Вікіцитати ukwikiquote https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.46.0-wmf.26 first-letter Медіа Спеціальна Обговорення Користувач Обговорення користувача Вікіцитати Обговорення Вікіцитат Файл Обговорення файлу MediaWiki Обговорення MediaWiki Шаблон Обговорення шаблону Довідка Обговорення довідки Категорія Обговорення категорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 14 2727 159552 38162 2026-04-30T01:43:16Z Mr.Rosewater 1030 вилучена [[Категорія:Українці]]; дoдана [[Категорія:Українські науковці]] з допомогою [[ВЦ:HC|HotCat]] 159552 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Українські науковці]] [[Категорія:Філософи за країною]] [[Категорія:Персоналії:Україна|Ф]] rk1elajhw7802ka7afcouamv11fbt1u 159553 159552 2026-04-30T01:43:29Z Mr.Rosewater 1030 вилучена [[Категорія:Персоналії:Україна]] з допомогою [[ВЦ:HC|HotCat]] 159553 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Українські науковці]] [[Категорія:Філософи за країною]] butgfwpf8mhfd2992v52ksjq9yt9v28 14 3495 159554 38150 2026-04-30T01:43:49Z Mr.Rosewater 1030 вилучена [[Категорія:Українці]]; дoдана [[Категорія:Українські науковці]] з допомогою [[ВЦ:HC|HotCat]] 159554 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Мовознавці за країною]] [[Категорія:Українські науковці]] [[Категорія:Персоналії:Україна|М]] aoshzfmyhjcnh9raxxlouu6yf1hjp6q 159555 159554 2026-04-30T01:43:57Z Mr.Rosewater 1030 вилучена [[Категорія:Персоналії:Україна]] з допомогою [[ВЦ:HC|HotCat]] 159555 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Мовознавці за країною]] [[Категорія:Українські науковці]] lcg8ggk9igyyvhfug9ci2z211vdht6t 14 7536 159550 38152 2026-04-30T01:42:44Z Mr.Rosewater 1030 дoдана [[Категорія:Українці]] з допомогою [[ВЦ:HC|HotCat]] 159550 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Науковці за країною]] [[Категорія:Персоналії:Україна|Н]] [[Категорія:Українці]] nanwkcasaqz3qspvlq1son3izmfuj8d 14 10131 159551 40612 2026-04-30T01:43:00Z Mr.Rosewater 1030 вилучена [[Категорія:Українці]]; дoдана [[Категорія:Українські науковці]] з допомогою [[ВЦ:HC|HotCat]] 159551 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Українські науковці]] se5zqzm1kru81tl5to8qj82m0ob4csz 0 14597 159559 141555 2026-04-30T10:39:34Z Hrom.nv 7265 /* Ц */ 159559 wikitext text/x-wiki {{Особа}} ''Верхо́вний архиєпи́скоп'' '''Йо́сиф Сліпи́й''' (у світі '''Йо́сиф Коберни́цький-Дичко́вський'''; 17 лютого 1892&nbsp;— 7 вересня 1984)&nbsp;— [[єпископ]] Української греко-католицької церкви, [[кардинал]] [[Римо-Католицька Церква|Римо-католицької церкви]]; з 1 листопада 1944 року Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський, з 23 грудня 1963 року Верховний Архієпископ Львівський&nbsp;— предстоятель Української греко-католицької церкви. {{АБВ}} == Цитати == == Б == {{Q|Цитата = Багато разів звертався я до наших українських матерів, вказуючи їм на їхнє велике завдання перед Богом і нашою історією їх велику відповідальність у вихованні молодого покоління. «Якою силою є материнство!» — кликав вже старогрецький поет. Милосердний Бог у своїм плані спасення вибрав собі Матір для воплочення свого Єдинородного Сина, щоб вона стала для нас усіх духовною Матір'ю<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Бог був, є і буде! То е велика [[правда]], на яку ми опираємося, яку почитаємо, яка нас підносить — бо є Бог, який творить усе, підтримує все і до якого ми звертаємося. Він найсправедливіпшй і наймилосердніший! «У Ньому бо живемо, рухаємося й існуємо» (Ді. 17, 28)<ref name="365_УКГЦ">{{книга |заголовок = Великого бажайте. 365 думок визначних постатей УКГЦ |місце = Львів |видавництво = Свічадо |рік = 2019 |сторінки = 75-94 |сторінок = 160 |isbn = 978-966-938-282-5 }}</ref>.}} {{Q|Цитата = Бог є любов і хоче, щоб ми любов’ю перемагали зло і ненависть. Бо любов будує, а ненависть руйнує людські душі, затруює людські серця. Ісус казав: «Ось що вам заповідаю: щоб ви любили один одного! Ненавидить вас світ — то знайте: мене він ще перед вами зненавидів» (Йо. 15,17-18)<ref name="365_УКГЦ"/>.}} == В == {{Q|Цитата = [[Вдячність]] — це для християн свята річ і важливий обов’язок, і треба би словам подяки надати той святий характер, який повинна мати правдива християнська вдячність, за словами св. Павла: “І все, що б ви тільки говорили й робили, — все чиніть в ім’я Господа Ісуса, дякуючи Богові Отцеві через Нього” (Кл. 3,17)<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Велике це і святе діло — бути Христовим свідком, учнем і священиком. Працею священиків Христос веде людство і народи до спасення, живе в світі як світло для світа, провадить людство і народи по історичних дорогах одним певним шляхом. Та сам Христос сказав, що люди часто більше люблять темряву, ніж світло (див. Йо. З, 19) і йдуть своїми дорогами. У такі часи історії, звичайно, буває брак священиків, бо ті, яких Христос кличе до своєї праці, відмовляються, або подобається їм більше життя в світі, життя для марнот світа, ніж життя для других, для свого народу, для Христа і блаженної вічности. Ми це звемо: «брак священичих покликань», а сам Христос із журбою казав: «Жнива великі, та робітників мало» (Мт. 9, 37)<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Великого бажайте! ...Одушевлятися великим, високим і мати перед очима гідну [[мета|мету]] — само собою підносить людину. ...Людина росте зі своїми задумами і своїми планами. Високі пориви її підносять, а низькі і грішні похоті руйнують. Правда, не кожний вродився генієм і не кожному дав Бог довершувати спасенні діла і повертати умовинами часу, немов коловоротом, але кожному дано бажати «великого», молити Бога про те, помагати посильно у великих духовних будовах, бо з дрібних цегол виростає гігант. Кожний може чинити добре, а в кожному доброму є і велике... Держись вічного життя! (див. 1 Тм. 6,12)<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Відкуплення — то нове життя у Христі. То не звичайне природне життя, яким живемо з дня на день, але то життя, яким Бог живе в нас своєю благодаттю і яке завершується життям вічним. Пресвята Євхаристія — то завдаток того життя вже тут, на землі. Тому священик і каже, коли дає нам Святе Причастя: «Причащається раб Божий на відпущення гріхів своїх і на життя вічне»<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Всі прагнемо жити, а душа наша в окремий спосіб відчуває потребу і схильність до вічности, бо вона — дух. Але її життя вічне запевнене лише життям у Божій благодаті. Тому спішімо завжди з чистим серцем на заклик нашої Літургії: «Зі страхом Божим і вірою приступіть»<ref name="365_УКГЦ"/>!}} {{Q|Цитата = Все могло бути набагато гірше: вас могли ще бити й принижувати. Запам'ятайте, [[зло]] довго тривати не може!<ref name="день"/>}} == Д == {{Q|Цитата = Два крила, якими підноситься людський дух в безкраї простори, — це [[віра]] і [[наука]]. Від початку людської історії вели вони людину впродовж віків, як два нерозлучні товариші, удосконалювали її знання, мораль і життєві вимоги. Ціль науки — пізнати правду. Об’явлення не відводить науку від правди, але відкриває нове. Певність надприродних правд є більша, ніж природних, бо їх відкриває непомильний Бог, а не помильний чоловік. І тому наука й віра не тільки не можуть собі суперечити, але, навпаки, мирна співпраця і взаємна поміч виходить їм на обопільну користь<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Для нас християн — то подія надприродного значення. Ми народились у Христі для життя вічного, ми стали членами Христового містичного Тіла тут, на землі, і спадкоємцями Його вічного Царства, ми за словами Митрополита Іларіона, вступили в Христову добу Божої благодаті. Коли ж ця надприродна подія докорінно змінила наші душі, вона внесла і новий спосіб щоденного життя, новий спосіб мислення, вона піднесла нас на нові щаблі людського життя<ref name="365_УКГЦ"/>.}} == Є == {{Q|Цитата = Є природне право на оборону — чи то для поодинокої особи, чи для народу. Застосування цього права, на жаль, відбуватиметься, поки людство не збагне великої правди, що всі ми — Божі діти і що «тут, на землі, не маємо постійного місця, а до вічності прямуємо» (див. Євр. 13,14)<ref name="365_УКГЦ"/>.}} == З == {{Q|Цитата = Загальновідомий благодатний вплив посту в житті кожного християнина. Його практика в Христовій Церкві була завжди одним із найважніших чинників і засобів покути та покаяння за гріхи, освячення і подвигів у змаганні до християнської досконалости. Сам Ісус Христос положив піст як наріжний камінь у будові покаяння, праведности і досконалости душі<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Згадайте своїх славних предків, що так бадьоро несли хрест церковної єдности і проливали за неї свою кров — митрополитів, архиєпископів, священиків, монахів, монахинь і непроглядну кількість вірних. Гляньте на теперішніх страждальців, що стільки перетерпіли, і їхні праведні родини (...) Вони мають совість чисту, радісно глядять в очі, а заслуга їхня перед Богом і Церквою, історією і народом — велика. А скільки з них архиєреїв, духовних, вірних свято донесли свій хрест у в’язниці до кінця й одержали, вже як ісповідники, заслужений вінець слави. Вони послухали науку св. Петра: «Коли ви терпите задля справедливості, — щасливі ви, а страху їх не бійтеся, ані не тривожтеся, а Господа Бога святіть — у серцях ваших... (1 Пт. 3,14-15)<ref name="365_УКГЦ"/>.}} == І == {{Q|Цитата = І свячене, і просфора, і коляди, і поминки, і святочні обходи зв'язують одиницю з народом, запускають у ній глибоко коріння національної свідомості, так, що важко її після того відірвати від матірного пня, від неньки України{{sfn|125 думок|2017|с=83}}.}} {{Q|Цитата = І Христос тоді каже: «Видите, той митар вийшов більш оправданий, ніж той фарисей». Він вийшов більш оправданий. Чому? Та покора його, те відання і визнання своєї вини — ніде він, хоч наробив стільки зла, не виносить своєї особи. Він перед Господом Богом є ніщо — старався тільки, щоб Господь простив йому всі гріхи. І тому він такий великий у своїй покорі! Покірним Господь дає благодать, а гордим противиться, як виразно сказано й у св. Петра й св. Якова. Господь не любить зарозумілих і гордих, бо вони не мають чим гордитися, бо те, що маємо, маємо від Бога<ref name="365_УКГЦ"/>.}} == К == {{Q|Цитата = Коли хто з миром і любов’ю глядить на свою працю, на свої клопоти і труди під кутом вічности, а не матерії, що проминає, то, як каже Христос, зачинає вже тепер своє вічне життя і відчуває його благодатній вплив і полегшу: «Шукайте перш Царства Божого» (Мт. 6, 33)<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Коли глянемо на Пречисту Діву Марію, вона від свого народження була охоронена від гріха. До неї, як до нікого іншого, говорив архангел Гавриїл: радуйся благодатна, ти повна ласки Божої. Радуйся, бо в тебе найчистіша душа... І ще до неї сказав ангел: щоб ти була весела, щоб ти була рада... Те саме каже ангел нині нашій душі: радуйся! Щоб і твоя душа була чиста, несквернена, щоб вона була освячена і сповіддю, і Святим Причастям...<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q | Цитата = Крізь терни до зірок | Оригінал = Per aspera ad astra | Коментар = девіз, написаний на його єпископському гербі }} {{Q|Цитата = Куди належить молодь — там і майбутнє. Молода душа, — це терен боротьби, де вирішується питання, чи суспільність має бути християнською, чи безбожною. Вже замолоду вирішується і стелиться дорога людини, і залежить вона від того, чи зародки доброго, а чи зла візьмуть верх. Правда, що і гарна, і добра, і чесна молодість може ще завернути до злого, але зла молодість не видасть доброго плоду<ref name="365_УКГЦ"/>.}} == Л == {{Q|Цитата = Любіть свою Українську Католицьку Церкву і наш український народ. Любіть наш чудовий східний обряд і все, що наше рідне, українське. Не лякайтеся труднощів і перепон, бо з нами Бог. Вірте у велике і світле майбутнє Укрїнської Церкви і народу, бо після Голготи напевно прийде Воскресення{{sfn|125 думок|2017|с=19}}. | Коментар = Із Промови Патріярха Йосипа (Сліпого) до українських хористів з Польщі, Рим, 15 листопада 1983 р.}} == М == {{Q|Цитата = Марія Богородиця неначе мандруватиме посеред вас і відвідуватиме Вас. Так часто бачив її наш нарід уявою своїх поетів і письменників. Вона мандрувала серед терплячих, мандрувала степами України і шукала там свого воскреслого Сина, вона втирала сльози гноблених і покривджених...<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Ми, українці, мали скрізь одну прикмету: де б не опинились — ми організовувались в громаду, обов’язково думали про свою власну Церкву і пильно дбали, щоб не загубитись серед чужинців. Прикмета організованости — то велика прикмета народу, то запорука, що нарід потрапить сам собою кермувати, знає ким він є, знає як за свою правду, долю і волю стати серед непригожих обставин. Ця прикмета є також запорукою для недержавного поневоленого народу, що таку державу він потрапить і здобути, і зорганізувати<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Митар і фарисей — два типи, що надають тон в цілому житті. З одного боку, маєте того, дещо зарозумілого, що думає високо про свою особу, що хотів би всюди світити й вибиватися наверх. А другий — митар, що побачив, скільки він зла натворив, прийшов, клякнув на порозі, а не став спереду, як фарисей, і бився в груди: «Боже, милостивий будь мені грішному»! Він бився в груди, свідомий своїх гріхів, упадків, і хотів навернутися...<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = [[Молитва]] — це насамперед вислів повної довіри до Божої помочі і непохитної віри в те, що могутній Господь здійснить те, про що Його невпинно просимо. Чи не наказав нам Христос просити і молитися? Чи не обіцяв нам виконати наші довірливі прохання? Він же сказав: «Просіть — і дасться вам, шукайте — і знайдете, стукайте — і відчиниться вам...» (Мт. 8, 7)<ref name="365_УКГЦ"/>}} {{Q|Цитата = [[Мудрість]], або Свята Софія — то великий дар Божий, який Господь нам уділяє так само, як дав нам буття-існування. Бог — то вічне Буття, Бог — то вічна Мудрість. Ви зачерпнули її тут як Божу благодать, у цім нашім університеті, — скромно, без світського шуму і галасу. Мудрість Старого Завіту каже: «Тихе слово мудрих варт більше, ніж крик ватажка дурнів. Мудрість ліпша від військової зброї» (Проп. 9, 17-18). Цініть, отже, науку, знайдіть у ній смак, полюбіть її, бо без науки будете бідні ви і наш нарід — коли не схоче розвиватися в знанні і Божій Мудрості<ref name="365_УКГЦ"/>. | Коментар = Із Промови Патріярха Йосифа (Сліпого) на закінченння Літнього курсу, Рим, 25 липня 1984 р.}} == Н == {{Q|Цитата = Наглядною нагородою для священика (чи катехита), що дуже підтримує на дусі і заохочує, є те, що він бачить, як слухачі приймають його слово без упередження і з любов’ю, без злобної критики, зі свіжою вразливістю чистої душі. З тим в’яжеться і думка, що та дитина буде колись мужем або жінкою, добре вишколеною у Христовій вірі! Яке це велике вдоволення для пароха, коли бачить, що його парохіяни провадять чесне, богобоязливе життя. Зі св. Павлом він може сказати: «Я поїв вас молоком, не стравою, бо ви ще не були в силі» (див. 1 Кр. 3,2). А тепер, брати і сестри, ви — «моя радість і вінець» (див. Флп. 4,1)<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Найчисленніші Церкви в нас — Православна й Католицька і, безсторонньо кажучи, нема між нами суттєвої догматичної відмінности, як це стверджують богословські студії і свідчить історія. Правду говорячи, розлам і поділ підтримують тільки ззовні, ті, хто знають, що тим ослаблюють український народ і Церкву. ...Треба собі здати справу з такого стану і мати на увазі свою Церкву і своє добро та не бути мотовилом у чужих, ворожих руках, що ним мотають вони й снують пряжу на свою одежу...<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Наука є «остоєю для Церкви в нашім народі», вона через її навчальні та виховні установи є «виховницею народу», бо через неї «одиниця стає тим багатіша, що сильніше опановує її ідея, що обнімає небо і землю, час і вічність, історію і сучасність, серце і ум...» (Пор. моє «Слово на відкритті Богословської Академії» у Львові 6 жовтня [[1929 в Українській РСР|1929 р.]])<ref name="365_УКГЦ"/>}} {{Q|Цитата = Наша загальна національна хиба — роз'єднування і розбивання, свари і чвари. Ми радо схиблюємо і коримося чужим, щоби могти суперничати між собою і шкодити рідній справі. Дав би Бог, щоб опам'яталися ми всі від гори до долу і думали про майбутнє добро України і її Церкви, щоб закинули свої амбіції і самсобіпанські бажання, і користі, а Бога й Україну висунули як провідну ідею нашого життя, думок і діл{{sfn|125 думок|2017|с=19}}!}} {{Q|Цитата = Наша історія Церкви тісно пов’язана з іконою. Нема церкви без ікони, а з тим годі говорити про історію Церкви без церковного мистецтва. І так вони в нас, слава Богу, лучились завжди разом. Разом, де є церква, там мусить бути ікона<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Нашій Церкві на поселеннях і в Україні потрібний один провід, яким є Патріярхат. Ним радіють та його підтримують. Та й Ви працюйте дальше для тої великої ідеї, щоб у нас була одна думка, одне бажання і один дух, що має лучити нас з великою нашою традицією Патріяхату<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Нехай ця хвилина зустрічі буде благословенною на тій дорозі до нашої єдности. Ця єдність мусить прийти... Вже це одне, що ми свідомі того і йдемо в тому напрямі, — це Боже благословення... Дай Боже, щоб ці наші кроки запровадили нас до одної спільної мети і осягнення того, чого бажав Ісус Христос, основуючи свою Церкву<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Носієм своєї благовісти учинив Христос Церкву — установу справді Божу. Вона триває вже 2000 літ і має тривати до кінця віку. Коли за цей час поставали і пропадали тисячі держав і народів, союзів і товариств, то вона дивним дивом стоїть непорушна, мимо всіх хуртовин, єресей і переслідувань. Якусь Божу надлюдську залізну організованість вдунув у неї Христос, і від неї мусимо вчитися, і з неї брати собі приклад<ref name="365_УКГЦ"/>.}} == О == {{Q|Цитата = Одне з найбільших наших сучасних завдань до проголошення блаженним [[Андрей (Шептицький)|Митрополита Андрея]] — це розбудження і плекання покликань до духовного стану серед нашої молоді. За заступництвом Слуги Божого Андрея, молоде, свіже духовенство дасть найсильніше запевнення розвою нашої Церкви і закріплення національної свідомости, зростом шкільництва і оживленням нашої славної традиції<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Одною з найкращих Христових притч є притча про милосердного самарянина. У ній є стільки науки про наше ставлення до співбратів, у ній Христос вчить, хто є нашим ближнім і каже, як нам чинити з ними. Нашими ближніми є всі, що опинилися в якійсь потребі, в якійсь біді, клопоті, терпінні чи й у небезпеці смерти. Тоді, згідно з наукою Христовою, нема для нас значення, чи то свояк, чи знайомий, чи приятель, чи чужинець, чи незнаний, чи навіть ворог; ми маємо йому поспішити з допомогою. Хоча, на перший погляд, це видається легким і милим, та коли йдеться про ворогів чи чужинців, ми можемо поступити як левіт і священик у Христовій притчі<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Основною чеснотою священика є побожність, себто особливий наклін душі до почитання Бога<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Отож, заповітую вам усім: моліться, працюйте і боріться за збереження християнської душі кожної людини українського роду, і за весь український нарід, і просіть всемогутнього Бога, щоб Він допоміг нам завершити нашу тугу за єдністю і наші змагання за церковне з’єдинення у здвигненні Патріярхату Української Церкви<ref name="365_УКГЦ"/>!}} {{Q|Цитата = Очевидно читання Святого Письма вимагає підготування і тому порадно читати його з добрими поясненнями<ref name="365_УКГЦ"/>.}} == П == {{Q|Цитата = Пам’ятаймо слова св. ап. Павла, якими він піддержував постійно упокорювану християнську громаду в Римі: «Утиски приносять терпеливість, терпеливість приносить досвід, а досвід — надію» (Рм. 5, 3-4). А надією живемо всі, що над нами є милосердний Господь, який бачить наші сльози, нашу добру волю, бачить, що згідно з Його словом несемо хрест, як нарід, і що Він зглянеться над нами та подасть винагороду<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Пам’ятайте, що любов Бога і ближнього — це той наймогутніший засіб, яким Ви можете приєднати і придбати молоді покоління до Бога і до Його Церкви. Молоді покоління, що їх атеїстичний режим старається виховувати у неправді та у ненависті, знайдуть Христа Бога і Божу правду у Христовій Церкві, у прикладі і теплі Вашої любови до ближнього<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Після молитви і святости заохочую Вас, Дорогі Браття, усильно і щиро працювати. Пам’ятайте, що монастир є місцем не відпочинку, а подвигу і праці. Майте завжди на увазі, що мусите так працювати, щоб удержати не лишень самого себе, але бодай ще одного з ваших братів. Ваша праця — різноманітна: наукова, мистецька, господарська чи реміснича має бути совісно сповнена і скерована на славу Божу і святої Церкви. Вона має бути продовженням вашої молитви і скріпленням вашої святости<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Прощаючись зі своїми учнями перед вознесенням, наш Господь ще раз пригадав їм, яке велике і широке їхнє завдання, до якого Він їх закликав: «І будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі» (Ді. 1, 8). Христос приніс цілому людству науку-свідчення про Отця, у Христі ми побачили Отця-Бога, Його славу, ми побачили, якими ми, люди, повинні бути за нашою гідністю і досконалістю, Він приніс нам своїм словом, своїм життям і смертю з воскресенням повернення до Отця і життя вічне<ref name="365_УКГЦ"/>.}} == Р == {{Q|Цитата = Рідна мова — це нетлінний скарб, що його наші предки зберегли, незважаючи на всілякі заборони і переслідування, і передали нам у спадщину, і ми повинні йти їхніми слідами<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = [[Родина]] — це перша жива клітина народу і Церкви, це перша школа катехизи. Кожна [[мама]] — перша вчителька про Бога і Його правди<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Розум не є свобідний, коли наглядно бачить правду предмету. З тієї хвилини, як пізнає, що річ мається (два рази два є чотири), конечно видає осуд і дає свою згоду на правду<ref name="Віра і наука">[http://dds.edu.ua/ua/articles/2/duhovna-svitlytsa/rik-viry-2012-2013/1107-vira-i-nauka.html Йосип Сліпий «Віра і наука»]</ref>.}} == С == {{Q|Цитата = Саме ствердження й описання факту не є ще науковим знанням. Щойно прослідження зв'язків, причин і наслідків діяння є науковим пізнанням<ref name="Віра і наука"/>. | Інше={{Цитата дня/Обрана|17 лютого 2016}} }} {{Q|Цитата = Спільним моментом у нашій історії було порозуміння на тлі Патріярхату між обидвома Церквами за Митрополитів Петра Могили і Йосифа Велямина- Рутського. На жаль, їхня висока ідея згоди не здійснилася. Такі великі кроки зближення й порозуміння в новіші часи вже зроблені за Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького. Так само й тепер відбулася сердечна зустріч при великому здвизі православних у Бавнд-Бруку з Митрополитом Йоаном Теодоровичем. Там пролунали тоді великі слова: «Ми такі православні, як Ви — католики!» Це правда, нам треба всім пристати на Київську прадідну традицію...<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Сьогодні я дякую Господу Богу, що дав мені ласку бути свідком і сповідником Христа так, як це велять Його заповітні слова! З глибини душі дякую Господу Богу за те, що з Його поміччю я не посоромив землі своєї, ні доброго імени своєї рідної Церкви, ні себе, її смиренного служителя і пастиря<ref name="365_УКГЦ"/>...}} == Т == {{Q|Цитата = Треба нам завжди пам’ятати, навіть серед найбільших переслідувань і терпінь, про найбільшу заповідь, яку лишив своїм послідовникам наш божественний Спаситель, а саме — про заповідь любови Бога і ближнього, не виключаючи тих, що нас переслідують<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Тому заповідаю Вам: моліться, як дотепер, за Патріярха Києво-Галицького і всієї Руси, безіменного і ще не відомого! Прийде час, коли Всемогутній Господь пошле його нашій Церкві й оголосить його ім’я! Але наш Патріярхат ми вже маємо<ref name="365_УКГЦ"/>!}} == У == {{Q|Цитата = Українське жіноцтво мурашиною працею в своїй християнській родині, в громаді, в Церкві і над усе на виховному полі доказує, що українська жінка вміє бачити своє велике місце в християнському суспільстві. Наше жіноцтво може так багато добра зробити для своєї Церкви: плекання духовних покликань, молитвами і старанням про потрібну нам єдність і єдиномисліє. Працюйте в тому напрямі і будьте надалі свідоцтвом гідности і шляхетности української жінки та українських матерів<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Усвідомлення, що я християнин-католик, мусить проникати всю душу до її глибин і супроводжати все думання і діяння від ранку до вечора, а не обмежуватися тільки короткою молитвою й участю у богослуженнях в неділі і свята. Старання про туземні матеріальні добра і маєтки занадто абсорбує і вичерпує енергію сучасної людини не раз так, що не стає вже сил, щоб молитвою і свідомою думкою раз-у-раз відривати себе від туземних турбот і линути в духовний світ за духовними благами і скарбами<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Український народе, як я сказав, будь собою! Не підлещуйся, другим у ласки не заходь, але сам власною працею здобудь своє майбутнє! Будь свідомим того, що ти є українським народом! Якщо ця ідея ввійде у Вас, у духовенство, в мирян та в духовні семінарії — тоді, мої Дорогі, ми витримаємо це все лихо довкола нас. А велика-велика надія — на тих найменших, які підтримують нашу надію, що по нашій смерті ви таки не пропадете. Прийде твоя хвилина, коли ти станеш і займеш належне місце «в колі народів». Будьмо собою — і маємо надію, що буде краще<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Українська жінка в історії завжди була глибоко віруючою і богобоязливою, і тому наше родинне життя було завжди здорове і сильне, а зі здорового родиною був здоровий нарід. Значною мірою завдяки цьому чинникові ми існуємо серед тяжких часів нашої історії<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Уся наша надія на Христа — миротворця, що поставив своїм завданням утвердити мир на землі і зробив гаслом свого народження ангельську пісню: «Слава на висотах Богу, на землі — мир, в людях — уподобання» (див. Лк. 2,14). Оце і наш обов’язок і наша мета<ref name="365_УКГЦ"/>.}} == Х == {{Q|Цитата = Христос бо єдиний Визволитель, Він — єдина Путь, єдина Істина, єдине Життя (див. Йо. 14, 6). Він є суттю людського життя, Він є основою людської гідности. Христос є «світлом світу» (див. Йо. 8, 12), справжнім світлом, що у «темряві світить» і «просвітлює кожну людину» (див. Йо. 1, 5-9) в лютому бремені непевности, несправедливости і безнадійности. Немає іншого світла! Єдине наше Світло — Христос<ref name="365_УКГЦ"/>!}} {{Q|Цитата = Христос вчить нас своєю притчею (про милосердного самарянина — ред.) практичної любови до ближнього і милосердя. Вчить також, як маємо наслідувати нашого небесного Отця: «Будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий» (Мт. 5.48), а Він «велить своєму сонцю сходити на злих і на добрих, і посилає дощ на праведних і неправедних» (Мт. 5,45). Закінчив свою притчу Христос словами: «Іди і ти роби так само». У цей спосіб почалися в Церкві діла милосердя і любови для тих, хто в потребі, — скривджених, осиротілих, поневолених, переслідуваних<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Христос радо йде кожному каянникові назустріч, Він же — Бог покаяння, що прийшов на землю якраз тому, щоб дати можливість скрухи серця, візвати до покути й поправи. Якій безлічі грішників простив їхні провини і вчинки, і зробив їх великими святими! Простить і вам й освятить ваші душі. Треба лише після належного приготування в покорі склонити голову, пригнути тілесну і душевну шию, обтяжену множеством гріхів, і приступити до Нього в таїнстві покаяння. «Наблизьтеся до Бога, і Він наблизиться до вас. Очистьте руки, грішники! Освятіть серця, двоєдушники!», кличе і св. ап. Яків (Як. 4, 8)<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Християнська родина і рідна українська школа — це передумови здорового виховання прийдешніх поколінь! Отож, заповітую вам: відроджуйте їх і рятуйте їх в Україні і в усіх країнах поселення нашого українського народу<ref name="365_УКГЦ"/>!}} {{Q|Цитата = Християнин, як і все інше, так і свою Батьківщину повинен любити в Бозі і для Бога. То значить, радо і щиро, завжди і всюди думкою, серцем і ділами давати перше місце Богові, тобто любити Бога і Його найсвятішу волю у своїй Батьківщині. Без Бога ми були б нічим, а без батьків і Батьківщини ми не були б тим, ким є. Ми не мали б духовної і моральної вартости і краси, які ми набули і маємо. І тому по Богові людина найбільше довжна і зобов’язана своїм батькам і Батьківщині<ref name="365_УКГЦ"/>.}} == Ц == {{Q|Цитата = Церковні свята — не лише згадка і спомин давно минулих дій із життя Христа і святих, а й нове дійсне перехрестя євангельських подій із такими ж реальними щодо сущности наслідками в душі, як і колись. Уже сама пам’ять того, що сталося, величезно вагома: 12 апостолів — слабосилих пересічних людей, переважно рибалок, починають змінювати лице земної кулі і надавати новий напрям усій історії людства. По містах і селах зачинають вони будувати храми, приносити з вірними Христову жертву, вчать думати новим способом, не поганськими категоріями, а згідними з наукою Христа... І тут свята Церква закликає не лише до роздумування над великими діями, а й до усильної молитви про потрібну поміч у подібні хвилини теперішности<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Це вперше в усій історії нашої Церкви ідея її Патріярхату була проголошена привселюдно, ясно і на такому всесвітньому форумі, як Вселенський Собор, хоч сама ідея не нова: Київські митрополити, хоч не носили патріяршого титулу, керували Церквою наче патріярхи, користуючись патріяршими правами на зразок інших Східних Церков. Вони були свідомі, що Патріярхат Церкви – це видимий знак зрілости і самобутности помісної Церкви та могутній чинник в церковному і народному житті. Не дивно, що такі світлі постаті в нашій історії, як Митрополит Петро Могила та Митрополит Йосиф Веніямин Рутський, в найбільш трагічних часах нашого церковного занепаду і роз’єднання, робили всі можливі заходи, щоб повернути єдність Церкви і рятувати її перед загибеллю, об’єднавши всіх на твердій основі Патріярхату Київського і всієї Руси. Важливість Патріярхату розуміли також правителі відродженої молодої української держави в революційних роках 1917-1920, коли висловлювали бажання бачити в Митрополиті Андреї Шептицькім, щойно звільненому В’язні царської Росії, першого Патріярха Києво-Галицького та всієї Руси. Наочний вияв цього бажання дає затверджена і проголошена Конституція Української Народної Республики в 1920 р., щоправда, Конституція, яку зневажено, та, попри те, вона свідчить про невмирущу ідею Патріярхату нашої Церкви. Як показує історія Христової Церкви на просторі Східної Европи, Київський Патріярхат мав бути, і з певністю став би ним, рятунком церковної єдности у Вселенській Христовій Церкві і рятунком нашої української, церковної і національної єдности. Історичною короткозорістю, вагомою за своїми наслідками аж до наших часів, треба вважати злегковаження великого задуму митрополитів Могили і Рутського тодішніми правлячими колами Римської Апостольської Столиці, які – кола – хоч не заперечили самої ідеї Патріярхату нашої Церкви, ідеї обґрунтованої історією й вимогами церковного життя, однак свою відмову – дати формальну згоду на її здійснення – пояснювали мотивами політичної „кон’юнктури”. І хоч такі мотиви не Божі, а людські, їх повторюють, ними виправдовуються і їх застосовують до наших змагань за досягнення повноти прав нашої Церкви у Патріярхаті до наших днів. Давньому поняттю Української Правди, в якому сплітаються Істина і Справедливість, такі людські мотиви чужі! }} == Ч == {{Q|Цитата = Чим більше вчений знає здобутки других, тим більше є залежний, а чим менше знає, тим свобідніший, але, на жаль, для блудів<ref name="Віра і наука"/>.}} == Щ == {{Q|Цитата = Щоб усе те передати всім людям по всій землі, Христос вибрав дванадцятьох апостолів, які мали перед світом про те свідчити, тобто проповідувати Христові слова, говорити про Його життя і Його спасенне діло для нас. Апостоли своє свідчення передали наслідникам-єпископам і їхнім співробітникам-священикам, і в той спосіб Христове слово, сам Христос живе у своїй Церкві до сьогодні<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Що про вас скаже історія? З яким багажем, добрим чи поганим, ти станеш перед Богом<ref name="день">як процитовано о.Іваном Дацьком в [http://www.day.kiev.ua/uk/article/cuspilstvo/u-yosifa-slipogo-bula-dalekoglyadnist-andreya-sheptickogo інтерв'ю газеті «День»]</ref>?}} == Я == {{Q|Цитата = Я вдячний, що Ви виявили свою зрілу християнську віру, коли молилися і молитеся «за Блаженнішого Патріярха Києво-Галицького і всієї Руси» у своїх Божих храмах, коли молилися так за нього на гробі св. апостола Петра 1975 р. у час Святого Року. Патріярхат, видіння Вашої віруючої душі став для Вас живою дійсністю! Таким він для Вас залишиться в майбутньому! Бо ще трохи — і Патріярх, за якого молитеся, переступить поріг туземного життя, і не стане видимого символу й утілення Патріярхату в його особі. Та у Вашій свідомості і Вашому видінні зостається жива і дійсна Українська Церква, увінчана Патріяршим вінцем<ref name="365_УКГЦ"/>!}} {{Q|Цитата = Як ніколи раніше, розкрилася мені таємниця слів Христа: «І будете моїми свідками...» (Ді. 1, 8). Свідчити Христові — сповідувати Його перед людьми (див. Лк. 12, 8), не відрікатися Його, нести хрест свій, страждати за Христа і з Христом, бути готовим на муки і навіть життя своє віддати за друзів своїх, не лякаючись тих, що «убивають тіло» (Лк. 12, 4)<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Як той, що став добровільним в’язнем Христа, служив я українській богословській, колись такій світлій науці, намагаючись відродити її з руїни, оновити її, був свідомий того, що [[наука]] — це один із наріжних каменів-стовпів відродження та сили народу, а богословська наука — це євангельський заповіт Христа: «Ідіть і навчайте всі народи...» (див. Мт. 28,19)<ref name="365_УКГЦ"/>}} === Із Послання Патріярха Йосипа (Сліпого) до духовенства і вірних з нагоди 20-ліття звільнення з заслання, 1983 === {{Q|Цитата = Великим і багатим милосердям Божим, майже чудом, за молитвами Вашими і старанням Святішого Отця [[Іван XXIII|Івана XXIII]] та інших добрих людей послав мені Бог звільнення, коли тюремні терпіння доходили до вершка. І я опинився на волі. Для всіх це була велика несподіванка, з великим зворушенням прийняв цю майже неймовірну вістку сам Святійший Отець і стрінув мене зі словами «Наслідування Христа»: «Щаслива та година, коли Ісус кличе від сліз до душевної радости»{{sfn|125 думок|2017|с=53}}. |Коментар = Із Послання Патріярха Йосипа (Сліпого) до духовенства і вірних з нагоди 20-ліття звільнення з заслання, (1963—1983), Рим, 9 лютого 1983&nbsp;р. }} {{Q|Цитата = Нехай буде ім'я Боже благословенне за все. Нехай не пом'яне лиходіям того, що лукавого вони зробили. Прощаю від серця всім, що мучили і в'язнили мене, що замикали уста мої і забороняли благословити дітей Божих. Нехай Бог простить їм за невіжество і невірство їхнє{{sfn|125 думок|2017|с=95}}. }} {{Q|Цитата = Хай остануть ці слова для нащадків. Для святої нашої Церкви, для многостраждального мого народу я трудився все своє життя — на волі чи в неволі, в славі чи в неславі, суджений своїми чи чужими, славлений чи відкинений — добро моєї Церкви і мого народу було моїм світлом і моєю ціллю. Все, що зробити міг вільними руками, не зв'язаними безбожницькими путами, зробив я з єдиною потіхою, що Бог благословив це, а суд історії скаже своє правдиве слово{{sfn|125 думок|2017|с=86}}. }} === Із Заповіту Блаженнішого Патріярха Йосифа (Сліпого) === {{Q|Цитата = Нічне ув'язнення, таємні судилища, нескінченні допити і підглядання, моральні і фізичні знущання й упокорення, катування, морення голодом; нечестиві слідчі і судді, а перед ними я, безборонний в'язень-каторжник, «німий свідок Церкви», що знеможений, фізично і психічно вичерпаний, дає свідчення своїй рідній мовчазній і на смерть приреченій Церкві... І в'язень-каторжник бачив, що і його шлях «на краю землі» кінчався приреченням на смерть! Силу на оцьому моєму хресному шляху В'язня Христа ради давала мені свідомість, що цим шляхом іде також зі мною моє духовне стадо, мій рідний український нарід, всі Владики, священики, вірні, батьки і матері, малолітні діти, жертовна молодь і безпомічні старці. Я не самотній{{sfn|125 думок|2017|с=124}}! }} {{Q|Цитата = Упродовж цілого свого життя був я, і таким відходжу з цього світу, в'язнем Христа! Сьогодні я дякую Всевишньому за те, що мене били в тюрмах і били на волі! Дякую Йому за те, що мене били, а не величали раби! Прощаю їм усім, бо й вони — тільки знаряддя в руках Всевишнього, що покликав мене і дав мені свою благодать — бути в неволі і на волі в'язнем Христа ради{{sfn|125 думок|2017|с=42}}! }} == Цитати про Йосипа (Сліпого) == {{Q|Цитата = [[Андрей (Шептицький)|Митрополит Андрей]] доручив візію університету о. д-ру Йосифу Сліпому, а той ішов до її здійснення переконано і цілеспрямовано, ціною титанічної праці й з незламної волі, – хоч нерідко наражався на нерозуміння, а то й іронію в середовищі семінаристів, клиру й громадського загалу.<br/>Коли після десятиліття (1929-1939 рр.) систематичної, планомірної праці вже на базі Богословської Академії постала основа для універси­тету, обставини перетворилися з важких на неможливі. Як і напередодні [[Перша світова війна|Першої світової війни]], так і в 1939 році на перепоні створення університету стали глобальні катаклізми. Геноцид цілих народів, нівеляція [[Мораль|мо­ралі]], руйнація столітніх надбань матеріяльної культури, повна розруха економіки, що стали наслідками [[Друга світова війна|Другої Світової війни]], перекреслюва­ли не лише університетські перспективи. Але й кінець [[Війна|війни]] не поклав краю її жахіттям. Ідеологія, яка завдяки війні тільки набрала сили, ще довго не давала людям спокійно жити на українській землі<ref name="ji-magazine">[http://www.ji-magazine.lviv.ua/Promovy_laureativ_premii_Antonovychiv/Gudzyak.htm Промови лауреатів премії Фундації Антоновичів о. Борис Ґудзяк]</ref>. |Коментар = З лекції «Подяка за благословення Антоновичів та обіцянка нести його далі». Львів, 19 травня 2007 р. |Автор = [[Борис Ґудзяк]]}} {{Q|Цитата = Чи переслідувані на батьківщині, чи перебуваю­чи на східному засланні, український інтелігент, духовний провід­ник, політик, підприємець, господар – зрештою, проста українська душа – переживали добу невимовних випробувань, наслідки яких ще довго буде важко збагнути.<br/>Тоді Архиєпископ, а після смерти Андрея Шептицького – Ми­трополит Йосиф очолив ряди тих, хто став на дорогу боротьби з найбільшим лихом XX століття. Лише глибоке пережиття Божо­го благословення, невід’ємна тотожність гідности «образу і подо­би» Божої (Бут. 1:27) і здатність передавати це благословення й цю ідентичність через спільноту ісповідників та мучеників – широко розсіяному Божому людові, дозволили беззбройним, по-людськи безборонним постатям подолати спершу свастику, а згодом серп і молот, подолати ҐУЛАГ і всі інші безглузді та лукаві витвори гордовитого ідеологічного утопізму<ref name="ji-magazine"/>. |Коментар = З лекції «Подяка за благословення Антоновичів та обіцянка нести його далі». Львів, 19 травня 2007 р. |Автор = Борис Ґудзяк}} == Примітки == {{reflist|2}} == Джерела == * {{книга|автор = |заголовок= Великого бажайте. 365 думок визначних постатей УКГЦ |місце =Львів| видавництво =Свічадо|рік =2019 |сторінок= 160 |isbn =978-966-938-282-5 | ref =365_УКГЦ}} * {{книга|автор = |заголовок =125 думок патріярха Йосифа Сліпого Упоряд. Ференц Тереза | місто =Львів |видавництво = Свічадо| рік=2017|сторінок =144| isbn =978-966-938-103-3| ref =125 думок}} {{Поділитися}} [[Категорія:Єпископи УГКЦ‎]] 5rjxgymqphy6xafouebdb1q9aaa7ohr 159560 159559 2026-04-30T10:44:01Z Hrom.nv 7265 /* В */ 159560 wikitext text/x-wiki {{Особа}} ''Верхо́вний архиєпи́скоп'' '''Йо́сиф Сліпи́й''' (у світі '''Йо́сиф Коберни́цький-Дичко́вський'''; 17 лютого 1892&nbsp;— 7 вересня 1984)&nbsp;— [[єпископ]] Української греко-католицької церкви, [[кардинал]] [[Римо-Католицька Церква|Римо-католицької церкви]]; з 1 листопада 1944 року Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський, з 23 грудня 1963 року Верховний Архієпископ Львівський&nbsp;— предстоятель Української греко-католицької церкви. {{АБВ}} == Цитати == == Б == {{Q|Цитата = Багато разів звертався я до наших українських матерів, вказуючи їм на їхнє велике завдання перед Богом і нашою історією їх велику відповідальність у вихованні молодого покоління. «Якою силою є материнство!» — кликав вже старогрецький поет. Милосердний Бог у своїм плані спасення вибрав собі Матір для воплочення свого Єдинородного Сина, щоб вона стала для нас усіх духовною Матір'ю<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Бог був, є і буде! То е велика [[правда]], на яку ми опираємося, яку почитаємо, яка нас підносить — бо є Бог, який творить усе, підтримує все і до якого ми звертаємося. Він найсправедливіпшй і наймилосердніший! «У Ньому бо живемо, рухаємося й існуємо» (Ді. 17, 28)<ref name="365_УКГЦ">{{книга |заголовок = Великого бажайте. 365 думок визначних постатей УКГЦ |місце = Львів |видавництво = Свічадо |рік = 2019 |сторінки = 75-94 |сторінок = 160 |isbn = 978-966-938-282-5 }}</ref>.}} {{Q|Цитата = Бог є любов і хоче, щоб ми любов’ю перемагали зло і ненависть. Бо любов будує, а ненависть руйнує людські душі, затруює людські серця. Ісус казав: «Ось що вам заповідаю: щоб ви любили один одного! Ненавидить вас світ — то знайте: мене він ще перед вами зненавидів» (Йо. 15,17-18)<ref name="365_УКГЦ"/>.}} == В == {{Q|Цитата = Вас, мої Улюблені діти, благаю: ніколи не відмовляйтеся від Патріярхату своєї Страдної Церкви, ви ж живі, існуючі її діти!}} {{Q|Цитата = [[Вдячність]] — це для християн свята річ і важливий обов’язок, і треба би словам подяки надати той святий характер, який повинна мати правдива християнська вдячність, за словами св. Павла: “І все, що б ви тільки говорили й робили, — все чиніть в ім’я Господа Ісуса, дякуючи Богові Отцеві через Нього” (Кл. 3,17)<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Велике це і святе діло — бути Христовим свідком, учнем і священиком. Працею священиків Христос веде людство і народи до спасення, живе в світі як світло для світа, провадить людство і народи по історичних дорогах одним певним шляхом. Та сам Христос сказав, що люди часто більше люблять темряву, ніж світло (див. Йо. З, 19) і йдуть своїми дорогами. У такі часи історії, звичайно, буває брак священиків, бо ті, яких Христос кличе до своєї праці, відмовляються, або подобається їм більше життя в світі, життя для марнот світа, ніж життя для других, для свого народу, для Христа і блаженної вічности. Ми це звемо: «брак священичих покликань», а сам Христос із журбою казав: «Жнива великі, та робітників мало» (Мт. 9, 37)<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Великого бажайте! ...Одушевлятися великим, високим і мати перед очима гідну [[мета|мету]] — само собою підносить людину. ...Людина росте зі своїми задумами і своїми планами. Високі пориви її підносять, а низькі і грішні похоті руйнують. Правда, не кожний вродився генієм і не кожному дав Бог довершувати спасенні діла і повертати умовинами часу, немов коловоротом, але кожному дано бажати «великого», молити Бога про те, помагати посильно у великих духовних будовах, бо з дрібних цегол виростає гігант. Кожний може чинити добре, а в кожному доброму є і велике... Держись вічного життя! (див. 1 Тм. 6,12)<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Відкуплення — то нове життя у Христі. То не звичайне природне життя, яким живемо з дня на день, але то життя, яким Бог живе в нас своєю благодаттю і яке завершується життям вічним. Пресвята Євхаристія — то завдаток того життя вже тут, на землі. Тому священик і каже, коли дає нам Святе Причастя: «Причащається раб Божий на відпущення гріхів своїх і на життя вічне»<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Всі прагнемо жити, а душа наша в окремий спосіб відчуває потребу і схильність до вічности, бо вона — дух. Але її життя вічне запевнене лише життям у Божій благодаті. Тому спішімо завжди з чистим серцем на заклик нашої Літургії: «Зі страхом Божим і вірою приступіть»<ref name="365_УКГЦ"/>!}} {{Q|Цитата = Все могло бути набагато гірше: вас могли ще бити й принижувати. Запам'ятайте, [[зло]] довго тривати не може!<ref name="день"/>}} == Д == {{Q|Цитата = Два крила, якими підноситься людський дух в безкраї простори, — це [[віра]] і [[наука]]. Від початку людської історії вели вони людину впродовж віків, як два нерозлучні товариші, удосконалювали її знання, мораль і життєві вимоги. Ціль науки — пізнати правду. Об’явлення не відводить науку від правди, але відкриває нове. Певність надприродних правд є більша, ніж природних, бо їх відкриває непомильний Бог, а не помильний чоловік. І тому наука й віра не тільки не можуть собі суперечити, але, навпаки, мирна співпраця і взаємна поміч виходить їм на обопільну користь<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Для нас християн — то подія надприродного значення. Ми народились у Христі для життя вічного, ми стали членами Христового містичного Тіла тут, на землі, і спадкоємцями Його вічного Царства, ми за словами Митрополита Іларіона, вступили в Христову добу Божої благодаті. Коли ж ця надприродна подія докорінно змінила наші душі, вона внесла і новий спосіб щоденного життя, новий спосіб мислення, вона піднесла нас на нові щаблі людського життя<ref name="365_УКГЦ"/>.}} == Є == {{Q|Цитата = Є природне право на оборону — чи то для поодинокої особи, чи для народу. Застосування цього права, на жаль, відбуватиметься, поки людство не збагне великої правди, що всі ми — Божі діти і що «тут, на землі, не маємо постійного місця, а до вічності прямуємо» (див. Євр. 13,14)<ref name="365_УКГЦ"/>.}} == З == {{Q|Цитата = Загальновідомий благодатний вплив посту в житті кожного християнина. Його практика в Христовій Церкві була завжди одним із найважніших чинників і засобів покути та покаяння за гріхи, освячення і подвигів у змаганні до християнської досконалости. Сам Ісус Христос положив піст як наріжний камінь у будові покаяння, праведности і досконалости душі<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Згадайте своїх славних предків, що так бадьоро несли хрест церковної єдности і проливали за неї свою кров — митрополитів, архиєпископів, священиків, монахів, монахинь і непроглядну кількість вірних. Гляньте на теперішніх страждальців, що стільки перетерпіли, і їхні праведні родини (...) Вони мають совість чисту, радісно глядять в очі, а заслуга їхня перед Богом і Церквою, історією і народом — велика. А скільки з них архиєреїв, духовних, вірних свято донесли свій хрест у в’язниці до кінця й одержали, вже як ісповідники, заслужений вінець слави. Вони послухали науку св. Петра: «Коли ви терпите задля справедливості, — щасливі ви, а страху їх не бійтеся, ані не тривожтеся, а Господа Бога святіть — у серцях ваших... (1 Пт. 3,14-15)<ref name="365_УКГЦ"/>.}} == І == {{Q|Цитата = І свячене, і просфора, і коляди, і поминки, і святочні обходи зв'язують одиницю з народом, запускають у ній глибоко коріння національної свідомості, так, що важко її після того відірвати від матірного пня, від неньки України{{sfn|125 думок|2017|с=83}}.}} {{Q|Цитата = І Христос тоді каже: «Видите, той митар вийшов більш оправданий, ніж той фарисей». Він вийшов більш оправданий. Чому? Та покора його, те відання і визнання своєї вини — ніде він, хоч наробив стільки зла, не виносить своєї особи. Він перед Господом Богом є ніщо — старався тільки, щоб Господь простив йому всі гріхи. І тому він такий великий у своїй покорі! Покірним Господь дає благодать, а гордим противиться, як виразно сказано й у св. Петра й св. Якова. Господь не любить зарозумілих і гордих, бо вони не мають чим гордитися, бо те, що маємо, маємо від Бога<ref name="365_УКГЦ"/>.}} == К == {{Q|Цитата = Коли хто з миром і любов’ю глядить на свою працю, на свої клопоти і труди під кутом вічности, а не матерії, що проминає, то, як каже Христос, зачинає вже тепер своє вічне життя і відчуває його благодатній вплив і полегшу: «Шукайте перш Царства Божого» (Мт. 6, 33)<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Коли глянемо на Пречисту Діву Марію, вона від свого народження була охоронена від гріха. До неї, як до нікого іншого, говорив архангел Гавриїл: радуйся благодатна, ти повна ласки Божої. Радуйся, бо в тебе найчистіша душа... І ще до неї сказав ангел: щоб ти була весела, щоб ти була рада... Те саме каже ангел нині нашій душі: радуйся! Щоб і твоя душа була чиста, несквернена, щоб вона була освячена і сповіддю, і Святим Причастям...<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q | Цитата = Крізь терни до зірок | Оригінал = Per aspera ad astra | Коментар = девіз, написаний на його єпископському гербі }} {{Q|Цитата = Куди належить молодь — там і майбутнє. Молода душа, — це терен боротьби, де вирішується питання, чи суспільність має бути християнською, чи безбожною. Вже замолоду вирішується і стелиться дорога людини, і залежить вона від того, чи зародки доброго, а чи зла візьмуть верх. Правда, що і гарна, і добра, і чесна молодість може ще завернути до злого, але зла молодість не видасть доброго плоду<ref name="365_УКГЦ"/>.}} == Л == {{Q|Цитата = Любіть свою Українську Католицьку Церкву і наш український народ. Любіть наш чудовий східний обряд і все, що наше рідне, українське. Не лякайтеся труднощів і перепон, бо з нами Бог. Вірте у велике і світле майбутнє Укрїнської Церкви і народу, бо після Голготи напевно прийде Воскресення{{sfn|125 думок|2017|с=19}}. | Коментар = Із Промови Патріярха Йосипа (Сліпого) до українських хористів з Польщі, Рим, 15 листопада 1983 р.}} == М == {{Q|Цитата = Марія Богородиця неначе мандруватиме посеред вас і відвідуватиме Вас. Так часто бачив її наш нарід уявою своїх поетів і письменників. Вона мандрувала серед терплячих, мандрувала степами України і шукала там свого воскреслого Сина, вона втирала сльози гноблених і покривджених...<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Ми, українці, мали скрізь одну прикмету: де б не опинились — ми організовувались в громаду, обов’язково думали про свою власну Церкву і пильно дбали, щоб не загубитись серед чужинців. Прикмета організованости — то велика прикмета народу, то запорука, що нарід потрапить сам собою кермувати, знає ким він є, знає як за свою правду, долю і волю стати серед непригожих обставин. Ця прикмета є також запорукою для недержавного поневоленого народу, що таку державу він потрапить і здобути, і зорганізувати<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Митар і фарисей — два типи, що надають тон в цілому житті. З одного боку, маєте того, дещо зарозумілого, що думає високо про свою особу, що хотів би всюди світити й вибиватися наверх. А другий — митар, що побачив, скільки він зла натворив, прийшов, клякнув на порозі, а не став спереду, як фарисей, і бився в груди: «Боже, милостивий будь мені грішному»! Він бився в груди, свідомий своїх гріхів, упадків, і хотів навернутися...<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = [[Молитва]] — це насамперед вислів повної довіри до Божої помочі і непохитної віри в те, що могутній Господь здійснить те, про що Його невпинно просимо. Чи не наказав нам Христос просити і молитися? Чи не обіцяв нам виконати наші довірливі прохання? Він же сказав: «Просіть — і дасться вам, шукайте — і знайдете, стукайте — і відчиниться вам...» (Мт. 8, 7)<ref name="365_УКГЦ"/>}} {{Q|Цитата = [[Мудрість]], або Свята Софія — то великий дар Божий, який Господь нам уділяє так само, як дав нам буття-існування. Бог — то вічне Буття, Бог — то вічна Мудрість. Ви зачерпнули її тут як Божу благодать, у цім нашім університеті, — скромно, без світського шуму і галасу. Мудрість Старого Завіту каже: «Тихе слово мудрих варт більше, ніж крик ватажка дурнів. Мудрість ліпша від військової зброї» (Проп. 9, 17-18). Цініть, отже, науку, знайдіть у ній смак, полюбіть її, бо без науки будете бідні ви і наш нарід — коли не схоче розвиватися в знанні і Божій Мудрості<ref name="365_УКГЦ"/>. | Коментар = Із Промови Патріярха Йосифа (Сліпого) на закінченння Літнього курсу, Рим, 25 липня 1984 р.}} == Н == {{Q|Цитата = Наглядною нагородою для священика (чи катехита), що дуже підтримує на дусі і заохочує, є те, що він бачить, як слухачі приймають його слово без упередження і з любов’ю, без злобної критики, зі свіжою вразливістю чистої душі. З тим в’яжеться і думка, що та дитина буде колись мужем або жінкою, добре вишколеною у Христовій вірі! Яке це велике вдоволення для пароха, коли бачить, що його парохіяни провадять чесне, богобоязливе життя. Зі св. Павлом він може сказати: «Я поїв вас молоком, не стравою, бо ви ще не були в силі» (див. 1 Кр. 3,2). А тепер, брати і сестри, ви — «моя радість і вінець» (див. Флп. 4,1)<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Найчисленніші Церкви в нас — Православна й Католицька і, безсторонньо кажучи, нема між нами суттєвої догматичної відмінности, як це стверджують богословські студії і свідчить історія. Правду говорячи, розлам і поділ підтримують тільки ззовні, ті, хто знають, що тим ослаблюють український народ і Церкву. ...Треба собі здати справу з такого стану і мати на увазі свою Церкву і своє добро та не бути мотовилом у чужих, ворожих руках, що ним мотають вони й снують пряжу на свою одежу...<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Наука є «остоєю для Церкви в нашім народі», вона через її навчальні та виховні установи є «виховницею народу», бо через неї «одиниця стає тим багатіша, що сильніше опановує її ідея, що обнімає небо і землю, час і вічність, історію і сучасність, серце і ум...» (Пор. моє «Слово на відкритті Богословської Академії» у Львові 6 жовтня [[1929 в Українській РСР|1929 р.]])<ref name="365_УКГЦ"/>}} {{Q|Цитата = Наша загальна національна хиба — роз'єднування і розбивання, свари і чвари. Ми радо схиблюємо і коримося чужим, щоби могти суперничати між собою і шкодити рідній справі. Дав би Бог, щоб опам'яталися ми всі від гори до долу і думали про майбутнє добро України і її Церкви, щоб закинули свої амбіції і самсобіпанські бажання, і користі, а Бога й Україну висунули як провідну ідею нашого життя, думок і діл{{sfn|125 думок|2017|с=19}}!}} {{Q|Цитата = Наша історія Церкви тісно пов’язана з іконою. Нема церкви без ікони, а з тим годі говорити про історію Церкви без церковного мистецтва. І так вони в нас, слава Богу, лучились завжди разом. Разом, де є церква, там мусить бути ікона<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Нашій Церкві на поселеннях і в Україні потрібний один провід, яким є Патріярхат. Ним радіють та його підтримують. Та й Ви працюйте дальше для тої великої ідеї, щоб у нас була одна думка, одне бажання і один дух, що має лучити нас з великою нашою традицією Патріяхату<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Нехай ця хвилина зустрічі буде благословенною на тій дорозі до нашої єдности. Ця єдність мусить прийти... Вже це одне, що ми свідомі того і йдемо в тому напрямі, — це Боже благословення... Дай Боже, щоб ці наші кроки запровадили нас до одної спільної мети і осягнення того, чого бажав Ісус Христос, основуючи свою Церкву<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Носієм своєї благовісти учинив Христос Церкву — установу справді Божу. Вона триває вже 2000 літ і має тривати до кінця віку. Коли за цей час поставали і пропадали тисячі держав і народів, союзів і товариств, то вона дивним дивом стоїть непорушна, мимо всіх хуртовин, єресей і переслідувань. Якусь Божу надлюдську залізну організованість вдунув у неї Христос, і від неї мусимо вчитися, і з неї брати собі приклад<ref name="365_УКГЦ"/>.}} == О == {{Q|Цитата = Одне з найбільших наших сучасних завдань до проголошення блаженним [[Андрей (Шептицький)|Митрополита Андрея]] — це розбудження і плекання покликань до духовного стану серед нашої молоді. За заступництвом Слуги Божого Андрея, молоде, свіже духовенство дасть найсильніше запевнення розвою нашої Церкви і закріплення національної свідомости, зростом шкільництва і оживленням нашої славної традиції<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Одною з найкращих Христових притч є притча про милосердного самарянина. У ній є стільки науки про наше ставлення до співбратів, у ній Христос вчить, хто є нашим ближнім і каже, як нам чинити з ними. Нашими ближніми є всі, що опинилися в якійсь потребі, в якійсь біді, клопоті, терпінні чи й у небезпеці смерти. Тоді, згідно з наукою Христовою, нема для нас значення, чи то свояк, чи знайомий, чи приятель, чи чужинець, чи незнаний, чи навіть ворог; ми маємо йому поспішити з допомогою. Хоча, на перший погляд, це видається легким і милим, та коли йдеться про ворогів чи чужинців, ми можемо поступити як левіт і священик у Христовій притчі<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Основною чеснотою священика є побожність, себто особливий наклін душі до почитання Бога<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Отож, заповітую вам усім: моліться, працюйте і боріться за збереження християнської душі кожної людини українського роду, і за весь український нарід, і просіть всемогутнього Бога, щоб Він допоміг нам завершити нашу тугу за єдністю і наші змагання за церковне з’єдинення у здвигненні Патріярхату Української Церкви<ref name="365_УКГЦ"/>!}} {{Q|Цитата = Очевидно читання Святого Письма вимагає підготування і тому порадно читати його з добрими поясненнями<ref name="365_УКГЦ"/>.}} == П == {{Q|Цитата = Пам’ятаймо слова св. ап. Павла, якими він піддержував постійно упокорювану християнську громаду в Римі: «Утиски приносять терпеливість, терпеливість приносить досвід, а досвід — надію» (Рм. 5, 3-4). А надією живемо всі, що над нами є милосердний Господь, який бачить наші сльози, нашу добру волю, бачить, що згідно з Його словом несемо хрест, як нарід, і що Він зглянеться над нами та подасть винагороду<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Пам’ятайте, що любов Бога і ближнього — це той наймогутніший засіб, яким Ви можете приєднати і придбати молоді покоління до Бога і до Його Церкви. Молоді покоління, що їх атеїстичний режим старається виховувати у неправді та у ненависті, знайдуть Христа Бога і Божу правду у Христовій Церкві, у прикладі і теплі Вашої любови до ближнього<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Після молитви і святости заохочую Вас, Дорогі Браття, усильно і щиро працювати. Пам’ятайте, що монастир є місцем не відпочинку, а подвигу і праці. Майте завжди на увазі, що мусите так працювати, щоб удержати не лишень самого себе, але бодай ще одного з ваших братів. Ваша праця — різноманітна: наукова, мистецька, господарська чи реміснича має бути совісно сповнена і скерована на славу Божу і святої Церкви. Вона має бути продовженням вашої молитви і скріпленням вашої святости<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Прощаючись зі своїми учнями перед вознесенням, наш Господь ще раз пригадав їм, яке велике і широке їхнє завдання, до якого Він їх закликав: «І будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі» (Ді. 1, 8). Христос приніс цілому людству науку-свідчення про Отця, у Христі ми побачили Отця-Бога, Його славу, ми побачили, якими ми, люди, повинні бути за нашою гідністю і досконалістю, Він приніс нам своїм словом, своїм життям і смертю з воскресенням повернення до Отця і життя вічне<ref name="365_УКГЦ"/>.}} == Р == {{Q|Цитата = Рідна мова — це нетлінний скарб, що його наші предки зберегли, незважаючи на всілякі заборони і переслідування, і передали нам у спадщину, і ми повинні йти їхніми слідами<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = [[Родина]] — це перша жива клітина народу і Церкви, це перша школа катехизи. Кожна [[мама]] — перша вчителька про Бога і Його правди<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Розум не є свобідний, коли наглядно бачить правду предмету. З тієї хвилини, як пізнає, що річ мається (два рази два є чотири), конечно видає осуд і дає свою згоду на правду<ref name="Віра і наука">[http://dds.edu.ua/ua/articles/2/duhovna-svitlytsa/rik-viry-2012-2013/1107-vira-i-nauka.html Йосип Сліпий «Віра і наука»]</ref>.}} == С == {{Q|Цитата = Саме ствердження й описання факту не є ще науковим знанням. Щойно прослідження зв'язків, причин і наслідків діяння є науковим пізнанням<ref name="Віра і наука"/>. | Інше={{Цитата дня/Обрана|17 лютого 2016}} }} {{Q|Цитата = Спільним моментом у нашій історії було порозуміння на тлі Патріярхату між обидвома Церквами за Митрополитів Петра Могили і Йосифа Велямина- Рутського. На жаль, їхня висока ідея згоди не здійснилася. Такі великі кроки зближення й порозуміння в новіші часи вже зроблені за Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького. Так само й тепер відбулася сердечна зустріч при великому здвизі православних у Бавнд-Бруку з Митрополитом Йоаном Теодоровичем. Там пролунали тоді великі слова: «Ми такі православні, як Ви — католики!» Це правда, нам треба всім пристати на Київську прадідну традицію...<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Сьогодні я дякую Господу Богу, що дав мені ласку бути свідком і сповідником Христа так, як це велять Його заповітні слова! З глибини душі дякую Господу Богу за те, що з Його поміччю я не посоромив землі своєї, ні доброго імени своєї рідної Церкви, ні себе, її смиренного служителя і пастиря<ref name="365_УКГЦ"/>...}} == Т == {{Q|Цитата = Треба нам завжди пам’ятати, навіть серед найбільших переслідувань і терпінь, про найбільшу заповідь, яку лишив своїм послідовникам наш божественний Спаситель, а саме — про заповідь любови Бога і ближнього, не виключаючи тих, що нас переслідують<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Тому заповідаю Вам: моліться, як дотепер, за Патріярха Києво-Галицького і всієї Руси, безіменного і ще не відомого! Прийде час, коли Всемогутній Господь пошле його нашій Церкві й оголосить його ім’я! Але наш Патріярхат ми вже маємо<ref name="365_УКГЦ"/>!}} == У == {{Q|Цитата = Українське жіноцтво мурашиною працею в своїй християнській родині, в громаді, в Церкві і над усе на виховному полі доказує, що українська жінка вміє бачити своє велике місце в християнському суспільстві. Наше жіноцтво може так багато добра зробити для своєї Церкви: плекання духовних покликань, молитвами і старанням про потрібну нам єдність і єдиномисліє. Працюйте в тому напрямі і будьте надалі свідоцтвом гідности і шляхетности української жінки та українських матерів<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Усвідомлення, що я християнин-католик, мусить проникати всю душу до її глибин і супроводжати все думання і діяння від ранку до вечора, а не обмежуватися тільки короткою молитвою й участю у богослуженнях в неділі і свята. Старання про туземні матеріальні добра і маєтки занадто абсорбує і вичерпує енергію сучасної людини не раз так, що не стає вже сил, щоб молитвою і свідомою думкою раз-у-раз відривати себе від туземних турбот і линути в духовний світ за духовними благами і скарбами<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Український народе, як я сказав, будь собою! Не підлещуйся, другим у ласки не заходь, але сам власною працею здобудь своє майбутнє! Будь свідомим того, що ти є українським народом! Якщо ця ідея ввійде у Вас, у духовенство, в мирян та в духовні семінарії — тоді, мої Дорогі, ми витримаємо це все лихо довкола нас. А велика-велика надія — на тих найменших, які підтримують нашу надію, що по нашій смерті ви таки не пропадете. Прийде твоя хвилина, коли ти станеш і займеш належне місце «в колі народів». Будьмо собою — і маємо надію, що буде краще<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Українська жінка в історії завжди була глибоко віруючою і богобоязливою, і тому наше родинне життя було завжди здорове і сильне, а зі здорового родиною був здоровий нарід. Значною мірою завдяки цьому чинникові ми існуємо серед тяжких часів нашої історії<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Уся наша надія на Христа — миротворця, що поставив своїм завданням утвердити мир на землі і зробив гаслом свого народження ангельську пісню: «Слава на висотах Богу, на землі — мир, в людях — уподобання» (див. Лк. 2,14). Оце і наш обов’язок і наша мета<ref name="365_УКГЦ"/>.}} == Х == {{Q|Цитата = Христос бо єдиний Визволитель, Він — єдина Путь, єдина Істина, єдине Життя (див. Йо. 14, 6). Він є суттю людського життя, Він є основою людської гідности. Христос є «світлом світу» (див. Йо. 8, 12), справжнім світлом, що у «темряві світить» і «просвітлює кожну людину» (див. Йо. 1, 5-9) в лютому бремені непевности, несправедливости і безнадійности. Немає іншого світла! Єдине наше Світло — Христос<ref name="365_УКГЦ"/>!}} {{Q|Цитата = Христос вчить нас своєю притчею (про милосердного самарянина — ред.) практичної любови до ближнього і милосердя. Вчить також, як маємо наслідувати нашого небесного Отця: «Будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий» (Мт. 5.48), а Він «велить своєму сонцю сходити на злих і на добрих, і посилає дощ на праведних і неправедних» (Мт. 5,45). Закінчив свою притчу Христос словами: «Іди і ти роби так само». У цей спосіб почалися в Церкві діла милосердя і любови для тих, хто в потребі, — скривджених, осиротілих, поневолених, переслідуваних<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Христос радо йде кожному каянникові назустріч, Він же — Бог покаяння, що прийшов на землю якраз тому, щоб дати можливість скрухи серця, візвати до покути й поправи. Якій безлічі грішників простив їхні провини і вчинки, і зробив їх великими святими! Простить і вам й освятить ваші душі. Треба лише після належного приготування в покорі склонити голову, пригнути тілесну і душевну шию, обтяжену множеством гріхів, і приступити до Нього в таїнстві покаяння. «Наблизьтеся до Бога, і Він наблизиться до вас. Очистьте руки, грішники! Освятіть серця, двоєдушники!», кличе і св. ап. Яків (Як. 4, 8)<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Християнська родина і рідна українська школа — це передумови здорового виховання прийдешніх поколінь! Отож, заповітую вам: відроджуйте їх і рятуйте їх в Україні і в усіх країнах поселення нашого українського народу<ref name="365_УКГЦ"/>!}} {{Q|Цитата = Християнин, як і все інше, так і свою Батьківщину повинен любити в Бозі і для Бога. То значить, радо і щиро, завжди і всюди думкою, серцем і ділами давати перше місце Богові, тобто любити Бога і Його найсвятішу волю у своїй Батьківщині. Без Бога ми були б нічим, а без батьків і Батьківщини ми не були б тим, ким є. Ми не мали б духовної і моральної вартости і краси, які ми набули і маємо. І тому по Богові людина найбільше довжна і зобов’язана своїм батькам і Батьківщині<ref name="365_УКГЦ"/>.}} == Ц == {{Q|Цитата = Церковні свята — не лише згадка і спомин давно минулих дій із життя Христа і святих, а й нове дійсне перехрестя євангельських подій із такими ж реальними щодо сущности наслідками в душі, як і колись. Уже сама пам’ять того, що сталося, величезно вагома: 12 апостолів — слабосилих пересічних людей, переважно рибалок, починають змінювати лице земної кулі і надавати новий напрям усій історії людства. По містах і селах зачинають вони будувати храми, приносити з вірними Христову жертву, вчать думати новим способом, не поганськими категоріями, а згідними з наукою Христа... І тут свята Церква закликає не лише до роздумування над великими діями, а й до усильної молитви про потрібну поміч у подібні хвилини теперішности<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Це вперше в усій історії нашої Церкви ідея її Патріярхату була проголошена привселюдно, ясно і на такому всесвітньому форумі, як Вселенський Собор, хоч сама ідея не нова: Київські митрополити, хоч не носили патріяршого титулу, керували Церквою наче патріярхи, користуючись патріяршими правами на зразок інших Східних Церков. Вони були свідомі, що Патріярхат Церкви – це видимий знак зрілости і самобутности помісної Церкви та могутній чинник в церковному і народному житті. Не дивно, що такі світлі постаті в нашій історії, як Митрополит Петро Могила та Митрополит Йосиф Веніямин Рутський, в найбільш трагічних часах нашого церковного занепаду і роз’єднання, робили всі можливі заходи, щоб повернути єдність Церкви і рятувати її перед загибеллю, об’єднавши всіх на твердій основі Патріярхату Київського і всієї Руси. Важливість Патріярхату розуміли також правителі відродженої молодої української держави в революційних роках 1917-1920, коли висловлювали бажання бачити в Митрополиті Андреї Шептицькім, щойно звільненому В’язні царської Росії, першого Патріярха Києво-Галицького та всієї Руси. Наочний вияв цього бажання дає затверджена і проголошена Конституція Української Народної Республики в 1920 р., щоправда, Конституція, яку зневажено, та, попри те, вона свідчить про невмирущу ідею Патріярхату нашої Церкви. Як показує історія Христової Церкви на просторі Східної Европи, Київський Патріярхат мав бути, і з певністю став би ним, рятунком церковної єдности у Вселенській Христовій Церкві і рятунком нашої української, церковної і національної єдности. Історичною короткозорістю, вагомою за своїми наслідками аж до наших часів, треба вважати злегковаження великого задуму митрополитів Могили і Рутського тодішніми правлячими колами Римської Апостольської Столиці, які – кола – хоч не заперечили самої ідеї Патріярхату нашої Церкви, ідеї обґрунтованої історією й вимогами церковного життя, однак свою відмову – дати формальну згоду на її здійснення – пояснювали мотивами політичної „кон’юнктури”. І хоч такі мотиви не Божі, а людські, їх повторюють, ними виправдовуються і їх застосовують до наших змагань за досягнення повноти прав нашої Церкви у Патріярхаті до наших днів. Давньому поняттю Української Правди, в якому сплітаються Істина і Справедливість, такі людські мотиви чужі! }} == Ч == {{Q|Цитата = Чим більше вчений знає здобутки других, тим більше є залежний, а чим менше знає, тим свобідніший, але, на жаль, для блудів<ref name="Віра і наука"/>.}} == Щ == {{Q|Цитата = Щоб усе те передати всім людям по всій землі, Христос вибрав дванадцятьох апостолів, які мали перед світом про те свідчити, тобто проповідувати Христові слова, говорити про Його життя і Його спасенне діло для нас. Апостоли своє свідчення передали наслідникам-єпископам і їхнім співробітникам-священикам, і в той спосіб Христове слово, сам Христос живе у своїй Церкві до сьогодні<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Що про вас скаже історія? З яким багажем, добрим чи поганим, ти станеш перед Богом<ref name="день">як процитовано о.Іваном Дацьком в [http://www.day.kiev.ua/uk/article/cuspilstvo/u-yosifa-slipogo-bula-dalekoglyadnist-andreya-sheptickogo інтерв'ю газеті «День»]</ref>?}} == Я == {{Q|Цитата = Я вдячний, що Ви виявили свою зрілу християнську віру, коли молилися і молитеся «за Блаженнішого Патріярха Києво-Галицького і всієї Руси» у своїх Божих храмах, коли молилися так за нього на гробі св. апостола Петра 1975 р. у час Святого Року. Патріярхат, видіння Вашої віруючої душі став для Вас живою дійсністю! Таким він для Вас залишиться в майбутньому! Бо ще трохи — і Патріярх, за якого молитеся, переступить поріг туземного життя, і не стане видимого символу й утілення Патріярхату в його особі. Та у Вашій свідомості і Вашому видінні зостається жива і дійсна Українська Церква, увінчана Патріяршим вінцем<ref name="365_УКГЦ"/>!}} {{Q|Цитата = Як ніколи раніше, розкрилася мені таємниця слів Христа: «І будете моїми свідками...» (Ді. 1, 8). Свідчити Христові — сповідувати Його перед людьми (див. Лк. 12, 8), не відрікатися Його, нести хрест свій, страждати за Христа і з Христом, бути готовим на муки і навіть життя своє віддати за друзів своїх, не лякаючись тих, що «убивають тіло» (Лк. 12, 4)<ref name="365_УКГЦ"/>.}} {{Q|Цитата = Як той, що став добровільним в’язнем Христа, служив я українській богословській, колись такій світлій науці, намагаючись відродити її з руїни, оновити її, був свідомий того, що [[наука]] — це один із наріжних каменів-стовпів відродження та сили народу, а богословська наука — це євангельський заповіт Христа: «Ідіть і навчайте всі народи...» (див. Мт. 28,19)<ref name="365_УКГЦ"/>}} === Із Послання Патріярха Йосипа (Сліпого) до духовенства і вірних з нагоди 20-ліття звільнення з заслання, 1983 === {{Q|Цитата = Великим і багатим милосердям Божим, майже чудом, за молитвами Вашими і старанням Святішого Отця [[Іван XXIII|Івана XXIII]] та інших добрих людей послав мені Бог звільнення, коли тюремні терпіння доходили до вершка. І я опинився на волі. Для всіх це була велика несподіванка, з великим зворушенням прийняв цю майже неймовірну вістку сам Святійший Отець і стрінув мене зі словами «Наслідування Христа»: «Щаслива та година, коли Ісус кличе від сліз до душевної радости»{{sfn|125 думок|2017|с=53}}. |Коментар = Із Послання Патріярха Йосипа (Сліпого) до духовенства і вірних з нагоди 20-ліття звільнення з заслання, (1963—1983), Рим, 9 лютого 1983&nbsp;р. }} {{Q|Цитата = Нехай буде ім'я Боже благословенне за все. Нехай не пом'яне лиходіям того, що лукавого вони зробили. Прощаю від серця всім, що мучили і в'язнили мене, що замикали уста мої і забороняли благословити дітей Божих. Нехай Бог простить їм за невіжество і невірство їхнє{{sfn|125 думок|2017|с=95}}. }} {{Q|Цитата = Хай остануть ці слова для нащадків. Для святої нашої Церкви, для многостраждального мого народу я трудився все своє життя — на волі чи в неволі, в славі чи в неславі, суджений своїми чи чужими, славлений чи відкинений — добро моєї Церкви і мого народу було моїм світлом і моєю ціллю. Все, що зробити міг вільними руками, не зв'язаними безбожницькими путами, зробив я з єдиною потіхою, що Бог благословив це, а суд історії скаже своє правдиве слово{{sfn|125 думок|2017|с=86}}. }} === Із Заповіту Блаженнішого Патріярха Йосифа (Сліпого) === {{Q|Цитата = Нічне ув'язнення, таємні судилища, нескінченні допити і підглядання, моральні і фізичні знущання й упокорення, катування, морення голодом; нечестиві слідчі і судді, а перед ними я, безборонний в'язень-каторжник, «німий свідок Церкви», що знеможений, фізично і психічно вичерпаний, дає свідчення своїй рідній мовчазній і на смерть приреченій Церкві... І в'язень-каторжник бачив, що і його шлях «на краю землі» кінчався приреченням на смерть! Силу на оцьому моєму хресному шляху В'язня Христа ради давала мені свідомість, що цим шляхом іде також зі мною моє духовне стадо, мій рідний український нарід, всі Владики, священики, вірні, батьки і матері, малолітні діти, жертовна молодь і безпомічні старці. Я не самотній{{sfn|125 думок|2017|с=124}}! }} {{Q|Цитата = Упродовж цілого свого життя був я, і таким відходжу з цього світу, в'язнем Христа! Сьогодні я дякую Всевишньому за те, що мене били в тюрмах і били на волі! Дякую Йому за те, що мене били, а не величали раби! Прощаю їм усім, бо й вони — тільки знаряддя в руках Всевишнього, що покликав мене і дав мені свою благодать — бути в неволі і на волі в'язнем Христа ради{{sfn|125 думок|2017|с=42}}! }} == Цитати про Йосипа (Сліпого) == {{Q|Цитата = [[Андрей (Шептицький)|Митрополит Андрей]] доручив візію університету о. д-ру Йосифу Сліпому, а той ішов до її здійснення переконано і цілеспрямовано, ціною титанічної праці й з незламної волі, – хоч нерідко наражався на нерозуміння, а то й іронію в середовищі семінаристів, клиру й громадського загалу.<br/>Коли після десятиліття (1929-1939 рр.) систематичної, планомірної праці вже на базі Богословської Академії постала основа для універси­тету, обставини перетворилися з важких на неможливі. Як і напередодні [[Перша світова війна|Першої світової війни]], так і в 1939 році на перепоні створення університету стали глобальні катаклізми. Геноцид цілих народів, нівеляція [[Мораль|мо­ралі]], руйнація столітніх надбань матеріяльної культури, повна розруха економіки, що стали наслідками [[Друга світова війна|Другої Світової війни]], перекреслюва­ли не лише університетські перспективи. Але й кінець [[Війна|війни]] не поклав краю її жахіттям. Ідеологія, яка завдяки війні тільки набрала сили, ще довго не давала людям спокійно жити на українській землі<ref name="ji-magazine">[http://www.ji-magazine.lviv.ua/Promovy_laureativ_premii_Antonovychiv/Gudzyak.htm Промови лауреатів премії Фундації Антоновичів о. Борис Ґудзяк]</ref>. |Коментар = З лекції «Подяка за благословення Антоновичів та обіцянка нести його далі». Львів, 19 травня 2007 р. |Автор = [[Борис Ґудзяк]]}} {{Q|Цитата = Чи переслідувані на батьківщині, чи перебуваю­чи на східному засланні, український інтелігент, духовний провід­ник, політик, підприємець, господар – зрештою, проста українська душа – переживали добу невимовних випробувань, наслідки яких ще довго буде важко збагнути.<br/>Тоді Архиєпископ, а після смерти Андрея Шептицького – Ми­трополит Йосиф очолив ряди тих, хто став на дорогу боротьби з найбільшим лихом XX століття. Лише глибоке пережиття Божо­го благословення, невід’ємна тотожність гідности «образу і подо­би» Божої (Бут. 1:27) і здатність передавати це благословення й цю ідентичність через спільноту ісповідників та мучеників – широко розсіяному Божому людові, дозволили беззбройним, по-людськи безборонним постатям подолати спершу свастику, а згодом серп і молот, подолати ҐУЛАГ і всі інші безглузді та лукаві витвори гордовитого ідеологічного утопізму<ref name="ji-magazine"/>. |Коментар = З лекції «Подяка за благословення Антоновичів та обіцянка нести його далі». Львів, 19 травня 2007 р. |Автор = Борис Ґудзяк}} == Примітки == {{reflist|2}} == Джерела == * {{книга|автор = |заголовок= Великого бажайте. 365 думок визначних постатей УКГЦ |місце =Львів| видавництво =Свічадо|рік =2019 |сторінок= 160 |isbn =978-966-938-282-5 | ref =365_УКГЦ}} * {{книга|автор = |заголовок =125 думок патріярха Йосифа Сліпого Упоряд. Ференц Тереза | місто =Львів |видавництво = Свічадо| рік=2017|сторінок =144| isbn =978-966-938-103-3| ref =125 думок}} {{Поділитися}} [[Категорія:Єпископи УГКЦ‎]] 370gvup1vb1i8ojxij6jdpqbavurjh3 2 38989 159557 124866 2026-04-30T07:08:13Z James500 16440 /* */ Remove template 159557 wikitext text/x-wiki {{Babel|en}} [[en:User:James500]] b167mzfa599c51y3hjzn4f18lk01tb1 0 39476 159541 127457 2026-04-29T18:12:39Z ~2026-26124-07 21023 159541 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія}} '''«Зелений слоник»''' ({{lang-ru|Зелёный слоник}}) — [[Росія|російський]] фільм у жанрі «треш» знятий у 1998-1999 роках режисеркою Світланою Басковою на аматорську кіноплівку. У фільмі зачіпаються такі табуйовані теми як [[садизм]], [[копрофілія]], [[гомосексуальність]] тощо. == Цитати == {{Ненормативна лексика}} {{Q|Я на лошаді. Ти на білому [[Кінь свійський|коні]], і я на білому коні. А потім на бал. А потім салют... на нашу честь. Салют на нашу честь. Спочатку на парад, а потім у будинок офіцерів підемо. Бал буде. [[Пиво]]. Салют. На мою честь салют. Я полковник і ти — на білому коні. Ти мене чуєш? Подивися, яка в мене форма! Подивися, які в неї зірки! Я її ще нікому не показував. Тільки тобі покажу. Поглянь! Це моя парадна. Спеціально зшив! Подивися, не бійся! Погони? Я їх поміняю! Ось вони, погони. Ось! Справжні! Бачиш? Полковник. Я полковник. Я їх на парад одягну. Це моя форма. Найчистіша. Що ти кашляєш? Ось підемо в будинок офіцерів, пива вип'ємо — і кашляти не будеш. Я з кортиком, на білому коні, командую парадом! Я полковник! Я командую парадом! Я в зірках! На білому коні! Я полковник! Я командую парадом!||Полковник|Я на лошади. Ты на белом коне, и я на белом коне. А потом на бал. А потом салют… в нашу честь. Салют в нашу честь. Сначала на парад, а потом в дом офицеров пойдём. Бал будет. Пиво. Салют. В мою честь салют. Я полковник и ты — на белом коне. Ты меня слышишь? Посмотри, какая у меня форма! Посмотри, какие у неё звезды! Я её ещё никому не показывал. Только тебе покажу. Посмотри! Это моя парадная. Специально сшил! Посмотри, не бойся! Погоны? Я их поменяю! Вот они, погоны. Вот! Настоящие! Видишь? Полковник. Я полковник. Я их на парад надену. Это моя форма. Самая чистая. Что ты кашляешь? Вот пойдём в дом офицеров, пива выпьем — и кашлять не будешь. Я с кортиком, на белом коне, командую парадом! Я полковник! Я командую парадом! Я в звёздах! На белом коне! Я полковник! Я командую парадом!}} {{Q|Взагалі, коли я насрав йому в тапку... А черпаки, вони, розумієш, суки, проспали. Так би вони мали б [[лайно]] помітити моє, ну. І йому помити тапки, усе. А я посрав і відразу ліг спати, ну так тихо. А вони, значить, суки, роздягнули мене, ну коли зрозуміли. У мене ще шматки гівна на [[Дупа|дупі]]-то залишилися, ось. Ну і смерділо воно так само, це гівно з тапки і з дупи моєї. Ну, і хотіли мене підором зробити вони всі хлопці. Але я кричати став, блядь. Очі закотив. Ну, завищав, так, знаєш… Не знаю, що найшло на мене. Верещав так, блять, вив. Вони кажуть: "Хуй із ним". Розумієш, просто, ну, лайно мені розмазали, блядь, і змусили зжерти трошки, блядь, ну. Потім в іншу частину перевели, блять. Ну, це коли я ще на [[армія|строковій]] був.||Пахом|В общем, когда я насрал ему в тапку… А черпаки, они, понимаешь, суки, проспали. Так бы они должны были говно заметить моё, ну. И ему помыть тапки, всё. А я посрал и сразу лёг спать, ну так тихо. А они, значит, суки, раздели меня, ну когда поняли. У меня ещё куски говна на жопе-то остались, вот. Ну и воняло оно так же, это говно из тапки и из жопы моей. Ну, и хотели меня пидором сделать они все ребята. Но я орать стал, блядь. Глаза закатил. Ну, завизжал, так, знаешь… Не знаю, чё нашло на меня. Визжал так, блять, выл. Они говорят: «Хуй с ним». Понимаешь, просто, ну, говно мне размазали, блядь, и заставили сожрать немножко, блядь, ну. Потом в другую часть перевели, блять. Ну, это когда я ещё на срочной был.}} {{Q|— Ну і як гівно, [[Смак|смачне]]? — Нууу… Так, знаєш… Як [[Земля (значення)|земля]].||Діалог. Першу репліку промовив Братішка, йому відповів Пахом.|— Ну и как говно, вкусное? — Нууу… Так, знаешь… Как земля. }} {{Q|Мене твої історії просто доїбали вже, я вже не можу їх слухати, блять. Одна історія охуїтєльней іншої, просто. Про гімно, блять. Про якусь хуйню, [[Сперма|малаф'ю]]. Що ти несеш-то взагалі? Ти можеш заткнутися? Шишка, блядь, встане — збудимося. Чого, блядь? Про що ти говориш? Взагалі охуїти.||Братішка|Меня твои истории просто доебали уже, я уже не могу их слушать, блять. Одна история охуительней другой, просто. Про говно, блять. Про какую-то хуйню, малафью. Чё ты несёшь-то вообще? Ты можешь заткнуться? Шишка, блядь, встанет — возбудимся. Чего, блядь? Про что ты несёшь? Вообще охуеть.}} {{Q|Ну, «Три сімьорки» випив, блять… Ну, пляшку... З однією дурепою... Ну, а потім [[Секс|поїбалися]]! Швидко так, ми десять хвилин усього єбалися-то… А в мене потім, блять, малаф'я одразу полилася… Багато малаф'ї налилося, я, ну, коли дрочив просто...||Пахом|Ну, «Три семерки» выпил, блять… Ну, бутылку… С одной дурой… Ну, а потом поебалися! Быстро так, мы десять минут всего ебалися-то… А у меня потом, блять, малафья сразу полилася… Много малафьи налилось, я, ну, когда дрочил просто…}} {{Q|[[Чай]] йому подавай! Гівно їбане, ой сука. Я капітан! Я то буду полковником, а ти гнида згниєш!||Капітан|Чай ему подавай! Говно ёбаное, ой сука. Я капитан! Я то буду полковником, а ты гнида сгниёшь!}} {{Q|Мені [[батько]] казав: головне, щоб підором тебе не обізвали, тому що, якщо тебе вперше так обізвуть — у тебе потім буде така кличка, ну це гірше… найгірше загалом.||Пахом|Мне отец говорил: главное, чтобы пидором тебя не обозвали, потому что, если тебя первый раз так обзовут — у тебя потом будет такая кличка, ну это хуже… хуже всего в общем.}} {{Q|Нічого не розумію… І це офіцери? Гівно якесь, підори, блядь. [[Батьківщина]] їм дала зірочки — носи! Носи зірочки, блять! Не хочу, хочу жерти лайно! Що таке? Це армія?! Це армія?! Суки… Мудацтво — офіцери. Погони начепили, лайно жеруть — підори, блядь, їбані…||Полковник|Ничего не понимаю… И это офицеры? Говно какое-то, пидоры, блядь. Родина им дала звёздочки — носи! Носи звёздочки, блять! Не хочу, хочу жрать говно! Что такое? Это армия?! Это армия?! Суки… Мудачьё — офицеры. Погоны нацепили, говно жрут — пидоры, блядь, ёбаные…}} {{Q|— Братішка! Братішка! — Заїбав, блять! — Як поспав, братішка? Зголоднів напевно, братішка? — Йоб твою мать! Блять! Йди звідси на хуй, блядь! — Що, що сталось-то? — Ти шо, обісрався чи що, [[мудак]], блядь? — Ні, я не какав, я тобі покуштувати приніс — Сука, блядь, підорас, блядь!||Діалог, починає Пахом, і його фрази чергуються з фразами Єпіфанцева.|— Братишка! Братишка! — Заебал, блять! — Как поспал, братишка? Проголодался наверное, братишка? — Ёб твою мать! Блять! Иди отсюда на хуй, блядь! — Что, что случилося-то? — Ты че, обосрался что ли, мудак, блядь? — Не, я не какал, я тебе покушать принёс — Сука, блядь, пидорас, блядь! }} {{Q|Ну що ти! Я тобі зараз розповім, ось дивись, Я тобі хорошу зараз розповім! Дивись, я… ось у нас тут [[Мухи|мух]] багато… ой-ой… мух багато, розумієш? Дивись, мухи, вони тобі спати заважають, мухи. А я ось, давай я тут насру, і вони всі прилетять сюди, і ми їх уб'ємо, чуєш? І тобі тоді спати, ой, спати буде добре. Давай? Я насру, а мухи всі прилетять, сюди, до нас. Ну, куди їм іще, їхнє місце-то тока тут, і… оооой… хочеш, я насру тут? І мухи, і ми їх уб'ємо! Ну що, срать?||Пахом|Ну что ты! Я тебе сейчас расскажу, вот смотри, Я тебе хорошую сейчас расскажу! Смотри, я… вот у нас здесь мух много… ой-ой… мух много, понимаешь? Смотри, мухи, они тебе спать мешают, мухи. А я вот, давай я здесь насру, и они все прилетят сюда, и мы их убьем, слышишь? И тебе тогда спать, ой, спать будет хорошо. Давай? Я насру, а мухи все прилетят, сюда, к нам. Ну, куда им ещё, ихнее место-то тока здесь, и… ооой… хочешь, я насру здесь? И мухи, и мы их убьем! Ну что, срать?}} {{Q|Ну не треба, ну не стукай!||Пахом|Ну не надо, ну не стукай, не стукай!}} {{Q|Ось був час, я ще здоровий був, ось так ось повишу спочатку, підтягнуся, і потім на перше сонечко раз! І так двадцять разів…||Пахом|Вот было время,я ещё здоровый был,вот так вот повишу сначала, подтянусь, и потом на первое солнышко раз! И так двадцать раз...}} {{Q|Пішов на [[Робота|роботу]]! Злізай, сказав! Злізай! Злізай, на роботу, [[сортир]] чистити! Пішов, пішов на роботу! На роботу пішов! Гівно чистити! Пішов! Чистити гівно! Іди чистити гівно! Пішов! Гівно чистити. Пішов!||Полковник|Пошел на работу! Слезай, сказал! Слезай! Слезай, на работу, сортир чистить! Пошел, пошел на работу! На работу пошел! Говно чистить! Пошел! Чистить говно! Иди чистить говно! Пошел! Говно чистить. Пошел!}} {{Q|— Чисти-чисти сука ось як, блядь, треба чистити швидко раз-раз-раз! Чисти! Лайно! Чисти! — Бля, у тебе вдається класно, давай!||Діалог між полковником та Єпіфанцевим, де перший примишує другого виконувати роботу.|— Чисти-чисти сука вот как блядь нужно чистить быстро раз-раз-раз! Чисти! Говно! Чисти! — Бля, у тебя получается классно, давай!}} {{Q|[[Начальник]], блядь! Начальник! Цей підорас обісрався, бля! Начальник!||Єпіфанцев|Начальник, блядь! Начальник! Этот пидорас обосрался, бля! Начальник!}} {{Q|[[Бердянськ]] потім я згадую як… Там море таке, типу [[Чорне море|Чорного моря]] таке, [[Азовське море|Азов]] наче… Там я срав, блять. Голий заліз у море і насрав. П'яний був теж. «Три сімьоркі» теж випив… Воно ж по всьому [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Союзу]] - «Три сімьоркі»! Розумієш?||Пахом|Бердянск потом я вспоминаю как… Там море такое, типа черного моря такое, Азов что ли... Там я срал, блядь. Голый залез в море и насрал. Пьяный был тоже. "Три семерки" тоже выпил... Оно же по всему Союзу — «Три семёрки»! Понимаешь?}} {{Q|Ні, я у воді їбався один раз, заєбись було...||Пахом|Не, я в воде ебался один раз, заебись было...}} {{Q|Так, хочу про фурункули! У мене теж був чирей, бля, охуєнний, бля, на важіль схожий. Я, бля, у лікарню пішов, а мені замість чирея, блядь, ногу відрізали. Охуєнна [[історія]]?|||Да, хочу про фурункулы! У меня тоже был чирей, бля, охуенный, бля, на рычаг похож. Я, бля, в больницу пошел, а мне вместо чирея, блядь, ногу отрезали. Охуенная история?}} {{Q|Підорас ти, а не лейтенант!||Братішка|Пидорас ты, а не лейтенант!}} {{Q|[[Свиня свійська|Свині]] ж жеруть лайно своє... а їхнє [[серце]] навіть людині пересаджують.||Пахом|Свиньи же жрут говно свое… а ихнее сердце даже человеку пересаживают.}} {{Q|[[Мати|Мамочко]] ти моя хороша, хороша ти моя мама, мамуля ти моя хороша! Ех ти, матюшка ти моя! Мамочко ти моя! Що ж ти накоїла-то?! Холодною хочеш стати чи що?! Остиглі щі хочеш мені піднести чи що? Мам! Тюря, ти каша-малаша в пелюсточки! Ех ти! Мати-то моя! Лісом пішли б, полем пішли б! Сіли б! Спокійно, запитав би, покакати можна, ти б сказала б: іди й покакай під кущик-то! І я б покакав би! Посрав би там! Обсрав усе! Гівно б усе витер пальцем, витер би! Мамулечко, потім би листочком би витер! Я б весь листочком був би вмитий, був би!!!||| Мамочка ты моя хорошая, хорошая ты моя мама, мамуля ты моя хорошая! Эх ты, матюшка ты моя! Мамочка ты моя! Что ж ты натворила-то?! Холодной хочешь стать что ли?! Остывшие щи хочешь мне преподать что ли? Мам! Тюря, ты каша-малаша в лепесточки! Эх ты! Мать-то моя! Лесом пошли бы, полем пошли бы! Сели бы! Спокойно, спросил бы, покакать можно, ты бы сказала бы: иди и покакай под кустик-то! И я б покакал бы! Посрал бы там! Обосрал всё! Говно бы все вытер пальцем, вытер бы! Мамулечка, потом бы листочком бы вытер! Я бы весь листочком был бы умытый, был бы!!!}} {{Q|Хто «ви»-то? До кого ти звертаєшся? Я один тут, нахуй! Хто «людьми»-то, блять? Я вже не людина, блять, я звір нахуй!||Братішка|Кто «вы»-то? К кому ты обращаешься? Я один здесь, нахуй! Кто «людьми»-то, блядь? Я уже не человек, блядь, я зверь нахуй!}} {{Q|Караулити цих блядей… Сплять, суки, блядь, а я? А я не сплю, так? Що я, я теж хочу! Блять… Вони сплять, а я? Зараз би всіх роз'їбав!|||Караулить этих блядей… Спят, суки, блядь, а я? А я не спи, да? Что я, я тоже хочу! Блять… Они спят, а я? Сейчас бы всех разъебал!}} {{Q|У нас, коли віджимаєшся, [[Сідниці|дупу]] краще не підставляти!||Пахом|У нас, когда отжимаешься, жопу лучше не подставлять!}} {{Q|Ти розумієш, що ти поїхавший уже, все? Не я, блядь, поїхавший, не він, блядь, а ти.||Братішка|Ты понимаешь, что ты поехавший уже, всё? Не я, блядь, поехавший, не он, блядь, а ты.}} {{Q|— Що ти мені поїсти приніс?! Ти що — мудак, чи що, бля? Хулі ти викликав... Хулі ти гівном-то вимазався, мудак, блядь?! — Я вже поїв… — Підорас, блядь! Сука, блядь. — Братішку, ти що? — Прибери це лайно звідси, блядь! Трясця твоїй матері, блядь! І всю підлогу засрав! Мудак, блядь, ну ти мудак. Я тебе зараз уб'ю нахуй, а тебе, бля, зараз уб'ю, блядь!|||— Че ты мне покушать принёс?! Ты что — мудак, что ли, бля? Хули ты вызвал… Хули ты говном-то вымазался, мудак, блядь?! — Я уж покушал… — Пидорас, блядь! Сука, блядь. — Братишка, ты что? — Убери это говно отсюда, блядь! Ёб твою мать, блядь! И весь пол засрал! Мудак, блядь, ну ты мудак. Я тебя сейчас убью нахуй, а тебя, бля, сейчас убью, блядь!}} {{Q|— У селах їли все… Оце саме… Не тільки… — Шо, «їли» ! Ти що, мудак чи що? Хто їв? — Ми [[хліб]] їли! — Хліб їли! Але гівно-то не жерли! |||— В деревнях ели все… Это самое… Не только… — Чё, «ели»! Ты чё, мудак что ли? Кто ел? — Мы хлеб ели! — Хлеб ели! Но говно-то не жрали!}} {{Q|Ти брудний [[хробак]], ти чого зробив?! А блядь?!||Капітан|Ты грязный червь, ты чего сделал?! А блядь?!}} {{Q|Ти живеш останню [[Година|годину]]!|||Ты живешь последний час!}} {{Q|— Який найвідоміший літак на [[Тихий океан|тихоокеанському]] театрі воєнних дій?! — "Тигр"!|||— Какой самый известный самолет на тихоокеанском театре военных действий?! — "Тигр"!}} {{Q|Це знати треба, якщо ти вчився в шостому училищі. Це [[Класика|класика]], блять!|||Это знать надо, если ты учился в шестом училище. Это классика, блять!}} {{Q|Скільки винищувачів, сука?! Скільки, блядь, винищувачів, скотина, блядь?!|||Сколько истребителей, сука?! Сколько, блядь, истребителей, скотина, блядь?!}} {{Q|Ааа, бля, який же ти мудак, блядь! Ми сидимо тут. Удвох тута. Сидимо. Сидимо, йопта, сидимо! Ти можеш заткнутися, просто, блядь, сидіти, ніхуя не говорити, взагалі, блядь, мовчати просто?||Братішка|Ааа, бля, какой же ты мудак, блядь! Мы сидим тута. Вдвоём тута. Сидим. Сидим, ёпта, сидим! Ты можешь заткнуться, просто, блядь, сидеть, нихуя не говорить, вообще, блядь, молчать просто?}} {{Q|Ти можеш просто [[Мовчання|помовчати]], і все, пиздець?!||Братішка|Ты можешь просто помолчать, и всё, пиздец?!}} {{Q|— Я перед обідом 20 разів віджимався. — Не пизди, сядь краще.|||— Я перед обедом 20 раз отжимался. — Не пизди, сядь лучше.}} {{Q|«Здеся»?! Хто навчив тебе так говорити, «здеся»?! А? Тут, йопта! Ти в армії служиш, бля, треба говорити правильно, ти ж військовий, бля, не ганьби [[погони]]! Че ти їх напнув, бля? З мене здерли, блять — йому залишили! Охуєнно, блять, охуєнно!|||«Здеся»?! Кто научил тебя так говорить, «здеся»?! А? Здесь, епта! Ты в армии служишь, бля, надо говорить правильно, ты ж военный, бля, не позорь погоны! Че ты их напялил, бля? С меня содрали, блять — ему оставили! Охуенно, блядь, охуенно!}} {{Q|— Ну че ти відірвав погону-то? — Погону?! Яку погону?! ПогонИ, нахуй, погонИ! Їх дві йопта, я їх дві відірвав!|||— Ну че ты оторвал погону-то? — Погону?! Какую погону?! ПогонЫ, нахуй, погонЫ! Их две епта, я их две оторвал!}} {{Q|Я зелений [[слон|слоник]], я веселий [[Пуголовок|головастик]]! Я зелений слоник, я веселий головастик! Тііііік!||Пахом|Я зеленый слоник, я веселый головастик! Я зеленый слоник, я веселый головастик! Тиииик!}} {{Q|Слухай, давай я тобі заспіваю чого-небудь? Ну ось, а пісня така, про цирк. Називається «Зеленый слоник». І там… Ну… Я зараз швидко заспіваю, ну просто коли тебе повели, я цю пісню склав. Там, значить, акорди перші такі: "Там! Та-тарам-тара-тара-там! Та-тара-тара-там-трататара-тара-тара-там, та-та! Зелений слоник у наш оркестр прийшов, зелений слоник наш трубу приніс, коли хлопці йшли, зелений слоник на трубі грав! Грав, пло то… про то! Зачекай, зараз, зараз, зачекай, зараз я згадаю, зараз, секунду… Значить… Та-тара-тара-тара-тара-тара-тара-тара-тара-тара-та-та-та-та! Грав про те, як погано в клітці жити, як погано їсти ху… зараз, почекай… Як погано їсти прокляту їжу, як погано всім, а найгірше йому — зеленому слонику! Та-трай-та-та-та!… Ну? Ну така пісня просто… Ну, я тобі її просто хотів, ну, виконати, розумієш, цю пісеньку… ||Пахом|Слушай, давай я тебе спою чего-нибудь? Ну вот, а песня такая, про цирк. Называется «Зеленый слоник». И там… Ну… Я сейчас быстро спою, ну просто когда тебя увели, я эту песню сочинил. Там, значит, аккорды первые такие: "Там! Та-тарам-тара-там! Та-тара-тара-там-трататара-тара-там, та-та! Зеленый слоник в наш в оркестр пришел, зеленый слоник наш трубу принес, когда ребята уходили, зеленый слоник на трубе играл! Играл, пло то… про то! Подожди, сейчас, сейчас, подожди, сейчас я вспомню, сейчас, секунду… Значит… Та-тара-тара-тара-та-та-та-та! Играл про то, как плохо в клетке жить, как плохо есть ху… сейчас, подожди… Как плохо есть проклятую еду, как плохо всем, а хуже всего ему — зеленому слонику! Та-трай-та-та!.. Ну? Ну такая песня просто… Ну, я тебе её просто хотел, ну, исполнить, понимаешь, эту песенку…}} {{Q|Хочеш, я на одній нозі постою, а ти мені погону віддаси? Як [[чапля]], хочеш?||Пахом|Хочешь, я на одной ноге постою, а ты мне погону отдашь? Как цапля, хочешь?}} {{Q|[[Мати]]-то моя говорила теж… Каже, ти живи, й іншим не заважай жити, розумієш?||Пахом|Мать-то моя говорила тоже… Говорит, ты живи, и другим не мешай жить, понимаешь?}} {{Q|Ти мужик-то здоровий… Такі як ти бабам подобаються!||Пахом|Ты мужик-то здоровый… Такие как ты бабам нравятся!}} {{Q|Іди під струмінь, сука! Мийся!||Братішка|Иди под струю, сука! Мойся!}} {{Q|Товаришу капітане, тільки на мене не спускайте, блядь.|||Товарищ капитан, только на меня не спускайте, блять.}} {{Q|Будьте ж людьми, хлопці. Ну всі ж ми [[Людина|люди]].||Пахом|Будьте ж людьми, ребята. Ну все ж мы люди.}} А блядь на хуй! Ну, иди сюда сука, блядь! Дерьмо собачье, блядь! А блядь! {{Q|— На роботу! — Чисти [[гівно]], блядь! На! Чисти! — Чим, виделкою, чи що? — Чисти гівно! Да сідай вже! Сідай! Чисти! — Блядь… — Щоб чисто було! — Як я буду [[Виделка|виделкою]]-то чистити? — Чисти! — Покажи мені як! — Чисти! — Що чисти, йопта? Як я буду виделкою-то чистити? Шо, зовсім мудак, чи що? Покажи мені, як я буду чистити-то, йопта!||Діалог, де Полковник примушує Братішку чистити унітаз|— На работу! — Чисти говно, блядь! На! Чисти! — Чем, вилкой, что ли? — Чисти говно! Да садись уже! Садись! Чисти! — Блядь... — Чтобы чисто было! — Как я буду вилкой-то чистить? — Чисти! — Покажи мне как! — Чисти! — Что чисти, епта? Как я буду вилкой-то чистить? Чё, совсем [[мудак]], что ли? Покажи мне, как я буду чистить-то, ёпта! }} == Посилання == {{IMDb title|1003080}} {{Поділитися}} [[Категорія:Фільми]] [[Категорія:Фільми Росії]] [[Категорія:Фільми 1999]] [[Категорія:Фільми Світлани Баскової]] 1863bkx5q0dk5rc65tv1lr3q8xzgtui 0 41716 159558 147017 2026-04-30T07:39:58Z Alice Redhotroof 12070 /* Примітки */ 159558 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія|Подолати минуле: глобальна історія України}}{{Вікіпедія|Ярослав Грицак}} Книга '''«Подолати минуле: глобальна історія України»'''&nbsp;— результат 15-літньої роботи професора [[Грицак Ярослав Йосипович|'''Ярослава Грицака''']]. Автор зазначає, що [[Україна]] утворилася внаслідок глобалізації та модернізації, разом із найтемнішими їх сторонами, пов'язаними з масовим насильством. Однак [[минуле]]&nbsp;— це не тюрма. Воно завжди залишає місце для вибору. Видання звертається до минулого, аби краще зрозуміти, де зараз є Україна і світ та куди вони могли б рухатися далі. {{Цитата|Кожна спроба вийти зі стану відсталості приречена на невдачу, якщо не враховує історичних факторів. Тому ключовим завданням є подолання минулого.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=390}}}} == Вступ == {{Q | Цитата = [[uk:w:Грушевський_Михайло_Сергійович|Грушевський]] ішов на крок далі. Він прирівнював націю не до держави, а до народу. Народ, вважав він, - це «альфа і омега історії». <...> Український народ був справжнім творцем української історії.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=9}} | Коментар = | Автор = }} {{Q | Цитата = Перестаньте будувати українську націю - модернізуйте її!{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=15}} | Коментар = «Його коротке есе "Україна між Сходом і Заходом" — це одна з найкоротших і, знову ж, найкращих синтез історії України.» (там же) | Автор = [[Лисяк-Рудницький Іван Павлович|Іван Лисяк-Рудницький]]}} == Розділ І. Що в назві? == {{Q | Цитата = Насправді [[uk:w:Мала Русь|«Мала» Русь]] за своїм статусом була старшою і вищою.Це відповідало грецькій (візантійській) традиції називати «малими» первинне ядро Церкви чи держави, а «великими» - землі, на які ці Церква чи держава згодом поширилися.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=30}} | Коментар = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Русь» — це переважно назва традиційної спільноти, «Україна» — переважно назва модерного суспільства. У тому сенсі творення України було потрійним: із народу - у націю, із традиційного суспільства — у модерне, з Русі — в Україну.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=40}} | Коментар = | Автор = }} == Розділ II. Русь == {{Q | Цитата = ...найбільші ріки на слов'янській території мають протоіранські назви — Дунай, Дністер, Дніпро, Дон (від спільного кореня д-н — ріка).{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=58}} | Коментар = | Автор = }} === Міжрозділ: коротка історія українського хліба === [[Файл:Chernozem distribution.JPG|thumb|''Глобальний розподіл чорнозему'']]{{Q | Цитата = Зазвичай країни з багатими ресурсами розвиваються екстенсивно, ане інтенсивно. Навіщо старатися, якщо природа й так щедро забезпечує всім необхідним? Чорнозем дозволяв збирати зерна в п'ять-шість, а в окремих випадках — навіть у дев'ять разів більше, аніж його посіяно.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=90}} | Коментар = | Автор = }} {{Q | Цитата = В основі модерного суспільства лежить освіта. А освіта не входила до списку пріоритетів аґрарного суспільства.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=91}} | Коментар = | Автор = }} == Розділ III. Козацька Україна == {{Q | Цитата = …російську історію можна написати без козацтва&nbsp;— натомість без козацтва українську історію не напишеш.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=114}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = …монах подав руку воїну, а воїн&nbsp;— монахові. Якщо [[козак]]и дали Церкві захист та опору, то Церква дала козацтву відчуття національної місії.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=124}} | Коментар = }} == Розділ IV. Довге XIX століття == {{Q | Цитата = Мовні суперечки розв'язав стратегічний компроміс: в основу літературної мови була покладена народна полтавська говірка (мова [[:uk:W:Котляревський Іван Петрович|Котляревського]]), натомість складніша лексика мала галицьке походження.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=161}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = …[[Шевченко]] замінив стару козацьку (станову) модель нації на нову, революційно-французську. Для монархів центральної опори станової ідентичності він звучить зовсім як якобинець: «Бодай кати їх помтинали // Отих царів, катів людських». <…> а козацька старшина ніщо інше як «раби, подножки, грязь Москви, Варшавське сміття». Його головний герой&nbsp;— український посполитий народ: «Возвеличу // Малих отих рабів німих! // Я на сторожі коло іх // Поставлю слово».{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=175}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = Західна Європа густо порізана горами. Тому і в Першій, і в Другій світових світових війнах Західний фронт обмежувався, головним чином, смугою французько-бельгійсько-німецького пограниччя та Італією. <…> Східна Європа <…> як одна велика рівнина, яка тягнеться від Карпат аж до Уралу. На ній немає значних географічних бар'єрів. Тому Східну Європу називають «раєм для генералів».{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=214}} | Коментар = }} [[Файл:Ukraine-Dyke Pole.png|thumb|''Дике Поле'']] {{Q | Цитата = Історики порівнюють українське [[:uk:W:Дике поле|Дике поле]] з американським фронтиром. Згідно з відомою тезою Джексона Тернера, саме там, на фронтирі, формувався американський національний характер. Подібно й українська ідентичність зародилася на українському фронтирі, і її символом стали місцеві [[козак]]и.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=215}} | Коментар = Про причорноморські степи.}} == Розділ V. Україна, 1914—1945 == {{Q | Цитата = ...більш за все інше [[Перша світова війна]] залежала від долі України. {{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=223}} | Коментар = | Автор = [[uk:wikipedia:Dominic Lieven|Домінік Лівен]]}} {{Q | Цитата = Це була не лише перша світова, але й перша [[uk:w:тотальна війна|тотальна війна]]&nbsp;— тобто вимагала тотальної мобілізації ресурсів як на фронті, так і в тилу. <…> А українські землі були майже невичерпним резервуаром ресурсів. Найпершим і найголовнішим був хліб. <…> {{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=223}} | Коментар = | Автор = }} {{Q | Цитата = Перед війною, у 1913 році, в українських губерніях Російської імперії зібрали рекордний мільйон пудів зерна. Ця цифра діяла на уяву всіх сторін, як магніт.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=223}} | Коментар = | Автор = }} {{Q | Цитата = [[Лютнева революція|Російська революція 1917-го]] стала першою глобальною. З Росії комунізм поширився на весь світ включно з країнами Азії та Африки.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=230}} | Коментар = | Автор = }} {{Q | Цитата = [[Українська революція (1917—1921)|Українська революція]] була, однак, набагато ширшим явищем, аніж лише більшовицька чи національна революції. Крім цих двох (і на, і в Україні), вона включала ще й третю, селянську революцію.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=232}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = Проте надавала українській революції особливого смаку і була, так би мовиити, її сіллю таки [[:uk:W:Українська революція (1917—1921)|''національна революція'']].{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=233}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = Це була справжня [[uk:w:Томас Гоббс|гоббс]]івська війна «всіх проти всіх».{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=241}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = Протягом одного року, від кінця 1918-го по кінець 1919-го, на українських землях колишньої Російської імперії побувало вісім армій&nbsp;— німецька, австрійська, французський воєнний десант, армії [[:uk:W:УНР|УНР]] та [[:uk:W:ЗУНР|ЗУНР]], [[uk:w:Червона Армія|Червона]], [[uk:w:Біла Армія|Біла]] та армія [[:uk:W:Махно|Махна]] і щонайменше шістдесят загонів самозваних отаманів.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=241}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = До насильства вдавалися всі. Кожна сторона була і виконавцем, і жертвою. Але головними жертвами стали [[євреї]].{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=241}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = Якщо [[:uk:W:феодалізм|феодалізм]] розмовляв французською, [[капіталізм]]&nbsp;— англійською, то [[комунізм]] мав заговорити російською.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=255}} | Коментар = }} [[Файл:MykolaHvylovyukraine.jpg|thumb|''Микола Хвильовий'']] {{Q | Цитата = У літературній дискусії 1920-х років [[Микола Хвильовий|Хвильовий]] висунув гасло: «Геть від Москви! Дайош Європу!» Кремль засудив «шумскізм», «волобуївщину» і «хвильовізм». Та це не переламало тенденції.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=257}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = Ситуація в Україні могла розвиватися неконтрольовано, поки в самому Кремлі після смерті [[Ленін]]а(1924) велася боротьба за владу. У 1929 році остаточну перемогу в цій боротьбі здобув [[Сталін]]. Консолідувавши владу у своїх руках, він проголосив різку зміну курсу. Період відступу&nbsp;— заявив Сталін,&nbsp;— закінчився, пора переходити в наступ.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=259}} | Коментар = }} === Голодомор === {{Q | Цитата = Розв'язка цієї дискусії полягає у визнанні факту, що ''в 1932-33р роках в Україні був не один, а два голоди''. Перший, 1932 року, був дійсно всесоюзним; другий, [[1933 в Українській РСР|1933 року]], був навмисне спрямований проти України. Без цього другого голоду людські втрати України були б на декілька порядків нижчими.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=265}} | Коментар = Про дискусію істориків чи був голод 1932-33 [[геноцид]]ом.}} {{Q | Цитата = ...у «новому прекрасному світі» в ім'я поступу можна було грабувати, вбивати мільйони людей і робити це цілком безкарно, якщо ці вбивства обґрунтовувалися «історичною необхідністю» і робилися в ім'я історичного поступу.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=268}}<br/> | Коментар = Про темний бік [[модернізм|модерності]], який показав український [[Голодомор]].}} === Західна Україна === [[Файл:LN member states animation.gif|thumb|''Політична карта світу 1920–1945 рр., що показує учасників Ліги Націй протягом її історії.'']] [[Файл:ETH-BIB-Genf = Genève, Palais des Nations-LBS H1-014446.tif|thumb|''Палац Націй в Женеві (Швейцарія), штаб-квартира Ліги з 1936 року до її розпуску в 1946 році'']] {{Q | Цитата = Націоналізація місцевого населення значною мірою була пов'язана із [[:uk:W:Версальська система|Версальською системою]]. Вона узаконила головний принцип націоналізму: «Кожній [[нація|нації]]&nbsp;— своя [[держава]]». <…> Як компенсацію націям, які опинились без держави або поза нею, надали статус національних меншин. Іхні права мала захищати [[:uk:W:Ліга націй|Ліга націй]], і до неї входили лише державні нації.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=272}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = Українське питання в міжвоєнну добу стало тим, чим було польське питання в XIX столітті: найбільш нерозв'язаним питанням Центрально-Східної Європи.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=272}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = Щоб посилити польську присутність, польським ветеранам надавали землі на українських теренах&nbsp;— і то в умовах, коли місцеве українське селянство сильно потерпало від земельного голоду.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=274}} | Коментар = }} [[Файл:Biaroza prison 1.jpg|thumb|''Будинок в'язниці «Береза Картузька»'']] {{Q | Цитата = Усе це було було частиною ширшої тенденції: краху ідеї [[лібералізм|ліберальної]] держави і наростання [[авторитаризм]]у. У Польщі виявом цієї тенденції стало створення в 1934 році концентраційного табору [[:uk:W:Береза Картузька (концентраційний табір)|«Береза Картузька»]]. Туди відправляли часто без суду і слідства, противників влади&nbsp;— не лише комуністів та українських [[націоналізм|націоналістів]], але й членів опозиційних польських партій.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=275}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = Формально міжвоєнні [[Польща]] та [[Румунія]] були національними державами (''national state''). Фактично ж вони стали класичним прикладом т.&nbsp;зв. «держави, що націоналізує» (''nationalizing state'')…{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=276}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = Нейтралізації підлягали [[німці]] та [[євреї]], асиміляції&nbsp;— усі інші меншини включно з українцями.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=276}} | Коментар = }} === Радикалізація українського національного руху === {{Q | Цитата = Цей модернізм ненавидів модерність ХІХ століття з її ідеалами загальнолюдського поступу, [[uk:w:ліберальна демократія|ліберальної демократії]] та [[uk:w:вільний ринок|вільного ринку]].{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=280}} | Коментар = Про т.зв. радикальний модернізм міжвоєнного загальноєвропейського покоління з його тяжінням до авторитаризму та революційного насильства.}} {{Q | Цитата = Загальна історія модернізації в Європі вкладається в просту схему: чим далі на схід, тим сильніша роль держави в її проведенні.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=281}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = Перший пункт [[uk:w:Декалог українського націоналіста|«Декалогу українського націоналіста»]] проголошував: «Здобудеш українську державу - або загинеш у боротьбі за неї».{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=283}} | Коментар = «Їхні тексти були позначені зневагою до смерті».}} {{Q | Цитата = Молоді називали їх кабінетними націоналістами, а не людьми діла. До того ж ветерани здебільшого жили на еміграції і гірше орієнтувалися, що робиться в краю...{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=284}} | Коментар = Як молоді націоналісти почали бунт проти старших.}} [[Файл:Pieracki.jpg|thumb|''Броніслав Перацький'']] {{Q | Цитата = Славу [[Степан Бандера|Бандері]] створила його мужня поведінка на суді проти вбивць [[uk:w:Убивство_Броніслава_Перацького|Пєрацького]]: він відмовлявся відповідати польською, кожну промову перетворював на пропаганду гасел українського націоналізму і спокійно прийняв вирок смерті (потім замінений на довічне ув'язнення).{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=284}} | Коментар = }} === Українське питання у Другій світовій війні === {{Q | Цитата = …Сталін ставився до українців з недовірою. Натомість підкреслював вирішальну роль у перемозі над Гітлером великого російського народу&nbsp;— «найвидатнішої з усіх націй». Із тих часів бере початок традиція виключення специфічних українських моментів з історії Другої світової війни.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=290}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = Те, що дехто намагається зобразити як "російську славу", було перш за все українською війною. Жодна європейська країна не постраждала більше від глибоких ран, завданих своїм містам, своїй промисловості, сільському господарству, людській силі.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=290}} | Коментар = Американський журналіст написав після відвідин України в 1945 році | Автор = [[uk:w:Едвард Сноу|Едвард Сноу]]}} {{Q | Цитата = У 1939-1941 роках комуністичні плани Кремля поєдналися з імперськими. Приклад анексії Західної України та інших західних окраїн ще раз показав, що СРСР із первісної комуністичної [[uk:w:федерація|федерації]] перетворився на комуністичну [[uk:w:імперія|імперію]].{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=290}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = Місцевий анекдот оповідав, як зі Сходу на Захід швидко їхали потяги, шум коліс яких промовляв: «Спички-спички-спички», назад же вони поверталися повільно, бо були доверху навантажені різним добром: «Крам-крам-крам». І все це відбувалося в Західній Ураїні, найбіднішій частині колишньої Польщі, яка, своєю чергою, була однією з найбідніших країн міжвоєнної Європи!{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=291}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = Радянізація знищила місцеву еліту та громадські структури, котрі могли стримувати насильство. <…> Радянізованому суспільству легко нав'язати свою владу і волю: це може зробити будь-яка добре зорганізована меншість.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=293}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = ...за кожного німця, якого поранили партизани, розстрілювали десятеро цивільних, за кожного вбитого німця - сто цивільних; села біля яких діяли партизани, знищувалися, часто разом з населенням.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=300}} | Коментар = }} [[Файл:German Colonies.svg|thumb|''Карта колишніх німецьких колоній за всю історію'']] {{Q | Цитата = Найновіші дослідження звертають увагу на ще одне джерело: практику колоніяльної влади європейських держав в Африці наприкінці XIX-XX століть. <...> Німці правили Україною як колонією і прирівнювали українців до чорношкірих рабів.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=300}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = Як і в 1918 році, німцям не вдалося забезпечити свою армію і тил достатньою кількістю продуктів з України. Досить сказати, що замість того, аби експортувати вугілля з Донбасу в Німеччину, німецькій владі довелося імпортувати німецьке вугілля в Україну. Зате місцеві німецькі чиновники добре забезпечили себе і свої сім'ї.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=300}} | Коментар = }} [[Файл:UPA-structure.PNG|thumb|''Територіальна структура УПА, 1944 рік'']] {{Q | Цитата = Якщо в 1941 році УкраЇна майже не знала партизан, то в 1943-му цілі райони перебували під партизанським контролем, а на Червону армію чекали як на спасіння.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=300}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = На межі 1942-43 років між бандерівцями, мельниківцями та бульбівцями почалися переговори про створення української партизанської армії. У змаганні за керівництво цією армією врешті-решт перемогли бандерівці.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=302}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = ...вона була добре спланована й зорганізована: в одну ніч, із 11 на 12 липня 1943 року, були атаковані, за різними оцінками, від п'ятдесяти до ста польських сіл.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=302}} | Коментар = Про антипольську акцію УПА.}} {{Q | Цитата = Вона сподівалася, що у взаємній боротьбі Сталін і Гітлер вичерпають один одного. Інший розрахунок полягав у тому, що після Другої світової війни почнеться нова війна, тим разом між СРСР та союзниками УПА, Великобрита нією і США. Треба сказати, що Вашингтон і Лондон зразу після війни цинічно підтримували цю ілюзію серед бандерівців та литовських "лісових братів".{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=304}} | Коментар = Про УПА.}} {{Q | Цитата = Брак зовнішньої підтримки прирікав УПА на поразку. Це було хронічною хворобою українського націоналізму: у критичні моменти він опинявся з декількома ворогами сам на сам.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=304}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = Її учасників можна поставити поруч із партизанами Греції, Італії, Франції та Югославії. Більшість населення Європи або воліла колаборацію з німцями, або ж мовчазно зносила окупацію.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=305}} | Коментар = Про масову й автентичну партизанську боротьбу України.}} {{Q | Цитата = Україна була поневоленою, але державною нацією. {{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=306}}<br/> | Коментар = Про парадоксальну ситуацію під кінець війни. Формальні структурні елементи (як симулякр): столиця, еліти, висока культура українськю мовою. Але головні рішення щодо України приймалися не в Києві, а в Москві. }} {{Q | Цитата = [[Литва]] буде — литовців не буде.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=307}}<br/> | Коментар = відповідь на питання польського поета Чеслава Мілоша зразу після війни, що станеться з Литвою. Литовці розчиняться в радянському народі. | Автор = радянський партійний функціонер}} {{Q | Цитата = Він закатав українців як сардини, у консерву, і відтоді українське питання стало майже виключно внутрішнім питанням СРСР {{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=307}} | Коментар = Про те як Сталін позбавив українське питання міжнародного виміру.}} {{Q | Цитата = З українськими втратами можуть зрівнятися лише польські (один до п'яти), вище тільки в Білорусі. Але щодо абсолютної кількості втрат Україна <...> поступається лише китайцям... {{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=308}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = ...вони виразно показують, де перебувало "серце темряви".{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=309}} | Коментар = Про цифри жертв війни.}} === 1914—1945: підсумки === {{Q | Цитата = Після [[uk:w:колективізація|колективізації]], коли приватна власність зникла, крадіжки стали нормою. [[Українські приказки]]: «Не вкрадеш&nbsp;— не проживеш» або: «Україна рідна мати, що вкрадеш, те й будеш мати» походять із радянських часів.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=312}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = Але фактом є те, що найкорумпованіші країни&nbsp;— це нерідко країни, які зазнали в минулому найбільшого насильства. Що й зрозуміло: [[корупція]] за таких умов стає частиною стратегії виживання.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=313}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = Але найбільша родова травма України має соціально-демографічний характер. <...> Відбувся «дарвінівський добір навпаки»: від репресій і на фронті найперше гинули найактивніші, найчесніші, найінтелігнтніші, найпрацьовитіші. Виживали пристосуванці...{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=313}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = Один із свідків [[Розкуркулення|розкуркулення]] в українському селі казав: «Людей вислали, самі людішки осталися».{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=314}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = У загальному підсумку війна і революція 1914-1945 років позбавили українське суспільство найактивнішої частини. Таким суспільством було легше управляти й маніпулювати.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=314}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = Після 1945 року Україна нарешті стала упокореною. Виняток становила лише Західна Україна. Їй пощастило двічі: вона мала коротший досвід радянської влади і м'якшу версію німецької окупації.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=314}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = Якщо для росіян Сталін є творцем перемоги над Гітлером у Другій світовій війні, українці пов'язують його ім'я найперше з голодом 1932-33 років.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=315}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = Річ у тім, що ані радянській, ані національній формулі [[українська ідентичність|української ідентичності]] не вдалося стати ідентичністю більшості. Стан свідомості більшості найкраще описати як амбівалентність - коли люди поєднують фрагменти обох ідентичностей.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=316}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = Секрет успішної [[модернізація|модернізації]] полягає не у ''швидкому'', а в ''сталому'' розвитку.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=318}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = Однак радянська модернізація виявилася неконкурентноздатною, щойно масове [[насильство]] почало вивітрюватися з Європейського континенту. Насильство не може творити нічого сталого.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=318}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = Що, однак, залишилось від нього, то це «довга тінь минулого» - коли, за словами французської приказки, «мертве тримає живого».{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=318}} | Коментар = }} === Міжрозділ: коротка історія насильства === {{Q | Цитата = Масштаби цього насильства показує статистика. Але статистика слабо діє на уяву й нівелює жертви.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=318}} | Коментар = }} [[Файл:Saeimas priekšsēdētāja Briselē piedalās konferencē 'Karš un miers. 1945 – 2015' (17204257639).jpg|thumb|''Тімоті Снайдер, 6 травня 2015.'']] {{Q | Цитата = [[Тімоті Снайдер]] у своїй книжці [[uk:w:Криваві землі|«Криваві землі»]] зробив важливу заувагу: коли ми говоримо про мільйони загиблих, то маємо пам'ятати, що мова йде не про абстрактні мільйони, а про кожне окреме життя, знищене мільйони разів.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=318}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = Найпростіша порада, аби перебороти байдужість статистики: щоразу читаючи про ці цифри уявіть, що вбили вашу сестру, брата, чоловіка, дружину, дитину чи батьків - будь-кого з близьких вам людей.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=318}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = Досить сказати, що 90% заарештованих під час [[uk:w:Пацифікація_у_Галичині_1930|пацифікації]] виправдали і випустили на волю - що було немислимо для радянської системи!{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=324}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = Екстремальне насильство було наслідком того, що влада в Україні справляла новий тип держави - «держави-вбивці», яка не просто має монополію на насильство: насильство є самою її сутністю. <...> Поява цього типу держав збіглася з появою модерних технологій, насамперед технологій масового знищення.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=329}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = [[uk:w:Герцен Олександр Іванович|Герцен]] передбачав, що символом майбутньої Росії може стати «[[uk:w:Чингізхан|Чингізхан]] із телеграфом», [[uk:w:Бухарін|Бухарін]] нібито назвав Сталіна «Чингізханом із телефоном». Відповідно Гітлера можно назвати «[[Чингізхан]]ом із газовими камерами». Голокост був би неможливим без технологічного [[прогрес|проґресу]]...{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=329}} | Коментар = }} [[Файл:Albert Camus, gagnant de prix Nobel, portrait en buste, posé au bureau, faisant face à gauche, cigarette de tabagisme.jpg|thumb|''Альбер Камю, лауреат Нобелівської премії'']] {{Q | Цитата = Альтернативою цій егоїстичній моралі є розв'язка, яку запропонував [[uk:w:Альбер Камю|Альбер Камю]]: за кожних обставин треба намагатися бути не на боці [[кат]]ів. Солідаризуватися треба не з тими, хто вбиває, а з тими, кого вбивають.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=332}} | Коментар = }} == Розділ VI. Повоєнна Україна == === Країна без минулого === {{Q | Цитата = За лаштунками офіційних святкувань формувалася «нова [[uk:w:Переяславська угода|Переяславська угода]]»: українцям пропонували партнерство в управлінні імперією - взамін вони мали прийняти нові правила гри.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=342}}<br/> | Коментар = Про помпезне святкування у 1954 році трьохсотріччя «возз'єднання України з Росією»; після смерті Сталіна статус українців змінювався.}} === Негромадянська революція === {{Q | Цитата = Для молодих людей Ленін не міг конкурувати з [[uk:w:Джон_Леннон|Ленноном]].{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=357}} | Коментар = }} [[Файл:Живий ланцюг.JPG|thumb|''Донеччани у «Живому ланцюзі».'']] {{Q | Цитата = Однак перша декомунізація сталася не в Галичині, а на Донбасі. Там улітку 1989 року почалися робітничі страйки, у ході яких шахтарі вигнали комуністичні парторганізації з місцевих шахт.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=359}} | Коментар = }} [[Файл:Хід м. Запоріжжя. 500 років українському козацтву. 1990. 17.JPG|thumb|''Мітинг Народного Руху України у Запоріжжі. 5 серпня 1990&nbsp;р.'']] {{Q | Цитата = Третім центром опозиції став Київ. <...> і саме тут, у середовищі письменників, виникла ідея Руху - масової опозиційної організації на взірець польської «[[uk:w:Солідарність (профспілка)|Солідарності]]» та Литовського «[[uk:w:Саюдіс|Руху]]».{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=359}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = У червні 1991-го лідери Руху уклали угоду з шахтарями Донбасу про те, що будуть разом виступати проти центру.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=359}} | Коментар = }} {{Q | Цитата = Українська незалежність 1991 року не впала з неба, як часто про неї кажуть. Вона постала внаслідок компромісу декількох сил, жодна з яких не мала достатньо снаги встановити монопольну владу над Україною.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=361}} | Коментар = «У тому сенсі кінець Української СРСР нагадував її початок.»}} === Переосмислення України === {{Q | Цитата = ...єврей в Україні повинен жити краще, ніж в Ізраілі, росіянин в Україні має жити краще, ніж в Росії.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=363}} | Коментар = Заява зроблена ще перед розпадом СРСР | Автор = [[uk:w:Іван Драч|Іван Драч]], лідер Руху і поет-шістдесятник. }} [[Файл:Adam Michnik 2018.jpg|thumb|''Адам Міхнік, 2018 р.'']]{{Q | Цитата = Без вільної України нема вільної Польщі.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=366}} | Коментар = З виступу на першому з'їзді Руху в Києві, 1989р. | Автор = [[Адам Міхнік]] }} {{Q | Цитата = В історії ж немає нічого неможливого. Важливо не сприймати історичну реальність як щось дане наперед, а навпаки, працювати всупереч неї та формувати нову реальність.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=369}} | Коментар = | Автор = }} {{Q | Цитата = ...против рожна перти, проти хвиль плисти.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=369}} | Коментар = | Автор = [[uk:w:Іван Франко|Іван Франко]] }} {{Q | Цитата = Європа була континентом, звідки почалися дві світові війни. Тому гаслом її повоєнної перебудови стало «[[UK:W:Більше ніколи|Більше ніколи]]».{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=369}} | Коментар = | Автор = }} {{Q | Цитата = Тим, чим було французько-німецьке примирення для Західної Європи, для Східної Європи стало польсько-українське примирення. Воно унеможливило нову польсько-українську війну за Волинь та Галичину після падіння комунізму й посунуло формулу європейського примирення далеко на схід.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=370}} | Коментар = | Автор = }} === Міжрозділ. Коротка історія української мови === {{Q | Цитата = Найважче, однак, пояснити, чому в українському випадку появилися не дві, а одна мова: ані Київ не завойовував Львів, ані Львів не завойовував Києва. Вирішальну роль відіграло свідоме рішення західно- і східно-українських еліт творити спільну мову.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=374}}<br/> | Коментар = Москва підкоривши Новгород, прирекла новгородську мову. Так два регіони отримали одну мову.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=374}} | Автор = }} {{Q | Цитата = Не мова творить націю, а нація творить мову.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=375}} | Коментар = "Загальний висновок". | Автор = }} [[Файл:Мініатюра Євангеліст Іоанн з Прохором арк. 340 ПЄ.jpg|thumb|''Мініатюра Євангеліст Іоанн з Прохором арк. 340, Пересопницьке Євангеліє'']]{{Q | Цитата = Переклади Біблії на місцеві говірки можна вважати умовною датою народження європейських мов. На українських землях перші такі переклади - [[UK:W:Пересопницьке Євангеліє|Пересопницьке Євангеліє]] на Волині та інші - з'явилися в 1550-60-х.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=376}} | Коментар = [[UK:W:Протестантизм|Протестантизм]] вимагав зрозумілості слова [[Ісус Христос|Христа]]. | Автор = }} {{Q | Цитата = Дві фундаментальні риси домодерної ситуації: по-перше, ніде й ніколи не існували чисто одномовні землі; по-друге, мова не слугувала критерієм ані національної належності, ані імперської лояльності.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=379}} | Коментар = Існувала ще [[UK:W:Лінгва франка|lingua franca]] (мова міжетнічного спілкування): латинська чи арабська (середньовіччя), французська (XVIIст.), німецька (центральна Європа XIXст.), англійська (мова дипломатії XXст.). | Автор = }} {{Q | Цитата = Офіційно вони вимагають закріплення двомовності. Фактично ж ідеться про збереження одномовності на території їхнього компактного проживання...{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=385}} | Коментар = | Автор = }} {{Q | Цитата = Нам треба привчитися жити з мовним питанням. Воно - як хронічна хвороба, котра докучає, але від якої не вмирають.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=387}} | Коментар = | Автор = }} {{Q | Цитата = Наша велич виявляється не в тому, щоби триматися одного берега, а радше в тому, щоби стояти водночас на обох, заповнюючи простір між ними.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=387}} | Коментар = | Автор = [[Блез Паскаль]]}} == Замість закінчення: зроби собі Україну == {{Q | Цитата = Кожна спроба вийти зі стану відсталості приречена на невдачу, якщо не враховує історичних факторів. Тому ключовим завданням є подолання минулого.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=390}} | Коментар = | Автор = }} [[Файл:Ernest Gellner 2.jpg|thumb|''Ернест Ґеллнер'']]{{Q | Цитата = Усі народи, щоб увійти в модерність, мусили прийняти природу - і лише британці могли залишатися собою.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=391}} | Коментар = Формула модерності WASP: White, Anglo=Saxon, Protestant.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=391}} | Автор = [[uk:w:Ернест Ґеллнер|Ернест Ґеллнер]]}} {{Q | Цитата = Сучасний світ, подобається це нам чи ні, є світом націй.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=391}} | Коментар = А не імперій. Імперська сила не конвертується в багатство.(там же) | Автор = }} {{Q | Цитата = Український регіоналізм штовхає українську політичну еліту до компромісів, а компроміси - хліб і вино демократії.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=403}} | Коментар = | Автор = }} [[Файл:Militsiya and orange flowers, Kiev.jpg|thumb|''Дівчина прикрашає щити співробітників міліції квітами під час Помаранчевої революції у Києві.'']]{{Q | Цитата = Завищені очікування перетворюють середній клас на революційну силу. Невипадково обидва [[uk:w:Євромайдан|Майдан]]и сталися в час, коли українська економіка була на піднесенні.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=412}} | Коментар = Це відображає логіку революцій у постіндустріальну добу.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=412}} | Автор = }} {{Q | Цитата = Але є один критерій, з допомогою якого можна зрозуміти, куди рухається Україна: судова система. Нереформована система є тією голкою [[uk:w:Кощій Безсмертний|"Кощія Безсмертного"]], без зламування якої неможливий сталий розвиток.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=415}} | Коментар = | Автор = }} {{Q | Цитата = Не можна заповзти в суспільне багатство - у нього можна тільки застрибнути. <...> Таким вікном [можливостей] є кризи, спричинені революцією, війною, загрозою зовнішньої агресії чи різкої зміни геополітичної ситуації.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=416}} | Коментар = | Автор = }} {{Q | Цитата = По суті, йдеться про парадигмальну зміну: перестати дивитися на націю як на самоціль і сприймати її як платформу для модернизації. <...> Щоб подолати минуле, Україна має вийти за рамки національної історії і застосувати глобальну перспективу.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=420}} | Коментар = | Автор = }} {{Q | Цитата = Україна переживає [[uk:wikiversity:Last_mile_problem|«проблему останнього кілометра»]]. <...> ...останній кілометр чи останні сторінки видаються найтяжчими і вирішальними.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=421}} | Коментар = | Автор = }} {{Q | Цитата = [[uk:w:Постмодернізм|Постмодернізм]] радикально змінив картину. До великих теорій і широких узагальнень багато хто ставився з підозрою - як до [[uk:w:метанаративів|метанаративів]] домінування. Телескоп як інструмент спостернеження минулого поступився місцем мікроскопу...{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=425}} | Коментар = | Автор = }} {{Q | Цитата = Постмодернистська критика зробила важливу роботу щодо розвінчування історичних міфів. Але нічого не дала взамін.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=426}} | Коментар = | Автор = }} {{Q | Цитата = Відповідно за свої шістдесят років я пережив дві великі трансформації - від традиційноного до модерного світу і від модерного до постіндустріального. А до того ще й падіння комунзму та проголошення [[Незалежність України|української незалежності]]. <...> Тому я <...> вірю у «великі структури, довготривалі процеси, амбітні порівняння».{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=425}} | Коментар = Автор цитує назву книжки: [[uk:wikipedia:Charles Tilly|Charles Tilly.]] Big Structures, Large Processes, Huge Comparisons. New York, 1984. | Автор = }} [[Файл:Peter Pomerantsev (2019), FORUM 2000, Prague.jpg|thumb|''Пітер Померанцев, 2019 р.'']]{{Q | Цитата = Росія - це «не країна в переходному стані, а певний тип постмодерної диктатури, що використовує мову й інституції демократичного капіталізму з авторитарною метою».{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=426}} | Коментар = Знаком виродження постмодернистського дискурсу є те, що він стає інструментом домінування. | Автор = [[uk:w:Пітер Померанцев|Пітер Померанцев]]}} [[Файл:The way of the Euromaidan Heavenly Hundred. Institutska st. Kiev. 24.02.2014.JPG|thumb|''Шлях Небесної сотні. Вул. Інститутська. 24.02.2014'']]{{Q | Цитата = Я належу до тих істориків, які вважають, що інтелектуально постмодернізм вичерпався. А фізично він помер на [[uk:w:Євромайдан|Євромайдані]]. Його захисники показали, що людські права, демократія це не просто концепти, а цінності, за які варто віддати здоров'я і навіть життя.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=426}} | Коментар = | Автор = }} == Примітки == {{reflist|3}} == Джерела == * {{книга|автор = [[Ярослав Грицак]] |заголовок = Подолати минуле: глобальна історія України |місто =Київ | видавництво =Портал |рік=2021 |сторінок = 432 |isbn = 978-617-7925-09-4 |ref = Подолати минуле: глобальна історія України}} {{Лауреати премії Антоновичів}} {{Поділитися}} [[Категорія:Літературні твори]] [[Категорія:Історія України]] [[Категорія:Українські книги]] [[Категорія:Книги]] obtzcc71t0twah6s1j1xq0v5jml3zub 0 46342 159540 2026-04-29T18:10:52Z Андрій Гриценко 6500 Створена сторінка: '''Анге Постекоглу''' ({{lang-en|Ange Postecoglou}}, 27 серпня 1965, Афіни, [[Греція]]) — австралійський футболіст грецького походження, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Останні два роки очолював тренерський штаб англійськ... 159540 wikitext text/x-wiki '''Анге Постекоглу''' ({{lang-en|Ange Postecoglou}}, 27 серпня 1965, Афіни, [[Греція]]) — австралійський футболіст грецького походження, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Останні два роки очолював тренерський штаб англійського «Тоттенгем Готспур». == Цитати == {{Q | Цитата = «Думаю, що, з моєї точки зору, я не підходжу як тренер. Не конкретно в цьому клубі. Просто в цілому. Я тренер-невдаха, якому пощастило отримати цю роботу. Знаю, що ви посміхаєтеся наді мною, але я можу знайти текст, де це сказано. Звичайно, тому створюється враження, що тренер перебуває під тиском». | Коментар = про оцінку себе, як тренера в інтерв'ю сайту Sky Sports [https://football.ua/england/565520-postekoglu-jakshho-dati-meni-chas-to-istorija-zakinchujetsja-odnakovo-trofejem.html Постекоглу: Якщо дати мені час, то історія закінчується однаково — трофеєм] (17 жовтня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} ataf51jvsgqe7hem3qje3sfwaoz5a5z 159542 159540 2026-04-29T18:13:20Z Андрій Гриценко 6500 /* Цитати */ 159542 wikitext text/x-wiki '''Анге Постекоглу''' ({{lang-en|Ange Postecoglou}}, 27 серпня 1965, Афіни, [[Греція]]) — австралійський футболіст грецького походження, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Останні два роки очолював тренерський штаб англійського «Тоттенгем Готспур». == Цитати == {{Q | Цитата = «Думаю, що, з моєї точки зору, я не підходжу як тренер. Не конкретно в цьому клубі. Просто в цілому. Я тренер-невдаха, якому пощастило отримати цю роботу. Знаю, що ви посміхаєтеся наді мною, але я можу знайти текст, де це сказано. Звичайно, тому створюється враження, що тренер перебуває під тиском». | Коментар = про оцінку себе, як тренера в інтерв'ю сайту Sky Sports [https://football.ua/england/565520-postekoglu-jakshho-dati-meni-chas-to-istorija-zakinchujetsja-odnakovo-trofejem.html Постекоглу: Якщо дати мені час, то історія закінчується однаково — трофеєм] (17 жовтня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Є й інша історія. Я прийшов в АПЛ два роки тому і очолив Тоттенгем. Тодішній президент команди сказав мені: "Цей клуб повинен виграти трофей. Ми намагалися запрошувати переможців – Жозе Моурінью і Антоніо Конте. Але це не спрацювало. Нам потрібно щось інше". Мене це трохи зачепило, адже я вважаю себе переможцем. Я прийняв Тоттенгем, який фінішував восьмим. Ніяких єврокубків. Величезний клуб, який не може прожити і двох років без європейського футболу. Ми фінішували п'ятими в мій перший сезон. І кожен раз, коли Гаррі Кейн забиває, я шкодую, що він не залишився ще на рік. Було б дуже доречно мати його в команді після п'ятого місця. Але якимось чином той рік зник з історії. Ми фінішували п'ятими, і я повернув їх до європейського футболу, де Тоттенгем і повинен бути. Люди, які давно грали в тому клубі, говорили мені, що трофей буде багато значити. І це нормально». | Коментар = про те, як очолив «Тоттенгем» в інтерв'ю сайту Sky Sports [https://football.ua/england/565520-postekoglu-jakshho-dati-meni-chas-to-istorija-zakinchujetsja-odnakovo-trofejem.html Постекоглу: Якщо дати мені час, то історія закінчується однаково — трофеєм] (17 жовтня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Ми виграли трофей та позбулися ярлика невдах. Ліга чемпіонів – це можливість придбати найкращих гравців. Але все, що я чув після звільнення з Тоттенгема, – це те, що в минулому сезоні я фінішував 17-м. Якщо дивитися на це з точки зору того, що ми фінішували на 17-му місці, то так, я тренер-невдаха, якому пощастило отримати ще один шанс. Якщо хтось думає, що 17-те місце – це відображення мене і моєї тренерської роботи, значить, люди дивляться на це через призму – я просто не підходжу як тренер». | Коментар = про те, як вдалося виграти трофей в інтерв'ю сайту Sky Sports [https://football.ua/england/565520-postekoglu-jakshho-dati-meni-chas-to-istorija-zakinchujetsja-odnakovo-trofejem.html Постекоглу: Якщо дати мені час, то історія закінчується однаково — трофеєм] (17 жовтня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Тепер ми дійшли до нинішнього становища, де можна розповісти іншу історію. Можливо, я не тренер-невдаха, якому пощастило отримати цю роботу, але, можливо, я тренер, історія якого, якщо дати йому час, завжди закінчується однаково. У всіх моїх попередніх клубах все закінчувалося однаково — трофеєм». | Коментар = про успіхи тренування клубів у інтерв'ю сайту Sky Sports [https://football.ua/england/565520-postekoglu-jakshho-dati-meni-chas-to-istorija-zakinchujetsja-odnakovo-trofejem.html Постекоглу: Якщо дати мені час, то історія закінчується однаково — трофеєм] (17 жовтня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} s8jfq595zkn60szrfrs9vnj0wzvw9gr 159543 159542 2026-04-29T18:13:54Z Андрій Гриценко 6500 /* Цитати */ 159543 wikitext text/x-wiki '''Анге Постекоглу''' ({{lang-en|Ange Postecoglou}}, 27 серпня 1965, Афіни, [[Греція]]) — австралійський футболіст грецького походження, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Останні два роки очолював тренерський штаб англійського «Тоттенгем Готспур». == Цитати == {{Q | Цитата = «Думаю, що, з моєї точки зору, я не підходжу як тренер. Не конкретно в цьому клубі. Просто в цілому. Я тренер-невдаха, якому пощастило отримати цю роботу. Знаю, що ви посміхаєтеся наді мною, але я можу знайти текст, де це сказано. Звичайно, тому створюється враження, що тренер перебуває під тиском». | Коментар = про оцінку себе, як тренера в інтерв'ю сайту Sky Sports [https://football.ua/england/565520-postekoglu-jakshho-dati-meni-chas-to-istorija-zakinchujetsja-odnakovo-trofejem.html Постекоглу: Якщо дати мені час, то історія закінчується однаково — трофеєм] (17 жовтня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Є й інша історія. Я прийшов в АПЛ два роки тому і очолив Тоттенгем. Тодішній президент команди сказав мені: "Цей клуб повинен виграти трофей. Ми намагалися запрошувати переможців – Жозе Моурінью і Антоніо Конте. Але це не спрацювало. Нам потрібно щось інше". Мене це трохи зачепило, адже я вважаю себе переможцем. Я прийняв Тоттенгем, який фінішував восьмим. Ніяких єврокубків. Величезний клуб, який не може прожити і двох років без європейського футболу. Ми фінішували п'ятими в мій перший сезон. І кожен раз, коли Гаррі Кейн забиває, я шкодую, що він не залишився ще на рік. Було б дуже доречно мати його в команді після п'ятого місця. Але якимось чином той рік зник з історії. Ми фінішували п'ятими, і я повернув їх до європейського футболу, де Тоттенгем і повинен бути. Люди, які давно грали в тому клубі, говорили мені, що трофей буде багато значити. І це нормально». | Коментар = про те, як очолив «Тоттенгем» в інтерв'ю сайту Sky Sports [https://football.ua/england/565520-postekoglu-jakshho-dati-meni-chas-to-istorija-zakinchujetsja-odnakovo-trofejem.html Постекоглу: Якщо дати мені час, то історія закінчується однаково — трофеєм] (17 жовтня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Ми виграли трофей та позбулися ярлика невдах. Ліга чемпіонів – це можливість придбати найкращих гравців. Але все, що я чув після звільнення з Тоттенгема, – це те, що в минулому сезоні я фінішував 17-м. Якщо дивитися на це з точки зору того, що ми фінішували на 17-му місці, то так, я тренер-невдаха, якому пощастило отримати ще один шанс. Якщо хтось думає, що 17-те місце – це відображення мене і моєї тренерської роботи, значить, люди дивляться на це через призму – я просто не підходжу як тренер». | Коментар = про те, як вдалося виграти трофей в інтерв'ю сайту Sky Sports [https://football.ua/england/565520-postekoglu-jakshho-dati-meni-chas-to-istorija-zakinchujetsja-odnakovo-trofejem.html Постекоглу: Якщо дати мені час, то історія закінчується однаково — трофеєм] (17 жовтня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Тепер ми дійшли до нинішнього становища, де можна розповісти іншу історію. Можливо, я не тренер-невдаха, якому пощастило отримати цю роботу, але, можливо, я тренер, історія якого, якщо дати йому час, завжди закінчується однаково. У всіх моїх попередніх клубах все закінчувалося однаково — трофеєм». | Коментар = про успіхи тренування клубів у інтерв'ю сайту Sky Sports [https://football.ua/england/565520-postekoglu-jakshho-dati-meni-chas-to-istorija-zakinchujetsja-odnakovo-trofejem.html Постекоглу: Якщо дати мені час, то історія закінчується однаково — трофеєм] (17 жовтня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} 8ag8csurty7y03wwqbs9ock0a8a7ofl 159544 159543 2026-04-29T18:14:04Z Андрій Гриценко 6500 /* Примітки */ оформлення 159544 wikitext text/x-wiki '''Анге Постекоглу''' ({{lang-en|Ange Postecoglou}}, 27 серпня 1965, Афіни, [[Греція]]) — австралійський футболіст грецького походження, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Останні два роки очолював тренерський штаб англійського «Тоттенгем Готспур». == Цитати == {{Q | Цитата = «Думаю, що, з моєї точки зору, я не підходжу як тренер. Не конкретно в цьому клубі. Просто в цілому. Я тренер-невдаха, якому пощастило отримати цю роботу. Знаю, що ви посміхаєтеся наді мною, але я можу знайти текст, де це сказано. Звичайно, тому створюється враження, що тренер перебуває під тиском». | Коментар = про оцінку себе, як тренера в інтерв'ю сайту Sky Sports [https://football.ua/england/565520-postekoglu-jakshho-dati-meni-chas-to-istorija-zakinchujetsja-odnakovo-trofejem.html Постекоглу: Якщо дати мені час, то історія закінчується однаково — трофеєм] (17 жовтня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Є й інша історія. Я прийшов в АПЛ два роки тому і очолив Тоттенгем. Тодішній президент команди сказав мені: "Цей клуб повинен виграти трофей. Ми намагалися запрошувати переможців – Жозе Моурінью і Антоніо Конте. Але це не спрацювало. Нам потрібно щось інше". Мене це трохи зачепило, адже я вважаю себе переможцем. Я прийняв Тоттенгем, який фінішував восьмим. Ніяких єврокубків. Величезний клуб, який не може прожити і двох років без європейського футболу. Ми фінішували п'ятими в мій перший сезон. І кожен раз, коли Гаррі Кейн забиває, я шкодую, що він не залишився ще на рік. Було б дуже доречно мати його в команді після п'ятого місця. Але якимось чином той рік зник з історії. Ми фінішували п'ятими, і я повернув їх до європейського футболу, де Тоттенгем і повинен бути. Люди, які давно грали в тому клубі, говорили мені, що трофей буде багато значити. І це нормально». | Коментар = про те, як очолив «Тоттенгем» в інтерв'ю сайту Sky Sports [https://football.ua/england/565520-postekoglu-jakshho-dati-meni-chas-to-istorija-zakinchujetsja-odnakovo-trofejem.html Постекоглу: Якщо дати мені час, то історія закінчується однаково — трофеєм] (17 жовтня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Ми виграли трофей та позбулися ярлика невдах. Ліга чемпіонів – це можливість придбати найкращих гравців. Але все, що я чув після звільнення з Тоттенгема, – це те, що в минулому сезоні я фінішував 17-м. Якщо дивитися на це з точки зору того, що ми фінішували на 17-му місці, то так, я тренер-невдаха, якому пощастило отримати ще один шанс. Якщо хтось думає, що 17-те місце – це відображення мене і моєї тренерської роботи, значить, люди дивляться на це через призму – я просто не підходжу як тренер». | Коментар = про те, як вдалося виграти трофей в інтерв'ю сайту Sky Sports [https://football.ua/england/565520-postekoglu-jakshho-dati-meni-chas-to-istorija-zakinchujetsja-odnakovo-trofejem.html Постекоглу: Якщо дати мені час, то історія закінчується однаково — трофеєм] (17 жовтня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Тепер ми дійшли до нинішнього становища, де можна розповісти іншу історію. Можливо, я не тренер-невдаха, якому пощастило отримати цю роботу, але, можливо, я тренер, історія якого, якщо дати йому час, завжди закінчується однаково. У всіх моїх попередніх клубах все закінчувалося однаково — трофеєм». | Коментар = про успіхи тренування клубів у інтерв'ю сайту Sky Sports [https://football.ua/england/565520-postekoglu-jakshho-dati-meni-chas-to-istorija-zakinchujetsja-odnakovo-trofejem.html Постекоглу: Якщо дати мені час, то історія закінчується однаково — трофеєм] (17 жовтня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} [[Категорія:Австралійські футболісти]] [[Категорія:Австралійські футбольні тренери]] [[Категорія:Гравці молодіжної збірної Австралії з футболу]] [[Категорія:Гравці збірної Австралії з футболу]] [[Категорія:Футболісти «Саут Мельбурна»]] [[Категорія:Тренери ФК «Саут Мельбурн»]] [[Категорія:Тренери молодіжної збірної Австралії з футболу]] [[Категорія:Тренери ФК «Панахаїкі»]] [[Категорія:Тренери ФК «Брисбен Роар»]] [[Категорія:Тренери ФК «Мельбурн Вікторі»]] [[Категорія:Тренери збірної Австралії з футболу]] [[Категорія:Тренери ФК «Йокогама Ф. Марінос»]] [[Категорія:Тренери ФК «Селтік»]] [[Категорія:Тренери ФК «Тоттенгем Готспур»]] [[Категорія:Тренери чемпіонату світу з футболу 2014]] [[Категорія:Тренери Кубка Азії з футболу 2015]] [[Категорія:Натуралізовані громадяни Австралії]] [[Категорія:Грецькі емігранти до Австралії]] [[Категорія:Тренери розіграшу Кубка конфедерацій з футболу 2017]] q8wu7wv79qemcf5madbvllgpak1ys43 159545 159544 2026-04-29T18:15:05Z Андрій Гриценко 6500 /* Примітки */ 159545 wikitext text/x-wiki '''Анге Постекоглу''' ({{lang-en|Ange Postecoglou}}, 27 серпня 1965, Афіни, [[Греція]]) — австралійський футболіст грецького походження, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Останні два роки очолював тренерський штаб англійського «Тоттенгем Готспур». == Цитати == {{Q | Цитата = «Думаю, що, з моєї точки зору, я не підходжу як тренер. Не конкретно в цьому клубі. Просто в цілому. Я тренер-невдаха, якому пощастило отримати цю роботу. Знаю, що ви посміхаєтеся наді мною, але я можу знайти текст, де це сказано. Звичайно, тому створюється враження, що тренер перебуває під тиском». | Коментар = про оцінку себе, як тренера в інтерв'ю сайту Sky Sports [https://football.ua/england/565520-postekoglu-jakshho-dati-meni-chas-to-istorija-zakinchujetsja-odnakovo-trofejem.html Постекоглу: Якщо дати мені час, то історія закінчується однаково — трофеєм] (17 жовтня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Є й інша історія. Я прийшов в АПЛ два роки тому і очолив Тоттенгем. Тодішній президент команди сказав мені: "Цей клуб повинен виграти трофей. Ми намагалися запрошувати переможців – Жозе Моурінью і Антоніо Конте. Але це не спрацювало. Нам потрібно щось інше". Мене це трохи зачепило, адже я вважаю себе переможцем. Я прийняв Тоттенгем, який фінішував восьмим. Ніяких єврокубків. Величезний клуб, який не може прожити і двох років без європейського футболу. Ми фінішували п'ятими в мій перший сезон. І кожен раз, коли Гаррі Кейн забиває, я шкодую, що він не залишився ще на рік. Було б дуже доречно мати його в команді після п'ятого місця. Але якимось чином той рік зник з історії. Ми фінішували п'ятими, і я повернув їх до європейського футболу, де Тоттенгем і повинен бути. Люди, які давно грали в тому клубі, говорили мені, що трофей буде багато значити. І це нормально». | Коментар = про те, як очолив «Тоттенгем» в інтерв'ю сайту Sky Sports [https://football.ua/england/565520-postekoglu-jakshho-dati-meni-chas-to-istorija-zakinchujetsja-odnakovo-trofejem.html Постекоглу: Якщо дати мені час, то історія закінчується однаково — трофеєм] (17 жовтня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Ми виграли трофей та позбулися ярлика невдах. Ліга чемпіонів – це можливість придбати найкращих гравців. Але все, що я чув після звільнення з Тоттенгема, – це те, що в минулому сезоні я фінішував 17-м. Якщо дивитися на це з точки зору того, що ми фінішували на 17-му місці, то так, я тренер-невдаха, якому пощастило отримати ще один шанс. Якщо хтось думає, що 17-те місце – це відображення мене і моєї тренерської роботи, значить, люди дивляться на це через призму – я просто не підходжу як тренер». | Коментар = про те, як вдалося виграти трофей в інтерв'ю сайту Sky Sports [https://football.ua/england/565520-postekoglu-jakshho-dati-meni-chas-to-istorija-zakinchujetsja-odnakovo-trofejem.html Постекоглу: Якщо дати мені час, то історія закінчується однаково — трофеєм] (17 жовтня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Тепер ми дійшли до нинішнього становища, де можна розповісти іншу історію. Можливо, я не тренер-невдаха, якому пощастило отримати цю роботу, але, можливо, я тренер, історія якого, якщо дати йому час, завжди закінчується однаково. У всіх моїх попередніх клубах все закінчувалося однаково — трофеєм». | Коментар = про успіхи тренування клубів у інтерв'ю сайту Sky Sports [https://football.ua/england/565520-postekoglu-jakshho-dati-meni-chas-to-istorija-zakinchujetsja-odnakovo-trofejem.html Постекоглу: Якщо дати мені час, то історія закінчується однаково — трофеєм] (17 жовтня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} [[Категорія:Австралійські футболісти]] [[Категорія:Австралійські футбольні тренери]] [[Категорія:Гравці молодіжної збірної Австралії з футболу]] [[Категорія:Гравці збірної Австралії з футболу]] [[Категорія:Футболісти «Саут Мельбурна»]] [[Категорія:Тренери ФК «Саут Мельбурн»]] [[Категорія:Тренери молодіжної збірної Австралії з футболу]] [[Категорія:Тренери ФК «Панахаїкі»]] [[Категорія:Тренери ФК «Брисбен Роар»]] [[Категорія:Тренери ФК «Мельбурн Вікторі»]] [[Категорія:Тренери збірної Австралії з футболу]] [[Категорія:Тренери ФК «Йокогама Ф. Марінос»]] [[Категорія:Тренери ФК «Селтік»]] [[Категорія:Тренери ФК «Тоттенгем Готспур»]] [[Категорія:Тренери чемпіонату світу з футболу 2014]] [[Категорія:Тренери Кубка Азії з футболу 2015]] [[Категорія:Тренери ФК «Йокогама Ф. Марінос»]] [[Категорія:Тренери ФК «Тоттенгем Готспур»]] [[Категорія:Гравці молодіжного чемпіонату світу з футболу 1985]] [[Категорія:Гравці молодіжного чемпіонату світу з футболу 1987]] [[Категорія:Натуралізовані громадяни Австралії]] [[Категорія:Грецькі емігранти до Австралії]] [[Категорія:Тренери розіграшу Кубка конфедерацій з футболу 2017]] rd0as67lsf1pj3jfy6r3xz9egom3eil 159547 159545 2026-04-29T18:17:02Z Андрій Гриценко 6500 159547 wikitext text/x-wiki {{особа}} '''Анге Постекоглу''' ({{lang-en|Ange Postecoglou}}, 27 серпня 1965, Афіни, [[Греція]]) — австралійський футболіст грецького походження, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Останні два роки очолював тренерський штаб англійського «Тоттенгем Готспур». == Цитати == {{Q | Цитата = «Думаю, що, з моєї точки зору, я не підходжу як тренер. Не конкретно в цьому клубі. Просто в цілому. Я тренер-невдаха, якому пощастило отримати цю роботу. Знаю, що ви посміхаєтеся наді мною, але я можу знайти текст, де це сказано. Звичайно, тому створюється враження, що тренер перебуває під тиском». | Коментар = про оцінку себе, як тренера в інтерв'ю сайту Sky Sports [https://football.ua/england/565520-postekoglu-jakshho-dati-meni-chas-to-istorija-zakinchujetsja-odnakovo-trofejem.html Постекоглу: Якщо дати мені час, то історія закінчується однаково — трофеєм] (17 жовтня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Є й інша історія. Я прийшов в АПЛ два роки тому і очолив Тоттенгем. Тодішній президент команди сказав мені: "Цей клуб повинен виграти трофей. Ми намагалися запрошувати переможців – Жозе Моурінью і Антоніо Конте. Але це не спрацювало. Нам потрібно щось інше". Мене це трохи зачепило, адже я вважаю себе переможцем. Я прийняв Тоттенгем, який фінішував восьмим. Ніяких єврокубків. Величезний клуб, який не може прожити і двох років без європейського футболу. Ми фінішували п'ятими в мій перший сезон. І кожен раз, коли Гаррі Кейн забиває, я шкодую, що він не залишився ще на рік. Було б дуже доречно мати його в команді після п'ятого місця. Але якимось чином той рік зник з історії. Ми фінішували п'ятими, і я повернув їх до європейського футболу, де Тоттенгем і повинен бути. Люди, які давно грали в тому клубі, говорили мені, що трофей буде багато значити. І це нормально». | Коментар = про те, як очолив «Тоттенгем» в інтерв'ю сайту Sky Sports [https://football.ua/england/565520-postekoglu-jakshho-dati-meni-chas-to-istorija-zakinchujetsja-odnakovo-trofejem.html Постекоглу: Якщо дати мені час, то історія закінчується однаково — трофеєм] (17 жовтня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Ми виграли трофей та позбулися ярлика невдах. Ліга чемпіонів – це можливість придбати найкращих гравців. Але все, що я чув після звільнення з Тоттенгема, – це те, що в минулому сезоні я фінішував 17-м. Якщо дивитися на це з точки зору того, що ми фінішували на 17-му місці, то так, я тренер-невдаха, якому пощастило отримати ще один шанс. Якщо хтось думає, що 17-те місце – це відображення мене і моєї тренерської роботи, значить, люди дивляться на це через призму – я просто не підходжу як тренер». | Коментар = про те, як вдалося виграти трофей в інтерв'ю сайту Sky Sports [https://football.ua/england/565520-postekoglu-jakshho-dati-meni-chas-to-istorija-zakinchujetsja-odnakovo-trofejem.html Постекоглу: Якщо дати мені час, то історія закінчується однаково — трофеєм] (17 жовтня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Тепер ми дійшли до нинішнього становища, де можна розповісти іншу історію. Можливо, я не тренер-невдаха, якому пощастило отримати цю роботу, але, можливо, я тренер, історія якого, якщо дати йому час, завжди закінчується однаково. У всіх моїх попередніх клубах все закінчувалося однаково — трофеєм». | Коментар = про успіхи тренування клубів у інтерв'ю сайту Sky Sports [https://football.ua/england/565520-postekoglu-jakshho-dati-meni-chas-to-istorija-zakinchujetsja-odnakovo-trofejem.html Постекоглу: Якщо дати мені час, то історія закінчується однаково — трофеєм] (17 жовтня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} [[Категорія:Австралійські футболісти]] [[Категорія:Австралійські футбольні тренери]] [[Категорія:Гравці молодіжної збірної Австралії з футболу]] [[Категорія:Гравці збірної Австралії з футболу]] [[Категорія:Футболісти «Саут Мельбурна»]] [[Категорія:Тренери ФК «Саут Мельбурн»]] [[Категорія:Тренери молодіжної збірної Австралії з футболу]] [[Категорія:Тренери ФК «Панахаїкі»]] [[Категорія:Тренери ФК «Брисбен Роар»]] [[Категорія:Тренери ФК «Мельбурн Вікторі»]] [[Категорія:Тренери збірної Австралії з футболу]] [[Категорія:Тренери ФК «Йокогама Ф. Марінос»]] [[Категорія:Тренери ФК «Селтік»]] [[Категорія:Тренери ФК «Тоттенгем Готспур»]] [[Категорія:Тренери чемпіонату світу з футболу 2014]] [[Категорія:Тренери Кубка Азії з футболу 2015]] [[Категорія:Тренери ФК «Йокогама Ф. Марінос»]] [[Категорія:Тренери ФК «Тоттенгем Готспур»]] [[Категорія:Гравці молодіжного чемпіонату світу з футболу 1985]] [[Категорія:Гравці молодіжного чемпіонату світу з футболу 1987]] [[Категорія:Натуралізовані громадяни Австралії]] [[Категорія:Грецькі емігранти до Австралії]] [[Категорія:Тренери розіграшу Кубка конфедерацій з футболу 2017]] dxsxvdto35bldwzjr4m1bb1z6i0c7y2 159548 159547 2026-04-29T18:17:26Z Андрій Гриценко 6500 /* Примітки */ 159548 wikitext text/x-wiki {{особа}} '''Анге Постекоглу''' ({{lang-en|Ange Postecoglou}}, 27 серпня 1965, Афіни, [[Греція]]) — австралійський футболіст грецького походження, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Останні два роки очолював тренерський штаб англійського «Тоттенгем Готспур». == Цитати == {{Q | Цитата = «Думаю, що, з моєї точки зору, я не підходжу як тренер. Не конкретно в цьому клубі. Просто в цілому. Я тренер-невдаха, якому пощастило отримати цю роботу. Знаю, що ви посміхаєтеся наді мною, але я можу знайти текст, де це сказано. Звичайно, тому створюється враження, що тренер перебуває під тиском». | Коментар = про оцінку себе, як тренера в інтерв'ю сайту Sky Sports [https://football.ua/england/565520-postekoglu-jakshho-dati-meni-chas-to-istorija-zakinchujetsja-odnakovo-trofejem.html Постекоглу: Якщо дати мені час, то історія закінчується однаково — трофеєм] (17 жовтня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Є й інша історія. Я прийшов в АПЛ два роки тому і очолив Тоттенгем. Тодішній президент команди сказав мені: "Цей клуб повинен виграти трофей. Ми намагалися запрошувати переможців – Жозе Моурінью і Антоніо Конте. Але це не спрацювало. Нам потрібно щось інше". Мене це трохи зачепило, адже я вважаю себе переможцем. Я прийняв Тоттенгем, який фінішував восьмим. Ніяких єврокубків. Величезний клуб, який не може прожити і двох років без європейського футболу. Ми фінішували п'ятими в мій перший сезон. І кожен раз, коли Гаррі Кейн забиває, я шкодую, що він не залишився ще на рік. Було б дуже доречно мати його в команді після п'ятого місця. Але якимось чином той рік зник з історії. Ми фінішували п'ятими, і я повернув їх до європейського футболу, де Тоттенгем і повинен бути. Люди, які давно грали в тому клубі, говорили мені, що трофей буде багато значити. І це нормально». | Коментар = про те, як очолив «Тоттенгем» в інтерв'ю сайту Sky Sports [https://football.ua/england/565520-postekoglu-jakshho-dati-meni-chas-to-istorija-zakinchujetsja-odnakovo-trofejem.html Постекоглу: Якщо дати мені час, то історія закінчується однаково — трофеєм] (17 жовтня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Ми виграли трофей та позбулися ярлика невдах. Ліга чемпіонів – це можливість придбати найкращих гравців. Але все, що я чув після звільнення з Тоттенгема, – це те, що в минулому сезоні я фінішував 17-м. Якщо дивитися на це з точки зору того, що ми фінішували на 17-му місці, то так, я тренер-невдаха, якому пощастило отримати ще один шанс. Якщо хтось думає, що 17-те місце – це відображення мене і моєї тренерської роботи, значить, люди дивляться на це через призму – я просто не підходжу як тренер». | Коментар = про те, як вдалося виграти трофей в інтерв'ю сайту Sky Sports [https://football.ua/england/565520-postekoglu-jakshho-dati-meni-chas-to-istorija-zakinchujetsja-odnakovo-trofejem.html Постекоглу: Якщо дати мені час, то історія закінчується однаково — трофеєм] (17 жовтня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Тепер ми дійшли до нинішнього становища, де можна розповісти іншу історію. Можливо, я не тренер-невдаха, якому пощастило отримати цю роботу, але, можливо, я тренер, історія якого, якщо дати йому час, завжди закінчується однаково. У всіх моїх попередніх клубах все закінчувалося однаково — трофеєм». | Коментар = про успіхи тренування клубів у інтерв'ю сайту Sky Sports [https://football.ua/england/565520-postekoglu-jakshho-dati-meni-chas-to-istorija-zakinchujetsja-odnakovo-trofejem.html Постекоглу: Якщо дати мені час, то історія закінчується однаково — трофеєм] (17 жовтня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} {{Поділитися}} [[Категорія:Автори-П]] [[Категорія:Австралійські футболісти]] [[Категорія:Австралійські футбольні тренери]] [[Категорія:Гравці молодіжної збірної Австралії з футболу]] [[Категорія:Гравці збірної Австралії з футболу]] [[Категорія:Футболісти «Саут Мельбурна»]] [[Категорія:Тренери ФК «Саут Мельбурн»]] [[Категорія:Тренери молодіжної збірної Австралії з футболу]] [[Категорія:Тренери ФК «Панахаїкі»]] [[Категорія:Тренери ФК «Брисбен Роар»]] [[Категорія:Тренери ФК «Мельбурн Вікторі»]] [[Категорія:Тренери збірної Австралії з футболу]] [[Категорія:Тренери ФК «Йокогама Ф. Марінос»]] [[Категорія:Тренери ФК «Селтік»]] [[Категорія:Тренери ФК «Тоттенгем Готспур»]] [[Категорія:Тренери чемпіонату світу з футболу 2014]] [[Категорія:Тренери Кубка Азії з футболу 2015]] [[Категорія:Тренери ФК «Йокогама Ф. Марінос»]] [[Категорія:Тренери ФК «Тоттенгем Готспур»]] [[Категорія:Гравці молодіжного чемпіонату світу з футболу 1985]] [[Категорія:Гравці молодіжного чемпіонату світу з футболу 1987]] [[Категорія:Натуралізовані громадяни Австралії]] [[Категорія:Грецькі емігранти до Австралії]] [[Категорія:Тренери розіграшу Кубка конфедерацій з футболу 2017]] 070bsvx6hfys0c1a5oz9wwee5tqdikm 159549 159548 2026-04-29T18:17:46Z Андрій Гриценко 6500 159549 wikitext text/x-wiki {{особа}} '''Анге Постекоглу''' ({{lang-en|Ange Postecoglou}}, 27 серпня 1965, Афіни, [[Греція]])&nbsp;— австралійський футболіст грецького походження, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри&nbsp;— футбольний тренер. Останні два роки очолював тренерський штаб англійського «Тоттенгем Готспур». == Цитати == {{Q | Цитата = «Думаю, що, з моєї точки зору, я не підходжу як тренер. Не конкретно в цьому клубі. Просто в цілому. Я тренер-невдаха, якому пощастило отримати цю роботу. Знаю, що ви посміхаєтеся наді мною, але я можу знайти текст, де це сказано. Звичайно, тому створюється враження, що тренер перебуває під тиском». | Коментар = про оцінку себе, як тренера в інтерв'ю сайту Sky Sports [https://football.ua/england/565520-postekoglu-jakshho-dati-meni-chas-to-istorija-zakinchujetsja-odnakovo-trofejem.html Постекоглу: Якщо дати мені час, то історія закінчується однаково — трофеєм] (17 жовтня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Є й інша історія. Я прийшов в АПЛ два роки тому і очолив Тоттенгем. Тодішній президент команди сказав мені: "Цей клуб повинен виграти трофей. Ми намагалися запрошувати переможців – Жозе Моурінью і Антоніо Конте. Але це не спрацювало. Нам потрібно щось інше". Мене це трохи зачепило, адже я вважаю себе переможцем. Я прийняв Тоттенгем, який фінішував восьмим. Ніяких єврокубків. Величезний клуб, який не може прожити і двох років без європейського футболу. Ми фінішували п'ятими в мій перший сезон. І кожен раз, коли Гаррі Кейн забиває, я шкодую, що він не залишився ще на рік. Було б дуже доречно мати його в команді після п'ятого місця. Але якимось чином той рік зник з історії. Ми фінішували п'ятими, і я повернув їх до європейського футболу, де Тоттенгем і повинен бути. Люди, які давно грали в тому клубі, говорили мені, що трофей буде багато значити. І це нормально». | Коментар = про те, як очолив «Тоттенгем» в інтерв'ю сайту Sky Sports [https://football.ua/england/565520-postekoglu-jakshho-dati-meni-chas-to-istorija-zakinchujetsja-odnakovo-trofejem.html Постекоглу: Якщо дати мені час, то історія закінчується однаково — трофеєм] (17 жовтня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Ми виграли трофей та позбулися ярлика невдах. Ліга чемпіонів – це можливість придбати найкращих гравців. Але все, що я чув після звільнення з Тоттенгема, – це те, що в минулому сезоні я фінішував 17-м. Якщо дивитися на це з точки зору того, що ми фінішували на 17-му місці, то так, я тренер-невдаха, якому пощастило отримати ще один шанс. Якщо хтось думає, що 17-те місце – це відображення мене і моєї тренерської роботи, значить, люди дивляться на це через призму – я просто не підходжу як тренер». | Коментар = про те, як вдалося виграти трофей в інтерв'ю сайту Sky Sports [https://football.ua/england/565520-postekoglu-jakshho-dati-meni-chas-to-istorija-zakinchujetsja-odnakovo-trofejem.html Постекоглу: Якщо дати мені час, то історія закінчується однаково — трофеєм] (17 жовтня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Тепер ми дійшли до нинішнього становища, де можна розповісти іншу історію. Можливо, я не тренер-невдаха, якому пощастило отримати цю роботу, але, можливо, я тренер, історія якого, якщо дати йому час, завжди закінчується однаково. У всіх моїх попередніх клубах все закінчувалося однаково — трофеєм». | Коментар = про успіхи тренування клубів у інтерв'ю сайту Sky Sports [https://football.ua/england/565520-postekoglu-jakshho-dati-meni-chas-to-istorija-zakinchujetsja-odnakovo-trofejem.html Постекоглу: Якщо дати мені час, то історія закінчується однаково — трофеєм] (17 жовтня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} {{Поділитися}} [[Категорія:Автори-П]] [[Категорія:Австралійські футболісти]] [[Категорія:Австралійські футбольні тренери]] [[Категорія:Гравці молодіжної збірної Австралії з футболу]] [[Категорія:Гравці збірної Австралії з футболу]] [[Категорія:Футболісти «Саут Мельбурна»]] [[Категорія:Тренери ФК «Саут Мельбурн»]] [[Категорія:Тренери молодіжної збірної Австралії з футболу]] [[Категорія:Тренери ФК «Панахаїкі»]] [[Категорія:Тренери ФК «Брисбен Роар»]] [[Категорія:Тренери ФК «Мельбурн Вікторі»]] [[Категорія:Тренери збірної Австралії з футболу]] [[Категорія:Тренери ФК «Йокогама Ф. Марінос»]] [[Категорія:Тренери ФК «Селтік»]] [[Категорія:Тренери ФК «Тоттенгем Готспур»]] [[Категорія:Тренери чемпіонату світу з футболу 2014]] [[Категорія:Тренери Кубка Азії з футболу 2015]] [[Категорія:Тренери ФК «Йокогама Ф. Марінос»]] [[Категорія:Тренери ФК «Тоттенгем Готспур»]] [[Категорія:Гравці молодіжного чемпіонату світу з футболу 1985]] [[Категорія:Гравці молодіжного чемпіонату світу з футболу 1987]] [[Категорія:Натуралізовані громадяни Австралії]] [[Категорія:Грецькі емігранти до Австралії]] [[Категорія:Тренери розіграшу Кубка конфедерацій з футболу 2017]] bn3i1n2nwdugkaac7d01smddzmo0j1v 14 46343 159546 2026-04-29T18:15:35Z Андрій Гриценко 6500 Створена сторінка: {{Commonscat|Association football players from Australia}} [[Категорія:Футболісти за країною|Австралія]] [[Категорія:Футбольні персоналії Австралії]] [[Категорія:Австралійські спортсмени за видом спорту|Футболісти]] [[Категорія:Футболісти Азії]] [[Категорія:Футболісти Океанії]] 159546 wikitext text/x-wiki {{Commonscat|Association football players from Australia}} [[Категорія:Футболісти за країною|Австралія]] [[Категорія:Футбольні персоналії Австралії]] [[Категорія:Австралійські спортсмени за видом спорту|Футболісти]] [[Категорія:Футболісти Азії]] [[Категорія:Футболісти Океанії]] 3n32qt1tx631czzzv82p77esm90swnb 0 46344 159556 2026-04-30T02:10:25Z Mr.Rosewater 1030 Перенесено з Вікіпедії 159556 wikitext text/x-wiki {{Особа}} {{Othernames|Ковальов}} '''Ігор Олександрович Ковальов''' (19 травня 1941, Харків — 1 листопада 2021, Суми) — український вчений, фахівець у галузі гідравліки, викладач, кандидат технічних наук (1970), ректор Сумського державного університету (1972-2004), професор (1992), Заслужений працівник освіти України (2001), Заслужений професор СумДУ (2005). == Цитати == === Про Ігоря Ковальова === {{Q | Цитата = Я говорив, що в університеті буде ще багато ректорів, бо його існування нескінченне, але певен, що навряд чи буде ще ректор, який упродовж третини століття його очолюватиме. Він понад 30 років очолював наш навчальний заклад<ref name=":6">{{Cite news|url=https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/44764|title=Почесному ректорові - 75!|work=Резонанс|accessdate=2021-05-18|year=2016|issue=6-7|page=8|archive-date=7 Травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210507122235/https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/44764}}</ref>. | Автор = Анатолій Васильєв, заслужений професор, Почесний ректор СумДУ}} {{Q | Цитата = Відкривала» для себе Ігоря Олександровича як неординарну особистість. Дивувалась і захоплювалась його дипломатичними здібностями, умінням переконувати в можливості неможливого, відстоювати свою точку зору, здатністю знаходити спільну мову з різними людьми<ref name=":6" />. | Автор = Олена Ткаченко, доктор філологічних наук, професор СумДУ}} {{Q | Цитата = Комунікабельність, організаторські здібності та інші риси характеру, що рідко зустрічаються, допомагали йому знаходити вихід з найглухіших ситуацій. Працювати з ним завжди було приємно, він завжди намагався досягти порозуміння<ref name=":6" />. | Автор = Вільям Залога, доктор технічних наук, заслужений професор СумДУ}} {{Q | Цитата = На широкий кругозір, могутній інтелект, стратегічне мислення Ігоря Олександровича звертали увагу всі, хто мав із ним справу і в роки його ректорства, коли формувався колектив та зводилися корпуси будівель, який тепер називаємо базовим комплексом СумДУ<ref name=":6" />. | Автор = Галина Литвиненко, доцент, заслужений науково-педагогічний працівник СумДУ}} {{Q | Цитата = Не зважаючи на особистий час, передає свій багаторічний досвід студентам, розповідаючи про їхню майбутню професію, важливість науки, інженерної освіти і, звичайно, історію СумДУ, служінню якому він присвятив своє життя<ref name=":6" />. | Автор = Олександр Тєлєтов, доктор економічних наук, професор СумДУ}} == Джерела == {{reflist}} [[Категорія:Українські науковці]] ngebaqi9wgpa1vbi6psxirn2e6mbujo