Мауро Ікарді

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="uk">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікіцитати</sitename>
    <dbname>ukwikiquote</dbname>
    <base>https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.46.0-wmf.24</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Спеціальна</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Обговорення</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Користувач</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Обговорення користувача</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікіцитати</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Обговорення Вікіцитат</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Обговорення файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Обговорення MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Обговорення шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Довідка</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Обговорення довідки</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Категорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Обговорення категорії</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Подія</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Обговорення події</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Мауро Ікарді</title>
    <ns>0</ns>
    <id>9902</id>
    <revision>
      <id>159407</id>
      <parentid>103645</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T12:47:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>~2026-24215-16</username>
        <id>21002</id>
      </contributor>
      <comment>Photo</comment>
      <origin>159407</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1816" sha1="q55hjx9cezqk9atephvijmvkzu0hthf" xml:space="preserve">{{Особа 
| ім'я = Мауро Ікарді
| Зображення = Mauro Icardi en 2025.jpg
| wikipedia = Мауро Ікарді
| commons = Category:Mauro Icardi}}
'''Мауро Емануель Ікарді Ріверо''' ({{lang-es|Mauro Emanuel Icardi Rivero}}, нар. 1993) — аргентинський футболіст.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = Це спорт, який мене тішить. Але я граю, і на цьому все. Я ніколи не дивлюся матчі й поняття не маю, що взагалі відбувається у футбольному світі.&lt;ref name=&quot;fua&quot;&gt;{{Cite web
 | url         = http://football.ua/calciodellostivale/interview/262728-ikardi-ponjatija-ne-imeju-chto-proiskhodit-v-mire-futbola.html
 | title       = Икарди: &quot;Понятия не имею, что происходит в мире футбола&quot;
 | author      = 
 | accessdate  = 2015-02-10
 | archiveurl  = http://www.webcitation.org/6WEafkYre
 | archivedate = 2015-02-10
}}&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = Коли я був у молодіжній школі «Барселони», то жив на «[[Камп Ноу]]», практично за воротами. Під час матчів я залишався в кімнаті й дивився фільми. Я не думаю, що один такий. Багатьом гравцям начхати на футбол.&lt;ref name=&quot;fua&quot;/&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = '''Журналіст:''' На що ти, як правило, витрачаєш гроші?
'''Відповідь:''' На машини і годинники.&lt;ref name=&quot;fua&quot;/&gt;}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{DEFAULTSORT:Ікарді}}
[[Категорія:Аргентинські футболісти]]</text>
      <sha1>q55hjx9cezqk9atephvijmvkzu0hthf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ціна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>18954</id>
    <revision>
      <id>159445</id>
      <parentid>159294</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T19:42:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <origin>159445</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="22755" sha1="2kecam8pcdjfk9qpv2gccf9o5om6g9f" xml:space="preserve">
{{Вікіпедія}}
'''Ціна́''' — фундаментальна економічна категорія, що позначає кількість [[w:Гроші|грошей]], за яку продавець згоден продати, а покупець готовий купити одиницю блага (певної цінності, зокрема й нематеріальної, як-от знання). Як грошовий вираз [[w:Вартість|вартості]] одиниці товару, ціна виступає не лише мірилом обміну, а й універсальним сигналом, у якому втілюються зусилля, очікування та вибір учасників [[w:Ринок|ринку]].

== Економічна думка ==

=== [[Менгер Карл|Карл Менгер]] ===
{{Q
 | Цитата   = Ціни ж при цьому — тільки супутні явища, симптоми економічного вирівнювання між людськими господарствами.
 | Автор    = [[Менгер Карл|Карл Менгер]]&lt;ref name=&quot;Menger2022&quot;&gt;Менгер К. Основи економічної науки / пер. з англ. — К. : WellBooks, 2022. — 312 с. — ISBN 978-617-95113-4-9. — С. 182.&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = Ціни на блага — симптоми економічного вирівнювання володіння товарами між економіками — якраз і скидаються на такі хвилі. Але сила, яка змушує їх виходити на поверхню, — остаточна і загальна причина всіх економічних рухів — прагнення людей якомога повніше задовольнити свої потреби, поліпшити своє економічне становище.
 | Автор    = [[Менгер Карл|Карл Менгер]]&lt;ref name=&quot;Menger2022&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = Помилка, що лежить в основі перерахованих вище теорій... полягає в спробах розв’язати проблему виявлення причин нібито рівності між двома кількостями товарів. ... Тимчасом як такої рівності цінності між двома кількостями благ (рівності в об’єктивному сенсі) насправді ніде не існує.
 | Автор    = [[Менгер Карл|Карл Менгер]]&lt;ref name=&quot;Menger2022&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = Ба більше... ціна блага — наслідок його цінності для господарюючих людей, і величина його ціни завжди визначається величиною його цінності.
 | Автор    = [[Менгер Карл|Карл Менгер]]&lt;ref name=&quot;Menger2022&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = Що більша кількість монопольного блага, призначеного монополістом для продажу, то до все слабших конкурентів він повинен звернутися, щоб збути всю кількість, і то нижчі водночас будуть ціни одиниць монопольного блага.
 | Автор    = [[Менгер Карл|Карл Менгер]]&lt;ref name=&quot;Menger2022&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = ...правильна теорія цін... повинна бути спрямована на те, щоб показати, як господарюючі особи, у прагненні якомога повніше задовольнити свої потреби, приходять до обміну благ та певних їх кількостей одне на одного.
 | Автор    = [[Менгер Карл|Карл Менгер]]&lt;ref name=&quot;Menger2022&quot; /&gt;}}

=== [[Бастіа Фредерік|Фредерік Бастіа]] ===
{{Q
 | Цитата   = Керуючись порівняльними цінами на хліб, торгівля розподіляє його по всій країні, починаючи завжди з того пункту, де ціна найвища, тобто де відчувається найбільша потреба у хлібі.
 | Автор    = [[Фредерік Бастіа|Фредерік Бастіа]]&lt;ref name=&quot;Bastiat2021&quot;&gt;Бастіа Ф. Що ми бачимо і чого не бачимо / пер. з франц. — К. : WellBooks, 2021. — 248 с. — ISBN 978-617-95113-2-5. — С. 49.&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = Всім людям властива природна схильність завжди прагнути до дешевшої ціни, якщо цьому не перешкоджає ніяке насильство, тобто шукати те, що за однакового рівня задоволення потреб заощаджує їх зусилля та вимагає від них меншої праці...
 | Автор    = [[Бастіа Фредерік|Фредерік Бастіа]]&lt;ref name=&quot;Bastiat2021&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = Але незабаром конкуренція змушує його знизити продажну ціну свого продукту пропорційно до цього самого заощадження. І коли це відбувається, тоді вже не винахідник користується вигодою від свого винаходу, а покупець його продуктів, споживач, суспільство, а заразом і робітники, одним словом, людство.
 | Автор    = [[Бастіа Фредерік|Фредерік Бастіа]]&lt;ref name=&quot;Bastiat2021&quot; /&gt;}}
 
=== [[Фрідріх Гаєк]] ===
{{Q
 | Цитата    = Успішне поєднання знань і здібностей ... це продукт окремих людей, які наслідують тих, хто мав більший успіх, і які керуються їхніми знаками або символами, як-от: цінами, що пропонуються на продукти... — одним словом, знаками використаних результатів досвіду інших.
 | Автор     = [[Фрідріх Гаєк]]&lt;ref name=&quot;Hayek2002&quot;&gt;Гаєк Ф. А. Конституція свободи / Пер. з англ. М. Олійник та А. Королишина. — Львів: Літопис, 2002. — 556 с. — ISBN 966-7007-44-7. — С. 36.&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Вільна система може пристосуватися до майже будь-якого набору даних... доки функціонує механізм пристосування. І переважно саме зміни в цінах спричинюються до необхідного пристосування.
 | Автор     = [[Фрідріх Гаєк]]&lt;ref name=&quot;Hayek2002&quot; /&gt;. — С. 234.}}

{{Q
 | Цитата    = Будь-яке пряме втручання уряду в регулювання цін несумісне з функціонуванням вільної системи... Неможливо фіксувати ціни відповідно до постійних правил, які ефективно керуватимуть виробництвом.
 | Автор     = [[Фрідріх Гаєк]]&lt;ref name=&quot;Hayek2002&quot; /&gt;. — С. 233.}}

{{Q
 | Цитата    = Вільна система заперечує цінове й кількісне регулювання не через економічну вигоду ... а через те, що цей вид регулювання не можна застосовувати нормативно, бо за своєю справжньою природою він здійснюється дискреційно і свавільно.
 | Автор     = [[Фрідріх Гаєк]]&lt;ref name=&quot;Hayek2002&quot; /&gt;. — С. 233.}}

{{Q
 | Цитата    = Ринок загалом пропонує за послуги будь-якого виду ту вартість, яку вони мають для тих, кому потрібні; але не завжди відомо, чи варто було пропонувати так багато за ці послуги.
 | Автор     = [[Фрідріх Гаєк]]&lt;ref name=&quot;Hayek2002&quot; /&gt;. — С. 102.}}

{{Q
 | Цитата    = У наших ділових взаєминах ми сподіваємося на винагороду не відповідно до наших суб'єктивних заслуг, а відповідно до того, наскільки наші послуги цінні для них [інших людей].
 | Автор     = [[Фрідріх Гаєк]]&lt;ref name=&quot;Hayek2002&quot; /&gt;. — С. 103.}}

{{Q
 | Цитата    = Через прискорення темпів підвищення цін методи калькуляції капіталу та собівартости, які покладено в основу всього ділового планування, мали б невдовзі втратити своє значення.
 | Автор     = [[Фрідріх Гаєк]]&lt;ref name=&quot;Hayek2002&quot; /&gt;. — С. 339.}}

=== [[Людвіг фон Мізес]] ===

==== Соціалізм (1922) ====
{{Q
 | Цитата    = Економіка як наука виникла з обговорення грошових цін на товари та послуги.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;MisesSocialism2024&quot;&gt;Мізес Л. фон. Соціалізм / пер. з англ. С. Рачинський. — К. : Well Books, 2024. — 527 с. — ISBN 978-617-8264-13-0. — С. 95.&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Тільки через раціоналізацію, притаманну економічному розрахунку, заснованому на використанні грошей, людський розум міг прийти до розуміння і простежити закони людської діяльності.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;MisesSocialism2024&quot; /&gt;. — С. 95.}}

{{Q
 | Цитата    = Ринкові ціни на всі чинники виробництва приписують кожному з них вагу, що відповідає його участі у виробництві.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;MisesSocialism2024&quot; /&gt;. — С. 51.}}

{{Q
 | Цитата    = Де немає ринку, там немає системи цін, а де немає системи цін, там не може бути економічного розрахунку.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;MisesSocialism2024&quot; /&gt;. — С. 113.}}

{{Q
 | Цитата    = В суспільстві, яке відмовляється від вільного ціноутворення на виробничі блага, раціональне виробництво стає неможливим.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;MisesSocialism2024&quot; /&gt;. — С. 102.}}

{{Q
 | Цитата    = Суб’єктивну оцінку одного індивіда неможливо безпосередньо порівняти з суб’єктивною оцінкою інших. Вона стає придатною для порівняння лише як обмінна цінність, що виявляється в результаті взаємодії суб’єктивних оцінок усіх, хто бере участь у купівлі-продажу.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;MisesSocialism2024&quot; /&gt;. — С. 98.}}

{{Q
 | Цитата    = Ринок — це демократія, в якій кожна копійка є виборчим бюлетенем.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;MisesSocialism2024&quot; /&gt;. — С. 391.}}

{{Q
 | Цитата    = Тільки споживач має владу командувати.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;MisesSocialism2024&quot; /&gt;. — С. 391.}}

{{Q
 | Цитата    = Прибуток і збиток — це інструменти, за допомогою яких споживачі тримають под контролем будь-яку підприємницьку діяльність.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;MisesSocialism2024&quot; /&gt;. — С. 469.}}

{{Q
 | Цитата    = Необхідно щоб хтось визначав, що має вироблятися. Якщо це не будуть споживачі, через свій попит і пропозицію на ринку, то це зробить держава методом примусу.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;MisesSocialism2024&quot; /&gt;. — С. 479.}}

{{Q
 | Цитата    = Єдина особливість монополії полягає в тому, що за певної форми кривої попиту максимальний чистий прибуток досягається за вищої ціни, ніж це було б у випадку конкуренції між продавцями.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;MisesSocialism2024&quot; /&gt;. — С. 341.}}

==== Людська діяльність (1949) ====
{{Q
 | Цитата    = Ціни – це ринкове явище… Вони є підсумком певної сукупності ринкових даних, дій і реакцій учасників ринкового суспільства. Марно розмірковувати про те, якими були б ціни, якби деякі визначальні показники були б іншими… Не менш марно розмірковувати про те, якими мають бути ціни.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Mises1998&quot;&gt;Mises, L. v. (1998). Human Action: A Treatise on Economics. Scholar’s Edition. — Part 4, Chapter 16, Section 13: Prices and Income&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Будь-яка ціна, визначена на ринку, є необхідним результатом взаємодії діючих сил, тобто попиту та пропозиції. Якою б не була ринкова ситуація, що сформувала цю ціну, для неї ціна завжди адекватна, справжня і реальна.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Mises1998&quot; /&gt;}}
 
 
=== [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]] ===

{{Q
 | Цитата   = Позитивні ефекти соціалістичної політики, як-от «дешеві продукти харчування», «низька квартплата», «безкоштовне» те або те — це... явища, за які доводиться платити: меншою кількістю і нижчою якістю їжі, нестачею житла, занепадом і міськими нетрями, чергами і корупцією...
 | Автор    = [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]]&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot;&gt;Хоппе Ганс-Герман. Теорія соціалізму і капіталізму / пер. з англ. В. Бродовий за ред. С. Рачинського. — К. : WellBooks, 2024. — 256 с. — ISBN 978-617-8264-10-9. — С. 10.&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = Оскільки засоби виробництва або не можна продати... для них не існує ринкових цін... опікун-виробник... більше не зможе правильно підрахувати фактичні грошові витрати... Неминучим наслідком цього є неправильний розподіл засобів виробництва...
 | Автор    = [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]]&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt; — С. 37.}}

{{Q
 | Цитата   = Витрати на дію — це ціна, яку доводиться платити за те, що доводиться віддавати перевагу одному способу дії над іншим, і вона дорівнює цінності, що надається найціннішій меті, яка не може быть реалізована...
 | Автор    = [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]]&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt; — С. 135.}}

{{Q
 | Цитата   = Встановлюються максимальні ціни, а чи мінімальні — в будь-якому випадку контроль над цінами веде до відносного зубожіння.
 | Автор    = [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]]&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt; — С. 95.}}

{{Q
 | Цитата   = Запровадження тотального контролю над цінами означає, що система виробництва стає повністю незалежною від уподобань споживачів... Порядок і стабільність існують лише позірно; насправді вони є засобом створення хаосу і свавілля в розподілі ресурсів.
 | Автор    = [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]]&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt; — С. 99.}}

{{Q
 | Цитата   = Без контролю над цінами ціни прямували б за цими змінами і таким чином створювали б стимул для постійного переходу від менш цінних виробництв до більш цінних.
 | Автор    = [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]]&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt; — С. 98.}}

{{Q
 | Цитата   = Ні сам виробник, ні будь-який нейтральний зовнішній спостерігач ніколи не зможе вирішити, чи є ціни, які фактично склалися на ринку, монопольними чи конкурентними... Вирішити це питання неможливо.
 | Автор    = [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]]&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt; — С. 207–208.}}

{{Q
 | Цитата   = Ми не можемо використовувати «обмеження виробництва» як перевірку на монопольну чи конкурентну ціну... рух від субконкурентної до конкурентної ціни також передбачає обмеження виробництва.
 | Автор    = [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]]&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt; — С. 210–211.}}

{{Q
 | Цитата   = Держава є єдиним підприємством, чиї ціни та бізнес-практики можна назвати «завищеними» або «експлуататорськими» абсолютно об’єктивно... вони нав’язуються через погрози насильством.
 | Автор    = [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]]&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt; — С. 212.}}

{{Q
 | Цитата   = ...інтерес споживача полягає в тому, щоб праця і торгівля залишалися вільними, тому що свобода праці і торгівлі мають своїм неминучим і постійним результатом максимальне зниження цін.
 | Автор    = [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]]&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt; — С. 215.}}

{{Q
 | Цитата   = Тільки якщо ціни на всі товари і послуги... будуть заморожені... видається можливим зберегти існуючий порядок розподілу... не дивно, що ціна, яку доводиться платити за такий повномасштабний консерватизм, є навіть вищою, ніж ціна лише часткового контролю над цінами.
 | Автор    = [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]]&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt; — С. 96–97.}} 
 

== У літературі та фольклорі ==
{{Q
 | Цитата   = Ціни, може, й доступні — [[гроші|грошей]] нема!
 | Автор    = [[Перлюк Олександр|Олександр Перлюк]]&lt;ref&gt;[http://ukrlife.org/main/afor/perliuk.html Українська афористика Х-ХХ ст.] Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Просвіта, 2001.&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = Ціна [[порядність|порядності]] в усі часи висока. А втім, і тут діє загальний економічний закон: чим менше товару, тим більший попит, тим вища ціна.
 | Автор    = [[Вільде Ірина|Ірина Вільде]]&lt;ref&gt;Словник економічної афористики / уклад.: А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. — С. 364&lt;/ref&gt;}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Економічні теорії]]
[[Категорія:Тематичні статті‎]]</text>
      <sha1>2kecam8pcdjfk9qpv2gccf9o5om6g9f</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159446</id>
      <parentid>159445</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T19:42:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <comment>/* Ганс-Герман Хоппе */</comment>
      <origin>159446</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="22752" sha1="tr88iihk47nv88v7cbhpf9z3nabkl0w" xml:space="preserve">
{{Вікіпедія}}
'''Ціна́''' — фундаментальна економічна категорія, що позначає кількість [[w:Гроші|грошей]], за яку продавець згоден продати, а покупець готовий купити одиницю блага (певної цінності, зокрема й нематеріальної, як-от знання). Як грошовий вираз [[w:Вартість|вартості]] одиниці товару, ціна виступає не лише мірилом обміну, а й універсальним сигналом, у якому втілюються зусилля, очікування та вибір учасників [[w:Ринок|ринку]].

== Економічна думка ==

=== [[Менгер Карл|Карл Менгер]] ===
{{Q
 | Цитата   = Ціни ж при цьому — тільки супутні явища, симптоми економічного вирівнювання між людськими господарствами.
 | Автор    = [[Менгер Карл|Карл Менгер]]&lt;ref name=&quot;Menger2022&quot;&gt;Менгер К. Основи економічної науки / пер. з англ. — К. : WellBooks, 2022. — 312 с. — ISBN 978-617-95113-4-9. — С. 182.&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = Ціни на блага — симптоми економічного вирівнювання володіння товарами між економіками — якраз і скидаються на такі хвилі. Але сила, яка змушує їх виходити на поверхню, — остаточна і загальна причина всіх економічних рухів — прагнення людей якомога повніше задовольнити свої потреби, поліпшити своє економічне становище.
 | Автор    = [[Менгер Карл|Карл Менгер]]&lt;ref name=&quot;Menger2022&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = Помилка, що лежить в основі перерахованих вище теорій... полягає в спробах розв’язати проблему виявлення причин нібито рівності між двома кількостями товарів. ... Тимчасом як такої рівності цінності між двома кількостями благ (рівності в об’єктивному сенсі) насправді ніде не існує.
 | Автор    = [[Менгер Карл|Карл Менгер]]&lt;ref name=&quot;Menger2022&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = Ба більше... ціна блага — наслідок його цінності для господарюючих людей, і величина його ціни завжди визначається величиною його цінності.
 | Автор    = [[Менгер Карл|Карл Менгер]]&lt;ref name=&quot;Menger2022&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = Що більша кількість монопольного блага, призначеного монополістом для продажу, то до все слабших конкурентів він повинен звернутися, щоб збути всю кількість, і то нижчі водночас будуть ціни одиниць монопольного блага.
 | Автор    = [[Менгер Карл|Карл Менгер]]&lt;ref name=&quot;Menger2022&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = ...правильна теорія цін... повинна бути спрямована на те, щоб показати, як господарюючі особи, у прагненні якомога повніше задовольнити свої потреби, приходять до обміну благ та певних їх кількостей одне на одного.
 | Автор    = [[Менгер Карл|Карл Менгер]]&lt;ref name=&quot;Menger2022&quot; /&gt;}}

=== [[Бастіа Фредерік|Фредерік Бастіа]] ===
{{Q
 | Цитата   = Керуючись порівняльними цінами на хліб, торгівля розподіляє його по всій країні, починаючи завжди з того пункту, де ціна найвища, тобто де відчувається найбільша потреба у хлібі.
 | Автор    = [[Фредерік Бастіа|Фредерік Бастіа]]&lt;ref name=&quot;Bastiat2021&quot;&gt;Бастіа Ф. Що ми бачимо і чого не бачимо / пер. з франц. — К. : WellBooks, 2021. — 248 с. — ISBN 978-617-95113-2-5. — С. 49.&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = Всім людям властива природна схильність завжди прагнути до дешевшої ціни, якщо цьому не перешкоджає ніяке насильство, тобто шукати те, що за однакового рівня задоволення потреб заощаджує їх зусилля та вимагає від них меншої праці...
 | Автор    = [[Бастіа Фредерік|Фредерік Бастіа]]&lt;ref name=&quot;Bastiat2021&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = Але незабаром конкуренція змушує його знизити продажну ціну свого продукту пропорційно до цього самого заощадження. І коли це відбувається, тоді вже не винахідник користується вигодою від свого винаходу, а покупець його продуктів, споживач, суспільство, а заразом і робітники, одним словом, людство.
 | Автор    = [[Бастіа Фредерік|Фредерік Бастіа]]&lt;ref name=&quot;Bastiat2021&quot; /&gt;}}
 
=== [[Фрідріх Гаєк]] ===
{{Q
 | Цитата    = Успішне поєднання знань і здібностей ... це продукт окремих людей, які наслідують тих, хто мав більший успіх, і які керуються їхніми знаками або символами, як-от: цінами, що пропонуються на продукти... — одним словом, знаками використаних результатів досвіду інших.
 | Автор     = [[Фрідріх Гаєк]]&lt;ref name=&quot;Hayek2002&quot;&gt;Гаєк Ф. А. Конституція свободи / Пер. з англ. М. Олійник та А. Королишина. — Львів: Літопис, 2002. — 556 с. — ISBN 966-7007-44-7. — С. 36.&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Вільна система може пристосуватися до майже будь-якого набору даних... доки функціонує механізм пристосування. І переважно саме зміни в цінах спричинюються до необхідного пристосування.
 | Автор     = [[Фрідріх Гаєк]]&lt;ref name=&quot;Hayek2002&quot; /&gt;. — С. 234.}}

{{Q
 | Цитата    = Будь-яке пряме втручання уряду в регулювання цін несумісне з функціонуванням вільної системи... Неможливо фіксувати ціни відповідно до постійних правил, які ефективно керуватимуть виробництвом.
 | Автор     = [[Фрідріх Гаєк]]&lt;ref name=&quot;Hayek2002&quot; /&gt;. — С. 233.}}

{{Q
 | Цитата    = Вільна система заперечує цінове й кількісне регулювання не через економічну вигоду ... а через те, що цей вид регулювання не можна застосовувати нормативно, бо за своєю справжньою природою він здійснюється дискреційно і свавільно.
 | Автор     = [[Фрідріх Гаєк]]&lt;ref name=&quot;Hayek2002&quot; /&gt;. — С. 233.}}

{{Q
 | Цитата    = Ринок загалом пропонує за послуги будь-якого виду ту вартість, яку вони мають для тих, кому потрібні; але не завжди відомо, чи варто було пропонувати так багато за ці послуги.
 | Автор     = [[Фрідріх Гаєк]]&lt;ref name=&quot;Hayek2002&quot; /&gt;. — С. 102.}}

{{Q
 | Цитата    = У наших ділових взаєминах ми сподіваємося на винагороду не відповідно до наших суб'єктивних заслуг, а відповідно до того, наскільки наші послуги цінні для них [інших людей].
 | Автор     = [[Фрідріх Гаєк]]&lt;ref name=&quot;Hayek2002&quot; /&gt;. — С. 103.}}

{{Q
 | Цитата    = Через прискорення темпів підвищення цін методи калькуляції капіталу та собівартости, які покладено в основу всього ділового планування, мали б невдовзі втратити своє значення.
 | Автор     = [[Фрідріх Гаєк]]&lt;ref name=&quot;Hayek2002&quot; /&gt;. — С. 339.}}

=== [[Людвіг фон Мізес]] ===

==== Соціалізм (1922) ====
{{Q
 | Цитата    = Економіка як наука виникла з обговорення грошових цін на товари та послуги.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;MisesSocialism2024&quot;&gt;Мізес Л. фон. Соціалізм / пер. з англ. С. Рачинський. — К. : Well Books, 2024. — 527 с. — ISBN 978-617-8264-13-0. — С. 95.&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Тільки через раціоналізацію, притаманну економічному розрахунку, заснованому на використанні грошей, людський розум міг прийти до розуміння і простежити закони людської діяльності.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;MisesSocialism2024&quot; /&gt;. — С. 95.}}

{{Q
 | Цитата    = Ринкові ціни на всі чинники виробництва приписують кожному з них вагу, що відповідає його участі у виробництві.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;MisesSocialism2024&quot; /&gt;. — С. 51.}}

{{Q
 | Цитата    = Де немає ринку, там немає системи цін, а де немає системи цін, там не може бути економічного розрахунку.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;MisesSocialism2024&quot; /&gt;. — С. 113.}}

{{Q
 | Цитата    = В суспільстві, яке відмовляється від вільного ціноутворення на виробничі блага, раціональне виробництво стає неможливим.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;MisesSocialism2024&quot; /&gt;. — С. 102.}}

{{Q
 | Цитата    = Суб’єктивну оцінку одного індивіда неможливо безпосередньо порівняти з суб’єктивною оцінкою інших. Вона стає придатною для порівняння лише як обмінна цінність, що виявляється в результаті взаємодії суб’єктивних оцінок усіх, хто бере участь у купівлі-продажу.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;MisesSocialism2024&quot; /&gt;. — С. 98.}}

{{Q
 | Цитата    = Ринок — це демократія, в якій кожна копійка є виборчим бюлетенем.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;MisesSocialism2024&quot; /&gt;. — С. 391.}}

{{Q
 | Цитата    = Тільки споживач має владу командувати.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;MisesSocialism2024&quot; /&gt;. — С. 391.}}

{{Q
 | Цитата    = Прибуток і збиток — це інструменти, за допомогою яких споживачі тримають под контролем будь-яку підприємницьку діяльність.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;MisesSocialism2024&quot; /&gt;. — С. 469.}}

{{Q
 | Цитата    = Необхідно щоб хтось визначав, що має вироблятися. Якщо це не будуть споживачі, через свій попит і пропозицію на ринку, то це зробить держава методом примусу.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;MisesSocialism2024&quot; /&gt;. — С. 479.}}

{{Q
 | Цитата    = Єдина особливість монополії полягає в тому, що за певної форми кривої попиту максимальний чистий прибуток досягається за вищої ціни, ніж це було б у випадку конкуренції між продавцями.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;MisesSocialism2024&quot; /&gt;. — С. 341.}}

==== Людська діяльність (1949) ====
{{Q
 | Цитата    = Ціни – це ринкове явище… Вони є підсумком певної сукупності ринкових даних, дій і реакцій учасників ринкового суспільства. Марно розмірковувати про те, якими були б ціни, якби деякі визначальні показники були б іншими… Не менш марно розмірковувати про те, якими мають бути ціни.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Mises1998&quot;&gt;Mises, L. v. (1998). Human Action: A Treatise on Economics. Scholar’s Edition. — Part 4, Chapter 16, Section 13: Prices and Income&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Будь-яка ціна, визначена на ринку, є необхідним результатом взаємодії діючих сил, тобто попиту та пропозиції. Якою б не була ринкова ситуація, що сформувала цю ціну, для неї ціна завжди адекватна, справжня і реальна.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Mises1998&quot; /&gt;}}
 
 
=== [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Гоппе]] ===

{{Q
 | Цитата   = Позитивні ефекти соціалістичної політики, як-от «дешеві продукти харчування», «низька квартплата», «безкоштовне» те або те — це... явища, за які доводиться платити: меншою кількістю і нижчою якістю їжі, нестачею житла, занепадом і міськими нетрями, чергами і корупцією...
 | Автор    = [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]]&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot;&gt;Хоппе Ганс-Герман. Теорія соціалізму і капіталізму / пер. з англ. В. Бродовий за ред. С. Рачинського. — К. : WellBooks, 2024. — 256 с. — ISBN 978-617-8264-10-9. — С. 10.&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = Оскільки засоби виробництва або не можна продати... для них не існує ринкових цін... опікун-виробник... більше не зможе правильно підрахувати фактичні грошові витрати... Неминучим наслідком цього є неправильний розподіл засобів виробництва...
 | Автор    = [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]]&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt; — С. 37.}}

{{Q
 | Цитата   = Витрати на дію — це ціна, яку доводиться платити за те, що доводиться віддавати перевагу одному способу дії над іншим, і вона дорівнює цінності, що надається найціннішій меті, яка не може быть реалізована...
 | Автор    = [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]]&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt; — С. 135.}}

{{Q
 | Цитата   = Встановлюються максимальні ціни, а чи мінімальні — в будь-якому випадку контроль над цінами веде до відносного зубожіння.
 | Автор    = [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]]&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt; — С. 95.}}

{{Q
 | Цитата   = Запровадження тотального контролю над цінами означає, що система виробництва стає повністю незалежною від уподобань споживачів... Порядок і стабільність існують лише позірно; насправді вони є засобом створення хаосу і свавілля в розподілі ресурсів.
 | Автор    = [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]]&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt; — С. 99.}}

{{Q
 | Цитата   = Без контролю над цінами ціни прямували б за цими змінами і таким чином створювали б стимул для постійного переходу від менш цінних виробництв до більш цінних.
 | Автор    = [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]]&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt; — С. 98.}}

{{Q
 | Цитата   = Ні сам виробник, ні будь-який нейтральний зовнішній спостерігач ніколи не зможе вирішити, чи є ціни, які фактично склалися на ринку, монопольними чи конкурентними... Вирішити це питання неможливо.
 | Автор    = [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]]&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt; — С. 207–208.}}

{{Q
 | Цитата   = Ми не можемо використовувати «обмеження виробництва» як перевірку на монопольну чи конкурентну ціну... рух від субконкурентної до конкурентної ціни також передбачає обмеження виробництва.
 | Автор    = [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]]&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt; — С. 210–211.}}

{{Q
 | Цитата   = Держава є єдиним підприємством, чиї ціни та бізнес-практики можна назвати «завищеними» або «експлуататорськими» абсолютно об’єктивно... вони нав’язуються через погрози насильством.
 | Автор    = [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]]&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt; — С. 212.}}

{{Q
 | Цитата   = ...інтерес споживача полягає в тому, щоб праця і торгівля залишалися вільними, тому що свобода праці і торгівлі мають своїм неминучим і постійним результатом максимальне зниження цін.
 | Автор    = [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]]&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt; — С. 215.}}

{{Q
 | Цитата   = Тільки якщо ціни на всі товари і послуги... будуть заморожені... видається можливим зберегти існуючий порядок розподілу... не дивно, що ціна, яку доводиться платити за такий повномасштабний консерватизм, є навіть вищою, ніж ціна лише часткового контролю над цінами.
 | Автор    = [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]]&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt; — С. 96–97.}}

== У літературі та фольклорі ==
{{Q
 | Цитата   = Ціни, може, й доступні — [[гроші|грошей]] нема!
 | Автор    = [[Перлюк Олександр|Олександр Перлюк]]&lt;ref&gt;[http://ukrlife.org/main/afor/perliuk.html Українська афористика Х-ХХ ст.] Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Просвіта, 2001.&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = Ціна [[порядність|порядності]] в усі часи висока. А втім, і тут діє загальний економічний закон: чим менше товару, тим більший попит, тим вища ціна.
 | Автор    = [[Вільде Ірина|Ірина Вільде]]&lt;ref&gt;Словник економічної афористики / уклад.: А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. — С. 364&lt;/ref&gt;}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Економічні теорії]]
[[Категорія:Тематичні статті‎]]</text>
      <sha1>tr88iihk47nv88v7cbhpf9z3nabkl0w</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159447</id>
      <parentid>159446</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T19:43:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <comment>/* Ганс-Герман Гоппе */</comment>
      <origin>159447</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="22752" sha1="rz2w0nbdjtu0miijvqadt6e0smq58bl" xml:space="preserve">
{{Вікіпедія}}
'''Ціна́''' — фундаментальна економічна категорія, що позначає кількість [[w:Гроші|грошей]], за яку продавець згоден продати, а покупець готовий купити одиницю блага (певної цінності, зокрема й нематеріальної, як-от знання). Як грошовий вираз [[w:Вартість|вартості]] одиниці товару, ціна виступає не лише мірилом обміну, а й універсальним сигналом, у якому втілюються зусилля, очікування та вибір учасників [[w:Ринок|ринку]].

== Економічна думка ==

=== [[Менгер Карл|Карл Менгер]] ===
{{Q
 | Цитата   = Ціни ж при цьому — тільки супутні явища, симптоми економічного вирівнювання між людськими господарствами.
 | Автор    = [[Менгер Карл|Карл Менгер]]&lt;ref name=&quot;Menger2022&quot;&gt;Менгер К. Основи економічної науки / пер. з англ. — К. : WellBooks, 2022. — 312 с. — ISBN 978-617-95113-4-9. — С. 182.&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = Ціни на блага — симптоми економічного вирівнювання володіння товарами між економіками — якраз і скидаються на такі хвилі. Але сила, яка змушує їх виходити на поверхню, — остаточна і загальна причина всіх економічних рухів — прагнення людей якомога повніше задовольнити свої потреби, поліпшити своє економічне становище.
 | Автор    = [[Менгер Карл|Карл Менгер]]&lt;ref name=&quot;Menger2022&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = Помилка, що лежить в основі перерахованих вище теорій... полягає в спробах розв’язати проблему виявлення причин нібито рівності між двома кількостями товарів. ... Тимчасом як такої рівності цінності між двома кількостями благ (рівності в об’єктивному сенсі) насправді ніде не існує.
 | Автор    = [[Менгер Карл|Карл Менгер]]&lt;ref name=&quot;Menger2022&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = Ба більше... ціна блага — наслідок його цінності для господарюючих людей, і величина його ціни завжди визначається величиною його цінності.
 | Автор    = [[Менгер Карл|Карл Менгер]]&lt;ref name=&quot;Menger2022&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = Що більша кількість монопольного блага, призначеного монополістом для продажу, то до все слабших конкурентів він повинен звернутися, щоб збути всю кількість, і то нижчі водночас будуть ціни одиниць монопольного блага.
 | Автор    = [[Менгер Карл|Карл Менгер]]&lt;ref name=&quot;Menger2022&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = ...правильна теорія цін... повинна бути спрямована на те, щоб показати, як господарюючі особи, у прагненні якомога повніше задовольнити свої потреби, приходять до обміну благ та певних їх кількостей одне на одного.
 | Автор    = [[Менгер Карл|Карл Менгер]]&lt;ref name=&quot;Menger2022&quot; /&gt;}}

=== [[Бастіа Фредерік|Фредерік Бастіа]] ===
{{Q
 | Цитата   = Керуючись порівняльними цінами на хліб, торгівля розподіляє його по всій країні, починаючи завжди з того пункту, де ціна найвища, тобто де відчувається найбільша потреба у хлібі.
 | Автор    = [[Фредерік Бастіа|Фредерік Бастіа]]&lt;ref name=&quot;Bastiat2021&quot;&gt;Бастіа Ф. Що ми бачимо і чого не бачимо / пер. з франц. — К. : WellBooks, 2021. — 248 с. — ISBN 978-617-95113-2-5. — С. 49.&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = Всім людям властива природна схильність завжди прагнути до дешевшої ціни, якщо цьому не перешкоджає ніяке насильство, тобто шукати те, що за однакового рівня задоволення потреб заощаджує їх зусилля та вимагає від них меншої праці...
 | Автор    = [[Бастіа Фредерік|Фредерік Бастіа]]&lt;ref name=&quot;Bastiat2021&quot; /&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = Але незабаром конкуренція змушує його знизити продажну ціну свого продукту пропорційно до цього самого заощадження. І коли це відбувається, тоді вже не винахідник користується вигодою від свого винаходу, а покупець його продуктів, споживач, суспільство, а заразом і робітники, одним словом, людство.
 | Автор    = [[Бастіа Фредерік|Фредерік Бастіа]]&lt;ref name=&quot;Bastiat2021&quot; /&gt;}}
 
=== [[Фрідріх Гаєк]] ===
{{Q
 | Цитата    = Успішне поєднання знань і здібностей ... це продукт окремих людей, які наслідують тих, хто мав більший успіх, і які керуються їхніми знаками або символами, як-от: цінами, що пропонуються на продукти... — одним словом, знаками використаних результатів досвіду інших.
 | Автор     = [[Фрідріх Гаєк]]&lt;ref name=&quot;Hayek2002&quot;&gt;Гаєк Ф. А. Конституція свободи / Пер. з англ. М. Олійник та А. Королишина. — Львів: Літопис, 2002. — 556 с. — ISBN 966-7007-44-7. — С. 36.&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Вільна система може пристосуватися до майже будь-якого набору даних... доки функціонує механізм пристосування. І переважно саме зміни в цінах спричинюються до необхідного пристосування.
 | Автор     = [[Фрідріх Гаєк]]&lt;ref name=&quot;Hayek2002&quot; /&gt;. — С. 234.}}

{{Q
 | Цитата    = Будь-яке пряме втручання уряду в регулювання цін несумісне з функціонуванням вільної системи... Неможливо фіксувати ціни відповідно до постійних правил, які ефективно керуватимуть виробництвом.
 | Автор     = [[Фрідріх Гаєк]]&lt;ref name=&quot;Hayek2002&quot; /&gt;. — С. 233.}}

{{Q
 | Цитата    = Вільна система заперечує цінове й кількісне регулювання не через економічну вигоду ... а через те, що цей вид регулювання не можна застосовувати нормативно, бо за своєю справжньою природою він здійснюється дискреційно і свавільно.
 | Автор     = [[Фрідріх Гаєк]]&lt;ref name=&quot;Hayek2002&quot; /&gt;. — С. 233.}}

{{Q
 | Цитата    = Ринок загалом пропонує за послуги будь-якого виду ту вартість, яку вони мають для тих, кому потрібні; але не завжди відомо, чи варто було пропонувати так багато за ці послуги.
 | Автор     = [[Фрідріх Гаєк]]&lt;ref name=&quot;Hayek2002&quot; /&gt;. — С. 102.}}

{{Q
 | Цитата    = У наших ділових взаєминах ми сподіваємося на винагороду не відповідно до наших суб'єктивних заслуг, а відповідно до того, наскільки наші послуги цінні для них [інших людей].
 | Автор     = [[Фрідріх Гаєк]]&lt;ref name=&quot;Hayek2002&quot; /&gt;. — С. 103.}}

{{Q
 | Цитата    = Через прискорення темпів підвищення цін методи калькуляції капіталу та собівартости, які покладено в основу всього ділового планування, мали б невдовзі втратити своє значення.
 | Автор     = [[Фрідріх Гаєк]]&lt;ref name=&quot;Hayek2002&quot; /&gt;. — С. 339.}}

=== [[Людвіг фон Мізес]] ===

==== Соціалізм (1922) ====
{{Q
 | Цитата    = Економіка як наука виникла з обговорення грошових цін на товари та послуги.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;MisesSocialism2024&quot;&gt;Мізес Л. фон. Соціалізм / пер. з англ. С. Рачинський. — К. : Well Books, 2024. — 527 с. — ISBN 978-617-8264-13-0. — С. 95.&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Тільки через раціоналізацію, притаманну економічному розрахунку, заснованому на використанні грошей, людський розум міг прийти до розуміння і простежити закони людської діяльності.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;MisesSocialism2024&quot; /&gt;. — С. 95.}}

{{Q
 | Цитата    = Ринкові ціни на всі чинники виробництва приписують кожному з них вагу, що відповідає його участі у виробництві.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;MisesSocialism2024&quot; /&gt;. — С. 51.}}

{{Q
 | Цитата    = Де немає ринку, там немає системи цін, а де немає системи цін, там не може бути економічного розрахунку.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;MisesSocialism2024&quot; /&gt;. — С. 113.}}

{{Q
 | Цитата    = В суспільстві, яке відмовляється від вільного ціноутворення на виробничі блага, раціональне виробництво стає неможливим.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;MisesSocialism2024&quot; /&gt;. — С. 102.}}

{{Q
 | Цитата    = Суб’єктивну оцінку одного індивіда неможливо безпосередньо порівняти з суб’єктивною оцінкою інших. Вона стає придатною для порівняння лише як обмінна цінність, що виявляється в результаті взаємодії суб’єктивних оцінок усіх, хто бере участь у купівлі-продажу.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;MisesSocialism2024&quot; /&gt;. — С. 98.}}

{{Q
 | Цитата    = Ринок — це демократія, в якій кожна копійка є виборчим бюлетенем.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;MisesSocialism2024&quot; /&gt;. — С. 391.}}

{{Q
 | Цитата    = Тільки споживач має владу командувати.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;MisesSocialism2024&quot; /&gt;. — С. 391.}}

{{Q
 | Цитата    = Прибуток і збиток — це інструменти, за допомогою яких споживачі тримають под контролем будь-яку підприємницьку діяльність.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;MisesSocialism2024&quot; /&gt;. — С. 469.}}

{{Q
 | Цитата    = Необхідно щоб хтось визначав, що має вироблятися. Якщо це не будуть споживачі, через свій попит і пропозицію на ринку, то це зробить держава методом примусу.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;MisesSocialism2024&quot; /&gt;. — С. 479.}}

{{Q
 | Цитата    = Єдина особливість монополії полягає в тому, що за певної форми кривої попиту максимальний чистий прибуток досягається за вищої ціни, ніж це було б у випадку конкуренції між продавцями.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;MisesSocialism2024&quot; /&gt;. — С. 341.}}

==== Людська діяльність (1949) ====
{{Q
 | Цитата    = Ціни – це ринкове явище… Вони є підсумком певної сукупності ринкових даних, дій і реакцій учасників ринкового суспільства. Марно розмірковувати про те, якими були б ціни, якби деякі визначальні показники були б іншими… Не менш марно розмірковувати про те, якими мають бути ціни.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Mises1998&quot;&gt;Mises, L. v. (1998). Human Action: A Treatise on Economics. Scholar’s Edition. — Part 4, Chapter 16, Section 13: Prices and Income&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата    = Будь-яка ціна, визначена на ринку, є необхідним результатом взаємодії діючих сил, тобто попиту та пропозиції. Якою б не була ринкова ситуація, що сформувала цю ціну, для неї ціна завжди адекватна, справжня і реальна.
 | Автор     = [[Людвіг фон Мізес]]&lt;ref name=&quot;Mises1998&quot; /&gt;}}
 
 
=== [[w:Ганс-Герман Гоппе|Ганс-Герман Хоппе]] ===

{{Q
 | Цитата   = Позитивні ефекти соціалістичної політики, як-от «дешеві продукти харчування», «низька квартплата», «безкоштовне» те або те — це... явища, за які доводиться платити: меншою кількістю і нижчою якістю їжі, нестачею житла, занепадом і міськими нетрями, чергами і корупцією...
 | Автор    = [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]]&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot;&gt;Хоппе Ганс-Герман. Теорія соціалізму і капіталізму / пер. з англ. В. Бродовий за ред. С. Рачинського. — К. : WellBooks, 2024. — 256 с. — ISBN 978-617-8264-10-9. — С. 10.&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = Оскільки засоби виробництва або не можна продати... для них не існує ринкових цін... опікун-виробник... більше не зможе правильно підрахувати фактичні грошові витрати... Неминучим наслідком цього є неправильний розподіл засобів виробництва...
 | Автор    = [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]]&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt; — С. 37.}}

{{Q
 | Цитата   = Витрати на дію — це ціна, яку доводиться платити за те, що доводиться віддавати перевагу одному способу дії над іншим, і вона дорівнює цінності, що надається найціннішій меті, яка не може быть реалізована...
 | Автор    = [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]]&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt; — С. 135.}}

{{Q
 | Цитата   = Встановлюються максимальні ціни, а чи мінімальні — в будь-якому випадку контроль над цінами веде до відносного зубожіння.
 | Автор    = [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]]&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt; — С. 95.}}

{{Q
 | Цитата   = Запровадження тотального контролю над цінами означає, що система виробництва стає повністю незалежною від уподобань споживачів... Порядок і стабільність існують лише позірно; насправді вони є засобом створення хаосу і свавілля в розподілі ресурсів.
 | Автор    = [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]]&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt; — С. 99.}}

{{Q
 | Цитата   = Без контролю над цінами ціни прямували б за цими змінами і таким чином створювали б стимул для постійного переходу від менш цінних виробництв до більш цінних.
 | Автор    = [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]]&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt; — С. 98.}}

{{Q
 | Цитата   = Ні сам виробник, ні будь-який нейтральний зовнішній спостерігач ніколи не зможе вирішити, чи є ціни, які фактично склалися на ринку, монопольними чи конкурентними... Вирішити це питання неможливо.
 | Автор    = [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]]&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt; — С. 207–208.}}

{{Q
 | Цитата   = Ми не можемо використовувати «обмеження виробництва» як перевірку на монопольну чи конкурентну ціну... рух від субконкурентної до конкурентної ціни також передбачає обмеження виробництва.
 | Автор    = [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]]&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt; — С. 210–211.}}

{{Q
 | Цитата   = Держава є єдиним підприємством, чиї ціни та бізнес-практики можна назвати «завищеними» або «експлуататорськими» абсолютно об’єктивно... вони нав’язуються через погрози насильством.
 | Автор    = [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]]&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt; — С. 212.}}

{{Q
 | Цитата   = ...інтерес споживача полягає в тому, щоб праця і торгівля залишалися вільними, тому що свобода праці і торгівлі мають своїм неминучим і постійним результатом максимальне зниження цін.
 | Автор    = [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]]&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt; — С. 215.}}

{{Q
 | Цитата   = Тільки якщо ціни на всі товари і послуги... будуть заморожені... видається можливим зберегти існуючий порядок розподілу... не дивно, що ціна, яку доводиться платити за такий повномасштабний консерватизм, є навіть вищою, ніж ціна лише часткового контролю над цінами.
 | Автор    = [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]]&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt; — С. 96–97.}}

== У літературі та фольклорі ==
{{Q
 | Цитата   = Ціни, може, й доступні — [[гроші|грошей]] нема!
 | Автор    = [[Перлюк Олександр|Олександр Перлюк]]&lt;ref&gt;[http://ukrlife.org/main/afor/perliuk.html Українська афористика Х-ХХ ст.] Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Просвіта, 2001.&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = Ціна [[порядність|порядності]] в усі часи висока. А втім, і тут діє загальний економічний закон: чим менше товару, тим більший попит, тим вища ціна.
 | Автор    = [[Вільде Ірина|Ірина Вільде]]&lt;ref&gt;Словник економічної афористики / уклад.: А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. — С. 364&lt;/ref&gt;}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Економічні теорії]]
[[Категорія:Тематичні статті‎]]</text>
      <sha1>rz2w0nbdjtu0miijvqadt6e0smq58bl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Турищева Людмила Іванівна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>34804</id>
    <revision>
      <id>159431</id>
      <parentid>107861</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T18:48:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>159431</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="28731" sha1="q9ugtyabprkjmp8xugmin86xedjma5w" xml:space="preserve">{{Особа}}
'''Людми́ла Іва́нівна Тури́щева''' (нар. 7 жовтня 1952, [[Грозний]], Російська РФСР)&amp;nbsp;— радянська [[спортивна гімнастика|гімнастка]], чотириразова олімпійська чемпіонка, дев'ятиразова призерка [[Олімпійські ігри|Олімпійський ігор]].

== Цитати Людмили Турищевої ==
{{Q|Цитата = Я не помічаю [[час]]у. Все в житті цікаво. Я привчила себе пізно лягати і рано вставати. Доба відразу збільшується. Все треба розкласти по поличках. |Коментар = |Оригінал = Я не замечаю времени. Все в жизни интересно. Я приучила себя поздно ложиться и рано вставать. Сутки сразу увеличиваются. Все надо разложить по полочкам.&lt;ref name=&quot;sport&quot;&gt;[https://sportgymrus.ru/news/v-den-rozhdeniya-zms-sssr-lyudmily-ivanovny-turishhevoj-legendy-otechestvennoj-gimnastiki.html В день рождения ЗМС СССР Людмилы Ивановны Турищевой - &quot;Легенды отечественной гимнастики&quot;]&lt;/ref&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = З'явившись в збірній команді країни, я вирішила для себе, що постараюся перейняти у своїх старших подруг всі найкращі якості. Наприклад, у виступі [[Кучинська Наталія Олександрівна|Наталії Кучинської]]&lt;sup&gt;[[w:ru:Кучинская, Наталья Александровна|w:ru]]&lt;/sup&gt; мене приваблювала ліричність, натхненність, образність. Вона блискуче поєднувала в собі і силу, і грацію. |Коментар = |Оригінал = Появившись в сборной команде страны, я решила для себя, что постараюсь перенять у своих старших подруг все самые лучшие качества. Например, в выступлении Натальи Кучинской меня привлекала лиричность, одухотворенность, образность. Она блестяще сочетала в себе и силу, и грацию.&lt;ref name=&quot;sov&quot;&gt;[https://www.sovsport.ru/articles/71782-ljudmila-turischeva-serdce-bolit-za-rossiju ЛЮДМИЛА ТУРИЩЕВА: СЕРДЦЕ БОЛИТ ЗА РОССИЮ!]&lt;/ref&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = З одного боку, час зупинити неможливо. Нові елементи будуть з'являтися, поки існує цей вид спорту. Але в усьому треба знати міру. На щастя, тепер у гімнастику знову повертається [[жіночність]]. Якщо ще 10 років тому чемпіонат вигравали школярки, то зараз до 16 років дівчатка тільки виходять на світовий поміст. Середній вік гімнасток — 18—19 років. Грація, [[краса]], чарівність заохочуються суддями. [[Спорт]] вищих досягнень існує для глядачів, а вони ходять дивитися на жіночних гімнасток. |Коментар = 2020 р. |Оригінал = С одной стороны, время остановить невозможно. Новые элементы будут появляться, пока существует этот вид спорта. Но во всем надо соблюдать меру. К счастью, теперь в гимнастику снова возвращается женственность. Если еще 10 лет назад чемпионат выигрывали школьницы, то сейчас к 16 годам девочки только выходят на мировой помост. Средний возраст гимнасток – 18–19 лет. Грация, красота, обаяние поощряются судьями. Спорт высших достижений существует для зрителей, а они ходят смотреть на женственных гимнасток.&lt;ref name=&quot;sov&quot;/&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = Майбутнє за тими, хто зможе поєднувати в собі складну акробатику з відточеною хореографією, тонкою пластикою і музикальністю. |Коментар = Гімнастика 21-го століття. |Оригінал = Будущее за теми, кто сможет сочетать в себе сложную акробатику с отточенной хореографией, тонкой пластикой и музыкальностью.&lt;ref name=&quot;sov&quot;/&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = Хочеш добре виглядати — до цього треба прагнути. Потрібні величезна сила волі, розпорядок дня, що дозволяє відпочити так, щоб на обличчі не було відбитків безсонної ночі, але перш за все — фізичні вправи і режим харчування. |Коментар = |Оригінал = Хочешь хорошо выглядеть — к этому надо стремиться. Нужны огромная сила воли, распорядок дня, позволяющий отдохнуть так, чтобы на лице не было отпечатков бессонной ночи, но прежде всего — физические упражнения и режим питания.&lt;ref name=&quot;gor&quot;&gt;[http://gordon.com.ua/tv/turishcheva/ Прославленная гимнастка Людмила ТУРИЩЕВА: &quot;За что я полюбила Борзова? За честность, спокойствие, уверенность в своих силах и... голубые глаза&quot;]&lt;/ref&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = Напевно, людина не може стати хорошим [[спорт]]сменом, якщо не народилася [[фанатик]]ом. У всякому разі, я відношу себе до цієї категорії людей. Без [[рух]]у мені погано. |Коментар = |Оригінал = Наверное, человек не может стать хорошим спортсменом, если не родился фанатиком. Во всяком случае, я отношу себя к этой категории людей. Без движения мне плохо.&lt;ref name=&quot;gor&quot;/&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = Будь-де: на чемпіонаті Європи, світу, Олімпійських іграх — є три сходинки, хоча справжніх спортсменів завжди приваблює лише перша. |Коментар = |Оригінал = Везде: на чемпионате Европы, мира, Олимпийских играх — есть три ступеньки, хотя настоящих спортсменов всегда прельщает лишь первая.&lt;ref name=&quot;gor&quot;/&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = Все наше життя перегороджене такими бар'єрами... Мені і до цього дня доводиться долати себе. Не завжди хочеться вставати о пів на шосту, але піднімаєшся, тому що «треба!». Навколишні — батьки, тренери, вчителі — заклали це в моїй натурі. На відміну від нинішнього наше покоління жило не за принципом: «Я хочу!», А «Треба!». Це слово і допомагало брати будь-які перешкоди. |Коментар = |Оригінал = Вся наша жизнь перегорожена такими барьерами... Мне и по сей день приходится преодолевать себя. Не всегда хочется вставать в полшестого, но поднимаешься, потому что «надо!». Окружающие — родители, тренеры, учителя — заложили это в моей натуре. В отличие от нынешнего наше поколение жило не по принципу: «Я хочу!», а «Надо!». Это слово и помогало брать любые препятствия.&lt;ref name=&quot;gor&quot;/&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = Нас дійсно заряджали [[пропаганда|пропагандою]], прикладами воєнних років. Ніколи не забуду другу в моєму житті Олімпіаду — вона проходила в 72-му році в [[Мюнхен]]і, — де я стала абсолютною чемпіонкою. Нам, кожному члену радянської команди, твердили: «Це лігво фашистського звіра, якого ми перемогли, і якщо ти тут програєш — ти злочинець». Атмосфера нагніталася так, що виступати було неймовірно важко — перш за все морально. «Ти не маєш права поступитися, ти зобов'язаний»... Це викликало — суджу по собі — додаткову напругу, особливе хвилювання, надмірний контроль над своїми рухами. |Коментар = |Оригінал = Нас действительно заряжали пропагандой, примерами военных лет. Никогда не забуду вторую в моей жизни Олимпиаду — она проходила в 72-м году в Мюнхене, — где я стала абсолютной чемпионкой. Нам, каждому члену советской команды, твердили: «Это логово фашистского зверя, которого мы победили, и если ты здесь проиграешь — ты преступник». Атмосфера нагнеталась так, что выступать было невероятно тяжело — прежде всего морально. «Ты не имеешь права уступить, ты обязан»... Это вызывало — сужу по себе — дополнительное напряжение, особое волнение, чрезмерный контроль над своими движениями.&lt;ref name=&quot;gor&quot;/&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = У Держкомспорті завжди планували, хто яку медаль повинен завоювати, і якщо спортсмен отримував не золото, а срібло, на нього дивилися мало не як на зрадника батьківщини... |Коментар = |Оригінал = В Госкомспорте всегда планировали, кто какую медаль должен завоевать, и если спортсмен получал не золото, а серебро, на него смотрели чуть ли не как на изменника родины...&lt;ref name=&quot;gor&quot;/&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = ... &lt;nowiki&gt;[&lt;/nowiki&gt;[[Надя Коменеч]]] внесла в гімнастику нові елементи. Їх навіть назвали її іменем — як, наприклад, сальто Команечі. Надя виконувала запаморочливі зв'язки, вона поєднала відомі, складні елементи і зробила їх на 10-сантиметровому колоді. Це був цирк — такого раніше не робили. |Коментар = |Оригінал = ... [Надя Команечи] внесла в гимнастику новые элементы. Их даже назвали ее именем — как, например, сальто Команечи. Надя исполняла головокружительные связки, она соединила известные, сложные элементы и сделала их на 10-сантиметровом бревне. Это был цирк — такого раньше не делали.&lt;ref name=&quot;gor&quot;/&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = Заслуговує похвали і її [Наді Коменеч] психологічна підготовка. Серед спортсменок з різних країн, які приїхали на Олімпійські ігри, були серйозні суперниці і в окремих видах, і в багатоборстві. У нас чотири снаряди і на кожному свої чемпіонки, свої лідери. Вона витримала! Чи то це натура, чи то її так навчив тренер, але Команечі виступала, надівши маску, ось наче навколо нічого не відбувається. Навіть ставши чемпіонкою, не посміхнулася. Вже потім, коли її вітали і вона усвідомила, що все позаду, трохи відтанула. Думаю, Надя раділа не так навіть золотій медалі, скільки тому, що змагання підійшли до кінця. |Коментар = |Оригінал = Заслуживает похвалы и ее [Нади Команечи] психологическая подготовка. Среди спортсменок из разных стран, которые приехали на Олимпийские игры, были серьезные соперницы и в отдельных видах, и в многоборье. У нас четыре снаряда и на каждом свои чемпионки, свои лидеры. Она выдержала! То ли это натура, то ли ее так научил тренер, но Команечи выступала, надев маску, вот как будто вокруг ничего не происходит. Даже став чемпионкой, не улыбнулась. Уже потом, когда ее поздравляли и она осознала, что все позади, чуть-чуть оттаяла. Думаю, Надя радовалась не столько даже золотой медали, сколько тому, что соревнования подошли к концу.&lt;ref name=&quot;gor&quot;/&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = [[Корбут Ольга Валентинівна|Корбут]] насправді неординарна дівчинка, але відрізнялася аж ніяк не в кращу сторону. Вона мала свою думку про все. Вже не знаю, так її навчили або зоряна хвороба позначилася... Все-таки ще в юному віці Ольга стала відомою в Радянському Союзі гімнасткою, вийшла на міжнародну арену — і там про неї голосно заговорили. З тієї ж причини, що і про Надю Команечі, вона була носієм нових форм. |Коментар = |Оригінал = Корбут на самом деле неординарная девочка, но отличалась отнюдь не в лучшую сторону. Она имела свое мнение обо всем. Уж не знаю, так ее научили или звездная болезнь сказалась... Все-таки еще в юном возрасте Ольга стала известной в Советском Союзе гимнасткой, вышла на международную арену — и там о ней громко заговорили. По той же причине, что и о Наде Команечи, она была носителем новых форм.&lt;ref name=&quot;gor&quot;/&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = У мене ні, але у інших дівчат елементи агресії проглядалися. Розумієте, у кожної гімнастки психологічне налаштування на суперника відбувається по-своєму, комусь, щоб виступити краще, треба, грубо кажучи, себе розлютити. Мені для цього не потрібно було ні з ким сваритися, нікого зачіпати. У мене свій метод, він проявлявся в такій, знаєте, відчуженості від усього... |Коментар = |Оригінал = У меня нет, но у других девчонок элементы агрессии просматривались. Понимаете, у каждой гимнастки психологический настрой на соперника происходит по-своему, кому-то, чтобы выступить лучше, надо, грубо говоря, себя разозлить. Мне для этого не нужно было ни с кем ссориться, никого задевать. У меня свой метод, он выражался в такой, знаете, отрешенности от всего...&lt;ref name=&quot;gor&quot;/&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = Як тоді говорили, на поміст виходила «залізна Турищева». Ні посмішки, ні поглядів на всі боки, щоб не витрачати енергію, я собі не дозволяла. У мене був цілий ритуал підготовки до виступу.
Безпосередньо перед стартом десь хвилину я повинна була постояти перед снарядом і подумки охопити всю комбінацію. Глибокий вдих, глибокий видих, два слова про себе: «Я готова!», І все — висока оцінка була забезпечена.|Коментар = |Оригінал = Как тогда говорили, на помост выходила «железная Турищева». Ни улыбки, ни взглядов по сторонам, чтобы не растрачивать энергию, я себе не позволяла. У меня был целый ритуал подготовки к выступлению.
Непосредственно перед стартом где-то минуту я должна была постоять перед снарядом и мысленно охватить всю комбинацию. Глубокий вдох, глубокий выдох, два слова про себя: «Я готова!», и все — высокая оценка была обеспечена.&lt;ref name=&quot;gor&quot;/&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = З одного боку, суддям набридають дуже стабільні зірки з їх заздалегідь відомими комбінаціями, а з іншого боку, привертають нововведення. Якщо молоденька гімнастка робить складну, красиву вправу і раптом щось не вийшло, її жаліють — як-не-як майбутня зірка. У підсумку думки розділяються: комусь подобається класика і стабільність, а комусь по душі нова зірочка... |Коментар = |Оригінал = С одной стороны, судьям надоедают очень стабильные звезды с их заранее известными комбинациями, а с другой стороны, привлекают новшества. Если молоденькая гимнастка делает сложное, красивое упражнение и вдруг что-то не получилось, ее жалеют — как-никак будущая звезда. В итоге мнения делятся: кому-то нравится классика и стабильность, а кому-то по душе новая звездочка...&lt;ref name=&quot;gor&quot;/&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = Я знала: у [[слава|слави]], [[популярність|популярності]] є дві сторони. Так, постійна увага втомлива, мрієш, щоб тебе ніхто не бачив, не чіпав. Захотілося, скажімо, з'їсти пиріжок (пам'ятаєте, раніше по п'ять копійок були?), який не можна по режиму, а усі кругом дивляться — і якось навіть незручно. З іншого боку, коли ти приходиш, наприклад, в готель, де місць немає, тобі кажуть: «А, Людмила! Привіт, дуже раді! Проходьте, ми вам зараз номерочек зробимо». Те ж в квитковій касі... Так що у всьому є плюси і мінуси. |Коментар = |Оригінал = Я знала: у славы, популярности есть две стороны. Да, постоянное внимание утомительно, мечтаешь, чтобы тебя никто не видел, не трогал. Захотелось, скажем, съесть пирожок (помните, раньше по пять копеек были?), который нельзя по режиму, а все кругом смотрят — и как-то даже неудобно. С другой стороны, когда ты приходишь, например, в гостиницу, где мест нет, тебе говорят: «А, Людмила! Здравствуйте, очень рады! Проходите, мы вам сейчас номерочек сделаем». То же в билетной кассе... Так что во всем есть плюсы и минусы.&lt;ref name=&quot;gor&quot;/&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = Я твердо знаю: хочеш бути [[щастя|щасливим]] — будь ним. Хочеш мати щасливу [[сім'я|сім'ю]] — створюй її. Це не так, як сьогодні: зустрілися, пожили пару днів і розбіглися. Будівництво щасливої родини — величезна праця, але з розумними людьми, як правильно ви помітили, все можна зробити.|Коментар = |Оригінал = Я твердо знаю: хочешь быть счастливым — будь им. Хочешь иметь счастливую семью — создавай ее. Это не так, как сегодня: встретились, пожили пару дней и разбежались. Строительство счастливой семьи — огромный труд, но с умными людьми, как правильно вы заметили, все можно сделать.&lt;ref name=&quot;gor&quot;/&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = За [[чесність]], [[спокій]], [[впевненість]] в своїх силах і ... (посміхається) за блакитні очі. |Коментар = За що полюбила [[Борзов Валерій Пилипович|Валерія Борзова]]. |Оригінал = За честность, спокойствие, уверенность в своих силах и... (улыбается) за голубые глаза.&lt;ref name=&quot;gor&quot;/&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = У нас з тренером був, як він говорив, таємний договір: поки я займаюся гімнастикою, залицяльника у мене бути не повинно. Під кінець гімнастичної кар'єри я тренувалася три рази в день по вісім годин, а то й більше. Це вимагало повної самовіддачі. |Коментар = |Оригінал = У нас с тренером был, как он говорил, тайный договор: пока я занимаюсь гимнастикой, ухажера у меня быть не должно. На исходе гимнастической карьеры я тренировалась три раза в день по восемь часов, если не больше. Это требовало полной самоотдачи.&lt;ref name=&quot;gor&quot;/&gt; |Автор = }}

== Цитати про Людмилу Турищеву ==
{{Q|Цитата = Люда вставала раніше за всіх, бігала вранці в холодній туманній вогкості по гаревим доріжках стадіону... У залі вона просто заражала всіх нас постійною готовністю робити і робити без кінця комбінації. Вона взагалі була якась не по роках серйозна, школярка-відмінниця, трохи замкнута, мовчазна. Є в ній щось привабливе: може, це її виняткова [[чесність]], може, це щирі переживання на тренуваннях, може, романтика самовіддачі. |Коментар = 1968 р. |Оригінал = Люда вставала раньше всех, бегала утром в холодной туманной сырости по гаревым дорожкам стадиона... В зале она просто заражала всех нас постоянной готовностью делать и делать без конца комбинации. Она вообще была какая-то не по годам серьезная, школьница-отличница, немного замкнутая, молчаливая. Есть в ней что-то притягательное: может, это ее исключительная честность, может, это искренние переживания на тренировках, может, романтика самоотдачи.&lt;ref name=&quot;sport&quot;/&gt; |Автор = [[Карасьова Ольга Дмитрівна|Ольга Карасьова]]&lt;sup&gt;[[w:ru:Карасёва, Ольга Дмитриевна|w:ru]]&lt;/sup&gt; }}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-Т]]
[[Категорія:Українські спортивні гімнасти]]
[[Категорія:Радянські спортивні гімнасти]]
[[Категорія:Абсолютні чемпіони світу зі спортивної гімнастики]]
[[Категорія:Українські олімпійські чемпіони]]
[[Категорія:Радянські олімпійські чемпіони]]
[[Категорія:Українські тренери зі спортивної гімнастики]]
[[Категорія:Жінки]]</text>
      <sha1>q9ugtyabprkjmp8xugmin86xedjma5w</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Заміна 3: Переможець отримує все</title>
    <ns>0</ns>
    <id>44262</id>
    <revision>
      <id>159408</id>
      <parentid>149581</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T13:38:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <origin>159408</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2427" sha1="bhnbl70oviutqjaekqwhndr3nqsjbuv" xml:space="preserve">{{в роботі}}
{{Вікіпедія}}
'''''Заміна 3: Переможець отримує все''''' ({{lang-en|«The Substitute 3: Winner Takes All»}}) —— гостросюжетний фільм-бойовик 1999 року режисера Роберта Редлера, у головній ролі якого знявся Тріт Вільямс у ролі найманця, який працює під прикриттям як вчитель, щоб викрити скандал зі зловживанням стероїдами в команді коледжу з американського футболу. Це друге продовження фільму «Заміна» (1996)..

== Цитати з фільму ==
{{Q|Цитата = ... Після Гренади, Лівії та Війни в затоці, багато людей почали боятися, що це може статися з Америкою і в наш час...

...А зараз ми перевіримо теорію Джеремі — &quot;другий шанс у такій самій ситуації&quot;. Бо ви втілюєте Америку з усіма її військами та її виробничою міццю, а я дуже маленький партизанський загін, без технологій, без танків, без гвинтокрилів, інколи і без зброї, у мене є лише жага до перемоги.

...Справжній партизанський загін — хазяїн ночі. Нападає на ворога, коли той сліпий і нічого не бачить...

Ви усі бачили, що я зробив: я не розпочинав зіткнення з ворогом, я змусив його бігати за мною та битися зі мною на моїх умовах, а не на його; саме так робили в'єтконгівці, афганці та Кастро і навіть наші предки тут в Америці перемагали таким чином переважаючі сили ворога...&lt;ref name=&quot;cit&quot;&gt;[https://uakino.me/filmy/10918-zamna-3-peremozhec-oderzhuye-vse.html Заміна 3: Переможець отримує все]&lt;/ref&gt;. }}

== Див. також ==


== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Фільми США]]</text>
      <sha1>bhnbl70oviutqjaekqwhndr3nqsjbuv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лібералізм у класичній традиції</title>
    <ns>0</ns>
    <id>45176</id>
    <revision>
      <id>159449</id>
      <parentid>159327</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T19:53:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>159449</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="55221" sha1="i9ekn9xkg43tg0ct4vntou4xj5ga0pk" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Лібералізм у класичній традиції}}
'''«Лібералізм у класичній традиції»''' ({{lang-de|Liberalismus}}) — одна з ключових праць економіста [[w:Австрійська школа|Австрійської школи]] та лібертаріанського мислителя [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіга фон Мізеса]], вперше опублікована у 1927 році. Книга є стислим і водночас вичерпним викладом політичної та економічної філософії [[w:Класичний лібералізм|класичного лібералізму]].

Мізес обґрунтовує, що єдиним життєздатним фундаментом цивілізації є [[w:Приватна власність|приватна власність]] на засоби виробництва, а свобода особистості є нерозривною з економічною свободою. Автор піддає системній критиці [[w:Соціалізм|соціалізм]], [[w:Інтервенціонізм (економіка)|інтервенціонізм]] та [[w:Фашизм|фашизм]], стверджуючи, що будь-яке втручання держави в ринкові процеси веде до зниження загального добробуту.

Українське видання 2024 року від видавництва [[w:Well Books|«Well Books»]] містить також додаткові есеї Мізеса: «Роль доктрин в історії людства», «Ідея свободи народилася на Заході» та «Свобода і власність».

&lt;div style=&quot;border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;&quot;&gt;
«Програма лібералізму, якщо її звести до одного слова, мала б звучати так: власність, тобто приватна власність на засоби виробництва... Усі інші вимоги лібералізму випливають із цієї фундаментальної вимоги.»
&lt;div style=&quot;text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;&quot;&gt;
— [[w:Людвіг фон Мізес|Людвіг фон Мізес]], «Лібералізм у класичній традиції» (с. 60)
&lt;/div&gt;
&lt;/div&gt;

== Вступ ==

=== 1. Лібералізм ===
* Ніде ця програма не була повністю виконана. Навіть в Англії, яку називають батьківщиною лібералізму та зразковою ліберальною країною, прихильникам цієї політики так і не вдалося втілити всі їхні сподівання. В решті світу були прийняті лише частини ліберальної програми, тоді як інші, не менш важливі, були або відхилені з самого початку або відкинуті через короткий час. Лише з деяким перебільшенням можна сказати що колись світ пережив ліберальну епоху. лібералізму ніколи не дозволяли досягти повного результату. (с. 41)
* Лібералізм не є завершеною доктриною чи усталеною догмою. Навпаки, це застосування науки до суспільного життя людини. (с. 43)
* Антилібералізм прямує до загального краху цивілізації. (с. 42)

=== 2. Матеріальний добробут ===
* Вона [доктрина лібералізму] не обіцяє людям щастя й задоволення, а лише якомога повніше задовольняння всіх тих сподівань, які можуть бути задоволені матеріальними речами. (с. 44)
* Лібералізм не має на меті створити нічого, крім зовнішніх передумов для розвитку внутрішнього життя. (с. 44)

=== 3. Раціоналізм ===
* Усе, чим є людина і що робить її вищою за тварин, вона зобов'язана своєму розуму. (с. 47)
* Проблеми соціальної політики є проблемами соціальної технології, і їх розв'язання необхідно шукати... шляхом раціонального обмірковування і дослідження конкретних умов. (с. 47)

=== 4. Мета лібералізму ===
* Лібералізм завжди мав на меті благо всього суспільства, а не якоїсь окремої групи. (с. 47)
* Розумні дії відрізняються від нерозумних тим, що вони передбачають тимчасові жертви. Ці жертви є лише уявними, оскільки їх переважують сприятливі наслідки, які наступають пізніше. (с. 48)

=== 5. Лібералізм і капіталізм ===
* Можна цілком виправдано називати нашу епоху епохою капіталізму, тому що все багатство нашого часу створено завдяки капіталістичним інститутам. (с. 51)
* Організований на засадах справжньої свободи суспільний устрій влаштований таким чином, що залишає підприємцям і капіталістам лише один шлях до багатства, а саме: краще забезпечувати споживачів тим, що ті самі вважають за потрібне. (с. 52)

=== 6. Психологічні витоки антилібералізму ===
* Витоки антилібералізму... належать не до раціональної, а до психологічної сфери — образа та неврастенічний стан, який можна було б... назвати комплексом Фур'є. (с. 54)
* Завдяки самопізнанню він [невротик] повинен навчитися терпіти свою долю в житті, не шукаючи цапа-відбувайла... і він також має намагатися зрозуміти фундаментальні закони соціальної співпраці. (с. 58)

== Глава 1. Засади ліберальної політики ==

=== 1. Власність ===
* Програма лібералізму, якщо її звести до одного слова, мала б звучати так: власність, тобто приватна власність на засоби виробництва... Усі інші вимоги лібералізму випливають із цієї фундаментальної вимоги. (с. 60)
* Ліберали стверджують, що єдиною дієвою системою людської співпраці в суспільстві, заснованому на поділі праці, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 60)

=== 2. Свобода ===
* Ми стверджуємо лише те, що система, заснована на свободі для всіх працівників, гарантує найбільшу продуктивність людської праці і, отже, відповідає інтересам усіх мешканців Землі. (с. 64)
* Вільна праця здатна створити більше багатства для людства загалом, ніж праця рабів колись створювала лише для їхніх власників. (с. 64)

=== 3. Мир ===
* Ліберальна критика... починається з твердження, що не війна, а мир є батьком усіх речей. Єдине, що дозволяє людству розвиватися і відрізняє людину від тварин, це соціальна взаємодія. (с. 65)
* Поступова інтенсифікація розподілу праці можлива лише в суспільстві, в якому існує впевненість у тривалому мирі. (с. 67)

=== 4. Рівність ===
* Лібералізм ніколи не мав на меті нічого більшого, ніж це [рівність перед законом], і не міг вимагати нічого більшого... Тверезі міркування корисності... становлять аргумент на користь рівності всіх людей перед законом. (с. 70)
* Зробити негра білим понад людські сили. Але негру можна надати ті ж права, що й білій людині, і тим самим запропонувати можливість заробляти стільки ж, якщо він виробляє стільки ж. (с. 70)

=== 5. Нерівність багатства та доходів ===
* Людство сьогодні має у своєму розпорядженні загальне річне багатство... тільки тому, що в нашому суспільному устрої існує нерівність багатства і вона стимулює кожного виробляти якомога більше і з найменшими витратами. (с. 73–74)
* Розкіш сьогодні — це те, що завтра буде здаватись предметом першої необхідності. Будь-яка нова розробка спочатку виникає як предмет розкоші лише для багатих людей, щоб через деякий час стати неодмінною необхідністю. (с. 75)

=== 6. Приватна власність та етика ===
* Тривале існування суспільства як об'єднання людей, які співпрацюють і ведуть спільний спосіб життя, відповідає інтересам кожної людини. (с. 77)
* Моральним є все, що служить збереженню суспільного ладу; все, що йому шкодить, є аморальним. (с. 77)

=== 7. Держава й уряд ===
* Суспільний апарат примусу, який спонукає людей дотримуватися правил життя в суспільстві, ми називаємо державою; правила, за якими діє держава, — правом; а органи... відповідальні за управління апаратом примусу, — урядом. (с. 78)
* Лібералізм — це не анархізм... Треба бути в змозі змусити людину, яка не поважає життя, здоров'я, особисту свободу чи приватну власність інших, змиритися з правилами життя в суспільстві. (с. 79–80)

=== 8. Демократія ===
* Демократія є такою формою політичного устрою, яка робить можливим пристосування уряду до побажань людей без насильницької боротьби. Вибори... дозволяють здійснювати зміну уряду без заворушень, насильства чи кровопролиття. (с. 84)
* У довгостроковій перспективі жоден уряд не може утримуватися при владі, якщо не має підтримки громадської думки. (с. 83)

=== 9. Критика доктрини сили ===
* Тільки група, яка може покладатися на згоду керованих, здатна встановити тривалий режим... Неможливо зробити людей щасливими всупереч їхній волі. (с. 89)
* Той, хто намагатиметься зробити це [силоміць підпорядкувати людей режиму] всупереч волі людей, зрештою зазнає горя... (с. 89)

=== 10. Аргументація фашизму ===
* Придушення будь-якої опозиції через явне насильство є вкрай поганим способом залучення прихильників до своєї справи. У боротьбі між силою та ідеєю остання завжди перемагає. (с. 92–93)
* Кінцевий результат боротьби... вирішить не зброя, а ідеї. Саме вони, а не зброя, зрештою, переважують терези. (с. 93)

=== 11. Обмеження компетенції держави ===
* Надати більшості право диктувати меншості, що вона має думати, читати і робити, — це раз і назавжди зупинити прогрес. (с. 98)
* Вільна людина повинна вміти бути терпимою... Вона повинна позбутися звички викликати поліцію щоразу, як тільки їй щось не подобається. (с. 99)

=== 12. Релігійна толерантність ===
* Лібералізм проголошує толерантність до будь-якої релігійної віри... не через байдужість... а через переконання, що забезпечення миру в суспільстві має бути пріоритетним над усім і всіма. (с. 100)
* Проти дурного, безглуздого, помилкового і злого лібералізм бореться зброєю розуму, а не грубою силою і репресіями. (с. 101)

=== 13. Держава й антисоціальна поведінка ===
* Будь-яка державна діяльність — це людська дія, таке необхідне зло, яке одні люди завдають іншим. (с. 102)
* Покарання не повинно бути мстивим або каральним. Злочинець має понести покарання за законом, але не зазнати ненависті чи садизму судді, поліцейського або натовпу... (с. 102)

== Глава 2. Ліберальна економічна політика ==

=== 1. Організація економіки ===
* Ніде й ніколи не було народу, що за відсутності приватної власності піднявся б над станом найгіршої бідності та дикості, в якому життя людей ледве відрізняється від тваринного існування. (с. 105)
* Вибір існує тільки між соціалізмом, інтервенціонізмом та капіталізмом... Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 107, 124)

=== 2. Приватна власність та її критики ===
* Основою будь-якої цивілізації, включно з нашою, є приватна власність на засоби виробництва. (с. 107)
* У капіталістичному суспільстві застосування засобів виробництва завжди знаходиться в руках тих, хто для цього найкраще підходить. (с. 111)
* Стимул до праці [у соціалізмі] полягає не в можливості користуватися плодами своєї праці, а в примусі до праці з боку влади і у власному почутті обов'язку. (с. 110)

=== 3. Приватна власність і уряд ===
* Будь-яка державна влада схильна не визнавати жодних обмежень для своєї діяльності та максимально розширювати сферу свого панування. (с. 111)
* Приватна власність створює для індивіда сферу, в якій він вільний від держави. Вона обмежує дію авторитарної волі. (с. 111)
* Ліберальний уряд є contradictio in adjecto. Тому треба змусити уряд прийняти лібералізм силою одностайної думки народу. (с. 112)

=== 4. Нездійсненність соціалізму ===
* Що робить соціалізм нездійсненним, так це те, що економічний розрахунок у соціалістичному суспільстві неможливий. (с. 116)
* Перед обличчям звичайних, повсякденних проблем, які створює управління економікою, соціалістичне суспільство було б безпорадним, оскільки воно не мало б можливості вести свою бухгалтерію. (с. 117)

=== 5. Втручання держави в економіку (Інтервенціонізм) ===
* Або капіталізм, або соціалізм — середнього шляху не існує. (с. 124)
* Наслідком штучного підвищення рівня заробітної плати... є поширення безробіття. (с. 127)
* Підтримка безробітних з боку уряду чи профспілок лише посилює зло. (с. 129, 130)

=== 6. Капіталізм як єдина можлива система організації суспільства ===
* Капіталізм є єдиною спроможною системою суспільної організації, заснованою на розподілі праці. (с. 131)
* Саме капіталізм створив технології, а не навпаки. ...Продуктивність капіталістичного способу виробництва є результатом капіталістичного менталітету. (с. 132)
* Економіка та соціологія не є більш похмурими від того, що показують нам світ таким, яким він є насправді, ніж будь-які інші науки. (с. 136)

=== 7. Картелі, монополії та лібералізм ===
* Монопольні ціни, якщо тільки вони не стали можливими завдяки втручанню з боку держави, можуть бути довготривалими лише на основі контролю над мінеральними та іншими природними ресурсами. (с. 137–138)
* Ідея всесвітнього картелю та монополії в промисловості абсолютно неспроможна. (с. 138)
* В умовах природного... розвитку економіки не спостерігається тенденції до виключення конкуренції та утворення монополій. (с. 142)

=== 8. Бюрократизація ===
* Жодне приватне підприємство, незалежно від його розміру, ніколи не може стати бюрократичним, доки воно цілком зорієнтоване на отримання прибутку. (с. 149)
* Бюрократизація приватних підприємств... є виключно результатом втручання держави. (с. 151)
* Для бюрократичного менеджменту... бракує показників, які надає розрахунок прибутків і збитків. (с. 148)

== ГЛава 3. Ліберальна зовнішня політика ==

=== 1. Границі держави ===
* Ліберальне мислення завжди має на увазі все людство, а не окремі його частини. Воно не зупиняється на обмежених групах; воно не закінчується на межі села, провінції, нації чи континенту. (с. 152)
* Мета внутрішньої політики лібералізму така ж, як і зовнішньої політики — мир. Вона спрямована на мирну співпрацю між націями, так само як і всередині кожної нації. (с. 152)
* Ліберал є громадянином світу, космополітом. (с. 153)

=== 2. Право на самовизначення ===
* Право на самовизначення щодо питання членства в державі означає: щоразу, коли жителі певної території... повідомляють, що вони більше не бажають залишатися приєднаними до держави... їхні бажання потрібно поважати і виконувати. (с. 156)
* Називати це право «правом на самовизначення націй» означає неправильне його розуміння. Це не право самовизначення обмеженої національної одиниці, а право мешканців кожної території вирішувати, до якої держави вони бажають належати. (с. 156, 158)

=== 3. Політичні передумови миру ===
* Першою вимогою в цьому плані є приватна власність. Якщо приватну власність поважають навіть під час війни... то важливий мотив для ведення війни вже виключено. (с. 160)
* Капіталістичний світ, організований на ліберальних принципах, не знає окремих «економічних» зон. У такому світі вся земна поверхня утворює єдину економічну територію. (с. 161)
* Держава, уряд, закони не повинні жодним чином займатися школою чи освітою... Виховання та навчання молоді повинні бути повністю покладені на батьків і приватні установи. (с. 163)

=== 4. Націоналізм ===
* Той факт, що люди хочуть використовувати школи, щоб відчужувати дітей від мови їхніх батьків... розпалив ненависть між націями до всепоглинаючого вогню. (с. 168)
* До тих пір, поки ліберальна програма не буде повністю втілена на територіях зі змішаною національністю, ненависть між представниками різних націй буде ставати щораз лютішою і продовжувати розпалювати нові війни та повстання. (с. 169)

=== 5. Імперіалізм ===
* Сучасний імперіалізм відрізняється від експансіоністських тенденцій абсолютистських князівств тим, що його рушійною силою є... народні маси, які вбачають у ньому найпридатніший засіб збереження національної незалежності. (с. 171)
* В складній мережі антиліберальних політик... можуть бути лише пани та пригнічені. Єдиний вибір — або пан, або пропав. (с. 171)

=== 6. Колоніальна політика ===
* Жодна сторінка історії не є такою кровавою, як історія колоніалізму. Кров лилася марно і безглуздо. Квітучі землі були спустошені; цілі народи знищувалися і винищувалися. (с. 174)
* Ніхто не має права втручатися в справи інших, щоб захищати їхні інтереси, і ніхто не повинен вдавати, що діє безкорисливо лише в інтересах інших, коли він насправді просуває власні інтереси. (с. 175)

=== 7. Вільна торгівля ===
* Результатом протекціонізму завжди є зниження продуктивності людської праці. (с. 179, 183)
* Сьогодні всі були б багатшими, якби внаслідок захисних митних тарифів виробництво штучно не переміщувалось би з більш сприятливих місць у менш сприятливі. (с. 179)

=== 8. Свобода пересування ===
* Ліберал вимагає, щоб кожна людина мала право жити, де хоче. (с. 184)
* Міграційні бар'єри знижують продуктивність людської праці... В одній частині світу порівняно сприятливі можливості для виробництва не використовуються, тоді як в іншій частині світу використовуються менш сприятливі можливості. (с. 187)

=== 9. Сполучені Штати Європи ===
* Потрібна не заміна національного шовінізму шовінізмом, який мав би більшу, наднаціональну сутність, а радше визнання того, що будь-який вид шовінізму є помилковим. (с. 192)
* Слова «Європа» або «об'єднана Європа»... не здатні викликати почуття такого роду, як слова «Німеччина» і «німецький». (с. 194)

=== 10. Ліга Націй ===
* Для ліберала світ не закінчується на кордонах держави... Його політичне мислення охоплює все людство. (с. 195)
* Ліга Націй зберігає фундаментальний недолік усього попереднього міжнародного права: ...її інтерес полягає лише у збереженні статус-кво та забезпеченні виконання існуючих договорів. (с. 198)

=== 11. Росія ===
* Сьогодні є лише одна велика нація, яка непохитно дотримується мілітаристського ідеалу, — це росіяни. (с. 199)
* Нехай росіяни будуть росіянами. Хай роблять у своїй країні, що хочуть. Але не дайте їм вийти за межі власної землі, щоб знищити європейську цивілізацію. (с. 201)

== Глава 4. Лібералізм та політичні партії ==

=== 1. «Догматизм» лібералів ===
* Ніщо не може замінити ідеологію, яка покращує людське життя шляхом сприяння соціальному співробітництву – і найменше брехня, незалежно від того, чи вона називається «тактикою», «дипломатією» чи «компромісом». (с. 202)
* Єдиний шлях, відкритий для кожного, хто бажає повернути світ до лібералізму, це переконати своїх співгромадян у необхідності прийняття ліберальної програми. (с. 203)

=== 2. Політичні партії ===
* Лише за умови державного устрою, в якому всі громадяни користуються рівними правами... можуть існувати політичні партії, що складаються з осіб, які хочуть, щоб їхні ідеї щодо законодавства та управління втілювалися в життя. (с. 205)
* Сучасні політичні партії є поборниками не лише певних привілейованих порядків минулих днів... але й провідниками інтересів певних груп, які прагнуть отримати особливі привілеї, тобто бажають досягти статусу касти. (с. 206)
* Лібералізм пропонує програму, прийнятну для всіх... Він нікому не обіцяє особливих привілерів. (с. 207)

=== 3. Криза парламентаризму та ідея представництва особливих груп ===
* Члени парламенту... повинні бути сповнені переконання, що правильно зрозумілі інтереси всіх частин і членів суспільства збігаються і що будь-які особливі привілеї для окремих груп і класів шкодять загальному благу. (с. 217)
* Над усіма розбіжностями в поглядах має переважати переконання, що зрештою їх об'єднує спільна ціль і єдина мета, і що сперечання йдуть лише про засоби досягнення цієї мети. (с. 217)
* Неможливо позбутися цих антагонізмів, змінюючи в конституції якісь технічні моменти. Їх може подолати лише ліберальна ідеологія. (с. 222)

=== 4. Лібералізм та партії особливих інтересів ===
* Суспільство в довгостроковій перспективі не може існувати, якщо воно розділене на чітко визначені групи, кожна з яких має намір вирвати особливі привілеї для своїх членів... (с. 222)
* Для партій особливих інтересів усі політичні питання постають виключно як проблеми політичної тактики. Їхня кінцева мета визначена для них із самого початку. (с. 222)
* Привілеї, які надаються більшості, перестають бути привілеями. (с. 215)

=== 5. Партійна пропаганда та організація ===
* Основа будь-якої влади та панування є, зрештою, ідеологічною. (с. 226)
* Поразка, яку зазнав старий режим у боротьбі з лібералізмом, знадобилася для того, щоб навчити його прихильників тій істині, що в світі немає нічого могутнішого за ідеології та ідеологів. (с. 226)
* Проти ідей можна боротися лише за допомогою ідей. (с. 226)
* Вінцем організаційного процесу цих партій стало створення власних загонів озброєних людей... Вони сповіщають світ про те, що прийшов світанок ери нескінченних заворушень і війн. (с. 229)

=== 6. Лібералізм як «партія капіталу» ===
* Не можна розглядати лібералізм як партію особливих інтересів... тому що приватна власність на засоби виробництва не є привілеєм... а інститутом, що існує в інтересах усього суспільства та, відповідно, приносить користь усім. (с. 230)
* У «заможних» не більше мотивів підтримувати інститут приватної власності на засоби виробництва, ніж у «незаможних». (с. 232)
* Бути лібералом означає усвідомити, що особливі привілеї, надані невеликій групі за рахунок інших, не можуть довго зберігатися без того, щоб не викликати боротьбу (громадянську війну). (с. 233)

== 5. Майбутнє лібералізму ==
&lt;small&gt;''Примітка: Ця глава в оригіналі не має авторського поділу на підрозділи; цитати згруповано тематично для зручності.''&lt;/small&gt;

=== Про виживання цивілізації ===
* Сучасна цивілізація не загине, якщо не зробить це шляхом власного самознищення. ... Їй може настати кінець тільки в тому випадку, якщо ідеї лібералізму будуть витіснені антиліберальною ідеологією, ворожою соціальному співробітництву. (с. 234)
* Лібералізм і капіталізм створили основу, на якій базуються всі дивовижні характеристики нашого сучасного способу життя. (с. 234)

=== Про неможливість повернення до минулого ===
* Тільки наш тип економічної системи дає можливість підтримувати стиль життя, до якого ми сьогодні звикли, для такої кількості людей, що зараз населяє землю. Повернення до Середньовіччя призвело б до зникнення багатьох сотень мільйонів людей. (с. 235)
* Повернути людину до пасивності минулих періодів людської історії не простіше, ніж повернути їй безтурботність дитинства. (с. 237)

=== Про природу людини та прогрес ===
* В природі людини постійно прагнути до покращення свого матеріального становища. Якщо їй заборонити задоволення цього прагнення, людина стає тупою і жорстокою. (с. 235–236)
* Незалежно від того, добре це чи погано... є певним, що люди завжди прагнуть до покращення свого стану і завжди до цього прагнутимуть. Це невідворотна доля людини. (с. 237)

=== Про суть політичних суперечок ===
* Політичні антагонізми сьогодення — це не суперечки навколо основних питань філософії, а протилежні відповіді на питання: яким чином найшвидше і з мінімальними жертвами досягти мети, яку всі визнають. (с. 238–239)
* Ця мета, до якої прагнуть усі люди, полягає в якнайкращому задоволенні людських потреб; це процвітання і достаток. (с. 238)

=== Визначення та мета лібералізму ===
* Лібералізм — це не релігія, не світогляд, не партія особливих інтересів. ... Це ідеологія, доктрина взаємних стосунків між членами суспільства і, водночас, застосування цієї доктрини до поведінки людей у реальному суспільстві. (с. 239)
* Зменшити страждання, збільшити щастя — ось мета лібералізму. (с. 239)
* У його розпорядженні суть і доводи. Вони і мають привести його до перемоги. (с. 239)

== Джерела ==
* ''Мізес, Людвіг фон.'' Лібералізм у класичній традиції: а також статті Роль доктрин в історії людства, Ідея свободи народилася на Заході, Свобода і власність / Людвіг фон Мізес. — К. : ТОВ «Велл Букс» | «Well Books» LLC, 2024. — 304 с. — ISBN 978-617-8264-09-3.

== Додатки ==

=== Про літературу лібералізму ===
У цьому додатку Мізес наводить перелік праць, які заклали фундамент ліберальної думки, та дає їм критичну оцінку:
* '''Класики та фундатори:''' Мізес називає [[w:Девід Г'юм|Девіда Г'юма]] («Есе»), [[w:Адам Сміт|Адама Сміта]] («[[w:Дослідження про природу і причини багатства народів|Багатство народів]]») та [[w:Джеремі Бентам|Джеремі Бентама]] основними авторами, з яких варто починати вивчення лібералізму.
* '''Проблема Джона Стюарта Мілла:''' Мізес вважає [[w:Джон Стюарт Мілл|Мілла]] епігоном класичного лібералізму, який почав змішувати ліберальні ідеї з соціалістичними, що призвело до занепаду англійського лібералізму. Він називає Мілля «великим адвокатом соціалізму», чиї праці ([[w:Про свободу|«Про свободу»]], «Принципи політичної економії») необхідно знати, щоб зрозуміти події останніх поколінь.
* '''Економічне підґрунтя:''' Оскільки лібералізм — це прикладна економіка, Мізес рекомендує праці [[w:Давид Рікардо|Девіда Рікардо]], [[w:Карл Менгер|Карла Менгера]] та [[w:Ойґен фон Бем-Баверк|Ойґена фон Бем-Баверка]].
* '''Французька традиція:''' Особливо виділяється [[w:Фредерік Бастіа|Фредерік Бастіа]], чия критика протекціонізму залишається неперевершеною завдяки його блискучому стилю.
* '''Німецький лібералізм:''' Згадуються [[w:Вільгельм фон Гумбольдт|Вільгельм фон Гумбольдт]] та [[w:Герман Генріх Ґоссен|Герман Генріх Ґоссен]], чиї важливі праці тривалий час залишалися забутими або неопублікованими.

=== Про термін «лібералізм» ===
Мізес аналізує трагічну зміну значення цього слова та пояснює, чому він продовжує його використовувати:
* '''Етимологія та первісний зміст:''' Слово походить від латинського ''liber'' («вільний») і спочатку означало ідеологію, засновану на індивідуальній свободі.
* '''Американське спотворення:''' У США та Англії термін був «перейнятий соціалістами» для позначення філософії державного втручання та «держави загального добробуту». Американський самозваний «ліберал» сьогодні насправді прагне всевладдя уряду та є ворогом вільного підприємництва.
* '''Спроба «відвоювати» бренд:''' Попри плутанину, Мізес вирішив не відмовлятися від назви, бо немає іншого терміну для позначення цього великого інтелектуального руху. Він вважає, що сутність лібералізму — це приватна власність на засоби виробництва, а не просто абстрактні гасла про «людяність» чи «справедливість».
* '''Відмова від нових назв:''' Мізес виступає проти заміни терміну на щось більш популярне (наприклад, «манчестеризм»), бо важливо не те, щоб люди лише називали себе лібералами, а щоб вони мислили і діяли як ліберали.
* '''Лібералізм і демократія:''' Автор уточнює, що лібералізм — це всеохопна ідеологія соціального життя, тоді як демократія стосується лише державного устрою; лібералізм обов'язково вимагає демократії як свого наслідку.

== Додатки до міжнародного видання ==

=== Есей 1. Роль доктрин в історії людства ===

==== I. Думка і поведінка ====
* Усе, чим є людина і що робить її вищою за тварин, вона зобов'язана своєму розуму. Чому тоді ми повинні відмовлятися від використання розуму лише в сфері соціальної політики? (с. 47) &lt;small&gt;''— примітка: ця теза вперше формулюється автором тут, а згодом наводиться як ключовий аргумент на початку есею «Роль доктрин в історії людства» (с. 249) із посиланням на першоджерело.''&lt;/small&gt;
* Крім розуму в людській історії немає нічого реального і матеріального. Головними проблемами історичного дослідження є зміни у вченнях, у владі яких перебуває людина. (с. 249)
* Усе, що роблять люди, є результатом теорій, доктрин, переконань і умонастроїв, що володіють їхнім розумом. (с. 249)

==== II. Соціальна роль доктрин ====
* Доктрини не мають власного життя, вони продукт людської думки. ... Тільки в цьому сенсі ми маємо право називати доктрини кінцевими фактами. (с. 253)
* Природа не оберігає людину від захоплення згубними ідеями і створення згубних доктрин. Доктрина може бути сучасною, модною... але тим не менш бути шкідливою для людського суспільства, цивілізації та виживання. (с. 254)

==== III. Досвід і соціальні доктрини ====
* Соціально-економічний досвід не вчить нас нічому. Факти необхідно коментувати за допомогою наших теорій, вони відкриті для різних пояснень і висновків. (с. 255)
* У сфері суспільних наук чистих фактів не існує. Те, що ми вважаємо фактами, завжди є результатом способу, яким ви дивимося на світ. (с. 256)

==== IV. Доктрини і політичні проблеми ====
* Проблеми, які доводиться розв'язувати політикам, створюються не природою та природними умовами, вони визначаються поглядами людей на суспільство. (с. 257)
* Конфлікт доктрин є суперечкою про засоби, а не про кінцеві цілі. ... Політичні конфлікти є наслідком доктрин, які стверджують, що єдиний спосіб досягнення щастя — це заподіяння шкоди іншим людям. (с. 262)

==== V. Доцільність доктрин ====
* Вивчаючи доктрини, ми повинні застосовувати тільки один стандарт. Ми повинні поставити запитання, чи призведе їх застосування на практиці до досягнення тих цілей, яких люди бажають досягти. (с. 263)

==== VI. Езотеричні доктрини та популярні вірування ====
* Для історії популярне гасло може слугувати важливішим джерелом інформації, ніж ідеї, сформульовані вченими. (с. 265)

=== Есей 2. Ідея свободи народилася на Заході ===

==== I ====
* Політичне поняття свободи індивідуума означає: свобода від поліцейської сваволі. (с. 266)
* Мета всіх сучасних політичних і юридичних інститутів — захистити свободу індивідуума від зазіхань з боку уряду. (с. 266)

==== II ====
* Антилібералізм заволодів умами людей, будучи загримований під надлібералізм, тобто здійснення і втілення самих ідей свободи. Він прийшов под личиною соціалізму, комунізму, планування. (с. 269)

==== III ====
* Ліквідація всіх незгодних є умовою того, що комуністи називають свободою. (с. 283)
* Свобода передбачає наявність права вибору між згодою і незгодою. Але новою мовою свобода означає обов'язок беззастережно погоджуватися і сувору заборону на незгоду. (с. 283–284)

==== IV ====
* Жодні конституції та біллі про права самі по собі не створюють свободи. Вони лише захищають від зазіхань поліцейської влади ту свободу, яку дає індивідууму економічна система, заснована на конкуренції. (с. 273)

==== V ====
* В уряду, суспільного апарату придушення і стримування немає нічого спільного зі свободою. Суть уряду — заперечення свободи. (с. 286)
* Політична свобода — це завжди свобода від уряду й обмеження урядового втручання. (с. 286)

=== Есей 3. Свобода і власність ===

==== I ====
* Для постійно зростаючого населення традиційна система виробництва була занадто тісною. ... Правителям був відомий тільки один засіб — застосування сили для придушення протестів. (с. 278)

==== II ====
* Капіталізм — не просто масове виробництво, а масове виробництво для задоволення потреб мас. (с. 279)
* За капіталізму приватна власність на засоби виробництва є суспільною функцією. Підприємці... є довіреними особами споживачів. (с. 279)

==== III ====
* Суверенітет споживача соціалізм замінює на суверенітет диктатора або комітету диктаторів. (с. 282)
* Свобода неподільна. Людина, яка не має права здійснювати вибір із різних марок консервів або мила, також позбавлена права... обирати посадових осіб. (с. 283)

==== IV ====
* Відмовившись від свободи як плати за досягнення процвітання, росіяни уклали невдалу угоду. Зараз у них немає ні того, ні іншого. (с. 285)

==== V ====
* У ринковій економіці економічна влада перебуває в руках споживачів. (с. 290)
* Досі не зареєстровано жодного випадку, коли б бюрократи придумали і здійснили якесь промислове нововведення. (с. 290)

==== VI ====
* Проста людина прямо зацікавлена в розквіті бізнесу не тільки як споживач і працівник, а й як інвестор. (с. 291)

==== VII ====
* Індивідуалізм — відмінна риса західної соціальної філософії. Його мета — у створенні сфери, в якій індивід вільний думати, обирати і діяти. (с. 292)
* Капіталізм не винен у тому, що маси віддають перевагу боксу, а не постановці «Антігони» Софокла... Однак очевидно, що... капіталізм кожному надає шанс прагнути до них [вищих благ]. (с. 293)

== Джерела ==
* ''Мізес, Людвіг фон.'' Лібералізм у класичній традиції: а також статті Роль доктрин в історії людства, Ідея свободи народилася на Заході, Свобода і власність / Людвіг фон Мізес. — К. : ТОВ «Велл Букс» | «Well Books» LLC, 2024. — 304 с., іл. ISBN 978-617-8264-09-3
* {{lang-de|Mises, Ludwig von. ''Liberalismus''. Jena: Gustav Fischer, 1927.}}
* {{lang-en|Mises, Ludwig von. ''Liberalism: In the Classical Tradition''. Irvington-on-Hudson, NY: Foundation for Economic Education, 1985.}}

== Див. також ==
* [[w:Австрійська школа|Австрійська школа]]
* [[w:Історія лібералізму|Історія лібералізму]]
* [[w:Класичний лібералізм|Класичний лібералізм]]
* [[w:Лібертаріанство|Лібертаріанство]]
* [[w:Праксеологія|Праксеологія]]

[[Категорія:Твори авторів Австрійської школи]]
[[Категорія:Книги Людвіга фон Мізеса]]
[[Категорія:Книги 1927]]
[[Категорія:Літературні твори]]
[[Категорія:Книги з економіки]]
[[Категорія:Книги з лібералізму]]
[[Категорія:Книги, перекладені українською мовою]]</text>
      <sha1>i9ekn9xkg43tg0ct4vntou4xj5ga0pk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Теорія соціалізму і капіталізму</title>
    <ns>0</ns>
    <id>46320</id>
    <revision>
      <id>159413</id>
      <parentid>159406</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T17:03:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>/* Вступ */</comment>
      <origin>159413</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5318" sha1="7jvi5j7hnr2soulqm5u90prxnbq0x4o" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Теорія соціалізму і капіталізму}}
'''«Теорія соціалізму і капіталізму»''' ({{lang-en|A Theory of Socialism and Capitalism}}) — одна з ключових праць німецько-американського економіста та філософа [[Ганс-Герман Гоппе|Ганса-Германа Хоппе]], вперше опублікована у 1989 році.

У книзі автор подає системний аналіз соціалізму не просто як економічної моделі, а як «інституціоналізованої агресії проти [[Власність|приватної власності]]». Хоппе розробляє унікальну типологію соціалістичних систем (від «російського зразка» до соціал-демократії) та обґрунтовує етичну перевагу капіталізму через власну концепцію — [[w:Етика аргументації|етику аргументації]]. Праця відома своїм безкомпромісним захистом [[w:Анархо-капіталізм|анархо-капіталізму]] та критикою держави як «паразитичної інституції».

Українське видання книги побачило світ у 2024 році (видавництво [[w:WellBooks|WellBooks]]).
{{Докладніше|w:Теорія соціалізму і капіталізму}}
== Вступ ==

=== Теорія та методологія ===
* Без такої теорії політична економія та філософія є лише блуканням у темряві, продукуванням у кращому випадку довільних висновків щодо можливих причин того чи іншого ладу або ж про перевагу одного над іншим. (с. 8)

=== Визначення капіталізму та соціалізму ===
* Соціалізм... повинен розглядатися як інституціоналізоване втручання у приватну власність або агресія проти власності та претензія на неї. (с. 8)
* Капіталізм є суспільним ладом, що ґрунтується на чіткому визнанні приватної власності та неагресивних, договірних обмінах між її власниками. (с. 8)
* Суспільства не бувають просто капіталістичними чи соціалістичними. Насправді всі суспільства є, тією чи іншою мірою, соціалістичними. (с. 8)

=== Економічні наслідки ===
* Що більш соціалістичною є країна, то більш ускладнюються процеси виробництва нового і збереження старого багатства і тим біднішою країна залишається або стає. (с. 8–9)
* Позитивні ефекти соціалістичної політики, як-от «дешеві продукти харчування», «низька квартплата», «безкоштовне» те або те — це... явища, за які доводиться платити: меншою кількістю і нижчою якістю їжі, нестачею житла, занепадом і міськими нетрями, чергами і корупцією. (с. 10)
* Капіталістичний лад завжди, без винятку і неодмінно в найефективніший спосіб забезпечує найнагальніші потреби добровільних споживачів, включно з поліцією та судами. (с. 13)

=== Етика та аргументація ===
* Соціалізм... не досягнув свого аргументованого кінця, поки ще може стверджувати — попри його економічні показники — що він представляє вищу мораль, що він справедливіший, має етично вищу основу. (с. 11–12)
* Той, хто наводить аргументи на користь чого завгодно... повинен, принаймні неявно, припускати дійсність норм власності, властивих капіталізму. Таким чином, заперечувати їхню дійсність... і виступати на користь соціалізму є самопротиріччям. (с. 12–13)

=== Природа держави ===
* Держава — що базується на оподаткуванні та примусовому членстві (громадянстві) — є втіленням соціалістичних ідей про власність. (с. 13)</text>
      <sha1>7jvi5j7hnr2soulqm5u90prxnbq0x4o</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159414</id>
      <parentid>159413</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T17:09:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <origin>159414</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10205" sha1="2ztixe0xwt7k6b3hcl0v7a3fsp1hcx0" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Теорія соціалізму і капіталізму}}
'''«Теорія соціалізму і капіталізму»''' ({{lang-en|A Theory of Socialism and Capitalism}}) — одна з ключових праць німецько-американського економіста та філософа [[Ганс-Герман Гоппе|Ганса-Германа Хоппе]], вперше опублікована у 1989 році.

У книзі автор подає системний аналіз соціалізму не просто як економічної моделі, а як «інституціоналізованої агресії проти [[Власність|приватної власності]]». Хоппе розробляє унікальну типологію соціалістичних систем (від «російського зразка» до соціал-демократії) та обґрунтовує етичну перевагу капіталізму через власну концепцію — [[w:Етика аргументації|етику аргументації]]. Праця відома своїм безкомпромісним захистом [[w:Анархо-капіталізм|анархо-капіталізму]] та критикою держави як «паразитичної інституції».

Українське видання книги побачило світ у 2024 році (видавництво [[w:WellBooks|WellBooks]]).
{{Докладніше|w:Теорія соціалізму і капіталізму}}

== 1. Вступ ==

=== Теорія та методологія ===
* Без такої теорії політична економія та філософія є лише блуканням у темряві, продукуванням у кращому випадку довільних висновків щодо можливих причин того чи іншого ладу або ж про перевагу одного над іншим. (с. 8)

=== Визначення капіталізму та соціалізму ===
* Соціалізм... повинен розглядатися як інституціоналізоване втручання у приватну власність або агресія проти власності та претензія на неї. (с. 8)
* Капіталізм є суспільним ладом, що ґрунтується на чіткому визнанні приватної власності та неагресивних, договірних обмінах між її власниками. (с. 8)
* Суспільства не бувають просто капіталістичними чи соціалістичними. Насправді всі суспільства є, тією чи іншою мірою, соціалістичними. (с. 8)

=== Економічні наслідки ===
* Що більш соціалістичною є країна, то більш ускладнюються процеси виробництва нового і збереження старого багатства і тим біднішою країна залишається або стає. (с. 8–9)
* Позитивні ефекти соціалістичної політики, як-от «дешеві продукти харчування», «низька квартплата», «безкоштовне» те або те — це... явища, за які доводиться платити: меншою кількістю і нижчою якістю їжі, нестачею житла, занепадом і міськими нетрями, чергами і корупцією. (с. 10)
* Капіталістичний лад завжди, без винятку і неодмінно в найефективніший спосіб забезпечує найнагальніші потреби добровільних споживачів, включно з поліцією та судами. (с. 13)

=== Етика та аргументація ===
* Соціалізм... не досягнув свого аргументованого кінця, поки ще може стверджувати — попри його економічні показники — що він представляє вищу мораль, що він справедливіший, має етично вищу основу. (с. 11–12)
* Той, хто наводить аргументи на користь чого завгодно... повинен, принаймні неявно, припускати дійсність норм власності, властивих капіталізму. Таким чином, заперечувати їхню дійсність... і виступати на користь соціалізму є самопротиріччям. (с. 12–13)

=== Природа держави ===
* Держава — що базується на оподаткуванні та примусовому членстві (громадянстві) — є втіленням соціалістичних ідей про власність. (с. 13)

== 2. Власність, договір, агресія, капіталізм, соціалізм ==

=== Власність як фундамент соціальних наук ===
* Поряд із поняттям діяльності власність є найголовнішою категорією в соціальних науках. Фактично, всі інші поняття... — агресія, договір, капіталізм і соціалізм — визначаються через власність... (с. 15)

* ...власність є нормативним поняттям — концепцією задля безконфліктної взаємодії шляхом встановлення взаємно обов’язкових правил поведінки (норм) щодо обмежених ресурсів. (с. 15)

=== Дефіцитність ресурсів ===
* Для того, щоб виникла концепція власності, має існувати дефіцит благ. Якби такого дефіциту не було... то не було б і потреби у власності. (с. 15)

* Функція прав власності полягає в тому, щоб уникнути таких можливих конфліктів за використання дефіцитних ресурсів шляхом закріплення прав виключного володіння. (с. 15)

=== Тіло як дефіцитний ресурс ===
* ...навіть якщо припустити, що ми живемо в Едемському саду... навіть і тоді неодмінно повинна була б еволюційно розвинутися концепція власності. Адже навіть за таких «ідеальних» обставин фізичне тіло кожної людини все одно залишалося б дефіцитним ресурсом... (с. 16)

* Насправді, поки людина діє... ця діяльність неодмінно передбачає вибір щодо використання тіла цієї людини. (с. 16)

=== Договір та агресія ===
* Договірні обміни... характеризуються тим, що досягається угода про використання обмежених ресурсів, яка ґрунтується на взаємній повазі та визнанні виключного контролю кожного з партнерів над своїм тілом. (с. 19)

* Агресією було б, якби людина намагалася задовольнити свої сексуальні або садистські бажання, зґвалтувавши або побивши тіло іншої людини, не маючи на це чітко вираженої згоди цієї людини. (с. 20)

* ...агресивна дія завжди і обов’язково передбачає, що людина, здійснюючи її, збільшує своє задоволення за рахунок зменшення задоволення іншої людини. (с. 20)

=== Природна теорія власності ===
* В основі природної теорії власності лежить ідея засновувати присвоєння виключного права власності на існуванні об’єктивного зв’язку між власником і належним йому майном, в існуванні якого можуть переконатися будь-які інші суб’єкти... (с. 20–21)

* Цей акт набуття раніше нікому не належних ресурсів називається «первинним привласненням». (с. 26)

=== Визначення капіталізму та соціалізму ===
* Суспільний лад, що ґрунтується на цій природній позиції щодо розподілу прав власності, є по суті й надалі називатиметься чистим капіталістичним. (с. 27)

* Якщо ця система змінюється... і запроваджується політика, яка надає право виключного контролю над дефіцитними засобами... особам або групам осіб, які не можуть вказати ні на акт попереднього користування... ні на договірні відносини... то це буде називатися (частковим) соціалізмом. (с. 27)</text>
      <sha1>2ztixe0xwt7k6b3hcl0v7a3fsp1hcx0</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159415</id>
      <parentid>159414</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T17:16:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <origin>159415</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="15112" sha1="dmasonkn7yfwmcw6gqv9xommquphajq" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Теорія соціалізму і капіталізму}}
'''«Теорія соціалізму і капіталізму»''' ({{lang-en|A Theory of Socialism and Capitalism}}) — одна з ключових праць німецько-американського економіста та філософа [[Ганс-Герман Гоппе|Ганса-Германа Хоппе]], вперше опублікована у 1989 році.

У книзі автор подає системний аналіз соціалізму не просто як економічної моделі, а як «інституціоналізованої агресії проти [[Власність|приватної власності]]». Хоппе розробляє унікальну типологію соціалістичних систем (від «російського зразка» до соціал-демократії) та обґрунтовує етичну перевагу капіталізму через власну концепцію — [[w:Етика аргументації|етику аргументації]]. Праця відома своїм безкомпромісним захистом [[w:Анархо-капіталізм|анархо-капіталізму]] та критикою держави як «паразитичної інституції».

Українське видання книги побачило світ у 2024 році (видавництво [[w:WellBooks|WellBooks]]).
{{Докладніше|w:Теорія соціалізму і капіталізму}}

== 1. Вступ ==

=== Теорія та методологія ===
* Без такої теорії політична економія та філософія є лише блуканням у темряві, продукуванням у кращому випадку довільних висновків щодо можливих причин того чи іншого ладу або ж про перевагу одного над іншим. (с. 8)

=== Визначення капіталізму та соціалізму ===
* Соціалізм... повинен розглядатися як інституціоналізоване втручання у приватну власність або агресія проти власності та претензія на неї. (с. 8)
* Капіталізм є суспільним ладом, що ґрунтується на чіткому визнанні приватної власності та неагресивних, договірних обмінах між її власниками. (с. 8)
* Суспільства не бувають просто капіталістичними чи соціалістичними. Насправді всі суспільства є, тією чи іншою мірою, соціалістичними. (с. 8)

=== Економічні наслідки ===
* Що більш соціалістичною є країна, то більш ускладнюються процеси виробництва нового і збереження старого багатства і тим біднішою країна залишається або стає. (с. 8–9)
* Позитивні ефекти соціалістичної політики, як-от «дешеві продукти харчування», «низька квартплата», «безкоштовне» те або те — це... явища, за які доводиться платити: меншою кількістю і нижчою якістю їжі, нестачею житла, занепадом і міськими нетрями, чергами і корупцією. (с. 10)
* Капіталістичний лад завжди, без винятку і неодмінно в найефективніший спосіб забезпечує найнагальніші потреби добровільних споживачів, включно з поліцією та судами. (с. 13)

=== Етика та аргументація ===
* Соціалізм... не досягнув свого аргументованого кінця, поки ще може стверджувати — попри його економічні показники — що він представляє вищу мораль, що він справедливіший, має етично вищу основу. (с. 11–12)
* Той, хто наводить аргументи на користь чого завгодно... повинен, принаймні неявно, припускати дійсність норм власності, властивих капіталізму. Таким чином, заперечувати їхню дійсність... і виступати на користь соціалізму є самопротиріччям. (с. 12–13)

=== Природа держави ===
* Держава — що базується на оподаткуванні та примусовому членстві (громадянстві) — є втіленням соціалістичних ідей про власність. (с. 13)

== 2. Власність, договір, агресія, капіталізм, соціалізм ==

=== Власність як фундамент соціальних наук ===
* Поряд із поняттям діяльності власність є найголовнішою категорією в соціальних науках. Фактично, всі інші поняття... — агресія, договір, капіталізм і соціалізм — визначаються через власність... (с. 15)

* ...власність є нормативним поняттям — концепцією задля безконфліктної взаємодії шляхом встановлення взаємно обов’язкових правил поведінки (норм) щодо обмежених ресурсів. (с. 15)

=== Дефіцитність ресурсів ===
* Для того, щоб виникла концепція власності, має існувати дефіцит благ. Якби такого дефіциту не було... то не було б і потреби у власності. (с. 15)

* Функція прав власності полягає в тому, щоб уникнути таких можливих конфліктів за використання дефіцитних ресурсів шляхом закріплення прав виключного володіння. (с. 15)

=== Тіло як дефіцитний ресурс ===
* ...навіть якщо припустити, що ми живемо в Едемському саду... навіть і тоді неодмінно повинна була б еволюційно розвинутися концепція власності. Адже навіть за таких «ідеальних» обставин фізичне тіло кожної людини все одно залишалося б дефіцитним ресурсом... (с. 16)

* Насправді, поки людина діє... ця діяльність неодмінно передбачає вибір щодо використання тіла цієї людини. (с. 16)

=== Договір та агресія ===
* Договірні обміни... характеризуються тим, що досягається угода про використання обмежених ресурсів, яка ґрунтується на взаємній повазі та визнанні виключного контролю кожного з партнерів над своїм тілом. (с. 19)

* Агресією було б, якби людина намагалася задовольнити свої сексуальні або садистські бажання, зґвалтувавши або побивши тіло іншої людини, не маючи на це чітко вираженої згоди цієї людини. (с. 20)

* ...агресивна дія завжди і обов’язково передбачає, що людина, здійснюючи її, збільшує своє задоволення за рахунок зменшення задоволення іншої людини. (с. 20)

=== Природна теорія власності ===
* В основі природної теорії власності лежить ідея засновувати присвоєння виключного права власності на існуванні об’єктивного зв’язку між власником і належним йому майном, в існуванні якого можуть переконатися будь-які інші суб’єкти... (с. 20–21)

* Цей акт набуття раніше нікому не належних ресурсів називається «первинним привласненням». (с. 26)

=== Визначення капіталізму та соціалізму ===
* Суспільний лад, що ґрунтується на цій природній позиції щодо розподілу прав власності, є по суті й надалі називатиметься чистим капіталістичним. (с. 27)

* Якщо ця система змінюється... і запроваджується політика, яка надає право виключного контролю над дефіцитними засобами... особам або групам осіб, які не можуть вказати ні на акт попереднього користування... ні на договірні відносини... то це буде називатися (частковим) соціалізмом. (с. 27)

== 3. Соціалізм «російського зразка» ==

=== Визначення та сутність ===
* Цей «найбільш правильний соціалізм» є суспільним ладом, за якого засоби виробництва... є «націоналізованими», «соціалізованими», «усуспільненими». (с. 28)

* ...ніщо не змінилося. Існує стільки ж людей з такою ж кількістю різних інтересів, як і раніше... Різниця між капіталізмом і соціалізмом знову ж таки полягає в тому, як саме досягається координація, а не між хаосом і координацією, як це стверджує соціалістична риторика. (с. 33)

=== Ілюзія рівності та влади ===
* Проголошення всіх співвласниками всього вирішує проблему відмінностей у володінні власністю лише номінально. Воно не розв’язує справжню глибинну проблему: відмінності у повноваженнях контролю. (с. 31)

* У соціалізмі... повноваження тих, чия думка має перемогти, визначаються не попереднім використанням власності або договором, а політичними засобами. (с. 32)

=== Економічний розрахунок та марнотратство ===
* Оскільки засоби виробництва або не можна продати... для них не існує ринкових цін... опікун-виробник... більше не зможе правильно підрахувати фактичні грошові витрати... Неминучим наслідком цього є неправильний розподіл засобів виробництва, де двома сторонами однієї медалі є марнування одних ресурсів і дефіцит інших. (с. 37–38)

* ...нездатність опікуна продати засоби виробництва означає, що у нього з’являється стимул збільшувати свій приватний дохід за рахунок вартості капіталу... Відбудеться споживання («проїдання») і надмірне використання наявного капіталу. (с. 39)

=== Зміна людської особистості ===
* Люди стануть іншими особами з іншими навичками... вони просто забудуть, як [бути ініціативними], і їм довелося б вчитися заново — повільно, з великими душевними витратами. (с. 41)

* Щоб піднятися в ієрархії отримувачів доходу, стає неважливо... ефективно виробляти чи виконувати укладені договори. Натомість дедалі більшого значення набувають специфічні навички політика... демагогії та інтриг, обіцянок, хабарів та погроз. (с. 42)

* Для кар’єри чиновника не є перешкодою тупість, лінощі, марнотратство і байдужість, якщо він має великі політичні здібності; відповідно, саме такі люди зрештою будуть повсюдно опікуватися засобами виробництва. (с. 42)

=== Емпіричне підтвердження (Приклад двох Німеччин) ===
* У Східній Німеччині... було здійснено соціалізацію засобів виробництва... Різниця в результатах є вражаючою... гість із Заходу на Сході буває просто приголомшений, бо потрапляє у майже зовсім інший, зубожілий світ. (с. 44–45)

* Щоб утримати населення, йому [режиму Східної Німеччини] довелося побудувати систему... мури, колючий дріт, електрифіковані паркани... з єдиною метою — не дати своєму народові втекти від наслідків соціалізму російського типу. (с. 45–46)</text>
      <sha1>dmasonkn7yfwmcw6gqv9xommquphajq</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159416</id>
      <parentid>159415</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T17:20:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <origin>159416</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="20614" sha1="3wjl48sq3bk7xyglrxutajpyn48sqk5" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Теорія соціалізму і капіталізму}}
'''«Теорія соціалізму і капіталізму»''' ({{lang-en|A Theory of Socialism and Capitalism}}) — одна з ключових праць німецько-американського економіста та філософа [[Ганс-Герман Гоппе|Ганса-Германа Хоппе]], вперше опублікована у 1989 році.

У книзі автор подає системний аналіз соціалізму не просто як економічної моделі, а як «інституціоналізованої агресії проти [[Власність|приватної власності]]». Хоппе розробляє унікальну типологію соціалістичних систем (від «російського зразка» до соціал-демократії) та обґрунтовує етичну перевагу капіталізму через власну концепцію — [[w:Етика аргументації|етику аргументації]]. Праця відома своїм безкомпромісним захистом [[w:Анархо-капіталізм|анархо-капіталізму]] та критикою держави як «паразитичної інституції».

Українське видання книги побачило світ у 2024 році (видавництво [[w:WellBooks|WellBooks]]).
{{Докладніше|w:Теорія соціалізму і капіталізму}}

== 1. Вступ ==

=== Теорія та методологія ===
* Без такої теорії політична економія та філософія є лише блуканням у темряві, продукуванням у кращому випадку довільних висновків щодо можливих причин того чи іншого ладу або ж про перевагу одного над іншим. (с. 8)

=== Визначення капіталізму та соціалізму ===
* Соціалізм... повинен розглядатися як інституціоналізоване втручання у приватну власність або агресія проти власності та претензія на неї. (с. 8)
* Капіталізм є суспільним ладом, що ґрунтується на чіткому визнанні приватної власності та неагресивних, договірних обмінах між її власниками. (с. 8)
* Суспільства не бувають просто капіталістичними чи соціалістичними. Насправді всі суспільства є, тією чи іншою мірою, соціалістичними. (с. 8)

=== Економічні наслідки ===
* Що більш соціалістичною є країна, то більш ускладнюються процеси виробництва нового і збереження старого багатства і тим біднішою країна залишається або стає. (с. 8–9)
* Позитивні ефекти соціалістичної політики, як-от «дешеві продукти харчування», «низька квартплата», «безкоштовне» те або те — це... явища, за які доводиться платити: меншою кількістю і нижчою якістю їжі, нестачею житла, занепадом і міськими нетрями, чергами і корупцією. (с. 10)
* Капіталістичний лад завжди, без винятку і неодмінно в найефективніший спосіб забезпечує найнагальніші потреби добровільних споживачів, включно з поліцією та судами. (с. 13)

=== Етика та аргументація ===
* Соціалізм... не досягнув свого аргументованого кінця, поки ще може стверджувати — попри його економічні показники — що він представляє вищу мораль, що він справедливіший, має етично вищу основу. (с. 11–12)
* Той, хто наводить аргументи на користь чого завгодно... повинен, принаймні неявно, припускати дійсність норм власності, властивих капіталізму. Таким чином, заперечувати їхню дійсність... і виступати на користь соціалізму є самопротиріччям. (с. 12–13)

=== Природа держави ===
* Держава — що базується на оподаткуванні та примусовому членстві (громадянстві) — є втіленням соціалістичних ідей про власність. (с. 13)

== 2. Власність, договір, агресія, капіталізм, соціалізм ==

=== Власність як фундамент соціальних наук ===
* Поряд із поняттям діяльності власність є найголовнішою категорією в соціальних науках. Фактично, всі інші поняття... — агресія, договір, капіталізм і соціалізм — визначаються через власність... (с. 15)

* ...власність є нормативним поняттям — концепцією задля безконфліктної взаємодії шляхом встановлення взаємно обов’язкових правил поведінки (норм) щодо обмежених ресурсів. (с. 15)

=== Дефіцитність ресурсів ===
* Для того, щоб виникла концепція власності, має існувати дефіцит благ. Якби такого дефіциту не було... то не було б і потреби у власності. (с. 15)

* Функція прав власності полягає в тому, щоб уникнути таких можливих конфліктів за використання дефіцитних ресурсів шляхом закріплення прав виключного володіння. (с. 15)

=== Тіло як дефіцитний ресурс ===
* ...навіть якщо припустити, що ми живемо в Едемському саду... навіть і тоді неодмінно повинна була б еволюційно розвинутися концепція власності. Адже навіть за таких «ідеальних» обставин фізичне тіло кожної людини все одно залишалося б дефіцитним ресурсом... (с. 16)

* Насправді, поки людина діє... ця діяльність неодмінно передбачає вибір щодо використання тіла цієї людини. (с. 16)

=== Договір та агресія ===
* Договірні обміни... характеризуються тим, що досягається угода про використання обмежених ресурсів, яка ґрунтується на взаємній повазі та визнанні виключного контролю кожного з партнерів над своїм тілом. (с. 19)

* Агресією було б, якби людина намагалася задовольнити свої сексуальні або садистські бажання, зґвалтувавши або побивши тіло іншої людини, не маючи на це чітко вираженої згоди цієї людини. (с. 20)

* ...агресивна дія завжди і обов’язково передбачає, що людина, здійснюючи її, збільшує своє задоволення за рахунок зменшення задоволення іншої людини. (с. 20)

=== Природна теорія власності ===
* В основі природної теорії власності лежить ідея засновувати присвоєння виключного права власності на існуванні об’єктивного зв’язку між власником і належним йому майном, в існуванні якого можуть переконатися будь-які інші суб’єкти... (с. 20–21)

* Цей акт набуття раніше нікому не належних ресурсів називається «первинним привласненням». (с. 26)

=== Визначення капіталізму та соціалізму ===
* Суспільний лад, що ґрунтується на цій природній позиції щодо розподілу прав власності, є по суті й надалі називатиметься чистим капіталістичним. (с. 27)

* Якщо ця система змінюється... і запроваджується політика, яка надає право виключного контролю над дефіцитними засобами... особам або групам осіб, які не можуть вказати ні на акт попереднього користування... ні на договірні відносини... то це буде називатися (частковим) соціалізмом. (с. 27)

== 3. Соціалізм «російського зразка» ==

=== Визначення та сутність ===
* Цей «найбільш правильний соціалізм» є суспільним ладом, за якого засоби виробництва... є «націоналізованими», «соціалізованими», «усуспільненими». (с. 28)

* ...ніщо не змінилося. Існує стільки ж людей з такою ж кількістю різних інтересів, як і раніше... Різниця між капіталізмом і соціалізмом знову ж таки полягає в тому, як саме досягається координація, а не між хаосом і координацією, як це стверджує соціалістична риторика. (с. 33)

=== Ілюзія рівності та влади ===
* Проголошення всіх співвласниками всього вирішує проблему відмінностей у володінні власністю лише номінально. Воно не розв’язує справжню глибинну проблему: відмінності у повноваженнях контролю. (с. 31)

* У соціалізмі... повноваження тих, чия думка має перемогти, визначаються не попереднім використанням власності або договором, а політичними засобами. (с. 32)

=== Економічний розрахунок та марнотратство ===
* Оскільки засоби виробництва або не можна продати... для них не існує ринкових цін... опікун-виробник... більше не зможе правильно підрахувати фактичні грошові витрати... Неминучим наслідком цього є неправильний розподіл засобів виробництва, де двома сторонами однієї медалі є марнування одних ресурсів і дефіцит інших. (с. 37–38)

* ...нездатність опікуна продати засоби виробництва означає, що у нього з’являється стимул збільшувати свій приватний дохід за рахунок вартості капіталу... Відбудеться споживання («проїдання») і надмірне використання наявного капіталу. (с. 39)

=== Зміна людської особистості ===
* Люди стануть іншими особами з іншими навичками... вони просто забудуть, як [бути ініціативними], і їм довелося б вчитися заново — повільно, з великими душевними витратами. (с. 41)

* Щоб піднятися в ієрархії отримувачів доходу, стає неважливо... ефективно виробляти чи виконувати укладені договори. Натомість дедалі більшого значення набувають специфічні навички політика... демагогії та інтриг, обіцянок, хабарів та погроз. (с. 42)

* Для кар’єри чиновника не є перешкодою тупість, лінощі, марнотратство і байдужість, якщо він має великі політичні здібності; відповідно, саме такі люди зрештою будуть повсюдно опікуватися засобами виробництва. (с. 42)

=== Емпіричне підтвердження (Приклад двох Німеччин) ===
* У Східній Німеччині... було здійснено соціалізацію засобів виробництва... Різниця в результатах є вражаючою... гість із Заходу на Сході буває просто приголомшений, бо потрапляє у майже зовсім інший, зубожілий світ. (с. 44–45)

* Щоб утримати населення, йому [режиму Східної Німеччини] довелося побудувати систему... мури, колючий дріт, електрифіковані паркани... з єдиною метою — не дати своєму народові втекти від наслідків соціалізму російського типу. (с. 45–46)

== 4. Соціалізм соціал-демократичного зразка ==

=== Сутність та відмінність від марксизму ===
* У відповідь на російський та східноєвропейський досвід ці партії дедалі більше відмовлялися від ідеї усуспільнення виробництва і натомість робили дедалі більший наголос на ідеї оподаткування та вирівнювання доходів, а також... на вирівнюванні можливостей — буцімто справжніх наріжних каменях соціалізму. (с. 52–53)

* Соціал-демократичний соціалізм не забороняє приватну власність... Але... жоден власник засобів виробництва не володіє по праву всім доходом... частина доходу від виробництва по праву належить суспільству. (с. 54–55)

* Різниця між двома типами соціалізму [російським та соціал-демократичним] не має категоричного характеру. Радше це всього лише питання міри. (с. 56)

=== Економічні наслідки та оподаткування ===
* Соціалізм соціал-демократичного зразка... все одно неминуче призводить до скорочення інвестицій, а отже, і майбутнього багатства порівняно з капіталізмом. (с. 57)

* Будь-який перерозподіл податкових коштів — це передача їх від виробників грошових доходів... до людей, які виступають як не-виробники і не-одержувачі договірних доходів. (с. 58)

* Шляхом (підвищеного) оподаткування впроваджується в інституційну практику інша правова структура стимулів... це обов’язково призведе до зменшення обсягів виробництва благ/товарів з метою отримання грошового доходу. (с. 61)

=== Зміна особистості та політизація суспільства ===
* Зі зростанням рівня оподаткування та розширенням кола оподатковуваних доходів люди ставатимуть дедалі більш непомітними, одноманітними та посередніми, наскільки це можливо — принаймні у своїх публічних образах. (с. 65)

* За системи усуспільнених засобів виробництва... спостерігається відносно більший відхід від суспільного життя, пасивність і цинізм. З іншого боку, соціал-демократичний соціалізм... показує меншу відособленість приватного життя; натомість люди частіше беруть активну участь у політичній агітації. (с. 65–66)

=== Критика «рівності можливостей» ===
* Мета, що набуває дедалі більшого значення для соціал-демократії, полягає в досягненні рівності можливостей. Звичайно, якщо сприймати цю ідею буквально, то вона є абсурдною: неможливо урівняти можливості людини, яка живе в Альпах, і людини, яка мешкає на узбережжі моря. (с. 68–69)

* Що таке можливість, що робить можливість іншою чи однаковою... все це цілком суб’єктивні питання. Вони залежать від суб’єктивних оцінок... і тоді з’являється невичерпне джерело всіляких вимог щодо розподілу з найрізноманітніших причин для різних людей. (с. 69)

=== Емпіричні спостереження ===
* Той факт, що Сполучені Штати в цілому багатші за Західну Європу... можна пояснити меншим ступенем соціалізму... Англія, яка в XIX столітті була найбагатшою країною світу, донині опустилася на рівень... «країни, що недорозвивається». (с. 71)

* Саме офіційне поширення ідеї mehr Demokratie wagen («ризикнемо більшою демократією»)... призвело до нечуваного раніше рівня політизації... Немає такого питання, яке не є політичним — можна було почути дедалі частіше. (с. 74)</text>
      <sha1>3wjl48sq3bk7xyglrxutajpyn48sqk5</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159417</id>
      <parentid>159416</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T17:24:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <origin>159417</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="26419" sha1="7mfnf7zd1dwko4eyfmqusnjwtmuetgv" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Теорія соціалізму і капіталізму}}
'''«Теорія соціалізму і капіталізму»''' ({{lang-en|A Theory of Socialism and Capitalism}}) — одна з ключових праць німецько-американського економіста та філософа [[Ганс-Герман Гоппе|Ганса-Германа Хоппе]], вперше опублікована у 1989 році.

У книзі автор подає системний аналіз соціалізму не просто як економічної моделі, а як «інституціоналізованої агресії проти [[Власність|приватної власності]]». Хоппе розробляє унікальну типологію соціалістичних систем (від «російського зразка» до соціал-демократії) та обґрунтовує етичну перевагу капіталізму через власну концепцію — [[w:Етика аргументації|етику аргументації]]. Праця відома своїм безкомпромісним захистом [[w:Анархо-капіталізм|анархо-капіталізму]] та критикою держави як «паразитичної інституції».

Українське видання книги побачило світ у 2024 році (видавництво [[w:WellBooks|WellBooks]]).
{{Докладніше|w:Теорія соціалізму і капіталізму}}

== 1. Вступ ==

=== Теорія та методологія ===
* Без такої теорії політична економія та філософія є лише блуканням у темряві, продукуванням у кращому випадку довільних висновків щодо можливих причин того чи іншого ладу або ж про перевагу одного над іншим. (с. 8)

=== Визначення капіталізму та соціалізму ===
* Соціалізм... повинен розглядатися як інституціоналізоване втручання у приватну власність або агресія проти власності та претензія на неї. (с. 8)
* Капіталізм є суспільним ладом, що ґрунтується на чіткому визнанні приватної власності та неагресивних, договірних обмінах між її власниками. (с. 8)
* Суспільства не бувають просто капіталістичними чи соціалістичними. Насправді всі суспільства є, тією чи іншою мірою, соціалістичними. (с. 8)

=== Економічні наслідки ===
* Що більш соціалістичною є країна, то більш ускладнюються процеси виробництва нового і збереження старого багатства і тим біднішою країна залишається або стає. (с. 8–9)
* Позитивні ефекти соціалістичної політики, як-от «дешеві продукти харчування», «низька квартплата», «безкоштовне» те або те — це... явища, за які доводиться платити: меншою кількістю і нижчою якістю їжі, нестачею житла, занепадом і міськими нетрями, чергами і корупцією. (с. 10)
* Капіталістичний лад завжди, без винятку і неодмінно в найефективніший спосіб забезпечує найнагальніші потреби добровільних споживачів, включно з поліцією та судами. (с. 13)

=== Етика та аргументація ===
* Соціалізм... не досягнув свого аргументованого кінця, поки ще може стверджувати — попри його економічні показники — що він представляє вищу мораль, що він справедливіший, має етично вищу основу. (с. 11–12)
* Той, хто наводить аргументи на користь чого завгодно... повинен, принаймні неявно, припускати дійсність норм власності, властивих капіталізму. Таким чином, заперечувати їхню дійсність... і виступати на користь соціалізму є самопротиріччям. (с. 12–13)

=== Природа держави ===
* Держава — що базується на оподаткуванні та примусовому членстві (громадянстві) — є втіленням соціалістичних ідей про власність. (с. 13)

== 2. Власність, договір, агресія, капіталізм, соціалізм ==

=== Власність як фундамент соціальних наук ===
* Поряд із поняттям діяльності власність є найголовнішою категорією в соціальних науках. Фактично, всі інші поняття... — агресія, договір, капіталізм і соціалізм — визначаються через власність... (с. 15)

* ...власність є нормативним поняттям — концепцією задля безконфліктної взаємодії шляхом встановлення взаємно обов’язкових правил поведінки (норм) щодо обмежених ресурсів. (с. 15)

=== Дефіцитність ресурсів ===
* Для того, щоб виникла концепція власності, має існувати дефіцит благ. Якби такого дефіциту не було... то не було б і потреби у власності. (с. 15)

* Функція прав власності полягає в тому, щоб уникнути таких можливих конфліктів за використання дефіцитних ресурсів шляхом закріплення прав виключного володіння. (с. 15)

=== Тіло як дефіцитний ресурс ===
* ...навіть якщо припустити, що ми живемо в Едемському саду... навіть і тоді неодмінно повинна була б еволюційно розвинутися концепція власності. Адже навіть за таких «ідеальних» обставин фізичне тіло кожної людини все одно залишалося б дефіцитним ресурсом... (с. 16)

* Насправді, поки людина діє... ця діяльність неодмінно передбачає вибір щодо використання тіла цієї людини. (с. 16)

=== Договір та агресія ===
* Договірні обміни... характеризуються тим, що досягається угода про використання обмежених ресурсів, яка ґрунтується на взаємній повазі та визнанні виключного контролю кожного з партнерів над своїм тілом. (с. 19)

* Агресією було б, якби людина намагалася задовольнити свої сексуальні або садистські бажання, зґвалтувавши або побивши тіло іншої людини, не маючи на це чітко вираженої згоди цієї людини. (с. 20)

* ...агресивна дія завжди і обов’язково передбачає, що людина, здійснюючи її, збільшує своє задоволення за рахунок зменшення задоволення іншої людини. (с. 20)

=== Природна теорія власності ===
* В основі природної теорії власності лежить ідея засновувати присвоєння виключного права власності на існуванні об’єктивного зв’язку між власником і належним йому майном, в існуванні якого можуть переконатися будь-які інші суб’єкти... (с. 20–21)

* Цей акт набуття раніше нікому не належних ресурсів називається «первинним привласненням». (с. 26)

=== Визначення капіталізму та соціалізму ===
* Суспільний лад, що ґрунтується на цій природній позиції щодо розподілу прав власності, є по суті й надалі називатиметься чистим капіталістичним. (с. 27)

* Якщо ця система змінюється... і запроваджується політика, яка надає право виключного контролю над дефіцитними засобами... особам або групам осіб, які не можуть вказати ні на акт попереднього користування... ні на договірні відносини... то це буде називатися (частковим) соціалізмом. (с. 27)

== 3. Соціалізм «російського зразка» ==

=== Визначення та сутність ===
* Цей «найбільш правильний соціалізм» є суспільним ладом, за якого засоби виробництва... є «націоналізованими», «соціалізованими», «усуспільненими». (с. 28)

* ...ніщо не змінилося. Існує стільки ж людей з такою ж кількістю різних інтересів, як і раніше... Різниця між капіталізмом і соціалізмом знову ж таки полягає в тому, як саме досягається координація, а не між хаосом і координацією, як це стверджує соціалістична риторика. (с. 33)

=== Ілюзія рівності та влади ===
* Проголошення всіх співвласниками всього вирішує проблему відмінностей у володінні власністю лише номінально. Воно не розв’язує справжню глибинну проблему: відмінності у повноваженнях контролю. (с. 31)

* У соціалізмі... повноваження тих, чия думка має перемогти, визначаються не попереднім використанням власності або договором, а політичними засобами. (с. 32)

=== Економічний розрахунок та марнотратство ===
* Оскільки засоби виробництва або не можна продати... для них не існує ринкових цін... опікун-виробник... більше не зможе правильно підрахувати фактичні грошові витрати... Неминучим наслідком цього є неправильний розподіл засобів виробництва, де двома сторонами однієї медалі є марнування одних ресурсів і дефіцит інших. (с. 37–38)

* ...нездатність опікуна продати засоби виробництва означає, що у нього з’являється стимул збільшувати свій приватний дохід за рахунок вартості капіталу... Відбудеться споживання («проїдання») і надмірне використання наявного капіталу. (с. 39)

=== Зміна людської особистості ===
* Люди стануть іншими особами з іншими навичками... вони просто забудуть, як [бути ініціативними], і їм довелося б вчитися заново — повільно, з великими душевними витратами. (с. 41)

* Щоб піднятися в ієрархії отримувачів доходу, стає неважливо... ефективно виробляти чи виконувати укладені договори. Натомість дедалі більшого значення набувають специфічні навички політика... демагогії та інтриг, обіцянок, хабарів та погроз. (с. 42)

* Для кар’єри чиновника не є перешкодою тупість, лінощі, марнотратство і байдужість, якщо він має великі політичні здібності; відповідно, саме такі люди зрештою будуть повсюдно опікуватися засобами виробництва. (с. 42)

=== Емпіричне підтвердження (Приклад двох Німеччин) ===
* У Східній Німеччині... було здійснено соціалізацію засобів виробництва... Різниця в результатах є вражаючою... гість із Заходу на Сході буває просто приголомшений, бо потрапляє у майже зовсім інший, зубожілий світ. (с. 44–45)

* Щоб утримати населення, йому [режиму Східної Німеччини] довелося побудувати систему... мури, колючий дріт, електрифіковані паркани... з єдиною метою — не дати своєму народові втекти від наслідків соціалізму російського типу. (с. 45–46)

== 4. Соціалізм соціал-демократичного зразка ==

=== Сутність та відмінність від марксизму ===
* У відповідь на російський та східноєвропейський досвід ці партії дедалі більше відмовлялися від ідеї усуспільнення виробництва і натомість робили дедалі більший наголос на ідеї оподаткування та вирівнювання доходів, а також... на вирівнюванні можливостей — буцімто справжніх наріжних каменях соціалізму. (с. 52–53)

* Соціал-демократичний соціалізм не забороняє приватну власність... Але... жоден власник засобів виробництва не володіє по праву всім доходом... частина доходу від виробництва по праву належить суспільству. (с. 54–55)

* Різниця між двома типами соціалізму [російським та соціал-демократичним] не має категоричного характеру. Радше це всього лише питання міри. (с. 56)

=== Економічні наслідки та оподаткування ===
* Соціалізм соціал-демократичного зразка... все одно неминуче призводить до скорочення інвестицій, а отже, і майбутнього багатства порівняно з капіталізмом. (с. 57)

* Будь-який перерозподіл податкових коштів — це передача їх від виробників грошових доходів... до людей, які виступають як не-виробники і не-одержувачі договірних доходів. (с. 58)

* Шляхом (підвищеного) оподаткування впроваджується в інституційну практику інша правова структура стимулів... це обов’язково призведе до зменшення обсягів виробництва благ/товарів з метою отримання грошового доходу. (с. 61)

=== Зміна особистості та політизація суспільства ===
* Зі зростанням рівня оподаткування та розширенням кола оподатковуваних доходів люди ставатимуть дедалі більш непомітними, одноманітними та посередніми, наскільки це можливо — принаймні у своїх публічних образах. (с. 65)

* За системи усуспільнених засобів виробництва... спостерігається відносно більший відхід від суспільного життя, пасивність і цинізм. З іншого боку, соціал-демократичний соціалізм... показує меншу відособленість приватного життя; натомість люди частіше беруть активну участь у політичній агітації. (с. 65–66)

=== Критика «рівності можливостей» ===
* Мета, що набуває дедалі більшого значення для соціал-демократії, полягає в досягненні рівності можливостей. Звичайно, якщо сприймати цю ідею буквально, то вона є абсурдною: неможливо урівняти можливості людини, яка живе в Альпах, і людини, яка мешкає на узбережжі моря. (с. 68–69)

* Що таке можливість, що робить можливість іншою чи однаковою... все це цілком суб’єктивні питання. Вони залежать від суб’єктивних оцінок... і тоді з’являється невичерпне джерело всіляких вимог щодо розподілу з найрізноманітніших причин для різних людей. (с. 69)

=== Емпіричні спостереження ===
* Той факт, що Сполучені Штати в цілому багатші за Західну Європу... можна пояснити меншим ступенем соціалізму... Англія, яка в XIX столітті була найбагатшою країною світу, донині опустилася на рівень... «країни, що недорозвивається». (с. 71)

* Саме офіційне поширення ідеї mehr Demokratie wagen («ризикнемо більшою демократією»)... призвело до нечуваного раніше рівня політизації... Немає такого питання, яке не є політичним — можна було почути дедалі частіше. (с. 74)

== 5. Соціалізм консервативного зразка ==

=== Історичне коріння та сутність ===
* ...консерватизм слід вважати ідеологічним спадкоємцем феодалізму. І як феодалізм слід характеризувати як аристократичний соціалізм... так і консерватизм має розглядатися як соціалізм буржуазного істеблішменту. (с. 86)

* Ідея консерватизму полягає в тому, щоб якомога повніше зупинити або уповільнити постійні зміни... і натомість відтворити впорядковану, стабільну соціальну систему, в якій кожен гарантовано залишається в тому становищі, яке йому відведено минулим. (с. 85)

* Консерватизм... призначає частину [доходу] суспільству теперішніх власників... таким чином, щоб зберігався старий відносний розподіл доходу і багатства. (с. 88)

=== Економічні наслідки: «заморожування» економіки ===
* Консервативна мета збереження існуючих цінностей... може бути досягнута лише за рахунок загального відносного зменшення повної цінності як новостворених, так і старих благ... тобто зменшення суспільного багатства. (с. 90)

* Консерватизм усуває або зменшує стимули... щось робити з цінністю поточної власності та пристосовуватися до змін попиту. Зменшуються стимули усвідомлювати та передбачати зміни... оскільки можливі вигоди від такої поведінки більше не можна приватно привласнити. (с. 90)

* ...власність стає свого роду привілеєм. У природному суспільстві всі власники змушені адаптуватися до змін у попиті... що, звісно, робить суспільство біднішим, ніж воно могло б бути. (с. 90)

=== Методи консервативного втручання ===
* '''Контроль цін''': Запровадження тотального контролю над цінами означає, що система виробництва стає повністю незалежною від уподобань споживачів... Порядок і стабільність існують лише позірно; насправді вони є засобом створення хаосу і свавілля в розподілі ресурсів. (с. 99)

* '''Регулювання''': Консерватизм віддає перевагу регулюванню як засобу запобігання або уповільнення інновацій та спричинених ними соціальних змін. (с. 99)

* '''Патерналізм''': Консерватизм не лише калічить розвиток продуктивних талантів людини; під назвою «патерналізм» він також прагне заморозити поведінку людей у ролях ізольованих споживачів... пригнічуючи або придушуючи їхній талант розвивати споживчий спосіб життя. (с. 103)

=== Соціальна психологія та «розділяй і пануй» ===
* Консерватизм надає особливі переваги заможним серед групи не-виробників і особливо шкодить інтересам незаможних серед продуктивної верстви населення. (с. 92)

* Різниця між консерватизмом і соціал-демократичним соціалізмом полягає виключно в тому, що вони апелюють до різних людей... Соціал-демократичний соціалізм прагне дати власність тим, хто її не має, а консервативний соціалізм — тим, хто її колись мав. (с. 91)

=== Історичні приклади та фашизм ===
* Найлютішим ворогом фашизму і нацизму був не соціалізм як такий, а лібералізм. Звісно, обидва зневажали соціалізм марксистів... але фашизм і нацизм обіцяли зберегти чинні порядки. (с. 107–108)

* Для досягнення цієї мети фашизм і нацизм зробили саме те, що передбачає їхня класифікація як консервативно-соціалістичних: вони створили жорстко контрольовану і регульовану економіку... право визначати способи використання цієї «власності» було майже повністю узурповане політичними інституціями. (с. 108)</text>
      <sha1>7mfnf7zd1dwko4eyfmqusnjwtmuetgv</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159418</id>
      <parentid>159417</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T17:34:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <origin>159418</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="31876" sha1="lqmbglzl32svwcgorpoz84fnftn2rks" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Теорія соціалізму і капіталізму}}
'''«Теорія соціалізму і капіталізму»''' ({{lang-en|A Theory of Socialism and Capitalism}}) — одна з ключових праць німецько-американського економіста та філософа [[Ганс-Герман Гоппе|Ганса-Германа Хоппе]], вперше опублікована у 1989 році.

У книзі автор подає системний аналіз соціалізму не просто як економічної моделі, а як «інституціоналізованої агресії проти [[Власність|приватної власності]]». Хоппе розробляє унікальну типологію соціалістичних систем (від «російського зразка» до соціал-демократії) та обґрунтовує етичну перевагу капіталізму через власну концепцію — [[w:Етика аргументації|етику аргументації]]. Праця відома своїм безкомпромісним захистом [[w:Анархо-капіталізм|анархо-капіталізму]] та критикою держави як «паразитичної інституції».

Українське видання книги побачило світ у 2024 році (видавництво [[w:WellBooks|WellBooks]]).
{{Докладніше|w:Теорія соціалізму і капіталізму}}

== 1. Вступ ==

=== Теорія та методологія ===
* Без такої теорії політична економія та філософія є лише блуканням у темряві, продукуванням у кращому випадку довільних висновків щодо можливих причин того чи іншого ладу або ж про перевагу одного над іншим. (с. 8)

=== Визначення капіталізму та соціалізму ===
* Соціалізм... повинен розглядатися як інституціоналізоване втручання у приватну власність або агресія проти власності та претензія на неї. (с. 8)
* Капіталізм є суспільним ладом, що ґрунтується на чіткому визнанні приватної власності та неагресивних, договірних обмінах між її власниками. (с. 8)
* Суспільства не бувають просто капіталістичними чи соціалістичними. Насправді всі суспільства є, тією чи іншою мірою, соціалістичними. (с. 8)

=== Економічні наслідки ===
* Що більш соціалістичною є країна, то більш ускладнюються процеси виробництва нового і збереження старого багатства і тим біднішою країна залишається або стає. (с. 8–9)
* Позитивні ефекти соціалістичної політики, як-от «дешеві продукти харчування», «низька квартплата», «безкоштовне» те або те — це... явища, за які доводиться платити: меншою кількістю і нижчою якістю їжі, нестачею житла, занепадом і міськими нетрями, чергами і корупцією. (с. 10)
* Капіталістичний лад завжди, без винятку і неодмінно в найефективніший спосіб забезпечує найнагальніші потреби добровільних споживачів, включно з поліцією та судами. (с. 13)

=== Етика та аргументація ===
* Соціалізм... не досягнув свого аргументованого кінця, поки ще може стверджувати — попри його економічні показники — що він представляє вищу мораль, що він справедливіший, має етично вищу основу. (с. 11–12)
* Той, хто наводить аргументи на користь чого завгодно... повинен, принаймні неявно, припускати дійсність норм власності, властивих капіталізму. Таким чином, заперечувати їхню дійсність... і виступати на користь соціалізму є самопротиріччям. (с. 12–13)

=== Природа держави ===
* Держава — що базується на оподаткуванні та примусовому членстві (громадянстві) — є втіленням соціалістичних ідей про власність. (с. 13)

== 2. Власність, договір, агресія, капіталізм, соціалізм ==

=== Власність як фундамент соціальних наук ===
* Поряд із поняттям діяльності власність є найголовнішою категорією в соціальних науках. Фактично, всі інші поняття... — агресія, договір, капіталізм і соціалізм — визначаються через власність... (с. 15)

* ...власність є нормативним поняттям — концепцією задля безконфліктної взаємодії шляхом встановлення взаємно обов’язкових правил поведінки (норм) щодо обмежених ресурсів. (с. 15)

=== Дефіцитність ресурсів ===
* Для того, щоб виникла концепція власності, має існувати дефіцит благ. Якби такого дефіциту не було... то не було б і потреби у власності. (с. 15)

* Функція прав власності полягає в тому, щоб уникнути таких можливих конфліктів за використання дефіцитних ресурсів шляхом закріплення прав виключного володіння. (с. 15)

=== Тіло як дефіцитний ресурс ===
* ...навіть якщо припустити, що ми живемо в Едемському саду... навіть і тоді неодмінно повинна була б еволюційно розвинутися концепція власності. Адже навіть за таких «ідеальних» обставин фізичне тіло кожної людини все одно залишалося б дефіцитним ресурсом... (с. 16)

* Насправді, поки людина діє... ця діяльність неодмінно передбачає вибір щодо використання тіла цієї людини. (с. 16)

=== Договір та агресія ===
* Договірні обміни... характеризуються тим, що досягається угода про використання обмежених ресурсів, яка ґрунтується на взаємній повазі та визнанні виключного контролю кожного з партнерів над своїм тілом. (с. 19)

* Агресією було б, якби людина намагалася задовольнити свої сексуальні або садистські бажання, зґвалтувавши або побивши тіло іншої людини, не маючи на це чітко вираженої згоди цієї людини. (с. 20)

* ...агресивна дія завжди і обов’язково передбачає, що людина, здійснюючи її, збільшує своє задоволення за рахунок зменшення задоволення іншої людини. (с. 20)

=== Природна теорія власності ===
* В основі природної теорії власності лежить ідея засновувати присвоєння виключного права власності на існуванні об’єктивного зв’язку між власником і належним йому майном, в існуванні якого можуть переконатися будь-які інші суб’єкти... (с. 20–21)

* Цей акт набуття раніше нікому не належних ресурсів називається «первинним привласненням». (с. 26)

=== Визначення капіталізму та соціалізму ===
* Суспільний лад, що ґрунтується на цій природній позиції щодо розподілу прав власності, є по суті й надалі називатиметься чистим капіталістичним. (с. 27)

* Якщо ця система змінюється... і запроваджується політика, яка надає право виключного контролю над дефіцитними засобами... особам або групам осіб, які не можуть вказати ні на акт попереднього користування... ні на договірні відносини... то це буде називатися (частковим) соціалізмом. (с. 27)

== 3. Соціалізм «російського зразка» ==

=== Визначення та сутність ===
* Цей «найбільш правильний соціалізм» є суспільним ладом, за якого засоби виробництва... є «націоналізованими», «соціалізованими», «усуспільненими». (с. 28)

* ...ніщо не змінилося. Існує стільки ж людей з такою ж кількістю різних інтересів, як і раніше... Різниця між капіталізмом і соціалізмом знову ж таки полягає в тому, як саме досягається координація, а не між хаосом і координацією, як це стверджує соціалістична риторика. (с. 33)

=== Ілюзія рівності та влади ===
* Проголошення всіх співвласниками всього вирішує проблему відмінностей у володінні власністю лише номінально. Воно не розв’язує справжню глибинну проблему: відмінності у повноваженнях контролю. (с. 31)

* У соціалізмі... повноваження тих, чия думка має перемогти, визначаються не попереднім використанням власності або договором, а політичними засобами. (с. 32)

=== Економічний розрахунок та марнотратство ===
* Оскільки засоби виробництва або не можна продати... для них не існує ринкових цін... опікун-виробник... більше не зможе правильно підрахувати фактичні грошові витрати... Неминучим наслідком цього є неправильний розподіл засобів виробництва, де двома сторонами однієї медалі є марнування одних ресурсів і дефіцит інших. (с. 37–38)

* ...нездатність опікуна продати засоби виробництва означає, що у нього з’являється стимул збільшувати свій приватний дохід за рахунок вартості капіталу... Відбудеться споживання («проїдання») і надмірне використання наявного капіталу. (с. 39)

=== Зміна людської особистості ===
* Люди стануть іншими особами з іншими навичками... вони просто забудуть, як [бути ініціативними], і їм довелося б вчитися заново — повільно, з великими душевними витратами. (с. 41)

* Щоб піднятися в ієрархії отримувачів доходу, стає неважливо... ефективно виробляти чи виконувати укладені договори. Натомість дедалі більшого значення набувають специфічні навички політика... демагогії та інтриг, обіцянок, хабарів та погроз. (с. 42)

* Для кар’єри чиновника не є перешкодою тупість, лінощі, марнотратство і байдужість, якщо він має великі політичні здібності; відповідно, саме такі люди зрештою будуть повсюдно опікуватися засобами виробництва. (с. 42)

=== Емпіричне підтвердження (Приклад двох Німеччин) ===
* У Східній Німеччині... було здійснено соціалізацію засобів виробництва... Різниця в результатах є вражаючою... гість із Заходу на Сході буває просто приголомшений, бо потрапляє у майже зовсім інший, зубожілий світ. (с. 44–45)

* Щоб утримати населення, йому [режиму Східної Німеччини] довелося побудувати систему... мури, колючий дріт, електрифіковані паркани... з єдиною метою — не дати своєму народові втекти від наслідків соціалізму російського типу. (с. 45–46)

== 4. Соціалізм соціал-демократичного зразка ==

=== Сутність та відмінність від марксизму ===
* У відповідь на російський та східноєвропейський досвід ці партії дедалі більше відмовлялися від ідеї усуспільнення виробництва і натомість робили дедалі більший наголос на ідеї оподаткування та вирівнювання доходів, а також... на вирівнюванні можливостей — буцімто справжніх наріжних каменях соціалізму. (с. 52–53)

* Соціал-демократичний соціалізм не забороняє приватну власність... Але... жоден власник засобів виробництва не володіє по праву всім доходом... частина доходу від виробництва по праву належить суспільству. (с. 54–55)

* Різниця між двома типами соціалізму [російським та соціал-демократичним] не має категоричного характеру. Радше це всього лише питання міри. (с. 56)

=== Економічні наслідки та оподаткування ===
* Соціалізм соціал-демократичного зразка... все одно неминуче призводить до скорочення інвестицій, а отже, і майбутнього багатства порівняно з капіталізмом. (с. 57)

* Будь-який перерозподіл податкових коштів — це передача їх від виробників грошових доходів... до людей, які виступають як не-виробники і не-одержувачі договірних доходів. (с. 58)

* Шляхом (підвищеного) оподаткування впроваджується в інституційну практику інша правова структура стимулів... це обов’язково призведе до зменшення обсягів виробництва благ/товарів з метою отримання грошового доходу. (с. 61)

=== Зміна особистості та політизація суспільства ===
* Зі зростанням рівня оподаткування та розширенням кола оподатковуваних доходів люди ставатимуть дедалі більш непомітними, одноманітними та посередніми, наскільки це можливо — принаймні у своїх публічних образах. (с. 65)

* За системи усуспільнених засобів виробництва... спостерігається відносно більший відхід від суспільного життя, пасивність і цинізм. З іншого боку, соціал-демократичний соціалізм... показує меншу відособленість приватного життя; натомість люди частіше беруть активну участь у політичній агітації. (с. 65–66)

=== Критика «рівності можливостей» ===
* Мета, що набуває дедалі більшого значення для соціал-демократії, полягає в досягненні рівності можливостей. Звичайно, якщо сприймати цю ідею буквально, то вона є абсурдною: неможливо урівняти можливості людини, яка живе в Альпах, і людини, яка мешкає на узбережжі моря. (с. 68–69)

* Що таке можливість, що робить можливість іншою чи однаковою... все це цілком суб’єктивні питання. Вони залежать від суб’єктивних оцінок... і тоді з’являється невичерпне джерело всіляких вимог щодо розподілу з найрізноманітніших причин для різних людей. (с. 69)

=== Емпіричні спостереження ===
* Той факт, що Сполучені Штати в цілому багатші за Західну Європу... можна пояснити меншим ступенем соціалізму... Англія, яка в XIX столітті була найбагатшою країною світу, донині опустилася на рівень... «країни, що недорозвивається». (с. 71)

* Саме офіційне поширення ідеї mehr Demokratie wagen («ризикнемо більшою демократією»)... призвело до нечуваного раніше рівня політизації... Немає такого питання, яке не є політичним — можна було почути дедалі частіше. (с. 74)

== 5. Соціалізм консервативного зразка ==

=== Історичне коріння та сутність ===
* ...консерватизм слід вважати ідеологічним спадкоємцем феодалізму. І як феодалізм слід характеризувати як аристократичний соціалізм... так і консерватизм має розглядатися як соціалізм буржуазного істеблішменту. (с. 86)

* Ідея консерватизму полягає в тому, щоб якомога повніше зупинити або уповільнити постійні зміни... і натомість відтворити впорядковану, стабільну соціальну систему, в якій кожен гарантовано залишається в тому становищі, яке йому відведено минулим. (с. 85)

* Консерватизм... призначає частину [доходу] суспільству теперішніх власників... таким чином, щоб зберігався старий відносний розподіл доходу і багатства. (с. 88)

=== Економічні наслідки: «заморожування» економіки ===
* Консервативна мета збереження існуючих цінностей... може бути досягнута лише за рахунок загального відносного зменшення повної цінності як новостворених, так і старих благ... тобто зменшення суспільного багатства. (с. 90)

* Консерватизм усуває або зменшує стимули... щось робити з цінністю поточної власності та пристосовуватися до змін попиту. Зменшуються стимули усвідомлювати та передбачати зміни... оскільки можливі вигоди від такої поведінки більше не можна приватно привласнити. (с. 90)

* ...власність стає свого роду привілеєм. У природному суспільстві всі власники змушені адаптуватися до змін у попиті... що, звісно, робить суспільство біднішим, ніж воно могло б бути. (с. 90)

=== Методи консервативного втручання ===
* '''Контроль цін''': Запровадження тотального контролю над цінами означає, що система виробництва стає повністю незалежною від уподобань споживачів... Порядок і стабільність існують лише позірно; насправді вони є засобом створення хаосу і свавілля в розподілі ресурсів. (с. 99)

* '''Регулювання''': Консерватизм віддає перевагу регулюванню як засобу запобігання або уповільнення інновацій та спричинених ними соціальних змін. (с. 99)

* '''Патерналізм''': Консерватизм не лише калічить розвиток продуктивних талантів людини; під назвою «патерналізм» він також прагне заморозити поведінку людей у ролях ізольованих споживачів... пригнічуючи або придушуючи їхній талант розвивати споживчий спосіб життя. (с. 103)

=== Соціальна психологія та «розділяй і пануй» ===
* Консерватизм надає особливі переваги заможним серед групи не-виробників і особливо шкодить інтересам незаможних серед продуктивної верстви населення. (с. 92)

* Різниця між консерватизмом і соціал-демократичним соціалізмом полягає виключно в тому, що вони апелюють до різних людей... Соціал-демократичний соціалізм прагне дати власність тим, хто її не має, а консервативний соціалізм — тим, хто її колись мав. (с. 91)

=== Історичні приклади та фашизм ===
* Найлютішим ворогом фашизму і нацизму був не соціалізм як такий, а лібералізм. Звісно, обидва зневажали соціалізм марксистів... але фашизм і нацизм обіцяли зберегти чинні порядки. (с. 107–108)

* Для досягнення цієї мети фашизм і нацизм зробили саме те, що передбачає їхня класифікація як консервативно-соціалістичних: вони створили жорстко контрольовану і регульовану економіку... право визначати способи використання цієї «власності» було майже повністю узурповане політичними інституціями. (с. 108)

== 6. Соціалізм як соціальна інженерія ==

=== Визначення та методологічне коріння ===
* Після об’єднання своїх сил з емпіризмом або позитивізмом... соціалізм перетворився на те, що ми відтепер називатимемо «соціал-інженерним соціалізмoм». (с. 111–112)

* Ідеологія «ситуаційної соціальної інженерії»... стала чимось на зразок спільної позиції «поміркованих» у всіх політичних партіях, і видається, що лише доктринери з обох боків не поділяють її. (с. 112)

=== Емпіризм як «щит» для соціалізму ===
* Від емпіризму-позитивізму... вимагається пояснити, чому всі наведені нами досі аргументи не виявилися вирішальними... він мусить запропонувати доказовий шлях для уникнення висновків, яких дійшли ми. (с. 112–113)

* ...тільки-но ідея формулювання принципової аргументації за чи проти соціалізму відкидається як марна і непродумана... соціалізм негайно стає стійким проти будь-якої рішучої критики, оскільки кожну поразку завжди можна пояснити якимось поки що неконтрольованим втручанням перемінливих чинників. (с. 116)

* Досвід говорить нам лише про те, що певна схема соціалістичної політики не досягла мети виробництва більшого багатства; але він ніколи не може сказати нам, чи не дасть якісь інші результати дещо інша схема... (с. 118)

=== Апріорні засади діяльності (Праксеологія) ===
* Якщо людина здатна вчитися на досвіді... то вона не може знати в будь-який момент часу, що саме вона знатиме пізніше і як діятиме на основі цього знання... Твердження, що можна передбачити майбутній стан свого та/або чужого знання... містить у собі суперечність. (с. 129)

* Всі ці категорії: цінності, цілі, засоби, вибір, надання переваги, витрати, прибутки і збитки — закладені в концепції дії. Жодна з них не є похідною від досвіду. (с. 135)

* ...досвід не перемагає логіку, а радше навпаки. Логіка вдосконалює і коригує досвід, підказує: що можна переживати в досвіді насправді, а що є наслідком затьмареного розуму. (с. 138)

=== Практика «соціальної інженерії» та її наслідки ===
* ...спільнота соціальних інженерів має право в односторонньому порядку визначати, що є або не є бажаним результатом, і таким чином обмежувати права власності природних власників. (с. 138–139)

* ...немає майже нічого, навіть найбезглуздішого, чого б деякі соціальні інженери не хотіли б випробувати на своїх співгромадянах — вони вважають їх лише набором змінних, якими можна технічно маніпулювати, пішаками на шаховій дошці. (с. 139)

* Логіка підказує, що це [мінімальна зарплата] означає обмеження прав власності як роботодавців, так і працівників... Наслідком цього є і має бути безробіття. (с. 140)

* Вважати внаслідок хибної емпіричної методології, що все це спершу треба випробувати... це не просто наукова нісенітниця; як і всі дії, що ґрунтуються на непродуманих інтелектуальних засадах, це ще й надзвичайно дорого коштує суспільству. (с. 140–141)

* ...проблема, яку хотіли вирішити соціальні інженерії [через контроль орендної плати]... стала набагато гіршою, ніж раніше, і загальний рівень життя у відносному вимірі знизився. Знову ж таки, все це могло бути відомо апріорі. (с. 142)</text>
      <sha1>lqmbglzl32svwcgorpoz84fnftn2rks</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159419</id>
      <parentid>159418</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T17:37:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <origin>159419</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="36841" sha1="dsf1bz4za8pu4y4jxg8yd6233173mdp" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Теорія соціалізму і капіталізму}}
'''«Теорія соціалізму і капіталізму»''' ({{lang-en|A Theory of Socialism and Capitalism}}) — одна з ключових праць німецько-американського економіста та філософа [[Ганс-Герман Гоппе|Ганса-Германа Хоппе]], вперше опублікована у 1989 році.

У книзі автор подає системний аналіз соціалізму не просто як економічної моделі, а як «інституціоналізованої агресії проти [[Власність|приватної власності]]». Хоппе розробляє унікальну типологію соціалістичних систем (від «російського зразка» до соціал-демократії) та обґрунтовує етичну перевагу капіталізму через власну концепцію — [[w:Етика аргументації|етику аргументації]]. Праця відома своїм безкомпромісним захистом [[w:Анархо-капіталізм|анархо-капіталізму]] та критикою держави як «паразитичної інституції».

Українське видання книги побачило світ у 2024 році (видавництво [[w:WellBooks|WellBooks]]).
{{Докладніше|w:Теорія соціалізму і капіталізму}}

== 1. Вступ ==

=== Теорія та методологія ===
* Без такої теорії політична економія та філософія є лише блуканням у темряві, продукуванням у кращому випадку довільних висновків щодо можливих причин того чи іншого ладу або ж про перевагу одного над іншим. (с. 8)

=== Визначення капіталізму та соціалізму ===
* Соціалізм... повинен розглядатися як інституціоналізоване втручання у приватну власність або агресія проти власності та претензія на неї. (с. 8)
* Капіталізм є суспільним ладом, що ґрунтується на чіткому визнанні приватної власності та неагресивних, договірних обмінах між її власниками. (с. 8)
* Суспільства не бувають просто капіталістичними чи соціалістичними. Насправді всі суспільства є, тією чи іншою мірою, соціалістичними. (с. 8)

=== Економічні наслідки ===
* Що більш соціалістичною є країна, то більш ускладнюються процеси виробництва нового і збереження старого багатства і тим біднішою країна залишається або стає. (с. 8–9)
* Позитивні ефекти соціалістичної політики, як-от «дешеві продукти харчування», «низька квартплата», «безкоштовне» те або те — це... явища, за які доводиться платити: меншою кількістю і нижчою якістю їжі, нестачею житла, занепадом і міськими нетрями, чергами і корупцією. (с. 10)
* Капіталістичний лад завжди, без винятку і неодмінно в найефективніший спосіб забезпечує найнагальніші потреби добровільних споживачів, включно з поліцією та судами. (с. 13)

=== Етика та аргументація ===
* Соціалізм... не досягнув свого аргументованого кінця, поки ще може стверджувати — попри його економічні показники — що він представляє вищу мораль, що він справедливіший, має етично вищу основу. (с. 11–12)
* Той, хто наводить аргументи на користь чого завгодно... повинен, принаймні неявно, припускати дійсність норм власності, властивих капіталізму. Таким чином, заперечувати їхню дійсність... і виступати на користь соціалізму є самопротиріччям. (с. 12–13)

=== Природа держави ===
* Держава — що базується на оподаткуванні та примусовому членстві (громадянстві) — є втіленням соціалістичних ідей про власність. (с. 13)

== 2. Власність, договір, агресія, капіталізм, соціалізм ==

=== Власність як фундамент соціальних наук ===
* Поряд із поняттям діяльності власність є найголовнішою категорією в соціальних науках. Фактично, всі інші поняття... — агресія, договір, капіталізм і соціалізм — визначаються через власність... (с. 15)

* ...власність є нормативним поняттям — концепцією задля безконфліктної взаємодії шляхом встановлення взаємно обов’язкових правил поведінки (норм) щодо обмежених ресурсів. (с. 15)

=== Дефіцитність ресурсів ===
* Для того, щоб виникла концепція власності, має існувати дефіцит благ. Якби такого дефіциту не було... то не було б і потреби у власності. (с. 15)

* Функція прав власності полягає в тому, щоб уникнути таких можливих конфліктів за використання дефіцитних ресурсів шляхом закріплення прав виключного володіння. (с. 15)

=== Тіло як дефіцитний ресурс ===
* ...навіть якщо припустити, що ми живемо в Едемському саду... навіть і тоді неодмінно повинна була б еволюційно розвинутися концепція власності. Адже навіть за таких «ідеальних» обставин фізичне тіло кожної людини все одно залишалося б дефіцитним ресурсом... (с. 16)

* Насправді, поки людина діє... ця діяльність неодмінно передбачає вибір щодо використання тіла цієї людини. (с. 16)

=== Договір та агресія ===
* Договірні обміни... характеризуються тим, що досягається угода про використання обмежених ресурсів, яка ґрунтується на взаємній повазі та визнанні виключного контролю кожного з партнерів над своїм тілом. (с. 19)

* Агресією було б, якби людина намагалася задовольнити свої сексуальні або садистські бажання, зґвалтувавши або побивши тіло іншої людини, не маючи на це чітко вираженої згоди цієї людини. (с. 20)

* ...агресивна дія завжди і обов’язково передбачає, що людина, здійснюючи її, збільшує своє задоволення за рахунок зменшення задоволення іншої людини. (с. 20)

=== Природна теорія власності ===
* В основі природної теорії власності лежить ідея засновувати присвоєння виключного права власності на існуванні об’єктивного зв’язку між власником і належним йому майном, в існуванні якого можуть переконатися будь-які інші суб’єкти... (с. 20–21)

* Цей акт набуття раніше нікому не належних ресурсів називається «первинним привласненням». (с. 26)

=== Визначення капіталізму та соціалізму ===
* Суспільний лад, що ґрунтується на цій природній позиції щодо розподілу прав власності, є по суті й надалі називатиметься чистим капіталістичним. (с. 27)

* Якщо ця система змінюється... і запроваджується політика, яка надає право виключного контролю над дефіцитними засобами... особам або групам осіб, які не можуть вказати ні на акт попереднього користування... ні на договірні відносини... то це буде називатися (частковим) соціалізмом. (с. 27)

== 3. Соціалізм «російського зразка» ==

=== Визначення та сутність ===
* Цей «найбільш правильний соціалізм» є суспільним ладом, за якого засоби виробництва... є «націоналізованими», «соціалізованими», «усуспільненими». (с. 28)

* ...ніщо не змінилося. Існує стільки ж людей з такою ж кількістю різних інтересів, як і раніше... Різниця між капіталізмом і соціалізмом знову ж таки полягає в тому, як саме досягається координація, а не між хаосом і координацією, як це стверджує соціалістична риторика. (с. 33)

=== Ілюзія рівності та влади ===
* Проголошення всіх співвласниками всього вирішує проблему відмінностей у володінні власністю лише номінально. Воно не розв’язує справжню глибинну проблему: відмінності у повноваженнях контролю. (с. 31)

* У соціалізмі... повноваження тих, чия думка має перемогти, визначаються не попереднім використанням власності або договором, а політичними засобами. (с. 32)

=== Економічний розрахунок та марнотратство ===
* Оскільки засоби виробництва або не можна продати... для них не існує ринкових цін... опікун-виробник... більше не зможе правильно підрахувати фактичні грошові витрати... Неминучим наслідком цього є неправильний розподіл засобів виробництва, де двома сторонами однієї медалі є марнування одних ресурсів і дефіцит інших. (с. 37–38)

* ...нездатність опікуна продати засоби виробництва означає, що у нього з’являється стимул збільшувати свій приватний дохід за рахунок вартості капіталу... Відбудеться споживання («проїдання») і надмірне використання наявного капіталу. (с. 39)

=== Зміна людської особистості ===
* Люди стануть іншими особами з іншими навичками... вони просто забудуть, як [бути ініціативними], і їм довелося б вчитися заново — повільно, з великими душевними витратами. (с. 41)

* Щоб піднятися в ієрархії отримувачів доходу, стає неважливо... ефективно виробляти чи виконувати укладені договори. Натомість дедалі більшого значення набувають специфічні навички політика... демагогії та інтриг, обіцянок, хабарів та погроз. (с. 42)

* Для кар’єри чиновника не є перешкодою тупість, лінощі, марнотратство і байдужість, якщо він має великі політичні здібності; відповідно, саме такі люди зрештою будуть повсюдно опікуватися засобами виробництва. (с. 42)

=== Емпіричне підтвердження (Приклад двох Німеччин) ===
* У Східній Німеччині... було здійснено соціалізацію засобів виробництва... Різниця в результатах є вражаючою... гість із Заходу на Сході буває просто приголомшений, бо потрапляє у майже зовсім інший, зубожілий світ. (с. 44–45)

* Щоб утримати населення, йому [режиму Східної Німеччини] довелося побудувати систему... мури, колючий дріт, електрифіковані паркани... з єдиною метою — не дати своєму народові втекти від наслідків соціалізму російського типу. (с. 45–46)

== 4. Соціалізм соціал-демократичного зразка ==

=== Сутність та відмінність від марксизму ===
* У відповідь на російський та східноєвропейський досвід ці партії дедалі більше відмовлялися від ідеї усуспільнення виробництва і натомість робили дедалі більший наголос на ідеї оподаткування та вирівнювання доходів, а також... на вирівнюванні можливостей — буцімто справжніх наріжних каменях соціалізму. (с. 52–53)

* Соціал-демократичний соціалізм не забороняє приватну власність... Але... жоден власник засобів виробництва не володіє по праву всім доходом... частина доходу від виробництва по праву належить суспільству. (с. 54–55)

* Різниця між двома типами соціалізму [російським та соціал-демократичним] не має категоричного характеру. Радше це всього лише питання міри. (с. 56)

=== Економічні наслідки та оподаткування ===
* Соціалізм соціал-демократичного зразка... все одно неминуче призводить до скорочення інвестицій, а отже, і майбутнього багатства порівняно з капіталізмом. (с. 57)

* Будь-який перерозподіл податкових коштів — це передача їх від виробників грошових доходів... до людей, які виступають як не-виробники і не-одержувачі договірних доходів. (с. 58)

* Шляхом (підвищеного) оподаткування впроваджується в інституційну практику інша правова структура стимулів... це обов’язково призведе до зменшення обсягів виробництва благ/товарів з метою отримання грошового доходу. (с. 61)

=== Зміна особистості та політизація суспільства ===
* Зі зростанням рівня оподаткування та розширенням кола оподатковуваних доходів люди ставатимуть дедалі більш непомітними, одноманітними та посередніми, наскільки це можливо — принаймні у своїх публічних образах. (с. 65)

* За системи усуспільнених засобів виробництва... спостерігається відносно більший відхід від суспільного життя, пасивність і цинізм. З іншого боку, соціал-демократичний соціалізм... показує меншу відособленість приватного життя; натомість люди частіше беруть активну участь у політичній агітації. (с. 65–66)

=== Критика «рівності можливостей» ===
* Мета, що набуває дедалі більшого значення для соціал-демократії, полягає в досягненні рівності можливостей. Звичайно, якщо сприймати цю ідею буквально, то вона є абсурдною: неможливо урівняти можливості людини, яка живе в Альпах, і людини, яка мешкає на узбережжі моря. (с. 68–69)

* Що таке можливість, що робить можливість іншою чи однаковою... все це цілком суб’єктивні питання. Вони залежать від суб’єктивних оцінок... і тоді з’являється невичерпне джерело всіляких вимог щодо розподілу з найрізноманітніших причин для різних людей. (с. 69)

=== Емпіричні спостереження ===
* Той факт, що Сполучені Штати в цілому багатші за Західну Європу... можна пояснити меншим ступенем соціалізму... Англія, яка в XIX столітті була найбагатшою країною світу, донині опустилася на рівень... «країни, що недорозвивається». (с. 71)

* Саме офіційне поширення ідеї mehr Demokratie wagen («ризикнемо більшою демократією»)... призвело до нечуваного раніше рівня політизації... Немає такого питання, яке не є політичним — можна було почути дедалі частіше. (с. 74)

== 5. Соціалізм консервативного зразка ==

=== Історичне коріння та сутність ===
* ...консерватизм слід вважати ідеологічним спадкоємцем феодалізму. І як феодалізм слід характеризувати як аристократичний соціалізм... так і консерватизм має розглядатися як соціалізм буржуазного істеблішменту. (с. 86)

* Ідея консерватизму полягає в тому, щоб якомога повніше зупинити або уповільнити постійні зміни... і натомість відтворити впорядковану, стабільну соціальну систему, в якій кожен гарантовано залишається в тому становищі, яке йому відведено минулим. (с. 85)

* Консерватизм... призначає частину [доходу] суспільству теперішніх власників... таким чином, щоб зберігався старий відносний розподіл доходу і багатства. (с. 88)

=== Економічні наслідки: «заморожування» економіки ===
* Консервативна мета збереження існуючих цінностей... може бути досягнута лише за рахунок загального відносного зменшення повної цінності як новостворених, так і старих благ... тобто зменшення суспільного багатства. (с. 90)

* Консерватизм усуває або зменшує стимули... щось робити з цінністю поточної власності та пристосовуватися до змін попиту. Зменшуються стимули усвідомлювати та передбачати зміни... оскільки можливі вигоди від такої поведінки більше не можна приватно привласнити. (с. 90)

* ...власність стає свого роду привілеєм. У природному суспільстві всі власники змушені адаптуватися до змін у попиті... що, звісно, робить суспільство біднішим, ніж воно могло б бути. (с. 90)

=== Методи консервативного втручання ===
* '''Контроль цін''': Запровадження тотального контролю над цінами означає, що система виробництва стає повністю незалежною від уподобань споживачів... Порядок і стабільність існують лише позірно; насправді вони є засобом створення хаосу і свавілля в розподілі ресурсів. (с. 99)

* '''Регулювання''': Консерватизм віддає перевагу регулюванню як засобу запобігання або уповільнення інновацій та спричинених ними соціальних змін. (с. 99)

* '''Патерналізм''': Консерватизм не лише калічить розвиток продуктивних талантів людини; під назвою «патерналізм» він також прагне заморозити поведінку людей у ролях ізольованих споживачів... пригнічуючи або придушуючи їхній талант розвивати споживчий спосіб життя. (с. 103)

=== Соціальна психологія та «розділяй і пануй» ===
* Консерватизм надає особливі переваги заможним серед групи не-виробників і особливо шкодить інтересам незаможних серед продуктивної верстви населення. (с. 92)

* Різниця між консерватизмом і соціал-демократичним соціалізмом полягає виключно в тому, що вони апелюють до різних людей... Соціал-демократичний соціалізм прагне дати власність тим, хто її не має, а консервативний соціалізм — тим, хто її колись мав. (с. 91)

=== Історичні приклади та фашизм ===
* Найлютішим ворогом фашизму і нацизму був не соціалізм як такий, а лібералізм. Звісно, обидва зневажали соціалізм марксистів... але фашизм і нацизм обіцяли зберегти чинні порядки. (с. 107–108)

* Для досягнення цієї мети фашизм і нацизм зробили саме те, що передбачає їхня класифікація як консервативно-соціалістичних: вони створили жорстко контрольовану і регульовану економіку... право визначати способи використання цієї «власності» було майже повністю узурповане політичними інституціями. (с. 108)

== 6. Соціалізм як соціальна інженерія ==

=== Визначення та методологічне коріння ===
* Після об’єднання своїх сил з емпіризмом або позитивізмом... соціалізм перетворився на те, що ми відтепер називатимемо «соціал-інженерним соціалізмoм». (с. 111–112)

* Ідеологія «ситуаційної соціальної інженерії»... стала чимось на зразок спільної позиції «поміркованих» у всіх політичних партіях, і видається, що лише доктринери з обох боків не поділяють її. (с. 112)

=== Емпіризм як «щит» для соціалізму ===
* Від емпіризму-позитивізму... вимагається пояснити, чому всі наведені нами досі аргументи не виявилися вирішальними... він мусить запропонувати доказовий шлях для уникнення висновків, яких дійшли ми. (с. 112–113)

* ...тільки-но ідея формулювання принципової аргументації за чи проти соціалізму відкидається як марна і непродумана... соціалізм негайно стає стійким проти будь-якої рішучої критики, оскільки кожну поразку завжди можна пояснити якимось поки що неконтрольованим втручанням перемінливих чинників. (с. 116)

* Досвід говорить нам лише про те, що певна схема соціалістичної політики не досягла мети виробництва більшого багатства; але він ніколи не може сказати нам, чи не дасть якісь інші результати дещо інша схема... (с. 118)

=== Апріорні засади діяльності (Праксеологія) ===
* Якщо людина здатна вчитися на досвіді... то вона не може знати в будь-який момент часу, що саме вона знатиме пізніше і як діятиме на основі цього знання... Твердження, що можна передбачити майбутній стан свого та/або чужого знання... містить у собі суперечність. (с. 129)

* Всі ці категорії: цінності, цілі, засоби, вибір, надання переваги, витрати, прибутки і збитки — закладені в концепції дії. Жодна з них не є похідною від досвіду. (с. 135)

* ...досвід не перемагає логіку, а радше навпаки. Логіка вдосконалює і коригує досвід, підказує: що можна переживати в досвіді насправді, а що є наслідком затьмареного розуму. (с. 138)

=== Практика «соціальної інженерії» та її наслідки ===
* ...спільнота соціальних інженерів має право в односторонньому порядку визначати, що є або не є бажаним результатом, і таким чином обмежувати права власності природних власників. (с. 138–139)

* ...немає майже нічого, навіть найбезглуздішого, чого б деякі соціальні інженери не хотіли б випробувати на своїх співгромадянах — вони вважають їх лише набором змінних, якими можна технічно маніпулювати, пішаками на шаховій дошці. (с. 139)

* Логіка підказує, що це [мінімальна зарплата] означає обмеження прав власності як роботодавців, так і працівників... Наслідком цього є і має бути безробіття. (с. 140)

* Вважати внаслідок хибної емпіричної методології, що все це спершу треба випробувати... це не просто наукова нісенітниця; як і всі дії, що ґрунтуються на непродуманих інтелектуальних засадах, це ще й надзвичайно дорого коштує суспільству. (с. 140–141)

* ...проблема, яку хотіли вирішити соціальні інженерії [через контроль орендної плати]... стала набагато гіршою, ніж раніше, і загальний рівень життя у відносному вимірі знизився. Знову ж таки, все це могло бути відомо апріорі. (с. 142)

== 7. Етичне обґрунтування капіталізму і моральна безпідставність соціалізму ==

=== Аргументація як основа етики ===
* ...будь-яка претензія на істинність... може і повинна бути висунута і вирішена в рамках аргументованої суперечки. (с. 147)

* ...аргументування є не лише когнітивною, а й практичною справою. По-друге, аргументування як форма дії передбачає використання обмеженого ресурсу власного тіла. (с. 151)

* Лише за умови хоча б неявного визнання права власності кожної людини на власне тіло може відбуватися аргументована суперечка. (с. 151)

=== Принцип неагресії та самовласність ===
* Ніхто не має права без запрошення здійснювати агресію проти тіла будь-якої іншої людини і таким чином стримувати чи обмежувати її контроль над власним тілом. (с. 152)

* Будь-яка людина, яка намагатиметься заперечити право власності на її власне тіло, створить протиріччя, оскільки... вона вже неявно визнає саме цю норму як дійсну. (с. 152)

=== Принцип універсалізації ===
* ...можна виправдати й обґрунтувати тільки ті норми, які сформульовано як загальні принципи, дієві для всіх без винятку. (с. 150)

* ...саме партикуляристські правила на кшталт «я можу вдарити тебе, але тобі не дозволено бити мене»... лежать в основі всіх реалізованих на практиці форм соціалізму. (с. 12)

=== Первинне привласнення та власність ===
* ...лише такі претензії на власність, які можна вивести з минулих продуктивних зусиль і прив’язати до конкретних індивідів як виробників, можуть визначатися «природними» або «неагресивними». (с. 22)

* ...право на первісне привласнення через дії є сумісним з принципом неагресії та випливає з нього як логічно необхідна передумова аргументованої суперечки. (с. 155)

=== Критика соціалістичної етики «цінності» ===
* Соціалізм натомість прагне визначити агресію як посягання на цінність або психічну цілісність чужої власності. (с. 159)

* ...контроль над тим, чи впливають її дії на цінність чужої власності, покладається не на саму діючу особу, а на інших людей та їхні суб’єктивні оцінки. Таким чином, ніхто не може визначити заздалегідь, чи будуть його дії класифіковані як виправдані чи ні. (с. 160)

=== Проблема «пізніших прибульців» ===
* ...якби ті, хто прийшов пізніше... мали на них [ресурси] таке ж право, як і ті, хто прийшов раніше... тоді буквально нікому не було б дозволено робити що завгодно з чим завгодно, оскільки потрібно було б отримати згоду всіх пізніших прибульців... (с. 163)

* Ніхто не може чекати і припинити діяти, доки всі з невизначеного класу пізніших прибульців не з’являться і не погодяться з тим, що він хоче зробити. (с. 163)

=== Висновок про перевагу капіталізму ===
* Лише етику капіталізму, що базується на праві власності, можна ефективно захистити в аргументованій дискусії... Жодну іншу етику обґрунтувати подібним чином неможливо. (с. 165)</text>
      <sha1>dsf1bz4za8pu4y4jxg8yd6233173mdp</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159420</id>
      <parentid>159419</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T17:41:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <origin>159420</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="41421" sha1="5l99tt0051srp78j9dzr7c18chgguck" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Теорія соціалізму і капіталізму}}
'''«Теорія соціалізму і капіталізму»''' ({{lang-en|A Theory of Socialism and Capitalism}}) — одна з ключових праць німецько-американського економіста та філософа [[Ганс-Герман Гоппе|Ганса-Германа Хоппе]], вперше опублікована у 1989 році.

У книзі автор подає системний аналіз соціалізму не просто як економічної моделі, а як «інституціоналізованої агресії проти [[Власність|приватної власності]]». Хоппе розробляє унікальну типологію соціалістичних систем (від «російського зразка» до соціал-демократії) та обґрунтовує етичну перевагу капіталізму через власну концепцію — [[w:Етика аргументації|етику аргументації]]. Праця відома своїм безкомпромісним захистом [[w:Анархо-капіталізм|анархо-капіталізму]] та критикою держави як «паразитичної інституції».

Українське видання книги побачило світ у 2024 році (видавництво [[w:WellBooks|WellBooks]]).
{{Докладніше|w:Теорія соціалізму і капіталізму}}

== 1. Вступ ==

=== Теорія та методологія ===
* Без такої теорії політична економія та філософія є лише блуканням у темряві, продукуванням у кращому випадку довільних висновків щодо можливих причин того чи іншого ладу або ж про перевагу одного над іншим. (с. 8)

=== Визначення капіталізму та соціалізму ===
* Соціалізм... повинен розглядатися як інституціоналізоване втручання у приватну власність або агресія проти власності та претензія на неї. (с. 8)
* Капіталізм є суспільним ладом, що ґрунтується на чіткому визнанні приватної власності та неагресивних, договірних обмінах між її власниками. (с. 8)
* Суспільства не бувають просто капіталістичними чи соціалістичними. Насправді всі суспільства є, тією чи іншою мірою, соціалістичними. (с. 8)

=== Економічні наслідки ===
* Що більш соціалістичною є країна, то більш ускладнюються процеси виробництва нового і збереження старого багатства і тим біднішою країна залишається або стає. (с. 8–9)
* Позитивні ефекти соціалістичної політики, як-от «дешеві продукти харчування», «низька квартплата», «безкоштовне» те або те — це... явища, за які доводиться платити: меншою кількістю і нижчою якістю їжі, нестачею житла, занепадом і міськими нетрями, чергами і корупцією. (с. 10)
* Капіталістичний лад завжди, без винятку і неодмінно в найефективніший спосіб забезпечує найнагальніші потреби добровільних споживачів, включно з поліцією та судами. (с. 13)

=== Етика та аргументація ===
* Соціалізм... не досягнув свого аргументованого кінця, поки ще може стверджувати — попри його економічні показники — що він представляє вищу мораль, що він справедливіший, має етично вищу основу. (с. 11–12)
* Той, хто наводить аргументи на користь чого завгодно... повинен, принаймні неявно, припускати дійсність норм власності, властивих капіталізму. Таким чином, заперечувати їхню дійсність... і виступати на користь соціалізму є самопротиріччям. (с. 12–13)

=== Природа держави ===
* Держава — що базується на оподаткуванні та примусовому членстві (громадянстві) — є втіленням соціалістичних ідей про власність. (с. 13)

== 2. Власність, договір, агресія, капіталізм, соціалізм ==

=== Власність як фундамент соціальних наук ===
* Поряд із поняттям діяльності власність є найголовнішою категорією в соціальних науках. Фактично, всі інші поняття... — агресія, договір, капіталізм і соціалізм — визначаються через власність... (с. 15)

* ...власність є нормативним поняттям — концепцією задля безконфліктної взаємодії шляхом встановлення взаємно обов’язкових правил поведінки (норм) щодо обмежених ресурсів. (с. 15)

=== Дефіцитність ресурсів ===
* Для того, щоб виникла концепція власності, має існувати дефіцит благ. Якби такого дефіциту не було... то не було б і потреби у власності. (с. 15)

* Функція прав власності полягає в тому, щоб уникнути таких можливих конфліктів за використання дефіцитних ресурсів шляхом закріплення прав виключного володіння. (с. 15)

=== Тіло як дефіцитний ресурс ===
* ...навіть якщо припустити, що ми живемо в Едемському саду... навіть і тоді неодмінно повинна була б еволюційно розвинутися концепція власності. Адже навіть за таких «ідеальних» обставин фізичне тіло кожної людини все одно залишалося б дефіцитним ресурсом... (с. 16)

* Насправді, поки людина діє... ця діяльність неодмінно передбачає вибір щодо використання тіла цієї людини. (с. 16)

=== Договір та агресія ===
* Договірні обміни... характеризуються тим, що досягається угода про використання обмежених ресурсів, яка ґрунтується на взаємній повазі та визнанні виключного контролю кожного з партнерів над своїм тілом. (с. 19)

* Агресією було б, якби людина намагалася задовольнити свої сексуальні або садистські бажання, зґвалтувавши або побивши тіло іншої людини, не маючи на це чітко вираженої згоди цієї людини. (с. 20)

* ...агресивна дія завжди і обов’язково передбачає, що людина, здійснюючи її, збільшує своє задоволення за рахунок зменшення задоволення іншої людини. (с. 20)

=== Природна теорія власності ===
* В основі природної теорії власності лежить ідея засновувати присвоєння виключного права власності на існуванні об’єктивного зв’язку між власником і належним йому майном, в існуванні якого можуть переконатися будь-які інші суб’єкти... (с. 20–21)

* Цей акт набуття раніше нікому не належних ресурсів називається «первинним привласненням». (с. 26)

=== Визначення капіталізму та соціалізму ===
* Суспільний лад, що ґрунтується на цій природній позиції щодо розподілу прав власності, є по суті й надалі називатиметься чистим капіталістичним. (с. 27)

* Якщо ця система змінюється... і запроваджується політика, яка надає право виключного контролю над дефіцитними засобами... особам або групам осіб, які не можуть вказати ні на акт попереднього користування... ні на договірні відносини... то це буде називатися (частковим) соціалізмом. (с. 27)

== 3. Соціалізм «російського зразка» ==

=== Визначення та сутність ===
* Цей «найбільш правильний соціалізм» є суспільним ладом, за якого засоби виробництва... є «націоналізованими», «соціалізованими», «усуспільненими». (с. 28)

* ...ніщо не змінилося. Існує стільки ж людей з такою ж кількістю різних інтересів, як і раніше... Різниця між капіталізмом і соціалізмом знову ж таки полягає в тому, як саме досягається координація, а не між хаосом і координацією, як це стверджує соціалістична риторика. (с. 33)

=== Ілюзія рівності та влади ===
* Проголошення всіх співвласниками всього вирішує проблему відмінностей у володінні власністю лише номінально. Воно не розв’язує справжню глибинну проблему: відмінності у повноваженнях контролю. (с. 31)

* У соціалізмі... повноваження тих, чия думка має перемогти, визначаються не попереднім використанням власності або договором, а політичними засобами. (с. 32)

=== Економічний розрахунок та марнотратство ===
* Оскільки засоби виробництва або не можна продати... для них не існує ринкових цін... опікун-виробник... більше не зможе правильно підрахувати фактичні грошові витрати... Неминучим наслідком цього є неправильний розподіл засобів виробництва, де двома сторонами однієї медалі є марнування одних ресурсів і дефіцит інших. (с. 37–38)

* ...нездатність опікуна продати засоби виробництва означає, що у нього з’являється стимул збільшувати свій приватний дохід за рахунок вартості капіталу... Відбудеться споживання («проїдання») і надмірне використання наявного капіталу. (с. 39)

=== Зміна людської особистості ===
* Люди стануть іншими особами з іншими навичками... вони просто забудуть, як [бути ініціативними], і їм довелося б вчитися заново — повільно, з великими душевними витратами. (с. 41)

* Щоб піднятися в ієрархії отримувачів доходу, стає неважливо... ефективно виробляти чи виконувати укладені договори. Натомість дедалі більшого значення набувають специфічні навички політика... демагогії та інтриг, обіцянок, хабарів та погроз. (с. 42)

* Для кар’єри чиновника не є перешкодою тупість, лінощі, марнотратство і байдужість, якщо він має великі політичні здібності; відповідно, саме такі люди зрештою будуть повсюдно опікуватися засобами виробництва. (с. 42)

=== Емпіричне підтвердження (Приклад двох Німеччин) ===
* У Східній Німеччині... було здійснено соціалізацію засобів виробництва... Різниця в результатах є вражаючою... гість із Заходу на Сході буває просто приголомшений, бо потрапляє у майже зовсім інший, зубожілий світ. (с. 44–45)

* Щоб утримати населення, йому [режиму Східної Німеччини] довелося побудувати систему... мури, колючий дріт, електрифіковані паркани... з єдиною метою — не дати своєму народові втекти від наслідків соціалізму російського типу. (с. 45–46)

== 4. Соціалізм соціал-демократичного зразка ==

=== Сутність та відмінність від марксизму ===
* У відповідь на російський та східноєвропейський досвід ці партії дедалі більше відмовлялися від ідеї усуспільнення виробництва і натомість робили дедалі більший наголос на ідеї оподаткування та вирівнювання доходів, а також... на вирівнюванні можливостей — буцімто справжніх наріжних каменях соціалізму. (с. 52–53)

* Соціал-демократичний соціалізм не забороняє приватну власність... Але... жоден власник засобів виробництва не володіє по праву всім доходом... частина доходу від виробництва по праву належить суспільству. (с. 54–55)

* Різниця між двома типами соціалізму [російським та соціал-демократичним] не має категоричного характеру. Радше це всього лише питання міри. (с. 56)

=== Економічні наслідки та оподаткування ===
* Соціалізм соціал-демократичного зразка... все одно неминуче призводить до скорочення інвестицій, а отже, і майбутнього багатства порівняно з капіталізмом. (с. 57)

* Будь-який перерозподіл податкових коштів — це передача їх від виробників грошових доходів... до людей, які виступають як не-виробники і не-одержувачі договірних доходів. (с. 58)

* Шляхом (підвищеного) оподаткування впроваджується в інституційну практику інша правова структура стимулів... це обов’язково призведе до зменшення обсягів виробництва благ/товарів з метою отримання грошового доходу. (с. 61)

=== Зміна особистості та політизація суспільства ===
* Зі зростанням рівня оподаткування та розширенням кола оподатковуваних доходів люди ставатимуть дедалі більш непомітними, одноманітними та посередніми, наскільки це можливо — принаймні у своїх публічних образах. (с. 65)

* За системи усуспільнених засобів виробництва... спостерігається відносно більший відхід від суспільного життя, пасивність і цинізм. З іншого боку, соціал-демократичний соціалізм... показує меншу відособленість приватного життя; натомість люди частіше беруть активну участь у політичній агітації. (с. 65–66)

=== Критика «рівності можливостей» ===
* Мета, що набуває дедалі більшого значення для соціал-демократії, полягає в досягненні рівності можливостей. Звичайно, якщо сприймати цю ідею буквально, то вона є абсурдною: неможливо урівняти можливості людини, яка живе в Альпах, і людини, яка мешкає на узбережжі моря. (с. 68–69)

* Що таке можливість, що робить можливість іншою чи однаковою... все це цілком суб’єктивні питання. Вони залежать від суб’єктивних оцінок... і тоді з’являється невичерпне джерело всіляких вимог щодо розподілу з найрізноманітніших причин для різних людей. (с. 69)

=== Емпіричні спостереження ===
* Той факт, що Сполучені Штати в цілому багатші за Західну Європу... можна пояснити меншим ступенем соціалізму... Англія, яка в XIX столітті була найбагатшою країною світу, донині опустилася на рівень... «країни, що недорозвивається». (с. 71)

* Саме офіційне поширення ідеї mehr Demokratie wagen («ризикнемо більшою демократією»)... призвело до нечуваного раніше рівня політизації... Немає такого питання, яке не є політичним — можна було почути дедалі частіше. (с. 74)

== 5. Соціалізм консервативного зразка ==

=== Історичне коріння та сутність ===
* ...консерватизм слід вважати ідеологічним спадкоємцем феодалізму. І як феодалізм слід характеризувати як аристократичний соціалізм... так і консерватизм має розглядатися як соціалізм буржуазного істеблішменту. (с. 86)

* Ідея консерватизму полягає в тому, щоб якомога повніше зупинити або уповільнити постійні зміни... і натомість відтворити впорядковану, стабільну соціальну систему, в якій кожен гарантовано залишається в тому становищі, яке йому відведено минулим. (с. 85)

* Консерватизм... призначає частину [доходу] суспільству теперішніх власників... таким чином, щоб зберігався старий відносний розподіл доходу і багатства. (с. 88)

=== Економічні наслідки: «заморожування» економіки ===
* Консервативна мета збереження існуючих цінностей... може бути досягнута лише за рахунок загального відносного зменшення повної цінності як новостворених, так і старих благ... тобто зменшення суспільного багатства. (с. 90)

* Консерватизм усуває або зменшує стимули... щось робити з цінністю поточної власності та пристосовуватися до змін попиту. Зменшуються стимули усвідомлювати та передбачати зміни... оскільки можливі вигоди від такої поведінки більше не можна приватно привласнити. (с. 90)

* ...власність стає свого роду привілеєм. У природному суспільстві всі власники змушені адаптуватися до змін у попиті... що, звісно, робить суспільство біднішим, ніж воно могло б бути. (с. 90)

=== Методи консервативного втручання ===
* '''Контроль цін''': Запровадження тотального контролю над цінами означає, що система виробництва стає повністю незалежною від уподобань споживачів... Порядок і стабільність існують лише позірно; насправді вони є засобом створення хаосу і свавілля в розподілі ресурсів. (с. 99)

* '''Регулювання''': Консерватизм віддає перевагу регулюванню як засобу запобігання або уповільнення інновацій та спричинених ними соціальних змін. (с. 99)

* '''Патерналізм''': Консерватизм не лише калічить розвиток продуктивних талантів людини; під назвою «патерналізм» він також прагне заморозити поведінку людей у ролях ізольованих споживачів... пригнічуючи або придушуючи їхній талант розвивати споживчий спосіб життя. (с. 103)

=== Соціальна психологія та «розділяй і пануй» ===
* Консерватизм надає особливі переваги заможним серед групи не-виробників і особливо шкодить інтересам незаможних серед продуктивної верстви населення. (с. 92)

* Різниця між консерватизмом і соціал-демократичним соціалізмом полягає виключно в тому, що вони апелюють до різних людей... Соціал-демократичний соціалізм прагне дати власність тим, хто її не має, а консервативний соціалізм — тим, хто її колись мав. (с. 91)

=== Історичні приклади та фашизм ===
* Найлютішим ворогом фашизму і нацизму був не соціалізм як такий, а лібералізм. Звісно, обидва зневажали соціалізм марксистів... але фашизм і нацизм обіцяли зберегти чинні порядки. (с. 107–108)

* Для досягнення цієї мети фашизм і нацизм зробили саме те, що передбачає їхня класифікація як консервативно-соціалістичних: вони створили жорстко контрольовану і регульовану економіку... право визначати способи використання цієї «власності» було майже повністю узурповане політичними інституціями. (с. 108)

== 6. Соціалізм як соціальна інженерія ==

=== Визначення та методологічне коріння ===
* Після об’єднання своїх сил з емпіризмом або позитивізмом... соціалізм перетворився на те, що ми відтепер називатимемо «соціал-інженерним соціалізмoм». (с. 111–112)

* Ідеологія «ситуаційної соціальної інженерії»... стала чимось на зразок спільної позиції «поміркованих» у всіх політичних партіях, і видається, що лише доктринери з обох боків не поділяють її. (с. 112)

=== Емпіризм як «щит» для соціалізму ===
* Від емпіризму-позитивізму... вимагається пояснити, чому всі наведені нами досі аргументи не виявилися вирішальними... він мусить запропонувати доказовий шлях для уникнення висновків, яких дійшли ми. (с. 112–113)

* ...тільки-но ідея формулювання принципової аргументації за чи проти соціалізму відкидається як марна і непродумана... соціалізм негайно стає стійким проти будь-якої рішучої критики, оскільки кожну поразку завжди можна пояснити якимось поки що неконтрольованим втручанням перемінливих чинників. (с. 116)

* Досвід говорить нам лише про те, що певна схема соціалістичної політики не досягла мети виробництва більшого багатства; але він ніколи не може сказати нам, чи не дасть якісь інші результати дещо інша схема... (с. 118)

=== Апріорні засади діяльності (Праксеологія) ===
* Якщо людина здатна вчитися на досвіді... то вона не може знати в будь-який момент часу, що саме вона знатиме пізніше і як діятиме на основі цього знання... Твердження, що можна передбачити майбутній стан свого та/або чужого знання... містить у собі суперечність. (с. 129)

* Всі ці категорії: цінності, цілі, засоби, вибір, надання переваги, витрати, прибутки і збитки — закладені в концепції дії. Жодна з них не є похідною від досвіду. (с. 135)

* ...досвід не перемагає логіку, а радше навпаки. Логіка вдосконалює і коригує досвід, підказує: що можна переживати в досвіді насправді, а що є наслідком затьмареного розуму. (с. 138)

=== Практика «соціальної інженерії» та її наслідки ===
* ...спільнота соціальних інженерів має право в односторонньому порядку визначати, що є або не є бажаним результатом, і таким чином обмежувати права власності природних власників. (с. 138–139)

* ...немає майже нічого, навіть найбезглуздішого, чого б деякі соціальні інженери не хотіли б випробувати на своїх співгромадянах — вони вважають їх лише набором змінних, якими можна технічно маніпулювати, пішаками на шаховій дошці. (с. 139)

* Логіка підказує, що це [мінімальна зарплата] означає обмеження прав власності як роботодавців, так і працівників... Наслідком цього є і має бути безробіття. (с. 140)

* Вважати внаслідок хибної емпіричної методології, що все це спершу треба випробувати... це не просто наукова нісенітниця; як і всі дії, що ґрунтуються на непродуманих інтелектуальних засадах, це ще й надзвичайно дорого коштує суспільству. (с. 140–141)

* ...проблема, яку хотіли вирішити соціальні інженерії [через контроль орендної плати]... стала набагато гіршою, ніж раніше, і загальний рівень життя у відносному вимірі знизився. Знову ж таки, все це могло бути відомо апріорі. (с. 142)

== 7. Етичне обґрунтування капіталізму і моральна безпідставність соціалізму ==

=== Аргументація як основа етики ===
* ...будь-яка претензія на істинність... може і повинна бути висунута і вирішена в рамках аргументованої суперечки. (с. 147)

* ...аргументування є не лише когнітивною, а й практичною справою. По-друге, аргументування як форма дії передбачає використання обмеженого ресурсу власного тіла. (с. 151)

* Лише за умови хоча б неявного визнання права власності кожної людини на власне тіло може відбуватися аргументована суперечка. (с. 151)

=== Принцип неагресії та самовласність ===
* Ніхто не має права без запрошення здійснювати агресію проти тіла будь-якої іншої людини і таким чином стримувати чи обмежувати її контроль над власним тілом. (с. 152)

* Будь-яка людина, яка намагатиметься заперечити право власності на її власне тіло, створить протиріччя, оскільки... вона вже неявно визнає саме цю норму як дійсну. (с. 152)

=== Принцип універсалізації ===
* ...можна виправдати й обґрунтувати тільки ті норми, які сформульовано як загальні принципи, дієві для всіх без винятку. (с. 150)

* ...саме партикуляристські правила на кшталт «я можу вдарити тебе, але тобі не дозволено бити мене»... лежать в основі всіх реалізованих на практиці форм соціалізму. (с. 12)

=== Первинне привласнення та власність ===
* ...лише такі претензії на власність, які можна вивести з минулих продуктивних зусиль і прив’язати до конкретних індивідів як виробників, можуть визначатися «природними» або «неагресивними». (с. 22)

* ...право на первісне привласнення через дії є сумісним з принципом неагресії та випливає з нього як логічно необхідна передумова аргументованої суперечки. (с. 155)

=== Критика соціалістичної етики «цінності» ===
* Соціалізм натомість прагне визначити агресію як посягання на цінність або психічну цілісність чужої власності. (с. 159)

* ...контроль над тим, чи впливають її дії на цінність чужої власності, покладається не на саму діючу особу, а на інших людей та їхні суб’єктивні оцінки. Таким чином, ніхто не може визначити заздалегідь, чи будуть його дії класифіковані як виправдані чи ні. (с. 160)

=== Проблема «пізніших прибульців» ===
* ...якби ті, хто прийшов пізніше... мали на них [ресурси] таке ж право, як і ті, хто прийшов раніше... тоді буквально нікому не було б дозволено робити що завгодно з чим завгодно, оскільки потрібно було б отримати згоду всіх пізніших прибульців... (с. 163)

* Ніхто не може чекати і припинити діяти, доки всі з невизначеного класу пізніших прибульців не з’являться і не погодяться з тим, що він хоче зробити. (с. 163)

=== Висновок про перевагу капіталізму ===
* Лише етику капіталізму, що базується на праві власності, можна ефективно захистити в аргументованій дискусії... Жодну іншу етику обґрунтувати подібним чином неможливо. (с. 165)

== 8. Теорія держави ==

=== Визначення природи держави ===
* Держава — це не щось інше, як інституція, побудована на оподаткуванні та непроханому, позадоговірному втручанні у те, як приватні особи використовують свою природну власність. (с. 170)

* Не може бути соціалізму без держави, і поки існує держава, існує соціалізм. (с. 170)

* Агресивне насильство — це і є природа будь-якої держави. (с. 170)

* Держава... є інституцією організованої агресії, яка лише намагається виглядати як звичайний виробник, щоб продовжувати агресію проти невинних природних власників. (с. 178)

=== Методи стабілізації влади ===
* Держава витрачає багато часу і зусиль на те, щоб переконати громадськість, що вона є не такою, як насправді, і що наслідки її дій радше позитивні, аніж негативні. (с. 173)

* Державна політика повинна керуватися і керується девізом «розділяй і пануй»: ставитися до людей по-різному, нацьковувати їх один на одного... і таким чином врівноважувати зростаюче обурення або опір одних збільшенням привілеїв для інших. (с. 175)

* Держава набагато менше ризикує при утриманні людей в покорі... якщо гвинтівки, з яких можна застрелити податківця, будуть недоступні нікому, окрім самого податківця! (с. 179)

=== Стратегічна монополізація ===
* '''Освіта''': Держава або безпосередньо управляє навчальними закладами, або опосередковано контролює їх... гарантуючи, що вони діятимуть у заздалегідь визначених рамках, встановлених нею. (с. 176)

* '''Правосуддя''': Якби держава не монополізувала надання судових послуг, то рано чи пізно... вона стала б вважатися інституцією організованої несправедливості, якою і є насправді. (с. 179)

=== Критика демократії ===
* Всупереч поширеному міфу, прийняття демократичної конституції не має нічого спільного зі свободою чи справедливістю. (с. 182–183)

* Демократизація держави — це організаційний захід, що здійснюється зі стратегічною метою раціоналізації здійснення влади і збільшує таким чином обсяг доходу, що підлягає агресивному відбиранню у природних власників. (с. 184)

* Форма влади змінюється, але правління більшості — це теж агресія. (с. 184)

=== Шлях до подолання соціалізму ===
* Соціалізм дійде свого кінця, якщо тільки люди припинять дозволяти себе корумпувати державними хабарями, але... просто візьмуть свою частку багатства... при тому продовжуючи ставитися до неї [держави] як до агресора. (с. 189)

* Для того, щоб покласти край державності та соціалізму, необхідно... змінити громадську думку, яка б відвернула людей від використання інституційних можливостей участі в політиці для задоволення жаги влади. (с. 190)</text>
      <sha1>5l99tt0051srp78j9dzr7c18chgguck</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159421</id>
      <parentid>159420</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T17:43:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <origin>159421</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="45861" sha1="akoopi07puhupswgqduqii4rhbsl9qz" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Теорія соціалізму і капіталізму}}
'''«Теорія соціалізму і капіталізму»''' ({{lang-en|A Theory of Socialism and Capitalism}}) — одна з ключових праць німецько-американського економіста та філософа [[Ганс-Герман Гоппе|Ганса-Германа Хоппе]], вперше опублікована у 1989 році.

У книзі автор подає системний аналіз соціалізму не просто як економічної моделі, а як «інституціоналізованої агресії проти [[Власність|приватної власності]]». Хоппе розробляє унікальну типологію соціалістичних систем (від «російського зразка» до соціал-демократії) та обґрунтовує етичну перевагу капіталізму через власну концепцію — [[w:Етика аргументації|етику аргументації]]. Праця відома своїм безкомпромісним захистом [[w:Анархо-капіталізм|анархо-капіталізму]] та критикою держави як «паразитичної інституції».

Українське видання книги побачило світ у 2024 році (видавництво [[w:WellBooks|WellBooks]]).
{{Докладніше|w:Теорія соціалізму і капіталізму}}

== 1. Вступ ==

=== Теорія та методологія ===
* Без такої теорії політична економія та філософія є лише блуканням у темряві, продукуванням у кращому випадку довільних висновків щодо можливих причин того чи іншого ладу або ж про перевагу одного над іншим. (с. 8)

=== Визначення капіталізму та соціалізму ===
* Соціалізм... повинен розглядатися як інституціоналізоване втручання у приватну власність або агресія проти власності та претензія на неї. (с. 8)
* Капіталізм є суспільним ладом, що ґрунтується на чіткому визнанні приватної власності та неагресивних, договірних обмінах між її власниками. (с. 8)
* Суспільства не бувають просто капіталістичними чи соціалістичними. Насправді всі суспільства є, тією чи іншою мірою, соціалістичними. (с. 8)

=== Економічні наслідки ===
* Що більш соціалістичною є країна, то більш ускладнюються процеси виробництва нового і збереження старого багатства і тим біднішою країна залишається або стає. (с. 8–9)
* Позитивні ефекти соціалістичної політики, як-от «дешеві продукти харчування», «низька квартплата», «безкоштовне» те або те — це... явища, за які доводиться платити: меншою кількістю і нижчою якістю їжі, нестачею житла, занепадом і міськими нетрями, чергами і корупцією. (с. 10)
* Капіталістичний лад завжди, без винятку і неодмінно в найефективніший спосіб забезпечує найнагальніші потреби добровільних споживачів, включно з поліцією та судами. (с. 13)

=== Етика та аргументація ===
* Соціалізм... не досягнув свого аргументованого кінця, поки ще може стверджувати — попри його економічні показники — що він представляє вищу мораль, що він справедливіший, має етично вищу основу. (с. 11–12)
* Той, хто наводить аргументи на користь чого завгодно... повинен, принаймні неявно, припускати дійсність норм власності, властивих капіталізму. Таким чином, заперечувати їхню дійсність... і виступати на користь соціалізму є самопротиріччям. (с. 12–13)

=== Природа держави ===
* Держава — що базується на оподаткуванні та примусовому членстві (громадянстві) — є втіленням соціалістичних ідей про власність. (с. 13)

== 2. Власність, договір, агресія, капіталізм, соціалізм ==

=== Власність як фундамент соціальних наук ===
* Поряд із поняттям діяльності власність є найголовнішою категорією в соціальних науках. Фактично, всі інші поняття... — агресія, договір, капіталізм і соціалізм — визначаються через власність... (с. 15)

* ...власність є нормативним поняттям — концепцією задля безконфліктної взаємодії шляхом встановлення взаємно обов’язкових правил поведінки (норм) щодо обмежених ресурсів. (с. 15)

=== Дефіцитність ресурсів ===
* Для того, щоб виникла концепція власності, має існувати дефіцит благ. Якби такого дефіциту не було... то не було б і потреби у власності. (с. 15)

* Функція прав власності полягає в тому, щоб уникнути таких можливих конфліктів за використання дефіцитних ресурсів шляхом закріплення прав виключного володіння. (с. 15)

=== Тіло як дефіцитний ресурс ===
* ...навіть якщо припустити, що ми живемо в Едемському саду... навіть і тоді неодмінно повинна була б еволюційно розвинутися концепція власності. Адже навіть за таких «ідеальних» обставин фізичне тіло кожної людини все одно залишалося б дефіцитним ресурсом... (с. 16)

* Насправді, поки людина діє... ця діяльність неодмінно передбачає вибір щодо використання тіла цієї людини. (с. 16)

=== Договір та агресія ===
* Договірні обміни... характеризуються тим, що досягається угода про використання обмежених ресурсів, яка ґрунтується на взаємній повазі та визнанні виключного контролю кожного з партнерів над своїм тілом. (с. 19)

* Агресією було б, якби людина намагалася задовольнити свої сексуальні або садистські бажання, зґвалтувавши або побивши тіло іншої людини, не маючи на це чітко вираженої згоди цієї людини. (с. 20)

* ...агресивна дія завжди і обов’язково передбачає, що людина, здійснюючи її, збільшує своє задоволення за рахунок зменшення задоволення іншої людини. (с. 20)

=== Природна теорія власності ===
* В основі природної теорії власності лежить ідея засновувати присвоєння виключного права власності на існуванні об’єктивного зв’язку між власником і належним йому майном, в існуванні якого можуть переконатися будь-які інші суб’єкти... (с. 20–21)

* Цей акт набуття раніше нікому не належних ресурсів називається «первинним привласненням». (с. 26)

=== Визначення капіталізму та соціалізму ===
* Суспільний лад, що ґрунтується на цій природній позиції щодо розподілу прав власності, є по суті й надалі називатиметься чистим капіталістичним. (с. 27)

* Якщо ця система змінюється... і запроваджується політика, яка надає право виключного контролю над дефіцитними засобами... особам або групам осіб, які не можуть вказати ні на акт попереднього користування... ні на договірні відносини... то це буде називатися (частковим) соціалізмом. (с. 27)

== 3. Соціалізм «російського зразка» ==

=== Визначення та сутність ===
* Цей «найбільш правильний соціалізм» є суспільним ладом, за якого засоби виробництва... є «націоналізованими», «соціалізованими», «усуспільненими». (с. 28)

* ...ніщо не змінилося. Існує стільки ж людей з такою ж кількістю різних інтересів, як і раніше... Різниця між капіталізмом і соціалізмом знову ж таки полягає в тому, як саме досягається координація, а не між хаосом і координацією, як це стверджує соціалістична риторика. (с. 33)

=== Ілюзія рівності та влади ===
* Проголошення всіх співвласниками всього вирішує проблему відмінностей у володінні власністю лише номінально. Воно не розв’язує справжню глибинну проблему: відмінності у повноваженнях контролю. (с. 31)

* У соціалізмі... повноваження тих, чия думка має перемогти, визначаються не попереднім використанням власності або договором, а політичними засобами. (с. 32)

=== Економічний розрахунок та марнотратство ===
* Оскільки засоби виробництва або не можна продати... для них не існує ринкових цін... опікун-виробник... більше не зможе правильно підрахувати фактичні грошові витрати... Неминучим наслідком цього є неправильний розподіл засобів виробництва, де двома сторонами однієї медалі є марнування одних ресурсів і дефіцит інших. (с. 37–38)

* ...нездатність опікуна продати засоби виробництва означає, що у нього з’являється стимул збільшувати свій приватний дохід за рахунок вартості капіталу... Відбудеться споживання («проїдання») і надмірне використання наявного капіталу. (с. 39)

=== Зміна людської особистості ===
* Люди стануть іншими особами з іншими навичками... вони просто забудуть, як [бути ініціативними], і їм довелося б вчитися заново — повільно, з великими душевними витратами. (с. 41)

* Щоб піднятися в ієрархії отримувачів доходу, стає неважливо... ефективно виробляти чи виконувати укладені договори. Натомість дедалі більшого значення набувають специфічні навички політика... демагогії та інтриг, обіцянок, хабарів та погроз. (с. 42)

* Для кар’єри чиновника не є перешкодою тупість, лінощі, марнотратство і байдужість, якщо він має великі політичні здібності; відповідно, саме такі люди зрештою будуть повсюдно опікуватися засобами виробництва. (с. 42)

=== Емпіричне підтвердження (Приклад двох Німеччин) ===
* У Східній Німеччині... було здійснено соціалізацію засобів виробництва... Різниця в результатах є вражаючою... гість із Заходу на Сході буває просто приголомшений, бо потрапляє у майже зовсім інший, зубожілий світ. (с. 44–45)

* Щоб утримати населення, йому [режиму Східної Німеччини] довелося побудувати систему... мури, колючий дріт, електрифіковані паркани... з єдиною метою — не дати своєму народові втекти від наслідків соціалізму російського типу. (с. 45–46)

== 4. Соціалізм соціал-демократичного зразка ==

=== Сутність та відмінність від марксизму ===
* У відповідь на російський та східноєвропейський досвід ці партії дедалі більше відмовлялися від ідеї усуспільнення виробництва і натомість робили дедалі більший наголос на ідеї оподаткування та вирівнювання доходів, а також... на вирівнюванні можливостей — буцімто справжніх наріжних каменях соціалізму. (с. 52–53)

* Соціал-демократичний соціалізм не забороняє приватну власність... Але... жоден власник засобів виробництва не володіє по праву всім доходом... частина доходу від виробництва по праву належить суспільству. (с. 54–55)

* Різниця між двома типами соціалізму [російським та соціал-демократичним] не має категоричного характеру. Радше це всього лише питання міри. (с. 56)

=== Економічні наслідки та оподаткування ===
* Соціалізм соціал-демократичного зразка... все одно неминуче призводить до скорочення інвестицій, а отже, і майбутнього багатства порівняно з капіталізмом. (с. 57)

* Будь-який перерозподіл податкових коштів — це передача їх від виробників грошових доходів... до людей, які виступають як не-виробники і не-одержувачі договірних доходів. (с. 58)

* Шляхом (підвищеного) оподаткування впроваджується в інституційну практику інша правова структура стимулів... це обов’язково призведе до зменшення обсягів виробництва благ/товарів з метою отримання грошового доходу. (с. 61)

=== Зміна особистості та політизація суспільства ===
* Зі зростанням рівня оподаткування та розширенням кола оподатковуваних доходів люди ставатимуть дедалі більш непомітними, одноманітними та посередніми, наскільки це можливо — принаймні у своїх публічних образах. (с. 65)

* За системи усуспільнених засобів виробництва... спостерігається відносно більший відхід від суспільного життя, пасивність і цинізм. З іншого боку, соціал-демократичний соціалізм... показує меншу відособленість приватного життя; натомість люди частіше беруть активну участь у політичній агітації. (с. 65–66)

=== Критика «рівності можливостей» ===
* Мета, що набуває дедалі більшого значення для соціал-демократії, полягає в досягненні рівності можливостей. Звичайно, якщо сприймати цю ідею буквально, то вона є абсурдною: неможливо урівняти можливості людини, яка живе в Альпах, і людини, яка мешкає на узбережжі моря. (с. 68–69)

* Що таке можливість, що робить можливість іншою чи однаковою... все це цілком суб’єктивні питання. Вони залежать від суб’єктивних оцінок... і тоді з’являється невичерпне джерело всіляких вимог щодо розподілу з найрізноманітніших причин для різних людей. (с. 69)

=== Емпіричні спостереження ===
* Той факт, що Сполучені Штати в цілому багатші за Західну Європу... можна пояснити меншим ступенем соціалізму... Англія, яка в XIX столітті була найбагатшою країною світу, донині опустилася на рівень... «країни, що недорозвивається». (с. 71)

* Саме офіційне поширення ідеї mehr Demokratie wagen («ризикнемо більшою демократією»)... призвело до нечуваного раніше рівня політизації... Немає такого питання, яке не є політичним — можна було почути дедалі частіше. (с. 74)

== 5. Соціалізм консервативного зразка ==

=== Історичне коріння та сутність ===
* ...консерватизм слід вважати ідеологічним спадкоємцем феодалізму. І як феодалізм слід характеризувати як аристократичний соціалізм... так і консерватизм має розглядатися як соціалізм буржуазного істеблішменту. (с. 86)

* Ідея консерватизму полягає в тому, щоб якомога повніше зупинити або уповільнити постійні зміни... і натомість відтворити впорядковану, стабільну соціальну систему, в якій кожен гарантовано залишається в тому становищі, яке йому відведено минулим. (с. 85)

* Консерватизм... призначає частину [доходу] суспільству теперішніх власників... таким чином, щоб зберігався старий відносний розподіл доходу і багатства. (с. 88)

=== Економічні наслідки: «заморожування» економіки ===
* Консервативна мета збереження існуючих цінностей... може бути досягнута лише за рахунок загального відносного зменшення повної цінності як новостворених, так і старих благ... тобто зменшення суспільного багатства. (с. 90)

* Консерватизм усуває або зменшує стимули... щось робити з цінністю поточної власності та пристосовуватися до змін попиту. Зменшуються стимули усвідомлювати та передбачати зміни... оскільки можливі вигоди від такої поведінки більше не можна приватно привласнити. (с. 90)

* ...власність стає свого роду привілеєм. У природному суспільстві всі власники змушені адаптуватися до змін у попиті... що, звісно, робить суспільство біднішим, ніж воно могло б бути. (с. 90)

=== Методи консервативного втручання ===
* '''Контроль цін''': Запровадження тотального контролю над цінами означає, що система виробництва стає повністю незалежною від уподобань споживачів... Порядок і стабільність існують лише позірно; насправді вони є засобом створення хаосу і свавілля в розподілі ресурсів. (с. 99)

* '''Регулювання''': Консерватизм віддає перевагу регулюванню як засобу запобігання або уповільнення інновацій та спричинених ними соціальних змін. (с. 99)

* '''Патерналізм''': Консерватизм не лише калічить розвиток продуктивних талантів людини; під назвою «патерналізм» він також прагне заморозити поведінку людей у ролях ізольованих споживачів... пригнічуючи або придушуючи їхній талант розвивати споживчий спосіб життя. (с. 103)

=== Соціальна психологія та «розділяй і пануй» ===
* Консерватизм надає особливі переваги заможним серед групи не-виробників і особливо шкодить інтересам незаможних серед продуктивної верстви населення. (с. 92)

* Різниця між консерватизмом і соціал-демократичним соціалізмом полягає виключно в тому, що вони апелюють до різних людей... Соціал-демократичний соціалізм прагне дати власність тим, хто її не має, а консервативний соціалізм — тим, хто її колись мав. (с. 91)

=== Історичні приклади та фашизм ===
* Найлютішим ворогом фашизму і нацизму був не соціалізм як такий, а лібералізм. Звісно, обидва зневажали соціалізм марксистів... але фашизм і нацизм обіцяли зберегти чинні порядки. (с. 107–108)

* Для досягнення цієї мети фашизм і нацизм зробили саме те, що передбачає їхня класифікація як консервативно-соціалістичних: вони створили жорстко контрольовану і регульовану економіку... право визначати способи використання цієї «власності» було майже повністю узурповане політичними інституціями. (с. 108)

== 6. Соціалізм як соціальна інженерія ==

=== Визначення та методологічне коріння ===
* Після об’єднання своїх сил з емпіризмом або позитивізмом... соціалізм перетворився на те, що ми відтепер називатимемо «соціал-інженерним соціалізмoм». (с. 111–112)

* Ідеологія «ситуаційної соціальної інженерії»... стала чимось на зразок спільної позиції «поміркованих» у всіх політичних партіях, і видається, що лише доктринери з обох боків не поділяють її. (с. 112)

=== Емпіризм як «щит» для соціалізму ===
* Від емпіризму-позитивізму... вимагається пояснити, чому всі наведені нами досі аргументи не виявилися вирішальними... він мусить запропонувати доказовий шлях для уникнення висновків, яких дійшли ми. (с. 112–113)

* ...тільки-но ідея формулювання принципової аргументації за чи проти соціалізму відкидається як марна і непродумана... соціалізм негайно стає стійким проти будь-якої рішучої критики, оскільки кожну поразку завжди можна пояснити якимось поки що неконтрольованим втручанням перемінливих чинників. (с. 116)

* Досвід говорить нам лише про те, що певна схема соціалістичної політики не досягла мети виробництва більшого багатства; але він ніколи не може сказати нам, чи не дасть якісь інші результати дещо інша схема... (с. 118)

=== Апріорні засади діяльності (Праксеологія) ===
* Якщо людина здатна вчитися на досвіді... то вона не може знати в будь-який момент часу, що саме вона знатиме пізніше і як діятиме на основі цього знання... Твердження, що можна передбачити майбутній стан свого та/або чужого знання... містить у собі суперечність. (с. 129)

* Всі ці категорії: цінності, цілі, засоби, вибір, надання переваги, витрати, прибутки і збитки — закладені в концепції дії. Жодна з них не є похідною від досвіду. (с. 135)

* ...досвід не перемагає логіку, а радше навпаки. Логіка вдосконалює і коригує досвід, підказує: що можна переживати в досвіді насправді, а що є наслідком затьмареного розуму. (с. 138)

=== Практика «соціальної інженерії» та її наслідки ===
* ...спільнота соціальних інженерів має право в односторонньому порядку визначати, що є або не є бажаним результатом, і таким чином обмежувати права власності природних власників. (с. 138–139)

* ...немає майже нічого, навіть найбезглуздішого, чого б деякі соціальні інженери не хотіли б випробувати на своїх співгромадянах — вони вважають їх лише набором змінних, якими можна технічно маніпулювати, пішаками на шаховій дошці. (с. 139)

* Логіка підказує, що це [мінімальна зарплата] означає обмеження прав власності як роботодавців, так і працівників... Наслідком цього є і має бути безробіття. (с. 140)

* Вважати внаслідок хибної емпіричної методології, що все це спершу треба випробувати... це не просто наукова нісенітниця; як і всі дії, що ґрунтуються на непродуманих інтелектуальних засадах, це ще й надзвичайно дорого коштує суспільству. (с. 140–141)

* ...проблема, яку хотіли вирішити соціальні інженерії [через контроль орендної плати]... стала набагато гіршою, ніж раніше, і загальний рівень життя у відносному вимірі знизився. Знову ж таки, все це могло бути відомо апріорі. (с. 142)

== 7. Етичне обґрунтування капіталізму і моральна безпідставність соціалізму ==

=== Аргументація як основа етики ===
* ...будь-яка претензія на істинність... може і повинна бути висунута і вирішена в рамках аргументованої суперечки. (с. 147)

* ...аргументування є не лише когнітивною, а й практичною справою. По-друге, аргументування як форма дії передбачає використання обмеженого ресурсу власного тіла. (с. 151)

* Лише за умови хоча б неявного визнання права власності кожної людини на власне тіло може відбуватися аргументована суперечка. (с. 151)

=== Принцип неагресії та самовласність ===
* Ніхто не має права без запрошення здійснювати агресію проти тіла будь-якої іншої людини і таким чином стримувати чи обмежувати її контроль над власним тілом. (с. 152)

* Будь-яка людина, яка намагатиметься заперечити право власності на її власне тіло, створить протиріччя, оскільки... вона вже неявно визнає саме цю норму як дійсну. (с. 152)

=== Принцип універсалізації ===
* ...можна виправдати й обґрунтувати тільки ті норми, які сформульовано як загальні принципи, дієві для всіх без винятку. (с. 150)

* ...саме партикуляристські правила на кшталт «я можу вдарити тебе, але тобі не дозволено бити мене»... лежать в основі всіх реалізованих на практиці форм соціалізму. (с. 12)

=== Первинне привласнення та власність ===
* ...лише такі претензії на власність, які можна вивести з минулих продуктивних зусиль і прив’язати до конкретних індивідів як виробників, можуть визначатися «природними» або «неагресивними». (с. 22)

* ...право на первісне привласнення через дії є сумісним з принципом неагресії та випливає з нього як логічно необхідна передумова аргументованої суперечки. (с. 155)

=== Критика соціалістичної етики «цінності» ===
* Соціалізм натомість прагне визначити агресію як посягання на цінність або психічну цілісність чужої власності. (с. 159)

* ...контроль над тим, чи впливають її дії на цінність чужої власності, покладається не на саму діючу особу, а на інших людей та їхні суб’єктивні оцінки. Таким чином, ніхто не може визначити заздалегідь, чи будуть його дії класифіковані як виправдані чи ні. (с. 160)

=== Проблема «пізніших прибульців» ===
* ...якби ті, хто прийшов пізніше... мали на них [ресурси] таке ж право, як і ті, хто прийшов раніше... тоді буквально нікому не було б дозволено робити що завгодно з чим завгодно, оскільки потрібно було б отримати згоду всіх пізніших прибульців... (с. 163)

* Ніхто не може чекати і припинити діяти, доки всі з невизначеного класу пізніших прибульців не з’являться і не погодяться з тим, що він хоче зробити. (с. 163)

=== Висновок про перевагу капіталізму ===
* Лише етику капіталізму, що базується на праві власності, можна ефективно захистити в аргументованій дискусії... Жодну іншу етику обґрунтувати подібним чином неможливо. (с. 165)

== 8. Теорія держави ==

=== Визначення природи держави ===
* Держава — це не щось інше, як інституція, побудована на оподаткуванні та непроханому, позадоговірному втручанні у те, як приватні особи використовують свою природну власність. (с. 170)

* Не може бути соціалізму без держави, і поки існує держава, існує соціалізм. (с. 170)

* Агресивне насильство — це і є природа будь-якої держави. (с. 170)

* Держава... є інституцією організованої агресії, яка лише намагається виглядати як звичайний виробник, щоб продовжувати агресію проти невинних природних власників. (с. 178)

=== Методи стабілізації влади ===
* Держава витрачає багато часу і зусиль на те, щоб переконати громадськість, що вона є не такою, як насправді, і що наслідки її дій радше позитивні, аніж негативні. (с. 173)

* Державна політика повинна керуватися і керується девізом «розділяй і пануй»: ставитися до людей по-різному, нацьковувати їх один на одного... і таким чином врівноважувати зростаюче обурення або опір одних збільшенням привілеїв для інших. (с. 175)

* Держава набагато менше ризикує при утриманні людей в покорі... якщо гвинтівки, з яких можна застрелити податківця, будуть недоступні нікому, окрім самого податківця! (с. 179)

=== Стратегічна монополізація ===
* '''Освіта''': Держава або безпосередньо управляє навчальними закладами, або опосередковано контролює їх... гарантуючи, що вони діятимуть у заздалегідь визначених рамках, встановлених нею. (с. 176)

* '''Правосуддя''': Якби держава не монополізувала надання судових послуг, то рано чи пізно... вона стала б вважатися інституцією організованої несправедливості, якою і є насправді. (с. 179)

=== Критика демократії ===
* Всупереч поширеному міфу, прийняття демократичної конституції не має нічого спільного зі свободою чи справедливістю. (с. 182–183)

* Демократизація держави — це організаційний захід, що здійснюється зі стратегічною метою раціоналізації здійснення влади і збільшує таким чином обсяг доходу, що підлягає агресивному відбиранню у природних власників. (с. 184)

* Форма влади змінюється, але правління більшості — це теж агресія. (с. 184)

=== Шлях до подолання соціалізму ===
* Соціалізм дійде свого кінця, якщо тільки люди припинять дозволяти себе корумпувати державними хабарями, але... просто візьмуть свою частку багатства... при тому продовжуючи ставитися до неї [держави] як до агресора. (с. 189)

* Для того, щоб покласти край державності та соціалізму, необхідно... змінити громадську думку, яка б відвернула людей від використання інституційних можливостей участі в політиці для задоволення жаги влади. (с. 190)

== 9. Капіталістичне виробництво і проблема монополії ==

=== Раціональність розподілу ресурсів ===
* Тільки підприємства, які успішно користуються цим критерієм [прибутків і збитків]... можуть продовжувати свою діяльність... він гарантує, що структурні зміни всієї виробничої системи... можна буде описати як постійний рух до більш раціонального використання ресурсів. (с. 193)

* Звільнившись від необхідності отримувати прибутки для того, щоб вижити як інститут обслуговування споживачів, держава фактично підміняє раціональність розподілу хаосом. (с. 194–195)

=== Якість продукції та стимули ===
* Щойно майбутні доходи стають незалежними від покриття витрат продажем товарів — як це зазвичай буває, коли держава виробляє товар, — у такого виробника більше немає причин турбуватися про якість продукції. (с. 197)

* Янголи, працюючи на державному підприємстві, вироблятимуть продукцію нижчої якості, ніж їхні колеги-янголи в приватному бізнесі, якщо робота є для них хоч найменшим тягарем. (с. 198)

=== Збереження капіталу ===
* Абсолютно неминучим наслідком будь-якого державного виробництва є надмірне використання певного запасу капіталу і погіршення рівня життя споживачів порівняно з ситуацією за капіталізму. (с. 201)

=== Історична та теоретична критика монополій ===
* Історія свідчить про прямо протилежний результат... не існування монополії змусило уряд втручатися в економіку, а її відсутність. (с. 202–203)

* Для того, щоб максимізувати свої прибутки, монополіст повинен мати постійну зацікавленість у тому, щоб скасувати своє становище власника чинника виробництва, вилученого з ринку. (с. 204)

=== Ілюзорність «монопольної ціни» ===
* Ні сам виробник, ні будь-який нейтральний зовнішній спостерігач ніколи не зможе вирішити, чи є ціни, які фактично склалися на ринку, монопольними чи конкурентними... Вирішити це питання неможливо. (с. 207–208)

* Ми не можемо використовувати «обмеження виробництва» як перевірку на монопольну чи конкурентну ціну... рух від субконкурентної до конкурентної ціни також передбачає обмеження виробництва. (с. 210–211)

=== Держава як єдина реальна монополія ===
* Проблеми монополії як особливої проблеми ринків... не існує. Лише коли на сцену виходить держава, виникає реальна, не ілюзорна проблема монополії та монопольних цін. (с. 212)

* Держава є єдиним підприємством, чиї ціни та бізнес-практики можна назвати «завищеними» або «експлуататорськими» абсолютно об’єктивно... вони нав’язуються через погрози насильством. (с. 212)</text>
      <sha1>akoopi07puhupswgqduqii4rhbsl9qz</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159422</id>
      <parentid>159421</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T17:46:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <origin>159422</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="51098" sha1="8dnxl5n2i4nt4ji96yzkbyuo4jv3ej2" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Теорія соціалізму і капіталізму}}
'''«Теорія соціалізму і капіталізму»''' ({{lang-en|A Theory of Socialism and Capitalism}}) — одна з ключових праць німецько-американського економіста та філософа [[Ганс-Герман Гоппе|Ганса-Германа Хоппе]], вперше опублікована у 1989 році.

У книзі автор подає системний аналіз соціалізму не просто як економічної моделі, а як «інституціоналізованої агресії проти [[Власність|приватної власності]]». Хоппе розробляє унікальну типологію соціалістичних систем (від «російського зразка» до соціал-демократії) та обґрунтовує етичну перевагу капіталізму через власну концепцію — [[w:Етика аргументації|етику аргументації]]. Праця відома своїм безкомпромісним захистом [[w:Анархо-капіталізм|анархо-капіталізму]] та критикою держави як «паразитичної інституції».

Українське видання книги побачило світ у 2024 році (видавництво [[w:WellBooks|WellBooks]]).
{{Докладніше|w:Теорія соціалізму і капіталізму}}

== 1. Вступ ==

=== Теорія та методологія ===
* Без такої теорії політична економія та філософія є лише блуканням у темряві, продукуванням у кращому випадку довільних висновків щодо можливих причин того чи іншого ладу або ж про перевагу одного над іншим. (с. 8)

=== Визначення капіталізму та соціалізму ===
* Соціалізм... повинен розглядатися як інституціоналізоване втручання у приватну власність або агресія проти власності та претензія на неї. (с. 8)
* Капіталізм є суспільним ладом, що ґрунтується на чіткому визнанні приватної власності та неагресивних, договірних обмінах між її власниками. (с. 8)
* Суспільства не бувають просто капіталістичними чи соціалістичними. Насправді всі суспільства є, тією чи іншою мірою, соціалістичними. (с. 8)

=== Економічні наслідки ===
* Що більш соціалістичною є країна, то більш ускладнюються процеси виробництва нового і збереження старого багатства і тим біднішою країна залишається або стає. (с. 8–9)
* Позитивні ефекти соціалістичної політики, як-от «дешеві продукти харчування», «низька квартплата», «безкоштовне» те або те — це... явища, за які доводиться платити: меншою кількістю і нижчою якістю їжі, нестачею житла, занепадом і міськими нетрями, чергами і корупцією. (с. 10)
* Капіталістичний лад завжди, без винятку і неодмінно в найефективніший спосіб забезпечує найнагальніші потреби добровільних споживачів, включно з поліцією та судами. (с. 13)

=== Етика та аргументація ===
* Соціалізм... не досягнув свого аргументованого кінця, поки ще може стверджувати — попри його економічні показники — що він представляє вищу мораль, що він справедливіший, має етично вищу основу. (с. 11–12)
* Той, хто наводить аргументи на користь чого завгодно... повинен, принаймні неявно, припускати дійсність норм власності, властивих капіталізму. Таким чином, заперечувати їхню дійсність... і виступати на користь соціалізму є самопротиріччям. (с. 12–13)

=== Природа держави ===
* Держава — що базується на оподаткуванні та примусовому членстві (громадянстві) — є втіленням соціалістичних ідей про власність. (с. 13)

== 2. Власність, договір, агресія, капіталізм, соціалізм ==

=== Власність як фундамент соціальних наук ===
* Поряд із поняттям діяльності власність є найголовнішою категорією в соціальних науках. Фактично, всі інші поняття... — агресія, договір, капіталізм і соціалізм — визначаються через власність... (с. 15)

* ...власність є нормативним поняттям — концепцією задля безконфліктної взаємодії шляхом встановлення взаємно обов’язкових правил поведінки (норм) щодо обмежених ресурсів. (с. 15)

=== Дефіцитність ресурсів ===
* Для того, щоб виникла концепція власності, має існувати дефіцит благ. Якби такого дефіциту не було... то не було б і потреби у власності. (с. 15)

* Функція прав власності полягає в тому, щоб уникнути таких можливих конфліктів за використання дефіцитних ресурсів шляхом закріплення прав виключного володіння. (с. 15)

=== Тіло як дефіцитний ресурс ===
* ...навіть якщо припустити, що ми живемо в Едемському саду... навіть і тоді неодмінно повинна була б еволюційно розвинутися концепція власності. Адже навіть за таких «ідеальних» обставин фізичне тіло кожної людини все одно залишалося б дефіцитним ресурсом... (с. 16)

* Насправді, поки людина діє... ця діяльність неодмінно передбачає вибір щодо використання тіла цієї людини. (с. 16)

=== Договір та агресія ===
* Договірні обміни... характеризуються тим, що досягається угода про використання обмежених ресурсів, яка ґрунтується на взаємній повазі та визнанні виключного контролю кожного з партнерів над своїм тілом. (с. 19)

* Агресією було б, якби людина намагалася задовольнити свої сексуальні або садистські бажання, зґвалтувавши або побивши тіло іншої людини, не маючи на це чітко вираженої згоди цієї людини. (с. 20)

* ...агресивна дія завжди і обов’язково передбачає, що людина, здійснюючи її, збільшує своє задоволення за рахунок зменшення задоволення іншої людини. (с. 20)

=== Природна теорія власності ===
* В основі природної теорії власності лежить ідея засновувати присвоєння виключного права власності на існуванні об’єктивного зв’язку між власником і належним йому майном, в існуванні якого можуть переконатися будь-які інші суб’єкти... (с. 20–21)

* Цей акт набуття раніше нікому не належних ресурсів називається «первинним привласненням». (с. 26)

=== Визначення капіталізму та соціалізму ===
* Суспільний лад, що ґрунтується на цій природній позиції щодо розподілу прав власності, є по суті й надалі називатиметься чистим капіталістичним. (с. 27)

* Якщо ця система змінюється... і запроваджується політика, яка надає право виключного контролю над дефіцитними засобами... особам або групам осіб, які не можуть вказати ні на акт попереднього користування... ні на договірні відносини... то це буде називатися (частковим) соціалізмом. (с. 27)

== 3. Соціалізм «російського зразка» ==

=== Визначення та сутність ===
* Цей «найбільш правильний соціалізм» є суспільним ладом, за якого засоби виробництва... є «націоналізованими», «соціалізованими», «усуспільненими». (с. 28)

* ...ніщо не змінилося. Існує стільки ж людей з такою ж кількістю різних інтересів, як і раніше... Різниця між капіталізмом і соціалізмом знову ж таки полягає в тому, як саме досягається координація, а не між хаосом і координацією, як це стверджує соціалістична риторика. (с. 33)

=== Ілюзія рівності та влади ===
* Проголошення всіх співвласниками всього вирішує проблему відмінностей у володінні власністю лише номінально. Воно не розв’язує справжню глибинну проблему: відмінності у повноваженнях контролю. (с. 31)

* У соціалізмі... повноваження тих, чия думка має перемогти, визначаються не попереднім використанням власності або договором, а політичними засобами. (с. 32)

=== Економічний розрахунок та марнотратство ===
* Оскільки засоби виробництва або не можна продати... для них не існує ринкових цін... опікун-виробник... більше не зможе правильно підрахувати фактичні грошові витрати... Неминучим наслідком цього є неправильний розподіл засобів виробництва, де двома сторонами однієї медалі є марнування одних ресурсів і дефіцит інших. (с. 37–38)

* ...нездатність опікуна продати засоби виробництва означає, що у нього з’являється стимул збільшувати свій приватний дохід за рахунок вартості капіталу... Відбудеться споживання («проїдання») і надмірне використання наявного капіталу. (с. 39)

=== Зміна людської особистості ===
* Люди стануть іншими особами з іншими навичками... вони просто забудуть, як [бути ініціативними], і їм довелося б вчитися заново — повільно, з великими душевними витратами. (с. 41)

* Щоб піднятися в ієрархії отримувачів доходу, стає неважливо... ефективно виробляти чи виконувати укладені договори. Натомість дедалі більшого значення набувають специфічні навички політика... демагогії та інтриг, обіцянок, хабарів та погроз. (с. 42)

* Для кар’єри чиновника не є перешкодою тупість, лінощі, марнотратство і байдужість, якщо він має великі політичні здібності; відповідно, саме такі люди зрештою будуть повсюдно опікуватися засобами виробництва. (с. 42)

=== Емпіричне підтвердження (Приклад двох Німеччин) ===
* У Східній Німеччині... було здійснено соціалізацію засобів виробництва... Різниця в результатах є вражаючою... гість із Заходу на Сході буває просто приголомшений, бо потрапляє у майже зовсім інший, зубожілий світ. (с. 44–45)

* Щоб утримати населення, йому [режиму Східної Німеччини] довелося побудувати систему... мури, колючий дріт, електрифіковані паркани... з єдиною метою — не дати своєму народові втекти від наслідків соціалізму російського типу. (с. 45–46)

== 4. Соціалізм соціал-демократичного зразка ==

=== Сутність та відмінність від марксизму ===
* У відповідь на російський та східноєвропейський досвід ці партії дедалі більше відмовлялися від ідеї усуспільнення виробництва і натомість робили дедалі більший наголос на ідеї оподаткування та вирівнювання доходів, а також... на вирівнюванні можливостей — буцімто справжніх наріжних каменях соціалізму. (с. 52–53)

* Соціал-демократичний соціалізм не забороняє приватну власність... Але... жоден власник засобів виробництва не володіє по праву всім доходом... частина доходу від виробництва по праву належить суспільству. (с. 54–55)

* Різниця між двома типами соціалізму [російським та соціал-демократичним] не має категоричного характеру. Радше це всього лише питання міри. (с. 56)

=== Економічні наслідки та оподаткування ===
* Соціалізм соціал-демократичного зразка... все одно неминуче призводить до скорочення інвестицій, а отже, і майбутнього багатства порівняно з капіталізмом. (с. 57)

* Будь-який перерозподіл податкових коштів — це передача їх від виробників грошових доходів... до людей, які виступають як не-виробники і не-одержувачі договірних доходів. (с. 58)

* Шляхом (підвищеного) оподаткування впроваджується в інституційну практику інша правова структура стимулів... це обов’язково призведе до зменшення обсягів виробництва благ/товарів з метою отримання грошового доходу. (с. 61)

=== Зміна особистості та політизація суспільства ===
* Зі зростанням рівня оподаткування та розширенням кола оподатковуваних доходів люди ставатимуть дедалі більш непомітними, одноманітними та посередніми, наскільки це можливо — принаймні у своїх публічних образах. (с. 65)

* За системи усуспільнених засобів виробництва... спостерігається відносно більший відхід від суспільного життя, пасивність і цинізм. З іншого боку, соціал-демократичний соціалізм... показує меншу відособленість приватного життя; натомість люди частіше беруть активну участь у політичній агітації. (с. 65–66)

=== Критика «рівності можливостей» ===
* Мета, що набуває дедалі більшого значення для соціал-демократії, полягає в досягненні рівності можливостей. Звичайно, якщо сприймати цю ідею буквально, то вона є абсурдною: неможливо урівняти можливості людини, яка живе в Альпах, і людини, яка мешкає на узбережжі моря. (с. 68–69)

* Що таке можливість, що робить можливість іншою чи однаковою... все це цілком суб’єктивні питання. Вони залежать від суб’єктивних оцінок... і тоді з’являється невичерпне джерело всіляких вимог щодо розподілу з найрізноманітніших причин для різних людей. (с. 69)

=== Емпіричні спостереження ===
* Той факт, що Сполучені Штати в цілому багатші за Західну Європу... можна пояснити меншим ступенем соціалізму... Англія, яка в XIX столітті була найбагатшою країною світу, донині опустилася на рівень... «країни, що недорозвивається». (с. 71)

* Саме офіційне поширення ідеї mehr Demokratie wagen («ризикнемо більшою демократією»)... призвело до нечуваного раніше рівня політизації... Немає такого питання, яке не є політичним — можна було почути дедалі частіше. (с. 74)

== 5. Соціалізм консервативного зразка ==

=== Історичне коріння та сутність ===
* ...консерватизм слід вважати ідеологічним спадкоємцем феодалізму. І як феодалізм слід характеризувати як аристократичний соціалізм... так і консерватизм має розглядатися як соціалізм буржуазного істеблішменту. (с. 86)

* Ідея консерватизму полягає в тому, щоб якомога повніше зупинити або уповільнити постійні зміни... і натомість відтворити впорядковану, стабільну соціальну систему, в якій кожен гарантовано залишається в тому становищі, яке йому відведено минулим. (с. 85)

* Консерватизм... призначає частину [доходу] суспільству теперішніх власників... таким чином, щоб зберігався старий відносний розподіл доходу і багатства. (с. 88)

=== Економічні наслідки: «заморожування» економіки ===
* Консервативна мета збереження існуючих цінностей... може бути досягнута лише за рахунок загального відносного зменшення повної цінності як новостворених, так і старих благ... тобто зменшення суспільного багатства. (с. 90)

* Консерватизм усуває або зменшує стимули... щось робити з цінністю поточної власності та пристосовуватися до змін попиту. Зменшуються стимули усвідомлювати та передбачати зміни... оскільки можливі вигоди від такої поведінки більше не можна приватно привласнити. (с. 90)

* ...власність стає свого роду привілеєм. У природному суспільстві всі власники змушені адаптуватися до змін у попиті... що, звісно, робить суспільство біднішим, ніж воно могло б бути. (с. 90)

=== Методи консервативного втручання ===
* '''Контроль цін''': Запровадження тотального контролю над цінами означає, що система виробництва стає повністю незалежною від уподобань споживачів... Порядок і стабільність існують лише позірно; насправді вони є засобом створення хаосу і свавілля в розподілі ресурсів. (с. 99)

* '''Регулювання''': Консерватизм віддає перевагу регулюванню як засобу запобігання або уповільнення інновацій та спричинених ними соціальних змін. (с. 99)

* '''Патерналізм''': Консерватизм не лише калічить розвиток продуктивних талантів людини; під назвою «патерналізм» він також прагне заморозити поведінку людей у ролях ізольованих споживачів... пригнічуючи або придушуючи їхній талант розвивати споживчий спосіб життя. (с. 103)

=== Соціальна психологія та «розділяй і пануй» ===
* Консерватизм надає особливі переваги заможним серед групи не-виробників і особливо шкодить інтересам незаможних серед продуктивної верстви населення. (с. 92)

* Різниця між консерватизмом і соціал-демократичним соціалізмом полягає виключно в тому, що вони апелюють до різних людей... Соціал-демократичний соціалізм прагне дати власність тим, хто її не має, а консервативний соціалізм — тим, хто її колись мав. (с. 91)

=== Історичні приклади та фашизм ===
* Найлютішим ворогом фашизму і нацизму був не соціалізм як такий, а лібералізм. Звісно, обидва зневажали соціалізм марксистів... але фашизм і нацизм обіцяли зберегти чинні порядки. (с. 107–108)

* Для досягнення цієї мети фашизм і нацизм зробили саме те, що передбачає їхня класифікація як консервативно-соціалістичних: вони створили жорстко контрольовану і регульовану економіку... право визначати способи використання цієї «власності» було майже повністю узурповане політичними інституціями. (с. 108)

== 6. Соціалізм як соціальна інженерія ==

=== Визначення та методологічне коріння ===
* Після об’єднання своїх сил з емпіризмом або позитивізмом... соціалізм перетворився на те, що ми відтепер називатимемо «соціал-інженерним соціалізмoм». (с. 111–112)

* Ідеологія «ситуаційної соціальної інженерії»... стала чимось на зразок спільної позиції «поміркованих» у всіх політичних партіях, і видається, що лише доктринери з обох боків не поділяють її. (с. 112)

=== Емпіризм як «щит» для соціалізму ===
* Від емпіризму-позитивізму... вимагається пояснити, чому всі наведені нами досі аргументи не виявилися вирішальними... він мусить запропонувати доказовий шлях для уникнення висновків, яких дійшли ми. (с. 112–113)

* ...тільки-но ідея формулювання принципової аргументації за чи проти соціалізму відкидається як марна і непродумана... соціалізм негайно стає стійким проти будь-якої рішучої критики, оскільки кожну поразку завжди можна пояснити якимось поки що неконтрольованим втручанням перемінливих чинників. (с. 116)

* Досвід говорить нам лише про те, що певна схема соціалістичної політики не досягла мети виробництва більшого багатства; але він ніколи не може сказати нам, чи не дасть якісь інші результати дещо інша схема... (с. 118)

=== Апріорні засади діяльності (Праксеологія) ===
* Якщо людина здатна вчитися на досвіді... то вона не може знати в будь-який момент часу, що саме вона знатиме пізніше і як діятиме на основі цього знання... Твердження, що можна передбачити майбутній стан свого та/або чужого знання... містить у собі суперечність. (с. 129)

* Всі ці категорії: цінності, цілі, засоби, вибір, надання переваги, витрати, прибутки і збитки — закладені в концепції дії. Жодна з них не є похідною від досвіду. (с. 135)

* ...досвід не перемагає логіку, а радше навпаки. Логіка вдосконалює і коригує досвід, підказує: що можна переживати в досвіді насправді, а що є наслідком затьмареного розуму. (с. 138)

=== Практика «соціальної інженерії» та її наслідки ===
* ...спільнота соціальних інженерів має право в односторонньому порядку визначати, що є або не є бажаним результатом, і таким чином обмежувати права власності природних власників. (с. 138–139)

* ...немає майже нічого, навіть найбезглуздішого, чого б деякі соціальні інженери не хотіли б випробувати на своїх співгромадянах — вони вважають їх лише набором змінних, якими можна технічно маніпулювати, пішаками на шаховій дошці. (с. 139)

* Логіка підказує, що це [мінімальна зарплата] означає обмеження прав власності як роботодавців, так і працівників... Наслідком цього є і має бути безробіття. (с. 140)

* Вважати внаслідок хибної емпіричної методології, що все це спершу треба випробувати... це не просто наукова нісенітниця; як і всі дії, що ґрунтуються на непродуманих інтелектуальних засадах, це ще й надзвичайно дорого коштує суспільству. (с. 140–141)

* ...проблема, яку хотіли вирішити соціальні інженерії [через контроль орендної плати]... стала набагато гіршою, ніж раніше, і загальний рівень життя у відносному вимірі знизився. Знову ж таки, все це могло бути відомо апріорі. (с. 142)

== 7. Етичне обґрунтування капіталізму і моральна безпідставність соціалізму ==

=== Аргументація як основа етики ===
* ...будь-яка претензія на істинність... може і повинна бути висунута і вирішена в рамках аргументованої суперечки. (с. 147)

* ...аргументування є не лише когнітивною, а й практичною справою. По-друге, аргументування як форма дії передбачає використання обмеженого ресурсу власного тіла. (с. 151)

* Лише за умови хоча б неявного визнання права власності кожної людини на власне тіло може відбуватися аргументована суперечка. (с. 151)

=== Принцип неагресії та самовласність ===
* Ніхто не має права без запрошення здійснювати агресію проти тіла будь-якої іншої людини і таким чином стримувати чи обмежувати її контроль над власним тілом. (с. 152)

* Будь-яка людина, яка намагатиметься заперечити право власності на її власне тіло, створить протиріччя, оскільки... вона вже неявно визнає саме цю норму як дійсну. (с. 152)

=== Принцип універсалізації ===
* ...можна виправдати й обґрунтувати тільки ті норми, які сформульовано як загальні принципи, дієві для всіх без винятку. (с. 150)

* ...саме партикуляристські правила на кшталт «я можу вдарити тебе, але тобі не дозволено бити мене»... лежать в основі всіх реалізованих на практиці форм соціалізму. (с. 12)

=== Первинне привласнення та власність ===
* ...лише такі претензії на власність, які можна вивести з минулих продуктивних зусиль і прив’язати до конкретних індивідів як виробників, можуть визначатися «природними» або «неагресивними». (с. 22)

* ...право на первісне привласнення через дії є сумісним з принципом неагресії та випливає з нього як логічно необхідна передумова аргументованої суперечки. (с. 155)

=== Критика соціалістичної етики «цінності» ===
* Соціалізм натомість прагне визначити агресію як посягання на цінність або психічну цілісність чужої власності. (с. 159)

* ...контроль над тим, чи впливають її дії на цінність чужої власності, покладається не на саму діючу особу, а на інших людей та їхні суб’єктивні оцінки. Таким чином, ніхто не може визначити заздалегідь, чи будуть його дії класифіковані як виправдані чи ні. (с. 160)

=== Проблема «пізніших прибульців» ===
* ...якби ті, хто прийшов пізніше... мали на них [ресурси] таке ж право, як і ті, хто прийшов раніше... тоді буквально нікому не було б дозволено робити що завгодно з чим завгодно, оскільки потрібно було б отримати згоду всіх пізніших прибульців... (с. 163)

* Ніхто не може чекати і припинити діяти, доки всі з невизначеного класу пізніших прибульців не з’являться і не погодяться з тим, що він хоче зробити. (с. 163)

=== Висновок про перевагу капіталізму ===
* Лише етику капіталізму, що базується на праві власності, можна ефективно захистити в аргументованій дискусії... Жодну іншу етику обґрунтувати подібним чином неможливо. (с. 165)

== 8. Теорія держави ==

=== Визначення природи держави ===
* Держава — це не щось інше, як інституція, побудована на оподаткуванні та непроханому, позадоговірному втручанні у те, як приватні особи використовують свою природну власність. (с. 170)

* Не може бути соціалізму без держави, і поки існує держава, існує соціалізм. (с. 170)

* Агресивне насильство — це і є природа будь-якої держави. (с. 170)

* Держава... є інституцією організованої агресії, яка лише намагається виглядати як звичайний виробник, щоб продовжувати агресію проти невинних природних власників. (с. 178)

=== Методи стабілізації влади ===
* Держава витрачає багато часу і зусиль на те, щоб переконати громадськість, що вона є не такою, як насправді, і що наслідки її дій радше позитивні, аніж негативні. (с. 173)

* Державна політика повинна керуватися і керується девізом «розділяй і пануй»: ставитися до людей по-різному, нацьковувати їх один на одного... і таким чином врівноважувати зростаюче обурення або опір одних збільшенням привілеїв для інших. (с. 175)

* Держава набагато менше ризикує при утриманні людей в покорі... якщо гвинтівки, з яких можна застрелити податківця, будуть недоступні нікому, окрім самого податківця! (с. 179)

=== Стратегічна монополізація ===
* '''Освіта''': Держава або безпосередньо управляє навчальними закладами, або опосередковано контролює їх... гарантуючи, що вони діятимуть у заздалегідь визначених рамках, встановлених нею. (с. 176)

* '''Правосуддя''': Якби держава не монополізувала надання судових послуг, то рано чи пізно... вона стала б вважатися інституцією організованої несправедливості, якою і є насправді. (с. 179)

=== Критика демократії ===
* Всупереч поширеному міфу, прийняття демократичної конституції не має нічого спільного зі свободою чи справедливістю. (с. 182–183)

* Демократизація держави — це організаційний захід, що здійснюється зі стратегічною метою раціоналізації здійснення влади і збільшує таким чином обсяг доходу, що підлягає агресивному відбиранню у природних власників. (с. 184)

* Форма влади змінюється, але правління більшості — це теж агресія. (с. 184)

=== Шлях до подолання соціалізму ===
* Соціалізм дійде свого кінця, якщо тільки люди припинять дозволяти себе корумпувати державними хабарями, але... просто візьмуть свою частку багатства... при тому продовжуючи ставитися до неї [держави] як до агресора. (с. 189)

* Для того, щоб покласти край державності та соціалізму, необхідно... змінити громадську думку, яка б відвернула людей від використання інституційних можливостей участі в політиці для задоволення жаги влади. (с. 190)

== 9. Капіталістичне виробництво і проблема монополії ==

=== Раціональність розподілу ресурсів ===
* Тільки підприємства, які успішно користуються цим критерієм [прибутків і збитків]... можуть продовжувати свою діяльність... він гарантує, що структурні зміни всієї виробничої системи... можна буде описати як постійний рух до більш раціонального використання ресурсів. (с. 193)

* Звільнившись від необхідності отримувати прибутки для того, щоб вижити як інститут обслуговування споживачів, держава фактично підміняє раціональність розподілу хаосом. (с. 194–195)

=== Якість продукції та стимули ===
* Щойно майбутні доходи стають незалежними від покриття витрат продажем товарів — як це зазвичай буває, коли держава виробляє товар, — у такого виробника більше немає причин турбуватися про якість продукції. (с. 197)

* Янголи, працюючи на державному підприємстві, вироблятимуть продукцію нижчої якості, ніж їхні колеги-янголи в приватному бізнесі, якщо робота є для них хоч найменшим тягарем. (с. 198)

=== Збереження капіталу ===
* Абсолютно неминучим наслідком будь-якого державного виробництва є надмірне використання певного запасу капіталу і погіршення рівня життя споживачів порівняно з ситуацією за капіталізму. (с. 201)

=== Історична та теоретична критика монополій ===
* Історія свідчить про прямо протилежний результат... не існування монополії змусило уряд втручатися в економіку, а її відсутність. (с. 202–203)

* Для того, щоб максимізувати свої прибутки, монополіст повинен мати постійну зацікавленість у тому, щоб скасувати своє становище власника чинника виробництва, вилученого з ринку. (с. 204)

=== Ілюзорність «монопольної ціни» ===
* Ні сам виробник, ні будь-який нейтральний зовнішній спостерігач ніколи не зможе вирішити, чи є ціни, які фактично склалися на ринку, монопольними чи конкурентними... Вирішити це питання неможливо. (с. 207–208)

* Ми не можемо використовувати «обмеження виробництва» як перевірку на монопольну чи конкурентну ціну... рух від субконкурентної до конкурентної ціни також передбачає обмеження виробництва. (с. 210–211)

=== Держава як єдина реальна монополія ===
* Проблеми монополії як особливої проблеми ринків... не існує. Лише коли на сцену виходить держава, виникає реальна, не ілюзорна проблема монополії та монопольних цін. (с. 212)

* Держава є єдиним підприємством, чиї ціни та бізнес-практики можна назвати «завищеними» або «експлуататорськими» абсолютно об’єктивно... вони нав’язуються через погрози насильством. (с. 212)

== 10. Капіталістичне виробництво і проблема суспільних благ ==

=== Сутність ринку та виробництво безпеки ===
* ...виробництво безпеки в інтересах споживачів цього нематеріального товару повинно залишатися підпорядкованим закону вільної конкуренції. (с. 215)

* Тільки чиста ринкова система може забезпечити раціональність, з точки зору споживачів, рішення про виробництво суспільного блага. (с. 227)

=== Ілюзорність дихотомії «приватні — суспільні» блага ===
* Чіткої дихотомії між приватними і суспільними благами не існує... Всі блага є більш-менш приватними або суспільними... їхній приватний чи суспільний характер залежить від того, як мало або багато людей вважають їх благами. (с. 221)

* Блага ніколи не є благами-самі-по-собі... їхній статус залежить винятково від змін у зацікавленні чи незацікавленні людей. (с. 221)

=== Економічна ірраціональність державного виробництва ===
* ...ресурси, використані для надання суспільних благ, витрачаються даремно, оскільки вони забезпечують споживачів товарами чи послугами, які в кращому випадку мають другорядне значення. (с. 226)

* ...державне втручання обов’язково і завжди віддалятиме нас від такого оптимуму [вільних, добровільних дій споживачів]. (с. 229)

=== Вади державної монополії на безпеку та правосуддя ===
* Як може держава... вирішувати, скільки безпеки виробляти... Відповідь полягає в тому, що вона не має раціонального способу вирішити це питання. (с. 235)

* Щойно... у споживача забирають волю купувати безпеку там, де йому заманеться, ви одразу ж побачите, як народжується велика професія, присвячена свавіллю і поганому управлінню. (с. 237)

* ...державна система довільно змінює свої процедурні правила... вирішення суперечок між поліцією та суддями, з одного боку, і приватними особами, з іншого, доручається не третій незалежній стороні, а іншому поліцейському або судді. (с. 236–237)

=== Переваги конкурентної системи безпеки ===
* Саме конкурентна система виробництва безпеки передбачає побудову інституціоналізованої структури стимулів для створення такого правопорядку і правозастосування, який втілить у собі максимально можливий ступінь консенсусу. (с. 240)

* У результаті цього процесу... природним чином виникне система правового регулювання відносин між компаніями, яка стане універсально прийнятною для клієнтів усіх конкурентних виробників засобів захисту. (с. 241)

* ...виробники послуг безпеки муситимуть пропонувати договори, де споживач знатиме, що він купує, і матиме можливість подати обґрунтовану, міжсуб’єктно підтверджену скаргу. (с. 238)

=== Роль страхових компаній ===
* Страхові компанії... мали б особливий стимул відмежуватись від будь-якого агресора і, крім того, використати проти нього весь свій значний діловий вплив. (с. 244)

* В умовах конкурентної економіки жодна страхова компанія не може дозволити собі продовжувати покривати агресорів... вона незабаром втратить клієнтів на користь більш авторитетних фірм. (с. 244)</text>
      <sha1>8dnxl5n2i4nt4ji96yzkbyuo4jv3ej2</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159423</id>
      <parentid>159422</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T17:55:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <origin>159423</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="51553" sha1="8x8jmrv01mjpzlfzshaexnp8c4vizgf" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Теорія соціалізму і капіталізму}}
'''«Теорія соціалізму і капіталізму»''' ({{lang-en|A Theory of Socialism and Capitalism}}) — одна з ключових праць німецько-американського економіста та філософа [[Ганс-Герман Гоппе|Ганса-Германа Хоппе]], вперше опублікована у 1989 році.

У книзі автор подає системний аналіз соціалізму не просто як економічної моделі, а як «інституціоналізованої агресії проти [[Власність|приватної власності]]». Хоппе розробляє унікальну типологію соціалістичних систем (від «російського зразка» до соціал-демократії) та обґрунтовує етичну перевагу капіталізму через власну концепцію — [[w:Етика аргументації|етику аргументації]]. Праця відома своїм безкомпромісним захистом [[w:Анархо-капіталізм|анархо-капіталізму]] та критикою держави як «паразитичної інституції».

Українське видання книги побачило світ у 2024 році (видавництво [[w:WellBooks|WellBooks]]).
{{Докладніше|w:Теорія соціалізму і капіталізму}}

== 1. Вступ ==

=== Теорія та методологія ===
* Без такої теорії політична економія та філософія є лише блуканням у темряві, продукуванням у кращому випадку довільних висновків щодо можливих причин того чи іншого ладу або ж про перевагу одного над іншим. (с. 8)

=== Визначення капіталізму та соціалізму ===
* Соціалізм... повинен розглядатися як інституціоналізоване втручання у приватну власність або агресія проти власності та претензія на неї. (с. 8)
* Капіталізм є суспільним ладом, що ґрунтується на чіткому визнанні приватної власності та неагресивних, договірних обмінах між її власниками. (с. 8)
* Суспільства не бувають просто капіталістичними чи соціалістичними. Насправді всі суспільства є, тією чи іншою мірою, соціалістичними. (с. 8)

=== Економічні наслідки ===
* Що більш соціалістичною є країна, то більш ускладнюються процеси виробництва нового і збереження старого багатства і тим біднішою країна залишається або стає. (с. 8–9)
* Позитивні ефекти соціалістичної політики, як-от «дешеві продукти харчування», «низька квартплата», «безкоштовне» те або те — це... явища, за які доводиться платити: меншою кількістю і нижчою якістю їжі, нестачею житла, занепадом і міськими нетрями, чергами і корупцією. (с. 10)
* Капіталістичний лад завжди, без винятку і неодмінно в найефективніший спосіб забезпечує найнагальніші потреби добровільних споживачів, включно з поліцією та судами. (с. 13)

=== Етика та аргументація ===
* Соціалізм... не досягнув свого аргументованого кінця, поки ще може стверджувати — попри його економічні показники — що він представляє вищу мораль, що він справедливіший, має етично вищу основу. (с. 11–12)
* Той, хто наводить аргументи на користь чого завгодно... повинен, принаймні неявно, припускати дійсність норм власності, властивих капіталізму. Таким чином, заперечувати їхню дійсність... і виступати на користь соціалізму є самопротиріччям. (с. 12–13)

=== Природа держави ===
* Держава — що базується на оподаткуванні та примусовому членстві (громадянстві) — є втіленням соціалістичних ідей про власність. (с. 13)

== 2. Власність, договір, агресія, капіталізм, соціалізм ==

=== Власність як фундамент соціальних наук ===
* Поряд із поняттям діяльності власність є найголовнішою категорією в соціальних науках. Фактично, всі інші поняття... — агресія, договір, капіталізм і соціалізм — визначаються через власність... (с. 15)

* ...власність є нормативним поняттям — концепцією задля безконфліктної взаємодії шляхом встановлення взаємно обов’язкових правил поведінки (норм) щодо обмежених ресурсів. (с. 15)

=== Дефіцитність ресурсів ===
* Для того, щоб виникла концепція власності, має існувати дефіцит благ. Якби такого дефіциту не було... то не було б і потреби у власності. (с. 15)

* Функція прав власності полягає в тому, щоб уникнути таких можливих конфліктів за використання дефіцитних ресурсів шляхом закріплення прав виключного володіння. (с. 15)

=== Тіло як дефіцитний ресурс ===
* ...навіть якщо припустити, що ми живемо в Едемському саду... навіть і тоді неодмінно повинна була б еволюційно розвинутися концепція власності. Адже навіть за таких «ідеальних» обставин фізичне тіло кожної людини все одно залишалося б дефіцитним ресурсом... (с. 16)

* Насправді, поки людина діє... ця діяльність неодмінно передбачає вибір щодо використання тіла цієї людини. (с. 16)

=== Договір та агресія ===
* Договірні обміни... характеризуються тим, що досягається угода про використання обмежених ресурсів, яка ґрунтується на взаємній повазі та визнанні виключного контролю кожного з партнерів над своїм тілом. (с. 19)

* Агресією було б, якби людина намагалася задовольнити свої сексуальні або садистські бажання, зґвалтувавши або побивши тіло іншої людини, не маючи на це чітко вираженої згоди цієї людини. (с. 20)

* ...агресивна дія завжди і обов’язково передбачає, що людина, здійснюючи її, збільшує своє задоволення за рахунок зменшення задоволення іншої людини. (с. 20)

=== Природна теорія власності ===
* В основі природної теорії власності лежить ідея засновувати присвоєння виключного права власності на існуванні об’єктивного зв’язку між власником і належним йому майном, в існуванні якого можуть переконатися будь-які інші суб’єкти... (с. 20–21)

* Цей акт набуття раніше нікому не належних ресурсів називається «первинним привласненням». (с. 26)

=== Визначення капіталізму та соціалізму ===
* Суспільний лад, що ґрунтується на цій природній позиції щодо розподілу прав власності, є по суті й надалі називатиметься чистим капіталістичним. (с. 27)

* Якщо ця система змінюється... і запроваджується політика, яка надає право виключного контролю над дефіцитними засобами... особам або групам осіб, які не можуть вказати ні на акт попереднього користування... ні на договірні відносини... то це буде називатися (частковим) соціалізмом. (с. 27)

== 3. Соціалізм «російського зразка» ==

=== Визначення та сутність ===
* Цей «найбільш правильний соціалізм» є суспільним ладом, за якого засоби виробництва... є «націоналізованими», «соціалізованими», «усуспільненими». (с. 28)

* ...ніщо не змінилося. Існує стільки ж людей з такою ж кількістю різних інтересів, як і раніше... Різниця між капіталізмом і соціалізмом знову ж таки полягає в тому, як саме досягається координація, а не між хаосом і координацією, як це стверджує соціалістична риторика. (с. 33)

=== Ілюзія рівності та влади ===
* Проголошення всіх співвласниками всього вирішує проблему відмінностей у володінні власністю лише номінально. Воно не розв’язує справжню глибинну проблему: відмінності у повноваженнях контролю. (с. 31)

* У соціалізмі... повноваження тих, чия думка має перемогти, визначаються не попереднім використанням власності або договором, а політичними засобами. (с. 32)

=== Економічний розрахунок та марнотратство ===
* Оскільки засоби виробництва або не можна продати... для них не існує ринкових цін... опікун-виробник... більше не зможе правильно підрахувати фактичні грошові витрати... Неминучим наслідком цього є неправильний розподіл засобів виробництва, де двома сторонами однієї медалі є марнування одних ресурсів і дефіцит інших. (с. 37–38)

* ...нездатність опікуна продати засоби виробництва означає, що у нього з’являється стимул збільшувати свій приватний дохід за рахунок вартості капіталу... Відбудеться споживання («проїдання») і надмірне використання наявного капіталу. (с. 39)

=== Зміна людської особистості ===
* Люди стануть іншими особами з іншими навичками... вони просто забудуть, як [бути ініціативними], і їм довелося б вчитися заново — повільно, з великими душевними витратами. (с. 41)

* Щоб піднятися в ієрархії отримувачів доходу, стає неважливо... ефективно виробляти чи виконувати укладені договори. Натомість дедалі більшого значення набувають специфічні навички політика... демагогії та інтриг, обіцянок, хабарів та погроз. (с. 42)

* Для кар’єри чиновника не є перешкодою тупість, лінощі, марнотратство і байдужість, якщо він має великі політичні здібності; відповідно, саме такі люди зрештою будуть повсюдно опікуватися засобами виробництва. (с. 42)

=== Емпіричне підтвердження (Приклад двох Німеччин) ===
* У Східній Німеччині... було здійснено соціалізацію засобів виробництва... Різниця в результатах є вражаючою... гість із Заходу на Сході буває просто приголомшений, бо потрапляє у майже зовсім інший, зубожілий світ. (с. 44–45)

* Щоб утримати населення, йому [режиму Східної Німеччини] довелося побудувати систему... мури, колючий дріт, електрифіковані паркани... з єдиною метою — не дати своєму народові втекти від наслідків соціалізму російського типу. (с. 45–46)

== 4. Соціалізм соціал-демократичного зразка ==

=== Сутність та відмінність від марксизму ===
* У відповідь на російський та східноєвропейський досвід ці партії дедалі більше відмовлялися від ідеї усуспільнення виробництва і натомість робили дедалі більший наголос на ідеї оподаткування та вирівнювання доходів, а також... на вирівнюванні можливостей — буцімто справжніх наріжних каменях соціалізму. (с. 52–53)

* Соціал-демократичний соціалізм не забороняє приватну власність... Але... жоден власник засобів виробництва не володіє по праву всім доходом... частина доходу від виробництва по праву належить суспільству. (с. 54–55)

* Різниця між двома типами соціалізму [російським та соціал-демократичним] не має категоричного характеру. Радше це всього лише питання міри. (с. 56)

=== Економічні наслідки та оподаткування ===
* Соціалізм соціал-демократичного зразка... все одно неминуче призводить до скорочення інвестицій, а отже, і майбутнього багатства порівняно з капіталізмом. (с. 57)

* Будь-який перерозподіл податкових коштів — це передача їх від виробників грошових доходів... до людей, які виступають як не-виробники і не-одержувачі договірних доходів. (с. 58)

* Шляхом (підвищеного) оподаткування впроваджується в інституційну практику інша правова структура стимулів... це обов’язково призведе до зменшення обсягів виробництва благ/товарів з метою отримання грошового доходу. (с. 61)

=== Зміна особистості та політизація суспільства ===
* Зі зростанням рівня оподаткування та розширенням кола оподатковуваних доходів люди ставатимуть дедалі більш непомітними, одноманітними та посередніми, наскільки це можливо — принаймні у своїх публічних образах. (с. 65)

* За системи усуспільнених засобів виробництва... спостерігається відносно більший відхід від суспільного життя, пасивність і цинізм. З іншого боку, соціал-демократичний соціалізм... показує меншу відособленість приватного життя; натомість люди частіше беруть активну участь у політичній агітації. (с. 65–66)

=== Критика «рівності можливостей» ===
* Мета, що набуває дедалі більшого значення для соціал-демократії, полягає в досягненні рівності можливостей. Звичайно, якщо сприймати цю ідею буквально, то вона є абсурдною: неможливо урівняти можливості людини, яка живе в Альпах, і людини, яка мешкає на узбережжі моря. (с. 68–69)

* Що таке можливість, що робить можливість іншою чи однаковою... все це цілком суб’єктивні питання. Вони залежать від суб’єктивних оцінок... і тоді з’являється невичерпне джерело всіляких вимог щодо розподілу з найрізноманітніших причин для різних людей. (с. 69)

=== Емпіричні спостереження ===
* Той факт, що Сполучені Штати в цілому багатші за Західну Європу... можна пояснити меншим ступенем соціалізму... Англія, яка в XIX столітті була найбагатшою країною світу, донині опустилася на рівень... «країни, що недорозвивається». (с. 71)

* Саме офіційне поширення ідеї mehr Demokratie wagen («ризикнемо більшою демократією»)... призвело до нечуваного раніше рівня політизації... Немає такого питання, яке не є політичним — можна було почути дедалі частіше. (с. 74)

== 5. Соціалізм консервативного зразка ==

=== Історичне коріння та сутність ===
* ...консерватизм слід вважати ідеологічним спадкоємцем феодалізму. І як феодалізм слід характеризувати як аристократичний соціалізм... так і консерватизм має розглядатися як соціалізм буржуазного істеблішменту. (с. 86)

* Ідея консерватизму полягає в тому, щоб якомога повніше зупинити або уповільнити постійні зміни... і натомість відтворити впорядковану, стабільну соціальну систему, в якій кожен гарантовано залишається в тому становищі, яке йому відведено минулим. (с. 85)

* Консерватизм... призначає частину [доходу] суспільству теперішніх власників... таким чином, щоб зберігався старий відносний розподіл доходу і багатства. (с. 88)

=== Економічні наслідки: «заморожування» економіки ===
* Консервативна мета збереження існуючих цінностей... може бути досягнута лише за рахунок загального відносного зменшення повної цінності як новостворених, так і старих благ... тобто зменшення суспільного багатства. (с. 90)

* Консерватизм усуває або зменшує стимули... щось робити з цінністю поточної власності та пристосовуватися до змін попиту. Зменшуються стимули усвідомлювати та передбачати зміни... оскільки можливі вигоди від такої поведінки більше не можна приватно привласнити. (с. 90)

* ...власність стає свого роду привілеєм. У природному суспільстві всі власники змушені адаптуватися до змін у попиті... що, звісно, робить суспільство біднішим, ніж воно могло б бути. (с. 90)

=== Методи консервативного втручання ===
* '''Контроль цін''': Запровадження тотального контролю над цінами означає, що система виробництва стає повністю незалежною від уподобань споживачів... Порядок і стабільність існують лише позірно; насправді вони є засобом створення хаосу і свавілля в розподілі ресурсів. (с. 99)

* '''Регулювання''': Консерватизм віддає перевагу регулюванню як засобу запобігання або уповільнення інновацій та спричинених ними соціальних змін. (с. 99)

* '''Патерналізм''': Консерватизм не лише калічить розвиток продуктивних талантів людини; під назвою «патерналізм» він також прагне заморозити поведінку людей у ролях ізольованих споживачів... пригнічуючи або придушуючи їхній талант розвивати споживчий спосіб життя. (с. 103)

=== Соціальна психологія та «розділяй і пануй» ===
* Консерватизм надає особливі переваги заможним серед групи не-виробників і особливо шкодить інтересам незаможних серед продуктивної верстви населення. (с. 92)

* Різниця між консерватизмом і соціал-демократичним соціалізмом полягає виключно в тому, що вони апелюють до різних людей... Соціал-демократичний соціалізм прагне дати власність тим, хто її не має, а консервативний соціалізм — тим, хто її колись мав. (с. 91)

=== Історичні приклади та фашизм ===
* Найлютішим ворогом фашизму і нацизму був не соціалізм як такий, а лібералізм. Звісно, обидва зневажали соціалізм марксистів... але фашизм і нацизм обіцяли зберегти чинні порядки. (с. 107–108)

* Для досягнення цієї мети фашизм і нацизм зробили саме те, що передбачає їхня класифікація як консервативно-соціалістичних: вони створили жорстко контрольовану і регульовану економіку... право визначати способи використання цієї «власності» було майже повністю узурповане політичними інституціями. (с. 108)

== 6. Соціалізм як соціальна інженерія ==

=== Визначення та методологічне коріння ===
* Після об’єднання своїх сил з емпіризмом або позитивізмом... соціалізм перетворився на те, що ми відтепер називатимемо «соціал-інженерним соціалізмoм». (с. 111–112)

* Ідеологія «ситуаційної соціальної інженерії»... стала чимось на зразок спільної позиції «поміркованих» у всіх політичних партіях, і видається, що лише доктринери з обох боків не поділяють її. (с. 112)

=== Емпіризм як «щит» для соціалізму ===
* Від емпіризму-позитивізму... вимагається пояснити, чому всі наведені нами досі аргументи не виявилися вирішальними... він мусить запропонувати доказовий шлях для уникнення висновків, яких дійшли ми. (с. 112–113)

* ...тільки-но ідея формулювання принципової аргументації за чи проти соціалізму відкидається як марна і непродумана... соціалізм негайно стає стійким проти будь-якої рішучої критики, оскільки кожну поразку завжди можна пояснити якимось поки що неконтрольованим втручанням перемінливих чинників. (с. 116)

* Досвід говорить нам лише про те, що певна схема соціалістичної політики не досягла мети виробництва більшого багатства; але він ніколи не може сказати нам, чи не дасть якісь інші результати дещо інша схема... (с. 118)

=== Апріорні засади діяльності (Праксеологія) ===
* Якщо людина здатна вчитися на досвіді... то вона не може знати в будь-який момент часу, що саме вона знатиме пізніше і як діятиме на основі цього знання... Твердження, що можна передбачити майбутній стан свого та/або чужого знання... містить у собі суперечність. (с. 129)

* Всі ці категорії: цінності, цілі, засоби, вибір, надання переваги, витрати, прибутки і збитки — закладені в концепції дії. Жодна з них не є похідною від досвіду. (с. 135)

* ...досвід не перемагає логіку, а радше навпаки. Логіка вдосконалює і коригує досвід, підказує: що можна переживати в досвіді насправді, а що є наслідком затьмареного розуму. (с. 138)

=== Практика «соціальної інженерії» та її наслідки ===
* ...спільнота соціальних інженерів має право в односторонньому порядку визначати, що є або не є бажаним результатом, і таким чином обмежувати права власності природних власників. (с. 138–139)

* ...немає майже нічого, навіть найбезглуздішого, чого б деякі соціальні інженери не хотіли б випробувати на своїх співгромадянах — вони вважають їх лише набором змінних, якими можна технічно маніпулювати, пішаками на шаховій дошці. (с. 139)

* Логіка підказує, що це [мінімальна зарплата] означає обмеження прав власності як роботодавців, так і працівників... Наслідком цього є і має бути безробіття. (с. 140)

* Вважати внаслідок хибної емпіричної методології, що все це спершу треба випробувати... це не просто наукова нісенітниця; як і всі дії, що ґрунтуються на непродуманих інтелектуальних засадах, це ще й надзвичайно дорого коштує суспільству. (с. 140–141)

* ...проблема, яку хотіли вирішити соціальні інженерії [через контроль орендної плати]... стала набагато гіршою, ніж раніше, і загальний рівень життя у відносному вимірі знизився. Знову ж таки, все це могло бути відомо апріорі. (с. 142)

== 7. Етичне обґрунтування капіталізму і моральна безпідставність соціалізму ==

=== Аргументація як основа етики ===
* ...будь-яка претензія на істинність... може і повинна бути висунута і вирішена в рамках аргументованої суперечки. (с. 147)

* ...аргументування є не лише когнітивною, а й практичною справою. По-друге, аргументування як форма дії передбачає використання обмеженого ресурсу власного тіла. (с. 151)

* Лише за умови хоча б неявного визнання права власності кожної людини на власне тіло може відбуватися аргументована суперечка. (с. 151)

=== Принцип неагресії та самовласність ===
* Ніхто не має права без запрошення здійснювати агресію проти тіла будь-якої іншої людини і таким чином стримувати чи обмежувати її контроль над власним тілом. (с. 152)

* Будь-яка людина, яка намагатиметься заперечити право власності на її власне тіло, створить протиріччя, оскільки... вона вже неявно визнає саме цю норму як дійсну. (с. 152)

=== Принцип універсалізації ===
* ...можна виправдати й обґрунтувати тільки ті норми, які сформульовано як загальні принципи, дієві для всіх без винятку. (с. 150)

* ...саме партикуляристські правила на кшталт «я можу вдарити тебе, але тобі не дозволено бити мене»... лежать в основі всіх реалізованих на практиці форм соціалізму. (с. 12)

=== Первинне привласнення та власність ===
* ...лише такі претензії на власність, які можна вивести з минулих продуктивних зусиль і прив’язати до конкретних індивідів як виробників, можуть визначатися «природними» або «неагресивними». (с. 22)

* ...право на первісне привласнення через дії є сумісним з принципом неагресії та випливає з нього як логічно необхідна передумова аргументованої суперечки. (с. 155)

=== Критика соціалістичної етики «цінності» ===
* Соціалізм натомість прагне визначити агресію як посягання на цінність або психічну цілісність чужої власності. (с. 159)

* ...контроль над тим, чи впливають її дії на цінність чужої власності, покладається не на саму діючу особу, а на інших людей та їхні суб’єктивні оцінки. Таким чином, ніхто не може визначити заздалегідь, чи будуть його дії класифіковані як виправдані чи ні. (с. 160)

=== Проблема «пізніших прибульців» ===
* ...якби ті, хто прийшов пізніше... мали на них [ресурси] таке ж право, як і ті, хто прийшов раніше... тоді буквально нікому не було б дозволено робити що завгодно з чим завгодно, оскільки потрібно було б отримати згоду всіх пізніших прибульців... (с. 163)

* Ніхто не може чекати і припинити діяти, доки всі з невизначеного класу пізніших прибульців не з’являться і не погодяться з тим, що він хоче зробити. (с. 163)

=== Висновок про перевагу капіталізму ===
* Лише етику капіталізму, що базується на праві власності, можна ефективно захистити в аргументованій дискусії... Жодну іншу етику обґрунтувати подібним чином неможливо. (с. 165)

== 8. Теорія держави ==

=== Визначення природи держави ===
* Держава — це не щось інше, як інституція, побудована на оподаткуванні та непроханому, позадоговірному втручанні у те, як приватні особи використовують свою природну власність. (с. 170)

* Не може бути соціалізму без держави, і поки існує держава, існує соціалізм. (с. 170)

* Агресивне насильство — це і є природа будь-якої держави. (с. 170)

* Держава... є інституцією організованої агресії, яка лише намагається виглядати як звичайний виробник, щоб продовжувати агресію проти невинних природних власників. (с. 178)

=== Методи стабілізації влади ===
* Держава витрачає багато часу і зусиль на те, щоб переконати громадськість, що вона є не такою, як насправді, і що наслідки її дій радше позитивні, аніж негативні. (с. 173)

* Державна політика повинна керуватися і керується девізом «розділяй і пануй»: ставитися до людей по-різному, нацьковувати їх один на одного... і таким чином врівноважувати зростаюче обурення або опір одних збільшенням привілеїв для інших. (с. 175)

* Держава набагато менше ризикує при утриманні людей в покорі... якщо гвинтівки, з яких можна застрелити податківця, будуть недоступні нікому, окрім самого податківця! (с. 179)

=== Стратегічна монополізація ===
* '''Освіта''': Держава або безпосередньо управляє навчальними закладами, або опосередковано контролює їх... гарантуючи, що вони діятимуть у заздалегідь визначених рамках, встановлених нею. (с. 176)

* '''Правосуддя''': Якби держава не монополізувала надання судових послуг, то рано чи пізно... вона стала б вважатися інституцією організованої несправедливості, якою і є насправді. (с. 179)

=== Критика демократії ===
* Всупереч поширеному міфу, прийняття демократичної конституції не має нічого спільного зі свободою чи справедливістю. (с. 182–183)

* Демократизація держави — це організаційний захід, що здійснюється зі стратегічною метою раціоналізації здійснення влади і збільшує таким чином обсяг доходу, що підлягає агресивному відбиранню у природних власників. (с. 184)

* Форма влади змінюється, але правління більшості — це теж агресія. (с. 184)

=== Шлях до подолання соціалізму ===
* Соціалізм дійде свого кінця, якщо тільки люди припинять дозволяти себе корумпувати державними хабарями, але... просто візьмуть свою частку багатства... при тому продовжуючи ставитися до неї [держави] як до агресора. (с. 189)

* Для того, щоб покласти край державності та соціалізму, необхідно... змінити громадську думку, яка б відвернула людей від використання інституційних можливостей участі в політиці для задоволення жаги влади. (с. 190)

== 9. Капіталістичне виробництво і проблема монополії ==

=== Раціональність розподілу ресурсів ===
* Тільки підприємства, які успішно користуються цим критерієм [прибутків і збитків]... можуть продовжувати свою діяльність... він гарантує, що структурні зміни всієї виробничої системи... можна буде описати як постійний рух до більш раціонального використання ресурсів. (с. 193)

* Звільнившись від необхідності отримувати прибутки для того, щоб вижити як інститут обслуговування споживачів, держава фактично підміняє раціональність розподілу хаосом. (с. 194–195)

=== Якість продукції та стимули ===
* Щойно майбутні доходи стають незалежними від покриття витрат продажем товарів — як це зазвичай буває, коли держава виробляє товар, — у такого виробника більше немає причин турбуватися про якість продукції. (с. 197)

* Янголи, працюючи на державному підприємстві, вироблятимуть продукцію нижчої якості, ніж їхні колеги-янголи в приватному бізнесі, якщо робота є для них хоч найменшим тягарем. (с. 198)

=== Збереження капіталу ===
* Абсолютно неминучим наслідком будь-якого державного виробництва є надмірне використання певного запасу капіталу і погіршення рівня життя споживачів порівняно з ситуацією за капіталізму. (с. 201)

=== Історична та теоретична критика монополій ===
* Історія свідчить про прямо протилежний результат... не існування монополії змусило уряд втручатися в економіку, а її відсутність. (с. 202–203)

* Для того, щоб максимізувати свої прибутки, монополіст повинен мати постійну зацікавленість у тому, щоб скасувати своє становище власника чинника виробництва, вилученого з ринку. (с. 204)

=== Ілюзорність «монопольної ціни» ===
* Ні сам виробник, ні будь-який нейтральний зовнішній спостерігач ніколи не зможе вирішити, чи є ціни, які фактично склалися на ринку, монопольними чи конкурентними... Вирішити це питання неможливо. (с. 207–208)

* Ми не можемо використовувати «обмеження виробництва» як перевірку на монопольну чи конкурентну ціну... рух від субконкурентної до конкурентної ціни також передбачає обмеження виробництва. (с. 210–211)

=== Держава як єдина реальна монополія ===
* Проблеми монополії як особливої проблеми ринків... не існує. Лише коли на сцену виходить держава, виникає реальна, не ілюзорна проблема монополії та монопольних цін. (с. 212)

* Держава є єдиним підприємством, чиї ціни та бізнес-практики можна назвати «завищеними» або «експлуататорськими» абсолютно об’єктивно... вони нав’язуються через погрози насильством. (с. 212)

== 10. Капіталістичне виробництво і проблема суспільних благ ==

=== Сутність ринку та виробництво безпеки ===
* ...виробництво безпеки в інтересах споживачів цього нематеріального товару повинно залишатися підпорядкованим закону вільної конкуренції. (с. 215)

* Тільки чиста ринкова система може забезпечити раціональність, з точки зору споживачів, рішення про виробництво суспільного блага. (с. 227)

=== Ілюзорність дихотомії «приватні — суспільні» блага ===
* Чіткої дихотомії між приватними і суспільними благами не існує... Всі блага є більш-менш приватними або суспільними... їхній приватний чи суспільний характер залежить від того, як мало або багато людей вважають їх благами. (с. 221)

* Блага ніколи не є благами-самі-по-собі... їхній статус залежить винятково від змін у зацікавленні чи незацікавленні людей. (с. 221)

=== Економічна ірраціональність державного виробництва ===
* ...ресурси, використані для надання суспільних благ, витрачаються даремно, оскільки вони забезпечують споживачів товарами чи послугами, які в кращому випадку мають другорядне значення. (с. 226)

* ...державне втручання обов’язково і завжди віддалятиме нас від такого оптимуму [вільних, добровільних дій споживачів]. (с. 229)

=== Вади державної монополії на безпеку та правосуддя ===
* Як може держава... вирішувати, скільки безпеки виробляти... Відповідь полягає в тому, що вона не має раціонального способу вирішити це питання. (с. 235)

* Щойно... у споживача забирають волю купувати безпеку там, де йому заманеться, ви одразу ж побачите, як народжується велика професія, присвячена свавіллю і поганому управлінню. (с. 237)

* ...державна система довільно змінює свої процедурні правила... вирішення суперечок між поліцією та суддями, з одного боку, і приватними особами, з іншого, доручається не третій незалежній стороні, а іншому поліцейському або судді. (с. 236–237)

=== Переваги конкурентної системи безпеки ===
* Саме конкурентна система виробництва безпеки передбачає побудову інституціоналізованої структури стимулів для створення такого правопорядку і правозастосування, який втілить у собі максимально можливий ступінь консенсусу. (с. 240)

* У результаті цього процесу... природним чином виникне система правового регулювання відносин між компаніями, яка стане універсально прийнятною для клієнтів усіх конкурентних виробників засобів захисту. (с. 241)

* ...виробники послуг безпеки муситимуть пропонувати договори, де споживач знатиме, що він купує, і матиме можливість подати обґрунтовану, міжсуб’єктно підтверджену скаргу. (с. 238)

=== Роль страхових компаній ===
* Страхові компанії... мали б особливий стимул відмежуватись від будь-якого агресора і, крім того, використати проти нього весь свій значний діловий вплив. (с. 244)

* В умовах конкурентної економіки жодна страхова компанія не може дозволити собі продовжувати покривати агресорів... вона незабаром втратить клієнтів на користь більш авторитетних фірм. (с. 244)

== Джерела ==
* {{Книга
 | автор = [[w:Ганс-Герман Хоппе|Хоппе, Ганс-Герман]]
 | назва = Теорія соціалізму і капіталізму
 | відповідальність = пер. з англ. В. Бродовий за ред. С. Рачинського
 | місто = К.
 | видавництво = WellBooks
 | рік = 2024
 | сторінок = 256
 | isbn = 978-617-8264-10-9
 }}</text>
      <sha1>8x8jmrv01mjpzlfzshaexnp8c4vizgf</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159424</id>
      <parentid>159423</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T17:57:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <origin>159424</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="51962" sha1="cshzc9wxfskf8rt9gopsrqjhxh4bbvw" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Теорія соціалізму і капіталізму}}
'''«Теорія соціалізму і капіталізму»''' ({{lang-en|A Theory of Socialism and Capitalism}}) — одна з ключових праць німецько-американського економіста та філософа [[Ганс-Герман Гоппе|Ганса-Германа Хоппе]], вперше опублікована у 1989 році.

У книзі автор подає системний аналіз соціалізму не просто як економічної моделі, а як «інституціоналізованої агресії проти [[Власність|приватної власності]]». Хоппе розробляє унікальну типологію соціалістичних систем (від «російського зразка» до соціал-демократії) та обґрунтовує етичну перевагу капіталізму через власну концепцію — [[w:Етика аргументації|етику аргументації]]. Праця відома своїм безкомпромісним захистом [[w:Анархо-капіталізм|анархо-капіталізму]] та критикою держави як «паразитичної інституції».

Українське видання книги побачило світ у 2024 році (видавництво [[w:WellBooks|WellBooks]]).
{{Докладніше|w:Теорія соціалізму і капіталізму}}

== 1. Вступ ==

=== Теорія та методологія ===
* Без такої теорії політична економія та філософія є лише блуканням у темряві, продукуванням у кращому випадку довільних висновків щодо можливих причин того чи іншого ладу або ж про перевагу одного над іншим. (с. 8)

=== Визначення капіталізму та соціалізму ===
* Соціалізм... повинен розглядатися як інституціоналізоване втручання у приватну власність або агресія проти власності та претензія на неї. (с. 8)
* Капіталізм є суспільним ладом, що ґрунтується на чіткому визнанні приватної власності та неагресивних, договірних обмінах між її власниками. (с. 8)
* Суспільства не бувають просто капіталістичними чи соціалістичними. Насправді всі суспільства є, тією чи іншою мірою, соціалістичними. (с. 8)

=== Економічні наслідки ===
* Що більш соціалістичною є країна, то більш ускладнюються процеси виробництва нового і збереження старого багатства і тим біднішою країна залишається або стає. (с. 8–9)
* Позитивні ефекти соціалістичної політики, як-от «дешеві продукти харчування», «низька квартплата», «безкоштовне» те або те — це... явища, за які доводиться платити: меншою кількістю і нижчою якістю їжі, нестачею житла, занепадом і міськими нетрями, чергами і корупцією. (с. 10)
* Капіталістичний лад завжди, без винятку і неодмінно в найефективніший спосіб забезпечує найнагальніші потреби добровільних споживачів, включно з поліцією та судами. (с. 13)

=== Етика та аргументація ===
* Соціалізм... не досягнув свого аргументованого кінця, поки ще може стверджувати — попри його економічні показники — що він представляє вищу мораль, що він справедливіший, має етично вищу основу. (с. 11–12)
* Той, хто наводить аргументи на користь чого завгодно... повинен, принаймні неявно, припускати дійсність норм власності, властивих капіталізму. Таким чином, заперечувати їхню дійсність... і виступати на користь соціалізму є самопротиріччям. (с. 12–13)

=== Природа держави ===
* Держава — що базується на оподаткуванні та примусовому членстві (громадянстві) — є втіленням соціалістичних ідей про власність. (с. 13)

== 2. Власність, договір, агресія, капіталізм, соціалізм ==

=== Власність як фундамент соціальних наук ===
* Поряд із поняттям діяльності власність є найголовнішою категорією в соціальних науках. Фактично, всі інші поняття... — агресія, договір, капіталізм і соціалізм — визначаються через власність... (с. 15)

* ...власність є нормативним поняттям — концепцією задля безконфліктної взаємодії шляхом встановлення взаємно обов’язкових правил поведінки (норм) щодо обмежених ресурсів. (с. 15)

=== Дефіцитність ресурсів ===
* Для того, щоб виникла концепція власності, має існувати дефіцит благ. Якби такого дефіциту не було... то не було б і потреби у власності. (с. 15)

* Функція прав власності полягає в тому, щоб уникнути таких можливих конфліктів за використання дефіцитних ресурсів шляхом закріплення прав виключного володіння. (с. 15)

=== Тіло як дефіцитний ресурс ===
* ...навіть якщо припустити, що ми живемо в Едемському саду... навіть і тоді неодмінно повинна була б еволюційно розвинутися концепція власності. Адже навіть за таких «ідеальних» обставин фізичне тіло кожної людини все одно залишалося б дефіцитним ресурсом... (с. 16)

* Насправді, поки людина діє... ця діяльність неодмінно передбачає вибір щодо використання тіла цієї людини. (с. 16)

=== Договір та агресія ===
* Договірні обміни... характеризуються тим, що досягається угода про використання обмежених ресурсів, яка ґрунтується на взаємній повазі та визнанні виключного контролю кожного з партнерів над своїм тілом. (с. 19)

* Агресією було б, якби людина намагалася задовольнити свої сексуальні або садистські бажання, зґвалтувавши або побивши тіло іншої людини, не маючи на це чітко вираженої згоди цієї людини. (с. 20)

* ...агресивна дія завжди і обов’язково передбачає, що людина, здійснюючи її, збільшує своє задоволення за рахунок зменшення задоволення іншої людини. (с. 20)

=== Природна теорія власності ===
* В основі природної теорії власності лежить ідея засновувати присвоєння виключного права власності на існуванні об’єктивного зв’язку між власником і належним йому майном, в існуванні якого можуть переконатися будь-які інші суб’єкти... (с. 20–21)

* Цей акт набуття раніше нікому не належних ресурсів називається «первинним привласненням». (с. 26)

=== Визначення капіталізму та соціалізму ===
* Суспільний лад, що ґрунтується на цій природній позиції щодо розподілу прав власності, є по суті й надалі називатиметься чистим капіталістичним. (с. 27)

* Якщо ця система змінюється... і запроваджується політика, яка надає право виключного контролю над дефіцитними засобами... особам або групам осіб, які не можуть вказати ні на акт попереднього користування... ні на договірні відносини... то це буде називатися (частковим) соціалізмом. (с. 27)

== 3. Соціалізм «російського зразка» ==

=== Визначення та сутність ===
* Цей «найбільш правильний соціалізм» є суспільним ладом, за якого засоби виробництва... є «націоналізованими», «соціалізованими», «усуспільненими». (с. 28)

* ...ніщо не змінилося. Існує стільки ж людей з такою ж кількістю різних інтересів, як і раніше... Різниця між капіталізмом і соціалізмом знову ж таки полягає в тому, як саме досягається координація, а не між хаосом і координацією, як це стверджує соціалістична риторика. (с. 33)

=== Ілюзія рівності та влади ===
* Проголошення всіх співвласниками всього вирішує проблему відмінностей у володінні власністю лише номінально. Воно не розв’язує справжню глибинну проблему: відмінності у повноваженнях контролю. (с. 31)

* У соціалізмі... повноваження тих, чия думка має перемогти, визначаються не попереднім використанням власності або договором, а політичними засобами. (с. 32)

=== Економічний розрахунок та марнотратство ===
* Оскільки засоби виробництва або не можна продати... для них не існує ринкових цін... опікун-виробник... більше не зможе правильно підрахувати фактичні грошові витрати... Неминучим наслідком цього є неправильний розподіл засобів виробництва, де двома сторонами однієї медалі є марнування одних ресурсів і дефіцит інших. (с. 37–38)

* ...нездатність опікуна продати засоби виробництва означає, що у нього з’являється стимул збільшувати свій приватний дохід за рахунок вартості капіталу... Відбудеться споживання («проїдання») і надмірне використання наявного капіталу. (с. 39)

=== Зміна людської особистості ===
* Люди стануть іншими особами з іншими навичками... вони просто забудуть, як [бути ініціативними], і їм довелося б вчитися заново — повільно, з великими душевними витратами. (с. 41)

* Щоб піднятися в ієрархії отримувачів доходу, стає неважливо... ефективно виробляти чи виконувати укладені договори. Натомість дедалі більшого значення набувають специфічні навички політика... демагогії та інтриг, обіцянок, хабарів та погроз. (с. 42)

* Для кар’єри чиновника не є перешкодою тупість, лінощі, марнотратство і байдужість, якщо він має великі політичні здібності; відповідно, саме такі люди зрештою будуть повсюдно опікуватися засобами виробництва. (с. 42)

=== Емпіричне підтвердження (Приклад двох Німеччин) ===
* У Східній Німеччині... було здійснено соціалізацію засобів виробництва... Різниця в результатах є вражаючою... гість із Заходу на Сході буває просто приголомшений, бо потрапляє у майже зовсім інший, зубожілий світ. (с. 44–45)

* Щоб утримати населення, йому [режиму Східної Німеччини] довелося побудувати систему... мури, колючий дріт, електрифіковані паркани... з єдиною метою — не дати своєму народові втекти від наслідків соціалізму російського типу. (с. 45–46)

== 4. Соціалізм соціал-демократичного зразка ==

=== Сутність та відмінність від марксизму ===
* У відповідь на російський та східноєвропейський досвід ці партії дедалі більше відмовлялися від ідеї усуспільнення виробництва і натомість робили дедалі більший наголос на ідеї оподаткування та вирівнювання доходів, а також... на вирівнюванні можливостей — буцімто справжніх наріжних каменях соціалізму. (с. 52–53)

* Соціал-демократичний соціалізм не забороняє приватну власність... Але... жоден власник засобів виробництва не володіє по праву всім доходом... частина доходу від виробництва по праву належить суспільству. (с. 54–55)

* Різниця між двома типами соціалізму [російським та соціал-демократичним] не має категоричного характеру. Радше це всього лише питання міри. (с. 56)

=== Економічні наслідки та оподаткування ===
* Соціалізм соціал-демократичного зразка... все одно неминуче призводить до скорочення інвестицій, а отже, і майбутнього багатства порівняно з капіталізмом. (с. 57)

* Будь-який перерозподіл податкових коштів — це передача їх від виробників грошових доходів... до людей, які виступають як не-виробники і не-одержувачі договірних доходів. (с. 58)

* Шляхом (підвищеного) оподаткування впроваджується в інституційну практику інша правова структура стимулів... це обов’язково призведе до зменшення обсягів виробництва благ/товарів з метою отримання грошового доходу. (с. 61)

=== Зміна особистості та політизація суспільства ===
* Зі зростанням рівня оподаткування та розширенням кола оподатковуваних доходів люди ставатимуть дедалі більш непомітними, одноманітними та посередніми, наскільки це можливо — принаймні у своїх публічних образах. (с. 65)

* За системи усуспільнених засобів виробництва... спостерігається відносно більший відхід від суспільного життя, пасивність і цинізм. З іншого боку, соціал-демократичний соціалізм... показує меншу відособленість приватного життя; натомість люди частіше беруть активну участь у політичній агітації. (с. 65–66)

=== Критика «рівності можливостей» ===
* Мета, що набуває дедалі більшого значення для соціал-демократії, полягає в досягненні рівності можливостей. Звичайно, якщо сприймати цю ідею буквально, то вона є абсурдною: неможливо урівняти можливості людини, яка живе в Альпах, і людини, яка мешкає на узбережжі моря. (с. 68–69)

* Що таке можливість, що робить можливість іншою чи однаковою... все це цілком суб’єктивні питання. Вони залежать від суб’єктивних оцінок... і тоді з’являється невичерпне джерело всіляких вимог щодо розподілу з найрізноманітніших причин для різних людей. (с. 69)

=== Емпіричні спостереження ===
* Той факт, що Сполучені Штати в цілому багатші за Західну Європу... можна пояснити меншим ступенем соціалізму... Англія, яка в XIX столітті була найбагатшою країною світу, донині опустилася на рівень... «країни, що недорозвивається». (с. 71)

* Саме офіційне поширення ідеї mehr Demokratie wagen («ризикнемо більшою демократією»)... призвело до нечуваного раніше рівня політизації... Немає такого питання, яке не є політичним — можна було почути дедалі частіше. (с. 74)

== 5. Соціалізм консервативного зразка ==

=== Історичне коріння та сутність ===
* ...консерватизм слід вважати ідеологічним спадкоємцем феодалізму. І як феодалізм слід характеризувати як аристократичний соціалізм... так і консерватизм має розглядатися як соціалізм буржуазного істеблішменту. (с. 86)

* Ідея консерватизму полягає в тому, щоб якомога повніше зупинити або уповільнити постійні зміни... і натомість відтворити впорядковану, стабільну соціальну систему, в якій кожен гарантовано залишається в тому становищі, яке йому відведено минулим. (с. 85)

* Консерватизм... призначає частину [доходу] суспільству теперішніх власників... таким чином, щоб зберігався старий відносний розподіл доходу і багатства. (с. 88)

=== Економічні наслідки: «заморожування» економіки ===
* Консервативна мета збереження існуючих цінностей... може бути досягнута лише за рахунок загального відносного зменшення повної цінності як новостворених, так і старих благ... тобто зменшення суспільного багатства. (с. 90)

* Консерватизм усуває або зменшує стимули... щось робити з цінністю поточної власності та пристосовуватися до змін попиту. Зменшуються стимули усвідомлювати та передбачати зміни... оскільки можливі вигоди від такої поведінки більше не можна приватно привласнити. (с. 90)

* ...власність стає свого роду привілеєм. У природному суспільстві всі власники змушені адаптуватися до змін у попиті... що, звісно, робить суспільство біднішим, ніж воно могло б бути. (с. 90)

=== Методи консервативного втручання ===
* '''Контроль цін''': Запровадження тотального контролю над цінами означає, що система виробництва стає повністю незалежною від уподобань споживачів... Порядок і стабільність існують лише позірно; насправді вони є засобом створення хаосу і свавілля в розподілі ресурсів. (с. 99)

* '''Регулювання''': Консерватизм віддає перевагу регулюванню як засобу запобігання або уповільнення інновацій та спричинених ними соціальних змін. (с. 99)

* '''Патерналізм''': Консерватизм не лише калічить розвиток продуктивних талантів людини; під назвою «патерналізм» він також прагне заморозити поведінку людей у ролях ізольованих споживачів... пригнічуючи або придушуючи їхній талант розвивати споживчий спосіб життя. (с. 103)

=== Соціальна психологія та «розділяй і пануй» ===
* Консерватизм надає особливі переваги заможним серед групи не-виробників і особливо шкодить інтересам незаможних серед продуктивної верстви населення. (с. 92)

* Різниця між консерватизмом і соціал-демократичним соціалізмом полягає виключно в тому, що вони апелюють до різних людей... Соціал-демократичний соціалізм прагне дати власність тим, хто її не має, а консервативний соціалізм — тим, хто її колись мав. (с. 91)

=== Історичні приклади та фашизм ===
* Найлютішим ворогом фашизму і нацизму був не соціалізм як такий, а лібералізм. Звісно, обидва зневажали соціалізм марксистів... але фашизм і нацизм обіцяли зберегти чинні порядки. (с. 107–108)

* Для досягнення цієї мети фашизм і нацизм зробили саме те, що передбачає їхня класифікація як консервативно-соціалістичних: вони створили жорстко контрольовану і регульовану економіку... право визначати способи використання цієї «власності» було майже повністю узурповане політичними інституціями. (с. 108)

== 6. Соціалізм як соціальна інженерія ==

=== Визначення та методологічне коріння ===
* Після об’єднання своїх сил з емпіризмом або позитивізмом... соціалізм перетворився на те, що ми відтепер називатимемо «соціал-інженерним соціалізмoм». (с. 111–112)

* Ідеологія «ситуаційної соціальної інженерії»... стала чимось на зразок спільної позиції «поміркованих» у всіх політичних партіях, і видається, що лише доктринери з обох боків не поділяють її. (с. 112)

=== Емпіризм як «щит» для соціалізму ===
* Від емпіризму-позитивізму... вимагається пояснити, чому всі наведені нами досі аргументи не виявилися вирішальними... він мусить запропонувати доказовий шлях для уникнення висновків, яких дійшли ми. (с. 112–113)

* ...тільки-но ідея формулювання принципової аргументації за чи проти соціалізму відкидається як марна і непродумана... соціалізм негайно стає стійким проти будь-якої рішучої критики, оскільки кожну поразку завжди можна пояснити якимось поки що неконтрольованим втручанням перемінливих чинників. (с. 116)

* Досвід говорить нам лише про те, що певна схема соціалістичної політики не досягла мети виробництва більшого багатства; але він ніколи не може сказати нам, чи не дасть якісь інші результати дещо інша схема... (с. 118)

=== Апріорні засади діяльності (Праксеологія) ===
* Якщо людина здатна вчитися на досвіді... то вона не може знати в будь-який момент часу, що саме вона знатиме пізніше і як діятиме на основі цього знання... Твердження, що можна передбачити майбутній стан свого та/або чужого знання... містить у собі суперечність. (с. 129)

* Всі ці категорії: цінності, цілі, засоби, вибір, надання переваги, витрати, прибутки і збитки — закладені в концепції дії. Жодна з них не є похідною від досвіду. (с. 135)

* ...досвід не перемагає логіку, а радше навпаки. Логіка вдосконалює і коригує досвід, підказує: що можна переживати в досвіді насправді, а що є наслідком затьмареного розуму. (с. 138)

=== Практика «соціальної інженерії» та її наслідки ===
* ...спільнота соціальних інженерів має право в односторонньому порядку визначати, що є або не є бажаним результатом, і таким чином обмежувати права власності природних власників. (с. 138–139)

* ...немає майже нічого, навіть найбезглуздішого, чого б деякі соціальні інженери не хотіли б випробувати на своїх співгромадянах — вони вважають їх лише набором змінних, якими можна технічно маніпулювати, пішаками на шаховій дошці. (с. 139)

* Логіка підказує, що це [мінімальна зарплата] означає обмеження прав власності як роботодавців, так і працівників... Наслідком цього є і має бути безробіття. (с. 140)

* Вважати внаслідок хибної емпіричної методології, що все це спершу треба випробувати... це не просто наукова нісенітниця; як і всі дії, що ґрунтуються на непродуманих інтелектуальних засадах, це ще й надзвичайно дорого коштує суспільству. (с. 140–141)

* ...проблема, яку хотіли вирішити соціальні інженерії [через контроль орендної плати]... стала набагато гіршою, ніж раніше, і загальний рівень життя у відносному вимірі знизився. Знову ж таки, все це могло бути відомо апріорі. (с. 142)

== 7. Етичне обґрунтування капіталізму і моральна безпідставність соціалізму ==

=== Аргументація як основа етики ===
* ...будь-яка претензія на істинність... може і повинна бути висунута і вирішена в рамках аргументованої суперечки. (с. 147)

* ...аргументування є не лише когнітивною, а й практичною справою. По-друге, аргументування як форма дії передбачає використання обмеженого ресурсу власного тіла. (с. 151)

* Лише за умови хоча б неявного визнання права власності кожної людини на власне тіло може відбуватися аргументована суперечка. (с. 151)

=== Принцип неагресії та самовласність ===
* Ніхто не має права без запрошення здійснювати агресію проти тіла будь-якої іншої людини і таким чином стримувати чи обмежувати її контроль над власним тілом. (с. 152)

* Будь-яка людина, яка намагатиметься заперечити право власності на її власне тіло, створить протиріччя, оскільки... вона вже неявно визнає саме цю норму як дійсну. (с. 152)

=== Принцип універсалізації ===
* ...можна виправдати й обґрунтувати тільки ті норми, які сформульовано як загальні принципи, дієві для всіх без винятку. (с. 150)

* ...саме партикуляристські правила на кшталт «я можу вдарити тебе, але тобі не дозволено бити мене»... лежать в основі всіх реалізованих на практиці форм соціалізму. (с. 12)

=== Первинне привласнення та власність ===
* ...лише такі претензії на власність, які можна вивести з минулих продуктивних зусиль і прив’язати до конкретних індивідів як виробників, можуть визначатися «природними» або «неагресивними». (с. 22)

* ...право на первісне привласнення через дії є сумісним з принципом неагресії та випливає з нього як логічно необхідна передумова аргументованої суперечки. (с. 155)

=== Критика соціалістичної етики «цінності» ===
* Соціалізм натомість прагне визначити агресію як посягання на цінність або психічну цілісність чужої власності. (с. 159)

* ...контроль над тим, чи впливають її дії на цінність чужої власності, покладається не на саму діючу особу, а на інших людей та їхні суб’єктивні оцінки. Таким чином, ніхто не може визначити заздалегідь, чи будуть його дії класифіковані як виправдані чи ні. (с. 160)

=== Проблема «пізніших прибульців» ===
* ...якби ті, хто прийшов пізніше... мали на них [ресурси] таке ж право, як і ті, хто прийшов раніше... тоді буквально нікому не було б дозволено робити що завгодно з чим завгодно, оскільки потрібно було б отримати згоду всіх пізніших прибульців... (с. 163)

* Ніхто не може чекати і припинити діяти, доки всі з невизначеного класу пізніших прибульців не з’являться і не погодяться з тим, що він хоче зробити. (с. 163)

=== Висновок про перевагу капіталізму ===
* Лише етику капіталізму, що базується на праві власності, можна ефективно захистити в аргументованій дискусії... Жодну іншу етику обґрунтувати подібним чином неможливо. (с. 165)

== 8. Теорія держави ==

=== Визначення природи держави ===
* Держава — це не щось інше, як інституція, побудована на оподаткуванні та непроханому, позадоговірному втручанні у те, як приватні особи використовують свою природну власність. (с. 170)

* Не може бути соціалізму без держави, і поки існує держава, існує соціалізм. (с. 170)

* Агресивне насильство — це і є природа будь-якої держави. (с. 170)

* Держава... є інституцією організованої агресії, яка лише намагається виглядати як звичайний виробник, щоб продовжувати агресію проти невинних природних власників. (с. 178)

=== Методи стабілізації влади ===
* Держава витрачає багато часу і зусиль на те, щоб переконати громадськість, що вона є не такою, як насправді, і що наслідки її дій радше позитивні, аніж негативні. (с. 173)

* Державна політика повинна керуватися і керується девізом «розділяй і пануй»: ставитися до людей по-різному, нацьковувати їх один на одного... і таким чином врівноважувати зростаюче обурення або опір одних збільшенням привілеїв для інших. (с. 175)

* Держава набагато менше ризикує при утриманні людей в покорі... якщо гвинтівки, з яких можна застрелити податківця, будуть недоступні нікому, окрім самого податківця! (с. 179)

=== Стратегічна монополізація ===
* '''Освіта''': Держава або безпосередньо управляє навчальними закладами, або опосередковано контролює їх... гарантуючи, що вони діятимуть у заздалегідь визначених рамках, встановлених нею. (с. 176)

* '''Правосуддя''': Якби держава не монополізувала надання судових послуг, то рано чи пізно... вона стала б вважатися інституцією організованої несправедливості, якою і є насправді. (с. 179)

=== Критика демократії ===
* Всупереч поширеному міфу, прийняття демократичної конституції не має нічого спільного зі свободою чи справедливістю. (с. 182–183)

* Демократизація держави — це організаційний захід, що здійснюється зі стратегічною метою раціоналізації здійснення влади і збільшує таким чином обсяг доходу, що підлягає агресивному відбиранню у природних власників. (с. 184)

* Форма влади змінюється, але правління більшості — це теж агресія. (с. 184)

=== Шлях до подолання соціалізму ===
* Соціалізм дійде свого кінця, якщо тільки люди припинять дозволяти себе корумпувати державними хабарями, але... просто візьмуть свою частку багатства... при тому продовжуючи ставитися до неї [держави] як до агресора. (с. 189)

* Для того, щоб покласти край державності та соціалізму, необхідно... змінити громадську думку, яка б відвернула людей від використання інституційних можливостей участі в політиці для задоволення жаги влади. (с. 190)

== 9. Капіталістичне виробництво і проблема монополії ==

=== Раціональність розподілу ресурсів ===
* Тільки підприємства, які успішно користуються цим критерієм [прибутків і збитків]... можуть продовжувати свою діяльність... він гарантує, що структурні зміни всієї виробничої системи... можна буде описати як постійний рух до більш раціонального використання ресурсів. (с. 193)

* Звільнившись від необхідності отримувати прибутки для того, щоб вижити як інститут обслуговування споживачів, держава фактично підміняє раціональність розподілу хаосом. (с. 194–195)

=== Якість продукції та стимули ===
* Щойно майбутні доходи стають незалежними від покриття витрат продажем товарів — як це зазвичай буває, коли держава виробляє товар, — у такого виробника більше немає причин турбуватися про якість продукції. (с. 197)

* Янголи, працюючи на державному підприємстві, вироблятимуть продукцію нижчої якості, ніж їхні колеги-янголи в приватному бізнесі, якщо робота є для них хоч найменшим тягарем. (с. 198)

=== Збереження капіталу ===
* Абсолютно неминучим наслідком будь-якого державного виробництва є надмірне використання певного запасу капіталу і погіршення рівня життя споживачів порівняно з ситуацією за капіталізму. (с. 201)

=== Історична та теоретична критика монополій ===
* Історія свідчить про прямо протилежний результат... не існування монополії змусило уряд втручатися в економіку, а її відсутність. (с. 202–203)

* Для того, щоб максимізувати свої прибутки, монополіст повинен мати постійну зацікавленість у тому, щоб скасувати своє становище власника чинника виробництва, вилученого з ринку. (с. 204)

=== Ілюзорність «монопольної ціни» ===
* Ні сам виробник, ні будь-який нейтральний зовнішній спостерігач ніколи не зможе вирішити, чи є ціни, які фактично склалися на ринку, монопольними чи конкурентними... Вирішити це питання неможливо. (с. 207–208)

* Ми не можемо використовувати «обмеження виробництва» як перевірку на монопольну чи конкурентну ціну... рух від субконкурентної до конкурентної ціни також передбачає обмеження виробництва. (с. 210–211)

=== Держава як єдина реальна монополія ===
* Проблеми монополії як особливої проблеми ринків... не існує. Лише коли на сцену виходить держава, виникає реальна, не ілюзорна проблема монополії та монопольних цін. (с. 212)

* Держава є єдиним підприємством, чиї ціни та бізнес-практики можна назвати «завищеними» або «експлуататорськими» абсолютно об’єктивно... вони нав’язуються через погрози насильством. (с. 212)

== 10. Капіталістичне виробництво і проблема суспільних благ ==

=== Сутність ринку та виробництво безпеки ===
* ...виробництво безпеки в інтересах споживачів цього нематеріального товару повинно залишатися підпорядкованим закону вільної конкуренції. (с. 215)

* Тільки чиста ринкова система може забезпечити раціональність, з точки зору споживачів, рішення про виробництво суспільного блага. (с. 227)

=== Ілюзорність дихотомії «приватні — суспільні» блага ===
* Чіткої дихотомії між приватними і суспільними благами не існує... Всі блага є більш-менш приватними або суспільними... їхній приватний чи суспільний характер залежить від того, як мало або багато людей вважають їх благами. (с. 221)

* Блага ніколи не є благами-самі-по-собі... їхній статус залежить винятково від змін у зацікавленні чи незацікавленні людей. (с. 221)

=== Економічна ірраціональність державного виробництва ===
* ...ресурси, використані для надання суспільних благ, витрачаються даремно, оскільки вони забезпечують споживачів товарами чи послугами, які в кращому випадку мають другорядне значення. (с. 226)

* ...державне втручання обов’язково і завжди віддалятиме нас від такого оптимуму [вільних, добровільних дій споживачів]. (с. 229)

=== Вади державної монополії на безпеку та правосуддя ===
* Як може держава... вирішувати, скільки безпеки виробляти... Відповідь полягає в тому, що вона не має раціонального способу вирішити це питання. (с. 235)

* Щойно... у споживача забирають волю купувати безпеку там, де йому заманеться, ви одразу ж побачите, як народжується велика професія, присвячена свавіллю і поганому управлінню. (с. 237)

* ...державна система довільно змінює свої процедурні правила... вирішення суперечок між поліцією та суддями, з одного боку, і приватними особами, з іншого, доручається не третій незалежній стороні, а іншому поліцейському або судді. (с. 236–237)

=== Переваги конкурентної системи безпеки ===
* Саме конкурентна система виробництва безпеки передбачає побудову інституціоналізованої структури стимулів для створення такого правопорядку і правозастосування, який втілить у собі максимально можливий ступінь консенсусу. (с. 240)

* У результаті цього процесу... природним чином виникне система правового регулювання відносин між компаніями, яка стане універсально прийнятною для клієнтів усіх конкурентних виробників засобів захисту. (с. 241)

* ...виробники послуг безпеки муситимуть пропонувати договори, де споживач знатиме, що він купує, і матиме можливість подати обґрунтовану, міжсуб’єктно підтверджену скаргу. (с. 238)

=== Роль страхових компаній ===
* Страхові компанії... мали б особливий стимул відмежуватись від будь-якого агресора і, крім того, використати проти нього весь свій значний діловий вплив. (с. 244)

* В умовах конкурентної економіки жодна страхова компанія не може дозволити собі продовжувати покривати агресорів... вона незабаром втратить клієнтів на користь більш авторитетних фірм. (с. 244)

== Джерела ==
* {{Книга
 | автор = [[w:Ганс-Герман Хоппе|Хоппе, Ганс-Герман]]
 | назва = Теорія соціалізму і капіталізму
 | відповідальність = пер. з англ. В. Бродовий за ред. С. Рачинського
 | місто = К.
 | видавництво = WellBooks
 | рік = 2024
 | сторінок = 256
 | isbn = 978-617-8264-10-9
 }}

{{w:Австрійська школа економіки}}

[[Категорія:Цитати з книг]]
[[Категорія:Економічні твори]]
[[Категорія:Лібертаріанство]]
[[Категорія:Австрійська школа]]
[[Категорія:Ганс-Герман Хоппе]]
[[Категорія:Книги 1989]]
[[Категорія:Книги 2024]]</text>
      <sha1>cshzc9wxfskf8rt9gopsrqjhxh4bbvw</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159444</id>
      <parentid>159424</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T19:35:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <origin>159444</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="52901" sha1="q22jsbxyrf06wqwp5gu3l3lmy0p33aa" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Теорія соціалізму і капіталізму}}
'''«Теорія соціалізму і капіталізму»''' ({{lang-en|A Theory of Socialism and Capitalism}}) — одна з ключових праць німецько-американського економіста та філософа [[Ганс-Герман Гоппе|Ганса-Германа Хоппе]], вперше опублікована у 1989 році.

У книзі автор подає системний аналіз соціалізму не просто як економічної моделі, а як «інституціоналізованої агресії проти [[Власність|приватної власності]]». Хоппе розробляє унікальну типологію соціалістичних систем (від «російського зразка» до соціал-демократії) та обґрунтовує етичну перевагу капіталізму через власну концепцію — [[w:Етика аргументації|етику аргументації]]. Праця відома своїм безкомпромісним захистом [[w:Анархо-капіталізм|анархо-капіталізму]] та критикою держави як «паразитичної інституції».

Українське видання книги побачило світ у 2024 році (видавництво [[w:WellBooks|WellBooks]]).
{{Докладніше|w:Теорія соціалізму і капіталізму}}

&lt;div style=&quot;border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;&quot;&gt;
«Соціалізм... повинен розглядатися як інституціоналізоване втручання у приватну власність або агресія проти власності та претензія на неї. На противагу цьому, капіталізм є суспільним ладом, що ґрунтується на чіткому визнанні приватної власності та неагресивних, договірних обмінах між її власниками.»
&lt;div style=&quot;text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;&quot;&gt;
— [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]], «Теорія соціалізму і капіталізму» (с. 8)
&lt;/div&gt;
&lt;/div&gt;

== 1. Вступ ==

=== Теорія та методологія ===
* Без такої теорії політична економія та філософія є лише блуканням у темряві, продукуванням у кращому випадку довільних висновків щодо можливих причин того чи іншого ладу або ж про перевагу одного над іншим. (с. 8)

=== Визначення капіталізму та соціалізму ===
* Соціалізм... повинен розглядатися як інституціоналізоване втручання у приватну власність або агресія проти власності та претензія на неї. (с. 8)
* Капіталізм є суспільним ладом, що ґрунтується на чіткому визнанні приватної власності та неагресивних, договірних обмінах між її власниками. (с. 8)
* Суспільства не бувають просто капіталістичними чи соціалістичними. Насправді всі суспільства є, тією чи іншою мірою, соціалістичними. (с. 8)

=== Економічні наслідки ===
* Що більш соціалістичною є країна, то більш ускладнюються процеси виробництва нового і збереження старого багатства і тим біднішою країна залишається або стає. (с. 8–9)
* Позитивні ефекти соціалістичної політики, як-от «дешеві продукти харчування», «низька квартплата», «безкоштовне» те або те — це... явища, за які доводиться платити: меншою кількістю і нижчою якістю їжі, нестачею житла, занепадом і міськими нетрями, чергами і корупцією. (с. 10)
* Капіталістичний лад завжди, без винятку і неодмінно в найефективніший спосіб забезпечує найнагальніші потреби добровільних споживачів, включно з поліцією та судами. (с. 13)

=== Етика та аргументація ===
* Соціалізм... не досягнув свого аргументованого кінця, поки ще може стверджувати — попри його економічні показники — що він представляє вищу мораль, що він справедливіший, має етично вищу основу. (с. 11–12)
* Той, хто наводить аргументи на користь чого завгодно... повинен, принаймні неявно, припускати дійсність норм власності, властивих капіталізму. Таким чином, заперечувати їхню дійсність... і виступати на користь соціалізму є самопротиріччям. (с. 12–13)

=== Природа держави ===
* Держава — що базується на оподаткуванні та примусовому членстві (громадянстві) — є втіленням соціалістичних ідей про власність. (с. 13)

== 2. Власність, договір, агресія, капіталізм, соціалізм ==

=== Власність як фундамент соціальних наук ===
* Поряд із поняттям діяльності власність є найголовнішою категорією в соціальних науках. Фактично, всі інші поняття... — агресія, договір, капіталізм і соціалізм — визначаються через власність... (с. 15)

* ...власність є нормативним поняттям — концепцією задля безконфліктної взаємодії шляхом встановлення взаємно обов’язкових правил поведінки (норм) щодо обмежених ресурсів. (с. 15)

=== Дефіцитність ресурсів ===
* Для того, щоб виникла концепція власності, має існувати дефіцит благ. Якби такого дефіциту не було... то не було б і потреби у власності. (с. 15)

* Функція прав власності полягає в тому, щоб уникнути таких можливих конфліктів за використання дефіцитних ресурсів шляхом закріплення прав виключного володіння. (с. 15)

=== Тіло як дефіцитний ресурс ===
* ...навіть якщо припустити, що ми живемо в Едемському саду... навіть і тоді неодмінно повинна була б еволюційно розвинутися концепція власності. Адже навіть за таких «ідеальних» обставин фізичне тіло кожної людини все одно залишалося б дефіцитним ресурсом... (с. 16)

* Насправді, поки людина діє... ця діяльність неодмінно передбачає вибір щодо використання тіла цієї людини. (с. 16)

=== Договір та агресія ===
* Договірні обміни... характеризуються тим, що досягається угода про використання обмежених ресурсів, яка ґрунтується на взаємній повазі та визнанні виключного контролю кожного з партнерів над своїм тілом. (с. 19)

* Агресією було б, якби людина намагалася задовольнити свої сексуальні або садистські бажання, зґвалтувавши або побивши тіло іншої людини, не маючи на це чітко вираженої згоди цієї людини. (с. 20)

* ...агресивна дія завжди і обов’язково передбачає, що людина, здійснюючи її, збільшує своє задоволення за рахунок зменшення задоволення іншої людини. (с. 20)

=== Природна теорія власності ===
* В основі природної теорії власності лежить ідея засновувати присвоєння виключного права власності на існуванні об’єктивного зв’язку між власником і належним йому майном, в існуванні якого можуть переконатися будь-які інші суб’єкти... (с. 20–21)

* Цей акт набуття раніше нікому не належних ресурсів називається «первинним привласненням». (с. 26)

=== Визначення капіталізму та соціалізму ===
* Суспільний лад, що ґрунтується на цій природній позиції щодо розподілу прав власності, є по суті й надалі називатиметься чистим капіталістичним. (с. 27)

* Якщо ця система змінюється... і запроваджується політика, яка надає право виключного контролю над дефіцитними засобами... особам або групам осіб, які не можуть вказати ні на акт попереднього користування... ні на договірні відносини... то це буде називатися (частковим) соціалізмом. (с. 27)

== 3. Соціалізм «російського зразка» ==

=== Визначення та сутність ===
* Цей «найбільш правильний соціалізм» є суспільним ладом, за якого засоби виробництва... є «націоналізованими», «соціалізованими», «усуспільненими». (с. 28)

* ...ніщо не змінилося. Існує стільки ж людей з такою ж кількістю різних інтересів, як і раніше... Різниця між капіталізмом і соціалізмом знову ж таки полягає в тому, як саме досягається координація, а не між хаосом і координацією, як це стверджує соціалістична риторика. (с. 33)

=== Ілюзія рівності та влади ===
* Проголошення всіх співвласниками всього вирішує проблему відмінностей у володінні власністю лише номінально. Воно не розв’язує справжню глибинну проблему: відмінності у повноваженнях контролю. (с. 31)

* У соціалізмі... повноваження тих, чия думка має перемогти, визначаються не попереднім використанням власності або договором, а політичними засобами. (с. 32)

=== Економічний розрахунок та марнотратство ===
* Оскільки засоби виробництва або не можна продати... для них не існує ринкових цін... опікун-виробник... більше не зможе правильно підрахувати фактичні грошові витрати... Неминучим наслідком цього є неправильний розподіл засобів виробництва, де двома сторонами однієї медалі є марнування одних ресурсів і дефіцит інших. (с. 37–38)

* ...нездатність опікуна продати засоби виробництва означає, що у нього з’являється стимул збільшувати свій приватний дохід за рахунок вартості капіталу... Відбудеться споживання («проїдання») і надмірне використання наявного капіталу. (с. 39)

=== Зміна людської особистості ===
* Люди стануть іншими особами з іншими навичками... вони просто забудуть, як [бути ініціативними], і їм довелося б вчитися заново — повільно, з великими душевними витратами. (с. 41)

* Щоб піднятися в ієрархії отримувачів доходу, стає неважливо... ефективно виробляти чи виконувати укладені договори. Натомість дедалі більшого значення набувають специфічні навички політика... демагогії та інтриг, обіцянок, хабарів та погроз. (с. 42)

* Для кар’єри чиновника не є перешкодою тупість, лінощі, марнотратство і байдужість, якщо він має великі політичні здібності; відповідно, саме такі люди зрештою будуть повсюдно опікуватися засобами виробництва. (с. 42)

=== Емпіричне підтвердження (Приклад двох Німеччин) ===
* У Східній Німеччині... було здійснено соціалізацію засобів виробництва... Різниця в результатах є вражаючою... гість із Заходу на Сході буває просто приголомшений, бо потрапляє у майже зовсім інший, зубожілий світ. (с. 44–45)

* Щоб утримати населення, йому [режиму Східної Німеччини] довелося побудувати систему... мури, колючий дріт, електрифіковані паркани... з єдиною метою — не дати своєму народові втекти від наслідків соціалізму російського типу. (с. 45–46)

== 4. Соціалізм соціал-демократичного зразка ==

=== Сутність та відмінність від марксизму ===
* У відповідь на російський та східноєвропейський досвід ці партії дедалі більше відмовлялися від ідеї усуспільнення виробництва і натомість робили дедалі більший наголос на ідеї оподаткування та вирівнювання доходів, а також... на вирівнюванні можливостей — буцімто справжніх наріжних каменях соціалізму. (с. 52–53)

* Соціал-демократичний соціалізм не забороняє приватну власність... Але... жоден власник засобів виробництва не володіє по праву всім доходом... частина доходу від виробництва по праву належить суспільству. (с. 54–55)

* Різниця між двома типами соціалізму [російським та соціал-демократичним] не має категоричного характеру. Радше це всього лише питання міри. (с. 56)

=== Економічні наслідки та оподаткування ===
* Соціалізм соціал-демократичного зразка... все одно неминуче призводить до скорочення інвестицій, а отже, і майбутнього багатства порівняно з капіталізмом. (с. 57)

* Будь-який перерозподіл податкових коштів — це передача їх від виробників грошових доходів... до людей, які виступають як не-виробники і не-одержувачі договірних доходів. (с. 58)

* Шляхом (підвищеного) оподаткування впроваджується в інституційну практику інша правова структура стимулів... це обов’язково призведе до зменшення обсягів виробництва благ/товарів з метою отримання грошового доходу. (с. 61)

=== Зміна особистості та політизація суспільства ===
* Зі зростанням рівня оподаткування та розширенням кола оподатковуваних доходів люди ставатимуть дедалі більш непомітними, одноманітними та посередніми, наскільки це можливо — принаймні у своїх публічних образах. (с. 65)

* За системи усуспільнених засобів виробництва... спостерігається відносно більший відхід від суспільного життя, пасивність і цинізм. З іншого боку, соціал-демократичний соціалізм... показує меншу відособленість приватного життя; натомість люди частіше беруть активну участь у політичній агітації. (с. 65–66)

=== Критика «рівності можливостей» ===
* Мета, що набуває дедалі більшого значення для соціал-демократії, полягає в досягненні рівності можливостей. Звичайно, якщо сприймати цю ідею буквально, то вона є абсурдною: неможливо урівняти можливості людини, яка живе в Альпах, і людини, яка мешкає на узбережжі моря. (с. 68–69)

* Що таке можливість, що робить можливість іншою чи однаковою... все це цілком суб’єктивні питання. Вони залежать від суб’єктивних оцінок... і тоді з’являється невичерпне джерело всіляких вимог щодо розподілу з найрізноманітніших причин для різних людей. (с. 69)

=== Емпіричні спостереження ===
* Той факт, що Сполучені Штати в цілому багатші за Західну Європу... можна пояснити меншим ступенем соціалізму... Англія, яка в XIX столітті була найбагатшою країною світу, донині опустилася на рівень... «країни, що недорозвивається». (с. 71)

* Саме офіційне поширення ідеї mehr Demokratie wagen («ризикнемо більшою демократією»)... призвело до нечуваного раніше рівня політизації... Немає такого питання, яке не є політичним — можна було почути дедалі частіше. (с. 74)

== 5. Соціалізм консервативного зразка ==

=== Історичне коріння та сутність ===
* ...консерватизм слід вважати ідеологічним спадкоємцем феодалізму. І як феодалізм слід характеризувати як аристократичний соціалізм... так і консерватизм має розглядатися як соціалізм буржуазного істеблішменту. (с. 86)

* Ідея консерватизму полягає в тому, щоб якомога повніше зупинити або уповільнити постійні зміни... і натомість відтворити впорядковану, стабільну соціальну систему, в якій кожен гарантовано залишається в тому становищі, яке йому відведено минулим. (с. 85)

* Консерватизм... призначає частину [доходу] суспільству теперішніх власників... таким чином, щоб зберігався старий відносний розподіл доходу і багатства. (с. 88)

=== Економічні наслідки: «заморожування» економіки ===
* Консервативна мета збереження існуючих цінностей... може бути досягнута лише за рахунок загального відносного зменшення повної цінності як новостворених, так і старих благ... тобто зменшення суспільного багатства. (с. 90)

* Консерватизм усуває або зменшує стимули... щось робити з цінністю поточної власності та пристосовуватися до змін попиту. Зменшуються стимули усвідомлювати та передбачати зміни... оскільки можливі вигоди від такої поведінки більше не можна приватно привласнити. (с. 90)

* ...власність стає свого роду привілеєм. У природному суспільстві всі власники змушені адаптуватися до змін у попиті... що, звісно, робить суспільство біднішим, ніж воно могло б бути. (с. 90)

=== Методи консервативного втручання ===
* '''Контроль цін''': Запровадження тотального контролю над цінами означає, що система виробництва стає повністю незалежною від уподобань споживачів... Порядок і стабільність існують лише позірно; насправді вони є засобом створення хаосу і свавілля в розподілі ресурсів. (с. 99)

* '''Регулювання''': Консерватизм віддає перевагу регулюванню як засобу запобігання або уповільнення інновацій та спричинених ними соціальних змін. (с. 99)

* '''Патерналізм''': Консерватизм не лише калічить розвиток продуктивних талантів людини; під назвою «патерналізм» він також прагне заморозити поведінку людей у ролях ізольованих споживачів... пригнічуючи або придушуючи їхній талант розвивати споживчий спосіб життя. (с. 103)

=== Соціальна психологія та «розділяй і пануй» ===
* Консерватизм надає особливі переваги заможним серед групи не-виробників і особливо шкодить інтересам незаможних серед продуктивної верстви населення. (с. 92)

* Різниця між консерватизмом і соціал-демократичним соціалізмом полягає виключно в тому, що вони апелюють до різних людей... Соціал-демократичний соціалізм прагне дати власність тим, хто її не має, а консервативний соціалізм — тим, хто її колись мав. (с. 91)

=== Історичні приклади та фашизм ===
* Найлютішим ворогом фашизму і нацизму був не соціалізм як такий, а лібералізм. Звісно, обидва зневажали соціалізм марксистів... але фашизм і нацизм обіцяли зберегти чинні порядки. (с. 107–108)

* Для досягнення цієї мети фашизм і нацизм зробили саме те, що передбачає їхня класифікація як консервативно-соціалістичних: вони створили жорстко контрольовану і регульовану економіку... право визначати способи використання цієї «власності» було майже повністю узурповане політичними інституціями. (с. 108)

== 6. Соціалізм як соціальна інженерія ==

=== Визначення та методологічне коріння ===
* Після об’єднання своїх сил з емпіризмом або позитивізмом... соціалізм перетворився на те, що ми відтепер називатимемо «соціал-інженерним соціалізмoм». (с. 111–112)

* Ідеологія «ситуаційної соціальної інженерії»... стала чимось на зразок спільної позиції «поміркованих» у всіх політичних партіях, і видається, що лише доктринери з обох боків не поділяють її. (с. 112)

=== Емпіризм як «щит» для соціалізму ===
* Від емпіризму-позитивізму... вимагається пояснити, чому всі наведені нами досі аргументи не виявилися вирішальними... він мусить запропонувати доказовий шлях для уникнення висновків, яких дійшли ми. (с. 112–113)

* ...тільки-но ідея формулювання принципової аргументації за чи проти соціалізму відкидається як марна і непродумана... соціалізм негайно стає стійким проти будь-якої рішучої критики, оскільки кожну поразку завжди можна пояснити якимось поки що неконтрольованим втручанням перемінливих чинників. (с. 116)

* Досвід говорить нам лише про те, що певна схема соціалістичної політики не досягла мети виробництва більшого багатства; але він ніколи не може сказати нам, чи не дасть якісь інші результати дещо інша схема... (с. 118)

=== Апріорні засади діяльності (Праксеологія) ===
* Якщо людина здатна вчитися на досвіді... то вона не може знати в будь-який момент часу, що саме вона знатиме пізніше і як діятиме на основі цього знання... Твердження, що можна передбачити майбутній стан свого та/або чужого знання... містить у собі суперечність. (с. 129)

* Всі ці категорії: цінності, цілі, засоби, вибір, надання переваги, витрати, прибутки і збитки — закладені в концепції дії. Жодна з них не є похідною від досвіду. (с. 135)

* ...досвід не перемагає логіку, а радше навпаки. Логіка вдосконалює і коригує досвід, підказує: що можна переживати в досвіді насправді, а що є наслідком затьмареного розуму. (с. 138)

=== Практика «соціальної інженерії» та її наслідки ===
* ...спільнота соціальних інженерів має право в односторонньому порядку визначати, що є або не є бажаним результатом, і таким чином обмежувати права власності природних власників. (с. 138–139)

* ...немає майже нічого, навіть найбезглуздішого, чого б деякі соціальні інженери не хотіли б випробувати на своїх співгромадянах — вони вважають їх лише набором змінних, якими можна технічно маніпулювати, пішаками на шаховій дошці. (с. 139)

* Логіка підказує, що це [мінімальна зарплата] означає обмеження прав власності як роботодавців, так і працівників... Наслідком цього є і має бути безробіття. (с. 140)

* Вважати внаслідок хибної емпіричної методології, що все це спершу треба випробувати... це не просто наукова нісенітниця; як і всі дії, що ґрунтуються на непродуманих інтелектуальних засадах, це ще й надзвичайно дорого коштує суспільству. (с. 140–141)

* ...проблема, яку хотіли вирішити соціальні інженерії [через контроль орендної плати]... стала набагато гіршою, ніж раніше, і загальний рівень життя у відносному вимірі знизився. Знову ж таки, все це могло бути відомо апріорі. (с. 142)

== 7. Етичне обґрунтування капіталізму і моральна безпідставність соціалізму ==

=== Аргументація як основа етики ===
* ...будь-яка претензія на істинність... може і повинна бути висунута і вирішена в рамках аргументованої суперечки. (с. 147)

* ...аргументування є не лише когнітивною, а й практичною справою. По-друге, аргументування як форма дії передбачає використання обмеженого ресурсу власного тіла. (с. 151)

* Лише за умови хоча б неявного визнання права власності кожної людини на власне тіло може відбуватися аргументована суперечка. (с. 151)

=== Принцип неагресії та самовласність ===
* Ніхто не має права без запрошення здійснювати агресію проти тіла будь-якої іншої людини і таким чином стримувати чи обмежувати її контроль над власним тілом. (с. 152)

* Будь-яка людина, яка намагатиметься заперечити право власності на її власне тіло, створить протиріччя, оскільки... вона вже неявно визнає саме цю норму як дійсну. (с. 152)

=== Принцип універсалізації ===
* ...можна виправдати й обґрунтувати тільки ті норми, які сформульовано як загальні принципи, дієві для всіх без винятку. (с. 150)

* ...саме партикуляристські правила на кшталт «я можу вдарити тебе, але тобі не дозволено бити мене»... лежать в основі всіх реалізованих на практиці форм соціалізму. (с. 12)

=== Первинне привласнення та власність ===
* ...лише такі претензії на власність, які можна вивести з минулих продуктивних зусиль і прив’язати до конкретних індивідів як виробників, можуть визначатися «природними» або «неагресивними». (с. 22)

* ...право на первісне привласнення через дії є сумісним з принципом неагресії та випливає з нього як логічно необхідна передумова аргументованої суперечки. (с. 155)

=== Критика соціалістичної етики «цінності» ===
* Соціалізм натомість прагне визначити агресію як посягання на цінність або психічну цілісність чужої власності. (с. 159)

* ...контроль над тим, чи впливають її дії на цінність чужої власності, покладається не на саму діючу особу, а на інших людей та їхні суб’єктивні оцінки. Таким чином, ніхто не може визначити заздалегідь, чи будуть його дії класифіковані як виправдані чи ні. (с. 160)

=== Проблема «пізніших прибульців» ===
* ...якби ті, хто прийшов пізніше... мали на них [ресурси] таке ж право, як і ті, хто прийшов раніше... тоді буквально нікому не було б дозволено робити що завгодно з чим завгодно, оскільки потрібно було б отримати згоду всіх пізніших прибульців... (с. 163)

* Ніхто не може чекати і припинити діяти, доки всі з невизначеного класу пізніших прибульців не з’являться і не погодяться з тим, що він хоче зробити. (с. 163)

=== Висновок про перевагу капіталізму ===
* Лише етику капіталізму, що базується на праві власності, можна ефективно захистити в аргументованій дискусії... Жодну іншу етику обґрунтувати подібним чином неможливо. (с. 165)

== 8. Теорія держави ==

=== Визначення природи держави ===
* Держава — це не щось інше, як інституція, побудована на оподаткуванні та непроханому, позадоговірному втручанні у те, як приватні особи використовують свою природну власність. (с. 170)

* Не може бути соціалізму без держави, і поки існує держава, існує соціалізм. (с. 170)

* Агресивне насильство — це і є природа будь-якої держави. (с. 170)

* Держава... є інституцією організованої агресії, яка лише намагається виглядати як звичайний виробник, щоб продовжувати агресію проти невинних природних власників. (с. 178)

=== Методи стабілізації влади ===
* Держава витрачає багато часу і зусиль на те, щоб переконати громадськість, що вона є не такою, як насправді, і що наслідки її дій радше позитивні, аніж негативні. (с. 173)

* Державна політика повинна керуватися і керується девізом «розділяй і пануй»: ставитися до людей по-різному, нацьковувати їх один на одного... і таким чином врівноважувати зростаюче обурення або опір одних збільшенням привілеїв для інших. (с. 175)

* Держава набагато менше ризикує при утриманні людей в покорі... якщо гвинтівки, з яких можна застрелити податківця, будуть недоступні нікому, окрім самого податківця! (с. 179)

=== Стратегічна монополізація ===
* '''Освіта''': Держава або безпосередньо управляє навчальними закладами, або опосередковано контролює їх... гарантуючи, що вони діятимуть у заздалегідь визначених рамках, встановлених нею. (с. 176)

* '''Правосуддя''': Якби держава не монополізувала надання судових послуг, то рано чи пізно... вона стала б вважатися інституцією організованої несправедливості, якою і є насправді. (с. 179)

=== Критика демократії ===
* Всупереч поширеному міфу, прийняття демократичної конституції не має нічого спільного зі свободою чи справедливістю. (с. 182–183)

* Демократизація держави — це організаційний захід, що здійснюється зі стратегічною метою раціоналізації здійснення влади і збільшує таким чином обсяг доходу, що підлягає агресивному відбиранню у природних власників. (с. 184)

* Форма влади змінюється, але правління більшості — це теж агресія. (с. 184)

=== Шлях до подолання соціалізму ===
* Соціалізм дійде свого кінця, якщо тільки люди припинять дозволяти себе корумпувати державними хабарями, але... просто візьмуть свою частку багатства... при тому продовжуючи ставитися до неї [держави] як до агресора. (с. 189)

* Для того, щоб покласти край державності та соціалізму, необхідно... змінити громадську думку, яка б відвернула людей від використання інституційних можливостей участі в політиці для задоволення жаги влади. (с. 190)

== 9. Капіталістичне виробництво і проблема монополії ==

=== Раціональність розподілу ресурсів ===
* Тільки підприємства, які успішно користуються цим критерієм [прибутків і збитків]... можуть продовжувати свою діяльність... він гарантує, що структурні зміни всієї виробничої системи... можна буде описати як постійний рух до більш раціонального використання ресурсів. (с. 193)

* Звільнившись від необхідності отримувати прибутки для того, щоб вижити як інститут обслуговування споживачів, держава фактично підміняє раціональність розподілу хаосом. (с. 194–195)

=== Якість продукції та стимули ===
* Щойно майбутні доходи стають незалежними від покриття витрат продажем товарів — як це зазвичай буває, коли держава виробляє товар, — у такого виробника більше немає причин турбуватися про якість продукції. (с. 197)

* Янголи, працюючи на державному підприємстві, вироблятимуть продукцію нижчої якості, ніж їхні колеги-янголи в приватному бізнесі, якщо робота є для них хоч найменшим тягарем. (с. 198)

=== Збереження капіталу ===
* Абсолютно неминучим наслідком будь-якого державного виробництва є надмірне використання певного запасу капіталу і погіршення рівня життя споживачів порівняно з ситуацією за капіталізму. (с. 201)

=== Історична та теоретична критика монополій ===
* Історія свідчить про прямо протилежний результат... не існування монополії змусило уряд втручатися в економіку, а її відсутність. (с. 202–203)

* Для того, щоб максимізувати свої прибутки, монополіст повинен мати постійну зацікавленість у тому, щоб скасувати своє становище власника чинника виробництва, вилученого з ринку. (с. 204)

=== Ілюзорність «монопольної ціни» ===
* Ні сам виробник, ні будь-який нейтральний зовнішній спостерігач ніколи не зможе вирішити, чи є ціни, які фактично склалися на ринку, монопольними чи конкурентними... Вирішити це питання неможливо. (с. 207–208)

* Ми не можемо використовувати «обмеження виробництва» як перевірку на монопольну чи конкурентну ціну... рух від субконкурентної до конкурентної ціни також передбачає обмеження виробництва. (с. 210–211)

=== Держава як єдина реальна монополія ===
* Проблеми монополії як особливої проблеми ринків... не існує. Лише коли на сцену виходить держава, виникає реальна, не ілюзорна проблема монополії та монопольних цін. (с. 212)

* Держава є єдиним підприємством, чиї ціни та бізнес-практики можна назвати «завищеними» або «експлуататорськими» абсолютно об’єктивно... вони нав’язуються через погрози насильством. (с. 212)

== 10. Капіталістичне виробництво і проблема суспільних благ ==

=== Сутність ринку та виробництво безпеки ===
* ...виробництво безпеки в інтересах споживачів цього нематеріального товару повинно залишатися підпорядкованим закону вільної конкуренції. (с. 215)

* Тільки чиста ринкова система може забезпечити раціональність, з точки зору споживачів, рішення про виробництво суспільного блага. (с. 227)

=== Ілюзорність дихотомії «приватні — суспільні» блага ===
* Чіткої дихотомії між приватними і суспільними благами не існує... Всі блага є більш-менш приватними або суспільними... їхній приватний чи суспільний характер залежить від того, як мало або багато людей вважають їх благами. (с. 221)

* Блага ніколи не є благами-самі-по-собі... їхній статус залежить винятково від змін у зацікавленні чи незацікавленні людей. (с. 221)

=== Економічна ірраціональність державного виробництва ===
* ...ресурси, використані для надання суспільних благ, витрачаються даремно, оскільки вони забезпечують споживачів товарами чи послугами, які в кращому випадку мають другорядне значення. (с. 226)

* ...державне втручання обов’язково і завжди віддалятиме нас від такого оптимуму [вільних, добровільних дій споживачів]. (с. 229)

=== Вади державної монополії на безпеку та правосуддя ===
* Як може держава... вирішувати, скільки безпеки виробляти... Відповідь полягає в тому, що вона не має раціонального способу вирішити це питання. (с. 235)

* Щойно... у споживача забирають волю купувати безпеку там, де йому заманеться, ви одразу ж побачите, як народжується велика професія, присвячена свавіллю і поганому управлінню. (с. 237)

* ...державна система довільно змінює свої процедурні правила... вирішення суперечок між поліцією та суддями, з одного боку, і приватними особами, з іншого, доручається не третій незалежній стороні, а іншому поліцейському або судді. (с. 236–237)

=== Переваги конкурентної системи безпеки ===
* Саме конкурентна система виробництва безпеки передбачає побудову інституціоналізованої структури стимулів для створення такого правопорядку і правозастосування, який втілить у собі максимально можливий ступінь консенсусу. (с. 240)

* У результаті цього процесу... природним чином виникне система правового регулювання відносин між компаніями, яка стане універсально прийнятною для клієнтів усіх конкурентних виробників засобів захисту. (с. 241)

* ...виробники послуг безпеки муситимуть пропонувати договори, де споживач знатиме, що він купує, і матиме можливість подати обґрунтовану, міжсуб’єктно підтверджену скаргу. (с. 238)

=== Роль страхових компаній ===
* Страхові компанії... мали б особливий стимул відмежуватись від будь-якого агресора і, крім того, використати проти нього весь свій значний діловий вплив. (с. 244)

* В умовах конкурентної економіки жодна страхова компанія не може дозволити собі продовжувати покривати агресорів... вона незабаром втратить клієнтів на користь більш авторитетних фірм. (с. 244)

== Джерела ==
* {{Книга
 | автор = [[w:Ганс-Герман Хоппе|Хоппе, Ганс-Герман]]
 | назва = Теорія соціалізму і капіталізму
 | відповідальність = пер. з англ. В. Бродовий за ред. С. Рачинського
 | місто = К.
 | видавництво = WellBooks
 | рік = 2024
 | сторінок = 256
 | isbn = 978-617-8264-10-9
 }}

{{w:Австрійська школа економіки}}

[[Категорія:Цитати з книг]]
[[Категорія:Економічні твори]]
[[Категорія:Лібертаріанство]]
[[Категорія:Австрійська школа]]
[[Категорія:Ганс-Герман Хоппе]]
[[Категорія:Книги 1989]]
[[Категорія:Книги 2024]]</text>
      <sha1>q22jsbxyrf06wqwp5gu3l3lmy0p33aa</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159451</id>
      <parentid>159444</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T19:56:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <origin>159451</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="52908" sha1="rn3762k22jqr1sonenod8ef6i9arjrt" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Теорія соціалізму і капіталізму}}
'''«Теорія соціалізму і капіталізму»''' ({{lang-en|A Theory of Socialism and Capitalism}}) — одна з ключових праць німецько-американського економіста та філософа [[Ганс-Герман Гоппе|Ганса-Германа Хоппе]], вперше опублікована у 1989 році.

У книзі автор подає системний аналіз соціалізму не просто як економічної моделі, а як «інституціоналізованої агресії проти [[Власність|приватної власності]]». Хоппе розробляє унікальну типологію соціалістичних систем (від «російського зразка» до соціал-демократії) та обґрунтовує етичну перевагу капіталізму через власну концепцію — [[w:Етика аргументації|етику аргументації]]. Праця відома своїм безкомпромісним захистом [[w:Анархо-капіталізм|анархо-капіталізму]] та критикою держави як «паразитичної інституції».

Українське видання книги побачило світ у 2024 році (видавництво [[w:WellBooks|WellBooks]]).
{{Докладніше|w:Теорія соціалізму і капіталізму}}

&lt;div style=&quot;border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;&quot;&gt;
«Соціалізм... повинен розглядатися як інституціоналізоване втручання у приватну власність або агресія проти власності та претензія на неї. На противагу цьому, капіталізм є суспільним ладом, що ґрунтується на чіткому визнанні приватної власності та неагресивних, договірних обмінах між її власниками.»
&lt;div style=&quot;text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;&quot;&gt;
— [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]], «Теорія соціалізму і капіталізму» (с. 8)
&lt;/div&gt;
&lt;/div&gt;

== 1. Вступ ==

=== Теорія та методологія ===
* Без такої теорії політична економія та філософія є лише блуканням у темряві, продукуванням у кращому випадку довільних висновків щодо можливих причин того чи іншого ладу або ж про перевагу одного над іншим. (с. 8)

=== Визначення капіталізму та соціалізму ===
* Соціалізм... повинен розглядатися як інституціоналізоване втручання у приватну власність або агресія проти власності та претензія на неї. (с. 8)
* Капіталізм є суспільним ладом, що ґрунтується на чіткому визнанні приватної власності та неагресивних, договірних обмінах між її власниками. (с. 8)
* Суспільства не бувають просто капіталістичними чи соціалістичними. Насправді всі суспільства є, тією чи іншою мірою, соціалістичними. (с. 8)

=== Економічні наслідки ===
* Що більш соціалістичною є країна, то більш ускладнюються процеси виробництва нового і збереження старого багатства і тим біднішою країна залишається або стає. (с. 8–9)
* Позитивні ефекти соціалістичної політики, як-от «дешеві продукти харчування», «низька квартплата», «безкоштовне» те або те — це... явища, за які доводиться платити: меншою кількістю і нижчою якістю їжі, нестачею житла, занепадом і міськими нетрями, чергами і корупцією. (с. 10)
* Капіталістичний лад завжди, без винятку і неодмінно в найефективніший спосіб забезпечує найнагальніші потреби добровільних споживачів, включно з поліцією та судами. (с. 13)

=== Етика та аргументація ===
* Соціалізм... не досягнув свого аргументованого кінця, поки ще може стверджувати — попри його економічні показники — що він представляє вищу мораль, що він справедливіший, має етично вищу основу. (с. 11–12)
* Той, хто наводить аргументи на користь чого завгодно... повинен, принаймні неявно, припускати дійсність норм власності, властивих капіталізму. Таким чином, заперечувати їхню дійсність... і виступати на користь соціалізму є самопротиріччям. (с. 12–13)

=== Природа держави ===
* Держава — що базується на оподаткуванні та примусовому членстві (громадянстві) — є втіленням соціалістичних ідей про власність. (с. 13)

== 2. Власність, договір, агресія, капіталізм, соціалізм ==

=== Власність як фундамент соціальних наук ===
* Поряд із поняттям діяльності власність є найголовнішою категорією в соціальних науках. Фактично, всі інші поняття... — агресія, договір, капіталізм і соціалізм — визначаються через власність... (с. 15)

* ...власність є нормативним поняттям — концепцією задля безконфліктної взаємодії шляхом встановлення взаємно обов’язкових правил поведінки (норм) щодо обмежених ресурсів. (с. 15)

=== Дефіцитність ресурсів ===
* Для того, щоб виникла концепція власності, має існувати дефіцит благ. Якби такого дефіциту не було... то не було б і потреби у власності. (с. 15)

* Функція прав власності полягає в тому, щоб уникнути таких можливих конфліктів за використання дефіцитних ресурсів шляхом закріплення прав виключного володіння. (с. 15)

=== Тіло як дефіцитний ресурс ===
* ...навіть якщо припустити, що ми живемо в Едемському саду... навіть і тоді неодмінно повинна була б еволюційно розвинутися концепція власності. Адже навіть за таких «ідеальних» обставин фізичне тіло кожної людини все одно залишалося б дефіцитним ресурсом... (с. 16)

* Насправді, поки людина діє... ця діяльність неодмінно передбачає вибір щодо використання тіла цієї людини. (с. 16)

=== Договір та агресія ===
* Договірні обміни... характеризуються тим, що досягається угода про використання обмежених ресурсів, яка ґрунтується на взаємній повазі та визнанні виключного контролю кожного з партнерів над своїм тілом. (с. 19)

* Агресією було б, якби людина намагалася задовольнити свої сексуальні або садистські бажання, зґвалтувавши або побивши тіло іншої людини, не маючи на це чітко вираженої згоди цієї людини. (с. 20)

* ...агресивна дія завжди і обов’язково передбачає, що людина, здійснюючи її, збільшує своє задоволення за рахунок зменшення задоволення іншої людини. (с. 20)

=== Природна теорія власності ===
* В основі природної теорії власності лежить ідея засновувати присвоєння виключного права власності на існуванні об’єктивного зв’язку між власником і належним йому майном, в існуванні якого можуть переконатися будь-які інші суб’єкти... (с. 20–21)

* Цей акт набуття раніше нікому не належних ресурсів називається «первинним привласненням». (с. 26)

=== Визначення капіталізму та соціалізму ===
* Суспільний лад, що ґрунтується на цій природній позиції щодо розподілу прав власності, є по суті й надалі називатиметься чистим капіталістичним. (с. 27)

* Якщо ця система змінюється... і запроваджується політика, яка надає право виключного контролю над дефіцитними засобами... особам або групам осіб, які не можуть вказати ні на акт попереднього користування... ні на договірні відносини... то це буде називатися (частковим) соціалізмом. (с. 27)

== 3. Соціалізм «російського зразка» ==

=== Визначення та сутність ===
* Цей «найбільш правильний соціалізм» є суспільним ладом, за якого засоби виробництва... є «націоналізованими», «соціалізованими», «усуспільненими». (с. 28)

* ...ніщо не змінилося. Існує стільки ж людей з такою ж кількістю різних інтересів, як і раніше... Різниця між капіталізмом і соціалізмом знову ж таки полягає в тому, як саме досягається координація, а не між хаосом і координацією, як це стверджує соціалістична риторика. (с. 33)

=== Ілюзія рівності та влади ===
* Проголошення всіх співвласниками всього вирішує проблему відмінностей у володінні власністю лише номінально. Воно не розв’язує справжню глибинну проблему: відмінності у повноваженнях контролю. (с. 31)

* У соціалізмі... повноваження тих, чия думка має перемогти, визначаються не попереднім використанням власності або договором, а політичними засобами. (с. 32)

=== Економічний розрахунок та марнотратство ===
* Оскільки засоби виробництва або не можна продати... для них не існує ринкових цін... опікун-виробник... більше не зможе правильно підрахувати фактичні грошові витрати... Неминучим наслідком цього є неправильний розподіл засобів виробництва, де двома сторонами однієї медалі є марнування одних ресурсів і дефіцит інших. (с. 37–38)

* ...нездатність опікуна продати засоби виробництва означає, що у нього з’являється стимул збільшувати свій приватний дохід за рахунок вартості капіталу... Відбудеться споживання («проїдання») і надмірне використання наявного капіталу. (с. 39)

=== Зміна людської особистості ===
* Люди стануть іншими особами з іншими навичками... вони просто забудуть, як [бути ініціативними], і їм довелося б вчитися заново — повільно, з великими душевними витратами. (с. 41)

* Щоб піднятися в ієрархії отримувачів доходу, стає неважливо... ефективно виробляти чи виконувати укладені договори. Натомість дедалі більшого значення набувають специфічні навички політика... демагогії та інтриг, обіцянок, хабарів та погроз. (с. 42)

* Для кар’єри чиновника не є перешкодою тупість, лінощі, марнотратство і байдужість, якщо він має великі політичні здібності; відповідно, саме такі люди зрештою будуть повсюдно опікуватися засобами виробництва. (с. 42)

=== Емпіричне підтвердження (Приклад двох Німеччин) ===
* У Східній Німеччині... було здійснено соціалізацію засобів виробництва... Різниця в результатах є вражаючою... гість із Заходу на Сході буває просто приголомшений, бо потрапляє у майже зовсім інший, зубожілий світ. (с. 44–45)

* Щоб утримати населення, йому [режиму Східної Німеччини] довелося побудувати систему... мури, колючий дріт, електрифіковані паркани... з єдиною метою — не дати своєму народові втекти від наслідків соціалізму російського типу. (с. 45–46)

== 4. Соціалізм соціал-демократичного зразка ==

=== Сутність та відмінність від марксизму ===
* У відповідь на російський та східноєвропейський досвід ці партії дедалі більше відмовлялися від ідеї усуспільнення виробництва і натомість робили дедалі більший наголос на ідеї оподаткування та вирівнювання доходів, а також... на вирівнюванні можливостей — буцімто справжніх наріжних каменях соціалізму. (с. 52–53)

* Соціал-демократичний соціалізм не забороняє приватну власність... Але... жоден власник засобів виробництва не володіє по праву всім доходом... частина доходу від виробництва по праву належить суспільству. (с. 54–55)

* Різниця між двома типами соціалізму [російським та соціал-демократичним] не має категоричного характеру. Радше це всього лише питання міри. (с. 56)

=== Економічні наслідки та оподаткування ===
* Соціалізм соціал-демократичного зразка... все одно неминуче призводить до скорочення інвестицій, а отже, і майбутнього багатства порівняно з капіталізмом. (с. 57)

* Будь-який перерозподіл податкових коштів — це передача їх від виробників грошових доходів... до людей, які виступають як не-виробники і не-одержувачі договірних доходів. (с. 58)

* Шляхом (підвищеного) оподаткування впроваджується в інституційну практику інша правова структура стимулів... це обов’язково призведе до зменшення обсягів виробництва благ/товарів з метою отримання грошового доходу. (с. 61)

=== Зміна особистості та політизація суспільства ===
* Зі зростанням рівня оподаткування та розширенням кола оподатковуваних доходів люди ставатимуть дедалі більш непомітними, одноманітними та посередніми, наскільки це можливо — принаймні у своїх публічних образах. (с. 65)

* За системи усуспільнених засобів виробництва... спостерігається відносно більший відхід від суспільного життя, пасивність і цинізм. З іншого боку, соціал-демократичний соціалізм... показує меншу відособленість приватного життя; натомість люди частіше беруть активну участь у політичній агітації. (с. 65–66)

=== Критика «рівності можливостей» ===
* Мета, що набуває дедалі більшого значення для соціал-демократії, полягає в досягненні рівності можливостей. Звичайно, якщо сприймати цю ідею буквально, то вона є абсурдною: неможливо урівняти можливості людини, яка живе в Альпах, і людини, яка мешкає на узбережжі моря. (с. 68–69)

* Що таке можливість, що робить можливість іншою чи однаковою... все це цілком суб’єктивні питання. Вони залежать від суб’єктивних оцінок... і тоді з’являється невичерпне джерело всіляких вимог щодо розподілу з найрізноманітніших причин для різних людей. (с. 69)

=== Емпіричні спостереження ===
* Той факт, що Сполучені Штати в цілому багатші за Західну Європу... можна пояснити меншим ступенем соціалізму... Англія, яка в XIX столітті була найбагатшою країною світу, донині опустилася на рівень... «країни, що недорозвивається». (с. 71)

* Саме офіційне поширення ідеї mehr Demokratie wagen («ризикнемо більшою демократією»)... призвело до нечуваного раніше рівня політизації... Немає такого питання, яке не є політичним — можна було почути дедалі частіше. (с. 74)

== 5. Соціалізм консервативного зразка ==

=== Історичне коріння та сутність ===
* ...консерватизм слід вважати ідеологічним спадкоємцем феодалізму. І як феодалізм слід характеризувати як аристократичний соціалізм... так і консерватизм має розглядатися як соціалізм буржуазного істеблішменту. (с. 86)

* Ідея консерватизму полягає в тому, щоб якомога повніше зупинити або уповільнити постійні зміни... і натомість відтворити впорядковану, стабільну соціальну систему, в якій кожен гарантовано залишається в тому становищі, яке йому відведено минулим. (с. 85)

* Консерватизм... призначає частину [доходу] суспільству теперішніх власників... таким чином, щоб зберігався старий відносний розподіл доходу і багатства. (с. 88)

=== Економічні наслідки: «заморожування» економіки ===
* Консервативна мета збереження існуючих цінностей... може бути досягнута лише за рахунок загального відносного зменшення повної цінності як новостворених, так і старих благ... тобто зменшення суспільного багатства. (с. 90)

* Консерватизм усуває або зменшує стимули... щось робити з цінністю поточної власності та пристосовуватися до змін попиту. Зменшуються стимули усвідомлювати та передбачати зміни... оскільки можливі вигоди від такої поведінки більше не можна приватно привласнити. (с. 90)

* ...власність стає свого роду привілеєм. У природному суспільстві всі власники змушені адаптуватися до змін у попиті... що, звісно, робить суспільство біднішим, ніж воно могло б бути. (с. 90)

=== Методи консервативного втручання ===
* '''Контроль цін''': Запровадження тотального контролю над цінами означає, що система виробництва стає повністю незалежною від уподобань споживачів... Порядок і стабільність існують лише позірно; насправді вони є засобом створення хаосу і свавілля в розподілі ресурсів. (с. 99)

* '''Регулювання''': Консерватизм віддає перевагу регулюванню як засобу запобігання або уповільнення інновацій та спричинених ними соціальних змін. (с. 99)

* '''Патерналізм''': Консерватизм не лише калічить розвиток продуктивних талантів людини; під назвою «патерналізм» він також прагне заморозити поведінку людей у ролях ізольованих споживачів... пригнічуючи або придушуючи їхній талант розвивати споживчий спосіб життя. (с. 103)

=== Соціальна психологія та «розділяй і пануй» ===
* Консерватизм надає особливі переваги заможним серед групи не-виробників і особливо шкодить інтересам незаможних серед продуктивної верстви населення. (с. 92)

* Різниця між консерватизмом і соціал-демократичним соціалізмом полягає виключно в тому, що вони апелюють до різних людей... Соціал-демократичний соціалізм прагне дати власність тим, хто її не має, а консервативний соціалізм — тим, хто її колись мав. (с. 91)

=== Історичні приклади та фашизм ===
* Найлютішим ворогом фашизму і нацизму був не соціалізм як такий, а лібералізм. Звісно, обидва зневажали соціалізм марксистів... але фашизм і нацизм обіцяли зберегти чинні порядки. (с. 107–108)

* Для досягнення цієї мети фашизм і нацизм зробили саме те, що передбачає їхня класифікація як консервативно-соціалістичних: вони створили жорстко контрольовану і регульовану економіку... право визначати способи використання цієї «власності» було майже повністю узурповане політичними інституціями. (с. 108)

== 6. Соціалізм як соціальна інженерія ==

=== Визначення та методологічне коріння ===
* Після об’єднання своїх сил з емпіризмом або позитивізмом... соціалізм перетворився на те, що ми відтепер називатимемо «соціал-інженерним соціалізмoм». (с. 111–112)

* Ідеологія «ситуаційної соціальної інженерії»... стала чимось на зразок спільної позиції «поміркованих» у всіх політичних партіях, і видається, що лише доктринери з обох боків не поділяють її. (с. 112)

=== Емпіризм як «щит» для соціалізму ===
* Від емпіризму-позитивізму... вимагається пояснити, чому всі наведені нами досі аргументи не виявилися вирішальними... він мусить запропонувати доказовий шлях для уникнення висновків, яких дійшли ми. (с. 112–113)

* ...тільки-но ідея формулювання принципової аргументації за чи проти соціалізму відкидається як марна і непродумана... соціалізм негайно стає стійким проти будь-якої рішучої критики, оскільки кожну поразку завжди можна пояснити якимось поки що неконтрольованим втручанням перемінливих чинників. (с. 116)

* Досвід говорить нам лише про те, що певна схема соціалістичної політики не досягла мети виробництва більшого багатства; але він ніколи не може сказати нам, чи не дасть якісь інші результати дещо інша схема... (с. 118)

=== Апріорні засади діяльності (Праксеологія) ===
* Якщо людина здатна вчитися на досвіді... то вона не може знати в будь-який момент часу, що саме вона знатиме пізніше і як діятиме на основі цього знання... Твердження, що можна передбачити майбутній стан свого та/або чужого знання... містить у собі суперечність. (с. 129)

* Всі ці категорії: цінності, цілі, засоби, вибір, надання переваги, витрати, прибутки і збитки — закладені в концепції дії. Жодна з них не є похідною від досвіду. (с. 135)

* ...досвід не перемагає логіку, а радше навпаки. Логіка вдосконалює і коригує досвід, підказує: що можна переживати в досвіді насправді, а що є наслідком затьмареного розуму. (с. 138)

=== Практика «соціальної інженерії» та її наслідки ===
* ...спільнота соціальних інженерів має право в односторонньому порядку визначати, що є або не є бажаним результатом, і таким чином обмежувати права власності природних власників. (с. 138–139)

* ...немає майже нічого, навіть найбезглуздішого, чого б деякі соціальні інженери не хотіли б випробувати на своїх співгромадянах — вони вважають їх лише набором змінних, якими можна технічно маніпулювати, пішаками на шаховій дошці. (с. 139)

* Логіка підказує, що це [мінімальна зарплата] означає обмеження прав власності як роботодавців, так і працівників... Наслідком цього є і має бути безробіття. (с. 140)

* Вважати внаслідок хибної емпіричної методології, що все це спершу треба випробувати... це не просто наукова нісенітниця; як і всі дії, що ґрунтуються на непродуманих інтелектуальних засадах, це ще й надзвичайно дорого коштує суспільству. (с. 140–141)

* ...проблема, яку хотіли вирішити соціальні інженерії [через контроль орендної плати]... стала набагато гіршою, ніж раніше, і загальний рівень життя у відносному вимірі знизився. Знову ж таки, все це могло бути відомо апріорі. (с. 142)

== 7. Етичне обґрунтування капіталізму і моральна безпідставність соціалізму ==

=== Аргументація як основа етики ===
* ...будь-яка претензія на істинність... може і повинна бути висунута і вирішена в рамках аргументованої суперечки. (с. 147)

* ...аргументування є не лише когнітивною, а й практичною справою. По-друге, аргументування як форма дії передбачає використання обмеженого ресурсу власного тіла. (с. 151)

* Лише за умови хоча б неявного визнання права власності кожної людини на власне тіло може відбуватися аргументована суперечка. (с. 151)

=== Принцип неагресії та самовласність ===
* Ніхто не має права без запрошення здійснювати агресію проти тіла будь-якої іншої людини і таким чином стримувати чи обмежувати її контроль над власним тілом. (с. 152)

* Будь-яка людина, яка намагатиметься заперечити право власності на її власне тіло, створить протиріччя, оскільки... вона вже неявно визнає саме цю норму як дійсну. (с. 152)

=== Принцип універсалізації ===
* ...можна виправдати й обґрунтувати тільки ті норми, які сформульовано як загальні принципи, дієві для всіх без винятку. (с. 150)

* ...саме партикуляристські правила на кшталт «я можу вдарити тебе, але тобі не дозволено бити мене»... лежать в основі всіх реалізованих на практиці форм соціалізму. (с. 12)

=== Первинне привласнення та власність ===
* ...лише такі претензії на власність, які можна вивести з минулих продуктивних зусиль і прив’язати до конкретних індивідів як виробників, можуть визначатися «природними» або «неагресивними». (с. 22)

* ...право на первісне привласнення через дії є сумісним з принципом неагресії та випливає з нього як логічно необхідна передумова аргументованої суперечки. (с. 155)

=== Критика соціалістичної етики «цінності» ===
* Соціалізм натомість прагне визначити агресію як посягання на цінність або психічну цілісність чужої власності. (с. 159)

* ...контроль над тим, чи впливають її дії на цінність чужої власності, покладається не на саму діючу особу, а на інших людей та їхні суб’єктивні оцінки. Таким чином, ніхто не може визначити заздалегідь, чи будуть його дії класифіковані як виправдані чи ні. (с. 160)

=== Проблема «пізніших прибульців» ===
* ...якби ті, хто прийшов пізніше... мали на них [ресурси] таке ж право, як і ті, хто прийшов раніше... тоді буквально нікому не було б дозволено робити що завгодно з чим завгодно, оскільки потрібно було б отримати згоду всіх пізніших прибульців... (с. 163)

* Ніхто не може чекати і припинити діяти, доки всі з невизначеного класу пізніших прибульців не з’являться і не погодяться з тим, що він хоче зробити. (с. 163)

=== Висновок про перевагу капіталізму ===
* Лише етику капіталізму, що базується на праві власності, можна ефективно захистити в аргументованій дискусії... Жодну іншу етику обґрунтувати подібним чином неможливо. (с. 165)

== 8. Теорія держави ==

=== Визначення природи держави ===
* Держава — це не щось інше, як інституція, побудована на оподаткуванні та непроханому, позадоговірному втручанні у те, як приватні особи використовують свою природну власність. (с. 170)

* Не може бути соціалізму без держави, і поки існує держава, існує соціалізм. (с. 170)

* Агресивне насильство — це і є природа будь-якої держави. (с. 170)

* Держава... є інституцією організованої агресії, яка лише намагається виглядати як звичайний виробник, щоб продовжувати агресію проти невинних природних власників. (с. 178)

=== Методи стабілізації влади ===
* Держава витрачає багато часу і зусиль на те, щоб переконати громадськість, що вона є не такою, як насправді, і що наслідки її дій радше позитивні, аніж негативні. (с. 173)

* Державна політика повинна керуватися і керується девізом «розділяй і пануй»: ставитися до людей по-різному, нацьковувати їх один на одного... і таким чином врівноважувати зростаюче обурення або опір одних збільшенням привілеїв для інших. (с. 175)

* Держава набагато менше ризикує при утриманні людей в покорі... якщо гвинтівки, з яких можна застрелити податківця, будуть недоступні нікому, окрім самого податківця! (с. 179)

=== Стратегічна монополізація ===
* '''Освіта''': Держава або безпосередньо управляє навчальними закладами, або опосередковано контролює їх... гарантуючи, що вони діятимуть у заздалегідь визначених рамках, встановлених нею. (с. 176)

* '''Правосуддя''': Якби держава не монополізувала надання судових послуг, то рано чи пізно... вона стала б вважатися інституцією організованої несправедливості, якою і є насправді. (с. 179)

=== Критика демократії ===
* Всупереч поширеному міфу, прийняття демократичної конституції не має нічого спільного зі свободою чи справедливістю. (с. 182–183)

* Демократизація держави — це організаційний захід, що здійснюється зі стратегічною метою раціоналізації здійснення влади і збільшує таким чином обсяг доходу, що підлягає агресивному відбиранню у природних власників. (с. 184)

* Форма влади змінюється, але правління більшості — це теж агресія. (с. 184)

=== Шлях до подолання соціалізму ===
* Соціалізм дійде свого кінця, якщо тільки люди припинять дозволяти себе корумпувати державними хабарями, але... просто візьмуть свою частку багатства... при тому продовжуючи ставитися до неї [держави] як до агресора. (с. 189)

* Для того, щоб покласти край державності та соціалізму, необхідно... змінити громадську думку, яка б відвернула людей від використання інституційних можливостей участі в політиці для задоволення жаги влади. (с. 190)

== 9. Капіталістичне виробництво і проблема монополії ==

=== Раціональність розподілу ресурсів ===
* Тільки підприємства, які успішно користуються цим критерієм [прибутків і збитків]... можуть продовжувати свою діяльність... він гарантує, що структурні зміни всієї виробничої системи... можна буде описати як постійний рух до більш раціонального використання ресурсів. (с. 193)

* Звільнившись від необхідності отримувати прибутки для того, щоб вижити як інститут обслуговування споживачів, держава фактично підміняє раціональність розподілу хаосом. (с. 194–195)

=== Якість продукції та стимули ===
* Щойно майбутні доходи стають незалежними від покриття витрат продажем товарів — як це зазвичай буває, коли держава виробляє товар, — у такого виробника більше немає причин турбуватися про якість продукції. (с. 197)

* Янголи, працюючи на державному підприємстві, вироблятимуть продукцію нижчої якості, ніж їхні колеги-янголи в приватному бізнесі, якщо робота є для них хоч найменшим тягарем. (с. 198)

=== Збереження капіталу ===
* Абсолютно неминучим наслідком будь-якого державного виробництва є надмірне використання певного запасу капіталу і погіршення рівня життя споживачів порівняно з ситуацією за капіталізму. (с. 201)

=== Історична та теоретична критика монополій ===
* Історія свідчить про прямо протилежний результат... не існування монополії змусило уряд втручатися в економіку, а її відсутність. (с. 202–203)

* Для того, щоб максимізувати свої прибутки, монополіст повинен мати постійну зацікавленість у тому, щоб скасувати своє становище власника чинника виробництва, вилученого з ринку. (с. 204)

=== Ілюзорність «монопольної ціни» ===
* Ні сам виробник, ні будь-який нейтральний зовнішній спостерігач ніколи не зможе вирішити, чи є ціни, які фактично склалися на ринку, монопольними чи конкурентними... Вирішити це питання неможливо. (с. 207–208)

* Ми не можемо використовувати «обмеження виробництва» як перевірку на монопольну чи конкурентну ціну... рух від субконкурентної до конкурентної ціни також передбачає обмеження виробництва. (с. 210–211)

=== Держава як єдина реальна монополія ===
* Проблеми монополії як особливої проблеми ринків... не існує. Лише коли на сцену виходить держава, виникає реальна, не ілюзорна проблема монополії та монопольних цін. (с. 212)

* Держава є єдиним підприємством, чиї ціни та бізнес-практики можна назвати «завищеними» або «експлуататорськими» абсолютно об’єктивно... вони нав’язуються через погрози насильством. (с. 212)

== 10. Капіталістичне виробництво і проблема суспільних благ ==

=== Сутність ринку та виробництво безпеки ===
* ...виробництво безпеки в інтересах споживачів цього нематеріального товару повинно залишатися підпорядкованим закону вільної конкуренції. (с. 215)

* Тільки чиста ринкова система може забезпечити раціональність, з точки зору споживачів, рішення про виробництво суспільного блага. (с. 227)

=== Ілюзорність дихотомії «приватні — суспільні» блага ===
* Чіткої дихотомії між приватними і суспільними благами не існує... Всі блага є більш-менш приватними або суспільними... їхній приватний чи суспільний характер залежить від того, як мало або багато людей вважають їх благами. (с. 221)

* Блага ніколи не є благами-самі-по-собі... їхній статус залежить винятково від змін у зацікавленні чи незацікавленні людей. (с. 221)

=== Економічна ірраціональність державного виробництва ===
* ...ресурси, використані для надання суспільних благ, витрачаються даремно, оскільки вони забезпечують споживачів товарами чи послугами, які в кращому випадку мають другорядне значення. (с. 226)

* ...державне втручання обов’язково і завжди віддалятиме нас від такого оптимуму [вільних, добровільних дій споживачів]. (с. 229)

=== Вади державної монополії на безпеку та правосуддя ===
* Як може держава... вирішувати, скільки безпеки виробляти... Відповідь полягає в тому, що вона не має раціонального способу вирішити це питання. (с. 235)

* Щойно... у споживача забирають волю купувати безпеку там, де йому заманеться, ви одразу ж побачите, як народжується велика професія, присвячена свавіллю і поганому управлінню. (с. 237)

* ...державна система довільно змінює свої процедурні правила... вирішення суперечок між поліцією та суддями, з одного боку, і приватними особами, з іншого, доручається не третій незалежній стороні, а іншому поліцейському або судді. (с. 236–237)

=== Переваги конкурентної системи безпеки ===
* Саме конкурентна система виробництва безпеки передбачає побудову інституціоналізованої структури стимулів для створення такого правопорядку і правозастосування, який втілить у собі максимально можливий ступінь консенсусу. (с. 240)

* У результаті цього процесу... природним чином виникне система правового регулювання відносин між компаніями, яка стане універсально прийнятною для клієнтів усіх конкурентних виробників засобів захисту. (с. 241)

* ...виробники послуг безпеки муситимуть пропонувати договори, де споживач знатиме, що він купує, і матиме можливість подати обґрунтовану, міжсуб’єктно підтверджену скаргу. (с. 238)

=== Роль страхових компаній ===
* Страхові компанії... мали б особливий стимул відмежуватись від будь-якого агресора і, крім того, використати проти нього весь свій значний діловий вплив. (с. 244)

* В умовах конкурентної економіки жодна страхова компанія не може дозволити собі продовжувати покривати агресорів... вона незабаром втратить клієнтів на користь більш авторитетних фірм. (с. 244)

== Джерела ==
* {{Книга
 | автор = [[w:Ганс-Герман Хоппе|Хоппе, Ганс-Герман]]
 | назва = Теорія соціалізму і капіталізму
 | відповідальність = пер. з англ. В. Бродовий за ред. С. Рачинського
 | місто = К.
 | видавництво = WellBooks
 | рік = 2024
 | сторінок = 256
 | isbn = 978-617-8264-10-9
 }}


[[Твори авторів Австрійської школи]]
[[Категорія:Цитати з книг]]
[[Категорія:Економічні твори]]
[[Категорія:Лібертаріанство]]
[[Категорія:Австрійська школа]]
[[Категорія:Ганс-Герман Хоппе]]
[[Категорія:Книги 1989]]
[[Категорія:Книги 2024]]</text>
      <sha1>rn3762k22jqr1sonenod8ef6i9arjrt</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159452</id>
      <parentid>159451</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T19:56:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>159452</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="52927" sha1="p4jhvbo4poor4nqo0iyegxnrkh16hh2" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Теорія соціалізму і капіталізму}}
'''«Теорія соціалізму і капіталізму»''' ({{lang-en|A Theory of Socialism and Capitalism}}) — одна з ключових праць німецько-американського економіста та філософа [[Ганс-Герман Гоппе|Ганса-Германа Хоппе]], вперше опублікована у 1989 році.

У книзі автор подає системний аналіз соціалізму не просто як економічної моделі, а як «інституціоналізованої агресії проти [[Власність|приватної власності]]». Хоппе розробляє унікальну типологію соціалістичних систем (від «російського зразка» до соціал-демократії) та обґрунтовує етичну перевагу капіталізму через власну концепцію — [[w:Етика аргументації|етику аргументації]]. Праця відома своїм безкомпромісним захистом [[w:Анархо-капіталізм|анархо-капіталізму]] та критикою держави як «паразитичної інституції».

Українське видання книги побачило світ у 2024 році (видавництво [[w:WellBooks|WellBooks]]).
{{Докладніше|w:Теорія соціалізму і капіталізму}}

&lt;div style=&quot;border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;&quot;&gt;
«Соціалізм... повинен розглядатися як інституціоналізоване втручання у приватну власність або агресія проти власності та претензія на неї. На противагу цьому, капіталізм є суспільним ладом, що ґрунтується на чіткому визнанні приватної власності та неагресивних, договірних обмінах між її власниками.»
&lt;div style=&quot;text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;&quot;&gt;
— [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]], «Теорія соціалізму і капіталізму» (с. 8)
&lt;/div&gt;
&lt;/div&gt;

== 1. Вступ ==

=== Теорія та методологія ===
* Без такої теорії політична економія та філософія є лише блуканням у темряві, продукуванням у кращому випадку довільних висновків щодо можливих причин того чи іншого ладу або ж про перевагу одного над іншим. (с. 8)

=== Визначення капіталізму та соціалізму ===
* Соціалізм... повинен розглядатися як інституціоналізоване втручання у приватну власність або агресія проти власності та претензія на неї. (с. 8)
* Капіталізм є суспільним ладом, що ґрунтується на чіткому визнанні приватної власності та неагресивних, договірних обмінах між її власниками. (с. 8)
* Суспільства не бувають просто капіталістичними чи соціалістичними. Насправді всі суспільства є, тією чи іншою мірою, соціалістичними. (с. 8)

=== Економічні наслідки ===
* Що більш соціалістичною є країна, то більш ускладнюються процеси виробництва нового і збереження старого багатства і тим біднішою країна залишається або стає. (с. 8–9)
* Позитивні ефекти соціалістичної політики, як-от «дешеві продукти харчування», «низька квартплата», «безкоштовне» те або те — це... явища, за які доводиться платити: меншою кількістю і нижчою якістю їжі, нестачею житла, занепадом і міськими нетрями, чергами і корупцією. (с. 10)
* Капіталістичний лад завжди, без винятку і неодмінно в найефективніший спосіб забезпечує найнагальніші потреби добровільних споживачів, включно з поліцією та судами. (с. 13)

=== Етика та аргументація ===
* Соціалізм... не досягнув свого аргументованого кінця, поки ще може стверджувати — попри його економічні показники — що він представляє вищу мораль, що він справедливіший, має етично вищу основу. (с. 11–12)
* Той, хто наводить аргументи на користь чого завгодно... повинен, принаймні неявно, припускати дійсність норм власності, властивих капіталізму. Таким чином, заперечувати їхню дійсність... і виступати на користь соціалізму є самопротиріччям. (с. 12–13)

=== Природа держави ===
* Держава — що базується на оподаткуванні та примусовому членстві (громадянстві) — є втіленням соціалістичних ідей про власність. (с. 13)

== 2. Власність, договір, агресія, капіталізм, соціалізм ==

=== Власність як фундамент соціальних наук ===
* Поряд із поняттям діяльності власність є найголовнішою категорією в соціальних науках. Фактично, всі інші поняття... — агресія, договір, капіталізм і соціалізм — визначаються через власність... (с. 15)

* ...власність є нормативним поняттям — концепцією задля безконфліктної взаємодії шляхом встановлення взаємно обов’язкових правил поведінки (норм) щодо обмежених ресурсів. (с. 15)

=== Дефіцитність ресурсів ===
* Для того, щоб виникла концепція власності, має існувати дефіцит благ. Якби такого дефіциту не було... то не було б і потреби у власності. (с. 15)

* Функція прав власності полягає в тому, щоб уникнути таких можливих конфліктів за використання дефіцитних ресурсів шляхом закріплення прав виключного володіння. (с. 15)

=== Тіло як дефіцитний ресурс ===
* ...навіть якщо припустити, що ми живемо в Едемському саду... навіть і тоді неодмінно повинна була б еволюційно розвинутися концепція власності. Адже навіть за таких «ідеальних» обставин фізичне тіло кожної людини все одно залишалося б дефіцитним ресурсом... (с. 16)

* Насправді, поки людина діє... ця діяльність неодмінно передбачає вибір щодо використання тіла цієї людини. (с. 16)

=== Договір та агресія ===
* Договірні обміни... характеризуються тим, що досягається угода про використання обмежених ресурсів, яка ґрунтується на взаємній повазі та визнанні виключного контролю кожного з партнерів над своїм тілом. (с. 19)

* Агресією було б, якби людина намагалася задовольнити свої сексуальні або садистські бажання, зґвалтувавши або побивши тіло іншої людини, не маючи на це чітко вираженої згоди цієї людини. (с. 20)

* ...агресивна дія завжди і обов’язково передбачає, що людина, здійснюючи її, збільшує своє задоволення за рахунок зменшення задоволення іншої людини. (с. 20)

=== Природна теорія власності ===
* В основі природної теорії власності лежить ідея засновувати присвоєння виключного права власності на існуванні об’єктивного зв’язку між власником і належним йому майном, в існуванні якого можуть переконатися будь-які інші суб’єкти... (с. 20–21)

* Цей акт набуття раніше нікому не належних ресурсів називається «первинним привласненням». (с. 26)

=== Визначення капіталізму та соціалізму ===
* Суспільний лад, що ґрунтується на цій природній позиції щодо розподілу прав власності, є по суті й надалі називатиметься чистим капіталістичним. (с. 27)

* Якщо ця система змінюється... і запроваджується політика, яка надає право виключного контролю над дефіцитними засобами... особам або групам осіб, які не можуть вказати ні на акт попереднього користування... ні на договірні відносини... то це буде називатися (частковим) соціалізмом. (с. 27)

== 3. Соціалізм «російського зразка» ==

=== Визначення та сутність ===
* Цей «найбільш правильний соціалізм» є суспільним ладом, за якого засоби виробництва... є «націоналізованими», «соціалізованими», «усуспільненими». (с. 28)

* ...ніщо не змінилося. Існує стільки ж людей з такою ж кількістю різних інтересів, як і раніше... Різниця між капіталізмом і соціалізмом знову ж таки полягає в тому, як саме досягається координація, а не між хаосом і координацією, як це стверджує соціалістична риторика. (с. 33)

=== Ілюзія рівності та влади ===
* Проголошення всіх співвласниками всього вирішує проблему відмінностей у володінні власністю лише номінально. Воно не розв’язує справжню глибинну проблему: відмінності у повноваженнях контролю. (с. 31)

* У соціалізмі... повноваження тих, чия думка має перемогти, визначаються не попереднім використанням власності або договором, а політичними засобами. (с. 32)

=== Економічний розрахунок та марнотратство ===
* Оскільки засоби виробництва або не можна продати... для них не існує ринкових цін... опікун-виробник... більше не зможе правильно підрахувати фактичні грошові витрати... Неминучим наслідком цього є неправильний розподіл засобів виробництва, де двома сторонами однієї медалі є марнування одних ресурсів і дефіцит інших. (с. 37–38)

* ...нездатність опікуна продати засоби виробництва означає, що у нього з’являється стимул збільшувати свій приватний дохід за рахунок вартості капіталу... Відбудеться споживання («проїдання») і надмірне використання наявного капіталу. (с. 39)

=== Зміна людської особистості ===
* Люди стануть іншими особами з іншими навичками... вони просто забудуть, як [бути ініціативними], і їм довелося б вчитися заново — повільно, з великими душевними витратами. (с. 41)

* Щоб піднятися в ієрархії отримувачів доходу, стає неважливо... ефективно виробляти чи виконувати укладені договори. Натомість дедалі більшого значення набувають специфічні навички політика... демагогії та інтриг, обіцянок, хабарів та погроз. (с. 42)

* Для кар’єри чиновника не є перешкодою тупість, лінощі, марнотратство і байдужість, якщо він має великі політичні здібності; відповідно, саме такі люди зрештою будуть повсюдно опікуватися засобами виробництва. (с. 42)

=== Емпіричне підтвердження (Приклад двох Німеччин) ===
* У Східній Німеччині... було здійснено соціалізацію засобів виробництва... Різниця в результатах є вражаючою... гість із Заходу на Сході буває просто приголомшений, бо потрапляє у майже зовсім інший, зубожілий світ. (с. 44–45)

* Щоб утримати населення, йому [режиму Східної Німеччини] довелося побудувати систему... мури, колючий дріт, електрифіковані паркани... з єдиною метою — не дати своєму народові втекти від наслідків соціалізму російського типу. (с. 45–46)

== 4. Соціалізм соціал-демократичного зразка ==

=== Сутність та відмінність від марксизму ===
* У відповідь на російський та східноєвропейський досвід ці партії дедалі більше відмовлялися від ідеї усуспільнення виробництва і натомість робили дедалі більший наголос на ідеї оподаткування та вирівнювання доходів, а також... на вирівнюванні можливостей — буцімто справжніх наріжних каменях соціалізму. (с. 52–53)

* Соціал-демократичний соціалізм не забороняє приватну власність... Але... жоден власник засобів виробництва не володіє по праву всім доходом... частина доходу від виробництва по праву належить суспільству. (с. 54–55)

* Різниця між двома типами соціалізму [російським та соціал-демократичним] не має категоричного характеру. Радше це всього лише питання міри. (с. 56)

=== Економічні наслідки та оподаткування ===
* Соціалізм соціал-демократичного зразка... все одно неминуче призводить до скорочення інвестицій, а отже, і майбутнього багатства порівняно з капіталізмом. (с. 57)

* Будь-який перерозподіл податкових коштів — це передача їх від виробників грошових доходів... до людей, які виступають як не-виробники і не-одержувачі договірних доходів. (с. 58)

* Шляхом (підвищеного) оподаткування впроваджується в інституційну практику інша правова структура стимулів... це обов’язково призведе до зменшення обсягів виробництва благ/товарів з метою отримання грошового доходу. (с. 61)

=== Зміна особистості та політизація суспільства ===
* Зі зростанням рівня оподаткування та розширенням кола оподатковуваних доходів люди ставатимуть дедалі більш непомітними, одноманітними та посередніми, наскільки це можливо — принаймні у своїх публічних образах. (с. 65)

* За системи усуспільнених засобів виробництва... спостерігається відносно більший відхід від суспільного життя, пасивність і цинізм. З іншого боку, соціал-демократичний соціалізм... показує меншу відособленість приватного життя; натомість люди частіше беруть активну участь у політичній агітації. (с. 65–66)

=== Критика «рівності можливостей» ===
* Мета, що набуває дедалі більшого значення для соціал-демократії, полягає в досягненні рівності можливостей. Звичайно, якщо сприймати цю ідею буквально, то вона є абсурдною: неможливо урівняти можливості людини, яка живе в Альпах, і людини, яка мешкає на узбережжі моря. (с. 68–69)

* Що таке можливість, що робить можливість іншою чи однаковою... все це цілком суб’єктивні питання. Вони залежать від суб’єктивних оцінок... і тоді з’являється невичерпне джерело всіляких вимог щодо розподілу з найрізноманітніших причин для різних людей. (с. 69)

=== Емпіричні спостереження ===
* Той факт, що Сполучені Штати в цілому багатші за Західну Європу... можна пояснити меншим ступенем соціалізму... Англія, яка в XIX столітті була найбагатшою країною світу, донині опустилася на рівень... «країни, що недорозвивається». (с. 71)

* Саме офіційне поширення ідеї mehr Demokratie wagen («ризикнемо більшою демократією»)... призвело до нечуваного раніше рівня політизації... Немає такого питання, яке не є політичним — можна було почути дедалі частіше. (с. 74)

== 5. Соціалізм консервативного зразка ==

=== Історичне коріння та сутність ===
* ...консерватизм слід вважати ідеологічним спадкоємцем феодалізму. І як феодалізм слід характеризувати як аристократичний соціалізм... так і консерватизм має розглядатися як соціалізм буржуазного істеблішменту. (с. 86)

* Ідея консерватизму полягає в тому, щоб якомога повніше зупинити або уповільнити постійні зміни... і натомість відтворити впорядковану, стабільну соціальну систему, в якій кожен гарантовано залишається в тому становищі, яке йому відведено минулим. (с. 85)

* Консерватизм... призначає частину [доходу] суспільству теперішніх власників... таким чином, щоб зберігався старий відносний розподіл доходу і багатства. (с. 88)

=== Економічні наслідки: «заморожування» економіки ===
* Консервативна мета збереження існуючих цінностей... може бути досягнута лише за рахунок загального відносного зменшення повної цінності як новостворених, так і старих благ... тобто зменшення суспільного багатства. (с. 90)

* Консерватизм усуває або зменшує стимули... щось робити з цінністю поточної власності та пристосовуватися до змін попиту. Зменшуються стимули усвідомлювати та передбачати зміни... оскільки можливі вигоди від такої поведінки більше не можна приватно привласнити. (с. 90)

* ...власність стає свого роду привілеєм. У природному суспільстві всі власники змушені адаптуватися до змін у попиті... що, звісно, робить суспільство біднішим, ніж воно могло б бути. (с. 90)

=== Методи консервативного втручання ===
* '''Контроль цін''': Запровадження тотального контролю над цінами означає, що система виробництва стає повністю незалежною від уподобань споживачів... Порядок і стабільність існують лише позірно; насправді вони є засобом створення хаосу і свавілля в розподілі ресурсів. (с. 99)

* '''Регулювання''': Консерватизм віддає перевагу регулюванню як засобу запобігання або уповільнення інновацій та спричинених ними соціальних змін. (с. 99)

* '''Патерналізм''': Консерватизм не лише калічить розвиток продуктивних талантів людини; під назвою «патерналізм» він також прагне заморозити поведінку людей у ролях ізольованих споживачів... пригнічуючи або придушуючи їхній талант розвивати споживчий спосіб життя. (с. 103)

=== Соціальна психологія та «розділяй і пануй» ===
* Консерватизм надає особливі переваги заможним серед групи не-виробників і особливо шкодить інтересам незаможних серед продуктивної верстви населення. (с. 92)

* Різниця між консерватизмом і соціал-демократичним соціалізмом полягає виключно в тому, що вони апелюють до різних людей... Соціал-демократичний соціалізм прагне дати власність тим, хто її не має, а консервативний соціалізм — тим, хто її колись мав. (с. 91)

=== Історичні приклади та фашизм ===
* Найлютішим ворогом фашизму і нацизму був не соціалізм як такий, а лібералізм. Звісно, обидва зневажали соціалізм марксистів... але фашизм і нацизм обіцяли зберегти чинні порядки. (с. 107–108)

* Для досягнення цієї мети фашизм і нацизм зробили саме те, що передбачає їхня класифікація як консервативно-соціалістичних: вони створили жорстко контрольовану і регульовану економіку... право визначати способи використання цієї «власності» було майже повністю узурповане політичними інституціями. (с. 108)

== 6. Соціалізм як соціальна інженерія ==

=== Визначення та методологічне коріння ===
* Після об’єднання своїх сил з емпіризмом або позитивізмом... соціалізм перетворився на те, що ми відтепер називатимемо «соціал-інженерним соціалізмoм». (с. 111–112)

* Ідеологія «ситуаційної соціальної інженерії»... стала чимось на зразок спільної позиції «поміркованих» у всіх політичних партіях, і видається, що лише доктринери з обох боків не поділяють її. (с. 112)

=== Емпіризм як «щит» для соціалізму ===
* Від емпіризму-позитивізму... вимагається пояснити, чому всі наведені нами досі аргументи не виявилися вирішальними... він мусить запропонувати доказовий шлях для уникнення висновків, яких дійшли ми. (с. 112–113)

* ...тільки-но ідея формулювання принципової аргументації за чи проти соціалізму відкидається як марна і непродумана... соціалізм негайно стає стійким проти будь-якої рішучої критики, оскільки кожну поразку завжди можна пояснити якимось поки що неконтрольованим втручанням перемінливих чинників. (с. 116)

* Досвід говорить нам лише про те, що певна схема соціалістичної політики не досягла мети виробництва більшого багатства; але він ніколи не може сказати нам, чи не дасть якісь інші результати дещо інша схема... (с. 118)

=== Апріорні засади діяльності (Праксеологія) ===
* Якщо людина здатна вчитися на досвіді... то вона не може знати в будь-який момент часу, що саме вона знатиме пізніше і як діятиме на основі цього знання... Твердження, що можна передбачити майбутній стан свого та/або чужого знання... містить у собі суперечність. (с. 129)

* Всі ці категорії: цінності, цілі, засоби, вибір, надання переваги, витрати, прибутки і збитки — закладені в концепції дії. Жодна з них не є похідною від досвіду. (с. 135)

* ...досвід не перемагає логіку, а радше навпаки. Логіка вдосконалює і коригує досвід, підказує: що можна переживати в досвіді насправді, а що є наслідком затьмареного розуму. (с. 138)

=== Практика «соціальної інженерії» та її наслідки ===
* ...спільнота соціальних інженерів має право в односторонньому порядку визначати, що є або не є бажаним результатом, і таким чином обмежувати права власності природних власників. (с. 138–139)

* ...немає майже нічого, навіть найбезглуздішого, чого б деякі соціальні інженери не хотіли б випробувати на своїх співгромадянах — вони вважають їх лише набором змінних, якими можна технічно маніпулювати, пішаками на шаховій дошці. (с. 139)

* Логіка підказує, що це [мінімальна зарплата] означає обмеження прав власності як роботодавців, так і працівників... Наслідком цього є і має бути безробіття. (с. 140)

* Вважати внаслідок хибної емпіричної методології, що все це спершу треба випробувати... це не просто наукова нісенітниця; як і всі дії, що ґрунтуються на непродуманих інтелектуальних засадах, це ще й надзвичайно дорого коштує суспільству. (с. 140–141)

* ...проблема, яку хотіли вирішити соціальні інженерії [через контроль орендної плати]... стала набагато гіршою, ніж раніше, і загальний рівень життя у відносному вимірі знизився. Знову ж таки, все це могло бути відомо апріорі. (с. 142)

== 7. Етичне обґрунтування капіталізму і моральна безпідставність соціалізму ==

=== Аргументація як основа етики ===
* ...будь-яка претензія на істинність... може і повинна бути висунута і вирішена в рамках аргументованої суперечки. (с. 147)

* ...аргументування є не лише когнітивною, а й практичною справою. По-друге, аргументування як форма дії передбачає використання обмеженого ресурсу власного тіла. (с. 151)

* Лише за умови хоча б неявного визнання права власності кожної людини на власне тіло може відбуватися аргументована суперечка. (с. 151)

=== Принцип неагресії та самовласність ===
* Ніхто не має права без запрошення здійснювати агресію проти тіла будь-якої іншої людини і таким чином стримувати чи обмежувати її контроль над власним тілом. (с. 152)

* Будь-яка людина, яка намагатиметься заперечити право власності на її власне тіло, створить протиріччя, оскільки... вона вже неявно визнає саме цю норму як дійсну. (с. 152)

=== Принцип універсалізації ===
* ...можна виправдати й обґрунтувати тільки ті норми, які сформульовано як загальні принципи, дієві для всіх без винятку. (с. 150)

* ...саме партикуляристські правила на кшталт «я можу вдарити тебе, але тобі не дозволено бити мене»... лежать в основі всіх реалізованих на практиці форм соціалізму. (с. 12)

=== Первинне привласнення та власність ===
* ...лише такі претензії на власність, які можна вивести з минулих продуктивних зусиль і прив’язати до конкретних індивідів як виробників, можуть визначатися «природними» або «неагресивними». (с. 22)

* ...право на первісне привласнення через дії є сумісним з принципом неагресії та випливає з нього як логічно необхідна передумова аргументованої суперечки. (с. 155)

=== Критика соціалістичної етики «цінності» ===
* Соціалізм натомість прагне визначити агресію як посягання на цінність або психічну цілісність чужої власності. (с. 159)

* ...контроль над тим, чи впливають її дії на цінність чужої власності, покладається не на саму діючу особу, а на інших людей та їхні суб’єктивні оцінки. Таким чином, ніхто не може визначити заздалегідь, чи будуть його дії класифіковані як виправдані чи ні. (с. 160)

=== Проблема «пізніших прибульців» ===
* ...якби ті, хто прийшов пізніше... мали на них [ресурси] таке ж право, як і ті, хто прийшов раніше... тоді буквально нікому не було б дозволено робити що завгодно з чим завгодно, оскільки потрібно було б отримати згоду всіх пізніших прибульців... (с. 163)

* Ніхто не може чекати і припинити діяти, доки всі з невизначеного класу пізніших прибульців не з’являться і не погодяться з тим, що він хоче зробити. (с. 163)

=== Висновок про перевагу капіталізму ===
* Лише етику капіталізму, що базується на праві власності, можна ефективно захистити в аргументованій дискусії... Жодну іншу етику обґрунтувати подібним чином неможливо. (с. 165)

== 8. Теорія держави ==

=== Визначення природи держави ===
* Держава — це не щось інше, як інституція, побудована на оподаткуванні та непроханому, позадоговірному втручанні у те, як приватні особи використовують свою природну власність. (с. 170)

* Не може бути соціалізму без держави, і поки існує держава, існує соціалізм. (с. 170)

* Агресивне насильство — це і є природа будь-якої держави. (с. 170)

* Держава... є інституцією організованої агресії, яка лише намагається виглядати як звичайний виробник, щоб продовжувати агресію проти невинних природних власників. (с. 178)

=== Методи стабілізації влади ===
* Держава витрачає багато часу і зусиль на те, щоб переконати громадськість, що вона є не такою, як насправді, і що наслідки її дій радше позитивні, аніж негативні. (с. 173)

* Державна політика повинна керуватися і керується девізом «розділяй і пануй»: ставитися до людей по-різному, нацьковувати їх один на одного... і таким чином врівноважувати зростаюче обурення або опір одних збільшенням привілеїв для інших. (с. 175)

* Держава набагато менше ризикує при утриманні людей в покорі... якщо гвинтівки, з яких можна застрелити податківця, будуть недоступні нікому, окрім самого податківця! (с. 179)

=== Стратегічна монополізація ===
* '''Освіта''': Держава або безпосередньо управляє навчальними закладами, або опосередковано контролює їх... гарантуючи, що вони діятимуть у заздалегідь визначених рамках, встановлених нею. (с. 176)

* '''Правосуддя''': Якби держава не монополізувала надання судових послуг, то рано чи пізно... вона стала б вважатися інституцією організованої несправедливості, якою і є насправді. (с. 179)

=== Критика демократії ===
* Всупереч поширеному міфу, прийняття демократичної конституції не має нічого спільного зі свободою чи справедливістю. (с. 182–183)

* Демократизація держави — це організаційний захід, що здійснюється зі стратегічною метою раціоналізації здійснення влади і збільшує таким чином обсяг доходу, що підлягає агресивному відбиранню у природних власників. (с. 184)

* Форма влади змінюється, але правління більшості — це теж агресія. (с. 184)

=== Шлях до подолання соціалізму ===
* Соціалізм дійде свого кінця, якщо тільки люди припинять дозволяти себе корумпувати державними хабарями, але... просто візьмуть свою частку багатства... при тому продовжуючи ставитися до неї [держави] як до агресора. (с. 189)

* Для того, щоб покласти край державності та соціалізму, необхідно... змінити громадську думку, яка б відвернула людей від використання інституційних можливостей участі в політиці для задоволення жаги влади. (с. 190)

== 9. Капіталістичне виробництво і проблема монополії ==

=== Раціональність розподілу ресурсів ===
* Тільки підприємства, які успішно користуються цим критерієм [прибутків і збитків]... можуть продовжувати свою діяльність... він гарантує, що структурні зміни всієї виробничої системи... можна буде описати як постійний рух до більш раціонального використання ресурсів. (с. 193)

* Звільнившись від необхідності отримувати прибутки для того, щоб вижити як інститут обслуговування споживачів, держава фактично підміняє раціональність розподілу хаосом. (с. 194–195)

=== Якість продукції та стимули ===
* Щойно майбутні доходи стають незалежними від покриття витрат продажем товарів — як це зазвичай буває, коли держава виробляє товар, — у такого виробника більше немає причин турбуватися про якість продукції. (с. 197)

* Янголи, працюючи на державному підприємстві, вироблятимуть продукцію нижчої якості, ніж їхні колеги-янголи в приватному бізнесі, якщо робота є для них хоч найменшим тягарем. (с. 198)

=== Збереження капіталу ===
* Абсолютно неминучим наслідком будь-якого державного виробництва є надмірне використання певного запасу капіталу і погіршення рівня життя споживачів порівняно з ситуацією за капіталізму. (с. 201)

=== Історична та теоретична критика монополій ===
* Історія свідчить про прямо протилежний результат... не існування монополії змусило уряд втручатися в економіку, а її відсутність. (с. 202–203)

* Для того, щоб максимізувати свої прибутки, монополіст повинен мати постійну зацікавленість у тому, щоб скасувати своє становище власника чинника виробництва, вилученого з ринку. (с. 204)

=== Ілюзорність «монопольної ціни» ===
* Ні сам виробник, ні будь-який нейтральний зовнішній спостерігач ніколи не зможе вирішити, чи є ціни, які фактично склалися на ринку, монопольними чи конкурентними... Вирішити це питання неможливо. (с. 207–208)

* Ми не можемо використовувати «обмеження виробництва» як перевірку на монопольну чи конкурентну ціну... рух від субконкурентної до конкурентної ціни також передбачає обмеження виробництва. (с. 210–211)

=== Держава як єдина реальна монополія ===
* Проблеми монополії як особливої проблеми ринків... не існує. Лише коли на сцену виходить держава, виникає реальна, не ілюзорна проблема монополії та монопольних цін. (с. 212)

* Держава є єдиним підприємством, чиї ціни та бізнес-практики можна назвати «завищеними» або «експлуататорськими» абсолютно об’єктивно... вони нав’язуються через погрози насильством. (с. 212)

== 10. Капіталістичне виробництво і проблема суспільних благ ==

=== Сутність ринку та виробництво безпеки ===
* ...виробництво безпеки в інтересах споживачів цього нематеріального товару повинно залишатися підпорядкованим закону вільної конкуренції. (с. 215)

* Тільки чиста ринкова система може забезпечити раціональність, з точки зору споживачів, рішення про виробництво суспільного блага. (с. 227)

=== Ілюзорність дихотомії «приватні — суспільні» блага ===
* Чіткої дихотомії між приватними і суспільними благами не існує... Всі блага є більш-менш приватними або суспільними... їхній приватний чи суспільний характер залежить від того, як мало або багато людей вважають їх благами. (с. 221)

* Блага ніколи не є благами-самі-по-собі... їхній статус залежить винятково від змін у зацікавленні чи незацікавленні людей. (с. 221)

=== Економічна ірраціональність державного виробництва ===
* ...ресурси, використані для надання суспільних благ, витрачаються даремно, оскільки вони забезпечують споживачів товарами чи послугами, які в кращому випадку мають другорядне значення. (с. 226)

* ...державне втручання обов’язково і завжди віддалятиме нас від такого оптимуму [вільних, добровільних дій споживачів]. (с. 229)

=== Вади державної монополії на безпеку та правосуддя ===
* Як може держава... вирішувати, скільки безпеки виробляти... Відповідь полягає в тому, що вона не має раціонального способу вирішити це питання. (с. 235)

* Щойно... у споживача забирають волю купувати безпеку там, де йому заманеться, ви одразу ж побачите, як народжується велика професія, присвячена свавіллю і поганому управлінню. (с. 237)

* ...державна система довільно змінює свої процедурні правила... вирішення суперечок між поліцією та суддями, з одного боку, і приватними особами, з іншого, доручається не третій незалежній стороні, а іншому поліцейському або судді. (с. 236–237)

=== Переваги конкурентної системи безпеки ===
* Саме конкурентна система виробництва безпеки передбачає побудову інституціоналізованої структури стимулів для створення такого правопорядку і правозастосування, який втілить у собі максимально можливий ступінь консенсусу. (с. 240)

* У результаті цього процесу... природним чином виникне система правового регулювання відносин між компаніями, яка стане універсально прийнятною для клієнтів усіх конкурентних виробників засобів захисту. (с. 241)

* ...виробники послуг безпеки муситимуть пропонувати договори, де споживач знатиме, що він купує, і матиме можливість подати обґрунтовану, міжсуб’єктно підтверджену скаргу. (с. 238)

=== Роль страхових компаній ===
* Страхові компанії... мали б особливий стимул відмежуватись від будь-якого агресора і, крім того, використати проти нього весь свій значний діловий вплив. (с. 244)

* В умовах конкурентної економіки жодна страхова компанія не може дозволити собі продовжувати покривати агресорів... вона незабаром втратить клієнтів на користь більш авторитетних фірм. (с. 244)

== Джерела ==
* {{Книга
 | автор = [[w:Ганс-Герман Хоппе|Хоппе, Ганс-Герман]]
 | назва = Теорія соціалізму і капіталізму
 | відповідальність = пер. з англ. В. Бродовий за ред. С. Рачинського
 | місто = К.
 | видавництво = WellBooks
 | рік = 2024
 | сторінок = 256
 | isbn = 978-617-8264-10-9
 }}


[[Категорія:Твори авторів Австрійської школи]]
[[Категорія:Цитати з книг]]
[[Категорія:Економічні твори]]
[[Категорія:Лібертаріанство]]
[[Категорія:Австрійська школа]]
[[Категорія:Ганс-Герман Хоппе]]
[[Категорія:Книги 1989]]
[[Категорія:Книги 2024]]</text>
      <sha1>p4jhvbo4poor4nqo0iyegxnrkh16hh2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Користувач:Yasnodark/Sandbox</title>
    <ns>2</ns>
    <id>46323</id>
    <revision>
      <id>159409</id>
      <timestamp>2026-04-20T13:59:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{в роботі}} {{Вікіпедія}} '''''Мозок на мільярд доларів''''' ({{lang-en|«Billion Dollar Brain»}}) —— гостросюжетний політико-фантастичний роман 1966 року англійського співробітника британських військових структур та автора шпигунських романів Лена Дейтона (1929 —  2026).  == Ци...</comment>
      <origin>159409</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5623" sha1="enyky8a1kqvxy28sw1z9zqvahcoz6ua" xml:space="preserve">{{в роботі}}
{{Вікіпедія}}
'''''Мозок на мільярд доларів''''' ({{lang-en|«Billion Dollar Brain»}}) —— гостросюжетний політико-фантастичний роман 1966 року англійського співробітника британських військових структур та автора шпигунських романів Лена Дейтона (1929 —  2026).

== Цитати з роману ==

{{Q|Цитата = ... — У Ленінграді є приказка, — усміхнувся Фраголлі, — що песиміст — це людина, яка стверджує, що було погано, зараз погано, а буде ще гірше. А оптиміст каже, гірше не буде, бо гірше нікуди.
- Чому вони з цим миряться?
— Чи бачите, коли тут народжується дитина, її дуже туго сповивають. Від шиї до кінчиків пальців, як колода. Коли його розповивають для купання, він починає плакати. Він плаче, бо його ніщо не сковує. Він вільний, і це його турбує. Його швиденько сповивали знову, і в душі він так і залишається затягнутим у пелюшки до самої смерті..&lt;ref name=&quot;cit&quot;&gt;[https:// в]&lt;/ref&gt;. }}


{{Q|Цитата = ... — При світлі дня, коли, коли просторим Невським проспектом з ревом мчать автобуси і вантажівки, а в «Асторії» пригощають африканських делегатів, ясно видно, що Ленінград — це колиска комунізму. Але коли приходить ніч і місяць срібить стіни Петропавлівської фортеці, а міська влада з метою економії запалює лише один із трьох ліхтарів, так що калюжі під ногами і груди розмоклого снігу помічаєш тільки, потрапляючи в них черевиком, тоді це місто знову стає Санкт-Петербургом...&lt;ref name=&quot;cit&quot;&gt;[https:// в]&lt;/ref&gt;. }}


{{Q|Цитата = ... — мій досвід підказує, що в більшості вони не такі злі люди. Швидше, заплутані, неосвічені та погано поінформовані.
- У Росії немає погано поінформованих людей, - сказав полковник Шток.

- Багато хто вважає, що вода не має смаку, - задумливо відповів я йому приказкою, - тільки тому, що ми народжуємося зі смаком води в роті, і цей смак завжди з нами.

Шток нічого не відповів.

— Готель «Європейський», — кинув він водієві...&lt;ref name=&quot;cit&quot;&gt;[https:// в]&lt;/ref&gt;. }}

{{Q|Цитата = ... — Ресторан нічим не відрізнявся від тисяч таких же ресторанів Радянського Союзу, хіба що був дещо охайнішим. Вощений паркет. Накрохмалені скатертини. Офіціанти у чистих сорочках. За столом біля вікна сиділа африканська делегація, за іншим, ближче до танцмайданчика, гості із Південно-Східної Азії. Вони старанно кивали головами, відгукуючись кожне слово свого російського господаря. У різних кінцях зали сиділи групи обвішаних медалями армійських офіцерів у невідгладжених штанах та чоботях. Щоразу, коли починав грати оркестр, п'ять-шість чоловіків вставали і, нетвердо тримаючись на ногах, під звуки музики йшли залом запрошувати жінок на танець. Найчастіше жінки відмовлялися, але напідпитку чоловіків це не бентежило....&lt;ref name=&quot;cit&quot;&gt;[https:// в]&lt;/ref&gt;. }}


{{Q|Цитата = ... — У Латвії, принаймні в Ризі, життя більш цивілізоване, ніж у Ленінграді чи Москві. Якщо попросити принести сніданок у номер, вас навряд чи зрозуміють, але виконають прохання. У Ленінграді чи Москві подібне вважатимуть мало не підривом підвалин. У Ризі офіціантки одягнені в чисту уніформу та білі крохмалені шапочки. У Ленінграді вони чомусь віддають перевагу брудним чорним костюмам...&lt;ref name=&quot;cit&quot;&gt;[https:// в]&lt;/ref&gt;. }}


== Див. також ==


== Примітки ==
{{reflist}}

[Категорія:Науково-фантастичні романи Великої Британії]]</text>
      <sha1>enyky8a1kqvxy28sw1z9zqvahcoz6ua</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Користувач:Yasnodark/Sandbox/Мозок на мільярд доларів</title>
    <ns>2</ns>
    <id>46324</id>
    <revision>
      <id>159410</id>
      <timestamp>2026-04-20T14:00:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{в роботі}} {{Вікіпедія}} '''''Мозок на мільярд доларів''''' ({{lang-en|«Billion Dollar Brain»}}) —— гостросюжетний політико-фантастичний роман 1966 року англійського співробітника британських військових структур та автора шпигунських романів Лена Дейтона (1929 —  2026).  == Ци...</comment>
      <origin>159410</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5623" sha1="enyky8a1kqvxy28sw1z9zqvahcoz6ua" xml:space="preserve">{{в роботі}}
{{Вікіпедія}}
'''''Мозок на мільярд доларів''''' ({{lang-en|«Billion Dollar Brain»}}) —— гостросюжетний політико-фантастичний роман 1966 року англійського співробітника британських військових структур та автора шпигунських романів Лена Дейтона (1929 —  2026).

== Цитати з роману ==

{{Q|Цитата = ... — У Ленінграді є приказка, — усміхнувся Фраголлі, — що песиміст — це людина, яка стверджує, що було погано, зараз погано, а буде ще гірше. А оптиміст каже, гірше не буде, бо гірше нікуди.
- Чому вони з цим миряться?
— Чи бачите, коли тут народжується дитина, її дуже туго сповивають. Від шиї до кінчиків пальців, як колода. Коли його розповивають для купання, він починає плакати. Він плаче, бо його ніщо не сковує. Він вільний, і це його турбує. Його швиденько сповивали знову, і в душі він так і залишається затягнутим у пелюшки до самої смерті..&lt;ref name=&quot;cit&quot;&gt;[https:// в]&lt;/ref&gt;. }}


{{Q|Цитата = ... — При світлі дня, коли, коли просторим Невським проспектом з ревом мчать автобуси і вантажівки, а в «Асторії» пригощають африканських делегатів, ясно видно, що Ленінград — це колиска комунізму. Але коли приходить ніч і місяць срібить стіни Петропавлівської фортеці, а міська влада з метою економії запалює лише один із трьох ліхтарів, так що калюжі під ногами і груди розмоклого снігу помічаєш тільки, потрапляючи в них черевиком, тоді це місто знову стає Санкт-Петербургом...&lt;ref name=&quot;cit&quot;&gt;[https:// в]&lt;/ref&gt;. }}


{{Q|Цитата = ... — мій досвід підказує, що в більшості вони не такі злі люди. Швидше, заплутані, неосвічені та погано поінформовані.
- У Росії немає погано поінформованих людей, - сказав полковник Шток.

- Багато хто вважає, що вода не має смаку, - задумливо відповів я йому приказкою, - тільки тому, що ми народжуємося зі смаком води в роті, і цей смак завжди з нами.

Шток нічого не відповів.

— Готель «Європейський», — кинув він водієві...&lt;ref name=&quot;cit&quot;&gt;[https:// в]&lt;/ref&gt;. }}

{{Q|Цитата = ... — Ресторан нічим не відрізнявся від тисяч таких же ресторанів Радянського Союзу, хіба що був дещо охайнішим. Вощений паркет. Накрохмалені скатертини. Офіціанти у чистих сорочках. За столом біля вікна сиділа африканська делегація, за іншим, ближче до танцмайданчика, гості із Південно-Східної Азії. Вони старанно кивали головами, відгукуючись кожне слово свого російського господаря. У різних кінцях зали сиділи групи обвішаних медалями армійських офіцерів у невідгладжених штанах та чоботях. Щоразу, коли починав грати оркестр, п'ять-шість чоловіків вставали і, нетвердо тримаючись на ногах, під звуки музики йшли залом запрошувати жінок на танець. Найчастіше жінки відмовлялися, але напідпитку чоловіків це не бентежило....&lt;ref name=&quot;cit&quot;&gt;[https:// в]&lt;/ref&gt;. }}


{{Q|Цитата = ... — У Латвії, принаймні в Ризі, життя більш цивілізоване, ніж у Ленінграді чи Москві. Якщо попросити принести сніданок у номер, вас навряд чи зрозуміють, але виконають прохання. У Ленінграді чи Москві подібне вважатимуть мало не підривом підвалин. У Ризі офіціантки одягнені в чисту уніформу та білі крохмалені шапочки. У Ленінграді вони чомусь віддають перевагу брудним чорним костюмам...&lt;ref name=&quot;cit&quot;&gt;[https:// в]&lt;/ref&gt;. }}


== Див. також ==


== Примітки ==
{{reflist}}

[Категорія:Науково-фантастичні романи Великої Британії]]</text>
      <sha1>enyky8a1kqvxy28sw1z9zqvahcoz6ua</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159411</id>
      <parentid>159410</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T14:04:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <comment>/* Цитати з роману */</comment>
      <origin>159411</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5695" sha1="r5tuxervel1okjbero00wpbp6vh07o0" xml:space="preserve">{{в роботі}}
{{Вікіпедія}}
'''''Мозок на мільярд доларів''''' ({{lang-en|«Billion Dollar Brain»}}) —— гостросюжетний політико-фантастичний роман 1966 року англійського співробітника британських військових структур та автора шпигунських романів Лена Дейтона (1929 —  2026).

== Цитати з роману ==

{{Q|Цитата = ... — У Ленінграді є приказка, — усміхнувся Фраголлі, — що песиміст — це людина, яка стверджує, що було погано, зараз погано, а буде ще гірше. А оптиміст каже, гірше не буде, бо гірше нікуди.
- Чому вони з цим миряться?
— Бачите, коли тут народжується дитина, її дуже туго сповивають. Тож сповита вона від шиї до кінчиків пальців, немов колода. Коли його розповивають для купання, він починає плакати. Він плаче, бо його ніщо вже не сковує. Тож він — вільний, і це його турбує. Його швиденько сповивають знову, і в душі він так і залишається затягнутим до горла у пелюшки аж до самої смерті..&lt;ref name=&quot;cit&quot;&gt;[https:// в]&lt;/ref&gt;. }}


{{Q|Цитата = ... — При світлі дня, коли, коли просторим Невським проспектом з ревом мчать автобуси і вантажівки, а в «Асторії» пригощають африканських делегатів, ясно видно, що Ленінград — це колиска комунізму. Але коли приходить ніч і місяць срібить стіни Петропавлівської фортеці, а міська влада з метою економії запалює лише один із трьох ліхтарів, так що калюжі під ногами і груди розмоклого снігу помічаєш тільки, потрапляючи в них черевиком, тоді це місто знову стає Санкт-Петербургом...&lt;ref name=&quot;cit&quot;&gt;[https:// в]&lt;/ref&gt;. }}


{{Q|Цитата = ... — мій досвід підказує, що в більшості вони не такі злі люди. Швидше, заплутані, неосвічені та погано поінформовані.
- У Росії немає погано поінформованих людей, - сказав полковник Шток.

- Багато хто вважає, що вода не має смаку, - задумливо відповів я йому приказкою, - тільки тому, що ми народжуємося зі смаком води в роті, і цей смак завжди з нами.

Шток нічого не відповів.

— Готель «Європейський», — кинув він водієві...&lt;ref name=&quot;cit&quot;&gt;[https:// в]&lt;/ref&gt;. }}

{{Q|Цитата = ... — Ресторан нічим не відрізнявся від тисяч таких же ресторанів Радянського Союзу, хіба що був дещо охайнішим. Вощений паркет. Накрохмалені скатертини. Офіціанти у чистих сорочках. За столом біля вікна сиділа африканська делегація, за іншим, ближче до танцмайданчика, гості із Південно-Східної Азії. Вони старанно кивали головами, відгукуючись кожне слово свого російського господаря. У різних кінцях зали сиділи групи обвішаних медалями армійських офіцерів у невідгладжених штанах та чоботях. Щоразу, коли починав грати оркестр, п'ять-шість чоловіків вставали і, нетвердо тримаючись на ногах, під звуки музики йшли залом запрошувати жінок на танець. Найчастіше жінки відмовлялися, але напідпитку чоловіків це не бентежило....&lt;ref name=&quot;cit&quot;&gt;[https:// в]&lt;/ref&gt;. }}


{{Q|Цитата = ... — У Латвії, принаймні в Ризі, життя більш цивілізоване, ніж у Ленінграді чи Москві. Якщо попросити принести сніданок у номер, вас навряд чи зрозуміють, але виконають прохання. У Ленінграді чи Москві подібне вважатимуть мало не підривом підвалин. У Ризі офіціантки одягнені в чисту уніформу та білі крохмалені шапочки. У Ленінграді вони чомусь віддають перевагу брудним чорним костюмам...&lt;ref name=&quot;cit&quot;&gt;[https:// в]&lt;/ref&gt;. }}

== Див. також ==


== Примітки ==
{{reflist}}

[Категорія:Науково-фантастичні романи Великої Британії]]</text>
      <sha1>r5tuxervel1okjbero00wpbp6vh07o0</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159412</id>
      <parentid>159411</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T14:08:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <comment>/* Цитати з роману */</comment>
      <origin>159412</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5714" sha1="08prhqs6hmmqcfuuzgiwsppp551jqy4" xml:space="preserve">{{в роботі}}
{{Вікіпедія}}
'''''Мозок на мільярд доларів''''' ({{lang-en|«Billion Dollar Brain»}}) —— гостросюжетний політико-фантастичний роман 1966 року англійського співробітника британських військових структур та автора шпигунських романів Лена Дейтона (1929 —  2026).

== Цитати з роману ==

{{Q|Цитата = ... — У Ленінграді є приказка, — усміхнувся Фраголлі, — що песиміст — це людина, яка стверджує, що було погано, зараз погано, а буде ще гірше. А оптиміст каже, гірше не буде, бо гірше нікуди.
- Чому вони з цим миряться?
— Бачите, коли тут народжується дитина, її дуже туго сповивають. Тож сповита вона від шиї до кінчиків пальців, немов колода. Коли її розповивають для купання, він починає плакати. Він плаче, бо його ніщо вже не сковує. Тож він — вільний, і це його турбує. Його швиденько сповивають знову, і в душі він так і залишається затягнутим до горла у пелюшки аж до самої смерті..&lt;ref name=&quot;cit&quot;&gt;[https:// в]&lt;/ref&gt;. }}


{{Q|Цитата = ... — При світлі дня, коли, коли просторим Невським проспектом з ревом мчать автобуси і вантажівки, а в «Асторії» пригощають африканських делегатів, ясно видно, що Ленінград — це колиска комунізму. Але коли приходить ніч і місяць сріблить стіни Петропавлівської фортеці, а міська влада з метою економії запалює лише один із трьох ліхтарів, так що калюжі під ногами і груди розмоклого снігу помічаєш тільки, потрапляючи в них черевиком, тоді це місто знову стає Санкт-Петербургом...&lt;ref name=&quot;cit&quot;&gt;[https:// в]&lt;/ref&gt;. }}


{{Q|Цитата = ... — мій досвід підказує, що в більшості вони не такі злі люди. Швидше, заплутані, неосвічені та погано поінформовані.
- У Росії немає погано поінформованих людей, - сказав полковник Шток.

- Багато хто вважає, що вода не має смаку, - задумливо відповів я йому приказкою, - тільки тому, що ми народжуємося зі смаком води в роті, і цей смак завжди з нами.

Шток нічого не відповів.

— Готель «Європейський», — кинув він водієві...&lt;ref name=&quot;cit&quot;&gt;[https:// в]&lt;/ref&gt;. }}

{{Q|Цитата = ... — Ресторан нічим не відрізнявся від тисяч таких же ресторанів Радянського Союзу, хіба що був дещо охайнішим. Вощений паркет. Накрохмалені скатертини. Офіціанти у чистих сорочках. За столом біля вікна сиділа африканська делегація, за іншим, ближче до танцмайданчика, гості із Південно-Східної Азії. Вони старанно кивали головами, відгукуючись кожне слово свого російського господаря. У різних кінцях зали сиділи групи обвішаних медалями армійських офіцерів у невідгладжених штанах та чоботях. Щоразу, коли починав грати оркестр, п'ять-шість чоловіків вставали і, нетвердо тримаючись на ногах, під звуки музики йшли залом запрошувати жінок на танець. Найчастіше жінки відмовлялися, але чоловіків напідпитку це не бентежило....&lt;ref name=&quot;cit&quot;&gt;[https:// в]&lt;/ref&gt;. }}


{{Q|Цитата = ... — У Латвії, принаймні в Ризі, життя більш цивілізоване, ніж у Ленінграді чи Москві. Якщо попросити принести сніданок до номера, вас навряд чи зрозуміють, але виконають прохання. У Ленінграді чи Москві подібне вважатимуть мало не підривом засад державності. У Ризі офіціантки одягнені в чисту уніформу та білі крохмалені шапочки. У Ленінграді вони чомусь віддають перевагу брудним чорним костюмам...&lt;ref name=&quot;cit&quot;&gt;[https:// в]&lt;/ref&gt;. }}

== Див. також ==


== Примітки ==
{{reflist}}

[Категорія:Науково-фантастичні романи Великої Британії]]</text>
      <sha1>08prhqs6hmmqcfuuzgiwsppp551jqy4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сартинський Геннадій Людвигович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>46325</id>
    <revision>
      <id>159425</id>
      <timestamp>2026-04-20T18:41:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка:  '''Генна́дій Лю́двигович Сартинський''' — український тренер зі спортивної гімнастики, заслужений тренер України.  == Цитати == {{Q  | Цитата   =  «Я не знаю, що там саме було. Треба дивитися кошторис. 8,5 мільйонів було витрачено на цей турнір. За такі гроші мож...</comment>
      <origin>159425</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1410" sha1="g4fg3qql9dq4hhimq9wy1x6nb126ngg" xml:space="preserve">
'''Генна́дій Лю́двигович Сартинський''' — український тренер зі спортивної гімнастики, заслужений тренер України.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   =  «Я не знаю, що там саме було. Треба дивитися кошторис. 8,5 мільйонів було витрачено на цей турнір. За такі гроші можна було спокійно купити, мабуть, два комплекти гімнастичного обладнання. В нас зараз багато залів, у яких зовсім немає снарядів, прилади ще 1960-х – 1980-х років. То можна було це купити, щоб розвивати гімнастику. А ми куди витратили?»
 | Коментар = про критику фінансових витрат на чемпіонат України в ексклюзивному інтерв'ю &quot;Чемпіону&quot;  [https://champion.com.ua/ukr/gymnastics/sartinskiy-pro-8-5-mln-na-chempionat-kupili-b-snaryadi-a-ne-vitrachali-na-nezrozumile-1035887/ Тренер збірної України: Я згоден на звільнення, аби лише Захарової не було] (10 травня 2025 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}</text>
      <sha1>g4fg3qql9dq4hhimq9wy1x6nb126ngg</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159426</id>
      <parentid>159425</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T18:45:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Цитати */</comment>
      <origin>159426</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4793" sha1="qjmy28cwt86mfl0612cpdirgqcsnrf0" xml:space="preserve">
'''Генна́дій Лю́двигович Сартинський''' — український тренер зі спортивної гімнастики, заслужений тренер України.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   =  «Я не знаю, що там саме було. Треба дивитися кошторис. 8,5 мільйонів було витрачено на цей турнір. За такі гроші можна було спокійно купити, мабуть, два комплекти гімнастичного обладнання. В нас зараз багато залів, у яких зовсім немає снарядів, прилади ще 1960-х – 1980-х років. То можна було це купити, щоб розвивати гімнастику. А ми куди витратили?»
 | Коментар = про критику фінансових витрат на чемпіонат України в ексклюзивному інтерв'ю &quot;Чемпіону&quot;  [https://champion.com.ua/ukr/gymnastics/sartinskiy-pro-8-5-mln-na-chempionat-kupili-b-snaryadi-a-ne-vitrachali-na-nezrozumile-1035887/ Тренер збірної України: Я згоден на звільнення, аби лише Захарової не було] (10 травня 2025 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Там такі цифри стоять за перевезення, за встановлення снарядів. Я не знаю. В мене немає слів. Ми чемпіонат України в Кропивницькому проводимо за 500 тисяч, здається. Це з суддями, проживанням, переїздом, готелем. А тут 8,5 млн. І для кого, розумієте? В нас зараз немає стільки гімнастів і такого рівня. Тим паче, що в той час проходив, здається, Кубок світу, тому основних гімнастів там не було».
 | Коментар = про завеликі витрати в ексклюзивному інтерв'ю &quot;Чемпіону&quot;  [https://champion.com.ua/ukr/gymnastics/sartinskiy-pro-8-5-mln-na-chempionat-kupili-b-snaryadi-a-ne-vitrachali-na-nezrozumile-1035887/ Тренер збірної України: Я згоден на звільнення, аби лише Захарової не було] (10 травня 2025 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «За 8 років, скажу так, тільки в Японії в нас не було медалі. На всіх інших змаганнях ми ставали призерами. Порівняйте дівчат та нас. Дівчата навіть командою не потрапляли на Олімпіаду з 2008 року. А ми весь час проходили, попри зміни складу, попри втрату трьох ведучих гімнастів у 2016 році. Все, що Захарова несе, треба ділити на 100, навіть не на 10&quot;».
 | Коментар = про звинувачення у розвалі чоловічої гімнастики за час його перебування на посаді віцепрезидента в ексклюзивному інтерв'ю &quot;Чемпіону&quot;  [https://champion.com.ua/ukr/gymnastics/sartinskiy-pro-8-5-mln-na-chempionat-kupili-b-snaryadi-a-ne-vitrachali-na-nezrozumile-1035887/ Тренер збірної України: Я згоден на звільнення, аби лише Захарової не було] (10 травня 2025 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Чи можливий компроміс? 

Давайте і мене звільнимо, і її. Я згоден на це, аби лише її не було. Але вона ж на це не піде. І ви побачите, що буде в кінці року, і куди ми потрапимо...»
 | Коментар = про пошук вирішення конфлікту з функціонеркою Федерації гімнастики в ексклюзивному інтерв'ю &quot;Чемпіону&quot;  [https://champion.com.ua/ukr/gymnastics/sartinskiy-pro-8-5-mln-na-chempionat-kupili-b-snaryadi-a-ne-vitrachali-na-nezrozumile-1035887/ Тренер збірної України: Я згоден на звільнення, аби лише Захарової не було] (10 травня 2025 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}</text>
      <sha1>qjmy28cwt86mfl0612cpdirgqcsnrf0</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159427</id>
      <parentid>159426</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T18:45:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Цитати */</comment>
      <origin>159427</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4829" sha1="qho337jjfs741ztlsyihl7ue0evmzk9" xml:space="preserve">
'''Генна́дій Лю́двигович Сартинський''' — український тренер зі спортивної гімнастики, заслужений тренер України.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   =  «Я не знаю, що там саме було. Треба дивитися кошторис. 8,5 мільйонів було витрачено на цей турнір. За такі гроші можна було спокійно купити, мабуть, два комплекти гімнастичного обладнання. В нас зараз багато залів, у яких зовсім немає снарядів, прилади ще 1960-х – 1980-х років. То можна було це купити, щоб розвивати гімнастику. А ми куди витратили?»
 | Коментар = про критику фінансових витрат на чемпіонат України в ексклюзивному інтерв'ю &quot;Чемпіону&quot;  [https://champion.com.ua/ukr/gymnastics/sartinskiy-pro-8-5-mln-na-chempionat-kupili-b-snaryadi-a-ne-vitrachali-na-nezrozumile-1035887/ Тренер збірної України: Я згоден на звільнення, аби лише Захарової не було] (10 травня 2025 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Там такі цифри стоять за перевезення, за встановлення снарядів. Я не знаю. В мене немає слів. Ми чемпіонат України в Кропивницькому проводимо за 500 тисяч, здається. Це з суддями, проживанням, переїздом, готелем. А тут 8,5 млн. І для кого, розумієте? В нас зараз немає стільки гімнастів і такого рівня. Тим паче, що в той час проходив, здається, Кубок світу, тому основних гімнастів там не було».
 | Коментар = про завеликі витрати в ексклюзивному інтерв'ю &quot;Чемпіону&quot;  [https://champion.com.ua/ukr/gymnastics/sartinskiy-pro-8-5-mln-na-chempionat-kupili-b-snaryadi-a-ne-vitrachali-na-nezrozumile-1035887/ Тренер збірної України: Я згоден на звільнення, аби лише Захарової не було] (10 травня 2025 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «За 8 років, скажу так, тільки в Японії в нас не було медалі. На всіх інших змаганнях ми ставали призерами. Порівняйте дівчат та нас. Дівчата навіть командою не потрапляли на Олімпіаду з 2008 року. А ми весь час проходили, попри зміни складу, попри втрату трьох ведучих гімнастів у 2016 році. Все, що Захарова несе, треба ділити на 100, навіть не на 10&quot;».
 | Коментар = про звинувачення у розвалі чоловічої гімнастики за час його перебування на посаді віцепрезидента в ексклюзивному інтерв'ю &quot;Чемпіону&quot;  [https://champion.com.ua/ukr/gymnastics/sartinskiy-pro-8-5-mln-na-chempionat-kupili-b-snaryadi-a-ne-vitrachali-na-nezrozumile-1035887/ Тренер збірної України: Я згоден на звільнення, аби лише Захарової не було] (10 травня 2025 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Чи можливий компроміс? 

Давайте і мене звільнимо, і її. Я згоден на це, аби лише її не було. Але вона ж на це не піде. І ви побачите, що буде в кінці року, і куди ми потрапимо...»
 | Коментар = про пошук вирішення конфлікту з функціонеркою Федерації гімнастики в ексклюзивному інтерв'ю &quot;Чемпіону&quot;  [https://champion.com.ua/ukr/gymnastics/sartinskiy-pro-8-5-mln-na-chempionat-kupili-b-snaryadi-a-ne-vitrachali-na-nezrozumile-1035887/ Тренер збірної України: Я згоден на звільнення, аби лише Захарової не було] (10 травня 2025 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}</text>
      <sha1>qho337jjfs741ztlsyihl7ue0evmzk9</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159428</id>
      <parentid>159427</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T18:45:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>159428</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4936" sha1="hlae3f9zi18bc3586dujq0v7kegylxl" xml:space="preserve">
'''Генна́дій Лю́двигович Сартинський''' — український тренер зі спортивної гімнастики, заслужений тренер України.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   =  «Я не знаю, що там саме було. Треба дивитися кошторис. 8,5 мільйонів було витрачено на цей турнір. За такі гроші можна було спокійно купити, мабуть, два комплекти гімнастичного обладнання. В нас зараз багато залів, у яких зовсім немає снарядів, прилади ще 1960-х – 1980-х років. То можна було це купити, щоб розвивати гімнастику. А ми куди витратили?»
 | Коментар = про критику фінансових витрат на чемпіонат України в ексклюзивному інтерв'ю &quot;Чемпіону&quot;  [https://champion.com.ua/ukr/gymnastics/sartinskiy-pro-8-5-mln-na-chempionat-kupili-b-snaryadi-a-ne-vitrachali-na-nezrozumile-1035887/ Тренер збірної України: Я згоден на звільнення, аби лише Захарової не було] (10 травня 2025 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Там такі цифри стоять за перевезення, за встановлення снарядів. Я не знаю. В мене немає слів. Ми чемпіонат України в Кропивницькому проводимо за 500 тисяч, здається. Це з суддями, проживанням, переїздом, готелем. А тут 8,5 млн. І для кого, розумієте? В нас зараз немає стільки гімнастів і такого рівня. Тим паче, що в той час проходив, здається, Кубок світу, тому основних гімнастів там не було».
 | Коментар = про завеликі витрати в ексклюзивному інтерв'ю &quot;Чемпіону&quot;  [https://champion.com.ua/ukr/gymnastics/sartinskiy-pro-8-5-mln-na-chempionat-kupili-b-snaryadi-a-ne-vitrachali-na-nezrozumile-1035887/ Тренер збірної України: Я згоден на звільнення, аби лише Захарової не було] (10 травня 2025 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «За 8 років, скажу так, тільки в Японії в нас не було медалі. На всіх інших змаганнях ми ставали призерами. Порівняйте дівчат та нас. Дівчата навіть командою не потрапляли на Олімпіаду з 2008 року. А ми весь час проходили, попри зміни складу, попри втрату трьох ведучих гімнастів у 2016 році. Все, що Захарова несе, треба ділити на 100, навіть не на 10&quot;».
 | Коментар = про звинувачення у розвалі чоловічої гімнастики за час його перебування на посаді віцепрезидента в ексклюзивному інтерв'ю &quot;Чемпіону&quot;  [https://champion.com.ua/ukr/gymnastics/sartinskiy-pro-8-5-mln-na-chempionat-kupili-b-snaryadi-a-ne-vitrachali-na-nezrozumile-1035887/ Тренер збірної України: Я згоден на звільнення, аби лише Захарової не було] (10 травня 2025 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Чи можливий компроміс? 

Давайте і мене звільнимо, і її. Я згоден на це, аби лише її не було. Але вона ж на це не піде. І ви побачите, що буде в кінці року, і куди ми потрапимо...»
 | Коментар = про пошук вирішення конфлікту з функціонеркою Федерації гімнастики в ексклюзивному інтерв'ю &quot;Чемпіону&quot;  [https://champion.com.ua/ukr/gymnastics/sartinskiy-pro-8-5-mln-na-chempionat-kupili-b-snaryadi-a-ne-vitrachali-na-nezrozumile-1035887/ Тренер збірної України: Я згоден на звільнення, аби лише Захарової не було] (10 травня 2025 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Українські тренери зі спортивної гімнастики]]</text>
      <sha1>hlae3f9zi18bc3586dujq0v7kegylxl</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159429</id>
      <parentid>159428</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T18:46:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>159429</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5008" sha1="03r70fml477uukma7vewnyd5xbrnttd" xml:space="preserve">
'''Генна́дій Лю́двигович Сартинський''' — український тренер зі спортивної гімнастики, заслужений тренер України.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   =  «Я не знаю, що там саме було. Треба дивитися кошторис. 8,5 мільйонів було витрачено на цей турнір. За такі гроші можна було спокійно купити, мабуть, два комплекти гімнастичного обладнання. В нас зараз багато залів, у яких зовсім немає снарядів, прилади ще 1960-х – 1980-х років. То можна було це купити, щоб розвивати гімнастику. А ми куди витратили?»
 | Коментар = про критику фінансових витрат на чемпіонат України в ексклюзивному інтерв'ю &quot;Чемпіону&quot;  [https://champion.com.ua/ukr/gymnastics/sartinskiy-pro-8-5-mln-na-chempionat-kupili-b-snaryadi-a-ne-vitrachali-na-nezrozumile-1035887/ Тренер збірної України: Я згоден на звільнення, аби лише Захарової не було] (10 травня 2025 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Там такі цифри стоять за перевезення, за встановлення снарядів. Я не знаю. В мене немає слів. Ми чемпіонат України в Кропивницькому проводимо за 500 тисяч, здається. Це з суддями, проживанням, переїздом, готелем. А тут 8,5 млн. І для кого, розумієте? В нас зараз немає стільки гімнастів і такого рівня. Тим паче, що в той час проходив, здається, Кубок світу, тому основних гімнастів там не було».
 | Коментар = про завеликі витрати в ексклюзивному інтерв'ю &quot;Чемпіону&quot;  [https://champion.com.ua/ukr/gymnastics/sartinskiy-pro-8-5-mln-na-chempionat-kupili-b-snaryadi-a-ne-vitrachali-na-nezrozumile-1035887/ Тренер збірної України: Я згоден на звільнення, аби лише Захарової не було] (10 травня 2025 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «За 8 років, скажу так, тільки в Японії в нас не було медалі. На всіх інших змаганнях ми ставали призерами. Порівняйте дівчат та нас. Дівчата навіть командою не потрапляли на Олімпіаду з 2008 року. А ми весь час проходили, попри зміни складу, попри втрату трьох ведучих гімнастів у 2016 році. Все, що Захарова несе, треба ділити на 100, навіть не на 10&quot;».
 | Коментар = про звинувачення у розвалі чоловічої гімнастики за час його перебування на посаді віцепрезидента в ексклюзивному інтерв'ю &quot;Чемпіону&quot;  [https://champion.com.ua/ukr/gymnastics/sartinskiy-pro-8-5-mln-na-chempionat-kupili-b-snaryadi-a-ne-vitrachali-na-nezrozumile-1035887/ Тренер збірної України: Я згоден на звільнення, аби лише Захарової не було] (10 травня 2025 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Чи можливий компроміс? 

Давайте і мене звільнимо, і її. Я згоден на це, аби лише її не було. Але вона ж на це не піде. І ви побачите, що буде в кінці року, і куди ми потрапимо...»
 | Коментар = про пошук вирішення конфлікту з функціонеркою Федерації гімнастики в ексклюзивному інтерв'ю &quot;Чемпіону&quot;  [https://champion.com.ua/ukr/gymnastics/sartinskiy-pro-8-5-mln-na-chempionat-kupili-b-snaryadi-a-ne-vitrachali-na-nezrozumile-1035887/ Тренер збірної України: Я згоден на звільнення, аби лише Захарової не було] (10 травня 2025 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Українські тренери зі спортивної гімнастики]]
[[Категорія:Заслужені тренери України]]</text>
      <sha1>03r70fml477uukma7vewnyd5xbrnttd</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159438</id>
      <parentid>159429</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T19:05:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <origin>159438</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5022" sha1="mxk4bwjihn9vaisodrjr5ckxmsgax4f" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Генна́дій Лю́двигович Сартинський''' — український тренер зі спортивної гімнастики, заслужений тренер України.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   =  «Я не знаю, що там саме було. Треба дивитися кошторис. 8,5 мільйонів було витрачено на цей турнір. За такі гроші можна було спокійно купити, мабуть, два комплекти гімнастичного обладнання. В нас зараз багато залів, у яких зовсім немає снарядів, прилади ще 1960-х – 1980-х років. То можна було це купити, щоб розвивати гімнастику. А ми куди витратили?»
 | Коментар = про критику фінансових витрат на чемпіонат України в ексклюзивному інтерв'ю &quot;Чемпіону&quot;  [https://champion.com.ua/ukr/gymnastics/sartinskiy-pro-8-5-mln-na-chempionat-kupili-b-snaryadi-a-ne-vitrachali-na-nezrozumile-1035887/ Тренер збірної України: Я згоден на звільнення, аби лише Захарової не було] (10 травня 2025 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Там такі цифри стоять за перевезення, за встановлення снарядів. Я не знаю. В мене немає слів. Ми чемпіонат України в Кропивницькому проводимо за 500 тисяч, здається. Це з суддями, проживанням, переїздом, готелем. А тут 8,5 млн. І для кого, розумієте? В нас зараз немає стільки гімнастів і такого рівня. Тим паче, що в той час проходив, здається, Кубок світу, тому основних гімнастів там не було».
 | Коментар = про завеликі витрати в ексклюзивному інтерв'ю &quot;Чемпіону&quot;  [https://champion.com.ua/ukr/gymnastics/sartinskiy-pro-8-5-mln-na-chempionat-kupili-b-snaryadi-a-ne-vitrachali-na-nezrozumile-1035887/ Тренер збірної України: Я згоден на звільнення, аби лише Захарової не було] (10 травня 2025 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «За 8 років, скажу так, тільки в Японії в нас не було медалі. На всіх інших змаганнях ми ставали призерами. Порівняйте дівчат та нас. Дівчата навіть командою не потрапляли на Олімпіаду з 2008 року. А ми весь час проходили, попри зміни складу, попри втрату трьох ведучих гімнастів у 2016 році. Все, що Захарова несе, треба ділити на 100, навіть не на 10&quot;».
 | Коментар = про звинувачення у розвалі чоловічої гімнастики за час його перебування на посаді віцепрезидента в ексклюзивному інтерв'ю &quot;Чемпіону&quot;  [https://champion.com.ua/ukr/gymnastics/sartinskiy-pro-8-5-mln-na-chempionat-kupili-b-snaryadi-a-ne-vitrachali-na-nezrozumile-1035887/ Тренер збірної України: Я згоден на звільнення, аби лише Захарової не було] (10 травня 2025 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Чи можливий компроміс? 

Давайте і мене звільнимо, і її. Я згоден на це, аби лише її не було. Але вона ж на це не піде. І ви побачите, що буде в кінці року, і куди ми потрапимо...»
 | Коментар = про пошук вирішення конфлікту з функціонеркою Федерації гімнастики в ексклюзивному інтерв'ю &quot;Чемпіону&quot;  [https://champion.com.ua/ukr/gymnastics/sartinskiy-pro-8-5-mln-na-chempionat-kupili-b-snaryadi-a-ne-vitrachali-na-nezrozumile-1035887/ Тренер збірної України: Я згоден на звільнення, аби лише Захарової не було] (10 травня 2025 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Українські тренери зі спортивної гімнастики]]
[[Категорія:Заслужені тренери України]]</text>
      <sha1>mxk4bwjihn9vaisodrjr5ckxmsgax4f</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159440</id>
      <parentid>159438</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T19:05:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>159440</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5086" sha1="011ef6eiuqkaqmdqwffqlvd5i1s0inx" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Генна́дій Лю́двигович Сартинський''' — український тренер зі спортивної гімнастики, заслужений тренер України.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   =  «Я не знаю, що там саме було. Треба дивитися кошторис. 8,5 мільйонів було витрачено на цей турнір. За такі гроші можна було спокійно купити, мабуть, два комплекти гімнастичного обладнання. В нас зараз багато залів, у яких зовсім немає снарядів, прилади ще 1960-х – 1980-х років. То можна було це купити, щоб розвивати гімнастику. А ми куди витратили?»
 | Коментар = про критику фінансових витрат на чемпіонат України в ексклюзивному інтерв'ю &quot;Чемпіону&quot;  [https://champion.com.ua/ukr/gymnastics/sartinskiy-pro-8-5-mln-na-chempionat-kupili-b-snaryadi-a-ne-vitrachali-na-nezrozumile-1035887/ Тренер збірної України: Я згоден на звільнення, аби лише Захарової не було] (10 травня 2025 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Там такі цифри стоять за перевезення, за встановлення снарядів. Я не знаю. В мене немає слів. Ми чемпіонат України в Кропивницькому проводимо за 500 тисяч, здається. Це з суддями, проживанням, переїздом, готелем. А тут 8,5 млн. І для кого, розумієте? В нас зараз немає стільки гімнастів і такого рівня. Тим паче, що в той час проходив, здається, Кубок світу, тому основних гімнастів там не було».
 | Коментар = про завеликі витрати в ексклюзивному інтерв'ю &quot;Чемпіону&quot;  [https://champion.com.ua/ukr/gymnastics/sartinskiy-pro-8-5-mln-na-chempionat-kupili-b-snaryadi-a-ne-vitrachali-na-nezrozumile-1035887/ Тренер збірної України: Я згоден на звільнення, аби лише Захарової не було] (10 травня 2025 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «За 8 років, скажу так, тільки в Японії в нас не було медалі. На всіх інших змаганнях ми ставали призерами. Порівняйте дівчат та нас. Дівчата навіть командою не потрапляли на Олімпіаду з 2008 року. А ми весь час проходили, попри зміни складу, попри втрату трьох ведучих гімнастів у 2016 році. Все, що Захарова несе, треба ділити на 100, навіть не на 10&quot;».
 | Коментар = про звинувачення у розвалі чоловічої гімнастики за час його перебування на посаді віцепрезидента в ексклюзивному інтерв'ю &quot;Чемпіону&quot;  [https://champion.com.ua/ukr/gymnastics/sartinskiy-pro-8-5-mln-na-chempionat-kupili-b-snaryadi-a-ne-vitrachali-na-nezrozumile-1035887/ Тренер збірної України: Я згоден на звільнення, аби лише Захарової не було] (10 травня 2025 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Чи можливий компроміс? 

Давайте і мене звільнимо, і її. Я згоден на це, аби лише її не було. Але вона ж на це не піде. І ви побачите, що буде в кінці року, і куди ми потрапимо...»
 | Коментар = про пошук вирішення конфлікту з функціонеркою Федерації гімнастики в ексклюзивному інтерв'ю &quot;Чемпіону&quot;  [https://champion.com.ua/ukr/gymnastics/sartinskiy-pro-8-5-mln-na-chempionat-kupili-b-snaryadi-a-ne-vitrachali-na-nezrozumile-1035887/ Тренер збірної України: Я згоден на звільнення, аби лише Захарової не було] (10 травня 2025 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-С]]
[[Категорія:Українські тренери зі спортивної гімнастики]]
[[Категорія:Заслужені тренери України]]</text>
      <sha1>011ef6eiuqkaqmdqwffqlvd5i1s0inx</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159442</id>
      <parentid>159440</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T19:06:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <origin>159442</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5091" sha1="eu9ytw4xe42t8zr5lgro1rmnfn57qyx" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Генна́дій Лю́двигович Сартинський'''&amp;nbsp;— український тренер зі спортивної гімнастики, заслужений тренер України.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   =  «Я не знаю, що там саме було. Треба дивитися кошторис. 8,5 мільйонів було витрачено на цей турнір. За такі гроші можна було спокійно купити, мабуть, два комплекти гімнастичного обладнання. В нас зараз багато залів, у яких зовсім немає снарядів, прилади ще 1960-х – 1980-х років. То можна було це купити, щоб розвивати гімнастику. А ми куди витратили?»
 | Коментар = про критику фінансових витрат на чемпіонат України в ексклюзивному інтерв'ю &quot;Чемпіону&quot;  [https://champion.com.ua/ukr/gymnastics/sartinskiy-pro-8-5-mln-na-chempionat-kupili-b-snaryadi-a-ne-vitrachali-na-nezrozumile-1035887/ Тренер збірної України: Я згоден на звільнення, аби лише Захарової не було] (10 травня 2025 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Там такі цифри стоять за перевезення, за встановлення снарядів. Я не знаю. В мене немає слів. Ми чемпіонат України в Кропивницькому проводимо за 500 тисяч, здається. Це з суддями, проживанням, переїздом, готелем. А тут 8,5 млн. І для кого, розумієте? В нас зараз немає стільки гімнастів і такого рівня. Тим паче, що в той час проходив, здається, Кубок світу, тому основних гімнастів там не було».
 | Коментар = про завеликі витрати в ексклюзивному інтерв'ю &quot;Чемпіону&quot;  [https://champion.com.ua/ukr/gymnastics/sartinskiy-pro-8-5-mln-na-chempionat-kupili-b-snaryadi-a-ne-vitrachali-na-nezrozumile-1035887/ Тренер збірної України: Я згоден на звільнення, аби лише Захарової не було] (10 травня 2025 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «За 8 років, скажу так, тільки в Японії в нас не було медалі. На всіх інших змаганнях ми ставали призерами. Порівняйте дівчат та нас. Дівчата навіть командою не потрапляли на Олімпіаду з 2008 року. А ми весь час проходили, попри зміни складу, попри втрату трьох ведучих гімнастів у 2016 році. Все, що Захарова несе, треба ділити на 100, навіть не на 10&quot;».
 | Коментар = про звинувачення у розвалі чоловічої гімнастики за час його перебування на посаді віцепрезидента в ексклюзивному інтерв'ю &quot;Чемпіону&quot;  [https://champion.com.ua/ukr/gymnastics/sartinskiy-pro-8-5-mln-na-chempionat-kupili-b-snaryadi-a-ne-vitrachali-na-nezrozumile-1035887/ Тренер збірної України: Я згоден на звільнення, аби лише Захарової не було] (10 травня 2025 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Чи можливий компроміс? 

Давайте і мене звільнимо, і її. Я згоден на це, аби лише її не було. Але вона ж на це не піде. І ви побачите, що буде в кінці року, і куди ми потрапимо...»
 | Коментар = про пошук вирішення конфлікту з функціонеркою Федерації гімнастики в ексклюзивному інтерв'ю &quot;Чемпіону&quot;  [https://champion.com.ua/ukr/gymnastics/sartinskiy-pro-8-5-mln-na-chempionat-kupili-b-snaryadi-a-ne-vitrachali-na-nezrozumile-1035887/ Тренер збірної України: Я згоден на звільнення, аби лише Захарової не було] (10 травня 2025 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-С]]
[[Категорія:Українські тренери зі спортивної гімнастики]]
[[Категорія:Заслужені тренери України]]</text>
      <sha1>eu9ytw4xe42t8zr5lgro1rmnfn57qyx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Категорія:Українські тренери зі спортивної гімнастики</title>
    <ns>14</ns>
    <id>46326</id>
    <revision>
      <id>159430</id>
      <timestamp>2026-04-20T18:46:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: [[Категорія:Українські тренери|спортивна гімнастика]] [[Категорія:Тренери зі спортивної гімнастики]] [[Категорія:Спортивна гімнастика в Україні|Тренери]]</comment>
      <origin>159430</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="279" sha1="oqorrp7tzumre46s1gij8ja1s1mf6u4" xml:space="preserve">[[Категорія:Українські тренери|спортивна гімнастика]]
[[Категорія:Тренери зі спортивної гімнастики]]
[[Категорія:Спортивна гімнастика в Україні|Тренери]]</text>
      <sha1>oqorrp7tzumre46s1gij8ja1s1mf6u4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Темурі Кецбая</title>
    <ns>0</ns>
    <id>46327</id>
    <revision>
      <id>159432</id>
      <timestamp>2026-04-20T18:57:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка:  '''Темурі Кецбая''' ({{lang-ka|თემურ ქეცბაია}}, 18 березня 1968, Галі,  Абхазька Автономна Радянська Соціалістична Республіка, [[Грузинська Радянська Соціалістична Республіка|Грузинська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — Грузія|гр...</comment>
      <origin>159432</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1554" sha1="01skyn7edjep2wym5yx1ife1aalmj9h" xml:space="preserve">
'''Темурі Кецбая''' ({{lang-ka|თემურ ქეცბაია}}, 18 березня 1968, Галі,  Абхазька Автономна Радянська Соціалістична Республіка, [[Грузинська Радянська Соціалістична Республіка|Грузинська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — [[Грузія|грузинський]] футболіст, півзахисник. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2018 року очолює тренерський штаб кіпрського клубу «Анортосіс».

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   =  «Позитивно. Для них це крок уперед. Нам дуже хотілося б, щоб і в Грузії був такий сильний чемпіонат. Але у нас немає тих засобів, які є у вас».
 | Коментар = про ставлення до того, що грузинські збірники виступають у чемпіонаті Азербайджану в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}</text>
      <sha1>01skyn7edjep2wym5yx1ife1aalmj9h</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159433</id>
      <parentid>159432</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T19:01:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Цитати */</comment>
      <origin>159433</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6607" sha1="ejp26uqo7s8pv5zohmjot3rtkpzjx9o" xml:space="preserve">
'''Темурі Кецбая''' ({{lang-ka|თემურ ქეცბაია}}, 18 березня 1968, Галі,  Абхазька Автономна Радянська Соціалістична Республіка, [[Грузинська Радянська Соціалістична Республіка|Грузинська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — [[Грузія|грузинський]] футболіст, півзахисник. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2018 року очолює тренерський штаб кіпрського клубу «Анортосіс».

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   =  «Позитивно. Для них це крок уперед. Нам дуже хотілося б, щоб і в Грузії був такий сильний чемпіонат. Але у нас немає тих коштів, які є у вас».
 | Коментар = про ставлення до того, що грузинські збірники виступають у чемпіонаті Азербайджану в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Потрапити до групового етапу ЛЧ чи ЛЕ не так просто. Якщо ваші клуби розроблять правильну стратегію, незабаром стануть завсідниками єврокубків. До того ж тепер отримати путівку до групового етапу Ліги чемпіонів дещо простіше, ніж раніше. Не кажучи вже про Лігу Європи».
 | Коментар = про те, що азербайджанські клуби не так вдало грають у єврокубках, наприклад, «Інтер» не зміг подолати норвезький «Тромсе» у Лізі Європи в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Це було б неправильно. От якби вони зіграли, тоді так. До того ж я не бачив останніх матчів вашої команди. Декілька років тому ми планували провести товариський матч, але потім вилізли якісь проблеми. Довелося відкласти. Мені здається, що така зустріч була б дуже важливою. Стати суперниками у відбірному турнірі чемпіонату Європи ми вже не зможемо, оскільки перебуваємо в одному кошику».
 | Коментар = про порівняння збірних Азербайджану та Грузії в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Востаннє ми стали четвертими у групі. Намагатимемося поборотися за третє місце, яке дозволить зіграти у стикових матчах. Потрібно ставити великі завдання».
 | Коментар = про цілі перед грузинською збірною у відбірному турнірі ЄВРО-2016 в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Так, з «Анортосісом» робота була дуже вдалою. Потім працював в Олімпіакосі. Мені комфортно на нинішній позиції, але часом так хочеться знову взятися за клуб. Сумую з футболу. Не виключено, що у травні 2016-го, коли закінчиться мій контракт із федерацією футболу Грузії, знову візьмуся за клубну діяльність».
 | Коментар = про те, що став відомим як тренер під час роботи із кіпрським «Анортосісом» в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Була справа. Коли йшов із «Олімпіакосу». Але дізнався про це лише після того, як став наставником збірної Грузії. Тож переговорів вести вже не міг».
 | Коментар = про те, що з Азербайджану отримав пропозиції в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}</text>
      <sha1>ejp26uqo7s8pv5zohmjot3rtkpzjx9o</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159434</id>
      <parentid>159433</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T19:02:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Цитати */</comment>
      <origin>159434</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6643" sha1="qk32l5p4vznu56oz2qeva4dnrgozuyi" xml:space="preserve">
'''Темурі Кецбая''' ({{lang-ka|თემურ ქეცბაია}}, 18 березня 1968, Галі,  Абхазька Автономна Радянська Соціалістична Республіка, [[Грузинська Радянська Соціалістична Республіка|Грузинська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — [[Грузія|грузинський]] футболіст, півзахисник. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2018 року очолює тренерський штаб кіпрського клубу «Анортосіс».

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   =  «Позитивно. Для них це крок уперед. Нам дуже хотілося б, щоб і в Грузії був такий сильний чемпіонат. Але у нас немає тих коштів, які є у вас».
 | Коментар = про ставлення до того, що грузинські збірники виступають у чемпіонаті Азербайджану в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Потрапити до групового етапу ЛЧ чи ЛЕ не так просто. Якщо ваші клуби розроблять правильну стратегію, незабаром стануть завсідниками єврокубків. До того ж тепер отримати путівку до групового етапу Ліги чемпіонів дещо простіше, ніж раніше. Не кажучи вже про Лігу Європи».
 | Коментар = про те, що азербайджанські клуби не так вдало грають у єврокубках, наприклад, «Інтер» не зміг подолати норвезький «Тромсе» у Лізі Європи в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Це було б неправильно. От якби вони зіграли, тоді так. До того ж я не бачив останніх матчів вашої команди. Декілька років тому ми планували провести товариський матч, але потім вилізли якісь проблеми. Довелося відкласти. Мені здається, що така зустріч була б дуже важливою. Стати суперниками у відбірному турнірі чемпіонату Європи ми вже не зможемо, оскільки перебуваємо в одному кошику».
 | Коментар = про порівняння збірних Азербайджану та Грузії в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Востаннє ми стали четвертими у групі. Намагатимемося поборотися за третє місце, яке дозволить зіграти у стикових матчах. Потрібно ставити великі завдання».
 | Коментар = про цілі перед грузинською збірною у відбірному турнірі ЄВРО-2016 в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Так, з «Анортосісом» робота була дуже вдалою. Потім працював в Олімпіакосі. Мені комфортно на нинішній позиції, але часом так хочеться знову взятися за клуб. Сумую з футболу. Не виключено, що у травні 2016-го, коли закінчиться мій контракт із федерацією футболу Грузії, знову візьмуся за клубну діяльність».
 | Коментар = про те, що став відомим як тренер під час роботи із кіпрським «Анортосісом» в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Була справа. Коли йшов із «Олімпіакосу». Але дізнався про це лише після того, як став наставником збірної Грузії. Тож переговорів вести вже не міг».
 | Коментар = про те, що з Азербайджану отримав пропозиції в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}</text>
      <sha1>qk32l5p4vznu56oz2qeva4dnrgozuyi</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159435</id>
      <parentid>159434</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T19:02:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>159435</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8264" sha1="brydtzmwh36kvbp7bsrd6wjq3crvmmk" xml:space="preserve">
'''Темурі Кецбая''' ({{lang-ka|თემურ ქეცბაია}}, 18 березня 1968, Галі,  Абхазька Автономна Радянська Соціалістична Республіка, [[Грузинська Радянська Соціалістична Республіка|Грузинська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — [[Грузія|грузинський]] футболіст, півзахисник. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2018 року очолює тренерський штаб кіпрського клубу «Анортосіс».

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   =  «Позитивно. Для них це крок уперед. Нам дуже хотілося б, щоб і в Грузії був такий сильний чемпіонат. Але у нас немає тих коштів, які є у вас».
 | Коментар = про ставлення до того, що грузинські збірники виступають у чемпіонаті Азербайджану в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Потрапити до групового етапу ЛЧ чи ЛЕ не так просто. Якщо ваші клуби розроблять правильну стратегію, незабаром стануть завсідниками єврокубків. До того ж тепер отримати путівку до групового етапу Ліги чемпіонів дещо простіше, ніж раніше. Не кажучи вже про Лігу Європи».
 | Коментар = про те, що азербайджанські клуби не так вдало грають у єврокубках, наприклад, «Інтер» не зміг подолати норвезький «Тромсе» у Лізі Європи в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Це було б неправильно. От якби вони зіграли, тоді так. До того ж я не бачив останніх матчів вашої команди. Декілька років тому ми планували провести товариський матч, але потім вилізли якісь проблеми. Довелося відкласти. Мені здається, що така зустріч була б дуже важливою. Стати суперниками у відбірному турнірі чемпіонату Європи ми вже не зможемо, оскільки перебуваємо в одному кошику».
 | Коментар = про порівняння збірних Азербайджану та Грузії в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Востаннє ми стали четвертими у групі. Намагатимемося поборотися за третє місце, яке дозволить зіграти у стикових матчах. Потрібно ставити великі завдання».
 | Коментар = про цілі перед грузинською збірною у відбірному турнірі ЄВРО-2016 в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Так, з «Анортосісом» робота була дуже вдалою. Потім працював в Олімпіакосі. Мені комфортно на нинішній позиції, але часом так хочеться знову взятися за клуб. Сумую з футболу. Не виключено, що у травні 2016-го, коли закінчиться мій контракт із федерацією футболу Грузії, знову візьмуся за клубну діяльність».
 | Коментар = про те, що став відомим як тренер під час роботи із кіпрським «Анортосісом» в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Була справа. Коли йшов із «Олімпіакосу». Але дізнався про це лише після того, як став наставником збірної Грузії. Тож переговорів вести вже не міг».
 | Коментар = про те, що з Азербайджану отримав пропозиції в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Радянські футболісти]]
[[Категорія:Грузинські футболісти]]
[[Категорія:Гравці збірної Грузії з футболу]]
[[Категорія:Футболісти «Динамо» (Тбілісі)]]
[[Категорія:Футболісти «Анортосіса»]]
[[Категорія:Футболісти АЕКа (Афіни)]]
[[Категорія:Футболісти «Ньюкасл Юнайтед»]]
[[Категорія:Футболісти «Вулвергемптон Вондерерз»]]
[[Категорія:Футболісти «Данді»]]
[[Категорія:Грузинські футбольні легіонери]]
[[Категорія:Футбольні легіонери на Кіпрі]]
[[Категорія:Футбольні легіонери в Греції]]
[[Категорія:Футбольні легіонери в Англії]]
[[Категорія:Футбольні легіонери в Шотландії]]
[[Категорія:Грузинські футбольні тренери]]
[[Категорія:Тренери ФК «Анортосіс»]]
[[Категорія:Тренери ФК «Олімпіакос» Пірей]]
[[Категорія:Тренери збірної Грузії з футболу]]
[[Категорія:Тренери ФК АЕК (Афіни)]]
[[Категорія:Тренери ФК АПОЕЛ]]
[[Категорія:Тренери ФК «Оренбург»]]
[[Категорія:Тренери збірної Кіпру з футболу]]</text>
      <sha1>brydtzmwh36kvbp7bsrd6wjq3crvmmk</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159436</id>
      <parentid>159435</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T19:02:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>159436</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8327" sha1="3kcgf0q19emgxru8d99htux8e4s21ol" xml:space="preserve">
'''Темурі Кецбая''' ({{lang-ka|თემურ ქეცბაია}}, 18 березня 1968, Галі,  Абхазька Автономна Радянська Соціалістична Республіка, [[Грузинська Радянська Соціалістична Республіка|Грузинська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — [[Грузія|грузинський]] футболіст, півзахисник. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2018 року очолює тренерський штаб кіпрського клубу «Анортосіс».

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   =  «Позитивно. Для них це крок уперед. Нам дуже хотілося б, щоб і в Грузії був такий сильний чемпіонат. Але у нас немає тих коштів, які є у вас».
 | Коментар = про ставлення до того, що грузинські збірники виступають у чемпіонаті Азербайджану в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Потрапити до групового етапу ЛЧ чи ЛЕ не так просто. Якщо ваші клуби розроблять правильну стратегію, незабаром стануть завсідниками єврокубків. До того ж тепер отримати путівку до групового етапу Ліги чемпіонів дещо простіше, ніж раніше. Не кажучи вже про Лігу Європи».
 | Коментар = про те, що азербайджанські клуби не так вдало грають у єврокубках, наприклад, «Інтер» не зміг подолати норвезький «Тромсе» у Лізі Європи в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Це було б неправильно. От якби вони зіграли, тоді так. До того ж я не бачив останніх матчів вашої команди. Декілька років тому ми планували провести товариський матч, але потім вилізли якісь проблеми. Довелося відкласти. Мені здається, що така зустріч була б дуже важливою. Стати суперниками у відбірному турнірі чемпіонату Європи ми вже не зможемо, оскільки перебуваємо в одному кошику».
 | Коментар = про порівняння збірних Азербайджану та Грузії в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Востаннє ми стали четвертими у групі. Намагатимемося поборотися за третє місце, яке дозволить зіграти у стикових матчах. Потрібно ставити великі завдання».
 | Коментар = про цілі перед грузинською збірною у відбірному турнірі ЄВРО-2016 в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Так, з «Анортосісом» робота була дуже вдалою. Потім працював в Олімпіакосі. Мені комфортно на нинішній позиції, але часом так хочеться знову взятися за клуб. Сумую з футболу. Не виключено, що у травні 2016-го, коли закінчиться мій контракт із федерацією футболу Грузії, знову візьмуся за клубну діяльність».
 | Коментар = про те, що став відомим як тренер під час роботи із кіпрським «Анортосісом» в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Була справа. Коли йшов із «Олімпіакосу». Але дізнався про це лише після того, як став наставником збірної Грузії. Тож переговорів вести вже не міг».
 | Коментар = про те, що з Азербайджану отримав пропозиції в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Радянські футболісти]]
[[Категорія:Грузинські футболісти]]
[[Категорія:Гравці збірної Грузії з футболу]]
[[Категорія:Футболісти «Динамо» (Тбілісі)]]
[[Категорія:Футболісти «Анортосіса»]]
[[Категорія:Футболісти АЕКа (Афіни)]]
[[Категорія:Футболісти «Ньюкасл Юнайтед»]]
[[Категорія:Футболісти «Вулвергемптон Вондерерз»]]
[[Категорія:Футболісти «Данді»]]
[[Категорія:Грузинські футбольні легіонери]]
[[Категорія:Футбольні легіонери на Кіпрі]]
[[Категорія:Футбольні легіонери в Греції]]
[[Категорія:Футбольні легіонери в Англії]]
[[Категорія:Футбольні легіонери в Шотландії]]
[[Категорія:Грузинські футбольні тренери]]
[[Категорія:Тренери ФК АЕК (Афіни)]]
[[Категорія:Тренери ФК «Анортосіс»]]
[[Категорія:Тренери ФК «Олімпіакос» Пірей]]
[[Категорія:Тренери збірної Грузії з футболу]]
[[Категорія:Тренери ФК АЕК (Афіни)]]
[[Категорія:Тренери ФК АПОЕЛ]]
[[Категорія:Тренери ФК «Оренбург»]]
[[Категорія:Тренери збірної Кіпру з футболу]]</text>
      <sha1>3kcgf0q19emgxru8d99htux8e4s21ol</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159439</id>
      <parentid>159436</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T19:05:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <origin>159439</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8341" sha1="g6mqtucrz58ee5ac08v2395fl8uaabm" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Темурі Кецбая''' ({{lang-ka|თემურ ქეცბაია}}, 18 березня 1968, Галі,  Абхазька Автономна Радянська Соціалістична Республіка, [[Грузинська Радянська Соціалістична Республіка|Грузинська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — [[Грузія|грузинський]] футболіст, півзахисник. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2018 року очолює тренерський штаб кіпрського клубу «Анортосіс».

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   =  «Позитивно. Для них це крок уперед. Нам дуже хотілося б, щоб і в Грузії був такий сильний чемпіонат. Але у нас немає тих коштів, які є у вас».
 | Коментар = про ставлення до того, що грузинські збірники виступають у чемпіонаті Азербайджану в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Потрапити до групового етапу ЛЧ чи ЛЕ не так просто. Якщо ваші клуби розроблять правильну стратегію, незабаром стануть завсідниками єврокубків. До того ж тепер отримати путівку до групового етапу Ліги чемпіонів дещо простіше, ніж раніше. Не кажучи вже про Лігу Європи».
 | Коментар = про те, що азербайджанські клуби не так вдало грають у єврокубках, наприклад, «Інтер» не зміг подолати норвезький «Тромсе» у Лізі Європи в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Це було б неправильно. От якби вони зіграли, тоді так. До того ж я не бачив останніх матчів вашої команди. Декілька років тому ми планували провести товариський матч, але потім вилізли якісь проблеми. Довелося відкласти. Мені здається, що така зустріч була б дуже важливою. Стати суперниками у відбірному турнірі чемпіонату Європи ми вже не зможемо, оскільки перебуваємо в одному кошику».
 | Коментар = про порівняння збірних Азербайджану та Грузії в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Востаннє ми стали четвертими у групі. Намагатимемося поборотися за третє місце, яке дозволить зіграти у стикових матчах. Потрібно ставити великі завдання».
 | Коментар = про цілі перед грузинською збірною у відбірному турнірі ЄВРО-2016 в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Так, з «Анортосісом» робота була дуже вдалою. Потім працював в Олімпіакосі. Мені комфортно на нинішній позиції, але часом так хочеться знову взятися за клуб. Сумую з футболу. Не виключено, що у травні 2016-го, коли закінчиться мій контракт із федерацією футболу Грузії, знову візьмуся за клубну діяльність».
 | Коментар = про те, що став відомим як тренер під час роботи із кіпрським «Анортосісом» в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Була справа. Коли йшов із «Олімпіакосу». Але дізнався про це лише після того, як став наставником збірної Грузії. Тож переговорів вести вже не міг».
 | Коментар = про те, що з Азербайджану отримав пропозиції в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Радянські футболісти]]
[[Категорія:Грузинські футболісти]]
[[Категорія:Гравці збірної Грузії з футболу]]
[[Категорія:Футболісти «Динамо» (Тбілісі)]]
[[Категорія:Футболісти «Анортосіса»]]
[[Категорія:Футболісти АЕКа (Афіни)]]
[[Категорія:Футболісти «Ньюкасл Юнайтед»]]
[[Категорія:Футболісти «Вулвергемптон Вондерерз»]]
[[Категорія:Футболісти «Данді»]]
[[Категорія:Грузинські футбольні легіонери]]
[[Категорія:Футбольні легіонери на Кіпрі]]
[[Категорія:Футбольні легіонери в Греції]]
[[Категорія:Футбольні легіонери в Англії]]
[[Категорія:Футбольні легіонери в Шотландії]]
[[Категорія:Грузинські футбольні тренери]]
[[Категорія:Тренери ФК АЕК (Афіни)]]
[[Категорія:Тренери ФК «Анортосіс»]]
[[Категорія:Тренери ФК «Олімпіакос» Пірей]]
[[Категорія:Тренери збірної Грузії з футболу]]
[[Категорія:Тренери ФК АЕК (Афіни)]]
[[Категорія:Тренери ФК АПОЕЛ]]
[[Категорія:Тренери ФК «Оренбург»]]
[[Категорія:Тренери збірної Кіпру з футболу]]</text>
      <sha1>g6mqtucrz58ee5ac08v2395fl8uaabm</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159441</id>
      <parentid>159439</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T19:05:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>159441</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8405" sha1="kw7r3qi3jcdp4ci9a7lvrud69bahpd2" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Темурі Кецбая''' ({{lang-ka|თემურ ქეცბაია}}, 18 березня 1968, Галі,  Абхазька Автономна Радянська Соціалістична Республіка, [[Грузинська Радянська Соціалістична Республіка|Грузинська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — [[Грузія|грузинський]] футболіст, півзахисник. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2018 року очолює тренерський штаб кіпрського клубу «Анортосіс».

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   =  «Позитивно. Для них це крок уперед. Нам дуже хотілося б, щоб і в Грузії був такий сильний чемпіонат. Але у нас немає тих коштів, які є у вас».
 | Коментар = про ставлення до того, що грузинські збірники виступають у чемпіонаті Азербайджану в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Потрапити до групового етапу ЛЧ чи ЛЕ не так просто. Якщо ваші клуби розроблять правильну стратегію, незабаром стануть завсідниками єврокубків. До того ж тепер отримати путівку до групового етапу Ліги чемпіонів дещо простіше, ніж раніше. Не кажучи вже про Лігу Європи».
 | Коментар = про те, що азербайджанські клуби не так вдало грають у єврокубках, наприклад, «Інтер» не зміг подолати норвезький «Тромсе» у Лізі Європи в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Це було б неправильно. От якби вони зіграли, тоді так. До того ж я не бачив останніх матчів вашої команди. Декілька років тому ми планували провести товариський матч, але потім вилізли якісь проблеми. Довелося відкласти. Мені здається, що така зустріч була б дуже важливою. Стати суперниками у відбірному турнірі чемпіонату Європи ми вже не зможемо, оскільки перебуваємо в одному кошику».
 | Коментар = про порівняння збірних Азербайджану та Грузії в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Востаннє ми стали четвертими у групі. Намагатимемося поборотися за третє місце, яке дозволить зіграти у стикових матчах. Потрібно ставити великі завдання».
 | Коментар = про цілі перед грузинською збірною у відбірному турнірі ЄВРО-2016 в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Так, з «Анортосісом» робота була дуже вдалою. Потім працював в Олімпіакосі. Мені комфортно на нинішній позиції, але часом так хочеться знову взятися за клуб. Сумую з футболу. Не виключено, що у травні 2016-го, коли закінчиться мій контракт із федерацією футболу Грузії, знову візьмуся за клубну діяльність».
 | Коментар = про те, що став відомим як тренер під час роботи із кіпрським «Анортосісом» в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Була справа. Коли йшов із «Олімпіакосу». Але дізнався про це лише після того, як став наставником збірної Грузії. Тож переговорів вести вже не міг».
 | Коментар = про те, що з Азербайджану отримав пропозиції в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-К]]
[[Категорія:Радянські футболісти]]
[[Категорія:Грузинські футболісти]]
[[Категорія:Гравці збірної Грузії з футболу]]
[[Категорія:Футболісти «Динамо» (Тбілісі)]]
[[Категорія:Футболісти «Анортосіса»]]
[[Категорія:Футболісти АЕКа (Афіни)]]
[[Категорія:Футболісти «Ньюкасл Юнайтед»]]
[[Категорія:Футболісти «Вулвергемптон Вондерерз»]]
[[Категорія:Футболісти «Данді»]]
[[Категорія:Грузинські футбольні легіонери]]
[[Категорія:Футбольні легіонери на Кіпрі]]
[[Категорія:Футбольні легіонери в Греції]]
[[Категорія:Футбольні легіонери в Англії]]
[[Категорія:Футбольні легіонери в Шотландії]]
[[Категорія:Грузинські футбольні тренери]]
[[Категорія:Тренери ФК АЕК (Афіни)]]
[[Категорія:Тренери ФК «Анортосіс»]]
[[Категорія:Тренери ФК «Олімпіакос» Пірей]]
[[Категорія:Тренери збірної Грузії з футболу]]
[[Категорія:Тренери ФК АЕК (Афіни)]]
[[Категорія:Тренери ФК АПОЕЛ]]
[[Категорія:Тренери ФК «Оренбург»]]
[[Категорія:Тренери збірної Кіпру з футболу]]</text>
      <sha1>kw7r3qi3jcdp4ci9a7lvrud69bahpd2</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>159443</id>
      <parentid>159441</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T19:06:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <origin>159443</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8414" sha1="cmwvwzijjojg3josuhx4a34uqa7wlx8" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Темурі Кецбая''' ({{lang-ka|თემურ ქეცბაია}}, 18 березня 1968, Галі, Абхазька Автономна Радянська Соціалістична Республіка, [[Грузинська Радянська Соціалістична Республіка|Грузинська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]])&amp;nbsp;— [[Грузія|грузинський]] футболіст, півзахисник. По завершенні ігрової кар'єри&amp;nbsp;— тренер. З 2018 року очолює тренерський штаб кіпрського клубу «Анортосіс».

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   =  «Позитивно. Для них це крок уперед. Нам дуже хотілося б, щоб і в Грузії був такий сильний чемпіонат. Але у нас немає тих коштів, які є у вас».
 | Коментар = про ставлення до того, що грузинські збірники виступають у чемпіонаті Азербайджану в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Потрапити до групового етапу ЛЧ чи ЛЕ не так просто. Якщо ваші клуби розроблять правильну стратегію, незабаром стануть завсідниками єврокубків. До того ж тепер отримати путівку до групового етапу Ліги чемпіонів дещо простіше, ніж раніше. Не кажучи вже про Лігу Європи».
 | Коментар = про те, що азербайджанські клуби не так вдало грають у єврокубках, наприклад, «Інтер» не зміг подолати норвезький «Тромсе» у Лізі Європи в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Це було б неправильно. От якби вони зіграли, тоді так. До того ж я не бачив останніх матчів вашої команди. Декілька років тому ми планували провести товариський матч, але потім вилізли якісь проблеми. Довелося відкласти. Мені здається, що така зустріч була б дуже важливою. Стати суперниками у відбірному турнірі чемпіонату Європи ми вже не зможемо, оскільки перебуваємо в одному кошику».
 | Коментар = про порівняння збірних Азербайджану та Грузії в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Востаннє ми стали четвертими у групі. Намагатимемося поборотися за третє місце, яке дозволить зіграти у стикових матчах. Потрібно ставити великі завдання».
 | Коментар = про цілі перед грузинською збірною у відбірному турнірі ЄВРО-2016 в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Так, з «Анортосісом» робота була дуже вдалою. Потім працював в Олімпіакосі. Мені комфортно на нинішній позиції, але часом так хочеться знову взятися за клуб. Сумую з футболу. Не виключено, що у травні 2016-го, коли закінчиться мій контракт із федерацією футболу Грузії, знову візьмуся за клубну діяльність».
 | Коментар = про те, що став відомим як тренер під час роботи із кіпрським «Анортосісом» в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   =  «Була справа. Коли йшов із «Олімпіакосу». Але дізнався про це лише після того, як став наставником збірної Грузії. Тож переговорів вести вже не міг».
 | Коментар = про те, що з Азербайджану отримав пропозиції в інтерв’ю сайту azerisport.com  [https://azerisport.com/football/20140125030032171.html Темури КЕЦБАЯ: О предложении из Азербайджана узнал только после того, как возглавил сборную Грузии] (25 січня 2014 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-К]]
[[Категорія:Радянські футболісти]]
[[Категорія:Грузинські футболісти]]
[[Категорія:Гравці збірної Грузії з футболу]]
[[Категорія:Футболісти «Динамо» (Тбілісі)]]
[[Категорія:Футболісти «Анортосіса»]]
[[Категорія:Футболісти АЕКа (Афіни)]]
[[Категорія:Футболісти «Ньюкасл Юнайтед»]]
[[Категорія:Футболісти «Вулвергемптон Вондерерз»]]
[[Категорія:Футболісти «Данді»]]
[[Категорія:Грузинські футбольні легіонери]]
[[Категорія:Футбольні легіонери на Кіпрі]]
[[Категорія:Футбольні легіонери в Греції]]
[[Категорія:Футбольні легіонери в Англії]]
[[Категорія:Футбольні легіонери в Шотландії]]
[[Категорія:Грузинські футбольні тренери]]
[[Категорія:Тренери ФК АЕК (Афіни)]]
[[Категорія:Тренери ФК «Анортосіс»]]
[[Категорія:Тренери ФК «Олімпіакос» Пірей]]
[[Категорія:Тренери збірної Грузії з футболу]]
[[Категорія:Тренери ФК АЕК (Афіни)]]
[[Категорія:Тренери ФК АПОЕЛ]]
[[Категорія:Тренери ФК «Оренбург»]]
[[Категорія:Тренери збірної Кіпру з футболу]]</text>
      <sha1>cmwvwzijjojg3josuhx4a34uqa7wlx8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Категорія:Футбольні легіонери в Англії</title>
    <ns>14</ns>
    <id>46328</id>
    <revision>
      <id>159437</id>
      <timestamp>2026-04-20T19:04:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка:  [[Категорія:Футбольні персоналії Англії|Легіонери]] [[Категорія:Футбольні легіонери|Англії]]</comment>
      <origin>159437</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="169" sha1="2oqp57vnq9d2puop801gtlwi7ooxsvm" xml:space="preserve">
[[Категорія:Футбольні персоналії Англії|Легіонери]]
[[Категорія:Футбольні легіонери|Англії]]</text>
      <sha1>2oqp57vnq9d2puop801gtlwi7ooxsvm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Категорія:Твори автори австрійські школи</title>
    <ns>14</ns>
    <id>46329</id>
    <revision>
      <id>159448</id>
      <timestamp>2026-04-20T19:51:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{w:Category redirect|Категорія:Твори авторів Австрійської школи}} {{Вікіпедія|Австрійська школа}}  Ця категорія містить цитати з книг, есеїв та статей представників '''[[w:Австрійська школа|Австрійської школи економіки]]'''. Школа базується на методологічному інди...</comment>
      <origin>159448</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1111" sha1="rvgqe5s46j4rpl5gtzxl7lsw5x4vrg8" xml:space="preserve">{{w:Category redirect|Категорія:Твори авторів Австрійської школи}}
{{Вікіпедія|Австрійська школа}}

Ця категорія містить цитати з книг, есеїв та статей представників '''[[w:Австрійська школа|Австрійської школи економіки]]'''. Школа базується на методологічному індивідуалізмі, суб'єктивній теорії цінності та праксеології.

== Основні автори, представлені в категорії ==
* [[Карл Менгер|Карл Менгер]] (засновник)
* [[Ойґен фон Бем-Баверк|Ойґен фон Бем-Баверк]]
* [[Людвіг фон Мізес]]
* [[Фрідріх Гаєк]]
* [[Мюррей Ротбард]]
* [[Ганс-Герман Хоппе]]

[[Категорія:Економічні твори]]
[[Категорія:Лібертаріанство]]
[[Категорія:Австрійська школа| ]]</text>
      <sha1>rvgqe5s46j4rpl5gtzxl7lsw5x4vrg8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Категорія:Твори авторів Австрійської школи</title>
    <ns>14</ns>
    <id>46330</id>
    <revision>
      <id>159450</id>
      <timestamp>2026-04-20T19:54:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{w:Category redirect|Категорія:Твори авторів Австрійської школи}} {{Вікіпедія|Австрійська школа}}  Ця категорія містить цитати з книг, есеїв та статей представників '''[[w:Австрійська школа|Австрійської школи економіки]]'''. Школа базується на методологічному інди...</comment>
      <origin>159450</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1111" sha1="rvgqe5s46j4rpl5gtzxl7lsw5x4vrg8" xml:space="preserve">{{w:Category redirect|Категорія:Твори авторів Австрійської школи}}
{{Вікіпедія|Австрійська школа}}

Ця категорія містить цитати з книг, есеїв та статей представників '''[[w:Австрійська школа|Австрійської школи економіки]]'''. Школа базується на методологічному індивідуалізмі, суб'єктивній теорії цінності та праксеології.

== Основні автори, представлені в категорії ==
* [[Карл Менгер|Карл Менгер]] (засновник)
* [[Ойґен фон Бем-Баверк|Ойґен фон Бем-Баверк]]
* [[Людвіг фон Мізес]]
* [[Фрідріх Гаєк]]
* [[Мюррей Ротбард]]
* [[Ганс-Герман Хоппе]]

[[Категорія:Економічні твори]]
[[Категорія:Лібертаріанство]]
[[Категорія:Австрійська школа| ]]</text>
      <sha1>rvgqe5s46j4rpl5gtzxl7lsw5x4vrg8</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>