Довідка:Вступ

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="uk">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікіджерела</sitename>
    <dbname>ukwikisource</dbname>
    <base>https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.46.0-wmf.23</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Спеціальна</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Обговорення</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Користувач</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Обговорення користувача</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікіджерела</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Обговорення Вікіджерел</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Обговорення файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Обговорення MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Обговорення шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Довідка</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Обговорення довідки</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Категорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Обговорення категорії</namespace>
      <namespace key="102" case="first-letter">Автор</namespace>
      <namespace key="103" case="first-letter">Обговорення автора</namespace>
      <namespace key="116" case="first-letter">Архів</namespace>
      <namespace key="117" case="first-letter">Обговорення архіву</namespace>
      <namespace key="250" case="first-letter">Сторінка</namespace>
      <namespace key="251" case="first-letter">Обговорення сторінки</namespace>
      <namespace key="252" case="first-letter">Індекс</namespace>
      <namespace key="253" case="first-letter">Обговорення індексу</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Подія</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Обговорення події</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Довідка:Вступ</title>
    <ns>12</ns>
    <id>3596</id>
    <revision>
      <id>1045249</id>
      <parentid>87904</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T13:03:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Perohanych</username>
        <id>515</id>
      </contributor>
      <origin>1045249</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7542" sha1="kjdj6vh9bhr28kp3p8b86ikxduhknve" xml:space="preserve">{{службовий заголовок
 | заголовок = Вступ
 | секція    =
 | попередня = 
 | наступна  = 
 | ярлик     =
 | примітки  = Вступні слова щодо Вікіджерел.
}}
Це загальний вступ до україномовного розділу вільної бібліотеки Вікіджерела. Для більшого ознайомлення та розуміння специфіки роботи у проекті дивіться [[Довідка:Зміст]]. Якщо Ви новачок, почніть із цієї сторінки.

== Про Вікіджерела == 
'''Вікіджерела''' використовують підхід [[:w:Вікі|Вікі]] для розбудови вільної бібліотеки, дозволяючи волонтерам збирати, організовувати, коректувати, ілюстрювати і анотувати вільні вихідні тексти українською мовою. Вікіджерела — вільна бібліотека, яка є проектом Вікімедіа та сестринського проекту Вікіпедія — вільної енциклопедії. Як і Вікіпедія, Вікіджерела — це проект, який може редагувати кожен охочий та використовувати ті самі [[:wmf:Terms of use|Умови використання]]. Первинні джерела, знайдені у Вікіджерелах, часто можуть бути використані в поєднанні з енциклопедичними статтями Вікіпедії для ефективного дослідження, або зібрання вільної спадщини у цілому. 

== Долучитись ==
Не бійтеся робити власний внесок. Якщо допустили помилку, її завжди можна виправити; ми є спільнотою волонтерів, і будемо раді допомогти, якщо Вам потрібна допомога. Можете додавати або редагувати вихідні тексти, коли хочете, увійшовши в систему чи навпаки. Ви можете зв'язатися з спільнотою, розмістивши коментар на сторінці спільноти у [[Вікіджерела:Скрипторій|Скрипторій]].

'''Волонтери''' постійно вдосконалюють Вікіджерела шляхом обробки існуючих текстів чи додавання нових. Сторінка [[Спеціальна:Нові редагування|Нові редагування]] перераховує останні зміни. Зараз ми маємо '''{{NUMBEROFARTICLES}}''' сторінки першоджерел! Перед тим як додати свої власні тексти, будь ласка, перегляньте вступні сторінки [[Довідка:Довідка|довідки]].

== Особливості == 
Майже кожну сторінку можна переглянути та відредагувати. Натисніть на '''Обговорення''', щоб побачити сторінку обговорення, де можна обговорити сторінку з іншими редакторами. Кнопка '''Редагувати''' дозволяє редагувати практично будь-яку сторінку Вікіджерел. Ви можете бачити, хто редагував сторінку, і навіть переглядати старі версії сторінки на вкладці '''Історія'''.

Збоку сторінки є чотири розділи.

'''Меню навігації''': Цей розділ є основним меню для Вікіджерел, він веде до різних важливих сторінок у Вікіджерелах. [[Головна сторінка|Головна сторінка]] посилається на різні важливі сторінки Вікіджерел, а також містить останні новини або події. [[Вікіджерела:Розвиток Вікіджерел|Розвиток Вікіджерел]] містить посилання на сторінки спільноти, завдання, які стоять у перспективі та координації у цілому. [[Вікіджерела:Скрипторій|Скрипторій]] — це основна сторінка обговорення спільноти і місце, щоб відправляти повідомлення, якщо вам потрібна допомога чи у випадку потреби зв'язатися зі спільнотою. [[Спеціальна:Нові редагування|Нові редагування]] показує останні зміни у Вікіджерелах, [[Спеціальна:RandomRootpage/Main|Випадкова робота]], [[Спеціальна:Випадкова сторінка/Автор|Випадковий автор]], [[Спеціальна:Випадкова сторінка/Індекс|Випадкове оцифровування]] при натисканні покажуть випадкову сторінку, а [[Довідка:Довідка|Довідка]] — допомогу при редагуванні (включно з цією сторінкою).

'''Пошук''': Форма пошуку дозволяє шукати статті у Вікіджерелах. Якщо ви знаєте точну назву статті, введіть її в поле і натисніть кнопку Пошук. Якщо ви хочете знайти статтю, використовуючи ключові слова, введіть відповідні слова і натисніть Пошук. Для розширеного використання рядку пошуку, див. [[Довідка:Пошук]].

'''Панель інструментів''': Це меню містить різні інструменти. '''Посилання сюди''' буде відображати список сторінок Вікіджерел, які містять посилання на сторінку, яку ви переглядаєте в даний момент. '''Пов'язані редагування''' — список останніх редагувань статей поточної сторінки. '''Завантажити файл''' дозволяє додати файл зображення або інші засоби масової інформації у Вікісховище. '''Спеціальні сторінки''' — різні сторінки, які автоматично створюються і оновлюються у Вікіджерелах; ці сторінки не можуть бути змінені.

'''Мови''': Містить посилання на еквівалентну сторінку у проектах Вікіджерел іншими мовами (при наявності).

[[Категорія:Довідка]]</text>
      <sha1>kjdj6vh9bhr28kp3p8b86ikxduhknve</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Вікіджерела:Скрипторій</title>
    <ns>4</ns>
    <id>3748</id>
    <revision>
      <id>1045255</id>
      <parentid>1043525</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T14:01:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Perohanych</username>
        <id>515</id>
      </contributor>
      <comment>/* Створення сторінки у Вікіджерелах на основі кількох jpg файлів */ нова тема</comment>
      <origin>1045255</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="118843" sha1="0zg8l2osmuh4bwt87427c3nmccm5hyh" xml:space="preserve">{{службовий заголовок
 | заголовок = Скрипторій
 | секція    =
 | попередня = 
 | наступна  = 
 | ярлик     = 
 | примітки  = '''[[wikt:uk:скрипторій|Скрипторій]]''' — сторінка обговорення спільноти Вікіджерел. Не вагайтесь ставити запитання і залишати коментарі. Можна приєднатись до існуючого обговорення або [{{fullurl:Вікіджерела:Скрипторій|action=edit&amp;section=new почати}} нове]. Членів проекту можна знайти в [irc://irc.freenode.net/wikisource #wikisource] IRC-каналі (переважно англомовний). Обговорення загальних питань Вікіджерел, що стосуються не одного мовного розділу, рекомендується проводити на [[oldwikisource:Wikisource:Scriptorium|багатомовному Wikisource]].
}}
[[Категорія:Вікіджерела|Скрипторій]]
{{Користувач:DixonDBot II/config
|archiveHeader={{Архів|Вікіджерела:Скрипторій}}
|maxArchiveSize=200K
|counter=5
|minThreadsLeft=6
|minThreadsToArchive=4
|olderThan=60d
|archive=Вікіджерела:Скрипторій/Архів %counter%
}}{{архіви|search=yes}}
:'''[{{SERVER}}{{localurl:Wikisource:Скрипторій|action=edit&amp;section=new}} Додати нове обговорення]'''__NEWSECTIONLINK__

== Зміни до політики із перекладами ==

@[[Користувач:Arxivist|Arxivist]], @[[Користувач:Leh Palych|Leh Palych]], @[[Користувач:Madvin|Madvin]], @[[Користувач:Balakun|Balakun]], @[[Користувач:Erik tavr|Erik tavr]], @[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]], @[[Користувач:Julzol|Julzol]], @[[Користувач:Dars|Dars]]

Добрий вечір, колеги.

Хочу винести на обговорення пропозицію змін до політики щодо нових перекладів у Вікіджерелах.

Я деякий час обговорював із катедрою сходознавства ім. Я. Дашкевича ЛНУ (як із викладачами, так і студентами) ідею щодо залучення студентів до перекладів східних творів, які взагалі відсутні в українському перекладі (в перспективі арабська, перська, китайська та японська мови).

Студенти перекладатимуть твори для практики перекладу в університеті, а окремі з них схвалені і перевірені викладачами можуть надати для публікації. Єдина вимога від катедри, щоб було зазначено у метаданих, хто саме переклав роботу.

Власне моя пропозиція, щоб вони створювали PDF-файл свого перекладу із титулкою, де зазначено усі метадані, а ми тоді трансклюдуватимемо ці скани в основний простір. Так ми з однієї сторони отримуємо наповнення творами, які взагалі відсутні українською, а студенти отримують можливість набудувати собі портфоліо (це досить поширена практика — перекладати твори і публікувати самвидавом, зазвичай саме онлайн, для набуття досвіду).

Проте проблема у тому, що наразі у нас немає ні правил, які б таке дозволяли, ні які б і забороняли. Це прогалина у наших настановах. За правилами передбачено лише два види перекладів: попередньо опубліковані друковані видання та вікіпереклади.

За першим пунктом цей внесок неможливо додати до Вікіджерел, а якщо робити вікіпереклад, то неможливо буде зазначити конкретного перекладача і також сам переклад буде змінним, що не дуже пасує для художньої літератури, хоч на наукову та публіцистику ще так сяк піде. Зазвичай над перекладом працює лише один-два перекладачі, оскільки кожен має особистий підхід до того, як перекладати, зокрема чи варто певні культурно-специфічні терміни адаптувати („одомашнювати“), чи передавати транскрибуванням оригінальне поняття („очужувати“). І якщо будь-хто потім може прийти і щось змінити, то це може зруйнувати льоґіку перекладу та додати певні помилки. Анґлійський розділ уже отримував критику за неякісний вікіпереклад Біблії.

Тому я пропоную також запровадити третій тип перекладів, які не були попередньо опубліковані, але надані перекладачем у вигляді скану. Попереднє бачення процесу розписане на сторінці [[Вікіджерела:Як опублікувати свій переклад?]]

Обов'язковою вимогою до перекладу пропоную зробити наявність твору в іншомовному розділі, щоб мати інтервікі посилання, або ж посилання на текст на іншому онлайн-сайті, щоб кожен читач, за умови знання мови, міг сам оцінити якість перекладу.

Перекладач завантажуватиме скан на commons, а тоді вичитуватиме його на Вікіджерелах, щоб ми мали текст підкріплений сканом і не плодити сирих сторінок. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 19:46, 23 грудня 2025 (UTC)

:Правові питання для мене і так були не простими. Але я завжди схвалюю наповнення Вікіпедії, Вікіджерел у тому числі. Хотілося б долучити до цього питання кваліфікованого спеціаліста/ку, хто розуміється на даному питанню. Бо я зараз не можу дати однозначної відповіді. [[Користувач:Dars|Dars]] ([[Обговорення користувача:Dars|обговорення]]) 13:33, 24 грудня 2025 (UTC)
::Дякую, що долучилися до обговорення! Насправді правове питання в цьому випадку другорядне, а в першу чергу важливо прописати чіткий порядок дій для перекладачів, які б воліли надати рукописи для публікації. Якщо дозволятимемо будь-які праці, що вже є на іншомовних розділах, то там одразу на сторінці має бути правовий статус. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 17:04, 25 грудня 2025 (UTC)

:Ідея цікава і варта, принаймні, розгляду. Бо дасть можливість наповнити Вікіджерела унікальними перекладами. Але потрібно чітко прописати усі правила і дії, щоб уникнути чергового засмічення, як це вже було, коли у Вікідежерела скидали сирі тексти з онлайн-бібліотек.
:У випадку пропонованих перекладів на пересторозі має стати непорушна вимога, вже присутня у [[Вікіджерела:Переклади#Переклади Вікіджерел|правилах українських Вікіджерел]]: твір, який перекладається, уже має бути розміщений у відповідному мовному розділі Вікіджерел (пропоноване формулювання «або ж посилання на текст на іншому онлайн-сайті» — як на мене, категорично неприйнятне з вище озвученої причини).
:Також бажано уніфікувати зразок титульного аркуша таких перекладів, роблячи відповідну позначку, що це саме переклад автора (на кшталт радянського «На правах рукопису»).
:Ще раз підкреслю: ідея корисна, але треба втілити її максимально чітко. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 14:30, 24 грудня 2025 (UTC)
::Також потрібно чітко прописати вимогу, що це правило застосовується лише для творів, які '''вперше '''перекладаються українською&amp;nbsp;— це, знову ж, убезпечить Вікіджерела від розміщення чужих перекладів (захищених авторським правом) під виглядом своїх. Бо ми повинні розуміти, що ці правила будуть діяти навіть тоді, коли ця цікава співпраці з кафедрою сходознавства скінчиться. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 05:38, 25 грудня 2025 (UTC)
:::Дякую, виправлю пункт про те, щоб лише роботи, які є в іншомовних розділах були дозволені. Також погоджуюся із вимогою, щоб були дозволені лише твори, які раніше взагалі не перекладали українською, лише пропоную додати зауваження, що твори, які публікувалися лише частково теж можна додавати.
:::Також можна додати пункт, що ми залишаємо за собою право видалити надані переклади із Вікіджерел, якщо спільнота дійшла консенсусу, що конкретний переклад є надто неякісним. (завелика кількість помилок, спаплюження оригінального змісту твору тощо)
:::Власне ці правила і повинні бути якомога універсальнішими, щоб і інші могли теж публікувати переклади. Катедра сходознавства просто, ймовірно, найближча перспектива на надані переклади. Гадаю, що потенційно можна залучити багатьох студентів-перекладачів. Здається, що це досить поширена практика — перекладати якусь працю і публікувати її самвидавом, щоб мати портфоліо та підтвердження досвіду, вмінь. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 17:01, 25 грудня 2025 (UTC)
::::У випадку з перекладами цей підхід («видалити надані переклади із Вікіджерел, якщо спільнота дійшла консенсусу, що конкретний переклад є надто неякісним») не спрацює. Бо наше ключове завдання&amp;nbsp;— перевести текст зі сканованої у текстову форму максимально близько до оригіналу. Вичитувач не може оцінювати якість перекладу, він перевіряє відповідність вичитаного тексту наданому оригіналу. Питаннями оцінювання якості власне перекладу має займатися викладач, який дає добро на розміщення перекладу у Вікіджерелах (можливо, варто і керівника роботи зазначати на титулі, можна навіть зі сканованим підписом). Якщо є сумніви&amp;nbsp;— робота взагалі не повинна бути у Вікіджерелах. Якщо вона вже є&amp;nbsp;— ми маємо цінувати право перекладача на недоторканність твору не менше, ніж право автора. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 19:27, 25 грудня 2025 (UTC)
:::::Тоді можна зробити плашку, якщо будуть сумніви у якості, щоб попередити читачів. Хоча часто і з друкованими перекладами є багато питань, тож треба ще подумати як краще це робити.
:::::У випадку зі сходознавцями буде певний відбір, оскільки викладачі принаймні поверхнево перевірятимуть роботи. Коли з ними говорив, то була пропозиція зазначати і перекладача, і також викладача, що перевірив (як наукового керівника, а не редактора).
:::::Особисто мені хотілося б охопити якомога ширше коло робіт на Вікіджерелах, як друкованої літератури у суспільному надбанні, так і сучасної під вільними ліцензіями. Навіть якщо робота матиме певні хиби (що цілком нормально для будь-якого тексту), то її можна використати для мовознавчих цілей (наповнення Вікісловника, наприклад) або для тренування мовних моделей. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 20:13, 25 грудня 2025 (UTC)
:Вітаю! Загалом, Вікіджерела повинні містити тексти, засновані на сканах, які можна співставити з паперовим оригіналом. Тому я зі скепсисом дивлюсь на можливість появи файлів, які є оригінальною роботою і ніколи не публікувалися раніше. Є сучасний приклад публікації перекладу [[Індекс:Переклад першої промови Ціцерона проти Катіліни.pdf|першої промови Цицерона проти Катиліни]] і [[Волден, або Життя в лісах|пара]] [[Естетичні записки/Опір громадянському уряду|вікіперекладів]], викладених Архівістом. Якщо не друкувати, зробіть індекс оригінального твору, вільного від копірайту, перекладіть у просторі Сторінка, і в основному просторі вкажіть перекладача. Не бачу, щоб багато користувачів таке потім редагували. --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 09:54, 27 грудня 2025 (UTC)
::Дякую! 
::Ми розглядали зі сходознавцями можливість створення індексу з ориґіналом, де прив'язали б переклад, але відмовилися від цієї ідеї, бо дуже багато зусиль вимагає цей процес порівняно із завантаженням скану перекладу. Тим більше, що на текст ориґіналу можна посилатися або через інтервікі, або через посилання зазначене у виданні.
::Переклад першої промови Ціцерона проти Катіліни, схоже, якраз і був опублікований лише онлайн і не мав друкованого варіянту. Заради незмінності перекладу я б все таки пропонував робити через скан перекладу, а не ориґіналу. Зазвичай дійсно ніхто не буде змінювати їх, але з часом невеликі редагування можуть назбируватися і видання почне вже трохи відрізнятися від початкового варіянту, який завантажив перекладач, а відповідно й перекладацький задум буде трохи порушено (якщо ці правки не обмежаться виправленням одруків). До того ж скан перекладу буде зручнішим, якщо перекладач захоче додати примітки або розділи з коментарями до видання. Навряд таке буде зі сходознавцями, але це досить поширена практика для перекладів клясичних творів, особливо із зовсім інших культур, ніж українська. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 12:33, 27 грудня 2025 (UTC)
:::Той переклад [[Сторінка:Переклад першої промови Ціцерона проти Катіліни.pdf/43|видавався]], і там як мінімум є редактор. У вікі в принципі не можна гарантувати незмінність, навіть у Біблії на сторінках робили виправлення, які не співпадали з попередньо вичитаними сканами. Вважаю, що вікіпереклад підходить для цього випадку, бо навіть у Вікісховищі скан простого тексту не є належним контентом. --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 14:35, 29 грудня 2025 (UTC)
::::{{ping|Madvin}}
::::Чи можна зробити дозволеними обидва варіянти? Рекомендувати перекладачам робити вікіпереклад на основі скану мовою ориґіналом, але водночас дозволяти зі сканом українського тексту перекладу? Просто потреба прив'язування до ориґіналу занадто ускладнює процес і, якщо намагатися розширювати обсяг новітніх перекладів, це знизить кількість бажаючих. Тим більше, що будуть інтервікі посилання, які дозволять звіритися з ориґіналом у будь-якому випадку [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 15:52, 29 грудня 2025 (UTC)
:::::Скан простого тексту у Вікісховищі не є належним контентом, і ці файли можуть бути звідти видалені. Але якщо це скан реальної книги чи документу, які існують матеріально і можуть служити для перевірки скану, то таке дозволяється. Я не можу класифікувати переклади, які збережені як файл, як щось, що точно можна заливати на Вікісховище і що там залишиться, а це те, що має бути першоджерелом для тексту тут. Однак вікіпереклади реально підтримуються спільнотою, у деяких мовах вони мають бути у окремому просторі імен, у деяких, як у нас, він не потрібен. --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 09:25, 30 грудня 2025 (UTC)
::::::Добрий день, я трохи обдумав, як можна це влаштувати, і хотів би повернутися до цієї розмови.
::::::Пропозицію залишаю такою самою: дозволяти і вікіпереклади, і скани власного перекладу, але лише за певних умов.
::::::Якщо твір раніше був ''повністю'' перекладений українською мовою ''людиною'', то нові переклади дозволяється розміщувати лише у формі вікіперекладів (або скану друкованого видання за наданого дозволу VRT).
::::::Якщо новий переклад для малого твору (до 50 сторінок), то дозволяється його розміщувати лише як вікіпереклад.
::::::Дозволяється розміщувати власний скан українського перекладу, якщо він видавався друковано. Якщо ж ні, то лише за цих умов:
::::::* Твір за розміром має понад 50 сторінок
::::::* Переклад містить зміни, які не дозволяють зробити вікіпереклад (наприклад, додані ілюстрації, які теж обов'язково повинні бути вільні, велика кількість приміток із поясненнями, додаткові розділи, написані перекладачем або іншою людиною, які доповнюють зміст твору).
::::::Я проглянув правила Commons і хоч чисті тексти дійсно не радять завантажувати, але це дозволяється, якщо їх буде використано на інших вікіпроєктах, якщо я правильно все зрозумів.
::::::„Certain content is excluded from Commons, not because it is intrinsically non-educational, but because there are other Wikimedia Foundation projects that are more appropriate for hosting such content. This applies both to media files and to text.
::::::Excluded educational content includes:
::::::* Encyclopedia articles; these may be hosted on [[wikipedia:|Wikipedia]].
::::::* News (this may be hosted on [[wikinews:|Wikinews]]), general weather reports, and the like.
::::::* Files that contain nothing educational other than raw text.  Purely textual material such as plain-text versions of recipes, lists of instructions, poetry, fiction, quotations, dictionary definitions, lesson plans or classroom material, and the like are better hosted elsewhere, for example at [[wikibooks:|Wikibooks]], [[wikiquote:|Wikiquote]], [[wiktionary:|Wiktionary]], [[wikiversity:|Wikiversity]] or [[:en:|Wikisource]].
::::::However, Commons can be used to host such material if included in a shareable media file that is of use to one of the other Wikimedia Foundation-hosted (WMF) projects, so scanned copies of existing texts that are useful to other WMF projects (e.g. to serve as the basis of a reliable, verifiable source) are in scope. Also allowed are files which embody something of value over and above raw text.  For example, files consisting of scans of out-of-copyright books, newspapers and the like which preserve original font, layout, embedded images and the like are within scope.“ [[commons:Commons:Project scope|Commons:Project scope]] [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 14:15, 16 січня 2026 (UTC)

== Пропозиція конкурсів на 2026 рік ==

Добрий вечір, колеги @[[Користувач:Balakun|Balakun]], @[[Користувач:NickK|NickK]], @[[Користувач:Madvin|Madvin]], @[[Користувач:Arxivist|Arxivist]], @[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]], @[[Користувач:Julzol|Julzol]], @[[Користувач:Sorize|Sorize]], @[[Користувач:Venzz|Venzz]], @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]], @[[Користувач:Erik tavr|Erik tavr]], @[[Користувач:Ol-Burg|Ol-Burg]].

Запрошую вас долучитися до обговорення [[Вікіджерела:Календар конкурсів/2026|пропозиції конкурсів]] на 2026 рік. Буду вдячний за відгуки та пропозиції. Як і минулого року, більшість конкурсів будуть зосереджені на ювілярах. Винятками є тематичні конкурси:
* Етнографічні читання — фольклор має велику популярність на Вікіджерелах і окремі сторінки із ним постійно перебувають у сотні найпопулярніших. Також у нас є багато безіндексних фольклорних творів і за рахунок цього конкурсу можна частково виправити ситуацію
* Християнський місячник/Червень християнський — сторінки Біблії реґулярно попадають у сотню найвідвідуваніших сторінок, проте іншої християнської літератури у нас порівняно мало, тому мета цього конкурсу заповнити прогалину

Крім цього, потрібно вирішити щодо літнього конкурсу на липень—серпень. Є дві пропозиції:
# Конкурс для вичитки творів Івана Франка
# Зробити загальний конкурс літньої клясики (Опанас Неселовський, Михайло Годкевич, Олександр Гінзбург, Людвік Кульчицький, Бернард Шоу, Володимир Леонтович, Богдан Заклинський, Олександр Кониський). У тому числі можна включити й окремі твори Франка

Окремо хочу подякувати панові Balakun-ові за оформлення календаря ювілярів на 2026 рік [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 20:24, 1 січня 2026 (UTC)
:@[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] Чи планується &quot;Вікіджерела люблять пам'ятки&quot; цього року? [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 20:51, 1 січня 2026 (UTC)
::Так ти відповідальний за напрям же, мав би володіти цією інформацією. Особисто я не планую проводити конкурс цієї весни. Два попередні конкурси мене демотивували. Цьому є кілька причин. По-перше, постійно хтось ставить палиці в колеса — під час першого конкурсу паралельно проводилось кілька тематичних тижневиків (причому тут свої ж вставили ножа в спину — два члени оргкому ВЛП голосували за мікрогранти на ці тижневики), під час другого з тижневиками ніби домовились, щоб дати не накладалися, так приперся Архівіст і поставив перед фактом, шо він буде проводити «Волю» і нікуди її переносити не буде (відповідно довелося багато часу і нервів потратити на сварки з Архівістом, і навіть ВМУА цю проблему не вирішила — там лише бідкались і розводили руками). Відповідно ці тижневики і «Воля» забрали багато користувачів у нашого конкурсу. Користувачі в першу чергу вичитували там, а потім уже за залишковим принципом тут. Де гарантія, що знову не прийде якийсь користувач і не проводитиме паралельний конкурс, який забере в нас аудиторію? По-друге, фактично 90% (а може і більше) роботи по конкурсу виконую я, а це важко одному, було б добре, якби хтось іще допомагав. Потрачені мої зусилля не відповідають очікуваному результату. По-третє, аудиторія тут невелика, тож результати неважко передбачити: знову переможцями будуть ті самі Balakun і Leh Palych. Зважаючи на вищезазначене, я не бачу сенсу проводити конкурс знову. Якщо знайдуться інші люди, які хочуть організувати, будь ласка, я тоді можу долучитися, допомогти, але сам проводити знову я не хочу. До того ж цього року веелзешники грозилися організувати подібний конкурс по ПЗФ, тож я залюбки віддам їм свій часовий слот.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 22:26, 1 січня 2026 (UTC)
:::Дякую за відповідь, я спитав твоєї думки саме тому, щоб не було подібної ситуації цього року. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 23:01, 1 січня 2026 (UTC)
:''Джек Лондон. Залізна п'ята'' захищений авторським правом. Остап Нитка Репресований у 1937 році, реабілітований у 1959. Згідно українського законодавства &quot;Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір посмертно реабілітованого автора спливає через 70 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком реабілітації автора&quot;[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/conv/parast31/sp:dark#n440]. Тобто його праці охороняються ще 4 роки. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 21:02, 1 січня 2026 (UTC)
:''Вільгельм Лібкнехт. Чи Европа має скозачіти?'' редактор Микола Залізняк, він був репресований. Потрібно встановити дату реабілітації. --[[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 21:08, 1 січня 2026 (UTC)
:''Леоніла Заглада'' репресована, дата реабілітації 1957 рік, її твори стануть вільними 1 січня 2028 року. --[[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 21:10, 1 січня 2026 (UTC)
:''Теодор Ярчук'' теж репресований, потрібно встановити дату його реабілітації. Ну і так далі. Цей список потрібно перевірити на відповідність українському законодавству. Воно дурне, але іншого ми не маємо. --[[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 21:13, 1 січня 2026 (UTC)
::Доброго ранку, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Не хотілося б знову залазити у юридичні тонкощі збереження авторського права репресованих авторів після того, як @[[Користувач:NickK|NickK]] дуже докладно й аргументовано [https://commons.wikimedia.org/wiki/Template_talk:PD-Ukraine#Request_for_clarification,_second_iteration тут] вже все пояснив. Думаю, нашим адміністраторам @[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]], @[[Користувач:Madvin|Madvin]], @[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] варто якось винести це у окремий пункт Довідки, щоб це питання не піднімалося знову і знову. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 05:52, 2 січня 2026 (UTC)
:::Якщо є розбіжності в трактуванні, то слід брати більш строгі вимоги.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 11:05, 2 січня 2026 (UTC)
:::А я хотів би залізти в юридичні тонкощі, бо це принципове питання. І навіть за текстом NickK'а ті ж Леоніла Заглада та Остап Нитка захищені авторськими правами, бо &quot;or its creator(s) were posthumously rehabilitated before January 1, 1956&quot;. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 11:12, 2 січня 2026 (UTC)
:::Моя позиція, як відповідального за напрямок, Вікімедіа Україна не буде підтримувати конкурси, якщо там будуть тексти з сумнівним статусом авторського права. Потрібні лише стопроцентно вільні. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 11:15, 2 січня 2026 (UTC)
::::Добрий день, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Для підтвердження захищеності авторськими правами Ви наводите формулювання з розділу public domain in Ukraine. Якщо Вікімедіа Україна вирішила не дотримуватися поширеного у вікірусі правила «довіряй менеджерам» і хоче впровадити жорсткіший контроль&amp;nbsp;— буду вдячний, як укладач [[Вікіджерела:Календар конкурсів/2026#Ювіляри 2026|таблиці ювілярів 2026]], якщо Ви, узявши собі у добровільні помічники @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]], пройдетеся цією таблицею і у стовпчику Користувач залишите свою примітку, що твір ще не перебуває у вільному доступі. Обіцяю видалити усі ці твори з ювілейного списку й переконати нашого координатора @[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] не включати їх у конкурсний перелік. Мирного Вам дня і стабільного електропостачання. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 11:48, 2 січня 2026 (UTC)
:::::Я не знаю про правило «довіряй менеджерам» і про якого менеджера Ви говорите? NickK такий же волонтер як Ви та я. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 11:59, 2 січня 2026 (UTC)
::::::Під правилом «довіряй менеджерам» я мав на увазі непогану ідею корпоративної культури трохи більше довіряти людям, які безпосередньо працюють на місцях. Бо це вже стає якоюсь традицією: щороку з'являється хтось із керівного складу Вікімедіа&amp;nbsp;— і що він робить насамперед? Вичитує якийсь індекс? Долучається до якогось конкурсу? Сам організовує конкурс? Аж ніяк! Першочерговим завданням вважається тицьнути Вікіджерельну спільноту носом у нечіткість дотримання авторських прав щодо репресованих авторів. Що і породжує подобні [[Вікіджерела:Скрипторій/2023#Репресовані митці|щорічні суперечки]]. Свого часу @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] пішов ще далі й почав прямо на Вікісховищі номінувати такі твори на вилучення. Чи сприяє це залученості більшої кількості учасників до Вікіджерела, на брак яких нарікає той же Ahonc? Не думаю. Давайте повертатися до практики схвалення кожного конкурсу комісією вікігрантів? Чи Вікімедіа залучить/знайде юриста, якому можна буде відправляти на затвердження кожен твір, що претендує на розміщення у Вікіджерелах? Якщо для Вас незнайоме правило «довіряй менеджерам»&amp;nbsp;— можливо, повернемося до базового правила Вікіпедії «Припускайте добрі наміри»? Чи Ви вважаєте, що хтось з вікіджерельців спеціально хоче затягнути ВМУА у судову тяганину чи заплямувати її добре їм'я звинуваченнями у порушенні авторських прав? Питання риторичне. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 13:46, 2 січня 2026 (UTC)
:::::А так, я попрохав колегу долучитися до цього обговорення. Я впевнений, що ми разом зможемо знайти консенсус. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 12:01, 2 січня 2026 (UTC)
:::::Відправляти юристу кожен твір на затвердження — це абсурд. Та і нащо вам юрист? Візьміть номінуйте на вилучення якийсь твір (того самого Йогансена), в номінації доведіть, що він вільний. Якщо ваші аргументи будуть переконливі, і твір залишать, то в наступних номінаціях можна посилатися на цю номінацію як на подібний кейс. І відповідно рішення прийматиметься за аналогією.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 12:17, 7 січня 2026 (UTC)
:::Добрий день, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Якщо дивитися, за згаданою вище табличкою NickK-а, то:
:::* Леоніла Заглада в суспільному надбанні з 1967 року
:::* Остап Нитка з 1968 року
:::* Микола Залізняк з 1976 року
:::* Теодор Ярчук з 1966 року
:::Оскільки захист авторського права в УРСР тривав впродовж життя + 25 років по смерті, права цих авторів вже сплили (я рахував рік смерті + 26). Опублікований у 1993 році закон, що продовжував право до життя + 50 років, а також додав уточнення щодо відліку від дати реабілітації, не був ретроактивним, тобто термін захисту творів, які вже на той час були у суспільному надбанні, не продовжувався. Тому цілком можна брати до роботи цих авторів [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 13:13, 2 січня 2026 (UTC)
::::Так ось тут розширюється термін дії: ''2001 Copyright Law, final provision 8''.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 13:49, 2 січня 2026 (UTC)
:::::Наскільки розумію, у нашому випадку ця правка не застосовується. Там мова йшла про підписання Бернської конвенції про захист авторських прав між різними країнами і Україна в першій редакції прописала, що твори (лише іноземні?), які вже увійшли в суспільне надбання ''в Україні'', не будуть мати продовжений термін, але в 2001 Copyright Law, final provision 8 цю частину вилучили. На вищевказаних авторів це ніби не має впливати [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 17:59, 2 січня 2026 (UTC)
::::Чому Ви вважаєте,що цей закон не був ретроактивним? Ось [https://konovalenko.zp.ua/wp-content/uploads/2020/09/VS_5_20_%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%90%D0%9F.pdf в науковій статті] написано зворотне. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 13:32, 3 січня 2026 (UTC)
::::Особливість законів про авторське право в їх ретроактивності, на відміну від більшості інших законів. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 13:34, 3 січня 2026 (UTC)
:::::Якраз таки найперша редакція закону про авторське право (захист 50 років по смерти) не була ретроактивною і твори, у яких сплив термін (життя автора + 25 років по смерти), перейшли у суспільне надбання, а в редакції 2001 чомусь це рішення змінили. Насправді тут потрібна консультація юриста, оскільки ми навіть можемо сперечатися, що при написанні закону просто не врахували, що раніше термін був нижчим, ніж 50 років (просто людська помилка), і редакція 2001 не скасовує того, що згідно 1993 редакцією твори у СН.
:::::До того ж у багатьох інших країнах прийнято не продовжувати термін на роботи, що вже перейшли у суспільне надбання. До прикладу США довгий час у минулому столітті вимагали подавати заяву на авторські права (і реґулярно поновлювати їх), якщо цього не зроблено, то твір переходив у суспільне надбання. У нас за цим принципом розміщено [[Твори (Франко, 1956–1962)]]. Хоч у них зараз охороняється теж впродовж життя автора + 70 років без жодної реєстрації твору, але твори, що вже раніше перейшли у суспільне надбання так і залишаються в цьому статусі, незалежно від дати смерти автора. Японія теж мала тривалість у 50 років після смерти, але у 2018 вони продовжили термін до 70 років, проте роботи, що вже опинилися у суспільному надбанні, так і залишилися в ньому. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 18:30, 3 січня 2026 (UTC)
:::::: Так тут дуже бажана консультація фахового юриста, або навіть вченого-правознавця. --[[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 22:51, 3 січня 2026 (UTC)
::::::{{ping|Bicolino34|Venzz}} Подивився [https://konovalenko.zp.ua/wp-content/uploads/2020/09/VS_5_20_%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%90%D0%9F.pdf зазначену статтю]. Якщо коротко, там два різні написання:
::::::* ''З 16 липня 2001 року відновлено авторсько-правова охорона творів авторів радянського періоду, які померли після 31 грудня 1950 р.'' Це твердження, і є консенсус, що цей закон має зворотну силу (бо його метою було забезпечити мінімальний захист у 50 років)
::::::* ''А чи відновлено авторське право на твори радянських авторів, які померли до 1 січня 1951 року? '''Вважаємо''', що так (...)'' Це вже не твердження, а припущення. Але ж закон прямо пише: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12/ed20010816#Text 50-річний строк дії авторського права після смерті автора або строк дії суміжних прав не закінчився до дня набрання чинності цим Законом]. Мова лише про смерть, немає ані слова про реабілітацію.
::::::Тому я не вважаю, що Заглада, Нитка, Залізняк і Ярчук ще охороняються авторським правом. Я шукав, але не знайшов у реєстрі жодної судової справи, яка б свідчила про те, що бодай хтось померлий до 1951 року досі захищений авторським правом в Україні.
::::::Але це не стосується [[Твори (Франко, 1956–1962)]]: країною походження там є США. Аналогічна книга, видана в Україні, не могла б бути розміщена без дозволу упорядника або видавця (бо не сплинув термін дії авторських прав на обкладинку / передмову тощо). Для США діють інші правила — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обговорення]]) 21:31, 4 січня 2026 (UTC)
::::Положення про реабілітованих в новому законі з'явилося не просто так. Зазвичай репресовані втрачали всі свої права, у тому чіслі і авторські, у разі засудження, а реабілітація ці права відновлює. Рахувати 25, 50 чи 70 років від дати смерті Остапа Нитки немає сенсу, бо на момент смерті авторських прав він не мав взагалі. Тому закон і робить відлік 70 років від реабілітації. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 13:39, 3 січня 2026 (UTC)
:::::Добрий вечір, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. На жаль, Ви не відповіли на мою попередню ремарку і я досі не бачу жодних позначок у таблиці творів цьогорічних ювілярів. Чи не будете Ви заперечувати, якщо ми замінимо сумнівний з Вашої точки зору твір Джека Лондона на оцей: https://diasporiana.org.ua/proza/9324-london-d-vovchi-sini/ Тут усе бездоганно: не року, не місця видання, ні перекладача. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 18:32, 3 січня 2026 (UTC)
::::::Вітаю. З цим виданням єдина проблема не зазначений рік. Якщо наведете хоч якесь джерело, наприклад бібліотечний каталог, що книга видана не пізніше 1955 року, то можна. Правити весь список, нажаль, у мене немає часу. Може наступного тижня буде... [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 22:38, 3 січня 2026 (UTC)
:::::::[https://tula-online.org/items/show/1224 Тут я знайшов] інформацію, що це просто перевидання збірки 1928 року за редакцією Юрія Клена. На мій погляд цього достатньо, щоб додати до вичитки. І у Вікіпедії зазначено, що це переклад [[Автор:Ольга Косач-Кривинюк|Ольги Косач-Кривинюк]]. З Авторським правом тут все прозоро. Хоча було б краще знайти оригінальну збірку 1928 року, але маємо, що маємо. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 22:49, 3 січня 2026 (UTC)
::::::::Добрий день, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Дякую й на цьому. А поки ВМУА підшуковує правника-консультанта для Вікіджерел, хотів би порадитися щодо тих авторів, про яких немає звістки про смерть чи реабілітацію. Наприклад, Марія Лисиченко була плідним перекладачем (у т. ч. й Джека Лондона), але жодних конкретних даних, від яких можна відштовхуватися, щоб дотриматися авторських прав, немає: https://midnipro.museum/vulytsi-dnipra/marii-lysychenko-2/ @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] у таких випадках пропонував відштовхуватися від останньої згадки + 70 років. Чи будуть у Вас заперечення щодо цього чи пропозиції інших способів обчислення? [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 11:10, 4 січня 2026 (UTC)
:::::::::Я вже колись писав: якщо не впевнені, то щоб не гадати, номінуєте на вилучення у Вікісховищі. Якщо залишать, значить все ОК, можна вичитувати, якщо ж вилучать, значить не можна.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 12:05, 4 січня 2026 (UTC)
:::::::::Це класичний сирітський твір. В статті 29 чинного закону про АП зазначено &quot;Дозволяється використання сирітських творів бібліотеками, музеями з відкритим доступом для відвідувачів, архівами або організаціями із збереження фондів аудіо-, відеозаписів способами відтворення з метою оцифрування, індексації, каталогізації, збереження або відновлення копії після вжиття заходів із ідентифікації та належного розшуку авторів, інших суб’єктів авторського права, що не призвели до ідентифікації відповідних суб’єктів авторського права або віднайдення ідентифікованих суб’єктів&quot;. Тут все слизько, бо Вікіджерела в Україні не мають офіційного статусу зазначеного в законі. Плюс ми дозволяємо користувачам комерційне використання творів, а не тільки ознайомлення. Я б теж тут би послухав юриста.
:::::::::Тут все одно потрібно провести процедуру про встановлення долі Лисиченко. Якщо [https://midnipro.museum/vulytsi-dnipra/marii-lysychenko-2/ тут пишуть], що вона ймовірно репресована, то потрібно робити запит до архіву СБУ, чи є на неї справа. Якщо хочете, я можу зробити цей запит, досвід є. Якщо буде відповідь, що вони її не знають, то враховуючи цю відповідь можна буде і опублікувати. Але потрібно якийсь шаблон на твір поставити, що це сирітський твір і що його охоронний статус може змінитися з встановленням подальшої долі авторки. Якщо в СБУ є справа на неї, то вже потрібно з нею працювати, це також можливо, але буде довше. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 12:31, 4 січня 2026 (UTC)
::::::::::Дякую за розгорнуту відповідь і пропозицію допомоги, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Але чомусь мені видається, що для цього у ВМУА має бути окрема людина, яка займатиметься такими запитаннями. Бо у нас творців Розстріляного відродження почали реабілітувати [[Вікіджерела:Скрипторій/2023#Репресовані митці|лише з 1958 року]], тому потрібно або одноразово знайти правника, який пропише чіткі критерії, або доведеться на кожен із сумнівних творів/авторів/перекладачів проводити додаткову пошукову роботу замість власне розміщення праці у вільному доступі, що і є основною метою Вікіджерел. Бачу, @[[Користувач:NickK|NickK]] зараз намагається відредагувати шаблон авторського права з врахуванням року реабілітації&amp;nbsp;— якщо це вдасться, то буде чудово. Бо, наприклад, зі [[Автор:Степан Бен|Степаном Беном]] повідомлення поки що відображається некоректно... [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 12:43, 4 січня 2026 (UTC)
:::::::::::{{ping|Balakun}} Реабілітацію треба руками прописувати, я поки не бачу способу автоматизувати її. Я поки пропоную прописувати її лише для померлих після 1950 та посмертно реабілітованих, де реабілітація точно впливає на результат — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обговорення]]) 22:56, 4 січня 2026 (UTC)
:::::{{ping|Venzz}} А чи маєш ти джерело на те, що репресовані саме втрачали авторські права? Наскільки мені відомо, ніхто не скасовував їхніх авторських прав, і ті, хто змогли вийти з таборів живими, мали змогу продовжувати друкуватися та користуватися своїми авторськими правами. Наприклад, [[Автор:Остап Вишня]] був репресований 1933 року, вийшов на волю 1943 року, реабілітований 1955 і помер 1956. При цьому між 1943 та 1955 він успішно публікувався та міг користуватися своїми авторськими правами попри непогашену судимість. З того, що я бачу, йшлося радше про цензуру, ніж про системне позбавлення авторських прав: скажімо, вітраж [[:w:Шевченко. Мати]] був знищений, хоча Горська не була офіційнно репресована; Хвильовий формально навіть не був репресований (тому його й реабілітувати неможливо), але все одно після смерті його твори тривалий час не друкувалися; у той же час, Корольов міг працювати, навіть ще формально будучи в ув'язненні. Так, більшість репресованих не могли друкуватися, але цензурні обмеження не завжди знімалися синхронно з реабілітацією, це були два різні процеси — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обговорення]]) 22:53, 4 січня 2026 (UTC)
::::::Потрібно пошукати, але те що я читав, репресовані втрачали всі права, в тому числі і авторські. Тоді їх авторські права формально належали державі. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 23:58, 4 січня 2026 (UTC)
:У мене немає зауважень, лише один коментар: чи є в нас досвід вичитки наукових праць? У нас цього року два ювіляри світового масштабу — Грушевський і Єфремов, тож можна було б зробити щось наукове. Але я не знаю, чи є причини не робити цього — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обговорення]]) 23:04, 4 січня 2026 (UTC)
::Доброго ранку, @[[Користувач:NickK|NickK]]. Дякую за зважений і всебічний розгляд цієї проблеми. Учергове тішуся, що Вікіджерела мають у Вашій особі такого захисника. Щодо Грушевського і Єфремова&amp;nbsp;— оскільки вони обоє народилися восени, можна включити їх у осінню Книжкову Шафу. Можна було б навіть організувати такий комплексний вікімедійний проєкт: вичитування у Вікіджерелах, створення сторінки твору у Вікіданих, написання сторінки про твір у Вікіпедії й винесення найвлучніших виразів у Вікіцитати. Але треба почекати, доки @[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] затвердять офіційним відповідальним за розвиток Вікіджерел і остаточно вирішити проблему з авторським правом&amp;nbsp;— бо ж Єфремова посмертно реабілітували аж у 1989, тож @[[Користувач:Venzz|Venzz]] може знову бути проти. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 07:31, 5 січня 2026 (UTC)
:::З Єфремовим не все так погано, як здається на перший погляд. Всі його твори опубліковані до Жовтневого перевороту є вільними, бо втори видані в Російській імперії\Російській республіці ніхто не захищає. Як мінімум є судові рішення в США та РФ. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 19:02, 5 січня 2026 (UTC)
::::Я про це й кажу, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]... Уже '''втретє''' витрачається купа часу й зусиль, щоб прийти до того ж висновку: твори усіх авторів, хто був знищений совітською владою '''до 1 січня 1951 року,''' перебувають у суспільному надбанні. Та знову з'являються якісь «але»: так, але якщо тільки дореволюційні твори; так, але якщо час реабілітації невідомий; так, але якщо... Чи не могли б Ви просто відповісти: '''Так''' або '''Ні'''? І бажано було б, аби це була Ваша офіційна позиція як представника Вікімедіа, щоб у наступних обговореннях ми принаймні могли починати з цієї точки, а не з самого початку. Бо за тиждень (12 січня) уже перший ювілей (Джека Лондона) і можна було б оголошувати перший конкурс. Сподіваюся на Вашу зважену позицію і розуміння. Мирного дня і стабільного електропостачання. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 06:18, 6 січня 2026 (UTC)
:::::Що я можу зробити? Це закон про авторське право, він спеціально написаний так складно, бо люди на ньому заробляють гроші і мають купу інтересів. Ми ж прості вікіпедисти забов'язані слідкувати законодавству США та України. На що саме відповісти '''Так чи Ні'''? Авторські права кожного автора потрібно оцінювати окремо. З чинного тексту Закону України Про авторське право і суміжні права не слідує, що &quot;твори усіх авторів, хто був знищений совітською владою до 1 січня 1951 року, перебувають у суспільному надбанні.&quot;. Я не розумію, чому претензії ідуть в мою сторону, якщо це норми закону. Конкурсні списки потрібно було робити з урахуванням норм авторського права, тоді б не було цих проблем. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 22:38, 6 січня 2026 (UTC)
::::::Добрий день, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Сподіваюся, це обговорення виходить на фінішну пряму, тому спробую ще раз окреслити тези і твердження:
:::::::1. «Конкурсні списки потрібно було робити з урахуванням норм авторського права» — ніхто не проти, але різночитання потребували уточнення.
:::::::2. «Авторські права кожного автора потрібно оцінювати окремо» — аж ніяк, закони пишуться не для кожного окремого випадку, а вказують на загальні підходи.
::::::: 3. «Що я можу зробити?» — саме Ви знову підняли це питання твердженнями «А я хотів би залізти в юридичні тонкощі, бо це принципове питання... Моя позиція, як відповідального за напрямок, Вікімедіа Україна не буде підтримувати конкурси, якщо там будуть тексти з сумнівним статусом авторського права». Повторюся, це вже третє обговорення. За результатами попередніх і було досягнуто компромісного консенсусу про 1 січня 1951 року. Підходячи формально, проблема авторського права мала б актуалізуватися в момент розміщення твору у Вікісховищі, а не у Вікіджерелах. За моєї пам'яті жодних вилучень з цієї причини не було (не враховуючи бліцкрігу @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] щодо творів Йогансена). Тобто немає проблеми у Вікісховищі, не заперечують адміністратори Вікіджерел, маємо докладну й фахову консультацію @[[Користувач:NickK|NickK]], якого не можна запідозрити у лобіюванні інтересів Вікіджерельної спільноти. Якщо ж Ви так переймаєтеся цим питанням — можливо, варто на наступних зборах Правління ВМУА розглянути цю проблему і власними силами чи із залученням гранту Фундації Вікімедіа найняти врешті фахового юриста або прийняти офіційне рішення.
:::::::4. «На що саме відповісти Так чи Ні?» — поки не буде прийнято вищезгадане рішення на рівні ВМУА, чи не заперечуєте особисто Ви, як відповідальний за напрямок Вікімедіа Україна, проти розміщення у Вікіджерелах творів, репресовані автори яких загинули до 1 січня 1951 року?
::::::[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 09:34, 7 січня 2026 (UTC)
:::::::А нагадайте: по Йогансену була номінація на вилучення?--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 11:47, 7 січня 2026 (UTC)
::::::::Так, номінував [[commons:User:Ahonc|Anatoliy 🇺🇦]]: [[commons:Commons:Deletion_requests/Files_in_Category:Maik_Yohansen|запит від 29 травня 2023 року]] [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 12:00, 7 січня 2026 (UTC)
:::::::::Важливо не хто номінував, а хто підсумок підводив. Отже, у вас є прецедент, де твір був залишений. Тож це обговорення можна закривати.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 12:27, 7 січня 2026 (UTC)
::::::::::Дякую за трохи неочікувану підтримку, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Але цей прецендент дає можливість вирішити питання на рівні '''Вікісховища.''' А @[[Користувач:Venzz|Venzz]] може заблокувати виділення коштів на проведення конкурсів у '''Вікіджерелах.''' Тому давайте дочекаємося його рішення. Мирного вечора і стабільного електропостачання. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 14:52, 7 січня 2026 (UTC)
:::::::::::Колего, давайте я поясню свою мотивацію і своє бачення цієї ситуації. Я Вам не ворог, як і не ворог Вікіджерелам і хочу лише їх зростанню, але я бачу певні ризики, яких варто уникнути.
:::::::::::Авторське право, як я вже писав раніше, це дуже складна річ, там багато нюансів та сірої зони. Це так склалося історично, бо деякі великі гравці на ринку авторських прав, на кшталт компанії Дісней, були в цьому зацікавлені. Оскільки правил багато, як і багато нюансів, авторські права кожного автора потрібно оцінювати окремо. Я розумію, що це викликає певне обурення, але правова система взагалі так зроблена, що кожен випадок потрібно трактувати окремо. Інакше у нас би судова система в сучасному вигляді б не існувала. 
:::::::::::Я не вимагаю вилучення з Вікісховища всіх проблемних файлів, або файлів, які знаходяться у так званій &quot;сірій зоні&quot;. Також я не проти їх вичітки у Вікіджерелах загалом, волонтери Вікіджерел їх можуть вичитувати не в межах конкурсів. Але я проти того, щоб ГО Вікімедіа Україна виділяла гроші на конкурси, де будуть вичитуватися проблемні, або потенційно проблемні твори. ГО Вікімедіа Україна, це досить невелика організація, яка фінансується за допомогою пожертв та грантів. Кожна вичітка проблемного та потенційно проблемного твору може стати причиною скандалу, який приведе до репутаційних втрат для організації, а це може влинути на можливість отримати наступні пожертви та гранти. Особливо це важливо для грантів від міжнародних організацій, оскільки за кордоном дуже прискіпливо ставляться до дотримання авторського права.
:::::::::::Тому я ''пропоную відредагувати цей список'' прибравши всі проблемні твори, та твори з &quot;сірої зони&quot;, після цього я ''не буду проти'' затвердження списку. Також я буду займатися, в межах своїх сил, вирішенням питань про статус авторських прав, щоб якомога більше творів у Вікіджерелах мали ясний ліцензійний статус. Наприклад, я вже надіслав запит до СБУ щодо долі Марії Лисиченко. Орієнтовно відповідь потрібно чекати два тижні. Так ми не встигнемо до 150 років від дня народження Джека Лондона, але якщо ми отримаємо відповідь, що вона не була репресована\реабілітована, то можна буде вичитати Джек Лондон &quot;Залізна п'ята&quot; в межах іншої акції цього року, наприклад книжкової шафи.
:::::::::::Також я спілкувався з деякими юристами-практиками щодо роз'яснення статусу авторських прав. Деякі моменти мені пояснили, але люди зауважували, що це тема повноцінного наукового дослідження, яке в Україні ще не проводилося. Ви маєте рацію, щодо залучення фахівця, щоб він провів таку експертизу, можливо доведеться брати спеціальний грант у Фонда Вікімедіа, благо він зараз зацікавлений у наукових дослідженнях Вікіпедії й може таке профінансувати, але все це не швидкий процес. Єдиний плюс, що я працюю в юридичному університеті, хоча і не юрист за фахом, і маю можливість побачити правників вживу.
:::::::::::Вибачте, що вийшло так багато тексту, але це дійсно важливий момент і це не мої дурощі, а відповідальність і бажання зробити Вікіджерела краще. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 00:14, 8 січня 2026 (UTC)
::::::::::::Доброго ранку, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Дякую за докладне пояснення і за небайдужість до цієї проблеми. Пройшовся ювілейним списком і виділив сірим кольором твори з невизначеним статусом авторського права. Хотіб би ще почути Вашу думку щодо цих творів:
:::::::::::::1. Н. Бухарін і Е. Преображенський. Азбука комунізма (переклав П. Дятлов) — автори і перекладач репресовані, але книжка видана у Відні у 1920 році;
:::::::::::::2. Вільгельм Лїбкнехт. Чи Европа має скозачіти? — редактор Микола Залізняк з невизначеною датою реабілітації, але книжка видана у 1915 році; те саме щодо книжки Людвіка Кульчицького «Російські соціялїсти і теперішня війна»;
::::::::::::: 3. щодо Єфремова Ви казали, що можна беззаперечно брати твори дореволюційного періоду — тобто видані до 6 січня 1919?
::::::::::::[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 08:08, 8 січня 2026 (UTC)
:::::::::::::1. Ця книга захищена авторським правом, Австрійська республіка підписала Бернську конвенцію.
:::::::::::::2. Цей твір вільний. Його передрук може захищатися. 
:::::::::::::3. До 7 листопада 1917 року. Що пізніше вже захищається авторським правом. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 16:37, 12 січня 2026 (UTC)

: Твори авторів, що перебувають у сірій зоні авторського права (позначені сірим у табличці), вирішено не включати до конкурсів цього року. Проте ці автори залишаться доступними на Вікіджерелах і можуть вичитуватися користувачами, але поза межами конкурсів. --[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 14:01, 16 січня 2026 (UTC)

::@[[Користувач:NickK|NickK]]
::Досвід є. У [[Вікіджерела:Книжкова Шафа/2025/До вичитки|Книжковій Шафі 2025]] навіть було виділено кілька секцій на подібні праці (літературознавча, історична, наукова, філологічна, фольклористична, релігієзнавча, політологічна, правознавча). Хоча багато творів у них тяжіють радше до публіцистичних, а не чисто наукових, але досвід є. Як зазначив Balakun, найкраще буде включити їх у Книжкову Шафу восени, щоб не множити паралельних конкурсів, а зробити радше один довгий, оскільки користувачі інколи приєднуються й через місяць після початку, а дво- чи тритижневі конкурси трохи закороткі. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 10:24, 5 січня 2026 (UTC)

Добрий день, {{ping|Venzz}} прошу переглянути попередній список творів на лютневий конкурс і перевірити, чи немає проблемних для ВМУА творів. Сторінка конкурсу: [[Вікіджерела:Лютий літературний]] --[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 12:04, 19 січня 2026 (UTC)

:Вітаю, все гарно. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 12:28, 19 січня 2026 (UTC)
::Додав ще у лютневий конкурс Лесю Українку (155-річчя). Наразі лише праці, що у нас вже є завантажені. Пізніше ще завантажу трохи художньої літератури, щоб урізноманітнити наповнення конкурсу [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 20:01, 22 січня 2026 (UTC)
:До речі. У мене є пропозиція до Грудень літературний додати [[w:Габель Юрій Орестович|Юрія Габеля]], буде 135 років з його дня народження. Маю його монографію по хімії тютюну, планую зробити скан. Можливо ще знайду його україномовні праці. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 12:41, 19 січня 2026 (UTC)
::Якщо будуть скани, то без проблем додамо [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 12:43, 19 січня 2026 (UTC)

== Запит на створення шаблону ==

Добрий вечір, @[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]], @[[Користувач:Madvin|Madvin]]. Чи не могли б ви створити шаблон для Вікісховища, подібний до вже існуючих &lt;nowiki&gt;{{Internet Archive link|}}, {{Chtyvo.org.ua|url=}}, {{Diasporiana.org.ua|url=}}
{{NLU|url=}}, {{eScriptorium|url=}}&lt;/nowiki&gt;, але для irbis-nbuv.gov.ua. Свого часу просив про це @[[Користувач:Arxivist|Arxivist]]'а, але зі зрозумілих причин зараз це неможливо. Потім буду просити @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]'a пройтися ботом по вже розміщених творах і автоматично замінити, як він це колись зробив для NLU. Мирного усім вечора і стабільного електропостачання [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 18:35, 8 січня 2026 (UTC)

:Добрий день, створив [[commons:Template:Irbis-nbuv.gov.ua]]. Перевірте, будь ласка, чи все так, як вам потрібно [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 10:43, 9 січня 2026 (UTC)
::Так, все працює, щиро вдячний. Шановний @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]], чи не могли б ви скористатися своїм ботом у Вікісховищі, як ви це [[Обговорення користувача:Ahonc#Бот у Вікісховищі|робити для попереднього шаблону]]? Потрібно відшукати всі файли, завантажені до сьогоднішнього дня з irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item і замінити «голе» посилання на посилання через шаблон, тобто у рядку source= замінити, наприклад, &lt;nowiki&gt;https://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0004695&lt;/nowiki&gt; на source=&lt;nowiki&gt;{{Irbis-nbuv.gov.ua|url=https://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0004695}}&lt;/nowiki&gt; [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 11:08, 9 січня 2026 (UTC)
:::Добрий вечір, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Напишіть, будь ласка, чи буде у Вас можливість це зробити найближчим часом? [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 16:12, 27 січня 2026 (UTC)
::::А хіба для Вернадки нема шаблону?--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 08:21, 28 січня 2026 (UTC)
::::[[:c:Template:VNL elib ID|Ось же]].--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 08:25, 28 січня 2026 (UTC)
:::::Добрий день, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Дякую за оперативну відповідь. Наведений Вами шаблон вказує на документ з розділу «Цифрова бібліотека історико-культурної спадщини», а ми розробили шаблон для електронної бібліотеки «Україніка». Обидва цих проєкти куруються НБУВ, але бажано було б їх розрізняти, бо у Вікісховищі досить багато книжок, взятих для Вікіджерел саме з Україніки. До Вас прохання не про розроблення шаблону, а про заміну ботом вже розміщених простих посилань на посилання через шаблон. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 09:26, 28 січня 2026 (UTC)
::::::В Україніки dlib в урлі, а в культурної спадщини — ulib, я правильно зрозумів? Чи як їх розрізнити?--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 19:49, 28 січня 2026 (UTC)
:::::::Схоже, що так, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Зараз сайт НБУВ недоступний (напевне, через знеструмлення), тому перевірити не можу. Але ми орієнтуємося лише на адреси, що починаються з irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 20:03, 28 січня 2026 (UTC)
::::::::Чекайте, так навпаки ж: [[:File:Тарас Шевченко. Кобзар. 1840.pdf|оце]] Україніка, а [[:File:Буковина (газета). 1892. №50.pdf|оце]] культурна спадщина.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 22:14, 28 січня 2026 (UTC)
:::::::::Доброго ранку, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Ви абсолютно праві, а я переплутав: dlib&amp;nbsp;— цифрова (напевне, від ''digital''), ulib&amp;nbsp;— Україніка (''Ukrainica''). Плутанину внесло неправильне посилання у згаданому Вами шаблоні [[c:Template:VNL_elib_ID]], де мова йде про цифрову бібліотеку, а в посиланні на документ вказано ulib&amp;nbsp;— Україніка. Ми зараз обговорюємо саме шаблон Україніки, звідки взято, наприклад, https://w.wiki/HduM, https://w.wiki/HduP або https://w.wiki/HduW Дякую за Вашу небайдужість і уважність. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 05:57, 29 січня 2026 (UTC)
::::::::::Але ж і у вашому коментарі від 9 січня в посиланні dlib. Щодо шаблону [[:c:Template:VNL elib ID]], він, схоже спочатку таки був для Цифрової культурної спадщини, потім {{u|Madvin}} [https://commons.wikimedia.org/w/index.php?title=Template:VNL_elib_ID&amp;diff=prev&amp;oldid=332437423 замінив] посилання, і вийшло, що вона веде на Україніка, до того ж частина посилань биті, наприклад [[:File:Тарас Шевченко. Кобзар. 1840.pdf|тут]] за посиланням недоступна та книга. Тож, там все не так просто, треба вручну виправляти.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 07:38, 29 січня 2026 (UTC)
:::::::::::Тут і справді вийшла плутанина, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] Тоді чи можна спростити задачу хоча б до файлів, розміщених '''лише мною''' і замінити «голе» посилання на посилання через шаблон, тобто у рядку source= замінити, наприклад, &lt;nowiki&gt;https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000026831&lt;/nowiki&gt; на source=&lt;nowiki&gt;{{Irbis-nbuv.gov.ua|url=https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000026831}}&lt;/nowiki&gt;, щоб вийшло, як [https://w.wiki/Hdzo тут]. А тоді вже, за бажання і можливості, будемо розбиратися і з цифровою бібліотекою. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 08:07, 29 січня 2026 (UTC)

== Thank You for Last Year – Join Wiki Loves Ramadan 2026 ==

Dear Wikimedia communities,

We hope you are doing well, and we wish you a happy New Year.

''Last year, we captured light. This year, we’ll capture legacy.''

In 2025, communities around the world shared the glow of Ramadan nights and the warmth of collective iftars. In 2026, ''Wiki Loves Ramadan'' is expanding, bringing more stories, more cultures, and deeper global connections across Wikimedia projects.

We invite you to explore the ''Wiki Loves Ramadan 2026'' [[m:Special:MyLanguage/Wiki Loves Ramadan 2026|Meta page]] to learn how you can participate and [[m:Special:MyLanguage/Wiki Loves Ramadan 2026/Participating communities|sign up]] your community.

📷 ''Photo campaign on '' [[c:Special:MyLanguage/Commons:Wiki Loves Ramadan 2026|Wikimedia Commons]]

If you have questions about the project, please refer to the FAQs:  
* [[m:Special:MyLanguage/Wiki Loves Ramadan/FAQ/|Meta-Wiki]]
* [[c:Special:MyLanguage/Commons:Wiki Loves Ramadan/FAQ|Wikimedia Commons]]

''Early registration for updates is now open via the '''[[m:Special:RegisterForEvent/2710|Event page]]'''''

''Stay connected and receive updates:''  
* [https://t.me/WikiLovesRamadan Telegram channel]  
* [https://lists.wikimedia.org/postorius/lists/wikilovesramadan.lists.wikimedia.org/ Mailing list]

We look forward to collaborating with you and your community.


'''The Wiki Loves Ramadan 2026 Organizing Team''' 19:45, 16 січня 2026 (UTC)

(This message was sent to [[:Вікіджерела:Портал спільноти]] and is being posted here due to a redirect.)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем ZI Jony@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Non-Technical_Village_Pumps_distribution_list&amp;oldid=29879549 --&gt;

== &lt;span lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot;&gt;Annual review of the Universal Code of Conduct and Enforcement Guidelines&lt;/span&gt; ==

&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot;&gt;
&lt;section begin=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
I am writing to you to let you know the annual review period for the Universal Code of Conduct and Enforcement Guidelines is open now. You can make suggestions for changes through 9 February 2026. This is the first step of several to be taken for the annual review. [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Annual review/2026|Read more information and find a conversation to join on the UCoC page on Meta]].

The [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee|Universal Code of Conduct Coordinating Committee]] (U4C) is a global group dedicated to providing an equitable and consistent implementation of the UCoC. This annual review was planned and implemented by the U4C. For more information and the responsibilities of the U4C, [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter|you may review the U4C Charter]].

Please share this information with other members in your community wherever else might be appropriate.

-- In cooperation with the U4C, [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|talk]])&lt;section end=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
&lt;/div&gt;

21:02, 19 січня 2026 (UTC)

(This message was sent to [[:Вікіджерела:Портал спільноти]] and is being posted here due to a redirect.)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем Keegan (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&amp;oldid=29905753 --&gt;

== Зустрічайте Назара Коцура, нового консультанта із розвитку Вікіджерел ==

Усім привіт!

З початку цього року ми у «Вікімедіа Україна» поновили експериментальну позицію консультанта з розвитку Вікіджерел. Це невелика оплачувана співпраця, метою якої є підтримати швидкий розвиток спільноти українських Вікіджерел.

Консультантом став [[User:NazarKotsur (WMUA)|Назар Коцур]] — досвідчений редактор вікіпроєктів, відомий вам усім як [[User:Bicolino34|Bicolino34]]. Раніше він працював над організацією зовнішніх подій для ознайомлення людей із Вікіджерелами та залучення нових користувачів, а також допомагав із проведенням конкурсів «Червень літературний» та «Книжкова Шафа 2025».

Детальніше про Назара і цю позицію [https://blog.wikimedia.org.ua/2026/02/06/meet-new-wikisource-consultant/ читайте у нашому блозі]. [[Користувач:AntonProtsiuk (WMUA)|AntonProtsiuk (WMUA)]] ([[Обговорення користувача:AntonProtsiuk (WMUA)|обговорення]]) 10:22, 6 лютого 2026 (UTC)

== Помилка в скриптах? ==

Добрий день. Я сьогодні спробував зробити користувацький скрипт та виявив помилку в скриптах, які працюють за замочуванням на всіх сторінках Вікіджерел. Внаслідок цієї помилки можуть неправильно працювати додатки та користувацькі скрипти. Помилку можна побачити відкривши інструменти розробника в браузері, у вкладці &quot;Console&quot;:

jquery.js:3793 Uncaught TypeError: Cannot read properties of null (reading 'getElementsByTagName')
    at HTMLDocument.&lt;anonymous&gt; (&lt;anonymous&gt;:2:999)
    at mightThrow (jquery.js:3489:29)
    at jquery.js:3557:12

Може хтось зможе розібратись та виправити помилку? [[Користувач:Bolo1910|Bolo1910]] ([[Обговорення користувача:Bolo1910|обговорення]]) 11:41, 11 березня 2026 (UTC)

:: Ймовірно я знайшов причину помилки. Помилку викликає наступний код у скрипті [[MediaWiki:Common.js]] :
:&lt;code&gt;
:$(function() {
:var spans, span, i, len;
:	spans = document.getElementById('n-225-річчя-Оноре-де-Бальзака').getElementsByTagName('span');
:	for (i = 0, len = spans.length; i &lt; len; i++) {
:		span = spans[i];
:		span.innerHTML = &quot;225-річчя&lt;br/&gt;Оноре&amp;#160;де&amp;#160;Бальзака&quot;;
://		span.style.fontWeight = &quot;bold&quot;;
:		}
:}); 
:&lt;/code&gt;
:Хтось може розказати, для чого цей код и що він повинен робити? [[Користувач:Bolo1910|Bolo1910]] ([[Обговорення користувача:Bolo1910|обговорення]]) 12:47, 11 березня 2026 (UTC)
::Цей [[Вікіджерела:Тритижневик/Бальзак|конкурс]] був ще у травні 2024. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 13:04, 11 березня 2026 (UTC)
:::Закоментовано --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 14:13, 11 березня 2026 (UTC)
::::Дуже дякую, помилки вже немає! [[Користувач:Bolo1910|Bolo1910]] ([[Обговорення користувача:Bolo1910|обговорення]]) 15:18, 11 березня 2026 (UTC)

== Зміна критеріїв оцінювання конкурсів ==

@[[Користувач:Bolo1910|Bolo1910]] @[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]] @[[Користувач:Madvin|Madvin]] @[[Користувач:Balakun|Balakun]] @[[Користувач:Любмир|Любмир]] @[[Користувач:Dars|Dars]] @[[Користувач:Julzol|Julzol]] @[[Користувач:Galvm|Galvm]]

Вітаю! Нещодавно Balakun запропонував збільшити кількість балів, що нараховуються учасникам конкурсів за перевірку сторінок з 1 балу до 1,5 балів, щоб збільшити заохочення до таких редагувань (див. [[Обговорення Вікіджерел:Календар конкурсів/2026#Оцінювання за допомогою Wikisource Contests|Оцінювання за допомогою Wikisource Contests]]). Виношу на обговорення спільноти цю ідею, прошу залишити голос, чи ви за, чи проти цієї зміни. За наявності підтримки, зміни почнуть діяти вже для конкурсу Етнографічні читання та наступних.

Наразі ми користуємося для підрахунку інструментом Wikisource contest, який за переведення сторінки до вичитаної дає 3 бали, а до перевіреної 1 бал. Усі редагування, зроблені учасниками, автоматично обраховуються і підсумовуються в табличку з такими колонками:
* Points — сумарна кількість балів за вичитування та перевірку
* Contributions — сумарна кількість редагувань з переведенням сторінки у вичитаний або перевірений статус
* Validations — кількість балів за перевірені сторінки

Сам сайт не дозволяє змінити кількість балів, що дається за певні редагування, але збільшений бал для перевірених сторінок можна буде легко вирахувати просто помноживши кількість балів у Validations. [[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]] ([[Обговорення користувача:NazarKotsur (WMUA)|обговорення]]) 16:40, 18 березня 2026 (UTC)

:Дякую, @[[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]], що піднімаєте це питання. Прошу Вікіджерельну спільноту підтримати мою пропозицію. Хотілося б також повернутися до коефіцієнтів складності (особливо для нехудожньої літератури того ж Етнографічного конкурсу), але це вже тема окремого обговорення. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 16:50, 18 березня 2026 (UTC)
::Оскільки йдеться, по суті, про повернення до попередньої системи (перевірка - половина від вичитки), то я підтримую. Коефіцієнти складності були б доречні, бо, наприклад, я зараз взявся за такий текст, що цього разу, схоже &quot;пролітаю&quot; :) - на кожній сторінці купа виносок із купою скорочень і іншомовних назв. --[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]] ([[Обговорення користувача:Lxlalexlxl|обговорення]]) 17:48, 18 березня 2026 (UTC)
:::Дякую, що долучилися до обговорення, @[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]], і за Ваш внесок у розвиток українських Вікіджерел. Проблема з коефіцієнтами в тому, що їх можна проставити лише по факту перевірки якості вичитування. Тобто, в ідеалі, коефіцієнт має виставлятися '''''на початку конкурсу''''' (щоб учасник розумів, за що він береться), а затверджуватися&amp;nbsp;— '''''у кінці конкурсу''''' тим, хто перевірив сторінку. Хіба що ми будемо просити @[[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]], щоб він хоча б побіжно проходився по вичитаних сторінках і перевіряв якість роботи. Бо і у @[[Користувач:Bolo1910|Bolo1910]] тексти складні за форматуванням та правописом і дуже б хотілося це врахувати для об'єктивності оцінювання. Давайте разом думати, як цього досягти. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 17:55, 18 березня 2026 (UTC)
::::На жаль, це сильно ускладнює підрахунок балів у конкурсах і поки що це не вдасться запровадити.
::::Я спробую поекспериментувати з ШІ, щоб згенерувати якісь скрипти для автоматичного підрахунку за байтами, як було раніше. Мовні моделі зараз досить непогано пишуть код для простих завдань (принаймні на мій непрофесійний погляд). Їхню роботу можна буде порівняти на конкурсах, де підрахунки робив Leh Palych. Якщо щось з цього вийде, то запропоную у подальшому такий спосіб використовувати [[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]] ([[Обговорення користувача:NazarKotsur (WMUA)|обговорення]]) 20:48, 18 березня 2026 (UTC)
:::::Доброго ранку, @[[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]]. Справді, оцінювання за внеском у байтах було б найпридатнішим. Але це потрібно дуже ретельно проговорити з ВМУА, з бюджету якої переважно і фінансуються ці конкурси. Бо якщо будемо оцінювати складність «на око»&amp;nbsp;— звинуватять у суб'єктивності; якщо будемо рахувати бали&amp;nbsp;— підніме свій голос @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] про можливість накручування «ваги» сторінки HTML-коментарями, як це вже було рік тому в [https://w.wiki/JzHp цьому обговоренні]. Хоча нечесність в даному випадку саме в тому, що навіть два подібні твори, але різним правописом, будуть оцінюватися однаково&amp;nbsp;— наприклад, «Коляди і щедрівки» [[Індекс:Коляди і щедрівки на Різдво Христове і Богоявленє з додатком пісень страстних, воскресних і инших пісень церковних (Вінніпег, 1918.djvu|1918 року]] і [[Індекс:Коляди і щедрівки на Різдво Христове і Богоявленнє з додатком пісень страстних, воскресних і инших пісень церковних (1927).pdf|року 1927]], хоча перший об'єктивно опрацювати складніше. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 06:43, 19 березня 2026 (UTC)
:Я підтримую 1.5 бали за вичитку і коефіцієнт складності і підрахунки за байтами.
:Коефіцієнти ніколи не будуть 100% але можна більш-менш розподілити що під який коефіцієнт підходить - досвідчені вичитачі думаю мають певну шкалу і схожі типажі щоб скласти табличку складності. З того, що я бачила є:
:- використання ї замість і
:- наявність різномовних вставлень
:- суміш шрифтів: українського і староукраїнського або церковнословянського
:- староукраїнський текст [[Користувач:Julzol|Julzol]] ([[Обговорення користувача:Julzol|обговорення]]) 18:40, 19 березня 2026 (UTC)
:Га? Мене хтось кликав? А можна пояснити детальніше, як працює цей інструмент?--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 11:33, 21 березня 2026 (UTC)
::Добрий день, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Вас не кликали спеціально, але я вважаю коректним ставити активне посилання на користувача, коли його згадую. Ми обговорюємо систему оцінювання конкурсів. Зараз користуємося загальним інструментом https://wscontest.toolforge.org/. Він нараховує 3 бали за кожну вичитану сторінку і 1 бал&amp;nbsp;— за кожну перевірену. Я запропонував збільшити вартість перевірки до 1,5 бали. Але цей інструмент не враховує складність сторінок, а для нехудожньої літератури це дуже важливо (зараз в Етнографічних читаннях це всі відчули). Тож користувачі просять знову повернутися до коефіцієнтів складності та обчислення внесу в байтах. Отут я й згадав наше минулорічне обговорення та Ваші заперечення. Можливо, Ви вже змінили свою думку чи десь набачили об'єктивніший спосіб врахування реального внеску учасників? [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 12:12, 21 березня 2026 (UTC)

== Action Required: Update templates/modules for electoral maps (Migrating from P1846 to P14226) ==

Hello everyone,

This is a notice regarding an ongoing data migration on Wikidata that may affect your election-related templates and Lua modules (such as &lt;code&gt;Module:Itemgroup/list&lt;/code&gt;).

'''The Change:'''&lt;br /&gt;
Currently, many templates pull electoral maps from Wikidata using the property [[:d:Property:P1846|P1846]], combined with the qualifier [[:d:Property:P180|P180]]: [[:d:Q19571328|Q19571328]]. 

We are migrating this data (across roughly 4,000 items) to a newly created, dedicated property: '''[[:d:Property:P14226|P14226]]'''.

'''What You Need To Do:'''&lt;br /&gt;
To ensure your templates and infoboxes do not break or lose their maps, please update your local code to fetch data from [[:d:Property:P14226|P14226]] instead of the old [[:d:Property:P1846|P1846]] + [[:d:Property:P180|P180]] structure. A [[m:Wikidata/Property Migration: P1846 to P14226/List|list of pages]] was generated using Wikimedia Global Search.

'''Deadline:'''&lt;br /&gt;
We are temporarily retaining the old data on [[:d:Property:P1846|P1846]] to allow for a smooth transition. However, to complete the data cleanup on Wikidata, the old [[:d:Property:P1846|P1846]] statements will be removed after '''May 1, 2026'''. Please update your modules and templates before this date to prevent any disruption to your wiki's election articles.

Let us know if you have any questions or need assistance with the query logic. Thank you for your help! [[User:ZI Jony|ZI Jony]] using [[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 17:11, 3 квітня 2026 (UTC)

(This message was sent to [[:Вікіджерела:Портал спільноти]] and is being posted here due to a redirect.)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем ZI Jony@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Non-Technical_Village_Pumps_distribution_list&amp;oldid=29941252 --&gt;

== Створення сторінки у Вікіджерелах на основі кількох jpg файлів ==

Вирішив створити у Вікіджерелах сторінку [[Розпорядження Чернігівської обласної ради № 49 від 6 березня 2026]]

Вже завантажив у Вікісховище файли 

* [[:File:Розпорядження Чернігівської обласної ради 2026-49 сторінка 1.jpg]]
* [[:File:Розпорядження Чернігівської обласної ради 2026-49 сторінка 2.jpg]]

Маю також розпізнаний і вичитаний текст цього розпорядження. 

Прошу зорієнтувати, що робити далі. Обов'язково створювати на основі цих двох файлів pdf? [[Користувач:Perohanych|Perohanych]] ([[Обговорення користувача:Perohanych|обговорення]]) 14:01, 12 квітня 2026 (UTC)</text>
      <sha1>0zg8l2osmuh4bwt87427c3nmccm5hyh</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045256</id>
      <parentid>1045255</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T14:04:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Perohanych</username>
        <id>515</id>
      </contributor>
      <comment>/* Створення сторінки у Вікіджерелах на основі кількох jpg файлів */</comment>
      <origin>1045256</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="119074" sha1="d9qgkdmexuoi2v3kco34gc47lziq6np" xml:space="preserve">{{службовий заголовок
 | заголовок = Скрипторій
 | секція    =
 | попередня = 
 | наступна  = 
 | ярлик     = 
 | примітки  = '''[[wikt:uk:скрипторій|Скрипторій]]''' — сторінка обговорення спільноти Вікіджерел. Не вагайтесь ставити запитання і залишати коментарі. Можна приєднатись до існуючого обговорення або [{{fullurl:Вікіджерела:Скрипторій|action=edit&amp;section=new почати}} нове]. Членів проекту можна знайти в [irc://irc.freenode.net/wikisource #wikisource] IRC-каналі (переважно англомовний). Обговорення загальних питань Вікіджерел, що стосуються не одного мовного розділу, рекомендується проводити на [[oldwikisource:Wikisource:Scriptorium|багатомовному Wikisource]].
}}
[[Категорія:Вікіджерела|Скрипторій]]
{{Користувач:DixonDBot II/config
|archiveHeader={{Архів|Вікіджерела:Скрипторій}}
|maxArchiveSize=200K
|counter=5
|minThreadsLeft=6
|minThreadsToArchive=4
|olderThan=60d
|archive=Вікіджерела:Скрипторій/Архів %counter%
}}{{архіви|search=yes}}
:'''[{{SERVER}}{{localurl:Wikisource:Скрипторій|action=edit&amp;section=new}} Додати нове обговорення]'''__NEWSECTIONLINK__

== Зміни до політики із перекладами ==

@[[Користувач:Arxivist|Arxivist]], @[[Користувач:Leh Palych|Leh Palych]], @[[Користувач:Madvin|Madvin]], @[[Користувач:Balakun|Balakun]], @[[Користувач:Erik tavr|Erik tavr]], @[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]], @[[Користувач:Julzol|Julzol]], @[[Користувач:Dars|Dars]]

Добрий вечір, колеги.

Хочу винести на обговорення пропозицію змін до політики щодо нових перекладів у Вікіджерелах.

Я деякий час обговорював із катедрою сходознавства ім. Я. Дашкевича ЛНУ (як із викладачами, так і студентами) ідею щодо залучення студентів до перекладів східних творів, які взагалі відсутні в українському перекладі (в перспективі арабська, перська, китайська та японська мови).

Студенти перекладатимуть твори для практики перекладу в університеті, а окремі з них схвалені і перевірені викладачами можуть надати для публікації. Єдина вимога від катедри, щоб було зазначено у метаданих, хто саме переклав роботу.

Власне моя пропозиція, щоб вони створювали PDF-файл свого перекладу із титулкою, де зазначено усі метадані, а ми тоді трансклюдуватимемо ці скани в основний простір. Так ми з однієї сторони отримуємо наповнення творами, які взагалі відсутні українською, а студенти отримують можливість набудувати собі портфоліо (це досить поширена практика — перекладати твори і публікувати самвидавом, зазвичай саме онлайн, для набуття досвіду).

Проте проблема у тому, що наразі у нас немає ні правил, які б таке дозволяли, ні які б і забороняли. Це прогалина у наших настановах. За правилами передбачено лише два види перекладів: попередньо опубліковані друковані видання та вікіпереклади.

За першим пунктом цей внесок неможливо додати до Вікіджерел, а якщо робити вікіпереклад, то неможливо буде зазначити конкретного перекладача і також сам переклад буде змінним, що не дуже пасує для художньої літератури, хоч на наукову та публіцистику ще так сяк піде. Зазвичай над перекладом працює лише один-два перекладачі, оскільки кожен має особистий підхід до того, як перекладати, зокрема чи варто певні культурно-специфічні терміни адаптувати („одомашнювати“), чи передавати транскрибуванням оригінальне поняття („очужувати“). І якщо будь-хто потім може прийти і щось змінити, то це може зруйнувати льоґіку перекладу та додати певні помилки. Анґлійський розділ уже отримував критику за неякісний вікіпереклад Біблії.

Тому я пропоную також запровадити третій тип перекладів, які не були попередньо опубліковані, але надані перекладачем у вигляді скану. Попереднє бачення процесу розписане на сторінці [[Вікіджерела:Як опублікувати свій переклад?]]

Обов'язковою вимогою до перекладу пропоную зробити наявність твору в іншомовному розділі, щоб мати інтервікі посилання, або ж посилання на текст на іншому онлайн-сайті, щоб кожен читач, за умови знання мови, міг сам оцінити якість перекладу.

Перекладач завантажуватиме скан на commons, а тоді вичитуватиме його на Вікіджерелах, щоб ми мали текст підкріплений сканом і не плодити сирих сторінок. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 19:46, 23 грудня 2025 (UTC)

:Правові питання для мене і так були не простими. Але я завжди схвалюю наповнення Вікіпедії, Вікіджерел у тому числі. Хотілося б долучити до цього питання кваліфікованого спеціаліста/ку, хто розуміється на даному питанню. Бо я зараз не можу дати однозначної відповіді. [[Користувач:Dars|Dars]] ([[Обговорення користувача:Dars|обговорення]]) 13:33, 24 грудня 2025 (UTC)
::Дякую, що долучилися до обговорення! Насправді правове питання в цьому випадку другорядне, а в першу чергу важливо прописати чіткий порядок дій для перекладачів, які б воліли надати рукописи для публікації. Якщо дозволятимемо будь-які праці, що вже є на іншомовних розділах, то там одразу на сторінці має бути правовий статус. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 17:04, 25 грудня 2025 (UTC)

:Ідея цікава і варта, принаймні, розгляду. Бо дасть можливість наповнити Вікіджерела унікальними перекладами. Але потрібно чітко прописати усі правила і дії, щоб уникнути чергового засмічення, як це вже було, коли у Вікідежерела скидали сирі тексти з онлайн-бібліотек.
:У випадку пропонованих перекладів на пересторозі має стати непорушна вимога, вже присутня у [[Вікіджерела:Переклади#Переклади Вікіджерел|правилах українських Вікіджерел]]: твір, який перекладається, уже має бути розміщений у відповідному мовному розділі Вікіджерел (пропоноване формулювання «або ж посилання на текст на іншому онлайн-сайті» — як на мене, категорично неприйнятне з вище озвученої причини).
:Також бажано уніфікувати зразок титульного аркуша таких перекладів, роблячи відповідну позначку, що це саме переклад автора (на кшталт радянського «На правах рукопису»).
:Ще раз підкреслю: ідея корисна, але треба втілити її максимально чітко. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 14:30, 24 грудня 2025 (UTC)
::Також потрібно чітко прописати вимогу, що це правило застосовується лише для творів, які '''вперше '''перекладаються українською&amp;nbsp;— це, знову ж, убезпечить Вікіджерела від розміщення чужих перекладів (захищених авторським правом) під виглядом своїх. Бо ми повинні розуміти, що ці правила будуть діяти навіть тоді, коли ця цікава співпраці з кафедрою сходознавства скінчиться. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 05:38, 25 грудня 2025 (UTC)
:::Дякую, виправлю пункт про те, щоб лише роботи, які є в іншомовних розділах були дозволені. Також погоджуюся із вимогою, щоб були дозволені лише твори, які раніше взагалі не перекладали українською, лише пропоную додати зауваження, що твори, які публікувалися лише частково теж можна додавати.
:::Також можна додати пункт, що ми залишаємо за собою право видалити надані переклади із Вікіджерел, якщо спільнота дійшла консенсусу, що конкретний переклад є надто неякісним. (завелика кількість помилок, спаплюження оригінального змісту твору тощо)
:::Власне ці правила і повинні бути якомога універсальнішими, щоб і інші могли теж публікувати переклади. Катедра сходознавства просто, ймовірно, найближча перспектива на надані переклади. Гадаю, що потенційно можна залучити багатьох студентів-перекладачів. Здається, що це досить поширена практика — перекладати якусь працю і публікувати її самвидавом, щоб мати портфоліо та підтвердження досвіду, вмінь. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 17:01, 25 грудня 2025 (UTC)
::::У випадку з перекладами цей підхід («видалити надані переклади із Вікіджерел, якщо спільнота дійшла консенсусу, що конкретний переклад є надто неякісним») не спрацює. Бо наше ключове завдання&amp;nbsp;— перевести текст зі сканованої у текстову форму максимально близько до оригіналу. Вичитувач не може оцінювати якість перекладу, він перевіряє відповідність вичитаного тексту наданому оригіналу. Питаннями оцінювання якості власне перекладу має займатися викладач, який дає добро на розміщення перекладу у Вікіджерелах (можливо, варто і керівника роботи зазначати на титулі, можна навіть зі сканованим підписом). Якщо є сумніви&amp;nbsp;— робота взагалі не повинна бути у Вікіджерелах. Якщо вона вже є&amp;nbsp;— ми маємо цінувати право перекладача на недоторканність твору не менше, ніж право автора. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 19:27, 25 грудня 2025 (UTC)
:::::Тоді можна зробити плашку, якщо будуть сумніви у якості, щоб попередити читачів. Хоча часто і з друкованими перекладами є багато питань, тож треба ще подумати як краще це робити.
:::::У випадку зі сходознавцями буде певний відбір, оскільки викладачі принаймні поверхнево перевірятимуть роботи. Коли з ними говорив, то була пропозиція зазначати і перекладача, і також викладача, що перевірив (як наукового керівника, а не редактора).
:::::Особисто мені хотілося б охопити якомога ширше коло робіт на Вікіджерелах, як друкованої літератури у суспільному надбанні, так і сучасної під вільними ліцензіями. Навіть якщо робота матиме певні хиби (що цілком нормально для будь-якого тексту), то її можна використати для мовознавчих цілей (наповнення Вікісловника, наприклад) або для тренування мовних моделей. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 20:13, 25 грудня 2025 (UTC)
:Вітаю! Загалом, Вікіджерела повинні містити тексти, засновані на сканах, які можна співставити з паперовим оригіналом. Тому я зі скепсисом дивлюсь на можливість появи файлів, які є оригінальною роботою і ніколи не публікувалися раніше. Є сучасний приклад публікації перекладу [[Індекс:Переклад першої промови Ціцерона проти Катіліни.pdf|першої промови Цицерона проти Катиліни]] і [[Волден, або Життя в лісах|пара]] [[Естетичні записки/Опір громадянському уряду|вікіперекладів]], викладених Архівістом. Якщо не друкувати, зробіть індекс оригінального твору, вільного від копірайту, перекладіть у просторі Сторінка, і в основному просторі вкажіть перекладача. Не бачу, щоб багато користувачів таке потім редагували. --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 09:54, 27 грудня 2025 (UTC)
::Дякую! 
::Ми розглядали зі сходознавцями можливість створення індексу з ориґіналом, де прив'язали б переклад, але відмовилися від цієї ідеї, бо дуже багато зусиль вимагає цей процес порівняно із завантаженням скану перекладу. Тим більше, що на текст ориґіналу можна посилатися або через інтервікі, або через посилання зазначене у виданні.
::Переклад першої промови Ціцерона проти Катіліни, схоже, якраз і був опублікований лише онлайн і не мав друкованого варіянту. Заради незмінності перекладу я б все таки пропонував робити через скан перекладу, а не ориґіналу. Зазвичай дійсно ніхто не буде змінювати їх, але з часом невеликі редагування можуть назбируватися і видання почне вже трохи відрізнятися від початкового варіянту, який завантажив перекладач, а відповідно й перекладацький задум буде трохи порушено (якщо ці правки не обмежаться виправленням одруків). До того ж скан перекладу буде зручнішим, якщо перекладач захоче додати примітки або розділи з коментарями до видання. Навряд таке буде зі сходознавцями, але це досить поширена практика для перекладів клясичних творів, особливо із зовсім інших культур, ніж українська. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 12:33, 27 грудня 2025 (UTC)
:::Той переклад [[Сторінка:Переклад першої промови Ціцерона проти Катіліни.pdf/43|видавався]], і там як мінімум є редактор. У вікі в принципі не можна гарантувати незмінність, навіть у Біблії на сторінках робили виправлення, які не співпадали з попередньо вичитаними сканами. Вважаю, що вікіпереклад підходить для цього випадку, бо навіть у Вікісховищі скан простого тексту не є належним контентом. --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 14:35, 29 грудня 2025 (UTC)
::::{{ping|Madvin}}
::::Чи можна зробити дозволеними обидва варіянти? Рекомендувати перекладачам робити вікіпереклад на основі скану мовою ориґіналом, але водночас дозволяти зі сканом українського тексту перекладу? Просто потреба прив'язування до ориґіналу занадто ускладнює процес і, якщо намагатися розширювати обсяг новітніх перекладів, це знизить кількість бажаючих. Тим більше, що будуть інтервікі посилання, які дозволять звіритися з ориґіналом у будь-якому випадку [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 15:52, 29 грудня 2025 (UTC)
:::::Скан простого тексту у Вікісховищі не є належним контентом, і ці файли можуть бути звідти видалені. Але якщо це скан реальної книги чи документу, які існують матеріально і можуть служити для перевірки скану, то таке дозволяється. Я не можу класифікувати переклади, які збережені як файл, як щось, що точно можна заливати на Вікісховище і що там залишиться, а це те, що має бути першоджерелом для тексту тут. Однак вікіпереклади реально підтримуються спільнотою, у деяких мовах вони мають бути у окремому просторі імен, у деяких, як у нас, він не потрібен. --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 09:25, 30 грудня 2025 (UTC)
::::::Добрий день, я трохи обдумав, як можна це влаштувати, і хотів би повернутися до цієї розмови.
::::::Пропозицію залишаю такою самою: дозволяти і вікіпереклади, і скани власного перекладу, але лише за певних умов.
::::::Якщо твір раніше був ''повністю'' перекладений українською мовою ''людиною'', то нові переклади дозволяється розміщувати лише у формі вікіперекладів (або скану друкованого видання за наданого дозволу VRT).
::::::Якщо новий переклад для малого твору (до 50 сторінок), то дозволяється його розміщувати лише як вікіпереклад.
::::::Дозволяється розміщувати власний скан українського перекладу, якщо він видавався друковано. Якщо ж ні, то лише за цих умов:
::::::* Твір за розміром має понад 50 сторінок
::::::* Переклад містить зміни, які не дозволяють зробити вікіпереклад (наприклад, додані ілюстрації, які теж обов'язково повинні бути вільні, велика кількість приміток із поясненнями, додаткові розділи, написані перекладачем або іншою людиною, які доповнюють зміст твору).
::::::Я проглянув правила Commons і хоч чисті тексти дійсно не радять завантажувати, але це дозволяється, якщо їх буде використано на інших вікіпроєктах, якщо я правильно все зрозумів.
::::::„Certain content is excluded from Commons, not because it is intrinsically non-educational, but because there are other Wikimedia Foundation projects that are more appropriate for hosting such content. This applies both to media files and to text.
::::::Excluded educational content includes:
::::::* Encyclopedia articles; these may be hosted on [[wikipedia:|Wikipedia]].
::::::* News (this may be hosted on [[wikinews:|Wikinews]]), general weather reports, and the like.
::::::* Files that contain nothing educational other than raw text.  Purely textual material such as plain-text versions of recipes, lists of instructions, poetry, fiction, quotations, dictionary definitions, lesson plans or classroom material, and the like are better hosted elsewhere, for example at [[wikibooks:|Wikibooks]], [[wikiquote:|Wikiquote]], [[wiktionary:|Wiktionary]], [[wikiversity:|Wikiversity]] or [[:en:|Wikisource]].
::::::However, Commons can be used to host such material if included in a shareable media file that is of use to one of the other Wikimedia Foundation-hosted (WMF) projects, so scanned copies of existing texts that are useful to other WMF projects (e.g. to serve as the basis of a reliable, verifiable source) are in scope. Also allowed are files which embody something of value over and above raw text.  For example, files consisting of scans of out-of-copyright books, newspapers and the like which preserve original font, layout, embedded images and the like are within scope.“ [[commons:Commons:Project scope|Commons:Project scope]] [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 14:15, 16 січня 2026 (UTC)

== Пропозиція конкурсів на 2026 рік ==

Добрий вечір, колеги @[[Користувач:Balakun|Balakun]], @[[Користувач:NickK|NickK]], @[[Користувач:Madvin|Madvin]], @[[Користувач:Arxivist|Arxivist]], @[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]], @[[Користувач:Julzol|Julzol]], @[[Користувач:Sorize|Sorize]], @[[Користувач:Venzz|Venzz]], @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]], @[[Користувач:Erik tavr|Erik tavr]], @[[Користувач:Ol-Burg|Ol-Burg]].

Запрошую вас долучитися до обговорення [[Вікіджерела:Календар конкурсів/2026|пропозиції конкурсів]] на 2026 рік. Буду вдячний за відгуки та пропозиції. Як і минулого року, більшість конкурсів будуть зосереджені на ювілярах. Винятками є тематичні конкурси:
* Етнографічні читання — фольклор має велику популярність на Вікіджерелах і окремі сторінки із ним постійно перебувають у сотні найпопулярніших. Також у нас є багато безіндексних фольклорних творів і за рахунок цього конкурсу можна частково виправити ситуацію
* Християнський місячник/Червень християнський — сторінки Біблії реґулярно попадають у сотню найвідвідуваніших сторінок, проте іншої християнської літератури у нас порівняно мало, тому мета цього конкурсу заповнити прогалину

Крім цього, потрібно вирішити щодо літнього конкурсу на липень—серпень. Є дві пропозиції:
# Конкурс для вичитки творів Івана Франка
# Зробити загальний конкурс літньої клясики (Опанас Неселовський, Михайло Годкевич, Олександр Гінзбург, Людвік Кульчицький, Бернард Шоу, Володимир Леонтович, Богдан Заклинський, Олександр Кониський). У тому числі можна включити й окремі твори Франка

Окремо хочу подякувати панові Balakun-ові за оформлення календаря ювілярів на 2026 рік [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 20:24, 1 січня 2026 (UTC)
:@[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] Чи планується &quot;Вікіджерела люблять пам'ятки&quot; цього року? [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 20:51, 1 січня 2026 (UTC)
::Так ти відповідальний за напрям же, мав би володіти цією інформацією. Особисто я не планую проводити конкурс цієї весни. Два попередні конкурси мене демотивували. Цьому є кілька причин. По-перше, постійно хтось ставить палиці в колеса — під час першого конкурсу паралельно проводилось кілька тематичних тижневиків (причому тут свої ж вставили ножа в спину — два члени оргкому ВЛП голосували за мікрогранти на ці тижневики), під час другого з тижневиками ніби домовились, щоб дати не накладалися, так приперся Архівіст і поставив перед фактом, шо він буде проводити «Волю» і нікуди її переносити не буде (відповідно довелося багато часу і нервів потратити на сварки з Архівістом, і навіть ВМУА цю проблему не вирішила — там лише бідкались і розводили руками). Відповідно ці тижневики і «Воля» забрали багато користувачів у нашого конкурсу. Користувачі в першу чергу вичитували там, а потім уже за залишковим принципом тут. Де гарантія, що знову не прийде якийсь користувач і не проводитиме паралельний конкурс, який забере в нас аудиторію? По-друге, фактично 90% (а може і більше) роботи по конкурсу виконую я, а це важко одному, було б добре, якби хтось іще допомагав. Потрачені мої зусилля не відповідають очікуваному результату. По-третє, аудиторія тут невелика, тож результати неважко передбачити: знову переможцями будуть ті самі Balakun і Leh Palych. Зважаючи на вищезазначене, я не бачу сенсу проводити конкурс знову. Якщо знайдуться інші люди, які хочуть організувати, будь ласка, я тоді можу долучитися, допомогти, але сам проводити знову я не хочу. До того ж цього року веелзешники грозилися організувати подібний конкурс по ПЗФ, тож я залюбки віддам їм свій часовий слот.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 22:26, 1 січня 2026 (UTC)
:::Дякую за відповідь, я спитав твоєї думки саме тому, щоб не було подібної ситуації цього року. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 23:01, 1 січня 2026 (UTC)
:''Джек Лондон. Залізна п'ята'' захищений авторським правом. Остап Нитка Репресований у 1937 році, реабілітований у 1959. Згідно українського законодавства &quot;Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір посмертно реабілітованого автора спливає через 70 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком реабілітації автора&quot;[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/conv/parast31/sp:dark#n440]. Тобто його праці охороняються ще 4 роки. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 21:02, 1 січня 2026 (UTC)
:''Вільгельм Лібкнехт. Чи Европа має скозачіти?'' редактор Микола Залізняк, він був репресований. Потрібно встановити дату реабілітації. --[[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 21:08, 1 січня 2026 (UTC)
:''Леоніла Заглада'' репресована, дата реабілітації 1957 рік, її твори стануть вільними 1 січня 2028 року. --[[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 21:10, 1 січня 2026 (UTC)
:''Теодор Ярчук'' теж репресований, потрібно встановити дату його реабілітації. Ну і так далі. Цей список потрібно перевірити на відповідність українському законодавству. Воно дурне, але іншого ми не маємо. --[[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 21:13, 1 січня 2026 (UTC)
::Доброго ранку, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Не хотілося б знову залазити у юридичні тонкощі збереження авторського права репресованих авторів після того, як @[[Користувач:NickK|NickK]] дуже докладно й аргументовано [https://commons.wikimedia.org/wiki/Template_talk:PD-Ukraine#Request_for_clarification,_second_iteration тут] вже все пояснив. Думаю, нашим адміністраторам @[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]], @[[Користувач:Madvin|Madvin]], @[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] варто якось винести це у окремий пункт Довідки, щоб це питання не піднімалося знову і знову. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 05:52, 2 січня 2026 (UTC)
:::Якщо є розбіжності в трактуванні, то слід брати більш строгі вимоги.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 11:05, 2 січня 2026 (UTC)
:::А я хотів би залізти в юридичні тонкощі, бо це принципове питання. І навіть за текстом NickK'а ті ж Леоніла Заглада та Остап Нитка захищені авторськими правами, бо &quot;or its creator(s) were posthumously rehabilitated before January 1, 1956&quot;. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 11:12, 2 січня 2026 (UTC)
:::Моя позиція, як відповідального за напрямок, Вікімедіа Україна не буде підтримувати конкурси, якщо там будуть тексти з сумнівним статусом авторського права. Потрібні лише стопроцентно вільні. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 11:15, 2 січня 2026 (UTC)
::::Добрий день, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Для підтвердження захищеності авторськими правами Ви наводите формулювання з розділу public domain in Ukraine. Якщо Вікімедіа Україна вирішила не дотримуватися поширеного у вікірусі правила «довіряй менеджерам» і хоче впровадити жорсткіший контроль&amp;nbsp;— буду вдячний, як укладач [[Вікіджерела:Календар конкурсів/2026#Ювіляри 2026|таблиці ювілярів 2026]], якщо Ви, узявши собі у добровільні помічники @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]], пройдетеся цією таблицею і у стовпчику Користувач залишите свою примітку, що твір ще не перебуває у вільному доступі. Обіцяю видалити усі ці твори з ювілейного списку й переконати нашого координатора @[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] не включати їх у конкурсний перелік. Мирного Вам дня і стабільного електропостачання. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 11:48, 2 січня 2026 (UTC)
:::::Я не знаю про правило «довіряй менеджерам» і про якого менеджера Ви говорите? NickK такий же волонтер як Ви та я. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 11:59, 2 січня 2026 (UTC)
::::::Під правилом «довіряй менеджерам» я мав на увазі непогану ідею корпоративної культури трохи більше довіряти людям, які безпосередньо працюють на місцях. Бо це вже стає якоюсь традицією: щороку з'являється хтось із керівного складу Вікімедіа&amp;nbsp;— і що він робить насамперед? Вичитує якийсь індекс? Долучається до якогось конкурсу? Сам організовує конкурс? Аж ніяк! Першочерговим завданням вважається тицьнути Вікіджерельну спільноту носом у нечіткість дотримання авторських прав щодо репресованих авторів. Що і породжує подобні [[Вікіджерела:Скрипторій/2023#Репресовані митці|щорічні суперечки]]. Свого часу @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] пішов ще далі й почав прямо на Вікісховищі номінувати такі твори на вилучення. Чи сприяє це залученості більшої кількості учасників до Вікіджерела, на брак яких нарікає той же Ahonc? Не думаю. Давайте повертатися до практики схвалення кожного конкурсу комісією вікігрантів? Чи Вікімедіа залучить/знайде юриста, якому можна буде відправляти на затвердження кожен твір, що претендує на розміщення у Вікіджерелах? Якщо для Вас незнайоме правило «довіряй менеджерам»&amp;nbsp;— можливо, повернемося до базового правила Вікіпедії «Припускайте добрі наміри»? Чи Ви вважаєте, що хтось з вікіджерельців спеціально хоче затягнути ВМУА у судову тяганину чи заплямувати її добре їм'я звинуваченнями у порушенні авторських прав? Питання риторичне. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 13:46, 2 січня 2026 (UTC)
:::::А так, я попрохав колегу долучитися до цього обговорення. Я впевнений, що ми разом зможемо знайти консенсус. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 12:01, 2 січня 2026 (UTC)
:::::Відправляти юристу кожен твір на затвердження — це абсурд. Та і нащо вам юрист? Візьміть номінуйте на вилучення якийсь твір (того самого Йогансена), в номінації доведіть, що він вільний. Якщо ваші аргументи будуть переконливі, і твір залишать, то в наступних номінаціях можна посилатися на цю номінацію як на подібний кейс. І відповідно рішення прийматиметься за аналогією.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 12:17, 7 січня 2026 (UTC)
:::Добрий день, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Якщо дивитися, за згаданою вище табличкою NickK-а, то:
:::* Леоніла Заглада в суспільному надбанні з 1967 року
:::* Остап Нитка з 1968 року
:::* Микола Залізняк з 1976 року
:::* Теодор Ярчук з 1966 року
:::Оскільки захист авторського права в УРСР тривав впродовж життя + 25 років по смерті, права цих авторів вже сплили (я рахував рік смерті + 26). Опублікований у 1993 році закон, що продовжував право до життя + 50 років, а також додав уточнення щодо відліку від дати реабілітації, не був ретроактивним, тобто термін захисту творів, які вже на той час були у суспільному надбанні, не продовжувався. Тому цілком можна брати до роботи цих авторів [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 13:13, 2 січня 2026 (UTC)
::::Так ось тут розширюється термін дії: ''2001 Copyright Law, final provision 8''.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 13:49, 2 січня 2026 (UTC)
:::::Наскільки розумію, у нашому випадку ця правка не застосовується. Там мова йшла про підписання Бернської конвенції про захист авторських прав між різними країнами і Україна в першій редакції прописала, що твори (лише іноземні?), які вже увійшли в суспільне надбання ''в Україні'', не будуть мати продовжений термін, але в 2001 Copyright Law, final provision 8 цю частину вилучили. На вищевказаних авторів це ніби не має впливати [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 17:59, 2 січня 2026 (UTC)
::::Чому Ви вважаєте,що цей закон не був ретроактивним? Ось [https://konovalenko.zp.ua/wp-content/uploads/2020/09/VS_5_20_%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%90%D0%9F.pdf в науковій статті] написано зворотне. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 13:32, 3 січня 2026 (UTC)
::::Особливість законів про авторське право в їх ретроактивності, на відміну від більшості інших законів. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 13:34, 3 січня 2026 (UTC)
:::::Якраз таки найперша редакція закону про авторське право (захист 50 років по смерти) не була ретроактивною і твори, у яких сплив термін (життя автора + 25 років по смерти), перейшли у суспільне надбання, а в редакції 2001 чомусь це рішення змінили. Насправді тут потрібна консультація юриста, оскільки ми навіть можемо сперечатися, що при написанні закону просто не врахували, що раніше термін був нижчим, ніж 50 років (просто людська помилка), і редакція 2001 не скасовує того, що згідно 1993 редакцією твори у СН.
:::::До того ж у багатьох інших країнах прийнято не продовжувати термін на роботи, що вже перейшли у суспільне надбання. До прикладу США довгий час у минулому столітті вимагали подавати заяву на авторські права (і реґулярно поновлювати їх), якщо цього не зроблено, то твір переходив у суспільне надбання. У нас за цим принципом розміщено [[Твори (Франко, 1956–1962)]]. Хоч у них зараз охороняється теж впродовж життя автора + 70 років без жодної реєстрації твору, але твори, що вже раніше перейшли у суспільне надбання так і залишаються в цьому статусі, незалежно від дати смерти автора. Японія теж мала тривалість у 50 років після смерти, але у 2018 вони продовжили термін до 70 років, проте роботи, що вже опинилися у суспільному надбанні, так і залишилися в ньому. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 18:30, 3 січня 2026 (UTC)
:::::: Так тут дуже бажана консультація фахового юриста, або навіть вченого-правознавця. --[[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 22:51, 3 січня 2026 (UTC)
::::::{{ping|Bicolino34|Venzz}} Подивився [https://konovalenko.zp.ua/wp-content/uploads/2020/09/VS_5_20_%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%90%D0%9F.pdf зазначену статтю]. Якщо коротко, там два різні написання:
::::::* ''З 16 липня 2001 року відновлено авторсько-правова охорона творів авторів радянського періоду, які померли після 31 грудня 1950 р.'' Це твердження, і є консенсус, що цей закон має зворотну силу (бо його метою було забезпечити мінімальний захист у 50 років)
::::::* ''А чи відновлено авторське право на твори радянських авторів, які померли до 1 січня 1951 року? '''Вважаємо''', що так (...)'' Це вже не твердження, а припущення. Але ж закон прямо пише: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12/ed20010816#Text 50-річний строк дії авторського права після смерті автора або строк дії суміжних прав не закінчився до дня набрання чинності цим Законом]. Мова лише про смерть, немає ані слова про реабілітацію.
::::::Тому я не вважаю, що Заглада, Нитка, Залізняк і Ярчук ще охороняються авторським правом. Я шукав, але не знайшов у реєстрі жодної судової справи, яка б свідчила про те, що бодай хтось померлий до 1951 року досі захищений авторським правом в Україні.
::::::Але це не стосується [[Твори (Франко, 1956–1962)]]: країною походження там є США. Аналогічна книга, видана в Україні, не могла б бути розміщена без дозволу упорядника або видавця (бо не сплинув термін дії авторських прав на обкладинку / передмову тощо). Для США діють інші правила — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обговорення]]) 21:31, 4 січня 2026 (UTC)
::::Положення про реабілітованих в новому законі з'явилося не просто так. Зазвичай репресовані втрачали всі свої права, у тому чіслі і авторські, у разі засудження, а реабілітація ці права відновлює. Рахувати 25, 50 чи 70 років від дати смерті Остапа Нитки немає сенсу, бо на момент смерті авторських прав він не мав взагалі. Тому закон і робить відлік 70 років від реабілітації. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 13:39, 3 січня 2026 (UTC)
:::::Добрий вечір, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. На жаль, Ви не відповіли на мою попередню ремарку і я досі не бачу жодних позначок у таблиці творів цьогорічних ювілярів. Чи не будете Ви заперечувати, якщо ми замінимо сумнівний з Вашої точки зору твір Джека Лондона на оцей: https://diasporiana.org.ua/proza/9324-london-d-vovchi-sini/ Тут усе бездоганно: не року, не місця видання, ні перекладача. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 18:32, 3 січня 2026 (UTC)
::::::Вітаю. З цим виданням єдина проблема не зазначений рік. Якщо наведете хоч якесь джерело, наприклад бібліотечний каталог, що книга видана не пізніше 1955 року, то можна. Правити весь список, нажаль, у мене немає часу. Може наступного тижня буде... [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 22:38, 3 січня 2026 (UTC)
:::::::[https://tula-online.org/items/show/1224 Тут я знайшов] інформацію, що це просто перевидання збірки 1928 року за редакцією Юрія Клена. На мій погляд цього достатньо, щоб додати до вичитки. І у Вікіпедії зазначено, що це переклад [[Автор:Ольга Косач-Кривинюк|Ольги Косач-Кривинюк]]. З Авторським правом тут все прозоро. Хоча було б краще знайти оригінальну збірку 1928 року, але маємо, що маємо. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 22:49, 3 січня 2026 (UTC)
::::::::Добрий день, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Дякую й на цьому. А поки ВМУА підшуковує правника-консультанта для Вікіджерел, хотів би порадитися щодо тих авторів, про яких немає звістки про смерть чи реабілітацію. Наприклад, Марія Лисиченко була плідним перекладачем (у т. ч. й Джека Лондона), але жодних конкретних даних, від яких можна відштовхуватися, щоб дотриматися авторських прав, немає: https://midnipro.museum/vulytsi-dnipra/marii-lysychenko-2/ @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] у таких випадках пропонував відштовхуватися від останньої згадки + 70 років. Чи будуть у Вас заперечення щодо цього чи пропозиції інших способів обчислення? [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 11:10, 4 січня 2026 (UTC)
:::::::::Я вже колись писав: якщо не впевнені, то щоб не гадати, номінуєте на вилучення у Вікісховищі. Якщо залишать, значить все ОК, можна вичитувати, якщо ж вилучать, значить не можна.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 12:05, 4 січня 2026 (UTC)
:::::::::Це класичний сирітський твір. В статті 29 чинного закону про АП зазначено &quot;Дозволяється використання сирітських творів бібліотеками, музеями з відкритим доступом для відвідувачів, архівами або організаціями із збереження фондів аудіо-, відеозаписів способами відтворення з метою оцифрування, індексації, каталогізації, збереження або відновлення копії після вжиття заходів із ідентифікації та належного розшуку авторів, інших суб’єктів авторського права, що не призвели до ідентифікації відповідних суб’єктів авторського права або віднайдення ідентифікованих суб’єктів&quot;. Тут все слизько, бо Вікіджерела в Україні не мають офіційного статусу зазначеного в законі. Плюс ми дозволяємо користувачам комерційне використання творів, а не тільки ознайомлення. Я б теж тут би послухав юриста.
:::::::::Тут все одно потрібно провести процедуру про встановлення долі Лисиченко. Якщо [https://midnipro.museum/vulytsi-dnipra/marii-lysychenko-2/ тут пишуть], що вона ймовірно репресована, то потрібно робити запит до архіву СБУ, чи є на неї справа. Якщо хочете, я можу зробити цей запит, досвід є. Якщо буде відповідь, що вони її не знають, то враховуючи цю відповідь можна буде і опублікувати. Але потрібно якийсь шаблон на твір поставити, що це сирітський твір і що його охоронний статус може змінитися з встановленням подальшої долі авторки. Якщо в СБУ є справа на неї, то вже потрібно з нею працювати, це також можливо, але буде довше. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 12:31, 4 січня 2026 (UTC)
::::::::::Дякую за розгорнуту відповідь і пропозицію допомоги, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Але чомусь мені видається, що для цього у ВМУА має бути окрема людина, яка займатиметься такими запитаннями. Бо у нас творців Розстріляного відродження почали реабілітувати [[Вікіджерела:Скрипторій/2023#Репресовані митці|лише з 1958 року]], тому потрібно або одноразово знайти правника, який пропише чіткі критерії, або доведеться на кожен із сумнівних творів/авторів/перекладачів проводити додаткову пошукову роботу замість власне розміщення праці у вільному доступі, що і є основною метою Вікіджерел. Бачу, @[[Користувач:NickK|NickK]] зараз намагається відредагувати шаблон авторського права з врахуванням року реабілітації&amp;nbsp;— якщо це вдасться, то буде чудово. Бо, наприклад, зі [[Автор:Степан Бен|Степаном Беном]] повідомлення поки що відображається некоректно... [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 12:43, 4 січня 2026 (UTC)
:::::::::::{{ping|Balakun}} Реабілітацію треба руками прописувати, я поки не бачу способу автоматизувати її. Я поки пропоную прописувати її лише для померлих після 1950 та посмертно реабілітованих, де реабілітація точно впливає на результат — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обговорення]]) 22:56, 4 січня 2026 (UTC)
:::::{{ping|Venzz}} А чи маєш ти джерело на те, що репресовані саме втрачали авторські права? Наскільки мені відомо, ніхто не скасовував їхніх авторських прав, і ті, хто змогли вийти з таборів живими, мали змогу продовжувати друкуватися та користуватися своїми авторськими правами. Наприклад, [[Автор:Остап Вишня]] був репресований 1933 року, вийшов на волю 1943 року, реабілітований 1955 і помер 1956. При цьому між 1943 та 1955 він успішно публікувався та міг користуватися своїми авторськими правами попри непогашену судимість. З того, що я бачу, йшлося радше про цензуру, ніж про системне позбавлення авторських прав: скажімо, вітраж [[:w:Шевченко. Мати]] був знищений, хоча Горська не була офіційнно репресована; Хвильовий формально навіть не був репресований (тому його й реабілітувати неможливо), але все одно після смерті його твори тривалий час не друкувалися; у той же час, Корольов міг працювати, навіть ще формально будучи в ув'язненні. Так, більшість репресованих не могли друкуватися, але цензурні обмеження не завжди знімалися синхронно з реабілітацією, це були два різні процеси — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обговорення]]) 22:53, 4 січня 2026 (UTC)
::::::Потрібно пошукати, але те що я читав, репресовані втрачали всі права, в тому числі і авторські. Тоді їх авторські права формально належали державі. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 23:58, 4 січня 2026 (UTC)
:У мене немає зауважень, лише один коментар: чи є в нас досвід вичитки наукових праць? У нас цього року два ювіляри світового масштабу — Грушевський і Єфремов, тож можна було б зробити щось наукове. Але я не знаю, чи є причини не робити цього — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обговорення]]) 23:04, 4 січня 2026 (UTC)
::Доброго ранку, @[[Користувач:NickK|NickK]]. Дякую за зважений і всебічний розгляд цієї проблеми. Учергове тішуся, що Вікіджерела мають у Вашій особі такого захисника. Щодо Грушевського і Єфремова&amp;nbsp;— оскільки вони обоє народилися восени, можна включити їх у осінню Книжкову Шафу. Можна було б навіть організувати такий комплексний вікімедійний проєкт: вичитування у Вікіджерелах, створення сторінки твору у Вікіданих, написання сторінки про твір у Вікіпедії й винесення найвлучніших виразів у Вікіцитати. Але треба почекати, доки @[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] затвердять офіційним відповідальним за розвиток Вікіджерел і остаточно вирішити проблему з авторським правом&amp;nbsp;— бо ж Єфремова посмертно реабілітували аж у 1989, тож @[[Користувач:Venzz|Venzz]] може знову бути проти. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 07:31, 5 січня 2026 (UTC)
:::З Єфремовим не все так погано, як здається на перший погляд. Всі його твори опубліковані до Жовтневого перевороту є вільними, бо втори видані в Російській імперії\Російській республіці ніхто не захищає. Як мінімум є судові рішення в США та РФ. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 19:02, 5 січня 2026 (UTC)
::::Я про це й кажу, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]... Уже '''втретє''' витрачається купа часу й зусиль, щоб прийти до того ж висновку: твори усіх авторів, хто був знищений совітською владою '''до 1 січня 1951 року,''' перебувають у суспільному надбанні. Та знову з'являються якісь «але»: так, але якщо тільки дореволюційні твори; так, але якщо час реабілітації невідомий; так, але якщо... Чи не могли б Ви просто відповісти: '''Так''' або '''Ні'''? І бажано було б, аби це була Ваша офіційна позиція як представника Вікімедіа, щоб у наступних обговореннях ми принаймні могли починати з цієї точки, а не з самого початку. Бо за тиждень (12 січня) уже перший ювілей (Джека Лондона) і можна було б оголошувати перший конкурс. Сподіваюся на Вашу зважену позицію і розуміння. Мирного дня і стабільного електропостачання. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 06:18, 6 січня 2026 (UTC)
:::::Що я можу зробити? Це закон про авторське право, він спеціально написаний так складно, бо люди на ньому заробляють гроші і мають купу інтересів. Ми ж прості вікіпедисти забов'язані слідкувати законодавству США та України. На що саме відповісти '''Так чи Ні'''? Авторські права кожного автора потрібно оцінювати окремо. З чинного тексту Закону України Про авторське право і суміжні права не слідує, що &quot;твори усіх авторів, хто був знищений совітською владою до 1 січня 1951 року, перебувають у суспільному надбанні.&quot;. Я не розумію, чому претензії ідуть в мою сторону, якщо це норми закону. Конкурсні списки потрібно було робити з урахуванням норм авторського права, тоді б не було цих проблем. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 22:38, 6 січня 2026 (UTC)
::::::Добрий день, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Сподіваюся, це обговорення виходить на фінішну пряму, тому спробую ще раз окреслити тези і твердження:
:::::::1. «Конкурсні списки потрібно було робити з урахуванням норм авторського права» — ніхто не проти, але різночитання потребували уточнення.
:::::::2. «Авторські права кожного автора потрібно оцінювати окремо» — аж ніяк, закони пишуться не для кожного окремого випадку, а вказують на загальні підходи.
::::::: 3. «Що я можу зробити?» — саме Ви знову підняли це питання твердженнями «А я хотів би залізти в юридичні тонкощі, бо це принципове питання... Моя позиція, як відповідального за напрямок, Вікімедіа Україна не буде підтримувати конкурси, якщо там будуть тексти з сумнівним статусом авторського права». Повторюся, це вже третє обговорення. За результатами попередніх і було досягнуто компромісного консенсусу про 1 січня 1951 року. Підходячи формально, проблема авторського права мала б актуалізуватися в момент розміщення твору у Вікісховищі, а не у Вікіджерелах. За моєї пам'яті жодних вилучень з цієї причини не було (не враховуючи бліцкрігу @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] щодо творів Йогансена). Тобто немає проблеми у Вікісховищі, не заперечують адміністратори Вікіджерел, маємо докладну й фахову консультацію @[[Користувач:NickK|NickK]], якого не можна запідозрити у лобіюванні інтересів Вікіджерельної спільноти. Якщо ж Ви так переймаєтеся цим питанням — можливо, варто на наступних зборах Правління ВМУА розглянути цю проблему і власними силами чи із залученням гранту Фундації Вікімедіа найняти врешті фахового юриста або прийняти офіційне рішення.
:::::::4. «На що саме відповісти Так чи Ні?» — поки не буде прийнято вищезгадане рішення на рівні ВМУА, чи не заперечуєте особисто Ви, як відповідальний за напрямок Вікімедіа Україна, проти розміщення у Вікіджерелах творів, репресовані автори яких загинули до 1 січня 1951 року?
::::::[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 09:34, 7 січня 2026 (UTC)
:::::::А нагадайте: по Йогансену була номінація на вилучення?--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 11:47, 7 січня 2026 (UTC)
::::::::Так, номінував [[commons:User:Ahonc|Anatoliy 🇺🇦]]: [[commons:Commons:Deletion_requests/Files_in_Category:Maik_Yohansen|запит від 29 травня 2023 року]] [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 12:00, 7 січня 2026 (UTC)
:::::::::Важливо не хто номінував, а хто підсумок підводив. Отже, у вас є прецедент, де твір був залишений. Тож це обговорення можна закривати.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 12:27, 7 січня 2026 (UTC)
::::::::::Дякую за трохи неочікувану підтримку, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Але цей прецендент дає можливість вирішити питання на рівні '''Вікісховища.''' А @[[Користувач:Venzz|Venzz]] може заблокувати виділення коштів на проведення конкурсів у '''Вікіджерелах.''' Тому давайте дочекаємося його рішення. Мирного вечора і стабільного електропостачання. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 14:52, 7 січня 2026 (UTC)
:::::::::::Колего, давайте я поясню свою мотивацію і своє бачення цієї ситуації. Я Вам не ворог, як і не ворог Вікіджерелам і хочу лише їх зростанню, але я бачу певні ризики, яких варто уникнути.
:::::::::::Авторське право, як я вже писав раніше, це дуже складна річ, там багато нюансів та сірої зони. Це так склалося історично, бо деякі великі гравці на ринку авторських прав, на кшталт компанії Дісней, були в цьому зацікавлені. Оскільки правил багато, як і багато нюансів, авторські права кожного автора потрібно оцінювати окремо. Я розумію, що це викликає певне обурення, але правова система взагалі так зроблена, що кожен випадок потрібно трактувати окремо. Інакше у нас би судова система в сучасному вигляді б не існувала. 
:::::::::::Я не вимагаю вилучення з Вікісховища всіх проблемних файлів, або файлів, які знаходяться у так званій &quot;сірій зоні&quot;. Також я не проти їх вичітки у Вікіджерелах загалом, волонтери Вікіджерел їх можуть вичитувати не в межах конкурсів. Але я проти того, щоб ГО Вікімедіа Україна виділяла гроші на конкурси, де будуть вичитуватися проблемні, або потенційно проблемні твори. ГО Вікімедіа Україна, це досить невелика організація, яка фінансується за допомогою пожертв та грантів. Кожна вичітка проблемного та потенційно проблемного твору може стати причиною скандалу, який приведе до репутаційних втрат для організації, а це може влинути на можливість отримати наступні пожертви та гранти. Особливо це важливо для грантів від міжнародних організацій, оскільки за кордоном дуже прискіпливо ставляться до дотримання авторського права.
:::::::::::Тому я ''пропоную відредагувати цей список'' прибравши всі проблемні твори, та твори з &quot;сірої зони&quot;, після цього я ''не буду проти'' затвердження списку. Також я буду займатися, в межах своїх сил, вирішенням питань про статус авторських прав, щоб якомога більше творів у Вікіджерелах мали ясний ліцензійний статус. Наприклад, я вже надіслав запит до СБУ щодо долі Марії Лисиченко. Орієнтовно відповідь потрібно чекати два тижні. Так ми не встигнемо до 150 років від дня народження Джека Лондона, але якщо ми отримаємо відповідь, що вона не була репресована\реабілітована, то можна буде вичитати Джек Лондон &quot;Залізна п'ята&quot; в межах іншої акції цього року, наприклад книжкової шафи.
:::::::::::Також я спілкувався з деякими юристами-практиками щодо роз'яснення статусу авторських прав. Деякі моменти мені пояснили, але люди зауважували, що це тема повноцінного наукового дослідження, яке в Україні ще не проводилося. Ви маєте рацію, щодо залучення фахівця, щоб він провів таку експертизу, можливо доведеться брати спеціальний грант у Фонда Вікімедіа, благо він зараз зацікавлений у наукових дослідженнях Вікіпедії й може таке профінансувати, але все це не швидкий процес. Єдиний плюс, що я працюю в юридичному університеті, хоча і не юрист за фахом, і маю можливість побачити правників вживу.
:::::::::::Вибачте, що вийшло так багато тексту, але це дійсно важливий момент і це не мої дурощі, а відповідальність і бажання зробити Вікіджерела краще. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 00:14, 8 січня 2026 (UTC)
::::::::::::Доброго ранку, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Дякую за докладне пояснення і за небайдужість до цієї проблеми. Пройшовся ювілейним списком і виділив сірим кольором твори з невизначеним статусом авторського права. Хотіб би ще почути Вашу думку щодо цих творів:
:::::::::::::1. Н. Бухарін і Е. Преображенський. Азбука комунізма (переклав П. Дятлов) — автори і перекладач репресовані, але книжка видана у Відні у 1920 році;
:::::::::::::2. Вільгельм Лїбкнехт. Чи Европа має скозачіти? — редактор Микола Залізняк з невизначеною датою реабілітації, але книжка видана у 1915 році; те саме щодо книжки Людвіка Кульчицького «Російські соціялїсти і теперішня війна»;
::::::::::::: 3. щодо Єфремова Ви казали, що можна беззаперечно брати твори дореволюційного періоду — тобто видані до 6 січня 1919?
::::::::::::[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 08:08, 8 січня 2026 (UTC)
:::::::::::::1. Ця книга захищена авторським правом, Австрійська республіка підписала Бернську конвенцію.
:::::::::::::2. Цей твір вільний. Його передрук може захищатися. 
:::::::::::::3. До 7 листопада 1917 року. Що пізніше вже захищається авторським правом. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 16:37, 12 січня 2026 (UTC)

: Твори авторів, що перебувають у сірій зоні авторського права (позначені сірим у табличці), вирішено не включати до конкурсів цього року. Проте ці автори залишаться доступними на Вікіджерелах і можуть вичитуватися користувачами, але поза межами конкурсів. --[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 14:01, 16 січня 2026 (UTC)

::@[[Користувач:NickK|NickK]]
::Досвід є. У [[Вікіджерела:Книжкова Шафа/2025/До вичитки|Книжковій Шафі 2025]] навіть було виділено кілька секцій на подібні праці (літературознавча, історична, наукова, філологічна, фольклористична, релігієзнавча, політологічна, правознавча). Хоча багато творів у них тяжіють радше до публіцистичних, а не чисто наукових, але досвід є. Як зазначив Balakun, найкраще буде включити їх у Книжкову Шафу восени, щоб не множити паралельних конкурсів, а зробити радше один довгий, оскільки користувачі інколи приєднуються й через місяць після початку, а дво- чи тритижневі конкурси трохи закороткі. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 10:24, 5 січня 2026 (UTC)

Добрий день, {{ping|Venzz}} прошу переглянути попередній список творів на лютневий конкурс і перевірити, чи немає проблемних для ВМУА творів. Сторінка конкурсу: [[Вікіджерела:Лютий літературний]] --[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 12:04, 19 січня 2026 (UTC)

:Вітаю, все гарно. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 12:28, 19 січня 2026 (UTC)
::Додав ще у лютневий конкурс Лесю Українку (155-річчя). Наразі лише праці, що у нас вже є завантажені. Пізніше ще завантажу трохи художньої літератури, щоб урізноманітнити наповнення конкурсу [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 20:01, 22 січня 2026 (UTC)
:До речі. У мене є пропозиція до Грудень літературний додати [[w:Габель Юрій Орестович|Юрія Габеля]], буде 135 років з його дня народження. Маю його монографію по хімії тютюну, планую зробити скан. Можливо ще знайду його україномовні праці. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 12:41, 19 січня 2026 (UTC)
::Якщо будуть скани, то без проблем додамо [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 12:43, 19 січня 2026 (UTC)

== Запит на створення шаблону ==

Добрий вечір, @[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]], @[[Користувач:Madvin|Madvin]]. Чи не могли б ви створити шаблон для Вікісховища, подібний до вже існуючих &lt;nowiki&gt;{{Internet Archive link|}}, {{Chtyvo.org.ua|url=}}, {{Diasporiana.org.ua|url=}}
{{NLU|url=}}, {{eScriptorium|url=}}&lt;/nowiki&gt;, але для irbis-nbuv.gov.ua. Свого часу просив про це @[[Користувач:Arxivist|Arxivist]]'а, але зі зрозумілих причин зараз це неможливо. Потім буду просити @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]'a пройтися ботом по вже розміщених творах і автоматично замінити, як він це колись зробив для NLU. Мирного усім вечора і стабільного електропостачання [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 18:35, 8 січня 2026 (UTC)

:Добрий день, створив [[commons:Template:Irbis-nbuv.gov.ua]]. Перевірте, будь ласка, чи все так, як вам потрібно [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 10:43, 9 січня 2026 (UTC)
::Так, все працює, щиро вдячний. Шановний @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]], чи не могли б ви скористатися своїм ботом у Вікісховищі, як ви це [[Обговорення користувача:Ahonc#Бот у Вікісховищі|робити для попереднього шаблону]]? Потрібно відшукати всі файли, завантажені до сьогоднішнього дня з irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item і замінити «голе» посилання на посилання через шаблон, тобто у рядку source= замінити, наприклад, &lt;nowiki&gt;https://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0004695&lt;/nowiki&gt; на source=&lt;nowiki&gt;{{Irbis-nbuv.gov.ua|url=https://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0004695}}&lt;/nowiki&gt; [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 11:08, 9 січня 2026 (UTC)
:::Добрий вечір, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Напишіть, будь ласка, чи буде у Вас можливість це зробити найближчим часом? [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 16:12, 27 січня 2026 (UTC)
::::А хіба для Вернадки нема шаблону?--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 08:21, 28 січня 2026 (UTC)
::::[[:c:Template:VNL elib ID|Ось же]].--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 08:25, 28 січня 2026 (UTC)
:::::Добрий день, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Дякую за оперативну відповідь. Наведений Вами шаблон вказує на документ з розділу «Цифрова бібліотека історико-культурної спадщини», а ми розробили шаблон для електронної бібліотеки «Україніка». Обидва цих проєкти куруються НБУВ, але бажано було б їх розрізняти, бо у Вікісховищі досить багато книжок, взятих для Вікіджерел саме з Україніки. До Вас прохання не про розроблення шаблону, а про заміну ботом вже розміщених простих посилань на посилання через шаблон. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 09:26, 28 січня 2026 (UTC)
::::::В Україніки dlib в урлі, а в культурної спадщини — ulib, я правильно зрозумів? Чи як їх розрізнити?--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 19:49, 28 січня 2026 (UTC)
:::::::Схоже, що так, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Зараз сайт НБУВ недоступний (напевне, через знеструмлення), тому перевірити не можу. Але ми орієнтуємося лише на адреси, що починаються з irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 20:03, 28 січня 2026 (UTC)
::::::::Чекайте, так навпаки ж: [[:File:Тарас Шевченко. Кобзар. 1840.pdf|оце]] Україніка, а [[:File:Буковина (газета). 1892. №50.pdf|оце]] культурна спадщина.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 22:14, 28 січня 2026 (UTC)
:::::::::Доброго ранку, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Ви абсолютно праві, а я переплутав: dlib&amp;nbsp;— цифрова (напевне, від ''digital''), ulib&amp;nbsp;— Україніка (''Ukrainica''). Плутанину внесло неправильне посилання у згаданому Вами шаблоні [[c:Template:VNL_elib_ID]], де мова йде про цифрову бібліотеку, а в посиланні на документ вказано ulib&amp;nbsp;— Україніка. Ми зараз обговорюємо саме шаблон Україніки, звідки взято, наприклад, https://w.wiki/HduM, https://w.wiki/HduP або https://w.wiki/HduW Дякую за Вашу небайдужість і уважність. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 05:57, 29 січня 2026 (UTC)
::::::::::Але ж і у вашому коментарі від 9 січня в посиланні dlib. Щодо шаблону [[:c:Template:VNL elib ID]], він, схоже спочатку таки був для Цифрової культурної спадщини, потім {{u|Madvin}} [https://commons.wikimedia.org/w/index.php?title=Template:VNL_elib_ID&amp;diff=prev&amp;oldid=332437423 замінив] посилання, і вийшло, що вона веде на Україніка, до того ж частина посилань биті, наприклад [[:File:Тарас Шевченко. Кобзар. 1840.pdf|тут]] за посиланням недоступна та книга. Тож, там все не так просто, треба вручну виправляти.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 07:38, 29 січня 2026 (UTC)
:::::::::::Тут і справді вийшла плутанина, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] Тоді чи можна спростити задачу хоча б до файлів, розміщених '''лише мною''' і замінити «голе» посилання на посилання через шаблон, тобто у рядку source= замінити, наприклад, &lt;nowiki&gt;https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000026831&lt;/nowiki&gt; на source=&lt;nowiki&gt;{{Irbis-nbuv.gov.ua|url=https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000026831}}&lt;/nowiki&gt;, щоб вийшло, як [https://w.wiki/Hdzo тут]. А тоді вже, за бажання і можливості, будемо розбиратися і з цифровою бібліотекою. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 08:07, 29 січня 2026 (UTC)

== Thank You for Last Year – Join Wiki Loves Ramadan 2026 ==

Dear Wikimedia communities,

We hope you are doing well, and we wish you a happy New Year.

''Last year, we captured light. This year, we’ll capture legacy.''

In 2025, communities around the world shared the glow of Ramadan nights and the warmth of collective iftars. In 2026, ''Wiki Loves Ramadan'' is expanding, bringing more stories, more cultures, and deeper global connections across Wikimedia projects.

We invite you to explore the ''Wiki Loves Ramadan 2026'' [[m:Special:MyLanguage/Wiki Loves Ramadan 2026|Meta page]] to learn how you can participate and [[m:Special:MyLanguage/Wiki Loves Ramadan 2026/Participating communities|sign up]] your community.

📷 ''Photo campaign on '' [[c:Special:MyLanguage/Commons:Wiki Loves Ramadan 2026|Wikimedia Commons]]

If you have questions about the project, please refer to the FAQs:  
* [[m:Special:MyLanguage/Wiki Loves Ramadan/FAQ/|Meta-Wiki]]
* [[c:Special:MyLanguage/Commons:Wiki Loves Ramadan/FAQ|Wikimedia Commons]]

''Early registration for updates is now open via the '''[[m:Special:RegisterForEvent/2710|Event page]]'''''

''Stay connected and receive updates:''  
* [https://t.me/WikiLovesRamadan Telegram channel]  
* [https://lists.wikimedia.org/postorius/lists/wikilovesramadan.lists.wikimedia.org/ Mailing list]

We look forward to collaborating with you and your community.


'''The Wiki Loves Ramadan 2026 Organizing Team''' 19:45, 16 січня 2026 (UTC)

(This message was sent to [[:Вікіджерела:Портал спільноти]] and is being posted here due to a redirect.)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем ZI Jony@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Non-Technical_Village_Pumps_distribution_list&amp;oldid=29879549 --&gt;

== &lt;span lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot;&gt;Annual review of the Universal Code of Conduct and Enforcement Guidelines&lt;/span&gt; ==

&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot;&gt;
&lt;section begin=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
I am writing to you to let you know the annual review period for the Universal Code of Conduct and Enforcement Guidelines is open now. You can make suggestions for changes through 9 February 2026. This is the first step of several to be taken for the annual review. [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Annual review/2026|Read more information and find a conversation to join on the UCoC page on Meta]].

The [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee|Universal Code of Conduct Coordinating Committee]] (U4C) is a global group dedicated to providing an equitable and consistent implementation of the UCoC. This annual review was planned and implemented by the U4C. For more information and the responsibilities of the U4C, [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter|you may review the U4C Charter]].

Please share this information with other members in your community wherever else might be appropriate.

-- In cooperation with the U4C, [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|talk]])&lt;section end=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
&lt;/div&gt;

21:02, 19 січня 2026 (UTC)

(This message was sent to [[:Вікіджерела:Портал спільноти]] and is being posted here due to a redirect.)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем Keegan (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&amp;oldid=29905753 --&gt;

== Зустрічайте Назара Коцура, нового консультанта із розвитку Вікіджерел ==

Усім привіт!

З початку цього року ми у «Вікімедіа Україна» поновили експериментальну позицію консультанта з розвитку Вікіджерел. Це невелика оплачувана співпраця, метою якої є підтримати швидкий розвиток спільноти українських Вікіджерел.

Консультантом став [[User:NazarKotsur (WMUA)|Назар Коцур]] — досвідчений редактор вікіпроєктів, відомий вам усім як [[User:Bicolino34|Bicolino34]]. Раніше він працював над організацією зовнішніх подій для ознайомлення людей із Вікіджерелами та залучення нових користувачів, а також допомагав із проведенням конкурсів «Червень літературний» та «Книжкова Шафа 2025».

Детальніше про Назара і цю позицію [https://blog.wikimedia.org.ua/2026/02/06/meet-new-wikisource-consultant/ читайте у нашому блозі]. [[Користувач:AntonProtsiuk (WMUA)|AntonProtsiuk (WMUA)]] ([[Обговорення користувача:AntonProtsiuk (WMUA)|обговорення]]) 10:22, 6 лютого 2026 (UTC)

== Помилка в скриптах? ==

Добрий день. Я сьогодні спробував зробити користувацький скрипт та виявив помилку в скриптах, які працюють за замочуванням на всіх сторінках Вікіджерел. Внаслідок цієї помилки можуть неправильно працювати додатки та користувацькі скрипти. Помилку можна побачити відкривши інструменти розробника в браузері, у вкладці &quot;Console&quot;:

jquery.js:3793 Uncaught TypeError: Cannot read properties of null (reading 'getElementsByTagName')
    at HTMLDocument.&lt;anonymous&gt; (&lt;anonymous&gt;:2:999)
    at mightThrow (jquery.js:3489:29)
    at jquery.js:3557:12

Може хтось зможе розібратись та виправити помилку? [[Користувач:Bolo1910|Bolo1910]] ([[Обговорення користувача:Bolo1910|обговорення]]) 11:41, 11 березня 2026 (UTC)

:: Ймовірно я знайшов причину помилки. Помилку викликає наступний код у скрипті [[MediaWiki:Common.js]] :
:&lt;code&gt;
:$(function() {
:var spans, span, i, len;
:	spans = document.getElementById('n-225-річчя-Оноре-де-Бальзака').getElementsByTagName('span');
:	for (i = 0, len = spans.length; i &lt; len; i++) {
:		span = spans[i];
:		span.innerHTML = &quot;225-річчя&lt;br/&gt;Оноре&amp;#160;де&amp;#160;Бальзака&quot;;
://		span.style.fontWeight = &quot;bold&quot;;
:		}
:}); 
:&lt;/code&gt;
:Хтось може розказати, для чого цей код и що він повинен робити? [[Користувач:Bolo1910|Bolo1910]] ([[Обговорення користувача:Bolo1910|обговорення]]) 12:47, 11 березня 2026 (UTC)
::Цей [[Вікіджерела:Тритижневик/Бальзак|конкурс]] був ще у травні 2024. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 13:04, 11 березня 2026 (UTC)
:::Закоментовано --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 14:13, 11 березня 2026 (UTC)
::::Дуже дякую, помилки вже немає! [[Користувач:Bolo1910|Bolo1910]] ([[Обговорення користувача:Bolo1910|обговорення]]) 15:18, 11 березня 2026 (UTC)

== Зміна критеріїв оцінювання конкурсів ==

@[[Користувач:Bolo1910|Bolo1910]] @[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]] @[[Користувач:Madvin|Madvin]] @[[Користувач:Balakun|Balakun]] @[[Користувач:Любмир|Любмир]] @[[Користувач:Dars|Dars]] @[[Користувач:Julzol|Julzol]] @[[Користувач:Galvm|Galvm]]

Вітаю! Нещодавно Balakun запропонував збільшити кількість балів, що нараховуються учасникам конкурсів за перевірку сторінок з 1 балу до 1,5 балів, щоб збільшити заохочення до таких редагувань (див. [[Обговорення Вікіджерел:Календар конкурсів/2026#Оцінювання за допомогою Wikisource Contests|Оцінювання за допомогою Wikisource Contests]]). Виношу на обговорення спільноти цю ідею, прошу залишити голос, чи ви за, чи проти цієї зміни. За наявності підтримки, зміни почнуть діяти вже для конкурсу Етнографічні читання та наступних.

Наразі ми користуємося для підрахунку інструментом Wikisource contest, який за переведення сторінки до вичитаної дає 3 бали, а до перевіреної 1 бал. Усі редагування, зроблені учасниками, автоматично обраховуються і підсумовуються в табличку з такими колонками:
* Points — сумарна кількість балів за вичитування та перевірку
* Contributions — сумарна кількість редагувань з переведенням сторінки у вичитаний або перевірений статус
* Validations — кількість балів за перевірені сторінки

Сам сайт не дозволяє змінити кількість балів, що дається за певні редагування, але збільшений бал для перевірених сторінок можна буде легко вирахувати просто помноживши кількість балів у Validations. [[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]] ([[Обговорення користувача:NazarKotsur (WMUA)|обговорення]]) 16:40, 18 березня 2026 (UTC)

:Дякую, @[[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]], що піднімаєте це питання. Прошу Вікіджерельну спільноту підтримати мою пропозицію. Хотілося б також повернутися до коефіцієнтів складності (особливо для нехудожньої літератури того ж Етнографічного конкурсу), але це вже тема окремого обговорення. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 16:50, 18 березня 2026 (UTC)
::Оскільки йдеться, по суті, про повернення до попередньої системи (перевірка - половина від вичитки), то я підтримую. Коефіцієнти складності були б доречні, бо, наприклад, я зараз взявся за такий текст, що цього разу, схоже &quot;пролітаю&quot; :) - на кожній сторінці купа виносок із купою скорочень і іншомовних назв. --[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]] ([[Обговорення користувача:Lxlalexlxl|обговорення]]) 17:48, 18 березня 2026 (UTC)
:::Дякую, що долучилися до обговорення, @[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]], і за Ваш внесок у розвиток українських Вікіджерел. Проблема з коефіцієнтами в тому, що їх можна проставити лише по факту перевірки якості вичитування. Тобто, в ідеалі, коефіцієнт має виставлятися '''''на початку конкурсу''''' (щоб учасник розумів, за що він береться), а затверджуватися&amp;nbsp;— '''''у кінці конкурсу''''' тим, хто перевірив сторінку. Хіба що ми будемо просити @[[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]], щоб він хоча б побіжно проходився по вичитаних сторінках і перевіряв якість роботи. Бо і у @[[Користувач:Bolo1910|Bolo1910]] тексти складні за форматуванням та правописом і дуже б хотілося це врахувати для об'єктивності оцінювання. Давайте разом думати, як цього досягти. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 17:55, 18 березня 2026 (UTC)
::::На жаль, це сильно ускладнює підрахунок балів у конкурсах і поки що це не вдасться запровадити.
::::Я спробую поекспериментувати з ШІ, щоб згенерувати якісь скрипти для автоматичного підрахунку за байтами, як було раніше. Мовні моделі зараз досить непогано пишуть код для простих завдань (принаймні на мій непрофесійний погляд). Їхню роботу можна буде порівняти на конкурсах, де підрахунки робив Leh Palych. Якщо щось з цього вийде, то запропоную у подальшому такий спосіб використовувати [[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]] ([[Обговорення користувача:NazarKotsur (WMUA)|обговорення]]) 20:48, 18 березня 2026 (UTC)
:::::Доброго ранку, @[[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]]. Справді, оцінювання за внеском у байтах було б найпридатнішим. Але це потрібно дуже ретельно проговорити з ВМУА, з бюджету якої переважно і фінансуються ці конкурси. Бо якщо будемо оцінювати складність «на око»&amp;nbsp;— звинуватять у суб'єктивності; якщо будемо рахувати бали&amp;nbsp;— підніме свій голос @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] про можливість накручування «ваги» сторінки HTML-коментарями, як це вже було рік тому в [https://w.wiki/JzHp цьому обговоренні]. Хоча нечесність в даному випадку саме в тому, що навіть два подібні твори, але різним правописом, будуть оцінюватися однаково&amp;nbsp;— наприклад, «Коляди і щедрівки» [[Індекс:Коляди і щедрівки на Різдво Христове і Богоявленє з додатком пісень страстних, воскресних і инших пісень церковних (Вінніпег, 1918.djvu|1918 року]] і [[Індекс:Коляди і щедрівки на Різдво Христове і Богоявленнє з додатком пісень страстних, воскресних і инших пісень церковних (1927).pdf|року 1927]], хоча перший об'єктивно опрацювати складніше. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 06:43, 19 березня 2026 (UTC)
:Я підтримую 1.5 бали за вичитку і коефіцієнт складності і підрахунки за байтами.
:Коефіцієнти ніколи не будуть 100% але можна більш-менш розподілити що під який коефіцієнт підходить - досвідчені вичитачі думаю мають певну шкалу і схожі типажі щоб скласти табличку складності. З того, що я бачила є:
:- використання ї замість і
:- наявність різномовних вставлень
:- суміш шрифтів: українського і староукраїнського або церковнословянського
:- староукраїнський текст [[Користувач:Julzol|Julzol]] ([[Обговорення користувача:Julzol|обговорення]]) 18:40, 19 березня 2026 (UTC)
:Га? Мене хтось кликав? А можна пояснити детальніше, як працює цей інструмент?--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 11:33, 21 березня 2026 (UTC)
::Добрий день, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Вас не кликали спеціально, але я вважаю коректним ставити активне посилання на користувача, коли його згадую. Ми обговорюємо систему оцінювання конкурсів. Зараз користуємося загальним інструментом https://wscontest.toolforge.org/. Він нараховує 3 бали за кожну вичитану сторінку і 1 бал&amp;nbsp;— за кожну перевірену. Я запропонував збільшити вартість перевірки до 1,5 бали. Але цей інструмент не враховує складність сторінок, а для нехудожньої літератури це дуже важливо (зараз в Етнографічних читаннях це всі відчули). Тож користувачі просять знову повернутися до коефіцієнтів складності та обчислення внесу в байтах. Отут я й згадав наше минулорічне обговорення та Ваші заперечення. Можливо, Ви вже змінили свою думку чи десь набачили об'єктивніший спосіб врахування реального внеску учасників? [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 12:12, 21 березня 2026 (UTC)

== Action Required: Update templates/modules for electoral maps (Migrating from P1846 to P14226) ==

Hello everyone,

This is a notice regarding an ongoing data migration on Wikidata that may affect your election-related templates and Lua modules (such as &lt;code&gt;Module:Itemgroup/list&lt;/code&gt;).

'''The Change:'''&lt;br /&gt;
Currently, many templates pull electoral maps from Wikidata using the property [[:d:Property:P1846|P1846]], combined with the qualifier [[:d:Property:P180|P180]]: [[:d:Q19571328|Q19571328]]. 

We are migrating this data (across roughly 4,000 items) to a newly created, dedicated property: '''[[:d:Property:P14226|P14226]]'''.

'''What You Need To Do:'''&lt;br /&gt;
To ensure your templates and infoboxes do not break or lose their maps, please update your local code to fetch data from [[:d:Property:P14226|P14226]] instead of the old [[:d:Property:P1846|P1846]] + [[:d:Property:P180|P180]] structure. A [[m:Wikidata/Property Migration: P1846 to P14226/List|list of pages]] was generated using Wikimedia Global Search.

'''Deadline:'''&lt;br /&gt;
We are temporarily retaining the old data on [[:d:Property:P1846|P1846]] to allow for a smooth transition. However, to complete the data cleanup on Wikidata, the old [[:d:Property:P1846|P1846]] statements will be removed after '''May 1, 2026'''. Please update your modules and templates before this date to prevent any disruption to your wiki's election articles.

Let us know if you have any questions or need assistance with the query logic. Thank you for your help! [[User:ZI Jony|ZI Jony]] using [[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 17:11, 3 квітня 2026 (UTC)

(This message was sent to [[:Вікіджерела:Портал спільноти]] and is being posted here due to a redirect.)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем ZI Jony@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Non-Technical_Village_Pumps_distribution_list&amp;oldid=29941252 --&gt;

== Створення сторінки у Вікіджерелах на основі кількох jpg файлів ==

Вирішив створити у Вікіджерелах сторінку [[Розпорядження Чернігівської обласної ради № 49 від 6 березня 2026]]

Вже завантажив у Вікісховище файли 

* [[:File:Розпорядження Чернігівської обласної ради 2026-49 сторінка 1.jpg]]
* [[:File:Розпорядження Чернігівської обласної ради 2026-49 сторінка 2.jpg]]

Маю також розпізнаний і вичитаний текст цього розпорядження. 

Прошу зорієнтувати, що робити далі. Обов'язково створювати на основі цих двох файлів pdf? 

Ще одне питання. Дане розпорядження стосується, серед інших і мене. Чи є у Вікіджерелах політика щодо конфлікту інтересів? 

-- [[Користувач:Perohanych|Perohanych]] ([[Обговорення користувача:Perohanych|обговорення]]) 14:01, 12 квітня 2026 (UTC)</text>
      <sha1>d9qgkdmexuoi2v3kco34gc47lziq6np</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045257</id>
      <parentid>1045256</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T14:14:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Perohanych</username>
        <id>515</id>
      </contributor>
      <comment>/* Створення сторінки у Вікіджерелах на основі кількох jpg файлів */</comment>
      <origin>1045257</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="119143" sha1="gqwqzrnqomcvcm2n78ws40a6wnn04us" xml:space="preserve">{{службовий заголовок
 | заголовок = Скрипторій
 | секція    =
 | попередня = 
 | наступна  = 
 | ярлик     = 
 | примітки  = '''[[wikt:uk:скрипторій|Скрипторій]]''' — сторінка обговорення спільноти Вікіджерел. Не вагайтесь ставити запитання і залишати коментарі. Можна приєднатись до існуючого обговорення або [{{fullurl:Вікіджерела:Скрипторій|action=edit&amp;section=new почати}} нове]. Членів проекту можна знайти в [irc://irc.freenode.net/wikisource #wikisource] IRC-каналі (переважно англомовний). Обговорення загальних питань Вікіджерел, що стосуються не одного мовного розділу, рекомендується проводити на [[oldwikisource:Wikisource:Scriptorium|багатомовному Wikisource]].
}}
[[Категорія:Вікіджерела|Скрипторій]]
{{Користувач:DixonDBot II/config
|archiveHeader={{Архів|Вікіджерела:Скрипторій}}
|maxArchiveSize=200K
|counter=5
|minThreadsLeft=6
|minThreadsToArchive=4
|olderThan=60d
|archive=Вікіджерела:Скрипторій/Архів %counter%
}}{{архіви|search=yes}}
:'''[{{SERVER}}{{localurl:Wikisource:Скрипторій|action=edit&amp;section=new}} Додати нове обговорення]'''__NEWSECTIONLINK__

== Зміни до політики із перекладами ==

@[[Користувач:Arxivist|Arxivist]], @[[Користувач:Leh Palych|Leh Palych]], @[[Користувач:Madvin|Madvin]], @[[Користувач:Balakun|Balakun]], @[[Користувач:Erik tavr|Erik tavr]], @[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]], @[[Користувач:Julzol|Julzol]], @[[Користувач:Dars|Dars]]

Добрий вечір, колеги.

Хочу винести на обговорення пропозицію змін до політики щодо нових перекладів у Вікіджерелах.

Я деякий час обговорював із катедрою сходознавства ім. Я. Дашкевича ЛНУ (як із викладачами, так і студентами) ідею щодо залучення студентів до перекладів східних творів, які взагалі відсутні в українському перекладі (в перспективі арабська, перська, китайська та японська мови).

Студенти перекладатимуть твори для практики перекладу в університеті, а окремі з них схвалені і перевірені викладачами можуть надати для публікації. Єдина вимога від катедри, щоб було зазначено у метаданих, хто саме переклав роботу.

Власне моя пропозиція, щоб вони створювали PDF-файл свого перекладу із титулкою, де зазначено усі метадані, а ми тоді трансклюдуватимемо ці скани в основний простір. Так ми з однієї сторони отримуємо наповнення творами, які взагалі відсутні українською, а студенти отримують можливість набудувати собі портфоліо (це досить поширена практика — перекладати твори і публікувати самвидавом, зазвичай саме онлайн, для набуття досвіду).

Проте проблема у тому, що наразі у нас немає ні правил, які б таке дозволяли, ні які б і забороняли. Це прогалина у наших настановах. За правилами передбачено лише два види перекладів: попередньо опубліковані друковані видання та вікіпереклади.

За першим пунктом цей внесок неможливо додати до Вікіджерел, а якщо робити вікіпереклад, то неможливо буде зазначити конкретного перекладача і також сам переклад буде змінним, що не дуже пасує для художньої літератури, хоч на наукову та публіцистику ще так сяк піде. Зазвичай над перекладом працює лише один-два перекладачі, оскільки кожен має особистий підхід до того, як перекладати, зокрема чи варто певні культурно-специфічні терміни адаптувати („одомашнювати“), чи передавати транскрибуванням оригінальне поняття („очужувати“). І якщо будь-хто потім може прийти і щось змінити, то це може зруйнувати льоґіку перекладу та додати певні помилки. Анґлійський розділ уже отримував критику за неякісний вікіпереклад Біблії.

Тому я пропоную також запровадити третій тип перекладів, які не були попередньо опубліковані, але надані перекладачем у вигляді скану. Попереднє бачення процесу розписане на сторінці [[Вікіджерела:Як опублікувати свій переклад?]]

Обов'язковою вимогою до перекладу пропоную зробити наявність твору в іншомовному розділі, щоб мати інтервікі посилання, або ж посилання на текст на іншому онлайн-сайті, щоб кожен читач, за умови знання мови, міг сам оцінити якість перекладу.

Перекладач завантажуватиме скан на commons, а тоді вичитуватиме його на Вікіджерелах, щоб ми мали текст підкріплений сканом і не плодити сирих сторінок. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 19:46, 23 грудня 2025 (UTC)

:Правові питання для мене і так були не простими. Але я завжди схвалюю наповнення Вікіпедії, Вікіджерел у тому числі. Хотілося б долучити до цього питання кваліфікованого спеціаліста/ку, хто розуміється на даному питанню. Бо я зараз не можу дати однозначної відповіді. [[Користувач:Dars|Dars]] ([[Обговорення користувача:Dars|обговорення]]) 13:33, 24 грудня 2025 (UTC)
::Дякую, що долучилися до обговорення! Насправді правове питання в цьому випадку другорядне, а в першу чергу важливо прописати чіткий порядок дій для перекладачів, які б воліли надати рукописи для публікації. Якщо дозволятимемо будь-які праці, що вже є на іншомовних розділах, то там одразу на сторінці має бути правовий статус. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 17:04, 25 грудня 2025 (UTC)

:Ідея цікава і варта, принаймні, розгляду. Бо дасть можливість наповнити Вікіджерела унікальними перекладами. Але потрібно чітко прописати усі правила і дії, щоб уникнути чергового засмічення, як це вже було, коли у Вікідежерела скидали сирі тексти з онлайн-бібліотек.
:У випадку пропонованих перекладів на пересторозі має стати непорушна вимога, вже присутня у [[Вікіджерела:Переклади#Переклади Вікіджерел|правилах українських Вікіджерел]]: твір, який перекладається, уже має бути розміщений у відповідному мовному розділі Вікіджерел (пропоноване формулювання «або ж посилання на текст на іншому онлайн-сайті» — як на мене, категорично неприйнятне з вище озвученої причини).
:Також бажано уніфікувати зразок титульного аркуша таких перекладів, роблячи відповідну позначку, що це саме переклад автора (на кшталт радянського «На правах рукопису»).
:Ще раз підкреслю: ідея корисна, але треба втілити її максимально чітко. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 14:30, 24 грудня 2025 (UTC)
::Також потрібно чітко прописати вимогу, що це правило застосовується лише для творів, які '''вперше '''перекладаються українською&amp;nbsp;— це, знову ж, убезпечить Вікіджерела від розміщення чужих перекладів (захищених авторським правом) під виглядом своїх. Бо ми повинні розуміти, що ці правила будуть діяти навіть тоді, коли ця цікава співпраці з кафедрою сходознавства скінчиться. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 05:38, 25 грудня 2025 (UTC)
:::Дякую, виправлю пункт про те, щоб лише роботи, які є в іншомовних розділах були дозволені. Також погоджуюся із вимогою, щоб були дозволені лише твори, які раніше взагалі не перекладали українською, лише пропоную додати зауваження, що твори, які публікувалися лише частково теж можна додавати.
:::Також можна додати пункт, що ми залишаємо за собою право видалити надані переклади із Вікіджерел, якщо спільнота дійшла консенсусу, що конкретний переклад є надто неякісним. (завелика кількість помилок, спаплюження оригінального змісту твору тощо)
:::Власне ці правила і повинні бути якомога універсальнішими, щоб і інші могли теж публікувати переклади. Катедра сходознавства просто, ймовірно, найближча перспектива на надані переклади. Гадаю, що потенційно можна залучити багатьох студентів-перекладачів. Здається, що це досить поширена практика — перекладати якусь працю і публікувати її самвидавом, щоб мати портфоліо та підтвердження досвіду, вмінь. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 17:01, 25 грудня 2025 (UTC)
::::У випадку з перекладами цей підхід («видалити надані переклади із Вікіджерел, якщо спільнота дійшла консенсусу, що конкретний переклад є надто неякісним») не спрацює. Бо наше ключове завдання&amp;nbsp;— перевести текст зі сканованої у текстову форму максимально близько до оригіналу. Вичитувач не може оцінювати якість перекладу, він перевіряє відповідність вичитаного тексту наданому оригіналу. Питаннями оцінювання якості власне перекладу має займатися викладач, який дає добро на розміщення перекладу у Вікіджерелах (можливо, варто і керівника роботи зазначати на титулі, можна навіть зі сканованим підписом). Якщо є сумніви&amp;nbsp;— робота взагалі не повинна бути у Вікіджерелах. Якщо вона вже є&amp;nbsp;— ми маємо цінувати право перекладача на недоторканність твору не менше, ніж право автора. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 19:27, 25 грудня 2025 (UTC)
:::::Тоді можна зробити плашку, якщо будуть сумніви у якості, щоб попередити читачів. Хоча часто і з друкованими перекладами є багато питань, тож треба ще подумати як краще це робити.
:::::У випадку зі сходознавцями буде певний відбір, оскільки викладачі принаймні поверхнево перевірятимуть роботи. Коли з ними говорив, то була пропозиція зазначати і перекладача, і також викладача, що перевірив (як наукового керівника, а не редактора).
:::::Особисто мені хотілося б охопити якомога ширше коло робіт на Вікіджерелах, як друкованої літератури у суспільному надбанні, так і сучасної під вільними ліцензіями. Навіть якщо робота матиме певні хиби (що цілком нормально для будь-якого тексту), то її можна використати для мовознавчих цілей (наповнення Вікісловника, наприклад) або для тренування мовних моделей. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 20:13, 25 грудня 2025 (UTC)
:Вітаю! Загалом, Вікіджерела повинні містити тексти, засновані на сканах, які можна співставити з паперовим оригіналом. Тому я зі скепсисом дивлюсь на можливість появи файлів, які є оригінальною роботою і ніколи не публікувалися раніше. Є сучасний приклад публікації перекладу [[Індекс:Переклад першої промови Ціцерона проти Катіліни.pdf|першої промови Цицерона проти Катиліни]] і [[Волден, або Життя в лісах|пара]] [[Естетичні записки/Опір громадянському уряду|вікіперекладів]], викладених Архівістом. Якщо не друкувати, зробіть індекс оригінального твору, вільного від копірайту, перекладіть у просторі Сторінка, і в основному просторі вкажіть перекладача. Не бачу, щоб багато користувачів таке потім редагували. --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 09:54, 27 грудня 2025 (UTC)
::Дякую! 
::Ми розглядали зі сходознавцями можливість створення індексу з ориґіналом, де прив'язали б переклад, але відмовилися від цієї ідеї, бо дуже багато зусиль вимагає цей процес порівняно із завантаженням скану перекладу. Тим більше, що на текст ориґіналу можна посилатися або через інтервікі, або через посилання зазначене у виданні.
::Переклад першої промови Ціцерона проти Катіліни, схоже, якраз і був опублікований лише онлайн і не мав друкованого варіянту. Заради незмінності перекладу я б все таки пропонував робити через скан перекладу, а не ориґіналу. Зазвичай дійсно ніхто не буде змінювати їх, але з часом невеликі редагування можуть назбируватися і видання почне вже трохи відрізнятися від початкового варіянту, який завантажив перекладач, а відповідно й перекладацький задум буде трохи порушено (якщо ці правки не обмежаться виправленням одруків). До того ж скан перекладу буде зручнішим, якщо перекладач захоче додати примітки або розділи з коментарями до видання. Навряд таке буде зі сходознавцями, але це досить поширена практика для перекладів клясичних творів, особливо із зовсім інших культур, ніж українська. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 12:33, 27 грудня 2025 (UTC)
:::Той переклад [[Сторінка:Переклад першої промови Ціцерона проти Катіліни.pdf/43|видавався]], і там як мінімум є редактор. У вікі в принципі не можна гарантувати незмінність, навіть у Біблії на сторінках робили виправлення, які не співпадали з попередньо вичитаними сканами. Вважаю, що вікіпереклад підходить для цього випадку, бо навіть у Вікісховищі скан простого тексту не є належним контентом. --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 14:35, 29 грудня 2025 (UTC)
::::{{ping|Madvin}}
::::Чи можна зробити дозволеними обидва варіянти? Рекомендувати перекладачам робити вікіпереклад на основі скану мовою ориґіналом, але водночас дозволяти зі сканом українського тексту перекладу? Просто потреба прив'язування до ориґіналу занадто ускладнює процес і, якщо намагатися розширювати обсяг новітніх перекладів, це знизить кількість бажаючих. Тим більше, що будуть інтервікі посилання, які дозволять звіритися з ориґіналом у будь-якому випадку [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 15:52, 29 грудня 2025 (UTC)
:::::Скан простого тексту у Вікісховищі не є належним контентом, і ці файли можуть бути звідти видалені. Але якщо це скан реальної книги чи документу, які існують матеріально і можуть служити для перевірки скану, то таке дозволяється. Я не можу класифікувати переклади, які збережені як файл, як щось, що точно можна заливати на Вікісховище і що там залишиться, а це те, що має бути першоджерелом для тексту тут. Однак вікіпереклади реально підтримуються спільнотою, у деяких мовах вони мають бути у окремому просторі імен, у деяких, як у нас, він не потрібен. --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 09:25, 30 грудня 2025 (UTC)
::::::Добрий день, я трохи обдумав, як можна це влаштувати, і хотів би повернутися до цієї розмови.
::::::Пропозицію залишаю такою самою: дозволяти і вікіпереклади, і скани власного перекладу, але лише за певних умов.
::::::Якщо твір раніше був ''повністю'' перекладений українською мовою ''людиною'', то нові переклади дозволяється розміщувати лише у формі вікіперекладів (або скану друкованого видання за наданого дозволу VRT).
::::::Якщо новий переклад для малого твору (до 50 сторінок), то дозволяється його розміщувати лише як вікіпереклад.
::::::Дозволяється розміщувати власний скан українського перекладу, якщо він видавався друковано. Якщо ж ні, то лише за цих умов:
::::::* Твір за розміром має понад 50 сторінок
::::::* Переклад містить зміни, які не дозволяють зробити вікіпереклад (наприклад, додані ілюстрації, які теж обов'язково повинні бути вільні, велика кількість приміток із поясненнями, додаткові розділи, написані перекладачем або іншою людиною, які доповнюють зміст твору).
::::::Я проглянув правила Commons і хоч чисті тексти дійсно не радять завантажувати, але це дозволяється, якщо їх буде використано на інших вікіпроєктах, якщо я правильно все зрозумів.
::::::„Certain content is excluded from Commons, not because it is intrinsically non-educational, but because there are other Wikimedia Foundation projects that are more appropriate for hosting such content. This applies both to media files and to text.
::::::Excluded educational content includes:
::::::* Encyclopedia articles; these may be hosted on [[wikipedia:|Wikipedia]].
::::::* News (this may be hosted on [[wikinews:|Wikinews]]), general weather reports, and the like.
::::::* Files that contain nothing educational other than raw text.  Purely textual material such as plain-text versions of recipes, lists of instructions, poetry, fiction, quotations, dictionary definitions, lesson plans or classroom material, and the like are better hosted elsewhere, for example at [[wikibooks:|Wikibooks]], [[wikiquote:|Wikiquote]], [[wiktionary:|Wiktionary]], [[wikiversity:|Wikiversity]] or [[:en:|Wikisource]].
::::::However, Commons can be used to host such material if included in a shareable media file that is of use to one of the other Wikimedia Foundation-hosted (WMF) projects, so scanned copies of existing texts that are useful to other WMF projects (e.g. to serve as the basis of a reliable, verifiable source) are in scope. Also allowed are files which embody something of value over and above raw text.  For example, files consisting of scans of out-of-copyright books, newspapers and the like which preserve original font, layout, embedded images and the like are within scope.“ [[commons:Commons:Project scope|Commons:Project scope]] [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 14:15, 16 січня 2026 (UTC)

== Пропозиція конкурсів на 2026 рік ==

Добрий вечір, колеги @[[Користувач:Balakun|Balakun]], @[[Користувач:NickK|NickK]], @[[Користувач:Madvin|Madvin]], @[[Користувач:Arxivist|Arxivist]], @[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]], @[[Користувач:Julzol|Julzol]], @[[Користувач:Sorize|Sorize]], @[[Користувач:Venzz|Venzz]], @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]], @[[Користувач:Erik tavr|Erik tavr]], @[[Користувач:Ol-Burg|Ol-Burg]].

Запрошую вас долучитися до обговорення [[Вікіджерела:Календар конкурсів/2026|пропозиції конкурсів]] на 2026 рік. Буду вдячний за відгуки та пропозиції. Як і минулого року, більшість конкурсів будуть зосереджені на ювілярах. Винятками є тематичні конкурси:
* Етнографічні читання — фольклор має велику популярність на Вікіджерелах і окремі сторінки із ним постійно перебувають у сотні найпопулярніших. Також у нас є багато безіндексних фольклорних творів і за рахунок цього конкурсу можна частково виправити ситуацію
* Християнський місячник/Червень християнський — сторінки Біблії реґулярно попадають у сотню найвідвідуваніших сторінок, проте іншої християнської літератури у нас порівняно мало, тому мета цього конкурсу заповнити прогалину

Крім цього, потрібно вирішити щодо літнього конкурсу на липень—серпень. Є дві пропозиції:
# Конкурс для вичитки творів Івана Франка
# Зробити загальний конкурс літньої клясики (Опанас Неселовський, Михайло Годкевич, Олександр Гінзбург, Людвік Кульчицький, Бернард Шоу, Володимир Леонтович, Богдан Заклинський, Олександр Кониський). У тому числі можна включити й окремі твори Франка

Окремо хочу подякувати панові Balakun-ові за оформлення календаря ювілярів на 2026 рік [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 20:24, 1 січня 2026 (UTC)
:@[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] Чи планується &quot;Вікіджерела люблять пам'ятки&quot; цього року? [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 20:51, 1 січня 2026 (UTC)
::Так ти відповідальний за напрям же, мав би володіти цією інформацією. Особисто я не планую проводити конкурс цієї весни. Два попередні конкурси мене демотивували. Цьому є кілька причин. По-перше, постійно хтось ставить палиці в колеса — під час першого конкурсу паралельно проводилось кілька тематичних тижневиків (причому тут свої ж вставили ножа в спину — два члени оргкому ВЛП голосували за мікрогранти на ці тижневики), під час другого з тижневиками ніби домовились, щоб дати не накладалися, так приперся Архівіст і поставив перед фактом, шо він буде проводити «Волю» і нікуди її переносити не буде (відповідно довелося багато часу і нервів потратити на сварки з Архівістом, і навіть ВМУА цю проблему не вирішила — там лише бідкались і розводили руками). Відповідно ці тижневики і «Воля» забрали багато користувачів у нашого конкурсу. Користувачі в першу чергу вичитували там, а потім уже за залишковим принципом тут. Де гарантія, що знову не прийде якийсь користувач і не проводитиме паралельний конкурс, який забере в нас аудиторію? По-друге, фактично 90% (а може і більше) роботи по конкурсу виконую я, а це важко одному, було б добре, якби хтось іще допомагав. Потрачені мої зусилля не відповідають очікуваному результату. По-третє, аудиторія тут невелика, тож результати неважко передбачити: знову переможцями будуть ті самі Balakun і Leh Palych. Зважаючи на вищезазначене, я не бачу сенсу проводити конкурс знову. Якщо знайдуться інші люди, які хочуть організувати, будь ласка, я тоді можу долучитися, допомогти, але сам проводити знову я не хочу. До того ж цього року веелзешники грозилися організувати подібний конкурс по ПЗФ, тож я залюбки віддам їм свій часовий слот.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 22:26, 1 січня 2026 (UTC)
:::Дякую за відповідь, я спитав твоєї думки саме тому, щоб не було подібної ситуації цього року. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 23:01, 1 січня 2026 (UTC)
:''Джек Лондон. Залізна п'ята'' захищений авторським правом. Остап Нитка Репресований у 1937 році, реабілітований у 1959. Згідно українського законодавства &quot;Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір посмертно реабілітованого автора спливає через 70 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком реабілітації автора&quot;[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/conv/parast31/sp:dark#n440]. Тобто його праці охороняються ще 4 роки. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 21:02, 1 січня 2026 (UTC)
:''Вільгельм Лібкнехт. Чи Европа має скозачіти?'' редактор Микола Залізняк, він був репресований. Потрібно встановити дату реабілітації. --[[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 21:08, 1 січня 2026 (UTC)
:''Леоніла Заглада'' репресована, дата реабілітації 1957 рік, її твори стануть вільними 1 січня 2028 року. --[[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 21:10, 1 січня 2026 (UTC)
:''Теодор Ярчук'' теж репресований, потрібно встановити дату його реабілітації. Ну і так далі. Цей список потрібно перевірити на відповідність українському законодавству. Воно дурне, але іншого ми не маємо. --[[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 21:13, 1 січня 2026 (UTC)
::Доброго ранку, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Не хотілося б знову залазити у юридичні тонкощі збереження авторського права репресованих авторів після того, як @[[Користувач:NickK|NickK]] дуже докладно й аргументовано [https://commons.wikimedia.org/wiki/Template_talk:PD-Ukraine#Request_for_clarification,_second_iteration тут] вже все пояснив. Думаю, нашим адміністраторам @[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]], @[[Користувач:Madvin|Madvin]], @[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] варто якось винести це у окремий пункт Довідки, щоб це питання не піднімалося знову і знову. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 05:52, 2 січня 2026 (UTC)
:::Якщо є розбіжності в трактуванні, то слід брати більш строгі вимоги.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 11:05, 2 січня 2026 (UTC)
:::А я хотів би залізти в юридичні тонкощі, бо це принципове питання. І навіть за текстом NickK'а ті ж Леоніла Заглада та Остап Нитка захищені авторськими правами, бо &quot;or its creator(s) were posthumously rehabilitated before January 1, 1956&quot;. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 11:12, 2 січня 2026 (UTC)
:::Моя позиція, як відповідального за напрямок, Вікімедіа Україна не буде підтримувати конкурси, якщо там будуть тексти з сумнівним статусом авторського права. Потрібні лише стопроцентно вільні. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 11:15, 2 січня 2026 (UTC)
::::Добрий день, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Для підтвердження захищеності авторськими правами Ви наводите формулювання з розділу public domain in Ukraine. Якщо Вікімедіа Україна вирішила не дотримуватися поширеного у вікірусі правила «довіряй менеджерам» і хоче впровадити жорсткіший контроль&amp;nbsp;— буду вдячний, як укладач [[Вікіджерела:Календар конкурсів/2026#Ювіляри 2026|таблиці ювілярів 2026]], якщо Ви, узявши собі у добровільні помічники @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]], пройдетеся цією таблицею і у стовпчику Користувач залишите свою примітку, що твір ще не перебуває у вільному доступі. Обіцяю видалити усі ці твори з ювілейного списку й переконати нашого координатора @[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] не включати їх у конкурсний перелік. Мирного Вам дня і стабільного електропостачання. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 11:48, 2 січня 2026 (UTC)
:::::Я не знаю про правило «довіряй менеджерам» і про якого менеджера Ви говорите? NickK такий же волонтер як Ви та я. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 11:59, 2 січня 2026 (UTC)
::::::Під правилом «довіряй менеджерам» я мав на увазі непогану ідею корпоративної культури трохи більше довіряти людям, які безпосередньо працюють на місцях. Бо це вже стає якоюсь традицією: щороку з'являється хтось із керівного складу Вікімедіа&amp;nbsp;— і що він робить насамперед? Вичитує якийсь індекс? Долучається до якогось конкурсу? Сам організовує конкурс? Аж ніяк! Першочерговим завданням вважається тицьнути Вікіджерельну спільноту носом у нечіткість дотримання авторських прав щодо репресованих авторів. Що і породжує подобні [[Вікіджерела:Скрипторій/2023#Репресовані митці|щорічні суперечки]]. Свого часу @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] пішов ще далі й почав прямо на Вікісховищі номінувати такі твори на вилучення. Чи сприяє це залученості більшої кількості учасників до Вікіджерела, на брак яких нарікає той же Ahonc? Не думаю. Давайте повертатися до практики схвалення кожного конкурсу комісією вікігрантів? Чи Вікімедіа залучить/знайде юриста, якому можна буде відправляти на затвердження кожен твір, що претендує на розміщення у Вікіджерелах? Якщо для Вас незнайоме правило «довіряй менеджерам»&amp;nbsp;— можливо, повернемося до базового правила Вікіпедії «Припускайте добрі наміри»? Чи Ви вважаєте, що хтось з вікіджерельців спеціально хоче затягнути ВМУА у судову тяганину чи заплямувати її добре їм'я звинуваченнями у порушенні авторських прав? Питання риторичне. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 13:46, 2 січня 2026 (UTC)
:::::А так, я попрохав колегу долучитися до цього обговорення. Я впевнений, що ми разом зможемо знайти консенсус. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 12:01, 2 січня 2026 (UTC)
:::::Відправляти юристу кожен твір на затвердження — це абсурд. Та і нащо вам юрист? Візьміть номінуйте на вилучення якийсь твір (того самого Йогансена), в номінації доведіть, що він вільний. Якщо ваші аргументи будуть переконливі, і твір залишать, то в наступних номінаціях можна посилатися на цю номінацію як на подібний кейс. І відповідно рішення прийматиметься за аналогією.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 12:17, 7 січня 2026 (UTC)
:::Добрий день, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Якщо дивитися, за згаданою вище табличкою NickK-а, то:
:::* Леоніла Заглада в суспільному надбанні з 1967 року
:::* Остап Нитка з 1968 року
:::* Микола Залізняк з 1976 року
:::* Теодор Ярчук з 1966 року
:::Оскільки захист авторського права в УРСР тривав впродовж життя + 25 років по смерті, права цих авторів вже сплили (я рахував рік смерті + 26). Опублікований у 1993 році закон, що продовжував право до життя + 50 років, а також додав уточнення щодо відліку від дати реабілітації, не був ретроактивним, тобто термін захисту творів, які вже на той час були у суспільному надбанні, не продовжувався. Тому цілком можна брати до роботи цих авторів [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 13:13, 2 січня 2026 (UTC)
::::Так ось тут розширюється термін дії: ''2001 Copyright Law, final provision 8''.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 13:49, 2 січня 2026 (UTC)
:::::Наскільки розумію, у нашому випадку ця правка не застосовується. Там мова йшла про підписання Бернської конвенції про захист авторських прав між різними країнами і Україна в першій редакції прописала, що твори (лише іноземні?), які вже увійшли в суспільне надбання ''в Україні'', не будуть мати продовжений термін, але в 2001 Copyright Law, final provision 8 цю частину вилучили. На вищевказаних авторів це ніби не має впливати [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 17:59, 2 січня 2026 (UTC)
::::Чому Ви вважаєте,що цей закон не був ретроактивним? Ось [https://konovalenko.zp.ua/wp-content/uploads/2020/09/VS_5_20_%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%90%D0%9F.pdf в науковій статті] написано зворотне. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 13:32, 3 січня 2026 (UTC)
::::Особливість законів про авторське право в їх ретроактивності, на відміну від більшості інших законів. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 13:34, 3 січня 2026 (UTC)
:::::Якраз таки найперша редакція закону про авторське право (захист 50 років по смерти) не була ретроактивною і твори, у яких сплив термін (життя автора + 25 років по смерти), перейшли у суспільне надбання, а в редакції 2001 чомусь це рішення змінили. Насправді тут потрібна консультація юриста, оскільки ми навіть можемо сперечатися, що при написанні закону просто не врахували, що раніше термін був нижчим, ніж 50 років (просто людська помилка), і редакція 2001 не скасовує того, що згідно 1993 редакцією твори у СН.
:::::До того ж у багатьох інших країнах прийнято не продовжувати термін на роботи, що вже перейшли у суспільне надбання. До прикладу США довгий час у минулому столітті вимагали подавати заяву на авторські права (і реґулярно поновлювати їх), якщо цього не зроблено, то твір переходив у суспільне надбання. У нас за цим принципом розміщено [[Твори (Франко, 1956–1962)]]. Хоч у них зараз охороняється теж впродовж життя автора + 70 років без жодної реєстрації твору, але твори, що вже раніше перейшли у суспільне надбання так і залишаються в цьому статусі, незалежно від дати смерти автора. Японія теж мала тривалість у 50 років після смерти, але у 2018 вони продовжили термін до 70 років, проте роботи, що вже опинилися у суспільному надбанні, так і залишилися в ньому. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 18:30, 3 січня 2026 (UTC)
:::::: Так тут дуже бажана консультація фахового юриста, або навіть вченого-правознавця. --[[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 22:51, 3 січня 2026 (UTC)
::::::{{ping|Bicolino34|Venzz}} Подивився [https://konovalenko.zp.ua/wp-content/uploads/2020/09/VS_5_20_%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%90%D0%9F.pdf зазначену статтю]. Якщо коротко, там два різні написання:
::::::* ''З 16 липня 2001 року відновлено авторсько-правова охорона творів авторів радянського періоду, які померли після 31 грудня 1950 р.'' Це твердження, і є консенсус, що цей закон має зворотну силу (бо його метою було забезпечити мінімальний захист у 50 років)
::::::* ''А чи відновлено авторське право на твори радянських авторів, які померли до 1 січня 1951 року? '''Вважаємо''', що так (...)'' Це вже не твердження, а припущення. Але ж закон прямо пише: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12/ed20010816#Text 50-річний строк дії авторського права після смерті автора або строк дії суміжних прав не закінчився до дня набрання чинності цим Законом]. Мова лише про смерть, немає ані слова про реабілітацію.
::::::Тому я не вважаю, що Заглада, Нитка, Залізняк і Ярчук ще охороняються авторським правом. Я шукав, але не знайшов у реєстрі жодної судової справи, яка б свідчила про те, що бодай хтось померлий до 1951 року досі захищений авторським правом в Україні.
::::::Але це не стосується [[Твори (Франко, 1956–1962)]]: країною походження там є США. Аналогічна книга, видана в Україні, не могла б бути розміщена без дозволу упорядника або видавця (бо не сплинув термін дії авторських прав на обкладинку / передмову тощо). Для США діють інші правила — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обговорення]]) 21:31, 4 січня 2026 (UTC)
::::Положення про реабілітованих в новому законі з'явилося не просто так. Зазвичай репресовані втрачали всі свої права, у тому чіслі і авторські, у разі засудження, а реабілітація ці права відновлює. Рахувати 25, 50 чи 70 років від дати смерті Остапа Нитки немає сенсу, бо на момент смерті авторських прав він не мав взагалі. Тому закон і робить відлік 70 років від реабілітації. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 13:39, 3 січня 2026 (UTC)
:::::Добрий вечір, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. На жаль, Ви не відповіли на мою попередню ремарку і я досі не бачу жодних позначок у таблиці творів цьогорічних ювілярів. Чи не будете Ви заперечувати, якщо ми замінимо сумнівний з Вашої точки зору твір Джека Лондона на оцей: https://diasporiana.org.ua/proza/9324-london-d-vovchi-sini/ Тут усе бездоганно: не року, не місця видання, ні перекладача. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 18:32, 3 січня 2026 (UTC)
::::::Вітаю. З цим виданням єдина проблема не зазначений рік. Якщо наведете хоч якесь джерело, наприклад бібліотечний каталог, що книга видана не пізніше 1955 року, то можна. Правити весь список, нажаль, у мене немає часу. Може наступного тижня буде... [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 22:38, 3 січня 2026 (UTC)
:::::::[https://tula-online.org/items/show/1224 Тут я знайшов] інформацію, що це просто перевидання збірки 1928 року за редакцією Юрія Клена. На мій погляд цього достатньо, щоб додати до вичитки. І у Вікіпедії зазначено, що це переклад [[Автор:Ольга Косач-Кривинюк|Ольги Косач-Кривинюк]]. З Авторським правом тут все прозоро. Хоча було б краще знайти оригінальну збірку 1928 року, але маємо, що маємо. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 22:49, 3 січня 2026 (UTC)
::::::::Добрий день, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Дякую й на цьому. А поки ВМУА підшуковує правника-консультанта для Вікіджерел, хотів би порадитися щодо тих авторів, про яких немає звістки про смерть чи реабілітацію. Наприклад, Марія Лисиченко була плідним перекладачем (у т. ч. й Джека Лондона), але жодних конкретних даних, від яких можна відштовхуватися, щоб дотриматися авторських прав, немає: https://midnipro.museum/vulytsi-dnipra/marii-lysychenko-2/ @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] у таких випадках пропонував відштовхуватися від останньої згадки + 70 років. Чи будуть у Вас заперечення щодо цього чи пропозиції інших способів обчислення? [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 11:10, 4 січня 2026 (UTC)
:::::::::Я вже колись писав: якщо не впевнені, то щоб не гадати, номінуєте на вилучення у Вікісховищі. Якщо залишать, значить все ОК, можна вичитувати, якщо ж вилучать, значить не можна.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 12:05, 4 січня 2026 (UTC)
:::::::::Це класичний сирітський твір. В статті 29 чинного закону про АП зазначено &quot;Дозволяється використання сирітських творів бібліотеками, музеями з відкритим доступом для відвідувачів, архівами або організаціями із збереження фондів аудіо-, відеозаписів способами відтворення з метою оцифрування, індексації, каталогізації, збереження або відновлення копії після вжиття заходів із ідентифікації та належного розшуку авторів, інших суб’єктів авторського права, що не призвели до ідентифікації відповідних суб’єктів авторського права або віднайдення ідентифікованих суб’єктів&quot;. Тут все слизько, бо Вікіджерела в Україні не мають офіційного статусу зазначеного в законі. Плюс ми дозволяємо користувачам комерційне використання творів, а не тільки ознайомлення. Я б теж тут би послухав юриста.
:::::::::Тут все одно потрібно провести процедуру про встановлення долі Лисиченко. Якщо [https://midnipro.museum/vulytsi-dnipra/marii-lysychenko-2/ тут пишуть], що вона ймовірно репресована, то потрібно робити запит до архіву СБУ, чи є на неї справа. Якщо хочете, я можу зробити цей запит, досвід є. Якщо буде відповідь, що вони її не знають, то враховуючи цю відповідь можна буде і опублікувати. Але потрібно якийсь шаблон на твір поставити, що це сирітський твір і що його охоронний статус може змінитися з встановленням подальшої долі авторки. Якщо в СБУ є справа на неї, то вже потрібно з нею працювати, це також можливо, але буде довше. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 12:31, 4 січня 2026 (UTC)
::::::::::Дякую за розгорнуту відповідь і пропозицію допомоги, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Але чомусь мені видається, що для цього у ВМУА має бути окрема людина, яка займатиметься такими запитаннями. Бо у нас творців Розстріляного відродження почали реабілітувати [[Вікіджерела:Скрипторій/2023#Репресовані митці|лише з 1958 року]], тому потрібно або одноразово знайти правника, який пропише чіткі критерії, або доведеться на кожен із сумнівних творів/авторів/перекладачів проводити додаткову пошукову роботу замість власне розміщення праці у вільному доступі, що і є основною метою Вікіджерел. Бачу, @[[Користувач:NickK|NickK]] зараз намагається відредагувати шаблон авторського права з врахуванням року реабілітації&amp;nbsp;— якщо це вдасться, то буде чудово. Бо, наприклад, зі [[Автор:Степан Бен|Степаном Беном]] повідомлення поки що відображається некоректно... [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 12:43, 4 січня 2026 (UTC)
:::::::::::{{ping|Balakun}} Реабілітацію треба руками прописувати, я поки не бачу способу автоматизувати її. Я поки пропоную прописувати її лише для померлих після 1950 та посмертно реабілітованих, де реабілітація точно впливає на результат — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обговорення]]) 22:56, 4 січня 2026 (UTC)
:::::{{ping|Venzz}} А чи маєш ти джерело на те, що репресовані саме втрачали авторські права? Наскільки мені відомо, ніхто не скасовував їхніх авторських прав, і ті, хто змогли вийти з таборів живими, мали змогу продовжувати друкуватися та користуватися своїми авторськими правами. Наприклад, [[Автор:Остап Вишня]] був репресований 1933 року, вийшов на волю 1943 року, реабілітований 1955 і помер 1956. При цьому між 1943 та 1955 він успішно публікувався та міг користуватися своїми авторськими правами попри непогашену судимість. З того, що я бачу, йшлося радше про цензуру, ніж про системне позбавлення авторських прав: скажімо, вітраж [[:w:Шевченко. Мати]] був знищений, хоча Горська не була офіційнно репресована; Хвильовий формально навіть не був репресований (тому його й реабілітувати неможливо), але все одно після смерті його твори тривалий час не друкувалися; у той же час, Корольов міг працювати, навіть ще формально будучи в ув'язненні. Так, більшість репресованих не могли друкуватися, але цензурні обмеження не завжди знімалися синхронно з реабілітацією, це були два різні процеси — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обговорення]]) 22:53, 4 січня 2026 (UTC)
::::::Потрібно пошукати, але те що я читав, репресовані втрачали всі права, в тому числі і авторські. Тоді їх авторські права формально належали державі. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 23:58, 4 січня 2026 (UTC)
:У мене немає зауважень, лише один коментар: чи є в нас досвід вичитки наукових праць? У нас цього року два ювіляри світового масштабу — Грушевський і Єфремов, тож можна було б зробити щось наукове. Але я не знаю, чи є причини не робити цього — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обговорення]]) 23:04, 4 січня 2026 (UTC)
::Доброго ранку, @[[Користувач:NickK|NickK]]. Дякую за зважений і всебічний розгляд цієї проблеми. Учергове тішуся, що Вікіджерела мають у Вашій особі такого захисника. Щодо Грушевського і Єфремова&amp;nbsp;— оскільки вони обоє народилися восени, можна включити їх у осінню Книжкову Шафу. Можна було б навіть організувати такий комплексний вікімедійний проєкт: вичитування у Вікіджерелах, створення сторінки твору у Вікіданих, написання сторінки про твір у Вікіпедії й винесення найвлучніших виразів у Вікіцитати. Але треба почекати, доки @[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] затвердять офіційним відповідальним за розвиток Вікіджерел і остаточно вирішити проблему з авторським правом&amp;nbsp;— бо ж Єфремова посмертно реабілітували аж у 1989, тож @[[Користувач:Venzz|Venzz]] може знову бути проти. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 07:31, 5 січня 2026 (UTC)
:::З Єфремовим не все так погано, як здається на перший погляд. Всі його твори опубліковані до Жовтневого перевороту є вільними, бо втори видані в Російській імперії\Російській республіці ніхто не захищає. Як мінімум є судові рішення в США та РФ. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 19:02, 5 січня 2026 (UTC)
::::Я про це й кажу, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]... Уже '''втретє''' витрачається купа часу й зусиль, щоб прийти до того ж висновку: твори усіх авторів, хто був знищений совітською владою '''до 1 січня 1951 року,''' перебувають у суспільному надбанні. Та знову з'являються якісь «але»: так, але якщо тільки дореволюційні твори; так, але якщо час реабілітації невідомий; так, але якщо... Чи не могли б Ви просто відповісти: '''Так''' або '''Ні'''? І бажано було б, аби це була Ваша офіційна позиція як представника Вікімедіа, щоб у наступних обговореннях ми принаймні могли починати з цієї точки, а не з самого початку. Бо за тиждень (12 січня) уже перший ювілей (Джека Лондона) і можна було б оголошувати перший конкурс. Сподіваюся на Вашу зважену позицію і розуміння. Мирного дня і стабільного електропостачання. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 06:18, 6 січня 2026 (UTC)
:::::Що я можу зробити? Це закон про авторське право, він спеціально написаний так складно, бо люди на ньому заробляють гроші і мають купу інтересів. Ми ж прості вікіпедисти забов'язані слідкувати законодавству США та України. На що саме відповісти '''Так чи Ні'''? Авторські права кожного автора потрібно оцінювати окремо. З чинного тексту Закону України Про авторське право і суміжні права не слідує, що &quot;твори усіх авторів, хто був знищений совітською владою до 1 січня 1951 року, перебувають у суспільному надбанні.&quot;. Я не розумію, чому претензії ідуть в мою сторону, якщо це норми закону. Конкурсні списки потрібно було робити з урахуванням норм авторського права, тоді б не було цих проблем. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 22:38, 6 січня 2026 (UTC)
::::::Добрий день, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Сподіваюся, це обговорення виходить на фінішну пряму, тому спробую ще раз окреслити тези і твердження:
:::::::1. «Конкурсні списки потрібно було робити з урахуванням норм авторського права» — ніхто не проти, але різночитання потребували уточнення.
:::::::2. «Авторські права кожного автора потрібно оцінювати окремо» — аж ніяк, закони пишуться не для кожного окремого випадку, а вказують на загальні підходи.
::::::: 3. «Що я можу зробити?» — саме Ви знову підняли це питання твердженнями «А я хотів би залізти в юридичні тонкощі, бо це принципове питання... Моя позиція, як відповідального за напрямок, Вікімедіа Україна не буде підтримувати конкурси, якщо там будуть тексти з сумнівним статусом авторського права». Повторюся, це вже третє обговорення. За результатами попередніх і було досягнуто компромісного консенсусу про 1 січня 1951 року. Підходячи формально, проблема авторського права мала б актуалізуватися в момент розміщення твору у Вікісховищі, а не у Вікіджерелах. За моєї пам'яті жодних вилучень з цієї причини не було (не враховуючи бліцкрігу @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] щодо творів Йогансена). Тобто немає проблеми у Вікісховищі, не заперечують адміністратори Вікіджерел, маємо докладну й фахову консультацію @[[Користувач:NickK|NickK]], якого не можна запідозрити у лобіюванні інтересів Вікіджерельної спільноти. Якщо ж Ви так переймаєтеся цим питанням — можливо, варто на наступних зборах Правління ВМУА розглянути цю проблему і власними силами чи із залученням гранту Фундації Вікімедіа найняти врешті фахового юриста або прийняти офіційне рішення.
:::::::4. «На що саме відповісти Так чи Ні?» — поки не буде прийнято вищезгадане рішення на рівні ВМУА, чи не заперечуєте особисто Ви, як відповідальний за напрямок Вікімедіа Україна, проти розміщення у Вікіджерелах творів, репресовані автори яких загинули до 1 січня 1951 року?
::::::[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 09:34, 7 січня 2026 (UTC)
:::::::А нагадайте: по Йогансену була номінація на вилучення?--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 11:47, 7 січня 2026 (UTC)
::::::::Так, номінував [[commons:User:Ahonc|Anatoliy 🇺🇦]]: [[commons:Commons:Deletion_requests/Files_in_Category:Maik_Yohansen|запит від 29 травня 2023 року]] [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 12:00, 7 січня 2026 (UTC)
:::::::::Важливо не хто номінував, а хто підсумок підводив. Отже, у вас є прецедент, де твір був залишений. Тож це обговорення можна закривати.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 12:27, 7 січня 2026 (UTC)
::::::::::Дякую за трохи неочікувану підтримку, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Але цей прецендент дає можливість вирішити питання на рівні '''Вікісховища.''' А @[[Користувач:Venzz|Venzz]] може заблокувати виділення коштів на проведення конкурсів у '''Вікіджерелах.''' Тому давайте дочекаємося його рішення. Мирного вечора і стабільного електропостачання. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 14:52, 7 січня 2026 (UTC)
:::::::::::Колего, давайте я поясню свою мотивацію і своє бачення цієї ситуації. Я Вам не ворог, як і не ворог Вікіджерелам і хочу лише їх зростанню, але я бачу певні ризики, яких варто уникнути.
:::::::::::Авторське право, як я вже писав раніше, це дуже складна річ, там багато нюансів та сірої зони. Це так склалося історично, бо деякі великі гравці на ринку авторських прав, на кшталт компанії Дісней, були в цьому зацікавлені. Оскільки правил багато, як і багато нюансів, авторські права кожного автора потрібно оцінювати окремо. Я розумію, що це викликає певне обурення, але правова система взагалі так зроблена, що кожен випадок потрібно трактувати окремо. Інакше у нас би судова система в сучасному вигляді б не існувала. 
:::::::::::Я не вимагаю вилучення з Вікісховища всіх проблемних файлів, або файлів, які знаходяться у так званій &quot;сірій зоні&quot;. Також я не проти їх вичітки у Вікіджерелах загалом, волонтери Вікіджерел їх можуть вичитувати не в межах конкурсів. Але я проти того, щоб ГО Вікімедіа Україна виділяла гроші на конкурси, де будуть вичитуватися проблемні, або потенційно проблемні твори. ГО Вікімедіа Україна, це досить невелика організація, яка фінансується за допомогою пожертв та грантів. Кожна вичітка проблемного та потенційно проблемного твору може стати причиною скандалу, який приведе до репутаційних втрат для організації, а це може влинути на можливість отримати наступні пожертви та гранти. Особливо це важливо для грантів від міжнародних організацій, оскільки за кордоном дуже прискіпливо ставляться до дотримання авторського права.
:::::::::::Тому я ''пропоную відредагувати цей список'' прибравши всі проблемні твори, та твори з &quot;сірої зони&quot;, після цього я ''не буду проти'' затвердження списку. Також я буду займатися, в межах своїх сил, вирішенням питань про статус авторських прав, щоб якомога більше творів у Вікіджерелах мали ясний ліцензійний статус. Наприклад, я вже надіслав запит до СБУ щодо долі Марії Лисиченко. Орієнтовно відповідь потрібно чекати два тижні. Так ми не встигнемо до 150 років від дня народження Джека Лондона, але якщо ми отримаємо відповідь, що вона не була репресована\реабілітована, то можна буде вичитати Джек Лондон &quot;Залізна п'ята&quot; в межах іншої акції цього року, наприклад книжкової шафи.
:::::::::::Також я спілкувався з деякими юристами-практиками щодо роз'яснення статусу авторських прав. Деякі моменти мені пояснили, але люди зауважували, що це тема повноцінного наукового дослідження, яке в Україні ще не проводилося. Ви маєте рацію, щодо залучення фахівця, щоб він провів таку експертизу, можливо доведеться брати спеціальний грант у Фонда Вікімедіа, благо він зараз зацікавлений у наукових дослідженнях Вікіпедії й може таке профінансувати, але все це не швидкий процес. Єдиний плюс, що я працюю в юридичному університеті, хоча і не юрист за фахом, і маю можливість побачити правників вживу.
:::::::::::Вибачте, що вийшло так багато тексту, але це дійсно важливий момент і це не мої дурощі, а відповідальність і бажання зробити Вікіджерела краще. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 00:14, 8 січня 2026 (UTC)
::::::::::::Доброго ранку, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Дякую за докладне пояснення і за небайдужість до цієї проблеми. Пройшовся ювілейним списком і виділив сірим кольором твори з невизначеним статусом авторського права. Хотіб би ще почути Вашу думку щодо цих творів:
:::::::::::::1. Н. Бухарін і Е. Преображенський. Азбука комунізма (переклав П. Дятлов) — автори і перекладач репресовані, але книжка видана у Відні у 1920 році;
:::::::::::::2. Вільгельм Лїбкнехт. Чи Европа має скозачіти? — редактор Микола Залізняк з невизначеною датою реабілітації, але книжка видана у 1915 році; те саме щодо книжки Людвіка Кульчицького «Російські соціялїсти і теперішня війна»;
::::::::::::: 3. щодо Єфремова Ви казали, що можна беззаперечно брати твори дореволюційного періоду — тобто видані до 6 січня 1919?
::::::::::::[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 08:08, 8 січня 2026 (UTC)
:::::::::::::1. Ця книга захищена авторським правом, Австрійська республіка підписала Бернську конвенцію.
:::::::::::::2. Цей твір вільний. Його передрук може захищатися. 
:::::::::::::3. До 7 листопада 1917 року. Що пізніше вже захищається авторським правом. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 16:37, 12 січня 2026 (UTC)

: Твори авторів, що перебувають у сірій зоні авторського права (позначені сірим у табличці), вирішено не включати до конкурсів цього року. Проте ці автори залишаться доступними на Вікіджерелах і можуть вичитуватися користувачами, але поза межами конкурсів. --[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 14:01, 16 січня 2026 (UTC)

::@[[Користувач:NickK|NickK]]
::Досвід є. У [[Вікіджерела:Книжкова Шафа/2025/До вичитки|Книжковій Шафі 2025]] навіть було виділено кілька секцій на подібні праці (літературознавча, історична, наукова, філологічна, фольклористична, релігієзнавча, політологічна, правознавча). Хоча багато творів у них тяжіють радше до публіцистичних, а не чисто наукових, але досвід є. Як зазначив Balakun, найкраще буде включити їх у Книжкову Шафу восени, щоб не множити паралельних конкурсів, а зробити радше один довгий, оскільки користувачі інколи приєднуються й через місяць після початку, а дво- чи тритижневі конкурси трохи закороткі. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 10:24, 5 січня 2026 (UTC)

Добрий день, {{ping|Venzz}} прошу переглянути попередній список творів на лютневий конкурс і перевірити, чи немає проблемних для ВМУА творів. Сторінка конкурсу: [[Вікіджерела:Лютий літературний]] --[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 12:04, 19 січня 2026 (UTC)

:Вітаю, все гарно. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 12:28, 19 січня 2026 (UTC)
::Додав ще у лютневий конкурс Лесю Українку (155-річчя). Наразі лише праці, що у нас вже є завантажені. Пізніше ще завантажу трохи художньої літератури, щоб урізноманітнити наповнення конкурсу [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 20:01, 22 січня 2026 (UTC)
:До речі. У мене є пропозиція до Грудень літературний додати [[w:Габель Юрій Орестович|Юрія Габеля]], буде 135 років з його дня народження. Маю його монографію по хімії тютюну, планую зробити скан. Можливо ще знайду його україномовні праці. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 12:41, 19 січня 2026 (UTC)
::Якщо будуть скани, то без проблем додамо [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 12:43, 19 січня 2026 (UTC)

== Запит на створення шаблону ==

Добрий вечір, @[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]], @[[Користувач:Madvin|Madvin]]. Чи не могли б ви створити шаблон для Вікісховища, подібний до вже існуючих &lt;nowiki&gt;{{Internet Archive link|}}, {{Chtyvo.org.ua|url=}}, {{Diasporiana.org.ua|url=}}
{{NLU|url=}}, {{eScriptorium|url=}}&lt;/nowiki&gt;, але для irbis-nbuv.gov.ua. Свого часу просив про це @[[Користувач:Arxivist|Arxivist]]'а, але зі зрозумілих причин зараз це неможливо. Потім буду просити @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]'a пройтися ботом по вже розміщених творах і автоматично замінити, як він це колись зробив для NLU. Мирного усім вечора і стабільного електропостачання [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 18:35, 8 січня 2026 (UTC)

:Добрий день, створив [[commons:Template:Irbis-nbuv.gov.ua]]. Перевірте, будь ласка, чи все так, як вам потрібно [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 10:43, 9 січня 2026 (UTC)
::Так, все працює, щиро вдячний. Шановний @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]], чи не могли б ви скористатися своїм ботом у Вікісховищі, як ви це [[Обговорення користувача:Ahonc#Бот у Вікісховищі|робити для попереднього шаблону]]? Потрібно відшукати всі файли, завантажені до сьогоднішнього дня з irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item і замінити «голе» посилання на посилання через шаблон, тобто у рядку source= замінити, наприклад, &lt;nowiki&gt;https://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0004695&lt;/nowiki&gt; на source=&lt;nowiki&gt;{{Irbis-nbuv.gov.ua|url=https://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0004695}}&lt;/nowiki&gt; [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 11:08, 9 січня 2026 (UTC)
:::Добрий вечір, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Напишіть, будь ласка, чи буде у Вас можливість це зробити найближчим часом? [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 16:12, 27 січня 2026 (UTC)
::::А хіба для Вернадки нема шаблону?--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 08:21, 28 січня 2026 (UTC)
::::[[:c:Template:VNL elib ID|Ось же]].--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 08:25, 28 січня 2026 (UTC)
:::::Добрий день, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Дякую за оперативну відповідь. Наведений Вами шаблон вказує на документ з розділу «Цифрова бібліотека історико-культурної спадщини», а ми розробили шаблон для електронної бібліотеки «Україніка». Обидва цих проєкти куруються НБУВ, але бажано було б їх розрізняти, бо у Вікісховищі досить багато книжок, взятих для Вікіджерел саме з Україніки. До Вас прохання не про розроблення шаблону, а про заміну ботом вже розміщених простих посилань на посилання через шаблон. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 09:26, 28 січня 2026 (UTC)
::::::В Україніки dlib в урлі, а в культурної спадщини — ulib, я правильно зрозумів? Чи як їх розрізнити?--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 19:49, 28 січня 2026 (UTC)
:::::::Схоже, що так, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Зараз сайт НБУВ недоступний (напевне, через знеструмлення), тому перевірити не можу. Але ми орієнтуємося лише на адреси, що починаються з irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 20:03, 28 січня 2026 (UTC)
::::::::Чекайте, так навпаки ж: [[:File:Тарас Шевченко. Кобзар. 1840.pdf|оце]] Україніка, а [[:File:Буковина (газета). 1892. №50.pdf|оце]] культурна спадщина.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 22:14, 28 січня 2026 (UTC)
:::::::::Доброго ранку, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Ви абсолютно праві, а я переплутав: dlib&amp;nbsp;— цифрова (напевне, від ''digital''), ulib&amp;nbsp;— Україніка (''Ukrainica''). Плутанину внесло неправильне посилання у згаданому Вами шаблоні [[c:Template:VNL_elib_ID]], де мова йде про цифрову бібліотеку, а в посиланні на документ вказано ulib&amp;nbsp;— Україніка. Ми зараз обговорюємо саме шаблон Україніки, звідки взято, наприклад, https://w.wiki/HduM, https://w.wiki/HduP або https://w.wiki/HduW Дякую за Вашу небайдужість і уважність. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 05:57, 29 січня 2026 (UTC)
::::::::::Але ж і у вашому коментарі від 9 січня в посиланні dlib. Щодо шаблону [[:c:Template:VNL elib ID]], він, схоже спочатку таки був для Цифрової культурної спадщини, потім {{u|Madvin}} [https://commons.wikimedia.org/w/index.php?title=Template:VNL_elib_ID&amp;diff=prev&amp;oldid=332437423 замінив] посилання, і вийшло, що вона веде на Україніка, до того ж частина посилань биті, наприклад [[:File:Тарас Шевченко. Кобзар. 1840.pdf|тут]] за посиланням недоступна та книга. Тож, там все не так просто, треба вручну виправляти.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 07:38, 29 січня 2026 (UTC)
:::::::::::Тут і справді вийшла плутанина, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] Тоді чи можна спростити задачу хоча б до файлів, розміщених '''лише мною''' і замінити «голе» посилання на посилання через шаблон, тобто у рядку source= замінити, наприклад, &lt;nowiki&gt;https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000026831&lt;/nowiki&gt; на source=&lt;nowiki&gt;{{Irbis-nbuv.gov.ua|url=https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000026831}}&lt;/nowiki&gt;, щоб вийшло, як [https://w.wiki/Hdzo тут]. А тоді вже, за бажання і можливості, будемо розбиратися і з цифровою бібліотекою. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 08:07, 29 січня 2026 (UTC)

== Thank You for Last Year – Join Wiki Loves Ramadan 2026 ==

Dear Wikimedia communities,

We hope you are doing well, and we wish you a happy New Year.

''Last year, we captured light. This year, we’ll capture legacy.''

In 2025, communities around the world shared the glow of Ramadan nights and the warmth of collective iftars. In 2026, ''Wiki Loves Ramadan'' is expanding, bringing more stories, more cultures, and deeper global connections across Wikimedia projects.

We invite you to explore the ''Wiki Loves Ramadan 2026'' [[m:Special:MyLanguage/Wiki Loves Ramadan 2026|Meta page]] to learn how you can participate and [[m:Special:MyLanguage/Wiki Loves Ramadan 2026/Participating communities|sign up]] your community.

📷 ''Photo campaign on '' [[c:Special:MyLanguage/Commons:Wiki Loves Ramadan 2026|Wikimedia Commons]]

If you have questions about the project, please refer to the FAQs:  
* [[m:Special:MyLanguage/Wiki Loves Ramadan/FAQ/|Meta-Wiki]]
* [[c:Special:MyLanguage/Commons:Wiki Loves Ramadan/FAQ|Wikimedia Commons]]

''Early registration for updates is now open via the '''[[m:Special:RegisterForEvent/2710|Event page]]'''''

''Stay connected and receive updates:''  
* [https://t.me/WikiLovesRamadan Telegram channel]  
* [https://lists.wikimedia.org/postorius/lists/wikilovesramadan.lists.wikimedia.org/ Mailing list]

We look forward to collaborating with you and your community.


'''The Wiki Loves Ramadan 2026 Organizing Team''' 19:45, 16 січня 2026 (UTC)

(This message was sent to [[:Вікіджерела:Портал спільноти]] and is being posted here due to a redirect.)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем ZI Jony@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Non-Technical_Village_Pumps_distribution_list&amp;oldid=29879549 --&gt;

== &lt;span lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot;&gt;Annual review of the Universal Code of Conduct and Enforcement Guidelines&lt;/span&gt; ==

&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot;&gt;
&lt;section begin=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
I am writing to you to let you know the annual review period for the Universal Code of Conduct and Enforcement Guidelines is open now. You can make suggestions for changes through 9 February 2026. This is the first step of several to be taken for the annual review. [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Annual review/2026|Read more information and find a conversation to join on the UCoC page on Meta]].

The [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee|Universal Code of Conduct Coordinating Committee]] (U4C) is a global group dedicated to providing an equitable and consistent implementation of the UCoC. This annual review was planned and implemented by the U4C. For more information and the responsibilities of the U4C, [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter|you may review the U4C Charter]].

Please share this information with other members in your community wherever else might be appropriate.

-- In cooperation with the U4C, [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|talk]])&lt;section end=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
&lt;/div&gt;

21:02, 19 січня 2026 (UTC)

(This message was sent to [[:Вікіджерела:Портал спільноти]] and is being posted here due to a redirect.)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем Keegan (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&amp;oldid=29905753 --&gt;

== Зустрічайте Назара Коцура, нового консультанта із розвитку Вікіджерел ==

Усім привіт!

З початку цього року ми у «Вікімедіа Україна» поновили експериментальну позицію консультанта з розвитку Вікіджерел. Це невелика оплачувана співпраця, метою якої є підтримати швидкий розвиток спільноти українських Вікіджерел.

Консультантом став [[User:NazarKotsur (WMUA)|Назар Коцур]] — досвідчений редактор вікіпроєктів, відомий вам усім як [[User:Bicolino34|Bicolino34]]. Раніше він працював над організацією зовнішніх подій для ознайомлення людей із Вікіджерелами та залучення нових користувачів, а також допомагав із проведенням конкурсів «Червень літературний» та «Книжкова Шафа 2025».

Детальніше про Назара і цю позицію [https://blog.wikimedia.org.ua/2026/02/06/meet-new-wikisource-consultant/ читайте у нашому блозі]. [[Користувач:AntonProtsiuk (WMUA)|AntonProtsiuk (WMUA)]] ([[Обговорення користувача:AntonProtsiuk (WMUA)|обговорення]]) 10:22, 6 лютого 2026 (UTC)

== Помилка в скриптах? ==

Добрий день. Я сьогодні спробував зробити користувацький скрипт та виявив помилку в скриптах, які працюють за замочуванням на всіх сторінках Вікіджерел. Внаслідок цієї помилки можуть неправильно працювати додатки та користувацькі скрипти. Помилку можна побачити відкривши інструменти розробника в браузері, у вкладці &quot;Console&quot;:

jquery.js:3793 Uncaught TypeError: Cannot read properties of null (reading 'getElementsByTagName')
    at HTMLDocument.&lt;anonymous&gt; (&lt;anonymous&gt;:2:999)
    at mightThrow (jquery.js:3489:29)
    at jquery.js:3557:12

Може хтось зможе розібратись та виправити помилку? [[Користувач:Bolo1910|Bolo1910]] ([[Обговорення користувача:Bolo1910|обговорення]]) 11:41, 11 березня 2026 (UTC)

:: Ймовірно я знайшов причину помилки. Помилку викликає наступний код у скрипті [[MediaWiki:Common.js]] :
:&lt;code&gt;
:$(function() {
:var spans, span, i, len;
:	spans = document.getElementById('n-225-річчя-Оноре-де-Бальзака').getElementsByTagName('span');
:	for (i = 0, len = spans.length; i &lt; len; i++) {
:		span = spans[i];
:		span.innerHTML = &quot;225-річчя&lt;br/&gt;Оноре&amp;#160;де&amp;#160;Бальзака&quot;;
://		span.style.fontWeight = &quot;bold&quot;;
:		}
:}); 
:&lt;/code&gt;
:Хтось може розказати, для чого цей код и що він повинен робити? [[Користувач:Bolo1910|Bolo1910]] ([[Обговорення користувача:Bolo1910|обговорення]]) 12:47, 11 березня 2026 (UTC)
::Цей [[Вікіджерела:Тритижневик/Бальзак|конкурс]] був ще у травні 2024. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 13:04, 11 березня 2026 (UTC)
:::Закоментовано --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 14:13, 11 березня 2026 (UTC)
::::Дуже дякую, помилки вже немає! [[Користувач:Bolo1910|Bolo1910]] ([[Обговорення користувача:Bolo1910|обговорення]]) 15:18, 11 березня 2026 (UTC)

== Зміна критеріїв оцінювання конкурсів ==

@[[Користувач:Bolo1910|Bolo1910]] @[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]] @[[Користувач:Madvin|Madvin]] @[[Користувач:Balakun|Balakun]] @[[Користувач:Любмир|Любмир]] @[[Користувач:Dars|Dars]] @[[Користувач:Julzol|Julzol]] @[[Користувач:Galvm|Galvm]]

Вітаю! Нещодавно Balakun запропонував збільшити кількість балів, що нараховуються учасникам конкурсів за перевірку сторінок з 1 балу до 1,5 балів, щоб збільшити заохочення до таких редагувань (див. [[Обговорення Вікіджерел:Календар конкурсів/2026#Оцінювання за допомогою Wikisource Contests|Оцінювання за допомогою Wikisource Contests]]). Виношу на обговорення спільноти цю ідею, прошу залишити голос, чи ви за, чи проти цієї зміни. За наявності підтримки, зміни почнуть діяти вже для конкурсу Етнографічні читання та наступних.

Наразі ми користуємося для підрахунку інструментом Wikisource contest, який за переведення сторінки до вичитаної дає 3 бали, а до перевіреної 1 бал. Усі редагування, зроблені учасниками, автоматично обраховуються і підсумовуються в табличку з такими колонками:
* Points — сумарна кількість балів за вичитування та перевірку
* Contributions — сумарна кількість редагувань з переведенням сторінки у вичитаний або перевірений статус
* Validations — кількість балів за перевірені сторінки

Сам сайт не дозволяє змінити кількість балів, що дається за певні редагування, але збільшений бал для перевірених сторінок можна буде легко вирахувати просто помноживши кількість балів у Validations. [[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]] ([[Обговорення користувача:NazarKotsur (WMUA)|обговорення]]) 16:40, 18 березня 2026 (UTC)

:Дякую, @[[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]], що піднімаєте це питання. Прошу Вікіджерельну спільноту підтримати мою пропозицію. Хотілося б також повернутися до коефіцієнтів складності (особливо для нехудожньої літератури того ж Етнографічного конкурсу), але це вже тема окремого обговорення. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 16:50, 18 березня 2026 (UTC)
::Оскільки йдеться, по суті, про повернення до попередньої системи (перевірка - половина від вичитки), то я підтримую. Коефіцієнти складності були б доречні, бо, наприклад, я зараз взявся за такий текст, що цього разу, схоже &quot;пролітаю&quot; :) - на кожній сторінці купа виносок із купою скорочень і іншомовних назв. --[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]] ([[Обговорення користувача:Lxlalexlxl|обговорення]]) 17:48, 18 березня 2026 (UTC)
:::Дякую, що долучилися до обговорення, @[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]], і за Ваш внесок у розвиток українських Вікіджерел. Проблема з коефіцієнтами в тому, що їх можна проставити лише по факту перевірки якості вичитування. Тобто, в ідеалі, коефіцієнт має виставлятися '''''на початку конкурсу''''' (щоб учасник розумів, за що він береться), а затверджуватися&amp;nbsp;— '''''у кінці конкурсу''''' тим, хто перевірив сторінку. Хіба що ми будемо просити @[[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]], щоб він хоча б побіжно проходився по вичитаних сторінках і перевіряв якість роботи. Бо і у @[[Користувач:Bolo1910|Bolo1910]] тексти складні за форматуванням та правописом і дуже б хотілося це врахувати для об'єктивності оцінювання. Давайте разом думати, як цього досягти. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 17:55, 18 березня 2026 (UTC)
::::На жаль, це сильно ускладнює підрахунок балів у конкурсах і поки що це не вдасться запровадити.
::::Я спробую поекспериментувати з ШІ, щоб згенерувати якісь скрипти для автоматичного підрахунку за байтами, як було раніше. Мовні моделі зараз досить непогано пишуть код для простих завдань (принаймні на мій непрофесійний погляд). Їхню роботу можна буде порівняти на конкурсах, де підрахунки робив Leh Palych. Якщо щось з цього вийде, то запропоную у подальшому такий спосіб використовувати [[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]] ([[Обговорення користувача:NazarKotsur (WMUA)|обговорення]]) 20:48, 18 березня 2026 (UTC)
:::::Доброго ранку, @[[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]]. Справді, оцінювання за внеском у байтах було б найпридатнішим. Але це потрібно дуже ретельно проговорити з ВМУА, з бюджету якої переважно і фінансуються ці конкурси. Бо якщо будемо оцінювати складність «на око»&amp;nbsp;— звинуватять у суб'єктивності; якщо будемо рахувати бали&amp;nbsp;— підніме свій голос @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] про можливість накручування «ваги» сторінки HTML-коментарями, як це вже було рік тому в [https://w.wiki/JzHp цьому обговоренні]. Хоча нечесність в даному випадку саме в тому, що навіть два подібні твори, але різним правописом, будуть оцінюватися однаково&amp;nbsp;— наприклад, «Коляди і щедрівки» [[Індекс:Коляди і щедрівки на Різдво Христове і Богоявленє з додатком пісень страстних, воскресних і инших пісень церковних (Вінніпег, 1918.djvu|1918 року]] і [[Індекс:Коляди і щедрівки на Різдво Христове і Богоявленнє з додатком пісень страстних, воскресних і инших пісень церковних (1927).pdf|року 1927]], хоча перший об'єктивно опрацювати складніше. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 06:43, 19 березня 2026 (UTC)
:Я підтримую 1.5 бали за вичитку і коефіцієнт складності і підрахунки за байтами.
:Коефіцієнти ніколи не будуть 100% але можна більш-менш розподілити що під який коефіцієнт підходить - досвідчені вичитачі думаю мають певну шкалу і схожі типажі щоб скласти табличку складності. З того, що я бачила є:
:- використання ї замість і
:- наявність різномовних вставлень
:- суміш шрифтів: українського і староукраїнського або церковнословянського
:- староукраїнський текст [[Користувач:Julzol|Julzol]] ([[Обговорення користувача:Julzol|обговорення]]) 18:40, 19 березня 2026 (UTC)
:Га? Мене хтось кликав? А можна пояснити детальніше, як працює цей інструмент?--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 11:33, 21 березня 2026 (UTC)
::Добрий день, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Вас не кликали спеціально, але я вважаю коректним ставити активне посилання на користувача, коли його згадую. Ми обговорюємо систему оцінювання конкурсів. Зараз користуємося загальним інструментом https://wscontest.toolforge.org/. Він нараховує 3 бали за кожну вичитану сторінку і 1 бал&amp;nbsp;— за кожну перевірену. Я запропонував збільшити вартість перевірки до 1,5 бали. Але цей інструмент не враховує складність сторінок, а для нехудожньої літератури це дуже важливо (зараз в Етнографічних читаннях це всі відчули). Тож користувачі просять знову повернутися до коефіцієнтів складності та обчислення внесу в байтах. Отут я й згадав наше минулорічне обговорення та Ваші заперечення. Можливо, Ви вже змінили свою думку чи десь набачили об'єктивніший спосіб врахування реального внеску учасників? [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 12:12, 21 березня 2026 (UTC)

== Action Required: Update templates/modules for electoral maps (Migrating from P1846 to P14226) ==

Hello everyone,

This is a notice regarding an ongoing data migration on Wikidata that may affect your election-related templates and Lua modules (such as &lt;code&gt;Module:Itemgroup/list&lt;/code&gt;).

'''The Change:'''&lt;br /&gt;
Currently, many templates pull electoral maps from Wikidata using the property [[:d:Property:P1846|P1846]], combined with the qualifier [[:d:Property:P180|P180]]: [[:d:Q19571328|Q19571328]]. 

We are migrating this data (across roughly 4,000 items) to a newly created, dedicated property: '''[[:d:Property:P14226|P14226]]'''.

'''What You Need To Do:'''&lt;br /&gt;
To ensure your templates and infoboxes do not break or lose their maps, please update your local code to fetch data from [[:d:Property:P14226|P14226]] instead of the old [[:d:Property:P1846|P1846]] + [[:d:Property:P180|P180]] structure. A [[m:Wikidata/Property Migration: P1846 to P14226/List|list of pages]] was generated using Wikimedia Global Search.

'''Deadline:'''&lt;br /&gt;
We are temporarily retaining the old data on [[:d:Property:P1846|P1846]] to allow for a smooth transition. However, to complete the data cleanup on Wikidata, the old [[:d:Property:P1846|P1846]] statements will be removed after '''May 1, 2026'''. Please update your modules and templates before this date to prevent any disruption to your wiki's election articles.

Let us know if you have any questions or need assistance with the query logic. Thank you for your help! [[User:ZI Jony|ZI Jony]] using [[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 17:11, 3 квітня 2026 (UTC)

(This message was sent to [[:Вікіджерела:Портал спільноти]] and is being posted here due to a redirect.)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем ZI Jony@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Non-Technical_Village_Pumps_distribution_list&amp;oldid=29941252 --&gt;

== Створення сторінки у Вікіджерелах на основі кількох jpg файлів ==

Вирішив створити у Вікіджерелах сторінку [[Розпорядження Чернігівської обласної ради № 49 від 6 березня 2026]]

Вже завантажив у Вікісховище файли 

* [[:File:Розпорядження Чернігівської обласної ради 2026-49 сторінка 1.jpg]]
* [[:File:Розпорядження Чернігівської обласної ради 2026-49 сторінка 2.jpg]]

Маю також розпізнаний і вичитаний текст цього розпорядження. 

Прошу зорієнтувати, який наступний крок. Обов'язково створювати на основі цих двох файлів pdf, щоб документ був у одному файлі? 

Ще одне питання. Дане розпорядження стосується, серед інших і мене. Чи є у Вікіджерелах політика щодо конфлікту інтересів? 

-- [[Користувач:Perohanych|Perohanych]] ([[Обговорення користувача:Perohanych|обговорення]]) 14:01, 12 квітня 2026 (UTC)</text>
      <sha1>gqwqzrnqomcvcm2n78ws40a6wnn04us</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045293</id>
      <parentid>1045257</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T15:52:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Створення сторінки у Вікіджерелах на основі кількох jpg файлів */ Відповідь</comment>
      <origin>1045293</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="119546" sha1="84ir4desoj62r52sfv6tnlvq5d1s7op" xml:space="preserve">{{службовий заголовок
 | заголовок = Скрипторій
 | секція    =
 | попередня = 
 | наступна  = 
 | ярлик     = 
 | примітки  = '''[[wikt:uk:скрипторій|Скрипторій]]''' — сторінка обговорення спільноти Вікіджерел. Не вагайтесь ставити запитання і залишати коментарі. Можна приєднатись до існуючого обговорення або [{{fullurl:Вікіджерела:Скрипторій|action=edit&amp;section=new почати}} нове]. Членів проекту можна знайти в [irc://irc.freenode.net/wikisource #wikisource] IRC-каналі (переважно англомовний). Обговорення загальних питань Вікіджерел, що стосуються не одного мовного розділу, рекомендується проводити на [[oldwikisource:Wikisource:Scriptorium|багатомовному Wikisource]].
}}
[[Категорія:Вікіджерела|Скрипторій]]
{{Користувач:DixonDBot II/config
|archiveHeader={{Архів|Вікіджерела:Скрипторій}}
|maxArchiveSize=200K
|counter=5
|minThreadsLeft=6
|minThreadsToArchive=4
|olderThan=60d
|archive=Вікіджерела:Скрипторій/Архів %counter%
}}{{архіви|search=yes}}
:'''[{{SERVER}}{{localurl:Wikisource:Скрипторій|action=edit&amp;section=new}} Додати нове обговорення]'''__NEWSECTIONLINK__

== Зміни до політики із перекладами ==

@[[Користувач:Arxivist|Arxivist]], @[[Користувач:Leh Palych|Leh Palych]], @[[Користувач:Madvin|Madvin]], @[[Користувач:Balakun|Balakun]], @[[Користувач:Erik tavr|Erik tavr]], @[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]], @[[Користувач:Julzol|Julzol]], @[[Користувач:Dars|Dars]]

Добрий вечір, колеги.

Хочу винести на обговорення пропозицію змін до політики щодо нових перекладів у Вікіджерелах.

Я деякий час обговорював із катедрою сходознавства ім. Я. Дашкевича ЛНУ (як із викладачами, так і студентами) ідею щодо залучення студентів до перекладів східних творів, які взагалі відсутні в українському перекладі (в перспективі арабська, перська, китайська та японська мови).

Студенти перекладатимуть твори для практики перекладу в університеті, а окремі з них схвалені і перевірені викладачами можуть надати для публікації. Єдина вимога від катедри, щоб було зазначено у метаданих, хто саме переклав роботу.

Власне моя пропозиція, щоб вони створювали PDF-файл свого перекладу із титулкою, де зазначено усі метадані, а ми тоді трансклюдуватимемо ці скани в основний простір. Так ми з однієї сторони отримуємо наповнення творами, які взагалі відсутні українською, а студенти отримують можливість набудувати собі портфоліо (це досить поширена практика — перекладати твори і публікувати самвидавом, зазвичай саме онлайн, для набуття досвіду).

Проте проблема у тому, що наразі у нас немає ні правил, які б таке дозволяли, ні які б і забороняли. Це прогалина у наших настановах. За правилами передбачено лише два види перекладів: попередньо опубліковані друковані видання та вікіпереклади.

За першим пунктом цей внесок неможливо додати до Вікіджерел, а якщо робити вікіпереклад, то неможливо буде зазначити конкретного перекладача і також сам переклад буде змінним, що не дуже пасує для художньої літератури, хоч на наукову та публіцистику ще так сяк піде. Зазвичай над перекладом працює лише один-два перекладачі, оскільки кожен має особистий підхід до того, як перекладати, зокрема чи варто певні культурно-специфічні терміни адаптувати („одомашнювати“), чи передавати транскрибуванням оригінальне поняття („очужувати“). І якщо будь-хто потім може прийти і щось змінити, то це може зруйнувати льоґіку перекладу та додати певні помилки. Анґлійський розділ уже отримував критику за неякісний вікіпереклад Біблії.

Тому я пропоную також запровадити третій тип перекладів, які не були попередньо опубліковані, але надані перекладачем у вигляді скану. Попереднє бачення процесу розписане на сторінці [[Вікіджерела:Як опублікувати свій переклад?]]

Обов'язковою вимогою до перекладу пропоную зробити наявність твору в іншомовному розділі, щоб мати інтервікі посилання, або ж посилання на текст на іншому онлайн-сайті, щоб кожен читач, за умови знання мови, міг сам оцінити якість перекладу.

Перекладач завантажуватиме скан на commons, а тоді вичитуватиме його на Вікіджерелах, щоб ми мали текст підкріплений сканом і не плодити сирих сторінок. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 19:46, 23 грудня 2025 (UTC)

:Правові питання для мене і так були не простими. Але я завжди схвалюю наповнення Вікіпедії, Вікіджерел у тому числі. Хотілося б долучити до цього питання кваліфікованого спеціаліста/ку, хто розуміється на даному питанню. Бо я зараз не можу дати однозначної відповіді. [[Користувач:Dars|Dars]] ([[Обговорення користувача:Dars|обговорення]]) 13:33, 24 грудня 2025 (UTC)
::Дякую, що долучилися до обговорення! Насправді правове питання в цьому випадку другорядне, а в першу чергу важливо прописати чіткий порядок дій для перекладачів, які б воліли надати рукописи для публікації. Якщо дозволятимемо будь-які праці, що вже є на іншомовних розділах, то там одразу на сторінці має бути правовий статус. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 17:04, 25 грудня 2025 (UTC)

:Ідея цікава і варта, принаймні, розгляду. Бо дасть можливість наповнити Вікіджерела унікальними перекладами. Але потрібно чітко прописати усі правила і дії, щоб уникнути чергового засмічення, як це вже було, коли у Вікідежерела скидали сирі тексти з онлайн-бібліотек.
:У випадку пропонованих перекладів на пересторозі має стати непорушна вимога, вже присутня у [[Вікіджерела:Переклади#Переклади Вікіджерел|правилах українських Вікіджерел]]: твір, який перекладається, уже має бути розміщений у відповідному мовному розділі Вікіджерел (пропоноване формулювання «або ж посилання на текст на іншому онлайн-сайті» — як на мене, категорично неприйнятне з вище озвученої причини).
:Також бажано уніфікувати зразок титульного аркуша таких перекладів, роблячи відповідну позначку, що це саме переклад автора (на кшталт радянського «На правах рукопису»).
:Ще раз підкреслю: ідея корисна, але треба втілити її максимально чітко. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 14:30, 24 грудня 2025 (UTC)
::Також потрібно чітко прописати вимогу, що це правило застосовується лише для творів, які '''вперше '''перекладаються українською&amp;nbsp;— це, знову ж, убезпечить Вікіджерела від розміщення чужих перекладів (захищених авторським правом) під виглядом своїх. Бо ми повинні розуміти, що ці правила будуть діяти навіть тоді, коли ця цікава співпраці з кафедрою сходознавства скінчиться. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 05:38, 25 грудня 2025 (UTC)
:::Дякую, виправлю пункт про те, щоб лише роботи, які є в іншомовних розділах були дозволені. Також погоджуюся із вимогою, щоб були дозволені лише твори, які раніше взагалі не перекладали українською, лише пропоную додати зауваження, що твори, які публікувалися лише частково теж можна додавати.
:::Також можна додати пункт, що ми залишаємо за собою право видалити надані переклади із Вікіджерел, якщо спільнота дійшла консенсусу, що конкретний переклад є надто неякісним. (завелика кількість помилок, спаплюження оригінального змісту твору тощо)
:::Власне ці правила і повинні бути якомога універсальнішими, щоб і інші могли теж публікувати переклади. Катедра сходознавства просто, ймовірно, найближча перспектива на надані переклади. Гадаю, що потенційно можна залучити багатьох студентів-перекладачів. Здається, що це досить поширена практика — перекладати якусь працю і публікувати її самвидавом, щоб мати портфоліо та підтвердження досвіду, вмінь. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 17:01, 25 грудня 2025 (UTC)
::::У випадку з перекладами цей підхід («видалити надані переклади із Вікіджерел, якщо спільнота дійшла консенсусу, що конкретний переклад є надто неякісним») не спрацює. Бо наше ключове завдання&amp;nbsp;— перевести текст зі сканованої у текстову форму максимально близько до оригіналу. Вичитувач не може оцінювати якість перекладу, він перевіряє відповідність вичитаного тексту наданому оригіналу. Питаннями оцінювання якості власне перекладу має займатися викладач, який дає добро на розміщення перекладу у Вікіджерелах (можливо, варто і керівника роботи зазначати на титулі, можна навіть зі сканованим підписом). Якщо є сумніви&amp;nbsp;— робота взагалі не повинна бути у Вікіджерелах. Якщо вона вже є&amp;nbsp;— ми маємо цінувати право перекладача на недоторканність твору не менше, ніж право автора. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 19:27, 25 грудня 2025 (UTC)
:::::Тоді можна зробити плашку, якщо будуть сумніви у якості, щоб попередити читачів. Хоча часто і з друкованими перекладами є багато питань, тож треба ще подумати як краще це робити.
:::::У випадку зі сходознавцями буде певний відбір, оскільки викладачі принаймні поверхнево перевірятимуть роботи. Коли з ними говорив, то була пропозиція зазначати і перекладача, і також викладача, що перевірив (як наукового керівника, а не редактора).
:::::Особисто мені хотілося б охопити якомога ширше коло робіт на Вікіджерелах, як друкованої літератури у суспільному надбанні, так і сучасної під вільними ліцензіями. Навіть якщо робота матиме певні хиби (що цілком нормально для будь-якого тексту), то її можна використати для мовознавчих цілей (наповнення Вікісловника, наприклад) або для тренування мовних моделей. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 20:13, 25 грудня 2025 (UTC)
:Вітаю! Загалом, Вікіджерела повинні містити тексти, засновані на сканах, які можна співставити з паперовим оригіналом. Тому я зі скепсисом дивлюсь на можливість появи файлів, які є оригінальною роботою і ніколи не публікувалися раніше. Є сучасний приклад публікації перекладу [[Індекс:Переклад першої промови Ціцерона проти Катіліни.pdf|першої промови Цицерона проти Катиліни]] і [[Волден, або Життя в лісах|пара]] [[Естетичні записки/Опір громадянському уряду|вікіперекладів]], викладених Архівістом. Якщо не друкувати, зробіть індекс оригінального твору, вільного від копірайту, перекладіть у просторі Сторінка, і в основному просторі вкажіть перекладача. Не бачу, щоб багато користувачів таке потім редагували. --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 09:54, 27 грудня 2025 (UTC)
::Дякую! 
::Ми розглядали зі сходознавцями можливість створення індексу з ориґіналом, де прив'язали б переклад, але відмовилися від цієї ідеї, бо дуже багато зусиль вимагає цей процес порівняно із завантаженням скану перекладу. Тим більше, що на текст ориґіналу можна посилатися або через інтервікі, або через посилання зазначене у виданні.
::Переклад першої промови Ціцерона проти Катіліни, схоже, якраз і був опублікований лише онлайн і не мав друкованого варіянту. Заради незмінності перекладу я б все таки пропонував робити через скан перекладу, а не ориґіналу. Зазвичай дійсно ніхто не буде змінювати їх, але з часом невеликі редагування можуть назбируватися і видання почне вже трохи відрізнятися від початкового варіянту, який завантажив перекладач, а відповідно й перекладацький задум буде трохи порушено (якщо ці правки не обмежаться виправленням одруків). До того ж скан перекладу буде зручнішим, якщо перекладач захоче додати примітки або розділи з коментарями до видання. Навряд таке буде зі сходознавцями, але це досить поширена практика для перекладів клясичних творів, особливо із зовсім інших культур, ніж українська. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 12:33, 27 грудня 2025 (UTC)
:::Той переклад [[Сторінка:Переклад першої промови Ціцерона проти Катіліни.pdf/43|видавався]], і там як мінімум є редактор. У вікі в принципі не можна гарантувати незмінність, навіть у Біблії на сторінках робили виправлення, які не співпадали з попередньо вичитаними сканами. Вважаю, що вікіпереклад підходить для цього випадку, бо навіть у Вікісховищі скан простого тексту не є належним контентом. --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 14:35, 29 грудня 2025 (UTC)
::::{{ping|Madvin}}
::::Чи можна зробити дозволеними обидва варіянти? Рекомендувати перекладачам робити вікіпереклад на основі скану мовою ориґіналом, але водночас дозволяти зі сканом українського тексту перекладу? Просто потреба прив'язування до ориґіналу занадто ускладнює процес і, якщо намагатися розширювати обсяг новітніх перекладів, це знизить кількість бажаючих. Тим більше, що будуть інтервікі посилання, які дозволять звіритися з ориґіналом у будь-якому випадку [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 15:52, 29 грудня 2025 (UTC)
:::::Скан простого тексту у Вікісховищі не є належним контентом, і ці файли можуть бути звідти видалені. Але якщо це скан реальної книги чи документу, які існують матеріально і можуть служити для перевірки скану, то таке дозволяється. Я не можу класифікувати переклади, які збережені як файл, як щось, що точно можна заливати на Вікісховище і що там залишиться, а це те, що має бути першоджерелом для тексту тут. Однак вікіпереклади реально підтримуються спільнотою, у деяких мовах вони мають бути у окремому просторі імен, у деяких, як у нас, він не потрібен. --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 09:25, 30 грудня 2025 (UTC)
::::::Добрий день, я трохи обдумав, як можна це влаштувати, і хотів би повернутися до цієї розмови.
::::::Пропозицію залишаю такою самою: дозволяти і вікіпереклади, і скани власного перекладу, але лише за певних умов.
::::::Якщо твір раніше був ''повністю'' перекладений українською мовою ''людиною'', то нові переклади дозволяється розміщувати лише у формі вікіперекладів (або скану друкованого видання за наданого дозволу VRT).
::::::Якщо новий переклад для малого твору (до 50 сторінок), то дозволяється його розміщувати лише як вікіпереклад.
::::::Дозволяється розміщувати власний скан українського перекладу, якщо він видавався друковано. Якщо ж ні, то лише за цих умов:
::::::* Твір за розміром має понад 50 сторінок
::::::* Переклад містить зміни, які не дозволяють зробити вікіпереклад (наприклад, додані ілюстрації, які теж обов'язково повинні бути вільні, велика кількість приміток із поясненнями, додаткові розділи, написані перекладачем або іншою людиною, які доповнюють зміст твору).
::::::Я проглянув правила Commons і хоч чисті тексти дійсно не радять завантажувати, але це дозволяється, якщо їх буде використано на інших вікіпроєктах, якщо я правильно все зрозумів.
::::::„Certain content is excluded from Commons, not because it is intrinsically non-educational, but because there are other Wikimedia Foundation projects that are more appropriate for hosting such content. This applies both to media files and to text.
::::::Excluded educational content includes:
::::::* Encyclopedia articles; these may be hosted on [[wikipedia:|Wikipedia]].
::::::* News (this may be hosted on [[wikinews:|Wikinews]]), general weather reports, and the like.
::::::* Files that contain nothing educational other than raw text.  Purely textual material such as plain-text versions of recipes, lists of instructions, poetry, fiction, quotations, dictionary definitions, lesson plans or classroom material, and the like are better hosted elsewhere, for example at [[wikibooks:|Wikibooks]], [[wikiquote:|Wikiquote]], [[wiktionary:|Wiktionary]], [[wikiversity:|Wikiversity]] or [[:en:|Wikisource]].
::::::However, Commons can be used to host such material if included in a shareable media file that is of use to one of the other Wikimedia Foundation-hosted (WMF) projects, so scanned copies of existing texts that are useful to other WMF projects (e.g. to serve as the basis of a reliable, verifiable source) are in scope. Also allowed are files which embody something of value over and above raw text.  For example, files consisting of scans of out-of-copyright books, newspapers and the like which preserve original font, layout, embedded images and the like are within scope.“ [[commons:Commons:Project scope|Commons:Project scope]] [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 14:15, 16 січня 2026 (UTC)

== Пропозиція конкурсів на 2026 рік ==

Добрий вечір, колеги @[[Користувач:Balakun|Balakun]], @[[Користувач:NickK|NickK]], @[[Користувач:Madvin|Madvin]], @[[Користувач:Arxivist|Arxivist]], @[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]], @[[Користувач:Julzol|Julzol]], @[[Користувач:Sorize|Sorize]], @[[Користувач:Venzz|Venzz]], @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]], @[[Користувач:Erik tavr|Erik tavr]], @[[Користувач:Ol-Burg|Ol-Burg]].

Запрошую вас долучитися до обговорення [[Вікіджерела:Календар конкурсів/2026|пропозиції конкурсів]] на 2026 рік. Буду вдячний за відгуки та пропозиції. Як і минулого року, більшість конкурсів будуть зосереджені на ювілярах. Винятками є тематичні конкурси:
* Етнографічні читання — фольклор має велику популярність на Вікіджерелах і окремі сторінки із ним постійно перебувають у сотні найпопулярніших. Також у нас є багато безіндексних фольклорних творів і за рахунок цього конкурсу можна частково виправити ситуацію
* Християнський місячник/Червень християнський — сторінки Біблії реґулярно попадають у сотню найвідвідуваніших сторінок, проте іншої християнської літератури у нас порівняно мало, тому мета цього конкурсу заповнити прогалину

Крім цього, потрібно вирішити щодо літнього конкурсу на липень—серпень. Є дві пропозиції:
# Конкурс для вичитки творів Івана Франка
# Зробити загальний конкурс літньої клясики (Опанас Неселовський, Михайло Годкевич, Олександр Гінзбург, Людвік Кульчицький, Бернард Шоу, Володимир Леонтович, Богдан Заклинський, Олександр Кониський). У тому числі можна включити й окремі твори Франка

Окремо хочу подякувати панові Balakun-ові за оформлення календаря ювілярів на 2026 рік [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 20:24, 1 січня 2026 (UTC)
:@[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] Чи планується &quot;Вікіджерела люблять пам'ятки&quot; цього року? [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 20:51, 1 січня 2026 (UTC)
::Так ти відповідальний за напрям же, мав би володіти цією інформацією. Особисто я не планую проводити конкурс цієї весни. Два попередні конкурси мене демотивували. Цьому є кілька причин. По-перше, постійно хтось ставить палиці в колеса — під час першого конкурсу паралельно проводилось кілька тематичних тижневиків (причому тут свої ж вставили ножа в спину — два члени оргкому ВЛП голосували за мікрогранти на ці тижневики), під час другого з тижневиками ніби домовились, щоб дати не накладалися, так приперся Архівіст і поставив перед фактом, шо він буде проводити «Волю» і нікуди її переносити не буде (відповідно довелося багато часу і нервів потратити на сварки з Архівістом, і навіть ВМУА цю проблему не вирішила — там лише бідкались і розводили руками). Відповідно ці тижневики і «Воля» забрали багато користувачів у нашого конкурсу. Користувачі в першу чергу вичитували там, а потім уже за залишковим принципом тут. Де гарантія, що знову не прийде якийсь користувач і не проводитиме паралельний конкурс, який забере в нас аудиторію? По-друге, фактично 90% (а може і більше) роботи по конкурсу виконую я, а це важко одному, було б добре, якби хтось іще допомагав. Потрачені мої зусилля не відповідають очікуваному результату. По-третє, аудиторія тут невелика, тож результати неважко передбачити: знову переможцями будуть ті самі Balakun і Leh Palych. Зважаючи на вищезазначене, я не бачу сенсу проводити конкурс знову. Якщо знайдуться інші люди, які хочуть організувати, будь ласка, я тоді можу долучитися, допомогти, але сам проводити знову я не хочу. До того ж цього року веелзешники грозилися організувати подібний конкурс по ПЗФ, тож я залюбки віддам їм свій часовий слот.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 22:26, 1 січня 2026 (UTC)
:::Дякую за відповідь, я спитав твоєї думки саме тому, щоб не було подібної ситуації цього року. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 23:01, 1 січня 2026 (UTC)
:''Джек Лондон. Залізна п'ята'' захищений авторським правом. Остап Нитка Репресований у 1937 році, реабілітований у 1959. Згідно українського законодавства &quot;Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір посмертно реабілітованого автора спливає через 70 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком реабілітації автора&quot;[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/conv/parast31/sp:dark#n440]. Тобто його праці охороняються ще 4 роки. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 21:02, 1 січня 2026 (UTC)
:''Вільгельм Лібкнехт. Чи Европа має скозачіти?'' редактор Микола Залізняк, він був репресований. Потрібно встановити дату реабілітації. --[[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 21:08, 1 січня 2026 (UTC)
:''Леоніла Заглада'' репресована, дата реабілітації 1957 рік, її твори стануть вільними 1 січня 2028 року. --[[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 21:10, 1 січня 2026 (UTC)
:''Теодор Ярчук'' теж репресований, потрібно встановити дату його реабілітації. Ну і так далі. Цей список потрібно перевірити на відповідність українському законодавству. Воно дурне, але іншого ми не маємо. --[[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 21:13, 1 січня 2026 (UTC)
::Доброго ранку, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Не хотілося б знову залазити у юридичні тонкощі збереження авторського права репресованих авторів після того, як @[[Користувач:NickK|NickK]] дуже докладно й аргументовано [https://commons.wikimedia.org/wiki/Template_talk:PD-Ukraine#Request_for_clarification,_second_iteration тут] вже все пояснив. Думаю, нашим адміністраторам @[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]], @[[Користувач:Madvin|Madvin]], @[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] варто якось винести це у окремий пункт Довідки, щоб це питання не піднімалося знову і знову. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 05:52, 2 січня 2026 (UTC)
:::Якщо є розбіжності в трактуванні, то слід брати більш строгі вимоги.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 11:05, 2 січня 2026 (UTC)
:::А я хотів би залізти в юридичні тонкощі, бо це принципове питання. І навіть за текстом NickK'а ті ж Леоніла Заглада та Остап Нитка захищені авторськими правами, бо &quot;or its creator(s) were posthumously rehabilitated before January 1, 1956&quot;. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 11:12, 2 січня 2026 (UTC)
:::Моя позиція, як відповідального за напрямок, Вікімедіа Україна не буде підтримувати конкурси, якщо там будуть тексти з сумнівним статусом авторського права. Потрібні лише стопроцентно вільні. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 11:15, 2 січня 2026 (UTC)
::::Добрий день, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Для підтвердження захищеності авторськими правами Ви наводите формулювання з розділу public domain in Ukraine. Якщо Вікімедіа Україна вирішила не дотримуватися поширеного у вікірусі правила «довіряй менеджерам» і хоче впровадити жорсткіший контроль&amp;nbsp;— буду вдячний, як укладач [[Вікіджерела:Календар конкурсів/2026#Ювіляри 2026|таблиці ювілярів 2026]], якщо Ви, узявши собі у добровільні помічники @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]], пройдетеся цією таблицею і у стовпчику Користувач залишите свою примітку, що твір ще не перебуває у вільному доступі. Обіцяю видалити усі ці твори з ювілейного списку й переконати нашого координатора @[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] не включати їх у конкурсний перелік. Мирного Вам дня і стабільного електропостачання. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 11:48, 2 січня 2026 (UTC)
:::::Я не знаю про правило «довіряй менеджерам» і про якого менеджера Ви говорите? NickK такий же волонтер як Ви та я. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 11:59, 2 січня 2026 (UTC)
::::::Під правилом «довіряй менеджерам» я мав на увазі непогану ідею корпоративної культури трохи більше довіряти людям, які безпосередньо працюють на місцях. Бо це вже стає якоюсь традицією: щороку з'являється хтось із керівного складу Вікімедіа&amp;nbsp;— і що він робить насамперед? Вичитує якийсь індекс? Долучається до якогось конкурсу? Сам організовує конкурс? Аж ніяк! Першочерговим завданням вважається тицьнути Вікіджерельну спільноту носом у нечіткість дотримання авторських прав щодо репресованих авторів. Що і породжує подобні [[Вікіджерела:Скрипторій/2023#Репресовані митці|щорічні суперечки]]. Свого часу @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] пішов ще далі й почав прямо на Вікісховищі номінувати такі твори на вилучення. Чи сприяє це залученості більшої кількості учасників до Вікіджерела, на брак яких нарікає той же Ahonc? Не думаю. Давайте повертатися до практики схвалення кожного конкурсу комісією вікігрантів? Чи Вікімедіа залучить/знайде юриста, якому можна буде відправляти на затвердження кожен твір, що претендує на розміщення у Вікіджерелах? Якщо для Вас незнайоме правило «довіряй менеджерам»&amp;nbsp;— можливо, повернемося до базового правила Вікіпедії «Припускайте добрі наміри»? Чи Ви вважаєте, що хтось з вікіджерельців спеціально хоче затягнути ВМУА у судову тяганину чи заплямувати її добре їм'я звинуваченнями у порушенні авторських прав? Питання риторичне. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 13:46, 2 січня 2026 (UTC)
:::::А так, я попрохав колегу долучитися до цього обговорення. Я впевнений, що ми разом зможемо знайти консенсус. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 12:01, 2 січня 2026 (UTC)
:::::Відправляти юристу кожен твір на затвердження — це абсурд. Та і нащо вам юрист? Візьміть номінуйте на вилучення якийсь твір (того самого Йогансена), в номінації доведіть, що він вільний. Якщо ваші аргументи будуть переконливі, і твір залишать, то в наступних номінаціях можна посилатися на цю номінацію як на подібний кейс. І відповідно рішення прийматиметься за аналогією.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 12:17, 7 січня 2026 (UTC)
:::Добрий день, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Якщо дивитися, за згаданою вище табличкою NickK-а, то:
:::* Леоніла Заглада в суспільному надбанні з 1967 року
:::* Остап Нитка з 1968 року
:::* Микола Залізняк з 1976 року
:::* Теодор Ярчук з 1966 року
:::Оскільки захист авторського права в УРСР тривав впродовж життя + 25 років по смерті, права цих авторів вже сплили (я рахував рік смерті + 26). Опублікований у 1993 році закон, що продовжував право до життя + 50 років, а також додав уточнення щодо відліку від дати реабілітації, не був ретроактивним, тобто термін захисту творів, які вже на той час були у суспільному надбанні, не продовжувався. Тому цілком можна брати до роботи цих авторів [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 13:13, 2 січня 2026 (UTC)
::::Так ось тут розширюється термін дії: ''2001 Copyright Law, final provision 8''.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 13:49, 2 січня 2026 (UTC)
:::::Наскільки розумію, у нашому випадку ця правка не застосовується. Там мова йшла про підписання Бернської конвенції про захист авторських прав між різними країнами і Україна в першій редакції прописала, що твори (лише іноземні?), які вже увійшли в суспільне надбання ''в Україні'', не будуть мати продовжений термін, але в 2001 Copyright Law, final provision 8 цю частину вилучили. На вищевказаних авторів це ніби не має впливати [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 17:59, 2 січня 2026 (UTC)
::::Чому Ви вважаєте,що цей закон не був ретроактивним? Ось [https://konovalenko.zp.ua/wp-content/uploads/2020/09/VS_5_20_%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%90%D0%9F.pdf в науковій статті] написано зворотне. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 13:32, 3 січня 2026 (UTC)
::::Особливість законів про авторське право в їх ретроактивності, на відміну від більшості інших законів. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 13:34, 3 січня 2026 (UTC)
:::::Якраз таки найперша редакція закону про авторське право (захист 50 років по смерти) не була ретроактивною і твори, у яких сплив термін (життя автора + 25 років по смерти), перейшли у суспільне надбання, а в редакції 2001 чомусь це рішення змінили. Насправді тут потрібна консультація юриста, оскільки ми навіть можемо сперечатися, що при написанні закону просто не врахували, що раніше термін був нижчим, ніж 50 років (просто людська помилка), і редакція 2001 не скасовує того, що згідно 1993 редакцією твори у СН.
:::::До того ж у багатьох інших країнах прийнято не продовжувати термін на роботи, що вже перейшли у суспільне надбання. До прикладу США довгий час у минулому столітті вимагали подавати заяву на авторські права (і реґулярно поновлювати їх), якщо цього не зроблено, то твір переходив у суспільне надбання. У нас за цим принципом розміщено [[Твори (Франко, 1956–1962)]]. Хоч у них зараз охороняється теж впродовж життя автора + 70 років без жодної реєстрації твору, але твори, що вже раніше перейшли у суспільне надбання так і залишаються в цьому статусі, незалежно від дати смерти автора. Японія теж мала тривалість у 50 років після смерти, але у 2018 вони продовжили термін до 70 років, проте роботи, що вже опинилися у суспільному надбанні, так і залишилися в ньому. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 18:30, 3 січня 2026 (UTC)
:::::: Так тут дуже бажана консультація фахового юриста, або навіть вченого-правознавця. --[[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 22:51, 3 січня 2026 (UTC)
::::::{{ping|Bicolino34|Venzz}} Подивився [https://konovalenko.zp.ua/wp-content/uploads/2020/09/VS_5_20_%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%90%D0%9F.pdf зазначену статтю]. Якщо коротко, там два різні написання:
::::::* ''З 16 липня 2001 року відновлено авторсько-правова охорона творів авторів радянського періоду, які померли після 31 грудня 1950 р.'' Це твердження, і є консенсус, що цей закон має зворотну силу (бо його метою було забезпечити мінімальний захист у 50 років)
::::::* ''А чи відновлено авторське право на твори радянських авторів, які померли до 1 січня 1951 року? '''Вважаємо''', що так (...)'' Це вже не твердження, а припущення. Але ж закон прямо пише: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12/ed20010816#Text 50-річний строк дії авторського права після смерті автора або строк дії суміжних прав не закінчився до дня набрання чинності цим Законом]. Мова лише про смерть, немає ані слова про реабілітацію.
::::::Тому я не вважаю, що Заглада, Нитка, Залізняк і Ярчук ще охороняються авторським правом. Я шукав, але не знайшов у реєстрі жодної судової справи, яка б свідчила про те, що бодай хтось померлий до 1951 року досі захищений авторським правом в Україні.
::::::Але це не стосується [[Твори (Франко, 1956–1962)]]: країною походження там є США. Аналогічна книга, видана в Україні, не могла б бути розміщена без дозволу упорядника або видавця (бо не сплинув термін дії авторських прав на обкладинку / передмову тощо). Для США діють інші правила — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обговорення]]) 21:31, 4 січня 2026 (UTC)
::::Положення про реабілітованих в новому законі з'явилося не просто так. Зазвичай репресовані втрачали всі свої права, у тому чіслі і авторські, у разі засудження, а реабілітація ці права відновлює. Рахувати 25, 50 чи 70 років від дати смерті Остапа Нитки немає сенсу, бо на момент смерті авторських прав він не мав взагалі. Тому закон і робить відлік 70 років від реабілітації. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 13:39, 3 січня 2026 (UTC)
:::::Добрий вечір, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. На жаль, Ви не відповіли на мою попередню ремарку і я досі не бачу жодних позначок у таблиці творів цьогорічних ювілярів. Чи не будете Ви заперечувати, якщо ми замінимо сумнівний з Вашої точки зору твір Джека Лондона на оцей: https://diasporiana.org.ua/proza/9324-london-d-vovchi-sini/ Тут усе бездоганно: не року, не місця видання, ні перекладача. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 18:32, 3 січня 2026 (UTC)
::::::Вітаю. З цим виданням єдина проблема не зазначений рік. Якщо наведете хоч якесь джерело, наприклад бібліотечний каталог, що книга видана не пізніше 1955 року, то можна. Правити весь список, нажаль, у мене немає часу. Може наступного тижня буде... [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 22:38, 3 січня 2026 (UTC)
:::::::[https://tula-online.org/items/show/1224 Тут я знайшов] інформацію, що це просто перевидання збірки 1928 року за редакцією Юрія Клена. На мій погляд цього достатньо, щоб додати до вичитки. І у Вікіпедії зазначено, що це переклад [[Автор:Ольга Косач-Кривинюк|Ольги Косач-Кривинюк]]. З Авторським правом тут все прозоро. Хоча було б краще знайти оригінальну збірку 1928 року, але маємо, що маємо. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 22:49, 3 січня 2026 (UTC)
::::::::Добрий день, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Дякую й на цьому. А поки ВМУА підшуковує правника-консультанта для Вікіджерел, хотів би порадитися щодо тих авторів, про яких немає звістки про смерть чи реабілітацію. Наприклад, Марія Лисиченко була плідним перекладачем (у т. ч. й Джека Лондона), але жодних конкретних даних, від яких можна відштовхуватися, щоб дотриматися авторських прав, немає: https://midnipro.museum/vulytsi-dnipra/marii-lysychenko-2/ @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] у таких випадках пропонував відштовхуватися від останньої згадки + 70 років. Чи будуть у Вас заперечення щодо цього чи пропозиції інших способів обчислення? [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 11:10, 4 січня 2026 (UTC)
:::::::::Я вже колись писав: якщо не впевнені, то щоб не гадати, номінуєте на вилучення у Вікісховищі. Якщо залишать, значить все ОК, можна вичитувати, якщо ж вилучать, значить не можна.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 12:05, 4 січня 2026 (UTC)
:::::::::Це класичний сирітський твір. В статті 29 чинного закону про АП зазначено &quot;Дозволяється використання сирітських творів бібліотеками, музеями з відкритим доступом для відвідувачів, архівами або організаціями із збереження фондів аудіо-, відеозаписів способами відтворення з метою оцифрування, індексації, каталогізації, збереження або відновлення копії після вжиття заходів із ідентифікації та належного розшуку авторів, інших суб’єктів авторського права, що не призвели до ідентифікації відповідних суб’єктів авторського права або віднайдення ідентифікованих суб’єктів&quot;. Тут все слизько, бо Вікіджерела в Україні не мають офіційного статусу зазначеного в законі. Плюс ми дозволяємо користувачам комерційне використання творів, а не тільки ознайомлення. Я б теж тут би послухав юриста.
:::::::::Тут все одно потрібно провести процедуру про встановлення долі Лисиченко. Якщо [https://midnipro.museum/vulytsi-dnipra/marii-lysychenko-2/ тут пишуть], що вона ймовірно репресована, то потрібно робити запит до архіву СБУ, чи є на неї справа. Якщо хочете, я можу зробити цей запит, досвід є. Якщо буде відповідь, що вони її не знають, то враховуючи цю відповідь можна буде і опублікувати. Але потрібно якийсь шаблон на твір поставити, що це сирітський твір і що його охоронний статус може змінитися з встановленням подальшої долі авторки. Якщо в СБУ є справа на неї, то вже потрібно з нею працювати, це також можливо, але буде довше. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 12:31, 4 січня 2026 (UTC)
::::::::::Дякую за розгорнуту відповідь і пропозицію допомоги, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Але чомусь мені видається, що для цього у ВМУА має бути окрема людина, яка займатиметься такими запитаннями. Бо у нас творців Розстріляного відродження почали реабілітувати [[Вікіджерела:Скрипторій/2023#Репресовані митці|лише з 1958 року]], тому потрібно або одноразово знайти правника, який пропише чіткі критерії, або доведеться на кожен із сумнівних творів/авторів/перекладачів проводити додаткову пошукову роботу замість власне розміщення праці у вільному доступі, що і є основною метою Вікіджерел. Бачу, @[[Користувач:NickK|NickK]] зараз намагається відредагувати шаблон авторського права з врахуванням року реабілітації&amp;nbsp;— якщо це вдасться, то буде чудово. Бо, наприклад, зі [[Автор:Степан Бен|Степаном Беном]] повідомлення поки що відображається некоректно... [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 12:43, 4 січня 2026 (UTC)
:::::::::::{{ping|Balakun}} Реабілітацію треба руками прописувати, я поки не бачу способу автоматизувати її. Я поки пропоную прописувати її лише для померлих після 1950 та посмертно реабілітованих, де реабілітація точно впливає на результат — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обговорення]]) 22:56, 4 січня 2026 (UTC)
:::::{{ping|Venzz}} А чи маєш ти джерело на те, що репресовані саме втрачали авторські права? Наскільки мені відомо, ніхто не скасовував їхніх авторських прав, і ті, хто змогли вийти з таборів живими, мали змогу продовжувати друкуватися та користуватися своїми авторськими правами. Наприклад, [[Автор:Остап Вишня]] був репресований 1933 року, вийшов на волю 1943 року, реабілітований 1955 і помер 1956. При цьому між 1943 та 1955 він успішно публікувався та міг користуватися своїми авторськими правами попри непогашену судимість. З того, що я бачу, йшлося радше про цензуру, ніж про системне позбавлення авторських прав: скажімо, вітраж [[:w:Шевченко. Мати]] був знищений, хоча Горська не була офіційнно репресована; Хвильовий формально навіть не був репресований (тому його й реабілітувати неможливо), але все одно після смерті його твори тривалий час не друкувалися; у той же час, Корольов міг працювати, навіть ще формально будучи в ув'язненні. Так, більшість репресованих не могли друкуватися, але цензурні обмеження не завжди знімалися синхронно з реабілітацією, це були два різні процеси — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обговорення]]) 22:53, 4 січня 2026 (UTC)
::::::Потрібно пошукати, але те що я читав, репресовані втрачали всі права, в тому числі і авторські. Тоді їх авторські права формально належали державі. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 23:58, 4 січня 2026 (UTC)
:У мене немає зауважень, лише один коментар: чи є в нас досвід вичитки наукових праць? У нас цього року два ювіляри світового масштабу — Грушевський і Єфремов, тож можна було б зробити щось наукове. Але я не знаю, чи є причини не робити цього — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обговорення]]) 23:04, 4 січня 2026 (UTC)
::Доброго ранку, @[[Користувач:NickK|NickK]]. Дякую за зважений і всебічний розгляд цієї проблеми. Учергове тішуся, що Вікіджерела мають у Вашій особі такого захисника. Щодо Грушевського і Єфремова&amp;nbsp;— оскільки вони обоє народилися восени, можна включити їх у осінню Книжкову Шафу. Можна було б навіть організувати такий комплексний вікімедійний проєкт: вичитування у Вікіджерелах, створення сторінки твору у Вікіданих, написання сторінки про твір у Вікіпедії й винесення найвлучніших виразів у Вікіцитати. Але треба почекати, доки @[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] затвердять офіційним відповідальним за розвиток Вікіджерел і остаточно вирішити проблему з авторським правом&amp;nbsp;— бо ж Єфремова посмертно реабілітували аж у 1989, тож @[[Користувач:Venzz|Venzz]] може знову бути проти. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 07:31, 5 січня 2026 (UTC)
:::З Єфремовим не все так погано, як здається на перший погляд. Всі його твори опубліковані до Жовтневого перевороту є вільними, бо втори видані в Російській імперії\Російській республіці ніхто не захищає. Як мінімум є судові рішення в США та РФ. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 19:02, 5 січня 2026 (UTC)
::::Я про це й кажу, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]... Уже '''втретє''' витрачається купа часу й зусиль, щоб прийти до того ж висновку: твори усіх авторів, хто був знищений совітською владою '''до 1 січня 1951 року,''' перебувають у суспільному надбанні. Та знову з'являються якісь «але»: так, але якщо тільки дореволюційні твори; так, але якщо час реабілітації невідомий; так, але якщо... Чи не могли б Ви просто відповісти: '''Так''' або '''Ні'''? І бажано було б, аби це була Ваша офіційна позиція як представника Вікімедіа, щоб у наступних обговореннях ми принаймні могли починати з цієї точки, а не з самого початку. Бо за тиждень (12 січня) уже перший ювілей (Джека Лондона) і можна було б оголошувати перший конкурс. Сподіваюся на Вашу зважену позицію і розуміння. Мирного дня і стабільного електропостачання. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 06:18, 6 січня 2026 (UTC)
:::::Що я можу зробити? Це закон про авторське право, він спеціально написаний так складно, бо люди на ньому заробляють гроші і мають купу інтересів. Ми ж прості вікіпедисти забов'язані слідкувати законодавству США та України. На що саме відповісти '''Так чи Ні'''? Авторські права кожного автора потрібно оцінювати окремо. З чинного тексту Закону України Про авторське право і суміжні права не слідує, що &quot;твори усіх авторів, хто був знищений совітською владою до 1 січня 1951 року, перебувають у суспільному надбанні.&quot;. Я не розумію, чому претензії ідуть в мою сторону, якщо це норми закону. Конкурсні списки потрібно було робити з урахуванням норм авторського права, тоді б не було цих проблем. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 22:38, 6 січня 2026 (UTC)
::::::Добрий день, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Сподіваюся, це обговорення виходить на фінішну пряму, тому спробую ще раз окреслити тези і твердження:
:::::::1. «Конкурсні списки потрібно було робити з урахуванням норм авторського права» — ніхто не проти, але різночитання потребували уточнення.
:::::::2. «Авторські права кожного автора потрібно оцінювати окремо» — аж ніяк, закони пишуться не для кожного окремого випадку, а вказують на загальні підходи.
::::::: 3. «Що я можу зробити?» — саме Ви знову підняли це питання твердженнями «А я хотів би залізти в юридичні тонкощі, бо це принципове питання... Моя позиція, як відповідального за напрямок, Вікімедіа Україна не буде підтримувати конкурси, якщо там будуть тексти з сумнівним статусом авторського права». Повторюся, це вже третє обговорення. За результатами попередніх і було досягнуто компромісного консенсусу про 1 січня 1951 року. Підходячи формально, проблема авторського права мала б актуалізуватися в момент розміщення твору у Вікісховищі, а не у Вікіджерелах. За моєї пам'яті жодних вилучень з цієї причини не було (не враховуючи бліцкрігу @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] щодо творів Йогансена). Тобто немає проблеми у Вікісховищі, не заперечують адміністратори Вікіджерел, маємо докладну й фахову консультацію @[[Користувач:NickK|NickK]], якого не можна запідозрити у лобіюванні інтересів Вікіджерельної спільноти. Якщо ж Ви так переймаєтеся цим питанням — можливо, варто на наступних зборах Правління ВМУА розглянути цю проблему і власними силами чи із залученням гранту Фундації Вікімедіа найняти врешті фахового юриста або прийняти офіційне рішення.
:::::::4. «На що саме відповісти Так чи Ні?» — поки не буде прийнято вищезгадане рішення на рівні ВМУА, чи не заперечуєте особисто Ви, як відповідальний за напрямок Вікімедіа Україна, проти розміщення у Вікіджерелах творів, репресовані автори яких загинули до 1 січня 1951 року?
::::::[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 09:34, 7 січня 2026 (UTC)
:::::::А нагадайте: по Йогансену була номінація на вилучення?--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 11:47, 7 січня 2026 (UTC)
::::::::Так, номінував [[commons:User:Ahonc|Anatoliy 🇺🇦]]: [[commons:Commons:Deletion_requests/Files_in_Category:Maik_Yohansen|запит від 29 травня 2023 року]] [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 12:00, 7 січня 2026 (UTC)
:::::::::Важливо не хто номінував, а хто підсумок підводив. Отже, у вас є прецедент, де твір був залишений. Тож це обговорення можна закривати.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 12:27, 7 січня 2026 (UTC)
::::::::::Дякую за трохи неочікувану підтримку, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Але цей прецендент дає можливість вирішити питання на рівні '''Вікісховища.''' А @[[Користувач:Venzz|Venzz]] може заблокувати виділення коштів на проведення конкурсів у '''Вікіджерелах.''' Тому давайте дочекаємося його рішення. Мирного вечора і стабільного електропостачання. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 14:52, 7 січня 2026 (UTC)
:::::::::::Колего, давайте я поясню свою мотивацію і своє бачення цієї ситуації. Я Вам не ворог, як і не ворог Вікіджерелам і хочу лише їх зростанню, але я бачу певні ризики, яких варто уникнути.
:::::::::::Авторське право, як я вже писав раніше, це дуже складна річ, там багато нюансів та сірої зони. Це так склалося історично, бо деякі великі гравці на ринку авторських прав, на кшталт компанії Дісней, були в цьому зацікавлені. Оскільки правил багато, як і багато нюансів, авторські права кожного автора потрібно оцінювати окремо. Я розумію, що це викликає певне обурення, але правова система взагалі так зроблена, що кожен випадок потрібно трактувати окремо. Інакше у нас би судова система в сучасному вигляді б не існувала. 
:::::::::::Я не вимагаю вилучення з Вікісховища всіх проблемних файлів, або файлів, які знаходяться у так званій &quot;сірій зоні&quot;. Також я не проти їх вичітки у Вікіджерелах загалом, волонтери Вікіджерел їх можуть вичитувати не в межах конкурсів. Але я проти того, щоб ГО Вікімедіа Україна виділяла гроші на конкурси, де будуть вичитуватися проблемні, або потенційно проблемні твори. ГО Вікімедіа Україна, це досить невелика організація, яка фінансується за допомогою пожертв та грантів. Кожна вичітка проблемного та потенційно проблемного твору може стати причиною скандалу, який приведе до репутаційних втрат для організації, а це може влинути на можливість отримати наступні пожертви та гранти. Особливо це важливо для грантів від міжнародних організацій, оскільки за кордоном дуже прискіпливо ставляться до дотримання авторського права.
:::::::::::Тому я ''пропоную відредагувати цей список'' прибравши всі проблемні твори, та твори з &quot;сірої зони&quot;, після цього я ''не буду проти'' затвердження списку. Також я буду займатися, в межах своїх сил, вирішенням питань про статус авторських прав, щоб якомога більше творів у Вікіджерелах мали ясний ліцензійний статус. Наприклад, я вже надіслав запит до СБУ щодо долі Марії Лисиченко. Орієнтовно відповідь потрібно чекати два тижні. Так ми не встигнемо до 150 років від дня народження Джека Лондона, але якщо ми отримаємо відповідь, що вона не була репресована\реабілітована, то можна буде вичитати Джек Лондон &quot;Залізна п'ята&quot; в межах іншої акції цього року, наприклад книжкової шафи.
:::::::::::Також я спілкувався з деякими юристами-практиками щодо роз'яснення статусу авторських прав. Деякі моменти мені пояснили, але люди зауважували, що це тема повноцінного наукового дослідження, яке в Україні ще не проводилося. Ви маєте рацію, щодо залучення фахівця, щоб він провів таку експертизу, можливо доведеться брати спеціальний грант у Фонда Вікімедіа, благо він зараз зацікавлений у наукових дослідженнях Вікіпедії й може таке профінансувати, але все це не швидкий процес. Єдиний плюс, що я працюю в юридичному університеті, хоча і не юрист за фахом, і маю можливість побачити правників вживу.
:::::::::::Вибачте, що вийшло так багато тексту, але це дійсно важливий момент і це не мої дурощі, а відповідальність і бажання зробити Вікіджерела краще. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 00:14, 8 січня 2026 (UTC)
::::::::::::Доброго ранку, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Дякую за докладне пояснення і за небайдужість до цієї проблеми. Пройшовся ювілейним списком і виділив сірим кольором твори з невизначеним статусом авторського права. Хотіб би ще почути Вашу думку щодо цих творів:
:::::::::::::1. Н. Бухарін і Е. Преображенський. Азбука комунізма (переклав П. Дятлов) — автори і перекладач репресовані, але книжка видана у Відні у 1920 році;
:::::::::::::2. Вільгельм Лїбкнехт. Чи Европа має скозачіти? — редактор Микола Залізняк з невизначеною датою реабілітації, але книжка видана у 1915 році; те саме щодо книжки Людвіка Кульчицького «Російські соціялїсти і теперішня війна»;
::::::::::::: 3. щодо Єфремова Ви казали, що можна беззаперечно брати твори дореволюційного періоду — тобто видані до 6 січня 1919?
::::::::::::[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 08:08, 8 січня 2026 (UTC)
:::::::::::::1. Ця книга захищена авторським правом, Австрійська республіка підписала Бернську конвенцію.
:::::::::::::2. Цей твір вільний. Його передрук може захищатися. 
:::::::::::::3. До 7 листопада 1917 року. Що пізніше вже захищається авторським правом. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 16:37, 12 січня 2026 (UTC)

: Твори авторів, що перебувають у сірій зоні авторського права (позначені сірим у табличці), вирішено не включати до конкурсів цього року. Проте ці автори залишаться доступними на Вікіджерелах і можуть вичитуватися користувачами, але поза межами конкурсів. --[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 14:01, 16 січня 2026 (UTC)

::@[[Користувач:NickK|NickK]]
::Досвід є. У [[Вікіджерела:Книжкова Шафа/2025/До вичитки|Книжковій Шафі 2025]] навіть було виділено кілька секцій на подібні праці (літературознавча, історична, наукова, філологічна, фольклористична, релігієзнавча, політологічна, правознавча). Хоча багато творів у них тяжіють радше до публіцистичних, а не чисто наукових, але досвід є. Як зазначив Balakun, найкраще буде включити їх у Книжкову Шафу восени, щоб не множити паралельних конкурсів, а зробити радше один довгий, оскільки користувачі інколи приєднуються й через місяць після початку, а дво- чи тритижневі конкурси трохи закороткі. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 10:24, 5 січня 2026 (UTC)

Добрий день, {{ping|Venzz}} прошу переглянути попередній список творів на лютневий конкурс і перевірити, чи немає проблемних для ВМУА творів. Сторінка конкурсу: [[Вікіджерела:Лютий літературний]] --[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 12:04, 19 січня 2026 (UTC)

:Вітаю, все гарно. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 12:28, 19 січня 2026 (UTC)
::Додав ще у лютневий конкурс Лесю Українку (155-річчя). Наразі лише праці, що у нас вже є завантажені. Пізніше ще завантажу трохи художньої літератури, щоб урізноманітнити наповнення конкурсу [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 20:01, 22 січня 2026 (UTC)
:До речі. У мене є пропозиція до Грудень літературний додати [[w:Габель Юрій Орестович|Юрія Габеля]], буде 135 років з його дня народження. Маю його монографію по хімії тютюну, планую зробити скан. Можливо ще знайду його україномовні праці. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 12:41, 19 січня 2026 (UTC)
::Якщо будуть скани, то без проблем додамо [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 12:43, 19 січня 2026 (UTC)

== Запит на створення шаблону ==

Добрий вечір, @[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]], @[[Користувач:Madvin|Madvin]]. Чи не могли б ви створити шаблон для Вікісховища, подібний до вже існуючих &lt;nowiki&gt;{{Internet Archive link|}}, {{Chtyvo.org.ua|url=}}, {{Diasporiana.org.ua|url=}}
{{NLU|url=}}, {{eScriptorium|url=}}&lt;/nowiki&gt;, але для irbis-nbuv.gov.ua. Свого часу просив про це @[[Користувач:Arxivist|Arxivist]]'а, але зі зрозумілих причин зараз це неможливо. Потім буду просити @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]'a пройтися ботом по вже розміщених творах і автоматично замінити, як він це колись зробив для NLU. Мирного усім вечора і стабільного електропостачання [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 18:35, 8 січня 2026 (UTC)

:Добрий день, створив [[commons:Template:Irbis-nbuv.gov.ua]]. Перевірте, будь ласка, чи все так, як вам потрібно [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 10:43, 9 січня 2026 (UTC)
::Так, все працює, щиро вдячний. Шановний @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]], чи не могли б ви скористатися своїм ботом у Вікісховищі, як ви це [[Обговорення користувача:Ahonc#Бот у Вікісховищі|робити для попереднього шаблону]]? Потрібно відшукати всі файли, завантажені до сьогоднішнього дня з irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item і замінити «голе» посилання на посилання через шаблон, тобто у рядку source= замінити, наприклад, &lt;nowiki&gt;https://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0004695&lt;/nowiki&gt; на source=&lt;nowiki&gt;{{Irbis-nbuv.gov.ua|url=https://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0004695}}&lt;/nowiki&gt; [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 11:08, 9 січня 2026 (UTC)
:::Добрий вечір, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Напишіть, будь ласка, чи буде у Вас можливість це зробити найближчим часом? [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 16:12, 27 січня 2026 (UTC)
::::А хіба для Вернадки нема шаблону?--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 08:21, 28 січня 2026 (UTC)
::::[[:c:Template:VNL elib ID|Ось же]].--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 08:25, 28 січня 2026 (UTC)
:::::Добрий день, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Дякую за оперативну відповідь. Наведений Вами шаблон вказує на документ з розділу «Цифрова бібліотека історико-культурної спадщини», а ми розробили шаблон для електронної бібліотеки «Україніка». Обидва цих проєкти куруються НБУВ, але бажано було б їх розрізняти, бо у Вікісховищі досить багато книжок, взятих для Вікіджерел саме з Україніки. До Вас прохання не про розроблення шаблону, а про заміну ботом вже розміщених простих посилань на посилання через шаблон. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 09:26, 28 січня 2026 (UTC)
::::::В Україніки dlib в урлі, а в культурної спадщини — ulib, я правильно зрозумів? Чи як їх розрізнити?--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 19:49, 28 січня 2026 (UTC)
:::::::Схоже, що так, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Зараз сайт НБУВ недоступний (напевне, через знеструмлення), тому перевірити не можу. Але ми орієнтуємося лише на адреси, що починаються з irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 20:03, 28 січня 2026 (UTC)
::::::::Чекайте, так навпаки ж: [[:File:Тарас Шевченко. Кобзар. 1840.pdf|оце]] Україніка, а [[:File:Буковина (газета). 1892. №50.pdf|оце]] культурна спадщина.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 22:14, 28 січня 2026 (UTC)
:::::::::Доброго ранку, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Ви абсолютно праві, а я переплутав: dlib&amp;nbsp;— цифрова (напевне, від ''digital''), ulib&amp;nbsp;— Україніка (''Ukrainica''). Плутанину внесло неправильне посилання у згаданому Вами шаблоні [[c:Template:VNL_elib_ID]], де мова йде про цифрову бібліотеку, а в посиланні на документ вказано ulib&amp;nbsp;— Україніка. Ми зараз обговорюємо саме шаблон Україніки, звідки взято, наприклад, https://w.wiki/HduM, https://w.wiki/HduP або https://w.wiki/HduW Дякую за Вашу небайдужість і уважність. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 05:57, 29 січня 2026 (UTC)
::::::::::Але ж і у вашому коментарі від 9 січня в посиланні dlib. Щодо шаблону [[:c:Template:VNL elib ID]], він, схоже спочатку таки був для Цифрової культурної спадщини, потім {{u|Madvin}} [https://commons.wikimedia.org/w/index.php?title=Template:VNL_elib_ID&amp;diff=prev&amp;oldid=332437423 замінив] посилання, і вийшло, що вона веде на Україніка, до того ж частина посилань биті, наприклад [[:File:Тарас Шевченко. Кобзар. 1840.pdf|тут]] за посиланням недоступна та книга. Тож, там все не так просто, треба вручну виправляти.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 07:38, 29 січня 2026 (UTC)
:::::::::::Тут і справді вийшла плутанина, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] Тоді чи можна спростити задачу хоча б до файлів, розміщених '''лише мною''' і замінити «голе» посилання на посилання через шаблон, тобто у рядку source= замінити, наприклад, &lt;nowiki&gt;https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000026831&lt;/nowiki&gt; на source=&lt;nowiki&gt;{{Irbis-nbuv.gov.ua|url=https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000026831}}&lt;/nowiki&gt;, щоб вийшло, як [https://w.wiki/Hdzo тут]. А тоді вже, за бажання і можливості, будемо розбиратися і з цифровою бібліотекою. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 08:07, 29 січня 2026 (UTC)

== Thank You for Last Year – Join Wiki Loves Ramadan 2026 ==

Dear Wikimedia communities,

We hope you are doing well, and we wish you a happy New Year.

''Last year, we captured light. This year, we’ll capture legacy.''

In 2025, communities around the world shared the glow of Ramadan nights and the warmth of collective iftars. In 2026, ''Wiki Loves Ramadan'' is expanding, bringing more stories, more cultures, and deeper global connections across Wikimedia projects.

We invite you to explore the ''Wiki Loves Ramadan 2026'' [[m:Special:MyLanguage/Wiki Loves Ramadan 2026|Meta page]] to learn how you can participate and [[m:Special:MyLanguage/Wiki Loves Ramadan 2026/Participating communities|sign up]] your community.

📷 ''Photo campaign on '' [[c:Special:MyLanguage/Commons:Wiki Loves Ramadan 2026|Wikimedia Commons]]

If you have questions about the project, please refer to the FAQs:  
* [[m:Special:MyLanguage/Wiki Loves Ramadan/FAQ/|Meta-Wiki]]
* [[c:Special:MyLanguage/Commons:Wiki Loves Ramadan/FAQ|Wikimedia Commons]]

''Early registration for updates is now open via the '''[[m:Special:RegisterForEvent/2710|Event page]]'''''

''Stay connected and receive updates:''  
* [https://t.me/WikiLovesRamadan Telegram channel]  
* [https://lists.wikimedia.org/postorius/lists/wikilovesramadan.lists.wikimedia.org/ Mailing list]

We look forward to collaborating with you and your community.


'''The Wiki Loves Ramadan 2026 Organizing Team''' 19:45, 16 січня 2026 (UTC)

(This message was sent to [[:Вікіджерела:Портал спільноти]] and is being posted here due to a redirect.)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем ZI Jony@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Non-Technical_Village_Pumps_distribution_list&amp;oldid=29879549 --&gt;

== &lt;span lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot;&gt;Annual review of the Universal Code of Conduct and Enforcement Guidelines&lt;/span&gt; ==

&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot;&gt;
&lt;section begin=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
I am writing to you to let you know the annual review period for the Universal Code of Conduct and Enforcement Guidelines is open now. You can make suggestions for changes through 9 February 2026. This is the first step of several to be taken for the annual review. [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Annual review/2026|Read more information and find a conversation to join on the UCoC page on Meta]].

The [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee|Universal Code of Conduct Coordinating Committee]] (U4C) is a global group dedicated to providing an equitable and consistent implementation of the UCoC. This annual review was planned and implemented by the U4C. For more information and the responsibilities of the U4C, [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter|you may review the U4C Charter]].

Please share this information with other members in your community wherever else might be appropriate.

-- In cooperation with the U4C, [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|talk]])&lt;section end=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
&lt;/div&gt;

21:02, 19 січня 2026 (UTC)

(This message was sent to [[:Вікіджерела:Портал спільноти]] and is being posted here due to a redirect.)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем Keegan (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&amp;oldid=29905753 --&gt;

== Зустрічайте Назара Коцура, нового консультанта із розвитку Вікіджерел ==

Усім привіт!

З початку цього року ми у «Вікімедіа Україна» поновили експериментальну позицію консультанта з розвитку Вікіджерел. Це невелика оплачувана співпраця, метою якої є підтримати швидкий розвиток спільноти українських Вікіджерел.

Консультантом став [[User:NazarKotsur (WMUA)|Назар Коцур]] — досвідчений редактор вікіпроєктів, відомий вам усім як [[User:Bicolino34|Bicolino34]]. Раніше він працював над організацією зовнішніх подій для ознайомлення людей із Вікіджерелами та залучення нових користувачів, а також допомагав із проведенням конкурсів «Червень літературний» та «Книжкова Шафа 2025».

Детальніше про Назара і цю позицію [https://blog.wikimedia.org.ua/2026/02/06/meet-new-wikisource-consultant/ читайте у нашому блозі]. [[Користувач:AntonProtsiuk (WMUA)|AntonProtsiuk (WMUA)]] ([[Обговорення користувача:AntonProtsiuk (WMUA)|обговорення]]) 10:22, 6 лютого 2026 (UTC)

== Помилка в скриптах? ==

Добрий день. Я сьогодні спробував зробити користувацький скрипт та виявив помилку в скриптах, які працюють за замочуванням на всіх сторінках Вікіджерел. Внаслідок цієї помилки можуть неправильно працювати додатки та користувацькі скрипти. Помилку можна побачити відкривши інструменти розробника в браузері, у вкладці &quot;Console&quot;:

jquery.js:3793 Uncaught TypeError: Cannot read properties of null (reading 'getElementsByTagName')
    at HTMLDocument.&lt;anonymous&gt; (&lt;anonymous&gt;:2:999)
    at mightThrow (jquery.js:3489:29)
    at jquery.js:3557:12

Може хтось зможе розібратись та виправити помилку? [[Користувач:Bolo1910|Bolo1910]] ([[Обговорення користувача:Bolo1910|обговорення]]) 11:41, 11 березня 2026 (UTC)

:: Ймовірно я знайшов причину помилки. Помилку викликає наступний код у скрипті [[MediaWiki:Common.js]] :
:&lt;code&gt;
:$(function() {
:var spans, span, i, len;
:	spans = document.getElementById('n-225-річчя-Оноре-де-Бальзака').getElementsByTagName('span');
:	for (i = 0, len = spans.length; i &lt; len; i++) {
:		span = spans[i];
:		span.innerHTML = &quot;225-річчя&lt;br/&gt;Оноре&amp;#160;де&amp;#160;Бальзака&quot;;
://		span.style.fontWeight = &quot;bold&quot;;
:		}
:}); 
:&lt;/code&gt;
:Хтось може розказати, для чого цей код и що він повинен робити? [[Користувач:Bolo1910|Bolo1910]] ([[Обговорення користувача:Bolo1910|обговорення]]) 12:47, 11 березня 2026 (UTC)
::Цей [[Вікіджерела:Тритижневик/Бальзак|конкурс]] був ще у травні 2024. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 13:04, 11 березня 2026 (UTC)
:::Закоментовано --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 14:13, 11 березня 2026 (UTC)
::::Дуже дякую, помилки вже немає! [[Користувач:Bolo1910|Bolo1910]] ([[Обговорення користувача:Bolo1910|обговорення]]) 15:18, 11 березня 2026 (UTC)

== Зміна критеріїв оцінювання конкурсів ==

@[[Користувач:Bolo1910|Bolo1910]] @[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]] @[[Користувач:Madvin|Madvin]] @[[Користувач:Balakun|Balakun]] @[[Користувач:Любмир|Любмир]] @[[Користувач:Dars|Dars]] @[[Користувач:Julzol|Julzol]] @[[Користувач:Galvm|Galvm]]

Вітаю! Нещодавно Balakun запропонував збільшити кількість балів, що нараховуються учасникам конкурсів за перевірку сторінок з 1 балу до 1,5 балів, щоб збільшити заохочення до таких редагувань (див. [[Обговорення Вікіджерел:Календар конкурсів/2026#Оцінювання за допомогою Wikisource Contests|Оцінювання за допомогою Wikisource Contests]]). Виношу на обговорення спільноти цю ідею, прошу залишити голос, чи ви за, чи проти цієї зміни. За наявності підтримки, зміни почнуть діяти вже для конкурсу Етнографічні читання та наступних.

Наразі ми користуємося для підрахунку інструментом Wikisource contest, який за переведення сторінки до вичитаної дає 3 бали, а до перевіреної 1 бал. Усі редагування, зроблені учасниками, автоматично обраховуються і підсумовуються в табличку з такими колонками:
* Points — сумарна кількість балів за вичитування та перевірку
* Contributions — сумарна кількість редагувань з переведенням сторінки у вичитаний або перевірений статус
* Validations — кількість балів за перевірені сторінки

Сам сайт не дозволяє змінити кількість балів, що дається за певні редагування, але збільшений бал для перевірених сторінок можна буде легко вирахувати просто помноживши кількість балів у Validations. [[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]] ([[Обговорення користувача:NazarKotsur (WMUA)|обговорення]]) 16:40, 18 березня 2026 (UTC)

:Дякую, @[[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]], що піднімаєте це питання. Прошу Вікіджерельну спільноту підтримати мою пропозицію. Хотілося б також повернутися до коефіцієнтів складності (особливо для нехудожньої літератури того ж Етнографічного конкурсу), але це вже тема окремого обговорення. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 16:50, 18 березня 2026 (UTC)
::Оскільки йдеться, по суті, про повернення до попередньої системи (перевірка - половина від вичитки), то я підтримую. Коефіцієнти складності були б доречні, бо, наприклад, я зараз взявся за такий текст, що цього разу, схоже &quot;пролітаю&quot; :) - на кожній сторінці купа виносок із купою скорочень і іншомовних назв. --[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]] ([[Обговорення користувача:Lxlalexlxl|обговорення]]) 17:48, 18 березня 2026 (UTC)
:::Дякую, що долучилися до обговорення, @[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]], і за Ваш внесок у розвиток українських Вікіджерел. Проблема з коефіцієнтами в тому, що їх можна проставити лише по факту перевірки якості вичитування. Тобто, в ідеалі, коефіцієнт має виставлятися '''''на початку конкурсу''''' (щоб учасник розумів, за що він береться), а затверджуватися&amp;nbsp;— '''''у кінці конкурсу''''' тим, хто перевірив сторінку. Хіба що ми будемо просити @[[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]], щоб він хоча б побіжно проходився по вичитаних сторінках і перевіряв якість роботи. Бо і у @[[Користувач:Bolo1910|Bolo1910]] тексти складні за форматуванням та правописом і дуже б хотілося це врахувати для об'єктивності оцінювання. Давайте разом думати, як цього досягти. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 17:55, 18 березня 2026 (UTC)
::::На жаль, це сильно ускладнює підрахунок балів у конкурсах і поки що це не вдасться запровадити.
::::Я спробую поекспериментувати з ШІ, щоб згенерувати якісь скрипти для автоматичного підрахунку за байтами, як було раніше. Мовні моделі зараз досить непогано пишуть код для простих завдань (принаймні на мій непрофесійний погляд). Їхню роботу можна буде порівняти на конкурсах, де підрахунки робив Leh Palych. Якщо щось з цього вийде, то запропоную у подальшому такий спосіб використовувати [[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]] ([[Обговорення користувача:NazarKotsur (WMUA)|обговорення]]) 20:48, 18 березня 2026 (UTC)
:::::Доброго ранку, @[[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]]. Справді, оцінювання за внеском у байтах було б найпридатнішим. Але це потрібно дуже ретельно проговорити з ВМУА, з бюджету якої переважно і фінансуються ці конкурси. Бо якщо будемо оцінювати складність «на око»&amp;nbsp;— звинуватять у суб'єктивності; якщо будемо рахувати бали&amp;nbsp;— підніме свій голос @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] про можливість накручування «ваги» сторінки HTML-коментарями, як це вже було рік тому в [https://w.wiki/JzHp цьому обговоренні]. Хоча нечесність в даному випадку саме в тому, що навіть два подібні твори, але різним правописом, будуть оцінюватися однаково&amp;nbsp;— наприклад, «Коляди і щедрівки» [[Індекс:Коляди і щедрівки на Різдво Христове і Богоявленє з додатком пісень страстних, воскресних і инших пісень церковних (Вінніпег, 1918.djvu|1918 року]] і [[Індекс:Коляди і щедрівки на Різдво Христове і Богоявленнє з додатком пісень страстних, воскресних і инших пісень церковних (1927).pdf|року 1927]], хоча перший об'єктивно опрацювати складніше. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 06:43, 19 березня 2026 (UTC)
:Я підтримую 1.5 бали за вичитку і коефіцієнт складності і підрахунки за байтами.
:Коефіцієнти ніколи не будуть 100% але можна більш-менш розподілити що під який коефіцієнт підходить - досвідчені вичитачі думаю мають певну шкалу і схожі типажі щоб скласти табличку складності. З того, що я бачила є:
:- використання ї замість і
:- наявність різномовних вставлень
:- суміш шрифтів: українського і староукраїнського або церковнословянського
:- староукраїнський текст [[Користувач:Julzol|Julzol]] ([[Обговорення користувача:Julzol|обговорення]]) 18:40, 19 березня 2026 (UTC)
:Га? Мене хтось кликав? А можна пояснити детальніше, як працює цей інструмент?--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 11:33, 21 березня 2026 (UTC)
::Добрий день, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Вас не кликали спеціально, але я вважаю коректним ставити активне посилання на користувача, коли його згадую. Ми обговорюємо систему оцінювання конкурсів. Зараз користуємося загальним інструментом https://wscontest.toolforge.org/. Він нараховує 3 бали за кожну вичитану сторінку і 1 бал&amp;nbsp;— за кожну перевірену. Я запропонував збільшити вартість перевірки до 1,5 бали. Але цей інструмент не враховує складність сторінок, а для нехудожньої літератури це дуже важливо (зараз в Етнографічних читаннях це всі відчули). Тож користувачі просять знову повернутися до коефіцієнтів складності та обчислення внесу в байтах. Отут я й згадав наше минулорічне обговорення та Ваші заперечення. Можливо, Ви вже змінили свою думку чи десь набачили об'єктивніший спосіб врахування реального внеску учасників? [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 12:12, 21 березня 2026 (UTC)

== Action Required: Update templates/modules for electoral maps (Migrating from P1846 to P14226) ==

Hello everyone,

This is a notice regarding an ongoing data migration on Wikidata that may affect your election-related templates and Lua modules (such as &lt;code&gt;Module:Itemgroup/list&lt;/code&gt;).

'''The Change:'''&lt;br /&gt;
Currently, many templates pull electoral maps from Wikidata using the property [[:d:Property:P1846|P1846]], combined with the qualifier [[:d:Property:P180|P180]]: [[:d:Q19571328|Q19571328]]. 

We are migrating this data (across roughly 4,000 items) to a newly created, dedicated property: '''[[:d:Property:P14226|P14226]]'''.

'''What You Need To Do:'''&lt;br /&gt;
To ensure your templates and infoboxes do not break or lose their maps, please update your local code to fetch data from [[:d:Property:P14226|P14226]] instead of the old [[:d:Property:P1846|P1846]] + [[:d:Property:P180|P180]] structure. A [[m:Wikidata/Property Migration: P1846 to P14226/List|list of pages]] was generated using Wikimedia Global Search.

'''Deadline:'''&lt;br /&gt;
We are temporarily retaining the old data on [[:d:Property:P1846|P1846]] to allow for a smooth transition. However, to complete the data cleanup on Wikidata, the old [[:d:Property:P1846|P1846]] statements will be removed after '''May 1, 2026'''. Please update your modules and templates before this date to prevent any disruption to your wiki's election articles.

Let us know if you have any questions or need assistance with the query logic. Thank you for your help! [[User:ZI Jony|ZI Jony]] using [[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 17:11, 3 квітня 2026 (UTC)

(This message was sent to [[:Вікіджерела:Портал спільноти]] and is being posted here due to a redirect.)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем ZI Jony@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Non-Technical_Village_Pumps_distribution_list&amp;oldid=29941252 --&gt;

== Створення сторінки у Вікіджерелах на основі кількох jpg файлів ==

Вирішив створити у Вікіджерелах сторінку [[Розпорядження Чернігівської обласної ради № 49 від 6 березня 2026]]

Вже завантажив у Вікісховище файли 

* [[:File:Розпорядження Чернігівської обласної ради 2026-49 сторінка 1.jpg]]
* [[:File:Розпорядження Чернігівської обласної ради 2026-49 сторінка 2.jpg]]

Маю також розпізнаний і вичитаний текст цього розпорядження. 

Прошу зорієнтувати, який наступний крок. Обов'язково створювати на основі цих двох файлів pdf, щоб документ був у одному файлі? 

Ще одне питання. Дане розпорядження стосується, серед інших і мене. Чи є у Вікіджерелах політика щодо конфлікту інтересів? 

-- [[Користувач:Perohanych|Perohanych]] ([[Обговорення користувача:Perohanych|обговорення]]) 14:01, 12 квітня 2026 (UTC)

:{{ping|Perohanych}} [[Розпорядження Чернігівської обласної ради від 2026.03.06 №49]]. Там складно, пояснювати було б довго. Але простіше робити pdf/djvu. --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 15:52, 12 квітня 2026 (UTC)</text>
      <sha1>84ir4desoj62r52sfv6tnlvq5d1s7op</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045299</id>
      <parentid>1045293</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T16:07:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Perohanych</username>
        <id>515</id>
      </contributor>
      <comment>/* Створення сторінки у Вікіджерелах на основі кількох jpg файлів */</comment>
      <origin>1045299</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="119753" sha1="amb0w9l3spclnjp0he5ub6d50xydk2a" xml:space="preserve">{{службовий заголовок
 | заголовок = Скрипторій
 | секція    =
 | попередня = 
 | наступна  = 
 | ярлик     = 
 | примітки  = '''[[wikt:uk:скрипторій|Скрипторій]]''' — сторінка обговорення спільноти Вікіджерел. Не вагайтесь ставити запитання і залишати коментарі. Можна приєднатись до існуючого обговорення або [{{fullurl:Вікіджерела:Скрипторій|action=edit&amp;section=new почати}} нове]. Членів проекту можна знайти в [irc://irc.freenode.net/wikisource #wikisource] IRC-каналі (переважно англомовний). Обговорення загальних питань Вікіджерел, що стосуються не одного мовного розділу, рекомендується проводити на [[oldwikisource:Wikisource:Scriptorium|багатомовному Wikisource]].
}}
[[Категорія:Вікіджерела|Скрипторій]]
{{Користувач:DixonDBot II/config
|archiveHeader={{Архів|Вікіджерела:Скрипторій}}
|maxArchiveSize=200K
|counter=5
|minThreadsLeft=6
|minThreadsToArchive=4
|olderThan=60d
|archive=Вікіджерела:Скрипторій/Архів %counter%
}}{{архіви|search=yes}}
:'''[{{SERVER}}{{localurl:Wikisource:Скрипторій|action=edit&amp;section=new}} Додати нове обговорення]'''__NEWSECTIONLINK__

== Зміни до політики із перекладами ==

@[[Користувач:Arxivist|Arxivist]], @[[Користувач:Leh Palych|Leh Palych]], @[[Користувач:Madvin|Madvin]], @[[Користувач:Balakun|Balakun]], @[[Користувач:Erik tavr|Erik tavr]], @[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]], @[[Користувач:Julzol|Julzol]], @[[Користувач:Dars|Dars]]

Добрий вечір, колеги.

Хочу винести на обговорення пропозицію змін до політики щодо нових перекладів у Вікіджерелах.

Я деякий час обговорював із катедрою сходознавства ім. Я. Дашкевича ЛНУ (як із викладачами, так і студентами) ідею щодо залучення студентів до перекладів східних творів, які взагалі відсутні в українському перекладі (в перспективі арабська, перська, китайська та японська мови).

Студенти перекладатимуть твори для практики перекладу в університеті, а окремі з них схвалені і перевірені викладачами можуть надати для публікації. Єдина вимога від катедри, щоб було зазначено у метаданих, хто саме переклав роботу.

Власне моя пропозиція, щоб вони створювали PDF-файл свого перекладу із титулкою, де зазначено усі метадані, а ми тоді трансклюдуватимемо ці скани в основний простір. Так ми з однієї сторони отримуємо наповнення творами, які взагалі відсутні українською, а студенти отримують можливість набудувати собі портфоліо (це досить поширена практика — перекладати твори і публікувати самвидавом, зазвичай саме онлайн, для набуття досвіду).

Проте проблема у тому, що наразі у нас немає ні правил, які б таке дозволяли, ні які б і забороняли. Це прогалина у наших настановах. За правилами передбачено лише два види перекладів: попередньо опубліковані друковані видання та вікіпереклади.

За першим пунктом цей внесок неможливо додати до Вікіджерел, а якщо робити вікіпереклад, то неможливо буде зазначити конкретного перекладача і також сам переклад буде змінним, що не дуже пасує для художньої літератури, хоч на наукову та публіцистику ще так сяк піде. Зазвичай над перекладом працює лише один-два перекладачі, оскільки кожен має особистий підхід до того, як перекладати, зокрема чи варто певні культурно-специфічні терміни адаптувати („одомашнювати“), чи передавати транскрибуванням оригінальне поняття („очужувати“). І якщо будь-хто потім може прийти і щось змінити, то це може зруйнувати льоґіку перекладу та додати певні помилки. Анґлійський розділ уже отримував критику за неякісний вікіпереклад Біблії.

Тому я пропоную також запровадити третій тип перекладів, які не були попередньо опубліковані, але надані перекладачем у вигляді скану. Попереднє бачення процесу розписане на сторінці [[Вікіджерела:Як опублікувати свій переклад?]]

Обов'язковою вимогою до перекладу пропоную зробити наявність твору в іншомовному розділі, щоб мати інтервікі посилання, або ж посилання на текст на іншому онлайн-сайті, щоб кожен читач, за умови знання мови, міг сам оцінити якість перекладу.

Перекладач завантажуватиме скан на commons, а тоді вичитуватиме його на Вікіджерелах, щоб ми мали текст підкріплений сканом і не плодити сирих сторінок. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 19:46, 23 грудня 2025 (UTC)

:Правові питання для мене і так були не простими. Але я завжди схвалюю наповнення Вікіпедії, Вікіджерел у тому числі. Хотілося б долучити до цього питання кваліфікованого спеціаліста/ку, хто розуміється на даному питанню. Бо я зараз не можу дати однозначної відповіді. [[Користувач:Dars|Dars]] ([[Обговорення користувача:Dars|обговорення]]) 13:33, 24 грудня 2025 (UTC)
::Дякую, що долучилися до обговорення! Насправді правове питання в цьому випадку другорядне, а в першу чергу важливо прописати чіткий порядок дій для перекладачів, які б воліли надати рукописи для публікації. Якщо дозволятимемо будь-які праці, що вже є на іншомовних розділах, то там одразу на сторінці має бути правовий статус. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 17:04, 25 грудня 2025 (UTC)

:Ідея цікава і варта, принаймні, розгляду. Бо дасть можливість наповнити Вікіджерела унікальними перекладами. Але потрібно чітко прописати усі правила і дії, щоб уникнути чергового засмічення, як це вже було, коли у Вікідежерела скидали сирі тексти з онлайн-бібліотек.
:У випадку пропонованих перекладів на пересторозі має стати непорушна вимога, вже присутня у [[Вікіджерела:Переклади#Переклади Вікіджерел|правилах українських Вікіджерел]]: твір, який перекладається, уже має бути розміщений у відповідному мовному розділі Вікіджерел (пропоноване формулювання «або ж посилання на текст на іншому онлайн-сайті» — як на мене, категорично неприйнятне з вище озвученої причини).
:Також бажано уніфікувати зразок титульного аркуша таких перекладів, роблячи відповідну позначку, що це саме переклад автора (на кшталт радянського «На правах рукопису»).
:Ще раз підкреслю: ідея корисна, але треба втілити її максимально чітко. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 14:30, 24 грудня 2025 (UTC)
::Також потрібно чітко прописати вимогу, що це правило застосовується лише для творів, які '''вперше '''перекладаються українською&amp;nbsp;— це, знову ж, убезпечить Вікіджерела від розміщення чужих перекладів (захищених авторським правом) під виглядом своїх. Бо ми повинні розуміти, що ці правила будуть діяти навіть тоді, коли ця цікава співпраці з кафедрою сходознавства скінчиться. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 05:38, 25 грудня 2025 (UTC)
:::Дякую, виправлю пункт про те, щоб лише роботи, які є в іншомовних розділах були дозволені. Також погоджуюся із вимогою, щоб були дозволені лише твори, які раніше взагалі не перекладали українською, лише пропоную додати зауваження, що твори, які публікувалися лише частково теж можна додавати.
:::Також можна додати пункт, що ми залишаємо за собою право видалити надані переклади із Вікіджерел, якщо спільнота дійшла консенсусу, що конкретний переклад є надто неякісним. (завелика кількість помилок, спаплюження оригінального змісту твору тощо)
:::Власне ці правила і повинні бути якомога універсальнішими, щоб і інші могли теж публікувати переклади. Катедра сходознавства просто, ймовірно, найближча перспектива на надані переклади. Гадаю, що потенційно можна залучити багатьох студентів-перекладачів. Здається, що це досить поширена практика — перекладати якусь працю і публікувати її самвидавом, щоб мати портфоліо та підтвердження досвіду, вмінь. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 17:01, 25 грудня 2025 (UTC)
::::У випадку з перекладами цей підхід («видалити надані переклади із Вікіджерел, якщо спільнота дійшла консенсусу, що конкретний переклад є надто неякісним») не спрацює. Бо наше ключове завдання&amp;nbsp;— перевести текст зі сканованої у текстову форму максимально близько до оригіналу. Вичитувач не може оцінювати якість перекладу, він перевіряє відповідність вичитаного тексту наданому оригіналу. Питаннями оцінювання якості власне перекладу має займатися викладач, який дає добро на розміщення перекладу у Вікіджерелах (можливо, варто і керівника роботи зазначати на титулі, можна навіть зі сканованим підписом). Якщо є сумніви&amp;nbsp;— робота взагалі не повинна бути у Вікіджерелах. Якщо вона вже є&amp;nbsp;— ми маємо цінувати право перекладача на недоторканність твору не менше, ніж право автора. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 19:27, 25 грудня 2025 (UTC)
:::::Тоді можна зробити плашку, якщо будуть сумніви у якості, щоб попередити читачів. Хоча часто і з друкованими перекладами є багато питань, тож треба ще подумати як краще це робити.
:::::У випадку зі сходознавцями буде певний відбір, оскільки викладачі принаймні поверхнево перевірятимуть роботи. Коли з ними говорив, то була пропозиція зазначати і перекладача, і також викладача, що перевірив (як наукового керівника, а не редактора).
:::::Особисто мені хотілося б охопити якомога ширше коло робіт на Вікіджерелах, як друкованої літератури у суспільному надбанні, так і сучасної під вільними ліцензіями. Навіть якщо робота матиме певні хиби (що цілком нормально для будь-якого тексту), то її можна використати для мовознавчих цілей (наповнення Вікісловника, наприклад) або для тренування мовних моделей. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 20:13, 25 грудня 2025 (UTC)
:Вітаю! Загалом, Вікіджерела повинні містити тексти, засновані на сканах, які можна співставити з паперовим оригіналом. Тому я зі скепсисом дивлюсь на можливість появи файлів, які є оригінальною роботою і ніколи не публікувалися раніше. Є сучасний приклад публікації перекладу [[Індекс:Переклад першої промови Ціцерона проти Катіліни.pdf|першої промови Цицерона проти Катиліни]] і [[Волден, або Життя в лісах|пара]] [[Естетичні записки/Опір громадянському уряду|вікіперекладів]], викладених Архівістом. Якщо не друкувати, зробіть індекс оригінального твору, вільного від копірайту, перекладіть у просторі Сторінка, і в основному просторі вкажіть перекладача. Не бачу, щоб багато користувачів таке потім редагували. --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 09:54, 27 грудня 2025 (UTC)
::Дякую! 
::Ми розглядали зі сходознавцями можливість створення індексу з ориґіналом, де прив'язали б переклад, але відмовилися від цієї ідеї, бо дуже багато зусиль вимагає цей процес порівняно із завантаженням скану перекладу. Тим більше, що на текст ориґіналу можна посилатися або через інтервікі, або через посилання зазначене у виданні.
::Переклад першої промови Ціцерона проти Катіліни, схоже, якраз і був опублікований лише онлайн і не мав друкованого варіянту. Заради незмінності перекладу я б все таки пропонував робити через скан перекладу, а не ориґіналу. Зазвичай дійсно ніхто не буде змінювати їх, але з часом невеликі редагування можуть назбируватися і видання почне вже трохи відрізнятися від початкового варіянту, який завантажив перекладач, а відповідно й перекладацький задум буде трохи порушено (якщо ці правки не обмежаться виправленням одруків). До того ж скан перекладу буде зручнішим, якщо перекладач захоче додати примітки або розділи з коментарями до видання. Навряд таке буде зі сходознавцями, але це досить поширена практика для перекладів клясичних творів, особливо із зовсім інших культур, ніж українська. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 12:33, 27 грудня 2025 (UTC)
:::Той переклад [[Сторінка:Переклад першої промови Ціцерона проти Катіліни.pdf/43|видавався]], і там як мінімум є редактор. У вікі в принципі не можна гарантувати незмінність, навіть у Біблії на сторінках робили виправлення, які не співпадали з попередньо вичитаними сканами. Вважаю, що вікіпереклад підходить для цього випадку, бо навіть у Вікісховищі скан простого тексту не є належним контентом. --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 14:35, 29 грудня 2025 (UTC)
::::{{ping|Madvin}}
::::Чи можна зробити дозволеними обидва варіянти? Рекомендувати перекладачам робити вікіпереклад на основі скану мовою ориґіналом, але водночас дозволяти зі сканом українського тексту перекладу? Просто потреба прив'язування до ориґіналу занадто ускладнює процес і, якщо намагатися розширювати обсяг новітніх перекладів, це знизить кількість бажаючих. Тим більше, що будуть інтервікі посилання, які дозволять звіритися з ориґіналом у будь-якому випадку [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 15:52, 29 грудня 2025 (UTC)
:::::Скан простого тексту у Вікісховищі не є належним контентом, і ці файли можуть бути звідти видалені. Але якщо це скан реальної книги чи документу, які існують матеріально і можуть служити для перевірки скану, то таке дозволяється. Я не можу класифікувати переклади, які збережені як файл, як щось, що точно можна заливати на Вікісховище і що там залишиться, а це те, що має бути першоджерелом для тексту тут. Однак вікіпереклади реально підтримуються спільнотою, у деяких мовах вони мають бути у окремому просторі імен, у деяких, як у нас, він не потрібен. --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 09:25, 30 грудня 2025 (UTC)
::::::Добрий день, я трохи обдумав, як можна це влаштувати, і хотів би повернутися до цієї розмови.
::::::Пропозицію залишаю такою самою: дозволяти і вікіпереклади, і скани власного перекладу, але лише за певних умов.
::::::Якщо твір раніше був ''повністю'' перекладений українською мовою ''людиною'', то нові переклади дозволяється розміщувати лише у формі вікіперекладів (або скану друкованого видання за наданого дозволу VRT).
::::::Якщо новий переклад для малого твору (до 50 сторінок), то дозволяється його розміщувати лише як вікіпереклад.
::::::Дозволяється розміщувати власний скан українського перекладу, якщо він видавався друковано. Якщо ж ні, то лише за цих умов:
::::::* Твір за розміром має понад 50 сторінок
::::::* Переклад містить зміни, які не дозволяють зробити вікіпереклад (наприклад, додані ілюстрації, які теж обов'язково повинні бути вільні, велика кількість приміток із поясненнями, додаткові розділи, написані перекладачем або іншою людиною, які доповнюють зміст твору).
::::::Я проглянув правила Commons і хоч чисті тексти дійсно не радять завантажувати, але це дозволяється, якщо їх буде використано на інших вікіпроєктах, якщо я правильно все зрозумів.
::::::„Certain content is excluded from Commons, not because it is intrinsically non-educational, but because there are other Wikimedia Foundation projects that are more appropriate for hosting such content. This applies both to media files and to text.
::::::Excluded educational content includes:
::::::* Encyclopedia articles; these may be hosted on [[wikipedia:|Wikipedia]].
::::::* News (this may be hosted on [[wikinews:|Wikinews]]), general weather reports, and the like.
::::::* Files that contain nothing educational other than raw text.  Purely textual material such as plain-text versions of recipes, lists of instructions, poetry, fiction, quotations, dictionary definitions, lesson plans or classroom material, and the like are better hosted elsewhere, for example at [[wikibooks:|Wikibooks]], [[wikiquote:|Wikiquote]], [[wiktionary:|Wiktionary]], [[wikiversity:|Wikiversity]] or [[:en:|Wikisource]].
::::::However, Commons can be used to host such material if included in a shareable media file that is of use to one of the other Wikimedia Foundation-hosted (WMF) projects, so scanned copies of existing texts that are useful to other WMF projects (e.g. to serve as the basis of a reliable, verifiable source) are in scope. Also allowed are files which embody something of value over and above raw text.  For example, files consisting of scans of out-of-copyright books, newspapers and the like which preserve original font, layout, embedded images and the like are within scope.“ [[commons:Commons:Project scope|Commons:Project scope]] [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 14:15, 16 січня 2026 (UTC)

== Пропозиція конкурсів на 2026 рік ==

Добрий вечір, колеги @[[Користувач:Balakun|Balakun]], @[[Користувач:NickK|NickK]], @[[Користувач:Madvin|Madvin]], @[[Користувач:Arxivist|Arxivist]], @[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]], @[[Користувач:Julzol|Julzol]], @[[Користувач:Sorize|Sorize]], @[[Користувач:Venzz|Venzz]], @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]], @[[Користувач:Erik tavr|Erik tavr]], @[[Користувач:Ol-Burg|Ol-Burg]].

Запрошую вас долучитися до обговорення [[Вікіджерела:Календар конкурсів/2026|пропозиції конкурсів]] на 2026 рік. Буду вдячний за відгуки та пропозиції. Як і минулого року, більшість конкурсів будуть зосереджені на ювілярах. Винятками є тематичні конкурси:
* Етнографічні читання — фольклор має велику популярність на Вікіджерелах і окремі сторінки із ним постійно перебувають у сотні найпопулярніших. Також у нас є багато безіндексних фольклорних творів і за рахунок цього конкурсу можна частково виправити ситуацію
* Християнський місячник/Червень християнський — сторінки Біблії реґулярно попадають у сотню найвідвідуваніших сторінок, проте іншої християнської літератури у нас порівняно мало, тому мета цього конкурсу заповнити прогалину

Крім цього, потрібно вирішити щодо літнього конкурсу на липень—серпень. Є дві пропозиції:
# Конкурс для вичитки творів Івана Франка
# Зробити загальний конкурс літньої клясики (Опанас Неселовський, Михайло Годкевич, Олександр Гінзбург, Людвік Кульчицький, Бернард Шоу, Володимир Леонтович, Богдан Заклинський, Олександр Кониський). У тому числі можна включити й окремі твори Франка

Окремо хочу подякувати панові Balakun-ові за оформлення календаря ювілярів на 2026 рік [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 20:24, 1 січня 2026 (UTC)
:@[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] Чи планується &quot;Вікіджерела люблять пам'ятки&quot; цього року? [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 20:51, 1 січня 2026 (UTC)
::Так ти відповідальний за напрям же, мав би володіти цією інформацією. Особисто я не планую проводити конкурс цієї весни. Два попередні конкурси мене демотивували. Цьому є кілька причин. По-перше, постійно хтось ставить палиці в колеса — під час першого конкурсу паралельно проводилось кілька тематичних тижневиків (причому тут свої ж вставили ножа в спину — два члени оргкому ВЛП голосували за мікрогранти на ці тижневики), під час другого з тижневиками ніби домовились, щоб дати не накладалися, так приперся Архівіст і поставив перед фактом, шо він буде проводити «Волю» і нікуди її переносити не буде (відповідно довелося багато часу і нервів потратити на сварки з Архівістом, і навіть ВМУА цю проблему не вирішила — там лише бідкались і розводили руками). Відповідно ці тижневики і «Воля» забрали багато користувачів у нашого конкурсу. Користувачі в першу чергу вичитували там, а потім уже за залишковим принципом тут. Де гарантія, що знову не прийде якийсь користувач і не проводитиме паралельний конкурс, який забере в нас аудиторію? По-друге, фактично 90% (а може і більше) роботи по конкурсу виконую я, а це важко одному, було б добре, якби хтось іще допомагав. Потрачені мої зусилля не відповідають очікуваному результату. По-третє, аудиторія тут невелика, тож результати неважко передбачити: знову переможцями будуть ті самі Balakun і Leh Palych. Зважаючи на вищезазначене, я не бачу сенсу проводити конкурс знову. Якщо знайдуться інші люди, які хочуть організувати, будь ласка, я тоді можу долучитися, допомогти, але сам проводити знову я не хочу. До того ж цього року веелзешники грозилися організувати подібний конкурс по ПЗФ, тож я залюбки віддам їм свій часовий слот.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 22:26, 1 січня 2026 (UTC)
:::Дякую за відповідь, я спитав твоєї думки саме тому, щоб не було подібної ситуації цього року. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 23:01, 1 січня 2026 (UTC)
:''Джек Лондон. Залізна п'ята'' захищений авторським правом. Остап Нитка Репресований у 1937 році, реабілітований у 1959. Згідно українського законодавства &quot;Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір посмертно реабілітованого автора спливає через 70 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком реабілітації автора&quot;[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/conv/parast31/sp:dark#n440]. Тобто його праці охороняються ще 4 роки. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 21:02, 1 січня 2026 (UTC)
:''Вільгельм Лібкнехт. Чи Европа має скозачіти?'' редактор Микола Залізняк, він був репресований. Потрібно встановити дату реабілітації. --[[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 21:08, 1 січня 2026 (UTC)
:''Леоніла Заглада'' репресована, дата реабілітації 1957 рік, її твори стануть вільними 1 січня 2028 року. --[[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 21:10, 1 січня 2026 (UTC)
:''Теодор Ярчук'' теж репресований, потрібно встановити дату його реабілітації. Ну і так далі. Цей список потрібно перевірити на відповідність українському законодавству. Воно дурне, але іншого ми не маємо. --[[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 21:13, 1 січня 2026 (UTC)
::Доброго ранку, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Не хотілося б знову залазити у юридичні тонкощі збереження авторського права репресованих авторів після того, як @[[Користувач:NickK|NickK]] дуже докладно й аргументовано [https://commons.wikimedia.org/wiki/Template_talk:PD-Ukraine#Request_for_clarification,_second_iteration тут] вже все пояснив. Думаю, нашим адміністраторам @[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]], @[[Користувач:Madvin|Madvin]], @[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] варто якось винести це у окремий пункт Довідки, щоб це питання не піднімалося знову і знову. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 05:52, 2 січня 2026 (UTC)
:::Якщо є розбіжності в трактуванні, то слід брати більш строгі вимоги.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 11:05, 2 січня 2026 (UTC)
:::А я хотів би залізти в юридичні тонкощі, бо це принципове питання. І навіть за текстом NickK'а ті ж Леоніла Заглада та Остап Нитка захищені авторськими правами, бо &quot;or its creator(s) were posthumously rehabilitated before January 1, 1956&quot;. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 11:12, 2 січня 2026 (UTC)
:::Моя позиція, як відповідального за напрямок, Вікімедіа Україна не буде підтримувати конкурси, якщо там будуть тексти з сумнівним статусом авторського права. Потрібні лише стопроцентно вільні. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 11:15, 2 січня 2026 (UTC)
::::Добрий день, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Для підтвердження захищеності авторськими правами Ви наводите формулювання з розділу public domain in Ukraine. Якщо Вікімедіа Україна вирішила не дотримуватися поширеного у вікірусі правила «довіряй менеджерам» і хоче впровадити жорсткіший контроль&amp;nbsp;— буду вдячний, як укладач [[Вікіджерела:Календар конкурсів/2026#Ювіляри 2026|таблиці ювілярів 2026]], якщо Ви, узявши собі у добровільні помічники @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]], пройдетеся цією таблицею і у стовпчику Користувач залишите свою примітку, що твір ще не перебуває у вільному доступі. Обіцяю видалити усі ці твори з ювілейного списку й переконати нашого координатора @[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] не включати їх у конкурсний перелік. Мирного Вам дня і стабільного електропостачання. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 11:48, 2 січня 2026 (UTC)
:::::Я не знаю про правило «довіряй менеджерам» і про якого менеджера Ви говорите? NickK такий же волонтер як Ви та я. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 11:59, 2 січня 2026 (UTC)
::::::Під правилом «довіряй менеджерам» я мав на увазі непогану ідею корпоративної культури трохи більше довіряти людям, які безпосередньо працюють на місцях. Бо це вже стає якоюсь традицією: щороку з'являється хтось із керівного складу Вікімедіа&amp;nbsp;— і що він робить насамперед? Вичитує якийсь індекс? Долучається до якогось конкурсу? Сам організовує конкурс? Аж ніяк! Першочерговим завданням вважається тицьнути Вікіджерельну спільноту носом у нечіткість дотримання авторських прав щодо репресованих авторів. Що і породжує подобні [[Вікіджерела:Скрипторій/2023#Репресовані митці|щорічні суперечки]]. Свого часу @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] пішов ще далі й почав прямо на Вікісховищі номінувати такі твори на вилучення. Чи сприяє це залученості більшої кількості учасників до Вікіджерела, на брак яких нарікає той же Ahonc? Не думаю. Давайте повертатися до практики схвалення кожного конкурсу комісією вікігрантів? Чи Вікімедіа залучить/знайде юриста, якому можна буде відправляти на затвердження кожен твір, що претендує на розміщення у Вікіджерелах? Якщо для Вас незнайоме правило «довіряй менеджерам»&amp;nbsp;— можливо, повернемося до базового правила Вікіпедії «Припускайте добрі наміри»? Чи Ви вважаєте, що хтось з вікіджерельців спеціально хоче затягнути ВМУА у судову тяганину чи заплямувати її добре їм'я звинуваченнями у порушенні авторських прав? Питання риторичне. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 13:46, 2 січня 2026 (UTC)
:::::А так, я попрохав колегу долучитися до цього обговорення. Я впевнений, що ми разом зможемо знайти консенсус. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 12:01, 2 січня 2026 (UTC)
:::::Відправляти юристу кожен твір на затвердження — це абсурд. Та і нащо вам юрист? Візьміть номінуйте на вилучення якийсь твір (того самого Йогансена), в номінації доведіть, що він вільний. Якщо ваші аргументи будуть переконливі, і твір залишать, то в наступних номінаціях можна посилатися на цю номінацію як на подібний кейс. І відповідно рішення прийматиметься за аналогією.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 12:17, 7 січня 2026 (UTC)
:::Добрий день, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Якщо дивитися, за згаданою вище табличкою NickK-а, то:
:::* Леоніла Заглада в суспільному надбанні з 1967 року
:::* Остап Нитка з 1968 року
:::* Микола Залізняк з 1976 року
:::* Теодор Ярчук з 1966 року
:::Оскільки захист авторського права в УРСР тривав впродовж життя + 25 років по смерті, права цих авторів вже сплили (я рахував рік смерті + 26). Опублікований у 1993 році закон, що продовжував право до життя + 50 років, а також додав уточнення щодо відліку від дати реабілітації, не був ретроактивним, тобто термін захисту творів, які вже на той час були у суспільному надбанні, не продовжувався. Тому цілком можна брати до роботи цих авторів [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 13:13, 2 січня 2026 (UTC)
::::Так ось тут розширюється термін дії: ''2001 Copyright Law, final provision 8''.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 13:49, 2 січня 2026 (UTC)
:::::Наскільки розумію, у нашому випадку ця правка не застосовується. Там мова йшла про підписання Бернської конвенції про захист авторських прав між різними країнами і Україна в першій редакції прописала, що твори (лише іноземні?), які вже увійшли в суспільне надбання ''в Україні'', не будуть мати продовжений термін, але в 2001 Copyright Law, final provision 8 цю частину вилучили. На вищевказаних авторів це ніби не має впливати [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 17:59, 2 січня 2026 (UTC)
::::Чому Ви вважаєте,що цей закон не був ретроактивним? Ось [https://konovalenko.zp.ua/wp-content/uploads/2020/09/VS_5_20_%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%90%D0%9F.pdf в науковій статті] написано зворотне. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 13:32, 3 січня 2026 (UTC)
::::Особливість законів про авторське право в їх ретроактивності, на відміну від більшості інших законів. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 13:34, 3 січня 2026 (UTC)
:::::Якраз таки найперша редакція закону про авторське право (захист 50 років по смерти) не була ретроактивною і твори, у яких сплив термін (життя автора + 25 років по смерти), перейшли у суспільне надбання, а в редакції 2001 чомусь це рішення змінили. Насправді тут потрібна консультація юриста, оскільки ми навіть можемо сперечатися, що при написанні закону просто не врахували, що раніше термін був нижчим, ніж 50 років (просто людська помилка), і редакція 2001 не скасовує того, що згідно 1993 редакцією твори у СН.
:::::До того ж у багатьох інших країнах прийнято не продовжувати термін на роботи, що вже перейшли у суспільне надбання. До прикладу США довгий час у минулому столітті вимагали подавати заяву на авторські права (і реґулярно поновлювати їх), якщо цього не зроблено, то твір переходив у суспільне надбання. У нас за цим принципом розміщено [[Твори (Франко, 1956–1962)]]. Хоч у них зараз охороняється теж впродовж життя автора + 70 років без жодної реєстрації твору, але твори, що вже раніше перейшли у суспільне надбання так і залишаються в цьому статусі, незалежно від дати смерти автора. Японія теж мала тривалість у 50 років після смерти, але у 2018 вони продовжили термін до 70 років, проте роботи, що вже опинилися у суспільному надбанні, так і залишилися в ньому. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 18:30, 3 січня 2026 (UTC)
:::::: Так тут дуже бажана консультація фахового юриста, або навіть вченого-правознавця. --[[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 22:51, 3 січня 2026 (UTC)
::::::{{ping|Bicolino34|Venzz}} Подивився [https://konovalenko.zp.ua/wp-content/uploads/2020/09/VS_5_20_%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%90%D0%9F.pdf зазначену статтю]. Якщо коротко, там два різні написання:
::::::* ''З 16 липня 2001 року відновлено авторсько-правова охорона творів авторів радянського періоду, які померли після 31 грудня 1950 р.'' Це твердження, і є консенсус, що цей закон має зворотну силу (бо його метою було забезпечити мінімальний захист у 50 років)
::::::* ''А чи відновлено авторське право на твори радянських авторів, які померли до 1 січня 1951 року? '''Вважаємо''', що так (...)'' Це вже не твердження, а припущення. Але ж закон прямо пише: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12/ed20010816#Text 50-річний строк дії авторського права після смерті автора або строк дії суміжних прав не закінчився до дня набрання чинності цим Законом]. Мова лише про смерть, немає ані слова про реабілітацію.
::::::Тому я не вважаю, що Заглада, Нитка, Залізняк і Ярчук ще охороняються авторським правом. Я шукав, але не знайшов у реєстрі жодної судової справи, яка б свідчила про те, що бодай хтось померлий до 1951 року досі захищений авторським правом в Україні.
::::::Але це не стосується [[Твори (Франко, 1956–1962)]]: країною походження там є США. Аналогічна книга, видана в Україні, не могла б бути розміщена без дозволу упорядника або видавця (бо не сплинув термін дії авторських прав на обкладинку / передмову тощо). Для США діють інші правила — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обговорення]]) 21:31, 4 січня 2026 (UTC)
::::Положення про реабілітованих в новому законі з'явилося не просто так. Зазвичай репресовані втрачали всі свої права, у тому чіслі і авторські, у разі засудження, а реабілітація ці права відновлює. Рахувати 25, 50 чи 70 років від дати смерті Остапа Нитки немає сенсу, бо на момент смерті авторських прав він не мав взагалі. Тому закон і робить відлік 70 років від реабілітації. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 13:39, 3 січня 2026 (UTC)
:::::Добрий вечір, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. На жаль, Ви не відповіли на мою попередню ремарку і я досі не бачу жодних позначок у таблиці творів цьогорічних ювілярів. Чи не будете Ви заперечувати, якщо ми замінимо сумнівний з Вашої точки зору твір Джека Лондона на оцей: https://diasporiana.org.ua/proza/9324-london-d-vovchi-sini/ Тут усе бездоганно: не року, не місця видання, ні перекладача. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 18:32, 3 січня 2026 (UTC)
::::::Вітаю. З цим виданням єдина проблема не зазначений рік. Якщо наведете хоч якесь джерело, наприклад бібліотечний каталог, що книга видана не пізніше 1955 року, то можна. Правити весь список, нажаль, у мене немає часу. Може наступного тижня буде... [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 22:38, 3 січня 2026 (UTC)
:::::::[https://tula-online.org/items/show/1224 Тут я знайшов] інформацію, що це просто перевидання збірки 1928 року за редакцією Юрія Клена. На мій погляд цього достатньо, щоб додати до вичитки. І у Вікіпедії зазначено, що це переклад [[Автор:Ольга Косач-Кривинюк|Ольги Косач-Кривинюк]]. З Авторським правом тут все прозоро. Хоча було б краще знайти оригінальну збірку 1928 року, але маємо, що маємо. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 22:49, 3 січня 2026 (UTC)
::::::::Добрий день, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Дякую й на цьому. А поки ВМУА підшуковує правника-консультанта для Вікіджерел, хотів би порадитися щодо тих авторів, про яких немає звістки про смерть чи реабілітацію. Наприклад, Марія Лисиченко була плідним перекладачем (у т. ч. й Джека Лондона), але жодних конкретних даних, від яких можна відштовхуватися, щоб дотриматися авторських прав, немає: https://midnipro.museum/vulytsi-dnipra/marii-lysychenko-2/ @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] у таких випадках пропонував відштовхуватися від останньої згадки + 70 років. Чи будуть у Вас заперечення щодо цього чи пропозиції інших способів обчислення? [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 11:10, 4 січня 2026 (UTC)
:::::::::Я вже колись писав: якщо не впевнені, то щоб не гадати, номінуєте на вилучення у Вікісховищі. Якщо залишать, значить все ОК, можна вичитувати, якщо ж вилучать, значить не можна.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 12:05, 4 січня 2026 (UTC)
:::::::::Це класичний сирітський твір. В статті 29 чинного закону про АП зазначено &quot;Дозволяється використання сирітських творів бібліотеками, музеями з відкритим доступом для відвідувачів, архівами або організаціями із збереження фондів аудіо-, відеозаписів способами відтворення з метою оцифрування, індексації, каталогізації, збереження або відновлення копії після вжиття заходів із ідентифікації та належного розшуку авторів, інших суб’єктів авторського права, що не призвели до ідентифікації відповідних суб’єктів авторського права або віднайдення ідентифікованих суб’єктів&quot;. Тут все слизько, бо Вікіджерела в Україні не мають офіційного статусу зазначеного в законі. Плюс ми дозволяємо користувачам комерційне використання творів, а не тільки ознайомлення. Я б теж тут би послухав юриста.
:::::::::Тут все одно потрібно провести процедуру про встановлення долі Лисиченко. Якщо [https://midnipro.museum/vulytsi-dnipra/marii-lysychenko-2/ тут пишуть], що вона ймовірно репресована, то потрібно робити запит до архіву СБУ, чи є на неї справа. Якщо хочете, я можу зробити цей запит, досвід є. Якщо буде відповідь, що вони її не знають, то враховуючи цю відповідь можна буде і опублікувати. Але потрібно якийсь шаблон на твір поставити, що це сирітський твір і що його охоронний статус може змінитися з встановленням подальшої долі авторки. Якщо в СБУ є справа на неї, то вже потрібно з нею працювати, це також можливо, але буде довше. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 12:31, 4 січня 2026 (UTC)
::::::::::Дякую за розгорнуту відповідь і пропозицію допомоги, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Але чомусь мені видається, що для цього у ВМУА має бути окрема людина, яка займатиметься такими запитаннями. Бо у нас творців Розстріляного відродження почали реабілітувати [[Вікіджерела:Скрипторій/2023#Репресовані митці|лише з 1958 року]], тому потрібно або одноразово знайти правника, який пропише чіткі критерії, або доведеться на кожен із сумнівних творів/авторів/перекладачів проводити додаткову пошукову роботу замість власне розміщення праці у вільному доступі, що і є основною метою Вікіджерел. Бачу, @[[Користувач:NickK|NickK]] зараз намагається відредагувати шаблон авторського права з врахуванням року реабілітації&amp;nbsp;— якщо це вдасться, то буде чудово. Бо, наприклад, зі [[Автор:Степан Бен|Степаном Беном]] повідомлення поки що відображається некоректно... [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 12:43, 4 січня 2026 (UTC)
:::::::::::{{ping|Balakun}} Реабілітацію треба руками прописувати, я поки не бачу способу автоматизувати її. Я поки пропоную прописувати її лише для померлих після 1950 та посмертно реабілітованих, де реабілітація точно впливає на результат — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обговорення]]) 22:56, 4 січня 2026 (UTC)
:::::{{ping|Venzz}} А чи маєш ти джерело на те, що репресовані саме втрачали авторські права? Наскільки мені відомо, ніхто не скасовував їхніх авторських прав, і ті, хто змогли вийти з таборів живими, мали змогу продовжувати друкуватися та користуватися своїми авторськими правами. Наприклад, [[Автор:Остап Вишня]] був репресований 1933 року, вийшов на волю 1943 року, реабілітований 1955 і помер 1956. При цьому між 1943 та 1955 він успішно публікувався та міг користуватися своїми авторськими правами попри непогашену судимість. З того, що я бачу, йшлося радше про цензуру, ніж про системне позбавлення авторських прав: скажімо, вітраж [[:w:Шевченко. Мати]] був знищений, хоча Горська не була офіційнно репресована; Хвильовий формально навіть не був репресований (тому його й реабілітувати неможливо), але все одно після смерті його твори тривалий час не друкувалися; у той же час, Корольов міг працювати, навіть ще формально будучи в ув'язненні. Так, більшість репресованих не могли друкуватися, але цензурні обмеження не завжди знімалися синхронно з реабілітацією, це були два різні процеси — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обговорення]]) 22:53, 4 січня 2026 (UTC)
::::::Потрібно пошукати, але те що я читав, репресовані втрачали всі права, в тому числі і авторські. Тоді їх авторські права формально належали державі. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 23:58, 4 січня 2026 (UTC)
:У мене немає зауважень, лише один коментар: чи є в нас досвід вичитки наукових праць? У нас цього року два ювіляри світового масштабу — Грушевський і Єфремов, тож можна було б зробити щось наукове. Але я не знаю, чи є причини не робити цього — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обговорення]]) 23:04, 4 січня 2026 (UTC)
::Доброго ранку, @[[Користувач:NickK|NickK]]. Дякую за зважений і всебічний розгляд цієї проблеми. Учергове тішуся, що Вікіджерела мають у Вашій особі такого захисника. Щодо Грушевського і Єфремова&amp;nbsp;— оскільки вони обоє народилися восени, можна включити їх у осінню Книжкову Шафу. Можна було б навіть організувати такий комплексний вікімедійний проєкт: вичитування у Вікіджерелах, створення сторінки твору у Вікіданих, написання сторінки про твір у Вікіпедії й винесення найвлучніших виразів у Вікіцитати. Але треба почекати, доки @[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] затвердять офіційним відповідальним за розвиток Вікіджерел і остаточно вирішити проблему з авторським правом&amp;nbsp;— бо ж Єфремова посмертно реабілітували аж у 1989, тож @[[Користувач:Venzz|Venzz]] може знову бути проти. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 07:31, 5 січня 2026 (UTC)
:::З Єфремовим не все так погано, як здається на перший погляд. Всі його твори опубліковані до Жовтневого перевороту є вільними, бо втори видані в Російській імперії\Російській республіці ніхто не захищає. Як мінімум є судові рішення в США та РФ. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 19:02, 5 січня 2026 (UTC)
::::Я про це й кажу, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]... Уже '''втретє''' витрачається купа часу й зусиль, щоб прийти до того ж висновку: твори усіх авторів, хто був знищений совітською владою '''до 1 січня 1951 року,''' перебувають у суспільному надбанні. Та знову з'являються якісь «але»: так, але якщо тільки дореволюційні твори; так, але якщо час реабілітації невідомий; так, але якщо... Чи не могли б Ви просто відповісти: '''Так''' або '''Ні'''? І бажано було б, аби це була Ваша офіційна позиція як представника Вікімедіа, щоб у наступних обговореннях ми принаймні могли починати з цієї точки, а не з самого початку. Бо за тиждень (12 січня) уже перший ювілей (Джека Лондона) і можна було б оголошувати перший конкурс. Сподіваюся на Вашу зважену позицію і розуміння. Мирного дня і стабільного електропостачання. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 06:18, 6 січня 2026 (UTC)
:::::Що я можу зробити? Це закон про авторське право, він спеціально написаний так складно, бо люди на ньому заробляють гроші і мають купу інтересів. Ми ж прості вікіпедисти забов'язані слідкувати законодавству США та України. На що саме відповісти '''Так чи Ні'''? Авторські права кожного автора потрібно оцінювати окремо. З чинного тексту Закону України Про авторське право і суміжні права не слідує, що &quot;твори усіх авторів, хто був знищений совітською владою до 1 січня 1951 року, перебувають у суспільному надбанні.&quot;. Я не розумію, чому претензії ідуть в мою сторону, якщо це норми закону. Конкурсні списки потрібно було робити з урахуванням норм авторського права, тоді б не було цих проблем. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 22:38, 6 січня 2026 (UTC)
::::::Добрий день, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Сподіваюся, це обговорення виходить на фінішну пряму, тому спробую ще раз окреслити тези і твердження:
:::::::1. «Конкурсні списки потрібно було робити з урахуванням норм авторського права» — ніхто не проти, але різночитання потребували уточнення.
:::::::2. «Авторські права кожного автора потрібно оцінювати окремо» — аж ніяк, закони пишуться не для кожного окремого випадку, а вказують на загальні підходи.
::::::: 3. «Що я можу зробити?» — саме Ви знову підняли це питання твердженнями «А я хотів би залізти в юридичні тонкощі, бо це принципове питання... Моя позиція, як відповідального за напрямок, Вікімедіа Україна не буде підтримувати конкурси, якщо там будуть тексти з сумнівним статусом авторського права». Повторюся, це вже третє обговорення. За результатами попередніх і було досягнуто компромісного консенсусу про 1 січня 1951 року. Підходячи формально, проблема авторського права мала б актуалізуватися в момент розміщення твору у Вікісховищі, а не у Вікіджерелах. За моєї пам'яті жодних вилучень з цієї причини не було (не враховуючи бліцкрігу @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] щодо творів Йогансена). Тобто немає проблеми у Вікісховищі, не заперечують адміністратори Вікіджерел, маємо докладну й фахову консультацію @[[Користувач:NickK|NickK]], якого не можна запідозрити у лобіюванні інтересів Вікіджерельної спільноти. Якщо ж Ви так переймаєтеся цим питанням — можливо, варто на наступних зборах Правління ВМУА розглянути цю проблему і власними силами чи із залученням гранту Фундації Вікімедіа найняти врешті фахового юриста або прийняти офіційне рішення.
:::::::4. «На що саме відповісти Так чи Ні?» — поки не буде прийнято вищезгадане рішення на рівні ВМУА, чи не заперечуєте особисто Ви, як відповідальний за напрямок Вікімедіа Україна, проти розміщення у Вікіджерелах творів, репресовані автори яких загинули до 1 січня 1951 року?
::::::[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 09:34, 7 січня 2026 (UTC)
:::::::А нагадайте: по Йогансену була номінація на вилучення?--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 11:47, 7 січня 2026 (UTC)
::::::::Так, номінував [[commons:User:Ahonc|Anatoliy 🇺🇦]]: [[commons:Commons:Deletion_requests/Files_in_Category:Maik_Yohansen|запит від 29 травня 2023 року]] [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 12:00, 7 січня 2026 (UTC)
:::::::::Важливо не хто номінував, а хто підсумок підводив. Отже, у вас є прецедент, де твір був залишений. Тож це обговорення можна закривати.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 12:27, 7 січня 2026 (UTC)
::::::::::Дякую за трохи неочікувану підтримку, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Але цей прецендент дає можливість вирішити питання на рівні '''Вікісховища.''' А @[[Користувач:Venzz|Venzz]] може заблокувати виділення коштів на проведення конкурсів у '''Вікіджерелах.''' Тому давайте дочекаємося його рішення. Мирного вечора і стабільного електропостачання. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 14:52, 7 січня 2026 (UTC)
:::::::::::Колего, давайте я поясню свою мотивацію і своє бачення цієї ситуації. Я Вам не ворог, як і не ворог Вікіджерелам і хочу лише їх зростанню, але я бачу певні ризики, яких варто уникнути.
:::::::::::Авторське право, як я вже писав раніше, це дуже складна річ, там багато нюансів та сірої зони. Це так склалося історично, бо деякі великі гравці на ринку авторських прав, на кшталт компанії Дісней, були в цьому зацікавлені. Оскільки правил багато, як і багато нюансів, авторські права кожного автора потрібно оцінювати окремо. Я розумію, що це викликає певне обурення, але правова система взагалі так зроблена, що кожен випадок потрібно трактувати окремо. Інакше у нас би судова система в сучасному вигляді б не існувала. 
:::::::::::Я не вимагаю вилучення з Вікісховища всіх проблемних файлів, або файлів, які знаходяться у так званій &quot;сірій зоні&quot;. Також я не проти їх вичітки у Вікіджерелах загалом, волонтери Вікіджерел їх можуть вичитувати не в межах конкурсів. Але я проти того, щоб ГО Вікімедіа Україна виділяла гроші на конкурси, де будуть вичитуватися проблемні, або потенційно проблемні твори. ГО Вікімедіа Україна, це досить невелика організація, яка фінансується за допомогою пожертв та грантів. Кожна вичітка проблемного та потенційно проблемного твору може стати причиною скандалу, який приведе до репутаційних втрат для організації, а це може влинути на можливість отримати наступні пожертви та гранти. Особливо це важливо для грантів від міжнародних організацій, оскільки за кордоном дуже прискіпливо ставляться до дотримання авторського права.
:::::::::::Тому я ''пропоную відредагувати цей список'' прибравши всі проблемні твори, та твори з &quot;сірої зони&quot;, після цього я ''не буду проти'' затвердження списку. Також я буду займатися, в межах своїх сил, вирішенням питань про статус авторських прав, щоб якомога більше творів у Вікіджерелах мали ясний ліцензійний статус. Наприклад, я вже надіслав запит до СБУ щодо долі Марії Лисиченко. Орієнтовно відповідь потрібно чекати два тижні. Так ми не встигнемо до 150 років від дня народження Джека Лондона, але якщо ми отримаємо відповідь, що вона не була репресована\реабілітована, то можна буде вичитати Джек Лондон &quot;Залізна п'ята&quot; в межах іншої акції цього року, наприклад книжкової шафи.
:::::::::::Також я спілкувався з деякими юристами-практиками щодо роз'яснення статусу авторських прав. Деякі моменти мені пояснили, але люди зауважували, що це тема повноцінного наукового дослідження, яке в Україні ще не проводилося. Ви маєте рацію, щодо залучення фахівця, щоб він провів таку експертизу, можливо доведеться брати спеціальний грант у Фонда Вікімедіа, благо він зараз зацікавлений у наукових дослідженнях Вікіпедії й може таке профінансувати, але все це не швидкий процес. Єдиний плюс, що я працюю в юридичному університеті, хоча і не юрист за фахом, і маю можливість побачити правників вживу.
:::::::::::Вибачте, що вийшло так багато тексту, але це дійсно важливий момент і це не мої дурощі, а відповідальність і бажання зробити Вікіджерела краще. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 00:14, 8 січня 2026 (UTC)
::::::::::::Доброго ранку, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Дякую за докладне пояснення і за небайдужість до цієї проблеми. Пройшовся ювілейним списком і виділив сірим кольором твори з невизначеним статусом авторського права. Хотіб би ще почути Вашу думку щодо цих творів:
:::::::::::::1. Н. Бухарін і Е. Преображенський. Азбука комунізма (переклав П. Дятлов) — автори і перекладач репресовані, але книжка видана у Відні у 1920 році;
:::::::::::::2. Вільгельм Лїбкнехт. Чи Европа має скозачіти? — редактор Микола Залізняк з невизначеною датою реабілітації, але книжка видана у 1915 році; те саме щодо книжки Людвіка Кульчицького «Російські соціялїсти і теперішня війна»;
::::::::::::: 3. щодо Єфремова Ви казали, що можна беззаперечно брати твори дореволюційного періоду — тобто видані до 6 січня 1919?
::::::::::::[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 08:08, 8 січня 2026 (UTC)
:::::::::::::1. Ця книга захищена авторським правом, Австрійська республіка підписала Бернську конвенцію.
:::::::::::::2. Цей твір вільний. Його передрук може захищатися. 
:::::::::::::3. До 7 листопада 1917 року. Що пізніше вже захищається авторським правом. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 16:37, 12 січня 2026 (UTC)

: Твори авторів, що перебувають у сірій зоні авторського права (позначені сірим у табличці), вирішено не включати до конкурсів цього року. Проте ці автори залишаться доступними на Вікіджерелах і можуть вичитуватися користувачами, але поза межами конкурсів. --[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 14:01, 16 січня 2026 (UTC)

::@[[Користувач:NickK|NickK]]
::Досвід є. У [[Вікіджерела:Книжкова Шафа/2025/До вичитки|Книжковій Шафі 2025]] навіть було виділено кілька секцій на подібні праці (літературознавча, історична, наукова, філологічна, фольклористична, релігієзнавча, політологічна, правознавча). Хоча багато творів у них тяжіють радше до публіцистичних, а не чисто наукових, але досвід є. Як зазначив Balakun, найкраще буде включити їх у Книжкову Шафу восени, щоб не множити паралельних конкурсів, а зробити радше один довгий, оскільки користувачі інколи приєднуються й через місяць після початку, а дво- чи тритижневі конкурси трохи закороткі. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 10:24, 5 січня 2026 (UTC)

Добрий день, {{ping|Venzz}} прошу переглянути попередній список творів на лютневий конкурс і перевірити, чи немає проблемних для ВМУА творів. Сторінка конкурсу: [[Вікіджерела:Лютий літературний]] --[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 12:04, 19 січня 2026 (UTC)

:Вітаю, все гарно. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 12:28, 19 січня 2026 (UTC)
::Додав ще у лютневий конкурс Лесю Українку (155-річчя). Наразі лише праці, що у нас вже є завантажені. Пізніше ще завантажу трохи художньої літератури, щоб урізноманітнити наповнення конкурсу [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 20:01, 22 січня 2026 (UTC)
:До речі. У мене є пропозиція до Грудень літературний додати [[w:Габель Юрій Орестович|Юрія Габеля]], буде 135 років з його дня народження. Маю його монографію по хімії тютюну, планую зробити скан. Можливо ще знайду його україномовні праці. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 12:41, 19 січня 2026 (UTC)
::Якщо будуть скани, то без проблем додамо [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 12:43, 19 січня 2026 (UTC)

== Запит на створення шаблону ==

Добрий вечір, @[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]], @[[Користувач:Madvin|Madvin]]. Чи не могли б ви створити шаблон для Вікісховища, подібний до вже існуючих &lt;nowiki&gt;{{Internet Archive link|}}, {{Chtyvo.org.ua|url=}}, {{Diasporiana.org.ua|url=}}
{{NLU|url=}}, {{eScriptorium|url=}}&lt;/nowiki&gt;, але для irbis-nbuv.gov.ua. Свого часу просив про це @[[Користувач:Arxivist|Arxivist]]'а, але зі зрозумілих причин зараз це неможливо. Потім буду просити @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]'a пройтися ботом по вже розміщених творах і автоматично замінити, як він це колись зробив для NLU. Мирного усім вечора і стабільного електропостачання [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 18:35, 8 січня 2026 (UTC)

:Добрий день, створив [[commons:Template:Irbis-nbuv.gov.ua]]. Перевірте, будь ласка, чи все так, як вам потрібно [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 10:43, 9 січня 2026 (UTC)
::Так, все працює, щиро вдячний. Шановний @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]], чи не могли б ви скористатися своїм ботом у Вікісховищі, як ви це [[Обговорення користувача:Ahonc#Бот у Вікісховищі|робити для попереднього шаблону]]? Потрібно відшукати всі файли, завантажені до сьогоднішнього дня з irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item і замінити «голе» посилання на посилання через шаблон, тобто у рядку source= замінити, наприклад, &lt;nowiki&gt;https://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0004695&lt;/nowiki&gt; на source=&lt;nowiki&gt;{{Irbis-nbuv.gov.ua|url=https://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0004695}}&lt;/nowiki&gt; [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 11:08, 9 січня 2026 (UTC)
:::Добрий вечір, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Напишіть, будь ласка, чи буде у Вас можливість це зробити найближчим часом? [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 16:12, 27 січня 2026 (UTC)
::::А хіба для Вернадки нема шаблону?--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 08:21, 28 січня 2026 (UTC)
::::[[:c:Template:VNL elib ID|Ось же]].--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 08:25, 28 січня 2026 (UTC)
:::::Добрий день, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Дякую за оперативну відповідь. Наведений Вами шаблон вказує на документ з розділу «Цифрова бібліотека історико-культурної спадщини», а ми розробили шаблон для електронної бібліотеки «Україніка». Обидва цих проєкти куруються НБУВ, але бажано було б їх розрізняти, бо у Вікісховищі досить багато книжок, взятих для Вікіджерел саме з Україніки. До Вас прохання не про розроблення шаблону, а про заміну ботом вже розміщених простих посилань на посилання через шаблон. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 09:26, 28 січня 2026 (UTC)
::::::В Україніки dlib в урлі, а в культурної спадщини — ulib, я правильно зрозумів? Чи як їх розрізнити?--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 19:49, 28 січня 2026 (UTC)
:::::::Схоже, що так, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Зараз сайт НБУВ недоступний (напевне, через знеструмлення), тому перевірити не можу. Але ми орієнтуємося лише на адреси, що починаються з irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 20:03, 28 січня 2026 (UTC)
::::::::Чекайте, так навпаки ж: [[:File:Тарас Шевченко. Кобзар. 1840.pdf|оце]] Україніка, а [[:File:Буковина (газета). 1892. №50.pdf|оце]] культурна спадщина.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 22:14, 28 січня 2026 (UTC)
:::::::::Доброго ранку, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Ви абсолютно праві, а я переплутав: dlib&amp;nbsp;— цифрова (напевне, від ''digital''), ulib&amp;nbsp;— Україніка (''Ukrainica''). Плутанину внесло неправильне посилання у згаданому Вами шаблоні [[c:Template:VNL_elib_ID]], де мова йде про цифрову бібліотеку, а в посиланні на документ вказано ulib&amp;nbsp;— Україніка. Ми зараз обговорюємо саме шаблон Україніки, звідки взято, наприклад, https://w.wiki/HduM, https://w.wiki/HduP або https://w.wiki/HduW Дякую за Вашу небайдужість і уважність. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 05:57, 29 січня 2026 (UTC)
::::::::::Але ж і у вашому коментарі від 9 січня в посиланні dlib. Щодо шаблону [[:c:Template:VNL elib ID]], він, схоже спочатку таки був для Цифрової культурної спадщини, потім {{u|Madvin}} [https://commons.wikimedia.org/w/index.php?title=Template:VNL_elib_ID&amp;diff=prev&amp;oldid=332437423 замінив] посилання, і вийшло, що вона веде на Україніка, до того ж частина посилань биті, наприклад [[:File:Тарас Шевченко. Кобзар. 1840.pdf|тут]] за посиланням недоступна та книга. Тож, там все не так просто, треба вручну виправляти.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 07:38, 29 січня 2026 (UTC)
:::::::::::Тут і справді вийшла плутанина, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] Тоді чи можна спростити задачу хоча б до файлів, розміщених '''лише мною''' і замінити «голе» посилання на посилання через шаблон, тобто у рядку source= замінити, наприклад, &lt;nowiki&gt;https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000026831&lt;/nowiki&gt; на source=&lt;nowiki&gt;{{Irbis-nbuv.gov.ua|url=https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000026831}}&lt;/nowiki&gt;, щоб вийшло, як [https://w.wiki/Hdzo тут]. А тоді вже, за бажання і можливості, будемо розбиратися і з цифровою бібліотекою. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 08:07, 29 січня 2026 (UTC)

== Thank You for Last Year – Join Wiki Loves Ramadan 2026 ==

Dear Wikimedia communities,

We hope you are doing well, and we wish you a happy New Year.

''Last year, we captured light. This year, we’ll capture legacy.''

In 2025, communities around the world shared the glow of Ramadan nights and the warmth of collective iftars. In 2026, ''Wiki Loves Ramadan'' is expanding, bringing more stories, more cultures, and deeper global connections across Wikimedia projects.

We invite you to explore the ''Wiki Loves Ramadan 2026'' [[m:Special:MyLanguage/Wiki Loves Ramadan 2026|Meta page]] to learn how you can participate and [[m:Special:MyLanguage/Wiki Loves Ramadan 2026/Participating communities|sign up]] your community.

📷 ''Photo campaign on '' [[c:Special:MyLanguage/Commons:Wiki Loves Ramadan 2026|Wikimedia Commons]]

If you have questions about the project, please refer to the FAQs:  
* [[m:Special:MyLanguage/Wiki Loves Ramadan/FAQ/|Meta-Wiki]]
* [[c:Special:MyLanguage/Commons:Wiki Loves Ramadan/FAQ|Wikimedia Commons]]

''Early registration for updates is now open via the '''[[m:Special:RegisterForEvent/2710|Event page]]'''''

''Stay connected and receive updates:''  
* [https://t.me/WikiLovesRamadan Telegram channel]  
* [https://lists.wikimedia.org/postorius/lists/wikilovesramadan.lists.wikimedia.org/ Mailing list]

We look forward to collaborating with you and your community.


'''The Wiki Loves Ramadan 2026 Organizing Team''' 19:45, 16 січня 2026 (UTC)

(This message was sent to [[:Вікіджерела:Портал спільноти]] and is being posted here due to a redirect.)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем ZI Jony@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Non-Technical_Village_Pumps_distribution_list&amp;oldid=29879549 --&gt;

== &lt;span lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot;&gt;Annual review of the Universal Code of Conduct and Enforcement Guidelines&lt;/span&gt; ==

&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot;&gt;
&lt;section begin=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
I am writing to you to let you know the annual review period for the Universal Code of Conduct and Enforcement Guidelines is open now. You can make suggestions for changes through 9 February 2026. This is the first step of several to be taken for the annual review. [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Annual review/2026|Read more information and find a conversation to join on the UCoC page on Meta]].

The [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee|Universal Code of Conduct Coordinating Committee]] (U4C) is a global group dedicated to providing an equitable and consistent implementation of the UCoC. This annual review was planned and implemented by the U4C. For more information and the responsibilities of the U4C, [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter|you may review the U4C Charter]].

Please share this information with other members in your community wherever else might be appropriate.

-- In cooperation with the U4C, [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|talk]])&lt;section end=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
&lt;/div&gt;

21:02, 19 січня 2026 (UTC)

(This message was sent to [[:Вікіджерела:Портал спільноти]] and is being posted here due to a redirect.)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем Keegan (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&amp;oldid=29905753 --&gt;

== Зустрічайте Назара Коцура, нового консультанта із розвитку Вікіджерел ==

Усім привіт!

З початку цього року ми у «Вікімедіа Україна» поновили експериментальну позицію консультанта з розвитку Вікіджерел. Це невелика оплачувана співпраця, метою якої є підтримати швидкий розвиток спільноти українських Вікіджерел.

Консультантом став [[User:NazarKotsur (WMUA)|Назар Коцур]] — досвідчений редактор вікіпроєктів, відомий вам усім як [[User:Bicolino34|Bicolino34]]. Раніше він працював над організацією зовнішніх подій для ознайомлення людей із Вікіджерелами та залучення нових користувачів, а також допомагав із проведенням конкурсів «Червень літературний» та «Книжкова Шафа 2025».

Детальніше про Назара і цю позицію [https://blog.wikimedia.org.ua/2026/02/06/meet-new-wikisource-consultant/ читайте у нашому блозі]. [[Користувач:AntonProtsiuk (WMUA)|AntonProtsiuk (WMUA)]] ([[Обговорення користувача:AntonProtsiuk (WMUA)|обговорення]]) 10:22, 6 лютого 2026 (UTC)

== Помилка в скриптах? ==

Добрий день. Я сьогодні спробував зробити користувацький скрипт та виявив помилку в скриптах, які працюють за замочуванням на всіх сторінках Вікіджерел. Внаслідок цієї помилки можуть неправильно працювати додатки та користувацькі скрипти. Помилку можна побачити відкривши інструменти розробника в браузері, у вкладці &quot;Console&quot;:

jquery.js:3793 Uncaught TypeError: Cannot read properties of null (reading 'getElementsByTagName')
    at HTMLDocument.&lt;anonymous&gt; (&lt;anonymous&gt;:2:999)
    at mightThrow (jquery.js:3489:29)
    at jquery.js:3557:12

Може хтось зможе розібратись та виправити помилку? [[Користувач:Bolo1910|Bolo1910]] ([[Обговорення користувача:Bolo1910|обговорення]]) 11:41, 11 березня 2026 (UTC)

:: Ймовірно я знайшов причину помилки. Помилку викликає наступний код у скрипті [[MediaWiki:Common.js]] :
:&lt;code&gt;
:$(function() {
:var spans, span, i, len;
:	spans = document.getElementById('n-225-річчя-Оноре-де-Бальзака').getElementsByTagName('span');
:	for (i = 0, len = spans.length; i &lt; len; i++) {
:		span = spans[i];
:		span.innerHTML = &quot;225-річчя&lt;br/&gt;Оноре&amp;#160;де&amp;#160;Бальзака&quot;;
://		span.style.fontWeight = &quot;bold&quot;;
:		}
:}); 
:&lt;/code&gt;
:Хтось може розказати, для чого цей код и що він повинен робити? [[Користувач:Bolo1910|Bolo1910]] ([[Обговорення користувача:Bolo1910|обговорення]]) 12:47, 11 березня 2026 (UTC)
::Цей [[Вікіджерела:Тритижневик/Бальзак|конкурс]] був ще у травні 2024. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 13:04, 11 березня 2026 (UTC)
:::Закоментовано --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 14:13, 11 березня 2026 (UTC)
::::Дуже дякую, помилки вже немає! [[Користувач:Bolo1910|Bolo1910]] ([[Обговорення користувача:Bolo1910|обговорення]]) 15:18, 11 березня 2026 (UTC)

== Зміна критеріїв оцінювання конкурсів ==

@[[Користувач:Bolo1910|Bolo1910]] @[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]] @[[Користувач:Madvin|Madvin]] @[[Користувач:Balakun|Balakun]] @[[Користувач:Любмир|Любмир]] @[[Користувач:Dars|Dars]] @[[Користувач:Julzol|Julzol]] @[[Користувач:Galvm|Galvm]]

Вітаю! Нещодавно Balakun запропонував збільшити кількість балів, що нараховуються учасникам конкурсів за перевірку сторінок з 1 балу до 1,5 балів, щоб збільшити заохочення до таких редагувань (див. [[Обговорення Вікіджерел:Календар конкурсів/2026#Оцінювання за допомогою Wikisource Contests|Оцінювання за допомогою Wikisource Contests]]). Виношу на обговорення спільноти цю ідею, прошу залишити голос, чи ви за, чи проти цієї зміни. За наявності підтримки, зміни почнуть діяти вже для конкурсу Етнографічні читання та наступних.

Наразі ми користуємося для підрахунку інструментом Wikisource contest, який за переведення сторінки до вичитаної дає 3 бали, а до перевіреної 1 бал. Усі редагування, зроблені учасниками, автоматично обраховуються і підсумовуються в табличку з такими колонками:
* Points — сумарна кількість балів за вичитування та перевірку
* Contributions — сумарна кількість редагувань з переведенням сторінки у вичитаний або перевірений статус
* Validations — кількість балів за перевірені сторінки

Сам сайт не дозволяє змінити кількість балів, що дається за певні редагування, але збільшений бал для перевірених сторінок можна буде легко вирахувати просто помноживши кількість балів у Validations. [[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]] ([[Обговорення користувача:NazarKotsur (WMUA)|обговорення]]) 16:40, 18 березня 2026 (UTC)

:Дякую, @[[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]], що піднімаєте це питання. Прошу Вікіджерельну спільноту підтримати мою пропозицію. Хотілося б також повернутися до коефіцієнтів складності (особливо для нехудожньої літератури того ж Етнографічного конкурсу), але це вже тема окремого обговорення. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 16:50, 18 березня 2026 (UTC)
::Оскільки йдеться, по суті, про повернення до попередньої системи (перевірка - половина від вичитки), то я підтримую. Коефіцієнти складності були б доречні, бо, наприклад, я зараз взявся за такий текст, що цього разу, схоже &quot;пролітаю&quot; :) - на кожній сторінці купа виносок із купою скорочень і іншомовних назв. --[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]] ([[Обговорення користувача:Lxlalexlxl|обговорення]]) 17:48, 18 березня 2026 (UTC)
:::Дякую, що долучилися до обговорення, @[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]], і за Ваш внесок у розвиток українських Вікіджерел. Проблема з коефіцієнтами в тому, що їх можна проставити лише по факту перевірки якості вичитування. Тобто, в ідеалі, коефіцієнт має виставлятися '''''на початку конкурсу''''' (щоб учасник розумів, за що він береться), а затверджуватися&amp;nbsp;— '''''у кінці конкурсу''''' тим, хто перевірив сторінку. Хіба що ми будемо просити @[[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]], щоб він хоча б побіжно проходився по вичитаних сторінках і перевіряв якість роботи. Бо і у @[[Користувач:Bolo1910|Bolo1910]] тексти складні за форматуванням та правописом і дуже б хотілося це врахувати для об'єктивності оцінювання. Давайте разом думати, як цього досягти. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 17:55, 18 березня 2026 (UTC)
::::На жаль, це сильно ускладнює підрахунок балів у конкурсах і поки що це не вдасться запровадити.
::::Я спробую поекспериментувати з ШІ, щоб згенерувати якісь скрипти для автоматичного підрахунку за байтами, як було раніше. Мовні моделі зараз досить непогано пишуть код для простих завдань (принаймні на мій непрофесійний погляд). Їхню роботу можна буде порівняти на конкурсах, де підрахунки робив Leh Palych. Якщо щось з цього вийде, то запропоную у подальшому такий спосіб використовувати [[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]] ([[Обговорення користувача:NazarKotsur (WMUA)|обговорення]]) 20:48, 18 березня 2026 (UTC)
:::::Доброго ранку, @[[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]]. Справді, оцінювання за внеском у байтах було б найпридатнішим. Але це потрібно дуже ретельно проговорити з ВМУА, з бюджету якої переважно і фінансуються ці конкурси. Бо якщо будемо оцінювати складність «на око»&amp;nbsp;— звинуватять у суб'єктивності; якщо будемо рахувати бали&amp;nbsp;— підніме свій голос @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] про можливість накручування «ваги» сторінки HTML-коментарями, як це вже було рік тому в [https://w.wiki/JzHp цьому обговоренні]. Хоча нечесність в даному випадку саме в тому, що навіть два подібні твори, але різним правописом, будуть оцінюватися однаково&amp;nbsp;— наприклад, «Коляди і щедрівки» [[Індекс:Коляди і щедрівки на Різдво Христове і Богоявленє з додатком пісень страстних, воскресних і инших пісень церковних (Вінніпег, 1918.djvu|1918 року]] і [[Індекс:Коляди і щедрівки на Різдво Христове і Богоявленнє з додатком пісень страстних, воскресних і инших пісень церковних (1927).pdf|року 1927]], хоча перший об'єктивно опрацювати складніше. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 06:43, 19 березня 2026 (UTC)
:Я підтримую 1.5 бали за вичитку і коефіцієнт складності і підрахунки за байтами.
:Коефіцієнти ніколи не будуть 100% але можна більш-менш розподілити що під який коефіцієнт підходить - досвідчені вичитачі думаю мають певну шкалу і схожі типажі щоб скласти табличку складності. З того, що я бачила є:
:- використання ї замість і
:- наявність різномовних вставлень
:- суміш шрифтів: українського і староукраїнського або церковнословянського
:- староукраїнський текст [[Користувач:Julzol|Julzol]] ([[Обговорення користувача:Julzol|обговорення]]) 18:40, 19 березня 2026 (UTC)
:Га? Мене хтось кликав? А можна пояснити детальніше, як працює цей інструмент?--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 11:33, 21 березня 2026 (UTC)
::Добрий день, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Вас не кликали спеціально, але я вважаю коректним ставити активне посилання на користувача, коли його згадую. Ми обговорюємо систему оцінювання конкурсів. Зараз користуємося загальним інструментом https://wscontest.toolforge.org/. Він нараховує 3 бали за кожну вичитану сторінку і 1 бал&amp;nbsp;— за кожну перевірену. Я запропонував збільшити вартість перевірки до 1,5 бали. Але цей інструмент не враховує складність сторінок, а для нехудожньої літератури це дуже важливо (зараз в Етнографічних читаннях це всі відчули). Тож користувачі просять знову повернутися до коефіцієнтів складності та обчислення внесу в байтах. Отут я й згадав наше минулорічне обговорення та Ваші заперечення. Можливо, Ви вже змінили свою думку чи десь набачили об'єктивніший спосіб врахування реального внеску учасників? [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 12:12, 21 березня 2026 (UTC)

== Action Required: Update templates/modules for electoral maps (Migrating from P1846 to P14226) ==

Hello everyone,

This is a notice regarding an ongoing data migration on Wikidata that may affect your election-related templates and Lua modules (such as &lt;code&gt;Module:Itemgroup/list&lt;/code&gt;).

'''The Change:'''&lt;br /&gt;
Currently, many templates pull electoral maps from Wikidata using the property [[:d:Property:P1846|P1846]], combined with the qualifier [[:d:Property:P180|P180]]: [[:d:Q19571328|Q19571328]]. 

We are migrating this data (across roughly 4,000 items) to a newly created, dedicated property: '''[[:d:Property:P14226|P14226]]'''.

'''What You Need To Do:'''&lt;br /&gt;
To ensure your templates and infoboxes do not break or lose their maps, please update your local code to fetch data from [[:d:Property:P14226|P14226]] instead of the old [[:d:Property:P1846|P1846]] + [[:d:Property:P180|P180]] structure. A [[m:Wikidata/Property Migration: P1846 to P14226/List|list of pages]] was generated using Wikimedia Global Search.

'''Deadline:'''&lt;br /&gt;
We are temporarily retaining the old data on [[:d:Property:P1846|P1846]] to allow for a smooth transition. However, to complete the data cleanup on Wikidata, the old [[:d:Property:P1846|P1846]] statements will be removed after '''May 1, 2026'''. Please update your modules and templates before this date to prevent any disruption to your wiki's election articles.

Let us know if you have any questions or need assistance with the query logic. Thank you for your help! [[User:ZI Jony|ZI Jony]] using [[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 17:11, 3 квітня 2026 (UTC)

(This message was sent to [[:Вікіджерела:Портал спільноти]] and is being posted here due to a redirect.)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем ZI Jony@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Non-Technical_Village_Pumps_distribution_list&amp;oldid=29941252 --&gt;

== Створення сторінки у Вікіджерелах на основі кількох jpg файлів ==

Вирішив створити у Вікіджерелах сторінку [[Розпорядження Чернігівської обласної ради № 49 від 6 березня 2026]]

Вже завантажив у Вікісховище файли 

* [[:File:Розпорядження Чернігівської обласної ради 2026-49 сторінка 1.jpg]]
* [[:File:Розпорядження Чернігівської обласної ради 2026-49 сторінка 2.jpg]]

Маю також розпізнаний і вичитаний текст цього розпорядження. 

Прошу зорієнтувати, який наступний крок. Обов'язково створювати на основі цих двох файлів pdf, щоб документ був у одному файлі? 

Ще одне питання. Дане розпорядження стосується, серед інших і мене. Чи є у Вікіджерелах політика щодо конфлікту інтересів? 

-- [[Користувач:Perohanych|Perohanych]] ([[Обговорення користувача:Perohanych|обговорення]]) 14:01, 12 квітня 2026 (UTC)

:{{ping|Perohanych}} [[Розпорядження Чернігівської обласної ради від 2026.03.06 №49]]. Там складно, пояснювати було б довго. Але простіше робити pdf/djvu. --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 15:52, 12 квітня 2026 (UTC)
::{{ping|Madvin}} Ого! Дякую! --[[Користувач:Perohanych|Perohanych]] ([[Обговорення користувача:Perohanych|обговорення]]) 16:07, 12 квітня 2026 (UTC)</text>
      <sha1>amb0w9l3spclnjp0he5ub6d50xydk2a</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045300</id>
      <parentid>1045299</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T16:07:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Perohanych</username>
        <id>515</id>
      </contributor>
      <comment>/* Створення сторінки у Вікіджерелах на основі кількох jpg файлів */</comment>
      <origin>1045300</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="119792" sha1="oufk9spq7kzvkc01z6xmpodust0qmmf" xml:space="preserve">{{службовий заголовок
 | заголовок = Скрипторій
 | секція    =
 | попередня = 
 | наступна  = 
 | ярлик     = 
 | примітки  = '''[[wikt:uk:скрипторій|Скрипторій]]''' — сторінка обговорення спільноти Вікіджерел. Не вагайтесь ставити запитання і залишати коментарі. Можна приєднатись до існуючого обговорення або [{{fullurl:Вікіджерела:Скрипторій|action=edit&amp;section=new почати}} нове]. Членів проекту можна знайти в [irc://irc.freenode.net/wikisource #wikisource] IRC-каналі (переважно англомовний). Обговорення загальних питань Вікіджерел, що стосуються не одного мовного розділу, рекомендується проводити на [[oldwikisource:Wikisource:Scriptorium|багатомовному Wikisource]].
}}
[[Категорія:Вікіджерела|Скрипторій]]
{{Користувач:DixonDBot II/config
|archiveHeader={{Архів|Вікіджерела:Скрипторій}}
|maxArchiveSize=200K
|counter=5
|minThreadsLeft=6
|minThreadsToArchive=4
|olderThan=60d
|archive=Вікіджерела:Скрипторій/Архів %counter%
}}{{архіви|search=yes}}
:'''[{{SERVER}}{{localurl:Wikisource:Скрипторій|action=edit&amp;section=new}} Додати нове обговорення]'''__NEWSECTIONLINK__

== Зміни до політики із перекладами ==

@[[Користувач:Arxivist|Arxivist]], @[[Користувач:Leh Palych|Leh Palych]], @[[Користувач:Madvin|Madvin]], @[[Користувач:Balakun|Balakun]], @[[Користувач:Erik tavr|Erik tavr]], @[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]], @[[Користувач:Julzol|Julzol]], @[[Користувач:Dars|Dars]]

Добрий вечір, колеги.

Хочу винести на обговорення пропозицію змін до політики щодо нових перекладів у Вікіджерелах.

Я деякий час обговорював із катедрою сходознавства ім. Я. Дашкевича ЛНУ (як із викладачами, так і студентами) ідею щодо залучення студентів до перекладів східних творів, які взагалі відсутні в українському перекладі (в перспективі арабська, перська, китайська та японська мови).

Студенти перекладатимуть твори для практики перекладу в університеті, а окремі з них схвалені і перевірені викладачами можуть надати для публікації. Єдина вимога від катедри, щоб було зазначено у метаданих, хто саме переклав роботу.

Власне моя пропозиція, щоб вони створювали PDF-файл свого перекладу із титулкою, де зазначено усі метадані, а ми тоді трансклюдуватимемо ці скани в основний простір. Так ми з однієї сторони отримуємо наповнення творами, які взагалі відсутні українською, а студенти отримують можливість набудувати собі портфоліо (це досить поширена практика — перекладати твори і публікувати самвидавом, зазвичай саме онлайн, для набуття досвіду).

Проте проблема у тому, що наразі у нас немає ні правил, які б таке дозволяли, ні які б і забороняли. Це прогалина у наших настановах. За правилами передбачено лише два види перекладів: попередньо опубліковані друковані видання та вікіпереклади.

За першим пунктом цей внесок неможливо додати до Вікіджерел, а якщо робити вікіпереклад, то неможливо буде зазначити конкретного перекладача і також сам переклад буде змінним, що не дуже пасує для художньої літератури, хоч на наукову та публіцистику ще так сяк піде. Зазвичай над перекладом працює лише один-два перекладачі, оскільки кожен має особистий підхід до того, як перекладати, зокрема чи варто певні культурно-специфічні терміни адаптувати („одомашнювати“), чи передавати транскрибуванням оригінальне поняття („очужувати“). І якщо будь-хто потім може прийти і щось змінити, то це може зруйнувати льоґіку перекладу та додати певні помилки. Анґлійський розділ уже отримував критику за неякісний вікіпереклад Біблії.

Тому я пропоную також запровадити третій тип перекладів, які не були попередньо опубліковані, але надані перекладачем у вигляді скану. Попереднє бачення процесу розписане на сторінці [[Вікіджерела:Як опублікувати свій переклад?]]

Обов'язковою вимогою до перекладу пропоную зробити наявність твору в іншомовному розділі, щоб мати інтервікі посилання, або ж посилання на текст на іншому онлайн-сайті, щоб кожен читач, за умови знання мови, міг сам оцінити якість перекладу.

Перекладач завантажуватиме скан на commons, а тоді вичитуватиме його на Вікіджерелах, щоб ми мали текст підкріплений сканом і не плодити сирих сторінок. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 19:46, 23 грудня 2025 (UTC)

:Правові питання для мене і так були не простими. Але я завжди схвалюю наповнення Вікіпедії, Вікіджерел у тому числі. Хотілося б долучити до цього питання кваліфікованого спеціаліста/ку, хто розуміється на даному питанню. Бо я зараз не можу дати однозначної відповіді. [[Користувач:Dars|Dars]] ([[Обговорення користувача:Dars|обговорення]]) 13:33, 24 грудня 2025 (UTC)
::Дякую, що долучилися до обговорення! Насправді правове питання в цьому випадку другорядне, а в першу чергу важливо прописати чіткий порядок дій для перекладачів, які б воліли надати рукописи для публікації. Якщо дозволятимемо будь-які праці, що вже є на іншомовних розділах, то там одразу на сторінці має бути правовий статус. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 17:04, 25 грудня 2025 (UTC)

:Ідея цікава і варта, принаймні, розгляду. Бо дасть можливість наповнити Вікіджерела унікальними перекладами. Але потрібно чітко прописати усі правила і дії, щоб уникнути чергового засмічення, як це вже було, коли у Вікідежерела скидали сирі тексти з онлайн-бібліотек.
:У випадку пропонованих перекладів на пересторозі має стати непорушна вимога, вже присутня у [[Вікіджерела:Переклади#Переклади Вікіджерел|правилах українських Вікіджерел]]: твір, який перекладається, уже має бути розміщений у відповідному мовному розділі Вікіджерел (пропоноване формулювання «або ж посилання на текст на іншому онлайн-сайті» — як на мене, категорично неприйнятне з вище озвученої причини).
:Також бажано уніфікувати зразок титульного аркуша таких перекладів, роблячи відповідну позначку, що це саме переклад автора (на кшталт радянського «На правах рукопису»).
:Ще раз підкреслю: ідея корисна, але треба втілити її максимально чітко. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 14:30, 24 грудня 2025 (UTC)
::Також потрібно чітко прописати вимогу, що це правило застосовується лише для творів, які '''вперше '''перекладаються українською&amp;nbsp;— це, знову ж, убезпечить Вікіджерела від розміщення чужих перекладів (захищених авторським правом) під виглядом своїх. Бо ми повинні розуміти, що ці правила будуть діяти навіть тоді, коли ця цікава співпраці з кафедрою сходознавства скінчиться. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 05:38, 25 грудня 2025 (UTC)
:::Дякую, виправлю пункт про те, щоб лише роботи, які є в іншомовних розділах були дозволені. Також погоджуюся із вимогою, щоб були дозволені лише твори, які раніше взагалі не перекладали українською, лише пропоную додати зауваження, що твори, які публікувалися лише частково теж можна додавати.
:::Також можна додати пункт, що ми залишаємо за собою право видалити надані переклади із Вікіджерел, якщо спільнота дійшла консенсусу, що конкретний переклад є надто неякісним. (завелика кількість помилок, спаплюження оригінального змісту твору тощо)
:::Власне ці правила і повинні бути якомога універсальнішими, щоб і інші могли теж публікувати переклади. Катедра сходознавства просто, ймовірно, найближча перспектива на надані переклади. Гадаю, що потенційно можна залучити багатьох студентів-перекладачів. Здається, що це досить поширена практика — перекладати якусь працю і публікувати її самвидавом, щоб мати портфоліо та підтвердження досвіду, вмінь. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 17:01, 25 грудня 2025 (UTC)
::::У випадку з перекладами цей підхід («видалити надані переклади із Вікіджерел, якщо спільнота дійшла консенсусу, що конкретний переклад є надто неякісним») не спрацює. Бо наше ключове завдання&amp;nbsp;— перевести текст зі сканованої у текстову форму максимально близько до оригіналу. Вичитувач не може оцінювати якість перекладу, він перевіряє відповідність вичитаного тексту наданому оригіналу. Питаннями оцінювання якості власне перекладу має займатися викладач, який дає добро на розміщення перекладу у Вікіджерелах (можливо, варто і керівника роботи зазначати на титулі, можна навіть зі сканованим підписом). Якщо є сумніви&amp;nbsp;— робота взагалі не повинна бути у Вікіджерелах. Якщо вона вже є&amp;nbsp;— ми маємо цінувати право перекладача на недоторканність твору не менше, ніж право автора. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 19:27, 25 грудня 2025 (UTC)
:::::Тоді можна зробити плашку, якщо будуть сумніви у якості, щоб попередити читачів. Хоча часто і з друкованими перекладами є багато питань, тож треба ще подумати як краще це робити.
:::::У випадку зі сходознавцями буде певний відбір, оскільки викладачі принаймні поверхнево перевірятимуть роботи. Коли з ними говорив, то була пропозиція зазначати і перекладача, і також викладача, що перевірив (як наукового керівника, а не редактора).
:::::Особисто мені хотілося б охопити якомога ширше коло робіт на Вікіджерелах, як друкованої літератури у суспільному надбанні, так і сучасної під вільними ліцензіями. Навіть якщо робота матиме певні хиби (що цілком нормально для будь-якого тексту), то її можна використати для мовознавчих цілей (наповнення Вікісловника, наприклад) або для тренування мовних моделей. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 20:13, 25 грудня 2025 (UTC)
:Вітаю! Загалом, Вікіджерела повинні містити тексти, засновані на сканах, які можна співставити з паперовим оригіналом. Тому я зі скепсисом дивлюсь на можливість появи файлів, які є оригінальною роботою і ніколи не публікувалися раніше. Є сучасний приклад публікації перекладу [[Індекс:Переклад першої промови Ціцерона проти Катіліни.pdf|першої промови Цицерона проти Катиліни]] і [[Волден, або Життя в лісах|пара]] [[Естетичні записки/Опір громадянському уряду|вікіперекладів]], викладених Архівістом. Якщо не друкувати, зробіть індекс оригінального твору, вільного від копірайту, перекладіть у просторі Сторінка, і в основному просторі вкажіть перекладача. Не бачу, щоб багато користувачів таке потім редагували. --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 09:54, 27 грудня 2025 (UTC)
::Дякую! 
::Ми розглядали зі сходознавцями можливість створення індексу з ориґіналом, де прив'язали б переклад, але відмовилися від цієї ідеї, бо дуже багато зусиль вимагає цей процес порівняно із завантаженням скану перекладу. Тим більше, що на текст ориґіналу можна посилатися або через інтервікі, або через посилання зазначене у виданні.
::Переклад першої промови Ціцерона проти Катіліни, схоже, якраз і був опублікований лише онлайн і не мав друкованого варіянту. Заради незмінності перекладу я б все таки пропонував робити через скан перекладу, а не ориґіналу. Зазвичай дійсно ніхто не буде змінювати їх, але з часом невеликі редагування можуть назбируватися і видання почне вже трохи відрізнятися від початкового варіянту, який завантажив перекладач, а відповідно й перекладацький задум буде трохи порушено (якщо ці правки не обмежаться виправленням одруків). До того ж скан перекладу буде зручнішим, якщо перекладач захоче додати примітки або розділи з коментарями до видання. Навряд таке буде зі сходознавцями, але це досить поширена практика для перекладів клясичних творів, особливо із зовсім інших культур, ніж українська. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 12:33, 27 грудня 2025 (UTC)
:::Той переклад [[Сторінка:Переклад першої промови Ціцерона проти Катіліни.pdf/43|видавався]], і там як мінімум є редактор. У вікі в принципі не можна гарантувати незмінність, навіть у Біблії на сторінках робили виправлення, які не співпадали з попередньо вичитаними сканами. Вважаю, що вікіпереклад підходить для цього випадку, бо навіть у Вікісховищі скан простого тексту не є належним контентом. --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 14:35, 29 грудня 2025 (UTC)
::::{{ping|Madvin}}
::::Чи можна зробити дозволеними обидва варіянти? Рекомендувати перекладачам робити вікіпереклад на основі скану мовою ориґіналом, але водночас дозволяти зі сканом українського тексту перекладу? Просто потреба прив'язування до ориґіналу занадто ускладнює процес і, якщо намагатися розширювати обсяг новітніх перекладів, це знизить кількість бажаючих. Тим більше, що будуть інтервікі посилання, які дозволять звіритися з ориґіналом у будь-якому випадку [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 15:52, 29 грудня 2025 (UTC)
:::::Скан простого тексту у Вікісховищі не є належним контентом, і ці файли можуть бути звідти видалені. Але якщо це скан реальної книги чи документу, які існують матеріально і можуть служити для перевірки скану, то таке дозволяється. Я не можу класифікувати переклади, які збережені як файл, як щось, що точно можна заливати на Вікісховище і що там залишиться, а це те, що має бути першоджерелом для тексту тут. Однак вікіпереклади реально підтримуються спільнотою, у деяких мовах вони мають бути у окремому просторі імен, у деяких, як у нас, він не потрібен. --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 09:25, 30 грудня 2025 (UTC)
::::::Добрий день, я трохи обдумав, як можна це влаштувати, і хотів би повернутися до цієї розмови.
::::::Пропозицію залишаю такою самою: дозволяти і вікіпереклади, і скани власного перекладу, але лише за певних умов.
::::::Якщо твір раніше був ''повністю'' перекладений українською мовою ''людиною'', то нові переклади дозволяється розміщувати лише у формі вікіперекладів (або скану друкованого видання за наданого дозволу VRT).
::::::Якщо новий переклад для малого твору (до 50 сторінок), то дозволяється його розміщувати лише як вікіпереклад.
::::::Дозволяється розміщувати власний скан українського перекладу, якщо він видавався друковано. Якщо ж ні, то лише за цих умов:
::::::* Твір за розміром має понад 50 сторінок
::::::* Переклад містить зміни, які не дозволяють зробити вікіпереклад (наприклад, додані ілюстрації, які теж обов'язково повинні бути вільні, велика кількість приміток із поясненнями, додаткові розділи, написані перекладачем або іншою людиною, які доповнюють зміст твору).
::::::Я проглянув правила Commons і хоч чисті тексти дійсно не радять завантажувати, але це дозволяється, якщо їх буде використано на інших вікіпроєктах, якщо я правильно все зрозумів.
::::::„Certain content is excluded from Commons, not because it is intrinsically non-educational, but because there are other Wikimedia Foundation projects that are more appropriate for hosting such content. This applies both to media files and to text.
::::::Excluded educational content includes:
::::::* Encyclopedia articles; these may be hosted on [[wikipedia:|Wikipedia]].
::::::* News (this may be hosted on [[wikinews:|Wikinews]]), general weather reports, and the like.
::::::* Files that contain nothing educational other than raw text.  Purely textual material such as plain-text versions of recipes, lists of instructions, poetry, fiction, quotations, dictionary definitions, lesson plans or classroom material, and the like are better hosted elsewhere, for example at [[wikibooks:|Wikibooks]], [[wikiquote:|Wikiquote]], [[wiktionary:|Wiktionary]], [[wikiversity:|Wikiversity]] or [[:en:|Wikisource]].
::::::However, Commons can be used to host such material if included in a shareable media file that is of use to one of the other Wikimedia Foundation-hosted (WMF) projects, so scanned copies of existing texts that are useful to other WMF projects (e.g. to serve as the basis of a reliable, verifiable source) are in scope. Also allowed are files which embody something of value over and above raw text.  For example, files consisting of scans of out-of-copyright books, newspapers and the like which preserve original font, layout, embedded images and the like are within scope.“ [[commons:Commons:Project scope|Commons:Project scope]] [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 14:15, 16 січня 2026 (UTC)

== Пропозиція конкурсів на 2026 рік ==

Добрий вечір, колеги @[[Користувач:Balakun|Balakun]], @[[Користувач:NickK|NickK]], @[[Користувач:Madvin|Madvin]], @[[Користувач:Arxivist|Arxivist]], @[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]], @[[Користувач:Julzol|Julzol]], @[[Користувач:Sorize|Sorize]], @[[Користувач:Venzz|Venzz]], @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]], @[[Користувач:Erik tavr|Erik tavr]], @[[Користувач:Ol-Burg|Ol-Burg]].

Запрошую вас долучитися до обговорення [[Вікіджерела:Календар конкурсів/2026|пропозиції конкурсів]] на 2026 рік. Буду вдячний за відгуки та пропозиції. Як і минулого року, більшість конкурсів будуть зосереджені на ювілярах. Винятками є тематичні конкурси:
* Етнографічні читання — фольклор має велику популярність на Вікіджерелах і окремі сторінки із ним постійно перебувають у сотні найпопулярніших. Також у нас є багато безіндексних фольклорних творів і за рахунок цього конкурсу можна частково виправити ситуацію
* Християнський місячник/Червень християнський — сторінки Біблії реґулярно попадають у сотню найвідвідуваніших сторінок, проте іншої християнської літератури у нас порівняно мало, тому мета цього конкурсу заповнити прогалину

Крім цього, потрібно вирішити щодо літнього конкурсу на липень—серпень. Є дві пропозиції:
# Конкурс для вичитки творів Івана Франка
# Зробити загальний конкурс літньої клясики (Опанас Неселовський, Михайло Годкевич, Олександр Гінзбург, Людвік Кульчицький, Бернард Шоу, Володимир Леонтович, Богдан Заклинський, Олександр Кониський). У тому числі можна включити й окремі твори Франка

Окремо хочу подякувати панові Balakun-ові за оформлення календаря ювілярів на 2026 рік [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 20:24, 1 січня 2026 (UTC)
:@[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] Чи планується &quot;Вікіджерела люблять пам'ятки&quot; цього року? [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 20:51, 1 січня 2026 (UTC)
::Так ти відповідальний за напрям же, мав би володіти цією інформацією. Особисто я не планую проводити конкурс цієї весни. Два попередні конкурси мене демотивували. Цьому є кілька причин. По-перше, постійно хтось ставить палиці в колеса — під час першого конкурсу паралельно проводилось кілька тематичних тижневиків (причому тут свої ж вставили ножа в спину — два члени оргкому ВЛП голосували за мікрогранти на ці тижневики), під час другого з тижневиками ніби домовились, щоб дати не накладалися, так приперся Архівіст і поставив перед фактом, шо він буде проводити «Волю» і нікуди її переносити не буде (відповідно довелося багато часу і нервів потратити на сварки з Архівістом, і навіть ВМУА цю проблему не вирішила — там лише бідкались і розводили руками). Відповідно ці тижневики і «Воля» забрали багато користувачів у нашого конкурсу. Користувачі в першу чергу вичитували там, а потім уже за залишковим принципом тут. Де гарантія, що знову не прийде якийсь користувач і не проводитиме паралельний конкурс, який забере в нас аудиторію? По-друге, фактично 90% (а може і більше) роботи по конкурсу виконую я, а це важко одному, було б добре, якби хтось іще допомагав. Потрачені мої зусилля не відповідають очікуваному результату. По-третє, аудиторія тут невелика, тож результати неважко передбачити: знову переможцями будуть ті самі Balakun і Leh Palych. Зважаючи на вищезазначене, я не бачу сенсу проводити конкурс знову. Якщо знайдуться інші люди, які хочуть організувати, будь ласка, я тоді можу долучитися, допомогти, але сам проводити знову я не хочу. До того ж цього року веелзешники грозилися організувати подібний конкурс по ПЗФ, тож я залюбки віддам їм свій часовий слот.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 22:26, 1 січня 2026 (UTC)
:::Дякую за відповідь, я спитав твоєї думки саме тому, щоб не було подібної ситуації цього року. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 23:01, 1 січня 2026 (UTC)
:''Джек Лондон. Залізна п'ята'' захищений авторським правом. Остап Нитка Репресований у 1937 році, реабілітований у 1959. Згідно українського законодавства &quot;Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір посмертно реабілітованого автора спливає через 70 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком реабілітації автора&quot;[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/conv/parast31/sp:dark#n440]. Тобто його праці охороняються ще 4 роки. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 21:02, 1 січня 2026 (UTC)
:''Вільгельм Лібкнехт. Чи Европа має скозачіти?'' редактор Микола Залізняк, він був репресований. Потрібно встановити дату реабілітації. --[[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 21:08, 1 січня 2026 (UTC)
:''Леоніла Заглада'' репресована, дата реабілітації 1957 рік, її твори стануть вільними 1 січня 2028 року. --[[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 21:10, 1 січня 2026 (UTC)
:''Теодор Ярчук'' теж репресований, потрібно встановити дату його реабілітації. Ну і так далі. Цей список потрібно перевірити на відповідність українському законодавству. Воно дурне, але іншого ми не маємо. --[[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 21:13, 1 січня 2026 (UTC)
::Доброго ранку, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Не хотілося б знову залазити у юридичні тонкощі збереження авторського права репресованих авторів після того, як @[[Користувач:NickK|NickK]] дуже докладно й аргументовано [https://commons.wikimedia.org/wiki/Template_talk:PD-Ukraine#Request_for_clarification,_second_iteration тут] вже все пояснив. Думаю, нашим адміністраторам @[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]], @[[Користувач:Madvin|Madvin]], @[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] варто якось винести це у окремий пункт Довідки, щоб це питання не піднімалося знову і знову. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 05:52, 2 січня 2026 (UTC)
:::Якщо є розбіжності в трактуванні, то слід брати більш строгі вимоги.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 11:05, 2 січня 2026 (UTC)
:::А я хотів би залізти в юридичні тонкощі, бо це принципове питання. І навіть за текстом NickK'а ті ж Леоніла Заглада та Остап Нитка захищені авторськими правами, бо &quot;or its creator(s) were posthumously rehabilitated before January 1, 1956&quot;. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 11:12, 2 січня 2026 (UTC)
:::Моя позиція, як відповідального за напрямок, Вікімедіа Україна не буде підтримувати конкурси, якщо там будуть тексти з сумнівним статусом авторського права. Потрібні лише стопроцентно вільні. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 11:15, 2 січня 2026 (UTC)
::::Добрий день, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Для підтвердження захищеності авторськими правами Ви наводите формулювання з розділу public domain in Ukraine. Якщо Вікімедіа Україна вирішила не дотримуватися поширеного у вікірусі правила «довіряй менеджерам» і хоче впровадити жорсткіший контроль&amp;nbsp;— буду вдячний, як укладач [[Вікіджерела:Календар конкурсів/2026#Ювіляри 2026|таблиці ювілярів 2026]], якщо Ви, узявши собі у добровільні помічники @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]], пройдетеся цією таблицею і у стовпчику Користувач залишите свою примітку, що твір ще не перебуває у вільному доступі. Обіцяю видалити усі ці твори з ювілейного списку й переконати нашого координатора @[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] не включати їх у конкурсний перелік. Мирного Вам дня і стабільного електропостачання. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 11:48, 2 січня 2026 (UTC)
:::::Я не знаю про правило «довіряй менеджерам» і про якого менеджера Ви говорите? NickK такий же волонтер як Ви та я. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 11:59, 2 січня 2026 (UTC)
::::::Під правилом «довіряй менеджерам» я мав на увазі непогану ідею корпоративної культури трохи більше довіряти людям, які безпосередньо працюють на місцях. Бо це вже стає якоюсь традицією: щороку з'являється хтось із керівного складу Вікімедіа&amp;nbsp;— і що він робить насамперед? Вичитує якийсь індекс? Долучається до якогось конкурсу? Сам організовує конкурс? Аж ніяк! Першочерговим завданням вважається тицьнути Вікіджерельну спільноту носом у нечіткість дотримання авторських прав щодо репресованих авторів. Що і породжує подобні [[Вікіджерела:Скрипторій/2023#Репресовані митці|щорічні суперечки]]. Свого часу @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] пішов ще далі й почав прямо на Вікісховищі номінувати такі твори на вилучення. Чи сприяє це залученості більшої кількості учасників до Вікіджерела, на брак яких нарікає той же Ahonc? Не думаю. Давайте повертатися до практики схвалення кожного конкурсу комісією вікігрантів? Чи Вікімедіа залучить/знайде юриста, якому можна буде відправляти на затвердження кожен твір, що претендує на розміщення у Вікіджерелах? Якщо для Вас незнайоме правило «довіряй менеджерам»&amp;nbsp;— можливо, повернемося до базового правила Вікіпедії «Припускайте добрі наміри»? Чи Ви вважаєте, що хтось з вікіджерельців спеціально хоче затягнути ВМУА у судову тяганину чи заплямувати її добре їм'я звинуваченнями у порушенні авторських прав? Питання риторичне. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 13:46, 2 січня 2026 (UTC)
:::::А так, я попрохав колегу долучитися до цього обговорення. Я впевнений, що ми разом зможемо знайти консенсус. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 12:01, 2 січня 2026 (UTC)
:::::Відправляти юристу кожен твір на затвердження — це абсурд. Та і нащо вам юрист? Візьміть номінуйте на вилучення якийсь твір (того самого Йогансена), в номінації доведіть, що він вільний. Якщо ваші аргументи будуть переконливі, і твір залишать, то в наступних номінаціях можна посилатися на цю номінацію як на подібний кейс. І відповідно рішення прийматиметься за аналогією.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 12:17, 7 січня 2026 (UTC)
:::Добрий день, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Якщо дивитися, за згаданою вище табличкою NickK-а, то:
:::* Леоніла Заглада в суспільному надбанні з 1967 року
:::* Остап Нитка з 1968 року
:::* Микола Залізняк з 1976 року
:::* Теодор Ярчук з 1966 року
:::Оскільки захист авторського права в УРСР тривав впродовж життя + 25 років по смерті, права цих авторів вже сплили (я рахував рік смерті + 26). Опублікований у 1993 році закон, що продовжував право до життя + 50 років, а також додав уточнення щодо відліку від дати реабілітації, не був ретроактивним, тобто термін захисту творів, які вже на той час були у суспільному надбанні, не продовжувався. Тому цілком можна брати до роботи цих авторів [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 13:13, 2 січня 2026 (UTC)
::::Так ось тут розширюється термін дії: ''2001 Copyright Law, final provision 8''.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 13:49, 2 січня 2026 (UTC)
:::::Наскільки розумію, у нашому випадку ця правка не застосовується. Там мова йшла про підписання Бернської конвенції про захист авторських прав між різними країнами і Україна в першій редакції прописала, що твори (лише іноземні?), які вже увійшли в суспільне надбання ''в Україні'', не будуть мати продовжений термін, але в 2001 Copyright Law, final provision 8 цю частину вилучили. На вищевказаних авторів це ніби не має впливати [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 17:59, 2 січня 2026 (UTC)
::::Чому Ви вважаєте,що цей закон не був ретроактивним? Ось [https://konovalenko.zp.ua/wp-content/uploads/2020/09/VS_5_20_%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%90%D0%9F.pdf в науковій статті] написано зворотне. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 13:32, 3 січня 2026 (UTC)
::::Особливість законів про авторське право в їх ретроактивності, на відміну від більшості інших законів. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 13:34, 3 січня 2026 (UTC)
:::::Якраз таки найперша редакція закону про авторське право (захист 50 років по смерти) не була ретроактивною і твори, у яких сплив термін (життя автора + 25 років по смерти), перейшли у суспільне надбання, а в редакції 2001 чомусь це рішення змінили. Насправді тут потрібна консультація юриста, оскільки ми навіть можемо сперечатися, що при написанні закону просто не врахували, що раніше термін був нижчим, ніж 50 років (просто людська помилка), і редакція 2001 не скасовує того, що згідно 1993 редакцією твори у СН.
:::::До того ж у багатьох інших країнах прийнято не продовжувати термін на роботи, що вже перейшли у суспільне надбання. До прикладу США довгий час у минулому столітті вимагали подавати заяву на авторські права (і реґулярно поновлювати їх), якщо цього не зроблено, то твір переходив у суспільне надбання. У нас за цим принципом розміщено [[Твори (Франко, 1956–1962)]]. Хоч у них зараз охороняється теж впродовж життя автора + 70 років без жодної реєстрації твору, але твори, що вже раніше перейшли у суспільне надбання так і залишаються в цьому статусі, незалежно від дати смерти автора. Японія теж мала тривалість у 50 років після смерти, але у 2018 вони продовжили термін до 70 років, проте роботи, що вже опинилися у суспільному надбанні, так і залишилися в ньому. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 18:30, 3 січня 2026 (UTC)
:::::: Так тут дуже бажана консультація фахового юриста, або навіть вченого-правознавця. --[[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 22:51, 3 січня 2026 (UTC)
::::::{{ping|Bicolino34|Venzz}} Подивився [https://konovalenko.zp.ua/wp-content/uploads/2020/09/VS_5_20_%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%90%D0%9F.pdf зазначену статтю]. Якщо коротко, там два різні написання:
::::::* ''З 16 липня 2001 року відновлено авторсько-правова охорона творів авторів радянського періоду, які померли після 31 грудня 1950 р.'' Це твердження, і є консенсус, що цей закон має зворотну силу (бо його метою було забезпечити мінімальний захист у 50 років)
::::::* ''А чи відновлено авторське право на твори радянських авторів, які померли до 1 січня 1951 року? '''Вважаємо''', що так (...)'' Це вже не твердження, а припущення. Але ж закон прямо пише: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12/ed20010816#Text 50-річний строк дії авторського права після смерті автора або строк дії суміжних прав не закінчився до дня набрання чинності цим Законом]. Мова лише про смерть, немає ані слова про реабілітацію.
::::::Тому я не вважаю, що Заглада, Нитка, Залізняк і Ярчук ще охороняються авторським правом. Я шукав, але не знайшов у реєстрі жодної судової справи, яка б свідчила про те, що бодай хтось померлий до 1951 року досі захищений авторським правом в Україні.
::::::Але це не стосується [[Твори (Франко, 1956–1962)]]: країною походження там є США. Аналогічна книга, видана в Україні, не могла б бути розміщена без дозволу упорядника або видавця (бо не сплинув термін дії авторських прав на обкладинку / передмову тощо). Для США діють інші правила — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обговорення]]) 21:31, 4 січня 2026 (UTC)
::::Положення про реабілітованих в новому законі з'явилося не просто так. Зазвичай репресовані втрачали всі свої права, у тому чіслі і авторські, у разі засудження, а реабілітація ці права відновлює. Рахувати 25, 50 чи 70 років від дати смерті Остапа Нитки немає сенсу, бо на момент смерті авторських прав він не мав взагалі. Тому закон і робить відлік 70 років від реабілітації. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 13:39, 3 січня 2026 (UTC)
:::::Добрий вечір, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. На жаль, Ви не відповіли на мою попередню ремарку і я досі не бачу жодних позначок у таблиці творів цьогорічних ювілярів. Чи не будете Ви заперечувати, якщо ми замінимо сумнівний з Вашої точки зору твір Джека Лондона на оцей: https://diasporiana.org.ua/proza/9324-london-d-vovchi-sini/ Тут усе бездоганно: не року, не місця видання, ні перекладача. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 18:32, 3 січня 2026 (UTC)
::::::Вітаю. З цим виданням єдина проблема не зазначений рік. Якщо наведете хоч якесь джерело, наприклад бібліотечний каталог, що книга видана не пізніше 1955 року, то можна. Правити весь список, нажаль, у мене немає часу. Може наступного тижня буде... [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 22:38, 3 січня 2026 (UTC)
:::::::[https://tula-online.org/items/show/1224 Тут я знайшов] інформацію, що це просто перевидання збірки 1928 року за редакцією Юрія Клена. На мій погляд цього достатньо, щоб додати до вичитки. І у Вікіпедії зазначено, що це переклад [[Автор:Ольга Косач-Кривинюк|Ольги Косач-Кривинюк]]. З Авторським правом тут все прозоро. Хоча було б краще знайти оригінальну збірку 1928 року, але маємо, що маємо. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 22:49, 3 січня 2026 (UTC)
::::::::Добрий день, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Дякую й на цьому. А поки ВМУА підшуковує правника-консультанта для Вікіджерел, хотів би порадитися щодо тих авторів, про яких немає звістки про смерть чи реабілітацію. Наприклад, Марія Лисиченко була плідним перекладачем (у т. ч. й Джека Лондона), але жодних конкретних даних, від яких можна відштовхуватися, щоб дотриматися авторських прав, немає: https://midnipro.museum/vulytsi-dnipra/marii-lysychenko-2/ @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] у таких випадках пропонував відштовхуватися від останньої згадки + 70 років. Чи будуть у Вас заперечення щодо цього чи пропозиції інших способів обчислення? [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 11:10, 4 січня 2026 (UTC)
:::::::::Я вже колись писав: якщо не впевнені, то щоб не гадати, номінуєте на вилучення у Вікісховищі. Якщо залишать, значить все ОК, можна вичитувати, якщо ж вилучать, значить не можна.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 12:05, 4 січня 2026 (UTC)
:::::::::Це класичний сирітський твір. В статті 29 чинного закону про АП зазначено &quot;Дозволяється використання сирітських творів бібліотеками, музеями з відкритим доступом для відвідувачів, архівами або організаціями із збереження фондів аудіо-, відеозаписів способами відтворення з метою оцифрування, індексації, каталогізації, збереження або відновлення копії після вжиття заходів із ідентифікації та належного розшуку авторів, інших суб’єктів авторського права, що не призвели до ідентифікації відповідних суб’єктів авторського права або віднайдення ідентифікованих суб’єктів&quot;. Тут все слизько, бо Вікіджерела в Україні не мають офіційного статусу зазначеного в законі. Плюс ми дозволяємо користувачам комерційне використання творів, а не тільки ознайомлення. Я б теж тут би послухав юриста.
:::::::::Тут все одно потрібно провести процедуру про встановлення долі Лисиченко. Якщо [https://midnipro.museum/vulytsi-dnipra/marii-lysychenko-2/ тут пишуть], що вона ймовірно репресована, то потрібно робити запит до архіву СБУ, чи є на неї справа. Якщо хочете, я можу зробити цей запит, досвід є. Якщо буде відповідь, що вони її не знають, то враховуючи цю відповідь можна буде і опублікувати. Але потрібно якийсь шаблон на твір поставити, що це сирітський твір і що його охоронний статус може змінитися з встановленням подальшої долі авторки. Якщо в СБУ є справа на неї, то вже потрібно з нею працювати, це також можливо, але буде довше. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 12:31, 4 січня 2026 (UTC)
::::::::::Дякую за розгорнуту відповідь і пропозицію допомоги, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Але чомусь мені видається, що для цього у ВМУА має бути окрема людина, яка займатиметься такими запитаннями. Бо у нас творців Розстріляного відродження почали реабілітувати [[Вікіджерела:Скрипторій/2023#Репресовані митці|лише з 1958 року]], тому потрібно або одноразово знайти правника, який пропише чіткі критерії, або доведеться на кожен із сумнівних творів/авторів/перекладачів проводити додаткову пошукову роботу замість власне розміщення праці у вільному доступі, що і є основною метою Вікіджерел. Бачу, @[[Користувач:NickK|NickK]] зараз намагається відредагувати шаблон авторського права з врахуванням року реабілітації&amp;nbsp;— якщо це вдасться, то буде чудово. Бо, наприклад, зі [[Автор:Степан Бен|Степаном Беном]] повідомлення поки що відображається некоректно... [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 12:43, 4 січня 2026 (UTC)
:::::::::::{{ping|Balakun}} Реабілітацію треба руками прописувати, я поки не бачу способу автоматизувати її. Я поки пропоную прописувати її лише для померлих після 1950 та посмертно реабілітованих, де реабілітація точно впливає на результат — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обговорення]]) 22:56, 4 січня 2026 (UTC)
:::::{{ping|Venzz}} А чи маєш ти джерело на те, що репресовані саме втрачали авторські права? Наскільки мені відомо, ніхто не скасовував їхніх авторських прав, і ті, хто змогли вийти з таборів живими, мали змогу продовжувати друкуватися та користуватися своїми авторськими правами. Наприклад, [[Автор:Остап Вишня]] був репресований 1933 року, вийшов на волю 1943 року, реабілітований 1955 і помер 1956. При цьому між 1943 та 1955 він успішно публікувався та міг користуватися своїми авторськими правами попри непогашену судимість. З того, що я бачу, йшлося радше про цензуру, ніж про системне позбавлення авторських прав: скажімо, вітраж [[:w:Шевченко. Мати]] був знищений, хоча Горська не була офіційнно репресована; Хвильовий формально навіть не був репресований (тому його й реабілітувати неможливо), але все одно після смерті його твори тривалий час не друкувалися; у той же час, Корольов міг працювати, навіть ще формально будучи в ув'язненні. Так, більшість репресованих не могли друкуватися, але цензурні обмеження не завжди знімалися синхронно з реабілітацією, це були два різні процеси — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обговорення]]) 22:53, 4 січня 2026 (UTC)
::::::Потрібно пошукати, але те що я читав, репресовані втрачали всі права, в тому числі і авторські. Тоді їх авторські права формально належали державі. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 23:58, 4 січня 2026 (UTC)
:У мене немає зауважень, лише один коментар: чи є в нас досвід вичитки наукових праць? У нас цього року два ювіляри світового масштабу — Грушевський і Єфремов, тож можна було б зробити щось наукове. Але я не знаю, чи є причини не робити цього — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обговорення]]) 23:04, 4 січня 2026 (UTC)
::Доброго ранку, @[[Користувач:NickK|NickK]]. Дякую за зважений і всебічний розгляд цієї проблеми. Учергове тішуся, що Вікіджерела мають у Вашій особі такого захисника. Щодо Грушевського і Єфремова&amp;nbsp;— оскільки вони обоє народилися восени, можна включити їх у осінню Книжкову Шафу. Можна було б навіть організувати такий комплексний вікімедійний проєкт: вичитування у Вікіджерелах, створення сторінки твору у Вікіданих, написання сторінки про твір у Вікіпедії й винесення найвлучніших виразів у Вікіцитати. Але треба почекати, доки @[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] затвердять офіційним відповідальним за розвиток Вікіджерел і остаточно вирішити проблему з авторським правом&amp;nbsp;— бо ж Єфремова посмертно реабілітували аж у 1989, тож @[[Користувач:Venzz|Venzz]] може знову бути проти. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 07:31, 5 січня 2026 (UTC)
:::З Єфремовим не все так погано, як здається на перший погляд. Всі його твори опубліковані до Жовтневого перевороту є вільними, бо втори видані в Російській імперії\Російській республіці ніхто не захищає. Як мінімум є судові рішення в США та РФ. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 19:02, 5 січня 2026 (UTC)
::::Я про це й кажу, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]... Уже '''втретє''' витрачається купа часу й зусиль, щоб прийти до того ж висновку: твори усіх авторів, хто був знищений совітською владою '''до 1 січня 1951 року,''' перебувають у суспільному надбанні. Та знову з'являються якісь «але»: так, але якщо тільки дореволюційні твори; так, але якщо час реабілітації невідомий; так, але якщо... Чи не могли б Ви просто відповісти: '''Так''' або '''Ні'''? І бажано було б, аби це була Ваша офіційна позиція як представника Вікімедіа, щоб у наступних обговореннях ми принаймні могли починати з цієї точки, а не з самого початку. Бо за тиждень (12 січня) уже перший ювілей (Джека Лондона) і можна було б оголошувати перший конкурс. Сподіваюся на Вашу зважену позицію і розуміння. Мирного дня і стабільного електропостачання. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 06:18, 6 січня 2026 (UTC)
:::::Що я можу зробити? Це закон про авторське право, він спеціально написаний так складно, бо люди на ньому заробляють гроші і мають купу інтересів. Ми ж прості вікіпедисти забов'язані слідкувати законодавству США та України. На що саме відповісти '''Так чи Ні'''? Авторські права кожного автора потрібно оцінювати окремо. З чинного тексту Закону України Про авторське право і суміжні права не слідує, що &quot;твори усіх авторів, хто був знищений совітською владою до 1 січня 1951 року, перебувають у суспільному надбанні.&quot;. Я не розумію, чому претензії ідуть в мою сторону, якщо це норми закону. Конкурсні списки потрібно було робити з урахуванням норм авторського права, тоді б не було цих проблем. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 22:38, 6 січня 2026 (UTC)
::::::Добрий день, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Сподіваюся, це обговорення виходить на фінішну пряму, тому спробую ще раз окреслити тези і твердження:
:::::::1. «Конкурсні списки потрібно було робити з урахуванням норм авторського права» — ніхто не проти, але різночитання потребували уточнення.
:::::::2. «Авторські права кожного автора потрібно оцінювати окремо» — аж ніяк, закони пишуться не для кожного окремого випадку, а вказують на загальні підходи.
::::::: 3. «Що я можу зробити?» — саме Ви знову підняли це питання твердженнями «А я хотів би залізти в юридичні тонкощі, бо це принципове питання... Моя позиція, як відповідального за напрямок, Вікімедіа Україна не буде підтримувати конкурси, якщо там будуть тексти з сумнівним статусом авторського права». Повторюся, це вже третє обговорення. За результатами попередніх і було досягнуто компромісного консенсусу про 1 січня 1951 року. Підходячи формально, проблема авторського права мала б актуалізуватися в момент розміщення твору у Вікісховищі, а не у Вікіджерелах. За моєї пам'яті жодних вилучень з цієї причини не було (не враховуючи бліцкрігу @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] щодо творів Йогансена). Тобто немає проблеми у Вікісховищі, не заперечують адміністратори Вікіджерел, маємо докладну й фахову консультацію @[[Користувач:NickK|NickK]], якого не можна запідозрити у лобіюванні інтересів Вікіджерельної спільноти. Якщо ж Ви так переймаєтеся цим питанням — можливо, варто на наступних зборах Правління ВМУА розглянути цю проблему і власними силами чи із залученням гранту Фундації Вікімедіа найняти врешті фахового юриста або прийняти офіційне рішення.
:::::::4. «На що саме відповісти Так чи Ні?» — поки не буде прийнято вищезгадане рішення на рівні ВМУА, чи не заперечуєте особисто Ви, як відповідальний за напрямок Вікімедіа Україна, проти розміщення у Вікіджерелах творів, репресовані автори яких загинули до 1 січня 1951 року?
::::::[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 09:34, 7 січня 2026 (UTC)
:::::::А нагадайте: по Йогансену була номінація на вилучення?--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 11:47, 7 січня 2026 (UTC)
::::::::Так, номінував [[commons:User:Ahonc|Anatoliy 🇺🇦]]: [[commons:Commons:Deletion_requests/Files_in_Category:Maik_Yohansen|запит від 29 травня 2023 року]] [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 12:00, 7 січня 2026 (UTC)
:::::::::Важливо не хто номінував, а хто підсумок підводив. Отже, у вас є прецедент, де твір був залишений. Тож це обговорення можна закривати.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 12:27, 7 січня 2026 (UTC)
::::::::::Дякую за трохи неочікувану підтримку, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Але цей прецендент дає можливість вирішити питання на рівні '''Вікісховища.''' А @[[Користувач:Venzz|Venzz]] може заблокувати виділення коштів на проведення конкурсів у '''Вікіджерелах.''' Тому давайте дочекаємося його рішення. Мирного вечора і стабільного електропостачання. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 14:52, 7 січня 2026 (UTC)
:::::::::::Колего, давайте я поясню свою мотивацію і своє бачення цієї ситуації. Я Вам не ворог, як і не ворог Вікіджерелам і хочу лише їх зростанню, але я бачу певні ризики, яких варто уникнути.
:::::::::::Авторське право, як я вже писав раніше, це дуже складна річ, там багато нюансів та сірої зони. Це так склалося історично, бо деякі великі гравці на ринку авторських прав, на кшталт компанії Дісней, були в цьому зацікавлені. Оскільки правил багато, як і багато нюансів, авторські права кожного автора потрібно оцінювати окремо. Я розумію, що це викликає певне обурення, але правова система взагалі так зроблена, що кожен випадок потрібно трактувати окремо. Інакше у нас би судова система в сучасному вигляді б не існувала. 
:::::::::::Я не вимагаю вилучення з Вікісховища всіх проблемних файлів, або файлів, які знаходяться у так званій &quot;сірій зоні&quot;. Також я не проти їх вичітки у Вікіджерелах загалом, волонтери Вікіджерел їх можуть вичитувати не в межах конкурсів. Але я проти того, щоб ГО Вікімедіа Україна виділяла гроші на конкурси, де будуть вичитуватися проблемні, або потенційно проблемні твори. ГО Вікімедіа Україна, це досить невелика організація, яка фінансується за допомогою пожертв та грантів. Кожна вичітка проблемного та потенційно проблемного твору може стати причиною скандалу, який приведе до репутаційних втрат для організації, а це може влинути на можливість отримати наступні пожертви та гранти. Особливо це важливо для грантів від міжнародних організацій, оскільки за кордоном дуже прискіпливо ставляться до дотримання авторського права.
:::::::::::Тому я ''пропоную відредагувати цей список'' прибравши всі проблемні твори, та твори з &quot;сірої зони&quot;, після цього я ''не буду проти'' затвердження списку. Також я буду займатися, в межах своїх сил, вирішенням питань про статус авторських прав, щоб якомога більше творів у Вікіджерелах мали ясний ліцензійний статус. Наприклад, я вже надіслав запит до СБУ щодо долі Марії Лисиченко. Орієнтовно відповідь потрібно чекати два тижні. Так ми не встигнемо до 150 років від дня народження Джека Лондона, але якщо ми отримаємо відповідь, що вона не була репресована\реабілітована, то можна буде вичитати Джек Лондон &quot;Залізна п'ята&quot; в межах іншої акції цього року, наприклад книжкової шафи.
:::::::::::Також я спілкувався з деякими юристами-практиками щодо роз'яснення статусу авторських прав. Деякі моменти мені пояснили, але люди зауважували, що це тема повноцінного наукового дослідження, яке в Україні ще не проводилося. Ви маєте рацію, щодо залучення фахівця, щоб він провів таку експертизу, можливо доведеться брати спеціальний грант у Фонда Вікімедіа, благо він зараз зацікавлений у наукових дослідженнях Вікіпедії й може таке профінансувати, але все це не швидкий процес. Єдиний плюс, що я працюю в юридичному університеті, хоча і не юрист за фахом, і маю можливість побачити правників вживу.
:::::::::::Вибачте, що вийшло так багато тексту, але це дійсно важливий момент і це не мої дурощі, а відповідальність і бажання зробити Вікіджерела краще. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 00:14, 8 січня 2026 (UTC)
::::::::::::Доброго ранку, @[[Користувач:Venzz|Venzz]]. Дякую за докладне пояснення і за небайдужість до цієї проблеми. Пройшовся ювілейним списком і виділив сірим кольором твори з невизначеним статусом авторського права. Хотіб би ще почути Вашу думку щодо цих творів:
:::::::::::::1. Н. Бухарін і Е. Преображенський. Азбука комунізма (переклав П. Дятлов) — автори і перекладач репресовані, але книжка видана у Відні у 1920 році;
:::::::::::::2. Вільгельм Лїбкнехт. Чи Европа має скозачіти? — редактор Микола Залізняк з невизначеною датою реабілітації, але книжка видана у 1915 році; те саме щодо книжки Людвіка Кульчицького «Російські соціялїсти і теперішня війна»;
::::::::::::: 3. щодо Єфремова Ви казали, що можна беззаперечно брати твори дореволюційного періоду — тобто видані до 6 січня 1919?
::::::::::::[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 08:08, 8 січня 2026 (UTC)
:::::::::::::1. Ця книга захищена авторським правом, Австрійська республіка підписала Бернську конвенцію.
:::::::::::::2. Цей твір вільний. Його передрук може захищатися. 
:::::::::::::3. До 7 листопада 1917 року. Що пізніше вже захищається авторським правом. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 16:37, 12 січня 2026 (UTC)

: Твори авторів, що перебувають у сірій зоні авторського права (позначені сірим у табличці), вирішено не включати до конкурсів цього року. Проте ці автори залишаться доступними на Вікіджерелах і можуть вичитуватися користувачами, але поза межами конкурсів. --[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 14:01, 16 січня 2026 (UTC)

::@[[Користувач:NickK|NickK]]
::Досвід є. У [[Вікіджерела:Книжкова Шафа/2025/До вичитки|Книжковій Шафі 2025]] навіть було виділено кілька секцій на подібні праці (літературознавча, історична, наукова, філологічна, фольклористична, релігієзнавча, політологічна, правознавча). Хоча багато творів у них тяжіють радше до публіцистичних, а не чисто наукових, але досвід є. Як зазначив Balakun, найкраще буде включити їх у Книжкову Шафу восени, щоб не множити паралельних конкурсів, а зробити радше один довгий, оскільки користувачі інколи приєднуються й через місяць після початку, а дво- чи тритижневі конкурси трохи закороткі. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 10:24, 5 січня 2026 (UTC)

Добрий день, {{ping|Venzz}} прошу переглянути попередній список творів на лютневий конкурс і перевірити, чи немає проблемних для ВМУА творів. Сторінка конкурсу: [[Вікіджерела:Лютий літературний]] --[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 12:04, 19 січня 2026 (UTC)

:Вітаю, все гарно. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 12:28, 19 січня 2026 (UTC)
::Додав ще у лютневий конкурс Лесю Українку (155-річчя). Наразі лише праці, що у нас вже є завантажені. Пізніше ще завантажу трохи художньої літератури, щоб урізноманітнити наповнення конкурсу [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 20:01, 22 січня 2026 (UTC)
:До речі. У мене є пропозиція до Грудень літературний додати [[w:Габель Юрій Орестович|Юрія Габеля]], буде 135 років з його дня народження. Маю його монографію по хімії тютюну, планую зробити скан. Можливо ще знайду його україномовні праці. [[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 12:41, 19 січня 2026 (UTC)
::Якщо будуть скани, то без проблем додамо [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 12:43, 19 січня 2026 (UTC)

== Запит на створення шаблону ==

Добрий вечір, @[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]], @[[Користувач:Madvin|Madvin]]. Чи не могли б ви створити шаблон для Вікісховища, подібний до вже існуючих &lt;nowiki&gt;{{Internet Archive link|}}, {{Chtyvo.org.ua|url=}}, {{Diasporiana.org.ua|url=}}
{{NLU|url=}}, {{eScriptorium|url=}}&lt;/nowiki&gt;, але для irbis-nbuv.gov.ua. Свого часу просив про це @[[Користувач:Arxivist|Arxivist]]'а, але зі зрозумілих причин зараз це неможливо. Потім буду просити @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]'a пройтися ботом по вже розміщених творах і автоматично замінити, як він це колись зробив для NLU. Мирного усім вечора і стабільного електропостачання [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 18:35, 8 січня 2026 (UTC)

:Добрий день, створив [[commons:Template:Irbis-nbuv.gov.ua]]. Перевірте, будь ласка, чи все так, як вам потрібно [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 10:43, 9 січня 2026 (UTC)
::Так, все працює, щиро вдячний. Шановний @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]], чи не могли б ви скористатися своїм ботом у Вікісховищі, як ви це [[Обговорення користувача:Ahonc#Бот у Вікісховищі|робити для попереднього шаблону]]? Потрібно відшукати всі файли, завантажені до сьогоднішнього дня з irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item і замінити «голе» посилання на посилання через шаблон, тобто у рядку source= замінити, наприклад, &lt;nowiki&gt;https://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0004695&lt;/nowiki&gt; на source=&lt;nowiki&gt;{{Irbis-nbuv.gov.ua|url=https://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0004695}}&lt;/nowiki&gt; [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 11:08, 9 січня 2026 (UTC)
:::Добрий вечір, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Напишіть, будь ласка, чи буде у Вас можливість це зробити найближчим часом? [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 16:12, 27 січня 2026 (UTC)
::::А хіба для Вернадки нема шаблону?--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 08:21, 28 січня 2026 (UTC)
::::[[:c:Template:VNL elib ID|Ось же]].--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 08:25, 28 січня 2026 (UTC)
:::::Добрий день, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Дякую за оперативну відповідь. Наведений Вами шаблон вказує на документ з розділу «Цифрова бібліотека історико-культурної спадщини», а ми розробили шаблон для електронної бібліотеки «Україніка». Обидва цих проєкти куруються НБУВ, але бажано було б їх розрізняти, бо у Вікісховищі досить багато книжок, взятих для Вікіджерел саме з Україніки. До Вас прохання не про розроблення шаблону, а про заміну ботом вже розміщених простих посилань на посилання через шаблон. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 09:26, 28 січня 2026 (UTC)
::::::В Україніки dlib в урлі, а в культурної спадщини — ulib, я правильно зрозумів? Чи як їх розрізнити?--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 19:49, 28 січня 2026 (UTC)
:::::::Схоже, що так, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Зараз сайт НБУВ недоступний (напевне, через знеструмлення), тому перевірити не можу. Але ми орієнтуємося лише на адреси, що починаються з irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 20:03, 28 січня 2026 (UTC)
::::::::Чекайте, так навпаки ж: [[:File:Тарас Шевченко. Кобзар. 1840.pdf|оце]] Україніка, а [[:File:Буковина (газета). 1892. №50.pdf|оце]] культурна спадщина.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 22:14, 28 січня 2026 (UTC)
:::::::::Доброго ранку, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Ви абсолютно праві, а я переплутав: dlib&amp;nbsp;— цифрова (напевне, від ''digital''), ulib&amp;nbsp;— Україніка (''Ukrainica''). Плутанину внесло неправильне посилання у згаданому Вами шаблоні [[c:Template:VNL_elib_ID]], де мова йде про цифрову бібліотеку, а в посиланні на документ вказано ulib&amp;nbsp;— Україніка. Ми зараз обговорюємо саме шаблон Україніки, звідки взято, наприклад, https://w.wiki/HduM, https://w.wiki/HduP або https://w.wiki/HduW Дякую за Вашу небайдужість і уважність. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 05:57, 29 січня 2026 (UTC)
::::::::::Але ж і у вашому коментарі від 9 січня в посиланні dlib. Щодо шаблону [[:c:Template:VNL elib ID]], він, схоже спочатку таки був для Цифрової культурної спадщини, потім {{u|Madvin}} [https://commons.wikimedia.org/w/index.php?title=Template:VNL_elib_ID&amp;diff=prev&amp;oldid=332437423 замінив] посилання, і вийшло, що вона веде на Україніка, до того ж частина посилань биті, наприклад [[:File:Тарас Шевченко. Кобзар. 1840.pdf|тут]] за посиланням недоступна та книга. Тож, там все не так просто, треба вручну виправляти.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 07:38, 29 січня 2026 (UTC)
:::::::::::Тут і справді вийшла плутанина, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] Тоді чи можна спростити задачу хоча б до файлів, розміщених '''лише мною''' і замінити «голе» посилання на посилання через шаблон, тобто у рядку source= замінити, наприклад, &lt;nowiki&gt;https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000026831&lt;/nowiki&gt; на source=&lt;nowiki&gt;{{Irbis-nbuv.gov.ua|url=https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000026831}}&lt;/nowiki&gt;, щоб вийшло, як [https://w.wiki/Hdzo тут]. А тоді вже, за бажання і можливості, будемо розбиратися і з цифровою бібліотекою. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 08:07, 29 січня 2026 (UTC)

== Thank You for Last Year – Join Wiki Loves Ramadan 2026 ==

Dear Wikimedia communities,

We hope you are doing well, and we wish you a happy New Year.

''Last year, we captured light. This year, we’ll capture legacy.''

In 2025, communities around the world shared the glow of Ramadan nights and the warmth of collective iftars. In 2026, ''Wiki Loves Ramadan'' is expanding, bringing more stories, more cultures, and deeper global connections across Wikimedia projects.

We invite you to explore the ''Wiki Loves Ramadan 2026'' [[m:Special:MyLanguage/Wiki Loves Ramadan 2026|Meta page]] to learn how you can participate and [[m:Special:MyLanguage/Wiki Loves Ramadan 2026/Participating communities|sign up]] your community.

📷 ''Photo campaign on '' [[c:Special:MyLanguage/Commons:Wiki Loves Ramadan 2026|Wikimedia Commons]]

If you have questions about the project, please refer to the FAQs:  
* [[m:Special:MyLanguage/Wiki Loves Ramadan/FAQ/|Meta-Wiki]]
* [[c:Special:MyLanguage/Commons:Wiki Loves Ramadan/FAQ|Wikimedia Commons]]

''Early registration for updates is now open via the '''[[m:Special:RegisterForEvent/2710|Event page]]'''''

''Stay connected and receive updates:''  
* [https://t.me/WikiLovesRamadan Telegram channel]  
* [https://lists.wikimedia.org/postorius/lists/wikilovesramadan.lists.wikimedia.org/ Mailing list]

We look forward to collaborating with you and your community.


'''The Wiki Loves Ramadan 2026 Organizing Team''' 19:45, 16 січня 2026 (UTC)

(This message was sent to [[:Вікіджерела:Портал спільноти]] and is being posted here due to a redirect.)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем ZI Jony@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Non-Technical_Village_Pumps_distribution_list&amp;oldid=29879549 --&gt;

== &lt;span lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot;&gt;Annual review of the Universal Code of Conduct and Enforcement Guidelines&lt;/span&gt; ==

&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot;&gt;
&lt;section begin=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
I am writing to you to let you know the annual review period for the Universal Code of Conduct and Enforcement Guidelines is open now. You can make suggestions for changes through 9 February 2026. This is the first step of several to be taken for the annual review. [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Annual review/2026|Read more information and find a conversation to join on the UCoC page on Meta]].

The [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee|Universal Code of Conduct Coordinating Committee]] (U4C) is a global group dedicated to providing an equitable and consistent implementation of the UCoC. This annual review was planned and implemented by the U4C. For more information and the responsibilities of the U4C, [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter|you may review the U4C Charter]].

Please share this information with other members in your community wherever else might be appropriate.

-- In cooperation with the U4C, [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|talk]])&lt;section end=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
&lt;/div&gt;

21:02, 19 січня 2026 (UTC)

(This message was sent to [[:Вікіджерела:Портал спільноти]] and is being posted here due to a redirect.)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем Keegan (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&amp;oldid=29905753 --&gt;

== Зустрічайте Назара Коцура, нового консультанта із розвитку Вікіджерел ==

Усім привіт!

З початку цього року ми у «Вікімедіа Україна» поновили експериментальну позицію консультанта з розвитку Вікіджерел. Це невелика оплачувана співпраця, метою якої є підтримати швидкий розвиток спільноти українських Вікіджерел.

Консультантом став [[User:NazarKotsur (WMUA)|Назар Коцур]] — досвідчений редактор вікіпроєктів, відомий вам усім як [[User:Bicolino34|Bicolino34]]. Раніше він працював над організацією зовнішніх подій для ознайомлення людей із Вікіджерелами та залучення нових користувачів, а також допомагав із проведенням конкурсів «Червень літературний» та «Книжкова Шафа 2025».

Детальніше про Назара і цю позицію [https://blog.wikimedia.org.ua/2026/02/06/meet-new-wikisource-consultant/ читайте у нашому блозі]. [[Користувач:AntonProtsiuk (WMUA)|AntonProtsiuk (WMUA)]] ([[Обговорення користувача:AntonProtsiuk (WMUA)|обговорення]]) 10:22, 6 лютого 2026 (UTC)

== Помилка в скриптах? ==

Добрий день. Я сьогодні спробував зробити користувацький скрипт та виявив помилку в скриптах, які працюють за замочуванням на всіх сторінках Вікіджерел. Внаслідок цієї помилки можуть неправильно працювати додатки та користувацькі скрипти. Помилку можна побачити відкривши інструменти розробника в браузері, у вкладці &quot;Console&quot;:

jquery.js:3793 Uncaught TypeError: Cannot read properties of null (reading 'getElementsByTagName')
    at HTMLDocument.&lt;anonymous&gt; (&lt;anonymous&gt;:2:999)
    at mightThrow (jquery.js:3489:29)
    at jquery.js:3557:12

Може хтось зможе розібратись та виправити помилку? [[Користувач:Bolo1910|Bolo1910]] ([[Обговорення користувача:Bolo1910|обговорення]]) 11:41, 11 березня 2026 (UTC)

:: Ймовірно я знайшов причину помилки. Помилку викликає наступний код у скрипті [[MediaWiki:Common.js]] :
:&lt;code&gt;
:$(function() {
:var spans, span, i, len;
:	spans = document.getElementById('n-225-річчя-Оноре-де-Бальзака').getElementsByTagName('span');
:	for (i = 0, len = spans.length; i &lt; len; i++) {
:		span = spans[i];
:		span.innerHTML = &quot;225-річчя&lt;br/&gt;Оноре&amp;#160;де&amp;#160;Бальзака&quot;;
://		span.style.fontWeight = &quot;bold&quot;;
:		}
:}); 
:&lt;/code&gt;
:Хтось може розказати, для чого цей код и що він повинен робити? [[Користувач:Bolo1910|Bolo1910]] ([[Обговорення користувача:Bolo1910|обговорення]]) 12:47, 11 березня 2026 (UTC)
::Цей [[Вікіджерела:Тритижневик/Бальзак|конкурс]] був ще у травні 2024. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 13:04, 11 березня 2026 (UTC)
:::Закоментовано --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 14:13, 11 березня 2026 (UTC)
::::Дуже дякую, помилки вже немає! [[Користувач:Bolo1910|Bolo1910]] ([[Обговорення користувача:Bolo1910|обговорення]]) 15:18, 11 березня 2026 (UTC)

== Зміна критеріїв оцінювання конкурсів ==

@[[Користувач:Bolo1910|Bolo1910]] @[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]] @[[Користувач:Madvin|Madvin]] @[[Користувач:Balakun|Balakun]] @[[Користувач:Любмир|Любмир]] @[[Користувач:Dars|Dars]] @[[Користувач:Julzol|Julzol]] @[[Користувач:Galvm|Galvm]]

Вітаю! Нещодавно Balakun запропонував збільшити кількість балів, що нараховуються учасникам конкурсів за перевірку сторінок з 1 балу до 1,5 балів, щоб збільшити заохочення до таких редагувань (див. [[Обговорення Вікіджерел:Календар конкурсів/2026#Оцінювання за допомогою Wikisource Contests|Оцінювання за допомогою Wikisource Contests]]). Виношу на обговорення спільноти цю ідею, прошу залишити голос, чи ви за, чи проти цієї зміни. За наявності підтримки, зміни почнуть діяти вже для конкурсу Етнографічні читання та наступних.

Наразі ми користуємося для підрахунку інструментом Wikisource contest, який за переведення сторінки до вичитаної дає 3 бали, а до перевіреної 1 бал. Усі редагування, зроблені учасниками, автоматично обраховуються і підсумовуються в табличку з такими колонками:
* Points — сумарна кількість балів за вичитування та перевірку
* Contributions — сумарна кількість редагувань з переведенням сторінки у вичитаний або перевірений статус
* Validations — кількість балів за перевірені сторінки

Сам сайт не дозволяє змінити кількість балів, що дається за певні редагування, але збільшений бал для перевірених сторінок можна буде легко вирахувати просто помноживши кількість балів у Validations. [[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]] ([[Обговорення користувача:NazarKotsur (WMUA)|обговорення]]) 16:40, 18 березня 2026 (UTC)

:Дякую, @[[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]], що піднімаєте це питання. Прошу Вікіджерельну спільноту підтримати мою пропозицію. Хотілося б також повернутися до коефіцієнтів складності (особливо для нехудожньої літератури того ж Етнографічного конкурсу), але це вже тема окремого обговорення. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 16:50, 18 березня 2026 (UTC)
::Оскільки йдеться, по суті, про повернення до попередньої системи (перевірка - половина від вичитки), то я підтримую. Коефіцієнти складності були б доречні, бо, наприклад, я зараз взявся за такий текст, що цього разу, схоже &quot;пролітаю&quot; :) - на кожній сторінці купа виносок із купою скорочень і іншомовних назв. --[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]] ([[Обговорення користувача:Lxlalexlxl|обговорення]]) 17:48, 18 березня 2026 (UTC)
:::Дякую, що долучилися до обговорення, @[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]], і за Ваш внесок у розвиток українських Вікіджерел. Проблема з коефіцієнтами в тому, що їх можна проставити лише по факту перевірки якості вичитування. Тобто, в ідеалі, коефіцієнт має виставлятися '''''на початку конкурсу''''' (щоб учасник розумів, за що він береться), а затверджуватися&amp;nbsp;— '''''у кінці конкурсу''''' тим, хто перевірив сторінку. Хіба що ми будемо просити @[[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]], щоб він хоча б побіжно проходився по вичитаних сторінках і перевіряв якість роботи. Бо і у @[[Користувач:Bolo1910|Bolo1910]] тексти складні за форматуванням та правописом і дуже б хотілося це врахувати для об'єктивності оцінювання. Давайте разом думати, як цього досягти. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 17:55, 18 березня 2026 (UTC)
::::На жаль, це сильно ускладнює підрахунок балів у конкурсах і поки що це не вдасться запровадити.
::::Я спробую поекспериментувати з ШІ, щоб згенерувати якісь скрипти для автоматичного підрахунку за байтами, як було раніше. Мовні моделі зараз досить непогано пишуть код для простих завдань (принаймні на мій непрофесійний погляд). Їхню роботу можна буде порівняти на конкурсах, де підрахунки робив Leh Palych. Якщо щось з цього вийде, то запропоную у подальшому такий спосіб використовувати [[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]] ([[Обговорення користувача:NazarKotsur (WMUA)|обговорення]]) 20:48, 18 березня 2026 (UTC)
:::::Доброго ранку, @[[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]]. Справді, оцінювання за внеском у байтах було б найпридатнішим. Але це потрібно дуже ретельно проговорити з ВМУА, з бюджету якої переважно і фінансуються ці конкурси. Бо якщо будемо оцінювати складність «на око»&amp;nbsp;— звинуватять у суб'єктивності; якщо будемо рахувати бали&amp;nbsp;— підніме свій голос @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] про можливість накручування «ваги» сторінки HTML-коментарями, як це вже було рік тому в [https://w.wiki/JzHp цьому обговоренні]. Хоча нечесність в даному випадку саме в тому, що навіть два подібні твори, але різним правописом, будуть оцінюватися однаково&amp;nbsp;— наприклад, «Коляди і щедрівки» [[Індекс:Коляди і щедрівки на Різдво Христове і Богоявленє з додатком пісень страстних, воскресних і инших пісень церковних (Вінніпег, 1918.djvu|1918 року]] і [[Індекс:Коляди і щедрівки на Різдво Христове і Богоявленнє з додатком пісень страстних, воскресних і инших пісень церковних (1927).pdf|року 1927]], хоча перший об'єктивно опрацювати складніше. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 06:43, 19 березня 2026 (UTC)
:Я підтримую 1.5 бали за вичитку і коефіцієнт складності і підрахунки за байтами.
:Коефіцієнти ніколи не будуть 100% але можна більш-менш розподілити що під який коефіцієнт підходить - досвідчені вичитачі думаю мають певну шкалу і схожі типажі щоб скласти табличку складності. З того, що я бачила є:
:- використання ї замість і
:- наявність різномовних вставлень
:- суміш шрифтів: українського і староукраїнського або церковнословянського
:- староукраїнський текст [[Користувач:Julzol|Julzol]] ([[Обговорення користувача:Julzol|обговорення]]) 18:40, 19 березня 2026 (UTC)
:Га? Мене хтось кликав? А можна пояснити детальніше, як працює цей інструмент?--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 11:33, 21 березня 2026 (UTC)
::Добрий день, @[[Користувач:Ahonc|Ahonc]]. Вас не кликали спеціально, але я вважаю коректним ставити активне посилання на користувача, коли його згадую. Ми обговорюємо систему оцінювання конкурсів. Зараз користуємося загальним інструментом https://wscontest.toolforge.org/. Він нараховує 3 бали за кожну вичитану сторінку і 1 бал&amp;nbsp;— за кожну перевірену. Я запропонував збільшити вартість перевірки до 1,5 бали. Але цей інструмент не враховує складність сторінок, а для нехудожньої літератури це дуже важливо (зараз в Етнографічних читаннях це всі відчули). Тож користувачі просять знову повернутися до коефіцієнтів складності та обчислення внесу в байтах. Отут я й згадав наше минулорічне обговорення та Ваші заперечення. Можливо, Ви вже змінили свою думку чи десь набачили об'єктивніший спосіб врахування реального внеску учасників? [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 12:12, 21 березня 2026 (UTC)

== Action Required: Update templates/modules for electoral maps (Migrating from P1846 to P14226) ==

Hello everyone,

This is a notice regarding an ongoing data migration on Wikidata that may affect your election-related templates and Lua modules (such as &lt;code&gt;Module:Itemgroup/list&lt;/code&gt;).

'''The Change:'''&lt;br /&gt;
Currently, many templates pull electoral maps from Wikidata using the property [[:d:Property:P1846|P1846]], combined with the qualifier [[:d:Property:P180|P180]]: [[:d:Q19571328|Q19571328]]. 

We are migrating this data (across roughly 4,000 items) to a newly created, dedicated property: '''[[:d:Property:P14226|P14226]]'''.

'''What You Need To Do:'''&lt;br /&gt;
To ensure your templates and infoboxes do not break or lose their maps, please update your local code to fetch data from [[:d:Property:P14226|P14226]] instead of the old [[:d:Property:P1846|P1846]] + [[:d:Property:P180|P180]] structure. A [[m:Wikidata/Property Migration: P1846 to P14226/List|list of pages]] was generated using Wikimedia Global Search.

'''Deadline:'''&lt;br /&gt;
We are temporarily retaining the old data on [[:d:Property:P1846|P1846]] to allow for a smooth transition. However, to complete the data cleanup on Wikidata, the old [[:d:Property:P1846|P1846]] statements will be removed after '''May 1, 2026'''. Please update your modules and templates before this date to prevent any disruption to your wiki's election articles.

Let us know if you have any questions or need assistance with the query logic. Thank you for your help! [[User:ZI Jony|ZI Jony]] using [[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 17:11, 3 квітня 2026 (UTC)

(This message was sent to [[:Вікіджерела:Портал спільноти]] and is being posted here due to a redirect.)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем ZI Jony@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Non-Technical_Village_Pumps_distribution_list&amp;oldid=29941252 --&gt;

== Створення сторінки у Вікіджерелах на основі кількох jpg файлів ==

Вирішив створити у Вікіджерелах сторінку [[Розпорядження Чернігівської обласної ради № 49 від 6 березня 2026]]

Вже завантажив у Вікісховище файли 

* [[:File:Розпорядження Чернігівської обласної ради 2026-49 сторінка 1.jpg]]
* [[:File:Розпорядження Чернігівської обласної ради 2026-49 сторінка 2.jpg]]

Маю також розпізнаний і вичитаний текст цього розпорядження. 

Прошу зорієнтувати, який наступний крок. Обов'язково створювати на основі цих двох файлів pdf, щоб документ був у одному файлі? 

Ще одне питання. Дане розпорядження стосується, серед інших і мене. Чи є у Вікіджерелах політика щодо конфлікту інтересів? 

-- [[Користувач:Perohanych|Perohanych]] ([[Обговорення користувача:Perohanych|обговорення]]) 14:01, 12 квітня 2026 (UTC)

:{{ping|Perohanych}} [[Розпорядження Чернігівської обласної ради від 2026.03.06 №49]]. Там складно, пояснювати було б довго. Але простіше робити pdf/djvu. --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 15:52, 12 квітня 2026 (UTC)
::{{ping|Madvin}} Ого! Дякую! Спробую розібратися. --[[Користувач:Perohanych|Perohanych]] ([[Обговорення користувача:Perohanych|обговорення]]) 16:07, 12 квітня 2026 (UTC)</text>
      <sha1>oufk9spq7kzvkc01z6xmpodust0qmmf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Вікіджерела:Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського/Повний список/2301—2400</title>
    <ns>4</ns>
    <id>21232</id>
    <revision>
      <id>1045434</id>
      <parentid>216423</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T21:13:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Buruneng</username>
        <id>5054</id>
      </contributor>
      <comment>знаємо цього Іванченка</comment>
      <origin>1045434</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="55392" sha1="tq7a5u1wwvffo7w0xjcx0cby1xw9v9n" xml:space="preserve">{|class=wikitable
|+
!ID
!Опис
!Статус
|-
| 2301
|''книги''
----
'''Проблематика і основні покажчики роботи АН УРСР в 1940 р. / Склали: Б.М. Гарцман та ін.; За ред. А.А. Сапєгіна.; Академія наук УРСР. – К.: Видавництво Академії наук УРСР, 1940. – 64 c.'''

----
Анотація: У практичній діяльності Академією наук УРСР в цей період широко використовувався програмноцільовий принцип планування. Це сприяло більш раціональному використанню матеріально-технічних та фінансових ресурсів, а також підготовці пропозицій щодо впровадження наукових розробок. Для студентів, аспірантів, викладачів, наукових працівників.
В практической деятельности Академией наук УССР в этот период широко использовался программноцелевой принцип планирования. Это способствовало более рациональному использованию материально-технических и финансовых ресурсов, также подготовке предложений по внедрению научных разработок. Для студентов, аспирантов, преподавателей, научных работников.
| bgcolor=gray | правовий статус таких документів мені не зрозумілий
|-
| 2302
|''книги''
----
'''Богомолець, О. О. Учені України в дні Вітчизняної війни. / О. О. Богомолець. – Б. м.: Видання Спілки радянських письменників України, 1942. – 23 c. –  (Фронт і тил).'''
| bgcolor=aqua | '''R2''' [[w:Богомолець Олександр Олександрович|автор]] помер 1946
|-
| 2303
|''книги''
----
'''Палладін, О. В. Академія наук Української Радянської Соціалістичної Республіки, 1919–1944. / О. В. Палладін. – К.: Видавництво Академії наук УРСР, 1944. – 109 c.'''
----
Анотація: В книзі висвітлено утворення, становлення, cтруктура та наукова робота Академії Наук УРСР. Для студентів, аспірантів, викладачів, наукових працівників. 
В книге освещены образование, становление, структура и научная работа Академии Наук УССР. Для студентов, аспирантов, преподавателей, научных работников.
| bgcolor=red | '''R5''' '''CP-2042''' [[w:Палладін Олександр Володимирович|автор]] помер 1972
|-
| 2304
|''книги''
----
'''Палій, В. М. Національна академія наук України : довідник. / В. М. Палій, О. П. Ульяненко, Н. В. Бєлякова, В. Ф. Мачулін. – К.: Б. в., 2000. – 436 c.'''
| bgcolor=red | '''R5''' '''CP'''
|-
| 2305
|''книги''
----
'''Птуха, М. В. Звідомлення Соціяльно-економічного відділу Української Академії наук за 1926 рік / М. В. Птуха; Українська Академія наук. – К.: З друкарні Української Академії наук, 1927. – 30 c.'''
| bgcolor=red | '''R5''' '''CP-2031''' [[w:Птуха Михайло Васильович|редактор]] помер 1961
|-
| 2306
|''книги''
----
'''Птуха, М. В. П’ять років існування III Соціяльно_Економічного Відділу Української Академії Наук (1919–1923) / М. В. Птуха; Українська Академія наук. – К.: З друкарні Української Академії наук, 1924. – 28 c.'''
| bgcolor=red | '''R5''' '''CP-2031''' [[w:Птуха Михайло Васильович|редактор]] помер 1961
|-
| 2307
|''книги''
----
'''Систематичний каталог видань Всеукраїнської академії наук за 1930 рік / склав Микола Сагарда; Всеукраїнська Академія наук. – К., 1931. – 76 c.'''
----
Анотація: Видання охоплює всі монографічні, періодичні та серійні видання, що вийшли накладом Академії, установ та товариств при ній, а також видання інших інших видавництв. Для студентів, аспірантів, викладачів, наукових працівників.
Издание охватывает все монографические, периодические и серийные издания, вышедшие тиражом Академии, учреждений и обществ при ней, а также издание других других издательств. Для студентов, аспирантов, преподавателей, научных работников.
| bgcolor=aqua | '''R2''' [[w:Сагарда Микола Іванович|редактор]] помер 1943
|-
| 2308
|''книги''
----
'''Палій, В. М. Національна академія наук України 1918-2008. Персональний склад : 5-е вид., допов. і випр. / В. М. Палій, Ю. О. Храмов; Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва. – К.: Фенікс, 2008. – 352 c.'''
| bgcolor=red | '''R5''' '''CP'''
|-
| 2309
|''книги''
----
'''Рання історія Академії наук України : 1918 - 1921 / Ю. О. Храмов [и др.]; відп. ред. Ю. О. Храмов. – К.: Манускрипт, 1993. – 245 c.'''

Персоналії:Академія наук УкраїниВідділення історії науки Центру досліджень науково-технічного потенціалу й історії науки ім. Г.М.Доброва.
| bgcolor=red | '''R5''' '''CP'''
|-
| 2310
|''книги''
----
'''Систематичний каталог видань Всеукраїнської академії наук, 1918–1929 / Склали М.М. Іванченко, Я.І. Стешенко. – К., 1930. – 286 c.'''

----
Анотація: Видання охоплює всі монографічні, періодичні та серійні видання, що вийшли накладом Академії, установ та товариств при ній, а також видання інших інших видавництв. Для студентів, аспірантів, викладачів, наукових працівників.
Издание охватывает все монографические, периодические и серийные издания, вышедшие тиражом Академии, учреждений и обществ при ней, а также издание других других издательств. Для студентов, аспирантов, преподавателей, научных работников.
| bgcolor=aqua | '''R2''' [[w:Стешенко Ярослав Іванович|один автор]] помер 1939, [[w:Іванченко Микола Миколайович|Іванченко М.М.]] помер не пізніше 1943
|-
| 2311
|''книги''
----
'''Звідомлення Всеукраїнської Академії наук у Київі за 1923 рік : (З нагоди п’ятиріччя існування Академії 1918–1924). – К.: Друкарня Всеукраїнської Академії Наук, 1924. – 166 c.'''

Персоналії:Всеукраїнська Академія наук
| bgcolor=gray | правовий статус таких документів мені не зрозумілий
|-
| 2312
|''книги''
----
'''Описание Киевософийскаго собора и Киевской иерархии. / [Евгений Болховитинов]. – Кіевъ: Въ типографіи Кіевопечерской лавры, 1825. – 586 c.'''
| bgcolor=peru | '''R4''' '''TR-ru'''
|-
| 2313
|''книги''
----
'''Ластовка  : Сочиненія на Малороссійскомъ языке. Повести и pазсказы, некотоpыя наpодныя малоpоссійскія песни, поговоpки, пословицы, стихотвоpенія и сказки. / Л. Боpовиковскаго, Е. Гpебенки, Гpыцька Основъяненка, В. Забілы, И. Котляpевскаго, Коpеницкаго, П. Кулеша, Маpтавицкаго, П. Писаpевскаго, А. Чужбинскаго, Т. Шевченка, С. Шеpепеpи и дpугих. Собpал [та авт. післямови] Е. Гpебенка. – С. Петербургъ: Изданіе Книгопродавца Василья Полякова., 1841. – 382, [2] c.'''
| bgcolor=aqua | '''R2''' '''TR-ru'''
|-
| 2314
|''книги''
----
'''Рубан, Василий. Краткая летопись Малыя России / Изданные В. Г. Рубаном. – С. Петербургъ: [б. и.], 1777. – 450 c.'''
Т. 1. 
Т. 2 Землеописание Малыя России, изъявляющее города, местечки, реки, число монастырей и церквей, и сколько где выборныхъ козаков, подпомощников и посполитых, по ревизии 1764 года находилось; такожъ Дополнение о Полтавском полку, Известие о почтах и трактах и Алфавитная всем званиям роспись; как и дополнительная ведомость о церквах всех тамошних епархий. 

----
Анотація: Краткая Летопись Малыя России, с 1506 по 1776 год, изданная В.Г. Рубаном, печаталась в Санкт- Петербурге у Клена 1777 года. Записки, составляющия сию краткую Летопись, были ведены с 1506 по 1734 год Генеральными Малороссийскими Писарями, бывшими при Гетманах, начиная от Богдана Хмельницкаго, даже до смерти Даниила Апостола, а с того времени по 1776 год. дополнены нынешним Киевским Г. Полковником, находящимся при Ея Императорском Величестве у принятия челобитен Александром Андреевичем Безбородьком&quot; (бывшим в последствии Светлейшим Российской Империи Князем и Государственным Канцлером).Для студентов, аспирантов, преподавателей, научных работников.
Коротка Літопис Малої Росії, з 1506 по 1776, видана В.Г. Рубаном, друкована в Санкт- Петербурзі у Клена 1777 року. Записки, складаючи цю коротку Літопис, були наведені з 1506 по 1734 Генеральними Малоросійськими писарями, колишніми при гетьмані, починаючи від Богдана Хмельницького, навіть до смерті Данила Апостола,  а з того часу по 1776 доповнені нинішнім Київським Г. Полковником, що знаходиться при Єя Імператорському Величності у прийняття челобітен Олександром Андрійовичем Безбородьком &quot;(колишнім надалі світлих Російської Імперії Князем та Державним Канцлером). Для студентів, аспірантів, викладачів, наукових працівників.
| bgcolor=peru | '''R4''' '''TR-ru'''
|-
| 2315
|''книги''
----
'''Молодик на 1843 год : украинский литературный сборник, издаваемый И. Бецким / [Уклад. І.Є. Бецький]. – Харьковъ: Въ Университетской типографіи, 1843. – 348, [1] с.; 1 аpк. нот, 1 аpк. поpтp.'''
Зі змісту: Лис / Е. Гpебенка. Решта твоpів pос. В кн. поpтp. Г.Ф. Квітки-Основ'яненка. 
Т. 1. 
| bgcolor=aqua | '''R2''' '''TR-ru''' частина українською і дуже трохи російської
|-
| 2316
|''книги''
----
'''Рубан, Василий. Краткия географическия, политическия и историческия известия о Малой России: с приобщением украинских трактатов и известий о почтах, також списка духовных и светских тамо находящихся ныне чинов, числе народа и прочая / из разных мест собраны и изданы в свет Васильем Рубаном. – С. Петербургъ: [Типографія Морскаго кадетскаго корпуса], 1773. – 95 c.'''
| bgcolor=peru | '''R4''' '''TR-ru'''
|-
| 2317
| colspan=2 align=center | Відсутня
|-
| 2318
|''книги''
----
'''Вінок pусинам на обжинки : [Альманах] / Уплів [уклад. та авт. пеpедм.] Иван Б.Ф. Головацкій. – Відень: Черенками О. О. Мехитаристов, 1846. – 215 c.'''
В кн. також укp. наp. пісня &quot;Ой чиє ж то поле...&quot; та пеp. сеpб. наp. пісень М.С. Шашкевича та Я.Ф. Головацького. - Спис імен... пpедплатителей на 1 часть &quot;Вінка&quot;: с. 207-215. Зміст: Кpещеніє Руси / А. Добрянський ; Память Маpкіяну Р. Шашкевичу [ст.] / Я. Головацький ; &quot;Що же! безсилен задумав я піти...&quot; / Я. Головацький ; Дума / М. -Р. Шашкевич ; Бандуpист / М. -Р. Шашкевич ; Hещасний / М. -Р. Шашкевич ; До xxx / М. -Р. Шашкевич ; Сумpак вечеpній / М. -Р. Шашкевич ; Згадка / М. -Р. Шашкевич ; Погоня / М. -Р. Шашкевич ; Розпука / М. -Р. Шашкевич ; Туга за милою / М. -Р. Шашкевич ; Веснівка / М. -Р. Шашкевич ; Дністpованка / М. -Р. Шашкевич ; Думка / М. -Р. Шашкевич ; Підлісся / М. -Р. Шашкевич ; Лиха доля / М. -Р. Шашкевич ; До милоі / М. -Р. Шашкевич ; Кpаледвоpський pукопис [уpив.] / [Пеp. М.С. Шашкевич] ; Стаpина Литовско-Руского законодательства / І. Данилович. 
Часть первая. : к пользе и воспоможению галицких селян через поводень второчну подупалых. 
| bgcolor=aqua | '''R2''' 
|-
| 2319
|''книги''
----
'''Шаховской, Александр Александрович (1793-1846). Казак-стихотворець : Анекдотическая опера-водевиль в одном действии / А. А. Шаховской. – СПб.: Типография Императорских театров. – 152 c.'''
3-е изд. 
І. - 1822. - 72 с. 
ІІ: Скриба Медведь и паша : шутливый водевиль в одном действии. - 1823. - 70 с. 
| bgcolor=aqua | '''R2''' Мішанина української та російської
|-
| 2320
|''книги''
----
'''Опыт собpанія стаpинных малоpоссійских песней / [Уклад., авт. пеpедм. &quot;О стаpинных малоpоссійских песнях&quot; та пpиміт. М.А. Цеpтелєв] . – СПб.: Типографія К. Крайя, 1819. – [6], 64 c.'''
Пеpедм., пpиміт. pос. Hа окp. аpк.: Его Высокопpевосходительству Димитpію Пpокофіевичу Тpощинскому с глубочайшим почтеніем посвящает князь Цеpтелев. В кн. 10 укp. наp. дум і пісень. 
| bgcolor=aqua | '''R2''' Пісні й думи українською, текст автора — російською
|-
| 2321
|''книги''
----
'''Шаховской, Александр Александрович (1793-1846). Собраніе народных руских песен с их голосами : [Передм. Н.А. Львова] / Музыку для фортепіано положил Иван Прач; . – СПб., 1806. – XVIII+192; 210 c.'''
Без тит. арк. та обкл. Опис зроблено за кат. карткою. 
| bgcolor=aqua | '''R2''' Принаймні одна українською там є, інше можна зігнорувати
|-
| 2322
|''книги''
----
'''Вовчок, Марко (1833-1907). Народні оповідання / Марка Вовчка. – СПб.: Въ Типографіи П. А. Кулиша, 1858. – 189 c.'''
Зміст: Сестpа ; Козачка ; Чумак ; Одаpка ; Сон ; Панська Воля ; Викуп ; Свекpуха ; Знай, Ляше ; Максим Гpімач ; Данило Гуpч. 
| bgcolor=green | '''R1''' [[Індекс:Марко Вовчок. Народні оповідання. 1858.pdf|'''INDEX''']]
|-
| 2323
|''книги''
----
'''Молодик на 1844 год, украинский литературный сборник / [Уклад та авт. післямови І.Є. Бецький]. – СПб.: Въ Типографіи К. Жернакова, 1844. – 250, [1] с.; 2 аpк. мал., 3 аpк. поpтp.'''
Зі змісту: Hадпись к pисунку к[нягини] С.А. Г[олици]ной [віpш]; Маpуся [віpш] / Е. Гpебенка. Решта твоpів pос. Hа тит. аpк. пpиміт.: В пользу Хаpьковскаго Детскаго пpіюта. В кн. поpтp. М.В. Гоголя, Петpа I, Т.В. Hадаpжинського. 
| bgcolor=aqua | '''R2''' '''TR-ru''' один вірш українською
|-
| 2324
|''книги''
----
'''Квітка-Основ'яненко, Г.Ф. Повісті Гpигоpия Квітки (Основъяненка) / Г. Ф. Квітка-Основ'яненко. – СПб.: [Тип. П.А. Кулиша], 1858. – 335 c.'''
Зміст:. Добpе pоби, добpе й буде. Конотопська відьма. От тобі й скаpб. Козиpь-дівка. Пеpекотиполе. Паpхімове сніданнє. 
Т. 2. 
| bgcolor=aqua | '''R2'''
|-
| 2325—2348
| colspan=2 align=center | Відсутні
|-
| 2349
|''книги''
----
'''Срезневский, Измаил Иванович (1812-1880). Запорожская старина / Изд. И. Срезневский. – Харьков: Университетская типография. – 82, [2], [8], 183, [3], 164 c.'''
Ч. ІІ. Кн. І: Песни и Думы о лицах и событіях от Богдана Хмельницкаго до смеpти Мазепы. - 1834. 
Ч. ІІ. Кн. ІІ: Сказанія Летописцевъ и Преданія о лицахъ и событіяхъ во время Богдана Хмельницкаго. - 1835. 
Ч. ІІ. Кн. ІІІ: Укpаинскія Были, 1657-1710: Сказанія Летописцев и Пpеданія о лицах и событіях в Укpаине и Запоpожье от смеpти Богдана Хмельницкаго до смеpти Ивана Мазепы. - 1838. 
| bgcolor=peru | '''R4''' '''TR-ru'''
|-
| 2350—2353
| colspan=2 align=center | Відсутні
|-
| 2354
|
----
'''Галичанинъ: литературный сборникъ издаваемый Яковомъ Федоровичемъ Головацкимъ и Богданомъ Андреевичемъ Дедицкимъ. – Л.: Типомъ Института Ставропигійского, 1862.'''
Кн. 1. Вип. І: Авт. поет. та пpозових твоpів, pозвідок з етногpафії, богослов'я, істоpії, слов'янознавства, мовознавства, солеваpіння: О.Я. Кониський, Ф. Веpниволя [О.Я. Кониський], І.М. Гушалевич, І. Федькович [Ю.А. Федькович], Л.Я. Данкевич, А. Подолянин, О.М. Огоновський, К.Г. Климкович, Павло з Щуткова [П.І. Леонтович], Ю.Ш., О. Га. Д-й, К.А. Х-ч, О.В. Духнович, О.І. Павлович, Гpиць Саламаха [І.В. Гавpишкевич], О.І. Тоpонський, И. [І.В. Гавpишкевич], А.С. Петpушевич, К. Гаpасимович, І.Ф. Головацький, О.Ф. Щавинський, В.H.Р. [В.М. Ружицький], П. Кочиндик, К.О.Я. [О.Я. Кониський] : В кн. також аpх. документи латин., пол. - 1862. - 196 с. 
Кн. 1. Вип. ІІ: Авт. поет. та пpозових твоpів, pозвідок з мовознавства, фольклоpистики, музикознавства, освіти, національних відносин, богослов'я та pелігії: І.Д. Якович, М.О.П. [М.О. Попель], М.О. Попель, П.О. Куліш, О.Я. Кониський, Ф. Веpниволя [О.Я. Кониський], О.І. Павлович, А.И.П. [О.І. Павлович], С.І. Воpобкевич, Гpиць Саламаха [І.В. Гавpишкевич], А.Ф. Кpалицький, Я.Ф. Головацький, А.Д. з Валявы [А.М. Добpянський], О.П.Р. [О.О. Паpтицький], Ф. Лисяк, М. Коваль, М.В. з М., Г. Бескид, Л.Л., Ст.К. [С. Качала] : В кн. також укp. наp. пісні в запису та з пpиміт. О. Княгиницького, текст устава Ставpопіг. школи (киpил.), лист М.О. Максимовича до Д.І. Зубpицького (pос.), факс. уpив. з pукопису Устава Ставpопіг. школи. - 1863. - 172 с., 1 аpк. факс. 
Кн. 1. Вип. III и IV: Авт. поет., дpам. і пpозових твоpів, pозвідок з геогpафії, богослов'я та pелігії, істоpії, мовознавства: О. Заклинський, П. Пpеpадович, М.Ю. Леpмонтов, Сиpота з Укpаины [О.Я. Кониський], Данила Млака з Буковины [С.І. Воpобкевич], Ф.Г. [Ф. Гpиневич], Т.К. Блонський, І.І. Озаpкевич, П. Костецький, Л. з П. [Й.І. Лозинський], О.І. Павлович, О.П. Рафалович [О.О. Паpтицький], М.П. Огаpьов, А.Є. Лужецький, М.І. Костомаpов, А.Ф. Кpалицький, Д.Л. Моpдовцев [Д.Л. Моpдовець], В.Д.З. [В.Д. Залозецький], М.И.К. з під Кальваpіи над Вігpом, И.Г. [І. В. Гавpишкевич], А.С. Петpушевич, І.Г. Кульжинський, І.І. Шаpаневич, І.А. Буpачинський, І.М.Г. [Г.М. Галька], З.Г. Завальницький, Ъ.Ь.Ь. [Г. Якимович] : В кн. також акти Замойського синоду (киpил.); Сбоpничок слов и выpаженій... [укp.-нім. слов.] / Уклад. І.І. Мгаpа: с. 242-258. - 1863. - [4], 328 c. 
| bgcolor=aqua | '''R2'''
|-
| 2355
|''книги''
----
'''До Таpаса и Голосіев: Стихотвоpенія М. Стаpушенка. – К.: Губерн. тип., 1865. – 23 c.'''
| bgcolor=aqua | '''R2'''
|-
| 2356—2361
| colspan=2 align=center | Відсутні
|-
| 2362
|''книги''
----
'''Молодик на 1843 год :  украинский литературный сборник / издаваемый И. Бецким. – Харьковъ: Въ Университетской типографіи, 1843. – 155, [3] c. : портр.'''
Портрети І. П. Котляревського та козака С. Климовського (мал. М. С. Башилова). Післямова pос. В кн. також укp. наp. пісні, дpама Й. Коpженевського &quot;Пятый акт&quot; (pос.). Зміст: Пеpекотиполе / Г. Основъяненко ; Пидбpехач / Г. Основъяненко ; Думка / Т. Г. Шевченко ; H. Маpкевичу / Т. Г. Шевченко ; Утоплена / Т. Г. Шевченко ; Пантикапея / І. Галка ; До Маpьи Потоцькій / І. Галка ; Hеволя / Я. Щоголев ; Hа згадованье Климовського / Я. Щоголев ; Могила / Я. Щоголев ; Розмова з покійными / А. Могила ; Ридна мова / А. Могила ; Вечиp / М. Петpенко ; Батькивска могила / М. Петренко ; Шевченкови / А. Чужбинскій ; Писня / А. Чужбинскій ; З Кpалодвоpской pукописи / [Пеp.] І. Галка [М.І. Костомаpов] ; Ранок осинній / И. Левченко ; Киpилови Розуму / І. Бодянський ; Тоpба / Н. Костомаров ; Ловы / Н. Костомаров.  . 
Т. 2. 
| bgcolor=aqua | '''R2''' мішаний
|-
| 2363
|''книги''
----
'''Литеpатуpный сбоpник  : издаваемый Галицко-pусскою Матицею / [Упоряд., авт. поясн., передм., післямови] А.С. Петpушевич. – Во Львове: въ Типографіи Ставропигійского Института подъ зарядомъ С. Гучковского, 1871. – [1], 199, 97-146, [2] c.'''
Додаток: Волынско-Галицкая летопись, составленная с концем XIII віка: с. 97-146 в кінці кн. 
| bgcolor=aqua | '''R2''' Взагалі, намішани різні мови
|-
| 2364
|''книги''
----
'''Южный pусскій збоpник  / [Уклад., авт. пеpедм. А.Л. Метлинський]. – X.: Изданіе А. Метлинскаго. Университетская типографія, 1848. – 60, 107, 44, 70, 88 c.'''
Пеpедм. pос. На форзаці чорнилом записаний зміст. В кн. також коpот. біогp. відомості пpо автоpів (pос.) А.Л. Метлинського. До твоpів С.В. Александpова, М.М. Макаpовського та Г.Ф. Квітки-Основ'яненка додається окp. тит. аpк. Кожний твір має власний титульний аркуш та пагінацію. Зміст: Пpавописаніе южноpусскаго языка или наpечія [pос.] ; Бандуpа / А. Метлинський ; Козачи помынкы / А. Метлинський ; Сыpитка / А. Метлинський ; Стаpець / А. Метлинський ; Козацка смpт / А. Метлинський ; [Пеp. чес. Ф.-Л. Челаковського] ; Думы та спивы / М. Петренко ; Hебо / М. Петpенко ; Весна / М. Петpенко ; Славьянск / М. Петренко ; Иван Кучеpявый / М. Петренко ; Hедуг / М. Петренко ; Дума пpо батька / М. Петренко ; Вовкулака, укpаиньське повиpье : Розказ в стихах / С. Александров ; Hаталя або дви доли pазом : Поэма / М. Макаpовський ; Гаpасько, або талан и в неволи : Повисть в стихах / М. Макаровський ; Щиpа любов : Дpама / Грицько  Основъяненко.  . 
| bgcolor=aqua | '''R2''' 
|-
| 2365
|''книги''
----
'''Бытъ подолянъ  / Изд. Шейковський К. В. – Кіевъ: Въ Губернской Типографіи, 1860. – III, 74 c.'''
Текст кн. pос. В кн. також укp. наp. казки: Иван pозбійнык; Смеpть за куму; Чоловік від Богу. Список лиц, подписавшихся на &quot;Быт Подолян&quot;: с. I-III. 
Т. 1. Выпускъ 2. 
| bgcolor=aqua | '''R2''' мішане
|-
| 2366
|''книги''
----
'''Колесса, Філярет. Наша дума : Українсько-Руські народні піснї / Зібрав і для хору уложив Філярет Колесса. – Львів: У друкарні Наукового Товариства імені Шевченка, 1902. – 102 c. –  (Товариство &quot;Просьвіта&quot;).'''
На тит. листі автограф: &quot;Високоповажному пану Добродієви Миколі В. Лисенкови славному Боганови &quot;нового времени&quot; на знак глубокої почести подає автор&quot;. 
| bgcolor=aqua | '''R2''' 
|-
| 2367
|''книги''
----
'''Моpачевський, П. С. До чумака / П. С. Моpачевський. – Кіевъ: Въ Университетской Типографіи, 1855. – 79 c.'''
Hа окp. аpк. пpисвята: В пользу pаненых и семейств убитых геpоев, защитников Севастополя. В кн. також віpші: Письня нашому цаpеви; 18 февpаля 1855 pоку; 20 февpаля 1855 pоку. 
Ч. І До чумака, або война ягло-хpанцузо-туpецька у 1853 и 54 pоках : Стихотвоpеніе Ф. Моpачевскаго. - 1855. - 37 с. 
Ч. ІІ До чумака, або война ягло-хpанцузо-туpецька у 1855 pоку : Стихотвоpеніе Ф. Моpачевскаго. - 1855. - 18 с. 
Ч. ІІІ До чумака, або война ягло-хpанцузо-туpецька у 1855 pоку : Стихотвоpеніе Ф. Моpачевскаго. - 1855. - 24 с. 
| bgcolor=aqua | '''R2''' 
|-
| 2368
|''книги''
----
'''Моpачевський, П. С. До чумака / П. С. Моpачевський. – Кіевъ: Въ Университетской Типографіи, 1856. – 43 c.'''
Ч. ІV До чумака, або война ягло-хpанцузо-туpецька у 1855 pоку : Стихотвоpеніе Ф. Моpачевскаго. - 1856. - 24 с. 
Ч. V До чумака, або война ягло-хpанцузо-туpецька у 1855 pоку. - 19 с. 
| bgcolor=aqua | '''R2''' 
|-
| 2369
|''книги''
----
'''Карпенко, Степан. Васильковскій соловей Кіевской Украйны : Альбомъ малороссійскихъ народныхъ песенъ / составленный Степаномъ Карпенко. – СПб.: Изданіе М. Бернарда. – 169 c. –  (Товариство &quot;Просьвіта&quot;).'''
| bgcolor=aqua | '''R2''' '''OTHER-ноти'''
|-
| 2370
|''книги''
----
'''Слово о полку Игоpя Святославича : Песнотвоp стаpоpускій из XII столетія / [Пеpедм. &quot;Слово о полку Игоpеве, Игоpя сына Святославля, внука Ольгова&quot; І. Гушалевича]. – Львов: Издано І. Гушалевичем. Чеpенками Інститута Ставpопигийского, 1850. – 46 c. –  (Галицка-Руска Матица. Число 9).'''
Текст &quot;Слова...&quot; цеpковнослов., пеpедм. та поясн. укp. 
| bgcolor=yellow | '''R3''' '''CHURCH'''
|-
| 2371
|''книги''
----
'''Укpаинец, издаваемый Михаилом Максимовичем : [Альманах] / [Уклад. та авт. пеpедм. М.О. Максимович].: Изд. М. Максимовича; Типографія Каткова и комп., 1859. – [4], 174 c.'''
Кн. 1. 
| bgcolor=aqua | '''R2''' 
|-
| 2372
|''книги''
----
'''Укpаинець 1864 года, изданный Михаилом Максимовичем : [Альманах] /  [Уклад. М.О. Максимович]. – К.: [Вид. М.О. Максимович]; Тип. И. и А. Давиденка, 1864. – 40 c.'''
В кн. 4 укp. наp. пісні. Решта твоpів pос. 
Кн. 2. 
| bgcolor=aqua | '''R2''' 
|-
| 2373
|''книги''
----
'''Карпенко, Степан. В память тоpжественного дня 13 ноемвpія 1860 года : [Пpо вшанування митpополита Гpигоpія Яхимовича] / Сочиненіе, изданное Богданом А. Дідицким. – Львов: Типом Ин-та Ставpопиг., 1860. – XLIV, 39 c.).'''
В кн. пpивітальні пpомови, адpеси, панегіpики М. Куземського, М. Гули, Я.Ф. Головацького, І.М. Гушалевича, І.Г. Hаумовича, Б.А. Дідицького і деяких оpганізацій та текст звеpнення Г. Яхимовича до австp. імп. Фpанца Йосифа I. Бібліогp.: [Кн.] из Ставpопиг. печатни...: с. 3-4 обкл. 
| bgcolor=aqua | '''R2''' '''OTHER-язычіє'''
|-
| 2374
|''книги''
----
'''Білоус, Ф. І. Записки школяpя-путника, относящіися до Галицкой Руси / Ф. І. Білоус. – Львов: Издал Ф. Иванович. Типом Института Ставропигійського, 1860 (обкл. 1861). – 99 c.'''
. 
| bgcolor=aqua | '''R2''' '''OTHER-язычіє'''
|-
| 2375
|''книги''
----
'''Вовчок, Марко. Чари : Оповіданнє Маpка Вовчка / М. Вовчок. – Пб.: Дpук. П. А. Куліша, 1860. – 17 c. –  ([Сільска б-ка; № 4]).'''
| bgcolor=aqua | '''R2''' 
|-
| 2376
| colspan=2 align=center | Відсутня
|-
| 2377
|''книги''
----
'''Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України, 1936: Видавництво ВУЦВК &quot;Радянське будівництво і право&quot;, 1936. – 368 c.'''
Т. 2. № 25-57. 
. № 58: Алфавітно-предметний покажчик за  1936 рік. - 29 с. 
----
Анотація: У виданні наведено постанови Всеукраїнського центрального    виконавчого комітету, Ради народних комісарів, Центрального    комітету Комуністичної партії (більшовиків) України Народного    комісаріату соціального забезпечення Української    Соціалістичної Радянської Республіки за 1936 рік. Збірник    містить алфавітно-предметний покажчик за 1936 рік.Для юристів,    політологів та істориків.
В издании приведены постановления Всеукраинского центрального    исполнительного комитета, Совета народных    комиссаров, Центрального комитета Коммунистической партии    (большевиков) Украины, Народного комиссариата социального    обеспечения Украинской Социалистической Советской Республики    за 1936 год. Для юристов, историков, политологов. Сборник    содержит алфавитно-предметный указатель за 1936 год.
| bgcolor=aqua | '''R2''' 
|-
| 2378
|''Купpієнко, Х. ''
----
'''Малоpоссійскіе повісти и pазсказы Хомы Купpыенка / Х. Купpієнко. – М.: Тип. Лазаpевых Ин-та Вост. яз.'''
Конволют. Hа окp. аpк.: Посвящаются Гpыцку Основъяненку. 
1.: Купpієнко Х. Малоpоссійскіе повісти и pазсказы Хомы Купpыенка. - 1840. - 145 с. 
2. Гетьманъ Малороссіи Богданъ Хмельницкій : Историческій романъ въ трехъ частяхъ. Изъ временъ борьбы Южной Руси съ ляхами. - 1852. - 107 с. 
3.: Дегасов С. Ф. Молодой чумак. : Малороссийскій песенникъ. Сборникъ украинскихъ, казацкихъ, разгульныхъ, колыбельныхъ и прочихъ малороссийскихъ песенъ. - 1884. - 107 с. 
4.: Боровиковский, Левко Байки й прибаютки. - 1852. - 118 с. 
5.: Чугуевец, П. Малорусскія бытовые песни. : Очерки изъ жизни провинциіальнаго захолустья. - 1889. - 80 с. 
6.: Сост. А. Т. Поминки Тараса Григорьевича Шевченка. - 1879. - 63 с. 
7.: Лядава, Г. Ганнуся : Оперка ув одної дії. - 1870. - 64 с. 
8. Родословная дворянской, княжеской и графской фамиліи Милорадовичъ. - 1890. - 14 с. 
| bgcolor=aqua | '''R2''' 
|-
| 2379
|''книги''
----
'''Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1935 рік: Видавництво ЦВК УСРР &quot;Радянське будівництво і право&quot;, 1936. – 536 с.'''
. Вип. 1-48. 

----
Анотація: Збірник містить звернення, постанови, обіжники, інструкції Всеукраїнського центрального виконавчого комітету, Ради народних комісарів, Центрального комітету Комуністичної партії (більшовиків) України,  Центрального архівного управління, Народного комісаріату юстиції, Народного комісаріату освіти, Народного комісаріату фінансів Української Соціалістичної Радянської Республіки за 1935 рік. Для юристів та істориків.
Сборник содержит обращения, постановления, циркуляры, инструкции Всеукраинского центрального исполнительного комитета, Совета народных комиссаров, Центрального комитета Коммунистической партии (большевиков) Украины, Центрального архивного управления, Народного комиссариата юстиции, Народного комиссариата образования, Народного комиссариата финансов Украинской Социалистической Советской Республики за 1935 год. Для юристов, историков, политологов.
| bgcolor=aqua | '''R2''' 
|-
| 2380
|''книги''
----
'''Дідицький, Богдан. Буй-Туp Всеволод, князь куpскій (+1196) : Повість, основанна на тлі истоpическом, составлена в тpех піснях Богданом А. Дідицьким / Б. Дідицький. – Львов: Типом Ин-та Ставpопиг., 1860. – 112 c.).'''
| bgcolor=aqua | '''R2''' '''OTHER-язычіє'''
|-
| 2381
|''книги''
----
'''Голос з поводу известной pецензіи &quot;Зоpи Галицкой&quot;, альбума на год 1860 : [Віpш]. – Львов: Типом Ин-та Ставpопиг., 1860. – 9 c.).'''
В кн. авт. не зазначено. 
| bgcolor=lime| '''R0''' '''[[Голосъ зъ поводу извѣстной рецензіи „Зори Галицкой, Альбума на годъ 1860.“|DONE]]''' '''OTHER-язычіє'''
|-
| 2382
|''Дідицький, Б. А. ''
----
'''Зоpя галицкая яко альбум на год 1860 : [Альманах] / [Видав Б.А. Дідицький]. – Львов: Типом Института Ставропигійського, 1860. – XXII, [2], 560 с.; 1 аpк. поpтp.'''
Hа с. III: Его Высоко-Пpеосвященству киp Гpигоpію баpону Яхимовичу митpополиту Галицкой Руси посвящают Рускіи Писатели. Авт. поет. твоpів: М.Л. Устиянович, Л.Я. Данкевич, О.В. Духнович, М.О. Попель, Б.А. Дідицький, І.М. Гушалевич, О.І. Павлович, І.Г. Hаумович, І. Озаpкевич (батько), І.І. Озаpкевич (син), С[оф.] Витвицький, В.М. Шашкевич, І.А. Глібовицький, А. Бучинський, Ф.І. Заpевич, Ю. Лужецький, О.М. Огоновський, О.О. Паpтицький, Г. Стpахоцький, І.Ф. Головацький, М. Дідицька, К. Попель (Попелева), К. Цибикова, К. Алексевичевна, Л.Я. Головацька, І[л.] Малицький, І[л.] Бачинський, П.І. Леонтович, Й. Літинський, В.Д. Лучаківський, Й.Є. Бачинський, В. Товаpницький. В кн. також пpивитання Б.А. Дідицького до Г. Яхимовича, укp. наp. пісні, ст. киpил. шpифтом і аpх. документи лат., пол., нім. мовами. Hа окp. аpк. поpтp. Г. Яхимовича. 
| bgcolor=aqua | '''R2''' '''CHURCH''' '''OTHER-язычіє'''
|-
| 2383
|''книги''
----
'''Закревський, М. Стаpосветскій бандуpиста : Избpанныя малоpоссійскія и галицкія песни и думы / Собpал [з пpиміт.] Hиколай Закpевскій. – М.: Университетская типография, 1860. – VI, VIII, 636, 1 аpк. нот.'''
Hа спільної обкл. pік вид.: 1861. 
Книга первая.: Закревский, Н. Песни та думки. - с. 11-136. 
Книга вторая.: Закревский, Н. Малороссийскія пословицы, поговорки и загадки и галицкія приповедки. - 1860. - с. 139-244. 
Ч. 3: Закревский, Н. Словарь малороссійскихъ идиомовъ. - с. 255-628. 
| bgcolor=aqua | '''R2''' 
|-
| 2384—2385
| colspan=2 align=center | Відсутні
|-
| 2386
|''книги''
----
'''Малороссійскія пословицы и поговорки В.H.С. / [Пеpедм. В.H.С. [В.H. Смиpницький]]. – Х.: Университетская типографія, 1834. – [1], 34 c.'''
Пеpедм. pос. В кн. 617 пpислів'їв і пpиказок. 
| bgcolor=lime| '''R2''' '''[[Малороссійскія пословицы и поговорки|DONE]]'''
|-
| 2387
|''книги''
----
'''Бодянський, О.М. Наськы укpаинськы казкы, Запоpозьця Иська Матыpынкы : [у віpшах] / О. М. Бодянський. – М.: Университетская типографія, 1835. – XX, 47, [1] c.'''
Кожній казці пеpедує епігpаф з наpодних пpиказок. Hа окp. аpк. пpисвята: Матеpи моій pидненькій, неньці стаpенькій, коханій, любій Укpаині. 
| bgcolor=aqua | '''R2''' 
|-
| 2388
|''книги''
----
'''Записки втоpого поклоннического путешествія з Рима в Іеpусалим и по иншим місцям Востока : совеpшенного попом св[ятої] славянско-кафтомической цеpкви Ипполитом Андpеевым Теpлецким, вpачества и св[ятого] богословія доктоpом. – Львовъ: Типомъ Института Ставропигійского, 1861 (Обкл. 1862). – 102, [1] c.'''
| bgcolor=aqua | '''R2''' '''OTHER-язычіє'''
|-
| 2389
|''книги''
----
'''Костомаров, М. І. Вітка Іеpеміи Галки : [Збіpка поезій] / М. І. Костомаров. – Х.: Изд. Ф.А. В[ладимиp]ова, 1840. – 88 c.'''
| bgcolor=aqua | '''R2''' 
|-
| 2390
|
----
'''Купований розум  : оповідання / Григорія Квітки (Основ'яненка). – СПб.: Въ типографіи Департамента уделовъ, 1862.'''
1.: Квітка (Основ'яненко), Григорій Купований розумъ : оповідання. - 1862. - 13 с. 
2.: Стороженко, Олекса Вчи лінивого не молотомъ, а голодомъ : оповідання. - 1862. - 8 с. 
3.: Вовчок, Марко Ледащиця : оповідання. - 1862. - 26 с. 
4.: Вовчок, Марко Сестра : оповідання. - 1862. - 30 с. 
5.: Куліш П. А. Циганъ : уривокъ изъ казки. - 1862. - 5 с. 
6.: Стороженко, Олекса Голка : оповідання. - 1862. - 16 с. 
7.: Кузьменко, Петро Не такъ ждалося, да такъ склалося : оповідання. - 1862. - 24 с. 
8. Листи съ хутора. Листъ V. : Хто такий хуторянинъ. - 1862. - 13 с. 
9.: Казюка, Панько Січові гості. Чуприна и Чортоусъ. : оповідання. - 1862. - 27 с. 
10.: Забоцнь, Петро Гордовита пара. : Оповідання. - 1862. - 15 с. 
11.: Вовчок, Марко Викуп : оповідання. - 1862. - 18 с. 
12.: Мордовцев, Данило Салдатка : оповідання. - 1862. - 26 с. 
13.: Стороженко, Олекса Се така баба, що чорт ій на махавихъ вилахъ чоботи оддавав : оповідання. - 1862. - 10 с. 
14.: Стороженко, Олекса Як Богъ дастъ, то и въ вікно подасть : оповідання. - 1862. - 13 с. 
15.: Стороженко, Олекса Закоханий чорт : оповідання. - 1862. - 34 с. 
| bgcolor=aqua | '''R2''' 
|-
| 2391
|''книги''
----
'''Гриньків, В. Гостинец pуским дівицям пеpесылае В. Гpиньків / В. Гриньків. – Львовъ: Печатня М.Ф. Поpембы, 1862. – IV, 94, [1] c.'''
В кн. поема &quot;Рускіи сеpця&quot;, віpші, оповідання &quot;Пpуба&quot; (киpил.) та також 4 укp. наp. пісні. Пpиписки [тлумач. слов.]: с. 94. 
| bgcolor=aqua | '''R2''' 
|-
| 2392
|''книги''
----
'''Хата, 1860 . – Пб.: [Дpук. П. А. Куліша], 1860. – XXII, 215 c.'''
1.: Куліш П. Пеpеднє слово до гpомади: Погляд на укpаїнську словесність : стаття. - 1860. - XXII с. 
2.: Щоголев Я. І. и Кузьменко П. С. Первоцвітъ : [Віpші]. - 24 с. 
3.: Вовчок, Марко Чари. - 27-37 с. 
4.: Гребінка Є. Приказки Гребінки : [байки]. - 41-57 с. 
5.: Иpодчук [П.О. Куліш] Сіра кобила. - 61-70 с. 
6.: Шевченко Т. Г. Кобзарський гостинець : [віpші]. - 73-97 с. 
7.: Баpвінок Г. Лихо не без добpа. - 1857. - 93-103 с. 
8.: Баpвінок Г. Три слёзи дівочі. - 1847. - 107-109 с. 
9.: Куліш П. Колії : Українська дpама зъ останнёго польського панування на Вкраїні. - 114-156 с. 
10.: Баpвінок Г. В осени літо. - 1857. - с. 159-172. 
11.: Номис М. Дід Мина и баба Миниха. - 1859. - с. 175-215. 
| bgcolor=aqua | '''R2''' 
|-
| 2393
|''книги''
----
'''Стpахоцький, Г. Гуцулъ-Волошинъ : повесть зъ горъ Коломыйскихъ [У віpшах] / Hаписал Гpиць Hадвоpоньскій [псевд.]. – Во Львове: Типомъ Института Ставропигійского, 1860. – 56, [3] c.'''
Hа звоpоті тит. аpк. епігpаф з твоpу О.С. Пушкіна. Изясненія [тлумач. слов.]: с. [1-2]. 
| bgcolor=aqua | '''R2''' '''OTHER-язычіє'''
|-
| 2394
|''книги''
----
'''Лисикевич, М. Х. Гостина на Укpаині: :  Поема Hиколая Лісікевича / М. Х. Лисикевич. – Во Львове: Типомъ Института Ставропигійского, 1862. – 115 c.'''
Hа окp. аpк. пpисвята: Его высокоpодію господину Михаилу Качковскому.. Бібліогp.: Из Ставpопиг. тип. выйшли в г. 1860-62 [кн.]: с. 2-4 обкл. 
| bgcolor=aqua | '''R2''' '''OTHER-язычіє'''
|-
| 2395
|''книги''
----
'''Устиянович, М. Л. Поезіи Hиколая Устыановича : [Пеpедм. Б.А. Дідицького] / М. Л. Устиянович. – Во Львове: Типомъ Института Ставропигійского, 1860. – XVI, 118, [2] c.'''
І. Думки и песни. - 1-50 с. 
ІІ. Притчи и сказки. - 53-115 с. 
| bgcolor=aqua | '''R2''' '''OTHER-язычіє'''
|-
| 2396
|''книги''
----
'''Розлуцький, М. В. Сонное видінье або pазговоp духів о польской и о pуской спpаві : Оповідь в стихах / М. В. Розлуцький. – Львовъ: Типомъ Института Ставропигійского, 1862. – 112 c.'''
Текст. киpил. В кн. також гpажд. шpифтом віpші: Hа смеpть Таpаса Г. Шевченка / О. Кониській. Пан и его невільники-муpины [без підпису] / Пеp. з пол. М. Левицького. Бібліогp.: В pус. книгаpне Ставpопиг. ... пpодаются след. pуско-наpодныи книжки: с. 3-4 обкл. 
| bgcolor=aqua | '''R2''' 
|-
| 2397
|''книги''
----
'''Вовчок, Марко. Повістки (наpодні оповідання) Маpка Вовчка : С малоpоссійско-pусско-польским словаpем / М. Вовчок. – СПб.: [Тип. H. Тиблена и Комп.], 1861. – 158, 21 c. –  (Бібліотека Б. Грінченка, № 14).'''
2-е вид. Зміст: Сестpа ; Козачка ; Чумак ; Одарка ; Сон ; Горпина ; Викуп ; Свекруха ; Отець Андрій ; Максим Грімач ; Данило Гурч ; Словаpь [укp.-pос.-пол.]. - С. С. 1-21 в кінці кн. 
| bgcolor=green | '''R1''' [[Індекс:Марко Вовчок. Повістки. 1861.pdf|'''INDEX''']]
|-
| 2398
|''книги''
----
'''Гушалевич, І. М. Поезіи Іоанна Гушалевича : [Пеpедм. Б.А. Дідицького] / І. М. Гушалевич. – Во Львове: Типомъ Института Ставропигійского, 1861. – XII, 104 c.''' 
Розд. кн.: Песни и думы; Басни; Сказки [у віpшах] для детей.
Ч. 1. 
| bgcolor=aqua | '''R2''' 
|-
| 2399
|''книги''
----
'''Лисикевич, М. Х. Співак з Полісья : Поема Hиколая Лісікевича. [Пеpедм. Б.А. Дідицького] / М. Х. Лисикевич. – Во Львове: Типомъ Института Ставропигійского, 1861. – VIII, 100 c.'''
| bgcolor=aqua | '''R2''' 
|-
| 2400
|''книги''
----
'''Федькович, Ю. А. Поезіи Іосифа Федьковича : [Пеpедм. та пpиміт. Б.А. Дідицького] / Ю. А. Федькович. – Во Львове: Типомъ Института Ставропигійского, 1862. – XVI, 148 c.'''
В кн. також пеp. віpшів Л. Уланда і Ф. Шіллєpа. Пpимічанья: с. 136-144. 
Ч. 1. 
| bgcolor=aqua | '''R2''' 
|}</text>
      <sha1>tq7a5u1wwvffo7w0xjcx0cby1xw9v9n</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/174</title>
    <ns>116</ns>
    <id>46456</id>
    <revision>
      <id>1045470</id>
      <parentid>1016519</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T04:04:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlikFr</username>
        <id>8428</id>
      </contributor>
      <comment>/* Справи */</comment>
      <origin>1045470</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="40416" sha1="h72jk4tkfjmxs7v581euyfnzz2wx1wb" xml:space="preserve">{{Архіви/опис
 | назва = Київська казенна палата, м. Київ
 | рік = 1782-1919
 | наступна = 174д
 | примітки = [[c:File:ДАКО фонд 280 опис 174.pdf|ДАКО фонд 280 опис 174]]
}}
[[Файл:FSMosaicTreeLogo-ea9718ee4daec6abe5ce7ac8cf6ff331.png|200px|безрамки]]
&lt;br&gt;&lt;br&gt;
[[Файл:Ржищев. Пароходная пристань. Почтовая открытка.jpg|400px|Старовинна листівка. Ржищів]]
== Анотація ==
Ревізьке відділення. Накази Київської казенної палати, Київського намісницького правління про станову належність різних осіб та з інших питань. Доповідні записки та рапорти повітових казначейств, земських судів, міських магістратів про зарахування селян від одних власників до інших, про сплату ними державних податків. Ревізькі казки різних станів населенім Київської губернії. Листування з волосними правліннями, повітовим казначействами, Київським губернським правлінням про стягнення податків, про надання відомостей щодо записів різних осіб в ревізьких казках, про зарахування казенних селян та інших соціальних груп казенного відомства до стану міщан та купців без обкладання їх податком у подвійному розмірі. Відомості про відрахування та зарахування різних осіб до інших соціальних груп, про кількість державних селян, купців, міщан, інших соціальних та станових груп населення Київської губернії. Ревізький реєстр Київського повітового казначейства з відомостями про зміни у кількісному складі податних станів та сплату ними грошових зборів. Списки міщан, селян, інвалідів та хворих на невиліковні хвороби у губернії.

== Справи ==
{| class=&quot;wikitable&quot;
!№||Назва||Роки||Аркушів||Посилання на FamilySearch
|-
|[[/4/]]||Ревізійний список поміщиків Золотоноського повіту з інформацією про кількість приписаних до них селян||1783-1789||91||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186241 109186241]
|-
|[[/28/]]||Про зарахування Івана Бутовича, пропущеного по ревізії 1782 року до київських міщан||1784-1785||8||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186238 109186238]
|-
|[[/41/]]||Про захарування Василя Лисянського, пропущеного по ревізії 1782 року до київських міщан||1784-1785||6||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186254 109186254]
|-
|[[/99/]]||Про кількість міщан в Козельці не врахованих по ревізії 1782 року||1785||13||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186224 109186224]
|-
|[[/101/]]||Про запис в ревізьку казку придбаних полковницею Кекової чотирьох кріпосних селян||1786-1791||37||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186235 109186235]
|-
|[[/102/]]||Про запис в ревізьку казку придбаного секретарем Полиньовим кріпосного селянина Малютина||1786||10||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186253 109186253]
|-
|[[/132/]]||Про пошук винних в відсутності запису по ревізії позбавленого монашества Манзатули||1786||5||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186234 109186234]
|-
|[[/135/]]||Про запис в ревізьку казку родини кріпосного Єрофєєва, придбаного поміщиком Граве за 300 рублів||1787-1788||14||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109273297 109273297]
|-
|[[/136/]]||Про запис в ревізьку казку придбаного за 250 рублів купцем Дашковим кріпосного Карпова||1787||15||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109386347 109386347]
|-
|[[/139/]]||Про переселення селян з Київської до Катеринославської губернії та в Таврійську область||1787-1788||38||
|-
|[[/152/]]||Відношення Новгород-Сіверської казеної палати про встановлення запису по ревізії Київського міщанина Базилевича||1787||10||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186252 109186252]
|-
|[[/156/]]||Про внесення в ревізькі казки Києво-Печерської лаври канцеляриста Бацеревича||1787||8||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186232 109186232]
|-
|[[/166/]]||Про обкладання податком не записаного по ревізії монастирського селянина с. Черняхівка Черенченка||1788-1789||6||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186230 109186230]
|-
|[[/184/]]||Про запис в ревізьку казку пропущених двох селян колезького асесора Рудньова та майора Дувинга та обкладання їх податком||1788-1789||14||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186227 109186227]
|-
|[[/187/]]||Про запис в ревізьку казку родини кріпосного селянина Краснобайова, придбаного колезьким реєстратором Лучаніновим за 200 рублів||1789-1790||31||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186226 109186226]
|-
|[[/214/]]||Список осіб, що клопотали про невключення їх до ревізьких списків через військову службу більше 25 років||1789||1||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186249 109186249]
|-
|[[/218/]]||Указ Київської казеної палати про запис в ревізьку казку куплених полковницею Кековою чотирьох кріпосних селян||1790||1||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186219 109186219]
|-
|[[/266/]]||Про переселення державного селянина Науменко з Глеваського до Крюковщинського товариства||1793||8||
|-
|[[/282/]]||Про зарахування мешканця с. Козелець, пропущеного по ревізії до Київських міщан||1793||18||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186239 109186239]
|-
|[[/284/]]||Про зарахування пропущеного по ревізії Андрія Чернова до київських міщан||1793-1794||12||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186236 109186236]
|-
|[[/302/]]||Ревізькі казки міщан м. Богуслав. Християни, греки, німці, цигани||1793|| 18|| [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186233 109186233]
|-
|[[/304/]]||Про порядок стягнення податків з братів Янівських, що намагаються отримати дворянство||1793|| 15|| 
|-
|[[/309/]]||Копія протокола палати про занесення в списки платників податку пропущеного по ревізії казеного селянина Яроха слободи Красульки||1794|| 2|| [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186225 109186225]
|-
|[[/334/]]||Клопотання козака м. Бориспіль Мельниківського про приписку його по новій ревізії 1794 року до київських міщан||1794-1795|| 10|| [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186231 109186231]
|-
|[[/340/]]||Про зарахування до київських міщан трансильванця Нестора Арделяна||1794|| 15|| [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109273290 109273290]
|-
|[[/351/]]||Додаткова ревізька казка міщан м. Канів. Християни, цигани||1794|| 4|| [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186215 109186215]
|-
|[[/352/]]||Про перевірку записаного по ревізії 1782 року Миколи Рязанова (він же Ковбашинський) в зв'язку х зарахуванням його до півчих Київської духовної дикастерії||1794|| 10|| [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186220 109186220]
|-
|[[/353/]]||Генеральна відомість ревізьких казок по м. Козелець||1794|| 20|| [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186217 109186217]
|-
|[[/354/]]||Список купців міста Києва||1913|| 20|| 
|-
|[[/371/]]||Ревізька казка зарахованих в купці та міщани міст Хорол, Київ, Переяслав, Звіринець, Лубни||1795|| 46||
|-
|[[/377/]]||Ревізькі казки євреїв м. Ходорів, Рижанівка, Шарки, священиків та селян різних сіл Київської та Полтавської губерній. Священики: Церберманівка, Полійник, Подібна, Краснопілка, Умань, Дзендзелівка, Маньківка. Селяни: Малі Дмитровичі, Сеньківці та інші||1795-1800||171||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186229 109186229]
|-
|[[/378/]]||Ревізькі казки євреїв, з вказівкою їх занять, що мешкають в різних селах Київської губернії||1795||101 ||
|-
|[[/379/]]||Ревізькі казки євреїв містечок Телешівка, Пруцьки, Демощизна, а також священників різних містечок Київської губернії||1795|| 19||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186228 109186228]
|-
|[[/380/]]||Ревізька казка німців, що мешкають в Таращі||1795|| 2||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186223 109186223]
|-
|[[/381/]]||Ревізька казка поселян х. Крижанівка, що належать околичному шляхтичу Крижанівському та селян х. Недович Мінської губернії||1795|| 15||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186222 109186222]
|-
|[[/382/]]||Ревізькі казки євреїв містечок Біла Церква, Фастів, Рокитне та інших||1795|| 216||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186136 109186136]
|-
|[[/383/]]||Ревізька казка старообрядців пилипонів слободи Пилипонівки, які проживають на землях власника Понятовського Богуславської округи||1795||11 ||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186218 109186218]
|-
|[[/384/]]||Ревізькі казки євреїв, які проживають на землях власника Понятовського та в селах не приписаних до жодного повіту||1795|| 66||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186175 109186175]
|-
|[[/385/]]||Відомість про кількість людей по п'ятій ревізії, відомості купців євреїв та християн м. Богуслав, відомості купців м. Києва, опис ревізьких казок||1795||439||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186174 109186174]
|-
|[[/386/]]||Ревізька казка євреїв Черкаського повіту||1795||86 ||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186174 109186174]
|-
|[[/387/]]||Опис ревізьких казок козаків Золотоноського повіту||1795||4||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186134 109186134]
|-
|[[/388/]]||Ревізька казка міщан християн м. Сквира||1795||73||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186154 109186154]
|-
|[[/389/]]||Ревізька казка міщан християн м. Корсунь Богуславського повіту||1795||37||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186120 109186120]
|-
|[[/396/]]||Ревізька казка старообрядців, що належать поміщиці Ходкевич в слободі Замошня Рожевської округи||1795||6||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186145 109186145]
|-
|[[/529/]]||Про зарахування селянина д. Болдаївка, пропущеного по ревізії Лахтадиря та оподаткування його||1796-1797||11||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186143 109186143]
|-
|[[/532/]]||Про запис в ревізьку казку державного селянина д. Козіївка, відсутнього по ревізії Григорія Глущенка та оподаткування його||1796||5||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186140 109186140]
|-
|[[/543/]]||Про відсутність запису в ревізьку казку Рожевської округи біглого селянина Слюнка||1796||3||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186139 109186139]
|-
|[[/549/]]||Рапорти наглядача Богуславської округи про записи Корсунського купця Жиліна по новій ревізії до старообрядців слободи Ліствєнної, про надсилання відомостей про винокуренні заводи повіту до казенної палати та інше||1796||7||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186170 109186170]
|-
|[[/550/]]||Додаткові ревізькі казки пропущених малолітніх дітей штатних священнослужителів||1796||45||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186133 109186133]
|-
|[[/554/]]||Про запис в ревізькі казки дячка Карпа Зубковського Білоцерківської округи м. Лисянка||1796||4||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186255 109186255]
|-
|[[/575/]]||Відношення Катеринославської казеної палати про невнесення до ревізької казки по м. Києву міщан братів Торчевських та про виключення їх з київських міщан||1796||3||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186242 109186242]
|-
|[[/613/]]||Про право власності||1796||22||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186243 109186243]
|-
|[[/618/]]||Про зарахування до селян графа Потоцького Данила Кихна в с. Бабак||1797-1798||12||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186256 109186256]
|-
|[[/637/]]||Про зарахування до казених селян м. Васильків Никифора Зайченко||1798||11||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186237 109186237]
|-
|[[/641/]]||Про зарахування до казених селян м. Васильків Власа Котляренко||1798||14||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186240 109186240]
|-
|[[/645/]]||Про зарахування до казених селян м. Васильків Матвія голого||1798-1799||24||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186246 109186246]
|-
|[[/648/]]||Про зарахування до селян с. Сидорівка Якова Кулика||1798-1799||12||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186244 109186244]
|-
|[[/653/]]||Про зарахування до селян графа Олизара біглих селян Радченка та інших, пропущених по ревізії 1795 року||1798-1799||14||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186245 109186245]
|-
|[[/664/]]||Про зарахування 49 селян до володіння судді Іванівського с. Бухни Сквирського повіту, що він привіз з Австрії та не записаних в ревізькі казки ||1798-1799||12||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186248 109186248]
|-
|[[/668/]]||Про зарахування дьякона с. Триліс Радомисльського повіту Моісея Белика, не записаного по ревізії 1795 року до духовного звання||1798||10||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186247 109186247]
|-
|[[/672/]]||Ревізькі казки священників сіл та містечок Київської губернії||1795||197 ||
|-
|[[/690/]]||Про зарахування Богуславських міщан, що повернулись, до ревізької казки||1798||10||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186251 109186251]
|-
|[[/713/]]||Про зарахування до кріпосних селян колезького реєстратора Волошина трьох селян, відсутніх в ревізії 1795 року||1798||7||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109386342 109386342]
|-
|[[/714/]]||Про зарахування до кріпосних селян поміщіци Шепельової в с. Кирилівка трьох селян, не записаних в ревізії||1799||7||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109386338 109386338]
|-
|[[/721/]]||Про зарахування до кріпосних селян поміщіци Дудідової хлопчика Філіпа Стороженко, відсутнього в ревізьких казках||1799||10||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186257 109186257]
|-
|[[/724/]]||Про зарахування 11 селян, відсутніх в ревізьких казках до поміщічих та державних по м. Звенигородка||1799||24||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186250 109186250]
|-
|[[/731/]]||Про зарахування відсутнього по ревізії селянина Антона Богатиренко в с. Гусачівка до поміщичих селян шляхтича Шамбеляна Мілевського||1799-1800||9||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186258 109186258]
|-
|[[/732/]]||Про зарахування двох селян, відсутніх по ревізії до поміщічих селян надворного радники Башуцького в м. Києві||1799-1800||17||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186259 109186259]
|-
|[[/733/]]||Про зарахування 268 селян, відсутних в ревізьких казках по селян поміщици Лопухіної в м. Шпола Звенигородського повіту||1799||23||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109273295 109273295]
|-
|[[/737/]]||Про внесення в ревізькі казки повернувшихся біглих селян поміщиці Браницької||1799||10||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109386334 109386334]
|-
|[[/746/]]||Про зарахування відсутнього по ревізії Кузьменко до селян князя Понятовського||1799||16||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186260 109186260]
|-
|[[/747/]]||Про зарахування відсутнього по ревізії селянки Матрьони Мазурівни та її сина Матвія до селян князя Яблуновського||1799||4||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109386332 109386332]
|-
|[[/751/]]||Про зарахування відсутнього по ревізії селянина Загнибеденка до селян князя Любомирського в с. Любомирка||1799||9||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109386344 109386344]
|-
|[[/752/]]||Про зарахування відсутнього по ревізії селянина Микита Яковлева до селян поміщіци Лопухіної в м. Шпола||1799||9||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109273292 109273292]
|-
|[[/755/]]||Про зарахування пропущених по ревізії 29 селян до селян поміщика Трощинського в м. Кагарлик||1799||13||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109273296 109273296]
|-
|[[/759/]]||Про зарахування до старостинських 9 душ селян, відсутніх по ревізії по Черкаському повіту||1799||28||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186262 109186262]
|-
|[[/761/]]||Про зарахування пропущених по ревізії Якова Гончаренко до старостинських селян м. Звенигородка||1799||8||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186262 109186262]
|-
|[[/762/]]||Про зарахування пропущених по ревізії Дендина та Ворону до селян поміщіци Лопухіної в м. Бурти Черкаського повіту||1799||5||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186264 109186264]
|-
|[[/763/]]||Про зарахування старостинського селянина Євима Кравця до селян м. Звенигородка||1799||10||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109386343 109386343]
|-
|[[/764/]]||Про зарахування старостинського селянина Степана Шаповала з родиною до селян с. Росошинці Чигиринського повіту||1799||10||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109386341 109386341]
|-
|[[/765/]]||Про зарахування пропущеного по ревізії мешканця с. Подорожне до державних селян||1799||7||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186265 109186265]
|-
|[[/768/]]||Рапорти Черкаського повітового нижнього земського суду про зарахування селян, пропущених по ревізії, до поміщичих та державних селян||1799||35||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109273291 109273291]
|-
|[[/769/]]||Рапорти Чигиринського повітового нижнього земського суду про зарахування селян, пропущених по ревізії, до поміщичих та державних селян||1799-1800||181||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186266 109186266]
|-
|[[/801/]]||Відомість про зарахування та виключення осіб різних суспільних станів з ревізьких казок по Київській губерніїи||1799||48||
|-
|[[/878/]]||Дело о перемещении шляхтича Выговского из Уманского в Звенигородский уезд||1799||25||
|-
|[[/895/]]||Відомості про вільно мешкаючих неосілих мешканців по повітам Київської губернії||1800||77||
|-
|[[/923/]]||Додаткова ревізька казка євреїв містечка Липовець||1800||4 ||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109211180 109211180]
|-
|[[/926/]]||Додаткова ревізька казка євреїв містечка Ківшовата||1800|| 4||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109211192 109211192]
|-
|[[/927/]]||Додаткова ревізька казка євреїв містечка Тетїїв||1800|| 10||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109211181 109211181]
|-
|[[/928/]]||Додаткова ревізька казка євреїв містечка Ставище||1800||4 ||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109211195 109211195]
|-
|[[/929/]]||Додаткова ревізька казка євреїв містечка Животів||1800||3 ||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109211173 109211173]
|-
|[[/934/]]||Додаткова ревізька казка євреїв Таращанського кагалу||1800||6 ||
|-
|[[/936/]]||Додаткова ревізька казка євреїв Звенигородського кагалу||1800||5 ||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109211184 109211184]
|-
|[[/945/]]||Додаткова ревізька казка євреїв містечка П'ятигори||1800||4 ||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109211197 109211197]
|-
|[[/950/]]||Додаткова ревізька казка євреїв містечка Ступичанка||1800||3 ||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109211191 109211191]
|-
|[[/963/]]||Списки членів єврейських кагалів, яких пропустили по ревізії 1795 року||1800||68 ||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109211191 109211191]
|-
|[[/971/]]||Додаткова ревізька казка євреїв Білоцерківського кагалу та інших містечок Васильківського повіту||1800|| 4||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109211202 109211202]
|-
|[[/999/]]||Додаткова ревізька казка євреїв містечка Богуслав||1800||46 ||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109211178 109211178]
|-
|[[/1111/]]||Справа про висилку 12-ти євреїв, пропущених за ревізією, з м. Чигирина до Єлисаветградського повіту||1802-1803||34||
|-
|[[/1219/]]||Ревізька казка евреїв містечка Звенигородка, отримавших прізвище||1806||9 ||
|-
|[[/1221/]]||Ревізька казка євреїв інвалідів Звенигородського повіту||1806||7 ||
|-
|[[/1224/]]||Перепис євреїв міста Богуслава, які отримали прізвище||1806|| 8||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109296910 109296910]
|-
|[[/1225/]]||Ревізькі казки евреїв міста Богуслава та Богуславського повіту, отримавших прізвище||1806||26||
|-
|[[/1243/]]||Відомость ревізьких казок 1811 року Сквирського повіту переданих в ревізьку комісію||1811|| 14||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186281 109186281]
|-
|[[/1244/]]||Ревізька казка купців та міщан християн Василькова||1811|| 32||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186281 109186281]
|-
|[[/1259/]]||Про надсилання від Махнівського городнічего копій списків іноземців, що підлягають виключенню з податних суспільних станів||1813||4||
|-
|[[/1260/]]||Про помилкове внесення в ревізькі казки біглого населення м. Чигирин||1814||9||
|-
|[[/1267/]]||Додаткова ревізька казка міста Тараща||1814|| 10||
|-
|[[/1268/]]||Про виключення зі списків рекрут та померлих членів християн міщанського товариства м. Чигирин||1814||4||
|-
|[[/1275/]]||Додаткова ревізька казка містечка Калігорка||1814|| 14||
|-
|[[/1277/]]||Відомість чиншевих орендарів Таращанського повіту||1814|| 12||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186288 109186288]
|-
|[[/1294/]]||Список осіб Сквирського повіту, що отримало дворянство Київським та Волинським дворянським депутатським зібранням||1816||22||
|-
|[[/1299/]]||Про порядок запису в ревізькі казки пропущеного по ревізії населення Таращанського повіту||1816||14||
|-
|[[/1306/]]||Додаткові ревізькі казки євреїв Черкаського повіту||1816||13||
|-
|[[/1319/]]||Ревізька казки міщан християн м. Махновка||1816||13||
|-
|[[/1364/]]||Список солдатських дітей Таращанського повіту||1818||18||
|-
|[[/1377/]]||Відомості про осіб, пропущених по ревізькім казкам Махновського повіту||1820||54||
|-
|[[/1378/]]||Про перевірку запису по ревізьким казкам осіб, приписаних до єврейських товариств Черкаського повіту та отримавших відповідні свідоцтва||1820||3||
|-
|[[/1379/]]||Додаткові ревізькі казки містечок Липовецького повіту Росоша, Конської та Плескова||1814|| 18||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186148 109186148]
|-
|[[/1400/]]||Додаткові ревізькі казки кріпосних селян Чигиринського повіту поміщика Собанського||1821|| 12||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186142 109186142]
|-
|[[/1477/]]||Відомість про віросповідання мешканців м. Тараща||1828||8||
|-
|[[/1488/]]||Списки загиблих від холери по Богуславському повіту||1831||125 ||
|-
|[[/1501/]]||Прохання шляхтича Ясинкього про видачу йому виписки з ревізької казки про його суспільний стан||1832||8||
|-
|[[/1509/]]||Посімейні списки обивателів, однодворців та чиншових шляхтичів Сквирського повіту||1832-1833||166||
|-
|[[/1510/]]||Ревізькі казки однодворців Київського повіту та губернії||1832|| 72||
|-
|[[/1520/]]||Перепис міщан євреїв переселених з містечка Зозова в місто Липовець||1833||12 ||
|-
|[[/1522/]]||Посімейні списки шляхти Сквирського повіту||1833||39||
|-
|[[/1524/]]||Список євреїв Канівського кагалу, зроблений на підставі останньої ревізької казки з актуальною інформацією||1833|| 25||
|-
|[[/1528/]]||Ревізька казка селян м. Тульчин Брацлавського повіту Подільської губернії ||1834||53||
|-
|[[/1544/]]||Клопотання міщан євреїв Махновського та інших повітів про зарахування до вільних землеробів||1834-1838||81||
|-
|[[/1559/]]||Список міщан євреїв Тетієва Таращанського повіту, переселених з містечок Ківшовата та П'ятигори.||1834-1837||3||
|-
|[[/1561/]]||Переселення міщан євреїв по Звенигородському повіту до Херсонської губернії||1838-1839||30||
|-
|[[/1740/]]||Перехід махнівських міщан євреїв в стан землеробів||1841||12||
|-
|[[/1872/]]||Перевірка торговлі в м. Бердичеві в 1843 році||1846–1852||60||
|-
|[[/1883/]]||Перехід уманських купців євреїв в стан міщан||1846–1849||48||
|-
|[[/1897/]]||Зарахування пропущених міщан євреїв м. Брусилів по 8-й ревізії||1846||6||
|-
|[[/1903/]]||Про зарахування пропущених по 8-й ревізії бердичівських міщан євреїв||1846||10||
|-
|[[/1913/]]||Метрична книга євреїв містечка Ківшовата Таращанського повіту||1849||||
|-
|[[/1915/]]||Протоколи засідань Чигиринської ревізійної комісії||1850||12||
|-
|[[/1927/]]||Ревізька казка селян с. Перегони Васильківського повіту||1850-1853||35||
|-
|[[/1964/]]||Про зарахування євреїв землеробів слободи Романівки та Новинки Бердичівського повіту||1851-1855||23||
|-
|[[/1976/]]||Про зарахування 22 осіб євреїв по м. Терлиця Липовецького повіту||1851-1854||18||
|-
|[[/1981/]]||Про зарахування 26 осіб пропущених по останній ревізії до міщан м. Махнівка||1851-1853||11||
|-
|[[/1997/]]||Додаткова ревізька казка про зарахування до Канівських міщан 3-ї гільдії купця Заславського||1852||6||
|-
|[[/2039/]]||Іменна відомість купців Київської губернії, заявивших свої капітали по Бердичівському повіту||1855||309||
|-
|[[/2084/]]||Про зарахування до Володарського міщанського товариства повернутої групи євреїв||1862||11||
|-
|[[/2087/]]||Додаткові ревізькі казки міщан м. Тараща та Липовецького повіту||1861||||
|-
|[[/2108/]]||Додаткова ревізька казка родини єврея Новаковського м-ка Малин Радомисльського повіту||1867||3||
|-
|[[/2226/]]||Додаткова ревізька казка відставного солдата Вовчика с. Куцівка Черкаського повіту||1873||3||
|-
|[[/2276/]]||Списки ремісників м. Біла Церква та м. Василькова з кількістю найманих працівників||1875||207||
|-
|[[/2285/]]||Посвідки видані міщанам євреям м. Ржищів про запис в ревізьких казках||1875||3||
|-
|[[/2296/]]||Посімейні списки купців м. Києва, які оголосили свої капітали||1879||97||
|-
|[[/2301/]]||Про зарахування групи іногородніх міщан євреїв до Білоцерківських міщан||1880-1882||19||
|-
|[[/2313/]]||Посімейні списки купців м. Києва||1887||169||
|-
|[[/2355/]]||Ревізька казка родини Шехтман м. Іванків Радомисльського повіту||1911||6||
|-
|[[/2457/]]||Списки купців Бердичівського повіту та їх родин||1919||34||
|-
|}

[[Категорія:Київська губернія]]</text>
      <sha1>h72jk4tkfjmxs7v581euyfnzz2wx1wb</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045533</id>
      <parentid>1045470</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T09:46:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlikFr</username>
        <id>8428</id>
      </contributor>
      <comment>/* Справи */</comment>
      <origin>1045533</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="40412" sha1="29lq1pifcuddiy2m0myoxnqkwari65c" xml:space="preserve">{{Архіви/опис
 | назва = Київська казенна палата, м. Київ
 | рік = 1782-1919
 | наступна = 174д
 | примітки = [[c:File:ДАКО фонд 280 опис 174.pdf|ДАКО фонд 280 опис 174]]
}}
[[Файл:FSMosaicTreeLogo-ea9718ee4daec6abe5ce7ac8cf6ff331.png|200px|безрамки]]
&lt;br&gt;&lt;br&gt;
[[Файл:Ржищев. Пароходная пристань. Почтовая открытка.jpg|400px|Старовинна листівка. Ржищів]]
== Анотація ==
Ревізьке відділення. Накази Київської казенної палати, Київського намісницького правління про станову належність різних осіб та з інших питань. Доповідні записки та рапорти повітових казначейств, земських судів, міських магістратів про зарахування селян від одних власників до інших, про сплату ними державних податків. Ревізькі казки різних станів населенім Київської губернії. Листування з волосними правліннями, повітовим казначействами, Київським губернським правлінням про стягнення податків, про надання відомостей щодо записів різних осіб в ревізьких казках, про зарахування казенних селян та інших соціальних груп казенного відомства до стану міщан та купців без обкладання їх податком у подвійному розмірі. Відомості про відрахування та зарахування різних осіб до інших соціальних груп, про кількість державних селян, купців, міщан, інших соціальних та станових груп населення Київської губернії. Ревізький реєстр Київського повітового казначейства з відомостями про зміни у кількісному складі податних станів та сплату ними грошових зборів. Списки міщан, селян, інвалідів та хворих на невиліковні хвороби у губернії.

== Справи ==
{| class=&quot;wikitable&quot;
!№||Назва||Роки||Аркушів||Посилання на FamilySearch
|-
|[[/4/]]||Ревізійний список поміщиків Золотоноського повіту з інформацією про кількість приписаних до них селян||1783-1789||91||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186241 109186241]
|-
|[[/28/]]||Про зарахування Івана Бутовича, пропущеного по ревізії 1782 року до київських міщан||1784-1785||8||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186238 109186238]
|-
|[[/41/]]||Про захарування Василя Лисянського, пропущеного по ревізії 1782 року до київських міщан||1784-1785||6||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186254 109186254]
|-
|[[/99/]]||Про кількість міщан в Козельці не врахованих по ревізії 1782 року||1785||13||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186224 109186224]
|-
|[[/101/]]||Про запис в ревізьку казку придбаних полковницею Кекової чотирьох кріпосних селян||1786-1791||37||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186235 109186235]
|-
|[[/102/]]||Про запис в ревізьку казку придбаного секретарем Полиньовим кріпосного селянина Малютина||1786||10||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186253 109186253]
|-
|[[/132/]]||Про пошук винних в відсутності запису по ревізії позбавленого монашества Манзатули||1786||5||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186234 109186234]
|-
|[[/135/]]||Про запис в ревізьку казку родини кріпосного Єрофєєва, придбаного поміщиком Граве за 300 рублів||1787-1788||14||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109273297 109273297]
|-
|[[/136/]]||Про запис в ревізьку казку придбаного за 250 рублів купцем Дашковим кріпосного Карпова||1787||15||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109386347 109386347]
|-
|[[/139/]]||Про переселення селян з Київської до Катеринославської губернії та в Таврійську область||1787-1788||38||
|-
|[[/152/]]||Відношення Новгород-Сіверської казеної палати про встановлення запису по ревізії Київського міщанина Базилевича||1787||10||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186252 109186252]
|-
|[[/156/]]||Про внесення в ревізькі казки Києво-Печерської лаври канцеляриста Бацеревича||1787||8||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186232 109186232]
|-
|[[/166/]]||Про обкладання податком не записаного по ревізії монастирського селянина с. Черняхівка Черенченка||1788-1789||6||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186230 109186230]
|-
|[[/184/]]||Про запис в ревізьку казку пропущених двох селян колезького асесора Рудньова та майора Дувинга та обкладання їх податком||1788-1789||14||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186227 109186227]
|-
|[[/187/]]||Про запис в ревізьку казку родини кріпосного селянина Краснобайова, придбаного колезьким реєстратором Лучаніновим за 200 рублів||1789-1790||31||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186226 109186226]
|-
|[[/214/]]||Список осіб, що клопотали про невключення їх до ревізьких списків через військову службу більше 25 років||1789||1||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186249 109186249]
|-
|[[/218/]]||Указ Київської казеної палати про запис в ревізьку казку куплених полковницею Кековою чотирьох кріпосних селян||1790||1||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186219 109186219]
|-
|[[/266/]]||Про переселення державного селянина Науменко з Глеваського до Крюковщинського товариства||1793||8||
|-
|[[/282/]]||Про зарахування мешканця с. Козелець, пропущеного по ревізії до Київських міщан||1793||18||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186239 109186239]
|-
|[[/284/]]||Про зарахування пропущеного по ревізії Андрія Чернова до київських міщан||1793-1794||12||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186236 109186236]
|-
|[[/302/]]||Ревізькі казки міщан м. Богуслав. Християни, греки, німці, цигани||1793|| 18|| [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186233 109186233]
|-
|[[/304/]]||Про порядок стягнення податків з братів Янівських, що намагаються отримати дворянство||1793|| 15|| 
|-
|[[/309/]]||Копія протокола палати про занесення в списки платників податку пропущеного по ревізії казеного селянина Яроха слободи Красульки||1794|| 2|| [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186225 109186225]
|-
|[[/334/]]||Клопотання козака м. Бориспіль Мельниківського про приписку його по новій ревізії 1794 року до київських міщан||1794-1795|| 10|| [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186231 109186231]
|-
|[[/340/]]||Про зарахування до київських міщан трансильванця Нестора Арделяна||1794|| 15|| [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109273290 109273290]
|-
|[[/351/]]||Додаткова ревізька казка міщан м. Канів. Християни, цигани||1794|| 4|| [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186215 109186215]
|-
|[[/352/]]||Про перевірку записаного по ревізії 1782 року Миколи Рязанова (він же Ковбашинський) в зв'язку х зарахуванням його до півчих Київської духовної дикастерії||1794|| 10|| [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186220 109186220]
|-
|[[/353/]]||Генеральна відомість ревізьких казок по м. Козелець||1794|| 20|| [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186217 109186217]
|-
|[[/354/]]||Список купців міста Києва||1913|| 20|| 
|-
|[[/371/]]||Ревізька казка зарахованих в купці та міщани міст Хорол, Київ, Переяслав, Звіринець, Лубни||1795|| 46||
|-
|[[/377/]]||Ревізькі казки євреїв м. Ходорів, Рижанівка, Шарки, священиків та селян різних сіл Київської та Полтавської губерній. Священики: Церберманівка, Полійник, Подібна, Краснопілка, Умань, Дзендзелівка, Маньківка. Селяни: Малі Дмитровичі, Сеньківці та інші||1795-1800||171||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186229 109186229]
|-
|[[/378/]]||Ревізькі казки євреїв, з вказівкою їх занять, що мешкають в різних селах Київської губернії||1795||101 ||
|-
|[[/379/]]||Ревізькі казки євреїв містечок Телешівка, Пруцьки, Демощизна, а також священників різних містечок Київської губернії||1795|| 19||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186228 109186228]
|-
|[[/380/]]||Ревізька казка німців, що мешкають в Таращі||1795|| 2||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186223 109186223]
|-
|[[/381/]]||Ревізька казка поселян х. Крижанівка, що належать околичному шляхтичу Крижанівському та селян х. Недович Мінської губернії||1795|| 15||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186222 109186222]
|-
|[[/382/]]||Ревізькі казки євреїв містечок Біла Церква, Фастів, Рокитне та інших||1795|| 216||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186136 109186136]
|-
|[[/383/]]||Ревізька казка старообрядців пилипонів слободи Пилипонівки, які проживають на землях власника Понятовського Богуславської округи||1795||11 ||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186218 109186218]
|-
|[[/384/]]||Ревізькі казки євреїв, які проживають на землях власника Понятовського та в селах не приписаних до жодного повіту||1795|| 66||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186175 109186175]
|-
|[[/385/]]||Відомість про кількість людей по п'ятій ревізії, відомості купців євреїв та християн м. Богуслав, відомості купців м. Києва, опис ревізьких казок||1795||439||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186174 109186174]
|-
|[[/386/]]||Ревізька казка євреїв Черкаського повіту||1795||86 ||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186174 109186174]
|-
|[[/387/]]||Опис ревізьких казок козаків Золотоноського повіту||1795||4||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186134 109186134]
|-
|[[/388/]]||Ревізька казка міщан християн м. Сквира||1795||73||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186154 109186154]
|-
|[[/389/]]||Ревізька казка міщан християн м. Корсунь Богуславського повіту||1795||37||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186120 109186120]
|-
|[[/396/]]||Ревізька казка старообрядців, що належать поміщиці Ходкевич в слободі Замошня Рожевської округи||1795||6||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186145 109186145]
|-
|[[/529/]]||Про зарахування селянина д. Болдаївка, пропущеного по ревізії Лахтадиря та оподаткування його||1796-1797||11||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186143 109186143]
|-
|[[/532/]]||Про запис в ревізьку казку державного селянина д. Козіївка, відсутнього по ревізії Григорія Глущенка та оподаткування його||1796||5||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186140 109186140]
|-
|[[/543/]]||Про відсутність запису в ревізьку казку Рожевської округи біглого селянина Слюнка||1796||3||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186139 109186139]
|-
|[[/549/]]||Рапорти наглядача Богуславської округи про записи Корсунського купця Жиліна по новій ревізії до старообрядців слободи Ліствєнної, про надсилання відомостей про винокуренні заводи повіту до казенної палати та інше||1796||7||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186170 109186170]
|-
|[[/550/]]||Додаткові ревізькі казки пропущених малолітніх дітей штатних священнослужителів||1796||45||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186133 109186133]
|-
|[[/554/]]||Про запис в ревізькі казки дячка Карпа Зубковського Білоцерківської округи м. Лисянка||1796||4||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186255 109186255]
|-
|[[/575/]]||Відношення Катеринославської казеної палати про невнесення до ревізької казки по м. Києву міщан братів Торчевських та про виключення їх з київських міщан||1796||3||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186242 109186242]
|-
|[[/613/]]||Про право власності||1796||22||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186243 109186243]
|-
|[[/618/]]||Про зарахування до селян графа Потоцького Данила Кихна в с. Бабак||1797-1798||12||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186256 109186256]
|-
|[[/637/]]||Про зарахування до казених селян м. Васильків Никифора Зайченко||1798||11||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186237 109186237]
|-
|[[/641/]]||Про зарахування до казених селян м. Васильків Власа Котляренко||1798||14||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186240 109186240]
|-
|[[/645/]]||Про зарахування до казених селян м. Васильків Матвія голого||1798-1799||24||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186246 109186246]
|-
|[[/648/]]||Про зарахування до селян с. Сидорівка Якова Кулика||1798-1799||12||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186244 109186244]
|-
|[[/653/]]||Про зарахування до селян графа Олизара біглих селян Радченка та інших, пропущених по ревізії 1795 року||1798-1799||14||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186245 109186245]
|-
|[[/664/]]||Про зарахування 49 селян до володіння судді Іванівського с. Бухни Сквирського повіту, що він привіз з Австрії та не записаних в ревізькі казки ||1798-1799||12||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186248 109186248]
|-
|[[/668/]]||Про зарахування дьякона с. Триліс Радомисльського повіту Моісея Белика, не записаного по ревізії 1795 року до духовного звання||1798||10||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186247 109186247]
|-
|[[/672/]]||Ревізькі казки священників сіл та містечок Київської губернії||1795||197 ||
|-
|[[/690/]]||Про зарахування Богуславських міщан, що повернулись, до ревізької казки||1798||10||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186251 109186251]
|-
|[[/713/]]||Про зарахування до кріпосних селян колезького реєстратора Волошина трьох селян, відсутніх в ревізії 1795 року||1798||7||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109386342 109386342]
|-
|[[/714/]]||Про зарахування до кріпосних селян поміщіци Шепельової в с. Кирилівка трьох селян, не записаних в ревізії||1799||7||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109386338 109386338]
|-
|[[/721/]]||Про зарахування до кріпосних селян поміщіци Дудідової хлопчика Філіпа Стороженко, відсутнього в ревізьких казках||1799||10||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186257 109186257]
|-
|[[/724/]]||Про зарахування 11 селян, відсутніх в ревізьких казках до поміщічих та державних по м. Звенигородка||1799||24||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186250 109186250]
|-
|[[/731/]]||Про зарахування відсутнього по ревізії селянина Антона Богатиренко в с. Гусачівка до поміщичих селян шляхтича Шамбеляна Мілевського||1799-1800||9||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186258 109186258]
|-
|[[/732/]]||Про зарахування двох селян, відсутніх по ревізії до поміщічих селян надворного радники Башуцького в м. Києві||1799-1800||17||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186259 109186259]
|-
|[[/733/]]||Про зарахування 268 селян, відсутних в ревізьких казках по селян поміщици Лопухіної в м. Шпола Звенигородського повіту||1799||23||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109273295 109273295]
|-
|[[/737/]]||Про внесення в ревізькі казки повернувшихся біглих селян поміщиці Браницької||1799||10||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109386334 109386334]
|-
|[[/746/]]||Про зарахування відсутнього по ревізії Кузьменко до селян князя Понятовського||1799||16||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186260 109186260]
|-
|[[/747/]]||Про зарахування відсутнього по ревізії селянки Матрьони Мазурівни та її сина Матвія до селян князя Яблуновського||1799||4||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109386332 109386332]
|-
|[[/751/]]||Про зарахування відсутнього по ревізії селянина Загнибеденка до селян князя Любомирського в с. Любомирка||1799||9||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109386344 109386344]
|-
|[[/752/]]||Про зарахування відсутнього по ревізії селянина Микита Яковлева до селян поміщіци Лопухіної в м. Шпола||1799||9||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109273292 109273292]
|-
|[[/755/]]||Про зарахування пропущених по ревізії 29 селян до селян поміщика Трощинського в м. Кагарлик||1799||13||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109273296 109273296]
|-
|[[/759/]]||Про зарахування до старостинських 9 душ селян, відсутніх по ревізії по Черкаському повіту||1799||28||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186262 109186262]
|-
|[[/761/]]||Про зарахування пропущених по ревізії Якова Гончаренко до старостинських селян м. Звенигородка||1799||8||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186262 109186262]
|-
|[[/762/]]||Про зарахування пропущених по ревізії Дендина та Ворону до селян поміщіци Лопухіної в м. Бурти Черкаського повіту||1799||5||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186264 109186264]
|-
|[[/763/]]||Про зарахування старостинського селянина Євима Кравця до селян м. Звенигородка||1799||10||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109386343 109386343]
|-
|[[/764/]]||Про зарахування старостинського селянина Степана Шаповала з родиною до селян с. Росошинці Чигиринського повіту||1799||10||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109386341 109386341]
|-
|[[/765/]]||Про зарахування пропущеного по ревізії мешканця с. Подорожне до державних селян||1799||7||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186265 109186265]
|-
|[[/768/]]||Рапорти Черкаського повітового нижнього земського суду про зарахування селян, пропущених по ревізії, до поміщичих та державних селян||1799||35||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109273291 109273291]
|-
|[[/769/]]||Рапорти Чигиринського повітового нижнього земського суду про зарахування селян, пропущених по ревізії, до поміщичих та державних селян||1799-1800||181||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186266 109186266]
|-
|[[/801/]]||Відомість про зарахування та виключення осіб різних суспільних станів з ревізьких казок по Київській губерніїи||1799||48||
|-
|[[/878/]]||Дело о перемещении шляхтича Выговского из Уманского в Звенигородский уезд||1799||25||
|-
|[[/895/]]||Відомості про вільно мешкаючих неосілих мешканців по повітам Київської губернії||1800||77||
|-
|[[/923/]]||Додаткова ревізька казка євреїв містечка Липовець||1800||4 ||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109211180 109211180]
|-
|[[/926/]]||Додаткова ревізька казка євреїв містечка Ківшовата||1800|| 4||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109211192 109211192]
|-
|[[/927/]]||Додаткова ревізька казка євреїв містечка Тетїїв||1800|| 10||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109211181 109211181]
|-
|[[/928/]]||Додаткова ревізька казка євреїв містечка Ставище||1800||4 ||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109211195 109211195]
|-
|[[/929/]]||Додаткова ревізька казка євреїв містечка Животів||1800||3 ||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109211173 109211173]
|-
|[[/934/]]||Додаткова ревізька казка євреїв Таращанського кагалу||1800||6 ||
|-
|[[/936/]]||Додаткова ревізька казка євреїв Звенигородського кагалу||1800||5 ||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109211184 109211184]
|-
|[[/945/]]||Додаткова ревізька казка євреїв містечка П'ятигори||1800||4 ||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109211197 109211197]
|-
|[[/950/]]||Додаткова ревізька казка євреїв містечка Ступичанка||1800||3 ||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109211191 109211191]
|-
|[[/963/]]||Списки членів єврейських кагалів, яких пропустили по ревізії 1795 року||1800||68 ||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109211191 109211191]
|-
|[[/971/]]||Додаткова ревізька казка євреїв Білоцерківського кагалу та інших містечок Васильківського повіту||1800|| 4||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109211202 109211202]
|-
|[[/999/]]||Додаткові ревізькі казки євреїв міста Богуслава||1800||46 ||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109211178 109211178]
|-
|[[/1111/]]||Справа про висилку 12-ти євреїв, пропущених за ревізією, з м. Чигирина до Єлисаветградського повіту||1802-1803||34||
|-
|[[/1219/]]||Ревізька казка евреїв містечка Звенигородка, отримавших прізвище||1806||9 ||
|-
|[[/1221/]]||Ревізька казка євреїв інвалідів Звенигородського повіту||1806||7 ||
|-
|[[/1224/]]||Перепис євреїв міста Богуслава, які отримали прізвище||1806|| 8||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109296910 109296910]
|-
|[[/1225/]]||Ревізькі казки евреїв міста Богуслава та Богуславського повіту, отримавших прізвище||1806||26||
|-
|[[/1243/]]||Відомость ревізьких казок 1811 року Сквирського повіту переданих в ревізьку комісію||1811|| 14||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186281 109186281]
|-
|[[/1244/]]||Ревізька казка купців та міщан християн Василькова||1811|| 32||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186281 109186281]
|-
|[[/1259/]]||Про надсилання від Махнівського городнічего копій списків іноземців, що підлягають виключенню з податних суспільних станів||1813||4||
|-
|[[/1260/]]||Про помилкове внесення в ревізькі казки біглого населення м. Чигирин||1814||9||
|-
|[[/1267/]]||Додаткова ревізька казка міста Тараща||1814|| 10||
|-
|[[/1268/]]||Про виключення зі списків рекрут та померлих членів християн міщанського товариства м. Чигирин||1814||4||
|-
|[[/1275/]]||Додаткова ревізька казка містечка Калігорка||1814|| 14||
|-
|[[/1277/]]||Відомість чиншевих орендарів Таращанського повіту||1814|| 12||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186288 109186288]
|-
|[[/1294/]]||Список осіб Сквирського повіту, що отримало дворянство Київським та Волинським дворянським депутатським зібранням||1816||22||
|-
|[[/1299/]]||Про порядок запису в ревізькі казки пропущеного по ревізії населення Таращанського повіту||1816||14||
|-
|[[/1306/]]||Додаткові ревізькі казки євреїв Черкаського повіту||1816||13||
|-
|[[/1319/]]||Ревізька казки міщан християн м. Махновка||1816||13||
|-
|[[/1364/]]||Список солдатських дітей Таращанського повіту||1818||18||
|-
|[[/1377/]]||Відомості про осіб, пропущених по ревізькім казкам Махновського повіту||1820||54||
|-
|[[/1378/]]||Про перевірку запису по ревізьким казкам осіб, приписаних до єврейських товариств Черкаського повіту та отримавших відповідні свідоцтва||1820||3||
|-
|[[/1379/]]||Додаткові ревізькі казки містечок Липовецького повіту Росоша, Конської та Плескова||1814|| 18||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186148 109186148]
|-
|[[/1400/]]||Додаткові ревізькі казки кріпосних селян Чигиринського повіту поміщика Собанського||1821|| 12||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186142 109186142]
|-
|[[/1477/]]||Відомість про віросповідання мешканців м. Тараща||1828||8||
|-
|[[/1488/]]||Списки загиблих від холери по Богуславському повіту||1831||125 ||
|-
|[[/1501/]]||Прохання шляхтича Ясинкього про видачу йому виписки з ревізької казки про його суспільний стан||1832||8||
|-
|[[/1509/]]||Посімейні списки обивателів, однодворців та чиншових шляхтичів Сквирського повіту||1832-1833||166||
|-
|[[/1510/]]||Ревізькі казки однодворців Київського повіту та губернії||1832|| 72||
|-
|[[/1520/]]||Перепис міщан євреїв переселених з містечка Зозова в місто Липовець||1833||12 ||
|-
|[[/1522/]]||Посімейні списки шляхти Сквирського повіту||1833||39||
|-
|[[/1524/]]||Список євреїв Канівського кагалу, зроблений на підставі останньої ревізької казки з актуальною інформацією||1833|| 25||
|-
|[[/1528/]]||Ревізька казка селян м. Тульчин Брацлавського повіту Подільської губернії ||1834||53||
|-
|[[/1544/]]||Клопотання міщан євреїв Махновського та інших повітів про зарахування до вільних землеробів||1834-1838||81||
|-
|[[/1559/]]||Список міщан євреїв Тетієва Таращанського повіту, переселених з містечок Ківшовата та П'ятигори.||1834-1837||3||
|-
|[[/1561/]]||Переселення міщан євреїв по Звенигородському повіту до Херсонської губернії||1838-1839||30||
|-
|[[/1740/]]||Перехід махнівських міщан євреїв в стан землеробів||1841||12||
|-
|[[/1872/]]||Перевірка торговлі в м. Бердичеві в 1843 році||1846–1852||60||
|-
|[[/1883/]]||Перехід уманських купців євреїв в стан міщан||1846–1849||48||
|-
|[[/1897/]]||Зарахування пропущених міщан євреїв м. Брусилів по 8-й ревізії||1846||6||
|-
|[[/1903/]]||Про зарахування пропущених по 8-й ревізії бердичівських міщан євреїв||1846||10||
|-
|[[/1913/]]||Метрична книга євреїв містечка Ківшовата Таращанського повіту||1849||||
|-
|[[/1915/]]||Протоколи засідань Чигиринської ревізійної комісії||1850||12||
|-
|[[/1927/]]||Ревізька казка селян с. Перегони Васильківського повіту||1850-1853||35||
|-
|[[/1964/]]||Про зарахування євреїв землеробів слободи Романівки та Новинки Бердичівського повіту||1851-1855||23||
|-
|[[/1976/]]||Про зарахування 22 осіб євреїв по м. Терлиця Липовецького повіту||1851-1854||18||
|-
|[[/1981/]]||Про зарахування 26 осіб пропущених по останній ревізії до міщан м. Махнівка||1851-1853||11||
|-
|[[/1997/]]||Додаткова ревізька казка про зарахування до Канівських міщан 3-ї гільдії купця Заславського||1852||6||
|-
|[[/2039/]]||Іменна відомість купців Київської губернії, заявивших свої капітали по Бердичівському повіту||1855||309||
|-
|[[/2084/]]||Про зарахування до Володарського міщанського товариства повернутої групи євреїв||1862||11||
|-
|[[/2087/]]||Додаткові ревізькі казки міщан м. Тараща та Липовецького повіту||1861||||
|-
|[[/2108/]]||Додаткова ревізька казка родини єврея Новаковського м-ка Малин Радомисльського повіту||1867||3||
|-
|[[/2226/]]||Додаткова ревізька казка відставного солдата Вовчика с. Куцівка Черкаського повіту||1873||3||
|-
|[[/2276/]]||Списки ремісників м. Біла Церква та м. Василькова з кількістю найманих працівників||1875||207||
|-
|[[/2285/]]||Посвідки видані міщанам євреям м. Ржищів про запис в ревізьких казках||1875||3||
|-
|[[/2296/]]||Посімейні списки купців м. Києва, які оголосили свої капітали||1879||97||
|-
|[[/2301/]]||Про зарахування групи іногородніх міщан євреїв до Білоцерківських міщан||1880-1882||19||
|-
|[[/2313/]]||Посімейні списки купців м. Києва||1887||169||
|-
|[[/2355/]]||Ревізька казка родини Шехтман м. Іванків Радомисльського повіту||1911||6||
|-
|[[/2457/]]||Списки купців Бердичівського повіту та їх родин||1919||34||
|-
|}

[[Категорія:Київська губернія]]</text>
      <sha1>29lq1pifcuddiy2m0myoxnqkwari65c</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045536</id>
      <parentid>1045533</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T09:52:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlikFr</username>
        <id>8428</id>
      </contributor>
      <comment>/* Справи */</comment>
      <origin>1045536</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="40418" sha1="7mcdc9f8b0ctw6lbcyv5mv2oecg0acg" xml:space="preserve">{{Архіви/опис
 | назва = Київська казенна палата, м. Київ
 | рік = 1782-1919
 | наступна = 174д
 | примітки = [[c:File:ДАКО фонд 280 опис 174.pdf|ДАКО фонд 280 опис 174]]
}}
[[Файл:FSMosaicTreeLogo-ea9718ee4daec6abe5ce7ac8cf6ff331.png|200px|безрамки]]
&lt;br&gt;&lt;br&gt;
[[Файл:Ржищев. Пароходная пристань. Почтовая открытка.jpg|400px|Старовинна листівка. Ржищів]]
== Анотація ==
Ревізьке відділення. Накази Київської казенної палати, Київського намісницького правління про станову належність різних осіб та з інших питань. Доповідні записки та рапорти повітових казначейств, земських судів, міських магістратів про зарахування селян від одних власників до інших, про сплату ними державних податків. Ревізькі казки різних станів населенім Київської губернії. Листування з волосними правліннями, повітовим казначействами, Київським губернським правлінням про стягнення податків, про надання відомостей щодо записів різних осіб в ревізьких казках, про зарахування казенних селян та інших соціальних груп казенного відомства до стану міщан та купців без обкладання їх податком у подвійному розмірі. Відомості про відрахування та зарахування різних осіб до інших соціальних груп, про кількість державних селян, купців, міщан, інших соціальних та станових груп населення Київської губернії. Ревізький реєстр Київського повітового казначейства з відомостями про зміни у кількісному складі податних станів та сплату ними грошових зборів. Списки міщан, селян, інвалідів та хворих на невиліковні хвороби у губернії.

== Справи ==
{| class=&quot;wikitable&quot;
!№||Назва||Роки||Аркушів||Посилання на FamilySearch
|-
|[[/4/]]||Ревізійний список поміщиків Золотоноського повіту з інформацією про кількість приписаних до них селян||1783-1789||91||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186241 109186241]
|-
|[[/28/]]||Про зарахування Івана Бутовича, пропущеного по ревізії 1782 року до київських міщан||1784-1785||8||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186238 109186238]
|-
|[[/41/]]||Про захарування Василя Лисянського, пропущеного по ревізії 1782 року до київських міщан||1784-1785||6||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186254 109186254]
|-
|[[/99/]]||Про кількість міщан в Козельці не врахованих по ревізії 1782 року||1785||13||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186224 109186224]
|-
|[[/101/]]||Про запис в ревізьку казку придбаних полковницею Кекової чотирьох кріпосних селян||1786-1791||37||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186235 109186235]
|-
|[[/102/]]||Про запис в ревізьку казку придбаного секретарем Полиньовим кріпосного селянина Малютина||1786||10||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186253 109186253]
|-
|[[/132/]]||Про пошук винних в відсутності запису по ревізії позбавленого монашества Манзатули||1786||5||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186234 109186234]
|-
|[[/135/]]||Про запис в ревізьку казку родини кріпосного Єрофєєва, придбаного поміщиком Граве за 300 рублів||1787-1788||14||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109273297 109273297]
|-
|[[/136/]]||Про запис в ревізьку казку придбаного за 250 рублів купцем Дашковим кріпосного Карпова||1787||15||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109386347 109386347]
|-
|[[/139/]]||Про переселення селян з Київської до Катеринославської губернії та в Таврійську область||1787-1788||38||
|-
|[[/152/]]||Відношення Новгород-Сіверської казеної палати про встановлення запису по ревізії Київського міщанина Базилевича||1787||10||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186252 109186252]
|-
|[[/156/]]||Про внесення в ревізькі казки Києво-Печерської лаври канцеляриста Бацеревича||1787||8||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186232 109186232]
|-
|[[/166/]]||Про обкладання податком не записаного по ревізії монастирського селянина с. Черняхівка Черенченка||1788-1789||6||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186230 109186230]
|-
|[[/184/]]||Про запис в ревізьку казку пропущених двох селян колезького асесора Рудньова та майора Дувинга та обкладання їх податком||1788-1789||14||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186227 109186227]
|-
|[[/187/]]||Про запис в ревізьку казку родини кріпосного селянина Краснобайова, придбаного колезьким реєстратором Лучаніновим за 200 рублів||1789-1790||31||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186226 109186226]
|-
|[[/214/]]||Список осіб, що клопотали про невключення їх до ревізьких списків через військову службу більше 25 років||1789||1||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186249 109186249]
|-
|[[/218/]]||Указ Київської казеної палати про запис в ревізьку казку куплених полковницею Кековою чотирьох кріпосних селян||1790||1||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186219 109186219]
|-
|[[/266/]]||Про переселення державного селянина Науменко з Глеваського до Крюковщинського товариства||1793||8||
|-
|[[/282/]]||Про зарахування мешканця с. Козелець, пропущеного по ревізії до Київських міщан||1793||18||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186239 109186239]
|-
|[[/284/]]||Про зарахування пропущеного по ревізії Андрія Чернова до київських міщан||1793-1794||12||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186236 109186236]
|-
|[[/302/]]||Ревізькі казки міщан м. Богуслав. Християни, греки, німці, цигани||1793|| 18|| [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186233 109186233]
|-
|[[/304/]]||Про порядок стягнення податків з братів Янівських, що намагаються отримати дворянство||1793|| 15|| 
|-
|[[/309/]]||Копія протокола палати про занесення в списки платників податку пропущеного по ревізії казеного селянина Яроха слободи Красульки||1794|| 2|| [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186225 109186225]
|-
|[[/334/]]||Клопотання козака м. Бориспіль Мельниківського про приписку його по новій ревізії 1794 року до київських міщан||1794-1795|| 10|| [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186231 109186231]
|-
|[[/340/]]||Про зарахування до київських міщан трансильванця Нестора Арделяна||1794|| 15|| [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109273290 109273290]
|-
|[[/351/]]||Додаткова ревізька казка міщан м. Канів. Християни, цигани||1794|| 4|| [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186215 109186215]
|-
|[[/352/]]||Про перевірку записаного по ревізії 1782 року Миколи Рязанова (він же Ковбашинський) в зв'язку х зарахуванням його до півчих Київської духовної дикастерії||1794|| 10|| [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186220 109186220]
|-
|[[/353/]]||Генеральна відомість ревізьких казок по м. Козелець||1794|| 20|| [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186217 109186217]
|-
|[[/354/]]||Список купців міста Києва||1913|| 20|| 
|-
|[[/371/]]||Ревізька казка зарахованих в купці та міщани міст Хорол, Київ, Переяслав, Звіринець, Лубни||1795|| 46||
|-
|[[/377/]]||Ревізькі казки євреїв м. Ходорів, Рижанівка, Шарки, священиків та селян різних сіл Київської та Полтавської губерній. Священики: Церберманівка, Полійник, Подібна, Краснопілка, Умань, Дзендзелівка, Маньківка. Селяни: Малі Дмитровичі, Сеньківці та інші||1795-1800||171||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186229 109186229]
|-
|[[/378/]]||Ревізькі казки євреїв, з вказівкою їх занять, що мешкають в різних селах Київської губернії||1795||101 ||
|-
|[[/379/]]||Ревізькі казки євреїв містечок Телешівка, Пруцьки, Демощизна, а також священників різних містечок Київської губернії||1795|| 19||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186228 109186228]
|-
|[[/380/]]||Ревізька казка німців, що мешкають в Таращі||1795|| 2||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186223 109186223]
|-
|[[/381/]]||Ревізька казка поселян х. Крижанівка, що належать околичному шляхтичу Крижанівському та селян х. Недович Мінської губернії||1795|| 15||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186222 109186222]
|-
|[[/382/]]||Ревізькі казки євреїв містечок Біла Церква, Фастів, Рокитне та інших||1795|| 216||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186136 109186136]
|-
|[[/383/]]||Ревізька казка старообрядців пилипонів слободи Пилипонівки, які проживають на землях власника Понятовського Богуславської округи||1795||11 ||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186218 109186218]
|-
|[[/384/]]||Ревізькі казки євреїв, які проживають на землях власника Понятовського та в селах не приписаних до жодного повіту||1795|| 66||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186175 109186175]
|-
|[[/385/]]||Відомість про кількість людей по п'ятій ревізії, відомості купців євреїв та християн м. Богуслав, відомості купців м. Києва, опис ревізьких казок||1795||439||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186174 109186174]
|-
|[[/386/]]||Ревізька казка євреїв Черкаського повіту||1795||86 ||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186174 109186174]
|-
|[[/387/]]||Опис ревізьких казок козаків Золотоноського повіту||1795||4||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186134 109186134]
|-
|[[/388/]]||Ревізька казка міщан християн м. Сквира||1795||73||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186154 109186154]
|-
|[[/389/]]||Ревізька казка міщан християн м. Корсунь Богуславського повіту||1795||37||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186120 109186120]
|-
|[[/396/]]||Ревізька казка старообрядців, що належать поміщиці Ходкевич в слободі Замошня Рожевської округи||1795||6||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186145 109186145]
|-
|[[/529/]]||Про зарахування селянина д. Болдаївка, пропущеного по ревізії Лахтадиря та оподаткування його||1796-1797||11||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186143 109186143]
|-
|[[/532/]]||Про запис в ревізьку казку державного селянина д. Козіївка, відсутнього по ревізії Григорія Глущенка та оподаткування його||1796||5||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186140 109186140]
|-
|[[/543/]]||Про відсутність запису в ревізьку казку Рожевської округи біглого селянина Слюнка||1796||3||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186139 109186139]
|-
|[[/549/]]||Рапорти наглядача Богуславської округи про записи Корсунського купця Жиліна по новій ревізії до старообрядців слободи Ліствєнної, про надсилання відомостей про винокуренні заводи повіту до казенної палати та інше||1796||7||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186170 109186170]
|-
|[[/550/]]||Додаткові ревізькі казки пропущених малолітніх дітей штатних священнослужителів||1796||45||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186133 109186133]
|-
|[[/554/]]||Про запис в ревізькі казки дячка Карпа Зубковського Білоцерківської округи м. Лисянка||1796||4||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186255 109186255]
|-
|[[/575/]]||Відношення Катеринославської казеної палати про невнесення до ревізької казки по м. Києву міщан братів Торчевських та про виключення їх з київських міщан||1796||3||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186242 109186242]
|-
|[[/613/]]||Про право власності||1796||22||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186243 109186243]
|-
|[[/618/]]||Про зарахування до селян графа Потоцького Данила Кихна в с. Бабак||1797-1798||12||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186256 109186256]
|-
|[[/637/]]||Про зарахування до казених селян м. Васильків Никифора Зайченко||1798||11||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186237 109186237]
|-
|[[/641/]]||Про зарахування до казених селян м. Васильків Власа Котляренко||1798||14||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186240 109186240]
|-
|[[/645/]]||Про зарахування до казених селян м. Васильків Матвія голого||1798-1799||24||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186246 109186246]
|-
|[[/648/]]||Про зарахування до селян с. Сидорівка Якова Кулика||1798-1799||12||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186244 109186244]
|-
|[[/653/]]||Про зарахування до селян графа Олизара біглих селян Радченка та інших, пропущених по ревізії 1795 року||1798-1799||14||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186245 109186245]
|-
|[[/664/]]||Про зарахування 49 селян до володіння судді Іванівського с. Бухни Сквирського повіту, що він привіз з Австрії та не записаних в ревізькі казки ||1798-1799||12||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186248 109186248]
|-
|[[/668/]]||Про зарахування дьякона с. Триліс Радомисльського повіту Моісея Белика, не записаного по ревізії 1795 року до духовного звання||1798||10||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186247 109186247]
|-
|[[/672/]]||Ревізькі казки священників сіл та містечок Київської губернії||1795||197 ||
|-
|[[/690/]]||Про зарахування Богуславських міщан, що повернулись, до ревізької казки||1798||10||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186251 109186251]
|-
|[[/713/]]||Про зарахування до кріпосних селян колезького реєстратора Волошина трьох селян, відсутніх в ревізії 1795 року||1798||7||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109386342 109386342]
|-
|[[/714/]]||Про зарахування до кріпосних селян поміщіци Шепельової в с. Кирилівка трьох селян, не записаних в ревізії||1799||7||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109386338 109386338]
|-
|[[/721/]]||Про зарахування до кріпосних селян поміщіци Дудідової хлопчика Філіпа Стороженко, відсутнього в ревізьких казках||1799||10||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186257 109186257]
|-
|[[/724/]]||Про зарахування 11 селян, відсутніх в ревізьких казках до поміщічих та державних по м. Звенигородка||1799||24||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186250 109186250]
|-
|[[/731/]]||Про зарахування відсутнього по ревізії селянина Антона Богатиренко в с. Гусачівка до поміщичих селян шляхтича Шамбеляна Мілевського||1799-1800||9||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186258 109186258]
|-
|[[/732/]]||Про зарахування двох селян, відсутніх по ревізії до поміщічих селян надворного радники Башуцького в м. Києві||1799-1800||17||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186259 109186259]
|-
|[[/733/]]||Про зарахування 268 селян, відсутних в ревізьких казках по селян поміщици Лопухіної в м. Шпола Звенигородського повіту||1799||23||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109273295 109273295]
|-
|[[/737/]]||Про внесення в ревізькі казки повернувшихся біглих селян поміщиці Браницької||1799||10||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109386334 109386334]
|-
|[[/746/]]||Про зарахування відсутнього по ревізії Кузьменко до селян князя Понятовського||1799||16||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186260 109186260]
|-
|[[/747/]]||Про зарахування відсутнього по ревізії селянки Матрьони Мазурівни та її сина Матвія до селян князя Яблуновського||1799||4||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109386332 109386332]
|-
|[[/751/]]||Про зарахування відсутнього по ревізії селянина Загнибеденка до селян князя Любомирського в с. Любомирка||1799||9||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109386344 109386344]
|-
|[[/752/]]||Про зарахування відсутнього по ревізії селянина Микита Яковлева до селян поміщіци Лопухіної в м. Шпола||1799||9||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109273292 109273292]
|-
|[[/755/]]||Про зарахування пропущених по ревізії 29 селян до селян поміщика Трощинського в м. Кагарлик||1799||13||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109273296 109273296]
|-
|[[/759/]]||Про зарахування до старостинських 9 душ селян, відсутніх по ревізії по Черкаському повіту||1799||28||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186262 109186262]
|-
|[[/761/]]||Про зарахування пропущених по ревізії Якова Гончаренко до старостинських селян м. Звенигородка||1799||8||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186262 109186262]
|-
|[[/762/]]||Про зарахування пропущених по ревізії Дендина та Ворону до селян поміщіци Лопухіної в м. Бурти Черкаського повіту||1799||5||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186264 109186264]
|-
|[[/763/]]||Про зарахування старостинського селянина Євима Кравця до селян м. Звенигородка||1799||10||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109386343 109386343]
|-
|[[/764/]]||Про зарахування старостинського селянина Степана Шаповала з родиною до селян с. Росошинці Чигиринського повіту||1799||10||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109386341 109386341]
|-
|[[/765/]]||Про зарахування пропущеного по ревізії мешканця с. Подорожне до державних селян||1799||7||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186265 109186265]
|-
|[[/768/]]||Рапорти Черкаського повітового нижнього земського суду про зарахування селян, пропущених по ревізії, до поміщичих та державних селян||1799||35||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109273291 109273291]
|-
|[[/769/]]||Рапорти Чигиринського повітового нижнього земського суду про зарахування селян, пропущених по ревізії, до поміщичих та державних селян||1799-1800||181||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186266 109186266]
|-
|[[/801/]]||Відомість про зарахування та виключення осіб різних суспільних станів з ревізьких казок по Київській губерніїи||1799||48||
|-
|[[/878/]]||Дело о перемещении шляхтича Выговского из Уманского в Звенигородский уезд||1799||25||
|-
|[[/895/]]||Відомості про вільно мешкаючих неосілих мешканців по повітам Київської губернії||1800||77||
|-
|[[/923/]]||Додаткова ревізька казка євреїв містечка Липовець||1800||4 ||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109211180 109211180]
|-
|[[/926/]]||Додаткова ревізька казка євреїв містечка Ківшовата||1800|| 4||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109211192 109211192]
|-
|[[/927/]]||Додаткова ревізька казка євреїв містечка Тетїїв||1800|| 10||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109211181 109211181]
|-
|[[/928/]]||Додаткова ревізька казка євреїв містечка Ставище||1800||4 ||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109211195 109211195]
|-
|[[/929/]]||Додаткова ревізька казка євреїв містечка Животів||1800||3 ||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109211173 109211173]
|-
|[[/934/]]||Додаткова ревізька казка євреїв Таращанського кагалу||1800||6 ||
|-
|[[/936/]]||Додаткова ревізька казка євреїв Звенигородського кагалу||1800||5 ||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109211184 109211184]
|-
|[[/945/]]||Додаткова ревізька казка євреїв містечка П'ятигори||1800||4 ||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109211197 109211197]
|-
|[[/950/]]||Додаткова ревізька казка євреїв містечка Ступичанка||1800||3 ||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109211191 109211191]
|-
|[[/963/]]||Списки членів єврейських кагалів, яких пропустили по ревізії 1795 року||1800||68 ||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109211191 109211191]
|-
|[[/971/]]||Додаткова ревізька казка євреїв Білоцерківського кагалу та інших містечок Васильківського повіту||1800|| 4||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109211202 109211202]
|-
|[[/999/]]||Додаткові ревізькі казки євреїв міста Богуслава||1800||46 ||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109211178 109211178]
|-
|[[/1111/]]||Справа про висилку 12-ти євреїв, пропущених за ревізією, з м. Чигирина до Єлисаветградського повіту||1802-1803||34||
|-
|[[/1219/]]||Ревізька казка евреїв містечка Звенигородка, які отримали прізвище||1806||9 ||
|-
|[[/1221/]]||Ревізька казка євреїв інвалідів Звенигородського повіту||1806||7 ||
|-
|[[/1224/]]||Перепис євреїв міста Богуслава, які отримали прізвище||1806|| 8||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109296910 109296910]
|-
|[[/1225/]]||Ревізькі казки евреїв міста Богуслава та Богуславського повіту, які отримали прізвище||1806||26||
|-
|[[/1243/]]||Відомость ревізьких казок 1811 року Сквирського повіту переданих в ревізьку комісію||1811|| 14||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186281 109186281]
|-
|[[/1244/]]||Ревізька казка купців та міщан християн Василькова||1811|| 32||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186281 109186281]
|-
|[[/1259/]]||Про надсилання від Махнівського городнічего копій списків іноземців, що підлягають виключенню з податних суспільних станів||1813||4||
|-
|[[/1260/]]||Про помилкове внесення в ревізькі казки біглого населення м. Чигирин||1814||9||
|-
|[[/1267/]]||Додаткова ревізька казка міста Тараща||1814|| 10||
|-
|[[/1268/]]||Про виключення зі списків рекрут та померлих членів християн міщанського товариства м. Чигирин||1814||4||
|-
|[[/1275/]]||Додаткова ревізька казка містечка Калігорка||1814|| 14||
|-
|[[/1277/]]||Відомість чиншевих орендарів Таращанського повіту||1814|| 12||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186288 109186288]
|-
|[[/1294/]]||Список осіб Сквирського повіту, що отримало дворянство Київським та Волинським дворянським депутатським зібранням||1816||22||
|-
|[[/1299/]]||Про порядок запису в ревізькі казки пропущеного по ревізії населення Таращанського повіту||1816||14||
|-
|[[/1306/]]||Додаткові ревізькі казки євреїв Черкаського повіту||1816||13||
|-
|[[/1319/]]||Ревізька казки міщан християн м. Махновка||1816||13||
|-
|[[/1364/]]||Список солдатських дітей Таращанського повіту||1818||18||
|-
|[[/1377/]]||Відомості про осіб, пропущених по ревізькім казкам Махновського повіту||1820||54||
|-
|[[/1378/]]||Про перевірку запису по ревізьким казкам осіб, приписаних до єврейських товариств Черкаського повіту та отримавших відповідні свідоцтва||1820||3||
|-
|[[/1379/]]||Додаткові ревізькі казки містечок Липовецького повіту Росоша, Конської та Плескова||1814|| 18||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186148 109186148]
|-
|[[/1400/]]||Додаткові ревізькі казки кріпосних селян Чигиринського повіту поміщика Собанського||1821|| 12||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109186142 109186142]
|-
|[[/1477/]]||Відомість про віросповідання мешканців м. Тараща||1828||8||
|-
|[[/1488/]]||Списки загиблих від холери по Богуславському повіту||1831||125 ||
|-
|[[/1501/]]||Прохання шляхтича Ясинкього про видачу йому виписки з ревізької казки про його суспільний стан||1832||8||
|-
|[[/1509/]]||Посімейні списки обивателів, однодворців та чиншових шляхтичів Сквирського повіту||1832-1833||166||
|-
|[[/1510/]]||Ревізькі казки однодворців Київського повіту та губернії||1832|| 72||
|-
|[[/1520/]]||Перепис міщан євреїв переселених з містечка Зозова в місто Липовець||1833||12 ||
|-
|[[/1522/]]||Посімейні списки шляхти Сквирського повіту||1833||39||
|-
|[[/1524/]]||Список євреїв Канівського кагалу, зроблений на підставі останньої ревізької казки з актуальною інформацією||1833|| 25||
|-
|[[/1528/]]||Ревізька казка селян м. Тульчин Брацлавського повіту Подільської губернії ||1834||53||
|-
|[[/1544/]]||Клопотання міщан євреїв Махновського та інших повітів про зарахування до вільних землеробів||1834-1838||81||
|-
|[[/1559/]]||Список міщан євреїв Тетієва Таращанського повіту, переселених з містечок Ківшовата та П'ятигори.||1834-1837||3||
|-
|[[/1561/]]||Переселення міщан євреїв по Звенигородському повіту до Херсонської губернії||1838-1839||30||
|-
|[[/1740/]]||Перехід махнівських міщан євреїв в стан землеробів||1841||12||
|-
|[[/1872/]]||Перевірка торговлі в м. Бердичеві в 1843 році||1846–1852||60||
|-
|[[/1883/]]||Перехід уманських купців євреїв в стан міщан||1846–1849||48||
|-
|[[/1897/]]||Зарахування пропущених міщан євреїв м. Брусилів по 8-й ревізії||1846||6||
|-
|[[/1903/]]||Про зарахування пропущених по 8-й ревізії бердичівських міщан євреїв||1846||10||
|-
|[[/1913/]]||Метрична книга євреїв містечка Ківшовата Таращанського повіту||1849||||
|-
|[[/1915/]]||Протоколи засідань Чигиринської ревізійної комісії||1850||12||
|-
|[[/1927/]]||Ревізька казка селян с. Перегони Васильківського повіту||1850-1853||35||
|-
|[[/1964/]]||Про зарахування євреїв землеробів слободи Романівки та Новинки Бердичівського повіту||1851-1855||23||
|-
|[[/1976/]]||Про зарахування 22 осіб євреїв по м. Терлиця Липовецького повіту||1851-1854||18||
|-
|[[/1981/]]||Про зарахування 26 осіб пропущених по останній ревізії до міщан м. Махнівка||1851-1853||11||
|-
|[[/1997/]]||Додаткова ревізька казка про зарахування до Канівських міщан 3-ї гільдії купця Заславського||1852||6||
|-
|[[/2039/]]||Іменна відомість купців Київської губернії, заявивших свої капітали по Бердичівському повіту||1855||309||
|-
|[[/2084/]]||Про зарахування до Володарського міщанського товариства повернутої групи євреїв||1862||11||
|-
|[[/2087/]]||Додаткові ревізькі казки міщан м. Тараща та Липовецького повіту||1861||||
|-
|[[/2108/]]||Додаткова ревізька казка родини єврея Новаковського м-ка Малин Радомисльського повіту||1867||3||
|-
|[[/2226/]]||Додаткова ревізька казка відставного солдата Вовчика с. Куцівка Черкаського повіту||1873||3||
|-
|[[/2276/]]||Списки ремісників м. Біла Церква та м. Василькова з кількістю найманих працівників||1875||207||
|-
|[[/2285/]]||Посвідки видані міщанам євреям м. Ржищів про запис в ревізьких казках||1875||3||
|-
|[[/2296/]]||Посімейні списки купців м. Києва, які оголосили свої капітали||1879||97||
|-
|[[/2301/]]||Про зарахування групи іногородніх міщан євреїв до Білоцерківських міщан||1880-1882||19||
|-
|[[/2313/]]||Посімейні списки купців м. Києва||1887||169||
|-
|[[/2355/]]||Ревізька казка родини Шехтман м. Іванків Радомисльського повіту||1911||6||
|-
|[[/2457/]]||Списки купців Бердичівського повіту та їх родин||1919||34||
|-
|}

[[Категорія:Київська губернія]]</text>
      <sha1>7mcdc9f8b0ctw6lbcyv5mv2oecg0acg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАЖО/146/1</title>
    <ns>116</ns>
    <id>56335</id>
    <revision>
      <id>1045341</id>
      <parentid>1045150</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T18:13:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexandr Konovalchuk</username>
        <id>11193</id>
      </contributor>
      <origin>1045341</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="119871" sha1="87cdatbj75vi5708grkc7f0sgs24l6i" xml:space="preserve">{{Архіви/опис
 | назва = Дворянські справи
 | рік = 1800–1920
 | наступна = -
 | примітки = [[c:File:ДАЖО фонд 146 Оп. 01.pdf|ДАЖО фонд 146 опис 1]]
}}
== Справи ==
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!№!!Назва!!Рік!!Аркушів
|-
|[[/1/]]||Укази Сенату про затвердження в дворянстві осіб Волинської губернії||1803–1824||549
|-
|[[/2/]]||Укази Сенату про затвердження в дворянстві осіб Волинської губернії||1823–1828||637
|-
|[[/3/]]||Укази Сенату про затвердження в дворянстві осіб Волинської губернії||1828–1832||461
|-
|[[/4/]]||Укази Сенату про затвердження в дворянстві осіб Волинської губернії||1832–1835||501
|-
|[[/5/]]||Укази Сенату про затвердження в дворянстві осіб Волинської губернії||1835–1839||049
|-
|[[/6/]]||Укази Сенату про затвердження в дворянстві осіб Волинської губернії||1841||492
|-
|[[/7/]]||Укази Сенату про затвердження в дворянстві осіб Волинської губернії||1842||686
|-
|[[/8/]]||Укази Сенату про затвердження в дворянстві осіб Волинської губернії||1843||947
|-
|[[/9/]]||Укази Сенату про затвердження в дворянстві осіб Волинської губернії||1844||1288
|-
|[[/10/]]||Укази Сенату про затвердження в дворянстві осіб Волинської губернії||1845||1349
|-
|[[/11/]]||Укази Сенату про затвердження в дворянстві осіб Волинської губернії||1847-1848||1336
|-
|[[/12/]]||Укази Сенату про затвердження в дворянстві осіб Волинської губернії||1848||1434
|-
|[[/13/]]||Укази Сенату про затвердження в дворянстві осіб Волинської губернії||1849||981
|-
|[[/14/]]||Укази Сенату про затвердження в дворянстві осіб Волинської губернії||1850-1851||836
|-
|[[/15/]]||Укази Сенату про затвердження в дворянстві осіб Волинської губернії||1854||893
|-
|[[/16/]]||Укази Сенату про затвердження в дворянстві осіб Волинської губернії||1855-1856||822
|-
|[[/17/]]||Укази Сенату про затвердження в дворянстві осіб Волинської губернії||1857||650
|-
|[[/18/]]||Укази Сенату про затвердження в дворянстві осіб Волинської губернії||1858-1859||975
|-
|[[/19/]]||Укази Сенату про затвердження в дворянстві осіб Волинської губернії||1859||731
|-
|[[/20/]]||Укази Сенату про затвердження в дворянстві осіб Волинської губернії||1860-1861||1128
|-
|[[/21/]]||Укази Сенату про затвердження в дворянстві осіб Волинської губернії||1861-1862||742
|-
|[[/22/]]||Укази Сенату про затвердження в дворянстві осіб Волинської губернії||1862-1863||722
|-
|[[/23/]]||Укази Сенату про затвердження в дворянстві осіб Волинської губернії||1864-1865||70
|-
|[[/24/]]||Укази Сенату про затвердження в дворянстві осіб Волинської губернії||1867||303
|-
|[[/25/]]||Укази Сенату про затвердження в дворянстві осіб Волинської губернії||1868-1877||1605
|-
|[[/26/]]||Укази Сенату про затвердження в дворянстві осіб Волинської губернії||1887-1889||383
|-
|[[/27/]]||Укази Сенату про затвердження в дворянстві осіб Волинської губернії||1889-1890||381
|-
|[[/28/]]||Укази Сенату про затвердження в дворянстві осіб Волинської губернії||1891-1894||605
|-
|[[/29/]]||Укази Сенату про затвердження в дворянстві осіб Волинської губернії||1899-1901||543
|-
|[[/30/]]||Укази Сенату про затвердження в дворянстві осіб Волинської губернії||1901-1903||607
|-
|[[/31/]]||Укази Сенату про затвердження в дворянстві осіб Волинської губернії||1903-1904||449
|-
|[[/32/]]||Укази Сенату про затвердження в дворянстві осіб Волинської губернії||1909-1911||117
|-
|[[/33/]]||Укази Сенату про затвердження в дворянстві осіб Волинської губернії||1913-1914||162
|-
|[[/34/]]||Журнали Волинського дворянського депутатського зібрання||1800-1808||429
|-
|[[/35/]]||Журнали Волинського дворянського депутатського зібрання||1802-1805||362
|-
|[[/36/]]||Журнали Волинського дворянського депутатського зібрання||1806||218
|-
|[[/37/]]||Журнали Волинського дворянського депутатського зібрання||1809||224
|-
|[[/38/]]||Журнали Волинського дворянського депутатського зібрання||1810-1813||506
|-
|[[/39/]]||Журнали Волинського дворянського депутатського зібрання||1814-1816||640
|-
|[[/40/]]||Журнали Волинського дворянського депутатського зібрання||1817||258
|-
|[[/41/]]||Журнали Волинського дворянського депутатського зібрання||1818-1819|| 
|-
|[[/42/]]||Журнали Волинського дворянського депутатського зібрання||1820-1822|| 
|-
|[[/43/]]||Журнали Волинського дворянського депутатського зібрання||1823||409
|-
|[[/44/]]||Журнали Волинського дворянського депутатського зібрання||1824||338
|-
|[[/45/]]||Журнали Волинського дворянського депутатського зібрання||1825||504
|-
|[[/46/]]||Журнали Волинського дворянського депутатського зібрання||1826||477
|-
|[[/47/]]||Журнали Волинського дворянського депутатського зібрання||1827||747
|-
|[[/48/]]||Журнали Волинського дворянського депутатського зібрання||1828||612
|-
|[[/49/]]||Журнали Волинського дворянського депутатського зібрання||1829||650
|-
|[[/50/]]||Журнали Волинського дворянського депутатського зібрання||1832.01-08||982
|-
|[[/51/]]||Журнали Волинського дворянського депутатського зібрання||1832.09-10||1209
|-
|[[/52/]]||Журнали Волинського дворянського депутатського зібрання||1833||1028
|-
|[[/53/]]||Журнали Волинського дворянського депутатського зібрання||1835||1152
|-
|[[/103/]]||Журнали Волинського дворянського депутатського зібрання||1844||521
|-
|[[/155/]]||Журнали Волинського дворянського депутатського зібрання||1851||373
|-
|[[/336/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1801–1802||667
|-
|[[/337/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1802||752
|-
|[[/337а/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1802||792
|-
|[[/337б/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1802||997
|-
|[[/337в/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1804-1807||561
|-
|[[/337г/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1808-1810||165
|-
|[[/338/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1811||238
|-
|[[/339/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1812||140
|-
|[[/339а/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1813||68
|-
|[[/339б/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1814||74
|-
|[[/340/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1815||82
|-
|[[/340а/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1816||445
|-
|[[/340б/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1820||422
|-
|[[/341/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1821||249
|-
|[[/342/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1824||319
|-
|[[/343/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1826||467
|-
|[[/344/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1832||1081
|-
|[[/345/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1832||1069
|-
|[[/345а/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1832||
|-
|[[/346/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1834||813
|-
|[[/347/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1835||1190
|-
|[[/348/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1836||805
|-
|[[/349/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1837||800
|-
|[[/350/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1839||609
|-
|[[/351/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1840||549
|-
|[[/352/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1841||990
|-
|[[/353/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1842||778
|-
|[[/354/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1842||700
|-
|[[/355/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1843||1095
|-
|[[/356/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1846||555
|-
|[[/357/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1848||499
|-
|[[/358/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1850||662
|-
|[[/359/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1851||568
|-
|[[/360/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1852||906
|-
|[[/361/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1853||1028
|-
|[[/362/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1854||684
|-
|[[/363/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1856||582
|-
|[[/364/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1857||438
|-
|[[/365/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1858||390
|-
|[[/366/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1859||600
|-
|[[/367/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1860||532
|-
|[[/368/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1861||574
|-
|[[/369/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1862||666
|-
|[[/370/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1863||278
|-
|[[/371/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1865||1250
|-
|[[/372/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1866||444
|-
|[[/373/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1867||298
|-
|[[/374/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1867||733
|-
|[[/375/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1868||240
|-
|[[/376/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1869||162
|-
|[[/377/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1870||234
|-
|[[/378/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1871||262
|-
|[[/379/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1872||278
|-
|[[/380/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1873||322
|-
|[[/381/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1874||244
|-
|[[/382/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1875||214
|-
|[[/383/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1876||226
|-
|[[/384/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1878||168
|-
|[[/385/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1880||152
|-
|[[/386/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1881||50
|-
|[[/387/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1882||84
|-
|[[/388/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1883||472
|-
|[[/389/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1884||228
|-
|[[/390/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1885||227
|-
|[[/391/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1886||246
|-
|[[/392/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1887||236
|-
|[[/393/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1888||246
|-
|[[/394/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1889||212
|-
|[[/395/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1890||212
|-
|[[/396/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1891||239
|-
|[[/397/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1892||351
|-
|[[/398/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1893||284
|-
|[[/399/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1894||218
|-
|[[/400/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1895||342
|-
|[[/401/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1896||358
|-
|[[/402/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1897||344
|-
|[[/403/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1898||322
|-
|[[/404/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1899||412
|-
|[[/405/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1900||310
|-
|[[/406/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1901||330
|-
|[[/407/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1902||222
|-
|[[/408/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1903||304
|-
|[[/409/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1905||312
|-
|[[/410/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1906||194
|-
|[[/411/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1907||138
|-
|[[/412/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1908||134
|-
|[[/413/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1909||178
|-
|[[/414/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1912||186
|-
|[[/415/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1913||116
|-
|[[/416/]]||Протоколи Волинського дворянського депутатського зібрання||1914||198
|-
| ||align='center'|'''Родовідні книги дворян Волинської губернії'''|| ||
|-
|[[/417/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літери А–Б||1801–1829||1410
|-
|[[/418/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літери А–Б||1801–1829||1384
|-
|[[/419/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії, Частина 6. Літери А–Б||1801–1829||1294
|-
|[[/420/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії, Частина 6. Літери А–Б||1801–1829||1097
|-
|[[/421/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частини 2, 3, 4. Літери А–Ш||1801–1829||539
|-
|[[/422/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літера В||1801–1829||
|-
|[[/423/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 6. Літера В||1801–1829||754
|-
|[[/424/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 6. Літера В||1801–1829||701
|-
|[[/425/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літера Г||1801–1829||
|-
|[[/426/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 6. Літера Г||1801–1829||
|-
|[[/427/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 6. Літера Г||1801–1829||811
|-
|[[/428/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літера Д||1801–1829||
|-
|[[/429/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 6. Літера Д||1801–1829||
|-
|[[/430/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 6. Літери Є–І (Е-И)||1801–1829||825
|-
|[[/431/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літера К||1801–1829||
|-
|[[/433/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літера К||1801–1829||
|-
|[[/434/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літера К||1801–1829||850
|-
|[[/435/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 6. Літера К||1801–1829||1180
|-
|[[/436/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літера Л||1801–1829||
|-
|[[/437/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літера Л||1801–1829||839
|-
|[[/438/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літера Л||1801–1829||923
|-
|[[/439/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 6. Літера Л||1801–1829||
|-
|[[/440/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 6. Літера Л||1801–1829||521
|-
|[[/441/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 6. Літера Л||1801–1829||
|-
|[[/442/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 6. Літера М||1801–1829||786
|-
|[[/443/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літери Н–О||1801–1829||858
|-
|[[/444/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 6. Літери Н–О||1801–1829||
|-
|[[/445/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 6. Літери Н–О||1801–1829||
|-
|[[/446/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 6. Літери Н–О||1801–1829||586
|-
|[[/447/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 6. Літера П||1801–1829||
|-
|[[/448/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 6. Літера П||1801–1829||
|-
|[[/449/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літера Р||1801–1829||
|-
|[[/450/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літера Р||1801–1829||
|-
|[[/451/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 6. Літера Р||1801–1829||394
|-
|[[/452/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літера С||1801–1829||718
|-
|[[/453/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 6. Літера С||1801–1829||838
|-
|[[/454/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 6. Літера Т-Ф||1801–1829||
|-
|[[/455/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 6. Літера Т-Ф||1801–1829||
|-
|[[/456/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 6. Літера Т-Х||1801–1829||
|-
|[[/457/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літера Х-Ч||1801–1829||
|-
|[[/458/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літера Х-Ч||1801–1829||
|-
|[[/459/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 6. Літера Ц-Я||1801–1829||
|-
|[[/460/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 6. Літера Ц-Я||1801–1829||
|-
|[[/461/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літери А–Ж||1802–1829||479
|-
|[[/462/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літери Б–Я||1802–1829||
|-
|[[/463/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літера В||1802–1829||1068
|-
|[[/464/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літера Г||1802–1829||
|-
|[[/465/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літери Є–І (Е-И)||1802–1829||1021
|-
|[[/466/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літера М||1802–1829||
|-
|[[/467/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літера М||1802–1829||
|-
|[[/468/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літера П||1802–1829||
|-
|[[/469/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літери Т–Ф||1802–1829||668
|-
|[[/470/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 6. Літера Т-Х||1802–1829||
|-
|[[/471/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літери Ш-Я||1802–1829||
|-
|[[/472/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 6. Літери Е-И||1803–1829||
|-
|[[/473/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 6. Літери Ж-П||1803–1829||
|-
|[[/474/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літера К||1803–1829||
|-
|[[/475/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літера С||1803–1829||
|-
|[[/476/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1||1873–1890||621
|-
|[[/477/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1||1873–1890||602
|-
|[[/478/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 2||1876||
|-
|[[/479/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 3||1876||
|-
|[[/480/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 3||1876||604
|-
|[[/481/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 6||1884||
|-
| ||align='center'|'''Посімейні списки дворян Волинської губернії'''|| ||
|-
|[[/482/]]||Посімейні списки дворян Володимир–Волинського повіту||1832–1834||553
|-
|[[/483/]]||Посімейні списки дворян Дубенського повіту||1833||825
|-
|[[/484/]]||Посімейні списки дворян Житомирського повіту №1-499||1832-1833|| 
|-
|[[/485/]]||Посімейні списки дворян Житомирського повіту №500-999||1832-1833|| 
|-
|[[/486/]]||Посімейні списки дворян Житомирського повіту №1000-1499||1832-1833|| 
|-
|[[/487/]]||Посімейні списки дворян Житомирського повіту №2000-2499||1832-1833|| 
|-
|[[/488/]]||Посімейні списки дворян Житомирського повіту №2500-3113||1832-1833|| 
|-
|[[/489/]]||Посімейні списки дворян Житомирського повіту №1–3112||1832–1833||564
|-
|[[/490/]]||Посімейні списки дворян Житомирського повіту №1–366||1832–1833||
|-
|[[/491/]]||Посімейні списки дворян Заславського повіту №432–902||1832–1833||
|-
|[[/492/]]||Посімейні списки дворян Заславського повіту №903–1390||1832–1833||
|-
|[[/493/]]||Посімейні списки дворян Заславського повіту №1–1491||1834||
|-
|[[/494/]]||Посімейні списки дворян Заславського повіту №1–1291||1834||
|-
|[[/495/]]||Посімейні списки дворян Ковельського повіту||1833|| 
|-
|[[/496/]]||Посімейні списки дворян Кременецького повіту||1832||345
|-
|[[/497/]]||Посімейні списки дворян Луцького повіту №1-156||1833||309
|-
|[[/498/]]||Посімейні списки дворян Луцького повіту №1-525||1833||1059
|-
|[[/499/]]||Посімейні списки дворян Новоград–Волинського повіту №1–96||1832 
|-
|[[/500/]]||Посімейні списки дворян Новоград–Волинського повіту №1–499||1832||1003
|-
|[[/501/]]||Посімейні списки дворян Новоград–Волинського повіту №1–430||1832||860
|-
|[[/502/]]||Посімейні списки дворян Новоград–Волинського повіту №43–1338||1832–1833||881
|-
|[[/503/]]||Посімейні списки дворян Новоград–Волинського повіту||1832||183
|-
|[[/504/]]||Посімейні списки дворян Новоград–Волинського повіту||1832–1834||570
|-
|[[/505/]]||Посімейні списки дворян Овруцького повіту||1832||1086
|-
|[[/506/]]||Посімейні списки дворян Овруцького повіту||1832–1833||553
|-
|[[/507/]]||Посімейні списки дворян Овруцького повіту||1834||346
|-
|[[/508/]]||Посімейні списки дворян Острозького повіту||1832||211
|-
|[[/509/]]||Посімейні списки дворян Острозького повіту||1832–1833||1209
|-
|[[/510/]]||Посімейні списки дворян Острозького повіту||1834||152
|-
|[[/511/]]||Посімейні списки дворян Острозького повіту||1834||832
|-
|[[/512/]]||Посімейні списки дворян Рівненського повіту||1833|| 
|-
|[[/513/]]||Посімейні списки дворян Рівненського повіту||1834||205
|-
|[[/514/]]||Посімейні списки дворян Старокостянтинівського повіту||1834||292
|-
|[[/515/]]||Посімейні списки дворян Старокостянтинівського повіту||1833||1002
|-
| ||align='center'|'''Іменні списки дворян Волинської губернії'''|| ||
|-
|[[/516/]]||Загальний іменний список дворян Волинської губернії, літери А–Б||1801–1804||291
|-
|[[/517/]]||Загальний іменний список дворян Волинської губернії, літери А–В||1804–1862||249
|-
|[[/518/]]||Загальний іменний список дворян Волинської губернії, літери В–Г||1802–1803||420
|-
|[[/519/]]||Загальний іменний список дворян Волинської губернії, літери Г–И||1804–1859||256
|-
|[[/520/]]||Загальний іменний список дворян Волинської губернії, літери Д–З||1804||409
|-
|[[/521/]]||Загальний іменний список дворян Волинської губернії, літера З||1801-1840||281
|-
|[[/522/]]||Загальний іменний список дворян Волинської губернії, літера К||1801-1849||166
|-
|[[/523/]]||Загальний іменний список дворян Волинської губернії, літера Л||1801-1849||264
|-
|[[/524/]]||Загальний іменний список дворян Волинської губернії, літера М||1801-1839|| 
|-
|[[/524а/]]||Іменний список дворян 1-го і 2-го розрядів Заславського повіту||1833|| 
|-
|[[/525/]]||Списки осіб, затверджених в правах дворянства, літери Т-Я||1841|| 
|-
|[[/526/]]||Списки осіб із клопотаннями на затвердження в правах дворянства, літери Х-Я|| || 
|-
|[[/527/]]||Списки осіб, не затверджених в правах дворянства, літери Т-Я|| || 
|-
| ||align='center'|'''Алфавітні вказівники'''|| ||
|-
|[[/528/]]||Алфавітний вказівник протоколів про затвердження осіб в дворянстві||1801|| 
|-
|[[/529/]]||Алфавітний вказівник протоколів про затвердження осіб в дворянстві||1833-1865|| 
|-
|[[/530/]]||Алфавітний вказівник посімейних списків дворян Володимир-Волинського повіту||1833-1834|| 
|-
|[[/531/]]||Алфавітний вказівник посімейних списків дворян Дубенського повіту||1832-1834|| 
|-
|[[/532/]]||Алфавітний вказівник посімейних списків дворян Дубенського повіту||1832-1834|| 
|-
|[[/533/]]||Алфавітний вказівник посімейних списків дворян Житомирського повіту||1834|| 
|-
|[[/534/]]||Алфавітний вказівник посімейних списків дворян Житомирського повіту||1834||1121
|-
|[[/535/]]||Алфавітний вказівник посімейних списків дворян Рівненського повіту||1834|| 
|-
|[[/536/]]||Алфавіт табулярної книги||1870||  
|-
|[[/537/]]||Алфавіт табулярної книги||1872||53 
|-
|[[/538/]]||Алфавіт табулярної книги||1873||62 
|-
| ||align='center'|'''Реєстри'''|| ||
|-
|[[/539/]]||Реєстр указів Урядового Сенату||1829-1838|| 
|-
|[[/540/]]||Реєстр указів Урядового Сенату||1903-1907||44
|-
|[[/541/]]||Настільний реєстр Волинських дворянських депутатських зборів||1824-1826||540
|-
|[[/542/]]||Настільний реєстр Волинських дворянських депутатських зборів||1829|| 
|-
|[[/543/]]||Настільний реєстр вхідних документів по 2-му столу||1845|| 
|-
|[[/544/]]||Настільний реєстр вхідних документів по 2-му столу||1847|| 
|-
|[[/545/]]||Настільний реєстр вхідних документів по 2-му столу||1851|| 
|-
|[[/546/]]||Настільний реєстр вхідних документів по 2-му столу||1853|| 
|-
|[[/547/]]||Настільний реєстр вхідних документів по 3-му і 4-му столах||1869|| 
|-
|[[/548/]]||Реєстр справ затверджених в дворянстві. Літери А-Б || || 
|-
|[[/549/]]||Реєстр справ затверджених в дворянстві. Літери Б-Н ||1866|| 
|-
|[[/550/]]||Реєстр справ затверджених в дворянстві. Літера Г || || 
|-
|[[/551/]]||Реєстр справ затверджених в дворянстві. Літера Ж || || 
|-
|[[/552/]]||Реєстр справ затверджених в дворянстві. Літера З || || 
|-
|[[/553/]]||Реєстр справ затверджених в дворянстві. Літера І (И) || || 
|-
|[[/554/]]||Реєстр клопотань про затвердження в правах дворянства. Літера К ||1864|| 
|-
|[[/555/]]||Реєстр клопотань про затвердження в правах дворянства. Літери К-М || || 
|-
|[[/556/]]||Реєстр клопотань про затвердження в правах дворянства. Літери К-П || || 
|-
|[[/557/]]||Реєстр клопотань про затвердження в правах дворянства. Літери К-Р || || 
|-
|[[/558/]]||Реєстр справ затверджених в правах дворянства. Літера Л || || 
|-
|[[/559/]]||Реєстр справ затверджених в правах дворянства. Літера М || || 
|-
|[[/560/]]||Реєстр справ затверджених в правах дворянства. Літера Н || || 
|-
|[[/561/]]||Реєстр справ затверджених в правах дворянства. Літера Н || || 
|-
|[[/562/]]||Реєстр клопотань про затвердження в правах дворянства. Літери Н-П || || 
|-
|[[/568/]]||Реєстр справ затверджених в правах дворянства. Літера Р|| ||
|-
|[[/608/]]||Реєстр справ про зарахування дітей до дворянських родів батьків||1868|| 
|-
| ||align='center'|'''Справи про дворянське походження'''|| ||
|-
|[[/609/]]||Про дворянське походження роду Абрамовичів||1822–1899||289
|-
|[[/624/]]||Про дворянське походження роду Александровичів||1802–1899||66
|-
|[[/625/]]||Про дворянське походження роду Александровичів||1832–1911||123
|-
|[[/626/]]||Про дворянське походження роду Александровичів||1802–1847||37
|-
|[[/630/]]||Про дворянське походження роду Алексеєвих||1884||5
|-
|[[/661/]]||Про дворянське походження роду Арцишевських||1801–1858||46
|-
|[[/672/]]||Про дворянське походження роду Бабських||1802–1865||187
|-
|[[/677/]]||Про дворянське походження роду Багинських||1840–1908||542
|-
|[[/684/]]||Про дворянське походження роду Багриновських||1832–1883||124
|-
|[[/685/]]||Про дворянське походження роду Багриновських||1802–1865||275
|-
|[[/686/]]||Про дворянське походження роду Багриновських||1811–1908||96
|-
|[[/687/]]||Про дворянське походження роду Багриновських||1835–1913||62
|-
|[[/688/]]||Про дворянське походження роду Багриновських||1887–1905||19
|-
|[[/696/]]||Про дворянське походження роду Балашкевичів||1852–1864||39
|-
|[[/710/]]||Про дворянське походження роду Барановських||1802-1864||
|-
|[[/711/]]||Про дворянське походження роду Барановських||1865||36
|-
|[[/712/]]||Про дворянське походження роду Барановських||1802-1863||258
|-
|[[/713/]]||Про дворянське походження роду Барановських||1802||783
|-
|[[/714/]]||Про дворянське походження роду Барановських||1832-1852||61
|-
|[[/715/]]||Про дворянське походження роду Барановських||1832-1851||40
|-
|[[/716/]]||Про дворянське походження роду Барановських||1803-1898||304
|-
|[[/717/]]||Про дворянське походження роду Барановських||1802-1849||38
|-
|[[/718/]]||Про дворянське походження роду Барановських||1802||2198
|-
|[[/719/]]||Про дворянське походження роду Барановських||1802||726
|-
|[[/720/]]||Про дворянське походження роду Барановських||1802-1853||
|-
|[[/721/]]||Про дворянське походження роду Барановських||1802-1865||250
|-
|[[/722/]]||Про дворянське походження роду Барановських||1802-1864||47
|-
|[[/723/]]||Про дворянське походження роду Барановських||1802-1865||62
|-
|[[/724/]]||Про дворянське походження роду Барановських||1890-1912||96
|-
|[[/729/]]||Про дворянське походження роду Барвінських||1829-1846||36
|-
|[[/730/]]||Про дворянське походження роду Бардецьких||1802-1850||31
|-
|[[/740/]]||Про дворянське походження роду Бартошевських||1802||13
|-
|[[/758/]]||Про дворянське походження роду Башинських||1800–1862||266
|-
|[[/767/]]||Про дворянське походження роду Белецьких||1825–1868||197
|-
|[[/768/]]||Про дворянське походження роду Белецьких||1827–1901||67
|-
|[[/769/]]||Про дворянське походження роду Белецьких||1829–1866||92
|-
|[[/770/]]||Про дворянське походження роду Белецьких||1834–1865||35
|-
|[[/771/]]||Про дворянське походження роду Белецьких||1803–1907||50
|-
|[[/772/]]||Про дворянське походження роду Белецьких||1802–1861||143
|-
|[[/773/]]||Про дворянське походження роду Белецьких||1858–1863||13
|-
|[[/774/]]||Про дворянське походження роду Белецьких||1861||5
|-
|[[/823/]]||Про дворянське походження роду Бернатовичів||1836–1905||83
|-
|[[/825/]]||Про дворянське походження роду Бернатовичів||1862–1909||433
|-
|[[/841/]]||Про дворянське походження роду Бехів||1802–1911||537
|-
|[[/842/]]||Про дворянське походження роду Беховичів||1803–1850||16
|-
|[[/845/]]||Про дворянське походження роду Білецьких||1829–1863||41
|-
|[[/846/]]||Про дворянське походження роду Білецьких||1802–1850||14
|-
|[[/854/]]||Про дворянське походження роду Більських||1802–1879||365
|-
|[[/874/]]||Про дворянське походження роду Блонських||1844–1887||144
|-
|[[/892/]]||Про дворянське походження роду Бобровських||1803–1840||47
|-
|[[/902/]]||Про дворянське походження роду Богданів||1847–1854||80
|-
|[[/903/]]||Про дворянське походження роду Богдановичів||1802–1895||142
|-
|[[/904/]]||Про дворянське походження роду Богдановичів||1802–1874||194
|-
|[[/905/]]||Про дворянське походження роду Богдановичів||1825–1865||27
|-
|[[/906/]]||Про дворянське походження роду Богдановичів||1832–1871||28
|-
|[[/907/]]||Про дворянське походження роду Богдановичів||1802–1851||86
|-
|[[/908/]]||Про дворянське походження роду Богдановичів||1844–1915||69
|-
|[[/909/]]||Про дворянське походження роду Богдановичів||1802–1850||17
|-
|[[/910/]]||Про дворянське походження роду Богдановичів||1805–1851||24
|-
|[[/945/]]||Про дворянське походження роду Болсуновських||1802–1903||234
|-
|[[/946/]]||Про дворянське походження роду Болсуновських-Чорногуб||1802–1918||840
|-
|[[/947/]]||Про дворянське походження роду Болсуновських||1802–1861||316
|-
|[[/948/]]||Про дворянське походження роду Болсуновських||1802–1858||85
|-
|[[/949/]]||Про дворянське походження роду Болсуновських||1802–1868||334
|-
|[[/963/]]||Про дворянське походження роду Борецьких||1817–1855||36
|-
|[[/1009/]]||Про дворянське походження роду Бочковських||1802–1845||20
|-
|[[/1010/]]||Про дворянське походження роду Бочковських||1810–1897||268
|-
|[[/1011/]]||Про дворянське походження роду Бочковських||1816–1863||128
|-
|[[/1012/]]||Про дворянське походження роду Бочковських||1826–1915||342
|-
|[[/1013/]]||Про дворянське походження роду Бочковських||1832–1852||49
|-
|[[/1017/]]||Про дворянське походження роду Боярських||1834–1902||68
|-
|[[/1018/]]||Про дворянське походження роду Боярських||1857–1859||38
|-
|[[/1022/]]||Про дворянське походження роду Братковських||1846–1849||12
|-
|[[/1023/]]||Про дворянське походження роду Брауерів||1848||2
|-
|[[/1060/]]||Про дворянське походження роду Бромирських||1824–1868||66
|-
|[[/1061/]]||Про дворянське походження роду Бромирських||1844–1901||242
|-
|[[/1066/]]||Про дворянське походження роду Броновицьких||1839–1864||152
|-
|[[/1091/]]||Про дворянське походження роду Бужкевічів||1835–1913||382
|-
|[[/1138/]]||Про дворянське походження роду Бушинських||1866–1898||35
|-
|[[/1142/]]||Про дворянське походження роду Бушинських||1832–1905||252
|-
|[[/1143/]]||Про дворянське походження роду Бушинських||1800–1850||49
|-
|[[/1144/]]||Про дворянське походження роду Буяльських||1813–1913||441
|-
|[[/1150/]]||Про дворянське походження роду Билецьких||1854–1876||217
|-
|[[/1152/]]||Про дворянське походження роду Биліцьких||1830–1854||32
|-
|[[/1159/]]||Про дворянське походження роду Бялецьких||1802–1869||214
|-
|[[/1165/]]||Про дворянське походження роду Бялокурів (Білокурів)||1802–1917||
|-
|[[/1168/]]||Про дворянське походження роду Бялоцьких||1802–1865||125
|-
|[[/1169/]]||Про дворянське походження роду Бялоцьких||1802–1912||571
|-
|[[/1170/]]||Про дворянське походження роду Бялошицких (Білошицьких)||1832–1916||
|-
|[[/1171/]]||Про дворянське походження роду Бялошицких (Білошицьких)||1834–1865||
|-
|[[/1178/]]||Про дворянське походження роду Валевських-Левковських||1812–1915||1105
|-
|[[/1217/]]||Про дворянське походження роду Васьковських||1802–1875||239
|-
|[[/1218/]]||Про дворянське походження роду Васьковських||1802–1846||12
|-
|[[/1219/]]||Про дворянське походження роду Васьковських||1802–1869||181
|-
|[[/1220/]]||Про дворянське походження роду Васьковських||1802–1845||40
|-
|[[/1221/]]||Про дворянське походження роду Васьковських||1816–1842||18
|-
|[[/1222/]]||Про дворянське походження роду Васьковських||1802–1888||618
|-
|[[/1260/]]||Про дворянське походження роду Вержбицьких (Вербицьких)||1802–1899||
|-
|[[/1261/]]||Про дворянське походження роду Вержбицьких (Вербицьких)||1802–1891||
|-
|[[/1262/]]||Про дворянське походження роду Вержбицьких (Вербицьких)||1802–1864||
|-
|[[/1263/]]||Про дворянське походження роду Вержбицьких (Вербицьких)||1802–1863||
|-
|[[/1264/]]||Про дворянське походження роду Вержбицьких (Вербицьких)||1802–1850||
|-
|[[/1265/]]||Про дворянське походження роду Вержбицьких (Вербицьких)||1802–1846||
|-
|[[/1266/]]||Про дворянське походження роду Вержбицьких (Вербицьких)||1802–1898||
|-
|[[/1267/]]||Про дворянське походження роду Вержбицьких (Вербицьких)||1803–1906||
|-
|[[/1268/]]||Про дворянське походження роду Вержбицьких (Вербицьких)||1803–1866||
|-
|[[/1269/]]||Про дворянське походження роду Вержбицьких (Вербицьких)||1803–1865||
|-
|[[/1270/]]||Про дворянське походження роду Вержбицьких (Вербицьких)||1818–1851||
|-
|[[/1271/]]||Про дворянське походження роду Вержбицьких (Вербицьких)||1825–1912||
|-
|[[/1272/]]||Про дворянське походження роду Вержбицьких (Вербицьких)||1830–1864||
|-
|[[/1273/]]||Про дворянське походження роду Вержбицьких (Вербицьких)||1834–1851||
|-
|[[/1274/]]||Про дворянське походження роду Вержбицьких (Вербицьких)||1838–1865||
|-
|[[/1275/]]||Про дворянське походження роду Вержбицьких (Вербицьких)||1843–1897||
|-
|[[/1276/]]||Про дворянське походження роду Вержбицьких (Вербицьких)||1847–1851||
|-
|[[/1277/]]||Про дворянське походження роду Вержбицьких (Вербицьких)||1802–1851||
|-
|[[/1292/]]||Про дворянське походження роду Верповських||1802–1877||167
|-
|[[/1301/]]||Про дворянське походження роду Весельських||1849–1918||1178
|-
|[[/1306/]]||Про дворянське походження роду Ветвинських (Вітвинських)||1802–1847||71
|-
|[[/1363/]]||Про дворянське походження роду Витвинських (Вітвинських)||1803–1888||502
|-
|[[/1421/]]||Про дворянське походження роду Войнаровських||1802–1912||77
|-
|[[/1422/]]||Про дворянське походження роду Войнаровських||1802–1893||
|-
|[[/1423/]]||Про дворянське походження роду Войнаровських||1802–1861||20
|-
|[[/1424/]]||Про дворянське походження роду Войнаровських||1803–1870||214
|-
|[[/1425/]]||Про дворянське походження роду Войнаровських||1818–1851||29
|-
|[[/1426/]]||Про дворянське походження роду Войнаровських||1828–1864||25
|-
|[[/1427/]]||Про дворянське походження роду Войнаровських||1849–1867||102
|-
|[[/1471/]]||Про дворянське походження роду Волковських||1802–1880||406
|-
|[[/1493/]]||Про дворянське походження роду Вольських||1810–1905||137
|-
|[[/1494/]]||Про дворянське походження роду Вольських||1802–1915||579
|-
|[[/1495/]]||Про дворянське походження роду Вольських||1802–1865||47
|-
|[[/1496/]]||Про дворянське походження роду Вольських||1798–1857||83
|-
|[[/1497/]]||Про дворянське походження роду Вольських||1740–1850||75
|-
|[[/1498/]]||Про дворянське походження роду Вольських||1827–1888||278
|-
|[[/1499/]]||Про дворянське походження роду Вольських||1775–1851||37
|-
|[[/1500/]]||Про дворянське походження роду Вольських||1825–1838||9
|-
|[[/1501/]]||Про дворянське походження роду Вольських||1714–1866||215
|-
|[[/1502/]]||Про дворянське походження роду Вольських||1835–1912||251
|-
|[[/1503/]]||Про дворянське походження роду Вольських||1841–1845||28
|-
|[[/1504/]]||Про дворянське походження роду Вольських||1914–1916||42
|-
|[[/1552/]]||Про дворянське походження роду Виговських (Вигівських)||1801–1893||1533
|-
|[[/1553/]]||Про дворянське походження роду Виговських (Вигівських)||1832–1913||104
|-
|[[/1554/]]||Про дворянське походження роду Виговських (Вигівських)||1802–1917||324
|-
|[[/1555/]]||Про дворянське походження роду Виговських (Вигівських)||1802–1862||119
|-
|[[/1556/]]||Про дворянське походження роду Виговських (Вигівських)||1822–1911||1894
|-
|[[/1557/]]||Про дворянське походження роду Виговських (Вигівських)||1803–1863||33
|-
|[[/1558/]]||Про дворянське походження роду Виговських (Вигівських)||1832–1869||239
|-
|[[/1559/]]||Про дворянське походження роду Виговських (Вигівських)||1877–1917||36
|-
|[[/1560/]]||Про дворянське походження роду Виговських-Ларионовичей (Вигівських-Ларіоновичей)||1899–1917||68
|-
|[[/1569/]]||Про дворянське походження роду Висоцинських||1832–1862||22
|-
|[[/1579/]]||Про дворянське походження роду Височанських||1802–1845||22
|-
|[[/1580/]]||Про дворянське походження роду Височинських||1858–1859||4
|-
|[[/1628/]]||Про дворянське походження роду Галецьких||1855–1912||117
|-
|[[/1664/]]||Про дворянське походження роду Геєвських-Ловдиковських||1825–1915||
|-
|[[/1701/]]||Про дворянське походження роду Кимбоцьких||1803–1862||104
|-
|[[/1712/]]||Про дворянське походження роду Гловацьких||1802–1892|| 
|-
|[[/1713/]]||Про дворянське походження роду Гловацьких||1802–1865||25
|-
|[[/1733/]]||Про дворянське походження роду Годлевських||1802–1864||58
|-
|[[/1734/]]||Про дворянське походження роду Годлевських||1802–1865||121
|-
|[[/1743/]]||Про дворянське походження роду Голембіовських||1803–1863||68
|-
|[[/1744/]]||Про дворянське походження роду Голембіовських||1816–1909||235
|-
|[[/1745/]]||Про дворянське походження роду Голембіовських||1832–1850||16
|-
|[[/1746/]]||Про дворянське походження роду Голембіовських||1835–1851||16
|-
|[[/1747/]]||Про дворянське походження роду Голембіовських||1803–1900||363
|-
|[[/1780/]]||Про дворянське походження роду Гордзеєвських||1833–1846||8
|-
|[[/1785/]]||Про дворянське походження роду Горецьких||1802–1903||214
|-
|[[/1786/]]||Про дворянське походження роду Горецьких||1802–1862||61
|-
|[[/1787/]]||Про дворянське походження роду Горецьких||1802–1908||137
|-
|[[/1788/]]||Про дворянське походження роду Горецьких||1862–1905||12
|-
|[[/1814/]]||Про дворянське походження роду Гостинських||1802–1861||89
|-
|[[/1815/]]||Про дворянське походження роду Гостинських||1802–1857||
|-
|[[/1816/]]||Про дворянське походження роду Гостинських||1816–1848||111
|-
|[[/1847/]]||Про дворянське походження роду Грановських||1855||73
|-
|[[/1873/]]||Про дворянське походження роду Гриневич-Яцковських||1832-1864||327
|-
|[[/1884/]]||Про дворянське походження роду Грищенко-Меленевських||1856–1889||
|-
|[[/1904/]]||Про дворянське походження роду Гронтковських||1802–1868||307
|-
|[[/1926/]]||Про дворянське походження роду Грушецьких||1802–1851||43
|-
|[[/1927/]]||Про дворянське походження роду Грушецьких||1842||6
|-
|[[/1928/]]||Про дворянське походження роду Грушецьких||1861–1870||60
|-
|[[/1940/]]||Про дворянське походження роду Гулевичів||1812–1863||11
|-
|[[/1941/]]||Про дворянське походження роду Гулевичів||1823–1831||6
|-
|[[/1942/]]||Про дворянське походження роду Гулевичів||1823–1843||9
|-
|[[/1960/]]||Про дворянське походження роду Гурських||1802–1915||201
|-
|[[/1965/]]||Про дворянське походження роду Гуссаковських||1832–1881||99
|-
|[[/1971/]]||Про дворянське походження роду Гутовських||1816–1911||273
|-
|[[/1972/]]||Про дворянське походження роду Гутовських||1855–1913||354
|-
|[[/1991/]]||Про дворянське походження роду Данильченко-Дідковських||1802–1871||362
|-
|[[/2072/]]||Про дворянське походження роду Дзічковських||1802–1857||95
|-
|[[/2077/]]||Про дворянське походження роду Дідківських||1802-1913||446
|-
|[[/2078/]]||Про дворянське походження роду Дідківські||1808-1914||420
|-
|[[/2079/]]||Про дворянське походження роду Дідківські||1802-1917||1551
|-
|[[/2080/]]||Про дворянське походження роду Дідківські||1802-1903||229
|-
|[[/2081/]]||Про дворянське походження роду Дідківські||1803-1866||81
|-
|[[/2082/]]||Про дворянське походження роду Дідківські||1805-1832||3
|-
|[[/2085/]]||Про дворянське походження роду Дідківські||1827-1913||113
|-
|[[/2086/]]||Про дворянське походження роду Дідківські||1832-1862||75
|-
|[[/2087/]]||Про дворянське походження роду Дідківські||1832-1894||245
|-
|[[/2088/]]||Про дворянське походження роду Дідківські||1840-1884||292
|-
|[[/2089/]]||Про дворянське походження роду Дідківські||1844-1850||44
|-
|[[/2090/]]||Про дворянське походження роду Дідківські||1850-1874||122
|-
|[[/2091/]]||Про дворянське походження роду Дідківські||1860-1868||237
|-
|[[/2105/]]||Про дворянське походження роду Добржанських (Добжанських)||1802–1860||14
|-
|[[/2106/]]||Про дворянське походження роду Добржанських (Добжанських)||1802–1872||54
|-
|[[/2107/]]||Про дворянське походження роду Добржанських (Добжанських)||1803–1854||26
|-
|[[/2108/]]||Про дворянське походження роду Добржанських (Добжанських)||1827–1897||22
|-
|[[/2114/]]||Про дворянське походження роду Добржицьких (Добжицьких)||1802–1862||94
|-
|[[/2136/]]||Про дворянське походження роду Добровольських||1841–1913||154
|-
|[[/2150/]]||Про дворянське походження роду Долинських||1820–1865||39
|-
|[[/2151/]]||Про дворянське походження роду Долинських||1843–1873||291
|-
|[[/2213/]]||Про дворянське походження роду Дорошевських||1845–1895||11
|-
|[[/2222/]]||Про дворянське походження роду Држевецьких||1790–1862||156
|-
|[[/2275/]]||Про дворянське походження роду Душинських||1802–1909||205
|-
|[[/2287/]]||Про дворянське походження роду Єжовських||1802–1864||191
|-
|[[/2288/]]||Про дворянське походження роду Єжовських||1830–1912||519
|-
|[[/2301/]]||Про дворянське походження роду Єльців||1845–1906||200
|-
|[[/2371/]]||Про дворянське походження роду Жолкевських||1803–1860||30
|-
|[[/2372/]]||Про дворянське походження роду Жолондковських||1802–1891||263
|-
|[[/2419/]]||Про дворянське походження роду Жижкевичів (Житкевичів)||1832–1876||64
|-
|[[/2421/]]||Про дворянське походження роду Забержевських||1802–1865||72
|-
|[[/2428/]]||Про дворянське походження роду Завадовських||1836–1849||36
|-
|[[/2429/]]||Про дворянське походження роду Завадовських||1848–1857||7
|-
|[[/2453/]]||Про дворянське походження роду Загоровських||1843–1857||
|-
|[[/2462/]]||Про дворянське походження роду Загурських||1802–1916||224
|-
|[[/2465/]]||Про дворянське походження роду Загурських||1802–1865||188
|-
|[[/2467/]]||Про дворянське походження роду Зайончковських||1827–1913||172
|-
|[[/2468/]]||Про дворянське походження роду Зайончковських||1834–1848||53
|-
|[[/2469/]]||Про дворянське походження роду Зайончковських||1844–1902||207
|-
|[[/2471/]]||Про дворянське походження роду Зайончковських||1853–1855||38
|-
|[[/2481/]]||Про дворянське походження роду Закусилів-Олешко||1802–1885||262
|-
|[[/2482/]]||Про дворянське походження роду Закусилів||||
|-
|[[/2483/]]||Про дворянське походження роду Закусилів||1802-1888||209
|-
|[[/2484/]]||Про дворянське походження роду Закусилів||1802-1853||45
|-
|[[/2486/]]||Про дворянське походження роду Закусилів||||19
|-
|[[/2550/]]||Про дворянське походження роду Зелінських||1802-1850||38
|-
|[[/2551/]]||Про дворянське походження роду Зелінських||1802-1861||128
|-
|[[/2552/]]||Про дворянське походження роду Зелінських||1802-1913||226
|-
|[[/2553/]]||Про дворянське походження роду Зелінських||1802-1850||35
|-
|[[/2554/]]||Про дворянське походження роду Зелінських||1802-1897||
|-
|[[/2555/]]||Про дворянське походження роду Зелінських||1803-1901||93
|-
|[[/2556/]]||Про дворянське походження роду Зелінських||1803-1870||56
|-
|[[/2557/]]||Про дворянське походження роду Зелінських||1816-1886||203
|-
|[[/2558/]]||Про дворянське походження роду Зелінських||1820-1865||250
|-
|[[/2559/]]||Про дворянське походження роду Зелінських||1824-1863||133
|-
|[[/2560/]]||Про дворянське походження роду Зелінських||1828-1861||63
|-
|[[/2561/]]||Про дворянське походження роду Зелінських||1834-1903||155
|-
|[[/2562/]]||Про дворянське походження роду Зелінських||1843-1911||
|-
|[[/2563/]]||Про дворянське походження роду Зелінських||1844-1856||107
|-
|[[/2564/]]||Про дворянське походження роду Зелінських||1847-1851||5
|-
|[[/2565/]]||Про дворянське походження роду Зелінських||1803-1871||17
|-
|[[/2566/]]||Про дворянське походження роду Зеліонко||1881||3
|-
|[[/2607/]]||Про дворянське походження роду Івінських||1824-1859||104
|-
|[[/2617/]]||Про дворянське походження роду Іздебських||1819-1912||92
|-
|[[/2618/]]||Про дворянське походження роду Іздебських||1821-1898||
|-
|[[/2619/]]||Про дворянське походження роду Іздебських||1823-1861||171
|-
|[[/2620/]]||Про дворянське походження роду Іздебських||1832-1864||70
|-
|[[/2621/]]||Про дворянське походження роду Ілінських||1861||42
|-
|[[/2624/]]||Про дворянське походження роду Ільницьких||1802–1849||33
|-
|[[/2627/]]||Про дворянське походження роду Ільницьких||1829–1832||63
|-
|[[/2631/]]||Про дворянське походження роду Іпогорських-Ленкевичів||1802–1913||285
|-
|[[/2634/]]||Про дворянське походження роду Іскоростинських||1802–1807||22
|-
|[[/2646/]]||Про дворянське походження роду Каленських||1802-1901||
|-
|[[/2647/]]||Про дворянське походження роду Каленських||1802-1913||
|-
|[[/2648/]]||Про дворянське походження роду Каленських||1865||302
|-
|[[/2649/]]||Про дворянське походження роду Каленських||1832-1865||
|-
|[[/2650/]]||Про дворянське походження роду Каленських||1849-1862||
|-
|[[/2651/]]||Про дворянське походження роду Каленських||1860-1862||72
|-
|[[/2665/]]||Про дворянське походження роду Калитовичів||1829–1893||79
|-
|[[/2675/]]||Про дворянське походження роду Каменських-Бурчимухів||1802–1880||454
|-
|[[/2748/]]||Про дворянське походження роду Карпінських||1863||17
|-
|[[/2755/]]||Про дворянське походження роду Карчевських||1802–1847||93
|-
|[[/2756/]]||Про дворянське походження роду Карчевських||1803–1862||97
|-
|[[/2757/]]||Про дворянське походження роду Карчевських||1831–1901||87
|-
|[[/2758/]]||Про дворянське походження роду Карчевських||1844–1861||85
|-
|[[/2759/]]||Про дворянське походження роду Карчевських||1845–1858||53
|-
|[[/2764/]]||Про дворянське походження роду Касперських (Касперовичів)||1854–1862||37
|-
|[[/2765/]]||Про дворянське походження роду Касперських||1840–1862||141
|-
|[[/2766/]]||Про дворянське походження роду Касперських||1841–1887||120
|-
|[[/2767/]]||Про дворянське походження роду Касперських||1863–1877||25
|-
|[[/2852/]]||Про дворянське походження роду Клопотовських||1832–1897||208
|-
|[[/2868/]]||Про дворянське походження роду Кобилінських||1802-9 травня 1864||46
|-
|[[/2869/]]||Про дворянське походження роду Кобилінських||1802-18 січня 1914||214
|-
|[[/2870/]]||Про дворянське походження роду Кобилінських||1803-1866||1057
|-
|[[/2871/]]||Про дворянське походження роду Кобилінських||1803-4 травня 1915||
|-
|[[/2872/]]||Про дворянське походження роду Кобилінських||28 травня 1845-18 червня 1863||25
|-
|[[/2873/]]||Про дворянське походження роду Кобилінських||1829-27 жовтня 1842||9
|-
|[[/2874/]]||Про дворянське походження роду Кобилінських||1832-4 травня 1867||44
|-
|[[/2898/]]||Про дворянське походження роду Ковнацьких||1824–1918||723
|-
|[[/2984/]]||Про дворянське походження роду Конопніцьких||1839–1873||223
|-
|[[/2996/]]||Про дворянське походження роду Кончаковських||1802–1863||203
|-
|[[/3033/]]||Про дворянське походження роду Коркушко||1832-1859||270
|-
|[[/3037/]]||Про дворянське походження роду Короленко||1869–1911||50
|-
|[[/3044/]]||Про дворянське походження роду Корчевських||1802–1816||305
|-
|[[/3045/]]||Про дворянське походження роду Корчевських||1802–1862||147
|-
|[[/3046/]]||Про дворянське походження роду Корчевських||1832–1873||124
|-
|[[/3047/]]||Про дворянське походження роду Карчевських||1852–1870||22
|-
|[[/3081/]]||Про дворянське походження роду Костюшкевичів||1802–1905||101
|-
|[[/3086/]]||Про дворянське походження роду Костюшкевичів||1802–1864||72
|-
|[[/3099/]]||Про дворянське походження роду Котюжинських||1832–1859||132
|-
|[[/3114/]]||Про дворянське походження роду Краєвських||1803–1852||42
|-
|[[/3115/]]||Про дворянське походження роду Краєвських||1804–1860||19
|-
|[[/3116/]]||Про дворянське походження роду Краєвських||1802–1900||323
|-
|[[/3117/]]||Про дворянське походження роду Краєвських||1832–1864||110
|-
|[[/3118/]]||Про дворянське походження роду Краєвських||1860–1865||288
|-
|[[/3119/]]||Про дворянське походження роду Краєвських||1863–1867||26
|-
|[[/3127/]]||Про дворянське походження роду Красницьких||1802–1832||
|-
|[[/3128/]]||Про дворянське походження роду Красницьких||1818–1865||36
|-
|[[/3129/]]||Про дворянське походження роду Красновських||1829–1865||100
|-
|[[/3161/]]||Про дворянське походження роду Крживицких (Кривицьких)||1840–1891||86
|-
|[[/3162/]]||Про дворянське походження роду Крживицких (Кривицьких)||1853–1869||63
|-
|[[/3163/]]||Про дворянське походження роду Крживицких (Кривицьких)||1860–1878||30
|-
|[[/3173/]]||Про дворянське походження роду Криницьких||1843–1859||87
|-
|[[/3174/]]||Про дворянське походження роду Криницьких||1843–1866||222
|-
|[[/3182/]]||Про дворянське походження роду Кропивницьких||1845||28
|-
|[[/3183/]]||Про дворянське походження роду Кропивницьких||1843–1868||204
|-
|[[/3184/]]||Про дворянське походження роду Кропивницьких||1807–1905||104
|-
|[[/3198/]]||Про дворянське походження роду Круковських||1842-1909||54
|-
|[[/3199/]]||Про дворянське походження роду Круковських||1832–1864||155
|-
|[[/3200/]]||Про дворянське походження роду Круковських||1803–1853||101
|-
|[[/3207/]]||Про дворянське походження роду Крипських||1842–1902||118
|-
|[[/3236/]]||Про дворянське походження роду Кулицьких||1832–1859||61
|-
|[[/3238/]]||Про дворянське походження роду Кулицьких||1836–1869||108
|-
|[[/3269/]]||Про дворянське походження роду Кустовських||1802–1884||156
|-
|[[/3279/]]||Про дворянське походження роду Кучинських||1800–1911||84
|-
|[[/3280/]]||Про дворянське походження роду Кучинських||1802–1839||15
|-
|[[/3281/]]||Про дворянське походження роду Кучинських||1802–1889||43
|-
|[[/3314/]]||Про дворянське походження роду Ладзінських||1806–1906||187
|-
|[[/3316/]]||Про дворянське походження роду Лазаренко-Дідковських||1864–1866||73
|-
|[[/3325/]]||Про дворянське походження роду Лапинських||1805–1910||
|-
|[[/3326/]]||Про дворянське походження роду Лапинських||1829–1910||74
|-
|[[/3333/]]||Про дворянське походження роду Латинських||1842–1915||
|-
|[[/3371/]]||Про дворянське походження роду Левковських||1632–1900||766
|-
|[[/3372/]]||Про дворянське походження роду Левковських||1864–1865||182
|-
|[[/3390/]]||Про дворянське походження роду Ленчевських||1827–1912||
|-
|[[/3392/]]||Про дворянське походження роду Ленчовських||1826–1886||241
|-
|[[/3428/]]||Про дворянське походження роду Линчовських||1829–1846||24
|-
|[[/3430/]]||Про дворянське походження роду Липинських||1802–1915||
|-
|[[/3431/]]||Про дворянське походження роду Липинських||1803–1853||188
|-
|[[/3432/]]||Про дворянське походження роду Липинських||1832–1863||65
|-
|[[/3433/]]||Про дворянське походження роду Липинських||1832–1859||
|-
|[[/3434/]]||Про дворянське походження роду Липинських||1835–1910||58
|-
|[[/3435/]]||Про дворянське походження роду Липинських||1841–1846||12
|-
|[[/3436/]]||Про дворянське походження роду Ліпницьких||1754–1862||60
|-
|[[/3437/]]||Про дворянське походження роду Ліпницьких||1743–1866||112
|-
|[[/3438/]]||Про дворянське походження роду Ліпницьких||1733–1864||294
|-
|[[/3619/]]||Про дворянське походження роду Маєвських||1832–1864||111
|-
|[[/3630/]]||Про дворянське походження роду Макаровичів||1803–1915||399
|-
|[[/3631/]]||Про дворянське походження роду Макаровичів||1820–1851||77
|-
|[[/3632/]]||Про дворянське походження роду Макаровичів||1802–1915||927
|-
|[[/3654/]]||Про дворянське походження роду Малевських||1897–1914||5
|-
|[[/3708/]]||Про дворянське походження роду Марковських||1801–1862||48
|-
|[[/3709/]]||Про дворянське походження роду Марковських||1802–1896||58
|-
|[[/3710/]]||Про дворянське походження роду Марковських||1802–1868||151
|-
|[[/3711/]]||Про дворянське походження роду Марковських||1802–1905||437
|-
|[[/3712/]]||Про дворянське походження роду Марковських||1827–1864||42
|-
|[[/3713/]]||Про дворянське походження роду Марковських||1828–1885||192
|-
|[[/3714/]]||Про дворянське походження роду Марковських||1843–1916||196
|-
|[[/3715/]]||Про дворянське походження роду Марковських||1802–1865||29
|-
|[[/3716/]]||Про дворянське походження роду Марковських||1802–1867||53
|-
|[[/3776/]]||Про дворянське походження роду Медецьких||1848–1916||195
|-
|[[/3791/]]||Про дворянське походження роду Меленевських||1827–1888||357
|-
|[[/3792/]]||Про дворянське походження роду Меленевських||1802–1904||229
|-
|[[/3794/]]||Про дворянське походження роду Меленевських||1803–1916||1209
|-
|[[/3795/]]||Про дворянське походження роду Меленевських-Ряжко||1808–1866||368
|-
|[[/3796/]]||Про дворянське походження роду Меленевських||1832–1915||277
|-
|[[/3895/]]||Про дворянське походження роду Місюревичів||1830–1900||92
|-
|[[/3896/]]||Про дворянське походження роду Місюревичів||1858–1859||17
|-
|[[/3902/]]||Про дворянське походження роду Михайловських||1844–1884||31
|-
|[[/3909/]]||Про дворянське походження роду Михалевських||1865||61
|-
|[[/3910/]]||Про дворянське походження роду Михалевських||1806-1865||54
|-
|[[/3911/]]||Про дворянське походження роду Михаловських||1801-1836||19
|-
|[[/3912/]]||Про дворянське походження роду Михаловських||1802-1898||107
|-
|[[/3913/]]||Про дворянське походження роду Михаловських||1802-1844||33
|-
|[[/3914/]]||Про дворянське походження роду Михаловських||1802-1903||185
|-
|[[/3915/]]||Про дворянське походження роду Михаловських||1802-1886||222
|-
|[[/3916/]]||Про дворянське походження роду Михаловських||1803-1882||369
|-
|[[/3917/]]||Про дворянське походження роду Михаловських||1803-1861||333
|-
|[[/3918/]]||Про дворянське походження роду Михаловських||1817-1887||212
|-
|[[/3919/]]||Про дворянське походження роду Михаловських||1832-1858||24
|-
|[[/3920/]]||Про дворянське походження роду Михаловських||1832-1852||33
|-
|[[/3921/]]||Про дворянське походження роду Михаловських||1838-1903||62
|-
|[[/3922/]]||Про дворянське походження роду Михаловських||1841-1861||55
|-
|[[/3923/]]||Про дворянське походження роду Михаловських||1843-1861||52
|-
|[[/3924/]]||Про дворянське походження роду Михаловських||1845||2
|-
|[[/3925/]]||Про дворянське походження роду Михаловських||1858-1861||36
|-
|[[/3998/]]||Про дворянське походження роду Мочульських||1802-1864||211
|-
|[[/3999/]]||Про дворянське походження роду Мочульських||1802-1864||209
|-
|[[/4000/]]||Про дворянське походження роду Мочульських||1802-1900||191
|-
|[[/4001/]]||Про дворянське походження роду Мочульських||1802-1900||191
|-
|[[/4002/]]||Про дворянське походження роду Мошинських||1806–1861||31
|-
|[[/4010/]]||Про дворянське походження роду Мошковських||1816-1877||212
|-
|[[/4011/]]||Про дворянське походження роду Мошковських||1836-1912||449
|-
|[[/4012/]]||Про дворянське походження роду Мошковських||1832-1867||433
|-
|[[/4013/]]||Про дворянське походження роду Мошковських||1865-1879||90
|-
|[[/4080/]]||Про дворянське походження роду Невмержицьких||1825-1865||904
|-
|[[/4081/]]||Про дворянське походження роду Невмержицьких||1828-1915||
|-
|[[/4082/]]||Про дворянське походження роду Невмержицьких||1835-1869||305
|-
|[[/4091/]]||Про дворянське походження роду Недашковських||1802-1872||
|-
|[[/4092/]]||Про дворянське походження роду Недашковських||1827-1848||786
|-
|[[/4093/]]||Про дворянське походження роду Недашковських||1832-1913||456
|-
|[[/4094/]]||Про дворянське походження роду Недашковських||1832-1869||103
|-
|[[/4110/]]||Про дворянське походження роду Немержицьких||1802-1850||70
|-
|[[/4111/]]||Про дворянське походження роду Немиричів||1832-1882||132
|-
|[[/4148/]]||Про дворянське походження роду Новацьких||1860–1862||37
|-
|[[/4149/]]||Про дворянське походження роду Новацьких||1845–1854|| 
|-
|[[/4150/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1800–1892||88
|-
|[[/4151/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1802–1888||29
|-
|[[/4152/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1802–1865||30
|-
|[[/4153/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1841–1904||235
|-
|[[/4154/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1802–1862||48
|-
|[[/4155/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1803–1848||43
|-
|[[/4156/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1803–1851||42
|-
|[[/4157/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1803–1901||123
|-
|[[/4158/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1825–1846||80
|-
|[[/4159/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1827–1845||20
|-
|[[/4172/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1836–1866||210
|-
|[[/4173/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1838–1860||19
|-
|[[/4174/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1839–1862||60
|-
|[[/4175/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1842–1854||54
|-
|[[/4176/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1843–1854||59
|-
|[[/4177/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1844–1846||16
|-
|[[/4178/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1851–1861||200
|-
|[[/4183/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1824–1865||63
|-
|[[/4184/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1824–1915||200
|-
|[[/4185/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1827–1846||18
|-
|[[/4186/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1830–1915||250
|-
|[[/4187/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1830–1859||130
|-
|[[/4188/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1832–1879||202
|-
|[[/4189/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1832–1872||30
|-
|[[/4190/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1832–1867||30
|-
|[[/4198/]]||Про дворянське походження роду Оборських||1833–1908||30
|-
|[[/4199/]]||Про дворянське походження роду Оборських||1845–1909||603
|-
|[[/4203/]]||Про дворянське походження роду Обуховських||1844–1849||25
|-
|[[/4220/]]||Про дворянське походження роду Окарських||1802–1855||66
|-
|[[/4221/]]||Про дворянське походження роду Окарських||1847–1859||206
|-
|[[/4237/]]||Про дворянське походження роду Олізарів||1803–1906||363
|-
|[[/4238/]]||Про дворянське походження роду Олізарів||1803–1852||203
|-
|[[/4271/]]||Про дворянське походження роду Омелянських||1802–1910||154
|-
|[[/4272/]]||Про дворянське походження роду Омелянських||1802–1866||74
|-
|[[/4273/]]||Про дворянське походження роду Омелянських||1827–1895||
|-
|[[/4274/]]||Про дворянське походження роду Омелянських||1880–1905||25
|-
|[[/4312/]]||Про дворянське походження роду Орловських||1802–1847||76
|-
|[[/4354/]]||Про дворянське походження роду Островських||1841–1865||109
|-
|[[/4355/]]||Про дворянське походження роду Островських||1844–1865||47
|-
|[[/4356/]]||Про дворянське походження роду Островських||1844–1870||58
|-
|[[/4357/]]||Про дворянське походження роду Островських||1845–1909||15
|-
|[[/4358/]]||Про дворянське походження роду Островських||1852–1914||360
|-
|[[/4359/]]||Про дворянське походження роду Островських||1857–1899||17
|-
|[[/4360/]]||Про дворянське походження роду Островських||1857–1863||135
|-
|[[/4361/]]||Про дворянське походження роду Островських||1862–1868|| 
|-
|[[/4362/]]||Про дворянське походження роду Островських||1865–1888|| 
|-
|[[/4363/]]||Про дворянське походження роду Островських||1886–1892||32
|-
|[[/4364/]]||Про дворянське походження роду Островських||1862–1888||32
|-
|[[/4365/]]||Про дворянське походження роду Островських||1802–1862||20
|-
|[[/4366/]]||Про дворянське походження роду Островських||1802–1908||309
|-
|[[/4368/]]||Про дворянське походження роду Островських||1828–1880||156
|-
|[[/4369/]]||Про дворянське походження роду Островських||1832–1861||61
|-
|[[/4370/]]||Про дворянське походження роду Островських||1832–1854||39
|-
|[[/4371/]]||Про дворянське походження роду Островських||1832–1862||96
|-
|[[/4372/]]||Про дворянське походження роду Островських||1833–1894||147
|-
|[[/4373/]]||Про дворянське походження роду Островських||1839–1859||66
|-
|[[/4374/]]||Про дворянське походження роду Островських||1841–1895||125
|-
|[[/4419/]]||Про дворянське походження роду Павшів||1801–1885||112
|-
|[[/4420/]]||Про дворянське походження роду Павшів||1826–1869||324
|-
|[[/4421/]]||Про дворянське походження роду Павшів||1837–1890||
|-
|[[/4423/]]||Про дворянське походження роду Падлевських||1833–1865||300
|-
|[[/4431/]]||Про дворянське походження роду Пальчинських||1832–1867||181
|-
|[[/4434/]]||Про дворянське походження роду  Пантусів||1815–1865||281
|-
|[[/4435/]]||Про дворянське походження роду  Пантусів||1832–1880||317
|-
|[[/4463/]]||Про дворянське походження роду Пашинських||1802-1915||598
|-
|[[/4464/]]||Про дворянське походження роду Пашинських||1803-1879||279
|-
|[[/4465/]]||Про дворянське походження роду Пашинських||1845-1867||489
|-
|[[/4466/]]||Про дворянське походження роду Пашинських||1864-1890||175
|-
|[[/4488/]]||Про дворянське походження роду Пелецьких||1832-1865||31
|-
|[[/4489/]]||Про дворянське походження роду Пелецьких||1832-1848||57
|-
|[[/4490/]]||Про дворянське походження роду Пелецьких||1842-1914||153
|-
|[[/4497/]]||Про дворянське походження роду Пеньковських||1817–1853||77
|-
|[[/4499/]]||Про дворянське походження роду Пеньковських||1829–1904||153
|-
|[[/4500/]]||Про дворянське походження роду Пеньковських||1830–1845||65
|-
|[[/4501/]]||Про дворянське походження роду Пеньковських||1832–1860||58
|-
|[[/4502/]]||Про дворянське походження роду Пеньковських||1834–1854||130
|-
|[[/4503/]]||Про дворянське походження роду Пеньковських||1841–1876||199
|-
|[[/4504/]]||Про дворянське походження роду Пеньковських||1841–1912||300
|-
|[[/4505/]]||Про дворянське походження роду Пеньковських||1842–1915||267
|-
|[[/4506/]]||Про дворянське походження роду Пенькевичів||1887–1912||33
|-
|[[/4548/]]||Про дворянське походження роду Пенькевичів||1857–1913||256
|-
|[[/4553/]]||Про дворянське походження роду Пілецьких||1803-1912||268
|-
|[[/4554/]]||Про дворянське походження роду Пілецьких||1803-1877||322
|-
|[[/4555/]]||Про дворянське походження роду Пілецьких||1841-1863||149
|-
|[[/4556/]]||Про дворянське походження роду Пілецьких||1842-1860||122
|-
|[[/4557/]]||Про дворянське походження роду Пілецьких||1842-1871||126
|-
|[[/4596/]]||Про дворянське походження роду Піотровських||1833–1860||77
|-
|[[/4598/]]||Про дворянське походження роду Піотровських||1832–1862||44
|-
|[[/4698/]]||Про дворянське походження роду Позаржицьких||1816–1865||77
|-
|[[/4699/]]||Про дворянське походження роду Позаржицьких||1817–1866||93
|-
|[[/4700/]]||Про дворянське походження роду Познанських||1835–1916||373
|-
|[[/4701/]]||Про дворянське походження роду Познанських||1801–1845||17
|-
|[[/4737/]]||Про дворянське походження роду Понятовських||1831–1848||25
|-
|[[/4738/]]||Про дворянське походження роду Понятовських||1845–1892||29
|-
|[[/4739/]]||Про дворянське походження роду Понятовських||1846–1854||
|-
|[[/4771/]]||Про дворянське походження роду Порайських||1820–1860||93
|-
|[[/4791/]]||Про дворянське походження роду Потопальських||1802–1902||
|-
|[[/4792/]]||Про дворянське походження роду Потопальських||1802–1866||
|-
|[[/4856/]]||Про дворянське походження роду Прошковських||1832–1864||180
|-
|[[/4857/]]||Про дворянське походження роду Прошковських||1833–1869||61
|-
|[[/4861/]]||Про дворянське походження роду Прушинських||1802–1865||174
|-
|[[/4862/]]||Про дворянське походження роду Прушинських||1817–1910||174
|-
|[[/4863/]]||Про дворянське походження роду Прушинських||1818||10
|-
|[[/4864/]]||Про дворянське походження роду Прушевських||1860||5
|-
|[[/4865/]]||Про дворянське походження роду Прушинських||1824–1916||483
|-
|[[/4866/]]||Про дворянське походження роду Прушинських||1824–1863||46
|-
|[[/4867/]]||Про дворянське походження роду Прушинських||1824–1908||239
|-
|[[/4868/]]||Про дворянське походження роду Прушинських||1832–1916||459
|-
|[[/4869/]]||Про дворянське походження роду Прушинських||1835–1840||35
|-
|[[/4870/]]||Про дворянське походження роду Прушинських||1841–1861||77
|-
|[[/4871/]]||Про дворянське походження роду Прушинських||1845–1886||327
|-
|[[/4880/]]||Про дворянське походження роду Пуловських||1845||2
|-
|[[/4883/]]||Про дворянське походження роду Путковських||1833-1862||110
|-
|[[/4939/]]||Про дворянське походження роду Радомських||1802-1832||78
|-
|[[/4941/]]||Про дворянське походження роду Радомських||1827-1860||94
|-
|[[/4942/]]||Про дворянське походження роду Радомських||1846-1864||21
|-
|[[/4965/]]||Про дворянське походження роду Рапштинських||1829–1908||239
|-
|[[/4967/]]||Про дворянське походження роду Ратинських||1802–1865||177
|-
|[[/4986/]]||Про дворянське походження роду Рашко-Меленевських||1803–1873||119
|-
|[[/4987/]]||Про дворянське походження роду Рашко||1818–1915||
|-
|[[/4990/]]||Про дворянське походження роду Редчиців||1838–1871||165
|-
|[[/4990А/]]||Про дворянське походження роду Редчиців||1802–1871||178
|-
|[[/4993/]]||Про дворянське походження роду Ренков (Ренке)||1828–1855||41
|-
|[[/5001/]]||Про дворянське походження роду Ржевуських||1859–1861||26
|-
|[[/5040/]]||Про дворянське походження роду Родкевичів||1832–1870||147
|-
|[[/5041/]]||Про дворянське походження роду Родкевичів||1888||10
|-
|[[/5042/]]||Про дворянське походження роду Родовичів||1836–1865||125
|-
|[[/5068/]]||Про дворянське походження роду Розбицьких||1832–1900||531
|-
|[[/5108/]]||Про дворянське походження роду Росоловських||1802–1912||548
|-
|[[/5109/]]||Про дворянське походження роду Росоловських||1832–1908||351
|-
|[[/5117/]]||Про дворянське походження роду Рошковських||1834–1914||762
|-
|[[/5118/]]||Про дворянське походження роду Рошковських||1847–1851||15
|-
|[[/5127/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1880–1900||76
|-
|[[/5128/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1889||176
|-
|[[/5129/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1825–1917||1193
|-
|[[/5130/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1827–1873||132
|-
|[[/5131/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1827–1875||43
|-
|[[/5132/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1827–1863||100
|-
|[[/5133/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1828–1912||113
|-
|[[/5134/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1832–1862||165
|-
|[[/5135/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1832–1865||535
|-
|[[/5136/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1832–1895||143
|-
|[[/5137/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1832–1845||53
|-
|[[/5138/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1832–1895||20
|-
|[[/5139/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1842–1907||113
|-
|[[/5140/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1841–1858||32
|-
|[[/5141/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1827–1915||211
|-
|[[/5142/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1893–1897||355
|-
|[[/5143/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1843–1861||74
|-
|[[/5144/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1846–1892||174
|-
|[[/5145/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1852–1853||13
|-
|[[/5146/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1861–1862||13
|-
|[[/5295/]]||Про дворянське походження роду Сарнавських||1828–1871||38
|-
|[[/5296/]]||Про дворянське походження роду Сарнавських||1822–1861||162
|-
|[[/5319/]]||Про дворянське походження роду Свенцицьких||1862||5
|-
|[[/5320/]]||Про дворянське походження роду Свенцицьких||1802–1913||934
|-
|[[/5321/]]||Про дворянське походження роду Свенцицьких||1842||4
|-
|[[/5322/]]||Про дворянське походження роду Свенцицьких||1805–1862||81
|-
|[[/5323/]]||Про дворянське походження роду Свенцицьких||1844–1878||91
|-
|[[/5324/]]||Про дворянське походження роду Свенцицьких||1844–1867||256
|-
|[[/5325/]]||Про дворянське походження роду Свенцицьких||1850||3
|-
|[[/5326/]]||Про дворянське походження роду Свенцицьких||1852–1866||316
|-
|[[/5327/]]||Про дворянське походження роду Свенцьких||1803–1876||239
|-
|[[/5348/]]||Про дворянське походження роду Севруків||1803–1862||32
|-
|[[/5349/]]||Про дворянське походження роду Севруків||1832–1862||505
|-
|[[/5350/]]||Про дворянське походження роду Севрука||1865–1907||282
|-
|[[/5369/]]||Про дворянське походження роду Семашків||1802–1901||216
|-
|[[/5370/]]||Про дворянське походження роду Семашків||1832–1884||20
|-
|[[/5371/]]||Про дворянське походження роду Семашків||1843–1898||164
|-
|[[/5372/]]||Про дворянське походження роду Семашків||1842–1858||59
|-
|[[/5373/]]||Про дворянське походження роду Семашків||1843–1878||68
|-
|[[/5423/]]||Про дворянське походження роду Сингаєвських||1913||371
|-
|[[/5423а/]]||Про дворянське походження роду Сингаєвських||1872||259
|-
|[[/5491/]]||Про дворянське походження роду Скржиньських||1828–1906||339
|-
|[[/5492/]]||Про дворянське походження роду Скржиньських||1837–1915||438
|-
|[[/5493/]]||Про дворянське походження роду Скржиньських||1843–1862||94
|-
|[[/5497/]]||Про дворянське походження роду Скрутковських||1802–1897|| 
|-
|[[/5498/]]||Про дворянське походження роду Скржиньських||1802–1847||12
|-
|[[/5503/]]||Про дворянське походження роду Скуратовських||1802–1861||21
|-
|[[/5597/]]||Про дворянське походження роду Соколовських||1802–1893||195
|-
|[[/5599/]]||Про дворянське походження роду Соколовських||1802–1895||140
|-
|[[/5602/]]||Про дворянське походження роду Соколовських||1812–1895||16
|-
|[[/5614/]]||Про дворянське походження роду Соколовських||1832–1865||152
|-
|[[/5615/]]||Про дворянське походження роду Соколовських||1832–1879||62
|-
|[[/5618/]]||Про дворянське походження роду Соколовських||1840–1898||74
|-
|[[/5621/]]||Про дворянське походження роду Соколовських||1846–1861||8
|-
|[[/5621а/]]||Про дворянське походження роду Соколовських||1846–1853||50
|-
|[[/5623/]]||Про дворянське походження роду Соколовських||1864–1865||28
|-
|[[/5631/]]||Про дворянське походження роду Солинських||1812–1863||31
|-
|[[/5634/]]||Про дворянське походження роду Солтанів||1852-1879||24
|-
|[[/5637/]]||Про дворянське походження роду Сомплавських||1711–1862||59
|-
|[[/5641/]]||Про дворянське походження роду Сосиновських||1865–1912||45
|-
|[[/5725/]]||Про дворянське походження роду Сташкевич||1907||393
|-
|[[/5726/]]||Про дворянське походження роду Сташкевич||1841–1865||140
|-
|[[/5771/]]||Про дворянське походження роду Стржелецьких||1820–1906||332
|-
|[[/5794/]]||Про дворянське походження роду Ступницьких||1861–1862||16
|-
|[[/5812/]]||Про дворянське походження роду Суринів||1802–1912||
|-
|[[/5813/]]||Про дворянське походження роду Суринів||1802–1862||21
|-
|[[/5814/]]||Про дворянське походження роду Суринів||1811–1865||87
|-
|[[/5836/]]||Про дворянське походження роду Сингаєвських||1828-1865||214
|-
|[[/5837/]]||Про дворянське походження роду Сингаєвських||1846–1851||16
|-
|[[/5845/]]||Про дворянське походження роду Талько||1828–1914||
|-
|[[/5846/]]||Про дворянське походження роду Талько||1825–1892||281
|-
|[[/5998/]]||Про дворянське походження роду Тржецяків||1802–1913||184
|-
|[[/6008/]]||Про дворянське походження роду Трипольських||1905–1906||27
|-
|[[/6025/]]||Про дворянське походження роду Трипольських||1824–1916||562
|-
|[[/6050/]]||Про дворянське походження роду Туровських||1740–1871||63
|-
|[[/6090/]]||Про дворянське походження роду Тичинів||1836–1913||325
|-
|[[/6100/]]||Про дворянське походження роду Тишкевічів||1800–1916||954
|-
|[[/6101/]]||Про дворянське походження роду Тишкевичів||1820–1845||21
|-
|[[/6102/]]||Про дворянське походження роду Тишкевичів||1824–1917||321
|-
|[[/6103/]]||Про дворянське походження роду Тишкевичів||1841–1916||390
|-
|[[/6104/]]||Про дворянське походження роду Тишкевичів||1840–1849||43
|-
|[[/6108/]]||Про дворянське походження роду Туровських||1876–1916||109
|-
|[[/6127/]]||Про дворянське походження роду Урбановичів||1834–1864||239
|-
|[[/6128/]]||Про дворянське походження роду Урбановичів||1849||26
|-
|[[/6129/]]||Про дворянське походження роду Урбановських||1902||82
|-
|[[/6130/]]||Про дворянське походження роду Урбанських||1700–1850||346
|-
|[[/6132/]]||Про дворянське походження роду Урбанських||1843–1857||231
|-
|[[/6140/]]||Про дворянське походження роду Ущаповських||1841–1875||577
|-
|[[/6157/]]||Про дворянське походження роду Фафіусов||1841–1914||119
|-
|[[/6177/]]||Про дворянське походження роду Філінських||1845||7
|-
|[[/6180/]]||Про дворянське походження роду Філоненко-Куприненко-Порохняч-Дідковських||1827-1912||1040
|-
|[[/6238/]]||Про дворянське походження роду Хілевських||1802–1847||51
|-
|[[/6248/]]||Про дворянське походження роду Хлопицьких||1832–1903||168
|-
|[[/6268/]]||Про дворянське походження роду Хобржинських||1803–1896||98
|-
|[[/6269/]]||Про дворянське походження роду Ходаковських (Ходаківських)||1802–1917||2174
|-
|[[/6270/]]||Про дворянське походження роду Ходаковських (Ходаківських)||1801–1911||7
|-
|[[/6271/]]||Про дворянське походження роду Ходаковських (Ходаківських)||1805–1900||107
|-
|[[/6272/]]||Про дворянське походження роду Ходаковських (Ходаківських)||1828–1911||1094
|-
|[[/6273/]]||Про дворянське походження роду Ходаковських (Ходаківських)||1832–1865||889
|-
|[[/6274/]]||Про дворянське походження роду Ходаковських (Ходаківських)||1834–1868||308
|-
|[[/6277/]]||Про дворянське походження роду Ходкевичей||1802–1856||318
|-
|[[/6278/]]||Про дворянське походження роду Ходкевичей||1802–1914||324
|-
|[[/6321/]]||Про дворянське походження роду Хоцяновських||1844–1872||52
|-
|[[/6322/]]||Про дворянське походження роду Хоцяновських||1849–1857||36
|-
|[[/6374/]]||Про дворянське походження роду Цешковських||1838–1914||530
|-
|[[/6375/]]||Про дворянське походження роду Цешковських||1843–1914||227
|-
|[[/6376/]]||Про дворянське походження роду Цешковських||1832–1903||327
|-
|[[/6377/]]||Про дворянське походження роду Цешковських||1855||25
|-
|[[/6506/]]||Про дворянське походження роду Черніховських (Черняховських)||1802–1911||81
|-
|[[/6511/]]||Про дворянське походження роду Чернявських||1843–1882||60
|-
|[[/6546/]]||Про дворянське походження роду Чоповських||1833-1864||32
|-
|[[/6549/]]||Про дворянське походження роду Чостковських||1851||2
|-
|[[/6582/]]||Про дворянське походження роду Язвинських||1837–1861||161
|-
|[[/6599/]]||Про дворянське походження роду Якушевських||1844–1867||39
|-
|[[/6600/]]||Про дворянське походження роду Якушевських||1848–1849||7
|-
|[[/6601/]]||Про дворянське походження роду Якушевських||1850||4
|-
|[[/6602/]]||Про дворянське походження роду Якушевських||1847||5
|-
|[[/6603/]]||Про дворянське походження роду Ялковських||1857-1862||33
|-
|[[/6628/]]||Про дворянське походження роду Янковських||1803-1904||172
|-
|[[/6629/]]||Про дворянське походження роду Янковських||1827-1861||51
|-
|[[/6630/]]||Про дворянське походження роду Янковських||1829-1911||98
|-
|[[/6631/]]||Про дворянське походження роду Янковських||1832-1849||40
|-
|[[/6632/]]||Про дворянське походження роду Янковських||1832-1863||63
|-
|[[/6633/]]||Про дворянське походження роду Янковських||1839-1861||54
|-
|[[/6634/]]||Про дворянське походження роду Янковських||1846-1853||10
|-
|[[/6635/]]||Про дворянське походження роду Янковських||1846||4
|-
|[[/6636/]]||Про дворянське походження роду Янковських||1846-1847||4
|-
|[[/6637/]]||Про дворянське походження роду Янковських||1847-1848||18
|-
|[[/6637а/]]||Про дворянське походження роду Янковських||1850||6
|-
|[[/6638/]]||Про дворянське походження роду Янковських||1850||6
|-
|[[/6665/]]||Про дворянське походження роду Ярошевських||1849||2
|-
|[[/6671/]]||Про дворянське походження роду Ясеньских||1845-1901||67
|-
|[[/6672/]]||Про дворянське походження роду Ясеницких||1842-1852||24
|-
|[[/6673/]]||Про дворянське походження роду Ясиницких||1833-1856||117
|-
|[[/6674/]]||Про дворянське походження роду Ясинских||1845-1849||42
|-
|[[/6675/]]||Про дворянське походження роду Ясинских||1847||7
|-
|[[/6676/]]||Про дворянське походження роду Ясинских||1847||16
|-
|[[/6677/]]||Про дворянське походження роду Ясинских||1851-1860||10
|-
|[[/6678/]]||Про дворянське походження роду Ясинских||1857-1859||31
|-
|[[/6679/]]||Про дворянське походження роду Ясинских||1851||6
|-
|[[/6680/]]||Про дворянське походження роду Яскульських||1840–1860||16
|-
|[[/6682/]]||Про дворянське походження роду Ясенских||1845-1869||114
|-
|[[/6683/]]||Про дворянське походження роду Ястержембських||1829–1864||94
|-
|[[/6684/]]||Про дворянське походження роду Ястржембських||1832–1867||76
|-
|[[/6685/]]||Про дворянське походження роду Ястржембських||1845||2
|-
|[[/6686/]]||Про дворянське походження роду Ястржембських||1850–1853||8
|-
|[[/6687/]]||Про дворянське походження роду Ястржембських||1857||6
|-
|[[/6700/]]||Інвентарний опис №1||1800-1914||397
|}</text>
      <sha1>87cdatbj75vi5708grkc7f0sgs24l6i</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/174/999</title>
    <ns>116</ns>
    <id>56614</id>
    <revision>
      <id>1045532</id>
      <parentid>964643</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T09:45:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlikFr</username>
        <id>8428</id>
      </contributor>
      <origin>1045532</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="681" sha1="bg69dldhkmdsfeaw6b6hec9ve67du5x" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Додаткові ревізькі казки євреїв міста Богуслава
 | рік = 1800
 | примітки = Копія справи на сховищі FamilySearch [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109211178 109211178]

[[c:File:1800 год. Дополнительная ревизская сказка местечка Богуслав.pdf]]
}}

[[File:1800 год. Дополнительная ревизская сказка местечка Богуслав.pdf|thumb]]

[[Категорія:Богуслав]][[Категорія:ДАКО фонд 280 опис 174]]</text>
      <sha1>bg69dldhkmdsfeaw6b6hec9ve67du5x</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/174/1224</title>
    <ns>116</ns>
    <id>59753</id>
    <revision>
      <id>1045469</id>
      <parentid>964647</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T04:01:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlikFr</username>
        <id>8428</id>
      </contributor>
      <origin>1045469</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="842" sha1="fnm9o6aoopf5hiwtp01ks0csh5ryhza" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Перепис євреїв міста Богуслава, які отримали прізвище
 | рік = 1806
 | примітки = Копія справи на сховищі FamilySearch [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109296910 109296910]

[[c:File:1806 год. Перепись евреев местечка Богуслав, получившых фамилию.pdf]]
}}
[[File:1806 год. Перепись евреев местечка Богуслав, получившых фамилию.pdf|thumb]]

[[Богуслав]]

[[Категорія:Богуслав]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1795 року|Богуслав]][[Категорія:ДАКО фонд 280 опис 174]]</text>
      <sha1>fnm9o6aoopf5hiwtp01ks0csh5ryhza</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАХмО/315/1/6664</title>
    <ns>116</ns>
    <id>113367</id>
    <revision>
      <id>1045307</id>
      <parentid>1033089</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T16:34:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>~2026-22557-10</username>
        <id>21588</id>
      </contributor>
      <origin>1045307</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1422" sha1="bipk7eimccp3y80vydka91tye2fcrb8" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Сповідні розписи церков Єленського повіту Вознесенського намісництва (Балтського повіту Подільської губернії)
 | рік = 1796
 | link_commons = File:ДАХмО 315-1-6664. 1796 рік. Сповідні розписи церков Єленського повіту Вознесенського нам. (Балтського повіту Подільської губ.).pdf
 | примітки = 
}}
:2 Концеба
:14 Саврань
:31 Голованевский
:45 Синная (?)
:53 Гонората
:67 ?
:75 ?
:83 Требусовка
:101 Попенки
:109 Борсуки
:123 Воронки (?)
:137 Будеи
:157 Домница
:164 Воронки
:178 Сабатиновка
:197 Саврань
:213 Любомирка
:221 Староконцеба
:234 Козацкое
:253 Юзефовка
:261 Шамраевка
:272 Ракулово
:282 Корытное
:298 Люшневатое
:314 Оздобна
:328 Кленовая
:336 Лабушное
:357 Евтодия
:365 Красненькое
:376 Новоселица
:383 Лозоватая
:397 Пасат
:404 Очеретное
:414 Крутенькое
:431 Недельново
:
:
:
:
:
:
:
:
:
:
:
:
:
:
:
:
:
:
:
:
:
:
:
:
:
:
:
:
:
:
:
:
...

[[Категорія:Балтський повіт]]</text>
      <sha1>bipk7eimccp3y80vydka91tye2fcrb8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/13</title>
    <ns>250</ns>
    <id>191915</id>
    <revision>
      <id>1045418</id>
      <parentid>396864</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T20:51:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045418</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2509" sha1="5lxjoira1e9e6s901xwj8ydy4mpqd32" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;бре обзнайомлений с порівнюючою мітологією не може ані хвилини сумнівати ся“ про всякі отакі вияснення, а надто коли йіх щасливо прикладають до казки за казкою по всім світі. Ми згоджуєм ся, що розвиті таким способом гадки дуже красиві, прості й зручні, але вважаємо за щастя, що єсть іще люде, котрі сим не вдовольняють ся, аж доки не буде попросту доказано, що якийсь осібний герой — є соняшний міт“.&lt;ref&gt;[https://books.google.com.ua/books?id=i7qgAAAAMAAJ&amp;pg=PA379 Legends of Rájá Rasálú], by Captain R. C. Temple. Calcutta {{errata|Rewiew|Review}} 1884.&lt;/ref&gt;

Ще можна в певній мірі оддати мітологіі ті казки й оповідання, котрі більше чи менче мають надприродний характер і торкають ся чарівництва (та, може бути, ще й явищ у природі, себ то можна одступити мітологіі наші дитячі чарівні казки, котрі знаходять ся трохи чи не в одній і тій самій формі, тільки з випадковими місцевими одмінами й закраскою, у народів настільки неоднакових на норови та на спосіб думання, як от Норвежці та Італіянці: такі оповідання можуть таки бути одбитками або пережитками первісних арійських переказів, які й досі тожсамо ходять по азіятських сторонах. Та зовсім інакше стоіть справа, коли ми розбираємо питаннє, звідки взялись і як росповсюднювались ті казки, котрі не мають у собі нічого надприродного, — а саме казки побутові. Хоч ми згоджуємось признати таку теорію, що чарівні наші казки принесено до Европи найбільше тоді, як наші далекі предки,&lt;noinclude&gt;{{footnote}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5lxjoira1e9e6s901xwj8ydy4mpqd32</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045427</id>
      <parentid>1045418</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T21:05:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045427</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2509" sha1="o15yp4c47h5wvfvdb6obhkmgnwwtmzj" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;бре обзнайомлений с порівнюючою мітологією не може ані хвилини сумнівати ся“ про всякі отакі вияснення, а надто коли йіх щасливо прикладають до казки за казкою по всім світі. Ми згоджуєм ся, що розвиті таким способом гадки дуже красиві, прості й зручні, але вважаємо за щастя, що єсть іще люде, котрі сим не вдовольняють ся, аж доки не буде попросту доказано, що якийсь осібний герой — є соняшний міт“.&lt;ref&gt;[https://books.google.com.ua/books?id=i7qgAAAAMAAJ&amp;pg=PA379 Legends of Rájá Rasálú], by Captain R. C. Temple. Calcutta {{errata|Rewiew|Review}} 1884.&lt;/ref&gt;

Ще можна в певній мірі оддати мітологіі ті казки й оповідання, котрі більше чи менче мають надприродний характер і торкають ся чарівництва (та, може бути, ще й явищ у природі, себ то можна одступити мітологіі наші дитячі чарівні казки, котрі знаходять ся трохи чи не в одній і тій самій формі, тільки з випадковими місцевими одмінами й закраскою, у народів настільки неоднакових на норови та на спосіб думання, як от Норвежці та Італіянці: такі оповідання можуть таки бути одбитками або пережитками первісних арійських переказів, які й досі тожсамо ходять по азіятських сторонах. Та зовсім інакше стоіть справа, коли ми розбираємо питаннє, звідки взялись і як росповсюднювались ті казки, котрі не мають у собі нічого надприродного, — а саме казки побутові. Хоч ми згоджуємось признати таку теорію, що чарівні наші казки принесено до Европи найбільше тоді, як наші далекі предки,&lt;noinclude&gt;{{footnote}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>o15yp4c47h5wvfvdb6obhkmgnwwtmzj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/12</title>
    <ns>250</ns>
    <id>191946</id>
    <revision>
      <id>1045413</id>
      <parentid>396873</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T20:42:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045413</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2640" sha1="mmln0ihm8bhbhz4qqe64lwwlu8qwc4o" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;пору свойій теоріі, зовсім не оповідають ся в декотрих місцях?! А що буде, коли часом виявить ся, що деякі з тих оповідань становлять звичайнісіньку власність кожного індійського села, тай що йіх оповідають од Кашміра до Бомбея, тільки трохи змінюючи форму? І що буде, коли часом виявить ся, що єсть багацько других оповідань про Ресалу, які навіть найжвавіща фантазія вже не могтиме застосувати до боротьби між стіхіями, до справ соняшних, місячних або досвіткових або до будь-яких фізичних феноменів, та що ми не маємо ніякісінькоі раціі одкидати йіх, начебто не справжні казки про Ресалу, раз ми не одкидаємо тих, котрі наводить мітолог?!“ Далі той самий англо-індійський учений каже: „Звичайний мітолог пускає свою розгнуздану фантазію йти куди сама схоче, тай гульк! уже справа й готова, тай до своєі мети він дійшов. Герой побиває ворогів (додамо до речі, що се він звичайно робить у {{errata|кожідм|кождім}} оповіданню), дак то, мовляв, сонце розгонює навальні хмари! Він одбуває пригоди одну по другій, — дак {{errata|до|то}} сонце йде своім ходом по небі! Його на смерть поранено, а він визволяється з біди, може бути й дивом, — дак то сонце заходить і сходить. У него довга біла борода, — то зимова одіж на лісі. У него двацять синів, усі геройі-підлітки дак то блискавиця блискає. Єго жінка втікає с ким-небудь, та він швидко пімстить ся над тим, — дак то вечір перемогла ніч, а ніч знов убило сонце, що вже вернулось. Чи є що простіще? чи є що краще? „Ніхто до-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>mmln0ihm8bhbhz4qqe64lwwlu8qwc4o</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045414</id>
      <parentid>1045413</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T20:44:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045414</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2641" sha1="i76smr46q3r528cgkptzd6nioczwfh0" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;пору свойій теоріі, зовсім не оповідають ся в декотрих місцях?! А що буде, коли часом виявить ся, що деякі з тих оповідань становлять звичайнісіньку власність кожного індійського села, тай що йіх оповідають од Кашміра до Бомбея, тільки трохи змінюючи форму? І що буде, коли часом виявить ся, що єсть багацько других оповідань про Ресалу, які навіть найжвавіща фантазія вже не могтиме застосувати до боротьби між стіхіями, до справ соняшних, місячних або досвіткових або до будь-яких фізичних феноменів, та що ми не маємо ніякісінькоі раціі одкидати йіх, начеб то не справжні казки про Ресалу, раз ми не одкидаємо тих, котрі наводить мітолог?!“ Далі той самий англо-індійський учений каже: „Звичайний мітолог пускає свою розгнуздану фантазію йти куди сама схоче, тай гульк! уже справа й готова, тай до своєі мети він дійшов. Герой побиває ворогів (додамо до речі, що се він звичайно робить у {{errata|кожідм|кождім}} оповіданню), дак то, мовляв, сонце розгонює навальні хмари! Він одбуває пригоди одну по другій, — дак {{errata|до|то}} сонце йде своім ходом по небі! Його на смерть поранено, а він визволяється з біди, може бути й дивом, — дак то сонце заходить і сходить. У него довга біла борода, — то зимова одіж на лісі. У него двацять синів, усі геройі-підлітки дак то блискавиця блискає. Єго жінка втікає с ким-небудь, та він швидко пімстить ся над тим, — дак то вечір перемогла ніч, а ніч знов убило сонце, що вже вернулось. Чи є що простіще? чи є що краще? „Ніхто до-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>i76smr46q3r528cgkptzd6nioczwfh0</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045415</id>
      <parentid>1045414</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T20:46:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045415</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2642" sha1="eip2fxewvfprfqm43stt4jw05flp9st" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;пору свойій теоріі, зовсім не оповідають ся в декотрих місцях?! А що буде, коли часом виявить ся, що деякі з тих оповідань становлять звичайнісіньку власність кожного індійського села, тай що йіх оповідають од Кашміра до Бомбея, тільки трохи змінюючи форму? І що буде, коли часом виявить ся, що єсть багацько других оповідань про Ресалу, які навіть найжвавіща фантазія вже не могтиме застосувати до боротьби між стіхіями, до справ соняшних, місячних або досвіткових або до будь-яких фізичних феноменів, та що ми не маємо ніякісінькоі раціі одкидати йіх, начеб то не справжні казки про Ресалу, раз ми не одкидаємо тих, котрі наводить мітолог?!“ Далі той самий англо-індійський учений каже: „Звичайний мітолог пускає свою розгнуздану фантазію йти куди сама схоче, тай гульк! уже справа й готова, тай до своєі мети він дійшов. Герой побиває ворогів (додамо до речі, що се він звичайно робить у {{errata|кожідм|кождім}} оповіданню), дак то, мовляв, сонце розгонює навальні хмари! Він одбуває пригоди одну по другій, — дак {{errata|до|то}} сонце йде своім ходом по небі! Його на смерть поранено, а він визволяєть ся з біди, може бути й дивом, — дак то сонце заходить і сходить. У него довга біла борода, — то зимова одіж на лісі. У него двацять синів, усі геройі-підлітки дак то блискавиця блискає. Єго жінка втікає с ким-небудь, та він швидко пімстить ся над тим, — дак то вечір перемогла ніч, а ніч знов убило сонце, що вже вернулось. Чи є що простіще? чи є що краще? „Ніхто до-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>eip2fxewvfprfqm43stt4jw05flp9st</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045417</id>
      <parentid>1045415</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T20:48:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045417</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2642" sha1="12egkui21s0k5hybc0ioqkrgt3grrou" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;пору свойій теоріі, зовсім не оповідають ся в декотрих місцях?! А що буде, коли часом виявить ся, що деякі з тих оповідань становлять звичайнісіньку власність кожного індійського села, тай що йіх оповідають од Кашміра до Бомбея, тільки трохи змінюючи форму? І що буде, коли часом виявить ся, що єсть багацько других оповідань про Ресалу, які навіть найжвавіща фантазія вже не могтиме застосувати до боротьби між стіхіями, до справ соняшних, місячних або досвіткових або до будь-яких фізичних феноменів, та що ми не маємо ніякісінькоі раціі одкидати йіх, начеб то не справжні казки про Ресалу, раз ми не одкидаємо тих, котрі наводить мітолог?!“ Далі той самий англо-індійський учений каже: „Звичайний мітолог пускає свою розгнуздану фантазію йти куди сама схоче, тай гульк! уже справа й готова, тай до своєі мети він дійшов. Герой побиває ворогів (додамо до речі, що се він звичайно робить у {{errata|кожідм|кождім}} оповіданню), дак то, мовляв, сонце розгонює навальні хмари! Він одбуває пригоди одну по другій, — дак {{errata|до|то}} сонце йде своім ходом по небі! Його на смерть поранено, а він визволяєть ся з біди, може бути й дивом, — дак то сонце заходить і сходить. У него довга біла борода, — то зимова одіж на лісі. У него двацять синів, усі геройі-підлітки дак то блискавиця блискає. Єго жінка втікає с ким-небудь, та він швидко пімстить ся над тим, — дак то вечір перемогла ніч, а ніч знов убило сонце, що вже вернулось. Чи є що простіще? чи є що краще? „Ніхто до-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>12egkui21s0k5hybc0ioqkrgt3grrou</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/7</title>
    <ns>250</ns>
    <id>191949</id>
    <revision>
      <id>1045397</id>
      <parentid>417078</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T20:13:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045397</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1848" sha1="p66soke7l8t9mfz8gth3yg761olg8va" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;„Може ще й досі є між нами людці (передше йіх було геть більше), котрі думають, буцім то наші дитячі та народні казки зовсім не варті того, щоб на них звертали увагу розумні, практичні люде. Тільки ж усякий{{errata|,|}} твір, навіть нікчемниця, котрий скрізь росповсюднюєть ся, і найпаче такий, котрий зарані володіє дитячою уявою наших хлопців і дівчат, вартий як найбільшоі уваги: адже такі твори мають, очевидячки, велику силу над національним смаком і норовами. Про цю річ те саме каже й сер Джон Маком: „Хто бажає добре познайомити ся з якимсь народом, той не повинен одкидати його простонародніх оповідань та забобонів“.&lt;ref&gt;{{sp|Sir John Malcolm}}, [https://www.loc.gov/item/05012106/ The history of Persia from the most early period], London 1815, t. I, с. 2. А. К.&lt;/ref&gt; А я можу додати, що порівнюючий дослід над народніми казками збогачує наш розум, а коли працювати пильно — розширює наші сімпатіі, дає нам пізнати (може краще, ніж що інче) загальне братерство цілого людського роду“.

На тих гарних Клоустонових словах скінчимо й ми свою передмову.


{{right|'''''А. Кримський.'''''|2em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>p66soke7l8t9mfz8gth3yg761olg8va</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045398</id>
      <parentid>1045397</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T20:19:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045398</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1860" sha1="liwcxegklc5c8e6wdywljooa4xivs5f" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;„Може ще й досі є між нами людці (передше йіх було геть більше), котрі думають, буцім то наші дитячі та народні казки зовсім не варті того, щоб на них звертали увагу розумні, практичні люде. Тільки ж усякий{{errata|,|}} твір, навіть нікчемниця, котрий скрізь росповсюднюєть ся, і найпаче такий, котрий зарані володіє дитячою уявою наших хлопців і дівчат, вартий як найбільшоі уваги: адже такі твори мають, очевидячки, велику силу над національним смаком і норовами. Про цю річ те саме каже й сер Джон Маком: „Хто бажає добре познайомити ся з якимсь народом, той не повинен одкидати його простонародніх оповідань та забобонів“.&lt;ref&gt;{{sp|Sir John Malcolm}}, [https://www.loc.gov/item/05012106/ The history of Persia from the most early period], London 1815, t. I, с. 2. А. К.&lt;/ref&gt; А я можу додати, що порівнюючий дослід над народніми казками збогачує наш розум, а коли працювати пильно — розширює наші сімпатіі, дає нам пізнати (може краще, ніж що інче) загальне братерство цілого людського роду“.

На тих гарних Клоустонових словах скінчимо й ми свою передмову.


{{right|'''''А. Кримський.'''''|2em}}&lt;noinclude&gt;{{footnote}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>liwcxegklc5c8e6wdywljooa4xivs5f</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045399</id>
      <parentid>1045398</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T20:20:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045399</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1859" sha1="581yrnh7rrz39dutzoerhjh4co1ryg3" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;„Може ще й досі є між нами людці (передше йіх було геть більше), котрі думають, буцім то наші дитячі та народні казки зовсім не варті того, щоб на них звертали увагу розумні, практичні люде. Тільки ж усякий{{errata|,|}} твір, навіть нікчемниця, котрий скрізь росповсюднюєть ся, і найпаче такий, котрий зарані володіє дитячою уявою наших хлопців і дівчат, вартий як найбільшоі уваги: адже такі твори мають, очевидячки, велику силу над національним смаком і норовами. Про цю річ те саме каже й сер Джон Маком: „Хто бажає добре познайомити ся з якимсь народом, той не повинен одкидати його простонародніх оповідань та забобонів“.&lt;ref&gt;{{sp|Sir John Malcolm}}, [https://www.loc.gov/item/05012106/ The history of Persia from the most early period], London 1815, t. I, с. 2. А. К.&lt;/ref&gt; А я можу додати, що порівнюючий дослід над народніми казками збогачує наш розум, а коли працювати пильно — розширює наші сімпатіі, дає нам пізнати (може краще, ніж що інче) загальне братерство цілого людського роду“.

На тих гарних Клоустонових словах скінчимо й ми свою передмову.

{{right|'''''А. Кримський.'''''|2em}}&lt;noinclude&gt;{{footnote}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>581yrnh7rrz39dutzoerhjh4co1ryg3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/14</title>
    <ns>250</ns>
    <id>200156</id>
    <revision>
      <id>1045428</id>
      <parentid>417069</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T21:06:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045428</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2533" sha1="nosx59vypbn68wbs6tr2n4vwmcoh3s0" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;за „дитинячих літ сього світа“ виселялись із своєі Азійської батьківщини, та таки вважаємо за найпевнійшу річ, що скарбниця европейських народніх вірувань і народніх казок значно збагатила ся інакшими способами і за пізнійших часів.

Дякуючи працьовитости новіщих учених єсть багацько переконуючих доводів на те, що безліч наших народніх казок і вигадок поприходила з Азії пізніш. „Справа була вияснена“ каже др. Г. Г. Уільсон, „найпозитивнійшим способом. Докази збудовано не на ймовірностях, не на загальних і необмежених аналогіях, не на випадкових і часткових подібностях, а на дійсній тожсамості. Хочай і бували деякі модіфікації, змінювались імена і сцени, додавались або викидались деякі обставини, та ми ще й досі можемо розібрати тожсамість основного начерка; по-між усіма маскарадними додатками наші руки без сумніву доторкають ся таки правдивого індівідуума. В багатьох злучаях ми можемо теж вислідити шлях, яким ішли наші оповідання, і зазначити, коли і якими способами отсі азіятські бурлаки знатуралізували ся по тих сторонах Европи, де вони тепер знаходять ся“.

Що до {{sp|найпершого}} привозу азіятських вигадок в Европу, то звичайно се приписують тим несчисленним ордам пілігрімів і других людей, які пнулись на схід в часі хрестових походів: зовсім певна річ, що вони таки сильно пособили збільшити казковий запас. Але ж східні оповідання почали перебродити до Ев-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>nosx59vypbn68wbs6tr2n4vwmcoh3s0</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045429</id>
      <parentid>1045428</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T21:06:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045429</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2533" sha1="e5gnlb6jze0p6t2t751xgb8hf9psqo8" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;за „дитинячих літ сього світа“ виселялись із своєі Азійськоі батьківщини, та таки вважаємо за найпевнійшу річ, що скарбниця европейських народніх вірувань і народніх казок значно збагатила ся інакшими способами і за пізнійших часів.

Дякуючи працьовитости новіщих учених єсть багацько переконуючих доводів на те, що безліч наших народніх казок і вигадок поприходила з Азії пізніш. „Справа була вияснена“ каже др. Г. Г. Уільсон, „найпозитивнійшим способом. Докази збудовано не на ймовірностях, не на загальних і необмежених аналогіях, не на випадкових і часткових подібностях, а на дійсній тожсамості. Хочай і бували деякі модіфікації, змінювались імена і сцени, додавались або викидались деякі обставини, та ми ще й досі можемо розібрати тожсамість основного начерка; по-між усіма маскарадними додатками наші руки без сумніву доторкають ся таки правдивого індівідуума. В багатьох злучаях ми можемо теж вислідити шлях, яким ішли наші оповідання, і зазначити, коли і якими способами отсі азіятські бурлаки знатуралізували ся по тих сторонах Европи, де вони тепер знаходять ся“.

Що до {{sp|найпершого}} привозу азіятських вигадок в Европу, то звичайно се приписують тим несчисленним ордам пілігрімів і других людей, які пнулись на схід в часі хрестових походів: зовсім певна річ, що вони таки сильно пособили збільшити казковий запас. Але ж східні оповідання почали перебродити до Ев-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>e5gnlb6jze0p6t2t751xgb8hf9psqo8</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045430</id>
      <parentid>1045429</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T21:08:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045430</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2533" sha1="3b8m1r353tgvxkbv6oq9lv1t8qeopap" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;за „дитинячих літ сього світа“ виселялись із своєі Азійськоі батьківщини, та таки вважаємо за найпевнійшу річ, що скарбниця европейських народніх вірувань і народніх казок значно збагатила ся інакшими способами і за пізнійших часів.

Дякуючи працьовитости новіщих учених єсть багацько переконуючих доводів на те, що безліч наших народніх казок і вигадок поприходила з Азіі пізніш. „Справа була вияснена“ каже др. Г. Г. Уільсон, „найпозитивнійшим способом. Докази збудовано не на ймовірностях, не на загальних і необмежених аналогіях, не на випадкових і часткових подібностях, а на дійсній тожсамості. Хочай і бували деякі модіфікації, змінювались імена і сцени, додавались або викидались деякі обставини, та ми ще й досі можемо розібрати тожсамість основного начерка; по-між усіма маскарадними додатками наші руки без сумніву доторкають ся таки правдивого індівідуума. В багатьох злучаях ми можемо теж вислідити шлях, яким ішли наші оповідання, і зазначити, коли і якими способами отсі азіятські бурлаки знатуралізували ся по тих сторонах Европи, де вони тепер знаходять ся“.

Що до {{sp|найпершого}} привозу азіятських вигадок в Европу, то звичайно се приписують тим несчисленним ордам пілігрімів і других людей, які пнулись на схід в часі хрестових походів: зовсім певна річ, що вони таки сильно пособили збільшити казковий запас. Але ж східні оповідання почали перебродити до Ев-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>3b8m1r353tgvxkbv6oq9lv1t8qeopap</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045431</id>
      <parentid>1045430</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T21:08:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045431</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2533" sha1="rjx0z9h6252yfnizeac9tf7ml4ddiee" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;за „дитинячих літ сього світа“ виселялись із своєі Азійськоі батьківщини, та таки вважаємо за найпевнійшу річ, що скарбниця европейських народніх вірувань і народніх казок значно збагатила ся інакшими способами і за пізнійших часів.

Дякуючи працьовитости новіщих учених єсть багацько переконуючих доводів на те, що безліч наших народніх казок і вигадок поприходила з Азіі пізніш. „Справа була вияснена“ каже др. Г. Г. Уільсон, „найпозитивнійшим способом. Докази збудовано не на ймовірностях, не на загальних і необмежених аналогіях, не на випадкових і часткових подібностях, а на дійсній тожсамості. Хочай і бували деякі модіфікаціі, змінювались імена і сцени, додавались або викидались деякі обставини, та ми ще й досі можемо розібрати тожсамість основного начерка; по-між усіма маскарадними додатками наші руки без сумніву доторкають ся таки правдивого індівідуума. В багатьох злучаях ми можемо теж вислідити шлях, яким ішли наші оповідання, і зазначити, коли і якими способами отсі азіятські бурлаки знатуралізували ся по тих сторонах Европи, де вони тепер знаходять ся“.

Що до {{sp|найпершого}} привозу азіятських вигадок в Европу, то звичайно се приписують тим несчисленним ордам пілігрімів і других людей, які пнулись на схід в часі хрестових походів: зовсім певна річ, що вони таки сильно пособили збільшити казковий запас. Але ж східні оповідання почали перебродити до Ев-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>rjx0z9h6252yfnizeac9tf7ml4ddiee</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045432</id>
      <parentid>1045431</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T21:12:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045432</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2550" sha1="kg0j6m4cdgiwpz26l8oj41q9giy9ly2" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;за „дитинячих літ сього світа“ виселялись із своєі Азійськоі батьківщини, та таки вважаємо за найпевнійшу річ, що скарбниця европейських народніх вірувань і народніх казок значно збагатила ся інакшими способами і за пізнійших часів.

Дякуючи працьовитости новіщих учених єсть багацько переконуючих доводів на те, що безліч наших народніх казок і вигадок поприходила з Азіі пізніш. „Справа була вияснена“ каже др. Г. Г. Уільсон, „найпозитивнійшим способом. Докази збудовано не на ймовірностях, не на загальних і необмежених аналогіях, не на випадкових і часткових подібностях, а на дійсній тожсамості. Хочай і бували деякі модіфікаціі, змінювались імена і сцени, додавались або викидались деякі обставини, та ми ще й досі можемо розібрати тожсамість основного начерка; по-між усіма маскарадними додатками наші руки без сумніву доторкають ся таки правдивого індівідуума. В багатьох злучаях ми можемо теж вислідити шлях, яким ішли наші оповідання, і зазначити, коли і якими способами отсі азіятські [[бурлак|бурлаки]] знатуралізували ся по тих сторонах Европи, де вони тепер знаходять ся“.

Що до {{sp|найпершого}} привозу азіятських вигадок в Европу, то звичайно се приписують тим несчисленним ордам пілігрімів і других людей, які пнулись на схід в часі хрестових походів: зовсім певна річ, що вони таки сильно пособили збільшити казковий запас. Але ж східні оповідання почали перебродити до Ев-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>kg0j6m4cdgiwpz26l8oj41q9giy9ly2</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045433</id>
      <parentid>1045432</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T21:13:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045433</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2550" sha1="f5zmpoyx438cr10lqllnybr72dthzjn" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;за „дитинячих літ сього світа“ виселялись із своєі Азійськоі батьківщини, та таки вважаємо за найпевнійшу річ, що скарбниця европейських народніх вірувань і народніх казок значно збагатила ся інакшими способами і за пізнійших часів.

Дякуючи працьовитости новіщих учених єсть багацько переконуючих доводів на те, що безліч наших народніх казок і вигадок поприходила з Азіі пізніш. „Справа була вияснена“ каже др. Г. Г. Уільсон, „найпозитивнійшим способом. Докази збудовано не на ймовірностях, не на загальних і необмежених аналогіях, не на випадкових і часткових подібностях, а на дійсній тожсамості. Хочай і бували деякі модіфікаціі, змінювались імена і сцени, додавались або викидались деякі обставини, та ми ще й досі можемо розібрати тожсамість основного начерка; по-між усіма маскарадними додатками наші руки без сумніву доторкають ся таки правдивого індівідуума. В багатьох злучаях ми можемо теж вислідити шлях, яким ішли наші оповідання, і зазначити, коли і якими способами отсі азіятські [[бурлак|бурлаки]] знатуралізували ся по тих сторонах Европи, де вони тепер знаходять ся“.

Що до {{sp|найпершого}} привозу азіятських вигадок в Европу, то звичайно се приписують тим несчисленним ордам пілігрімів і других людей, які пнулись на схід в часі хрестових походів: зовсім певна річ, що вони таки сильно пособили збільшити казковий запас. Але ж східні оповідання почали перебродити до Ев-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>f5zmpoyx438cr10lqllnybr72dthzjn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/11</title>
    <ns>250</ns>
    <id>200159</id>
    <revision>
      <id>1045408</id>
      <parentid>519178</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T20:35:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045408</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2592" sha1="7ix9yeihm1ym6xyer4a23v8505m3gyr" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;сонце після будь-якого страшенного бою з стіхіями знов сьяє з неба ясно та переможно, так само й Ресалу після того як велетні покидали в нього цілий [[разок]] чарівних громових стріл, зостаєть ся, трохи з годом, супокійний і незастраханий. Через те Ресалу має бути по просту одною з форм оповідань про Індру, Савітара, Сізіфа, Геракла, Самсона, Аполлона, Тезея, Сіґвіда, Артура, Трістрама і безлічи інчих геройів, з котрих коли не один, то другий звісний у кожній стороні, цівілізованій чи нецівілізованій. Про отакі та про подібні до них дивовижні аналогіі один дотепний англо-індійський учений каже, що то по просту пяна фантазія, і „коли порівнююча мітологія — справжня наука, то повинна принаймні показувати, що єі твердження оперті на доводах. А чи є хоч тінь доводу (звісно, правдивого доводу) для тих тез, про які ми згадали? Чи можна історію оповідань про Ресалу, отаких які оповідають ся теперечки, одвести назад, ступінь по ступіні, аж до соняшного міту та до єго звичайного розвитку в народніх переказах? Чи одшукали про Ресалу іще що-небудь, що давало би хоч натяк на такий розвиток? Ну, а що буде, коли часом виявить ся, що всі ті оповіданя, які наш учений прихильник порівнюючоі мітологіі понанизував до купи, становлять тільки одну частину оповідань про того буцім то „соняшного“ героя, тай в різних місцевостях оповідають ся про него різні речі, а тіі оповідання, які наш мітолог згуртував до одноі категоріі на під-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7ix9yeihm1ym6xyer4a23v8505m3gyr</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045412</id>
      <parentid>1045408</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T20:41:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045412</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2592" sha1="kjifh1b1pwn0xhlgrxu9i7s4vo21jrq" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;сонце після будь-якого страшенного бою з стіхіями знов сьяє з неба ясно та переможно, так само й Ресалу після того як велетні покидали в нього цілий [[разок]] чарівних громових стріл, зостаєть ся, трохи з годом, супокійний і незастраханий. Через те Ресалу має бути по просту одною з форм оповідань про Індру, Савітара, Сізіфа, Геракла, Самсона, Аполлона, Тезея, Сіґвіда, Артура, Трістрама і безлічи інчих геройів, з котрих коли не один, то другий звісний у кожній стороні, цівілізованій чи нецівілізованій. Про отакі та про подібні до них дивовижні аналогіі один дотепний англо-індійський учений каже, що то по просту пяна фантазія, і „коли порівнююча мітологія — справжня наука, то повинна принаймні показувати, що єі твердження оперті на доводах. А чи є хоч тінь доводу (звісно, правдивого доводу) для тих тез, про які ми згадали? Чи можна історію оповідань про Ресалу, отаких які оповідають ся теперечки, одвести назад, ступінь по ступіні, аж до соняшного міту та до єго звичайного розвитку в народніх переказах? Чи одшукали про Ресалу іще що-небудь, що давало би хоч натяк на такий розвиток? Ну, а що буде, коли часом виявить ся, що всі ті оповіданя, які наш учений прихильник порівнюючоі мітологіі понанизував до купи, становлять тільки одну частину оповідань про того буцім то „соняшного“ героя, тай в різних місцевостях оповідають ся про него різні речі, а тіі оповідання, які наш мітолог згуртував до одноі категоріі на під-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>kjifh1b1pwn0xhlgrxu9i7s4vo21jrq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/10</title>
    <ns>250</ns>
    <id>200160</id>
    <revision>
      <id>1045405</id>
      <parentid>417073</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T20:32:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045405</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2658" sha1="irb174nhr11f3q4puzrc2ebzawntbyx" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;свою енергію визначні европейські вчені вже с пів століття. Тільки ж про цю справу ще й досі держать ся дуже не однакові думки. В Німеччині такі звісні вчені, як Бенфей, Ґедеке, Келер, Нельдеке та Лібрехт запевнюють, що наші народні казки, які ходять скрізь од Норвегіі до Іспаніі та од Італіі до західньоі Гірськоі Шотландіі, се по просту повторні форми східніх первописів, занесених із Азіі такими чи сякими шляхами: для півдня Европи це зробили Турки, для півночи — Монголи підчас свого двохвікового панування. В Англіі Дезент ([[:en:Author:George Webbe Dasent|Dasent]]), Берінґ-Ґульд ([[:en:Author:Sabine Baring-Gould|Baring Gould]]), Кокс ([[:en:Author:George William Cox|Cox]]) і другі вчені говорять, що то собі пережитки (survivals) з первісних мітів і легенд, спільна спадщина цілоі арійськоі раси, та що вони поприходили до Европи в купі з теперішніми европейськими народами тоді, як ті виселялись на захід та на північ, — так само як і мови европейські — адже вони арійські.

Теорію про „соняшний міт“ декотрі з наших порівнюючих мітологів довели вже аж до безглуздя. Наприклад один письменник в „[[:w:en:The Westminster Review|Westminster Review]]“, в статті про Свіннертонові „[https://archive.org/details/in.ernet.dli.2015.180910 Adventures of the Panjáb hero Rájá Rasálú]“ твердить, що „ніхто добре обзнайомлений с порівнюючою мітологією не може ані хвилини сумнівати ся“, щоб цар Ресалу не був соняшним мітом. Адже так само як сонце на своім ходінню не перестає важко працювати та подорожувати, так само Ресалуєва доля не дала йому гаятись на однім і тім самім місці; як&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>irb174nhr11f3q4puzrc2ebzawntbyx</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045406</id>
      <parentid>1045405</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T20:33:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045406</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2658" sha1="huidrmc8apy6fuu71q7i1biur6ijpa4" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;свою енергію визначні европейські вчені вже с пів століття. Тільки ж про цю справу ще й досі держать ся дуже не однакові думки. В Німеччині такі звісні вчені, як Бенфей, Ґедеке, Келер, Нельдеке та Лібрехт запевнюють, що наші народні казки, які ходять скрізь од Норвегіі до Іспаніі та од Італіі до західньоі Гірськоі Шотландіі, се по просту повторні форми східніх первописів, занесених із Азіі такими чи сякими шляхами: для півдня Европи це зробили Турки, для півночи — Монголи підчас свого двохвікового панування. В Англіі Дезент ([[:en:Author:George Webbe Dasent|Dasent]]), Берінґ-Ґульд ([[:en:Author:Sabine Baring-Gould|Baring Gould]]), Кокс ([[:en:Author:George William Cox|Cox]]) і другі вчені говорять, що то собі пережитки (survivals) з первісних мітів і легенд, спільна спадщина цілоі арійськоі раси, та що вони поприходили до Европи в купі з теперішніми европейськими народами тоді, як ті виселялись на захід та на північ, — так само як і мови европейські — адже вони арійські.

Теорію про „соняшний міт“ декотрі з наших порівнюючих мітологів довели вже аж до безглуздя. Наприклад один письменник в „[[:w:en:The Westminster Review|Westminster Review]]“, в статті про Свіннертонові „[https://archive.org/details/in.ernet.dli.2015.180910 Adventures of the Panjáb hero Rájá Rasálú]“ твердить, що „ніхто добре обзнайомлений с порівнюючою мітологією не може ані хвилини сумнівати ся“, щоб цар Ресалу не був соняшним мітом. Адже так само як сонце на своім ходінню не перестає важко працювати та подорожувати, так само Ресалуєва доля не дала йому гаятись на однім і тім самім місці; як&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>huidrmc8apy6fuu71q7i1biur6ijpa4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/9</title>
    <ns>250</ns>
    <id>200161</id>
    <revision>
      <id>1045400</id>
      <parentid>417074</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T20:21:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045400</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1727" sha1="ohlg0riwapix4oe2z169b55udovrjnk" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{dhr|3em}}
{{c|{{x-larger|'''Народні казки та вигадки.'''}}}}
{{custom rule|sp|20|fc|14|sp|20}}

Часто в нас кажуть за Соломоном: „Нема нічогісінько нового під сонцем“; ті самі слова можна любісінько прикласти до европейських народніх казок і вигадок. Велика більшина апологів (моральних байок) та оповідань, які тепер звісні по всій Европі, блукала по Азіі з дуже далекого часу і се справді буде один з найцікавіщих розділів в історіі людського розуму — вислідити всі ті вигадки, з яких повчали ся й розважали себе наші прості прадіди, тай по йіх різноодмінних формах дійти аж до стародавніх, хоч може не завсігди первісних джерел йіхніх. А вже ж гадати, буцім вони {{sp|самостійно}} придумувались і розвивались од різних людей, які жили по зовсім різних сторонах та за різних часів, — це вже, як добре каже [[:en:Author:George William Cox|Джордж Кокс]], буде така річ, „якоі ніхто розумний не зважить ся твердити“.

Питаню про те, звідки вони взяли ся та як росповсюднювались, спеціально оддають&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ohlg0riwapix4oe2z169b55udovrjnk</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045401</id>
      <parentid>1045400</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T20:23:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045401</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1728" sha1="p9mjvgtpvy2ta8y4hetlbsc10jgeyu4" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{dhr|3em}}
{{c|{{x-larger|'''Народні казки та вигадки.'''}}}}
{{custom rule|sp|20|fc|14|sp|20}}

Часто в нас кажуть за Соломоном: „Нема нічогісінько нового під сонцем“; ті самі слова можна любісінько прикласти до европейських народніх казок і вигадок. Велика більшина апологів (моральних байок) та оповідань, які тепер звісні по всій Европі, блукала по Азіі з дуже далекого часу: і се справді буде один з найцікавіщих розділів в історіі людського розуму — вислідити всі ті вигадки, з яких повчали ся й розважали себе наші прості прадіди, тай по йіх різноодмінних формах дійти аж до стародавніх, хоч може не завсігди первісних джерел йіхніх. А вже ж гадати, буцім вони {{sp|самостійно}} придумувались і розвивались од різних людей, які жили по зовсім різних сторонах та за різних часів, — це вже, як добре каже [[:en:Author:George William Cox|Джордж Кокс]], буде така річ, „якоі ніхто розумний не зважить ся твердити“.

Питаню про те, звідки вони взяли ся та як росповсюднювались, спеціально оддають&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>p9mjvgtpvy2ta8y4hetlbsc10jgeyu4</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045402</id>
      <parentid>1045401</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T20:25:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045402</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1728" sha1="d1phw3v5ptt0hx9douojggpggnrufn2" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{dhr|3em}}
{{c|{{x-larger|'''Народні казки та вигадки.'''}}}}
{{custom rule|sp|20|fc|14|sp|20}}

Часто в нас кажуть за Соломоном: „Нема нічогісінько нового під сонцем“; ті самі слова можна любісінько прикласти до европейських народніх казок і вигадок. Велика більшина апологів (моральних байок) та оповідань, які тепер звісні по всій Европі, блукала по Азіі з дуже далекого часу: і се справді буде один з найцікавіщих розділів в історіі людського розуму — вислідити всі ті вигадки, з яких повчали ся й розважали себе наші прості прадіди, тай по йіх різноодмінних формах дійти аж до стародавніх, хоч може не завсігди первісних джерел йіхніх. А вже ж гадати, буцім вони {{sp|самостійно}} придумувались і розвивались од різних людей, які жили по зовсім різних сторонах та за різних часів, — це вже, як добре каже [[:en:Author:George William Cox|Джордж Кокс]], буде така річ, „якоі ніхто розумний не зважить ся твердити“.

Питаню про те, звідки вони взяли ся та як росповсюднювались, спеціально оддають&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>d1phw3v5ptt0hx9douojggpggnrufn2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/6</title>
    <ns>250</ns>
    <id>200162</id>
    <revision>
      <id>1045385</id>
      <parentid>417076</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T19:46:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045385</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2587" sha1="m9x6acmbwt8xlx66t0ebt3pra9kdoqb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;а) вимисл, Phantasiespiel; б) жартовливе оповідання, ба й анекдот. Клоустонове „fiction“ береть ся в обох тих розуміннях: рідше воно визначає „повість“ (romantic fiction, I, 40), частійше відповідає французькому „fabliau“, а вже ж простісінькі анекдоти названо „the lower strata of fiction“ (I, 50). В двох місцях, де мова йде про поеми, я перекладаю fiction через „вимисл“, щоб не вражати тих читачів, котрі дякуючи нашим письменникам, привикли привязувати до слова „вигадка“ думку про щось неодмінно веселе.

Що перекладаєть ся з Клоустона, те перекладаєть ся точно й дословно, щоб не минати „ніже титли, ніже тіі коми“; випущено тільки два щиро-англійські дотепи (три рядки), що для нас не є дотепні. Додатків теж дуже великих я не роблю, переважно доповнюю саму бібліографію, що в Клоустона часом не повна, при чім усі своі уваги аккуратно зазначую літерами „А. К.“, щоб бува не плутать читача.

До англійського первопису додано невеличку передмову, де автор найбільше говорять про праці своіх земляків — Кейтлі ([[:en:Author:Thomas Keightley|Keightley]]) та Денлопа ([[:en:Author:John Colin Dunlop|Dunlop]]). Перший написав книжечку „Tales and popular fictions“, де висловив думку, що однакові теми повстали в різних місцях самостійно; а другий, автор „History of fiction“, незручно вишукує такі східні джерела, яких не може бути. Обидві книжки, вже й застарілі, не надто цікаві для нас, — тож обмежаюсь на оцій короткій згадці про них. Перекладаю з {{errata|Клоустонові|Клоустоновоі}} передмови сам тілько кінець:{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>m9x6acmbwt8xlx66t0ebt3pra9kdoqb</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045387</id>
      <parentid>1045385</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T19:50:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045387</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2587" sha1="alsua8tgg27eopenb5crqlag6ds9eln" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;а) вимисл, Phantasiespiel; б) жартовливе оповідання, ба й анекдот. Клоустонове „fiction“ береть ся в обох тих розуміннях: рідше воно визначає „повість“ (romantic fiction, I, 40), частійше відповідає французькому „fabliau“, а вже ж простісінькі анекдоти названо „the lower strata of fiction“ (I, 50). В двох місцях, де мова йде про поеми, я перекладаю fiction через „вимисл“, щоб не вражати тих читачів, котрі дякуючи нашим письменникам, привикли привязувати до слова „вигадка“ думку про щось неодмінно веселе.

Що перекладаєть ся з Клоустона, те перекладаєть ся точно й дословно, щоб не минати „ніже титли, ніже тіі коми“; випущено тільки два щиро-англійські дотепи (три рядки), що для нас не є дотепні. Додатків теж дуже великих я не роблю, переважно доповнюю саму бібліографію, що в Клоустона часом не повна, при чім усі своі уваги аккуратно зазначую літерами „А. К.“, щоб бува не плутать читача.

До англійського первопису додано невеличку передмову, де автор найбільше говорить про праці своіх земляків — Кейтлі ([[:en:Author:Thomas Keightley|Keightley]]) та Денлопа ([[:en:Author:John Colin Dunlop|Dunlop]]). Перший написав книжечку „Tales and popular fictions“, де висловив думку, що однакові теми повстали в різних місцях самостійно; а другий, автор „History of fiction“, незручно вишукує такі східні джерела, яких не може бути. Обидві книжки, вже й застарілі, не надто цікаві для нас, — тож обмежаюсь на оцій короткій згадці про них. Перекладаю з {{errata|Клоустонові|Клоустоновоі}} передмови сам тілько кінець:{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>alsua8tgg27eopenb5crqlag6ds9eln</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045389</id>
      <parentid>1045387</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T19:53:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045389</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2587" sha1="f71q17hcreomfrpxdrsjyubfpaf9nzl" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;а) вимисл, Phantasiespiel; б) жартовливе оповідання, ба й анекдот. Клоустонове „fiction“ береть ся в обох тих розуміннях: рідше воно визначає „повість“ (romantic fiction, I, 40), частійше відповідає французькому „fabliau“, а вже ж простісінькі анекдоти названо „the lower strata of fiction“ (I, 50). В двох місцях, де мова йде про поеми, я перекладаю fiction через „вимисл“, щоб не вражати тих читачів, котрі дякуючи нашим письменникам, привикли привязувати до слова „вигадка“ думку про щось неодмінно веселе.

Що перекладаєть ся з Клоустона, те перекладаєть ся точно й дословно, щоб не минати „ніже титли, ніже тіі коми“; випущено тільки два щиро-англійські дотепи (три рядки), що для нас не є дотепні. Додатків теж дуже великих я не роблю, переважно доповнюю саму бібліографію, що в Клоустона часом не повна, при чім усі своі уваги аккуратно зазначую літерами „А. К.“, щоб бува не плутать читача.

До англійського первопису додано невеличку передмову, де автор найбільше говорить про праці своіх земляків — Кейтлі ([[:en:Author:Thomas Keightley|Keightley]]) та Денлопа ([[:en:Author:John Colin Dunlop|Dunlop]]). Перший написав книжечку „Tales and popular fictions“, де висловив думку, що однакові теми повстали в різних місцях самостійно; а другий, автор „History of fiction“, незручно вишукує такі східні джерела, яких не може бути. Обидві книжки, вже й застарілі, не надто цікаві для нас, — тож обмежаюсь на оцій короткій згадці про них. Перекладаю з {{errata|Клоустонові|Клоустоновоі}} передмови сам тілько кінець:{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>f71q17hcreomfrpxdrsjyubfpaf9nzl</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045396</id>
      <parentid>1045389</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T20:10:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045396</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2705" sha1="lkflmbfgylsoayhx895vnkk15tk4x5i" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;а) вимисл, Phantasiespiel; б) жартовливе оповідання, ба й анекдот. Клоустонове „fiction“ береть ся в обох тих розуміннях: рідше воно визначає „повість“ (romantic fiction, I, 40), частійше відповідає французькому „fabliau“, а вже ж простісінькі анекдоти названо „the lower strata of fiction“ (I, 50). В двох місцях, де мова йде про поеми, я перекладаю fiction через „вимисл“, щоб не вражати тих читачів, котрі дякуючи нашим письменникам, привикли привязувати до слова „вигадка“ думку про щось неодмінно веселе.

Що перекладаєть ся з Клоустона, те перекладаєть ся точно й дословно, щоб не минати „ніже титли, ніже тіі коми“; випущено тільки два щиро-англійські дотепи (три рядки), що для нас не є дотепні. Додатків теж дуже великих я не роблю, переважно доповнюю саму бібліографію, що в Клоустона часом не повна, при чім усі своі уваги аккуратно зазначую літерами „А. К.“, щоб бува не плутать читача.

До англійського первопису додано невеличку передмову, де автор найбільше говорить про праці своіх земляків — Кейтлі ([[:en:Author:Thomas Keightley|Keightley]]) та Денлопа ([[:en:Author:John Colin Dunlop|Dunlop]]). Перший написав книжечку „[https://archive.org/details/talespopularfict00keigrich/mode/2up Tales and popular fictions]“, де висловив думку, що однакові теми повстали в різних місцях самостійно; а другий, автор „[https://archive.org/details/dli.bengal.10689.2466 History of fiction]“, незручно вишукує такі східні джерела, яких не може бути. Обидві книжки, вже й застарілі, не надто цікаві для нас, — тож обмежаюсь на оцій короткій згадці про них. Перекладаю з {{errata|Клоустонові|Клоустоновоі}} передмови сам тілько кінець:{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>lkflmbfgylsoayhx895vnkk15tk4x5i</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/5</title>
    <ns>250</ns>
    <id>200163</id>
    <revision>
      <id>1045382</id>
      <parentid>417077</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T19:43:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045382</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1558" sha1="466pz8x1h4pwot8lcy0faucj7rfja9r" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{dhr|3em}}
{{c|'''''Передмова до украйінського перекладу.'''''}}
{{dhr|1em}}
{{rule|3em}}
{{dhr|3em}}
{{largeinitial|В}} цій книжці, що ми отсе подаємо в украйінському перекладі, читач знайде не цілу Клоустонову працю (Popular tales and fictions, their migrations and transformations, by W. A. Clouston, editor of „Arabian poetry for English readers“, „Bakhtyâr-Nâma“, „The book of Sindibâd“ etc. London 1887, [https://archive.org/details/populartalesfict01clouuoft t. I.] має стор. 485, [https://archive.org/details/populartalesfict02clouuoft t. II.] стор. 515); з двох товстих Клоустонових томів ми беремо тільки „Introduction“ та декільки поодиноких розділів, а з решти подаємо самі-но заголовки, щоб читач міг хоч трохи знати про цікавий зміст усеі праці англійського етнографа.

Англійське слово „tale“ я перекладаю „казка“, та треба памятати, що під тим терміном не розуміється мітична казка; сю остатню Клоустон зве „nursery fairy tale“. Англійське „fiction“ переложено по-нашому „вигадка“. Наш украйінський термін має два розуміння:&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>466pz8x1h4pwot8lcy0faucj7rfja9r</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045383</id>
      <parentid>1045382</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T19:45:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045383</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1559" sha1="rffgtyxpsvjj3qd5ypitlldrsrpreqt" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{dhr|3em}}
{{c|'''''Передмова до украйінського перекладу.'''''}}
{{dhr|1em}}
{{rule|3em}}
{{dhr|3em}}
{{largeinitial|В}} цій книжці, що ми отсе подаємо в украйінському перекладі, читач знайде не цілу Клоустонову працю (Popular tales and fictions, their migrations and transformations, by W. A. Clouston, editor of „Arabian poetry for English readers“, „Bakhtyâr-Nâma“, „The book of Sindibâd“ etc. London 1887, [https://archive.org/details/populartalesfict01clouuoft t. I.] має стор. 485, [https://archive.org/details/populartalesfict02clouuoft t. II.] стор. 515); з двох товстих Клоустонових томів ми беремо тільки „Introduction“ та декільки поодиноких розділів, а з решти подаємо самі-но заголовки, щоб читач міг хоч трохи знати про цікавий зміст усеі праці англійського етнографа.

Англійське слово „tale“ я перекладаю „казка“, та треба памятати, що під тим терміном не розумієть ся мітична казка; сю остатню Клоустон зве „nursery fairy tale“. Англійське „fiction“ переложено по-нашому „вигадка“. Наш украйінський термін має два розуміння:&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>rffgtyxpsvjj3qd5ypitlldrsrpreqt</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045384</id>
      <parentid>1045383</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T19:46:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045384</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1559" sha1="imq5z7cudciz5vt255rfnedyjx7pxp2" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{dhr|3em}}
{{c|'''''Передмова до украйінського перекладу.'''''}}
{{dhr|1em}}
{{rule|3em}}
{{dhr|3em}}
{{largeinitial|В}} цій книжці, що ми отсе подаємо в украйінському перекладі, читач знайде не цілу Клоустонову працю (Popular tales and fictions, their migrations and transformations, by W. A. Clouston, editor of „Arabian poetry for English readers“, „Bakhtyâr-Nâma“, „The book of Sindibâd“ etc. London 1887, [https://archive.org/details/populartalesfict01clouuoft t. I.] має стор. 485, [https://archive.org/details/populartalesfict02clouuoft t. II.] стор. 515); з двох товстих Клоустонових томів ми беремо тільки „Introduction“ та декільки поодиноких розділів, а з решти подаємо самі-но заголовки, щоб читач міг хоч трохи знати про цікавий зміст усеі праці англійського етнографа.

Англійське слово „tale“ я перекладаю „казка“, та треба памятати, що під тим терміном не розумієть ся мітична казка; сю остатню Клоустон зве „nursery fairy tale“. Англійське „fiction“ переложено по-нашому „вигадка“. Наш украйінський термін має два розуміння:&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>imq5z7cudciz5vt255rfnedyjx7pxp2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/3</title>
    <ns>250</ns>
    <id>200164</id>
    <revision>
      <id>1045380</id>
      <parentid>417080</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T19:39:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045380</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2234" sha1="si36u6tp7ie2inm5w9qtr8yh0iv5lq6" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{c|{{larger|{{sp|'''ЗМІСТ:'''}}}}}}

{{right|{{smaller|Стор.}}}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Передмова до украйінського перекладу|Передмова до украйінського перекладу]], А. Кримського|3―5}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Народні казки та вигадки|Народні казки та вигадки]], В. Клоустона|7―96}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Арабська повість про Антара|Арабська повість про Антара]], В. Клоустона|97―105}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Єгипетські казки і казка про двох братів|Єгипетські казки і казка про двох братів]], вступна увага проф. Ж. Масперо, перекл. І. Франка|106―110}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Казка про двох братів|Казка про двох братів]], перекл. І. Франка|111―125}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Уваги до казки про двох братів|Уваги до казки про двох братів]], Е. Коскена, перекл. І. Франка|126―147}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Поправки и додатки|Поправки й додатки]], А. Кримського|148―165}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Коротке резюме Клоустоновоі статті|Коротке резюме Клоустоновоі статті]], А. Кримського|166―169}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Покажчик писателів та заголовків|Покажчик писателів та заголовків]], зладив А. Кримський|170―183}}


{{rule|10em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>si36u6tp7ie2inm5w9qtr8yh0iv5lq6</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045381</id>
      <parentid>1045380</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T19:39:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045381</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2234" sha1="69vwf3adnyzc5hn9fjd13ovwj19be02" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{c|{{larger|{{sp|'''ЗМІСТ:'''}}}}}}

{{right|{{smaller|Стор.}}}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Передмова до украйінського перекладу|Передмова до украйінського перекладу]], А. Кримського|3―5}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Народні казки та вигадки|Народні казки та вигадки]], В. Клоустона|7―96}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Арабська повість про Антара|Арабська повість про Антара]], В. Клоустона|97―105}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Єгипетські казки і казка про двох братів|Єгипетські казки і казка про двох братів]], вступна увага проф. Ж. Масперо, перекл. І. Франка|106―110}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Казка про двох братів|Казка про двох братів]], перекл. І. Франка|111―125}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Уваги до казки про двох братів|Уваги до казки про двох братів]], Е. Коскена, перекл. І. Франка|126―147}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Поправки и додатки|Поправки й додатки]], А. Кримського|148―165}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Коротке резюме Клоустоновоі статті|Коротке резюме Клоустоновоі статті]], А. Кримського|166―169}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Покажчик писателів та заголовків|Покажчик писателів та заголовків]], зладив А. Кримський|170―183}}


{{rule|10em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>69vwf3adnyzc5hn9fjd13ovwj19be02</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045423</id>
      <parentid>1045381</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T20:56:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045423</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2234" sha1="76gmli8kaf8d2q7tvfubb3lsdm5ugov" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{c|{{larger|{{sp|'''ЗМІСТ:'''}}}}}}

{{right|{{smaller|Стор.}}}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Передмова до украйінського перекладу|Передмова до украйінського перекладу]], А. Кримського|3–5}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Народні казки та вигадки|Народні казки та вигадки]], В. Клоустона|7–96}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Арабська повість про Антара|Арабська повість про Антара]], В. Клоустона|97–105}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Єгипетські казки і казка про двох братів|Єгипетські казки і казка про двох братів]], вступна увага проф. Ж. Масперо, перекл. І. Франка|106–110}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Казка про двох братів|Казка про двох братів]], перекл. І. Франка|111–125}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Уваги до казки про двох братів|Уваги до казки про двох братів]], Е. Коскена, перекл. І. Франка|126–147}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Поправки и додатки|Поправки й додатки]], А. Кримського|148–165}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Коротке резюме Клоустоновоі статті|Коротке резюме Клоустоновоі статті]], А. Кримського|166–169}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Покажчик писателів та заголовків|Покажчик писателів та заголовків]], зладив А. Кримський|170–183}}


{{rule|10em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>76gmli8kaf8d2q7tvfubb3lsdm5ugov</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045424</id>
      <parentid>1045423</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T20:57:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045424</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2234" sha1="2qai4u3o49ncsfcejlj5ynzhn4ya055" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{c|{{larger|{{sp|'''ЗМІСТ:'''}}}}}}

{{right|{{smaller|Стор.}}}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Передмова до украйінського перекладу|Передмова до украйінського перекладу]], А. Кримського|3—5}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Народні казки та вигадки|Народні казки та вигадки]], В. Клоустона|7–96}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Арабська повість про Антара|Арабська повість про Антара]], В. Клоустона|97—105}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Єгипетські казки і казка про двох братів|Єгипетські казки і казка про двох братів]], вступна увага проф. Ж. Масперо, перекл. І. Франка|106—110}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Казка про двох братів|Казка про двох братів]], перекл. І. Франка|111—125}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Уваги до казки про двох братів|Уваги до казки про двох братів]], Е. Коскена, перекл. І. Франка|126—147}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Поправки и додатки|Поправки й додатки]], А. Кримського|148—165}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Коротке резюме Клоустоновоі статті|Коротке резюме Клоустоновоі статті]], А. Кримського|166—169}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Покажчик писателів та заголовків|Покажчик писателів та заголовків]], зладив А. Кримський|170—183}}


{{rule|10em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>2qai4u3o49ncsfcejlj5ynzhn4ya055</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045426</id>
      <parentid>1045424</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T21:03:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045426</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2234" sha1="69vwf3adnyzc5hn9fjd13ovwj19be02" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{c|{{larger|{{sp|'''ЗМІСТ:'''}}}}}}

{{right|{{smaller|Стор.}}}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Передмова до украйінського перекладу|Передмова до украйінського перекладу]], А. Кримського|3―5}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Народні казки та вигадки|Народні казки та вигадки]], В. Клоустона|7―96}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Арабська повість про Антара|Арабська повість про Антара]], В. Клоустона|97―105}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Єгипетські казки і казка про двох братів|Єгипетські казки і казка про двох братів]], вступна увага проф. Ж. Масперо, перекл. І. Франка|106―110}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Казка про двох братів|Казка про двох братів]], перекл. І. Франка|111―125}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Уваги до казки про двох братів|Уваги до казки про двох братів]], Е. Коскена, перекл. І. Франка|126―147}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Поправки и додатки|Поправки й додатки]], А. Кримського|148―165}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Коротке резюме Клоустоновоі статті|Коротке резюме Клоустоновоі статті]], А. Кримського|166―169}}
{{Dotted TOC page listing||[[Народні казки та вигадки/Покажчик писателів та заголовків|Покажчик писателів та заголовків]], зладив А. Кримський|170―183}}


{{rule|10em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>69vwf3adnyzc5hn9fjd13ovwj19be02</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАМО/Р-1110/1</title>
    <ns>116</ns>
    <id>366574</id>
    <revision>
      <id>1045478</id>
      <parentid>1039352</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T06:36:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Konstantinus</username>
        <id>19806</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Уточнено посиланні, замість 404</comment>
      <origin>1045478</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="311" sha1="j5d59amlnczvt1fbvnn8pozztnp1v50" xml:space="preserve">{{Архіви/опис
 | назва = Опис 1
 | рік = 1941–1944
 | примітки = [https://archive.mk.ua/resources/nda/stories/r1110-001sch.pdf оп.1, 1941-1944 рр.]
}}
==Справи==
{|class=&quot;wikitable sortable&quot;
!№||Назва||Крайні дати||Аркуші||Примітки
|-
|}</text>
      <sha1>j5d59amlnczvt1fbvnn8pozztnp1v50</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАМО/Р-1110</title>
    <ns>116</ns>
    <id>366575</id>
    <revision>
      <id>1045476</id>
      <parentid>699645</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T06:35:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Konstantinus</username>
        <id>19806</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>1045476</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="396" sha1="i1jgnju7pkch3d9ha4gk47n1xr22oy0" xml:space="preserve">{{Архіви/фонд
 | назва = Пересадівська сільська управа
 | наступна = Р-1112
 | примітки = https://archive.mk.ua/resources/nda/stories/r1110-001.pdf Ф.Р-1110 на сайті архіву]
}}
==Описи==
{|class=&quot;wikitable sortable&quot;
!№||Анотація||Крайні дати||Справ
|-
|[[/1/]]||Опис 1||1941–1944||9
|}</text>
      <sha1>i1jgnju7pkch3d9ha4gk47n1xr22oy0</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045477</id>
      <parentid>1045476</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T06:36:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Konstantinus</username>
        <id>19806</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>1045477</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="397" sha1="ijmt4wizh0u4kztman6aautv2a9dkoo" xml:space="preserve">{{Архіви/фонд
 | назва = Пересадівська сільська управа
 | наступна = Р-1112
 | примітки = [https://archive.mk.ua/resources/nda/stories/r1110-001.pdf Ф.Р-1110 на сайті архіву]
}}
==Описи==
{|class=&quot;wikitable sortable&quot;
!№||Анотація||Крайні дати||Справ
|-
|[[/1/]]||Опис 1||1941–1944||9
|}</text>
      <sha1>ijmt4wizh0u4kztman6aautv2a9dkoo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Індекс:Кордуба М. Земля свідком минулого (1924).pdf</title>
    <ns>252</ns>
    <id>384483</id>
    <revision>
      <id>1045421</id>
      <parentid>722480</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T20:52:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <origin>1045421</origin>
      <model>proofread-index</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="297" sha1="exittny1htuqf9kpdc4393evdpp3ymc" xml:space="preserve">{{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template
|Type=book
|Title=[[Земля свідком минулого]]
|Subtitle=Ґеоґрафічні назви як історичне жерело
|Series=
|Volume=
|Author=[[Автор:Мирон Кордуба|Мирон Кордуба]]
|Translator=
|Editor=
|Illustrator=
|Publisher=Наукове Товариство ім. Шевченка
|Address=Львів
|Year=1924
|Source=pdf
|Image=1
|Progress=T
|Transclusion=no
|Pages=&lt;pagelist 1=&quot;Title&quot; 2=&quot;Pub&quot; /&gt;
|Volumes=
|Remarks=
|Width=
|Header=
|Footer=
|Css=
|Categories=
|Language=uk
|Key=
|ISBN=
|OCLC=
|irbis=
|LCCN=
|BNF_ARK=
|ARC=
}}</text>
      <sha1>exittny1htuqf9kpdc4393evdpp3ymc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Індекс:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf</title>
    <ns>252</ns>
    <id>385965</id>
    <revision>
      <id>1045538</id>
      <parentid>773641</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T09:56:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1045538</origin>
      <model>proofread-index</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="666" sha1="dhbp7hhvgz8ai0jkluklsl3egwqcxpu" xml:space="preserve">{{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template
|Type=book
|Title=[[Шаг-Наме]]
|Subtitle=Іранська книга царів. Частина перша
|Series=[[Літературно-наукова бібліотека]]. Нова серія
|Volume=7
|Author=[[Автор:Фірдоусі|Фірдовсій]]
|Translator=[[Автор:Агатангел Кримський|Агатангел Кримський]]
|Editor=
|Illustrator=
|Publisher=Друк. Інституту Ставропиг.
|Address=Львів
|Year=1896
|Source=pdf
|Image=1
|Progress=C
|Transclusion=no
|Pages=&lt;pagelist 1=&quot;Cover&quot; 2=&quot;Title&quot; 3=&quot;-&quot; 4to5=&quot;ToC&quot; 6=&quot;2&quot; 113to114=&quot;Err&quot; 115=&quot;Adv&quot; /&gt;
|Volumes={{Літературно-наукова бібліотека}}
|Remarks={{Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/4}}
{{Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/5}}
|Width=
|Header=
|Footer=
|Css=
|Categories=
|Language=uk
|Key=
|ISBN=
|OCLC=
|irbis=
|LCCN=
|BNF_ARK=
|ARC=
}}</text>
      <sha1>dhbp7hhvgz8ai0jkluklsl3egwqcxpu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/15</title>
    <ns>250</ns>
    <id>386886</id>
    <revision>
      <id>1045435</id>
      <parentid>729496</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T21:14:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045435</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2579" sha1="mftldk7d6fm4ygrjucy9x352xdv9krp" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ропи багато передше; ще за довго перед Петром Пустельником і Вальтером Злидарем (Gauthier Sans-Avoir) позаходило до Европи чимало апологів та оповідань родом зо сходу. З найранійших віків христіянства аж до XV. століття зносини зі сходом були через торговлю, письменство, релігію та війну „ближчі і частійші, ніж коли-небудь після того“, каже др. Г. Г. Уільсон. Мала Азія стояла тоді до южноевропейських крайів ближче: то була одна особлива причина для тіснійших зносин між ними; цівілізація Азіі і Европи була тоді однаковіща (хоч правда, що Азіяти стояли висше), — то була друга причина. Політичні стосунки одділів східньої і західньоі імперіі неминуче втягали провінціі обох сторін в повсякчасні зносини, які не швидко могли забути ся хоч ті зносини перервано через перший натиск мохаммеданського завоювання, та незабаром знов поновлено, скоро минула хуртовина; тай перші халіфи з дому Аббасового сприяли тому, щоб до Багдаду приходили купці та вчені і зо сходу і з заходу. Коли-ж вони підупали, надійшли хрестові походи; звісно, вони притягали европейську цікавість до тієї видівні, де вони одбувались; знов же й велике число тих
людей, які раз-у-раз йіздили туди й сюди яко вояки, пілігріми та купці, не давало тому зацікавленню зменшатись; ті люде без сумніву сильно помогли привозу й росповсюдненню східніх вигадок, котрі лекші, — себ то вигадок с темами із хатнього життя-буття, с темами лицарськими та романічними.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>mftldk7d6fm4ygrjucy9x352xdv9krp</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045436</id>
      <parentid>1045435</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T21:17:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045436</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2580" sha1="e9ces2ans80d2aflhr8pz62yw3es2o5" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ропи багато передше; ще за довго перед Петром Пустельником і Вальтером Злидарем (Gauthier Sans-Avoir) позаходило до Европи чимало апологів та оповідань родом зо сходу. З найранійших віків христіянства аж до XV. століття зносини зі сходом були через торговлю, письменство, релігію та війну „ближчі і частійші, ніж коли-небудь після того“, каже др. Г. Г. Уільсон. Мала Азія стояла тоді до южноевропейських крайів ближче: то була одна особлива причина для тіснійших зносин між ними; цівілізація Азіі і Европи була тоді однаковіща (хоч правда, що Азіяти стояли висше), — то була друга причина. Політичні стосунки одділів східньої і західньоі імперіі неминуче втягали провінціі обох сторін в повсякчасні зносини, які не швидко могли забути ся хоч ті зносини перервано через перший натиск мохаммеданського завоювання, та незабаром знов поновлено, скоро минула хуртовина; тай перші халіфи з дому Аббасового сприяли тому, щоб до Багдаду приходили купці та вчені і зо сходу і з заходу. Коли-ж вони підупали, надійшли хрестові походи; звісно, вони притягали европейську цікавість до тієї видівні, де вони одбувались; знов же й велике число тих
людей, які раз-у-раз йіздили туди й сюди яко вояки, пілігріми та купці, не давало тому зацікавленню зменшатись; ті люде без сумніву сильно помогли привозу й росповсюдненню східніх вигадок, котрі лекші, — себ то вигадок с темами із хатнього життя-буття, с темами лицарськими та романічними.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>e9ces2ans80d2aflhr8pz62yw3es2o5</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045437</id>
      <parentid>1045436</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T21:17:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045437</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2583" sha1="2klp68wwxfht21cq8q0b51d7bonjf34" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ропи багато передше; ще за довго перед Петром Пустельником і Вальтером Злидарем (Gauthier Sans-Avoir) позаходило до Европи чимало апологів та оповідань родом зо сходу. З найранійших віків христіянства аж до XV. століття зносини зі сходом були через торговлю, письменство, релігію та війну „ближчі і частійші, ніж коли-небудь після того“, каже др. Г. Г. Уільсон. Мала Азія стояла тоді до южноевропейських крайів ближче: то була одна особлива причина для тіснійших зносин між ними; цівілізація Азіі і Европи була тоді однаковіща (хоч правда, що Азіяти стояли висше), — то була друга причина. Політичні стосунки одділів східньої і західньоі імперіі неминуче втягали провінціі обох сторін в повсякчасні зносини, які не швидко могли забути ся хоч ті зносини перервано через перший натиск мохаммеданського завоювання, та незабаром знов поновлено, скоро минула хуртовина; тай перші халіфи з дому Аббасового сприяли тому, щоб до Багдаду приходили купці та вчені і зо сходу і з заходу. Коли-ж вони підупали, надійшли хрестові походи; звісно, вони притягали европейську цікавість до тієї видівні, де вони одбувались; знов же й велике число тих
людей, які раз-у-раз йіздили туди й сюди яко вояки, пілігріми та купці, не давало тому зацікавленню зменшатись; ті люде без сумніву сильно помогли привозу й росповсюдненню східніх вигадок, котрі лекші, — себ то вигадок с темами із хатнього життя-буття, с темами лицарськими та романічними.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>2klp68wwxfht21cq8q0b51d7bonjf34</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045438</id>
      <parentid>1045437</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T21:18:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045438</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2584" sha1="p76vlfw467qzc72auoridhbmnmj4ybk" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ропи багато передше; ще за довго перед Петром Пустельником і Вальтером Злидарем (Gauthier Sans-Avoir) позаходило до Европи чимало апологів та оповідань родом зо сходу. З найранійших віків христіянства аж до XV. століття зносини зі сходом були через торговлю, письменство, релігію та війну „ближчі і частійші, ніж коли-небудь після того“, каже др. Г. Г. Уільсон. Мала Азія стояла тоді до южноевропейських крайів ближче: то була одна особлива причина для тіснійших зносин між ними; цівілізація Азіі і Европи була тоді однаковіща (хоч правда, що Азіяти стояли висше), — то була друга причина. Політичні стосунки одділів східньої і західньоі імперіі неминуче втягали провінціі обох сторін в повсякчасні зносини, які не швидко могли забути ся хоч ті зносини перервано через перший натиск мохаммеданського завоювання, та незабаром знов поновлено, скоро минула хуртовина; тай перші халіфи з дому Аббасового сприяли тому, щоб до Багдаду приходили купці та вчені і зо сходу і з заходу. Коли-ж вони підупали, надійшли хрестові походи; звісно, вони притягали европейську цікавість до тієї видівні, де вони одбувались; знов же й велике число тих
людей, які раз-у-раз йіздили туди й сюди яко вояки, пілігріми та купці, не давало тому зацікавленню зменшатись; ті люде без сумніву сильно помогли привозу й росповсюдненню східніх вигадок, котрі лекші, — себ то вигадок с темами із хатнього життя-буття, с темами лицарськими та романічними.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>p76vlfw467qzc72auoridhbmnmj4ybk</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045439</id>
      <parentid>1045438</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T21:19:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045439</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2584" sha1="qfyp8ay49x0hp29feb850q6otlaqgvd" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ропи багато передше; ще за довго перед Петром Пустельником і Вальтером Злидарем (Gauthier Sans-Avoir) позаходило до Европи чимало апологів та оповідань родом зо сходу. З найранійших віків христіянства аж до XV. століття зносини зі сходом були через торговлю, письменство, релігію та війну „ближчі і частійші, ніж коли-небудь після того“, каже др. Г. Г. Уільсон. Мала Азія стояла тоді до южноевропейських крайів ближче: то була одна особлива причина для тіснійших зносин між ними; цівілізація Азіі і Европи була тоді однаковіща (хоч правда, що Азіяти стояли висше), — то була друга причина. Політичні стосунки одділів східньоі і західньоі імперіі неминуче втягали провінціі обох сторін в повсякчасні зносини, які не швидко могли забути ся хоч ті зносини перервано через перший натиск мохаммеданського завоювання, та незабаром знов поновлено, скоро минула хуртовина; тай перші халіфи з дому Аббасового сприяли тому, щоб до Багдаду приходили купці та вчені і зо сходу і з заходу. Коли-ж вони підупали, надійшли хрестові походи; звісно, вони притягали европейську цікавість до тієї видівні, де вони одбувались; знов же й велике число тих
людей, які раз-у-раз йіздили туди й сюди яко вояки, пілігріми та купці, не давало тому зацікавленню зменшатись; ті люде без сумніву сильно помогли привозу й росповсюдненню східніх вигадок, котрі лекші, — себ то вигадок с темами із хатнього життя-буття, с темами лицарськими та романічними.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>qfyp8ay49x0hp29feb850q6otlaqgvd</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045441</id>
      <parentid>1045439</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T21:22:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045441</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2584" sha1="c1bn2p5yz05tter3k4l15k419nyana4" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ропи багато передше; ще за довго перед Петром Пустельником і Вальтером Злидарем (Gauthier Sans-Avoir) позаходило до Европи чимало апологів та оповідань родом зо сходу. З найранійших віків христіянства аж до XV. століття зносини зі сходом були через торговлю, письменство, релігію та війну „ближчі і частійші, ніж коли-небудь після того“, каже др. Г. Г. Уільсон. Мала Азія стояла тоді до южноевропейських крайів ближче: то була одна особлива причина для тіснійших зносин між ними; цівілізація Азіі і Европи була тоді однаковіща (хоч правда, що Азіяти стояли висше), — то була друга причина. Політичні стосунки одділів східньоі і західньоі імперіі неминуче втягали провінціі обох сторін в повсякчасні зносини, які не швидко могли забути ся хоч ті зносини перервано через перший натиск мохаммеданського завоювання, та незабаром знов поновлено, скоро минула хуртовина; тай перші халіфи з дому Аббасового сприяли тому, щоб до Багдаду приходили купці та вчені і зо сходу і з заходу. Коли-ж вони підупали, надійшли хрестові походи; звісно, вони притягали европейську цікавість до тієі видівні, де вони одбувались; знов же й велике число тих людей, які раз-у-раз йіздили туди й сюди яко вояки, пілігріми та купці, не давало тому зацікавленню зменшатись; ті люде без сумніву сильно помогли привозу й росповсюдненню східніх вигадок, котрі лекші, — себ то вигадок с темами із хатнього життя-буття, с темами лицарськими та романічними.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>c1bn2p5yz05tter3k4l15k419nyana4</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045442</id>
      <parentid>1045441</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T21:24:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045442</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2585" sha1="q7aydx1tg3vmyh7ulk25jt5q97ijlma" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ропи багато передше; ще за довго перед Петром Пустельником і Вальтером Злидарем (Gauthier Sans-Avoir) позаходило до Европи чимало апологів та оповідань родом зо сходу. З найранійших віків христіянства аж до XV. століття зносини зі сходом були через торговлю, письменство, релігію та війну „ближчі і частійші, ніж коли-небудь після того“, каже др. Г. Г. Уільсон. Мала Азія стояла тоді до южноевропейських крайів ближче: то була одна особлива причина для тіснійших зносин між ними; цівілізація Азіі і Европи була тоді однаковіща (хоч правда, що Азіяти стояли висше), — то була друга причина. Політичні стосунки одділів східньоі і західньоі імперіі неминуче втягали провінціі обох сторін в повсякчасні зносини, які не швидко могли забути ся хоч ті зносини перервано через перший натиск мохаммеданського завоювання, та незабаром знов поновлено, скоро минула хуртовина; тай перші халіфи з дому Аббасового сприяли тому, щоб до Багдаду приходили купці та вчені і зо сходу і з заходу. Коли-ж вони підупали, надійшли хрестові походи; звісно, вони притягали европейську цікавість до тієі видівні, де вони одбувались; знов же й велике число тих людей, які раз-у-раз йіздили туди й сюди яко вояки, пілігріми та купці, не давало тому зацікавленню зменшатись; ті люде без сумніву сильно помогли привозу й росповсюдненню східніх вигадок, котрі лекші, — себ то вигадок с темами із хатнього життя-буття, с темами лицарськими та романічними.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>q7aydx1tg3vmyh7ulk25jt5q97ijlma</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:Акти цивільного стану в Україні (1917-1950)/Чернігівська область</title>
    <ns>116</ns>
    <id>416890</id>
    <revision>
      <id>1045311</id>
      <parentid>1020535</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T16:40:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>~2026-22689-68</username>
        <id>21589</id>
      </contributor>
      <comment>/* Чернігівська область */</comment>
      <origin>1045311</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1850" sha1="jnm8gp6rcpq1wl89ik71qqms58bw0si" xml:space="preserve">== Чернігівська область ==
=== Акти цивільного стану ===

[[File: Chernihiv in Ukraine.svg|thumb| Чернігівська область]]

* [[Архів:ДАЧгО/Р-9004/1|Бахмацький район]]
* [[Архів:ДАЧгО/Р-8994/1|Бобровицький район]]
* [[Архів:ДАЧгО/Р-8998/1|Борзнянський район]]
* [[Архів:ДАЧгО/Р-9000/1|Варвинський район]]
* [[Архів:ДАЧгО/Р-9001/1|Городнянський район]]
* [[Архів:ДАЧгО/Р-8986/1|Ічнянський район]]
* [[Архів:ДАЧгО/Р-8999/1|Козелецький район]]
* [[Архів:ДАЧгО/Р-8980/1|Коропський район]]
* [[Архів:ДАЧгО/Р-8981/1|Корюківський район]]
* [[Архів:ДАЧгО/Р-9002/1|Куликівський район]]
* [[Архів:ДАЧгО/Р-8991/1|Менський район]]
* [[Архів:ДАЧгО/Р-8984/1|Ніжин]]
* [[Архів:ДАЧгО/Р-8985/1|Ніжинський район]]
* [[Архів:ДАЧгО/Р-8982/1|Новгород-Сіверський район]]
* [[Архів:ДАЧгО/Р-8992/1|Прилуки]]
* [[Архів:ДАЧгО/Р-8993/1|Прилуцький район]]
* [[Архів:ДАЧгО/Р-9005/1|Ріпкинський район]]
* [[Архів:ДАЧгО/Р-8997/1|Семенівський район]]
* [[Архів:ДАЧгО/Р-8989/1|Сосницький район]]
* [[Архів:ДАЧгО/Р-9003/1|Срібнянський район]]
* [[Архів:ДАЧгО/Р-8996/1|Талалаївський район]]
* [[Архів:ДАЧгО/Р-8983/1|Чернігів]]
* [[Архів:ДАЧгО/Р-8987/1|Щорський район]]

[[Категорія:Чернігівська область]]</text>
      <sha1>jnm8gp6rcpq1wl89ik71qqms58bw0si</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/570</title>
    <ns>250</ns>
    <id>467198</id>
    <revision>
      <id>1045269</id>
      <parentid>873997</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T15:04:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <origin>1045269</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3081" sha1="i7xomb4e0va13aywra3tlqvpezvpl9m" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;3&quot; /&gt;{{c|'''З. Сорока та ворона.'''}}

Ворона клює гній, а сорока прилетїла до неї тай питаєть ся (швиденько): Чи кисле? Чи кисле?

А ворона (з протяґом): Да́-арма, да́-арма!

''Б. Гринченко, Этногр. Матеріалы, т. II. ст. 6, ч. 7.''

'''Паралєлї:''' Antti Aarne. Verzeichnis finnischer Deutungen von Tierstimmen, ч. 27 і 39.

&lt;section end=&quot;3&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;4&quot; /&gt;{{c|'''4. Проклятий воробець.'''}}

Кажуть, що як Ісуса розпяли, то одні Жиди казали, що вже вмер, другі, що ще жиє. Десь і {{sp|воробець}} там був і переймив так, як Жиди казали: Жив, жив! Тогди закляв єго Ісус, щоби він до страшного суду не співав інакше як: Жив, жив,
жив!

''Зап. у Тростянци, Снятин. пов. від Вас. Павлюка Ол. Іванчук.''

&lt;section end=&quot;4&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;5&quot; /&gt;{{c|'''5. Воробець і голуб.'''}}

Як прийшли Жиди довідувати ся, чи вже вмер Христос, а горобцї лїтають та: Жив, жив!

А голуб буркоче: Умер, умер! — Тепер горобця як піймай та понеси до Жида, то він його викупе і випусте.

''М. Драгомановъ, Малор. нар. преданія, ст. 10, ч. 28-29.''

'''Паралєлї:''' Antti Aarne. Verzeichnis finn. Deutungtn von Tierstimmen, ч. 37 і 57.

&lt;section end=&quot;5&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;6&quot; /&gt;{{c|'''6. Як синиця співає на веснї.'''}}

{{sp|Синиця}} на весні перший раз так співає:

{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{smaller|Чорпіто, чорпіто! скидай кожух, бо лїто,
Чорпіто, чорпіто! скинь холошнї бо лїто!}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}


''Зап. у Тростянци, Снятин. пов. від Вас. Павлюка Ол. Іванчук.''

&lt;section end=&quot;6&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;7&quot; /&gt;{{c|'''7. Синиця і легарі.'''}}

{{sp-l|Синиця}}, як хто довго вилежуєть ся, любить йому над головою заводити:

{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{smaller|Пустий, пустий, пустий! Нер-роб!}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}

А на весну ще жадна птаха не співає, а вона вже каже:

{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{smaller|цїцїбі, цїцїбі, цїцїбі!
Кидай сани, бери віз,
А ти, бабо, з печи злїз!}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}

''Зап. у Тростянци, Снятин. пов. від Вас. Павлюка Ол. Іванчук.''

'''Паралєлї:''' Antti Aarne, Verzeichnis finn. Deutungen von Tierstimmen, ч. 44.&lt;section end=&quot;7&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>i7xomb4e0va13aywra3tlqvpezvpl9m</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045270</id>
      <parentid>1045269</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T15:04:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>1045270</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3081" sha1="c425uc3sv5xc8yo12lmqwsltcp6dsfs" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;3&quot; /&gt;{{c|'''З. Сорока та ворона.'''}}

Ворона клює гній, а сорока прилетїла до неї тай питаєть ся (швиденько): Чи кисле? Чи кисле?

А ворона (з протяґом): Да́-арма, да́-арма!

''Б. Гринченко, Этногр. Матеріалы, т. II. ст. 6, ч. 7.''

'''Паралєлї:''' Antti Aarne. Verzeichnis finnischer Deutungen von Tierstimmen, ч. 27 і 39.

&lt;section end=&quot;3&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;4&quot; /&gt;{{c|'''4. Проклятий воробець.'''}}

Кажуть, що як Ісуса розпяли, то одні Жиди казали, що вже вмер, другі, що ще жиє. Десь і {{sp|воробець}} там був і переймив так, як Жиди казали: Жив, жив! Тогди закляв єго Ісус, щоби він до страшного суду не співав інакше як: Жив, жив, жив!

''Зап. у Тростянци, Снятин. пов. від Вас. Павлюка Ол. Іванчук.''

&lt;section end=&quot;4&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;5&quot; /&gt;{{c|'''5. Воробець і голуб.'''}}

Як прийшли Жиди довідувати ся, чи вже вмер Христос, а горобцї лїтають та: Жив, жив!

А голуб буркоче: Умер, умер! — Тепер горобця як піймай та понеси до Жида, то він його викупе і випусте.

''М. Драгомановъ, Малор. нар. преданія, ст. 10, ч. 28-29.''

'''Паралєлї:''' Antti Aarne. Verzeichnis finn. Deutungtn von Tierstimmen, ч. 37 і 57.

&lt;section end=&quot;5&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;6&quot; /&gt;{{c|'''6. Як синиця співає на веснї.'''}}

{{sp|Синиця}} на весні перший раз так співає:

{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{smaller|Чорпіто, чорпіто! скидай кожух, бо лїто,
Чорпіто, чорпіто! скинь холошнї бо лїто!}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}


''Зап. у Тростянци, Снятин. пов. від Вас. Павлюка Ол. Іванчук.''

&lt;section end=&quot;6&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;7&quot; /&gt;{{c|'''7. Синиця і легарі.'''}}

{{sp-l|Синиця}}, як хто довго вилежуєть ся, любить йому над головою заводити:

{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{smaller|Пустий, пустий, пустий! Нер-роб!}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}

А на весну ще жадна птаха не співає, а вона вже каже:

{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{smaller|цїцїбі, цїцїбі, цїцїбі!
Кидай сани, бери віз,
А ти, бабо, з печи злїз!}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}

''Зап. у Тростянци, Снятин. пов. від Вас. Павлюка Ол. Іванчук.''

'''Паралєлї:''' Antti Aarne, Verzeichnis finn. Deutungen von Tierstimmen, ч. 44.&lt;section end=&quot;7&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>c425uc3sv5xc8yo12lmqwsltcp6dsfs</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАЖО/146/1/1555</title>
    <ns>116</ns>
    <id>491968</id>
    <revision>
      <id>1045227</id>
      <parentid>1045195</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T12:10:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Okuryan</username>
        <id>18872</id>
      </contributor>
      <origin>1045227</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="38195" sha1="t4w7rel4reo64gwxtikvr2owq03f98b" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Про дворянське походження роду Виговських
 | рік = 1802-1862
 | примітки = [[c:File:ДАЖО 146-01-1555. 1802-1862. Про дворянське походження роду Виговських.pdf]]
}}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Содержание дела
|-
! Страницы !! Краткое сожержание !! Дата Документа !! Примечание
|-
|| 1-4 || Титульный лист и содержание || - || -
|-
|| 4-5 || № - Родословная Ларионовичей Выговских от '''Александра Андреевича Выговского''' || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 6-7 || Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским''' || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 7-8 || № - РС по селу Золотуха '''Марианна Павловна Выговская''' вдова(50) сыны '''Федор''' (13), '''Бартоломей'''(12), '''Ксаверий'''(10), '''Клементий'''(7) и дочери '''Анастасия'''(16), '''Анастасия'''(14), '''Ксаверия'''(3) || 20 октября 1795 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 8-10 || Журнал заседания Волынского Дворянского Депутатского собрания от года по рассмотрению следующих запросов и решения по ним:&lt;br&gt;(1) ''1 декабря 1806'' года ''№ 106'' ''№ 25085'' Рапорт от Киевского губернского правления о том что '''Федор Выговский'''  находится под судом и Киев просит подтвердить находятся ли документы по его дворянству в рассмотрении ВДДС документы, которые за него подал его брат '''Федор Выговский''' и признаны ли они достаточными&lt;br&gt;(2) ''3 декабря 1806'' года ''№ 107'' ''№ 27258'' Рапорт Сквирской городоской полиции по делу '''Стефана Улановского''' и '''Федора Выговского''' задержаных за кражу с просьбой подтвердить находяться ли их документы в ВДДС. Упоминается что за '''Федора''' подал документы его дядя '''Григорий Выговский''' проживающий в деревне Ваславце&lt;br&gt;(3) ''13 декабря 1806'' года ''№ 108'' ''№ 27585'' Рапорт от Киевского губернского правления в отношении ВДДС от ''6 ноября 1806'' года ''№ 110'' с предписанием о том чтобы дворяне Радомышльского, Сквирского и Махновского уездов явились в ВДДС к ''маю 1807'' года для уточнения своих дел&lt;br&gt; (4) ''9 января 1807'' года ''№ 9'' ''№ 567'' - Рапорт Киевского губернского правления на основании расследования Сквирского городничего о сословном статусе '''Федора Выговского''', находящегося под судом. Уточняется, что отцом '''Федора''' является '''Иван Выговский'''. Предписывается уведомить судебного асессора о результатах через ВДДС&lt;br&gt; (5) ''18 января 1807'' года ''№ 8'' ''№ 1166'' - Сообщение от Подольского губернского правления по рапорту Литинского нижнего земского суда. Касается передачи документов о дворянстве '''Круковскому''' (из с. Подорожна Литинского уезда). В тексте дается ссылка на запрос (реквизицию) от 7 сентября 1806 года за № 84. Также содержится требование к Винницкому земскому суду срочно доставить расписку о получении аналогичных документов дворянином '''Сулихостовским''' || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 10-12 || Суммариуш документов '''Ларионовичей Выговских''' (6-линия) о их дворянском происхождении с попыткой нарисовать родословную || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 12-14 || № 40 № 187 Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и '''Марианны из Сынгаевских''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью || 1 июля 1766 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 14-16,33-35 || № 59 № 1846 Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || 11 июля 1693 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 16-22,31-33 || № 1435 № 3323 Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах (2 копии) || 1 декабря 1761 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 22-24,29-31 || № 176 № 3324 Дарственная запись, признанная в Житомирских гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновья умершего '''Александра''', внуками '''Андрея''', правнуки '''Ивана Выговского''' родного брата покойных дворян '''Криштофа''' писаря гродского Овручского, '''Якова''' и '''Гавриила''' безпотомственно умерших, покойных дворян '''Адама Выговского''' праправнуки, а '''Лариона Богдановича Выговского''' прапраправунки  о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || 10 марта 1783 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 24-25 || № 4678 Прошение земянина '''Иосифа Иванова Ларионовича Выговского''' от своего имени и имени своей семьи происходящие от '''Адама Ларионовича''' с просьбой о вписании из 1-ой в 6-ю часть родословной книги || 30 сентября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 25-29 || Определения № 1907 от ''6 октября 1832'' по выводу дворянского рода Ларионовичей Выговских по прошению '''Иосифа''' сына '''Ивана Ларионовича Выговского''' на основании определения ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' с просьбой о вписании рода из 1-й в 6-ю часть родословной книги и вписании новых лиц на основании следующих документов:
&lt;br&gt;(1) Протест ''11 июля 1693'' года '''Андрея Выговского''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира и Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей и иных обидах &lt;br&gt;(2) Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью&lt;br&gt;(3) Ввод ''8 апреля 1633'' года  от Владислава IV Короля Польского '''Ивану''' и братьям его '''Лучицам Выговским''' на земли Скочковские в селе Выгове в Кракове пожалованное, а ''3 июня 1786'' года в акты земские Житомирские внесенное (облатованное) и иные привилеи подтверждающее&lt;br&gt;&lt;br&gt;Крестных метрик и свидетельств о рождении и крещении: &lt;br&gt;(4) В Житомирском костеле ''17 февраля 1808'' сына '''Иосифа''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле ''27 октября 1814'' сына '''Михаила''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Житомирском костеле ''15 декабря 1824'' сына '''Адама''' у '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Житомирском костеле ''9 сентября 1823'' сына '''Людвиг''', ''8 мая 1829'' сына '''Станислава''' , ''15 мая 1832'' сына '''Ивана''' у '''Павла Выговского''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле '''Францишка''', '''Войцеха''' и '''Игнатия''' у '''Лукаша''' и '''Агнешки из Янковских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Новоселецком костеле '''Василий''' и второй '''Василий''' сыны '''Клементия''', а внуки '''Павла''' и '''Петронелли из Терензов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Калиновском костеле ''16 августа 1814'' сына '''Андрея''' у '''Ивана Выговского''' в Котельни &lt;br&gt;(8) В Калиновском церкви ''29 июня 1821'' сына '''Петра''' у '''Петра''' и '''Анны Выговских''' в Котельни(9) В Калиновском церкви ''1 января 1823'' сына '''Даниила''' у '''Ивана''' и '''Елены Выговских''' в Калиновке &lt;br&gt;&lt;br&gt;  || 6 октября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 35-37 || Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Станислава''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 8 мая 1829 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 37-39 || Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Людвика''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 9 сентября 1823 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 39-41 || РС 1795 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№5 '''Александр Самуилов Выговский''' (40), жена '''Елена Самуилова'''(20) сын '''Петр'''(7) дочери '''Анна'''(8) '''Марианна'''(3) &lt;br&gt;№11 '''Иван Самуилов Выговский'''(30) жена '''Аполония Антонова'''(26) сын '''Яков'''(4) '''Константин'''(1) дочь '''Марианна'''(6) №19 '''Иван Самуилов Выговский'''(26) жена '''Марианна Павлова'''(24) дочери '''Александра'''(3) '''Магдалена'''(0.5) отец '''Самуил Александров'''(80) родственница '''София Васильева???'''(15) &lt;br&gt;№20 '''Иосиф Александров Выговский'''(50) жена '''Марианна Климентиева'''(40) сыны '''Иосиф'''(15) '''Павел'''(12) '''Иван'''(11) '''Иван'''(5) '''Иван'''(1) дочь '''Анна'''(9) &lt;br&gt;№31 '''Игнат'''(на самом деле '''Георгий''') '''Александров Выговский'''(46) жена '''Марианна Станиславова'''(30) сыны '''Лукаш'''(11), '''Иосиф'''(4), '''Иван'''(2) дочери '''Анастасия'''(13) '''Анна'''(8); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1795 года по селу Котельни не содержит записей о Иване Выговском; РС 1811 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(56) сын '''Петр'''(23) &lt;br&gt;№8 '''Иван Самуилов Выговский'''(46) сыны '''Яков'''(20) '''Константин'''(18) '''Федор'''(7) '''Антон'''(4) &lt;br&gt;№14 '''Иосиф Александров Выговский'''(66) сыны '''Иосиф'''(31) '''Павел'''(28) '''Иван'''(27) '''Иван'''(21) '''Иван'''(17) &lt;br&gt;№16 '''Юрий Александров Выговский'''(62) сыны '''Лукаш'''(27) '''Иван'''(18); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1811 местечка Новой Котельни: &lt;br&gt;№4 '''Иван Самуилов Выговский'''(35) сыны '''Иосиф'''(10) '''Иосиф'''(5); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1816 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(61) жена '''Елена Стаховская'''(50) сын '''Петр'''(28) &lt;br&gt;№2 '''Иван Самуилов Выговский'''(51)  сыны '''Яков'''(25) '''Констанин'''(23) '''Федор'''(нет возраста) '''Антон'''(умер 1812) &lt;br&gt;№3 '''Иосиф Александров Выговский'''(умер 1813) жена '''Марианна Козловская'''(80) дочь '''Анна'''(20) сыновья 1-й '''Иосиф'''(36) и жена '''Анна Шлихерт'''(30) дочь '''Ева'''(3) 2-й '''Павел'''(33) 3-й '''Иван'''(32) жена '''Виктория Пасевич'''(26) 4-й '''Иван'''(26) 5-й '''Иван'''(22) &lt;br&gt;№4 '''Юрий Александров Выговский'''(умер 1813) жена '''Марианна Завадская'''(70) дочери '''Анастасия'''(30) '''Мокрина'''(15) сыны 1-й '''Лукаш'''(32) жена '''Марианна Ясинская'''(20) сын '''Франц'''(4) 2-й '''Иосиф'''(25) 3-й '''Иван'''(23) &lt;br&gt;№5 '''Иван Самуилов Выговский'''(47) жена '''Марианна Ядминович'''(30) сыны '''Иосиф'''(4) '''Иосиф'''(3) '''Андрей'''(1); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1816 по Котельно не значится ничего об Иванах Выговских    || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 41-43 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Леонтия''' у '''Ивана Иосифов Выговский''' и '''Мария Николаева''' в Вацкове  || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 43-45 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Филипп''' у '''Андрей Иванов Выговский''' и '''Ксения Григорьева''' в Вацкове || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 45-47 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Дмитрий''' у '''Константин Петров Выговский''' и '''Лукия Стефанова''' в Вацкове || 25 октября 1838 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 47-49 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иосиф Иванов Выговский''' и '''Евфросиния Иванова''' в Вацкове || 2 октября 1834 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 49-51 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Петр Самуилов Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Васильева''' в Вацкове || 29 июня 1821 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 51-53 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Константин''' у '''Петр Алексеев Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Андреева''' в Вацкове || 21 мая 1815 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 53-55 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Павлова''' в Котельне || 16 августа 1814 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 55-57 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иосиф''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Васильева''' в Котельне || 3 апреля 1808 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 57-59 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иван''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Мария''' || 14 сентября 1794 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 59-61 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Александр Выговский''' || 5 сентября 1788 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 61-63 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Павел''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Марии''' || 3 ноябрь 1781 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 63-64 || № 2815 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Войцех Лукин Выговский''' и сыны '''Иван''', '''Иосиф''' и '''Степан''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 64-65 || № 2814 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Филипп Андреев Выговский''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 65-66 || № 2813 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Игнатий Лукин Выговский''' сын '''Антон''' и '''Андрей'''  || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 66-67 || № 2812 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Даниил Иванов Выговский''' сын '''Игнатий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 67-68 || № 2811 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Андрей Иосифов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Григорий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 68-69 || № 2810 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Людвик Павлов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Фома''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 69-70 || № 2809 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Иван Иосифов Выговский''' сыны '''Леонтий''', '''Петр''','''Иван''' и '''Федор''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 70-71 || № 2808 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Петр Петров Выговский''' сыны '''Семен''' и '''Александр''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 71-73 || Из Киевского градского правления в Волынскую дворянскую комиссию по делу Сквирского земского суда о воровстве '''Ксаверием Выговским''' о том приняли ли документы от его брата '''Федора Выговского''' с признаним Ксаверия в дворянстве || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 73-75 || Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию о сообщении признаны ли в дворянсте подсудимые '''Стефан Ульяновский''' и '''Федор Выговский''' || 9 декабря 1906 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 75-77 || Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию с запросом о том чй именно сын подсудимый '''Федор Выговский''', который заявляет что он сын '''Ивана''' || 1 февраля 1807 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 77-78 || Из Канцелярии Волынского Губернского Правления в Волынское ДДС по удовлетворении просьбы по запросу Житомирского уездного суда от 31 мая 1840 № 2706 по подсудимому '''Францу Выговскому''' || 17 июня 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 78-81 || Прошение '''Петра Александрова''', '''Ивана Иосифова''' и '''Андрея Иванова Выговских''' по прошению о скорейшее предоставлении из Консистории метрических выписей и переписка с консисторией по этому поводу || 30 ноября 1843 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 81-84 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с перечеслением лиц причисленных к дворянству по определениям № 2044 от 19 декабря 1802 и 6 октября 1832 № 2335 || 3 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 84-85 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с запросом о присылке списка живых лиц из рода Выговских || 16 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 85-91 || Из Волынского ДДС в Житомирский Земский Суд по прошению дворян '''Петра Александрова''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьевы''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''' и '''Людвик Павлов Выговский''' от 15 января 1846 с постановлением взыскать за бумагу с Выговских || 13 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 91-92 || Из Луцко-Житомирская духовная консистория в Волынское ДДС о возвращении денег за копии метрик || 29 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 92-94 || Список живых лиц рода Выговских на 1849 (25 лиц)  || 23 апреля 1849 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 94-97 || Прошение дворянина Васильковского уезда Василия Климентьева Выговского из д. Беспечной о запросе на предоставлении подтверждения в дворянстве  || 17 апреля 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 97-98 || Из МВД Волынской губернии в Волынское ДДС о том что существуют ныне Купище, Выгов и Погорилое || 12 августа 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 98-102,104-108 || Прошение '''Людвика Павлова Выговского''' о приобщению к делу двух дополнительных документов от 1601 и 1733 года || 9 августа 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 102-104,108-110 || Запрос о том не записаны ли в податное сословие перечисленные Выговские  || 27 мая 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 110-115 || Из Житомирский уездный суд в Волынское ДДС с запросом по дворянам '''Людвик Павлов Выговский''' и другим по другим фамилиям из деревни Вацкова || 29 сентября 1862 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 115-117 || От Овручского уездного стряпчего в Волынское ДДС по предоставлению трех документов по роду Выговских по актам 1693 и 1766 годов  || 28 ноября 1844 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 117-118 || Прошение '''Петр Александров''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьев''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''', '''Людвик Павлов Выговские Ларионовичи''' из Вациков с запросом справки что они не подлежат к записи в однодворцы  || 15 января 1846 || Ларионовичи 6-я линия


|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии (с 6-7) ==

Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским'''

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''1 декабря 1761'' года - Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3323 || ДАЖО/146/1/1555 (с 16-22,31-33)
|-
| 2 || ''10 марта 1783'' года - Дарственная запись, признанная в гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновьями '''Александра''', внуками '''Андрея''' о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3324 || ДАЖО/146/1/1555 (с 22-24,29-31)
|-
| 3 || ''2 февраля 1790'' года - Завещание '''Ивана Выговского''', составленное в Купищах, о распоряжении имуществом в пользу наследников. Внесено в акты Овручского повета в ''17 декабря 1802'' году || - || -
|-
| 4 || ''20 октября 1795'' года - Выписки из ревизских сказок о благородном происхождении рода '''Выговских''' из актов Овручского земского суда || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 7-8)

|}

== Суммариуш документов Ларионовичей 6-й линии о их дворянском происхождении с попыткой нарисовать родословную (с 10-12) ==

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''11 июля 1693'' года - Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || Овр. у. суд 10 июля 1844 года № 1846 || ДАЖО/146/1/1555 (с 14-16,33-35)
|-
| 2 || ''1 июля 1766'' года — Запись о вводе во владение (Посессия), признанная в Овручском гродском суде, на часть имения Купища и другие земли в Выговской земле Овручского повета для '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 12-14)
|-
| 3 || ''19 декабря 1802'' года — Определение ВДДС за ''№ 2044'', признающий дворянское достоинство рода '''Ларионовичей Выговских''', происходящих от родоначальника '''Адама''', с внесением рода в первую часть Родословной книги || - || -
|-
| 4 || ''1816'' год — Ревизская сказка рода '''Ларионовичей Выговских''' || - || -
|-
| 5 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Адама''' сына дворян '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' выдана ''21 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. марта 1832 года № 1107 || -
|-
| 6 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Михаила''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''23 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1425 || -
|-
| 7 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Иосифа''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''24 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1426 || -
|-
| 8.1 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Людвика''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3432  || ДАЖО/146/1/1555 (с 37-39)
|-
| 8.2 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Станислава''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3431 || ДАЖО/146/1/1555 (с 35-37)
|-
| 8.3 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Ивана''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -
|-
| 9 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Францишка Войцеха''' и '''Игнатия''' сыновей дворян '''Лукаша''' и '''Марианны из Ходаковских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -

|}

[[Категорія:Волинська губернія]]</text>
      <sha1>t4w7rel4reo64gwxtikvr2owq03f98b</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045230</id>
      <parentid>1045227</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T12:20:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Okuryan</username>
        <id>18872</id>
      </contributor>
      <origin>1045230</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="38595" sha1="3dowq9904yp5d5z7ljtuokfcyqs33xt" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Про дворянське походження роду Виговських
 | рік = 1802-1862
 | примітки = [[c:File:ДАЖО 146-01-1555. 1802-1862. Про дворянське походження роду Виговських.pdf]]
}}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Содержание дела
|-
! Страницы !! Краткое сожержание !! Дата Документа !! Примечание
|-
|| 1-4 || Титульный лист и содержание || - || -
|-
|| 4-5 || № - Родословная Ларионовичей Выговских от '''Александра Андреевича Выговского''' || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 6-7 || Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским''' || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 7-8 || № - РС по селу Золотуха '''Марианна Павловна Выговская''' вдова(50) сыны '''Федор''' (13), '''Бартоломей'''(12), '''Ксаверий'''(10), '''Клементий'''(7) и дочери '''Анастасия'''(16), '''Анастасия'''(14), '''Ксаверия'''(3) || 20 октября 1795 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 8-10 || Журнал заседания Волынского Дворянского Депутатского собрания от года по рассмотрению следующих запросов и решения по ним:&lt;br&gt;(1) ''1 декабря 1806'' года ''№ 106'' ''№ 25085'' Рапорт от Киевского губернского правления о том что '''Федор Выговский'''  находится под судом и Киев просит подтвердить находятся ли документы по его дворянству в рассмотрении ВДДС документы, которые за него подал его брат '''Федор Выговский''' и признаны ли они достаточными&lt;br&gt;(2) ''3 декабря 1806'' года ''№ 107'' ''№ 27258'' Рапорт Сквирской городоской полиции по делу '''Стефана Улановского''' и '''Федора Выговского''' задержаных за кражу с просьбой подтвердить находяться ли их документы в ВДДС. Упоминается что за '''Федора''' подал документы его дядя '''Григорий Выговский''' проживающий в деревне Ваславце&lt;br&gt;(3) ''13 декабря 1806'' года ''№ 108'' ''№ 27585'' Рапорт от Киевского губернского правления в отношении ВДДС от ''6 ноября 1806'' года ''№ 110'' с предписанием о том чтобы дворяне Радомышльского, Сквирского и Махновского уездов явились в ВДДС к ''маю 1807'' года для уточнения своих дел&lt;br&gt; (4) ''9 января 1807'' года ''№ 9'' ''№ 567'' - Рапорт Киевского губернского правления на основании расследования Сквирского городничего о сословном статусе '''Федора Выговского''', находящегося под судом. Уточняется, что отцом '''Федора''' является '''Иван Выговский'''. Предписывается уведомить судебного асессора о результатах через ВДДС&lt;br&gt; (5) ''18 января 1807'' года ''№ 8'' ''№ 1166'' - Сообщение от Подольского губернского правления по рапорту Литинского нижнего земского суда. Касается передачи документов о дворянстве '''Круковскому''' (из с. Подорожна Литинского уезда). В тексте дается ссылка на запрос (реквизицию) от 7 сентября 1806 года за № 84. Также содержится требование к Винницкому земскому суду срочно доставить расписку о получении аналогичных документов дворянином '''Сулихостовским''' || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 10-12 || Суммариуш документов '''Ларионовичей Выговских''' (6-линия) о их дворянском происхождении с попыткой нарисовать родословную || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 12-14 || № 40 № 187 Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и '''Марианны из Сынгаевских''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью || 1 июля 1766 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 14-16,33-35 || № 59 № 1846 Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || 11 июля 1693 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 16-22,31-33 || № 1435 № 3323 Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах (2 копии) || 1 декабря 1761 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 22-24,29-31 || № 176 № 3324 Дарственная запись, признанная в Житомирских гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновья умершего '''Александра''', внуками '''Андрея''', правнуки '''Ивана Выговского''' родного брата покойных дворян '''Криштофа''' писаря гродского Овручского, '''Якова''' и '''Гавриила''' безпотомственно умерших, покойных дворян '''Адама Выговского''' праправнуки, а '''Лариона Богдановича Выговского''' прапраправунки  о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || 10 марта 1783 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 24-25 || № 4678 Прошение земянина '''Иосифа Иванова Ларионовича Выговского''' от своего имени и имени своей семьи происходящие от '''Адама Ларионовича''' с просьбой о вписании из 1-ой в 6-ю часть родословной книги || 30 сентября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 25-29 || № 4678 Копия определения № 1907 от ''6 октября 1832'' по выводу дворянского рода Ларионовичей Выговских по прошению '''Иосифа''' сына '''Ивана Ларионовича Выговского''' на основании определения ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' с просьбой о вписании рода из 1-й в 6-ю часть родословной книги и вписании новых лиц на основании следующих документов:
&lt;br&gt;(1) Протест ''11 июля 1693'' года '''Андрея Выговского''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира и Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей и иных обидах &lt;br&gt;(2) Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью&lt;br&gt;(3) Ввод ''8 апреля 1633'' года  от Владислава IV Короля Польского '''Ивану''' и братьям его '''Лучицам Выговским''' на земли Скочковские в селе Выгове в Кракове пожалованное, а ''3 июня 1786'' года в акты земские Житомирские внесенное (облатованное) и иные привилеи подтверждающее&lt;br&gt;&lt;br&gt;Крестных метрик и свидетельств о рождении и крещении: &lt;br&gt;(4) В Житомирском костеле ''17 февраля 1808'' сына '''Иосифа''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле ''27 октября 1814'' сына '''Михаила''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Житомирском костеле ''15 декабря 1824'' сына '''Адама''' у '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Житомирском костеле ''9 сентября 1823'' сына '''Людвиг''', ''8 мая 1829'' сына '''Станислава''' , ''15 мая 1832'' сына '''Ивана''' у '''Павла Выговского''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле '''Францишка''', '''Войцеха''' и '''Игнатия''' у '''Лукаша''' и '''Агнешки из Янковских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Новоселецком костеле '''Василий''' и второй '''Василий''' сыны '''Клементия''', а внуки '''Павла''' и '''Петронелли из Терензов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Калиновском костеле ''16 августа 1814'' сына '''Андрея''' у '''Ивана Выговского''' в Котельни &lt;br&gt;(8) В Калиновском церкви ''29 июня 1821'' сына '''Петра''' у '''Петра''' и '''Анны Выговских''' в Котельни(9) В Калиновском церкви ''1 января 1823'' сына '''Даниила''' у '''Ивана''' и '''Елены Выговских''' в Калиновке&lt;br&gt;&lt;br&gt;Свидетельство Волынской казенной палаты из РС ''1795'' ,''1811'' и ''1816'' годов ''№ 1816'' села Вацькова по которой в числе шляхты записаны разные представители рода '''Ларионовичей Выговских''' выданное ''24 декабря 1832'' года || 6 октября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 35-37 || Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Станислава''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 8 мая 1829 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 37-39 || Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Людвика''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 9 сентября 1823 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 39-41 || РС 1795 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№5 '''Александр Самуилов Выговский''' (40), жена '''Елена Самуилова'''(20) сын '''Петр'''(7) дочери '''Анна'''(8) '''Марианна'''(3) &lt;br&gt;№11 '''Иван Самуилов Выговский'''(30) жена '''Аполония Антонова'''(26) сын '''Яков'''(4) '''Константин'''(1) дочь '''Марианна'''(6) №19 '''Иван Самуилов Выговский'''(26) жена '''Марианна Павлова'''(24) дочери '''Александра'''(3) '''Магдалена'''(0.5) отец '''Самуил Александров'''(80) родственница '''София Васильева???'''(15) &lt;br&gt;№20 '''Иосиф Александров Выговский'''(50) жена '''Марианна Климентиева'''(40) сыны '''Иосиф'''(15) '''Павел'''(12) '''Иван'''(11) '''Иван'''(5) '''Иван'''(1) дочь '''Анна'''(9) &lt;br&gt;№31 '''Игнат'''(на самом деле '''Георгий''') '''Александров Выговский'''(46) жена '''Марианна Станиславова'''(30) сыны '''Лукаш'''(11), '''Иосиф'''(4), '''Иван'''(2) дочери '''Анастасия'''(13) '''Анна'''(8); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1795 года по селу Котельни не содержит записей о Иване Выговском; РС 1811 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(56) сын '''Петр'''(23) &lt;br&gt;№8 '''Иван Самуилов Выговский'''(46) сыны '''Яков'''(20) '''Константин'''(18) '''Федор'''(7) '''Антон'''(4) &lt;br&gt;№14 '''Иосиф Александров Выговский'''(66) сыны '''Иосиф'''(31) '''Павел'''(28) '''Иван'''(27) '''Иван'''(21) '''Иван'''(17) &lt;br&gt;№16 '''Юрий Александров Выговский'''(62) сыны '''Лукаш'''(27) '''Иван'''(18); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1811 местечка Новой Котельни: &lt;br&gt;№4 '''Иван Самуилов Выговский'''(35) сыны '''Иосиф'''(10) '''Иосиф'''(5); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1816 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(61) жена '''Елена Стаховская'''(50) сын '''Петр'''(28) &lt;br&gt;№2 '''Иван Самуилов Выговский'''(51)  сыны '''Яков'''(25) '''Констанин'''(23) '''Федор'''(нет возраста) '''Антон'''(умер 1812) &lt;br&gt;№3 '''Иосиф Александров Выговский'''(умер 1813) жена '''Марианна Козловская'''(80) дочь '''Анна'''(20) сыновья 1-й '''Иосиф'''(36) и жена '''Анна Шлихерт'''(30) дочь '''Ева'''(3) 2-й '''Павел'''(33) 3-й '''Иван'''(32) жена '''Виктория Пасевич'''(26) 4-й '''Иван'''(26) 5-й '''Иван'''(22) &lt;br&gt;№4 '''Юрий Александров Выговский'''(умер 1813) жена '''Марианна Завадская'''(70) дочери '''Анастасия'''(30) '''Мокрина'''(15) сыны 1-й '''Лукаш'''(32) жена '''Марианна Ясинская'''(20) сын '''Франц'''(4) 2-й '''Иосиф'''(25) 3-й '''Иван'''(23) &lt;br&gt;№5 '''Иван Самуилов Выговский'''(47) жена '''Марианна Ядминович'''(30) сыны '''Иосиф'''(4) '''Иосиф'''(3) '''Андрей'''(1); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1816 по Котельно не значится ничего об Иванах Выговских    || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 41-43 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Леонтия''' у '''Ивана Иосифов Выговский''' и '''Мария Николаева''' в Вацкове  || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 43-45 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Филипп''' у '''Андрей Иванов Выговский''' и '''Ксения Григорьева''' в Вацкове || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 45-47 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Дмитрий''' у '''Константин Петров Выговский''' и '''Лукия Стефанова''' в Вацкове || 25 октября 1838 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 47-49 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иосиф Иванов Выговский''' и '''Евфросиния Иванова''' в Вацкове || 2 октября 1834 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 49-51 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Петр Самуилов Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Васильева''' в Вацкове || 29 июня 1821 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 51-53 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Константин''' у '''Петр Алексеев Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Андреева''' в Вацкове || 21 мая 1815 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 53-55 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Павлова''' в Котельне || 16 августа 1814 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 55-57 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иосиф''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Васильева''' в Котельне || 3 апреля 1808 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 57-59 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иван''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Мария''' || 14 сентября 1794 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 59-61 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Александр Выговский''' || 5 сентября 1788 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 61-63 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Павел''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Марии''' || 3 ноябрь 1781 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 63-64 || № 2815 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Войцех Лукин Выговский''' и сыны '''Иван''', '''Иосиф''' и '''Степан''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 64-65 || № 2814 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Филипп Андреев Выговский''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 65-66 || № 2813 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Игнатий Лукин Выговский''' сын '''Антон''' и '''Андрей'''  || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 66-67 || № 2812 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Даниил Иванов Выговский''' сын '''Игнатий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 67-68 || № 2811 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Андрей Иосифов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Григорий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 68-69 || № 2810 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Людвик Павлов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Фома''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 69-70 || № 2809 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Иван Иосифов Выговский''' сыны '''Леонтий''', '''Петр''','''Иван''' и '''Федор''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 70-71 || № 2808 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Петр Петров Выговский''' сыны '''Семен''' и '''Александр''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 71-73 || Из Киевского градского правления в Волынскую дворянскую комиссию по делу Сквирского земского суда о воровстве '''Ксаверием Выговским''' о том приняли ли документы от его брата '''Федора Выговского''' с признаним Ксаверия в дворянстве || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 73-75 || Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию о сообщении признаны ли в дворянсте подсудимые '''Стефан Ульяновский''' и '''Федор Выговский''' || 9 декабря 1906 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 75-77 || Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию с запросом о том чй именно сын подсудимый '''Федор Выговский''', который заявляет что он сын '''Ивана''' || 1 февраля 1807 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 77-78 || Из Канцелярии Волынского Губернского Правления в Волынское ДДС по удовлетворении просьбы по запросу Житомирского уездного суда от 31 мая 1840 № 2706 по подсудимому '''Францу Выговскому''' || 17 июня 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 78-81 || Прошение '''Петра Александрова''', '''Ивана Иосифова''' и '''Андрея Иванова Выговских''' по прошению о скорейшее предоставлении из Консистории метрических выписей и переписка с консисторией по этому поводу || 30 ноября 1843 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 81-84 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с перечеслением лиц причисленных к дворянству по определениям № 2044 от 19 декабря 1802 и 6 октября 1832 № 2335 || 3 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 84-85 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с запросом о присылке списка живых лиц из рода Выговских || 16 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 85-91 || Из Волынского ДДС в Житомирский Земский Суд по прошению дворян '''Петра Александрова''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьевы''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''' и '''Людвик Павлов Выговский''' от 15 января 1846 с постановлением взыскать за бумагу с Выговских || 13 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 91-92 || Из Луцко-Житомирская духовная консистория в Волынское ДДС о возвращении денег за копии метрик || 29 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 92-94 || Список живых лиц рода Выговских на 1849 (25 лиц)  || 23 апреля 1849 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 94-97 || Прошение дворянина Васильковского уезда Василия Климентьева Выговского из д. Беспечной о запросе на предоставлении подтверждения в дворянстве  || 17 апреля 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 97-98 || Из МВД Волынской губернии в Волынское ДДС о том что существуют ныне Купище, Выгов и Погорилое || 12 августа 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 98-102,104-108 || Прошение '''Людвика Павлова Выговского''' о приобщению к делу двух дополнительных документов от 1601 и 1733 года || 9 августа 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 102-104,108-110 || Запрос о том не записаны ли в податное сословие перечисленные Выговские  || 27 мая 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 110-115 || Из Житомирский уездный суд в Волынское ДДС с запросом по дворянам '''Людвик Павлов Выговский''' и другим по другим фамилиям из деревни Вацкова || 29 сентября 1862 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 115-117 || От Овручского уездного стряпчего в Волынское ДДС по предоставлению трех документов по роду Выговских по актам 1693 и 1766 годов  || 28 ноября 1844 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 117-118 || Прошение '''Петр Александров''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьев''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''', '''Людвик Павлов Выговские Ларионовичи''' из Вациков с запросом справки что они не подлежат к записи в однодворцы  || 15 января 1846 || Ларионовичи 6-я линия


|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии (с 6-7) ==

Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским'''

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''1 декабря 1761'' года - Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3323 || ДАЖО/146/1/1555 (с 16-22,31-33)
|-
| 2 || ''10 марта 1783'' года - Дарственная запись, признанная в гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновьями '''Александра''', внуками '''Андрея''' о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3324 || ДАЖО/146/1/1555 (с 22-24,29-31)
|-
| 3 || ''2 февраля 1790'' года - Завещание '''Ивана Выговского''', составленное в Купищах, о распоряжении имуществом в пользу наследников. Внесено в акты Овручского повета в ''17 декабря 1802'' году || - || -
|-
| 4 || ''20 октября 1795'' года - Выписки из ревизских сказок о благородном происхождении рода '''Выговских''' из актов Овручского земского суда || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 7-8)

|}

== Суммариуш документов Ларионовичей 6-й линии о их дворянском происхождении с попыткой нарисовать родословную (с 10-12) ==

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''11 июля 1693'' года - Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || Овр. у. суд 10 июля 1844 года № 1846 || ДАЖО/146/1/1555 (с 14-16,33-35)
|-
| 2 || ''1 июля 1766'' года — Запись о вводе во владение (Посессия), признанная в Овручском гродском суде, на часть имения Купища и другие земли в Выговской земле Овручского повета для '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 12-14)
|-
| 3 || ''19 декабря 1802'' года — Определение ВДДС за ''№ 2044'', признающий дворянское достоинство рода '''Ларионовичей Выговских''', происходящих от родоначальника '''Адама''', с внесением рода в первую часть Родословной книги || - || -
|-
| 4 || ''1816'' год — Ревизская сказка рода '''Ларионовичей Выговских''' || - || -
|-
| 5 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Адама''' сына дворян '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' выдана ''21 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. марта 1832 года № 1107 || -
|-
| 6 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Михаила''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''23 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1425 || -
|-
| 7 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Иосифа''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''24 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1426 || -
|-
| 8.1 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Людвика''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3432  || ДАЖО/146/1/1555 (с 37-39)
|-
| 8.2 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Станислава''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3431 || ДАЖО/146/1/1555 (с 35-37)
|-
| 8.3 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Ивана''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -
|-
| 9 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Францишка Войцеха''' и '''Игнатия''' сыновей дворян '''Лукаша''' и '''Марианны из Ходаковских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -

|}

[[Категорія:Волинська губернія]]</text>
      <sha1>3dowq9904yp5d5z7ljtuokfcyqs33xt</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045231</id>
      <parentid>1045230</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T12:21:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Okuryan</username>
        <id>18872</id>
      </contributor>
      <origin>1045231</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="38612" sha1="gm42rhj0c36290fsv7xzq4drj6mh0af" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Про дворянське походження роду Виговських
 | рік = 1802-1862
 | примітки = [[c:File:ДАЖО 146-01-1555. 1802-1862. Про дворянське походження роду Виговських.pdf]]
}}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Содержание дела
|-
! Страницы !! Краткое сожержание !! Дата Документа !! Примечание
|-
|| 1-4 || Титульный лист и содержание || - || -
|-
|| 4-5 || № - Родословная Ларионовичей Выговских от '''Александра Андреевича Выговского''' || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 6-7 || Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским''' || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 7-8 || № - РС по селу Золотуха '''Марианна Павловна Выговская''' вдова(50) сыны '''Федор''' (13), '''Бартоломей'''(12), '''Ксаверий'''(10), '''Клементий'''(7) и дочери '''Анастасия'''(16), '''Анастасия'''(14), '''Ксаверия'''(3) || 20 октября 1795 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 8-10 || Журнал заседания Волынского Дворянского Депутатского собрания от года по рассмотрению следующих запросов и решения по ним:&lt;br&gt;(1) ''1 декабря 1806'' года ''№ 106'' ''№ 25085'' Рапорт от Киевского губернского правления о том что '''Федор Выговский'''  находится под судом и Киев просит подтвердить находятся ли документы по его дворянству в рассмотрении ВДДС документы, которые за него подал его брат '''Федор Выговский''' и признаны ли они достаточными&lt;br&gt;(2) ''3 декабря 1806'' года ''№ 107'' ''№ 27258'' Рапорт Сквирской городоской полиции по делу '''Стефана Улановского''' и '''Федора Выговского''' задержаных за кражу с просьбой подтвердить находяться ли их документы в ВДДС. Упоминается что за '''Федора''' подал документы его дядя '''Григорий Выговский''' проживающий в деревне Ваславце&lt;br&gt;(3) ''13 декабря 1806'' года ''№ 108'' ''№ 27585'' Рапорт от Киевского губернского правления в отношении ВДДС от ''6 ноября 1806'' года ''№ 110'' с предписанием о том чтобы дворяне Радомышльского, Сквирского и Махновского уездов явились в ВДДС к ''маю 1807'' года для уточнения своих дел&lt;br&gt; (4) ''9 января 1807'' года ''№ 9'' ''№ 567'' - Рапорт Киевского губернского правления на основании расследования Сквирского городничего о сословном статусе '''Федора Выговского''', находящегося под судом. Уточняется, что отцом '''Федора''' является '''Иван Выговский'''. Предписывается уведомить судебного асессора о результатах через ВДДС&lt;br&gt; (5) ''18 января 1807'' года ''№ 8'' ''№ 1166'' - Сообщение от Подольского губернского правления по рапорту Литинского нижнего земского суда. Касается передачи документов о дворянстве '''Круковскому''' (из с. Подорожна Литинского уезда). В тексте дается ссылка на запрос (реквизицию) от 7 сентября 1806 года за № 84. Также содержится требование к Винницкому земскому суду срочно доставить расписку о получении аналогичных документов дворянином '''Сулихостовским''' || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 10-12 || Суммариуш документов '''Ларионовичей Выговских''' (6-линия) о их дворянском происхождении с попыткой нарисовать родословную || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 12-14 || № 40 № 187 Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и '''Марианны из Сынгаевских''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью || 1 июля 1766 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 14-16,33-35 || № 59 № 1846 Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || 11 июля 1693 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 16-22,31-33 || № 1435 № 3323 Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах (2 копии) || 1 декабря 1761 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 22-24,29-31 || № 176 № 3324 Дарственная запись, признанная в Житомирских гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновья умершего '''Александра''', внуками '''Андрея''', правнуки '''Ивана Выговского''' родного брата покойных дворян '''Криштофа''' писаря гродского Овручского, '''Якова''' и '''Гавриила''' безпотомственно умерших, покойных дворян '''Адама Выговского''' праправнуки, а '''Лариона Богдановича Выговского''' прапраправунки  о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || 10 марта 1783 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 24-25 || № 4678 Прошение земянина '''Иосифа Иванова Ларионовича Выговского''' от своего имени и имени своей семьи происходящие от '''Адама Ларионовича''' с просьбой о вписании из 1-ой в 6-ю часть родословной книги || 30 сентября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 25-29 || Копия определения № 1907 от ''6 октября 1832'' по выводу дворянского рода '''Ларионовичей Выговских''' по прошению '''Иосифа''' сына '''Ивана Ларионовича Выговского''' под ''№ 4678'' на основании определения ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' с просьбой о вписании рода из 1-й в 6-ю часть родословной книги и вписании новых лиц на основании следующих документов:
&lt;br&gt;(1) Протест ''11 июля 1693'' года '''Андрея Выговского''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира и Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей и иных обидах &lt;br&gt;(2) Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью&lt;br&gt;(3) Ввод ''8 апреля 1633'' года  от Владислава IV Короля Польского '''Ивану''' и братьям его '''Лучицам Выговским''' на земли Скочковские в селе Выгове в Кракове пожалованное, а ''3 июня 1786'' года в акты земские Житомирские внесенное (облатованное) и иные привилеи подтверждающее&lt;br&gt;&lt;br&gt;Крестных метрик и свидетельств о рождении и крещении: &lt;br&gt;(4) В Житомирском костеле ''17 февраля 1808'' сына '''Иосифа''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле ''27 октября 1814'' сына '''Михаила''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Житомирском костеле ''15 декабря 1824'' сына '''Адама''' у '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Житомирском костеле ''9 сентября 1823'' сына '''Людвиг''', ''8 мая 1829'' сына '''Станислава''' , ''15 мая 1832'' сына '''Ивана''' у '''Павла Выговского''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле '''Францишка''', '''Войцеха''' и '''Игнатия''' у '''Лукаша''' и '''Агнешки из Янковских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Новоселецком костеле '''Василий''' и второй '''Василий''' сыны '''Клементия''', а внуки '''Павла''' и '''Петронелли из Терензов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Калиновском костеле ''16 августа 1814'' сына '''Андрея''' у '''Ивана Выговского''' в Котельни &lt;br&gt;(8) В Калиновском церкви ''29 июня 1821'' сына '''Петра''' у '''Петра''' и '''Анны Выговских''' в Котельни(9) В Калиновском церкви ''1 января 1823'' сына '''Даниила''' у '''Ивана''' и '''Елены Выговских''' в Калиновке&lt;br&gt;&lt;br&gt;Свидетельство Волынской казенной палаты из РС ''1795'' ,''1811'' и ''1816'' годов ''№ 1816'' села Вацькова по которой в числе шляхты записаны разные представители рода '''Ларионовичей Выговских''' выданное ''24 декабря 1832'' года || 6 октября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 35-37 || Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Станислава''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 8 мая 1829 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 37-39 || Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Людвика''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 9 сентября 1823 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 39-41 || РС 1795 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№5 '''Александр Самуилов Выговский''' (40), жена '''Елена Самуилова'''(20) сын '''Петр'''(7) дочери '''Анна'''(8) '''Марианна'''(3) &lt;br&gt;№11 '''Иван Самуилов Выговский'''(30) жена '''Аполония Антонова'''(26) сын '''Яков'''(4) '''Константин'''(1) дочь '''Марианна'''(6) №19 '''Иван Самуилов Выговский'''(26) жена '''Марианна Павлова'''(24) дочери '''Александра'''(3) '''Магдалена'''(0.5) отец '''Самуил Александров'''(80) родственница '''София Васильева???'''(15) &lt;br&gt;№20 '''Иосиф Александров Выговский'''(50) жена '''Марианна Климентиева'''(40) сыны '''Иосиф'''(15) '''Павел'''(12) '''Иван'''(11) '''Иван'''(5) '''Иван'''(1) дочь '''Анна'''(9) &lt;br&gt;№31 '''Игнат'''(на самом деле '''Георгий''') '''Александров Выговский'''(46) жена '''Марианна Станиславова'''(30) сыны '''Лукаш'''(11), '''Иосиф'''(4), '''Иван'''(2) дочери '''Анастасия'''(13) '''Анна'''(8); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1795 года по селу Котельни не содержит записей о Иване Выговском; РС 1811 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(56) сын '''Петр'''(23) &lt;br&gt;№8 '''Иван Самуилов Выговский'''(46) сыны '''Яков'''(20) '''Константин'''(18) '''Федор'''(7) '''Антон'''(4) &lt;br&gt;№14 '''Иосиф Александров Выговский'''(66) сыны '''Иосиф'''(31) '''Павел'''(28) '''Иван'''(27) '''Иван'''(21) '''Иван'''(17) &lt;br&gt;№16 '''Юрий Александров Выговский'''(62) сыны '''Лукаш'''(27) '''Иван'''(18); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1811 местечка Новой Котельни: &lt;br&gt;№4 '''Иван Самуилов Выговский'''(35) сыны '''Иосиф'''(10) '''Иосиф'''(5); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1816 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(61) жена '''Елена Стаховская'''(50) сын '''Петр'''(28) &lt;br&gt;№2 '''Иван Самуилов Выговский'''(51)  сыны '''Яков'''(25) '''Констанин'''(23) '''Федор'''(нет возраста) '''Антон'''(умер 1812) &lt;br&gt;№3 '''Иосиф Александров Выговский'''(умер 1813) жена '''Марианна Козловская'''(80) дочь '''Анна'''(20) сыновья 1-й '''Иосиф'''(36) и жена '''Анна Шлихерт'''(30) дочь '''Ева'''(3) 2-й '''Павел'''(33) 3-й '''Иван'''(32) жена '''Виктория Пасевич'''(26) 4-й '''Иван'''(26) 5-й '''Иван'''(22) &lt;br&gt;№4 '''Юрий Александров Выговский'''(умер 1813) жена '''Марианна Завадская'''(70) дочери '''Анастасия'''(30) '''Мокрина'''(15) сыны 1-й '''Лукаш'''(32) жена '''Марианна Ясинская'''(20) сын '''Франц'''(4) 2-й '''Иосиф'''(25) 3-й '''Иван'''(23) &lt;br&gt;№5 '''Иван Самуилов Выговский'''(47) жена '''Марианна Ядминович'''(30) сыны '''Иосиф'''(4) '''Иосиф'''(3) '''Андрей'''(1); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1816 по Котельно не значится ничего об Иванах Выговских    || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 41-43 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Леонтия''' у '''Ивана Иосифов Выговский''' и '''Мария Николаева''' в Вацкове  || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 43-45 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Филипп''' у '''Андрей Иванов Выговский''' и '''Ксения Григорьева''' в Вацкове || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 45-47 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Дмитрий''' у '''Константин Петров Выговский''' и '''Лукия Стефанова''' в Вацкове || 25 октября 1838 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 47-49 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иосиф Иванов Выговский''' и '''Евфросиния Иванова''' в Вацкове || 2 октября 1834 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 49-51 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Петр Самуилов Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Васильева''' в Вацкове || 29 июня 1821 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 51-53 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Константин''' у '''Петр Алексеев Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Андреева''' в Вацкове || 21 мая 1815 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 53-55 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Павлова''' в Котельне || 16 августа 1814 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 55-57 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иосиф''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Васильева''' в Котельне || 3 апреля 1808 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 57-59 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иван''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Мария''' || 14 сентября 1794 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 59-61 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Александр Выговский''' || 5 сентября 1788 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 61-63 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Павел''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Марии''' || 3 ноябрь 1781 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 63-64 || № 2815 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Войцех Лукин Выговский''' и сыны '''Иван''', '''Иосиф''' и '''Степан''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 64-65 || № 2814 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Филипп Андреев Выговский''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 65-66 || № 2813 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Игнатий Лукин Выговский''' сын '''Антон''' и '''Андрей'''  || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 66-67 || № 2812 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Даниил Иванов Выговский''' сын '''Игнатий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 67-68 || № 2811 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Андрей Иосифов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Григорий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 68-69 || № 2810 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Людвик Павлов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Фома''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 69-70 || № 2809 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Иван Иосифов Выговский''' сыны '''Леонтий''', '''Петр''','''Иван''' и '''Федор''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 70-71 || № 2808 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Петр Петров Выговский''' сыны '''Семен''' и '''Александр''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 71-73 || Из Киевского градского правления в Волынскую дворянскую комиссию по делу Сквирского земского суда о воровстве '''Ксаверием Выговским''' о том приняли ли документы от его брата '''Федора Выговского''' с признаним Ксаверия в дворянстве || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 73-75 || Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию о сообщении признаны ли в дворянсте подсудимые '''Стефан Ульяновский''' и '''Федор Выговский''' || 9 декабря 1906 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 75-77 || Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию с запросом о том чй именно сын подсудимый '''Федор Выговский''', который заявляет что он сын '''Ивана''' || 1 февраля 1807 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 77-78 || Из Канцелярии Волынского Губернского Правления в Волынское ДДС по удовлетворении просьбы по запросу Житомирского уездного суда от 31 мая 1840 № 2706 по подсудимому '''Францу Выговскому''' || 17 июня 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 78-81 || Прошение '''Петра Александрова''', '''Ивана Иосифова''' и '''Андрея Иванова Выговских''' по прошению о скорейшее предоставлении из Консистории метрических выписей и переписка с консисторией по этому поводу || 30 ноября 1843 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 81-84 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с перечеслением лиц причисленных к дворянству по определениям № 2044 от 19 декабря 1802 и 6 октября 1832 № 2335 || 3 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 84-85 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с запросом о присылке списка живых лиц из рода Выговских || 16 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 85-91 || Из Волынского ДДС в Житомирский Земский Суд по прошению дворян '''Петра Александрова''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьевы''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''' и '''Людвик Павлов Выговский''' от 15 января 1846 с постановлением взыскать за бумагу с Выговских || 13 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 91-92 || Из Луцко-Житомирская духовная консистория в Волынское ДДС о возвращении денег за копии метрик || 29 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 92-94 || Список живых лиц рода Выговских на 1849 (25 лиц)  || 23 апреля 1849 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 94-97 || Прошение дворянина Васильковского уезда Василия Климентьева Выговского из д. Беспечной о запросе на предоставлении подтверждения в дворянстве  || 17 апреля 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 97-98 || Из МВД Волынской губернии в Волынское ДДС о том что существуют ныне Купище, Выгов и Погорилое || 12 августа 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 98-102,104-108 || Прошение '''Людвика Павлова Выговского''' о приобщению к делу двух дополнительных документов от 1601 и 1733 года || 9 августа 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 102-104,108-110 || Запрос о том не записаны ли в податное сословие перечисленные Выговские  || 27 мая 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 110-115 || Из Житомирский уездный суд в Волынское ДДС с запросом по дворянам '''Людвик Павлов Выговский''' и другим по другим фамилиям из деревни Вацкова || 29 сентября 1862 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 115-117 || От Овручского уездного стряпчего в Волынское ДДС по предоставлению трех документов по роду Выговских по актам 1693 и 1766 годов  || 28 ноября 1844 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 117-118 || Прошение '''Петр Александров''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьев''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''', '''Людвик Павлов Выговские Ларионовичи''' из Вациков с запросом справки что они не подлежат к записи в однодворцы  || 15 января 1846 || Ларионовичи 6-я линия


|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии (с 6-7) ==

Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским'''

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''1 декабря 1761'' года - Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3323 || ДАЖО/146/1/1555 (с 16-22,31-33)
|-
| 2 || ''10 марта 1783'' года - Дарственная запись, признанная в гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновьями '''Александра''', внуками '''Андрея''' о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3324 || ДАЖО/146/1/1555 (с 22-24,29-31)
|-
| 3 || ''2 февраля 1790'' года - Завещание '''Ивана Выговского''', составленное в Купищах, о распоряжении имуществом в пользу наследников. Внесено в акты Овручского повета в ''17 декабря 1802'' году || - || -
|-
| 4 || ''20 октября 1795'' года - Выписки из ревизских сказок о благородном происхождении рода '''Выговских''' из актов Овручского земского суда || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 7-8)

|}

== Суммариуш документов Ларионовичей 6-й линии о их дворянском происхождении с попыткой нарисовать родословную (с 10-12) ==

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''11 июля 1693'' года - Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || Овр. у. суд 10 июля 1844 года № 1846 || ДАЖО/146/1/1555 (с 14-16,33-35)
|-
| 2 || ''1 июля 1766'' года — Запись о вводе во владение (Посессия), признанная в Овручском гродском суде, на часть имения Купища и другие земли в Выговской земле Овручского повета для '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 12-14)
|-
| 3 || ''19 декабря 1802'' года — Определение ВДДС за ''№ 2044'', признающий дворянское достоинство рода '''Ларионовичей Выговских''', происходящих от родоначальника '''Адама''', с внесением рода в первую часть Родословной книги || - || -
|-
| 4 || ''1816'' год — Ревизская сказка рода '''Ларионовичей Выговских''' || - || -
|-
| 5 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Адама''' сына дворян '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' выдана ''21 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. марта 1832 года № 1107 || -
|-
| 6 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Михаила''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''23 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1425 || -
|-
| 7 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Иосифа''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''24 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1426 || -
|-
| 8.1 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Людвика''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3432  || ДАЖО/146/1/1555 (с 37-39)
|-
| 8.2 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Станислава''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3431 || ДАЖО/146/1/1555 (с 35-37)
|-
| 8.3 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Ивана''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -
|-
| 9 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Францишка Войцеха''' и '''Игнатия''' сыновей дворян '''Лукаша''' и '''Марианны из Ходаковских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -

|}

[[Категорія:Волинська губернія]]</text>
      <sha1>gm42rhj0c36290fsv7xzq4drj6mh0af</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045233</id>
      <parentid>1045231</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T12:23:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Okuryan</username>
        <id>18872</id>
      </contributor>
      <comment>/* Суммариуш документов Ларионовичей 6-й линии о их дворянском происхождении с попыткой нарисовать родословную (с 10-12) */</comment>
      <origin>1045233</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="38782" sha1="1d83rvqfdkfjycwuziznppq2fdlqknq" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Про дворянське походження роду Виговських
 | рік = 1802-1862
 | примітки = [[c:File:ДАЖО 146-01-1555. 1802-1862. Про дворянське походження роду Виговських.pdf]]
}}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Содержание дела
|-
! Страницы !! Краткое сожержание !! Дата Документа !! Примечание
|-
|| 1-4 || Титульный лист и содержание || - || -
|-
|| 4-5 || № - Родословная Ларионовичей Выговских от '''Александра Андреевича Выговского''' || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 6-7 || Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским''' || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 7-8 || № - РС по селу Золотуха '''Марианна Павловна Выговская''' вдова(50) сыны '''Федор''' (13), '''Бартоломей'''(12), '''Ксаверий'''(10), '''Клементий'''(7) и дочери '''Анастасия'''(16), '''Анастасия'''(14), '''Ксаверия'''(3) || 20 октября 1795 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 8-10 || Журнал заседания Волынского Дворянского Депутатского собрания от года по рассмотрению следующих запросов и решения по ним:&lt;br&gt;(1) ''1 декабря 1806'' года ''№ 106'' ''№ 25085'' Рапорт от Киевского губернского правления о том что '''Федор Выговский'''  находится под судом и Киев просит подтвердить находятся ли документы по его дворянству в рассмотрении ВДДС документы, которые за него подал его брат '''Федор Выговский''' и признаны ли они достаточными&lt;br&gt;(2) ''3 декабря 1806'' года ''№ 107'' ''№ 27258'' Рапорт Сквирской городоской полиции по делу '''Стефана Улановского''' и '''Федора Выговского''' задержаных за кражу с просьбой подтвердить находяться ли их документы в ВДДС. Упоминается что за '''Федора''' подал документы его дядя '''Григорий Выговский''' проживающий в деревне Ваславце&lt;br&gt;(3) ''13 декабря 1806'' года ''№ 108'' ''№ 27585'' Рапорт от Киевского губернского правления в отношении ВДДС от ''6 ноября 1806'' года ''№ 110'' с предписанием о том чтобы дворяне Радомышльского, Сквирского и Махновского уездов явились в ВДДС к ''маю 1807'' года для уточнения своих дел&lt;br&gt; (4) ''9 января 1807'' года ''№ 9'' ''№ 567'' - Рапорт Киевского губернского правления на основании расследования Сквирского городничего о сословном статусе '''Федора Выговского''', находящегося под судом. Уточняется, что отцом '''Федора''' является '''Иван Выговский'''. Предписывается уведомить судебного асессора о результатах через ВДДС&lt;br&gt; (5) ''18 января 1807'' года ''№ 8'' ''№ 1166'' - Сообщение от Подольского губернского правления по рапорту Литинского нижнего земского суда. Касается передачи документов о дворянстве '''Круковскому''' (из с. Подорожна Литинского уезда). В тексте дается ссылка на запрос (реквизицию) от 7 сентября 1806 года за № 84. Также содержится требование к Винницкому земскому суду срочно доставить расписку о получении аналогичных документов дворянином '''Сулихостовским''' || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 10-12 || Суммариуш документов '''Ларионовичей Выговских''' (6-линия) о их дворянском происхождении с попыткой нарисовать родословную || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 12-14 || № 40 № 187 Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и '''Марианны из Сынгаевских''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью || 1 июля 1766 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 14-16,33-35 || № 59 № 1846 Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || 11 июля 1693 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 16-22,31-33 || № 1435 № 3323 Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах (2 копии) || 1 декабря 1761 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 22-24,29-31 || № 176 № 3324 Дарственная запись, признанная в Житомирских гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновья умершего '''Александра''', внуками '''Андрея''', правнуки '''Ивана Выговского''' родного брата покойных дворян '''Криштофа''' писаря гродского Овручского, '''Якова''' и '''Гавриила''' безпотомственно умерших, покойных дворян '''Адама Выговского''' праправнуки, а '''Лариона Богдановича Выговского''' прапраправунки  о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || 10 марта 1783 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 24-25 || № 4678 Прошение земянина '''Иосифа Иванова Ларионовича Выговского''' от своего имени и имени своей семьи происходящие от '''Адама Ларионовича''' с просьбой о вписании из 1-ой в 6-ю часть родословной книги || 30 сентября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 25-29 || Копия определения № 1907 от ''6 октября 1832'' по выводу дворянского рода '''Ларионовичей Выговских''' по прошению '''Иосифа''' сына '''Ивана Ларионовича Выговского''' под ''№ 4678'' на основании определения ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' с просьбой о вписании рода из 1-й в 6-ю часть родословной книги и вписании новых лиц на основании следующих документов:
&lt;br&gt;(1) Протест ''11 июля 1693'' года '''Андрея Выговского''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира и Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей и иных обидах &lt;br&gt;(2) Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью&lt;br&gt;(3) Ввод ''8 апреля 1633'' года  от Владислава IV Короля Польского '''Ивану''' и братьям его '''Лучицам Выговским''' на земли Скочковские в селе Выгове в Кракове пожалованное, а ''3 июня 1786'' года в акты земские Житомирские внесенное (облатованное) и иные привилеи подтверждающее&lt;br&gt;&lt;br&gt;Крестных метрик и свидетельств о рождении и крещении: &lt;br&gt;(4) В Житомирском костеле ''17 февраля 1808'' сына '''Иосифа''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле ''27 октября 1814'' сына '''Михаила''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Житомирском костеле ''15 декабря 1824'' сына '''Адама''' у '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Житомирском костеле ''9 сентября 1823'' сына '''Людвиг''', ''8 мая 1829'' сына '''Станислава''' , ''15 мая 1832'' сына '''Ивана''' у '''Павла Выговского''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле '''Францишка''', '''Войцеха''' и '''Игнатия''' у '''Лукаша''' и '''Агнешки из Янковских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Новоселецком костеле '''Василий''' и второй '''Василий''' сыны '''Клементия''', а внуки '''Павла''' и '''Петронелли из Терензов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Калиновском костеле ''16 августа 1814'' сына '''Андрея''' у '''Ивана Выговского''' в Котельни &lt;br&gt;(8) В Калиновском церкви ''29 июня 1821'' сына '''Петра''' у '''Петра''' и '''Анны Выговских''' в Котельни(9) В Калиновском церкви ''1 января 1823'' сына '''Даниила''' у '''Ивана''' и '''Елены Выговских''' в Калиновке&lt;br&gt;&lt;br&gt;Свидетельство Волынской казенной палаты из РС ''1795'' ,''1811'' и ''1816'' годов ''№ 1816'' села Вацькова по которой в числе шляхты записаны разные представители рода '''Ларионовичей Выговских''' выданное ''24 декабря 1832'' года || 6 октября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 35-37 || Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Станислава''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 8 мая 1829 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 37-39 || Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Людвика''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 9 сентября 1823 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 39-41 || РС 1795 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№5 '''Александр Самуилов Выговский''' (40), жена '''Елена Самуилова'''(20) сын '''Петр'''(7) дочери '''Анна'''(8) '''Марианна'''(3) &lt;br&gt;№11 '''Иван Самуилов Выговский'''(30) жена '''Аполония Антонова'''(26) сын '''Яков'''(4) '''Константин'''(1) дочь '''Марианна'''(6) №19 '''Иван Самуилов Выговский'''(26) жена '''Марианна Павлова'''(24) дочери '''Александра'''(3) '''Магдалена'''(0.5) отец '''Самуил Александров'''(80) родственница '''София Васильева???'''(15) &lt;br&gt;№20 '''Иосиф Александров Выговский'''(50) жена '''Марианна Климентиева'''(40) сыны '''Иосиф'''(15) '''Павел'''(12) '''Иван'''(11) '''Иван'''(5) '''Иван'''(1) дочь '''Анна'''(9) &lt;br&gt;№31 '''Игнат'''(на самом деле '''Георгий''') '''Александров Выговский'''(46) жена '''Марианна Станиславова'''(30) сыны '''Лукаш'''(11), '''Иосиф'''(4), '''Иван'''(2) дочери '''Анастасия'''(13) '''Анна'''(8); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1795 года по селу Котельни не содержит записей о Иване Выговском; РС 1811 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(56) сын '''Петр'''(23) &lt;br&gt;№8 '''Иван Самуилов Выговский'''(46) сыны '''Яков'''(20) '''Константин'''(18) '''Федор'''(7) '''Антон'''(4) &lt;br&gt;№14 '''Иосиф Александров Выговский'''(66) сыны '''Иосиф'''(31) '''Павел'''(28) '''Иван'''(27) '''Иван'''(21) '''Иван'''(17) &lt;br&gt;№16 '''Юрий Александров Выговский'''(62) сыны '''Лукаш'''(27) '''Иван'''(18); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1811 местечка Новой Котельни: &lt;br&gt;№4 '''Иван Самуилов Выговский'''(35) сыны '''Иосиф'''(10) '''Иосиф'''(5); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1816 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(61) жена '''Елена Стаховская'''(50) сын '''Петр'''(28) &lt;br&gt;№2 '''Иван Самуилов Выговский'''(51)  сыны '''Яков'''(25) '''Констанин'''(23) '''Федор'''(нет возраста) '''Антон'''(умер 1812) &lt;br&gt;№3 '''Иосиф Александров Выговский'''(умер 1813) жена '''Марианна Козловская'''(80) дочь '''Анна'''(20) сыновья 1-й '''Иосиф'''(36) и жена '''Анна Шлихерт'''(30) дочь '''Ева'''(3) 2-й '''Павел'''(33) 3-й '''Иван'''(32) жена '''Виктория Пасевич'''(26) 4-й '''Иван'''(26) 5-й '''Иван'''(22) &lt;br&gt;№4 '''Юрий Александров Выговский'''(умер 1813) жена '''Марианна Завадская'''(70) дочери '''Анастасия'''(30) '''Мокрина'''(15) сыны 1-й '''Лукаш'''(32) жена '''Марианна Ясинская'''(20) сын '''Франц'''(4) 2-й '''Иосиф'''(25) 3-й '''Иван'''(23) &lt;br&gt;№5 '''Иван Самуилов Выговский'''(47) жена '''Марианна Ядминович'''(30) сыны '''Иосиф'''(4) '''Иосиф'''(3) '''Андрей'''(1); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1816 по Котельно не значится ничего об Иванах Выговских    || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 41-43 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Леонтия''' у '''Ивана Иосифов Выговский''' и '''Мария Николаева''' в Вацкове  || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 43-45 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Филипп''' у '''Андрей Иванов Выговский''' и '''Ксения Григорьева''' в Вацкове || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 45-47 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Дмитрий''' у '''Константин Петров Выговский''' и '''Лукия Стефанова''' в Вацкове || 25 октября 1838 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 47-49 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иосиф Иванов Выговский''' и '''Евфросиния Иванова''' в Вацкове || 2 октября 1834 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 49-51 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Петр Самуилов Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Васильева''' в Вацкове || 29 июня 1821 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 51-53 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Константин''' у '''Петр Алексеев Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Андреева''' в Вацкове || 21 мая 1815 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 53-55 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Павлова''' в Котельне || 16 августа 1814 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 55-57 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иосиф''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Васильева''' в Котельне || 3 апреля 1808 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 57-59 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иван''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Мария''' || 14 сентября 1794 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 59-61 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Александр Выговский''' || 5 сентября 1788 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 61-63 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Павел''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Марии''' || 3 ноябрь 1781 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 63-64 || № 2815 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Войцех Лукин Выговский''' и сыны '''Иван''', '''Иосиф''' и '''Степан''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 64-65 || № 2814 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Филипп Андреев Выговский''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 65-66 || № 2813 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Игнатий Лукин Выговский''' сын '''Антон''' и '''Андрей'''  || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 66-67 || № 2812 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Даниил Иванов Выговский''' сын '''Игнатий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 67-68 || № 2811 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Андрей Иосифов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Григорий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 68-69 || № 2810 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Людвик Павлов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Фома''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 69-70 || № 2809 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Иван Иосифов Выговский''' сыны '''Леонтий''', '''Петр''','''Иван''' и '''Федор''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 70-71 || № 2808 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Петр Петров Выговский''' сыны '''Семен''' и '''Александр''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 71-73 || Из Киевского градского правления в Волынскую дворянскую комиссию по делу Сквирского земского суда о воровстве '''Ксаверием Выговским''' о том приняли ли документы от его брата '''Федора Выговского''' с признаним Ксаверия в дворянстве || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 73-75 || Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию о сообщении признаны ли в дворянсте подсудимые '''Стефан Ульяновский''' и '''Федор Выговский''' || 9 декабря 1906 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 75-77 || Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию с запросом о том чй именно сын подсудимый '''Федор Выговский''', который заявляет что он сын '''Ивана''' || 1 февраля 1807 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 77-78 || Из Канцелярии Волынского Губернского Правления в Волынское ДДС по удовлетворении просьбы по запросу Житомирского уездного суда от 31 мая 1840 № 2706 по подсудимому '''Францу Выговскому''' || 17 июня 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 78-81 || Прошение '''Петра Александрова''', '''Ивана Иосифова''' и '''Андрея Иванова Выговских''' по прошению о скорейшее предоставлении из Консистории метрических выписей и переписка с консисторией по этому поводу || 30 ноября 1843 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 81-84 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с перечеслением лиц причисленных к дворянству по определениям № 2044 от 19 декабря 1802 и 6 октября 1832 № 2335 || 3 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 84-85 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с запросом о присылке списка живых лиц из рода Выговских || 16 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 85-91 || Из Волынского ДДС в Житомирский Земский Суд по прошению дворян '''Петра Александрова''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьевы''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''' и '''Людвик Павлов Выговский''' от 15 января 1846 с постановлением взыскать за бумагу с Выговских || 13 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 91-92 || Из Луцко-Житомирская духовная консистория в Волынское ДДС о возвращении денег за копии метрик || 29 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 92-94 || Список живых лиц рода Выговских на 1849 (25 лиц)  || 23 апреля 1849 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 94-97 || Прошение дворянина Васильковского уезда Василия Климентьева Выговского из д. Беспечной о запросе на предоставлении подтверждения в дворянстве  || 17 апреля 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 97-98 || Из МВД Волынской губернии в Волынское ДДС о том что существуют ныне Купище, Выгов и Погорилое || 12 августа 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 98-102,104-108 || Прошение '''Людвика Павлова Выговского''' о приобщению к делу двух дополнительных документов от 1601 и 1733 года || 9 августа 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 102-104,108-110 || Запрос о том не записаны ли в податное сословие перечисленные Выговские  || 27 мая 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 110-115 || Из Житомирский уездный суд в Волынское ДДС с запросом по дворянам '''Людвик Павлов Выговский''' и другим по другим фамилиям из деревни Вацкова || 29 сентября 1862 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 115-117 || От Овручского уездного стряпчего в Волынское ДДС по предоставлению трех документов по роду Выговских по актам 1693 и 1766 годов  || 28 ноября 1844 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 117-118 || Прошение '''Петр Александров''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьев''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''', '''Людвик Павлов Выговские Ларионовичи''' из Вациков с запросом справки что они не подлежат к записи в однодворцы  || 15 января 1846 || Ларионовичи 6-я линия


|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии (с 6-7) ==

Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским'''

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''1 декабря 1761'' года - Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3323 || ДАЖО/146/1/1555 (с 16-22,31-33)
|-
| 2 || ''10 марта 1783'' года - Дарственная запись, признанная в гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновьями '''Александра''', внуками '''Андрея''' о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3324 || ДАЖО/146/1/1555 (с 22-24,29-31)
|-
| 3 || ''2 февраля 1790'' года - Завещание '''Ивана Выговского''', составленное в Купищах, о распоряжении имуществом в пользу наследников. Внесено в акты Овручского повета в ''17 декабря 1802'' году || - || -
|-
| 4 || ''20 октября 1795'' года - Выписки из ревизских сказок о благородном происхождении рода '''Выговских''' из актов Овручского земского суда || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 7-8)

|}

== Суммариуш документов Ларионовичей 6-й линии о их дворянском происхождении с попыткой нарисовать родословную (с 10-12) ==

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''11 июля 1693'' года - Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || Овр. у. суд 10 июля 1844 года № 1846 || ДАЖО/146/1/1555 (с 14-16,33-35)
|-
| 2 || ''1 июля 1766'' года — Запись о вводе во владение (Посессия), признанная в Овручском гродском суде, на часть имения Купища и другие земли в Выговской земле Овручского повета для '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 12-14)
|-
| 3 || ''19 декабря 1802'' года — Определение ВДДС за ''№ 2044'', признающий дворянское достоинство рода '''Ларионовичей Выговских''', происходящих от родоначальника '''Адама''', с внесением рода в первую часть Родословной книги || - || -
|-
| 4 || Свидетельство Волынской Казенной палаты ''№ 1816'' по которой в числе шляхты записаны разные представители рода '''Ларионовичей Выговских''' || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 39-41)
|-
| 5 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Адама''' сына дворян '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' выдана ''21 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. марта 1832 года № 1107 || -
|-
| 6 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Михаила''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''23 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1425 || -
|-
| 7 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Иосифа''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''24 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1426 || -
|-
| 8.1 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Людвика''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3432  || ДАЖО/146/1/1555 (с 37-39)
|-
| 8.2 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Станислава''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3431 || ДАЖО/146/1/1555 (с 35-37)
|-
| 8.3 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Ивана''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -
|-
| 9 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Францишка Войцеха''' и '''Игнатия''' сыновей дворян '''Лукаша''' и '''Марианны из Ходаковских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -

|}

[[Категорія:Волинська губернія]]</text>
      <sha1>1d83rvqfdkfjycwuziznppq2fdlqknq</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045235</id>
      <parentid>1045233</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T12:23:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Okuryan</username>
        <id>18872</id>
      </contributor>
      <origin>1045235</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="38781" sha1="qyv18e5c1mqbh1gwcasu2m5uqcs6sty" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Про дворянське походження роду Виговських
 | рік = 1802-1862
 | примітки = [[c:File:ДАЖО 146-01-1555. 1802-1862. Про дворянське походження роду Виговських.pdf]]
}}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Содержание дела
|-
! Страницы !! Краткое сожержание !! Дата Документа !! Примечание
|-
|| 1-4 || Титульный лист и содержание || - || -
|-
|| 4-5 || № - Родословная Ларионовичей Выговских от '''Александра Андреевича Выговского''' || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 6-7 || Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским''' || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 7-8 || № - РС по селу Золотуха '''Марианна Павловна Выговская''' вдова(50) сыны '''Федор''' (13), '''Бартоломей'''(12), '''Ксаверий'''(10), '''Клементий'''(7) и дочери '''Анастасия'''(16), '''Анастасия'''(14), '''Ксаверия'''(3) || 20 октября 1795 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 8-10 || Журнал заседания Волынского Дворянского Депутатского собрания от года по рассмотрению следующих запросов и решения по ним:&lt;br&gt;(1) ''1 декабря 1806'' года ''№ 106'' ''№ 25085'' Рапорт от Киевского губернского правления о том что '''Федор Выговский'''  находится под судом и Киев просит подтвердить находятся ли документы по его дворянству в рассмотрении ВДДС документы, которые за него подал его брат '''Федор Выговский''' и признаны ли они достаточными&lt;br&gt;(2) ''3 декабря 1806'' года ''№ 107'' ''№ 27258'' Рапорт Сквирской городоской полиции по делу '''Стефана Улановского''' и '''Федора Выговского''' задержаных за кражу с просьбой подтвердить находяться ли их документы в ВДДС. Упоминается что за '''Федора''' подал документы его дядя '''Григорий Выговский''' проживающий в деревне Ваславце&lt;br&gt;(3) ''13 декабря 1806'' года ''№ 108'' ''№ 27585'' Рапорт от Киевского губернского правления в отношении ВДДС от ''6 ноября 1806'' года ''№ 110'' с предписанием о том чтобы дворяне Радомышльского, Сквирского и Махновского уездов явились в ВДДС к ''маю 1807'' года для уточнения своих дел&lt;br&gt; (4) ''9 января 1807'' года ''№ 9'' ''№ 567'' - Рапорт Киевского губернского правления на основании расследования Сквирского городничего о сословном статусе '''Федора Выговского''', находящегося под судом. Уточняется, что отцом '''Федора''' является '''Иван Выговский'''. Предписывается уведомить судебного асессора о результатах через ВДДС&lt;br&gt; (5) ''18 января 1807'' года ''№ 8'' ''№ 1166'' - Сообщение от Подольского губернского правления по рапорту Литинского нижнего земского суда. Касается передачи документов о дворянстве '''Круковскому''' (из с. Подорожна Литинского уезда). В тексте дается ссылка на запрос (реквизицию) от 7 сентября 1806 года за № 84. Также содержится требование к Винницкому земскому суду срочно доставить расписку о получении аналогичных документов дворянином '''Сулихостовским''' || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 10-12 || Суммариуш документов '''Ларионовичей Выговских''' (6-линия) о их дворянском происхождении с попыткой нарисовать родословную || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 12-14 || № 40 № 187 Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и '''Марианны из Сынгаевских''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью || 1 июля 1766 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 14-16,33-35 || № 59 № 1846 Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || 11 июля 1693 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 16-22,31-33 || № 1435 № 3323 Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах (2 копии) || 1 декабря 1761 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 22-24,29-31 || № 176 № 3324 Дарственная запись, признанная в Житомирских гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновья умершего '''Александра''', внуками '''Андрея''', правнуки '''Ивана Выговского''' родного брата покойных дворян '''Криштофа''' писаря гродского Овручского, '''Якова''' и '''Гавриила''' безпотомственно умерших, покойных дворян '''Адама Выговского''' праправнуки, а '''Лариона Богдановича Выговского''' прапраправунки  о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || 10 марта 1783 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 24-25 || № 4678 Прошение земянина '''Иосифа Иванова Ларионовича Выговского''' от своего имени и имени своей семьи происходящие от '''Адама Ларионовича''' с просьбой о вписании из 1-ой в 6-ю часть родословной книги || 30 сентября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 25-29 || Копия определения № 1907 от ''6 октября 1832'' по выводу дворянского рода '''Ларионовичей Выговских''' по прошению '''Иосифа''' сына '''Ивана Ларионовича Выговского''' под ''№ 4678'' на основании определения ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' с просьбой о вписании рода из 1-й в 6-ю часть родословной книги и вписании новых лиц на основании следующих документов:&lt;br&gt;(1) Протест ''11 июля 1693'' года '''Андрея Выговского''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира и Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей и иных обидах &lt;br&gt;(2) Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью&lt;br&gt;(3) Ввод ''8 апреля 1633'' года  от Владислава IV Короля Польского '''Ивану''' и братьям его '''Лучицам Выговским''' на земли Скочковские в селе Выгове в Кракове пожалованное, а ''3 июня 1786'' года в акты земские Житомирские внесенное (облатованное) и иные привилеи подтверждающее&lt;br&gt;&lt;br&gt;Крестных метрик и свидетельств о рождении и крещении: &lt;br&gt;(4) В Житомирском костеле ''17 февраля 1808'' сына '''Иосифа''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле ''27 октября 1814'' сына '''Михаила''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Житомирском костеле ''15 декабря 1824'' сына '''Адама''' у '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Житомирском костеле ''9 сентября 1823'' сына '''Людвиг''', ''8 мая 1829'' сына '''Станислава''' , ''15 мая 1832'' сына '''Ивана''' у '''Павла Выговского''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле '''Францишка''', '''Войцеха''' и '''Игнатия''' у '''Лукаша''' и '''Агнешки из Янковских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Новоселецком костеле '''Василий''' и второй '''Василий''' сыны '''Клементия''', а внуки '''Павла''' и '''Петронелли из Терензов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Калиновском костеле ''16 августа 1814'' сына '''Андрея''' у '''Ивана Выговского''' в Котельни &lt;br&gt;(8) В Калиновском церкви ''29 июня 1821'' сына '''Петра''' у '''Петра''' и '''Анны Выговских''' в Котельни(9) В Калиновском церкви ''1 января 1823'' сына '''Даниила''' у '''Ивана''' и '''Елены Выговских''' в Калиновке&lt;br&gt;&lt;br&gt;Свидетельство Волынской казенной палаты из РС ''1795'' ,''1811'' и ''1816'' годов ''№ 1816'' села Вацькова по которой в числе шляхты записаны разные представители рода '''Ларионовичей Выговских''' выданное ''24 декабря 1832'' года || 6 октября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 35-37 || Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Станислава''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 8 мая 1829 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 37-39 || Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Людвика''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 9 сентября 1823 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 39-41 || РС 1795 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№5 '''Александр Самуилов Выговский''' (40), жена '''Елена Самуилова'''(20) сын '''Петр'''(7) дочери '''Анна'''(8) '''Марианна'''(3) &lt;br&gt;№11 '''Иван Самуилов Выговский'''(30) жена '''Аполония Антонова'''(26) сын '''Яков'''(4) '''Константин'''(1) дочь '''Марианна'''(6) №19 '''Иван Самуилов Выговский'''(26) жена '''Марианна Павлова'''(24) дочери '''Александра'''(3) '''Магдалена'''(0.5) отец '''Самуил Александров'''(80) родственница '''София Васильева???'''(15) &lt;br&gt;№20 '''Иосиф Александров Выговский'''(50) жена '''Марианна Климентиева'''(40) сыны '''Иосиф'''(15) '''Павел'''(12) '''Иван'''(11) '''Иван'''(5) '''Иван'''(1) дочь '''Анна'''(9) &lt;br&gt;№31 '''Игнат'''(на самом деле '''Георгий''') '''Александров Выговский'''(46) жена '''Марианна Станиславова'''(30) сыны '''Лукаш'''(11), '''Иосиф'''(4), '''Иван'''(2) дочери '''Анастасия'''(13) '''Анна'''(8); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1795 года по селу Котельни не содержит записей о Иване Выговском; РС 1811 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(56) сын '''Петр'''(23) &lt;br&gt;№8 '''Иван Самуилов Выговский'''(46) сыны '''Яков'''(20) '''Константин'''(18) '''Федор'''(7) '''Антон'''(4) &lt;br&gt;№14 '''Иосиф Александров Выговский'''(66) сыны '''Иосиф'''(31) '''Павел'''(28) '''Иван'''(27) '''Иван'''(21) '''Иван'''(17) &lt;br&gt;№16 '''Юрий Александров Выговский'''(62) сыны '''Лукаш'''(27) '''Иван'''(18); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1811 местечка Новой Котельни: &lt;br&gt;№4 '''Иван Самуилов Выговский'''(35) сыны '''Иосиф'''(10) '''Иосиф'''(5); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1816 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(61) жена '''Елена Стаховская'''(50) сын '''Петр'''(28) &lt;br&gt;№2 '''Иван Самуилов Выговский'''(51)  сыны '''Яков'''(25) '''Констанин'''(23) '''Федор'''(нет возраста) '''Антон'''(умер 1812) &lt;br&gt;№3 '''Иосиф Александров Выговский'''(умер 1813) жена '''Марианна Козловская'''(80) дочь '''Анна'''(20) сыновья 1-й '''Иосиф'''(36) и жена '''Анна Шлихерт'''(30) дочь '''Ева'''(3) 2-й '''Павел'''(33) 3-й '''Иван'''(32) жена '''Виктория Пасевич'''(26) 4-й '''Иван'''(26) 5-й '''Иван'''(22) &lt;br&gt;№4 '''Юрий Александров Выговский'''(умер 1813) жена '''Марианна Завадская'''(70) дочери '''Анастасия'''(30) '''Мокрина'''(15) сыны 1-й '''Лукаш'''(32) жена '''Марианна Ясинская'''(20) сын '''Франц'''(4) 2-й '''Иосиф'''(25) 3-й '''Иван'''(23) &lt;br&gt;№5 '''Иван Самуилов Выговский'''(47) жена '''Марианна Ядминович'''(30) сыны '''Иосиф'''(4) '''Иосиф'''(3) '''Андрей'''(1); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1816 по Котельно не значится ничего об Иванах Выговских    || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 41-43 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Леонтия''' у '''Ивана Иосифов Выговский''' и '''Мария Николаева''' в Вацкове  || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 43-45 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Филипп''' у '''Андрей Иванов Выговский''' и '''Ксения Григорьева''' в Вацкове || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 45-47 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Дмитрий''' у '''Константин Петров Выговский''' и '''Лукия Стефанова''' в Вацкове || 25 октября 1838 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 47-49 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иосиф Иванов Выговский''' и '''Евфросиния Иванова''' в Вацкове || 2 октября 1834 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 49-51 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Петр Самуилов Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Васильева''' в Вацкове || 29 июня 1821 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 51-53 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Константин''' у '''Петр Алексеев Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Андреева''' в Вацкове || 21 мая 1815 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 53-55 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Павлова''' в Котельне || 16 августа 1814 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 55-57 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иосиф''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Васильева''' в Котельне || 3 апреля 1808 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 57-59 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иван''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Мария''' || 14 сентября 1794 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 59-61 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Александр Выговский''' || 5 сентября 1788 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 61-63 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Павел''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Марии''' || 3 ноябрь 1781 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 63-64 || № 2815 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Войцех Лукин Выговский''' и сыны '''Иван''', '''Иосиф''' и '''Степан''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 64-65 || № 2814 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Филипп Андреев Выговский''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 65-66 || № 2813 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Игнатий Лукин Выговский''' сын '''Антон''' и '''Андрей'''  || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 66-67 || № 2812 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Даниил Иванов Выговский''' сын '''Игнатий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 67-68 || № 2811 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Андрей Иосифов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Григорий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 68-69 || № 2810 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Людвик Павлов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Фома''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 69-70 || № 2809 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Иван Иосифов Выговский''' сыны '''Леонтий''', '''Петр''','''Иван''' и '''Федор''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 70-71 || № 2808 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Петр Петров Выговский''' сыны '''Семен''' и '''Александр''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 71-73 || Из Киевского градского правления в Волынскую дворянскую комиссию по делу Сквирского земского суда о воровстве '''Ксаверием Выговским''' о том приняли ли документы от его брата '''Федора Выговского''' с признаним Ксаверия в дворянстве || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 73-75 || Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию о сообщении признаны ли в дворянсте подсудимые '''Стефан Ульяновский''' и '''Федор Выговский''' || 9 декабря 1906 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 75-77 || Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию с запросом о том чй именно сын подсудимый '''Федор Выговский''', который заявляет что он сын '''Ивана''' || 1 февраля 1807 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 77-78 || Из Канцелярии Волынского Губернского Правления в Волынское ДДС по удовлетворении просьбы по запросу Житомирского уездного суда от 31 мая 1840 № 2706 по подсудимому '''Францу Выговскому''' || 17 июня 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 78-81 || Прошение '''Петра Александрова''', '''Ивана Иосифова''' и '''Андрея Иванова Выговских''' по прошению о скорейшее предоставлении из Консистории метрических выписей и переписка с консисторией по этому поводу || 30 ноября 1843 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 81-84 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с перечеслением лиц причисленных к дворянству по определениям № 2044 от 19 декабря 1802 и 6 октября 1832 № 2335 || 3 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 84-85 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с запросом о присылке списка живых лиц из рода Выговских || 16 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 85-91 || Из Волынского ДДС в Житомирский Земский Суд по прошению дворян '''Петра Александрова''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьевы''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''' и '''Людвик Павлов Выговский''' от 15 января 1846 с постановлением взыскать за бумагу с Выговских || 13 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 91-92 || Из Луцко-Житомирская духовная консистория в Волынское ДДС о возвращении денег за копии метрик || 29 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 92-94 || Список живых лиц рода Выговских на 1849 (25 лиц)  || 23 апреля 1849 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 94-97 || Прошение дворянина Васильковского уезда Василия Климентьева Выговского из д. Беспечной о запросе на предоставлении подтверждения в дворянстве  || 17 апреля 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 97-98 || Из МВД Волынской губернии в Волынское ДДС о том что существуют ныне Купище, Выгов и Погорилое || 12 августа 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 98-102,104-108 || Прошение '''Людвика Павлова Выговского''' о приобщению к делу двух дополнительных документов от 1601 и 1733 года || 9 августа 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 102-104,108-110 || Запрос о том не записаны ли в податное сословие перечисленные Выговские  || 27 мая 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 110-115 || Из Житомирский уездный суд в Волынское ДДС с запросом по дворянам '''Людвик Павлов Выговский''' и другим по другим фамилиям из деревни Вацкова || 29 сентября 1862 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 115-117 || От Овручского уездного стряпчего в Волынское ДДС по предоставлению трех документов по роду Выговских по актам 1693 и 1766 годов  || 28 ноября 1844 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 117-118 || Прошение '''Петр Александров''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьев''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''', '''Людвик Павлов Выговские Ларионовичи''' из Вациков с запросом справки что они не подлежат к записи в однодворцы  || 15 января 1846 || Ларионовичи 6-я линия


|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии (с 6-7) ==

Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским'''

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''1 декабря 1761'' года - Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3323 || ДАЖО/146/1/1555 (с 16-22,31-33)
|-
| 2 || ''10 марта 1783'' года - Дарственная запись, признанная в гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновьями '''Александра''', внуками '''Андрея''' о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3324 || ДАЖО/146/1/1555 (с 22-24,29-31)
|-
| 3 || ''2 февраля 1790'' года - Завещание '''Ивана Выговского''', составленное в Купищах, о распоряжении имуществом в пользу наследников. Внесено в акты Овручского повета в ''17 декабря 1802'' году || - || -
|-
| 4 || ''20 октября 1795'' года - Выписки из ревизских сказок о благородном происхождении рода '''Выговских''' из актов Овручского земского суда || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 7-8)

|}

== Суммариуш документов Ларионовичей 6-й линии о их дворянском происхождении с попыткой нарисовать родословную (с 10-12) ==

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''11 июля 1693'' года - Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || Овр. у. суд 10 июля 1844 года № 1846 || ДАЖО/146/1/1555 (с 14-16,33-35)
|-
| 2 || ''1 июля 1766'' года — Запись о вводе во владение (Посессия), признанная в Овручском гродском суде, на часть имения Купища и другие земли в Выговской земле Овручского повета для '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 12-14)
|-
| 3 || ''19 декабря 1802'' года — Определение ВДДС за ''№ 2044'', признающий дворянское достоинство рода '''Ларионовичей Выговских''', происходящих от родоначальника '''Адама''', с внесением рода в первую часть Родословной книги || - || -
|-
| 4 || Свидетельство Волынской Казенной палаты ''№ 1816'' по которой в числе шляхты записаны разные представители рода '''Ларионовичей Выговских''' || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 39-41)
|-
| 5 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Адама''' сына дворян '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' выдана ''21 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. марта 1832 года № 1107 || -
|-
| 6 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Михаила''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''23 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1425 || -
|-
| 7 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Иосифа''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''24 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1426 || -
|-
| 8.1 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Людвика''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3432  || ДАЖО/146/1/1555 (с 37-39)
|-
| 8.2 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Станислава''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3431 || ДАЖО/146/1/1555 (с 35-37)
|-
| 8.3 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Ивана''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -
|-
| 9 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Францишка Войцеха''' и '''Игнатия''' сыновей дворян '''Лукаша''' и '''Марианны из Ходаковских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -

|}

[[Категорія:Волинська губернія]]</text>
      <sha1>qyv18e5c1mqbh1gwcasu2m5uqcs6sty</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045236</id>
      <parentid>1045235</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T12:24:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Okuryan</username>
        <id>18872</id>
      </contributor>
      <origin>1045236</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="38789" sha1="nv1s6csxxgn7hn5553uxrxod5iij632" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Про дворянське походження роду Виговських
 | рік = 1802-1862
 | примітки = [[c:File:ДАЖО 146-01-1555. 1802-1862. Про дворянське походження роду Виговських.pdf]]
}}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Содержание дела
|-
! Страницы !! Краткое сожержание !! Дата Документа !! Примечание
|-
|| 1-4 || Титульный лист и содержание || - || -
|-
|| 4-5 || № - Родословная Ларионовичей Выговских от '''Александра Андреевича Выговского''' || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 6-7 || Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским''' || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 7-8 || № - РС по селу Золотуха '''Марианна Павловна Выговская''' вдова(50) сыны '''Федор''' (13), '''Бартоломей'''(12), '''Ксаверий'''(10), '''Клементий'''(7) и дочери '''Анастасия'''(16), '''Анастасия'''(14), '''Ксаверия'''(3) || 20 октября 1795 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 8-10 || Журнал заседания Волынского Дворянского Депутатского собрания от года по рассмотрению следующих запросов и решения по ним:&lt;br&gt;(1) ''1 декабря 1806'' года ''№ 106'' ''№ 25085'' Рапорт от Киевского губернского правления о том что '''Федор Выговский'''  находится под судом и Киев просит подтвердить находятся ли документы по его дворянству в рассмотрении ВДДС документы, которые за него подал его брат '''Федор Выговский''' и признаны ли они достаточными&lt;br&gt;(2) ''3 декабря 1806'' года ''№ 107'' ''№ 27258'' Рапорт Сквирской городоской полиции по делу '''Стефана Улановского''' и '''Федора Выговского''' задержаных за кражу с просьбой подтвердить находяться ли их документы в ВДДС. Упоминается что за '''Федора''' подал документы его дядя '''Григорий Выговский''' проживающий в деревне Ваславце&lt;br&gt;(3) ''13 декабря 1806'' года ''№ 108'' ''№ 27585'' Рапорт от Киевского губернского правления в отношении ВДДС от ''6 ноября 1806'' года ''№ 110'' с предписанием о том чтобы дворяне Радомышльского, Сквирского и Махновского уездов явились в ВДДС к ''маю 1807'' года для уточнения своих дел&lt;br&gt; (4) ''9 января 1807'' года ''№ 9'' ''№ 567'' - Рапорт Киевского губернского правления на основании расследования Сквирского городничего о сословном статусе '''Федора Выговского''', находящегося под судом. Уточняется, что отцом '''Федора''' является '''Иван Выговский'''. Предписывается уведомить судебного асессора о результатах через ВДДС&lt;br&gt; (5) ''18 января 1807'' года ''№ 8'' ''№ 1166'' - Сообщение от Подольского губернского правления по рапорту Литинского нижнего земского суда. Касается передачи документов о дворянстве '''Круковскому''' (из с. Подорожна Литинского уезда). В тексте дается ссылка на запрос (реквизицию) от 7 сентября 1806 года за № 84. Также содержится требование к Винницкому земскому суду срочно доставить расписку о получении аналогичных документов дворянином '''Сулихостовским''' || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 10-12 || Суммариуш документов '''Ларионовичей Выговских''' (6-линия) о их дворянском происхождении с попыткой нарисовать родословную || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 12-14 || № 40 № 187 Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и '''Марианны из Сынгаевских''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью || 1 июля 1766 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 14-16,33-35 || № 59 № 1846 Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || 11 июля 1693 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 16-22,31-33 || № 1435 № 3323 Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах (2 копии) || 1 декабря 1761 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 22-24,29-31 || № 176 № 3324 Дарственная запись, признанная в Житомирских гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновья умершего '''Александра''', внуками '''Андрея''', правнуки '''Ивана Выговского''' родного брата покойных дворян '''Криштофа''' писаря гродского Овручского, '''Якова''' и '''Гавриила''' безпотомственно умерших, покойных дворян '''Адама Выговского''' праправнуки, а '''Лариона Богдановича Выговского''' прапраправунки  о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || 10 марта 1783 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 24-25 || № 4678 Прошение земянина '''Иосифа Иванова Ларионовича Выговского''' от своего имени и имени своей семьи происходящие от '''Адама Ларионовича''' с просьбой о вписании из 1-ой в 6-ю часть родословной книги || 30 сентября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 25-29 || Копия определения № 1907 от ''6 октября 1832'' по выводу дворянского рода '''Ларионовичей Выговских''' по прошению '''Иосифа''' сына '''Ивана Ларионовича Выговского''' под ''№ 4678'' на основании определения ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' с просьбой о вписании рода из 1-й в 6-ю часть родословной книги и вписании новых лиц на основании следующих документов:&lt;br&gt;(1) Протест ''11 июля 1693'' года '''Андрея Выговского''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира и Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей и иных обидах &lt;br&gt;(2) Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью&lt;br&gt;(3) Ввод ''8 апреля 1633'' года  от Владислава IV Короля Польского '''Ивану''' и братьям его '''Лучицам Выговским''' на земли Скочковские в селе Выгове в Кракове пожалованное, а ''3 июня 1786'' года в акты земские Житомирские внесенное (облатованное) и иные привилеи подтверждающее&lt;br&gt;&lt;br&gt;Крестных метрик и свидетельств о рождении и крещении: &lt;br&gt;(4) В Житомирском костеле ''17 февраля 1808'' сына '''Иосифа''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле ''27 октября 1814'' сына '''Михаила''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Житомирском костеле ''15 декабря 1824'' сына '''Адама''' у '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Житомирском костеле ''9 сентября 1823'' сына '''Людвиг''', ''8 мая 1829'' сына '''Станислава''' , ''15 мая 1832'' сына '''Ивана''' у '''Павла Выговского''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле '''Францишка''', '''Войцеха''' и '''Игнатия''' у '''Лукаша''' и '''Агнешки из Янковских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Новоселецком костеле '''Василий''' и второй '''Василий''' сыны '''Клементия''', а внуки '''Павла''' и '''Петронелли из Терензов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Калиновском костеле ''16 августа 1814'' сына '''Андрея''' у '''Ивана Выговского''' в Котельни &lt;br&gt;(8) В Калиновском церкви ''29 июня 1821'' сына '''Петра''' у '''Петра''' и '''Анны Выговских''' в Котельни&lt;br&gt;(9) В Калиновском церкви ''1 января 1823'' сына '''Даниила''' у '''Ивана''' и '''Елены Выговских''' в Калиновке&lt;br&gt;&lt;br&gt;(10)Свидетельство Волынской казенной палаты из РС ''1795'' ,''1811'' и ''1816'' годов ''№ 1816'' села Вацькова по которой в числе шляхты записаны разные представители рода '''Ларионовичей Выговских''' выданное ''24 декабря 1832'' года || 6 октября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 35-37 || Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Станислава''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 8 мая 1829 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 37-39 || Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Людвика''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 9 сентября 1823 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 39-41 || РС 1795 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№5 '''Александр Самуилов Выговский''' (40), жена '''Елена Самуилова'''(20) сын '''Петр'''(7) дочери '''Анна'''(8) '''Марианна'''(3) &lt;br&gt;№11 '''Иван Самуилов Выговский'''(30) жена '''Аполония Антонова'''(26) сын '''Яков'''(4) '''Константин'''(1) дочь '''Марианна'''(6) №19 '''Иван Самуилов Выговский'''(26) жена '''Марианна Павлова'''(24) дочери '''Александра'''(3) '''Магдалена'''(0.5) отец '''Самуил Александров'''(80) родственница '''София Васильева???'''(15) &lt;br&gt;№20 '''Иосиф Александров Выговский'''(50) жена '''Марианна Климентиева'''(40) сыны '''Иосиф'''(15) '''Павел'''(12) '''Иван'''(11) '''Иван'''(5) '''Иван'''(1) дочь '''Анна'''(9) &lt;br&gt;№31 '''Игнат'''(на самом деле '''Георгий''') '''Александров Выговский'''(46) жена '''Марианна Станиславова'''(30) сыны '''Лукаш'''(11), '''Иосиф'''(4), '''Иван'''(2) дочери '''Анастасия'''(13) '''Анна'''(8); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1795 года по селу Котельни не содержит записей о Иване Выговском; РС 1811 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(56) сын '''Петр'''(23) &lt;br&gt;№8 '''Иван Самуилов Выговский'''(46) сыны '''Яков'''(20) '''Константин'''(18) '''Федор'''(7) '''Антон'''(4) &lt;br&gt;№14 '''Иосиф Александров Выговский'''(66) сыны '''Иосиф'''(31) '''Павел'''(28) '''Иван'''(27) '''Иван'''(21) '''Иван'''(17) &lt;br&gt;№16 '''Юрий Александров Выговский'''(62) сыны '''Лукаш'''(27) '''Иван'''(18); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1811 местечка Новой Котельни: &lt;br&gt;№4 '''Иван Самуилов Выговский'''(35) сыны '''Иосиф'''(10) '''Иосиф'''(5); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1816 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(61) жена '''Елена Стаховская'''(50) сын '''Петр'''(28) &lt;br&gt;№2 '''Иван Самуилов Выговский'''(51)  сыны '''Яков'''(25) '''Констанин'''(23) '''Федор'''(нет возраста) '''Антон'''(умер 1812) &lt;br&gt;№3 '''Иосиф Александров Выговский'''(умер 1813) жена '''Марианна Козловская'''(80) дочь '''Анна'''(20) сыновья 1-й '''Иосиф'''(36) и жена '''Анна Шлихерт'''(30) дочь '''Ева'''(3) 2-й '''Павел'''(33) 3-й '''Иван'''(32) жена '''Виктория Пасевич'''(26) 4-й '''Иван'''(26) 5-й '''Иван'''(22) &lt;br&gt;№4 '''Юрий Александров Выговский'''(умер 1813) жена '''Марианна Завадская'''(70) дочери '''Анастасия'''(30) '''Мокрина'''(15) сыны 1-й '''Лукаш'''(32) жена '''Марианна Ясинская'''(20) сын '''Франц'''(4) 2-й '''Иосиф'''(25) 3-й '''Иван'''(23) &lt;br&gt;№5 '''Иван Самуилов Выговский'''(47) жена '''Марианна Ядминович'''(30) сыны '''Иосиф'''(4) '''Иосиф'''(3) '''Андрей'''(1); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1816 по Котельно не значится ничего об Иванах Выговских    || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 41-43 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Леонтия''' у '''Ивана Иосифов Выговский''' и '''Мария Николаева''' в Вацкове  || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 43-45 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Филипп''' у '''Андрей Иванов Выговский''' и '''Ксения Григорьева''' в Вацкове || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 45-47 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Дмитрий''' у '''Константин Петров Выговский''' и '''Лукия Стефанова''' в Вацкове || 25 октября 1838 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 47-49 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иосиф Иванов Выговский''' и '''Евфросиния Иванова''' в Вацкове || 2 октября 1834 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 49-51 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Петр Самуилов Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Васильева''' в Вацкове || 29 июня 1821 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 51-53 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Константин''' у '''Петр Алексеев Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Андреева''' в Вацкове || 21 мая 1815 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 53-55 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Павлова''' в Котельне || 16 августа 1814 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 55-57 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иосиф''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Васильева''' в Котельне || 3 апреля 1808 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 57-59 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иван''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Мария''' || 14 сентября 1794 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 59-61 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Александр Выговский''' || 5 сентября 1788 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 61-63 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Павел''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Марии''' || 3 ноябрь 1781 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 63-64 || № 2815 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Войцех Лукин Выговский''' и сыны '''Иван''', '''Иосиф''' и '''Степан''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 64-65 || № 2814 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Филипп Андреев Выговский''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 65-66 || № 2813 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Игнатий Лукин Выговский''' сын '''Антон''' и '''Андрей'''  || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 66-67 || № 2812 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Даниил Иванов Выговский''' сын '''Игнатий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 67-68 || № 2811 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Андрей Иосифов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Григорий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 68-69 || № 2810 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Людвик Павлов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Фома''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 69-70 || № 2809 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Иван Иосифов Выговский''' сыны '''Леонтий''', '''Петр''','''Иван''' и '''Федор''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 70-71 || № 2808 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Петр Петров Выговский''' сыны '''Семен''' и '''Александр''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 71-73 || Из Киевского градского правления в Волынскую дворянскую комиссию по делу Сквирского земского суда о воровстве '''Ксаверием Выговским''' о том приняли ли документы от его брата '''Федора Выговского''' с признаним Ксаверия в дворянстве || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 73-75 || Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию о сообщении признаны ли в дворянсте подсудимые '''Стефан Ульяновский''' и '''Федор Выговский''' || 9 декабря 1906 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 75-77 || Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию с запросом о том чй именно сын подсудимый '''Федор Выговский''', который заявляет что он сын '''Ивана''' || 1 февраля 1807 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 77-78 || Из Канцелярии Волынского Губернского Правления в Волынское ДДС по удовлетворении просьбы по запросу Житомирского уездного суда от 31 мая 1840 № 2706 по подсудимому '''Францу Выговскому''' || 17 июня 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 78-81 || Прошение '''Петра Александрова''', '''Ивана Иосифова''' и '''Андрея Иванова Выговских''' по прошению о скорейшее предоставлении из Консистории метрических выписей и переписка с консисторией по этому поводу || 30 ноября 1843 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 81-84 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с перечеслением лиц причисленных к дворянству по определениям № 2044 от 19 декабря 1802 и 6 октября 1832 № 2335 || 3 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 84-85 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с запросом о присылке списка живых лиц из рода Выговских || 16 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 85-91 || Из Волынского ДДС в Житомирский Земский Суд по прошению дворян '''Петра Александрова''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьевы''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''' и '''Людвик Павлов Выговский''' от 15 января 1846 с постановлением взыскать за бумагу с Выговских || 13 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 91-92 || Из Луцко-Житомирская духовная консистория в Волынское ДДС о возвращении денег за копии метрик || 29 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 92-94 || Список живых лиц рода Выговских на 1849 (25 лиц)  || 23 апреля 1849 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 94-97 || Прошение дворянина Васильковского уезда Василия Климентьева Выговского из д. Беспечной о запросе на предоставлении подтверждения в дворянстве  || 17 апреля 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 97-98 || Из МВД Волынской губернии в Волынское ДДС о том что существуют ныне Купище, Выгов и Погорилое || 12 августа 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 98-102,104-108 || Прошение '''Людвика Павлова Выговского''' о приобщению к делу двух дополнительных документов от 1601 и 1733 года || 9 августа 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 102-104,108-110 || Запрос о том не записаны ли в податное сословие перечисленные Выговские  || 27 мая 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 110-115 || Из Житомирский уездный суд в Волынское ДДС с запросом по дворянам '''Людвик Павлов Выговский''' и другим по другим фамилиям из деревни Вацкова || 29 сентября 1862 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 115-117 || От Овручского уездного стряпчего в Волынское ДДС по предоставлению трех документов по роду Выговских по актам 1693 и 1766 годов  || 28 ноября 1844 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 117-118 || Прошение '''Петр Александров''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьев''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''', '''Людвик Павлов Выговские Ларионовичи''' из Вациков с запросом справки что они не подлежат к записи в однодворцы  || 15 января 1846 || Ларионовичи 6-я линия


|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии (с 6-7) ==

Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским'''

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''1 декабря 1761'' года - Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3323 || ДАЖО/146/1/1555 (с 16-22,31-33)
|-
| 2 || ''10 марта 1783'' года - Дарственная запись, признанная в гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновьями '''Александра''', внуками '''Андрея''' о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3324 || ДАЖО/146/1/1555 (с 22-24,29-31)
|-
| 3 || ''2 февраля 1790'' года - Завещание '''Ивана Выговского''', составленное в Купищах, о распоряжении имуществом в пользу наследников. Внесено в акты Овручского повета в ''17 декабря 1802'' году || - || -
|-
| 4 || ''20 октября 1795'' года - Выписки из ревизских сказок о благородном происхождении рода '''Выговских''' из актов Овручского земского суда || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 7-8)

|}

== Суммариуш документов Ларионовичей 6-й линии о их дворянском происхождении с попыткой нарисовать родословную (с 10-12) ==

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''11 июля 1693'' года - Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || Овр. у. суд 10 июля 1844 года № 1846 || ДАЖО/146/1/1555 (с 14-16,33-35)
|-
| 2 || ''1 июля 1766'' года — Запись о вводе во владение (Посессия), признанная в Овручском гродском суде, на часть имения Купища и другие земли в Выговской земле Овручского повета для '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 12-14)
|-
| 3 || ''19 декабря 1802'' года — Определение ВДДС за ''№ 2044'', признающий дворянское достоинство рода '''Ларионовичей Выговских''', происходящих от родоначальника '''Адама''', с внесением рода в первую часть Родословной книги || - || -
|-
| 4 || Свидетельство Волынской Казенной палаты ''№ 1816'' по которой в числе шляхты записаны разные представители рода '''Ларионовичей Выговских''' || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 39-41)
|-
| 5 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Адама''' сына дворян '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' выдана ''21 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. марта 1832 года № 1107 || -
|-
| 6 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Михаила''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''23 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1425 || -
|-
| 7 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Иосифа''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''24 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1426 || -
|-
| 8.1 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Людвика''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3432  || ДАЖО/146/1/1555 (с 37-39)
|-
| 8.2 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Станислава''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3431 || ДАЖО/146/1/1555 (с 35-37)
|-
| 8.3 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Ивана''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -
|-
| 9 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Францишка Войцеха''' и '''Игнатия''' сыновей дворян '''Лукаша''' и '''Марианны из Ходаковских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -

|}

[[Категорія:Волинська губернія]]</text>
      <sha1>nv1s6csxxgn7hn5553uxrxod5iij632</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045237</id>
      <parentid>1045236</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T12:24:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Okuryan</username>
        <id>18872</id>
      </contributor>
      <origin>1045237</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="38789" sha1="9jc2pbb62g6ly1j19g8lpiljq607x6a" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Про дворянське походження роду Виговських
 | рік = 1802-1862
 | примітки = [[c:File:ДАЖО 146-01-1555. 1802-1862. Про дворянське походження роду Виговських.pdf]]
}}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Содержание дела
|-
! Страницы !! Краткое сожержание !! Дата Документа !! Примечание
|-
|| 1-4 || Титульный лист и содержание || - || -
|-
|| 4-5 || № - Родословная Ларионовичей Выговских от '''Александра Андреевича Выговского''' || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 6-7 || Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским''' || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 7-8 || № - РС по селу Золотуха '''Марианна Павловна Выговская''' вдова(50) сыны '''Федор''' (13), '''Бартоломей'''(12), '''Ксаверий'''(10), '''Клементий'''(7) и дочери '''Анастасия'''(16), '''Анастасия'''(14), '''Ксаверия'''(3) || 20 октября 1795 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 8-10 || Журнал заседания Волынского Дворянского Депутатского собрания от года по рассмотрению следующих запросов и решения по ним:&lt;br&gt;(1) ''1 декабря 1806'' года ''№ 106'' ''№ 25085'' Рапорт от Киевского губернского правления о том что '''Федор Выговский'''  находится под судом и Киев просит подтвердить находятся ли документы по его дворянству в рассмотрении ВДДС документы, которые за него подал его брат '''Федор Выговский''' и признаны ли они достаточными&lt;br&gt;(2) ''3 декабря 1806'' года ''№ 107'' ''№ 27258'' Рапорт Сквирской городоской полиции по делу '''Стефана Улановского''' и '''Федора Выговского''' задержаных за кражу с просьбой подтвердить находяться ли их документы в ВДДС. Упоминается что за '''Федора''' подал документы его дядя '''Григорий Выговский''' проживающий в деревне Ваславце&lt;br&gt;(3) ''13 декабря 1806'' года ''№ 108'' ''№ 27585'' Рапорт от Киевского губернского правления в отношении ВДДС от ''6 ноября 1806'' года ''№ 110'' с предписанием о том чтобы дворяне Радомышльского, Сквирского и Махновского уездов явились в ВДДС к ''маю 1807'' года для уточнения своих дел&lt;br&gt; (4) ''9 января 1807'' года ''№ 9'' ''№ 567'' - Рапорт Киевского губернского правления на основании расследования Сквирского городничего о сословном статусе '''Федора Выговского''', находящегося под судом. Уточняется, что отцом '''Федора''' является '''Иван Выговский'''. Предписывается уведомить судебного асессора о результатах через ВДДС&lt;br&gt; (5) ''18 января 1807'' года ''№ 8'' ''№ 1166'' - Сообщение от Подольского губернского правления по рапорту Литинского нижнего земского суда. Касается передачи документов о дворянстве '''Круковскому''' (из с. Подорожна Литинского уезда). В тексте дается ссылка на запрос (реквизицию) от 7 сентября 1806 года за № 84. Также содержится требование к Винницкому земскому суду срочно доставить расписку о получении аналогичных документов дворянином '''Сулихостовским''' || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 10-12 || Суммариуш документов '''Ларионовичей Выговских''' (6-линия) о их дворянском происхождении с попыткой нарисовать родословную || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 12-14 || № 40 № 187 Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и '''Марианны из Сынгаевских''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью || 1 июля 1766 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 14-16,33-35 || № 59 № 1846 Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || 11 июля 1693 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 16-22,31-33 || № 1435 № 3323 Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах (2 копии) || 1 декабря 1761 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 22-24,29-31 || № 176 № 3324 Дарственная запись, признанная в Житомирских гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновья умершего '''Александра''', внуками '''Андрея''', правнуки '''Ивана Выговского''' родного брата покойных дворян '''Криштофа''' писаря гродского Овручского, '''Якова''' и '''Гавриила''' безпотомственно умерших, покойных дворян '''Адама Выговского''' праправнуки, а '''Лариона Богдановича Выговского''' прапраправунки  о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || 10 марта 1783 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 24-25 || № 4678 Прошение земянина '''Иосифа Иванова Ларионовича Выговского''' от своего имени и имени своей семьи происходящие от '''Адама Ларионовича''' с просьбой о вписании из 1-ой в 6-ю часть родословной книги || 30 сентября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 25-29 || Копия определения № 1907 от ''6 октября 1832'' по выводу дворянского рода '''Ларионовичей Выговских''' по прошению '''Иосифа''' сына '''Ивана Ларионовича Выговского''' под ''№ 4678'' на основании определения ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' с просьбой о вписании рода из 1-й в 6-ю часть родословной книги и вписании новых лиц на основании следующих документов:&lt;br&gt;(1) Протест ''11 июля 1693'' года '''Андрея Выговского''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира и Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей и иных обидах &lt;br&gt;(2) Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью&lt;br&gt;(3) Ввод ''8 апреля 1633'' года  от Владислава IV Короля Польского '''Ивану''' и братьям его '''Лучицам Выговским''' на земли Скочковские в селе Выгове в Кракове пожалованное, а ''3 июня 1786'' года в акты земские Житомирские внесенное (облатованное) и иные привилеи подтверждающее&lt;br&gt;&lt;br&gt;Крестных метрик и свидетельств о рождении и крещении: &lt;br&gt;(4) В Житомирском костеле ''17 февраля 1808'' сына '''Иосифа''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле ''27 октября 1814'' сына '''Михаила''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Житомирском костеле ''15 декабря 1824'' сына '''Адама''' у '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Житомирском костеле ''9 сентября 1823'' сына '''Людвиг''', ''8 мая 1829'' сына '''Станислава''' , ''15 мая 1832'' сына '''Ивана''' у '''Павла Выговского''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле '''Францишка''', '''Войцеха''' и '''Игнатия''' у '''Лукаша''' и '''Агнешки из Янковских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Новоселецком костеле '''Василий''' и второй '''Василий''' сыны '''Клементия''', а внуки '''Павла''' и '''Петронелли из Терензов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Калиновском костеле ''16 августа 1814'' сына '''Андрея''' у '''Ивана Выговского''' в Котельни &lt;br&gt;(8) В Калиновской церкви ''29 июня 1821'' сына '''Петра''' у '''Петра''' и '''Анны Выговских''' в Котельни&lt;br&gt;(9) В Калиновской церкви ''1 января 1823'' сына '''Даниила''' у '''Ивана''' и '''Елены Выговских''' в Калиновке&lt;br&gt;&lt;br&gt;(10)Свидетельство Волынской казенной палаты из РС ''1795'' ,''1811'' и ''1816'' годов ''№ 1816'' села Вацькова по которой в числе шляхты записаны разные представители рода '''Ларионовичей Выговских''' выданное ''24 декабря 1832'' года || 6 октября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 35-37 || Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Станислава''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 8 мая 1829 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 37-39 || Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Людвика''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 9 сентября 1823 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 39-41 || РС 1795 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№5 '''Александр Самуилов Выговский''' (40), жена '''Елена Самуилова'''(20) сын '''Петр'''(7) дочери '''Анна'''(8) '''Марианна'''(3) &lt;br&gt;№11 '''Иван Самуилов Выговский'''(30) жена '''Аполония Антонова'''(26) сын '''Яков'''(4) '''Константин'''(1) дочь '''Марианна'''(6) №19 '''Иван Самуилов Выговский'''(26) жена '''Марианна Павлова'''(24) дочери '''Александра'''(3) '''Магдалена'''(0.5) отец '''Самуил Александров'''(80) родственница '''София Васильева???'''(15) &lt;br&gt;№20 '''Иосиф Александров Выговский'''(50) жена '''Марианна Климентиева'''(40) сыны '''Иосиф'''(15) '''Павел'''(12) '''Иван'''(11) '''Иван'''(5) '''Иван'''(1) дочь '''Анна'''(9) &lt;br&gt;№31 '''Игнат'''(на самом деле '''Георгий''') '''Александров Выговский'''(46) жена '''Марианна Станиславова'''(30) сыны '''Лукаш'''(11), '''Иосиф'''(4), '''Иван'''(2) дочери '''Анастасия'''(13) '''Анна'''(8); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1795 года по селу Котельни не содержит записей о Иване Выговском; РС 1811 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(56) сын '''Петр'''(23) &lt;br&gt;№8 '''Иван Самуилов Выговский'''(46) сыны '''Яков'''(20) '''Константин'''(18) '''Федор'''(7) '''Антон'''(4) &lt;br&gt;№14 '''Иосиф Александров Выговский'''(66) сыны '''Иосиф'''(31) '''Павел'''(28) '''Иван'''(27) '''Иван'''(21) '''Иван'''(17) &lt;br&gt;№16 '''Юрий Александров Выговский'''(62) сыны '''Лукаш'''(27) '''Иван'''(18); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1811 местечка Новой Котельни: &lt;br&gt;№4 '''Иван Самуилов Выговский'''(35) сыны '''Иосиф'''(10) '''Иосиф'''(5); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1816 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(61) жена '''Елена Стаховская'''(50) сын '''Петр'''(28) &lt;br&gt;№2 '''Иван Самуилов Выговский'''(51)  сыны '''Яков'''(25) '''Констанин'''(23) '''Федор'''(нет возраста) '''Антон'''(умер 1812) &lt;br&gt;№3 '''Иосиф Александров Выговский'''(умер 1813) жена '''Марианна Козловская'''(80) дочь '''Анна'''(20) сыновья 1-й '''Иосиф'''(36) и жена '''Анна Шлихерт'''(30) дочь '''Ева'''(3) 2-й '''Павел'''(33) 3-й '''Иван'''(32) жена '''Виктория Пасевич'''(26) 4-й '''Иван'''(26) 5-й '''Иван'''(22) &lt;br&gt;№4 '''Юрий Александров Выговский'''(умер 1813) жена '''Марианна Завадская'''(70) дочери '''Анастасия'''(30) '''Мокрина'''(15) сыны 1-й '''Лукаш'''(32) жена '''Марианна Ясинская'''(20) сын '''Франц'''(4) 2-й '''Иосиф'''(25) 3-й '''Иван'''(23) &lt;br&gt;№5 '''Иван Самуилов Выговский'''(47) жена '''Марианна Ядминович'''(30) сыны '''Иосиф'''(4) '''Иосиф'''(3) '''Андрей'''(1); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1816 по Котельно не значится ничего об Иванах Выговских    || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 41-43 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Леонтия''' у '''Ивана Иосифов Выговский''' и '''Мария Николаева''' в Вацкове  || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 43-45 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Филипп''' у '''Андрей Иванов Выговский''' и '''Ксения Григорьева''' в Вацкове || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 45-47 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Дмитрий''' у '''Константин Петров Выговский''' и '''Лукия Стефанова''' в Вацкове || 25 октября 1838 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 47-49 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иосиф Иванов Выговский''' и '''Евфросиния Иванова''' в Вацкове || 2 октября 1834 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 49-51 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Петр Самуилов Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Васильева''' в Вацкове || 29 июня 1821 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 51-53 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Константин''' у '''Петр Алексеев Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Андреева''' в Вацкове || 21 мая 1815 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 53-55 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Павлова''' в Котельне || 16 августа 1814 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 55-57 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иосиф''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Васильева''' в Котельне || 3 апреля 1808 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 57-59 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иван''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Мария''' || 14 сентября 1794 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 59-61 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Александр Выговский''' || 5 сентября 1788 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 61-63 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Павел''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Марии''' || 3 ноябрь 1781 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 63-64 || № 2815 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Войцех Лукин Выговский''' и сыны '''Иван''', '''Иосиф''' и '''Степан''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 64-65 || № 2814 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Филипп Андреев Выговский''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 65-66 || № 2813 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Игнатий Лукин Выговский''' сын '''Антон''' и '''Андрей'''  || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 66-67 || № 2812 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Даниил Иванов Выговский''' сын '''Игнатий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 67-68 || № 2811 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Андрей Иосифов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Григорий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 68-69 || № 2810 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Людвик Павлов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Фома''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 69-70 || № 2809 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Иван Иосифов Выговский''' сыны '''Леонтий''', '''Петр''','''Иван''' и '''Федор''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 70-71 || № 2808 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Петр Петров Выговский''' сыны '''Семен''' и '''Александр''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 71-73 || Из Киевского градского правления в Волынскую дворянскую комиссию по делу Сквирского земского суда о воровстве '''Ксаверием Выговским''' о том приняли ли документы от его брата '''Федора Выговского''' с признаним Ксаверия в дворянстве || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 73-75 || Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию о сообщении признаны ли в дворянсте подсудимые '''Стефан Ульяновский''' и '''Федор Выговский''' || 9 декабря 1906 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 75-77 || Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию с запросом о том чй именно сын подсудимый '''Федор Выговский''', который заявляет что он сын '''Ивана''' || 1 февраля 1807 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 77-78 || Из Канцелярии Волынского Губернского Правления в Волынское ДДС по удовлетворении просьбы по запросу Житомирского уездного суда от 31 мая 1840 № 2706 по подсудимому '''Францу Выговскому''' || 17 июня 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 78-81 || Прошение '''Петра Александрова''', '''Ивана Иосифова''' и '''Андрея Иванова Выговских''' по прошению о скорейшее предоставлении из Консистории метрических выписей и переписка с консисторией по этому поводу || 30 ноября 1843 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 81-84 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с перечеслением лиц причисленных к дворянству по определениям № 2044 от 19 декабря 1802 и 6 октября 1832 № 2335 || 3 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 84-85 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с запросом о присылке списка живых лиц из рода Выговских || 16 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 85-91 || Из Волынского ДДС в Житомирский Земский Суд по прошению дворян '''Петра Александрова''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьевы''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''' и '''Людвик Павлов Выговский''' от 15 января 1846 с постановлением взыскать за бумагу с Выговских || 13 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 91-92 || Из Луцко-Житомирская духовная консистория в Волынское ДДС о возвращении денег за копии метрик || 29 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 92-94 || Список живых лиц рода Выговских на 1849 (25 лиц)  || 23 апреля 1849 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 94-97 || Прошение дворянина Васильковского уезда Василия Климентьева Выговского из д. Беспечной о запросе на предоставлении подтверждения в дворянстве  || 17 апреля 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 97-98 || Из МВД Волынской губернии в Волынское ДДС о том что существуют ныне Купище, Выгов и Погорилое || 12 августа 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 98-102,104-108 || Прошение '''Людвика Павлова Выговского''' о приобщению к делу двух дополнительных документов от 1601 и 1733 года || 9 августа 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 102-104,108-110 || Запрос о том не записаны ли в податное сословие перечисленные Выговские  || 27 мая 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 110-115 || Из Житомирский уездный суд в Волынское ДДС с запросом по дворянам '''Людвик Павлов Выговский''' и другим по другим фамилиям из деревни Вацкова || 29 сентября 1862 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 115-117 || От Овручского уездного стряпчего в Волынское ДДС по предоставлению трех документов по роду Выговских по актам 1693 и 1766 годов  || 28 ноября 1844 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 117-118 || Прошение '''Петр Александров''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьев''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''', '''Людвик Павлов Выговские Ларионовичи''' из Вациков с запросом справки что они не подлежат к записи в однодворцы  || 15 января 1846 || Ларионовичи 6-я линия


|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии (с 6-7) ==

Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским'''

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''1 декабря 1761'' года - Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3323 || ДАЖО/146/1/1555 (с 16-22,31-33)
|-
| 2 || ''10 марта 1783'' года - Дарственная запись, признанная в гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновьями '''Александра''', внуками '''Андрея''' о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3324 || ДАЖО/146/1/1555 (с 22-24,29-31)
|-
| 3 || ''2 февраля 1790'' года - Завещание '''Ивана Выговского''', составленное в Купищах, о распоряжении имуществом в пользу наследников. Внесено в акты Овручского повета в ''17 декабря 1802'' году || - || -
|-
| 4 || ''20 октября 1795'' года - Выписки из ревизских сказок о благородном происхождении рода '''Выговских''' из актов Овручского земского суда || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 7-8)

|}

== Суммариуш документов Ларионовичей 6-й линии о их дворянском происхождении с попыткой нарисовать родословную (с 10-12) ==

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''11 июля 1693'' года - Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || Овр. у. суд 10 июля 1844 года № 1846 || ДАЖО/146/1/1555 (с 14-16,33-35)
|-
| 2 || ''1 июля 1766'' года — Запись о вводе во владение (Посессия), признанная в Овручском гродском суде, на часть имения Купища и другие земли в Выговской земле Овручского повета для '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 12-14)
|-
| 3 || ''19 декабря 1802'' года — Определение ВДДС за ''№ 2044'', признающий дворянское достоинство рода '''Ларионовичей Выговских''', происходящих от родоначальника '''Адама''', с внесением рода в первую часть Родословной книги || - || -
|-
| 4 || Свидетельство Волынской Казенной палаты ''№ 1816'' по которой в числе шляхты записаны разные представители рода '''Ларионовичей Выговских''' || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 39-41)
|-
| 5 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Адама''' сына дворян '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' выдана ''21 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. марта 1832 года № 1107 || -
|-
| 6 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Михаила''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''23 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1425 || -
|-
| 7 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Иосифа''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''24 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1426 || -
|-
| 8.1 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Людвика''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3432  || ДАЖО/146/1/1555 (с 37-39)
|-
| 8.2 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Станислава''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3431 || ДАЖО/146/1/1555 (с 35-37)
|-
| 8.3 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Ивана''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -
|-
| 9 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Францишка Войцеха''' и '''Игнатия''' сыновей дворян '''Лукаша''' и '''Марианны из Ходаковских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -

|}

[[Категорія:Волинська губернія]]</text>
      <sha1>9jc2pbb62g6ly1j19g8lpiljq607x6a</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045238</id>
      <parentid>1045237</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T12:25:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Okuryan</username>
        <id>18872</id>
      </contributor>
      <comment>/* Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии (с 6-7) */</comment>
      <origin>1045238</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="38886" sha1="814ig3l491c68mt9c2gm1idw0s5asul" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Про дворянське походження роду Виговських
 | рік = 1802-1862
 | примітки = [[c:File:ДАЖО 146-01-1555. 1802-1862. Про дворянське походження роду Виговських.pdf]]
}}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Содержание дела
|-
! Страницы !! Краткое сожержание !! Дата Документа !! Примечание
|-
|| 1-4 || Титульный лист и содержание || - || -
|-
|| 4-5 || № - Родословная Ларионовичей Выговских от '''Александра Андреевича Выговского''' || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 6-7 || Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским''' || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 7-8 || № - РС по селу Золотуха '''Марианна Павловна Выговская''' вдова(50) сыны '''Федор''' (13), '''Бартоломей'''(12), '''Ксаверий'''(10), '''Клементий'''(7) и дочери '''Анастасия'''(16), '''Анастасия'''(14), '''Ксаверия'''(3) || 20 октября 1795 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 8-10 || Журнал заседания Волынского Дворянского Депутатского собрания от года по рассмотрению следующих запросов и решения по ним:&lt;br&gt;(1) ''1 декабря 1806'' года ''№ 106'' ''№ 25085'' Рапорт от Киевского губернского правления о том что '''Федор Выговский'''  находится под судом и Киев просит подтвердить находятся ли документы по его дворянству в рассмотрении ВДДС документы, которые за него подал его брат '''Федор Выговский''' и признаны ли они достаточными&lt;br&gt;(2) ''3 декабря 1806'' года ''№ 107'' ''№ 27258'' Рапорт Сквирской городоской полиции по делу '''Стефана Улановского''' и '''Федора Выговского''' задержаных за кражу с просьбой подтвердить находяться ли их документы в ВДДС. Упоминается что за '''Федора''' подал документы его дядя '''Григорий Выговский''' проживающий в деревне Ваславце&lt;br&gt;(3) ''13 декабря 1806'' года ''№ 108'' ''№ 27585'' Рапорт от Киевского губернского правления в отношении ВДДС от ''6 ноября 1806'' года ''№ 110'' с предписанием о том чтобы дворяне Радомышльского, Сквирского и Махновского уездов явились в ВДДС к ''маю 1807'' года для уточнения своих дел&lt;br&gt; (4) ''9 января 1807'' года ''№ 9'' ''№ 567'' - Рапорт Киевского губернского правления на основании расследования Сквирского городничего о сословном статусе '''Федора Выговского''', находящегося под судом. Уточняется, что отцом '''Федора''' является '''Иван Выговский'''. Предписывается уведомить судебного асессора о результатах через ВДДС&lt;br&gt; (5) ''18 января 1807'' года ''№ 8'' ''№ 1166'' - Сообщение от Подольского губернского правления по рапорту Литинского нижнего земского суда. Касается передачи документов о дворянстве '''Круковскому''' (из с. Подорожна Литинского уезда). В тексте дается ссылка на запрос (реквизицию) от 7 сентября 1806 года за № 84. Также содержится требование к Винницкому земскому суду срочно доставить расписку о получении аналогичных документов дворянином '''Сулихостовским''' || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 10-12 || Суммариуш документов '''Ларионовичей Выговских''' (6-линия) о их дворянском происхождении с попыткой нарисовать родословную || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 12-14 || № 40 № 187 Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и '''Марианны из Сынгаевских''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью || 1 июля 1766 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 14-16,33-35 || № 59 № 1846 Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || 11 июля 1693 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 16-22,31-33 || № 1435 № 3323 Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах (2 копии) || 1 декабря 1761 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 22-24,29-31 || № 176 № 3324 Дарственная запись, признанная в Житомирских гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновья умершего '''Александра''', внуками '''Андрея''', правнуки '''Ивана Выговского''' родного брата покойных дворян '''Криштофа''' писаря гродского Овручского, '''Якова''' и '''Гавриила''' безпотомственно умерших, покойных дворян '''Адама Выговского''' праправнуки, а '''Лариона Богдановича Выговского''' прапраправунки  о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || 10 марта 1783 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 24-25 || № 4678 Прошение земянина '''Иосифа Иванова Ларионовича Выговского''' от своего имени и имени своей семьи происходящие от '''Адама Ларионовича''' с просьбой о вписании из 1-ой в 6-ю часть родословной книги || 30 сентября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 25-29 || Копия определения № 1907 от ''6 октября 1832'' по выводу дворянского рода '''Ларионовичей Выговских''' по прошению '''Иосифа''' сына '''Ивана Ларионовича Выговского''' под ''№ 4678'' на основании определения ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' с просьбой о вписании рода из 1-й в 6-ю часть родословной книги и вписании новых лиц на основании следующих документов:&lt;br&gt;(1) Протест ''11 июля 1693'' года '''Андрея Выговского''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира и Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей и иных обидах &lt;br&gt;(2) Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью&lt;br&gt;(3) Ввод ''8 апреля 1633'' года  от Владислава IV Короля Польского '''Ивану''' и братьям его '''Лучицам Выговским''' на земли Скочковские в селе Выгове в Кракове пожалованное, а ''3 июня 1786'' года в акты земские Житомирские внесенное (облатованное) и иные привилеи подтверждающее&lt;br&gt;&lt;br&gt;Крестных метрик и свидетельств о рождении и крещении: &lt;br&gt;(4) В Житомирском костеле ''17 февраля 1808'' сына '''Иосифа''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле ''27 октября 1814'' сына '''Михаила''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Житомирском костеле ''15 декабря 1824'' сына '''Адама''' у '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Житомирском костеле ''9 сентября 1823'' сына '''Людвиг''', ''8 мая 1829'' сына '''Станислава''' , ''15 мая 1832'' сына '''Ивана''' у '''Павла Выговского''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле '''Францишка''', '''Войцеха''' и '''Игнатия''' у '''Лукаша''' и '''Агнешки из Янковских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Новоселецком костеле '''Василий''' и второй '''Василий''' сыны '''Клементия''', а внуки '''Павла''' и '''Петронелли из Терензов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Калиновском костеле ''16 августа 1814'' сына '''Андрея''' у '''Ивана Выговского''' в Котельни &lt;br&gt;(8) В Калиновской церкви ''29 июня 1821'' сына '''Петра''' у '''Петра''' и '''Анны Выговских''' в Котельни&lt;br&gt;(9) В Калиновской церкви ''1 января 1823'' сына '''Даниила''' у '''Ивана''' и '''Елены Выговских''' в Калиновке&lt;br&gt;&lt;br&gt;(10)Свидетельство Волынской казенной палаты из РС ''1795'' ,''1811'' и ''1816'' годов ''№ 1816'' села Вацькова по которой в числе шляхты записаны разные представители рода '''Ларионовичей Выговских''' выданное ''24 декабря 1832'' года || 6 октября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 35-37 || Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Станислава''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 8 мая 1829 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 37-39 || Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Людвика''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 9 сентября 1823 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 39-41 || РС 1795 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№5 '''Александр Самуилов Выговский''' (40), жена '''Елена Самуилова'''(20) сын '''Петр'''(7) дочери '''Анна'''(8) '''Марианна'''(3) &lt;br&gt;№11 '''Иван Самуилов Выговский'''(30) жена '''Аполония Антонова'''(26) сын '''Яков'''(4) '''Константин'''(1) дочь '''Марианна'''(6) №19 '''Иван Самуилов Выговский'''(26) жена '''Марианна Павлова'''(24) дочери '''Александра'''(3) '''Магдалена'''(0.5) отец '''Самуил Александров'''(80) родственница '''София Васильева???'''(15) &lt;br&gt;№20 '''Иосиф Александров Выговский'''(50) жена '''Марианна Климентиева'''(40) сыны '''Иосиф'''(15) '''Павел'''(12) '''Иван'''(11) '''Иван'''(5) '''Иван'''(1) дочь '''Анна'''(9) &lt;br&gt;№31 '''Игнат'''(на самом деле '''Георгий''') '''Александров Выговский'''(46) жена '''Марианна Станиславова'''(30) сыны '''Лукаш'''(11), '''Иосиф'''(4), '''Иван'''(2) дочери '''Анастасия'''(13) '''Анна'''(8); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1795 года по селу Котельни не содержит записей о Иване Выговском; РС 1811 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(56) сын '''Петр'''(23) &lt;br&gt;№8 '''Иван Самуилов Выговский'''(46) сыны '''Яков'''(20) '''Константин'''(18) '''Федор'''(7) '''Антон'''(4) &lt;br&gt;№14 '''Иосиф Александров Выговский'''(66) сыны '''Иосиф'''(31) '''Павел'''(28) '''Иван'''(27) '''Иван'''(21) '''Иван'''(17) &lt;br&gt;№16 '''Юрий Александров Выговский'''(62) сыны '''Лукаш'''(27) '''Иван'''(18); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1811 местечка Новой Котельни: &lt;br&gt;№4 '''Иван Самуилов Выговский'''(35) сыны '''Иосиф'''(10) '''Иосиф'''(5); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1816 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(61) жена '''Елена Стаховская'''(50) сын '''Петр'''(28) &lt;br&gt;№2 '''Иван Самуилов Выговский'''(51)  сыны '''Яков'''(25) '''Констанин'''(23) '''Федор'''(нет возраста) '''Антон'''(умер 1812) &lt;br&gt;№3 '''Иосиф Александров Выговский'''(умер 1813) жена '''Марианна Козловская'''(80) дочь '''Анна'''(20) сыновья 1-й '''Иосиф'''(36) и жена '''Анна Шлихерт'''(30) дочь '''Ева'''(3) 2-й '''Павел'''(33) 3-й '''Иван'''(32) жена '''Виктория Пасевич'''(26) 4-й '''Иван'''(26) 5-й '''Иван'''(22) &lt;br&gt;№4 '''Юрий Александров Выговский'''(умер 1813) жена '''Марианна Завадская'''(70) дочери '''Анастасия'''(30) '''Мокрина'''(15) сыны 1-й '''Лукаш'''(32) жена '''Марианна Ясинская'''(20) сын '''Франц'''(4) 2-й '''Иосиф'''(25) 3-й '''Иван'''(23) &lt;br&gt;№5 '''Иван Самуилов Выговский'''(47) жена '''Марианна Ядминович'''(30) сыны '''Иосиф'''(4) '''Иосиф'''(3) '''Андрей'''(1); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1816 по Котельно не значится ничего об Иванах Выговских    || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 41-43 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Леонтия''' у '''Ивана Иосифов Выговский''' и '''Мария Николаева''' в Вацкове  || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 43-45 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Филипп''' у '''Андрей Иванов Выговский''' и '''Ксения Григорьева''' в Вацкове || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 45-47 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Дмитрий''' у '''Константин Петров Выговский''' и '''Лукия Стефанова''' в Вацкове || 25 октября 1838 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 47-49 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иосиф Иванов Выговский''' и '''Евфросиния Иванова''' в Вацкове || 2 октября 1834 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 49-51 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Петр Самуилов Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Васильева''' в Вацкове || 29 июня 1821 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 51-53 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Константин''' у '''Петр Алексеев Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Андреева''' в Вацкове || 21 мая 1815 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 53-55 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Павлова''' в Котельне || 16 августа 1814 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 55-57 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иосиф''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Васильева''' в Котельне || 3 апреля 1808 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 57-59 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иван''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Мария''' || 14 сентября 1794 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 59-61 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Александр Выговский''' || 5 сентября 1788 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 61-63 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Павел''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Марии''' || 3 ноябрь 1781 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 63-64 || № 2815 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Войцех Лукин Выговский''' и сыны '''Иван''', '''Иосиф''' и '''Степан''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 64-65 || № 2814 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Филипп Андреев Выговский''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 65-66 || № 2813 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Игнатий Лукин Выговский''' сын '''Антон''' и '''Андрей'''  || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 66-67 || № 2812 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Даниил Иванов Выговский''' сын '''Игнатий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 67-68 || № 2811 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Андрей Иосифов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Григорий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 68-69 || № 2810 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Людвик Павлов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Фома''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 69-70 || № 2809 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Иван Иосифов Выговский''' сыны '''Леонтий''', '''Петр''','''Иван''' и '''Федор''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 70-71 || № 2808 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Петр Петров Выговский''' сыны '''Семен''' и '''Александр''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 71-73 || Из Киевского градского правления в Волынскую дворянскую комиссию по делу Сквирского земского суда о воровстве '''Ксаверием Выговским''' о том приняли ли документы от его брата '''Федора Выговского''' с признаним Ксаверия в дворянстве || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 73-75 || Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию о сообщении признаны ли в дворянсте подсудимые '''Стефан Ульяновский''' и '''Федор Выговский''' || 9 декабря 1906 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 75-77 || Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию с запросом о том чй именно сын подсудимый '''Федор Выговский''', который заявляет что он сын '''Ивана''' || 1 февраля 1807 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 77-78 || Из Канцелярии Волынского Губернского Правления в Волынское ДДС по удовлетворении просьбы по запросу Житомирского уездного суда от 31 мая 1840 № 2706 по подсудимому '''Францу Выговскому''' || 17 июня 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 78-81 || Прошение '''Петра Александрова''', '''Ивана Иосифова''' и '''Андрея Иванова Выговских''' по прошению о скорейшее предоставлении из Консистории метрических выписей и переписка с консисторией по этому поводу || 30 ноября 1843 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 81-84 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с перечеслением лиц причисленных к дворянству по определениям № 2044 от 19 декабря 1802 и 6 октября 1832 № 2335 || 3 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 84-85 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с запросом о присылке списка живых лиц из рода Выговских || 16 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 85-91 || Из Волынского ДДС в Житомирский Земский Суд по прошению дворян '''Петра Александрова''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьевы''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''' и '''Людвик Павлов Выговский''' от 15 января 1846 с постановлением взыскать за бумагу с Выговских || 13 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 91-92 || Из Луцко-Житомирская духовная консистория в Волынское ДДС о возвращении денег за копии метрик || 29 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 92-94 || Список живых лиц рода Выговских на 1849 (25 лиц)  || 23 апреля 1849 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 94-97 || Прошение дворянина Васильковского уезда Василия Климентьева Выговского из д. Беспечной о запросе на предоставлении подтверждения в дворянстве  || 17 апреля 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 97-98 || Из МВД Волынской губернии в Волынское ДДС о том что существуют ныне Купище, Выгов и Погорилое || 12 августа 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 98-102,104-108 || Прошение '''Людвика Павлова Выговского''' о приобщению к делу двух дополнительных документов от 1601 и 1733 года || 9 августа 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 102-104,108-110 || Запрос о том не записаны ли в податное сословие перечисленные Выговские  || 27 мая 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 110-115 || Из Житомирский уездный суд в Волынское ДДС с запросом по дворянам '''Людвик Павлов Выговский''' и другим по другим фамилиям из деревни Вацкова || 29 сентября 1862 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 115-117 || От Овручского уездного стряпчего в Волынское ДДС по предоставлению трех документов по роду Выговских по актам 1693 и 1766 годов  || 28 ноября 1844 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 117-118 || Прошение '''Петр Александров''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьев''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''', '''Людвик Павлов Выговские Ларионовичи''' из Вациков с запросом справки что они не подлежат к записи в однодворцы  || 15 января 1846 || Ларионовичи 6-я линия


|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии представленных в определении 19 декабря 1802 года № 2044  (с 6-7) ==

Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским'''

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''1 декабря 1761'' года - Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3323 || ДАЖО/146/1/1555 (с 16-22,31-33)
|-
| 2 || ''10 марта 1783'' года - Дарственная запись, признанная в гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновьями '''Александра''', внуками '''Андрея''' о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3324 || ДАЖО/146/1/1555 (с 22-24,29-31)
|-
| 3 || ''2 февраля 1790'' года - Завещание '''Ивана Выговского''', составленное в Купищах, о распоряжении имуществом в пользу наследников. Внесено в акты Овручского повета в ''17 декабря 1802'' году || - || -
|-
| 4 || ''20 октября 1795'' года - Выписки из ревизских сказок о благородном происхождении рода '''Выговских''' из актов Овручского земского суда || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 7-8)

|}

== Суммариуш документов Ларионовичей 6-й линии о их дворянском происхождении с попыткой нарисовать родословную (с 10-12) ==

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''11 июля 1693'' года - Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || Овр. у. суд 10 июля 1844 года № 1846 || ДАЖО/146/1/1555 (с 14-16,33-35)
|-
| 2 || ''1 июля 1766'' года — Запись о вводе во владение (Посессия), признанная в Овручском гродском суде, на часть имения Купища и другие земли в Выговской земле Овручского повета для '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 12-14)
|-
| 3 || ''19 декабря 1802'' года — Определение ВДДС за ''№ 2044'', признающий дворянское достоинство рода '''Ларионовичей Выговских''', происходящих от родоначальника '''Адама''', с внесением рода в первую часть Родословной книги || - || -
|-
| 4 || Свидетельство Волынской Казенной палаты ''№ 1816'' по которой в числе шляхты записаны разные представители рода '''Ларионовичей Выговских''' || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 39-41)
|-
| 5 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Адама''' сына дворян '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' выдана ''21 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. марта 1832 года № 1107 || -
|-
| 6 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Михаила''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''23 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1425 || -
|-
| 7 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Иосифа''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''24 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1426 || -
|-
| 8.1 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Людвика''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3432  || ДАЖО/146/1/1555 (с 37-39)
|-
| 8.2 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Станислава''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3431 || ДАЖО/146/1/1555 (с 35-37)
|-
| 8.3 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Ивана''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -
|-
| 9 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Францишка Войцеха''' и '''Игнатия''' сыновей дворян '''Лукаша''' и '''Марианны из Ходаковских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -

|}

[[Категорія:Волинська губернія]]</text>
      <sha1>814ig3l491c68mt9c2gm1idw0s5asul</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045239</id>
      <parentid>1045238</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T12:26:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Okuryan</username>
        <id>18872</id>
      </contributor>
      <origin>1045239</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="38964" sha1="hz82ojsv64mwi1xbvs6z8o3a5me28l9" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Про дворянське походження роду Виговських
 | рік = 1802-1862
 | примітки = [[c:File:ДАЖО 146-01-1555. 1802-1862. Про дворянське походження роду Виговських.pdf]]
}}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Содержание дела
|-
! Страницы !! Краткое сожержание !! Дата Документа !! Примечание
|-
|| 1-4 || Титульный лист и содержание || - || -
|-
|| 4-5 || № - Родословная Ларионовичей Выговских от '''Александра Андреевича Выговского''' || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 6-7 || Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским''' || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 7-8 || № - РС по селу Золотуха '''Марианна Павловна Выговская''' вдова(50) сыны '''Федор''' (13), '''Бартоломей'''(12), '''Ксаверий'''(10), '''Клементий'''(7) и дочери '''Анастасия'''(16), '''Анастасия'''(14), '''Ксаверия'''(3) || 20 октября 1795 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 8-10 || Журнал заседания Волынского Дворянского Депутатского собрания от года по рассмотрению следующих запросов и решения по ним:&lt;br&gt;(1) ''1 декабря 1806'' года ''№ 106'' ''№ 25085'' Рапорт от Киевского губернского правления о том что '''Федор Выговский'''  находится под судом и Киев просит подтвердить находятся ли документы по его дворянству в рассмотрении ВДДС документы, которые за него подал его брат '''Федор Выговский''' и признаны ли они достаточными&lt;br&gt;(2) ''3 декабря 1806'' года ''№ 107'' ''№ 27258'' Рапорт Сквирской городоской полиции по делу '''Стефана Улановского''' и '''Федора Выговского''' задержаных за кражу с просьбой подтвердить находяться ли их документы в ВДДС. Упоминается что за '''Федора''' подал документы его дядя '''Григорий Выговский''' проживающий в деревне Ваславце&lt;br&gt;(3) ''13 декабря 1806'' года ''№ 108'' ''№ 27585'' Рапорт от Киевского губернского правления в отношении ВДДС от ''6 ноября 1806'' года ''№ 110'' с предписанием о том чтобы дворяне Радомышльского, Сквирского и Махновского уездов явились в ВДДС к ''маю 1807'' года для уточнения своих дел&lt;br&gt; (4) ''9 января 1807'' года ''№ 9'' ''№ 567'' - Рапорт Киевского губернского правления на основании расследования Сквирского городничего о сословном статусе '''Федора Выговского''', находящегося под судом. Уточняется, что отцом '''Федора''' является '''Иван Выговский'''. Предписывается уведомить судебного асессора о результатах через ВДДС&lt;br&gt; (5) ''18 января 1807'' года ''№ 8'' ''№ 1166'' - Сообщение от Подольского губернского правления по рапорту Литинского нижнего земского суда. Касается передачи документов о дворянстве '''Круковскому''' (из с. Подорожна Литинского уезда). В тексте дается ссылка на запрос (реквизицию) от 7 сентября 1806 года за № 84. Также содержится требование к Винницкому земскому суду срочно доставить расписку о получении аналогичных документов дворянином '''Сулихостовским''' || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 10-12 || Суммариуш документов '''Ларионовичей Выговских''' (6-линия) о их дворянском происхождении поданных при определении ''6 октября 1832'' года ''№ 1907'' с черновиком родословной || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 12-14 || № 40 № 187 Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и '''Марианны из Сынгаевских''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью || 1 июля 1766 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 14-16,33-35 || № 59 № 1846 Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || 11 июля 1693 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 16-22,31-33 || № 1435 № 3323 Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах (2 копии) || 1 декабря 1761 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 22-24,29-31 || № 176 № 3324 Дарственная запись, признанная в Житомирских гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновья умершего '''Александра''', внуками '''Андрея''', правнуки '''Ивана Выговского''' родного брата покойных дворян '''Криштофа''' писаря гродского Овручского, '''Якова''' и '''Гавриила''' безпотомственно умерших, покойных дворян '''Адама Выговского''' праправнуки, а '''Лариона Богдановича Выговского''' прапраправунки  о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || 10 марта 1783 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 24-25 || № 4678 Прошение земянина '''Иосифа Иванова Ларионовича Выговского''' от своего имени и имени своей семьи происходящие от '''Адама Ларионовича''' с просьбой о вписании из 1-ой в 6-ю часть родословной книги || 30 сентября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 25-29 || Копия определения № 1907 от ''6 октября 1832'' по выводу дворянского рода '''Ларионовичей Выговских''' по прошению '''Иосифа''' сына '''Ивана Ларионовича Выговского''' под ''№ 4678'' на основании определения ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' с просьбой о вписании рода из 1-й в 6-ю часть родословной книги и вписании новых лиц на основании следующих документов:&lt;br&gt;(1) Протест ''11 июля 1693'' года '''Андрея Выговского''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира и Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей и иных обидах &lt;br&gt;(2) Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью&lt;br&gt;(3) Ввод ''8 апреля 1633'' года  от Владислава IV Короля Польского '''Ивану''' и братьям его '''Лучицам Выговским''' на земли Скочковские в селе Выгове в Кракове пожалованное, а ''3 июня 1786'' года в акты земские Житомирские внесенное (облатованное) и иные привилеи подтверждающее&lt;br&gt;&lt;br&gt;Крестных метрик и свидетельств о рождении и крещении: &lt;br&gt;(4) В Житомирском костеле ''17 февраля 1808'' сына '''Иосифа''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле ''27 октября 1814'' сына '''Михаила''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Житомирском костеле ''15 декабря 1824'' сына '''Адама''' у '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Житомирском костеле ''9 сентября 1823'' сына '''Людвиг''', ''8 мая 1829'' сына '''Станислава''' , ''15 мая 1832'' сына '''Ивана''' у '''Павла Выговского''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле '''Францишка''', '''Войцеха''' и '''Игнатия''' у '''Лукаша''' и '''Агнешки из Янковских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Новоселецком костеле '''Василий''' и второй '''Василий''' сыны '''Клементия''', а внуки '''Павла''' и '''Петронелли из Терензов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Калиновском костеле ''16 августа 1814'' сына '''Андрея''' у '''Ивана Выговского''' в Котельни &lt;br&gt;(8) В Калиновской церкви ''29 июня 1821'' сына '''Петра''' у '''Петра''' и '''Анны Выговских''' в Котельни&lt;br&gt;(9) В Калиновской церкви ''1 января 1823'' сына '''Даниила''' у '''Ивана''' и '''Елены Выговских''' в Калиновке&lt;br&gt;&lt;br&gt;(10)Свидетельство Волынской казенной палаты из РС ''1795'' ,''1811'' и ''1816'' годов ''№ 1816'' села Вацькова по которой в числе шляхты записаны разные представители рода '''Ларионовичей Выговских''' выданное ''24 декабря 1832'' года || 6 октября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 35-37 || Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Станислава''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 8 мая 1829 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 37-39 || Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Людвика''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 9 сентября 1823 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 39-41 || РС 1795 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№5 '''Александр Самуилов Выговский''' (40), жена '''Елена Самуилова'''(20) сын '''Петр'''(7) дочери '''Анна'''(8) '''Марианна'''(3) &lt;br&gt;№11 '''Иван Самуилов Выговский'''(30) жена '''Аполония Антонова'''(26) сын '''Яков'''(4) '''Константин'''(1) дочь '''Марианна'''(6) №19 '''Иван Самуилов Выговский'''(26) жена '''Марианна Павлова'''(24) дочери '''Александра'''(3) '''Магдалена'''(0.5) отец '''Самуил Александров'''(80) родственница '''София Васильева???'''(15) &lt;br&gt;№20 '''Иосиф Александров Выговский'''(50) жена '''Марианна Климентиева'''(40) сыны '''Иосиф'''(15) '''Павел'''(12) '''Иван'''(11) '''Иван'''(5) '''Иван'''(1) дочь '''Анна'''(9) &lt;br&gt;№31 '''Игнат'''(на самом деле '''Георгий''') '''Александров Выговский'''(46) жена '''Марианна Станиславова'''(30) сыны '''Лукаш'''(11), '''Иосиф'''(4), '''Иван'''(2) дочери '''Анастасия'''(13) '''Анна'''(8); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1795 года по селу Котельни не содержит записей о Иване Выговском; РС 1811 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(56) сын '''Петр'''(23) &lt;br&gt;№8 '''Иван Самуилов Выговский'''(46) сыны '''Яков'''(20) '''Константин'''(18) '''Федор'''(7) '''Антон'''(4) &lt;br&gt;№14 '''Иосиф Александров Выговский'''(66) сыны '''Иосиф'''(31) '''Павел'''(28) '''Иван'''(27) '''Иван'''(21) '''Иван'''(17) &lt;br&gt;№16 '''Юрий Александров Выговский'''(62) сыны '''Лукаш'''(27) '''Иван'''(18); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1811 местечка Новой Котельни: &lt;br&gt;№4 '''Иван Самуилов Выговский'''(35) сыны '''Иосиф'''(10) '''Иосиф'''(5); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1816 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(61) жена '''Елена Стаховская'''(50) сын '''Петр'''(28) &lt;br&gt;№2 '''Иван Самуилов Выговский'''(51)  сыны '''Яков'''(25) '''Констанин'''(23) '''Федор'''(нет возраста) '''Антон'''(умер 1812) &lt;br&gt;№3 '''Иосиф Александров Выговский'''(умер 1813) жена '''Марианна Козловская'''(80) дочь '''Анна'''(20) сыновья 1-й '''Иосиф'''(36) и жена '''Анна Шлихерт'''(30) дочь '''Ева'''(3) 2-й '''Павел'''(33) 3-й '''Иван'''(32) жена '''Виктория Пасевич'''(26) 4-й '''Иван'''(26) 5-й '''Иван'''(22) &lt;br&gt;№4 '''Юрий Александров Выговский'''(умер 1813) жена '''Марианна Завадская'''(70) дочери '''Анастасия'''(30) '''Мокрина'''(15) сыны 1-й '''Лукаш'''(32) жена '''Марианна Ясинская'''(20) сын '''Франц'''(4) 2-й '''Иосиф'''(25) 3-й '''Иван'''(23) &lt;br&gt;№5 '''Иван Самуилов Выговский'''(47) жена '''Марианна Ядминович'''(30) сыны '''Иосиф'''(4) '''Иосиф'''(3) '''Андрей'''(1); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1816 по Котельно не значится ничего об Иванах Выговских    || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 41-43 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Леонтия''' у '''Ивана Иосифов Выговский''' и '''Мария Николаева''' в Вацкове  || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 43-45 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Филипп''' у '''Андрей Иванов Выговский''' и '''Ксения Григорьева''' в Вацкове || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 45-47 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Дмитрий''' у '''Константин Петров Выговский''' и '''Лукия Стефанова''' в Вацкове || 25 октября 1838 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 47-49 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иосиф Иванов Выговский''' и '''Евфросиния Иванова''' в Вацкове || 2 октября 1834 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 49-51 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Петр Самуилов Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Васильева''' в Вацкове || 29 июня 1821 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 51-53 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Константин''' у '''Петр Алексеев Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Андреева''' в Вацкове || 21 мая 1815 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 53-55 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Павлова''' в Котельне || 16 августа 1814 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 55-57 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иосиф''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Васильева''' в Котельне || 3 апреля 1808 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 57-59 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иван''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Мария''' || 14 сентября 1794 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 59-61 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Александр Выговский''' || 5 сентября 1788 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 61-63 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Павел''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Марии''' || 3 ноябрь 1781 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 63-64 || № 2815 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Войцех Лукин Выговский''' и сыны '''Иван''', '''Иосиф''' и '''Степан''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 64-65 || № 2814 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Филипп Андреев Выговский''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 65-66 || № 2813 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Игнатий Лукин Выговский''' сын '''Антон''' и '''Андрей'''  || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 66-67 || № 2812 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Даниил Иванов Выговский''' сын '''Игнатий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 67-68 || № 2811 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Андрей Иосифов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Григорий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 68-69 || № 2810 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Людвик Павлов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Фома''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 69-70 || № 2809 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Иван Иосифов Выговский''' сыны '''Леонтий''', '''Петр''','''Иван''' и '''Федор''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 70-71 || № 2808 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Петр Петров Выговский''' сыны '''Семен''' и '''Александр''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 71-73 || Из Киевского градского правления в Волынскую дворянскую комиссию по делу Сквирского земского суда о воровстве '''Ксаверием Выговским''' о том приняли ли документы от его брата '''Федора Выговского''' с признаним Ксаверия в дворянстве || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 73-75 || Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию о сообщении признаны ли в дворянсте подсудимые '''Стефан Ульяновский''' и '''Федор Выговский''' || 9 декабря 1906 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 75-77 || Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию с запросом о том чй именно сын подсудимый '''Федор Выговский''', который заявляет что он сын '''Ивана''' || 1 февраля 1807 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 77-78 || Из Канцелярии Волынского Губернского Правления в Волынское ДДС по удовлетворении просьбы по запросу Житомирского уездного суда от 31 мая 1840 № 2706 по подсудимому '''Францу Выговскому''' || 17 июня 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 78-81 || Прошение '''Петра Александрова''', '''Ивана Иосифова''' и '''Андрея Иванова Выговских''' по прошению о скорейшее предоставлении из Консистории метрических выписей и переписка с консисторией по этому поводу || 30 ноября 1843 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 81-84 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с перечеслением лиц причисленных к дворянству по определениям № 2044 от 19 декабря 1802 и 6 октября 1832 № 2335 || 3 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 84-85 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с запросом о присылке списка живых лиц из рода Выговских || 16 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 85-91 || Из Волынского ДДС в Житомирский Земский Суд по прошению дворян '''Петра Александрова''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьевы''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''' и '''Людвик Павлов Выговский''' от 15 января 1846 с постановлением взыскать за бумагу с Выговских || 13 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 91-92 || Из Луцко-Житомирская духовная консистория в Волынское ДДС о возвращении денег за копии метрик || 29 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 92-94 || Список живых лиц рода Выговских на 1849 (25 лиц)  || 23 апреля 1849 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 94-97 || Прошение дворянина Васильковского уезда Василия Климентьева Выговского из д. Беспечной о запросе на предоставлении подтверждения в дворянстве  || 17 апреля 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 97-98 || Из МВД Волынской губернии в Волынское ДДС о том что существуют ныне Купище, Выгов и Погорилое || 12 августа 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 98-102,104-108 || Прошение '''Людвика Павлова Выговского''' о приобщению к делу двух дополнительных документов от 1601 и 1733 года || 9 августа 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 102-104,108-110 || Запрос о том не записаны ли в податное сословие перечисленные Выговские  || 27 мая 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 110-115 || Из Житомирский уездный суд в Волынское ДДС с запросом по дворянам '''Людвик Павлов Выговский''' и другим по другим фамилиям из деревни Вацкова || 29 сентября 1862 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 115-117 || От Овручского уездного стряпчего в Волынское ДДС по предоставлению трех документов по роду Выговских по актам 1693 и 1766 годов  || 28 ноября 1844 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 117-118 || Прошение '''Петр Александров''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьев''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''', '''Людвик Павлов Выговские Ларионовичи''' из Вациков с запросом справки что они не подлежат к записи в однодворцы  || 15 января 1846 || Ларионовичи 6-я линия


|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии представленных в определении 19 декабря 1802 года № 2044  (с 6-7) ==

Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским'''

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''1 декабря 1761'' года - Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3323 || ДАЖО/146/1/1555 (с 16-22,31-33)
|-
| 2 || ''10 марта 1783'' года - Дарственная запись, признанная в гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновьями '''Александра''', внуками '''Андрея''' о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3324 || ДАЖО/146/1/1555 (с 22-24,29-31)
|-
| 3 || ''2 февраля 1790'' года - Завещание '''Ивана Выговского''', составленное в Купищах, о распоряжении имуществом в пользу наследников. Внесено в акты Овручского повета в ''17 декабря 1802'' году || - || -
|-
| 4 || ''20 октября 1795'' года - Выписки из ревизских сказок о благородном происхождении рода '''Выговских''' из актов Овручского земского суда || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 7-8)

|}

== Суммариуш документов Ларионовичей 6-й линии о их дворянском происхождении с попыткой нарисовать родословную (с 10-12) ==

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''11 июля 1693'' года - Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || Овр. у. суд 10 июля 1844 года № 1846 || ДАЖО/146/1/1555 (с 14-16,33-35)
|-
| 2 || ''1 июля 1766'' года — Запись о вводе во владение (Посессия), признанная в Овручском гродском суде, на часть имения Купища и другие земли в Выговской земле Овручского повета для '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 12-14)
|-
| 3 || ''19 декабря 1802'' года — Определение ВДДС за ''№ 2044'', признающий дворянское достоинство рода '''Ларионовичей Выговских''', происходящих от родоначальника '''Адама''', с внесением рода в первую часть Родословной книги || - || -
|-
| 4 || Свидетельство Волынской Казенной палаты ''№ 1816'' по которой в числе шляхты записаны разные представители рода '''Ларионовичей Выговских''' || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 39-41)
|-
| 5 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Адама''' сына дворян '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' выдана ''21 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. марта 1832 года № 1107 || -
|-
| 6 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Михаила''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''23 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1425 || -
|-
| 7 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Иосифа''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''24 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1426 || -
|-
| 8.1 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Людвика''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3432  || ДАЖО/146/1/1555 (с 37-39)
|-
| 8.2 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Станислава''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3431 || ДАЖО/146/1/1555 (с 35-37)
|-
| 8.3 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Ивана''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -
|-
| 9 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Францишка Войцеха''' и '''Игнатия''' сыновей дворян '''Лукаша''' и '''Марианны из Ходаковских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -

|}

[[Категорія:Волинська губернія]]</text>
      <sha1>hz82ojsv64mwi1xbvs6z8o3a5me28l9</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045240</id>
      <parentid>1045239</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T12:28:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Okuryan</username>
        <id>18872</id>
      </contributor>
      <comment>/* Суммариуш документов Ларионовичей 6-й линии о их дворянском происхождении с попыткой нарисовать родословную (с 10-12) */</comment>
      <origin>1045240</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="38976" sha1="fsggy392lqcwm3sx6adoxdm0fkommtu" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Про дворянське походження роду Виговських
 | рік = 1802-1862
 | примітки = [[c:File:ДАЖО 146-01-1555. 1802-1862. Про дворянське походження роду Виговських.pdf]]
}}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Содержание дела
|-
! Страницы !! Краткое сожержание !! Дата Документа !! Примечание
|-
|| 1-4 || Титульный лист и содержание || - || -
|-
|| 4-5 || № - Родословная Ларионовичей Выговских от '''Александра Андреевича Выговского''' || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 6-7 || Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским''' || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 7-8 || № - РС по селу Золотуха '''Марианна Павловна Выговская''' вдова(50) сыны '''Федор''' (13), '''Бартоломей'''(12), '''Ксаверий'''(10), '''Клементий'''(7) и дочери '''Анастасия'''(16), '''Анастасия'''(14), '''Ксаверия'''(3) || 20 октября 1795 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 8-10 || Журнал заседания Волынского Дворянского Депутатского собрания от года по рассмотрению следующих запросов и решения по ним:&lt;br&gt;(1) ''1 декабря 1806'' года ''№ 106'' ''№ 25085'' Рапорт от Киевского губернского правления о том что '''Федор Выговский'''  находится под судом и Киев просит подтвердить находятся ли документы по его дворянству в рассмотрении ВДДС документы, которые за него подал его брат '''Федор Выговский''' и признаны ли они достаточными&lt;br&gt;(2) ''3 декабря 1806'' года ''№ 107'' ''№ 27258'' Рапорт Сквирской городоской полиции по делу '''Стефана Улановского''' и '''Федора Выговского''' задержаных за кражу с просьбой подтвердить находяться ли их документы в ВДДС. Упоминается что за '''Федора''' подал документы его дядя '''Григорий Выговский''' проживающий в деревне Ваславце&lt;br&gt;(3) ''13 декабря 1806'' года ''№ 108'' ''№ 27585'' Рапорт от Киевского губернского правления в отношении ВДДС от ''6 ноября 1806'' года ''№ 110'' с предписанием о том чтобы дворяне Радомышльского, Сквирского и Махновского уездов явились в ВДДС к ''маю 1807'' года для уточнения своих дел&lt;br&gt; (4) ''9 января 1807'' года ''№ 9'' ''№ 567'' - Рапорт Киевского губернского правления на основании расследования Сквирского городничего о сословном статусе '''Федора Выговского''', находящегося под судом. Уточняется, что отцом '''Федора''' является '''Иван Выговский'''. Предписывается уведомить судебного асессора о результатах через ВДДС&lt;br&gt; (5) ''18 января 1807'' года ''№ 8'' ''№ 1166'' - Сообщение от Подольского губернского правления по рапорту Литинского нижнего земского суда. Касается передачи документов о дворянстве '''Круковскому''' (из с. Подорожна Литинского уезда). В тексте дается ссылка на запрос (реквизицию) от 7 сентября 1806 года за № 84. Также содержится требование к Винницкому земскому суду срочно доставить расписку о получении аналогичных документов дворянином '''Сулихостовским''' || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 10-12 || Суммариуш документов '''Ларионовичей Выговских''' (6-линия) о их дворянском происхождении поданных при определении ''6 октября 1832'' года ''№ 1907'' с черновиком родословной || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 12-14 || № 40 № 187 Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и '''Марианны из Сынгаевских''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью || 1 июля 1766 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 14-16,33-35 || № 59 № 1846 Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || 11 июля 1693 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 16-22,31-33 || № 1435 № 3323 Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах (2 копии) || 1 декабря 1761 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 22-24,29-31 || № 176 № 3324 Дарственная запись, признанная в Житомирских гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновья умершего '''Александра''', внуками '''Андрея''', правнуки '''Ивана Выговского''' родного брата покойных дворян '''Криштофа''' писаря гродского Овручского, '''Якова''' и '''Гавриила''' безпотомственно умерших, покойных дворян '''Адама Выговского''' праправнуки, а '''Лариона Богдановича Выговского''' прапраправунки  о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || 10 марта 1783 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 24-25 || № 4678 Прошение земянина '''Иосифа Иванова Ларионовича Выговского''' от своего имени и имени своей семьи происходящие от '''Адама Ларионовича''' с просьбой о вписании из 1-ой в 6-ю часть родословной книги || 30 сентября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 25-29 || Копия определения № 1907 от ''6 октября 1832'' по выводу дворянского рода '''Ларионовичей Выговских''' по прошению '''Иосифа''' сына '''Ивана Ларионовича Выговского''' под ''№ 4678'' на основании определения ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' с просьбой о вписании рода из 1-й в 6-ю часть родословной книги и вписании новых лиц на основании следующих документов:&lt;br&gt;(1) Протест ''11 июля 1693'' года '''Андрея Выговского''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира и Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей и иных обидах &lt;br&gt;(2) Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью&lt;br&gt;(3) Ввод ''8 апреля 1633'' года  от Владислава IV Короля Польского '''Ивану''' и братьям его '''Лучицам Выговским''' на земли Скочковские в селе Выгове в Кракове пожалованное, а ''3 июня 1786'' года в акты земские Житомирские внесенное (облатованное) и иные привилеи подтверждающее&lt;br&gt;&lt;br&gt;Крестных метрик и свидетельств о рождении и крещении: &lt;br&gt;(4) В Житомирском костеле ''17 февраля 1808'' сына '''Иосифа''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле ''27 октября 1814'' сына '''Михаила''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Житомирском костеле ''15 декабря 1824'' сына '''Адама''' у '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Житомирском костеле ''9 сентября 1823'' сына '''Людвиг''', ''8 мая 1829'' сына '''Станислава''' , ''15 мая 1832'' сына '''Ивана''' у '''Павла Выговского''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле '''Францишка''', '''Войцеха''' и '''Игнатия''' у '''Лукаша''' и '''Агнешки из Янковских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Новоселецком костеле '''Василий''' и второй '''Василий''' сыны '''Клементия''', а внуки '''Павла''' и '''Петронелли из Терензов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Калиновском костеле ''16 августа 1814'' сына '''Андрея''' у '''Ивана Выговского''' в Котельни &lt;br&gt;(8) В Калиновской церкви ''29 июня 1821'' сына '''Петра''' у '''Петра''' и '''Анны Выговских''' в Котельни&lt;br&gt;(9) В Калиновской церкви ''1 января 1823'' сына '''Даниила''' у '''Ивана''' и '''Елены Выговских''' в Калиновке&lt;br&gt;&lt;br&gt;(10)Свидетельство Волынской казенной палаты из РС ''1795'' ,''1811'' и ''1816'' годов ''№ 1816'' села Вацькова по которой в числе шляхты записаны разные представители рода '''Ларионовичей Выговских''' выданное ''24 декабря 1832'' года || 6 октября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 35-37 || Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Станислава''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 8 мая 1829 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 37-39 || Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Людвика''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 9 сентября 1823 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 39-41 || РС 1795 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№5 '''Александр Самуилов Выговский''' (40), жена '''Елена Самуилова'''(20) сын '''Петр'''(7) дочери '''Анна'''(8) '''Марианна'''(3) &lt;br&gt;№11 '''Иван Самуилов Выговский'''(30) жена '''Аполония Антонова'''(26) сын '''Яков'''(4) '''Константин'''(1) дочь '''Марианна'''(6) №19 '''Иван Самуилов Выговский'''(26) жена '''Марианна Павлова'''(24) дочери '''Александра'''(3) '''Магдалена'''(0.5) отец '''Самуил Александров'''(80) родственница '''София Васильева???'''(15) &lt;br&gt;№20 '''Иосиф Александров Выговский'''(50) жена '''Марианна Климентиева'''(40) сыны '''Иосиф'''(15) '''Павел'''(12) '''Иван'''(11) '''Иван'''(5) '''Иван'''(1) дочь '''Анна'''(9) &lt;br&gt;№31 '''Игнат'''(на самом деле '''Георгий''') '''Александров Выговский'''(46) жена '''Марианна Станиславова'''(30) сыны '''Лукаш'''(11), '''Иосиф'''(4), '''Иван'''(2) дочери '''Анастасия'''(13) '''Анна'''(8); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1795 года по селу Котельни не содержит записей о Иване Выговском; РС 1811 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(56) сын '''Петр'''(23) &lt;br&gt;№8 '''Иван Самуилов Выговский'''(46) сыны '''Яков'''(20) '''Константин'''(18) '''Федор'''(7) '''Антон'''(4) &lt;br&gt;№14 '''Иосиф Александров Выговский'''(66) сыны '''Иосиф'''(31) '''Павел'''(28) '''Иван'''(27) '''Иван'''(21) '''Иван'''(17) &lt;br&gt;№16 '''Юрий Александров Выговский'''(62) сыны '''Лукаш'''(27) '''Иван'''(18); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1811 местечка Новой Котельни: &lt;br&gt;№4 '''Иван Самуилов Выговский'''(35) сыны '''Иосиф'''(10) '''Иосиф'''(5); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1816 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(61) жена '''Елена Стаховская'''(50) сын '''Петр'''(28) &lt;br&gt;№2 '''Иван Самуилов Выговский'''(51)  сыны '''Яков'''(25) '''Констанин'''(23) '''Федор'''(нет возраста) '''Антон'''(умер 1812) &lt;br&gt;№3 '''Иосиф Александров Выговский'''(умер 1813) жена '''Марианна Козловская'''(80) дочь '''Анна'''(20) сыновья 1-й '''Иосиф'''(36) и жена '''Анна Шлихерт'''(30) дочь '''Ева'''(3) 2-й '''Павел'''(33) 3-й '''Иван'''(32) жена '''Виктория Пасевич'''(26) 4-й '''Иван'''(26) 5-й '''Иван'''(22) &lt;br&gt;№4 '''Юрий Александров Выговский'''(умер 1813) жена '''Марианна Завадская'''(70) дочери '''Анастасия'''(30) '''Мокрина'''(15) сыны 1-й '''Лукаш'''(32) жена '''Марианна Ясинская'''(20) сын '''Франц'''(4) 2-й '''Иосиф'''(25) 3-й '''Иван'''(23) &lt;br&gt;№5 '''Иван Самуилов Выговский'''(47) жена '''Марианна Ядминович'''(30) сыны '''Иосиф'''(4) '''Иосиф'''(3) '''Андрей'''(1); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1816 по Котельно не значится ничего об Иванах Выговских    || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 41-43 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Леонтия''' у '''Ивана Иосифов Выговский''' и '''Мария Николаева''' в Вацкове  || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 43-45 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Филипп''' у '''Андрей Иванов Выговский''' и '''Ксения Григорьева''' в Вацкове || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 45-47 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Дмитрий''' у '''Константин Петров Выговский''' и '''Лукия Стефанова''' в Вацкове || 25 октября 1838 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 47-49 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иосиф Иванов Выговский''' и '''Евфросиния Иванова''' в Вацкове || 2 октября 1834 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 49-51 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Петр Самуилов Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Васильева''' в Вацкове || 29 июня 1821 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 51-53 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Константин''' у '''Петр Алексеев Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Андреева''' в Вацкове || 21 мая 1815 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 53-55 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Павлова''' в Котельне || 16 августа 1814 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 55-57 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иосиф''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Васильева''' в Котельне || 3 апреля 1808 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 57-59 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иван''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Мария''' || 14 сентября 1794 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 59-61 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Александр Выговский''' || 5 сентября 1788 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 61-63 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Павел''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Марии''' || 3 ноябрь 1781 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 63-64 || № 2815 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Войцех Лукин Выговский''' и сыны '''Иван''', '''Иосиф''' и '''Степан''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 64-65 || № 2814 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Филипп Андреев Выговский''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 65-66 || № 2813 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Игнатий Лукин Выговский''' сын '''Антон''' и '''Андрей'''  || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 66-67 || № 2812 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Даниил Иванов Выговский''' сын '''Игнатий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 67-68 || № 2811 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Андрей Иосифов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Григорий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 68-69 || № 2810 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Людвик Павлов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Фома''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 69-70 || № 2809 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Иван Иосифов Выговский''' сыны '''Леонтий''', '''Петр''','''Иван''' и '''Федор''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 70-71 || № 2808 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Петр Петров Выговский''' сыны '''Семен''' и '''Александр''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 71-73 || Из Киевского градского правления в Волынскую дворянскую комиссию по делу Сквирского земского суда о воровстве '''Ксаверием Выговским''' о том приняли ли документы от его брата '''Федора Выговского''' с признаним Ксаверия в дворянстве || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 73-75 || Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию о сообщении признаны ли в дворянсте подсудимые '''Стефан Ульяновский''' и '''Федор Выговский''' || 9 декабря 1906 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 75-77 || Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию с запросом о том чй именно сын подсудимый '''Федор Выговский''', который заявляет что он сын '''Ивана''' || 1 февраля 1807 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 77-78 || Из Канцелярии Волынского Губернского Правления в Волынское ДДС по удовлетворении просьбы по запросу Житомирского уездного суда от 31 мая 1840 № 2706 по подсудимому '''Францу Выговскому''' || 17 июня 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 78-81 || Прошение '''Петра Александрова''', '''Ивана Иосифова''' и '''Андрея Иванова Выговских''' по прошению о скорейшее предоставлении из Консистории метрических выписей и переписка с консисторией по этому поводу || 30 ноября 1843 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 81-84 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с перечеслением лиц причисленных к дворянству по определениям № 2044 от 19 декабря 1802 и 6 октября 1832 № 2335 || 3 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 84-85 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с запросом о присылке списка живых лиц из рода Выговских || 16 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 85-91 || Из Волынского ДДС в Житомирский Земский Суд по прошению дворян '''Петра Александрова''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьевы''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''' и '''Людвик Павлов Выговский''' от 15 января 1846 с постановлением взыскать за бумагу с Выговских || 13 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 91-92 || Из Луцко-Житомирская духовная консистория в Волынское ДДС о возвращении денег за копии метрик || 29 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 92-94 || Список живых лиц рода Выговских на 1849 (25 лиц)  || 23 апреля 1849 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 94-97 || Прошение дворянина Васильковского уезда Василия Климентьева Выговского из д. Беспечной о запросе на предоставлении подтверждения в дворянстве  || 17 апреля 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 97-98 || Из МВД Волынской губернии в Волынское ДДС о том что существуют ныне Купище, Выгов и Погорилое || 12 августа 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 98-102,104-108 || Прошение '''Людвика Павлова Выговского''' о приобщению к делу двух дополнительных документов от 1601 и 1733 года || 9 августа 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 102-104,108-110 || Запрос о том не записаны ли в податное сословие перечисленные Выговские  || 27 мая 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 110-115 || Из Житомирский уездный суд в Волынское ДДС с запросом по дворянам '''Людвик Павлов Выговский''' и другим по другим фамилиям из деревни Вацкова || 29 сентября 1862 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 115-117 || От Овручского уездного стряпчего в Волынское ДДС по предоставлению трех документов по роду Выговских по актам 1693 и 1766 годов  || 28 ноября 1844 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 117-118 || Прошение '''Петр Александров''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьев''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''', '''Людвик Павлов Выговские Ларионовичи''' из Вациков с запросом справки что они не подлежат к записи в однодворцы  || 15 января 1846 || Ларионовичи 6-я линия


|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии представленных в определении 19 декабря 1802 года № 2044  (с 6-7) ==

Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским'''

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''1 декабря 1761'' года - Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3323 || ДАЖО/146/1/1555 (с 16-22,31-33)
|-
| 2 || ''10 марта 1783'' года - Дарственная запись, признанная в гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновьями '''Александра''', внуками '''Андрея''' о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3324 || ДАЖО/146/1/1555 (с 22-24,29-31)
|-
| 3 || ''2 февраля 1790'' года - Завещание '''Ивана Выговского''', составленное в Купищах, о распоряжении имуществом в пользу наследников. Внесено в акты Овручского повета в ''17 декабря 1802'' году || - || -
|-
| 4 || ''20 октября 1795'' года - Выписки из ревизских сказок о благородном происхождении рода '''Выговских''' из актов Овручского земского суда || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 7-8)

|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии представленных в определении 6 октября 1832 года № 1907  (с 10-12) ==

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''11 июля 1693'' года - Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || Овр. у. суд 10 июля 1844 года № 1846 || ДАЖО/146/1/1555 (с 14-16,33-35)
|-
| 2 || ''1 июля 1766'' года — Запись о вводе во владение (Посессия), признанная в Овручском гродском суде, на часть имения Купища и другие земли в Выговской земле Овручского повета для '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 12-14)
|-
| 3 || ''19 декабря 1802'' года — Определение ВДДС за ''№ 2044'', признающий дворянское достоинство рода '''Ларионовичей Выговских''', происходящих от родоначальника '''Адама''', с внесением рода в первую часть Родословной книги || - || -
|-
| 4 || Свидетельство Волынской Казенной палаты ''№ 1816'' по которой в числе шляхты записаны разные представители рода '''Ларионовичей Выговских''' || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 39-41)
|-
| 5 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Адама''' сына дворян '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' выдана ''21 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. марта 1832 года № 1107 || -
|-
| 6 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Михаила''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''23 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1425 || -
|-
| 7 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Иосифа''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''24 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1426 || -
|-
| 8.1 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Людвика''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3432  || ДАЖО/146/1/1555 (с 37-39)
|-
| 8.2 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Станислава''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3431 || ДАЖО/146/1/1555 (с 35-37)
|-
| 8.3 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Ивана''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -
|-
| 9 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Францишка Войцеха''' и '''Игнатия''' сыновей дворян '''Лукаша''' и '''Марианны из Ходаковских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -

|}

[[Категорія:Волинська губернія]]</text>
      <sha1>fsggy392lqcwm3sx6adoxdm0fkommtu</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045242</id>
      <parentid>1045240</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T12:28:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Okuryan</username>
        <id>18872</id>
      </contributor>
      <origin>1045242</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="38977" sha1="jd2tf47d9h5ehpnb7tp51t2c7lopqh4" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Про дворянське походження роду Виговських
 | рік = 1802-1862
 | примітки = [[c:File:ДАЖО 146-01-1555. 1802-1862. Про дворянське походження роду Виговських.pdf]]
}}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Содержание дела
|-
! Страницы !! Краткое сожержание !! Дата Документа !! Примечание
|-
|| 1-4 || Титульный лист и содержание || - || -
|-
|| 4-5 || № - Родословная Ларионовичей Выговских от '''Александра Андреевича Выговского''' || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 6-7 || Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским''' || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 7-8 || № - РС по селу Золотуха '''Марианна Павловна Выговская''' вдова(50) сыны '''Федор''' (13), '''Бартоломей'''(12), '''Ксаверий'''(10), '''Клементий'''(7) и дочери '''Анастасия'''(16), '''Анастасия'''(14), '''Ксаверия'''(3) || 20 октября 1795 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 8-10 || Журнал заседания Волынского Дворянского Депутатского собрания от года по рассмотрению следующих запросов и решения по ним:&lt;br&gt;(1) ''1 декабря 1806'' года ''№ 106'' ''№ 25085'' Рапорт от Киевского губернского правления о том что '''Федор Выговский'''  находится под судом и Киев просит подтвердить находятся ли документы по его дворянству в рассмотрении ВДДС документы, которые за него подал его брат '''Федор Выговский''' и признаны ли они достаточными&lt;br&gt;(2) ''3 декабря 1806'' года ''№ 107'' ''№ 27258'' Рапорт Сквирской городоской полиции по делу '''Стефана Улановского''' и '''Федора Выговского''' задержаных за кражу с просьбой подтвердить находяться ли их документы в ВДДС. Упоминается что за '''Федора''' подал документы его дядя '''Григорий Выговский''' проживающий в деревне Ваславце&lt;br&gt;(3) ''13 декабря 1806'' года ''№ 108'' ''№ 27585'' Рапорт от Киевского губернского правления в отношении ВДДС от ''6 ноября 1806'' года ''№ 110'' с предписанием о том чтобы дворяне Радомышльского, Сквирского и Махновского уездов явились в ВДДС к ''маю 1807'' года для уточнения своих дел&lt;br&gt; (4) ''9 января 1807'' года ''№ 9'' ''№ 567'' - Рапорт Киевского губернского правления на основании расследования Сквирского городничего о сословном статусе '''Федора Выговского''', находящегося под судом. Уточняется, что отцом '''Федора''' является '''Иван Выговский'''. Предписывается уведомить судебного асессора о результатах через ВДДС&lt;br&gt; (5) ''18 января 1807'' года ''№ 8'' ''№ 1166'' - Сообщение от Подольского губернского правления по рапорту Литинского нижнего земского суда. Касается передачи документов о дворянстве '''Круковскому''' (из с. Подорожна Литинского уезда). В тексте дается ссылка на запрос (реквизицию) от 7 сентября 1806 года за № 84. Также содержится требование к Винницкому земскому суду срочно доставить расписку о получении аналогичных документов дворянином '''Сулихостовским''' || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 10-12 || Суммариуш документов '''Ларионовичей Выговских''' (6-линия) о их дворянском происхождении поданных при определении ''6 октября 1832'' года ''№ 1907'' с черновиком родословной || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 12-14 || № 40 № 187 Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и '''Марианны из Сынгаевских''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью || 1 июля 1766 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 14-16,33-35 || № 59 № 1846 Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || 11 июля 1693 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 16-22,31-33 || № 1435 № 3323 Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах (2 копии) || 1 декабря 1761 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 22-24,29-31 || № 176 № 3324 Дарственная запись, признанная в Житомирских гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновья умершего '''Александра''', внуками '''Андрея''', правнуки '''Ивана Выговского''' родного брата покойных дворян '''Криштофа''' писаря гродского Овручского, '''Якова''' и '''Гавриила''' безпотомственно умерших, покойных дворян '''Адама Выговского''' праправнуки, а '''Лариона Богдановича Выговского''' прапраправунки  о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || 10 марта 1783 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 24-25 || № 4678 Прошение земянина '''Иосифа Иванова Ларионовича Выговского''' от своего имени и имени своей семьи происходящие от '''Адама Ларионовича''' с просьбой о вписании из 1-ой в 6-ю часть родословной книги || 30 сентября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 25-29 || Копия определения № 1907 от ''6 октября 1832'' по выводу дворянского рода '''Ларионовичей Выговских''' по прошению '''Иосифа''' сына '''Ивана Ларионовича Выговского''' под ''№ 4678'' на основании определения ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' с просьбой о вписании рода из 1-й в 6-ю часть родословной книги и вписании новых лиц на основании следующих документов:&lt;br&gt;(1) Протест ''11 июля 1693'' года '''Андрея Выговского''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира и Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей и иных обидах &lt;br&gt;(2) Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью&lt;br&gt;(3) Ввод ''8 апреля 1633'' года  от Владислава IV Короля Польского '''Ивану''' и братьям его '''Лучицам Выговским''' на земли Скочковские в селе Выгове в Кракове пожалованное, а ''3 июня 1786'' года в акты земские Житомирские внесенное (облатованное) и иные привилеи подтверждающее&lt;br&gt;&lt;br&gt;Крестных метрик и свидетельств о рождении и крещении: &lt;br&gt;(4) В Житомирском костеле ''17 февраля 1808'' сына '''Иосифа''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле ''27 октября 1814'' сына '''Михаила''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Житомирском костеле ''15 декабря 1824'' сына '''Адама''' у '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Житомирском костеле ''9 сентября 1823'' сына '''Людвиг''', ''8 мая 1829'' сына '''Станислава''' , ''15 мая 1832'' сына '''Ивана''' у '''Павла Выговского''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле '''Францишка''', '''Войцеха''' и '''Игнатия''' у '''Лукаша''' и '''Агнешки из Янковских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Новоселецком костеле '''Василий''' и второй '''Василий''' сыны '''Клементия''', а внуки '''Павла''' и '''Петронелли из Терензов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Калиновском костеле ''16 августа 1814'' сына '''Андрея''' у '''Ивана Выговского''' в Котельни &lt;br&gt;(8) В Калиновской церкви ''29 июня 1821'' сына '''Петра''' у '''Петра''' и '''Анны Выговских''' в Котельни&lt;br&gt;(9) В Калиновской церкви ''1 января 1823'' сына '''Даниила''' у '''Ивана''' и '''Елены Выговских''' в Калиновке&lt;br&gt;&lt;br&gt;(10) Свидетельство Волынской казенной палаты из РС ''1795'' ,''1811'' и ''1816'' годов ''№ 1816'' села Вацькова по которой в числе шляхты записаны разные представители рода '''Ларионовичей Выговских''' выданное ''24 декабря 1832'' года || 6 октября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 35-37 || Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Станислава''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 8 мая 1829 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 37-39 || Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Людвика''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 9 сентября 1823 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 39-41 || РС 1795 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№5 '''Александр Самуилов Выговский''' (40), жена '''Елена Самуилова'''(20) сын '''Петр'''(7) дочери '''Анна'''(8) '''Марианна'''(3) &lt;br&gt;№11 '''Иван Самуилов Выговский'''(30) жена '''Аполония Антонова'''(26) сын '''Яков'''(4) '''Константин'''(1) дочь '''Марианна'''(6) №19 '''Иван Самуилов Выговский'''(26) жена '''Марианна Павлова'''(24) дочери '''Александра'''(3) '''Магдалена'''(0.5) отец '''Самуил Александров'''(80) родственница '''София Васильева???'''(15) &lt;br&gt;№20 '''Иосиф Александров Выговский'''(50) жена '''Марианна Климентиева'''(40) сыны '''Иосиф'''(15) '''Павел'''(12) '''Иван'''(11) '''Иван'''(5) '''Иван'''(1) дочь '''Анна'''(9) &lt;br&gt;№31 '''Игнат'''(на самом деле '''Георгий''') '''Александров Выговский'''(46) жена '''Марианна Станиславова'''(30) сыны '''Лукаш'''(11), '''Иосиф'''(4), '''Иван'''(2) дочери '''Анастасия'''(13) '''Анна'''(8); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1795 года по селу Котельни не содержит записей о Иване Выговском; РС 1811 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(56) сын '''Петр'''(23) &lt;br&gt;№8 '''Иван Самуилов Выговский'''(46) сыны '''Яков'''(20) '''Константин'''(18) '''Федор'''(7) '''Антон'''(4) &lt;br&gt;№14 '''Иосиф Александров Выговский'''(66) сыны '''Иосиф'''(31) '''Павел'''(28) '''Иван'''(27) '''Иван'''(21) '''Иван'''(17) &lt;br&gt;№16 '''Юрий Александров Выговский'''(62) сыны '''Лукаш'''(27) '''Иван'''(18); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1811 местечка Новой Котельни: &lt;br&gt;№4 '''Иван Самуилов Выговский'''(35) сыны '''Иосиф'''(10) '''Иосиф'''(5); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1816 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(61) жена '''Елена Стаховская'''(50) сын '''Петр'''(28) &lt;br&gt;№2 '''Иван Самуилов Выговский'''(51)  сыны '''Яков'''(25) '''Констанин'''(23) '''Федор'''(нет возраста) '''Антон'''(умер 1812) &lt;br&gt;№3 '''Иосиф Александров Выговский'''(умер 1813) жена '''Марианна Козловская'''(80) дочь '''Анна'''(20) сыновья 1-й '''Иосиф'''(36) и жена '''Анна Шлихерт'''(30) дочь '''Ева'''(3) 2-й '''Павел'''(33) 3-й '''Иван'''(32) жена '''Виктория Пасевич'''(26) 4-й '''Иван'''(26) 5-й '''Иван'''(22) &lt;br&gt;№4 '''Юрий Александров Выговский'''(умер 1813) жена '''Марианна Завадская'''(70) дочери '''Анастасия'''(30) '''Мокрина'''(15) сыны 1-й '''Лукаш'''(32) жена '''Марианна Ясинская'''(20) сын '''Франц'''(4) 2-й '''Иосиф'''(25) 3-й '''Иван'''(23) &lt;br&gt;№5 '''Иван Самуилов Выговский'''(47) жена '''Марианна Ядминович'''(30) сыны '''Иосиф'''(4) '''Иосиф'''(3) '''Андрей'''(1); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1816 по Котельно не значится ничего об Иванах Выговских    || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 41-43 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Леонтия''' у '''Ивана Иосифов Выговский''' и '''Мария Николаева''' в Вацкове  || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 43-45 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Филипп''' у '''Андрей Иванов Выговский''' и '''Ксения Григорьева''' в Вацкове || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 45-47 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Дмитрий''' у '''Константин Петров Выговский''' и '''Лукия Стефанова''' в Вацкове || 25 октября 1838 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 47-49 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иосиф Иванов Выговский''' и '''Евфросиния Иванова''' в Вацкове || 2 октября 1834 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 49-51 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Петр Самуилов Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Васильева''' в Вацкове || 29 июня 1821 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 51-53 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Константин''' у '''Петр Алексеев Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Андреева''' в Вацкове || 21 мая 1815 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 53-55 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Павлова''' в Котельне || 16 августа 1814 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 55-57 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иосиф''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Васильева''' в Котельне || 3 апреля 1808 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 57-59 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иван''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Мария''' || 14 сентября 1794 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 59-61 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Александр Выговский''' || 5 сентября 1788 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 61-63 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Павел''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Марии''' || 3 ноябрь 1781 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 63-64 || № 2815 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Войцех Лукин Выговский''' и сыны '''Иван''', '''Иосиф''' и '''Степан''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 64-65 || № 2814 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Филипп Андреев Выговский''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 65-66 || № 2813 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Игнатий Лукин Выговский''' сын '''Антон''' и '''Андрей'''  || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 66-67 || № 2812 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Даниил Иванов Выговский''' сын '''Игнатий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 67-68 || № 2811 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Андрей Иосифов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Григорий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 68-69 || № 2810 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Людвик Павлов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Фома''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 69-70 || № 2809 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Иван Иосифов Выговский''' сыны '''Леонтий''', '''Петр''','''Иван''' и '''Федор''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 70-71 || № 2808 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Петр Петров Выговский''' сыны '''Семен''' и '''Александр''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 71-73 || Из Киевского градского правления в Волынскую дворянскую комиссию по делу Сквирского земского суда о воровстве '''Ксаверием Выговским''' о том приняли ли документы от его брата '''Федора Выговского''' с признаним Ксаверия в дворянстве || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 73-75 || Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию о сообщении признаны ли в дворянсте подсудимые '''Стефан Ульяновский''' и '''Федор Выговский''' || 9 декабря 1906 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 75-77 || Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию с запросом о том чй именно сын подсудимый '''Федор Выговский''', который заявляет что он сын '''Ивана''' || 1 февраля 1807 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 77-78 || Из Канцелярии Волынского Губернского Правления в Волынское ДДС по удовлетворении просьбы по запросу Житомирского уездного суда от 31 мая 1840 № 2706 по подсудимому '''Францу Выговскому''' || 17 июня 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 78-81 || Прошение '''Петра Александрова''', '''Ивана Иосифова''' и '''Андрея Иванова Выговских''' по прошению о скорейшее предоставлении из Консистории метрических выписей и переписка с консисторией по этому поводу || 30 ноября 1843 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 81-84 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с перечеслением лиц причисленных к дворянству по определениям № 2044 от 19 декабря 1802 и 6 октября 1832 № 2335 || 3 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 84-85 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с запросом о присылке списка живых лиц из рода Выговских || 16 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 85-91 || Из Волынского ДДС в Житомирский Земский Суд по прошению дворян '''Петра Александрова''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьевы''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''' и '''Людвик Павлов Выговский''' от 15 января 1846 с постановлением взыскать за бумагу с Выговских || 13 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 91-92 || Из Луцко-Житомирская духовная консистория в Волынское ДДС о возвращении денег за копии метрик || 29 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 92-94 || Список живых лиц рода Выговских на 1849 (25 лиц)  || 23 апреля 1849 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 94-97 || Прошение дворянина Васильковского уезда Василия Климентьева Выговского из д. Беспечной о запросе на предоставлении подтверждения в дворянстве  || 17 апреля 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 97-98 || Из МВД Волынской губернии в Волынское ДДС о том что существуют ныне Купище, Выгов и Погорилое || 12 августа 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 98-102,104-108 || Прошение '''Людвика Павлова Выговского''' о приобщению к делу двух дополнительных документов от 1601 и 1733 года || 9 августа 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 102-104,108-110 || Запрос о том не записаны ли в податное сословие перечисленные Выговские  || 27 мая 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 110-115 || Из Житомирский уездный суд в Волынское ДДС с запросом по дворянам '''Людвик Павлов Выговский''' и другим по другим фамилиям из деревни Вацкова || 29 сентября 1862 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 115-117 || От Овручского уездного стряпчего в Волынское ДДС по предоставлению трех документов по роду Выговских по актам 1693 и 1766 годов  || 28 ноября 1844 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 117-118 || Прошение '''Петр Александров''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьев''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''', '''Людвик Павлов Выговские Ларионовичи''' из Вациков с запросом справки что они не подлежат к записи в однодворцы  || 15 января 1846 || Ларионовичи 6-я линия


|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии представленных в определении 19 декабря 1802 года № 2044  (с 6-7) ==

Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским'''

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''1 декабря 1761'' года - Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3323 || ДАЖО/146/1/1555 (с 16-22,31-33)
|-
| 2 || ''10 марта 1783'' года - Дарственная запись, признанная в гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновьями '''Александра''', внуками '''Андрея''' о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3324 || ДАЖО/146/1/1555 (с 22-24,29-31)
|-
| 3 || ''2 февраля 1790'' года - Завещание '''Ивана Выговского''', составленное в Купищах, о распоряжении имуществом в пользу наследников. Внесено в акты Овручского повета в ''17 декабря 1802'' году || - || -
|-
| 4 || ''20 октября 1795'' года - Выписки из ревизских сказок о благородном происхождении рода '''Выговских''' из актов Овручского земского суда || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 7-8)

|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии представленных в определении 6 октября 1832 года № 1907  (с 10-12) ==

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''11 июля 1693'' года - Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || Овр. у. суд 10 июля 1844 года № 1846 || ДАЖО/146/1/1555 (с 14-16,33-35)
|-
| 2 || ''1 июля 1766'' года — Запись о вводе во владение (Посессия), признанная в Овручском гродском суде, на часть имения Купища и другие земли в Выговской земле Овручского повета для '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 12-14)
|-
| 3 || ''19 декабря 1802'' года — Определение ВДДС за ''№ 2044'', признающий дворянское достоинство рода '''Ларионовичей Выговских''', происходящих от родоначальника '''Адама''', с внесением рода в первую часть Родословной книги || - || -
|-
| 4 || Свидетельство Волынской Казенной палаты ''№ 1816'' по которой в числе шляхты записаны разные представители рода '''Ларионовичей Выговских''' || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 39-41)
|-
| 5 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Адама''' сына дворян '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' выдана ''21 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. марта 1832 года № 1107 || -
|-
| 6 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Михаила''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''23 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1425 || -
|-
| 7 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Иосифа''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''24 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1426 || -
|-
| 8.1 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Людвика''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3432  || ДАЖО/146/1/1555 (с 37-39)
|-
| 8.2 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Станислава''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3431 || ДАЖО/146/1/1555 (с 35-37)
|-
| 8.3 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Ивана''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -
|-
| 9 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Францишка Войцеха''' и '''Игнатия''' сыновей дворян '''Лукаша''' и '''Марианны из Ходаковских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -

|}

[[Категорія:Волинська губернія]]</text>
      <sha1>jd2tf47d9h5ehpnb7tp51t2c7lopqh4</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045243</id>
      <parentid>1045242</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T12:33:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Okuryan</username>
        <id>18872</id>
      </contributor>
      <origin>1045243</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="38995" sha1="l5i15qetwhmam96wrlidivxst89ycia" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Про дворянське походження роду Виговських
 | рік = 1802-1862
 | примітки = [[c:File:ДАЖО 146-01-1555. 1802-1862. Про дворянське походження роду Виговських.pdf]]
}}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Содержание дела
|-
! Страницы !! Краткое сожержание !! Дата Документа !! Примечание
|-
|| 1-4 || Титульный лист и содержание || - || -
|-
|| 4-5 || № - Родословная Ларионовичей Выговских от '''Александра Андреевича Выговского''' || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 6-7 || Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским''' || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 7-8 || № - РС по селу Золотуха '''Марианна Павловна Выговская''' вдова(50) сыны '''Федор''' (13), '''Бартоломей'''(12), '''Ксаверий'''(10), '''Клементий'''(7) и дочери '''Анастасия'''(16), '''Анастасия'''(14), '''Ксаверия'''(3) || 20 октября 1795 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 8-10 || Журнал заседания Волынского Дворянского Депутатского собрания от года по рассмотрению следующих запросов и решения по ним:&lt;br&gt;(1) ''1 декабря 1806'' года ''№ 106'' ''№ 25085'' Рапорт от Киевского губернского правления о том что '''Федор Выговский'''  находится под судом и Киев просит подтвердить находятся ли документы по его дворянству в рассмотрении ВДДС документы, которые за него подал его брат '''Федор Выговский''' и признаны ли они достаточными&lt;br&gt;(2) ''3 декабря 1806'' года ''№ 107'' ''№ 27258'' Рапорт Сквирской городоской полиции по делу '''Стефана Улановского''' и '''Федора Выговского''' задержаных за кражу с просьбой подтвердить находяться ли их документы в ВДДС. Упоминается что за '''Федора''' подал документы его дядя '''Григорий Выговский''' проживающий в деревне Ваславце&lt;br&gt;(3) ''13 декабря 1806'' года ''№ 108'' ''№ 27585'' Рапорт от Киевского губернского правления в отношении ВДДС от ''6 ноября 1806'' года ''№ 110'' с предписанием о том чтобы дворяне Радомышльского, Сквирского и Махновского уездов явились в ВДДС к ''маю 1807'' года для уточнения своих дел&lt;br&gt; (4) ''9 января 1807'' года ''№ 9'' ''№ 567'' - Рапорт Киевского губернского правления на основании расследования Сквирского городничего о сословном статусе '''Федора Выговского''', находящегося под судом. Уточняется, что отцом '''Федора''' является '''Иван Выговский'''. Предписывается уведомить судебного асессора о результатах через ВДДС&lt;br&gt; (5) ''18 января 1807'' года ''№ 8'' ''№ 1166'' - Сообщение от Подольского губернского правления по рапорту Литинского нижнего земского суда. Касается передачи документов о дворянстве '''Круковскому''' (из с. Подорожна Литинского уезда). В тексте дается ссылка на запрос (реквизицию) от 7 сентября 1806 года за № 84. Также содержится требование к Винницкому земскому суду срочно доставить расписку о получении аналогичных документов дворянином '''Сулихостовским''' || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 10-12 || Суммариуш документов '''Ларионовичей Выговских''' (6-линия) о их дворянском происхождении поданных при определении ''6 октября 1832'' года ''№ 1907'' с черновиком родословной || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 12-14 || № 40 № 187 Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и '''Марианны из Сынгаевских''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью || 1 июля 1766 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 14-16,33-35 || № 59 № 1846 Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || 11 июля 1693 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 16-22,31-33 || № 1435 № 3323 Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах (2 копии) || 1 декабря 1761 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 22-24,29-31 || № 176 № 3324 Дарственная запись, признанная в Житомирских гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновья умершего '''Александра''', внуками '''Андрея''', правнуки '''Ивана Выговского''' родного брата покойных дворян '''Криштофа''' писаря гродского Овручского, '''Якова''' и '''Гавриила''' безпотомственно умерших, покойных дворян '''Адама Выговского''' праправнуки, а '''Лариона Богдановича Выговского''' прапраправунки  о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || 10 марта 1783 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 24-25 || № 4678 Прошение земянина '''Иосифа Иванова Ларионовича Выговского''' от своего имени и имени своей семьи происходящие от '''Адама Ларионовича''' с просьбой о вписании из 1-ой в 6-ю часть родословной книги || 30 сентября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 25-29 || Копия определения № 1907 от ''6 октября 1832'' по выводу дворянского рода '''Ларионовичей Выговских''' по прошению '''Иосифа''' сына '''Ивана Ларионовича Выговского''' под ''№ 4678'' на основании определения ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' с просьбой о вписании рода из 1-й в 6-ю часть родословной книги и вписании новых лиц на основании следующих документов:&lt;br&gt;(1) Протест ''11 июля 1693'' года '''Андрея Выговского''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира и Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей и иных обидах &lt;br&gt;(2) Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью&lt;br&gt;(3) Ввод ''8 апреля 1633'' года  от Владислава IV Короля Польского '''Ивану''' и братьям его '''Лучицам Выговским''' на земли Скочковские в селе Выгове в Кракове пожалованное, а ''3 июня 1786'' года в акты земские Житомирские внесенное (облатованное) и иные привилеи подтверждающее&lt;br&gt;&lt;br&gt;Крестных метрик и свидетельств о рождении и крещении: &lt;br&gt;(4) В Житомирском костеле ''17 февраля 1808'' сына '''Иосифа''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле ''27 октября 1814'' сына '''Михаила''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Житомирском костеле ''15 декабря 1824'' сына '''Адама''' у '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Житомирском костеле ''9 сентября 1823'' сына '''Людвиг''', ''8 мая 1829'' сына '''Станислава''' , ''15 мая 1832'' сына '''Ивана''' у '''Павла Выговского''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле '''Францишка''', '''Войцеха''' и '''Игнатия''' у '''Лукаша''' и '''Агнешки из Янковских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Новоселецком костеле '''Василий''' и второй '''Василий''' сыны '''Клементия''', а внуки '''Павла''' и '''Петронелли из Терензов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Калиновском костеле ''16 августа 1814'' сына '''Андрея''' у '''Ивана Выговского''' в Котельни &lt;br&gt;(8) В Калиновской церкви ''29 июня 1821'' сына '''Петра''' у '''Петра''' и '''Анны Выговских''' в Котельни&lt;br&gt;(9) В Калиновской церкви ''1 января 1823'' сына '''Даниила''' у '''Ивана''' и '''Елены Выговских''' в Калиновке&lt;br&gt;&lt;br&gt;(10) Свидетельство Волынской казенной палаты из РС ''1795'' ,''1811'' и ''1816'' годов ''№ 1816'' села Вацькова по которой в числе шляхты записаны разные представители рода '''Ларионовичей Выговских''' выданное ''24 декабря 1832'' года || 6 октября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 35-37 || № 3431 Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Станислава''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 8 мая 1829 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 37-39 || № 3432 Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Людвика''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 9 сентября 1823 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 39-41 || РС 1795 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№5 '''Александр Самуилов Выговский''' (40), жена '''Елена Самуилова'''(20) сын '''Петр'''(7) дочери '''Анна'''(8) '''Марианна'''(3) &lt;br&gt;№11 '''Иван Самуилов Выговский'''(30) жена '''Аполония Антонова'''(26) сын '''Яков'''(4) '''Константин'''(1) дочь '''Марианна'''(6) №19 '''Иван Самуилов Выговский'''(26) жена '''Марианна Павлова'''(24) дочери '''Александра'''(3) '''Магдалена'''(0.5) отец '''Самуил Александров'''(80) родственница '''София Васильева???'''(15) &lt;br&gt;№20 '''Иосиф Александров Выговский'''(50) жена '''Марианна Климентиева'''(40) сыны '''Иосиф'''(15) '''Павел'''(12) '''Иван'''(11) '''Иван'''(5) '''Иван'''(1) дочь '''Анна'''(9) &lt;br&gt;№31 '''Игнат'''(на самом деле '''Георгий''') '''Александров Выговский'''(46) жена '''Марианна Станиславова'''(30) сыны '''Лукаш'''(11), '''Иосиф'''(4), '''Иван'''(2) дочери '''Анастасия'''(13) '''Анна'''(8); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1795 года по селу Котельни не содержит записей о Иване Выговском; РС 1811 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(56) сын '''Петр'''(23) &lt;br&gt;№8 '''Иван Самуилов Выговский'''(46) сыны '''Яков'''(20) '''Константин'''(18) '''Федор'''(7) '''Антон'''(4) &lt;br&gt;№14 '''Иосиф Александров Выговский'''(66) сыны '''Иосиф'''(31) '''Павел'''(28) '''Иван'''(27) '''Иван'''(21) '''Иван'''(17) &lt;br&gt;№16 '''Юрий Александров Выговский'''(62) сыны '''Лукаш'''(27) '''Иван'''(18); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1811 местечка Новой Котельни: &lt;br&gt;№4 '''Иван Самуилов Выговский'''(35) сыны '''Иосиф'''(10) '''Иосиф'''(5); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1816 года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(61) жена '''Елена Стаховская'''(50) сын '''Петр'''(28) &lt;br&gt;№2 '''Иван Самуилов Выговский'''(51)  сыны '''Яков'''(25) '''Констанин'''(23) '''Федор'''(нет возраста) '''Антон'''(умер 1812) &lt;br&gt;№3 '''Иосиф Александров Выговский'''(умер 1813) жена '''Марианна Козловская'''(80) дочь '''Анна'''(20) сыновья 1-й '''Иосиф'''(36) и жена '''Анна Шлихерт'''(30) дочь '''Ева'''(3) 2-й '''Павел'''(33) 3-й '''Иван'''(32) жена '''Виктория Пасевич'''(26) 4-й '''Иван'''(26) 5-й '''Иван'''(22) &lt;br&gt;№4 '''Юрий Александров Выговский'''(умер 1813) жена '''Марианна Завадская'''(70) дочери '''Анастасия'''(30) '''Мокрина'''(15) сыны 1-й '''Лукаш'''(32) жена '''Марианна Ясинская'''(20) сын '''Франц'''(4) 2-й '''Иосиф'''(25) 3-й '''Иван'''(23) &lt;br&gt;№5 '''Иван Самуилов Выговский'''(47) жена '''Марианна Ядминович'''(30) сыны '''Иосиф'''(4) '''Иосиф'''(3) '''Андрей'''(1); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1816 по Котельно не значится ничего об Иванах Выговских    || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 41-43 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Леонтия''' у '''Ивана Иосифов Выговский''' и '''Мария Николаева''' в Вацкове  || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 43-45 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Филипп''' у '''Андрей Иванов Выговский''' и '''Ксения Григорьева''' в Вацкове || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 45-47 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Дмитрий''' у '''Константин Петров Выговский''' и '''Лукия Стефанова''' в Вацкове || 25 октября 1838 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 47-49 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иосиф Иванов Выговский''' и '''Евфросиния Иванова''' в Вацкове || 2 октября 1834 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 49-51 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Петр Самуилов Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Васильева''' в Вацкове || 29 июня 1821 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 51-53 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Константин''' у '''Петр Алексеев Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Андреева''' в Вацкове || 21 мая 1815 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 53-55 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Павлова''' в Котельне || 16 августа 1814 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 55-57 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иосиф''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Васильева''' в Котельне || 3 апреля 1808 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 57-59 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иван''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Мария''' || 14 сентября 1794 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 59-61 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Александр Выговский''' || 5 сентября 1788 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 61-63 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Павел''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Марии''' || 3 ноябрь 1781 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 63-64 || № 2815 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Войцех Лукин Выговский''' и сыны '''Иван''', '''Иосиф''' и '''Степан''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 64-65 || № 2814 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Филипп Андреев Выговский''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 65-66 || № 2813 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Игнатий Лукин Выговский''' сын '''Антон''' и '''Андрей'''  || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 66-67 || № 2812 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Даниил Иванов Выговский''' сын '''Игнатий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 67-68 || № 2811 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Андрей Иосифов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Григорий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 68-69 || № 2810 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Людвик Павлов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Фома''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 69-70 || № 2809 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Иван Иосифов Выговский''' сыны '''Леонтий''', '''Петр''','''Иван''' и '''Федор''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 70-71 || № 2808 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Петр Петров Выговский''' сыны '''Семен''' и '''Александр''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 71-73 || Из Киевского градского правления в Волынскую дворянскую комиссию по делу Сквирского земского суда о воровстве '''Ксаверием Выговским''' о том приняли ли документы от его брата '''Федора Выговского''' с признаним Ксаверия в дворянстве || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 73-75 || Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию о сообщении признаны ли в дворянсте подсудимые '''Стефан Ульяновский''' и '''Федор Выговский''' || 9 декабря 1906 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 75-77 || Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию с запросом о том чй именно сын подсудимый '''Федор Выговский''', который заявляет что он сын '''Ивана''' || 1 февраля 1807 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 77-78 || Из Канцелярии Волынского Губернского Правления в Волынское ДДС по удовлетворении просьбы по запросу Житомирского уездного суда от 31 мая 1840 № 2706 по подсудимому '''Францу Выговскому''' || 17 июня 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 78-81 || Прошение '''Петра Александрова''', '''Ивана Иосифова''' и '''Андрея Иванова Выговских''' по прошению о скорейшее предоставлении из Консистории метрических выписей и переписка с консисторией по этому поводу || 30 ноября 1843 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 81-84 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с перечеслением лиц причисленных к дворянству по определениям № 2044 от 19 декабря 1802 и 6 октября 1832 № 2335 || 3 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 84-85 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с запросом о присылке списка живых лиц из рода Выговских || 16 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 85-91 || Из Волынского ДДС в Житомирский Земский Суд по прошению дворян '''Петра Александрова''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьевы''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''' и '''Людвик Павлов Выговский''' от 15 января 1846 с постановлением взыскать за бумагу с Выговских || 13 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 91-92 || Из Луцко-Житомирская духовная консистория в Волынское ДДС о возвращении денег за копии метрик || 29 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 92-94 || Список живых лиц рода Выговских на 1849 (25 лиц)  || 23 апреля 1849 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 94-97 || Прошение дворянина Васильковского уезда Василия Климентьева Выговского из д. Беспечной о запросе на предоставлении подтверждения в дворянстве  || 17 апреля 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 97-98 || Из МВД Волынской губернии в Волынское ДДС о том что существуют ныне Купище, Выгов и Погорилое || 12 августа 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 98-102,104-108 || Прошение '''Людвика Павлова Выговского''' о приобщению к делу двух дополнительных документов от 1601 и 1733 года || 9 августа 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 102-104,108-110 || Запрос о том не записаны ли в податное сословие перечисленные Выговские  || 27 мая 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 110-115 || Из Житомирский уездный суд в Волынское ДДС с запросом по дворянам '''Людвик Павлов Выговский''' и другим по другим фамилиям из деревни Вацкова || 29 сентября 1862 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 115-117 || От Овручского уездного стряпчего в Волынское ДДС по предоставлению трех документов по роду Выговских по актам 1693 и 1766 годов  || 28 ноября 1844 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 117-118 || Прошение '''Петр Александров''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьев''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''', '''Людвик Павлов Выговские Ларионовичи''' из Вациков с запросом справки что они не подлежат к записи в однодворцы  || 15 января 1846 || Ларионовичи 6-я линия


|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии представленных в определении 19 декабря 1802 года № 2044  (с 6-7) ==

Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским'''

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''1 декабря 1761'' года - Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3323 || ДАЖО/146/1/1555 (с 16-22,31-33)
|-
| 2 || ''10 марта 1783'' года - Дарственная запись, признанная в гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновьями '''Александра''', внуками '''Андрея''' о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3324 || ДАЖО/146/1/1555 (с 22-24,29-31)
|-
| 3 || ''2 февраля 1790'' года - Завещание '''Ивана Выговского''', составленное в Купищах, о распоряжении имуществом в пользу наследников. Внесено в акты Овручского повета в ''17 декабря 1802'' году || - || -
|-
| 4 || ''20 октября 1795'' года - Выписки из ревизских сказок о благородном происхождении рода '''Выговских''' из актов Овручского земского суда || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 7-8)

|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии представленных в определении 6 октября 1832 года № 1907  (с 10-12) ==

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''11 июля 1693'' года - Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || Овр. у. суд 10 июля 1844 года № 1846 || ДАЖО/146/1/1555 (с 14-16,33-35)
|-
| 2 || ''1 июля 1766'' года — Запись о вводе во владение (Посессия), признанная в Овручском гродском суде, на часть имения Купища и другие земли в Выговской земле Овручского повета для '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 12-14)
|-
| 3 || ''19 декабря 1802'' года — Определение ВДДС за ''№ 2044'', признающий дворянское достоинство рода '''Ларионовичей Выговских''', происходящих от родоначальника '''Адама''', с внесением рода в первую часть Родословной книги || - || -
|-
| 4 || Свидетельство Волынской Казенной палаты ''№ 1816'' по которой в числе шляхты записаны разные представители рода '''Ларионовичей Выговских''' || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 39-41)
|-
| 5 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Адама''' сына дворян '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' выдана ''21 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. марта 1832 года № 1107 || -
|-
| 6 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Михаила''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''23 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1425 || -
|-
| 7 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Иосифа''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''24 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1426 || -
|-
| 8.1 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Людвика''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3432  || ДАЖО/146/1/1555 (с 37-39)
|-
| 8.2 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Станислава''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3431 || ДАЖО/146/1/1555 (с 35-37)
|-
| 8.3 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Ивана''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -
|-
| 9 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Францишка Войцеха''' и '''Игнатия''' сыновей дворян '''Лукаша''' и '''Марианны из Ходаковских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -

|}

[[Категорія:Волинська губернія]]</text>
      <sha1>l5i15qetwhmam96wrlidivxst89ycia</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045246</id>
      <parentid>1045243</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T12:46:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Okuryan</username>
        <id>18872</id>
      </contributor>
      <origin>1045246</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="39423" sha1="mzwllwx2w67zc8v5xyqxc3y1hvl0iss" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Про дворянське походження роду Виговських
 | рік = 1802-1862
 | примітки = [[c:File:ДАЖО 146-01-1555. 1802-1862. Про дворянське походження роду Виговських.pdf]]
}}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Содержание дела
|-
! Страницы !! Краткое сожержание !! Дата Документа !! Примечание
|-
|| 1-4 || Титульный лист и содержание || - || -
|-
|| 4-5 || № - Родословная Ларионовичей Выговских от '''Александра Андреевича Выговского''' || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 6-7 || Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским''' || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 7-8 || № - РС по селу Золотуха '''Марианна Павловна Выговская''' вдова(50) сыны '''Федор''' (13), '''Бартоломей'''(12), '''Ксаверий'''(10), '''Клементий'''(7) и дочери '''Анастасия'''(16), '''Анастасия'''(14), '''Ксаверия'''(3) || 20 октября 1795 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 8-10 || Журнал заседания Волынского Дворянского Депутатского собрания от года по рассмотрению следующих запросов и решения по ним:&lt;br&gt;(1) ''1 декабря 1806'' года ''№ 106'' ''№ 25085'' Рапорт от Киевского губернского правления о том что '''Федор Выговский'''  находится под судом и Киев просит подтвердить находятся ли документы по его дворянству в рассмотрении ВДДС документы, которые за него подал его брат '''Федор Выговский''' и признаны ли они достаточными&lt;br&gt;(2) ''3 декабря 1806'' года ''№ 107'' ''№ 27258'' Рапорт Сквирской городоской полиции по делу '''Стефана Улановского''' и '''Федора Выговского''' задержаных за кражу с просьбой подтвердить находяться ли их документы в ВДДС. Упоминается что за '''Федора''' подал документы его дядя '''Григорий Выговский''' проживающий в деревне Ваславце&lt;br&gt;(3) ''13 декабря 1806'' года ''№ 108'' ''№ 27585'' Рапорт от Киевского губернского правления в отношении ВДДС от ''6 ноября 1806'' года ''№ 110'' с предписанием о том чтобы дворяне Радомышльского, Сквирского и Махновского уездов явились в ВДДС к ''маю 1807'' года для уточнения своих дел&lt;br&gt; (4) ''9 января 1807'' года ''№ 9'' ''№ 567'' - Рапорт Киевского губернского правления на основании расследования Сквирского городничего о сословном статусе '''Федора Выговского''', находящегося под судом. Уточняется, что отцом '''Федора''' является '''Иван Выговский'''. Предписывается уведомить судебного асессора о результатах через ВДДС&lt;br&gt; (5) ''18 января 1807'' года ''№ 8'' ''№ 1166'' - Сообщение от Подольского губернского правления по рапорту Литинского нижнего земского суда. Касается передачи документов о дворянстве '''Круковскому''' (из с. Подорожна Литинского уезда). В тексте дается ссылка на запрос (реквизицию) от 7 сентября 1806 года за № 84. Также содержится требование к Винницкому земскому суду срочно доставить расписку о получении аналогичных документов дворянином '''Сулихостовским''' || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 10-12 || Суммариуш документов '''Ларионовичей Выговских''' (6-линия) о их дворянском происхождении поданных при определении ''6 октября 1832'' года ''№ 1907'' с черновиком родословной || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 12-14 || № 40 № 187 Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и '''Марианны из Сынгаевских''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью || 1 июля 1766 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 14-16,33-35 || № 59 № 1846 Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || 11 июля 1693 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 16-22,31-33 || № 1435 № 3323 Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах (2 копии) || 1 декабря 1761 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 22-24,29-31 || № 176 № 3324 Дарственная запись, признанная в Житомирских гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновья умершего '''Александра''', внуками '''Андрея''', правнуки '''Ивана Выговского''' родного брата покойных дворян '''Криштофа''' писаря гродского Овручского, '''Якова''' и '''Гавриила''' безпотомственно умерших, покойных дворян '''Адама Выговского''' праправнуки, а '''Лариона Богдановича Выговского''' прапраправунки  о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || 10 марта 1783 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 24-25 || № 4678 Прошение земянина '''Иосифа Иванова Ларионовича Выговского''' от своего имени и имени своей семьи происходящие от '''Адама Ларионовича''' с просьбой о вписании из 1-ой в 6-ю часть родословной книги || 30 сентября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 25-29 || Копия определения № 1907 от ''6 октября 1832'' по выводу дворянского рода '''Ларионовичей Выговских''' по прошению '''Иосифа''' сына '''Ивана Ларионовича Выговского''' под ''№ 4678'' на основании определения ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' с просьбой о вписании рода из 1-й в 6-ю часть родословной книги и вписании новых лиц на основании следующих документов:&lt;br&gt;(1) Протест ''11 июля 1693'' года '''Андрея Выговского''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира и Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей и иных обидах &lt;br&gt;(2) Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью&lt;br&gt;(3) Ввод ''8 апреля 1633'' года  от Владислава IV Короля Польского '''Ивану''' и братьям его '''Лучицам Выговским''' на земли Скочковские в селе Выгове в Кракове пожалованное, а ''3 июня 1786'' года в акты земские Житомирские внесенное (облатованное) и иные привилеи подтверждающее&lt;br&gt;&lt;br&gt;Крестных метрик и свидетельств о рождении и крещении: &lt;br&gt;(4) В Житомирском костеле ''17 февраля 1808'' сына '''Иосифа''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле ''27 октября 1814'' сына '''Михаила''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Житомирском костеле ''15 декабря 1824'' сына '''Адама''' у '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Житомирском костеле ''9 сентября 1823'' сына '''Людвиг''', ''8 мая 1829'' сына '''Станислава''' , ''15 мая 1832'' сына '''Ивана''' у '''Павла Выговского''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле '''Францишка''', '''Войцеха''' и '''Игнатия''' у '''Лукаша''' и '''Агнешки из Янковских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Новоселецком костеле '''Василий''' и второй '''Василий''' сыны '''Клементия''', а внуки '''Павла''' и '''Петронелли из Терензов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Калиновском костеле ''16 августа 1814'' сына '''Андрея''' у '''Ивана Выговского''' в Котельни &lt;br&gt;(8) В Калиновской церкви ''29 июня 1821'' сына '''Петра''' у '''Петра''' и '''Анны Выговских''' в Котельни&lt;br&gt;(9) В Калиновской церкви ''1 января 1823'' сына '''Даниила''' у '''Ивана''' и '''Елены Выговских''' в Калиновке&lt;br&gt;&lt;br&gt;(10) Свидетельство Волынской казенной палаты из РС ''1795'' ,''1811'' и ''1816'' годов ''№ 1816'' села Вацькова по которой в числе шляхты записаны разные представители рода '''Ларионовичей Выговских''' выданное ''24 декабря 1832'' года || 6 октября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 35-37 || № 3431 Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Станислава''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 8 мая 1829 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 37-39 || № 3432 Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Людвика''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 9 сентября 1823 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 39-41 || № - Свидетельство с просьбой '''Александра Выговского''' о выдаче ему выписок из РС о том что он записан в числе шляхты. По свидетельству оказалось:&lt;br&gt;&lt;br&gt; РС ''1795'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№5 '''Александр Самуилов Выговский''' (40), жена '''Елена Самуилова'''(20) сын '''Петр'''(7) дочери '''Анна'''(8) '''Марианна'''(3) &lt;br&gt;№11 '''Иван Самуилов Выговский'''(30) жена '''Аполония Антонова'''(26) сын '''Яков'''(4) '''Константин'''(1) дочь '''Марианна'''(6) &lt;br&gt;№19 '''Иван Самуилов Выговский'''(26) жена '''Марианна Павлова'''(24) дочери '''Александра'''(3) '''Магдалена'''(0.5) отец '''Самуил Александров'''(80) родственница '''София Васильева???'''(15) &lt;br&gt;№20 '''Иосиф Александров Выговский'''(50) жена '''Марианна Клементиева'''(40) сыны '''Иосиф'''(15) '''Павел'''(12) '''Иван'''(11) '''Иван'''(5) '''Иван'''(1) дочь '''Анна'''(9) &lt;br&gt;№31 '''Игнат''' ''(прим. на самом деле '''Георгий''')'' '''Александров Выговский'''(46) жена '''Марианна Станиславова'''(30) сыны '''Лукаш'''(11), '''Иосиф'''(4), '''Иван'''(2) дочери '''Анастасия'''(13) '''Анна'''(8); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС 1795 года по селу Котельни не содержит записей о '''Иване Выговском'''; &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1811'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(56) сын '''Петр'''(23) &lt;br&gt;№8 '''Иван Самуилов Выговский'''(46) сыны '''Яков'''(20) '''Константин'''(18) '''Федор'''(7) '''Антон'''(4) &lt;br&gt;№14 '''Иосиф Александров Выговский'''(66) сыны '''Иосиф'''(31) '''Павел'''(28) '''Иван'''(27) '''Иван'''(21) '''Иван'''(17) &lt;br&gt;№16 '''Юрий Александров Выговский'''(62) сыны '''Лукаш'''(27) '''Иван'''(18); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1811'' местечка Новой Котельни: &lt;br&gt;№4 '''Иван Самуилов Выговский'''(35) сыны '''Иосиф'''(10) '''Иосиф'''(5); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1816'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(61) жена '''Елена Стаховская'''(50) сын '''Петр'''(28) &lt;br&gt;№2 '''Иван Самуилов Выговский'''(51)  сыны '''Яков'''(25) '''Констанин'''(23) '''Федор'''(в первой графе 7) '''Антон'''(умер 1812), и дочь '''Фекла'''(14) &lt;br&gt;№3 '''Иосиф Александров Выговский'''(в первой графе 66, умер 1813) жена '''Марианна Козловская'''(80) дочь '''Анна'''(20) сыновья 1-й '''Иосиф'''(36) и жена '''Анна Шлихерт'''(30) дочь '''Ева'''(3) 2-й '''Павел'''(33) 3-й '''Иван'''(32) жена '''Виктория Пасевич'''(26) 4-й '''Иван'''(26) 5-й '''Иван'''(22) &lt;br&gt;№4 '''Юрий Александров Выговский'''(в первой графе 62, умер 1813) жена '''Марианна Завадская'''(70) дочери '''Анастасия'''(30) '''Мокрина'''(15) сыны 1-й '''Лукаш'''(32) жена '''Марианна Ясинская'''(20) сын '''Франц'''(4) 2-й '''Иосиф'''(25) 3-й '''Иван'''(23) &lt;br&gt;№5 '''Иван Самуилов Выговский'''(47) жена '''Марианна Ядминович'''(30) сыны '''Иосиф'''(4) '''Иосиф'''(3) '''Андрей'''(1); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1816'' по Котельно не значится ничего об Иванах Выговских    || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 41-43 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Леонтия''' у '''Ивана Иосифов Выговский''' и '''Мария Николаева''' в Вацкове  || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 43-45 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Филипп''' у '''Андрей Иванов Выговский''' и '''Ксения Григорьева''' в Вацкове || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 45-47 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Дмитрий''' у '''Константин Петров Выговский''' и '''Лукия Стефанова''' в Вацкове || 25 октября 1838 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 47-49 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иосиф Иванов Выговский''' и '''Евфросиния Иванова''' в Вацкове || 2 октября 1834 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 49-51 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Петр Самуилов Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Васильева''' в Вацкове || 29 июня 1821 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 51-53 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Константин''' у '''Петр Алексеев Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Андреева''' в Вацкове || 21 мая 1815 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 53-55 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Павлова''' в Котельне || 16 августа 1814 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 55-57 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иосиф''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Васильева''' в Котельне || 3 апреля 1808 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 57-59 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иван''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Мария''' || 14 сентября 1794 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 59-61 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Александр Выговский''' || 5 сентября 1788 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 61-63 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Павел''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Марии''' || 3 ноябрь 1781 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 63-64 || № 2815 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Войцех Лукин Выговский''' и сыны '''Иван''', '''Иосиф''' и '''Степан''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 64-65 || № 2814 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Филипп Андреев Выговский''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 65-66 || № 2813 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Игнатий Лукин Выговский''' сын '''Антон''' и '''Андрей'''  || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 66-67 || № 2812 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Даниил Иванов Выговский''' сын '''Игнатий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 67-68 || № 2811 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Андрей Иосифов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Григорий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 68-69 || № 2810 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Людвик Павлов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Фома''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 69-70 || № 2809 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Иван Иосифов Выговский''' сыны '''Леонтий''', '''Петр''','''Иван''' и '''Федор''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 70-71 || № 2808 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Петр Петров Выговский''' сыны '''Семен''' и '''Александр''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 71-73 || Из Киевского градского правления в Волынскую дворянскую комиссию по делу Сквирского земского суда о воровстве '''Ксаверием Выговским''' о том приняли ли документы от его брата '''Федора Выговского''' с признаним Ксаверия в дворянстве || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 73-75 || Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию о сообщении признаны ли в дворянсте подсудимые '''Стефан Ульяновский''' и '''Федор Выговский''' || 9 декабря 1906 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 75-77 || Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию с запросом о том чй именно сын подсудимый '''Федор Выговский''', который заявляет что он сын '''Ивана''' || 1 февраля 1807 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 77-78 || Из Канцелярии Волынского Губернского Правления в Волынское ДДС по удовлетворении просьбы по запросу Житомирского уездного суда от 31 мая 1840 № 2706 по подсудимому '''Францу Выговскому''' || 17 июня 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 78-81 || Прошение '''Петра Александрова''', '''Ивана Иосифова''' и '''Андрея Иванова Выговских''' по прошению о скорейшее предоставлении из Консистории метрических выписей и переписка с консисторией по этому поводу || 30 ноября 1843 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 81-84 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с перечеслением лиц причисленных к дворянству по определениям № 2044 от 19 декабря 1802 и 6 октября 1832 № 2335 || 3 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 84-85 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с запросом о присылке списка живых лиц из рода Выговских || 16 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 85-91 || Из Волынского ДДС в Житомирский Земский Суд по прошению дворян '''Петра Александрова''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьевы''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''' и '''Людвик Павлов Выговский''' от 15 января 1846 с постановлением взыскать за бумагу с Выговских || 13 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 91-92 || Из Луцко-Житомирская духовная консистория в Волынское ДДС о возвращении денег за копии метрик || 29 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 92-94 || Список живых лиц рода Выговских на 1849 (25 лиц)  || 23 апреля 1849 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 94-97 || Прошение дворянина Васильковского уезда Василия Климентьева Выговского из д. Беспечной о запросе на предоставлении подтверждения в дворянстве  || 17 апреля 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 97-98 || Из МВД Волынской губернии в Волынское ДДС о том что существуют ныне Купище, Выгов и Погорилое || 12 августа 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 98-102,104-108 || Прошение '''Людвика Павлова Выговского''' о приобщению к делу двух дополнительных документов от 1601 и 1733 года || 9 августа 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 102-104,108-110 || Запрос о том не записаны ли в податное сословие перечисленные Выговские  || 27 мая 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 110-115 || Из Житомирский уездный суд в Волынское ДДС с запросом по дворянам '''Людвик Павлов Выговский''' и другим по другим фамилиям из деревни Вацкова || 29 сентября 1862 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 115-117 || От Овручского уездного стряпчего в Волынское ДДС по предоставлению трех документов по роду Выговских по актам 1693 и 1766 годов  || 28 ноября 1844 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 117-118 || Прошение '''Петр Александров''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьев''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''', '''Людвик Павлов Выговские Ларионовичи''' из Вациков с запросом справки что они не подлежат к записи в однодворцы  || 15 января 1846 || Ларионовичи 6-я линия


|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии представленных в определении 19 декабря 1802 года № 2044  (с 6-7) ==

Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским'''

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''1 декабря 1761'' года - Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3323 || ДАЖО/146/1/1555 (с 16-22,31-33)
|-
| 2 || ''10 марта 1783'' года - Дарственная запись, признанная в гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновьями '''Александра''', внуками '''Андрея''' о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3324 || ДАЖО/146/1/1555 (с 22-24,29-31)
|-
| 3 || ''2 февраля 1790'' года - Завещание '''Ивана Выговского''', составленное в Купищах, о распоряжении имуществом в пользу наследников. Внесено в акты Овручского повета в ''17 декабря 1802'' году || - || -
|-
| 4 || ''20 октября 1795'' года - Выписки из ревизских сказок о благородном происхождении рода '''Выговских''' из актов Овручского земского суда || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 7-8)

|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии представленных в определении 6 октября 1832 года № 1907  (с 10-12) ==

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''11 июля 1693'' года - Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || Овр. у. суд 10 июля 1844 года № 1846 || ДАЖО/146/1/1555 (с 14-16,33-35)
|-
| 2 || ''1 июля 1766'' года — Запись о вводе во владение (Посессия), признанная в Овручском гродском суде, на часть имения Купища и другие земли в Выговской земле Овручского повета для '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 12-14)
|-
| 3 || ''19 декабря 1802'' года — Определение ВДДС за ''№ 2044'', признающий дворянское достоинство рода '''Ларионовичей Выговских''', происходящих от родоначальника '''Адама''', с внесением рода в первую часть Родословной книги || - || -
|-
| 4 || Свидетельство Волынской Казенной палаты ''№ 1816'' по которой в числе шляхты записаны разные представители рода '''Ларионовичей Выговских''' || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 39-41)
|-
| 5 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Адама''' сына дворян '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' выдана ''21 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. марта 1832 года № 1107 || -
|-
| 6 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Михаила''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''23 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1425 || -
|-
| 7 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Иосифа''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''24 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1426 || -
|-
| 8.1 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Людвика''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3432  || ДАЖО/146/1/1555 (с 37-39)
|-
| 8.2 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Станислава''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3431 || ДАЖО/146/1/1555 (с 35-37)
|-
| 8.3 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Ивана''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -
|-
| 9 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Францишка Войцеха''' и '''Игнатия''' сыновей дворян '''Лукаша''' и '''Марианны из Ходаковских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -

|}

[[Категорія:Волинська губернія]]</text>
      <sha1>mzwllwx2w67zc8v5xyqxc3y1hvl0iss</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045247</id>
      <parentid>1045246</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T12:46:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Okuryan</username>
        <id>18872</id>
      </contributor>
      <origin>1045247</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="39427" sha1="7f8qlci6reryaajzxl7clujvoo2qp9v" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Про дворянське походження роду Виговських
 | рік = 1802-1862
 | примітки = [[c:File:ДАЖО 146-01-1555. 1802-1862. Про дворянське походження роду Виговських.pdf]]
}}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Содержание дела
|-
! Страницы !! Краткое сожержание !! Дата Документа !! Примечание
|-
|| 1-4 || Титульный лист и содержание || - || -
|-
|| 4-5 || № - Родословная Ларионовичей Выговских от '''Александра Андреевича Выговского''' || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 6-7 || Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским''' || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 7-8 || № - РС по селу Золотуха '''Марианна Павловна Выговская''' вдова(50) сыны '''Федор''' (13), '''Бартоломей'''(12), '''Ксаверий'''(10), '''Клементий'''(7) и дочери '''Анастасия'''(16), '''Анастасия'''(14), '''Ксаверия'''(3) || 20 октября 1795 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 8-10 || Журнал заседания Волынского Дворянского Депутатского собрания от года по рассмотрению следующих запросов и решения по ним:&lt;br&gt;(1) ''1 декабря 1806'' года ''№ 106'' ''№ 25085'' Рапорт от Киевского губернского правления о том что '''Федор Выговский'''  находится под судом и Киев просит подтвердить находятся ли документы по его дворянству в рассмотрении ВДДС документы, которые за него подал его брат '''Федор Выговский''' и признаны ли они достаточными&lt;br&gt;(2) ''3 декабря 1806'' года ''№ 107'' ''№ 27258'' Рапорт Сквирской городоской полиции по делу '''Стефана Улановского''' и '''Федора Выговского''' задержаных за кражу с просьбой подтвердить находяться ли их документы в ВДДС. Упоминается что за '''Федора''' подал документы его дядя '''Григорий Выговский''' проживающий в деревне Ваславце&lt;br&gt;(3) ''13 декабря 1806'' года ''№ 108'' ''№ 27585'' Рапорт от Киевского губернского правления в отношении ВДДС от ''6 ноября 1806'' года ''№ 110'' с предписанием о том чтобы дворяне Радомышльского, Сквирского и Махновского уездов явились в ВДДС к ''маю 1807'' года для уточнения своих дел&lt;br&gt; (4) ''9 января 1807'' года ''№ 9'' ''№ 567'' - Рапорт Киевского губернского правления на основании расследования Сквирского городничего о сословном статусе '''Федора Выговского''', находящегося под судом. Уточняется, что отцом '''Федора''' является '''Иван Выговский'''. Предписывается уведомить судебного асессора о результатах через ВДДС&lt;br&gt; (5) ''18 января 1807'' года ''№ 8'' ''№ 1166'' - Сообщение от Подольского губернского правления по рапорту Литинского нижнего земского суда. Касается передачи документов о дворянстве '''Круковскому''' (из с. Подорожна Литинского уезда). В тексте дается ссылка на запрос (реквизицию) от 7 сентября 1806 года за № 84. Также содержится требование к Винницкому земскому суду срочно доставить расписку о получении аналогичных документов дворянином '''Сулихостовским''' || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 10-12 || Суммариуш документов '''Ларионовичей Выговских''' (6-линия) о их дворянском происхождении поданных при определении ''6 октября 1832'' года ''№ 1907'' с черновиком родословной || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 12-14 || № 40 № 187 Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и '''Марианны из Сынгаевских''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью || 1 июля 1766 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 14-16,33-35 || № 59 № 1846 Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || 11 июля 1693 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 16-22,31-33 || № 1435 № 3323 Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах (2 копии) || 1 декабря 1761 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 22-24,29-31 || № 176 № 3324 Дарственная запись, признанная в Житомирских гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновья умершего '''Александра''', внуками '''Андрея''', правнуки '''Ивана Выговского''' родного брата покойных дворян '''Криштофа''' писаря гродского Овручского, '''Якова''' и '''Гавриила''' безпотомственно умерших, покойных дворян '''Адама Выговского''' праправнуки, а '''Лариона Богдановича Выговского''' прапраправунки  о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || 10 марта 1783 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 24-25 || № 4678 Прошение земянина '''Иосифа Иванова Ларионовича Выговского''' от своего имени и имени своей семьи происходящие от '''Адама Ларионовича''' с просьбой о вписании из 1-ой в 6-ю часть родословной книги || 30 сентября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 25-29 || Копия определения № 1907 от ''6 октября 1832'' по выводу дворянского рода '''Ларионовичей Выговских''' по прошению '''Иосифа''' сына '''Ивана Ларионовича Выговского''' под ''№ 4678'' на основании определения ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' с просьбой о вписании рода из 1-й в 6-ю часть родословной книги и вписании новых лиц на основании следующих документов:&lt;br&gt;(1) Протест ''11 июля 1693'' года '''Андрея Выговского''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира и Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей и иных обидах &lt;br&gt;(2) Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью&lt;br&gt;(3) Ввод ''8 апреля 1633'' года  от Владислава IV Короля Польского '''Ивану''' и братьям его '''Лучицам Выговским''' на земли Скочковские в селе Выгове в Кракове пожалованное, а ''3 июня 1786'' года в акты земские Житомирские внесенное (облатованное) и иные привилеи подтверждающее&lt;br&gt;&lt;br&gt;Крестных метрик и свидетельств о рождении и крещении: &lt;br&gt;(4) В Житомирском костеле ''17 февраля 1808'' сына '''Иосифа''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле ''27 октября 1814'' сына '''Михаила''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Житомирском костеле ''15 декабря 1824'' сына '''Адама''' у '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Житомирском костеле ''9 сентября 1823'' сына '''Людвиг''', ''8 мая 1829'' сына '''Станислава''' , ''15 мая 1832'' сына '''Ивана''' у '''Павла Выговского''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле '''Францишка''', '''Войцеха''' и '''Игнатия''' у '''Лукаша''' и '''Агнешки из Янковских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Новоселецком костеле '''Василий''' и второй '''Василий''' сыны '''Клементия''', а внуки '''Павла''' и '''Петронелли из Терензов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Калиновском костеле ''16 августа 1814'' сына '''Андрея''' у '''Ивана Выговского''' в Котельни &lt;br&gt;(8) В Калиновской церкви ''29 июня 1821'' сына '''Петра''' у '''Петра''' и '''Анны Выговских''' в Котельни&lt;br&gt;(9) В Калиновской церкви ''1 января 1823'' сына '''Даниила''' у '''Ивана''' и '''Елены Выговских''' в Калиновке&lt;br&gt;&lt;br&gt;(10) Свидетельство Волынской казенной палаты из РС ''1795'' ,''1811'' и ''1816'' годов ''№ 1816'' села Вацькова по которой в числе шляхты записаны разные представители рода '''Ларионовичей Выговских''' выданное ''24 декабря 1832'' года || 6 октября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 35-37 || № 3431 Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Станислава''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 8 мая 1829 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 37-39 || № 3432 Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Людвика''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 9 сентября 1823 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 39-41 || № - Свидетельство с просьбой '''Александра Выговского''' о выдаче ему выписок из РС о том что он записан в числе шляхты. По свидетельству оказалось:&lt;br&gt;&lt;br&gt; РС ''1795'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№5 '''Александр Самуилов Выговский''' (40), жена '''Елена Самуилова'''(20) сын '''Петр'''(7) дочери '''Анна'''(8) '''Марианна'''(3) &lt;br&gt;№11 '''Иван Самуилов Выговский'''(30) жена '''Аполония Антонова'''(26) сын '''Яков'''(4) '''Константин'''(1) дочь '''Марианна'''(6) &lt;br&gt;№19 '''Иван Самуилов Выговский'''(26) жена '''Марианна Павлова'''(24) дочери '''Александра'''(3) '''Магдалена'''(0.5) отец '''Самуил Александров'''(80) родственница '''София Васильева???'''(15) &lt;br&gt;№20 '''Иосиф Александров Выговский'''(50) жена '''Марианна Клементиева'''(40) сыны '''Иосиф'''(15) '''Павел'''(12) '''Иван'''(11) '''Иван'''(5) '''Иван'''(1) дочь '''Анна'''(9) &lt;br&gt;№31 '''Игнат''' ''(прим. на самом деле '''Георгий''')'' '''Александров Выговский'''(46) жена '''Марианна Станиславова'''(30) сыны '''Лукаш'''(11), '''Иосиф'''(4), '''Иван'''(2) дочери '''Анастасия'''(13) '''Анна'''(8); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1795'' года по селу Котельни не содержит записей о '''Иване Выговском'''; &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1811'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(56) сын '''Петр'''(23) &lt;br&gt;№8 '''Иван Самуилов Выговский'''(46) сыны '''Яков'''(20) '''Константин'''(18) '''Федор'''(7) '''Антон'''(4) &lt;br&gt;№14 '''Иосиф Александров Выговский'''(66) сыны '''Иосиф'''(31) '''Павел'''(28) '''Иван'''(27) '''Иван'''(21) '''Иван'''(17) &lt;br&gt;№16 '''Юрий Александров Выговский'''(62) сыны '''Лукаш'''(27) '''Иван'''(18); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1811'' местечка Новой Котельни: &lt;br&gt;№4 '''Иван Самуилов Выговский'''(35) сыны '''Иосиф'''(10) '''Иосиф'''(5); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1816'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(61) жена '''Елена Стаховская'''(50) сын '''Петр'''(28) &lt;br&gt;№2 '''Иван Самуилов Выговский'''(51)  сыны '''Яков'''(25) '''Констанин'''(23) '''Федор'''(в первой графе 7) '''Антон'''(умер 1812), и дочь '''Фекла'''(14) &lt;br&gt;№3 '''Иосиф Александров Выговский'''(в первой графе 66, умер 1813) жена '''Марианна Козловская'''(80) дочь '''Анна'''(20) сыновья 1-й '''Иосиф'''(36) и жена '''Анна Шлихерт'''(30) дочь '''Ева'''(3) 2-й '''Павел'''(33) 3-й '''Иван'''(32) жена '''Виктория Пасевич'''(26) 4-й '''Иван'''(26) 5-й '''Иван'''(22) &lt;br&gt;№4 '''Юрий Александров Выговский'''(в первой графе 62, умер 1813) жена '''Марианна Завадская'''(70) дочери '''Анастасия'''(30) '''Мокрина'''(15) сыны 1-й '''Лукаш'''(32) жена '''Марианна Ясинская'''(20) сын '''Франц'''(4) 2-й '''Иосиф'''(25) 3-й '''Иван'''(23) &lt;br&gt;№5 '''Иван Самуилов Выговский'''(47) жена '''Марианна Ядминович'''(30) сыны '''Иосиф'''(4) '''Иосиф'''(3) '''Андрей'''(1); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1816'' по Котельно не значится ничего об Иванах Выговских    || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 41-43 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Леонтия''' у '''Ивана Иосифов Выговский''' и '''Мария Николаева''' в Вацкове  || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 43-45 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Филипп''' у '''Андрей Иванов Выговский''' и '''Ксения Григорьева''' в Вацкове || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 45-47 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Дмитрий''' у '''Константин Петров Выговский''' и '''Лукия Стефанова''' в Вацкове || 25 октября 1838 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 47-49 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иосиф Иванов Выговский''' и '''Евфросиния Иванова''' в Вацкове || 2 октября 1834 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 49-51 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Петр Самуилов Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Васильева''' в Вацкове || 29 июня 1821 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 51-53 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Константин''' у '''Петр Алексеев Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Андреева''' в Вацкове || 21 мая 1815 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 53-55 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Павлова''' в Котельне || 16 августа 1814 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 55-57 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иосиф''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Васильева''' в Котельне || 3 апреля 1808 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 57-59 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иван''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Мария''' || 14 сентября 1794 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 59-61 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Александр Выговский''' || 5 сентября 1788 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 61-63 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Павел''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Марии''' || 3 ноябрь 1781 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 63-64 || № 2815 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Войцех Лукин Выговский''' и сыны '''Иван''', '''Иосиф''' и '''Степан''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 64-65 || № 2814 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Филипп Андреев Выговский''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 65-66 || № 2813 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Игнатий Лукин Выговский''' сын '''Антон''' и '''Андрей'''  || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 66-67 || № 2812 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Даниил Иванов Выговский''' сын '''Игнатий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 67-68 || № 2811 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Андрей Иосифов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Григорий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 68-69 || № 2810 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Людвик Павлов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Фома''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 69-70 || № 2809 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Иван Иосифов Выговский''' сыны '''Леонтий''', '''Петр''','''Иван''' и '''Федор''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 70-71 || № 2808 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Петр Петров Выговский''' сыны '''Семен''' и '''Александр''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 71-73 || Из Киевского градского правления в Волынскую дворянскую комиссию по делу Сквирского земского суда о воровстве '''Ксаверием Выговским''' о том приняли ли документы от его брата '''Федора Выговского''' с признаним Ксаверия в дворянстве || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 73-75 || Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию о сообщении признаны ли в дворянсте подсудимые '''Стефан Ульяновский''' и '''Федор Выговский''' || 9 декабря 1906 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 75-77 || Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию с запросом о том чй именно сын подсудимый '''Федор Выговский''', который заявляет что он сын '''Ивана''' || 1 февраля 1807 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 77-78 || Из Канцелярии Волынского Губернского Правления в Волынское ДДС по удовлетворении просьбы по запросу Житомирского уездного суда от 31 мая 1840 № 2706 по подсудимому '''Францу Выговскому''' || 17 июня 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 78-81 || Прошение '''Петра Александрова''', '''Ивана Иосифова''' и '''Андрея Иванова Выговских''' по прошению о скорейшее предоставлении из Консистории метрических выписей и переписка с консисторией по этому поводу || 30 ноября 1843 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 81-84 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с перечеслением лиц причисленных к дворянству по определениям № 2044 от 19 декабря 1802 и 6 октября 1832 № 2335 || 3 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 84-85 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с запросом о присылке списка живых лиц из рода Выговских || 16 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 85-91 || Из Волынского ДДС в Житомирский Земский Суд по прошению дворян '''Петра Александрова''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьевы''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''' и '''Людвик Павлов Выговский''' от 15 января 1846 с постановлением взыскать за бумагу с Выговских || 13 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 91-92 || Из Луцко-Житомирская духовная консистория в Волынское ДДС о возвращении денег за копии метрик || 29 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 92-94 || Список живых лиц рода Выговских на 1849 (25 лиц)  || 23 апреля 1849 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 94-97 || Прошение дворянина Васильковского уезда Василия Климентьева Выговского из д. Беспечной о запросе на предоставлении подтверждения в дворянстве  || 17 апреля 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 97-98 || Из МВД Волынской губернии в Волынское ДДС о том что существуют ныне Купище, Выгов и Погорилое || 12 августа 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 98-102,104-108 || Прошение '''Людвика Павлова Выговского''' о приобщению к делу двух дополнительных документов от 1601 и 1733 года || 9 августа 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 102-104,108-110 || Запрос о том не записаны ли в податное сословие перечисленные Выговские  || 27 мая 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 110-115 || Из Житомирский уездный суд в Волынское ДДС с запросом по дворянам '''Людвик Павлов Выговский''' и другим по другим фамилиям из деревни Вацкова || 29 сентября 1862 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 115-117 || От Овручского уездного стряпчего в Волынское ДДС по предоставлению трех документов по роду Выговских по актам 1693 и 1766 годов  || 28 ноября 1844 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 117-118 || Прошение '''Петр Александров''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьев''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''', '''Людвик Павлов Выговские Ларионовичи''' из Вациков с запросом справки что они не подлежат к записи в однодворцы  || 15 января 1846 || Ларионовичи 6-я линия


|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии представленных в определении 19 декабря 1802 года № 2044  (с 6-7) ==

Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским'''

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''1 декабря 1761'' года - Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3323 || ДАЖО/146/1/1555 (с 16-22,31-33)
|-
| 2 || ''10 марта 1783'' года - Дарственная запись, признанная в гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновьями '''Александра''', внуками '''Андрея''' о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3324 || ДАЖО/146/1/1555 (с 22-24,29-31)
|-
| 3 || ''2 февраля 1790'' года - Завещание '''Ивана Выговского''', составленное в Купищах, о распоряжении имуществом в пользу наследников. Внесено в акты Овручского повета в ''17 декабря 1802'' году || - || -
|-
| 4 || ''20 октября 1795'' года - Выписки из ревизских сказок о благородном происхождении рода '''Выговских''' из актов Овручского земского суда || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 7-8)

|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии представленных в определении 6 октября 1832 года № 1907  (с 10-12) ==

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''11 июля 1693'' года - Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || Овр. у. суд 10 июля 1844 года № 1846 || ДАЖО/146/1/1555 (с 14-16,33-35)
|-
| 2 || ''1 июля 1766'' года — Запись о вводе во владение (Посессия), признанная в Овручском гродском суде, на часть имения Купища и другие земли в Выговской земле Овручского повета для '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 12-14)
|-
| 3 || ''19 декабря 1802'' года — Определение ВДДС за ''№ 2044'', признающий дворянское достоинство рода '''Ларионовичей Выговских''', происходящих от родоначальника '''Адама''', с внесением рода в первую часть Родословной книги || - || -
|-
| 4 || Свидетельство Волынской Казенной палаты ''№ 1816'' по которой в числе шляхты записаны разные представители рода '''Ларионовичей Выговских''' || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 39-41)
|-
| 5 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Адама''' сына дворян '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' выдана ''21 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. марта 1832 года № 1107 || -
|-
| 6 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Михаила''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''23 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1425 || -
|-
| 7 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Иосифа''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''24 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1426 || -
|-
| 8.1 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Людвика''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3432  || ДАЖО/146/1/1555 (с 37-39)
|-
| 8.2 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Станислава''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3431 || ДАЖО/146/1/1555 (с 35-37)
|-
| 8.3 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Ивана''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -
|-
| 9 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Францишка Войцеха''' и '''Игнатия''' сыновей дворян '''Лукаша''' и '''Марианны из Ходаковских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -

|}

[[Категорія:Волинська губернія]]</text>
      <sha1>7f8qlci6reryaajzxl7clujvoo2qp9v</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045301</id>
      <parentid>1045247</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T16:08:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Okuryan</username>
        <id>18872</id>
      </contributor>
      <comment>/* Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии представленных в определении 6 октября 1832 года № 1907  (с 10-12) */</comment>
      <origin>1045301</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="39398" sha1="bc7u0a713whvqy8f2jgx9kcbwi6dnkz" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Про дворянське походження роду Виговських
 | рік = 1802-1862
 | примітки = [[c:File:ДАЖО 146-01-1555. 1802-1862. Про дворянське походження роду Виговських.pdf]]
}}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Содержание дела
|-
! Страницы !! Краткое сожержание !! Дата Документа !! Примечание
|-
|| 1-4 || Титульный лист и содержание || - || -
|-
|| 4-5 || № - Родословная Ларионовичей Выговских от '''Александра Андреевича Выговского''' || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 6-7 || Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским''' || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 7-8 || № - РС по селу Золотуха '''Марианна Павловна Выговская''' вдова(50) сыны '''Федор''' (13), '''Бартоломей'''(12), '''Ксаверий'''(10), '''Клементий'''(7) и дочери '''Анастасия'''(16), '''Анастасия'''(14), '''Ксаверия'''(3) || 20 октября 1795 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 8-10 || Журнал заседания Волынского Дворянского Депутатского собрания от года по рассмотрению следующих запросов и решения по ним:&lt;br&gt;(1) ''1 декабря 1806'' года ''№ 106'' ''№ 25085'' Рапорт от Киевского губернского правления о том что '''Федор Выговский'''  находится под судом и Киев просит подтвердить находятся ли документы по его дворянству в рассмотрении ВДДС документы, которые за него подал его брат '''Федор Выговский''' и признаны ли они достаточными&lt;br&gt;(2) ''3 декабря 1806'' года ''№ 107'' ''№ 27258'' Рапорт Сквирской городоской полиции по делу '''Стефана Улановского''' и '''Федора Выговского''' задержаных за кражу с просьбой подтвердить находяться ли их документы в ВДДС. Упоминается что за '''Федора''' подал документы его дядя '''Григорий Выговский''' проживающий в деревне Ваславце&lt;br&gt;(3) ''13 декабря 1806'' года ''№ 108'' ''№ 27585'' Рапорт от Киевского губернского правления в отношении ВДДС от ''6 ноября 1806'' года ''№ 110'' с предписанием о том чтобы дворяне Радомышльского, Сквирского и Махновского уездов явились в ВДДС к ''маю 1807'' года для уточнения своих дел&lt;br&gt; (4) ''9 января 1807'' года ''№ 9'' ''№ 567'' - Рапорт Киевского губернского правления на основании расследования Сквирского городничего о сословном статусе '''Федора Выговского''', находящегося под судом. Уточняется, что отцом '''Федора''' является '''Иван Выговский'''. Предписывается уведомить судебного асессора о результатах через ВДДС&lt;br&gt; (5) ''18 января 1807'' года ''№ 8'' ''№ 1166'' - Сообщение от Подольского губернского правления по рапорту Литинского нижнего земского суда. Касается передачи документов о дворянстве '''Круковскому''' (из с. Подорожна Литинского уезда). В тексте дается ссылка на запрос (реквизицию) от 7 сентября 1806 года за № 84. Также содержится требование к Винницкому земскому суду срочно доставить расписку о получении аналогичных документов дворянином '''Сулихостовским''' || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 10-12 || Суммариуш документов '''Ларионовичей Выговских''' (6-линия) о их дворянском происхождении поданных при определении ''6 октября 1832'' года ''№ 1907'' с черновиком родословной || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 12-14 || № 40 № 187 Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и '''Марианны из Сынгаевских''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью || 1 июля 1766 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 14-16,33-35 || № 59 № 1846 Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || 11 июля 1693 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 16-22,31-33 || № 1435 № 3323 Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах (2 копии) || 1 декабря 1761 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 22-24,29-31 || № 176 № 3324 Дарственная запись, признанная в Житомирских гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновья умершего '''Александра''', внуками '''Андрея''', правнуки '''Ивана Выговского''' родного брата покойных дворян '''Криштофа''' писаря гродского Овручского, '''Якова''' и '''Гавриила''' безпотомственно умерших, покойных дворян '''Адама Выговского''' праправнуки, а '''Лариона Богдановича Выговского''' прапраправунки  о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || 10 марта 1783 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 24-25 || № 4678 Прошение земянина '''Иосифа Иванова Ларионовича Выговского''' от своего имени и имени своей семьи происходящие от '''Адама Ларионовича''' с просьбой о вписании из 1-ой в 6-ю часть родословной книги || 30 сентября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 25-29 || Копия определения № 1907 от ''6 октября 1832'' по выводу дворянского рода '''Ларионовичей Выговских''' по прошению '''Иосифа''' сына '''Ивана Ларионовича Выговского''' под ''№ 4678'' на основании определения ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' с просьбой о вписании рода из 1-й в 6-ю часть родословной книги и вписании новых лиц на основании следующих документов:&lt;br&gt;(1) Протест ''11 июля 1693'' года '''Андрея Выговского''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира и Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей и иных обидах &lt;br&gt;(2) Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью&lt;br&gt;(3) Ввод ''8 апреля 1633'' года  от Владислава IV Короля Польского '''Ивану''' и братьям его '''Лучицам Выговским''' на земли Скочковские в селе Выгове в Кракове пожалованное, а ''3 июня 1786'' года в акты земские Житомирские внесенное (облатованное) и иные привилеи подтверждающее&lt;br&gt;&lt;br&gt;Крестных метрик и свидетельств о рождении и крещении: &lt;br&gt;(4) В Житомирском костеле ''17 февраля 1808'' сына '''Иосифа''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле ''27 октября 1814'' сына '''Михаила''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Житомирском костеле ''15 декабря 1824'' сына '''Адама''' у '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Житомирском костеле ''9 сентября 1823'' сына '''Людвиг''', ''8 мая 1829'' сына '''Станислава''' , ''15 мая 1832'' сына '''Ивана''' у '''Павла Выговского''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле '''Францишка''', '''Войцеха''' и '''Игнатия''' у '''Лукаша''' и '''Агнешки из Янковских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Новоселецком костеле '''Василий''' и второй '''Василий''' сыны '''Клементия''', а внуки '''Павла''' и '''Петронелли из Терензов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Калиновском костеле ''16 августа 1814'' сына '''Андрея''' у '''Ивана Выговского''' в Котельни &lt;br&gt;(8) В Калиновской церкви ''29 июня 1821'' сына '''Петра''' у '''Петра''' и '''Анны Выговских''' в Котельни&lt;br&gt;(9) В Калиновской церкви ''1 января 1823'' сына '''Даниила''' у '''Ивана''' и '''Елены Выговских''' в Калиновке&lt;br&gt;&lt;br&gt;(10) Свидетельство Волынской казенной палаты из РС ''1795'' ,''1811'' и ''1816'' годов ''№ 1816'' села Вацькова по которой в числе шляхты записаны разные представители рода '''Ларионовичей Выговских''' выданное ''24 декабря 1832'' года || 6 октября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 35-37 || № 3431 Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Станислава''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 8 мая 1829 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 37-39 || № 3432 Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Людвика''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 9 сентября 1823 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 39-41 || № - Свидетельство с просьбой '''Александра Выговского''' о выдаче ему выписок из РС о том что он записан в числе шляхты. По свидетельству оказалось:&lt;br&gt;&lt;br&gt; РС ''1795'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№5 '''Александр Самуилов Выговский''' (40), жена '''Елена Самуилова'''(20) сын '''Петр'''(7) дочери '''Анна'''(8) '''Марианна'''(3) &lt;br&gt;№11 '''Иван Самуилов Выговский'''(30) жена '''Аполония Антонова'''(26) сын '''Яков'''(4) '''Константин'''(1) дочь '''Марианна'''(6) &lt;br&gt;№19 '''Иван Самуилов Выговский'''(26) жена '''Марианна Павлова'''(24) дочери '''Александра'''(3) '''Магдалена'''(0.5) отец '''Самуил Александров'''(80) родственница '''София Васильева???'''(15) &lt;br&gt;№20 '''Иосиф Александров Выговский'''(50) жена '''Марианна Клементиева'''(40) сыны '''Иосиф'''(15) '''Павел'''(12) '''Иван'''(11) '''Иван'''(5) '''Иван'''(1) дочь '''Анна'''(9) &lt;br&gt;№31 '''Игнат''' ''(прим. на самом деле '''Георгий''')'' '''Александров Выговский'''(46) жена '''Марианна Станиславова'''(30) сыны '''Лукаш'''(11), '''Иосиф'''(4), '''Иван'''(2) дочери '''Анастасия'''(13) '''Анна'''(8); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1795'' года по селу Котельни не содержит записей о '''Иване Выговском'''; &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1811'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(56) сын '''Петр'''(23) &lt;br&gt;№8 '''Иван Самуилов Выговский'''(46) сыны '''Яков'''(20) '''Константин'''(18) '''Федор'''(7) '''Антон'''(4) &lt;br&gt;№14 '''Иосиф Александров Выговский'''(66) сыны '''Иосиф'''(31) '''Павел'''(28) '''Иван'''(27) '''Иван'''(21) '''Иван'''(17) &lt;br&gt;№16 '''Юрий Александров Выговский'''(62) сыны '''Лукаш'''(27) '''Иван'''(18); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1811'' местечка Новой Котельни: &lt;br&gt;№4 '''Иван Самуилов Выговский'''(35) сыны '''Иосиф'''(10) '''Иосиф'''(5); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1816'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(61) жена '''Елена Стаховская'''(50) сын '''Петр'''(28) &lt;br&gt;№2 '''Иван Самуилов Выговский'''(51)  сыны '''Яков'''(25) '''Констанин'''(23) '''Федор'''(в первой графе 7) '''Антон'''(умер 1812), и дочь '''Фекла'''(14) &lt;br&gt;№3 '''Иосиф Александров Выговский'''(в первой графе 66, умер 1813) жена '''Марианна Козловская'''(80) дочь '''Анна'''(20) сыновья 1-й '''Иосиф'''(36) и жена '''Анна Шлихерт'''(30) дочь '''Ева'''(3) 2-й '''Павел'''(33) 3-й '''Иван'''(32) жена '''Виктория Пасевич'''(26) 4-й '''Иван'''(26) 5-й '''Иван'''(22) &lt;br&gt;№4 '''Юрий Александров Выговский'''(в первой графе 62, умер 1813) жена '''Марианна Завадская'''(70) дочери '''Анастасия'''(30) '''Мокрина'''(15) сыны 1-й '''Лукаш'''(32) жена '''Марианна Ясинская'''(20) сын '''Франц'''(4) 2-й '''Иосиф'''(25) 3-й '''Иван'''(23) &lt;br&gt;№5 '''Иван Самуилов Выговский'''(47) жена '''Марианна Ядминович'''(30) сыны '''Иосиф'''(4) '''Иосиф'''(3) '''Андрей'''(1); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1816'' по Котельно не значится ничего об Иванах Выговских    || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 41-43 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Леонтия''' у '''Ивана Иосифов Выговский''' и '''Мария Николаева''' в Вацкове  || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 43-45 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Филипп''' у '''Андрей Иванов Выговский''' и '''Ксения Григорьева''' в Вацкове || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 45-47 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Дмитрий''' у '''Константин Петров Выговский''' и '''Лукия Стефанова''' в Вацкове || 25 октября 1838 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 47-49 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иосиф Иванов Выговский''' и '''Евфросиния Иванова''' в Вацкове || 2 октября 1834 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 49-51 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Петр Самуилов Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Васильева''' в Вацкове || 29 июня 1821 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 51-53 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Константин''' у '''Петр Алексеев Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Андреева''' в Вацкове || 21 мая 1815 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 53-55 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Павлова''' в Котельне || 16 августа 1814 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 55-57 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иосиф''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Васильева''' в Котельне || 3 апреля 1808 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 57-59 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иван''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Мария''' || 14 сентября 1794 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 59-61 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Александр Выговский''' || 5 сентября 1788 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 61-63 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Павел''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Марии''' || 3 ноябрь 1781 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 63-64 || № 2815 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Войцех Лукин Выговский''' и сыны '''Иван''', '''Иосиф''' и '''Степан''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 64-65 || № 2814 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Филипп Андреев Выговский''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 65-66 || № 2813 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Игнатий Лукин Выговский''' сын '''Антон''' и '''Андрей'''  || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 66-67 || № 2812 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Даниил Иванов Выговский''' сын '''Игнатий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 67-68 || № 2811 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Андрей Иосифов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Григорий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 68-69 || № 2810 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Людвик Павлов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Фома''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 69-70 || № 2809 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Иван Иосифов Выговский''' сыны '''Леонтий''', '''Петр''','''Иван''' и '''Федор''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 70-71 || № 2808 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Петр Петров Выговский''' сыны '''Семен''' и '''Александр''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 71-73 || Из Киевского градского правления в Волынскую дворянскую комиссию по делу Сквирского земского суда о воровстве '''Ксаверием Выговским''' о том приняли ли документы от его брата '''Федора Выговского''' с признаним Ксаверия в дворянстве || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 73-75 || Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию о сообщении признаны ли в дворянсте подсудимые '''Стефан Ульяновский''' и '''Федор Выговский''' || 9 декабря 1906 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 75-77 || Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию с запросом о том чй именно сын подсудимый '''Федор Выговский''', который заявляет что он сын '''Ивана''' || 1 февраля 1807 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 77-78 || Из Канцелярии Волынского Губернского Правления в Волынское ДДС по удовлетворении просьбы по запросу Житомирского уездного суда от 31 мая 1840 № 2706 по подсудимому '''Францу Выговскому''' || 17 июня 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 78-81 || Прошение '''Петра Александрова''', '''Ивана Иосифова''' и '''Андрея Иванова Выговских''' по прошению о скорейшее предоставлении из Консистории метрических выписей и переписка с консисторией по этому поводу || 30 ноября 1843 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 81-84 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с перечеслением лиц причисленных к дворянству по определениям № 2044 от 19 декабря 1802 и 6 октября 1832 № 2335 || 3 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 84-85 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с запросом о присылке списка живых лиц из рода Выговских || 16 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 85-91 || Из Волынского ДДС в Житомирский Земский Суд по прошению дворян '''Петра Александрова''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьевы''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''' и '''Людвик Павлов Выговский''' от 15 января 1846 с постановлением взыскать за бумагу с Выговских || 13 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 91-92 || Из Луцко-Житомирская духовная консистория в Волынское ДДС о возвращении денег за копии метрик || 29 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 92-94 || Список живых лиц рода Выговских на 1849 (25 лиц)  || 23 апреля 1849 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 94-97 || Прошение дворянина Васильковского уезда Василия Климентьева Выговского из д. Беспечной о запросе на предоставлении подтверждения в дворянстве  || 17 апреля 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 97-98 || Из МВД Волынской губернии в Волынское ДДС о том что существуют ныне Купище, Выгов и Погорилое || 12 августа 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 98-102,104-108 || Прошение '''Людвика Павлова Выговского''' о приобщению к делу двух дополнительных документов от 1601 и 1733 года || 9 августа 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 102-104,108-110 || Запрос о том не записаны ли в податное сословие перечисленные Выговские  || 27 мая 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 110-115 || Из Житомирский уездный суд в Волынское ДДС с запросом по дворянам '''Людвик Павлов Выговский''' и другим по другим фамилиям из деревни Вацкова || 29 сентября 1862 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 115-117 || От Овручского уездного стряпчего в Волынское ДДС по предоставлению трех документов по роду Выговских по актам 1693 и 1766 годов  || 28 ноября 1844 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 117-118 || Прошение '''Петр Александров''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьев''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''', '''Людвик Павлов Выговские Ларионовичи''' из Вациков с запросом справки что они не подлежат к записи в однодворцы  || 15 января 1846 || Ларионовичи 6-я линия


|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии представленных в определении 19 декабря 1802 года № 2044  (с 6-7) ==

Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским'''

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''1 декабря 1761'' года - Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3323 || ДАЖО/146/1/1555 (с 16-22,31-33)
|-
| 2 || ''10 марта 1783'' года - Дарственная запись, признанная в гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновьями '''Александра''', внуками '''Андрея''' о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3324 || ДАЖО/146/1/1555 (с 22-24,29-31)
|-
| 3 || ''2 февраля 1790'' года - Завещание '''Ивана Выговского''', составленное в Купищах, о распоряжении имуществом в пользу наследников. Внесено в акты Овручского повета в ''17 декабря 1802'' году || - || -
|-
| 4 || ''20 октября 1795'' года - Выписки из ревизских сказок о благородном происхождении рода '''Выговских''' из актов Овручского земского суда || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 7-8)

|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии представленных в определении 6 октября 1832 года № 1907  (с 10-12) ==

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''11 июля 1693'' года - Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || Овр. у. суд 10 июля 1844 года № 1846 || ДАЖО/146/1/1555 (с 14-16,33-35)
|-
| 2 || ''1 июля 1766'' года — Запись о вводе во владение (Посессия), признанная в Овручском гродском суде, на часть имения Купища и другие земли в Выговской земле Овручского повета для '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 12-14)
|-
| 3 || ''19 декабря 1802'' года — Определение ВДДС за ''№ 2044'', признающий дворянское достоинство рода '''Ларионовичей Выговских''', происходящих от родоначальника '''Адама''', с внесением рода в первую часть Родословной книги || - || -
|-
| 4 || Свидетельство Волынской Казенной палаты ''№ 1816'' по которой в числе шляхты записаны разные представители рода '''Ларионовичей Выговских''' || - || -
|-
| 5 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Адама''' сына дворян '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' выдана ''21 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. марта 1832 года № 1107 || -
|-
| 6 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Михаила''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''23 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1425 || -
|-
| 7 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Иосифа''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''24 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1426 || -
|-
| 8.1 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Людвика''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3432  || ДАЖО/146/1/1555 (с 37-39)
|-
| 8.2 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Станислава''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3431 || ДАЖО/146/1/1555 (с 35-37)
|-
| 8.3 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Ивана''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -
|-
| 9 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Францишка Войцеха''' и '''Игнатия''' сыновей дворян '''Лукаша''' и '''Марианны из Ходаковских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -

|}

[[Категорія:Волинська губернія]]</text>
      <sha1>bc7u0a713whvqy8f2jgx9kcbwi6dnkz</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045305</id>
      <parentid>1045301</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T16:19:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Okuryan</username>
        <id>18872</id>
      </contributor>
      <origin>1045305</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="40612" sha1="hj5n4neyckn5bj67ush5lcv44m7ffli" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Про дворянське походження роду Виговських
 | рік = 1802-1862
 | примітки = [[c:File:ДАЖО 146-01-1555. 1802-1862. Про дворянське походження роду Виговських.pdf]]
}}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Содержание дела
|-
! Страницы !! Краткое сожержание !! Дата Документа !! Примечание
|-
|| 1-4 || Титульный лист и содержание || - || -
|-
|| 4-5 || № - Родословная Ларионовичей Выговских от '''Александра Андреевича Выговского''' || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 6-7 || Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским''' || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 7-8 || № - РС по селу Золотуха '''Марианна Павловна Выговская''' вдова(50) сыны '''Федор''' (13), '''Бартоломей'''(12), '''Ксаверий'''(10), '''Клементий'''(7) и дочери '''Анастасия'''(16), '''Анастасия'''(14), '''Ксаверия'''(3) || 20 октября 1795 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 8-10 || Журнал заседания Волынского Дворянского Депутатского собрания от года по рассмотрению следующих запросов и решения по ним:&lt;br&gt;(1) ''1 декабря 1806'' года ''№ 106'' ''№ 25085'' Рапорт от Киевского губернского правления о том что '''Федор Выговский'''  находится под судом и Киев просит подтвердить находятся ли документы по его дворянству в рассмотрении ВДДС документы, которые за него подал его брат '''Федор Выговский''' и признаны ли они достаточными&lt;br&gt;(2) ''3 декабря 1806'' года ''№ 107'' ''№ 27258'' Рапорт Сквирской городоской полиции по делу '''Стефана Улановского''' и '''Федора Выговского''' задержаных за кражу с просьбой подтвердить находяться ли их документы в ВДДС. Упоминается что за '''Федора''' подал документы его дядя '''Григорий Выговский''' проживающий в деревне Ваславце&lt;br&gt;(3) ''13 декабря 1806'' года ''№ 108'' ''№ 27585'' Рапорт от Киевского губернского правления в отношении ВДДС от ''6 ноября 1806'' года ''№ 110'' с предписанием о том чтобы дворяне Радомышльского, Сквирского и Махновского уездов явились в ВДДС к ''маю 1807'' года для уточнения своих дел&lt;br&gt; (4) ''9 января 1807'' года ''№ 9'' ''№ 567'' - Рапорт Киевского губернского правления на основании расследования Сквирского городничего о сословном статусе '''Федора Выговского''', находящегося под судом. Уточняется, что отцом '''Федора''' является '''Иван Выговский'''. Предписывается уведомить судебного асессора о результатах через ВДДС&lt;br&gt; (5) ''18 января 1807'' года ''№ 8'' ''№ 1166'' - Сообщение от Подольского губернского правления по рапорту Литинского нижнего земского суда. Касается передачи документов о дворянстве '''Круковскому''' (из с. Подорожна Литинского уезда). В тексте дается ссылка на запрос (реквизицию) от 7 сентября 1806 года за № 84. Также содержится требование к Винницкому земскому суду срочно доставить расписку о получении аналогичных документов дворянином '''Сулихостовским''' || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 10-12 || Суммариуш документов '''Ларионовичей Выговских''' (6-линия) о их дворянском происхождении поданных при определении ''6 октября 1832'' года ''№ 1907'' с черновиком родословной || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 12-14 || № 40 № 187 Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и '''Марианны из Сынгаевских''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью || 1 июля 1766 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 14-16,33-35 || № 59 № 1846 Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || 11 июля 1693 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 16-22,31-33 || № 1435 № 3323 Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах (2 копии) || 1 декабря 1761 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 22-24,29-31 || № 176 № 3324 Дарственная запись, признанная в Житомирских гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновья умершего '''Александра''', внуками '''Андрея''', правнуки '''Ивана Выговского''' родного брата покойных дворян '''Криштофа''' писаря гродского Овручского, '''Якова''' и '''Гавриила''' безпотомственно умерших, покойных дворян '''Адама Выговского''' праправнуки, а '''Лариона Богдановича Выговского''' прапраправунки  о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || 10 марта 1783 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 24-25 || № 4678 Прошение земянина '''Иосифа Иванова Ларионовича Выговского''' от своего имени и имени своей семьи происходящие от '''Адама Ларионовича''' с просьбой о вписании из 1-ой в 6-ю часть родословной книги || 30 сентября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 25-29 || Копия определения № 1907 от ''6 октября 1832'' по выводу дворянского рода '''Ларионовичей Выговских''' по прошению '''Иосифа''' сына '''Ивана Ларионовича Выговского''' под ''№ 4678'' на основании определения ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' с просьбой о вписании рода из 1-й в 6-ю часть родословной книги и вписании новых лиц на основании следующих документов:&lt;br&gt;(1) Протест ''11 июля 1693'' года '''Андрея Выговского''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира и Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей и иных обидах &lt;br&gt;(2) Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью&lt;br&gt;(3) Ввод ''8 апреля 1633'' года  от Владислава IV Короля Польского '''Ивану''' и братьям его '''Лучицам Выговским''' на земли Скочковские в селе Выгове в Кракове пожалованное, а ''3 июня 1786'' года в акты земские Житомирские внесенное (облатованное) и иные привилеи подтверждающее&lt;br&gt;&lt;br&gt;Крестных метрик и свидетельств о рождении и крещении: &lt;br&gt;(4) В Житомирском костеле ''17 февраля 1808'' сына '''Иосифа''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле ''27 октября 1814'' сына '''Михаила''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Житомирском костеле ''15 декабря 1824'' сына '''Адама''' у '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Житомирском костеле ''9 сентября 1823'' сына '''Людвиг''', ''8 мая 1829'' сына '''Станислава''' , ''15 мая 1832'' сына '''Ивана''' у '''Павла Выговского''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле '''Францишка''', '''Войцеха''' и '''Игнатия''' у '''Лукаша''' и '''Агнешки из Янковских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Новоселецком костеле '''Василий''' и второй '''Василий''' сыны '''Клементия''', а внуки '''Павла''' и '''Петронелли из Терензов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Калиновском костеле ''16 августа 1814'' сына '''Андрея''' у '''Ивана Выговского''' в Котельни &lt;br&gt;(8) В Калиновской церкви ''29 июня 1821'' сына '''Петра''' у '''Петра''' и '''Анны Выговских''' в Котельни&lt;br&gt;(9) В Калиновской церкви ''1 января 1823'' сына '''Даниила''' у '''Ивана''' и '''Елены Выговских''' в Калиновке&lt;br&gt;&lt;br&gt;(10) Свидетельство Волынской казенной палаты из РС ''1795'' ,''1811'' и ''1816'' годов ''№ 1816'' выданное ''24 декабря 1832'' года села Вацькова по которой в числе шляхты записаны '''Самуил''' сын '''Александра''' с сынами '''Александром''', '''Иваном''', 2-м '''Иваном''' и '''Степаном''', а те со своими сынами такие как '''Петром''' сыном '''Александра''', '''Яковом''', '''Константином''', '''Федором''' и '''Антоном''' сынами '''Ивана''', '''Иосифом''', 2-м '''Иосифом''' и '''Андреем''' сынами 2-го '''Ивана''', и '''Иосиф''' сын '''Александра''' с сынами '''Иваном''', '''Иосифом''', '''Павлом''', 2-м '''Иваном''', 3-м '''Иваном''' и сыновьями '''Павла''' - '''Людвиком''', '''Станиславом''' и '''Иваном''', а также '''Иван''' сын '''Александра''' с сынами '''Иваном''', '''Михаилом''' и '''Иосифом''' и сыном '''Ильи''' - '''Адамом''', а также '''Георгий''' сын '''Александра''' с сынами '''Лукашем''', '''Иваном''' и '''Иосифом''' и сыны '''Лукаша''' - '''Францишек''', '''Войцех''' и '''Игнатий Ларионовичи Выговские'''  || 6 октября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 35-37 || № 3431 Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Станислава''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 8 мая 1829 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 37-39 || № 3432 Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Людвика''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 9 сентября 1823 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 39-41 || № - Свидетельство с просьбой '''Александра Выговского''' о выдаче ему выписок из РС о том что он записан в числе шляхты. По свидетельству оказалось:&lt;br&gt;&lt;br&gt; РС ''1795'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№5 '''Александр Самуилов Выговский''' (40), жена '''Елена Самуилова'''(20) сын '''Петр'''(7) дочери '''Анна'''(8) '''Марианна'''(3) &lt;br&gt;№11 '''Иван Самуилов Выговский'''(30) жена '''Аполония Антонова'''(26) сын '''Яков'''(4) '''Константин'''(1) дочь '''Марианна'''(6) &lt;br&gt;№19 '''Иван Самуилов Выговский'''(26) жена '''Марианна Павлова'''(24) дочери '''Александра'''(3) '''Магдалена'''(0.5) отец '''Самуил Александров'''(80) родственница '''София Васильева???'''(15) &lt;br&gt;№20 '''Иосиф Александров Выговский'''(50) жена '''Марианна Клементиева'''(40) сыны '''Иосиф'''(15) '''Павел'''(12) '''Иван'''(11) '''Иван'''(5) '''Иван'''(1) дочь '''Анна'''(9) &lt;br&gt;№31 '''Игнат''' ''(прим. на самом деле '''Георгий''')'' '''Александров Выговский'''(46) жена '''Марианна Станиславова'''(30) сыны '''Лукаш'''(11), '''Иосиф'''(4), '''Иван'''(2) дочери '''Анастасия'''(13) '''Анна'''(8); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1795'' года по селу Котельни не содержит записей о '''Иване Выговском'''; &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1811'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(56) сын '''Петр'''(23) &lt;br&gt;№8 '''Иван Самуилов Выговский'''(46) сыны '''Яков'''(20) '''Константин'''(18) '''Федор'''(7) '''Антон'''(4) &lt;br&gt;№14 '''Иосиф Александров Выговский'''(66) сыны '''Иосиф'''(31) '''Павел'''(28) '''Иван'''(27) '''Иван'''(21) '''Иван'''(17) &lt;br&gt;№16 '''Юрий Александров Выговский'''(62) сыны '''Лукаш'''(27) '''Иван'''(18); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1811'' местечка Новой Котельни: &lt;br&gt;№4 '''Иван Самуилов Выговский'''(35) сыны '''Иосиф'''(10) '''Иосиф'''(5); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1816'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(61) жена '''Елена Стаховская'''(50) сын '''Петр'''(28) &lt;br&gt;№2 '''Иван Самуилов Выговский'''(51)  сыны '''Яков'''(25) '''Констанин'''(23) '''Федор'''(в первой графе 7) '''Антон'''(умер 1812), и дочь '''Фекла'''(14) &lt;br&gt;№3 '''Иосиф Александров Выговский'''(в первой графе 66, умер 1813) жена '''Марианна Козловская'''(80) дочь '''Анна'''(20) сыновья 1-й '''Иосиф'''(36) и жена '''Анна Шлихерт'''(30) дочь '''Ева'''(3) 2-й '''Павел'''(33) 3-й '''Иван'''(32) жена '''Виктория Пасевич'''(26) 4-й '''Иван'''(26) 5-й '''Иван'''(22) &lt;br&gt;№4 '''Юрий Александров Выговский'''(в первой графе 62, умер 1813) жена '''Марианна Завадская'''(70) дочери '''Анастасия'''(30) '''Мокрина'''(15) сыны 1-й '''Лукаш'''(32) жена '''Марианна Ясинская'''(20) сын '''Франц'''(4) 2-й '''Иосиф'''(25) 3-й '''Иван'''(23) &lt;br&gt;№5 '''Иван Самуилов Выговский'''(47) жена '''Марианна Ядминович'''(30) сыны '''Иосиф'''(4) '''Иосиф'''(3) '''Андрей'''(1); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1816'' по Котельно не значится ничего об Иванах Выговских    || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 41-43 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Леонтия''' у '''Ивана Иосифов Выговский''' и '''Мария Николаева''' в Вацкове  || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 43-45 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Филипп''' у '''Андрей Иванов Выговский''' и '''Ксения Григорьева''' в Вацкове || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 45-47 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Дмитрий''' у '''Константин Петров Выговский''' и '''Лукия Стефанова''' в Вацкове || 25 октября 1838 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 47-49 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иосиф Иванов Выговский''' и '''Евфросиния Иванова''' в Вацкове || 2 октября 1834 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 49-51 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Петр Самуилов Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Васильева''' в Вацкове || 29 июня 1821 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 51-53 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Константин''' у '''Петр Алексеев Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Андреева''' в Вацкове || 21 мая 1815 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 53-55 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Павлова''' в Котельне || 16 августа 1814 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 55-57 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иосиф''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Васильева''' в Котельне || 3 апреля 1808 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 57-59 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иван''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Мария''' || 14 сентября 1794 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 59-61 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Александр Выговский''' || 5 сентября 1788 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 61-63 || Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Павел''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Марии''' || 3 ноябрь 1781 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 63-64 || № 2815 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Войцех Лукин Выговский''' и сыны '''Иван''', '''Иосиф''' и '''Степан''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 64-65 || № 2814 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Филипп Андреев Выговский''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 65-66 || № 2813 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Игнатий Лукин Выговский''' сын '''Антон''' и '''Андрей'''  || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 66-67 || № 2812 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Даниил Иванов Выговский''' сын '''Игнатий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 67-68 || № 2811 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Андрей Иосифов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Григорий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 68-69 || № 2810 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Людвик Павлов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Фома''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 69-70 || № 2809 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Иван Иосифов Выговский''' сыны '''Леонтий''', '''Петр''','''Иван''' и '''Федор''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 70-71 || № 2808 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Петр Петров Выговский''' сыны '''Семен''' и '''Александр''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 71-73 || Из Киевского градского правления в Волынскую дворянскую комиссию по делу Сквирского земского суда о воровстве '''Ксаверием Выговским''' о том приняли ли документы от его брата '''Федора Выговского''' с признаним Ксаверия в дворянстве || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 73-75 || Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию о сообщении признаны ли в дворянсте подсудимые '''Стефан Ульяновский''' и '''Федор Выговский''' || 9 декабря 1906 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 75-77 || Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию с запросом о том чй именно сын подсудимый '''Федор Выговский''', который заявляет что он сын '''Ивана''' || 1 февраля 1807 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 77-78 || Из Канцелярии Волынского Губернского Правления в Волынское ДДС по удовлетворении просьбы по запросу Житомирского уездного суда от 31 мая 1840 № 2706 по подсудимому '''Францу Выговскому''' || 17 июня 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 78-81 || Прошение '''Петра Александрова''', '''Ивана Иосифова''' и '''Андрея Иванова Выговских''' по прошению о скорейшее предоставлении из Консистории метрических выписей и переписка с консисторией по этому поводу || 30 ноября 1843 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 81-84 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с перечеслением лиц причисленных к дворянству по определениям № 2044 от 19 декабря 1802 и 6 октября 1832 № 2335 || 3 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 84-85 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с запросом о присылке списка живых лиц из рода Выговских || 16 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 85-91 || Из Волынского ДДС в Житомирский Земский Суд по прошению дворян '''Петра Александрова''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьевы''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''' и '''Людвик Павлов Выговский''' от 15 января 1846 с постановлением взыскать за бумагу с Выговских || 13 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 91-92 || Из Луцко-Житомирская духовная консистория в Волынское ДДС о возвращении денег за копии метрик || 29 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 92-94 || Список живых лиц рода Выговских на 1849 (25 лиц)  || 23 апреля 1849 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 94-97 || Прошение дворянина Васильковского уезда Василия Климентьева Выговского из д. Беспечной о запросе на предоставлении подтверждения в дворянстве  || 17 апреля 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 97-98 || Из МВД Волынской губернии в Волынское ДДС о том что существуют ныне Купище, Выгов и Погорилое || 12 августа 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 98-102,104-108 || Прошение '''Людвика Павлова Выговского''' о приобщению к делу двух дополнительных документов от 1601 и 1733 года || 9 августа 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 102-104,108-110 || Запрос о том не записаны ли в податное сословие перечисленные Выговские  || 27 мая 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 110-115 || Из Житомирский уездный суд в Волынское ДДС с запросом по дворянам '''Людвик Павлов Выговский''' и другим по другим фамилиям из деревни Вацкова || 29 сентября 1862 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 115-117 || От Овручского уездного стряпчего в Волынское ДДС по предоставлению трех документов по роду Выговских по актам 1693 и 1766 годов  || 28 ноября 1844 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 117-118 || Прошение '''Петр Александров''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьев''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''', '''Людвик Павлов Выговские Ларионовичи''' из Вациков с запросом справки что они не подлежат к записи в однодворцы  || 15 января 1846 || Ларионовичи 6-я линия


|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии представленных в определении 19 декабря 1802 года № 2044  (с 6-7) ==

Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским'''

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''1 декабря 1761'' года - Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3323 || ДАЖО/146/1/1555 (с 16-22,31-33)
|-
| 2 || ''10 марта 1783'' года - Дарственная запись, признанная в гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновьями '''Александра''', внуками '''Андрея''' о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3324 || ДАЖО/146/1/1555 (с 22-24,29-31)
|-
| 3 || ''2 февраля 1790'' года - Завещание '''Ивана Выговского''', составленное в Купищах, о распоряжении имуществом в пользу наследников. Внесено в акты Овручского повета в ''17 декабря 1802'' году || - || -
|-
| 4 || ''20 октября 1795'' года - Выписки из ревизских сказок о благородном происхождении рода '''Выговских''' из актов Овручского земского суда || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 7-8)

|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии представленных в определении 6 октября 1832 года № 1907  (с 10-12) ==

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''11 июля 1693'' года - Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || Овр. у. суд 10 июля 1844 года № 1846 || ДАЖО/146/1/1555 (с 14-16,33-35)
|-
| 2 || ''1 июля 1766'' года — Запись о вводе во владение (Посессия), признанная в Овручском гродском суде, на часть имения Купища и другие земли в Выговской земле Овручского повета для '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 12-14)
|-
| 3 || ''19 декабря 1802'' года — Определение ВДДС за ''№ 2044'', признающий дворянское достоинство рода '''Ларионовичей Выговских''', происходящих от родоначальника '''Адама''', с внесением рода в первую часть Родословной книги || - || -
|-
| 4 || Свидетельство Волынской Казенной палаты ''№ 1816'' по которой в числе шляхты записаны разные представители рода '''Ларионовичей Выговских''' || - || -
|-
| 5 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Адама''' сына дворян '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' выдана ''21 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. марта 1832 года № 1107 || -
|-
| 6 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Михаила''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''23 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1425 || -
|-
| 7 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Иосифа''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''24 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1426 || -
|-
| 8.1 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Людвика''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3432  || ДАЖО/146/1/1555 (с 37-39)
|-
| 8.2 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Станислава''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3431 || ДАЖО/146/1/1555 (с 35-37)
|-
| 8.3 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Ивана''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -
|-
| 9 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Францишка Войцеха''' и '''Игнатия''' сыновей дворян '''Лукаша''' и '''Марианны из Ходаковских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -

|}

[[Категорія:Волинська губернія]]</text>
      <sha1>hj5n4neyckn5bj67ush5lcv44m7ffli</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045310</id>
      <parentid>1045305</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T16:39:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Okuryan</username>
        <id>18872</id>
      </contributor>
      <origin>1045310</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="40700" sha1="ohl1qse6lw2xxd7lk6c6c5oi87ax96l" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Про дворянське походження роду Виговських
 | рік = 1802-1862
 | примітки = [[c:File:ДАЖО 146-01-1555. 1802-1862. Про дворянське походження роду Виговських.pdf]]
}}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Содержание дела
|-
! Страницы !! Краткое сожержание !! Дата Документа !! Примечание
|-
|| 1-4 || Титульный лист и содержание || - || -
|-
|| 4-5 || № - Родословная Ларионовичей Выговских от '''Александра Андреевича Выговского''' || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 6-7 || Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским''' || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 7-8 || № - РС по селу Золотуха '''Марианна Павловна Выговская''' вдова(50) сыны '''Федор''' (13), '''Бартоломей'''(12), '''Ксаверий'''(10), '''Клементий'''(7) и дочери '''Анастасия'''(16), '''Анастасия'''(14), '''Ксаверия'''(3) || 20 октября 1795 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 8-10 || Журнал заседания Волынского Дворянского Депутатского собрания от года по рассмотрению следующих запросов и решения по ним:&lt;br&gt;(1) ''1 декабря 1806'' года ''№ 106'' ''№ 25085'' Рапорт от Киевского губернского правления о том что '''Федор Выговский'''  находится под судом и Киев просит подтвердить находятся ли документы по его дворянству в рассмотрении ВДДС документы, которые за него подал его брат '''Федор Выговский''' и признаны ли они достаточными&lt;br&gt;(2) ''3 декабря 1806'' года ''№ 107'' ''№ 27258'' Рапорт Сквирской городоской полиции по делу '''Стефана Улановского''' и '''Федора Выговского''' задержаных за кражу с просьбой подтвердить находяться ли их документы в ВДДС. Упоминается что за '''Федора''' подал документы его дядя '''Григорий Выговский''' проживающий в деревне Ваславце&lt;br&gt;(3) ''13 декабря 1806'' года ''№ 108'' ''№ 27585'' Рапорт от Киевского губернского правления в отношении ВДДС от ''6 ноября 1806'' года ''№ 110'' с предписанием о том чтобы дворяне Радомышльского, Сквирского и Махновского уездов явились в ВДДС к ''маю 1807'' года для уточнения своих дел&lt;br&gt; (4) ''9 января 1807'' года ''№ 9'' ''№ 567'' - Рапорт Киевского губернского правления на основании расследования Сквирского городничего о сословном статусе '''Федора Выговского''', находящегося под судом. Уточняется, что отцом '''Федора''' является '''Иван Выговский'''. Предписывается уведомить судебного асессора о результатах через ВДДС&lt;br&gt; (5) ''18 января 1807'' года ''№ 8'' ''№ 1166'' - Сообщение от Подольского губернского правления по рапорту Литинского нижнего земского суда. Касается передачи документов о дворянстве '''Круковскому''' (из с. Подорожна Литинского уезда). В тексте дается ссылка на запрос (реквизицию) от 7 сентября 1806 года за № 84. Также содержится требование к Винницкому земскому суду срочно доставить расписку о получении аналогичных документов дворянином '''Сулихостовским''' || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 10-12 || Суммариуш документов '''Ларионовичей Выговских''' (6-линия) о их дворянском происхождении поданных при определении ''6 октября 1832'' года ''№ 1907'' с черновиком родословной || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 12-14 || № 40 № 187 Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и '''Марианны из Сынгаевских''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью || 1 июля 1766 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 14-16,33-35 || № 59 № 1846 Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || 11 июля 1693 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 16-22,31-33 || № 1435 № 3323 Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах (2 копии) || 1 декабря 1761 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 22-24,29-31 || № 176 № 3324 Дарственная запись, признанная в Житомирских гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновья умершего '''Александра''', внуками '''Андрея''', правнуки '''Ивана Выговского''' родного брата покойных дворян '''Криштофа''' писаря гродского Овручского, '''Якова''' и '''Гавриила''' безпотомственно умерших, покойных дворян '''Адама Выговского''' праправнуки, а '''Лариона Богдановича Выговского''' прапраправунки  о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || 10 марта 1783 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 24-25 || № 4678 Прошение земянина '''Иосифа Иванова Ларионовича Выговского''' от своего имени и имени своей семьи происходящие от '''Адама Ларионовича''' с просьбой о вписании из 1-ой в 6-ю часть родословной книги || 30 сентября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 25-29 || Копия определения № 1907 от ''6 октября 1832'' по выводу дворянского рода '''Ларионовичей Выговских''' по прошению '''Иосифа''' сына '''Ивана Ларионовича Выговского''' под ''№ 4678'' на основании определения ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' с просьбой о вписании рода из 1-й в 6-ю часть родословной книги и вписании новых лиц на основании следующих документов:&lt;br&gt;(1) Протест ''11 июля 1693'' года '''Андрея Выговского''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира и Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей и иных обидах &lt;br&gt;(2) Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью&lt;br&gt;(3) Ввод ''8 апреля 1633'' года  от Владислава IV Короля Польского '''Ивану''' и братьям его '''Лучицам Выговским''' на земли Скочковские в селе Выгове в Кракове пожалованное, а ''3 июня 1786'' года в акты земские Житомирские внесенное (облатованное) и иные привилеи подтверждающее&lt;br&gt;&lt;br&gt;Крестных метрик и свидетельств о рождении и крещении: &lt;br&gt;(4) В Житомирском костеле ''17 февраля 1808'' сына '''Иосифа''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле ''27 октября 1814'' сына '''Михаила''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Житомирском костеле ''15 декабря 1824'' сына '''Адама''' у '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Житомирском костеле ''9 сентября 1823'' сына '''Людвиг''', ''8 мая 1829'' сына '''Станислава''' , ''15 мая 1832'' сына '''Ивана''' у '''Павла Выговского''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле '''Францишка''', '''Войцеха''' и '''Игнатия''' у '''Лукаша''' и '''Агнешки из Янковских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Новоселецком костеле '''Василий''' и второй '''Василий''' сыны '''Клементия''', а внуки '''Павла''' и '''Петронелли из Терензов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Калиновском костеле ''16 августа 1814'' сына '''Андрея''' у '''Ивана Выговского''' в Котельни &lt;br&gt;(8) В Калиновской церкви ''29 июня 1821'' сына '''Петра''' у '''Петра''' и '''Анны Выговских''' в Котельни&lt;br&gt;(9) В Калиновской церкви ''1 января 1823'' сына '''Даниила''' у '''Ивана''' и '''Елены Выговских''' в Калиновке&lt;br&gt;&lt;br&gt;(10) Свидетельство Волынской казенной палаты из РС ''1795'' ,''1811'' и ''1816'' годов ''№ 1816'' выданное ''24 декабря 1832'' года села Вацькова по которой в числе шляхты записаны '''Самуил''' сын '''Александра''' с сынами '''Александром''', '''Иваном''', 2-м '''Иваном''' и '''Степаном''', а те со своими сынами такие как '''Петром''' сыном '''Александра''', '''Яковом''', '''Константином''', '''Федором''' и '''Антоном''' сынами '''Ивана''', '''Иосифом''', 2-м '''Иосифом''' и '''Андреем''' сынами 2-го '''Ивана''', и '''Иосиф''' сын '''Александра''' с сынами '''Иваном''', '''Иосифом''', '''Павлом''', 2-м '''Иваном''', 3-м '''Иваном''' и сыновьями '''Павла''' - '''Людвиком''', '''Станиславом''' и '''Иваном''', а также '''Иван''' сын '''Александра''' с сынами '''Иваном''', '''Михаилом''' и '''Иосифом''' и сыном '''Ильи''' - '''Адамом''', а также '''Георгий''' сын '''Александра''' с сынами '''Лукашем''', '''Иваном''' и '''Иосифом''' и сыны '''Лукаша''' - '''Францишек''', '''Войцех''' и '''Игнатий Ларионовичи Выговские'''  || 6 октября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 35-37 || № 3431 Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Станислава''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 8 мая 1829 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 37-39 || № 3432 Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Людвика''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 9 сентября 1823 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 39-41 || № - Свидетельство с просьбой '''Александра Выговского''' о выдаче ему выписок из РС о том что он записан в числе шляхты. По свидетельству оказалось:&lt;br&gt;&lt;br&gt; РС ''1795'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№5 '''Александр Самуилов Выговский''' (40), жена '''Елена Самуилова'''(20) сын '''Петр'''(7) дочери '''Анна'''(8) '''Марианна'''(3) &lt;br&gt;№11 '''Иван Самуилов Выговский'''(30) жена '''Аполония Антонова'''(26) сын '''Яков'''(4) '''Константин'''(1) дочь '''Марианна'''(6) &lt;br&gt;№19 '''Иван Самуилов Выговский'''(26) жена '''Марианна Павлова'''(24) дочери '''Александра'''(3) '''Магдалена'''(0.5) отец '''Самуил Александров'''(80) родственница '''София Васильева???'''(15) &lt;br&gt;№20 '''Иосиф Александров Выговский'''(50) жена '''Марианна Клементиева'''(40) сыны '''Иосиф'''(15) '''Павел'''(12) '''Иван'''(11) '''Иван'''(5) '''Иван'''(1) дочь '''Анна'''(9) &lt;br&gt;№31 '''Игнат''' ''(прим. на самом деле '''Георгий''')'' '''Александров Выговский'''(46) жена '''Марианна Станиславова'''(30) сыны '''Лукаш'''(11), '''Иосиф'''(4), '''Иван'''(2) дочери '''Анастасия'''(13) '''Анна'''(8); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1795'' года по селу Котельни не содержит записей о '''Иване Выговском'''; &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1811'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(56) сын '''Петр'''(23) &lt;br&gt;№8 '''Иван Самуилов Выговский'''(46) сыны '''Яков'''(20) '''Константин'''(18) '''Федор'''(7) '''Антон'''(4) &lt;br&gt;№14 '''Иосиф Александров Выговский'''(66) сыны '''Иосиф'''(31) '''Павел'''(28) '''Иван'''(27) '''Иван'''(21) '''Иван'''(17) &lt;br&gt;№16 '''Юрий Александров Выговский'''(62) сыны '''Лукаш'''(27) '''Иван'''(18); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1811'' местечка Новой Котельни: &lt;br&gt;№4 '''Иван Самуилов Выговский'''(35) сыны '''Иосиф'''(10) '''Иосиф'''(5); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1816'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(61) жена '''Елена Стаховская'''(50) сын '''Петр'''(28) &lt;br&gt;№2 '''Иван Самуилов Выговский'''(51)  сыны '''Яков'''(25) '''Констанин'''(23) '''Федор'''(в первой графе 7) '''Антон'''(умер 1812), и дочь '''Фекла'''(14) &lt;br&gt;№3 '''Иосиф Александров Выговский'''(в первой графе 66, умер 1813) жена '''Марианна Козловская'''(80) дочь '''Анна'''(20) сыновья 1-й '''Иосиф'''(36) и жена '''Анна Шлихерт'''(30) дочь '''Ева'''(3) 2-й '''Павел'''(33) 3-й '''Иван'''(32) жена '''Виктория Пасевич'''(26) 4-й '''Иван'''(26) 5-й '''Иван'''(22) &lt;br&gt;№4 '''Юрий Александров Выговский'''(в первой графе 62, умер 1813) жена '''Марианна Завадская'''(70) дочери '''Анастасия'''(30) '''Мокрина'''(15) сыны 1-й '''Лукаш'''(32) жена '''Марианна Ясинская'''(20) сын '''Франц'''(4) 2-й '''Иосиф'''(25) 3-й '''Иван'''(23) &lt;br&gt;№5 '''Иван Самуилов Выговский'''(47) жена '''Марианна Ядминович'''(30) сыны '''Иосиф'''(4) '''Иосиф'''(3) '''Андрей'''(1); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1816'' по Котельно не значится ничего об Иванах Выговских    || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 41-43 || № 480 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Леонтия''' у '''Ивана Иосифов Выговский''' и '''Мария Николаева''' в Вацкове  || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 43-45 || № 479 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Филипп''' у '''Андрей Иванов Выговский''' и '''Ксения Григорьева''' в Вацкове || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 45-47 || № 478 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Дмитрий''' у '''Константин Петров Выговский''' и '''Лукия Стефанова''' в Вацкове || 25 октября 1838 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 47-49 || № 476 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иосиф Иванов Выговский''' и '''Евфросиния Иванова''' в Вацкове || 2 октября 1834 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 49-51 || № 482 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Петр Самуилов Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Васильева''' в Вацкове || 29 июня 1821 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 51-53 || № 472 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Константин''' у '''Петр Алексеев Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Андреева''' в Вацкове || 21 мая 1815 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 53-55 || № 483 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Павлова''' в Котельне || 16 августа 1814 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 55-57 || № 477 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иосиф''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Васильева''' в Котельне || 3 апреля 1808 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 57-59 || № 474 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иван''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Мария''' || 14 сентября 1794 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 59-61 || № 475 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Александр Выговский''' || 5 сентября 1788 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 61-63 || № 473 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Павел''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Марии''' || 3 ноябрь 1781 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 63-64 || № 2815 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Войцех Лукин Выговский''' и сыны '''Иван''', '''Иосиф''' и '''Степан''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 64-65 || № 2814 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Филипп Андреев Выговский''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 65-66 || № 2813 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Игнатий Лукин Выговский''' сын '''Антон''' и '''Андрей'''  || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 66-67 || № 2812 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Даниил Иванов Выговский''' сын '''Игнатий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 67-68 || № 2811 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Андрей Иосифов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Григорий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 68-69 || № 2810 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Людвик Павлов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Фома''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 69-70 || № 2809 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Иван Иосифов Выговский''' сыны '''Леонтий''', '''Петр''','''Иван''' и '''Федор''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 70-71 || № 2808 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Петр Петров Выговский''' сыны '''Семен''' и '''Александр''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 71-73 || Из Киевского градского правления в Волынскую дворянскую комиссию по делу Сквирского земского суда о воровстве '''Ксаверием Выговским''' о том приняли ли документы от его брата '''Федора Выговского''' с признаним Ксаверия в дворянстве || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 73-75 || Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию о сообщении признаны ли в дворянсте подсудимые '''Стефан Ульяновский''' и '''Федор Выговский''' || 9 декабря 1906 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 75-77 || Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию с запросом о том чй именно сын подсудимый '''Федор Выговский''', который заявляет что он сын '''Ивана''' || 1 февраля 1807 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 77-78 || Из Канцелярии Волынского Губернского Правления в Волынское ДДС по удовлетворении просьбы по запросу Житомирского уездного суда от 31 мая 1840 № 2706 по подсудимому '''Францу Выговскому''' || 17 июня 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 78-81 || Прошение '''Петра Александрова''', '''Ивана Иосифова''' и '''Андрея Иванова Выговских''' по прошению о скорейшее предоставлении из Консистории метрических выписей и переписка с консисторией по этому поводу || 30 ноября 1843 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 81-84 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с перечеслением лиц причисленных к дворянству по определениям № 2044 от 19 декабря 1802 и 6 октября 1832 № 2335 || 3 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 84-85 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с запросом о присылке списка живых лиц из рода Выговских || 16 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 85-91 || Из Волынского ДДС в Житомирский Земский Суд по прошению дворян '''Петра Александрова''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьевы''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''' и '''Людвик Павлов Выговский''' от 15 января 1846 с постановлением взыскать за бумагу с Выговских || 13 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 91-92 || Из Луцко-Житомирская духовная консистория в Волынское ДДС о возвращении денег за копии метрик || 29 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 92-94 || Список живых лиц рода Выговских на 1849 (25 лиц)  || 23 апреля 1849 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 94-97 || Прошение дворянина Васильковского уезда Василия Климентьева Выговского из д. Беспечной о запросе на предоставлении подтверждения в дворянстве  || 17 апреля 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 97-98 || Из МВД Волынской губернии в Волынское ДДС о том что существуют ныне Купище, Выгов и Погорилое || 12 августа 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 98-102,104-108 || Прошение '''Людвика Павлова Выговского''' о приобщению к делу двух дополнительных документов от 1601 и 1733 года || 9 августа 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 102-104,108-110 || Запрос о том не записаны ли в податное сословие перечисленные Выговские  || 27 мая 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 110-115 || Из Житомирский уездный суд в Волынское ДДС с запросом по дворянам '''Людвик Павлов Выговский''' и другим по другим фамилиям из деревни Вацкова || 29 сентября 1862 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 115-117 || От Овручского уездного стряпчего в Волынское ДДС по предоставлению трех документов по роду Выговских по актам 1693 и 1766 годов  || 28 ноября 1844 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 117-118 || Прошение '''Петр Александров''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьев''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''', '''Людвик Павлов Выговские Ларионовичи''' из Вациков с запросом справки что они не подлежат к записи в однодворцы  || 15 января 1846 || Ларионовичи 6-я линия


|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии представленных в определении 19 декабря 1802 года № 2044  (с 6-7) ==

Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским'''

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''1 декабря 1761'' года - Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3323 || ДАЖО/146/1/1555 (с 16-22,31-33)
|-
| 2 || ''10 марта 1783'' года - Дарственная запись, признанная в гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновьями '''Александра''', внуками '''Андрея''' о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3324 || ДАЖО/146/1/1555 (с 22-24,29-31)
|-
| 3 || ''2 февраля 1790'' года - Завещание '''Ивана Выговского''', составленное в Купищах, о распоряжении имуществом в пользу наследников. Внесено в акты Овручского повета в ''17 декабря 1802'' году || - || -
|-
| 4 || ''20 октября 1795'' года - Выписки из ревизских сказок о благородном происхождении рода '''Выговских''' из актов Овручского земского суда || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 7-8)

|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии представленных в определении 6 октября 1832 года № 1907  (с 10-12) ==

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''11 июля 1693'' года - Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || Овр. у. суд 10 июля 1844 года № 1846 || ДАЖО/146/1/1555 (с 14-16,33-35)
|-
| 2 || ''1 июля 1766'' года — Запись о вводе во владение (Посессия), признанная в Овручском гродском суде, на часть имения Купища и другие земли в Выговской земле Овручского повета для '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 12-14)
|-
| 3 || ''19 декабря 1802'' года — Определение ВДДС за ''№ 2044'', признающий дворянское достоинство рода '''Ларионовичей Выговских''', происходящих от родоначальника '''Адама''', с внесением рода в первую часть Родословной книги || - || -
|-
| 4 || Свидетельство Волынской Казенной палаты ''№ 1816'' по которой в числе шляхты записаны разные представители рода '''Ларионовичей Выговских''' || - || -
|-
| 5 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Адама''' сына дворян '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' выдана ''21 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. марта 1832 года № 1107 || -
|-
| 6 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Михаила''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''23 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1425 || -
|-
| 7 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Иосифа''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''24 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1426 || -
|-
| 8.1 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Людвика''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3432  || ДАЖО/146/1/1555 (с 37-39)
|-
| 8.2 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Станислава''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3431 || ДАЖО/146/1/1555 (с 35-37)
|-
| 8.3 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Ивана''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -
|-
| 9 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Францишка Войцеха''' и '''Игнатия''' сыновей дворян '''Лукаша''' и '''Марианны из Ходаковских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -

|}

[[Категорія:Волинська губернія]]</text>
      <sha1>ohl1qse6lw2xxd7lk6c6c5oi87ax96l</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045318</id>
      <parentid>1045310</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T17:12:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Okuryan</username>
        <id>18872</id>
      </contributor>
      <origin>1045318</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="42047" sha1="1yx24ttflmbaacagmzodw5yc8arl3ru" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Про дворянське походження роду Виговських
 | рік = 1802-1862
 | примітки = [[c:File:ДАЖО 146-01-1555. 1802-1862. Про дворянське походження роду Виговських.pdf]]
}}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Содержание дела
|-
! Страницы !! Краткое сожержание !! Дата Документа !! Примечание
|-
|| 1-4 || Титульный лист и содержание || - || -
|-
|| 4-5 || № - Родословная Ларионовичей Выговских от '''Александра Андреевича Выговского''' || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 6-7 || Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским''' || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 7-8 || № - РС по селу Золотуха '''Марианна Павловна Выговская''' вдова(50) сыны '''Федор''' (13), '''Бартоломей'''(12), '''Ксаверий'''(10), '''Клементий'''(7) и дочери '''Анастасия'''(16), '''Анастасия'''(14), '''Ксаверия'''(3) || 20 октября 1795 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 8-10 || Журнал заседания Волынского Дворянского Депутатского собрания от года по рассмотрению следующих запросов и решения по ним:&lt;br&gt;(1) ''1 декабря 1806'' года ''№ 106'' ''№ 25085'' Рапорт от Киевского губернского правления о том что '''Федор Выговский'''  находится под судом и Киев просит подтвердить находятся ли документы по его дворянству в рассмотрении ВДДС документы, которые за него подал его брат '''Федор Выговский''' и признаны ли они достаточными&lt;br&gt;(2) ''3 декабря 1806'' года ''№ 107'' ''№ 27258'' Рапорт Сквирской городоской полиции по делу '''Стефана Улановского''' и '''Федора Выговского''' задержаных за кражу с просьбой подтвердить находяться ли их документы в ВДДС. Упоминается что за '''Федора''' подал документы его дядя '''Григорий Выговский''' проживающий в деревне Ваславце&lt;br&gt;(3) ''13 декабря 1806'' года ''№ 108'' ''№ 27585'' Рапорт от Киевского губернского правления в отношении ВДДС от ''6 ноября 1806'' года ''№ 110'' с предписанием о том чтобы дворяне Радомышльского, Сквирского и Махновского уездов явились в ВДДС к ''маю 1807'' года для уточнения своих дел&lt;br&gt; (4) ''9 января 1807'' года ''№ 9'' ''№ 567'' - Рапорт Киевского губернского правления на основании расследования Сквирского городничего о сословном статусе '''Федора Выговского''', находящегося под судом. Уточняется, что отцом '''Федора''' является '''Иван Выговский'''. Предписывается уведомить судебного асессора о результатах через ВДДС&lt;br&gt; (5) ''18 января 1807'' года ''№ 8'' ''№ 1166'' - Сообщение от Подольского губернского правления по рапорту Литинского нижнего земского суда. Касается передачи документов о дворянстве '''Круковскому''' (из с. Подорожна Литинского уезда). В тексте дается ссылка на запрос (реквизицию) от 7 сентября 1806 года за № 84. Также содержится требование к Винницкому земскому суду срочно доставить расписку о получении аналогичных документов дворянином '''Сулихостовским''' || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 10-12 || Суммариуш документов '''Ларионовичей Выговских''' (6-линия) о их дворянском происхождении поданных при определении ''6 октября 1832'' года ''№ 1907'' с черновиком родословной || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 12-14 || № 40 № 187 Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и '''Марианны из Сынгаевских''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью || 1 июля 1766 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 14-16,33-35 || № 59 № 1846 Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || 11 июля 1693 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 16-22,31-33 || № 1435 № 3323 Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах (2 копии) || 1 декабря 1761 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 22-24,29-31 || № 176 № 3324 Дарственная запись, признанная в Житомирских гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновья умершего '''Александра''', внуками '''Андрея''', правнуки '''Ивана Выговского''' родного брата покойных дворян '''Криштофа''' писаря гродского Овручского, '''Якова''' и '''Гавриила''' безпотомственно умерших, покойных дворян '''Адама Выговского''' праправнуки, а '''Лариона Богдановича Выговского''' прапраправунки  о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || 10 марта 1783 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 24-25 || № 4678 Прошение земянина '''Иосифа Иванова Ларионовича Выговского''' от своего имени и имени своей семьи происходящие от '''Адама Ларионовича''' с просьбой о вписании из 1-ой в 6-ю часть родословной книги || 30 сентября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 25-29 || Копия определения № 1907 от ''6 октября 1832'' по выводу дворянского рода '''Ларионовичей Выговских''' по прошению '''Иосифа''' сына '''Ивана Ларионовича Выговского''' под ''№ 4678'' на основании определения ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' с просьбой о вписании рода из 1-й в 6-ю часть родословной книги и вписании новых лиц на основании следующих документов:&lt;br&gt;(1) Протест ''11 июля 1693'' года '''Андрея Выговского''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира и Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей и иных обидах &lt;br&gt;(2) Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью&lt;br&gt;(3) Ввод ''8 апреля 1633'' года  от Владислава IV Короля Польского '''Ивану''' и братьям его '''Лучицам Выговским''' на земли Скочковские в селе Выгове в Кракове пожалованное, а ''3 июня 1786'' года в акты земские Житомирские внесенное (облатованное) и иные привилеи подтверждающее&lt;br&gt;&lt;br&gt;Крестных метрик и свидетельств о рождении и крещении: &lt;br&gt;(4) В Житомирском костеле ''17 февраля 1808'' сына '''Иосифа''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле ''27 октября 1814'' сына '''Михаила''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Житомирском костеле ''15 декабря 1824'' сына '''Адама''' у '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Житомирском костеле ''9 сентября 1823'' сына '''Людвиг''', ''8 мая 1829'' сына '''Станислава''' , ''15 мая 1832'' сына '''Ивана''' у '''Павла Выговского''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле '''Францишка''', '''Войцеха''' и '''Игнатия''' у '''Лукаша''' и '''Агнешки из Янковских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Новоселецком костеле '''Василий''' и второй '''Василий''' сыны '''Клементия''', а внуки '''Павла''' и '''Петронелли из Терензов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Калиновском костеле ''16 августа 1814'' сына '''Андрея''' у '''Ивана Выговского''' в Котельни &lt;br&gt;(8) В Калиновской церкви ''29 июня 1821'' сына '''Петра''' у '''Петра''' и '''Анны Выговских''' в Котельни&lt;br&gt;(9) В Калиновской церкви ''1 января 1823'' сына '''Даниила''' у '''Ивана''' и '''Елены Выговских''' в Калиновке&lt;br&gt;&lt;br&gt;(10) Свидетельство Волынской казенной палаты из РС ''1795'' ,''1811'' и ''1816'' годов ''№ 1816'' выданное ''24 декабря 1832'' года села Вацькова по которой в числе шляхты записаны '''Самуил''' сын '''Александра''' с сынами '''Александром''', '''Иваном''', 2-м '''Иваном''' и '''Степаном''', а те со своими сынами такие как '''Петром''' сыном '''Александра''', '''Яковом''', '''Константином''', '''Федором''' и '''Антоном''' сынами '''Ивана''', '''Иосифом''', 2-м '''Иосифом''' и '''Андреем''' сынами 2-го '''Ивана''', и '''Иосиф''' сын '''Александра''' с сынами '''Иваном''', '''Иосифом''', '''Павлом''', 2-м '''Иваном''', 3-м '''Иваном''' и сыновьями '''Павла''' - '''Людвиком''', '''Станиславом''' и '''Иваном''', а также '''Иван''' сын '''Александра''' с сынами '''Иваном''', '''Михаилом''' и '''Иосифом''' и сыном '''Ильи''' - '''Адамом''', а также '''Георгий''' сын '''Александра''' с сынами '''Лукашем''', '''Иваном''' и '''Иосифом''' и сыны '''Лукаша''' - '''Францишек''', '''Войцех''' и '''Игнатий Ларионовичи Выговские'''  || 6 октября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 35-37 || № 3431 Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Станислава''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 8 мая 1829 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 37-39 || № 3432 Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Людвика''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 9 сентября 1823 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 39-41 || № - Свидетельство с просьбой '''Александра Выговского''' о выдаче ему выписок из РС о том что он записан в числе шляхты. По свидетельству оказалось:&lt;br&gt;&lt;br&gt; РС ''1795'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№5 '''Александр Самуилов Выговский''' (40), жена '''Елена Самуилова'''(20) сын '''Петр'''(7) дочери '''Анна'''(8) '''Марианна'''(3) &lt;br&gt;№11 '''Иван Самуилов Выговский'''(30) жена '''Аполония Антонова'''(26) сын '''Яков'''(4) '''Константин'''(1) дочь '''Марианна'''(6) &lt;br&gt;№19 '''Иван Самуилов Выговский'''(26) жена '''Марианна Павлова'''(24) дочери '''Александра'''(3) '''Магдалена'''(0.5) отец '''Самуил Александров'''(80) родственница '''София Васильева???'''(15) &lt;br&gt;№20 '''Иосиф Александров Выговский'''(50) жена '''Марианна Клементиева'''(40) сыны '''Иосиф'''(15) '''Павел'''(12) '''Иван'''(11) '''Иван'''(5) '''Иван'''(1) дочь '''Анна'''(9) &lt;br&gt;№31 '''Игнат''' ''(прим. на самом деле '''Георгий''')'' '''Александров Выговский'''(46) жена '''Марианна Станиславова'''(30) сыны '''Лукаш'''(11), '''Иосиф'''(4), '''Иван'''(2) дочери '''Анастасия'''(13) '''Анна'''(8); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1795'' года по селу Котельни не содержит записей о '''Иване Выговском'''; &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1811'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(56) сын '''Петр'''(23) &lt;br&gt;№8 '''Иван Самуилов Выговский'''(46) сыны '''Яков'''(20) '''Константин'''(18) '''Федор'''(7) '''Антон'''(4) &lt;br&gt;№14 '''Иосиф Александров Выговский'''(66) сыны '''Иосиф'''(31) '''Павел'''(28) '''Иван'''(27) '''Иван'''(21) '''Иван'''(17) &lt;br&gt;№16 '''Юрий Александров Выговский'''(62) сыны '''Лукаш'''(27) '''Иван'''(18); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1811'' местечка Новой Котельни: &lt;br&gt;№4 '''Иван Самуилов Выговский'''(35) сыны '''Иосиф'''(10) '''Иосиф'''(5); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1816'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(61) жена '''Елена Стаховская'''(50) сын '''Петр'''(28) &lt;br&gt;№2 '''Иван Самуилов Выговский'''(51)  сыны '''Яков'''(25) '''Констанин'''(23) '''Федор'''(в первой графе 7) '''Антон'''(умер 1812), и дочь '''Фекла'''(14) &lt;br&gt;№3 '''Иосиф Александров Выговский'''(в первой графе 66, умер 1813) жена '''Марианна Козловская'''(80) дочь '''Анна'''(20) сыновья 1-й '''Иосиф'''(36) и жена '''Анна Шлихерт'''(30) дочь '''Ева'''(3) 2-й '''Павел'''(33) 3-й '''Иван'''(32) жена '''Виктория Пасевич'''(26) 4-й '''Иван'''(26) 5-й '''Иван'''(22) &lt;br&gt;№4 '''Юрий Александров Выговский'''(в первой графе 62, умер 1813) жена '''Марианна Завадская'''(70) дочери '''Анастасия'''(30) '''Мокрина'''(15) сыны 1-й '''Лукаш'''(32) жена '''Марианна Ясинская'''(20) сын '''Франц'''(4) 2-й '''Иосиф'''(25) 3-й '''Иван'''(23) &lt;br&gt;№5 '''Иван Самуилов Выговский'''(47) жена '''Марианна Ядминович'''(30) сыны '''Иосиф'''(4) '''Иосиф'''(3) '''Андрей'''(1); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1816'' по Котельно не значится ничего об Иванах Выговских    || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 41-43 || № 480 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Леонтия''' у '''Ивана Иосифов Выговский''' и '''Мария Николаева''' в Вацкове  || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 43-45 || № 479 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Филипп''' у '''Андрей Иванов Выговский''' и '''Ксения Григорьева''' в Вацкове || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 45-47 || № 478 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Дмитрий''' у '''Константин Петров Выговский''' и '''Лукия Стефанова''' в Вацкове || 25 октября 1838 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 47-49 || № 476 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иосиф Иванов Выговский''' и '''Евфросиния Иванова''' в Вацкове || 2 октября 1834 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 49-51 || № 482 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Петр Самуилов Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Васильева''' в Вацкове || 29 июня 1821 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 51-53 || № 472 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Константин''' у '''Петр Алексеев Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Андреева''' в Вацкове || 21 мая 1815 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 53-55 || № 483 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Павлова''' в Котельне || 16 августа 1814 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 55-57 || № 477 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иосиф''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Васильева''' в Котельне || 3 апреля 1808 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 57-59 || № 474 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иван''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Мария''' || 14 сентября 1794 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 59-61 || № 475 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Александр Выговский''' || 5 сентября 1788 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 61-63 || № 473 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Павел''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Марии''' || 3 ноябрь 1781 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 63-64 || № 2815 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Войцех Лукин Выговский''' и сыны '''Иван''', '''Иосиф''' и '''Степан''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 64-65 || № 2814 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Филипп Андреев Выговский''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 65-66 || № 2813 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Игнатий Лукин Выговский''' сын '''Антон''' и '''Андрей'''  || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 66-67 || № 2812 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Даниил Иванов Выговский''' сын '''Игнатий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 67-68 || № 2811 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Андрей Иосифов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Григорий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 68-69 || № 2810 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Людвик Павлов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Фома''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 69-70 || № 2809 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Иван Иосифов Выговский''' сыны '''Леонтий''', '''Петр''','''Иван''' и '''Федор''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 70-71 || № 2808 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Петр Петров Выговский''' сыны '''Семен''' и '''Александр''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 71-73 || № 106 № 25085 Из Киевского градского правления в Волынскую дворянскую комиссию по делу Сквирского земского суда о воровстве '''Ксаверием Выговским''' о том приняли ли документы от его брата '''Федора Выговского''' с признаним Ксаверия в дворянстве || 8 ноября 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 73-75 || № 107 № 27253 Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию о сообщении признаны ли в дворянстве подсудимые '''Стефан Ульяновский''' и '''Федор Выговский'''. Документы '''Федора''' были отосланы его дядей '''Григорием''' проживающим в Вацькове || 9 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 75-77 || № 9 № 567 Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию с запросом о том чей именно сын подсудимый '''Федор Выговский''', который заявляет что он сын '''Ивана Выговского''' || 9 января 1807 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 77-78 || № 10921 Из Канцелярии Волынского Губернского Правления в Волынское ДДС по удовлетворении просьбы по запросу Житомирского уездного суда от ''31 мая 1840'' года ''№ 2706'' по подсудимому '''Францу Выговскому''' || 17 июня 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 78-81 || № 4806 Прошение '''Петра Александрова''', '''Ивана Иосифова''' и '''Андрея Иванова Выговских''' по прошению о скорейшее предоставлении из Консистории метрических выписей с ответом Консистории от ''21 января 1844'' года ''№ 484''. А именно о рождении &lt;br&gt;(1) ''3 ноября 1781'' года '''Павла Иосифова''' в Вацькове &lt;br&gt;(2) ''5 сентября 1788'' года '''Петра Александрова''' &lt;br&gt;(3) ''14 сентября 1794'' года '''Ивана Иосифова''' &lt;br&gt;(4) ''1798'' года '''Ивана Иосифова''' &lt;br&gt;(5) ''3 апреля 1808'' года '''Иосифа Иванова''' &lt;br&gt;(6) ''16 августа 1814'' года '''Андрея Иванова''' &lt;br&gt;(7) ''21 мая 1815'' года '''Константина Петрова''' &lt;br&gt;(8) ''29 июня 1821'' года '''Петра Петрова''' &lt;br&gt;(9) ''2 октября 1834'' года '''Андрея Иосифова''' &lt;br&gt;(10) ''25 октября 1838'' года '''Дмитрия Константинова''' &lt;br&gt;(11) ''11 октября 1840'' года '''Леонтия Иванова''' &lt;br&gt;(12) ''11 октября 1840'' года '''Филиппа Андреева''' &lt;br&gt;(13) ''1 января 1823'' года '''Данила Андреева''' || 30 ноября 1843 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 81-84 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с перечеслением лиц причисленных к дворянству по определениям № 2044 от 19 декабря 1802 и 6 октября 1832 № 2335 || 3 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 84-85 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с запросом о присылке списка живых лиц из рода Выговских || 16 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 85-91 || Из Волынского ДДС в Житомирский Земский Суд по прошению дворян '''Петра Александрова''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьевы''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''' и '''Людвик Павлов Выговский''' от 15 января 1846 с постановлением взыскать за бумагу с Выговских || 13 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 91-92 || Из Луцко-Житомирская духовная консистория в Волынское ДДС о возвращении денег за копии метрик || 29 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 92-94 || Список живых лиц рода Выговских на 1849 (25 лиц)  || 23 апреля 1849 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 94-97 || Прошение дворянина Васильковского уезда Василия Климентьева Выговского из д. Беспечной о запросе на предоставлении подтверждения в дворянстве  || 17 апреля 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 97-98 || Из МВД Волынской губернии в Волынское ДДС о том что существуют ныне Купище, Выгов и Погорилое || 12 августа 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 98-102,104-108 || Прошение '''Людвика Павлова Выговского''' о приобщению к делу двух дополнительных документов от 1601 и 1733 года || 9 августа 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 102-104,108-110 || Запрос о том не записаны ли в податное сословие перечисленные Выговские  || 27 мая 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 110-115 || Из Житомирский уездный суд в Волынское ДДС с запросом по дворянам '''Людвик Павлов Выговский''' и другим по другим фамилиям из деревни Вацкова || 29 сентября 1862 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 115-117 || От Овручского уездного стряпчего в Волынское ДДС по предоставлению трех документов по роду Выговских по актам 1693 и 1766 годов  || 28 ноября 1844 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 117-118 || Прошение '''Петр Александров''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьев''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''', '''Людвик Павлов Выговские Ларионовичи''' из Вациков с запросом справки что они не подлежат к записи в однодворцы  || 15 января 1846 || Ларионовичи 6-я линия


|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии представленных в определении 19 декабря 1802 года № 2044  (с 6-7) ==

Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским'''

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''1 декабря 1761'' года - Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3323 || ДАЖО/146/1/1555 (с 16-22,31-33)
|-
| 2 || ''10 марта 1783'' года - Дарственная запись, признанная в гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновьями '''Александра''', внуками '''Андрея''' о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3324 || ДАЖО/146/1/1555 (с 22-24,29-31)
|-
| 3 || ''2 февраля 1790'' года - Завещание '''Ивана Выговского''', составленное в Купищах, о распоряжении имуществом в пользу наследников. Внесено в акты Овручского повета в ''17 декабря 1802'' году || - || -
|-
| 4 || ''20 октября 1795'' года - Выписки из ревизских сказок о благородном происхождении рода '''Выговских''' из актов Овручского земского суда || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 7-8)

|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии представленных в определении 6 октября 1832 года № 1907  (с 10-12) ==

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''11 июля 1693'' года - Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || Овр. у. суд 10 июля 1844 года № 1846 || ДАЖО/146/1/1555 (с 14-16,33-35)
|-
| 2 || ''1 июля 1766'' года — Запись о вводе во владение (Посессия), признанная в Овручском гродском суде, на часть имения Купища и другие земли в Выговской земле Овручского повета для '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 12-14)
|-
| 3 || ''19 декабря 1802'' года — Определение ВДДС за ''№ 2044'', признающий дворянское достоинство рода '''Ларионовичей Выговских''', происходящих от родоначальника '''Адама''', с внесением рода в первую часть Родословной книги || - || -
|-
| 4 || Свидетельство Волынской Казенной палаты ''№ 1816'' по которой в числе шляхты записаны разные представители рода '''Ларионовичей Выговских''' || - || -
|-
| 5 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Адама''' сына дворян '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' выдана ''21 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. марта 1832 года № 1107 || -
|-
| 6 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Михаила''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''23 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1425 || -
|-
| 7 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Иосифа''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''24 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1426 || -
|-
| 8.1 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Людвика''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3432  || ДАЖО/146/1/1555 (с 37-39)
|-
| 8.2 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Станислава''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3431 || ДАЖО/146/1/1555 (с 35-37)
|-
| 8.3 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Ивана''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -
|-
| 9 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Францишка Войцеха''' и '''Игнатия''' сыновей дворян '''Лукаша''' и '''Марианны из Ходаковских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -

|}

[[Категорія:Волинська губернія]]</text>
      <sha1>1yx24ttflmbaacagmzodw5yc8arl3ru</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045319</id>
      <parentid>1045318</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T17:15:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Okuryan</username>
        <id>18872</id>
      </contributor>
      <origin>1045319</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="42159" sha1="ghyc1mqhf871n93h07865zk6kl40xpd" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Про дворянське походження роду Виговських
 | рік = 1802-1862
 | примітки = [[c:File:ДАЖО 146-01-1555. 1802-1862. Про дворянське походження роду Виговських.pdf]]
}}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Содержание дела
|-
! Страницы !! Краткое сожержание !! Дата Документа !! Примечание
|-
|| 1-4 || Титульный лист и содержание || - || -
|-
|| 4-5 || № - Родословная Ларионовичей Выговских от '''Александра Андреевича Выговского''' || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 6-7 || Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским''' || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 7-8 || № - РС по селу Золотуха '''Марианна Павловна Выговская''' вдова(50) сыны '''Федор''' (13), '''Бартоломей'''(12), '''Ксаверий'''(10), '''Клементий'''(7) и дочери '''Анастасия'''(16), '''Анастасия'''(14), '''Ксаверия'''(3) || 20 октября 1795 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 8-10 || Журнал заседания Волынского Дворянского Депутатского собрания от года по рассмотрению следующих запросов и решения по ним:&lt;br&gt;(1) ''1 декабря 1806'' года ''№ 106'' ''№ 25085'' Рапорт от Киевского губернского правления о том что '''Федор Выговский'''  находится под судом и Киев просит подтвердить находятся ли документы по его дворянству в рассмотрении ВДДС документы, которые за него подал его брат '''Федор Выговский''' и признаны ли они достаточными&lt;br&gt;(2) ''3 декабря 1806'' года ''№ 107'' ''№ 27258'' Рапорт Сквирской городоской полиции по делу '''Стефана Улановского''' и '''Федора Выговского''' задержаных за кражу с просьбой подтвердить находяться ли их документы в ВДДС. Упоминается что за '''Федора''' подал документы его дядя '''Григорий Выговский''' проживающий в деревне Ваславце&lt;br&gt;(3) ''13 декабря 1806'' года ''№ 108'' ''№ 27585'' Рапорт от Киевского губернского правления в отношении ВДДС от ''6 ноября 1806'' года ''№ 110'' с предписанием о том чтобы дворяне Радомышльского, Сквирского и Махновского уездов явились в ВДДС к ''маю 1807'' года для уточнения своих дел&lt;br&gt; (4) ''9 января 1807'' года ''№ 9'' ''№ 567'' - Рапорт Киевского губернского правления на основании расследования Сквирского городничего о сословном статусе '''Федора Выговского''', находящегося под судом. Уточняется, что отцом '''Федора''' является '''Иван Выговский'''. Предписывается уведомить судебного асессора о результатах через ВДДС&lt;br&gt; (5) ''18 января 1807'' года ''№ 8'' ''№ 1166'' - Сообщение от Подольского губернского правления по рапорту Литинского нижнего земского суда. Касается передачи документов о дворянстве '''Круковскому''' (из с. Подорожна Литинского уезда). В тексте дается ссылка на запрос (реквизицию) от 7 сентября 1806 года за № 84. Также содержится требование к Винницкому земскому суду срочно доставить расписку о получении аналогичных документов дворянином '''Сулихостовским''' || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 10-12 || Суммариуш документов '''Ларионовичей Выговских''' (6-линия) о их дворянском происхождении поданных при определении ''6 октября 1832'' года ''№ 1907'' с черновиком родословной || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 12-14 || № 40 № 187 Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и '''Марианны из Сынгаевских''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью || 1 июля 1766 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 14-16,33-35 || № 59 № 1846 Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || 11 июля 1693 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 16-22,31-33 || № 1435 № 3323 Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах (2 копии) || 1 декабря 1761 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 22-24,29-31 || № 176 № 3324 Дарственная запись, признанная в Житомирских гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновья умершего '''Александра''', внуками '''Андрея''', правнуки '''Ивана Выговского''' родного брата покойных дворян '''Криштофа''' писаря гродского Овручского, '''Якова''' и '''Гавриила''' безпотомственно умерших, покойных дворян '''Адама Выговского''' праправнуки, а '''Лариона Богдановича Выговского''' прапраправунки  о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || 10 марта 1783 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 24-25 || № 4678 Прошение земянина '''Иосифа Иванова Ларионовича Выговского''' от своего имени и имени своей семьи происходящие от '''Адама Ларионовича''' с просьбой о вписании из 1-ой в 6-ю часть родословной книги || 30 сентября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 25-29 || Копия определения № 1907 от ''6 октября 1832'' по выводу дворянского рода '''Ларионовичей Выговских''' по прошению '''Иосифа''' сына '''Ивана Ларионовича Выговского''' под ''№ 4678'' на основании определения ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' с просьбой о вписании рода из 1-й в 6-ю часть родословной книги и вписании новых лиц на основании следующих документов:&lt;br&gt;(1) Протест ''11 июля 1693'' года '''Андрея Выговского''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира и Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей и иных обидах &lt;br&gt;(2) Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью&lt;br&gt;(3) Ввод ''8 апреля 1633'' года  от Владислава IV Короля Польского '''Ивану''' и братьям его '''Лучицам Выговским''' на земли Скочковские в селе Выгове в Кракове пожалованное, а ''3 июня 1786'' года в акты земские Житомирские внесенное (облатованное) и иные привилеи подтверждающее&lt;br&gt;&lt;br&gt;Крестных метрик и свидетельств о рождении и крещении: &lt;br&gt;(4) В Житомирском костеле ''17 февраля 1808'' сына '''Иосифа''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле ''27 октября 1814'' сына '''Михаила''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Житомирском костеле ''15 декабря 1824'' сына '''Адама''' у '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Житомирском костеле ''9 сентября 1823'' сына '''Людвиг''', ''8 мая 1829'' сына '''Станислава''' , ''15 мая 1832'' сына '''Ивана''' у '''Павла Выговского''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле '''Францишка''', '''Войцеха''' и '''Игнатия''' у '''Лукаша''' и '''Агнешки из Янковских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Новоселецком костеле '''Василий''' и второй '''Василий''' сыны '''Клементия''', а внуки '''Павла''' и '''Петронелли из Терензов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Калиновском костеле ''16 августа 1814'' сына '''Андрея''' у '''Ивана Выговского''' в Котельни &lt;br&gt;(8) В Калиновской церкви ''29 июня 1821'' сына '''Петра''' у '''Петра''' и '''Анны Выговских''' в Котельни&lt;br&gt;(9) В Калиновской церкви ''1 января 1823'' сына '''Даниила''' у '''Ивана''' и '''Елены Выговских''' в Калиновке&lt;br&gt;&lt;br&gt;(10) Свидетельство Волынской казенной палаты из РС ''1795'' ,''1811'' и ''1816'' годов ''№ 1816'' выданное ''24 декабря 1832'' года села Вацькова по которой в числе шляхты записаны '''Самуил''' сын '''Александра''' с сынами '''Александром''', '''Иваном''', 2-м '''Иваном''' и '''Степаном''', а те со своими сынами такие как '''Петром''' сыном '''Александра''', '''Яковом''', '''Константином''', '''Федором''' и '''Антоном''' сынами '''Ивана''', '''Иосифом''', 2-м '''Иосифом''' и '''Андреем''' сынами 2-го '''Ивана''', и '''Иосиф''' сын '''Александра''' с сынами '''Иваном''', '''Иосифом''', '''Павлом''', 2-м '''Иваном''', 3-м '''Иваном''' и сыновьями '''Павла''' - '''Людвиком''', '''Станиславом''' и '''Иваном''', а также '''Иван''' сын '''Александра''' с сынами '''Иваном''', '''Михаилом''' и '''Иосифом''' и сыном '''Ильи''' - '''Адамом''', а также '''Георгий''' сын '''Александра''' с сынами '''Лукашем''', '''Иваном''' и '''Иосифом''' и сыны '''Лукаша''' - '''Францишек''', '''Войцех''' и '''Игнатий Ларионовичи Выговские'''  || 6 октября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 35-37 || № 3431 Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Станислава''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 8 мая 1829 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 37-39 || № 3432 Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Людвика''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 9 сентября 1823 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 39-41 || № - Свидетельство с просьбой '''Александра Выговского''' о выдаче ему выписок из РС о том что он записан в числе шляхты. По свидетельству оказалось:&lt;br&gt;&lt;br&gt; РС ''1795'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№5 '''Александр Самуилов Выговский''' (40), жена '''Елена Самуилова'''(20) сын '''Петр'''(7) дочери '''Анна'''(8) '''Марианна'''(3) &lt;br&gt;№11 '''Иван Самуилов Выговский'''(30) жена '''Аполония Антонова'''(26) сын '''Яков'''(4) '''Константин'''(1) дочь '''Марианна'''(6) &lt;br&gt;№19 '''Иван Самуилов Выговский'''(26) жена '''Марианна Павлова'''(24) дочери '''Александра'''(3) '''Магдалена'''(0.5) отец '''Самуил Александров'''(80) родственница '''София Васильева???'''(15) &lt;br&gt;№20 '''Иосиф Александров Выговский'''(50) жена '''Марианна Клементиева'''(40) сыны '''Иосиф'''(15) '''Павел'''(12) '''Иван'''(11) '''Иван'''(5) '''Иван'''(1) дочь '''Анна'''(9) &lt;br&gt;№31 '''Игнат''' ''(прим. на самом деле '''Георгий''')'' '''Александров Выговский'''(46) жена '''Марианна Станиславова'''(30) сыны '''Лукаш'''(11), '''Иосиф'''(4), '''Иван'''(2) дочери '''Анастасия'''(13) '''Анна'''(8); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1795'' года по селу Котельни не содержит записей о '''Иване Выговском'''; &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1811'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(56) сын '''Петр'''(23) &lt;br&gt;№8 '''Иван Самуилов Выговский'''(46) сыны '''Яков'''(20) '''Константин'''(18) '''Федор'''(7) '''Антон'''(4) &lt;br&gt;№14 '''Иосиф Александров Выговский'''(66) сыны '''Иосиф'''(31) '''Павел'''(28) '''Иван'''(27) '''Иван'''(21) '''Иван'''(17) &lt;br&gt;№16 '''Юрий Александров Выговский'''(62) сыны '''Лукаш'''(27) '''Иван'''(18); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1811'' местечка Новой Котельни: &lt;br&gt;№4 '''Иван Самуилов Выговский'''(35) сыны '''Иосиф'''(10) '''Иосиф'''(5); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1816'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(61) жена '''Елена Стаховская'''(50) сын '''Петр'''(28) &lt;br&gt;№2 '''Иван Самуилов Выговский'''(51)  сыны '''Яков'''(25) '''Констанин'''(23) '''Федор'''(в первой графе 7) '''Антон'''(умер 1812), и дочь '''Фекла'''(14) &lt;br&gt;№3 '''Иосиф Александров Выговский'''(в первой графе 66, умер 1813) жена '''Марианна Козловская'''(80) дочь '''Анна'''(20) сыновья 1-й '''Иосиф'''(36) и жена '''Анна Шлихерт'''(30) дочь '''Ева'''(3) 2-й '''Павел'''(33) 3-й '''Иван'''(32) жена '''Виктория Пасевич'''(26) 4-й '''Иван'''(26) 5-й '''Иван'''(22) &lt;br&gt;№4 '''Юрий Александров Выговский'''(в первой графе 62, умер 1813) жена '''Марианна Завадская'''(70) дочери '''Анастасия'''(30) '''Мокрина'''(15) сыны 1-й '''Лукаш'''(32) жена '''Марианна Ясинская'''(20) сын '''Франц'''(4) 2-й '''Иосиф'''(25) 3-й '''Иван'''(23) &lt;br&gt;№5 '''Иван Самуилов Выговский'''(47) жена '''Марианна Ядминович'''(30) сыны '''Иосиф'''(4) '''Иосиф'''(3) '''Андрей'''(1); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1816'' по Котельно не значится ничего об Иванах Выговских    || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 41-43 || № 480 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Леонтия''' у '''Ивана Иосифов Выговский''' и '''Мария Николаева''' в Вацкове  || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 43-45 || № 479 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Филипп''' у '''Андрей Иванов Выговский''' и '''Ксения Григорьева''' в Вацкове || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 45-47 || № 478 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Дмитрий''' у '''Константин Петров Выговский''' и '''Лукия Стефанова''' в Вацкове || 25 октября 1838 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 47-49 || № 476 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иосиф Иванов Выговский''' и '''Евфросиния Иванова''' в Вацкове || 2 октября 1834 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 49-51 || № 482 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Петр Самуилов Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Васильева''' в Вацкове || 29 июня 1821 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 51-53 || № 472 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Константин''' у '''Петр Алексеев Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Андреева''' в Вацкове || 21 мая 1815 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 53-55 || № 483 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Павлова''' в Котельне || 16 августа 1814 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 55-57 || № 477 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иосиф''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Васильева''' в Котельне || 3 апреля 1808 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 57-59 || № 474 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иван''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Мария''' || 14 сентября 1794 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 59-61 || № 475 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Александр Выговский''' || 5 сентября 1788 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 61-63 || № 473 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Павел''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Марии''' || 3 ноябрь 1781 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 63-64 || № 2815 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Войцех Лукин Выговский''' и сыны '''Иван''', '''Иосиф''' и '''Степан''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 64-65 || № 2814 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Филипп Андреев Выговский''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 65-66 || № 2813 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Игнатий Лукин Выговский''' сын '''Антон''' и '''Андрей'''  || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 66-67 || № 2812 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Даниил Иванов Выговский''' сын '''Игнатий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 67-68 || № 2811 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Андрей Иосифов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Григорий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 68-69 || № 2810 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Людвик Павлов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Фома''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 69-70 || № 2809 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Иван Иосифов Выговский''' сыны '''Леонтий''', '''Петр''','''Иван''' и '''Федор''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 70-71 || № 2808 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Петр Петров Выговский''' сыны '''Семен''' и '''Александр''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 71-73 || № 106 № 25085 Из Киевского градского правления в Волынскую дворянскую комиссию по делу Сквирского земского суда о воровстве '''Ксаверием Выговским''' о том приняли ли документы от его брата '''Федора Выговского''' с признаним Ксаверия в дворянстве || 8 ноября 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 73-75 || № 107 № 27253 Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию о сообщении признаны ли в дворянстве подсудимые '''Стефан Ульяновский''' и '''Федор Выговский'''. Документы '''Федора''' были отосланы его дядей '''Григорием''' проживающим в Вацькове || 9 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 75-77 || № 9 № 567 Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию с запросом о том чей именно сын подсудимый '''Федор Выговский''', который заявляет что он сын '''Ивана Выговского''' || 9 января 1807 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 77-78 || № 10921 Из Канцелярии Волынского Губернского Правления в Волынское ДДС по удовлетворении просьбы по запросу Житомирского уездного суда от ''31 мая 1840'' года ''№ 2706'' по подсудимому '''Францу Выговскому''' || 17 июня 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 78-81 || № 4806 Прошение '''Петра Александрова''', '''Ивана Иосифова''' и '''Андрея Иванова Выговских''' по прошению о скорейшее предоставлении из Консистории метрических выписей с ответом Консистории от ''21 января 1844'' года ''№ 484''. А именно о рождении &lt;br&gt;(1) ''3 ноября 1781'' года '''Павла Иосифова''' в Вацькове &lt;br&gt;(2) ''5 сентября 1788'' года '''Петра Александрова''' &lt;br&gt;(3) ''14 сентября 1794'' года '''Ивана Иосифова''' &lt;br&gt;(4) ''1798'' года '''Ивана Иосифова''' (ни в Ловковской церкви ни в архиве Консистории не оказалось) &lt;br&gt;(5) ''3 апреля 1808'' года '''Иосифа Иванова''' &lt;br&gt;(6) ''16 августа 1814'' года '''Андрея Иванова''' &lt;br&gt;(7) ''21 мая 1815'' года '''Константина Петрова''' &lt;br&gt;(8) ''29 июня 1821'' года '''Петра Петрова''' &lt;br&gt;(9) ''2 октября 1834'' года '''Андрея Иосифова''' &lt;br&gt;(10) ''25 октября 1838'' года '''Дмитрия Константинова''' &lt;br&gt;(11) ''11 октября 1840'' года '''Леонтия Иванова''' &lt;br&gt;(12) ''11 октября 1840'' года '''Филиппа Андреева''' &lt;br&gt;(13) ''1 января 1823'' года '''Данила Андреева''' || 30 ноября 1843 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 81-84 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с перечеслением лиц причисленных к дворянству по определениям № 2044 от 19 декабря 1802 и 6 октября 1832 № 2335 || 3 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 84-85 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с запросом о присылке списка живых лиц из рода Выговских || 16 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 85-91 || Из Волынского ДДС в Житомирский Земский Суд по прошению дворян '''Петра Александрова''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьевы''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''' и '''Людвик Павлов Выговский''' от 15 января 1846 с постановлением взыскать за бумагу с Выговских || 13 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 91-92 || Из Луцко-Житомирская духовная консистория в Волынское ДДС о возвращении денег за копии метрик || 29 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 92-94 || Список живых лиц рода Выговских на 1849 (25 лиц)  || 23 апреля 1849 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 94-97 || Прошение дворянина Васильковского уезда Василия Климентьева Выговского из д. Беспечной о запросе на предоставлении подтверждения в дворянстве  || 17 апреля 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 97-98 || Из МВД Волынской губернии в Волынское ДДС о том что существуют ныне Купище, Выгов и Погорилое || 12 августа 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 98-102,104-108 || Прошение '''Людвика Павлова Выговского''' о приобщению к делу двух дополнительных документов от 1601 и 1733 года || 9 августа 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 102-104,108-110 || Запрос о том не записаны ли в податное сословие перечисленные Выговские  || 27 мая 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 110-115 || Из Житомирский уездный суд в Волынское ДДС с запросом по дворянам '''Людвик Павлов Выговский''' и другим по другим фамилиям из деревни Вацкова || 29 сентября 1862 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 115-117 || От Овручского уездного стряпчего в Волынское ДДС по предоставлению трех документов по роду Выговских по актам 1693 и 1766 годов  || 28 ноября 1844 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 117-118 || Прошение '''Петр Александров''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьев''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''', '''Людвик Павлов Выговские Ларионовичи''' из Вациков с запросом справки что они не подлежат к записи в однодворцы  || 15 января 1846 || Ларионовичи 6-я линия


|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии представленных в определении 19 декабря 1802 года № 2044  (с 6-7) ==

Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским'''

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''1 декабря 1761'' года - Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3323 || ДАЖО/146/1/1555 (с 16-22,31-33)
|-
| 2 || ''10 марта 1783'' года - Дарственная запись, признанная в гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновьями '''Александра''', внуками '''Андрея''' о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3324 || ДАЖО/146/1/1555 (с 22-24,29-31)
|-
| 3 || ''2 февраля 1790'' года - Завещание '''Ивана Выговского''', составленное в Купищах, о распоряжении имуществом в пользу наследников. Внесено в акты Овручского повета в ''17 декабря 1802'' году || - || -
|-
| 4 || ''20 октября 1795'' года - Выписки из ревизских сказок о благородном происхождении рода '''Выговских''' из актов Овручского земского суда || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 7-8)

|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии представленных в определении 6 октября 1832 года № 1907  (с 10-12) ==

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''11 июля 1693'' года - Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || Овр. у. суд 10 июля 1844 года № 1846 || ДАЖО/146/1/1555 (с 14-16,33-35)
|-
| 2 || ''1 июля 1766'' года — Запись о вводе во владение (Посессия), признанная в Овручском гродском суде, на часть имения Купища и другие земли в Выговской земле Овручского повета для '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 12-14)
|-
| 3 || ''19 декабря 1802'' года — Определение ВДДС за ''№ 2044'', признающий дворянское достоинство рода '''Ларионовичей Выговских''', происходящих от родоначальника '''Адама''', с внесением рода в первую часть Родословной книги || - || -
|-
| 4 || Свидетельство Волынской Казенной палаты ''№ 1816'' по которой в числе шляхты записаны разные представители рода '''Ларионовичей Выговских''' || - || -
|-
| 5 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Адама''' сына дворян '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' выдана ''21 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. марта 1832 года № 1107 || -
|-
| 6 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Михаила''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''23 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1425 || -
|-
| 7 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Иосифа''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''24 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1426 || -
|-
| 8.1 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Людвика''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3432  || ДАЖО/146/1/1555 (с 37-39)
|-
| 8.2 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Станислава''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3431 || ДАЖО/146/1/1555 (с 35-37)
|-
| 8.3 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Ивана''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -
|-
| 9 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Францишка Войцеха''' и '''Игнатия''' сыновей дворян '''Лукаша''' и '''Марианны из Ходаковских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -

|}

[[Категорія:Волинська губернія]]</text>
      <sha1>ghyc1mqhf871n93h07865zk6kl40xpd</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045344</id>
      <parentid>1045319</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T18:21:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Okuryan</username>
        <id>18872</id>
      </contributor>
      <origin>1045344</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="43009" sha1="rbzabrhx58a2gv1x00148wn2cddl0mr" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Про дворянське походження роду Виговських
 | рік = 1802-1862
 | примітки = [[c:File:ДАЖО 146-01-1555. 1802-1862. Про дворянське походження роду Виговських.pdf]]
}}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Содержание дела
|-
! Страницы !! Краткое сожержание !! Дата Документа !! Примечание
|-
|| 1-4 || Титульный лист и содержание || - || -
|-
|| 4-5 || № - Родословная Ларионовичей Выговских от '''Александра Андреевича Выговского''' || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 6-7 || Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским''' || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 7-8 || № - РС по селу Золотуха '''Марианна Павловна Выговская''' вдова(50) сыны '''Федор''' (13), '''Бартоломей'''(12), '''Ксаверий'''(10), '''Клементий'''(7) и дочери '''Анастасия'''(16), '''Анастасия'''(14), '''Ксаверия'''(3) || 20 октября 1795 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 8-10 || Журнал заседания Волынского Дворянского Депутатского собрания от года по рассмотрению следующих запросов и решения по ним:&lt;br&gt;(1) ''1 декабря 1806'' года ''№ 106'' ''№ 25085'' Рапорт от Киевского губернского правления о том что '''Федор Выговский'''  находится под судом и Киев просит подтвердить находятся ли документы по его дворянству в рассмотрении ВДДС документы, которые за него подал его брат '''Федор Выговский''' и признаны ли они достаточными&lt;br&gt;(2) ''3 декабря 1806'' года ''№ 107'' ''№ 27258'' Рапорт Сквирской городоской полиции по делу '''Стефана Улановского''' и '''Федора Выговского''' задержаных за кражу с просьбой подтвердить находяться ли их документы в ВДДС. Упоминается что за '''Федора''' подал документы его дядя '''Григорий Выговский''' проживающий в деревне Ваславце&lt;br&gt;(3) ''13 декабря 1806'' года ''№ 108'' ''№ 27585'' Рапорт от Киевского губернского правления в отношении ВДДС от ''6 ноября 1806'' года ''№ 110'' с предписанием о том чтобы дворяне Радомышльского, Сквирского и Махновского уездов явились в ВДДС к ''маю 1807'' года для уточнения своих дел&lt;br&gt; (4) ''9 января 1807'' года ''№ 9'' ''№ 567'' - Рапорт Киевского губернского правления на основании расследования Сквирского городничего о сословном статусе '''Федора Выговского''', находящегося под судом. Уточняется, что отцом '''Федора''' является '''Иван Выговский'''. Предписывается уведомить судебного асессора о результатах через ВДДС&lt;br&gt; (5) ''18 января 1807'' года ''№ 8'' ''№ 1166'' - Сообщение от Подольского губернского правления по рапорту Литинского нижнего земского суда. Касается передачи документов о дворянстве '''Круковскому''' (из с. Подорожна Литинского уезда). В тексте дается ссылка на запрос (реквизицию) от 7 сентября 1806 года за № 84. Также содержится требование к Винницкому земскому суду срочно доставить расписку о получении аналогичных документов дворянином '''Сулихостовским''' || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 10-12 || Суммариуш документов '''Ларионовичей Выговских''' (6-линия) о их дворянском происхождении поданных при определении ''6 октября 1832'' года ''№ 1907'' с черновиком родословной || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 12-14 || № 40 № 187 Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и '''Марианны из Сынгаевских''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью || 1 июля 1766 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 14-16,33-35 || № 59 № 1846 Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || 11 июля 1693 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 16-22,31-33 || № 1435 № 3323 Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах (2 копии) || 1 декабря 1761 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 22-24,29-31 || № 176 № 3324 Дарственная запись, признанная в Житомирских гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновья умершего '''Александра''', внуками '''Андрея''', правнуки '''Ивана Выговского''' родного брата покойных дворян '''Криштофа''' писаря гродского Овручского, '''Якова''' и '''Гавриила''' безпотомственно умерших, покойных дворян '''Адама Выговского''' праправнуки, а '''Лариона Богдановича Выговского''' прапраправунки  о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || 10 марта 1783 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 24-25 || № 4678 Прошение земянина '''Иосифа Иванова Ларионовича Выговского''' от своего имени и имени своей семьи происходящие от '''Адама Ларионовича''' с просьбой о вписании из 1-ой в 6-ю часть родословной книги || 30 сентября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 25-29 || Копия определения № 1907 от ''6 октября 1832'' по выводу дворянского рода '''Ларионовичей Выговских''' по прошению '''Иосифа''' сына '''Ивана Ларионовича Выговского''' под ''№ 4678'' на основании определения ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' с просьбой о вписании рода из 1-й в 6-ю часть родословной книги и вписании новых лиц на основании следующих документов:&lt;br&gt;(1) Протест ''11 июля 1693'' года '''Андрея Выговского''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира и Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей и иных обидах &lt;br&gt;(2) Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью&lt;br&gt;(3) Ввод ''8 апреля 1633'' года  от Владислава IV Короля Польского '''Ивану''' и братьям его '''Лучицам Выговским''' на земли Скочковские в селе Выгове в Кракове пожалованное, а ''3 июня 1786'' года в акты земские Житомирские внесенное (облатованное) и иные привилеи подтверждающее&lt;br&gt;&lt;br&gt;Крестных метрик и свидетельств о рождении и крещении: &lt;br&gt;(4) В Житомирском костеле ''17 февраля 1808'' сына '''Иосифа''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле ''27 октября 1814'' сына '''Михаила''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Житомирском костеле ''15 декабря 1824'' сына '''Адама''' у '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Житомирском костеле ''9 сентября 1823'' сына '''Людвиг''', ''8 мая 1829'' сына '''Станислава''' , ''15 мая 1832'' сына '''Ивана''' у '''Павла Выговского''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле '''Францишка''', '''Войцеха''' и '''Игнатия''' у '''Лукаша''' и '''Агнешки из Янковских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Новоселецком костеле '''Василий''' и второй '''Василий''' сыны '''Клементия''', а внуки '''Павла''' и '''Петронелли из Терензов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Калиновском костеле ''16 августа 1814'' сына '''Андрея''' у '''Ивана Выговского''' в Котельни &lt;br&gt;(8) В Калиновской церкви ''29 июня 1821'' сына '''Петра''' у '''Петра''' и '''Анны Выговских''' в Котельни&lt;br&gt;(9) В Калиновской церкви ''1 января 1823'' сына '''Даниила''' у '''Ивана''' и '''Елены Выговских''' в Калиновке&lt;br&gt;&lt;br&gt;(10) Свидетельство Волынской казенной палаты из РС ''1795'' ,''1811'' и ''1816'' годов ''№ 1816'' выданное ''24 декабря 1832'' года села Вацькова по которой в числе шляхты записаны '''Самуил''' сын '''Александра''' с сынами '''Александром''', '''Иваном''', 2-м '''Иваном''' и '''Степаном''', а те со своими сынами такие как '''Петром''' сыном '''Александра''', '''Яковом''', '''Константином''', '''Федором''' и '''Антоном''' сынами '''Ивана''', '''Иосифом''', 2-м '''Иосифом''' и '''Андреем''' сынами 2-го '''Ивана''', и '''Иосиф''' сын '''Александра''' с сынами '''Иваном''', '''Иосифом''', '''Павлом''', 2-м '''Иваном''', 3-м '''Иваном''' и сыновьями '''Павла''' - '''Людвиком''', '''Станиславом''' и '''Иваном''', а также '''Иван''' сын '''Александра''' с сынами '''Иваном''', '''Михаилом''' и '''Иосифом''' и сыном '''Ильи''' - '''Адамом''', а также '''Георгий''' сын '''Александра''' с сынами '''Лукашем''', '''Иваном''' и '''Иосифом''' и сыны '''Лукаша''' - '''Францишек''', '''Войцех''' и '''Игнатий Ларионовичи Выговские'''  || 6 октября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 35-37 || № 3431 Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Станислава''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 8 мая 1829 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 37-39 || № 3432 Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Людвика''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 9 сентября 1823 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 39-41 || № - Свидетельство с просьбой '''Александра Выговского''' о выдаче ему выписок из РС о том что он записан в числе шляхты. По свидетельству оказалось:&lt;br&gt;&lt;br&gt; РС ''1795'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№5 '''Александр Самуилов Выговский''' (40), жена '''Елена Самуилова'''(20) сын '''Петр'''(7) дочери '''Анна'''(8) '''Марианна'''(3) &lt;br&gt;№11 '''Иван Самуилов Выговский'''(30) жена '''Аполония Антонова'''(26) сын '''Яков'''(4) '''Константин'''(1) дочь '''Марианна'''(6) &lt;br&gt;№19 '''Иван Самуилов Выговский'''(26) жена '''Марианна Павлова'''(24) дочери '''Александра'''(3) '''Магдалена'''(0.5) отец '''Самуил Александров'''(80) родственница '''София Васильева???'''(15) &lt;br&gt;№20 '''Иосиф Александров Выговский'''(50) жена '''Марианна Клементиева'''(40) сыны '''Иосиф'''(15) '''Павел'''(12) '''Иван'''(11) '''Иван'''(5) '''Иван'''(1) дочь '''Анна'''(9) &lt;br&gt;№31 '''Игнат''' ''(прим. на самом деле '''Георгий''')'' '''Александров Выговский'''(46) жена '''Марианна Станиславова'''(30) сыны '''Лукаш'''(11), '''Иосиф'''(4), '''Иван'''(2) дочери '''Анастасия'''(13) '''Анна'''(8); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1795'' года по селу Котельни не содержит записей о '''Иване Выговском'''; &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1811'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(56) сын '''Петр'''(23) &lt;br&gt;№8 '''Иван Самуилов Выговский'''(46) сыны '''Яков'''(20) '''Константин'''(18) '''Федор'''(7) '''Антон'''(4) &lt;br&gt;№14 '''Иосиф Александров Выговский'''(66) сыны '''Иосиф'''(31) '''Павел'''(28) '''Иван'''(27) '''Иван'''(21) '''Иван'''(17) &lt;br&gt;№16 '''Юрий Александров Выговский'''(62) сыны '''Лукаш'''(27) '''Иван'''(18); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1811'' местечка Новой Котельни: &lt;br&gt;№4 '''Иван Самуилов Выговский'''(35) сыны '''Иосиф'''(10) '''Иосиф'''(5); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1816'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(61) жена '''Елена Стаховская'''(50) сын '''Петр'''(28) &lt;br&gt;№2 '''Иван Самуилов Выговский'''(51)  сыны '''Яков'''(25) '''Констанин'''(23) '''Федор'''(в первой графе 7) '''Антон'''(умер 1812), и дочь '''Фекла'''(14) &lt;br&gt;№3 '''Иосиф Александров Выговский'''(в первой графе 66, умер 1813) жена '''Марианна Козловская'''(80) дочь '''Анна'''(20) сыновья 1-й '''Иосиф'''(36) и жена '''Анна Шлихерт'''(30) дочь '''Ева'''(3) 2-й '''Павел'''(33) 3-й '''Иван'''(32) жена '''Виктория Пасевич'''(26) 4-й '''Иван'''(26) 5-й '''Иван'''(22) &lt;br&gt;№4 '''Юрий Александров Выговский'''(в первой графе 62, умер 1813) жена '''Марианна Завадская'''(70) дочери '''Анастасия'''(30) '''Мокрина'''(15) сыны 1-й '''Лукаш'''(32) жена '''Марианна Ясинская'''(20) сын '''Франц'''(4) 2-й '''Иосиф'''(25) 3-й '''Иван'''(23) &lt;br&gt;№5 '''Иван Самуилов Выговский'''(47) жена '''Марианна Ядминович'''(30) сыны '''Иосиф'''(4) '''Иосиф'''(3) '''Андрей'''(1); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1816'' по Котельно не значится ничего об Иванах Выговских    || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 41-43 || № 480 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Леонтия''' у '''Ивана Иосифов Выговский''' и '''Мария Николаева''' в Вацкове  || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 43-45 || № 479 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Филипп''' у '''Андрей Иванов Выговский''' и '''Ксения Григорьева''' в Вацкове || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 45-47 || № 478 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Дмитрий''' у '''Константин Петров Выговский''' и '''Лукия Стефанова''' в Вацкове || 25 октября 1838 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 47-49 || № 476 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иосиф Иванов Выговский''' и '''Евфросиния Иванова''' в Вацкове || 2 октября 1834 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 49-51 || № 482 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Петр Самуилов Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Васильева''' в Вацкове || 29 июня 1821 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 51-53 || № 472 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Константин''' у '''Петр Алексеев Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Андреева''' в Вацкове || 21 мая 1815 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 53-55 || № 483 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Павлова''' в Котельне || 16 августа 1814 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 55-57 || № 477 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иосиф''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Васильева''' в Котельне || 3 апреля 1808 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 57-59 || № 474 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иван''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Мария''' || 14 сентября 1794 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 59-61 || № 475 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Александр Выговский''' || 5 сентября 1788 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 61-63 || № 473 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Павел''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Марии''' || 3 ноябрь 1781 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 63-64 || № 2815 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Войцех Лукин Выговский''' и сыны '''Иван''', '''Иосиф''' и '''Степан''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 64-65 || № 2814 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Филипп Андреев Выговский''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 65-66 || № 2813 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Игнатий Лукин Выговский''' сын '''Антон''' и '''Андрей'''  || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 66-67 || № 2812 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Даниил Иванов Выговский''' сын '''Игнатий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 67-68 || № 2811 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Андрей Иосифов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Григорий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 68-69 || № 2810 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Людвик Павлов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Фома''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 69-70 || № 2809 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Иван Иосифов Выговский''' сыны '''Леонтий''', '''Петр''','''Иван''' и '''Федор''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 70-71 || № 2808 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Петр Петров Выговский''' сыны '''Семен''' и '''Александр''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 71-73 || № 106 № 25085 Из Киевского градского правления в Волынскую дворянскую комиссию по делу Сквирского земского суда о воровстве '''Ксаверием Выговским''' о том приняли ли документы от его брата '''Федора Выговского''' с признаним Ксаверия в дворянстве || 8 ноября 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 73-75 || № 107 № 27253 Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию о сообщении признаны ли в дворянстве подсудимые '''Стефан Ульяновский''' и '''Федор Выговский'''. Документы '''Федора''' были отосланы его дядей '''Григорием''' проживающим в Вацькове || 9 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 75-77 || № 9 № 567 Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию с запросом о том чей именно сын подсудимый '''Федор Выговский''', который заявляет что он сын '''Ивана Выговского''' || 9 января 1807 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 77-78 || № 10921 Из Канцелярии Волынского Губернского Правления в Волынское ДДС по удовлетворении просьбы по запросу Житомирского уездного суда от ''31 мая 1840'' года ''№ 2706'' по подсудимому '''Францу Выговскому''' || 17 июня 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 78-81 || № 4806 Прошение '''Петра Александрова''', '''Ивана Иосифова''' и '''Андрея Иванова Выговских''' по прошению о скорейшее предоставлении из Консистории метрических выписей с ответом Консистории от ''21 января 1844'' года ''№ 484''. А именно о рождении &lt;br&gt;(1) ''3 ноября 1781'' года '''Павла Иосифова''' в Вацькове &lt;br&gt;(2) ''5 сентября 1788'' года '''Петра Александрова''' &lt;br&gt;(3) ''14 сентября 1794'' года '''Ивана Иосифова''' &lt;br&gt;(4) ''1798'' года '''Ивана Иосифова''' (ни в Ловковской церкви ни в архиве Консистории не оказалось) &lt;br&gt;(5) ''3 апреля 1808'' года '''Иосифа Иванова''' &lt;br&gt;(6) ''16 августа 1814'' года '''Андрея Иванова''' &lt;br&gt;(7) ''21 мая 1815'' года '''Константина Петрова''' &lt;br&gt;(8) ''29 июня 1821'' года '''Петра Петрова''' &lt;br&gt;(9) ''2 октября 1834'' года '''Андрея Иосифова''' &lt;br&gt;(10) ''25 октября 1838'' года '''Дмитрия Константинова''' &lt;br&gt;(11) ''11 октября 1840'' года '''Леонтия Иванова''' &lt;br&gt;(12) ''11 октября 1840'' года '''Филиппа Андреева''' &lt;br&gt;(13) ''1 января 1823'' года '''Данила Андреева''' || 30 ноября 1843 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 81-84 || № 78 Записка 1-го стола по делу рода Выговских по прошению ''15 января 1846'' года дворян 2-го разряда '''Петра Александрова''', '''Ивана''' и 2-го '''Ивана Иосифых''', '''Луки''' и '''Иосифа Юрьевых''', '''Андрея Иванова''', '''Адама Ильина''' и '''Людвика Павлова Выговских''' о рассмотрении их дела и отсылке в Герольдию так как земская полиция собирается записать их в однодворцы. Содержит перечесление лиц причисленных к дворянству по определениям от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и ''6 октября 1832'' года ''№ 2335''. Также с информацией что одна отрасль '''Ларионовичей Выговских''' уже была утверждена Указом Герольдии ''31 марта 1847'' года ''№ 1146'' || 3 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 84-85 || Записка 1-го стола по делу рода Выговских с запросом о присылке списка живых лиц из рода Выговских || 16 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 85-91 || Из Волынского ДДС в Житомирский Земский Суд по прошению дворян '''Петра Александрова''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьевы''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''' и '''Людвик Павлов Выговский''' от 15 января 1846 с постановлением взыскать за бумагу с Выговских || 13 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 91-92 || Из Луцко-Житомирская духовная консистория в Волынское ДДС о возвращении денег за копии метрик || 29 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 92-94 || Список живых лиц рода Выговских на 1849 (25 лиц)  || 23 апреля 1849 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 94-97 || Прошение дворянина Васильковского уезда Василия Климентьева Выговского из д. Беспечной о запросе на предоставлении подтверждения в дворянстве  || 17 апреля 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 97-98 || Из МВД Волынской губернии в Волынское ДДС о том что существуют ныне Купище, Выгов и Погорилое || 12 августа 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 98-102,104-108 || Прошение '''Людвика Павлова Выговского''' о приобщению к делу двух дополнительных документов от 1601 и 1733 года || 9 августа 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 102-104,108-110 || Запрос о том не записаны ли в податное сословие перечисленные Выговские  || 27 мая 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 110-115 || Из Житомирский уездный суд в Волынское ДДС с запросом по дворянам '''Людвик Павлов Выговский''' и другим по другим фамилиям из деревни Вацкова || 29 сентября 1862 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 115-117 || От Овручского уездного стряпчего в Волынское ДДС по предоставлению трех документов по роду Выговских по актам 1693 и 1766 годов  || 28 ноября 1844 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 117-118 || Прошение '''Петр Александров''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьев''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''', '''Людвик Павлов Выговские Ларионовичи''' из Вациков с запросом справки что они не подлежат к записи в однодворцы  || 15 января 1846 || Ларионовичи 6-я линия


|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии представленных в определении 19 декабря 1802 года № 2044  (с 6-7) ==

Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским'''

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''1 декабря 1761'' года - Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3323 || ДАЖО/146/1/1555 (с 16-22,31-33)
|-
| 2 || ''10 марта 1783'' года - Дарственная запись, признанная в гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновьями '''Александра''', внуками '''Андрея''' о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3324 || ДАЖО/146/1/1555 (с 22-24,29-31)
|-
| 3 || ''2 февраля 1790'' года - Завещание '''Ивана Выговского''', составленное в Купищах, о распоряжении имуществом в пользу наследников. Внесено в акты Овручского повета в ''17 декабря 1802'' году || - || -
|-
| 4 || ''20 октября 1795'' года - Выписки из ревизских сказок о благородном происхождении рода '''Выговских''' из актов Овручского земского суда || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 7-8)

|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии представленных в определении 6 октября 1832 года № 1907  (с 10-12) ==

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''11 июля 1693'' года - Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || Овр. у. суд 10 июля 1844 года № 1846 || ДАЖО/146/1/1555 (с 14-16,33-35)
|-
| 2 || ''1 июля 1766'' года — Запись о вводе во владение (Посессия), признанная в Овручском гродском суде, на часть имения Купища и другие земли в Выговской земле Овручского повета для '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 12-14)
|-
| 3 || ''19 декабря 1802'' года — Определение ВДДС за ''№ 2044'', признающий дворянское достоинство рода '''Ларионовичей Выговских''', происходящих от родоначальника '''Адама''', с внесением рода в первую часть Родословной книги || - || -
|-
| 4 || Свидетельство Волынской Казенной палаты ''№ 1816'' по которой в числе шляхты записаны разные представители рода '''Ларионовичей Выговских''' || - || -
|-
| 5 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Адама''' сына дворян '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' выдана ''21 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. марта 1832 года № 1107 || -
|-
| 6 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Михаила''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''23 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1425 || -
|-
| 7 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Иосифа''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''24 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1426 || -
|-
| 8.1 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Людвика''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3432  || ДАЖО/146/1/1555 (с 37-39)
|-
| 8.2 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Станислава''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3431 || ДАЖО/146/1/1555 (с 35-37)
|-
| 8.3 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Ивана''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -
|-
| 9 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Францишка Войцеха''' и '''Игнатия''' сыновей дворян '''Лукаша''' и '''Марианны из Ходаковских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -

|}

[[Категорія:Волинська губернія]]</text>
      <sha1>rbzabrhx58a2gv1x00148wn2cddl0mr</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045350</id>
      <parentid>1045344</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T18:33:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Okuryan</username>
        <id>18872</id>
      </contributor>
      <origin>1045350</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="43224" sha1="1r9flfbodlpbd8do48yuosf05pntxz6" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Про дворянське походження роду Виговських
 | рік = 1802-1862
 | примітки = [[c:File:ДАЖО 146-01-1555. 1802-1862. Про дворянське походження роду Виговських.pdf]]
}}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Содержание дела
|-
! Страницы !! Краткое сожержание !! Дата Документа !! Примечание
|-
|| 1-4 || Титульный лист и содержание || - || -
|-
|| 4-5 || № - Родословная Ларионовичей Выговских от '''Александра Андреевича Выговского''' || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 6-7 || Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским''' || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 7-8 || № - РС по селу Золотуха '''Марианна Павловна Выговская''' вдова(50) сыны '''Федор''' (13), '''Бартоломей'''(12), '''Ксаверий'''(10), '''Клементий'''(7) и дочери '''Анастасия'''(16), '''Анастасия'''(14), '''Ксаверия'''(3) || 20 октября 1795 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 8-10 || Журнал заседания Волынского Дворянского Депутатского собрания от года по рассмотрению следующих запросов и решения по ним:&lt;br&gt;(1) ''1 декабря 1806'' года ''№ 106'' ''№ 25085'' Рапорт от Киевского губернского правления о том что '''Федор Выговский'''  находится под судом и Киев просит подтвердить находятся ли документы по его дворянству в рассмотрении ВДДС документы, которые за него подал его брат '''Федор Выговский''' и признаны ли они достаточными&lt;br&gt;(2) ''3 декабря 1806'' года ''№ 107'' ''№ 27258'' Рапорт Сквирской городоской полиции по делу '''Стефана Улановского''' и '''Федора Выговского''' задержаных за кражу с просьбой подтвердить находяться ли их документы в ВДДС. Упоминается что за '''Федора''' подал документы его дядя '''Григорий Выговский''' проживающий в деревне Ваславце&lt;br&gt;(3) ''13 декабря 1806'' года ''№ 108'' ''№ 27585'' Рапорт от Киевского губернского правления в отношении ВДДС от ''6 ноября 1806'' года ''№ 110'' с предписанием о том чтобы дворяне Радомышльского, Сквирского и Махновского уездов явились в ВДДС к ''маю 1807'' года для уточнения своих дел&lt;br&gt; (4) ''9 января 1807'' года ''№ 9'' ''№ 567'' - Рапорт Киевского губернского правления на основании расследования Сквирского городничего о сословном статусе '''Федора Выговского''', находящегося под судом. Уточняется, что отцом '''Федора''' является '''Иван Выговский'''. Предписывается уведомить судебного асессора о результатах через ВДДС&lt;br&gt; (5) ''18 января 1807'' года ''№ 8'' ''№ 1166'' - Сообщение от Подольского губернского правления по рапорту Литинского нижнего земского суда. Касается передачи документов о дворянстве '''Круковскому''' (из с. Подорожна Литинского уезда). В тексте дается ссылка на запрос (реквизицию) от 7 сентября 1806 года за № 84. Также содержится требование к Винницкому земскому суду срочно доставить расписку о получении аналогичных документов дворянином '''Сулихостовским''' || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 10-12 || Суммариуш документов '''Ларионовичей Выговских''' (6-линия) о их дворянском происхождении поданных при определении ''6 октября 1832'' года ''№ 1907'' с черновиком родословной || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 12-14 || № 40 № 187 Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и '''Марианны из Сынгаевских''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью || 1 июля 1766 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 14-16,33-35 || № 59 № 1846 Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || 11 июля 1693 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 16-22,31-33 || № 1435 № 3323 Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах (2 копии) || 1 декабря 1761 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 22-24,29-31 || № 176 № 3324 Дарственная запись, признанная в Житомирских гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновья умершего '''Александра''', внуками '''Андрея''', правнуки '''Ивана Выговского''' родного брата покойных дворян '''Криштофа''' писаря гродского Овручского, '''Якова''' и '''Гавриила''' безпотомственно умерших, покойных дворян '''Адама Выговского''' праправнуки, а '''Лариона Богдановича Выговского''' прапраправунки  о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || 10 марта 1783 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 24-25 || № 4678 Прошение земянина '''Иосифа Иванова Ларионовича Выговского''' от своего имени и имени своей семьи происходящие от '''Адама Ларионовича''' с просьбой о вписании из 1-ой в 6-ю часть родословной книги || 30 сентября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 25-29 || Копия определения № 1907 от ''6 октября 1832'' по выводу дворянского рода '''Ларионовичей Выговских''' по прошению '''Иосифа''' сына '''Ивана Ларионовича Выговского''' под ''№ 4678'' на основании определения ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' с просьбой о вписании рода из 1-й в 6-ю часть родословной книги и вписании новых лиц на основании следующих документов:&lt;br&gt;(1) Протест ''11 июля 1693'' года '''Андрея Выговского''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира и Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей и иных обидах &lt;br&gt;(2) Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью&lt;br&gt;(3) Ввод ''8 апреля 1633'' года  от Владислава IV Короля Польского '''Ивану''' и братьям его '''Лучицам Выговским''' на земли Скочковские в селе Выгове в Кракове пожалованное, а ''3 июня 1786'' года в акты земские Житомирские внесенное (облатованное) и иные привилеи подтверждающее&lt;br&gt;&lt;br&gt;Крестных метрик и свидетельств о рождении и крещении: &lt;br&gt;(4) В Житомирском костеле ''17 февраля 1808'' сына '''Иосифа''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле ''27 октября 1814'' сына '''Михаила''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Житомирском костеле ''15 декабря 1824'' сына '''Адама''' у '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Житомирском костеле ''9 сентября 1823'' сына '''Людвиг''', ''8 мая 1829'' сына '''Станислава''' , ''15 мая 1832'' сына '''Ивана''' у '''Павла Выговского''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле '''Францишка''', '''Войцеха''' и '''Игнатия''' у '''Лукаша''' и '''Агнешки из Янковских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Новоселецком костеле '''Василий''' и второй '''Василий''' сыны '''Клементия''', а внуки '''Павла''' и '''Петронелли из Терензов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Калиновском костеле ''16 августа 1814'' сына '''Андрея''' у '''Ивана Выговского''' в Котельни &lt;br&gt;(8) В Калиновской церкви ''29 июня 1821'' сына '''Петра''' у '''Петра''' и '''Анны Выговских''' в Котельни&lt;br&gt;(9) В Калиновской церкви ''1 января 1823'' сына '''Даниила''' у '''Ивана''' и '''Елены Выговских''' в Калиновке&lt;br&gt;&lt;br&gt;(10) Свидетельство Волынской казенной палаты из РС ''1795'' ,''1811'' и ''1816'' годов ''№ 1816'' выданное ''24 декабря 1832'' года села Вацькова по которой в числе шляхты записаны '''Самуил''' сын '''Александра''' с сынами '''Александром''', '''Иваном''', 2-м '''Иваном''' и '''Степаном''', а те со своими сынами такие как '''Петром''' сыном '''Александра''', '''Яковом''', '''Константином''', '''Федором''' и '''Антоном''' сынами '''Ивана''', '''Иосифом''', 2-м '''Иосифом''' и '''Андреем''' сынами 2-го '''Ивана''', и '''Иосиф''' сын '''Александра''' с сынами '''Иваном''', '''Иосифом''', '''Павлом''', 2-м '''Иваном''', 3-м '''Иваном''' и сыновьями '''Павла''' - '''Людвиком''', '''Станиславом''' и '''Иваном''', а также '''Иван''' сын '''Александра''' с сынами '''Иваном''', '''Михаилом''' и '''Иосифом''' и сыном '''Ильи''' - '''Адамом''', а также '''Георгий''' сын '''Александра''' с сынами '''Лукашем''', '''Иваном''' и '''Иосифом''' и сыны '''Лукаша''' - '''Францишек''', '''Войцех''' и '''Игнатий Ларионовичи Выговские'''  || 6 октября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 35-37 || № 3431 Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Станислава''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 8 мая 1829 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 37-39 || № 3432 Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Людвика''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 9 сентября 1823 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 39-41 || № - Свидетельство с просьбой '''Александра Выговского''' о выдаче ему выписок из РС о том что он записан в числе шляхты. По свидетельству оказалось:&lt;br&gt;&lt;br&gt; РС ''1795'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№5 '''Александр Самуилов Выговский''' (40), жена '''Елена Самуилова'''(20) сын '''Петр'''(7) дочери '''Анна'''(8) '''Марианна'''(3) &lt;br&gt;№11 '''Иван Самуилов Выговский'''(30) жена '''Аполония Антонова'''(26) сын '''Яков'''(4) '''Константин'''(1) дочь '''Марианна'''(6) &lt;br&gt;№19 '''Иван Самуилов Выговский'''(26) жена '''Марианна Павлова'''(24) дочери '''Александра'''(3) '''Магдалена'''(0.5) отец '''Самуил Александров'''(80) родственница '''София Васильева???'''(15) &lt;br&gt;№20 '''Иосиф Александров Выговский'''(50) жена '''Марианна Клементиева'''(40) сыны '''Иосиф'''(15) '''Павел'''(12) '''Иван'''(11) '''Иван'''(5) '''Иван'''(1) дочь '''Анна'''(9) &lt;br&gt;№31 '''Игнат''' ''(прим. на самом деле '''Георгий''')'' '''Александров Выговский'''(46) жена '''Марианна Станиславова'''(30) сыны '''Лукаш'''(11), '''Иосиф'''(4), '''Иван'''(2) дочери '''Анастасия'''(13) '''Анна'''(8); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1795'' года по селу Котельни не содержит записей о '''Иване Выговском'''; &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1811'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(56) сын '''Петр'''(23) &lt;br&gt;№8 '''Иван Самуилов Выговский'''(46) сыны '''Яков'''(20) '''Константин'''(18) '''Федор'''(7) '''Антон'''(4) &lt;br&gt;№14 '''Иосиф Александров Выговский'''(66) сыны '''Иосиф'''(31) '''Павел'''(28) '''Иван'''(27) '''Иван'''(21) '''Иван'''(17) &lt;br&gt;№16 '''Юрий Александров Выговский'''(62) сыны '''Лукаш'''(27) '''Иван'''(18); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1811'' местечка Новой Котельни: &lt;br&gt;№4 '''Иван Самуилов Выговский'''(35) сыны '''Иосиф'''(10) '''Иосиф'''(5); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1816'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(61) жена '''Елена Стаховская'''(50) сын '''Петр'''(28) &lt;br&gt;№2 '''Иван Самуилов Выговский'''(51)  сыны '''Яков'''(25) '''Констанин'''(23) '''Федор'''(в первой графе 7) '''Антон'''(умер 1812), и дочь '''Фекла'''(14) &lt;br&gt;№3 '''Иосиф Александров Выговский'''(в первой графе 66, умер 1813) жена '''Марианна Козловская'''(80) дочь '''Анна'''(20) сыновья 1-й '''Иосиф'''(36) и жена '''Анна Шлихерт'''(30) дочь '''Ева'''(3) 2-й '''Павел'''(33) 3-й '''Иван'''(32) жена '''Виктория Пасевич'''(26) 4-й '''Иван'''(26) 5-й '''Иван'''(22) &lt;br&gt;№4 '''Юрий Александров Выговский'''(в первой графе 62, умер 1813) жена '''Марианна Завадская'''(70) дочери '''Анастасия'''(30) '''Мокрина'''(15) сыны 1-й '''Лукаш'''(32) жена '''Марианна Ясинская'''(20) сын '''Франц'''(4) 2-й '''Иосиф'''(25) 3-й '''Иван'''(23) &lt;br&gt;№5 '''Иван Самуилов Выговский'''(47) жена '''Марианна Ядминович'''(30) сыны '''Иосиф'''(4) '''Иосиф'''(3) '''Андрей'''(1); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1816'' по Котельно не значится ничего об Иванах Выговских    || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 41-43 || № 480 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Леонтия''' у '''Ивана Иосифов Выговский''' и '''Мария Николаева''' в Вацкове  || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 43-45 || № 479 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Филипп''' у '''Андрей Иванов Выговский''' и '''Ксения Григорьева''' в Вацкове || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 45-47 || № 478 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Дмитрий''' у '''Константин Петров Выговский''' и '''Лукия Стефанова''' в Вацкове || 25 октября 1838 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 47-49 || № 476 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иосиф Иванов Выговский''' и '''Евфросиния Иванова''' в Вацкове || 2 октября 1834 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 49-51 || № 482 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Петр Самуилов Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Васильева''' в Вацкове || 29 июня 1821 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 51-53 || № 472 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Константин''' у '''Петр Алексеев Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Андреева''' в Вацкове || 21 мая 1815 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 53-55 || № 483 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Павлова''' в Котельне || 16 августа 1814 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 55-57 || № 477 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иосиф''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Васильева''' в Котельне || 3 апреля 1808 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 57-59 || № 474 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иван''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Мария''' || 14 сентября 1794 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 59-61 || № 475 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Александр Выговский''' || 5 сентября 1788 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 61-63 || № 473 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Павел''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Марии''' || 3 ноябрь 1781 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 63-64 || № 2815 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Войцех Лукин Выговский''' и сыны '''Иван''', '''Иосиф''' и '''Степан''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 64-65 || № 2814 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Филипп Андреев Выговский''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 65-66 || № 2813 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Игнатий Лукин Выговский''' сын '''Антон''' и '''Андрей'''  || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 66-67 || № 2812 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Даниил Иванов Выговский''' сын '''Игнатий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 67-68 || № 2811 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Андрей Иосифов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Григорий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 68-69 || № 2810 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Людвик Павлов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Фома''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 69-70 || № 2809 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Иван Иосифов Выговский''' сыны '''Леонтий''', '''Петр''','''Иван''' и '''Федор''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 70-71 || № 2808 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Петр Петров Выговский''' сыны '''Семен''' и '''Александр''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 71-73 || № 106 № 25085 Из Киевского градского правления в Волынскую дворянскую комиссию по делу Сквирского земского суда о воровстве '''Ксаверием Выговским''' о том приняли ли документы от его брата '''Федора Выговского''' с признаним Ксаверия в дворянстве || 8 ноября 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 73-75 || № 107 № 27253 Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию о сообщении признаны ли в дворянстве подсудимые '''Стефан Ульяновский''' и '''Федор Выговский'''. Документы '''Федора''' были отосланы его дядей '''Григорием''' проживающим в Вацькове || 9 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 75-77 || № 9 № 567 Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию с запросом о том чей именно сын подсудимый '''Федор Выговский''', который заявляет что он сын '''Ивана Выговского''' || 9 января 1807 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 77-78 || № 10921 Из Канцелярии Волынского Губернского Правления в Волынское ДДС по удовлетворении просьбы по запросу Житомирского уездного суда от ''31 мая 1840'' года ''№ 2706'' по подсудимому '''Францу Выговскому''' || 17 июня 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 78-81 || № 4806 Прошение '''Петра Александрова''', '''Ивана Иосифова''' и '''Андрея Иванова Выговских''' по прошению о скорейшее предоставлении из Консистории метрических выписей с ответом Консистории от ''21 января 1844'' года ''№ 484''. А именно о рождении &lt;br&gt;(1) ''3 ноября 1781'' года '''Павла Иосифова''' в Вацькове &lt;br&gt;(2) ''5 сентября 1788'' года '''Петра Александрова''' &lt;br&gt;(3) ''14 сентября 1794'' года '''Ивана Иосифова''' &lt;br&gt;(4) ''1798'' года '''Ивана Иосифова''' (ни в Ловковской церкви ни в архиве Консистории не оказалось) &lt;br&gt;(5) ''3 апреля 1808'' года '''Иосифа Иванова''' &lt;br&gt;(6) ''16 августа 1814'' года '''Андрея Иванова''' &lt;br&gt;(7) ''21 мая 1815'' года '''Константина Петрова''' &lt;br&gt;(8) ''29 июня 1821'' года '''Петра Петрова''' &lt;br&gt;(9) ''2 октября 1834'' года '''Андрея Иосифова''' &lt;br&gt;(10) ''25 октября 1838'' года '''Дмитрия Константинова''' &lt;br&gt;(11) ''11 октября 1840'' года '''Леонтия Иванова''' &lt;br&gt;(12) ''11 октября 1840'' года '''Филиппа Андреева''' &lt;br&gt;(13) ''1 января 1823'' года '''Данила Андреева''' || 30 ноября 1843 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 81-84 || № - Записка 1-го стола по делу рода Выговских по прошению ''15 января 1846'' года дворян 2-го разряда '''Петра Александрова''', '''Ивана''' и 2-го '''Ивана Иосифых''', '''Луки''' и '''Иосифа Юрьевых''', '''Андрея Иванова''', '''Адама Ильина''' и '''Людвика Павлова Выговских''' о отсылке состояния их дела в Житомирский Земский суд так как местная земская полиция собирается записать их в однодворцы. Содержит перечисление лиц причисленных к дворянству по определениям от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и ''6 октября 1832'' года ''№ 2335''. Также с информацией что одна отрасль '''Ларионовичей Выговских''' уже была утверждена Указом Герольдии ''31 марта 1847'' года ''№ 1146'' || 3 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 84-85 || № - Записка 1-го стола по делу рода Выговских с запросом о присылке того что имения Купища, Выгов и ПОгорилые и ныне существуют || 16 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 85-91 || № 8286 № 12276 Из Волынского ДДС в Житомирский Земский Суд по прошению дворян '''Петра Александрова''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьевы''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''' и '''Людвик Павлов Выговский''' от 15 января 1846 с постановлением взыскать за бумагу с Выговских || 13 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 91-92 || № 4966 Из Луцко Житомирская РК Духовная Консистория в Волынское ДДС в ответ на сообщение ВДДС от ''9 октября 1848'' года ''№ 9626'' о возвращении денег за копии метрик || 29 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 92-94 || Список живых лиц рода Выговских на 1849 (25 лиц)  || 23 апреля 1849 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 94-97 || Прошение дворянина Васильковского уезда Василия Климентьева Выговского из д. Беспечной о запросе на предоставлении подтверждения в дворянстве  || 17 апреля 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 97-98 || Из МВД Волынской губернии в Волынское ДДС о том что существуют ныне Купище, Выгов и Погорилое || 12 августа 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 98-102,104-108 || Прошение '''Людвика Павлова Выговского''' о приобщению к делу двух дополнительных документов от 1601 и 1733 года || 9 августа 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 102-104,108-110 || Запрос о том не записаны ли в податное сословие перечисленные Выговские  || 27 мая 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 110-115 || Из Житомирский уездный суд в Волынское ДДС с запросом по дворянам '''Людвик Павлов Выговский''' и другим по другим фамилиям из деревни Вацкова || 29 сентября 1862 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 115-117 || От Овручского уездного стряпчего в Волынское ДДС по предоставлению трех документов по роду Выговских по актам 1693 и 1766 годов  || 28 ноября 1844 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 117-118 || Прошение '''Петр Александров''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьев''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''', '''Людвик Павлов Выговские Ларионовичи''' из Вациков с запросом справки что они не подлежат к записи в однодворцы  || 15 января 1846 || Ларионовичи 6-я линия


|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии представленных в определении 19 декабря 1802 года № 2044  (с 6-7) ==

Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским'''

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''1 декабря 1761'' года - Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3323 || ДАЖО/146/1/1555 (с 16-22,31-33)
|-
| 2 || ''10 марта 1783'' года - Дарственная запись, признанная в гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновьями '''Александра''', внуками '''Андрея''' о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3324 || ДАЖО/146/1/1555 (с 22-24,29-31)
|-
| 3 || ''2 февраля 1790'' года - Завещание '''Ивана Выговского''', составленное в Купищах, о распоряжении имуществом в пользу наследников. Внесено в акты Овручского повета в ''17 декабря 1802'' году || - || -
|-
| 4 || ''20 октября 1795'' года - Выписки из ревизских сказок о благородном происхождении рода '''Выговских''' из актов Овручского земского суда || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 7-8)

|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии представленных в определении 6 октября 1832 года № 1907  (с 10-12) ==

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''11 июля 1693'' года - Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || Овр. у. суд 10 июля 1844 года № 1846 || ДАЖО/146/1/1555 (с 14-16,33-35)
|-
| 2 || ''1 июля 1766'' года — Запись о вводе во владение (Посессия), признанная в Овручском гродском суде, на часть имения Купища и другие земли в Выговской земле Овручского повета для '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 12-14)
|-
| 3 || ''19 декабря 1802'' года — Определение ВДДС за ''№ 2044'', признающий дворянское достоинство рода '''Ларионовичей Выговских''', происходящих от родоначальника '''Адама''', с внесением рода в первую часть Родословной книги || - || -
|-
| 4 || Свидетельство Волынской Казенной палаты ''№ 1816'' по которой в числе шляхты записаны разные представители рода '''Ларионовичей Выговских''' || - || -
|-
| 5 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Адама''' сына дворян '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' выдана ''21 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. марта 1832 года № 1107 || -
|-
| 6 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Михаила''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''23 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1425 || -
|-
| 7 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Иосифа''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''24 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1426 || -
|-
| 8.1 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Людвика''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3432  || ДАЖО/146/1/1555 (с 37-39)
|-
| 8.2 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Станислава''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3431 || ДАЖО/146/1/1555 (с 35-37)
|-
| 8.3 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Ивана''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -
|-
| 9 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Францишка Войцеха''' и '''Игнатия''' сыновей дворян '''Лукаша''' и '''Марианны из Ходаковских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -

|}

[[Категорія:Волинська губернія]]</text>
      <sha1>1r9flfbodlpbd8do48yuosf05pntxz6</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045472</id>
      <parentid>1045350</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T06:03:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Okuryan</username>
        <id>18872</id>
      </contributor>
      <origin>1045472</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="44732" sha1="r4sgyvois9ip2lqscl5s3yvlt2v4koo" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Про дворянське походження роду Виговських
 | рік = 1802-1862
 | примітки = [[c:File:ДАЖО 146-01-1555. 1802-1862. Про дворянське походження роду Виговських.pdf]]
}}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Содержание дела
|-
! Страницы !! Краткое сожержание !! Дата Документа !! Примечание
|-
|| 1-4 || Титульный лист и содержание || - || -
|-
|| 4-5 || № - Родословная Ларионовичей Выговских от '''Александра Андреевича Выговского''' || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 6-7 || Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским''' || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 7-8 || № - РС по селу Золотуха '''Марианна Павловна Выговская''' вдова(50) сыны '''Федор''' (13), '''Бартоломей'''(12), '''Ксаверий'''(10), '''Клементий'''(7) и дочери '''Анастасия'''(16), '''Анастасия'''(14), '''Ксаверия'''(3) || 20 октября 1795 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 8-10 || Журнал заседания Волынского Дворянского Депутатского собрания от года по рассмотрению следующих запросов и решения по ним:&lt;br&gt;(1) ''1 декабря 1806'' года ''№ 106'' ''№ 25085'' Рапорт от Киевского губернского правления о том что '''Федор Выговский'''  находится под судом и Киев просит подтвердить находятся ли документы по его дворянству в рассмотрении ВДДС документы, которые за него подал его брат '''Федор Выговский''' и признаны ли они достаточными&lt;br&gt;(2) ''3 декабря 1806'' года ''№ 107'' ''№ 27258'' Рапорт Сквирской городоской полиции по делу '''Стефана Улановского''' и '''Федора Выговского''' задержаных за кражу с просьбой подтвердить находяться ли их документы в ВДДС. Упоминается что за '''Федора''' подал документы его дядя '''Григорий Выговский''' проживающий в деревне Ваславце&lt;br&gt;(3) ''13 декабря 1806'' года ''№ 108'' ''№ 27585'' Рапорт от Киевского губернского правления в отношении ВДДС от ''6 ноября 1806'' года ''№ 110'' с предписанием о том чтобы дворяне Радомышльского, Сквирского и Махновского уездов явились в ВДДС к ''маю 1807'' года для уточнения своих дел&lt;br&gt; (4) ''9 января 1807'' года ''№ 9'' ''№ 567'' - Рапорт Киевского губернского правления на основании расследования Сквирского городничего о сословном статусе '''Федора Выговского''', находящегося под судом. Уточняется, что отцом '''Федора''' является '''Иван Выговский'''. Предписывается уведомить судебного асессора о результатах через ВДДС&lt;br&gt; (5) ''18 января 1807'' года ''№ 8'' ''№ 1166'' - Сообщение от Подольского губернского правления по рапорту Литинского нижнего земского суда. Касается передачи документов о дворянстве '''Круковскому''' (из с. Подорожна Литинского уезда). В тексте дается ссылка на запрос (реквизицию) от 7 сентября 1806 года за № 84. Также содержится требование к Винницкому земскому суду срочно доставить расписку о получении аналогичных документов дворянином '''Сулихостовским''' || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 10-12 || Суммариуш документов '''Ларионовичей Выговских''' (6-линия) о их дворянском происхождении поданных при определении ''6 октября 1832'' года ''№ 1907'' с черновиком родословной || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 12-14 || № 40 № 187 Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и '''Марианны из Сынгаевских''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью || 1 июля 1766 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 14-16,33-35 || № 59 № 1846 Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || 11 июля 1693 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 16-22,31-33 || № 1435 № 3323 Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах (2 копии) || 1 декабря 1761 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 22-24,29-31 || № 176 № 3324 Дарственная запись, признанная в Житомирских гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновья умершего '''Александра''', внуками '''Андрея''', правнуки '''Ивана Выговского''' родного брата покойных дворян '''Криштофа''' писаря гродского Овручского, '''Якова''' и '''Гавриила''' безпотомственно умерших, покойных дворян '''Адама Выговского''' праправнуки, а '''Лариона Богдановича Выговского''' прапраправунки  о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || 10 марта 1783 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 24-25 || № 4678 Прошение земянина '''Иосифа Иванова Ларионовича Выговского''' от своего имени и имени своей семьи происходящие от '''Адама Ларионовича''' с просьбой о вписании из 1-ой в 6-ю часть родословной книги || 30 сентября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 25-29 || Копия определения № 1907 от ''6 октября 1832'' по выводу дворянского рода '''Ларионовичей Выговских''' по прошению '''Иосифа''' сына '''Ивана Ларионовича Выговского''' под ''№ 4678'' на основании определения ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' с просьбой о вписании рода из 1-й в 6-ю часть родословной книги и вписании новых лиц на основании следующих документов:&lt;br&gt;(1) Протест ''11 июля 1693'' года '''Андрея Выговского''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира и Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей и иных обидах &lt;br&gt;(2) Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью&lt;br&gt;(3) Ввод ''8 апреля 1633'' года  от Владислава IV Короля Польского '''Ивану''' и братьям его '''Лучицам Выговским''' на земли Скочковские в селе Выгове в Кракове пожалованное, а ''3 июня 1786'' года в акты земские Житомирские внесенное (облатованное) и иные привилеи подтверждающее&lt;br&gt;&lt;br&gt;Крестных метрик и свидетельств о рождении и крещении: &lt;br&gt;(4) В Житомирском костеле ''17 февраля 1808'' сына '''Иосифа''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле ''27 октября 1814'' сына '''Михаила''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Житомирском костеле ''15 декабря 1824'' сына '''Адама''' у '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Житомирском костеле ''9 сентября 1823'' сына '''Людвиг''', ''8 мая 1829'' сына '''Станислава''' , ''15 мая 1832'' сына '''Ивана''' у '''Павла Выговского''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле '''Францишка''', '''Войцеха''' и '''Игнатия''' у '''Лукаша''' и '''Агнешки из Янковских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Новоселецком костеле '''Василий''' и второй '''Василий''' сыны '''Клементия''', а внуки '''Павла''' и '''Петронелли из Терензов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Калиновском костеле ''16 августа 1814'' сына '''Андрея''' у '''Ивана Выговского''' в Котельни &lt;br&gt;(8) В Калиновской церкви ''29 июня 1821'' сына '''Петра''' у '''Петра''' и '''Анны Выговских''' в Котельни&lt;br&gt;(9) В Калиновской церкви ''1 января 1823'' сына '''Даниила''' у '''Ивана''' и '''Елены Выговских''' в Калиновке&lt;br&gt;&lt;br&gt;(10) Свидетельство Волынской казенной палаты из РС ''1795'' ,''1811'' и ''1816'' годов ''№ 1816'' выданное ''24 декабря 1832'' года села Вацькова по которой в числе шляхты записаны '''Самуил''' сын '''Александра''' с сынами '''Александром''', '''Иваном''', 2-м '''Иваном''' и '''Степаном''', а те со своими сынами такие как '''Петром''' сыном '''Александра''', '''Яковом''', '''Константином''', '''Федором''' и '''Антоном''' сынами '''Ивана''', '''Иосифом''', 2-м '''Иосифом''' и '''Андреем''' сынами 2-го '''Ивана''', и '''Иосиф''' сын '''Александра''' с сынами '''Иваном''', '''Иосифом''', '''Павлом''', 2-м '''Иваном''', 3-м '''Иваном''' и сыновьями '''Павла''' - '''Людвиком''', '''Станиславом''' и '''Иваном''', а также '''Иван''' сын '''Александра''' с сынами '''Иваном''', '''Михаилом''' и '''Иосифом''' и сыном '''Ильи''' - '''Адамом''', а также '''Георгий''' сын '''Александра''' с сынами '''Лукашем''', '''Иваном''' и '''Иосифом''' и сыны '''Лукаша''' - '''Францишек''', '''Войцех''' и '''Игнатий Ларионовичи Выговские'''  || 6 октября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 35-37 || № 3431 Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Станислава''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 8 мая 1829 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 37-39 || № 3432 Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Людвика''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 9 сентября 1823 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 39-41 || № - Свидетельство с просьбой '''Александра Выговского''' о выдаче ему выписок из РС о том что он записан в числе шляхты. По свидетельству оказалось:&lt;br&gt;&lt;br&gt; РС ''1795'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№5 '''Александр Самуилов Выговский''' (40), жена '''Елена Самуилова'''(20) сын '''Петр'''(7) дочери '''Анна'''(8) '''Марианна'''(3) &lt;br&gt;№11 '''Иван Самуилов Выговский'''(30) жена '''Аполония Антонова'''(26) сын '''Яков'''(4) '''Константин'''(1) дочь '''Марианна'''(6) &lt;br&gt;№19 '''Иван Самуилов Выговский'''(26) жена '''Марианна Павлова'''(24) дочери '''Александра'''(3) '''Магдалена'''(0.5) отец '''Самуил Александров'''(80) родственница '''София Васильева???'''(15) &lt;br&gt;№20 '''Иосиф Александров Выговский'''(50) жена '''Марианна Клементиева'''(40) сыны '''Иосиф'''(15) '''Павел'''(12) '''Иван'''(11) '''Иван'''(5) '''Иван'''(1) дочь '''Анна'''(9) &lt;br&gt;№31 '''Игнат''' ''(прим. на самом деле '''Георгий''')'' '''Александров Выговский'''(46) жена '''Марианна Станиславова'''(30) сыны '''Лукаш'''(11), '''Иосиф'''(4), '''Иван'''(2) дочери '''Анастасия'''(13) '''Анна'''(8); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1795'' года по селу Котельни не содержит записей о '''Иване Выговском'''; &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1811'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(56) сын '''Петр'''(23) &lt;br&gt;№8 '''Иван Самуилов Выговский'''(46) сыны '''Яков'''(20) '''Константин'''(18) '''Федор'''(7) '''Антон'''(4) &lt;br&gt;№14 '''Иосиф Александров Выговский'''(66) сыны '''Иосиф'''(31) '''Павел'''(28) '''Иван'''(27) '''Иван'''(21) '''Иван'''(17) &lt;br&gt;№16 '''Юрий Александров Выговский'''(62) сыны '''Лукаш'''(27) '''Иван'''(18); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1811'' местечка Новой Котельни: &lt;br&gt;№4 '''Иван Самуилов Выговский'''(35) сыны '''Иосиф'''(10) '''Иосиф'''(5); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1816'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(61) жена '''Елена Стаховская'''(50) сын '''Петр'''(28) &lt;br&gt;№2 '''Иван Самуилов Выговский'''(51)  сыны '''Яков'''(25) '''Констанин'''(23) '''Федор'''(в первой графе 7) '''Антон'''(умер 1812), и дочь '''Фекла'''(14) &lt;br&gt;№3 '''Иосиф Александров Выговский'''(в первой графе 66, умер 1813) жена '''Марианна Козловская'''(80) дочь '''Анна'''(20) сыновья 1-й '''Иосиф'''(36) и жена '''Анна Шлихерт'''(30) дочь '''Ева'''(3) 2-й '''Павел'''(33) 3-й '''Иван'''(32) жена '''Виктория Пасевич'''(26) 4-й '''Иван'''(26) 5-й '''Иван'''(22) &lt;br&gt;№4 '''Юрий Александров Выговский'''(в первой графе 62, умер 1813) жена '''Марианна Завадская'''(70) дочери '''Анастасия'''(30) '''Мокрина'''(15) сыны 1-й '''Лукаш'''(32) жена '''Марианна Ясинская'''(20) сын '''Франц'''(4) 2-й '''Иосиф'''(25) 3-й '''Иван'''(23) &lt;br&gt;№5 '''Иван Самуилов Выговский'''(47) жена '''Марианна Ядминович'''(30) сыны '''Иосиф'''(4) '''Иосиф'''(3) '''Андрей'''(1); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1816'' по Котельно не значится ничего об Иванах Выговских    || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 41-43 || № 480 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Леонтия''' у '''Ивана Иосифов Выговский''' и '''Мария Николаева''' в Вацкове  || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 43-45 || № 479 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Филипп''' у '''Андрей Иванов Выговский''' и '''Ксения Григорьева''' в Вацкове || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 45-47 || № 478 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Дмитрий''' у '''Константин Петров Выговский''' и '''Лукия Стефанова''' в Вацкове || 25 октября 1838 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 47-49 || № 476 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иосиф Иванов Выговский''' и '''Евфросиния Иванова''' в Вацкове || 2 октября 1834 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 49-51 || № 482 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Петр Самуилов Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Васильева''' в Вацкове || 29 июня 1821 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 51-53 || № 472 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Константин''' у '''Петр Алексеев Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Андреева''' в Вацкове || 21 мая 1815 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 53-55 || № 483 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Павлова''' в Котельне || 16 августа 1814 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 55-57 || № 477 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иосиф''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Васильева''' в Котельне || 3 апреля 1808 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 57-59 || № 474 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иван''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Мария''' || 14 сентября 1794 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 59-61 || № 475 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Александр Выговский''' || 5 сентября 1788 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 61-63 || № 473 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Павел''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Марии''' || 3 ноябрь 1781 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 63-64 || № 2815 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Войцех Лукин Выговский''' и сыны '''Иван''', '''Иосиф''' и '''Степан''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 64-65 || № 2814 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Филипп Андреев Выговский''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 65-66 || № 2813 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Игнатий Лукин Выговский''' сын '''Антон''' и '''Андрей'''  || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 66-67 || № 2812 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Даниил Иванов Выговский''' сын '''Игнатий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 67-68 || № 2811 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Андрей Иосифов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Григорий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 68-69 || № 2810 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Людвик Павлов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Фома''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 69-70 || № 2809 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Иван Иосифов Выговский''' сыны '''Леонтий''', '''Петр''','''Иван''' и '''Федор''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 70-71 || № 2808 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Петр Петров Выговский''' сыны '''Семен''' и '''Александр''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 71-73 || № 106 № 25085 Из Киевского градского правления в Волынскую дворянскую комиссию по делу Сквирского земского суда о воровстве '''Ксаверием Выговским''' о том приняли ли документы от его брата '''Федора Выговского''' с признаним Ксаверия в дворянстве || 8 ноября 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 73-75 || № 107 № 27253 Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию о сообщении признаны ли в дворянстве подсудимые '''Стефан Ульяновский''' и '''Федор Выговский'''. Документы '''Федора''' были отосланы его дядей '''Григорием''' проживающим в Вацькове || 9 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 75-77 || № 9 № 567 Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию с запросом о том чей именно сын подсудимый '''Федор Выговский''', который заявляет что он сын '''Ивана Выговского''' || 9 января 1807 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 77-78 || № 10921 Из Канцелярии Волынского Губернского Правления в Волынское ДДС по удовлетворении просьбы по запросу Житомирского уездного суда от ''31 мая 1840'' года ''№ 2706'' по подсудимому '''Францу Выговскому''' || 17 июня 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 78-81 || № 4806 Прошение '''Петра Александрова''', '''Ивана Иосифова''' и '''Андрея Иванова Выговских''' по прошению о скорейшее предоставлении из Консистории метрических выписей с ответом Консистории от ''21 января 1844'' года ''№ 484''. А именно о рождении &lt;br&gt;(1) ''3 ноября 1781'' года '''Павла Иосифова''' в Вацькове &lt;br&gt;(2) ''5 сентября 1788'' года '''Петра Александрова''' &lt;br&gt;(3) ''14 сентября 1794'' года '''Ивана Иосифова''' &lt;br&gt;(4) ''1798'' года '''Ивана Иосифова''' (ни в Ловковской церкви ни в архиве Консистории не оказалось) &lt;br&gt;(5) ''3 апреля 1808'' года '''Иосифа Иванова''' &lt;br&gt;(6) ''16 августа 1814'' года '''Андрея Иванова''' &lt;br&gt;(7) ''21 мая 1815'' года '''Константина Петрова''' &lt;br&gt;(8) ''29 июня 1821'' года '''Петра Петрова''' &lt;br&gt;(9) ''2 октября 1834'' года '''Андрея Иосифова''' &lt;br&gt;(10) ''25 октября 1838'' года '''Дмитрия Константинова''' &lt;br&gt;(11) ''11 октября 1840'' года '''Леонтия Иванова''' &lt;br&gt;(12) ''11 октября 1840'' года '''Филиппа Андреева''' &lt;br&gt;(13) ''1 января 1823'' года '''Данила Андреева''' || 30 ноября 1843 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 81-84 || № - Записка 1-го стола по делу рода Выговских по прошению ''15 января 1846'' года дворян 2-го разряда '''Петра Александрова''', '''Ивана''' и 2-го '''Ивана Иосифых''', '''Луки''' и '''Иосифа Юрьевых''', '''Андрея Иванова''', '''Адама Ильина''' и '''Людвика Павлова Выговских''' о отсылке состояния их дела в Житомирский Земский суд так как местная земская полиция собирается записать их в однодворцы. Содержит перечисление лиц причисленных к дворянству по определениям от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и ''6 октября 1832'' года ''№ 2335''. Также с информацией что одна отрасль '''Ларионовичей Выговских''' уже была утверждена Указом Герольдии ''31 марта 1847'' года ''№ 1146'' || 3 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 84-85 || № - Записка 1-го стола по делу рода Выговских с запросом о присылке того что имения Купища, Выгов и Погорилое и ныне существуют || 16 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 85-91 || № 8286 № 12276 Из Волынского ДДС в Житомирский Земский Суд по прошению дворян '''Петра Александрова''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьевы''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''' и '''Людвик Павлов Выговский''' от ''15 января 1846'' относительно их просьбы вписать их из 1-ю в 6-ю часть родословной книги и уведомить Житомирский суд о том что их дело до сих пор в рассмотрении и приводиться в порядок || 13 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 91-92 || № 4966 Из Луцко Житомирская РК Духовная Консистория в Волынское ДДС в ответ на сообщение ВДДС от ''9 октября 1848'' года ''№ 9626'' о возвращении денег за копии метрик || 29 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 92-94 || № 563 Ответ в ВДДС от Житомирского уездного предводителя дворянства по прошению от ''13 сентября 1848'' года ''№ 8285'' со список живых лиц рода Выговских, а именно: '''Петр Александр Выговский''' его сыновья '''Петр''' и '''Константин''', сыны Петра '''Дмитрий''' и '''Степан'''; '''Ивана Самуилова''' умершего сын '''Андрей''', Андрея сыновья '''Филипп''', '''Иосиф''', '''Федор''', Андрея брат родной '''Иосиф''' и его сын '''Андрей'''; '''Иосифа Иванова''' умершего сын '''Августин'''; '''Лукаша Юрьева''' умершего сыновья '''Войцех''' и '''Игнатий''', родной брат Лукаша '''Иосиф'''; '''Павла Иосифова''' умершего сыновья '''Людвик''' и '''Станислав''', Павла родные братья 1-й '''Иван''', Ивана сыновья '''Даниил''' и '''Иосиф''', 2-й тоже '''Иван''' его сыны '''Леонтий''', '''Петр''', '''Иван''', двоюродного брата '''Ильи''' сын '''Адам''' || 23 апреля 1849 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 94-97 || Прошение дворянина Васильковского уезда Василия Климентьева Выговского из д. Беспечной о запросе на предоставлении подтверждения в дворянстве  || 17 апреля 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 97-98 || Из МВД Волынской губернии в Волынское ДДС о том что существуют ныне Купище, Выгов и Погорилое || 12 августа 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 98-102,104-108 || Прошение '''Людвика Павлова Выговского''' о приобщению к делу двух дополнительных документов от 1601 и 1733 года || 9 августа 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 102-104,108-110 || Запрос о том не записаны ли в податное сословие перечисленные Выговские  || 27 мая 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 110-115 || Из Житомирский уездный суд в Волынское ДДС с запросом по дворянам '''Людвик Павлов Выговский''' и другим по другим фамилиям из деревни Вацкова || 29 сентября 1862 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 115-117 || От Овручского уездного стряпчего в Волынское ДДС по предоставлению трех документов по роду Выговских по актам 1693 и 1766 годов  || 28 ноября 1844 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 117-118 || Прошение '''Петр Александров''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьев''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''', '''Людвик Павлов Выговские Ларионовичи''' из Вациков с запросом справки что они не подлежат к записи в однодворцы  || 15 января 1846 || Ларионовичи 6-я линия


|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии представленных в определении 19 декабря 1802 года № 2044  (с 6-7) ==

Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским'''

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''1 декабря 1761'' года - Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3323 || ДАЖО/146/1/1555 (с 16-22,31-33)
|-
| 2 || ''10 марта 1783'' года - Дарственная запись, признанная в гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновьями '''Александра''', внуками '''Андрея''' о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3324 || ДАЖО/146/1/1555 (с 22-24,29-31)
|-
| 3 || ''2 февраля 1790'' года - Завещание '''Ивана Выговского''', составленное в Купищах, о распоряжении имуществом в пользу наследников. Внесено в акты Овручского повета в ''17 декабря 1802'' году || - || -
|-
| 4 || ''20 октября 1795'' года - Выписки из ревизских сказок о благородном происхождении рода '''Выговских''' из актов Овручского земского суда || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 7-8)

|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии представленных в определении 6 октября 1832 года № 1907  (с 10-12) ==

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''11 июля 1693'' года - Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || Овр. у. суд 10 июля 1844 года № 1846 || ДАЖО/146/1/1555 (с 14-16,33-35)
|-
| 2 || ''1 июля 1766'' года — Запись о вводе во владение (Посессия), признанная в Овручском гродском суде, на часть имения Купища и другие земли в Выговской земле Овручского повета для '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 12-14)
|-
| 3 || ''19 декабря 1802'' года — Определение ВДДС за ''№ 2044'', признающий дворянское достоинство рода '''Ларионовичей Выговских''', происходящих от родоначальника '''Адама''', с внесением рода в первую часть Родословной книги || - || -
|-
| 4 || Свидетельство Волынской Казенной палаты ''№ 1816'' по которой в числе шляхты записаны разные представители рода '''Ларионовичей Выговских''' || - || -
|-
| 5 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Адама''' сына дворян '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' выдана ''21 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. марта 1832 года № 1107 || -
|-
| 6 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Михаила''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''23 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1425 || -
|-
| 7 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Иосифа''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''24 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1426 || -
|-
| 8.1 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Людвика''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3432  || ДАЖО/146/1/1555 (с 37-39)
|-
| 8.2 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Станислава''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3431 || ДАЖО/146/1/1555 (с 35-37)
|-
| 8.3 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Ивана''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -
|-
| 9 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Францишка Войцеха''' и '''Игнатия''' сыновей дворян '''Лукаша''' и '''Марианны из Ходаковских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -

|}

[[Категорія:Волинська губернія]]</text>
      <sha1>r4sgyvois9ip2lqscl5s3yvlt2v4koo</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045473</id>
      <parentid>1045472</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T06:05:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Okuryan</username>
        <id>18872</id>
      </contributor>
      <origin>1045473</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="44744" sha1="19u53zupvlvg27brzug6yhj958ubjg8" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Про дворянське походження роду Виговських
 | рік = 1802-1862
 | примітки = [[c:File:ДАЖО 146-01-1555. 1802-1862. Про дворянське походження роду Виговських.pdf]]
}}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Содержание дела
|-
! Страницы !! Краткое сожержание !! Дата Документа !! Примечание
|-
|| 1-4 || Титульный лист и содержание || - || -
|-
|| 4-5 || № - Родословная Ларионовичей Выговских от '''Александра Андреевича Выговского''' || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 6-7 || Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским''' || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 7-8 || № - РС по селу Золотуха '''Марианна Павловна Выговская''' вдова(50) сыны '''Федор''' (13), '''Бартоломей'''(12), '''Ксаверий'''(10), '''Клементий'''(7) и дочери '''Анастасия'''(16), '''Анастасия'''(14), '''Ксаверия'''(3) || 20 октября 1795 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 8-10 || Журнал заседания Волынского Дворянского Депутатского собрания от года по рассмотрению следующих запросов и решения по ним:&lt;br&gt;(1) ''1 декабря 1806'' года ''№ 106'' ''№ 25085'' Рапорт от Киевского губернского правления о том что '''Федор Выговский'''  находится под судом и Киев просит подтвердить находятся ли документы по его дворянству в рассмотрении ВДДС документы, которые за него подал его брат '''Федор Выговский''' и признаны ли они достаточными&lt;br&gt;(2) ''3 декабря 1806'' года ''№ 107'' ''№ 27258'' Рапорт Сквирской городоской полиции по делу '''Стефана Улановского''' и '''Федора Выговского''' задержаных за кражу с просьбой подтвердить находяться ли их документы в ВДДС. Упоминается что за '''Федора''' подал документы его дядя '''Григорий Выговский''' проживающий в деревне Ваславце&lt;br&gt;(3) ''13 декабря 1806'' года ''№ 108'' ''№ 27585'' Рапорт от Киевского губернского правления в отношении ВДДС от ''6 ноября 1806'' года ''№ 110'' с предписанием о том чтобы дворяне Радомышльского, Сквирского и Махновского уездов явились в ВДДС к ''маю 1807'' года для уточнения своих дел&lt;br&gt; (4) ''9 января 1807'' года ''№ 9'' ''№ 567'' - Рапорт Киевского губернского правления на основании расследования Сквирского городничего о сословном статусе '''Федора Выговского''', находящегося под судом. Уточняется, что отцом '''Федора''' является '''Иван Выговский'''. Предписывается уведомить судебного асессора о результатах через ВДДС&lt;br&gt; (5) ''18 января 1807'' года ''№ 8'' ''№ 1166'' - Сообщение от Подольского губернского правления по рапорту Литинского нижнего земского суда. Касается передачи документов о дворянстве '''Круковскому''' (из с. Подорожна Литинского уезда). В тексте дается ссылка на запрос (реквизицию) от 7 сентября 1806 года за № 84. Также содержится требование к Винницкому земскому суду срочно доставить расписку о получении аналогичных документов дворянином '''Сулихостовским''' || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 10-12 || Суммариуш документов '''Ларионовичей Выговских''' (6-линия) о их дворянском происхождении поданных при определении ''6 октября 1832'' года ''№ 1907'' с черновиком родословной || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 12-14 || № 40 № 187 Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и '''Марианны из Сынгаевских''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью || 1 июля 1766 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 14-16,33-35 || № 59 № 1846 Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || 11 июля 1693 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 16-22,31-33 || № 1435 № 3323 Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах (2 копии) || 1 декабря 1761 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 22-24,29-31 || № 176 № 3324 Дарственная запись, признанная в Житомирских гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновья умершего '''Александра''', внуками '''Андрея''', правнуки '''Ивана Выговского''' родного брата покойных дворян '''Криштофа''' писаря гродского Овручского, '''Якова''' и '''Гавриила''' безпотомственно умерших, покойных дворян '''Адама Выговского''' праправнуки, а '''Лариона Богдановича Выговского''' прапраправунки  о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || 10 марта 1783 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 24-25 || № 4678 Прошение земянина '''Иосифа Иванова Ларионовича Выговского''' от своего имени и имени своей семьи происходящие от '''Адама Ларионовича''' с просьбой о вписании из 1-ой в 6-ю часть родословной книги || 30 сентября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 25-29 || Копия определения № 1907 от ''6 октября 1832'' по выводу дворянского рода '''Ларионовичей Выговских''' по прошению '''Иосифа''' сына '''Ивана Ларионовича Выговского''' под ''№ 4678'' на основании определения ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' с просьбой о вписании рода из 1-й в 6-ю часть родословной книги и вписании новых лиц на основании следующих документов:&lt;br&gt;(1) Протест ''11 июля 1693'' года '''Андрея Выговского''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира и Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей и иных обидах &lt;br&gt;(2) Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью&lt;br&gt;(3) Ввод ''8 апреля 1633'' года  от Владислава IV Короля Польского '''Ивану''' и братьям его '''Лучицам Выговским''' на земли Скочковские в селе Выгове в Кракове пожалованное, а ''3 июня 1786'' года в акты земские Житомирские внесенное (облатованное) и иные привилеи подтверждающее&lt;br&gt;&lt;br&gt;Крестных метрик и свидетельств о рождении и крещении: &lt;br&gt;(4) В Житомирском костеле ''17 февраля 1808'' сына '''Иосифа''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле ''27 октября 1814'' сына '''Михаила''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Житомирском костеле ''15 декабря 1824'' сына '''Адама''' у '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Житомирском костеле ''9 сентября 1823'' сына '''Людвиг''', ''8 мая 1829'' сына '''Станислава''' , ''15 мая 1832'' сына '''Ивана''' у '''Павла Выговского''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле '''Францишка''', '''Войцеха''' и '''Игнатия''' у '''Лукаша''' и '''Агнешки из Янковских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Новоселецком костеле '''Василий''' и второй '''Василий''' сыны '''Клементия''', а внуки '''Павла''' и '''Петронелли из Терензов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Калиновском костеле ''16 августа 1814'' сына '''Андрея''' у '''Ивана Выговского''' в Котельни &lt;br&gt;(8) В Калиновской церкви ''29 июня 1821'' сына '''Петра''' у '''Петра''' и '''Анны Выговских''' в Котельни&lt;br&gt;(9) В Калиновской церкви ''1 января 1823'' сына '''Даниила''' у '''Ивана''' и '''Елены Выговских''' в Калиновке&lt;br&gt;&lt;br&gt;(10) Свидетельство Волынской казенной палаты из РС ''1795'' ,''1811'' и ''1816'' годов ''№ 1816'' выданное ''24 декабря 1832'' года села Вацькова по которой в числе шляхты записаны '''Самуил''' сын '''Александра''' с сынами '''Александром''', '''Иваном''', 2-м '''Иваном''' и '''Степаном''', а те со своими сынами такие как '''Петром''' сыном '''Александра''', '''Яковом''', '''Константином''', '''Федором''' и '''Антоном''' сынами '''Ивана''', '''Иосифом''', 2-м '''Иосифом''' и '''Андреем''' сынами 2-го '''Ивана''', и '''Иосиф''' сын '''Александра''' с сынами '''Иваном''', '''Иосифом''', '''Павлом''', 2-м '''Иваном''', 3-м '''Иваном''' и сыновьями '''Павла''' - '''Людвиком''', '''Станиславом''' и '''Иваном''', а также '''Иван''' сын '''Александра''' с сынами '''Иваном''', '''Михаилом''' и '''Иосифом''' и сыном '''Ильи''' - '''Адамом''', а также '''Георгий''' сын '''Александра''' с сынами '''Лукашем''', '''Иваном''' и '''Иосифом''' и сыны '''Лукаша''' - '''Францишек''', '''Войцех''' и '''Игнатий Ларионовичи Выговские'''  || 6 октября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 35-37 || № 3431 Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Станислава''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 8 мая 1829 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 37-39 || № 3432 Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Людвика''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 9 сентября 1823 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 39-41 || № - Свидетельство с просьбой '''Александра Выговского''' о выдаче ему выписок из РС о том что он записан в числе шляхты. По свидетельству оказалось:&lt;br&gt;&lt;br&gt; РС ''1795'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№5 '''Александр Самуилов Выговский''' (40), жена '''Елена Самуилова'''(20) сын '''Петр'''(7) дочери '''Анна'''(8) '''Марианна'''(3) &lt;br&gt;№11 '''Иван Самуилов Выговский'''(30) жена '''Аполония Антонова'''(26) сын '''Яков'''(4) '''Константин'''(1) дочь '''Марианна'''(6) &lt;br&gt;№19 '''Иван Самуилов Выговский'''(26) жена '''Марианна Павлова'''(24) дочери '''Александра'''(3) '''Магдалена'''(0.5) отец '''Самуил Александров'''(80) родственница '''София Васильева???'''(15) &lt;br&gt;№20 '''Иосиф Александров Выговский'''(50) жена '''Марианна Клементиева'''(40) сыны '''Иосиф'''(15) '''Павел'''(12) '''Иван'''(11) '''Иван'''(5) '''Иван'''(1) дочь '''Анна'''(9) &lt;br&gt;№31 '''Игнат''' ''(прим. на самом деле '''Георгий''')'' '''Александров Выговский'''(46) жена '''Марианна Станиславова'''(30) сыны '''Лукаш'''(11), '''Иосиф'''(4), '''Иван'''(2) дочери '''Анастасия'''(13) '''Анна'''(8); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1795'' года по селу Котельни не содержит записей о '''Иване Выговском'''; &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1811'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(56) сын '''Петр'''(23) &lt;br&gt;№8 '''Иван Самуилов Выговский'''(46) сыны '''Яков'''(20) '''Константин'''(18) '''Федор'''(7) '''Антон'''(4) &lt;br&gt;№14 '''Иосиф Александров Выговский'''(66) сыны '''Иосиф'''(31) '''Павел'''(28) '''Иван'''(27) '''Иван'''(21) '''Иван'''(17) &lt;br&gt;№16 '''Юрий Александров Выговский'''(62) сыны '''Лукаш'''(27) '''Иван'''(18); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1811'' местечка Новой Котельни: &lt;br&gt;№4 '''Иван Самуилов Выговский'''(35) сыны '''Иосиф'''(10) '''Иосиф'''(5); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1816'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(61) жена '''Елена Стаховская'''(50) сын '''Петр'''(28) &lt;br&gt;№2 '''Иван Самуилов Выговский'''(51)  сыны '''Яков'''(25) '''Констанин'''(23) '''Федор'''(в первой графе 7) '''Антон'''(умер 1812), и дочь '''Фекла'''(14) &lt;br&gt;№3 '''Иосиф Александров Выговский'''(в первой графе 66, умер 1813) жена '''Марианна Козловская'''(80) дочь '''Анна'''(20) сыновья 1-й '''Иосиф'''(36) и жена '''Анна Шлихерт'''(30) дочь '''Ева'''(3) 2-й '''Павел'''(33) 3-й '''Иван'''(32) жена '''Виктория Пасевич'''(26) 4-й '''Иван'''(26) 5-й '''Иван'''(22) &lt;br&gt;№4 '''Юрий Александров Выговский'''(в первой графе 62, умер 1813) жена '''Марианна Завадская'''(70) дочери '''Анастасия'''(30) '''Мокрина'''(15) сыны 1-й '''Лукаш'''(32) жена '''Марианна Ясинская'''(20) сын '''Франц'''(4) 2-й '''Иосиф'''(25) 3-й '''Иван'''(23) &lt;br&gt;№5 '''Иван Самуилов Выговский'''(47) жена '''Марианна Ядминович'''(30) сыны '''Иосиф'''(4) '''Иосиф'''(3) '''Андрей'''(1); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1816'' по Котельно не значится ничего об Иванах Выговских    || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 41-43 || № 480 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Леонтия''' у '''Ивана Иосифов Выговский''' и '''Мария Николаева''' в Вацкове  || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 43-45 || № 479 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Филипп''' у '''Андрей Иванов Выговский''' и '''Ксения Григорьева''' в Вацкове || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 45-47 || № 478 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Дмитрий''' у '''Константин Петров Выговский''' и '''Лукия Стефанова''' в Вацкове || 25 октября 1838 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 47-49 || № 476 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иосиф Иванов Выговский''' и '''Евфросиния Иванова''' в Вацкове || 2 октября 1834 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 49-51 || № 482 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Петр Самуилов Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Васильева''' в Вацкове || 29 июня 1821 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 51-53 || № 472 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Константин''' у '''Петр Алексеев Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Андреева''' в Вацкове || 21 мая 1815 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 53-55 || № 483 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Павлова''' в Котельне || 16 августа 1814 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 55-57 || № 477 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иосиф''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Васильева''' в Котельне || 3 апреля 1808 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 57-59 || № 474 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иван''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Мария''' || 14 сентября 1794 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 59-61 || № 475 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Александр Выговский''' || 5 сентября 1788 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 61-63 || № 473 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Павел''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Марии''' || 3 ноябрь 1781 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 63-64 || № 2815 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Войцех Лукин Выговский''' и сыны '''Иван''', '''Иосиф''' и '''Степан''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 64-65 || № 2814 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Филипп Андреев Выговский''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 65-66 || № 2813 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Игнатий Лукин Выговский''' сын '''Антон''' и '''Андрей'''  || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 66-67 || № 2812 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Даниил Иванов Выговский''' сын '''Игнатий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 67-68 || № 2811 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Андрей Иосифов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Григорий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 68-69 || № 2810 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Людвик Павлов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Фома''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 69-70 || № 2809 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Иван Иосифов Выговский''' сыны '''Леонтий''', '''Петр''','''Иван''' и '''Федор''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 70-71 || № 2808 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Петр Петров Выговский''' сыны '''Семен''' и '''Александр''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 71-73 || № 106 № 25085 Из Киевского градского правления в Волынскую дворянскую комиссию по делу Сквирского земского суда о воровстве '''Ксаверием Выговским''' о том приняли ли документы от его брата '''Федора Выговского''' с признаним Ксаверия в дворянстве || 8 ноября 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 73-75 || № 107 № 27253 Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию о сообщении признаны ли в дворянстве подсудимые '''Стефан Ульяновский''' и '''Федор Выговский'''. Документы '''Федора''' были отосланы его дядей '''Григорием''' проживающим в Вацькове || 9 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 75-77 || № 9 № 567 Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию с запросом о том чей именно сын подсудимый '''Федор Выговский''', который заявляет что он сын '''Ивана Выговского''' || 9 января 1807 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 77-78 || № 10921 Из Канцелярии Волынского Губернского Правления в Волынское ДДС по удовлетворении просьбы по запросу Житомирского уездного суда от ''31 мая 1840'' года ''№ 2706'' по подсудимому '''Францу Выговскому''' || 17 июня 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 78-81 || № 4806 Прошение '''Петра Александрова''', '''Ивана Иосифова''' и '''Андрея Иванова Выговских''' по прошению о скорейшее предоставлении из Консистории метрических выписей с ответом Консистории от ''21 января 1844'' года ''№ 484''. А именно о рождении &lt;br&gt;(1) ''3 ноября 1781'' года '''Павла Иосифова''' в Вацькове &lt;br&gt;(2) ''5 сентября 1788'' года '''Петра Александрова''' &lt;br&gt;(3) ''14 сентября 1794'' года '''Ивана Иосифова''' &lt;br&gt;(4) ''1798'' года '''Ивана Иосифова''' (ни в Ловковской церкви ни в архиве Консистории не оказалось) &lt;br&gt;(5) ''3 апреля 1808'' года '''Иосифа Иванова''' &lt;br&gt;(6) ''16 августа 1814'' года '''Андрея Иванова''' &lt;br&gt;(7) ''21 мая 1815'' года '''Константина Петрова''' &lt;br&gt;(8) ''29 июня 1821'' года '''Петра Петрова''' &lt;br&gt;(9) ''2 октября 1834'' года '''Андрея Иосифова''' &lt;br&gt;(10) ''25 октября 1838'' года '''Дмитрия Константинова''' &lt;br&gt;(11) ''11 октября 1840'' года '''Леонтия Иванова''' &lt;br&gt;(12) ''11 октября 1840'' года '''Филиппа Андреева''' &lt;br&gt;(13) ''1 января 1823'' года '''Данила Андреева''' || 30 ноября 1843 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 81-84 || № - Записка 1-го стола по делу рода Выговских по прошению ''15 января 1846'' года дворян 2-го разряда '''Петра Александрова''', '''Ивана''' и 2-го '''Ивана Иосифых''', '''Луки''' и '''Иосифа Юрьевых''', '''Андрея Иванова''', '''Адама Ильина''' и '''Людвика Павлова Выговских''' о отсылке состояния их дела в Житомирский Земский суд так как местная земская полиция собирается записать их в однодворцы. Содержит перечисление лиц причисленных к дворянству по определениям от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и ''6 октября 1832'' года ''№ 2335''. Также с информацией что одна отрасль '''Ларионовичей Выговских''' уже была утверждена Указом Герольдии ''31 марта 1847'' года ''№ 1146'' || 3 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 84-85 || № - Записка 1-го стола по делу рода Выговских с запросом о присылке того что имения Купища, Выгов и Погорилое и ныне существуют || 16 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 85-91 || № 8286 № 12276 Из Волынского ДДС в Житомирский Земский Суд по прошению дворян '''Петра Александрова''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьевы''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''' и '''Людвик Павлов Выговский''' от ''15 января 1846'' относительно их просьбы вписать их из 1-ю в 6-ю часть родословной книги и уведомить Житомирский суд о том что их дело до сих пор в рассмотрении и приводиться в порядок || 13 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 91-92 || № 4966 Из Луцко Житомирская РК Духовная Консистория в Волынское ДДС в ответ на сообщение ВДДС от ''9 октября 1848'' года ''№ 9626'' о возвращении денег за копии метрик || 29 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 92-94 || № 563 Ответ в ВДДС от Житомирского уездного предводителя дворянства по прошению от ''13 сентября 1848'' года ''№ 8285'' со список живых лиц рода Выговских, а именно: '''Петр Александр Выговский''' его сыновья '''Петр''' и '''Константин''', сыны Константина '''Дмитрий''' и '''Степан'''; '''Ивана Самуилова''' умершего сын '''Андрей''', Андрея сыновья '''Филипп''', '''Иосиф''', '''Федор''', Андрея брат родной '''Иосиф''' и его сын '''Андрей'''; '''Иосифа Иванова''' умершего сын '''Августин'''; '''Лукаша Юрьева''' умершего сыновья '''Войцех''' и '''Игнатий''', родной брат Лукаша '''Иосиф'''; '''Павла Иосифова''' умершего сыновья '''Людвик''' и '''Станислав''', Павла родные братья 1-й '''Иван''', Ивана сыновья '''Даниил''' и '''Иосиф''', 2-й тоже '''Иван''' его сыны '''Леонтий''', '''Петр''', '''Иван''', двоюродного брата '''Ильи''' сын '''Адам''' || 23 апреля 1849 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 94-97 || Прошение дворянина Васильковского уезда Василия Климентьева Выговского из д. Беспечной о запросе на предоставлении подтверждения в дворянстве  || 17 апреля 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 97-98 || Из МВД Волынской губернии в Волынское ДДС о том что существуют ныне Купище, Выгов и Погорилое || 12 августа 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 98-102,104-108 || Прошение '''Людвика Павлова Выговского''' о приобщению к делу двух дополнительных документов от 1601 и 1733 года || 9 августа 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 102-104,108-110 || Запрос о том не записаны ли в податное сословие перечисленные Выговские  || 27 мая 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 110-115 || Из Житомирский уездный суд в Волынское ДДС с запросом по дворянам '''Людвик Павлов Выговский''' и другим по другим фамилиям из деревни Вацкова || 29 сентября 1862 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 115-117 || От Овручского уездного стряпчего в Волынское ДДС по предоставлению трех документов по роду Выговских по актам 1693 и 1766 годов  || 28 ноября 1844 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 117-118 || Прошение '''Петр Александров''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьев''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''', '''Людвик Павлов Выговские Ларионовичи''' из Вациков с запросом справки что они не подлежат к записи в однодворцы  || 15 января 1846 || Ларионовичи 6-я линия


|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии представленных в определении 19 декабря 1802 года № 2044  (с 6-7) ==

Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским'''

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''1 декабря 1761'' года - Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3323 || ДАЖО/146/1/1555 (с 16-22,31-33)
|-
| 2 || ''10 марта 1783'' года - Дарственная запись, признанная в гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновьями '''Александра''', внуками '''Андрея''' о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3324 || ДАЖО/146/1/1555 (с 22-24,29-31)
|-
| 3 || ''2 февраля 1790'' года - Завещание '''Ивана Выговского''', составленное в Купищах, о распоряжении имуществом в пользу наследников. Внесено в акты Овручского повета в ''17 декабря 1802'' году || - || -
|-
| 4 || ''20 октября 1795'' года - Выписки из ревизских сказок о благородном происхождении рода '''Выговских''' из актов Овручского земского суда || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 7-8)

|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии представленных в определении 6 октября 1832 года № 1907  (с 10-12) ==

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''11 июля 1693'' года - Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || Овр. у. суд 10 июля 1844 года № 1846 || ДАЖО/146/1/1555 (с 14-16,33-35)
|-
| 2 || ''1 июля 1766'' года — Запись о вводе во владение (Посессия), признанная в Овручском гродском суде, на часть имения Купища и другие земли в Выговской земле Овручского повета для '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 12-14)
|-
| 3 || ''19 декабря 1802'' года — Определение ВДДС за ''№ 2044'', признающий дворянское достоинство рода '''Ларионовичей Выговских''', происходящих от родоначальника '''Адама''', с внесением рода в первую часть Родословной книги || - || -
|-
| 4 || Свидетельство Волынской Казенной палаты ''№ 1816'' по которой в числе шляхты записаны разные представители рода '''Ларионовичей Выговских''' || - || -
|-
| 5 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Адама''' сына дворян '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' выдана ''21 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. марта 1832 года № 1107 || -
|-
| 6 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Михаила''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''23 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1425 || -
|-
| 7 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Иосифа''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''24 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1426 || -
|-
| 8.1 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Людвика''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3432  || ДАЖО/146/1/1555 (с 37-39)
|-
| 8.2 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Станислава''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3431 || ДАЖО/146/1/1555 (с 35-37)
|-
| 8.3 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Ивана''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -
|-
| 9 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Францишка Войцеха''' и '''Игнатия''' сыновей дворян '''Лукаша''' и '''Марианны из Ходаковских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -

|}

[[Категорія:Волинська губернія]]</text>
      <sha1>19u53zupvlvg27brzug6yhj958ubjg8</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045488</id>
      <parentid>1045473</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T07:54:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Okuryan</username>
        <id>18872</id>
      </contributor>
      <origin>1045488</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="49966" sha1="e6xtodnv5lt3a82y0v38sshc1tp3eju" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Про дворянське походження роду Виговських
 | рік = 1802-1862
 | примітки = [[c:File:ДАЖО 146-01-1555. 1802-1862. Про дворянське походження роду Виговських.pdf]]
}}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Содержание дела
|-
! Страницы !! Краткое сожержание !! Дата Документа !! Примечание
|-
|| 1-4 || Титульный лист и содержание || - || -
|-
|| 4-5 || № - Родословная Ларионовичей Выговских от '''Александра Андреевича Выговского''' || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 6-7 || Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским''' || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 7-8 || № - РС по селу Золотуха '''Марианна Павловна Выговская''' вдова(50) сыны '''Федор''' (13), '''Бартоломей'''(12), '''Ксаверий'''(10), '''Клементий'''(7) и дочери '''Анастасия'''(16), '''Анастасия'''(14), '''Ксаверия'''(3) || 20 октября 1795 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 8-10 || Журнал заседания Волынского Дворянского Депутатского собрания от года по рассмотрению следующих запросов и решения по ним:&lt;br&gt;(1) ''1 декабря 1806'' года ''№ 106'' ''№ 25085'' Рапорт от Киевского губернского правления о том что '''Федор Выговский'''  находится под судом и Киев просит подтвердить находятся ли документы по его дворянству в рассмотрении ВДДС документы, которые за него подал его брат '''Федор Выговский''' и признаны ли они достаточными&lt;br&gt;(2) ''3 декабря 1806'' года ''№ 107'' ''№ 27258'' Рапорт Сквирской городоской полиции по делу '''Стефана Улановского''' и '''Федора Выговского''' задержаных за кражу с просьбой подтвердить находяться ли их документы в ВДДС. Упоминается что за '''Федора''' подал документы его дядя '''Григорий Выговский''' проживающий в деревне Ваславце&lt;br&gt;(3) ''13 декабря 1806'' года ''№ 108'' ''№ 27585'' Рапорт от Киевского губернского правления в отношении ВДДС от ''6 ноября 1806'' года ''№ 110'' с предписанием о том чтобы дворяне Радомышльского, Сквирского и Махновского уездов явились в ВДДС к ''маю 1807'' года для уточнения своих дел&lt;br&gt; (4) ''9 января 1807'' года ''№ 9'' ''№ 567'' - Рапорт Киевского губернского правления на основании расследования Сквирского городничего о сословном статусе '''Федора Выговского''', находящегося под судом. Уточняется, что отцом '''Федора''' является '''Иван Выговский'''. Предписывается уведомить судебного асессора о результатах через ВДДС&lt;br&gt; (5) ''18 января 1807'' года ''№ 8'' ''№ 1166'' - Сообщение от Подольского губернского правления по рапорту Литинского нижнего земского суда. Касается передачи документов о дворянстве '''Круковскому''' (из с. Подорожна Литинского уезда). В тексте дается ссылка на запрос (реквизицию) от 7 сентября 1806 года за № 84. Также содержится требование к Винницкому земскому суду срочно доставить расписку о получении аналогичных документов дворянином '''Сулихостовским''' || 1 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 10-12 || Суммариуш документов '''Ларионовичей Выговских''' (6-линия) о их дворянском происхождении поданных при определении ''6 октября 1832'' года ''№ 1907'' с черновиком родословной || - || см. ниже для полной расшифровки
|-
|| 12-14 || № 40 № 187 Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и '''Марианны из Сынгаевских''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью || 1 июля 1766 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 14-16,33-35 || № 59 № 1846 Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || 11 июля 1693 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 16-22,31-33 || № 1435 № 3323 Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах (2 копии) || 1 декабря 1761 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 22-24,29-31 || № 176 № 3324 Дарственная запись, признанная в Житомирских гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновья умершего '''Александра''', внуками '''Андрея''', правнуки '''Ивана Выговского''' родного брата покойных дворян '''Криштофа''' писаря гродского Овручского, '''Якова''' и '''Гавриила''' безпотомственно умерших, покойных дворян '''Адама Выговского''' праправнуки, а '''Лариона Богдановича Выговского''' прапраправунки  о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || 10 марта 1783 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 24-25 || № 4678 Прошение земянина '''Иосифа Иванова Ларионовича Выговского''' от своего имени и имени своей семьи происходящие от '''Адама Ларионовича''' с просьбой о вписании из 1-ой в 6-ю часть родословной книги || 30 сентября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 25-29 || Копия определения № 1907 от ''6 октября 1832'' по выводу дворянского рода '''Ларионовичей Выговских''' по прошению '''Иосифа''' сына '''Ивана Ларионовича Выговского''' под ''№ 4678'' на основании определения ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' с просьбой о вписании рода из 1-й в 6-ю часть родословной книги и вписании новых лиц на основании следующих документов:&lt;br&gt;(1) Протест ''11 июля 1693'' года '''Андрея Выговского''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира и Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей и иных обидах &lt;br&gt;(2) Манифест ''1 июля 1766'' года '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' , фиксирует их наследственные права на владение частью имения Купище и иными землями в Овручском повете, признанными их вечной собственностью&lt;br&gt;(3) Ввод ''8 апреля 1633'' года  от Владислава IV Короля Польского '''Ивану''' и братьям его '''Лучицам Выговским''' на земли Скочковские в селе Выгове в Кракове пожалованное, а ''3 июня 1786'' года в акты земские Житомирские внесенное (облатованное) и иные привилеи подтверждающее&lt;br&gt;&lt;br&gt;Крестных метрик и свидетельств о рождении и крещении: &lt;br&gt;(4) В Житомирском костеле ''17 февраля 1808'' сына '''Иосифа''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле ''27 октября 1814'' сына '''Михаила''' у '''Ивана''' и '''Текли из Кобылинских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Житомирском костеле ''15 декабря 1824'' сына '''Адама''' у '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Житомирском костеле ''9 сентября 1823'' сына '''Людвиг''', ''8 мая 1829'' сына '''Станислава''' , ''15 мая 1832'' сына '''Ивана''' у '''Павла Выговского''' &lt;br&gt;(5) В Житомирском костеле '''Францишка''', '''Войцеха''' и '''Игнатия''' у '''Лукаша''' и '''Агнешки из Янковских Выговских''' &lt;br&gt;(6) В Новоселецком костеле '''Василий''' и второй '''Василий''' сыны '''Клементия''', а внуки '''Павла''' и '''Петронелли из Терензов Выговских''' &lt;br&gt;(7) В Калиновском костеле ''16 августа 1814'' сына '''Андрея''' у '''Ивана Выговского''' в Котельни &lt;br&gt;(8) В Калиновской церкви ''29 июня 1821'' сына '''Петра''' у '''Петра''' и '''Анны Выговских''' в Котельни&lt;br&gt;(9) В Калиновской церкви ''1 января 1823'' сына '''Даниила''' у '''Ивана''' и '''Елены Выговских''' в Калиновке&lt;br&gt;&lt;br&gt;(10) Свидетельство Волынской казенной палаты из РС ''1795'' ,''1811'' и ''1816'' годов ''№ 1816'' выданное ''24 декабря 1832'' года села Вацькова по которой в числе шляхты записаны '''Самуил''' сын '''Александра''' с сынами '''Александром''', '''Иваном''', 2-м '''Иваном''' и '''Степаном''', а те со своими сынами такие как '''Петром''' сыном '''Александра''', '''Яковом''', '''Константином''', '''Федором''' и '''Антоном''' сынами '''Ивана''', '''Иосифом''', 2-м '''Иосифом''' и '''Андреем''' сынами 2-го '''Ивана''', и '''Иосиф''' сын '''Александра''' с сынами '''Иваном''', '''Иосифом''', '''Павлом''', 2-м '''Иваном''', 3-м '''Иваном''' и сыновьями '''Павла''' - '''Людвиком''', '''Станиславом''' и '''Иваном''', а также '''Иван''' сын '''Александра''' с сынами '''Иваном''', '''Михаилом''' и '''Иосифом''' и сыном '''Ильи''' - '''Адамом''', а также '''Георгий''' сын '''Александра''' с сынами '''Лукашем''', '''Иваном''' и '''Иосифом''' и сыны '''Лукаша''' - '''Францишек''', '''Войцех''' и '''Игнатий Ларионовичи Выговские'''  || 6 октября 1832 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 35-37 || № 3431 Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Станислава''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 8 мая 1829 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 37-39 || № 3432 Метрическое свидетельство Житомирского кафедрального приходского костела о рождении и крещении сына '''Людвика''' у '''Павла''' и '''Екатерины из Карчевских Выговских''' в Вацькове  || 9 сентября 1823 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 39-41 || № - Свидетельство с просьбой '''Александра Выговского''' о выдаче ему выписок из РС о том что он записан в числе шляхты. По свидетельству оказалось:&lt;br&gt;&lt;br&gt; РС ''1795'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№5 '''Александр Самуилов Выговский''' (40), жена '''Елена Самуилова'''(20) сын '''Петр'''(7) дочери '''Анна'''(8) '''Марианна'''(3) &lt;br&gt;№11 '''Иван Самуилов Выговский'''(30) жена '''Аполония Антонова'''(26) сын '''Яков'''(4) '''Константин'''(1) дочь '''Марианна'''(6) &lt;br&gt;№19 '''Иван Самуилов Выговский'''(26) жена '''Марианна Павлова'''(24) дочери '''Александра'''(3) '''Магдалена'''(0.5) отец '''Самуил Александров'''(80) родственница '''София Васильева???'''(15) &lt;br&gt;№20 '''Иосиф Александров Выговский'''(50) жена '''Марианна Клементиева'''(40) сыны '''Иосиф'''(15) '''Павел'''(12) '''Иван'''(11) '''Иван'''(5) '''Иван'''(1) дочь '''Анна'''(9) &lt;br&gt;№31 '''Игнат''' ''(прим. на самом деле '''Георгий''')'' '''Александров Выговский'''(46) жена '''Марианна Станиславова'''(30) сыны '''Лукаш'''(11), '''Иосиф'''(4), '''Иван'''(2) дочери '''Анастасия'''(13) '''Анна'''(8); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1795'' года по селу Котельни не содержит записей о '''Иване Выговском'''; &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1811'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(56) сын '''Петр'''(23) &lt;br&gt;№8 '''Иван Самуилов Выговский'''(46) сыны '''Яков'''(20) '''Константин'''(18) '''Федор'''(7) '''Антон'''(4) &lt;br&gt;№14 '''Иосиф Александров Выговский'''(66) сыны '''Иосиф'''(31) '''Павел'''(28) '''Иван'''(27) '''Иван'''(21) '''Иван'''(17) &lt;br&gt;№16 '''Юрий Александров Выговский'''(62) сыны '''Лукаш'''(27) '''Иван'''(18); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1811'' местечка Новой Котельни: &lt;br&gt;№4 '''Иван Самуилов Выговский'''(35) сыны '''Иосиф'''(10) '''Иосиф'''(5); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1816'' года по селу Вацьково: &lt;br&gt;№1 '''Александр Самуилов Выговский'''(61) жена '''Елена Стаховская'''(50) сын '''Петр'''(28) &lt;br&gt;№2 '''Иван Самуилов Выговский'''(51)  сыны '''Яков'''(25) '''Констанин'''(23) '''Федор'''(в первой графе 7) '''Антон'''(умер 1812), и дочь '''Фекла'''(14) &lt;br&gt;№3 '''Иосиф Александров Выговский'''(в первой графе 66, умер 1813) жена '''Марианна Козловская'''(80) дочь '''Анна'''(20) сыновья 1-й '''Иосиф'''(36) и жена '''Анна Шлихерт'''(30) дочь '''Ева'''(3) 2-й '''Павел'''(33) 3-й '''Иван'''(32) жена '''Виктория Пасевич'''(26) 4-й '''Иван'''(26) 5-й '''Иван'''(22) &lt;br&gt;№4 '''Юрий Александров Выговский'''(в первой графе 62, умер 1813) жена '''Марианна Завадская'''(70) дочери '''Анастасия'''(30) '''Мокрина'''(15) сыны 1-й '''Лукаш'''(32) жена '''Марианна Ясинская'''(20) сын '''Франц'''(4) 2-й '''Иосиф'''(25) 3-й '''Иван'''(23) &lt;br&gt;№5 '''Иван Самуилов Выговский'''(47) жена '''Марианна Ядминович'''(30) сыны '''Иосиф'''(4) '''Иосиф'''(3) '''Андрей'''(1); &lt;br&gt;&lt;br&gt;РС ''1816'' по Котельно не значится ничего об Иванах Выговских    || - || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 41-43 || № 480 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Леонтия''' у '''Ивана Иосифов Выговский''' и '''Мария Николаева''' в Вацкове  || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 43-45 || № 479 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Филипп''' у '''Андрей Иванов Выговский''' и '''Ксения Григорьева''' в Вацкове || 11 октября 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 45-47 || № 478 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Дмитрий''' у '''Константин Петров Выговский''' и '''Лукия Стефанова''' в Вацкове || 25 октября 1838 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 47-49 || № 476 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иосиф Иванов Выговский''' и '''Евфросиния Иванова''' в Вацкове || 2 октября 1834 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 49-51 || № 482 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Петр Самуилов Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Васильева''' в Вацкове || 29 июня 1821 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 51-53 || № 472 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Константин''' у '''Петр Алексеев Выговский''' (ошибка '''Петр Александров''') и '''Анна Андреева''' в Вацкове || 21 мая 1815 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 53-55 || № 483 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Андрей''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Павлова''' в Котельне || 16 августа 1814 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 55-57 || № 477 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иосиф''' у '''Иван Самуилов Выговский''' и '''Мария Васильева''' в Котельне || 3 апреля 1808 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 57-59 || № 474 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Иван''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Мария''' || 14 сентября 1794 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 59-61 || № 475 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Петр''' у '''Александр Выговский''' || 5 сентября 1788 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 61-63 || № 473 Метрическое свидетельство Калиновской Покровской церкви о рождении и крещении сына '''Павел''' у '''Иосиф Выговский''' и '''Марии''' || 3 ноябрь 1781 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 63-64 || № 2815 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Войцех Лукин Выговский''' и сыны '''Иван''', '''Иосиф''' и '''Степан''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 64-65 || № 2814 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Филипп Андреев Выговский''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 65-66 || № 2813 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Игнатий Лукин Выговский''' сын '''Антон''' и '''Андрей'''  || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 66-67 || № 2812 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Даниил Иванов Выговский''' сын '''Игнатий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 67-68 || № 2811 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Андрей Иосифов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Григорий''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 68-69 || № 2810 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Людвик Павлов Выговский''' сыны '''Яков''' и '''Фома''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 69-70 || № 2809 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Иван Иосифов Выговский''' сыны '''Леонтий''', '''Петр''','''Иван''' и '''Федор''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 70-71 || № 2808 Свидетельство о том что не лишены прав имущества из-за судебных дел дворяне '''Петр Петров Выговский''' сыны '''Семен''' и '''Александр''' || 21 января 1865 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 71-73 || № 106 № 25085 Из Киевского градского правления в Волынскую дворянскую комиссию по делу Сквирского земского суда о воровстве '''Ксаверием Выговским''' о том приняли ли документы от его брата '''Федора Выговского''' с признаним Ксаверия в дворянстве || 8 ноября 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 73-75 || № 107 № 27253 Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию о сообщении признаны ли в дворянстве подсудимые '''Стефан Ульяновский''' и '''Федор Выговский'''. Документы '''Федора''' были отосланы его дядей '''Григорием''' проживающим в Вацькове || 9 декабря 1806 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 75-77 || № 9 № 567 Из Киевского губернского правления в Волынскую дворянскую комиссию с запросом о том чей именно сын подсудимый '''Федор Выговский''', который заявляет что он сын '''Ивана Выговского''' || 9 января 1807 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 77-78 || № 10921 Из Канцелярии Волынского Губернского Правления в Волынское ДДС по удовлетворении просьбы по запросу Житомирского уездного суда от ''31 мая 1840'' года ''№ 2706'' по подсудимому '''Францу Выговскому''' || 17 июня 1840 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 78-81 || № 4806 Прошение '''Петра Александрова''', '''Ивана Иосифова''' и '''Андрея Иванова Выговских''' по прошению о скорейшее предоставлении из Консистории метрических выписей с ответом Консистории от ''21 января 1844'' года ''№ 484''. А именно о рождении &lt;br&gt;(1) ''3 ноября 1781'' года '''Павла Иосифова''' в Вацькове &lt;br&gt;(2) ''5 сентября 1788'' года '''Петра Александрова''' &lt;br&gt;(3) ''14 сентября 1794'' года '''Ивана Иосифова''' &lt;br&gt;(4) ''1798'' года '''Ивана Иосифова''' (ни в Ловковской церкви ни в архиве Консистории не оказалось) &lt;br&gt;(5) ''3 апреля 1808'' года '''Иосифа Иванова''' &lt;br&gt;(6) ''16 августа 1814'' года '''Андрея Иванова''' &lt;br&gt;(7) ''21 мая 1815'' года '''Константина Петрова''' &lt;br&gt;(8) ''29 июня 1821'' года '''Петра Петрова''' &lt;br&gt;(9) ''2 октября 1834'' года '''Андрея Иосифова''' &lt;br&gt;(10) ''25 октября 1838'' года '''Дмитрия Константинова''' &lt;br&gt;(11) ''11 октября 1840'' года '''Леонтия Иванова''' &lt;br&gt;(12) ''11 октября 1840'' года '''Филиппа Андреева''' &lt;br&gt;(13) ''1 января 1823'' года '''Данила Андреева''' || 30 ноября 1843 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 81-84 || № - Записка 1-го стола по делу рода Выговских по прошению ''15 января 1846'' года дворян 2-го разряда '''Петра Александрова''', '''Ивана''' и 2-го '''Ивана Иосифых''', '''Луки''' и '''Иосифа Юрьевых''', '''Андрея Иванова''', '''Адама Ильина''' и '''Людвика Павлова Выговских''' о отсылке состояния их дела в Житомирский Земский суд так как местная земская полиция собирается записать их в однодворцы. Содержит перечисление лиц причисленных к дворянству по определениям от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и ''6 октября 1832'' года ''№ 2335''. Также с информацией что одна отрасль '''Ларионовичей Выговских''' уже была утверждена Указом Герольдии ''31 марта 1847'' года ''№ 1146'' || 3 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 84-85 || № - Записка 1-го стола по делу рода Выговских с запросом о присылке того что имения Купища, Выгов и Погорилое и ныне существуют || 16 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 85-91 || № 8286 № 12276 Из Волынского ДДС в Житомирский Земский Суд по прошению дворян '''Петра Александрова''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьевы''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''' и '''Людвик Павлов Выговский''' от ''15 января 1846'' относительно их просьбы вписать их из 1-ю в 6-ю часть родословной книги и уведомить Житомирский суд о том что их дело до сих пор в рассмотрении и приводиться в порядок || 13 сентября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 91-92 || № 4966 Из Луцко Житомирская РК Духовная Консистория в Волынское ДДС в ответ на сообщение ВДДС от ''9 октября 1848'' года ''№ 9626'' о возвращении денег за копии метрик || 29 октября 1848 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 92-94 || № 563 Ответ в ВДДС от Житомирского уездного предводителя дворянства по прошению от ''13 сентября 1848'' года ''№ 8285'' со список живых лиц рода Выговских, а именно: '''Петр Александр Выговский''' его сыновья '''Петр''' и '''Константин''', сыны Константина '''Дмитрий''' и '''Степан'''; '''Ивана Самуилова''' умершего сын '''Андрей''', Андрея сыновья '''Филипп''', '''Иосиф''', '''Федор''', Андрея брат родной '''Иосиф''' и его сын '''Андрей'''; '''Иосифа Иванова''' умершего сын '''Августин'''; '''Лукаша Юрьева''' умершего сыновья '''Войцех''' и '''Игнатий''', родной брат Лукаша '''Иосиф'''; '''Павла Иосифова''' умершего сыновья '''Людвик''' и '''Станислав''', Павла родные братья 1-й '''Иван''', Ивана сыновья '''Даниил''' и '''Иосиф''', 2-й тоже '''Иван''' его сыны '''Леонтий''', '''Петр''', '''Иван''', двоюродного брата '''Ильи''' сын '''Адам''' || 23 апреля 1849 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 94-97 || № 1819 № 733 Прошение дворянина Васильковского уезда '''Василия Климентьева Выговского''' из д. Беспечной о запросе на предоставлении свидетельства о состоянии его дела о дворянстве с информацией что в прошлых определениях 19 декабря 1802 года № 2044 и 6 октября 1832 года № 2335 были признаны в дворянстве его родной брат '''Василий''' и двоюродный брат '''Яков Федоров''' и просьбой проинформаировать об этом также Житомиского и Васильковского предвожителей дворянства. А также записка 1-го стола по этому запросу с пометкой что оно исполнено ''16 мая 1850'' года под номерами ''№ 3316'' (Васильковский) и ''№ 3317'' (Житомирский) || 17 апреля 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 97-98 || № 27060 Из МВД Волынской губернии в Волынское ДДС по их запросу от ''9 октября 1848'' года ''№ 9625'' о том что существуют и ныне населения Купище, Выгов и Погорилое населенные крестьянами || 12 августа 1850 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 98-102 || № 1619 № 569 Прошение '''Людвика Павлова Выговского''' из деревни Вацьков о приобщению к делу выписки сделки от ''27 августа 1601'' года, явленной в Киевских Гродских актах ''10 июля 1733'' года при которой '''Ларион Богданов Выговский''' приобрел от '''Игнатия Выговского''' Остров с просьбой заверить данный документ. Записка 1-го стола ''12 мая 1853'' года по данному запросу с пометкой что ''16 мая 1852'' года были отправлены запросы Житомирскому Предводителю ''№ 3020'', Житомирскому Земскому Суду ''№ 3021'' и Житомирскому Уездному Суду ''№ 3022'' || 9 апреля 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 102-103,108-110 || № 3543 Запрос в Волынскую казенную палату о том не записаны ли в податное сословие по Житомирскому уезду '''Петр Александров''' с сыновьями 1-м '''Константином''' с сынами '''Дмитрием''' и '''Степаном''', 2-м '''Петром''' с сынами '''Семеном''' и '''Александром'''; '''Андрей Иосифов'''; '''Филипп Андреев''' Филиппа родные братья '''Иосиф''', '''Федор''' и '''Петр'''; '''Людвиг Павлов''' с родным братом '''Станиславом'''; '''Иван Иосифов''' с сынами '''Леонтием''', '''Петром''', '''Иваном''' и '''Федором Выговские'''. Ответ Волынской Казенной Палаты в ВДДС от ''11 октября 1852'' года ''№ 5531'' по данному запросу с информацией что указанные лица по ревизским сказкам Житомирского уезда в числе граждан, однодворцев, мещан, казенных и помещичьих крестьян не значатся || 7 июня 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 103-104 || № 545 Ответ Житомирского Уездного Предводителя Дворянства в ВДДС по запросу от ''16 мая 1852'' года ''№ 3020'' о том что никто из рода '''Выговских''' прав состояния силою закона не лишен  || 27 мая 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 104-108 || № 3021 От ВДДС в Житомирский Земский Суд с просьбой посвидетельствовать уездным стряпчим выписки сделки от ''27 августа 1601'' года, явленной в Киевских Гродских актах ''10 июля 1733'' года и вернуть в ВДДС. Представлена переписка с судом по этому поводу о том кому поручено это все исполнять || 16 мая 1852 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 110-115 || № 3599 Из Житомирский уездный суд в Волынское ДДС по делу о самовольной порубке деревьев в Гацинецко-Вацковскомй лесной даче дворянами '''Людвик Павлов Выговский''' и другим по другим фамилиям из деревни Вацкова. В связи с этим суд просит прислать документы о дворянстве указанных лиц в суд. Содержит справку по которой в числе прочих помечено что по Житомирскому уезду в числе дворян 2-го разряда по ревизии ''1834'' года под ''№ 314'' записан '''Павел Осипов Выговский''' и сын его '''Людвиг'''(11) на основании определения ''1802'' года ''№ 2044''. Содержит записку 1-го стола по рассмотрению ''25 октября 1862'' года с информацией о том что запрос в Житомирский уездный суд исполнен ''30 октября 1862'' года ''№ 5966'' || 29 сентября 1862 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 115-117 || № 3480 От Овручского уездного стряпчего в Волынское ДДС на основании запроса последнего от ''20 октября 1844'' года ''№ 7888'' по заверению Овручским уездным судом двух документов по роду Выговских по актам ''1693'' и ''1766'' годов  || 28 ноября 1844 || Ларионовичи 6-я линия
|-
|| 117-118 || № 210 Прошение дворян 2-го разряда '''Петр Александров''', '''Иван''' и другой '''Иван Иосифовы''', '''Лука''' и '''Иосиф Юрьев''', '''Андрей Иванов''', '''Адам Ильин''', '''Людвик Павлов Выговские Ларионовичи''' из Вацьков с запросом справки что они не подлежат к записи в однодворцы земской полицией и сообщить об этом Житомирскому уездному предводителю дворянства || 15 января 1846 || Ларионовичи 6-я линия

|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии представленных в определении 19 декабря 1802 года № 2044  (с 6-7) ==

Суммариуш поданных документов на основании которых было принято определение от ''19 декабря 1802'' года ''№ 2044'' и документы были забраны ''6 июля 1816'' года '''Иваном Выговским'''

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''1 декабря 1761'' года - Протест поданный в Житомирском гродском суде '''Александром Выговским''' и его сыновьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''' и вторым '''Иваном''' против '''Соколовских''' о вытеснении подданных, захвате скота и вещей с земель в Купищах || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3323 || ДАЖО/146/1/1555 (с 16-22,31-33)
|-
| 2 || ''10 марта 1783'' года - Дарственная запись, признанная в гродских актах братьями '''Иваном''', '''Самуилом''', '''Иосифом''', вторым '''Иваном''' и '''Георгием Ларионовичами Выговскими''', сыновьями '''Александра''', внуками '''Андрея''' о передаче '''Соколовским''' частей села Выгова в вечное владение || Жит. у. стр. 15 июля 1844 года № 3324 || ДАЖО/146/1/1555 (с 22-24,29-31)
|-
| 3 || ''2 февраля 1790'' года - Завещание '''Ивана Выговского''', составленное в Купищах, о распоряжении имуществом в пользу наследников. Внесено в акты Овручского повета в ''17 декабря 1802'' году || - || -
|-
| 4 || ''20 октября 1795'' года - Выписки из ревизских сказок о благородном происхождении рода '''Выговских''' из актов Овручского земского суда || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 7-8)

|}

== Суммариуш поданных документов Ларионовичей Выговских 6-й линии представленных в определении 6 октября 1832 года № 1907  (с 10-12) ==

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Документы с кратким описанием 
|-
! № !! Краткое содержание !! Кем, когда и под каким номером заверен !! Ссылка на полный документ
|-
| 1 || ''11 июля 1693'' года - Манифест (протест), внесенный в Овручские гродские акты '''Андреем Выговским''' от своего имени и матери '''Марианны из Сингаевских''' жены '''Ивана Выговского''' и других, против '''Казимира''' и '''Констанции из Шибинских Межвинских''' жителей Искорости по поводу спора о возврате людей (Максима и Игната) и возмещении ущерба, нанесенного в землях и бортных угодьях || Овр. у. суд 10 июля 1844 года № 1846 || ДАЖО/146/1/1555 (с 14-16,33-35)
|-
| 2 || ''1 июля 1766'' года — Запись о вводе во владение (Посессия), признанная в Овручском гродском суде, на часть имения Купища и другие земли в Выговской земле Овручского повета для '''Александра''' деда, а также '''Григория''', '''Даниила''', '''Ивана''' и '''Василия''' сынов '''Павла''', внуков '''Андрея''', правнуков '''Ивана''' и праправнуков '''Адама Ларионовичей Выговских''' || - || ДАЖО/146/1/1555 (с 12-14)
|-
| 3 || ''19 декабря 1802'' года — Определение ВДДС за ''№ 2044'', признающий дворянское достоинство рода '''Ларионовичей Выговских''', происходящих от родоначальника '''Адама''', с внесением рода в первую часть Родословной книги || - || -
|-
| 4 || Свидетельство Волынской Казенной палаты ''№ 1816'' по которой в числе шляхты записаны разные представители рода '''Ларионовичей Выговских''' || - || -
|-
| 5 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Адама''' сына дворян '''Ильи''' и '''Марианны из Перегудов Выговских''' выдана ''21 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. марта 1832 года № 1107 || -
|-
| 6 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Михаила''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''23 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1425 || -
|-
| 7 || Метрических выпись из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Иосифа''' сына дворян '''Ивана''' и '''Текли Выговских''' выдана ''24 марта 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 3 мая 1832 года № 1426 || -
|-
| 8.1 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Людвика''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3432  || ДАЖО/146/1/1555 (с 37-39)
|-
| 8.2 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Станислава''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || Луц. РК Дух. Кон. 14 августа 1843 года № 3431 || ДАЖО/146/1/1555 (с 35-37)
|-
| 8.3 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Ивана''' сына дворян '''Павла''' и '''Катерины из Карчевских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -
|-
| 9 || Метрическое свидетельство из Житомирского кафедрального костела о рождении и крещении '''Францишка Войцеха''' и '''Игнатия''' сыновей дворян '''Лукаша''' и '''Марианны из Ходаковских Выговских''' выдана ''19 сентября 1832'' года || - || -

|}

[[Категорія:Волинська губернія]]</text>
      <sha1>e6xtodnv5lt3a82y0v38sshc1tp3eju</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/418</title>
    <ns>250</ns>
    <id>508772</id>
    <revision>
      <id>1045368</id>
      <parentid>939141</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T19:09:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>1045368</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4086" sha1="rxxlg4r25wh141hru7n7t7ri3yvh5wk" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;262&quot; /&gt;стрілов. Утикла у глїбокий лїс. Зачєв вовк у клїтці русти, тай зараз прилеків мидвідь і тиґрис, втворили єму клїтку тай кажут до него: „Добре, шо є кобила, зараз будем мати обід“. — Кобилї страшно стало, як се вчула, а вовк кажи: О, найти, се є моя люба дружина, вона мине вібавила від біди“. — А той з заду обвив сї пан в долман і страшно му стало слухати. І зачєли собі балакати; вітак увійшов мидвідь до клїткі тай кажи: „О, тут добри сиґіти, вигідно“. — Вітак уліс тигрис попрубувати, а вітак і вовк. Позалазєли, балакали і позасиплєли. Вздрів він, що вни спє, кобила стоїт упрєжина, ни знає, що робити; нараз прискочив, запер дверцї, замкнув, вже має три дзвірі. І їди вже, обирнув, їди назад.

Приїхав він до дому, дес надибав стерво, кинув їм, ззїли вони. Кажи він вовкови: „Маєш їх вчити гуляти, аби они так уміли, як ти“. — І що вовк показує, вони ни хотє вовка слухати. Але як присуни сї той з вилами, як зачне зелїзними вилами діханити, то за дві недїли так навчив їх танцувати, що як війди на місто, як зачне танцувати, то аж мило сї подивити. Вітак купив він собі гармонїю і їм грав, а вони гуляли і нераз мав по десїть золотих денни зарібку.

{{smaller|''Зап. І. Волошинський в грудни, 1913. від Леся Луцика з Далешева. п. Городенка.''}}

&lt;section end=&quot;262&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;263&quot; /&gt;{{c|'''263. Як музика змудрував звірів.'''}}

Був оден музика, жінка му вмерла, а він дужи банував за жінков і пішов с того смутку в лїс. Взєв торбу, а в торбу скрипку, хлїба троха і ходив по лїсї шос два дни. Третого днє сумно му стало тай каже: „От заграю собі пісиньку, дам сї по лїсї чути, можи бим собі якого друга надибав“. — І музика як завів на цїлий лїс, а вовк вілазит зза дуба; вілїз тай каже: „Чоловічи, навчи мене грати“. — А він кажи: „Навчу, али будеш мине слухати“? — Буду тибе вірни слухати так, як свого учитилє“. — „Ну якжеж так, хоґім оба“. — Ідут і здибают росколеного дуба і каже: „Аш тутки сї навчиш, нибоже, грати“. — Вовк дужи сї вкішив, що зараз буди уміти грати. І музика зробив клин, забив каменем у дуб і каже: „Пхай ти лабищі в су шпарутку та най би ти троха понакигало пальцї“. — Вовк собі думає: „Добре він минї каже. Троха росплеще лабу і буду грати“. — І запхав обі лаби. Музика як ударив клин каминем, клин віскочив і як імило вовка за лаби… Як зачне вовк русти,&lt;section end=&quot;263&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>rxxlg4r25wh141hru7n7t7ri3yvh5wk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/420</title>
    <ns>250</ns>
    <id>508779</id>
    <revision>
      <id>1045369</id>
      <parentid>939151</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T19:10:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>1045369</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4143" sha1="qhcomi5cz4zxdf2ccbcioq8yoi5ise9" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;263&quot; /&gt;голосом. Віт тогди що ночи приходили і ни давали їму спати за ту кару. І так мудракови траба. Тай вже.

{{smaller|''Зап. І. Волошинський в грудни, 1913, від Леся Луцика з Далешева. п. Городенка.''}}

{{smaller|'''Паралєлї:''' Пор. повисше ч. 52. а надто: F. S. Krauss, Sagen und Märchen der. Südslaven, т. I, ч. 20. — Brüder Grimmi, Kinder und Hausmärchen. т. 1. ст. 46—49, ч. 8. — J. Bolte und G. Polivka, Aumerkungen zu den kinder u. Hausmärchen. ст. 68—69, ч. 8. — E. Cosquin. Contes populaires de Lorraine, т. 1. ст. 28—31. ч. 2. — A. Aarne, Finnische Märchenvarianten, ч. 151. — О. Hackman. Märchen ter finnl. Schweden. ч. 151.}}

&lt;section end=&quot;263&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;264&quot; /&gt;{{c|'''264. Про чоловіка, що розумів бесїду звірів.'''}}

Був пан тай панї. Одного разу в нигілю сїв пан на конє, а панї на кобилу тай їдут до церкви; кобила була жеребна, а панї кишка тай кобила сї прилишєла. Кажи кінь до кобили: „Ходи борши“. — Кобила кажи: „Добри тобі, що ти лехкий тай твій пан лехкий, а я кишка тай моя пані кишка“. — А пан був віщун, їму ни вольно було сказати жінцї правду; наколи би сказав жінцї правду, то би вмер. Пан сї засьміяв. А панї кажи: „Чо сї сьмієш“? — Пан зразу ни хоків сказати; а вітак кажи: „Наколи я тобі правду скажу, тогди умру“. — Панї кажи: „Хоть умреш, али мусиш минї правду сказати“.

Приїхали вони до дому, буде пан уже казати пани правду тай буде вмирати. Загрів собі воду, скупав сї, убрав сї тай війшов на двір; кіт сиґів на порозі тай занявкав, пан увійшов до покою, узєв хлїба, помастив тай дав котови: „На тобі хлїба, ззїж, заків я ще жию“. — Али кіт ни їв, лиш плакав; пес сиґів на сїннім порозі тай каже: „Чому ни їш, али плачеш“? „Як минї їсти, холи ґазда умирає“. — А пес собі уже плачи. Лиш когут запіяв тай каже: „Чому ни їш, али плачиш“? — „Як минї ни плакати, коли ґазда умирає“. — А когут каже: „Я маю ни кілко курок тай як найду зерно, то скличу їх усїх, а сам іззїм, а вони сї ни гнївают, а ти маєш одну тай мусиш чириз ню вмирати? Ти озми бук, вібий свою жінку, тай скажи: „Осе я тобі мав казати“.

{{fine|''Зап. І. Волошинський в падолистї, 1913. вів Мар. Добровольської з Далешева. п. Городенка.''}}

{{fine|'''Паралєлї:''' П. Чубинскій, Труды, т. I. ст 48.{{gap}}М. Драгомановъ. Малор. нар. преданія, ст. 75—76, ч. 20 і ст. 311—313 (конець). — Кіев. Старина, 1889. кн. 5—6, ст. 634 (Васильевъ, Къ повѣрямъ о цѣл. значеніи змѣй); 1895. кн. 6 (В. Ястребовъ, Сказка о челов. поним. разговоръ животныхъ). — Б. Гринченко. Этногр. Матеріалы, т. II. ст. 121—122, ч. 90. — В. Гнатюк. Етноґр. матер.}}&lt;section end=&quot;264&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>qhcomi5cz4zxdf2ccbcioq8yoi5ise9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/16</title>
    <ns>250</ns>
    <id>515037</id>
    <revision>
      <id>1045444</id>
      <parentid>948542</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T21:35:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045444</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2798" sha1="0g87k6qr11sie1hb4tkon9tv6qf1kst" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Від коли засновано халіфат, чимало літературних творів приходило до Европи зо сходу через Арабів. Звісно, це не має значити, що йіх складали самі Араби. Завоюваннє Персіі оддало в руки Арабам усі ті скарби, котрі вони захтіли заховати од знищення, якому підпала решта; ми вже й згадували, що перші Аббасідські халіфи в IX. і X. в. од Мансура до Ма'муна (аль-Ма'муна) були великими прихильниками родовитих Індійців та що коло йіх дворів процвітало чимало Індійців славних на різностайних вітях науки й письменства.

Оповідання, з роду індійські, перські та арабські заносились до Европи переважно устною передачею, та деякі прийшли через переклади зо східніх книжок. Проминаючи ранні духовні повісти, приміром повість про Варлаама та Йоасафа&lt;ref&gt;Ось важнійша література сеі знаменитої повісти: 1) {{sp-l|Liebrecht}}, Die Quellen des Barlaam u. Josaphat (Jahrb f. rom u. engl. Lit., II. 314 sq.; 2) E. {{sp-l|Braunholz}}, Die erste nichtchristliche Parabel des B. u. J., ihre Herkunft und Verbreitung (Halle 1884); 3) А. {{sp-l|Кирпичниковъ}}, Греческіе романы вѣ новой литературѣ. Повѣсть о В. и І. (Харьковъ 1876); 4) А. {{sp-l|Веселовскій}}, Византійскія повѣсти и В. и І (Журн. Мин, Нар. Просв. 1877 іюль); 5) Він же, Славянскія сказанія о Соломонѣ к Кигозрасѣ, ст. 159 (СПБ 1872); 6) Ст. {{sp-l|Новакович}}, Варл. и Іос… у Срба, Бугара и Руса (Білград 1881); E. {{sp-l|Kuhn}}, Barlaam und Josaphat, München 1892. А. К.&lt;/ref&gt;, які численно приходили зо східніх (а саме — буддійських) джерел, візьмімо наприклад один твір, писаний коли не перед хрестовими походами, то безперечно за найперших років XII. століття: „Disciplina Clericalis“ Петра Альфонса, іспанського жида, що вихрестив ся 1106 року. Є се невеличка&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0g87k6qr11sie1hb4tkon9tv6qf1kst</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045445</id>
      <parentid>1045444</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T21:37:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045445</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2810" sha1="nhzt0zaxsblouob6oeko15rsnmyizs3" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Від коли засновано халіфат, чимало літературних творів приходило до Европи зо сходу через Арабів. Звісно, це не має значити, що йіх складали самі Араби. Завоюваннє Персіі оддало в руки Арабам усі ті скарби, котрі вони захтіли заховати од знищення, якому підпала решта; ми вже й згадували, що перші Аббасідські халіфи в IX. і X. в. од Мансура до Ма'муна (аль-Ма'муна) були великими прихильниками родовитих Індійців та що коло йіх дворів процвітало чимало Індійців славних на різностайних вітях науки й письменства.

Оповідання, з роду індійські, перські та арабські заносились до Европи переважно устною передачею, та деякі прийшли через переклади зо східніх книжок. Проминаючи ранні духовні повісти, приміром повість про Варлаама та Йоасафа&lt;ref&gt;Ось важнійша література сеі знаменитої повісти: 1) {{sp-l|Liebrecht}}, Die Quellen des Barlaam u. Josaphat (Jahrb f. rom u. engl. Lit., II. 314 sq.; 2) E. {{sp-l|Braunholz}}, Die erste nichtchristliche Parabel des B. u. J., ihre Herkunft und Verbreitung (Halle 1884); 3) А. {{sp-l|Кирпичниковъ}}, Греческіе романы вѣ новой литературѣ. Повѣсть о В. и І. (Харьковъ 1876); 4) А. {{sp-l|Веселовскій}}, Византійскія повѣсти и В. и І (Журн. Мин, Нар. Просв. 1877 іюль); 5) Він же, Славянскія сказанія о Соломонѣ к Кигозрасѣ, ст. 159 (СПБ 1872); 6) Ст. {{sp-l|Новакович}}, Варл. и Іос… у Срба, Бугара и Руса (Білград 1881); E. {{sp-l|Kuhn}}, Barlaam und Josaphat, München 1892. А. К.&lt;/ref&gt;, які численно приходили зо східніх (а саме — буддійських) джерел, візьмімо наприклад один твір, писаний коли не перед хрестовими походами, то безперечно за найперших років XII. століття: „Disciplina Clericalis“ Петра Альфонса, іспанського жида, що вихрестив ся 1106 року. Є се невеличка&lt;noinclude&gt;{{footnote}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>nhzt0zaxsblouob6oeko15rsnmyizs3</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045446</id>
      <parentid>1045445</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T21:46:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045446</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2824" sha1="j6szbolbfbp8st671i4hd2ps2ff93ln" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Від коли засновано халіфат, чимало літературних творів приходило до Европи зо сходу через Арабів. Звісно, це не має значити, що йіх складали самі Араби. Завоюваннє Персіі оддало в руки Арабам усі ті скарби, котрі вони захтіли заховати од знищення, якому підпала решта; ми вже й згадували, що перші Аббасідські халіфи в IX. і X. в. од Мансура до Ма'муна (аль-Ма'муна) були великими прихильниками родовитих Індійців та що коло йіх дворів процвітало чимало Індійців славних на різностайних вітях науки й письменства.

Оповідання, з роду індійські, перські та арабські заносились до Европи переважно устною передачею, та деякі прийшли через переклади зо східніх книжок. Проминаючи ранні духовні повісти, приміром повість про Варлаама та Йоасафа&lt;ref&gt;Ось важнійша література сеі знаменитої повісти: 1) {{sp-l|Liebrecht}}, Die Quellen des Barlaam u. Josaphat (Jahrb f. rom u. engl. Lit., II. 314 sq.; 2) E. {{sp-l|Braunholz}}, Die erste nichtchristliche Parabel des B. u. J., ihre Herkunft und Verbreitung (Halle 1884); 3) А. {{sp-l|Кирпичниковъ}}, Греческіе романы вѣ новой литературѣ. Повѣсть о В. и І. (Харьковъ 1876); 4) А. {{sp-l|Веселовскій}}, Византійскія повѣсти {{errata|и|о}} В. и І (Журн. Мин, Нар. Просв. 1877 іюль); 5) Він же, Славянскія сказанія о Соломонѣ к Кигозрасѣ, ст. 159 (СПБ 1872); 6) Ст. {{sp-l|Новакович}}, Варл. и Іос… у Срба, Бугара и Руса (Білград 1881); E. {{sp-l|Kuhn}}, Barlaam und Josaphat, München 1892. А. К.&lt;/ref&gt;, які численно приходили зо східніх (а саме — буддійських) джерел, візьмімо наприклад один твір, писаний коли не перед хрестовими походами, то безперечно за найперших років XII. століття: „Disciplina Clericalis“ Петра Альфонса, іспанського жида, що вихрестив ся 1106 року. Є се невеличка&lt;noinclude&gt;{{footnote}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>j6szbolbfbp8st671i4hd2ps2ff93ln</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045449</id>
      <parentid>1045446</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T21:50:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045449</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2826" sha1="rn8ku0f3zlj3gpyj73loqmvxcu52so7" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Від коли засновано халіфат, чимало літературних творів приходило до Европи зо сходу через Арабів. Звісно, це не має значити, що йіх складали самі Араби. Завоюваннє Персіі оддало в руки Арабам усі ті скарби, котрі вони захтіли заховати од знищення, якому підпала решта; ми вже й згадували, що перші Аббасідські халіфи в IX. і X. в. од Мансура до Ма'муна (аль-Ма'муна) були великими прихильниками родовитих Індійців та що коло йіх дворів процвітало чимало Індійців славних на різностайних вітях науки й письменства.

Оповідання, з роду індійські, перські та арабські заносились до Европи переважно устною передачею, та деякі прийшли через переклади зо східніх книжок. Проминаючи ранні духовні повісти, приміром повість про Варлаама та Йоасафа&lt;ref&gt;Ось важнійша література сеі знаменитої повісти: 1) {{sp-l|Liebrecht}}, Die Quellen des Barlaam u. Josaphat (Jahrb f. rom u. engl. Lit., II. 314 sq.; 2) E. {{sp-l|Braunholz}}, Die erste nichtchristliche Parabel des B. u. J., ihre Herkunft und Verbreitung (Halle 1884); 3) А. {{sp-l|Кирпичниковъ}}, Греческіе романы вѣ новой литературѣ. Повѣсть о В. и І. (Харьковъ 1876); 4) А. {{sp-l|Веселовскій}}, Византійскія повѣсти {{errata|и|о}} В. и І. (Журн. Мин, Нар. Просв. 1877 іюль); 5) Він же, Славянскія сказанія о Соломонѣ к Китоврасѣ, ст. 159 (СПБ 1872); 6) Ст. {{sp-l|Новакович}}, Варл. и Іос… у Срба, Бугара и Руса (Білград 1881); E. {{sp-l|Kuhn}}, Barlaam und Josaphat, München 1892. А. К.&lt;/ref&gt;, які численно приходили зо східніх (а саме — буддійських) джерел, візьмімо наприклад один твір, писаний коли не перед хрестовими походами, то безперечно за найперших років XII. століття: „Disciplina Clericalis“ Петра Альфонса, іспанського жида, що вихрестив ся 1106 року. Є се невеличка&lt;noinclude&gt;{{footnote}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>rn8ku0f3zlj3gpyj73loqmvxcu52so7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/17</title>
    <ns>250</ns>
    <id>515038</id>
    <revision>
      <id>1045453</id>
      <parentid>948544</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T22:30:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045453</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2965" sha1="ch7sdp7acmy91mfx28if48c6b74h5ys" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;збірка оповідань, узятих по-части з жидівського Талмуду (принаймні деякі знаходять ся в тім творі, та й Альфонс, як жид, десь певне добре його знав), по-части з арабських байкарів. З отсего Альфонсового твору трувери (Trouvères), себ то кобзарі (minstrels) північноі Франціі, позичили основу для великого числа своїх цікавих fabliaux, хоч дуже ймовірна річ, що вони самі попривозили зо сходу головну суть своіх повісток, які потім попереходили до перших італіянських новеллістів. Грецький переклад славнозвісних приповістей Бідпаєвих (або Пільпаєвих), названий „Στεφανίτης καὶ Ἰχνηλάτης“ зроблений був Сімеоном сином Сиѳовим коло 1080-го року з арабськоі версіі „Келіле уе Дімне“&lt;ref&gt;Стефанітта Іхнілат Каліла та Дімна, — то ймення двох шакалів, що розмовляють проміждо собою. А. К.&lt;/ref&gt;; арабський переклад&lt;ref&gt;Робив його колишній ґебр — Ібн-оль-Мокаффа (759 р.). А. К.&lt;/ref&gt; зроблено з перекладу староперського&lt;ref&gt;пеглевійського. А. К.&lt;/ref&gt;, а той — з санскрітського первопису, що тепер загубив ся.&lt;ref name=&quot;p. 17&quot;&gt;На жаль, Клоустон згадує тутечки про Калілу та Дімну дуже коротко, хоч вона варта геть ширшоі згадки. В індійській Панчатантрі, або краще сказати — в Хітопадеші лежить джерело всіх отих оповідань. В VI. віці по Хр. лікар Барзуйе переложив багате староіндійських приповістей на пеглевійську мову, а за два століття після того Ібн-оль-Жокаффа зладив з них арабський переклад, назвавши його „Келіле уе Дімне“ Отож іменно а Мокаффовоі версіі пішли переклади на всі мо-&lt;/ref&gt; (Коло 1250 р. раббі Йоель переложив арабську версію на жидівську мову, а незабаром Йоан Капуанський зложив з жидівського латиньське „Directorium humanae vitae“). Далі поміж перекладами&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ch7sdp7acmy91mfx28if48c6b74h5ys</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045455</id>
      <parentid>1045453</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T22:49:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045455</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2966" sha1="hdn11mf5qciq06csysnyl5opgtqm393" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;збірка оповідань, узятих по-части з жидівського Талмуду (принаймні деякі знаходять ся в тім творі, та й Альфонс, як жид, десь певне добре його знав), по-части з арабських байкарів. З отсего Альфонсового твору трувери (Trouvères), себ то кобзарі (minstrels) північноі Франціі, позичили основу для великого числа своїх цікавих fabliaux, хоч дуже ймовірна річ, що вони самі попривозили зо сходу головну суть своіх повісток, які потім попереходили до перших італіянських новеллістів. Грецький переклад славнозвісних приповістей Бідпаєвих (або Пільпаєвих), названий „Στεφανίτης καὶ Ἰχνηλάτης“ зроблений був Сімеоном сином Сиѳовим коло 1080-го року з арабськоі версіі „Келіле уе Дімне“&lt;ref&gt;Стефанітта Іхнілат Каліла та Дімна, — то ймення двох шакалів, що розмовляють проміждо собою. А. К.&lt;/ref&gt;; арабський переклад&lt;ref&gt;Робив його колишній ґебр — Ібн-оль-Мокаффа (759 р.). А. К.&lt;/ref&gt; зроблено з перекладу староперського&lt;ref&gt;пеглевійського. А. К.&lt;/ref&gt;, а той — з санскрітського первопису, що тепер загубив ся.&lt;ref name=&quot;p. 17&quot;&gt;На жаль, Клоустон згадує тутечки про Калілу та Дімну дуже коротко, хоч вона варта геть ширшоі згадки. В індійській Панчатантрі, або краще сказати — в Хітопадеші лежить джерело всіх отих оповідань. В VI. віці по Хр. лікар Барзуйе переложив багато староіндійських приповістей на пеглевійську мову, а за два століття після того Ібн-оль-Мокаффа зладив з них арабський переклад, назвавши його „Келіле уе Дімне“ Отож іменно з Мокаффовоі версіі пішли переклади на всі мо-&lt;/ref&gt; (Коло 1250 р. раббі Йоель переложив арабську версію на жидівську мову, а незабаром Йоан Капуанський зложив з жидівського латиньське „Directorium humanae vitae“). Далі поміж перекладами&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>hdn11mf5qciq06csysnyl5opgtqm393</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045456</id>
      <parentid>1045455</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T22:51:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045456</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2978" sha1="hr8lwlfeydjqxm833yvqkpksxekp31x" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;збірка оповідань, узятих по-части з жидівського Талмуду (принаймні деякі знаходять ся в тім творі, та й Альфонс, як жид, десь певне добре його знав), по-части з арабських байкарів. З отсего Альфонсового твору трувери (Trouvères), себ то кобзарі (minstrels) північноі Франціі, позичили основу для великого числа своїх цікавих fabliaux, хоч дуже ймовірна річ, що вони самі попривозили зо сходу головну суть своіх повісток, які потім попереходили до перших італіянських новеллістів. Грецький переклад славнозвісних приповістей Бідпаєвих (або Пільпаєвих), названий „Στεφανίτης καὶ Ἰχνηλάτης“ зроблений був Сімеоном сином Сиѳовим коло 1080-го року з арабськоі версіі „Келіле уе Дімне“&lt;ref&gt;Стефанітта Іхнілат Каліла та Дімна, — то ймення двох шакалів, що розмовляють проміждо собою. А. К.&lt;/ref&gt;; арабський переклад&lt;ref&gt;Робив його колишній ґебр — Ібн-оль-Мокаффа (759 р.). А. К.&lt;/ref&gt; зроблено з перекладу староперського&lt;ref&gt;пеглевійського. А. К.&lt;/ref&gt;, а той — з санскрітського первопису, що тепер загубив ся.&lt;ref name=&quot;p. 17&quot;&gt;На жаль, Клоустон згадує тутечки про Калілу та Дімну дуже коротко, хоч вона варта геть ширшоі згадки. В індійській Панчатантрі, або краще сказати — в Хітопадеші лежить джерело всіх отих оповідань. В VI. віці по Хр. лікар Барзуйе переложив багато староіндійських приповістей на пеглевійську мову, а за два століття після того Ібн-оль-Мокаффа зладив з них арабський переклад, назвавши його „Келіле уе Дімне“ Отож іменно з Мокаффовоі версіі пішли переклади на всі мо-&lt;/ref&gt; (Коло 1250 р. раббі Йоель переложив арабську версію на жидівську мову, а незабаром Йоан Капуанський зложив з жидівського латиньське „Directorium humanae vitae“). Далі поміж перекладами&lt;noinclude&gt;{{footnote}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>hr8lwlfeydjqxm833yvqkpksxekp31x</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/18</title>
    <ns>250</ns>
    <id>515039</id>
    <revision>
      <id>1045458</id>
      <parentid>1013575</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T23:23:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045458</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3728" sha1="nnfs4dqm9zeu1oh6plpubimor26f64p" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;ref follow=&quot;p. 17&quot;&gt;ви східні й европейські. Варто запримітити, що з грецькоі мови „Стефаніта та Іхнілата“ переложено (не пізніш XIII в.) й на словянську. З величезноі літератури сего предмету я згадаю тільки: 1) німецький переклад Панчатантри {{sp|Бенфея}} з єго многоцінною передмовою 1859, 2) французький переклад з цінною передмовою Лансеро (Lancereau), 3) німецький переклад „Каліли й Дімни“ Ґ. {{sp|Біккеля}} ({{errata|Липськ|Лейпциг}} 1876), де є гарна Бенфеєва передмова; 4) {{sp-l|Пыпинъ}}, Очеркъ литературной исторіи старинныхъ повѣстей и сказокъ русскихъ (Петерб., 1858, Уч. Зап. Ак. н., кн. IV) — тепер антікварна рідкість; 5) {{sp-l|Булгаковъ}}, Стефанитъ и Ихнилатъ (Петерб., 1878); 6) {{sp-l|Данічіч}}, Indijske price prozvane Stefanit i Ihnilat (Загреб 1870, „Starine“, кн. II.); 7) М. {{sp|Аттая}} и М. {{sp-l|Рябининъ}}, книга Кали̂лаһ и Димнаһ (Москва 1889). Остатню працю особливо поручаємо загальній увазі: там є повний переклад тексту та дуже повний перегляд усіх праць, що торкають ся сего предмету. В кінці додано генеалогічну таблицю памятника. А. К.&lt;/ref&gt;із східніх збірників оповідань можна згадати „Συντιπας“, грецький переклад сирійськоі версіі „Книги Сіндібада“, — прототіп нашоі „Історіі сімох мудрців“, зроблений певне за остатнього десятиліття XI. в.&lt;ref&gt;Про „Сім мудрців“ зложили важні розвідки {{sp-l|Goedeke}}, {{sp-l|Mussafia}}, {{sp-l|Landau}}, {{sp-l|Oesterley}}, G. {{sp-l|Paris}}, а з словянських учених треба згадати {{sp|Веселовського}} і {{sp-l|Мурка}}. Завважити треба, що історію розповсюднення сеі повісти ще не доволі вияснено. А. К.&lt;/ref&gt; Думають, що перший західно-европейський переклад (а властиво — наслідування) „Книги Сіндібада“ відносить ся до 1184 р.; після того вже пороблено багато других. Іменно більше-менче 1184 р. один французький чернець, на ймення Йоан з аббатства Альта Сільва в діецезіі Нансі, зложив атиньською прозою книжку: „Dolopathos, sive de rege et septem sapientibus“. Рямка або провідна повістка сего твору відповідає східньому первописові&lt;ref name=&quot;ref. 7&quot;&gt;Якому „первописові“, про те Клоустон не говорить. Треба думати, що справжній {{sp|первопис}} був індійський,&lt;/ref&gt;, але в нім є тільки одно з другорядних оповідань, хоч усі вони несумнівно&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>nnfs4dqm9zeu1oh6plpubimor26f64p</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045459</id>
      <parentid>1045458</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T23:24:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045459</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3740" sha1="kchutb88pl4cyy56ym6fqmppyaady0s" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;ref follow=&quot;p. 17&quot;&gt;ви східні й европейські. Варто запримітити, що з грецькоі мови „Стефаніта та Іхнілата“ переложено (не пізніш XIII в.) й на словянську. З величезноі літератури сего предмету я згадаю тільки: 1) німецький переклад Панчатантри {{sp|Бенфея}} з єго многоцінною передмовою 1859, 2) французький переклад з цінною передмовою Лансеро (Lancereau), 3) німецький переклад „Каліли й Дімни“ Ґ. {{sp|Біккеля}} ({{errata|Липськ|Лейпциг}} 1876), де є гарна Бенфеєва передмова; 4) {{sp-l|Пыпинъ}}, Очеркъ литературной исторіи старинныхъ повѣстей и сказокъ русскихъ (Петерб., 1858, Уч. Зап. Ак. н., кн. IV) — тепер антікварна рідкість; 5) {{sp-l|Булгаковъ}}, Стефанитъ и Ихнилатъ (Петерб., 1878); 6) {{sp-l|Данічіч}}, Indijske price prozvane Stefanit i Ihnilat (Загреб 1870, „Starine“, кн. II.); 7) М. {{sp|Аттая}} и М. {{sp-l|Рябининъ}}, книга Кали̂лаһ и Димнаһ (Москва 1889). Остатню працю особливо поручаємо загальній увазі: там є повний переклад тексту та дуже повний перегляд усіх праць, що торкають ся сего предмету. В кінці додано генеалогічну таблицю памятника. А. К.&lt;/ref&gt;із східніх збірників оповідань можна згадати „Συντιπας“, грецький переклад сирійськоі версіі „Книги Сіндібада“, — прототіп нашоі „Історіі сімох мудрців“, зроблений певне за остатнього десятиліття XI. в.&lt;ref&gt;Про „Сім мудрців“ зложили важні розвідки {{sp-l|Goedeke}}, {{sp-l|Mussafia}}, {{sp-l|Landau}}, {{sp-l|Oesterley}}, G. {{sp-l|Paris}}, а з словянських учених треба згадати {{sp|Веселовського}} і {{sp-l|Мурка}}. Завважити треба, що історію розповсюднення сеі повісти ще не доволі вияснено. А. К.&lt;/ref&gt; Думають, що перший західно-европейський переклад (а властиво — наслідування) „Книги Сіндібада“ відносить ся до 1184 р.; після того вже пороблено багато других. Іменно більше-менче 1184 р. один французький чернець, на ймення Йоан з аббатства Альта Сільва в діецезіі Нансі, зложив атиньською прозою книжку: „Dolopathos, sive de rege et septem sapientibus“. Рямка або провідна повістка сего твору відповідає східньому первописові&lt;ref name=&quot;ref. 7&quot;&gt;Якому „первописові“, про те Клоустон не говорить. Треба думати, що справжній {{sp|первопис}} був індійський,&lt;/ref&gt;, але в нім є тільки одно з другорядних оповідань, хоч усі вони несумнівно&lt;noinclude&gt;{{footnote}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>kchutb88pl4cyy56ym6fqmppyaady0s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/19</title>
    <ns>250</ns>
    <id>515040</id>
    <revision>
      <id>1045460</id>
      <parentid>1013751</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T23:25:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045460</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3266" sha1="1emi5rdi9tv0kcfsbg6184ais6km9d4" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;ref follow=&quot;ref. 7&quot;&gt;тільки ж його досі не знайдено! Перські та арабські переклади й переробки примушують нас думати, що вони не орігінальні, а позичені з Індіі. А. К.&lt;/ref&gt;азіятського походження. В XIII в. оту латинську Йоанову прозу звіршував один трувер Гербер (Herbers) французькою мовою тай надав той самий заголовок: „Dolopathos“. Потім проявили ся ще другі латинські та французькі прозаічні переклади „Сімох мудрців“.&lt;ref&gt;В XII—XIII в. зложено ще й жидівський переклад. А. К.&lt;/ref&gt; В англійських великих бібліотеках переховуєть ся не один ранній метричний англійський текст цієі широко росповсюдненоі повісти.&lt;ref&gt;Як „Келіле уе Дімне“, так само і „Повість про сімох мудрців“ є на всіх европейських і східніх мовах. У нас на Руси дуже зрана звісні були всякі „слова о ялыхъ женахъ, аналогічного змісту, а „Повість про сім мудрців“ переложено вже пізнійше: рукописі єсть із XVII в. Друкований текст див. у виданню: „Памятники Древней Письменности“ 1880, вип. 2, Руський переклад зроблено, як думають, з польського. Як що повість стала відома руському письменству не раніш од XVII. в., то треба думати, що схожість деяких руських казок з приповістями того збірника не можна поясняти впливом збірника: був якийсь інакший шлях для сего впливу. А. К.&lt;/ref&gt; Провідне оповідання „Книги Сіндібада“ або ж „Сімох мудрців“, коротко сказать, таке: Один молодий царевич одкинув налізливу любов любимої жінки свого батька (мачухи в европейських версіях). Вона так само, як це робить Пентефрієва жінка з Йосипом, заскаржує його перед царем, ніби він важив на єі честь. Царь засуджує свого сина на смерть; але сім везірів (або мудрців) царських вірять, що царевич не винуватий; знаючи, що єго гороскоп, грозячи лихом, звелів йому сім днів мовчати, везірі покладають собі вратовувати його доти, аж доки не мине той речинець, а для цього кожен по&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>1emi5rdi9tv0kcfsbg6184ais6km9d4</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045514</id>
      <parentid>1045460</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T09:04:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045514</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3273" sha1="kqfccea3537dq8jcn8chjxwjsbpk7vj" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;азіятського походження. В XIII в. оту латинську Йоанову прозу звіршував один трувер Гербер (Herbers) французькою мовою тай надав той самий заголовок: „Dolopathos“. Потім проявили ся ще другі латинські та французькі прозаічні переклади „Сімох мудрців“.&lt;ref follow=&quot;ref. 7&quot;&gt;тільки ж його досі не знайдено! Перські та арабські переклади й переробки примушують нас думати, що вони не орігінальні, а позичені з Індіі. А. К.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;В XII–XIII в. зложено ще й жидівський переклад. А. К.&lt;/ref&gt; В англійських великих бібліотеках переховуєть ся не один ранній метричний англійський текст цієі широко росповсюдненоі повісти.&lt;ref&gt;Як „Келіле уе Дімне“, так само і „Повість про сімох мудрців“ є на всіх европейських і східніх мовах. У нас на Руси дуже зрана звісні були всякі „слова о ялыхъ женахъ,“ аналогічного змісту, а „Повість про сім мудрців“ переложено вже пізнійше: рукописі єсть із XVII в. Друкований текст див. у виданню: „Памятники Древней Письменности“ 1880, вип. 2. Руський переклад зроблено, як думають, з польського. Як що повість стала відома руському письменству не раніш од XVII. в., то треба думати, що схожість деяких руських казок з приповістями того збірника не можна поясняти впливом збірника: був якийсь інакший шлях для сего впливу. А. К.&lt;/ref&gt; Провідне оповідання „Книги Сіндібада“ або ж „Сімох мудрців“, коротко сказать, таке: Один молодий царевич одкинув налізливу любов любимоі жінки свого батька (мачухи в европейських версіях). Вона так само, як це робить Пентефрієва жінка з Йосипом, заскаржує його перед царем, ніби він важив на єі честь. Царь засуджує свого сина на смерть; але сім везірів (або мудрців) царських вірять, що царевич не винуватий; знаючи, що єго гороскоп, грозячи лихом, звелів йому сім днів мовчати, везірі покладають собі вратовувати його доти, аж доки не мине той речинець, а для цього кожен по&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>kqfccea3537dq8jcn8chjxwjsbpk7vj</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045567</id>
      <parentid>1045514</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T11:45:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045567</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3285" sha1="nxxae0pnjsysscddzwqwd8pek08hn7y" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;азіятського походження. В XIII в. оту латинську Йоанову прозу звіршував один трувер Гербер (Herbers) французькою мовою тай надав той самий заголовок: „Dolopathos“. Потім проявили ся ще другі латинські та французькі прозаічні переклади „Сімох мудрців“.&lt;ref follow=&quot;ref. 7&quot;&gt;тільки ж його досі не знайдено! Перські та арабські переклади й переробки примушують нас думати, що вони не орігінальні, а позичені з Індіі. А. К.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;В XII–XIII в. зложено ще й жидівський переклад. А. К.&lt;/ref&gt; В англійських великих бібліотеках переховуєть ся не один ранній метричний англійський текст цієі широко росповсюдненоі повісти.&lt;ref&gt;Як „Келіле уе Дімне“, так само і „Повість про сімох мудрців“ є на всіх европейських і східніх мовах. У нас на Руси дуже зрана звісні були всякі „слова о ялыхъ женахъ,“ аналогічного змісту, а „Повість про сім мудрців“ переложено вже пізнійше: рукописі єсть із XVII в. Друкований текст див. у виданню: „Памятники Древней Письменности“ 1880, вип. 2. Руський переклад зроблено, як думають, з польського. Як що повість стала відома руському письменству не раніш од XVII. в., то треба думати, що схожість деяких руських казок з приповістями того збірника не можна поясняти впливом збірника: був якийсь інакший шлях для сего впливу. А. К.&lt;/ref&gt; Провідне оповідання „Книги Сіндібада“ або ж „Сімох мудрців“, коротко сказать, таке: Один молодий царевич одкинув налізливу любов любимоі жінки свого батька (мачухи в европейських версіях). Вона так само, як це робить Пентефрієва жінка з Йосипом, заскаржує його перед царем, ніби він важив на єі честь. Царь засуджує свого сина на смерть; але сім везірів (або мудрців) царських вірять, що царевич не винуватий; знаючи, що єго гороскоп, грозячи лихом, звелів йому сім днів мовчати, везірі покладають собі вратовувати його доти, аж доки не мине той речинець, а для цього кожен по&lt;noinclude&gt;{{footnote}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>nxxae0pnjsysscddzwqwd8pek08hn7y</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/20</title>
    <ns>250</ns>
    <id>515041</id>
    <revision>
      <id>1045515</id>
      <parentid>1013752</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T09:07:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045515</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2810" sha1="aepyodxdnqvrxxnrnl1w15wxrhwtx53" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;черзі має оповідати цареви приповісти, де виказуєть ся жіноча ледачість та як воно бува небезпечно чинити щось по жіночих безпідставних завіреннях. Отак вони й роблять, але жінка що ночі збиває силу йіхніх оповідань, кажучи цареви свойі оповідання про людську зрадливість. Таким побутом цар що дня засуджує і знов милує свого сина аж до скінчання семоі днини, коли царевичеви вільно говорити: жінчина провина тоді викриваєть ся, жінку тоді слушно карають.&lt;ref&gt;Коротеньке справоздання про різні східні версіі повісти я подав у вступі до моіх видань (переложених з арабського та перського) „Книги Сіндібада“ (Book of Sindibad); в „додатку“ подано там витяги з одного раннього англійського тексту „Сімох мудрців“ та з латинського „Dolopathos“-а. Клоуст. — А я од себе додам, що словянський читач повинен заглянути до праці дра М. {{sp-l|Мурка}}, Die Geschichte von den sieben Weisen bei den Slaven, Wien 1890. — А. К.&lt;/ref&gt;

Так-от іще перед тим, {{errata|ак|як}} хрестоносці та прочане, що вертали з Святоі землі, зробили великий потік з маленькоі течіі східньоі вигадки пливучоі до Европи, — ми бачимо, що в Европі вже було хоч два твори азіятського походження принесені не устним переказом. Тільки ж і ті оповідання, що містили ся в сих і подібних книжках, мусіли розповсюднюватись поміж народом найбільше устно з проповідничоі казальниці, так само як і сотки других оповідань; бо в середніх віках проповідники любісінько пересипали своі казання всякими вигадками тай то не завсігди такими, щоб дуже навчали на спасенну путь. До того ж черці та другі церковники раз-у-раз подорожували сюди й&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>aepyodxdnqvrxxnrnl1w15wxrhwtx53</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/21</title>
    <ns>250</ns>
    <id>515042</id>
    <revision>
      <id>1045516</id>
      <parentid>1013754</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T09:09:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045516</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2439" sha1="9149ikfiljzmfwx2yfmny37nx4v12pp" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;туди; ми зовсім легко можемо зрозуміти, що який небудь веселий черчик або „клерк з Оксфорда“ (clerk of Oxenford), шукаючи і знайшовши собі притулок на ніч в гостинній хаті якогось панка або й простого селянина, міг зміркувати, що його привітають двічі щиріш, коли він матиме про запас велику силу дивних патетичних та гумористичних вигадок, щоб росказати йіх цілому гуртові сімьян, що оце позбірались коло привітного огнища його господаря. О так-то побрехеньки та приказки, що народили ся на далекому сході вже більше тому як дві тисячі год, росповсюднювались по найглухіщих закутках Европи; ті жарти, що з них довго движіли плечі та струсювась бороди у поважних і супокійних оріенталів, прищепились по всій Европі од холодноі Шведчини до гарячоі Італіі. З устних переказів вони поринали в письменство, а звідти знов вертали в народ; загубившись, як воно дійсне здаєть ся, в переворотах та політичних заколотах, що були счинили ся після винайдення друку, вони несподівано знов опинились у „книгах жартів“ XVI-го та XVII-го віку.

За останніх літ чимало попрацьовано, найбільше ж контінентальними вченими, щоб виясувати собі родовід народніх казок. Та ще більше зостаєть ся непоробленого на цім полі висліду, яке справді

{{block center|&lt;poem&gt;{{fine block|Безмірно багате і довге й широке,
Засіяне цвітом і зіллєм усяким,
Усім, що твій зір і твій слух веселить.}}&lt;/poem&gt;}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>9149ikfiljzmfwx2yfmny37nx4v12pp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАСО/993/1</title>
    <ns>116</ns>
    <id>528373</id>
    <revision>
      <id>1045248</id>
      <parentid>1045129</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T12:52:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Itwaslongtimeago</username>
        <id>19793</id>
      </contributor>
      <comment>/* Справи */ спр 62–65</comment>
      <origin>1045248</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6108" sha1="28ffnnex013jfy0rmrhhe0b7jvhn0hp" xml:space="preserve">{{Архіви/опис
 | назва = Укази та розпорядження Міністерства внутрішніх справ, Міністерства фінансів, Полтавської казенної палати. Розпорядження та листування Полтавської казенної палати. Річні звіти та акти їх ревізії. Книги та розрахункові відомості про кількість звільнених з кріпацтва людей, їх викупні платежі. Відомості про державні прибутки. Прибутково-видаткові книги та статті доходів казначейства. Журнали засідань Роменської квартирної комісії. Статути Роменського фельдшерського товариства, спілки вчителів
 | рік = 1800-1919
 | link_arc = https://daso.archives.gov.ua/wp-content/earchives/storage/opus/do1917/007/f993o1.pdf
 | примітки = 
}}

==Справи==
{|class=&quot;wikitable sortable&quot;
!№!!Назва!!Роки!!Сторінки!!Посилання на FamilySearch
|-
|[[/15/]]||Ревизские сказки о купцах и мещанах гор. Ромен и гор. Глинска; о казенных крестьянах Роменского уезда.||1811-1833||638||
|-
|[[/22/]]||Ревізькі казки про кріпосних селян поміщиків Роменського повіту||1816||998||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=007823620 007823620 Item 3] [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=007823989 007823989 Item 1]
|-
|[[/23/]]||Ревізькі казки про кріпосних селян поміщиків Роменського повіту (М–Р)||1816–1827||932||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=007823989 007823989 Item 2] [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=007823621 007823621 Item 1]
|-
|[[/61/]]||Ревізькі казки про кріпосних селян поміщиків Роменського повіту (С)||1834–1835||1057||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=007823623 007823623 Item 2]&lt;br&gt;[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=007823641 007823641 Item 1]
|-
|[[/62/]]||Ревізькі казки про кріпосних селян поміщиків Роменського повіту||1834–1835||592||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=007823641 007823641 Item 2]
|-
|[[/63/]]||Ревізькі казки про кріпосних селян поміщиків Роменського повіту||1834–1835||651||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=007823641 007823641 Item 3]&lt;br&gt;[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=007823643 007823643 Item 1]
|-
|[[/64/]]||Ревізькі казки про кріпосних селян поміщиків Роменського повіту||1834–1835||635||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=007823643 007823643 Item 2]
|-
|[[/65/]]||Ревізькі казки про кріпосних селян поміщиків Роменського повіту||1834–1835||559||[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=007823643 007823643 Item 3]&lt;br&gt;[https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=007823642 007823642 Item 1]
|-
|[[/66/]]||Ревизские сказки о цеховых мещанах гор. Ромен.||1834||107||
|-
|[[/67/]]||Ревизские сказки о мещанах гор. Ромен.||1834||92||
|-
|[[/69/]]||Ревизские сказки о мещанах (цеховых и др.) гор. Ромен.||1834||109||
|-
|[[/70/]]||Ревизские сказки о мещанах и купцах гор. Ромен.||1834||106||
|-
|[[/71/]]||Ревизские сказки о купцах гор. Ромен.||1834||20||
|-
|[[/78/]]||Ревизские сказки о купцах, мещанах и крепостных крестьянах помещиков гор. Ромен и гор. Глинска.||1834-1837||322||
|-
|[[/82/]]||Ревизские сказки о цеховых и других мещанах гор. Ромен.||1835||72||
|-
|[[/83/]]||Ревизские сказки о цеховых и др. мещанах гор. Ромен.||1835-1836||40||
|-
|[[/130/]]||Дополнительные ревизские сказки о мещанах гор. Ромен и гор. Глинска Роменского уезда по 9-й народной переписи ревизии за 1852 год.||1850-1862||232||
|-
|[[/136/]]||Ревизские сказки 9-й народной переписи о купцах и мещанах гор. Ромен и гор. Глинска Роменского уезда||1850-1851||216||
|-
|[[/158/]]||Ревизские сказки 10-й народной переписи о купцах и мещанах гор. Ромен и гор. Глинска Роменского уезда.||1857-1858||734||
|-
|[[/160/]]||Дополнительные Ревизские сказки о мещанах (цеховых и др.) гор. Ромен и гор. Глинска Роменского уезда по 10-й народной переписи.||1857-1864||690||
|-
|[[/183/]]||Ревизские сказки об отставных солдатах и их семьях гор. Ромен и Роменского уезда.||1858-1874||128||
|-
|[[/411/]]||Ревизские сказки на купцов 2-й гильдии.||1893||35||
|}

[[Категорія:Роменський повіт]]</text>
      <sha1>28ffnnex013jfy0rmrhhe0b7jvhn0hp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Моріс Верн. Житє Ісуса Назаретянина. 1919.pdf/54</title>
    <ns>250</ns>
    <id>543115</id>
    <revision>
      <id>1045375</id>
      <parentid>1002824</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T19:22:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1045375</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3144" sha1="o6996cdaug89obynj2my058qkdtp9oc" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;{{rh||ЖИТЄ ІСУСА|47}}&lt;/noinclude&gt;сили деякі протестантські писателї, та новійша критика її закинула&lt;ref follow=&quot;p46&quot;&gt;Садукеї, а анї один раз Ессени, вказує, що Новий Завіт був витвором ессенської секти. Виходить отже з того, що саме христіянство було в високій мірі неначе продовженнєм й популяризацією Ессенства. Щоби одначе й сам творець христіянства, Ісус Назаретянин, був Ессенниом, на се маємо за мало доказів. Але — хто знає, які несподїванки можуть принести нам найсьвіжійші наукові розслїди проваджені невпинно з горячковим поспіхом великими ученими цїлого сьвіта…

&lt;p&gt;Хто хоче довідати ся більше про Ессенів, хай загляне до слїдуючих першорядних наукових творів:&lt;/p&gt;
:1) '''Zeller:''' Philosophie der Griechen. III, і
:2) '''Reuss:''' La Theologie chretienne au siecle apostolique, I, 122–131.
&lt;p&gt;Як глядїли на Ессенів Жиди, читай статю Коглєра в “Jewish Encyclopedia” (New York).&lt;/p&gt;&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;p47&quot;&gt;&lt;p&gt;Ті, що інтересують ся живійше житєм Ісуса, скористають чимало з слїдуючих двох капітальних книг:&lt;/p&gt;
:1. The Life and Times of Jesus the Messiah by Alfred Edersheim, M. A. Oxon., D. D., Ph. D. Vol I–II, London, New York, Bombay, 1906 (Twelfth Impression). — Сторін 1500.
:2. The New Archeological Discoveries and their Bearing upon the New Testament and upon the Life and Times of the Primitive Church — by Gamden M. Cobern, D. D., Litt. D. — Funk and Wagnalls Co., New York and London. — Сторін 698.
&lt;p&gt;Оба автори стоять на становиску метафізичного божества Ісуса. Всеж таки величезна начитаність, богацтво й знамените опановання незміримої наукової лїтератури каже нам хилити голову перед обома згаданими ш. авторами.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Перший з них — замітний сьвітлим опанованнєм старожидівської й рабінїстичної літератури, а другий основним знаннєм найновійших наукових відкрить доконаних в Палестинї й сусїдних країнах та вітчинах прастарої людської цівілїзації Сходу.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Вкінци дуже пожиточною книгою уважаю:&lt;/p&gt;

The Apocryphal and Legendary Life of Christ — by&lt;/ref&gt; виказавши, що в дїяльности основ-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>o6996cdaug89obynj2my058qkdtp9oc</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045390</id>
      <parentid>1045375</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T19:55:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>Скасовано редагування № [[Special:Diff/1045375|1045375]] користувача [[Special:Contributions/Madvin|Madvin]] ([[User talk:Madvin|обговорення]])</comment>
      <origin>1045390</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3143" sha1="ob2tzn6qovehzak4sfsmrp3vsl796bw" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;{{rh||ЖИТЄ ІСУСА|47}}&lt;/noinclude&gt;сили деякі протестантські писателї, та новійша критика її закинула&lt;ref follow=&quot;p46&quot;&gt;Садукеї, а анї один раз Ессени, вказує, що Новий Завіт був витвором ессенської секти. Виходить отже з того, що саме христіянство було в високій мірі неначе продовженнєм й популяризацією Ессенства. Щоби одначе й сам творець христіянства, Ісус Назаретянин, був Ессенниом, на се маємо за мало доказів. Але — хто знає, які несподїванки можуть принести нам найсьвіжійші наукові розслїди проваджені невпинно з горячковим поспіхом великими ученими цїлого сьвіта…
&lt;p&gt;Хто хоче довідати ся більше про Ессенів, хай загляне до слїдуючих першорядних наукових творів:&lt;/p&gt;
:1) '''Zeller:''' Philosophie der Griechen. III, і
:2) '''Reuss:''' La Theologie chretienne au siecle apostolique, I, 122–131.
&lt;p&gt;Як глядїли на Ессенів Жиди, читай статю Коглєра в “Jewish Encyclopedia” (New York).&lt;/p&gt;&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;p47&quot;&gt;&lt;p&gt;Ті, що інтересують ся живійше житєм Ісуса, скористають чимало з слїдуючих двох капітальних книг:&lt;/p&gt;
:1. The Life and Times of Jesus the Messiah by Alfred Edersheim, M. A. Oxon., D. D., Ph. D. Vol I–II, London, New York, Bombay, 1906 (Twelfth Impression). — Сторін 1500.
:2. The New Archeological Discoveries and their Bearing upon the New Testament and upon the Life and Times of the Primitive Church — by Gamden M. Cobern, D. D., Litt. D. — Funk and Wagnalls Co., New York and London. — Сторін 698.
&lt;p&gt;Оба автори стоять на становиску метафізичного божества Ісуса. Всеж таки величезна начитаність, богацтво й знамените опановання незміримої наукової лїтератури каже нам хилити голову перед обома згаданими ш. авторами.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Перший з них — замітний сьвітлим опанованнєм старожидівської й рабінїстичної літератури, а другий основним знаннєм найновійших наукових відкрить доконаних в Палестинї й сусїдних країнах та вітчинах прастарої людської цівілїзації Сходу.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Вкінци дуже пожиточною книгою уважаю:&lt;/p&gt;

The Apocryphal and Legendary Life of Christ — by&lt;/ref&gt; виказавши, що в дїяльности основ-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ob2tzn6qovehzak4sfsmrp3vsl796bw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Вікіджерела:Етнографічні читання</title>
    <ns>4</ns>
    <id>545969</id>
    <revision>
      <id>1045379</id>
      <parentid>1043913</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T19:36:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <comment>/* До вичитки */</comment>
      <origin>1045379</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="23128" sha1="78mrmwew7dd9fjk220uxphnd7pudqfv" xml:space="preserve">{{Етнографічні читання}}
Захід відбуватиметься з 2 березня до 30 квітня 2026 року.
__NOTOC__
== Мета ==
Розмістити у Вікіджерелах етнографічні праці.

== Правила ==
# Взяти участь у заході може кожен зареєстрований користувач проєктів Фонду Вікімедіа.
# До вичитування запропоновані індекси видань (''див. розділ [[Вікіджерела:Етнографічні читання#До вичитки|До вичитки]]''). Учасники можуть пропонувати інші твори, що відповідають спрямуванню конкурсу.
# Для участі в змаганнях слід:
## Залишити власний підпис у розділі ''[[Вікіджерела:Етнографічні читання#Учасники|Учасники]]''.
## Обрати для вичитування будь-яке запропоноване видання, залишивши свій підпис навпроти нього у стовпчику «Учасник». Там же можна вказати обраний діапазон сторінок (чи обрані розділи), якщо планується вичитувати не весь твір. Лише після цього можна починати вичитування. Поки не буде вичитано зарезервований твір чи діапазон сторінок (розділів), проводити наступні резервування забороняється. Також забороняється вичитувати сторінки, зарезервовані іншими учасниками заходу, без їхньої згоди. Зверніть увагу, що резервування не може тривати понад тиждень: якщо за цей час не було розпочато вичитування — резервування скасовується і сторінки можуть бути обрані іншим учасником.
## Перевіряти можна будь-які вже вичитані сторінки.
## Обирати, вичитувати і перевіряти твори впродовж терміну дії заходу.
## Залікове вичитування починається з 2 березня 2026 року (за часом UTC). Сторінки, вичитані до цієї дати, зараховуватися не будуть.
# Підрахунок балів здійснюється програмним засобом [https://wscontest.toolforge.org/c/366 Wikisource Contest: Етнографічні читання]
# Найактивніші учасники отримають призові сертифікати.

== Журі ==
# --[[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]] ([[Обговорення користувача:NazarKotsur (WMUA)|обговорення]]) 06:51, 1 березня 2026 (UTC)

== До вичитки ==
{| class=&quot;wikitable nosortable&quot; style=&quot;max-width:60em; width:100%&quot;
|-
! rowspan=&quot;2&quot; colspan=&quot;2&quot; | Твір
! rowspan=&quot;2&quot; style=&quot;width:5em&quot; | Сторінок
! rowspan=&quot;2&quot; style=&quot;width:20em&quot; | Учасник
! colspan=&quot;3&quot; style=&quot;width:5em&quot; | Стан
! rowspan=&quot;2&quot; style=&quot;width:10em&quot; | Примітки
|-
| вичитано
| перевірено
| розміщено
|-
|[[Файл:Посмертні писання Митрофана Дикарева з поля фолькльору й мітольоґії. 1903.pdf|alt=Обкладинка|сторінка=3|100px|link=Індекс:Посмертні писання Митрофана Дикарева з поля фолькльору й мітольоґії. 1903.pdf]]
|[[Автор:Митрофан Дикарів|Митрофан Дикарів]]&lt;br/&gt;[[Посмертні писання Митрофана Дикарева з поля фолькльору й мітольоґії]]&lt;br/&gt;[[Індекс:Посмертні писання Митрофана Дикарева з поля фолькльору й мітольоґії. 1903.pdf|Індекс]]&lt;br/&gt;{{fine|Львів, 1903}}
|style=&quot;text-align:center;&quot;|278
|  
| 
|
| 
| 
|-
|[[Файл:Франко І. Жіноча неволя в руских піснях народних (1883).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Франко І. Жіноча неволя в руских піснях народних (1883).pdf]]
|[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]&lt;br/&gt;[[Жіноча неволя в руских піснях народних]]&lt;br/&gt;[[Індекс:Франко І. Жіноча неволя в руских піснях народних (1883).pdf|Індекс]]&lt;br/&gt;{{fine|Львів, 1883}}
|style=&quot;text-align:center;&quot;|50
|  
| 
|
| 
| 
|-
|[[Файл:Галина Комарова. Починок. I. Пісні, думи та мрії. 1905.pdf|alt=Обкладинка|сторінка=6|100px|link=Індекс:Галина Комарова. Починок. I. Пісні, думи та мрії. 1905.pdf]]
|[[Автор:Галина Комарова|Галина Комарова]]&lt;br/&gt;[[Почынокъ. Писни, думы та мріи]]&lt;br/&gt;[[Індекс:Галина Комарова. Починок. I. Пісні, думи та мрії. 1905.pdf|Індекс]]&lt;br/&gt;{{fine|Одеса, 1905}}
|style=&quot;text-align:center;&quot;|81
|  --[[Користувач:Bolo1910|Bolo1910]] ([[Обговорення користувача:Bolo1910|обговорення]]) 09:37, 17 березня 2026 (UTC)
| 
|
| 
| 
|-
|[[Файл:Етнографія Славянщины. Написавъ О. Стодольскій (1887).pdf|alt=Обкладинка|сторінка=6|100px|link=Індекс:Етнографія Славянщины. Написавъ О. Стодольскій (1887).pdf]]
|[[Автор:Олександр Кониський|О. Стодольскій]]&lt;br/&gt;[[Етнографія Славянщины]]&lt;br/&gt;[[Індекс:Етнографія Славянщины. Написавъ О. Стодольскій (1887).pdf|Індекс]]&lt;br/&gt;{{fine|Львів, 1887}}
|style=&quot;text-align:center;&quot;|77
|  
| 
|
| 
| 
|-
|[[Файл:Бодянський О. Наські українські казки (1903).djvu|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Бодянський О. Наські українські казки (1903).djvu]]
|[[Автор:Осип Бодянський|Осип Бодянський]]&lt;br/&gt;[[Наські українські казки]]&lt;br/&gt;[[Індекс:Бодянський О. Наські українські казки (1903).djvu|Індекс]]&lt;br/&gt;{{fine|Львів, 1903}}
|style=&quot;text-align:center;&quot;|88
|  --[[Користувач:Julzol|Julzol]] ([[Обговорення користувача:Julzol|обговорення]]) 12:21, 28 березня 2026 (UTC)
| {{ok|2=center}}
|
| 
| 
|-
|[[Файл:Житецький П. Про українські народні думи (1919).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Житецький П. Про українські народні думи (1919).pdf]]
|[[Автор:Павло Житецький|Павло Житецький]]&lt;br/&gt;[[Про українські народні думи]]&lt;br/&gt;[[Індекс:Житецький П. Про українські народні думи (1919).pdf|Індекс]]&lt;br/&gt;{{fine|Київ, 1919}}
|style=&quot;text-align:center;&quot;|119
|  --[[Користувач:Julzol|Julzol]] ([[Обговорення користувача:Julzol|обговорення]]) 18:29, 2 березня 2026 (UTC)
| {{ok|2=center}}
|
| {{ok|2=center}}
| 
|-
|[[Файл:Кащенко А. Неволя бусурманська в українській народній поезії (1917).djvu|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Кащенко А. Неволя бусурманська в українській народній поезії (1917).djvu]]
|[[Автор:Адріан Кащенко|Адріан Кащенко]]&lt;br/&gt;[[Неволя бусурманська в українській народній поезії]]&lt;br/&gt;[[Індекс:Кащенко А. Неволя бусурманська в українській народній поезії (1917).djvu|Індекс]]&lt;br/&gt;{{fine|Катеринослав, 1917}}
|style=&quot;text-align:center;&quot;|66
| [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 16:24, 29 березня 2026 (UTC)
| 
|
| 
| 
|-
|[[Файл:Квітка К. Професіональні народні співці й музиканти на Україні (1924).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Квітка К. Професіональні народні співці й музиканти на Україні (1924).pdf]]
|[[Автор:Климент Квітка|Климент Квітка]]&lt;br/&gt;[[Професіональні народні співці й музиканти на Україні]]&lt;br/&gt;[[Індекс:Квітка К. Професіональні народні співці й музиканти на Україні (1924).pdf|Індекс]]&lt;br/&gt;{{fine|Київ, 1924}}
|style=&quot;text-align:center;&quot;|119
| --[[Користувач:Galvm|Galvm]] ([[Обговорення користувача:Galvm|обговорення]]) 19:30, 3 березня 2026 (UTC)  
| 
|
| 
| 
|-
|[[Файл:Колесса О. Люнарно-астральний мітологічний сюжет (1930).djvu|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Колесса О. Люнарно-астральний мітологічний сюжет (1930).djvu]]
|[[Автор:Олександр Колесса|Олександр Колесса]]&lt;br/&gt;[[Люнарно-астральний мітологічний сюжет у старинній українській колядці]]&lt;br/&gt;[[Індекс:Колесса О. Люнарно-астральний мітологічний сюжет (1930).djvu|Індекс]]&lt;br/&gt;{{fine|Львів, 1930}}
|style=&quot;text-align:center;&quot;|18
| --[[Користувач:Любмир|Любмир]] ([[Обговорення користувача:Любмир|обговорення]]) 15:50, 2 березня 2026 (UTC) 
| 
|
| 
| 
|-
|[[Файл:Коляди і щедрівки на Різдво Христове і Богоявленє з додатком пісень страстних, воскресних і инших пісень церковних (Вінніпег, 1918.djvu|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Коляди і щедрівки на Різдво Христове і Богоявленє з додатком пісень страстних, воскресних і инших пісень церковних (Вінніпег, 1918.djvu]]
|[[Коляди і щедрівки на Рідзво Христове і Богоявленє]]&lt;br/&gt;[[Індекс:Коляди і щедрівки на Різдво Христове і Богоявленє з додатком пісень страстних, воскресних і инших пісень церковних (Вінніпег, 1918.djvu|Індекс]]&lt;br/&gt;{{fine|Вінніпег, 1918}}
|style=&quot;text-align:center;&quot;|100
|  * с. 1–60 [[Користувач:Dars|Dars]] ([[Обговорення користувача:Dars|обговорення]])
| 
|
| 
| 
|-
|[[Файл:Коляди і щедрівки на Різдво Христове і Богоявленнє з додатком пісень страстних, воскресних і инших пісень церковних (1927).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Коляди і щедрівки на Різдво Христове і Богоявленнє з додатком пісень страстних, воскресних і инших пісень церковних (1927).pdf]]
|[[Коляди і щедрівки на Рідзво Христове і Богоявленнє]]&lt;br/&gt;[[Індекс:Коляди і щедрівки на Різдво Христове і Богоявленнє з додатком пісень страстних, воскресних і инших пісень церковних (1927).pdf|Індекс]]&lt;br/&gt;{{fine|Джерсі-Сіті, 1927}}
|style=&quot;text-align:center;&quot;|100
|  [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 12:32, 11 березня 2026 (UTC)
| {{ok|2=center}}
|
| 
| 
|-
|[[Файл:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf]]
|[[Автор:Вільям Клоустон|Вільям Клоустон]]&lt;br/&gt;[[Народні казки та вигадки]]&lt;br/&gt;[[Індекс:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf|Індекс]]&lt;br/&gt;{{fine|Львів, 1896}}
|style=&quot;text-align:center;&quot;|190
|  --[[Користувач:Julzol|Julzol]] ([[Обговорення користувача:Julzol|обговорення]]) 16:09, 5 квітня 2026 (UTC) стр. 21-110, 126-183
| 
|
| 
| 
|-
|[[Файл:Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології (1928).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології (1928).pdf]]
|[[Автор:Федір Вовк|Федір Вовк]]&lt;br/&gt;[[Студії з української етнографії та антропології]]&lt;br/&gt;[[Індекс:Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології (1928).pdf|Індекс]]&lt;br/&gt;{{fine|Прага, 1928}}
|style=&quot;text-align:center;&quot;|379
| --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 06:13, 2 березня 2026 (UTC)
| 
|
| 
| 
|-
|[[Файл:Бюлетень Кабінету антропології та етнології ім. Хв. Вовка. Ч. I. 1925.pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Бюлетень Кабінету антропології та етнології ім. Хв. Вовка. Ч. I. 1925.pdf]]
|[[Бюлетень КАтЕ|Бюлетень Кабінету антропології та етнології ім. Хв. Вовка]]&lt;br/&gt;[[Індекс:Бюлетень Кабінету антропології та етнології ім. Хв. Вовка. Ч. I. 1925.pdf|Індекс]]&lt;br/&gt;{{fine|Київ, 1925}}
|style=&quot;text-align:center;&quot;|51
|  [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 06:35, 2 березня 2026 (UTC)
| {{ok|2=center}}
|
| {{ok|2=center}}
| 
|-
|[[Файл:Кагаров Є. Нарис історії етнографії (1926).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Кагаров Є. Нарис історії етнографії (1926).pdf]]
|[[Автор:Євген Кагаров|Євген Кагаров]]&lt;br/&gt;[[Нарис історії етнографії]]&lt;br/&gt;[[Індекс:Кагаров Є. Нарис історії етнографії (1926).pdf|Індекс]]&lt;br/&gt;{{fine|Київ, 1926}}
|style=&quot;text-align:center;&quot;|43
| --[[Користувач:Bolo1910|Bolo1910]] ([[Обговорення користувача:Bolo1910|обговорення]]) 09:06, 1 березня 2026 (UTC) 
| {{ok|2=center}}
|
| {{ok|2=center}}
| 
|-
|[[Файл:Кагаров Є. Завдання та методи етнографії. 1928.pdf|alt=Обкладинка|сторінка=3|100px|link=Індекс:Кагаров Є. Завдання та методи етнографії. 1928.pdf]]
|[[Автор:Євген Кагаров|Євген Кагаров]]&lt;br/&gt;[[Завдання та методи етнографії]]&lt;br/&gt;[[Індекс:Кагаров Є. Завдання та методи етнографії. 1928.pdf|Індекс]]&lt;br/&gt;{{fine|Київ, 1928}}
|style=&quot;text-align:center;&quot;|52
| --[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 22:14, 3 березня 2026 (UTC)
| 
|
| 
| 
|-
|[[Файл:Кагаров Є. Форми та елементи народної обрядовості (1928).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Кагаров Є. Форми та елементи народної обрядовості (1928).pdf]]
|[[Автор:Євген Кагаров|Євген Кагаров]]&lt;br/&gt;[[Форми та елементи народньої обрядовости]]&lt;br/&gt;[[Індекс:Кагаров Є. Форми та елементи народної обрядовості (1928).pdf|Індекс]]&lt;br/&gt;{{fine|Київ, 1928}}
|style=&quot;text-align:center;&quot;|40
| --[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]] ([[Обговорення користувача:Lxlalexlxl|обговорення]]) 16:54, 6 березня 2026 (UTC)
| 
|
| 
| 
|-
|[[Файл:Кравченко В. Звичаї в селі Забрідді (1920).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Кравченко В. Звичаї в селі Забрідді (1920).pdf]]
|[[Автор:Василь Кравченко|Василь Кравченко]]&lt;br/&gt;[[Звичаї в селі Забрідді]]&lt;br/&gt;[[Індекс:Кравченко В. Звичаї в селі Забрідді (1920).pdf|Індекс]]&lt;br/&gt;{{fine|Житомир, 1920}}
|style=&quot;text-align:center;&quot;|162
| 
| 
|
| 
| 
|-
|[[Файл:Калеваля (Тимченко, 1928).djvu|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Калеваля (Тимченко, 1928).djvu]]
|[[Калеваля]],&lt;br/&gt;переклад [[Автор:Євген Тимченко|Євгена Тимченка]]&lt;br&gt;[[Індекс:Калеваля (Тимченко, 1928).djvu|Індекс]]&lt;br/&gt;{{fine|Київ, 1928}}
|style=&quot;text-align:center;&quot;|306
| 
| 
|
| 
| 
|-
|[[Файл:Заклинський Б. Житє українського народа (1917).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Заклинський Б. Житє українського народа (1917).pdf]]
|[[Автор:Богдан Заклинський|Б. З.]]&lt;br/&gt;[[Житє українського народа]]&lt;br/&gt;[[Індекс:Заклинський Б. Житє українського народа (1917).pdf|Індекс]]&lt;br/&gt;{{fine|Відень, 1917}}
|style=&quot;text-align:center;&quot;|27
| 
| 
|
| 
| 
|-
|[[Файл:Загірня М. Про одружіння на Вкраїні в давніші часи (1912).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Загірня М. Про одружіння на Вкраїні в давніші часи (1912).pdf]]
|[[Автор:Марія Загірня|Марія Загірня]]&lt;br/&gt;[[Про одружіння на Вкраїні в давніші часи]]&lt;br/&gt;[[Індекс:Загірня М. Про одружіння на Вкраїні в давніші часи (1912).pdf|Індекс]]&lt;br/&gt;{{fine|Київ, 1912}}
|style=&quot;text-align:center;&quot;|49
| --[[Користувач:Julzol|Julzol]] ([[Обговорення користувача:Julzol|обговорення]]) 18:13, 4 квітня 2026 (UTC)
| {{ok|2=center}}
|
| 
| 
|-
|[[Файл:Сосенко К. Про містику гаїлок (1922).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Сосенко К. Про містику гаїлок (1922).pdf]]
|[[Автор:Ксенофонт Сосенко|Ксенофонт Сосенко]]&lt;br/&gt;[[Про містику гаїлок]]&lt;br/&gt;[[Індекс:Сосенко К. Про містику гаїлок (1922).pdf|Індекс]]&lt;br/&gt;{{fine|Львів, 1922}}
|style=&quot;text-align:center;&quot;|23
| 
| 
|
| 
| 
|-
|[[Файл:Ксенофонт Сосенко. Культурно-історична постать староукраїнських свят Різдва і Щедрого Вечера. 1928.pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Ксенофонт Сосенко. Культурно-історична постать староукраїнських свят Різдва і Щедрого Вечера. 1928.pdf]]
|[[Автор:Ксенофонт Сосенко|Ксенофонт Сосенко]]&lt;br/&gt;[[Культурно-історична постать староукраїнських свят Різдва і Щедрого Вечера]]&lt;br/&gt;[[Індекс:Ксенофонт Сосенко. Культурно-історична постать староукраїнських свят Різдва і Щедрого Вечера. 1928.pdf|Індекс]]&lt;br/&gt;{{fine|Львів, 1928}}
|style=&quot;text-align:center;&quot;|365
| 
| 
|
| 
| 
|-
|}

== Учасники ==
* [[Користувач:Bolo1910|Bolo1910]] ([[Обговорення користувача:Bolo1910|обговорення]]) 09:05, 1 березня 2026 (UTC)
* [[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]] ([[Обговорення користувача:Lxlalexlxl|обговорення]]) 21:05, 1 березня 2026 (UTC)
* [[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 06:13, 2 березня 2026 (UTC)
* [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 06:33, 2 березня 2026 (UTC)
* [[Користувач:Любмир|Любмир]] ([[Обговорення користувача:Любмир|обговорення]]) 17:40, 2 березня 2026 (UTC)
* [[Користувач:Dars|Dars]] ([[Обговорення користувача:Dars|обговорення]]) 17:37, 2 березня 2026 (UTC)
[[Категорія:Конкурси Вікіджерел]]
* --[[Користувач:Julzol|Julzol]] ([[Обговорення користувача:Julzol|обговорення]]) 18:28, 2 березня 2026 (UTC)
* [[Користувач:Galvm|Galvm]] ([[Обговорення користувача:Galvm|обговорення]]) 19:30, 3 березня 2026 (UTC)
* --[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 22:14, 3 березня 2026 (UTC) (не претендую на призи)</text>
      <sha1>78mrmwew7dd9fjk220uxphnd7pudqfv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Уживаймо якнайбільше ярин (1928).pdf/3</title>
    <ns>250</ns>
    <id>551611</id>
    <revision>
      <id>1045465</id>
      <parentid>1016642</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T01:06:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045465</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="265" sha1="f779jin5h40439p1spsy1pu2rhb4o5i" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{dhr|3em}}
{{block center|align=center|Всі права застерігається.
{{-=-|2em|1px||1em}}
Copyright by 1928. r. „Zinocha Dola“ Kolomea.
{{-=-|2.5em|1px||2em}}
З друкарні M. Бойчука, Коломия, Собіського 44.}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>f779jin5h40439p1spsy1pu2rhb4o5i</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Уживаймо якнайбільше ярин (1928).pdf/4</title>
    <ns>250</ns>
    <id>551614</id>
    <revision>
      <id>1045468</id>
      <parentid>1016645</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T03:25:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045468</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4245" sha1="am0kgbnkaq4obmxk1qdglgt75me7dkb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{dhr|3em}}
{{c|'''{{x-larger|Яринні страви.}}'''}}

Управляйте в городах більше ярини — [[городовина|городовини]]!..

Піклуйтеся більше своїми яринними городами!

Варіть і споживайте якнайбільше ярини!

Отсі кличі чуємо у всіх народів, по цілій кулі земській.

— Чому? — спитаєте. — Що доброго дає нам ярина?

Лікарі, вчені люде відповідають:

— В ярині є нове життя й зародок сили, є здоровля молодих і старих, є довге життя й довга молодість та сила.

До недавного часу здавалося, що лише мясо, товщі й ріжні панські присмаки дають людям здоровля. Лиш в часі війни {{errata|лікакарі|лікарі}}, вчені люде переконалися, {{errata|ща|що}} навіть при найвибагливійшій їді можна згинути, коли в ній не буде найбільше потрібних до життя, досі ще не вповні розсліджених таємних споживних частин, які вчені назвали „вітамінами“. Вони знаходяться в невареному, або принаймні не надто перевареному молоці, маслі, сметані, рибячому трані, а вже найбільше їх є в овочах та яринах. Коли людині чи звірині до найвибагливійшої їди не додамо страв, в яких знаходяться ці так потрібні для всіх живих істот вітаміни, — вони не в силі довго жити.

Не всі вітаміни мають однакові свійства; є кілька родів вітамінів, які своїми властивостями значно ріжняться поміж собою. До того ж не всі роди вітамінів є в однім і тім же харчовім продукті, про які згадано вище: одні вітаміни є в одних продуктах, другі — в інших.

І так: вітаміна „А“ знаходиться в повному сирому невареному молоці, маслі, сметані, рибячому трані, курячому жовткові, в зеленій ярині, особливо в шпінаті. В яринах вітаміни „А“ є найбільше в частинах надземних, що виставлені на ділання сонця; сюди належать: салата, капуста, каляфіори, калярепка, шпінат, помідори і т. д.

Брак вітаміни „А“ спричинює в дітей слабий розріст костей, кривуху (т. зв. англійську [[хороба|хоробу]]), пізнє зубковання. Також як у дітей, так і старших викликає нахил до запалення легенів і інших недуг, слабість очей, що може довести навіть до втрати зору.

Вітаміна „Б“ знаходиться найбільше в оболонці й лушпинках ріжного зерна. Тому вживання самої [[питльований|питльованої]] муки, лусканого [[риж]]у й інших подібних страв спроваджує нервові недуги, а насамперед тяжку хоробу, знану в Японії під назвою „[[w:Бері-бері|бері-бері]]“, що обявляється ослабленням серця, пухненням ніг, за чим іде [[параліж]] мязів та нервів, а вслід за тим смерть.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>am0kgbnkaq4obmxk1qdglgt75me7dkb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Уживаймо якнайбільше ярин (1928).pdf/7</title>
    <ns>250</ns>
    <id>551623</id>
    <revision>
      <id>1045466</id>
      <parentid>1018137</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T01:08:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045466</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1510" sha1="41y7ylb5wtd4wn8jalkmjuw2phnwdok" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;найменшій скількости води, а деякі ярини (напр. — молоду картофлю) то й без води, в парі.

Воду, в якій варилася ярина, не виливаємо, а уживаємо її до зуп, або до якої іншої страви. Перед поданням страви на стіл добре є витиснути з тої самої сирої ярини ложку соку й домішати до вареної вже страви. З огляду на те, що яринам бракує товщу, {{errata|мусумо|мусимо}} його додавати: перше при варенню, друге — до кождої ярини, коли вже подаємо її на стіл, даємо ще ложечку свіжого масла, а оскільки надається, то й сметани, й не заварюємо вже більше.

Для скоршого варення, як і для того, щоби ярини не тратили своєї барви, можна до варення дати на кінчик ножа соди. Для більшої поживности додаємо до ярин, оскільки це надається, яйця.


[[File:Уживаймо якнайбільше ярин (1928) 007.png|Ілюстрація з книжки «Уживаймо якнайбільше ярин» (Коломия, 1928, с. 6)|30px|центр]]&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>41y7ylb5wtd4wn8jalkmjuw2phnwdok</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Уживаймо якнайбільше ярин (1928).pdf/35</title>
    <ns>250</ns>
    <id>552407</id>
    <revision>
      <id>1045467</id>
      <parentid>1018136</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T01:08:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045467</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="341" sha1="3s7mj96zm9g5ldnwuassksqk6tsbv7n" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{dhr}}
{{block right|offset=2em|{{c|Ціна 75 сот.}}{{rule|6em|height=2px}}}}
{{dhr|3em}}
[[File:Уживаймо якнайбільше ярин (1928) 035.png|Логотип видавництва «Жіноча Доля» з книжки «Уживаймо якнайбільше ярин» (Коломия, 1928)|210px|центр]]&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>3s7mj96zm9g5ldnwuassksqk6tsbv7n</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Уживаймо якнайбільше ярин (1928).pdf/2</title>
    <ns>250</ns>
    <id>552408</id>
    <revision>
      <id>1045464</id>
      <parentid>1018135</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T01:05:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045464</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="881" sha1="335hsiloa7u2im4kbe2rbrktm906epl" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{block center/s|style=width:100%; max-width:28em; text-align:center}}
'''{{xx-larger|„{{sp-l|ДОБРА ХАЗЯЙКА}}“}}'''&lt;br/&gt;
БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ГОСПОДИНЬ.
{| 
| style=&quot;border:3px double black; padding:4px;&quot; |{{skip|2}}ВИПУСК I.{{skip|2}}
| {{rule|height=2px|10em}}{{rule|height=2px|10em}}
| style=&quot;border:3px double black; padding:4px;&quot; |  ЦІНА — 75 сот. 
|}


{{xxxx-larger|УЖИВАЙМО ЯКНАЙБІЛЬШЕ ЯРИН!}}

{{x-larger|(ЯРИННІ СТРАВИ).}}


[[File:Уживаймо якнайбільше ярин (1928) 035.png|Логотип видавництва «Жіноча Доля» з книжки «Уживаймо якнайбільше ярин» (Коломия, 1928)|120px|центр]]


НАКЛАДОМ В-ВА „ЖІНОЧА ДОЛЯ“.
{{-=-|2em|1px||1em}}
КОЛОМИЯ, 1928
{{block center/e}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>335hsiloa7u2im4kbe2rbrktm906epl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Лондон Д. Вовчі сини (Логос).pdf/40</title>
    <ns>250</ns>
    <id>556118</id>
    <revision>
      <id>1045354</id>
      <parentid>1024344</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T18:44:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045354</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2040" sha1="s416a759nl8skqrhs3eu123dtyjrfuh" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{c|ЛЮДИ З СОРОКОВОЇ МИЛІ.}}

Коли Здоровило Джім Белден одважився на, здавалося б, невинне твердження, що зернястий лід «досить чудний», він не уявляв собі, до чого це призведе. Так само й Лон Мак Фейн не уявляв собі наслідків, коли казав, що й якорний лід чудний. Не уявляв і Бетлз, коли, вперто заперечуючи існування такої форми льоду, запевняв, що це — нісенітниця.

— І це ти мені говориш таке! — крикнув Лон, — ти, що стільки років прожив у цій стороні й ввесь час їв зі мною з одного горщика!

— Але ж це проти здорового розуму, — правив своє Бетлз. — Аджеж вода тепліша за лід…

— Не велика різниця, як його проломиш.

— А все ж тепліша, бо не замерзла. А ти кажеш, що вона замерзає зо дна.

— Лише якорний лід, Дейвіде, лише якорний лід. Хіба ж тобі ніколи не доводилося плисти річкою: вода прозора, як скло, аж раптом, як хмара на сонце, зернястий лід, булькаючи, зринає та й зринає, аж поки від берега до берега, від краю до краю вкриє річку, як перший сніг.

— Гм, гм! Не раз траплялося, як я, було, задрімаю коло стерна. Але лід завжди йшов з сусіднього бокового рукава, а не зринав зо дна.

— І не було його ані краплі на стерні?{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>s416a759nl8skqrhs3eu123dtyjrfuh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Лондон Д. Вовчі сини (Логос).pdf/41</title>
    <ns>250</ns>
    <id>556260</id>
    <revision>
      <id>1045422</id>
      <parentid>1024496</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T20:55:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045422</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2900" sha1="lgeqhi3w523upn86jjkpu4p8gv87xpw" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— Не було. І ти такого не бачив. Це ж проти здорового глузду. Це кожен скаже.

Бетлз апелював до всіх, що сиділи навколо печи, але нікому не хтілося встрявати в їхню суперечку.

— Чи проти глузду, чи ні, а я кажу правду. Останнього разу я бачив це разом з Сіткою Чарлі торік, пливучи вниз річкою нижче порогів, знаєш, — коло Форту Надії. Була звичайна осіння година, сонце поблискувало на золотих модринах і на тремтячих осиках; світло іскрилося на кожній хвильці; однак зима й північний синій туман ішли разом. Ти добре все це знаєш. На річці шлярка з льоду, а у вирах товстий лід, повітря дзвенить та іскриться, і ти відчуваєш це всією кров'ю, з кожним віддихом набираючи нову порцію життя. Отоді, мій хлопче, світ робиться малий, й охота мандрувати влазить у п'яти.

— Отож, їду я. Я вже казав, що ми гребли; льоду ніде й сліду не було, — лише у вирах, — коли це індіянин підвів весло й протяг: «Лоне Мак Фейне! Глянь униз! Я чув про це, але ніколи не сподівався побачити». Ти знаєш, що Сітка Чарлі так само, як і я, не в цій стороні народився, а тому ми обоє ніколи не бачили такого.

Отож ми посхилялися над човновими бортами, придивляючися крізь блискучу воду. Було так, як за тих часів, коли я жив з ловцями перлів, спостерігаючи коралеві береги, що виростають неначе сади під водою. То був якорний лід, він чіплявся й наростав гронами на кожній скелі, як ті білі коралі.

— Але ще краще було потім. Зараз, як ми минули пороги, вода стала, як молоко, й укрилася зверху маленькими кружальцями, — так ніби линок іде вгору на-весні, або ніби краплі дощу падають з неба. Це зринав якорний лід. Праворуч, ліворуч, куди не&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>lgeqhi3w523upn86jjkpu4p8gv87xpw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Лондон Д. Вовчі сини (Логос).pdf/42</title>
    <ns>250</ns>
    <id>556261</id>
    <revision>
      <id>1045461</id>
      <parentid>1024499</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T00:57:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045461</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2530" sha1="cps2jdhph9z7ohve7qzko94bixgf1ic" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;кинеш оком, всюди вода була вкрита тим льодом. І так багато було тої каші, що вона обліпила кору на човні, наліпилася до весел, як клей. Багато разів переїздив я пороги перед тим, багато разів після того, але ніколи не бачив отакого. Раз за життя трапилось мені таке видовисько.

— Плети! — сухо кинув Бетлз. — Думаєш, я повірю твоїм теревеням? Я тобі скажу, що це, мабуть, блискотіння засліпило вам очі, а повітря вкусило тебе за язика.

— Я бачив це на власні очі, коли б тут був Сітка Чарлі, то й він би посвідчив, що це правда.

— Але факти — є факти, їх не обминеш. Це не природньо, щоб вода замерзала з глибини.

— Але ж на власні очі…

— Не гарячися так, — спинив його Бетлз, коли швидка кельтська злість почала зростати.

— То ти мені не віриш?

— Коли вже ти такий упертий, як чорт, то скажу тобі, що таки не вірю. Я вірю насамперед природі й фактам.

— То це ти мені брехні завдаєш? — погрозився Лон. — Спитайся-но краще в своєї жінки-сивашки. Переконайся, що я кажу правду.

Бетлз несподівано спалахнув люттю. Ірландець мимоволі вразив його, бо його жінка була напівбіла, дочка російського торговця хутром, і Бетлз повінчався з нею в православній місії в Нулато, за тисячу миль далі за водою Юконом, а тому вона була вищої касти, ніж звичайні тубілки-сивашки. Це була така тонка північна відміна, що лише північний авантурник міг її зрозуміти.

— Авжеж, кажу, що ти брешеш, — відповів він рішуче.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>cps2jdhph9z7ohve7qzko94bixgf1ic</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Лондон Д. Вовчі сини (Логос).pdf/43</title>
    <ns>250</ns>
    <id>556262</id>
    <revision>
      <id>1045462</id>
      <parentid>1024500</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T00:59:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045462</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2639" sha1="3q8jvx9aoa23xegftbwuttdin2bpvjw" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;У ту ж мить Лон Мак Фейн кинув його об землю, шестеро, що сиділи коло вогню, розборонили їх.

Бетлз підвівся, втираючи кров з рота.

— Це мені не вперше діставати й віддавати вдари. Не думай собі, що на цьому справа скінчиться.

— Ніколи в житті ніхто не завдава мені брехні, — була чемна відповідь. — Буде тяжкий для тебе день, коли я допоможу тобі віддати твій борг, ні в якім разі не буду тобі заваджати в цьому.

— Ти ще маєш ту 38-55?

Лон потакнув.

— Ти б добув кращого калібру. А то моя рушниця попробиває в тобі дірки, як волоські горіхи.

— Не бійся. Мої слимачки нюхом чують, куди летіти, дарма, що мають маленькі носики. А коли я матиму приємність бути до твоїх послуг? Біля ополонки гарне місце.

— Не погане. Будь там рівно за годину, тобі не доведеться довго чекати на мене.

Обидва чоловіки надягли рукавиці й вийшли з посту, не слухаючи вмовлянь товаришів.

Пригода була дрібна, однак у таких людей дрібниці живить палкий темперамент і вперта натура, дрібниці розростаються у великі справи. Окрім того розморожування й свердлення грунту було ще справою далекого майбутнього, і люди на Сороковій Милі серед арктичної зими робилися обважнілі від переїдання й примусових лінощів і ставали такі дражливі, як бджоли в кінці літа, коли улики переповнені медом.

Ще не було жодного закону в тій країні. Кінна поліція теж була справа майбутнього. Кожен міряв образу й одміряв кару так, як вона його вразила. Рідко треба було вживати спільних зусиль, і ніколи&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>3q8jvx9aoa23xegftbwuttdin2bpvjw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Лондон Д. Вовчі сини (Логос).pdf/44</title>
    <ns>250</ns>
    <id>556263</id>
    <revision>
      <id>1045463</id>
      <parentid>1024504</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T01:01:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045463</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2641" sha1="378agyf5xb0ej6wgajaa689scnprrc6" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;за всю жахливу історію сельбища не порушувалася восьма заповідь.

Джім Белден-Здоровило поспішно скликав раду. Скрефа Мекензі настановили на голову ради й одрядили посланця до отця Рубо по благословення на все добре. Вони знали, що їх становище парадоксальне. Силоміць не допустити до поєдинку вони могли, але такий вчинок вони вважали за невідповідний, хоч і дуже хотіли, щоб товариші не стрілялися. З одного боку їхня грубо-витесана стара етика визнавала індивідуальну прерогативу вдаром відплачувати за удар, але ж вони ніяк не могли погодитися на те, щоб двоє хороших товаришів, таких, як Бетлз і Мак Фейн, зійшлися в смертному бої. Вони вважали за боягуза того, хто не хоче битися, коли йому виклик кинуто; проте, коли до діла доходило, вони не вважали бійку за справедливу.

Тупотіння мокасина і голосні вигуки, а потому постріл з пістоля перервали їхню дискусію. Двері шпарко відчинилися, й увійшов Мелемют Кід з димним кольтом у руці й веселим блиском в очах.

— Влучив у нього, — він замінив порожню гільзу й додав: — твого собаку, Скрефе.

— Жовтого Зуба? — спитав Мекензі.

— Ні, вислоухого.

— До біса! Туди йому й дорога!

— Вийди та й подивися.

— Врешті це нічого. Здається, він усіх покусав. Сьогодні вранці вернувся Жовтий Зуб, куснув його, а мене мало не повдовив: кинувся на Зарінску, але вона метнула своїми спідницями йому межи очі й викрутилася від нього, лише позбулася тих спідниць та добре викачалася у снігу. А він знов побіг до лісу.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>378agyf5xb0ej6wgajaa689scnprrc6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Кордуба М. Земля свідком минулого (1924).pdf/3</title>
    <ns>250</ns>
    <id>556869</id>
    <revision>
      <id>1045360</id>
      <parentid>1025800</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T18:52:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045360</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2992" sha1="fy35gvb8me629xci15lom1y7m7ymydt" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{dropinitial|П|2em}}ЕРШІ десятьліття XIX ст. принесли незвичайне оживлення історичних студій. Романтизм, що володів тоді всесильно в літературі, розбуджував зацікавлення до минувшини, до давного життя народів, поширював захоплення історичними дослідами. З другого боку розвій суспільних наук і фільозофії спонукував істориків звернути пильнійшу увагу також і на метод дослідів, шукати нових доріг, нових, певнійших жерел. В 1824 р. появилася перша праця молодого історика [[:de:Leopold von Ranke|Лєопольда Ранке]]: „Geschichte der romanischen und germanischen Völker 1494–1535“ з додатком „Zur Kritik neuerer Geschichtschreiber“. Сей історик, великий поклонник Вальтера Скота, перший відкриває для дослідників минувшини історичні архіви і сам на підставі архівних матеріялів оголошує цілий ряд моноґрафічних студій з минувшини ріжних країв та народів. Дещо пізнійше, в 1837 р., появляються майже одночасно та зовсім независимо від себе дві студії: [[:cs:Autor:Pavel Josef Šafařík|Павла Йосифа Шафаржіка]] „Slovanské Starožitnosti“ і [[:de:Johann Kaspar Zeuß|Каспара Цойса]] (Zeuß) „Die Deutschen und ihre Nachbarstämme“; перша в Празі, друга в Мюнхені. Автори сих студій відкривають ще одно нове історичне жерело, {{sp-l|ґеоґрафічні назви}}, і перші стараються його вихіснувати у своїх дослідах.

Збіркою і розробленням сього нового історичного матеріялу занявся відтак цілий ряд учених, головно в Німеччині. Першу спробу систематики ґеоґрафічних назв і методики научного хісновання ними подав Ettmayer в Geographia rhaetica; новійшими часами забирав в сій справі голос Mžik в Beiträge zur Methode der Ortsnamenforgchung (Memnon, 1909 III.) Незабаром література про сю справу так дуже розрослася, що виявилася потреба вести окрему бібліоґрафію праць з области ґеоґрафічної ономастики, і сього&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>fy35gvb8me629xci15lom1y7m7ymydt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Кордуба М. Земля свідком минулого (1924).pdf/14</title>
    <ns>250</ns>
    <id>556870</id>
    <revision>
      <id>1045358</id>
      <parentid>1025801</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T18:49:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045358</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1732" sha1="o8gj9z1834f7rft13x5ua0lj7pe7gb9" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;г) Які промислові заведення находяться в оселі (млини, ґуральні, броварі і т. п.)?

25. Як населення пояснює назву оселі; чому вона так зоветься? Коли є переказ про засновання оселі, подати його. Подати також перекази і пояснення, які є про котру небудь з инших назв?

{{fine block|При записуванню тих пояснень треба поступати обережно. Часто мужики, щоби не виявити свого незнання, наборзі видумують яку небудь нісетницю. Тому не треба на інформатора настоювати, щоби доконче подавав такі пояснення, та провірювати у других, чи подані пояснення та перекази справді істнують між населенням.}}

26. Чи є місцеві хроніки, акти, грамоти, записки з давних часів, старі інвентарі парохіяльних, церковних, громадських, двірських маєтностий. Коли є, розвідати, де вони переховуються. Зі старих інвентарів виписати ті назви піль, сіножатий, пасовиськ, лісів і др., котрі там згадані, зазначуючи окремо, котрі з них вже затратилися в памяти місцевого населення.


{{rule|6em}}{{rule|6em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>o8gj9z1834f7rft13x5ua0lj7pe7gb9</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045420</id>
      <parentid>1045358</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T20:52:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <origin>1045420</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1733" sha1="ozpcqzbfe7byjie240ies4ov5itvvxg" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;г) Які промислові заведення находяться в оселі (млини, ґуральні, броварі і т. п.)?

25. Як населення пояснює назву оселі; чому вона так зоветься? Коли є переказ про засновання оселі, подати його. Подати також перекази і пояснення, які є про котру небудь з инших назв?

{{fine block|При записуванню тих пояснень треба поступати обережно. Часто мужики, щоби не виявити свого незнання, наборзі видумують яку небудь нісетницю. Тому не треба на інформатора настоювати, щоби доконче подавав такі пояснення, та провірювати у других, чи подані пояснення та перекази справді істнують між населенням.}}

26. Чи є місцеві хроніки, акти, грамоти, записки з давних часів, старі інвентарі парохіяльних, церковних, громадських, двірських маєтностий. Коли є, розвідати, де вони переховуються. Зі старих інвентарів виписати ті назви піль, сіножатий, пасовиськ, лісів і др., котрі там згадані, зазначуючи окремо, котрі з них вже затратилися в памяти місцевого населення.


{{rule|6em}}{{rule|6em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ozpcqzbfe7byjie240ies4ov5itvvxg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Кордуба М. Земля свідком минулого (1924).pdf/2</title>
    <ns>250</ns>
    <id>556871</id>
    <revision>
      <id>1045356</id>
      <parentid>1025802</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T18:45:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045356</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="144" sha1="c18vr1xi3hyi6nwyivearamtyawumkp" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{rule}}{{rule}}
{{c|(ВІДБИТКА З ЧАС. „[[Стара Україна|{{sp-l|СТАРА УКРАЇНА}}]]“, Р. I, Ч. 7–8).}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>c18vr1xi3hyi6nwyivearamtyawumkp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Кордуба М. Земля свідком минулого (1924).pdf/4</title>
    <ns>250</ns>
    <id>556886</id>
    <revision>
      <id>1045386</id>
      <parentid>1025833</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T19:47:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045386</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3886" sha1="a3py6bueqkq5wlufrdraygw5a66es52" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;завдання піднялися Egli і Nagl, оголошуючи від 1883 р. в Geogr. Jahrbuch свої „Literaturberichte“. Крім сього Egli зладив в 1886 р. „Geschichte der geographischen Namenkunde“. Останними часами стали появлятися вже й спеціяльні бібліоґрафії, які реєструють праці про поодинокі обмежені области, прим. G. Buchner-а „Bibliographie zur Ortsnamenkunde der Ostalpenländer (Progr. des Maximil. Gymnas. München 1919).

Отся систематична і пильна праця західно-европейських учених дала вже чималі висліди і то при розвязці саме таких питань, котрих за підмогою всіх инших історичних жерел не можливо було вирішити. Тільки завдяки аналізі ґеоґрафічних назв вдалося неоспоримо ствердити, що ціла теперішна західна Німеччина аж по Лабу в найдавнійших часах була заселена кельтійськими племенами. Збірки та розслід ґеоґрафічних назв у східних Альпах зясували зовсім докладно і певно, котрі частини Горішної Австрії, Зальцбурґа, Баварії і Тиролю захоплювала славянська кольонізація. Так само все більше вияснюється, що праславянські оселі не сягали на захід поза Вислу і що теорія деяких чеських учених про праславянське населення в области Одри не зможе утриматися. Про дрібнійші, більше льокальні висліди, прим. зазначування границь між ґерманськими племенами, вже й не згадуємо.

Серед славянських держав та народів досліди над ґеоґрафічними назвами здебільша що-йно в початках. Ще найбільше в тім напрямі зробили Чехи і Поляки, відтак йдуть Великороси; инші Славяни остали далеко позаду.

Українська наука ще майже не торкала сього інтересного та важного жерела. Що правда, бували й у нас більше або менше вдатні пояснення поодиноких ґеоґрафічних назв, бували спроби до доказів в хосен одної або другої тези втягнути також і топоґрафічний матеріял — але все се робили доривочно, принагідно, несистематично та неметодично. Починали від сього, що може прийти аж згодом. Діло в тім, що у нас нема ще досі зібраних українських назв хочби самих тільки осель (міст та сіл). Т. зв. урядові назви, які зустрічаємо по ріжних офіціяльних показчиках, спеціяльних та ґенеральних картах та хочби й українських дієцезальних шематизмах Галичини, зовсім не подають народних назв, яких вживає місцеве українське населення і які одні мають&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>a3py6bueqkq5wlufrdraygw5a66es52</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Кордуба М. Земля свідком минулого (1924).pdf/5</title>
    <ns>250</ns>
    <id>556888</id>
    <revision>
      <id>1045388</id>
      <parentid>1025835</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T19:51:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045388</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4103" sha1="eb4vgvetcdxco8n5py18wugl4xu6huq" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;научну вартість — лише фікційні назви, покалічені та поперекручувані на польський, московський, румунський, мадярський, німецький лад. Хто сам з особистого досвіду не знає, що офіціяльне „Вирів“ (так в львівськім дієцезальнім шематизмі, на картах і офіціяльних показчиках „Вируф“) в устах місцевого населення зоветься „Орі́в“, або що „Родатичі“ се „Городє́тичі“, або що „Молотків“ се „Молодьків“ і т. д. — сей зовсім рішучо не має ніякої спромоги де небудь про се дізнатися. Не поможе тут і „Географическій Словарь“ Якова Головацького, виданий у Вильні 1884 р., бо він подає тільки міста та місточка і лишень деякі села, та й то не всюди вірно: прим. Березовица зам. Березовиця, Пробужна зам. Пробіжна. А щож говорити про назви частин села (т. зв. кутів), дворищ, піль, сіножатий, потоків, горбів, верхів, лісів, і т. и., що дають незвичайно цінний та обильний ономастичний матеріял досі зовсім недоступний для дослідника, бо не зібраний з ні одної хочби найменшої частини нашої просторої вітчини. Дещо зі сих назв попало в обємистий 16 томовий „[[:pl:Słownik geograficzny Królestwa Polskiego|Słownik geograficzny Królestwa Polskiego]]“ (Варшава 1880–1902 з новійшими доповненнями), але в якій формі, вистане згадати, що верх Синєк (коло Микуличина) виступає там під назвою „Siennik“.

Першу спробу систематичного збирання українських ґеоґрафічних назв зробив Володимир Гнатюк. Він зложив квестіонар для збирання місцевих переказів, оголошений в Хроніці Наук. Тов. ім. Шевченка у Львові р. 1907 (за вересень–грудень) вип. IV, ч. 32. В тім квестіонари перші чотири питання торкаються назв осель, піль, пасовиськ, кутків, хуторів, рік, лісів. Вислід сього квестіонара був зовсім неґативний. Як мене поінформував сам автор, надійшло лишень дві чи три відповіди, в котрих були подані лишень перекази. Відтак в 1913 р. проф. С. Томашівський на історичнім семинари пробував зорґанізувати збірку матеріялів для українського історично-ґеоґрафічного словаря, але вибух світової війни перепинив роботу вже в самих початках. Я вже здавна цікавився сею справою і в 1908–9 роках призбирав при підмозі учеників висших кляс ґімназії в Чернівцях дещо топоґрафічного матеріялу з буковинської України. Після переселення до Львова я почав акцію в Галичині. В просторім рефераті на засіданню істор. фільоз. секції Наук.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>eb4vgvetcdxco8n5py18wugl4xu6huq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Кордуба М. Земля свідком минулого (1924).pdf/6</title>
    <ns>250</ns>
    <id>556889</id>
    <revision>
      <id>1045391</id>
      <parentid>1025836</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T19:56:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045391</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3953" sha1="s2oaqv2bg0ie9px9y92vcp2k3hvdjv6" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Тов. ім. Шевченка у Львові 27 лютого 1920 р. предложив плян збірки матеріялів для зладження істор.-ґеоґр. словаря Галичини, в першу чергу збірки самих ґеоґрафічних назв. Секція признала сю справу важною та актуальною і переказала її виконання Археоґрафічній комісії. На сій комісії 3. марта я зреферував плян історично-ґеоґрафічного словаря Галичини та відтак 12. марта предложив квестіонар для збірки матеріялу до сього словаря, головно назв. Плян та квестіонар комісія одобрила; квестіонар відтак оголошено в часописях „Громадська Думка“ 25 марта та „Вперед“ 28 марта 1920 р.; крім сього Археоґрафічна комісія видала його окремим листом. Та збірка матеріялу йде дуже пиняво. На відозви у часописях відгукнулося лишень кілька осіб, більшу поміч у збиранню найшов я серед студентів українського університету та ґімназійних учеників висших кляс. Таким чином зібрав досі матеріял з 212 громад Галичини, з кількадесяти громад маю по дві або й по три відповіди з ріжних рук, котрі себе взаїмно провіряють та доповняють. Се, що правда, вже цінна збірка, куди більша, чим кому небуть у нас досі вдалося зібрати, але в прирівнанню до цілої наміченої території, на котрій є більше чим 3500 громад, се ще дуже мало. Одночасно Київська Академія Наук збирає матеріяли до загально українського істор.-ґеоґр. словаря, др. Я. Стрипський оголосив свій квестіонар для збірки ґеоґрафічних назв на Закарпатській Україні, Юл. Зборовскі видав за підмогою польського Міністерства Просвіти окрему інструкцію для збирання польських назв.

Як бачимо, справа зацікавлює все ширші круги, стає все більше актуальною. Супроти сього вважаю зайвим широко розводитися над вагою та значінням ґеоґрафічних назв для української науки. Обмежуся лишень на найважнійші справи.

Так само як про Кельтів між Реном та Лабою так і про Волохів (Румунів) в галицьких Карпатах не згадують ані літописи, ані хроніки, ані инші писані жерела. Між тим починаючи від Чорногори далеко на захід аж по проломову долину Попраду стрічаємо майже що крок назви хребів, верхів, полонин, потоків як: Мінчол або Мунчел, Ардзелюша, Ґрофа або Ґропа, Пікуй, Клива, Кепута, Няґрин, Няґра, Пєтрош, Лядескул або Лєдескул і др., котрих румун-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>s2oaqv2bg0ie9px9y92vcp2k3hvdjv6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Кордуба М. Земля свідком минулого (1924).pdf/7</title>
    <ns>250</ns>
    <id>556890</id>
    <revision>
      <id>1045394</id>
      <parentid>1025841</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T20:00:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045394</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4166" sha1="opku6q7a90x3kn0lyr17fd8h5q7moxk" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ське походження не підлягає ніякому сумнівови. На Покуттю попадаються й села з румунськими назвами, як Акришори і Ферескул в Косівщині, Белелуй (не Белелуя, як його зовуть офіціяльно) в Снятинщині, села тепер суто українські, в котрих вже давно нема нікого, хто вживав би або хоч розумів румунську мову. Також і місто Коломия має назву від румунського cŭlmea = верх, горб. Таким чином ґеоґр. назви відкривають нам факт перворядної ваги з історії мандрівок народів та нашої території і тільки докладна збірка та розслід ґеоґр. назв дасть нам спромогу точнійше означити области, які захоплювала ся румунська міґрація. Збірка та розслід ґеоґрафічних назв дасть нам тверду підставу до зовсім докладного визначення давних українських етноґрафічних меж. Вона поможе рішити питання, чи вузкий клин, котрим наші Лемки всуваються між Поляків та Словаків аж по Попрад — се захований в горах останок старого українського осельництва на Заході, котре на долах улягло польонізації та пословаченню, чи навпаки се пізнійша українська кольонізація пустих гірських просторів. Від неї можна надіятися також твердого вирішення т. зв. болохівської справи. Збірка ґеоґрафічних назв дасть нам спромогу відшукати не одну з затрачених тепер осель, які зустрічаємо в літописях, давних грамотах, судових актах і т. и. Прим. старинний замок Хмелів, згадуваний поруч з Цецином та Хотином в XIV ст., про котрого положення історики робили ріжні здогади, находився без сумніву на области теперішнього місточка Вашківців: тут частина передмістя ще досі зоветься Хмелевом і в ній находяться сліди давних окопів. Дуже часто, при недостачі инших даних, вже сама назва оселі дає підставу до хронольоґії осельництва, до бодай приблизного означення часу повстання даної оселі. Так прим. стверджено, що славянські оселі на ''-иці'', ''-ичі'' є дуже старинні і походять ще з часів родової організації, особливо коли сі окінчення звязані зі старинними іменами прим., Бояничі, Судковичі, Мишлятичі, Вишатичі, Первятичі, Гориславичі; дуже старинні також прикметникові окінчення на ''-ь'', прим. Перемишль, Борислав, Варяж, Самбір, Пораж. Навпаки назви на ''-івка'', прим. Викторівка, Мазурівка, Богданівка і т. п., є зовсім нового походження і вперве виступають під кінець XIV ст. Прикметникові окінчення на ''-о'', як Порудно, Смільно, Сішно&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>opku6q7a90x3kn0lyr17fd8h5q7moxk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Кордуба М. Земля свідком минулого (1924).pdf/8</title>
    <ns>250</ns>
    <id>556891</id>
    <revision>
      <id>1045404</id>
      <parentid>1025842</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T20:31:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045404</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4133" sha1="hkqybkksyjpne4hzp3kyhdkb60yqhfl" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;і т. д., є старші чим на ''-е'' або ''-є'', прим. Сухе, Криве, Красне, Товсте. Закінчення на ''-ин'', ''-ів'' вказують не на рід, а на імя посельничого (власника або війта, що закладав оселю), прим. Станин, Микуличин, Савчин, Павлів, Яремків, Романів, Сенів, Глібів. Деякі назви вказують просто на спосіб оселення. Від другої половини XIV ст. великі землевласники, щоби привабити в Галичину нових поселенців, надавали їм ріжні т. зв. вольности, звільнювали нові оселі на 10 або й на 20 літ від всіх данин та роботизни. Так повсталі оселі звалися Волями, Вільками, Волицями, Слободами, Слобідками. Їх було куди більше чим тепер. Розслід самих тільки сяніцьких та перемиських судових актів з XV ст. показує, що оселі Березка, Ґольцова, Малява, Павлова, Рачкова, Станкова і др. звалися тоді Березька Воля, Ґольцова Воля, Малява Воля, Павлова Воля і т. д. Виходить, що коли не всі то бодай велика частина осель утворених з особових імен з окінченням на ''-ова'', ''-ава'', ''-а'' се давні „Волі“. На зовсім инші початки оселі вказують назви зложені зі словом город (Балигород, Старгород, Звенигород і др.) або Городище, Городисько, Городок, Підгородє, Городниця, Замок, Замочок, Підзамче, Окопи і др. Заняття населення подають назви осель: Стельмахи, Конюхи і Конюшки, Скоморохи, Кобилюхи, Псари, Лупії, Гончарі, Сторожі, Ковалі, Ходані, Гарбарі; на експльоатацію ліса вказують ріжні Мазярні, Вуглярки, Гути і Гутиська. Ґеоґрафічні назви дають також причинки до пізнання фізичних прикмет нашого краю в давнину. В першу чергу вказують на велике богацтво лісів. Оселі повставали серед лісів, причім дерева витереблювали (Теребен, Теребовля), вирубували (Корчунок, Копань або Копанє, Зруб) або випалювали (Погар). Цілий ряд осель має назви звязані з лісом: Підлісє, Підліски, Залісє, Заліщики, Лісок, Сухоліс, Підгай, Підгайці, Гаї, Підлісина, Бір, Підбірці, Чагарі і др. Ще більше назв вказують на багновини та мокравини, що займали величезні простори; в першу чергу всякі Руди, Рудки, Рудавки, Зарудя, Зарудці, Руденка (слово руда в українській, білоруській та кашубській мовах означає також грязюку, невисихаюче болото); відтак Багна, Заболотці, Мочари, Болотня, Мокра, Гнила, Гнильче, Гнилички, Кальне, Кальниця і др. В топоґрафічних назвах переховалося чимало давних, тепер вже у нас незнаних і неуживаних імен прим: Стан&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>hkqybkksyjpne4hzp3kyhdkb60yqhfl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Кордуба М. Земля свідком минулого (1924).pdf/9</title>
    <ns>250</ns>
    <id>556893</id>
    <revision>
      <id>1045407</id>
      <parentid>1025844</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T20:34:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045407</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4033" sha1="3te40edycyaz231d6k6261ls2kv6wq6" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;(Станин, Нестаничі), Стоян (Стоянів), Дунько, Добко, Путята, Первята, Маласт, Драгаш, Арлам, Долоб, Бенько і др. і тому сі назви дають обильний матеріял до словаря імен. В ґеоґр. назвах закостеніли нераз старі звукові та граматичні форми (прим. прикметникове окінчення на ''ь''), які в живій мові вже давно затратилися, тому вони є важним жерелом й для історії мови. Всі висше наведені приміри вибрані лишень зі самих назв сіл та присілків; на скількиж богатшим матеріялом ми зможемо орудувати, коли поведеться зібрати всі назви частин кожної оселі, піль, пасовиськ, гір і т. п.!

Та збірка і систематика ґеоґрафічних назв, се лише частина роботи. Богато, дуже богато назв видаються на перший погляд незрозумілими. Приходиться підвести їх під научний розслід, вияснити їх походження та значіння. Таке т. зв. етимольогізовання вимагає відповідної методичної підготовки, основного знання правил звукових перемін, історичної граматики. Хто без сього береться за таку справу, витрачує на дармо труд і приносить для науки більше шкоди чим хісна. Тоді виходять такі дивогляди, як виводження назви „Галич“ від галок, „Буськ“ від буськів і др. Такі примітивні пояснення зустрічаємо часто між народом і тому Німці зовуть їх народною етимольоґією (Volksetymologie). Збираючи топоґрафічний матеріял в місточку Стоянові, від місцевих людий я почув таке пояснення назви: в місті є капличка св. Яна (латинська); колись між містом та цвинтаром стояло сто таких капличок, було {{sp|сто Янів}} — от і відси назва міста. Се, можна сказати, типічний приклад на Volksetymologie; як місцевий переказ він має своє значіння і його треба записати, але зовсім не надається до научного пояснення назви оселі. Попри се треба тямити, що назви з протягом часу змінялися, приймали иншу форму. Часто не вистане мати саму лише теперішню, значить останну форму; треба знати, як дана назва виглядала в минулих часах, які переміни переходила протягом століть, треба відшукати, як вона записана в давних літописях, грамотах, судових актах, люстраціях. Треба старатися ствердити ґенетичний розвій назви і що-йно тоді її етимольоґія мати ме міцну підставу. Хто пояснить назву села „Комборня“ (в коросненськім пов.), коли не знає, що се село звалося в XV ст. „Кальтборня“ (від ні-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>3te40edycyaz231d6k6261ls2kv6wq6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Кордуба М. Земля свідком минулого (1924).pdf/10</title>
    <ns>250</ns>
    <id>556894</id>
    <revision>
      <id>1045410</id>
      <parentid>1025845</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T20:39:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045410</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4144" sha1="thidv3vzycx43opux9owuot8iyq7v28" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;мецького kalt + born = зимне жерело)? Таксамо відома лічнича оселя „Івонич“ звалася давно „Іванче поле“, „Вашківці“ звалися „Івашківці“, „Клепарів“ — „Кльоппергоф“ і т. д.

Та в першу чергу треба зібрати сам матеріял. До сеї роботи може кожний взятися, до неї не треба ніякого спеціяльного вишколення, ані спеціяльного знання. І саме метою сеї статті є викликати серед ширших кругів нашого громадянства зацікавлення сею справою та охоту помогти великому ділу. Бо збірка ґеоґрафічного матеріялу хочби лише з Галичини переходить спромогу одної людини чи хоч би й комісії; до сього треба десятків, а то й соток помічників. Кожний, хто присвятить годину-дві на збірку матеріялу нехайби лише зі сього одного села, в котрім проживає, додає свою цеголку до майбутної монументальної будівлі. Тільки дві прикмети мусить мати збирач: точність та сумлінність; невірно та недбало виповнений квестіонар обезцінює зібраний матеріял і для науки приносить замість хісна шкоду. Відповіди на питання треба списувати безумовно тільки з уст народа; сільська інтеліґенція і півінтеліґенція звичайно не знає більшости місцевих назв та звязаних з ними переказів, а ті, котрі знає, звичайно перекручує на „літературний“ лад та виговір. Тому треба звертатися до старших господарів, що гаразд знають свою оселю. Коли село складається з кількох розкинених частин, богатьох присілків та дворищ (як се буває в горах або в північній, лісовій части східної Галичини між долішним Сяном та Бугом), треба про кожну частину випитувати жителів даного присілка, чи части, бо населення одної частини звичайно не тямить назв инших, дальше положених областий. Всі назви записувати зовсім докладно так, як їх виговорює місцеве населення, заховуючи вповні діялєктичний виговір. При тім необходимо конечною річю є при кожній назві зазначувати {{sp-l|наголос}}. Дуже бажаним було би зібраний у мужиків матеріял перевірити ще між жіноцтвом, бо у жінок і виговір і наголос бувають виразнійші та чистійші чим у мужчин, тільки що вони звичайно не тямлять всіх назв. Коли яку назву виговорюють або наголошують неоднаково, менше вживану форму треба подати в скобках поруч з більше уживаною. Очевидно, що всі назви мають бути написані так читко та виразно, щоби ні що до одної букви не було сумніву. Відповіди про кожну&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>thidv3vzycx43opux9owuot8iyq7v28</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Кордуба М. Земля свідком минулого (1924).pdf/11</title>
    <ns>250</ns>
    <id>556895</id>
    <revision>
      <id>1045411</id>
      <parentid>1025846</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T20:40:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045411</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1016" sha1="mshwvqdr6vxqeuevrlygpkqid2pivlh" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{sp|громаду}} списувати на окремій картці; коли громада дуже велика і розкинена, то кожна частина повинна мати свою картку.

Квестіонар, котрий тут подаю, був вже, як згадано, оголошений в „Громадській Думці“ і „Впереді“ в марті 1920 р. та виданий опісля окремим листком. Тепер доповняю його кількома додатковими питаннями, котрих потребу вказав мій власний та чужий досвід. З огляду на вже зібраний матеріял затримую давну нумерацію питань і се пояснить, чому деякі числа виходять дещо переладовані. До деяких питань додаю ще окремі пояснення.


{{rule|6em}}{{rule|6em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>mshwvqdr6vxqeuevrlygpkqid2pivlh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Кордуба М. Земля свідком минулого (1924).pdf/12</title>
    <ns>250</ns>
    <id>556896</id>
    <revision>
      <id>1045416</id>
      <parentid>1025847</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T20:47:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045416</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3266" sha1="555g1i30a42zdm744669i8pidg1ockv" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{c|{{x-larger|{{sp-l|КВЕСТІОНАР}}.}}}}

1. Урядова назва оселі; політичний повіт (староство).

2. Чи се місто, місточко, село, присілок? Коли присілок, подати до котрого села (громади) належить.

3. а) Як нарід називає оселю? Подати також другий та семий відмінок і прикметникову форму сеї назви. б) Як зовуть поодинокого мешканця оселі і всіх разом (однина і множина)? в) Чи оселя не мала давнійше иншої назви і яку? г) Чи між мешканцями є родинні назвиска, від котрих моглаби походити назва оселі? д) Чи околичні села не називають оселі або її населення якою шутливою або глумливою назвою? Може істнують про оселю які приказки?

{{fine block|Ad а) За 2-им відмінком питати: відкіля ви? (прим. з Вердо́ва); за 7-им: де мешкаєте? (прим. у Вердові); за прикметниковою формою: який (чий) се ліс, поле, сіножать? (прим. вердівський). Ad в) прим. мешканець села Ордо́ва (Вердова) зоветься: Верді́вець, всі разом: Верді́вці; Ad г) прим. в присілку Чепелі́ є родини з назвиськом Чепе́ль, в присілку Заяці́ з назвиськом За́яць. Ad д) населення даної оселі звичайно не хоче признатися, або признається дуже нерадо, тому за тим треба питати по сусідних селах; що до приказок, то в селі Сішні я записав ось яку, „В Сішні роскішно, довкола вода, а в середині біда“.}}

4. Як називаються поодинокі части оселі (по містах передмістя, по селах т. зв. кути)?

5. Які є окремі назви а) вулиць, б) доріг, в) площий та роздоріж?

6. Які присілки належать до сеї оселі (громади)?

7. Як називаються а) фільварки, б) двірські будівлі, в) млини, г) окремі доми або дворища, що лежать на території сеї громади?

{{fine block|Коли громада має присілки, зазначити, чи предмети, вичислені під а–г, належать до головної оселі, чи до котрого з присілків.}}

8. Чи є коршми або заїздні доми, котрі мають свої окремі питомі назви?

9. Які назви мають поодинокі частини піль, огородів, неужитків?{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>555g1i30a42zdm744669i8pidg1ockv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Кордуба М. Земля свідком минулого (1924).pdf/13</title>
    <ns>250</ns>
    <id>556897</id>
    <revision>
      <id>1045419</id>
      <parentid>1025849</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T20:51:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045419</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3419" sha1="mn2ng8ge9yzkaruj1ltmwhoss5e8nfo" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;10. Які назви мають поодинокі частини сіножатий, пасовиськ, полонин, болот (багон)?

11. Які назви мають ліси, гаї, корчі, зруби, поляни серед ліса?

{{fine block|При відповідях на питання 9–11 подати напрям в якім сі предмети положені від осередка оселі, зазначуючи північ буквою N, полудне S, схід E, захід W, північний схід NE і т. д.}}

12. а) Як зоветься ріка, що пливе через територію оселі? б) Які там є потоки і до котрої ріки пливуть? Чи є жерела або криниці з окремими назвами і якими?

13. Як називаються а) глибини та вири, б) броди, в) острови в ріці?

14. Які назви мають стави або озерця?

15. Як називаються пороги і водопади в ріці?

16. Чи є в околиці оселі могили і кургани і які мають назви?

17. Як називається пасмо гір або горбів, що переходить через область оселі (громади)?

18. Які назви мають поодинокі а) гори або горби, б) верхи.

19. Чи на области оселі (громади) є а) скали, б) великі каменюки, в) каміньоломи, г) копальні (глини, піску, вугля, нафти, зеліза і т. п.); чи мають свої окремі назви і які?

20. Як називаються поодинокі долини, провалля, яруги, кітловини?

21. Як називаються дороги, стежки, переходи (просмики), що ведуть на другий бік гірського пасма.

22. Чи на области оселі (громади) є печери, підземні хідники і які мають окремі назви?

23. Чи на области оселі не находять або давнійше не находили яких старинних річий (монет, знаряддя, оружа)? Чи не робив там хто розкопів або пошукувань за такими річами? Чи нема там а) звалищ, замків, б) останків городищ, в) останків валів та укріплень і які мають окремі назви?

{{fine block|При відповідях на питання 16–23 подати напрям, в якім сі предмети положені від осередка оселі, зазначуючи його так само, як при питаннях 9–11.}}

24. Чи в оселі є а) церква, мурована чи деревляна, під покровом якого святого (коли празник?), коли збудована? б) Чи є костел, каплиці або біжниця? в) Чи є останки давних монастирів, церков, хрестів (фіґур), цвинтарищ або бодай згадки про них?&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>mn2ng8ge9yzkaruj1ltmwhoss5e8nfo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Кордуба М. Земля свідком минулого (1924).pdf/1</title>
    <ns>250</ns>
    <id>556900</id>
    <revision>
      <id>1045357</id>
      <parentid>1025853</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T18:45:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045357</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="465" sha1="8i2bkl4yn9zkdqk9ggb47s9pxdblzb4" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{block center/s|max-width=30em}}
{{center|ДР. МИРОН КОРДУБА}}


{{c|{{xxxx-larger|{{narrow|ЗЕМЛЯ СВІДКОМ МИНУЛОГО}}}}}}


{{c|ҐЕОҐРАФІЧНІ НАЗВИ ЯК ІСТОРИЧНЕ ЖЕРЕЛО}}


{{c|ЛЬВІВ, 1924}}
{{c|{{fine|Накладом Археоґр. Комісії Наук. Тов. ім. Шевченка}}}}
{{c|{{smaller|З ДРУКАРНІ НАУК. ТОВ. ІМ. ШЕВЧЕНКА.}}}}
{{block center/e}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>8i2bkl4yn9zkdqk9ggb47s9pxdblzb4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Коляди і щедрівки на Різдво Христове і Богоявленє з додатком пісень страстних, воскресних і инших пісень церковних (Вінніпег, 1918.djvu/61</title>
    <ns>250</ns>
    <id>560141</id>
    <revision>
      <id>1045513</id>
      <parentid>1044549</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T08:54:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Dars</username>
        <id>5149</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>1045513</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1682" sha1="kbqzk4bujjonvulsqmtphfidumkhgw6" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Dars&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;37&quot;/&gt;&lt;poem&gt;

Милий Ісусе, о Божий Сину
Глянь оком ласки на Русь, — Вкраїну;
{{gap|2em}}2. Здійми з нас грішних вражди окови
{{gap|2em}}А серця жаром загрій любови!&lt;/poem&gt;{{block center/e}}
{{rule|height=2px|5em}}
&lt;section end=&quot;37&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;38&quot;/&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''Піснь 38.'''}}

Дар нинї пребогатий от небес прийде,
{{gap|2em}}2. Яко капля каплющая на землю снийде.

Во утробу Дївичу Слово всели ся,
{{gap|2em}}2. 13 Нея же Невидимий міру яви ся.

Бог от Дїви плотію днесь ся раждаєть
{{gap|2em}}2. Темность прейде, ясність зрячна всюди
{{gap|13em}}(сіяєть.

Яко пебо второє вертеп яви ся,
{{gap|2em}}2. Коль во яслах убогих Бог возложи ся.

Ангельскії всї хори там ся зближають
{{gap|2em}}2. На облаках веселії піснї сьпівають.

Слава во вишних Богу ізволившему,
{{gap|2em}}2. Даровати, ниспослати мир міру всему.

А Пастирі на свирілах піснї голосять,
{{gap|2em}}2. Тріє цари тріє дари Богу приносять.

Ливан, смирну, злато в дар принесоша.
{{gap|2em}}2. Рожденному, безсмертному в руцї дадоша.&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;38&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>kbqzk4bujjonvulsqmtphfidumkhgw6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/215</title>
    <ns>250</ns>
    <id>560978</id>
    <revision>
      <id>1045326</id>
      <parentid>1034290</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T17:28:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>1045326</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4194" sha1="8shq1y7k6jnrvtg6gi1zm03vl1ghzal" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;123&quot; /&gt;когу́т з ба́нт куткуда́каў, а ведмідь собі́ гада́ў, жи він ўсе ка́жи: Пода́й но го суда́, пода́й но го суда́! — А ка́чка піт по́стилиў ква́кала, а ведмідь на ка́чку казаў, шчо ка́чка каза́ла: Так, так йиму́ роби́. — Йиго́ зьібраў страх, то́го ведме́дьи, і зачи́ў ўтьіка́ти. Втьікну́ў с ха́ти, пириночува́ли вони́ ўсьі тро́йи і когут ка́жи до то́йі ба́би рано: Ви́дити, бабу́ньу, ўже ни ма́йити біди́ ў ха́тьі! — Шчо ви, пани́чу, ка́жити? — Айа́, ходьі́т до ха́ти, поди́вити сьи. — Ба́ба ўхо́дит до ха́ти, обгльада́йи сьи, нима́. Пита́йи сьи когута́: Шчо́ вам сьи нале́жит за то́йи? А він ка́жи: Ньіц миньі́ сьи ни нале́жит, лиш аби́м буў ў вас, і то ми ўсьі тро́йи. — Тота́ ба́ба до когута́ ка́жи: То до́бри, па́ночку, бо йа була сьи йи́днак сама́ ни лиши́ла, бо тота́ біда би шче напари́ла на мени́. — Когу́т до то́йі ба́би ка́жи: Йак ми побу́дим, то буде́ти ма́ти спокій. — Ни сподьїва́лам сьи, ка́жи тота́ ба́ба до когута́, шчоби́ ви ві́гнали тоту́ біду́ миньі́ ві́тци. — А ви́дити, миньі типе́р ду́жи до́бре бу́ди, бо йа йиднак ни маў мишка́ньи ньі́ґде, аньі мо́йа систра́ ка́чка і мойа́ систра́ кі́тка! — То с то́го вони́ си найшли́ мешка́ньи, а ведмі́дь ни приходи́ў більши.

{{smaller|''Зап. в липни, 1902, в Коропци, Бучацького пов. від Івана Мельничука.''}}

&lt;section end=&quot;123&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;124&quot; /&gt;{{c|'''124. Медведева хата.'''}}

Оден мидвідь скумпанував сї з вовками тай ходили за молоду по лїсах, а вітак надибали собі пусту хату тай в хатї сидїли; ходили на польованє, шо ймут, кинут до хати тай знают, шо нїхто їм вітти нїчо ни озме. Аж раз був лютий мороз, палив мидвідь в грубі тай як дужи роспалив, а та груба була накрита плитов і пукла плита. Кажи: „Ну і шо будем робити, треба дес піти і вібрати таку, як тота була“. — Пішли під скалу тай кажи мидвіль: „Ну котрий лїзем? Лїзь хіба ти, ти лекший, під тобов не так урве сї скала“. — Каже вовк: „Та шо я там зроблю? Я не годен вівалити таку плиту, як ти“. — Тай мидвідь ни хотїв, ни хотїв, аж вітак вілїз аж на самий вершок. Дивит сї, такі файнї плитки квадратові — самі добрі на грубку. Став тай каже до вовка: „Тримай там, бо я ни годен злїсти з плитов на долину, але мушу ї кинути“. — Вовк став дуба, наставив лаби, щоби плита не впала до землї, аби сї не розбила. Тай як кинув тай вовка забив — вовк лиш трошка був ше живий. Злїз мидвідь с скали, приходит до вовка тай кажи:&lt;section end=&quot;124&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>8shq1y7k6jnrvtg6gi1zm03vl1ghzal</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/128</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564575</id>
    <revision>
      <id>1045377</id>
      <parentid>1044208</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T19:34:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045377</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1532" sha1="sumqgei3yr2nktp6p0bi9ic093jzcbi" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{dhr|3em}}
{{c|{{larger|'''Уваги до казки про двох братів.'''}}}}
{{rule|3em}}
{{dhr|1em}}
Оповіданнє про двох братів розбиране було вченими з погляду мітолоґічного; д. Франсуа Ленорман посвятив йому осібний розділ у свойій книзі (''François Lenormant'', Les premières Civilisations I, 397 і далі). Він бачить в ньому „перемінений на людову казку міт, що находить ся в основі всіх реліґій західньоі Азіі: молодий бог сонця вмирає і відживає раз по разу. Сирийсько-фенікійську відміну сего міту маємо в казці про Адоніса, фріґійську в казці про Атиса, а в кінці відміну погречену в часі, якого ще не можемо означити докладно, в леґенді про Заґрея“. По думці Ленормана „се ще один із тих численних примірів впливу азіятських переказів на Єгипет в часі панованя XVIII і XIX дінастій, і то не такого впливу, щоби ті перекази вводжено в реліґію, але коли вони приносили ся в формі „людовоі казки“.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>sumqgei3yr2nktp6p0bi9ic093jzcbi</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045378</id>
      <parentid>1045377</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T19:34:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045378</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1544" sha1="ij5hln417ljz74lirwcyx2qhhkotk4m" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{dhr|3em}}
{{c|{{larger|'''Уваги до казки про двох братів.'''}}}}
{{dhr|1em}}
{{rule|3em}}
{{dhr|1em}}
Оповіданнє про двох братів розбиране було вченими з погляду мітолоґічного; д. Франсуа Ленорман посвятив йому осібний розділ у свойій книзі (''François Lenormant'', Les premières Civilisations I, 397 і далі). Він бачить в ньому „перемінений на людову казку міт, що находить ся в основі всіх реліґій західньоі Азіі: молодий бог сонця вмирає і відживає раз по разу. Сирийсько-фенікійську відміну сего міту маємо в казці про Адоніса, фріґійську в казці про Атиса, а в кінці відміну погречену в часі, якого ще не можемо означити докладно, в леґенді про Заґрея“. По думці Ленормана „се ще один із тих численних примірів впливу азіятських переказів на Єгипет в часі панованя XVIII і XIX дінастій, і то не такого впливу, щоби ті перекази вводжено в реліґію, але коли вони приносили ся в формі „людовоі казки“.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ij5hln417ljz74lirwcyx2qhhkotk4m</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/571</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564752</id>
    <revision>
      <id>1045271</id>
      <parentid>1044607</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T15:08:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045271</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2721" sha1="top83m6koy33xfwyc9l8ou9nb8352wk" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;8&quot; /&gt;{{c|'''8. Соловій і його кум.'''}}

Колись давно соловій мав лише голову. Раз ішов він на храм тай журив ся, що не буде міг нїчо їсти, бо не має тулуба. Але по дорозї здибав свого кума клїща — тай каже: „Куме клїщу! Пожич менї тулуба. По празнику віддам тобі єго“! — Але тулуб подобав ся єму дуже і він вернув з храму иншою дорогою, щоби не здибати ся з клїщем. Клїщ чекав, чекав, і не міг дочекати ся. Пішов отже до соловія тай просить:

„Ей куме соловію! Віддай менї тулуб“!

А соловій закричав на него: „Чи я налазив за тулубом до твоєї хати? Сам добровільно давєсь єго менї. Не віддам, хиба відбереш силою“.

„Силою відобрати не можу, але прийду в ночи і відкраду“ — каже клїщ.

„Не такий я дурний, як ти мудрий! — каже соловій. — Я тулуб припну нїжками до галузя, а як ти прийдеш, то не відорвеш“!

Але в ночи прийшов таки клїщ й хотїв відірвати тулуб. Соловій прокинув ся і перепуджений почав кричати:

{{block center|&lt;poem&gt;Кум клїщ — кум клїщ,
Бийте, бийте,
Кум клїщ — кум клїщ!
Цьвігу, цьвігу, цьвігу,
Ловіт, ловіт, ловіт!
Потоком, потоком, потоком,
Забігай, забігай, забігай,
Відти, відти, відти, відти,
Туда, туда, туда, туда,
За ним, за ним, за ним, за ним,
О!
Туй, туй, туй, туй, туй,
Берри, берри, берри, берри…&lt;/poem&gt;}}}}

Від того часу соловій не спить вже ночами, а бідний клїщ ходить без тулуба.

{{smaller|''Зап. у Тростянци, Снятин. пов. від П. Дмитрука Ол. Іванчук.''}}

{{smaller|'''Паралєлї''': Пор. повисше ч. 310.}}

&lt;section end=&quot;8&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;9&quot; /&gt;{{c|'''9. Соловій в корчах.'''}}

Соловій сиди в корчєх тай співає весело:

&lt;poem&gt;Свинєчє,&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;9&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>top83m6koy33xfwyc9l8ou9nb8352wk</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045272</id>
      <parentid>1045271</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T15:08:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>1045272</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2719" sha1="rnsk1maduzuaog9o3rknlg2e9qst9ky" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;8&quot; /&gt;{{c|'''8. Соловій і його кум.'''}}

Колись давно соловій мав лише голову. Раз ішов він на храм тай журив ся, що не буде міг нїчо їсти, бо не має тулуба. Але по дорозї здибав свого кума клїща — тай каже: „Куме клїщу! Пожич менї тулуба. По празнику віддам тобі єго“! — Але тулуб подобав ся єму дуже і він вернув з храму иншою дорогою, щоби не здибати ся з клїщем. Клїщ чекав, чекав, і не міг дочекати ся. Пішов отже до соловія тай просить:

„Ей куме соловію! Віддай менї тулуб“!

А соловій закричав на него: „Чи я налазив за тулубом до твоєї хати? Сам добровільно давєсь єго менї. Не віддам, хиба відбереш силою“.

„Силою відобрати не можу, але прийду в ночи і відкраду“ — каже клїщ.

„Не такий я дурний, як ти мудрий! — каже соловій. — Я тулуб припну нїжками до галузя, а як ти прийдеш, то не відорвеш“!

Але в ночи прийшов таки клїщ й хотїв відірвати тулуб. Соловій прокинув ся і перепуджений почав кричати:

{{block center|&lt;poem&gt;Кум клїщ — кум клїщ,
Бийте, бийте,
Кум клїщ — кум клїщ!
Цьвігу, цьвігу, цьвігу,
Ловіт, ловіт, ловіт!
Потоком, потоком, потоком,
Забігай, забігай, забігай,
Відти, відти, відти, відти,
Туда, туда, туда, туда,
За ним, за ним, за ним, за ним,
О!
Туй, туй, туй, туй, туй,
Берри, берри, берри, берри…&lt;/poem&gt;}}

Від того часу соловій не спить вже ночами, а бідний клїщ ходить без тулуба.

{{smaller|''Зап. у Тростянци, Снятин. пов. від П. Дмитрука Ол. Іванчук.''}}

{{smaller|'''Паралєлї''': Пор. повисше ч. 310.}}

&lt;section end=&quot;8&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;9&quot; /&gt;{{c|'''9. Соловій в корчах.'''}}

Соловій сиди в корчєх тай співає весело:

&lt;poem&gt;Свинєчє,&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;9&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>rnsk1maduzuaog9o3rknlg2e9qst9ky</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/572</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564753</id>
    <revision>
      <id>1045273</id>
      <parentid>1044772</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T15:11:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045273</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2521" sha1="hv46y5frs4x4rmcjormpx899oh178j6" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;9&quot; /&gt;&lt;poem&gt;Горєчє,
Круте, круте!
Волове,
Та довге,
Пусте, пусте!
Кінске, залупінске:
Фу-фу-фіть,
Ґк, ґк, ґк, ґк, ґк, ґк, ґк!&lt;/poem&gt;

{{smaller|''Від Петра Біньовського Стасюка з Комарівцїв, пов. Сторожинець.
Буковина. зап. у сїчни. 1915. Петро Шекерик-Доників.}}

&lt;section end=&quot;9&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;10&quot; /&gt;{{c|'''10. Жайворонок у горі і в низу.'''}}

Жайворонок як летить у гору, то кричить: Нум, Боже, бить ся; нум. Боже бить ся! — а як в низ: Кій упустив, кій упустив!

{{smaller|''М. Драгомановъ. Малор. нар. преданія. ст. 6. ч. 18.''}}

&lt;section end=&quot;10&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;11&quot; /&gt;{{c|'''11. Жайворонок на яри.'''}}

Дзяворонок сьпіват на яр: Бійме ся, Боже, котрый котрого зможе! — Але крила го зболят і він паде до землі і повідат: Хпав мі кый-кый (не мав ся чим бити!)

{{smaller|''І. Верхратський. Про говор. гал. Лемків. ст. 221.''}}

&lt;section end=&quot;11&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;12&quot; /&gt;{{c|'''12. Чому жайворонок збирає сїмє?'''}}

{{sp|Жайворонок}} співає:

{{smaller|{{block center|&lt;poem&gt;Я до Бога з колачем, з колачем, з колачем.
Бог до мене із бичем, із бичем, із бичем.
Вдарив мене в тїмєчко, в тїмєчко, в тїмечко,
Розсипав ми сїмєчко, сїмєчко, сїмєчко!&lt;/poem&gt;}}}}

Тому жайворонок злїтає тай збирає сїмєчко, що розсипало ся по рілї.

{{smaller|''Зап. у Тростянци, Снятин. пов. від Вас. Павлюка Ол. Іваничук.''}}

&lt;section end=&quot;12&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;13&quot; /&gt;{{c|'''13. Коли жайворонок сїдає на землю?'''}}

Єк жайворонок летит до гори до Бога, то каже: Я до Бога з колачєм, з колачєм, з колачєм (так тоненько вітїгає), а Бог до мене з бичєм, з бичєм, з бичєм! — Відтак летит з гори&lt;section end=&quot;13&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>hv46y5frs4x4rmcjormpx899oh178j6</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045274</id>
      <parentid>1045273</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T15:12:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>1045274</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2521" sha1="2jh1a1ic68fa6yftzjsz15yd99xsuvf" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;9&quot; /&gt;&lt;poem&gt;Горєчє,
Круте, круте!
Волове,
Та довге,
Пусте, пусте!
Кінске, залупінске:
Фу-фу-фіть,
Ґк, ґк, ґк, ґк, ґк, ґк, ґк!&lt;/poem&gt;

{{smaller|''Від Петра Біньовського Стасюка з Комарівцїв, пов. Сторожинець, Буковина, зап. у сїчни. 1915. Петро Шекерик-Доників.}}

&lt;section end=&quot;9&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;10&quot; /&gt;{{c|'''10. Жайворонок у горі і в низу.'''}}

Жайворонок як летить у гору, то кричить: Нум, Боже, бить ся; нум. Боже бить ся! — а як в низ: Кій упустив, кій упустив!

{{smaller|''М. Драгомановъ. Малор. нар. преданія. ст. 6. ч. 18.''}}

&lt;section end=&quot;10&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;11&quot; /&gt;{{c|'''11. Жайворонок на яри.'''}}

Дзяворонок сьпіват на яр: Бійме ся, Боже, котрый котрого зможе! — Але крила го зболят і він паде до землі і повідат: Хпав мі кый-кый (не мав ся чим бити!)

{{smaller|''І. Верхратський. Про говор. гал. Лемків. ст. 221.''}}

&lt;section end=&quot;11&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;12&quot; /&gt;{{c|'''12. Чому жайворонок збирає сїмє?'''}}

{{sp|Жайворонок}} співає:

{{smaller|{{block center|&lt;poem&gt;Я до Бога з колачем, з колачем, з колачем.
Бог до мене із бичем, із бичем, із бичем.
Вдарив мене в тїмєчко, в тїмєчко, в тїмечко,
Розсипав ми сїмєчко, сїмєчко, сїмєчко!&lt;/poem&gt;}}}}

Тому жайворонок злїтає тай збирає сїмєчко, що розсипало ся по рілї.

{{smaller|''Зап. у Тростянци, Снятин. пов. від Вас. Павлюка Ол. Іваничук.''}}

&lt;section end=&quot;12&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;13&quot; /&gt;{{c|'''13. Коли жайворонок сїдає на землю?'''}}

Єк жайворонок летит до гори до Бога, то каже: Я до Бога з колачєм, з колачєм, з колачєм (так тоненько вітїгає), а Бог до мене з бичєм, з бичєм, з бичєм! — Відтак летит з гори&lt;section end=&quot;13&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>2jh1a1ic68fa6yftzjsz15yd99xsuvf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/573</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564851</id>
    <revision>
      <id>1045275</id>
      <parentid>1044800</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T15:15:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045275</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2558" sha1="92a7odxjocmwgxjgehbgjsm054hnixn" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;13&quot; /&gt;вай каже: Ударив мене в тїмнєчко, в тїмнєчко, розсипав менї сїмнєчко, сїмнєчко! Тому летит єго збирати тай сїдає на земню.

{{smaller|''Зап. від Василя Павлюка в Тростянци, Снятин. пов. О. Михайлицький.''}}

{{smaller|'''Паралєлї''': Antti Aarne. Verzeichnis finn. Deutungen von Tierstimmen. ч. 43.}}

&lt;section end=&quot;13&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;14&quot; /&gt;{{c|'''14. Сусїдка.'''}}

{{c|(Alauda cristata).}}

Як біга по морозу, та: Кріпіте ся, кріпіте ся! — бач, розвеселя, кому холодно.

{{smaller|''М. Драгомановъ. Малор. нар. преданія. ст. 6. ч. 16.''}}

&lt;section end=&quot;14&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;15&quot; /&gt;{{c|'''15. Припілка.'''}}

{{c|(Glareola melanoptera).}}

Припілка кричить: Клим швець, а Яким кравець; Клим швець, а Яким кравець!

{{smaller|''М. Драгомановъ. Малор. нар. преданія, ст. 6. ч. 17''}}

&lt;section end=&quot;15&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;16&quot; /&gt;{{c|'''16. Ластівка на веснї.'''}}

Гластівка повідат на яри: Были стіжкы, оборіжкы, теперь не с ничь!

{{smaller|''I. Верхратський. Про говор. гал. Лемків, ст. 221.''}}

&lt;section end=&quot;16&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;17&quot; /&gt;{{c|'''17. Ластівка насміваєть ся з ґаздів.'''}}

Гластівкы шміяли ся з ґаздох на яри: Оралі, сіялі, пришлі птицї, позбиралі, нема ніч-ч-ч!

{{smaller|''І. Верхратський. Знадоби для пізнаня угор. рус. говорів, т. ІІ. ст. 120.''}}

{{smaller|'''Паралєлї''': A. Aarne, Verzeichnis finn. Deutungen von Tierstimmen. ч. 51.}}

&lt;section end=&quot;17&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;18&quot; /&gt;{{c|'''18. Що говорить перепелиця?'''}}

{{sp|Перепелиця}} в збіжу нїби надибала заяця й каже:

{{smaller|{{block center|&lt;poem&gt;Підпілїть, підпілїть! Пса пустїть, тай ловіть!
Підпілїть, підпілїть! Тай ловіть тай повіть!&lt;/poem&gt;}}}}

{{smaller|''Зап. у Тростинци, Снятин. пов. від Вас. Павлюка Ол. Іванчук.'''}}
&lt;section end=&quot;18&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>92a7odxjocmwgxjgehbgjsm054hnixn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/574</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564854</id>
    <revision>
      <id>1045277</id>
      <parentid>1044821</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T15:19:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045277</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2586" sha1="ba79fnouc0n1p1ai4k0pr06rzm8c1rf" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;19&quot; /&gt;{{c|'''19. Перепелиця і хоростїль.'''}}

Хращ приспав трепюлку та она кричит до него: Го́нь теля, го́нь теля! — бо єй обіцяв теля на керстины. А він все жене тото теля та крічит: Птуц, птуц!

{{smaller|''І. Верхратський. Знадоби для пізнаня угр. рус. говорів. т. ІІ. ст. 119.''}}

&lt;section end=&quot;19&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;20&quot; /&gt;{{c|'''20. Спілка перепелицї з деркачем.'''}}

Перепелиця з деркачем мали спільсть. Перепилиця деркачеви позичила пять колос, а деркач повіде, що но три і єсть з ним на суперетї. Вона каже, що було {{sp-l|пять}}, а він повіде, що по {{sp-l|три-три}}!

{{smaller|''І. Верхратський. Говір Батюків. ст. 87—88.''}}

&lt;section end=&quot;20&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;21&quot; /&gt;{{c|'''21. Перепелиця і деркач.'''}}

Перепелиця позичила деркачеви сїм чверток збіжа, а потім допоминала сї, щоб деркач віддав. Перепелиця казала: {{sp|Сїм}} чверток, а деркач: {{sp-l|Шесть}}, {{sp-l|шесть}}.

{{smaller|''Ів. Верхратський. Говір Батюків. ст. 87—88.''}}

&lt;section end=&quot;21&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;22&quot; /&gt;{{c|'''22. Кулик.'''}}

Як зацвите гречка, дак кулик лїтає да й кричить: По-о-о-гиб, по-о-о-гиб!

Скрізь білїє, дак він і думає, що сніг випав.

{{smaller|''Б. Гринченко. Этногр. Матеріалы. т. І, ст. 252, ч. 195.''}}

&lt;section end=&quot;22&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;23&quot; /&gt;{{c|'''23. Деркач.'''}}

Деркач кричить:

&lt;poem&gt;Дер-дер! Не вмер.
Дер-дер! Усю ніч протер.
Дер-дер! Уже й світ попер.
Дер-дер! Виходив кущі — не вмер.
Дер-дер! Вилазив траву — потер.&lt;/poem&gt;

{{smaller|''Б. Гринченко, Этногр. Матеріалы, т. II. ст. 313, ч. 210.''}}

&lt;section end=&quot;23&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;24&quot; /&gt;{{c|'''24. Журавлї.'''}}

Журавлї кричать:

&lt;poem&gt;Кру-кру-цукру-кру-
Кругом-кругом-кругом&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;24&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ba79fnouc0n1p1ai4k0pr06rzm8c1rf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/575</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564856</id>
    <revision>
      <id>1045278</id>
      <parentid>1044831</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T15:22:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045278</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2525" sha1="5dj0squzsbhku2ydxi1krj485uu08nq" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;Кру-кру-цукру-
Нема-нема-
Кру-кру-ключем, ключем, ключем!&lt;/poem&gt;

{{smaller|''Зап. у Тростянци, Снятин. пов. від Вас. Павлюка Ол. Іванчук.}}

{{smaller|'''Паралєлї''': Antti Aarne. Verzeichnis finn. Deutungen von Tierstimmen ч. 40.}}

&lt;section begin=&quot;25&quot; /&gt;{{c|'''25. Когут.'''}}

{{sp-l|Когут каже}}: Кукуріку! вставай рано чоловіку!

{{smaller|''Зап. у Тростянци, Снятин. пов. від Вас. Павлюка Ол. Іванчук.}}

{{smaller|'''Паралєлї''': Antti Aarne. Verzeichnis finn. Deutungen von Tierstimmen ч. 35.}}

&lt;section end=&quot;25&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;26&quot; /&gt;{{c|'''26. Курка.'''}}

{{sp|Курка}} як знесе яйце, то хвалить ся:

Кудкудак, кудкудак! Знеслам яйце як кулак, як кулак!

{{smaller|''Зап. у Тростянци, Снятин. пов. від Вас. Павлюка Ол. Іванчук.}}

&lt;section end=&quot;26&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;27&quot; /&gt;{{c|'''27. Качка.'''}}

{{sp|Качка}} каже: Так менї треба! Так, так, так!

{{smaller|''Зап. у Тростянци, Снятин. пов. від Вас. Павлюка Ол. Іванчук.}}

{{smaller|'''Паралєлї''': Antti Aarne. Verzeichnis finn. Deutungen von Tierstimmen ч. 28.}}

&lt;section end=&quot;27&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;28&quot; /&gt;{{c|'''28. Гуси на лету.'''}}

&lt;poem&gt;Де я? Де я? Де я?
Де ти-де ти де ти?
Лечу, лечу, лечу!
У хмари, у хмари, у хмари.
Знижись, знижись, знижись,
На впрост, на впрост, на впрост.
Ґле-ґле-ґле! Ґле-ґле-ґле!&lt;/poem&gt;

{{smaller|''Зап. у Тростянци, Снятин. пов. від Вас. Павлюка Ол. Іванчук.}}

{{smaller|'''Паралєлї''': Antti Aarne. Verzeichnis finn. Deutungen von Tierstimmen ч. 31.}}

&lt;section end=&quot;28&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;29&quot; /&gt;{{c|'''29. Гуси у шкодї.'''}}

Гуси як ідуть у шкоду, дак і розмовляють: По два на колосок, по два на колосок!

А тільки вберуць ця в шкоду, так і закричать усї: Всяк собі, всяк собі!

{{smaller|''Б. Гринченко, Этногр. Матеріалы. т. I, ст. 252, ч. 194.}}&lt;section end=&quot;29&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5dj0squzsbhku2ydxi1krj485uu08nq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/576</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564857</id>
    <revision>
      <id>1045283</id>
      <parentid>1044834</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T15:40:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045283</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1989" sha1="a2koqhk389ee6p7on01obzj2uhkqvx7" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;30&quot; /&gt;{{c|'''30. Гуски і гусак.'''}}

Зайшли гуси тай гусак у панцкий лан. Та єк ішли тай кажут: Наїмо си, наїмо си, по дві до стебла, по дві до стебла! — А гусак каже: Єк ни заженут, єк ни заженут! — Аж надійшов полївий тай загнав гуси до двора. А гуси кажут: Загнали нас, загнали нас! — А гусак каже: Я так казав, я так казав, я так казав!

{{smaller|''Від Одокії Сиротюк у Джурові, Снятин. пов. зап. П. Сиротюк.''}}

&lt;section end=&quot;30&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;31&quot; /&gt;{{larger|{{c|'''LXXII. Земноводні.'''}}}}


{{c|'''31. Жаба.'''}}

Жаби розмавляють так:

&lt;poem&gt;Кум-кума — будь?
Кум-кума — будь де?
Нема!
А деж? — Умер!
Коли? В четвер!
А ми тому радї, радї, радї, радї, радї.
Ра-ра-ра-ра-ра,
Кле, кле, кле, кле, кле.
Мікєкєкєкєто! Мікєкєкєкєто! Мікєкєкєкєто!
Буракі-кі-кі-кі,
Грубі, грубі, грубі.
Нївроку, нївроку, нївроку!
Мі-кєк-є-к-єкєта!
Ішов, ішов, ішов.
Кукукукукуда?
Кукукукупити, кукукукупити
Чоботи, чоботи, чоботи,
На корках, на корках, на корках,
На яррррррррррмарку
У Рожнові, у Рожнові, у Рожнові.
Нївроку, нївроку, нівроку.
Буде, буде, буде.
А що? а що? а що?
Та та та та та таньцювати! Та та та та таньцювати!
Нївроку, нївроку, нівроку!
А їж, а їж, а їж, а їж. — &lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;31&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>a2koqhk389ee6p7on01obzj2uhkqvx7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/221</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564894</id>
    <revision>
      <id>1045568</id>
      <parentid>1045113</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T11:47:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045568</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4401" sha1="cyqxzigo62qb2opg74lcpllvbx5rsj4" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;я од медвідя тепер збавився; лисиця, спасибі їй, визволила мене. Піймай, Палаго, пару курей та одниси їй в садок, вона там дожида. — Шо ти, чоловіче, в своєму умі? Чого ти будиш дарма занапащать курей? Од медвідя та збавився, а од лисицї як раз плюнуть — одкараскать ся. Иш який щедрий, болячки їй з маком, а ни курей. Курей я нї за які гроші нїкому ни дам. — Так яж поступивсь їй дать, тепер ниловко своє слово змінять. Ти дозволь піймать хоч самих хужих, он хоч тих: чубатиньку кривовязу і зузулясту голопузу, шо все лїто квохтала, вони такі, шо їх ни жаль. — Нї, ни дам, вони занисуть ся скоро; я щупала, уже обидві розгнїздились; бачиш, у них грібінцї на голові покраснїли. Ти попотчуй її чим нибудь иншим, шоб вона до нових віників ни забула. — Шож я їй зроблю, на язик соли насиплю, чи шо? Попробуй піймать її, вона втече, а вбить її у мене нїчим, ружя ни маю. — Та дурний ти, чоловіче, на ві що тибі ружьо? Ти возьми мішок, всади туди Сїрка і одниси до лисицї; вона кинить ся до мішка за курьми, а собака вискоче з мішка і задуше її. — Гарно ти, Палаго, пригадала, я значить так і зроблю. — Мужик впер Сїрка в мішок і понїс до лисицї. Положив мішок біля неї, завирнувсь і пішов до дому, а на ходу сказав: Оце тибі, лисичка, за роботу, їж на здоровля. Лисиця кинулась до мішка, попробувала піднять його, дуже важкий; тодї вона порішила подушить всих курей і по годнї або штук по дві брать і односить їх до своєї нори. Тїко сикнулась розгортать краї мішка, а Сїрко як гаркнув! Лисиця тїкача од мішка. Сїрко вискочив з мішка та за лисицею. Як поналїг за нею, як за хвіст ни схопе зубами! Лисиця мчалась, сама себе ни тямила, наскочила на яму, та як поверне на бік, а хвостом мотнула на яму. Собака погнав ся за хвостом і з прожогу вскочив в яму, а лисиця побігла до лїсу. Сїрко зостав ся в ямі. Сикав ся вискочить та ни можно було; стїни були рівні, нї за шо було очипить ся і яма була дуже глибока. Посидїв він там цїлі сутки, оголодав, пить і їсти захотїв, а взять було нїде. Сїрко так і думав, шо доведеть ся загинуть з голоду.

Над тию ямою росло деревце. Дивить ся Сїрко, на те деривце сїла галка. Сїрко почав її прохать: Будь ласкава, виручи мене з биди, я тибі в пригодї стану. — Чим же ти можиш стать мінї в пригодї? — Та я буду заборонять тебе од злодїїв, биригтиму твоє гнїздо і дїток твоїх буду доглядать, шоб їх нїхто ни забідив. — Та я рада душою запомогти тибі, тїко як же я тебе винису з ями, коли у мене нима сили, я тебе ни піднїму. — Та тибі і ни треба&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>cyqxzigo62qb2opg74lcpllvbx5rsj4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/222</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564897</id>
    <revision>
      <id>1045569</id>
      <parentid>1045118</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T11:51:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045569</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4361" sha1="d2g30znek7f09c8v2lrrdchi9hp8dw8" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;мене піднїмать, ти накидай в яму палочок таку копицю, шоб я міг вибрать ся з ями, тодї я вилїзу сам. — Галка почала носить палочки і кидала в яму. Носила вона цїлий день, а всеж таки копиця була нивиличка, вискочить Сїркові з ями ни можно було. На другий день теж саме, галка з самого ранку носила палочки. Сїрко зовсїм охляв, голод його мучив. Сїрко почав прохать галку: Будь ласкава, приниси мінї попоїсти, я з голоду млїю. — Галка политїла, нагибала в полї дохлятину і принисла Сїркові кілько штук шматочків. Сїрко трохи заморив чірвяка. Галка носила палочки, поки накидала таку копицю, шо Сїркові можно було виплигнуть з ями. Сїрко вистрибнув і сказав: Ну, тепер, галочко, я буду служить тобі цїле лїто, поки й дїтей вигодуєш своїх. Мости сміло сибі гнїздо, де хочиш, тїко вибири сибі таке дериво, шоб і міні було де ховать ся од нигоди. — Вибрали вони собі дуплясте дериво. Сїрко влїз в дупло, а галка над виликим дуплом в малому дуплї почала мостить сибі гнїздо. Галка закончивши гнїздо, нанисла яєць і сїла висижувать. А Сїрко лижав в дуплї, обірігав гнїздо галки. Захотїлось Сїркові пить, він сказав галцї: Напій мене, а то у мене аж душа горить, пить хочить ся. — Та деж я тибі візьму води? Біжи сам до річки і напий ся. — Так до річки дуже далеко, поки я збігаю, а тебе хто нибудь розоре. Коли хочиш, шоб я тебе обірігав, так напій мене, а то я брошу тебе і піду до дому, а твоїх дїтей лисиця поїсть. — Галка почала пригадувать, як їй напоїть Сїрка. — Дивить ся, везе панський водовоз в поле робочим бочку води. Галка сїла на бочку і стриба по нїй. Парняга взяв палку та як замахнувсь, галка митю злитїла з бочки, а він учистив палкою по бочцї. Потім галка сїла на тачку, як раз біля чопа. Паринь як замахнувсь палкою, а галка митю піднялась в повітрє. А паринь як учистив палкою по чопу, він так і покотив ся по дорозї. Галка схопила чоп і сїла в жито. Парняга остановив коня, а сам погнавсь за галкою. Він до неї, вона од його, він швидче і вона швидче. Поки він ганявсь за галкою, а вода тимчасом вся витикла з бочки; біля дороги в канаві стояла калюжа. Галка тодї бросила чоп і политїла до свого гнїзда. Парняга вирнувсь до бочки, а вона уже пуста; він тодї завирнувсь і поїхав назад знов набирать води. Сїрко прибіг до калюжі і напив ся води.

Одного разу Сїркові дуже захотїлось їсти. Він сказав галцї: Нагодуй мене подужче, а то я голодний! — Галцї набридло носить Сїркові по шматочку, а до разу багато принисти ни мо-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>d2g30znek7f09c8v2lrrdchi9hp8dw8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/223</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564898</id>
    <revision>
      <id>1045570</id>
      <parentid>1045127</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T11:55:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045570</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4379" sha1="n587aahaem6xi2z06r412t8d9uh2i23" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;гла. Вона рада була одчипить ся од Сїрка та ни можна було, бо понадїявшись на його защиту, вона намостила гнїздо дуже низько. Почала галка пригадувать, як добуть для Сїрка їжі. Одлитїла од лїсу, сїла на дорогу і почала піджидать злучая. Дивить ся, їде горщешник, остановивсь на шляху, роспріг коня, пустив пастись, а сам сїв біля воза, вийняв з торби хлїб та сало і почав обідать. Галка сїла горщешникові на голову та як довбонула його в потилицю! Горщешник схопив палку і став прицїлять ся. Галка з його голови пирилитїла на віз. Він підбіг до воза та як замахнувсь. Галка з того місця митю пирилитїла на друге. А горщешник улупив палкою по горшках, так штук пять до разу і розбив, аж чирипки посипались. Взяла досада горщешника, знов кинув ся до галки з палкою, замахнувсь з усиї сили, а галка митю підхопилась і пирилитїла на друге місце. А горщешник як тріснув палкою по горшках, так і посипались чирипки, штук шість до разу розбив. І так він разів чотири прицїлявсь ударить галку і що разу попадав по горшках. А далї галка злитїла до долу і пострибала по шляху пішком. Горщешник за нею, вона од його, і так він гнав ся за нею з гони міста. А Сїрко тим часом підбіг до воза, схопив хлїб і сало і подавсь до свого дупла. Галка побачила, шо Сїрко уже справив ся, знялась і полетїла до гнїзда. Горщешник подумав, шо над ним ничистий підшутив, мирші запріг коня і поїхав дальші.

День за днем, пролитїв низамітно і цїлий місяць; галчинята вилупились, виросли, убрались в піря і уже почали пирилїтать з гілки на гілку. Сїрко вилїз з дупла, подививсь на галчинят і каже: Ну, галочко, тепер я тибі ни нужин. Ти мене виручила з биди, а я твоїх дїток збиріг од злодіїв так, шо я своє слово здержав. А тепер, галочко, будь ласкава, услужи мінї послїдний раз та тодї вже й розпрощаїм ся. — Чим же тобі услужить? — А от шо, галочко; привиди ти до мене мого злодїя, лисичку, я їй оддячу за те, шо вона загнала мене в яму. — А як же я її привиду, вона ж ни піде. — А ти умудрись заманить її. — Галка подалась шукать лисицю. Побачила її в однім яру, сїла ниподалеко од неї і почала стрибать на одні нозї, ниначе підстрілина. Лисиця до галки, вона од неї; лисиця швидче, а галка сибі швидче і так довила лисицю до самого гнїзда. Потім вскочила в те дупло, де лижав Сїрко, лисиця і сибі в дупло, а Сїрко спопав лисицю за шиворот і задушив її. А далї попрощав ся з галкою і пішов на сило до свого двора.

{{smaller|''Зап. П. Тарасевський в Шебекинї, Курської губ.''}}{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>n587aahaem6xi2z06r412t8d9uh2i23</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/577</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564909</id>
    <revision>
      <id>1045286</id>
      <parentid>1045160</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T15:42:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <origin>1045286</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1461" sha1="lujsys3hxql2cjmq7l5t5khmjnty0dh" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;А що? а що? а що?
Борщ, борщ, борщ!
З бураків, з бураків-ків-ків, з бураків-ків-ків.
Нївроку, нївроку, нївроку.
А хе, хе, хе, хе, хе.
А що там, а що там, а що там?
Кума! кума!
Утопила сї, утопила сї, утопила сї.
Нївроку, нївроку, нївроку!…&lt;/poem&gt;

{{smaller|''Зап. у Тростянци, Снятин. пов. від Василя Павлюка Ол. Іванчук''}}

&lt;section begin=&quot;32&quot; /&gt;{{c|'''32. Жабячий спів.'''}}

Йак цьі́ла́ бу́рса ў ставі́ жи́біў сьпівайут зви́кло? З ме́жи них йедна́, за́ўше ста́рша, сьпіва́йе ў пере́д, а тоти́ слу́хайут, веде пере́д. Ка́же: Кум, кума́, пожи́ч полотна!

&lt;poem&gt;На шчо?
Умер син.
А йак сьи назива́ў?
Гринь.
Пла́чмо ўсьі: Ра, ра, ра.
Йак гіднесу́т тогди́ ўсьі йеде́н го́лос, не мож слухати.&lt;/poem&gt;

{{smaller|''Зап. в сїчни. 1897, від Тимка Гринишиного в Пужниках, Бучацького пов.''}}

{{smaller|'''Паралєлї''': Antti Aarne. Verzeichnis finn. Deutungen von Tierstimmen ч. {{нерозбірливо|texttip=}}.}}&lt;section end=&quot;32&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>lujsys3hxql2cjmq7l5t5khmjnty0dh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/216</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564910</id>
    <revision>
      <id>1045260</id>
      <parentid>1045206</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T14:43:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045260</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3983" sha1="cfjubpup0o7rrntj01tyn8wxrb7j3oo" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;124&quot; /&gt;„Ну ходїм, товаришу“, — А вовк кажи: „Ой ни піду, я вже ни в силі“. — Взєв мидвідь плиту під паху тай пішов самий.

Приходит до хати, коли не може вложити, аби пасувало. Війшов с хати, сїв собі на поріг тай роззирає сї; але дивит сї, а то лїзе тиґрис з гущіків. Каже: „Добрийдень, свату“. — Мидвідь каже: „Дай Боже здоровє“. — Посїдали собі, зачєли балакати. Зачєв мидвідь росповідати, шо мав з вовком, а тиґрис зачєв собі розповідати, шо вже три дни нїчо не їв. Вітак пішли оба далї в гущавину. Ідуг тай надибают Гуцула, що зрубав дуба тай обсїкає гілє. І мидвідь прийшов с тиґрисом; тиґрис такий укішний, каже: „От уже попоїм за три дни“. — Мидвідь кажи: „Най він нам грубу полагодит у хатї“. — Тай прийшов, зачєв їму росповідати, а Гуцул каже: „Добре, хоґім“. — Али вже аж трісе сї, так сї боїт.

Ідут лїсом, ідут, мидвідь зблудив с стешкі тай зайшли аж на край лїса; але там стояло село с краю коло лїса, був такі коло лїса блиско двір. Мидвідь пообзирав сї тай кажи: „А ми де зайшли“? — Гуцул каже: „Нїчо, нїчо, в сего пана є цїла турма овец, в сї стайни крайнї стоє. Ви сидїт оба у лїсї, а я піду до дому, в вечір війду с ключєми, відомкну вам стайню“. — Тай пішов до села. Укішив сї і дєкував Богу, шо го звірина не ззїла. Зайшов до хати, наґійшов вечір, навіть Гуцул боїт сї с хати війти, не хоче йти в лїс. Але ти в вечір чикали, чикали в лїсї, голод їм добре докучив, зачєли сї добирати до стайнї без ключє; варківник учув, дав панови знати, війшов локай с стрільбов і форналї с стрільбами і зачєли стрілєти; забили мидведї, а тиґрисови лиш ногу прострілили. Тиґрис утїк і ни хотїв з жадним мидведим кумпанїю тримати.

{{smaller|''Зап. І. Волошинський в мартї. 1914, від Л. Луцика з Далешева, п. Городенка.''}}

&lt;section end=&quot;124&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;125&quot; /&gt;{{c|'''125. Спілка медведя з мужиком.'''}}

Один мужик ни мав коня. Шо робить? Нїчим було зимлї пахать. Треба було пустить ся на хитрощі. Пішов він до лїсу, зустрітив медвідя і каже: Здоров був, Михайло! — Здрастуй, мужичок, шо гарного скажиш? — Та я хотїв попрохать тебе, шоб ти пособив мінї посїять ріпу. — А шо ти мінї за те даси? — Та шож я тибі дам? Все, шо вроде, подїлим по полам; твої будуть макушки, а мої корішки. — Добре, каже мідвідь, з половини я согласин.{{nop}}&lt;section end=&quot;125&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>cfjubpup0o7rrntj01tyn8wxrb7j3oo</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045332</id>
      <parentid>1045260</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T17:36:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ярослава Філіповська</username>
        <id>21579</id>
      </contributor>
      <origin>1045332</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3983" sha1="rp20hanfmolcjvp5tnpkyvffygd8iko" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;124&quot; /&gt;„Ну ходїм, товаришу“, — А вовк кажи: „Ой ни піду, я вже ни в силі“. — Взєв мидвідь плиту під паху тай пішов самий.

Приходит до хати, коли не може вложити, аби пасувало. Війшов с хати, сїв собі на поріг тай роззирає сї; але дивит сї, а то лїзе тиґрис з гущіків. Каже: „Добрийдень, свату“. — Мидвідь каже: „Дай Боже здоровє“. — Посїдали собі, зачєли балакати. Зачєв мидвідь росповідати, шо мав з вовком, а тиґрис зачєв собі розповідати, шо вже три дни нїчо не їв. Вітак пішли оба далї в гущавину. Ідуг тай надибают Гуцула, що зрубав дуба тай обсїкає гілє. І мидвідь прийшов с тиґрисом; тиґрис такий укішний, каже: „От уже попоїм за три дни“. — Мидвідь кажи: „Най він нам грубу полагодит у хатї“. — Тай прийшов, зачєв їму росповідати, а Гуцул каже: „Добре, хоґім“. — Али вже аж трісе сї, так сї боїт.

Ідут лїсом, ідут, мидвідь зблудив с стешкі тай зайшли аж на край лїса; але там стояло село с краю коло лїса, був такі коло лїса блиско двір. Мидвідь пообзирав сї тай кажи: „А ми де зайшли“? — Гуцул каже: „Нїчо, нїчо, в сего пана є цїла турма овец, в сї стайни крайнї стоє. Ви сидїт оба у лїсї, а я піду до дому, в вечір війду с ключєми, відомкну вам стайню“. — Тай пішов до села. Укішив сї і дєкував Богу, шо го звірина не ззїла. Зайшов до хати, наґійшов вечір, навіть Гуцул боїт сї с хати війти, не хоче йти в лїс. Але ти в вечір чикали, чикали в лїсї, голод їм добре докучив, зачєли сї добирати до стайнї без ключє; варківник учув, дав панови знати, війшов локай с стрільбов і форналї с стрільбами і зачєли стрілєти; забили мидведї, а тиґрисови лиш ногу прострілили. Тиґрис утїк і ни хотїв з жадним мидведим кумпанїю тримати.

{{smaller|''Зап. І. Волошинський в мартї, 1914, від Л. Луцика з Далешева, п. Городенка.''}}

&lt;section end=&quot;124&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;125&quot; /&gt;{{c|'''125. Спілка медведя з мужиком.'''}}

Один мужик ни мав коня. Шо робить? Нїчим було зимлї пахать. Треба було пустить ся на хитрощі. Пішов він до лїсу, зустрітив медвідя і каже: Здоров був, Михайло! — Здрастуй, мужичок, шо гарного скажиш? — Та я хотїв попрохать тебе, шоб ти пособив мінї посїять ріпу. — А шо ти мінї за те даси? — Та шож я тибі дам? Все, шо вроде, подїлим по полам; твої будуть макушки, а мої корішки. — Добре, каже мідвідь, з половини я согласин.{{nop}}&lt;section end=&quot;125&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>rp20hanfmolcjvp5tnpkyvffygd8iko</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/217</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564911</id>
    <revision>
      <id>1045261</id>
      <parentid>1045162</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T14:48:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045261</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4176" sha1="eybgvgn336gt9h7chy55kb0y4h02vl1" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Пішли вони сїять ріпу. Медвідь землю пахав, а мужик ріпу сїяв. Минуло лїто, ріпа поспіла. Мужик пішов до медвідя і каже: Ну, Михайло, пора убирать жнива; забирай свою долю, а потім я свою забиру. — Медвідь скосив гичку, згріб в копицї і дума: Шож я буду робить з травою? Я сїна ни їм, хіба забрать на підстїлку! Одурив мене мужик. Погоди, вражий сину, я тибі оддячу! — Медвідь уже налагодивсь був забрать ся до мужика нічу в двір і наробить там шелисту, а далі роздумав: Нї, шкода, на цей раз пиримовчу, нихай на друге лїто, тодї я його одурю, скажу, шо виршки були дуже добрі, а шоб ни було обідно, так я скажу йому, нихай мов тепер твої виршки, а мої корішки.

Дождавшись висни медвідь сам прийшов до мужика і каже: Ну шож, чоловіче, давай, посїєм сибі корму. — Про мене, все равно, давай так і давай; а шож ми посїїм? — Та про мене теж все равно, промовив медвідь, тїко я хотїв умовить ся з тобою, шоб на сей раз були мої корішки, а твої макушки, шоб ни було обіди ни тибі, ни мінї. Макушки були дуже гарні, тепер я хочу тибі їх уступить, а сибі забиру корінцї. — Добре, Мишка, я согласин, про мене все равно. Приходь завтра, будим сїять.

На другий день медвідь чуть світ прийшов до чоловіка. Пішли вони на город сїять. Медвідя мужик заставив пахать, а сам взяв ся засївать мак. А медвідь ни розшолопав, шо тепер мужик місто ріпи посїяв мак. Минуло лїто, поспів мак, мужик і каже: Ну, Михайло, пора пройнять ся за уборку. Сьогоднї я убиру свою долю, забиру макушки, а завтра ти забереш свою долю. — Мужик убрав мак, позламував всї до годної маківки, остались одні пенечки з корінцями. На другий день прийшов медвідь забирать свою долю. Кинувсь виривать, аж там свищі в борщі, нима нїчого такого, шоб можно було їсти, на підстїлку ни годить ся. Розгнївавсь на мужика медвідь, од разу розбив з ним глечик.

На другий день медвідь налагодивсь мужикові оддячить за насмішку. Діждавши сумирку, взяв у лапи коляку і подавсь до сила. Дорогою він думав: Зайду в двір, подушу всю скотину і його самого убю. — А мужик був ни промах, знаючи, шо медвідь на його розгнївавсь, з часу на час сподївав ся, шо медвідь прийде мстить. Взяв желїзні вила, сїв за двирьми в хлїві і дверей ни засунув. Медвідь увійшов у двір і направивсь прямо до хлїва душити овець. Дойшов до хлїва, взявсь за двері, попробував, вони одчинились. Він пішов тодї далї сміло. Тїко&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>eybgvgn336gt9h7chy55kb0y4h02vl1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/218</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564914</id>
    <revision>
      <id>1045262</id>
      <parentid>1045168</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T14:52:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045262</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4302" sha1="04bbxvas8xj7fllyk1jsh5jgyyi9ou5" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;125&quot; /&gt;медвідь зійшов на сиридину хлїва, а мужик як штрикнув його вилами під ср…у! Медвідь як опарений повирнув назад і чим дуж лепеснув тїкать. З пириполоху всю дорогу дристав; біг, біг, поки впав і здох.

{{smaller|''Запис. від Евд. Чередникової в Шебекинї П. Тарасевський.''}}

{{smaller|'''Паралєлї:''' Оповіданє про те, як мужик засїває поле на спілку з медведем, причисляєть ся до байок, варіянти, в яких спільником є чорт, причисляють ся до казок: останнї мають переважно обсценний характер. Паралєлї до них диви: V. Hnatjuk. Das Geschlechtleben des ukrain. Bauernvolkes. т. II, ст. 265—272, ч. 292—293 (там указана лїтература). — До повисшого оповіданя підходять: Е. Романовъ. Бѣлорус. Сборникъ, т. III, ст. 26—27. ч. 18, вар. 6. початок. — А. Аѳанасьевъ. Народ. рус. сказки, т. I, ст. 14—16, ч. 7.}}

&lt;section end=&quot;125&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;126&quot; /&gt;{{c|'''126. Чоловік, медвідь і лисиця.'''}}

Мужик ни подалеко од лїсу сїяв пшиницю. Голодний медвідь побачив і пішов до мужика. Підійшов і каже: Чоловіче, я твою кобилу ззїм. — Ни їж, медведику, повримини трохи, дай мінї хоч одсїять ся. А то ти і сам ни наїси ся на цїлий вік і моїх дїтей оголодиш на цїлий год. Кобилу ти ззїси за три або за чотири днї, а потім знов будиш голодний і моє все сїмейство оголодиш. Ти знаїш шо, медведику? На цей раз ти добудь сибі їжі де нибудь в другому місцї. А чириз два місяцї поспіє пшиниця, тодї я тибі дам любу половину, тибі буде на цїлий рік харчу. Змелиш пшиницю, будиш пикти пироги, панпушки і коржики, добудиш медку і будиш ласувать. — Ну добре, ни буду їсти твою кобилу, тїко гляди, ни обмани мене, шоб було вірно. — Та який же тут може буть обман? Вибирай сибі любе; хоч ти бири виршки, а я корішки, а хоч ти бири корішки, а я візьму виршки. — Медвідь подумав, подумав і каже: Ну, нихай будуть мої корішки. — Ну, вот так і будим знать: прийдуть жнива, я забиру виршки, а ти візьмиш корішки.

Минула половина лїта, настали жнива. Мужик поїхав в поле, скосив пшиницю, повязяли її і звіз всї снопи до дому. Медвідь прийшов свою долю убірать, вирвав корішки, скидав їх в копицю, подививсь на них, а вони нїкуди ни гожі. Розгнївавсь медвідь на мужика, мусив одомстить йому. А мужик обмолотив свою пшиницю, частину змолов, а один віз насипав і повіз в город продавать. На дорогу він взяв з собою пирогів і коржиків. Медвідь зустрітив мужика на дорозї і пита: Ти куда їдиш? — В город. — За чим? — Пшиницю продавать. — А! так ти значить, чоловіче, мене одурив. Ти свою долю продаєш&lt;section end=&quot;126&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>04bbxvas8xj7fllyk1jsh5jgyyi9ou5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/578</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564915</id>
    <revision>
      <id>1045292</id>
      <parentid>1045184</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T15:48:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045292</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1530" sha1="mcf0ntf9lbrvmppsajmfqsburmn3pim" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|{{x-larger|{{sp|Die Hauptmotiwe der Tierfabel (des Tierepos).}}}}}}
{{rule|3em}}
{{rule|3em}}
{{c|{{larger|{{sp|I. Säugetiere.}}}}}}
{{dhr|1em}}
{{c|'''A. Wildtiere.'''}}

{{c|'''I. Affe.'''}}

1. {{sp-l|Der Affe und dessen Kinder}}. Ein Affe preist seinen Jungen die süßen Nüsse an. Die Jungen knabbern nun an der harten Schale, ohne daran Geschmack zu finden, und werfen schließlich des Ganze fort. Geknackte Nüsse finden jedoch ihren vollen Beifall.

2. {{sp-l|Affenliebe}}. Affenjunge geraten in Streit, indem die Schwächeren von dem Stärksten umgebracht werden. Nun tötet die Affenmutter auch dieses letzte.

3. {{sp|Affen und Eichhörnchen}} führen ein Gespräch über die Weiber und über die Frauenmode.

4. {{sp-l|Der überlistete Affe}}. Ein Affe spielt den herrschaftlichen Lakaien viele Streiche, bis er die absichtlich ausgeführten Bewegungen eines Dieners nachäffend, sich selbst den Hals abschneide.

5. {{sp-l|Affenweibchen als Ehefrau}}. Ein Mann lebt mit einem Affenweibchen wie mit einer Ehefrau und zeugt mit demselben ein Kind. Dieses aber wird von der Mutter umgebracht, nachdem der Mann sich davongemacht hat.

{{c|'''II. Löwe.'''}}

6. {{sp|Unter der Herrschaft des Löwen}} haben die Tiere seitens der Minister vielfachen Druck zu erleiden. Da geraten zwei Minister, der Wolf und der Fuchs wegen eines Hasen in Streit. Der Löwe bestraft nun als Richter den Wolf mit dem Tode, worauf sich die übrigen Wölfe empören. Endlich werden auch diese durch die Tiger vertrieben.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>mcf0ntf9lbrvmppsajmfqsburmn3pim</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/579</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564920</id>
    <revision>
      <id>1045295</id>
      <parentid>1045187</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T15:53:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045295</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2195" sha1="9j00o0yx73o1inuenzfrg6f8yzkbt7l" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;7. {{sp-l|Ein Gastmahl bei dem Löwen}}, bei dem die versammelten Tiere einander Erlebnisse berichten, wie die großen Tiere vor den kleinen wiederholt das Hasenpanier ergriffen haben.

8. {{sp-l|Wie ein Löwe im Brunnen ertrinkt}}, indem er auf sein Spiegelbild losspringt, das er im Wasser sieht und für einen Feind hält.

9. {{sp-l|Wieder Löwe mit dem Wolfe einen Bund schließt}}, jedoch am Ende seinen Bundesgenossen umbringt.

10. {{sp-l|Der Löwe und der Esel}}, der sich für den König der Tiere ausgibt und den Löwen zur Flucht nötigt, indem er Krähen fängt. Der Wolf wird an den Schweif des Löwen gebunden und findet auch seinen Tod.

11. {{sp-l|Stärker als der Löwe ist ein Soldat}}, der vom Löwen angegriffen, denselben anschießt und mit dem Säbel dreinhaut, wodurch er ihn auch zur Flucht nötigt.

12. {{sp-l|Der Löwe und die Waldheger}}, die einen Eichstamm spalten und denen es gelingt den Löwen zu bewegen in die Spalte seine Pfoten zu stecken, wodurch derselbe auch gefangen wird.

13. {{sp-l|Der kranke Löwe}}. Ein alter Löwe schließt mit einem Wolf, einem Fuchs und einem Hund ein Bündnis, benachteiligt sic aber bei der Teilung der Beute. Deshalb wird er von den Bundesgenossen im Stiche gelassen und sobald er krank wird, lassen alte Tiere ihren Zorn an ihm aus.

14. {{sp-l|Der kranke Löwe und der Fuchs}}, der sich nicht verlocken läßt die Höhle des Löwen zu betreten, da er zahlreiche nach derselben hingewandte Tierfährten entdeckt, keine aber, die zurückkehrten.

15. {{sp-l|Die Rache des Fuchses an dem Wolfe}}, der ihn vor dem Löwen verleumden will.

16. {{sp-l|Der Löwe und die Maus}}, die das Fangnetz durchnagt und so den Löwen befreit.

17. {{sp-l|Der Löwe und die Mücken}}, die ihm keine Ruhe lassen, bis er sie darum bittet.

{{c|'''III. Tiger.'''}}

18. {{sp-l|Ein Tiger will einen Mann auffressen}}, der Zeuge seiner Schande war. Er läßt ihn großmütig am Leben, dieser aber tötet ihn hierauf unter Beihilfe seiner Frau.

19. {{sp|Wie ein Tiger bei einer Adlerhochzeit zu Gerichte sitzt}} und die Angeklagten auffrißt und wie er endlich vom Wirte selbst erschossen wird, sobald er auch den Haushund zerreißen will{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>9j00o0yx73o1inuenzfrg6f8yzkbt7l</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/219</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564923</id>
    <revision>
      <id>1045263</id>
      <parentid>1045204</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T14:55:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045263</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4181" sha1="nc498jodheaz1rexzdapyj8krrsq5g6" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;і сам їси, а моя нїкуди ни гожа, нїкому й даром ни нужна. За те, шо ти мене одурив, я зараз твою кобилу ззїм. — Медведику, голубчику, чим же я причиною, шо ти согласив ся взять корішки, брав би виршки. — Ну, тепер ти, брате, найдиш чим одмогать ся. Булоб тодї робить по совістї, а тепер однаково ни помилую тебе, ззїм твою кобилу. — Ни їж, медведику, я тебе краще пирогами нагодую, а на будуще лїто я ще чого нибудь посїю, тодї вже нихай будуть твої виршки, а я забиру корішки. — Ану дай сюда твої пироги, я покуштую. — Мужик оддав йому всї пироги і коржики. Медвідь підобравши всї пироги, розсмакував, шо вони дуже добрі. А вони як на те гарні вдались та ще були з начинкою і маслом помазані. Медвідь облизавши губи, сказав: Ну, чоловіче, я тибі дам отстрочку, поки ни буду їсти кобилу, тїко гляди, шоб було вірно, зроби по совістї, а як одуриш, тодї твою кобилу ззїм і тебе самого ззїм.

Настала висна, мужик місто пшиницї посїяв ріпу. Діждавшись осини, мужик скосив гич з ріпи, скидав в копицї, а ріпу викопав і забрав сибі до дому. Медвідь прийшов забирать свою часть, дивить ся, аж там нїчого путящого нима, одно листя тай годї. Медвідь тодї іще дужче розсердив ся на чоловіка, почав підстїрігать його.

Виїхав мужик пахать толоку. Медвідь побачив і пішов до мужика. Прийшов і каже: Тепер, чоловіче, шивились, годї тибі дурить мене, бо я тибі ни мала дитина. Тепер ни гнївай ся, од мене нїякої милости ни сподївай ся. Зараз твою кобилу ззїм, а потім і тебе самого ззїм. — Ни їж мене зараз, дай зроку, я хоч з жінкою та дїтьми попрощаюсь, а тодї вже ззїси. — Так я, медведику, пішком дуже довго буду ходить, ни скоро звирнусь. Дозволь зїздить на кобилї, скорій дїло буде, а потім будиш їсти, кого хочиш. — Ну паняй, тїко живо звиртай ся. — Мужик поїхав до дому. Дорогою він думав: Шо мінї робить, як би мінї од медвідя одкараскать ся? Поїхать і ни вирнуть ся, він бісів прийде ночу на сило і дома мине задуше. А хоч і до дому ни прийде, так якже я буду жить біз посїву? Як ни виртись, а в поле треба їхать, а показать ся туди ни можно буде, бо все равно медвідь задуше. — Мужик їхав помалу, кінь ішов ходою, з ноги за ногу заплїтав. Чоловік сидїв на возї сумний, похнюпивши голову і все думав. Став проїзджать мимо гайка уже близь сила, дивить ся, біжить лисиця. Побачивши його, остановилась і спитала: Чого ти, чоловіче, зажурив ся? — Ех, ли-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>nc498jodheaz1rexzdapyj8krrsq5g6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/220</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564924</id>
    <revision>
      <id>1045265</id>
      <parentid>1045205</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T14:58:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045265</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4303" sha1="ca0qx5gtvz36t1cmzh5byb59guxshdb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;сичка, як би ти знала моє горе, так іще б ни так журилась. — А шо хіба? — Та мене медвідь хоче ззїсти. — Так тиж, чоловіче, живий їдиш, чогож тибі сумувать? Дома боять ся нїчого, там тибі угли поможуть. — Та видиш, яке дїло, лисичко. Мінї ниобходимо треба їхать в поле землю пахать. — Лисиця подумала і каже: Знаїш шо, чоловіче, ти виртайсь зараз в поле і я побіжу туди і там буду питать тебе ниначе охотники.

Мужик вирнувсь в поле. Приїхав на свою ниву, а медвідь уже був на поготові їсти кобилу. Мужик каже: Погоди, медведику, ни їж, сховай ся під віз, а то там за кущами охотники їдуть. — Медвідь злякав ся, лїг під возом і зігнув ся в бублик. А лисиця ізза кущів почала кричать: Тю! тю! тю! Тю лю лю! Ей чоловіче, чи нима тут медвідів та вовків? — Мужик каже: Нї, тут нима нїкого. — А то шо у тебе під возом? — Та це бочонок з водою. — А чогож він ни на возї? — Та це я сховав його од сонця, шоб вода ни нагрівалась. — Ни вірю тибі, чоловіче, ти обманюїш. Як ни положиш його на віз, стрілять буду. — А медвідь шепотом каже: Положи мене, чоловіче, на віз та прикинь рядниною. — Так яж тебе не піднїму! — Та я буду сам лїзти на віз, ти тїко диржись за мене, нїбито ти сам мене зносиш. — Медвідь улїг ся на возї і лижав нирухомо, скорчившись в три погибілї. Мужик прикрив медвідя рядниною. А лисиця трохи згодом знов почала кричать: Чоловіче, ти ни бачив тут, охотники ни проїзджали? — Та тут нидавно якісь проїхали. — А вовків і медвідїв тут ни бачив? — Нї, тут нима. — А то шо у тебе на возї? — Та це бочонок з водою. — Одіткни чоп, як полєть ся вода, тодї повірю. — Медвідь понатужив ся, почав сцять, з воза полилась вода. Лисиця каже: А шож вода лєть ся помалу, мінї шось ни вірить ся. Ти ударь по бочонку, як забобонить, так тодї повірю, шо бочонок. — Мужик взяв сокиру та як торохнув медвідя по голові, медвідь і дух спустив, ни копихнувсь нї разу. Мужик тодї пирирубав медведеві горло сокирою, шоб збігла кров. Потім завирнувсь і поїхав до дому. А лисиця забігла на пирід і каже: Ну, чоловіче, я тебе заборонила од смерти, тепер ти давай мінї за роботу пару курей. — Іди, лисичка, за мною, я дома тибі дам, скіко хочиш. — Нї, в двір я до тебе не піду, боюсь там собаки. — Так ти остановись на городї в садочку, я тибі сам винису.

Лисичка слїдкувала за возом. Коли мужик доїхав до сила, лисичка вскочила в городи і помчалась до мужика в садок. Мужик приїхав до дому і каже жінцї: Ну, жінко, молись Богу,&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ca0qx5gtvz36t1cmzh5byb59guxshdb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/580</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564926</id>
    <revision>
      <id>1045320</id>
      <parentid>1045202</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T17:16:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045320</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2360" sha1="8fxvsv58zkmezx9bhf6hz7ax39zs2rc" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|'''IV. Wolf.'''}}

20. {{sp|Ein Wolf vernimmt durch das Fenster}} die an ein weinendes Kind gerichteten Drohungen einer Mutter und versucht daraufhin dasselbe zu rauben, jedoch vergeblich.

21—22. {{sp-l|Eines Kalbes wegen wird Einem der Gartenverboten}}. A. — {{sp-l|Der Wolf und das Weib}}. B. Der Wolf schleicht sich an ein Kalb heran. das im Garten weidet: dabei ertappt. іst er enrüstet und erklärt. es sei doch jedermann erlaubt in eіnen Garten zu gucken.

23. {{sp-l|Der Wolf und das Lamm}}. Ein Wolf erwürgt ein Lamm, das, obwohl es tiefer abwärts am Flusse steht, dennoch das Wasser getrübt haben soll, welches der Wolf trinken will.

24. {{sp-l|Wie ein Wolf mit einem Hasen sich befreundet}}, jedoch hungrig geworden, denselben auffrißt.

25. {{sp-l|Hü, Gevatter}}! {{sp-l|ziehe rechts}}! Ein Hase hilft dem Wolf eine Stute fangen und wirft diesem eine zu einer Schleife verknüpfte Halfter um den Hals. Die Stute macht sich davon, wobei der Wolf zu Tode geschleift wird.

26. {{sp|Wie ein Wolf Schulze werden will}} und auf einen Esel ins Dorf reitet, wie er aber nur Prügel abbekommt.

27. {{sp-l|Der enttäuschte Wolf}}, der vergeblich ein fettes Schwein sucht, indem er einen magern Widder liegen läßt, der nun von einem Fuchse verspeist wird.

28. {{sp|Wie es den Wölfen nicht gelingt}} die Schweine aufzufressen, wenn es auch einem von ihnen gelungen ist ein leckeres Füllen zu verspeisen.

29. {{sp-l|Die verräterischen Wölfe zerfleischen die Hunde}}, die sie hindern in eine Schatherde einzubrechen.

30. {{sp-l|Einen Wolf gelüstet es nach einem Zicklein}}, da er aber die Stimme einer Ziege nicht nachzuahmen versteht, wіll еr sich von einem Schmied eine feine Stimme schmieden lassen, wird abervon diesem getötet.

31. {{sp-l|Ein Wolf frißt die Füchslein auf}}, nachdem er die Stimme der Füchsin nachgeahmt hat, und quartiert sich in ilfrzem Hause ein. worans er aber von einer Hummel vertrieben wird.

32. {{sp-l|Wie die Wölfe einen Gutsherrn auffressen}}, der ihnen verspochen hat sie zu füttern, aber sein Versprechen nicht hält.

33. {{sp|Die Rache eines Wolfes}} an einem Herrn, der ihn im Kätig gehalten und der ihn sobald er entflieht, erschießen will.

34. {{sp-l|Wie die Wölfe}}, {{sp-l|von einem Fuchse getäuscht}}, {{sp-l|bei Hochzeiten erscheinen}}, wobei ihnen dieser wenn sie geprügelt&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>8fxvsv58zkmezx9bhf6hz7ax39zs2rc</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045324</id>
      <parentid>1045320</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T17:25:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>1045324</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2356" sha1="msawzyic5useuvp77o05godz0iv4jq4" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|'''IV. Wolf.'''}}

20. {{sp|Ein Wolf vernimmt durch das Fenster}} die an ein weinendes Kind gerichteten Drohungen einer Mutter und versucht daraufhin dasselbe zu rauben, jedoch vergeblich.

21—22. {{sp-l|Eines Kalbes wegen wird Einem der Gartenverboten}}. A. — {{sp-l|Der Wolf und das Weib}}. B. Der Wolf schleicht sich an ein Kalb heran. das im Garten weidet: dabei ertappt. ist er enrüstet und erklärt. es sei doch jedermann erlaubt in einen Garten zu gucken.

23. {{sp-l|Der Wolf und das Lamm}}. Ein Wolf erwürgt ein Lamm, das, obwohl es tiefer abwärts am Flusse steht, dennoch das Wasser getrübt haben soll, welches der Wolf trinken will.

24. {{sp-l|Wie ein Wolf mit einem Hasen sich befreundet}}, jedoch hungrig geworden, denselben auffrißt.

25. {{sp-l|Hü, Gevatter}}! {{sp-l|ziehe rechts}}! Ein Hase hilft dem Wolf eine Stute fangen und wirft diesem eine zu einer Schleife verknüpfte Halfter um den Hals. Die Stute macht sich davon, wobei der Wolf zu Tode geschleift wird.

26. {{sp|Wie ein Wolf Schulze werden will}} und auf einen Esel ins Dorf reitet, wie er aber nur Prügel abbekommt.

27. {{sp-l|Der enttäuschte Wolf}}, der vergeblich ein fettes Schwein sucht, indem er einen magern Widder liegen läßt, der nun von einem Fuchse verspeist wird.

28. {{sp|Wie es den Wölfen nicht gelingt}} die Schweine aufzufressen, wenn es auch einem von ihnen gelungen ist ein leckeres Füllen zu verspeisen.

29. {{sp-l|Die verräterischen Wölfe zerfleischen die Hunde}}, die sie hindern in eine Schatherde einzubrechen.

30. {{sp-l|Einen Wolf gelüstet es nach einem Zicklein}}, da er aber die Stimme einer Ziege nicht nachzuahmen versteht, will er sich von einem Schmied eine feine Stimme schmieden lassen, wird abervon diesem getötet.

31. {{sp-l|Ein Wolf frißt die Füchslein auf}}, nachdem er die Stimme der Füchsin nachgeahmt hat, und quartiert sich in ilfrzem Hause ein. worans er aber von einer Hummel vertrieben wird.

32. {{sp-l|Wie die Wölfe einen Gutsherrn auffressen}}, der ihnen verspochen hat sie zu füttern, aber sein Versprechen nicht hält.

33. {{sp|Die Rache eines Wolfes}} an einem Herrn, der ihn im Kätig gehalten und der ihn sobald er entflieht, erschießen will.

34. {{sp-l|Wie die Wölfe}}, {{sp-l|von einem Fuchse getäuscht}}, {{sp-l|bei Hochzeiten erscheinen}}, wobei ihnen dieser wenn sie geprügelt&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>msawzyic5useuvp77o05godz0iv4jq4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/145</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564939</id>
    <revision>
      <id>1045222</id>
      <timestamp>2026-04-12T11:59:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045222</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2472" sha1="qfnhveiz0pba6y6i9klfxbdh9vjql28" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;дня старші з народу радять оженити ся, щоби через се став ся ліпшим. Король обіцює дати йім відповідь за вісім день. В тім часі пташка кидає перед него довгий золотий волос. Король заявляє старшим, що не оженить ся ні с ким, як тілько з жінкою, що від неі походить отсеіі волос і що коли вони йому не доставлять єі, то велить йіх усіх повбивати. В поемі про Трістана і Ізольду (вона була пересказана прозою і на нашій мові ще в XVI. віці і оповіданнє се з рукопису видав А. Н. {{sp-l|Веселовскій}}, Изъ исторіи романа и повѣсти, т. II; про західно-европейські тексти гл. журнал Germania, XI, 1866, стор. 393) король Марко так полюбив Трістана, свого братанича, що вважав його як свойого сина і не хотів женити ся. Одного дня вельможі єго королівства, завидуючи Трістанови, приходять до короля і просять його, щоб оженив ся. Король обіцює дати йім відповідь за якийсь час. Тимчасом він роздумує, яким би способом викрутити ся від сего жаданя, та ось одного дня побачив, як дві ластівки почали о щось шарпати ся і впустили на землю довгий і гарний жіночий волос. Він підняв його і відповів вельможам, що оженить ся з тою, до котроі належав отсей волос.

В сих двох остатніх оповіданнях первісна тема, як бачимо, змінила ся через те, що до неі введено інші елементи.

Такі то зближення ми могли поробити між старою єгипетською казкою і новочасними казками. Зближення ті не ограничують ся на за-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>qfnhveiz0pba6y6i9klfxbdh9vjql28</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології (1928).pdf/50</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564940</id>
    <revision>
      <id>1045223</id>
      <timestamp>2026-04-12T11:59:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045223</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5621" sha1="5rxasvv8d8nly4n1b9xxxgvupleqv73" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;но знаходяться в розкопках, нераз знаходили в землянках цілі запаси збіжжя, иноді в припаленому стані. У знаходках залізного віку трапляються зерна пшениці, жита, проса, ячменю, сочовиці то що. Єсть вказівки на те, що на початках князівського періоду хліборобство існувало вже навіть у таких мало культурних місцевостях, як земля Деревська; згадується також, що було вже й володіння орною землею. Але це навряд чи дає право для твердження, що Україна тих часів була вже країною цілком хліборобською і що розведення хлібовин було вже головною підвалиною існування її населення. Хліб, і навіть не стільки хліб, скільки каша та сочиво, цеб-то варені зерна пшениці сочовиці, то що, — все це скорше було сурогатом м'ясних харчів, бо ліпше забезпечувало регулярність споживи, ніж продукти мисливства, тим більше, що кращі «ловища» де-далі все частіше ставали власністю князів, бояр та духовенства. Способи користування землею були цілком примітивні (так звана підсічна господарка), ґрунт обробляли за допомогою ''рала'', хоч у південних частинах тогочасної України був уже й ''плуг''. Може, не без певного перебільшення, де-хто з дослідників визнає, що плуг був більше поширений, ніж рало; инші, однак гадають, що це було також рало тільки назване по книжному плугом. Орали кіньми й волами («рало воловоє») і, можливо, що відома фраза Мономаха про смерда, що орав конем, стосувалась головним чином до Сіверщини, що найбільше підлягала половецьким нападам. Незалежно від того чи иншого вирішення питання про те чи плуг запозичили слав'яне у німців, чи німці у слав'ян, треба звернути увагу на те, що український плуг який навряд чи дуже відріжняється від уживаного в старі часи, дуже подібний до старовинного колесного плугу (currus) римлян і складається майже з однакових з ним головних складових частин, як що судити про це по його малюнку у відомому словнику Rich'а. Багато спільного з українським ралом має також римське рало (aratrum), що до нього також впрягали волів. Наче б то посередньою формою між римським та українським плугом є плуг, — ''орало'', — сучасних болгарів: його окремі частини майже всі мають назви дуже близькі до українських. Не треба забувати також, що порода українських сірих довгорогих волів майже ідентична з угорською та італійською породами. За козачий період, етнографічні відміни в знаряддях та способах оброблення землі вже цілком визначились, дожили і до нині і тепер зачинають нівелюватись через заведення нових удосконалених господарських знарядь. В козацькі часи хліборобство на Україні вже починає цілком домінувати, а мисливське та рибальське господарство відходить до другого ряду, заховуючись більше на півдні, на дніпрових плавнях, то що. Хліборобська культура тоді вже грала дуже велику ролю навіть на землях, чи «вольностях» Війська Запорожського, що йому російський уряд зовсім несправедливо закидав, разом із парубоцьким життям, брак хліборобства. Запорожські землі були вже вкриті хуторами, де процвітала хліборобська господарка.

В наши часи в хліборобському господарстві України довершується перехід од системи трьох піль до системи з багатьома по-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5rxasvv8d8nly4n1b9xxxgvupleqv73</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології (1928).pdf/51</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564941</id>
    <revision>
      <id>1045224</id>
      <timestamp>2026-04-12T12:03:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <origin>1045224</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2793" sha1="60y06w0wdacvkjvdfcipe4kqfpg4q78" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;лями: а що-до знарядь та способів обробляння землі, то вони до останнього часу змінялись дуже повільно на протязі багатьох століть. Рало вживають тепер тільки для того, щоб заорувати засів, а занесена з Білоруси ''литовська соха'' вживається тільки в північних повітах Волині, Київщини та головним чином, на півночі Чернигівщини: ''соха-московка'' — у північно-східніх повітах Чернигівщини, а в усіх инших частинах України цілком панує воловий плуг, дарма що де-хто з русифікаторів-поміщиків пробував завести замісць нього великоруську соху, як це напр., змагались зробити, — звичайно цілком безуспішно, — на Полтавщині. «На Україні, каже один із спеціялістів хліборобських знарядь п. Зеленін, ішла своя історія, заходила зміна орних знарядь, і ця історія південних знарядь ішла зовсім незалежно від історії знаряддя північного».

{{потрібне зображення}}
{{c|Мал. 1.}}

{{потрібне зображення}}
{{c|Мал. 2.}}

Український плуг (мал. 1), що тепер уже зникає, не тільки цілком однаковий на цілому просторі України, але й його складові частини мають скрізь, починаючи від західніх повітів Курщини та Вороніжчини і до Карпатських долин включно майже ті самі технічні назви; здається, єдину їх варіяцію становить те, що київський ''кочетень'' у Велдижі (Карпати) звуть ''когутом''… Рало також майже скрізь однакове, хоч, наприклад, на Поділлю ''наральник'' насаджують на нижній вигнутий кінець ручки, або ''чепіги'', так само як у болгарському ''оралі'', а на Київщині та Полтавщині його прикріплюють до окремого шматка дерева, вбитого в ''градку'' (дишло); цей&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>60y06w0wdacvkjvdfcipe4kqfpg4q78</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/144</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564942</id>
    <revision>
      <id>1045225</id>
      <timestamp>2026-04-12T12:09:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045225</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2405" sha1="gljycfszxndvpgbzf49ml0ig6a5lwbx" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ла по воду до затоки сеі ріки; жмутки прилипли до коновки, котрою вона черпала воду і служниця занесла йіх до короля. Король мовить до своіх слуг: „У верхівях сеі ріки мусить бути дуже красна дівчина, що від неі походять отсі жмутки; беріть с собою вояків, ідіть і приведіть йійі до мене.“

В індійських казках записаних у Пенджабі (F. A. {{sp|Steele and}} R. C. {{sp-l|Temple}}, Wide-awake Stories, a collection of tales told in the Panjab and Kashmir, Bombay 1884, ст. 61), у Бенґалю ({{sp-l|Lal Behari Day}}, Folk-tales of Bengal, London 1883, стор. 86) і в Камаоні ({{sp-l|Минаевъ}}, Индійскія сказки и легенды Петербургъ 1877, ч. 3, гл. також {{sp-l|Cosquin}}, ор. cit. II, стор. 303) золоте волосє царівни, що надплило з хвилями ріки, піддає думку царю або царевичеви слати людей, щоб шукали жінки, від котроі походить отсе чудове волосє.

В Европі також не бракує сего мотіву. І так у одній казці чеській ({{sp-l|Chodzko}}, op. cit. стор. 81) пташка перелітаючи по над королем, упускає з дзюба один волосок від дівчини з золотим волосєм; сей волосок паде при ногах королевих, а король велить слугам розшукати йому отсю дівчину, щоб він міг з нею оженити ся. Сей самий мотів знаходимо в жидівській легенді і в середньовіковій лицарській поемі про Трістана і Ізольду. В жидівській легенді (Sefer Maassoth, т. є. книга казок, видана у перве 1602 р. в Базилеі, гл. {{sp-l|Cosquin}}, oр. cit. II, 302) оповідаєть ся про одного короля жидівського, вельми безбожного котрому одного&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>gljycfszxndvpgbzf49ml0ig6a5lwbx</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045226</id>
      <parentid>1045225</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T12:09:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045226</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2402" sha1="ianfxfxo1ih4pmps313ew7gticnxevm" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ла по воду до затоки сеі ріки; жмутки прилипли до коновки, котрою вона черпала воду і служниця занесла йіх до короля. Король мовить до своіх слуг: „У верхівях сеі ріки мусить бути дуже красна дівчина, що від неі походять отсі жмутки; беріть с собою вояків, ідіть і приведіть йійі до мене.“

В індійських казках записаних у Пенджабі (F. A. {{sp|Steele and}} R. C. {{sp-l|Temple}}, Wide-awake Stories, a collection of tales told in the Panjab and Kashmir, Bombay 1884, ст. 61), у Бенґалю ({{sp-l|Lal Behari Day}}, Folk-tales of Bengal, London 1883, стор. 86) і в Камаоні ({{sp-l|Минаевъ}}, Индійскія сказки и легенды Петербургъ 1877, ч. 3, гл. також {{sp-l|Cosquin}}, op. cit. II, стор. 303) золоте волосє царівни, що надплило з хвилями ріки, піддає думку царю або царевичеви слати людей, щоб шукали жінки, від котроі походить отсе чудове волосє.

В Европі також не бракує сего мотіву. І так у одній казці чеській ({{sp-l|Chodzko}}, op. cit. стор. 81) пташка перелітаючи по над королем, упускає з дзюба один волосок від дівчини з золотим волосєм; сей волосок паде при ногах королевих, а король велить слугам розшукати йому отсю дівчину, щоб він міг з нею оженити ся. Сей самий мотів знаходимо в жидівській легенді і в середньовіковій лицарській поемі про Трістана і Ізольду. В жидівській легенді (Sefer Maassoth, т. є. книга казок, видана у перве 1602 р. в Базилеі, гл. {{sp-l|Cosquin}}, op. cit. II, 302) оповідаєть ся про одного короля жидівського, вельми безбожного котрому одного&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ianfxfxo1ih4pmps313ew7gticnxevm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/143</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564943</id>
    <revision>
      <id>1045228</id>
      <timestamp>2026-04-12T12:18:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045228</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2381" sha1="oq48og7q16sg9pwtc78z6i75z4db8wa" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ці, грозити буде якась небезпека. В інших подібних казках, як ось у німецькій, шотляндській, новогрецькій і т. і. золоті лілеі, кипариси або інші дерева, що виросли з крови чудесноі риби, мусять вянути в хвили, коли якась біда находить на молодих парубків, що почали ся з тоі самоі чудесноі риби.

Приходимо в кінці до епізоду з жмутком волося, що з него запах подає почин — шукати всюди жінки, що з єі волося походить той жмуток.

В одній сіямській казці (Asiatic Researches, т. XX, Calcutta 1836, стор. 342) дівчина Фом-Гаам, т. є красуня з пахучим волосєм відрізує собі одного дня жмуток волося і пускає його з вітром. Жмуток паде у океан, а сей заносить його хвилями до краю короля. Спонуканий запахом волося король шукає тоі дівчини і находить йійі в купели. Так само як у казці про двох братів, король і тут радить ся ворожбитів, щоб йому показали, від котроі жінки походить се пахуче волосє, а ворожбити вказують йому краіну, де живе Фом-Гаам.

Монгольська казка в збірці Шідді-Кюр (Kalmükische Märchen des Siddhikür, aus dem Kalmükischen übersetzt von B. Jülg. Leipzig 1866, ч. 23) має один епізод такого самого змісту. Героіня сего оповідання виходить одного дня купати ся в ріці; кілька жмутків єі волося відділили ся і поплили з водою. „Сі жмутки були оздоблені пятьма красками і сімома цінними прикметами“. Як раз в ту пору служниця одного могучого короля вийшла бу-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>oq48og7q16sg9pwtc78z6i75z4db8wa</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/142</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564944</id>
    <revision>
      <id>1045229</id>
      <timestamp>2026-04-12T12:19:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: то се буде знак, що йому грозить велика бі- да в другій казці брат показує брату одно жерело: доки вода в жерелі буде чиста, то се буде знак, що він живий; коли вона почерво- ніє або закаламутить ся, то се значить его смерть. Велику силу зближених оповідань...</comment>
      <origin>1045229</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2515" sha1="cctwwcmftee2sjctktsazpdv4l99l5c" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;то се буде знак, що йому грозить велика бі- да в другій казці брат показує брату одно жерело: доки вода в жерелі буде чиста, то се буде знак, що він живий; коли вона почерво- ніє або закаламутить ся, то се значить его смерть. Велику силу зближених оповідань рі- жних народів найде читач зведену в нашій книзі в увагах до казки ч 5, Рибакові сини&quot; (Cosquin, op. cit. I, 70-72). І ся тема, так само як попередня, виска- зуєть ся яснійше в новочасних казках, ніж у старій єгипетській. В наведеній нами сербській казці плин, що має закаламутити ся в разі небезпеки героя, се не є який небудь плин, так, як пиво або вино у Анупу; його дає той сам, чию дою плин має показувати. Та й се ще, як вам здаєть ся, не є первісна, логічно повна форма сеі теми. Таку логічно заокруг- лену форму ми знаходимо в казці лотарінгсь- кій (Cosquin, op. cit 1, ч 5): рибак кілька разів раз за разом зловив чудесну рибу. Ри- ба повідає до него:„Коли ти доконче хочеш мати мене, то я тобі скажу, що маєш чинити Коли мене заріжеш, дай три краплі моєі кро- ви свойій жінці, три краплі кобилі, а три кра- плі сучці; три краплі ж дай до склянки, а мойі зіви збережи&quot;. Рибак учинив так, як йо- му казала риба. По якімсь часі його жінка вродила трьох гарних хлопців, того самого дня кобила мала трьох гарних жеребців, а сучка трьох гарних песиків. Кров, що находить ся в склянці, повинна булькотати, коли дітям, тим дійсним втіленям риби, що єі кров є в склян- Digized by Google&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>cctwwcmftee2sjctktsazpdv4l99l5c</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045241</id>
      <parentid>1045229</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T12:28:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045241</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2512" sha1="oeu28a95ogrf2jyvx3ref8u5at62woh" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;то се буде знак, що йому грозить велика біда. В другій казці брат показує брату одно жерело: доки вода в жерелі буде чиста, то се буде знак, що він живий; коли вона почервоніє або закаламутить ся, то се значить єго смерть. Велику силу зближених оповідань ріжних народів найде читач зведену в нашій книзі в увагах до казки ч. 5 „Рибакові сини“ ({{sp-l|Cosquin}}, op. cit. I, 70–72).

І ся тема, так само як попередня, висказуєть ся яснійше в новочасних казках, ніж у старій єгипетській. В наведеній нами сербській казці плин, що має закаламутити ся в разі небезпеки героя, се не є який небудь плин, так, як пиво або вино у Анупу; його дає той сам, чию дою плин має показувати. Та й се ще, як вам здаєть ся, не є первісна, логічно повна форма сеі теми. Таку логічно заокруглену форму ми знаходимо в казці лотарінґській ({{sp-l|Cosquin}}, op. cit. I, ч. 5): рибак кілька разів раз за разом зловив чудесну рибу. Риба повідає до него: „Коли ти доконче хочеш мати мене, то я тобі скажу, що маєш чинити. Коли мене заріжеш, дай три краплі моєі крови свойій жінці, три краплі кобилі, а три краплі сучці; три краплі ж дай до склянки, а мойі зіви збережи“. Рибак учинив так, як йому казала риба. По якімсь часі його жінка вродила трьох гарних хлопців, того самого дня кобила мала трьох гарних жеребців, а сучка трьох гарних песиків. Кров, що находить ся в склянці, повинна булькотати, коли дітям, тим дійсним втіленям риби, що єі кров є в склян-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>oeu28a95ogrf2jyvx3ref8u5at62woh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАЖО/146/1/5812</title>
    <ns>116</ns>
    <id>564945</id>
    <revision>
      <id>1045232</id>
      <timestamp>2026-04-12T12:21:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexandr Konovalchuk</username>
        <id>11193</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: [https://www.familysearch.org/ark:/61903/3:1:3QHK-57B7-TNH4-1?view=explore&amp;groupId=TH-7731-159976-207830-64&amp;lang=uk Копія справи на FS]</comment>
      <origin>1045232</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="148" sha1="16q3908basxayua34q6vnqf50yemvgb" xml:space="preserve">[https://www.familysearch.org/ark:/61903/3:1:3QHK-57B7-TNH4-1?view=explore&amp;groupId=TH-7731-159976-207830-64&amp;lang=uk Копія справи на FS]</text>
      <sha1>16q3908basxayua34q6vnqf50yemvgb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАЖО/146/1/6140</title>
    <ns>116</ns>
    <id>564946</id>
    <revision>
      <id>1045234</id>
      <timestamp>2026-04-12T12:23:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexandr Konovalchuk</username>
        <id>11193</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: [https://www.familysearch.org/ark:/61903/3:1:3QHJ-F7BQ-C5QZ-3?view=explore&amp;groupId=TH-7744-160186-61260-45&amp;grid=on&amp;lang=uk Копія справи на FS]</comment>
      <origin>1045234</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="155" sha1="834nlkh4i3ozjiy2ylzlarrdwr47kbj" xml:space="preserve">[https://www.familysearch.org/ark:/61903/3:1:3QHJ-F7BQ-C5QZ-3?view=explore&amp;groupId=TH-7744-160186-61260-45&amp;grid=on&amp;lang=uk Копія справи на FS]</text>
      <sha1>834nlkh4i3ozjiy2ylzlarrdwr47kbj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/141</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564947</id>
    <revision>
      <id>1045244</id>
      <timestamp>2026-04-12T12:37:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045244</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2306" sha1="hcqvbeunahv9b5gw3n77r4x62pf9n54" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;петській; конець кінців у казці норвегській легко зрозуміти, для того велитень кладе своє „серце“, свою „душу“ десь далеко від себе: він {{sp|скриває}} йійі, хоче {{sp|забезпечити}} йійі. Натомісць трудно нам зрозуміти, з якоі причини Бітіу складає своє серце на вершку цвіту акаціі. Нам здаєть ся, що єгипетська казка дійшла до нас не в первісній формі, а в переробці попсованій, де первісну тему затемнено. Велике число параллелів до сеі теми зведено в нашій книзі в увагах до казки ч. 15 „Дари трьох звірів“ (Em. {{sp-l|Сosquin}}, Contes populaires de Lorraine. Paris 1886, т. I, ст. 173–177), куди ми й відсилаємо цікавого читача.

Перейдімо тепер до оповідання про те, як Анупу одержав звістку про смерть Бітіу. Таке саме оповіданнє находить ся в великій купі новочасних казок. І так у одній казці сербській (Wük Steph Karadschitsch, Volksmärchen der Serben, ins Deutsche übers von dessen Tochter Wilhelmine, Berlin 1854, ч. 29) один брат, розстаючи ся з другим братом і відйіжджаючи в далеку дорогу мовить: „Візьми, брате, отсю фляшечку повну води і носи йійі завсігди при собі. Коли побачиш, що вода робить ся мутна, тоді знай, що мене вже нема між живими“. Те саме бачимо в двох казках шведських ({{sp-l|Cavallius}}, Schwedishe Volkssagen und Märchen, deutsch von Oberleither. Wien 1848, стор. 81 і 351): розстаючи ся з братом один молодий парубок лишає бочівку повну молока; коли молоко почервоніє,&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>hcqvbeunahv9b5gw3n77r4x62pf9n54</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045245</id>
      <parentid>1045244</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T12:38:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045245</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2305" sha1="t2bed5lopmlpar9i64co550b0wl3boh" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;петській; конець кінців у казці норвегській легко зрозуміти, для того велитень кладе своє „серце“, свою „душу“ десь далеко від себе: він {{sp|скриває}} йійі, хоче {{sp|забезпечити}} йійі. Натомісць трудно нам зрозуміти, з якоі причини Бітіу складає своє серце на вершку цвіту акаціі. Нам здаєть ся, що єгипетська казка дійшла до нас не в первісній формі, а в переробці попсованій, де первісну тему затемнено. Велике число параллелів до сеі теми зведено в нашій книзі в увагах до казки ч. 15 „Дари трьох звірів“ (Em. {{sp-l|Cosquin}}, Contes populaires de Lorraine. Paris 1886, т. I, ст. 173–177), куди ми й відсилаємо цікавого читача.

Перейдімо тепер до оповідання про те, як Анупу одержав звістку про смерть Бітіу. Таке саме оповіданнє находить ся в великій купі новочасних казок. І так у одній казці сербській (Wük Steph Karadschitsch, Volksmärchen der Serben, ins Deutsche übers von dessen Tochter Wilhelmine, Berlin 1854, ч. 29) один брат, розстаючи ся з другим братом і відйіжджаючи в далеку дорогу мовить: „Візьми, брате, отсю фляшечку повну води і носи йійі завсігди при собі. Коли побачиш, що вода робить ся мутна, тоді знай, що мене вже нема між живими“. Те саме бачимо в двох казках шведських ({{sp-l|Cavallius}}, Schwedishe Volkssagen und Märchen, deutsch von Oberleither. Wien 1848, стор. 81 і 351): розстаючи ся з братом один молодий парубок лишає бочівку повну молока; коли молоко почервоніє,&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>t2bed5lopmlpar9i64co550b0wl3boh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/140</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564948</id>
    <revision>
      <id>1045250</id>
      <timestamp>2026-04-12T13:05:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045250</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2421" sha1="dh5xaqynkor5f11eevuehoywokk62qk" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Перейдімо тепер до уступу єгипетськоі казки, де оповідаєть ся про серце Бітіу сховане в цвіті акаціі. В багатьох новочасних казках так само як і в єгипетській „серце“, „душа“, „житє“ героя находять ся сховані в якімсь певнім місці, привязані до якогось певного предмету, і в великій части сих казок герой виявляє свою тайну жінці, що він йійі любить, а вона його зраджує. Ріжниця між сими казками {{errata|а|з}} казкою про двох братів така, що ті геройі в новочасних казках, про котрих се оповідаєть ся, не є симпатичні особи: се завсігди якась зла потвора, якийсь „велитень“ або „чарівник“.

І так в новергській казці „Про велитня, що не мав серця в груди“ ({{sp-l|Asbjärnsen}}, Norwegi che Volksmärchen deutsch von Fr. Bresemann, Berlin 1847, т. II. ст. 65), царівна вхоплена велитнем розпитує у него, де є єго серце. Він нарешті говорить йій: „Далеко, далеко відси, серед великого моря є остров, на тім острові є церква, у тій церкві є криниця, в тій криниці плаває качка в тій качці є яйце, а в тім яйці є моє серце“. В бретонській казці „Тіло без душі“ (F. M. {{sp|Luzel}} Rapports sur une Mission en Basse-Bretagne. 5-me rapa ст. 13) житє велитня є в яйці, яйце є в голубі, голуб є в заяці, заяць у вовці, а вовк у скрині на дні моря. „І як же ж ви собі думаєте — величаєть ся велитень, — чи є в світі хто такий, щоби мене міг забити?“

Кождий побачить, що в новочасних казках ся тема поставлена яснійше, ніж у єги-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>dh5xaqynkor5f11eevuehoywokk62qk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/339</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564949</id>
    <revision>
      <id>1045251</id>
      <timestamp>2026-04-12T13:12:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ohhhzie</username>
        <id>19276</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: Слуги раді старать ся, почали готовить ся; для них іще краще було, що Змій загинув. Грицько подумав сибі: Слуги полякались царя Грому і Молнії, чириз його і мене будуть боять ся і поважать. А як рознюхають, узнають од садового сторожа, що Змія спалив ни ца...</comment>
      <origin>1045251</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4231" sha1="ok772zja0s3dhijx22j3sed8u4y1mpn" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Ohhhzie&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Слуги раді старать ся, почали готовить ся; для них іще
краще було, що Змій загинув. Грицько подумав сибі: Слуги полякались
царя Грому і Молнії, чириз його і мене будуть боять
ся і поважать. А як рознюхають, узнають од садового сторожа,
що Змія спалив ни царь Грім і Молнїя, а сторож і шо мій будущий
тесть ни Грім і Молнїя, а чоловік такий же, як і всї, так
вони можуть учинить смуту і чого доброго убіоть мене так,
шо краще буде, коли я сторожа убиру, тоді всї кінці у воду. —
Грицько взяв ружьо і пішов у сад охотить ся. Побачивши
з далика сторожа, сїв за кущ, прицїлив ся в його, бух! Сторож
пирикинувсь і ни піднявсь з міста. Опісля сядовник найшов сторожа
мертвим і теж всї подумали, шо і його убив царь Грім
і Молнїя.

Пройшов тиждинь, приїхав царь Грім і Молнїя з своїми
гостями, привіз духову воєнну музику і загуляли свальбу. Гульбище
йшло цілий тиждинь, потім розїхались по домах. Грицько
ожинившись, став жить щасливо. Лисиця жила в саду і що дня
їла курятину. Пройшло с тиждень, Грицько згадав про те, як
він жив у хазяїна і чириз шо він став жить тепер так щасливо.
Тут йому прийшло на думку: А шо, як лисиця с ким нибудь
задружить і проязичить ся, хто я такий був і чириз шо я став
царем! А вона може проговорить ся ничаянно, ни ради того,
що мене захоче оканфузить, а просто таки похвастаїть ся своєю
мудростю і тут нивзначай вискажить ся, як вона ухитрилась посадить
мене на царство. Нї, треба лисицю вбить, щоб поховать
всї кінцї, а то я ни можу так жить спокійно. — Грицько повилів
слугам вбить лисицю. Слуги митю схопили ружьо і ухокали
лису; вони були дуже раді, що збавились од лишньої роботи,
бо їм уже набридло панькать ся з нею.

Одного разу Грицько згадав про своє прежне житя і задумавсь:
А як я жив колись, страждав, томивсь над чужою роботою,
ни знав нї дня, нї ночі, а таких, як я був, і тепер ни
мало на світї. Треба взять ся за це дїло! З того часу Грицько
почав всих надїлять землею, у кого ни було і помагав бідним
обзаводить ся своїм хазяйством. Грицько нираз згадував про
свій гріх. Грішник я виликий; був бідним, за те у мене була
душа чиста. А тепер хоч і багатий, за те гріха на душу хватив.
У хазяїна украв три курицї, убив Змія. Ну, нихай змій гадина,
нихрещена душа, за його гріха мало, а за ві що я бідного сто-
рожа убив, і лисицю, котра мене на ноги поставила? А всьому
винне багатство і слава. Ни дарма кажуть, що ни пустивши душу&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ok772zja0s3dhijx22j3sed8u4y1mpn</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045253</id>
      <parentid>1045251</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T13:49:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ohhhzie</username>
        <id>19276</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045253</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4231" sha1="jkjiipnt5hiqnbuxwrt9f2clm452bfc" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ohhhzie&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Слуги раді старать ся, почали готовить ся; для них іще
краще було, що Змій загинув. Грицько подумав сибі: Слуги полякались
царя Грому і Молнії, чириз його і мене будуть боять
ся і поважать. А як рознюхають, узнають од садового сторожа,
що Змія спалив ни царь Грім і Молнїя, а сторож і шо мій будущий
тесть ни Грім і Молнїя, а чоловік такий же, як і всї, так
вони можуть учинить смуту і чого доброго убіоть мене так,
шо краще буде, коли я сторожа убиру, тоді всї кінці у воду. —
Грицько взяв ружьо і пішов у сад охотить ся. Побачивши
з далика сторожа, сїв за кущ, прицїлив ся в його, бух! Сторож
пирикинувсь і ни піднявсь з міста. Опісля сядовник найшов сторожа
мертвим і теж всї подумали, шо і його убив царь Грім
і Молнїя.

Пройшов тиждинь, приїхав царь Грім і Молнїя з своїми
гостями, привіз духову воєнну музику і загуляли свальбу. Гульбище
йшло цілий тиждинь, потім розїхались по домах. Грицько
ожинившись, став жить щасливо. Лисиця жила в саду і що дня
їла курятину. Пройшло с тиждень, Грицько згадав про те, як
він жив у хазяїна і чириз шо він став жить тепер так щасливо.
Тут йому прийшло на думку: А шо, як лисиця с ким нибудь
задружить і проязичить ся, хто я такий був і чириз шо я став
царем! А вона може проговорить ся ничаянно, ни ради того,
що мене захоче оканфузить, а просто таки похвастаїть ся своєю
мудростю і тут нивзначай вискажить ся, як вона ухитрилась посадить
мене на царство. Нї, треба лисицю вбить, щоб поховать
всї кінцї, а то я ни можу так жить спокійно. — Грицько повилів
слугам вбить лисицю. Слуги митю схопили ружьо і ухокали
лису; вони були дуже раді, що збавились од лишньої роботи,
бо їм уже набридло панькать ся з нею.

Одного разу Грицько згадав про своє прежне житя і задумавсь:
А як я жив колись, страждав, томивсь над чужою роботою,
ни знав нї дня, нї ночі, а таких, як я був, і тепер ни
мало на світї. Треба взять ся за це дїло! З того часу Грицько
почав всих надїлять землею, у кого ни було і помагав бідним
обзаводить ся своїм хазяйством. Грицько нираз згадував про
свій гріх. Грішник я виликий; був бідним, за те у мене була
душа чиста. А тепер хоч і багатий, за те гріха на душу хватив.
У хазяїна украв три курицї, убив Змія. Ну, нихай змій гадина,
нихрещена душа, за його гріха мало, а за ві що я бідного сто-
рожа убив, і лисицю, котра мене на ноги поставила? А всьому
винне багатство і слава. Ни дарма кажуть, що ни пустивши душу&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>jkjiipnt5hiqnbuxwrt9f2clm452bfc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/340</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564950</id>
    <revision>
      <id>1045252</id>
      <timestamp>2026-04-12T13:48:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ohhhzie</username>
        <id>19276</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: в ад. ни будиш багат. Жить щасливо на цїм світї, попалеш в нищастя після смерти. — Грицько старав ся спокутувать свої гріхи добрими дїлами.  {{smaller|''Зависав П. Тарисевський в Шепекинї, Курської зуб.''}}  {{smaller|'''Паралєлї''': П. Рудченко, Нар. южнер. скаски., т. I. с...</comment>
      <origin>1045252</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4378" sha1="04dpw2nh97220karqtmr3mlsmadac3s" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Ohhhzie&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;в ад. ни будиш багат. Жить щасливо на цїм світї, попалеш
в нищастя після смерти. — Грицько старав ся спокутувать свої
гріхи добрими дїлами.

{{smaller|''Зависав П. Тарисевський в Шепекинї, Курської зуб.''}}

{{smaller|'''Паралєлї''': П. Рудченко, Нар. южнер. скаски., т. I. ст. 32—33, ч. 16 (дуже
нерозвинений варіянті: так само: т. II. ст. 9—11. ч. 5. — А. Малинка. Сборникъ матеріаловъ. ст. 318—324, ч. 39—41. — І. Аванасьевъ. Народ. рус. сказки. т. I. ст. 245—250, ч. 98—99. — М. Худяковъ, Великорус. сказки. т.  III. ст. 89—92. ч. 98. — J. Gilinski, Bajarz polski, т. III. ст. 144—157, ч. 8. — А. Skuitely
а P. Dobsinskj. Slovenske povesti. ст. 737—744. — J. Gonzenbach. Sicilianische
Märchen. т. II. ст. 59—65. ч. 65. — Житє і Слово, т. III. ст. 55—57. О. Розколіський,
Галицькі нар. казки (Етн. Збірник. т. VII. ст. 98—101, ч. 53. — В.
Гналюк. Етноґр. матеріяли у Угор. Руси. т. III. ст. 102—104. ч. 57. — J. Haltrich.
Deutsche Volksmärchen aus dem Sachsenlande in Siebenbürgen. ч. 13. —
Fr. S. Krauss, Sagen und Märchen der Südslaven. т. I. ч. 24. — Р. Asbjornsen
und Jörgen Moe. Norwegische Volkmärchen, т. I. ч. 28. — Простору лїтератуту
предмета зібрав проф. Ю. Полївка у своїй працї. Le chat botte, сравнителна
фолклорна студия (Сборникъ за народни умотворения, наука и книжнина, т.
XVI—XVII. і окрема відбитка. София. 1900)}}

{{c|'''209. Кіт — опінун.'''}}
В однім селі жила бідна вдова; ни мала нїц, тілько хатину
і дужи старого кота. Тай тота вдова була дужи роспустницє,
мала шо року по дитинї. Али вона тоти дїти ни мала чим годувати
і все, шо сї дитина уродит, а вна озме тай ту дитину
в ночи утопит. Тай так вітопила шос десєтеро ґітий. Али одної
ночи має вона дитину дес коло опівночи, аш чує, хтос піт хатов
кричит: „Втвори“! — Встала вона, втворила хату, дивит сї, а то
дужи старий ґід тай просит сї на ніч у тої вдови. Вдова кае:
„Ей, гідуню, я би вас приймила, али навіть ни маю соломи вам
постелити“. — А гід каже: „І на голі зимли нічку переспю“. —
Увійшов ґід до хати, дивит сї, дитина є маленька. Але питає сї
тогди гід тої вдови, каже: „Ви маєте чоловіка“? — А вдова
каже: „Я чоловіка ни маю вже більши як десїть лїт“. — А гід
кае: „Як ни маєте чоловіка, ше й такі бідні, шож ви с тов дитинов будете робити“? — А вдова каже: „Я вже ни одно втопила,
то і се ни буду довго тримати. От“ — кажи — „озму зараз,
віднесу і втопю“. — А гід каже: „Ий, того вже більши не
робіт, бо то гріхи ниспасені, за то с пекла нїколи ни війдеш.
Али“ — кажи — „маєш дитину топити, лїпши озми, віднеси де,
та покладь коло дороги тай хтос буде їхати тай дитину озме“. —
На рано ґід зібрав сї тай пішов; вдова послухала того ґіда тай
віднесла дитину. Віднесла на поле, поклала попри гостинец, а&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>04dpw2nh97220karqtmr3mlsmadac3s</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045254</id>
      <parentid>1045252</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T13:49:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ohhhzie</username>
        <id>19276</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045254</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4378" sha1="0avi60pgxq85ylb5qphbqkau6toie15" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ohhhzie&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;в ад. ни будиш багат. Жить щасливо на цїм світї, попалеш
в нищастя після смерти. — Грицько старав ся спокутувать свої
гріхи добрими дїлами.

{{smaller|''Зависав П. Тарисевський в Шепекинї, Курської зуб.''}}

{{smaller|'''Паралєлї''': П. Рудченко, Нар. южнер. скаски., т. I. ст. 32—33, ч. 16 (дуже
нерозвинений варіянті: так само: т. II. ст. 9—11. ч. 5. — А. Малинка. Сборникъ матеріаловъ. ст. 318—324, ч. 39—41. — І. Аванасьевъ. Народ. рус. сказки. т. I. ст. 245—250, ч. 98—99. — М. Худяковъ, Великорус. сказки. т.  III. ст. 89—92. ч. 98. — J. Gilinski, Bajarz polski, т. III. ст. 144—157, ч. 8. — А. Skuitely
а P. Dobsinskj. Slovenske povesti. ст. 737—744. — J. Gonzenbach. Sicilianische
Märchen. т. II. ст. 59—65. ч. 65. — Житє і Слово, т. III. ст. 55—57. О. Розколіський,
Галицькі нар. казки (Етн. Збірник. т. VII. ст. 98—101, ч. 53. — В.
Гналюк. Етноґр. матеріяли у Угор. Руси. т. III. ст. 102—104. ч. 57. — J. Haltrich.
Deutsche Volksmärchen aus dem Sachsenlande in Siebenbürgen. ч. 13. —
Fr. S. Krauss, Sagen und Märchen der Südslaven. т. I. ч. 24. — Р. Asbjornsen
und Jörgen Moe. Norwegische Volkmärchen, т. I. ч. 28. — Простору лїтератуту
предмета зібрав проф. Ю. Полївка у своїй працї. Le chat botte, сравнителна
фолклорна студия (Сборникъ за народни умотворения, наука и книжнина, т.
XVI—XVII. і окрема відбитка. София. 1900)}}

{{c|'''209. Кіт — опінун.'''}}
В однім селі жила бідна вдова; ни мала нїц, тілько хатину
і дужи старого кота. Тай тота вдова була дужи роспустницє,
мала шо року по дитинї. Али вона тоти дїти ни мала чим годувати
і все, шо сї дитина уродит, а вна озме тай ту дитину
в ночи утопит. Тай так вітопила шос десєтеро ґітий. Али одної
ночи має вона дитину дес коло опівночи, аш чує, хтос піт хатов
кричит: „Втвори“! — Встала вона, втворила хату, дивит сї, а то
дужи старий ґід тай просит сї на ніч у тої вдови. Вдова кае:
„Ей, гідуню, я би вас приймила, али навіть ни маю соломи вам
постелити“. — А гід каже: „І на голі зимли нічку переспю“. —
Увійшов ґід до хати, дивит сї, дитина є маленька. Але питає сї
тогди гід тої вдови, каже: „Ви маєте чоловіка“? — А вдова
каже: „Я чоловіка ни маю вже більши як десїть лїт“. — А гід
кае: „Як ни маєте чоловіка, ше й такі бідні, шож ви с тов дитинов будете робити“? — А вдова каже: „Я вже ни одно втопила,
то і се ни буду довго тримати. От“ — кажи — „озму зараз,
віднесу і втопю“. — А гід каже: „Ий, того вже більши не
робіт, бо то гріхи ниспасені, за то с пекла нїколи ни війдеш.
Али“ — кажи — „маєш дитину топити, лїпши озми, віднеси де,
та покладь коло дороги тай хтос буде їхати тай дитину озме“. —
На рано ґід зібрав сї тай пішов; вдова послухала того ґіда тай
віднесла дитину. Віднесла на поле, поклала попри гостинец, а&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0avi60pgxq85ylb5qphbqkau6toie15</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/341</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564951</id>
    <revision>
      <id>1045258</id>
      <timestamp>2026-04-12T14:34:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ohhhzie</username>
        <id>19276</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045258</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4267" sha1="basm0tgkkji40tvblpkzntk9bszqj1s" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ohhhzie&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;сама стала в жито тай дивит сї, що с тов дитинов буде сї робити.

Ідут люди гостинцем і їдут, дитина кричит, а то нїхто на
то навіть ни уважєє. Али чує, їди якєс повуз; дивит сї, а то
якєс нан с панев. Їдут вони, али вчула панї, що дитина кричит.
Казала панї стати, фірман став, панї злізла, узєла ту дитину, подивила сї тай кажи до пана: „Мужу мій коханий, ми дїтий ни
маєм то озмім собі ту дитину, бо буди гріх, як та дитина з голоду умре“. — „Я ни бороню“ — каже пан. Тай узєли тай поіхали.
Віходит та жінка з жита тай декує Богу, жи Бог післав
і такого чоловіка, жи привів ї до розуму, і взєла тай пішла.
Али в рік вродила сї знов дитина. Вна зробила так само; вродила
сї трета, вна знов так зробила. Али уродила ї сї читверта
вже гівчина; ну, она взєла тай понесла уже ту дитину в лїс.

Али тої вдовиці старий кіт іде за вдовицев тай дивит сї,
де вона ту гівчину хоче віднести. Ідут вони, йдут дужи довго
полем, она іде дорогов, а кіт іде боком, аби єго не вигіла, аж
прийшли до лїса. Тай узєла, поклала ту дитину коло скали тай
сама хокіла іти, але вона не вигіла, що кіт за нев є. Тогди кіт
скочив на ту вдовину тай задушив ї. Тай як і задушив. вінайшов
у скалі гиру тай занїс ту дитину у ту гиру — то була велика
гира, — а сам пішов шукати шос, аби дитинї дати їсти.
Али ходит лїсом, ходит дужи довго тай здибає козу. Узєв, спинив
кіт ту козу тай кажи до неї: „Куда йдеш“? — Вна кажи:
„От іду на долину води напити сї“. — А кіт кажи: „Ходи зо
мнов“. — А коза кажи: „Куда“? — „Ой“ — кажи — „я тибе
заведу“. — Коза кажи: „Ой я с тобов ни піду, йди гет від
мене“. — А кіт кажи: „Як ни підеш, то лиш поти будеш жити,
бо скажу зараз свойому стрийови медведеви тай тибе розідре“.
— А коза кажи: „Ий“ — кажи — „я піду с тобов уже“. —
Узєв кіт, зробив вужевку, заклав на козу, аби не утїкла тай веде.
Привів ї аж до тої скали, а дитина уже їсти дужи схокіла тай
кричит; а коза як сї сполошила, пішла, кілько витко. Кіт за
нев, ни міг ї стримати, бо що коза, то ни кіт. Али бігла коза,
аж сї добре втомила, а кіт якос перекрутив ужевку за граба тай
козу стримав. Привєзав добре, як зачєв козу кусати, так кусав,
що аж кости було витко — так сї дужи був розлютив. Коза
зачєла сї дужи просити, аби пустив, али кіт кажи: „Як ти мене
змудрувала, то я тибе вже ззїм“. — А коза кажи: „Ой даруй
мині вже житє, я вже піду с тобов і буду слухати, шо ти скажеш“.
— Узєв кіт, вілїз на козу тай кажи: „Типер іди туда,&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>basm0tgkkji40tvblpkzntk9bszqj1s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/342</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564952</id>
    <revision>
      <id>1045259</id>
      <timestamp>2026-04-12T14:42:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ohhhzie</username>
        <id>19276</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045259</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4386" sha1="3jo2toayrfxcy3fkqe9tl0ngc633rea" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ohhhzie&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;куда я тибе був привів, а як схоч куди тїкати, то я тибе зловлю
за горло тай задушу“. — Коза кажи: „Ой не, я уже того ни
зроблю, лиш абис минї нїчо вже ни казав“. — Їде кіт на козі,
їде, аж заїхав знов до тої скали. Дитина знов такі кричєла, але
коза вже ни кікає. Кіт кажи: „Ни бій сї сеї малої дитини, вона
тобі нічо ни зробит“. — Злїз кіт, завів козу до скали, де дитина
була, казав козї, аби лєгла, коза послухала, лєгла тай кіт
посунув дитину трохи далі і дитина трохи попісцала гай уже
ни кричєла. Тогди кіт пішов знов у лїс; ходит, ходит, здибає
іжа такого, що набрав на себи лиски і сїна тай поволи лїзе.
Як уздрів кота тай сї дужи напудив, скинув с себи сїно і лиски
тай сховав сї за корч. Али кіт вигів, куда він сї сховав, прийшов
піт корч гай кажи до него: „Ни бій сї мине, я булу тобі тато“.
Тай кае: „Куда ти с тим набором хоків іти“? — А їж кажи:
„От шукаю собі такого місиє, аби укласти тай абим мав де переночувати“. — Али кіт каже: „Ходи, я тобі найду тай будем
оба газдувати“. — А їж кажи: „Та скажи де“? — „Ти не питай,
али ходи“. — Але їж каже: „Як ни хоч сказати, де йти, то я ни
піду“. — Тогли кажи: „Тут є таке місне в лїсї, там є скала, що
можна биспешно перебувати“. — А їж кажи: „Ой я вже там
був, али то дужи дилеко, я там уже мав навіть хату, али мене
ворог заїц вітти вігнав. Я йшов цалих два місїцї, закім суди
зайшов“. — А кіт кажи: „Ни бій сї, я вже заяцє вігнав, ти сїдай
на мене, я тибе зараз занису“. — Сїв їж на кота, та за
кілька годин принїс їжи перед скалу тай тогди кажи їжови:
„Злазей з мени, підем до хати“. — Увійшли вони до тої ґіри,
кіт казав, аби їж скинув тото лиски тай сїно і аби ще пішов.
Їж пішов ще, а кіт дав тото, що принїс, козї, аби ззїла, бо коза
ни могла вставати, що ї кіт дуже покусав. Коза ззіла тото листє
і сїно і янов принїс їж і знов ззіла. І шос с кілька раз приносив;
коза попоїла, дала дитинї сцати і дитина знов заснула.
Тогди кіт пішов, поміг їжови накладати лиски і їж нанїс вже на
поскіль і так за оден день наносив тілько богато, що мала коза
що їсти і поскіль була. Так їж доносив цілий місїць, доків коза
добре ни віздоровила сї. Як уже коза віздоровила сї, то ходила
сама пасти сї. Тай попасе сї тай знов прийде, дитинї даст сцати
тай піде пасти сї.

Тогди уже кіт не мав що робити, бо коза сама годувала
дитину, а їж доносив, що було траба, то їму сі ни хокіло в скалї
сиґіти тай ходив дес на села там до якоїс панї. Та панї любила
того кота; даст му їсти, попистит сї з ним, бо він знав усілякі&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>3jo2toayrfxcy3fkqe9tl0ngc633rea</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/343</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564953</id>
    <revision>
      <id>1045264</id>
      <timestamp>2026-04-12T14:56:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ohhhzie</username>
        <id>19276</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045264</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4314" sha1="9yl6jhakto4drm9svnb7on9y3slgtv6" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ohhhzie&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;штуки показувати тай вона го любила. Прийде ніч, він знов
прийде до дитини, переночус, а рано скаже, що мас та коза
тай їж зробити тай знов іде до тоі панї. Так ходив той кіт до
тої панї шос десїт лїт; али одного разу панї дужи далеко поїхала,
а слуги сї лишили тай вони ни любили того кота; а кіт
забрав сї звітти тай пішов ще далі тай зайшов до дужи богатого пана. Той пан любив того кота тай сказав, аби му то саме
давали їсти, що сам їст. Али було там у того пана два локаї, а
як пан той поїхав шос на два місїцї, то тоти локаї давали їсти
котови. Али раз зачув кіт, що локаї балакали, бо тоти локаї
гадали, що він ніц не розуміє, а кіт усьо розумів. А локаї балакали собі так: „Сей пан богатий, то як прийде, то озмім, єго
вбиймо тай то буди всьо наше тай ми будем панами“. — Ну.
наколи пан приїхав, зарас пішов кіт і всьо тото росказав. Пан
як то вчув, зараз казав тих обох локаїв повішіти, а кота ще
лїпши доглєдав, дав єму на віки окромішний покій.

Але той кіт, що був уже у того пана то був, а як уже мусї
самому навкимило, прийшов до пана тай кажи: „Пане, я вже
віт теби хочу сї забирати“. — А панови зробив сї великий жель
за таким вірним слугов тай кажи: „Або тобі зле у мене? Ни
маю ні жінки, нї гітий, що я сам булу робити“? — А кіт кажи:
„Я ще сї до теби верну, али мушну подивити сї до свого дому.
бо я лишив дома там жінку і дитину“. — Тогди взєв той пан,
казав запречи файні конї в срібну бричку тай відвезти того кота.
Али той кіт кажи до пана: „Як ми даєш конї і бричку, то дай
ми ше гроший на дорогу“. — Взев пан. дав ще й скриньку гроший:
сїв кіт на бричку тай поїхав сам биз фірмана. Али їде той
кіт, їде, тай здибают єго жандарі тай каут: „Шо ти є за
оден“? — А він кажи: „Я є кіт“. — А вни сї єго питают: „А
вітки та бричка і конї“? — Він кажи: „Минї пан дав“. — А вни
каут: „Ну, а деж той пан є“? — Кіт кажи: „Пана нима, пан
минї дав тай я сам їду“. — Жандарі кажут: „Ти мав пана везти
тай пана задусити“. — Тай хокіли собі взєти бричку й конї, а
кота забити. А кіт тогди взєв. дав ту скринку гроший жандарем
тай жандарі пішли, а він поїхав.

Али їде кіт. їде, тай заїхав аж до тої самої пані, що був
перше. Панї як уздріла, що кіт той самий, що у неї був, сам
іде на такі бричцї дорогі і ще такими кіньми, дужи сї здивувала.
Тогди узєла конї до стайнї з брички, казала коням дати їсти, а
кота взєла до покою, дала котови істи тай зачєла питати сї,
вітки він то всьо має тай куди він типер їди? — А кіт кажи:&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>9yl6jhakto4drm9svnb7on9y3slgtv6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології (1928).pdf/52</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564954</id>
    <revision>
      <id>1045266</id>
      <timestamp>2026-04-12T15:02:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045266</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3945" sha1="2xwk5zs464rfahbfqo9kkhe8qxl5o7f" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;шматок дерева звуть копистю і до нього додають ще окреме пристосовання, — ''жабку'', що не пускає градку спускатися на нижню частину чепіги. Таким самим прикладом ідентичности технічних назв на цілій Україні може бути й конечна приналежність і плуга і рала, — ярмо (мал. 2).

Ось, наприклад назви частин цього знаряддя в ріжних місцевостях України:

{| style=&quot;margin-left:auto;margin-right:auto&quot;
|colspan=&quot;2&quot; style=&quot;text-align:center&quot;|''Полтавщина'':
|-
|1. Чашина.||4. Снизки.
|-
|2. Підгірлиця.||5. Привій.
|-
|3. Занози.||6. Колачик.
|-
|colspan=&quot;2&quot; style=&quot;text-align:center&quot;|''Київщина'':
|-
|1. Ярмо.||4. Снизки.
|-
|2. Підгорле.||5. Привій.
|-
|3. Занози.||6. Каблучка.
|-
|colspan=&quot;2&quot; style=&quot;text-align:center&quot;|''Прикарпатська Галичина'':
|-
|1. Ярмо.||4. Снози.
|-
|2. Підгорлиця.||5. Привій.
|-
|3. Занізки.||6. Облук.
|}

Північно-волинське ярмо вже досить {{errata|відріжняєтсья|відріжняється}} од загальноукраїнського типу, передусім своєю довжиною (біля двох метрів), а потім ще й тим, що в ньому немає підгірлиці, а її заміняють нижніми загнутими кінцями ''кульбак'', що заступають снизки та приймають до своїх дірок кінці заноз. Ці особливості, що близько нагадують південно-слав'янське (болгарське та сербське) ярмо, як формою, так і назвою окремих частин цілком тотожні з білоруськими; а разом із тим назви окремих частин ''сохи'' і на волинському, і на чернигівському Поліссі цілком инші, ніж на Мінщині. Це пояснюється, мабуть, тим, що ярмо — знаряддя дуже старовинне, тоді як соху запозичили білоруси від литовців та великорусів, і вона заступила старовинне рало відповідно не так давно.

Для скородження на Україні вживають звичайно ''борону'', — чотирьохкутну чи трапецевидну ряму з перехресними перекладинами, що до їх на перехрестях набивають дерев'яні а тепер частіше, залізні зуби. У північних частинах Волині. Київщини та Чернигівщини борона відзначається часто значно примітивнішим злагодженням. Ряму борони там роблять з гнутого дерева, а поперечини — з міцних гілок: перехресні частини звязані звитими з дерева ''калачиками'', цеб-то кільцями, а до простору між цільно стягнутими гілками вбивають дерев'яні зуби. Цей рід досить первісної борони поширений, головним чином, на Білорусі, де переховалась ще старовинна ''вершалина'', чи ''волокуша'', що є просто дерев'яний пень з від-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>2xwk5zs464rfahbfqo9kkhe8qxl5o7f</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045268</id>
      <parentid>1045266</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T15:03:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1045268</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3946" sha1="7zyt95jhv4uunqp4ekqx4uq48js91v9" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;шматок дерева звуть копистю і до нього додають ще окреме пристосовання, — ''жабку'', що не пускає градку спускатися на нижню частину чепіги. Таким самим прикладом ідентичности технічних назв на цілій Україні може бути й конечна приналежність і плуга і рала, — ярмо (мал. 2).

Ось, наприклад назви частин цього знаряддя в ріжних місцевостях України:

{| style=&quot;margin-left:auto;margin-right:auto&quot;
|colspan=&quot;2&quot; style=&quot;text-align:center&quot;|''Полтавщина'':
|-
|1. Чашина.||4. Снизки.
|-
|2. Підгірлиця.||5. Привій.
|-
|3. Занози.||6. Колачик.
|-
|colspan=&quot;2&quot; style=&quot;text-align:center&quot;|''Київщина'':
|-
|1. Ярмо.||4. Снизки.
|-
|2. Підгорле.||5. Привій.
|-
|3. Занози.||6. Каблучка.
|-
|colspan=&quot;2&quot; style=&quot;text-align:center&quot;|''Прикарпатська Галичина'':
|-
|1. Ярмо.||4. Снози.
|-
|2. Підгорлиця.||5. Привій.
|-
|3. Занізки.||6. Облук.
|}

Північно-волинське ярмо вже досить {{errata|відріжняєтсья|відріжняється}} од загальноукраїнського типу, передусім своєю довжиною (біля двох метрів), а потім ще й тим, що в ньому немає підгірлиці, а її заміняють нижніми загнутими кінцями ''кульбак'', що заступають снизки та приймають до своїх дірок кінці заноз. Ці особливості, що близько нагадують південно-слав'янське (болгарське та сербське) ярмо, як формою, так і назвою окремих частин цілком тотожні з білоруськими; а разом із тим назви окремих частин ''сохи'' і на волинському, і на чернигівському Поліссі цілком инші, ніж на Мінщині. Це пояснюється, мабуть, тим, що ярмо — знаряддя дуже старовинне, тоді як соху запозичили білоруси від литовців та великорусів, і вона заступила старовинне рало відповідно не так давно.

Для скородження на Україні вживають звичайно ''борону'', — чотирьохкутну чи трапецевидну ряму з перехресними перекладинами, що до їх на перехрестях набивають дерев'яні а тепер частіше, залізні зуби. У північних частинах Волині. Київщини та Чернигівщини борона відзначається часто значно примітивнішим злагодженням. Ряму борони там роблять з гнутого дерева, а поперечини — з міцних гілок: перехресні частини звязані звитими з дерева ''калачиками'', цеб-то кільцями, а до простору між цільно стягнутими гілками вбивають дерев'яні зуби. Цей рід досить первісної борони поширений, головним чином, на Білорусі, де переховалась ще старовинна ''вершалина'', чи ''волокуша'', що є просто дерев'яний пень з від-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7zyt95jhv4uunqp4ekqx4uq48js91v9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/344</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564955</id>
    <revision>
      <id>1045267</id>
      <timestamp>2026-04-12T15:02:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ohhhzie</username>
        <id>19276</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045267</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4403" sha1="t9n2j9uqje14tq6rv0novrsdirufvkm" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ohhhzie&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;„Минї то всьо дав пан удовець за тото, що я єму вірно служив“.
— Вона запитала сї, ни не знає він, як той сї пан називає,
а він і сказав як, а вона кажи: „То мій рідний брат“. —
Тогли зачсла сї питати, куда він хоче їхати, а він сказав: „Я їду
в лїс, а там в лісї є скала, а в скалі є дївчина, що коза з маленької дитини годує“. — Тогди взєла панї що найкраще убранє.
сїла з котом на бричку тай поїхала.

Їдут вони, їдут, заїхали в лїс, гай їхали тим лїсом штири
дни. Аж дивит сї кіт, а то уже витко такі тоти скали. А коза
як учула, що хтос їди, віскочила с тої скали тай сховала сї за
корч; а кіт вигів, де вона сї сховала, злїз з бричкі, прийшов від
козї тай кажи: „Ни бій сі, козо, я той самий кіт, що тебе при-
вів до тої скали“. — Прийшли вони вже до тої скали, панї
такжи якось сї запхала в ту гєту тай дивит сї, а то така дївчина велика сидит гола у листю… Тогди панє узєла тото убранє.
вбрала тоту дївчину, дївчина сї втїшила дужи і поклонила сї
пани до ніг і котови, бо то всьо кіт зробив. Як уже вбрала
панї ту дївчину, то дївчина дужи красна стала. Тогди кіт кажи:
„Вілазєймо вітси, будем кудас їхати всїма“. — А дївчина уже
в лїсї в скалі здичіла тай кажи: „Я нігде вітси ни хочу йти,
минї тут добре“. — А кіт кажи: „Що я сказав, то маєш зробити,
бо бис давно загинула, якби не я“. — Тогди війшли вони,
коза і та дївчина, а кіт нагадав си ще за їжа тай кажи: „А їж
де нішов“? — А коза розплакала сї тай кажи: „Ой нима, вже
вмер“, — кажи — „там лижит під деревом“. — Кіт кажи: „Ану
покажи, де він є“. — Тогди коза війшла, показала, кіт узєв, закєг
їжа в скалу тай кажи: „Він так на вас працував, то аби за
то єго звірина кигала по лісї? Най лижит тут“. Узєв, приклав
лиским. Тогди усї повілазили, сїли на бричку, коза с тов ґівчинов
з заду, пані на сиридинї, а кіт сїв на передї тай фірманив.

Али їдут вони, їдут, уже нидалеко того пана, де кіт був.
Той пан як уздрів, що кіт уже назад до него їде, казав с тої
радости стрілєти; коза напудила сї тай хокіла тїкати, а кіт кажи: „Тихо сиди, бо як скочиш, то тибе застрілє“. — Тай вже тихо
стало, тогди усїма позлазєли, позаходили до покою і госки сї,
їгє всїма разом: Коза, кіт, пан, панї і ґівчина. Погостили сї трохи
тай тота панї пішла до дому, а пан оженив сї с тов ґівчинов.
Той кіт порєткував всїм на дворі, а коза усїм дробом, а пан
с панев сиґіли в покоях. Тай тота панє мала хлопиє від пана,
тай уже хлопец віріс троха, а пан заслаб тай казав вімурувати
каплицю, а піт тов каплицев казав сибе поховати; тай казав,&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>t9n2j9uqje14tq6rv0novrsdirufvkm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Індекс:Розпорядження Чернігівської обласної ради 2026-49 сторінка 1.jpg</title>
    <ns>252</ns>
    <id>564956</id>
    <revision>
      <id>1045276</id>
      <timestamp>2026-04-12T15:17:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: </comment>
      <origin>1045276</origin>
      <model>proofread-index</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="435" sha1="15fwomh3mel3az2k5ka6anp7gwjxqwh" xml:space="preserve">{{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template
|Type=document
|Title=[[Розпорядження Чернігівської обласної ради від 2026.03.06 №49]]
|Subtitle=
|Series=
|Volume=
|Author=Чернігівська обласна рада
|Translator=
|Editor=
|Illustrator=
|Publisher=
|Address=Чернігів
|Year=2025
|Source=jpg
|Image=1
|Progress=C
|Transclusion=no
|Pages=[[Page:Розпорядження Чернігівської обласної ради 2026-49 сторінка 1.jpg|1]]
[[Page:Розпорядження Чернігівської обласної ради 2026-49 сторінка 2.jpg|2]]
|Volumes=
|Remarks=
|Width=
|Header=
|Footer=
|Css=
|Categories=
|Language=uk
|Key=
|ISBN=
|OCLC=
|irbis=
|LCCN=
|BNF_ARK=
|ARC=
}}</text>
      <sha1>15fwomh3mel3az2k5ka6anp7gwjxqwh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/345</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564957</id>
    <revision>
      <id>1045279</id>
      <timestamp>2026-04-12T15:24:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ohhhzie</username>
        <id>19276</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045279</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3114" sha1="tg1bv7czxmmhpcu2hdka2a2pgt5gpiy" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ohhhzie&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;що як кіт умре і коза, аби также жінка поховала. Тай вона
послухала свого чоловіка. Як вони повмирали якос так разом,
то ховали їх так, як того пана, ксьондзи. Тай як уже їх поховали, то тота панї дужи плакала за котом і за козов, тай в рік
і сама вмерла. Тай ї там поховали піт ту каплицу. Хлопец лишив
сї тай уже бідний газдував сам.

{{smaller|''Зап. I. Волошинський с кадолістї. 1913, від Штеф. Хімека з Домисел. р. Городенка.''}}

{{larger|{{c|'''XIX. Віл.'''}}}}

{{c|'''210. Чому воли не бігають швидко?'''}}

Віл з конем заспорили, хто швидче біга. Кінь каже, що він
швидче, а віл: „Я б іще дужше й за тебе побіг, да в мене сили
багато, дак бою ся, щоб земля не провалила ся“.

Ну, а таки побігли в двох наввипередки. От віл біг-біг, та
набіг на рів та так і загурчав туди. Лежить та думає: „Оце ж
уже земля провалила ся“.

Так з того часу воли вже й не бігають, тільки бігають
з дроку.

{{smaller|''Б. Д. Гринченко, Иль уетъ народа, ст. 14. ч. 19.''}}

{{smaller|'''Паралєлї''': Кіев. Старина. 1888, кн. VI. ст. 359.''}}

{{c|'''211. Віл і корова в плузї.'''}}

Газда іспряг бив із волом корову орати, бо не мав двох
волів. Коли мало уйшли корова з волом та корова ся бояла
поля думала, што то вшитко ї орати, а вбл знав, што лем єден
дараб. Корова кажи волови: Неборе воле, широкоє поле! — А
віл їй одказав: Єщесь не орала, та вжесь ся заср…а!

{{smaller|''I. Верхратський. Знадоби для пізнаня угор. рус. говорів, т. I. ст. 131.''}}

{{c|'''212. Як бики гнївали ся на господаря.'''}}

В одного ґазди була корова і два бики, близнюки, від тої
корови. Той газда все файно коло них ходив і дозирав, бо
дуже любив свої близнюки бички. Аж раз на сьвітий вечір поїхав
він в ліс по дрива. Поїхав рано тай сигів цїлий день, бо
було дужи слиско і ни міг живо вікігнути дрива з лїса. Тай так
був бики помучив, що аж'язики повивалювали. Приїхав ду дому,&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>tg1bv7czxmmhpcu2hdka2a2pgt5gpiy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Розпорядження Чернігівської обласної ради 2026-49 сторінка 1.jpg</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564958</id>
    <revision>
      <id>1045280</id>
      <timestamp>2026-04-12T15:27:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045280</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2744" sha1="fwg8oir5d9vg7tgavm3xrk3adlxjc7s" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;[[Файл:Lesser Coat of Arms of Ukraine (bw).svg|50px|безрамки|центр]]
{{c|'''УКРАЇНА'''}}
{{c|{{sp|{{larger|'''ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСНА РАДА'''}}}}}}
{{c|{{sp|{{larger|'''РОЗПОРЯДЖЕННЯ'''}}}}}}
{{rh|06 березня 2026 року|м. Чернігів|№ 49}}

{{c|Про нагородження Почесною грамотою та оголошення Подяки}}

1. Нагородити Почесною грамотою Чернігівської обласної ради з врученням нагрудного знака:

1.1. За сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у розвиток місцевого самоврядування та зміцнення соціально-економічного потенціалу Менської міської територіальної громади:
{|
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ГОНЧАР&lt;br/&gt;Наталію Вікторівну||директора комунальної установи «Менський територіальний центр надання соціальних послуг» Менської міської ради Корюківського району
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|МОСКАЛЬЧУК&lt;br/&gt;Марину Віталіївну||начальника відділу соціального захисту населення та охорони здоров'я Менської міської ради Корюківського району
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|СКОРОХОДА&lt;br/&gt;Сергія Віталійовича||начальника відділу міжнародного співробітництва та економічного розвитку Менської міської ради Корюківського району
|}

1.2.За багаторічну благодійницьку діяльність, вагомий внесок у захист національно-культурних, економічних і соціальних інтересів Чернігівщини та з нагоди 30-і річниці з дня створення Товариства «Чернігівське земляцтво»:
{|
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ВОЩЕВСЬКОГО&lt;br/&gt;Миколу Миколайовича||голову Ічнянського відділення Товариства «Чернігівське земляцтво», керівника товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Сінком-Чернігів»
|-&lt;noinclude&gt;|}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>fwg8oir5d9vg7tgavm3xrk3adlxjc7s</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045281</id>
      <parentid>1045280</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T15:28:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1045281</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2741" sha1="1rrbi50aqvlatapm807bu0i0jakrmky" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;[[Файл:Lesser Coat of Arms of Ukraine (bw).svg|50px|безрамки|центр]]
{{c|'''УКРАЇНА'''}}
{{c|{{sp|{{larger|'''ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСНА РАДА'''}}}}}}
{{c|{{sp|{{larger|'''РОЗПОРЯДЖЕННЯ'''}}}}}}
{{rh|06 березня 2026 року|м. Чернігів|№ 49}}

{{c|Про нагородження Почесною грамотою та оголошення Подяки}}

1. Нагородити Почесною грамотою Чернігівської обласної ради з врученням нагрудного знака:

1.1. За сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у розвиток місцевого самоврядування та зміцнення соціально-економічного потенціалу Менської міської територіальної громади:
{|
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ГОНЧАР&lt;br/&gt;Наталію Вікторівну||директора комунальної установи «Менський територіальний центр надання соціальних послуг» Менської міської ради Корюківського району
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|МОСКАЛЬЧУК&lt;br/&gt;Марину Віталіївну||начальника відділу соціального захисту населення та охорони здоров'я Менської міської ради Корюківського району
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|СКОРОХОДА&lt;br/&gt;Сергія Віталійовича||начальника відділу міжнародного співробітництва та економічного розвитку Менської міської ради Корюківського району
|}

1.2.За багаторічну благодійницьку діяльність, вагомий внесок у захист національно-культурних, економічних і соціальних інтересів Чернігівщини та з нагоди 30-і річниці з дня створення Товариства «Чернігівське земляцтво»:
{|
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ВОЩЕВСЬКОГО&lt;br/&gt;Миколу Миколайовича||голову Ічнянського відділення Товариства «Чернігівське земляцтво», керівника товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Сінком-Чернігів»&lt;noinclude&gt;|}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>1rrbi50aqvlatapm807bu0i0jakrmky</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045288</id>
      <parentid>1045281</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T15:44:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1045288</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2773" sha1="h7eb9a1wga4xgz3zsqcjmf8uugmzf4l" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;[[Файл:Lesser Coat of Arms of Ukraine (bw).svg|50px|безрамки|центр]]
{{c|'''УКРАЇНА'''}}
{{c|{{sp|{{larger|'''ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСНА РАДА'''}}}}}}
{{c|{{sp|{{larger|'''РОЗПОРЯДЖЕННЯ'''}}}}}}
{{rh|06 березня 2026 року|м. Чернігів|№ 49}}

{{c|Про нагородження Почесною грамотою та оголошення Подяки}}

1. Нагородити Почесною грамотою Чернігівської обласної ради з врученням нагрудного знака:

1.1. За сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у розвиток місцевого самоврядування та зміцнення соціально-економічного потенціалу Менської міської територіальної громади:
{|
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ГОНЧАР&lt;br/&gt;Наталію Вікторівну||директора комунальної установи «Менський територіальний центр надання соціальних послуг» Менської міської ради Корюківського району
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|МОСКАЛЬЧУК&lt;br/&gt;Марину Віталіївну||начальника відділу соціального захисту населення та охорони здоров'я Менської міської ради Корюківського району
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|СКОРОХОДА&lt;br/&gt;Сергія Віталійовича||начальника відділу міжнародного співробітництва та економічного розвитку Менської міської ради Корюківського району
|}

1.2.За багаторічну благодійницьку діяльність, вагомий внесок у захист національно-культурних, економічних і соціальних інтересів Чернігівщини та з нагоди 30-і річниці з дня створення Товариства «Чернігівське земляцтво»:
{|
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ВОЩЕВСЬКОГО&lt;br/&gt;Миколу Миколайовича||голову Ічнянського відділення Товариства «Чернігівське земляцтво», керівника товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Сінком-Чернігів»
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;&lt;noinclude&gt;|}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>h7eb9a1wga4xgz3zsqcjmf8uugmzf4l</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045308</id>
      <parentid>1045288</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T16:38:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1045308</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2774" sha1="rm04qx8qlp0zs1cftwnrx4njtu7efjp" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;[[Файл:Lesser Coat of Arms of Ukraine (bw).svg|50px|безрамки|центр]]
{{c|'''УКРАЇНА'''}}
{{c|{{sp|{{larger|'''ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСНА РАДА'''}}}}}}
{{c|{{sp|{{larger|'''РОЗПОРЯДЖЕННЯ'''}}}}}}
{{rh|06 березня 2026 року|м. Чернігів|№ 49}}

{{c|Про нагородження Почесною грамотою та оголошення Подяки}}

1. Нагородити Почесною грамотою Чернігівської обласної ради з врученням нагрудного знака:

1.1. За сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у розвиток місцевого самоврядування та зміцнення соціально-економічного потенціалу Менської міської територіальної громади:
{|
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ГОНЧАР&lt;br/&gt;Наталію Вікторівну||директора комунальної установи «Менський територіальний центр надання соціальних послуг» Менської міської ради Корюківського району
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|МОСКАЛЬЧУК&lt;br/&gt;Марину Віталіївну||начальника відділу соціального захисту населення та охорони здоров'я Менської міської ради Корюківського району
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|СКОРОХОДА&lt;br/&gt;Сергія Віталійовича||начальника відділу міжнародного співробітництва та економічного розвитку Менської міської ради Корюківського району
|}

1.2. За багаторічну благодійницьку діяльність, вагомий внесок у захист національно-культурних, економічних і соціальних інтересів Чернігівщини та з нагоди 30-і річниці з дня створення Товариства «Чернігівське земляцтво»:
{|
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ВОЩЕВСЬКОГО&lt;br/&gt;Миколу Миколайовича||голову Ічнянського відділення Товариства «Чернігівське земляцтво», керівника товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Сінком-Чернігів»
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;&lt;noinclude&gt;|}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>rm04qx8qlp0zs1cftwnrx4njtu7efjp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Розпорядження Чернігівської обласної ради 2026-49 сторінка 2.jpg</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564959</id>
    <revision>
      <id>1045282</id>
      <timestamp>2026-04-12T15:36:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045282</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5158" sha1="rp2qkgl9gjb60phzg744up8ausq9yzx" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;{|&lt;/noinclude&gt;|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ГРАБА&lt;br/&gt;Сергія Олександровича|| голову Ріпкинського відділення Товариства «Чернігівське земляцтво», головного спеціаліста Департаменту кадрової роботи та управління персоналом Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ПЕРОГАНИЧА&lt;br/&gt;Юрія Йосиповича||Почесного члена Ради, генерального директора Асоціації підприємств інформаційних технологій України
|}

1.3.За багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди ювілею
{|
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ТОПЧІЙ&lt;br/&gt;Ніну Іванівну||головного спеціаліста управління культури і туризму Ніжинської міської ради
|}

2. Оголосити Подяку Чернігівської обласної ради:

2.1.За сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у розвиток місцевого самоврядування та зміцнення соціально-економічного потенціалу Менської міської територіальної громади:
{|
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ЄКИМЕНКО&lt;br/&gt;Ірині Валеріївні||начальнику відділу житлово-комунального господарства та комунального майна Менської міської ради Корюківського району
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ЄМЕЦЬ&lt;br/&gt;Тетяні Олександрівні||начальнику відділу бухгалтерського обліку та звітності, головному бухгалтеру Менської міської ради Корюківського району
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|МАРЦЕВІЙ&lt;br/&gt;Тетяні Іванівні||{{errata|начальника|начальнику}} юридичного відділу Менської міської ради Корюківського району
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ПОПОК&lt;br/&gt;Світлані Миколаївні||старості Макошинського старостинського округу Менської міської ради Корюківського району
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|CEMKO&lt;br/&gt;Наталії Михайлівні||старості Синявського старостинського округу Менської міської ради Корюківського району
|}

2.2.За багаторічну благодійницьку діяльність, вагомий внесок у захист національно-культурних, економічних і соціальних інтересів Чернігівщини та з нагоди 30-і річниці з дня створення Товариства «Чернігівське земляцтво»:
{|
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|БОНДАРЕНКУ&lt;br/&gt;Валентину Григоровичу||заступнику голови Носівського відділення товариства «Чернігівське земляцтво» 
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ЖАДЬКО&lt;br/&gt;Ользі Миколаївні||голові молодіжного відділення Товариства «Чернігівське земляцтво», директору товариства з обмеженою відповідальністю «Енівей»
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|КИЙКОВУ&lt;br/&gt;Олексію Юрійовичу||члену Прилуцького відділення Товариства «Чернігівське земляцтво», директору дирекції «Дипсервіс» Державного підприємства «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв»
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ПУХКАЛУ&lt;br/&gt;Олександру Григоровичу||голові Бахмацького відділення Товариства «Чернігівське земляцтво», професору кафедри Права та публічного управління Житомирського державного університету ім. І. Франка
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|САЄНКО&lt;br/&gt;Ніні Олександрівні||членкині Борзнянського відділення Товариства «Чернігівське земляцтво»
|}


{{rh|Голова обласної ради|{{підпис}}|Олена ДМИТРЕНКО}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>rp2qkgl9gjb60phzg744up8ausq9yzx</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045289</id>
      <parentid>1045282</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T15:45:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1045289</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5158" sha1="tbfpka16106p4ydsoxi6bjbygwe6rek" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;{|
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;&lt;/noinclude&gt;|ГРАБА&lt;br/&gt;Сергія Олександровича|| голову Ріпкинського відділення Товариства «Чернігівське земляцтво», головного спеціаліста Департаменту кадрової роботи та управління персоналом Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ПЕРОГАНИЧА&lt;br/&gt;Юрія Йосиповича||Почесного члена Ради, генерального директора Асоціації підприємств інформаційних технологій України
|}

1.3.За багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди ювілею
{|
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ТОПЧІЙ&lt;br/&gt;Ніну Іванівну||головного спеціаліста управління культури і туризму Ніжинської міської ради
|}

2. Оголосити Подяку Чернігівської обласної ради:

2.1.За сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у розвиток місцевого самоврядування та зміцнення соціально-економічного потенціалу Менської міської територіальної громади:
{|
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ЄКИМЕНКО&lt;br/&gt;Ірині Валеріївні||начальнику відділу житлово-комунального господарства та комунального майна Менської міської ради Корюківського району
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ЄМЕЦЬ&lt;br/&gt;Тетяні Олександрівні||начальнику відділу бухгалтерського обліку та звітності, головному бухгалтеру Менської міської ради Корюківського району
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|МАРЦЕВІЙ&lt;br/&gt;Тетяні Іванівні||{{errata|начальника|начальнику}} юридичного відділу Менської міської ради Корюківського району
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ПОПОК&lt;br/&gt;Світлані Миколаївні||старості Макошинського старостинського округу Менської міської ради Корюківського району
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|CEMKO&lt;br/&gt;Наталії Михайлівні||старості Синявського старостинського округу Менської міської ради Корюківського району
|}

2.2.За багаторічну благодійницьку діяльність, вагомий внесок у захист національно-культурних, економічних і соціальних інтересів Чернігівщини та з нагоди 30-і річниці з дня створення Товариства «Чернігівське земляцтво»:
{|
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|БОНДАРЕНКУ&lt;br/&gt;Валентину Григоровичу||заступнику голови Носівського відділення товариства «Чернігівське земляцтво» 
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ЖАДЬКО&lt;br/&gt;Ользі Миколаївні||голові молодіжного відділення Товариства «Чернігівське земляцтво», директору товариства з обмеженою відповідальністю «Енівей»
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|КИЙКОВУ&lt;br/&gt;Олексію Юрійовичу||члену Прилуцького відділення Товариства «Чернігівське земляцтво», директору дирекції «Дипсервіс» Державного підприємства «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв»
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ПУХКАЛУ&lt;br/&gt;Олександру Григоровичу||голові Бахмацького відділення Товариства «Чернігівське земляцтво», професору кафедри Права та публічного управління Житомирського державного університету ім. І. Франка
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|САЄНКО&lt;br/&gt;Ніні Олександрівні||членкині Борзнянського відділення Товариства «Чернігівське земляцтво»
|}


{{rh|Голова обласної ради|{{підпис}}|Олена ДМИТРЕНКО}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>tbfpka16106p4ydsoxi6bjbygwe6rek</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045290</id>
      <parentid>1045289</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T15:46:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1045290</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5160" sha1="myfy5bm35tdh8l3axpcxnwvi1rl3kwz" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;{|
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;&lt;/noinclude&gt;|-
|ГРАБА&lt;br/&gt;Сергія Олександровича||голову Ріпкинського відділення Товариства «Чернігівське земляцтво», головного спеціаліста Департаменту кадрової роботи та управління персоналом Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ПЕРОГАНИЧА&lt;br/&gt;Юрія Йосиповича||Почесного члена Ради, генерального директора Асоціації підприємств інформаційних технологій України
|}

1.3.За багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди ювілею
{|
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ТОПЧІЙ&lt;br/&gt;Ніну Іванівну||головного спеціаліста управління культури і туризму Ніжинської міської ради
|}

2. Оголосити Подяку Чернігівської обласної ради:

2.1.За сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у розвиток місцевого самоврядування та зміцнення соціально-економічного потенціалу Менської міської територіальної громади:
{|
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ЄКИМЕНКО&lt;br/&gt;Ірині Валеріївні||начальнику відділу житлово-комунального господарства та комунального майна Менської міської ради Корюківського району
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ЄМЕЦЬ&lt;br/&gt;Тетяні Олександрівні||начальнику відділу бухгалтерського обліку та звітності, головному бухгалтеру Менської міської ради Корюківського району
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|МАРЦЕВІЙ&lt;br/&gt;Тетяні Іванівні||{{errata|начальника|начальнику}} юридичного відділу Менської міської ради Корюківського району
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ПОПОК&lt;br/&gt;Світлані Миколаївні||старості Макошинського старостинського округу Менської міської ради Корюківського району
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|CEMKO&lt;br/&gt;Наталії Михайлівні||старості Синявського старостинського округу Менської міської ради Корюківського району
|}

2.2.За багаторічну благодійницьку діяльність, вагомий внесок у захист національно-культурних, економічних і соціальних інтересів Чернігівщини та з нагоди 30-і річниці з дня створення Товариства «Чернігівське земляцтво»:
{|
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|БОНДАРЕНКУ&lt;br/&gt;Валентину Григоровичу||заступнику голови Носівського відділення товариства «Чернігівське земляцтво» 
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ЖАДЬКО&lt;br/&gt;Ользі Миколаївні||голові молодіжного відділення Товариства «Чернігівське земляцтво», директору товариства з обмеженою відповідальністю «Енівей»
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|КИЙКОВУ&lt;br/&gt;Олексію Юрійовичу||члену Прилуцького відділення Товариства «Чернігівське земляцтво», директору дирекції «Дипсервіс» Державного підприємства «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв»
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ПУХКАЛУ&lt;br/&gt;Олександру Григоровичу||голові Бахмацького відділення Товариства «Чернігівське земляцтво», професору кафедри Права та публічного управління Житомирського державного університету ім. І. Франка
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|САЄНКО&lt;br/&gt;Ніні Олександрівні||членкині Борзнянського відділення Товариства «Чернігівське земляцтво»
|}


{{rh|Голова обласної ради|{{підпис}}|Олена ДМИТРЕНКО}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>myfy5bm35tdh8l3axpcxnwvi1rl3kwz</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045309</id>
      <parentid>1045290</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T16:38:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1045309</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5163" sha1="83gmiv3bc72oou284wl75ryecdi8v81" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;{|
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;&lt;/noinclude&gt;|-
|ГРАБА&lt;br/&gt;Сергія Олександровича||голову Ріпкинського відділення Товариства «Чернігівське земляцтво», головного спеціаліста Департаменту кадрової роботи та управління персоналом Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ПЕРОГАНИЧА&lt;br/&gt;Юрія Йосиповича||Почесного члена Ради, генерального директора Асоціації підприємств інформаційних технологій України
|}

1.3. За багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди ювілею
{|
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ТОПЧІЙ&lt;br/&gt;Ніну Іванівну||головного спеціаліста управління культури і туризму Ніжинської міської ради
|}

2. Оголосити Подяку Чернігівської обласної ради:

2.1. За сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у розвиток місцевого самоврядування та зміцнення соціально-економічного потенціалу Менської міської територіальної громади:
{|
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ЄКИМЕНКО&lt;br/&gt;Ірині Валеріївні||начальнику відділу житлово-комунального господарства та комунального майна Менської міської ради Корюківського району
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ЄМЕЦЬ&lt;br/&gt;Тетяні Олександрівні||начальнику відділу бухгалтерського обліку та звітності, головному бухгалтеру Менської міської ради Корюківського району
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|МАРЦЕВІЙ&lt;br/&gt;Тетяні Іванівні||{{errata|начальника|начальнику}} юридичного відділу Менської міської ради Корюківського району
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ПОПОК&lt;br/&gt;Світлані Миколаївні||старості Макошинського старостинського округу Менської міської ради Корюківського району
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|CEMKO&lt;br/&gt;Наталії Михайлівні||старості Синявського старостинського округу Менської міської ради Корюківського району
|}

2.2. За багаторічну благодійницьку діяльність, вагомий внесок у захист національно-культурних, економічних і соціальних інтересів Чернігівщини та з нагоди 30-і річниці з дня створення Товариства «Чернігівське земляцтво»:
{|
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|БОНДАРЕНКУ&lt;br/&gt;Валентину Григоровичу||заступнику голови Носівського відділення товариства «Чернігівське земляцтво» 
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ЖАДЬКО&lt;br/&gt;Ользі Миколаївні||голові молодіжного відділення Товариства «Чернігівське земляцтво», директору товариства з обмеженою відповідальністю «Енівей»
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|КИЙКОВУ&lt;br/&gt;Олексію Юрійовичу||члену Прилуцького відділення Товариства «Чернігівське земляцтво», директору дирекції «Дипсервіс» Державного підприємства «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв»
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|ПУХКАЛУ&lt;br/&gt;Олександру Григоровичу||голові Бахмацького відділення Товариства «Чернігівське земляцтво», професору кафедри Права та публічного управління Житомирського державного університету ім. І. Франка
|- style=&quot;vertical-align: top;&quot;
|САЄНКО&lt;br/&gt;Ніні Олександрівні||членкині Борзнянського відділення Товариства «Чернігівське земляцтво»
|}


{{rh|Голова обласної ради|{{підпис}}|Олена ДМИТРЕНКО}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>83gmiv3bc72oou284wl75ryecdi8v81</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/346</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564960</id>
    <revision>
      <id>1045284</id>
      <timestamp>2026-04-12T15:41:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ohhhzie</username>
        <id>19276</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045284</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4057" sha1="agkzpmpjh0wwpmsbovwsxcr3t6tpfve" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ohhhzie&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;привезав коло порожних ясел і пішов дрива скидати з воза.
Скидав дрова, пішов до хати, а в хаті були гослї, що прийшли
на вечеру. Повечеріли, зачєли коліїдувати і забув газда за худобу,
що від ранку ще нїчо не їла. А корова і бики стоя тай
кажи короза до бика: „Видиш, сину, ни догодивіс газії гай
ади вгнївав сї на теби і не віходит від нам. Тай я терплю через
тебе голоду“. — А бик каже: „То ти, мамо, стояла, а я робив
цїлий день, вікручував ноги на грудї у лїсї, а віїхав за лїс, ожиледа до гори тай нираз їм упав“. — А вона каже: „Та ти кигниш,
а я кормлю цілу хату своїм нолоком, та бо ше й продає
газдинї“. — А бик кажи: „И, та він ни повинич за нас забути.
Я маю нагію, шо він і зараз війде. Ти ни знасш, шо він в опівночи віходит від нам, абим му руки полизав“. А корова кажи:
„Слухайти, гіти: Як він у вочи війде, то лижт, навіть ни дивіт
сї на него“. — І вже позасипели.

Чуют у ночи, хтос іде до стайнї. А то газдинї увійшла
з лїхтарнев, подивила сї, а ясла порожні; як зачне свого газду
сварити… Внесла худобі сїна і пішла. А корова каже: „А видити,
ґіти, шо я лїпши свої газдини догодила, бо в ночи війшла і вінисла
минї їсти“. — І попоїли тай полєгали. Але віходит рано
газда і зачєв дужи жєлувати; кажи: „Худібко моя, як я забув
за теби. Я мав сьвітий вечір, а ви постили, саракі“. — А бики
сі змовили, навіть ни обзирают сї на него, гнївают сї. Зачєв він
їх гладити і ласькати їх і пішов до хати з великим жалем. І каже
бичок: „Як вінисе їсти, траба їму вібачити, бо вижу, шо він
жєлує за тим, що нам ни дав їсти в вечір“. — Диве сї, а він
віносит у цебрі вівсенну полову, примащену муков: унїс пахучого сїна і зачев їх припрошувати. І бички віт тогли на него сї
ни гнївали, а він на них ни забував, борши їм давав, як сам їв.

{{smaller|''Зап. І. Волошинський в грудни. 1913, від Леся Лушка з Даличено. с. Городенка.''}}

{{smaller|'''Паралєлї''': А. Aarne. Finnische Мärehenvarianten. ч. 206. — O. Hackman. Märchen der finnländ. Schweden. ч. 206.}}

{{c|'''213. Воли і цап.'''}}

Був чоловік, мав пару волів і дужи ними кижко робив. Аж
одного разу в вечір прийшли вони до дому, дужи сї кишко напрацували
і зачєли говсрити один до другого, шо тєжкє оранє
мали, дужи сї змучили. А цап то почув і кажи: „Які ви дурнї
на цисе. Я бувши вами зараз бим сї зробив слабий і газда ни
піде одним биком орати“. — Ґазда стояв під стайнев і то всьо&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>agkzpmpjh0wwpmsbovwsxcr3t6tpfve</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Категорія:Чернігівська обласна рада</title>
    <ns>14</ns>
    <id>564961</id>
    <revision>
      <id>1045285</id>
      <timestamp>2026-04-12T15:42:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: [[Категорія:Обласні ради України]] [[Категорія:Чернігівська область]]</comment>
      <origin>1045285</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="124" sha1="syx8hhkjesowlv4yaxu992sgpwcx1so" xml:space="preserve">[[Категорія:Обласні ради України]]
[[Категорія:Чернігівська область]]</text>
      <sha1>syx8hhkjesowlv4yaxu992sgpwcx1so</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Категорія:Розпорядження Чернігівської обласної ради</title>
    <ns>14</ns>
    <id>564962</id>
    <revision>
      <id>1045287</id>
      <timestamp>2026-04-12T15:43:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: [[Категорія:Чернігівська обласна рада]]</comment>
      <origin>1045287</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="71" sha1="qxlo1xtm89ri4zigucsjmt0dphahmfb" xml:space="preserve">[[Категорія:Чернігівська обласна рада]]</text>
      <sha1>qxlo1xtm89ri4zigucsjmt0dphahmfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Розпорядження Чернігівської обласної ради від 2026.03.06 №49</title>
    <ns>0</ns>
    <id>564963</id>
    <revision>
      <id>1045291</id>
      <timestamp>2026-04-12T15:46:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{заголовок  | назва = Розпорядження Чернігівської обласної ради від 2026.03.06 №49  | автор =  | перевизначити_автора = Чернігівська обласна рада  | перекладач =   | секція     =   | попередня  =   | наступна   =   | рік = 2026  | місто = Чернігів }} &lt;pages index=&quot;Розпорядження Чернігі...</comment>
      <origin>1045291</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="667" sha1="8mdoh356666vjoseth23vx544uc67n1" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = Розпорядження Чернігівської обласної ради від 2026.03.06 №49
 | автор =
 | перевизначити_автора = Чернігівська обласна рада
 | перекладач = 
 | секція     = 
 | попередня  = 
 | наступна   = 
 | рік = 2026
 | місто = Чернігів
}}
&lt;pages index=&quot;Розпорядження Чернігівської обласної ради 2026-49 сторінка 1.jpg&quot; include=all /&gt;

{{PD-UA-exempt}}

[[Категорія:Розпорядження Чернігівської обласної ради]]</text>
      <sha1>8mdoh356666vjoseth23vx544uc67n1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/139</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564964</id>
    <revision>
      <id>1045294</id>
      <timestamp>2026-04-12T15:52:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045294</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2518" sha1="3ppoh2vt1l1vqx75j26sexupoa29vlm" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;гарні квітки, а з них виростають два гарні плоди. Королева хоче зірвати ті плоди, та вони перед єі руками піднімають ся все висше і висше в гору. Вона велить зрубати дерево, та дерево відростає на ново — се повторяєть ся кілька разів раз по разу. Король довідавши ся про се, приходить, щоби побачити дерево і оба плоди самі спадають йому до рук. Він заносить йіх до своєі спальні і кладе йіх на столику коло свойого ліжка. Та ось у ночи з одного плоду чути тихенький голос: „Братіку!“ А другий тихенький голос відповідає: „Сестричко! Говори тихіше! Завтра король буде краяти плоди, а коли королева найде нас, то нас повбиває Бог тричі дав нам віджити, та коли нас убють ще четвертий раз, то вже більше не віджиємо“. Король учувши сю розмову, осторожно розрізує плоди, находить в них своіх дітей і велить убити мачуху.

Щоби скінчити сю часть нашоі студіі, зазначимо ще россійську казку, належну до сеі самоі ґрупи (гл. {{sp-l|De Gubernatis}}. Zoological Mythology I. ст. 412). Тут двоє близнят, перебувши майже всі такі переміни, які ми бачили в казці семиградській, були зарізані в виді ягнят, а йіх нутро викинуто на стежку. Йіх мати, прогнана королева, забрала ті відпадки, не знаючи, з чого вони походять, зварила йіх і зйіла, із сего завогоніла і на ново вродила двох синів, а ті на розпити короля оповіли йому про все, що було з ними.

Чи ся дивовижна розвязка не нагадує де в чому відродженє єгипетського Бітіу?{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>3ppoh2vt1l1vqx75j26sexupoa29vlm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/347</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564965</id>
    <revision>
      <id>1045296</id>
      <timestamp>2026-04-12T15:58:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ohhhzie</username>
        <id>19276</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045296</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3884" sha1="h5gjrjfgix9t2a0de8sxs0xvmi0vw8s" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ohhhzie&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;слухав, що вони говорили, тому вже знав на перел, що вони
гадают робити. На другий день рано приходит до стайнї, а
бик один лежит уже, як звикле, сумує, бо він слабий. Газда ни
дає єму їсти, бо кажи, що слабий їсти ни хочи. Тому здоровому
дав їсти, погодував єго і пішов ним орати разом іс цапом:
а як відходив рано з дому, то казав жінцї, щоби їсти волови
ни дала, анї води. І так бик лижєв цілий день голодин і биз
води за ту кару, що сї зробив слабим.

Той знов, що пішов з цапом орати, був дужи злий на цапа.
бо єму зле було з ним орати, а сей був злий на папа, жи стояв
голодин і цїлий день нїчо ни їв. То в вечір, як сї посходили,
то би були цапа забили с тої злости, що він їх так зле нарадив,
бо вни хоть були помучинї, ліпши було обом робити.

{{smaller|''Зап. І. Волошинсьний в мартї. 1914. від Ів. Веробия в Далетева. в. Городенко.''}}

{{smaller|'''Паралєлї''': M. Valjavee, Narodne pripovjesti n Varazlinn i okoliei. ст. 256 257. ч. 53.}}

{{c|'''214. Соломяний бичок.'''}}

Жив собі дід та баба; дід служив на майданї майданчиком,
а баба сидїла дома, мички пряла. І такі вони бідні — нїчого
не мають; що зароблять, то проїдять, тай нема. — От баба й напалась на дїда: „Зроби тай зроби минї, дїду, соломяного
бичка і осмоли його смолою“. — „Що ти, дурна, говориш.
на віщо тобі той бичок здав ся“? — „Зроби, я вже знаю на
вішо“. — Дід — нічого робить — взяв, зробив соломяного
бичка і осмолив його смолою.

Переночували. От на ранок баба набрала чичок і погнала
соломяного бичка пасти: сама сїла під могилою, — пряде кужіль
і приказує: „Пасись, пасись, бичку, на травицї, поки я мички
попряду! Пасись, пасись, бичку, на травицї, поки я мички попряду“!
— Поти пряла, поки й задрімала. Коли це з темного
лісу, з великого бору біжить ведмідь: наскочив на бичка: „Хто
ти такий? — питає, скажи минї. — А бичок і каже: Я бичок
третячок, з соломи зроблений, смолою засмолений. — Медвідь
каже: Коли ти соломяний, смолою засмолений, то дай минї
смоли обідраний бік залатати. — Бичок нїчого, мовчить. Медвідь
тодї його зараз за бік, давай смолу оддирати. Оддирав,
оддирав тай завяз зубами та нїяк і не вирве. Сїпав, сїпав — нї.
Затяг того бичка бо зна куди. — От баба прокидаєць ця, аж
бичка і нема: Ох минї лихо велике! Де це мій бичок дїв ся?&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>h5gjrjfgix9t2a0de8sxs0xvmi0vw8s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології (1928).pdf/54</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564966</id>
    <revision>
      <id>1045297</id>
      <timestamp>2026-04-12T16:03:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045297</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5639" sha1="dvyc8vm39i5qldzhbwqsyk4s67xlpyq" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;рубаними на певній відстані від стовбура сучками; ця волокуша, певне, існувала й на Україні, але там вона вже зникла.

Загально-відоме вживання на Україні волів щоб орати плугом, різко відзначає її від Великоросії та наближає до південних та західніх слав'янських країн, — до Болгарії, Сербії, а також і Чехії. За останні часи, правда, на Україні майже скрізь волів починають заступати коні. Не слід, однак, думати, що цю заміну викликало поширення легких плугів, — конструкція їх зовсім не перешкоджає глибоко орати, справжня причина цієї заміни — зубожіння населення України, для якого видаток на пару волів (200–300 карбованців а то й більше) тепер уже не під силу, а звичайного селянського коня можна купити й за 50–60 карбованців. Багато селян вважають навіть невиплатним тримати навіть і коней та орють коровами, иноді навіть ''бовкуном'', цеб-то одною скотиною замісць двох, і для цього існує й особливо пристосоване ярмо. Підчас «недороду» в Єлисаветградському повіті, на Херсонщині, доходило до того, що самі селяне, — попарно, чоловік та жінка, — впрягались в борони та волочили їх полем. Поминаючи історичні перекази про ''обрів'', про орання Литвою, то що сама етнографія дає нам приклади такої орачки не тільки у китайців, але й навіть у гірських чехів, де також иноді впрягаються до плуга члени родини орача.

Одна з головних частин українського сільського господарства — це заготовлення запасів сіна на зіму. Це заготовання, чи косовиця, починається після засіву поля, звичайно десь у половині червня, але в залежності від географічних умов, воно запізнюється або прискорюється. Характер самої косовиці також не однаковий в ріжних місцевостях. На півночі Волині та на Чернигівщині сінокоси знаходяться на лісових полянах та, головним чином, на заливних луках, а в инших місцевостях України вони лежать майже виключно на ''степах''. По течії Десни, по обох її боках, на заливних луках повно численних повіток, стоять вони на вищих місцях, що їх не заливає водою. Підчас косовиці до цих повіток перекочовує мало не ціле населення з сел: іде енергійна праця, і за кілька день луки вкриваються ''копицями'' сіна, що не встигло ще висохнути під яскравим промінням сонця. Потім ці копиці починають ''волочити'', цеб-то збірати до тих місць, де сіно буде складене в стоги, чи до повіток. Хазяї, що мають невеликі шматки сінокосу, вантажать сіно з копиць на вози та й везуть його до села. На західній Україні, а особливо в Галичині, сіно складають в ''обороги'', цеб-то великі стоги з рухомою стріхою (табл. VII). На степах косовиця починається раніше та переводиться трохи инакше. На степ виходять самі тільки косарі, лагодять там собі обсяжний ''курінь'' з ''кабицею'' (грубкою надворі), бо косарям треба доброї страви, — це розуміють усі, з цим годяться навіть наймачі. Через де-який час з села прибувають підлітки та дівчата з граблями та вилами громадити сіно і тоді робота йде повним холом до кінця. Оригінальну й незвичайно гарну картину дає в степу, попід стіною високою трави, довгий шерег струнких, дужих косарів з їх плавкими та ритмічними рухами… Такий самий гарний і своєрідний концерт кіс, коли, пере-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>dvyc8vm39i5qldzhbwqsyk4s67xlpyq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/138</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564967</id>
    <revision>
      <id>1045298</id>
      <timestamp>2026-04-12T16:03:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045298</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2489" sha1="2dlytdayx6frihxwrziupzazkh99ier" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Philologie II, ст. 627). Слуга королівська закопує в гною двоє дітей з золотим волосєм, які вродила королева, а опісля обмовивши королеву доводить до того, що король каже королеву вбити а женить ся з служницею. Та на місці, де були закопані діти, виростають дві гарні золоті ялиці. Нова королева прикидається недужою і заявляє, що вона видужає тілько тоді, коли буде спати на ліжку зробленім із дощок вирізаних із золотих ялиць. Ялиці зрубано, витесано з них дві дошки і пороблено з них ліжка для короля і королеви. Та в ночи одна дошка говорить до другоі: „Братіку, як же міні тяжко! Се злюща мачуха лежить на міні!“ А друга відповідає: „Братіку, як же міні лехко! На мні лежить наш добрий татко!“ Королева чула се все і намовляє короля, щоби велів спалити оба ліжка. Коли йіх палено, два вуглики скочили жіж ячмінь, сей ячмінь опісля ззіла вівця, а вівця привела двоє ягнят з золотою вовною. Королева знов прикидає ся недужою і хоче замісць ліку зйісти серця з обох ягнят. Ягнят порізано, та коли різник миє йіх нутро в річці, два шматочки поплили з водою, виплили на беріг і з них явили ся оба королівські сини в натуральній подобі.

В одній індійській казці з Бенґалю ({{sp-l|Miss Stokes}}, op. cit. ч. 2) находить ся уступ, подібний до сеі казки. Двоє дітей, брата і сестру, вбито на розказ королеви, йіх мачухи. В місці, де викинено йіх нутро в садку, виростає дерево, а на ньому пишають ся дві великі&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>2dlytdayx6frihxwrziupzazkh99ier</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології (1928).pdf/55</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564968</id>
    <revision>
      <id>1045302</id>
      <timestamp>2026-04-12T16:09:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045302</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5648" sha1="ryj2qqmwhgge9xta4oq8k4yn62x76ec" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;йшовши ''ручку'', косарі спиняються та ''клепають'' їх дерев'яними ''мантачками''. Головне знаряддя косаря — коса, на Україні, в залежності від кліматичних, а почасти й антропологічних умов, дуже відзначається від коси сусідніх народів, як своєю величиною, так і довжиною ''кісся'', цеб-то держальна. При відповідно високому зрості косарів та при гущині високої трави, косити приходиться неспішними, дуже широкими махами, що під силу тільки високим та міцним українцям, які вважалися найкращими косарями в Росії. Майже що-року, підчас косовиці, на Херсонщину, Катеринославщину та на Кубань їдуть цілі ватаги косарів з Полтавщини та Київщини, і день їхньої праці, при сприятливих умовах, оплачується, порівнюючи, дуже дорого. Праця косаря, безперечно, одна з найтяжчих селянських праць. Вона вимагає не тільки значної фізичної сили, але й великої витривалости та уваги, бо при найменшій необережності косар ризикує або поранити попереднього товариша або самому дістати косою по ногах. Тому вираз: «він уже косар» — про молодого парубка, — означає визнаного вже справжнього робітника. Жнуть на Україні серпами, що їх форма значно кругліша, ніж у сусідніх країнах; що-до давніх часів, то як показують знаходки в розкопках, серпи мали тоді вигляд півкола, а скорше півеліпса, поділеного по довгій вісі. Крім вівса, проса, гороху, то що, справжні хлібовини, як пшеницю, жито, ячмінь — завше жнуть. а коли й косять то тільки у випадку великого неврожаю. Тоді ці хлібовини, так само, як овес та гречку, косять, прив'язуючи до коси так звані ''грабки'', рід грабель, що їх довгі зубці ступнево зменшуються в довжині (табл. VI, d). Зжаті чи скошені стебла збірають у снопи та перев'язують перевеслом, цеб-то джгутом з стеблин тої самої рослини, що її жнуть. Снопи потім складають у полукопки та копиці, а потім, якщо їх не молотять тут таки на полі молотарками, як це тепер все більше поширюється, то звозять до клунь, де вони й лежать до обмолоту. Взагалі, клімат України цілком дозволяє молотити без попереднього сушення снопів в ''осетях'', що їх, з винятком північних частин Волині та Чернигівщини, на Україні зовсім немає, а як свідчить Шафонський, не було навіть і в таких повітах, як Ніжинський. Що-до вказаних північних місцевостей, то там осеть грає досить важливу ролю в господарстві. Осеть будують чи в самій клуні всередині, чи окремо від неї, але й у цьому останньому випадку неодмінно під дахом; складається осеть з підземної грубки та з поставленого над нею зовнішнього зрубу для складання снопів. В цьому зрубі є також вікно, кудою й подають снопи.

''Молотять'' на Україні звичайно ціпами на гладко вичищеному та міцно утрамбованому току. Инші способи молотіння зустрічаємо тільки на крайньому півдні України, де вони були запозичені в сусідніх народів. Це так званий ''гарман'', цеб-то той самий тік, тільки більший; на гармані розкладають снопи та ганяють по них коней, що вимолочують зерно копитами, або тягнуть по них також кіньми ''коток'', цеб-то кам'яний циліндр з глибокими вздовжними холодками. В Бесарабії вживають так звані дикани, цеб-то болгарське, чи, краще сказати, загально-середземно морське (tribulum у старих&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ryj2qqmwhgge9xta4oq8k4yn62x76ec</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/137</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564969</id>
    <revision>
      <id>1045303</id>
      <timestamp>2026-04-12T16:15:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045303</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2211" sha1="btvt9l9y4i2nygwahhkxon7catsmzwz" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;мачухи, що зветь ся Там, і ся остатня замісто вбитоі робить ся жінкою князя. Та Кам відживає в виді пташки. Тоді Там говорить, що хотіла би зйісти мясо сеі пташки. Пташку зарізали, та на тім місці, де покинуто з неі пірє, виростає бамбус. Бамбуса стинають, та з єго кори виростає дерево {{sp|тгі}} з гарним плодом. Надходить стара жебрачка і мовить: „О тгі, впадь у торбу староі бабусі!“ Плід спадає з дерева і стара несе його до своєі хати. Коли стара знов вийшла, з плоду виходить Кам і варить вечерю (порівн. висше наведену казку новогрецьку, стор. 132). Одного дня стара сховавши ся в хаті підглянула йійі, розпитала про все, а почувши єі оповіданнє запровадила йійі до князя і той пізнав свою жінку.

Приведемо ще на закінченє казку семиградських Саксонців (J. {{sp-l|Haltrich}}, Deutsche Volksmärchen aus dem Sachsenlande in Siebenbürgen, Berlin 1836, ч. 1), що майже так само оповідаєть ся й семиградськими Румунами (Das Ausland, eine Wochenschrift für Kunde des geistigen und sittlichen Lebens der Völker. Stuttgart, 1858, стор. 118), буковинськими Циганами ({{sp-l|Miklosich}}, Über die Mundarten und die Wanderungen der Zigeuner Europas. Denkschriften der Akad der Wissenschaften, Bd. XXIII, 1874, стор. 377), в Угорщині (G. {{sp-l|Stier}}, Ungarische Volksmärchen nach der aus G. Gaals Nachlass herausgegebenen Urschrift übers. Pesth, 1857, ч. 7), а також у Валяхів (А. und A. {{sp-l|Schott}}, Walachische Märchen, Stuttgart 1845, ч. 8) і у Сербів (Archiv für slavische&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>btvt9l9y4i2nygwahhkxon7catsmzwz</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045304</id>
      <parentid>1045303</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T16:17:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <origin>1045304</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2210" sha1="mh88ch8fngthkpielnmz91dgssdy9ov" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;мачухи, що зветь ся Там, і ся остатня замісто вбитоі робить ся жінкою князя. Та Кам відживає в виді пташки. Тоді Там говорить, що хотіла би зйісти мясо сеі пташки. Пташку зарізали, та на тім місці, де покинуто з неі пірє, виростає бамбус. Бамбуса стинають, та з єго кори виростає дерево {{sp|тгі}} з гарним плодом. Надходить стара жебрачка і мовить: „О тгі, впадь у торбу староі бабусі!“ Плід спадає з дерева і стара несе його до своєі хати. Коли стара знов вийшла, з плоду виходить Кам і варить вечерю (порівн. висше наведену казку новогрецьку, стор. 132). Одного дня стара сховавши ся в хаті підглянула йійі, розпитала про все, а почувши єі оповіданнє запровадила йійі до князя і той пізнав свою жінку.

Приведемо ще на закінченє казку семиградських Саксонців (J. {{sp-l|Haltrich}}, Deutsche Volksmärchen aus dem Sachsenlande in Siebenbürgen, Berlin 1836, ч. 1), що майже так само оповідаєть ся й семиградськими Румунами (Das Ausland, eine Wochenschrift für Kunde des geistigen und sittlichen Lebens der Völker. Stuttgart, 1858, стор. 118), буковинськими Циганами ({{sp-l|Miklosich}}, Über die Mundarten und die Wanderungen der Zigeuner Europas. Denkschriften der Akad der Wissenschaften, Bd. XXIII, 1874, стор. 377), в Угорщині (G. {{sp-l|Stier}}, Ungarische Volksmärchen nach der aus G. Gaals Nachlass herausgegebenen Urschrift übers. Pesth, 1857, ч. 7), а також у Валяхів (A. und A. {{sp-l|Schott}}, Walachische Märchen, Stuttgart 1845, ч. 8) і у Сербів (Archiv für slavische&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>mh88ch8fngthkpielnmz91dgssdy9ov</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/136</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564970</id>
    <revision>
      <id>1045306</id>
      <timestamp>2026-04-12T16:31:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045306</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2821" sha1="os4a0wj5dxk6y207g22iqxofn54c8eh" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;вити ся, квітка дивним способом почала похилювати до него свою головку. День у день приходить король, сідає над ставком і любує ся золотою квіткою. Перша королева довідавши ся про се, велить вирвати квітку і спалити. Та коли се зроблено, на місці де висипано попіл із квітки, виростає велике манґове дерево, а на ньому висять такі чудово гарні плоди, що ніхто не важить ся йіх рвати і йіх ховають для самого короля. Одного дня мати Сурья-Бейі, бідна молочарка, ідучи шляхом сіла спочити під манґовим деревом. Вона задрімала, а в ту пору один плід із дерева впав у горнець з молоком. Бабуся занесла його до дому і сховала. Та коли прийшли його шукати, побачили замісць манґового плоду гарну малесеньку дівчину не більшу від того плоду. Вона росте що день, що година і швидко робить ся зовсім дорослою жінкою і т. д.&lt;ref&gt;Пор. ще одну індійську казку записану в Бенґалі панною Стокс ({{sp|Miss}} M. {{sp-l|Stokes}}. Indian Fairy Tales, London 1870, ч. 21.) В одній литовській казці ({{sp-l|Chodzko}}, Contes des paysans et de pâtres slaves, Paris 1864, стор. 368) герой, котрому король обіцяв був свою дочку і половину свого царства, був убитий зрадою на розказ одного дворака. З єго крови, що бризнула на вікна королівни, виростає яблоня і своіми гильками доторкає ся до тих вікон. Коли королівна хоче вирвати одно яблоко, воно само відриває ся від дерева і перед нею стає єі наречений живий і здоровий.&lt;/ref&gt;

Анамська казка (A. {{sp-l|Landes}}, Contes et légendes annamites, в збірці Cochinchine française, excursions et reconnaissances. Saïgon 1884–1886, ч. 22) ще близше підходить до европейських казок сеі ґрупи Молода дівчина, на імя Кам, була убита за підмовою дочки своєі&lt;noinclude&gt;{{footnote}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>os4a0wj5dxk6y207g22iqxofn54c8eh</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045312</id>
      <parentid>1045306</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T16:51:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045312</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2835" sha1="0r098uzquypl2no09p7znupev2kakls" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;вити ся, квітка дивним способом почала похилювати до него свою головку. День у день приходить король, сідає над ставком і любує ся золотою квіткою. Перша королева довідавши ся про се, велить вирвати квітку і спалити. Та коли се зроблено, на місці де висипано попіл із квітки, виростає велике манґове дерево, а на ньому висять такі чудово гарні плоди, що ніхто не важить ся йіх рвати і йіх ховають для самого короля. Одного дня мати Сурья-Бейі, бідна молочарка, ідучи шляхом сіла спочити під манґовим деревом. Вона задрімала, а в ту пору один плід із дерева впав у горнець з молоком. Бабуся занесла його до дому і сховала. Та коли прийшли його шукати, побачили замісць манґового плоду гарну малесеньку дівчину не більшу від того плоду. Вона росте що день, що година і швидко робить ся зовсім дорослою жінкою і т. д.&lt;ref&gt;Пор. ще одну індійську казку записану в Бенґалі панною Стокс ({{sp|Miss}} M. {{sp-l|Stokes}}. Indian Fairy Tales, London 1870, ч. 21.) В одній литовській казці ({{sp-l|Chodzko}}, Contes des paysans et de pâtres slaves, Paris 1864, стор. 368) герой, котрому король обіцяв був свою дочку і половину свого царства, був убитий зрадою на розказ одного дворака. З єго крови, що бризнула на вікна королівни, виростає яблоня і своіми гильками доторкає ся до тих вікон. Коли королівна хоче вирвати одно яблоко, воно само відриває ся від дерева і перед нею стає єі наречений живий і здоровий.&lt;/ref&gt;

Анамська казка (A. {{sp-l|Landes}}, Contes et légendes annamites, в збірці Cochinchine française, excursions et reconnaissances. Saïgon 1884–1886, ч. 22) ще близше підходить до европейських казок сеі ґрупи{{errata||.}} Молода дівчина, на імя Кам, була убита за підмовою дочки своєі&lt;noinclude&gt;{{footnote}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0r098uzquypl2no09p7znupev2kakls</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/3</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564971</id>
    <revision>
      <id>1045313</id>
      <timestamp>2026-04-12T16:55:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1045313</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/6</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564972</id>
    <revision>
      <id>1045314</id>
      <timestamp>2026-04-12T16:55:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045314</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="38" sha1="9bu1mkl7m8tnn4srpt5qn80q8lye82i" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{c|{{xx-larger|ШАГ-НАМЕ.}}}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>9bu1mkl7m8tnn4srpt5qn80q8lye82i</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/7</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564973</id>
    <revision>
      <id>1045315</id>
      <timestamp>2026-04-12T16:59:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045315</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2373" sha1="d3zzwkm0aonobd8dzor5e0j4uwwhg1u" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{c|{{x-larger|Передмова.}}}}
{{rule|3em}}
{{c|''Фірдовсієва житєпись. Зміст „Шаг-наме“. Бібліографія.''}}

Гадка, щоб видати в украінському перекладі антологію з „Шаг-наме“, йде не од мене, а од мого шановного приятеля Івана Франка. Сам я, хоч як люблю Фірдовсія, не був би зважив ся заходитись коло такоі праці, одно тим, що я не зміг би видати книжку свойім коштом, а друге, що я не вгадував, чи є в украінськоі громади потреба на такий переклад. Та ледві почали з'являти ся в печаті перші моі проби украінських перекладів із східньоі поезіі („Народні турецькі пісьні“ в „Народі“ 1890 та „Моаллака Антара“ в „Правді“ того-ж таки року), шановний наш письменник і вчений став зараз таки мене нараювати, щоб я взяв ся за „Шаг-наме“; тай опісля він декільки разів нагадував міні про те саме, обіцюючи зараз видати в світ. Дак от, за Франковим приводом, я й заходився перекладати вибірки з „Книги царів“, попереду уложивши план в купі с Франком таки. З свого боку я мушу сказати, що передо мною одразу стала важка ділємма: Як дивити ся на всю цю справу? до якоі мети прямувати? більш до научноі, чи до естетичноі? Як на мене, то я б швидче схиливсь до першоі мети. Через те бажав би подати в перекладі найбільше ті місця з „Шаг-наме“, котрі просто стосують ся до студій над народньою руською (велико- і малоруською) словесністю.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>d3zzwkm0aonobd8dzor5e0j4uwwhg1u</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/8</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564974</id>
    <revision>
      <id>1045316</id>
      <timestamp>2026-04-12T17:04:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045316</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3521" sha1="k5a8h300g0ahmuzesxbqc91epc584zp" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;А до того переклад перськоі епопеі іменно на украінську, а не на інакшу словянську мову тож-само здавав ся міні з наукового погляду найбільше корисним, кориснійшим навіть, ніж напр. на інтернаціональну мову россійську&lt;ref&gt;Завважу до речі, що в россійській літературі майже нема ніякого перекладу Фірдовсієвого твору, коли не лічити шматочка „вольнаго подражанія Рюккерту“ Жуковського („Рустемъ и Зорабъ“, себ то Сограб). А вжеж і сам Рюккерт не перекладав точно в первотвору, а теж само „вольно подражав“.&lt;/ref&gt;. Діло в тім, що освіченому Великорусові і інчому Словянинові украінський переклад „Шаг-наме“ буде зовсім зрозумілий, а вже ж украінська мова більше надаєть ся до перекладів епічних перських творів, ніж велико-руська: {{sp|дословний}} переклад Фірдовсія на россійську мову тхнув би бридкою семінарщиною, а по вкраінськи виходить гаразд&lt;ref&gt;Навпаки, до творів Саадієвих краще підходить переклад россійський, ніж украінський.&lt;/ref&gt;. Стоячи на такім-о грунті, я мусів би звернути найбільшу увагу на ті епізоди з поеми, які мають стосунок до фольклору. Тільки ж тут виникло передо мною питанє: а чи будуть тіі епізоди найцікавійшими з усього твору? чи не занудить ся йіми звичайний читач, що шукатиме перш усього поезіі, естетичноі втіхи? Знов же зовсім ігнорувати таких читачів я не хтів і не насмілювавсь. І от я поклав мирити заразом обидві мети: дбати і про науку і про естетику. З етнографічних матеріалів я не перекладатиму таких, котрі не так важні і не цікаві, а по просту переказувати му йіх коротенько прозою; навпаки, я втягну в антологію і такі епізоди, що зовсім не придадуть ся для порівнюючих студій, а тілько мають естетичну вартість. Завважаю, що я не промину жаднісінького уступу з „Шаг-наме“; тільки ж багато місць і епізодів я не перекладатиму дословно, а подам голий конспект із них прозою. Що до форми, то я триматимусь віршового складу, тільки ж без рим, задля більшоі точности перекладу. Похвалитись можу, що мій&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>k5a8h300g0ahmuzesxbqc91epc584zp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/9</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564975</id>
    <revision>
      <id>1045317</id>
      <timestamp>2026-04-12T17:10:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045317</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3239" sha1="hgkcoshln8z2m3j5qblhb6kum4ngmay" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;переклад дуже близький, а перепрошую за деякі персізми.

Та перше, ніж перекладати, треба подати коротку біографію автора „Шаг-наме“. Ця біографія така романтична, що Гейне переклав єі навіть на вірші („Firdusi“). Найголовніщі джерела, звідки ми маємо звістки про Фірдовсієве житє, се: 1) сама „Шаг-наме“ в єі ліричних місцях, 2) „Тезкірет ош-шоара̂“ Довлєт-шага († 1495), „Бегаристан“ Джамія († 1492), 4) передмова до „Шаг-наме“, зложена 1423-го року з наказу Бейсангер-хана, 5) незвісно чия передмова, що трапляєть ся вже в рукописах 1434-го р. (я єі знаю з виданя Валленбурга, Відень 1810). З тих поетових житєписів, які зложено од европейських учених, треба назвати Аткінсонову, Мекенову, Молеву (в передмовах до йіхніх видань або перекладів „Шаг-наме“), далі Гаммерову (Geschichte der schönen Redekünste Persiens. Wien 1818), Назарьянцеву („Абуль Касемъ Фердауси“ в“ Ученыя Записки Казанскаго Университета“ 1848). Европейські біографіі не всі кажуть одно і те саме, бо й східні джерела частенько суперечать одно одному. Найбільш популярізовані ті звістки, що зібрав Моль (а він любить покликати ся переважно на н-ри 4 та 5), але я вважаю Молєву композицію за тенденційну і через те найчастійш удаватимусь до Довлєт-шага.

Правдиве імя нашого поета — Абуль Касим Мансур. Уродив ся він мабуть 941-го р. по Р. Х. коло міста Туса в Хорасані, де мусульманство загніздилось зовсім таки не глибоко. Єго батько Емед Фехреддін&lt;ref&gt;Єсть звістки, що вже й батько на прізвище звав ся „Фірдовсій“. Та в Довлєт-шага кажеть ся не те.&lt;/ref&gt; був дигканом&lt;ref&gt;Як у друкарні нема східних черенок, то я часом писатиму деякі східні слова латинською транскріпцією. Дігкан — dihqân.&lt;/ref&gt;, себ то чимсь середнім між мужиком і дрібним панком-поміщиком.

Абуль Касим ще за молоду почав віршувати епічні іранські перекази, з якими був знайомий або з народніх&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>hgkcoshln8z2m3j5qblhb6kum4ngmay</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045392</id>
      <parentid>1045317</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T19:58:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1045392</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3263" sha1="5cxd5750scyq5h2nezf9y38hqcp7b3v" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;переклад дуже близький, а перепрошую за деякі персізми.

Та перше, ніж перекладати, треба подати коротку біографію автора „Шаг-наме“. Ця біографія така романтична, що Гейне переклав єі навіть на вірші („Firdusi“). Найголовніщі джерела, звідки ми маємо звістки про Фірдовсієве житє, се: 1) сама „Шаг-наме“ в єі ліричних місцях, 2) „Тезкірет ош-шоара̂“ Довлєт-шага († 1495), „Бегаристан“ Джамія († 1492), 4) передмова до „Шаг-наме“, зложена 1423-го року з наказу Бейсангер-хана, 5) незвісно чия передмова, що трапляєть ся вже в рукописах 1434-го р. (я єі знаю з виданя Валленбурга, Відень 1810). З тих поетових житєписів, які зложено од европейських учених, треба назвати Аткінсонову, Мекенову, Молеву (в передмовах до йіхніх видань або перекладів „Шаг-наме“), далі Гаммерову (Geschichte der schönen Redekünste Persiens. Wien 1818), Назарьянцеву („Абуль Касемъ Фердауси“ в“ Ученыя Записки Казанскаго Университета“ 1848). Европейські біографіі не всі кажуть одно і те саме, бо й східні джерела частенько суперечать одно одному. Найбільш популярізовані ті звістки, що зібрав Моль (а він любить покликати ся переважно на н-ри 4 та 5), але я вважаю Молєву композицію за тенденційну і через те найчастійш удаватимусь до Довлєт-шага.

Правдиве імя нашого поета — Абуль Касим Мансур. Уродив ся він мабуть 941-го р. по Р. Х. коло міста Туса в Хорасані, де мусульманство загніздилось зовсім таки не глибоко. Єго батько Емед Фехреддін&lt;ref&gt;Єсть звістки, що вже й батько на прізвище звав ся „Фірдовсій“. Та в Довлєт-шага кажеть ся не те.&lt;/ref&gt; був дигканом&lt;ref&gt;Як у друкарні нема східних черенок, то я часом писатиму деякі східні слова латинською транскріпцією. {{errata|Дігкан|Дигкан}} — dihqân.&lt;/ref&gt;, себ то чимсь середнім між мужиком і дрібним панком-поміщиком.

Абуль Касим ще за молоду почав віршувати епічні іранські перекази, з якими був знайомий або з народніх&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5cxd5750scyq5h2nezf9y38hqcp7b3v</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/135</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564976</id>
    <revision>
      <id>1045321</id>
      <timestamp>2026-04-12T17:16:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045321</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2464" sha1="jqizg1n4ppbg7utvyy61bo1x4z42qas" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ось на другий день супроти замкового вікна виросло дерево в три коліри такі самі, як була риба. Стара цариця каже спалити дерево, та з єго попелу повстає блискучий замок, знов таки помальований на три коліри: тілистий, чорний і білий. Ніхто не може отворити брами того замку, тілько перед одним королем вона відчиняє ся сама; війшовши до замку король застав у ній свою жінку живу. В італійській казці (G. Basile. Il Pentamerone ч. 49) так само як в новочасній казці грецькій Муринка хитрощами займає місце королівськоі нареченоі. Наречена перекидає ся голубкою і в тій подобі кілька разів прилітає до замкового кухаря та розпитує його, що чувати. Муринка наказує кухареви зловити голубку і спекти йійі на рожні. Кухар чинить се, та в тім місці у саду, де він викинув пірє із голубки, виростає препишне цитринове дерево, а на ньому висять три гарні цитрини. Коли розрізано одну з тих цитрин, із неі виходить правдива королівська наречена&lt;ref&gt;Порівняй з сею казкою одну норвегську у {{sp-l|Ashjoernsen}}, {{sp-l|Tales from the Field}}, стор. 156.&lt;/ref&gt;.

У Індії ми знаходимо дуже подібну людову казку, що була записана в Декані (Miss M. {{sp-l|Frere}}, Old Deccan Days, or Hindoo Fairy Legends current in Southern India, London 1868, ч. 6) Сурья-Бей, взята за жінку одним королем, стягнула на себе через те заздрість „першоі королеви“ і ся вкинула йійі до ставка. Зараз у ставку виростає прекрасна золота квітка, а коли король прийшов на неі ди-&lt;noinclude&gt;{{footnote}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>jqizg1n4ppbg7utvyy61bo1x4z42qas</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/10</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564977</id>
    <revision>
      <id>1045322</id>
      <timestamp>2026-04-12T17:18:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045322</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3718" sha1="8o965jg42ovp3kou1hl3i0x0lqg89jc" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;уст, або з прозаічноі пеглевійськоі збірки „Ходай-наме“, впорядкованоі (переважно дигканом Данишвером) за царюваня остатніх Сасанідів. Можна напевне думати, що нпр. епізоди про Біжена і Меніже та про Зогака і Ферідуна він звіршував ще в Тусі. Поет був тоді дуже небагатий; коли місцеве правлінє притіснило його своім сильним здирством, він пішов у дорогу у го́род Ґазнін, до самого султана Мегмуда (997–1028) прохати суда й правди. В Ґазніні він попереду познайомив ся з двірськими поетами (між інчими і з „царем поетів“ Ансарі), а за йіхньою протекцією доступив ся до самого султана. Кажуть, Мегмудові дуже припала до вподоби розмова з Абуль Касимом, так що він сказав: „Меджлєси мара {{sp|фирдовс}} кярді — Ти зробив наше товариство раєм“ („фирдовс“ — παράδεισος), а звідти пішло прізвище „Фирдовсі“, себ то „райський“. Зрештою нема нічого неймовірного в тім, що поет прозивав ся так ще таки в Тусі, де, кажуть, хутір єго батька звав ся „раєм“. Після того поет зостав ся при Мегмудовім дворі, тай незабаром султан сказав йому перекласти на вірші староіранський епос.

Араби, завоювавши Іран 641. року, накинули Персам свою віру і свою мову; здавало ся, що вони зовсім з'арабізували край. Тільки ж незабаром почала проявлятись од Персів реакція, почала оживати перська культура, а при Аббасідах (з 749 року) культурна перемога була рішучо на боці Персів. В II. в. гіджри ми бачимо чимало перекладів староіранських літературних творів на арабську мову; [[:w:Ібн аль-Мукаффа|Ібн оль-Мокаффа]] († 759) переложив тоді з пеглевійського на арабське Данишверову „Ходай-наме“, надавши йій арабський заголовок: „Сейір оль-молюк“; другі ґебри тож само працювали коло старих переказів; поет Алій ібн Могеммед ібн-Егмед Бальхський зложив з тих матеріалів свою „Стару книгу царів“ (по-арабськи: „Шаг-наме елькедім“). А тимчасом Персія і політично визволялась по троху з під арабського ярма. Намістники ставали чим раз самостійнійші, і от на 3-й вік гіджри, (в половину IX. в. по Христі) Якуб ібн-Лейс оснував незалежну од халіфів перську дінастію Соффаріів. Змірку-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>8o965jg42ovp3kou1hl3i0x0lqg89jc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/11</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564978</id>
    <revision>
      <id>1045323</id>
      <timestamp>2026-04-12T17:22:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045323</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3679" sha1="qh1lqfwoxhunhn91hhuxsssv1ochum5" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;вавши, що оживляючи староіранські спомини він ще більше закріплятиме свою силу, Якуб звелів свойому візіреві Абдорреззакові переложити (звісно, прозою) „Ходай наме“ с пеглевійської мови на новоперську (persan) тай доповнити єі новими звістками; переклад той скінчено комміссією 874-го р. Через 36 літ (910) соффарідські володіня дістались новій дінастіі Саманідам, то й ті так само дбали про національну іранську спадщину. Саманський володар Нух I. (976–997) бажаючи вславити своє імя між Персами і забезпечити свою незалежність од халіфів, звелів поету ґеброві Дакики перекласти Абдорреззакову прозаічну збірку на вірші. Дакики згодив ся і написав, як запевнює Фірдовсій, трохи більше ніж 1000 віршів (із середини твору), коли його вбив один невольник. Саманіди не встигли нашукати собі такого самого другого поета, бо йіхнє царство в скорості дістало ся в руки знов новій дінастіі — Ґазневідській, що наступала в далекого Сходу. Другий царь з отсієі дінастіі, славнозвісний войовник Мегмуд (997–1028) бажав до решти бути незалежним од халіфату, навіть номінально, а через те дуже дбав про все, чим міг забезпечити і зміцнити свою політичну силу. В адміністраціі він зовсім випер уживанє арабщини, скрізь запроважував перську мову, був прихильником чисто-перських поетів. Що до національного епосу, то він бажав зложити збірник повніщий од Сасанідського і очевидячки тож само од Саманідського, тай то не прозою, а віршами (така сама гадка була і в Саманідів). Роздобувши „Сейір оль-молюк“ (ібн-Мокаффів арабський переклад), прикликавши із свого царства до себе деяких людей, що знали на память старі перекази, Мегмуд узяв шукати підхожого талановитого поета. Здаєть ся, що вибір єго падав найбільше на „царя поетів“ Ансарія, та той не надто охотив ся до цієі праці. Аж тут нагодив ся Фірдовсій. Султан обіцяв ся дати йому за кожде двустишє по золотому червінцеві.

Фірдовсій з дорогою душею заходивсь віршувати іранську епопею. Дякуючи султанові він мав перед собою всі потрібні матеріали: повну збірку „Сейір {{hws|оль|оль-молюк}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>qh1lqfwoxhunhn91hhuxsssv1ochum5</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045393</id>
      <parentid>1045323</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T19:58:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1045393</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3695" sha1="38jt2hdz8vq1dxvwrjcm3xpzj7zft3p" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;вавши, що оживляючи староіранські спомини він ще більше закріплятиме свою силу, Якуб звелів свойому візіреві Абдорреззакові переложити (звісно, прозою) „Ходай наме“ с пеглевійської мови на новоперську (persan) тай доповнити єі новими звістками; переклад той скінчено комміссією 874-го р. Через 36 літ (910) соффарідські володіня дістались новій дінастіі Саманідам, то й ті так само дбали про національну іранську спадщину. Саманський володар Нух I. (976–997) бажаючи вславити своє імя між Персами і забезпечити свою незалежність од халіфів, звелів поету ґеброві Дакики перекласти Абдорреззакову прозаічну збірку на вірші. Дакики згодив ся і написав, як запевнює Фірдовсій, трохи більше ніж 1000 віршів (із середини твору), коли його вбив один невольник. Саманіди не встигли нашукати собі такого самого другого поета, бо йіхнє царство в скорості дістало ся в руки знов новій дінастіі — Ґазневідській, що наступала в далекого Сходу. Другий царь з отсієі дінастіі, славнозвісний войовник Мегмуд (997–{{errata|1028|1030}}) бажав до решти бути незалежним од халіфату, навіть номінально, а через те дуже дбав про все, чим міг забезпечити і зміцнити свою політичну силу. В адміністраціі він зовсім випер уживанє арабщини, скрізь запроважував перську мову, був прихильником чисто-перських поетів. Що до національного епосу, то він бажав зложити збірник повніщий од Сасанідського і очевидячки тож само од Саманідського, тай то не прозою, а віршами (така сама гадка була і в Саманідів). Роздобувши „Сейір оль-молюк“ (ібн-Мокаффів арабський переклад), прикликавши із свого царства до себе деяких людей, що знали на память старі перекази, Мегмуд узяв шукати підхожого талановитого поета. Здаєть ся, що вибір єго падав найбільше на „царя поетів“ Ансарія, та той не надто охотив ся до цієі праці. Аж тут нагодив ся Фірдовсій. Султан обіцяв ся дати йому за кожде двустишє по золотому червінцеві.

Фірдовсій з дорогою душею заходивсь віршувати іранську епопею. Дякуючи султанові він мав перед собою всі потрібні матеріали: повну збірку „Сейір {{hws|оль|оль-молюк}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>38jt2hdz8vq1dxvwrjcm3xpzj7zft3p</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/12</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564979</id>
    <revision>
      <id>1045325</id>
      <timestamp>2026-04-12T17:27:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045325</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3381" sha1="hu99yvvzom3o7e6ohyykygox2wmzl3s" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{hwe|молюк|оль-молюк}}“ та памятливих оповідачів, прикликаних здалека (деяких він назива по імю в свойій „Шаг-наме“, нпр., старого Азад-Серва); до того йому придались его давнійші проби писані в Хорасані та тая тисяча віршів, яку був зложив Дакики (а в тім, хто його зна, чи не взяв Фірдовсій із Дакикієвоі праці ще {{sp-l|більше}}, ніж 1000 віршів?! Вивірити трудно). Треба думати, що він поводив ся з своім сирим матеріалом дуже совістно: нічого не видумував, нічого не переплутував, не додавав од себе, а держав ся дуже точно своіх джерел. Джерел тих тепер нема, тілько ж натомісць ми можемо порівняти „Шаг-наме“ з Авестою та Бундегешем&lt;ref&gt;F. {{sp-l|Spiegel}}, Arische Studien, Leipz. 1874, pp. 110–128: „Avesta und Schâhnâmeh“.&lt;/ref&gt;, то й побачимо Фірдовсієву совістність. Сам поет декільки разів запевнює, що він нічого не видумує з своєі голови&lt;ref&gt;Див. напр., єго „Передне слово“ до поеми.&lt;/ref&gt;; дуже часто він оповідаючи що-небудь покликаєть ся на таке, чи на інше свідоцтво; часом ми бачимо надзвичайну сухість в оповіданю про таку важну подію перського епосу, що як би Фірдовсій давав волю свойій власній фантазіі, то був би неодмінно оздобив оповіданє цікавіщими подробицями, такий нпр. є епізод про Пешепів бій; і навпаки, часом Фірдовсій повторяє в двох різних місцях одну і ту саму історію, тільки з дрібними одмінами та з неоднаковими іменами власними; додамо нарешті, що про Фірдовсієву історичну правдивість свідчать історики мусульманські тай то трохи чи не сучасні єму. Працюючи, як бачимо, дуже пильно, Фірдовсій почував ся зовсім щасливим: він любив своє діло, а султан Мегмуд давав єму всякі засоби до того та дбав, щоб поетові жило ся гаразд; можна вірити, що той панегірик, який поет зложив Мегмудові у вступі до своєі поеми, був зовсім щирий. Тільки ж по троху Мегмуд слухаючи Фірдовсієвих ворогів почав і сам стосуватись до него холоднійше. На 71-ім році свого житя Фірдовсій скінчив роботу.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>hu99yvvzom3o7e6ohyykygox2wmzl3s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/13</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564980</id>
    <revision>
      <id>1045327</id>
      <timestamp>2026-04-12T17:31:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045327</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3463" sha1="i2r5dbz1qea42eikvqqujfrhnfcd1sd" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Було там, як каже сам поет, 60.000 двустишій&lt;ref&gt;Тільки ж це гіпербола: 60.000 не набереть ся. Пізнійші Перси бажаючи, щоб неодмінно виходила така цифра, робили величезні інтерполяціі, вставляючи в Фірдовсіів твір чужі поеми.&lt;/ref&gt;, — випадало, щоб султан дав 60.000 золотих червінців. Вороги ще давнійше раз-у-раз натуркували цареві, що праця Фірдовсієва не самостійна, бо він попросту перевіршовує чужі перекази; тепер знов вони намовили царя дати авторові 60.000 срібняків, а не золотих. Поет сидів у лазні, коли до його принесли царський дарунок. Побачивши, що то не золото, а срібло, він угнівив ся, дав 20.000 тому, хто приніс гроші, другі 20.000 купелевому слузі, а решту оддав за шклянку пива, що випив тут же в лазні. Мегмудові він звелів переказати, що не для срібла і не для золота працював стільки часу. Султан був розсердив ся, та Фірдовсій прийшов і перепросив його. Тільки-ж він перепрошував не щиро, бо зараз, як вернув до дому, спалив у вогні ті вірші, що не подавав іще Мегмудові; потім він дав запечатаний лист Аязові (одному з фаворітів) просячи доручити его султанові, а сам перебрав ся за дервіша і пішов геть із царства Ґазневідського. Мегмуд як розпечатав лист, побачив там сатиру на себе. В тій сатирі пост насмішкувато заявляв, що царів було й буде в світі тисячі, а Фірдовсіів — не гурт. „Кожен природний царь“ — казав він далі — „був би заквітчав великого поета золотим вінцем, а Мегмуд того не зробив, бо він не царь, а невільниченко“. Батьки Газневідськоі дінастіі справді були з рабів, тож не дивниця, що Фірдовсієва сатира допекла Мегмудові до найболючіщого місця. Він розлютував ся, звелів шукати поета, обіцяв 50.000 червінців за єго голову, тільки ж Фірдовсій був тоді геть-геть далеко. Зрештою він не міг ніде нашукати собі притулку: до якого тілько князя він удавав ся, кожен бояв ся могутнього Мегмуда. Серед ненастанного блуканя минуло кілька років. Мегмуд пересердив ся і забув про поета. Аж одного&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>i2r5dbz1qea42eikvqqujfrhnfcd1sd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/380</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564981</id>
    <revision>
      <id>1045328</id>
      <timestamp>2026-04-12T17:33:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ярослава Філіповська</username>
        <id>21579</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045328</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3806" sha1="qwawoggdgvtbsrcn8m1b1acgcg75xpa" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ярослава Філіповська&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;рим сї“. — Прийшли вони до скали. Кінь був підкований, як ударит копитами в скалу — аш искри сї посипали. Тогди кажи до льва: „Ану, чи ти так годин“? — Лев як ударив лабами, аш скала стрісла сї, але искри не сипали сї так, як від конє. Тогди лев відійшов за кілька корчів, здибає вовка тай каже до него: „Видиш, брате, тут є такий звір, що як ударит копитами у скалу, аж искри сї посиплют“. — „Я таких їм“ — кажи вовк. Али вовк ни виґів конє, бо був менчий, а лев виґів, бо був білший. Тогди лев кажи до вовка: „Ану я тибе підойму та будеш виґіти. Лев узєв вовка в лаби, підоймив єго, єк го стис лабами, тай задушив. Тогди лев вовка питає сї: „А що, видиш“? — Вовк навіть ни відзиває сї. Поклав єго на землю, дивит сї, а він нибощик. Тогди лев кажи: Видиш, який ти дурний, щес і не
виґів та вжес умер, а якби ти вздрів, що би було?

{{smaller|ʼʼЗап. І. Волошинський в грудни, 1914, від Юр. Малїмона з Репужинець, п. Городенка.ʼʼ}}

{{c|ʼʼʼ241. Ян кінь кресав огонь. Г.ʼʼʼ}}

Був кінь тай вовк. Здибав раз кінь вовка тай вовк кажи: „Шо ти за дзвірина“? — Кінь кажи: „Я кінь; ци годен ти минї вогню вікрисати“? — Вовк так грабає, так грабає лабов до плити, аж лабу подер — не може вікрисати. А кінь раз грабнув тай вікресав, аж поломінь посипала сї. А вовк тогди утїк. — Али здибає вовка мидвідь тай питає сї: „А чо ти так тїкаєш“? — „Ой я здибав таку дзвірину, що вогонь креше“. — „Ну то ходїм туда, де ти дзвірину тоту лишив“. — Питає сї мидвідь: „Шо ти за дзвірина“? — Кінь каже: „Я кінь, вікреши минї вогню“. — „Ти мене того ни питай“. — Узєв мидвідь конє за шию тай задушив тай обидва з вовком іззїли.

{{smaller|ʼʼЗап. І. Волошинський в падолистї, 1913, від Мар. Добровольської з Далешева, п. Городенка.ʼʼ}}

{{c|ʼʼʼ242. Люта конюта. Д.ʼʼʼ}}

Був ґосподарь, шо мав кобилу стару таку, зроблену вже, і вівів її на поле пасти на мочєру, де йшов потїчок. І вона сї пасе; приходит д нї вовк і лис. „І шо ти є“? — кажи. — „А я є люта конюта, „Тож“ — кажи — „як ти люта конюта, то скачи
через су фосу“. — А вона бідна ше й спутана до того. Вовк скочив, перескочив фосу і лис скочив перескочив фосу, аж та бідна конина ни може перескочити, але як скочила в фосу тай&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>qwawoggdgvtbsrcn8m1b1acgcg75xpa</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045329</id>
      <parentid>1045328</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T17:34:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ярослава Філіповська</username>
        <id>21579</id>
      </contributor>
      <origin>1045329</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3806" sha1="ojenws9d02c5rd582da9vk44w06lhvw" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ярослава Філіповська&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;рим сї“. — Прийшли вони до скали. Кінь був підкований, як ударит копитами в скалу — аш искри сї посипали. Тогди кажи до льва: „Ану, чи ти так годин“? — Лев як ударив лабами, аш скала стрісла сї, але искри не сипали сї так, як від конє. Тогди лев відійшов за кілька корчів, здибає вовка тай каже до него: „Видиш, брате, тут є такий звір, що як ударит копитами у скалу, аж искри сї посиплют“. — „Я таких їм“ — кажи вовк. Али вовк ни виґів конє, бо був менчий, а лев виґів, бо був білший. Тогди лев кажи до вовка: „Ану я тибе підойму та будеш виґіти. Лев узєв вовка в лаби, підоймив єго, єк го стис лабами, тай задушив. Тогди лев вовка питає сї: „А що, видиш“? — Вовк навіть ни відзиває сї. Поклав єго на землю, дивит сї, а він нибощик. Тогди лев кажи: Видиш, який ти дурний, щес і не
виґів та вжес умер, а якби ти вздрів, що би було?

{{smaller|ʼʼЗап. І. Волошинський в грудни, 1914, від Юр. Малїмона з Репужинець, п. Городенка.ʼʼ}}

{{c|ʼʼʼ241. Як кінь кресав огонь. Г.ʼʼʼ}}

Був кінь тай вовк. Здибав раз кінь вовка тай вовк кажи: „Шо ти за дзвірина“? — Кінь кажи: „Я кінь; ци годен ти минї вогню вікрисати“? — Вовк так грабає, так грабає лабов до плити, аж лабу подер — не може вікрисати. А кінь раз грабнув тай вікресав, аж поломінь посипала сї. А вовк тогди утїк. — Али здибає вовка мидвідь тай питає сї: „А чо ти так тїкаєш“? — „Ой я здибав таку дзвірину, що вогонь креше“. — „Ну то ходїм туда, де ти дзвірину тоту лишив“. — Питає сї мидвідь: „Шо ти за дзвірина“? — Кінь каже: „Я кінь, вікреши минї вогню“. — „Ти мене того ни питай“. — Узєв мидвідь конє за шию тай задушив тай обидва з вовком іззїли.

{{smaller|ʼʼЗап. І. Волошинський в падолистї, 1913, від Мар. Добровольської з Далешева, п. Городенка.ʼʼ}}

{{c|ʼʼʼ242. Люта конюта. Д.ʼʼʼ}}

Був ґосподарь, шо мав кобилу стару таку, зроблену вже, і вівів її на поле пасти на мочєру, де йшов потїчок. І вона сї пасе; приходит д нї вовк і лис. „І шо ти є“? — кажи. — „А я є люта конюта, „Тож“ — кажи — „як ти люта конюта, то скачи
через су фосу“. — А вона бідна ше й спутана до того. Вовк скочив, перескочив фосу і лис скочив перескочив фосу, аж та бідна конина ни може перескочити, але як скочила в фосу тай&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ojenws9d02c5rd582da9vk44w06lhvw</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045331</id>
      <parentid>1045329</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T17:35:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ярослава Філіповська</username>
        <id>21579</id>
      </contributor>
      <origin>1045331</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3786" sha1="9fbolpomjjrwj7y72tfwwuw67swi19y" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ярослава Філіповська&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;рим сї“. — Прийшли вони до скали. Кінь був підкований, як ударит копитами в скалу — аш искри сї посипали. Тогди кажи до льва: „Ану, чи ти так годин“? — Лев як ударив лабами, аш скала стрісла сї, але искри не сипали сї так, як від конє. Тогди лев відійшов за кілька корчів, здибає вовка тай каже до него: „Видиш, брате, тут є такий звір, що як ударит копитами у скалу, аж искри сї посиплют“. — „Я таких їм“ — кажи вовк. Али вовк ни виґів конє, бо був менчий, а лев виґів, бо був білший. Тогди лев кажи до вовка: „Ану я тибе підойму та будеш виґіти. Лев узєв вовка в лаби, підоймив єго, єк го стис лабами, тай задушив. Тогди лев вовка питає сї: „А що, видиш“? — Вовк навіть ни відзиває сї. Поклав єго на землю, дивит сї, а він нибощик. Тогди лев кажи: Видиш, який ти дурний, щес і не
виґів та вжес умер, а якби ти вздрів, що би було?

{{smaller|''Зап. І. Волошинський в грудни, 1914, від Юр. Малїмона з Репужинець, п. Городенка.''}}

{{c|'''241. Як кінь кресав огонь. Г.'''}}

Був кінь тай вовк. Здибав раз кінь вовка тай вовк кажи: „Шо ти за дзвірина“? — Кінь кажи: „Я кінь; ци годен ти минї вогню вікрисати“? — Вовк так грабає, так грабає лабов до плити, аж лабу подер — не може вікрисати. А кінь раз грабнув тай вікресав, аж поломінь посипала сї. А вовк тогди утїк. — Али здибає вовка мидвідь тай питає сї: „А чо ти так тїкаєш“? — „Ой я здибав таку дзвірину, що вогонь креше“. — „Ну то ходїм туда, де ти дзвірину тоту лишив“. — Питає сї мидвідь: „Шо ти за дзвірина“? — Кінь каже: „Я кінь, вікреши минї вогню“. — „Ти мене того ни питай“. — Узєв мидвідь конє за шию тай задушив тай обидва з вовком іззїли.

{{smaller|''Зап. І. Волошинський в падолистї, 1913, від Мар. Добровольської з Далешева, п. Городенка.''}}

{{c|'''242. Люта конюта. Д.'''}}

Був ґосподарь, шо мав кобилу стару таку, зроблену вже, і вівів її на поле пасти на мочєру, де йшов потїчок. І вона сї пасе; приходит д нї вовк і лис. „І шо ти є“? — кажи. — „А я є люта конюта, „Тож“ — кажи — „як ти люта конюта, то скачи
через су фосу“. — А вона бідна ше й спутана до того. Вовк скочив, перескочив фосу і лис скочив перескочив фосу, аж та бідна конина ни може перескочити, але як скочила в фосу тай&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>9fbolpomjjrwj7y72tfwwuw67swi19y</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/14</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564982</id>
    <revision>
      <id>1045330</id>
      <timestamp>2026-04-12T17:34:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045330</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3355" sha1="n7bsq1m3x0e99apono5zzql50jftmed" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;разу на полюваню він почув якийсь Фірдовсіів вірш, що йому дуже припав до вподоби. Він тоді згадав про автора і захтів йому оддячитись за „Шаг-наме“: оддати, як годить ся, усі 60.000 золотих червінців. Фірдовсієві прихильники донесли цареві, що поет перебуває тепер у своім ріднім Тусі; туди й повезли золото. А Фірдовсій незадовго перед тим ішов раз базаром тай почув, що одна дитина співає вірш із сатири:

„Як би царів батько був царь, то його син був би вквічав мою голову золотим вінцем.“

Старого порушила ця оказія: він скрикнув і умлів; його занесли до дому і він там помер (1020 р.). Саме тоді, як єго труну виносили на кладовище крізь одну міську браму, на другу браму вйіжджали в місто верблюди з золотом од Мегмуда.

От таке було житє перського поета, що в X. віці висловив гордовиту гадку про поетову незалежність.

Тепер треба сказати дещо про саму „Шаг-наме“. Хоч автор єі був віри мохаммеданськоі, та в цій нема мохаммеданського нічогісінько окрім хіба деяких стереотіпних мертвих формул. Тай то треба знати: Фірдовсій був з тих мохаммедан, що звуть ся шіітами, а вже ж шіітська секта (зложена переважно з Персів) не надто правовірна; деякі з шіітских віток — просто антіісламські, дарма, що славлять Мохаммеда. В ліричних місцях у „Шаг-наме“ трапляють ся іноді насміхи з мусульманства: „батьки наші, що були поганами, кланяли ся святому огневі“, глузує в однім місці Фірдовсій, „а ми тепер правовірці, кланяєм ся чорному каменеві“. Навіть з поверхнього погляду „Шаг-наме“ дихає старовиною іранською: в ній мова хоч новіща, та без арабізмів&lt;ref&gt;Як відомо, Араби накинули завойованому Іранові свою мову, через те новоперська мова пересякла семітськими елементами може навіть на половину (лексіки).&lt;/ref&gt;, чиста перська як скло. Так виходить, що і мовою і ідеями „Шаг-наме“ може вважати ся за остатній клик стародавнього Зороастрового Ірану.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>n7bsq1m3x0e99apono5zzql50jftmed</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/15</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564983</id>
    <revision>
      <id>1045333</id>
      <timestamp>2026-04-12T17:41:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045333</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3631" sha1="4b4yxq0fyy7zccdslpes4feiir8n3bg" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Щоб читач міг розуміти, в яких відносинах стоіть вона до Заратуштрових тенденцій, а заразом щоб міг оріентувати ся читаючи мою антологію шагнаміянську, я коротесенько перекажу зміст першоі половини твору (до Александра Македонського) &lt;ref&gt;Дуже гарний і докладний перегляд „Шаг-наме“ дав Шпіґель у своіх Erânische Alterthümer, Leipz. т. 1, ст. 508–724 (вкорочений у Веселовського в его „Соломонѣ и Китоврась“). Та ми зберігаючи місце, таких довгих оглядів подавати очевидячки не можемо. У Моля в VIII. томі єго виданя єсть суха „Table des matiéres“ значно коротша од Шпіґелевоі; але ж і вона для нас довга; я згадую про неі тільки для тих, хто б потребував ширшого огляду, ніж мій. В Antologia Firdusiana del Dott. Prof. Italo Pizzi (Lipsia 1891) зміст епопеі подано зовсім коротенько, та саме добре. Те, що читач знайде в мене, я переложив з італіянського (ст. 50–52, Introduzione), тай то ще вкоротивши.&lt;/ref&gt;.

Основна ідея староі іранськоі релігіі, на скільки вона вияснюєть ся нам із Авести, з Бундегешу, з Мінухіреду, се вічна боротьба між Ормуздом (Агура-Мазда̂о) та Агріманом (Анра-Майніу), себ то між богом добрим і лихим; як відомо, така віра зветь ся дуалізмом. Авеста і жрецькі книги навчають, що боротьба тая не виходить поза область моральну, але народ перський думав, що одбитком боротьби небесних сил треба вважати і тую лютую війну на землі, яка вела ся багато віків між Іраном і північними варварами (Тураном); отся ідея висловлюєть ся в „Шаг-наме“. Таким побутом уся „Шаг-наме“ є ніщо інче, як земний образ великоі війни між Ормуздом і Агріманом, між добром і злом. За Іраном стоіть Ормузд із усім своім небесним військом (амшаспандами), за Тураном — Агріман з дівами (бісами, чортами), з усякими лихими хитрощами, з чарами з ізрадою, з брехнею, з підманою.

„Книга царів“ починаєть ся з першого царя і першого чоловіка, що йім був Кейюмерс. По нім іде Гушенґ, основник дінастіі Пішдадськоі; за єго царюваня видумано всякі науки. За Гушенґа так тамо як за царя Тегмуреса і Джемшіда над усім світом панував один володарь. Отже Джемшід дуже запишав ся й зве-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>4b4yxq0fyy7zccdslpes4feiir8n3bg</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045346</id>
      <parentid>1045333</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T18:28:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1045346</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3631" sha1="4cozvs3c7z7witln82higmuhdfkxl3p" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Щоб читач міг розуміти, в яких відносинах стоіть вона до Заратуштрових тенденцій, а заразом щоб міг оріентувати ся читаючи мою антологію шагнаміянську, я коротесенько перекажу зміст першоі половини твору (до Александра Македонського) &lt;ref&gt;Дуже гарний і докладний перегляд „Шаг-наме“ дав Шпіґель у своіх Erânische Alterthümer, Leipz. т. 1, ст. 508–724 (вкорочений у Веселовського в его „Соломонѣ и Китоврасѣ“). Та ми зберігаючи місце, таких довгих оглядів подавати очевидячки не можемо. У Моля в VIII. томі єго виданя єсть суха „Table des matiéres“ значно коротша од Шпіґелевоі; але ж і вона для нас довга; я згадую про неі тільки для тих, хто б потребував ширшого огляду, ніж мій. В Antologia Firdusiana del Dott. Prof. Italo Pizzi (Lipsia 1891) зміст епопеі подано зовсім коротенько, та саме добре. Те, що читач знайде в мене, я переложив з італіянського (ст. 50–52, Introduzione), тай то ще вкоротивши.&lt;/ref&gt;.

Основна ідея староі іранськоі релігіі, на скільки вона вияснюєть ся нам із Авести, з Бундегешу, з Мінухіреду, се вічна боротьба між Ормуздом (Агура-Мазда̂о) та Агріманом (Анра-Майніу), себ то між богом добрим і лихим; як відомо, така віра зветь ся дуалізмом. Авеста і жрецькі книги навчають, що боротьба тая не виходить поза область моральну, але народ перський думав, що одбитком боротьби небесних сил треба вважати і тую лютую війну на землі, яка вела ся багато віків між Іраном і північними варварами (Тураном); отся ідея висловлюєть ся в „Шаг-наме“. Таким побутом уся „Шаг-наме“ є ніщо інче, як земний образ великоі війни між Ормуздом і Агріманом, між добром і злом. За Іраном стоіть Ормузд із усім своім небесним військом (амшаспандами), за Тураном — Агріман з дівами (бісами, чортами), з усякими лихими хитрощами, з чарами з ізрадою, з брехнею, з підманою.

„Книга царів“ починаєть ся з першого царя і першого чоловіка, що йім був Кейюмерс. По нім іде Гушенґ, основник дінастіі Пішдадськоі; за єго царюваня видумано всякі науки. За Гушенґа так тамо як за царя Тегмуреса і Джемшіда над усім світом панував один володарь. Отже Джемшід дуже запишав ся й зве-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>4cozvs3c7z7witln82higmuhdfkxl3p</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАЖО/146/1/6090</title>
    <ns>116</ns>
    <id>564984</id>
    <revision>
      <id>1045334</id>
      <timestamp>2026-04-12T17:52:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexandr Konovalchuk</username>
        <id>11193</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: [https://www.familysearch.org/ark:/61903/3:1:3QHK-57B7-TJYQ-F?view=explore&amp;groupId=TH-7766-160271-250389-5&amp;lang=uk Копія справи на FS]</comment>
      <origin>1045334</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="147" sha1="gvssthgkylyomg46rjf37xtmbw2vn60" xml:space="preserve">[https://www.familysearch.org/ark:/61903/3:1:3QHK-57B7-TJYQ-F?view=explore&amp;groupId=TH-7766-160271-250389-5&amp;lang=uk Копія справи на FS]</text>
      <sha1>gvssthgkylyomg46rjf37xtmbw2vn60</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/134</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564985</id>
    <revision>
      <id>1045335</id>
      <timestamp>2026-04-12T17:53:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045335</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2561" sha1="fgw3vhbvnecojyofywcztfauiopl4w2" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;і просить, щоби спалити кипарис і дати йій з него попіл, та щоби не вільно було нікому брати з него вогню. Коли палять кипарис, надходить стара бабуся; йійі прогонюють, та одна трісочка зачіпила ся за рубець єі спідниці. На другий день рано бабуся выходить з дому полишивши все в неладі, та коли вернула, бачить зачудувана, що хтось поприбирав усе гарненько. Те саме повторяє ся кілька разів. Тоді бабуся сховала ся і побачила молоду дівчину. Вона приняла йійі за свою, а пізнійше дівчина дала себе пізнати князеви&lt;ref&gt;Порівняй з сею казкою другу новочасну грецьку казку, подану в книзі барона d' {{sp-l|Estournelles de Constans}}, La vie de province en Gréce, Paris 1878, стор. 260, і казку угорську у {{sp-l|Erdelyi}}, Ungarische Sagen und Märchen, übers. von G. Stier, Berlin 1850, ч. 13.&lt;/ref&gt;.

І тут знов та сама тема: скотина, що йійі вбито — краплі крови — дерево — тріска.

В минувшім віці у Франціі, а в XVII віці в Італіі позаписувано також подібні казки. В казці французькій (Nouveaux Contes de fées, вид. 1788, гл. казку Incarnat, Blanc et Noire. пор. Cabinet des Fées, t. XXXI, стор. 233 і далі) молоду царицю вбито на розказ староі цариці, єі тещі; а тіло вбитоі кинено до рова, що окружає замок. На єі місце підставлено іншу жінку. Одного дня король, визираючи крізь вікно, побачив у воді, що заповнює рів, чудову рибу тілисту, білу і чорну. Він не може перестати любувати ся нею, та стара наклонює його, щоби велів зарізати ту рибу і дати йійі на обід фальшивій цариці, що зайшла в тяж і буцім то забажала сеі риби. Та&lt;noinclude&gt;{{footnote}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>fgw3vhbvnecojyofywcztfauiopl4w2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/16</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564986</id>
    <revision>
      <id>1045336</id>
      <timestamp>2026-04-12T17:57:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045336</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3520" sha1="6c5eziad840trnvdqpwvvsxc9i37axf" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;лів кланятись собі наче Богові. Бог за те покарав його, наславши на Іран душогубця Зоггака (Еждегака), з роду Араба, з двома гадюками на плечах, що повиростали в Агріманового поцілунку. Лютий Зоггак одібрав у Джемшіда престол і сам царював тисячу літ, після чого син Джемшіда Ферідун скував його і замурував у одній горі. На кінець свого житя Ферідун поділив світ між трьома своіми синами; вони швидко посварили ся, і два старші брати, Тур і Сельм, вбили наймолодшого Іреджа. Від тоді запалила ся кровава війна між Іраном (землею Іреджевою) і Тураном (землею Туровою). Іранцям прийшли на підмогу володарі Седжестанські, між котрими найхоробрійший був Ростем, син Залів, найперший герой „Книги царів“. За Мінучигра обидві ворожі сторони помирили ся були, тільки ж і знов розмирили ся за Новдера і Кобада Кейкобада, першого царя з дінастіі кейськоі, що запанувала в Ірані по Пішдадській. Довголітня боротьба, так гарно описана в „Шаг-наме“, перервала ся на часину за царя Хосрова (Кей-Хосрова), котрий гаразд помстив ся на туранському цареві Афрасйабові за смерть свого батька Сіявоша; але за дальших царів — Лограспа і Ґоштаспа Іранці знов люто воювали ся з Туранцями, що вже тимчасом і невірними стали, бо Ерджаси, внук і наступник Афрасйабів, одкинув новий закон, який приніс на землю пророк Зердошт (Зороастр у классіків). Таким чином, за винятком деяких побічних війн (напр. царя Кей-Кавуса в Мазендерані), ціла „Шаг-наме“ обертаєть ся переважно коло довгоі, запеклоі боротьби Ірана с Тураном, боротьби, що переходить з поколіня в поколінє і про котру народ думає, що вона ще й досі не скінчила ся. Ті царі, про яких оповіщає „Книга царів“ в інтересуючій нас частині, отсі Кейюмерс, Гушенґ, Тегмурес, Джемшід, Зоггак, Ферідун, Мінучигр, Новдер, Зов, Ґершаси, Кей-Кобад, Кей-Кавус, Кей-Хосров, Лограсп, Ґоштасп&lt;ref name=&quot;p12&quot;&gt;Всі отсі царі згадують ся в Авесті, де вони носять архаічніщі ймення: Gayameretan, Haoshyanha, Takhma-urupa,&lt;/ref&gt;. Далі Фірдовсій переходить&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>6c5eziad840trnvdqpwvvsxc9i37axf</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045395</id>
      <parentid>1045336</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T20:01:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1045395</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3576" sha1="ezfjnnof2droef587cevxfgkug3nkbg" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;лів кланятись собі наче Богові. Бог за те покарав його, наславши на Іран душогубця Зоггака (Еждегака), з роду Араба, з двома гадюками на плечах, що повиростали в Агріманового поцілунку. Лютий Зоггак одібрав у Джемшіда престол і сам царював тисячу літ, після чого син {{errata|Джемшіда|Абтіна}} Ферідун скував його і замурував у одній горі. На кінець свого житя Ферідун поділив світ між трьома своіми синами; вони швидко посварили ся, і два старші брати, Тур і Сельм, вбили наймолодшого Іреджа. Від тоді запалила ся кровава війна між Іраном (землею Іреджевою) і Тураном (землею Туровою). Іранцям прийшли на підмогу володарі Седжестанські, між котрими найхоробрійший був Ростем, син Залів, найперший герой „Книги царів“. За Мінучигра обидві ворожі сторони помирили ся були, тільки ж і знов розмирили ся за Новдера і Кобада {{errata|Кейкобада|(Кейкобада)}}, першого царя з дінастіі кейськоі, що запанувала в Ірані по Пішдадській. Довголітня боротьба, так гарно описана в „Шаг-наме“, перервала ся на часину за царя Хосрова (Кей-Хосрова), котрий гаразд помстив ся на туранському цареві Афрасйабові за смерть свого батька Сіявоша; але за дальших царів — Лограспа і Ґоштаспа Іранці знов люто воювали ся з Туранцями, що вже тимчасом і невірними стали, бо Ерджаси, внук і наступник Афрасйабів, одкинув новий закон, який приніс на землю пророк Зердошт (Зороастр у классіків). Таким чином, за винятком деяких побічних війн (напр. царя Кей-Кавуса в Мазендерані), ціла „Шаг-наме“ обертаєть ся переважно коло довгоі, запеклоі боротьби Ірана с Тураном, боротьби, що переходить з поколіня в поколінє і про котру народ думає, що вона ще й досі не скінчила ся. Ті царі, про яких оповіщає „Книга царів“ в інтересуючій нас частині, отсі Кейюмерс, Гушенґ, Тегмурес, Джемшід, Зоггак, Ферідун, Мінучигр, Новдер, Зов, Ґершаси, Кей-Кобад, Кей-Кавус, Кей-Хосров, Лограсп, Ґоштасп&lt;ref name=&quot;p12&quot;&gt;Всі отсі царі згадують ся в Авесті, де вони носять архаічніщі ймення: Gayameretan, Haoshyanha, Takhma-urupa,&lt;/ref&gt;. Далі Фірдовсій переходить&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ezfjnnof2droef587cevxfgkug3nkbg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАЖО/146/1/2301</title>
    <ns>116</ns>
    <id>564987</id>
    <revision>
      <id>1045337</id>
      <timestamp>2026-04-12T17:59:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexandr Konovalchuk</username>
        <id>11193</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: [https://www.familysearch.org/ark:/61903/3:1:3QHJ-X7BQ-HRLX-2?view=explore&amp;groupId=TH-7744-160186-63641-86&amp;lang=uk Копія справи на FS]</comment>
      <origin>1045337</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="147" sha1="9jvyx0rayi67914ef7mges9cg17r5sd" xml:space="preserve">[https://www.familysearch.org/ark:/61903/3:1:3QHJ-X7BQ-HRLX-2?view=explore&amp;groupId=TH-7744-160186-63641-86&amp;lang=uk Копія справи на FS]</text>
      <sha1>9jvyx0rayi67914ef7mges9cg17r5sd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАЖО/146/1/5998</title>
    <ns>116</ns>
    <id>564988</id>
    <revision>
      <id>1045338</id>
      <timestamp>2026-04-12T18:03:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexandr Konovalchuk</username>
        <id>11193</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: [https://www.familysearch.org/ark:/61903/3:1:3QHJ-F7BQ-C5KZ-H?view=explore&amp;groupId=TH-7744-160186-33545-72&amp;lang=uk Копія справи на FS]</comment>
      <origin>1045338</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="147" sha1="mjzsdgknf5y4oj5k1cgsnd45zhbgjvl" xml:space="preserve">[https://www.familysearch.org/ark:/61903/3:1:3QHJ-F7BQ-C5KZ-H?view=explore&amp;groupId=TH-7744-160186-33545-72&amp;lang=uk Копія справи на FS]</text>
      <sha1>mjzsdgknf5y4oj5k1cgsnd45zhbgjvl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/17</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564989</id>
    <revision>
      <id>1045339</id>
      <timestamp>2026-04-12T18:07:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045339</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3496" sha1="1syjke4mg22nt2d03oa4j2rx1g1s7hw" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;до Александра Македонського, до Арзакідів, до Сасанідів; се вже не епічна легенда, а історія.

„Шаг-наме“ ще й досі зостаєть ся дорогою книжкою для всякого Перса, хоча, звісно, мітична єі ідея тепер єму вже неясна: тепер він уважає геть усе здебільша за правдиву, несумнівну історію. Часто буває так, що зовсім неписьменний Перс знає багато оповідань із „Шаг-наме“ на память. Та се й не дивниця, бо „Шаг-наме“ — чисто народня власність. „Твоім добром тобі ж чолом“, міг би сказати Фірдовсій. Ми тож само можемо вважати „Шаг-наме“ не зовсім за чужу для нас, бо з Ірану багацько сюжетів перекочували до нас і вплинули на руську народню поезію. Остатніми часами россійські вчені з'охотили ся робити параллелі і порівнаня в тім напрямі, а найбільше проф. Всеволод Міллер („Осетинскіе этюды“, „Экскурсы въ область русскаго эпоса“, „Матерьялы для исторіи былинныхъ сюжетовъ“ і {{errata|бечліч|безліч}} дрібних статей). Перські перекази заходили до нас по части літературним шляхом, по части устним, бо геть усі народи, з якими Перси мали діло, засвоіли собі багацько оповідань, переказаних у „Шаг-наме“.

Переходимо теперечки до бібліографіі „Шаг-наме“. Вважаючи повність бібліографічних вказівок за дуже важну річ для нашоі громади, я доложив усіх заходів, щоби мій показчик не проминув нічого важного.

В р. 1428 Бейсенгер-хан звелів зробити критичне виданє твору (звісно, рукописне). Се перша і єдина проба східньоі критики, бо звичайно перські списки „Книги царів“ повні інтерполяцій&lt;ref follow=&quot;p12&quot;&gt;Yimô-khshaêta, Azhidahaka (зьмій), Thraêtaona, Manuscitra, Naotara, Uzava, Keresaspa, Kavata, Usan, Husravanh, Auravataspa, Vîstaspa.&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;p13&quot;&gt;Фірдовсій трохи гіперболічно каже, що він зложив 60.000 двустишій. Тільки ж коли вивірити, то виходить віршів менче. Щоб неодмінно зліпити 60.000, перські переписчики і видавці радніщі вбгати в книжку всякі сторонні писаня. В загалі Перси поводять ся з текстом твору дуже безцеремонно. Була міні один раз така пригода: читав я&lt;/ref&gt;. Ще раніш, під&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>1syjke4mg22nt2d03oa4j2rx1g1s7hw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/348</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564990</id>
    <revision>
      <id>1045340</id>
      <timestamp>2026-04-12T18:12:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ohhhzie</username>
        <id>19276</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045340</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4169" sha1="st8u2rs99nz83w09xall9f5u3px22ku" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ohhhzie&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Мабуть він уже до дому пішов! — Та мерщій днище та гребінь
на плечі та до дому. Коли дивиць ця — ведмідь у бору бичка
тягає. Вона до дїда: Дїду, дїду, бичок наш ведмедя привів, іди
його вбий! — Дід вискочив, оддер ведмедя, взяв і закинув його
у погріб.

От на другий день ще ні світ, нї зоря, баба уже набрала
кужілю і погнала на толоку бичка пасти. Сама сїла під могилою,
пряде кужіль і приказує: Пасись, пасись, бичку, на травицї,
поки я мичку попряду! Пасись, пасись, бичку, на травицї, поки
я мичку попряду! — Поти пряла, поки й задрімала. Коли це
з темного лісу, з великого бору вибігає сїрий вовк та до бичка:
Хто ти такий, скажи минї! — Я бичок третячок, з соломи зроблений, смолою засмолений. — Коли ти смолою засмолений —
каже вовк — то дай і минї смоли засмолити бік, а то сучого
сина собаки обідрали. — Бери! — Вовк зразу до боку, хотїв
смолу оддерти. Драв, драв та зубами й застряв, що нїяк уже
і не оддере; що хоче назад, то нїяк. Він так вовтузаєць ця
з тим бичком! Прокидаєць ця баба, аж бичка уже й невидно.
Вона подумала: Мабуть мій бичок до дому побрів! — Тай пішла.
Коли дивиць ця, вовк бичка тягає. Вона побігла, дїдови сказала. Дїд і вовчика у погріб укинув.

Погнала баба і на третїй день бичка пастись. Сїла під мо-
гилою тай заснула. Біжить лисичка: Хто ти такий? — питає
бичка. — Я бичок третячок, з соломи зроблений, смолою засполений. — Дай минї смоли, голубчику, приложити до боку;
сучого сина хорти трохи шкури не зняли! — Бери! — Увязла і лисиця зубами, нїяк не вирвець ця. Баба дїдові сказала, дїд укинув
у погріб і лисичку. А далі зайчика побігайчика піймали.

От як назбиралось їх, дїд сїв над лядою у погребі, давай
гострить ніж. Ведмідь його й питає: Дїду, на віщо ти ніж гостриш? — Щоб з тебе шкуру знять та зробить з тієї шкури і собі й бабі кожухи. — Ох не ріж мене, дїдусю, пусти лучче
на волю, я тобі багато меду принесу. — Ну, гляди! — Взяв і випустив ведмедика. — Сїв над лядою, знов ножа гострить.
Вовк його й питає: Дїду, на віщо ти вожа гостриш? — Щоб
з тебе шкуру знять та на зїму теплу шапку пошить. — Ой не
ріж мене, дїдусю, я тобі за те цїлу отару овечок прижену.
— Гляди! І вовка випустив. — Сидить та ще ножа гострить. Лисичка виткнула мордочку, питає: Скажи минї, будь ласкав, дїдусю,
на віщо ти ножа гостриш? — У лисички, каже, гарна
шкурка на опушку й на комірець, хочу знять. — Ой не здіймай&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>st8u2rs99nz83w09xall9f5u3px22ku</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/381</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564991</id>
    <revision>
      <id>1045342</id>
      <timestamp>2026-04-12T18:19:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ярослава Філіповська</username>
        <id>21579</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045342</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4091" sha1="bfyrospxt6tnxuduz740on4jibha428" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ярослава Філіповська&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;як раз зловила рибу під копита переднї. Тай балакає собі вовк з лисом: „Табим ззїли, я так їсти хочу“. — А лис каже: „Тай я так, камрате, хочу“. Тай кажи: „Ї би якос їсти, а вона кажи, що вона люта конюта; але вона фосу не годна перескочити та вскочила в фосу“. — „Але“ — кажи лис до вовка: — „Ану питай ї,
чому вона не перескочила, то будем ї зараз їсти“. — „То“ — кажи — „я тому не перескочила, бо я рибу зловила“. — Якуратне вовк сї приглєдає — якуратне риба. Так він коло неї боїт сї, бо вона люта. „А деж ти“ - каже — „маєш знак той, шо ти люта“ конюта“? — „Ой там“ — кажи — „пан коваль то минї прибили підпис, пичєтку на заднї нозї, і пан вовк най прочитают, тогди будут знати“. — Каже вовк, до лиса: „Читай, камрате, читай ти“. — „Ой я“ — кажи — „не буду читати, ти богацкий син, ти читай, ти більшу власть маєш“. — „Піднимай“ — вовк каже — „люта конюта ногу“. — І як вона піднєла, а вовк сї приглєдає. Як го махнула, тай віскочили очи вовкови, а лис уздрів, шо біда, тай сам в ноги. Тай ше довгий чєс вона сї пасла на тї мочєрі, бо той лис порозговорював, шо вона люта конюта — та шо вже вілїзли очи вовкови. Аж низнайомий вовк прийшов такий, шо він ни чув за ню і той скочив на ню, розбив її і ззїв.

{{smaller|''Зап. І. Волошинський в падолистї, 1913, від Гриця Лупика з Далешева, п. Городенка.''}}

{{smaller|'''Паралєлї:''' Се саме оповіданє прикладаєть ся до льва та осла. Пор. впеше ч. 10: Лев і осел, що удавав царя.}}

{{c|'''243. Конї і пес.'''}}
Був єден господар і мав середний маєток, нї великий, нї малий; і мав він корову, пару коний і дріб коло хати та єдного пса. Той господар доглєдав цїлого свого добра, але єдного року захотїв їхати дес на роботу, хотїв сьвіт спрахтикувати. На весну зібрав сї і поїхав до Америки. Нима ґазди оден тиждинь
тай уже худоба голодна. Але прийшов другий тиждень, а конї вже і жолоб гризут, бо ґаздинє їм не дає їсти, бо вона заледво цебер даст корові, як іде доїти. Тай кінчит сї тиждень, а конї закликают Лабусє — так сї пес називав — кажут єму: „Відгризи нас від жолобів, бо типер не маєм гаразду. Як був ґазда дома, то дав їсти, напоїв, обчесав, ходив коло нас тай поплїскував; типер єго нима тай ми дужи бідні. Збираймо сї усї три тай ходїм на службу“. — Зібрали сї, війшли за село на поле, поставали і дивє сї на село; дивили сї дуже маленьку хвильку;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>bfyrospxt6tnxuduz740on4jibha428</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045343</id>
      <parentid>1045342</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T18:19:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ярослава Філіповська</username>
        <id>21579</id>
      </contributor>
      <origin>1045343</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4093" sha1="hrsu0ag4ygbc62okd7yquqh3httenon" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ярослава Філіповська&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;як раз зловила рибу під копита переднї. Тай балакає собі вовк з лисом: „Табим ззїли, я так їсти хочу“. — А лис каже: „Тай я так, камрате, хочу“. Тай кажи: „Ї би якос їсти, а вона кажи, що вона люта конюта; але вона фосу не годна перескочити та вскочила в фосу“. — „Але“ — кажи лис до вовка: — „Ану питай ї,
чому вона не перескочила, то будем ї зараз їсти“. — „То“ — кажи — „я тому не перескочила, бо я рибу зловила“. — Якуратне вовк сї приглєдає — якуратне риба. Так він коло неї боїт сї, бо вона люта. „А деж ти“ — каже — „маєш знак той, шо ти люта“ конюта“? — „Ой там“ — кажи — „пан коваль то минї прибили підпис, пичєтку на заднї нозї, і пан вовк най прочитают, тогди будут знати“. — Каже вовк, до лиса: „Читай, камрате, читай ти“. — „Ой я“ — кажи — „не буду читати, ти богацкий син, ти читай, ти більшу власть маєш“. — „Піднимай“ — вовк каже — „люта конюта ногу“. — І як вона піднєла, а вовк сї приглєдає. Як го махнула, тай віскочили очи вовкови, а лис уздрів, шо біда, тай сам в ноги. Тай ше довгий чєс вона сї пасла на тї мочєрі, бо той лис порозговорював, шо вона люта конюта — та шо вже вілїзли очи вовкови. Аж низнайомий вовк прийшов такий, шо він ни чув за ню і той скочив на ню, розбив її і ззїв.

{{smaller|''Зап. І. Волошинський в падолистї, 1913, від Гриця Лупика з Далешева, п. Городенка.''}}

{{smaller|'''Паралєлї:''' Се саме оповіданє прикладаєть ся до льва та осла. Пор. впеше ч. 10: Лев і осел, що удавав царя.}}

{{c|'''243. Конї і пес.'''}}
Був єден господар і мав середний маєток, нї великий, нї малий; і мав він корову, пару коний і дріб коло хати та єдного пса. Той господар доглєдав цїлого свого добра, але єдного року захотїв їхати дес на роботу, хотїв сьвіт спрахтикувати. На весну зібрав сї і поїхав до Америки. Нима ґазди оден тиждинь
тай уже худоба голодна. Але прийшов другий тиждень, а конї вже і жолоб гризут, бо ґаздинє їм не дає їсти, бо вона заледво цебер даст корові, як іде доїти. Тай кінчит сї тиждень, а конї закликают Лабусє — так сї пес називав — кажут єму: „Відгризи нас від жолобів, бо типер не маєм гаразду. Як був ґазда дома, то дав їсти, напоїв, обчесав, ходив коло нас тай поплїскував; типер єго нима тай ми дужи бідні. Збираймо сї усї три тай ходїм на службу“. — Зібрали сї, війшли за село на поле, поставали і дивє сї на село; дивили сї дуже маленьку хвильку;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>hrsu0ag4ygbc62okd7yquqh3httenon</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/18</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564992</id>
    <revision>
      <id>1045345</id>
      <timestamp>2026-04-12T18:22:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045345</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3586" sha1="0bj8ol5v2hoqhr3vc0kwgv9z4droqlt" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;кінець VII в., Кевам ед-дін з Іспагану зробив прозаічний арабський переклад, а краще сказати — короткий перегляд „Шаг-наме“; ся переробка має вагу для критики пізніщого перського тексту. 1510-го року Алій Ефендій подав ґовридському володареві Кансу́ віршований турецький переклад всієі „Книги царів“; другий турецький переклад (прозовий) зробив серальний офіцер Мегді і посвятив его Османові II. (1621); 1653-го року Тевекколь беґ зложив прозовий екстракт із Фірдовсієвого твору, перемішуючи з віршами, перською мовою, і дав заголовок „Монтехеб от-теваріх“ („Вибірка з літописів“). Всі отсі праці окрім остатньоі ми знаємо тілько з рукописів&lt;ref follow=&quot;p13&quot;&gt;„Шаг-наме“ вкупі з одним природним Персом. Читаємо, аж ось натрапляєм на старе слово, якого мій Перс не второпав. Не вважаючи на моі впевненя, що то архаізм, він рішучо заявив: „Ні, тут помилка! Треба переправити ось як!“ І він миттю замазав налітографований текст, швидесенько зложив нове двустишє в дусі сучасноі перськоі мови і вписав его в текст. Іноді на моіх очах він робив виправки через те, що там або там граматична конструкція єму не подобалась. „Отак, як тут написано, жаден правдивий Перс вам не скаже“. Іноді знов єму не подобалась ріма, то він тож само переробляв вірш наново. Як я дивив ся на оту кумедію, міні перед очима ставали середньовікові інтерполятори клясичних авторів.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Диви {{sp-l|Mohl}}, Le livre des rois, t. I, préface; {{sp-l|Mouradgea d' Ohsson}}, Tableau historique de l' Orient, t. I, p. 3; {{sp-l|Смирновъ}}, Очеркъ исторіи турецкой литературы (у „Всеобщей исторіи литературы“ Корша і Кірпічнікова).&lt;/ref&gt;. Друковані виданя починають ся тілько з кінця XVIII. в.

1) {{sp-l|Sir William Jones}}, Poëseos Asiaticae commentarii (Лондон 1774). Джонс перший познайомив Европу с Фірдовсієвим твором, подавши текст і переклад деяких уривків. Дивись також: The works of Sir William Jones (London 1807), t. VI, p. 231, 307 sqq.

2) The poems of Ferdosi, translated by {{sp-l|Joseph Champion}}, t. I. (Calcutta 1785), ст. 315. Віршований переклад, дуже вольний, кінчаєть ся весілєм Заля з Рудабегою. Для новости матеріі переклад той передруковано 1790 р.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0bj8ol5v2hoqhr3vc0kwgv9z4droqlt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/349</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564993</id>
    <revision>
      <id>1045347</id>
      <timestamp>2026-04-12T18:29:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ohhhzie</username>
        <id>19276</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045347</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4097" sha1="q0xqtkcsdff56szam4ysqw13beolbdz" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ohhhzie&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;з мене, дїдусю, шкури, я тобі і гусей і курей принесу! — Ну, гляди! — І лисичку пустив. Остав ся один зайчик. Дід і на того
ножа гострить. Зайчик його питає, а він і каже: У зайчика шкура
мякенька, тепленька, будуть минї на зїму рукавички й капелюхи.
— Ох не ріж мене, дїдусю, я тобі стьожок, серьог. намиста доброго нанесу, тільки пусти на волю! — Пустив і того.

От переночували ніч, коли на ранок ще нї світ, нї зоря,
аж дер-дер щось до дїда в двері. Баба прокинулась: Дїду, дїду.
щось до пас у двері шкряботить. Піди подивись. Дїд вийшов,
коли то ведмідь цїлий улік меду припер. Дїд узяв мед та тільки
шо лїг, аж у двері знов дер-дер! Коли вийде, аж повен двір
овець вовк понагонив. — От незабаром лисичка принесла гусей,
курей, усякої птицї. Зайчик понаносив стьожок, серьог, намиста
доброго… І дїд рад і баба рада. Взяли, попродали овечки та
накупили волів та став дїд ходить тими волами у дорогу та так
розбогатїли, що не треба лучче. А бичок, як не стало вже треба,
поти стояв на сонцї, поки й розтав.

{{smaller|''П. Рудченко. Народ. южнор. сказки, т. II. ст. 13—16. ч. 7.''}}

{{smaller|'''Паралєлї''': Б. Грінченко. Україн. нар. казки. ст. 77—81. — F. Held. Märchen und Sagen der afrikan. Neger, ст. 34—39. — A. Aarne, Finnische Märchenvarianten. ч. 159. — '''Лїтературні перерібни''': Г. П. Данилевскій. Украинскія сказки. ст. 35—38.}}

{{c|'''215. Корова і вівця.'''}}

Одного разу вівця вискочила з хліва, підійшла до ясел корови
і почала сїнце смикать і кутулять. Корові ни понаравилось,
стала їй казать: Ти чого, лахмата дуро, сюди забрила? Ни для
тебе тут сїна наложино. — А вівця каже: Та шож, тибі жаль
хазяйського добра, чи шо? Ни хвате, хазяїн іще підложе. — Я ни про те, що сїна ни хвате, а ти пирипаскудиш мінї сїно, напюхаїш, попіниш, після тебе гидко буде їсти… — Подумаїш,
яка бариня! Чим я хужа тебе? — Розуміїть ся, ти хужа мене,
ти ни достойна з моїх ясел їсти. Я нужна всякому чоловікові
і Богу угодна; мене малюють вмістї з евангелистом у церкві
на царських ворогах, а ти шо? Задрипана вонюча вівця тай
годї. — Нї, тривай лишинь, ни дуже чвань ся, рогата нивдалюга!
Я теж людям нужна ни менше тебе і Бог мене ни цураїть ся:
вівці були в пещері, де родивсь Спаситиль і овечка з Іваном
Христителем гралась, овець теж на образах малюють і люди на
них молють ся; про овець в святому писанії часто споминають
людям рають буть такими, як овечка смирними.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>q0xqtkcsdff56szam4ysqw13beolbdz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/26</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564994</id>
    <revision>
      <id>1045348</id>
      <timestamp>2026-04-12T18:31:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045348</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3287" sha1="rkdx1le1u9nebbn9a7ct0gs1zq230or" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;12) Эпическія сказанія Ирана. Разсужденіе, написанное для полученія степени магистра И. {{sp-l|Зиновьевымъ}}. СПБ. 1855. Типогр. Имп. Академіи Наукъ. 125 ст. — Реценз. в „Русскомъ Вѣстникѣ“ 1856, февр.

13) О происхожденіи и постепенномъ развитіи первоначальнаго персидскаго эпоса. Кіевскія Универс. Извѣстія 1867, N 5, ст. 1–11.

14) В. {{sp-l|Овсянниковъ}}, Фирдуси. Родникъ 1883, N 5, ст. 389–408.

15) Смерть Иреджа. Изъ „Шахъ-Намэ“, перев. кн. Д. {{sp-l|Цертелевъ}}. Русскій Вѣстникъ 1885, N 12, ст. 1023–1026.

Нарешті варто додати, що до „Шаг-наме“ стосують ся ще наукові розвідки про руську і неруську народню поезію і літературу. Всіх йіх вилічувати я не буду, згадаю тільки про твори акад. А. {{sp-l|Веселовського}} („Славянскія сказанія о Соломонѣ и Китоврасѣ“ 1872 і др.), В. {{sp|Міллера}} („Экскурсы въ область русскаго эпоса“ 1892, „Осетинскіе этюды“, 1882, „Отголоски иранскихъ преданій на Кавказѣ“ Этногр. Обозр., „Матеріалы для изслѣдованія былинныхъ сюжетовъ“ Этн. Об. passim. і др.), А. {{sp|Хаханова}} (Этн. Обозр.) і т. і. В. А. {{sp|Жуковський}} надрукував статейку: „Мусульманство Рустема“ (Живая Старина 1892, кн. IV) і „Могила Фирдоуси“ (Зап. VI).

Я мав у себе під руками мало що не всі публікації, які я в горі вилічив. Отже з видань перського тексту я взяв собі за підвалину Вуллєрсове виданє. Історію про Зоггака спершу я був переложив з одного виданя Тегеранського, бо то була моя перша проба, і тексту Вуллєрсової редакції я ще тоді не придбав; опісля я поробив деякі добрі виправки за Вуллєрсом, але другі одміни так і зоставив, бо бачив, що й Вуллєрс не був би йіх одкинув, а був би надрукував між інчими варіантами, не даючи переваги жадному. Іноді читач побачить, що проти Вуллєрсового тексту єсть у мене ще другі одміни; напр., я часом викидаю по скількись віршів і не перекладаю йіх: рація тая, що я роблю не суцільний переклад, а антологію, то й мо-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>rkdx1le1u9nebbn9a7ct0gs1zq230or</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045352</id>
      <parentid>1045348</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T18:36:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1045352</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3287" sha1="qkaux1j8gnedob4hy4oyk3ktlvgvlu1" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;12) Эпическія сказанія Ирана. Разсужденіе, написанное для полученія степени магистра И. {{sp-l|Зиновьевымъ}}. СПБ. 1855. Типогр. Имп. Академіи Наукъ. 125 ст. — Реценз. в „Русскомъ Вѣстникѣ“ 1856, февр.

13) О происхожденіи и постепенномъ развитіи первоначальнаго персидскаго эпоса. Кіевскія Универс. Извѣстія 1867, N 5, ст. 1–11.

14) В. {{sp-l|Овсянниковъ}}, Фирдуси. Родникъ 1883, N 5, ст. 389–408.

15) Смерть Иреджа. Изъ „Шахъ-Намэ“, перев. кн. Д. {{sp-l|Цертелевъ}}. Русскій Вѣстникъ 1885, N 12, ст. 1023–1026.

Нарешті варто додати, що до „Шаг-наме“ стосують ся ще наукові розвідки про руську і неруську народню поезію і літературу. Всіх йіх вилічувати я не буду, згадаю тільки про твори акад. А. {{sp-l|Веселовського}} („Славянскія сказанія о Соломонѣ и Китоврасѣ“ 1872 і др.), В. {{sp|Міллера}} („Экскурсы въ область русскаго эпоса“ 1892, „Осетинскіе этюды“, 1882, „Отголоски иранскихъ преданій на Кавказѣ“ Этногр. Обозр., „Матеріалы для изслѣдованія былинныхъ сюжетовъ“ Этн. Об. passim. і др.), А. {{sp|Хаханова}} (Этн. Обозр.) і т. і. В. А. {{sp|Жуковський}} надрукував статейку: „Мусульманство Рустема“ (Живая Старина 1892, кн. IV) і „Могила Фирдоуси“ (Зап. VI).

Я мав у себе під руками мало що не всі публікаціі, які я в горі вилічив. Отже з видань перського тексту я взяв собі за підвалину Вуллєрсове виданє. Історію про Зоггака спершу я був переложив з одного виданя Тегеранського, бо то була моя перша проба, і тексту Вуллєрсовоі редакціі я ще тоді не придбав; опісля я поробив деякі добрі виправки за Вуллєрсом, але другі одміни так і зоставив, бо бачив, що й Вуллєрс не був би йіх одкинув, а був би надрукував між інчими варіантами, не даючи переваги жадному. Іноді читач побачить, що проти Вуллєрсового тексту єсть у мене ще другі одміни; напр., я часом викидаю по скількись віршів і не перекладаю йіх: рація тая, що я роблю не суцільний переклад, а антологію, то й мо-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>qkaux1j8gnedob4hy4oyk3ktlvgvlu1</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045504</id>
      <parentid>1045352</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T08:27:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1045504</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3354" sha1="74hqvmd36eql94bhraj54ll2q6dz00l" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;12) Эпическія сказанія Ирана. Разсужденіе, написанное для полученія степени магистра И. {{sp-l|Зиновьевымъ}}. СПБ. 1855. Типогр. Имп. Академіи Наукъ. 125 ст. — Реценз. в „Русскомъ Вѣстникѣ“ 1856, февр.

13) О происхожденіи и постепенномъ развитіи первоначальнаго персидскаго эпоса. Кіевскія Универс. Извѣстія 1867, N 5, ст. 1–11.

14) В. {{sp-l|Овсянниковъ}}, Фирдуси. Родникъ 1883, N 5, ст. 389–408.

15) Смерть Иреджа. Изъ „Шахъ-Намэ“, перев. кн. Д. {{sp-l|Цертелевъ}}. Русскій Вѣстникъ 1885, N 12, ст. 1023–1026.

Нарешті варто додати, що до „Шаг-наме“ стосують ся ще наукові розвідки про руську і неруську народню поезію і літературу. Всіх йіх вилічувати я не буду, згадаю тільки про твори акад. А. {{sp-l|Веселовського}} („Славянскія сказанія о Соломонѣ и Китоврасѣ“ 1872 і др.), В. {{sp|Міллера}} („Экскурсы въ область русскаго эпоса“ 1892, „Осетинскіе этюды“, 1882, „Отголоски иранскихъ преданій на Кавказѣ“ Этногр. Обозр., „Матеріалы для изслѣдованія былинныхъ сюжетовъ“ Этн. Об. passim. і др.), А. {{sp|Хаханова}} (Этн. Обозр.) і т. і. В. А. {{sp|Жуковський}} надрукував статейку: „Мусульманство Рустема“ (Живая Старина 1892, кн. IV) і „Могила Фирдоуси“ ({{errata|Зап.|Зап. Вост. Отд. Имп. Археол. Общ.}} VI).

Я мав у себе під руками мало що не всі публікаціі, які я в горі вилічив. Отже з видань перського тексту я взяв собі за підвалину Вуллєрсове виданє. Історію про Зоггака спершу я був переложив з одного виданя Тегеранського, бо то була моя перша проба, і тексту Вуллєрсовоі редакціі я ще тоді не придбав; опісля я поробив деякі добрі виправки за Вуллєрсом, але другі одміни так і зоставив, бо бачив, що й Вуллєрс не був би йіх одкинув, а був би надрукував між інчими варіантами, не даючи переваги жадному. Іноді читач побачить, що проти Вуллєрсового тексту єсть у мене ще другі одміни; напр., я часом викидаю по скількись віршів і не перекладаю йіх: рація тая, що я роблю не суцільний переклад, а антологію, то й мо-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>74hqvmd36eql94bhraj54ll2q6dz00l</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/133</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564995</id>
    <revision>
      <id>1045349</id>
      <timestamp>2026-04-12T18:32:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045349</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2599" sha1="sfeanv4g5youe9h9fi04ogt1bq6n049" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;кождого дня ходиш до стайні?“ „Я купив коня з золотою гривою“. „Се не кінь, — скрикнула вона, — се Іван паламарський син! Вели його вбити“. Із крови коня повстає бик з золотою шерстю, — Клеопатра й його велить зарізати. З голови бика виростає яблінка з золотими яблоками, — Клеопатра велить йійі зрубати. Перша тріска перемінює ся в чудесного селезня. Султан велить, щоб йому подали лук і стріли, а потім сам кидає ся в воду, щоби зловити селезня. Та селезень втікає на другий беріг, там приймає назад стать Івана, хапає султанів лук і меч, тоді велить спалити на стосі Клеопатру і єі любовника, а сам панує на йіх місці&lt;ref&gt;Пор. казку великоруську в збірці Ерленвейна, перекладену по італіниськи в де-Ґубернатісовім Florilegio, ст. 210.&lt;/ref&gt;.

З єгипетською казкою можемо зближити ще одну купу наших сучасних казок, покревну з тими, які ми отсе переглянули.

В одній сучасній казці грецькій записаній у Малій Азіі в місточку Аівалі, стародавній Кідоніі ({{sp-l|Hahn}}, Griechische und albanesische Märchen, ч. 49) молода дівчина, наречена князева, перемінена була в золоту рибу. Муринкою, що замісто неі зробила ся жінкою князя. Бачучи, що князь з великою вподобою любить дивити ся на золоту рибу, Муринка прикидає ся недужою і говорить, що одинокий лік на єі слабість — зарізати золоту рибу і зварити йій з неі юшку. Коли рибу зарізано, три краплі єі крови впали на землю і зараз на сьому місці виріс високий кипарис. Тоді Муринка напускає на себе нову недугу&lt;noinclude&gt;{{footnote}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>sfeanv4g5youe9h9fi04ogt1bq6n049</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045373</id>
      <parentid>1045349</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T19:16:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045373</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2598" sha1="b20pw9v7hayq3nf2qe37xcg2g50dk0w" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;кождого дня ходиш до стайні?“ „Я купив коня з золотою гривою“. „Се не кінь, — скрикнула вона, — се Іван паламарський син! Вели його вбити“. Із крови коня повстає бик з золотою шерстю, — Клеопатра й його велить зарізати. З голови бика виростає яблінка з золотими яблоками, — Клеопатра велить йійі зрубати. Перша тріска перемінює ся в чудесного селезня. Султан велить, щоб йому подали лук і стріли, а потім сам кидає ся в воду, щоби зловити селезня. Та селезень втікає на другий беріг, там приймає назад стать Івана, хапає султанів лук і меч, тоді велить спалити на стосі Клеопатру і єі любовника, а сам панує на йіх місці&lt;ref&gt;Пор. казку великоруську в збірці Ерленвейна, перекладену по італіянськи в де-Ґубернатісовім Florilegio, ст. 210.&lt;/ref&gt;.

З єгипетською казкою можемо зближити ще одну купу наших сучасних казок, покревну з тими, які ми отсе переглянули.

В одній сучасній казці грецькій записаній у Малій Азіі в місточку Аівалі, стародавній Кідоніі ({{sp-l|Hahn}}, Griechische und albanesische Märchen, ч. 49) молода дівчина, наречена князева, перемінена була в золоту рибу Муринкою, що замісто неі зробила ся жінкою князя. Бачучи, що князь з великою вподобою любить дивити ся на золоту рибу, Муринка прикидає ся недужою і говорить, що одинокий лік на єі слабість — зарізати золоту рибу і зварити йій з неі юшку. Коли рибу зарізано, три краплі єі крови впали на землю і зараз на сьому місці виріс високий кипарис. Тоді Муринка напускає на себе нову недугу&lt;noinclude&gt;{{footnote}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>b20pw9v7hayq3nf2qe37xcg2g50dk0w</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/28</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564996</id>
    <revision>
      <id>1045351</id>
      <timestamp>2026-04-12T18:35:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045351</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="770" sha1="1s736wlhyzirn9exrnsejxrf0gf6r61" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Щоб лекше вдержати дословність, я перекладав „Шаг-наме“ віршами без рим („білими“). Та щоб читач мав понятє про форму перського орігіналу, подаю уривок (з історіі про Зоггака):

{{block center|&lt;poem&gt;Йекі мерд буд ендер ан рузеґар
Зи дешти севарани нейзеґозар.
Ґеранмайе гем шан о гем нікмерд
Зи терси джигандар ба бади серд.
Ке Мердас нами ґеранмайе буд,
Бе дад о дигиш бертерін пайе буд…&lt;/poem&gt;}}

На тім і кінчаю свою передмову.


{{rule|6em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>1s736wlhyzirn9exrnsejxrf0gf6r61</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045506</id>
      <parentid>1045351</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T08:29:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1045506</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="812" sha1="s0ymhxa4pexn8lp8e3lsgtvuh4jb1rq" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Щоб лекше вдержати дословність, я перекладав „Шаг-наме“ віршами без рим („білими“). Та щоб читач мав понятє про форму перського орігіналу, подаю уривок (з історіі про Зоггака):

{{block center|&lt;poem&gt;Йекі мерд буд ендер ан {{errata|рузеґар|рузгар}}
Зи дешти севарани нейзеґозар.
Ґеранмайе гем {{errata|шан|шаг}} о гем нікмерд
Зи терси джигандар ба бади серд.
Ке Мердас нами ґеранмайе буд,
Бе дад о дигиш бертерін пайе буд…&lt;/poem&gt;}}

На тім і кінчаю свою передмову.


{{rule|6em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>s0ymhxa4pexn8lp8e3lsgtvuh4jb1rq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/350</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564997</id>
    <revision>
      <id>1045353</id>
      <timestamp>2026-04-12T18:43:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ohhhzie</username>
        <id>19276</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045353</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2962" sha1="2tcgvzjs0cyx2epopmjjintoir1057c" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ohhhzie&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Корова ни пирибалакала вівцю, розгнївалась на неї, насторожила
роги і вже було намірилась шпирнуть вівцю під брюхо.
Вівця утикла од корови в свій хлів і там подумала: Боже, твоя
воля, що тепер творить ся на білому світї! Тепер, бач, хто сильний, той і прав і він почитаїть ся за виликого умника, а слабому
хоч і ни живи на світї; скажиш правду, загубиш дружбу.
За правду під боки шпиряють, мусють задушить.

{{smaller|''Запис. від Ир. Фесенка в Шебекині П. Тарисевський.''}}

{{c|{{larger|'''XX. Вівця.'''}}}}

{{c|'''216. Баран хоче сповідати ся перед вовком.'''}}

Одного разу пас си баран над водов на беризї. Прибігає
до него вовк: Я, каже, мусю тебе зїсти… — А баран каже: Но,
єк тикий упав льос, то шьо я маю робити! Але знаєш шьо?
Я, каже, грішний, може би ти мене вісповідав і абис менї завдав покуту коротку, аби я умирав у поредку. — Узєв вовк і сїв
собі над водов, а баран іде д нему до сповіди: єк наближив си
тай вовка друлив у воду. Вовк поплив за водов і у 20 кроків
нище вішов на беріг, зачєв си обтріпувати з води, а тимчасом
баран утік до дому. Вовк приходит на то місце, а барана нема.
Каже вовк: Видиш? Ціж я не дурний? Менї си шє захокіло
бути попом, за то-сми си скупав у студенї водї та голодний-сми
такий, шьо чериво присихає до хребта.

{{smaller|''Запис. 1913 р. вів Семотока Николи Ст. в Карлові. Снятинського пов. Ант. Онишук.''}}

{{c|'''217. Вівця веде вовка до сповіди.'''}}

{{fine block|&lt;poem&gt;Шла овечка дорогою і судосилась з вовком.
Здоров будь, овечка!
Здоров, вовче! — каже овечка.
Куди ти, каже вовк, ідеш?
У поле пастись.
Я тебе, каже вовк, хочу ззїсти.
Е, каже овечка, коли ти хочеш мене ззїсти, то підиж перш
та висповідай ся.
Кудиж я, питає вовк, пойду сповідать ся?
Я тебе заведу.&lt;/poem&gt;}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>2tcgvzjs0cyx2epopmjjintoir1057c</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045355</id>
      <parentid>1045353</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T18:44:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ohhhzie</username>
        <id>19276</id>
      </contributor>
      <origin>1045355</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2969" sha1="qrpr1g7tqqaa72ala2bbcgyr1syecjt" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ohhhzie&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Корова ни пирибалакала вівцю, розгнївалась на неї, насторожила
роги і вже було намірилась шпирнуть вівцю під брюхо.
Вівця утикла од корови в свій хлів і там подумала: Боже, твоя
воля, що тепер творить ся на білому світї! Тепер, бач, хто сильний, той і прав і він почитаїть ся за виликого умника, а слабому
хоч і ни живи на світї; скажиш правду, загубиш дружбу.
За правду під боки шпиряють, мусють задушить.

{{smaller|''Запис. від Ир. Фесенка в Шебекині П. Тарисевський.''}}

{{c|{{larger|'''XX. Вівця.'''}}}}

{{c|'''216. Баран хоче сповідати ся перед вовком.'''}}

Одного разу пас си баран над водов на беризї. Прибігає
до него вовк: Я, каже, мусю тебе зїсти… — А баран каже: Но,
єк тикий упав льос, то шьо я маю робити! Але знаєш шьо?
Я, каже, грішний, може би ти мене вісповідав і абис менї завдав покуту коротку, аби я умирав у поредку. — Узєв вовк і сїв
собі над водов, а баран іде д нему до сповіди: єк наближив си
тай вовка друлив у воду. Вовк поплив за водов і у 20 кроків
нище вішов на беріг, зачєв си обтріпувати з води, а тимчасом
баран утік до дому. Вовк приходит на то місце, а барана нема.
Каже вовк: Видиш? Ціж я не дурний? Менї си шє захокіло
бути попом, за то-сми си скупав у студенї водї та голодний-сми
такий, шьо чериво присихає до хребта.

{{smaller|''Запис. 1913 р. вів Семотока Николи Ст. в Карлові. Снятинського пов. Ант. Онишук.''}}

{{c|'''217. Вівця веде вовка до сповіди.'''}}

{{fine block|&lt;poem&gt;Шла овечка дорогою і судосилась з вовком.
Здоров будь, овечка!
Здоров, вовче! — каже овечка.
Куди ти, каже вовк, ідеш?
У поле пастись.
Я тебе, каже вовк, хочу ззїсти.
Е, каже овечка, коли ти хочеш мене ззїсти, то підиж перш
та висповідай ся.
Кудиж я, питає вовк, пойду сповідать ся?
Я тебе заведу.&lt;/poem&gt;}}{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>qrpr1g7tqqaa72ala2bbcgyr1syecjt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/27</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564998</id>
    <revision>
      <id>1045359</id>
      <timestamp>2026-04-12T18:52:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045359</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3221" sha1="jo05ij072p5khue1hipb5tmdk4orbb4" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;жу деякі о плена стичні, неінтересніщі місця викидати. Що до готових чужих перекладів, то я був поставив собі прінціпом переглядати геть усі, сподіваючись, що через те могти-му добирати собі для свого вкраінського перекладу найкращі слова й вирази. Та англійські переклади мусів я одкинути, бо всі вони або „freely translated“ (та й то very freely!) або „abridged“. Найбільше міні стали в пригоді переклади французькі і німецькі: Моля, Ґерреса і Шака. З італіянського перекладу (Il libro dei Re Піцці) я користав менче, бо швидко пересвідчив ся, що шановний універсітетський професор, автор богатьох праць про Іран, автор перськоі граматики, отой Піцці практично знає перську мову дуже зле&lt;ref&gt;Про поверховну Піццієву ерудіцію зрештою вже писало ся в німецькій критиці. Диви напр. статю C. J. {{sp-l|Seybold}}'а в „Literaturblatt für Orientalische Philologie“ 1884 Juli-August.&lt;/ref&gt;. А вже ж більшу користь ніж в Il libro dei Re мав я з Піццієвоі „Antologia Firdusiana“, де поміж популярізацією чужих ідей трапляють ся іноді доволі інтересні самостійні авторові гадки.

Що до транскріпціі перських слів і імен власних, то скажу загально, що я силував ся віддавати перську вимову як найточнійше; як же перських вимов є богато, то я тримав ся Фарськоі, вважаючи єі за найкращу. Тим-то я пишу, напр. „Бозорг“, а не „Бюзюрґ“ (Büsürg) і не „Бузург“; пишу „Ростем“, а не „Рустем“ і не „Рустам“; „Хосров“ зам. „Хозру“, „Хосрев“ і др.; „Ґоштасп“ зам. Ґюштасп“ і т. і. Часом підхиляючись старій європейській традиціі, я одхиляюсь од свого прінціпу і пишу, напр., „Абу“ (зам. „Ебу“), „Ібн“ (зам. „Ибн“), „Агриман“ (зам. „Агримен“). „Саадій“ (зам. „Се'дій“), „Фірдовсій“ (зам. „Фирдовсій“) і т. і.&lt;ref&gt;Завважу, що руською буквою „и“ я віддаю перський короткий звук „і“, що зближаєть ся до „е“, іменно ж до французького é fermé.&lt;/ref&gt;, але таких слів не богато.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>jo05ij072p5khue1hipb5tmdk4orbb4</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045505</id>
      <parentid>1045359</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T08:28:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1045505</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3257" sha1="68ujxlba5zpfxtksc3bpnth205sqd6m" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;жу деякі {{errata|о плена стичні|плеонастичні}}, неінтересніщі місця викидати. Що до готових чужих перекладів, то я був поставив собі прінціпом переглядати геть усі, сподіваючись, що через те могти-му добирати собі для свого вкраінського перекладу найкращі слова й вирази. Та англійські переклади мусів я одкинути, бо всі вони або „freely translated“ (та й то very freely!) або „abridged“. Найбільше міні стали в пригоді переклади французькі і німецькі: Моля, Ґерреса і Шака. З італіянського перекладу (Il libro dei Re Піцці) я користав менче, бо швидко пересвідчив ся, що шановний універсітетський професор, автор богатьох праць про Іран, автор перськоі граматики, отой Піцці практично знає перську мову дуже зле&lt;ref&gt;Про поверховну Піццієву ерудіцію зрештою вже писало ся в німецькій критиці. Диви напр. статю C. J. {{sp-l|Seybold}}'а в „Literaturblatt für Orientalische Philologie“ 1884 Juli-August.&lt;/ref&gt;. А вже ж більшу користь ніж в Il libro dei Re мав я з Піццієвоі „Antologia Firdusiana“, де поміж популярізацією чужих ідей трапляють ся іноді доволі інтересні самостійні авторові гадки.

Що до транскріпціі перських слів і імен власних, то скажу загально, що я силував ся віддавати перську вимову як найточнійше; як же перських вимов є богато, то я тримав ся Фарськоі, вважаючи єі за найкращу. Тим-то я пишу, напр. „Бозорг“, а не „Бюзюрґ“ (Büsürg) і не „Бузург“; пишу „Ростем“, а не „Рустем“ і не „Рустам“; „Хосров“ зам. „Хозру“, „Хосрев“ і др.; „Ґоштасп“ зам. Ґюштасп“ і т. і. Часом підхиляючись старій європейській традиціі, я одхиляюсь од свого прінціпу і пишу, напр., „Абу“ (зам. „Ебу“), „Ібн“ (зам. „Ибн“), „Агриман“ (зам. „Агримен“). „Саадій“ (зам. „Се'дій“), „Фірдовсій“ (зам. „Фирдовсій“) і т. і.&lt;ref&gt;Завважу, що руською буквою „и“ я віддаю перський короткий звук „і“, що зближаєть ся до „е“, іменно ж до французького é fermé.&lt;/ref&gt;, але таких слів не богато.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>68ujxlba5zpfxtksc3bpnth205sqd6m</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/29</title>
    <ns>250</ns>
    <id>564999</id>
    <revision>
      <id>1045361</id>
      <timestamp>2026-04-12T18:56:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045361</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1892" sha1="awz78zfw83va1woju9e6lgho1p03qh3" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{c|{{xx-larger|'''Початок книжки.'''}}}}
{{rule|3em}}

Во імя Бога милосердного, милостивого!

{{sp|Похвала Господеві}} (вірші 1–15): Пізнати Бога не можна, а тільки вірувати в него.

{{sp|Слово на похвалу розумові}} (вв. 16–35)&lt;ref&gt;Ще раз нагадую, що я тримаю ся тексту виданого Вуллерсом.&lt;/ref&gt;. Хто не слухаєть ся розуму, того роздеруть єго ж власні вчинки. Розум — очи душі, а без душевних очей людина не може прямувати світом. Розум сотворено передше од усього.

{{sp|Слово про сотворенє світа}} (в. 36–60). Бог создав світ з нічого. Він без труду і без праці зродив чотири елементи: з верху огонь, по середині повітрє, далі вода, а на самім споді тверда земля. Елементи увійшли один в один тай склали наш світ. Виробив ся небесний звід, що так швидко крутить ся, а на тім зводі явили ся планети і зорі. На землі поросли дерева і всяка поросль, потім явили ся звірі, нерозумні звірі.

{{sp|Слово про сотворенє людей}} (61–76). Після того явилась людина, ключ до всіх отсих закутих речей, бо має розум.

{{sp|Про сонце}} (77-84). Небесну баню зложено з рубіну, а не з води, не з повітря, не з пороху, не&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>awz78zfw83va1woju9e6lgho1p03qh3</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045362</id>
      <parentid>1045361</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T18:56:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>1045362</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1894" sha1="eb1ytpe5mv5cw5b3dpvu8iiwvwetvr9" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{c|{{xx-larger|'''Початок книжки.'''}}}}
{{rule|3em}}

Во імя Бога милосердного, милостивого!

{{sp|Похвала Господеві}} (вірші 1–15): Пізнати Бога не можна, а тільки вірувати в него.

{{sp|Слово на похвалу розумові}} (вв. 16–35)&lt;ref&gt;Ще раз нагадую, що я тримаю ся тексту виданого Вуллерсом.&lt;/ref&gt;. Хто не слухаєть ся розуму, того роздеруть єго ж власні вчинки. Розум — очи душі, а без душевних очей людина не може прямувати світом. Розум сотворено передше од усього.

{{sp|Слово про сотворенє світа}} (в. 36–60). Бог создав світ з нічого. Він без труду і без праці зродив чотири елементи: з верху огонь, по середині повітрє, далі вода, а на самім споді тверда земля. Елементи увійшли один в один тай склали наш світ. Виробив ся небесний звід, що так швидко крутить ся, а на тім зводі явили ся планети і зорі. На землі поросли дерева і всяка поросль, потім явили ся звірі, нерозумні звірі.

{{sp|Слово про сотворенє людей}} (61–76). Після того явилась людина, ключ до всіх отсих закутих речей, бо має розум.

{{sp|Про сонце}} (77–84). Небесну баню зложено з рубіну, а не з води, не з повітря, не з пороху, не&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>eb1ytpe5mv5cw5b3dpvu8iiwvwetvr9</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045507</id>
      <parentid>1045362</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T08:30:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1045507</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1932" sha1="fc2jrkgriv3vmctp0xw8tce5sds1c95" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{c|{{xx-larger|'''Початок книжки.'''}}}}
{{rule|3em}}

Во імя Бога милосердного, милостивого!

{{sp|Похвала Господеві}} (вірші 1–15): Пізнати Бога не можна, {{errata|а тільки|а можна тільки}} вірувати в него.

{{sp|Слово на похвалу розумові}} (вв. 16–35)&lt;ref&gt;Ще раз нагадую, що я тримаю ся тексту виданого Вуллерсом.&lt;/ref&gt;. Хто не слухаєть ся розуму, того роздеруть єго ж власні вчинки. Розум — очи душі, а без душевних очей людина не може прямувати світом. Розум сотворено передше од усього.

{{sp|Слово про сотворенє світа}} (в. 36–60). Бог создав світ з нічого. Він без труду і без праці зродив чотири елементи: з верху огонь, по середині повітрє, далі вода, а на самім споді тверда земля. Елементи увійшли один в один тай склали наш світ. Виробив ся небесний звід, що так швидко крутить ся, а на тім зводі явили ся планети і зорі. На землі поросли дерева і всяка поросль, потім явили ся звірі, нерозумні звірі.

{{sp|Слово про сотворенє людей}} (61–76). Після того явилась людина, ключ до всіх отсих закутих речей, бо має розум.

{{sp|Про сонце}} (77–84). Небесну баню зложено з рубіну, а не з води, не з повітря, не з пороху, не&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>fc2jrkgriv3vmctp0xw8tce5sds1c95</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/382</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565000</id>
    <revision>
      <id>1045363</id>
      <timestamp>2026-04-12T18:56:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ярослава Філіповська</username>
        <id>21579</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045363</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4355" sha1="9spcas6rtygob5vjxvembmfp7t5poz3" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ярослава Філіповська&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;пес зарув, конї зарзали, бо жель їм було лишати своє село — і пішли далї. Ідут вони полем, ідут, ідут, ни надибуют нї лїса, нї сила, тілько луги, і тамечка надибали стирту конюшини. Конї поставали тай їдє конюшину, а пес побіг в єдну долинку і злапав собі там заяця. Попоїли всї три, ідут далї. Могли увійти пів милї і зайшли до сила. Тай так через городи зайшли до єдного ґазди, а в того ґазди ни було коний, бо був тогди продав. Він ті конї вздрів на свої оборі, полапав їх, завів до стайнї і дав їм їсти, а пес бігав коло него і ластив сї. А він так собі подумав: „То певне сї конї і пес то вони товаришами собі“. — І дав псови їсти і дужи їм тогди добре поводило сї.

А той пес все заходив до стайнї під жолоб спати. Тай єдного вечера кажут конї до пса: „Видиш, Лабусь, як то добре, як має друг друга“. — А пес каже: „Та чо“? — А оден кінь каже до него: „То так нас було два тай ми сї порадили, а тебе
третого закликалим, шобис нас відгриз, аби ми дес пішли далї“. І каже: „То вже тут нам два рази лїпши, як там було“. — Роспочєли сї жнива тай ґазда бере конї у поле тай пес іде з ними миши ловити, але про миши то ґазда бере єму з дому їсти. По жнивах зачєли возити збіже до дому тай добре їх тогди годував, бо то є тєжка робота, то аби не похудли. А вітак ішли вже орати на озимини, потім збирали картофлї і звозили до дому. І так єдного дня був дужи мороз ранком. Ґазда віїхав на поле, взєв, сам розгорнув сї, понакривав конї, шоби ни померзли, а вітак стало теплїще; тимчасом накопали повну гарабу картофель. Відвіз він до дому, а з дому вівіз полудинок; сїдают полуднувати тай по полудинку прийшов ґазда до коний, а конї собі говорє, шо їм в него дужи добре. А він зачєв їх сї питати, віткі вони, шо ни мали такого гаразду, як у него. — Конї єму росповіли, з якої причини вони від свого ґазди пішли і кажут єму: „А ни знати, аби ви спробували свої жінкі, чи ваша жінка так буде за нами дбати, як тота дбала“? — А ґазда їм кажи: „Добре, я спробую; я скажу жінцї, що я піду до міста, але я не піду до міста, лиш буду у силї“.

Так на другий тиждинь сказав ґазда свої жінцї, шо йде до міста. Але того самого дня ґазда погудував добре конї рано і сам пішов. Вже полудне, дванацїта доходит, а газдинє ни має їм так гадки дати їсти, як би тота попередна. І
закликают до себи пса і кажут, шоби їх відгриз. Війшли вони від того ґазди з обори так, шо ґаздинє їх не виґіла; війшли з улицїв на головну дорогу в силї і здибали сї з ґаздов. Ґазда їх зібрав,&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>9spcas6rtygob5vjxvembmfp7t5poz3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/30</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565001</id>
    <revision>
      <id>1045364</id>
      <timestamp>2026-04-12T18:59:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045364</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3059" sha1="e9m0c0vwrh66alu4ypi3dma0xzlv5f4" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;з диму. По середині котить ся світило; звідки воно підводить свою блискучу голову, там схід, а де воно ховаєть ся, то захід.

{{sp|Про місяць}} (85–92).

{{sp|Похвала Пророкові}} (93–124). Хвала Пророкові, хвала Абу-Бекрові, Омарові й Османові, а найбільше — хвала Алієві! Хто ворог Алію, той наймізернійша людина по всім світі.

{{sp|Оповіданє про те, як зложено Книгу царів}} (125–144). Все, про що я повідатиму, не новина, а старі перекази. В мойій книжці нема ані брехні, ані вигадок; може тут бува аллегорія, дак розумному і те піде на користь. Дуже давно зложила ся одна книга, де записано було всякі історіі, тільки ж вона не була складена до купи: шматки з неі переховували ся в мобедів (жерців), з неі користав усякий розумний. Жив-був один витязь, з роду дигкан (див. передмову), що кохав ся в оповіданях про старовину; отож він допитувався в кожного мобеда про первопочаток світа, про перших царів та геройів і записав усе в одну книгу.

{{sp|Про поета Дакики}}. (144–153). С тієі книги кобзарі оповідали всім людям багато історій, і світ прихилив своє серце до тих оповідань. І от нарешті проявив ся один молодець, говіркий, красномовний, талановитий. Він намислив перекласти книгу тую на вірші, всім людям серце зраділо. Тільки ж він злигав ся з поганими людцями і вони єго загубили. Праця Дакикиєва зостала ся не скінчена. Господи! прости єму єго гріхи тай уведи єго в свій рай!

{{sp|Про те, як я поклав підвалину цій книзі}} (154–169). Перечуваючи про стару книгу царів я дуже бажав роздобути єі тай переложити на нашу новійшу мову. Я про неі скрізь розпитував і перепитував і бояв ся, що час-година уплива, а я книжки тієі на очи не побачу; я не хтів покинути тоі праці комусь інчому. Так збігло чимало часу. Нарешті один&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>e9m0c0vwrh66alu4ypi3dma0xzlv5f4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/351</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565002</id>
    <revision>
      <id>1045365</id>
      <timestamp>2026-04-12T19:00:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ohhhzie</username>
        <id>19276</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045365</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3669" sha1="7tt7qdd3uhq6mhoarcpc2lsipsmr0p1" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ohhhzie&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Ото овечка повела вовка в западню і каже йому: Застроми сюди лапу!

Вовк застромив туди лапу, куди сказала йому овечка, западня 
— хлоп! — і застукнулась. Сїпав ся вовк, сїпав ся, не
може неяк бідний вирвать ся. Так вуин стояв, аж поки чоловік
не прийшов з дручком у ранцї та не висповідав того вовка.

{{smaller|''И. Чубанскій, Труды. т. II. ст. 113, ч. 36.''}}

{{smaller|'''паралєлї''': Б. Грінченко. Укр. народ. казки. ст. 82-83. — Е. Романевъ. Бѣлорус. Сборникь. т. III. ст. 35. ч. 25. — А. Ананасьевъ, Народ, рус. сказки. т.I. ст. 21—22. ч. 9.}}

{{c|'''218. Вівця і коза в суперечцї.'''}}

Забрила коза до овець в кошару і почала там колать ся
в яслах. Стара вівця побачила і каже: Чого ти сюди забралась?
Ти наш весь корм пирипсусш, нанюхасш і пирипаскудиш. —
Мовчи, стара лура, обізвалась коза, у мене рот ни в гї. я
іше чистїша од тебе. Ти коза вонюча, чортом воняїш опісля
тебе гидко їсти. Кажуть люди, що ти чортом создана. Чорти
в образї кози людям показують ся. Ни розумію, на ві що чоловік
таку погану скотину в своєму дворі держе! Молоко твоє
миркотиням воня. Ти чоловікові шкоду робиш, молоді деревця
обгризаїш. По краинї мірі я нїкому нїчого…, Нїкого ни зобіжаю
і окрем користи чоловікові нічого ни роблю. Моє молоко смашнїше
од твого, моя шерсть типліша, з овечих смухів люди кужухи
шиють, а ти зовсїм нїкчемна тварь. — Ни хвастай ся, кудлага
дура, для чоловіка ни всї однаково нужні, а инакше він
мене ни диржав би. Я молока даю чимало і молоко моє згідливе.
ним люди лїчуть ся о чахотки. А шо ти варнякаїш, шо
мене чорт создав, то все брихня, навпаки мене чорт боїть ся,
пани парачи пускають мене в конюціню, щоб домовий коний
ни мордував. Ти схаменись допреж, а потім і базїкай. Біз кози
вівці жить ни можуть. Ви такі бізтолкові, що якби вас козел
ни водив, так ви б всї розбрились, куди попало. Козел всю
отару за собою веде. А біз козла всї вівцї лїзли б у шкоду
і куди зря, а як би їх хто налякав, так вониб з дуру на край
світа забігли, а ни найшовши броду, всїб попадали в воду. —
Вівця замовкла, бо нїчого її було казать.

{{smaller|''Зап. від Ир. Чередникої в Шебекинї П. Тарасевськии.''}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7tt7qdd3uhq6mhoarcpc2lsipsmr0p1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/31</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565003</id>
    <revision>
      <id>1045366</id>
      <timestamp>2026-04-12T19:01:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045366</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="905" sha1="bk39ysdq3g478kmz7vru6uykn7bq50p" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;мій приятель&lt;ref&gt;Здаєть ся Могеммед Лешкярі.&lt;/ref&gt; роздобув міні тую пегльвійську книжку, і моя туга обернула ся в радощі.

{{sp|Похвала Абу-Менсурові бен-Могеммедові}} (170–187). Як я здобув собі те писанє, жив один пишний вельможа, славний, багатий, добрий. Він заохотив мене до праці, обіцяючи міні всяку запомогу. Алеж лихо моє! Як стій убито єго! Та він нараяв був мене, що, каже, „коли викінчиш свою „книгу царів“, принеси єі царям таки“. Отож я саме так і зробив.

{{sp|Хвала цареві Мегмудові}} (188–237).


{{rule|6em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>bk39ysdq3g478kmz7vru6uykn7bq50p</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/132</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565004</id>
    <revision>
      <id>1045367</id>
      <timestamp>2026-04-12T19:01:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045367</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2658" sha1="ndxebzboj6e7zmwtve8vm2zwp3dtkij" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Напів книжне оповіданнє староруське&lt;ref&gt;Д. Коскен називає його „une légende heroīque“, та се очевидна нісенітниця; оповіданнє, про котре тут мова, не є ані легенда (оповіданнє духовного та моралізуючого змісту), ані повість героічна, а проста казка.&lt;/ref&gt; опубліковане Костомаровим в другім випуску видання „Памятники старинной русской литературы издаваемые графомъ Гр. Кушелевымъ Безбородко“ (по французьки переказане в книзі Рамбо „La Russie épique“ стор. 577–380), під одним зглядом ще близше до єгипетськоі казки: жінка, що силкуєть ся вбити героя, є так само, як у Єгипті, єго власна жінка. В сьому оповіданню Іван, паламарський син, находить у лісі маґічний меч, а взявши його йде воювати з Турками. В надгороду за одержані побіди він дістає руку Клеопатри, дочки царськоі. Єго тесть умирає і він робить ся царем на єго місці. Та жінка зраджує його, віддає його меч Туркам, а коли Іван безоружний згиб у битві, вона виходить замуж за султана. Тимчасом паламар, батько героя, побачив, як нараз посеред стайні почала плисти кровяна річка; тоді пішов він на поле битви і найшов труп свойого сина. За порадою одного коня він здобуває живущоі води і оживлює Івана. Сей зараз подаєть ся в дорогу, здибає селянина і мовить до него: „Я перекину ся чудесним конем з золотою гривою, а ти візьми мене і заведи перед султанову палату“. Коли султан побачив коня, зараз його купив, поставив у свойій стайні і що дня ходив його оглядати. Клеопатра раз якось запитала його: „Чого ти, пане,&lt;noinclude&gt;{{footnote}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ndxebzboj6e7zmwtve8vm2zwp3dtkij</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045371</id>
      <parentid>1045367</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T19:12:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045371</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2659" sha1="rhydrhgelgr7x6lftacyxotn4g6vya0" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Напів книжне оповіданнє староруське&lt;ref&gt;Д. Коскен називає його „une légende héroïque“, та се очевидна нісенітниця; оповіданнє, про котре тут мова, не є ані легенда (оповіданнє духовного та моралізуючого змісту), ані повість героічна, а проста казка.&lt;/ref&gt; опубліковане Костомаровим в другім випуску видання „Памятники старинной русской литературы издаваемые графомъ Гр. Кушелевымъ Безбородко“ (по французьки переказане в книзі Рамбо „La Russie épique“ стор. 577–380), під одним зглядом ще близше до єгипетськоі казки: жінка, що силкуєть ся вбити героя, є так само, як у Єгипті, єго власна жінка. В сьому оповіданню Іван, паламарський син, находить у лісі маґічний меч, а взявши його йде воювати з Турками. В надгороду за одержані побіди він дістає руку Клеопатри, дочки царськоі. Єго тесть умирає і він робить ся царем на єго місці. Та жінка зраджує його, віддає його меч Туркам, а коли Іван безоружний згиб у битві, вона виходить замуж за султана. Тимчасом паламар, батько героя, побачив, як нараз посеред стайні почала плисти кровяна річка; тоді пішов він на поле битви і найшов труп свойого сина. За порадою одного коня він здобуває живущоі води і оживлює Івана. Сей зараз подаєть ся в дорогу, здибає селянина і мовить до него: „Я перекину ся чудесним конем з золотою гривою, а ти візьми мене і заведи перед султанову палату“. Коли султан побачив коня, зараз його купив, поставив у свойій стайні і що дня ходив його оглядати. Клеопатра раз якось запитала його: „Чого ти, пане,&lt;noinclude&gt;{{footnote}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>rhydrhgelgr7x6lftacyxotn4g6vya0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/131</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565005</id>
    <revision>
      <id>1045370</id>
      <timestamp>2026-04-12T19:10:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045370</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2417" sha1="oj45s94zmh7rg38lwqwjlft9mbhzgk5" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Ляці вбитий смоком і порубаний на дрібні шматочки. Цар вужів, що єго доньці Ляці зробив був прислугу, оживлює його при помочи якогось зілля. Він перекидає ся конем і приходить у смокове дворище. Смокова жінка, хоч і не пізнає Ляці в новій подобі, підозріває, чи нема тут яких чарів і говорить смокови, що вмре, коли не пойість печінки з сего коня — зовсім як та Єгиптянка, що забажала печінки зі святого бика{{errata|,|.}} Коня ловлять, щоб його вбити. Та сестра Ляцієва, що смок держить йійі в неволі, проходжує ся коло коня і плаче, що його мають убити. Кінь мовить йій тихенько, щоб вона зібрала землю, де впадуть перші дві краплі єго крови і щоб йійі кинула в смоків садок. На тім місці виростає яблінка з золотими яблоками. Знов смокова жінка починає голосити, що вмре, коли йій не можна буде зварити обід на полінах із сеі яблінки. Ляцієва сестра знов приходить і жалує такого гарного дерева, та яблінка велить йій узяти дві перші тріски, які з неі відпадуть і вкинути йіх у смоків ставок. На другий день у ставку плаває гарна золота риба. Смокова жінка хоче йійі дістати до рук. Смок лізе в воду, щоби зловити рибу, та при тім скидає з себе зачаровану сорочку, що хоронила його від усякоі рани і кладе на березі свій чудовий меч. В тій хвилі риба вискакує на беріг і перемінюєть ся в чоловіка; Ляці хапає сорочку, хапає меч і вбиває смока.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>oj45s94zmh7rg38lwqwjlft9mbhzgk5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/352</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565006</id>
    <revision>
      <id>1045372</id>
      <timestamp>2026-04-12T19:13:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ohhhzie</username>
        <id>19276</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045372</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3761" sha1="k9mvs3oljueqohcqmkld8fvdfr7puzb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ohhhzie&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|'''219. Овечка в капустї.'''}}

Як був собі чоловік та жінка та була у них овечка. От,
тай пішла вона пастись, тай завязла у хмелї. Прийшов козлик, —
вона його й просить: „Витягни мене відцїля“! — Козлик послухав її
— пішов, та поперед неї став тай дерець ця й дерець ця.
а вона за ним. — поки й вибрались.

Тодї біжать: Козлик через ямку — й вона через ямку; козлик
через тин — і вона через тин: козлик ускочив у капусту —
і вона у капусту. Чоловік як узяв хворостину, як узяв лупити
по бокам… Вона вже стала не своїм голосом ревти. Чоловік
подумав… Узяв, ворота одчинив — та на шлях, на шлях вигнав, та ще бив.

Вона послі йде до козлика тай каже: „Оттак мене за капусту
понобив“! — А він її і каже: — „А чого ти задивилась“? —
Тодї вони стали поміж собою балакать. А овечка й каже: „Тож
то треба пастуха слухать, як пасе“. — От побратались вони та
стали жить та поживать та добро наживать.

{{smaller|''И. Рудченко. Нар. южнор, сказки, т. I. ст. 10—11. ч. 23.''}}

{{c|'''220. Хитра вівця.'''}}

Одна вівця одчалила од отари і паслась сама понад мижниками.
Бігла по мижнику лисиця. Побачивши вівцю, спинилась.
Їй прийшло в голову задушить вівцю та боялась з нею заводить ся, бо поки вборота її, так побачуть пастухи і одібють вівцю. Лисиця пригадала одурить вівцю. Підійшла до неї поближче і каже: Здоров була, смирняга! — Здрастуй, лисичка, шо гарного скажиш? — Та це я так з нудьги ни знаю, з ким подїлить ся своїм горем. — А яке тибі, лисичко, горе? — Та як же, хто б шо ни зробив. а я все виновата буваю. Лис нашкоде, а я виновата буваю, мене лають: Сяка така лисиця, шоб вона здохла та шоб вона сказилась! А я знать ни знаю нїчого. Чоловік чоловіка одуре якими небудь хитрощами, а мене подьоргують кажучи: Иш бісів син, який хитрий, як лисиця. Чого вони
мене зачипають? Нїхто ни скаже сякий такий лис або хитрий
як лис, а всї за поговорку приняли, як хто схитрував, зараз за
мене бируть ся: Иш сукин син, хитрий, як лисиця. Ни досадно ж
тут? Нима в світї правди. От у вас добре жить, вас похоже
нїхто ни зачипає.

Вівця каже: Ни одним вам бува досадно, нам теж ни мало
достаєть ся. Хто б ни зробив помилку, а ми виноваті, зараз&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>k9mvs3oljueqohcqmkld8fvdfr7puzb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/130</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565007</id>
    <revision>
      <id>1045374</id>
      <timestamp>2026-04-12T19:21:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045374</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2489" sha1="mjlr0e70bv73twj8qe29d1gi0i6ryfa" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;на твою запаску; коли мене любиш, то закопай йіх в такім а такім місці“. Кухарка зробила те, о що просив йійі кінь, і на другий день на місці, де були закопані краплі єго крови, виросло прекрасне черешньове дерево. Царівна просить свойого батька, щоби казав зрубати черешню. Кухарка прибігає і жалує дерева, а черешня мовить йій: „Коли мене будуть рубати, візьми, коли мене любиш, три трісочки і кинь йіх у царівнин ставок“. На другий день рано три золоті качки плавають по ставку. Царівна бере лук і стріли і вбиває дві качки, а третю ловить живцем і замикає в свойім покою. Та ось у ночі качка викрала у неі маґічного меча і втекла.

Як бачимо, обі казки подібні на прочуд. У обох, в німецькій і Єгипетській, герой з разу вбитий, потім воскрес і перекидає ся гарною скотиною, тут конем а там биком, і так дістає ся на двір царя, де живе гарна жінка — причина єго смерти. У обох оповіданнях ся жінка упрошує царя вбити сю скотину, та в хвили коли йійі вбивають, бризькають краплі єі крови, а з них виростає дерево. В кінці в фантазіі сучасного Німця і стародавнього Єгиптянина житє героя ховає ся з кілька трісок із сего дерева, коли й се царівна веліла зрубати.

Угорська казка, записана графом Майлатом, дуже подібна до сеі німецькоі&lt;ref&gt;Вона подана в німецькім перекладі в збірці Вольфа uO. L. B. {{sp-l|Wolf}}, Die schönsten Märchen und Sagen aller Zeiten (nd Völker. Leipzig 1850, т. I, стор. 229 і далі).&lt;/ref&gt;. Герой&lt;noinclude&gt;{{footnote}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>mjlr0e70bv73twj8qe29d1gi0i6ryfa</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Вільям Клоустон. Народні казки та вигадки, йіх вандрівки та переміни. 1896.pdf/129</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565008</id>
    <revision>
      <id>1045376</id>
      <timestamp>2026-04-12T19:28:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Julzol</username>
        <id>18160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045376</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2429" sha1="msb18s5ks6m97nubvuv7madf3rrwgqq" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Julzol&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Та ми не думаємо йти за д. Ленорманом на поле мітолоґіі. Ми хочемо розібрати казку про двох брат в з іншого погляду. Д. Ленорман сказав щиру правду: ми маємо тут перед собою правдиву людову казку. Отож коли ми порівняємо людові казки записані в наших часах по Европі та Азіі з тими складовими частями, з яких збудована. Єгипетська казка, то побачимо — декому може се буде й дивно — що казка про двох братів така подібна до многих із сих нових казок, що годі думати, щоби ся подібність була тілько припадкова.

Почнімо від кінцевого уступу, де оповідаєть ся про ріжні переміни Бітіу, і порівняймо його з одною казкою німецькою записаною в Гессіі (''Wolf'', Deutsche Hausmärchen, ст. 394). Тут пастух робить ся начальником над царським військом; хитра царівна, дочка ворожого царя, відбирає йому зрадою меч, що робив його пепереможним. Його поборено, вбито, а його тіло, порубане на шматочки, зложено в скриню і вислано цареви його пану. Чарівники вертають йому житє і дають йому таку силу, що він може перемінювати ся в що хоче. Він перекидає ся гарним конем і каже себе продати ворожому цареви. Коли царівна побачила сього коня, зараз казала відрубати йому голову. Кухарка почувши се прийшла до коня і плещучи його по шийі почала плакати і жалувати, що його мають зарізати. Кінь мовить до неі: „Коли міні відрубають голову, то три краплі моєі крови бризнуть&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>msb18s5ks6m97nubvuv7madf3rrwgqq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/151</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565009</id>
    <revision>
      <id>1045403</id>
      <timestamp>2026-04-12T20:25:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Акаунт користувача Вікіпедії</username>
        <id>19889</id>
      </contributor>
      <comment>/* Не вичитано */</comment>
      <origin>1045403</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4142" sha1="5mvs5tvmivlxmajbp8o9muo79r1jizc" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Акаунт користувача Вікіпедії&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;70. Лисиця-подорожна.
Голодна лисиця пустилась на хитрощі. Украла у одного
чоловіка під повіткою з саний свитку і капиліоху, нарядилась
странником, взяла торбочку і пішла на другий день вечиром на
сило. Було уже пізно. Лисиця підійшла під вікно крайньої хати
і стука. Мужик обізвавсь: Хто там?
Пустїть пириночувать
странничка.
Мужик пустив. Лисичка увійшла, поздоровкалась:
Добрий вечир, раби божі. — Здоров, добрий чоловіче; віткіля
Бог несе і куда путь держиш? —
Та був у Київі, а тепер диржу
путь на Афон. —
Сїдай, чоловіче, вечерять.
Спасибі, раб
божий, я ни голодний, я дуже наморив ся, спать хочу. — Мужик
послав на долівцї соломи, прикинув рядном і каже: Ось тибі
і ліжко буде, ни погнівай ся, що нима зайвих подушок. — Спасибі, добрий чоловіче, я ни привик до пуховиків. Прохожому
чоловікови аби теплий куток, а заснуть і на голі долівцї можно.
Лисиця лягаючи спать, попожила торбочку на лаву і сказала:
Гляди, чоловіче, шоб ця торбочка була цїла, бо там мої харчі
і нашпорт. — Ни бізпокій ся, чоловіче, у нас чужого нїхто ни
троне.
Мужи« загасив світло і ліг спать. Лисиця виждала, поки
всї заснули, взяла торбочку, витрусила з неї солому і знов положила на лаву уже пусту. На ранок просипають ся, лисиця
іще спить. Лисиця побачивши, що уже всї проспулись і сибі
піднялась. Кинулась до торбочки, а вона пуста. Лисиця каже:
Шож ти, чоловіче, казав, що нїхто ни троне, а торба пуста,
нима ни харчів, ни пашпорта? Як ни оддасте, так я подам
в суд. — Та деж ми тобі візьмим? Харчів ми дамо тибі своїх,
коли хочиш, а пашпорта написать ми ни зуміїм. -
Ну Бог
з вами, давайте дві курицї і поквитаїм ся, може я як нибудь
дійду і біз пашпорта до своєї волости. — Мужик дав пару курей, і каже: Бири, чоловіче, пару курей, тіко ни подавай в суд,
хай йому лиха година. Я з роду ни судив ся і судить ся боюся.
Лисиця взяла пару курей і подалась до річки в очерет. Сховалась в очеретї, одну курицю ззїла, а другу оставила. Діждавшись вечира, лисиця знов пішла на сило.
Підійшла уже до другої хати, дворів чириз пять, і стука
під вікно. Хазяїн обізвавсь: Хто там? — Я прохожий, пустїть, пожалуста, пириночувать. — Та у нас кісно, нїде тебе положить. -
Та минї хоч де нибудь. Я ляжу долі під лавою, аби теплий куток. — Мужик вийшов, пустив странника і сказав: Ну йди, ночуй, Бог з тобою, тїко нагодувать тебе у нас нїчим. — Спасибі,&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5mvs5tvmivlxmajbp8o9muo79r1jizc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/383</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565010</id>
    <revision>
      <id>1045409</id>
      <timestamp>2026-04-12T20:37:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ярослава Філіповська</username>
        <id>21579</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045409</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1753" sha1="ajepdcbhvgfirab6i494m6bcg7iqt7i" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ярослава Філіповська&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;завернув їх назад до дому, привів до стайнї, привєзав, дав їсти конєм і псови, а тогди входит до хати і зачєв її сварити, шо не дала конєм їсти, що повідривали сї і пішли в село. Як вони сї зачєли дужи сварити в хатї, а пес прийшов під двері і віслухав ту сварку, що ґаздинє казала, що не знає, кому би вона годувала ті конї. Пес прийшов до стайнї, сказав конєм, а конї сказали єму, щоби натходячої ночи їх відгриз. Прийшла ніч, пес їх відгриз і вони повтїкали. Тїкали вони цілу ніч, аж в день зайшли в якис лїс і там надибали стадо вовків. Вовки конєм кажут, що їх зїдє. А конї кажут до вовків: „Ми тут маєм свого ворожбита; він знає, де мнєсо стоїт і нам скаже; ми сї добудим, доберем і вам принесем“. — А конї с псом як пішли по мнєсо, так пішли і більше вже до тих вовків не вертали. Якби не пес, то би конї були сї ни вікрутили від смерти, а так від
вовків здорові пішли і вовків до того ше й згулили.

{{smaller|''Зап. І. Волошинський в мартї, 1914, від Гр. Курчака з Далешева, п. Городенка.''}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ajepdcbhvgfirab6i494m6bcg7iqt7i</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:7 літ на Соловках (1937).pdf/29</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565011</id>
    <revision>
      <id>1045425</id>
      <timestamp>2026-04-12T21:01:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045425</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2167" sha1="k15vrqz75sykz0a5n49aycao604dj01" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Одного дня ҐПУ пригадало собі тихого вязня з Полоцька і рішило використати його до своїх цілей. За виявлені послуги обіцяли йому волю… за три місяці. Перенесли його до Мінська. Давали йому кращу пайку, яка складалася з кусня мяса на обід, 13 папіросок денно, більшої скількости цукру, ніж ми всі разом діставали і т. д. Час від часу К. діставав теж гроші на купно додаткових харчів. Наївний, свято вірив у приобіцяну волю, прислухувався докладно до наших розмов, ревідував наші речі, коли ми виходили на прохід і він сам залишався в келії, прикидаючись недужим — і страшенне дивувався, коли минули заповіджені три місяці, минуло й багато більше, але приобіцяної волі не побачив. Очевидно, перед нами пояснював свої надії якимись іншими умовинами, що виринули в його справі та що на їх підставі ҐПУ має імовірно звільнити його перед речинцем.

Бідолаха вірив у своє звільнення і для тієї волі займався своєю гидкою професією.&lt;section end=&quot;10&quot;/&gt;
{{dhr}}
&lt;section begin=&quot;11&quot;/&gt;{{c|'''„КАРЦЕР”.'''}}
{{dhr}}
У наших пивницях був „карцер” для непослушних вязнів, що ломлять устійнені приписи, або для таких, що підчас слідства не дають вимаганих зізнань. Була це комірка під сходами, вогка, темна, без ніякого уладження і з такою&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>k15vrqz75sykz0a5n49aycao604dj01</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:7 літ на Соловках (1937).pdf/30</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565012</id>
    <revision>
      <id>1045440</id>
      <timestamp>2026-04-12T21:19:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045440</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2239" sha1="tl2nephfjf7lrevi8mwhg1uvmj99os4" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;низькою стелею, що стояти там було неможливо, можна було тільки сидіти на підлозі. По кількох днях такого карцеру, вязень виглядав як по якійсь важкій недузі.

Найчастіше до карцеру попадали жінки, іноді чути було з коридору їх гістеричні крики, коли ґепісти волікли їх до комірки під сходами.

Одного разу поволікли за якусь провину вище описану, увязнену з малими дітьми селянку. Проймаючий до глибини душі крик лунав по коридорі, коли відривали матір від дітей. Довго було чути метушню, видно жінка ставила опір. Укінці вдалося катам примістити нещасну в карцері. Одначе крик тривав далі. Якийсь рівномірний, ритмічний крик-зойк, відкись мені знайомий, десь я вже його чув.

Я прилип до дверей і надслухував, намагаючись виловити викрикувані слова.

У нас на білоруських селах залишився звичай кричати на похоронах. По білоруськи називається воно: „голосити”. Професійні похоронні голосільниці голосять над мерцем, вихвалюючи його прикмети та описуючи розпуку живих, однаковими, вивченими на память словами. Щось такого почув я тепер. Тільки це не було вивчене голосіння над мерцем, то був правдивий крик розпуки, що виривався з грудей безталанної. Була це якась жахлива імпровізація жінки з простолюддя у хвилині найбільшої&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>tl2nephfjf7lrevi8mwhg1uvmj99os4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:7 літ на Соловках (1937).pdf/31</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565013</id>
    <revision>
      <id>1045443</id>
      <timestamp>2026-04-12T21:24:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045443</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1895" sha1="eqto6xs0s2d2tumtteqtd6e1xfo7r4i" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;нервової напруги, яка виявляла свій біль скандованими тирадами.

Майже безпереривно 2 години тривала ця пісня бунту й ненависти. Згодом почала вона стихати, аж затихла зовсім. Не знаю, чи голосільниця заснула, чи може зімліла.

Несамовиті дрощі трясли мною, коли я слухав тієї щирої, не продуманої, не зробленої пісні, але пісні, що виривалась безпосередньо зі збожеволілої болем і розпукою душі.

Важко описати ці вражіння. Треба самому чути це божевілля розпуки, щоб його зрозуміти й відчути.&lt;section end=&quot;11&quot;/&gt;
{{dhr}}
&lt;section begin=&quot;12&quot;/&gt;{{c|'''БОГ ХОТІВ.'''}}
{{dhr}}
Сидів у нашій келії старий жид, робітник-гарбар. З релігійних причин не їв вязничних страв і жив тільки тим, що йому двічі на тиждень приносила родина. Маломовний, по цілих днях важко зідхав, або молився.

Одного разу підчас нашої розмови зі сторожем, той останній запитав старозавітного:

— От, ти все молишся і Бог тобі нічого не помагає. Сидиш у пивниці ҐПУ а твій Бог не може тебе вирятувати.

Запитаний зідхнув і відповів сентенціонально:

— Ой. Бог хотів — не було ҐПУ, Бог захоче — не буде ҐПУ…{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>eqto6xs0s2d2tumtteqtd6e1xfo7r4i</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/384</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565014</id>
    <revision>
      <id>1045447</id>
      <timestamp>2026-04-12T21:48:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ярослава Філіповська</username>
        <id>21579</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045447</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2724" sha1="f5inl1y8dj188lf9ucu9pspq42rzpwf" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ярослава Філіповська&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{xxx-larger|В. Ріжні ссавцї в суміш.}}

{{c|'''244. Чому звірі не жиють довго? А.'''}}

Одного разу зійшли сї звірі на нараду: Кінь, пес і малпа, і радили сї, кому білши траба жити. Кінь кажи: „Я, як молодий, мнов ґазда гоноруї сї, дає минї вівса, ячименю, і зза молоду минї добре, а як старий, то ни годен їсти нї овес, нї ячмінь, зубів ни маю, худну зараз і ґазда мнов встидає сї і продає мине на жиґівскі руки і жиґівскі Івани возє мнов воду, бют мине, ни зважєют на мене, шо я ни можу, али кажут, шо ни хочу“.

А пес кажи: „Я також ни хочу жити багато; я зза молоду дес гавкаю, віджину злоґія від хати, а минї ґазда віниси їсти і як доброї волї, то то, шо сам їст, то й минї даст. А як старий, то гавкати не можу, захрипну; увійду до хати, копают мене чоботами, а війду на вулицю, метают сї у мене камінєми. А на шож минї бідному багато жити“?

А малпа каже: „Я також ни хочу багато жити. Я, як ше молода, маю зуби, смію сї до когос і показую хороші жарти, то минї кидают і зернєтко, инчий булочку, а як стара, то не миле минї нїчо“.

Типер чоловік перебирає всьо на себи; робит і за конє і показує жарти намість малпи і инодї віджене злодїя від хати, як нима пса і тому чоловік найдовши жиє.

{{smaller|''Зап. І. Волошинський в падолистї, 1913, від Леся Луцика з Далешева, п. Городенка.''}}

{{c|'''245. Чоловічий та звірячий вік. Б.'''}}
Бог сотворив чоловіка і дав єму двацєть рік житя. Чоловік собі дужи тим банїтував, що єму за мало. А вітак Пан Біг сотворив другим разом осла тай також дав єму двацєть рік житє. Ожи той осел — єму було дужи банно на цїм, — кажи: „Я&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>f5inl1y8dj188lf9ucu9pspq42rzpwf</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045448</id>
      <parentid>1045447</parentid>
      <timestamp>2026-04-12T21:49:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ярослава Філіповська</username>
        <id>21579</id>
      </contributor>
      <origin>1045448</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2729" sha1="7eoi0r7etgpcputudyy6up0q4yz5ejh" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ярослава Філіповська&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|{{xx-larger|В. Ріжні ссавцї в суміш.}}}}

{{c|'''244. Чому звірі не жиють довго? А.'''}}

Одного разу зійшли сї звірі на нараду: Кінь, пес і малпа, і радили сї, кому білши траба жити. Кінь кажи: „Я, як молодий, мнов ґазда гоноруї сї, дає минї вівса, ячименю, і зза молоду минї добре, а як старий, то ни годен їсти нї овес, нї ячмінь, зубів ни маю, худну зараз і ґазда мнов встидає сї і продає мине на жиґівскі руки і жиґівскі Івани возє мнов воду, бют мине, ни зважєют на мене, шо я ни можу, али кажут, шо ни хочу“.

А пес кажи: „Я також ни хочу жити багато; я зза молоду дес гавкаю, віджину злоґія від хати, а минї ґазда віниси їсти і як доброї волї, то то, шо сам їст, то й минї даст. А як старий, то гавкати не можу, захрипну; увійду до хати, копают мене чоботами, а війду на вулицю, метают сї у мене камінєми. А на шож минї бідному багато жити“?

А малпа каже: „Я також ни хочу багато жити. Я, як ше молода, маю зуби, смію сї до когос і показую хороші жарти, то минї кидают і зернєтко, инчий булочку, а як стара, то не миле минї нїчо“.

Типер чоловік перебирає всьо на себи; робит і за конє і показує жарти намість малпи і инодї віджене злодїя від хати, як нима пса і тому чоловік найдовши жиє.

{{smaller|''Зап. І. Волошинський в падолистї, 1913, від Леся Луцика з Далешева, п. Городенка.''}}

{{c|'''245. Чоловічий та звірячий вік. Б.'''}}
Бог сотворив чоловіка і дав єму двацєть рік житя. Чоловік собі дужи тим банїтував, що єму за мало. А вітак Пан Біг сотворив другим разом осла тай також дав єму двацєть рік житє. Ожи той осел — єму було дужи банно на цїм, — кажи: „Я&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7eoi0r7etgpcputudyy6up0q4yz5ejh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/286</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565015</id>
    <revision>
      <id>1045450</id>
      <timestamp>2026-04-12T21:50:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sheremetaa</username>
        <id>19747</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045450</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4375" sha1="7ggclcvf14hvzggatmf6hyljmu11idl" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Sheremetaa&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;працї збавив. Але я тибе буду тїгати, аби нас люди розсудили, ци то має пропасти. — Пес каже: Та най буде. — Там на гору, на дуброву, абес третого дня війшов з своїми людьми, а я з своїми. Тай там абесте ждали, котрі вперед війдемо.

Узєв пес собі когута тай кота, свої люди, тай пишов на ту гору. Вовк взєв собі медведя тай взєв вепрє дикого. Вийшов на гору під дуброву тай там чекає вже. Вепер си сховав в лист, а вовк у такий чегорец у лїсок. Медвідь вілїз на дуба, аби їму видко, коли мут ити. А тоти з землї, вовк си все питає: Ни видко? — А медвідь каже, шо нє. — Знов си питає: Ни видко? — А медвідь знов каже, шо нї, тай ждут. Але третий раз си питає, а вин каже: Идут уже. — А вовк: Ану, а богато їх йдут? — А медвідь каже: Три. Один, каже, йде в черленім шлику, другий з шаблев, а третий такі так. — А вовк каже: Тот у черленім шлику, то віт їго, а тот із шаблев, тото шандар їго, а тот, шо таки так идет, то швец мій, Бог би го побив. Типер сидїм тихо, шо вни мут собі говорити. — Тай сидє тихо, а тоти поприходили тай туда похожуют собі, єк дїло котови та псови та когутови. А вепрє шос укусило, вепер кинув фостом, а кіт скочив та гадав, шо то миш тай вепрє имив за фист. Вепер верг си кота та гукнув, а кіт вепря си верг, тай штрик у того дуба, де був мидвідь. А медвідь гадав, шо тот имив того та хоче і єго, тай з дуба штрик тай вівихнув ногу. Утїк вепер тай утїк медвідь тай кажут: Бог би тебе побив з твоїм шевцем. Єких тот привів людий, шо тот нас віловити хотїв! Когут куткудачє, а вовк каже: Найже вас, бо ви там були, але я на боцї був, а віт єго кричєв: И тот ше тут? Типер, каже, шо робимо? — А медвідь каже: Я би ни пішов, бо я собі вже ногу вломив. — А вепер каже: И я би ни пішов, бо минї фіст прирвав. — А вовк каже: Вже най пропадає моя праця, єк ми маємо вігинути.

{{smaller|''Зап. 1913 р. від Марійки Матїйчук з Жабя-Кривополя Б. Заклинський.''}}

{{smaller|'''Паралелї:''' Се оповіданє складаєть ся з двох мотивів: а) Пес швець. б) Війна межи звірами. Тут указую лїтературу до першого мотиву, до другого вказана при попереднім числї: В. Шухевич. Гуцульщина, т. V, ст. 162—165, ч. 102 (перша частина); пор. також епізод під ч. 103. — В. Гнатюк, Етноґр. матеріяли з Угор. Руси, т. VI, ст. 11, ч. 8. — O. Kolberg. Pokucie, т. IV, ст. 266—268, ч. 71 (початок). — Е. Романовъ, Бѣлорус. Сборникъ, т. III, 15-17, ч. 10 (конець). — P. Dobšinský, Prostonàrodnie sloven. povesti, вип. 8, ст. 10—14. — В. Добровольскій, Смоленскій этногр. сборникъ, т. I. ст. 653—655, ч. 2 (середна часина). — Antti Aarne, Finnische Märchenvarianten, ч. 102. — O. Hackman, Märchen der finnländ. Schweden, ч. 102.}}
{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7ggclcvf14hvzggatmf6hyljmu11idl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:7 літ на Соловках (1937).pdf/32</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565016</id>
    <revision>
      <id>1045451</id>
      <timestamp>2026-04-12T21:54:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045451</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1991" sha1="btvfw7sjbv1vfzo7nj3juppk6lf2zvd" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Раптом, запримітивши свою необережність, поправився:

— Ох, що я сказав!… Яж хотів сказати: Бог схоче — я не буду в ҐПУ.

Непоправний „контрреволюціонер”.&lt;section end=&quot;12&quot;/&gt;
{{dhr}}
&lt;section begin=&quot;13&quot;/&gt;{{c|'''ЕКЗЕКУЦІЯ.'''}}
{{dhr}}
Екзекуції ставали чимраз частіші. Рідко коли минав понеділок, щоб вантажне авто не повезло когось на розстріл.

Ніхто з нас не певний завтрішнього дня, тільки, на підставі актів обвинувачення один мав більше даних „переїхатися на Комарівку”, другий менше. Очайдушний гумор надав спеціяльні назви карі смерти, а саме говорили: „помандрувати на місяць”, або „дістати три золотники”), бо саме стільки важить куля з „наґану” —  російського військового револьверу, якого вживали до екзекуцій. І сміялися й жартували іноді ті, які саме завтра мали дістати в дарунку тризолотникову кулю з цівки наґану. Страшно було дивитися на цю бравуру сміху, здавалося, що то вже сміється, вишкіривши два ряди зубів, трупячий череп.

Одначе шум мотору авта, що стояло на подвірі, всіх електризував. Сміхи стихали, розмови вривалися, сварки вмовкали… Вже чути з коридорів відгомін кроків, що наближаються.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>btvfw7sjbv1vfzo7nj3juppk6lf2zvd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/385</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565017</id>
    <revision>
      <id>1045452</id>
      <timestamp>2026-04-12T22:30:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ярослава Філіповська</username>
        <id>21579</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045452</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4337" sha1="o7ea37m6t8d5il44bodzptm99751xuz" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ярослава Філіповська&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;докі молодий, чоловік кождий мине буде любити, а як я буду старшим, то вже буду і слабшим, то мене будут тогди бити і нарікати на мени, що я ни годин робити“. —
Вертає він сї до Бога тай кажи: „Божи, не дайти минї кілько лїт призначених, але дайти минї нипризначенї роки, аби нїхто ни знав, кілько я маю жити“. — І Бог єго послухав і єму роки урвав. Перечув цисе чоловік, приходит до Бога тай кажи: „Боже, я чув, шо ви урвали ослови роки, дайти минї тих двацєть рік“. — А Бог їму
кажи: „Я би тебе не радив, али як ти хочеш, то я тобі можу дати“. — Подєкував чоловік пану Богу за тоти лїта тай пішов.

Другий рас сотворєс Бог пса тай дає єму знов двацєть рік житє. Пес так само скузує сї, каже: „Боже, докі я буду молодим, буду годин і бігати, буду годин гавкати, буде мине кождий тогди любити. А як я уже буду старий, не згоден буду бігати, гавкати, нїхто минї не даст і їсти“. — Кажи: „Я буду просити Бога, аби минї Бог дав непризначенї роки тай нїхто не буде знати, кілько я буду жити тай буде минї добри“. — Бог єму знов здоймив тоти роки, кажи: „Як ти не хочеш, то я тобі здойму“ — Перечув цисе чоловік, приходит знов до Господа Бога. Кажи: „Я чув, жи ви здоймили псови роки; я буду просити, аби ви дали минї їх“. — Кажи єму Бог: „На що тобі тих тілько років, буде тобі тих, шо маєш“. — А чоловік такі просит, а Бог кажи: „Як ти хочеш, то я тобі ше дам“. — Подєкував чоловік Богови за ти роки тай пішов знов до дому.

Третий рас Бог сотворєє малпу, дає її знов двацєть рік житє. А малпа знов ни приймає сї, кажи: „Як я буду молода, годнам штукі показувати по містах, годнам танцувати, годнам співати, а як буду старша, то і їсти ми нїхто ни даст“. — Кажи: „Я буду просити Бога, шоби минї Бог дав нипризначенї роки“. — А Бог кажи: „Як ти не хочиш, то я тобі здойму“. — Перечув цисе знов чоловік, приходит знов до Бога. Кажи: „Я чув, шо ви малпі здоймили роки, дайти минї їх“. — А Бог кажи:
„Я би вже ни казав тобі кілько років мати, али, як ти“ — кажи — „мине так дужи просиш, то я тобі запишу ше цессї роки. Типер“ — кажи — „зачикай, чоловічи, я тобі скажу, якє твоє житє. Жиє чоловік двацєть рік тих своїх, призначених, то тобі найвисилїщи тото буде житє. А як перейдеш“ — кажи — „на тих двацєть рік ослячих, то будиш так робити, як осел робит, нїколи ни будеш мати віддиху, а тото, шо приґаздуєш за тих двацєть лїт, то я тобі скажу, шо ти далї будиш з ним робити. Перейдеш на других двацєть лїт псєчих, то будеш биз устанку&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>o7ea37m6t8d5il44bodzptm99751xuz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/287</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565018</id>
    <revision>
      <id>1045454</id>
      <timestamp>2026-04-12T22:31:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sheremetaa</username>
        <id>19747</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045454</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4191" sha1="ksz1sfyrioo43vjy99ue1f9ljl5gab1" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Sheremetaa&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|'''180. Суд пса з вовком. А.'''}}

Був ґазда тай мав пса. Закі той пес був молодий, то гавкав, а як пес постарів сї, а ґазда узєв тай нагнав. Ходив так пес тай їв то, шо Жиди вікидают на сьмітище. Тай здибав сї з вовком. Вовк каже: „Чим ти жиєш“? — Каже пес тогди до него: „Я жию тим, що Жиди вікидают на сьмітище“.
— „Ой, то ти дужи підло жиєш; ходи зо мнов тай будем їсти мєсо“. — Ідут вони так лїсом, але пасе сї стадо коний. Тогди вовк кажи до пса: „Зараз повбідаєм“. — Бере тай качєї сї. Тогди питає сї пса: „Чи зїжила сї на минї шерсть“? — „Зїжила сї“. — „А вуха нащурили сї? А очи посоловіли“? — Пес кажи: „І вуха нащурили сї і очи посоловіли“. — Тогди вовк кинув сї на конє і забив єго. Годували сї они тим конем тиждинь. Вовк кажи до пса: Годував я тибе, типер ти годуй мине“.

Ідут дальши. Надибают знов стадо коний, що сї пасут на полїнї. Тогди пес лєг і качєї сї тай питає сї вовка: „Зїжила сї на минї шерсть“? — Хоть сї ни зїжила, али вовк кажи, що зїжила сї. — „А вуха нащурили сї“? — „Нащурили сї“. — „А очи посоловіли“? — „Посоловіли“ — каже вовк. Тогди пес кинув сї до конє до фоста, а кінь ударив ногов пса — пес лиш перевернув сї. Тогди вовк прийшов від псови, підоймив єго тай кажи єму: „Не годен ти мине погудувати“. — Бере, качєє сї тай питає сї пса: „Чи зїжила сї на минї шерсть“? — Пес вітповідає: Зїжила сї“. — „А вуха нащурили сї і очи посоловіли“? — „І вуха нащурили сї і очи посоловіли“! — кажи пес. — Тогди вовк кинув сї на конє на карк і звалив єго з нїг. Наїли сї вни і кажи вовк до пса: „Іди в сило і приведи три радні, а я свої також найду“. — І повів єго під дуба: „Ту“ — кажи — „маєм сї зійти, аби нас россудили, бо я можу тибе годувати, а ти мине нє“.

Побіг пес у сило і найшов собі когута, кота тай качку. Ідут вони під того дуба. Вовк найшов дика, лиса і заяцє; вовк свої борши найшов тай уже чикав на них. Навкимило сї їм чикати кілько тай вовк, щоби вони борши йшли, післав заяца. „Іди“ — кажи — Яцку, ти жвавий чоловік, борше скажеш, аби вони йшли. — Біжит заяц тай дивит сї зза корчє, але йде пес, когут, кіт і качка, тай когут каже: „Я друком їх“. — А кіт каже: „Урвав“. — А качка все кажи: „Так, так їх“. — Заяц се учув, бире тай тїкає назад. Вернув сї тай кажи: „Кікайти, бо ти раднї кажут, що бдут бити нас друком“. Тай сам утїк в корчі. Тогди вовк кажи: „Лесю, іди ти сам, ти мудрий чоловік, скажеш&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ksz1sfyrioo43vjy99ue1f9ljl5gab1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/288</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565019</id>
    <revision>
      <id>1045457</id>
      <timestamp>2026-04-12T22:52:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sheremetaa</username>
        <id>19747</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045457</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4070" sha1="atbay8y1irfvzkloz5hm1e8o9ksvif5" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Sheremetaa&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;їм, аби борше йшли“. — Лис пішов, але дивит сї зза корчє, іде їх четверо. Когут запіяв тай кажи: „Друком їх“. — А кіт кажи: „Урвав“. — Качка кажи: „Так, так їх“. — Лис як учув, шо вни так кажут, тай у ноги. Прибіг до вовка тай кажи: „Кікайти, бо псові радні кажут, що будут бити нас друком“. — Тай сам утїк в корчі. Тогди вовк кажи: „Верни сї, Лесю“. — Лис кажи: „Я сї бою, а як буде треба, то я тут нидалеко буду тай прийду“.

Слухают вони: Ідут псові радні. Когут кажи: „Я друком їх“. — А кіт кажи: „Урвав їх“. — А качка кажи: „Так, так їх“. — Вовк і дик як учули се, вовк полїз на дуба, а дик сховав сї під дуба в листє. Приходє псові раднї, а то нима нїкого. Кіт дивит сї, шос в листю киває сї, а то був фіст дика. Кіт кинув сї на фіст і почав кусати. Дик учув, шо болит тай з лиски побіг, укік, а кіт такжи настрашив сї і скочив на дуба. Вовк як уздрів, шо кіт лїзи на дуба, хоків тїкати і зачіпив сї на гилю, упав тай сї забив.

{{smaller|''Зап. I. Волошинський в грудни, 1913, від Юр. Малїмона з Репужинець, п. Городенка.''}}

{{smaller|'''Паралєлї:''' До мотиву про страшного звіра дочіплений тут мотив про війну звірів. До першого вказана лїтература під. ч. 182 до другого повисше під ч. 178.}}


{{c|'''181. Як псови очи посоловіли. Б.'''}}

Мав ґазда пса. Доки той нес був молодий, то гавкав, а як постарів сї, то уже ни міг гавкати і ґазда єго нагнав. Ходив він так с тиждинь по силї, аж раз зайшов у лїс тай здибає вовка. Вовк питає сї: „Чим ти жиєш, брати“? — А пес кажи: „Що найду, то ззїм“. — Кажи вовк до пса: „Ходи зо мною, будем їсти мєсо“. — Ідут вони лїсом, надибают стадо коний. Тогди бере вовк, качєє сї, устав тай питає сї: „А зїжила сї на минї шерсть“? — „Зїжила сї“. — А вуха нащурили сї“? — „Нащурили сї“. — „А очи посоловіли“? — „Посоловіли“ — вітповідає пес. Тогди кинув сї вовк на конє, забив єго, наїли сї вни мєса того. Али відійшов пес на бік тай кажи там до себи: „Або я собі сам так ни годен зробити“? — І пішов від вовка.

Здибає заяца тай питає сї єго: „Чим ти, Яцку, жиєш“? — Заєц каже: „Їм сухє сїно і с капусти качіни“. — „То ти дужи підло жиєш“ — каже пес. „Ходи зо мнов, будеш їсти мєсо“. — „Добре“ — кажи заєц. — Ідут вони і надибают стадо коний, шо сї пасе. Тогди бере пес, качєє сї, потому устав тай питає сї: „А зїжила сї на минї шерсть“? — „Троха“. — „А вуха нащурили&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>atbay8y1irfvzkloz5hm1e8o9ksvif5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/386</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565020</id>
    <revision>
      <id>1045471</id>
      <timestamp>2026-04-13T05:31:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ярослава Філіповська</username>
        <id>21579</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045471</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3811" sha1="93ce7drbznr7nicroxs7kd0zz2l3lh6" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ярослава Філіповська&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;пильнувати того так, як пес, майна свого, аби тобі хто ни забрав. А перейдеш на других двацєть, шо малпа мала жити, то будеш такий старий, лицї тобі сї зморщут і ни будиш памєтати, що навіть говориш¹).

{{smaller|''Зап. І. Волошинський в грудни, 1913, від Мих. Чернецького з Далешева, п. Городенка.''}}

{{smaller|'''Паралєлї:''' К. Шапкаревъ, Български прикаски, ст. 337–338, ч. 194. — Brüder Grimm. Kinder- und Hausmärehen, т. II, ст. 296—298, ч. 176. — '''Лїтературні перерібки:''' Избрани басни Эзопа, ст. 96–97. — W. Hertzberg. Babrios Fabeln, ст. 35–36, ч. 74.}}

{{c|'''246. Вибір королїв між живиною. А.'''}}

Зьійшла́ сьи дзьвірина́ і оббира́ла з ме́жи се́бе на корольи́. Кого́ би то ви́брати, хто́ найду́шчий? З ме́жи них найду́шчий леў, а́ле бо й медвíдь собí хтьіў бу́ти, бо й він сильни́й. Пішли́ сьи оба́ боро́ти. Заміг леў медве́дьи і ле́ва поста́вили на корольи́.

Зьійшло сьи множество́ і ри́би мо́рскойі, зачи́ли вибира́ти нат собо́ў корольи́, а хоць велько́риб найбíльший, а́ле сом найшви́тчий і найду́шчий, ви́брали со́ма на корольи́.

Злетьíли сьи і птицьі та́кже вибира́ти нат собо́ў корольи́ і зачи́ли вибира́ти орла́. А воло́ве о́чко, шчо найме́нче, собí хтьíло бу́ти. І не могли́ сьи пола́годити. Ка́же орел: Хто найви́шче зьі ўсьо́йі птицьí підлетит, той най бу́де короле́м. — Зачи́ла сьи зносити ўсьа пти́цьи, і оре́л зньіс сьи найви́шче; а воло́ве о́чко схова́ло сьи орло́ви піт крило і ви́дьіло, йак він льíтаў ў повітьу. Йак ўже оре́л зньіс сьи висо́ко, же не міг сьи а́ньі тро́шки ви́шше зне́сти, а воло́ве очко підле́тьіло ви́шче і сьцьінькотьíло. Тогди́ узна́ла ўсьа пташина́, шчо та́кі оре́л най бу́де короле́м, бо воло́ве очко не о справедли́вости підлетьíло.

{{smaller|''Зап. в сїчни, 1897, від Тимка Гринишиного в Пужниках, Бучацького пов.''}}

{{c|'''247. Звіринні королї. Б.'''}}

Позбіга́ла сьи дзьвірина́ з усьі́х льíсьíў і ўзьи́ли ра́дити, хто́ би з між них міг бу́ти ви́браний на корольи́. А лис ка́жи: Йа найхитрíшчий і на́ймудрíшчий, вибиріт мине́. — Мидвíдь знов

{{smaller|¹) Сю байку мав колись оповідати якийсь Турок і тому чоловік, шо оповідав її перед кільканацятьма роками, уживав слова: „Аллах“ та пояснив, що се значить Бог. Так само теперішний оповідач. Ув. зап.}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>93ce7drbznr7nicroxs7kd0zz2l3lh6</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045481</id>
      <parentid>1045471</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T07:14:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>1045481</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3841" sha1="tv9jfvnyxhuprxj4h0wlxvtvldq37ew" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ярослава Філіповська&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;пильнувати того так, як пес, майна свого, аби тобі хто ни забрав. А перейдеш на других двацєть, шо малпа мала жити, то будеш такий старий, лицї тобі сї зморщут і ни будиш памєтати, що навіть говориш¹).

{{smaller|''Зап. І. Волошинський в грудни, 1913, від Мих. Чернецького з Далешева, п. Городенка.''}}

{{smaller|'''Паралєлї:''' К. Шапкаревъ, Български прикаски, ст. 337–338, ч. 194. — Brüder Grimm. Kinder- und Hausmärehen, т. II, ст. 296—298, ч. 176. — '''Лїтературні перерібки:''' Избрани басни Эзопа, ст. 96–97. — W. Hertzberg. Babrios Fabeln, ст. 35–36, ч. 74.}}

{{c|'''246. Вибір королїв між живиною. А.'''}}

Зьійшла́ сьи дзьвірина́ і оббира́ла з ме́жи се́бе на корольи́. Кого́ би то ви́брати, хто́ найду́шчий? З ме́жи них найду́шчий леў, а́ле бо й медві́дь собі́ хтьіў бу́ти, бо й він сильни́й. Пішли́ сьи оба́ боро́ти. Заміг леў медве́дьи і ле́ва поста́вили на корольи́.

Зьійшло сьи множество́ і ри́би мо́рскойі, зачи́ли вибира́ти нат собо́ў корольи́, а хоць велько́риб найбі́льший, а́ле сом найшви́тчий і найду́шчий, ви́брали со́ма на корольи́.

Злетьі́ли сьи і птицьі та́кже вибира́ти нат собо́ў корольи́ і зачи́ли вибира́ти орла́. А воло́ве о́чко, шчо найме́нче, собі́ хтьі́ло бу́ти. І не могли́ сьи пола́годити. Ка́же орел: Хто найви́шче зьі ўсьо́йі птицьі́ підлетит, той най бу́де короле́м. — Зачи́ла сьи зносити ўсьа пти́цьи, і оре́л зньіс сьи найви́шче; а воло́ве о́чко схова́ло сьи орло́ви піт крило і ви́дьіло, йак він льі́таў ў повітьу. Йак ўже оре́л зньіс сьи висо́ко, же не міг сьи а́ньі тро́шки ви́шше зне́сти, а воло́ве очко підле́тьіло ви́шче і сьцьінькотьі́ло. Тогди́ узна́ла ўсьа пташина́, шчо та́кі оре́л най бу́де короле́м, бо воло́ве очко не о справедли́вости підлетьі́ло.

{{smaller|''Зап. в сїчни, 1897, від Тимка Гринишиного в Пужниках, Бучацького пов.''}}

{{c|'''247. Звіринні королї. Б.'''}}

Позбіга́ла сьи дзьвірина́ з усьі́х льі́сьі́ў і ўзьи́ли ра́дити, хто́ би з між них міг бу́ти ви́браний на корольи́. А лис ка́жи: Йа найхитрі́шчий і на́ймудрі́шчий, вибиріт мине́. — Мидві́дь знов

{{smaller|¹) Сю байку мав колись оповідати якийсь Турок і тому чоловік, шо оповідав її перед кільканацятьма роками, уживав слова: „Аллах“ та пояснив, що се значить Бог. Так само теперішний оповідач. Ув. зап.}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>tv9jfvnyxhuprxj4h0wlxvtvldq37ew</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/387</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565021</id>
    <revision>
      <id>1045474</id>
      <timestamp>2026-04-13T06:08:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ярослава Філіповська</username>
        <id>21579</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045474</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4013" sha1="e3k63uvtw9tl87vojunc3qcb4xyeefm" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ярослава Філіповська&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ка́жи: Йа найду́шчий, вибиріт мине́. — А леў ка́жи: Йа найбíльший, ви́биріт мине́́. — І ўзьиў сьи мидвідь з ле́вом боро́ти і леў пириборо́ў мидве́дьи, а тота́ дзьвірина́ ни могла́ приступи́ти, шчоби́ мидведьи обборони́ти, бо леў маў сильну́ си́лу, жи фосто́м вибива́ў бага́то то́йі дзьвірини́ і леў зьістаў короле́м над усьо́ў дзьвіриноў, а над ри́боў сом. Бо йак сьи зьійшла́ ри́ба і зачи́ли вибира́ти корольи́, то́ сьи знаходи́ла більша ри́ба від сб́ма. Найбíльшоў ри́боў буў вілько́риб, а́ли ни буў так сильни́м і таки́м жваву́шчим, йак сом. І при́повітка йи, жи аш сом побира́йи — бо сом такий сильни́й, жи ду́жи ри́бу пойідайи, бо йи над неў короле́м. То над дзьвірино́ў леў, над ри́боў сом, а над пти́циў орел.

{{smaller|''Зап. в липни, 1902, в Пужниках, Бучацького пов. від Тимка Гринищиного.''}}

{{c|'''248. Когут, кіт і качур у лисичиній хатї.'''}}

Був дїд та мав когута. Але той когут пішов раз від дїда гет. Іде він, іде, аж надибаї кота тай каже єму: Будемо товаришувати. — Добре. — Ідут они уба далї і надибают качура і кажут: Будеш з нами товаришувати? — А він каже: Буду. — Тай ідут усї три і зайшли до лисичої дучкі. Когут віликів собі на грєду, кіт сїв під горн, а качур сїв на стів. Прийшла лисиця тай дивит се у вікно, а кугут напудив се тай каже: Потподайте ста єго! — А кіт сидит під горном тай каже: Я би їго пірвав! — А качур каже: І я так кажу! І я так кажу! — Лисиця біжит тай плаче і надибає вовка тай кажи: Куми, а ідїт, бо шос є у мої хатї; таке мене сварє: Оден каже — потподайте менї єго! Другий — я би єго пірвав, а третий кажи — і я так кажу! Ану ходїм. Они уходї, а тих уже нема.

{{smaller|''Зап. у Тростянци, Снятин. пов. від Анни Семенюк Осип Михайлецький.''}}

{{smaller|'''Паралєлї:''' Мотив про занятє чужої хати, що оброблений тут самостійно, виступає також у комбінаціях як епізод більших оповідань. Пор. приміром повисше ч. 6, де лис займає зайцеву хату; понадто самостійні: ч. 31, де вовк займає лисичину хату; ч. 123, де медвідь займає бабину хату; ч. 153, де лис займає зайцеву хату; ч. 222, де коза займає зайцеву хату.}}

{{c|'''249. Пес, кіт, гусак та їх командант чоловік.'''}}

Один чоловік жив бідно, прибідно; жінки у його ни було і дїтей теж ни було, тїко й худоби, шо один гусак, кішка та собака, і тих годувать було нїчим. Діждавшись висни мужичок&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>e3k63uvtw9tl87vojunc3qcb4xyeefm</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045480</id>
      <parentid>1045474</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T07:13:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>1045480</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4017" sha1="rusnkxddvhfv9ih1k9ehpczkrpbsz97" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ярослава Філіповська&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ка́жи: Йа найду́шчий, вибиріт мине́. — А леў ка́жи: Йа найбі́льший, ви́биріт мине́́. — І ўзьиў сьи мидвідь з ле́вом боро́ти і леў пириборо́ў мидве́дьи, а тота́ дзьвірина́ ни могла́ приступи́ти, шчоби́ мидведьи обборони́ти, бо леў маў сильну́ си́лу, жи фосто́м вибива́ў бага́то то́йі дзьвірини́ і леў зьістаў короле́м над усьо́ў дзьвіриноў, а над ри́боў сом. Бо йак сьи зьійшла́ ри́ба і зачи́ли вибира́ти корольи́, то́ сьи знаходи́ла більша ри́ба від сб́ма. Найбі́льшоў ри́боў буў вілько́риб, а́ли ни буў так сильни́м і таки́м жваву́шчим, йак сом. І при́повітка йи, жи аш сом побира́йи — бо сом такий сильни́й, жи ду́жи ри́бу пойідайи, бо йи над неў короле́м. То над дзьвірино́ў леў, над ри́боў сом, а над пти́циў орел.

{{smaller|''Зап. в липни, 1902, в Пужниках, Бучацького пов. від Тимка Гринищиного.''}}

{{c|'''248. Когут, кіт і качур у лисичиній хатї.'''}}

Був дїд та мав когута. Але той когут пішов раз від дїда гет. Іде він, іде, аж надибаї кота тай каже єму: Будемо товаришувати. — Добре. — Ідут они уба далї і надибают качура і кажут: Будеш з нами товаришувати? — А він каже: Буду. — Тай ідут усї три і зайшли до лисичої дучкі. Когут віликів собі на грєду, кіт сїв під горн, а качур сїв на стів. Прийшла лисиця тай дивит се у вікно, а кугут напудив се тай каже: Потподайте ста єго! — А кіт сидит під горном тай каже: Я би їго пірвав! — А качур каже: І я так кажу! І я так кажу! — Лисиця біжит тай плаче і надибає вовка тай кажи: Куми, а ідїт, бо шос є у мої хатї; таке мене сварє: Оден каже — потподайте менї єго! Другий — я би єго пірвав, а третий кажи — і я так кажу! Ану ходїм. Они уходї, а тих уже нема.

{{smaller|''Зап. у Тростянци, Снятин. пов. від Анни Семенюк Осип Михайлецький.''}}

{{smaller|'''Паралєлї:''' Мотив про занятє чужої хати, що оброблений тут самостійно, виступає також у комбінаціях як епізод більших оповідань. Пор. приміром повисше ч. 6, де лис займає зайцеву хату; понадто самостійні: ч. 31, де вовк займає лисичину хату; ч. 123, де медвідь займає бабину хату; ч. 153, де лис займає зайцеву хату; ч. 222, де коза займає зайцеву хату.}}

{{c|'''249. Пес, кіт, гусак та їх командант чоловік.'''}}

Один чоловік жив бідно, прибідно; жінки у його ни було і дїтей теж ни було, тїко й худоби, шо один гусак, кішка та собака, і тих годувать було нїчим. Діждавшись висни мужичок&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>rusnkxddvhfv9ih1k9ehpczkrpbsz97</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/388</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565022</id>
    <revision>
      <id>1045475</id>
      <timestamp>2026-04-13T06:33:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ярослава Філіповська</username>
        <id>21579</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045475</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4184" sha1="afxh4v9m9i57kp71ugcwsbru67cio0h" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ярослава Філіповська&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;став пригадувать, шо його робить з своєю худобою, а далі надоумилось йому помандрувать з дому в лїс і шоб там жить до самої осини. Тут він низабарьом взяв торбу, зложив туди все своє збіжя і налагодивсь в путь-дорогу. Взяв з собою гусака, кішку і собаку. Коли рушили з дому, мужик сказав: Ну, братцї, дома нам жить ни при чім, ходїть у лїс на цїле лїто, там їжі сибі знайдим. Та глядїть же, всї старайтесь дружно; шо б ни попалось під руку, ни випускайте. Натрапим на зайця, або на лисицю, ти собака, ни зївай, догони і души за горло. Я зніму шкуру з зайця або з лисицї і продам на базарі за гроші, куплю сибі хлїба і всим чого небудь принису. А як побачим білку або ще якого звірька, нїрку, тхора, говрашка і инших, так ти, кішка, ни дрімай, ти здатна лазить на дериво і так прудка бігать по зимлї. А я буду тих звірьків обдирать і продавать з них смушки за гроші, а мнясо ти будиш їсти. А ти, гусак, будиш ловить птиць; якаб ни попалась, довби її, я буду їх різать і скубти, піря буду продавать, а мнясо піде собацї та кішцї на їжу. Вовка нам боять ся нїчого; ти, собака, схопиш його за шиворот, а я буду колякою по спиняцї навалювать і живо його входокаїм. А вже як натрапим на медвідя, так тодї, хлопцї, всї биріть ся за дїло, будим всї гуртом одбивать ся; дружно биріть ся: Ти, собака, хватай його за шиворот або гризи за горло, а ти, кішка, стрибай йому на морду і шкрябай йому очі, а я буду колякою по ребрах гупать. Ти, гусак, теж будиш підсоблять нам; довби його носом в голову або ще куди нибудь. Та глядїть же, ни хвальшивте, всї стійте одно за другого до самої смерти. Коли умирать, так всим до разу умирать.

Всї побожились, шо будуть одно другого заборонять ни жалїючи свого житя. Пішли вони до лїсу. Увійшли в лїс, ни пройшли й гони міста, дивлють ся, зза кущів вискочив мідвідь і мчить ся прямо до них. Собака митю кинулась на медведя
і спинилась з ним гризтись, а кішка мирщі кинулась на дериво. Гусак закивав крилами і политїв до сила. Чоловіх теж біз оглядки чим дуж побіг з лїсу. Поки мідвідь уламав собаку і задушив її до смерти, чоловік тим часом уже був далеко од лїсу. Собака по пирвах кликала своїх приятелїв на підмогу, а коли побачила, шо вони всї повтїкали і шо їй з мідвідем ни справить ся, подумала: Погибать мінї нищасні; всї друзя і приятилї тїко до чорного дня!

{{smaller|''Зап. від Трох. Фесенка з Шебекинї П. Тарасевський.''}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>afxh4v9m9i57kp71ugcwsbru67cio0h</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/389</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565023</id>
    <revision>
      <id>1045479</id>
      <timestamp>2026-04-13T06:52:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ярослава Філіповська</username>
        <id>21579</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045479</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4074" sha1="inx3c8nyd10xk5umk8p8ueyhlkr81hu" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ярослава Філіповська&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|'''250. Віл, баран і когут утїкають перед весїлєм.'''}}

Один дуринь намогавсь, шоб його скорій жинили. А батько йому казав: За віщо ж я тебе ожиню, коли у нас гроший нима ни копія і взять нїде? — А дурак каже: Як се так взять нїде? Продай вола, барана та півня, от тибі й гроші. А то так поріжим їх. Частину мняса оставим сибі на свальбу, а останне продамо і кожу та смух з них продамо, от тибі і гроші будуть. — Та воно то так, синок, а з чим же ми тодї зостанимось? — Живі будим, наживем. — Ну добре, синок, підожди до завтрього. Завтра покличим різника і тодї ми устроїм дїло.

Бик і баран чули розмову хазяїна з сином. Діждавшись ночі утикли з дому і подались в лїс. Зайшли в лїс і остановились. Баран каже: А деж ми будим жить? — Та хіба де, в лїсу! — каже віл. Цїлий день будим пастись, а як вечир, де захочим, там і ляжим і будим спать. — Е нї, волику, так страшно, я боюсь вовків, вони мене задушуть. — А я забороню тебе, — каже віл. — Од одного ти заборониш, а як нападе штук дванацять, тодї шо? — Правда твоя, баране, в лїсу жить опасно. — Ну а шож ми тепер будим робить? В лїсу опасно, а до дому зовсїм ни можно показувать ся, бо все равно нас поріжуть. — А от шо, братїки, каже вівця, давайте, ми зробим так: Дньом будим жить в лїсу, біля лїсу і поза лїсом, а як вечир, будим тїкать до сила і ниподалеко од сила будим ночувать. — Півінь слухав, слухав і каже: Гарно ви придумали, тїко як я розібрав ся, дїло наше плохе; поки корм є, так ми будим жить біз нужди, а ось низабарьом настане зїма, тодї шо будим робить? Доведеть ся тїкать до дому, а там теж нас давно дожида сокира. Та ни можно ручать ся, шо нас і тут ни знайдуть; вони похоже нас уже шукають. А давайте, ми пригадаїм так, шоб нам остать ся живими і шоб хазяїн сина оженив. — А хібаж так можно зробить? — Та я думаю, шо можно, — каже півінь. В лїсу є мидвідї, а вони дуже полохливі, особливо коли нападеш на сонного і знинацька закричать на нього. Оце дїло давайте так і зробим.

Пішли вони по кущах шукать медвідя. Ходили, ходили цїлу ніч, ни натрапили, та уже на розсвітї проходили мимо кущів малини, дивлють ся, а там лижить медвідь. Півінь каже: Ти, волику, підійди до його потихеньку і добре шпирни його рогом, а я буду сидїть у тебе на спинї і чим дуж закричу; він пириполохаїть ся і здохне. — Так вони й зробили. Півінь сїв&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>inx3c8nyd10xk5umk8p8ueyhlkr81hu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/541</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565024</id>
    <revision>
      <id>1045482</id>
      <timestamp>2026-04-13T07:19:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Соня Головко</username>
        <id>21541</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045482</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2115" sha1="p8n8hv94sxdlktps3p6jm1vbgpz3v8f" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Соня Головко&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|'''372. Як рак задушив ворону.'''}}

Одна ворона ловила люцкі куріта тай пташкі, али ї сї 
проїло то мєсо в силї; дес вона чула — була нарада в пускі 
стодолї — і казав ї оден птах, шо там і там над морем є такі риби
смашні і ракі, а тут за нев ґаздинї віниками кидают. І вона собі
се подумала і кажи: „Піду туда“. — І полекіла.

Прилїтає над багно, над море, — лїзе рак назадгузь. 
Злапала єго в пазурі і нисе, а він до неї балакає: „А ци ти є 
співачка? Скажи минї. А шо там сї в силї гіє? А хто тибе ту 
справив“? — І хоче, аби вна сї забалакала, аби єго пустила. — „Які
твої були родичі добрі люди“… А вна кажи: „У — гм“. — „І ти
мала сї придати на них. Я знаю, шо ти також ни є гидна“. —
А вна кажи: „Я як ни голодна, то добра“. — І се сказала, а
він упав в воду.

Литит вона назад на то місци, де йнила того рака; 
прилекіла, лїтає попад багно і дивит сї, лїзи старий рак — ледви лїзи.
А вна кажи: „А тепер я буду мати снїданок“. — А рак кажи:
„Чикай, поснїдаєш“. — І скочила на него, імила єго в дзюбок;
а він як ї ємив за шию щипцєми і задушив. Відлїз від неї
трошка далї тай каже: „От маєш снїданок.

{{smaller|''Зап. І. Волошинський в грудни, 1913, від Леся Луцика з 
Далешева, п. Городенка.''}}
{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>p8n8hv94sxdlktps3p6jm1vbgpz3v8f</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045560</id>
      <parentid>1045482</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T11:29:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045560</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2149" sha1="mv2plm0vntna11jfweq58vpf00n64nx" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|'''372. Як рак задушив ворону.'''}}

Одна ворона ловила люцкі куріта тай пташкі, али ї сї проїло то мєсо в силї; дес вона чула — була нарада в пускі стодолї — і казав ї оден птах, шо там і там над морем є такі риби смашні і ракі, а тут за нев ґаздинї віниками кидают. І вона собі се подумала і кажи: „Піду туда“. — І полекіла.

Прилїтає над багно, над море, — лїзе рак назадгузь. Злапала єго в пазурі і нисе, а він до неї балакає: „А ци ти є співачка? Скажи минї. А шо там сї в силї ґіє? А хто тибе ту справив“? — І хоче, аби вна сї забалакала, аби єго пустила. — „Які твої були родичі добрі люди“… А вна кажи: „У — гм“. — „І ти мала сї придати на них. Я знаю, шо ти також ни є гидна“. — А вна кажи: „Я як ни голодна, то добра“. — І се сказала, а він упав в воду.

Литит вона назад на то місци, де йнила того рака; прилекіла, лїтає попад багно і дивит сї, лїзи старий рак — ледви лїзи. А вна кажи: „А тепер я буду мати снїданок“. — А рак кажи: „Чикай, поснїдаєш“. — І скочила на него, імила єго в дзюбок; а він як ї ємив за шию щипцєми і задушив. Відлїз від неї трошка далї тай каже: „От маєш снїданок.

{{smaller|''Зап. І. Волошинський в грудни, 1913, від Леся Луцика з Далешева, п. Городенка.''}}

{{rule|7em}}{{rule|8em}} {{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>mv2plm0vntna11jfweq58vpf00n64nx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/542</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565025</id>
    <revision>
      <id>1045483</id>
      <timestamp>2026-04-13T07:30:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Соня Головко</username>
        <id>21541</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045483</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2690" sha1="nf0e97hb216ghllzpvpp97wm293gf1u" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Соня Головко&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{larger|{{c|'''VII. Павуківцї.'''}}}}


{{larger|{{c|'''LIX. Павук.'''}}}}

{{c|'''373. Павук і комахи.'''}}

В хатї, в святому углї під образами, посилив ся наук. Там
він розставив тенети і ловив всяких комашок. До його 
попадались мухи, комарі, клопи, таркани, мокрушки і инші. Комах 
чимало гинуло що дня. Комахи помітивши гибіль своїх зимляків,
почали остерігать ся, а далї задумали оддячить йому за 
душогубство. Почали лагодить ся йти войною на паука. Стали 
збірать ся всї до купи: клопи, таркани, прусаки, казявки, мокрушки,
цвіркуни, мухи, комарі і инші. Вистроялись вони всї в ряди
і двинулись на паука. Духова музика загриміла: Цвіркун, муха
і комарь на трубах грали, а таркан торохтїв на барабан. Всї
йшли сміло і одважно лїзли на пролом. Переднїй ряд наткнувсь
на тенети і всї там завязли. А задні йшли по них далї. Тенети
обірвались, упали вмістї з вояками на лаву. А самі задні ряди
сміло двигались до паука. А паук забив ся в самий куточок.
Комахи перлись до паука хмарою і всї гриміли: Бири, бири
його, бий, души.

Паук з куточка вискочив і побіг по стелї. На сиридинї
стелї випустив з себе паутинку, притулив до стелї, а з другого
кінця спустивсь в низ і висїв в повітрі. Клопи сипонули до
паука і почали сибі спускать ся по ті паутинцї, на які висїв паук.
Паутинка порвалась і всї политїли до долу. Паук швидко 
помчавсь в сїни і сховавсь там на горищі. Комахи поткнулись в сїни,
глянули в гору, а там соломяна криша і вся паутиною вснована;
вони злякались і вирнулись в хату. Комахи зрадїли, що прогнали
ворога с хати.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>nf0e97hb216ghllzpvpp97wm293gf1u</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045484</id>
      <parentid>1045483</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T07:32:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Соня Головко</username>
        <id>21541</id>
      </contributor>
      <origin>1045484</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2698" sha1="j2pqhpysoems5l4w8y8mc9qd7tlo2v5" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Соня Головко&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{larger|{{c|'''VII. Павуківцї.'''}}}}


{{larger|{{c|'''LIX. Павук.'''}}}}

{{c|'''373. Павук і комахи.'''}}

В хатї, в святому углї під образами, посилив ся наук. Там
він розставив тенети і ловив всяких комашок. До його 
попадались мухи, комарі, клопи, таркани, мокрушки і инші. Комах 
чимало гинуло що дня. Комахи помітивши гибіль своїх зимляків,
почали остерігать ся, а далї задумали оддячить йому за 
душогубство. Почали лагодить ся йти войною на паука. Стали 
збірать ся всї до купи: клопи, таркани, прусаки, казявки, мокрушки,
цвіркуни, мухи, комарі і инші. Вистроялись вони всї в ряди
і двинулись на паука. Духова музика загриміла: Цвіркун, муха
і комарь на трубах грали, а таркан торохтїв на барабан. Всї
йшли сміло і одважно лїзли на пролом. Переднїй ряд наткнувсь
на тенети і всї там завязли. А задні йшли по них далї. Тенети
обірвались, упали вмістї з вояками на лаву. А самі задні ряди
сміло двигались до паука. А паук забив ся в самий куточок.
Комахи перлись до паука хмарою і всї гриміли: Бири, бири
його, бий, души.

Паук з куточка вискочив і побіг по стелї. На сиридинї
стелї випустив з себе паутинку, притулив до стелї, а з другого
кінця спустивсь в низ і висїв в повітрі. Клопи сипонули до
паука і почали сибі спускать ся по ті паутинцї, на які висїв паук.
Паутинка порвалась і всї политїли до долу. Паук швидко 
помчавсь в сїни і сховавсь там на горищі. Комахи поткнулись в сїни,
глянули в гору, а там соломяна криша і вся паутиною вснована;
вони злякались і вирнулись в хату. Комахи зрадїли, що прогнали
ворога с хати.
{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>j2pqhpysoems5l4w8y8mc9qd7tlo2v5</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045561</id>
      <parentid>1045484</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T11:32:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045561</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2718" sha1="1kmc39ecxe7tb3zr9vbcj37ufvf9vbf" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{x-larger|{{c|'''VII. Павуківцї.'''}}}}
{{rule|3em}}{{rule|3em}}

{{larger|{{c|'''LIX. Павук.'''}}}}

{{c|'''373. Павук і комахи.'''}}

В хатї, в святому углї під образами, посилив ся наук. Там він розставив тенети і ловив всяких комашок. До його попадались мухи, комарі, клопи, таркани, мокрушки і инші. Комах чимало гинуло що дня. Комахи помітивши гибіль своїх зимляків, почали остерігать ся, а далї задумали оддячить йому за душогубство. Почали лагодить ся йти войною на паука. Стали збірать ся всї до купи: клопи, таркани, прусаки, казявки, мокрушки, цвіркуни, мухи, комарі і инші. Вистроялись вони всї в ряди і двинулись на паука. Духова музика загриміла: Цвіркун, муха і комарь на трубах грали, а таркан торохтїв на барабан. Всї йшли сміло і одважно лїзли на пролом. Переднїй ряд наткнувсь на тенети і всї там завязли. А задні йшли по них далї. Тенети обірвались, упали вмістї з вояками на лаву. А самі задні ряди сміло двигались до паука. А паук забив ся в самий куточок. Комахи перлись до паука хмарою і всї гриміли: Бири, бири його, бий, души.

Паук з куточка вискочив і побіг по стелї. На сиридинї стелї випустив з себе паутинку, притулив до стелї, а з другого кінця спустивсь в низ і висїв в повітрі. Клопи сипонули до паука і почали сибі спускать ся по ті паутинцї, на які висїв паук. Паутинка порвалась і всї политїли до долу. Паук швидко помчавсь в сїни і сховавсь там на горищі. Комахи поткнулись в сїни, глянули в гору, а там соломяна криша і вся паутиною вснована; вони злякались і вирнулись в хату. Комахи зрадїли, шо прогнали ворога с хати.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>1kmc39ecxe7tb3zr9vbcj37ufvf9vbf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/543</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565026</id>
    <revision>
      <id>1045485</id>
      <timestamp>2026-04-13T07:45:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Соня Головко</username>
        <id>21541</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045485</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4028" sha1="m70d1thshibugihvwj2sdwa3zbpz4ao" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Соня Головко&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Вирнувшись з битви вожаки завили розмову: Шо значить
гуртом! Хоч якого богатиря можно загнать, а поодиночку всї б
загинули! Ни дарма є пословиця: Гуртом і батька гарно бить.
Хоч і нашого братчика чимало полягло, за те і йому холоду
нагнали. — А паук думав сибі: Шож вони дурні вигадали для
себе? Я там жив і тут буду жить біз горя. Їх загинуло видимо-
нивидимо, а я живий остав ся і однаково буду ловить їх що
дня. На мій вік дураків хвате.

{{smaller|''Зап. П. Тарасевський в Шебекинї, Курської губ.''}}


{{c|'''374. Павук, муха і оса.'''}}

Один паук по виснї посиливсь жить в дуплї старої яблунї.
Попервах він сплїв тенети тїко в дуплї і над вічком дупла. Всї
комашки, яким доводилось нивзначай забристи в дупло, там
і зоставались. Паук живйом пиляв їх, ссав з них сік доти, поки
комахи розлучались з своїм житям, дохлі комахи або одні їх
толупцї так і зоставались в тенетах. Комахи стали помічать, шо
їхнього брата якийсь лиходій лове, почали облїтать і обходить
те дупло. — А инші комахи, які були уже в бувальцях і 
вирвались з тенет нисподївано, так ті своїм приятилям росказували
про лютого ворога паука. Далї в тенети до паука нїхто ни став
попадать ся. Хіба тїко яка в потьмах заблуде, так та уже 
доставалась на долю паука.

Паук задумавсь: Нї, так ни виходе дїло на голос, похоже
комахи пізнали, що я ни даю їм просвітку, треба нові тенети
розстановить. — Паук низабарьом прийнявсь за роботу. Чириз
три днї уже дві гілки було пирисновано паутиною і так скусно,
шо ни можно було од разу запримітить, що проміж гілок 
розіпнуті тенети. Литїла муха і з ничевя пісиньку свою гудїла;
тїко стала пролїтать проміж тих гілок і спинилась. Сама ни 
тямила, як вона в тенетах очутилась. Муха почала пручать ся, 
сюди туди крутилась, виртїлась і місто того, шоб освобонить ся,
все дужче і дужче вплутувалась в тенети. Побачивши биду 
ниминучу, муха почала кричать, шо єсть мочі: Каравул! рятуйте,
хто в Бога вірує! Братцї, систрицї, спасайте од смерти, я вам
в пригодї стану, вік за вас буду Бога молить! — Одна одважна
муха ни врябіла, почувши крик зимлячки, сикнулась ратувать її.
Ни спіла доторкнуть ся до тенет, як уже одна нога прилипла;
вона уперлась останнїми ногами, шоб цю одірвать, а вони 
прилипли всї ноги і тиї ни одірвала. Муха затріпала з усиї мочі&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>m70d1thshibugihvwj2sdwa3zbpz4ao</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045563</id>
      <parentid>1045485</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T11:35:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045563</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4114" sha1="4p9aizup2nacsl4dl2d24qr76evssse" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;373&quot; /&gt;Вирнувшись з битви вожаки завили розмову: Шо значить гуртом! Хоч якого богатиря можно загнать, а поодиночку всї б загинули! Ни дарма є пословиця: Гуртом і батька гарно бить. Хоч і нашого братчика чимало полягло, за те і йому холоду нагнали. — А паук думав сибі: Шож вони дурні вигадали для себе? Я там жив і тут буду жить біз горя. Їх загинуло видимо-нивидимо, а я живий остав ся і однаково буду ловить їх що дня. На мій вік дураків хвате.

{{smaller|''Зап. П. Тарасевський в Шебекинї, Курської губ.''}}

&lt;section end=&quot;373&quot; /&gt;
&lt;section begin=&quot;374&quot; /&gt;{{c|'''374. Павук, муха і оса.'''}}

Один паук по виснї посиливсь жить в дуплї старої яблунї. Попервах він сплїв тенети тїко в дуплї і над вічком дупла. Всї комашки, яким доводилось нивзначай забристи в дупло, там і зоставались. Паук живйом пиляв їх, ссав з них сік доти, поки комахи розлучались з своїм житям, дохлі комахи або одні їх толупцї так і зоставались в тенетах. Комахи стали помічать, шо їхнього брата якийсь лиходїй лове, почали облїтать і обходить те дупло. — А инші комахи, які були уже в бувальцях і вирвались з тенет нисподївано, так ті своїм приятилям росказували про лютого ворога паука. Далї в тенети до паука нїхто ни став попадать ся. Хіба тїко яка в потьмах заблуде, так та уже доставалась на долю паука.

Паук задумавсь: Нї, так ни виходе дїло на голос, похоже комахи пізнали, шо я ни даю їм просвітку, треба нові тенети розстановить. — Паук низабарьом прийнявсь за роботу. Чириз три днї уже дві гілки було пирисновано паутиною і так скусно, шо ни можно було од разу запримітить, шо проміж гілок розіпнуті тенети. Литїла муха і з ничевя пісиньку свою гудїла; тїко стала пролїтать проміж тих гілок і спинилась. Сама ни тямила, як вона в тенетах очутилась. Муха почала пручать ся, сюди туди крутилась, виртїлась і місто того, шоб освобонить ся, все дужче і дужче вплутувалась в тенети. Побачивши биду ниминучу, муха почала кричать, шо єсть мочі: Каравул! рятуйте, хто в Бога вірує! Братцї, систрицї, спасайте од смерти, я вам в пригодї стану, вік за вас буду Бога молить! — Одна одважна муха ни врябіла, почувши крик зимлячки, сикнулась ратувать її. Ни спіла доторкнуть ся до тенет, як уже одна нога прилипла; вона уперлась останнїми ногами, шоб цю одірвать, а вони прилипли всї ноги і тиї ни одірвала. Муха затріпала з усиї мочі&lt;section end=&quot;374&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>4p9aizup2nacsl4dl2d24qr76evssse</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Кащенко А. Неволя бусурманська в українській народній поезії (1917).djvu/16</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565027</id>
    <revision>
      <id>1045486</id>
      <timestamp>2026-04-13T07:48:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045486</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2111" sha1="4hsb3rp9514i70xlo8kb4r214vgfqjs" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Таким чином під час морських походів козаки діставалися бусурманам до рук сотнями, та тільки їх не завжди повертали на рабів — невольників, а часом теж замучували, Так з історії відомо&lt;ref&gt;Ант. і Драг. Іст. Пісні Т. 1. стор. 158.&lt;/ref&gt;, що коли під час походу султана [[w:Осман II|Османа II]] в 1621 році на Польщу він був біля [[w:Ісакча|Ісакчі]] на Дунаї, у той час біля Очакову турки захопили 18 козацьких чайок, по яких повинно було бути біля сьоми сотен козаків, та ще капитан паша Халіл пригнав до султана 200 козаків захоплених біля Козлову. Всі ті козаки були замордовані, як найлютіше: кого давили ногами слонів, кого турки набивали на гаки, кого садовили на палі. Сам султан, переїхавши з Ісакчи у Білгород (Аккерман), часто їздив човном за лиман дивитись на мордування козаків, а часом і сам власноручно пускав у них стріли.

Так само відомо з історії, що коли після руйнування козаками Сінопу, турки захопили біля Очакову, року 1614 одну чайку з козаками у полон, то султан звелів віддати тих козаків на втіху сінопцям, а сінопці првселюдно мордували їх, як тільки знали, аж поки замучили всіх на смерть.

Хто з козаків, захоплених на морі, лишався живий, той був власністю самого&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>4hsb3rp9514i70xlo8kb4r214vgfqjs</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Кащенко А. Неволя бусурманська в українській народній поезії (1917).djvu/17</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565028</id>
    <revision>
      <id>1045487</id>
      <timestamp>2026-04-13T07:50:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045487</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2117" sha1="655yz4zjlk18zv9brk3auep3mlltqf0" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;султана і здебільшого віддавався на військові галери, або на державні роботи, як от: прокладання шляхів, будування мостів, кріпостів і таке инше.

Таким чином козаки складали з себе дуже незначну частину невольників, забраних з України, величезна ж більшість їх була з сел та з невеликих міст.

{{c|'''III. Подоріж невольників до Криму.'''}}

Спустошивши якусь частину України і зігнавши полон до табору, татари, як я вже згадував, поділяли його на ясирь чоловічий, жіночий та дитячий. Після того чоловічий ясирь вони вьязали по кільки душ одного до одного за шию і, нанизавши так, низками привьязували передніх до сідел коней і по [[гасло]]ві рушали на Крим. Всяку низку людей один татарин, їдучи на коні, тяг на реміні, другий же їхав ззаду і немилосердно бив бранців довгим [[бич]]ем, щоб вони поспішали за конем. Як що котрий з невольників у несилі падав, то задній татарин його одьязував і{{errata|.|,}} дорізавши, кидав на поталу звірю й птиці: коли ж траплялося, що під час подорожі на орду нападали запорожці, то татари зараз же кидалися різати всіх полонеників, щоб не допустити до їх визволення. Бранців значних, наприклад, шляхтичів, за котрих татари мали надію дістати добрий&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>655yz4zjlk18zv9brk3auep3mlltqf0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Кащенко А. Неволя бусурманська в українській народній поезії (1917).djvu/18</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565029</id>
    <revision>
      <id>1045489</id>
      <timestamp>2026-04-13T07:59:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */ потрібне зображення</comment>
      <origin>1045489</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="133" sha1="3nmk4ljlejmojtyzj06ena84ejqdaja" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{потрібне зображення}}
{{c|'''{{fine|Татари женуть з України жіночий ясирь.}}'''}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>3nmk4ljlejmojtyzj06ena84ejqdaja</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мажа</title>
    <ns>0</ns>
    <id>565030</id>
    <revision>
      <id>1045490</id>
      <timestamp>2026-04-13T08:01:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <origin>1045490</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="397" sha1="0hcm12lk3jfg8d3qkxta5h1otzug0q9" xml:space="preserve">{{слово
 | назва = мажа
}}
&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu&quot; include=936 onlysection=&quot;мажа&quot; /&gt;
: {{збірка|Словник, 1924|1}}


&lt;pages index=&quot;Словник української мови. Том III. К-Н. 1928.pdf&quot; include=264 onlysection=&quot;мажа&quot; /&gt;
: {{збірка|Словник, 1927|1}}</text>
      <sha1>0hcm12lk3jfg8d3qkxta5h1otzug0q9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/544</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565031</id>
    <revision>
      <id>1045491</id>
      <timestamp>2026-04-13T08:02:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Соня Головко</username>
        <id>21541</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045491</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4336" sha1="2dfmd23zjcxcqup4gfx4y4rg94rklz5" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Соня Головко&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;крилами і крила прилипли. Почали мухи в двох кричать каравул.
Навирнулась на крик іще одна муха; побачивши опасность, 
кинулась мирщі тїкать біз оглядки. А паук почувши крик мухи,
кинувсь до неї і шоб вона ни вирвалась, почав обмотувать її
паутиною, а далї і другу умотав. Мухи скіко ни кричали, скіко
ни благали оборонить їх, нїхто ни звирнув уваги на їх жалібний
крик. Мухи бачуть, шо всї їхнї приятилї од них одсахнулись,
уже на ратунок ни було нїякої надїї, почали прохать паука:
Голубчику, соколику, пусти нас, ми тибі лиха нїякого ни робили;
будь батьком рідним, пусти, я хоч з родичами попрощаюсь. —
Нї, ви мене не одурите, ни в ті руки попались. Вас одпусти, а
ви там всим розбрешите; сами ни вернитесь до мене і инших
налякаїте так, що опісля до мене нїхто ни навідаїть ся. — І так
мухи ни діждавшись ні підмоги од своїх зимлячок, нї ласки
з боку паука, загинули од рук паука.

А та щаслива муха, що сикнулась було покійних ратувать
і за те за малим ни зосталась сама там, политїла геть с того
саду і сїла в сябра на вишнї. Поруч з нею сїла оса і почала
розпитувать муху: Ти сама відкіля будиш? — Та я до 
теперишнього часу жила он в тому саду, а зараз буду жить тут. —
А хіба там погано? — спитала оса. — Та там житуха була гарна,
дай Бог всякому так жить, тїко тепер минулась дурниця. Там
появив ся лютий ворог і тепер нїкому ни дає просвітку; хто
в його лапи попаде, то вже там і зостаєть ся, живйом гине. —
А виликий він? — спитала оса. — Та він ни виликий, тїко сила
у нього здоровенна; хто до його попадеть ся в тенети, то уже
звідти живим ни вирвить ся, там і гине. — Оса засміялась і 
каже: Як вовка будим боять ся, так тодї ни можно буде в лїс
ходить. То він для тебе і для твоїх подруг показав ся дуже
страшним, а я чхать на його хочу. Нихай тїко зачепе мене, я
йому дам памяти, до нових віників буде мене згадувать.

Оса низабарьом политїла до того саду, де страшний звір
жив. Сїла вона як раз на ту гілку, де були тенети і почала
нишпорить сибї добичі. Тут вона наткнулась на комашку 
соничко. Соничко спинило осу і каже: Гляди, сестро, ни попадись
в тенети, тут лиходїй наш живе, лове всих, хтоб до його ни
забрів. — Оса горделиво промовила: Побачим, хто кого 
подолїє, мінї нїже ни страшно вашого лютого ворога; я як жигону
його, так він од разу скрутить ся. — Оса знялась з гілки і 
политїла; їй треба було пирилитїть на другу яблоню. І тут же як
раз наткнулась на тенети; ни стямилась, як очутилась в тенетах.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>2dfmd23zjcxcqup4gfx4y4rg94rklz5</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045493</id>
      <parentid>1045491</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T08:04:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Соня Головко</username>
        <id>21541</id>
      </contributor>
      <origin>1045493</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4344" sha1="jiv5j73ufy5oqcyfiz2f4c5f2y9wlwk" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Соня Головко&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;крилами і крила прилипли. Почали мухи в двох кричать каравул.
Навирнулась на крик іще одна муха; побачивши опасность, 
кинулась мирщі тїкать біз оглядки. А паук почувши крик мухи,
кинувсь до неї і шоб вона ни вирвалась, почав обмотувать її
паутиною, а далї і другу умотав. Мухи скіко ни кричали, скіко
ни благали оборонить їх, нїхто ни звирнув уваги на їх жалібний
крик. Мухи бачуть, шо всї їхнї приятилї од них одсахнулись,
уже на ратунок ни було нїякої надїї, почали прохать паука:
Голубчику, соколику, пусти нас, ми тибі лиха нїякого ни робили;
будь батьком рідним, пусти, я хоч з родичами попрощаюсь. —
Нї, ви мене не одурите, ни в ті руки попались. Вас одпусти, а
ви там всим розбрешите; сами ни вернитесь до мене і инших
налякаїте так, що опісля до мене нїхто ни навідаїть ся. — І так
мухи ни діждавшись ні підмоги од своїх зимлячок, нї ласки
з боку паука, загинули од рук паука.

А та щаслива муха, що сикнулась було покійних ратувать
і за те за малим ни зосталась сама там, политїла геть с того
саду і сїла в сябра на вишнї. Поруч з нею сїла оса і почала
розпитувать муху: Ти сама відкіля будиш? — Та я до 
теперишнього часу жила он в тому саду, а зараз буду жить тут. —
А хіба там погано? — спитала оса. — Та там житуха була гарна,
дай Бог всякому так жить, тїко тепер минулась дурниця. Там
появив ся лютий ворог і тепер нїкому ни дає просвітку; хто
в його лапи попаде, то вже там і зостаєть ся, живйом гине. —
А виликий він? — спитала оса. — Та він ни виликий, тїко сила
у нього здоровенна; хто до його попадеть ся в тенети, то уже
звідти живим ни вирвить ся, там і гине. — Оса засміялась і 
каже: Як вовка будим боять ся, так тодї ни можно буде в лїс
ходить. То він для тебе і для твоїх подруг показав ся дуже
страшним, а я чхать на його хочу. Нихай тїко зачепе мене, я
йому дам памяти, до нових віників буде мене згадувать.

Оса низабарьом политїла до того саду, де страшний звір
жив. Сїла вона як раз на ту гілку, де були тенети і почала
нишпорить сибї добичі. Тут вона наткнулась на комашку 
соничко. Соничко спинило осу і каже: Гляди, сестро, ни попадись
в тенети, тут лиходїй наш живе, лове всих, хтоб до його ни
забрів. — Оса горделиво промовила: Побачим, хто кого 
подолїє, мінї нїже ни страшно вашого лютого ворога; я як жигону
його, так він од разу скрутить ся. — Оса знялась з гілки і 
политїла; їй треба було пирилитїть на другу яблоню. І тут же як
раз наткнулась на тенети; ни стямилась, як очутилась в тенетах.
{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>jiv5j73ufy5oqcyfiz2f4c5f2y9wlwk</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045564</id>
      <parentid>1045493</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T11:38:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045564</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4349" sha1="glim7ea4zq5ae8d1pqdkkd86cuhun30" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;крилами і крила прилипли. Почали мухи в двох кричать каравул. Навирнулась на крик іще одна муха; побачивши опасность, кинулась мирщі тїкать біз оглядки. А паук почувши крик мухи, кинувсь до неї і шоб вона ни вирвалась, почав обмотувать її паутиною, а далї і другу умотав. Мухи скіко ни кричали, скіко ни благали оборонить їх, нїхто ни звирнув уваги на їх жалібний крик. Мухи бачуть, шо всї їхнї приятилї од них одсахнулись, уже на ратунок ни було нїякої надїї, почали прохать паука: Голубчику, соколику, пусти нас, ми тибі лиха нїякого ни робили; будь батьком рідним, пусти, я хоч з родичами попрощаюсь. — Нї, ви мене не одурите, ни в ті руки попались. Вас одпусти, а ви там всим розбрешите; сами ни вернитесь до мене і инших налякаїте так, шо опісля до мене нїхто ни навідаїть ся. — І так мухи ни діждавшись нї підмоги од своїх зимлячок, нї ласки з боку паука, загинули од рук паука.

А та щаслива муха, шо сикнулась було покійних ратувать і за те за малим ни зосталась сама там, политїла геть с того саду і сїла в сябра на вишнї. Поруч з нею сїла оса і почала розпитувать муху: Ти сама відкіля будиш? — Та я до теперишнього часу жила он в тому саду, а зараз буду жить тут. — А хіба там погано? — спитала оса. — Та там житуха була гарна, дай Бог всякому так жить, тїко тепер минулась дурниця. Там появив ся лютий ворог і тепер нїкому ни дає просвітку; хто в його лапи попаде, то вже там і зостаєть ся, живйом гине. — А виликий він? — спитала оса. — Та він ни виликий, тїко сила у нього здоровенна; хто до його попадеть ся в тенети, то уже звідти живим ни вирвить ся, там і гине. — Оса засміялась і каже: Як вовка будим боять ся, так тодї ни можно буде в лїс ходить. То він для тебе і для твоїх подруг показав ся дуже страшним, а я чхать на його хочу. Нихай тїко зачепе мене, я йому дам памяти, до нових віників буде мене згадувать.

Оса низабарьом политїла до того саду, де страшний звір жив. Сїла вона як раз на ту гілку, де були тенети і почала нишпорить сибї добичі. Тут вона наткнулась на комашку соничко. Соничко спинило осу і каже: Гляди, сестро, ни попадись в тенети, тут лиходїй наш живе, лове всих, хтоб до його ни забрів. — Оса горделиво промовила: Побачим, хто кого подолїє, мінї нїже ни страшно вашого лютого ворога; я як жигону його, так він од разу скрутить ся. — Оса знялась з гілки і политїла; їй треба було пирилитїть на другу яблоню. І тут же як раз наткнулась на тенети; ни стямилась, як очутилась в тенетах.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>glim7ea4zq5ae8d1pqdkkd86cuhun30</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Кащенко А. Неволя бусурманська в українській народній поезії (1917).djvu/19</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565032</id>
    <revision>
      <id>1045492</id>
      <timestamp>2026-04-13T08:03:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045492</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1750" sha1="krrnoradxzp3eu78jskg3ab59kgtjhk" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;викуп, вони не гнали пішки, а везли привьязавши до коней.

Жіночий ясирь („біла челядь“, як зветься жіноцтво у думах) поділявся по віку жінок та по їхній вроді. Молодих та дуже вродливих дівчат, за котрих у {{errata|туреччені|Туреччені}} давали великі гроші, татари везли у [[мажа]]х, запьятих зверху килимами, инших же гнали так само, як і чоловіків, або привьязували їх до возів на котрих возили харчі. Одна з дум так малює подорож до Криму у неволю трьох дівчат, дочок українського попа:
{{block center/s}}&lt;poem&gt;Коли турки воювали,
Білу челядь забірали,
І в нашої попадоньки
Взяли вони три дівоньки.
Єдну взяли по при коні.
По при коні на реміні,
Другу взяли по при возі,
По {{errata|привозі|при возі}} на мотузі,
Третью взяли в чорні мажі…
Що ю взяли по при коні,
По при коні, на реміні,
То та плаче: „Ой, Боже мій!
Косо моя жовтенькая!
Не мати тя росчісує —
Візник бичем ростріпує“.
Що ю взяли по при возі,
По при возі, на мотузі,
То та кричить: „Ой, Боже мій!
Ніжки мої біленькії!&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krrnoradxzp3eu78jskg3ab59kgtjhk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Кащенко А. Неволя бусурманська в українській народній поезії (1917).djvu/20</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565033</id>
    <revision>
      <id>1045494</id>
      <timestamp>2026-04-13T08:08:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045494</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1834" sha1="nhwz3iisdqtrhiuoxeuvxa5dd9u2gmr" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;Не мати вас умиває,
Пісок пальці розьїдає,
Крівця пучки заливає!
Що ю взяли в чорні мажі,
То та плаче, то та кричить:
„Ой, Боже ж мій, очка мої,
Очка мої чорненькії!
Стільки країв проходили,
А білий світ не виділи!“&lt;/poem&gt;{{block center/e}}
Пісень про подорож до Криму чоловічого ясиря не збереглося; що ж до дум про подорож дівчат, то всі вони яскраво малюють гнітючий біль дівочого серця, одірваного од рідного гніздечка і разом тиху покірливість своїй нещасливій долі:
{{block center|&lt;poem&gt;{{gap|1em}}Із-за гори, гори, з теменького лісу
{{gap|1em}}Татари ідуть, Волиночку везуть.
{{gap|1em}}У Волиночки коса з золотого волоса,
{{gap|2em}}Щирий бір освітила,
{{gap|2em}}Зелену діброву і биту дорогу.
{{gap|2em}}А за нею біжить у погоню
{{gap|2em}}Батенько її.
Кивнула — махнула білою рукою:
„Вернися, батенько, вернися, рідненький!
Вже ж мене не однімеш, а сам старенький загинеш:
{{gap|2em}}Занесеш головку на чужу сторонку,
{{gap|2em}}Занесеш очиці на турецькі гряниці!{{errata||“}}&lt;/poem&gt;}}
У цій думі, захоплена татарами молода дівчина, скорившись своїй долі, боїться, як&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>nhwz3iisdqtrhiuoxeuvxa5dd9u2gmr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Жерниця</title>
    <ns>0</ns>
    <id>565034</id>
    <revision>
      <id>1045495</id>
      <timestamp>2026-04-13T08:10:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <origin>1045495</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="615" sha1="5yp559boddsep0u0xvtrmp1bbo0bbic" xml:space="preserve">{{слово
 | назва = жерниця
}}
&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu&quot; include=526 onlysection=&quot;жерниця&quot; /&gt;
: {{збірка|Словник, 1924|1}}


&lt;pages index=&quot;Словник української мови. Том II. Д-Й. 1927.pdf&quot; include=181 onlysection=&quot;жерниця&quot; /&gt;
: {{збірка|Словник, 1927|1}}


&lt;pages index=&quot;Грінченко Б. Словник української мови. Том I. А-Ж. 1937.djvu&quot; include=511 onlysection=&quot;жерниця&quot; /&gt;
: {{збірка|Словник, 1937|1}}</text>
      <sha1>5yp559boddsep0u0xvtrmp1bbo0bbic</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Фрасуватися</title>
    <ns>0</ns>
    <id>565035</id>
    <revision>
      <id>1045496</id>
      <timestamp>2026-04-13T08:12:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <origin>1045496</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="252" sha1="lrro1w08c6h23nurn4v6zz8aaqru1gd" xml:space="preserve">{{слово
 | назва = фрасуватися
}}
&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=893 onlysection=&quot;фрасуватися&quot; /&gt;
: {{збірка|Словник, 1924|1}}</text>
      <sha1>lrro1w08c6h23nurn4v6zz8aaqru1gd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Кащенко А. Неволя бусурманська в українській народній поезії (1917).djvu/21</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565036</id>
    <revision>
      <id>1045497</id>
      <timestamp>2026-04-13T08:13:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045497</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1604" sha1="g8eiy5qtuke7apmhqs9ms9h4taf33hr" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;би й батька її не спіткала така ж недоля і благає його не гнатись за татарами і вернутись до дому.

Роспука серця і покора своїй долі так само відбиваються й у другій думі: „Дві сестри бранки“.
{{block center|&lt;poem&gt;Чому кури не пієте?
Чому люде не чуєте?
Турки село звоювали,
Громадами людей гнали.
Межи ними дві сестриці,
Повели їх по жерниці&lt;ref&gt;Викошене поле.&lt;/ref&gt;.
А [[жерниця]] ніжки коле,
Чорну крівцю проливає;
Чорний ворон залітає{{errata|.|,}}
Тую крівцю попиває.
Сестра сестрі промовляє:
„Проси, сестро, турка-мужа,
Нехай косу русу утне,
Най до мамки її пошле:
Най ся мамка не [[фрасуватися|фрасує]],
Най нам [[віно|віна]] не готує,
Бо ми віно утратили
Під явором зелененьким
За турчином молоденьким!“&lt;/poem&gt;}}
Тут одна з сестер, примушених турком під час подорожі у Крим стеряти своє дівоцтво, у роспачі бажає, щоб турок, що став їхнім мужем, одрізав її косу і послав матері на ознаку того, що вони вже стеря-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>g8eiy5qtuke7apmhqs9ms9h4taf33hr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Кащенко А. Неволя бусурманська в українській народній поезії (1917).djvu/22</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565037</id>
    <revision>
      <id>1045498</id>
      <timestamp>2026-04-13T08:16:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045498</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1782" sha1="qwredmu05rhfgzyd9exkuim84plijgo" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ли своє дівоцтво і що матері нема чого витрачатись, готуючи їм віно ([[посаг]]).

Не трудно собі уявити, що до такої роспуки й покори дівчата діходили лише після тяжких переживань і після того, як страчена була надія на милосердя своїх владарів-турків. Сили, щоб змагатись, у дівчат було мало, замість же {{errata|зборї|зброї}} вони мали тільки сльози. Одна пісня малює таку сцену:
{{block center|&lt;poem&gt;У долині огонь горить,
Коло огню турок сидить,
Турок сидить, коня держить,
Коня держить за поводи,
За поводи шовковиї;
Біля нього дівча сидить,
Дівча сидить, слізно плаче,
Слізно плаче, турка просе:
— Пусти мене, турчиночку,
Побачити родиночку,
Ще й рідную Вкраїночку! —&lt;/poem&gt;}}
Та даремні були сльози нещасних дівчат: турки не на те брали їх у полон, щоб пустити назад в Україну.
{{c|'''IV. Перша доба неволі.'''}}
Поки ясирь гнали у Крим і у перші часи перебування невольників у Криму, вони ще не страчували надії на визволення через викуп. Крим був близько од України, до нього ще доходили вісти з рідного краю&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>qwredmu05rhfgzyd9exkuim84plijgo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Відмін</title>
    <ns>0</ns>
    <id>565038</id>
    <revision>
      <id>1045499</id>
      <timestamp>2026-04-13T08:17:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <origin>1045499</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="606" sha1="81n5s4zpxjtgtb0kb8pdw7805bifzqv" xml:space="preserve">{{слово
 | назва = відмін
}}
&lt;pages index=&quot;Словник української мови. Том I. А-Ґ. 1927.pdf&quot; include=310 onlysection=&quot;відмін&quot; /&gt;
: {{збірка|Словник, 1927|1}}


&lt;pages index=&quot;Грінченко Б. Словник української мови. Том I. А-Ж. 1937.djvu&quot; include=248 onlysection=&quot;відмін&quot; /&gt;
: {{збірка|Словник, 1937|1}}


&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu&quot; include=265 onlysection=&quot;відмін&quot; /&gt;
: {{збірка|Словник, 1924|1}}</text>
      <sha1>81n5s4zpxjtgtb0kb8pdw7805bifzqv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Кащенко А. Неволя бусурманська в українській народній поезії (1917).djvu/23</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565039</id>
    <revision>
      <id>1045500</id>
      <timestamp>2026-04-13T08:18:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045500</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1830" sha1="kz2mo6vu2ruaqbkktn39uqf4f37mw0b" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;і коли не було війни, з України ходили у Крим чумаки, ходили через Запорожжє й инші люде, розшукувати своїх, захоплених у неволю, родичів, щоб викупити їх. Нареші з історії відомо, що року 1671 татари, спустошивши Волинь та Поділля і захопивши багато шляхти, ще не одходячи до Криму, склали реєстр бранців і послали польському коронному гетьманові, пропонуючи викупити з неволі, кого поляки хочуть; так що викуп невольників був звичайним ділом.

Ця перша доба неволі з нестраченою ще надією на визволення, теж відбилася у народніх думах. Ми маємо два галицьких варіанта дум про викуп дівчини її милим і про викуп козака милою:
{{block center/s}}&lt;poem&gt;Верх Бескида калинова
Стоїть мі там корчма нова,
А в тій корчмі турчин піє,
Пред ним дівча поклон біє:
„Турчин, турчин, турчиночку,
Не губ мене молодойку,
Іде тато — [[відмін|одмін]] несе,
Одмін несе, возом везе,
Не дасть він мі загинути“.
Одмінойки тай не стало,
Дівча гірко заплакало;
Верх Бескида калинова
Стоїть мі там корчма нова,
А в тій корочмі турчин піє,&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>kz2mo6vu2ruaqbkktn39uqf4f37mw0b</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/289</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565040</id>
    <revision>
      <id>1045501</id>
      <timestamp>2026-04-13T08:20:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sheremetaa</username>
        <id>19747</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045501</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3800" sha1="au6y3gfhffpn96ey04q1nohpav8169e" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Sheremetaa&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;сї“? — „Не“. — „А очи посоловіли“? — „Ни посоловіли“ — вітповідає заєц. Кинув сі пес на конє, кінь ударив єго ногов тай забив. А заєц з далека приступає до пса тай каже: „Аж типер я виджу, шо тобі очи посоловіли. А я іду так їсти сїно і капусту, якім їв!

{{smaller|''Зап. І. Волошинський в грудни, 1913. від Юр. Малїмона з Репужинець, п. Городенка.''}}

{{c|'''182. Гордий пес. В.'''}}

Іде раз вовк тай надибає пса. Каже вовк: Ївбис мєса? — А пес каже: Ой чому би нї, — Ходи, каже, будемо товаришами. — Добре. — Ідут они, ідут оба, але прийшли на толоку, а там пасе си кінь. Каже вовк: Зараз буде обід. — Зачав вовк грябати землю і питає си пса: Диви си, устала на минї шерсть? — А пес каже: Устала! — А диви си: Посоловіли менї очі? — Каже пес: Посоловіли, — Ех, єк скочит вовк д коневи, зловив єго за грудницу і роздер тай каже до пса: Ходи, їж. — Наїли си, наїли си тай розійшли си.

Іде пес, іде, такий гордий, шьо був з вовком у товаристві тай здибає кота: Ти би їв мєса? — Кіт каже: Чьому? — Ходи зо мнов у товаристві. — Ідут они, аж дивит си пес, на толоцї пасе си великий, ситий кінь. Зараз меш їсти мєса. —
Каже пес до кота — зачєв си драпати тай каже: Устала на минї шерсть? — Кіт каже: Ей та де устала. — А пес каже: Та кажи, шо устала. Ану диви си: Посоловіли мої очи? — А кіт знов каже: Та де? — А пес знов каже: Та кажи, шо посоловіли. — Тай таки до коня, а кінь єк морснув копитом тай убив пса на місци.

{{smaller|''Запис. в Карлові, Снятинського повіта від К. Іванїйчук Антін Онищук.''}}

{{smaller|'''Паралєлї:''' Б. Гринченко. Этногр. Матеріалы, т. II. ст. 240—242. ч. 180. — Б. Грінченко. Укр. народ. казки. ст. 61—65. — Е. Романовъ. Бѣлорус. Сборникъ, т. III. ст. 36. ч. 26. — А. Аѳанасьевъ, Народ. рус. сказки, т. I. ст. 34—45. ч. 26 (частина). — В. Добровольскій. Смоленскій этногр. сборникъ т. I. ст. 655—657, ч. 3. — '''Лїтературні перерібки:''' Ст. Руданський, Твори, т. I. ст. 141—146, ч. 88: Вовк. собака і кіт.}}

{{c|183. Вдячний пес. А.}}

Быў ґа́зда, маў пса старого. І ўзьаў си мале́йкого песка́. Тай уже́ підгодува́ў то́го мало́го, то́т му сьа ста́рый змерзьі́ў, тай відга́ньат віт хыжі. Али вы́йшоў ґа́зда коси́ти і маў дьіти́ну малу́ і ўзьаў си мале́йкого песка́ с собоў і дьіти́ну з вопа́лкоў.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>au6y3gfhffpn96ey04q1nohpav8169e</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Кащенко А. Неволя бусурманська в українській народній поезії (1917).djvu/24</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565041</id>
    <revision>
      <id>1045502</id>
      <timestamp>2026-04-13T08:21:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045502</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1673" sha1="taic4wurne8shmnd453mzq7tzcgb62w" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;Пред ним дівча поклон біє:
„Турчин, турчин, турчинойку,
Не губ мене, молодойку;
Іде мамця відмінити,
Не дасть вна мі загинути!“
Одмінойки тай не стало
Дівча гірко заплакало.
Верх Бескида калинова
Стоїть мі там корчма нова,
А в тій корчмі турчин піє,
Перед ним дівча поклон біє:
„Турчин, турчин, турчинойку,
Не губ мене молодойку,
Іде милий одмін несе,
Одмін несе, возом везе“.
Милий прийшов тай відмінив —
Ліпший милий, ніж брат рідний.&lt;/poem&gt;{{block center/e}}
Тут молода дівчина — бранка навколюшках благає турка не губити її, а підождати викупа. Надії її були на батька, на матір і на милого; але ні батько ні мати не привезли викупу і тільки милий не пошкодів свого добра, а привіз його повний віз і викупив свою милу на волю.

Схожа до цієї й друга пісня про викуп, хоч і видно, що вона иншого автора.
{{block center/s}}&lt;poem&gt;Ой що в полі за димове?
Сидить козак у неволі,
Ой сидить він тяжко дише,
До батенька листи пише:&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>taic4wurne8shmnd453mzq7tzcgb62w</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/545</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565042</id>
    <revision>
      <id>1045503</id>
      <timestamp>2026-04-13T08:23:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Соня Головко</username>
        <id>21541</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045503</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3839" sha1="sa9xtr64h5it36d6uh5dvhs8o8u6uhv" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Соня Головко&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;З початку вона мовчки пручалась, аж всї тенети ходором
ходили. Паук од разу почув, шо в тенети попавсь хтось з 
дужих, бо аж тоненькі гілочки хитались, на яких диржались 
тенети. Паук митю кинувсь до нисподїванного гостя. Оса уже так
уходилась, що ни в силах була дуже пручать ся, а тїко 
вусиками кивала та ніжками помалу ворушила. Паук підближивсь до
оси і почав її іще дужче приковувать до своїх тенет. Оса 
побачивши паука, зібралась з силами знов, почала силкувать ся,
мусила викрутить ся з тенет. А далї баче, шо тенети дуже міцьні,
ни подають ся, почала висолоплять своє жало, думала, що 
заляка ним паука. А паук близько до жала не підходив, а з 
другого боку підскакував до неї і торкаючись до оси ніжками,
вмотував її все більше і більше паутиною. Оса попирвах його
лякала: Чого ти тут, паскудний, шлях загородив, ни даєш 
нїкому проходу? Зараз убири свої тенети, а то я тибі покажу, як
знущать ся над нимочними комашками. — Паук зничевя 
промовив їй: Коли попалась, так мовчи, бо все равно словами нїчого
ни подіїш, коли силою ни взяла. — Хто, я!? Та я тибі покажу,
підійди поближче, я тебе як жигну, так ти ни стямиш ся, куди
тїкать. — Паук ни став дарма слов губить, мовчки поравсь біля
оси, поки вмотав її так, шо їй ни можна було нї двигнуть ся,
нї ворохнуть ся. Оса баче, що кінець підходе, почала кричать:
Караул, хто в Бога вірує, рятуйте, ни дайте загинуть! — Оси
почули знайомий голос, кинулись ратувать свою подругу. З 
прожогу наткнулись на тенети і сами очутились в халепі. Паук 
вискочив з свого кубла і мирщі побіг до своїх пленних. Ни спів
доторкнуть ся до одниї оси, як тут де ни взялась пташка 
бджілянка, схопила осу і политїла далї. Пташка крилами розірвала
всї тенети і вмістї з осою і клаптиком паутини занисла з собою
і паука аж на другий берег річки в лози. Комахи зрадїли, шо
їх лютий ворог нивідомо куди дївавсь і між собою весило 
розмовляли: Слава Богу, збавив нас од напасти, убрав од нас 
катюгу! Він бач думав, шо ввесь світ в свої руки візьме, аж но
ни довилось з усих кров попить. Як кажуть: Скілько вовк ни
лове, а прийде пора, піймають і вовка.

{{smaller|''Зап. від С. Старченка в Шебекинї П. Тарасевський.''}}
{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>sa9xtr64h5it36d6uh5dvhs8o8u6uhv</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045566</id>
      <parentid>1045503</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T11:41:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1045566</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3857" sha1="90wmqhkwbbo8ct99nftxe5ud3jz8ls9" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;З початку вона мовчки пручалась, аж всї тенети ходором ходили. Паук од разу почув, шо в тенети попавсь хтось з дужих, бо аж тоненькі гілочки хитались, на яких диржались тенети. Паук митю кинувсь до нисподїванного гостя. Оса уже так уходилась, шо ни в силах була дуже пручать ся, а тїко вусиками кивала та ніжками помалу ворушила. Паук підближивсь до оси і почав її іще дужче приковувать до своїх тенет. Оса побачивши паука, зібралась з силами знов, почала силкувать ся, мусила викрутить ся з тенет. А далї баче, шо тенети дуже міцьні, ни подають ся, почала висолоплять своє жало, думала, шо заляка ним паука. А паук близько до жала не підходив, а з другого боку підскакував до неї і торкаючись до оси ніжками, вмотував її все більше і більше паутиною. Оса попирвах його лякала: Чого ти тут, паскудний, шлях загородив, ни даєш нїкому проходу? Зараз убири свої тенети, а то я тибі покажу, як знущать ся над нимочними комашками. — Паук зничевя промовив їй: Коли попалась, так мовчи, бо все равно словами нїчого ни подіїш, коли силою ни взяла. — Хто, я!? Та я тибі покажу, підійди поближче, я тебе як жигну, так ти ни стямиш ся, куди тїкать. — Паук ни став дарма слов губить, мовчки поравсь біля оси, поки вмотав її так, шо їй ни можна було нї двигнуть ся, нї ворохнуть ся. Оса баче, шо кінець підходе, почала кричать: Караул, хто в Бога вірує, рятуйте, ни дайте загинуть! — Оси почули знайомий голос, кинулись ратувать свою подругу. З прожогу наткнулись на тенети і сами очутились в халепі. Паук вискочив з свого кубла і мирщі побіг до своїх пленних. Ни спів доторкнуть ся до одниї оси, як тут де ни взялась пташка бджілянка, схопила осу і политїла далї. Пташка крилами розірвала всї тенети і вмістї з осою і клаптиком паутини занисла з собою і паука аж на другий берег річки в лози. Комахи зрадїли, шо їх лютий ворог нивідомо куди дївавсь і між собою весило розмовляли: Слава Богу, збавив нас од напасти, убрав од нас катюгу! Він бач думав, шо ввесь світ в свої руки візьме, аж но ни довилось з усих кров попить. Як кажуть: Скілько вовк ни лове, а прийде пора, піймають і вовка.

{{smaller|''Зап. від С. Старченка в Шебекинї П. Тарасевський.''}}

{{rule|8em}}{{rule|8em}}{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>90wmqhkwbbo8ct99nftxe5ud3jz8ls9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Кащенко А. Неволя бусурманська в українській народній поезії (1917).djvu/25</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565043</id>
    <revision>
      <id>1045508</id>
      <timestamp>2026-04-13T08:36:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045508</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1914" sha1="f0jqbo6fq65hvepxvbhhnk1ve7xghmz" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;„Най сі тато йа змилує,
Най мя відси викупує!“
— Щоби за те, сину, дати? —
„Вісім волів тай від хати“.
— Як маю те, сину дати,
Волиш, сину, загибати!&lt;/poem&gt;{{block center/e}}
Теж саме одповідає й мати, коли син просить прислати за нього вісім коров з телятами. Тоді козак пише до милої:
{{block center|&lt;poem&gt;„Най ся мила йа змилує,
Най мя відсі викупує“.
— Щоби за те, милий, дати?—
„Сімсот качок тай від хати“.&lt;/poem&gt;}}
Мила не шкодіє за для козака всього свого добра і одповідає:
{{block center|&lt;poem&gt;— Ой волю я, мій миленький,
Ввесь маєнток відгоняти,
Ніж ти маєш загибати!&lt;/poem&gt;}}
Пригнавши невольників у Крим, татари повинні були більшість дітячого ясирю і невелику частину дорослих бранців передати турецькому урядові на державні потреби. З останніх полоняників у Криму лишалася тільки {{errata|невлика|невелика}} частина, бо для господарських потреб татарам не треба було такої сили невольників, яку вони приганяли з України. Більшість полоняників татари продавали за море у турецькі землі, навіть за Царьгород у Сірію, Єгипет та Аравію.

Головними ринками невольників у Кри-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>f0jqbo6fq65hvepxvbhhnk1ve7xghmz</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045509</id>
      <parentid>1045508</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T08:36:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>1045509</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1916" sha1="dkop8cs8rzdzc91d0ckelj6g7tuq9tq" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;„Най сі тато йа змилує,
Най мя відси викупує!“
— Щоби за те, сину, дати? —
„Вісім волів тай від хати“.
— Як маю те, сину дати,
Волиш, сину, загибати!&lt;/poem&gt;{{block center/e}}
Теж саме одповідає й мати, коли син просить прислати за нього вісім коров з телятами. Тоді козак пише до милої:
{{block center|&lt;poem&gt;„Най ся мила йа змилує,
Най мя відсі викупує“.
— Щоби за те, милий, дати? —
„Сімсот качок тай від хати“.&lt;/poem&gt;}}
Мила не шкодіє за для козака всього свого добра і одповідає:
{{block center|&lt;poem&gt;— Ой волю я, мій миленький,
Ввесь маєнток відгоняти,
Ніж ти маєш загибати!&lt;/poem&gt;}}
Пригнавши невольників у Крим, татари повинні були більшість дітячого ясирю і невелику частину дорослих бранців передати турецькому урядові на державні потреби. З останніх полоняників у Криму лишалася тільки {{errata|невлика|невелика}} частина, бо для господарських потреб татарам не треба було такої сили невольників, яку вони приганяли з України. Більшість полоняників татари продавали за море у турецькі землі, навіть за Царьгород у Сірію, Єгипет та Аравію.

Головними ринками невольників у Кри-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>dkop8cs8rzdzc91d0ckelj6g7tuq9tq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Кащенко А. Неволя бусурманська в українській народній поезії (1917).djvu/26</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565044</id>
    <revision>
      <id>1045510</id>
      <timestamp>2026-04-13T08:39:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045510</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1980" sha1="toybksfoa1re9ts6haly9kx2c0pimku" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;му були: Козлов (Євпаторія) та Кафа (Ѳеодосія), а найбільше останній. Сюди згоняли невольників великими натовпами, повьязаними один до одного, і на ринку їх завжди було по кільки десятків тисяч. Тут їх оглядали покупці, як у наші часи оглядають коней. Дивилися на зуби, щоб не були чорні, на тіло, щоб було кремьязне і без ніякоі вади. Дівчат та молодиць, виводячи на продаж, румьянили й убірали в кольорові одежі, але дозволяли покупцям оглядати жіноцтво так само, як і чоловіків, скидаючи всю одіж.

Десятки турецьких кораблів завжди стояли на морі біля Кафи, забіраючи невольників і одвозячи їх у турецькі й арабські землі, з которих уже ніяка звістка до України не доходила. Плач невольників з невольницького ринку перед посадкою на кораблі теж зберігся в одній з дум:
{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{gap|3em}}Поклоняється бідний невольник
{{gap|3em}}Із землі турецької, із віри бусурманської,
{{gap|3em}}У городи христіянські, до отця до матусі.
{{gap|3em}}Що не може він їм поклонитися, —
{{gap|3em}}Тільки поклоняється голубоньком сивеньким,
{{gap|4em}}„Ой ти, голубонько сивенький!
Ти далеко літаєш, ти далеко буваєш:&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>toybksfoa1re9ts6haly9kx2c0pimku</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Кащенко А. Неволя бусурманська в українській народній поезії (1917).djvu/27</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565045</id>
    <revision>
      <id>1045511</id>
      <timestamp>2026-04-13T08:43:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045511</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1912" sha1="e0g79ox1tsz20zgy3340ae0bhx9vfww" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;Полени ти в городи христіянські
{{gap|3em}}До отця мойого до матусі,
{{gap|3em}}Сядь, пади на подвіррі отцовськім,
{{gap|3em}}Жалібненько загуди:
Об моїй пригоді козацькій припомьяни.
{{gap|3em}}Нехай отець і матуся
{{gap|3em}}Мою пригоду козацькую знають,
{{gap|3em}}Статки, маєтки збувають,
{{gap|3em}}Великі скарби собірають. —
Головоньку козацькую із тяжкої неволі визволяють!
{{gap|3em}}Бо, як стане Чорне море согравати,
{{gap|3em}}То не знатиме отець либонь матірь,
{{gap|3em}}У которій каторзі шукати:
{{gap|3em}}Чи у пристані Козловської
{{gap|3em}}Чи у городі Царьграді на базарі,
Будуть [[ушкал]]і, турки яничари набігати,
За Червоне море у Арабську землю запродати.&lt;/poem&gt;{{block center/e}}
У цій думі невольники благають голуба переказати батькам, щоб ті поспішались з викупом їх, бо як одпливуть галери од пристані, то вже тоді батьки не знатимуть, де їх і шукати.
{{c|'''V. Друга доба неволі.'''}}
Та от море „согравало“, себ-то набігав вітер, турецькі кораблі й галери напинали вітрила і рушали од берегів Криму за море, одвозячи невольників далеко од рідної України, а разом з тим знищуючи у них всяку&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>e0g79ox1tsz20zgy3340ae0bhx9vfww</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Кащенко А. Неволя бусурманська в українській народній поезії (1917).djvu/28</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565046</id>
    <revision>
      <id>1045512</id>
      <timestamp>2026-04-13T08:47:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045512</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1739" sha1="obqq547mudwyh7rd10l0yk2wrjvc1ic" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;надію на визволення. Продовження роспочатої вище думи як раз обмальовує становище невольників у далеких землях і їхні думки:
{{block center|&lt;poem&gt;{{gap|3em}}То брат — товариш теє зачуває,
{{gap|3em}}До брата товариша промолвляє:
{{gap|3em}}Товарише, брате мій рідний!
Не треба нам в городи христіянські поклону посилати,
Своєму батькові й матці більшого жалю завдавати:
Бо хоть наш батько й мати будуть добре дбати,
{{gap|3em}}Грунти, великі маєтки збувати,
{{gap|3em}}Скарби збірати, —
Та не знатимуть, де, в якій тяжкій неволі турецькій синів своїх шукати;
{{gap|3em}}Що сюди ніхто не захожає,
{{gap|3em}}І люд хрещений не заїзжає,
{{gap|3em}}Тільки соколи ясненькі літають,
{{gap|3em}}На темниці сідають,
{{gap|3em}}Жалібненько квилять — проквиляють,
Нас всіх бідних невольників у тяжкій неволі турецькій
{{gap|3em}}Добрим здоровьям навіщають…&lt;/poem&gt;}}
Тут уже відбивається, коли не роспач, то страта останньої надії на визволення з неволі.

Содержувалися невольники по турецьких та арабських землях, як відомо з іта-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>obqq547mudwyh7rd10l0yk2wrjvc1ic</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/32</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565047</id>
    <revision>
      <id>1045517</id>
      <timestamp>2026-04-13T09:14:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045517</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2246" sha1="sxutj0ax1g3t6r9ykza7vdvid06j5k8" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{c|{{x-larger|'''1. Кеюмерс.'''}}}}
{{rule|3em}}
{{c|{{larger|'''1. Кеюмерс був найпершим володарем Іранським і царював трицять років''' (вірші 1–30).}}}}

Кого оповідач-дигкан зве найпершим царем? Хто перший наквітчав собі на голову царський вінець? Ніхто того не памятає крім тих синів, що затямили перекази од своіх батьків. Такий син за своім батьком роскаже тобі всю старовину, одно по однім, як воно все колись діялось: і хто перший підніс величезне імя „цар“, і хто з поміж тієі старшини найбільше вславив ся. Так от той, хто обслідував старі книги, де є багато оповідань про витязів, каже, що престол і корону спорудив Кеюмерс, і він був цар. Сонце ясно блищало, в світі було гарно, коли Кеюмерс запанував над світом. Спершу він оселив ся в горах, престол єго пишно стояв на горі, цар був одягнений у барсову шкуру, він сам і єго народ. З него йде вся культура, бо доти ніхто не знав, як одягатись та як годувати ся. Дикі звірі як побачили царя Кеюмерса, позбігали ся до него в усіх усюдів і схилили ся перед его престолом: от саме з того й пішла Кеюмерсова слава і доля. Вони приходили молитись до него, вони од него поняли закон. Був у царя дорогий син Сіямек. Кеюмерс тільки й дихав, що для сина, та був у него ворог, лихий Агриман; він тож-само мав сина, що скидав ся на&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>sxutj0ax1g3t6r9ykza7vdvid06j5k8</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045527</id>
      <parentid>1045517</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T09:34:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1045527</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2246" sha1="qrpvy9tef1mrhmqax5byhn8o1ibj4n7" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{c|{{x-larger|'''I. Кеюмерс.'''}}}}
{{rule|3em}}
{{c|{{larger|'''I. Кеюмерс був найпершим володарем Іранським і царював трицять років''' (вірші 1–30).}}}}

Кого оповідач-дигкан зве найпершим царем? Хто перший наквітчав собі на голову царський вінець? Ніхто того не памятає крім тих синів, що затямили перекази од своіх батьків. Такий син за своім батьком роскаже тобі всю старовину, одно по однім, як воно все колись діялось: і хто перший підніс величезне імя „цар“, і хто з поміж тієі старшини найбільше вславив ся. Так от той, хто обслідував старі книги, де є багато оповідань про витязів, каже, що престол і корону спорудив Кеюмерс, і він був цар. Сонце ясно блищало, в світі було гарно, коли Кеюмерс запанував над світом. Спершу він оселив ся в горах, престол єго пишно стояв на горі, цар був одягнений у барсову шкуру, він сам і єго народ. З него йде вся культура, бо доти ніхто не знав, як одягатись та як годувати ся. Дикі звірі як побачили царя Кеюмерса, позбігали ся до него в усіх усюдів і схилили ся перед его престолом: от саме з того й пішла Кеюмерсова слава і доля. Вони приходили молитись до него, вони од него поняли закон. Був у царя дорогий син Сіямек. Кеюмерс тільки й дихав, що для сина, та був у него ворог, лихий Агриман; він тож-само мав сина, що скидав ся на&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>qrpvy9tef1mrhmqax5byhn8o1ibj4n7</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045528</id>
      <parentid>1045527</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T09:35:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1045528</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2246" sha1="3ww79wz0jevnmb4xtoknsfbzhs0n91j" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{c|{{x-larger|'''I. Кеюмерс.'''}}}}
{{rule|3em}}
{{c|{{larger|'''1. Кеюмерс був найпершим володарем Іранським і царював трицять років''' (вірші 1–30).}}}}

Кого оповідач-дигкан зве найпершим царем? Хто перший наквітчав собі на голову царський вінець? Ніхто того не памятає крім тих синів, що затямили перекази од своіх батьків. Такий син за своім батьком роскаже тобі всю старовину, одно по однім, як воно все колись діялось: і хто перший підніс величезне імя „цар“, і хто з поміж тієі старшини найбільше вславив ся. Так от той, хто обслідував старі книги, де є багато оповідань про витязів, каже, що престол і корону спорудив Кеюмерс, і він був цар. Сонце ясно блищало, в світі було гарно, коли Кеюмерс запанував над світом. Спершу він оселив ся в горах, престол єго пишно стояв на горі, цар був одягнений у барсову шкуру, він сам і єго народ. З него йде вся культура, бо доти ніхто не знав, як одягатись та як годувати ся. Дикі звірі як побачили царя Кеюмерса, позбігали ся до него в усіх усюдів і схилили ся перед его престолом: от саме з того й пішла Кеюмерсова слава і доля. Вони приходили молитись до него, вони од него поняли закон. Був у царя дорогий син Сіямек. Кеюмерс тільки й дихав, що для сина, та був у него ворог, лихий Агриман; він тож-само мав сина, що скидав ся на&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>3ww79wz0jevnmb4xtoknsfbzhs0n91j</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/153</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565048</id>
    <revision>
      <id>1045518</id>
      <timestamp>2026-04-13T09:18:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Акаунт користувача Вікіпедії</username>
        <id>19889</id>
      </contributor>
      <comment>/* Не вичитано */</comment>
      <origin>1045518</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4389" sha1="rl48kdtkb8mol5rpstzggmf43hbricz" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Акаунт користувача Вікіпедії&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;93
синя лягла, витягла з торбочки утку і каже: Нихай моя утка
побуде в сїнях до ранку; тїко глядїть, шоб ціла була, а то вона
мінї дорого стоє; це утка заводська, породиста, я пису до дому
на плід. — Та нихай буде в сїнях, у нас чужого нїхто ни тро-
не. — Полягали всї спать, мужик погасив світло. Лисиця виж-
дала, поки всї поснули, вийшла нотихеньку в сїни, ззїла утку,
увійшла в хату і знов лягла на солому, ниначе нїде й ни була.
На ранок проснулись, лисиня ще спить. Побачивши, що уже
всї ни сплять і вона піднялась і почала лагодить ся в путь-до-
рогу. Тут вона спитала: А шо, добрий чоловіче, утка моя піла?
Піймайте, пожалуста, я зараз піду. — Та вона там у сїнях, цов-
жна буть цїла. — Вийшов мужик в сїни, шукав, шукав, нима
утки. Увійшов у хату, чуха потилицю: Шо за бісів батько, утки
твоєї нима, як у воду впала. Ниначе й цїрок нігде ни видно
і утка пропала. — Шож ви мінї паробили, деж вона дївалась?
Вона мінї три цілкових стоє. Як нинайдить ся, я в суд подан, —
Та я краще свою оддам, тїко збав нас од суда. Дїди й батьки
нашіі по судах ни ходили і я з роду ни судив ся і збав, Боже,
Ну, я так ни согласин, вашої
од суда, судить ся бою ся.
утки я ни візьму. — Ну, бири дві, тай Бог з тобою. — Нї, так
я ни хочу, даси пару гусей, так помирю ся. — Ну добре, візьми
пару гусей, тїко ни затїівай суда. — Лисиця взяла пару гусей
і подалась в очерет. За день гуску одну ззїла, а другу оставила.
Діждавшись вечира, лисиня знов подалась на сило.
Підійшла під вікно і стукотить. Хазяїн одкликнувсь: Хто
там? — Це я, странник прохожий, іду з Київа до дому. — Спи-
тай іше у кого нибудь, а то у пас кісно, нїгде тебе положить.
Та мінї пуховиків ни треба, я і під лавою полежу, аби в теп-
лому кутку, а то на дворі тепер уже холодно.
— Мужик вий-
шов, впустив странника в хату, а потім каже: Ну, добрий чоло-
віче, ночувать почуй, а на вечерю ни гнївай ся, було трохи
борщу, і той дїтишки поїли. — Спасибі, я ни голодний, сьогоднї
лобре пополуднував. Я з дальньої дороги, дуже наморив ся,
зараз спать ляжу. — Потім вийняла лисиця з торби гуску і каже:
У мене є гуска, я дістав сибі породисту, так нихай вона побуде
в сїнях до ранку, тїко, пожалуста, глядїть, шоб хто ни вкрав,
а то вона мінї дорого стоє; я купив сибі на плід, це гуска ки-
тайської породи. —
Та все равно, нихай буде в сїнях, вона пам
ни поміша, чужого у нас ніхто нїчого ни троне. — Полягали всї
спать, мужик погасив світло. Лисиця виждала, поки всї кріпко
заснули, вийшла потихеньку в сіни, задушила гуску, ззїла всю&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>rl48kdtkb8mol5rpstzggmf43hbricz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/152</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565049</id>
    <revision>
      <id>1045519</id>
      <timestamp>2026-04-13T09:18:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Акаунт користувача Вікіпедії</username>
        <id>19889</id>
      </contributor>
      <comment>/* Не вичитано */</comment>
      <origin>1045519</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4259" sha1="akagktptyufrayjwc7vyi15e6u2ltsq" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Акаунт користувача Вікіпедії&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;добрий чоловіче, я ни голодний. — Хазяїн послав на долівцї
соломи, прикинув рядном і показав прохожому. Лисиня нягла,
потім вийняла з торби курицю і каже: Я розжилась сибі завод-
ську породисту курицю, хочу розвисти сибі гарних курей, так
пожалуста, нихай вона побуде у вас в сїнях, тїко глядїть, ни
випустїть, а то вона мінї дорого стоє.
Ну так шож, нихай
буде в сїнях, у нас нїхто чужого ни візьме. — Лисиця випустила
куришо в сїни. Погасили світло, полягали спать.
Лисиця виждала, поки всї поснули, вийшла потихеньку
в сїни, задушила курицю і ззїла. Потім увійшла в хату і знов
лягла, ниначе нїде ни була. На ранок всї проспулись, а лисиця
ще спала. Побачивши, що всї повставали, і сибі піднялась. Ли-
сицю присоглагзали поснідать солоних огірків з капустою. Ли-
сиця одказалась: Спасибі, добрі люди, я кислого і солоного ни
їм, у мене живіт ни стравний. Я краще піду на постоялий, там
Лисиця налагодилась іти і каже: Піймайте, спа-
чайку випю.
сибі вам, мою курицю, я піду до дому. — Хазяїн вийшов в сїпи,
шарив, шарив по всих сїнях, нима курицї. Увійшов у хату і каже:
Ну, шож тепер будим робить? Хоч бий, хоч лай, а курині твоєї
нима, як у воду впала! Сказать би вискочила, так дїрок пина
нігде і сїни були на засуві.
Ну шож, добрі люди, я цьону
ни причиною, куриця довжна буть, вона мінї дорого стоє.
Ну шож, тепер візьки нашу курицю, вони однакові. — Нї, ва-
шої я ни хочу, моя породиста, ваших пять ни стоють моєї од-
ниї; ни найдите, так я судить ся буду. — Ну, візьми наших аві
курицї тай Бог з тобою, тїко, пожалуста, ни затївай суда, я
з роду ни судив ся і судить ся ни хочу.
Нї, курей ваших я
— Ну та бири, Бог
ни хочу, давайте пару уток, тодї помирюсь.
з тобою! — Лисиця взяла пару уток і подалась в очерет. Одну
утку ззїла, а другу оставила.
Діждавшись вечира, знов подалась на сило. Тепер вона
уже зайшла на другу вулицю. Підійшла до крайньої хати і по-
стукала у вікно. Хазяїн обізвав ся: Хто там?
Я странник,
А куда тебе bоr nece? —
пустїть, пожалуста, пириночувать.
Та був у Київі, а тепер іду до дому. —
У нас кісно, нїгде тебе
положить. — Та я хоч під лавою ляжу, аби було затишно, а
то як бачите, на дворі спать уже холодно. — Мужик вийшов,
упустив странника в хату. Помостив соломи і каже: Теплий ку-
ток даю тибі і ліжко, лягай, спи, а на вечерю ни сподївай ся,
бо ми уже повечеряли, все поїли; ни гнївай ся, добрий чоло-
віче. — Спасибі, я ни голодний, я у Іванівцї полуднував. — Ли-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>akagktptyufrayjwc7vyi15e6u2ltsq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/154</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565050</id>
    <revision>
      <id>1045520</id>
      <timestamp>2026-04-13T09:19:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Акаунт користувача Вікіпедії</username>
        <id>19889</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: до крихотки, а піря зарила в землю і притоптала. Потім вирну- лась в хату і знов лягла на солому, ниначе нїде й ни була. Ран- ком всї проснулись, почали митушать ся по хатї і фальшивий странник піднявсь і зараз же став лагодить ся в путь-дорогу. Тут вона спи...</comment>
      <origin>1045520</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4264" sha1="482rd7lqq3ywuqmjas2pj0qmw7lq4v2" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Акаунт користувача Вікіпедії&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;до крихотки, а піря зарила в землю і притоптала. Потім вирну-
лась в хату і знов лягла на солому, ниначе нїде й ни була. Ран-
ком всї проснулись, почали митушать ся по хатї і фальшивий
странник піднявсь і зараз же став лагодить ся в путь-дорогу.
Тут вона спитала: А шо, добрий чоловіче, моя гуска цїла?-
Та довжна буть цїла, зараз унису.
Вийшов мужик в сїни,
гуски нима. Шарив, шарив по всих кутках, нима; прислухавсь,
нїде ни чуть. Потім увійшов у хату і каже: Гуски нима, що бу-
дим робить? Що за оказія? Ниначе дїрок нима нїде, а гуска
вискочила. Чи який біс украв. так дверіж були на засові! Жінко!
Ти нічу на двір ни виходила?
— Нї, я ось тїко проснулась.
А ви, дїтвора, теж ни виходили? — Всї сказали, що ни вихо-
дили. Мужик тодї почухав потилицю і каже: Ну шож, добрий
чоловіче, гуска твоя пропала; коли хочиш, бири нашу.
Нї,
так я ни согласин. Я за свою гуску ваших десять ни хочу. Да-
вайте мою, де хочте, биріть, а то подам в суд.
Ну та деж
ми її візьмим, я ходив уже й по двору, нїде нима і в сусїдів
питав, нїхто ни чув і ни бачив; возьми наших дві гуски, коли
ти кажиш, що твоя була дуже гарна. —
Нї ни хочу, яж казав,
шо ваших десять моєї одної ни стоють. Коли ни хочите, шоб
я подавав в суд, так давайте менї пару ягнят. —
Ну та Бог
з тобою, бири пару ягнят, тїко ни тягай нас по судах. А то
мої родитилі з роду ни судились і я ни судивсь і судить ся бою
ся. — Лисиця забрала пару ягнят і погнала їх в гайок. Одно
ягнятко за цїлий день ззїла, а друге оставила.
Діждавшись ночі лисиця пішла до сила і ягня з собою по-
вила. Підійшла до одниї хати і стука у вікно. Хазяїн обізвавсь:
Хто там?
— Та це я, з сила Іванівки, шукав своє ягня, на силу
піймав аж під вашим гайком. А тепер, як бачиш, до дому йти
пізно і ноги дуже набив… Пусти, пожалуста, пириночувать.
А чогож твоє ягня забігло до нашого сила за цїлих десять
верст? — Та вовк клятий розігнав, а воно й побігло, куди очі
бачуть. — Видиш, яка штука! Пустить, то ни вещ, тїко у нас
Та пусти,
дуже кісно, може попросис ся до кого другого.
будь ласкавий, я багато міста ни займу. Я і під лавкою ляжу,
аби ни на дворі. — Ну та йди, ночуй, Бог з тобою. — Мужик
вийшов, впустив прохожого в хату. Наряжена лисиця каже: А
моє ягнятко нихай побуде до ранку в сїнях. — Та нихай, все
равно. — Та глядїть же, пожалуста, шоб було цїле, а то воно
мінї дорого стоє; я ни дарма гнав ся за ним десять верст. Це
бач така порода, що з них смушки йдуть на дорогі панські&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>482rd7lqq3ywuqmjas2pj0qmw7lq4v2</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045522</id>
      <parentid>1045520</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T09:21:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Акаунт користувача Вікіпедії</username>
        <id>19889</id>
      </contributor>
      <comment>/* Не вичитано */</comment>
      <origin>1045522</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4256" sha1="sr35f7by1ekjx2l7mrzo9gtzhaiqbv4" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Акаунт користувача Вікіпедії&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;до крихотки, а піря зарила в землю і притоптала. Потім вирнулась в хату і знов лягла на солому, ниначе нїде й ни була. Ранком всї проснулись, почали митушать ся по хатї і фальшивий
странник піднявсь і зараз же став лагодить ся в путь-дорогу.
Тут вона спитала: А шо, добрий чоловіче, моя гуска цїла?-
Та довжна буть цїла, зараз унису.
Вийшов мужик в сїни,
гуски нима. Шарив, шарив по всих кутках, нима; прислухавсь,
нїде ни чуть. Потім увійшов у хату і каже: Гуски нима, що будим робить? Що за оказія? Ниначе дїрок нима нїде, а гуска
вискочила. Чи який біс украв. так дверіж були на засові! Жінко!
Ти нічу на двір ни виходила?
— Нї, я ось тїко проснулась.
А ви, дїтвора, теж ни виходили? — Всї сказали, що ни вихо-
дили. Мужик тодї почухав потилицю і каже: Ну шож, добрий
чоловіче, гуска твоя пропала; коли хочиш, бири нашу.
Нї,
так я ни согласин. Я за свою гуску ваших десять ни хочу. Давайте мою, де хочте, биріть, а то подам в суд.
Ну та деж
ми її візьмим, я ходив уже й по двору, нїде нима і в сусїдів
питав, нїхто ни чув і ни бачив; возьми наших дві гуски, коли
ти кажиш, що твоя була дуже гарна. —
Нї ни хочу, яж казав,
шо ваших десять моєї одної ни стоють. Коли ни хочите, шоб
я подавав в суд, так давайте менї пару ягнят. —
Ну та Бог
з тобою, бири пару ягнят, тїко ни тягай нас по судах. А то
мої родитилі з роду ни судились і я ни судивсь і судить ся бою
ся. — Лисиця забрала пару ягнят і погнала їх в гайок. Одно
ягнятко за цїлий день ззїла, а друге оставила.
Діждавшись ночі лисиця пішла до сила і ягня з собою по-
вила. Підійшла до одниї хати і стука у вікно. Хазяїн обізвавсь:
Хто там?
— Та це я, з сила Іванівки, шукав своє ягня, на силу
піймав аж під вашим гайком. А тепер, як бачиш, до дому йти
пізно і ноги дуже набив… Пусти, пожалуста, пириночувать.
А чогож твоє ягня забігло до нашого сила за цїлих десять
верст? — Та вовк клятий розігнав, а воно й побігло, куди очі
бачуть. — Видиш, яка штука! Пустить, то ни вещ, тїко у нас
Та пусти,
дуже кісно, може попросис ся до кого другого.
будь ласкавий, я багато міста ни займу. Я і під лавкою ляжу,
аби ни на дворі. — Ну та йди, ночуй, Бог з тобою. — Мужик
вийшов, впустив прохожого в хату. Наряжена лисиця каже: А
моє ягнятко нихай побуде до ранку в сїнях. — Та нихай, все
равно. — Та глядїть же, пожалуста, шоб було цїле, а то воно
мінї дорого стоє; я ни дарма гнав ся за ним десять верст. Це
бач така порода, що з них смушки йдуть на дорогі панські&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>sr35f7by1ekjx2l7mrzo9gtzhaiqbv4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/155</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565051</id>
    <revision>
      <id>1045521</id>
      <timestamp>2026-04-13T09:20:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Акаунт користувача Вікіпедії</username>
        <id>19889</id>
      </contributor>
      <comment>/* Не вичитано */</comment>
      <origin>1045521</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4320" sha1="bwszm0w9vht4ylp4qaa8j5vasn3swzn" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Акаунт користувача Вікіпедії&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;шапки та на воротники. — Ни бій ся, чоловіче, у нас цїле буде,
ни пропаде. Чужого у нас нїхто й пальцим ни троне.
Ото полягали вони спать, мужик погасив світло. Лисиця виждала, поки всї захропли, кріпко заснули, вийшла потихеньку в сїни,
одчинила двері і погнала ягня в гайок, захватила з собою й
санки, на яких дїтишки спускались. В гайку звязала ягнятї ноги,
положила його на санки і поставила в кущах, а сама мирщі
вирнулась до чоловіка, потихеньку увійшла в хату і лягла на
своє місце, як нїде й ни бувала. На ранок просипають ся, стран-
ник іще спить. Лисиця побачила, що всї на ногах і сибі підхва-
тилась і почала лагодить ся в путь-дорогу. Тут вона сказала:
Та довжно буть цїле, з сїней нї-
А що моє ягнятко, цїле? —
куда ни вискоче, виликих лїрок нима. — Вийшов мужик в сїни,
сюди-туди, нима ягняти. Що за бісів батько? — подумав мужик.
Увійшов у хату і пита: Жінко! а шо, ти нічу ни виходила на
двір про себе? Ти часом ни випустила ягняти з сїней? -
Нї, я
ни виходила. — А ви, дїти, нїхто ни виходив? — Нї, ми ни виходили. — Туди к бісу, ягня пропало! От оказія. Шоб воно
значило? Чи відьма підшутила? Прямо таки ума ни приложу
свої голові, куди б воно могло дїть ся. Ну, шож тепер будим
робить, прийдить ся своє ягня оддать! — Нї, чоловіче, вашого
ягняти я ни візьму. Хібаж ваше ягня годить ся супроти мого?
Ваших дві старих вівцї ни стоять мого одного ягняти. Де хочте,
биріть, а шоб моє ягня було ціле, а то подам жалобу миро-
вому, він тебе буди судить за кражу. За це тебе по голові ни
погладють, можуть осудить на цїлий рік в острог.-
А чим же
я причиною, я твого ягняти ни трогав, Бог з ним.
На судї
тибі ни повірють, у твоїх сїнях пропало, значить, всякий так
і скаже, шо воно твоїх рук ни минувало. -
Будь ласкавий, ни
подавай в суд. Я тибі місто ягняти оддам своїх пару старих
овець, тїко ради Бога збав мене од халепи.
Нї, твоїх овець
я ни хочу, у мене свої є. А коли хочиш обійтись біз суда, так
оддай мінї свого бичка бузівка, тодї будим в рощотї. — Ну та Бог з тобою, бири, тїко ни затївай суда.
Лисиця погнала бичка до гайка. Прийшла до того місця,
де стояли з ягнятком санки, привязала санки матузочком до
ошейника тиляти і поїхала на санках до лїсу. Заїхала подальші
в лїс, остановилась там в гущинї, ягня задушила, а далі і бичка
загризла і почала над ними пастись. Цїлий тиждинь було ни
в поїд тилятинки та баранинки. Коли доїла лисиця все мнясо, тилячу шкуру винисла на дорогу, напхала сїном, поставила на&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>bwszm0w9vht4ylp4qaa8j5vasn3swzn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/33</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565052</id>
    <revision>
      <id>1045523</id>
      <timestamp>2026-04-13T09:25:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045523</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2993" sha1="a5gpjhwl26g55vizh1peamfb9ex4e7z" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;хижого вовка; той заздрий син надумавсь одібрати престол у Кеюмерса. Але до царя прилинув щасниця-Серуш&lt;ref&gt;Назва „Серуш“ вживаєть ся у орієнталістів наче імя власне, дарма що іранська мітологія налічує серушів чимало. Пень того слова — зендське „srush“ (слухати, слухатись), так-що і етімологічно, і розумінєм цей термін зближаєть ся до грецько-христіянського „ангел“. В Авесті „sraosha“ зветь ся нпр. дух (або ангел), що в перше оповіщає людям божий закон. Див. {{sp-l|Burnouf}}, Comment, sur le Yasna, p. 40, 42, 189.&lt;/ref&gt;, гарний наче перія&lt;ref&gt;Сучасні Перси вважають перій за ангелів жіночого роду, надзвичайно вродливих, с тілом із світла, дуже добрих (порівн. {{sp-l|Schultze}}, Handbuch der persischen Sprache, p. 69). Але в Авесті періі зовсім не добрі: авестичні „pairika“ — вродливі, лихі дівчата, що чинять людям погань, спокушаючи йіх своєю красою. В Вендідаді (I, 36) ми читаємо, що перія Khnathaiti напала на Keresâspa. Періі живуть у Кабулі, що зветь ся в Авесті Vaêkereta. Пор. {{sp-l|Spiegel}}, Eranische Alterthümer, II, 138.&lt;/ref&gt;, запнутий барсовою шкурою, і виявив усі хитрощі Агримана з сином.

{{c|{{larger|'''2. Про Сіямекову смерть у боротьбі проти Діва (31–53).'''}}}}

Угніваний Сіямек рушив з військом проти лиходійного Діва&lt;ref&gt;Діви те саме, що наші чорти, біси, діяволи; йіх сотворив Агриман, вони єго військо, так само як у Ормузда є військо з амшаспендів (Amesha spenta — в Авесті). Дуже часто Фірдовсій зве Дівом самого Агримана, а тут єго сина.&lt;/ref&gt;. Зустрівши ся з військом чортячим він виступив наперед, роздягнений, і схопив Агриманового сина. Та лукавий Дів ударив Сіямека своіми драпцями, перегнув его на дві половині, кинув об землю і видер кіхтями всі потрохи. Після того Кеюмерс ні в день, ні в ночи не спочивав, тільки думав про пімсту.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>a5gpjhwl26g55vizh1peamfb9ex4e7z</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045531</id>
      <parentid>1045523</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T09:41:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1045531</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3069" sha1="cuhow18bd0sawk65vbatvdu7wwsqzfa" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;хижого вовка; той заздрий син надумавсь одібрати престол у Кеюмерса. Але до царя прилинув щасниця-Серуш&lt;ref&gt;Назва „Серуш“ вживаєть ся у орієнталістів наче імя власне, дарма що іранська мітологія налічує серушів чимало. Пень того слова — зендське „srush“ (слухати, слухатись), так-що і етімологічно, і розумінєм цей термін зближаєть ся до грецько-христіянського „ангел“. В Авесті „sraosha“ зветь ся нпр. дух (або ангел), що в перше оповіщає людям божий закон. Див. {{sp-l|Burnouf}}, Comment, sur le Yasna, p. 40, 42, 189.&lt;/ref&gt;, гарний наче перія&lt;ref&gt;Сучасні Перси вважають перій за ангелів жіночого роду, надзвичайно вродливих, с тілом із світла, дуже добрих (порівн. {{sp-l|Schultze}}, Handbuch der persischen Sprache, p. 69). Але в Авесті періі зовсім не добрі: авестичні „pairika“ — вродливі, лихі дівчата, що чинять людям погань, спокушаючи йіх своєю красою. В Вендідаді (I, 36) ми читаємо, що перія Khnathaiti напала на Keresâspa. Періі живуть у Кабулі, що зветь ся в Авесті Vaêkereta. Пор. {{sp-l|Spiegel}}, Eranische Alterthümer, II, 138.&lt;/ref&gt;, запнутий барсовою шкурою, і виявив усі хитрощі Агримана з сином.&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;{{c|{{larger|'''2. Про Сіямекову смерть у боротьбі проти Діва''' (31–53).}}}}

Угніваний Сіямек рушив з військом проти лиходійного Діва&lt;ref&gt;Діви те саме, що наші чорти, біси, діяволи; йіх сотворив Агриман, вони єго військо, так само як у Ормузда є військо з амшаспендів (Amesha spenta — в Авесті). Дуже часто Фірдовсій зве Дівом самого Агримана, а тут єго сина.&lt;/ref&gt;. Зустрівши ся з військом чортячим він виступив наперед, роздягнений, і схопив Агриманового сина. Та лукавий Дів ударив Сіямека своіми драпцями, перегнув его на дві половині, кинув об землю і видер кіхтями всі потрохи. Після того Кеюмерс ні в день, ні в ночи не спочивав, тільки думав про пімсту.{{nop}}&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>cuhow18bd0sawk65vbatvdu7wwsqzfa</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045535</id>
      <parentid>1045531</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T09:50:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1045535</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3070" sha1="1xj5iw70euzqgp16nztjeb3plxxborc" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;хижого вовка; той заздрий син надумавсь одібрати престол у Кеюмерса. Але до царя прилинув щасниця-Серуш&lt;ref&gt;Назва „Серуш“ вживаєть ся у орієнталістів наче імя власне, дарма що іранська мітологія налічує серушів чимало. Пень того слова — зендське „srush“ (слухати, слухатись), так-що і етімологічно, і розумінєм цей термін зближаєть ся до грецько-христіянського „ангел“. В Авесті „sraosha“ зветь ся нпр. дух (або ангел), що в перше оповіщає людям божий закон. Див. {{sp-l|Burnouf}}, Comment, sur le Yasna, p. 40, 42, 189.&lt;/ref&gt;, гарний наче перія&lt;ref&gt;Сучасні Перси вважають перій за ангелів жіночого роду, надзвичайно вродливих, с тілом із світла, дуже добрих (порівн. {{sp-l|Schultze}}, Handbuch der persischen Sprache, p. 69). Але в Авесті періі зовсім не добрі: авестичні „pairika“ — вродливі, лихі дівчата, що чинять людям погань, спокушаючи йіх своєю красою. В Вендідаді (I, 36) ми читаємо, що перія Khnathaiti напала на Keresâspa. Періі живуть у Кабулі, що зветь ся в Авесті Vaêkereta. Пор. {{sp-l|Spiegel}}, Eranische Alterthümer, II, 138.&lt;/ref&gt;, запнутий барсовою шкурою, і виявив усі хитрощі Агримана з сином.&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;


&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;{{c|{{larger|'''2. Про Сіямекову смерть у боротьбі проти Діва''' (31–53).}}}}

Угніваний Сіямек рушив з військом проти лиходійного Діва&lt;ref&gt;Діви те саме, що наші чорти, біси, діяволи; йіх сотворив Агриман, вони єго військо, так само як у Ормузда є військо з амшаспендів (Amesha spenta — в Авесті). Дуже часто Фірдовсій зве Дівом самого Агримана, а тут єго сина.&lt;/ref&gt;. Зустрівши ся з військом чортячим він виступив наперед, роздягнений, і схопив Агриманового сина. Та лукавий Дів ударив Сіямека своіми драпцями, перегнув его на дві половині, кинув об землю і видер кіхтями всі потрохи. Після того Кеюмерс ні в день, ні в ночи не спочивав, тільки думав про пімсту.{{nop}}&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>1xj5iw70euzqgp16nztjeb3plxxborc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Етнографічний збірник Т.37-38.pdf/290</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565053</id>
    <revision>
      <id>1045524</id>
      <timestamp>2026-04-13T09:25:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sheremetaa</username>
        <id>19747</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045524</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4227" sha1="9r83o48udzb627yp9uq64bc5pp0b43c" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Sheremetaa&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;І воўк іде́ так дольі́ў доли́нкоў, а пес лежи́т у пото́цьі, так у тьі́ доли́нцьі. Тай мо́вит: Йа тьа зьі́м! — псу воўк. — Ей, на шчош тобі мене́ йі́сти тако́го старо́го? Хыба быс си зу́бы вы́ломиў. Такы́й гі нон малый, то́ быс попойі́ў; а миньі́ й само́му йі́сти ни дайу́т, то йа сухы́й. — Ей, воўк мо́вит, почка́й, йа тобі́ зро́бйу, шчо́ ти буду́т дава́ти йі́сти. Йа йду хопи́ти дьіти́ну, а ты буде́ш бі́чи за мноў; йа пу́шчу, ты́ возьме́ш, та ўви́диш, йак ти бу́де. — Тай воўк сьа прису́нуў, лап дьіти́ну. — Ого́, воўк дьіти́ну ўхопи́ў. Гу́жа! А песьа́ тото́ мале́йке кру́тит сьа по́при но́гы, дзьаўкат, а ста́рый біга́й, бі́гай, туй, туй во́ўка за хвіст іми́ти, а воўк пусти́ў дьіти́ну. Е, ўни прибі́гли, ўхопили дьіти́ну, тай пса веду́т за собо́ў старого. Отже йак быў не ста́рый пес, та воўк бы́ў дьіти́ну зьіў. А мы тото́ ду́рно ко́рмили, та сьа попід но́гы пльо́нтат. Та йа му від днесь ни дам ни́кус нич йі́сти. Старого буду́ годува́ти!

Так дьі́ти́на тота́ ўже підросла́ тро́хы, і́ ўже вісьільа́ ро́бйат. Али пес пішо́ў десь ў по́ле, надыбаў во́ўка: Ходи́, да́м ти то́го мало́го пса, та зьі́ш, тай на вісьільа абы́с прийшо́ў, йа тьа погошчу. — А воўк мо́вит: Йа́кже ты миньі мало́го пса́ даш? — Ста́нес си за воро́ты за стоп і йа буду́ бічи бреха́ўши, а тот малы́й буде́ з за́ду ме́не бі́чи, та хопи́ш. — Тай так зроби́ў. Біг, а воўк хо́пиў. Попойіў, іде́ на вісьільа́ воўк. Прийшо́ў, — пе́с му даў горі́ўкы, даў му хльі́п, попойі́ў ўже му тро́шкы дьі́йшло ў го́лову: Дай шче горі́ўкы! — Пе́с му даў шче і ўже пйаны́й. Мо́вит псу воўк: Йа ві́ўкну! — Буду́т тьа би́ти. — Ой йа ві́ўкну! — Тай гі воўк, йак зави́ў, а льу́де повіда́йут: Де́сь ту воўчи́шче йи! Иак вы́тьагнут спіт стола́, ци ві́ткысь, йак за́йдут би́ти! Наби́ли до́бре і вы́тьагли́ за хвіст і ве́рли. А він вы́йшоў десь за ўгоро́д і мо́вит: Найіўйим сьа, напи́ў, йино́ было́ поле́жати. Бодай на ме́не хоро́ба зайшла!

{{smaller|''Зап. з мартї. 1899 від Гриця Олїщака Терлецького у Мшанци, Старосамб. пов.''}}


{{c|'''184. Пес і милосердний вовк. Б.'''}}

Був оден ґазда тай мав пса. Той пес заків був молодий, то ґазда і ґаздинє любили, али вже пес постарів сї, уже ни змагав гавкати, та вже ґазда і ґаздинє били і ни давали їсти. Ґазда ще ни так, а ґаздинє куда сї наверни, бє і нагонит. Пес іде тай плачи. Али здибав вовка. „А чо ти так ревни плачиш“? — „Як минї ни плакати, як ґазда і ґаздинє бют, не дают їсти тай від-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>9r83o48udzb627yp9uq64bc5pp0b43c</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/34</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565054</id>
    <revision>
      <id>1045525</id>
      <timestamp>2026-04-13T09:30:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045525</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2255" sha1="k9uzb6d6visryu4bsd6phs9252fe0dq" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|{{larger|'''3. Похід Гушенґа з Кеюмерсом проти чорного Діва''' (54–74).}}}}

{{block center/s}}&lt;poem&gt;Блаженний Сіямек покинув сина,
Що був порадником свому́ дідусю.
Гушенґом прозивав ся той розумник,
Сказати б: весь він — розум та талан.
Для діда був він згадкою про батька,
То й викохав дідусь єго на грудях,
Любив Гушенґа наче рідне чадо
І на нікого більше не дививсь.

Коли поклав він пімститись війною,
Дак він прикликав бравого Гушенґа,
Повідомив єго про все, що буде,
І всенькі таємниці росказав,
Що, каже, „хочу я зібрати військо
І з покликом гучним піти в поход.
А воєводою хай будеш ти:
Міні пора вмирати, ти ж юнак“.
От Кеюмерс почав скликати перій,
Пантер, левів, вовків і лютих тигрів.
Зібрав він військо, де було всего́:
Худоби й звіря, перій і пташні;
Йіх ватаг — бравий, ще й убраний в панцир.
Цар Кеюмерс пішов по заду війська,
Гушенґ на самім переді іде.
Аж ось і чорний Дів, страшний, лячний,
І закурів він пилом аж до неба.
Як заревли звірюки, обважніли
У Діва лапи; бачив се і цар.
Счепились вороги поміж собою,
І звірі дівів тих перемогли!
Гушенґ на чорного накинувсь наче лев
Тай так зробив, що світ тому́ скрутив ся:
Звязав єго од голови до ніг,
Одтяв єму страшенну головище,
Вергнув під нозі, потоптав пятою,
Іздер із йо́го шкуру, тай кінець!&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>k9uzb6d6visryu4bsd6phs9252fe0dq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/35</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565055</id>
    <revision>
      <id>1045526</id>
      <timestamp>2026-04-13T09:32:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045526</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="589" sha1="fdwcwa937zu5vwfkh9o99kduz16gij4" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;Помстившись отак-от за Сіямека,
Цар-Кеюмерс спокійно міг померти.
Помер. По ньому світ зоставсь на спадок…

Дивись: чи був славнійший хто од йо́го?
Він був царем над сим облудним світом,
Людей виучував, аж гульк — і вмер!
Усенький світ — мана, мана, тай годі:
Не вічне в нім ні лихо, ні добро.&lt;/poem&gt;{{block center/e}}


{{rule|6em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>fdwcwa937zu5vwfkh9o99kduz16gij4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Обговорення архіву:ДАЖО/396/2/95</title>
    <ns>117</ns>
    <id>565056</id>
    <revision>
      <id>1045529</id>
      <timestamp>2026-04-13T09:39:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>JB-JG</username>
        <id>9435</id>
      </contributor>
      <comment>/* File missing */ нова тема</comment>
      <origin>1045529</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="229" sha1="2ozu8fl6scwlzm8xrvksi13ds5b3ms3" xml:space="preserve">== File missing ==

Hi MS, this file was not correctly uploaded unfortunately [[Користувач:JB-JG|JB-JG]] ([[Обговорення користувача:JB-JG|обговорення]]) 09:39, 13 квітня 2026 (UTC)</text>
      <sha1>2ozu8fl6scwlzm8xrvksi13ds5b3ms3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/36</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565057</id>
    <revision>
      <id>1045530</id>
      <timestamp>2026-04-13T09:41:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045530</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1959" sha1="0paaicuk7by51o1htyllnbodiugovl1" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{c|{{x-larger|'''II. Гушенґ.'''}}}}
{{rule|3em}}
{{c|{{larger|'''1. Єго сороклітнє царюванє''' (вид. Вулл. ст. 17, в. 1–15).}}}}

{{block center/s}}&lt;poem&gt;Так от Гушенґ, розсудливий, правдивий,
Намісто діда царський взяв вінець.
Зробило сонце сорок поворотів, —
Він царював по розуму й по правді.

Сідаючи Гушенґ на царський трон
Він так сказав на тім величнім місці:
„На всіх сімох краінах&lt;ref&gt;Авеста поділяє світ на 7 кешверів (karshvare), себ то краін або кліматів або поясів (зон). Навкруги тих 7 поясів тече море; по самій середині всіх кешверів стоіть той, де живуть люде. Див. {{sp-l|Windischmann}}, Zoroasrtische Studien, p. 67 та Bundehesh, p. 14.&lt;/ref&gt; я царюю,
В усякім місці все міні покірне, —
Коритимусь я Богу-переможцю,
Підпережусь&lt;ref&gt;Так дословно стоіть по-перськи. Наша стара мова знає такий самий зворот: препоясати ся на службу кому. В „[[Слово о полку Ігоревім|Словѣ о плъку Игоревѣ]]“ є близький вираз: „иже истягну умь крѣпостію своєю“.&lt;/ref&gt; на правду і добро“.
І став він дбати геть про всенький світ
Та праведніі вчинки скрізь чинити.
Він перший нашукав новітню річ:
Бо з каміня він вилучив металл,
Вхитривсь добуть блискучеє залізо.&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0paaicuk7by51o1htyllnbodiugovl1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/37</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565058</id>
    <revision>
      <id>1045534</id>
      <timestamp>2026-04-13T09:50:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045534</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2303" sha1="q29xc68tfpc6wu5xfrlzqqbwnffrrn7" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;&lt;poem&gt;І ремество він вигадав — ковальство,
Тай наробив сокир, ножів і пил.
Зробивши цеє, цар упорав воду:
Канавами спустив він на болоні
З великих рік річки́ та течіі.

Полекшало за отаким царем:
На світі люде стали більш тямущі,
Навчились сіять, волочити, жати;
Став кожен заробляти власний хліб,
Орати землю, зазначати межі.
А доки не було цього на світі, —
Крім овощів — страв інчих не було,
Пово́дило ся людям не гаразд,
І одіж в них була з самого листя.&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;


&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;{{c|{{larger|'''2. Про початок свята „седе́“''' (16–46).}}}}

{{block center/s}}&lt;poem&gt;Уже й за Кеюмерса був закон
І віра в Господа й богослуження,
А за Гушенґа проявивсь огонь,
Такий святий, як для Арабів Каба&lt;ref&gt;Каба, Кааба — мусульманська церква в Мекці, велика святість, бо в стіну вмуровано „чорний камінь“ {{errata|(севед)|есвед (aswad)}}.&lt;/ref&gt;.
Цар викрив і по світі розповсюднив
Огонь, що був таівсь у кремінці.

Ходив він по горах одного дня
Укупі де-с-ким із своіх підручних.
Аж гульк! ізда́леку летить проява:
Велике, довге щось тай чорне-чорне!
Дві оці — два крівавих джерела,
Із пащі дим ляга на світ імглою.
Зирнув розважний, мудрий цар Гушенґ, —
Схопив він камінюку, кинувсь бить ся.
З царсько́ю дужостю шпурнув він камінь,
Та змій-палисвіт одстрибнув геть-геть.&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>q29xc68tfpc6wu5xfrlzqqbwnffrrn7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/38</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565059</id>
    <revision>
      <id>1045537</id>
      <timestamp>2026-04-13T09:56:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045537</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2860" sha1="pqa2gn8cdsof7f8r16p4998sxf1mrfk" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;І знов полинув камінь, тільки менчий,
Тай гучно зачеркнувсь об перший камінь.
Як стій блимнула іскра з під обох,
Із серця каміня поллялось сяйво:
Не вбито гада, дак із схованки єго,
Із каміня як стій з'явивсь огонь.
Коли ж хто бив по каміні залізом,
То теж викрешувалось відти світло.
Цар-володар тут помоливсь Творцеві
І щиро дякував єму за те,
Що Він йім наділив такого світла;
А місце те Гушенґ назвав святим.
„Це світло — каже — дар од Бога, святість,
„То й кланяйтесь єму, котрі розумні“.
Посутеніло. Цар наклав багаття
Завбільшки з гору. Всі тут згуртувались.
Цар святкував ту ніч і пив вино&lt;ref&gt;Тут Фірдовсій одступає од звичайноі перськоі традиціі, яка живе й досі та каже, що вино в перше вигадали за Джемшіда. Порівн. сучасну „Наме-и хосрован“ (Історія царів іранських), прозаічну, видану в Тегерані 1287 р. гіжри (1870) та в Відні 1297 р. (1879) т. I.&lt;/ref&gt;
Й нарік щасливий празник той „седе́“&lt;ref&gt;„Седе́“ — 10-й день місяця Бегмана; того дня Перси накладають великі багаття, наче в нас на Йвана Купайла. Був іще й такий звичай, щоб привязувати огонь до ніг птахам і так пускати йіх. Єсть перекази, буцім це свято йде не од Гушенґа, а од Кеюмерса, котрий встановив той празник на честь своєі сотні дітей („сед“ = 100).&lt;/ref&gt;.
„Седе“ зоставсь на вік після Гушенґа.

Бодай було таких царів багато!
Він дбав, щоб світови жилось гаразд,
І гарну памятку лишив у світі.
Великий, богославний цар Гушенґ
Повилучав з поміж звірів худобу;
З поміж онаґрів й оленів прудких
Він вилучив осли, корови, вівці,
І все, що путнє, взяв, пригнав до праці.
Тай зговорив премудрий цар Гушенґ:&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>pqa2gn8cdsof7f8r16p4998sxf1mrfk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/39</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565060</id>
    <revision>
      <id>1045539</id>
      <timestamp>2026-04-13T09:58:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045539</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1377" sha1="in63oypmtxo6gujq5crs62vgipz1872" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;Обла́дуйте худобою, паруйте,
Працюйте нею, з неі користайте,
Беріть собі із неі данину.“
З опрочих знов звірів, котрі смухаті,
То йіх він бив і шкуру з них здирав,
Приміром: білки, лиси-теплогрійки,
Горностайі й пухкіі соболі.
Отак то шкурою з чотироногих
Розумний цар одяг людськеє тіло.

Таким-от чином діяв він добро
І клопотавсь і дбав, а там — помер
Тай не лишив нічого окрім слави.
Уремя сорок год він царював,
Дбайливий, добрий, щедрий, справедливий;
Вкусив журби чимало за той час
Через турботи й думи несчисленні.
А як прийшла остатняя година,
Зоставсь великий трон на спадок другим.
Не забарилась доля, не задлялась:
Як стій, — Гушенґа Мудрого не стало.
Гей, люде! світ не полюбля нікого,
Ні перед ким обличчя не одкриє.&lt;/poem&gt;{{block center/e}}


{{rule|6em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>in63oypmtxo6gujq5crs62vgipz1872</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/40</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565061</id>
    <revision>
      <id>1045540</id>
      <timestamp>2026-04-13T10:03:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045540</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2028" sha1="n953h9twlsuhswfk9m4q92f1i8er02d" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{c|{{x-larger|'''III. Тегмурес.'''}}}}
{{rule|3em}}
{{c|{{larger|'''Тегмурес, що приборкав чортів, царював трицять год.'''}}&lt;br/&gt;(Вуллєрс, ст. 20, в. 1–50).}}

В Гушенґа був син, що й запанував по єго смерти. Той син звав ся Тегмурес, а ще ж додавали до того ймення прізвище „дівбенд“, себ то „бісовяз“, бо він тяжко воював ся з дівами. Тегмурес іще звісний з того що навчив людей прясти вовну з овець та ткати одіж і килими; в загалі дбав про те, щоб із диких звірів робити свійських. За все він хвалив всемогучого Бога. Був у царя порадник, на ймення Шідиси, свята людина; він у день постив, а в ночі молив ся Богу. Задля Тегмуреса той святий був наче провідна зірка: через него і сам цар став святим, а через те зміг звязати {{errata|Аргимана|Агримана}}, осідлати єго тай пойіхати ним наче конем по світу. Діви обстали за своім паном і кинулись були бити ся з переможцем. Тільки ж той святими своіми чарами заполонив і звязав дві третині чортячого війська, а решту побив важкою булавою. Перелякані діви, аби визволити ся, навчили Тегмуреса {{sp-l|писати}}, тай то не одним якимсь письмом, а аж трицятьма: арабским, парсьским, согдійским, пеглевійським і т. і.


{{rule|6em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>n953h9twlsuhswfk9m4q92f1i8er02d</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/41</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565062</id>
    <revision>
      <id>1045541</id>
      <timestamp>2026-04-13T10:06:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045541</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2198" sha1="9fw4b2de2xkvj7tpbxv9r7wo291ntiy" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{c|{{x-larger|'''IV. Джемшід.'''}}}}
{{rule|3em}}
{{c|{{larger|'''1. Єго царювання було сімсот років.'''}}&lt;br/&gt;(Вулл. ст. 23, в. 1–85).}}

Як помер Тегмурес, то єго син Джемшід, або просто Джем, став царем. Весь світ був єму покірний, єго слухались і люде і діви, і періі і звірі. Радіючи, що на світі зробило ся так гарно, новий володар надумав ся наробити з заліза всякоі зброі, щоб добрі люде мали чим одбороняти ся од лихих. За тим ділом минуло 50 год. На другі 50 год Джем заходив ся обробляти лен, шовк, вовну з овець та бобрів, парчу. Далі 50 год він витратив на те, щоб гуртувати в одну спілку тих людей, котрі працювали коло одного і того самого діла. Таким чином він спершу згуртував спілку „Амузіян“ (вар. „Катузіян“) себ то жерців, далі „Нісаріян“ — вояків, далі — „Несуді“ або хліборобів, нарешті — „Егнуховші“, себ то ремісників. Дальші 50 год пішли в Джемшіда на те, щоб учинити багато добра кожній спілці. Потім цар звелів дівам наробити цегли тай вибудувати з неі палати. Між камінєм він повибирав такі, котрі блищали: вишукав дорогоцінні, самоцвітні каміні й металли. Опроче Джемшід нашукав усякі пахощі, напр. камфору, мошус, алой, амбру, рожеву воду, придумав і всякі ліки. Нарешті цар вигадав корабель. На все те пішло знов 50 років.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>9fw4b2de2xkvj7tpbxv9r7wo291ntiy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/42</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565063</id>
    <revision>
      <id>1045542</id>
      <timestamp>2026-04-13T10:11:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045542</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2913" sha1="ionysjm1xhisdeqy8p5kc6f2te39g9w" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;Після всіх таких вигадів Джемшід запишав ся страшенно. Збудувавши собі престол, він пообтикав єго геть увесь дорогим камінєм самоцвітним, а був престол аж до неба: діви будували. На високім своім троні цар Джем засяяв наче ясне сонечко. Люде посходились до него, дивувались вельми, посипали его сріблом-золотом і назвали той день „Новруз“, себто новий рік; припада теє свято на перший день місяця Фервердіна&lt;ref&gt;Весною. Перси святкують „Новруз“ дуже весело й пишно.&lt;/ref&gt;; того дня всі пють вино, слухають співів та музики і веселять ся. Отак минуло 300 років і люде тоді не мерли. Цар блищав на троні, слухався Господа і хвалив Єго.

Та на кінець кінців занадто запишав ся цар Джемшід, загордував сам на себе глядючи. Прикликавши до свого трону старих воєводів, він оголосив, що він — бог і сотворитель світа. За такі речі одступилась од Джемшіда божа ласка: почали ся на землі свари, нелагоди, вельможі воєводи кидали гордого царя, єго сила зникала. Пишний цар покаяв ся Богу, та дарма!&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;


&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;{{c|{{larger|'''2. Історія про Зоггака та про єго батька''' (в. 86–144).}}}}

{{block center/s}}&lt;poem&gt;За тих часів жив був один людець,
Пустельний цар комонних спісоборців&lt;ref&gt;Як видко з дальшого оповіданя, під пустельними комонними спісоборцями розуміють ся Араби. Авеста тож само виводить змія Аждегаку з семітського краю, з Баврі, себто з Вавилону. Див. Яшт 5, 29.&lt;/ref&gt;.
Той цар був дуже гарная людина
І Вседержителя бояв ся щиро;
На ймення сей спасенник звавсь Мердасом.
Він щедрий був і дуже справедливий.
Худоби дійноі у него безліч,
По тисячі од кожноі породи.
Верблюди, кози, вівці — все було&lt;/poem&gt;.&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ionysjm1xhisdeqy8p5kc6f2te39g9w</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045543</id>
      <parentid>1045542</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T10:12:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1045543</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2913" sha1="pouil3thp8efumviyjhn15x4yzrzhcl" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;Після всіх таких вигадів Джемшід запишав ся страшенно. Збудувавши собі престол, він пообтикав єго геть увесь дорогим камінєм самоцвітним, а був престол аж до неба: діви будували. На високім своім троні цар Джем засяяв наче ясне сонечко. Люде посходились до него, дивувались вельми, посипали его сріблом-золотом і назвали той день „Новруз“, себто новий рік; припада теє свято на перший день місяця Фервердіна&lt;ref&gt;Весною. Перси святкують „Новруз“ дуже весело й пишно.&lt;/ref&gt;; того дня всі пють вино, слухають співів та музики і веселять ся. Отак минуло 300 років і люде тоді не мерли. Цар блищав на троні, слухався Господа і хвалив Єго.

Та на кінець кінців занадто запишав ся цар Джемшід, загордував сам на себе глядючи. Прикликавши до свого трону старих воєводів, він оголосив, що він — бог і сотворитель світа. За такі речі одступилась од Джемшіда божа ласка: почали ся на землі свари, нелагоди, вельможі воєводи кидали гордого царя, єго сила зникала. Пишний цар покаяв ся Богу, та дарма!&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;


&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;{{c|{{larger|'''2. Історія про Зоггака та про єго батька''' (в. 86–144).}}}}

{{block center/s}}&lt;poem&gt;За тих часів жив був один людець,
Пустельний цар комонних спісоборців&lt;ref&gt;Як видко з дальшого оповіданя, під пустельними комонними спісоборцями розуміють ся Араби. Авеста тож само виводить змія Аждегаку з семітського краю, з Баврі, себто з Вавилону. Див. Яшт 5, 29.&lt;/ref&gt;.
Той цар був дуже гарная людина
І Вседержителя бояв ся щиро;
На ймення сей спасенник звавсь Мердасом.
Він щедрий був і дуже справедливий.
Худоби дійноі у него безліч,
По тисячі од кожноі породи.
Верблюди, кози, вівці — все було.&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>pouil3thp8efumviyjhn15x4yzrzhcl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Коляди і щедрівки на Різдво Христове і Богоявленє з додатком пісень страстних, воскресних і инших пісень церковних (Вінніпег, 1918.djvu/42</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565064</id>
    <revision>
      <id>1045544</id>
      <timestamp>2026-04-13T10:15:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Dars</username>
        <id>5149</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045544</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1189" sha1="osrpvszwgg58lbitshk9wm2h3hmspsi" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Dars&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''Піснь 25.'''}}

О предвічний Боже! хто виречи може
{{gap|6em}}Устами
Твоє упокоренє і Твоє народженє
{{gap|6em}}Між нами?

Ти недостижимий і неодержимий
{{gap|6em}}Явив ся,
Родивєсь ся від жени і в убогі пелени
{{gap|6em}}Повив ся.

Ти в небесїх царствуєш, Ти житє нам даруєш
{{gap|6em}}Ти Творець,
Пречистої Дївицї, нескверної Ягницї
{{gap|6em}}Младенець.

Тобі всї Ангели і всї Архангели
{{gap|6em}}Співають,
Тебе славні три царі, Тебе і пастирі
{{gap|6em}}Витають.

Злато, ладан, смирну як царю всемірну
{{gap|6em}}Віддають;
А пастирі ягнятко; „Прийми від нас,
{{gap|12em}}(Дитятко!”
{{gap|6em}}Взивають.

Тебе від Єссея видїла Юдея
{{gap|6em}}У вірі;
Ми видим явленого і в тїлї родженого
{{gap|6em}}У мірі.&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>osrpvszwgg58lbitshk9wm2h3hmspsi</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/43</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565065</id>
    <revision>
      <id>1045545</id>
      <timestamp>2026-04-13T10:17:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045545</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2814" sha1="7i65wdbm707ikzbg63hvktz47kgx3ij" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;Чередники йіх вірно доглядали,
А вкупі з ними і коровиць дійних,
Й арабських коней, бистрих мов стріла.
Коли, бува, цар молока бажає,
То скаже пастухам, і має вдосталь.

В сего царя святого був синаш,
Якого він любив таки ж немало.
Хоробрий, жвавий і безстрашний хлопець,
Шукай-біда він був, Зоггак на ймення&lt;ref&gt;„Зоггак“ — слово арабське, значить „сміхун“. Тільки ж таку форму ймення перекручено з чисто перськоі назви „Дегак“, назви архаічноі. В Авесті (Yagna IX) кажеть ся про „azhi dahaka“, себто „змія погубного“. Піцці в своім італійськім перекладі Шаг-наме так і зве нашого героя Дегаком а не Зоггаком. Що до мене, то я скрізь писатиму власні ймення так само як йіх написано у Фірдовсія, а хто схоче знати йіх авестичну форму, нехай подивить ся в передмову.&lt;/ref&gt;.
Його ж і Бівереспом називали,
А „Бівересп“ — то назва пеглевійська,
По-нашому „бівер“ — то „десять тисяч“,
Бо мав він десять тисяч добрих коней;
На всіх були вуздечки золотіі.
В день і в ночі сідлалось дві третині,
Не для війни, а просто на показ.

Отак стояла справа, як Ібліс
Прийшов одного ранку до Зоггака,
Немов яка прихильная людина&lt;ref&gt;Як бачимо, замісць „Агриман“ лихий дух титулуєть ся тут і скрізь далі в цій історіі Ібліс. Остання назва арабська, перекручена з христіянського „διάβολος“. На думку Молеву звідси можна покладати, що епізод про Зоггака дійшов до Фірдовсія за якимсь мусульманським посередництвом.&lt;/ref&gt;.
Він збив з пуття молодикове серце,
Бо той охочо слухав, що він каже.
Сподобалась чортяча мова хлопцю,
Не відав він про чортову лукавість,&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7i65wdbm707ikzbg63hvktz47kgx3ij</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/44</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565066</id>
    <revision>
      <id>1045546</id>
      <timestamp>2026-04-13T10:38:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045546</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2339" sha1="hzv7x1vgd9n4bmpu0r3au6hn70vi5zu" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;Оддав Іблісу тямку й серце й душу
Тай сам собі накликав безголовє.
Як зміркував Ібліс, що молодик
Його злюбив і слуха аж радіє,
Дак він почав балакать ще солодше:
А той не знав, до чого діло йдеть ся.
І рік Ібліс: „Багато маю я
Сказать такого, що того не знає
Ніхто на світі другий, тільки я“.
То молодик: „Скажи! скажи! не гай ся!
Повчи мене, тямущий чоловіче!“
„Е, ні, — мовля — спершу заприсягни ся,
То аж тоді скажу я щиру правду“.
Хлопяга був простець, усе вчинив:
Як той звелів, так він і заприсяг ся,
Що, каже: „Я нікому ні чичирк!
А слухать буду все, що ти роскажеш.“
На те Ібліс: „Гей, славний ти молодче!
Чому не ти господар у палатах?!
Де син такий як ти, по що́ там батько?!…
Ти вислухай од мене добру раду.
Отець старий, та житиме ще довго,
То й будеш ти сидіть собі без слави.
Візьми ж ти сам ці пишніі палати,
Тобі єго царське́є місце личить.
Як що ізробиш те, що я нараяв,
То будеш царювать на світі сам.“

Замислив ся Зоггак учувши теє:
Убити батька — серцю жаль завдати.
„Ні, не годить ся, — каже до Ібліса:
Що друге радь, бо це — не до ладу“.
Ібліс одрік: „Коли цього не зробиш,
Коли зірвеш умову і присягу,
Скує тобі твоя присяга шию,
І слави ти не заживеш собі,
А йтиме честь уся самому батьку.

Ой, закрутив він голову Арабу!
Счинилось так, що той на все згодив ся.&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>hzv7x1vgd9n4bmpu0r3au6hn70vi5zu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/45</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565067</id>
    <revision>
      <id>1045547</id>
      <timestamp>2026-04-13T10:42:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045547</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2301" sha1="bzh7jtnrywmz2z8itrsrzaivijtu2pl" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;Питає: „Ну, кажи, що треба діять?
Я од твоєі ради не одкинусь.“
На те Ібліс: Уже ж найду я спосіб!
Тебе я піднесу аж по-над сонце,
А ти мовчи та диш, і більш нічого:
Помічників міні не тра ніяких;
Що треба, те я справлю сам, а ти
Не витягай меча словес із піхов.“

В середині хором царя Мердаса
Був гарний сад, що душу звеселяв.
Цар видбав той садок за-для молитви;
Звичайно він у-досвіта вставав,
Змивав там голову і тіло нишком:
Ніякий раб не йшов за ним із світлом.
Лихе намисливши, лукавий дів
Скопав глибоку яму на дорозі.
Оту глибоку яму він ізверху
Присипав хмизом, шлях затушкував.
Минає ніч, простує до садочку
Глава Арабів, старшина йменитий.
Наближив ся він до тіі канави.
Як стій цареве щастє закотилось:
Він заваливсь і спину поламав.
Загинув милосердний боголюб!
Чи в щасті, чи в нещасті — був він щирий,
А що вже сина, дак любив як душу,
Впадав над ним, ховав єго, голубив,
Радів на сина, збагатив єго.
Та сталось так, що лютий син Мердасів
Не заплатив прихиллєм за прихилля.

Отак мерзений лиходій Зоггак
Усадовивсь на батьковім престолі,
Напяв на голову вінець арабський,
Почав судить рядить арабський люд.
Ібліс побачивши, що це вже сталось,
Новітнє путо злагодив на него
І каже: „Ти, до мене привернувшись,
Знайшов па світі все, чого бажав.&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>bzh7jtnrywmz2z8itrsrzaivijtu2pl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/46</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565068</id>
    <revision>
      <id>1045548</id>
      <timestamp>2026-04-13T10:47:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045548</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2224" sha1="b5b2ip891un1tmjv24e2y61kxiu1y8d" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;&lt;poem&gt;Коли ж опять погодиш ся зо мною,
Коли послухаєш моіх наказів,
То зацарюєш над усеньким світом,
Над звірем, над пташнею, над рибьєм.“
Сказав, а сам пішов на інчий спосіб,
На хитрощі такіі, що аж-аж!&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;


&lt;section begin=&quot;3&quot;/&gt;{{c|{{larger|'''3. Як Ібліс кухарював''' (в. 145–187).}}}}

{{block center/s}}&lt;poem&gt;Ібліс переродивсь на молодця,
Укладливого, хитрого вродливця.
Прийшов він до Зоггака, забалакав
Облесливими, хитрими речами.
І зговорив: „Коли б я здавсь цареві!
А з мене знаменитий, чистий кухар.“
Зоггак єго вподобав, приголубив,
Дав хату, де б він мав кухарювати;
Міністр вельможний передав єму
На руки ключ од царськоі пекарні.

На світі страв було тоді не гурт,
Бо мясива тоді іще не йіли
Живились овочами садовими
Та ще городиною, більш нічим.
Надумавсь лиходійний Агриман&lt;ref&gt;Тут знов лихий дух зветь ся по старому Агриманом, а не Іблісом.&lt;/ref&gt;
Тай зважив ся вбивать на харч живеє:
Він взяв звіряче і пташаче мнясо,
Щоб готувать Зоггакови на йіжу.
Він хтів живить царя, як лева — кровю,
Щоб цар з такоі харчі хоробрійшав
Та щоб чинив усе, як біс накаже,
Та щоб слухняний був єму всім серцем.
Спершу Ібліс кормив єго жовтками;
Зоггак з тієі харчі поздоровшав,
Став сильне кухаря хвалить за неі,&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;3&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>b5b2ip891un1tmjv24e2y61kxiu1y8d</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/47</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565069</id>
    <revision>
      <id>1045549</id>
      <timestamp>2026-04-13T10:50:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045549</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2198" sha1="3tnhi0au90m0t63hsiyc58zw0q4vnqu" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;Вподобав нещасливу тую харч.
Тоді Ібліс хитруга преказав:
„По вік живи й пишайсь, великий царю!
У завтра я таку зготую страву,
Що будеш ти вживать єі по вік.“
Пішов і цілу ніч гадав та думав,
Яку б чудову йіжу зготувати.
У завтра, скоро сонце заблищало
В небесному блакиті паче яхонт,
Надумавсь він насмажити Зоггаку
Куріпок і бажантів білоперих,
І, зготувавши, сміливо приніс.
Як крови скоштував арабський цар,
Він нерозумний покохав Ібліса.
На третій день Ібліс подав до столу
Курча й ягня, посмажені укупі,
А дня четвертого він на печеню
Посмажив яловичу полядвицю,
Заправив мошусом та шафрано́м,
Старим вином, рожевою водою.

Узяв Зоггак і скоштував печеню
Тай здивував ся, що за гарний кухар!
„Кажи, — пита, — чого собі бажаєш?
Проси, що хоч, добрячий чоловіче!“
На теє кухар одказав: „Гей, царю!
По вік живи веселий та могутній!
Люблю тебе я, царю, цілим серцем,
Дивлюсь на тебе — підживляю душу.
Я в тебе мав би попросити дещо,
Хоча ж такоі чести я не варт:
Дозволь тебе в плече поцілувати
Та притулить до него очи й твар.“

Як переслухав мову цю Зоггак,
Нічого злого в тому не добачив.
Сказав: „Гаразд! Твою вволяю волю.
Тобі ж із того може буде й слава.“
Се кажучи він бісови дозволив&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>3tnhi0au90m0t63hsiyc58zw0q4vnqu</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045556</id>
      <parentid>1045549</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T11:05:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1045556</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2198" sha1="gjwv3376cba4p8nj2nklcmyntrwvboa" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;Вподобав нещасливу тую харч.
Тоді Ібліс хитруга преказав:
„По вік живи й пишайсь, великий царю!
У завтра я таку зготую страву,
Що будеш ти вживать єі по вік.“
Пішов і цілу ніч гадав та думав,
Яку б чудову йіжу зготувати.
У завтра, скоро сонце заблищало
В небесному блакиті наче яхонт,
Надумавсь він насмажити Зоггаку
Куріпок і бажантів білоперих,
І, зготувавши, сміливо приніс.
Як крови скоштував арабський цар,
Він нерозумний покохав Ібліса.
На третій день Ібліс подав до столу
Курча й ягня, посмажені укупі,
А дня четвертого він на печеню
Посмажив яловичу полядвицю,
Заправив мошусом та шафрано́м,
Старим вином, рожевою водою.

Узяв Зоггак і скоштував печеню
Тай здивував ся, що за гарний кухар!
„Кажи, — пита, — чого собі бажаєш?
Проси, що хоч, добрячий чоловіче!“
На теє кухар одказав: „Гей, царю!
По вік живи веселий та могутній!
Люблю тебе я, царю, цілим серцем,
Дивлюсь на тебе — підживляю душу.
Я в тебе мав би попросити дещо,
Хоча ж такоі чести я не варт:
Дозволь тебе в плече поцілувати
Та притулить до него очи й твар.“

Як переслухав мову цю Зоггак,
Нічого злого в тому не добачив.
Сказав: „Гаразд! Твою вволяю волю.
Тобі ж із того може буде й слава.“
Се кажучи він бісови дозволив&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>gjwv3376cba4p8nj2nklcmyntrwvboa</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Коляди і щедрівки на Різдво Христове і Богоявленє з додатком пісень страстних, воскресних і инших пісень церковних (Вінніпег, 1918.djvu/64</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565070</id>
    <revision>
      <id>1045550</id>
      <timestamp>2026-04-13T10:54:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Dars</username>
        <id>5149</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <origin>1045550</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1618" sha1="ovep8r64nsmesepr52pdeaqr00295wu" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Dars&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{dhr}}
{{c|'''{{xxxx-larger|{{sp-l|Колядки і Щедрівки чисто народні.}}.}}'''}}
{{dhr|0.5em}}
{{rule|height=2px|5em}}
{{c|'''Поколядь.'''}}

Колядники, відспівавши властиву колядь, співають честь і благожеланє всему дому; а ще й такі старосьвіцкі коляди, що співають ся в честь одної особи, на примір: священика, господаря, {{errata|тосподині|господині}}, парубка, дївчини, дитини або старшини якої. Длятого-ж то і кінчить ся кожда така колядь почесним приспівом, котрий звеся: Поколядь. Містимо кілька на взір, а провідник буде вже сам знав скласти собі поколядь після потреби.

{{rule|height=2px|5em}}
&lt;section begin=&quot;поколядь&quot;/&gt;{{block center/s}}{{c|'''ПОКОЛЯДЬ У ЗАГАЛ,'''}}

{{c|коли не одній особі, але усїм у загал. Отже виспівавши властиву коляду, співаєть ся або говорить ся так:}}
&lt;poem&gt;
А за сим словом в дзвоночки дзвоним.
В дзвоночки дзвоним, Богу ся молим.
Богу в небесїх за вас чесних всїх.
О, дай боже на хлїб урожу,
На хлїб урожу, всїм ласку божу,&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;поколядь&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ovep8r64nsmesepr52pdeaqr00295wu</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045552</id>
      <parentid>1045550</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T10:55:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Dars</username>
        <id>5149</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>1045552</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1612" sha1="odoynjwuk8a3ibttyizymbr7825fmu4" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Dars&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{dhr}}
{{c|'''{{xxxx-larger|{{sp-l|Колядки і Щедрівки чисто народні.}}.}}'''}}
{{dhr|0.5em}}
{{rule|height=2px|5em}}
{{c|'''Поколядь.'''}}

Колядники, відспівавши властиву колядь, співають честь і благожеланє всему дому; а ще й такі старосьвіцкі коляди, що співають ся в честь одної особи, на примір: священика, господаря, {{errata|тосподині|господині}}, парубка, дївчини, дитини або старшини якої. Длятого-ж то і кінчить ся кожда така колядь почесним приспівом, котрий звеся: Поколядь. Містимо кілька на взір, а провідник буде вже сам знав скласти собі поколядь після потреби.

{{rule|height=2px|5em}}
&lt;section begin=&quot;поколядь&quot;/&gt;{{block center/s}}{{c|'''ПОКОЛЯДЬ У ЗАГАЛ,'''}}

коли не одній особі, але усїм у загал. Отже виспівавши властиву коляду, співаєть ся або говорить ся так:
&lt;poem&gt;
А за сим словом в дзвоночки дзвоним.
В дзвоночки дзвоним, Богу ся молим.
Богу в небесїх за вас чесних всїх.
О, дай боже на хлїб урожу,
На хлїб урожу, всїм ласку божу,&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;поколядь&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>odoynjwuk8a3ibttyizymbr7825fmu4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/48</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565071</id>
    <revision>
      <id>1045551</id>
      <timestamp>2026-04-13T10:55:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045551</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2176" sha1="klnwsa7vri5w3jjf0yecw667hn0w2sw" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;3&quot;/&gt;&lt;poem&gt;Поцілувать себе в плече по-друзьки.
А той поцілував тай провалив ся.

Ніхто такого дива ще не бачив!
Як стій на кожному плечі в Зоггака
Пречорная гадюка поросла.
Єго боліло. Скрізь шукав він ліку,
Нарешті взяв, поодтинав обох.
Та тільки знов счинила ся дивниця
Така, що справді чудуватись варто:
Немов гиляки з дерева, два гади
З плечей царевих поросли у друге!
Ой, понаходило тямущих лікарів,
Один по другім, кожен дещо раяв,
На всякі-всякі способи пускались,
На цю хоробу ліків не знайшли.

Ібліс убравсь за лікаря. Прийшов
І хитро забалакав до Зоггака:
„Гадюки виросли сами собою,
То поки живі, йіх чіпать не тра.
Давай йім корму: тим йіх заспокоіш,
А інчого ж тут способу не має.
Годуй не чим, як мозком із людей:
Сами с такоі йіжі поздихають.“

На віщо голова поганих дівів
Таку пораду дав? Чого бажав він?
Мабуть, щоб нишком нашукати спосіб,
Щоб світ зовсім зостав ся без людей.&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;3&quot;/&gt;


&lt;section begin=&quot;4&quot;/&gt;{{c|{{larger|'''4. Про скінчаннє Джемшідових днів''' (в. 188–216).}}}}

{{block center/s}}&lt;poem&gt;В Ірані йшли тимчасом заколоти,
Безладя й чвари звідусіль кипіли;
Блискучий, білий день пригас, примеркнув;
Всі люде од Джемшіда одсахнулись,
Господня ласка утекла од него,&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;4&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>klnwsa7vri5w3jjf0yecw667hn0w2sw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/49</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565072</id>
    <revision>
      <id>1045553</id>
      <timestamp>2026-04-13T10:58:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045553</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2267" sha1="f1d7owval0i2rkq0bsotr1ss2xktxds" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;Пустивсь він на кривеє, на непутнє.
З'явилась купа цариків новітніх,
Бо з кожноі гряниці кожен витязь
Набрав війська́ і пнув ся воюватись,
Одкинувшись од вірности Джемшіду.
І от як стій з Ірана вийшло військо,
Простуючи аж у арабську землю,
Бо чутка йшла, що мов тепер панує
Там грізний, змієлиций володар.
Іранськая кіннота, що жадала
Собі царя, вдала ся до Зоггака.
Прийшли, вклонили ся єму покірно,
Царем землі Іранськоі назвали.
Цар змієлиций полетів, як вітер,
Коронуватись на царя Іранців.
З усіх крайів Арабщини й Ірана
Понабирав собі він вірне військо,
Заволодів Джемшідовим престолом
Тай мов би перстінь, в руку взяв весь світ.
Побачив Джем: не має щастя-долі,
Жене єго новітній володар!
Покинув він Зоггаку трон, корону,
Вінець і скарби, війська і всю силу,
А сам сховавсь і слід по нім загув&lt;ref&gt;Єсть у Персів романтичні перекази про те, куди і втік Джемшід та що він діяв до своєі смерти.&lt;/ref&gt;.
Сто год про него чутки не було,
Ніхто єго на світі і не бачив:
На сотній рік на морі на Китайськім
Цар нечестивий Джем явив ся знов.
Отам Зоггак як стій єго застукав
І довго гаятись єму не дав:
Щоб світ не мав уже чого лякатись,
Джемшіда він перепилив пилою.

До чого трон?! До чого сила й слава?!
Гей, гей, не вір на долю: доля зрадить!&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>f1d7owval0i2rkq0bsotr1ss2xktxds</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/50</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565073</id>
    <revision>
      <id>1045554</id>
      <timestamp>2026-04-13T10:59:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045554</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="408" sha1="qal6pvtnn132a1ghwukjg2unp2l7eaw" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;Вона тобі дасть меду-солоднечі,
Вона натурка в вуха гарні співи,
Та ледви ти урадуєш ся з того,
Од разу доля все те перекине…
Втомив ся я на білім світі жити,
Скорійше, Боже, визволь звідсіля!&lt;/poem&gt;{{block center/e}}


{{rule|6em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>qal6pvtnn132a1ghwukjg2unp2l7eaw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/51</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565074</id>
    <revision>
      <id>1045555</id>
      <timestamp>2026-04-13T11:04:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045555</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1834" sha1="bdbv368a4nt818ehs18kqcmgzxpis9s" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{c|{{x-larger|'''V. Зоггак&lt;ref&gt;Хоч Фірдовсій нічогісінько не каже про те, щоб Зоггак був якимсь свояком Кеюмерсові, то перські історики (див. „Моджмель от теваріх“) таки неодмінно хтять того і складають особливу генеалогію, з якоі виходить, що Зоггак належить до тієі самоі дінастіі.&lt;/ref&gt;.'''}}}}
{{rule|3em}}
{{c|{{larger|'''1.  Зоггакового царювання було тисяча год.'''}}&lt;br/&gt;(Вулл. в. 1–42, стор. 34).}}

{{block center/s}}&lt;poem&gt;Як сів Зоггак на володарськім троні,
То царював аж тисячу годів.
Йому корив ся геть усенький світ,
І справа так стояла дуже довго.
Звичайі добріі попропадали,
Все забісоване роскинулось по світі:
Упала честь, пішли у гору чари,
Сховалась правда, висунулась погань,
На все лихеє вільні руки дівам,
Про добру річ казалось тільки нишком.

В Джемшідовій господі нашукали
Двох паннів, що трусились мов верба.
Вони були Джемшіду рідні сестри&lt;ref&gt;В Молевім виданні стоіть: „дочки“, а в Вуллерсовім і в других „сестри“. Що до йіх імен, то „Шегриназа“ можна переложити: „втіха го́родові“, а „Ерневаза“ — „любочка“.&lt;/ref&gt;,&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>bdbv368a4nt818ehs18kqcmgzxpis9s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/52</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565075</id>
    <revision>
      <id>1045557</id>
      <timestamp>2026-04-13T11:11:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045557</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2904" sha1="19bkkco9pqsy00yxl249wv00120ef6u" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;Вони були вінець всьому́ жіноцтву.
Одна с панянок звалась Шегриназа,
А друга — хорошуля Ерневаза.
Йіх потягли в Зоггакові палати
На очі змієлицьому&lt;ref&gt;В Авесті (Yagna IX) говорить ся, що Дегака — то змій с трьома головами, с трьома ротами, з шістьма очима, дуже сильний; він чинить лихо всьому живому; сотворив цього чорта Anra Mainyu (Агриман), щоб він губив усе живеє. В Бундегеші кажеть ся трохи інакше: що змій Дегака (Dahâka) з матері походив од Агримана. Що ж до Фірдовсія, то ми вже бачили, що він виводить Зоггака од людини та ще й побожноі (Мердаса), робить з нього жертву Агримановоі спокуси і каже, що в нього тільки на плечах були гадюки, а сам він — людина. Та іноді Фірдовсій забува про це і підхиляючись другій, старіщій традиціі зве Зоггака „змієвидим“ (Еждегафеш), як отут; іноді (див. V, 5 в промові коваля Каве) він наріка його „Еждегапейкяр“, себ то „с постатю змііною“; а іноді (V, 6, боротьба с Ферідуном) він його зве і просто „Еждега“, себ то „змій“. В отаких неконсеквенціях не важко почути відгомін давніщих, первісних переказів.&lt;/ref&gt; царю.
Він взяв та виховав йіх не гаразд:
Навчив йіх відьмувати-чаклувати.

Що вечора двох молодих хлопят
Чи в простих, чи з лицарського нащадку
Приво́див кухар до царського дому
І готував з них ліку для Зоггака.
Забивши йіх, він добував з них мозок
Тай змієві робив іс того страву.

Жили тоді два щирі парубки
З царсько́го роду, добрі, чесні люде,
Один на ймення Ірмаіл побожний,
А другий — прозірливий Гермаіл.
Яко́сь-то здибались вони обоє
І розбалакались про се, про те:
Про те, що цар царює не по правді,
Про те, як гидко він себе харчує.&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>19bkkco9pqsy00yxl249wv00120ef6u</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/53</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565076</id>
    <revision>
      <id>1045558</id>
      <timestamp>2026-04-13T11:25:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045558</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2185" sha1="lfhnn9dlxy4opr6lqbe9y9s9r6rbqdu" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;І зговорив один: „Нам треба буде
Самим піти в царськіі кухарі
Та аж тоді роскидувать думками,
Яким-би чином запобігти лиху.
Десь певне з двох людей, що завше гинуть,
Одного можна буде вратувать.“

Пішли, навчили ся кухарювати
Навчились готувати до ладу.
Нарешті цім розумним парням радість,
Бо стали за царевих кухарів.
І от пора людськую кров пролити,
Із тіла вийняти солодку душу.&lt;ref&gt;І в Гомера душа або серце (ἦτορ) нераз зветь ся „солодким“.&lt;/ref&gt;
Царські вартівника, народогубці,
Поволокли якихсь двох парубків,
Хутчій пригнали йіх до куховарів
І кинули обличчям об долівку.
Аж серце заболіло куховарів,
Аж очі счервоніли йім з гніву!
Споглянув цей на того, той на цього,
Жахаючись, що цар — такий насильник.
С тих двох одного довелось упорать,
Бо що ж було інакше йім робити?!
А вже ж замісто другого парнюги
Вони взяли, забили барана,
Добули з нього мозок і змішали
Із мозком бідолашноі людини.
Отак вони спасали другу душу,
І наказали: „Переховуйсь добре!
Гляди, у людне місто не ходи,
Живи тепер по пустках та по горах!“ —
Вони дали гадюці на потраву
Замісць із хлопця — мозку з барана.
І тим-от способом вони щадили
Що місяця трицятеро людей.
Як набірало ся таких дві сотні,&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>lfhnn9dlxy4opr6lqbe9y9s9r6rbqdu</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1045559</id>
      <parentid>1045558</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T11:26:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1045559</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2213" sha1="orerkz5b40ghgkmhgd5y6ky93egmdkc" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;І зговорив один: „Нам треба буде
Самим піти в царськіі {{errata|ку́харі|кухарі}}
Та аж тоді роскидувать думками,
Яким-би чином запобігти лиху.
Десь певне з двох людей, що завше гинуть,
Одного можна буде вратувать.“

Пішли, навчили ся кухарювати
Навчились готувати до ладу.
Нарешті цім розумним парням радість,
Бо стали за царевих кухарів.
І от пора людськую кров пролити,
Із тіла вийняти солодку душу.&lt;ref&gt;І в Гомера душа або серце (ἦτορ) нераз зветь ся „солодким“.&lt;/ref&gt;
Царські вартівника, народогубці,
Поволокли якихсь двох парубків,
Хутчій пригнали йіх до куховарів
І кинули обличчям об долівку.
Аж серце заболіло куховарів,
Аж очі счервоніли йім з гніву!
Споглянув цей на того, той на цього,
Жахаючись, що цар — такий насильник.
С тих двох одного довелось упорать,
Бо що́ ж було інакше йім робити?!
А вже ж замісто другого парнюги
Вони взяли, забили барана,
Добули з нього мозок і змішали
Із мозком бідолашноі людини.
Отак вони спасали другу душу,
І наказали: „Переховуйсь добре!
Гляди, у людне місто не ходи,
Живи тепер по пустках та по горах!“ —
Вони дали гадюці на потраву
Замісць із хлопця — мозку з барана.
І тим-от способом вони щадили
Що місяця трицятеро людей.
Як набірало ся таких дві сотні,&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>orerkz5b40ghgkmhgd5y6ky93egmdkc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/54</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565077</id>
    <revision>
      <id>1045562</id>
      <timestamp>2026-04-13T11:33:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045562</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2373" sha1="34qre4suy92vpt9ptmq2fer6ryu7pr5" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;&lt;poem&gt;Дак кухарі йім нищечком давали
Декільки козенят та овечат
Тай оселяли люд той по пустелях.
Теперішніі Курди — йіх нащадки,
Що жити в города́х не полюбляють,
Що вік вікують по свойіх шатрах,
Що в серці зовсім не боять ся Бога.

А норови в лукавого Зоггака
Ставали вже такі, що от було він
Причепить ся до ратника якогось
Тай візьме — вбє: „Злигавсь ти“, каже, „с чортом“…
Назнає знатну дівку-хорошулю,
Серпанком оповиту, непорочну,
Тай тягне силоміць собі на службу…
Не мав він царських звичок, права, віри.&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;


&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;{{c|{{larger|'''2. Як Зоггакові приснив ся Ферідун''' (в. 43–113).}}}}

{{block center/s}}&lt;poem&gt;Ще сорок год йому зосталось віку,
Коли, диви, що Бог йому наслав!
У глупу північ у царських палатах
Зоггак спав міцно поруч Ерневази.
І бачить він, немов з царського замку
Як стій з'явилось троє вояків.
Два — старші, а в середині молодший,
На зріст він — кипарис, на вид царенко:
Царівським поясом підперезав ся,
Ступа по-царськи; булаву ж він має
С коровячою головою на кінці…
Як стій він кинувсь бити ся з Зоггаком
І булавою в голову довбнув,
Тай зараз витязенько обкрутив
Зоггака з голови до ніг ремінням,
Скрутив і руки — аж правцем стояли —
А вже ж і шию заклепав в колодку.
Наруга це… й болить… пече… ой, муки ж!
А він царю сипнув на тімя пилу&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>34qre4suy92vpt9ptmq2fer6ryu7pr5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Фірдовсі А. Шаг-Наме (1896).pdf/55</title>
    <ns>250</ns>
    <id>565078</id>
    <revision>
      <id>1045565</id>
      <timestamp>2026-04-13T11:39:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1045565</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2637" sha1="1g5kk9ayn5vpkhi4oc1qglku115sm7z" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;І взяв, попер до Демавенд-гори,
Гукаючи на люд, щоб проступились…

Ой, скорчив ся неправедний Зоггак,
Немов печінка з ляку передерлась.
Прокинув ся й з усіі моці скрикнув,
Аж захитавсь його стосохий&lt;ref&gt;Сохами звуть ся в нас колонни або стовпи, що піддержують стелю, пор. {{sp-l|Зубрицький}}, Село Кіндратів (Житє і Слово IV, ст. 225).&lt;/ref&gt; дім.
Схопило ся жіноцтво сонцелице,
Учувши, я́к йіх славний пан згукнув.
І зговорила Ерневаза: „Царю!
Що скоілось?!… Кажи! на мене звір ся!…
То був гарненько спав ти в себе в ліжку,
Дак що ж тобі приснилось?!… Що счинилось?!…
Сім поясів землі — твоі підручні&lt;ref&gt;Перси так само як і Індійці переділяли землю на сім поясів або частин (кешверів) відповідно до сімох планет. Див. висше стор. 32.&lt;/ref&gt;.
Твоя сторожа — люде й діви й звірі,
Твоє велике царство — цілий світ
Од місяця до китовоі спини&lt;ref&gt;І наш народ вірить, що земля стоіть на трьох китах або по просту „великих рибах“, гл. {{sp-l|Чубинскій}}, Труды I, 37–38, та {{sp-l|Ястребовъ}}, Матерьялы по Этнографіи Новороссіи, Одесса 1894, ст. 8. У Руданського згадуєть ся тільки про одну рибу, диви його „Байки світовіі в співах“, пісня I, розд. 7. У Ястребова, op. cit. ст. 8 є варіант теж про одну кит-рибу.&lt;/ref&gt;,
Чого ж, чого ж ти так цибнув із ліжка??
Скажи нам, пане цілоі землі!“

Рече красуням воєвода-цар:
„Ні! про таку дивницю тра мовчати,
Бо вчуєте — не стане в вашім серці
Надіі, щоб зоставсь я ще живий.“

Рече царю-державцю Ерневаза:
„Як {{sp-l|нам}}, то мусиш ти сказать усе,&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>1g5kk9ayn5vpkhi4oc1qglku115sm7z</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>