Вікіцитати ukwikiquote https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.15 first-letter Медіа Спеціальна Обговорення Користувач Обговорення користувача Вікіцитати Обговорення Вікіцитат Файл Обговорення файлу MediaWiki Обговорення MediaWiki Шаблон Обговорення шаблону Довідка Обговорення довідки Категорія Обговорення категорії Субтитри Обговорення субтитрів Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 1463 161256 125126 2026-08-16T14:48:14Z Пан Хаунд 2 18675 /* Цитати */ . 161256 wikitext text/x-wiki {{Особа | ім'я = Микола Міхновський | Зображення = Mihnovsky.jpg | Опис = | wikipedia = Міхновський Микола Іванович | source = Автор:Микола Міхновський | commons = Category:Mykola Mikhnovsky}} '''Микола Іванович Міхновський''' (1873–1924) — український політичний та громадський діяч, правник, публіцист, основоположник, ідеолог і лідер самостійницької течії українського руху кінця ХІХ — початку ХХ ст. == Цитати == * Народ має право жити, коли він має силу жити. * Ми не попустимо, щоб проміння свободи усіх націй заблищало на наших рабських кайданах: ми розіб'ємо їх до схід сонця свободи! * Як не можна спинити річку, що, зламавши кригу навесні, бурхливо несеться до моря, так не можна спинити націю, що ламає свої кайдани, прокинувшись до життя. * Кожен, у кого ще не спідлене серце, озветься до нас, а в кого спідлене, до того ми самі озвемось! * Нелюдське ставлення росіян до нас освячує нашу до них ненависть. * Доки хоч на однім клапті української території пануватиме чужинець… доти усі покоління українців йтимуть на [[війна|війну]]. * [[Націоналізм]]… — рух світла і волі. * Кров, коли вона пролита братньою рукою, ще дужче благає о помсту, бо то брата кров! * Головна причина нещасть нашої нації — брак націоналізму серед ширшого загалу її. * Коли українська інтелігенція є, коли вона заступник суспільства, коли вона бореться, то чому ми не чуємо про цю боротьбу?.. * Без сили нема права, щоб здобути право, треба мати силу. * Усі, хто на цілій Україні не за нас, ті проти нас. * Ми сильні нашою [[Любов|любов'ю]] до України! * Україна для українців! * [[Слава]] і побіда — це доля борців за народну справу. * Націоналізм — ангел помсти для пануючих і визискуючих націй, ангел помсти за упосліджених… * Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі. * Усюди й завсігди вживай [[Українська мова|української мови]]. Хай ні дружина твоя, ні діти твої не поганять твоєї господи мовою чужинців-гнобителів. {{Q | Цитата = ''На захист утиснених встав [[націоналізм]] — страшний ворог пануючих — і розвинув свій [[Червоний прапор (символ)|червоний прапор]].''<ref>Міхновський М. І. Суспільно-політичні твори. — Київ: Смолоскип, 2015. — С. 261 ISBN 978-617-7173-09-9</ref> | Коментар = «Націоналізм — всвесвітня сила» | Оригінал = }} === З брошури «Самостійна Україна» === {{Q|Цитата = Коли Шевченко своїми стражданнями й смертю освятив шлях боротьби за волю політичну, національну та економічну українського народу, то поблизькі до нього покоління з так званого українофільського табору на своїм прапорі написали: «Робім так, щоб ніхто ніде не бачив вашої роботи!». Ці покоління «білих горлиць» своїм псевдопатріотизмом деморалізували ціле українське суспільство в протязі півстоліття<ref name="localhistory">[https://localhistory.org.ua/texts/chitanka/potreba-borotbi-viplivaie-z-faktu-nashogo-natsionalnogo-isnuvannia-7-pravil-zhittia-mikoli-mikhnovskogo/ Перший ідеолог самостійної України: 7 правил життя Миколи Міхновського]</ref>.}} {{Q|Цитата = Ці покоління надали українофільству характер недоношеної розумом етнографічної теорії. Ці покоління самі найліпше назвали себе українофілами, цебто людьми, що симпатизують Україні. Вони не хотіли навіть звати себе українцями. Тактика й політика українофілів довела до того, що ціла молода Україна з відразою від них одсахнулася, симпатій же старої України вони не змогли собі приєднати<ref name="localhistory"/>.}} {{Q|Цитата = Таким чином українофіли лишилися без потомства, і сучасна молода Україна вважає себе безпосереднім спадкоємцем Шевченка, а її традиції йдуть до Мазепи, Хмельницького, та короля Данила, минаючи українофілів. Між молодою Україною і українофілами немає ніяких зв’язків – крім однієї страшної й фатальної зв’язі – своєю кров’ю заплатити за помилки попередників<ref name="localhistory"/>.}} {{Q|Цитата = Часи [[Вишиванка|вишиваних сорочок]], свити та горілки минули і ніколи вже не вернуться. Третя українська інтеліґенція стає до боротьби за свій народ, до боротьби кривавої і безпощадної. Вона вірить у сили свої і національні, і вона виповнить свій обов’язок. Вона виписує на свому прапорі ці слова: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ». Вона віддає себе на служення цьому великому ідеалові. І доки хоч на однім клапті української території пануватиме чужинець, доти українська інтеліґенція не покладе оружжя, доти всі покоління українців йтимуть на війну<ref name="localhistory"/>.}} {{Q|Цитата = Війна провадитиметься усіма засобами, і боротьба культурна вважається також відповідною, як і боротьба фізичною силою. Потреба боротьби випливає з факту нашого національного існування. Нехай наша історія сумна й невідрадна, нехай ми некультурні, нехай наші маси темні, подурені, ми все ж існуємо і хочемо далі існувати. І не тільки існувати як живі істоти, ми хочемо жити як люди, як громадяни, як члени вільної нації. Нас багато – цілих 30 мільйонів. Нам належиться будуччина, бо зовсім неможливо, щоб 1/30 частина усієї людности, ціла велика нація могла зникнути, могла бути задушеною, коли вона спроможна воювати з цілим світом<ref name="localhistory"/>!}} === З брошури «Справа української інтелігенції в програмі Української Народної Партії» === {{Q|Цитата = Останніми часами життя поневолених народів конституційного Заходу стало щораз більше звертати на себе увагу українського інтелігента: він побачив, що і певний конституційний устрій в культурних державах гарантує інтереси тільки пануючої нації, а зовсім не гарантує інтересів поневоленої, навіть навпаки: свобода слова, друку, совісті, свобода зборів, кас, асоціацій, свобода научування – все це – пусті звуки для поневоленої нації в конституційній державі. І почали українці турбуватися про будучність своєї нації; почалися запити про гарантії конституційної свободи для українського народу<ref name="localhistory"/>.}} {{Q|Цитата = Але тепер московські революційні і ліберальні верстви, а надто московська демократія, ставши великою силою, не бачачи самостійних українських організацій і не припускаючи їх можливості і через це не сподіваючися якого-небудь українського протесту, скинула машкару, що її носила до сього часу, і ясно і виразно відповіла «єдина, неділима Росія і єдина державна мова – московська в школі, суді і адміністрації»<ref name="localhistory"/>.}} {{Q|Цитата = Завдання московської демократії стали ясні: вона хоче загарбати в свої руки державну власть на всій території сучасної Росії і стати таким чином спадкоємцем власті шляхетної і буржуазної, але зовсім не хоче ділитися цією властю з демократіями недержавних націй Росії; вона негує права кождої нації російського поневолення на державну незалежність, драпіруючися для цього в лицемірну тогу «любові, єднання і братерства народів», називаючи націоналістів поневолених народів Росії ворогами «прогресу» і «загальнолюдського щастя», бо, бачте, вони хочуть роз’єднання<ref name="localhistory"/>.}} {{Q|Цитата = Велике лицемірство під формою єднати (на словах) народності для братерства і любові, а в дійсності – єднати їх силою рушниці і меча, примусом і насиллям для власного вжитку<ref name="localhistory"/>.}} {{Q|Цитата = Коли московська демократія завоює собі державну власть в Росії, то вона пануватиме по всій території сучасної Росії. Тоді вона скине цілковито машкару «братерства і любові до усіх народів», машкару, якою вона приєднувала собі до сього часу симпатії поневолених націй Росії і притягала їх сили для осягнення свого ідеалу: монополізації політичної власті, ясно і одверто кине в очі поневолених націй свій шовіністичний пароль і програму, як це зробила вже [[демократія]] англійська, французька, німецька в Німеччині і Австрії, угорська і інші<ref name="localhistory"/>.}} === Зі статті «До українського народу» (вересень 1905 року) === {{Q|Цитата = Ми виходимо на боротьбу не за інтереси якоїсь класи чи верстви суспільства, бо не віримо, щоб та чи інша частина суспільства мала більші права, ніж друга. Ми виходимо на боротьбу за інтереси всього народу українського, себто за інтереси робочих мас українських, бо український нарід по всій європейській Україні складається із злиденних, бідних, немаючих людей. За тих, у кого є, хто вдоволений і ситий, ми не боремось, бо ми боремось проти них<ref name="localhistory"/>.}} {{Q|Цитата = Виступаючи в інтересі широких мас українських, ми пильнуємо, щоб сам нарід своїми власними силами виборов собі самостійну Україну, бо ми знаємо, що тільки при тій умові ніхто не зможе знов запанувати над Україною, знов видерти всі землі і всі добра з рук українського демосу<ref name="localhistory"/>.}} {{Q|Цитата = І так ми будемо приспані, прибиті, порізнені сили українського народу, стуляємо їх докупи, переводимо в чин і життя і велику спільну силу українців направляємо на здобуття самостійної України.}} {{Q|Цитата = Самостійна Україна має бути тим синтезом, тим великим, повним глибокого і широкого змісту словом, в якому осередчуються всі думки й бажання рабів, щоб бути свобідними, невольників, щоб бути вільними, злидарів, щоб бути маючими, упосліджених, щоб бути рівними, зневажених, щоб бути гідними, усіх українців, щоб бути людьми – громадянами цілого світу<ref name="localhistory"/>.}} {{Q|Цитата = Перед ясним ідеалом самостійної України най згинуть усі свари, уся ворожнеча, усе безладдя українців; хай усі стежки, усі шляхи ведуть до неї; хай усім борцям за щастя, за визволення свого народу світить сонце самостійної України<ref name="localhistory"/>.}} === Зі статті у часописі «Сніп» (вересень 1912 року) === {{Q|Цитата = Коли б ми спромоглися, коли б напружили сили й післали з України стільки послів до Думи Державної, скільки надає нам закон, ми б досягли ухвали законів, що забезпечили б наше життя національне. Се цілком від нас залежить. Тільки від нас. Від нашої бадьорості, витривалості, свідомості. Насамперед нам треба свідомості<ref name="localhistory"/>!}} {{Q|Цитата = Всі [[українці]] – усі повинні стати в свої ряди під українську корогву. Всі ставаймо: не сміє ні один з нас бути в чужих рядах. Які б не були гарні та принадні написи та наліпки на чужих рядах – не спокушаймось. Мовчки з повним розумінням та свідомістю ставаймо в свої ряди. Хто лишиться в чужих рядах, той вчинить зраду проти свого народу. І не тільки той, хто йде в чужі ряди, але й той, хто стоїть осторонь від усього, хто хоче байдуже приглядатись до боротьби – навіть і той чинить зраду. Всі українці, всі повинні стати в ряди. Адже справа йде про інтерес нашої нації<ref name="localhistory"/>.}} {{Q|Цитата = З усіх народів слов’янщини ми, мабуть, найменше витривалі. Ми досить легко запалюємось, ми зовсім щиро хочемо сьогодні досягти певної мети, але вже другий день бачить нас зневіреними і найменша перешкода геть відкидає нас від мети й змушує зректися наших гордих мрій. Ми не вміємо день у день, довго, непохитно, незмінно працювати, щоб осягнути призначену мету. Ми нарід м’якої вдачі, слабої волі. Се наші національні хиби. Се повинні ми зрозуміти і виховувати, культивувати в собі витривалість для щоденної боротьби<ref name="localhistory"/>.}} {{Q|Цитата = Ми можемо в запалі, в захопленні зробити велетенський вчинок, але цілком не здатні шляхом дрібної, плановної, невпинної праці бути творцями великих подій. А тим часом тільки сі остатні події суть довговічні, довготривалі, не скороминущі, для цілих поколінь важні, для виконання нашої будуччини корисні. Дрібної, часом незамітної, комашиної праці нам бракує. До сієї праці нахилімо себе! Тільки в такій праці є забезпека успіху, перемоги, побіди<ref name="localhistory"/>.}} {{Q|Цитата = І третє нам потрібне – се бадьорість.<br/>Ми – ходячий смуток, зневіра, сум. Нема бадьорості в наших душах, нема віри в свої сили. А хіба можлива творча робота без бадьорості. Ціле широке громадянство наше страждає на сю страшну недугу<ref name="localhistory"/>.}} {{Q|Цитата = Хто йде на боротьбу з сумом у душі, без бадьорості в серці, хіба може той довго втримати сю боротьбу, хіба зможе він перемогти? Не ворог його подужає, а сум заїсть. Елемент самозгуби носить він у собі. Отже, виробляймо бадьорий світогляд, особистий і громадський. Бадьору людину ніякі перешкоди не спинять, бадьорість дасть завжди перемогу. Отже, йдім до виборчої боротьби свідомо, витривало, бадьоро<ref name="localhistory"/>!}} == Примітки == {{reflist}} == Джерела == * [http://ukrlife.org/main/afor/bodnar.html Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001] {{Поділитися}} [[Категорія:Автори-М]] [[Категорія:Українські політики]] [[Категорія:Громадські діячі]] lhuny3lm3c06zcmzxr6p8daxqh0rl81 0 1493 161255 158472 2026-08-16T14:30:53Z Пан Хаунд 2 18675 /* */ 161255 wikitext text/x-wiki {{Прислів'я та приказки народів світу}} {{вікіпедія|Українці}} '''Українські прислів'я та приказки'''&nbsp;— прислів'я та приказки [[українці]]в. Багато українських прислів'їв виражають любов до Батьківщини, готовність її захищати, осуд зрадників, стверджують необхідність дружби між народами, тощо. Прислів'я представляють малу форму народної поетичної творчості, короткий, ритмізований вислів, що несе узагальнену думку, висновок, іносказання з дидактичним ухилом. {{Українські прислів'я та приказки}} «Не любіть. Августину, бо любіть Україну» — Валерій Васильович Паненко. == Українські прислів'я та приказки за темами == === [[Українські народні прислів'я та приказки: праця, господарство|Праця. Господарство]] === {{main|Українські народні прислів'я та приказки: праця, господарство}} {{Q|Цитата = Без охоти нема роботи<ref name="teka6"/>.}} {{Q|Цитата = Без роботи день роком стає<ref name="teka6"/>.}} {{Q|Цитата = Без сокири не тесляр — без голки не кравець<ref name="teka6"/>.}} {{Q|Цитата = Будеш трудится — будеш кормится<ref name="teka6"/>.}} {{Q|Цитата = Від роботи й коні дохнуть<ref name="teka6"/>.}} {{Q|Цитата = [[Бджола]] мала, а й та працює<ref name="teka">[http://teka.ks.ua/post/narodni/ukrainski-prysliv-ia-ta-prykazky-vid-a-do-h/ Українські прислів’я та приказки від “А” до “Г”]</ref>.}} {{Q|Цитата = Де руки й охота, там скора робота<ref name="teka1">[http://teka.ks.ua/post/narodni/ukrainski-prysliv-ia-ta-prykazky-vid-h-do-z/ Українські прислів’я та приказки від “Г” до “З”]</ref>.}} {{Q|Цитата = І нести важко, і викинути шкода<ref>[https://kuprienko.info/ukrayins-ki-prislivya-ta-prikazki/ Kuprienko.info]</ref>.}} {{Q|Цитата = Яка яблунька, такі й яблука<ref name="teka6">[http://teka.ks.ua/post/narodni/ukrainski-pryslivia-vid-kh-do-ia/ Українські прислівя від “Х” до “Я”]</ref>.}} {{Q|Цитата = Як добрий став — риба буде, а стече став — болото буде<ref name="teka6"/>.}} {{Q|Цитата = Поки товстий схудне, то худий здохне. }} === [[Українські народні прислів'я та приказки: знання та уміння|Знання та уміння]] === {{main|Українські народні прислів'я та приказки: знання та уміння}} {{Q|Цитата = Без труда нема плода<ref name="prikarpatta">[https://sites.google.com/site/xatachytalnya1/tvori/narodna/prisliv-a-prikarpatta Прислів`я Прикарпаття]</ref>.}} {{Q|Цитата = Менше слів — більше діла<ref name="prikarpatta"/>.}} {{Q|Цитата = Водою ситий не будеш<ref name="prikarpatta"/>.}} {{Q|Цитата = Далеко йшов, а добра не знайшов<ref name="prikarpatta"/>.}} {{Q|Цитата = Де свої собаки кусають, там хай чужі не пхаються<ref name="prikarpatta"/>.}} === [[Українські народні прислів'я та приказки: природа, її явища|Природа, її явища]] === {{main|Українські народні прислів'я та приказки: природа, її явища}} {{Q|Цитата = Зима без снігу, як літо без хліба<ref name="prikarpatta"/>.}} {{Q|Цитата = Не той сніг, що мете, а той, що зверху йде<ref name="prikarpatta"/>.}} {{Q|Цитата = Весняний дощ зайвим не буває<ref name="prikarpatta"/>.}} {{Q|Цитата = Кому влітку холод, тому взимку голод<ref name="prikarpatta"/>.}} {{Q|Цитата = Восени багач, а навесні прохач<ref name="prikarpatta"/>.}} === [[Українські народні прислів'я та приказки: козаки, козацтво|Козаки, козацтво]] === [[Файл:Ilja Jefimowitsch Repin - Reply of the Zaporozhian Cossacks - Yorck.jpg|міні|праворуч|220пкс|Запорожці пишуть листа турецькому султану]] {{main|Українські народні прислів'я та приказки: козаки, козацтво}} {{Q|Цитата = Бог не без милості, козак не без долі (щастя).}} {{Q|Цитата = Всі козаки — отамани.}} {{Q|Цитата = Два українця — три гетьмана. ''(про складність вибору ватажка)''}} {{Q|Цитата = Де байрак, там і козак.}} {{Q|Цитата = Козак з біди не заплаче.}} {{Q|Цитата = Коли стелиться доріжка, козакові не до ліжка.}} {{Q|Цитата = Січ мати, а Великий Луг батько.}} {{Q|Цитата = Степ та воля — козацька доля.}} === [[Українські народні прислів'я та приказки про кохання|Кохання]] === [[Файл:Ukrainian girls.jpg|міні|праворуч|220пкс|Українські дівчата в національному одязі]] {{main|Українські народні прислів'я та приказки про кохання}} {{Q|Цитата = В неї брови до любови, а устоньки до розмови.}} {{Q|Цитата = Дівчина, як тінь: ти за нею — вона від тебе, ти від неї — вона за тобою.}} {{Q|Цитата = Їж з голоду, а люби змолоду.}} {{Q|Цитата = Кров не вода, а серце не камінь.}} {{Q|Цитата = Любов — не пожежа, займеться — не згасиш.}} === [[Українські народні прислів'я та приказки: мова|Мова]] === [[Файл:Azbuka 1574 by Ivan Fyodorov.png|міні|праворуч|220px|Перша сторінка [[w:Буквар (книга Федоровича)|«Букваря»]] [[Іван Федоров|Івана Федорова]], надрукованого у [[Львів|Львові]] 1574 року]] {{main|Українські народні прислів'я та приказки: мова}} {{Q|Цитата = Від красних слів язик не відсохне.}} {{Q|Цитата = Від теплого слова і лід розмерзається.}} {{Q|Цитата = Де мало слів, там більше правди.}} {{Q|Цитата = Добре слово краще, ніж готові гроші.}} {{Q|Цитата = Дурний язик попереду розуму біжить.}} === [[Українські народні прислів'я та приказки: москалі|Москалі]] === {{main|Українські народні прислів'я та приказки: москалі}} {{Q|Цитата = Не за те москаля б'ють, що краде, а за те, щоб умів кінці ховати<ref name="Номис">М. Номис. Українські приказки, прислів'я і таке інше / Київ, 1993 С. 76-77</ref>.}} {{Q|Цитата = Москаль тоді правду скаже, як чорт молитися стане<ref name="Номис"/>.}} {{Q|Цитата = З москалем дружи, а камінь за пазухою держи<ref name="Номис"/>.}} {{Q|Цитата = Москаль ликом в'язаний, у ликах ходе, й інших у ликах водить<ref name="Номис"/>.}} {{Q|Цитата = У йому тільки віри, як у москалеві правди<ref name="Номис"/>.}} === [[Українські народні прислів'я та приказки: шлюб, родина і родинні стосунки|Шлюб. Родина і родинні стосунки]] === {{main|Українські народні прислів'я та приказки: шлюб, родина і родинні стосунки}} {{Q|Цитата = Не з [[багатство]]м жить, а з людиною!}} {{Q|Цитата = Краще на вбогій жениться, чим вік з багатою волочиться.}} {{Q|Цитата = Не шукай красоти, а шукай доброти.}} {{Q|Цитата = Батьки глядять дочку до вінця, а чоловік жінку до кінця.}} {{Q|Цитата = Жона держить дом за три угли, а муж за четвертий.}} === [[Українські народні прислів'я та приказки: сирітська і вдовина доля|Сирітська і вдовина доля]] === [[Файл:Thomas_kennington_orphans_1885.jpg|міні|праворуч|220пкс|[[Томас Кеннінгтон]]. Сироти (1885)]] {{main|Українські народні прислів'я та приказки: сирітська і вдовина доля}} {{Q|Цитата = За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини.}} {{Q|Цитата = Сирота — як камінь на роздоріжжі.}} {{Q|Цитата = Ніхто не бачить і не чує, як сирота плаче і горює.}} {{Q|Цитата = Без роду, без плем'я — без привіту, без совіту.}} {{Q|Цитата = Чужа ласка — сироті великдень.}} == Примітки == {{reflist}} {{Поділитися}} {{без джерел}} [[Категорія:Прислів'я та приказки народів світу]] [[Категорія:Українські прислів'я та приказки]] [[Категорія:Прислів'я та приказки]] 9vj7khsd1r1f4fcu04idafswzfpujlu