'''«Лібералізм у класичній традиції»''' ({{lang-de|Liberalismus}}) — одна з ключових праць економіста [[w:Австрійська школа|Австрійської школи]] та лібертаріанського мислителя [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіга фон Мізеса]], вперше опублікована у 1927 році. Книга є стислим і водночас вичерпним викладом політичної та економічної філософії [[w:Класичний лібералізм|класичного лібералізму]].

Мізес обґрунтовує, що єдиним життєздатним фундаментом цивілізації є [[w:Приватна власність|приватна власність]] на засоби виробництва, а свобода особистості є нерозривною з економічною свободою. Автор піддає системній критиці [[w:Соціалізм|соціалізм]], [[w:Інтервенціонізм (економіка)|інтервенціонізм]] та [[w:Фашизм|фашизм]], стверджуючи, що будь-яке втручання держави в ринкові процеси веде до зниження загального добробуту.

Українське видання 2024 року від видавництва [[w:Well Books|«Well Books»]] містить також додаткові есеї Мізеса: «Роль доктрин в історії людства», «Ідея свободи народилася на Заході» та «Свобода і власність».

== Вступ ==

=== 1. Лібералізм ===
* Ніде ця програма не була повністю виконана. Навіть в Англії, яку називають батьківщиною лібералізму та зразковою ліберальною країною, прихильникам цієї політики так і не вдалося втілити всі їхні сподівання. В решті світу були прийняті лише частини ліберальної програми, тоді як інші, не менш важливі, були або відхилені з самого початку або відкинуті через короткий час. Лише з деяким перебільшенням можна сказати що колись світ пережив ліберальну епоху. лібералізму ніколи не дозволяли досягти повного результату. (с. 41)
* Лібералізм не є завершеною доктриною чи усталеною догмою. Навпаки, це застосування науки до суспільного життя людини. (с. 43)
* Антилібералізм прямує до загального краху цивілізації. (с. 42)

=== 2. Матеріальний добробут ===
* Вона [доктрина лібералізму] не обіцяє людям щастя й задоволення, а лише якомога повніше задовольняння всіх тих сподівань, які можуть бути задоволені матеріальними речами. (с. 44)
* Лібералізм не має на меті створити нічого, крім зовнішніх передумов для розвитку внутрішнього життя. (с. 44)

=== 3. Раціоналізм ===
* Усе, чим є людина і що робить її вищою за тварин, вона зобов'язана своєму розуму. (с. 47)
* Проблеми соціальної політики є проблемами соціальної технології, і їх розв'язання необхідно шукати... шляхом раціонального обмірковування і дослідження конкретних умов. (с. 47)

=== 4. Мета лібералізму ===
* Лібералізм завжди мав на меті благо всього суспільства, а не якоїсь окремої групи. (с. 47)
* Розумні дії відрізняються від нерозумних тим, що вони передбачають тимчасові жертви. Ці жертви є лише уявними, оскільки їх переважують сприятливі наслідки, які наступають пізніше. (с. 48)

=== 5. Лібералізм і капіталізм ===
* Можна цілком виправдано називати нашу епоху епохою капіталізму, тому що все багатство нашого часу створено завдяки капіталістичним інститутам. (с. 51)
* Організований на засадах справжньої свободи суспільний устрій влаштований таким чином, що залишає підприємцям і капіталістам лише один шлях до багатства, а саме: краще забезпечувати споживачів тим, що ті самі вважають за потрібне. (с. 52)

=== 6. Психологічні витоки антилібералізму ===
* Витоки антилібералізму... належать не до раціональної, а до психологічної сфери — образа та неврастенічний стан, який можна було б... назвати комплексом Фур'є. (с. 54)
* Завдяки самопізнанню він [невротик] повинен навчитися терпіти свою долю в житті, не шукаючи цапа-відбувайла... і він також має намагатися зрозуміти фундаментальні закони соціальної співпраці. (с. 58)

== Глава 1. Засади ліберальної політики ==

=== 1. Власність ===
* Програма лібералізму, якщо її звести до одного слова, мала б звучати так: власність, тобто приватна власність на засоби виробництва... Усі інші вимоги лібералізму випливають із цієї фундаментальної вимоги. (с. 60)
* Ліберали стверджують, що єдиною дієвою системою людської співпраці в суспільстві, заснованому на поділі праці, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 60)

=== 2. Свобода ===
* Ми стверджуємо лише те, що система, заснована на свободі для всіх працівників, гарантує найбільшу продуктивність людської праці і, отже, відповідає інтересам усіх мешканців Землі. (с. 64)
* Вільна праця здатна створити більше багатства для людства загалом, ніж праця рабів колись створювала лише для їхніх власників. (с. 64)

=== 3. Мир ===
* Ліберальна критика... починається з твердження, що не війна, а мир є батьком усіх речей. Єдине, що дозволяє людству розвиватися і відрізняє людину від тварин, це соціальна взаємодія. (с. 65)
* Поступова інтенсифікація розподілу праці можлива лише в суспільстві, в якому існує впевненість у тривалому мирі. (с. 67)

=== 4. Рівність ===
* Лібералізм ніколи не мав на меті нічого більшого, ніж це [рівність перед законом], і не міг вимагати нічого більшого... Тверезі міркування корисності... становлять аргумент на користь рівності всіх людей перед законом. (с. 70)
* Зробити негра білим понад людські сили. Але негру можна надати ті ж права, що й білій людині, і тим самим запропонувати можливість заробляти стільки ж, якщо він виробляє стільки ж. (с. 70)

=== 5. Нерівність багатства та доходів ===
* Людство сьогодні має у своєму розпорядженні загальне річне багатство... тільки тому, що в нашому суспільному устрої існує нерівність багатства і вона стимулює кожного виробляти якомога більше і з найменшими витратами. (с. 73–74)
* Розкіш сьогодні — це те, що завтра буде здаватись предметом першої необхідності. Будь-яка нова розробка спочатку виникає як предмет розкоші лише для багатих людей, щоб через деякий час стати неодмінною необхідністю. (с. 75)

=== 6. Приватна власність та етика ===
* Тривале існування суспільства як об'єднання людей, які співпрацюють і ведуть спільний спосіб життя, відповідає інтересам кожної людини. (с. 77)
* Моральним є все, що служить збереженню суспільного ладу; все, що йому шкодить, є аморальним. (с. 77)

=== 7. Держава й уряд ===
* Суспільний апарат примусу, який спонукає людей дотримуватися правил життя в суспільстві, ми називаємо державою; правила, за якими діє держава, — правом; а органи... відповідальні за управління апаратом примусу, — урядом. (с. 78)
* Лібералізм — це не анархізм... Треба бути в змозі змусити людину, яка не поважає життя, здоров'я, особисту свободу чи приватну власність інших, змиритися з правилами життя в суспільстві. (с. 79–80)

=== 8. Демократія ===
* Демократія є такою формою політичного устрою, яка робить можливим пристосування уряду до побажань людей без насильницької боротьби. Вибори... дозволяють здійснювати зміну уряду без заворушень, насильства чи кровопролиття. (с. 84)
* У довгостроковій перспективі жоден уряд не може утримуватися при владі, якщо не має підтримки громадської думки. (с. 83)

=== 9. Критика доктрини сили ===
* Тільки група, яка може покладатися на згоду керованих, здатна встановити тривалий режим... Неможливо зробити людей щасливими всупереч їхній волі. (с. 89)
* Той, хто намагатиметься зробити це [силоміць підпорядкувати людей режиму] всупереч волі людей, зрештою зазнає горя... (с. 89)

=== 10. Аргументація фашизму ===
* Придушення будь-якої опозиції через явне насильство є вкрай поганим способом залучення прихильників до своєї справи. У боротьбі між силою та ідеєю остання завжди перемагає. (с. 92–93)
* Кінцевий результат боротьби... вирішить не зброя, а ідеї. Саме вони, а не зброя, зрештою, переважують терези. (с. 93)

=== 11. Обмеження компетенції держави ===
* Надати більшості право диктувати меншості, що вона має думати, читати і робити, — це раз і назавжди зупинити прогрес. (с. 98)
* Вільна людина повинна вміти бути терпимою... Вона повинна позбутися звички викликати поліцію щоразу, як тільки їй щось не подобається. (с. 99)

=== 12. Релігійна толерантність ===
* Лібералізм проголошує толерантність до будь-якої релігійної віри... не через байдужість... а через переконання, що забезпечення миру в суспільстві має бути пріоритетним над усім і всіма. (с. 100)
* Проти дурного, безглуздого, помилкового і злого лібералізм бореться зброєю розуму, а не грубою силою і репресіями. (с. 101)

=== 13. Держава й антисоціальна поведінка ===
* Будь-яка державна діяльність — це людська дія, таке необхідне зло, яке одні люди завдають іншим. (с. 102)
* Покарання не повинно бути мстивим або каральним. Злочинець має понести покарання за законом, але не зазнати ненависті чи садизму судді, поліцейського або натовпу... (с. 102)

== Глава 2. Ліберальна економічна політика ==

=== 1. Організація економіки ===
* Ніде й ніколи не було народу, що за відсутності приватної власності піднявся б над станом найгіршої бідності та дикості, в якому життя людей ледве відрізняється від тваринного існування. (с. 105)
* Вибір існує тільки між соціалізмом, інтервенціонізмом та капіталізмом... Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 107, 124)

=== 2. Приватна власність та її критики ===
* Основою будь-якої цивілізації, включно з нашою, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 107)
* У капіталістичному суспільстві застосування засобів виробництва завжди знаходиться в руках тих, хто для цього найкраще підходить. (с. 111)
* Стимул до праці [у соціалізмі] полягає не в можливості користуватися плодами своєї праці, а в примусі до праці з боку влади і у власному почутті обов'язку. (с. 110)

=== 3. Приватна власність і уряд ===
* Будь-яка державна влада схильна не визнавати жодних обмежень для своєї діяльності та максимально розширювати сферу свого панування. (с. 111)
* Приватна власність створює для індивіда сферу, в якій він вільний від держави. Вона обмежує дію авторитарної волі. (с. 111)
* Ліберальний уряд є contradictio in adjecto. Тому треба змусити уряд прийняти лібералізм силою одностайної думки народу. (с. 112)

=== 4. Нездійсненність соціалізму ===
* Що робить соціалізм нездійсненним, так це те, що економічний розрахунок у соціалістичному суспільстві неможливий. (с. 116)
* Перед обличчям звичайних, повсякденних проблем, які створює управління економікою, соціалістичне суспільство було б безпорадним, оскільки воно не мало б можливості вести свою бухгалтерію. (с. 117)

=== 5. Втручання держави в економіку (Інтервенціонізм) ===
* Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 124)
* Наслідком штучного підвищення рівня заробітної плати... є поширення безробіття. (с. 127)
* Підтримка безробітних з боку уряду чи профспілок лише посилює зло. (с. 129, 130)

=== 6. Капіталізм як єдина можлива система організації суспільства ===
* Капіталізм є єдиною спроможною системою суспільної організації, заснованою на розподілі праці. (с. 131)
* Саме капіталізм створив технології, а не навпаки. ...Продуктивність капіталістичного способу виробництва є результатом капіталістичного менталітету. (с. 132)
* Економіка та соціологія не є більш похмурими від того, що показують нам світ таким, яким він є насправді, ніж будь-які інші науки. (с. 136)

=== 7. Картелі, монополії та лібералізм ===
* Монопольні ціни, якщо тільки вони не стали можливими завдяки втручанню з боку держави, можуть бути довготривалими лише на основі контролю над мінеральними та іншими природними ресурсами. (с. 137–138)
* Ідея всесвітнього картелю та монополії в промисловості абсолютно неспроможна. (с. 138)
* В умовах природного... розвитку економіки не спостерігається тенденції до виключення конкуренції та утворення монополій. (с. 142)

=== 8. Бюрократизація ===
* Жодне приватне підприємство, незалежно від його розміру, ніколи не може стати бюрократичним, доки воно цілком зорієнтоване на отримання прибутку. (с. 149)
* Бюрократизація приватних підприємств... є виключно результатом втручання держави. (с. 151)
* Для бюрократичного менеджменту... бракує показників, які надає розрахунок прибутків і збитків. (с. 148)

== ГЛава 3. Ліберальна зовнішня політика ==

=== 1. Границі держави ===
* Ліберальне мислення завжди має на увазі все людство, а не окремі його частини. Воно не зупиняється на обмежених групах; воно не закінчується на межі села, провінції, нації чи континенту. (с. 152)
* Мета внутрішньої політики лібералізму така ж, як і зовнішньої політики — мир. Вона спрямована на мирну співпрацю між націями, так само як і всередині кожної нації. (с. 152)
* Ліберал є громадянином світу, космополітом. (с. 153)

=== 2. Право на самовизначення ===
* Право на самовизначення щодо питання членства в державі означає: щоразу, коли жителі певної території... повідомляють, що вони більше не бажають залишатися приєднаними до держави... їхні бажання потрібно поважати і виконувати. (с. 156)
* Називати це право «правом на самовизначення націй» означає неправильне його розуміння. Це не право самовизначення обмеженої національної одиниці, а право мешканців кожної території вирішувати, до якої держави вони бажають належати. (с. 156, 158)

=== 3. Політичні передумови миру ===
* Першою вимогою в цьому плані є приватна власність. Якщо приватну власність поважають навіть під час війни... то важливий мотив для ведення війни вже виключено. (с. 160)
* Капіталістичний світ, організований на ліберальних принципах, не знає окремих «економічних» зон. У такому світі вся земна поверхня утворює єдину економічну територію. (с. 161)
* Держава, уряд, закони не повинні жодним чином займатися школою чи освітою... Виховання та навчання молоді повинні бути повністю покладені на батьків і приватні установи. (с. 163)

=== 4. Націоналізм ===
* Той факт, що люди хочуть використовувати школи, щоб відчужувати дітей від мови їхніх батьків... розпалив ненависть між націями до всепоглинаючого вогню. (с. 168)
* До тих пір, поки ліберальна програма не буде повністю втілена на територіях зі змішаною національністю, ненависть між представниками різних націй буде ставати щораз лютішою і продовжувати розпалювати нові війни та повстання. (с. 169)

=== 5. Імперіалізм ===
* Сучасний імперіалізм відрізняється від експансіоністських тенденцій абсолютистських князівств тим, що його рушійною силою є... народні маси, які вбачають у ньому найпридатніший засіб збереження національної незалежності. (с. 171)
* В складній мережі антиліберальних політик... можуть бути лише пани та пригнічені. Єдиний вибір — або пан, або пропав. (с. 171)

=== 6. Колоніальна політика ===
* Жодна сторінка історії не є такою кровавою, як історія колоніалізму. Кров лилася марно і безглуздо. Квітучі землі були спустошені; цілі народи знищувалися і винищувалися. (с. 174)
* Ніхто не має права втручатися в справи інших, щоб захищати їхні інтереси, і ніхто не повинен вдавати, що діє безкорисливо лише в інтересах інших, коли він насправді просуває власні інтереси. (с. 175)

=== 7. Вільна торгівля ===
* Результатом протекціонізму завжди є зниження продуктивності людської праці. (с. 179, 183)
* Сьогодні всі були б багатшими, якби внаслідок захисних митних тарифів виробництво штучно не переміщувалось би з більш сприятливих місць у менш сприятливі. (с. 179)

=== 8. Свобода пересування ===
* Ліберал вимагає, щоб кожна людина мала право жити, де хоче. (с. 184)
* Міграційні бар'єри знижують продуктивність людської праці... В одній частині світу порівняно сприятливі можливості для виробництва не використовуються, тоді як в іншій частині світу використовуються менш сприятливі можливості. (с. 187)

=== 9. Сполучені Штати Європи ===
* Потрібна не заміна національного шовінізму шовінізмом, який мав би більшу, наднаціональну сутність, а радше визнання того, що будь-який вид шовінізму є помилковим. (с. 192)
* Слова «Європа» або «об'єднана Європа»... не здатні викликати почуття такого роду, як слова «Німеччина» і «німецький». (с. 194)

=== 10. Ліга Націй ===
* Для ліберала світ не закінчується на кордонах держави... Його політичне мислення охоплює все людство. (с. 195)
* Ліга Націй зберігає фундаментальний недолік усього попереднього міжнародного права: ...її інтерес полягає лише у збереженні статус-кво та забезпеченні виконання існуючих договорів. (с. 198)

=== 11. Росія ===
* Сьогодні є лише одна велика нація, яка непохитно дотримується мілітаристського ідеалу, — це росіяни. (с. 199)
* Нехай росіяни будуть росіянами. Хай роблять у своїй країні, що хочуть. Але не дайте їм вийти за межі власної землі, щоб знищити європейську цивілізацію. (с. 201)

== Глава 4. Лібералізм та політичні партії ==

=== 1. «Догматизм» лібералів ===
* Ніщо не може замінити ідеологію, яка покращує людське життя шляхом сприяння соціальному співробітництву – і найменше брехня, незалежно від того, чи вона називається «тактикою», «дипломатією» чи «компромісом». (с. 202)
* Єдиний шлях, відкритий для кожного, хто бажає повернути світ до лібералізму, це переконати своїх співгромадян у необхідності прийняття ліберальної програми. (с. 203)

=== 2. Політичні партії ===
* Лише за умови державного устрою, в якому всі громадяни користуються рівними правами... можуть існувати політичні партії, що складаються з осіб, які хочуть, щоб їхні ідеї щодо законодавства та управління втілювалися в життя. (с. 205)
* Сучасні політичні партії є поборниками не лише певних привілейованих порядків минулих днів... але й провідниками інтересів певних груп, які прагнуть отримати особливі привілеї, тобто бажають досягти статусу касти. (с. 206)
* Лібералізм пропонує програму, прийнятну для всіх... Він нікому не обіцяє особливих привілерів. (с. 207)

=== 3. Криза парламентаризму та ідея представництва особливих груп ===
* Члени парламенту... повинні бути сповнені переконання, що правильно зрозумілі інтереси всіх частин і членів суспільства збігаються і що будь-які особливі привілеї для окремих груп і класів шкодять загальному благу. (с. 217)
* Над усіма розбіжностями в поглядах має переважати переконання, що зрештою їх об'єднує спільна ціль і єдина мета, і що сперечання йдуть лише про засоби досягнення цієї мети. (с. 217)
* Неможливо позбутися цих антагонізмів, змінюючи в конституції якісь технічні моменти. Їх може подолати лише ліберальна ідеологія. (с. 222)

=== 4. Лібералізм та партії особливих інтересів ===
* Суспільство в довгостроковій перспективі не може існувати, якщо воно розділене на чітко визначені групи, кожна з яких має намір вирвати особливі привілеї для своїх членів... (с. 222)
* Для партій особливих інтересів усі політичні питання постають виключно як проблеми політичної тактики. Їхня кінцева мета визначена для них із самого початку. (с. 222)
* Привілеї, які надаються більшості, перестають бути привілеями. (с. 215)

=== 5. Партійна пропаганда та організація ===
* Основа будь-якої влади та панування є, зрештою, ідеологічною. (с. 226)
* Поразка, яку зазнав старий режим у боротьбі з лібералізмом, знадобилася для того, щоб навчити його прихильників тій істині, що в світі немає нічого могутнішого за ідеології та ідеологів. (с. 226)
* Проти ідей можна боротися лише за допомогою ідей. (с. 226)
* Вінцем організаційного процесу цих партій стало створення власних загонів озброєних людей... Вони сповіщають світ про те, що прийшов світанок ери нескінченних заворушень і війн. (с. 229)

=== 6. Лібералізм як «партія капіталу» ===
* Не можна розглядати лібералізм як партію особливих інтересів... тому що приватна власність на засоби виробництва не є привілеєм... а інститутом, що існує в інтересах усього суспільства та, відповідно, приносить користь усім. (с. 230)
* У «заможних» не більше мотивів підтримувати інститут приватної власності на засоби виробництва, ніж у «незаможних». (с. 232)
* Бути лібералом означає усвідомити, що особливі привілеї, надані невеликій групі за рахунок інших, не можуть довго зберігатися без того, щоб не викликати боротьбу (громадянську війну). (с. 233)

== 5. Майбутнє лібералізму ==
&lt;small&gt;''Примітка: Ця глава в оригіналі не має авторського поділу на підрозділи; цитати згруповано тематично для зручності.''&lt;/small&gt;

=== Про виживання цивілізації ===
* Сучасна цивілізація не загине, якщо не зробить це шляхом власного самознищення. ... Їй може настати кінець тільки в тому випадку, якщо ідеї лібералізму будуть витіснені антиліберальною ідеологією, ворожою соціальному співробітництву. (с. 234)
* Лібералізм і капіталізм створили основу, на якій базуються всі дивовижні характеристики нашого сучасного способу життя. (с. 234)

=== Про неможливість повернення до минулого ===
* Тільки наш тип економічної системи дає можливість підтримувати стиль життя, до якого ми сьогодні звикли, для такої кількості людей, що зараз населяє землю. Повернення до Середньовіччя призвело б до зникнення багатьох сотень мільйонів людей. (с. 235)
* Повернути людину до пасивності минулих періодів людської історії не простіше, ніж повернути їй безтурботність дитинства. (с. 237)

=== Про природу людини та прогрес ===
* В природі людини постійно прагнути до покращення свого матеріального становища. Якщо їй заборонити задоволення цього прагнення, людина стає тупою і жорстокою. (с. 235–236)
* Незалежно від того, добре це чи погано... є певним, що люди завжди прагнуть до покращення свого стану і завжди до цього прагнутимуть. Це невідворотна доля людини. (с. 237)

=== Про суть політичних суперечок ===
* Політичні антагонізми сьогодення — це не суперечки навколо основних питань філософії, а протилежні відповіді на питання: яким чином найшвидше і з мінімальними жертвами досягти мети, яку всі визнають. (с. 238–239)
* Ця мета, до якої прагнуть усі люди, полягає в якнайкращому задоволенні людських потреб; це процвітання і достаток. (с. 238)

=== Визначення та мета лібералізму ===
* Лібералізм — це не релігія, не світогляд, не партія особливих інтересів. ... Це ідеологія, доктрина взаємних стосунків між членами суспільства і, водночас, застосування цієї доктрини до поведінки людей у реальному суспільстві. (с. 239)
* Зменшити страждання, збільшити щастя — ось мета лібералізму. (с. 239)
* У його розпорядженні суть і доводи. Вони і мають привести його до перемоги. (с. 239)

== Джерела ==
* ''Мізес, Людвіг фон.'' Лібералізм у класичній традиції: а також статті Роль доктрин в історії людства, Ідея свободи народилася на Заході, Свобода і власність / Людвіг фон Мізес. — К. : ТОВ «Велл Букс» | «Well Books» LLC, 2024. — 304 с. — ISBN 978-617-8264-09-3.

== Див. також ==
* [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіг фон Мізес у Вікіпедії]]
* [[w:Міжнародний інститут свободи|Міжнародний інститут свободи]]
* [[w:Праксеологія|Праксеологія]]

[[Категорія:Книги Людвіга фон Мізеса]]
[[Категорія:Книги 1927]]
[[Категорія:Літературні твори]]
[[Категорія:Книги з лібералізму]]
[[Категорія:Книги, перекладені українською мовою]]

=Додатки=
==Про літературу лібералізму==
==Про термін «лібералізм»==
== Додатки до міжнародного видання ==

=== Есей 1. Роль доктрин в історії людства ===

==== I. Думка і поведінка ====
* Усе, чим є людина і що робить її вищою за тварин, вона зобов'язана своєму розуму. Чому тоді ми повинні відмовлятися від використання розуму лише в сфері соціальної політики? (с. 47) &lt;small&gt;''— примітка: ця теза вперше формулюється автором тут, а згодом наводиться як ключовий аргумент на початку есею «Роль доктрин в історії людства» (с. 249) із посиланням на першоджерело.''&lt;/small&gt;
* Крім розуму в людській історії немає нічого реального і матеріального. Головними проблемами історичного дослідження є зміни у вченнях, у владі яких перебуває людина. (с. 249)
* Усе, що роблять люди, є результатом теорій, доктрин, переконань і умонастроїв, що володіють їхнім розумом. (с. 249)

==== II. Соціальна роль доктрин ====
* Доктрини не мають власного життя, вони продукт людської думки. ... Тільки в цьому сенсі ми маємо право називати доктрини кінцевими фактами. (с. 253)
* Природа не оберігає людину від захоплення згубними ідеями і створення згубних доктрин. Доктрина може бути сучасною, модною... але тим не менш бути шкідливою для людського суспільства, цивілізації та виживання. (с. 254)

==== III. Досвід і соціальні доктрини ====
* Соціально-економічний досвід не вчить нас нічому. Факти необхідно коментувати за допомогою наших теорій, вони відкриті для різних пояснень і висновків. (с. 255)
* У сфері суспільних наук чистих фактів не існує. Те, що ми вважаємо фактами, завжди є результатом способу, яким ви дивимося на світ. (с. 256)

==== IV. Доктрини і політичні проблеми ====
* Проблеми, які доводиться розв'язувати політикам, створюються не природою та природними умовами, вони визначаються поглядами людей на суспільство. (с. 257)
* Конфлікт доктрин є суперечкою про засоби, а не про кінцеві цілі. ... Політичні конфлікти є наслідком доктрин, які стверджують, що єдиний спосіб досягнення щастя — це заподіяння шкоди іншим людям. (с. 262)

==== V. Доцільність доктрин ====
* Вивчаючи доктрини, ми повинні застосовувати тільки один стандарт. Ми повинні поставити запитання, чи призведе їх застосування на практиці до досягнення тих цілей, яких люди бажають досягти. (с. 263)

==== VI. Езотеричні доктрини та популярні вірування ====
* Для історії популярне гасло може слугувати важливішим джерелом інформації, ніж ідеї, сформульовані вченими. (с. 265)

=== Есей 2. Ідея свободи народилася на Заході ===

==== I ====
* Політичне поняття свободи індивідуума означає: свобода від поліцейської сваволі. (с. 266)
* Мета всіх сучасних політичних і юридичних інститутів — захистити свободу індивідуума від зазіхань з боку уряду. (с. 266)

==== II ====
* Антилібералізм заволодів умами людей, будучи загримований під надлібералізм, тобто здійснення і втілення самих ідей свободи. Він прийшов под личиною соціалізму, комунізму, планування. (с. 269)

==== III ====
* Ліквідація всіх незгодних є умовою того, що комуністи називають свободою. (с. 283)
* Свобода передбачає наявність права вибору між згодою і незгодою. Але новою мовою свобода означає обов'язок беззастережно погоджуватися і сувору заборону на незгоду. (с. 283–284)

==== IV ====
* Жодні конституції та біллі про права самі по собі не створюють свободи. Вони лише захищають від зазіхань поліцейської влади ту свободу, яку дає індивідууму економічна система, заснована на конкуренції. (с. 273)

==== V ====
* В уряду, суспільного апарату придушення і стримування немає нічого спільного зі свободою. Суть уряду — заперечення свободи. (с. 286)
* Політична свобода — це завжди свобода від уряду й обмеження урядового втручання. (с. 286)

=== Есей 3. Свобода і власність ===

==== I ====
* Для постійно зростаючого населення традиційна система виробництва була занадто тісною. ... Правителям був відомий тільки один засіб — застосування сили для придушення протестів. (с. 278)

==== II ====
* Капіталізм — не просто масове виробництво, а масове виробництво для задоволення потреб мас. (с. 279)
* За капіталізму приватна власність на засоби виробництва є суспільною функцією. Підприємці... є довіреними особами споживачів. (с. 279)

==== III ====
* Суверенітет споживача соціалізм замінює на суверенітет диктатора або комітету диктаторів. (с. 282)
* Свобода неподільна. Людина, яка не має права здійснювати вибір із різних марок консервів або мила, також позбавлена права... обирати посадових осіб. (с. 283)

==== IV ====
* Відмовившись від свободи як плати за досягнення процвітання, росіяни уклали невдалу угоду. Зараз у них немає ні того, ні іншого. (с. 285)

==== V ====
* У ринковій економіці економічна влада перебуває в руках споживачів. (с. 290)
* Досі не зареєстровано жодного випадку, коли б бюрократи придумали і здійснили якесь промислове нововведення. (с. 290)

==== VI ====
* Проста людина прямо зацікавлена в розквіті бізнесу не тільки як споживач і працівник, а й як інвестор. (с. 291)

==== VII ====
* Індивідуалізм — відмінна риса західної соціальної філософії. Його мета — у створенні сфери, в якій індивід вільний думати, обирати і діяти. (с. 292)
* Капіталізм не винен у тому, що маси віддають перевагу боксу, а не постановці «Антігони» Софокла... Однак очевидно, що... капіталізм кожному надає шанс прагнути до них [вищих благ]. (с. 293)</text>
      <sha1>qgqi9h8o9w830n3gorfozzuo3xfzu5n</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159320</id>
      <parentid>159319</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T20:23:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <comment>/* Додатки */</comment>
      <origin>159320</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="53472" sha1="hu4dnisw661athvjqmzjj6fune0c3ky" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Лібералізм у класичній традиції}}
'''«Лібералізм у класичній традиції»''' ({{lang-de|Liberalismus}}) — одна з ключових праць економіста [[w:Австрійська школа|Австрійської школи]] та лібертаріанського мислителя [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіга фон Мізеса]], вперше опублікована у 1927 році. Книга є стислим і водночас вичерпним викладом політичної та економічної філософії [[w:Класичний лібералізм|класичного лібералізму]].

Мізес обґрунтовує, що єдиним життєздатним фундаментом цивілізації є [[w:Приватна власність|приватна власність]] на засоби виробництва, а свобода особистості є нерозривною з економічною свободою. Автор піддає системній критиці [[w:Соціалізм|соціалізм]], [[w:Інтервенціонізм (економіка)|інтервенціонізм]] та [[w:Фашизм|фашизм]], стверджуючи, що будь-яке втручання держави в ринкові процеси веде до зниження загального добробуту.

Українське видання 2024 року від видавництва [[w:Well Books|«Well Books»]] містить також додаткові есеї Мізеса: «Роль доктрин в історії людства», «Ідея свободи народилася на Заході» та «Свобода і власність».

== Вступ ==

=== 1. Лібералізм ===
* Ніде ця програма не була повністю виконана. Навіть в Англії, яку називають батьківщиною лібералізму та зразковою ліберальною країною, прихильникам цієї політики так і не вдалося втілити всі їхні сподівання. В решті світу були прийняті лише частини ліберальної програми, тоді як інші, не менш важливі, були або відхилені з самого початку або відкинуті через короткий час. Лише з деяким перебільшенням можна сказати що колись світ пережив ліберальну епоху. лібералізму ніколи не дозволяли досягти повного результату. (с. 41)
* Лібералізм не є завершеною доктриною чи усталеною догмою. Навпаки, це застосування науки до суспільного життя людини. (с. 43)
* Антилібералізм прямує до загального краху цивілізації. (с. 42)

=== 2. Матеріальний добробут ===
* Вона [доктрина лібералізму] не обіцяє людям щастя й задоволення, а лише якомога повніше задовольняння всіх тих сподівань, які можуть бути задоволені матеріальними речами. (с. 44)
* Лібералізм не має на меті створити нічого, крім зовнішніх передумов для розвитку внутрішнього життя. (с. 44)

=== 3. Раціоналізм ===
* Усе, чим є людина і що робить її вищою за тварин, вона зобов'язана своєму розуму. (с. 47)
* Проблеми соціальної політики є проблемами соціальної технології, і їх розв'язання необхідно шукати... шляхом раціонального обмірковування і дослідження конкретних умов. (с. 47)

=== 4. Мета лібералізму ===
* Лібералізм завжди мав на меті благо всього суспільства, а не якоїсь окремої групи. (с. 47)
* Розумні дії відрізняються від нерозумних тим, що вони передбачають тимчасові жертви. Ці жертви є лише уявними, оскільки їх переважують сприятливі наслідки, які наступають пізніше. (с. 48)

=== 5. Лібералізм і капіталізм ===
* Можна цілком виправдано називати нашу епоху епохою капіталізму, тому що все багатство нашого часу створено завдяки капіталістичним інститутам. (с. 51)
* Організований на засадах справжньої свободи суспільний устрій влаштований таким чином, що залишає підприємцям і капіталістам лише один шлях до багатства, а саме: краще забезпечувати споживачів тим, що ті самі вважають за потрібне. (с. 52)

=== 6. Психологічні витоки антилібералізму ===
* Витоки антилібералізму... належать не до раціональної, а до психологічної сфери — образа та неврастенічний стан, який можна було б... назвати комплексом Фур'є. (с. 54)
* Завдяки самопізнанню він [невротик] повинен навчитися терпіти свою долю в житті, не шукаючи цапа-відбувайла... і він також має намагатися зрозуміти фундаментальні закони соціальної співпраці. (с. 58)

== Глава 1. Засади ліберальної політики ==

=== 1. Власність ===
* Програма лібералізму, якщо її звести до одного слова, мала б звучати так: власність, тобто приватна власність на засоби виробництва... Усі інші вимоги лібералізму випливають із цієї фундаментальної вимоги. (с. 60)
* Ліберали стверджують, що єдиною дієвою системою людської співпраці в суспільстві, заснованому на поділі праці, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 60)

=== 2. Свобода ===
* Ми стверджуємо лише те, що система, заснована на свободі для всіх працівників, гарантує найбільшу продуктивність людської праці і, отже, відповідає інтересам усіх мешканців Землі. (с. 64)
* Вільна праця здатна створити більше багатства для людства загалом, ніж праця рабів колись створювала лише для їхніх власників. (с. 64)

=== 3. Мир ===
* Ліберальна критика... починається з твердження, що не війна, а мир є батьком усіх речей. Єдине, що дозволяє людству розвиватися і відрізняє людину від тварин, це соціальна взаємодія. (с. 65)
* Поступова інтенсифікація розподілу праці можлива лише в суспільстві, в якому існує впевненість у тривалому мирі. (с. 67)

=== 4. Рівність ===
* Лібералізм ніколи не мав на меті нічого більшого, ніж це [рівність перед законом], і не міг вимагати нічого більшого... Тверезі міркування корисності... становлять аргумент на користь рівності всіх людей перед законом. (с. 70)
* Зробити негра білим понад людські сили. Але негру можна надати ті ж права, що й білій людині, і тим самим запропонувати можливість заробляти стільки ж, якщо він виробляє стільки ж. (с. 70)

=== 5. Нерівність багатства та доходів ===
* Людство сьогодні має у своєму розпорядженні загальне річне багатство... тільки тому, що в нашому суспільному устрої існує нерівність багатства і вона стимулює кожного виробляти якомога більше і з найменшими витратами. (с. 73–74)
* Розкіш сьогодні — це те, що завтра буде здаватись предметом першої необхідності. Будь-яка нова розробка спочатку виникає як предмет розкоші лише для багатих людей, щоб через деякий час стати неодмінною необхідністю. (с. 75)

=== 6. Приватна власність та етика ===
* Тривале існування суспільства як об'єднання людей, які співпрацюють і ведуть спільний спосіб життя, відповідає інтересам кожної людини. (с. 77)
* Моральним є все, що служить збереженню суспільного ладу; все, що йому шкодить, є аморальним. (с. 77)

=== 7. Держава й уряд ===
* Суспільний апарат примусу, який спонукає людей дотримуватися правил життя в суспільстві, ми називаємо державою; правила, за якими діє держава, — правом; а органи... відповідальні за управління апаратом примусу, — урядом. (с. 78)
* Лібералізм — це не анархізм... Треба бути в змозі змусити людину, яка не поважає життя, здоров'я, особисту свободу чи приватну власність інших, змиритися з правилами життя в суспільстві. (с. 79–80)

=== 8. Демократія ===
* Демократія є такою формою політичного устрою, яка робить можливим пристосування уряду до побажань людей без насильницької боротьби. Вибори... дозволяють здійснювати зміну уряду без заворушень, насильства чи кровопролиття. (с. 84)
* У довгостроковій перспективі жоден уряд не може утримуватися при владі, якщо не має підтримки громадської думки. (с. 83)

=== 9. Критика доктрини сили ===
* Тільки група, яка може покладатися на згоду керованих, здатна встановити тривалий режим... Неможливо зробити людей щасливими всупереч їхній волі. (с. 89)
* Той, хто намагатиметься зробити це [силоміць підпорядкувати людей режиму] всупереч волі людей, зрештою зазнає горя... (с. 89)

=== 10. Аргументація фашизму ===
* Придушення будь-якої опозиції через явне насильство є вкрай поганим способом залучення прихильників до своєї справи. У боротьбі між силою та ідеєю остання завжди перемагає. (с. 92–93)
* Кінцевий результат боротьби... вирішить не зброя, а ідеї. Саме вони, а не зброя, зрештою, переважують терези. (с. 93)

=== 11. Обмеження компетенції держави ===
* Надати більшості право диктувати меншості, що вона має думати, читати і робити, — це раз і назавжди зупинити прогрес. (с. 98)
* Вільна людина повинна вміти бути терпимою... Вона повинна позбутися звички викликати поліцію щоразу, як тільки їй щось не подобається. (с. 99)

=== 12. Релігійна толерантність ===
* Лібералізм проголошує толерантність до будь-якої релігійної віри... не через байдужість... а через переконання, що забезпечення миру в суспільстві має бути пріоритетним над усім і всіма. (с. 100)
* Проти дурного, безглуздого, помилкового і злого лібералізм бореться зброєю розуму, а не грубою силою і репресіями. (с. 101)

=== 13. Держава й антисоціальна поведінка ===
* Будь-яка державна діяльність — це людська дія, таке необхідне зло, яке одні люди завдають іншим. (с. 102)
* Покарання не повинно бути мстивим або каральним. Злочинець має понести покарання за законом, але не зазнати ненависті чи садизму судді, поліцейського або натовпу... (с. 102)

== Глава 2. Ліберальна економічна політика ==

=== 1. Організація економіки ===
* Ніде й ніколи не було народу, що за відсутності приватної власності піднявся б над станом найгіршої бідності та дикості, в якому життя людей ледве відрізняється від тваринного існування. (с. 105)
* Вибір існує тільки між соціалізмом, інтервенціонізмом та капіталізмом... Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 107, 124)

=== 2. Приватна власність та її критики ===
* Основою будь-якої цивілізації, включно з нашою, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 107)
* У капіталістичному суспільстві застосування засобів виробництва завжди знаходиться в руках тих, хто для цього найкраще підходить. (с. 111)
* Стимул до праці [у соціалізмі] полягає не в можливості користуватися плодами своєї праці, а в примусі до праці з боку влади і у власному почутті обов'язку. (с. 110)

=== 3. Приватна власність і уряд ===
* Будь-яка державна влада схильна не визнавати жодних обмежень для своєї діяльності та максимально розширювати сферу свого панування. (с. 111)
* Приватна власність створює для індивіда сферу, в якій він вільний від держави. Вона обмежує дію авторитарної волі. (с. 111)
* Ліберальний уряд є contradictio in adjecto. Тому треба змусити уряд прийняти лібералізм силою одностайної думки народу. (с. 112)

=== 4. Нездійсненність соціалізму ===
* Що робить соціалізм нездійсненним, так це те, що економічний розрахунок у соціалістичному суспільстві неможливий. (с. 116)
* Перед обличчям звичайних, повсякденних проблем, які створює управління економікою, соціалістичне суспільство було б безпорадним, оскільки воно не мало б можливості вести свою бухгалтерію. (с. 117)

=== 5. Втручання держави в економіку (Інтервенціонізм) ===
* Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 124)
* Наслідком штучного підвищення рівня заробітної плати... є поширення безробіття. (с. 127)
* Підтримка безробітних з боку уряду чи профспілок лише посилює зло. (с. 129, 130)

=== 6. Капіталізм як єдина можлива система організації суспільства ===
* Капіталізм є єдиною спроможною системою суспільної організації, заснованою на розподілі праці. (с. 131)
* Саме капіталізм створив технології, а не навпаки. ...Продуктивність капіталістичного способу виробництва є результатом капіталістичного менталітету. (с. 132)
* Економіка та соціологія не є більш похмурими від того, що показують нам світ таким, яким він є насправді, ніж будь-які інші науки. (с. 136)

=== 7. Картелі, монополії та лібералізм ===
* Монопольні ціни, якщо тільки вони не стали можливими завдяки втручанню з боку держави, можуть бути довготривалими лише на основі контролю над мінеральними та іншими природними ресурсами. (с. 137–138)
* Ідея всесвітнього картелю та монополії в промисловості абсолютно неспроможна. (с. 138)
* В умовах природного... розвитку економіки не спостерігається тенденції до виключення конкуренції та утворення монополій. (с. 142)

=== 8. Бюрократизація ===
* Жодне приватне підприємство, незалежно від його розміру, ніколи не може стати бюрократичним, доки воно цілком зорієнтоване на отримання прибутку. (с. 149)
* Бюрократизація приватних підприємств... є виключно результатом втручання держави. (с. 151)
* Для бюрократичного менеджменту... бракує показників, які надає розрахунок прибутків і збитків. (с. 148)

== ГЛава 3. Ліберальна зовнішня політика ==

=== 1. Границі держави ===
* Ліберальне мислення завжди має на увазі все людство, а не окремі його частини. Воно не зупиняється на обмежених групах; воно не закінчується на межі села, провінції, нації чи континенту. (с. 152)
* Мета внутрішньої політики лібералізму така ж, як і зовнішньої політики — мир. Вона спрямована на мирну співпрацю між націями, так само як і всередині кожної нації. (с. 152)
* Ліберал є громадянином світу, космополітом. (с. 153)

=== 2. Право на самовизначення ===
* Право на самовизначення щодо питання членства в державі означає: щоразу, коли жителі певної території... повідомляють, що вони більше не бажають залишатися приєднаними до держави... їхні бажання потрібно поважати і виконувати. (с. 156)
* Називати це право «правом на самовизначення націй» означає неправильне його розуміння. Це не право самовизначення обмеженої національної одиниці, а право мешканців кожної території вирішувати, до якої держави вони бажають належати. (с. 156, 158)

=== 3. Політичні передумови миру ===
* Першою вимогою в цьому плані є приватна власність. Якщо приватну власність поважають навіть під час війни... то важливий мотив для ведення війни вже виключено. (с. 160)
* Капіталістичний світ, організований на ліберальних принципах, не знає окремих «економічних» зон. У такому світі вся земна поверхня утворює єдину економічну територію. (с. 161)
* Держава, уряд, закони не повинні жодним чином займатися школою чи освітою... Виховання та навчання молоді повинні бути повністю покладені на батьків і приватні установи. (с. 163)

=== 4. Націоналізм ===
* Той факт, що люди хочуть використовувати школи, щоб відчужувати дітей від мови їхніх батьків... розпалив ненависть між націями до всепоглинаючого вогню. (с. 168)
* До тих пір, поки ліберальна програма не буде повністю втілена на територіях зі змішаною національністю, ненависть між представниками різних націй буде ставати щораз лютішою і продовжувати розпалювати нові війни та повстання. (с. 169)

=== 5. Імперіалізм ===
* Сучасний імперіалізм відрізняється від експансіоністських тенденцій абсолютистських князівств тим, що його рушійною силою є... народні маси, які вбачають у ньому найпридатніший засіб збереження національної незалежності. (с. 171)
* В складній мережі антиліберальних політик... можуть бути лише пани та пригнічені. Єдиний вибір — або пан, або пропав. (с. 171)

=== 6. Колоніальна політика ===
* Жодна сторінка історії не є такою кровавою, як історія колоніалізму. Кров лилася марно і безглуздо. Квітучі землі були спустошені; цілі народи знищувалися і винищувалися. (с. 174)
* Ніхто не має права втручатися в справи інших, щоб захищати їхні інтереси, і ніхто не повинен вдавати, що діє безкорисливо лише в інтересах інших, коли він насправді просуває власні інтереси. (с. 175)

=== 7. Вільна торгівля ===
* Результатом протекціонізму завжди є зниження продуктивності людської праці. (с. 179, 183)
* Сьогодні всі були б багатшими, якби внаслідок захисних митних тарифів виробництво штучно не переміщувалось би з більш сприятливих місць у менш сприятливі. (с. 179)

=== 8. Свобода пересування ===
* Ліберал вимагає, щоб кожна людина мала право жити, де хоче. (с. 184)
* Міграційні бар'єри знижують продуктивність людської праці... В одній частині світу порівняно сприятливі можливості для виробництва не використовуються, тоді як в іншій частині світу використовуються менш сприятливі можливості. (с. 187)

=== 9. Сполучені Штати Європи ===
* Потрібна не заміна національного шовінізму шовінізмом, який мав би більшу, наднаціональну сутність, а радше визнання того, що будь-який вид шовінізму є помилковим. (с. 192)
* Слова «Європа» або «об'єднана Європа»... не здатні викликати почуття такого роду, як слова «Німеччина» і «німецький». (с. 194)

=== 10. Ліга Націй ===
* Для ліберала світ не закінчується на кордонах держави... Його політичне мислення охоплює все людство. (с. 195)
* Ліга Націй зберігає фундаментальний недолік усього попереднього міжнародного права: ...її інтерес полягає лише у збереженні статус-кво та забезпеченні виконання існуючих договорів. (с. 198)

=== 11. Росія ===
* Сьогодні є лише одна велика нація, яка непохитно дотримується мілітаристського ідеалу, — це росіяни. (с. 199)
* Нехай росіяни будуть росіянами. Хай роблять у своїй країні, що хочуть. Але не дайте їм вийти за межі власної землі, щоб знищити європейську цивілізацію. (с. 201)

== Глава 4. Лібералізм та політичні партії ==

=== 1. «Догматизм» лібералів ===
* Ніщо не може замінити ідеологію, яка покращує людське життя шляхом сприяння соціальному співробітництву – і найменше брехня, незалежно від того, чи вона називається «тактикою», «дипломатією» чи «компромісом». (с. 202)
* Єдиний шлях, відкритий для кожного, хто бажає повернути світ до лібералізму, це переконати своїх співгромадян у необхідності прийняття ліберальної програми. (с. 203)

=== 2. Політичні партії ===
* Лише за умови державного устрою, в якому всі громадяни користуються рівними правами... можуть існувати політичні партії, що складаються з осіб, які хочуть, щоб їхні ідеї щодо законодавства та управління втілювалися в життя. (с. 205)
* Сучасні політичні партії є поборниками не лише певних привілейованих порядків минулих днів... але й провідниками інтересів певних груп, які прагнуть отримати особливі привілеї, тобто бажають досягти статусу касти. (с. 206)
* Лібералізм пропонує програму, прийнятну для всіх... Він нікому не обіцяє особливих привілерів. (с. 207)

=== 3. Криза парламентаризму та ідея представництва особливих груп ===
* Члени парламенту... повинні бути сповнені переконання, що правильно зрозумілі інтереси всіх частин і членів суспільства збігаються і що будь-які особливі привілеї для окремих груп і класів шкодять загальному благу. (с. 217)
* Над усіма розбіжностями в поглядах має переважати переконання, що зрештою їх об'єднує спільна ціль і єдина мета, і що сперечання йдуть лише про засоби досягнення цієї мети. (с. 217)
* Неможливо позбутися цих антагонізмів, змінюючи в конституції якісь технічні моменти. Їх може подолати лише ліберальна ідеологія. (с. 222)

=== 4. Лібералізм та партії особливих інтересів ===
* Суспільство в довгостроковій перспективі не може існувати, якщо воно розділене на чітко визначені групи, кожна з яких має намір вирвати особливі привілеї для своїх членів... (с. 222)
* Для партій особливих інтересів усі політичні питання постають виключно як проблеми політичної тактики. Їхня кінцева мета визначена для них із самого початку. (с. 222)
* Привілеї, які надаються більшості, перестають бути привілеями. (с. 215)

=== 5. Партійна пропаганда та організація ===
* Основа будь-якої влади та панування є, зрештою, ідеологічною. (с. 226)
* Поразка, яку зазнав старий режим у боротьбі з лібералізмом, знадобилася для того, щоб навчити його прихильників тій істині, що в світі немає нічого могутнішого за ідеології та ідеологів. (с. 226)
* Проти ідей можна боротися лише за допомогою ідей. (с. 226)
* Вінцем організаційного процесу цих партій стало створення власних загонів озброєних людей... Вони сповіщають світ про те, що прийшов світанок ери нескінченних заворушень і війн. (с. 229)

=== 6. Лібералізм як «партія капіталу» ===
* Не можна розглядати лібералізм як партію особливих інтересів... тому що приватна власність на засоби виробництва не є привілеєм... а інститутом, що існує в інтересах усього суспільства та, відповідно, приносить користь усім. (с. 230)
* У «заможних» не більше мотивів підтримувати інститут приватної власності на засоби виробництва, ніж у «незаможних». (с. 232)
* Бути лібералом означає усвідомити, що особливі привілеї, надані невеликій групі за рахунок інших, не можуть довго зберігатися без того, щоб не викликати боротьбу (громадянську війну). (с. 233)

== 5. Майбутнє лібералізму ==
&lt;small&gt;''Примітка: Ця глава в оригіналі не має авторського поділу на підрозділи; цитати згруповано тематично для зручності.''&lt;/small&gt;

=== Про виживання цивілізації ===
* Сучасна цивілізація не загине, якщо не зробить це шляхом власного самознищення. ... Їй може настати кінець тільки в тому випадку, якщо ідеї лібералізму будуть витіснені антиліберальною ідеологією, ворожою соціальному співробітництву. (с. 234)
* Лібералізм і капіталізм створили основу, на якій базуються всі дивовижні характеристики нашого сучасного способу життя. (с. 234)

=== Про неможливість повернення до минулого ===
* Тільки наш тип економічної системи дає можливість підтримувати стиль життя, до якого ми сьогодні звикли, для такої кількості людей, що зараз населяє землю. Повернення до Середньовіччя призвело б до зникнення багатьох сотень мільйонів людей. (с. 235)
* Повернути людину до пасивності минулих періодів людської історії не простіше, ніж повернути їй безтурботність дитинства. (с. 237)

=== Про природу людини та прогрес ===
* В природі людини постійно прагнути до покращення свого матеріального становища. Якщо їй заборонити задоволення цього прагнення, людина стає тупою і жорстокою. (с. 235–236)
* Незалежно від того, добре це чи погано... є певним, що люди завжди прагнуть до покращення свого стану і завжди до цього прагнутимуть. Це невідворотна доля людини. (с. 237)

=== Про суть політичних суперечок ===
* Політичні антагонізми сьогодення — це не суперечки навколо основних питань філософії, а протилежні відповіді на питання: яким чином найшвидше і з мінімальними жертвами досягти мети, яку всі визнають. (с. 238–239)
* Ця мета, до якої прагнуть усі люди, полягає в якнайкращому задоволенні людських потреб; це процвітання і достаток. (с. 238)

=== Визначення та мета лібералізму ===
* Лібералізм — це не релігія, не світогляд, не партія особливих інтересів. ... Це ідеологія, доктрина взаємних стосунків між членами суспільства і, водночас, застосування цієї доктрини до поведінки людей у реальному суспільстві. (с. 239)
* Зменшити страждання, збільшити щастя — ось мета лібералізму. (с. 239)
* У його розпорядженні суть і доводи. Вони і мають привести його до перемоги. (с. 239)

== Джерела ==
* ''Мізес, Людвіг фон.'' Лібералізм у класичній традиції: а також статті Роль доктрин в історії людства, Ідея свободи народилася на Заході, Свобода і власність / Людвіг фон Мізес. — К. : ТОВ «Велл Букс» | «Well Books» LLC, 2024. — 304 с. — ISBN 978-617-8264-09-3.

== Див. також ==
* [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіг фон Мізес у Вікіпедії]]
* [[w:Міжнародний інститут свободи|Міжнародний інститут свободи]]
* [[w:Праксеологія|Праксеологія]]

[[Категорія:Книги Людвіга фон Мізеса]]
[[Категорія:Книги 1927]]
[[Категорія:Літературні твори]]
[[Категорія:Книги з лібералізму]]
[[Категорія:Книги, перекладені українською мовою]]

== Додатки ==

=== Про літературу лібералізму ===
У цьому додатку Мізес наводить перелік праць, які заклали фундамент ліберальної думки, та дає їм критичну оцінку:
* '''Класики та фундатори:''' Мізес називає [[w:Девід Г'юм|Девіда Г'юма]] («Есе»), [[w:Адам Сміт|Адама Сміта]] («[[w:Дослідження про природу і причини багатства народів|Багатство народів]]») та [[w:Джеремі Бентам|Джеремі Бентама]] основними авторами, з яких варто починати вивчення лібералізму.
* '''Проблема Джона Стюарта Мілля:''' Мізес вважає його епігоном класичного лібералізму, який почав змішувати ліберальні ідеї з соціалістичними, що призвело до занепаду англійського лібералізму. Він називає Мілля «великим адвокатом соціалізму», чиї праці («Про свободу», «Принципи політичної економії») необхідно знати, щоб зрозуміти події останніх поколінь.
* '''Економічне підґрунтя:''' Оскільки лібералізм — це прикладна економіка, Мізес рекомендує праці [[w:Давид Рікардо|Девіда Рікардо]], [[w:Карл Менгер|Карла Менгера]] та [[w:Ойґен фон Бем-Баверк|Ойґена фон Бем-Баверка]].
* '''Французька традиція:''' Особливо виділяється [[w:Фредерік Бастіа|Фредерік Бастіа]], чия критика протекціонізму залишається неперевершеною завдяки його блискучому стилю.
* '''Німецький лібералізм:''' Згадуються [[w:Вільгельм фон Гумбольдт|Вільгельм фон Гумбольдт]] та [[w:Герман Генріх Ґоссен|Герман Генріх Ґоссен]], чиї важливі праці тривалий час залишалися забутими або неопублікованими.

=== Про термін «лібералізм» ===
Мізес аналізує трагічну зміну значення цього слова та пояснює, чому він продовжує його використовувати:
* '''Етимологія та первісний зміст:''' Слово походить від латинського ''liber'' («вільний») і спочатку означало ідеологію, засновану на індивідуальній свободі.
* '''Американське спотворення:''' У США та Англії термін був «перейнятий соціалістами» для позначення філософії державного втручання та «держави загального добробуту». Американський самозваний «ліберал» сьогодні насправді прагне всевладдя уряду та є ворогом вільного підприємництва.
* '''Спроба «відвоювати» бренд:''' Попри плутанину, Мізес вирішив не відмовлятися від назви, бо немає іншого терміну для позначення цього великого інтелектуального руху. Він вважає, що сутність лібералізму — це приватна власність на засоби виробництва, а не просто абстрактні гасла про «людяність» чи «справедливість».
* '''Відмова від нових назв:''' Мізес виступає проти заміни терміну на щось більш популярне (наприклад, «манчестеризм»), бо важливо не те, щоб люди лише називали себе лібералами, а щоб вони мислили і діяли як ліберали.
* '''Лібералізм і демократія:''' Автор уточнює, що лібералізм — це всеохопна ідеологія соціального життя, тоді як демократія стосується лише державного устрою; лібералізм обов'язково вимагає демократії як свого наслідку.

== Додатки до міжнародного видання ==

=== Есей 1. Роль доктрин в історії людства ===

==== I. Думка і поведінка ====
* Усе, чим є людина і що робить її вищою за тварин, вона зобов'язана своєму розуму. Чому тоді ми повинні відмовлятися від використання розуму лише в сфері соціальної політики? (с. 47) &lt;small&gt;''— примітка: ця теза вперше формулюється автором тут, а згодом наводиться як ключовий аргумент на початку есею «Роль доктрин в історії людства» (с. 249) із посиланням на першоджерело.''&lt;/small&gt;
* Крім розуму в людській історії немає нічого реального і матеріального. Головними проблемами історичного дослідження є зміни у вченнях, у владі яких перебуває людина. (с. 249)
* Усе, що роблять люди, є результатом теорій, доктрин, переконань і умонастроїв, що володіють їхнім розумом. (с. 249)

==== II. Соціальна роль доктрин ====
* Доктрини не мають власного життя, вони продукт людської думки. ... Тільки в цьому сенсі ми маємо право називати доктрини кінцевими фактами. (с. 253)
* Природа не оберігає людину від захоплення згубними ідеями і створення згубних доктрин. Доктрина може бути сучасною, модною... але тим не менш бути шкідливою для людського суспільства, цивілізації та виживання. (с. 254)

==== III. Досвід і соціальні доктрини ====
* Соціально-економічний досвід не вчить нас нічому. Факти необхідно коментувати за допомогою наших теорій, вони відкриті для різних пояснень і висновків. (с. 255)
* У сфері суспільних наук чистих фактів не існує. Те, що ми вважаємо фактами, завжди є результатом способу, яким ви дивимося на світ. (с. 256)

==== IV. Доктрини і політичні проблеми ====
* Проблеми, які доводиться розв'язувати політикам, створюються не природою та природними умовами, вони визначаються поглядами людей на суспільство. (с. 257)
* Конфлікт доктрин є суперечкою про засоби, а не про кінцеві цілі. ... Політичні конфлікти є наслідком доктрин, які стверджують, що єдиний спосіб досягнення щастя — це заподіяння шкоди іншим людям. (с. 262)

==== V. Доцільність доктрин ====
* Вивчаючи доктрини, ми повинні застосовувати тільки один стандарт. Ми повинні поставити запитання, чи призведе їх застосування на практиці до досягнення тих цілей, яких люди бажають досягти. (с. 263)

==== VI. Езотеричні доктрини та популярні вірування ====
* Для історії популярне гасло може слугувати важливішим джерелом інформації, ніж ідеї, сформульовані вченими. (с. 265)

=== Есей 2. Ідея свободи народилася на Заході ===

==== I ====
* Політичне поняття свободи індивідуума означає: свобода від поліцейської сваволі. (с. 266)
* Мета всіх сучасних політичних і юридичних інститутів — захистити свободу індивідуума від зазіхань з боку уряду. (с. 266)

==== II ====
* Антилібералізм заволодів умами людей, будучи загримований під надлібералізм, тобто здійснення і втілення самих ідей свободи. Він прийшов под личиною соціалізму, комунізму, планування. (с. 269)

==== III ====
* Ліквідація всіх незгодних є умовою того, що комуністи називають свободою. (с. 283)
* Свобода передбачає наявність права вибору між згодою і незгодою. Але новою мовою свобода означає обов'язок беззастережно погоджуватися і сувору заборону на незгоду. (с. 283–284)

==== IV ====
* Жодні конституції та біллі про права самі по собі не створюють свободи. Вони лише захищають від зазіхань поліцейської влади ту свободу, яку дає індивідууму економічна система, заснована на конкуренції. (с. 273)

==== V ====
* В уряду, суспільного апарату придушення і стримування немає нічого спільного зі свободою. Суть уряду — заперечення свободи. (с. 286)
* Політична свобода — це завжди свобода від уряду й обмеження урядового втручання. (с. 286)

=== Есей 3. Свобода і власність ===

==== I ====
* Для постійно зростаючого населення традиційна система виробництва була занадто тісною. ... Правителям був відомий тільки один засіб — застосування сили для придушення протестів. (с. 278)

==== II ====
* Капіталізм — не просто масове виробництво, а масове виробництво для задоволення потреб мас. (с. 279)
* За капіталізму приватна власність на засоби виробництва є суспільною функцією. Підприємці... є довіреними особами споживачів. (с. 279)

==== III ====
* Суверенітет споживача соціалізм замінює на суверенітет диктатора або комітету диктаторів. (с. 282)
* Свобода неподільна. Людина, яка не має права здійснювати вибір із різних марок консервів або мила, також позбавлена права... обирати посадових осіб. (с. 283)

==== IV ====
* Відмовившись від свободи як плати за досягнення процвітання, росіяни уклали невдалу угоду. Зараз у них немає ні того, ні іншого. (с. 285)

==== V ====
* У ринковій економіці економічна влада перебуває в руках споживачів. (с. 290)
* Досі не зареєстровано жодного випадку, коли б бюрократи придумали і здійснили якесь промислове нововведення. (с. 290)

==== VI ====
* Проста людина прямо зацікавлена в розквіті бізнесу не тільки як споживач і працівник, а й як інвестор. (с. 291)

==== VII ====
* Індивідуалізм — відмінна риса західної соціальної філософії. Його мета — у створенні сфери, в якій індивід вільний думати, обирати і діяти. (с. 292)
* Капіталізм не винен у тому, що маси віддають перевагу боксу, а не постановці «Антігони» Софокла... Однак очевидно, що... капіталізм кожному надає шанс прагнути до них [вищих благ]. (с. 293)</text>
      <sha1>hu4dnisw661athvjqmzjj6fune0c3ky</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159321</id>
      <parentid>159320</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T20:28:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <origin>159321</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="54145" sha1="i0jw86h90mmso7fojw9w0om1jwy7oxs" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Лібералізм у класичній традиції}}
'''«Лібералізм у класичній традиції»''' ({{lang-de|Liberalismus}}) — одна з ключових праць економіста [[w:Австрійська школа|Австрійської школи]] та лібертаріанського мислителя [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіга фон Мізеса]], вперше опублікована у 1927 році. Книга є стислим і водночас вичерпним викладом політичної та економічної філософії [[w:Класичний лібералізм|класичного лібералізму]].

Мізес обґрунтовує, що єдиним життєздатним фундаментом цивілізації є [[w:Приватна власність|приватна власність]] на засоби виробництва, а свобода особистості є нерозривною з економічною свободою. Автор піддає системній критиці [[w:Соціалізм|соціалізм]], [[w:Інтервенціонізм (економіка)|інтервенціонізм]] та [[w:Фашизм|фашизм]], стверджуючи, що будь-яке втручання держави в ринкові процеси веде до зниження загального добробуту.

Українське видання 2024 року від видавництва [[w:Well Books|«Well Books»]] містить також додаткові есеї Мізеса: «Роль доктрин в історії людства», «Ідея свободи народилася на Заході» та «Свобода і власність».

== Вступ ==

=== 1. Лібералізм ===
* Ніде ця програма не була повністю виконана. Навіть в Англії, яку називають батьківщиною лібералізму та зразковою ліберальною країною, прихильникам цієї політики так і не вдалося втілити всі їхні сподівання. В решті світу були прийняті лише частини ліберальної програми, тоді як інші, не менш важливі, були або відхилені з самого початку або відкинуті через короткий час. Лише з деяким перебільшенням можна сказати що колись світ пережив ліберальну епоху. лібералізму ніколи не дозволяли досягти повного результату. (с. 41)
* Лібералізм не є завершеною доктриною чи усталеною догмою. Навпаки, це застосування науки до суспільного життя людини. (с. 43)
* Антилібералізм прямує до загального краху цивілізації. (с. 42)

=== 2. Матеріальний добробут ===
* Вона [доктрина лібералізму] не обіцяє людям щастя й задоволення, а лише якомога повніше задовольняння всіх тих сподівань, які можуть бути задоволені матеріальними речами. (с. 44)
* Лібералізм не має на меті створити нічого, крім зовнішніх передумов для розвитку внутрішнього життя. (с. 44)

=== 3. Раціоналізм ===
* Усе, чим є людина і що робить її вищою за тварин, вона зобов'язана своєму розуму. (с. 47)
* Проблеми соціальної політики є проблемами соціальної технології, і їх розв'язання необхідно шукати... шляхом раціонального обмірковування і дослідження конкретних умов. (с. 47)

=== 4. Мета лібералізму ===
* Лібералізм завжди мав на меті благо всього суспільства, а не якоїсь окремої групи. (с. 47)
* Розумні дії відрізняються від нерозумних тим, що вони передбачають тимчасові жертви. Ці жертви є лише уявними, оскільки їх переважують сприятливі наслідки, які наступають пізніше. (с. 48)

=== 5. Лібералізм і капіталізм ===
* Можна цілком виправдано називати нашу епоху епохою капіталізму, тому що все багатство нашого часу створено завдяки капіталістичним інститутам. (с. 51)
* Організований на засадах справжньої свободи суспільний устрій влаштований таким чином, що залишає підприємцям і капіталістам лише один шлях до багатства, а саме: краще забезпечувати споживачів тим, що ті самі вважають за потрібне. (с. 52)

=== 6. Психологічні витоки антилібералізму ===
* Витоки антилібералізму... належать не до раціональної, а до психологічної сфери — образа та неврастенічний стан, який можна було б... назвати комплексом Фур'є. (с. 54)
* Завдяки самопізнанню він [невротик] повинен навчитися терпіти свою долю в житті, не шукаючи цапа-відбувайла... і він також має намагатися зрозуміти фундаментальні закони соціальної співпраці. (с. 58)

== Глава 1. Засади ліберальної політики ==

=== 1. Власність ===
* Програма лібералізму, якщо її звести до одного слова, мала б звучати так: власність, тобто приватна власність на засоби виробництва... Усі інші вимоги лібералізму випливають із цієї фундаментальної вимоги. (с. 60)
* Ліберали стверджують, що єдиною дієвою системою людської співпраці в суспільстві, заснованому на поділі праці, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 60)

=== 2. Свобода ===
* Ми стверджуємо лише те, що система, заснована на свободі для всіх працівників, гарантує найбільшу продуктивність людської праці і, отже, відповідає інтересам усіх мешканців Землі. (с. 64)
* Вільна праця здатна створити більше багатства для людства загалом, ніж праця рабів колись створювала лише для їхніх власників. (с. 64)

=== 3. Мир ===
* Ліберальна критика... починається з твердження, що не війна, а мир є батьком усіх речей. Єдине, що дозволяє людству розвиватися і відрізняє людину від тварин, це соціальна взаємодія. (с. 65)
* Поступова інтенсифікація розподілу праці можлива лише в суспільстві, в якому існує впевненість у тривалому мирі. (с. 67)

=== 4. Рівність ===
* Лібералізм ніколи не мав на меті нічого більшого, ніж це [рівність перед законом], і не міг вимагати нічого більшого... Тверезі міркування корисності... становлять аргумент на користь рівності всіх людей перед законом. (с. 70)
* Зробити негра білим понад людські сили. Але негру можна надати ті ж права, що й білій людині, і тим самим запропонувати можливість заробляти стільки ж, якщо він виробляє стільки ж. (с. 70)

=== 5. Нерівність багатства та доходів ===
* Людство сьогодні має у своєму розпорядженні загальне річне багатство... тільки тому, що в нашому суспільному устрої існує нерівність багатства і вона стимулює кожного виробляти якомога більше і з найменшими витратами. (с. 73–74)
* Розкіш сьогодні — це те, що завтра буде здаватись предметом першої необхідності. Будь-яка нова розробка спочатку виникає як предмет розкоші лише для багатих людей, щоб через деякий час стати неодмінною необхідністю. (с. 75)

=== 6. Приватна власність та етика ===
* Тривале існування суспільства як об'єднання людей, які співпрацюють і ведуть спільний спосіб життя, відповідає інтересам кожної людини. (с. 77)
* Моральним є все, що служить збереженню суспільного ладу; все, що йому шкодить, є аморальним. (с. 77)

=== 7. Держава й уряд ===
* Суспільний апарат примусу, який спонукає людей дотримуватися правил життя в суспільстві, ми називаємо державою; правила, за якими діє держава, — правом; а органи... відповідальні за управління апаратом примусу, — урядом. (с. 78)
* Лібералізм — це не анархізм... Треба бути в змозі змусити людину, яка не поважає життя, здоров'я, особисту свободу чи приватну власність інших, змиритися з правилами життя в суспільстві. (с. 79–80)

=== 8. Демократія ===
* Демократія є такою формою політичного устрою, яка робить можливим пристосування уряду до побажань людей без насильницької боротьби. Вибори... дозволяють здійснювати зміну уряду без заворушень, насильства чи кровопролиття. (с. 84)
* У довгостроковій перспективі жоден уряд не може утримуватися при владі, якщо не має підтримки громадської думки. (с. 83)

=== 9. Критика доктрини сили ===
* Тільки група, яка може покладатися на згоду керованих, здатна встановити тривалий режим... Неможливо зробити людей щасливими всупереч їхній волі. (с. 89)
* Той, хто намагатиметься зробити це [силоміць підпорядкувати людей режиму] всупереч волі людей, зрештою зазнає горя... (с. 89)

=== 10. Аргументація фашизму ===
* Придушення будь-якої опозиції через явне насильство є вкрай поганим способом залучення прихильників до своєї справи. У боротьбі між силою та ідеєю остання завжди перемагає. (с. 92–93)
* Кінцевий результат боротьби... вирішить не зброя, а ідеї. Саме вони, а не зброя, зрештою, переважують терези. (с. 93)

=== 11. Обмеження компетенції держави ===
* Надати більшості право диктувати меншості, що вона має думати, читати і робити, — це раз і назавжди зупинити прогрес. (с. 98)
* Вільна людина повинна вміти бути терпимою... Вона повинна позбутися звички викликати поліцію щоразу, як тільки їй щось не подобається. (с. 99)

=== 12. Релігійна толерантність ===
* Лібералізм проголошує толерантність до будь-якої релігійної віри... не через байдужість... а через переконання, що забезпечення миру в суспільстві має бути пріоритетним над усім і всіма. (с. 100)
* Проти дурного, безглуздого, помилкового і злого лібералізм бореться зброєю розуму, а не грубою силою і репресіями. (с. 101)

=== 13. Держава й антисоціальна поведінка ===
* Будь-яка державна діяльність — це людська дія, таке необхідне зло, яке одні люди завдають іншим. (с. 102)
* Покарання не повинно бути мстивим або каральним. Злочинець має понести покарання за законом, але не зазнати ненависті чи садизму судді, поліцейського або натовпу... (с. 102)

== Глава 2. Ліберальна економічна політика ==

=== 1. Організація економіки ===
* Ніде й ніколи не було народу, що за відсутності приватної власності піднявся б над станом найгіршої бідності та дикості, в якому життя людей ледве відрізняється від тваринного існування. (с. 105)
* Вибір існує тільки між соціалізмом, інтервенціонізмом та капіталізмом... Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 107, 124)

=== 2. Приватна власність та її критики ===
* Основою будь-якої цивілізації, включно з нашою, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 107)
* У капіталістичному суспільстві застосування засобів виробництва завжди знаходиться в руках тих, хто для цього найкраще підходить. (с. 111)
* Стимул до праці [у соціалізмі] полягає не в можливості користуватися плодами своєї праці, а в примусі до праці з боку влади і у власному почутті обов'язку. (с. 110)

=== 3. Приватна власність і уряд ===
* Будь-яка державна влада схильна не визнавати жодних обмежень для своєї діяльності та максимально розширювати сферу свого панування. (с. 111)
* Приватна власність створює для індивіда сферу, в якій він вільний від держави. Вона обмежує дію авторитарної волі. (с. 111)
* Ліберальний уряд є contradictio in adjecto. Тому треба змусити уряд прийняти лібералізм силою одностайної думки народу. (с. 112)

=== 4. Нездійсненність соціалізму ===
* Що робить соціалізм нездійсненним, так це те, що економічний розрахунок у соціалістичному суспільстві неможливий. (с. 116)
* Перед обличчям звичайних, повсякденних проблем, які створює управління економікою, соціалістичне суспільство було б безпорадним, оскільки воно не мало б можливості вести свою бухгалтерію. (с. 117)

=== 5. Втручання держави в економіку (Інтервенціонізм) ===
* Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 124)
* Наслідком штучного підвищення рівня заробітної плати... є поширення безробіття. (с. 127)
* Підтримка безробітних з боку уряду чи профспілок лише посилює зло. (с. 129, 130)

=== 6. Капіталізм як єдина можлива система організації суспільства ===
* Капіталізм є єдиною спроможною системою суспільної організації, заснованою на розподілі праці. (с. 131)
* Саме капіталізм створив технології, а не навпаки. ...Продуктивність капіталістичного способу виробництва є результатом капіталістичного менталітету. (с. 132)
* Економіка та соціологія не є більш похмурими від того, що показують нам світ таким, яким він є насправді, ніж будь-які інші науки. (с. 136)

=== 7. Картелі, монополії та лібералізм ===
* Монопольні ціни, якщо тільки вони не стали можливими завдяки втручанню з боку держави, можуть бути довготривалими лише на основі контролю над мінеральними та іншими природними ресурсами. (с. 137–138)
* Ідея всесвітнього картелю та монополії в промисловості абсолютно неспроможна. (с. 138)
* В умовах природного... розвитку економіки не спостерігається тенденції до виключення конкуренції та утворення монополій. (с. 142)

=== 8. Бюрократизація ===
* Жодне приватне підприємство, незалежно від його розміру, ніколи не може стати бюрократичним, доки воно цілком зорієнтоване на отримання прибутку. (с. 149)
* Бюрократизація приватних підприємств... є виключно результатом втручання держави. (с. 151)
* Для бюрократичного менеджменту... бракує показників, які надає розрахунок прибутків і збитків. (с. 148)

== ГЛава 3. Ліберальна зовнішня політика ==

=== 1. Границі держави ===
* Ліберальне мислення завжди має на увазі все людство, а не окремі його частини. Воно не зупиняється на обмежених групах; воно не закінчується на межі села, провінції, нації чи континенту. (с. 152)
* Мета внутрішньої політики лібералізму така ж, як і зовнішньої політики — мир. Вона спрямована на мирну співпрацю між націями, так само як і всередині кожної нації. (с. 152)
* Ліберал є громадянином світу, космополітом. (с. 153)

=== 2. Право на самовизначення ===
* Право на самовизначення щодо питання членства в державі означає: щоразу, коли жителі певної території... повідомляють, що вони більше не бажають залишатися приєднаними до держави... їхні бажання потрібно поважати і виконувати. (с. 156)
* Називати це право «правом на самовизначення націй» означає неправильне його розуміння. Це не право самовизначення обмеженої національної одиниці, а право мешканців кожної території вирішувати, до якої держави вони бажають належати. (с. 156, 158)

=== 3. Політичні передумови миру ===
* Першою вимогою в цьому плані є приватна власність. Якщо приватну власність поважають навіть під час війни... то важливий мотив для ведення війни вже виключено. (с. 160)
* Капіталістичний світ, організований на ліберальних принципах, не знає окремих «економічних» зон. У такому світі вся земна поверхня утворює єдину економічну територію. (с. 161)
* Держава, уряд, закони не повинні жодним чином займатися школою чи освітою... Виховання та навчання молоді повинні бути повністю покладені на батьків і приватні установи. (с. 163)

=== 4. Націоналізм ===
* Той факт, що люди хочуть використовувати школи, щоб відчужувати дітей від мови їхніх батьків... розпалив ненависть між націями до всепоглинаючого вогню. (с. 168)
* До тих пір, поки ліберальна програма не буде повністю втілена на територіях зі змішаною національністю, ненависть між представниками різних націй буде ставати щораз лютішою і продовжувати розпалювати нові війни та повстання. (с. 169)

=== 5. Імперіалізм ===
* Сучасний імперіалізм відрізняється від експансіоністських тенденцій абсолютистських князівств тим, що його рушійною силою є... народні маси, які вбачають у ньому найпридатніший засіб збереження національної незалежності. (с. 171)
* В складній мережі антиліберальних політик... можуть бути лише пани та пригнічені. Єдиний вибір — або пан, або пропав. (с. 171)

=== 6. Колоніальна політика ===
* Жодна сторінка історії не є такою кровавою, як історія колоніалізму. Кров лилася марно і безглуздо. Квітучі землі були спустошені; цілі народи знищувалися і винищувалися. (с. 174)
* Ніхто не має права втручатися в справи інших, щоб захищати їхні інтереси, і ніхто не повинен вдавати, що діє безкорисливо лише в інтересах інших, коли він насправді просуває власні інтереси. (с. 175)

=== 7. Вільна торгівля ===
* Результатом протекціонізму завжди є зниження продуктивності людської праці. (с. 179, 183)
* Сьогодні всі були б багатшими, якби внаслідок захисних митних тарифів виробництво штучно не переміщувалось би з більш сприятливих місць у менш сприятливі. (с. 179)

=== 8. Свобода пересування ===
* Ліберал вимагає, щоб кожна людина мала право жити, де хоче. (с. 184)
* Міграційні бар'єри знижують продуктивність людської праці... В одній частині світу порівняно сприятливі можливості для виробництва не використовуються, тоді як в іншій частині світу використовуються менш сприятливі можливості. (с. 187)

=== 9. Сполучені Штати Європи ===
* Потрібна не заміна національного шовінізму шовінізмом, який мав би більшу, наднаціональну сутність, а радше визнання того, що будь-який вид шовінізму є помилковим. (с. 192)
* Слова «Європа» або «об'єднана Європа»... не здатні викликати почуття такого роду, як слова «Німеччина» і «німецький». (с. 194)

=== 10. Ліга Націй ===
* Для ліберала світ не закінчується на кордонах держави... Його політичне мислення охоплює все людство. (с. 195)
* Ліга Націй зберігає фундаментальний недолік усього попереднього міжнародного права: ...її інтерес полягає лише у збереженні статус-кво та забезпеченні виконання існуючих договорів. (с. 198)

=== 11. Росія ===
* Сьогодні є лише одна велика нація, яка непохитно дотримується мілітаристського ідеалу, — це росіяни. (с. 199)
* Нехай росіяни будуть росіянами. Хай роблять у своїй країні, що хочуть. Але не дайте їм вийти за межі власної землі, щоб знищити європейську цивілізацію. (с. 201)

== Глава 4. Лібералізм та політичні партії ==

=== 1. «Догматизм» лібералів ===
* Ніщо не може замінити ідеологію, яка покращує людське життя шляхом сприяння соціальному співробітництву – і найменше брехня, незалежно від того, чи вона називається «тактикою», «дипломатією» чи «компромісом». (с. 202)
* Єдиний шлях, відкритий для кожного, хто бажає повернути світ до лібералізму, це переконати своїх співгромадян у необхідності прийняття ліберальної програми. (с. 203)

=== 2. Політичні партії ===
* Лише за умови державного устрою, в якому всі громадяни користуються рівними правами... можуть існувати політичні партії, що складаються з осіб, які хочуть, щоб їхні ідеї щодо законодавства та управління втілювалися в життя. (с. 205)
* Сучасні політичні партії є поборниками не лише певних привілейованих порядків минулих днів... але й провідниками інтересів певних груп, які прагнуть отримати особливі привілеї, тобто бажають досягти статусу касти. (с. 206)
* Лібералізм пропонує програму, прийнятну для всіх... Він нікому не обіцяє особливих привілерів. (с. 207)

=== 3. Криза парламентаризму та ідея представництва особливих груп ===
* Члени парламенту... повинні бути сповнені переконання, що правильно зрозумілі інтереси всіх частин і членів суспільства збігаються і що будь-які особливі привілеї для окремих груп і класів шкодять загальному благу. (с. 217)
* Над усіма розбіжностями в поглядах має переважати переконання, що зрештою їх об'єднує спільна ціль і єдина мета, і що сперечання йдуть лише про засоби досягнення цієї мети. (с. 217)
* Неможливо позбутися цих антагонізмів, змінюючи в конституції якісь технічні моменти. Їх може подолати лише ліберальна ідеологія. (с. 222)

=== 4. Лібералізм та партії особливих інтересів ===
* Суспільство в довгостроковій перспективі не може існувати, якщо воно розділене на чітко визначені групи, кожна з яких має намір вирвати особливі привілеї для своїх членів... (с. 222)
* Для партій особливих інтересів усі політичні питання постають виключно як проблеми політичної тактики. Їхня кінцева мета визначена для них із самого початку. (с. 222)
* Привілеї, які надаються більшості, перестають бути привілеями. (с. 215)

=== 5. Партійна пропаганда та організація ===
* Основа будь-якої влади та панування є, зрештою, ідеологічною. (с. 226)
* Поразка, яку зазнав старий режим у боротьбі з лібералізмом, знадобилася для того, щоб навчити його прихильників тій істині, що в світі немає нічого могутнішого за ідеології та ідеологів. (с. 226)
* Проти ідей можна боротися лише за допомогою ідей. (с. 226)
* Вінцем організаційного процесу цих партій стало створення власних загонів озброєних людей... Вони сповіщають світ про те, що прийшов світанок ери нескінченних заворушень і війн. (с. 229)

=== 6. Лібералізм як «партія капіталу» ===
* Не можна розглядати лібералізм як партію особливих інтересів... тому що приватна власність на засоби виробництва не є привілеєм... а інститутом, що існує в інтересах усього суспільства та, відповідно, приносить користь усім. (с. 230)
* У «заможних» не більше мотивів підтримувати інститут приватної власності на засоби виробництва, ніж у «незаможних». (с. 232)
* Бути лібералом означає усвідомити, що особливі привілеї, надані невеликій групі за рахунок інших, не можуть довго зберігатися без того, щоб не викликати боротьбу (громадянську війну). (с. 233)

== 5. Майбутнє лібералізму ==
&lt;small&gt;''Примітка: Ця глава в оригіналі не має авторського поділу на підрозділи; цитати згруповано тематично для зручності.''&lt;/small&gt;

=== Про виживання цивілізації ===
* Сучасна цивілізація не загине, якщо не зробить це шляхом власного самознищення. ... Їй може настати кінець тільки в тому випадку, якщо ідеї лібералізму будуть витіснені антиліберальною ідеологією, ворожою соціальному співробітництву. (с. 234)
* Лібералізм і капіталізм створили основу, на якій базуються всі дивовижні характеристики нашого сучасного способу життя. (с. 234)

=== Про неможливість повернення до минулого ===
* Тільки наш тип економічної системи дає можливість підтримувати стиль життя, до якого ми сьогодні звикли, для такої кількості людей, що зараз населяє землю. Повернення до Середньовіччя призвело б до зникнення багатьох сотень мільйонів людей. (с. 235)
* Повернути людину до пасивності минулих періодів людської історії не простіше, ніж повернути їй безтурботність дитинства. (с. 237)

=== Про природу людини та прогрес ===
* В природі людини постійно прагнути до покращення свого матеріального становища. Якщо їй заборонити задоволення цього прагнення, людина стає тупою і жорстокою. (с. 235–236)
* Незалежно від того, добре це чи погано... є певним, що люди завжди прагнуть до покращення свого стану і завжди до цього прагнутимуть. Це невідворотна доля людини. (с. 237)

=== Про суть політичних суперечок ===
* Політичні антагонізми сьогодення — це не суперечки навколо основних питань філософії, а протилежні відповіді на питання: яким чином найшвидше і з мінімальними жертвами досягти мети, яку всі визнають. (с. 238–239)
* Ця мета, до якої прагнуть усі люди, полягає в якнайкращому задоволенні людських потреб; це процвітання і достаток. (с. 238)

=== Визначення та мета лібералізму ===
* Лібералізм — це не релігія, не світогляд, не партія особливих інтересів. ... Це ідеологія, доктрина взаємних стосунків між членами суспільства і, водночас, застосування цієї доктрини до поведінки людей у реальному суспільстві. (с. 239)
* Зменшити страждання, збільшити щастя — ось мета лібералізму. (с. 239)
* У його розпорядженні суть і доводи. Вони і мають привести його до перемоги. (с. 239)

== Джерела ==
* ''Мізес, Людвіг фон.'' Лібералізм у класичній традиції: а також статті Роль доктрин в історії людства, Ідея свободи народилася на Заході, Свобода і власність / Людвіг фон Мізес. — К. : ТОВ «Велл Букс» | «Well Books» LLC, 2024. — 304 с. — ISBN 978-617-8264-09-3.

== Див. також ==
* [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіг фон Мізес у Вікіпедії]]
* [[w:Міжнародний інститут свободи|Міжнародний інститут свободи]]
* [[w:Праксеологія|Праксеологія]]

[[Категорія:Книги Людвіга фон Мізеса]]
[[Категорія:Книги 1927]]
[[Категорія:Літературні твори]]
[[Категорія:Книги з лібералізму]]
[[Категорія:Книги, перекладені українською мовою]]

== Додатки ==

=== Про літературу лібералізму ===
У цьому додатку Мізес наводить перелік праць, які заклали фундамент ліберальної думки, та дає їм критичну оцінку:
* '''Класики та фундатори:''' Мізес називає [[w:Девід Г'юм|Девіда Г'юма]] («Есе»), [[w:Адам Сміт|Адама Сміта]] («[[w:Дослідження про природу і причини багатства народів|Багатство народів]]») та [[w:Джеремі Бентам|Джеремі Бентама]] основними авторами, з яких варто починати вивчення лібералізму.
* '''Проблема Джона Стюарта Мілля:''' Мізес вважає його епігоном класичного лібералізму, який почав змішувати ліберальні ідеї з соціалістичними, що призвело до занепаду англійського лібералізму. Він називає Мілля «великим адвокатом соціалізму», чиї праці («Про свободу», «Принципи політичної економії») необхідно знати, щоб зрозуміти події останніх поколінь.
* '''Економічне підґрунтя:''' Оскільки лібералізм — це прикладна економіка, Мізес рекомендує праці [[w:Давид Рікардо|Девіда Рікардо]], [[w:Карл Менгер|Карла Менгера]] та [[w:Ойґен фон Бем-Баверк|Ойґена фон Бем-Баверка]].
* '''Французька традиція:''' Особливо виділяється [[w:Фредерік Бастіа|Фредерік Бастіа]], чия критика протекціонізму залишається неперевершеною завдяки його блискучому стилю.
* '''Німецький лібералізм:''' Згадуються [[w:Вільгельм фон Гумбольдт|Вільгельм фон Гумбольдт]] та [[w:Герман Генріх Ґоссен|Герман Генріх Ґоссен]], чиї важливі праці тривалий час залишалися забутими або неопублікованими.

=== Про термін «лібералізм» ===
Мізес аналізує трагічну зміну значення цього слова та пояснює, чому він продовжує його використовувати:
* '''Етимологія та первісний зміст:''' Слово походить від латинського ''liber'' («вільний») і спочатку означало ідеологію, засновану на індивідуальній свободі.
* '''Американське спотворення:''' У США та Англії термін був «перейнятий соціалістами» для позначення філософії державного втручання та «держави загального добробуту». Американський самозваний «ліберал» сьогодні насправді прагне всевладдя уряду та є ворогом вільного підприємництва.
* '''Спроба «відвоювати» бренд:''' Попри плутанину, Мізес вирішив не відмовлятися від назви, бо немає іншого терміну для позначення цього великого інтелектуального руху. Він вважає, що сутність лібералізму — це приватна власність на засоби виробництва, а не просто абстрактні гасла про «людяність» чи «справедливість».
* '''Відмова від нових назв:''' Мізес виступає проти заміни терміну на щось більш популярне (наприклад, «манчестеризм»), бо важливо не те, щоб люди лише називали себе лібералами, а щоб вони мислили і діяли як ліберали.
* '''Лібералізм і демократія:''' Автор уточнює, що лібералізм — це всеохопна ідеологія соціального життя, тоді як демократія стосується лише державного устрою; лібералізм обов'язково вимагає демократії як свого наслідку.

== Додатки до міжнародного видання ==

=== Есей 1. Роль доктрин в історії людства ===

==== I. Думка і поведінка ====
* Усе, чим є людина і що робить її вищою за тварин, вона зобов'язана своєму розуму. Чому тоді ми повинні відмовлятися від використання розуму лише в сфері соціальної політики? (с. 47) &lt;small&gt;''— примітка: ця теза вперше формулюється автором тут, а згодом наводиться як ключовий аргумент на початку есею «Роль доктрин в історії людства» (с. 249) із посиланням на першоджерело.''&lt;/small&gt;
* Крім розуму в людській історії немає нічого реального і матеріального. Головними проблемами історичного дослідження є зміни у вченнях, у владі яких перебуває людина. (с. 249)
* Усе, що роблять люди, є результатом теорій, доктрин, переконань і умонастроїв, що володіють їхнім розумом. (с. 249)

==== II. Соціальна роль доктрин ====
* Доктрини не мають власного життя, вони продукт людської думки. ... Тільки в цьому сенсі ми маємо право називати доктрини кінцевими фактами. (с. 253)
* Природа не оберігає людину від захоплення згубними ідеями і створення згубних доктрин. Доктрина може бути сучасною, модною... але тим не менш бути шкідливою для людського суспільства, цивілізації та виживання. (с. 254)

==== III. Досвід і соціальні доктрини ====
* Соціально-економічний досвід не вчить нас нічому. Факти необхідно коментувати за допомогою наших теорій, вони відкриті для різних пояснень і висновків. (с. 255)
* У сфері суспільних наук чистих фактів не існує. Те, що ми вважаємо фактами, завжди є результатом способу, яким ви дивимося на світ. (с. 256)

==== IV. Доктрини і політичні проблеми ====
* Проблеми, які доводиться розв'язувати політикам, створюються не природою та природними умовами, вони визначаються поглядами людей на суспільство. (с. 257)
* Конфлікт доктрин є суперечкою про засоби, а не про кінцеві цілі. ... Політичні конфлікти є наслідком доктрин, які стверджують, що єдиний спосіб досягнення щастя — це заподіяння шкоди іншим людям. (с. 262)

==== V. Доцільність доктрин ====
* Вивчаючи доктрини, ми повинні застосовувати тільки один стандарт. Ми повинні поставити запитання, чи призведе їх застосування на практиці до досягнення тих цілей, яких люди бажають досягти. (с. 263)

==== VI. Езотеричні доктрини та популярні вірування ====
* Для історії популярне гасло може слугувати важливішим джерелом інформації, ніж ідеї, сформульовані вченими. (с. 265)

=== Есей 2. Ідея свободи народилася на Заході ===

==== I ====
* Політичне поняття свободи індивідуума означає: свобода від поліцейської сваволі. (с. 266)
* Мета всіх сучасних політичних і юридичних інститутів — захистити свободу індивідуума від зазіхань з боку уряду. (с. 266)

==== II ====
* Антилібералізм заволодів умами людей, будучи загримований під надлібералізм, тобто здійснення і втілення самих ідей свободи. Він прийшов под личиною соціалізму, комунізму, планування. (с. 269)

==== III ====
* Ліквідація всіх незгодних є умовою того, що комуністи називають свободою. (с. 283)
* Свобода передбачає наявність права вибору між згодою і незгодою. Але новою мовою свобода означає обов'язок беззастережно погоджуватися і сувору заборону на незгоду. (с. 283–284)

==== IV ====
* Жодні конституції та біллі про права самі по собі не створюють свободи. Вони лише захищають від зазіхань поліцейської влади ту свободу, яку дає індивідууму економічна система, заснована на конкуренції. (с. 273)

==== V ====
* В уряду, суспільного апарату придушення і стримування немає нічого спільного зі свободою. Суть уряду — заперечення свободи. (с. 286)
* Політична свобода — це завжди свобода від уряду й обмеження урядового втручання. (с. 286)

=== Есей 3. Свобода і власність ===

==== I ====
* Для постійно зростаючого населення традиційна система виробництва була занадто тісною. ... Правителям був відомий тільки один засіб — застосування сили для придушення протестів. (с. 278)

==== II ====
* Капіталізм — не просто масове виробництво, а масове виробництво для задоволення потреб мас. (с. 279)
* За капіталізму приватна власність на засоби виробництва є суспільною функцією. Підприємці... є довіреними особами споживачів. (с. 279)

==== III ====
* Суверенітет споживача соціалізм замінює на суверенітет диктатора або комітету диктаторів. (с. 282)
* Свобода неподільна. Людина, яка не має права здійснювати вибір із різних марок консервів або мила, також позбавлена права... обирати посадових осіб. (с. 283)

==== IV ====
* Відмовившись від свободи як плати за досягнення процвітання, росіяни уклали невдалу угоду. Зараз у них немає ні того, ні іншого. (с. 285)

==== V ====
* У ринковій економіці економічна влада перебуває в руках споживачів. (с. 290)
* Досі не зареєстровано жодного випадку, коли б бюрократи придумали і здійснили якесь промислове нововведення. (с. 290)

==== VI ====
* Проста людина прямо зацікавлена в розквіті бізнесу не тільки як споживач і працівник, а й як інвестор. (с. 291)

==== VII ====
* Індивідуалізм — відмінна риса західної соціальної філософії. Його мета — у створенні сфери, в якій індивід вільний думати, обирати і діяти. (с. 292)
* Капіталізм не винен у тому, що маси віддають перевагу боксу, а не постановці «Антігони» Софокла... Однак очевидно, що... капіталізм кожному надає шанс прагнути до них [вищих благ]. (с. 293)

== Джерела ==
* ''Мізес, Людвіг фон.'' Лібералізм у класичній традиції: а також статті Роль доктрин в історії людства, Ідея свободи народилася на Заході, Свобода і власність / Людвіг фон Мізес. — К. : ТОВ «Велл Букс» | «Well Books» LLC, 2024. — 304 с., іл. ISBN 978-617-8264-09-3
* {{lang-de|Mises, Ludwig von. ''Liberalismus''. Jena: Gustav Fischer, 1927.}}
* {{lang-en|Mises, Ludwig von. ''Liberalism: In the Classical Tradition''. Irvington-on-Hudson, NY: Foundation for Economic Education, 1985.}}</text>
      <sha1>i0jw86h90mmso7fojw9w0om1jwy7oxs</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159322</id>
      <parentid>159321</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T20:39:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <origin>159322</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="54905" sha1="s30tz1e2yhjpdbr4otlprcv5b00w4ml" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Лібералізм у класичній традиції}}
'''«Лібералізм у класичній традиції»''' ({{lang-de|Liberalismus}}) — одна з ключових праць економіста [[w:Австрійська школа|Австрійської школи]] та лібертаріанського мислителя [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіга фон Мізеса]], вперше опублікована у 1927 році. Книга є стислим і водночас вичерпним викладом політичної та економічної філософії [[w:Класичний лібералізм|класичного лібералізму]].

Мізес обґрунтовує, що єдиним життєздатним фундаментом цивілізації є [[w:Приватна власність|приватна власність]] на засоби виробництва, а свобода особистості є нерозривною з економічною свободою. Автор піддає системній критиці [[w:Соціалізм|соціалізм]], [[w:Інтервенціонізм (економіка)|інтервенціонізм]] та [[w:Фашизм|фашизм]], стверджуючи, що будь-яке втручання держави в ринкові процеси веде до зниження загального добробуту.

Українське видання 2024 року від видавництва [[w:Well Books|«Well Books»]] містить також додаткові есеї Мізеса: «Роль доктрин в історії людства», «Ідея свободи народилася на Заході» та «Свобода і власність».

&lt;div style=&quot;border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;&quot;&gt;
«Програма лібералізму, якщо її звести до одного слова, мала б звучати так: власність, тобто приватна власність на засоби виробництва... Усі інші вимоги лібералізму випливають із цієї фундаментальної вимоги.»
&lt;div style=&quot;text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;&quot;&gt;
— [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіг фон Мізес]], «Лібералізм у класичній традиції» (с. 60)
&lt;/div&gt;
&lt;/div&gt;

== Вступ ==

=== 1. Лібералізм ===
* Ніде ця програма не була повністю виконана. Навіть в Англії, яку називають батьківщиною лібералізму та зразковою ліберальною країною, прихильникам цієї політики так і не вдалося втілити всі їхні сподівання. В решті світу були прийняті лише частини ліберальної програми, тоді як інші, не менш важливі, були або відхилені з самого початку або відкинуті через короткий час. Лише з деяким перебільшенням можна сказати що колись світ пережив ліберальну епоху. лібералізму ніколи не дозволяли досягти повного результату. (с. 41)
* Лібералізм не є завершеною доктриною чи усталеною догмою. Навпаки, це застосування науки до суспільного життя людини. (с. 43)
* Антилібералізм прямує до загального краху цивілізації. (с. 42)

=== 2. Матеріальний добробут ===
* Вона [доктрина лібералізму] не обіцяє людям щастя й задоволення, а лише якомога повніше задовольняння всіх тих сподівань, які можуть бути задоволені матеріальними речами. (с. 44)
* Лібералізм не має на меті створити нічого, крім зовнішніх передумов для розвитку внутрішнього життя. (с. 44)

=== 3. Раціоналізм ===
* Усе, чим є людина і що робить її вищою за тварин, вона зобов'язана своєму розуму. (с. 47)
* Проблеми соціальної політики є проблемами соціальної технології, і їх розв'язання необхідно шукати... шляхом раціонального обмірковування і дослідження конкретних умов. (с. 47)

=== 4. Мета лібералізму ===
* Лібералізм завжди мав на меті благо всього суспільства, а не якоїсь окремої групи. (с. 47)
* Розумні дії відрізняються від нерозумних тим, що вони передбачають тимчасові жертви. Ці жертви є лише уявними, оскільки їх переважують сприятливі наслідки, які наступають пізніше. (с. 48)

=== 5. Лібералізм і капіталізм ===
* Можна цілком виправдано називати нашу епоху епохою капіталізму, тому що все багатство нашого часу створено завдяки капіталістичним інститутам. (с. 51)
* Організований на засадах справжньої свободи суспільний устрій влаштований таким чином, що залишає підприємцям і капіталістам лише один шлях до багатства, а саме: краще забезпечувати споживачів тим, що ті самі вважають за потрібне. (с. 52)

=== 6. Психологічні витоки антилібералізму ===
* Витоки антилібералізму... належать не до раціональної, а до психологічної сфери — образа та неврастенічний стан, який можна було б... назвати комплексом Фур'є. (с. 54)
* Завдяки самопізнанню він [невротик] повинен навчитися терпіти свою долю в житті, не шукаючи цапа-відбувайла... і він також має намагатися зрозуміти фундаментальні закони соціальної співпраці. (с. 58)

== Глава 1. Засади ліберальної політики ==

=== 1. Власність ===
* Програма лібералізму, якщо її звести до одного слова, мала б звучати так: власність, тобто приватна власність на засоби виробництва... Усі інші вимоги лібералізму випливають із цієї фундаментальної вимоги. (с. 60)
* Ліберали стверджують, що єдиною дієвою системою людської співпраці в суспільстві, заснованому на поділі праці, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 60)

=== 2. Свобода ===
* Ми стверджуємо лише те, що система, заснована на свободі для всіх працівників, гарантує найбільшу продуктивність людської праці і, отже, відповідає інтересам усіх мешканців Землі. (с. 64)
* Вільна праця здатна створити більше багатства для людства загалом, ніж праця рабів колись створювала лише для їхніх власників. (с. 64)

=== 3. Мир ===
* Ліберальна критика... починається з твердження, що не війна, а мир є батьком усіх речей. Єдине, що дозволяє людству розвиватися і відрізняє людину від тварин, це соціальна взаємодія. (с. 65)
* Поступова інтенсифікація розподілу праці можлива лише в суспільстві, в якому існує впевненість у тривалому мирі. (с. 67)

=== 4. Рівність ===
* Лібералізм ніколи не мав на меті нічого більшого, ніж це [рівність перед законом], і не міг вимагати нічого більшого... Тверезі міркування корисності... становлять аргумент на користь рівності всіх людей перед законом. (с. 70)
* Зробити негра білим понад людські сили. Але негру можна надати ті ж права, що й білій людині, і тим самим запропонувати можливість заробляти стільки ж, якщо він виробляє стільки ж. (с. 70)

=== 5. Нерівність багатства та доходів ===
* Людство сьогодні має у своєму розпорядженні загальне річне багатство... тільки тому, що в нашому суспільному устрої існує нерівність багатства і вона стимулює кожного виробляти якомога більше і з найменшими витратами. (с. 73–74)
* Розкіш сьогодні — це те, що завтра буде здаватись предметом першої необхідності. Будь-яка нова розробка спочатку виникає як предмет розкоші лише для багатих людей, щоб через деякий час стати неодмінною необхідністю. (с. 75)

=== 6. Приватна власність та етика ===
* Тривале існування суспільства як об'єднання людей, які співпрацюють і ведуть спільний спосіб життя, відповідає інтересам кожної людини. (с. 77)
* Моральним є все, що служить збереженню суспільного ладу; все, що йому шкодить, є аморальним. (с. 77)

=== 7. Держава й уряд ===
* Суспільний апарат примусу, який спонукає людей дотримуватися правил життя в суспільстві, ми називаємо державою; правила, за якими діє держава, — правом; а органи... відповідальні за управління апаратом примусу, — урядом. (с. 78)
* Лібералізм — це не анархізм... Треба бути в змозі змусити людину, яка не поважає життя, здоров'я, особисту свободу чи приватну власність інших, змиритися з правилами життя в суспільстві. (с. 79–80)

=== 8. Демократія ===
* Демократія є такою формою політичного устрою, яка робить можливим пристосування уряду до побажань людей без насильницької боротьби. Вибори... дозволяють здійснювати зміну уряду без заворушень, насильства чи кровопролиття. (с. 84)
* У довгостроковій перспективі жоден уряд не може утримуватися при владі, якщо не має підтримки громадської думки. (с. 83)

=== 9. Критика доктрини сили ===
* Тільки група, яка може покладатися на згоду керованих, здатна встановити тривалий режим... Неможливо зробити людей щасливими всупереч їхній волі. (с. 89)
* Той, хто намагатиметься зробити це [силоміць підпорядкувати людей режиму] всупереч волі людей, зрештою зазнає горя... (с. 89)

=== 10. Аргументація фашизму ===
* Придушення будь-якої опозиції через явне насильство є вкрай поганим способом залучення прихильників до своєї справи. У боротьбі між силою та ідеєю остання завжди перемагає. (с. 92–93)
* Кінцевий результат боротьби... вирішить не зброя, а ідеї. Саме вони, а не зброя, зрештою, переважують терези. (с. 93)

=== 11. Обмеження компетенції держави ===
* Надати більшості право диктувати меншості, що вона має думати, читати і робити, — це раз і назавжди зупинити прогрес. (с. 98)
* Вільна людина повинна вміти бути терпимою... Вона повинна позбутися звички викликати поліцію щоразу, як тільки їй щось не подобається. (с. 99)

=== 12. Релігійна толерантність ===
* Лібералізм проголошує толерантність до будь-якої релігійної віри... не через байдужість... а через переконання, що забезпечення миру в суспільстві має бути пріоритетним над усім і всіма. (с. 100)
* Проти дурного, безглуздого, помилкового і злого лібералізм бореться зброєю розуму, а не грубою силою і репресіями. (с. 101)

=== 13. Держава й антисоціальна поведінка ===
* Будь-яка державна діяльність — це людська дія, таке необхідне зло, яке одні люди завдають іншим. (с. 102)
* Покарання не повинно бути мстивим або каральним. Злочинець має понести покарання за законом, але не зазнати ненависті чи садизму судді, поліцейського або натовпу... (с. 102)

== Глава 2. Ліберальна економічна політика ==

=== 1. Організація економіки ===
* Ніде й ніколи не було народу, що за відсутності приватної власності піднявся б над станом найгіршої бідності та дикості, в якому життя людей ледве відрізняється від тваринного існування. (с. 105)
* Вибір існує тільки між соціалізмом, інтервенціонізмом та капіталізмом... Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 107, 124)

=== 2. Приватна власність та її критики ===
* Основою будь-якої цивілізації, включно з нашою, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 107)
* У капіталістичному суспільстві застосування засобів виробництва завжди знаходиться в руках тих, хто для цього найкраще підходить. (с. 111)
* Стимул до праці [у соціалізмі] полягає не в можливості користуватися плодами своєї праці, а в примусі до праці з боку влади і у власному почутті обов'язку. (с. 110)

=== 3. Приватна власність і уряд ===
* Будь-яка державна влада схильна не визнавати жодних обмежень для своєї діяльності та максимально розширювати сферу свого панування. (с. 111)
* Приватна власність створює для індивіда сферу, в якій він вільний від держави. Вона обмежує дію авторитарної волі. (с. 111)
* Ліберальний уряд є contradictio in adjecto. Тому треба змусити уряд прийняти лібералізм силою одностайної думки народу. (с. 112)

=== 4. Нездійсненність соціалізму ===
* Що робить соціалізм нездійсненним, так це те, що економічний розрахунок у соціалістичному суспільстві неможливий. (с. 116)
* Перед обличчям звичайних, повсякденних проблем, які створює управління економікою, соціалістичне суспільство було б безпорадним, оскільки воно не мало б можливості вести свою бухгалтерію. (с. 117)

=== 5. Втручання держави в економіку (Інтервенціонізм) ===
* Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 124)
* Наслідком штучного підвищення рівня заробітної плати... є поширення безробіття. (с. 127)
* Підтримка безробітних з боку уряду чи профспілок лише посилює зло. (с. 129, 130)

=== 6. Капіталізм як єдина можлива система організації суспільства ===
* Капіталізм є єдиною спроможною системою суспільної організації, заснованою на розподілі праці. (с. 131)
* Саме капіталізм створив технології, а не навпаки. ...Продуктивність капіталістичного способу виробництва є результатом капіталістичного менталітету. (с. 132)
* Економіка та соціологія не є більш похмурими від того, що показують нам світ таким, яким він є насправді, ніж будь-які інші науки. (с. 136)

=== 7. Картелі, монополії та лібералізм ===
* Монопольні ціни, якщо тільки вони не стали можливими завдяки втручанню з боку держави, можуть бути довготривалими лише на основі контролю над мінеральними та іншими природними ресурсами. (с. 137–138)
* Ідея всесвітнього картелю та монополії в промисловості абсолютно неспроможна. (с. 138)
* В умовах природного... розвитку економіки не спостерігається тенденції до виключення конкуренції та утворення монополій. (с. 142)

=== 8. Бюрократизація ===
* Жодне приватне підприємство, незалежно від його розміру, ніколи не може стати бюрократичним, доки воно цілком зорієнтоване на отримання прибутку. (с. 149)
* Бюрократизація приватних підприємств... є виключно результатом втручання держави. (с. 151)
* Для бюрократичного менеджменту... бракує показників, які надає розрахунок прибутків і збитків. (с. 148)

== ГЛава 3. Ліберальна зовнішня політика ==

=== 1. Границі держави ===
* Ліберальне мислення завжди має на увазі все людство, а не окремі його частини. Воно не зупиняється на обмежених групах; воно не закінчується на межі села, провінції, нації чи континенту. (с. 152)
* Мета внутрішньої політики лібералізму така ж, як і зовнішньої політики — мир. Вона спрямована на мирну співпрацю між націями, так само як і всередині кожної нації. (с. 152)
* Ліберал є громадянином світу, космополітом. (с. 153)

=== 2. Право на самовизначення ===
* Право на самовизначення щодо питання членства в державі означає: щоразу, коли жителі певної території... повідомляють, що вони більше не бажають залишатися приєднаними до держави... їхні бажання потрібно поважати і виконувати. (с. 156)
* Називати це право «правом на самовизначення націй» означає неправильне його розуміння. Це не право самовизначення обмеженої національної одиниці, а право мешканців кожної території вирішувати, до якої держави вони бажають належати. (с. 156, 158)

=== 3. Політичні передумови миру ===
* Першою вимогою в цьому плані є приватна власність. Якщо приватну власність поважають навіть під час війни... то важливий мотив для ведення війни вже виключено. (с. 160)
* Капіталістичний світ, організований на ліберальних принципах, не знає окремих «економічних» зон. У такому світі вся земна поверхня утворює єдину економічну територію. (с. 161)
* Держава, уряд, закони не повинні жодним чином займатися школою чи освітою... Виховання та навчання молоді повинні бути повністю покладені на батьків і приватні установи. (с. 163)

=== 4. Націоналізм ===
* Той факт, що люди хочуть використовувати школи, щоб відчужувати дітей від мови їхніх батьків... розпалив ненависть між націями до всепоглинаючого вогню. (с. 168)
* До тих пір, поки ліберальна програма не буде повністю втілена на територіях зі змішаною національністю, ненависть між представниками різних націй буде ставати щораз лютішою і продовжувати розпалювати нові війни та повстання. (с. 169)

=== 5. Імперіалізм ===
* Сучасний імперіалізм відрізняється від експансіоністських тенденцій абсолютистських князівств тим, що його рушійною силою є... народні маси, які вбачають у ньому найпридатніший засіб збереження національної незалежності. (с. 171)
* В складній мережі антиліберальних політик... можуть бути лише пани та пригнічені. Єдиний вибір — або пан, або пропав. (с. 171)

=== 6. Колоніальна політика ===
* Жодна сторінка історії не є такою кровавою, як історія колоніалізму. Кров лилася марно і безглуздо. Квітучі землі були спустошені; цілі народи знищувалися і винищувалися. (с. 174)
* Ніхто не має права втручатися в справи інших, щоб захищати їхні інтереси, і ніхто не повинен вдавати, що діє безкорисливо лише в інтересах інших, коли він насправді просуває власні інтереси. (с. 175)

=== 7. Вільна торгівля ===
* Результатом протекціонізму завжди є зниження продуктивності людської праці. (с. 179, 183)
* Сьогодні всі були б багатшими, якби внаслідок захисних митних тарифів виробництво штучно не переміщувалось би з більш сприятливих місць у менш сприятливі. (с. 179)

=== 8. Свобода пересування ===
* Ліберал вимагає, щоб кожна людина мала право жити, де хоче. (с. 184)
* Міграційні бар'єри знижують продуктивність людської праці... В одній частині світу порівняно сприятливі можливості для виробництва не використовуються, тоді як в іншій частині світу використовуються менш сприятливі можливості. (с. 187)

=== 9. Сполучені Штати Європи ===
* Потрібна не заміна національного шовінізму шовінізмом, який мав би більшу, наднаціональну сутність, а радше визнання того, що будь-який вид шовінізму є помилковим. (с. 192)
* Слова «Європа» або «об'єднана Європа»... не здатні викликати почуття такого роду, як слова «Німеччина» і «німецький». (с. 194)

=== 10. Ліга Націй ===
* Для ліберала світ не закінчується на кордонах держави... Його політичне мислення охоплює все людство. (с. 195)
* Ліга Націй зберігає фундаментальний недолік усього попереднього міжнародного права: ...її інтерес полягає лише у збереженні статус-кво та забезпеченні виконання існуючих договорів. (с. 198)

=== 11. Росія ===
* Сьогодні є лише одна велика нація, яка непохитно дотримується мілітаристського ідеалу, — це росіяни. (с. 199)
* Нехай росіяни будуть росіянами. Хай роблять у своїй країні, що хочуть. Але не дайте їм вийти за межі власної землі, щоб знищити європейську цивілізацію. (с. 201)

== Глава 4. Лібералізм та політичні партії ==

=== 1. «Догматизм» лібералів ===
* Ніщо не може замінити ідеологію, яка покращує людське життя шляхом сприяння соціальному співробітництву – і найменше брехня, незалежно від того, чи вона називається «тактикою», «дипломатією» чи «компромісом». (с. 202)
* Єдиний шлях, відкритий для кожного, хто бажає повернути світ до лібералізму, це переконати своїх співгромадян у необхідності прийняття ліберальної програми. (с. 203)

=== 2. Політичні партії ===
* Лише за умови державного устрою, в якому всі громадяни користуються рівними правами... можуть існувати політичні партії, що складаються з осіб, які хочуть, щоб їхні ідеї щодо законодавства та управління втілювалися в життя. (с. 205)
* Сучасні політичні партії є поборниками не лише певних привілейованих порядків минулих днів... але й провідниками інтересів певних груп, які прагнуть отримати особливі привілеї, тобто бажають досягти статусу касти. (с. 206)
* Лібералізм пропонує програму, прийнятну для всіх... Він нікому не обіцяє особливих привілерів. (с. 207)

=== 3. Криза парламентаризму та ідея представництва особливих груп ===
* Члени парламенту... повинні бути сповнені переконання, що правильно зрозумілі інтереси всіх частин і членів суспільства збігаються і що будь-які особливі привілеї для окремих груп і класів шкодять загальному благу. (с. 217)
* Над усіма розбіжностями в поглядах має переважати переконання, що зрештою їх об'єднує спільна ціль і єдина мета, і що сперечання йдуть лише про засоби досягнення цієї мети. (с. 217)
* Неможливо позбутися цих антагонізмів, змінюючи в конституції якісь технічні моменти. Їх може подолати лише ліберальна ідеологія. (с. 222)

=== 4. Лібералізм та партії особливих інтересів ===
* Суспільство в довгостроковій перспективі не може існувати, якщо воно розділене на чітко визначені групи, кожна з яких має намір вирвати особливі привілеї для своїх членів... (с. 222)
* Для партій особливих інтересів усі політичні питання постають виключно як проблеми політичної тактики. Їхня кінцева мета визначена для них із самого початку. (с. 222)
* Привілеї, які надаються більшості, перестають бути привілеями. (с. 215)

=== 5. Партійна пропаганда та організація ===
* Основа будь-якої влади та панування є, зрештою, ідеологічною. (с. 226)
* Поразка, яку зазнав старий режим у боротьбі з лібералізмом, знадобилася для того, щоб навчити його прихильників тій істині, що в світі немає нічого могутнішого за ідеології та ідеологів. (с. 226)
* Проти ідей можна боротися лише за допомогою ідей. (с. 226)
* Вінцем організаційного процесу цих партій стало створення власних загонів озброєних людей... Вони сповіщають світ про те, що прийшов світанок ери нескінченних заворушень і війн. (с. 229)

=== 6. Лібералізм як «партія капіталу» ===
* Не можна розглядати лібералізм як партію особливих інтересів... тому що приватна власність на засоби виробництва не є привілеєм... а інститутом, що існує в інтересах усього суспільства та, відповідно, приносить користь усім. (с. 230)
* У «заможних» не більше мотивів підтримувати інститут приватної власності на засоби виробництва, ніж у «незаможних». (с. 232)
* Бути лібералом означає усвідомити, що особливі привілеї, надані невеликій групі за рахунок інших, не можуть довго зберігатися без того, щоб не викликати боротьбу (громадянську війну). (с. 233)

== 5. Майбутнє лібералізму ==
&lt;small&gt;''Примітка: Ця глава в оригіналі не має авторського поділу на підрозділи; цитати згруповано тематично для зручності.''&lt;/small&gt;

=== Про виживання цивілізації ===
* Сучасна цивілізація не загине, якщо не зробить це шляхом власного самознищення. ... Їй може настати кінець тільки в тому випадку, якщо ідеї лібералізму будуть витіснені антиліберальною ідеологією, ворожою соціальному співробітництву. (с. 234)
* Лібералізм і капіталізм створили основу, на якій базуються всі дивовижні характеристики нашого сучасного способу життя. (с. 234)

=== Про неможливість повернення до минулого ===
* Тільки наш тип економічної системи дає можливість підтримувати стиль життя, до якого ми сьогодні звикли, для такої кількості людей, що зараз населяє землю. Повернення до Середньовіччя призвело б до зникнення багатьох сотень мільйонів людей. (с. 235)
* Повернути людину до пасивності минулих періодів людської історії не простіше, ніж повернути їй безтурботність дитинства. (с. 237)

=== Про природу людини та прогрес ===
* В природі людини постійно прагнути до покращення свого матеріального становища. Якщо їй заборонити задоволення цього прагнення, людина стає тупою і жорстокою. (с. 235–236)
* Незалежно від того, добре це чи погано... є певним, що люди завжди прагнуть до покращення свого стану і завжди до цього прагнутимуть. Це невідворотна доля людини. (с. 237)

=== Про суть політичних суперечок ===
* Політичні антагонізми сьогодення — це не суперечки навколо основних питань філософії, а протилежні відповіді на питання: яким чином найшвидше і з мінімальними жертвами досягти мети, яку всі визнають. (с. 238–239)
* Ця мета, до якої прагнуть усі люди, полягає в якнайкращому задоволенні людських потреб; це процвітання і достаток. (с. 238)

=== Визначення та мета лібералізму ===
* Лібералізм — це не релігія, не світогляд, не партія особливих інтересів. ... Це ідеологія, доктрина взаємних стосунків між членами суспільства і, водночас, застосування цієї доктрини до поведінки людей у реальному суспільстві. (с. 239)
* Зменшити страждання, збільшити щастя — ось мета лібералізму. (с. 239)
* У його розпорядженні суть і доводи. Вони і мають привести його до перемоги. (с. 239)

== Джерела ==
* ''Мізес, Людвіг фон.'' Лібералізм у класичній традиції: а також статті Роль доктрин в історії людства, Ідея свободи народилася на Заході, Свобода і власність / Людвіг фон Мізес. — К. : ТОВ «Велл Букс» | «Well Books» LLC, 2024. — 304 с. — ISBN 978-617-8264-09-3.

== Див. також ==
* [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіг фон Мізес у Вікіпедії]]
* [[w:Міжнародний інститут свободи|Міжнародний інститут свободи]]
* [[w:Праксеологія|Праксеологія]]

[[Категорія:Книги Людвіга фон Мізеса]]
[[Категорія:Книги 1927]]
[[Категорія:Літературні твори]]
[[Категорія:Книги з лібералізму]]
[[Категорія:Книги, перекладені українською мовою]]

== Додатки ==

=== Про літературу лібералізму ===
У цьому додатку Мізес наводить перелік праць, які заклали фундамент ліберальної думки, та дає їм критичну оцінку:
* '''Класики та фундатори:''' Мізес називає [[w:Девід Г'юм|Девіда Г'юма]] («Есе»), [[w:Адам Сміт|Адама Сміта]] («[[w:Дослідження про природу і причини багатства народів|Багатство народів]]») та [[w:Джеремі Бентам|Джеремі Бентама]] основними авторами, з яких варто починати вивчення лібералізму.
* '''Проблема Джона Стюарта Мілля:''' Мізес вважає його епігоном класичного лібералізму, який почав змішувати ліберальні ідеї з соціалістичними, що призвело до занепаду англійського лібералізму. Він називає Мілля «великим адвокатом соціалізму», чиї праці («Про свободу», «Принципи політичної економії») необхідно знати, щоб зрозуміти події останніх поколінь.
* '''Економічне підґрунтя:''' Оскільки лібералізм — це прикладна економіка, Мізес рекомендує праці [[w:Давид Рікардо|Девіда Рікардо]], [[w:Карл Менгер|Карла Менгера]] та [[w:Ойґен фон Бем-Баверк|Ойґена фон Бем-Баверка]].
* '''Французька традиція:''' Особливо виділяється [[w:Фредерік Бастіа|Фредерік Бастіа]], чия критика протекціонізму залишається неперевершеною завдяки його блискучому стилю.
* '''Німецький лібералізм:''' Згадуються [[w:Вільгельм фон Гумбольдт|Вільгельм фон Гумбольдт]] та [[w:Герман Генріх Ґоссен|Герман Генріх Ґоссен]], чиї важливі праці тривалий час залишалися забутими або неопублікованими.

=== Про термін «лібералізм» ===
Мізес аналізує трагічну зміну значення цього слова та пояснює, чому він продовжує його використовувати:
* '''Етимологія та первісний зміст:''' Слово походить від латинського ''liber'' («вільний») і спочатку означало ідеологію, засновану на індивідуальній свободі.
* '''Американське спотворення:''' У США та Англії термін був «перейнятий соціалістами» для позначення філософії державного втручання та «держави загального добробуту». Американський самозваний «ліберал» сьогодні насправді прагне всевладдя уряду та є ворогом вільного підприємництва.
* '''Спроба «відвоювати» бренд:''' Попри плутанину, Мізес вирішив не відмовлятися від назви, бо немає іншого терміну для позначення цього великого інтелектуального руху. Він вважає, що сутність лібералізму — це приватна власність на засоби виробництва, а не просто абстрактні гасла про «людяність» чи «справедливість».
* '''Відмова від нових назв:''' Мізес виступає проти заміни терміну на щось більш популярне (наприклад, «манчестеризм»), бо важливо не те, щоб люди лише називали себе лібералами, а щоб вони мислили і діяли як ліберали.
* '''Лібералізм і демократія:''' Автор уточнює, що лібералізм — це всеохопна ідеологія соціального життя, тоді як демократія стосується лише державного устрою; лібералізм обов'язково вимагає демократії як свого наслідку.

== Додатки до міжнародного видання ==

=== Есей 1. Роль доктрин в історії людства ===

==== I. Думка і поведінка ====
* Усе, чим є людина і що робить її вищою за тварин, вона зобов'язана своєму розуму. Чому тоді ми повинні відмовлятися від використання розуму лише в сфері соціальної політики? (с. 47) &lt;small&gt;''— примітка: ця теза вперше формулюється автором тут, а згодом наводиться як ключовий аргумент на початку есею «Роль доктрин в історії людства» (с. 249) із посиланням на першоджерело.''&lt;/small&gt;
* Крім розуму в людській історії немає нічого реального і матеріального. Головними проблемами історичного дослідження є зміни у вченнях, у владі яких перебуває людина. (с. 249)
* Усе, що роблять люди, є результатом теорій, доктрин, переконань і умонастроїв, що володіють їхнім розумом. (с. 249)

==== II. Соціальна роль доктрин ====
* Доктрини не мають власного життя, вони продукт людської думки. ... Тільки в цьому сенсі ми маємо право називати доктрини кінцевими фактами. (с. 253)
* Природа не оберігає людину від захоплення згубними ідеями і створення згубних доктрин. Доктрина може бути сучасною, модною... але тим не менш бути шкідливою для людського суспільства, цивілізації та виживання. (с. 254)

==== III. Досвід і соціальні доктрини ====
* Соціально-економічний досвід не вчить нас нічому. Факти необхідно коментувати за допомогою наших теорій, вони відкриті для різних пояснень і висновків. (с. 255)
* У сфері суспільних наук чистих фактів не існує. Те, що ми вважаємо фактами, завжди є результатом способу, яким ви дивимося на світ. (с. 256)

==== IV. Доктрини і політичні проблеми ====
* Проблеми, які доводиться розв'язувати політикам, створюються не природою та природними умовами, вони визначаються поглядами людей на суспільство. (с. 257)
* Конфлікт доктрин є суперечкою про засоби, а не про кінцеві цілі. ... Політичні конфлікти є наслідком доктрин, які стверджують, що єдиний спосіб досягнення щастя — це заподіяння шкоди іншим людям. (с. 262)

==== V. Доцільність доктрин ====
* Вивчаючи доктрини, ми повинні застосовувати тільки один стандарт. Ми повинні поставити запитання, чи призведе їх застосування на практиці до досягнення тих цілей, яких люди бажають досягти. (с. 263)

==== VI. Езотеричні доктрини та популярні вірування ====
* Для історії популярне гасло може слугувати важливішим джерелом інформації, ніж ідеї, сформульовані вченими. (с. 265)

=== Есей 2. Ідея свободи народилася на Заході ===

==== I ====
* Політичне поняття свободи індивідуума означає: свобода від поліцейської сваволі. (с. 266)
* Мета всіх сучасних політичних і юридичних інститутів — захистити свободу індивідуума від зазіхань з боку уряду. (с. 266)

==== II ====
* Антилібералізм заволодів умами людей, будучи загримований під надлібералізм, тобто здійснення і втілення самих ідей свободи. Він прийшов под личиною соціалізму, комунізму, планування. (с. 269)

==== III ====
* Ліквідація всіх незгодних є умовою того, що комуністи називають свободою. (с. 283)
* Свобода передбачає наявність права вибору між згодою і незгодою. Але новою мовою свобода означає обов'язок беззастережно погоджуватися і сувору заборону на незгоду. (с. 283–284)

==== IV ====
* Жодні конституції та біллі про права самі по собі не створюють свободи. Вони лише захищають від зазіхань поліцейської влади ту свободу, яку дає індивідууму економічна система, заснована на конкуренції. (с. 273)

==== V ====
* В уряду, суспільного апарату придушення і стримування немає нічого спільного зі свободою. Суть уряду — заперечення свободи. (с. 286)
* Політична свобода — це завжди свобода від уряду й обмеження урядового втручання. (с. 286)

=== Есей 3. Свобода і власність ===

==== I ====
* Для постійно зростаючого населення традиційна система виробництва була занадто тісною. ... Правителям був відомий тільки один засіб — застосування сили для придушення протестів. (с. 278)

==== II ====
* Капіталізм — не просто масове виробництво, а масове виробництво для задоволення потреб мас. (с. 279)
* За капіталізму приватна власність на засоби виробництва є суспільною функцією. Підприємці... є довіреними особами споживачів. (с. 279)

==== III ====
* Суверенітет споживача соціалізм замінює на суверенітет диктатора або комітету диктаторів. (с. 282)
* Свобода неподільна. Людина, яка не має права здійснювати вибір із різних марок консервів або мила, також позбавлена права... обирати посадових осіб. (с. 283)

==== IV ====
* Відмовившись від свободи як плати за досягнення процвітання, росіяни уклали невдалу угоду. Зараз у них немає ні того, ні іншого. (с. 285)

==== V ====
* У ринковій економіці економічна влада перебуває в руках споживачів. (с. 290)
* Досі не зареєстровано жодного випадку, коли б бюрократи придумали і здійснили якесь промислове нововведення. (с. 290)

==== VI ====
* Проста людина прямо зацікавлена в розквіті бізнесу не тільки як споживач і працівник, а й як інвестор. (с. 291)

==== VII ====
* Індивідуалізм — відмінна риса західної соціальної філософії. Його мета — у створенні сфери, в якій індивід вільний думати, обирати і діяти. (с. 292)
* Капіталізм не винен у тому, що маси віддають перевагу боксу, а не постановці «Антігони» Софокла... Однак очевидно, що... капіталізм кожному надає шанс прагнути до них [вищих благ]. (с. 293)

== Джерела ==
* ''Мізес, Людвіг фон.'' Лібералізм у класичній традиції: а також статті Роль доктрин в історії людства, Ідея свободи народилася на Заході, Свобода і власність / Людвіг фон Мізес. — К. : ТОВ «Велл Букс» | «Well Books» LLC, 2024. — 304 с., іл. ISBN 978-617-8264-09-3
* {{lang-de|Mises, Ludwig von. ''Liberalismus''. Jena: Gustav Fischer, 1927.}}
* {{lang-en|Mises, Ludwig von. ''Liberalism: In the Classical Tradition''. Irvington-on-Hudson, NY: Foundation for Economic Education, 1985.}}</text>
      <sha1>s30tz1e2yhjpdbr4otlprcv5b00w4ml</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159323</id>
      <parentid>159322</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T20:42:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <comment>/* Джерела */</comment>
      <origin>159323</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="55307" sha1="3prt92qkk8366i21hff25odofq1q0rr" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Лібералізм у класичній традиції}}
'''«Лібералізм у класичній традиції»''' ({{lang-de|Liberalismus}}) — одна з ключових праць економіста [[w:Австрійська школа|Австрійської школи]] та лібертаріанського мислителя [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіга фон Мізеса]], вперше опублікована у 1927 році. Книга є стислим і водночас вичерпним викладом політичної та економічної філософії [[w:Класичний лібералізм|класичного лібералізму]].

Мізес обґрунтовує, що єдиним життєздатним фундаментом цивілізації є [[w:Приватна власність|приватна власність]] на засоби виробництва, а свобода особистості є нерозривною з економічною свободою. Автор піддає системній критиці [[w:Соціалізм|соціалізм]], [[w:Інтервенціонізм (економіка)|інтервенціонізм]] та [[w:Фашизм|фашизм]], стверджуючи, що будь-яке втручання держави в ринкові процеси веде до зниження загального добробуту.

Українське видання 2024 року від видавництва [[w:Well Books|«Well Books»]] містить також додаткові есеї Мізеса: «Роль доктрин в історії людства», «Ідея свободи народилася на Заході» та «Свобода і власність».

&lt;div style=&quot;border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;&quot;&gt;
«Програма лібералізму, якщо її звести до одного слова, мала б звучати так: власність, тобто приватна власність на засоби виробництва... Усі інші вимоги лібералізму випливають із цієї фундаментальної вимоги.»
&lt;div style=&quot;text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;&quot;&gt;
— [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіг фон Мізес]], «Лібералізм у класичній традиції» (с. 60)
&lt;/div&gt;
&lt;/div&gt;

== Вступ ==

=== 1. Лібералізм ===
* Ніде ця програма не була повністю виконана. Навіть в Англії, яку називають батьківщиною лібералізму та зразковою ліберальною країною, прихильникам цієї політики так і не вдалося втілити всі їхні сподівання. В решті світу були прийняті лише частини ліберальної програми, тоді як інші, не менш важливі, були або відхилені з самого початку або відкинуті через короткий час. Лише з деяким перебільшенням можна сказати що колись світ пережив ліберальну епоху. лібералізму ніколи не дозволяли досягти повного результату. (с. 41)
* Лібералізм не є завершеною доктриною чи усталеною догмою. Навпаки, це застосування науки до суспільного життя людини. (с. 43)
* Антилібералізм прямує до загального краху цивілізації. (с. 42)

=== 2. Матеріальний добробут ===
* Вона [доктрина лібералізму] не обіцяє людям щастя й задоволення, а лише якомога повніше задовольняння всіх тих сподівань, які можуть бути задоволені матеріальними речами. (с. 44)
* Лібералізм не має на меті створити нічого, крім зовнішніх передумов для розвитку внутрішнього життя. (с. 44)

=== 3. Раціоналізм ===
* Усе, чим є людина і що робить її вищою за тварин, вона зобов'язана своєму розуму. (с. 47)
* Проблеми соціальної політики є проблемами соціальної технології, і їх розв'язання необхідно шукати... шляхом раціонального обмірковування і дослідження конкретних умов. (с. 47)

=== 4. Мета лібералізму ===
* Лібералізм завжди мав на меті благо всього суспільства, а не якоїсь окремої групи. (с. 47)
* Розумні дії відрізняються від нерозумних тим, що вони передбачають тимчасові жертви. Ці жертви є лише уявними, оскільки їх переважують сприятливі наслідки, які наступають пізніше. (с. 48)

=== 5. Лібералізм і капіталізм ===
* Можна цілком виправдано називати нашу епоху епохою капіталізму, тому що все багатство нашого часу створено завдяки капіталістичним інститутам. (с. 51)
* Організований на засадах справжньої свободи суспільний устрій влаштований таким чином, що залишає підприємцям і капіталістам лише один шлях до багатства, а саме: краще забезпечувати споживачів тим, що ті самі вважають за потрібне. (с. 52)

=== 6. Психологічні витоки антилібералізму ===
* Витоки антилібералізму... належать не до раціональної, а до психологічної сфери — образа та неврастенічний стан, який можна було б... назвати комплексом Фур'є. (с. 54)
* Завдяки самопізнанню він [невротик] повинен навчитися терпіти свою долю в житті, не шукаючи цапа-відбувайла... і він також має намагатися зрозуміти фундаментальні закони соціальної співпраці. (с. 58)

== Глава 1. Засади ліберальної політики ==

=== 1. Власність ===
* Програма лібералізму, якщо її звести до одного слова, мала б звучати так: власність, тобто приватна власність на засоби виробництва... Усі інші вимоги лібералізму випливають із цієї фундаментальної вимоги. (с. 60)
* Ліберали стверджують, що єдиною дієвою системою людської співпраці в суспільстві, заснованому на поділі праці, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 60)

=== 2. Свобода ===
* Ми стверджуємо лише те, що система, заснована на свободі для всіх працівників, гарантує найбільшу продуктивність людської праці і, отже, відповідає інтересам усіх мешканців Землі. (с. 64)
* Вільна праця здатна створити більше багатства для людства загалом, ніж праця рабів колись створювала лише для їхніх власників. (с. 64)

=== 3. Мир ===
* Ліберальна критика... починається з твердження, що не війна, а мир є батьком усіх речей. Єдине, що дозволяє людству розвиватися і відрізняє людину від тварин, це соціальна взаємодія. (с. 65)
* Поступова інтенсифікація розподілу праці можлива лише в суспільстві, в якому існує впевненість у тривалому мирі. (с. 67)

=== 4. Рівність ===
* Лібералізм ніколи не мав на меті нічого більшого, ніж це [рівність перед законом], і не міг вимагати нічого більшого... Тверезі міркування корисності... становлять аргумент на користь рівності всіх людей перед законом. (с. 70)
* Зробити негра білим понад людські сили. Але негру можна надати ті ж права, що й білій людині, і тим самим запропонувати можливість заробляти стільки ж, якщо він виробляє стільки ж. (с. 70)

=== 5. Нерівність багатства та доходів ===
* Людство сьогодні має у своєму розпорядженні загальне річне багатство... тільки тому, що в нашому суспільному устрої існує нерівність багатства і вона стимулює кожного виробляти якомога більше і з найменшими витратами. (с. 73–74)
* Розкіш сьогодні — це те, що завтра буде здаватись предметом першої необхідності. Будь-яка нова розробка спочатку виникає як предмет розкоші лише для багатих людей, щоб через деякий час стати неодмінною необхідністю. (с. 75)

=== 6. Приватна власність та етика ===
* Тривале існування суспільства як об'єднання людей, які співпрацюють і ведуть спільний спосіб життя, відповідає інтересам кожної людини. (с. 77)
* Моральним є все, що служить збереженню суспільного ладу; все, що йому шкодить, є аморальним. (с. 77)

=== 7. Держава й уряд ===
* Суспільний апарат примусу, який спонукає людей дотримуватися правил життя в суспільстві, ми називаємо державою; правила, за якими діє держава, — правом; а органи... відповідальні за управління апаратом примусу, — урядом. (с. 78)
* Лібералізм — це не анархізм... Треба бути в змозі змусити людину, яка не поважає життя, здоров'я, особисту свободу чи приватну власність інших, змиритися з правилами життя в суспільстві. (с. 79–80)

=== 8. Демократія ===
* Демократія є такою формою політичного устрою, яка робить можливим пристосування уряду до побажань людей без насильницької боротьби. Вибори... дозволяють здійснювати зміну уряду без заворушень, насильства чи кровопролиття. (с. 84)
* У довгостроковій перспективі жоден уряд не може утримуватися при владі, якщо не має підтримки громадської думки. (с. 83)

=== 9. Критика доктрини сили ===
* Тільки група, яка може покладатися на згоду керованих, здатна встановити тривалий режим... Неможливо зробити людей щасливими всупереч їхній волі. (с. 89)
* Той, хто намагатиметься зробити це [силоміць підпорядкувати людей режиму] всупереч волі людей, зрештою зазнає горя... (с. 89)

=== 10. Аргументація фашизму ===
* Придушення будь-якої опозиції через явне насильство є вкрай поганим способом залучення прихильників до своєї справи. У боротьбі між силою та ідеєю остання завжди перемагає. (с. 92–93)
* Кінцевий результат боротьби... вирішить не зброя, а ідеї. Саме вони, а не зброя, зрештою, переважують терези. (с. 93)

=== 11. Обмеження компетенції держави ===
* Надати більшості право диктувати меншості, що вона має думати, читати і робити, — це раз і назавжди зупинити прогрес. (с. 98)
* Вільна людина повинна вміти бути терпимою... Вона повинна позбутися звички викликати поліцію щоразу, як тільки їй щось не подобається. (с. 99)

=== 12. Релігійна толерантність ===
* Лібералізм проголошує толерантність до будь-якої релігійної віри... не через байдужість... а через переконання, що забезпечення миру в суспільстві має бути пріоритетним над усім і всіма. (с. 100)
* Проти дурного, безглуздого, помилкового і злого лібералізм бореться зброєю розуму, а не грубою силою і репресіями. (с. 101)

=== 13. Держава й антисоціальна поведінка ===
* Будь-яка державна діяльність — це людська дія, таке необхідне зло, яке одні люди завдають іншим. (с. 102)
* Покарання не повинно бути мстивим або каральним. Злочинець має понести покарання за законом, але не зазнати ненависті чи садизму судді, поліцейського або натовпу... (с. 102)

== Глава 2. Ліберальна економічна політика ==

=== 1. Організація економіки ===
* Ніде й ніколи не було народу, що за відсутності приватної власності піднявся б над станом найгіршої бідності та дикості, в якому життя людей ледве відрізняється від тваринного існування. (с. 105)
* Вибір існує тільки між соціалізмом, інтервенціонізмом та капіталізмом... Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 107, 124)

=== 2. Приватна власність та її критики ===
* Основою будь-якої цивілізації, включно з нашою, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 107)
* У капіталістичному суспільстві застосування засобів виробництва завжди знаходиться в руках тих, хто для цього найкраще підходить. (с. 111)
* Стимул до праці [у соціалізмі] полягає не в можливості користуватися плодами своєї праці, а в примусі до праці з боку влади і у власному почутті обов'язку. (с. 110)

=== 3. Приватна власність і уряд ===
* Будь-яка державна влада схильна не визнавати жодних обмежень для своєї діяльності та максимально розширювати сферу свого панування. (с. 111)
* Приватна власність створює для індивіда сферу, в якій він вільний від держави. Вона обмежує дію авторитарної волі. (с. 111)
* Ліберальний уряд є contradictio in adjecto. Тому треба змусити уряд прийняти лібералізм силою одностайної думки народу. (с. 112)

=== 4. Нездійсненність соціалізму ===
* Що робить соціалізм нездійсненним, так це те, що економічний розрахунок у соціалістичному суспільстві неможливий. (с. 116)
* Перед обличчям звичайних, повсякденних проблем, які створює управління економікою, соціалістичне суспільство було б безпорадним, оскільки воно не мало б можливості вести свою бухгалтерію. (с. 117)

=== 5. Втручання держави в економіку (Інтервенціонізм) ===
* Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 124)
* Наслідком штучного підвищення рівня заробітної плати... є поширення безробіття. (с. 127)
* Підтримка безробітних з боку уряду чи профспілок лише посилює зло. (с. 129, 130)

=== 6. Капіталізм як єдина можлива система організації суспільства ===
* Капіталізм є єдиною спроможною системою суспільної організації, заснованою на розподілі праці. (с. 131)
* Саме капіталізм створив технології, а не навпаки. ...Продуктивність капіталістичного способу виробництва є результатом капіталістичного менталітету. (с. 132)
* Економіка та соціологія не є більш похмурими від того, що показують нам світ таким, яким він є насправді, ніж будь-які інші науки. (с. 136)

=== 7. Картелі, монополії та лібералізм ===
* Монопольні ціни, якщо тільки вони не стали можливими завдяки втручанню з боку держави, можуть бути довготривалими лише на основі контролю над мінеральними та іншими природними ресурсами. (с. 137–138)
* Ідея всесвітнього картелю та монополії в промисловості абсолютно неспроможна. (с. 138)
* В умовах природного... розвитку економіки не спостерігається тенденції до виключення конкуренції та утворення монополій. (с. 142)

=== 8. Бюрократизація ===
* Жодне приватне підприємство, незалежно від його розміру, ніколи не може стати бюрократичним, доки воно цілком зорієнтоване на отримання прибутку. (с. 149)
* Бюрократизація приватних підприємств... є виключно результатом втручання держави. (с. 151)
* Для бюрократичного менеджменту... бракує показників, які надає розрахунок прибутків і збитків. (с. 148)

== ГЛава 3. Ліберальна зовнішня політика ==

=== 1. Границі держави ===
* Ліберальне мислення завжди має на увазі все людство, а не окремі його частини. Воно не зупиняється на обмежених групах; воно не закінчується на межі села, провінції, нації чи континенту. (с. 152)
* Мета внутрішньої політики лібералізму така ж, як і зовнішньої політики — мир. Вона спрямована на мирну співпрацю між націями, так само як і всередині кожної нації. (с. 152)
* Ліберал є громадянином світу, космополітом. (с. 153)

=== 2. Право на самовизначення ===
* Право на самовизначення щодо питання членства в державі означає: щоразу, коли жителі певної території... повідомляють, що вони більше не бажають залишатися приєднаними до держави... їхні бажання потрібно поважати і виконувати. (с. 156)
* Називати це право «правом на самовизначення націй» означає неправильне його розуміння. Це не право самовизначення обмеженої національної одиниці, а право мешканців кожної території вирішувати, до якої держави вони бажають належати. (с. 156, 158)

=== 3. Політичні передумови миру ===
* Першою вимогою в цьому плані є приватна власність. Якщо приватну власність поважають навіть під час війни... то важливий мотив для ведення війни вже виключено. (с. 160)
* Капіталістичний світ, організований на ліберальних принципах, не знає окремих «економічних» зон. У такому світі вся земна поверхня утворює єдину економічну територію. (с. 161)
* Держава, уряд, закони не повинні жодним чином займатися школою чи освітою... Виховання та навчання молоді повинні бути повністю покладені на батьків і приватні установи. (с. 163)

=== 4. Націоналізм ===
* Той факт, що люди хочуть використовувати школи, щоб відчужувати дітей від мови їхніх батьків... розпалив ненависть між націями до всепоглинаючого вогню. (с. 168)
* До тих пір, поки ліберальна програма не буде повністю втілена на територіях зі змішаною національністю, ненависть між представниками різних націй буде ставати щораз лютішою і продовжувати розпалювати нові війни та повстання. (с. 169)

=== 5. Імперіалізм ===
* Сучасний імперіалізм відрізняється від експансіоністських тенденцій абсолютистських князівств тим, що його рушійною силою є... народні маси, які вбачають у ньому найпридатніший засіб збереження національної незалежності. (с. 171)
* В складній мережі антиліберальних політик... можуть бути лише пани та пригнічені. Єдиний вибір — або пан, або пропав. (с. 171)

=== 6. Колоніальна політика ===
* Жодна сторінка історії не є такою кровавою, як історія колоніалізму. Кров лилася марно і безглуздо. Квітучі землі були спустошені; цілі народи знищувалися і винищувалися. (с. 174)
* Ніхто не має права втручатися в справи інших, щоб захищати їхні інтереси, і ніхто не повинен вдавати, що діє безкорисливо лише в інтересах інших, коли він насправді просуває власні інтереси. (с. 175)

=== 7. Вільна торгівля ===
* Результатом протекціонізму завжди є зниження продуктивності людської праці. (с. 179, 183)
* Сьогодні всі були б багатшими, якби внаслідок захисних митних тарифів виробництво штучно не переміщувалось би з більш сприятливих місць у менш сприятливі. (с. 179)

=== 8. Свобода пересування ===
* Ліберал вимагає, щоб кожна людина мала право жити, де хоче. (с. 184)
* Міграційні бар'єри знижують продуктивність людської праці... В одній частині світу порівняно сприятливі можливості для виробництва не використовуються, тоді як в іншій частині світу використовуються менш сприятливі можливості. (с. 187)

=== 9. Сполучені Штати Європи ===
* Потрібна не заміна національного шовінізму шовінізмом, який мав би більшу, наднаціональну сутність, а радше визнання того, що будь-який вид шовінізму є помилковим. (с. 192)
* Слова «Європа» або «об'єднана Європа»... не здатні викликати почуття такого роду, як слова «Німеччина» і «німецький». (с. 194)

=== 10. Ліга Націй ===
* Для ліберала світ не закінчується на кордонах держави... Його політичне мислення охоплює все людство. (с. 195)
* Ліга Націй зберігає фундаментальний недолік усього попереднього міжнародного права: ...її інтерес полягає лише у збереженні статус-кво та забезпеченні виконання існуючих договорів. (с. 198)

=== 11. Росія ===
* Сьогодні є лише одна велика нація, яка непохитно дотримується мілітаристського ідеалу, — це росіяни. (с. 199)
* Нехай росіяни будуть росіянами. Хай роблять у своїй країні, що хочуть. Але не дайте їм вийти за межі власної землі, щоб знищити європейську цивілізацію. (с. 201)

== Глава 4. Лібералізм та політичні партії ==

=== 1. «Догматизм» лібералів ===
* Ніщо не може замінити ідеологію, яка покращує людське життя шляхом сприяння соціальному співробітництву – і найменше брехня, незалежно від того, чи вона називається «тактикою», «дипломатією» чи «компромісом». (с. 202)
* Єдиний шлях, відкритий для кожного, хто бажає повернути світ до лібералізму, це переконати своїх співгромадян у необхідності прийняття ліберальної програми. (с. 203)

=== 2. Політичні партії ===
* Лише за умови державного устрою, в якому всі громадяни користуються рівними правами... можуть існувати політичні партії, що складаються з осіб, які хочуть, щоб їхні ідеї щодо законодавства та управління втілювалися в життя. (с. 205)
* Сучасні політичні партії є поборниками не лише певних привілейованих порядків минулих днів... але й провідниками інтересів певних груп, які прагнуть отримати особливі привілеї, тобто бажають досягти статусу касти. (с. 206)
* Лібералізм пропонує програму, прийнятну для всіх... Він нікому не обіцяє особливих привілерів. (с. 207)

=== 3. Криза парламентаризму та ідея представництва особливих груп ===
* Члени парламенту... повинні бути сповнені переконання, що правильно зрозумілі інтереси всіх частин і членів суспільства збігаються і що будь-які особливі привілеї для окремих груп і класів шкодять загальному благу. (с. 217)
* Над усіма розбіжностями в поглядах має переважати переконання, що зрештою їх об'єднує спільна ціль і єдина мета, і що сперечання йдуть лише про засоби досягнення цієї мети. (с. 217)
* Неможливо позбутися цих антагонізмів, змінюючи в конституції якісь технічні моменти. Їх може подолати лише ліберальна ідеологія. (с. 222)

=== 4. Лібералізм та партії особливих інтересів ===
* Суспільство в довгостроковій перспективі не може існувати, якщо воно розділене на чітко визначені групи, кожна з яких має намір вирвати особливі привілеї для своїх членів... (с. 222)
* Для партій особливих інтересів усі політичні питання постають виключно як проблеми політичної тактики. Їхня кінцева мета визначена для них із самого початку. (с. 222)
* Привілеї, які надаються більшості, перестають бути привілеями. (с. 215)

=== 5. Партійна пропаганда та організація ===
* Основа будь-якої влади та панування є, зрештою, ідеологічною. (с. 226)
* Поразка, яку зазнав старий режим у боротьбі з лібералізмом, знадобилася для того, щоб навчити його прихильників тій істині, що в світі немає нічого могутнішого за ідеології та ідеологів. (с. 226)
* Проти ідей можна боротися лише за допомогою ідей. (с. 226)
* Вінцем організаційного процесу цих партій стало створення власних загонів озброєних людей... Вони сповіщають світ про те, що прийшов світанок ери нескінченних заворушень і війн. (с. 229)

=== 6. Лібералізм як «партія капіталу» ===
* Не можна розглядати лібералізм як партію особливих інтересів... тому що приватна власність на засоби виробництва не є привілеєм... а інститутом, що існує в інтересах усього суспільства та, відповідно, приносить користь усім. (с. 230)
* У «заможних» не більше мотивів підтримувати інститут приватної власності на засоби виробництва, ніж у «незаможних». (с. 232)
* Бути лібералом означає усвідомити, що особливі привілеї, надані невеликій групі за рахунок інших, не можуть довго зберігатися без того, щоб не викликати боротьбу (громадянську війну). (с. 233)

== 5. Майбутнє лібералізму ==
&lt;small&gt;''Примітка: Ця глава в оригіналі не має авторського поділу на підрозділи; цитати згруповано тематично для зручності.''&lt;/small&gt;

=== Про виживання цивілізації ===
* Сучасна цивілізація не загине, якщо не зробить це шляхом власного самознищення. ... Їй може настати кінець тільки в тому випадку, якщо ідеї лібералізму будуть витіснені антиліберальною ідеологією, ворожою соціальному співробітництву. (с. 234)
* Лібералізм і капіталізм створили основу, на якій базуються всі дивовижні характеристики нашого сучасного способу життя. (с. 234)

=== Про неможливість повернення до минулого ===
* Тільки наш тип економічної системи дає можливість підтримувати стиль життя, до якого ми сьогодні звикли, для такої кількості людей, що зараз населяє землю. Повернення до Середньовіччя призвело б до зникнення багатьох сотень мільйонів людей. (с. 235)
* Повернути людину до пасивності минулих періодів людської історії не простіше, ніж повернути їй безтурботність дитинства. (с. 237)

=== Про природу людини та прогрес ===
* В природі людини постійно прагнути до покращення свого матеріального становища. Якщо їй заборонити задоволення цього прагнення, людина стає тупою і жорстокою. (с. 235–236)
* Незалежно від того, добре це чи погано... є певним, що люди завжди прагнуть до покращення свого стану і завжди до цього прагнутимуть. Це невідворотна доля людини. (с. 237)

=== Про суть політичних суперечок ===
* Політичні антагонізми сьогодення — це не суперечки навколо основних питань філософії, а протилежні відповіді на питання: яким чином найшвидше і з мінімальними жертвами досягти мети, яку всі визнають. (с. 238–239)
* Ця мета, до якої прагнуть усі люди, полягає в якнайкращому задоволенні людських потреб; це процвітання і достаток. (с. 238)

=== Визначення та мета лібералізму ===
* Лібералізм — це не релігія, не світогляд, не партія особливих інтересів. ... Це ідеологія, доктрина взаємних стосунків між членами суспільства і, водночас, застосування цієї доктрини до поведінки людей у реальному суспільстві. (с. 239)
* Зменшити страждання, збільшити щастя — ось мета лібералізму. (с. 239)
* У його розпорядженні суть і доводи. Вони і мають привести його до перемоги. (с. 239)

== Джерела ==
* ''Мізес, Людвіг фон.'' Лібералізм у класичній традиції: а також статті Роль доктрин в історії людства, Ідея свободи народилася на Заході, Свобода і власність / Людвіг фон Мізес. — К. : ТОВ «Велл Букс» | «Well Books» LLC, 2024. — 304 с. — ISBN 978-617-8264-09-3.

== Див. також ==
* [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіг фон Мізес у Вікіпедії]]
* [[w:Міжнародний інститут свободи|Міжнародний інститут свободи]]
* [[w:Праксеологія|Праксеологія]]

[[Категорія:Книги Людвіга фон Мізеса]]
[[Категорія:Книги 1927]]
[[Категорія:Літературні твори]]
[[Категорія:Книги з лібералізму]]
[[Категорія:Книги, перекладені українською мовою]]

== Додатки ==

=== Про літературу лібералізму ===
У цьому додатку Мізес наводить перелік праць, які заклали фундамент ліберальної думки, та дає їм критичну оцінку:
* '''Класики та фундатори:''' Мізес називає [[w:Девід Г'юм|Девіда Г'юма]] («Есе»), [[w:Адам Сміт|Адама Сміта]] («[[w:Дослідження про природу і причини багатства народів|Багатство народів]]») та [[w:Джеремі Бентам|Джеремі Бентама]] основними авторами, з яких варто починати вивчення лібералізму.
* '''Проблема Джона Стюарта Мілля:''' Мізес вважає його епігоном класичного лібералізму, який почав змішувати ліберальні ідеї з соціалістичними, що призвело до занепаду англійського лібералізму. Він називає Мілля «великим адвокатом соціалізму», чиї праці («Про свободу», «Принципи політичної економії») необхідно знати, щоб зрозуміти події останніх поколінь.
* '''Економічне підґрунтя:''' Оскільки лібералізм — це прикладна економіка, Мізес рекомендує праці [[w:Давид Рікардо|Девіда Рікардо]], [[w:Карл Менгер|Карла Менгера]] та [[w:Ойґен фон Бем-Баверк|Ойґена фон Бем-Баверка]].
* '''Французька традиція:''' Особливо виділяється [[w:Фредерік Бастіа|Фредерік Бастіа]], чия критика протекціонізму залишається неперевершеною завдяки його блискучому стилю.
* '''Німецький лібералізм:''' Згадуються [[w:Вільгельм фон Гумбольдт|Вільгельм фон Гумбольдт]] та [[w:Герман Генріх Ґоссен|Герман Генріх Ґоссен]], чиї важливі праці тривалий час залишалися забутими або неопублікованими.

=== Про термін «лібералізм» ===
Мізес аналізує трагічну зміну значення цього слова та пояснює, чому він продовжує його використовувати:
* '''Етимологія та первісний зміст:''' Слово походить від латинського ''liber'' («вільний») і спочатку означало ідеологію, засновану на індивідуальній свободі.
* '''Американське спотворення:''' У США та Англії термін був «перейнятий соціалістами» для позначення філософії державного втручання та «держави загального добробуту». Американський самозваний «ліберал» сьогодні насправді прагне всевладдя уряду та є ворогом вільного підприємництва.
* '''Спроба «відвоювати» бренд:''' Попри плутанину, Мізес вирішив не відмовлятися від назви, бо немає іншого терміну для позначення цього великого інтелектуального руху. Він вважає, що сутність лібералізму — це приватна власність на засоби виробництва, а не просто абстрактні гасла про «людяність» чи «справедливість».
* '''Відмова від нових назв:''' Мізес виступає проти заміни терміну на щось більш популярне (наприклад, «манчестеризм»), бо важливо не те, щоб люди лише називали себе лібералами, а щоб вони мислили і діяли як ліберали.
* '''Лібералізм і демократія:''' Автор уточнює, що лібералізм — це всеохопна ідеологія соціального життя, тоді як демократія стосується лише державного устрою; лібералізм обов'язково вимагає демократії як свого наслідку.

== Додатки до міжнародного видання ==

=== Есей 1. Роль доктрин в історії людства ===

==== I. Думка і поведінка ====
* Усе, чим є людина і що робить її вищою за тварин, вона зобов'язана своєму розуму. Чому тоді ми повинні відмовлятися від використання розуму лише в сфері соціальної політики? (с. 47) &lt;small&gt;''— примітка: ця теза вперше формулюється автором тут, а згодом наводиться як ключовий аргумент на початку есею «Роль доктрин в історії людства» (с. 249) із посиланням на першоджерело.''&lt;/small&gt;
* Крім розуму в людській історії немає нічого реального і матеріального. Головними проблемами історичного дослідження є зміни у вченнях, у владі яких перебуває людина. (с. 249)
* Усе, що роблять люди, є результатом теорій, доктрин, переконань і умонастроїв, що володіють їхнім розумом. (с. 249)

==== II. Соціальна роль доктрин ====
* Доктрини не мають власного життя, вони продукт людської думки. ... Тільки в цьому сенсі ми маємо право називати доктрини кінцевими фактами. (с. 253)
* Природа не оберігає людину від захоплення згубними ідеями і створення згубних доктрин. Доктрина може бути сучасною, модною... але тим не менш бути шкідливою для людського суспільства, цивілізації та виживання. (с. 254)

==== III. Досвід і соціальні доктрини ====
* Соціально-економічний досвід не вчить нас нічому. Факти необхідно коментувати за допомогою наших теорій, вони відкриті для різних пояснень і висновків. (с. 255)
* У сфері суспільних наук чистих фактів не існує. Те, що ми вважаємо фактами, завжди є результатом способу, яким ви дивимося на світ. (с. 256)

==== IV. Доктрини і політичні проблеми ====
* Проблеми, які доводиться розв'язувати політикам, створюються не природою та природними умовами, вони визначаються поглядами людей на суспільство. (с. 257)
* Конфлікт доктрин є суперечкою про засоби, а не про кінцеві цілі. ... Політичні конфлікти є наслідком доктрин, які стверджують, що єдиний спосіб досягнення щастя — це заподіяння шкоди іншим людям. (с. 262)

==== V. Доцільність доктрин ====
* Вивчаючи доктрини, ми повинні застосовувати тільки один стандарт. Ми повинні поставити запитання, чи призведе їх застосування на практиці до досягнення тих цілей, яких люди бажають досягти. (с. 263)

==== VI. Езотеричні доктрини та популярні вірування ====
* Для історії популярне гасло може слугувати важливішим джерелом інформації, ніж ідеї, сформульовані вченими. (с. 265)

=== Есей 2. Ідея свободи народилася на Заході ===

==== I ====
* Політичне поняття свободи індивідуума означає: свобода від поліцейської сваволі. (с. 266)
* Мета всіх сучасних політичних і юридичних інститутів — захистити свободу індивідуума від зазіхань з боку уряду. (с. 266)

==== II ====
* Антилібералізм заволодів умами людей, будучи загримований під надлібералізм, тобто здійснення і втілення самих ідей свободи. Він прийшов под личиною соціалізму, комунізму, планування. (с. 269)

==== III ====
* Ліквідація всіх незгодних є умовою того, що комуністи називають свободою. (с. 283)
* Свобода передбачає наявність права вибору між згодою і незгодою. Але новою мовою свобода означає обов'язок беззастережно погоджуватися і сувору заборону на незгоду. (с. 283–284)

==== IV ====
* Жодні конституції та біллі про права самі по собі не створюють свободи. Вони лише захищають від зазіхань поліцейської влади ту свободу, яку дає індивідууму економічна система, заснована на конкуренції. (с. 273)

==== V ====
* В уряду, суспільного апарату придушення і стримування немає нічого спільного зі свободою. Суть уряду — заперечення свободи. (с. 286)
* Політична свобода — це завжди свобода від уряду й обмеження урядового втручання. (с. 286)

=== Есей 3. Свобода і власність ===

==== I ====
* Для постійно зростаючого населення традиційна система виробництва була занадто тісною. ... Правителям був відомий тільки один засіб — застосування сили для придушення протестів. (с. 278)

==== II ====
* Капіталізм — не просто масове виробництво, а масове виробництво для задоволення потреб мас. (с. 279)
* За капіталізму приватна власність на засоби виробництва є суспільною функцією. Підприємці... є довіреними особами споживачів. (с. 279)

==== III ====
* Суверенітет споживача соціалізм замінює на суверенітет диктатора або комітету диктаторів. (с. 282)
* Свобода неподільна. Людина, яка не має права здійснювати вибір із різних марок консервів або мила, також позбавлена права... обирати посадових осіб. (с. 283)

==== IV ====
* Відмовившись від свободи як плати за досягнення процвітання, росіяни уклали невдалу угоду. Зараз у них немає ні того, ні іншого. (с. 285)

==== V ====
* У ринковій економіці економічна влада перебуває в руках споживачів. (с. 290)
* Досі не зареєстровано жодного випадку, коли б бюрократи придумали і здійснили якесь промислове нововведення. (с. 290)

==== VI ====
* Проста людина прямо зацікавлена в розквіті бізнесу не тільки як споживач і працівник, а й як інвестор. (с. 291)

==== VII ====
* Індивідуалізм — відмінна риса західної соціальної філософії. Його мета — у створенні сфери, в якій індивід вільний думати, обирати і діяти. (с. 292)
* Капіталізм не винен у тому, що маси віддають перевагу боксу, а не постановці «Антігони» Софокла... Однак очевидно, що... капіталізм кожному надає шанс прагнути до них [вищих благ]. (с. 293)

== Джерела ==
* ''Мізес, Людвіг фон.'' Лібералізм у класичній традиції: а також статті Роль доктрин в історії людства, Ідея свободи народилася на Заході, Свобода і власність / Людвіг фон Мізес. — К. : ТОВ «Велл Букс» | «Well Books» LLC, 2024. — 304 с., іл. ISBN 978-617-8264-09-3
* {{lang-de|Mises, Ludwig von. ''Liberalismus''. Jena: Gustav Fischer, 1927.}}
* {{lang-en|Mises, Ludwig von. ''Liberalism: In the Classical Tradition''. Irvington-on-Hudson, NY: Foundation for Economic Education, 1985.}}

== Див. також ==
* [[w:Австрійська школа|Австрійська школа]]
* [[w:Історія лібералізму|Історія лібералізму]]
* [[w:Класичний лібералізм|Класичний лібералізм]]
* [[w:Лібертаріанство|Лібертаріанство]]
* [[w:Праксеологія|Праксеологія]]</text>
      <sha1>3prt92qkk8366i21hff25odofq1q0rr</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159324</id>
      <parentid>159323</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T04:18:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>159324</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="54695" sha1="hm5fkg3mh6nq6s0lspkajk0arwte5su" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Лібералізм у класичній традиції}}
'''«Лібералізм у класичній традиції»''' ({{lang-de|Liberalismus}}) — одна з ключових праць економіста [[w:Австрійська школа|Австрійської школи]] та лібертаріанського мислителя [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіга фон Мізеса]], вперше опублікована у 1927 році. Книга є стислим і водночас вичерпним викладом політичної та економічної філософії [[w:Класичний лібералізм|класичного лібералізму]].

Мізес обґрунтовує, що єдиним життєздатним фундаментом цивілізації є [[w:Приватна власність|приватна власність]] на засоби виробництва, а свобода особистості є нерозривною з економічною свободою. Автор піддає системній критиці [[w:Соціалізм|соціалізм]], [[w:Інтервенціонізм (економіка)|інтервенціонізм]] та [[w:Фашизм|фашизм]], стверджуючи, що будь-яке втручання держави в ринкові процеси веде до зниження загального добробуту.

Українське видання 2024 року від видавництва [[w:Well Books|«Well Books»]] містить також додаткові есеї Мізеса: «Роль доктрин в історії людства», «Ідея свободи народилася на Заході» та «Свобода і власність».

&lt;div style=&quot;border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;&quot;&gt;
«Програма лібералізму, якщо її звести до одного слова, мала б звучати так: власність, тобто приватна власність на засоби виробництва... Усі інші вимоги лібералізму випливають із цієї фундаментальної вимоги.»
&lt;div style=&quot;text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;&quot;&gt;
— [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіг фон Мізес]], «Лібералізм у класичній традиції» (с. 60)
&lt;/div&gt;
&lt;/div&gt;

== Вступ ==

=== 1. Лібералізм ===
* Ніде ця програма не була повністю виконана. Навіть в Англії, яку називають батьківщиною лібералізму та зразковою ліберальною країною, прихильникам цієї політики так і не вдалося втілити всі їхні сподівання. В решті світу були прийняті лише частини ліберальної програми, тоді як інші, не менш важливі, були або відхилені з самого початку або відкинуті через короткий час. Лише з деяким перебільшенням можна сказати що колись світ пережив ліберальну епоху. лібералізму ніколи не дозволяли досягти повного результату. (с. 41)
* Лібералізм не є завершеною доктриною чи усталеною догмою. Навпаки, це застосування науки до суспільного життя людини. (с. 43)
* Антилібералізм прямує до загального краху цивілізації. (с. 42)

=== 2. Матеріальний добробут ===
* Вона [доктрина лібералізму] не обіцяє людям щастя й задоволення, а лише якомога повніше задовольняння всіх тих сподівань, які можуть бути задоволені матеріальними речами. (с. 44)
* Лібералізм не має на меті створити нічого, крім зовнішніх передумов для розвитку внутрішнього життя. (с. 44)

=== 3. Раціоналізм ===
* Усе, чим є людина і що робить її вищою за тварин, вона зобов'язана своєму розуму. (с. 47)
* Проблеми соціальної політики є проблемами соціальної технології, і їх розв'язання необхідно шукати... шляхом раціонального обмірковування і дослідження конкретних умов. (с. 47)

=== 4. Мета лібералізму ===
* Лібералізм завжди мав на меті благо всього суспільства, а не якоїсь окремої групи. (с. 47)
* Розумні дії відрізняються від нерозумних тим, що вони передбачають тимчасові жертви. Ці жертви є лише уявними, оскільки їх переважують сприятливі наслідки, які наступають пізніше. (с. 48)

=== 5. Лібералізм і капіталізм ===
* Можна цілком виправдано називати нашу епоху епохою капіталізму, тому що все багатство нашого часу створено завдяки капіталістичним інститутам. (с. 51)
* Організований на засадах справжньої свободи суспільний устрій влаштований таким чином, що залишає підприємцям і капіталістам лише один шлях до багатства, а саме: краще забезпечувати споживачів тим, що ті самі вважають за потрібне. (с. 52)

=== 6. Психологічні витоки антилібералізму ===
* Витоки антилібералізму... належать не до раціональної, а до психологічної сфери — образа та неврастенічний стан, який можна було б... назвати комплексом Фур'є. (с. 54)
* Завдяки самопізнанню він [невротик] повинен навчитися терпіти свою долю в житті, не шукаючи цапа-відбувайла... і він також має намагатися зрозуміти фундаментальні закони соціальної співпраці. (с. 58)

== Глава 1. Засади ліберальної політики ==

=== 1. Власність ===
* Програма лібералізму, якщо її звести до одного слова, мала б звучати так: власність, тобто приватна власність на засоби виробництва... Усі інші вимоги лібералізму випливають із цієї фундаментальної вимоги. (с. 60)
* Ліберали стверджують, що єдиною дієвою системою людської співпраці в суспільстві, заснованому на поділі праці, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 60)

=== 2. Свобода ===
* Ми стверджуємо лише те, що система, заснована на свободі для всіх працівників, гарантує найбільшу продуктивність людської праці і, отже, відповідає інтересам усіх мешканців Землі. (с. 64)
* Вільна праця здатна створити більше багатства для людства загалом, ніж праця рабів колись створювала лише для їхніх власників. (с. 64)

=== 3. Мир ===
* Ліберальна критика... починається з твердження, що не війна, а мир є батьком усіх речей. Єдине, що дозволяє людству розвиватися і відрізняє людину від тварин, це соціальна взаємодія. (с. 65)
* Поступова інтенсифікація розподілу праці можлива лише в суспільстві, в якому існує впевненість у тривалому мирі. (с. 67)

=== 4. Рівність ===
* Лібералізм ніколи не мав на меті нічого більшого, ніж це [рівність перед законом], і не міг вимагати нічого більшого... Тверезі міркування корисності... становлять аргумент на користь рівності всіх людей перед законом. (с. 70)
* Зробити негра білим понад людські сили. Але негру можна надати ті ж права, що й білій людині, і тим самим запропонувати можливість заробляти стільки ж, якщо він виробляє стільки ж. (с. 70)

=== 5. Нерівність багатства та доходів ===
* Людство сьогодні має у своєму розпорядженні загальне річне багатство... тільки тому, що в нашому суспільному устрої існує нерівність багатства і вона стимулює кожного виробляти якомога більше і з найменшими витратами. (с. 73–74)
* Розкіш сьогодні — це те, що завтра буде здаватись предметом першої необхідності. Будь-яка нова розробка спочатку виникає як предмет розкоші лише для багатих людей, щоб через деякий час стати неодмінною необхідністю. (с. 75)

=== 6. Приватна власність та етика ===
* Тривале існування суспільства як об'єднання людей, які співпрацюють і ведуть спільний спосіб життя, відповідає інтересам кожної людини. (с. 77)
* Моральним є все, що служить збереженню суспільного ладу; все, що йому шкодить, є аморальним. (с. 77)

=== 7. Держава й уряд ===
* Суспільний апарат примусу, який спонукає людей дотримуватися правил життя в суспільстві, ми називаємо державою; правила, за якими діє держава, — правом; а органи... відповідальні за управління апаратом примусу, — урядом. (с. 78)
* Лібералізм — це не анархізм... Треба бути в змозі змусити людину, яка не поважає життя, здоров'я, особисту свободу чи приватну власність інших, змиритися з правилами життя в суспільстві. (с. 79–80)

=== 8. Демократія ===
* Демократія є такою формою політичного устрою, яка робить можливим пристосування уряду до побажань людей без насильницької боротьби. Вибори... дозволяють здійснювати зміну уряду без заворушень, насильства чи кровопролиття. (с. 84)
* У довгостроковій перспективі жоден уряд не може утримуватися при владі, якщо не має підтримки громадської думки. (с. 83)

=== 9. Критика доктрини сили ===
* Тільки група, яка може покладатися на згоду керованих, здатна встановити тривалий режим... Неможливо зробити людей щасливими всупереч їхній волі. (с. 89)
* Той, хто намагатиметься зробити це [силоміць підпорядкувати людей режиму] всупереч волі людей, зрештою зазнає горя... (с. 89)

=== 10. Аргументація фашизму ===
* Придушення будь-якої опозиції через явне насильство є вкрай поганим способом залучення прихильників до своєї справи. У боротьбі між силою та ідеєю остання завжди перемагає. (с. 92–93)
* Кінцевий результат боротьби... вирішить не зброя, а ідеї. Саме вони, а не зброя, зрештою, переважують терези. (с. 93)

=== 11. Обмеження компетенції держави ===
* Надати більшості право диктувати меншості, що вона має думати, читати і робити, — це раз і назавжди зупинити прогрес. (с. 98)
* Вільна людина повинна вміти бути терпимою... Вона повинна позбутися звички викликати поліцію щоразу, як тільки їй щось не подобається. (с. 99)

=== 12. Релігійна толерантність ===
* Лібералізм проголошує толерантність до будь-якої релігійної віри... не через байдужість... а через переконання, що забезпечення миру в суспільстві має бути пріоритетним над усім і всіма. (с. 100)
* Проти дурного, безглуздого, помилкового і злого лібералізм бореться зброєю розуму, а не грубою силою і репресіями. (с. 101)

=== 13. Держава й антисоціальна поведінка ===
* Будь-яка державна діяльність — це людська дія, таке необхідне зло, яке одні люди завдають іншим. (с. 102)
* Покарання не повинно бути мстивим або каральним. Злочинець має понести покарання за законом, але не зазнати ненависті чи садизму судді, поліцейського або натовпу... (с. 102)

== Глава 2. Ліберальна економічна політика ==

=== 1. Організація економіки ===
* Ніде й ніколи не було народу, що за відсутності приватної власності піднявся б над станом найгіршої бідності та дикості, в якому життя людей ледве відрізняється від тваринного існування. (с. 105)
* Вибір існує тільки між соціалізмом, інтервенціонізмом та капіталізмом... Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 107, 124)

=== 2. Приватна власність та її критики ===
* Основою будь-якої цивілізації, включно з нашою, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 107)
* У капіталістичному суспільстві застосування засобів виробництва завжди знаходиться в руках тих, хто для цього найкраще підходить. (с. 111)
* Стимул до праці [у соціалізмі] полягає не в можливості користуватися плодами своєї праці, а в примусі до праці з боку влади і у власному почутті обов'язку. (с. 110)

=== 3. Приватна власність і уряд ===
* Будь-яка державна влада схильна не визнавати жодних обмежень для своєї діяльності та максимально розширювати сферу свого панування. (с. 111)
* Приватна власність створює для індивіда сферу, в якій він вільний від держави. Вона обмежує дію авторитарної волі. (с. 111)
* Ліберальний уряд є contradictio in adjecto. Тому треба змусити уряд прийняти лібералізм силою одностайної думки народу. (с. 112)

=== 4. Нездійсненність соціалізму ===
* Що робить соціалізм нездійсненним, так це те, що економічний розрахунок у соціалістичному суспільстві неможливий. (с. 116)
* Перед обличчям звичайних, повсякденних проблем, які створює управління економікою, соціалістичне суспільство було б безпорадним, оскільки воно не мало б можливості вести свою бухгалтерію. (с. 117)

=== 5. Втручання держави в економіку (Інтервенціонізм) ===
* Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 124)
* Наслідком штучного підвищення рівня заробітної плати... є поширення безробіття. (с. 127)
* Підтримка безробітних з боку уряду чи профспілок лише посилює зло. (с. 129, 130)

=== 6. Капіталізм як єдина можлива система організації суспільства ===
* Капіталізм є єдиною спроможною системою суспільної організації, заснованою на розподілі праці. (с. 131)
* Саме капіталізм створив технології, а не навпаки. ...Продуктивність капіталістичного способу виробництва є результатом капіталістичного менталітету. (с. 132)
* Економіка та соціологія не є більш похмурими від того, що показують нам світ таким, яким він є насправді, ніж будь-які інші науки. (с. 136)

=== 7. Картелі, монополії та лібералізм ===
* Монопольні ціни, якщо тільки вони не стали можливими завдяки втручанню з боку держави, можуть бути довготривалими лише на основі контролю над мінеральними та іншими природними ресурсами. (с. 137–138)
* Ідея всесвітнього картелю та монополії в промисловості абсолютно неспроможна. (с. 138)
* В умовах природного... розвитку економіки не спостерігається тенденції до виключення конкуренції та утворення монополій. (с. 142)

=== 8. Бюрократизація ===
* Жодне приватне підприємство, незалежно від його розміру, ніколи не може стати бюрократичним, доки воно цілком зорієнтоване на отримання прибутку. (с. 149)
* Бюрократизація приватних підприємств... є виключно результатом втручання держави. (с. 151)
* Для бюрократичного менеджменту... бракує показників, які надає розрахунок прибутків і збитків. (с. 148)

== ГЛава 3. Ліберальна зовнішня політика ==

=== 1. Границі держави ===
* Ліберальне мислення завжди має на увазі все людство, а не окремі його частини. Воно не зупиняється на обмежених групах; воно не закінчується на межі села, провінції, нації чи континенту. (с. 152)
* Мета внутрішньої політики лібералізму така ж, як і зовнішньої політики — мир. Вона спрямована на мирну співпрацю між націями, так само як і всередині кожної нації. (с. 152)
* Ліберал є громадянином світу, космополітом. (с. 153)

=== 2. Право на самовизначення ===
* Право на самовизначення щодо питання членства в державі означає: щоразу, коли жителі певної території... повідомляють, що вони більше не бажають залишатися приєднаними до держави... їхні бажання потрібно поважати і виконувати. (с. 156)
* Називати це право «правом на самовизначення націй» означає неправильне його розуміння. Це не право самовизначення обмеженої національної одиниці, а право мешканців кожної території вирішувати, до якої держави вони бажають належати. (с. 156, 158)

=== 3. Політичні передумови миру ===
* Першою вимогою в цьому плані є приватна власність. Якщо приватну власність поважають навіть під час війни... то важливий мотив для ведення війни вже виключено. (с. 160)
* Капіталістичний світ, організований на ліберальних принципах, не знає окремих «економічних» зон. У такому світі вся земна поверхня утворює єдину економічну територію. (с. 161)
* Держава, уряд, закони не повинні жодним чином займатися школою чи освітою... Виховання та навчання молоді повинні бути повністю покладені на батьків і приватні установи. (с. 163)

=== 4. Націоналізм ===
* Той факт, що люди хочуть використовувати школи, щоб відчужувати дітей від мови їхніх батьків... розпалив ненависть між націями до всепоглинаючого вогню. (с. 168)
* До тих пір, поки ліберальна програма не буде повністю втілена на територіях зі змішаною національністю, ненависть між представниками різних націй буде ставати щораз лютішою і продовжувати розпалювати нові війни та повстання. (с. 169)

=== 5. Імперіалізм ===
* Сучасний імперіалізм відрізняється від експансіоністських тенденцій абсолютистських князівств тим, що його рушійною силою є... народні маси, які вбачають у ньому найпридатніший засіб збереження національної незалежності. (с. 171)
* В складній мережі антиліберальних політик... можуть бути лише пани та пригнічені. Єдиний вибір — або пан, або пропав. (с. 171)

=== 6. Колоніальна політика ===
* Жодна сторінка історії не є такою кровавою, як історія колоніалізму. Кров лилася марно і безглуздо. Квітучі землі були спустошені; цілі народи знищувалися і винищувалися. (с. 174)
* Ніхто не має права втручатися в справи інших, щоб захищати їхні інтереси, і ніхто не повинен вдавати, що діє безкорисливо лише в інтересах інших, коли він насправді просуває власні інтереси. (с. 175)

=== 7. Вільна торгівля ===
* Результатом протекціонізму завжди є зниження продуктивності людської праці. (с. 179, 183)
* Сьогодні всі були б багатшими, якби внаслідок захисних митних тарифів виробництво штучно не переміщувалось би з більш сприятливих місць у менш сприятливі. (с. 179)

=== 8. Свобода пересування ===
* Ліберал вимагає, щоб кожна людина мала право жити, де хоче. (с. 184)
* Міграційні бар'єри знижують продуктивність людської праці... В одній частині світу порівняно сприятливі можливості для виробництва не використовуються, тоді як в іншій частині світу використовуються менш сприятливі можливості. (с. 187)

=== 9. Сполучені Штати Європи ===
* Потрібна не заміна національного шовінізму шовінізмом, який мав би більшу, наднаціональну сутність, а радше визнання того, що будь-який вид шовінізму є помилковим. (с. 192)
* Слова «Європа» або «об'єднана Європа»... не здатні викликати почуття такого роду, як слова «Німеччина» і «німецький». (с. 194)

=== 10. Ліга Націй ===
* Для ліберала світ не закінчується на кордонах держави... Його політичне мислення охоплює все людство. (с. 195)
* Ліга Націй зберігає фундаментальний недолік усього попереднього міжнародного права: ...її інтерес полягає лише у збереженні статус-кво та забезпеченні виконання існуючих договорів. (с. 198)

=== 11. Росія ===
* Сьогодні є лише одна велика нація, яка непохитно дотримується мілітаристського ідеалу, — це росіяни. (с. 199)
* Нехай росіяни будуть росіянами. Хай роблять у своїй країні, що хочуть. Але не дайте їм вийти за межі власної землі, щоб знищити європейську цивілізацію. (с. 201)

== Глава 4. Лібералізм та політичні партії ==

=== 1. «Догматизм» лібералів ===
* Ніщо не може замінити ідеологію, яка покращує людське життя шляхом сприяння соціальному співробітництву – і найменше брехня, незалежно від того, чи вона називається «тактикою», «дипломатією» чи «компромісом». (с. 202)
* Єдиний шлях, відкритий для кожного, хто бажає повернути світ до лібералізму, це переконати своїх співгромадян у необхідності прийняття ліберальної програми. (с. 203)

=== 2. Політичні партії ===
* Лише за умови державного устрою, в якому всі громадяни користуються рівними правами... можуть існувати політичні партії, що складаються з осіб, які хочуть, щоб їхні ідеї щодо законодавства та управління втілювалися в життя. (с. 205)
* Сучасні політичні партії є поборниками не лише певних привілейованих порядків минулих днів... але й провідниками інтересів певних груп, які прагнуть отримати особливі привілеї, тобто бажають досягти статусу касти. (с. 206)
* Лібералізм пропонує програму, прийнятну для всіх... Він нікому не обіцяє особливих привілерів. (с. 207)

=== 3. Криза парламентаризму та ідея представництва особливих груп ===
* Члени парламенту... повинні бути сповнені переконання, що правильно зрозумілі інтереси всіх частин і членів суспільства збігаються і що будь-які особливі привілеї для окремих груп і класів шкодять загальному благу. (с. 217)
* Над усіма розбіжностями в поглядах має переважати переконання, що зрештою їх об'єднує спільна ціль і єдина мета, і що сперечання йдуть лише про засоби досягнення цієї мети. (с. 217)
* Неможливо позбутися цих антагонізмів, змінюючи в конституції якісь технічні моменти. Їх може подолати лише ліберальна ідеологія. (с. 222)

=== 4. Лібералізм та партії особливих інтересів ===
* Суспільство в довгостроковій перспективі не може існувати, якщо воно розділене на чітко визначені групи, кожна з яких має намір вирвати особливі привілеї для своїх членів... (с. 222)
* Для партій особливих інтересів усі політичні питання постають виключно як проблеми політичної тактики. Їхня кінцева мета визначена для них із самого початку. (с. 222)
* Привілеї, які надаються більшості, перестають бути привілеями. (с. 215)

=== 5. Партійна пропаганда та організація ===
* Основа будь-якої влади та панування є, зрештою, ідеологічною. (с. 226)
* Поразка, яку зазнав старий режим у боротьбі з лібералізмом, знадобилася для того, щоб навчити його прихильників тій істині, що в світі немає нічого могутнішого за ідеології та ідеологів. (с. 226)
* Проти ідей можна боротися лише за допомогою ідей. (с. 226)
* Вінцем організаційного процесу цих партій стало створення власних загонів озброєних людей... Вони сповіщають світ про те, що прийшов світанок ери нескінченних заворушень і війн. (с. 229)

=== 6. Лібералізм як «партія капіталу» ===
* Не можна розглядати лібералізм як партію особливих інтересів... тому що приватна власність на засоби виробництва не є привілеєм... а інститутом, що існує в інтересах усього суспільства та, відповідно, приносить користь усім. (с. 230)
* У «заможних» не більше мотивів підтримувати інститут приватної власності на засоби виробництва, ніж у «незаможних». (с. 232)
* Бути лібералом означає усвідомити, що особливі привілеї, надані невеликій групі за рахунок інших, не можуть довго зберігатися без того, щоб не викликати боротьбу (громадянську війну). (с. 233)

== 5. Майбутнє лібералізму ==
&lt;small&gt;''Примітка: Ця глава в оригіналі не має авторського поділу на підрозділи; цитати згруповано тематично для зручності.''&lt;/small&gt;

=== Про виживання цивілізації ===
* Сучасна цивілізація не загине, якщо не зробить це шляхом власного самознищення. ... Їй може настати кінець тільки в тому випадку, якщо ідеї лібералізму будуть витіснені антиліберальною ідеологією, ворожою соціальному співробітництву. (с. 234)
* Лібералізм і капіталізм створили основу, на якій базуються всі дивовижні характеристики нашого сучасного способу життя. (с. 234)

=== Про неможливість повернення до минулого ===
* Тільки наш тип економічної системи дає можливість підтримувати стиль життя, до якого ми сьогодні звикли, для такої кількості людей, що зараз населяє землю. Повернення до Середньовіччя призвело б до зникнення багатьох сотень мільйонів людей. (с. 235)
* Повернути людину до пасивності минулих періодів людської історії не простіше, ніж повернути їй безтурботність дитинства. (с. 237)

=== Про природу людини та прогрес ===
* В природі людини постійно прагнути до покращення свого матеріального становища. Якщо їй заборонити задоволення цього прагнення, людина стає тупою і жорстокою. (с. 235–236)
* Незалежно від того, добре це чи погано... є певним, що люди завжди прагнуть до покращення свого стану і завжди до цього прагнутимуть. Це невідворотна доля людини. (с. 237)

=== Про суть політичних суперечок ===
* Політичні антагонізми сьогодення — це не суперечки навколо основних питань філософії, а протилежні відповіді на питання: яким чином найшвидше і з мінімальними жертвами досягти мети, яку всі визнають. (с. 238–239)
* Ця мета, до якої прагнуть усі люди, полягає в якнайкращому задоволенні людських потреб; це процвітання і достаток. (с. 238)

=== Визначення та мета лібералізму ===
* Лібералізм — це не релігія, не світогляд, не партія особливих інтересів. ... Це ідеологія, доктрина взаємних стосунків між членами суспільства і, водночас, застосування цієї доктрини до поведінки людей у реальному суспільстві. (с. 239)
* Зменшити страждання, збільшити щастя — ось мета лібералізму. (с. 239)
* У його розпорядженні суть і доводи. Вони і мають привести його до перемоги. (с. 239)

== Джерела ==
* ''Мізес, Людвіг фон.'' Лібералізм у класичній традиції: а також статті Роль доктрин в історії людства, Ідея свободи народилася на Заході, Свобода і власність / Людвіг фон Мізес. — К. : ТОВ «Велл Букс» | «Well Books» LLC, 2024. — 304 с. — ISBN 978-617-8264-09-3.

== Додатки ==

=== Про літературу лібералізму ===
У цьому додатку Мізес наводить перелік праць, які заклали фундамент ліберальної думки, та дає їм критичну оцінку:
* '''Класики та фундатори:''' Мізес називає [[w:Девід Г'юм|Девіда Г'юма]] («Есе»), [[w:Адам Сміт|Адама Сміта]] («[[w:Дослідження про природу і причини багатства народів|Багатство народів]]») та [[w:Джеремі Бентам|Джеремі Бентама]] основними авторами, з яких варто починати вивчення лібералізму.
* '''Проблема Джона Стюарта Мілля:''' Мізес вважає його епігоном класичного лібералізму, який почав змішувати ліберальні ідеї з соціалістичними, що призвело до занепаду англійського лібералізму. Він називає Мілля «великим адвокатом соціалізму», чиї праці («Про свободу», «Принципи політичної економії») необхідно знати, щоб зрозуміти події останніх поколінь.
* '''Економічне підґрунтя:''' Оскільки лібералізм — це прикладна економіка, Мізес рекомендує праці [[w:Давид Рікардо|Девіда Рікардо]], [[w:Карл Менгер|Карла Менгера]] та [[w:Ойґен фон Бем-Баверк|Ойґена фон Бем-Баверка]].
* '''Французька традиція:''' Особливо виділяється [[w:Фредерік Бастіа|Фредерік Бастіа]], чия критика протекціонізму залишається неперевершеною завдяки його блискучому стилю.
* '''Німецький лібералізм:''' Згадуються [[w:Вільгельм фон Гумбольдт|Вільгельм фон Гумбольдт]] та [[w:Герман Генріх Ґоссен|Герман Генріх Ґоссен]], чиї важливі праці тривалий час залишалися забутими або неопублікованими.

=== Про термін «лібералізм» ===
Мізес аналізує трагічну зміну значення цього слова та пояснює, чому він продовжує його використовувати:
* '''Етимологія та первісний зміст:''' Слово походить від латинського ''liber'' («вільний») і спочатку означало ідеологію, засновану на індивідуальній свободі.
* '''Американське спотворення:''' У США та Англії термін був «перейнятий соціалістами» для позначення філософії державного втручання та «держави загального добробуту». Американський самозваний «ліберал» сьогодні насправді прагне всевладдя уряду та є ворогом вільного підприємництва.
* '''Спроба «відвоювати» бренд:''' Попри плутанину, Мізес вирішив не відмовлятися від назви, бо немає іншого терміну для позначення цього великого інтелектуального руху. Він вважає, що сутність лібералізму — це приватна власність на засоби виробництва, а не просто абстрактні гасла про «людяність» чи «справедливість».
* '''Відмова від нових назв:''' Мізес виступає проти заміни терміну на щось більш популярне (наприклад, «манчестеризм»), бо важливо не те, щоб люди лише називали себе лібералами, а щоб вони мислили і діяли як ліберали.
* '''Лібералізм і демократія:''' Автор уточнює, що лібералізм — це всеохопна ідеологія соціального життя, тоді як демократія стосується лише державного устрою; лібералізм обов'язково вимагає демократії як свого наслідку.

== Додатки до міжнародного видання ==

=== Есей 1. Роль доктрин в історії людства ===

==== I. Думка і поведінка ====
* Усе, чим є людина і що робить її вищою за тварин, вона зобов'язана своєму розуму. Чому тоді ми повинні відмовлятися від використання розуму лише в сфері соціальної політики? (с. 47) &lt;small&gt;''— примітка: ця теза вперше формулюється автором тут, а згодом наводиться як ключовий аргумент на початку есею «Роль доктрин в історії людства» (с. 249) із посиланням на першоджерело.''&lt;/small&gt;
* Крім розуму в людській історії немає нічого реального і матеріального. Головними проблемами історичного дослідження є зміни у вченнях, у владі яких перебуває людина. (с. 249)
* Усе, що роблять люди, є результатом теорій, доктрин, переконань і умонастроїв, що володіють їхнім розумом. (с. 249)

==== II. Соціальна роль доктрин ====
* Доктрини не мають власного життя, вони продукт людської думки. ... Тільки в цьому сенсі ми маємо право називати доктрини кінцевими фактами. (с. 253)
* Природа не оберігає людину від захоплення згубними ідеями і створення згубних доктрин. Доктрина може бути сучасною, модною... але тим не менш бути шкідливою для людського суспільства, цивілізації та виживання. (с. 254)

==== III. Досвід і соціальні доктрини ====
* Соціально-економічний досвід не вчить нас нічому. Факти необхідно коментувати за допомогою наших теорій, вони відкриті для різних пояснень і висновків. (с. 255)
* У сфері суспільних наук чистих фактів не існує. Те, що ми вважаємо фактами, завжди є результатом способу, яким ви дивимося на світ. (с. 256)

==== IV. Доктрини і політичні проблеми ====
* Проблеми, які доводиться розв'язувати політикам, створюються не природою та природними умовами, вони визначаються поглядами людей на суспільство. (с. 257)
* Конфлікт доктрин є суперечкою про засоби, а не про кінцеві цілі. ... Політичні конфлікти є наслідком доктрин, які стверджують, що єдиний спосіб досягнення щастя — це заподіяння шкоди іншим людям. (с. 262)

==== V. Доцільність доктрин ====
* Вивчаючи доктрини, ми повинні застосовувати тільки один стандарт. Ми повинні поставити запитання, чи призведе їх застосування на практиці до досягнення тих цілей, яких люди бажають досягти. (с. 263)

==== VI. Езотеричні доктрини та популярні вірування ====
* Для історії популярне гасло може слугувати важливішим джерелом інформації, ніж ідеї, сформульовані вченими. (с. 265)

=== Есей 2. Ідея свободи народилася на Заході ===

==== I ====
* Політичне поняття свободи індивідуума означає: свобода від поліцейської сваволі. (с. 266)
* Мета всіх сучасних політичних і юридичних інститутів — захистити свободу індивідуума від зазіхань з боку уряду. (с. 266)

==== II ====
* Антилібералізм заволодів умами людей, будучи загримований під надлібералізм, тобто здійснення і втілення самих ідей свободи. Він прийшов под личиною соціалізму, комунізму, планування. (с. 269)

==== III ====
* Ліквідація всіх незгодних є умовою того, що комуністи називають свободою. (с. 283)
* Свобода передбачає наявність права вибору між згодою і незгодою. Але новою мовою свобода означає обов'язок беззастережно погоджуватися і сувору заборону на незгоду. (с. 283–284)

==== IV ====
* Жодні конституції та біллі про права самі по собі не створюють свободи. Вони лише захищають від зазіхань поліцейської влади ту свободу, яку дає індивідууму економічна система, заснована на конкуренції. (с. 273)

==== V ====
* В уряду, суспільного апарату придушення і стримування немає нічого спільного зі свободою. Суть уряду — заперечення свободи. (с. 286)
* Політична свобода — це завжди свобода від уряду й обмеження урядового втручання. (с. 286)

=== Есей 3. Свобода і власність ===

==== I ====
* Для постійно зростаючого населення традиційна система виробництва була занадто тісною. ... Правителям був відомий тільки один засіб — застосування сили для придушення протестів. (с. 278)

==== II ====
* Капіталізм — не просто масове виробництво, а масове виробництво для задоволення потреб мас. (с. 279)
* За капіталізму приватна власність на засоби виробництва є суспільною функцією. Підприємці... є довіреними особами споживачів. (с. 279)

==== III ====
* Суверенітет споживача соціалізм замінює на суверенітет диктатора або комітету диктаторів. (с. 282)
* Свобода неподільна. Людина, яка не має права здійснювати вибір із різних марок консервів або мила, також позбавлена права... обирати посадових осіб. (с. 283)

==== IV ====
* Відмовившись від свободи як плати за досягнення процвітання, росіяни уклали невдалу угоду. Зараз у них немає ні того, ні іншого. (с. 285)

==== V ====
* У ринковій економіці економічна влада перебуває в руках споживачів. (с. 290)
* Досі не зареєстровано жодного випадку, коли б бюрократи придумали і здійснили якесь промислове нововведення. (с. 290)

==== VI ====
* Проста людина прямо зацікавлена в розквіті бізнесу не тільки як споживач і працівник, а й як інвестор. (с. 291)

==== VII ====
* Індивідуалізм — відмінна риса західної соціальної філософії. Його мета — у створенні сфери, в якій індивід вільний думати, обирати і діяти. (с. 292)
* Капіталізм не винен у тому, що маси віддають перевагу боксу, а не постановці «Антігони» Софокла... Однак очевидно, що... капіталізм кожному надає шанс прагнути до них [вищих благ]. (с. 293)

== Джерела ==
* ''Мізес, Людвіг фон.'' Лібералізм у класичній традиції: а також статті Роль доктрин в історії людства, Ідея свободи народилася на Заході, Свобода і власність / Людвіг фон Мізес. — К. : ТОВ «Велл Букс» | «Well Books» LLC, 2024. — 304 с., іл. ISBN 978-617-8264-09-3
* {{lang-de|Mises, Ludwig von. ''Liberalismus''. Jena: Gustav Fischer, 1927.}}
* {{lang-en|Mises, Ludwig von. ''Liberalism: In the Classical Tradition''. Irvington-on-Hudson, NY: Foundation for Economic Education, 1985.}}

== Див. також ==
* [[w:Австрійська школа|Австрійська школа]]
* [[w:Історія лібералізму|Історія лібералізму]]
* [[w:Класичний лібералізм|Класичний лібералізм]]
* [[w:Лібертаріанство|Лібертаріанство]]
* [[w:Праксеологія|Праксеологія]]</text>
      <sha1>hm5fkg3mh6nq6s0lspkajk0arwte5su</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159325</id>
      <parentid>159324</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T04:21:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <comment>/* Про літературу лібералізму */</comment>
      <origin>159325</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="54762" sha1="oy3mj2my71afd78qyupxcy4ptjz983o" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Лібералізм у класичній традиції}}
'''«Лібералізм у класичній традиції»''' ({{lang-de|Liberalismus}}) — одна з ключових праць економіста [[w:Австрійська школа|Австрійської школи]] та лібертаріанського мислителя [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіга фон Мізеса]], вперше опублікована у 1927 році. Книга є стислим і водночас вичерпним викладом політичної та економічної філософії [[w:Класичний лібералізм|класичного лібералізму]].

Мізес обґрунтовує, що єдиним життєздатним фундаментом цивілізації є [[w:Приватна власність|приватна власність]] на засоби виробництва, а свобода особистості є нерозривною з економічною свободою. Автор піддає системній критиці [[w:Соціалізм|соціалізм]], [[w:Інтервенціонізм (економіка)|інтервенціонізм]] та [[w:Фашизм|фашизм]], стверджуючи, що будь-яке втручання держави в ринкові процеси веде до зниження загального добробуту.

Українське видання 2024 року від видавництва [[w:Well Books|«Well Books»]] містить також додаткові есеї Мізеса: «Роль доктрин в історії людства», «Ідея свободи народилася на Заході» та «Свобода і власність».

&lt;div style=&quot;border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;&quot;&gt;
«Програма лібералізму, якщо її звести до одного слова, мала б звучати так: власність, тобто приватна власність на засоби виробництва... Усі інші вимоги лібералізму випливають із цієї фундаментальної вимоги.»
&lt;div style=&quot;text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;&quot;&gt;
— [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіг фон Мізес]], «Лібералізм у класичній традиції» (с. 60)
&lt;/div&gt;
&lt;/div&gt;

== Вступ ==

=== 1. Лібералізм ===
* Ніде ця програма не була повністю виконана. Навіть в Англії, яку називають батьківщиною лібералізму та зразковою ліберальною країною, прихильникам цієї політики так і не вдалося втілити всі їхні сподівання. В решті світу були прийняті лише частини ліберальної програми, тоді як інші, не менш важливі, були або відхилені з самого початку або відкинуті через короткий час. Лише з деяким перебільшенням можна сказати що колись світ пережив ліберальну епоху. лібералізму ніколи не дозволяли досягти повного результату. (с. 41)
* Лібералізм не є завершеною доктриною чи усталеною догмою. Навпаки, це застосування науки до суспільного життя людини. (с. 43)
* Антилібералізм прямує до загального краху цивілізації. (с. 42)

=== 2. Матеріальний добробут ===
* Вона [доктрина лібералізму] не обіцяє людям щастя й задоволення, а лише якомога повніше задовольняння всіх тих сподівань, які можуть бути задоволені матеріальними речами. (с. 44)
* Лібералізм не має на меті створити нічого, крім зовнішніх передумов для розвитку внутрішнього життя. (с. 44)

=== 3. Раціоналізм ===
* Усе, чим є людина і що робить її вищою за тварин, вона зобов'язана своєму розуму. (с. 47)
* Проблеми соціальної політики є проблемами соціальної технології, і їх розв'язання необхідно шукати... шляхом раціонального обмірковування і дослідження конкретних умов. (с. 47)

=== 4. Мета лібералізму ===
* Лібералізм завжди мав на меті благо всього суспільства, а не якоїсь окремої групи. (с. 47)
* Розумні дії відрізняються від нерозумних тим, що вони передбачають тимчасові жертви. Ці жертви є лише уявними, оскільки їх переважують сприятливі наслідки, які наступають пізніше. (с. 48)

=== 5. Лібералізм і капіталізм ===
* Можна цілком виправдано називати нашу епоху епохою капіталізму, тому що все багатство нашого часу створено завдяки капіталістичним інститутам. (с. 51)
* Організований на засадах справжньої свободи суспільний устрій влаштований таким чином, що залишає підприємцям і капіталістам лише один шлях до багатства, а саме: краще забезпечувати споживачів тим, що ті самі вважають за потрібне. (с. 52)

=== 6. Психологічні витоки антилібералізму ===
* Витоки антилібералізму... належать не до раціональної, а до психологічної сфери — образа та неврастенічний стан, який можна було б... назвати комплексом Фур'є. (с. 54)
* Завдяки самопізнанню він [невротик] повинен навчитися терпіти свою долю в житті, не шукаючи цапа-відбувайла... і він також має намагатися зрозуміти фундаментальні закони соціальної співпраці. (с. 58)

== Глава 1. Засади ліберальної політики ==

=== 1. Власність ===
* Програма лібералізму, якщо її звести до одного слова, мала б звучати так: власність, тобто приватна власність на засоби виробництва... Усі інші вимоги лібералізму випливають із цієї фундаментальної вимоги. (с. 60)
* Ліберали стверджують, що єдиною дієвою системою людської співпраці в суспільстві, заснованому на поділі праці, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 60)

=== 2. Свобода ===
* Ми стверджуємо лише те, що система, заснована на свободі для всіх працівників, гарантує найбільшу продуктивність людської праці і, отже, відповідає інтересам усіх мешканців Землі. (с. 64)
* Вільна праця здатна створити більше багатства для людства загалом, ніж праця рабів колись створювала лише для їхніх власників. (с. 64)

=== 3. Мир ===
* Ліберальна критика... починається з твердження, що не війна, а мир є батьком усіх речей. Єдине, що дозволяє людству розвиватися і відрізняє людину від тварин, це соціальна взаємодія. (с. 65)
* Поступова інтенсифікація розподілу праці можлива лише в суспільстві, в якому існує впевненість у тривалому мирі. (с. 67)

=== 4. Рівність ===
* Лібералізм ніколи не мав на меті нічого більшого, ніж це [рівність перед законом], і не міг вимагати нічого більшого... Тверезі міркування корисності... становлять аргумент на користь рівності всіх людей перед законом. (с. 70)
* Зробити негра білим понад людські сили. Але негру можна надати ті ж права, що й білій людині, і тим самим запропонувати можливість заробляти стільки ж, якщо він виробляє стільки ж. (с. 70)

=== 5. Нерівність багатства та доходів ===
* Людство сьогодні має у своєму розпорядженні загальне річне багатство... тільки тому, що в нашому суспільному устрої існує нерівність багатства і вона стимулює кожного виробляти якомога більше і з найменшими витратами. (с. 73–74)
* Розкіш сьогодні — це те, що завтра буде здаватись предметом першої необхідності. Будь-яка нова розробка спочатку виникає як предмет розкоші лише для багатих людей, щоб через деякий час стати неодмінною необхідністю. (с. 75)

=== 6. Приватна власність та етика ===
* Тривале існування суспільства як об'єднання людей, які співпрацюють і ведуть спільний спосіб життя, відповідає інтересам кожної людини. (с. 77)
* Моральним є все, що служить збереженню суспільного ладу; все, що йому шкодить, є аморальним. (с. 77)

=== 7. Держава й уряд ===
* Суспільний апарат примусу, який спонукає людей дотримуватися правил життя в суспільстві, ми називаємо державою; правила, за якими діє держава, — правом; а органи... відповідальні за управління апаратом примусу, — урядом. (с. 78)
* Лібералізм — це не анархізм... Треба бути в змозі змусити людину, яка не поважає життя, здоров'я, особисту свободу чи приватну власність інших, змиритися з правилами життя в суспільстві. (с. 79–80)

=== 8. Демократія ===
* Демократія є такою формою політичного устрою, яка робить можливим пристосування уряду до побажань людей без насильницької боротьби. Вибори... дозволяють здійснювати зміну уряду без заворушень, насильства чи кровопролиття. (с. 84)
* У довгостроковій перспективі жоден уряд не може утримуватися при владі, якщо не має підтримки громадської думки. (с. 83)

=== 9. Критика доктрини сили ===
* Тільки група, яка може покладатися на згоду керованих, здатна встановити тривалий режим... Неможливо зробити людей щасливими всупереч їхній волі. (с. 89)
* Той, хто намагатиметься зробити це [силоміць підпорядкувати людей режиму] всупереч волі людей, зрештою зазнає горя... (с. 89)

=== 10. Аргументація фашизму ===
* Придушення будь-якої опозиції через явне насильство є вкрай поганим способом залучення прихильників до своєї справи. У боротьбі між силою та ідеєю остання завжди перемагає. (с. 92–93)
* Кінцевий результат боротьби... вирішить не зброя, а ідеї. Саме вони, а не зброя, зрештою, переважують терези. (с. 93)

=== 11. Обмеження компетенції держави ===
* Надати більшості право диктувати меншості, що вона має думати, читати і робити, — це раз і назавжди зупинити прогрес. (с. 98)
* Вільна людина повинна вміти бути терпимою... Вона повинна позбутися звички викликати поліцію щоразу, як тільки їй щось не подобається. (с. 99)

=== 12. Релігійна толерантність ===
* Лібералізм проголошує толерантність до будь-якої релігійної віри... не через байдужість... а через переконання, що забезпечення миру в суспільстві має бути пріоритетним над усім і всіма. (с. 100)
* Проти дурного, безглуздого, помилкового і злого лібералізм бореться зброєю розуму, а не грубою силою і репресіями. (с. 101)

=== 13. Держава й антисоціальна поведінка ===
* Будь-яка державна діяльність — це людська дія, таке необхідне зло, яке одні люди завдають іншим. (с. 102)
* Покарання не повинно бути мстивим або каральним. Злочинець має понести покарання за законом, але не зазнати ненависті чи садизму судді, поліцейського або натовпу... (с. 102)

== Глава 2. Ліберальна економічна політика ==

=== 1. Організація економіки ===
* Ніде й ніколи не було народу, що за відсутності приватної власності піднявся б над станом найгіршої бідності та дикості, в якому життя людей ледве відрізняється від тваринного існування. (с. 105)
* Вибір існує тільки між соціалізмом, інтервенціонізмом та капіталізмом... Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 107, 124)

=== 2. Приватна власність та її критики ===
* Основою будь-якої цивілізації, включно з нашою, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 107)
* У капіталістичному суспільстві застосування засобів виробництва завжди знаходиться в руках тих, хто для цього найкраще підходить. (с. 111)
* Стимул до праці [у соціалізмі] полягає не в можливості користуватися плодами своєї праці, а в примусі до праці з боку влади і у власному почутті обов'язку. (с. 110)

=== 3. Приватна власність і уряд ===
* Будь-яка державна влада схильна не визнавати жодних обмежень для своєї діяльності та максимально розширювати сферу свого панування. (с. 111)
* Приватна власність створює для індивіда сферу, в якій він вільний від держави. Вона обмежує дію авторитарної волі. (с. 111)
* Ліберальний уряд є contradictio in adjecto. Тому треба змусити уряд прийняти лібералізм силою одностайної думки народу. (с. 112)

=== 4. Нездійсненність соціалізму ===
* Що робить соціалізм нездійсненним, так це те, що економічний розрахунок у соціалістичному суспільстві неможливий. (с. 116)
* Перед обличчям звичайних, повсякденних проблем, які створює управління економікою, соціалістичне суспільство було б безпорадним, оскільки воно не мало б можливості вести свою бухгалтерію. (с. 117)

=== 5. Втручання держави в економіку (Інтервенціонізм) ===
* Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 124)
* Наслідком штучного підвищення рівня заробітної плати... є поширення безробіття. (с. 127)
* Підтримка безробітних з боку уряду чи профспілок лише посилює зло. (с. 129, 130)

=== 6. Капіталізм як єдина можлива система організації суспільства ===
* Капіталізм є єдиною спроможною системою суспільної організації, заснованою на розподілі праці. (с. 131)
* Саме капіталізм створив технології, а не навпаки. ...Продуктивність капіталістичного способу виробництва є результатом капіталістичного менталітету. (с. 132)
* Економіка та соціологія не є більш похмурими від того, що показують нам світ таким, яким він є насправді, ніж будь-які інші науки. (с. 136)

=== 7. Картелі, монополії та лібералізм ===
* Монопольні ціни, якщо тільки вони не стали можливими завдяки втручанню з боку держави, можуть бути довготривалими лише на основі контролю над мінеральними та іншими природними ресурсами. (с. 137–138)
* Ідея всесвітнього картелю та монополії в промисловості абсолютно неспроможна. (с. 138)
* В умовах природного... розвитку економіки не спостерігається тенденції до виключення конкуренції та утворення монополій. (с. 142)

=== 8. Бюрократизація ===
* Жодне приватне підприємство, незалежно від його розміру, ніколи не може стати бюрократичним, доки воно цілком зорієнтоване на отримання прибутку. (с. 149)
* Бюрократизація приватних підприємств... є виключно результатом втручання держави. (с. 151)
* Для бюрократичного менеджменту... бракує показників, які надає розрахунок прибутків і збитків. (с. 148)

== ГЛава 3. Ліберальна зовнішня політика ==

=== 1. Границі держави ===
* Ліберальне мислення завжди має на увазі все людство, а не окремі його частини. Воно не зупиняється на обмежених групах; воно не закінчується на межі села, провінції, нації чи континенту. (с. 152)
* Мета внутрішньої політики лібералізму така ж, як і зовнішньої політики — мир. Вона спрямована на мирну співпрацю між націями, так само як і всередині кожної нації. (с. 152)
* Ліберал є громадянином світу, космополітом. (с. 153)

=== 2. Право на самовизначення ===
* Право на самовизначення щодо питання членства в державі означає: щоразу, коли жителі певної території... повідомляють, що вони більше не бажають залишатися приєднаними до держави... їхні бажання потрібно поважати і виконувати. (с. 156)
* Називати це право «правом на самовизначення націй» означає неправильне його розуміння. Це не право самовизначення обмеженої національної одиниці, а право мешканців кожної території вирішувати, до якої держави вони бажають належати. (с. 156, 158)

=== 3. Політичні передумови миру ===
* Першою вимогою в цьому плані є приватна власність. Якщо приватну власність поважають навіть під час війни... то важливий мотив для ведення війни вже виключено. (с. 160)
* Капіталістичний світ, організований на ліберальних принципах, не знає окремих «економічних» зон. У такому світі вся земна поверхня утворює єдину економічну територію. (с. 161)
* Держава, уряд, закони не повинні жодним чином займатися школою чи освітою... Виховання та навчання молоді повинні бути повністю покладені на батьків і приватні установи. (с. 163)

=== 4. Націоналізм ===
* Той факт, що люди хочуть використовувати школи, щоб відчужувати дітей від мови їхніх батьків... розпалив ненависть між націями до всепоглинаючого вогню. (с. 168)
* До тих пір, поки ліберальна програма не буде повністю втілена на територіях зі змішаною національністю, ненависть між представниками різних націй буде ставати щораз лютішою і продовжувати розпалювати нові війни та повстання. (с. 169)

=== 5. Імперіалізм ===
* Сучасний імперіалізм відрізняється від експансіоністських тенденцій абсолютистських князівств тим, що його рушійною силою є... народні маси, які вбачають у ньому найпридатніший засіб збереження національної незалежності. (с. 171)
* В складній мережі антиліберальних політик... можуть бути лише пани та пригнічені. Єдиний вибір — або пан, або пропав. (с. 171)

=== 6. Колоніальна політика ===
* Жодна сторінка історії не є такою кровавою, як історія колоніалізму. Кров лилася марно і безглуздо. Квітучі землі були спустошені; цілі народи знищувалися і винищувалися. (с. 174)
* Ніхто не має права втручатися в справи інших, щоб захищати їхні інтереси, і ніхто не повинен вдавати, що діє безкорисливо лише в інтересах інших, коли він насправді просуває власні інтереси. (с. 175)

=== 7. Вільна торгівля ===
* Результатом протекціонізму завжди є зниження продуктивності людської праці. (с. 179, 183)
* Сьогодні всі були б багатшими, якби внаслідок захисних митних тарифів виробництво штучно не переміщувалось би з більш сприятливих місць у менш сприятливі. (с. 179)

=== 8. Свобода пересування ===
* Ліберал вимагає, щоб кожна людина мала право жити, де хоче. (с. 184)
* Міграційні бар'єри знижують продуктивність людської праці... В одній частині світу порівняно сприятливі можливості для виробництва не використовуються, тоді як в іншій частині світу використовуються менш сприятливі можливості. (с. 187)

=== 9. Сполучені Штати Європи ===
* Потрібна не заміна національного шовінізму шовінізмом, який мав би більшу, наднаціональну сутність, а радше визнання того, що будь-який вид шовінізму є помилковим. (с. 192)
* Слова «Європа» або «об'єднана Європа»... не здатні викликати почуття такого роду, як слова «Німеччина» і «німецький». (с. 194)

=== 10. Ліга Націй ===
* Для ліберала світ не закінчується на кордонах держави... Його політичне мислення охоплює все людство. (с. 195)
* Ліга Націй зберігає фундаментальний недолік усього попереднього міжнародного права: ...її інтерес полягає лише у збереженні статус-кво та забезпеченні виконання існуючих договорів. (с. 198)

=== 11. Росія ===
* Сьогодні є лише одна велика нація, яка непохитно дотримується мілітаристського ідеалу, — це росіяни. (с. 199)
* Нехай росіяни будуть росіянами. Хай роблять у своїй країні, що хочуть. Але не дайте їм вийти за межі власної землі, щоб знищити європейську цивілізацію. (с. 201)

== Глава 4. Лібералізм та політичні партії ==

=== 1. «Догматизм» лібералів ===
* Ніщо не може замінити ідеологію, яка покращує людське життя шляхом сприяння соціальному співробітництву – і найменше брехня, незалежно від того, чи вона називається «тактикою», «дипломатією» чи «компромісом». (с. 202)
* Єдиний шлях, відкритий для кожного, хто бажає повернути світ до лібералізму, це переконати своїх співгромадян у необхідності прийняття ліберальної програми. (с. 203)

=== 2. Політичні партії ===
* Лише за умови державного устрою, в якому всі громадяни користуються рівними правами... можуть існувати політичні партії, що складаються з осіб, які хочуть, щоб їхні ідеї щодо законодавства та управління втілювалися в життя. (с. 205)
* Сучасні політичні партії є поборниками не лише певних привілейованих порядків минулих днів... але й провідниками інтересів певних груп, які прагнуть отримати особливі привілеї, тобто бажають досягти статусу касти. (с. 206)
* Лібералізм пропонує програму, прийнятну для всіх... Він нікому не обіцяє особливих привілерів. (с. 207)

=== 3. Криза парламентаризму та ідея представництва особливих груп ===
* Члени парламенту... повинні бути сповнені переконання, що правильно зрозумілі інтереси всіх частин і членів суспільства збігаються і що будь-які особливі привілеї для окремих груп і класів шкодять загальному благу. (с. 217)
* Над усіма розбіжностями в поглядах має переважати переконання, що зрештою їх об'єднує спільна ціль і єдина мета, і що сперечання йдуть лише про засоби досягнення цієї мети. (с. 217)
* Неможливо позбутися цих антагонізмів, змінюючи в конституції якісь технічні моменти. Їх може подолати лише ліберальна ідеологія. (с. 222)

=== 4. Лібералізм та партії особливих інтересів ===
* Суспільство в довгостроковій перспективі не може існувати, якщо воно розділене на чітко визначені групи, кожна з яких має намір вирвати особливі привілеї для своїх членів... (с. 222)
* Для партій особливих інтересів усі політичні питання постають виключно як проблеми політичної тактики. Їхня кінцева мета визначена для них із самого початку. (с. 222)
* Привілеї, які надаються більшості, перестають бути привілеями. (с. 215)

=== 5. Партійна пропаганда та організація ===
* Основа будь-якої влади та панування є, зрештою, ідеологічною. (с. 226)
* Поразка, яку зазнав старий режим у боротьбі з лібералізмом, знадобилася для того, щоб навчити його прихильників тій істині, що в світі немає нічого могутнішого за ідеології та ідеологів. (с. 226)
* Проти ідей можна боротися лише за допомогою ідей. (с. 226)
* Вінцем організаційного процесу цих партій стало створення власних загонів озброєних людей... Вони сповіщають світ про те, що прийшов світанок ери нескінченних заворушень і війн. (с. 229)

=== 6. Лібералізм як «партія капіталу» ===
* Не можна розглядати лібералізм як партію особливих інтересів... тому що приватна власність на засоби виробництва не є привілеєм... а інститутом, що існує в інтересах усього суспільства та, відповідно, приносить користь усім. (с. 230)
* У «заможних» не більше мотивів підтримувати інститут приватної власності на засоби виробництва, ніж у «незаможних». (с. 232)
* Бути лібералом означає усвідомити, що особливі привілеї, надані невеликій групі за рахунок інших, не можуть довго зберігатися без того, щоб не викликати боротьбу (громадянську війну). (с. 233)

== 5. Майбутнє лібералізму ==
&lt;small&gt;''Примітка: Ця глава в оригіналі не має авторського поділу на підрозділи; цитати згруповано тематично для зручності.''&lt;/small&gt;

=== Про виживання цивілізації ===
* Сучасна цивілізація не загине, якщо не зробить це шляхом власного самознищення. ... Їй може настати кінець тільки в тому випадку, якщо ідеї лібералізму будуть витіснені антиліберальною ідеологією, ворожою соціальному співробітництву. (с. 234)
* Лібералізм і капіталізм створили основу, на якій базуються всі дивовижні характеристики нашого сучасного способу життя. (с. 234)

=== Про неможливість повернення до минулого ===
* Тільки наш тип економічної системи дає можливість підтримувати стиль життя, до якого ми сьогодні звикли, для такої кількості людей, що зараз населяє землю. Повернення до Середньовіччя призвело б до зникнення багатьох сотень мільйонів людей. (с. 235)
* Повернути людину до пасивності минулих періодів людської історії не простіше, ніж повернути їй безтурботність дитинства. (с. 237)

=== Про природу людини та прогрес ===
* В природі людини постійно прагнути до покращення свого матеріального становища. Якщо їй заборонити задоволення цього прагнення, людина стає тупою і жорстокою. (с. 235–236)
* Незалежно від того, добре це чи погано... є певним, що люди завжди прагнуть до покращення свого стану і завжди до цього прагнутимуть. Це невідворотна доля людини. (с. 237)

=== Про суть політичних суперечок ===
* Політичні антагонізми сьогодення — це не суперечки навколо основних питань філософії, а протилежні відповіді на питання: яким чином найшвидше і з мінімальними жертвами досягти мети, яку всі визнають. (с. 238–239)
* Ця мета, до якої прагнуть усі люди, полягає в якнайкращому задоволенні людських потреб; це процвітання і достаток. (с. 238)

=== Визначення та мета лібералізму ===
* Лібералізм — це не релігія, не світогляд, не партія особливих інтересів. ... Це ідеологія, доктрина взаємних стосунків між членами суспільства і, водночас, застосування цієї доктрини до поведінки людей у реальному суспільстві. (с. 239)
* Зменшити страждання, збільшити щастя — ось мета лібералізму. (с. 239)
* У його розпорядженні суть і доводи. Вони і мають привести його до перемоги. (с. 239)

== Джерела ==
* ''Мізес, Людвіг фон.'' Лібералізм у класичній традиції: а також статті Роль доктрин в історії людства, Ідея свободи народилася на Заході, Свобода і власність / Людвіг фон Мізес. — К. : ТОВ «Велл Букс» | «Well Books» LLC, 2024. — 304 с. — ISBN 978-617-8264-09-3.

== Додатки ==

=== Про літературу лібералізму ===
У цьому додатку Мізес наводить перелік праць, які заклали фундамент ліберальної думки, та дає їм критичну оцінку:
* '''Класики та фундатори:''' Мізес називає [[w:Девід Г'юм|Девіда Г'юма]] («Есе»), [[w:Адам Сміт|Адама Сміта]] («[[w:Дослідження про природу і причини багатства народів|Багатство народів]]») та [[w:Джеремі Бентам|Джеремі Бентама]] основними авторами, з яких варто починати вивчення лібералізму.
* '''Проблема Джона Стюарта Мілла:''' Мізес вважає [[w:Джон Стюарт Мілл|Мілла]] епігоном класичного лібералізму, який почав змішувати ліберальні ідеї з соціалістичними, що призвело до занепаду англійського лібералізму. Він називає Мілля «великим адвокатом соціалізму», чиї праці ([[w:Про свободу|«Про свободу»]], «Принципи політичної економії») необхідно знати, щоб зрозуміти події останніх поколінь.
* '''Економічне підґрунтя:''' Оскільки лібералізм — це прикладна економіка, Мізес рекомендує праці [[w:Давид Рікардо|Девіда Рікардо]], [[w:Карл Менгер|Карла Менгера]] та [[w:Ойґен фон Бем-Баверк|Ойґена фон Бем-Баверка]].
* '''Французька традиція:''' Особливо виділяється [[w:Фредерік Бастіа|Фредерік Бастіа]], чия критика протекціонізму залишається неперевершеною завдяки його блискучому стилю.
* '''Німецький лібералізм:''' Згадуються [[w:Вільгельм фон Гумбольдт|Вільгельм фон Гумбольдт]] та [[w:Герман Генріх Ґоссен|Герман Генріх Ґоссен]], чиї важливі праці тривалий час залишалися забутими або неопублікованими.

=== Про термін «лібералізм» ===
Мізес аналізує трагічну зміну значення цього слова та пояснює, чому він продовжує його використовувати:
* '''Етимологія та первісний зміст:''' Слово походить від латинського ''liber'' («вільний») і спочатку означало ідеологію, засновану на індивідуальній свободі.
* '''Американське спотворення:''' У США та Англії термін був «перейнятий соціалістами» для позначення філософії державного втручання та «держави загального добробуту». Американський самозваний «ліберал» сьогодні насправді прагне всевладдя уряду та є ворогом вільного підприємництва.
* '''Спроба «відвоювати» бренд:''' Попри плутанину, Мізес вирішив не відмовлятися від назви, бо немає іншого терміну для позначення цього великого інтелектуального руху. Він вважає, що сутність лібералізму — це приватна власність на засоби виробництва, а не просто абстрактні гасла про «людяність» чи «справедливість».
* '''Відмова від нових назв:''' Мізес виступає проти заміни терміну на щось більш популярне (наприклад, «манчестеризм»), бо важливо не те, щоб люди лише називали себе лібералами, а щоб вони мислили і діяли як ліберали.
* '''Лібералізм і демократія:''' Автор уточнює, що лібералізм — це всеохопна ідеологія соціального життя, тоді як демократія стосується лише державного устрою; лібералізм обов'язково вимагає демократії як свого наслідку.

== Додатки до міжнародного видання ==

=== Есей 1. Роль доктрин в історії людства ===

==== I. Думка і поведінка ====
* Усе, чим є людина і що робить її вищою за тварин, вона зобов'язана своєму розуму. Чому тоді ми повинні відмовлятися від використання розуму лише в сфері соціальної політики? (с. 47) &lt;small&gt;''— примітка: ця теза вперше формулюється автором тут, а згодом наводиться як ключовий аргумент на початку есею «Роль доктрин в історії людства» (с. 249) із посиланням на першоджерело.''&lt;/small&gt;
* Крім розуму в людській історії немає нічого реального і матеріального. Головними проблемами історичного дослідження є зміни у вченнях, у владі яких перебуває людина. (с. 249)
* Усе, що роблять люди, є результатом теорій, доктрин, переконань і умонастроїв, що володіють їхнім розумом. (с. 249)

==== II. Соціальна роль доктрин ====
* Доктрини не мають власного життя, вони продукт людської думки. ... Тільки в цьому сенсі ми маємо право називати доктрини кінцевими фактами. (с. 253)
* Природа не оберігає людину від захоплення згубними ідеями і створення згубних доктрин. Доктрина може бути сучасною, модною... але тим не менш бути шкідливою для людського суспільства, цивілізації та виживання. (с. 254)

==== III. Досвід і соціальні доктрини ====
* Соціально-економічний досвід не вчить нас нічому. Факти необхідно коментувати за допомогою наших теорій, вони відкриті для різних пояснень і висновків. (с. 255)
* У сфері суспільних наук чистих фактів не існує. Те, що ми вважаємо фактами, завжди є результатом способу, яким ви дивимося на світ. (с. 256)

==== IV. Доктрини і політичні проблеми ====
* Проблеми, які доводиться розв'язувати політикам, створюються не природою та природними умовами, вони визначаються поглядами людей на суспільство. (с. 257)
* Конфлікт доктрин є суперечкою про засоби, а не про кінцеві цілі. ... Політичні конфлікти є наслідком доктрин, які стверджують, що єдиний спосіб досягнення щастя — це заподіяння шкоди іншим людям. (с. 262)

==== V. Доцільність доктрин ====
* Вивчаючи доктрини, ми повинні застосовувати тільки один стандарт. Ми повинні поставити запитання, чи призведе їх застосування на практиці до досягнення тих цілей, яких люди бажають досягти. (с. 263)

==== VI. Езотеричні доктрини та популярні вірування ====
* Для історії популярне гасло може слугувати важливішим джерелом інформації, ніж ідеї, сформульовані вченими. (с. 265)

=== Есей 2. Ідея свободи народилася на Заході ===

==== I ====
* Політичне поняття свободи індивідуума означає: свобода від поліцейської сваволі. (с. 266)
* Мета всіх сучасних політичних і юридичних інститутів — захистити свободу індивідуума від зазіхань з боку уряду. (с. 266)

==== II ====
* Антилібералізм заволодів умами людей, будучи загримований під надлібералізм, тобто здійснення і втілення самих ідей свободи. Він прийшов под личиною соціалізму, комунізму, планування. (с. 269)

==== III ====
* Ліквідація всіх незгодних є умовою того, що комуністи називають свободою. (с. 283)
* Свобода передбачає наявність права вибору між згодою і незгодою. Але новою мовою свобода означає обов'язок беззастережно погоджуватися і сувору заборону на незгоду. (с. 283–284)

==== IV ====
* Жодні конституції та біллі про права самі по собі не створюють свободи. Вони лише захищають від зазіхань поліцейської влади ту свободу, яку дає індивідууму економічна система, заснована на конкуренції. (с. 273)

==== V ====
* В уряду, суспільного апарату придушення і стримування немає нічого спільного зі свободою. Суть уряду — заперечення свободи. (с. 286)
* Політична свобода — це завжди свобода від уряду й обмеження урядового втручання. (с. 286)

=== Есей 3. Свобода і власність ===

==== I ====
* Для постійно зростаючого населення традиційна система виробництва була занадто тісною. ... Правителям був відомий тільки один засіб — застосування сили для придушення протестів. (с. 278)

==== II ====
* Капіталізм — не просто масове виробництво, а масове виробництво для задоволення потреб мас. (с. 279)
* За капіталізму приватна власність на засоби виробництва є суспільною функцією. Підприємці... є довіреними особами споживачів. (с. 279)

==== III ====
* Суверенітет споживача соціалізм замінює на суверенітет диктатора або комітету диктаторів. (с. 282)
* Свобода неподільна. Людина, яка не має права здійснювати вибір із різних марок консервів або мила, також позбавлена права... обирати посадових осіб. (с. 283)

==== IV ====
* Відмовившись від свободи як плати за досягнення процвітання, росіяни уклали невдалу угоду. Зараз у них немає ні того, ні іншого. (с. 285)

==== V ====
* У ринковій економіці економічна влада перебуває в руках споживачів. (с. 290)
* Досі не зареєстровано жодного випадку, коли б бюрократи придумали і здійснили якесь промислове нововведення. (с. 290)

==== VI ====
* Проста людина прямо зацікавлена в розквіті бізнесу не тільки як споживач і працівник, а й як інвестор. (с. 291)

==== VII ====
* Індивідуалізм — відмінна риса західної соціальної філософії. Його мета — у створенні сфери, в якій індивід вільний думати, обирати і діяти. (с. 292)
* Капіталізм не винен у тому, що маси віддають перевагу боксу, а не постановці «Антігони» Софокла... Однак очевидно, що... капіталізм кожному надає шанс прагнути до них [вищих благ]. (с. 293)

== Джерела ==
* ''Мізес, Людвіг фон.'' Лібералізм у класичній традиції: а також статті Роль доктрин в історії людства, Ідея свободи народилася на Заході, Свобода і власність / Людвіг фон Мізес. — К. : ТОВ «Велл Букс» | «Well Books» LLC, 2024. — 304 с., іл. ISBN 978-617-8264-09-3
* {{lang-de|Mises, Ludwig von. ''Liberalismus''. Jena: Gustav Fischer, 1927.}}
* {{lang-en|Mises, Ludwig von. ''Liberalism: In the Classical Tradition''. Irvington-on-Hudson, NY: Foundation for Economic Education, 1985.}}

== Див. також ==
* [[w:Австрійська школа|Австрійська школа]]
* [[w:Історія лібералізму|Історія лібералізму]]
* [[w:Класичний лібералізм|Класичний лібералізм]]
* [[w:Лібертаріанство|Лібертаріанство]]
* [[w:Праксеологія|Праксеологія]]</text>
      <sha1>oy3mj2my71afd78qyupxcy4ptjz983o</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159326</id>
      <parentid>159325</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T04:26:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>159326</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="55080" sha1="an0aig11r3413stfhvl8h6sqszncpgi" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Лібералізм у класичній традиції}}
'''«Лібералізм у класичній традиції»''' ({{lang-de|Liberalismus}}) — одна з ключових праць економіста [[w:Австрійська школа|Австрійської школи]] та лібертаріанського мислителя [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіга фон Мізеса]], вперше опублікована у 1927 році. Книга є стислим і водночас вичерпним викладом політичної та економічної філософії [[w:Класичний лібералізм|класичного лібералізму]].

Мізес обґрунтовує, що єдиним життєздатним фундаментом цивілізації є [[w:Приватна власність|приватна власність]] на засоби виробництва, а свобода особистості є нерозривною з економічною свободою. Автор піддає системній критиці [[w:Соціалізм|соціалізм]], [[w:Інтервенціонізм (економіка)|інтервенціонізм]] та [[w:Фашизм|фашизм]], стверджуючи, що будь-яке втручання держави в ринкові процеси веде до зниження загального добробуту.

Українське видання 2024 року від видавництва [[w:Well Books|«Well Books»]] містить також додаткові есеї Мізеса: «Роль доктрин в історії людства», «Ідея свободи народилася на Заході» та «Свобода і власність».

&lt;div style=&quot;border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;&quot;&gt;
«Програма лібералізму, якщо її звести до одного слова, мала б звучати так: власність, тобто приватна власність на засоби виробництва... Усі інші вимоги лібералізму випливають із цієї фундаментальної вимоги.»
&lt;div style=&quot;text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;&quot;&gt;
— [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіг фон Мізес]], «Лібералізм у класичній традиції» (с. 60)
&lt;/div&gt;
&lt;/div&gt;

== Вступ ==

=== 1. Лібералізм ===
* Ніде ця програма не була повністю виконана. Навіть в Англії, яку називають батьківщиною лібералізму та зразковою ліберальною країною, прихильникам цієї політики так і не вдалося втілити всі їхні сподівання. В решті світу були прийняті лише частини ліберальної програми, тоді як інші, не менш важливі, були або відхилені з самого початку або відкинуті через короткий час. Лише з деяким перебільшенням можна сказати що колись світ пережив ліберальну епоху. лібералізму ніколи не дозволяли досягти повного результату. (с. 41)
* Лібералізм не є завершеною доктриною чи усталеною догмою. Навпаки, це застосування науки до суспільного життя людини. (с. 43)
* Антилібералізм прямує до загального краху цивілізації. (с. 42)

=== 2. Матеріальний добробут ===
* Вона [доктрина лібералізму] не обіцяє людям щастя й задоволення, а лише якомога повніше задовольняння всіх тих сподівань, які можуть бути задоволені матеріальними речами. (с. 44)
* Лібералізм не має на меті створити нічого, крім зовнішніх передумов для розвитку внутрішнього життя. (с. 44)

=== 3. Раціоналізм ===
* Усе, чим є людина і що робить її вищою за тварин, вона зобов'язана своєму розуму. (с. 47)
* Проблеми соціальної політики є проблемами соціальної технології, і їх розв'язання необхідно шукати... шляхом раціонального обмірковування і дослідження конкретних умов. (с. 47)

=== 4. Мета лібералізму ===
* Лібералізм завжди мав на меті благо всього суспільства, а не якоїсь окремої групи. (с. 47)
* Розумні дії відрізняються від нерозумних тим, що вони передбачають тимчасові жертви. Ці жертви є лише уявними, оскільки їх переважують сприятливі наслідки, які наступають пізніше. (с. 48)

=== 5. Лібералізм і капіталізм ===
* Можна цілком виправдано називати нашу епоху епохою капіталізму, тому що все багатство нашого часу створено завдяки капіталістичним інститутам. (с. 51)
* Організований на засадах справжньої свободи суспільний устрій влаштований таким чином, що залишає підприємцям і капіталістам лише один шлях до багатства, а саме: краще забезпечувати споживачів тим, що ті самі вважають за потрібне. (с. 52)

=== 6. Психологічні витоки антилібералізму ===
* Витоки антилібералізму... належать не до раціональної, а до психологічної сфери — образа та неврастенічний стан, який можна було б... назвати комплексом Фур'є. (с. 54)
* Завдяки самопізнанню він [невротик] повинен навчитися терпіти свою долю в житті, не шукаючи цапа-відбувайла... і він також має намагатися зрозуміти фундаментальні закони соціальної співпраці. (с. 58)

== Глава 1. Засади ліберальної політики ==

=== 1. Власність ===
* Програма лібералізму, якщо її звести до одного слова, мала б звучати так: власність, тобто приватна власність на засоби виробництва... Усі інші вимоги лібералізму випливають із цієї фундаментальної вимоги. (с. 60)
* Ліберали стверджують, що єдиною дієвою системою людської співпраці в суспільстві, заснованому на поділі праці, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 60)

=== 2. Свобода ===
* Ми стверджуємо лише те, що система, заснована на свободі для всіх працівників, гарантує найбільшу продуктивність людської праці і, отже, відповідає інтересам усіх мешканців Землі. (с. 64)
* Вільна праця здатна створити більше багатства для людства загалом, ніж праця рабів колись створювала лише для їхніх власників. (с. 64)

=== 3. Мир ===
* Ліберальна критика... починається з твердження, що не війна, а мир є батьком усіх речей. Єдине, що дозволяє людству розвиватися і відрізняє людину від тварин, це соціальна взаємодія. (с. 65)
* Поступова інтенсифікація розподілу праці можлива лише в суспільстві, в якому існує впевненість у тривалому мирі. (с. 67)

=== 4. Рівність ===
* Лібералізм ніколи не мав на меті нічого більшого, ніж це [рівність перед законом], і не міг вимагати нічого більшого... Тверезі міркування корисності... становлять аргумент на користь рівності всіх людей перед законом. (с. 70)
* Зробити негра білим понад людські сили. Але негру можна надати ті ж права, що й білій людині, і тим самим запропонувати можливість заробляти стільки ж, якщо він виробляє стільки ж. (с. 70)

=== 5. Нерівність багатства та доходів ===
* Людство сьогодні має у своєму розпорядженні загальне річне багатство... тільки тому, що в нашому суспільному устрої існує нерівність багатства і вона стимулює кожного виробляти якомога більше і з найменшими витратами. (с. 73–74)
* Розкіш сьогодні — це те, що завтра буде здаватись предметом першої необхідності. Будь-яка нова розробка спочатку виникає як предмет розкоші лише для багатих людей, щоб через деякий час стати неодмінною необхідністю. (с. 75)

=== 6. Приватна власність та етика ===
* Тривале існування суспільства як об'єднання людей, які співпрацюють і ведуть спільний спосіб життя, відповідає інтересам кожної людини. (с. 77)
* Моральним є все, що служить збереженню суспільного ладу; все, що йому шкодить, є аморальним. (с. 77)

=== 7. Держава й уряд ===
* Суспільний апарат примусу, який спонукає людей дотримуватися правил життя в суспільстві, ми називаємо державою; правила, за якими діє держава, — правом; а органи... відповідальні за управління апаратом примусу, — урядом. (с. 78)
* Лібералізм — це не анархізм... Треба бути в змозі змусити людину, яка не поважає життя, здоров'я, особисту свободу чи приватну власність інших, змиритися з правилами життя в суспільстві. (с. 79–80)

=== 8. Демократія ===
* Демократія є такою формою політичного устрою, яка робить можливим пристосування уряду до побажань людей без насильницької боротьби. Вибори... дозволяють здійснювати зміну уряду без заворушень, насильства чи кровопролиття. (с. 84)
* У довгостроковій перспективі жоден уряд не може утримуватися при владі, якщо не має підтримки громадської думки. (с. 83)

=== 9. Критика доктрини сили ===
* Тільки група, яка може покладатися на згоду керованих, здатна встановити тривалий режим... Неможливо зробити людей щасливими всупереч їхній волі. (с. 89)
* Той, хто намагатиметься зробити це [силоміць підпорядкувати людей режиму] всупереч волі людей, зрештою зазнає горя... (с. 89)

=== 10. Аргументація фашизму ===
* Придушення будь-якої опозиції через явне насильство є вкрай поганим способом залучення прихильників до своєї справи. У боротьбі між силою та ідеєю остання завжди перемагає. (с. 92–93)
* Кінцевий результат боротьби... вирішить не зброя, а ідеї. Саме вони, а не зброя, зрештою, переважують терези. (с. 93)

=== 11. Обмеження компетенції держави ===
* Надати більшості право диктувати меншості, що вона має думати, читати і робити, — це раз і назавжди зупинити прогрес. (с. 98)
* Вільна людина повинна вміти бути терпимою... Вона повинна позбутися звички викликати поліцію щоразу, як тільки їй щось не подобається. (с. 99)

=== 12. Релігійна толерантність ===
* Лібералізм проголошує толерантність до будь-якої релігійної віри... не через байдужість... а через переконання, що забезпечення миру в суспільстві має бути пріоритетним над усім і всіма. (с. 100)
* Проти дурного, безглуздого, помилкового і злого лібералізм бореться зброєю розуму, а не грубою силою і репресіями. (с. 101)

=== 13. Держава й антисоціальна поведінка ===
* Будь-яка державна діяльність — це людська дія, таке необхідне зло, яке одні люди завдають іншим. (с. 102)
* Покарання не повинно бути мстивим або каральним. Злочинець має понести покарання за законом, але не зазнати ненависті чи садизму судді, поліцейського або натовпу... (с. 102)

== Глава 2. Ліберальна економічна політика ==

=== 1. Організація економіки ===
* Ніде й ніколи не було народу, що за відсутності приватної власності піднявся б над станом найгіршої бідності та дикості, в якому життя людей ледве відрізняється від тваринного існування. (с. 105)
* Вибір існує тільки між соціалізмом, інтервенціонізмом та капіталізмом... Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 107, 124)

=== 2. Приватна власність та її критики ===
* Основою будь-якої цивілізації, включно з нашою, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 107)
* У капіталістичному суспільстві застосування засобів виробництва завжди знаходиться в руках тих, хто для цього найкраще підходить. (с. 111)
* Стимул до праці [у соціалізмі] полягає не в можливості користуватися плодами своєї праці, а в примусі до праці з боку влади і у власному почутті обов'язку. (с. 110)

=== 3. Приватна власність і уряд ===
* Будь-яка державна влада схильна не визнавати жодних обмежень для своєї діяльності та максимально розширювати сферу свого панування. (с. 111)
* Приватна власність створює для індивіда сферу, в якій він вільний від держави. Вона обмежує дію авторитарної волі. (с. 111)
* Ліберальний уряд є contradictio in adjecto. Тому треба змусити уряд прийняти лібералізм силою одностайної думки народу. (с. 112)

=== 4. Нездійсненність соціалізму ===
* Що робить соціалізм нездійсненним, так це те, що економічний розрахунок у соціалістичному суспільстві неможливий. (с. 116)
* Перед обличчям звичайних, повсякденних проблем, які створює управління економікою, соціалістичне суспільство було б безпорадним, оскільки воно не мало б можливості вести свою бухгалтерію. (с. 117)

=== 5. Втручання держави в економіку (Інтервенціонізм) ===
* Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 124)
* Наслідком штучного підвищення рівня заробітної плати... є поширення безробіття. (с. 127)
* Підтримка безробітних з боку уряду чи профспілок лише посилює зло. (с. 129, 130)

=== 6. Капіталізм як єдина можлива система організації суспільства ===
* Капіталізм є єдиною спроможною системою суспільної організації, заснованою на розподілі праці. (с. 131)
* Саме капіталізм створив технології, а не навпаки. ...Продуктивність капіталістичного способу виробництва є результатом капіталістичного менталітету. (с. 132)
* Економіка та соціологія не є більш похмурими від того, що показують нам світ таким, яким він є насправді, ніж будь-які інші науки. (с. 136)

=== 7. Картелі, монополії та лібералізм ===
* Монопольні ціни, якщо тільки вони не стали можливими завдяки втручанню з боку держави, можуть бути довготривалими лише на основі контролю над мінеральними та іншими природними ресурсами. (с. 137–138)
* Ідея всесвітнього картелю та монополії в промисловості абсолютно неспроможна. (с. 138)
* В умовах природного... розвитку економіки не спостерігається тенденції до виключення конкуренції та утворення монополій. (с. 142)

=== 8. Бюрократизація ===
* Жодне приватне підприємство, незалежно від його розміру, ніколи не може стати бюрократичним, доки воно цілком зорієнтоване на отримання прибутку. (с. 149)
* Бюрократизація приватних підприємств... є виключно результатом втручання держави. (с. 151)
* Для бюрократичного менеджменту... бракує показників, які надає розрахунок прибутків і збитків. (с. 148)

== ГЛава 3. Ліберальна зовнішня політика ==

=== 1. Границі держави ===
* Ліберальне мислення завжди має на увазі все людство, а не окремі його частини. Воно не зупиняється на обмежених групах; воно не закінчується на межі села, провінції, нації чи континенту. (с. 152)
* Мета внутрішньої політики лібералізму така ж, як і зовнішньої політики — мир. Вона спрямована на мирну співпрацю між націями, так само як і всередині кожної нації. (с. 152)
* Ліберал є громадянином світу, космополітом. (с. 153)

=== 2. Право на самовизначення ===
* Право на самовизначення щодо питання членства в державі означає: щоразу, коли жителі певної території... повідомляють, що вони більше не бажають залишатися приєднаними до держави... їхні бажання потрібно поважати і виконувати. (с. 156)
* Називати це право «правом на самовизначення націй» означає неправильне його розуміння. Це не право самовизначення обмеженої національної одиниці, а право мешканців кожної території вирішувати, до якої держави вони бажають належати. (с. 156, 158)

=== 3. Політичні передумови миру ===
* Першою вимогою в цьому плані є приватна власність. Якщо приватну власність поважають навіть під час війни... то важливий мотив для ведення війни вже виключено. (с. 160)
* Капіталістичний світ, організований на ліберальних принципах, не знає окремих «економічних» зон. У такому світі вся земна поверхня утворює єдину економічну територію. (с. 161)
* Держава, уряд, закони не повинні жодним чином займатися школою чи освітою... Виховання та навчання молоді повинні бути повністю покладені на батьків і приватні установи. (с. 163)

=== 4. Націоналізм ===
* Той факт, що люди хочуть використовувати школи, щоб відчужувати дітей від мови їхніх батьків... розпалив ненависть між націями до всепоглинаючого вогню. (с. 168)
* До тих пір, поки ліберальна програма не буде повністю втілена на територіях зі змішаною національністю, ненависть між представниками різних націй буде ставати щораз лютішою і продовжувати розпалювати нові війни та повстання. (с. 169)

=== 5. Імперіалізм ===
* Сучасний імперіалізм відрізняється від експансіоністських тенденцій абсолютистських князівств тим, що його рушійною силою є... народні маси, які вбачають у ньому найпридатніший засіб збереження національної незалежності. (с. 171)
* В складній мережі антиліберальних політик... можуть бути лише пани та пригнічені. Єдиний вибір — або пан, або пропав. (с. 171)

=== 6. Колоніальна політика ===
* Жодна сторінка історії не є такою кровавою, як історія колоніалізму. Кров лилася марно і безглуздо. Квітучі землі були спустошені; цілі народи знищувалися і винищувалися. (с. 174)
* Ніхто не має права втручатися в справи інших, щоб захищати їхні інтереси, і ніхто не повинен вдавати, що діє безкорисливо лише в інтересах інших, коли він насправді просуває власні інтереси. (с. 175)

=== 7. Вільна торгівля ===
* Результатом протекціонізму завжди є зниження продуктивності людської праці. (с. 179, 183)
* Сьогодні всі були б багатшими, якби внаслідок захисних митних тарифів виробництво штучно не переміщувалось би з більш сприятливих місць у менш сприятливі. (с. 179)

=== 8. Свобода пересування ===
* Ліберал вимагає, щоб кожна людина мала право жити, де хоче. (с. 184)
* Міграційні бар'єри знижують продуктивність людської праці... В одній частині світу порівняно сприятливі можливості для виробництва не використовуються, тоді як в іншій частині світу використовуються менш сприятливі можливості. (с. 187)

=== 9. Сполучені Штати Європи ===
* Потрібна не заміна національного шовінізму шовінізмом, який мав би більшу, наднаціональну сутність, а радше визнання того, що будь-який вид шовінізму є помилковим. (с. 192)
* Слова «Європа» або «об'єднана Європа»... не здатні викликати почуття такого роду, як слова «Німеччина» і «німецький». (с. 194)

=== 10. Ліга Націй ===
* Для ліберала світ не закінчується на кордонах держави... Його політичне мислення охоплює все людство. (с. 195)
* Ліга Націй зберігає фундаментальний недолік усього попереднього міжнародного права: ...її інтерес полягає лише у збереженні статус-кво та забезпеченні виконання існуючих договорів. (с. 198)

=== 11. Росія ===
* Сьогодні є лише одна велика нація, яка непохитно дотримується мілітаристського ідеалу, — це росіяни. (с. 199)
* Нехай росіяни будуть росіянами. Хай роблять у своїй країні, що хочуть. Але не дайте їм вийти за межі власної землі, щоб знищити європейську цивілізацію. (с. 201)

== Глава 4. Лібералізм та політичні партії ==

=== 1. «Догматизм» лібералів ===
* Ніщо не може замінити ідеологію, яка покращує людське життя шляхом сприяння соціальному співробітництву – і найменше брехня, незалежно від того, чи вона називається «тактикою», «дипломатією» чи «компромісом». (с. 202)
* Єдиний шлях, відкритий для кожного, хто бажає повернути світ до лібералізму, це переконати своїх співгромадян у необхідності прийняття ліберальної програми. (с. 203)

=== 2. Політичні партії ===
* Лише за умови державного устрою, в якому всі громадяни користуються рівними правами... можуть існувати політичні партії, що складаються з осіб, які хочуть, щоб їхні ідеї щодо законодавства та управління втілювалися в життя. (с. 205)
* Сучасні політичні партії є поборниками не лише певних привілейованих порядків минулих днів... але й провідниками інтересів певних груп, які прагнуть отримати особливі привілеї, тобто бажають досягти статусу касти. (с. 206)
* Лібералізм пропонує програму, прийнятну для всіх... Він нікому не обіцяє особливих привілерів. (с. 207)

=== 3. Криза парламентаризму та ідея представництва особливих груп ===
* Члени парламенту... повинні бути сповнені переконання, що правильно зрозумілі інтереси всіх частин і членів суспільства збігаються і що будь-які особливі привілеї для окремих груп і класів шкодять загальному благу. (с. 217)
* Над усіма розбіжностями в поглядах має переважати переконання, що зрештою їх об'єднує спільна ціль і єдина мета, і що сперечання йдуть лише про засоби досягнення цієї мети. (с. 217)
* Неможливо позбутися цих антагонізмів, змінюючи в конституції якісь технічні моменти. Їх може подолати лише ліберальна ідеологія. (с. 222)

=== 4. Лібералізм та партії особливих інтересів ===
* Суспільство в довгостроковій перспективі не може існувати, якщо воно розділене на чітко визначені групи, кожна з яких має намір вирвати особливі привілеї для своїх членів... (с. 222)
* Для партій особливих інтересів усі політичні питання постають виключно як проблеми політичної тактики. Їхня кінцева мета визначена для них із самого початку. (с. 222)
* Привілеї, які надаються більшості, перестають бути привілеями. (с. 215)

=== 5. Партійна пропаганда та організація ===
* Основа будь-якої влади та панування є, зрештою, ідеологічною. (с. 226)
* Поразка, яку зазнав старий режим у боротьбі з лібералізмом, знадобилася для того, щоб навчити його прихильників тій істині, що в світі немає нічого могутнішого за ідеології та ідеологів. (с. 226)
* Проти ідей можна боротися лише за допомогою ідей. (с. 226)
* Вінцем організаційного процесу цих партій стало створення власних загонів озброєних людей... Вони сповіщають світ про те, що прийшов світанок ери нескінченних заворушень і війн. (с. 229)

=== 6. Лібералізм як «партія капіталу» ===
* Не можна розглядати лібералізм як партію особливих інтересів... тому що приватна власність на засоби виробництва не є привілеєм... а інститутом, що існує в інтересах усього суспільства та, відповідно, приносить користь усім. (с. 230)
* У «заможних» не більше мотивів підтримувати інститут приватної власності на засоби виробництва, ніж у «незаможних». (с. 232)
* Бути лібералом означає усвідомити, що особливі привілеї, надані невеликій групі за рахунок інших, не можуть довго зберігатися без того, щоб не викликати боротьбу (громадянську війну). (с. 233)

== 5. Майбутнє лібералізму ==
&lt;small&gt;''Примітка: Ця глава в оригіналі не має авторського поділу на підрозділи; цитати згруповано тематично для зручності.''&lt;/small&gt;

=== Про виживання цивілізації ===
* Сучасна цивілізація не загине, якщо не зробить це шляхом власного самознищення. ... Їй може настати кінець тільки в тому випадку, якщо ідеї лібералізму будуть витіснені антиліберальною ідеологією, ворожою соціальному співробітництву. (с. 234)
* Лібералізм і капіталізм створили основу, на якій базуються всі дивовижні характеристики нашого сучасного способу життя. (с. 234)

=== Про неможливість повернення до минулого ===
* Тільки наш тип економічної системи дає можливість підтримувати стиль життя, до якого ми сьогодні звикли, для такої кількості людей, що зараз населяє землю. Повернення до Середньовіччя призвело б до зникнення багатьох сотень мільйонів людей. (с. 235)
* Повернути людину до пасивності минулих періодів людської історії не простіше, ніж повернути їй безтурботність дитинства. (с. 237)

=== Про природу людини та прогрес ===
* В природі людини постійно прагнути до покращення свого матеріального становища. Якщо їй заборонити задоволення цього прагнення, людина стає тупою і жорстокою. (с. 235–236)
* Незалежно від того, добре це чи погано... є певним, що люди завжди прагнуть до покращення свого стану і завжди до цього прагнутимуть. Це невідворотна доля людини. (с. 237)

=== Про суть політичних суперечок ===
* Політичні антагонізми сьогодення — це не суперечки навколо основних питань філософії, а протилежні відповіді на питання: яким чином найшвидше і з мінімальними жертвами досягти мети, яку всі визнають. (с. 238–239)
* Ця мета, до якої прагнуть усі люди, полягає в якнайкращому задоволенні людських потреб; це процвітання і достаток. (с. 238)

=== Визначення та мета лібералізму ===
* Лібералізм — це не релігія, не світогляд, не партія особливих інтересів. ... Це ідеологія, доктрина взаємних стосунків між членами суспільства і, водночас, застосування цієї доктрини до поведінки людей у реальному суспільстві. (с. 239)
* Зменшити страждання, збільшити щастя — ось мета лібералізму. (с. 239)
* У його розпорядженні суть і доводи. Вони і мають привести його до перемоги. (с. 239)

== Джерела ==
* ''Мізес, Людвіг фон.'' Лібералізм у класичній традиції: а також статті Роль доктрин в історії людства, Ідея свободи народилася на Заході, Свобода і власність / Людвіг фон Мізес. — К. : ТОВ «Велл Букс» | «Well Books» LLC, 2024. — 304 с. — ISBN 978-617-8264-09-3.

== Додатки ==

=== Про літературу лібералізму ===
У цьому додатку Мізес наводить перелік праць, які заклали фундамент ліберальної думки, та дає їм критичну оцінку:
* '''Класики та фундатори:''' Мізес називає [[w:Девід Г'юм|Девіда Г'юма]] («Есе»), [[w:Адам Сміт|Адама Сміта]] («[[w:Дослідження про природу і причини багатства народів|Багатство народів]]») та [[w:Джеремі Бентам|Джеремі Бентама]] основними авторами, з яких варто починати вивчення лібералізму.
* '''Проблема Джона Стюарта Мілла:''' Мізес вважає [[w:Джон Стюарт Мілл|Мілла]] епігоном класичного лібералізму, який почав змішувати ліберальні ідеї з соціалістичними, що призвело до занепаду англійського лібералізму. Він називає Мілля «великим адвокатом соціалізму», чиї праці ([[w:Про свободу|«Про свободу»]], «Принципи політичної економії») необхідно знати, щоб зрозуміти події останніх поколінь.
* '''Економічне підґрунтя:''' Оскільки лібералізм — це прикладна економіка, Мізес рекомендує праці [[w:Давид Рікардо|Девіда Рікардо]], [[w:Карл Менгер|Карла Менгера]] та [[w:Ойґен фон Бем-Баверк|Ойґена фон Бем-Баверка]].
* '''Французька традиція:''' Особливо виділяється [[w:Фредерік Бастіа|Фредерік Бастіа]], чия критика протекціонізму залишається неперевершеною завдяки його блискучому стилю.
* '''Німецький лібералізм:''' Згадуються [[w:Вільгельм фон Гумбольдт|Вільгельм фон Гумбольдт]] та [[w:Герман Генріх Ґоссен|Герман Генріх Ґоссен]], чиї важливі праці тривалий час залишалися забутими або неопублікованими.

=== Про термін «лібералізм» ===
Мізес аналізує трагічну зміну значення цього слова та пояснює, чому він продовжує його використовувати:
* '''Етимологія та первісний зміст:''' Слово походить від латинського ''liber'' («вільний») і спочатку означало ідеологію, засновану на індивідуальній свободі.
* '''Американське спотворення:''' У США та Англії термін був «перейнятий соціалістами» для позначення філософії державного втручання та «держави загального добробуту». Американський самозваний «ліберал» сьогодні насправді прагне всевладдя уряду та є ворогом вільного підприємництва.
* '''Спроба «відвоювати» бренд:''' Попри плутанину, Мізес вирішив не відмовлятися від назви, бо немає іншого терміну для позначення цього великого інтелектуального руху. Він вважає, що сутність лібералізму — це приватна власність на засоби виробництва, а не просто абстрактні гасла про «людяність» чи «справедливість».
* '''Відмова від нових назв:''' Мізес виступає проти заміни терміну на щось більш популярне (наприклад, «манчестеризм»), бо важливо не те, щоб люди лише називали себе лібералами, а щоб вони мислили і діяли як ліберали.
* '''Лібералізм і демократія:''' Автор уточнює, що лібералізм — це всеохопна ідеологія соціального життя, тоді як демократія стосується лише державного устрою; лібералізм обов'язково вимагає демократії як свого наслідку.

== Додатки до міжнародного видання ==

=== Есей 1. Роль доктрин в історії людства ===

==== I. Думка і поведінка ====
* Усе, чим є людина і що робить її вищою за тварин, вона зобов'язана своєму розуму. Чому тоді ми повинні відмовлятися від використання розуму лише в сфері соціальної політики? (с. 47) &lt;small&gt;''— примітка: ця теза вперше формулюється автором тут, а згодом наводиться як ключовий аргумент на початку есею «Роль доктрин в історії людства» (с. 249) із посиланням на першоджерело.''&lt;/small&gt;
* Крім розуму в людській історії немає нічого реального і матеріального. Головними проблемами історичного дослідження є зміни у вченнях, у владі яких перебуває людина. (с. 249)
* Усе, що роблять люди, є результатом теорій, доктрин, переконань і умонастроїв, що володіють їхнім розумом. (с. 249)

==== II. Соціальна роль доктрин ====
* Доктрини не мають власного життя, вони продукт людської думки. ... Тільки в цьому сенсі ми маємо право називати доктрини кінцевими фактами. (с. 253)
* Природа не оберігає людину від захоплення згубними ідеями і створення згубних доктрин. Доктрина може бути сучасною, модною... але тим не менш бути шкідливою для людського суспільства, цивілізації та виживання. (с. 254)

==== III. Досвід і соціальні доктрини ====
* Соціально-економічний досвід не вчить нас нічому. Факти необхідно коментувати за допомогою наших теорій, вони відкриті для різних пояснень і висновків. (с. 255)
* У сфері суспільних наук чистих фактів не існує. Те, що ми вважаємо фактами, завжди є результатом способу, яким ви дивимося на світ. (с. 256)

==== IV. Доктрини і політичні проблеми ====
* Проблеми, які доводиться розв'язувати політикам, створюються не природою та природними умовами, вони визначаються поглядами людей на суспільство. (с. 257)
* Конфлікт доктрин є суперечкою про засоби, а не про кінцеві цілі. ... Політичні конфлікти є наслідком доктрин, які стверджують, що єдиний спосіб досягнення щастя — це заподіяння шкоди іншим людям. (с. 262)

==== V. Доцільність доктрин ====
* Вивчаючи доктрини, ми повинні застосовувати тільки один стандарт. Ми повинні поставити запитання, чи призведе їх застосування на практиці до досягнення тих цілей, яких люди бажають досягти. (с. 263)

==== VI. Езотеричні доктрини та популярні вірування ====
* Для історії популярне гасло може слугувати важливішим джерелом інформації, ніж ідеї, сформульовані вченими. (с. 265)

=== Есей 2. Ідея свободи народилася на Заході ===

==== I ====
* Політичне поняття свободи індивідуума означає: свобода від поліцейської сваволі. (с. 266)
* Мета всіх сучасних політичних і юридичних інститутів — захистити свободу індивідуума від зазіхань з боку уряду. (с. 266)

==== II ====
* Антилібералізм заволодів умами людей, будучи загримований під надлібералізм, тобто здійснення і втілення самих ідей свободи. Він прийшов под личиною соціалізму, комунізму, планування. (с. 269)

==== III ====
* Ліквідація всіх незгодних є умовою того, що комуністи називають свободою. (с. 283)
* Свобода передбачає наявність права вибору між згодою і незгодою. Але новою мовою свобода означає обов'язок беззастережно погоджуватися і сувору заборону на незгоду. (с. 283–284)

==== IV ====
* Жодні конституції та біллі про права самі по собі не створюють свободи. Вони лише захищають від зазіхань поліцейської влади ту свободу, яку дає індивідууму економічна система, заснована на конкуренції. (с. 273)

==== V ====
* В уряду, суспільного апарату придушення і стримування немає нічого спільного зі свободою. Суть уряду — заперечення свободи. (с. 286)
* Політична свобода — це завжди свобода від уряду й обмеження урядового втручання. (с. 286)

=== Есей 3. Свобода і власність ===

==== I ====
* Для постійно зростаючого населення традиційна система виробництва була занадто тісною. ... Правителям був відомий тільки один засіб — застосування сили для придушення протестів. (с. 278)

==== II ====
* Капіталізм — не просто масове виробництво, а масове виробництво для задоволення потреб мас. (с. 279)
* За капіталізму приватна власність на засоби виробництва є суспільною функцією. Підприємці... є довіреними особами споживачів. (с. 279)

==== III ====
* Суверенітет споживача соціалізм замінює на суверенітет диктатора або комітету диктаторів. (с. 282)
* Свобода неподільна. Людина, яка не має права здійснювати вибір із різних марок консервів або мила, також позбавлена права... обирати посадових осіб. (с. 283)

==== IV ====
* Відмовившись від свободи як плати за досягнення процвітання, росіяни уклали невдалу угоду. Зараз у них немає ні того, ні іншого. (с. 285)

==== V ====
* У ринковій економіці економічна влада перебуває в руках споживачів. (с. 290)
* Досі не зареєстровано жодного випадку, коли б бюрократи придумали і здійснили якесь промислове нововведення. (с. 290)

==== VI ====
* Проста людина прямо зацікавлена в розквіті бізнесу не тільки як споживач і працівник, а й як інвестор. (с. 291)

==== VII ====
* Індивідуалізм — відмінна риса західної соціальної філософії. Його мета — у створенні сфери, в якій індивід вільний думати, обирати і діяти. (с. 292)
* Капіталізм не винен у тому, що маси віддають перевагу боксу, а не постановці «Антігони» Софокла... Однак очевидно, що... капіталізм кожному надає шанс прагнути до них [вищих благ]. (с. 293)

== Джерела ==
* ''Мізес, Людвіг фон.'' Лібералізм у класичній традиції: а також статті Роль доктрин в історії людства, Ідея свободи народилася на Заході, Свобода і власність / Людвіг фон Мізес. — К. : ТОВ «Велл Букс» | «Well Books» LLC, 2024. — 304 с., іл. ISBN 978-617-8264-09-3
* {{lang-de|Mises, Ludwig von. ''Liberalismus''. Jena: Gustav Fischer, 1927.}}
* {{lang-en|Mises, Ludwig von. ''Liberalism: In the Classical Tradition''. Irvington-on-Hudson, NY: Foundation for Economic Education, 1985.}}

== Див. також ==
* [[w:Австрійська школа|Австрійська школа]]
* [[w:Історія лібералізму|Історія лібералізму]]
* [[w:Класичний лібералізм|Класичний лібералізм]]
* [[w:Лібертаріанство|Лібертаріанство]]
* [[w:Праксеологія|Праксеологія]]

[[Категорія:Книги Людвіга фон Мізеса]]
[[Категорія:Книги 1927]]
[[Категорія:Літературні твори]]
[[Категорія:Книги з лібералізму]]
[[Категорія:Книги, перекладені українською мовою]]</text>
      <sha1>an0aig11r3413stfhvl8h6sqszncpgi</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159327</id>
      <parentid>159326</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T04:30:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>159327</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="55136" sha1="sxd8cv8cucgdd8hd2rtdofwkrmt9joo" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Лібералізм у класичній традиції}}
'''«Лібералізм у класичній традиції»''' ({{lang-de|Liberalismus}}) — одна з ключових праць економіста [[w:Австрійська школа|Австрійської школи]] та лібертаріанського мислителя [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіга фон Мізеса]], вперше опублікована у 1927 році. Книга є стислим і водночас вичерпним викладом політичної та економічної філософії [[w:Класичний лібералізм|класичного лібералізму]].

Мізес обґрунтовує, що єдиним життєздатним фундаментом цивілізації є [[w:Приватна власність|приватна власність]] на засоби виробництва, а свобода особистості є нерозривною з економічною свободою. Автор піддає системній критиці [[w:Соціалізм|соціалізм]], [[w:Інтервенціонізм (економіка)|інтервенціонізм]] та [[w:Фашизм|фашизм]], стверджуючи, що будь-яке втручання держави в ринкові процеси веде до зниження загального добробуту.

Українське видання 2024 року від видавництва [[w:Well Books|«Well Books»]] містить також додаткові есеї Мізеса: «Роль доктрин в історії людства», «Ідея свободи народилася на Заході» та «Свобода і власність».

&lt;div style=&quot;border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;&quot;&gt;
«Програма лібералізму, якщо її звести до одного слова, мала б звучати так: власність, тобто приватна власність на засоби виробництва... Усі інші вимоги лібералізму випливають із цієї фундаментальної вимоги.»
&lt;div style=&quot;text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;&quot;&gt;
— [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіг фон Мізес]], «Лібералізм у класичній традиції» (с. 60)
&lt;/div&gt;
&lt;/div&gt;

== Вступ ==

=== 1. Лібералізм ===
* Ніде ця програма не була повністю виконана. Навіть в Англії, яку називають батьківщиною лібералізму та зразковою ліберальною країною, прихильникам цієї політики так і не вдалося втілити всі їхні сподівання. В решті світу були прийняті лише частини ліберальної програми, тоді як інші, не менш важливі, були або відхилені з самого початку або відкинуті через короткий час. Лише з деяким перебільшенням можна сказати що колись світ пережив ліберальну епоху. лібералізму ніколи не дозволяли досягти повного результату. (с. 41)
* Лібералізм не є завершеною доктриною чи усталеною догмою. Навпаки, це застосування науки до суспільного життя людини. (с. 43)
* Антилібералізм прямує до загального краху цивілізації. (с. 42)

=== 2. Матеріальний добробут ===
* Вона [доктрина лібералізму] не обіцяє людям щастя й задоволення, а лише якомога повніше задовольняння всіх тих сподівань, які можуть бути задоволені матеріальними речами. (с. 44)
* Лібералізм не має на меті створити нічого, крім зовнішніх передумов для розвитку внутрішнього життя. (с. 44)

=== 3. Раціоналізм ===
* Усе, чим є людина і що робить її вищою за тварин, вона зобов'язана своєму розуму. (с. 47)
* Проблеми соціальної політики є проблемами соціальної технології, і їх розв'язання необхідно шукати... шляхом раціонального обмірковування і дослідження конкретних умов. (с. 47)

=== 4. Мета лібералізму ===
* Лібералізм завжди мав на меті благо всього суспільства, а не якоїсь окремої групи. (с. 47)
* Розумні дії відрізняються від нерозумних тим, що вони передбачають тимчасові жертви. Ці жертви є лише уявними, оскільки їх переважують сприятливі наслідки, які наступають пізніше. (с. 48)

=== 5. Лібералізм і капіталізм ===
* Можна цілком виправдано називати нашу епоху епохою капіталізму, тому що все багатство нашого часу створено завдяки капіталістичним інститутам. (с. 51)
* Організований на засадах справжньої свободи суспільний устрій влаштований таким чином, що залишає підприємцям і капіталістам лише один шлях до багатства, а саме: краще забезпечувати споживачів тим, що ті самі вважають за потрібне. (с. 52)

=== 6. Психологічні витоки антилібералізму ===
* Витоки антилібералізму... належать не до раціональної, а до психологічної сфери — образа та неврастенічний стан, який можна було б... назвати комплексом Фур'є. (с. 54)
* Завдяки самопізнанню він [невротик] повинен навчитися терпіти свою долю в житті, не шукаючи цапа-відбувайла... і він також має намагатися зрозуміти фундаментальні закони соціальної співпраці. (с. 58)

== Глава 1. Засади ліберальної політики ==

=== 1. Власність ===
* Програма лібералізму, якщо її звести до одного слова, мала б звучати так: власність, тобто приватна власність на засоби виробництва... Усі інші вимоги лібералізму випливають із цієї фундаментальної вимоги. (с. 60)
* Ліберали стверджують, що єдиною дієвою системою людської співпраці в суспільстві, заснованому на поділі праці, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 60)

=== 2. Свобода ===
* Ми стверджуємо лише те, що система, заснована на свободі для всіх працівників, гарантує найбільшу продуктивність людської праці і, отже, відповідає інтересам усіх мешканців Землі. (с. 64)
* Вільна праця здатна створити більше багатства для людства загалом, ніж праця рабів колись створювала лише для їхніх власників. (с. 64)

=== 3. Мир ===
* Ліберальна критика... починається з твердження, що не війна, а мир є батьком усіх речей. Єдине, що дозволяє людству розвиватися і відрізняє людину від тварин, це соціальна взаємодія. (с. 65)
* Поступова інтенсифікація розподілу праці можлива лише в суспільстві, в якому існує впевненість у тривалому мирі. (с. 67)

=== 4. Рівність ===
* Лібералізм ніколи не мав на меті нічого більшого, ніж це [рівність перед законом], і не міг вимагати нічого більшого... Тверезі міркування корисності... становлять аргумент на користь рівності всіх людей перед законом. (с. 70)
* Зробити негра білим понад людські сили. Але негру можна надати ті ж права, що й білій людині, і тим самим запропонувати можливість заробляти стільки ж, якщо він виробляє стільки ж. (с. 70)

=== 5. Нерівність багатства та доходів ===
* Людство сьогодні має у своєму розпорядженні загальне річне багатство... тільки тому, що в нашому суспільному устрої існує нерівність багатства і вона стимулює кожного виробляти якомога більше і з найменшими витратами. (с. 73–74)
* Розкіш сьогодні — це те, що завтра буде здаватись предметом першої необхідності. Будь-яка нова розробка спочатку виникає як предмет розкоші лише для багатих людей, щоб через деякий час стати неодмінною необхідністю. (с. 75)

=== 6. Приватна власність та етика ===
* Тривале існування суспільства як об'єднання людей, які співпрацюють і ведуть спільний спосіб життя, відповідає інтересам кожної людини. (с. 77)
* Моральним є все, що служить збереженню суспільного ладу; все, що йому шкодить, є аморальним. (с. 77)

=== 7. Держава й уряд ===
* Суспільний апарат примусу, який спонукає людей дотримуватися правил життя в суспільстві, ми називаємо державою; правила, за якими діє держава, — правом; а органи... відповідальні за управління апаратом примусу, — урядом. (с. 78)
* Лібералізм — це не анархізм... Треба бути в змозі змусити людину, яка не поважає життя, здоров'я, особисту свободу чи приватну власність інших, змиритися з правилами життя в суспільстві. (с. 79–80)

=== 8. Демократія ===
* Демократія є такою формою політичного устрою, яка робить можливим пристосування уряду до побажань людей без насильницької боротьби. Вибори... дозволяють здійснювати зміну уряду без заворушень, насильства чи кровопролиття. (с. 84)
* У довгостроковій перспективі жоден уряд не може утримуватися при владі, якщо не має підтримки громадської думки. (с. 83)

=== 9. Критика доктрини сили ===
* Тільки група, яка може покладатися на згоду керованих, здатна встановити тривалий режим... Неможливо зробити людей щасливими всупереч їхній волі. (с. 89)
* Той, хто намагатиметься зробити це [силоміць підпорядкувати людей режиму] всупереч волі людей, зрештою зазнає горя... (с. 89)

=== 10. Аргументація фашизму ===
* Придушення будь-якої опозиції через явне насильство є вкрай поганим способом залучення прихильників до своєї справи. У боротьбі між силою та ідеєю остання завжди перемагає. (с. 92–93)
* Кінцевий результат боротьби... вирішить не зброя, а ідеї. Саме вони, а не зброя, зрештою, переважують терези. (с. 93)

=== 11. Обмеження компетенції держави ===
* Надати більшості право диктувати меншості, що вона має думати, читати і робити, — це раз і назавжди зупинити прогрес. (с. 98)
* Вільна людина повинна вміти бути терпимою... Вона повинна позбутися звички викликати поліцію щоразу, як тільки їй щось не подобається. (с. 99)

=== 12. Релігійна толерантність ===
* Лібералізм проголошує толерантність до будь-якої релігійної віри... не через байдужість... а через переконання, що забезпечення миру в суспільстві має бути пріоритетним над усім і всіма. (с. 100)
* Проти дурного, безглуздого, помилкового і злого лібералізм бореться зброєю розуму, а не грубою силою і репресіями. (с. 101)

=== 13. Держава й антисоціальна поведінка ===
* Будь-яка державна діяльність — це людська дія, таке необхідне зло, яке одні люди завдають іншим. (с. 102)
* Покарання не повинно бути мстивим або каральним. Злочинець має понести покарання за законом, але не зазнати ненависті чи садизму судді, поліцейського або натовпу... (с. 102)

== Глава 2. Ліберальна економічна політика ==

=== 1. Організація економіки ===
* Ніде й ніколи не було народу, що за відсутності приватної власності піднявся б над станом найгіршої бідності та дикості, в якому життя людей ледве відрізняється від тваринного існування. (с. 105)
* Вибір існує тільки між соціалізмом, інтервенціонізмом та капіталізмом... Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 107, 124)

=== 2. Приватна власність та її критики ===
* Основою будь-якої цивілізації, включно з нашою, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 107)
* У капіталістичному суспільстві застосування засобів виробництва завжди знаходиться в руках тих, хто для цього найкраще підходить. (с. 111)
* Стимул до праці [у соціалізмі] полягає не в можливості користуватися плодами своєї праці, а в примусі до праці з боку влади і у власному почутті обов'язку. (с. 110)

=== 3. Приватна власність і уряд ===
* Будь-яка державна влада схильна не визнавати жодних обмежень для своєї діяльності та максимально розширювати сферу свого панування. (с. 111)
* Приватна власність створює для індивіда сферу, в якій він вільний від держави. Вона обмежує дію авторитарної волі. (с. 111)
* Ліберальний уряд є contradictio in adjecto. Тому треба змусити уряд прийняти лібералізм силою одностайної думки народу. (с. 112)

=== 4. Нездійсненність соціалізму ===
* Що робить соціалізм нездійсненним, так це те, що економічний розрахунок у соціалістичному суспільстві неможливий. (с. 116)
* Перед обличчям звичайних, повсякденних проблем, які створює управління економікою, соціалістичне суспільство було б безпорадним, оскільки воно не мало б можливості вести свою бухгалтерію. (с. 117)

=== 5. Втручання держави в економіку (Інтервенціонізм) ===
* Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 124)
* Наслідком штучного підвищення рівня заробітної плати... є поширення безробіття. (с. 127)
* Підтримка безробітних з боку уряду чи профспілок лише посилює зло. (с. 129, 130)

=== 6. Капіталізм як єдина можлива система організації суспільства ===
* Капіталізм є єдиною спроможною системою суспільної організації, заснованою на розподілі праці. (с. 131)
* Саме капіталізм створив технології, а не навпаки. ...Продуктивність капіталістичного способу виробництва є результатом капіталістичного менталітету. (с. 132)
* Економіка та соціологія не є більш похмурими від того, що показують нам світ таким, яким він є насправді, ніж будь-які інші науки. (с. 136)

=== 7. Картелі, монополії та лібералізм ===
* Монопольні ціни, якщо тільки вони не стали можливими завдяки втручанню з боку держави, можуть бути довготривалими лише на основі контролю над мінеральними та іншими природними ресурсами. (с. 137–138)
* Ідея всесвітнього картелю та монополії в промисловості абсолютно неспроможна. (с. 138)
* В умовах природного... розвитку економіки не спостерігається тенденції до виключення конкуренції та утворення монополій. (с. 142)

=== 8. Бюрократизація ===
* Жодне приватне підприємство, незалежно від його розміру, ніколи не може стати бюрократичним, доки воно цілком зорієнтоване на отримання прибутку. (с. 149)
* Бюрократизація приватних підприємств... є виключно результатом втручання держави. (с. 151)
* Для бюрократичного менеджменту... бракує показників, які надає розрахунок прибутків і збитків. (с. 148)

== ГЛава 3. Ліберальна зовнішня політика ==

=== 1. Границі держави ===
* Ліберальне мислення завжди має на увазі все людство, а не окремі його частини. Воно не зупиняється на обмежених групах; воно не закінчується на межі села, провінції, нації чи континенту. (с. 152)
* Мета внутрішньої політики лібералізму така ж, як і зовнішньої політики — мир. Вона спрямована на мирну співпрацю між націями, так само як і всередині кожної нації. (с. 152)
* Ліберал є громадянином світу, космополітом. (с. 153)

=== 2. Право на самовизначення ===
* Право на самовизначення щодо питання членства в державі означає: щоразу, коли жителі певної території... повідомляють, що вони більше не бажають залишатися приєднаними до держави... їхні бажання потрібно поважати і виконувати. (с. 156)
* Називати це право «правом на самовизначення націй» означає неправильне його розуміння. Це не право самовизначення обмеженої національної одиниці, а право мешканців кожної території вирішувати, до якої держави вони бажають належати. (с. 156, 158)

=== 3. Політичні передумови миру ===
* Першою вимогою в цьому плані є приватна власність. Якщо приватну власність поважають навіть під час війни... то важливий мотив для ведення війни вже виключено. (с. 160)
* Капіталістичний світ, організований на ліберальних принципах, не знає окремих «економічних» зон. У такому світі вся земна поверхня утворює єдину економічну територію. (с. 161)
* Держава, уряд, закони не повинні жодним чином займатися школою чи освітою... Виховання та навчання молоді повинні бути повністю покладені на батьків і приватні установи. (с. 163)

=== 4. Націоналізм ===
* Той факт, що люди хочуть використовувати школи, щоб відчужувати дітей від мови їхніх батьків... розпалив ненависть між націями до всепоглинаючого вогню. (с. 168)
* До тих пір, поки ліберальна програма не буде повністю втілена на територіях зі змішаною національністю, ненависть між представниками різних націй буде ставати щораз лютішою і продовжувати розпалювати нові війни та повстання. (с. 169)

=== 5. Імперіалізм ===
* Сучасний імперіалізм відрізняється від експансіоністських тенденцій абсолютистських князівств тим, що його рушійною силою є... народні маси, які вбачають у ньому найпридатніший засіб збереження національної незалежності. (с. 171)
* В складній мережі антиліберальних політик... можуть бути лише пани та пригнічені. Єдиний вибір — або пан, або пропав. (с. 171)

=== 6. Колоніальна політика ===
* Жодна сторінка історії не є такою кровавою, як історія колоніалізму. Кров лилася марно і безглуздо. Квітучі землі були спустошені; цілі народи знищувалися і винищувалися. (с. 174)
* Ніхто не має права втручатися в справи інших, щоб захищати їхні інтереси, і ніхто не повинен вдавати, що діє безкорисливо лише в інтересах інших, коли він насправді просуває власні інтереси. (с. 175)

=== 7. Вільна торгівля ===
* Результатом протекціонізму завжди є зниження продуктивності людської праці. (с. 179, 183)
* Сьогодні всі були б багатшими, якби внаслідок захисних митних тарифів виробництво штучно не переміщувалось би з більш сприятливих місць у менш сприятливі. (с. 179)

=== 8. Свобода пересування ===
* Ліберал вимагає, щоб кожна людина мала право жити, де хоче. (с. 184)
* Міграційні бар'єри знижують продуктивність людської праці... В одній частині світу порівняно сприятливі можливості для виробництва не використовуються, тоді як в іншій частині світу використовуються менш сприятливі можливості. (с. 187)

=== 9. Сполучені Штати Європи ===
* Потрібна не заміна національного шовінізму шовінізмом, який мав би більшу, наднаціональну сутність, а радше визнання того, що будь-який вид шовінізму є помилковим. (с. 192)
* Слова «Європа» або «об'єднана Європа»... не здатні викликати почуття такого роду, як слова «Німеччина» і «німецький». (с. 194)

=== 10. Ліга Націй ===
* Для ліберала світ не закінчується на кордонах держави... Його політичне мислення охоплює все людство. (с. 195)
* Ліга Націй зберігає фундаментальний недолік усього попереднього міжнародного права: ...її інтерес полягає лише у збереженні статус-кво та забезпеченні виконання існуючих договорів. (с. 198)

=== 11. Росія ===
* Сьогодні є лише одна велика нація, яка непохитно дотримується мілітаристського ідеалу, — це росіяни. (с. 199)
* Нехай росіяни будуть росіянами. Хай роблять у своїй країні, що хочуть. Але не дайте їм вийти за межі власної землі, щоб знищити європейську цивілізацію. (с. 201)

== Глава 4. Лібералізм та політичні партії ==

=== 1. «Догматизм» лібералів ===
* Ніщо не може замінити ідеологію, яка покращує людське життя шляхом сприяння соціальному співробітництву – і найменше брехня, незалежно від того, чи вона називається «тактикою», «дипломатією» чи «компромісом». (с. 202)
* Єдиний шлях, відкритий для кожного, хто бажає повернути світ до лібералізму, це переконати своїх співгромадян у необхідності прийняття ліберальної програми. (с. 203)

=== 2. Політичні партії ===
* Лише за умови державного устрою, в якому всі громадяни користуються рівними правами... можуть існувати політичні партії, що складаються з осіб, які хочуть, щоб їхні ідеї щодо законодавства та управління втілювалися в життя. (с. 205)
* Сучасні політичні партії є поборниками не лише певних привілейованих порядків минулих днів... але й провідниками інтересів певних груп, які прагнуть отримати особливі привілеї, тобто бажають досягти статусу касти. (с. 206)
* Лібералізм пропонує програму, прийнятну для всіх... Він нікому не обіцяє особливих привілерів. (с. 207)

=== 3. Криза парламентаризму та ідея представництва особливих груп ===
* Члени парламенту... повинні бути сповнені переконання, що правильно зрозумілі інтереси всіх частин і членів суспільства збігаються і що будь-які особливі привілеї для окремих груп і класів шкодять загальному благу. (с. 217)
* Над усіма розбіжностями в поглядах має переважати переконання, що зрештою їх об'єднує спільна ціль і єдина мета, і що сперечання йдуть лише про засоби досягнення цієї мети. (с. 217)
* Неможливо позбутися цих антагонізмів, змінюючи в конституції якісь технічні моменти. Їх може подолати лише ліберальна ідеологія. (с. 222)

=== 4. Лібералізм та партії особливих інтересів ===
* Суспільство в довгостроковій перспективі не може існувати, якщо воно розділене на чітко визначені групи, кожна з яких має намір вирвати особливі привілеї для своїх членів... (с. 222)
* Для партій особливих інтересів усі політичні питання постають виключно як проблеми політичної тактики. Їхня кінцева мета визначена для них із самого початку. (с. 222)
* Привілеї, які надаються більшості, перестають бути привілеями. (с. 215)

=== 5. Партійна пропаганда та організація ===
* Основа будь-якої влади та панування є, зрештою, ідеологічною. (с. 226)
* Поразка, яку зазнав старий режим у боротьбі з лібералізмом, знадобилася для того, щоб навчити його прихильників тій істині, що в світі немає нічого могутнішого за ідеології та ідеологів. (с. 226)
* Проти ідей можна боротися лише за допомогою ідей. (с. 226)
* Вінцем організаційного процесу цих партій стало створення власних загонів озброєних людей... Вони сповіщають світ про те, що прийшов світанок ери нескінченних заворушень і війн. (с. 229)

=== 6. Лібералізм як «партія капіталу» ===
* Не можна розглядати лібералізм як партію особливих інтересів... тому що приватна власність на засоби виробництва не є привілеєм... а інститутом, що існує в інтересах усього суспільства та, відповідно, приносить користь усім. (с. 230)
* У «заможних» не більше мотивів підтримувати інститут приватної власності на засоби виробництва, ніж у «незаможних». (с. 232)
* Бути лібералом означає усвідомити, що особливі привілеї, надані невеликій групі за рахунок інших, не можуть довго зберігатися без того, щоб не викликати боротьбу (громадянську війну). (с. 233)

== 5. Майбутнє лібералізму ==
&lt;small&gt;''Примітка: Ця глава в оригіналі не має авторського поділу на підрозділи; цитати згруповано тематично для зручності.''&lt;/small&gt;

=== Про виживання цивілізації ===
* Сучасна цивілізація не загине, якщо не зробить це шляхом власного самознищення. ... Їй може настати кінець тільки в тому випадку, якщо ідеї лібералізму будуть витіснені антиліберальною ідеологією, ворожою соціальному співробітництву. (с. 234)
* Лібералізм і капіталізм створили основу, на якій базуються всі дивовижні характеристики нашого сучасного способу життя. (с. 234)

=== Про неможливість повернення до минулого ===
* Тільки наш тип економічної системи дає можливість підтримувати стиль життя, до якого ми сьогодні звикли, для такої кількості людей, що зараз населяє землю. Повернення до Середньовіччя призвело б до зникнення багатьох сотень мільйонів людей. (с. 235)
* Повернути людину до пасивності минулих періодів людської історії не простіше, ніж повернути їй безтурботність дитинства. (с. 237)

=== Про природу людини та прогрес ===
* В природі людини постійно прагнути до покращення свого матеріального становища. Якщо їй заборонити задоволення цього прагнення, людина стає тупою і жорстокою. (с. 235–236)
* Незалежно від того, добре це чи погано... є певним, що люди завжди прагнуть до покращення свого стану і завжди до цього прагнутимуть. Це невідворотна доля людини. (с. 237)

=== Про суть політичних суперечок ===
* Політичні антагонізми сьогодення — це не суперечки навколо основних питань філософії, а протилежні відповіді на питання: яким чином найшвидше і з мінімальними жертвами досягти мети, яку всі визнають. (с. 238–239)
* Ця мета, до якої прагнуть усі люди, полягає в якнайкращому задоволенні людських потреб; це процвітання і достаток. (с. 238)

=== Визначення та мета лібералізму ===
* Лібералізм — це не релігія, не світогляд, не партія особливих інтересів. ... Це ідеологія, доктрина взаємних стосунків між членами суспільства і, водночас, застосування цієї доктрини до поведінки людей у реальному суспільстві. (с. 239)
* Зменшити страждання, збільшити щастя — ось мета лібералізму. (с. 239)
* У його розпорядженні суть і доводи. Вони і мають привести його до перемоги. (с. 239)

== Джерела ==
* ''Мізес, Людвіг фон.'' Лібералізм у класичній традиції: а також статті Роль доктрин в історії людства, Ідея свободи народилася на Заході, Свобода і власність / Людвіг фон Мізес. — К. : ТОВ «Велл Букс» | «Well Books» LLC, 2024. — 304 с. — ISBN 978-617-8264-09-3.

== Додатки ==

=== Про літературу лібералізму ===
У цьому додатку Мізес наводить перелік праць, які заклали фундамент ліберальної думки, та дає їм критичну оцінку:
* '''Класики та фундатори:''' Мізес називає [[w:Девід Г'юм|Девіда Г'юма]] («Есе»), [[w:Адам Сміт|Адама Сміта]] («[[w:Дослідження про природу і причини багатства народів|Багатство народів]]») та [[w:Джеремі Бентам|Джеремі Бентама]] основними авторами, з яких варто починати вивчення лібералізму.
* '''Проблема Джона Стюарта Мілла:''' Мізес вважає [[w:Джон Стюарт Мілл|Мілла]] епігоном класичного лібералізму, який почав змішувати ліберальні ідеї з соціалістичними, що призвело до занепаду англійського лібералізму. Він називає Мілля «великим адвокатом соціалізму», чиї праці ([[w:Про свободу|«Про свободу»]], «Принципи політичної економії») необхідно знати, щоб зрозуміти події останніх поколінь.
* '''Економічне підґрунтя:''' Оскільки лібералізм — це прикладна економіка, Мізес рекомендує праці [[w:Давид Рікардо|Девіда Рікардо]], [[w:Карл Менгер|Карла Менгера]] та [[w:Ойґен фон Бем-Баверк|Ойґена фон Бем-Баверка]].
* '''Французька традиція:''' Особливо виділяється [[w:Фредерік Бастіа|Фредерік Бастіа]], чия критика протекціонізму залишається неперевершеною завдяки його блискучому стилю.
* '''Німецький лібералізм:''' Згадуються [[w:Вільгельм фон Гумбольдт|Вільгельм фон Гумбольдт]] та [[w:Герман Генріх Ґоссен|Герман Генріх Ґоссен]], чиї важливі праці тривалий час залишалися забутими або неопублікованими.

=== Про термін «лібералізм» ===
Мізес аналізує трагічну зміну значення цього слова та пояснює, чому він продовжує його використовувати:
* '''Етимологія та первісний зміст:''' Слово походить від латинського ''liber'' («вільний») і спочатку означало ідеологію, засновану на індивідуальній свободі.
* '''Американське спотворення:''' У США та Англії термін був «перейнятий соціалістами» для позначення філософії державного втручання та «держави загального добробуту». Американський самозваний «ліберал» сьогодні насправді прагне всевладдя уряду та є ворогом вільного підприємництва.
* '''Спроба «відвоювати» бренд:''' Попри плутанину, Мізес вирішив не відмовлятися від назви, бо немає іншого терміну для позначення цього великого інтелектуального руху. Він вважає, що сутність лібералізму — це приватна власність на засоби виробництва, а не просто абстрактні гасла про «людяність» чи «справедливість».
* '''Відмова від нових назв:''' Мізес виступає проти заміни терміну на щось більш популярне (наприклад, «манчестеризм»), бо важливо не те, щоб люди лише називали себе лібералами, а щоб вони мислили і діяли як ліберали.
* '''Лібералізм і демократія:''' Автор уточнює, що лібералізм — це всеохопна ідеологія соціального життя, тоді як демократія стосується лише державного устрою; лібералізм обов'язково вимагає демократії як свого наслідку.

== Додатки до міжнародного видання ==

=== Есей 1. Роль доктрин в історії людства ===

==== I. Думка і поведінка ====
* Усе, чим є людина і що робить її вищою за тварин, вона зобов'язана своєму розуму. Чому тоді ми повинні відмовлятися від використання розуму лише в сфері соціальної політики? (с. 47) &lt;small&gt;''— примітка: ця теза вперше формулюється автором тут, а згодом наводиться як ключовий аргумент на початку есею «Роль доктрин в історії людства» (с. 249) із посиланням на першоджерело.''&lt;/small&gt;
* Крім розуму в людській історії немає нічого реального і матеріального. Головними проблемами історичного дослідження є зміни у вченнях, у владі яких перебуває людина. (с. 249)
* Усе, що роблять люди, є результатом теорій, доктрин, переконань і умонастроїв, що володіють їхнім розумом. (с. 249)

==== II. Соціальна роль доктрин ====
* Доктрини не мають власного життя, вони продукт людської думки. ... Тільки в цьому сенсі ми маємо право називати доктрини кінцевими фактами. (с. 253)
* Природа не оберігає людину від захоплення згубними ідеями і створення згубних доктрин. Доктрина може бути сучасною, модною... але тим не менш бути шкідливою для людського суспільства, цивілізації та виживання. (с. 254)

==== III. Досвід і соціальні доктрини ====
* Соціально-економічний досвід не вчить нас нічому. Факти необхідно коментувати за допомогою наших теорій, вони відкриті для різних пояснень і висновків. (с. 255)
* У сфері суспільних наук чистих фактів не існує. Те, що ми вважаємо фактами, завжди є результатом способу, яким ви дивимося на світ. (с. 256)

==== IV. Доктрини і політичні проблеми ====
* Проблеми, які доводиться розв'язувати політикам, створюються не природою та природними умовами, вони визначаються поглядами людей на суспільство. (с. 257)
* Конфлікт доктрин є суперечкою про засоби, а не про кінцеві цілі. ... Політичні конфлікти є наслідком доктрин, які стверджують, що єдиний спосіб досягнення щастя — це заподіяння шкоди іншим людям. (с. 262)

==== V. Доцільність доктрин ====
* Вивчаючи доктрини, ми повинні застосовувати тільки один стандарт. Ми повинні поставити запитання, чи призведе їх застосування на практиці до досягнення тих цілей, яких люди бажають досягти. (с. 263)

==== VI. Езотеричні доктрини та популярні вірування ====
* Для історії популярне гасло може слугувати важливішим джерелом інформації, ніж ідеї, сформульовані вченими. (с. 265)

=== Есей 2. Ідея свободи народилася на Заході ===

==== I ====
* Політичне поняття свободи індивідуума означає: свобода від поліцейської сваволі. (с. 266)
* Мета всіх сучасних політичних і юридичних інститутів — захистити свободу індивідуума від зазіхань з боку уряду. (с. 266)

==== II ====
* Антилібералізм заволодів умами людей, будучи загримований під надлібералізм, тобто здійснення і втілення самих ідей свободи. Він прийшов под личиною соціалізму, комунізму, планування. (с. 269)

==== III ====
* Ліквідація всіх незгодних є умовою того, що комуністи називають свободою. (с. 283)
* Свобода передбачає наявність права вибору між згодою і незгодою. Але новою мовою свобода означає обов'язок беззастережно погоджуватися і сувору заборону на незгоду. (с. 283–284)

==== IV ====
* Жодні конституції та біллі про права самі по собі не створюють свободи. Вони лише захищають від зазіхань поліцейської влади ту свободу, яку дає індивідууму економічна система, заснована на конкуренції. (с. 273)

==== V ====
* В уряду, суспільного апарату придушення і стримування немає нічого спільного зі свободою. Суть уряду — заперечення свободи. (с. 286)
* Політична свобода — це завжди свобода від уряду й обмеження урядового втручання. (с. 286)

=== Есей 3. Свобода і власність ===

==== I ====
* Для постійно зростаючого населення традиційна система виробництва була занадто тісною. ... Правителям був відомий тільки один засіб — застосування сили для придушення протестів. (с. 278)

==== II ====
* Капіталізм — не просто масове виробництво, а масове виробництво для задоволення потреб мас. (с. 279)
* За капіталізму приватна власність на засоби виробництва є суспільною функцією. Підприємці... є довіреними особами споживачів. (с. 279)

==== III ====
* Суверенітет споживача соціалізм замінює на суверенітет диктатора або комітету диктаторів. (с. 282)
* Свобода неподільна. Людина, яка не має права здійснювати вибір із різних марок консервів або мила, також позбавлена права... обирати посадових осіб. (с. 283)

==== IV ====
* Відмовившись від свободи як плати за досягнення процвітання, росіяни уклали невдалу угоду. Зараз у них немає ні того, ні іншого. (с. 285)

==== V ====
* У ринковій економіці економічна влада перебуває в руках споживачів. (с. 290)
* Досі не зареєстровано жодного випадку, коли б бюрократи придумали і здійснили якесь промислове нововведення. (с. 290)

==== VI ====
* Проста людина прямо зацікавлена в розквіті бізнесу не тільки як споживач і працівник, а й як інвестор. (с. 291)

==== VII ====
* Індивідуалізм — відмінна риса західної соціальної філософії. Його мета — у створенні сфери, в якій індивід вільний думати, обирати і діяти. (с. 292)
* Капіталізм не винен у тому, що маси віддають перевагу боксу, а не постановці «Антігони» Софокла... Однак очевидно, що... капіталізм кожному надає шанс прагнути до них [вищих благ]. (с. 293)

== Джерела ==
* ''Мізес, Людвіг фон.'' Лібералізм у класичній традиції: а також статті Роль доктрин в історії людства, Ідея свободи народилася на Заході, Свобода і власність / Людвіг фон Мізес. — К. : ТОВ «Велл Букс» | «Well Books» LLC, 2024. — 304 с., іл. ISBN 978-617-8264-09-3
* {{lang-de|Mises, Ludwig von. ''Liberalismus''. Jena: Gustav Fischer, 1927.}}
* {{lang-en|Mises, Ludwig von. ''Liberalism: In the Classical Tradition''. Irvington-on-Hudson, NY: Foundation for Economic Education, 1985.}}

== Див. також ==
* [[w:Австрійська школа|Австрійська школа]]
* [[w:Історія лібералізму|Історія лібералізму]]
* [[w:Класичний лібералізм|Класичний лібералізм]]
* [[w:Лібертаріанство|Лібертаріанство]]
* [[w:Праксеологія|Праксеологія]]

[[Категорія:Книги Людвіга фон Мізеса]]
[[Категорія:Книги 1927]]
[[Категорія:Літературні твори]]
[[Категорія:Книги з економіки]]
[[Категорія:Книги з лібералізму]]
[[Категорія:Книги, перекладені українською мовою]]</text>
      <sha1>sxd8cv8cucgdd8hd2rtdofwkrmt9joo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Біловар Крістіан Русланович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>46310</id>
    <revision>
      <id>159306</id>
      <timestamp>2026-04-11T19:10:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка:  '''Крістіан Русланович Біловар''' (5 лютого 2001, Дебрецен, [[Угорщина]]) — [[Україна|український]] футболіст, центральний захисник київського [[Динамо (Київ)|«Динамо»]]. Зять президента «Динамо» [[Суркіс Ігор Михайлович|Ігоря Суркіса]].  == Цитати == {{Q  | Цитата   =...</comment>
      <origin>159306</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1312" sha1="75m2k7t5llv149z1qula0ave9ccbtcn" xml:space="preserve">
'''Крістіан Русланович Біловар''' (5 лютого 2001, Дебрецен, [[Угорщина]]) — [[Україна|український]] футболіст, центральний захисник київського [[Динамо (Київ)|«Динамо»]]. Зять президента «Динамо» [[Суркіс Ігор Михайлович|Ігоря Суркіса]].

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Батькам телефонували з &quot;Дніпра&quot;, з &quot;Шахтаря&quot;, там навіть одразу давали стипендію 3100 гривень, і з &quot;Динамо&quot; була пропозиція поїхати на турнір до Закарпаття».
 | Коментар = про початок футбольної кар'єри в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}</text>
      <sha1>75m2k7t5llv149z1qula0ave9ccbtcn</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159307</id>
      <parentid>159306</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T19:20:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Цитати */</comment>
      <origin>159307</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11670" sha1="sq4nz1xvd68xo40k01tg9t8vln29p73" xml:space="preserve">
'''Крістіан Русланович Біловар''' (5 лютого 2001, Дебрецен, [[Угорщина]]) — [[Україна|український]] футболіст, центральний захисник київського [[Динамо (Київ)|«Динамо»]]. Зять президента «Динамо» [[Суркіс Ігор Михайлович|Ігоря Суркіса]].

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Батькам телефонували з &quot;Дніпра&quot;, з &quot;Шахтаря&quot;, там навіть одразу давали стипендію 3100 гривень, і з &quot;Динамо&quot; була пропозиція поїхати на турнір до Закарпаття».
 | Коментар = про початок футбольної кар'єри в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Це був нереальний кайф – зіграти в такому віці на стадіоні Лобановського чи поїхати до іноземної команди. Це безцінний досвід: в чемпіонаті України немає таких суперників як на євроарені».
 | Коментар = про те, як приєднався до юнацької команди &quot;Динамо&quot; U-19 в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Через тиждень чи два мені зателефонував [[Шаблій Вадим Миколайович|Вадік Шаблій]], він тоді був моїм агентом, і сказав, що у &quot;Десні&quot; проблеми з керівництвом: ймовірно не будуть платити заробітну плату, а взимку 2021-2022 клуб припинить існування».
 | Коментар = про те, як після запрошення тренера Олександра Рябоконя підписав контракт на річну оренду з чернігівською &quot;Десною&quot;, яка грала в УПЛ в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Це був кайф. Я жив на базі в Сьйоні, всі свої, тільки тепер ми грали в Прем'єр-лізі. Нас круто прийняли й робили все, щоб ми виросли як футболісти».
 | Коментар = про те, як на правах оренди опинився у складі одеського &quot;Чорноморця&quot;, а потіи поїхав на збори &quot;Динамо&quot; до Швейцарії в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Ти не можеш у 19 років прийти в &quot;Динамо&quot; й одразу стати топ. [[Забарний Ілля Борисович|Забарний]] це один на мільйон. Ти повинен від себе вимагати максимум, іти в оренду. Тебе заберуть, якщо ти будеш показувати рівень».
 | Коментар = про те, що футболіст у 19-20 років повинен грати, щоб стати хорошим футболістом принаймні для чемпіонату України в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «У клубі в усіх непоганий бюджет, вони беруть досвідчених футболістів, щоб вони дали результат один-два сезони, а потім їх змінюють на інших досвічених футболістів. І в кожній команді є три молоді футболісти. Це був для мене нереальний досвід».
 | Коментар = про те, як напередодні сезону 2022/2023 отримав пропозицію поїхати в оренду в кіпрський АЕЛ, де провів 28 матчів у чемпіонаті й дві гри у Кубку Кіпру в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Він завжди знаходив правильні слова, міг сказати, чи тебе щось турбує, міг підійти й поговорити. Це людина з колосальним досвідом, але він не ставив себе вище когось, завжди був на рівних. Завдяки [[Мірча Луческу|Луческу]] я зробив перші кроки в основній команді &quot;Динамо&quot;, а це для мене все».
 | Коментар = про неуспішний дебют за &quot;Динамо&quot;, після якого отримав шквал критики, співпрацю з [[Ярмоленко Андрій Миколайович|Андрієм Ярмоленком]] і власне ставлення до тренера [[Мірча Луческу]] в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Я приїхав до президента &quot;Динамо&quot; підписувати новий контракт. Заходжу: сидить [[Суркіс Ігор Михайлович|Ігор Михайлович]] і Яна в його кабінеті… 

Поговорили по контракту, потиснули руки один одному і я кажу &quot;Ігор Михайлович, я хотів би у вас запитати, я сподіваюся ви не будете проти, якщо я почну стосунки з вашою донькою&quot;. Він був не готовий до цієї ситуації».
 | Коментар = про те, як із майбутньою дружиною й донькою президента ФК &quot;Динамо&quot; познайомився в 15 років на дні народженні спільного знайомого, а через три роки пара почала зустрічатися в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Я знаю, що я відповідаю за якість своєї гри перед кожним одноклубником й перед тренерським штабом. Також вся команда відчуває відповідальність за результат перед вболівальниками й перед собою. Бо кожен, хто грає в &quot;Динамо&quot;, хоче перемагати».
 | Коментар = про якість своє гри у команді в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Зараз у мене є шанс отримати стабільну ігрову практику. Тому я вирішив переступити через цей біль».
 | Коментар = про те, що передивляється усі свої матчі й аналізує помилки в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}</text>
      <sha1>sq4nz1xvd68xo40k01tg9t8vln29p73</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159308</id>
      <parentid>159307</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T19:20:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Цитати */</comment>
      <origin>159308</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11706" sha1="ih3wh0zcog04u5bea4cgetjz4wf55fl" xml:space="preserve">
'''Крістіан Русланович Біловар''' (5 лютого 2001, Дебрецен, [[Угорщина]]) — [[Україна|український]] футболіст, центральний захисник київського [[Динамо (Київ)|«Динамо»]]. Зять президента «Динамо» [[Суркіс Ігор Михайлович|Ігоря Суркіса]].

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Батькам телефонували з &quot;Дніпра&quot;, з &quot;Шахтаря&quot;, там навіть одразу давали стипендію 3100 гривень, і з &quot;Динамо&quot; була пропозиція поїхати на турнір до Закарпаття».
 | Коментар = про початок футбольної кар'єри в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Це був нереальний кайф – зіграти в такому віці на стадіоні Лобановського чи поїхати до іноземної команди. Це безцінний досвід: в чемпіонаті України немає таких суперників як на євроарені».
 | Коментар = про те, як приєднався до юнацької команди &quot;Динамо&quot; U-19 в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Через тиждень чи два мені зателефонував [[Шаблій Вадим Миколайович|Вадік Шаблій]], він тоді був моїм агентом, і сказав, що у &quot;Десні&quot; проблеми з керівництвом: ймовірно не будуть платити заробітну плату, а взимку 2021-2022 клуб припинить існування».
 | Коментар = про те, як після запрошення тренера Олександра Рябоконя підписав контракт на річну оренду з чернігівською &quot;Десною&quot;, яка грала в УПЛ в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Це був кайф. Я жив на базі в Сьйоні, всі свої, тільки тепер ми грали в Прем'єр-лізі. Нас круто прийняли й робили все, щоб ми виросли як футболісти».
 | Коментар = про те, як на правах оренди опинився у складі одеського &quot;Чорноморця&quot;, а потіи поїхав на збори &quot;Динамо&quot; до Швейцарії в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Ти не можеш у 19 років прийти в &quot;Динамо&quot; й одразу стати топ. [[Забарний Ілля Борисович|Забарний]] це один на мільйон. Ти повинен від себе вимагати максимум, іти в оренду. Тебе заберуть, якщо ти будеш показувати рівень».
 | Коментар = про те, що футболіст у 19-20 років повинен грати, щоб стати хорошим футболістом принаймні для чемпіонату України в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «У клубі в усіх непоганий бюджет, вони беруть досвідчених футболістів, щоб вони дали результат один-два сезони, а потім їх змінюють на інших досвічених футболістів. І в кожній команді є три молоді футболісти. Це був для мене нереальний досвід».
 | Коментар = про те, як напередодні сезону 2022/2023 отримав пропозицію поїхати в оренду в кіпрський АЕЛ, де провів 28 матчів у чемпіонаті й дві гри у Кубку Кіпру в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Він завжди знаходив правильні слова, міг сказати, чи тебе щось турбує, міг підійти й поговорити. Це людина з колосальним досвідом, але він не ставив себе вище когось, завжди був на рівних. Завдяки [[Мірча Луческу|Луческу]] я зробив перші кроки в основній команді &quot;Динамо&quot;, а це для мене все».
 | Коментар = про неуспішний дебют за &quot;Динамо&quot;, після якого отримав шквал критики, співпрацю з [[Ярмоленко Андрій Миколайович|Андрієм Ярмоленком]] і власне ставлення до тренера [[Мірча Луческу]] в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Я приїхав до президента &quot;Динамо&quot; підписувати новий контракт. Заходжу: сидить [[Суркіс Ігор Михайлович|Ігор Михайлович]] і Яна в його кабінеті… 

Поговорили по контракту, потиснули руки один одному і я кажу &quot;Ігор Михайлович, я хотів би у вас запитати, я сподіваюся ви не будете проти, якщо я почну стосунки з вашою донькою&quot;. Він був не готовий до цієї ситуації».
 | Коментар = про те, як із майбутньою дружиною й донькою президента ФК &quot;Динамо&quot; познайомився в 15 років на дні народженні спільного знайомого, а через три роки пара почала зустрічатися в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Я знаю, що я відповідаю за якість своєї гри перед кожним одноклубником й перед тренерським штабом. Також вся команда відчуває відповідальність за результат перед вболівальниками й перед собою. Бо кожен, хто грає в &quot;Динамо&quot;, хоче перемагати».
 | Коментар = про якість своє гри у команді в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Зараз у мене є шанс отримати стабільну ігрову практику. Тому я вирішив переступити через цей біль».
 | Коментар = про те, що передивляється усі свої матчі й аналізує помилки в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}</text>
      <sha1>ih3wh0zcog04u5bea4cgetjz4wf55fl</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159309</id>
      <parentid>159308</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T19:21:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>159309</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12197" sha1="6zfj14fo808nh5h7ym3ba3mnbrvsw7i" xml:space="preserve">
'''Крістіан Русланович Біловар''' (5 лютого 2001, Дебрецен, [[Угорщина]]) — [[Україна|український]] футболіст, центральний захисник київського [[Динамо (Київ)|«Динамо»]]. Зять президента «Динамо» [[Суркіс Ігор Михайлович|Ігоря Суркіса]].

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Батькам телефонували з &quot;Дніпра&quot;, з &quot;Шахтаря&quot;, там навіть одразу давали стипендію 3100 гривень, і з &quot;Динамо&quot; була пропозиція поїхати на турнір до Закарпаття».
 | Коментар = про початок футбольної кар'єри в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Це був нереальний кайф – зіграти в такому віці на стадіоні Лобановського чи поїхати до іноземної команди. Це безцінний досвід: в чемпіонаті України немає таких суперників як на євроарені».
 | Коментар = про те, як приєднався до юнацької команди &quot;Динамо&quot; U-19 в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Через тиждень чи два мені зателефонував [[Шаблій Вадим Миколайович|Вадік Шаблій]], він тоді був моїм агентом, і сказав, що у &quot;Десні&quot; проблеми з керівництвом: ймовірно не будуть платити заробітну плату, а взимку 2021-2022 клуб припинить існування».
 | Коментар = про те, як після запрошення тренера Олександра Рябоконя підписав контракт на річну оренду з чернігівською &quot;Десною&quot;, яка грала в УПЛ в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Це був кайф. Я жив на базі в Сьйоні, всі свої, тільки тепер ми грали в Прем'єр-лізі. Нас круто прийняли й робили все, щоб ми виросли як футболісти».
 | Коментар = про те, як на правах оренди опинився у складі одеського &quot;Чорноморця&quot;, а потіи поїхав на збори &quot;Динамо&quot; до Швейцарії в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Ти не можеш у 19 років прийти в &quot;Динамо&quot; й одразу стати топ. [[Забарний Ілля Борисович|Забарний]] це один на мільйон. Ти повинен від себе вимагати максимум, іти в оренду. Тебе заберуть, якщо ти будеш показувати рівень».
 | Коментар = про те, що футболіст у 19-20 років повинен грати, щоб стати хорошим футболістом принаймні для чемпіонату України в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «У клубі в усіх непоганий бюджет, вони беруть досвідчених футболістів, щоб вони дали результат один-два сезони, а потім їх змінюють на інших досвічених футболістів. І в кожній команді є три молоді футболісти. Це був для мене нереальний досвід».
 | Коментар = про те, як напередодні сезону 2022/2023 отримав пропозицію поїхати в оренду в кіпрський АЕЛ, де провів 28 матчів у чемпіонаті й дві гри у Кубку Кіпру в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Він завжди знаходив правильні слова, міг сказати, чи тебе щось турбує, міг підійти й поговорити. Це людина з колосальним досвідом, але він не ставив себе вище когось, завжди був на рівних. Завдяки [[Мірча Луческу|Луческу]] я зробив перші кроки в основній команді &quot;Динамо&quot;, а це для мене все».
 | Коментар = про неуспішний дебют за &quot;Динамо&quot;, після якого отримав шквал критики, співпрацю з [[Ярмоленко Андрій Миколайович|Андрієм Ярмоленком]] і власне ставлення до тренера [[Мірча Луческу]] в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Я приїхав до президента &quot;Динамо&quot; підписувати новий контракт. Заходжу: сидить [[Суркіс Ігор Михайлович|Ігор Михайлович]] і Яна в його кабінеті… 

Поговорили по контракту, потиснули руки один одному і я кажу &quot;Ігор Михайлович, я хотів би у вас запитати, я сподіваюся ви не будете проти, якщо я почну стосунки з вашою донькою&quot;. Він був не готовий до цієї ситуації».
 | Коментар = про те, як із майбутньою дружиною й донькою президента ФК &quot;Динамо&quot; познайомився в 15 років на дні народженні спільного знайомого, а через три роки пара почала зустрічатися в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Я знаю, що я відповідаю за якість своєї гри перед кожним одноклубником й перед тренерським штабом. Також вся команда відчуває відповідальність за результат перед вболівальниками й перед собою. Бо кожен, хто грає в &quot;Динамо&quot;, хоче перемагати».
 | Коментар = про якість своє гри у команді в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Зараз у мене є шанс отримати стабільну ігрову практику. Тому я вирішив переступити через цей біль».
 | Коментар = про те, що передивляється усі свої матчі й аналізує помилки в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Українські футболісти]]
[[Категорія:Футболісти «Десни»]]
[[Категорія:Футболісти «Чорноморця» (Одеса)]]
[[Категорія:Футболісти АЕЛа]]
[[Категорія:Футболісти «Динамо» (Київ)]]
[[Категорія:Українські футбольні легіонери]]
[[Категорія:Футбольні легіонери на Кіпрі]]</text>
      <sha1>6zfj14fo808nh5h7ym3ba3mnbrvsw7i</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159310</id>
      <parentid>159309</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T19:21:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <origin>159310</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12211" sha1="qrrclmkxhr5hzkg86sfssvrx9hl2052" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Крістіан Русланович Біловар''' (5 лютого 2001, Дебрецен, [[Угорщина]]) — [[Україна|український]] футболіст, центральний захисник київського [[Динамо (Київ)|«Динамо»]]. Зять президента «Динамо» [[Суркіс Ігор Михайлович|Ігоря Суркіса]].

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Батькам телефонували з &quot;Дніпра&quot;, з &quot;Шахтаря&quot;, там навіть одразу давали стипендію 3100 гривень, і з &quot;Динамо&quot; була пропозиція поїхати на турнір до Закарпаття».
 | Коментар = про початок футбольної кар'єри в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Це був нереальний кайф – зіграти в такому віці на стадіоні Лобановського чи поїхати до іноземної команди. Це безцінний досвід: в чемпіонаті України немає таких суперників як на євроарені».
 | Коментар = про те, як приєднався до юнацької команди &quot;Динамо&quot; U-19 в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Через тиждень чи два мені зателефонував [[Шаблій Вадим Миколайович|Вадік Шаблій]], він тоді був моїм агентом, і сказав, що у &quot;Десні&quot; проблеми з керівництвом: ймовірно не будуть платити заробітну плату, а взимку 2021-2022 клуб припинить існування».
 | Коментар = про те, як після запрошення тренера Олександра Рябоконя підписав контракт на річну оренду з чернігівською &quot;Десною&quot;, яка грала в УПЛ в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Це був кайф. Я жив на базі в Сьйоні, всі свої, тільки тепер ми грали в Прем'єр-лізі. Нас круто прийняли й робили все, щоб ми виросли як футболісти».
 | Коментар = про те, як на правах оренди опинився у складі одеського &quot;Чорноморця&quot;, а потіи поїхав на збори &quot;Динамо&quot; до Швейцарії в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Ти не можеш у 19 років прийти в &quot;Динамо&quot; й одразу стати топ. [[Забарний Ілля Борисович|Забарний]] це один на мільйон. Ти повинен від себе вимагати максимум, іти в оренду. Тебе заберуть, якщо ти будеш показувати рівень».
 | Коментар = про те, що футболіст у 19-20 років повинен грати, щоб стати хорошим футболістом принаймні для чемпіонату України в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «У клубі в усіх непоганий бюджет, вони беруть досвідчених футболістів, щоб вони дали результат один-два сезони, а потім їх змінюють на інших досвічених футболістів. І в кожній команді є три молоді футболісти. Це був для мене нереальний досвід».
 | Коментар = про те, як напередодні сезону 2022/2023 отримав пропозицію поїхати в оренду в кіпрський АЕЛ, де провів 28 матчів у чемпіонаті й дві гри у Кубку Кіпру в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Він завжди знаходив правильні слова, міг сказати, чи тебе щось турбує, міг підійти й поговорити. Це людина з колосальним досвідом, але він не ставив себе вище когось, завжди був на рівних. Завдяки [[Мірча Луческу|Луческу]] я зробив перші кроки в основній команді &quot;Динамо&quot;, а це для мене все».
 | Коментар = про неуспішний дебют за &quot;Динамо&quot;, після якого отримав шквал критики, співпрацю з [[Ярмоленко Андрій Миколайович|Андрієм Ярмоленком]] і власне ставлення до тренера [[Мірча Луческу]] в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Я приїхав до президента &quot;Динамо&quot; підписувати новий контракт. Заходжу: сидить [[Суркіс Ігор Михайлович|Ігор Михайлович]] і Яна в його кабінеті… 

Поговорили по контракту, потиснули руки один одному і я кажу &quot;Ігор Михайлович, я хотів би у вас запитати, я сподіваюся ви не будете проти, якщо я почну стосунки з вашою донькою&quot;. Він був не готовий до цієї ситуації».
 | Коментар = про те, як із майбутньою дружиною й донькою президента ФК &quot;Динамо&quot; познайомився в 15 років на дні народженні спільного знайомого, а через три роки пара почала зустрічатися в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Я знаю, що я відповідаю за якість своєї гри перед кожним одноклубником й перед тренерським штабом. Також вся команда відчуває відповідальність за результат перед вболівальниками й перед собою. Бо кожен, хто грає в &quot;Динамо&quot;, хоче перемагати».
 | Коментар = про якість своє гри у команді в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Зараз у мене є шанс отримати стабільну ігрову практику. Тому я вирішив переступити через цей біль».
 | Коментар = про те, що передивляється усі свої матчі й аналізує помилки в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Українські футболісти]]
[[Категорія:Футболісти «Десни»]]
[[Категорія:Футболісти «Чорноморця» (Одеса)]]
[[Категорія:Футболісти АЕЛа]]
[[Категорія:Футболісти «Динамо» (Київ)]]
[[Категорія:Українські футбольні легіонери]]
[[Категорія:Футбольні легіонери на Кіпрі]]</text>
      <sha1>qrrclmkxhr5hzkg86sfssvrx9hl2052</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159311</id>
      <parentid>159310</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T19:21:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>159311</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12275" sha1="o95x0lojpz8rikqelidz5ytlxo1n7t7" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Крістіан Русланович Біловар''' (5 лютого 2001, Дебрецен, [[Угорщина]]) — [[Україна|український]] футболіст, центральний захисник київського [[Динамо (Київ)|«Динамо»]]. Зять президента «Динамо» [[Суркіс Ігор Михайлович|Ігоря Суркіса]].

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Батькам телефонували з &quot;Дніпра&quot;, з &quot;Шахтаря&quot;, там навіть одразу давали стипендію 3100 гривень, і з &quot;Динамо&quot; була пропозиція поїхати на турнір до Закарпаття».
 | Коментар = про початок футбольної кар'єри в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Це був нереальний кайф – зіграти в такому віці на стадіоні Лобановського чи поїхати до іноземної команди. Це безцінний досвід: в чемпіонаті України немає таких суперників як на євроарені».
 | Коментар = про те, як приєднався до юнацької команди &quot;Динамо&quot; U-19 в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Через тиждень чи два мені зателефонував [[Шаблій Вадим Миколайович|Вадік Шаблій]], він тоді був моїм агентом, і сказав, що у &quot;Десні&quot; проблеми з керівництвом: ймовірно не будуть платити заробітну плату, а взимку 2021-2022 клуб припинить існування».
 | Коментар = про те, як після запрошення тренера Олександра Рябоконя підписав контракт на річну оренду з чернігівською &quot;Десною&quot;, яка грала в УПЛ в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Це був кайф. Я жив на базі в Сьйоні, всі свої, тільки тепер ми грали в Прем'єр-лізі. Нас круто прийняли й робили все, щоб ми виросли як футболісти».
 | Коментар = про те, як на правах оренди опинився у складі одеського &quot;Чорноморця&quot;, а потіи поїхав на збори &quot;Динамо&quot; до Швейцарії в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Ти не можеш у 19 років прийти в &quot;Динамо&quot; й одразу стати топ. [[Забарний Ілля Борисович|Забарний]] це один на мільйон. Ти повинен від себе вимагати максимум, іти в оренду. Тебе заберуть, якщо ти будеш показувати рівень».
 | Коментар = про те, що футболіст у 19-20 років повинен грати, щоб стати хорошим футболістом принаймні для чемпіонату України в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «У клубі в усіх непоганий бюджет, вони беруть досвідчених футболістів, щоб вони дали результат один-два сезони, а потім їх змінюють на інших досвічених футболістів. І в кожній команді є три молоді футболісти. Це був для мене нереальний досвід».
 | Коментар = про те, як напередодні сезону 2022/2023 отримав пропозицію поїхати в оренду в кіпрський АЕЛ, де провів 28 матчів у чемпіонаті й дві гри у Кубку Кіпру в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Він завжди знаходив правильні слова, міг сказати, чи тебе щось турбує, міг підійти й поговорити. Це людина з колосальним досвідом, але він не ставив себе вище когось, завжди був на рівних. Завдяки [[Мірча Луческу|Луческу]] я зробив перші кроки в основній команді &quot;Динамо&quot;, а це для мене все».
 | Коментар = про неуспішний дебют за &quot;Динамо&quot;, після якого отримав шквал критики, співпрацю з [[Ярмоленко Андрій Миколайович|Андрієм Ярмоленком]] і власне ставлення до тренера [[Мірча Луческу]] в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Я приїхав до президента &quot;Динамо&quot; підписувати новий контракт. Заходжу: сидить [[Суркіс Ігор Михайлович|Ігор Михайлович]] і Яна в його кабінеті… 

Поговорили по контракту, потиснули руки один одному і я кажу &quot;Ігор Михайлович, я хотів би у вас запитати, я сподіваюся ви не будете проти, якщо я почну стосунки з вашою донькою&quot;. Він був не готовий до цієї ситуації».
 | Коментар = про те, як із майбутньою дружиною й донькою президента ФК &quot;Динамо&quot; познайомився в 15 років на дні народженні спільного знайомого, а через три роки пара почала зустрічатися в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Я знаю, що я відповідаю за якість своєї гри перед кожним одноклубником й перед тренерським штабом. Також вся команда відчуває відповідальність за результат перед вболівальниками й перед собою. Бо кожен, хто грає в &quot;Динамо&quot;, хоче перемагати».
 | Коментар = про якість своє гри у команді в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Зараз у мене є шанс отримати стабільну ігрову практику. Тому я вирішив переступити через цей біль».
 | Коментар = про те, що передивляється усі свої матчі й аналізує помилки в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-Б]]
[[Категорія:Українські футболісти]]
[[Категорія:Футболісти «Десни»]]
[[Категорія:Футболісти «Чорноморця» (Одеса)]]
[[Категорія:Футболісти АЕЛа]]
[[Категорія:Футболісти «Динамо» (Київ)]]
[[Категорія:Українські футбольні легіонери]]
[[Категорія:Футбольні легіонери на Кіпрі]]</text>
      <sha1>o95x0lojpz8rikqelidz5ytlxo1n7t7</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159312</id>
      <parentid>159311</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T19:22:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <origin>159312</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12280" sha1="sakjhszkc4cdcaxnnqpainymrt4a94p" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Крістіан Русланович Біловар''' (5 лютого 2001, Дебрецен, [[Угорщина]])&amp;nbsp;— [[Україна|український]] футболіст, центральний захисник київського [[Динамо (Київ)|«Динамо»]]. Зять президента «Динамо» [[Суркіс Ігор Михайлович|Ігоря Суркіса]].

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Батькам телефонували з &quot;Дніпра&quot;, з &quot;Шахтаря&quot;, там навіть одразу давали стипендію 3100 гривень, і з &quot;Динамо&quot; була пропозиція поїхати на турнір до Закарпаття».
 | Коментар = про початок футбольної кар'єри в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Це був нереальний кайф – зіграти в такому віці на стадіоні Лобановського чи поїхати до іноземної команди. Це безцінний досвід: в чемпіонаті України немає таких суперників як на євроарені».
 | Коментар = про те, як приєднався до юнацької команди &quot;Динамо&quot; U-19 в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Через тиждень чи два мені зателефонував [[Шаблій Вадим Миколайович|Вадік Шаблій]], він тоді був моїм агентом, і сказав, що у &quot;Десні&quot; проблеми з керівництвом: ймовірно не будуть платити заробітну плату, а взимку 2021-2022 клуб припинить існування».
 | Коментар = про те, як після запрошення тренера Олександра Рябоконя підписав контракт на річну оренду з чернігівською &quot;Десною&quot;, яка грала в УПЛ в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Це був кайф. Я жив на базі в Сьйоні, всі свої, тільки тепер ми грали в Прем'єр-лізі. Нас круто прийняли й робили все, щоб ми виросли як футболісти».
 | Коментар = про те, як на правах оренди опинився у складі одеського &quot;Чорноморця&quot;, а потіи поїхав на збори &quot;Динамо&quot; до Швейцарії в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Ти не можеш у 19 років прийти в &quot;Динамо&quot; й одразу стати топ. [[Забарний Ілля Борисович|Забарний]] це один на мільйон. Ти повинен від себе вимагати максимум, іти в оренду. Тебе заберуть, якщо ти будеш показувати рівень».
 | Коментар = про те, що футболіст у 19-20 років повинен грати, щоб стати хорошим футболістом принаймні для чемпіонату України в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «У клубі в усіх непоганий бюджет, вони беруть досвідчених футболістів, щоб вони дали результат один-два сезони, а потім їх змінюють на інших досвічених футболістів. І в кожній команді є три молоді футболісти. Це був для мене нереальний досвід».
 | Коментар = про те, як напередодні сезону 2022/2023 отримав пропозицію поїхати в оренду в кіпрський АЕЛ, де провів 28 матчів у чемпіонаті й дві гри у Кубку Кіпру в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Він завжди знаходив правильні слова, міг сказати, чи тебе щось турбує, міг підійти й поговорити. Це людина з колосальним досвідом, але він не ставив себе вище когось, завжди був на рівних. Завдяки [[Мірча Луческу|Луческу]] я зробив перші кроки в основній команді &quot;Динамо&quot;, а це для мене все».
 | Коментар = про неуспішний дебют за &quot;Динамо&quot;, після якого отримав шквал критики, співпрацю з [[Ярмоленко Андрій Миколайович|Андрієм Ярмоленком]] і власне ставлення до тренера [[Мірча Луческу]] в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Я приїхав до президента &quot;Динамо&quot; підписувати новий контракт. Заходжу: сидить [[Суркіс Ігор Михайлович|Ігор Михайлович]] і Яна в його кабінеті… 

Поговорили по контракту, потиснули руки один одному і я кажу &quot;Ігор Михайлович, я хотів би у вас запитати, я сподіваюся ви не будете проти, якщо я почну стосунки з вашою донькою&quot;. Він був не готовий до цієї ситуації».
 | Коментар = про те, як із майбутньою дружиною й донькою президента ФК &quot;Динамо&quot; познайомився в 15 років на дні народженні спільного знайомого, а через три роки пара почала зустрічатися в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Я знаю, що я відповідаю за якість своєї гри перед кожним одноклубником й перед тренерським штабом. Також вся команда відчуває відповідальність за результат перед вболівальниками й перед собою. Бо кожен, хто грає в &quot;Динамо&quot;, хоче перемагати».
 | Коментар = про якість своє гри у команді в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Зараз у мене є шанс отримати стабільну ігрову практику. Тому я вирішив переступити через цей біль».
 | Коментар = про те, що передивляється усі свої матчі й аналізує помилки в інтерв'ю у YouTube-подкасті Дениса Бойка  [https://tsn.ua/prosport/bilovar-u-podkasti-denysa-boyka-uliublenyy-test-kheyt-u-merezi-propozytsiia-z-paryza-mikroklimat-u-dynamo-2934290.html Біловар у подкасті Дениса Бойка: улюблений тесть, хейт у Мережі, пропозиція з Парижа, мікроклімат у &quot;Динамо&quot;] (14 жовтня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-Б]]
[[Категорія:Українські футболісти]]
[[Категорія:Футболісти «Десни»]]
[[Категорія:Футболісти «Чорноморця» (Одеса)]]
[[Категорія:Футболісти АЕЛа]]
[[Категорія:Футболісти «Динамо» (Київ)]]
[[Категорія:Українські футбольні легіонери]]
[[Категорія:Футбольні легіонери на Кіпрі]]</text>
      <sha1>sakjhszkc4cdcaxnnqpainymrt4a94p</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>