Вікімандри ukwikivoyage https://uk.wikivoyage.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.46.0-wmf.22 first-letter Медіа Спеціальна Обговорення Користувач Обговорення користувача Вікімандри Обговорення Вікімандрів Файл Обговорення файлу MediaWiki Обговорення MediaWiki Шаблон Обговорення шаблону Довідка Обговорення довідки Категорія Обговорення категорії Портал Обговорення порталу TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 110 41951 41647 2026-04-01T07:02:29Z Assyrian Human 6497 /* Історія */ 41951 wikitext text/x-wiki {{geo|50.7468227|25.3326279|zoom=13}} {{pagebanner}}{{Citybar}} '''Луцьк''' — місто в [[Україна|Україні]], обласний центр [[Волинська область|Волинської області]]. Політичний, культурний і релігійний центр Волині. == Зрозуміти == Місто налічує близько 220 тисяч мешканців. Серед переваг Луцька — розташування поблизу державного кордону із Білоруссю та Польщею, завдяки чому Луцьк є центром міжнародної торгівлі. Крім того, Луцьк має величезний природний, культурний та туристичний потенціал. === Історія === Луцьк — одне з найдавніших міст України. Вперше Луцьк згадується у 1085 році в Іпатіївському літописі, коли місто опинилося в центрі міжусобної боротьби нащадків Ярослава Мудрого. Це означає, що місто було засноване значно раніше. Археологи припускають, що місто виникло близько 1000 року. Є багато версій походження назви Луцька, або ж Лучеська, як називалося місто раніше. Найбільш вірогідна пов'язана з географічним розташуванням міста на повороті (луці) річки Стир. Завдяки такому положенню місто мало величезний оборонний потенціал, який зміцнили потужними фортифікаціями. У часи Київської Русі Луцьк був столицею удільного князівства, що входило до складу Волинської, а згодом Галицько-Волинської землі. В ХІІ ст. Лучеськ вже мав потужні дерев'яні укріплення. Завдяки цьому місто витримало у 1150 році шеститижневу облогу полками Юрія Долгорукого. Луцька не оминула татаро-монгольська навала. З літописів відомо, що 1259 року місто витримало довготривалу облогу хана Куремси. Значення Луцька постійно зростало. Зміцнення позиції Луцька як столиці Волинської землі тісно пов'язане з князюванням Любарта-Димитрія у другій половині ХІV ст. Саме він розпочав заміну дерев'яних укріплень замку цегляними, змінивши вигляд фортифікаційних укріплень Луцька. Любарт, одружившись з місцевою княжною, став справжнім захисником Волині. За його князювання у Луцькому замку зосередилися усі органи правління Волині: адміністративні, судові і церковні. [[Файл:MakevichusVytautLutsk.jpg|thumb|З'їзд європейський монархів у Луцьку]] Після смерті Любарта Луцьк залишився резиденцією литовсько-руських князів: Вітовта (1392–1430) та Свидригайла (1431–1452). За правління Вітовта в 1429 році у Луцьку відбувся відомий з'їзд європейських монархів, основними дійовими особами якого були литовський князь, польський король Владислав ІІ Ягайло, імператор Сигізмунд Люксембурзький. Важливим моментом у суспільно-політичному і економічному житті луцьких міщан XV ст. було дарування магдебурзького права у 1432 році. Відтоді лучани одержали свої виборні органи самоврядування. З кінця XVI ст. Луцький замок втрачає значення оборонної твердині, проте місто залишається світською і духовною столицею краю. З огляду на велику кількість сакральних споруд різних релігій та конфесій, сучасники називали його «Римом Волині». [[Файл:Луцький замок на заході сонця.jpg|міні|Луцький замок і місто]] Після Люблінської унії 1569 р. Волинь потрапила до складу Королівства Польського, а Луцьк став столицею новоутвореного воєводства. Місто піддалося полонізації, оскільки правові гарантії руської шляхти й руського духовенства були дотримані лише на папері. З метою опору полонізації та Берестейській церковній унії (1596 р.) у Луцьку на початку ХVІІ ст. виникло Хрестовоздвиженське братство. 1 вересня 1619 року луцьке братство отримало офіційне визнання короля з наданням привілею на будівництво церкви й притулку. Наприкінці XVII–XVIII ст. Луцьк почав занепадати. Місто часто потерпало від пожеж, повеней, епідемій. Відтак у місті згасало культурне та релігійне руське (українське) життя. В канцеляріях і урядах воєводства руську мову замінила польська, а урядовцями стають поляки. 1795 р., після третього поділу Польщі, Волинь разом із Луцьком опинилася у складі Російської імперії. Столицею новоутвореної Волинської губернії обрано Житомир, а Луцьк став центром повіту. ХІХ ст. не принесло значного пожвавлення економічного та суспільного життя міста. Лише після побудови в дев'яностих роках ХІХ ст. гілки Південно-Західної залізниці починається нова хвиля економічного розвитку Луцька. На той час у місті проживало 15 125 осіб. Під час Першої світової війни Волинь стала тереном запеклих боїв. Влітку 1915 року в околицях Луцька стався відомий Брусиловський прорив, що увійшов в історію Першої світової війни. Після Лютневої революції 1917 р. над Луцьком вперше замайорів синьо-жовтий прапор. У квітні 1917 р. в місті постає перше українське соціально-політичне товариство «Українська Громада». За гетьманату в серпні 1918 р. було утворено «Просвіту». 20 грудня 1918 р. до Луцька входять загони отамана Симона Петлюри. 16 травня 1919 р. Луцьк захопили польські війська, а згідно з Ризьким договором 1920 р. Західна Волинь потрапила до складу ІІ Речі Посполитої. В березні 1921 р. Луцьк став столицею нового Волинського воєводства. Восени 1939 р. історія зробила черговий крутий поворот, і місто опинилося у складі СРСР та стало центром Волинської області. Друга світова війна охопила місто 25 червня 1941 — місто було окуповане німецькими військами. Цьому передувала жахлива подія — 23 червня вояками НКВС на подвір'ї Луцької тюрми було розстріляно щонайменше 4 тисячі в'язнів. Протягом Другої світової війни було знищено близько 50% забудови Луцька. У повоєнний період Луцьк поступово відбудовувався та оновлювався. Особливо бурхливим був розвиток міста у 60–70-х роках минулого століття. Тоді ж почалося будівництво підприємств міста: підшипникового заводу, меланжевої фабрики та інших промислових об'єктів. Завдяки цьому стрімко зростала кількість населення, а місто розширювало свої межі. Після здобуття Україною незалежності Луцьк лишився обласним центром Волині. {{listing | name=Центр туристичної інформації та послуг м. Луцьк | alt= | url=https://www.visitlutsk.com | email=visitlutskcom@gmail.com | instagram= https://www.instagram.com/visitlutsk/ | facebook=https://www.facebook.com/visitlutsk/ | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Сенаторки Левчанівської, 2 | lat=50.7428011 | long=25.3196151 | directions= | phone=+38 0332 72 34 19; +38 099 644 77 79 | tollfree= | fax= | hours=З 09.00 до 18.00 у літній період, з 09.00 до 17.00 в зимовий період | price= | lastedit=2026-04-01 | content= }} == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Airplaneswarning}} * {{go | name= Луцьк (аеропорт)| alt={{IATA|UCK}} | url= | email= | wikidata=Q656592 | wikipedia=Луцьк_(аеропорт) | address= | lat=50.683333 | long=25.483333 | directions= за 12 км від міста біля с. Крупа | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-15 | content=Аеропорт був заснований в 1984 році. З аеропорту були рейси на [[Москва|Москву]], [[Київ]], [[Одеса|Одесу]], [[Донецьк]], [[Сімферополь]], [[Миколаїв]], [[Херсон]], [[Черкаси]], і ще на декілька міст в Західній Україні. Після розпаду Радянського Союзу в аеропорту виникли серйозні проблеми, а в 1997 році його було закрито. }} [[Файл:Center, Lutsk, Volyns'ka oblast, Ukraine - panoramio (10).jpg|міні|Луцький вокзал]] === {{Потягом}} === * {{go | name=Луцьк (станція) | alt=до 1963 — Луцьк-Місто | url= | email= | wikidata=Q16705363 | wikipedia=Луцьк_(станція) | address=Привокзальний майдан, 1 | lat=50.758 | long=25.3511 | directions= | phone=0 800 503 111 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-15 | content=Залізницю від Ківерців до Луцька було зроблено за наказом імператора Олександра ІІІ 10 вересня 1890 р., того дня й відкрили у місті перший залізничний вокзал, його назвали Луцьк-Місто. У 1963 році станції Луцьк-Місто та розташовану поруч вантажну станцію Луцьк-Східний було об'єднано під єдиною назвою — Луцьк. У 2003 році станцію електрифіковано змінним струмом. Впродовж 2011—2012 років проведено капітальний ремонт залізничного вокзалу, в результаті чого було повністю змінено його зовнішній та внутрішній вигляд, додано декоративну вежу з годинником. }} === {{Автомобілем}} === З міста проходять: * національний автошлях {{Автошлях|Н|17}} ([[Львів]] — Кам'янка-Бузька — [[Радехів]] — Горохів — '''Луцьк''') * регіональний автошлях {{Автошлях|Р|14}} ('''Луцьк''' — Ківерці — Дольськ) * територіальний автошлях {{Автошлях|Т|0303}} ('''Луцьк''' — [[Дубно]]) Також через місто проходить: * міжнародний автошлях {{Автошлях|М|19}} (частина європейського маршруту {{Автошлях|E|85}}) (КПП «Доманове» — Ковель — '''Луцьк''' — [[Дубно]] — [[Кременець]] — Вишнівець — [[Тернопіль]] — Теребовля — Копичинці — [[Чортків]] — Заліщики — Кіцмань — [[Чернівці]] — КПП «Порубне») * національний автошлях {{Автошлях|Н|22}} (ПП «Зосин-Устилуг» — Устилуг — [[Володимир (місто)|Володимир]] — '''Луцьк''' — [[Рівне]]) === {{Автобусом}} === В місті знаходяться 2 автовокзали. * {{go | name=Автовокзал №1 | alt= | url= | email=vold@vopas.lutsk.ua | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Конякіна, 39 | lat=50.7603987 | long=25.3545543 | directions= | phone=(0332) 24-60-48 | tollfree= | fax=(0332) 24-41-54 | hours=Працює цілодобово | price= | lastedit=2024-04-15 | content= }} * {{go | name=Автовокзал №2 | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Львівська, 148 | lat=50.7232952 | long=25.2928743 | directions= | phone=+38 (0332) 26-25-91 | tollfree= | fax= | hours=05:30 - 19:45 | price= | lastedit=2024-04-15 | content= }} == Транспорт == В Луцьку діють 2 види громадського транспорту: тролейбус та маршрутне таксі. 11 листопада 2019 року почалась робота електронних квитків, паралельно ще можна було скористатися готівкою. З 19 грудня в місті оплата за проїзд в громадському транспорті здійснюється лише за допомогою електронного квитка або мобільного додатка, тобто CityCard. Його можна придбати у спеціальних терміналах та центрах продажу, які встановлені у торговельних центрах, супермаркетах і на деяких зупинках. Вартість однієї поїздки в тролейбусі — 8₴ (повна), 4₴ (пільгова). В маршрутному таксі — 14 ₴. Сайт CityCard: https://citycard.net/. === {{Тролейбусом}} === Тролейбус в місті ходить з 8 квітня 1972 року. З того часу минули багато років, й маршрутна система тролейбуса суттєво змінювалася, особливо в період Незалежності. Тоді в умовах недофінансування треба було прийти до найоптимальнішого варіанту організації міських пасажирських перевезень. Станом на жовтень 2024 року в місті працює 9 маршрутів (1, 2, 3, 4, 4А, 5, 12, 15, 15А). Ще один, 10-й маршрут (№ 7), працює по суботах. {| class="wikitable" |+ Перелік тролейбусних маршрутів |- ! № !! Траса маршруту !! Примітки |- | 1 || вул. Окружна, бульв. Дружби Народів, вул. Бенделіані, вул. Станіславського, вул. Гнідавська, вул. Данила Галицького, вул. Ковельська, вул. Глушець, вул. Паркова, просп. Волі, Київський майдан, вул. Рівненська, просп. Відродження, вул. Гордіюк, вул. Конякіна, вул. Карбишева, вул. Конякіна, вул. Гордіюк, просп. Соборності, просп. Перемоги, просп. Василя Мойсея, вул. Винниченка, вул. Словацького, вул. Богдана Хмельницького, вул. Данила Галицького, вул. Гнідавська, вул. Станіславського, вул. Окружна || |- | 2 || вул. Окружна, бульв. Дружби Народів, вул. Бенделіані, вул. Станіславського, вул. Гнідавська, вул. Данила Галицького, вул. Ковельська, вул. Глушець, вул. Паркова, вул. Винниченка, просп. Василя Мойсея, просп. Перемоги, просп. Соборності, вул. Гордіюк, вул. Конякіна, вул. Карбишева, вул. Конякіна, вул. Гордіюк просп. Відродження, вул. Рівненська, Київський майдан, просп. Волі, вул. Словацького, вул. Богдана Хмельницького, вул. Данила Галицького, вул. Гнідавська, вул. Станіславського, вул. Окружна || |- | 3 || У прямому напрямку: вул. Ковельська, вул. Глушець, вул. Паркова, просп. Волі, Київський майдан, вул. Рівненська, с. Гаразджа (кладовище).<br/>У зворотному напрямку: с. Гаразджа (кладовище), вул. Рівненська, Київський майдан, просп. Волі, вул. Словацького, вул. Богдана Хмельницького, вул. Ковельська || |- | 4 || ''У прямому напрямку:'' просп. Президента Грушевського, вул. Винниченка, вул. Словацького, вул. Богдана Хмельницького, вул. Ковельська, вул. Червоного Хреста, вул. Львівська, вул. Полонківська, вул. Корольова, вул. Цукрова.<br/>''У зворотному напрямку:'' вул. Цукрова, вул. Корольова, вул. Полонківська, вул. Львівська, вул. Червоного Хреста, вул. Ковельська, вул. Глушець, вул. Паркова, вул. Винниченка, просп. Президента Грушевського || |- | 4А || ''У прямому напрямку:'' просп. Президента Грушевського, вул. Винниченка, вул. Словацького, вул. Богдана Хмельницького, вул. Данила Галицького, вул. Гнідавська, вул. Потебні, вул. Львівська, вул. Полонківська, вул. Корольова, вул. Цукрова.<br/>''У зворотному напрямку:'' вул. Цукрова, вул. Корольова, вул. Полонківська, вул. Львівська, вул. Потебні, вул. Черняховського, вул. Гнідавська, вул. Данила Галицького, вул. Ковельська, вул. Глушець, вул. Паркова, вул. Винниченка, просп. Президента Грушевського || |- | 5 || ''У прямому напрямку:'' вул. Дубнівська, вул. Авторемонтна, вул. Рівненська, Київський майдан, просп. Волі, вул. Винниченка, просп. Василя Мойсея, просп. Перемоги, вул. Карпенка-Карого, вул. Конякіна, вул. Карбишева.<br/>''У зворотному напрямку:'' вул. Карбишева, вул. Конякіна, вул. Карпенка-Карого, просп. Перемоги, просп. Василя Мойсея, вул. Винниченка, просп. Волі, Київський майдан, вул. Дубнівська || |- | 7 || ''У прямому напрямку:'' просп. Президента Грушевського, вул. Винниченка, просп. Волі, Київський майдан, вул. Рівненська, с. Гаразджа (кладовище).<br/>''У зворотному напрямку:'' с. Гаразджа (кладовище), вул. Рівненська, Київський майдан, просп. Волі, вул. Винниченка, просп. Президента Грушевського || Працює суботами. |- | 12 || ''У прямому напрямку:'' вул. Володимирська, вул. Червоного Хреста, вул. Ковельська, вул. Глушець, вул. Паркова, вул. Винниченка, просп. Василя Мойсея, просп. Перемоги, просп. Соборності, вул. Гордіюк.<br/>''У зворотному напрямку:'' вул. Гордіюк, просп. Соборності, просп. Перемоги, просп. Василя Мойсея, вул. Винниченка, вул. Словацького, вул. огдана Хмельницького, вул. Ковельська, вул. Червоного Хреста, вул. Володимирська | |- | 15 || вул. Винниченка, просп. Василя Мойсея, просп. Перемоги, просп. Соборності, просп. Молоді, просп. Відродження, вул. Рівненська, Київський майдан, просп. Волі | |- | 15А || просп. Волі, Київський майдан, вул. Рівненська, просп. Відродження, просп. Молоді, просп. Соборності, просп. Перемоги, просп. Василя Мойсея, вул. Винниченка | |} === {{Автобусом}} === Не забуваємо про маршрутне таксі. В Луцьку всього діє близько понад 30 маршрутів «маршруток». Ці маршрутки ходять не тільки по місту, але й до найближчих населених пунктів. Приклади цьому є Липини (№ 32), Струмівка (№ 3), Рованці (№ 10), Великий Омеляник (№ 25), Липляни (№ 53), та інші села. === {{На таксі}} === В Луцьку популярні наступні служби таксі: * '''Морячок-таксі | (093) 060-94-00; (066) 640-20-41; (098) 89-23-993.''' * '''Люкс-таксі | (095) 155-36-42; (095) 789-13-31; (098) 450-44-22; (096) 771-67-71; (093) 800-89-89; (063) 726-23-23.''' * '''Еліт-експрес таксі | (050) 554-46-56; (050) 586-48-38; (067) 802-28-08; (093) 848-66-61.''' * '''GPS taxi 305 | 305.''' * '''Чумак | (050)-339-89-85; (093)-883-47-83; (099)-434-32-43.''' * '''Таксі Оптимальне (579) | (098) 257-25-79; (093) 394-55-79; (099) 065-25-79.''' * '''Козачок-taxi | (068) 046-48-86; (095) 332-34-73; (063) 451-97-93.''' * '''Євро-таксі | (050) 689-17-49; (093) 399-99-89; (067) 346-18-87.''' * '''Джокер | (066) 242-60-60; (097) 242-60-60; (063) 242-60-60.''' == Що відвідати == {{Mapframe}} [[Файл:Вежа луцького замку.jpg|міні|Луцький замок]] * {{see |name=Замок Любарта|lat=50.738889|long=25.323333|alt=Луцький Замок |address=вул. Кафедральна, 1A|url=|wikipedia=Луцький_замок|wikidata=Q1866166 |phone=0332 724 588|fax=|email= |hours=10:00-19:00|price=Для дорослих — 50 грн. Для дітей, студентів — 30 грн|content=Оборонна споруда, символ міста. В одній з веж знаходиться Музей дзвонів. На території замку є Музей книги, Художній музей м. Луцька (відділ Волинського краєзнавчого музею), розкопи Кафедральної церкви Іоанна Богослова.|lastedit=2024-04-07}} * {{see |name=Вежа Чарторийських і залишки Окольного замку|lat=50.7374654|long=25.3205451|alt= |address=вул. Кафедральна, 6|url=|wikipedia=|wikidata= |phone=|fax=|email= |hours=Працює цілодобово|price=|content=Оборонна вежа Чарторийських і фрагмент стіни є залишками укріплень Окольного замку, який у середні віки посилював Верхній замок з півдня і заходу. Окольний замок складався із восьми веж, втім половина із них була дерев’яною. Збереженою до наших днів є тільки одна вежа, названа на честь князів Чарторийських, відомої шляхетської родини, що проживала у Луцьку у XV-XVI cт.|lastedit=2024-04-07}} * {{see |name=Будинок Фальчевського (Пузини)|lat=50.738834|long=25.3218366|alt= |address=вул. Кафедральна, 23|url=|wikipedia=|wikidata= |phone=|fax=|email= |hours=Працює цілодобово|price=|content=Оригінальний витвір луцької міської архітектури, був споруджений у 1545–1546 роках.|lastedit=2024-04-07}} [[Файл:Luts'k Karayims'ka 16 Kirkha 04 (YDS 8005).jpg|міні|Лютеранська кірха]] === Культові споруди === * {{see | name=Кафедральний костел Св. Апостолів Петра і Павла з монастирем єзуїтів та підземеллями | alt= | url= | email= | wikidata=Q1635337 | wikipedia=Собор_святих_Петра_і_Павла_(Луцьк) | address=вул. Кафедральна, 6 | lat=50.738302 | long=25.319923 | directions= | phone=+380 332 721 412 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Спочатку храм будувався як єзуїтський монастирський костел. Після пожежі кафедрального костелу Святої Трійці у 1781 р. сюди переноситься кафедра католицького єпископа. Нині — чинний кафедральний собор римо-католицької церкви. }} * {{see | name=Комплекс монастиря та костелу Св. Хреста бернардинів | alt=Свято-Троїцький кафедральний собор | url= | email= | wikidata=Q195310 | wikipedia=Свято-Троїцький_собор_(Луцьк) | address=вул. Градний узвіз, 1 | lat=50.7460028 | long=25.3258681 | directions= | phone=+38 0332 72-44-64 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Зведений як монастирський костел Святого Хреста при монастирі бернардинців. Архітектор Павло Гижицький. Перебудований у православну церкву у 1877–1879 рр. Нині — кафедральний собор УПЦ Київського Патріархату. }} * {{see | name=Велика синагога | alt= | url= | email= | wikidata=Q1473716 | wikipedia=Велика_синагога_(Луцьк) | address= вул. Данила Галицького, 33 | lat=50.735967 | long=25.318711 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Пам'ятка архітектури національного значення. Початково споруда входила в оборонну систему Луцька. }} * {{see | name=Лютеранська кірха | alt= | url= | email= | wikidata=Q727495 | wikipedia=Лютеранська_кірха_(Луцьк) | address= вул. Караїмська, 16 | lat=50.738017 | long=25.315982 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Зведена у неоготичному стилі на фундаментах кармелітського монастиря. Нині тут діє баптистська церква. }} * {{see | name=Вірменська церква | alt= | url= | email= | wikidata=Q3180376 | wikipedia=Вірменська церква (Луцьк) | address=вул. Галшки Гулевичівни, 12 | lat=50.7388881 | long=25.3152468 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Храм збудований у 1427 році, або в XVI ст. Знаходився на вулиці Вірменській в центрі вірменського кварталу поруч із караїмським, недалеко від майдану Ринок. Поруч із храмом був монастир, шпиталь і цвинтар, який тісно межував із територією фарного костелу Святого Якуба. Наприкінці XVIII ст. занепав разом із вірменською громадою Луцька. У 1845 згорів і близько 100 років простояв руїною. У 1954 році пристосований під житло, як використовується і нині. }} * {{see | name=Архітектурний комплекс Луцького братства | alt= | url= | email= | wikidata=Q187699 | wikipedia=Архітектурний_комплекс_Луцького_братства | address= вул. Данила Галицького, 2 і вул. Йова Кондзелевича, 5| lat=50.740512 | long=25.316839 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Існувало тут Луцьке хрестовоздвиженське братство. В 1702 р. у церковній крипті був похований поет Данило Братковський. В результаті невдалої реставрації 2008–2010 рр. було спотворено первинний вигляд та стиль храму. }} * {{see | name=Покровська церква | alt= | url=https://volyn-sob.church.ua | email=pokrovachurch@ukr.net | wikidata=Q2035059 | wikipedia=Собор_Покрови_Пресвятої_Богородиці_(Луцьк) | address=вул. Данила Галицького, 12 | lat=50.738889 | long=25.317222 | directions= | phone=0987607603 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Збудована в середині XVII ст. Церква реконструйована у 1873-76 рр. Тут знаходилась ікона Волинської Богоматері — шедевр мистецтва XIII–XIV ст. (нині зберігається в Національному художньому музеї у Києві). Колись храм був кафедральною греко-католицькою церквою, тепер — кафедральний собор УПЦ Московського Патріархату. }} * {{see | name=Домініканський монастир | alt= | url= | email= | wikidata=Q2913352 | wikipedia=Домініканський_монастир_(Луцьк) | address=вул. Драгоманова, 24 | lat=50.735833 | long=25.320556 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Заснований у 1390 р. королем Ягайлом, у XVIII ст. збудований новий. У 1847 р. ліквідований російським царським режимом. Тепер тут духовна семінарія УПЦ МП. }} * {{see | name=Монастир тринітаріїв | alt= | url= | email= | wikidata=Q3018759 | wikipedia=Монастир_тринітаріїв_(Луцьк) | address= вул. Сенаторки Левчанівської, 4 | lat=50.7420193 | long=25.3201898 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Тепер тут військовий шпиталь. }} * {{see | name=Монастир шариток | alt= | url= | email= | wikidata=Q2753092 | wikipedia=Монастир_шариток_(Луцьк) | address=вул. Кафедральна, 17-19 | lat=50.7386528 | long=25.3211194 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Розміщувався у колишніх катедральних спорудах костелу Святої Трійці. Шаритки діяли в Луцьку у XIX столітті. Нині приміщення займає курія Луцької римо-католицької єпархії та резиденція Луцького єпископа. }} * {{see | name=Монастир бригідок | alt= | url= | email= | wikidata=Q2753122 | wikipedia=Монастир_бригідок_(Луцьк) | address=вул. Кафедральна, 16 | lat=50.736944 | long=25.322778 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Зведений у стилі бароко на місці палацу Радзивіллів. У 1846 р. монастир був зачинений, а в 1890-х у його приміщенні облаштували в'язницю, а потім (1960) музичне училище. Зараз тут чоловічий православний монастир УПЦ КП. }} * {{See|name=Будинок Голованя|address=Вул. Лютеранська, 9|lat=50°44'14.43* пн. Ш. 50.7373417° пн. ш. 50.7373417;|long=25°18'50.58* сх. д. / 25.3140500° сх. д. /|hours=Пн-Пт 10:00-19:00 C6 10:00-17:00|price=Вхід вільний|phone=050 672 2452|content=Будинок прикрашений сотнями скульптур, барельєфів і декоративних {{!}} елементів: фігури людей, тварин, міфічних істот, ангелів, героїв та символів. Усе оздоблення створено самим Миколою Голованем - він перетворив свій дім на справжній мистецький музей просто неба Будівництво тривало понад 40 років, і Микола Головань постійно вдосконалював своє творіння. Сам майстер жив у цьому будинку до своєї смерті (+ 2022 рік).|wikipedia=Будинок Голованя|wikidata=Q1590914|email=pavko59@gmail.com|url=}} == Чим зайнятись == [[Файл:Волинський краєзнавчий музей.jpg|міні|Волинський краєзнавчий музей]] === Музеї та галереї === * {{do | name=Аптека-музей | alt=аптека Злоцьких| url= | email= | wikidata=Q3019652 | wikipedia=Аптека-музей_(Луцьк) | address= вул. Драгоманова, 11 | lat=50.739444 | long=25.318056 | directions= | phone=+38 (0332) 72 38 85 | tollfree= | fax= | hours=Будні: 08:00-20:00. Вихідні: 09:00-21:00| price= | lastedit=2024-04-12 | content=На колишній ринковій площі міста розташована найдавніша у Луцьку аптека, яка діяла із середини XIX століття. Її перший власник Петро Злоцький перебудував для цього кам’яницю XVIII століття. Сьогодні торговий зал вдало відтворює інтер’єр колишньої старовинної аптеки. На головному місці масивний прилавок аптекаря з унікальним касовим апаратом 1902 року, у шухлядах якого лежать гроші часів побудови аптеки. У другому виставковому залі – кабінет власника аптеки. На столі старовинні рахівниця та друкарська машинка. На полицях – бібліотека рідкісних тепер книг з аптечного ремесла. Тут зберігається і гербарій лікарських рослин, датований 1942 роком. }} * {{do | name=Художній музей | alt= | url= | email=lutskartmuseum@ukr.net | wikidata=Q16705378 | wikipedia=Луцький_художній_музей | address=вул. Кафедральна, 1а | lat=50.738457 | long=25.323021 | directions= | phone=(0332) 72-30-75 | tollfree= | fax= | hours=СР-СБ: 10:00-18:00. НД: 10:00-17:00. Вихідні: понеділок та вівторок | price= | lastedit=2024-04-12 | content=Розташований в колишньому Будинку повітового суду на території Луцького замку. У розділі закордонного мистецтва представлено роботи національних шкіл Іспанії, Італії, Фландрії, Франції, Австрії, Німеччини, Англії й Польщі з періоду XVII – першої третини ХХ століття. У розділі українського і російського мистецтва другої половини ХІХ – початку ХХ століття глядач має змогу познайомитись як з основними шляхами розвитку художньої культури цього періоду, так і з багатьма яскравими творчими особистостями. У 2003 році було створено нову експозицію давнього українського портрета. Її основу склали твори, що походять із родового замку князів Радзивіллів в Олиці. Полотна родинно-меморіальної портретної галереї дуже різні за художнім рівнем, виконані здебільшого невідомими або ж придворними майстрами династії Радзивіллів. Сьогодні у Художньому музеї часто відбуваються виставки, майстер-класи, творчі вечори та презентації. }} * {{do | name=Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки | alt= | url=https://nvimu.com.ua/filii/index/4 | email=volmuz46@gmail.com | wikidata=Q4124454 | wikipedia=Волинський_регіональний_музей_українського_війська_та_військової_техніки | address=вул. На Таборищі, 6 | lat=50.75 | long=25.335556 | directions= | phone=0332 24-00-51 | tollfree= | fax= | hours=10:00-17:00 | price= | lastedit=2024-04-12 | content=Єдиний у Західному регіоні України військовий музей. Музей є філією Національного військово-історичного музею України. Експозиція музею складається із двох частин: експозиція сучасної військової техніки та озброєння на відкритому майданчику та тематична історико-хронологічна експозиція. На сьогодні фонди музею налічують близько 1000 експонатів, репрезентуючи авіаційну і бронетанкову техніку, артилерійське і зенітно-ракетне озброєння, стрілецьку зброю, апаратуру й обладнання військ зв’язку, а також різноманітні матеріали військової історії, які мають музейне значення: бойові прапори, предмети форми одягу й армійського побуту, документи й фотографії, твори мистецтв, військові трофеї та інші матеріали. В музеї проводяться тематичні виставки. }} * {{do | name=Волинський краєзнавчий музей | alt= | url=https://volynmuseum.com | email=vkm.inform@gmail.com | wikidata=Q12090335 | wikipedia=Волинський_краєзнавчий_музей | address= вул. Шопена, 20 | lat=50.750317 | long=25.3383793 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-12 | content=Головний музей Волинської області, найбільший і найдавніший з музеїв Волині, що нині працюють. Його було відкрито 16 червня 1929 року у Луцьку з ініціативи створеного 1927 року Волинського товариства краєзнавства та опіки над пам’ятниками минулого. На сьогодні у фондах Волинського краєзнавчого музею зберігається понад 140 тисяч експонатів основного фонду, які репрезентують природу, історію, етнографію, мистецтво волинського краю. Колекції музею представлені в експозиції, яка складається з розділів природи, давньої та новітньої історії, тематичних виставок. Щороку в музеї створюється близько семи десятків різноманітних виставок як з фондів музею, так і з інших установ. }} * {{do | name=Музей дзвонів у Луцькому замку | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Кафедральна, 1а | lat=50.7393589 | long=25.3235786 | directions= | phone=+38 (0332) 72-34-32, +38 (0332) 72-48-88 | tollfree= | fax= | hours=10:00-19:00 (взимку 10:00-17:00) | price= | lastedit=2024-04-12 | content=Єдиний в Україні. У музеї зібрані дзвони XVII – поч. ХХ ст. У 60-х роках минулого століття сюди звозили дзвони із закритих церков. Загалом колекція музею нараховує понад 90 дзвонів. Деякі дзвони оздоблені невеликим орнаментом на релігійні мотиви. Найбільші дзвони із колекції важать майже пів тонни. Окрім церковних, є тут також дзвони з пожежної частини, залізничного вокзалу, річкової пристані, пошти й навіть невеличкий шкільний дзвоник. Найстарішому дзвону виповнилось понад 350 років. Цікавими є також квадратні дзвоники з Архангельської області (Росія), а також царські дзвіночки-бубонці, яких звук чутно навіть за декілька кілометрів. У зимовий період музей відкритий для відвідувачів з 10.00 до 17.00. Ціна відвідування музею входить у вартість вхідного квитка у замок. }} * {{do | name=Музей книги | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=50.7392044 | long=25.3235226 | directions= | phone=+38 (0332) 72-34-32, +38 (0332) 72-48-88 | tollfree= | fax= | hours=10:00-19:00 (взимку 10:00-17:00) | price= | lastedit=2024-04-12 | content=Облаштований у будинку колишньої повітової скарбниці на території Луцького замку, збудованій у 1807 році. Протягом ХІХ—ХХ століть у ньому розміщувались різні міські установи. В експозиції музею — книги ХVII-ХХ століть. Гордістю музею є Службове Євангеліє, видане у Львові 1644 року, та двотомний "Требник" митрополита Петра Могили, виданий 1646 року. Крім того, тут можна побачити реконструйовані старовинні друкарські верстати, один з них ХV століття. У зимовий період музей відкритий для відвідувачів з 10.00 до 17.00. Ціна відвідування музею входить у вартість вхідного квитка у замок. }} * {{do | name=Музей Лесі Українки Волинського національного університету | alt= | url= | email=danyluktanya@ukr.net | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Потапова, 9. | lat=50.750987 | long=25.330535 | directions=Розміщений у корпусі № 2 (С). | phone=(0332) 24-83-02 | tollfree= | fax= | hours=10:00-16:00. Вихідний: субота та неділя. | price=Вхід вільний | lastedit=2024-04-13 | content= Його експозиція знайомить із життєвим та творчим шляхом письменниці, історією славетної родини Косачів, а фонди налічують понад тисячу одиниць збереження. Серед експонатів — автографи, світлини, прижиттєві та рідкісні видання творів Лесі Українки, унікальна колекція поштових листівок кінця XIX - початку XX століття з краєвидами тих місць, документи та речі родини Косачів. Цікавим також є і художній фонд Музею, до якого увійшли мальовничі малюнки племінника поетеси — Юрія Косача. картини художника Андроника Лазарчука, творчі роботи українських митців. присвячені Лесі Українці та волинському краю. За роки свого існування Музей став знаним осередком культурного життя Луцька, центром наукової та творчої роботи. }} * {{do | name=Музей волинської ікони | alt= | url= | email=mvolik93@ukr.net | wikidata=Q4306243 | wikipedia=Музей_Волинської_ікони | address=вул. Ярощука, 5 | lat=50.748153 | long=25.331202 | directions= | phone=(0332) 24-34-12 | tollfree= | fax= | hours=10:00-18:00. Вихідний: субота та середа. | price=Для учнів, студентів, пенсіонерів - 20,00 грн.; для дорослих - 40,00 грн | lastedit=2024-04-13 | content=Репрезентує самобутню регіональну волинську школу іконопису XVI -XVIII ст. Експозиція музею представляє ікони, предмети церковної декоративної різьби, металопластики та скульптури. Експонати зібрані у восьми залах. Понад 100 пам’яток іконопису представляють різноманітність стилів і творчих манер професійних і народних майстрів, діяльність іконописних осередків Волині, характеризують розвиток волинського малярства. У музеї, зокрема, експонуються твори видатного українського іконописця Йова Кондзелевича. З 2000 р. музей волинської ікони став місцем паломництва до Холмської Чудотворної ікони Богородиці, найдавнішої ікони в Україні. Також у музеї проводяться тематичні вечори, презентації, зустрічі, концерти камерної музики та духовного співу. }} * {{do | name=Музей історії сільського господарства Волині | alt= | url= | email= skansen_volyn@ukr.net | wikidata=Q12130616 | wikipedia=Музей_історії_сільського_господарства_Волині | address=вулиця Шкільна, 1, с-ще Рокині | lat=50.830139 | long=25.255889 | directions=12 км від Луцька | phone=+ 38 (0332) 709 375 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-13 | content=Скансен, що розташувався на площі понад 170 тис. кв. км. Музей розпочав свою діяльність у 1979 році. Автор ідеї створення музею — Петро Теслюк, автор та розробник експозиції музею — Олександр Миколайович Середюк. В 1983 році колегія Міністерства культури України присвоїла Музею історії сільського господарства Волині почесне звання "Народний музей". Цікаві й захопливі експозиційні матеріали семи залів музею розповідають про виникнення землеробства та скотарства на Волині, удосконалення землеробських знарядь, представляють історію розвитку сільського господарства Волині від найдавніших часів до сьогодення, сільськогосподарську науку краю, особливості природних умов для землеробства. З ініціативи директора музею Олександра Середюка у 1989 році розпочато спорудження на ландшафті Рокинівського дендропарку експозиції просто неба – "Козацький зимівник", експонати якого гармонійно вписуються у природний заповідник. Відвідувачі мають змогу познайомитися не тільки з пам'ятками древнього житлового, господарського, монументального і присадибного дерев'яного будівництва, а й поринути у цікаву подорож заповідними стежками минулих століть. У експозиції визначне місце займає пам’ятник козаку Мамаю – воїнові й захиснику, характернику і звитяжцю. Козацьке село живе: тут можна не лише відвідати традиційні будівлі, а й навчитися вишивати, ткати, місити тісто, погарцювати верхи на коні, походити за плугом, переночувати в запашному сіні, або ж за давніми традиціями поколядувати, пощедрувати чи відчути емоції купальської ночі, косовиці, обжинків, андріївських вечорниць... У "Козацькому зимівнику" діє "Школа козацького гарту" - молодіжна громадська організація, заснована Олександром Середюком, який викладає бойовий гопак. }} * {{do | name=Галерея 4/8 | alt= | url= | email= | wikidata=Q56372523 | wikipedia=Галерея_4/8 | address=вул. Клима Савура, 44А | lat=50.74519 | long=25.35035 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-15 | content=Галерея стріт-арту збудована у 2017 році українським меценатом Андрієм Покровським. Місце розташування – місто Луцьк, територія рекреаційного комплексу «City Park». Автор ідеї та натхненник проєкту – стріт-артер Андрій Присяжнюк. Архітектурну концепцію створив дизайнер та архітектор Сергій Торбінов. Унікальна вулична галерея існує у форматі «open air», яка являє собою неформальний експозиційний простір, без обмежень уяви та фантазій. }} [[Файл:Night in Lutsk Castle 2017 - Opening Ceremony.jpg|міні|Фестиваль «Ніч у Луцькому замку» 2017 р.]] === Фестивалі === * Міжнародний фестиваль українського фольклору «Берегиня» Фестиваль відбувається раз на три роки та об'єднує носіїв фольклорних традицій — співаків, музик, танцюристів, майстрів народного мистецтва задля сучасного відтворення та наукового осмислення надбань української народної культури. У програмі: культурно-мистецькі дійства у Луцькому замку, на етнографічних майданчиках у центрі міста, в міському парку культури і відпочинку імені Лесі Українки, в приміщеннях обласних театрів, Палацу культури за участі самобутніх фольклорних колективів з усіх районів і міст області, різних регіонів України, а також української діаспори близького і далекого закордоння. Організатори: Управління культури Волинської облдержадміністрації, Обласний науково-методичний центр культури. * Фестиваль середньовічної культури «Меч Луцького замку» У Луцьку відбудеться фестиваль середньовічної культури «Меч Луцького замку». У фестивалі беруть участь охочі з різних міст. В рамках фестивалю відбудуться гуртові бої, а також учасники фестивалю продемонструють середньовічні танці. Пройдуть також бої на ристалищі, тобто одиночні бої — лицар проти лицаря. Також, щороку відбуваються конкурси середньовічного чоловічого та жіночого костюма. Відвідуючи фестиваль, Ви відчуєте незабутню атмосферу Середньовіччя! * Міжнародний джаз-фольк фестиваль «Музичні діалоги» «Музичні діалоги» ― це єдиний на Волині джаз-фольк фестиваль, покликаний сприяти розвитку етнічної музики різних народів (а особливо, українського народу) у поєднанні з імпровізаційною музикою ― джазом. Ми прагнемо відродити автентичне музичне мистецтво та заохочувати митців по-новому його інтерпретувати. «Музичні діалоги» — це транскордонний проєкт, перш за все, орієнтований на залучення музикантів з Польщі, Білорусі та інших країн Європи. Щорічне музичне open-air дійство зазвичай триває 2 дні другої декади травня та відбувається у культовому місці ― Луцькому замку XIV століття. * Фестиваль мистецтв «Пісні Великої Волині» На Театральному майдані міста Луцька вируватиме яскраве мистецьке дійство, що поєднуватиме традиційну народну та сучасну культуру і мистецтво. Учасники фестивалю — творчі колективи та майстри народного мистецтва з історичної Великої Волині (Волинська, Рівненська, Тернопільська, Житомирська, Хмельницька, Вінницька області, Берестейщина та Підляшшя). Також на фестивалі виступають гості із південно-східної України. * Міжнародний мистецький фестиваль «Театр за межами театру» Щорічно в Україні відбувається низка міжнародних театральних фестивалів. У Луцьку пройде Міжнародний мистецький фестиваль «Театр за межами театру», який дозволить оцінити акторську майстерню у нетипових для театральних спектаклів місцях. * Артшоу «Ніч у Луцькому замку» Є у Луцьку така ніч, коли у середньовічному замку аж до світанку вирує життя. Саме тоді тут відбувається мистецьке шоу, яке перенесе Вас у древній Луцьк та зачарує атмосферою князівських палат і замкових мурів. Артшоу «Ніч у Луцькому замку» з нетерпінням чекають впродовж цілого року. Під покровом найкоротшої літньої ночі кожен учасник має можливість перевтілитися в лицаря, вінценосну особу, придворного слугу чи ремісника. Старовинна романтична атмосфера, створена танцями та музикою середньовіччя, лицарськими турнірами, а також безліч свічок, вогняне шоу, глінтвейн за старовинними рецептами, прогулянки у таємничих підземеллях та вздовж багатовічних мурів повертають у минуле… «Ніч у Луцькому замку» — це поєднання давнього і сучасного, історії та мистецтва. Нічна феєрія дозволяє познайомитися з багатьма жанрами мистецтва і популярними виконавцями. Майстер-класи проводять відомі майстри народної творчості, художники, режисери кіно та відеоарту, учасники клубів історичної реконструкції. Протягом 2007–2012 років у стінах Луцького замку атмосферу середньовіччя відтворювали музичні гурти «Stary Olsa» та «Testamentum Terrae» з Білорусі, «Tryzna» з Польщі, «Bakchus» з Чехії, «Львівські менестрелі» та «Kings & Beggars» з України, а також литовський театр історичної реконструкції «Viduramziai», клуб історичної реконструкції «Аквітанія» (Луцьк). Сучасне музичне мистецтво презентували Славко Вакарчук і гурт «Океан Ельзи», Олег Скрипка та гурт «ВВ», Руслана, популярні музичні колективи «Гайдамаки», «Rock-H» (Україна), «Zdob si zdub» (Молдова), «Mgzavrebi» (Грузія) та багато інших. * Міжнародний музичний фестиваль імені Ігоря Стравінського «Стравінський та Україна» Міжнародний музичний фестиваль «Стравінський та Україна» — єдиний фестиваль Волині, що пропагує класичну музику у всіх її жанрах та стилях. Головна мета фестивалю — популяризація творчості Ігоря Стравінського та вивчення його зв'язків із Україною, а також популяризація кращих зразків світової і української музичної класики. Особливістю фестивалю є гала-концерт на природі 17 червня кожного року в день народження Ігоря Стравінського біля садиби-музею композитора у місті Устилуг. Концерт відбувається на великому пересувному сценічному комплексі, який з кожним роком збирає все більше слухачів з Волині, України та інших країн. Пріоритетом кожного фестивалю є виконання прем'єрних творів Стравінського, які до цього часу в Україні не виконувались, або яких немає в аудіо чи відеозаписі. Перший фестиваль відбувся 1994 року, а із 2005 року відбувається щороку у червні у м. Устилуг та м. Луцьку. * Міжнародний фестиваль «Поліське літо з фольклором» Фестиваль «Поліське літо з фольклором» — це міжнародне свято пісні та танцю. Протягом кількох фестивальних днів лучани та гості міста знайомляться із фольклором та традиціями закордонних колективів. У ці дні у місті панує особлива атмосфера добросусідства та близькості народів, адже гостями фестивалю є численні колективи із закордону та різних куточків України. За дванадцять фестивальних років у фестивалі взяли участь 6766 учасників, з них 80 закордонних колективів з 41-ї країни світу та 86 колективів з України. Завдяки «Поліському літу з фольклором» Україна у 1996 році на засіданні Генеральної Асамблеї CIOFF була прийнята 69 повноправним членом цієї авторитетної організації. Фестивальні дійства відбуваються у музично-драматичному театрі, парку культури і відпочинку імені Лесі Українки, Палаці культури міста, на території Луцького замку, стадіону «Авангард», Свято-Троїцькому кафедральному соборі та костелі Святих Петра і Павла, на відкритих майданчиках та мікрорайонах міста. * Мистецький фестиваль «Солом'яна птаха» «Солом'яна птаха» — це фестиваль справжнього сімейного дозвілля, що відбувається у Луцькому замку. Протягом нього чоловіки разом з ковалями кують підкову на щастя, а жінки та діти беруть участь в майстер-класах «Скульптура з сіна», створюючи птаху — оберіг сім'ї. До творчої родини приєднуються ковалі зі [[Львів|Львова]], [[Рівне|Рівного]], [[Тернопіль|Тернополя]], [[Шептицький|Шептицького]], [[Житомир]]а, [[Чернівці]]в, [[Івано-Франківськ]]а та інших міст. На фестивалі відбувається ярмарок творчих робіт учасників. Найактивніші митці та глядачі отримують подарунки від організаторів. Попередні фести залишили по собі ковані роботи, які експонуються в Луцькому замку — це ковані свічники на декоративній решітці «корони Вітовта», яку щорічно запалюють живим вогнем на дійстві «Ніч у Луцькому замку». Організатори: ВОГО Асоціація «Оберіг Мистецтва», мистецька студія «Оле-арт»(засновники Олег та Ольга Грицюки), управління культури Луцької міської ради. * Молодіжний фестиваль альтернативної музики та сучасного мистецтва «Бандерштат» Синьоока Волинь, повстанський край, земля українських героїв споконвіку була символом нескореності українського народу. В її предковічних лісах кувалася українська незалежність та національна свобода, виростали цілі покоління нескорених бійців, пам'ять про яких і досі несе в собі кожен український патріот. Саме на цих славних землях у 2007 році й народилася ідея проведення Всеукраїнського фестивалю української альтернативної музики та сучасного мистецтва «Бандерштат», культурно-мистецького заходу, цілком і повністю насиченого патріотичним змістом та настроями. Сьогоднішній фестиваль це: літературна сцена, зустрічі із ветеранами УПА, спортивні та мистецькі ділянки, дискусії із відомими політичними та громадськими діячами, патріотичний флешмоб, нічна ватра, історична реконструкція, нічні кіноперегляди. Фестиваль українського духу «Бандерштат» оголошений територією без алкоголю. == Що купувати == === Ринки === * {{buy | name=Центральний ринок | alt=у народі Старий ринок | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Глушець, 1 | lat=50.7403281 | long=25.3210848 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-16 | content=Понад 100 років тому ринок був на місці нинішнього Театрального майдану. Тоді майдан називався Парадним через те, що тут проводили паради. У 1903 році у міській думі створили комісію для напрацювання варіантів перенесення ринку, причому різні дворяни лобіювали перенесення ринку саме на свою землю, щоб так чи інакше отримувати із цього дохід, але перенесення скасувала бюрократія. Дві ділянки знаходилися поза формальними межами міста, тому «Волынское губернское по городскимъ дѣламъ Присутствіе» скасувало рішення міської думи щодо перенесення, мовляв, перевищили повноваження.<p>Через декілька років вже Волинська губернська земельна управа спробувала прибрати ринок, вона скасувала на майдані ярмарки, та перенесла їх на Гнідаву. Це викликало обурення певної ініціативної групи мешканців, які 8 лютого 1906 року зібрали підписи проти перенесення.<p>Вже за 2 тижні на засідання міської думи увірвалися власники торгових рядів на Парадному майдані та почали вимагати повернути торгівлю. Під тиском натовпу більшість гласних (депутатів) підтримала повернення ярмарків на Парадній до того часу, як облаштують міський луг за Окружним судом (район 8-ї школи). Цікаво, що міський голова виступив союзником протестувальників і у листі губернатору брехав, що «тиску не було». Проте у губернському відділі у міських справах заявили, що рішення незаконне. В підсумку люди почали торгувати й на Парадній площі, і на Гнідаві.<p>Нарешті у 1907 році під тиском впливових містян відверто брудний майдан вирішили перетворити на міський публічний сад. Цього разу опір незадоволених вдалося подолати. Висаджувати його розпочали з 1908 року, а завершили у 1910-му. Лише з 1913 року вхід у сад був платним: сезонний квиток коштував сім'ї 3 рублі. За польських часів у саду зробили сцену, встановили різноманітні кіоски та проводили народні гуляння. І лише з 70-х років на місці Театрального майдану зелень почали активно замінювати на цеглу та асфальт. Приблизно в цей час і з’явилися перші торгові ряди на нинішньому Старому ринку.<p>Але навіть сьогодні всі говорять про перенесення ринку. Нинішня влада впевнено заявляє про потребу його перенесення і готова до радикальних дій. Проте підприємці, яким належать торгові точки, бояться втратити свій заробіток і говорять про те, що обіцяний політиками діалог зрештою обернувся ігноруванням. }} * {{buy | name=Завокзальний ринок | alt=колишній Варшавський ринок | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Карпенка-Карого, 1 | lat=50.7589243 | long=25.3537378 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-16 | content=8 грудня 1990-го, в Луцьку відкрили Завокзальний ринок. Базар тут існував і раніше, але як «барахолка». Поляки привозили й продавали тут всіляке «барахло»: джинси, светри, куртки, жуйки, тіні для вій і т.п.. Тоді були 90-ті роки, розвал Союзу, масове безробіття, підприємства збанкрутували й закрилися, під тиском змін припинили функціонувати заводи, а люди кинулися на власні хліба. У час, коли люди дійшли до відчаю через безгрошів’я і важку ситуацію в країні, мусили виживати, як могли. Варшавський ринок тоді відкрив нові можливості для волинян, створивши близько 5 тисяч нових робочих місць. Попри те, що було чимало претензій від різних контрольних інстанцій, мовляв, що людям не були створені належні умови для роботи, ринок продовжував функціонувати, а люди виходили працювати. }} * {{buy | name=Північний ринок | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вулиця Домни Гордіюк, 49 | lat= 50.7677151 | long=25.3710842 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-16 | content= }} * {{buy | name=Новий ринок | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Боженка | lat= 50.7153386| long=25.2987337 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-16 | content=Ринок хоч і зветься «новим», але працює ще з 2008 року. }} === Торгові центри === * {{buy | name=ЦУМ Луцьк | alt= | url= | email= | wikidata=Q65197746 | wikipedia=ЦУМ_Луцьк | address=просп. Волі, 1 | lat=50.7474479| long=25.3264953 | directions= | phone=+380 66 990 0301 | tollfree= | fax= | hours=9:30 – 21:00 | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Центральний універмаг міста Луцька – магазин у центрі Луцька, що вміщує майже 80 магазинів та бутиків. Найбільшу площу займають магазин турецького бренду LC Waikiki, ресторан швидкого харчування Пузата хата, а також супермаркет Сільпо. Також в універмазі є квітковий павільйон, артгалерея, туристична агенція, салон краси, книгарня, банкомати, термінали, обмінний пункт, туалети тощо.<p>Попередня будівля універмагу «Луцьк» була запроєктована групою архітекторів на чолі з Євгеном Ходаковським і відкрилася наприкінці 1960-х років. У грудні 2011 споруда зруйнована через пожежу. Оновлений універмаг після реконструкції відкрили 30 листопада 2012 р. }} * {{buy | name=ТРЦ "ПортCity" | alt= | url=https://www.portcity.com.ua | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Соборності, 43 | lat=50.7555763 | long=25.357642 | directions= | phone=0332 787 801 | tollfree= | fax= | hours=10:00–22:00 | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Великий жвавий торгово-розважальний комплекс із ресторанами, кінотеатром та ковзанкою. }} * {{buy | name=ТЦ "Імідж" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Рівненська 89 | lat=50.744433 | long=25.378084 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=08:00–23:00 | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Торговий центр, який пропонує широкий асортимент магазинів та послуг. У цьому магазині є все необхідне для покупок — від харчів та товарів для дому до косметики, техніки та іграшок для дітей. Привітний персонал та чистота в магазині створюють приємну атмосферу. Однак, деякі відгуки зазначають деякі недоліки, такі як відсутність зарядних станцій для електромобілів, проблеми зі стоянкою та відсутність зеленого простору навколо торгового центру. Попри це, "Імідж" є популярним місцем для проведення часу та покупок. }} * {{buy | name=ТЦ "Варшавський" | alt= | url=https://varshavskyi.com.ua | email=vita.semenyuk.92@ukr.net | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Конякіна, 30 | lat=50.7612073 | long=25.3526859 | directions= | phone=+38 (067) 334 77 07, +38 (050) 432 79 51 | tollfree= | fax= | hours=10:00 - 20:00 | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Місце асоціюється з торгівлею. Поряд розміщені автостанція, базар та залізничний вокзал, що дає гарний пішохідний та транспортний потік. Стильний дизайн, великий вибір відомих магазинів з абсолютно різними товарними категоріями, а так само кафе роблять ТЦ "Варшавський" ідеальним місцем для проведення свого дня та відпочинку. }} * {{buy | name=ТЦ "Глобус" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Єршова, 11 | lat=50.7693012 | long=25.3718321 | directions= | phone=(033) 278 83 38 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Сучасний торговий комплекс, розташований в спальному районі Луцька. Тут, зокрема, є такі заклади: спортивний клуб «Інтер-Атлетика» – спортивно-оздоровчий комплекс сомножеством багатопрофільних послуг: тренажери, карате, бокс, заняття з фітнесу та аеробіки, сауна та солярій, масаж; супермаркет «Торба» (харчі, алкогольна та тютюнова продукція, побутова хімія); гіпермаркет електроніки «Шок»; салон меблів «Dommino»; «Твій меблевий магазин»; кіоск тютюнової продукції «Табакерка»; оптовий магазин «Королівство канцтоварів»; магазин «Книжкові фарби»; інші заклади. }} * {{buy | name=ТЦ "Гостинец" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Соборності, 11Л | lat=50.7636111 | long=25.3675 | directions= | phone=+380 332 716 953 | tollfree= | fax= | hours=ПН-ПТ: 09:00–19:00, СБ: 10:00–17:00, НД – зачинено | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Торговий центр з улюбленими магазинами, де працюють привітні продавці. Чудове розташування та наявність сусідніх магазинів та закладів. Також, "Гостинець" вражає своєю компактністю, де можна знайти багато маленьких магазинчиків в одному місці. }} * {{buy | name=ТЦ "Європа" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Карпенка-Карого, 15а | lat=50.7508403 | long=25.3561814 | directions= | phone=+380 97 315 4500 | tollfree= | fax= | hours=ПН-ПТ: 10:00–19:00, СБ: 10:00-17:00, НД: 10:00-16:00 | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Магазин, який пропонує широкий вибір плитки, сантехніки та меблів. }} * {{buy | name=ТЦ "Елегант" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Відродження, 27 | lat=50.7510415 | long=25.3783375 | directions= | phone=+380 99 637-10-17, +380 68 661-66-06 | tollfree= | fax= | hours=ПН-ПТ: 09:00-19:00, СБ-НД: 10:00-18:00 | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Магазин з різноманітним асортиментом товарів, де можна знайти як цікаві речі за низькими цінами, так і високоякісні меблі та матраци. }} * {{buy | name=ТОЦ "Гранд Волинь" | alt= | url=https://grand-volyn_lutsk.kursvalut.com | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Волі, 42 | lat=50.745162 | long=25.3393614 | directions= | phone=(050)916-01-25, (097)088-63-39 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Перший сучасний торгівельно-розважальний комплекс у центрі Луцька, де розміщено близько 50 магазинів, 30 офісних приміщень, караоке-ресторан, нічний клуб, літні тераси, сучасний тренажерний зал, коктейль-бар. Це не просто торговий центр — це символ моди та краси, принципово нове місце суспільного життя міста, місце шопінгу та розваг, зустрічей та побачень. }} * {{buy | name=ТОЦ "Boss" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Молоді, 8г | lat=50.7627645 | long=25.3714129 | directions= | phone=+380 95 245 8852 | tollfree= | fax= | hours=09:00–20:00 | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Новенький і затишний торговий комплекс, розташований на проспекті Молоді. Відгуки про цей ТЦ свідчать про його сучасну будівлю і комфортне середовище. Користувачі захоплюються якістю туристичних та косметологічних послуг, які надаються в цьому центрі. Також в ТЦ "Boss" можна знайти дешеві продукти й вітаміни від айхерб. Загалом, жителям району 33 рекомендують відвідати цей ТЦ. }} == Де поїсти == === Ресторани === * {{eat | name=Ресторан "Бравий Швейк" | alt= | url=https://bravyjswejk.choiceqr.com | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Лесі Українки, 56 | lat=50.7457243 | long=25.3241899 | directions= | phone=+380994218298 | tollfree= | fax= | hours=10:00 - 23:00 | price= | lastedit=2024-04-21 | content=І випити прохолодного пива в барі, і смачно поїсти, і переглянути футбольний матч, і послухати гарну музику — усе це можна зробити у ресторані "Бравий Швейк". }} * {{eat | name=Кафе-ресторан "Базилік" | alt= | url=https://basilic.ua/cafe-basilic | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Кравчука 11а | lat=50.7671589 | long=25.3625097 | directions= | phone=Доставка, самовивіз: 066 979 93 93, 068 055 95 59. Телефон закладу: 066 341 42 41 | tollfree= | fax= | hours=10:00-23:00 | price= | lastedit=2024-04-21 | content=Сімейний кафе-ресторан, яке пропонує широкий вибір піци, суші та інших страв, а також смачні десерти. Для дітлахів створена окрема дитяча кімната. }} * {{eat | name=DJ Cafe Ring | alt= | url=https://ring.lutsk.ua/ringdjcafe | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Волі, 49а | lat=50.7440414 | long=25.3515055 | directions= | phone=+380 66 358 77 11 | tollfree= | fax= | hours=10:00 - 23:00 | price= | lastedit=2024-04-21 | content=DJ Cafe "Ring" це приємне місце для того, щоб відвідати його в будь-який час. Сім'єю або самому заглянути на смачний сніданок, провести важливий бізнес-ланч, відновити сили за обідом, для нових перемог і залишитись на полуденок, не встоявши перед запахом ароматного кальяну, провести приємний вечір з коханою людиною, смакуючи десерт або налаштовуючись на яскраву ніч, в компанії близьких друзів послухати відмінний живий сет, у виконанні ді-джея, або приїхати на afterparty у вихідні. }} * {{eat | name=Ресторан "Корона Вітовта" | alt= | url=https://koronavitovta.com | email=koronavitovta@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Плитниця, 1 | lat=50.738412 | long=25.322135 | directions= | phone=+38 0332 72-71-14, +38 097 390-86-88 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-21 | content=Під час розкопок, у стіні давнього фундаменту було знайдено напівзотлілий манускрипт. Це був своєрідний щоденник королівського кухаря Сварога, в якому той вів розрахунки, нотував рецепти сфантазованих ним страв, описував деякі події з життя міста. Цей манускрипт і став основою ідеї створення у 1996 році ресторану “Корона Вітовта”. Він зведений під самими мурами середньовічного Луцького замку. Окрім приготування страв за старовинними рецептами й відповідності їх назв князівській добі, тут намагаються відродити й давні традиції. }} * {{eat | name=Ресторан "GOBI" | alt= | url=https://gobi-rest.choiceqr.com/ | email=Gobirest2024@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Соборності, 22Б | lat=50.763795 | long=25.366354 | directions= | phone=Бронювання столиків: +38 (095) 099 09 91; Доставка/самовиніс: +38 (095) 099 09 92 | tollfree= | fax= | hours=11:00—23:00 | price=50-790₴ (бенкетні страви дістають до 1220₴), дорогі вина коштують до 1300₴ | lastedit=2026-03-19 | content=Ресторан грузинської кухні.. у Луцьку. Так, грузинські хінкалі і сюди дібрались, і якщо вірити відгукам, то лучанам дуже сподобався заклад — в гуглі майже 5 зірок. Багато закусок, хінкалі, хачапурі, гарячих страв. Також є дитяче і бенкетне меню. Широкий вибір алкоголю, грузинського і міжнародного вина. }} === Піцерії === ==== Дядя Pizza ==== * {{eat | name=Піцерія "Дядя Pizza" №1 | alt= | url=https://dyadyapizza.com | email=volidyadyapizza@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Волі, 4В | lat=50.746195 | long=25.328643 | directions= | phone=+38 (099) 167-70-05 | tollfree= | fax= | hours=Цілодобово | price= | lastedit=2024-04-22 | content= }} * {{eat | name=Піцерія "Дядя Pizza" №2 | alt= | url=https://dyadyapizza.com | email=dyadya.lesi@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Лесі Українки, 59 | lat=50.74567 | long=25.3230175 | directions= | phone=+38 (099) 167-70-04 | tollfree= | fax= | hours=10:00-22:00 | price= | lastedit=2024-04-22 | content= }} ==== Теревені ==== * {{eat | name=Піцерія "Теревені" №1 | alt= | url=https://menu.tereveni.com.ua | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Соборності, 9а | lat=50.7644415 | long=25.3689534 | directions= | phone=(095) 539 34 39 | tollfree= | fax= | hours=10:00 - 23:00 | price= | lastedit=2024-04-22 | content= }} * {{eat | name=Піцерія "Теревені" №2 | alt= | url=https://menu.tereveni.com.ua | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Лесі Українки, 57 | lat=50.745327 | long=25.323267 | directions= | phone=(095) 649 99 11 | tollfree= | fax= | hours=10:00 - 22:00 | price= | lastedit=2024-04-22 | content= }} ==== Фелічіта ==== * {{eat | name=Піцерія "Фелічіта" №1 | alt= | url=https://grandpersona.ua/uk/projects/felicita | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Волі, 11 | lat=50.746664 | long=25.329771 | directions= | phone=+38 067 332 33 65 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-22 | content= }} * {{eat | name=Піцерія "Фелічіта" №2 | alt= | url=https://grandpersona.ua/uk/projects/felicita | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Стрілецька, 11 | lat=50.753764 | long=25.330457 | directions= | phone=+380673327156 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-22 | content= }} * {{eat | name=Піцерія "Фелічіта" №3 | alt= | url=https://grandpersona.ua/uk/projects/felicita | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Івана Франка, 3 | lat=50.749185 | long=25.318693 | directions= | phone=+38 067 334 2212 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-22 | content= }} * {{eat | name=Піцерія "Фелічіта" №4 | alt= | url=https://grandpersona.ua/uk/projects/felicita | email= | wikidata= | wikipedia= | address=ТЦ "Баобаб", вул. Ранкова, 2, с. Рованці | lat=50.719954 | long=25.337269 | directions= | phone=+380690015001 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-22 | content= }} === Fast Food === * {{eat | name=McDonald's №116 «Порт Сіті» | alt= | url=https://mcdonalds.com | email=UA-00116.store@ua.mcd.com | wikidata= | wikipedia= | address=ТРЦ «ПортCity», просп. Соборності, 43 | lat=50.7559742 | long=25.3583974 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Зал: 07:00 - 23:00. McDrive: 05:00 - 23:30 | price= | lastedit=2024-04-27 | content= }} * {{eat | name=ChickenHUT | alt= | url=https://chicken-hut.ua/ua/restorany/luck-konyakina/ | email= | wikidata= | wikipedia= | address=ТЦ «Варшавський», вул. Конякіна, 30 | lat=50.761272 | long=25.352363 | directions= | phone=(095) 022 4484 | tollfree= | fax= | hours=09:00 - 21:00 | price= | lastedit=2024-04-27 | content=Відмінне поєднання гарного сервісу та смачних страв. Картопля фрі, бургери, комплексні меню та різноманітні напої. }} * {{eat | name=Maxx Burger | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=ТОЦ "Гранд-Волинь", просп. Волі, 42 | lat=50.745095 | long=25.339237 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-27 | content=Розташований на другому поверсі в сучасному, блискучою кількістю світла і скла торговому центрі "Гранд-Волинь". У меню ресторану швидкого харчування: сніданки, обіди, гамбургери, картопля-фрі, десерти, напої. Торговий центр відомий у Луцьку світськими показами модного одягу, проведенням музичних концертів, нічного шопінгу. }} == Де розважитись == === Спорт та розваги === * {{drink | name=Спортивно-розважальний комплекс "Adrenalin City" | alt= | url=https://adrenalin.lutsk.ua | email=adrenalin.city.lutsk@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Карбишева, 1 | lat=50.782149 | long=25.364804 | directions= | phone=068 716 30 65 | tollfree= | fax= | hours=12.00 - 21.00 | price= | lastedit=2024-04-29 | content=Спортивно-розважальний комплекс «Адреналін Сіті» зручно розташований для доїзду громадським та власним транспортом. Це унікальна територія розваг, яка не має аналогів на Західній Україні. }} * {{drink | name=РЦ "Промінь" | alt= | url=https://promin.lutsk.ua | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Президента Грушевського, 2 | lat=50.753532 | long=25.3332049 | directions= | phone=+380 (68) 525 90 09 | tollfree= | fax= | hours=10:00 - 23:00 | price= | lastedit=2024-04-29 | content=Місце для всієї родини. Кінотеатр, дитячий розважальний комплекс, боулінг-більярд клуб, концерти, вечірки, кафе та ресторани. }} * {{drink | name=Комплекс розваг та відпочинку «101 кілометр» | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Київська, 97а, с. Піддубці | lat=50.7607536 | long=25.4854051 | directions= | phone=+380 67 343 0101 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-29 | content=Комплекс розваг та відпочинку «101 кілометр» знаходиться на 101 км траси Устилуг — Київ. Готель, ресторан, банкетна зала, зал для святкування на 60 чол., спортивний зал, тренажерний зал, страви української та європейської кухні, новий бенкетний зал на 50-70 гостей, басейн +28 градусів з протитечією, тропічний душ, душові кабіни, гідромасаж, сауна на дровах, підвісне відро з холодною водою, настільні ігри: хокей, футбол, більярд та інше, караоке, супутникове телебачення, солярій, масажне ліжко, більярд «американка», спортивні тренажери, дартс, настільний теніс, ігрові автомати, великий теніс, тенісна гармата, баскетбол, стрільба з лука, дитячий майданчик, шезлонги, дискотека. }} * {{drink | name=Льодовий майданчик "Снігова королева" | alt= | url= | email= | wikidata=Q61114766 | wikipedia=Льодова_арена_«Снігова_королева» | address=вул. Чорновола, 3 | lat=50.75541 | long=25.36201 | directions= | phone=+380 (98) 429-51-29 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-29 | content=Єдина крита ковзанка у Луцьку. Відкрита у 2006 році. Місце проведення домашніх турнірів хокейного клубу "Луцьк", дитячого спортивного клубу "Спарта", міжнародних турнірів та заходів. Розмір поля - 56х26 м. Кількість глядацьких місць - 300. До послуг відвідувачів: катання на ковзанах, послуги інструктора, прокат ковзанів, тренування з хокею. Працює із вересня по травень. }} === Нічне життя === * {{drink | name=Нічний клуб "Версаль" | alt= | url=https://myversal.at.ua | email= | wikidata= | wikipedia= | address=РЦ "Промінь", просп. Президента Грушевського, 2 | lat=50.7534292 | long=25.3331343 | directions= | phone=+38 (0332) 72-00-01 | tollfree= | fax= | hours=20:00-06:00 | price=Вхід: понеділок, вівіторок - 20₴. Середа, четвер, неділя - 30₴. П'ятниця, субота - 50₴ | lastedit=2024-06-03 | content=З початку повномасштабного вторгнення клуб припинив регулярну роботу, але заклад іноді відкривається для проведення заходів різного роду — концерти, вокальні вечори, інше. }} === Для дітей === * {{drink | name=Дитяче містечко "Диво" | alt=Знаходиться в центральному парку культури і відпочинку імені Лесі Українки. | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Глушець | lat=50.7427778 | long=25.3294444 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-10-29 | content=Дитяче містечко "Диво" пропонує розваги для дітей від 2 років. Тут просто неба є гойдалки, гірки, та лабіринти! Батьки також можуть спільно відпочити із дітьми у "Поляні казок" - для наймолодших тут діє комфортний майданчик, для дорослих — затишне кафе. }} * {{drink | name=Дитячий розважальний комплекс "Лімпопо" | alt=Знаходиться в культурно-розважальному центрі "Adrenalin City". | url=https://adrenalin.lutsk.ua/rozvagi/dityachiy-igroviy-tsentr-limpopo/ | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Карбишева, 1 | lat=50.78276 | long=25.3663 | directions= | phone=+380 68 716 3065 | tollfree= | fax= | hours=Без вихідних з 12.00 до 21.00 | price=Дитяча кімната - 120 грн / година, 180 грн / безліміт. Жетони на ігрові автомати - 25 грн / шт | lastedit=2024-10-29 | content=Дитячий розважальний комплекс "Лімпопо" пропонує відпочинок та масу розваг для дітей від 3 до 12 років. В ігровому центрі “Лімпопо” можна весело відсвяткувати дні народження, шкільні дзвоники, випускні та інші важливі події. "Лімпопо" пропонує різноманітні тематичні анімаційні програми для діток різного віку. Спеціалізований дитячий ресторанчик "КАКАДУ" запрошує дітей та батьків не лише у вихідні та будні, а й відзначити урочисті ранки, дні народження та інші дитячі свята. У ресторанчику є Wi-Fi зона. }} * {{drink | name=Луцька дитяча залізниця | alt= | url=https://ldz1954ldz.mozello.com | email= | wikidata=Q4270043 | wikipedia=Луцька_дитяча_залізниця | address=вул. Шопена, 14А | lat=50.748834 | long=25.336261 | directions= | phone=0332 240357 | tollfree= | fax= | hours= | price=Дитячий квиток - 6₴, Дорослий квиток - 10₴ | lastedit=2025-05-14 | content=У Луцьку діє одна з найменших дитячих залізниць України, адже її довжина лише 1,5 км. Всього за 7 хвилин від станції Росинка до станції Водограй уздовж невеликої річки Сапалаївка дитячий потяг возить дітей з однієї точки до другої. Залізниця відкрилась у 1954 році. Машиністами тут є юні залізничники, які під керівництвом досвідчених майстрів керують теплотягом. Дитяча залізниця працює кожних вихідних та у святкові дні із травня по вересень; можливе замовлення індивідуальних екскурсій. У 2020 році Луцька дитяча залізниця припинила роботу. В грудні 2023 року усе майно та рухомий склад Луцької дитячої залізниці передано в комунальну власність Луцької міської територіальної громади. У 2025 році стало відомо, що міська рада законсервувала Луцьку дитячу залізницю на період воєнного стану. Причиною цього стало відсутність фінансування на відновлювальні роботи та обмеження, які діють на рівні держави щодо проведення капітальних ремонтів за бюджетні кошти. На залізниці встановили відеонагляд та закрили доступ сторонніх осіб до станцій "Росинка" і "Водограй". }} == Де зупинитись == === Дешево === * {{sleep | name=Хостел Волинського фахового коледжу Національного університету харчових технологій | alt= | url=https://vcolnuft.volyn.ua/hostel/ | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Володимира Івасюка (Даньшина), 16А | lat=50.725876 | long=25.303361 | directions= | phone=+380 (98) 996 69 93‬ | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=Прейскурант: 80 грн. /особа у 4- х місному, 90 грн. /особа у 2- х місному | lastedit=2024-10-30 | content=Для відвідувачів обладнано 5 блоків загальною кількістю у 29 ліжкомісць. Блок містить 2–місний номер і 4-місний номер + передпокій з санвузлом. Номери оснащені сучасними меблями: ліжко, тумбочка, шафа, стіл, а також електрочайником, на поверсі є холодильник. }} === Середні ціни === * {{sleep | name=Комплекс "Колобок" | alt= | url=https://kolobok.lutsk.ua | email=hotelkolobok@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=c. Княгининок (Маяки), вул. Соборна, 73 | lat=50.795411 | long=25.259505 | directions= | phone=Готель: +38 (050) 358-77-22, ресторан: +38 (066) 358-77-33 | tollfree= | fax= | checkin=14:00 - 0:00 | checkout=10:00 - 12:00 | price= Від 1200 до 1850₴ | lastedit=2024-10-30 | content=У комплекс входять ресторан та готель, що працюють цілодобово. У готелі «Колобок» – 19 номерів: одномісні, двомісні, сімейні напівлюкси. Також один номер пристосований для людей з обмеженими фізичними можливостями. У готелі працює система кондиціонування, безплатний Wi-Fi, електронний сейф тощо. Також тут пропонують так званий «рум сервіс» - обслуговування у номері офіціантами з ресторану. Ще з безплатних послуг – прання, прасування, хімчистка. За гроші – замовлення квітів, бронювання квитків, виклик лікаря чи масажиста, зустріч і проводи гостя, надання автомобіля. Ресторан "Колобок" вміщає одночасно близько сотні людей. Крім того, у комплексі є конференц-зал, а також можна безплатно скористатися автостоянкою. }} * {{sleep | name=Готель "Маєток" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Ветеранів, 1, с. Липини | lat=50.7646801 | long=25.4119577 | directions= | phone=066 215 3999 | tollfree= | fax= | checkin=14:00 - 0:00 | checkout=06:00 - 12:00 | price=Ціни від 700 до 850₴ | lastedit=2024-10-30 | content=Готель знаходиться на східній околиці міста Луцька. Оформлений у стилі панського будиночку. Усі номери готелю різні за стилістикою, оснащені телевізорами, окремими санвузлами, деякі — супутниковим телебаченням. Містить два номери для тих, хто палить, з окремими входами з вулиці. На території готелю — автостоянка, що охороняється, сауна, у теплу пору року працює літнє кафе та дитячий майданчик. У готелі є Wi-Fi та Internet. }} * {{sleep | name=Рекреаційний комплекс "Рестпарк" | alt= | url=https://restpark.com.ua | email=info@restpark.com.ua | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Рівненська, 135, с. Струмівка | lat=50.7494722 | long=25.4560556 | directions= | phone=тел. (0332) 705060, 705059, тел. моб. +38095 115 59 79, +38068 116 59 79 | tollfree= | fax= | checkin=з 14:00 | checkout=12:00 | price= від 800 до 1600₴ | lastedit=2024-10-30 | content=Унікальністю комплексу "Рестпарк" є мальовнича волинська природа із її лісами та водоймами. Уже протягом декількох років рекреаційний комплекс дбає про створення справжнього парку, де ростуть десятки видів кущів та дерев, милують око різноманітні пахущі квіти, вдало причаїлися садово-паркові скульптури та плескається риба у голубих водах ставків. Для любителів піших прогулянок там знаходиться прилаштована територія із доріжками та кованими лавочками для відпочинку. Поряд із комплексом знаходиться сосновий бір, куди можна відправитись для пішохідної чи вело прогулянки. Також у комплексу є чудовий ресторан. У ресторані представлені страви української та європейської кухні, які приготовлені з любов’ю чудовими майстрами своєї справи. Також рекреаційний комплекс «Рестпарк» запрошує своїх гостей у затишні дерев’яні альтанки та пропонує скуштувати чудове мангал-меню. Ароматний, соковитий шашлик, стейки та реберця приємно здивують справжніх поціновувачів м’яса та вибагливих гурманів. Окрім м’ясних страв, комплекс також порадує відвідувачів чудовими овочами-гриль, вишуканими соусами, апетитними салатами, а також фірмовими холодними та гарячими закусками. }} * {{sleep | name=Готель "Альтаміра" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Рівненська, 184, с. Струмівка | lat=50.748287 | long=25.453571 | directions= | phone=(067)-361-35-03, (099)-413-42-80, 0332-705003 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=Від 480 до 1500₴ | lastedit=2024-10-30 | content=Готель "Альтаміра" знаходиться неподалік від Луцька у тихому мальовничому куточку, трохи далі від міської метушні, оточений чудовими краєвидами. До послуг всього 27 комфортабельних номерів. Всі номери оснащені телефонами, холодильниками, телевізорами (супутникове телебачення), кондиціонерами та доступом до мережі інтернет за допомогою Wi-Fi. }} * {{sleep | name=Готель "Срібні лелеки" | alt= | url=http://leleky.com.ua | email=bookingllk@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Чорновола, 17 | lat=50.7491569 | long=25.3601589 | directions= | phone=Тел: +38 (0332) 757-989 Моб.: +38 099 625 32 73, +38 067 179 32 19 | tollfree= | fax= | checkin=14:00 | checkout=до 12:00 | price= Від 1300 до 2500₴ | lastedit=2024-10-30 | content=Готель "Срібні лелеки" - це поєднання вишуканої архітектури й особливої гостинності. Тут вміють приймати гостей. Сучасний і затишний готель створений для тих, хто цінує справді ексклюзивні речі. Клієнти готелю мають право на безплатну стоянку та виклик таксі. У кожному номері є кондиціонер, холодильник, супутникове телебачення, телефон та безплатне підключення до мережі Інтернет. Вартість додаткового ліжка зі сніданком 100 грн. Готель працює цілодобово, без вихідних. Цілодобове обслуговування в номерах. }} * {{sleep | name=Готель "Зелений гай" | alt= | url=https://zelenyj-gaj.lutsk.ua | email=zelgay01@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=с. Копачівка, вул. Першотравнева, 1А | lat=50.8601252 | long=25.2322617 | directions= | phone=+38 (0332) 206 206, +38 (067) 334 21 41, +38 (063) 407 66 16 | tollfree= | fax= | checkin=13:00 - 0:00 | checkout=07:00 - 12:00 | price= Від 750 до 1900₴ | lastedit=2024-10-30 | content=Перед гостям цього готелю гостинно відкриються двері 18 затишних номерів на будь-який смак. Абсолютно усі вони мають сучасний інтер'єр. Ванні кімнати містять усе необхідне, якщо подорож є незапланованою. Гордість цього готелю – 3 номери – люкс. «Модерн» - строга вишуканість, мінімалізм, стильне поєднання кольорів. Це внесе розміреність і спокій під час Вашого перебування тут. «Східний» - тут відвідувачі безперечно відчують себе героєм казок «Тисячі і однієї ночі». Елітний ротанг, оксамит гардин наблизять їх до розкоші Сходу. А якщо хтось бажає повернутись у ХVI століття, у французький Версаль – тоді їм у найромантичніший третій люкс - «Класику». Воістину королівське ложе, обплетене трояндами, безперечно вразить гостей своєю вишуканістю! }} * {{sleep | name=Готель "Околиця" | alt= | url= | email=okolica.lutsk@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Рівненська, 154 | lat=50.7444229 | long=25.3917942 | directions= | phone=(0332) 255298, (0332) 750286 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | lastedit=2024-10-30 | content=Основними факторами, які роблять заклад привабливим для гостей, є те, що тут вони знаходять затишок і комфорт, збалансовану стратегію ведення готельного бізнесу поряд з якістю наданих послуг, доброзичливістю і професіоналізмом персоналу. }} * {{sleep | name=Готель "Профспілковий" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Відродження, 24 | lat=50.7560158 | long=25.3788928 | directions= | phone=38 (0332) 25 03 48, +38 (095) 343 64 53, +38 (0332) 25 04 12 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=1100₴ | lastedit=2024-10-30 | content=Готель "Профспілковий" розміщений у мальовничому куточку міста поряд з парком 900-річчя Луцька. До послуг конференц-зал, Wi-Fi, стоянка та сауна. Готель пропонує зручні сучасні номери за помірними цінами. }} * {{sleep | name=Готель «Стара підкова» | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Данила Галицького, 1А | lat=50.739079 | long=25.317839 | directions= | phone=+380 (332) 72-44-97 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | lastedit=2024-10-31 | content="Стара підкова" — це заклад, який претендує на титул класного місця, проте з часом став більш неприємним через багато курвальства. Однак, відгуки вказують на те, що власник є добрим і охоронець, Саламов Леонід, є дуже крутим та виконує свою роботу гарно. Також, це місце підходить для тих, хто полюбляє гострий відпочинок з бійками. Крім того, власник обіцяє, що після ремонту заклад буде як в найкращі часи й пропонуватиме найкраще пиво, стейки та смачну кухню. Загалом, "Стара підкова" розглядається як середній готель з ковбойським баром, який знаходиться у 90-х роках. Місце не здається простим, завжди можна знайти нових цікавих знайомих, але клієнти можуть нагадувати бійцівський клуб. Оглядачі також відзначають хороший персонал, атмосферу веселощів (за винятком бійок) та непогану якість бару. }} * {{sleep | name=Міні-готель "Алекс" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Малоомелянівська, 16 | lat=50.7369856 | long=25.2868758 | directions= | phone= 095 881 1554 | tollfree= | fax= | checkin=12:00 - 23:00 | checkout=11:00 - 11:30 | price=Від 900 до 2000₴ | lastedit=2024-10-31 | content=В мініготелі є 5 комфортних номерів, де в кожному є не лише телевізор, а й супутникове телебачення, інтернет та безплатний Wi-Fi доступ. Кожному відвідувачу пропонується безплатний сніданок, а на кухні, обладнаній холодильником, плитою та мікрохвильовою піччю, можливо самостійно приготувати їжу. В просторій ванній кімнаті, крім обов’язкових зручностей, також передбачена пральна машина-автомат. Поруч розташована стоянка, яка цілодобово перебуває під охороною. На подвір’ї готелю все зроблено для відпочинку та затишку. Є альтанка та фонтан, а частина подвір’я встелена зеленим газоном. }} * {{sleep | name=Мотель «Золоте яблуко» | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Володимирська, 72 | lat=50.742923 | long=25.2865766 | directions= | phone=(03322) 6-62-45 | tollfree= | fax= | checkin=з 12:00 | checkout=до 12:00 | price= | lastedit=2024-10-31 | content=У мотелі є 8 номерів: 7 двомісних стандартних і 1 двомісний Люкс. Додаткові послуги мотелю: ресторан, бар, стоянка під охороною. У березні 2024 року стало відомо що будівлю готельно-ресторанного комплексу стали продавати, оголошення розмістили на платформі OLX. Вартість продажу - 450000₴. }} * {{sleep | name=Готель "Лагуна" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Окружна, 32А | lat=50.7533801 | long=25.3999745 | directions= | phone=(095) 147 51 56 | tollfree= | fax= | checkin=12:00 - 24:00 | checkout=08:00 - 12:00 | price=Від 800 до 1200₴ | lastedit=2024-10-31 | content=У готелі "Лагуна" гостям пропонують провести час трохи далі від міської метушні та отримати незабутні враження! Готель "Лагуна" пропонує своїм клієнтам затишні номери готелю. Можливе півдобове заселення. При готелі цілодобово працює ресторан, а тому шеф-кухар завжди готовий у будь-який час задовольнити апетит клієнтів. А також, для комфорту відвідувачів пропонується: відпочинок у ресторані та на літній терасі, автостоянка, СТО. }} === Дорого === * {{sleep | name=Optima Collection River Park | alt= | url=https://optimahotels.com.ua/uk/hotels/river-park-lutsk/ | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Набережна, 4 | lat=50.7451708 | long=25.3157901 | directions=до автовокзалу 4,4 км, до вокзалу 3 км. | phone=095 900 0303 | tollfree= | fax= | checkin=14:00 - 21:00 | checkout=09:00 - 12:00 | price=Ціни за номер стартують від 2370+ грн за ніч | lastedit=2025-07-09 | content=Раніше на цьому місці стояв '''готель "Світязь"''', але з січня 2025-го року тут відкрився новий готель '''Optima Collection River Park'''. '''Варто відмітити, що у суміжній з готелем будівлі наразі проводяться будівельно-ремонтні роботи. Тривалість робіт поки що не визначена. Роботи можуть супроводжуватися тимчасовим шумом у денний час.'''<p>До послуг гостей 86 номерів наступних категорій: «Класик Single», «Класик Twin», «Стандарт», «Суперіор», «Напівлюкс» та «Люкс». Також готель пропонує 2 конференц-зали, 1 переговорну кімнату, просторий зал для сніданків, безкоштовний Wi-Fi. Також є номер для людей з обмеженими фізичними можливостями. На території готелю є власна парковка, яка дозволяє розміщувати навіть великогабаритний транспорт. Дуже цікаво з відгуками: на сайті вони всі добрі, але у Гугл Картах відгуки різняться, всі погані відгуки відмічають одне — денний шум з-за будівельних робіт, про які вже було сказано вверху, але адміністрація готелю реагує на відгуки та відповідають на кожен з них. }} * {{sleep | name=Готель "Україна" | alt= | url=https://hotel-lutsk.com | email=hotel-ukraine@hotmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Словацького, 2 | lat=50.7480259 | long=25.3249912 | directions= | phone= +38 (0332) 788-106, +38(067) 332 39 91 (Viber) | tollfree= | fax= | checkin=14:00 | checkout=12:00 | price= Від 1360 до 2890₴ | lastedit=2024-10-31 | content=Готель "Україна" розташований у самому центрі Луцька. Він виправдовує очікування бізнесменів та туристів, для яких, крім проживання в комфортних готельних номерах, є цікаві екскурсії, комплексне обслуговування в ресторані, відпочинок в СПА-салоні та оздоровлення в клініці "Технологія здоров'я". Готель "Україна" має усі можливості приймати та обслуговувати урочисті події, пресконференції, тренінги, семінари. А на сьогодні активно працює на ринку внутрішнього туризму — приймає та всебічно обслуговує туристичні групи як з України, так і з-за кордону. У вартість номера включено сніданок та стоянка. }} * {{sleep | name=Готель "Versailles" | alt=Версаль | url=http://www.versailles-hotel.com | wikipedia= | email=info@versailles-hotel.com | address= просп. Президента Грушевского, 2 | lat=50.7537894 | long=25.3332796 | directions=Від зд вокзалу автобус №2, №4. З центру №2, №3, №9, №26 | phone=+38 (0332) 24 21 47, +38 (050) 477 88 98, +38 (067) 727 22 02 | tollfree= | fax= | hours=Цілодобово | price=Від 1600 до 2800₴ | facebook= | vkontakte= | lastedit=2024-10-31 | content=Новий готель «Версаль» у центрі Луцька.<p>До послуг гостей 11 відмінно обладнаних номерів різної категорії, які дозволяють розмістити 30 гостей: чотири номери «Стандарт», шість номерів «Напівлюкс» та один «Люкс». У кожному номері є письмовий стіл зі стільцем, шафа для одягу, мінібар, телевізор, персональний сейф, телефон, зручна ванна кімната з косметичними засобами та феном.</p> }} == Застереження == == Як розв'язувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Волинська область|type=Місто|status=Придатний}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Волинської області]] gvmt2yhcjgh6iy27ujp4c4we6ha8plh 41952 41951 2026-04-01T07:26:15Z Assyrian Human 6497 41952 wikitext text/x-wiki {{geo|50.7468227|25.3326279|zoom=13}} {{pagebanner}}{{Citybar}} '''Луцьк''' — місто в [[Україна|Україні]], обласний центр [[Волинська область|Волинської області]]. Політичний, культурний і релігійний центр Волині. == Зрозуміти == Місто налічує близько 220 тисяч мешканців. Серед переваг Луцька — розташування поблизу державного кордону із Білоруссю та Польщею, завдяки чому Луцьк є центром міжнародної торгівлі. Крім того, Луцьк має величезний природний, культурний та туристичний потенціал. === Історія === Луцьк — одне з найдавніших міст України. Вперше Луцьк згадується у 1085 році в Іпатіївському літописі, коли місто опинилося в центрі міжусобної боротьби нащадків Ярослава Мудрого. Це означає, що місто було засноване значно раніше. Археологи припускають, що місто виникло близько 1000 року. Є багато версій походження назви Луцька, або ж Лучеська, як називалося місто раніше. Найбільш вірогідна пов'язана з географічним розташуванням міста на повороті (луці) річки Стир. Завдяки такому положенню місто мало величезний оборонний потенціал, який зміцнили потужними фортифікаціями. У часи Київської Русі Луцьк був столицею удільного князівства, що входило до складу Волинської, а згодом Галицько-Волинської землі. В ХІІ ст. Лучеськ вже мав потужні дерев'яні укріплення. Завдяки цьому місто витримало у 1150 році шеститижневу облогу полками Юрія Долгорукого. Луцька не оминула татаро-монгольська навала. З літописів відомо, що 1259 року місто витримало довготривалу облогу хана Куремси. Значення Луцька постійно зростало. Зміцнення позиції Луцька як столиці Волинської землі тісно пов'язане з князюванням Любарта-Димитрія у другій половині ХІV ст. Саме він розпочав заміну дерев'яних укріплень замку цегляними, змінивши вигляд фортифікаційних укріплень Луцька. Любарт, одружившись з місцевою княжною, став справжнім захисником Волині. За його князювання у Луцькому замку зосередилися усі органи правління Волині: адміністративні, судові і церковні. [[Файл:MakevichusVytautLutsk.jpg|thumb|З'їзд європейський монархів у Луцьку]] Після смерті Любарта Луцьк залишився резиденцією литовсько-руських князів: Вітовта (1392–1430) та Свидригайла (1431–1452). За правління Вітовта в 1429 році у Луцьку відбувся відомий з'їзд європейських монархів, основними дійовими особами якого були литовський князь, польський король Владислав ІІ Ягайло, імператор Сигізмунд Люксембурзький. Важливим моментом у суспільно-політичному і економічному житті луцьких міщан XV ст. було дарування магдебурзького права у 1432 році. Відтоді лучани одержали свої виборні органи самоврядування. З кінця XVI ст. Луцький замок втрачає значення оборонної твердині, проте місто залишається світською і духовною столицею краю. З огляду на велику кількість сакральних споруд різних релігій та конфесій, сучасники називали його «Римом Волині». [[Файл:Луцький замок на заході сонця.jpg|міні|Луцький замок і місто]] Після Люблінської унії 1569 р. Волинь потрапила до складу Королівства Польського, а Луцьк став столицею новоутвореного воєводства. Місто піддалося полонізації, оскільки правові гарантії руської шляхти й руського духовенства були дотримані лише на папері. З метою опору полонізації та Берестейській церковній унії (1596 р.) у Луцьку на початку ХVІІ ст. виникло Хрестовоздвиженське братство. 1 вересня 1619 року луцьке братство отримало офіційне визнання короля з наданням привілею на будівництво церкви й притулку. Наприкінці XVII–XVIII ст. Луцьк почав занепадати. Місто часто потерпало від пожеж, повеней, епідемій. Відтак у місті згасало культурне та релігійне руське (українське) життя. В канцеляріях і урядах воєводства руську мову замінила польська, а урядовцями стають поляки. 1795 р., після третього поділу Польщі, Волинь разом із Луцьком опинилася у складі Російської імперії. Столицею новоутвореної Волинської губернії обрано Житомир, а Луцьк став центром повіту. ХІХ ст. не принесло значного пожвавлення економічного та суспільного життя міста. Лише після побудови в дев'яностих роках ХІХ ст. гілки Південно-Західної залізниці починається нова хвиля економічного розвитку Луцька. На той час у місті проживало 15 125 осіб. Під час Першої світової війни Волинь стала тереном запеклих боїв. Влітку 1915 року в околицях Луцька стався відомий Брусиловський прорив, що увійшов в історію Першої світової війни. Після Лютневої революції 1917 р. над Луцьком вперше замайорів синьо-жовтий прапор. У квітні 1917 р. в місті постає перше українське соціально-політичне товариство «Українська Громада». За гетьманату в серпні 1918 р. було утворено «Просвіту». 20 грудня 1918 р. до Луцька входять загони отамана Симона Петлюри. 16 травня 1919 р. Луцьк захопили польські війська, а згідно з Ризьким договором 1920 р. Західна Волинь потрапила до складу ІІ Речі Посполитої. В березні 1921 р. Луцьк став столицею нового Волинського воєводства. Восени 1939 р. історія зробила черговий крутий поворот, і місто опинилося у складі СРСР та стало центром Волинської області. Друга світова війна охопила місто 25 червня 1941 — місто було окуповане німецькими військами. Цьому передувала жахлива подія — 23 червня вояками НКВС на подвір'ї Луцької тюрми було розстріляно щонайменше 4 тисячі в'язнів. Протягом Другої світової війни було знищено близько 50% забудови Луцька. У повоєнний період Луцьк поступово відбудовувався та оновлювався. Особливо бурхливим був розвиток міста у 60–70-х роках минулого століття. Тоді ж почалося будівництво підприємств міста: підшипникового заводу, меланжевої фабрики та інших промислових об'єктів. Завдяки цьому стрімко зростала кількість населення, а місто розширювало свої межі. Після здобуття Україною незалежності Луцьк лишився обласним центром Волині. {{listing | name=Центр туристичної інформації та послуг м. Луцьк | alt= | url=https://www.visitlutsk.com | email=visitlutskcom@gmail.com | instagram= https://www.instagram.com/visitlutsk/ | facebook=https://www.facebook.com/visitlutsk/ | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Сенаторки Левчанівської, 2 | lat=50.7428011 | long=25.3196151 | directions= | phone=+38 0332 72 34 19; +38 099 644 77 79 | tollfree= | fax= | hours=З 09.00 до 18.00 у літній період, з 09.00 до 17.00 в зимовий період | price= | lastedit=2026-04-01 | content= }} == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Airplaneswarning}} * {{go | name= Луцьк (аеропорт)| alt={{IATA|UCK}} | url= | email= | wikidata=Q656592 | wikipedia=Луцьк_(аеропорт) | address= | lat=50.683333 | long=25.483333 | directions= за 12 км від міста біля с. Крупа | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-15 | content=Аеропорт був заснований в 1984 році. З аеропорту були рейси на [[Москва|Москву]], [[Київ]], [[Одеса|Одесу]], [[Донецьк]], [[Сімферополь]], [[Миколаїв]], [[Херсон]], [[Черкаси]], і ще на декілька міст в Західній Україні. Після розпаду Радянського Союзу в аеропорту виникли серйозні проблеми, а в 1997 році його було закрито. }} [[Файл:Center, Lutsk, Volyns'ka oblast, Ukraine - panoramio (10).jpg|міні|Луцький вокзал]] === {{Потягом}} === * {{go | name=Луцьк (станція) | alt=до 1963 — Луцьк-Місто | url= | email= | wikidata=Q16705363 | wikipedia=Луцьк_(станція) | address=Привокзальний майдан, 1 | lat=50.758 | long=25.3511 | directions= | phone=0 800 503 111 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-15 | content=Залізницю від Ківерців до Луцька було зроблено за наказом імператора Олександра ІІІ 10 вересня 1890 р., того дня й відкрили у місті перший залізничний вокзал, його назвали Луцьк-Місто. У 1963 році станції Луцьк-Місто та розташовану поруч вантажну станцію Луцьк-Східний було об'єднано під єдиною назвою — Луцьк. У 2003 році станцію електрифіковано змінним струмом. Впродовж 2011—2012 років проведено капітальний ремонт залізничного вокзалу, в результаті чого було повністю змінено його зовнішній та внутрішній вигляд, додано декоративну вежу з годинником. }} === {{Автомобілем}} === З міста проходять: * національний автошлях {{Автошлях|Н|17}} ([[Львів]] — Кам'янка-Бузька — [[Радехів]] — Горохів — '''Луцьк''') * регіональний автошлях {{Автошлях|Р|14}} ('''Луцьк''' — Ківерці — Дольськ) * територіальний автошлях {{Автошлях|Т|0303}} ('''Луцьк''' — [[Дубно]]) Також через місто проходить: * міжнародний автошлях {{Автошлях|М|19}} (частина європейського маршруту {{Автошлях|E|85}}) (КПП «Доманове» — Ковель — '''Луцьк''' — [[Дубно]] — [[Кременець]] — Вишнівець — [[Тернопіль]] — Теребовля — Копичинці — [[Чортків]] — Заліщики — Кіцмань — [[Чернівці]] — КПП «Порубне») * національний автошлях {{Автошлях|Н|22}} (ПП «Зосин-Устилуг» — Устилуг — [[Володимир (місто)|Володимир]] — '''Луцьк''' — [[Рівне]]) === {{Автобусом}} === В місті знаходяться 2 автовокзали. * {{go | name=Автовокзал №1 | alt= | url= | email=vold@vopas.lutsk.ua | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Конякіна, 39 | lat=50.7603987 | long=25.3545543 | directions= | phone=(0332) 24-60-48 | tollfree= | fax=(0332) 24-41-54 | hours=Працює цілодобово | price= | lastedit=2024-04-15 | content= }} * {{go | name=Автовокзал №2 | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Львівська, 148 | lat=50.7232952 | long=25.2928743 | directions= | phone=+38 (0332) 26-25-91 | tollfree= | fax= | hours=05:30 - 19:45 | price= | lastedit=2024-04-15 | content= }} == Транспорт == В Луцьку діють 2 види громадського транспорту: тролейбус та маршрутне таксі. 11 листопада 2019 року почалась робота електронних квитків, паралельно ще можна було скористатися готівкою. З 19 грудня в місті оплата за проїзд в громадському транспорті здійснюється лише за допомогою електронного квитка або мобільного додатка, тобто CityCard. Його можна придбати у спеціальних терміналах та центрах продажу, які встановлені у торговельних центрах, супермаркетах і на деяких зупинках. Вартість однієї поїздки в тролейбусі — 8₴ (повна), 4₴ (пільгова). В маршрутному таксі — 14 ₴. Сайт CityCard: https://citycard.net/. === {{Тролейбусом}} === Тролейбус в місті ходить з 8 квітня 1972 року. З того часу минули багато років, й маршрутна система тролейбуса суттєво змінювалася, особливо в період Незалежності. Тоді в умовах недофінансування треба було прийти до найоптимальнішого варіанту організації міських пасажирських перевезень. Станом на жовтень 2024 року в місті працює 9 маршрутів (1, 2, 3, 4, 4А, 5, 12, 15, 15А). Ще один, 10-й маршрут (№ 7), працює по суботах. {| class="wikitable" |+ Перелік тролейбусних маршрутів |- ! № !! Траса маршруту !! Примітки |- | 1 || вул. Окружна, бульв. Дружби Народів, вул. Бенделіані, вул. Станіславського, вул. Гнідавська, вул. Данила Галицького, вул. Ковельська, вул. Глушець, вул. Паркова, просп. Волі, Київський майдан, вул. Рівненська, просп. Відродження, вул. Гордіюк, вул. Конякіна, вул. Карбишева, вул. Конякіна, вул. Гордіюк, просп. Соборності, просп. Перемоги, просп. Василя Мойсея, вул. Винниченка, вул. Словацького, вул. Богдана Хмельницького, вул. Данила Галицького, вул. Гнідавська, вул. Станіславського, вул. Окружна || |- | 2 || вул. Окружна, бульв. Дружби Народів, вул. Бенделіані, вул. Станіславського, вул. Гнідавська, вул. Данила Галицького, вул. Ковельська, вул. Глушець, вул. Паркова, вул. Винниченка, просп. Василя Мойсея, просп. Перемоги, просп. Соборності, вул. Гордіюк, вул. Конякіна, вул. Карбишева, вул. Конякіна, вул. Гордіюк просп. Відродження, вул. Рівненська, Київський майдан, просп. Волі, вул. Словацького, вул. Богдана Хмельницького, вул. Данила Галицького, вул. Гнідавська, вул. Станіславського, вул. Окружна || |- | 3 || У прямому напрямку: вул. Ковельська, вул. Глушець, вул. Паркова, просп. Волі, Київський майдан, вул. Рівненська, с. Гаразджа (кладовище).<br/>У зворотному напрямку: с. Гаразджа (кладовище), вул. Рівненська, Київський майдан, просп. Волі, вул. Словацького, вул. Богдана Хмельницького, вул. Ковельська || |- | 4 || ''У прямому напрямку:'' просп. Президента Грушевського, вул. Винниченка, вул. Словацького, вул. Богдана Хмельницького, вул. Ковельська, вул. Червоного Хреста, вул. Львівська, вул. Полонківська, вул. Корольова, вул. Цукрова.<br/>''У зворотному напрямку:'' вул. Цукрова, вул. Корольова, вул. Полонківська, вул. Львівська, вул. Червоного Хреста, вул. Ковельська, вул. Глушець, вул. Паркова, вул. Винниченка, просп. Президента Грушевського || |- | 4А || ''У прямому напрямку:'' просп. Президента Грушевського, вул. Винниченка, вул. Словацького, вул. Богдана Хмельницького, вул. Данила Галицького, вул. Гнідавська, вул. Потебні, вул. Львівська, вул. Полонківська, вул. Корольова, вул. Цукрова.<br/>''У зворотному напрямку:'' вул. Цукрова, вул. Корольова, вул. Полонківська, вул. Львівська, вул. Потебні, вул. Черняховського, вул. Гнідавська, вул. Данила Галицького, вул. Ковельська, вул. Глушець, вул. Паркова, вул. Винниченка, просп. Президента Грушевського || |- | 5 || ''У прямому напрямку:'' вул. Дубнівська, вул. Авторемонтна, вул. Рівненська, Київський майдан, просп. Волі, вул. Винниченка, просп. Василя Мойсея, просп. Перемоги, вул. Карпенка-Карого, вул. Конякіна, вул. Карбишева.<br/>''У зворотному напрямку:'' вул. Карбишева, вул. Конякіна, вул. Карпенка-Карого, просп. Перемоги, просп. Василя Мойсея, вул. Винниченка, просп. Волі, Київський майдан, вул. Дубнівська || |- | 7 || ''У прямому напрямку:'' просп. Президента Грушевського, вул. Винниченка, просп. Волі, Київський майдан, вул. Рівненська, с. Гаразджа (кладовище).<br/>''У зворотному напрямку:'' с. Гаразджа (кладовище), вул. Рівненська, Київський майдан, просп. Волі, вул. Винниченка, просп. Президента Грушевського || Працює суботами. |- | 12 || ''У прямому напрямку:'' вул. Володимирська, вул. Червоного Хреста, вул. Ковельська, вул. Глушець, вул. Паркова, вул. Винниченка, просп. Василя Мойсея, просп. Перемоги, просп. Соборності, вул. Гордіюк.<br/>''У зворотному напрямку:'' вул. Гордіюк, просп. Соборності, просп. Перемоги, просп. Василя Мойсея, вул. Винниченка, вул. Словацького, вул. огдана Хмельницького, вул. Ковельська, вул. Червоного Хреста, вул. Володимирська | |- | 15 || вул. Винниченка, просп. Василя Мойсея, просп. Перемоги, просп. Соборності, просп. Молоді, просп. Відродження, вул. Рівненська, Київський майдан, просп. Волі | |- | 15А || просп. Волі, Київський майдан, вул. Рівненська, просп. Відродження, просп. Молоді, просп. Соборності, просп. Перемоги, просп. Василя Мойсея, вул. Винниченка | |} === {{Автобусом}} === Не забуваємо про маршрутне таксі. В Луцьку всього діє близько понад 30 маршрутів «маршруток». Ці маршрутки ходять не тільки по місту, але й до найближчих населених пунктів. Приклади цьому є Липини (№ 32), Струмівка (№ 3), Рованці (№ 10), Великий Омеляник (№ 25), Липляни (№ 53), та інші села. === {{На таксі}} === В Луцьку популярні наступні служби таксі: * '''Морячок-таксі | (093) 060-94-00; (066) 640-20-41; (098) 89-23-993.''' * '''Люкс-таксі | (095) 155-36-42; (095) 789-13-31; (098) 450-44-22; (096) 771-67-71; (093) 800-89-89; (063) 726-23-23.''' * '''Еліт-експрес таксі | (050) 554-46-56; (050) 586-48-38; (067) 802-28-08; (093) 848-66-61.''' * '''GPS taxi 305 | 305.''' * '''Чумак | (050)-339-89-85; (093)-883-47-83; (099)-434-32-43.''' * '''Таксі Оптимальне (579) | (098) 257-25-79; (093) 394-55-79; (099) 065-25-79.''' * '''Козачок-taxi | (068) 046-48-86; (095) 332-34-73; (063) 451-97-93.''' * '''Євро-таксі | (050) 689-17-49; (093) 399-99-89; (067) 346-18-87.''' * '''Джокер | (066) 242-60-60; (097) 242-60-60; (063) 242-60-60.''' == Що відвідати == {{Mapframe}} [[Файл:Вежа луцького замку.jpg|міні|Луцький замок]] * {{see |name=Замок Любарта|lat=50.738889|long=25.323333|alt=Луцький Замок |address=вул. Кафедральна, 1A|url=|wikipedia=Луцький_замок|wikidata=Q1866166 |phone=0332 724 588|fax=|email= |hours=10:00-19:00|price=Для дорослих — 50 грн. Для дітей, студентів — 30 грн|content=Оборонна споруда, символ міста. В одній з веж знаходиться Музей дзвонів. На території замку є Музей книги, Художній музей м. Луцька (відділ Волинського краєзнавчого музею), розкопи Кафедральної церкви Іоанна Богослова.|lastedit=2024-04-07}} * {{see |name=Вежа Чарторийських і залишки Окольного замку|lat=50.7374654|long=25.3205451|alt= |address=вул. Кафедральна, 6|url=|wikipedia=|wikidata= |phone=|fax=|email= |hours=Працює цілодобово|price=|content=Оборонна вежа Чарторийських і фрагмент стіни є залишками укріплень Окольного замку, який у середні віки посилював Верхній замок з півдня і заходу. Окольний замок складався із восьми веж, втім половина із них була дерев’яною. Збереженою до наших днів є тільки одна вежа, названа на честь князів Чарторийських, відомої шляхетської родини, що проживала у Луцьку у XV-XVI cт.|lastedit=2024-04-07}} * {{see |name=Будинок Фальчевського (Пузини)|lat=50.738834|long=25.3218366|alt= |address=вул. Кафедральна, 23|url=|wikipedia=|wikidata= |phone=|fax=|email= |hours=Працює цілодобово|price=|content=Оригінальний витвір луцької міської архітектури, був споруджений у 1545–1546 роках.|lastedit=2024-04-07}} * {{See|name=Будинок Голованя|address=вул. Лютеранська, 9|lat=50.7373417|long=25.3140500|hours={{hours|Пн|Пт|10||19}}, {{hours|Cб||10||17}}|price=Вхід вільний|phone=050 672 2452|content=Будинок прикрашений сотнями скульптур, барельєфів і декоративних елементів: фігури людей, тварин, міфічних істот, ангелів, героїв та символів. Усе оздоблення створено самим Миколою Голованем - він перетворив свій дім на справжній мистецький музей просто неба. Будівництво тривало понад 40 років, і Микола Головань постійно вдосконалював своє творіння. Сам майстер жив у цьому будинку до своєї смерті.|wikipedia=Будинок Голованя|wikidata=Q1590914|email=pavko59@gmail.com|lastedit=2026-04-01}} [[Файл:Luts'k Karayims'ka 16 Kirkha 04 (YDS 8005).jpg|міні|Лютеранська кірха]] === Культові споруди === * {{see | name=Кафедральний костел Св. Апостолів Петра і Павла з монастирем єзуїтів та підземеллями | alt= | url= | email= | wikidata=Q1635337 | wikipedia=Собор_святих_Петра_і_Павла_(Луцьк) | address=вул. Кафедральна, 6 | lat=50.738302 | long=25.319923 | directions= | phone=+380 332 721 412 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Спочатку храм будувався як єзуїтський монастирський костел. Після пожежі кафедрального костелу Святої Трійці у 1781 р. сюди переноситься кафедра католицького єпископа. Нині — чинний кафедральний собор римо-католицької церкви. }} * {{see | name=Комплекс монастиря та костелу Св. Хреста бернардинів | alt=Свято-Троїцький кафедральний собор | url= | email= | wikidata=Q195310 | wikipedia=Свято-Троїцький_собор_(Луцьк) | address=вул. Градний узвіз, 1 | lat=50.7460028 | long=25.3258681 | directions= | phone=+38 0332 72-44-64 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Зведений як монастирський костел Святого Хреста при монастирі бернардинців. Архітектор Павло Гижицький. Перебудований у православну церкву у 1877–1879 рр. Нині — кафедральний собор УПЦ Київського Патріархату. }} * {{see | name=Велика синагога | alt= | url= | email= | wikidata=Q1473716 | wikipedia=Велика_синагога_(Луцьк) | address= вул. Данила Галицького, 33 | lat=50.735967 | long=25.318711 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Пам'ятка архітектури національного значення. Початково споруда входила в оборонну систему Луцька. }} * {{see | name=Лютеранська кірха | alt= | url= | email= | wikidata=Q727495 | wikipedia=Лютеранська_кірха_(Луцьк) | address= вул. Караїмська, 16 | lat=50.738017 | long=25.315982 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Зведена у неоготичному стилі на фундаментах кармелітського монастиря. Нині тут діє баптистська церква. }} * {{see | name=Вірменська церква | alt= | url= | email= | wikidata=Q3180376 | wikipedia=Вірменська церква (Луцьк) | address=вул. Галшки Гулевичівни, 12 | lat=50.7388881 | long=25.3152468 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Храм збудований у 1427 році, або в XVI ст. Знаходився на вулиці Вірменській в центрі вірменського кварталу поруч із караїмським, недалеко від майдану Ринок. Поруч із храмом був монастир, шпиталь і цвинтар, який тісно межував із територією фарного костелу Святого Якуба. Наприкінці XVIII ст. занепав разом із вірменською громадою Луцька. У 1845 згорів і близько 100 років простояв руїною. У 1954 році пристосований під житло, як використовується і нині. }} * {{see | name=Архітектурний комплекс Луцького братства | alt= | url= | email= | wikidata=Q187699 | wikipedia=Архітектурний_комплекс_Луцького_братства | address= вул. Данила Галицького, 2 і вул. Йова Кондзелевича, 5| lat=50.740512 | long=25.316839 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Існувало тут Луцьке хрестовоздвиженське братство. В 1702 р. у церковній крипті був похований поет Данило Братковський. В результаті невдалої реставрації 2008–2010 рр. було спотворено первинний вигляд та стиль храму. }} * {{see | name=Покровська церква | alt= | url=https://volyn-sob.church.ua | email=pokrovachurch@ukr.net | wikidata=Q2035059 | wikipedia=Собор_Покрови_Пресвятої_Богородиці_(Луцьк) | address=вул. Данила Галицького, 12 | lat=50.738889 | long=25.317222 | directions= | phone=0987607603 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Збудована в середині XVII ст. Церква реконструйована у 1873-76 рр. Тут знаходилась ікона Волинської Богоматері — шедевр мистецтва XIII–XIV ст. (нині зберігається в Національному художньому музеї у Києві). Колись храм був кафедральною греко-католицькою церквою, тепер — кафедральний собор УПЦ Московського Патріархату. }} * {{see | name=Домініканський монастир | alt= | url= | email= | wikidata=Q2913352 | wikipedia=Домініканський_монастир_(Луцьк) | address=вул. Драгоманова, 24 | lat=50.735833 | long=25.320556 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Заснований у 1390 р. королем Ягайлом, у XVIII ст. збудований новий. У 1847 р. ліквідований російським царським режимом. Тепер тут духовна семінарія УПЦ МП. }} * {{see | name=Монастир тринітаріїв | alt= | url= | email= | wikidata=Q3018759 | wikipedia=Монастир_тринітаріїв_(Луцьк) | address= вул. Сенаторки Левчанівської, 4 | lat=50.7420193 | long=25.3201898 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Тепер тут військовий шпиталь. }} * {{see | name=Монастир шариток | alt= | url= | email= | wikidata=Q2753092 | wikipedia=Монастир_шариток_(Луцьк) | address=вул. Кафедральна, 17-19 | lat=50.7386528 | long=25.3211194 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Розміщувався у колишніх катедральних спорудах костелу Святої Трійці. Шаритки діяли в Луцьку у XIX столітті. Нині приміщення займає курія Луцької римо-католицької єпархії та резиденція Луцького єпископа. }} * {{see | name=Монастир бригідок | alt= | url= | email= | wikidata=Q2753122 | wikipedia=Монастир_бригідок_(Луцьк) | address=вул. Кафедральна, 16 | lat=50.736944 | long=25.322778 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Зведений у стилі бароко на місці палацу Радзивіллів. У 1846 р. монастир був зачинений, а в 1890-х у його приміщенні облаштували в'язницю, а потім (1960) музичне училище. Зараз тут чоловічий православний монастир УПЦ КП. }} == Чим зайнятись == [[Файл:Волинський краєзнавчий музей.jpg|міні|Волинський краєзнавчий музей]] === Музеї та галереї === * {{do | name=Аптека-музей | alt=аптека Злоцьких| url= | email= | wikidata=Q3019652 | wikipedia=Аптека-музей_(Луцьк) | address= вул. Драгоманова, 11 | lat=50.739444 | long=25.318056 | directions= | phone=+38 (0332) 72 38 85 | tollfree= | fax= | hours=Будні: 08:00-20:00. Вихідні: 09:00-21:00| price= | lastedit=2024-04-12 | content=На колишній ринковій площі міста розташована найдавніша у Луцьку аптека, яка діяла із середини XIX століття. Її перший власник Петро Злоцький перебудував для цього кам’яницю XVIII століття. Сьогодні торговий зал вдало відтворює інтер’єр колишньої старовинної аптеки. На головному місці масивний прилавок аптекаря з унікальним касовим апаратом 1902 року, у шухлядах якого лежать гроші часів побудови аптеки. У другому виставковому залі – кабінет власника аптеки. На столі старовинні рахівниця та друкарська машинка. На полицях – бібліотека рідкісних тепер книг з аптечного ремесла. Тут зберігається і гербарій лікарських рослин, датований 1942 роком. }} * {{do | name=Художній музей | alt= | url= | email=lutskartmuseum@ukr.net | instagram=https://www.instagram.com/art_museum_lutsk/ | facebook=https://www.facebook.com/p/%D0%A5%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%96%D0%B9-%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9-%D0%BC-%D0%9B%D1%83%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B4%D1%96%D0%BB-%D0%92%D0%9A%D0%9C-100063542711753/ | wikidata=Q16705378 | wikipedia=Луцький_художній_музей | address=вул. Кафедральна, 1а | lat=50.738457 | long=25.323021 | directions= | phone=(0332) 72-30-75 | tollfree= | fax= | hours=10:00-17:00. Вихідні: понеділок та вівторок | price= | lastedit=2026-04-01 | content=Розташований в колишньому Будинку повітового суду на території Луцького замку. У розділі закордонного мистецтва представлено роботи національних шкіл Іспанії, Італії, Фландрії, Франції, Австрії, Німеччини, Англії й Польщі з періоду XVII – першої третини ХХ століття. У розділі українського і російського мистецтва другої половини ХІХ – початку ХХ століття глядач має змогу познайомитись як з основними шляхами розвитку художньої культури цього періоду, так і з багатьма яскравими творчими особистостями. У 2003 році було створено нову експозицію давнього українського портрета. Її основу склали твори, що походять із родового замку князів Радзивіллів в Олиці. Полотна родинно-меморіальної портретної галереї дуже різні за художнім рівнем, виконані здебільшого невідомими або ж придворними майстрами династії Радзивіллів. Сьогодні у Художньому музеї часто відбуваються виставки, майстер-класи, творчі вечори та презентації. }} * {{do | name=Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки | alt= | url=https://nvimu.com.ua/filii/index/4 | email=volmuz46@gmail.com | wikidata=Q4124454 | wikipedia=Волинський_регіональний_музей_українського_війська_та_військової_техніки | address=вул. На Таборищі, 6 | lat=50.75 | long=25.335556 | directions= | phone=0332 24-00-51 | tollfree= | fax= | hours=10:00-17:00 | price= | lastedit=2024-04-12 | content=Єдиний у Західному регіоні України військовий музей. Музей є філією Національного військово-історичного музею України. Експозиція музею складається із двох частин: експозиція сучасної військової техніки та озброєння на відкритому майданчику та тематична історико-хронологічна експозиція. На сьогодні фонди музею налічують близько 1000 експонатів, репрезентуючи авіаційну і бронетанкову техніку, артилерійське і зенітно-ракетне озброєння, стрілецьку зброю, апаратуру й обладнання військ зв’язку, а також різноманітні матеріали військової історії, які мають музейне значення: бойові прапори, предмети форми одягу й армійського побуту, документи й фотографії, твори мистецтв, військові трофеї та інші матеріали. В музеї проводяться тематичні виставки. }} * {{do | name=Волинський краєзнавчий музей | alt= | url=https://volynmuseum.com | email=vkm.inform@gmail.com | wikidata=Q12090335 | wikipedia=Волинський_краєзнавчий_музей | address= вул. Шопена, 20 | lat=50.750317 | long=25.3383793 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-12 | content=Головний музей Волинської області, найбільший і найдавніший з музеїв Волині, що нині працюють. Його було відкрито 16 червня 1929 року у Луцьку з ініціативи створеного 1927 року Волинського товариства краєзнавства та опіки над пам’ятниками минулого. На сьогодні у фондах Волинського краєзнавчого музею зберігається понад 140 тисяч експонатів основного фонду, які репрезентують природу, історію, етнографію, мистецтво волинського краю. Колекції музею представлені в експозиції, яка складається з розділів природи, давньої та новітньої історії, тематичних виставок. Щороку в музеї створюється близько семи десятків різноманітних виставок як з фондів музею, так і з інших установ. }} * {{do | name=Музей дзвонів у Луцькому замку | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Кафедральна, 1а | lat=50.7393589 | long=25.3235786 | directions= | phone=+38 (0332) 72-34-32, +38 (0332) 72-48-88 | tollfree= | fax= | hours=10:00-19:00 (взимку 10:00-17:00) | price= | lastedit=2024-04-12 | content=Єдиний в Україні. У музеї зібрані дзвони XVII – поч. ХХ ст. У 60-х роках минулого століття сюди звозили дзвони із закритих церков. Загалом колекція музею нараховує понад 90 дзвонів. Деякі дзвони оздоблені невеликим орнаментом на релігійні мотиви. Найбільші дзвони із колекції важать майже пів тонни. Окрім церковних, є тут також дзвони з пожежної частини, залізничного вокзалу, річкової пристані, пошти й навіть невеличкий шкільний дзвоник. Найстарішому дзвону виповнилось понад 350 років. Цікавими є також квадратні дзвоники з Архангельської області (Росія), а також царські дзвіночки-бубонці, яких звук чутно навіть за декілька кілометрів. У зимовий період музей відкритий для відвідувачів з 10.00 до 17.00. Ціна відвідування музею входить у вартість вхідного квитка у замок. }} * {{do | name=Музей книги | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=50.7392044 | long=25.3235226 | directions= | phone=+38 (0332) 72-34-32, +38 (0332) 72-48-88 | tollfree= | fax= | hours=10:00-19:00 (взимку 10:00-17:00) | price= | lastedit=2024-04-12 | content=Облаштований у будинку колишньої повітової скарбниці на території Луцького замку, збудованій у 1807 році. Протягом ХІХ—ХХ століть у ньому розміщувались різні міські установи. В експозиції музею — книги ХVII-ХХ століть. Гордістю музею є Службове Євангеліє, видане у Львові 1644 року, та двотомний "Требник" митрополита Петра Могили, виданий 1646 року. Крім того, тут можна побачити реконструйовані старовинні друкарські верстати, один з них ХV століття. У зимовий період музей відкритий для відвідувачів з 10.00 до 17.00. Ціна відвідування музею входить у вартість вхідного квитка у замок. }} * {{do | name=Музей Лесі Українки Волинського національного університету | alt= | url= | email=danyluktanya@ukr.net | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Потапова, 9. | lat=50.750987 | long=25.330535 | directions=Розміщений у корпусі № 2 (С). | phone=(0332) 24-83-02 | tollfree= | fax= | hours=10:00-16:00. Вихідний: субота та неділя. | price=Вхід вільний | lastedit=2024-04-13 | content= Його експозиція знайомить із життєвим та творчим шляхом письменниці, історією славетної родини Косачів, а фонди налічують понад тисячу одиниць збереження. Серед експонатів — автографи, світлини, прижиттєві та рідкісні видання творів Лесі Українки, унікальна колекція поштових листівок кінця XIX - початку XX століття з краєвидами тих місць, документи та речі родини Косачів. Цікавим також є і художній фонд Музею, до якого увійшли мальовничі малюнки племінника поетеси — Юрія Косача. картини художника Андроника Лазарчука, творчі роботи українських митців. присвячені Лесі Українці та волинському краю. За роки свого існування Музей став знаним осередком культурного життя Луцька, центром наукової та творчої роботи. }} * {{do | name=Музей волинської ікони | alt= | url= | email=mvolik93@ukr.net | wikidata=Q4306243 | wikipedia=Музей_Волинської_ікони | address=вул. Ярощука, 5 | lat=50.748153 | long=25.331202 | directions= | phone=(0332) 24-34-12 | tollfree= | fax= | hours=10:00-18:00. Вихідний: субота та середа. | price=Для учнів, студентів, пенсіонерів - 20,00 грн.; для дорослих - 40,00 грн | lastedit=2024-04-13 | content=Репрезентує самобутню регіональну волинську школу іконопису XVI -XVIII ст. Експозиція музею представляє ікони, предмети церковної декоративної різьби, металопластики та скульптури. Експонати зібрані у восьми залах. Понад 100 пам’яток іконопису представляють різноманітність стилів і творчих манер професійних і народних майстрів, діяльність іконописних осередків Волині, характеризують розвиток волинського малярства. У музеї, зокрема, експонуються твори видатного українського іконописця Йова Кондзелевича. З 2000 р. музей волинської ікони став місцем паломництва до Холмської Чудотворної ікони Богородиці, найдавнішої ікони в Україні. Також у музеї проводяться тематичні вечори, презентації, зустрічі, концерти камерної музики та духовного співу. }} * {{do | name=Музей історії сільського господарства Волині | alt= | url= | email= skansen_volyn@ukr.net | wikidata=Q12130616 | wikipedia=Музей_історії_сільського_господарства_Волині | address=вулиця Шкільна, 1, с-ще Рокині | lat=50.830139 | long=25.255889 | directions=12 км від Луцька | phone=+ 38 (0332) 709 375 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-13 | content=Скансен, що розташувався на площі понад 170 тис. кв. км. Музей розпочав свою діяльність у 1979 році. Автор ідеї створення музею — Петро Теслюк, автор та розробник експозиції музею — Олександр Миколайович Середюк. В 1983 році колегія Міністерства культури України присвоїла Музею історії сільського господарства Волині почесне звання "Народний музей". Цікаві й захопливі експозиційні матеріали семи залів музею розповідають про виникнення землеробства та скотарства на Волині, удосконалення землеробських знарядь, представляють історію розвитку сільського господарства Волині від найдавніших часів до сьогодення, сільськогосподарську науку краю, особливості природних умов для землеробства. З ініціативи директора музею Олександра Середюка у 1989 році розпочато спорудження на ландшафті Рокинівського дендропарку експозиції просто неба – "Козацький зимівник", експонати якого гармонійно вписуються у природний заповідник. Відвідувачі мають змогу познайомитися не тільки з пам'ятками древнього житлового, господарського, монументального і присадибного дерев'яного будівництва, а й поринути у цікаву подорож заповідними стежками минулих століть. У експозиції визначне місце займає пам’ятник козаку Мамаю – воїнові й захиснику, характернику і звитяжцю. Козацьке село живе: тут можна не лише відвідати традиційні будівлі, а й навчитися вишивати, ткати, місити тісто, погарцювати верхи на коні, походити за плугом, переночувати в запашному сіні, або ж за давніми традиціями поколядувати, пощедрувати чи відчути емоції купальської ночі, косовиці, обжинків, андріївських вечорниць... У "Козацькому зимівнику" діє "Школа козацького гарту" - молодіжна громадська організація, заснована Олександром Середюком, який викладає бойовий гопак. }} * {{do | name=Галерея 4/8 | alt= | url= | email= | wikidata=Q56372523 | wikipedia=Галерея_4/8 | address=вул. Клима Савура, 44А | lat=50.74519 | long=25.35035 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-15 | content=Галерея стріт-арту збудована у 2017 році українським меценатом Андрієм Покровським. Місце розташування – місто Луцьк, територія рекреаційного комплексу «City Park». Автор ідеї та натхненник проєкту – стріт-артер Андрій Присяжнюк. Архітектурну концепцію створив дизайнер та архітектор Сергій Торбінов. Унікальна вулична галерея існує у форматі «open air», яка являє собою неформальний експозиційний простір, без обмежень уяви та фантазій. }} [[Файл:Night in Lutsk Castle 2017 - Opening Ceremony.jpg|міні|Фестиваль «Ніч у Луцькому замку» 2017 р.]] === Фестивалі === * Міжнародний фестиваль українського фольклору «Берегиня» Фестиваль відбувається раз на три роки та об'єднує носіїв фольклорних традицій — співаків, музик, танцюристів, майстрів народного мистецтва задля сучасного відтворення та наукового осмислення надбань української народної культури. У програмі: культурно-мистецькі дійства у Луцькому замку, на етнографічних майданчиках у центрі міста, в міському парку культури і відпочинку імені Лесі Українки, в приміщеннях обласних театрів, Палацу культури за участі самобутніх фольклорних колективів з усіх районів і міст області, різних регіонів України, а також української діаспори близького і далекого закордоння. Організатори: Управління культури Волинської облдержадміністрації, Обласний науково-методичний центр культури. * Фестиваль середньовічної культури «Меч Луцького замку» У Луцьку відбудеться фестиваль середньовічної культури «Меч Луцького замку». У фестивалі беруть участь охочі з різних міст. В рамках фестивалю відбудуться гуртові бої, а також учасники фестивалю продемонструють середньовічні танці. Пройдуть також бої на ристалищі, тобто одиночні бої — лицар проти лицаря. Також, щороку відбуваються конкурси середньовічного чоловічого та жіночого костюма. Відвідуючи фестиваль, Ви відчуєте незабутню атмосферу Середньовіччя! * Міжнародний джаз-фольк фестиваль «Музичні діалоги» «Музичні діалоги» ― це єдиний на Волині джаз-фольк фестиваль, покликаний сприяти розвитку етнічної музики різних народів (а особливо, українського народу) у поєднанні з імпровізаційною музикою ― джазом. Ми прагнемо відродити автентичне музичне мистецтво та заохочувати митців по-новому його інтерпретувати. «Музичні діалоги» — це транскордонний проєкт, перш за все, орієнтований на залучення музикантів з Польщі, Білорусі та інших країн Європи. Щорічне музичне open-air дійство зазвичай триває 2 дні другої декади травня та відбувається у культовому місці ― Луцькому замку XIV століття. * Фестиваль мистецтв «Пісні Великої Волині» На Театральному майдані міста Луцька вируватиме яскраве мистецьке дійство, що поєднуватиме традиційну народну та сучасну культуру і мистецтво. Учасники фестивалю — творчі колективи та майстри народного мистецтва з історичної Великої Волині (Волинська, Рівненська, Тернопільська, Житомирська, Хмельницька, Вінницька області, Берестейщина та Підляшшя). Також на фестивалі виступають гості із південно-східної України. * Міжнародний мистецький фестиваль «Театр за межами театру» Щорічно в Україні відбувається низка міжнародних театральних фестивалів. У Луцьку пройде Міжнародний мистецький фестиваль «Театр за межами театру», який дозволить оцінити акторську майстерню у нетипових для театральних спектаклів місцях. * Артшоу «Ніч у Луцькому замку» Є у Луцьку така ніч, коли у середньовічному замку аж до світанку вирує життя. Саме тоді тут відбувається мистецьке шоу, яке перенесе Вас у древній Луцьк та зачарує атмосферою князівських палат і замкових мурів. Артшоу «Ніч у Луцькому замку» з нетерпінням чекають впродовж цілого року. Під покровом найкоротшої літньої ночі кожен учасник має можливість перевтілитися в лицаря, вінценосну особу, придворного слугу чи ремісника. Старовинна романтична атмосфера, створена танцями та музикою середньовіччя, лицарськими турнірами, а також безліч свічок, вогняне шоу, глінтвейн за старовинними рецептами, прогулянки у таємничих підземеллях та вздовж багатовічних мурів повертають у минуле… «Ніч у Луцькому замку» — це поєднання давнього і сучасного, історії та мистецтва. Нічна феєрія дозволяє познайомитися з багатьма жанрами мистецтва і популярними виконавцями. Майстер-класи проводять відомі майстри народної творчості, художники, режисери кіно та відеоарту, учасники клубів історичної реконструкції. Протягом 2007–2012 років у стінах Луцького замку атмосферу середньовіччя відтворювали музичні гурти «Stary Olsa» та «Testamentum Terrae» з Білорусі, «Tryzna» з Польщі, «Bakchus» з Чехії, «Львівські менестрелі» та «Kings & Beggars» з України, а також литовський театр історичної реконструкції «Viduramziai», клуб історичної реконструкції «Аквітанія» (Луцьк). Сучасне музичне мистецтво презентували Славко Вакарчук і гурт «Океан Ельзи», Олег Скрипка та гурт «ВВ», Руслана, популярні музичні колективи «Гайдамаки», «Rock-H» (Україна), «Zdob si zdub» (Молдова), «Mgzavrebi» (Грузія) та багато інших. * Міжнародний музичний фестиваль імені Ігоря Стравінського «Стравінський та Україна» Міжнародний музичний фестиваль «Стравінський та Україна» — єдиний фестиваль Волині, що пропагує класичну музику у всіх її жанрах та стилях. Головна мета фестивалю — популяризація творчості Ігоря Стравінського та вивчення його зв'язків із Україною, а також популяризація кращих зразків світової і української музичної класики. Особливістю фестивалю є гала-концерт на природі 17 червня кожного року в день народження Ігоря Стравінського біля садиби-музею композитора у місті Устилуг. Концерт відбувається на великому пересувному сценічному комплексі, який з кожним роком збирає все більше слухачів з Волині, України та інших країн. Пріоритетом кожного фестивалю є виконання прем'єрних творів Стравінського, які до цього часу в Україні не виконувались, або яких немає в аудіо чи відеозаписі. Перший фестиваль відбувся 1994 року, а із 2005 року відбувається щороку у червні у м. Устилуг та м. Луцьку. * Міжнародний фестиваль «Поліське літо з фольклором» Фестиваль «Поліське літо з фольклором» — це міжнародне свято пісні та танцю. Протягом кількох фестивальних днів лучани та гості міста знайомляться із фольклором та традиціями закордонних колективів. У ці дні у місті панує особлива атмосфера добросусідства та близькості народів, адже гостями фестивалю є численні колективи із закордону та різних куточків України. За дванадцять фестивальних років у фестивалі взяли участь 6766 учасників, з них 80 закордонних колективів з 41-ї країни світу та 86 колективів з України. Завдяки «Поліському літу з фольклором» Україна у 1996 році на засіданні Генеральної Асамблеї CIOFF була прийнята 69 повноправним членом цієї авторитетної організації. Фестивальні дійства відбуваються у музично-драматичному театрі, парку культури і відпочинку імені Лесі Українки, Палаці культури міста, на території Луцького замку, стадіону «Авангард», Свято-Троїцькому кафедральному соборі та костелі Святих Петра і Павла, на відкритих майданчиках та мікрорайонах міста. * Мистецький фестиваль «Солом'яна птаха» «Солом'яна птаха» — це фестиваль справжнього сімейного дозвілля, що відбувається у Луцькому замку. Протягом нього чоловіки разом з ковалями кують підкову на щастя, а жінки та діти беруть участь в майстер-класах «Скульптура з сіна», створюючи птаху — оберіг сім'ї. До творчої родини приєднуються ковалі зі [[Львів|Львова]], [[Рівне|Рівного]], [[Тернопіль|Тернополя]], [[Шептицький|Шептицького]], [[Житомир]]а, [[Чернівці]]в, [[Івано-Франківськ]]а та інших міст. На фестивалі відбувається ярмарок творчих робіт учасників. Найактивніші митці та глядачі отримують подарунки від організаторів. Попередні фести залишили по собі ковані роботи, які експонуються в Луцькому замку — це ковані свічники на декоративній решітці «корони Вітовта», яку щорічно запалюють живим вогнем на дійстві «Ніч у Луцькому замку». Організатори: ВОГО Асоціація «Оберіг Мистецтва», мистецька студія «Оле-арт»(засновники Олег та Ольга Грицюки), управління культури Луцької міської ради. * Молодіжний фестиваль альтернативної музики та сучасного мистецтва «Бандерштат» Синьоока Волинь, повстанський край, земля українських героїв споконвіку була символом нескореності українського народу. В її предковічних лісах кувалася українська незалежність та національна свобода, виростали цілі покоління нескорених бійців, пам'ять про яких і досі несе в собі кожен український патріот. Саме на цих славних землях у 2007 році й народилася ідея проведення Всеукраїнського фестивалю української альтернативної музики та сучасного мистецтва «Бандерштат», культурно-мистецького заходу, цілком і повністю насиченого патріотичним змістом та настроями. Сьогоднішній фестиваль це: літературна сцена, зустрічі із ветеранами УПА, спортивні та мистецькі ділянки, дискусії із відомими політичними та громадськими діячами, патріотичний флешмоб, нічна ватра, історична реконструкція, нічні кіноперегляди. Фестиваль українського духу «Бандерштат» оголошений територією без алкоголю. == Що купувати == === Ринки === * {{buy | name=Центральний ринок | alt=у народі Старий ринок | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Глушець, 1 | lat=50.7403281 | long=25.3210848 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-16 | content=Понад 100 років тому ринок був на місці нинішнього Театрального майдану. Тоді майдан називався Парадним через те, що тут проводили паради. У 1903 році у міській думі створили комісію для напрацювання варіантів перенесення ринку, причому різні дворяни лобіювали перенесення ринку саме на свою землю, щоб так чи інакше отримувати із цього дохід, але перенесення скасувала бюрократія. Дві ділянки знаходилися поза формальними межами міста, тому «Волынское губернское по городскимъ дѣламъ Присутствіе» скасувало рішення міської думи щодо перенесення, мовляв, перевищили повноваження.<p>Через декілька років вже Волинська губернська земельна управа спробувала прибрати ринок, вона скасувала на майдані ярмарки, та перенесла їх на Гнідаву. Це викликало обурення певної ініціативної групи мешканців, які 8 лютого 1906 року зібрали підписи проти перенесення.<p>Вже за 2 тижні на засідання міської думи увірвалися власники торгових рядів на Парадному майдані та почали вимагати повернути торгівлю. Під тиском натовпу більшість гласних (депутатів) підтримала повернення ярмарків на Парадній до того часу, як облаштують міський луг за Окружним судом (район 8-ї школи). Цікаво, що міський голова виступив союзником протестувальників і у листі губернатору брехав, що «тиску не було». Проте у губернському відділі у міських справах заявили, що рішення незаконне. В підсумку люди почали торгувати й на Парадній площі, і на Гнідаві.<p>Нарешті у 1907 році під тиском впливових містян відверто брудний майдан вирішили перетворити на міський публічний сад. Цього разу опір незадоволених вдалося подолати. Висаджувати його розпочали з 1908 року, а завершили у 1910-му. Лише з 1913 року вхід у сад був платним: сезонний квиток коштував сім'ї 3 рублі. За польських часів у саду зробили сцену, встановили різноманітні кіоски та проводили народні гуляння. І лише з 70-х років на місці Театрального майдану зелень почали активно замінювати на цеглу та асфальт. Приблизно в цей час і з’явилися перші торгові ряди на нинішньому Старому ринку.<p>Але навіть сьогодні всі говорять про перенесення ринку. Нинішня влада впевнено заявляє про потребу його перенесення і готова до радикальних дій. Проте підприємці, яким належать торгові точки, бояться втратити свій заробіток і говорять про те, що обіцяний політиками діалог зрештою обернувся ігноруванням. }} * {{buy | name=Завокзальний ринок | alt=колишній Варшавський ринок | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Карпенка-Карого, 1 | lat=50.7589243 | long=25.3537378 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-16 | content=8 грудня 1990-го, в Луцьку відкрили Завокзальний ринок. Базар тут існував і раніше, але як «барахолка». Поляки привозили й продавали тут всіляке «барахло»: джинси, светри, куртки, жуйки, тіні для вій і т.п.. Тоді були 90-ті роки, розвал Союзу, масове безробіття, підприємства збанкрутували й закрилися, під тиском змін припинили функціонувати заводи, а люди кинулися на власні хліба. У час, коли люди дійшли до відчаю через безгрошів’я і важку ситуацію в країні, мусили виживати, як могли. Варшавський ринок тоді відкрив нові можливості для волинян, створивши близько 5 тисяч нових робочих місць. Попри те, що було чимало претензій від різних контрольних інстанцій, мовляв, що людям не були створені належні умови для роботи, ринок продовжував функціонувати, а люди виходили працювати. }} * {{buy | name=Північний ринок | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вулиця Домни Гордіюк, 49 | lat= 50.7677151 | long=25.3710842 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-16 | content= }} * {{buy | name=Новий ринок | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Боженка | lat= 50.7153386| long=25.2987337 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-16 | content=Ринок хоч і зветься «новим», але працює ще з 2008 року. }} === Торгові центри === * {{buy | name=ЦУМ Луцьк | alt= | url= | email= | wikidata=Q65197746 | wikipedia=ЦУМ_Луцьк | address=просп. Волі, 1 | lat=50.7474479| long=25.3264953 | directions= | phone=+380 66 990 0301 | tollfree= | fax= | hours=9:30 – 21:00 | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Центральний універмаг міста Луцька – магазин у центрі Луцька, що вміщує майже 80 магазинів та бутиків. Найбільшу площу займають магазин турецького бренду LC Waikiki, ресторан швидкого харчування Пузата хата, а також супермаркет Сільпо. Також в універмазі є квітковий павільйон, артгалерея, туристична агенція, салон краси, книгарня, банкомати, термінали, обмінний пункт, туалети тощо.<p>Попередня будівля універмагу «Луцьк» була запроєктована групою архітекторів на чолі з Євгеном Ходаковським і відкрилася наприкінці 1960-х років. У грудні 2011 споруда зруйнована через пожежу. Оновлений універмаг після реконструкції відкрили 30 листопада 2012 р. }} * {{buy | name=ТРЦ "ПортCity" | alt= | url=https://www.portcity.com.ua | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Соборності, 43 | lat=50.7555763 | long=25.357642 | directions= | phone=0332 787 801 | tollfree= | fax= | hours=10:00–22:00 | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Великий жвавий торгово-розважальний комплекс із ресторанами, кінотеатром та ковзанкою. }} * {{buy | name=ТЦ "Імідж" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Рівненська 89 | lat=50.744433 | long=25.378084 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=08:00–23:00 | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Торговий центр, який пропонує широкий асортимент магазинів та послуг. У цьому магазині є все необхідне для покупок — від харчів та товарів для дому до косметики, техніки та іграшок для дітей. Привітний персонал та чистота в магазині створюють приємну атмосферу. Однак, деякі відгуки зазначають деякі недоліки, такі як відсутність зарядних станцій для електромобілів, проблеми зі стоянкою та відсутність зеленого простору навколо торгового центру. Попри це, "Імідж" є популярним місцем для проведення часу та покупок. }} * {{buy | name=ТЦ "Варшавський" | alt= | url=https://varshavskyi.com.ua | email=vita.semenyuk.92@ukr.net | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Конякіна, 30 | lat=50.7612073 | long=25.3526859 | directions= | phone=+38 (067) 334 77 07, +38 (050) 432 79 51 | tollfree= | fax= | hours=10:00 - 20:00 | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Місце асоціюється з торгівлею. Поряд розміщені автостанція, базар та залізничний вокзал, що дає гарний пішохідний та транспортний потік. Стильний дизайн, великий вибір відомих магазинів з абсолютно різними товарними категоріями, а так само кафе роблять ТЦ "Варшавський" ідеальним місцем для проведення свого дня та відпочинку. }} * {{buy | name=ТЦ "Глобус" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Єршова, 11 | lat=50.7693012 | long=25.3718321 | directions= | phone=(033) 278 83 38 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Сучасний торговий комплекс, розташований в спальному районі Луцька. Тут, зокрема, є такі заклади: спортивний клуб «Інтер-Атлетика» – спортивно-оздоровчий комплекс сомножеством багатопрофільних послуг: тренажери, карате, бокс, заняття з фітнесу та аеробіки, сауна та солярій, масаж; супермаркет «Торба» (харчі, алкогольна та тютюнова продукція, побутова хімія); гіпермаркет електроніки «Шок»; салон меблів «Dommino»; «Твій меблевий магазин»; кіоск тютюнової продукції «Табакерка»; оптовий магазин «Королівство канцтоварів»; магазин «Книжкові фарби»; інші заклади. }} * {{buy | name=ТЦ "Гостинец" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Соборності, 11Л | lat=50.7636111 | long=25.3675 | directions= | phone=+380 332 716 953 | tollfree= | fax= | hours=ПН-ПТ: 09:00–19:00, СБ: 10:00–17:00, НД – зачинено | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Торговий центр з улюбленими магазинами, де працюють привітні продавці. Чудове розташування та наявність сусідніх магазинів та закладів. Також, "Гостинець" вражає своєю компактністю, де можна знайти багато маленьких магазинчиків в одному місці. }} * {{buy | name=ТЦ "Європа" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Карпенка-Карого, 15а | lat=50.7508403 | long=25.3561814 | directions= | phone=+380 97 315 4500 | tollfree= | fax= | hours=ПН-ПТ: 10:00–19:00, СБ: 10:00-17:00, НД: 10:00-16:00 | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Магазин, який пропонує широкий вибір плитки, сантехніки та меблів. }} * {{buy | name=ТЦ "Елегант" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Відродження, 27 | lat=50.7510415 | long=25.3783375 | directions= | phone=+380 99 637-10-17, +380 68 661-66-06 | tollfree= | fax= | hours=ПН-ПТ: 09:00-19:00, СБ-НД: 10:00-18:00 | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Магазин з різноманітним асортиментом товарів, де можна знайти як цікаві речі за низькими цінами, так і високоякісні меблі та матраци. }} * {{buy | name=ТОЦ "Гранд Волинь" | alt= | url=https://grand-volyn_lutsk.kursvalut.com | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Волі, 42 | lat=50.745162 | long=25.3393614 | directions= | phone=(050)916-01-25, (097)088-63-39 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Перший сучасний торгівельно-розважальний комплекс у центрі Луцька, де розміщено близько 50 магазинів, 30 офісних приміщень, караоке-ресторан, нічний клуб, літні тераси, сучасний тренажерний зал, коктейль-бар. Це не просто торговий центр — це символ моди та краси, принципово нове місце суспільного життя міста, місце шопінгу та розваг, зустрічей та побачень. }} * {{buy | name=ТОЦ "Boss" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Молоді, 8г | lat=50.7627645 | long=25.3714129 | directions= | phone=+380 95 245 8852 | tollfree= | fax= | hours=09:00–20:00 | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Новенький і затишний торговий комплекс, розташований на проспекті Молоді. Відгуки про цей ТЦ свідчать про його сучасну будівлю і комфортне середовище. Користувачі захоплюються якістю туристичних та косметологічних послуг, які надаються в цьому центрі. Також в ТЦ "Boss" можна знайти дешеві продукти й вітаміни від айхерб. Загалом, жителям району 33 рекомендують відвідати цей ТЦ. }} == Де поїсти == === Ресторани === * {{eat | name=Ресторан "Бравий Швейк" | alt= | url=https://bravyjswejk.choiceqr.com | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Лесі Українки, 56 | lat=50.7457243 | long=25.3241899 | directions= | phone=+380994218298 | tollfree= | fax= | hours=10:00 - 23:00 | price= | lastedit=2024-04-21 | content=І випити прохолодного пива в барі, і смачно поїсти, і переглянути футбольний матч, і послухати гарну музику — усе це можна зробити у ресторані "Бравий Швейк". }} * {{eat | name=Кафе-ресторан "Базилік" | alt= | url=https://basilic.ua/cafe-basilic | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Кравчука 11а | lat=50.7671589 | long=25.3625097 | directions= | phone=Доставка, самовивіз: 066 979 93 93, 068 055 95 59. Телефон закладу: 066 341 42 41 | tollfree= | fax= | hours=10:00-23:00 | price= | lastedit=2024-04-21 | content=Сімейний кафе-ресторан, яке пропонує широкий вибір піци, суші та інших страв, а також смачні десерти. Для дітлахів створена окрема дитяча кімната. }} * {{eat | name=DJ Cafe Ring | alt= | url=https://ring.lutsk.ua/ringdjcafe | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Волі, 49а | lat=50.7440414 | long=25.3515055 | directions= | phone=+380 66 358 77 11 | tollfree= | fax= | hours=10:00 - 23:00 | price= | lastedit=2024-04-21 | content=DJ Cafe "Ring" це приємне місце для того, щоб відвідати його в будь-який час. Сім'єю або самому заглянути на смачний сніданок, провести важливий бізнес-ланч, відновити сили за обідом, для нових перемог і залишитись на полуденок, не встоявши перед запахом ароматного кальяну, провести приємний вечір з коханою людиною, смакуючи десерт або налаштовуючись на яскраву ніч, в компанії близьких друзів послухати відмінний живий сет, у виконанні ді-джея, або приїхати на afterparty у вихідні. }} * {{eat | name=Ресторан "Корона Вітовта" | alt= | url=https://koronavitovta.com | email=koronavitovta@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Плитниця, 1 | lat=50.738412 | long=25.322135 | directions= | phone=+38 0332 72-71-14, +38 097 390-86-88 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-21 | content=Під час розкопок, у стіні давнього фундаменту було знайдено напівзотлілий манускрипт. Це був своєрідний щоденник королівського кухаря Сварога, в якому той вів розрахунки, нотував рецепти сфантазованих ним страв, описував деякі події з життя міста. Цей манускрипт і став основою ідеї створення у 1996 році ресторану “Корона Вітовта”. Він зведений під самими мурами середньовічного Луцького замку. Окрім приготування страв за старовинними рецептами й відповідності їх назв князівській добі, тут намагаються відродити й давні традиції. }} * {{eat | name=Ресторан "GOBI" | alt= | url=https://gobi-rest.choiceqr.com/ | email=Gobirest2024@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Соборності, 22Б | lat=50.763795 | long=25.366354 | directions= | phone=Бронювання столиків: +38 (095) 099 09 91; Доставка/самовиніс: +38 (095) 099 09 92 | tollfree= | fax= | hours=11:00—23:00 | price=50-790₴ (бенкетні страви дістають до 1220₴), дорогі вина коштують до 1300₴ | lastedit=2026-03-19 | content=Ресторан грузинської кухні.. у Луцьку. Так, грузинські хінкалі і сюди дібрались, і якщо вірити відгукам, то лучанам дуже сподобався заклад — в гуглі майже 5 зірок. Багато закусок, хінкалі, хачапурі, гарячих страв. Також є дитяче і бенкетне меню. Широкий вибір алкоголю, грузинського і міжнародного вина. }} === Піцерії === ==== Дядя Pizza ==== * {{eat | name=Піцерія "Дядя Pizza" №1 | alt= | url=https://dyadyapizza.com | email=volidyadyapizza@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Волі, 4В | lat=50.746195 | long=25.328643 | directions= | phone=+38 (099) 167-70-05 | tollfree= | fax= | hours=Цілодобово | price= | lastedit=2024-04-22 | content= }} * {{eat | name=Піцерія "Дядя Pizza" №2 | alt= | url=https://dyadyapizza.com | email=dyadya.lesi@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Лесі Українки, 59 | lat=50.74567 | long=25.3230175 | directions= | phone=+38 (099) 167-70-04 | tollfree= | fax= | hours=10:00-22:00 | price= | lastedit=2024-04-22 | content= }} ==== Теревені ==== * {{eat | name=Піцерія "Теревені" №1 | alt= | url=https://menu.tereveni.com.ua | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Соборності, 9а | lat=50.7644415 | long=25.3689534 | directions= | phone=(095) 539 34 39 | tollfree= | fax= | hours=10:00 - 23:00 | price= | lastedit=2024-04-22 | content= }} * {{eat | name=Піцерія "Теревені" №2 | alt= | url=https://menu.tereveni.com.ua | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Лесі Українки, 57 | lat=50.745327 | long=25.323267 | directions= | phone=(095) 649 99 11 | tollfree= | fax= | hours=10:00 - 22:00 | price= | lastedit=2024-04-22 | content= }} ==== Фелічіта ==== * {{eat | name=Піцерія "Фелічіта" №1 | alt= | url=https://grandpersona.ua/uk/projects/felicita | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Волі, 11 | lat=50.746664 | long=25.329771 | directions= | phone=+38 067 332 33 65 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-22 | content= }} * {{eat | name=Піцерія "Фелічіта" №2 | alt= | url=https://grandpersona.ua/uk/projects/felicita | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Стрілецька, 11 | lat=50.753764 | long=25.330457 | directions= | phone=+380673327156 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-22 | content= }} * {{eat | name=Піцерія "Фелічіта" №3 | alt= | url=https://grandpersona.ua/uk/projects/felicita | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Івана Франка, 3 | lat=50.749185 | long=25.318693 | directions= | phone=+38 067 334 2212 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-22 | content= }} * {{eat | name=Піцерія "Фелічіта" №4 | alt= | url=https://grandpersona.ua/uk/projects/felicita | email= | wikidata= | wikipedia= | address=ТЦ "Баобаб", вул. Ранкова, 2, с. Рованці | lat=50.719954 | long=25.337269 | directions= | phone=+380690015001 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-22 | content= }} === Fast Food === * {{eat | name=McDonald's №116 «Порт Сіті» | alt= | url=https://mcdonalds.com | email=UA-00116.store@ua.mcd.com | wikidata= | wikipedia= | address=ТРЦ «ПортCity», просп. Соборності, 43 | lat=50.7559742 | long=25.3583974 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Зал: 07:00 - 23:00. McDrive: 05:00 - 23:30 | price= | lastedit=2024-04-27 | content= }} * {{eat | name=ChickenHUT | alt= | url=https://chicken-hut.ua/ua/restorany/luck-konyakina/ | email= | wikidata= | wikipedia= | address=ТЦ «Варшавський», вул. Конякіна, 30 | lat=50.761272 | long=25.352363 | directions= | phone=(095) 022 4484 | tollfree= | fax= | hours=09:00 - 21:00 | price= | lastedit=2024-04-27 | content=Відмінне поєднання гарного сервісу та смачних страв. Картопля фрі, бургери, комплексні меню та різноманітні напої. }} * {{eat | name=Maxx Burger | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=ТОЦ "Гранд-Волинь", просп. Волі, 42 | lat=50.745095 | long=25.339237 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-27 | content=Розташований на другому поверсі в сучасному, блискучою кількістю світла і скла торговому центрі "Гранд-Волинь". У меню ресторану швидкого харчування: сніданки, обіди, гамбургери, картопля-фрі, десерти, напої. Торговий центр відомий у Луцьку світськими показами модного одягу, проведенням музичних концертів, нічного шопінгу. }} == Де розважитись == === Спорт та розваги === * {{drink | name=Спортивно-розважальний комплекс "Adrenalin City" | alt= | url=https://adrenalin.lutsk.ua | email=adrenalin.city.lutsk@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Карбишева, 1 | lat=50.782149 | long=25.364804 | directions= | phone=068 716 30 65 | tollfree= | fax= | hours=12.00 - 21.00 | price= | lastedit=2024-04-29 | content=Спортивно-розважальний комплекс «Адреналін Сіті» зручно розташований для доїзду громадським та власним транспортом. Це унікальна територія розваг, яка не має аналогів на Західній Україні. }} * {{drink | name=РЦ "Промінь" | alt= | url=https://promin.lutsk.ua | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Президента Грушевського, 2 | lat=50.753532 | long=25.3332049 | directions= | phone=+380 (68) 525 90 09 | tollfree= | fax= | hours=10:00 - 23:00 | price= | lastedit=2024-04-29 | content=Місце для всієї родини. Кінотеатр, дитячий розважальний комплекс, боулінг-більярд клуб, концерти, вечірки, кафе та ресторани. }} * {{drink | name=Комплекс розваг та відпочинку «101 кілометр» | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Київська, 97а, с. Піддубці | lat=50.7607536 | long=25.4854051 | directions= | phone=+380 67 343 0101 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-29 | content=Комплекс розваг та відпочинку «101 кілометр» знаходиться на 101 км траси Устилуг — Київ. Готель, ресторан, банкетна зала, зал для святкування на 60 чол., спортивний зал, тренажерний зал, страви української та європейської кухні, новий бенкетний зал на 50-70 гостей, басейн +28 градусів з протитечією, тропічний душ, душові кабіни, гідромасаж, сауна на дровах, підвісне відро з холодною водою, настільні ігри: хокей, футбол, більярд та інше, караоке, супутникове телебачення, солярій, масажне ліжко, більярд «американка», спортивні тренажери, дартс, настільний теніс, ігрові автомати, великий теніс, тенісна гармата, баскетбол, стрільба з лука, дитячий майданчик, шезлонги, дискотека. }} * {{drink | name=Льодовий майданчик "Снігова королева" | alt= | url= | email= | wikidata=Q61114766 | wikipedia=Льодова_арена_«Снігова_королева» | address=вул. Чорновола, 3 | lat=50.75541 | long=25.36201 | directions= | phone=+380 (98) 429-51-29 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-29 | content=Єдина крита ковзанка у Луцьку. Відкрита у 2006 році. Місце проведення домашніх турнірів хокейного клубу "Луцьк", дитячого спортивного клубу "Спарта", міжнародних турнірів та заходів. Розмір поля - 56х26 м. Кількість глядацьких місць - 300. До послуг відвідувачів: катання на ковзанах, послуги інструктора, прокат ковзанів, тренування з хокею. Працює із вересня по травень. }} === Нічне життя === * {{drink | name=Нічний клуб "Версаль" | alt= | url=https://myversal.at.ua | email= | wikidata= | wikipedia= | address=РЦ "Промінь", просп. Президента Грушевського, 2 | lat=50.7534292 | long=25.3331343 | directions= | phone=+38 (0332) 72-00-01 | tollfree= | fax= | hours=20:00-06:00 | price=Вхід: понеділок, вівіторок - 20₴. Середа, четвер, неділя - 30₴. П'ятниця, субота - 50₴ | lastedit=2024-06-03 | content=З початку повномасштабного вторгнення клуб припинив регулярну роботу, але заклад іноді відкривається для проведення заходів різного роду — концерти, вокальні вечори, інше. }} === Для дітей === * {{drink | name=Дитяче містечко "Диво" | alt=Знаходиться в центральному парку культури і відпочинку імені Лесі Українки. | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Глушець | lat=50.7427778 | long=25.3294444 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-10-29 | content=Дитяче містечко "Диво" пропонує розваги для дітей від 2 років. Тут просто неба є гойдалки, гірки, та лабіринти! Батьки також можуть спільно відпочити із дітьми у "Поляні казок" - для наймолодших тут діє комфортний майданчик, для дорослих — затишне кафе. }} * {{drink | name=Дитячий розважальний комплекс "Лімпопо" | alt=Знаходиться в культурно-розважальному центрі "Adrenalin City". | url=https://adrenalin.lutsk.ua/rozvagi/dityachiy-igroviy-tsentr-limpopo/ | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Карбишева, 1 | lat=50.78276 | long=25.3663 | directions= | phone=+380 68 716 3065 | tollfree= | fax= | hours=Без вихідних з 12.00 до 21.00 | price=Дитяча кімната - 120 грн / година, 180 грн / безліміт. Жетони на ігрові автомати - 25 грн / шт | lastedit=2024-10-29 | content=Дитячий розважальний комплекс "Лімпопо" пропонує відпочинок та масу розваг для дітей від 3 до 12 років. В ігровому центрі “Лімпопо” можна весело відсвяткувати дні народження, шкільні дзвоники, випускні та інші важливі події. "Лімпопо" пропонує різноманітні тематичні анімаційні програми для діток різного віку. Спеціалізований дитячий ресторанчик "КАКАДУ" запрошує дітей та батьків не лише у вихідні та будні, а й відзначити урочисті ранки, дні народження та інші дитячі свята. У ресторанчику є Wi-Fi зона. }} * {{drink | name=Луцька дитяча залізниця | alt= | url=https://ldz1954ldz.mozello.com | email= | wikidata=Q4270043 | wikipedia=Луцька_дитяча_залізниця | address=вул. Шопена, 14А | lat=50.748834 | long=25.336261 | directions= | phone=0332 240357 | tollfree= | fax= | hours= | price=Дитячий квиток - 6₴, Дорослий квиток - 10₴ | lastedit=2025-05-14 | content=У Луцьку діє одна з найменших дитячих залізниць України, адже її довжина лише 1,5 км. Всього за 7 хвилин від станції Росинка до станції Водограй уздовж невеликої річки Сапалаївка дитячий потяг возить дітей з однієї точки до другої. Залізниця відкрилась у 1954 році. Машиністами тут є юні залізничники, які під керівництвом досвідчених майстрів керують теплотягом. Дитяча залізниця працює кожних вихідних та у святкові дні із травня по вересень; можливе замовлення індивідуальних екскурсій. У 2020 році Луцька дитяча залізниця припинила роботу. В грудні 2023 року усе майно та рухомий склад Луцької дитячої залізниці передано в комунальну власність Луцької міської територіальної громади. У 2025 році стало відомо, що міська рада законсервувала Луцьку дитячу залізницю на період воєнного стану. Причиною цього стало відсутність фінансування на відновлювальні роботи та обмеження, які діють на рівні держави щодо проведення капітальних ремонтів за бюджетні кошти. На залізниці встановили відеонагляд та закрили доступ сторонніх осіб до станцій "Росинка" і "Водограй". }} == Де зупинитись == === Дешево === * {{sleep | name=Хостел Волинського фахового коледжу Національного університету харчових технологій | alt= | url=https://vcolnuft.volyn.ua/hostel/ | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Володимира Івасюка (Даньшина), 16А | lat=50.725876 | long=25.303361 | directions= | phone=+380 (98) 996 69 93‬ | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=Прейскурант: 80 грн. /особа у 4- х місному, 90 грн. /особа у 2- х місному | lastedit=2024-10-30 | content=Для відвідувачів обладнано 5 блоків загальною кількістю у 29 ліжкомісць. Блок містить 2–місний номер і 4-місний номер + передпокій з санвузлом. Номери оснащені сучасними меблями: ліжко, тумбочка, шафа, стіл, а також електрочайником, на поверсі є холодильник. }} === Середні ціни === * {{sleep | name=Комплекс "Колобок" | alt= | url=https://kolobok.lutsk.ua | email=hotelkolobok@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=c. Княгининок (Маяки), вул. Соборна, 73 | lat=50.795411 | long=25.259505 | directions= | phone=Готель: +38 (050) 358-77-22, ресторан: +38 (066) 358-77-33 | tollfree= | fax= | checkin=14:00 - 0:00 | checkout=10:00 - 12:00 | price= Від 1200 до 1850₴ | lastedit=2024-10-30 | content=У комплекс входять ресторан та готель, що працюють цілодобово. У готелі «Колобок» – 19 номерів: одномісні, двомісні, сімейні напівлюкси. Також один номер пристосований для людей з обмеженими фізичними можливостями. У готелі працює система кондиціонування, безплатний Wi-Fi, електронний сейф тощо. Також тут пропонують так званий «рум сервіс» - обслуговування у номері офіціантами з ресторану. Ще з безплатних послуг – прання, прасування, хімчистка. За гроші – замовлення квітів, бронювання квитків, виклик лікаря чи масажиста, зустріч і проводи гостя, надання автомобіля. Ресторан "Колобок" вміщає одночасно близько сотні людей. Крім того, у комплексі є конференц-зал, а також можна безплатно скористатися автостоянкою. }} * {{sleep | name=Готель "Маєток" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Ветеранів, 1, с. Липини | lat=50.7646801 | long=25.4119577 | directions= | phone=066 215 3999 | tollfree= | fax= | checkin=14:00 - 0:00 | checkout=06:00 - 12:00 | price=Ціни від 700 до 850₴ | lastedit=2024-10-30 | content=Готель знаходиться на східній околиці міста Луцька. Оформлений у стилі панського будиночку. Усі номери готелю різні за стилістикою, оснащені телевізорами, окремими санвузлами, деякі — супутниковим телебаченням. Містить два номери для тих, хто палить, з окремими входами з вулиці. На території готелю — автостоянка, що охороняється, сауна, у теплу пору року працює літнє кафе та дитячий майданчик. У готелі є Wi-Fi та Internet. }} * {{sleep | name=Рекреаційний комплекс "Рестпарк" | alt= | url=https://restpark.com.ua | email=info@restpark.com.ua | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Рівненська, 135, с. Струмівка | lat=50.7494722 | long=25.4560556 | directions= | phone=тел. (0332) 705060, 705059, тел. моб. +38095 115 59 79, +38068 116 59 79 | tollfree= | fax= | checkin=з 14:00 | checkout=12:00 | price= від 800 до 1600₴ | lastedit=2024-10-30 | content=Унікальністю комплексу "Рестпарк" є мальовнича волинська природа із її лісами та водоймами. Уже протягом декількох років рекреаційний комплекс дбає про створення справжнього парку, де ростуть десятки видів кущів та дерев, милують око різноманітні пахущі квіти, вдало причаїлися садово-паркові скульптури та плескається риба у голубих водах ставків. Для любителів піших прогулянок там знаходиться прилаштована територія із доріжками та кованими лавочками для відпочинку. Поряд із комплексом знаходиться сосновий бір, куди можна відправитись для пішохідної чи вело прогулянки. Також у комплексу є чудовий ресторан. У ресторані представлені страви української та європейської кухні, які приготовлені з любов’ю чудовими майстрами своєї справи. Також рекреаційний комплекс «Рестпарк» запрошує своїх гостей у затишні дерев’яні альтанки та пропонує скуштувати чудове мангал-меню. Ароматний, соковитий шашлик, стейки та реберця приємно здивують справжніх поціновувачів м’яса та вибагливих гурманів. Окрім м’ясних страв, комплекс також порадує відвідувачів чудовими овочами-гриль, вишуканими соусами, апетитними салатами, а також фірмовими холодними та гарячими закусками. }} * {{sleep | name=Готель "Альтаміра" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Рівненська, 184, с. Струмівка | lat=50.748287 | long=25.453571 | directions= | phone=(067)-361-35-03, (099)-413-42-80, 0332-705003 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=Від 480 до 1500₴ | lastedit=2024-10-30 | content=Готель "Альтаміра" знаходиться неподалік від Луцька у тихому мальовничому куточку, трохи далі від міської метушні, оточений чудовими краєвидами. До послуг всього 27 комфортабельних номерів. Всі номери оснащені телефонами, холодильниками, телевізорами (супутникове телебачення), кондиціонерами та доступом до мережі інтернет за допомогою Wi-Fi. }} * {{sleep | name=Готель "Срібні лелеки" | alt= | url=http://leleky.com.ua | email=bookingllk@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Чорновола, 17 | lat=50.7491569 | long=25.3601589 | directions= | phone=Тел: +38 (0332) 757-989 Моб.: +38 099 625 32 73, +38 067 179 32 19 | tollfree= | fax= | checkin=14:00 | checkout=до 12:00 | price= Від 1300 до 2500₴ | lastedit=2024-10-30 | content=Готель "Срібні лелеки" - це поєднання вишуканої архітектури й особливої гостинності. Тут вміють приймати гостей. Сучасний і затишний готель створений для тих, хто цінує справді ексклюзивні речі. Клієнти готелю мають право на безплатну стоянку та виклик таксі. У кожному номері є кондиціонер, холодильник, супутникове телебачення, телефон та безплатне підключення до мережі Інтернет. Вартість додаткового ліжка зі сніданком 100 грн. Готель працює цілодобово, без вихідних. Цілодобове обслуговування в номерах. }} * {{sleep | name=Готель "Зелений гай" | alt= | url=https://zelenyj-gaj.lutsk.ua | email=zelgay01@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=с. Копачівка, вул. Першотравнева, 1А | lat=50.8601252 | long=25.2322617 | directions= | phone=+38 (0332) 206 206, +38 (067) 334 21 41, +38 (063) 407 66 16 | tollfree= | fax= | checkin=13:00 - 0:00 | checkout=07:00 - 12:00 | price= Від 750 до 1900₴ | lastedit=2024-10-30 | content=Перед гостям цього готелю гостинно відкриються двері 18 затишних номерів на будь-який смак. Абсолютно усі вони мають сучасний інтер'єр. Ванні кімнати містять усе необхідне, якщо подорож є незапланованою. Гордість цього готелю – 3 номери – люкс. «Модерн» - строга вишуканість, мінімалізм, стильне поєднання кольорів. Це внесе розміреність і спокій під час Вашого перебування тут. «Східний» - тут відвідувачі безперечно відчують себе героєм казок «Тисячі і однієї ночі». Елітний ротанг, оксамит гардин наблизять їх до розкоші Сходу. А якщо хтось бажає повернутись у ХVI століття, у французький Версаль – тоді їм у найромантичніший третій люкс - «Класику». Воістину королівське ложе, обплетене трояндами, безперечно вразить гостей своєю вишуканістю! }} * {{sleep | name=Готель "Околиця" | alt= | url= | email=okolica.lutsk@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Рівненська, 154 | lat=50.7444229 | long=25.3917942 | directions= | phone=(0332) 255298, (0332) 750286 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | lastedit=2024-10-30 | content=Основними факторами, які роблять заклад привабливим для гостей, є те, що тут вони знаходять затишок і комфорт, збалансовану стратегію ведення готельного бізнесу поряд з якістю наданих послуг, доброзичливістю і професіоналізмом персоналу. }} * {{sleep | name=Готель "Профспілковий" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Відродження, 24 | lat=50.7560158 | long=25.3788928 | directions= | phone=38 (0332) 25 03 48, +38 (095) 343 64 53, +38 (0332) 25 04 12 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=1100₴ | lastedit=2024-10-30 | content=Готель "Профспілковий" розміщений у мальовничому куточку міста поряд з парком 900-річчя Луцька. До послуг конференц-зал, Wi-Fi, стоянка та сауна. Готель пропонує зручні сучасні номери за помірними цінами. }} * {{sleep | name=Готель «Стара підкова» | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Данила Галицького, 1А | lat=50.739079 | long=25.317839 | directions= | phone=+380 (332) 72-44-97 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | lastedit=2024-10-31 | content="Стара підкова" — це заклад, який претендує на титул класного місця, проте з часом став більш неприємним через багато курвальства. Однак, відгуки вказують на те, що власник є добрим і охоронець, Саламов Леонід, є дуже крутим та виконує свою роботу гарно. Також, це місце підходить для тих, хто полюбляє гострий відпочинок з бійками. Крім того, власник обіцяє, що після ремонту заклад буде як в найкращі часи й пропонуватиме найкраще пиво, стейки та смачну кухню. Загалом, "Стара підкова" розглядається як середній готель з ковбойським баром, який знаходиться у 90-х роках. Місце не здається простим, завжди можна знайти нових цікавих знайомих, але клієнти можуть нагадувати бійцівський клуб. Оглядачі також відзначають хороший персонал, атмосферу веселощів (за винятком бійок) та непогану якість бару. }} * {{sleep | name=Міні-готель "Алекс" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Малоомелянівська, 16 | lat=50.7369856 | long=25.2868758 | directions= | phone= 095 881 1554 | tollfree= | fax= | checkin=12:00 - 23:00 | checkout=11:00 - 11:30 | price=Від 900 до 2000₴ | lastedit=2024-10-31 | content=В мініготелі є 5 комфортних номерів, де в кожному є не лише телевізор, а й супутникове телебачення, інтернет та безплатний Wi-Fi доступ. Кожному відвідувачу пропонується безплатний сніданок, а на кухні, обладнаній холодильником, плитою та мікрохвильовою піччю, можливо самостійно приготувати їжу. В просторій ванній кімнаті, крім обов’язкових зручностей, також передбачена пральна машина-автомат. Поруч розташована стоянка, яка цілодобово перебуває під охороною. На подвір’ї готелю все зроблено для відпочинку та затишку. Є альтанка та фонтан, а частина подвір’я встелена зеленим газоном. }} * {{sleep | name=Мотель «Золоте яблуко» | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Володимирська, 72 | lat=50.742923 | long=25.2865766 | directions= | phone=(03322) 6-62-45 | tollfree= | fax= | checkin=з 12:00 | checkout=до 12:00 | price= | lastedit=2024-10-31 | content=У мотелі є 8 номерів: 7 двомісних стандартних і 1 двомісний Люкс. Додаткові послуги мотелю: ресторан, бар, стоянка під охороною. У березні 2024 року стало відомо що будівлю готельно-ресторанного комплексу стали продавати, оголошення розмістили на платформі OLX. Вартість продажу - 450000₴. }} * {{sleep | name=Готель "Лагуна" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Окружна, 32А | lat=50.7533801 | long=25.3999745 | directions= | phone=(095) 147 51 56 | tollfree= | fax= | checkin=12:00 - 24:00 | checkout=08:00 - 12:00 | price=Від 800 до 1200₴ | lastedit=2024-10-31 | content=У готелі "Лагуна" гостям пропонують провести час трохи далі від міської метушні та отримати незабутні враження! Готель "Лагуна" пропонує своїм клієнтам затишні номери готелю. Можливе півдобове заселення. При готелі цілодобово працює ресторан, а тому шеф-кухар завжди готовий у будь-який час задовольнити апетит клієнтів. А також, для комфорту відвідувачів пропонується: відпочинок у ресторані та на літній терасі, автостоянка, СТО. }} === Дорого === * {{sleep | name=Optima Collection River Park | alt= | url=https://optimahotels.com.ua/uk/hotels/river-park-lutsk/ | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Набережна, 4 | lat=50.7451708 | long=25.3157901 | directions=до автовокзалу 4,4 км, до вокзалу 3 км. | phone=095 900 0303 | tollfree= | fax= | checkin=14:00 - 21:00 | checkout=09:00 - 12:00 | price=Ціни за номер стартують від 2370+ грн за ніч | lastedit=2025-07-09 | content=Раніше на цьому місці стояв '''готель "Світязь"''', але з січня 2025-го року тут відкрився новий готель '''Optima Collection River Park'''. '''Варто відмітити, що у суміжній з готелем будівлі наразі проводяться будівельно-ремонтні роботи. Тривалість робіт поки що не визначена. Роботи можуть супроводжуватися тимчасовим шумом у денний час.'''<p>До послуг гостей 86 номерів наступних категорій: «Класик Single», «Класик Twin», «Стандарт», «Суперіор», «Напівлюкс» та «Люкс». Також готель пропонує 2 конференц-зали, 1 переговорну кімнату, просторий зал для сніданків, безкоштовний Wi-Fi. Також є номер для людей з обмеженими фізичними можливостями. На території готелю є власна парковка, яка дозволяє розміщувати навіть великогабаритний транспорт. Дуже цікаво з відгуками: на сайті вони всі добрі, але у Гугл Картах відгуки різняться, всі погані відгуки відмічають одне — денний шум з-за будівельних робіт, про які вже було сказано вверху, але адміністрація готелю реагує на відгуки та відповідають на кожен з них. }} * {{sleep | name=Готель "Україна" | alt= | url=https://hotel-lutsk.com | email=hotel-ukraine@hotmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Словацького, 2 | lat=50.7480259 | long=25.3249912 | directions= | phone= +38 (0332) 788-106, +38(067) 332 39 91 (Viber) | tollfree= | fax= | checkin=14:00 | checkout=12:00 | price= Від 1360 до 2890₴ | lastedit=2024-10-31 | content=Готель "Україна" розташований у самому центрі Луцька. Він виправдовує очікування бізнесменів та туристів, для яких, крім проживання в комфортних готельних номерах, є цікаві екскурсії, комплексне обслуговування в ресторані, відпочинок в СПА-салоні та оздоровлення в клініці "Технологія здоров'я". Готель "Україна" має усі можливості приймати та обслуговувати урочисті події, пресконференції, тренінги, семінари. А на сьогодні активно працює на ринку внутрішнього туризму — приймає та всебічно обслуговує туристичні групи як з України, так і з-за кордону. У вартість номера включено сніданок та стоянка. }} * {{sleep | name=Готель "Versailles" | alt=Версаль | url=http://www.versailles-hotel.com | wikipedia= | email=info@versailles-hotel.com | address= просп. Президента Грушевского, 2 | lat=50.7537894 | long=25.3332796 | directions=Від зд вокзалу автобус №2, №4. З центру №2, №3, №9, №26 | phone=+38 (0332) 24 21 47, +38 (050) 477 88 98, +38 (067) 727 22 02 | tollfree= | fax= | hours=Цілодобово | price=Від 1600 до 2800₴ | facebook= | vkontakte= | lastedit=2024-10-31 | content=Новий готель «Версаль» у центрі Луцька.<p>До послуг гостей 11 відмінно обладнаних номерів різної категорії, які дозволяють розмістити 30 гостей: чотири номери «Стандарт», шість номерів «Напівлюкс» та один «Люкс». У кожному номері є письмовий стіл зі стільцем, шафа для одягу, мінібар, телевізор, персональний сейф, телефон, зручна ванна кімната з косметичними засобами та феном.</p> }} == Застереження == == Як розв'язувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Волинська область|type=Місто|status=Придатний}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Волинської області]] lq2rybxpq28yt7ckuxqwlphies5myph 41959 41952 2026-04-01T10:01:17Z Assyrian Human 6497 41959 wikitext text/x-wiki {{geo|50.7468227|25.3326279|zoom=13}} {{pagebanner}}{{Citybar}} '''Луцьк''' — місто в [[Україна|Україні]], обласний центр [[Волинська область|Волинської області]]. Політичний, культурний і релігійний центр Волині. == Зрозуміти == Місто налічує близько 220 тисяч мешканців. Серед переваг Луцька — розташування поблизу державного кордону із Білоруссю та Польщею, завдяки чому Луцьк є центром міжнародної торгівлі. Крім того, Луцьк має величезний природний, культурний та туристичний потенціал. === Історія === Луцьк — одне з найдавніших міст України. Вперше Луцьк згадується у 1085 році в Іпатіївському літописі, коли місто опинилося в центрі міжусобної боротьби нащадків Ярослава Мудрого. Це означає, що місто було засноване значно раніше. Археологи припускають, що місто виникло близько 1000 року. Є багато версій походження назви Луцька, або ж Лучеська, як називалося місто раніше. Найбільш вірогідна пов'язана з географічним розташуванням міста на повороті (луці) річки Стир. Завдяки такому положенню місто мало величезний оборонний потенціал, який зміцнили потужними фортифікаціями. У часи Київської Русі Луцьк був столицею удільного князівства, що входило до складу Волинської, а згодом Галицько-Волинської землі. В ХІІ ст. Лучеськ вже мав потужні дерев'яні укріплення. Завдяки цьому місто витримало у 1150 році шеститижневу облогу полками Юрія Долгорукого. Луцька не оминула татаро-монгольська навала. З літописів відомо, що 1259 року місто витримало довготривалу облогу хана Куремси. Значення Луцька постійно зростало. Зміцнення позиції Луцька як столиці Волинської землі тісно пов'язане з князюванням Любарта-Димитрія у другій половині ХІV ст. Саме він розпочав заміну дерев'яних укріплень замку цегляними, змінивши вигляд фортифікаційних укріплень Луцька. Любарт, одружившись з місцевою княжною, став справжнім захисником Волині. За його князювання у Луцькому замку зосередилися усі органи правління Волині: адміністративні, судові і церковні. [[Файл:MakevichusVytautLutsk.jpg|thumb|З'їзд європейський монархів у Луцьку]] Після смерті Любарта Луцьк залишився резиденцією литовсько-руських князів: Вітовта (1392–1430) та Свидригайла (1431–1452). За правління Вітовта в 1429 році у Луцьку відбувся відомий з'їзд європейських монархів, основними дійовими особами якого були литовський князь, польський король Владислав ІІ Ягайло, імператор Сигізмунд Люксембурзький. Важливим моментом у суспільно-політичному і економічному житті луцьких міщан XV ст. було дарування магдебурзького права у 1432 році. Відтоді лучани одержали свої виборні органи самоврядування. З кінця XVI ст. Луцький замок втрачає значення оборонної твердині, проте місто залишається світською і духовною столицею краю. З огляду на велику кількість сакральних споруд різних релігій та конфесій, сучасники називали його «Римом Волині». [[Файл:Луцький замок на заході сонця.jpg|міні|Луцький замок і місто]] Після Люблінської унії 1569 р. Волинь потрапила до складу Королівства Польського, а Луцьк став столицею новоутвореного воєводства. Місто піддалося полонізації, оскільки правові гарантії руської шляхти й руського духовенства були дотримані лише на папері. З метою опору полонізації та Берестейській церковній унії (1596 р.) у Луцьку на початку ХVІІ ст. виникло Хрестовоздвиженське братство. 1 вересня 1619 року луцьке братство отримало офіційне визнання короля з наданням привілею на будівництво церкви й притулку. Наприкінці XVII–XVIII ст. Луцьк почав занепадати. Місто часто потерпало від пожеж, повеней, епідемій. Відтак у місті згасало культурне та релігійне руське (українське) життя. В канцеляріях і урядах воєводства руську мову замінила польська, а урядовцями стають поляки. 1795 р., після третього поділу Польщі, Волинь разом із Луцьком опинилася у складі Російської імперії. Столицею новоутвореної Волинської губернії обрано Житомир, а Луцьк став центром повіту. ХІХ ст. не принесло значного пожвавлення економічного та суспільного життя міста. Лише після побудови в дев'яностих роках ХІХ ст. гілки Південно-Західної залізниці починається нова хвиля економічного розвитку Луцька. На той час у місті проживало 15 125 осіб. Під час Першої світової війни Волинь стала тереном запеклих боїв. Влітку 1915 року в околицях Луцька стався відомий Брусиловський прорив, що увійшов в історію Першої світової війни. Після Лютневої революції 1917 р. над Луцьком вперше замайорів синьо-жовтий прапор. У квітні 1917 р. в місті постає перше українське соціально-політичне товариство «Українська Громада». За гетьманату в серпні 1918 р. було утворено «Просвіту». 20 грудня 1918 р. до Луцька входять загони отамана Симона Петлюри. 16 травня 1919 р. Луцьк захопили польські війська, а згідно з Ризьким договором 1920 р. Західна Волинь потрапила до складу ІІ Речі Посполитої. В березні 1921 р. Луцьк став столицею нового Волинського воєводства. Восени 1939 р. історія зробила черговий крутий поворот, і місто опинилося у складі СРСР та стало центром Волинської області. Друга світова війна охопила місто 25 червня 1941 — місто було окуповане німецькими військами. Цьому передувала жахлива подія — 23 червня вояками НКВС на подвір'ї Луцької тюрми було розстріляно щонайменше 4 тисячі в'язнів. Протягом Другої світової війни було знищено близько 50% забудови Луцька. У повоєнний період Луцьк поступово відбудовувався та оновлювався. Особливо бурхливим був розвиток міста у 60–70-х роках минулого століття. Тоді ж почалося будівництво підприємств міста: підшипникового заводу, меланжевої фабрики та інших промислових об'єктів. Завдяки цьому стрімко зростала кількість населення, а місто розширювало свої межі. Після здобуття Україною незалежності Луцьк лишився обласним центром Волині. {{listing | name=Центр туристичної інформації та послуг м. Луцьк | alt= | url=https://www.visitlutsk.com | email=visitlutskcom@gmail.com | instagram= https://www.instagram.com/visitlutsk/ | facebook=https://www.facebook.com/visitlutsk/ | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Сенаторки Левчанівської, 2 | lat=50.7428011 | long=25.3196151 | directions= | phone=+38 0332 72 34 19; +38 099 644 77 79 | tollfree= | fax= | hours=З 09.00 до 18.00 у літній період, з 09.00 до 17.00 в зимовий період | price= | lastedit=2026-04-01 | content= }} == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Airplaneswarning}} * {{go | name= Луцьк (аеропорт)| alt={{IATA|UCK}} | url= | email= | wikidata=Q656592 | wikipedia=Луцьк_(аеропорт) | address= | lat=50.683333 | long=25.483333 | directions= за 12 км від міста біля с. Крупа | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-15 | content=Аеропорт був заснований в 1984 році. З аеропорту були рейси на [[Москва|Москву]], [[Київ]], [[Одеса|Одесу]], [[Донецьк]], [[Сімферополь]], [[Миколаїв]], [[Херсон]], [[Черкаси]], і ще на декілька міст в Західній Україні. Після розпаду Радянського Союзу в аеропорту виникли серйозні проблеми, а в 1997 році його було закрито. }} [[Файл:Center, Lutsk, Volyns'ka oblast, Ukraine - panoramio (10).jpg|міні|Луцький вокзал]] === {{Потягом}} === * {{go | name=Луцьк (станція) | alt=до 1963 — Луцьк-Місто | url= | email= | wikidata=Q16705363 | wikipedia=Луцьк_(станція) | address=Привокзальний майдан, 1 | lat=50.758 | long=25.3511 | directions= | phone=0 800 503 111 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-15 | content=Залізницю від Ківерців до Луцька було зроблено за наказом імператора Олександра ІІІ 10 вересня 1890 р., того дня й відкрили у місті перший залізничний вокзал, його назвали Луцьк-Місто. У 1963 році станції Луцьк-Місто та розташовану поруч вантажну станцію Луцьк-Східний було об'єднано під єдиною назвою — Луцьк. У 2003 році станцію електрифіковано змінним струмом. Впродовж 2011—2012 років проведено капітальний ремонт залізничного вокзалу, в результаті чого було повністю змінено його зовнішній та внутрішній вигляд, додано декоративну вежу з годинником. }} === {{Автомобілем}} === З міста проходять: * національний автошлях {{Автошлях|Н|17}} ([[Львів]] — Кам'янка-Бузька — [[Радехів]] — Горохів — '''Луцьк''') * регіональний автошлях {{Автошлях|Р|14}} ('''Луцьк''' — Ківерці — Дольськ) * територіальний автошлях {{Автошлях|Т|0303}} ('''Луцьк''' — [[Дубно]]) Також через місто проходить: * міжнародний автошлях {{Автошлях|М|19}} (частина європейського маршруту {{Автошлях|E|85}}) (КПП «Доманове» — Ковель — '''Луцьк''' — [[Дубно]] — [[Кременець]] — Вишнівець — [[Тернопіль]] — Теребовля — Копичинці — [[Чортків]] — Заліщики — Кіцмань — [[Чернівці]] — КПП «Порубне») * національний автошлях {{Автошлях|Н|22}} (ПП «Зосин-Устилуг» — Устилуг — [[Володимир (місто)|Володимир]] — '''Луцьк''' — [[Рівне]]) === {{Автобусом}} === В місті знаходяться 2 автовокзали. * {{go | name=Автовокзал №1 | alt= | url= | email=vold@vopas.lutsk.ua | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Конякіна, 39 | lat=50.7603987 | long=25.3545543 | directions= | phone=(0332) 24-60-48 | tollfree= | fax=(0332) 24-41-54 | hours=Працює цілодобово | price= | lastedit=2024-04-15 | content= }} * {{go | name=Автовокзал №2 | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Львівська, 148 | lat=50.7232952 | long=25.2928743 | directions= | phone=+38 (0332) 26-25-91 | tollfree= | fax= | hours=05:30 - 19:45 | price= | lastedit=2024-04-15 | content= }} == Транспорт == В Луцьку діють 2 види громадського транспорту: тролейбус та маршрутне таксі. 11 листопада 2019 року почалась робота електронних квитків, паралельно ще можна було скористатися готівкою. З 19 грудня в місті оплата за проїзд в громадському транспорті здійснюється лише за допомогою електронного квитка або мобільного додатка, тобто CityCard. Його можна придбати у спеціальних терміналах та центрах продажу, які встановлені у торговельних центрах, супермаркетах і на деяких зупинках. Вартість однієї поїздки в тролейбусі — 8₴ (повна), 4₴ (пільгова). В маршрутному таксі — 14 ₴. Сайт CityCard: https://citycard.net/. === {{Тролейбусом}} === Тролейбус в місті ходить з 8 квітня 1972 року. З того часу минули багато років, й маршрутна система тролейбуса суттєво змінювалася, особливо в період Незалежності. Тоді в умовах недофінансування треба було прийти до найоптимальнішого варіанту організації міських пасажирських перевезень. Станом на жовтень 2024 року в місті працює 9 маршрутів (1, 2, 3, 4, 4А, 5, 12, 15, 15А). Ще один, 10-й маршрут (№ 7), працює по суботах. {| class="wikitable" |+ Перелік тролейбусних маршрутів |- ! № !! Траса маршруту !! Примітки |- | 1 || вул. Окружна, бульв. Дружби Народів, вул. Бенделіані, вул. Станіславського, вул. Гнідавська, вул. Данила Галицького, вул. Ковельська, вул. Глушець, вул. Паркова, просп. Волі, Київський майдан, вул. Рівненська, просп. Відродження, вул. Гордіюк, вул. Конякіна, вул. Карбишева, вул. Конякіна, вул. Гордіюк, просп. Соборності, просп. Перемоги, просп. Василя Мойсея, вул. Винниченка, вул. Словацького, вул. Богдана Хмельницького, вул. Данила Галицького, вул. Гнідавська, вул. Станіславського, вул. Окружна || |- | 2 || вул. Окружна, бульв. Дружби Народів, вул. Бенделіані, вул. Станіславського, вул. Гнідавська, вул. Данила Галицького, вул. Ковельська, вул. Глушець, вул. Паркова, вул. Винниченка, просп. Василя Мойсея, просп. Перемоги, просп. Соборності, вул. Гордіюк, вул. Конякіна, вул. Карбишева, вул. Конякіна, вул. Гордіюк просп. Відродження, вул. Рівненська, Київський майдан, просп. Волі, вул. Словацького, вул. Богдана Хмельницького, вул. Данила Галицького, вул. Гнідавська, вул. Станіславського, вул. Окружна || |- | 3 || У прямому напрямку: вул. Ковельська, вул. Глушець, вул. Паркова, просп. Волі, Київський майдан, вул. Рівненська, с. Гаразджа (кладовище).<br/>У зворотному напрямку: с. Гаразджа (кладовище), вул. Рівненська, Київський майдан, просп. Волі, вул. Словацького, вул. Богдана Хмельницького, вул. Ковельська || |- | 4 || ''У прямому напрямку:'' просп. Президента Грушевського, вул. Винниченка, вул. Словацького, вул. Богдана Хмельницького, вул. Ковельська, вул. Червоного Хреста, вул. Львівська, вул. Полонківська, вул. Корольова, вул. Цукрова.<br/>''У зворотному напрямку:'' вул. Цукрова, вул. Корольова, вул. Полонківська, вул. Львівська, вул. Червоного Хреста, вул. Ковельська, вул. Глушець, вул. Паркова, вул. Винниченка, просп. Президента Грушевського || |- | 4А || ''У прямому напрямку:'' просп. Президента Грушевського, вул. Винниченка, вул. Словацького, вул. Богдана Хмельницького, вул. Данила Галицького, вул. Гнідавська, вул. Потебні, вул. Львівська, вул. Полонківська, вул. Корольова, вул. Цукрова.<br/>''У зворотному напрямку:'' вул. Цукрова, вул. Корольова, вул. Полонківська, вул. Львівська, вул. Потебні, вул. Черняховського, вул. Гнідавська, вул. Данила Галицького, вул. Ковельська, вул. Глушець, вул. Паркова, вул. Винниченка, просп. Президента Грушевського || |- | 5 || ''У прямому напрямку:'' вул. Дубнівська, вул. Авторемонтна, вул. Рівненська, Київський майдан, просп. Волі, вул. Винниченка, просп. Василя Мойсея, просп. Перемоги, вул. Карпенка-Карого, вул. Конякіна, вул. Карбишева.<br/>''У зворотному напрямку:'' вул. Карбишева, вул. Конякіна, вул. Карпенка-Карого, просп. Перемоги, просп. Василя Мойсея, вул. Винниченка, просп. Волі, Київський майдан, вул. Дубнівська || |- | 7 || ''У прямому напрямку:'' просп. Президента Грушевського, вул. Винниченка, просп. Волі, Київський майдан, вул. Рівненська, с. Гаразджа (кладовище).<br/>''У зворотному напрямку:'' с. Гаразджа (кладовище), вул. Рівненська, Київський майдан, просп. Волі, вул. Винниченка, просп. Президента Грушевського || Працює суботами. |- | 12 || ''У прямому напрямку:'' вул. Володимирська, вул. Червоного Хреста, вул. Ковельська, вул. Глушець, вул. Паркова, вул. Винниченка, просп. Василя Мойсея, просп. Перемоги, просп. Соборності, вул. Гордіюк.<br/>''У зворотному напрямку:'' вул. Гордіюк, просп. Соборності, просп. Перемоги, просп. Василя Мойсея, вул. Винниченка, вул. Словацького, вул. огдана Хмельницького, вул. Ковельська, вул. Червоного Хреста, вул. Володимирська | |- | 15 || вул. Винниченка, просп. Василя Мойсея, просп. Перемоги, просп. Соборності, просп. Молоді, просп. Відродження, вул. Рівненська, Київський майдан, просп. Волі | |- | 15А || просп. Волі, Київський майдан, вул. Рівненська, просп. Відродження, просп. Молоді, просп. Соборності, просп. Перемоги, просп. Василя Мойсея, вул. Винниченка | |} === {{Автобусом}} === Не забуваємо про маршрутне таксі. В Луцьку всього діє близько понад 30 маршрутів «маршруток». Ці маршрутки ходять не тільки по місту, але й до найближчих населених пунктів. Приклади цьому є Липини (№ 32), Струмівка (№ 3), Рованці (№ 10), Великий Омеляник (№ 25), Липляни (№ 53), та інші села. === {{На таксі}} === В Луцьку популярні наступні служби таксі: * '''Морячок-таксі | (093) 060-94-00; (066) 640-20-41; (098) 89-23-993.''' * '''Люкс-таксі | (095) 155-36-42; (095) 789-13-31; (098) 450-44-22; (096) 771-67-71; (093) 800-89-89; (063) 726-23-23.''' * '''Еліт-експрес таксі | (050) 554-46-56; (050) 586-48-38; (067) 802-28-08; (093) 848-66-61.''' * '''GPS taxi 305 | 305.''' * '''Чумак | (050)-339-89-85; (093)-883-47-83; (099)-434-32-43.''' * '''Таксі Оптимальне (579) | (098) 257-25-79; (093) 394-55-79; (099) 065-25-79.''' * '''Козачок-taxi | (068) 046-48-86; (095) 332-34-73; (063) 451-97-93.''' * '''Євро-таксі | (050) 689-17-49; (093) 399-99-89; (067) 346-18-87.''' * '''Джокер | (066) 242-60-60; (097) 242-60-60; (063) 242-60-60.''' == Що відвідати == {{Mapframe}} [[Файл:Вежа луцького замку.jpg|міні|Луцький замок]] * {{see |name=Замок Любарта|lat=50.738889|long=25.323333|alt=Луцький Замок |address=вул. Кафедральна, 1A|url=|wikipedia=Луцький_замок|wikidata=Q1866166 |phone=0332 724 588|fax=|email= |hours=10:00-19:00|price=Для дорослих — 50 грн. Для дітей, студентів — 30 грн|content=Оборонна споруда, символ міста. В одній з веж знаходиться Музей дзвонів. На території замку є Музей книги, Художній музей м. Луцька (відділ Волинського краєзнавчого музею), розкопи Кафедральної церкви Іоанна Богослова.|lastedit=2024-04-07}} * {{see |name=Вежа Чарторийських і залишки Окольного замку|lat=50.7374654|long=25.3205451|alt= |address=вул. Кафедральна, 6|url=|wikipedia=|wikidata= |phone=|fax=|email= |hours=Працює цілодобово|price=|content=Оборонна вежа Чарторийських і фрагмент стіни є залишками укріплень Окольного замку, який у середні віки посилював Верхній замок з півдня і заходу. Окольний замок складався із восьми веж, втім половина із них була дерев’яною. Збереженою до наших днів є тільки одна вежа, названа на честь князів Чарторийських, відомої шляхетської родини, що проживала у Луцьку у XV-XVI cт.|lastedit=2024-04-07}} * {{see |name=Будинок Фальчевського (Пузини)|lat=50.738834|long=25.3218366|alt= |address=вул. Кафедральна, 23|url=|wikipedia=|wikidata= |phone=|fax=|email= |hours=Працює цілодобово|price=|content=Оригінальний витвір луцької міської архітектури, був споруджений у 1545–1546 роках.|lastedit=2024-04-07}} * {{See|name=Будинок Голованя|address=вул. Лютеранська, 9|lat=50.7373417|long=25.3140500|hours={{hours|Пн|Пт|10||19}}, {{hours|Cб||10||17}}|price=Вхід вільний|phone=050 672 2452|content=Будинок прикрашений сотнями скульптур, барельєфів і декоративних елементів: фігури людей, тварин, міфічних істот, ангелів, героїв та символів. Усе оздоблення створено самим Миколою Голованем - він перетворив свій дім на справжній мистецький музей просто неба. Будівництво тривало понад 40 років, і Микола Головань постійно вдосконалював своє творіння. Сам майстер жив у цьому будинку до своєї смерті.|wikipedia=Будинок Голованя|wikidata=Q1590914|email=pavko59@gmail.com|lastedit=2026-04-01}} [[Файл:Luts'k Karayims'ka 16 Kirkha 04 (YDS 8005).jpg|міні|Лютеранська кірха]] === Культові споруди === * {{see | name=Кафедральний костел Св. Апостолів Петра і Павла з монастирем єзуїтів та підземеллями | alt= | url= | email= | wikidata=Q1635337 | wikipedia=Собор_святих_Петра_і_Павла_(Луцьк) | address=вул. Кафедральна, 6 | lat=50.738302 | long=25.319923 | directions= | phone=+380 332 721 412 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Спочатку храм будувався як єзуїтський монастирський костел. Після пожежі кафедрального костелу Святої Трійці у 1781 р. сюди переноситься кафедра католицького єпископа. Нині — чинний кафедральний собор римо-католицької церкви. }} * {{see | name=Комплекс монастиря та костелу Св. Хреста бернардинів | alt=Свято-Троїцький кафедральний собор | url= | email= | wikidata=Q195310 | wikipedia=Свято-Троїцький_собор_(Луцьк) | address=вул. Градний узвіз, 1 | lat=50.7460028 | long=25.3258681 | directions= | phone=+38 0332 72-44-64 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Зведений як монастирський костел Святого Хреста при монастирі бернардинців. Архітектор Павло Гижицький. Перебудований у православну церкву у 1877–1879 рр. Нині — кафедральний собор УПЦ Київського Патріархату. }} * {{see | name=Велика синагога | alt= | url= | email= | wikidata=Q1473716 | wikipedia=Велика_синагога_(Луцьк) | address= вул. Данила Галицького, 33 | lat=50.735967 | long=25.318711 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Пам'ятка архітектури національного значення. Початково споруда входила в оборонну систему Луцька. }} * {{see | name=Лютеранська кірха | alt= | url= | email= | wikidata=Q727495 | wikipedia=Лютеранська_кірха_(Луцьк) | address= вул. Караїмська, 16 | lat=50.738017 | long=25.315982 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Зведена у неоготичному стилі на фундаментах кармелітського монастиря. Нині тут діє баптистська церква. }} * {{see | name=Вірменська церква | alt= | url= | email= | wikidata=Q3180376 | wikipedia=Вірменська церква (Луцьк) | address=вул. Галшки Гулевичівни, 12 | lat=50.7388881 | long=25.3152468 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Храм збудований у 1427 році, або в XVI ст. Знаходився на вулиці Вірменській в центрі вірменського кварталу поруч із караїмським, недалеко від майдану Ринок. Поруч із храмом був монастир, шпиталь і цвинтар, який тісно межував із територією фарного костелу Святого Якуба. Наприкінці XVIII ст. занепав разом із вірменською громадою Луцька. У 1845 згорів і близько 100 років простояв руїною. У 1954 році пристосований під житло, як використовується і нині. }} * {{see | name=Архітектурний комплекс Луцького братства | alt= | url= | email= | wikidata=Q187699 | wikipedia=Архітектурний_комплекс_Луцького_братства | address= вул. Данила Галицького, 2 і вул. Йова Кондзелевича, 5| lat=50.740512 | long=25.316839 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Існувало тут Луцьке хрестовоздвиженське братство. В 1702 р. у церковній крипті був похований поет Данило Братковський. В результаті невдалої реставрації 2008–2010 рр. було спотворено первинний вигляд та стиль храму. }} * {{see | name=Покровська церква | alt= | url=https://volyn-sob.church.ua | email=pokrovachurch@ukr.net | wikidata=Q2035059 | wikipedia=Собор_Покрови_Пресвятої_Богородиці_(Луцьк) | address=вул. Данила Галицького, 12 | lat=50.738889 | long=25.317222 | directions= | phone=0987607603 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Збудована в середині XVII ст. Церква реконструйована у 1873-76 рр. Тут знаходилась ікона Волинської Богоматері — шедевр мистецтва XIII–XIV ст. (нині зберігається в Національному художньому музеї у Києві). Колись храм був кафедральною греко-католицькою церквою, тепер — кафедральний собор УПЦ Московського Патріархату. }} * {{see | name=Домініканський монастир | alt= | url= | email= | wikidata=Q2913352 | wikipedia=Домініканський_монастир_(Луцьк) | address=вул. Драгоманова, 24 | lat=50.735833 | long=25.320556 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Заснований у 1390 р. королем Ягайлом, у XVIII ст. збудований новий. У 1847 р. ліквідований російським царським режимом. Тепер тут духовна семінарія УПЦ МП. }} * {{see | name=Монастир тринітаріїв | alt= | url= | email= | wikidata=Q3018759 | wikipedia=Монастир_тринітаріїв_(Луцьк) | address= вул. Сенаторки Левчанівської, 4 | lat=50.7420193 | long=25.3201898 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Тепер тут військовий шпиталь. }} * {{see | name=Монастир шариток | alt= | url= | email= | wikidata=Q2753092 | wikipedia=Монастир_шариток_(Луцьк) | address=вул. Кафедральна, 17-19 | lat=50.7386528 | long=25.3211194 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Розміщувався у колишніх катедральних спорудах костелу Святої Трійці. Шаритки діяли в Луцьку у XIX столітті. Нині приміщення займає курія Луцької римо-католицької єпархії та резиденція Луцького єпископа. }} * {{see | name=Монастир бригідок | alt= | url= | email= | wikidata=Q2753122 | wikipedia=Монастир_бригідок_(Луцьк) | address=вул. Кафедральна, 16 | lat=50.736944 | long=25.322778 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Зведений у стилі бароко на місці палацу Радзивіллів. У 1846 р. монастир був зачинений, а в 1890-х у його приміщенні облаштували в'язницю, а потім (1960) музичне училище. Зараз тут чоловічий православний монастир УПЦ КП. }} == Чим зайнятись == [[Файл:Волинський краєзнавчий музей.jpg|міні|Волинський краєзнавчий музей]] === Музеї та галереї === * {{do | name=Аптека-музей | alt=аптека Злоцьких| url= | email= | wikidata=Q3019652 | wikipedia=Аптека-музей_(Луцьк) | address= вул. Драгоманова, 11 | lat=50.739444 | long=25.318056 | directions= | phone=+38 (0332) 72 38 85 | tollfree= | fax= | hours=Будні: 08:00-20:00. Вихідні: 09:00-21:00| price= | lastedit=2024-04-12 | content=На колишній ринковій площі міста розташована найдавніша у Луцьку аптека, яка діяла із середини XIX століття. Її перший власник Петро Злоцький перебудував для цього кам’яницю XVIII століття. Сьогодні торговий зал вдало відтворює інтер’єр колишньої старовинної аптеки. На головному місці масивний прилавок аптекаря з унікальним касовим апаратом 1902 року, у шухлядах якого лежать гроші часів побудови аптеки. У другому виставковому залі – кабінет власника аптеки. На столі старовинні рахівниця та друкарська машинка. На полицях – бібліотека рідкісних тепер книг з аптечного ремесла. Тут зберігається і гербарій лікарських рослин, датований 1942 роком. }} * {{do | name=Художній музей | alt= | url= | email=lutskartmuseum@ukr.net | instagram=https://www.instagram.com/art_museum_lutsk/ | facebook=https://www.facebook.com/p/%D0%A5%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%96%D0%B9-%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9-%D0%BC-%D0%9B%D1%83%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B4%D1%96%D0%BB-%D0%92%D0%9A%D0%9C-100063542711753/ | wikidata=Q16705378 | wikipedia=Луцький_художній_музей | address=вул. Кафедральна, 1а | lat=50.738457 | long=25.323021 | directions= | phone=(0332) 72-30-75 | tollfree= | fax= | hours=10:00-17:00. Вихідні: понеділок та вівторок | price= | lastedit=2026-04-01 | content=Розташований в колишньому Будинку повітового суду на території Луцького замку. У розділі закордонного мистецтва представлено роботи національних шкіл Іспанії, Італії, Фландрії, Франції, Австрії, Німеччини, Англії й Польщі з періоду XVII – першої третини ХХ століття. У розділі українського і російського мистецтва другої половини ХІХ – початку ХХ століття глядач має змогу познайомитись як з основними шляхами розвитку художньої культури цього періоду, так і з багатьма яскравими творчими особистостями. У 2003 році було створено нову експозицію давнього українського портрета. Її основу склали твори, що походять із родового замку князів Радзивіллів в Олиці. Полотна родинно-меморіальної портретної галереї дуже різні за художнім рівнем, виконані здебільшого невідомими або ж придворними майстрами династії Радзивіллів. Сьогодні у Художньому музеї часто відбуваються виставки, майстер-класи, творчі вечори та презентації. }} * {{do | name=Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки | alt= | url=https://nvimu.com.ua/filii/index/4 | email=volmuz46@gmail.com | facebook=https://www.facebook.com/groups/1061072470690281/ | wikidata=Q4124454 | wikipedia=Волинський_регіональний_музей_українського_війська_та_військової_техніки | address=вул. На Таборищі, 6 | lat=50.75 | long=25.335556 | directions= | phone=0332 24-00-51 | tollfree= | fax= | hours=10:00-17:00 | price= | lastedit=2026-04-01 | content=Єдиний у Західному регіоні України військовий музей. Музей є філією Національного військово-історичного музею України. Експозиція музею складається із двох частин: експозиція сучасної військової техніки та озброєння на відкритому майданчику та тематична історико-хронологічна експозиція. На сьогодні фонди музею налічують близько 1000 експонатів, репрезентуючи авіаційну і бронетанкову техніку, артилерійське і зенітно-ракетне озброєння, стрілецьку зброю, апаратуру й обладнання військ зв’язку, а також різноманітні матеріали військової історії, які мають музейне значення: бойові прапори, предмети форми одягу й армійського побуту, документи й фотографії, твори мистецтв, військові трофеї та інші матеріали. В музеї проводяться тематичні виставки. }} * {{do | name=Волинський краєзнавчий музей | alt= | url=https://volynmuseum.com | email=vkm.inform@gmail.com | facebook=https://www.facebook.com/volynkraymus.at.ua/ | instagram=https://www.instagram.com/volyn_museum/ | wikidata=Q12090335 | wikipedia=Волинський_краєзнавчий_музей | address=вул. Шопена, 20 | lat=50.750317 | long=25.3383793 | directions= | phone=0951522509, 0977599247 | tollfree= | fax= | hours=Щодня: 09:00-17:00, Неділя: 10:00-17:00, Вихідні: субота і понеділок | price= | lastedit=2026-04-01 | content=Головний музей Волинської області, найбільший і найдавніший з музеїв Волині, що нині працюють. Його було відкрито 16 червня 1929 року у Луцьку з ініціативи створеного 1927 року Волинського товариства краєзнавства та опіки над пам’ятниками минулого. На сьогодні у фондах Волинського краєзнавчого музею зберігається понад 140 тисяч експонатів основного фонду, які репрезентують природу, історію, етнографію, мистецтво волинського краю. Колекції музею представлені в експозиції, яка складається з розділів природи, давньої та новітньої історії, тематичних виставок. Щороку в музеї створюється близько семи десятків різноманітних виставок як з фондів музею, так і з інших установ. }} * {{do | name=Музей дзвонів у Луцькому замку | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Кафедральна, 1а | lat=50.7393589 | long=25.3235786 | directions= | phone=+38 (0332) 72-34-32, +38 (0332) 72-48-88 | tollfree= | fax= | hours=10:00-19:00 (взимку 10:00-17:00) | price= | lastedit=2024-04-12 | content=Єдиний в Україні. У музеї зібрані дзвони XVII – поч. ХХ ст. У 60-х роках минулого століття сюди звозили дзвони із закритих церков. Загалом колекція музею нараховує понад 90 дзвонів. Деякі дзвони оздоблені невеликим орнаментом на релігійні мотиви. Найбільші дзвони із колекції важать майже пів тонни. Окрім церковних, є тут також дзвони з пожежної частини, залізничного вокзалу, річкової пристані, пошти й навіть невеличкий шкільний дзвоник. Найстарішому дзвону виповнилось понад 350 років. Цікавими є також квадратні дзвоники з Архангельської області (Росія), а також царські дзвіночки-бубонці, яких звук чутно навіть за декілька кілометрів. У зимовий період музей відкритий для відвідувачів з 10.00 до 17.00. Ціна відвідування музею входить у вартість вхідного квитка у замок. }} * {{do | name=Музей книги | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=50.7392044 | long=25.3235226 | directions= | phone=+38 (0332) 72-34-32, +38 (0332) 72-48-88 | tollfree= | fax= | hours=10:00-19:00 (взимку 10:00-17:00) | price= | lastedit=2024-04-12 | content=Облаштований у будинку колишньої повітової скарбниці на території Луцького замку, збудованій у 1807 році. Протягом ХІХ—ХХ століть у ньому розміщувались різні міські установи. В експозиції музею — книги ХVII-ХХ століть. Гордістю музею є Службове Євангеліє, видане у Львові 1644 року, та двотомний "Требник" митрополита Петра Могили, виданий 1646 року. Крім того, тут можна побачити реконструйовані старовинні друкарські верстати, один з них ХV століття. У зимовий період музей відкритий для відвідувачів з 10.00 до 17.00. Ціна відвідування музею входить у вартість вхідного квитка у замок. }} * {{do | name=Музей Лесі Українки Волинського національного університету | alt= | url= | email=institutlu@univer.lutsk.ua | facebook=https://www.facebook.com/p/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D1%81%D1%96-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%BA%D0%B8-%D0%92%D0%9D%D0%A3-%D1%96%D0%BC-%D0%9B%D0%B5%D1%81%D1%96-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%BA%D0%B8-100057394971365/ | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Потапова, 9. | lat=50.750987 | long=25.330535 | directions=Розміщений у корпусі № 2 (С). | phone=(0332) 24-83-02 | tollfree= | fax= | hours=10:00-16:00. Вихідний: субота та неділя. | price=Вхід вільний | lastedit=2026-04-01 | content= Його експозиція знайомить із життєвим та творчим шляхом письменниці, історією славетної родини Косачів, а фонди налічують понад тисячу одиниць збереження. Серед експонатів — автографи, світлини, прижиттєві та рідкісні видання творів Лесі Українки, унікальна колекція поштових листівок кінця XIX - початку XX століття з краєвидами тих місць, документи та речі родини Косачів. Цікавим також є і художній фонд Музею, до якого увійшли мальовничі малюнки племінника поетеси — Юрія Косача. картини художника Андроника Лазарчука, творчі роботи українських митців. присвячені Лесі Українці та волинському краю. За роки свого існування Музей став знаним осередком культурного життя Луцька, центром наукової та творчої роботи. }} * {{do | name=Музей волинської ікони | alt= | url= | email=mvolik93@ukr.net | facebook=https://www.facebook.com/p/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9-%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97-%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B8-100077463801940/ | wikidata=Q4306243 | wikipedia=Музей_Волинської_ікони | address=вул. Ярощука, 5 | lat=50.748153 | long=25.331202 | directions= | phone=(0332) 24-34-12 | tollfree= | fax= | hours=10:00-18:00. Вихідний: субота та середа. | price=Для учнів, студентів, пенсіонерів - 20,00 грн.; для дорослих - 40,00 грн | lastedit=2026-04-01 | content=Репрезентує самобутню регіональну волинську школу іконопису XVI -XVIII ст. Експозиція музею представляє ікони, предмети церковної декоративної різьби, металопластики та скульптури. Експонати зібрані у восьми залах. Понад 100 пам’яток іконопису представляють різноманітність стилів і творчих манер професійних і народних майстрів, діяльність іконописних осередків Волині, характеризують розвиток волинського малярства. У музеї, зокрема, експонуються твори видатного українського іконописця Йова Кондзелевича. З 2000 р. музей волинської ікони став місцем паломництва до Холмської Чудотворної ікони Богородиці, найдавнішої ікони в Україні. Також у музеї проводяться тематичні вечори, презентації, зустрічі, концерти камерної музики та духовного співу. }} * {{do | name=Музей історії сільського господарства Волині | alt= | url= | email= skansen_volyn@gmail.com | instagram=https://www.instagram.com/skansen_volyn/ | facebook=https://www.facebook.com/volynskansen/ | wikidata=Q12130616 | wikipedia=Музей_історії_сільського_господарства_Волині | address=вулиця Шкільна, 1, с-ще Рокині | lat=50.830139 | long=25.255889 | directions=12 км від Луцька | phone=+380 (99) 229 15 25 (Viber) | tollfree= | fax= | hours=09:00-21:00 | price=Вартість входу для дорослих 50 грн, для дітей 40 грн, для учасників військових дій вхід безкоштовний | lastedit=2026-04-01 | content=Скансен, що розташувався на площі понад 170 тис. кв. км. Музей розпочав свою діяльність у 1979 році. Автор ідеї створення музею — Петро Теслюк, автор та розробник експозиції музею — Олександр Миколайович Середюк. В 1983 році колегія Міністерства культури України присвоїла Музею історії сільського господарства Волині почесне звання "Народний музей". Цікаві й захопливі експозиційні матеріали семи залів музею розповідають про виникнення землеробства та скотарства на Волині, удосконалення землеробських знарядь, представляють історію розвитку сільського господарства Волині від найдавніших часів до сьогодення, сільськогосподарську науку краю, особливості природних умов для землеробства. З ініціативи директора музею Олександра Середюка у 1989 році розпочато спорудження на ландшафті Рокинівського дендропарку експозиції просто неба – "Козацький зимівник", експонати якого гармонійно вписуються у природний заповідник. Відвідувачі мають змогу познайомитися не тільки з пам'ятками древнього житлового, господарського, монументального і присадибного дерев'яного будівництва, а й поринути у цікаву подорож заповідними стежками минулих століть. У експозиції визначне місце займає пам’ятник козаку Мамаю – воїнові й захиснику, характернику і звитяжцю. Козацьке село живе: тут можна не лише відвідати традиційні будівлі, а й навчитися вишивати, ткати, місити тісто, погарцювати верхи на коні, походити за плугом, переночувати в запашному сіні, або ж за давніми традиціями поколядувати, пощедрувати чи відчути емоції купальської ночі, косовиці, обжинків, андріївських вечорниць... У "Козацькому зимівнику" діє "Школа козацького гарту" - молодіжна громадська організація, заснована Олександром Середюком, який викладає бойовий гопак. }} * {{do | name=Галерея 4/8 | alt= | url= | email= | instagram=https://www.instagram.com/4.8gallery/ | wikidata=Q56372523 | wikipedia=Галерея_4/8 | address=вул. Клима Савура, 44А | lat=50.74519 | long=25.35035 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-04-01 | content=Галерея стріт-арту збудована у 2017 році українським меценатом Андрієм Покровським. Місце розташування – місто Луцьк, територія рекреаційного комплексу «City Park». Автор ідеї та натхненник проєкту – стріт-артер Андрій Присяжнюк. Архітектурну концепцію створив дизайнер та архітектор Сергій Торбінов. Унікальна вулична галерея існує у форматі «open air», яка являє собою неформальний експозиційний простір, без обмежень уяви та фантазій. }} [[Файл:Night in Lutsk Castle 2017 - Opening Ceremony.jpg|міні|Фестиваль «Ніч у Луцькому замку» 2017 р.]] === Фестивалі === * Міжнародний фестиваль українського фольклору «Берегиня» Фестиваль відбувається раз на три роки та об'єднує носіїв фольклорних традицій — співаків, музик, танцюристів, майстрів народного мистецтва задля сучасного відтворення та наукового осмислення надбань української народної культури. У програмі: культурно-мистецькі дійства у Луцькому замку, на етнографічних майданчиках у центрі міста, в міському парку культури і відпочинку імені Лесі Українки, в приміщеннях обласних театрів, Палацу культури за участі самобутніх фольклорних колективів з усіх районів і міст області, різних регіонів України, а також української діаспори близького і далекого закордоння. Організатори: Управління культури Волинської облдержадміністрації, Обласний науково-методичний центр культури. * Фестиваль середньовічної культури «Меч Луцького замку» У Луцьку відбудеться фестиваль середньовічної культури «Меч Луцького замку». У фестивалі беруть участь охочі з різних міст. В рамках фестивалю відбудуться гуртові бої, а також учасники фестивалю продемонструють середньовічні танці. Пройдуть також бої на ристалищі, тобто одиночні бої — лицар проти лицаря. Також, щороку відбуваються конкурси середньовічного чоловічого та жіночого костюма. Відвідуючи фестиваль, Ви відчуєте незабутню атмосферу Середньовіччя! * Міжнародний джаз-фольк фестиваль «Музичні діалоги» «Музичні діалоги» ― це єдиний на Волині джаз-фольк фестиваль, покликаний сприяти розвитку етнічної музики різних народів (а особливо, українського народу) у поєднанні з імпровізаційною музикою ― джазом. Ми прагнемо відродити автентичне музичне мистецтво та заохочувати митців по-новому його інтерпретувати. «Музичні діалоги» — це транскордонний проєкт, перш за все, орієнтований на залучення музикантів з Польщі, Білорусі та інших країн Європи. Щорічне музичне open-air дійство зазвичай триває 2 дні другої декади травня та відбувається у культовому місці ― Луцькому замку XIV століття. * Фестиваль мистецтв «Пісні Великої Волині» На Театральному майдані міста Луцька вируватиме яскраве мистецьке дійство, що поєднуватиме традиційну народну та сучасну культуру і мистецтво. Учасники фестивалю — творчі колективи та майстри народного мистецтва з історичної Великої Волині (Волинська, Рівненська, Тернопільська, Житомирська, Хмельницька, Вінницька області, Берестейщина та Підляшшя). Також на фестивалі виступають гості із південно-східної України. * Міжнародний мистецький фестиваль «Театр за межами театру» Щорічно в Україні відбувається низка міжнародних театральних фестивалів. У Луцьку пройде Міжнародний мистецький фестиваль «Театр за межами театру», який дозволить оцінити акторську майстерню у нетипових для театральних спектаклів місцях. * Артшоу «Ніч у Луцькому замку» Є у Луцьку така ніч, коли у середньовічному замку аж до світанку вирує життя. Саме тоді тут відбувається мистецьке шоу, яке перенесе Вас у древній Луцьк та зачарує атмосферою князівських палат і замкових мурів. Артшоу «Ніч у Луцькому замку» з нетерпінням чекають впродовж цілого року. Під покровом найкоротшої літньої ночі кожен учасник має можливість перевтілитися в лицаря, вінценосну особу, придворного слугу чи ремісника. Старовинна романтична атмосфера, створена танцями та музикою середньовіччя, лицарськими турнірами, а також безліч свічок, вогняне шоу, глінтвейн за старовинними рецептами, прогулянки у таємничих підземеллях та вздовж багатовічних мурів повертають у минуле… «Ніч у Луцькому замку» — це поєднання давнього і сучасного, історії та мистецтва. Нічна феєрія дозволяє познайомитися з багатьма жанрами мистецтва і популярними виконавцями. Майстер-класи проводять відомі майстри народної творчості, художники, режисери кіно та відеоарту, учасники клубів історичної реконструкції. Протягом 2007–2012 років у стінах Луцького замку атмосферу середньовіччя відтворювали музичні гурти «Stary Olsa» та «Testamentum Terrae» з Білорусі, «Tryzna» з Польщі, «Bakchus» з Чехії, «Львівські менестрелі» та «Kings & Beggars» з України, а також литовський театр історичної реконструкції «Viduramziai», клуб історичної реконструкції «Аквітанія» (Луцьк). Сучасне музичне мистецтво презентували Славко Вакарчук і гурт «Океан Ельзи», Олег Скрипка та гурт «ВВ», Руслана, популярні музичні колективи «Гайдамаки», «Rock-H» (Україна), «Zdob si zdub» (Молдова), «Mgzavrebi» (Грузія) та багато інших. * Міжнародний музичний фестиваль імені Ігоря Стравінського «Стравінський та Україна» Міжнародний музичний фестиваль «Стравінський та Україна» — єдиний фестиваль Волині, що пропагує класичну музику у всіх її жанрах та стилях. Головна мета фестивалю — популяризація творчості Ігоря Стравінського та вивчення його зв'язків із Україною, а також популяризація кращих зразків світової і української музичної класики. Особливістю фестивалю є гала-концерт на природі 17 червня кожного року в день народження Ігоря Стравінського біля садиби-музею композитора у місті Устилуг. Концерт відбувається на великому пересувному сценічному комплексі, який з кожним роком збирає все більше слухачів з Волині, України та інших країн. Пріоритетом кожного фестивалю є виконання прем'єрних творів Стравінського, які до цього часу в Україні не виконувались, або яких немає в аудіо чи відеозаписі. Перший фестиваль відбувся 1994 року, а із 2005 року відбувається щороку у червні у м. Устилуг та м. Луцьку. * Міжнародний фестиваль «Поліське літо з фольклором» Фестиваль «Поліське літо з фольклором» — це міжнародне свято пісні та танцю. Протягом кількох фестивальних днів лучани та гості міста знайомляться із фольклором та традиціями закордонних колективів. У ці дні у місті панує особлива атмосфера добросусідства та близькості народів, адже гостями фестивалю є численні колективи із закордону та різних куточків України. За дванадцять фестивальних років у фестивалі взяли участь 6766 учасників, з них 80 закордонних колективів з 41-ї країни світу та 86 колективів з України. Завдяки «Поліському літу з фольклором» Україна у 1996 році на засіданні Генеральної Асамблеї CIOFF була прийнята 69 повноправним членом цієї авторитетної організації. Фестивальні дійства відбуваються у музично-драматичному театрі, парку культури і відпочинку імені Лесі Українки, Палаці культури міста, на території Луцького замку, стадіону «Авангард», Свято-Троїцькому кафедральному соборі та костелі Святих Петра і Павла, на відкритих майданчиках та мікрорайонах міста. * Мистецький фестиваль «Солом'яна птаха» «Солом'яна птаха» — це фестиваль справжнього сімейного дозвілля, що відбувається у Луцькому замку. Протягом нього чоловіки разом з ковалями кують підкову на щастя, а жінки та діти беруть участь в майстер-класах «Скульптура з сіна», створюючи птаху — оберіг сім'ї. До творчої родини приєднуються ковалі зі [[Львів|Львова]], [[Рівне|Рівного]], [[Тернопіль|Тернополя]], [[Шептицький|Шептицького]], [[Житомир]]а, [[Чернівці]]в, [[Івано-Франківськ]]а та інших міст. На фестивалі відбувається ярмарок творчих робіт учасників. Найактивніші митці та глядачі отримують подарунки від організаторів. Попередні фести залишили по собі ковані роботи, які експонуються в Луцькому замку — це ковані свічники на декоративній решітці «корони Вітовта», яку щорічно запалюють живим вогнем на дійстві «Ніч у Луцькому замку». Організатори: ВОГО Асоціація «Оберіг Мистецтва», мистецька студія «Оле-арт»(засновники Олег та Ольга Грицюки), управління культури Луцької міської ради. * Молодіжний фестиваль альтернативної музики та сучасного мистецтва «Бандерштат» Синьоока Волинь, повстанський край, земля українських героїв споконвіку була символом нескореності українського народу. В її предковічних лісах кувалася українська незалежність та національна свобода, виростали цілі покоління нескорених бійців, пам'ять про яких і досі несе в собі кожен український патріот. Саме на цих славних землях у 2007 році й народилася ідея проведення Всеукраїнського фестивалю української альтернативної музики та сучасного мистецтва «Бандерштат», культурно-мистецького заходу, цілком і повністю насиченого патріотичним змістом та настроями. Сьогоднішній фестиваль це: літературна сцена, зустрічі із ветеранами УПА, спортивні та мистецькі ділянки, дискусії із відомими політичними та громадськими діячами, патріотичний флешмоб, нічна ватра, історична реконструкція, нічні кіноперегляди. Фестиваль українського духу «Бандерштат» оголошений територією без алкоголю. == Що купувати == === Ринки === * {{buy | name=Центральний ринок | alt=у народі Старий ринок | url= | email= | facebook=https://www.facebook.com/groups/2038623999617481/ | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Глушець, 1 | lat=50.7403281 | long=25.3210848 | directions= | phone=0332 723 869 | tollfree= | fax= | hours={{hours|вт|нд|07||17}} | price= | lastedit=2026-04-01 | content=Понад 100 років тому ринок був на місці нинішнього Театрального майдану. Тоді майдан називався Парадним через те, що тут проводили паради. У 1903 році у міській думі створили комісію для напрацювання варіантів перенесення ринку, причому різні дворяни лобіювали перенесення ринку саме на свою землю, щоб так чи інакше отримувати із цього дохід, але перенесення скасувала бюрократія. Дві ділянки знаходилися поза формальними межами міста, тому «Волынское губернское по городскимъ дѣламъ Присутствіе» скасувало рішення міської думи щодо перенесення, мовляв, перевищили повноваження.<p>Через декілька років вже Волинська губернська земельна управа спробувала прибрати ринок, вона скасувала на майдані ярмарки, та перенесла їх на Гнідаву. Це викликало обурення певної ініціативної групи мешканців, які 8 лютого 1906 року зібрали підписи проти перенесення.<p>Вже за 2 тижні на засідання міської думи увірвалися власники торгових рядів на Парадному майдані та почали вимагати повернути торгівлю. Під тиском натовпу більшість гласних (депутатів) підтримала повернення ярмарків на Парадній до того часу, як облаштують міський луг за Окружним судом (район 8-ї школи). Цікаво, що міський голова виступив союзником протестувальників і у листі губернатору брехав, що «тиску не було». Проте у губернському відділі у міських справах заявили, що рішення незаконне. В підсумку люди почали торгувати й на Парадній площі, і на Гнідаві.<p>Нарешті у 1907 році під тиском впливових містян відверто брудний майдан вирішили перетворити на міський публічний сад. Цього разу опір незадоволених вдалося подолати. Висаджувати його розпочали з 1908 року, а завершили у 1910-му. Лише з 1913 року вхід у сад був платним: сезонний квиток коштував сім'ї 3 рублі. За польських часів у саду зробили сцену, встановили різноманітні кіоски та проводили народні гуляння. І лише з 70-х років на місці Театрального майдану зелень почали активно замінювати на цеглу та асфальт. Приблизно в цей час і з’явилися перші торгові ряди на нинішньому Старому ринку.<p>Але навіть сьогодні всі говорять про перенесення ринку. Нинішня влада впевнено заявляє про потребу його перенесення і готова до радикальних дій. Проте підприємці, яким належать торгові точки, бояться втратити свій заробіток і говорять про те, що обіцяний політиками діалог зрештою обернувся ігноруванням. }} * {{buy | name=Завокзальний ринок | alt=колишній Варшавський ринок | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Карпенка-Карого, 1 | lat=50.7589243 | long=25.3537378 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-16 | content=8 грудня 1990-го, в Луцьку відкрили Завокзальний ринок. Базар тут існував і раніше, але як «барахолка». Поляки привозили й продавали тут всіляке «барахло»: джинси, светри, куртки, жуйки, тіні для вій і т.п.. Тоді були 90-ті роки, розвал Союзу, масове безробіття, підприємства збанкрутували й закрилися, під тиском змін припинили функціонувати заводи, а люди кинулися на власні хліба. У час, коли люди дійшли до відчаю через безгрошів’я і важку ситуацію в країні, мусили виживати, як могли. Варшавський ринок тоді відкрив нові можливості для волинян, створивши близько 5 тисяч нових робочих місць. Попри те, що було чимало претензій від різних контрольних інстанцій, мовляв, що людям не були створені належні умови для роботи, ринок продовжував функціонувати, а люди виходили працювати. }} * {{buy | name=Північний ринок | alt= | url= | email= | facebook=https://www.facebook.com/groups/5385306644826946/ | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Домни Гордіюк, 49 | lat= 50.7677151 | long=25.3710842 | directions= | phone=03322 56322 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-04-01 | content= }} * {{buy | name=Новий ринок | alt= | url= | email= | facebook=https://www.facebook.com/groups/617617809140367/ | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Боженка | lat= 50.7153386| long=25.2987337 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=09:00-16:00, вихідний — понеділок | price= | lastedit=2026-04-01 | content=Ринок хоч і зветься «новим», але працює ще з 2008 року. }} === Торгові центри === * {{buy | name=ЦУМ Луцьк | alt= | url= | email= | instagram=https://www.instagram.com/cymlutsk/ | facebook=https://www.facebook.com/Cymlutsk/ | wikidata=Q65197746 | wikipedia=ЦУМ_Луцьк | address=просп. Волі, 1 | lat=50.7474479| long=25.3264953 | directions= | phone=+380 66 990 0301 | tollfree= | fax= | hours=Сільпо 7:30 - 22:00. Торгова галерея 9:30 - 21:00. Пузата хата 10:00 - 20:00 | price= | lastedit=2026-04-01 | content=Центральний універмаг міста Луцька – магазин у центрі Луцька, що вміщує майже 80 магазинів та бутиків. Найбільшу площу займають магазин турецького бренду LC Waikiki, ресторан швидкого харчування Пузата хата, а також супермаркет Сільпо. Також в універмазі є квітковий павільйон, артгалерея, туристична агенція, салон краси, книгарня, банкомати, термінали, обмінний пункт, туалети тощо.<p>Попередня будівля універмагу «Луцьк» була запроєктована групою архітекторів на чолі з Євгеном Ходаковським і відкрилася наприкінці 1960-х років. У грудні 2011 споруда зруйнована через пожежу. Оновлений універмаг після реконструкції відкрили 30 листопада 2012 р. }} * {{buy | name=ТРЦ "ПортCity" | alt= | url=https://www.portcity.com.ua | email= | facebook=https://www.facebook.com/lutsk.portcity.com.ua | instagram=https://www.instagram.com/portcity_lutsk/ | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Соборності, 43 | lat=50.7555763 | long=25.357642 | directions= | phone=0332 787 801 | tollfree= | fax= | hours=ТРЦ: 09:00-21:00, Там-Там: 08:00-23:00, Прем’єр City: 09:00-21:00, McDonald’s: 06:00-23:00, McDrive: 05:00-23:30 | price= | lastedit=2026-04-01 | content=Великий жвавий торгово-розважальний комплекс із ресторанами, кінотеатром та ковзанкою. }} * {{buy | name=ТЦ "Імідж" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Рівненська 89 | lat=50.744433 | long=25.378084 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=08:00–23:00 | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Торговий центр, який пропонує широкий асортимент магазинів та послуг. У цьому магазині є все необхідне для покупок — від харчів та товарів для дому до косметики, техніки та іграшок для дітей. Привітний персонал та чистота в магазині створюють приємну атмосферу. Однак, деякі відгуки зазначають деякі недоліки, такі як відсутність зарядних станцій для електромобілів, проблеми зі стоянкою та відсутність зеленого простору навколо торгового центру. Попри це, "Імідж" є популярним місцем для проведення часу та покупок. }} * {{buy | name=ТЦ "Варшавський" | alt= | url=https://varshavskyi.com.ua | email=vita.semenyuk.92@ukr.net | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Конякіна, 30 | lat=50.7612073 | long=25.3526859 | directions= | phone=+38 (067) 334 77 07, +38 (050) 432 79 51 | tollfree= | fax= | hours=10:00 - 20:00 | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Місце асоціюється з торгівлею. Поряд розміщені автостанція, базар та залізничний вокзал, що дає гарний пішохідний та транспортний потік. Стильний дизайн, великий вибір відомих магазинів з абсолютно різними товарними категоріями, а так само кафе роблять ТЦ "Варшавський" ідеальним місцем для проведення свого дня та відпочинку. }} * {{buy | name=ТЦ "Глобус" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Єршова, 11 | lat=50.7693012 | long=25.3718321 | directions= | phone=(033) 278 83 38 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Сучасний торговий комплекс, розташований в спальному районі Луцька. Тут, зокрема, є такі заклади: спортивний клуб «Інтер-Атлетика» – спортивно-оздоровчий комплекс сомножеством багатопрофільних послуг: тренажери, карате, бокс, заняття з фітнесу та аеробіки, сауна та солярій, масаж; супермаркет «Торба» (харчі, алкогольна та тютюнова продукція, побутова хімія); гіпермаркет електроніки «Шок»; салон меблів «Dommino»; «Твій меблевий магазин»; кіоск тютюнової продукції «Табакерка»; оптовий магазин «Королівство канцтоварів»; магазин «Книжкові фарби»; інші заклади. }} * {{buy | name=ТЦ "Гостинец" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Соборності, 11Л | lat=50.7636111 | long=25.3675 | directions= | phone=+380 332 716 953 | tollfree= | fax= | hours=ПН-ПТ: 09:00–19:00, СБ: 10:00–17:00, НД – зачинено | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Торговий центр з улюбленими магазинами, де працюють привітні продавці. Чудове розташування та наявність сусідніх магазинів та закладів. Також, "Гостинець" вражає своєю компактністю, де можна знайти багато маленьких магазинчиків в одному місці. }} * {{buy | name=ТЦ "Європа" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Карпенка-Карого, 15а | lat=50.7508403 | long=25.3561814 | directions= | phone=+380 97 315 4500 | tollfree= | fax= | hours=ПН-ПТ: 10:00–19:00, СБ: 10:00-17:00, НД: 10:00-16:00 | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Магазин, який пропонує широкий вибір плитки, сантехніки та меблів. }} * {{buy | name=ТЦ "Елегант" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Відродження, 27 | lat=50.7510415 | long=25.3783375 | directions= | phone=+380 99 637-10-17, +380 68 661-66-06 | tollfree= | fax= | hours=ПН-ПТ: 09:00-19:00, СБ-НД: 10:00-18:00 | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Магазин з різноманітним асортиментом товарів, де можна знайти як цікаві речі за низькими цінами, так і високоякісні меблі та матраци. }} * {{buy | name=ТОЦ "Гранд Волинь" | alt= | url=https://grand-volyn_lutsk.kursvalut.com | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Волі, 42 | lat=50.745162 | long=25.3393614 | directions= | phone=(050)916-01-25, (097)088-63-39 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Перший сучасний торгівельно-розважальний комплекс у центрі Луцька, де розміщено близько 50 магазинів, 30 офісних приміщень, караоке-ресторан, нічний клуб, літні тераси, сучасний тренажерний зал, коктейль-бар. Це не просто торговий центр — це символ моди та краси, принципово нове місце суспільного життя міста, місце шопінгу та розваг, зустрічей та побачень. }} * {{buy | name=ТОЦ "Boss" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Молоді, 8г | lat=50.7627645 | long=25.3714129 | directions= | phone=+380 95 245 8852 | tollfree= | fax= | hours=09:00–20:00 | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Новенький і затишний торговий комплекс, розташований на проспекті Молоді. Відгуки про цей ТЦ свідчать про його сучасну будівлю і комфортне середовище. Користувачі захоплюються якістю туристичних та косметологічних послуг, які надаються в цьому центрі. Також в ТЦ "Boss" можна знайти дешеві продукти й вітаміни від айхерб. Загалом, жителям району 33 рекомендують відвідати цей ТЦ. }} == Де поїсти == === Ресторани === * {{eat | name=Ресторан "Бравий Швейк" | alt= | url=https://bravyjswejk.choiceqr.com | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Лесі Українки, 56 | lat=50.7457243 | long=25.3241899 | directions= | phone=+380994218298 | tollfree= | fax= | hours=10:00 - 23:00 | price= | lastedit=2024-04-21 | content=І випити прохолодного пива в барі, і смачно поїсти, і переглянути футбольний матч, і послухати гарну музику — усе це можна зробити у ресторані "Бравий Швейк". }} * {{eat | name=Кафе-ресторан "Базилік" | alt= | url=https://basilic.ua/cafe-basilic | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Кравчука 11а | lat=50.7671589 | long=25.3625097 | directions= | phone=Доставка, самовивіз: 066 979 93 93, 068 055 95 59. Телефон закладу: 066 341 42 41 | tollfree= | fax= | hours=10:00-23:00 | price= | lastedit=2024-04-21 | content=Сімейний кафе-ресторан, яке пропонує широкий вибір піци, суші та інших страв, а також смачні десерти. Для дітлахів створена окрема дитяча кімната. }} * {{eat | name=DJ Cafe Ring | alt= | url=https://ring.lutsk.ua/ringdjcafe | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Волі, 49а | lat=50.7440414 | long=25.3515055 | directions= | phone=+380 66 358 77 11 | tollfree= | fax= | hours=10:00 - 23:00 | price= | lastedit=2024-04-21 | content=DJ Cafe "Ring" це приємне місце для того, щоб відвідати його в будь-який час. Сім'єю або самому заглянути на смачний сніданок, провести важливий бізнес-ланч, відновити сили за обідом, для нових перемог і залишитись на полуденок, не встоявши перед запахом ароматного кальяну, провести приємний вечір з коханою людиною, смакуючи десерт або налаштовуючись на яскраву ніч, в компанії близьких друзів послухати відмінний живий сет, у виконанні ді-джея, або приїхати на afterparty у вихідні. }} * {{eat | name=Ресторан "Корона Вітовта" | alt= | url=https://koronavitovta.com | email=koronavitovta@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Плитниця, 1 | lat=50.738412 | long=25.322135 | directions= | phone=+38 0332 72-71-14, +38 097 390-86-88 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-21 | content=Під час розкопок, у стіні давнього фундаменту було знайдено напівзотлілий манускрипт. Це був своєрідний щоденник королівського кухаря Сварога, в якому той вів розрахунки, нотував рецепти сфантазованих ним страв, описував деякі події з життя міста. Цей манускрипт і став основою ідеї створення у 1996 році ресторану “Корона Вітовта”. Він зведений під самими мурами середньовічного Луцького замку. Окрім приготування страв за старовинними рецептами й відповідності їх назв князівській добі, тут намагаються відродити й давні традиції. }} * {{eat | name=Ресторан "GOBI" | alt= | url=https://gobi-rest.choiceqr.com/ | email=Gobirest2024@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Соборності, 22Б | lat=50.763795 | long=25.366354 | directions= | phone=Бронювання столиків: +38 (095) 099 09 91; Доставка/самовиніс: +38 (095) 099 09 92 | tollfree= | fax= | hours=11:00—23:00 | price=50-790₴ (бенкетні страви дістають до 1220₴), дорогі вина коштують до 1300₴ | lastedit=2026-03-19 | content=Ресторан грузинської кухні.. у Луцьку. Так, грузинські хінкалі і сюди дібрались, і якщо вірити відгукам, то лучанам дуже сподобався заклад — в гуглі майже 5 зірок. Багато закусок, хінкалі, хачапурі, гарячих страв. Також є дитяче і бенкетне меню. Широкий вибір алкоголю, грузинського і міжнародного вина. }} === Піцерії === ==== Дядя Pizza ==== * {{eat | name=Піцерія "Дядя Pizza" №1 | alt= | url=https://dyadyapizza.com | email=volidyadyapizza@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Волі, 4В | lat=50.746195 | long=25.328643 | directions= | phone=+38 (099) 167-70-05 | tollfree= | fax= | hours=Цілодобово | price= | lastedit=2024-04-22 | content= }} * {{eat | name=Піцерія "Дядя Pizza" №2 | alt= | url=https://dyadyapizza.com | email=dyadya.lesi@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Лесі Українки, 59 | lat=50.74567 | long=25.3230175 | directions= | phone=+38 (099) 167-70-04 | tollfree= | fax= | hours=10:00-22:00 | price= | lastedit=2024-04-22 | content= }} ==== Теревені ==== * {{eat | name=Піцерія "Теревені" №1 | alt= | url=https://menu.tereveni.com.ua | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Соборності, 9а | lat=50.7644415 | long=25.3689534 | directions= | phone=(095) 539 34 39 | tollfree= | fax= | hours=10:00 - 23:00 | price= | lastedit=2024-04-22 | content= }} * {{eat | name=Піцерія "Теревені" №2 | alt= | url=https://menu.tereveni.com.ua | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Лесі Українки, 57 | lat=50.745327 | long=25.323267 | directions= | phone=(095) 649 99 11 | tollfree= | fax= | hours=10:00 - 22:00 | price= | lastedit=2024-04-22 | content= }} ==== Фелічіта ==== * {{eat | name=Піцерія "Фелічіта" №1 | alt= | url=https://grandpersona.ua/uk/projects/felicita | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Волі, 11 | lat=50.746664 | long=25.329771 | directions= | phone=+38 067 332 33 65 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-22 | content= }} * {{eat | name=Піцерія "Фелічіта" №2 | alt= | url=https://grandpersona.ua/uk/projects/felicita | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Стрілецька, 11 | lat=50.753764 | long=25.330457 | directions= | phone=+380673327156 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-22 | content= }} * {{eat | name=Піцерія "Фелічіта" №3 | alt= | url=https://grandpersona.ua/uk/projects/felicita | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Івана Франка, 3 | lat=50.749185 | long=25.318693 | directions= | phone=+38 067 334 2212 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-22 | content= }} * {{eat | name=Піцерія "Фелічіта" №4 | alt= | url=https://grandpersona.ua/uk/projects/felicita | email= | wikidata= | wikipedia= | address=ТЦ "Баобаб", вул. Ранкова, 2, с. Рованці | lat=50.719954 | long=25.337269 | directions= | phone=+380690015001 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-22 | content= }} === Fast Food === * {{eat | name=McDonald's №116 «Порт Сіті» | alt= | url=https://mcdonalds.com | email=UA-00116.store@ua.mcd.com | wikidata= | wikipedia= | address=ТРЦ «ПортCity», просп. Соборності, 43 | lat=50.7559742 | long=25.3583974 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Зал: 07:00 - 23:00. McDrive: 05:00 - 23:30 | price= | lastedit=2024-04-27 | content= }} * {{eat | name=ChickenHUT | alt= | url=https://chicken-hut.ua/ua/restorany/luck-konyakina/ | email= | wikidata= | wikipedia= | address=ТЦ «Варшавський», вул. Конякіна, 30 | lat=50.761272 | long=25.352363 | directions= | phone=(095) 022 4484 | tollfree= | fax= | hours=09:00 - 21:00 | price= | lastedit=2024-04-27 | content=Відмінне поєднання гарного сервісу та смачних страв. Картопля фрі, бургери, комплексні меню та різноманітні напої. }} * {{eat | name=Maxx Burger | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=ТОЦ "Гранд-Волинь", просп. Волі, 42 | lat=50.745095 | long=25.339237 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-27 | content=Розташований на другому поверсі в сучасному, блискучою кількістю світла і скла торговому центрі "Гранд-Волинь". У меню ресторану швидкого харчування: сніданки, обіди, гамбургери, картопля-фрі, десерти, напої. Торговий центр відомий у Луцьку світськими показами модного одягу, проведенням музичних концертів, нічного шопінгу. }} == Де розважитись == === Спорт та розваги === * {{drink | name=Спортивно-розважальний комплекс "Adrenalin City" | alt= | url=https://adrenalin.lutsk.ua | email=adrenalin.city.lutsk@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Карбишева, 1 | lat=50.782149 | long=25.364804 | directions= | phone=068 716 30 65 | tollfree= | fax= | hours=12.00 - 21.00 | price= | lastedit=2024-04-29 | content=Спортивно-розважальний комплекс «Адреналін Сіті» зручно розташований для доїзду громадським та власним транспортом. Це унікальна територія розваг, яка не має аналогів на Західній Україні. }} * {{drink | name=РЦ "Промінь" | alt= | url=https://promin.lutsk.ua | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Президента Грушевського, 2 | lat=50.753532 | long=25.3332049 | directions= | phone=+380 (68) 525 90 09 | tollfree= | fax= | hours=10:00 - 23:00 | price= | lastedit=2024-04-29 | content=Місце для всієї родини. Кінотеатр, дитячий розважальний комплекс, боулінг-більярд клуб, концерти, вечірки, кафе та ресторани. }} * {{drink | name=Комплекс розваг та відпочинку «101 кілометр» | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Київська, 97а, с. Піддубці | lat=50.7607536 | long=25.4854051 | directions= | phone=+380 67 343 0101 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-29 | content=Комплекс розваг та відпочинку «101 кілометр» знаходиться на 101 км траси Устилуг — Київ. Готель, ресторан, банкетна зала, зал для святкування на 60 чол., спортивний зал, тренажерний зал, страви української та європейської кухні, новий бенкетний зал на 50-70 гостей, басейн +28 градусів з протитечією, тропічний душ, душові кабіни, гідромасаж, сауна на дровах, підвісне відро з холодною водою, настільні ігри: хокей, футбол, більярд та інше, караоке, супутникове телебачення, солярій, масажне ліжко, більярд «американка», спортивні тренажери, дартс, настільний теніс, ігрові автомати, великий теніс, тенісна гармата, баскетбол, стрільба з лука, дитячий майданчик, шезлонги, дискотека. }} * {{drink | name=Льодовий майданчик "Снігова королева" | alt= | url= | email= | wikidata=Q61114766 | wikipedia=Льодова_арена_«Снігова_королева» | address=вул. Чорновола, 3 | lat=50.75541 | long=25.36201 | directions= | phone=+380 (98) 429-51-29 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-29 | content=Єдина крита ковзанка у Луцьку. Відкрита у 2006 році. Місце проведення домашніх турнірів хокейного клубу "Луцьк", дитячого спортивного клубу "Спарта", міжнародних турнірів та заходів. Розмір поля - 56х26 м. Кількість глядацьких місць - 300. До послуг відвідувачів: катання на ковзанах, послуги інструктора, прокат ковзанів, тренування з хокею. Працює із вересня по травень. }} === Нічне життя === * {{drink | name=Нічний клуб "Версаль" | alt= | url=https://myversal.at.ua | email= | wikidata= | wikipedia= | address=РЦ "Промінь", просп. Президента Грушевського, 2 | lat=50.7534292 | long=25.3331343 | directions= | phone=+38 (0332) 72-00-01 | tollfree= | fax= | hours=20:00-06:00 | price=Вхід: понеділок, вівіторок - 20₴. Середа, четвер, неділя - 30₴. П'ятниця, субота - 50₴ | lastedit=2024-06-03 | content=З початку повномасштабного вторгнення клуб припинив регулярну роботу, але заклад іноді відкривається для проведення заходів різного роду — концерти, вокальні вечори, інше. }} === Для дітей === * {{drink | name=Дитяче містечко "Диво" | alt=Знаходиться в центральному парку культури і відпочинку імені Лесі Українки. | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Глушець | lat=50.7427778 | long=25.3294444 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-10-29 | content=Дитяче містечко "Диво" пропонує розваги для дітей від 2 років. Тут просто неба є гойдалки, гірки, та лабіринти! Батьки також можуть спільно відпочити із дітьми у "Поляні казок" - для наймолодших тут діє комфортний майданчик, для дорослих — затишне кафе. }} * {{drink | name=Дитячий розважальний комплекс "Лімпопо" | alt=Знаходиться в культурно-розважальному центрі "Adrenalin City". | url=https://adrenalin.lutsk.ua/rozvagi/dityachiy-igroviy-tsentr-limpopo/ | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Карбишева, 1 | lat=50.78276 | long=25.3663 | directions= | phone=+380 68 716 3065 | tollfree= | fax= | hours=Без вихідних з 12.00 до 21.00 | price=Дитяча кімната - 120 грн / година, 180 грн / безліміт. Жетони на ігрові автомати - 25 грн / шт | lastedit=2024-10-29 | content=Дитячий розважальний комплекс "Лімпопо" пропонує відпочинок та масу розваг для дітей від 3 до 12 років. В ігровому центрі “Лімпопо” можна весело відсвяткувати дні народження, шкільні дзвоники, випускні та інші важливі події. "Лімпопо" пропонує різноманітні тематичні анімаційні програми для діток різного віку. Спеціалізований дитячий ресторанчик "КАКАДУ" запрошує дітей та батьків не лише у вихідні та будні, а й відзначити урочисті ранки, дні народження та інші дитячі свята. У ресторанчику є Wi-Fi зона. }} * {{drink | name=Луцька дитяча залізниця | alt= | url=https://ldz1954ldz.mozello.com | email= | wikidata=Q4270043 | wikipedia=Луцька_дитяча_залізниця | address=вул. Шопена, 14А | lat=50.748834 | long=25.336261 | directions= | phone=0332 240357 | tollfree= | fax= | hours= | price=Дитячий квиток - 6₴, Дорослий квиток - 10₴ | lastedit=2025-05-14 | content=У Луцьку діє одна з найменших дитячих залізниць України, адже її довжина лише 1,5 км. Всього за 7 хвилин від станції Росинка до станції Водограй уздовж невеликої річки Сапалаївка дитячий потяг возить дітей з однієї точки до другої. Залізниця відкрилась у 1954 році. Машиністами тут є юні залізничники, які під керівництвом досвідчених майстрів керують теплотягом. Дитяча залізниця працює кожних вихідних та у святкові дні із травня по вересень; можливе замовлення індивідуальних екскурсій. У 2020 році Луцька дитяча залізниця припинила роботу. В грудні 2023 року усе майно та рухомий склад Луцької дитячої залізниці передано в комунальну власність Луцької міської територіальної громади. У 2025 році стало відомо, що міська рада законсервувала Луцьку дитячу залізницю на період воєнного стану. Причиною цього стало відсутність фінансування на відновлювальні роботи та обмеження, які діють на рівні держави щодо проведення капітальних ремонтів за бюджетні кошти. На залізниці встановили відеонагляд та закрили доступ сторонніх осіб до станцій "Росинка" і "Водограй". }} == Де зупинитись == === Дешево === * {{sleep | name=Хостел Волинського фахового коледжу Національного університету харчових технологій | alt= | url=https://vcolnuft.volyn.ua/hostel/ | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Володимира Івасюка (Даньшина), 16А | lat=50.725876 | long=25.303361 | directions= | phone=+380 (98) 996 69 93‬ | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=Прейскурант: 80 грн. /особа у 4- х місному, 90 грн. /особа у 2- х місному | lastedit=2024-10-30 | content=Для відвідувачів обладнано 5 блоків загальною кількістю у 29 ліжкомісць. Блок містить 2–місний номер і 4-місний номер + передпокій з санвузлом. Номери оснащені сучасними меблями: ліжко, тумбочка, шафа, стіл, а також електрочайником, на поверсі є холодильник. }} === Середні ціни === * {{sleep | name=Комплекс "Колобок" | alt= | url=https://kolobok.lutsk.ua | email=hotelkolobok@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=c. Княгининок (Маяки), вул. Соборна, 73 | lat=50.795411 | long=25.259505 | directions= | phone=Готель: +38 (050) 358-77-22, ресторан: +38 (066) 358-77-33 | tollfree= | fax= | checkin=14:00 - 0:00 | checkout=10:00 - 12:00 | price= Від 1200 до 1850₴ | lastedit=2024-10-30 | content=У комплекс входять ресторан та готель, що працюють цілодобово. У готелі «Колобок» – 19 номерів: одномісні, двомісні, сімейні напівлюкси. Також один номер пристосований для людей з обмеженими фізичними можливостями. У готелі працює система кондиціонування, безплатний Wi-Fi, електронний сейф тощо. Також тут пропонують так званий «рум сервіс» - обслуговування у номері офіціантами з ресторану. Ще з безплатних послуг – прання, прасування, хімчистка. За гроші – замовлення квітів, бронювання квитків, виклик лікаря чи масажиста, зустріч і проводи гостя, надання автомобіля. Ресторан "Колобок" вміщає одночасно близько сотні людей. Крім того, у комплексі є конференц-зал, а також можна безплатно скористатися автостоянкою. }} * {{sleep | name=Готель "Маєток" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Ветеранів, 1, с. Липини | lat=50.7646801 | long=25.4119577 | directions= | phone=066 215 3999 | tollfree= | fax= | checkin=14:00 - 0:00 | checkout=06:00 - 12:00 | price=Ціни від 700 до 850₴ | lastedit=2024-10-30 | content=Готель знаходиться на східній околиці міста Луцька. Оформлений у стилі панського будиночку. Усі номери готелю різні за стилістикою, оснащені телевізорами, окремими санвузлами, деякі — супутниковим телебаченням. Містить два номери для тих, хто палить, з окремими входами з вулиці. На території готелю — автостоянка, що охороняється, сауна, у теплу пору року працює літнє кафе та дитячий майданчик. У готелі є Wi-Fi та Internet. }} * {{sleep | name=Рекреаційний комплекс "Рестпарк" | alt= | url=https://restpark.com.ua | email=info@restpark.com.ua | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Рівненська, 135, с. Струмівка | lat=50.7494722 | long=25.4560556 | directions= | phone=тел. (0332) 705060, 705059, тел. моб. +38095 115 59 79, +38068 116 59 79 | tollfree= | fax= | checkin=з 14:00 | checkout=12:00 | price= від 800 до 1600₴ | lastedit=2024-10-30 | content=Унікальністю комплексу "Рестпарк" є мальовнича волинська природа із її лісами та водоймами. Уже протягом декількох років рекреаційний комплекс дбає про створення справжнього парку, де ростуть десятки видів кущів та дерев, милують око різноманітні пахущі квіти, вдало причаїлися садово-паркові скульптури та плескається риба у голубих водах ставків. Для любителів піших прогулянок там знаходиться прилаштована територія із доріжками та кованими лавочками для відпочинку. Поряд із комплексом знаходиться сосновий бір, куди можна відправитись для пішохідної чи вело прогулянки. Також у комплексу є чудовий ресторан. У ресторані представлені страви української та європейської кухні, які приготовлені з любов’ю чудовими майстрами своєї справи. Також рекреаційний комплекс «Рестпарк» запрошує своїх гостей у затишні дерев’яні альтанки та пропонує скуштувати чудове мангал-меню. Ароматний, соковитий шашлик, стейки та реберця приємно здивують справжніх поціновувачів м’яса та вибагливих гурманів. Окрім м’ясних страв, комплекс також порадує відвідувачів чудовими овочами-гриль, вишуканими соусами, апетитними салатами, а також фірмовими холодними та гарячими закусками. }} * {{sleep | name=Готель "Альтаміра" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Рівненська, 184, с. Струмівка | lat=50.748287 | long=25.453571 | directions= | phone=(067)-361-35-03, (099)-413-42-80, 0332-705003 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=Від 480 до 1500₴ | lastedit=2024-10-30 | content=Готель "Альтаміра" знаходиться неподалік від Луцька у тихому мальовничому куточку, трохи далі від міської метушні, оточений чудовими краєвидами. До послуг всього 27 комфортабельних номерів. Всі номери оснащені телефонами, холодильниками, телевізорами (супутникове телебачення), кондиціонерами та доступом до мережі інтернет за допомогою Wi-Fi. }} * {{sleep | name=Готель "Срібні лелеки" | alt= | url=http://leleky.com.ua | email=bookingllk@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Чорновола, 17 | lat=50.7491569 | long=25.3601589 | directions= | phone=Тел: +38 (0332) 757-989 Моб.: +38 099 625 32 73, +38 067 179 32 19 | tollfree= | fax= | checkin=14:00 | checkout=до 12:00 | price= Від 1300 до 2500₴ | lastedit=2024-10-30 | content=Готель "Срібні лелеки" - це поєднання вишуканої архітектури й особливої гостинності. Тут вміють приймати гостей. Сучасний і затишний готель створений для тих, хто цінує справді ексклюзивні речі. Клієнти готелю мають право на безплатну стоянку та виклик таксі. У кожному номері є кондиціонер, холодильник, супутникове телебачення, телефон та безплатне підключення до мережі Інтернет. Вартість додаткового ліжка зі сніданком 100 грн. Готель працює цілодобово, без вихідних. Цілодобове обслуговування в номерах. }} * {{sleep | name=Готель "Зелений гай" | alt= | url=https://zelenyj-gaj.lutsk.ua | email=zelgay01@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=с. Копачівка, вул. Першотравнева, 1А | lat=50.8601252 | long=25.2322617 | directions= | phone=+38 (0332) 206 206, +38 (067) 334 21 41, +38 (063) 407 66 16 | tollfree= | fax= | checkin=13:00 - 0:00 | checkout=07:00 - 12:00 | price= Від 750 до 1900₴ | lastedit=2024-10-30 | content=Перед гостям цього готелю гостинно відкриються двері 18 затишних номерів на будь-який смак. Абсолютно усі вони мають сучасний інтер'єр. Ванні кімнати містять усе необхідне, якщо подорож є незапланованою. Гордість цього готелю – 3 номери – люкс. «Модерн» - строга вишуканість, мінімалізм, стильне поєднання кольорів. Це внесе розміреність і спокій під час Вашого перебування тут. «Східний» - тут відвідувачі безперечно відчують себе героєм казок «Тисячі і однієї ночі». Елітний ротанг, оксамит гардин наблизять їх до розкоші Сходу. А якщо хтось бажає повернутись у ХVI століття, у французький Версаль – тоді їм у найромантичніший третій люкс - «Класику». Воістину королівське ложе, обплетене трояндами, безперечно вразить гостей своєю вишуканістю! }} * {{sleep | name=Готель "Околиця" | alt= | url= | email=okolica.lutsk@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Рівненська, 154 | lat=50.7444229 | long=25.3917942 | directions= | phone=(0332) 255298, (0332) 750286 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | lastedit=2024-10-30 | content=Основними факторами, які роблять заклад привабливим для гостей, є те, що тут вони знаходять затишок і комфорт, збалансовану стратегію ведення готельного бізнесу поряд з якістю наданих послуг, доброзичливістю і професіоналізмом персоналу. }} * {{sleep | name=Готель "Профспілковий" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Відродження, 24 | lat=50.7560158 | long=25.3788928 | directions= | phone=38 (0332) 25 03 48, +38 (095) 343 64 53, +38 (0332) 25 04 12 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=1100₴ | lastedit=2024-10-30 | content=Готель "Профспілковий" розміщений у мальовничому куточку міста поряд з парком 900-річчя Луцька. До послуг конференц-зал, Wi-Fi, стоянка та сауна. Готель пропонує зручні сучасні номери за помірними цінами. }} * {{sleep | name=Готель «Стара підкова» | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Данила Галицького, 1А | lat=50.739079 | long=25.317839 | directions= | phone=+380 (332) 72-44-97 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | lastedit=2024-10-31 | content="Стара підкова" — це заклад, який претендує на титул класного місця, проте з часом став більш неприємним через багато курвальства. Однак, відгуки вказують на те, що власник є добрим і охоронець, Саламов Леонід, є дуже крутим та виконує свою роботу гарно. Також, це місце підходить для тих, хто полюбляє гострий відпочинок з бійками. Крім того, власник обіцяє, що після ремонту заклад буде як в найкращі часи й пропонуватиме найкраще пиво, стейки та смачну кухню. Загалом, "Стара підкова" розглядається як середній готель з ковбойським баром, який знаходиться у 90-х роках. Місце не здається простим, завжди можна знайти нових цікавих знайомих, але клієнти можуть нагадувати бійцівський клуб. Оглядачі також відзначають хороший персонал, атмосферу веселощів (за винятком бійок) та непогану якість бару. }} * {{sleep | name=Міні-готель "Алекс" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Малоомелянівська, 16 | lat=50.7369856 | long=25.2868758 | directions= | phone= 095 881 1554 | tollfree= | fax= | checkin=12:00 - 23:00 | checkout=11:00 - 11:30 | price=Від 900 до 2000₴ | lastedit=2024-10-31 | content=В мініготелі є 5 комфортних номерів, де в кожному є не лише телевізор, а й супутникове телебачення, інтернет та безплатний Wi-Fi доступ. Кожному відвідувачу пропонується безплатний сніданок, а на кухні, обладнаній холодильником, плитою та мікрохвильовою піччю, можливо самостійно приготувати їжу. В просторій ванній кімнаті, крім обов’язкових зручностей, також передбачена пральна машина-автомат. Поруч розташована стоянка, яка цілодобово перебуває під охороною. На подвір’ї готелю все зроблено для відпочинку та затишку. Є альтанка та фонтан, а частина подвір’я встелена зеленим газоном. }} * {{sleep | name=Мотель «Золоте яблуко» | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Володимирська, 72 | lat=50.742923 | long=25.2865766 | directions= | phone=(03322) 6-62-45 | tollfree= | fax= | checkin=з 12:00 | checkout=до 12:00 | price= | lastedit=2024-10-31 | content=У мотелі є 8 номерів: 7 двомісних стандартних і 1 двомісний Люкс. Додаткові послуги мотелю: ресторан, бар, стоянка під охороною. У березні 2024 року стало відомо що будівлю готельно-ресторанного комплексу стали продавати, оголошення розмістили на платформі OLX. Вартість продажу - 450000₴. }} * {{sleep | name=Готель "Лагуна" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Окружна, 32А | lat=50.7533801 | long=25.3999745 | directions= | phone=(095) 147 51 56 | tollfree= | fax= | checkin=12:00 - 24:00 | checkout=08:00 - 12:00 | price=Від 800 до 1200₴ | lastedit=2024-10-31 | content=У готелі "Лагуна" гостям пропонують провести час трохи далі від міської метушні та отримати незабутні враження! Готель "Лагуна" пропонує своїм клієнтам затишні номери готелю. Можливе півдобове заселення. При готелі цілодобово працює ресторан, а тому шеф-кухар завжди готовий у будь-який час задовольнити апетит клієнтів. А також, для комфорту відвідувачів пропонується: відпочинок у ресторані та на літній терасі, автостоянка, СТО. }} === Дорого === * {{sleep | name=Optima Collection River Park | alt= | url=https://optimahotels.com.ua/uk/hotels/river-park-lutsk/ | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Набережна, 4 | lat=50.7451708 | long=25.3157901 | directions=до автовокзалу 4,4 км, до вокзалу 3 км. | phone=095 900 0303 | tollfree= | fax= | checkin=14:00 - 21:00 | checkout=09:00 - 12:00 | price=Ціни за номер стартують від 2370+ грн за ніч | lastedit=2025-07-09 | content=Раніше на цьому місці стояв '''готель "Світязь"''', але з січня 2025-го року тут відкрився новий готель '''Optima Collection River Park'''. '''Варто відмітити, що у суміжній з готелем будівлі наразі проводяться будівельно-ремонтні роботи. Тривалість робіт поки що не визначена. Роботи можуть супроводжуватися тимчасовим шумом у денний час.'''<p>До послуг гостей 86 номерів наступних категорій: «Класик Single», «Класик Twin», «Стандарт», «Суперіор», «Напівлюкс» та «Люкс». Також готель пропонує 2 конференц-зали, 1 переговорну кімнату, просторий зал для сніданків, безкоштовний Wi-Fi. Також є номер для людей з обмеженими фізичними можливостями. На території готелю є власна парковка, яка дозволяє розміщувати навіть великогабаритний транспорт. Дуже цікаво з відгуками: на сайті вони всі добрі, але у Гугл Картах відгуки різняться, всі погані відгуки відмічають одне — денний шум з-за будівельних робіт, про які вже було сказано вверху, але адміністрація готелю реагує на відгуки та відповідають на кожен з них. }} * {{sleep | name=Готель "Україна" | alt= | url=https://hotel-lutsk.com | email=hotel-ukraine@hotmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Словацького, 2 | lat=50.7480259 | long=25.3249912 | directions= | phone= +38 (0332) 788-106, +38(067) 332 39 91 (Viber) | tollfree= | fax= | checkin=14:00 | checkout=12:00 | price= Від 1360 до 2890₴ | lastedit=2024-10-31 | content=Готель "Україна" розташований у самому центрі Луцька. Він виправдовує очікування бізнесменів та туристів, для яких, крім проживання в комфортних готельних номерах, є цікаві екскурсії, комплексне обслуговування в ресторані, відпочинок в СПА-салоні та оздоровлення в клініці "Технологія здоров'я". Готель "Україна" має усі можливості приймати та обслуговувати урочисті події, пресконференції, тренінги, семінари. А на сьогодні активно працює на ринку внутрішнього туризму — приймає та всебічно обслуговує туристичні групи як з України, так і з-за кордону. У вартість номера включено сніданок та стоянка. }} * {{sleep | name=Готель "Versailles" | alt=Версаль | url=http://www.versailles-hotel.com | wikipedia= | email=info@versailles-hotel.com | address= просп. Президента Грушевского, 2 | lat=50.7537894 | long=25.3332796 | directions=Від зд вокзалу автобус №2, №4. З центру №2, №3, №9, №26 | phone=+38 (0332) 24 21 47, +38 (050) 477 88 98, +38 (067) 727 22 02 | tollfree= | fax= | hours=Цілодобово | price=Від 1600 до 2800₴ | facebook= | vkontakte= | lastedit=2024-10-31 | content=Новий готель «Версаль» у центрі Луцька.<p>До послуг гостей 11 відмінно обладнаних номерів різної категорії, які дозволяють розмістити 30 гостей: чотири номери «Стандарт», шість номерів «Напівлюкс» та один «Люкс». У кожному номері є письмовий стіл зі стільцем, шафа для одягу, мінібар, телевізор, персональний сейф, телефон, зручна ванна кімната з косметичними засобами та феном.</p> }} == Застереження == == Як розв'язувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Волинська область|type=Місто|status=Придатний}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Волинської області]] hdzvccjqseawwovj86utp5ngtaraesh 0 126 41931 41883 2026-03-31T18:55:45Z Assyrian Human 6497 /* Середні ціни */ 41931 wikitext text/x-wiki {{geo|46.97504|31.99459|zoom=13}} {{pagebanner}}{{Citybar}} '''Миколаїв''' знаходиться у [[Південна Україна|Південній Україні]]. Важливий транспортний, освітній, промисловий осередок Півдня України, а також центром [[Миколаївська область|Миколаївської області]]. Площа 260 км². Населення 496 001 чол. (2012). == Зрозуміти == Місто знаходиться на березі Бузького лиману, на півострові, утвореному злиттям Південного Бугу з Інгулом, за 65 км від Чорного моря. 1788 року тут за повелінням князя Г. О. Потьомкіна заклали корабельня, навколо якої почали будувати місто. 27 серпня (7 вересня) 1789 року Потьомкін дав йому назву Миколаїв на згадку про здобуття російськими військами турецької фортеці Ачі-Кале (сучасне місто Очаків) 6 грудня 1788 року — у день пам'яті святителя Миколая Мирликійського. 1790 року з корабельні спустили перший корабель — 46-гарматний фрегат «Святой Николай», чим було покладено початок будівництва в Миколаєві великих парусних військових кораблів і на довгі роки визначено основну галузь міста — суднобудування. Після початку повномасштабного вторгнення Миколаїв визнали як місто-герой. Станом на зараз населення становить близько 420-470 тисяч осіб. === Райони === {{Regionlist | regionmap=Map of Mykolaiv districts.png | regionmaptext=Мапа районів Миколаєва. | regionmapsize=500px | region1name=Центральний район | region1color=#ED1C24 | region1items=Історичний центр, Варварівка, Військова Слобідка, Ракетне Урочище, Північний, Сонячне, Темвод, Соляні, Тернівка, Аляуди, Матвіївка | region1description=Адміністративний район Миколаєва, утворений 1938 року. Охоплює історичне ядро міста — місце заснування Миколаєва як фортеці та порту в 1789 році. На території району зосереджено найбільшу кількість архітектурних і культурних пам’яток: тут працюють провідні музеї, театри, обласна бібліотека, а також університети, державні установи та головні релігійні споруди міста. Центральний район є осередком адміністративного, освітнього та культурного життя, а також важливим туристичним напрямом завдяки набережною та пішохідною вулицям, і паркам. | region2name=Заводський район | region2color=#0080C0 | region2items=Слобідка, Ялти, Сухий Фонтан, Ліски, Ліски-2, Намив, Велика Корениха, Мала Корениха | region2description=Адміністративний район, утворений 1940 року, назву отримав не з-за заводів, а від слова "заводь". Тут зосереджені найбільші машинобудівні та суднобудівні підприємства, включаючи миколаївські порти, заводи і виробничі комбінати. Заводський район є індустріальним центром міста та важливою логістичною ланкою завдяки розвиненій мережі транспортного сполучення. Останні десятиліття спостерігається активна житлова забудова, особливо вздовж прибережних зон. | region3name=Інгульський район | region3color=#00B000 | region3items=Старий Водопій, Новий Водопій, Нове Садівництво, селище Горького, 13 лінія, ПТЗ | region3description=Створений 1920 року як Слобідський, потім Сталінський, Ленінський, та нарешті сучасну назву отримав 2016 року завдяки річці Інгул, яка протікає через місто і є важливою природною особливістю регіону. Район має переважно житловий характер і виконує функцію великого спального району Миколаєва. Тут діють численні навчальні заклади, медичні установи, спортивні комплекси та об’єкти соціальної інфраструктури. Інгульський район також є осередком розвитку підприємств легкої та харчової промисловості. Його територія вирізняється наявністю зелених зон, що робить район придатним для спокійного повсякденного життя. | region4name=Корабельний район | region4color=#ECEC00 | region4items=Богоявленський, Широка Балка, Кульбакине, Балабанівка | region4description=Наймолодший адміністративний район Миколаєва, утворений 1973 року. Історично розвивався як окреме промислове поселення, що згодом увійшло до меж міста. Корабельний район зберіг промислову спеціалізацію — тут діють судноремонтні заводи, металургійні цехи та переробні підприємства. Водночас район є одним із найгустіше заселених, із добре розвиненою соціальною інфраструктурою, закладами культури, освіти та охорони здоров’я. Район має вихід до річки Південний Буг, що формує мальовничий природний ландшафт. }} == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Airplaneswarning}} * {{go | name=Миколаївський міжнародний аеропорт | alt=IATA: NLV, ICAO: UKON | url=https://www.nlv.aero | wikipedia=Миколаївський міжнародний аеропорт | wikidata=Q1528932 | email= | address=с. Баловне, Київське шосе, 9 | lat=47.058056 | long=31.920833 | directions=15 км на північ від центру міста по {{Автошлях|Р|06}} неподалік од Баловного; дістатися з центру міста можна на приміському автобусі 201 «Миколаїв-2 — Баловне», трансфером з Соборної вулиці або на таксі. | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook=https://www.facebook.com/nlvaero/ | instagram= | lastedit=2020-09-14 | content=На другому поверсі термінала є крамниця Duty Free. Аеропорт обслуговує тільки чартерні рейси. Найближчі аеропорти з регулярним сполученням знаходяться в [[Одеса|Одесі]] та [[Київ|Києві]]. }} === {{Потягом}} === Пасажирським потягом в Миколаїв можна приїхати з [[Київ|Києва]] (10 год), [[Харків|Харкова]] через [[Полтава|Полтаву]], [[Кременчук]], [[Кривий Ріг]] (17 год), зі [[Львів|Львова]] через [[Тернопіль]], [[Хмельницький]], [[Винниця|Винницю]] (19 год), з [[Сімферополь|Сімферополя]] та [[Керч]]і через [[Джанкой]], [[Херсон]] (7 год), з [[Запоріжжя]] (11 год) та [[Одеса|Одеси]] (5 год). Приміськими поїздами до міста можна приїхати с [[Токарівка (Кривоозерський район)|Токарівки]], [[Новий Буг|Нового Бугу]], [[Грейгове|Грейгова]], [[Снігурівка|Снігурівки]], [[Казанка (Миколаївська область)|Казанки]], [[Преображенка (Каланчацький район)|Преображенки]], [[Олешки|Олешків]], [[Каховка|Каховки]] та [[Долинська|Долинської]]. * {{go | name=Миколаїв | alt=Миколаїв-Пасажирський | url=https://uz.gov.ua/passengers/station_services_and_facilities/service_stations/odessa/285259/ | wikipedia=Миколаїв (станція) | wikidata=Q12123277 | email= | address=Новозаводська вул., 1 | lat=46.937222 | long=32.061944 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2020-09-14 | content=Пасажирський вокзал знаходиться в районі Нового Водопою на південний схід од центру міста. Зупиняються як [https://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain3-4/?sid=1732&lng=_ru приміські], так і [https://uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=23536&by_station=Пошук дальні] потяги. }} * {{go | name=Миколаїв-Вантажний | alt= | url= | wikipedia=Миколаїв-Вантажний | wikidata=Q12157340 | email= | address=Привокзальна пл., 1 | lat=46.9575 | long=31.975556 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2020-09-14 | content=Найближча до центру Миколаєва залізнична станція знаходиться на південному кінці Пушкінської вулиці. Приймає тільки приміські потяги (див. [http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain3-4/?sid=1731&lng=_ru розклад]). У будівлі вокзалу працює тільки східне крило з касами та чекальним залом. }} === {{Автомобілем}} === * {{Автошлях|M|14}} — з [[Одеса|Одеси]], [[Херсон]]а, [[Нова Каховка|Нової Каховки]], [[Мелітополь|Мелітополя]], [[Приазовське|Приазовського]], [[Приморськ]]а, [[Бердянськ]]а, [[Мангуш]]а, [[Маріуполь|Маріуполя]], [[Новоазовськ]]а; збігається на території України з частиною європейського автошляху {{Автошлях|Е|58}}, яким можна дістатись із [[Австрія|Австрії]], [[Словаччина|Словаччини]], [[Румунія|Румунії]], [[Молдова|Молдови]] і [[Росія|Росії]]. === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == === {{Трамваєм}} === ==== Історія ==== {{infobox|Банан(чик) — міський сленг|В Миколаєві є доволі поширена жартівлива назва для трамваю — бананчик. Переважно так називають чехословацькі Татри Т3 (іноді також інші моделі), які крім переважно червоного кольору малювали і в жовтий, через що й з'явилася назва. [[Файл:Трамвай Tatra T3 в Миколаєві.jpg|безрамки|500px]]}} Починалося все з конки, в яку багато грошей вклали бельгійці з Бельгійського анонімного акціонерного товариства (вони внесли всій вклад також і в промисловість, зокрема в суднобудування). Запустили перші лінії аж в кінці ХІХ століття. Пасажирообіг очікувано був досить великий, бо іншого варіанту як дістатись до базару, заводів, лікарні (і так далі) не було, отже грошей це приносило європейцям чимало (41 тис. рублів на рік). Через декілька років почалися переговори з бельгійцями про перехід на електротягу, бо конка вже не справлялася з пасажиропотоком. Згодом почалося переобладнання, а 21 грудня 1914 року пустили перший електризований трамвай, маршрут йшов від старого вокзалу до лікарні. Знову ж таки без Європи не обійшлося — опори від німецького Сіеменса, а перші вагони з Риги, це вже тільки потім почали будувати вагони у "Навалі" (ЧСЗ). Першого дня прокатилося 8000 пасажирів, вручка становила 400 карбованців. Того часу проїзд був 5 карбованців, з пересадкою 8. Статистика наступного року показала що дохід склав 145000 карбованців — в 3 рази більше ніж за конку! В той час збудували і підстанцію, яка стала архітектурною візитівкою міста ''(див. Що відвідати)''. Поштовхом до її створення стала перша міська електростанція, збудована 1902 року. Згодом побудували трансформаторну станцію, у стилі модерн. Ім'я архітектора невідоме, але відомо що його обирали знову ж таки бельгійці. У будівлі буле необхідне обладнання, диспетчерська, та спостережна вежа. Вона виконувала свої функції до 1933 року, але згодом, через значне зростання енергоспоживання, було збудовано іншу підстанцію. Після цього будівля залишилася як історична пам’ятка. Для розширення проїзджої частини вулиці пропонувалося її знести, але Олена Попова зберегла її, що правда тепер вона розміщувала.. кафе. Спочатку кафе "Садко", потім бар "Ассоль", а потім і зовсім банк. Зараз звісно вона нічого не розміщує, вона перейшла до власності міста, і є плани її відремонтувати. Повернемося до трамваю, а тут внаслідок Жовтневої революції зупинили рух аж до 1925 року, і менше ніж 20 років знову з'явилася перешкода — Велика Вітчизняна Війна. Під час Другої світової війни трамваї використовували для евакуації поранених до лікарні, для цього прибрали сидіння, а на кронштейнах розмістили ноші. Тільки після вторгнення фашистів у місто система зупинилася, знищили електростанцію. Після реабілітації від війни знову все зійшло на ура, побудували друге депо, перехід на широку колію, доволі чудово. Що правда з початку незалежності і кризису закривали лінії, перестали поступати нові вагони, навіть повернули частково кондукторів. ==== Сьогодення ==== [[Файл:Схема Миколаївського трамвая.png|праворуч|безрамки|790x790пкс]] У наш час миколаївський трамвай працює як частина міської системи електротранспорту, обслуговуючи '''шість маршрутів''' із загальною мережею колій приблизно '''72–73 км''' та близько '''88 зупинок''' по всьому місту. Система перебуває під управлінням комунального підприємства '''«Миколаївелектротранс»''', яке утримує рухомий склад та інфраструктуру. Незважаючи на війну та економічні виклики, трамваї продовжують курсувати щоденно, виконуючи важливу функцію перевезення мешканців та зберігаючи свою присутність у транспортній мережі міста. Частина інфраструктури давно потребує капітального ремонту, і місто працює над реконструкцією колій та оновленням рейкового господарства. Сьогоднішній рухомий склад включає десятки вагонів різних поколінь, серед яких і оновлені одиниці з сучасними елементами комфорту, такими як система відеоспостереження, кондиціонування та USB-зарядки. Наприкінці 2025 року місто відзначало '''110-річчя електричного трамвая''', презентувавши оновлений вагон у святковому форматі, що підкреслює важливість цього транспорту для місцевої громади. Незважаючи на технічні й фінансові труднощі, трамвай залишається одним із найекологічніших та найбільш впізнаваних видів громадського транспорту Миколаєва. Вартість проїзду в трамваї варіюється залежно від способу оплати: стандартний разовий квиток коштує '''приблизно 7–8 грн''' при оплаті QR-кодом або через термінали, і '''до 10 грн при оплаті готівкою'''. Також доступні різні проїзні квитки, наприклад місячні чи студентські, які дозволяють економити при регулярних поїздках (детальніше дивитися [https://www.facebook.com/nikeltrans/posts/%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D1%83%D1%94%D0%BC%D0%BE-%D0%BC%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC-%D1%82%D0%B0-%D0%B3%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BC-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2-%D0%BD%D0%B0-%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B9/1203486455118175/ тут]). Попри підвищення тарифів через зростання витрат підприємства, місто прагне забезпечити стабільну роботу транспорту і поступово впроваджувати безготівкову оплату для зручності пасажирів. == Що відвідати == Особливе місце серед пам'яток заслуговує Соборна вулиця — єдина пішохідна вулиця у місті, але найдовша у країні (пішохідна частина становить 1 км). При заснуванні вулиці деякий час вона навіть не мала назви, але згодом вона стала головною торговою, і потім просто головною вулицею, щоб прикрасити образ міста перед іноземцями. За часів Радянського Союзу вулицю вирішили зробити першою повністю пішохідною вулицею на теренах СРСР — прибрали рейки, заборонили рух возів і машин. Сьогодні вулиця одна з візитних пам'яток міста, яка стала найулюбленішим місцем відпочинку містян і гостей. По вечорам грають музиканти вживу, а біля Каштанового скверу художники виставлють на продаж свої малюнки, створюючи своєрідну "арт-галерею", і грають в шахи пенсіонери. === Релігійні споруди === * {{see | name=Мечеть | alt= | url=https://islam.ua/uk/filii-dumu/m-mykolaiv | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Новобузька, 124 | lat=46.9714127 | long=32.076387 | directions= | phone=+38(050)355-35-71, +38(093)255-35-71 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-10 | content=Єдина дійсна мечеть у місті, будівля мусульманскої громади міста. Мусульманська релігійна громада міста регулярно організовує заходи у мечеті, присвячені ісламським подіям та святам задля згуртування мусульманського суспільства області на основі традиційних цінностей ісламу. }} == Чим зайнятись == === Музеї === * {{listing | type=do | name=Миколаївський обласний краєзнавчий музей | alt= | url=http://www.museum.mk.ua/ | wikipedia= Миколаївський обласний краєзнавчий музей | wikidata=Q4320491 | email= | address=вул. Набережна, 29 | lat=46.971995 | long=32.006714 | directions= | phone=(0512) 37-70-14, (0512) 71-89-28 | tollfree= | fax= | hours=10.00 - 18.00, Вихідний день п’ятниця. Останній день місяця - санітарний | price=для дорослих – 15 грн., для дітей та студентів -10 грн | facebook= | vkontakte= | lastedit=2023-11-12 | content=Найбільше зібрання матеріалів і документів з історії та культури, уродженців і персоналій Південного Прибужжя і міста Миколаєва. }} * {{do | name=Музей суднобудування і флоту | alt= | url=https://museum.mk.ua/branch/muzei-sudnobuduvannya-i-flotu/ | email=museumshipbuilding@gmail.com | wikidata=Q4306475 | wikipedia=Миколаївський_музей_суднобудування_і_флоту | address=вулиця Адміральська, 4 | lat=46.978142 | long=31.985871 | directions= | phone=0512378636, 0512378599, 0512378598, 0512378637 | tollfree= | fax= | hours=09:00 — 17:00 щоденно, крім понеділка та останнього дня місяця | price=Вартість квитків: для дітей — 25 грн, для дорослих — 50 грн. Вартість квитків на 1 виставку: для дітей — 15 грн, для дорослих — 20 грн. Вартість екскурсій: для дітей — 60 грн, для дорослих — 100 грн | lastedit=2025-10-26 | content=До створення музею в 1978 році, тут жили адмірали та головний командувач Чорноморського флоту — сама будівля є пам'яткою історії та архітектури державного значення. Поруч з музеєм стоять бюсти відомих флотоводців, які пов'язані з суднобудуванням у місті. Сам музей єдиний такого типу в країні, а 12 залів розкривають історію суднобудування в Північному Причорномор'ї ще з часів давніх греків. Музей може похвастатися близько 100 моделями кораблів (як наприклад «Ікар», «Святий Миколай», «Київ», «Меркурій», т. ін.) та декількома цікавими діорамами. Ще можна побачити рідкісні документи, записки, карти, фрагменти судів, і різноманітні прилади. }} * {{do | name=Музей книги в Миколаївській обласній універсальній бібліотеці | alt= | url=http://www.reglibrary.mk.ua/ | email=vyzer@ukr.net | wikidata=Q133545773 | wikipedia=Музей книги Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки | address=вул. Маріупольська, 9, II поверх, каб. 51 | lat=46.971798 | long=31.994226 | directions=неподалік зупинка трамваю №3 "вул. Соборна" | phone=(0512) 37-32-89, 37-34-20 | tollfree= | fax= | hours={{hours|пн|пт|10|00|17|00}} | price=5 грн за особу | lastedit=2026-01-02 | content=Експозиція маленька, створена порівняно нещодавно (у 2020 році), вміщується в один лиш кабінет, але і це достатньо, щоб створити цікаву атмосферу. Книги тут з XVII століття аж до сьогодення, з великих у 10 кг до мініатюрних колекційних. Навіть шафи, в яких лежать книги старі, але відреставровані — гарна деталь. Є колекції стародруків, сьогодення, Аркаса, "Україніка", та навіть дві стародавні мапи.}} * Музей «Підпільно-партизанський рух на Миколаївщині в роки Великої Вітчизняної війни. 1941–1944 рр.»; * '''[http://www.vereschagin.com.ua Миколаївський обласний художній музей імені В. В. Верещагіна]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }};''' * Музей телескопів при Миколаївській астрономічній обсерваторії. === Парки === * {{listing | type=do | name=Зоопарк | alt= | url=http://zoo.nikolaev.ua/ | wikipedia=Миколаївський зоопарк | wikidata=Q4320477 | email= | address=Площа Миколи Леонтовича, 1 | lat=46.9598376 | long=32.036669 | directions=Автобусом - до зуп. «Вул. Чкалова »№ 8, 51, 91; тролейбусом - до зуп. «Вул. Чкалова »№ 2, 9; трамваєм - до зуп. «Зоопарк» - № 6, 7; маршрутнтим таксі - до зуп. «Вул. Чкалова »№ 1, 2, 8, 10, 13, 15, 20, 21, 30, 31, 37, 51, 52, 75, 82, 87, 91. | phone= (0512) 24-63-77| tollfree= | fax= (0512) 55-60-45 | hours=в зимній період з 9:00 до 17:00, в літний - з 9:00 до 18:00, у вихідні и святкові дні - з 9:00 до 19:00, без вихідних | price= Діти до 6 років - безкоштовно. Діти від 6 до 13 років - 60 грн. Дорослі - 100 грн | facebook= | instagram= | lastedit=2023-11-21 | content= Вважається найкращим в Україні, та одним з найкращих в Європі. }} * {{listing |type = do | name = Парк «Народний сад» | alt = до 2016 р. Парк імені Г. І. Петровського | url = | wikipedia = Парк «Народний_сад» (Миколаїв) |wikidata = Q20083616 |email = | lat = 46.971111 |long = 32.021111 | directions = | address = вулиця Котельна, 114 | facebook = |vkontakte = | phone = 096 196 7020| fax = | skype = | hours = 05:00-22:00 | price = |lastedit = 2023-11-12 | content = Розважальний парк з дитячим майданчиком, літніми батутами та лабіринтами.}} * {{listing |type = do |lat = 46.964594 |long = 31.985191 |name = Дитяче містечко «Казка» |alt = |address = вулиця Декабристів, 38|directions = |url = |wikipedia = Дитяче_містечко_«Казка» |wikidata = Q56357681 |phone = 099-011-88-89|fax = |email = |skype = |hours = Дитяче містечко: з 7:00 до 22:00. Атракціони: з 10:00 до 21:00. Каси: з 10:00 до 21:00|price = Картка - 20 грн, розваги від 50 грн до 100 грн|lastedit = 2023-11-21 |description = Дитячий парк в центрі міста.}} ==== Сквери ==== * {{do | name=Каштановий сквер | alt=у народі ''Горбатий'', ''Театральний'', і ''сквер пенсіонерів'' | url= | email= | wikidata=Q131909354 | wikipedia=Каштановий_сквер_(Миколаїв) | address= | lat=46.972495 | long=31.992263 | directions=поряд з Соборною вулицею | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-11-01 | content=Сквер біля головної вулиці міста, з мармуровими левами при вході, і виставкою картин місцевих творчих людей. Містить також пам'ятник святому Миколаю, фонтан, і майданчики для настільних ігор, де постійно грають пенсіонери у шахи — власне від цього й пішла одна з місцевих назв. }} * {{listing |type = do |name = Манганаріївський сквер|alt = колишній Гімназичний та Пролетарський сквер, у народі Серце міста |lat = 46.971413|long = 32.0041502 |address = між вулицями Адміральська, Інженерна, Нікольська та 1-ша Слобідська|directions = |url = |wikipedia = Манганаріївський_сквер|wikidata =Q28704169 |phone =0512 711 588 |fax = |email = |skype = |hours = Працює цілодобово|price = |lastedit = 2025-11-01 |description = Розташований в центрі міста, у формі майже ідеального п'ятикутника. Містить в собі дитячий, баскетбольний, та спортивний майданчики. У 2012 році сквер реконструювали, а через 8 років запрацював фонтан.. щоправда через обстріли і відключення води іноді він не працює, але більшість часу він все одно радує дітей і дорослих.}} * {{listing |type = do |lat = 46.972359|long = 32.0039218 |name = Сквер «Доброта»|alt = |address = вул. Адміральська, 36|directions = |url = |wikipedia = |wikidata = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = Працює цілодобово|price = |lastedit = 2023-12-30 |description = Маленький сквер в центрі міста, де можна відпочити від вуличної метушні в тіні під час спекотного літа. Родзинка цього скверу є скульптура з однойменною назвою, подарована місту московським скульптором Г. Потоцьким.<p>27 квітня 2023 року сквер був знищений внаслідок ракетної атаки "Калібрами" по місту. Що є цікавим, тим що мер Миколаєва вже давав завдання знести скульптуру, але росіяни зробили це за нього, знищивши й фігуру дружби Миколаєва і Москви, і сквер.}} * {{do | name=Літературний сквер | alt=офіційно сквер «Літератор» | url=https://www.niklib.com/pro-biblioteku/2-uncategorised/595-edinomu-v-ukrajini-literaturnomu-skveru-10-rokiv-2 | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Марка Кропивницького, 143 | lat=46.968514 | long=32.014419 | directions=поряд з центральною бібліотекою | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-09-21 | content=Цей невеличкий сквер розміром 500 кв. м. з'явився 28 жовтня 2011 року, на що вказує гранітний камень з назвою скверу та датою закладення. Також нещодавно тому тут з'явилися пам'ятники місцевих діячів культури та літератури, наприклад Емілю Январьову, Юрію Крючкову, та іншим. }} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === * {{eat | name=Кафе «Франс.уа» | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Соборна, 5 | lat=46.969982 | long=31.990868 | directions= | phone=0800 210 092 | tollfree= | fax= | hours=08:00-20:00 | price=100-150₴ | lastedit=2025-11-01 | content=Один з декількох таких же закладів мережі, але буде лише показано це кафе, як найатмосферніше для туриста. Гарне двоповерхове кафе-пекарня на головній вулиці міста, де пахощі свіжих борошняних виробів давно поширилася всією будівлею. Доволі смачні хот-доги, круасани, бутерброди та інші запашні випічки. }} === Середні ціни === * {{eat | name=McDonald's №34 «Корабел» | alt= | url=https://ukraine.mcdonalds.ua/ukr/robota-v-makdonaljdz/informacija-pro-restoran/34/ | email=UA-00034.store@ua.mcd.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Павла Скоропадського, 43 | lat=46.967729 | long=31.990635 | directions=біля Соборного скверу | phone=+380 800 501 579| tollfree= | fax= | hours=«МакДональдз»: 07:00-23:00, МакДрайв: 05:00-23:45 | price=180–250₴ | lastedit=2026-03-27 | content=Популярна мережа фастфуду вперше відкрила двері у місті в 90-х, до війни будували також другий ресторан в Інгульскому району, але війна перервала всі плани. Ресторан залишався закритим довгий час з-за проблем з централізованим водопостачанням, але 27 березня 2026 року ресторан вдруге відкрив двері (спочатку звісно для мера та депутатів), до якого ринулися хвилі голодних містян, які раніше їздили в Одесу щоб там покуштувати бургери. }} * {{eat | name=Вино&М'ясо | alt= | url=https://vino-myaso.choiceqr.com/ | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Богоявленський, 39Б | lat=46.944061 | long=32.036266 | directions=поряд з "Юністю" | phone=+38 (050) 207 57 00 | tollfree= | fax= | hours={{hours|пн|чт|10||22}}, {{hours|пт|нд|10||23}} | price=290-590₴ | lastedit=2026-03-31 | content=Ресторан молодий, стоїть на місці піцерії "Sole Mio". Інтер'єр виконаний у жовтих, дещо приглушених тонах: освітлення, неонові вивіски, та квітки нарцису на столиках. Перед вхідними дверима стоїть барна стійка, поряд є вішалки, і весь час грає релаксуюча музика (здебільшого джаз). Їжа смачна, подається гарячою, зі вмілим та місцями веселим подаванням від офіціантів. Загалом заклад цілком підходить для пар та компанії друзів. }} === Дорого === == Де розважитись == ===Бари=== * {{drink | name=Ресторан-бар «Панська хата» | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Євгенія Логінова, 38/3 | lat=46.9570276 | long=31.9601148 | directions= | phone=+380934472202, +380636198565, +380993233653 | tollfree= | fax= | hours=12:00 — 23:00 | price= | lastedit=2026-01-02 | content=Аутентичний бар у Лісках. Вигляд непоганий: традиційний український інтер'єр, є літня тераса, та навіть жива музика. Їжа теж більш традиційна — салати, бутерброди, м'ясо, та риба. Також є невеличкий бар, тому випити тут теж є що. Також можна влаштовувати банкети під свята, а після їжі — потанцювати під українські традиційні пісні, то ж святе. Бар звісно не зовсім ідеальний — кондиціонер не працює, та й чистим місцем це не назвеш, але адміністрація закладу старається створити цей бар ідеальним осередком української ресторанної моди. }} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як розв'язувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Одеса]] * [[Херсон]] * [[Снігурівка]] * [[Баштанка]] * [[Нова Одеса]] * [[Очаків]] {{footer|ispartof=Миколаївська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Миколаївської області]] [[Категорія:Обласні центри]] 8y5jk75gn4jmifnaqsn1wzv8s9ifxvf 41947 41931 2026-03-31T19:32:13Z Assyrian Human 6497 /* Середні ціни */ | Здається добре виглядає іконка інсти, напевно завтра піду по статтям по начіпляю інсту і фейсбук. 41947 wikitext text/x-wiki {{geo|46.97504|31.99459|zoom=13}} {{pagebanner}}{{Citybar}} '''Миколаїв''' знаходиться у [[Південна Україна|Південній Україні]]. Важливий транспортний, освітній, промисловий осередок Півдня України, а також центром [[Миколаївська область|Миколаївської області]]. Площа 260 км². Населення 496 001 чол. (2012). == Зрозуміти == Місто знаходиться на березі Бузького лиману, на півострові, утвореному злиттям Південного Бугу з Інгулом, за 65 км від Чорного моря. 1788 року тут за повелінням князя Г. О. Потьомкіна заклали корабельня, навколо якої почали будувати місто. 27 серпня (7 вересня) 1789 року Потьомкін дав йому назву Миколаїв на згадку про здобуття російськими військами турецької фортеці Ачі-Кале (сучасне місто Очаків) 6 грудня 1788 року — у день пам'яті святителя Миколая Мирликійського. 1790 року з корабельні спустили перший корабель — 46-гарматний фрегат «Святой Николай», чим було покладено початок будівництва в Миколаєві великих парусних військових кораблів і на довгі роки визначено основну галузь міста — суднобудування. Після початку повномасштабного вторгнення Миколаїв визнали як місто-герой. Станом на зараз населення становить близько 420-470 тисяч осіб. === Райони === {{Regionlist | regionmap=Map of Mykolaiv districts.png | regionmaptext=Мапа районів Миколаєва. | regionmapsize=500px | region1name=Центральний район | region1color=#ED1C24 | region1items=Історичний центр, Варварівка, Військова Слобідка, Ракетне Урочище, Північний, Сонячне, Темвод, Соляні, Тернівка, Аляуди, Матвіївка | region1description=Адміністративний район Миколаєва, утворений 1938 року. Охоплює історичне ядро міста — місце заснування Миколаєва як фортеці та порту в 1789 році. На території району зосереджено найбільшу кількість архітектурних і культурних пам’яток: тут працюють провідні музеї, театри, обласна бібліотека, а також університети, державні установи та головні релігійні споруди міста. Центральний район є осередком адміністративного, освітнього та культурного життя, а також важливим туристичним напрямом завдяки набережною та пішохідною вулицям, і паркам. | region2name=Заводський район | region2color=#0080C0 | region2items=Слобідка, Ялти, Сухий Фонтан, Ліски, Ліски-2, Намив, Велика Корениха, Мала Корениха | region2description=Адміністративний район, утворений 1940 року, назву отримав не з-за заводів, а від слова "заводь". Тут зосереджені найбільші машинобудівні та суднобудівні підприємства, включаючи миколаївські порти, заводи і виробничі комбінати. Заводський район є індустріальним центром міста та важливою логістичною ланкою завдяки розвиненій мережі транспортного сполучення. Останні десятиліття спостерігається активна житлова забудова, особливо вздовж прибережних зон. | region3name=Інгульський район | region3color=#00B000 | region3items=Старий Водопій, Новий Водопій, Нове Садівництво, селище Горького, 13 лінія, ПТЗ | region3description=Створений 1920 року як Слобідський, потім Сталінський, Ленінський, та нарешті сучасну назву отримав 2016 року завдяки річці Інгул, яка протікає через місто і є важливою природною особливістю регіону. Район має переважно житловий характер і виконує функцію великого спального району Миколаєва. Тут діють численні навчальні заклади, медичні установи, спортивні комплекси та об’єкти соціальної інфраструктури. Інгульський район також є осередком розвитку підприємств легкої та харчової промисловості. Його територія вирізняється наявністю зелених зон, що робить район придатним для спокійного повсякденного життя. | region4name=Корабельний район | region4color=#ECEC00 | region4items=Богоявленський, Широка Балка, Кульбакине, Балабанівка | region4description=Наймолодший адміністративний район Миколаєва, утворений 1973 року. Історично розвивався як окреме промислове поселення, що згодом увійшло до меж міста. Корабельний район зберіг промислову спеціалізацію — тут діють судноремонтні заводи, металургійні цехи та переробні підприємства. Водночас район є одним із найгустіше заселених, із добре розвиненою соціальною інфраструктурою, закладами культури, освіти та охорони здоров’я. Район має вихід до річки Південний Буг, що формує мальовничий природний ландшафт. }} == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Airplaneswarning}} * {{go | name=Миколаївський міжнародний аеропорт | alt=IATA: NLV, ICAO: UKON | url=https://www.nlv.aero | wikipedia=Миколаївський міжнародний аеропорт | wikidata=Q1528932 | email= | address=с. Баловне, Київське шосе, 9 | lat=47.058056 | long=31.920833 | directions=15 км на північ від центру міста по {{Автошлях|Р|06}} неподалік од Баловного; дістатися з центру міста можна на приміському автобусі 201 «Миколаїв-2 — Баловне», трансфером з Соборної вулиці або на таксі. | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook=https://www.facebook.com/nlvaero/ | instagram= | lastedit=2020-09-14 | content=На другому поверсі термінала є крамниця Duty Free. Аеропорт обслуговує тільки чартерні рейси. Найближчі аеропорти з регулярним сполученням знаходяться в [[Одеса|Одесі]] та [[Київ|Києві]]. }} === {{Потягом}} === Пасажирським потягом в Миколаїв можна приїхати з [[Київ|Києва]] (10 год), [[Харків|Харкова]] через [[Полтава|Полтаву]], [[Кременчук]], [[Кривий Ріг]] (17 год), зі [[Львів|Львова]] через [[Тернопіль]], [[Хмельницький]], [[Винниця|Винницю]] (19 год), з [[Сімферополь|Сімферополя]] та [[Керч]]і через [[Джанкой]], [[Херсон]] (7 год), з [[Запоріжжя]] (11 год) та [[Одеса|Одеси]] (5 год). Приміськими поїздами до міста можна приїхати с [[Токарівка (Кривоозерський район)|Токарівки]], [[Новий Буг|Нового Бугу]], [[Грейгове|Грейгова]], [[Снігурівка|Снігурівки]], [[Казанка (Миколаївська область)|Казанки]], [[Преображенка (Каланчацький район)|Преображенки]], [[Олешки|Олешків]], [[Каховка|Каховки]] та [[Долинська|Долинської]]. * {{go | name=Миколаїв | alt=Миколаїв-Пасажирський | url=https://uz.gov.ua/passengers/station_services_and_facilities/service_stations/odessa/285259/ | wikipedia=Миколаїв (станція) | wikidata=Q12123277 | email= | address=Новозаводська вул., 1 | lat=46.937222 | long=32.061944 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2020-09-14 | content=Пасажирський вокзал знаходиться в районі Нового Водопою на південний схід од центру міста. Зупиняються як [https://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain3-4/?sid=1732&lng=_ru приміські], так і [https://uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=23536&by_station=Пошук дальні] потяги. }} * {{go | name=Миколаїв-Вантажний | alt= | url= | wikipedia=Миколаїв-Вантажний | wikidata=Q12157340 | email= | address=Привокзальна пл., 1 | lat=46.9575 | long=31.975556 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2020-09-14 | content=Найближча до центру Миколаєва залізнична станція знаходиться на південному кінці Пушкінської вулиці. Приймає тільки приміські потяги (див. [http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain3-4/?sid=1731&lng=_ru розклад]). У будівлі вокзалу працює тільки східне крило з касами та чекальним залом. }} === {{Автомобілем}} === * {{Автошлях|M|14}} — з [[Одеса|Одеси]], [[Херсон]]а, [[Нова Каховка|Нової Каховки]], [[Мелітополь|Мелітополя]], [[Приазовське|Приазовського]], [[Приморськ]]а, [[Бердянськ]]а, [[Мангуш]]а, [[Маріуполь|Маріуполя]], [[Новоазовськ]]а; збігається на території України з частиною європейського автошляху {{Автошлях|Е|58}}, яким можна дістатись із [[Австрія|Австрії]], [[Словаччина|Словаччини]], [[Румунія|Румунії]], [[Молдова|Молдови]] і [[Росія|Росії]]. === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == === {{Трамваєм}} === ==== Історія ==== {{infobox|Банан(чик) — міський сленг|В Миколаєві є доволі поширена жартівлива назва для трамваю — бананчик. Переважно так називають чехословацькі Татри Т3 (іноді також інші моделі), які крім переважно червоного кольору малювали і в жовтий, через що й з'явилася назва. [[Файл:Трамвай Tatra T3 в Миколаєві.jpg|безрамки|500px]]}} Починалося все з конки, в яку багато грошей вклали бельгійці з Бельгійського анонімного акціонерного товариства (вони внесли всій вклад також і в промисловість, зокрема в суднобудування). Запустили перші лінії аж в кінці ХІХ століття. Пасажирообіг очікувано був досить великий, бо іншого варіанту як дістатись до базару, заводів, лікарні (і так далі) не було, отже грошей це приносило європейцям чимало (41 тис. рублів на рік). Через декілька років почалися переговори з бельгійцями про перехід на електротягу, бо конка вже не справлялася з пасажиропотоком. Згодом почалося переобладнання, а 21 грудня 1914 року пустили перший електризований трамвай, маршрут йшов від старого вокзалу до лікарні. Знову ж таки без Європи не обійшлося — опори від німецького Сіеменса, а перші вагони з Риги, це вже тільки потім почали будувати вагони у "Навалі" (ЧСЗ). Першого дня прокатилося 8000 пасажирів, вручка становила 400 карбованців. Того часу проїзд був 5 карбованців, з пересадкою 8. Статистика наступного року показала що дохід склав 145000 карбованців — в 3 рази більше ніж за конку! В той час збудували і підстанцію, яка стала архітектурною візитівкою міста ''(див. Що відвідати)''. Поштовхом до її створення стала перша міська електростанція, збудована 1902 року. Згодом побудували трансформаторну станцію, у стилі модерн. Ім'я архітектора невідоме, але відомо що його обирали знову ж таки бельгійці. У будівлі буле необхідне обладнання, диспетчерська, та спостережна вежа. Вона виконувала свої функції до 1933 року, але згодом, через значне зростання енергоспоживання, було збудовано іншу підстанцію. Після цього будівля залишилася як історична пам’ятка. Для розширення проїзджої частини вулиці пропонувалося її знести, але Олена Попова зберегла її, що правда тепер вона розміщувала.. кафе. Спочатку кафе "Садко", потім бар "Ассоль", а потім і зовсім банк. Зараз звісно вона нічого не розміщує, вона перейшла до власності міста, і є плани її відремонтувати. Повернемося до трамваю, а тут внаслідок Жовтневої революції зупинили рух аж до 1925 року, і менше ніж 20 років знову з'явилася перешкода — Велика Вітчизняна Війна. Під час Другої світової війни трамваї використовували для евакуації поранених до лікарні, для цього прибрали сидіння, а на кронштейнах розмістили ноші. Тільки після вторгнення фашистів у місто система зупинилася, знищили електростанцію. Після реабілітації від війни знову все зійшло на ура, побудували друге депо, перехід на широку колію, доволі чудово. Що правда з початку незалежності і кризису закривали лінії, перестали поступати нові вагони, навіть повернули частково кондукторів. ==== Сьогодення ==== [[Файл:Схема Миколаївського трамвая.png|праворуч|безрамки|790x790пкс]] У наш час миколаївський трамвай працює як частина міської системи електротранспорту, обслуговуючи '''шість маршрутів''' із загальною мережею колій приблизно '''72–73 км''' та близько '''88 зупинок''' по всьому місту. Система перебуває під управлінням комунального підприємства '''«Миколаївелектротранс»''', яке утримує рухомий склад та інфраструктуру. Незважаючи на війну та економічні виклики, трамваї продовжують курсувати щоденно, виконуючи важливу функцію перевезення мешканців та зберігаючи свою присутність у транспортній мережі міста. Частина інфраструктури давно потребує капітального ремонту, і місто працює над реконструкцією колій та оновленням рейкового господарства. Сьогоднішній рухомий склад включає десятки вагонів різних поколінь, серед яких і оновлені одиниці з сучасними елементами комфорту, такими як система відеоспостереження, кондиціонування та USB-зарядки. Наприкінці 2025 року місто відзначало '''110-річчя електричного трамвая''', презентувавши оновлений вагон у святковому форматі, що підкреслює важливість цього транспорту для місцевої громади. Незважаючи на технічні й фінансові труднощі, трамвай залишається одним із найекологічніших та найбільш впізнаваних видів громадського транспорту Миколаєва. Вартість проїзду в трамваї варіюється залежно від способу оплати: стандартний разовий квиток коштує '''приблизно 7–8 грн''' при оплаті QR-кодом або через термінали, і '''до 10 грн при оплаті готівкою'''. Також доступні різні проїзні квитки, наприклад місячні чи студентські, які дозволяють економити при регулярних поїздках (детальніше дивитися [https://www.facebook.com/nikeltrans/posts/%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D1%83%D1%94%D0%BC%D0%BE-%D0%BC%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC-%D1%82%D0%B0-%D0%B3%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BC-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2-%D0%BD%D0%B0-%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B9/1203486455118175/ тут]). Попри підвищення тарифів через зростання витрат підприємства, місто прагне забезпечити стабільну роботу транспорту і поступово впроваджувати безготівкову оплату для зручності пасажирів. == Що відвідати == Особливе місце серед пам'яток заслуговує Соборна вулиця — єдина пішохідна вулиця у місті, але найдовша у країні (пішохідна частина становить 1 км). При заснуванні вулиці деякий час вона навіть не мала назви, але згодом вона стала головною торговою, і потім просто головною вулицею, щоб прикрасити образ міста перед іноземцями. За часів Радянського Союзу вулицю вирішили зробити першою повністю пішохідною вулицею на теренах СРСР — прибрали рейки, заборонили рух возів і машин. Сьогодні вулиця одна з візитних пам'яток міста, яка стала найулюбленішим місцем відпочинку містян і гостей. По вечорам грають музиканти вживу, а біля Каштанового скверу художники виставлють на продаж свої малюнки, створюючи своєрідну "арт-галерею", і грають в шахи пенсіонери. === Релігійні споруди === * {{see | name=Мечеть | alt= | url=https://islam.ua/uk/filii-dumu/m-mykolaiv | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Новобузька, 124 | lat=46.9714127 | long=32.076387 | directions= | phone=+38(050)355-35-71, +38(093)255-35-71 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-10 | content=Єдина дійсна мечеть у місті, будівля мусульманскої громади міста. Мусульманська релігійна громада міста регулярно організовує заходи у мечеті, присвячені ісламським подіям та святам задля згуртування мусульманського суспільства області на основі традиційних цінностей ісламу. }} == Чим зайнятись == === Музеї === * {{listing | type=do | name=Миколаївський обласний краєзнавчий музей | alt= | url=http://www.museum.mk.ua/ | wikipedia= Миколаївський обласний краєзнавчий музей | wikidata=Q4320491 | email= | address=вул. Набережна, 29 | lat=46.971995 | long=32.006714 | directions= | phone=(0512) 37-70-14, (0512) 71-89-28 | tollfree= | fax= | hours=10.00 - 18.00, Вихідний день п’ятниця. Останній день місяця - санітарний | price=для дорослих – 15 грн., для дітей та студентів -10 грн | facebook= | vkontakte= | lastedit=2023-11-12 | content=Найбільше зібрання матеріалів і документів з історії та культури, уродженців і персоналій Південного Прибужжя і міста Миколаєва. }} * {{do | name=Музей суднобудування і флоту | alt= | url=https://museum.mk.ua/branch/muzei-sudnobuduvannya-i-flotu/ | email=museumshipbuilding@gmail.com | wikidata=Q4306475 | wikipedia=Миколаївський_музей_суднобудування_і_флоту | address=вулиця Адміральська, 4 | lat=46.978142 | long=31.985871 | directions= | phone=0512378636, 0512378599, 0512378598, 0512378637 | tollfree= | fax= | hours=09:00 — 17:00 щоденно, крім понеділка та останнього дня місяця | price=Вартість квитків: для дітей — 25 грн, для дорослих — 50 грн. Вартість квитків на 1 виставку: для дітей — 15 грн, для дорослих — 20 грн. Вартість екскурсій: для дітей — 60 грн, для дорослих — 100 грн | lastedit=2025-10-26 | content=До створення музею в 1978 році, тут жили адмірали та головний командувач Чорноморського флоту — сама будівля є пам'яткою історії та архітектури державного значення. Поруч з музеєм стоять бюсти відомих флотоводців, які пов'язані з суднобудуванням у місті. Сам музей єдиний такого типу в країні, а 12 залів розкривають історію суднобудування в Північному Причорномор'ї ще з часів давніх греків. Музей може похвастатися близько 100 моделями кораблів (як наприклад «Ікар», «Святий Миколай», «Київ», «Меркурій», т. ін.) та декількома цікавими діорамами. Ще можна побачити рідкісні документи, записки, карти, фрагменти судів, і різноманітні прилади. }} * {{do | name=Музей книги в Миколаївській обласній універсальній бібліотеці | alt= | url=http://www.reglibrary.mk.ua/ | email=vyzer@ukr.net | wikidata=Q133545773 | wikipedia=Музей книги Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки | address=вул. Маріупольська, 9, II поверх, каб. 51 | lat=46.971798 | long=31.994226 | directions=неподалік зупинка трамваю №3 "вул. Соборна" | phone=(0512) 37-32-89, 37-34-20 | tollfree= | fax= | hours={{hours|пн|пт|10|00|17|00}} | price=5 грн за особу | lastedit=2026-01-02 | content=Експозиція маленька, створена порівняно нещодавно (у 2020 році), вміщується в один лиш кабінет, але і це достатньо, щоб створити цікаву атмосферу. Книги тут з XVII століття аж до сьогодення, з великих у 10 кг до мініатюрних колекційних. Навіть шафи, в яких лежать книги старі, але відреставровані — гарна деталь. Є колекції стародруків, сьогодення, Аркаса, "Україніка", та навіть дві стародавні мапи.}} * Музей «Підпільно-партизанський рух на Миколаївщині в роки Великої Вітчизняної війни. 1941–1944 рр.»; * '''[http://www.vereschagin.com.ua Миколаївський обласний художній музей імені В. В. Верещагіна]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }};''' * Музей телескопів при Миколаївській астрономічній обсерваторії. === Парки === * {{listing | type=do | name=Зоопарк | alt= | url=http://zoo.nikolaev.ua/ | wikipedia=Миколаївський зоопарк | wikidata=Q4320477 | email= | address=Площа Миколи Леонтовича, 1 | lat=46.9598376 | long=32.036669 | directions=Автобусом - до зуп. «Вул. Чкалова »№ 8, 51, 91; тролейбусом - до зуп. «Вул. Чкалова »№ 2, 9; трамваєм - до зуп. «Зоопарк» - № 6, 7; маршрутнтим таксі - до зуп. «Вул. Чкалова »№ 1, 2, 8, 10, 13, 15, 20, 21, 30, 31, 37, 51, 52, 75, 82, 87, 91. | phone= (0512) 24-63-77| tollfree= | fax= (0512) 55-60-45 | hours=в зимній період з 9:00 до 17:00, в літний - з 9:00 до 18:00, у вихідні и святкові дні - з 9:00 до 19:00, без вихідних | price= Діти до 6 років - безкоштовно. Діти від 6 до 13 років - 60 грн. Дорослі - 100 грн | facebook= | instagram= | lastedit=2023-11-21 | content= Вважається найкращим в Україні, та одним з найкращих в Європі. }} * {{listing |type = do | name = Парк «Народний сад» | alt = до 2016 р. Парк імені Г. І. Петровського | url = | wikipedia = Парк «Народний_сад» (Миколаїв) |wikidata = Q20083616 |email = | lat = 46.971111 |long = 32.021111 | directions = | address = вулиця Котельна, 114 | facebook = |vkontakte = | phone = 096 196 7020| fax = | skype = | hours = 05:00-22:00 | price = |lastedit = 2023-11-12 | content = Розважальний парк з дитячим майданчиком, літніми батутами та лабіринтами.}} * {{listing |type = do |lat = 46.964594 |long = 31.985191 |name = Дитяче містечко «Казка» |alt = |address = вулиця Декабристів, 38|directions = |url = |wikipedia = Дитяче_містечко_«Казка» |wikidata = Q56357681 |phone = 099-011-88-89|fax = |email = |skype = |hours = Дитяче містечко: з 7:00 до 22:00. Атракціони: з 10:00 до 21:00. Каси: з 10:00 до 21:00|price = Картка - 20 грн, розваги від 50 грн до 100 грн|lastedit = 2023-11-21 |description = Дитячий парк в центрі міста.}} ==== Сквери ==== * {{do | name=Каштановий сквер | alt=у народі ''Горбатий'', ''Театральний'', і ''сквер пенсіонерів'' | url= | email= | wikidata=Q131909354 | wikipedia=Каштановий_сквер_(Миколаїв) | address= | lat=46.972495 | long=31.992263 | directions=поряд з Соборною вулицею | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-11-01 | content=Сквер біля головної вулиці міста, з мармуровими левами при вході, і виставкою картин місцевих творчих людей. Містить також пам'ятник святому Миколаю, фонтан, і майданчики для настільних ігор, де постійно грають пенсіонери у шахи — власне від цього й пішла одна з місцевих назв. }} * {{listing |type = do |name = Манганаріївський сквер|alt = колишній Гімназичний та Пролетарський сквер, у народі Серце міста |lat = 46.971413|long = 32.0041502 |address = між вулицями Адміральська, Інженерна, Нікольська та 1-ша Слобідська|directions = |url = |wikipedia = Манганаріївський_сквер|wikidata =Q28704169 |phone =0512 711 588 |fax = |email = |skype = |hours = Працює цілодобово|price = |lastedit = 2025-11-01 |description = Розташований в центрі міста, у формі майже ідеального п'ятикутника. Містить в собі дитячий, баскетбольний, та спортивний майданчики. У 2012 році сквер реконструювали, а через 8 років запрацював фонтан.. щоправда через обстріли і відключення води іноді він не працює, але більшість часу він все одно радує дітей і дорослих.}} * {{listing |type = do |lat = 46.972359|long = 32.0039218 |name = Сквер «Доброта»|alt = |address = вул. Адміральська, 36|directions = |url = |wikipedia = |wikidata = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = Працює цілодобово|price = |lastedit = 2023-12-30 |description = Маленький сквер в центрі міста, де можна відпочити від вуличної метушні в тіні під час спекотного літа. Родзинка цього скверу є скульптура з однойменною назвою, подарована місту московським скульптором Г. Потоцьким.<p>27 квітня 2023 року сквер був знищений внаслідок ракетної атаки "Калібрами" по місту. Що є цікавим, тим що мер Миколаєва вже давав завдання знести скульптуру, але росіяни зробили це за нього, знищивши й фігуру дружби Миколаєва і Москви, і сквер.}} * {{do | name=Літературний сквер | alt=офіційно сквер «Літератор» | url=https://www.niklib.com/pro-biblioteku/2-uncategorised/595-edinomu-v-ukrajini-literaturnomu-skveru-10-rokiv-2 | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Марка Кропивницького, 143 | lat=46.968514 | long=32.014419 | directions=поряд з центральною бібліотекою | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-09-21 | content=Цей невеличкий сквер розміром 500 кв. м. з'явився 28 жовтня 2011 року, на що вказує гранітний камень з назвою скверу та датою закладення. Також нещодавно тому тут з'явилися пам'ятники місцевих діячів культури та літератури, наприклад Емілю Январьову, Юрію Крючкову, та іншим. }} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === * {{eat | name=Кафе «Франс.уа» | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Соборна, 5 | lat=46.969982 | long=31.990868 | directions= | phone=0800 210 092 | tollfree= | fax= | hours=08:00-20:00 | price=100-150₴ | lastedit=2025-11-01 | content=Один з декількох таких же закладів мережі, але буде лише показано це кафе, як найатмосферніше для туриста. Гарне двоповерхове кафе-пекарня на головній вулиці міста, де пахощі свіжих борошняних виробів давно поширилася всією будівлею. Доволі смачні хот-доги, круасани, бутерброди та інші запашні випічки. }} === Середні ціни === * {{eat | name=McDonald's №34 «Корабел» | alt= | url=https://ukraine.mcdonalds.ua/ukr/robota-v-makdonaljdz/informacija-pro-restoran/34/ | email=UA-00034.store@ua.mcd.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Павла Скоропадського, 43 | lat=46.967729 | long=31.990635 | directions=біля Соборного скверу | phone=+380 800 501 579| tollfree= | fax= | hours=«МакДональдз»: 07:00-23:00, МакДрайв: 05:00-23:45 | price=180–250₴ | lastedit=2026-03-27 | content=Популярна мережа фастфуду вперше відкрила двері у місті в 90-х, до війни будували також другий ресторан в Інгульскому району, але війна перервала всі плани. Ресторан залишався закритим довгий час з-за проблем з централізованим водопостачанням, але 27 березня 2026 року ресторан вдруге відкрив двері (спочатку звісно для мера та депутатів), до якого ринулися хвилі голодних містян, які раніше їздили в Одесу щоб там покуштувати бургери. }} * {{eat | name=Вино&М'ясо | alt= | url=https://vino-myaso.choiceqr.com/ | email= | instagram=https://www.instagram.com/wine.and.meat_/ | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Богоявленський, 39Б | lat=46.944061 | long=32.036266 | directions=поряд з "Юністю" | phone=+38 (050) 207 57 00 | tollfree= | fax= | hours={{hours|пн|чт|10||22}}, {{hours|пт|нд|10||23}} | price=290-590₴ | lastedit=2026-03-31 | content=Ресторан молодий, стоїть на місці піцерії "Sole Mio". Інтер'єр виконаний у жовтих, дещо приглушених тонах: освітлення, неонові вивіски, та квітки нарцису на столиках. Перед вхідними дверима стоїть барна стійка, поряд є вішалки, і весь час грає релаксуюча музика (здебільшого джаз). Їжа смачна, подається гарячою, зі вмілим та місцями веселим подаванням від офіціантів. Загалом заклад цілком підходить для пар та компанії друзів. }} === Дорого === == Де розважитись == ===Бари=== * {{drink | name=Ресторан-бар «Панська хата» | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Євгенія Логінова, 38/3 | lat=46.9570276 | long=31.9601148 | directions= | phone=+380934472202, +380636198565, +380993233653 | tollfree= | fax= | hours=12:00 — 23:00 | price= | lastedit=2026-01-02 | content=Аутентичний бар у Лісках. Вигляд непоганий: традиційний український інтер'єр, є літня тераса, та навіть жива музика. Їжа теж більш традиційна — салати, бутерброди, м'ясо, та риба. Також є невеличкий бар, тому випити тут теж є що. Також можна влаштовувати банкети під свята, а після їжі — потанцювати під українські традиційні пісні, то ж святе. Бар звісно не зовсім ідеальний — кондиціонер не працює, та й чистим місцем це не назвеш, але адміністрація закладу старається створити цей бар ідеальним осередком української ресторанної моди. }} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як розв'язувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Одеса]] * [[Херсон]] * [[Снігурівка]] * [[Баштанка]] * [[Нова Одеса]] * [[Очаків]] {{footer|ispartof=Миколаївська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Миколаївської області]] [[Категорія:Обласні центри]] gs6u4kikko01042ql4fo93rm2guupq9 41950 41947 2026-04-01T06:56:56Z Assyrian Human 6497 41950 wikitext text/x-wiki {{geo|46.97504|31.99459|zoom=13}} {{pagebanner}}{{Citybar}} '''Миколаїв''' знаходиться у [[Південна Україна|Південній Україні]]. Важливий транспортний, освітній, промисловий осередок Півдня України, а також центром [[Миколаївська область|Миколаївської області]]. Площа 260 км². Населення 496 001 чол. (2012). == Зрозуміти == Місто знаходиться на березі Бузького лиману, на півострові, утвореному злиттям Південного Бугу з Інгулом, за 65 км від Чорного моря. 1788 року тут за повелінням князя Г. О. Потьомкіна заклали корабельня, навколо якої почали будувати місто. 27 серпня (7 вересня) 1789 року Потьомкін дав йому назву Миколаїв на згадку про здобуття російськими військами турецької фортеці Ачі-Кале (сучасне місто Очаків) 6 грудня 1788 року — у день пам'яті святителя Миколая Мирликійського. 1790 року з корабельні спустили перший корабель — 46-гарматний фрегат «Святой Николай», чим було покладено початок будівництва в Миколаєві великих парусних військових кораблів і на довгі роки визначено основну галузь міста — суднобудування. Після початку повномасштабного вторгнення Миколаїв визнали як місто-герой. Станом на зараз населення становить близько 420-470 тисяч осіб. === Райони === {{Regionlist | regionmap=Map of Mykolaiv districts.png | regionmaptext=Мапа районів Миколаєва. | regionmapsize=500px | region1name=Центральний район | region1color=#ED1C24 | region1items=Історичний центр, Варварівка, Військова Слобідка, Ракетне Урочище, Північний, Сонячне, Темвод, Соляні, Тернівка, Аляуди, Матвіївка | region1description=Адміністративний район Миколаєва, утворений 1938 року. Охоплює історичне ядро міста — місце заснування Миколаєва як фортеці та порту в 1789 році. На території району зосереджено найбільшу кількість архітектурних і культурних пам’яток: тут працюють провідні музеї, театри, обласна бібліотека, а також університети, державні установи та головні релігійні споруди міста. Центральний район є осередком адміністративного, освітнього та культурного життя, а також важливим туристичним напрямом завдяки набережною та пішохідною вулицям, і паркам. | region2name=Заводський район | region2color=#0080C0 | region2items=Слобідка, Ялти, Сухий Фонтан, Ліски, Ліски-2, Намив, Велика Корениха, Мала Корениха | region2description=Адміністративний район, утворений 1940 року, назву отримав не з-за заводів, а від слова "заводь". Тут зосереджені найбільші машинобудівні та суднобудівні підприємства, включаючи миколаївські порти, заводи і виробничі комбінати. Заводський район є індустріальним центром міста та важливою логістичною ланкою завдяки розвиненій мережі транспортного сполучення. Останні десятиліття спостерігається активна житлова забудова, особливо вздовж прибережних зон. | region3name=Інгульський район | region3color=#00B000 | region3items=Старий Водопій, Новий Водопій, Нове Садівництво, селище Горького, 13 лінія, ПТЗ | region3description=Створений 1920 року як Слобідський, потім Сталінський, Ленінський, та нарешті сучасну назву отримав 2016 року завдяки річці Інгул, яка протікає через місто і є важливою природною особливістю регіону. Район має переважно житловий характер і виконує функцію великого спального району Миколаєва. Тут діють численні навчальні заклади, медичні установи, спортивні комплекси та об’єкти соціальної інфраструктури. Інгульський район також є осередком розвитку підприємств легкої та харчової промисловості. Його територія вирізняється наявністю зелених зон, що робить район придатним для спокійного повсякденного життя. | region4name=Корабельний район | region4color=#ECEC00 | region4items=Богоявленський, Широка Балка, Кульбакине, Балабанівка | region4description=Наймолодший адміністративний район Миколаєва, утворений 1973 року. Історично розвивався як окреме промислове поселення, що згодом увійшло до меж міста. Корабельний район зберіг промислову спеціалізацію — тут діють судноремонтні заводи, металургійні цехи та переробні підприємства. Водночас район є одним із найгустіше заселених, із добре розвиненою соціальною інфраструктурою, закладами культури, освіти та охорони здоров’я. Район має вихід до річки Південний Буг, що формує мальовничий природний ландшафт. }} == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Airplaneswarning}} * {{go | name=Миколаївський міжнародний аеропорт | alt=IATA: NLV, ICAO: UKON | url=https://www.nlv.aero | wikipedia=Миколаївський міжнародний аеропорт | wikidata=Q1528932 | email= | address=с. Баловне, Київське шосе, 9 | lat=47.058056 | long=31.920833 | directions=15 км на північ від центру міста по {{Автошлях|Р|06}} неподалік од Баловного; дістатися з центру міста можна на приміському автобусі 201 «Миколаїв-2 — Баловне», трансфером з Соборної вулиці або на таксі. | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook=https://www.facebook.com/nlvaero/ | instagram= | lastedit=2020-09-14 | content=На другому поверсі термінала є крамниця Duty Free. Аеропорт обслуговує тільки чартерні рейси. Найближчі аеропорти з регулярним сполученням знаходяться в [[Одеса|Одесі]] та [[Київ|Києві]]. }} === {{Потягом}} === Пасажирським потягом в Миколаїв можна приїхати з [[Київ|Києва]] (10 год), [[Харків|Харкова]] через [[Полтава|Полтаву]], [[Кременчук]], [[Кривий Ріг]] (17 год), зі [[Львів|Львова]] через [[Тернопіль]], [[Хмельницький]], [[Винниця|Винницю]] (19 год), з [[Сімферополь|Сімферополя]] та [[Керч]]і через [[Джанкой]], [[Херсон]] (7 год), з [[Запоріжжя]] (11 год) та [[Одеса|Одеси]] (5 год). Приміськими поїздами до міста можна приїхати с [[Токарівка (Кривоозерський район)|Токарівки]], [[Новий Буг|Нового Бугу]], [[Грейгове|Грейгова]], [[Снігурівка|Снігурівки]], [[Казанка (Миколаївська область)|Казанки]], [[Преображенка (Каланчацький район)|Преображенки]], [[Олешки|Олешків]], [[Каховка|Каховки]] та [[Долинська|Долинської]]. * {{go | name=Миколаїв | alt=Миколаїв-Пасажирський | url=https://uz.gov.ua/passengers/station_services_and_facilities/service_stations/odessa/285259/ | wikipedia=Миколаїв (станція) | wikidata=Q12123277 | email= | address=Новозаводська вул., 1 | lat=46.937222 | long=32.061944 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2020-09-14 | content=Пасажирський вокзал знаходиться в районі Нового Водопою на південний схід од центру міста. Зупиняються як [https://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain3-4/?sid=1732&lng=_ru приміські], так і [https://uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=23536&by_station=Пошук дальні] потяги. }} * {{go | name=Миколаїв-Вантажний | alt= | url= | wikipedia=Миколаїв-Вантажний | wikidata=Q12157340 | email= | address=Привокзальна пл., 1 | lat=46.9575 | long=31.975556 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2020-09-14 | content=Найближча до центру Миколаєва залізнична станція знаходиться на південному кінці Пушкінської вулиці. Приймає тільки приміські потяги (див. [http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain3-4/?sid=1731&lng=_ru розклад]). У будівлі вокзалу працює тільки східне крило з касами та чекальним залом. }} === {{Автомобілем}} === * {{Автошлях|M|14}} — з [[Одеса|Одеси]], [[Херсон]]а, [[Нова Каховка|Нової Каховки]], [[Мелітополь|Мелітополя]], [[Приазовське|Приазовського]], [[Приморськ]]а, [[Бердянськ]]а, [[Мангуш]]а, [[Маріуполь|Маріуполя]], [[Новоазовськ]]а; збігається на території України з частиною європейського автошляху {{Автошлях|Е|58}}, яким можна дістатись із [[Австрія|Австрії]], [[Словаччина|Словаччини]], [[Румунія|Румунії]], [[Молдова|Молдови]] і [[Росія|Росії]]. === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == === {{Трамваєм}} === ==== Історія ==== {{infobox|Банан(чик) — міський сленг|В Миколаєві є доволі поширена жартівлива назва для трамваю — бананчик. Переважно так називають чехословацькі Татри Т3 (іноді також інші моделі), які крім переважно червоного кольору малювали і в жовтий, через що й з'явилася назва. [[Файл:Трамвай Tatra T3 в Миколаєві.jpg|безрамки|500px]]}} Починалося все з конки, в яку багато грошей вклали бельгійці з Бельгійського анонімного акціонерного товариства (вони внесли всій вклад також і в промисловість, зокрема в суднобудування). Запустили перші лінії аж в кінці ХІХ століття. Пасажирообіг очікувано був досить великий, бо іншого варіанту як дістатись до базару, заводів, лікарні (і так далі) не було, отже грошей це приносило європейцям чимало (41 тис. рублів на рік). Через декілька років почалися переговори з бельгійцями про перехід на електротягу, бо конка вже не справлялася з пасажиропотоком. Згодом почалося переобладнання, а 21 грудня 1914 року пустили перший електризований трамвай, маршрут йшов від старого вокзалу до лікарні. Знову ж таки без Європи не обійшлося — опори від німецького Сіеменса, а перші вагони з Риги, це вже тільки потім почали будувати вагони у "Навалі" (ЧСЗ). Першого дня прокатилося 8000 пасажирів, вручка становила 400 карбованців. Того часу проїзд був 5 карбованців, з пересадкою 8. Статистика наступного року показала що дохід склав 145000 карбованців — в 3 рази більше ніж за конку! В той час збудували і підстанцію, яка стала архітектурною візитівкою міста ''(див. Що відвідати)''. Поштовхом до її створення стала перша міська електростанція, збудована 1902 року. Згодом побудували трансформаторну станцію, у стилі модерн. Ім'я архітектора невідоме, але відомо що його обирали знову ж таки бельгійці. У будівлі буле необхідне обладнання, диспетчерська, та спостережна вежа. Вона виконувала свої функції до 1933 року, але згодом, через значне зростання енергоспоживання, було збудовано іншу підстанцію. Після цього будівля залишилася як історична пам’ятка. Для розширення проїзджої частини вулиці пропонувалося її знести, але Олена Попова зберегла її, що правда тепер вона розміщувала.. кафе. Спочатку кафе "Садко", потім бар "Ассоль", а потім і зовсім банк. Зараз звісно вона нічого не розміщує, вона перейшла до власності міста, і є плани її відремонтувати. Повернемося до трамваю, а тут внаслідок Жовтневої революції зупинили рух аж до 1925 року, і менше ніж 20 років знову з'явилася перешкода — Велика Вітчизняна Війна. Під час Другої світової війни трамваї використовували для евакуації поранених до лікарні, для цього прибрали сидіння, а на кронштейнах розмістили ноші. Тільки після вторгнення фашистів у місто система зупинилася, знищили електростанцію. Після реабілітації від війни знову все зійшло на ура, побудували друге депо, перехід на широку колію, доволі чудово. Що правда з початку незалежності і кризису закривали лінії, перестали поступати нові вагони, навіть повернули частково кондукторів. ==== Сьогодення ==== [[Файл:Схема Миколаївського трамвая.png|праворуч|безрамки|790x790пкс]] У наш час миколаївський трамвай працює як частина міської системи електротранспорту, обслуговуючи '''шість маршрутів''' із загальною мережею колій приблизно '''72–73 км''' та близько '''88 зупинок''' по всьому місту. Система перебуває під управлінням комунального підприємства '''«Миколаївелектротранс»''', яке утримує рухомий склад та інфраструктуру. Незважаючи на війну та економічні виклики, трамваї продовжують курсувати щоденно, виконуючи важливу функцію перевезення мешканців та зберігаючи свою присутність у транспортній мережі міста. Частина інфраструктури давно потребує капітального ремонту, і місто працює над реконструкцією колій та оновленням рейкового господарства. Сьогоднішній рухомий склад включає десятки вагонів різних поколінь, серед яких і оновлені одиниці з сучасними елементами комфорту, такими як система відеоспостереження, кондиціонування та USB-зарядки. Наприкінці 2025 року місто відзначало '''110-річчя електричного трамвая''', презентувавши оновлений вагон у святковому форматі, що підкреслює важливість цього транспорту для місцевої громади. Незважаючи на технічні й фінансові труднощі, трамвай залишається одним із найекологічніших та найбільш впізнаваних видів громадського транспорту Миколаєва. Вартість проїзду в трамваї варіюється залежно від способу оплати: стандартний разовий квиток коштує '''приблизно 7–8 грн''' при оплаті QR-кодом або через термінали, і '''до 10 грн при оплаті готівкою'''. Також доступні різні проїзні квитки, наприклад місячні чи студентські, які дозволяють економити при регулярних поїздках (детальніше дивитися [https://www.facebook.com/nikeltrans/posts/%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D1%83%D1%94%D0%BC%D0%BE-%D0%BC%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC-%D1%82%D0%B0-%D0%B3%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BC-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2-%D0%BD%D0%B0-%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B9/1203486455118175/ тут]). Попри підвищення тарифів через зростання витрат підприємства, місто прагне забезпечити стабільну роботу транспорту і поступово впроваджувати безготівкову оплату для зручності пасажирів. == Що відвідати == Особливе місце серед пам'яток заслуговує Соборна вулиця — єдина пішохідна вулиця у місті, але найдовша у країні (пішохідна частина становить 1 км). При заснуванні вулиці деякий час вона навіть не мала назви, але згодом вона стала головною торговою, і потім просто головною вулицею, щоб прикрасити образ міста перед іноземцями. За часів Радянського Союзу вулицю вирішили зробити першою повністю пішохідною вулицею на теренах СРСР — прибрали рейки, заборонили рух возів і машин. Сьогодні вулиця одна з візитних пам'яток міста, яка стала найулюбленішим місцем відпочинку містян і гостей. По вечорам грають музиканти вживу, а біля Каштанового скверу художники виставлють на продаж свої малюнки, створюючи своєрідну "арт-галерею", і грають в шахи пенсіонери. === Релігійні споруди === * {{see | name=Мечеть | alt= | url=https://islam.ua/uk/filii-dumu/m-mykolaiv | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Новобузька, 124 | lat=46.9714127 | long=32.076387 | directions= | phone=+38(050)355-35-71, +38(093)255-35-71 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-10 | content=Єдина дійсна мечеть у місті, будівля мусульманскої громади міста. Мусульманська релігійна громада міста регулярно організовує заходи у мечеті, присвячені ісламським подіям та святам задля згуртування мусульманського суспільства області на основі традиційних цінностей ісламу. }} == Чим зайнятись == === Музеї === * {{listing | type=do | name=Миколаївський обласний краєзнавчий музей | alt= | url=http://www.museum.mk.ua/ | wikipedia= Миколаївський обласний краєзнавчий музей | wikidata=Q4320491 | email= | address=вул. Набережна, 29 | lat=46.971995 | long=32.006714 | directions= | phone=(0512) 37-70-14, (0512) 71-89-28 | tollfree= | fax= | hours=10.00 - 18.00, Вихідний день п’ятниця. Останній день місяця - санітарний | price=для дорослих – 15 грн., для дітей та студентів -10 грн | facebook= | vkontakte= | lastedit=2023-11-12 | content=Найбільше зібрання матеріалів і документів з історії та культури, уродженців і персоналій Південного Прибужжя і міста Миколаєва. }} * {{do | name=Музей суднобудування і флоту | alt= | url=https://museum.mk.ua/branch/muzei-sudnobuduvannya-i-flotu/ | email=museumshipbuilding@gmail.com | wikidata=Q4306475 | wikipedia=Миколаївський_музей_суднобудування_і_флоту | address=вулиця Адміральська, 4 | lat=46.978142 | long=31.985871 | directions= | phone=0512378636, 0512378599, 0512378598, 0512378637 | tollfree= | fax= | hours=09:00 — 17:00 щоденно, крім понеділка та останнього дня місяця | price=Вартість квитків: для дітей — 25 грн, для дорослих — 50 грн. Вартість квитків на 1 виставку: для дітей — 15 грн, для дорослих — 20 грн. Вартість екскурсій: для дітей — 60 грн, для дорослих — 100 грн | lastedit=2025-10-26 | content=До створення музею в 1978 році, тут жили адмірали та головний командувач Чорноморського флоту — сама будівля є пам'яткою історії та архітектури державного значення. Поруч з музеєм стоять бюсти відомих флотоводців, які пов'язані з суднобудуванням у місті. Сам музей єдиний такого типу в країні, а 12 залів розкривають історію суднобудування в Північному Причорномор'ї ще з часів давніх греків. Музей може похвастатися близько 100 моделями кораблів (як наприклад «Ікар», «Святий Миколай», «Київ», «Меркурій», т. ін.) та декількома цікавими діорамами. Ще можна побачити рідкісні документи, записки, карти, фрагменти судів, і різноманітні прилади. }} * {{do | name=Музей книги в Миколаївській обласній універсальній бібліотеці | alt= | url=http://www.reglibrary.mk.ua/ | email=vyzer@ukr.net | wikidata=Q133545773 | wikipedia=Музей книги Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки | address=вул. Маріупольська, 9, II поверх, каб. 51 | lat=46.971798 | long=31.994226 | directions=неподалік зупинка трамваю №3 "вул. Соборна" | phone=(0512) 37-32-89, 37-34-20 | tollfree= | fax= | hours={{hours|пн|пт|10|00|17|00}} | price=5 грн за особу | lastedit=2026-01-02 | content=Експозиція маленька, створена порівняно нещодавно (у 2020 році), вміщується в один лиш кабінет, але і це достатньо, щоб створити цікаву атмосферу. Книги тут з XVII століття аж до сьогодення, з великих у 10 кг до мініатюрних колекційних. Навіть шафи, в яких лежать книги старі, але відреставровані — гарна деталь. Є колекції стародруків, сьогодення, Аркаса, "Україніка", та навіть дві стародавні мапи.}} * Музей «Підпільно-партизанський рух на Миколаївщині в роки Великої Вітчизняної війни. 1941–1944 рр.»; * '''[http://www.vereschagin.com.ua Миколаївський обласний художній музей імені В. В. Верещагіна]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }};''' * Музей телескопів при Миколаївській астрономічній обсерваторії. === Парки === * {{listing | type=do | name=Зоопарк | alt= | url=http://zoo.nikolaev.ua/ | wikipedia=Миколаївський зоопарк | wikidata=Q4320477 | email= | address=Площа Миколи Леонтовича, 1 | lat=46.9598376 | long=32.036669 | directions=Автобусом - до зуп. «Вул. Чкалова »№ 8, 51, 91; тролейбусом - до зуп. «Вул. Чкалова »№ 2, 9; трамваєм - до зуп. «Зоопарк» - № 6, 7; маршрутнтим таксі - до зуп. «Вул. Чкалова »№ 1, 2, 8, 10, 13, 15, 20, 21, 30, 31, 37, 51, 52, 75, 82, 87, 91. | phone= (0512) 24-63-77| tollfree= | fax= (0512) 55-60-45 | hours=в зимній період з 9:00 до 17:00, в літний - з 9:00 до 18:00, у вихідні и святкові дні - з 9:00 до 19:00, без вихідних | price= Діти до 6 років - безкоштовно. Діти від 6 до 13 років - 60 грн. Дорослі - 100 грн | facebook= | instagram= | lastedit=2023-11-21 | content= Вважається найкращим в Україні, та одним з найкращих в Європі. }} * {{listing |type = do | name = Парк «Народний сад» | alt = до 2016 р. Парк імені Г. І. Петровського | url = | wikipedia = Парк «Народний_сад» (Миколаїв) |wikidata = Q20083616 |email = | lat = 46.971111 |long = 32.021111 | directions = | address = вулиця Котельна, 114 | facebook = |vkontakte = | phone = 096 196 7020| fax = | skype = | hours = 05:00-22:00 | price = |lastedit = 2023-11-12 | content = Розважальний парк з дитячим майданчиком, літніми батутами та лабіринтами.}} * {{listing |type = do |lat = 46.964594 |long = 31.985191 |name = Дитяче містечко «Казка» |alt = |address = вулиця Декабристів, 38|directions = |url = |wikipedia = Дитяче_містечко_«Казка» |wikidata = Q56357681 |phone = 099-011-88-89|fax = |email = |skype = |hours = Дитяче містечко: з 7:00 до 22:00. Атракціони: з 10:00 до 21:00. Каси: з 10:00 до 21:00|price = Картка - 20 грн, розваги від 50 грн до 100 грн|lastedit = 2023-11-21 |description = Дитячий парк в центрі міста.}} ==== Сквери ==== * {{do | name=Каштановий сквер | alt=у народі ''Горбатий'', ''Театральний'', і ''сквер пенсіонерів'' | url= | email= | wikidata=Q131909354 | wikipedia=Каштановий_сквер_(Миколаїв) | address= | lat=46.972495 | long=31.992263 | directions=поряд з Соборною вулицею | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-11-01 | content=Сквер біля головної вулиці міста, з мармуровими левами при вході, і виставкою картин місцевих творчих людей. Містить також пам'ятник святому Миколаю, фонтан, і майданчики для настільних ігор, де постійно грають пенсіонери у шахи — власне від цього й пішла одна з місцевих назв. }} * {{listing |type = do |name = Манганаріївський сквер|alt = колишній Гімназичний та Пролетарський сквер, у народі Серце міста |lat = 46.971413|long = 32.0041502 |address = між вулицями Адміральська, Інженерна, Нікольська та 1-ша Слобідська|directions = |url = |wikipedia = Манганаріївський_сквер|wikidata =Q28704169 |phone =0512 711 588 |fax = |email = |skype = |hours = Працює цілодобово|price = |lastedit = 2025-11-01 |description = Розташований в центрі міста, у формі майже ідеального п'ятикутника. Містить в собі дитячий, баскетбольний, та спортивний майданчики. У 2012 році сквер реконструювали, а через 8 років запрацював фонтан.. щоправда через обстріли і відключення води іноді він не працює, але більшість часу він все одно радує дітей і дорослих.}} * {{listing |type = do |lat = 46.972359|long = 32.0039218 |name = Сквер «Доброта»|alt = |address = вул. Адміральська, 36|directions = |url = |wikipedia = |wikidata = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = Працює цілодобово|price = |lastedit = 2023-12-30 |description = Маленький сквер в центрі міста, де можна відпочити від вуличної метушні в тіні під час спекотного літа. Родзинка цього скверу є скульптура з однойменною назвою, подарована місту московським скульптором Г. Потоцьким.<p>27 квітня 2023 року сквер був знищений внаслідок ракетної атаки "Калібрами" по місту. Що є цікавим, тим що мер Миколаєва вже давав завдання знести скульптуру, але росіяни зробили це за нього, знищивши й фігуру дружби Миколаєва і Москви, і сквер.}} * {{do | name=Літературний сквер | alt=офіційно сквер «Літератор» | url=https://www.niklib.com/pro-biblioteku/2-uncategorised/595-edinomu-v-ukrajini-literaturnomu-skveru-10-rokiv-2 | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Марка Кропивницького, 143 | lat=46.968514 | long=32.014419 | directions=поряд з центральною бібліотекою | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-09-21 | content=Цей невеличкий сквер розміром 500 кв. м. з'явився 28 жовтня 2011 року, на що вказує гранітний камень з назвою скверу та датою закладення. Також нещодавно тому тут з'явилися пам'ятники місцевих діячів культури та літератури, наприклад Емілю Январьову, Юрію Крючкову, та іншим. }} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === * {{eat | name=Кафе «Франс.уа» | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Соборна, 5 | lat=46.969982 | long=31.990868 | directions= | phone=0800 210 092 | tollfree= | fax= | hours=08:00-20:00 | price=100-150₴ | lastedit=2025-11-01 | content=Один з декількох таких же закладів мережі, але буде лише показано це кафе, як найатмосферніше для туриста. Гарне двоповерхове кафе-пекарня на головній вулиці міста, де пахощі свіжих борошняних виробів давно поширилася всією будівлею. Доволі смачні хот-доги, круасани, бутерброди та інші запашні випічки. }} === Середні ціни === * {{eat | name=McDonald's №34 «Корабел» | alt= | url=https://ukraine.mcdonalds.ua/ukr/robota-v-makdonaljdz/informacija-pro-restoran/34/ | email=UA-00034.store@ua.mcd.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Павла Скоропадського, 43 | lat=46.967729 | long=31.990635 | directions=біля Соборного скверу | phone=+380 800 501 579| tollfree= | fax= | hours=«МакДональдз»: 07:00-23:00, МакДрайв: 05:00-23:45 | price=180–250₴ | lastedit=2026-03-27 | content=Популярна мережа фастфуду вперше відкрила двері у місті в 90-х, до війни будували також другий ресторан в Інгульскому району, але війна перервала всі плани. Ресторан залишався закритим довгий час з-за проблем з централізованим водопостачанням, але 27 березня 2026 року ресторан вдруге відкрив двері (спочатку звісно для мера та депутатів), до якого ринулися хвилі голодних містян, які раніше їздили в Одесу щоб там покуштувати бургери. }} * {{eat | name=Вино&М'ясо | alt= | url=https://vino-myaso.choiceqr.com/ | email= | instagram=https://www.instagram.com/wine.and.meat_/ | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Богоявленський, 39Б | lat=46.944061 | long=32.036266 | directions=поряд з "Юністю" | phone=+38 (050) 207 57 00 | tollfree= | fax= | hours={{hours|пн|чт|10||22}}, {{hours|пт|нд|10||23}} | price=290-590₴ | lastedit=2026-03-31 | content=Ресторан молодий, стоїть на місці піцерії "Sole Mio". Інтер'єр виконаний у жовтих, дещо приглушених тонах: освітлення, неонові вивіски, та квітки нарцису на столиках. Перед вхідними дверима стоїть барна стійка, поряд є вішалки, і весь час грає релаксуюча музика (здебільшого джаз). Їжа смачна, подається гарячою, зі вмілим та місцями веселим подаванням від офіціантів. Загалом заклад цілком підходить для пар та компанії друзів. }} === Дорого === == Де розважитись == ===Бари=== * {{drink | name=Ресторан-бар «Панська хата» | alt= | url= | email= | instagram=https://www.instagram.com/panhouse28/ | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Євгенія Логінова, 38/3 | lat=46.9570276 | long=31.9601148 | directions= | phone=+380934472202, +380636198565, +380993233653 | tollfree= | fax= | hours=12:00 — 23:00 | price= | lastedit=2026-01-02 | content=Аутентичний бар у Лісках. Вигляд непоганий: традиційний український інтер'єр, є літня тераса, та навіть жива музика. Їжа теж більш традиційна — салати, бутерброди, м'ясо, та риба. Також є невеличкий бар, тому випити тут теж є що. Також можна влаштовувати банкети під свята, а після їжі — потанцювати під українські традиційні пісні, то ж святе. Бар звісно не зовсім ідеальний — кондиціонер не працює, та й чистим місцем це не назвеш, але адміністрація закладу старається створити цей бар ідеальним осередком української ресторанної моди. }} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як розв'язувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Одеса]] * [[Херсон]] * [[Снігурівка]] * [[Баштанка]] * [[Нова Одеса]] * [[Очаків]] {{footer|ispartof=Миколаївська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Миколаївської області]] [[Категорія:Обласні центри]] 8eq5f3veo4c68317ot8f7giqrk8034z 0 170 41948 39283 2026-03-31T23:34:03Z ~2026-19986-56 8856 /* Регіони */ 41948 wikitext text/x-wiki {{geo|46|25|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = HunyadCastle.jpg |flag = Flag of Romania.svg |location = LocationRomania.png |capital = [[Бухарест]] |government = Республіка |currency = лей (RON) |area = 238 392 км² |population = 19 042 096 (перепис 2011 року) |language = румунська |religion = православні румунської церкви 87%, протестанти 6.8%, католики 5.6%, інші 0.6% |electricity = 220В/50Гц (Європейська вилка) |callingcode = +40. |tld = .ro |timezone = EET (UTC+2) }} '''Румунія''' (рум. România) знаходиться в [[Європа|Південній Європі]] на [[Балкани|Балканському півострові]]. == Зрозуміти == Населення спілкується румунською мовою (Див. [[Румунський розмовник]]). == Регіони == {{Regionlist | regionmap= Romania Regions map.png | regionmapsize= 450px | region1name=[[Західна Молдова]] | region1color=#c5995c | region1items= | region1description= | region2name=[[Південна Буковина]] | region2color=#608860 | region2items= | region2description= | region3name=[[Трансильванія]] | region3color=#71b37b | region3items= | region3description= | region4name=[[Південна Мармарощина]] | region4color=#dde58b | region4items= | region4description= | region5name=[[Кришана]] | region5color=#a4c28d | region5items= | region5description= | region6name=[[Банат]] | region6color=#578e86 | region6items= | region6description= | region7name=[[Олтенія]] | region7color=#b383b3 | region7items= | region7description= | region8name=[[Молдавія]] | region8color=#c5995c | region8items= | region8description=Безумовно, один з найнезвичайніших регіонів Румунії, він пропонує приємне поєднання історичних міст, середньовічних фортець, церков, вина та доброзичливих місцевих жителів. | region9name=[[Мунтенія]] | region9color=#6698bb | region9items= | region9description=Столиця, [[Бухарест]], розташована в цьому південному регіоні, як і ранні резиденції волоських князів та гірські курорти в [[Гірській Півночі (Мунтенія)|долини Прахова]]. Це також назва старого королівства лідерів, таких як сумнозвісний Влад Цепеш (Цепеш). }} | region9name=[[Північна Добруджа]] | region9color=#c8b7b7 | region9items= | region9description= }} == Міста == * [[Бухарест]] - столиця країни * [[Брашов]] - розташований в південно-східній Трансильванії, в центрі збереглося середньовічне місто. Неподалік - курорт [[Пояна Брашов]], [[Раснов]] і замок [[Бран]] - місце проживання графа Дракули. * [[Констанца]] - морський порт на Чорному морі, торговий вузел. Північний район [[Мамая]] - один з кращих курортів. * [[Галац]] - місто, в яке найлегше потрапити із півдня України, всього лише 8 км від кордону з Україною і 10 км від українського міста [[Рені]]. * [[Браїла]] - місто, теж дуже близько від України, лише 30 км від кордону з Україною і 15 від [[Галац]]а. * [[Плоєшті]] * [[Пітешть]] * [[Ясси]] * [[Тімішоара]] - одне з найрозвинутіших міст. * [[Мангалія]] - курортне містечно на півдні Румунії, за 20 км на південь від [[Констанца|Констанци]]. == Інші місця == * [[Сатурн]] == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Румунія — країна дружня, і для мандрівника настільки ж безпечна, як її сусіди по Східній Європі. У деяких місцях вам можуть зустрітися звичайні види шахрайства (нечесні таксисти, незнайомці, що зазивають кудись, написаний дрібним шрифтом занижений обмінний курс), але їх не більше, ніж в будь-якій іншій уподобаній туристами точці Європи. У звичайній же румунській провінції мандрівник буде сам по собі. Хоча румуни — один з найвідкритіших і гостинних європейських народів, нав'язувати вам своє спілкування вони не стануть. Дві потенційні небезпеки, характерні для місць нетуристичних — це кочові цигани і бродячі собаки. Між ними багато спільного: вони розподілені по країні вкрай нерівномірно — в деяких містах їх немає зовсім, зате в інших зустрічаються постійно — і прямої загрози зазвичай не представляють, але в окремих випадках можуть бути небезпечні. З боку циган відомі випадки крадіжок, в тому числі зі зломом (наприклад, закритих автомобілів), тому не носіть нічого цінного на видноті і, якщо бачите навколо циган (як, втім, і будь-яку іншу сумнівну публіку), не залишайте цінні речі в машині. Якщо цигани намагаються заговорити або щось у вас випрошують — ігноруйте. З боку ж бродячих собак іноді трапляються напади невмотивованої агресії, і в цьому випадку потрібно або акуратно змінити напрямок, або повільно йти своїм шляхом, пристрахавши собак палицею або каменем. Правильна тактика залежить від конкретної ситуації і того, скільки собак зібралося навколо. Ще на початку 2000-х вони були всюди, але зараз, після досить жорстокої програми по їх винищенню, зустрічаються лише по двоє-троє і не виглядають надто страхітливо. У сільській місцевості крім звичайних бродячих собак можуть зустрітися собаки-пастухи, від яких краще триматися подалі, оскільки вони охороняють цілком певну територію. Є в Румунії й різноманітні дикі тварини, в тому числі ті, з ким зустрічатися не варто. Влаштовуючи похід по зовсім глухій місцевості, поцікавтеся у місцевих жителів, чи водяться там вовки або, скажімо, бурі ведмеді (Румунія — одна з небагатьох європейських країн, де вони ще є), і як діяти при їх появі. == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Балкани|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 9zc7ztyc3gthsyos78bj6a11iep85g2 10 276 41932 29186 2026-03-31T19:16:53Z Assyrian Human 6497 41932 wikitext text/x-wiki <includeonly><bdi class="vcard"><!-- This is a microformat container class. Anchor -->{{#if:{{{wikidata|}}} | {{anchor|{{{wikidata|}}}}} }}<!-- Marker -->{{Marker |counter={{{counter|{{{type|listing}}}}}} |type={{{type|listing}}} |name={{{name|}}} |lat={{{lat|}}} |long={{{long|}}} |image={{{image|}}} |url={{{url|}}} |islisting=yes |wikidata={{{wikidata|}}} }}<!-- Alt -->{{#if:{{{alt|}}} | &#32;({{#ifeq:{{#invoke:IsLatin|IsLatin|{{{alt|}}}}}|yes | <bdi class="nickname listing-alt" style="font-style: italic;">{{{alt|}}}</bdi> | <bdi class="nickname listing-alt">{{{alt|}}}</bdi>}}) }}<!-- Address -->{{#if:{{{address|}}} | {{#if:{{{name|}}}{{{url|}}} | ,&#32; }}<bdi class="adr listing-address street-address">{{{address|}}}</bdi> }}<!-- Directions -->{{#if:{{{directions|}}} | &#32;(<bdi class="listing-directions" style="font-style: italic;">{{{directions|}}}</bdi>) }}<!-- Facebook -->{{#if:{{{facebook|}}}| <span class="noprint">&thinsp;[[File:2023_Facebook_icon.svg|14x14px|link={{{facebook|}}}]]&thinsp;</span> }}<!-- Instagram -->{{#if:{{{instagram|}}}| <span class="noprint">&thinsp;[[File:Instagram_logo_2022.svg|14x14px|link={{{instagram|}}}]]&thinsp;</span> |}}<!-- Phone -->{{#if:{{{phone|}}} | {{#if:{{{name|}}}{{{url|}}}{{{address|}}}{{{directions|}}} | ,&#32; }}<abbr title="phone" style="text-decoration:none">☎</abbr> <bdi class="tel listing-phone">{{#invoke:LinkPhone|LinkPhone|{{{phone|}}}}}</bdi> }}<!-- Tollfree -->{{#if:{{{tollfree|}}} | {{#if:{{{name|}}}{{{url|}}}{{{address|}}}{{{directions|}}}{{{phone|}}} | ,&#32; }}toll-free: <bdi class="tel listing-tollfree">{{#invoke:LinkPhone|LinkPhone|{{{tollfree|}}}|tollfree=yes}}</bdi> }}<!-- Fax -->{{#if:{{{fax|}}} | {{#if:{{{name|}}}{{{url|}}}{{{address|}}}{{{directions|}}}{{{phone|}}}{{{tollfree|}}} | ,&#32; }}<span class="tel"><span class="type">fax</span>: <bdi class="value listing-fax">{{#invoke:LinkPhone|LinkPhone|{{{fax|}}}|fax=true}}</bdi></span> }}<!-- E-mail -->{{#if:{{{email|}}} | {{#if:{{{name|}}}{{{url|}}}{{{address|}}}{{{directions|}}}{{{phone|}}}{{{tollfree|}}}{{{fax|}}} | ,&#32; }}e-mail: <span class="email listing-email">[mailto:{{{email|}}} {{{email|}}}]</span> }}{{#if:{{{inline|}}}||.}}<!-- Hours -->{{#if:{{{hours|}}} | &#32;<bdi class="note listing-hours">{{{hours|}}}</bdi>. }}<!-- Checkin and checkout -->{{#if:{{{checkin|}}} | &#32;<span class="note">Заселення: <bdi class="listing-checkin">{{{checkin|}}}</bdi><!-- -->{{#if:{{{checkout|}}} | , виселення: <bdi class="listing-checkout">{{{checkout|}}}</bdi> }}</span>. | {{#if:{{{checkout|}}} | &#32;<span class="note">Виселення: <bdi class="listing-checkout">{{{checkout|}}}</bdi></span>. }}}}<!-- General listing content -->{{#if:{{{content|{{{1|{{{description|}}} }}} }}} | &#32;<bdi class="note listing-content">{{{content|{{{1|{{{description|}}} }}} }}}</bdi> }}<!-- Price -->{{#if:{{{price|}}} | &#32;<bdi class="note listing-price">{{{price|}}}</bdi>. }}<!-- Sister project icons -->{{#if:{{{wikipedia|}}}{{{wikidata|}}} | <span class="listing-sister-icons">{{#if:{{{wikidata|}}} | &#32;[[File:Wikidata-logo.svg|16px|class=listing-sister|link=d:{{{wikidata|}}}|{{#invoke:Wikibase|label|{{{wikidata|}}}}} ({{{wikidata|}}}) on Wikidata]] }}{{#ifeq:{{{wikipedia}}}|NA||{{#if:{{{wikipedia|}}}{{#invoke:WikidataIB|getSiteLink|wiki=enwiki|qid={{{wikidata|}}}}} | &#32;[[File:Antu wikipedia.svg|16px|class=listing-sister|link=w:{{#if:{{{wikipedia|}}}|{{{wikipedia|}}}|{{#invoke:WikidataIB|getSiteLink|wiki=ukwiki|qid={{{wikidata|}}}}}}}|<bdi>{{#if:{{{wikipedia|}}}|{{{wikipedia|}}}|{{#invoke:WikidataIB|getSiteLink|wiki=enwiki|qid={{{wikidata|}}}}}}}</bdi> on Wikipedia]] }}}}</span> }}<!-- Metadata - last edit date, "edit" link, etc. Note: an additional edit link will be inserted by Javacript at end of this required "listing-metadata-items" span. --><span class="listing-metadata"><!-- -->{{#if:{{{lastedit|}}}|&#32;(}}<!-- --><span class="listing-metadata-items"><!-- -->{{#if:{{{lastedit|}}} | <bdi class="listing-lastedit">оновлено {{#time: M Y|{{{lastedit|}}}}}</bdi> | &nbsp;<!-- "listing-metadata-items" must NOT be empty, otherwise the "edit" link (not generated but inserted by javascript) will be missing --> }}<!-- --></span><!-- -->{{#if:{{{lastedit|}}}|)}}<!-- --></span><!-- -->{{#invoke:HiddenUnicode|HiddenUnicode|{{{name}}}{{{lat|}}}{{{long|}}}{{{url|}}}{{{alt|}}}{{{address|}}}{{{directions|}}}{{{phone|}}}{{{tollfree|}}}{{{fax|}}}{{{email|}}}{{{hours|}}}{{{checkin|}}}{{{checkout|}}}{{{price|}}}{{{content|{{{1|}}}}}}}}<!-- -->{{#invoke:EmailTracking|EmailTracking|email={{{email|}}}}}<!-- --></bdi>{{#if:{{{wikipedia|}}}| {{#if:{{{wikidata|}}}| | {{#ifeq:{{#invoke:String|find|{{{wikipedia|}}}|#}}|0|[[Category:Listing with Wikipedia link but not Wikidata link]]|}} }} |}}</includeonly><noinclude>{{Documentation}}</noinclude> 7ttcevbynwqiiac3xeryukibba20kco 10 290 41930 41924 2026-03-31T18:36:07Z Assyrian Human 6497 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Assyrian Human|Assyrian Human]] ([[User talk:Assyrian Human|обговорення]]) до зробленого [[User:Dimon2711|Dimon2711]] 24038 wikitext text/x-wiki <templatestyles src="Pagebanner/styles.css"/> <includeonly>{{#ifeq: {{NAMESPACE}} | {{ns:User}} | {{Userpagebanner}} }}<!-- -->{{GPX indicator}}{{PAGEBANNER:{{#switch: {{{1|}}} | none | Europe | North America | Pagebanner default.jpg | Pagebanner_default.jpg | = {{#if: {{#property:P948}} | {{#property:P948}} | Pagebanner default.jpg }} | Middle East | ME | North Africa | Asia | Mena-asia default banner.jpg | Mena-asia_default_banner.jpg | = {{#if: {{#property:P948}} | {{#property:P948}} | Mena-asia_default_banner.jpg }} | South America | SA | Africa | S-amer africa default banner.jpg | S-amer_africa_default_banner.jpg | = {{#if: {{#property:P948}} | {{#property:P948}} | S-amer africa default banner.jpg }} | Caribbean | Caribbean default banner.jpg | Caribbean_default_banner.jpg | = {{#if: {{#property:P948}} | {{#property:P948}} | Caribbean default banner.jpg }} | Australia | Oceania | Australia-oceania default banner.jpg | Australia-oceania_default_banner.jpg | = {{#if: {{#property:P948}} | {{#property:P948}} | Australia-oceania default banner.jpg }} | New Zealand | NZ | NZ default banner.jpg | NZ_default_banner.jpg | = {{#if: {{#property:P948}} | {{#property:P948}} | NZ default banner.jpg }} | Travel topic | Topic | TT | TT Banner.jpg | TT_Banner.jpg | = {{#if: {{#property:P948}} | {{#property:P948}} | TT Banner.jpg }} | Flying | Generic flying banner.jpg | Generic_flying_banner.jpg | = {{#if: {{#property:P948}} | {{#property:P948}} | Generic flying banner.jpg }} | Dive guide | Dive | Diving | Default Scuba diving banner.JPG | Default_Scuba_diving_banner.JPG | = {{#if: {{#property:P948}} | {{#property:P948}} | Default Scuba diving banner.JPG }} | Itinerary | Itinerary banner.jpg | Itinerary_banner.jpg | = {{#if: {{#property:P948}} | {{#property:P948}} | Itinerary banner.jpg }} | Phrasebook | Welcome banner.jpg | Welcome_banner.jpg | = {{#if: {{#property:P948}} | {{#property:P948}} | Welcome banner.jpg }} | Disambiguation page | Disambiguation banner.png | Disambiguation_banner.png | = Disambiguation banner.png | #default = {{{1|}}} }} | {{#if: {{{caption|}}} | tooltip={{{caption|}}} }} | {{#if: {{{pgname|}}} | pgname={{{pgname|}}} }} | {{#if: {{{origin|}}} | origin={{{origin|}}} }} | {{#if: {{{unesco|}}} | icon-unesco=UNESCO_World_Heritage_List }} | {{#if: {{{star|}}} | icon-star=Star_article }} | {{#if: {{{otbp|}}} | icon-otbp=Previously_Off_the_beaten_path }} | {{#if: {{{dotm|}}} | icon-dotm=Previous_Destinations_of_the_month }} | {{#if: {{{ftt|}}} | icon-ftt=Previous_Featured_travel_topics }} | toc={{#ifeq: {{{notoc|}}} | true | no | yes }} }}<!-- -->{{#if: {{{disambig|}}} | {{#switch: {{{disambig|}}} | yes={{other uses}} | #default ={{other uses|{{{disambig}}}}} }} | }}<!-- -->{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{NS:0}}|{{#if:{{#invoke:Wikidata|getSiteLink|ukwiki}}||[[Category:Articles without Wikipedia links (via Wikidata)]]}}}}<!-- -->{{#ifeq: {{{1|}}} | Disambiguation banner.png | {{#ifeq: {{NAMESPACE}} | {{NS:0}} }} | {{#if: {{#property:P948}} | {{#ifeq: {{{index|}}} | yes | }} | {{#ifeq: {{NAMESPACE}} | {{ns:}} | {{#switch: {{{1|}}} | = {{#ifeq: {{{index|}}} | yes | }} | Pagebanner default.jpg | Pagebanner_default.jpg | Mena-asia default banner.jpg | Mena-asia_default_banner.jpg | S-amer africa default banner.jpg | S-amer_africa_default_banner.jpg | Caribbean default banner.jpg | Caribbean_default_banner.jpg | Australia-oceania default banner.jpg | Australia-oceania_default_banner.jpg | TT Banner.jpg | TT_Banner.jpg | Generic flying banner.jpg | Generic_flying_banner.jpg | Default Scuba diving banner.JPG | Default_Scuba_diving_banner.JPG | Itinerary banner.jpg | Itinerary_banner.jpg | Welcome_banner.jpg | Welcome banner.jpg | Europe | North America | Middle East | ME | North Africa | Asia | South America | SA | Africa | Caribbean | Australia | Oceania | New Zealand | NZ | Travel topic | Topic | TT | Flying | Dive guide | Dive | Diving | Itinerary | Phrasebook | NZ default banner.jpg | = {{#ifeq: {{{index|}}} | yes | }} | #default = {{#ifeq: {{{index|}}} | yes | }} {{#ifeq: {{NAMESPACE}} | {{ns:0}} | {{#ifeq: {{{fop|}}} | yes | | [[Category:Banner missing from Wikidata]] }} }} }} }} }} }}</includeonly><noinclude>{{documentation}}</noinclude> gwg7i3ykkwbrw8atk83qyoiub1cqe78 0 736 41926 41631 2026-03-31T16:49:04Z MarianaSenkiv 5081 /* Міста */ 41926 wikitext text/x-wiki {{geo|41.666667|64.066667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Registan square Samarkand.jpg |flag = Flag of Uzbekistan.svg |location = Uzbekistan in its region.svg |capital = [[Ташкент]] |government = Федеративна президентська республіка |currency = Узбецький сум (UZS) |area = 447,400 км² |population = 31,000,000 |language = [[Узбецький розмовник|Узбецька]] (офіційна), [[Російський розмовник|Російська]] |religion = Іслам - 88% (переважно сунізм), Православ'я - 9%, інші - 3% |electricity = 220V 50Hz |callingcode = +998 |tld = .uz |timezone = UTC+5 }} '''Узбекистан''' - країна в в [[Середня Азія|Середній Азії]]. Межує з [[Казахстан]]ом на півночі і північному сході, з [[Туркменістан]]ом на південному заході, [[Афганістан]]ом на півдні, [[Таджикистан]]ом на південному сході і [[Киргизстан]]ом на північному сході. Разом з Ліхтенштейном, є однією з двох країн світу, якій для виходу в світовий океан необхідно перетнути дві держави. Пострадянська держава. == Зрозуміти == === Історія === Територія Узбекистану була населена до X століття переважно іранськими племенами, про що свідчать археологічні знахідки інструментів праці і пам'ятників в [[Ферган]]і, [[Ташкент]]і, [[Хорезм]]і, [[Самарканд]]і та [[Бухар]]і. Першими країнами, які з'явилися на території сучасного Узбекистану, були Согдіана та Хорезм. Олександр Македонський завоював Согдіану і Бактрію в 327 р. до н. е., одружився з Роксаною, дочкою місцевого правителя Бактрії (нині Афганістан). Опір загарбникам був запеклим, змушуючи армію Олександра затриматися в області. У XIV столітті володарював Амір Темур (1336—1405). У своїх військових походах Амір Темур досяг значних успіхів. Він завдав поразки військам османського султана Баязида I, таким чином рятуючи Європу від османської навали. Був причиною падіння Монгольської імперії. Амір Темур побудував столицю імперії в Самарканді. Сьогодні він розглядається як один з найбільших героїв Узбекистану. З XIX століття Російська імперія почала розширюватися в Центральній Азії. До початку XX століття, [[Центральна Азія]] знаходилася в руках Росії і, незважаючи на деякий опір більшовикам, на початку становлення радянської влади, Узбекистан і інша частина Центральної Азії стали частиною Радянського Союзу. Декларація про незалежність Узбекистану прийнята 31 серпня 1991 р. День незалежності відзначається 1 вересня. Конституція Узбекистану була прийнята 8 грудня 1992 р. === Клімат === Клімат різко континентальний, посушливий. Середня температура: січень — від +4 °C до −8 °C, червень — від +22 °C до +42 °C. Середньорічна кількість опадів на рівнинах — 90-580 мм, в гірських районах — 460—910 мм. == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Uzbekistan regions map ru.png | regionmaptext=Регионы Узбекистана | regionmapsize=600px | region1name=[[Ферганська долина (Узбекистан)|Ферганська долина]] | region1color=#d39f76 | region1items= | region1description= | region2name=[[Північний Узбекистан]] | region2color=#c0bb9f | region2items= | region2description= | region3name=[[Самарканд і Бухара]] | region3color=#d0b065 | region3items= | region3description= | region4name=[[Південний Узбекистан]] | region4color=#bbcd83 | region4items= | region4description= | region5name=[[Центральний Узбекистан]] | region5color=#969cce | region5items= | region5description= }} == Міста == [[File:Mosque Khoja Akhrar 12-13.JPG|thumb|right|Мечеть Ходжа Ахрар Валі в Ташкенті]] {{Mapshape|title=Tashkent–Samarkand high-speed rail line|wikidata=Q1317105|type=geoline|stroke=#0000FF|stroke-width=4|stroke-opacity=1}} * {{marker|type=city|name=[[Ташкент]]|wikidata=Q269}} &mdash; найбільше місто Узбекистану й Центральної Азії, столиця та головний політичний, економічний, культурний і транспортний центр країни. [[File:Jami Mosque in Andijan.jpg|thumb|right|Мечеть Джамі в Андижані]] * {{marker|type=city|name=[[Андижан]]|wikidata=Q487656}} &mdash; місто в Узбекистані, центр Андижанської області, розташоване у Ферганській долині, важливий промисловий, культурний та транспортний вузол країни. * [[Самарканд]] {{ЮНЕСКО}} * [[Бухара]] {{ЮНЕСКО}} * [[Хіва]] {{ЮНЕСКО}} * [[Ургенч]] * [[Коканд]] * [[Фергана]] * [[Карши]] * [[Шахрисабз]] {{ЮНЕСКО}} * [[Термез]] * [[Наманган]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == Офіційною мовою держави є [[Узбецький розмовник|узбецька]], на якій розмовляє приблизно 74.3% населення, 14.2 % розмовляє на [[Російський розмовник|російській]], також використовується [[Таджицький розмовник|таджицька]] (4.4%) і інші мови - 7.1% всього населення. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Середня Азія|type=Країна}} [[Категорія:Країни Середньої Азії]] b6wjj0ih33wpeaca4n3h1l8o632mxob 41927 41926 2026-03-31T16:56:15Z MarianaSenkiv 5081 /* Регіони */ 41927 wikitext text/x-wiki {{geo|41.666667|64.066667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Registan square Samarkand.jpg |flag = Flag of Uzbekistan.svg |location = Uzbekistan in its region.svg |capital = [[Ташкент]] |government = Федеративна президентська республіка |currency = Узбецький сум (UZS) |area = 447,400 км² |population = 31,000,000 |language = [[Узбецький розмовник|Узбецька]] (офіційна), [[Російський розмовник|Російська]] |religion = Іслам - 88% (переважно сунізм), Православ'я - 9%, інші - 3% |electricity = 220V 50Hz |callingcode = +998 |tld = .uz |timezone = UTC+5 }} '''Узбекистан''' - країна в в [[Середня Азія|Середній Азії]]. Межує з [[Казахстан]]ом на півночі і північному сході, з [[Туркменістан]]ом на південному заході, [[Афганістан]]ом на півдні, [[Таджикистан]]ом на південному сході і [[Киргизстан]]ом на північному сході. Разом з Ліхтенштейном, є однією з двох країн світу, якій для виходу в світовий океан необхідно перетнути дві держави. Пострадянська держава. == Зрозуміти == === Історія === Територія Узбекистану була населена до X століття переважно іранськими племенами, про що свідчать археологічні знахідки інструментів праці і пам'ятників в [[Ферган]]і, [[Ташкент]]і, [[Хорезм]]і, [[Самарканд]]і та [[Бухар]]і. Першими країнами, які з'явилися на території сучасного Узбекистану, були Согдіана та Хорезм. Олександр Македонський завоював Согдіану і Бактрію в 327 р. до н. е., одружився з Роксаною, дочкою місцевого правителя Бактрії (нині Афганістан). Опір загарбникам був запеклим, змушуючи армію Олександра затриматися в області. У XIV столітті володарював Амір Темур (1336—1405). У своїх військових походах Амір Темур досяг значних успіхів. Він завдав поразки військам османського султана Баязида I, таким чином рятуючи Європу від османської навали. Був причиною падіння Монгольської імперії. Амір Темур побудував столицю імперії в Самарканді. Сьогодні він розглядається як один з найбільших героїв Узбекистану. З XIX століття Російська імперія почала розширюватися в Центральній Азії. До початку XX століття, [[Центральна Азія]] знаходилася в руках Росії і, незважаючи на деякий опір більшовикам, на початку становлення радянської влади, Узбекистан і інша частина Центральної Азії стали частиною Радянського Союзу. Декларація про незалежність Узбекистану прийнята 31 серпня 1991 р. День незалежності відзначається 1 вересня. Конституція Узбекистану була прийнята 8 грудня 1992 р. === Клімат === Клімат різко континентальний, посушливий. Середня температура: січень — від +4 °C до −8 °C, червень — від +22 °C до +42 °C. Середньорічна кількість опадів на рівнинах — 90-580 мм, в гірських районах — 460—910 мм. == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Uzbekistan regions map.png | regionmaptext=Регіони Узбекистану | regionmapsize=600px | region1name=[[Ферганська долина (Узбекистан)|Ферганська долина]] | region1color=#d39f76 | region1items= | region1description= | region2name=[[Північний Узбекистан]] | region2color=#c0bb9f | region2items= | region2description= | region3name=[[Самарканд і Бухара]] | region3color=#d0b065 | region3items= | region3description= | region4name=[[Південний Узбекистан]] | region4color=#bbcd83 | region4items= | region4description= | region5name=[[Центральний Узбекистан]] | region5color=#969cce | region5items= | region5description= }} == Міста == [[File:Mosque Khoja Akhrar 12-13.JPG|thumb|right|Мечеть Ходжа Ахрар Валі в Ташкенті]] {{Mapshape|title=Tashkent–Samarkand high-speed rail line|wikidata=Q1317105|type=geoline|stroke=#0000FF|stroke-width=4|stroke-opacity=1}} * {{marker|type=city|name=[[Ташкент]]|wikidata=Q269}} &mdash; найбільше місто Узбекистану й Центральної Азії, столиця та головний політичний, економічний, культурний і транспортний центр країни. [[File:Jami Mosque in Andijan.jpg|thumb|right|Мечеть Джамі в Андижані]] * {{marker|type=city|name=[[Андижан]]|wikidata=Q487656}} &mdash; місто в Узбекистані, центр Андижанської області, розташоване у Ферганській долині, важливий промисловий, культурний та транспортний вузол країни. * [[Самарканд]] {{ЮНЕСКО}} * [[Бухара]] {{ЮНЕСКО}} * [[Хіва]] {{ЮНЕСКО}} * [[Ургенч]] * [[Коканд]] * [[Фергана]] * [[Карши]] * [[Шахрисабз]] {{ЮНЕСКО}} * [[Термез]] * [[Наманган]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == Офіційною мовою держави є [[Узбецький розмовник|узбецька]], на якій розмовляє приблизно 74.3% населення, 14.2 % розмовляє на [[Російський розмовник|російській]], також використовується [[Таджицький розмовник|таджицька]] (4.4%) і інші мови - 7.1% всього населення. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Середня Азія|type=Країна}} [[Категорія:Країни Середньої Азії]] 4bz8cmmtlx04dguh76pj1khdjbtr6jb 10 1674 41934 30187 2026-03-31T19:19:09Z Assyrian Human 6497 41934 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{listing | counter={{{counter|see}}} | type=see | name={{{name|}}} | alt={{{alt|}}} | address={{{address|}}} | directions={{{directions|}}} | phone={{{phone|}}} | tollfree={{{tollfree|}}} | email={{{email|}}} | fax={{{fax|}}} | url={{{url|}}} | hours={{{hours|}}} | price={{{price|}}} | lat={{{lat|}}} | long={{{long|}}} | lastedit={{{lastedit|}}} | content={{{content|}}} | image={{{image|}}} | wikipedia={{{wikipedia|}}} | wikidata={{{wikidata|}}} | inline={{{inline|}}} | description={{{description|}}} | facebook={{{facebook|}}} | {{{1|}}}}}</includeonly><noinclude> {{documentation}} </noinclude> i21fsaq3uo9hbcbvbazm76hkyxoynfu 41940 41934 2026-03-31T19:25:12Z Assyrian Human 6497 41940 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{listing | counter={{{counter|see}}} | type=see | name={{{name|}}} | alt={{{alt|}}} | address={{{address|}}} | directions={{{directions|}}} | phone={{{phone|}}} | tollfree={{{tollfree|}}} | email={{{email|}}} | fax={{{fax|}}} | url={{{url|}}} | hours={{{hours|}}} | price={{{price|}}} | lat={{{lat|}}} | long={{{long|}}} | lastedit={{{lastedit|}}} | content={{{content|}}} | image={{{image|}}} | wikipedia={{{wikipedia|}}} | wikidata={{{wikidata|}}} | inline={{{inline|}}} | description={{{description|}}} | facebook={{{facebook|}}} | instagram={{{instagram|}}} | {{{1|}}}}}</includeonly><noinclude> {{documentation}} </noinclude> jhagu7oki7rh7ixn70hv3yzgnp90jir 10 1675 41935 29212 2026-03-31T19:19:46Z Assyrian Human 6497 41935 wikitext text/x-wiki {{listing | type=do | counter={{{counter|do}}} | name={{{name|}}} | alt={{{alt|}}} | address={{{address|}}} | directions={{{directions|}}} | phone={{{phone|}}} | tollfree={{{tollfree|}}} | email={{{email|}}} | fax={{{fax|}}} | url={{{url|}}} | hours={{{hours|}}} | price={{{price|}}} | lat={{{lat|}}} | long={{{long|}}} | lastedit={{{lastedit|}}} | content={{{content|}}} | image={{{image|}}} | wikipedia={{{wikipedia|}}} | wikidata={{{wikidata|}}} | inline={{{inline|}}} | facebook={{{facebook|}}} | {{{1|}}}}}<noinclude> {{documentation}} </noinclude> riaspwmoi4ao56cckd68gnspnc5iwv0 41941 41935 2026-03-31T19:25:39Z Assyrian Human 6497 41941 wikitext text/x-wiki {{listing | type=do | counter={{{counter|do}}} | name={{{name|}}} | alt={{{alt|}}} | address={{{address|}}} | directions={{{directions|}}} | phone={{{phone|}}} | tollfree={{{tollfree|}}} | email={{{email|}}} | fax={{{fax|}}} | url={{{url|}}} | hours={{{hours|}}} | price={{{price|}}} | lat={{{lat|}}} | long={{{long|}}} | lastedit={{{lastedit|}}} | content={{{content|}}} | image={{{image|}}} | wikipedia={{{wikipedia|}}} | wikidata={{{wikidata|}}} | inline={{{inline|}}} | facebook={{{facebook|}}} | instagram={{{instagram|}}} | {{{1|}}}}}<noinclude> {{documentation}} </noinclude> 8ilzabm6iulq6n9fw8ijwi35u0vc1s9 10 1676 41936 15233 2026-03-31T19:20:32Z Assyrian Human 6497 41936 wikitext text/x-wiki {{listing | type=buy | name={{{name|}}} | alt={{{alt|}}} | address={{{address|}}} | directions={{{directions|}}} | phone={{{phone|}}} | tollfree={{{tollfree|}}} | email={{{email|}}} | fax={{{fax|}}} | url={{{url|}}} <!-- |wikipedia={{{wikipedia|}}} --> | hours={{{hours|}}} | price={{{price|}}} | lat={{{lat|}}} | long={{{long|}}} | lastedit={{{lastedit|}}} | content={{{content|}}} | facebook={{{facebook|}}} | {{{1|}}}}}<noinclude>{{documentation}}</noinclude> 3g0tx1hs1pjeyxeanigiows13xi1hi6 41944 41936 2026-03-31T19:27:00Z Assyrian Human 6497 41944 wikitext text/x-wiki {{listing | type=buy | name={{{name|}}} | alt={{{alt|}}} | address={{{address|}}} | directions={{{directions|}}} | phone={{{phone|}}} | tollfree={{{tollfree|}}} | email={{{email|}}} | fax={{{fax|}}} | url={{{url|}}} <!-- |wikipedia={{{wikipedia|}}} --> | hours={{{hours|}}} | price={{{price|}}} | lat={{{lat|}}} | long={{{long|}}} | lastedit={{{lastedit|}}} | content={{{content|}}} | facebook={{{facebook|}}} | instagram={{{instagram|}}} | {{{1|}}}}}<noinclude>{{documentation}}</noinclude> nfgjg1knu5tmme7dplbr9tgn4su0u7y 10 1677 41937 29215 2026-03-31T19:21:12Z Assyrian Human 6497 41937 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{listing | type=eat | counter={{{counter|eat}}} | name={{{name|}}} | alt={{{alt|}}} | address={{{address|}}} | directions={{{directions|}}} | phone={{{phone|}}} | tollfree={{{tollfree|}}} | email={{{email|}}} | fax={{{fax|}}} | url={{{url|}}} | hours={{{hours|}}} | price={{{price|}}} | lat={{{lat|}}} | long={{{long|}}} | lastedit={{{lastedit|}}} | content={{{content|}}} | image={{{image|}}} | wikipedia={{{wikipedia|}}} | wikidata={{{wikidata|}}} | inline={{{inline|}}} | facebook={{{facebook|}}} | {{{1|}}}}}</includeonly><noinclude> {{documentation}} </noinclude> 7vli5cneab9fd556j7xm7ef2kbgztwf 41945 41937 2026-03-31T19:27:27Z Assyrian Human 6497 41945 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{listing | type=eat | counter={{{counter|eat}}} | name={{{name|}}} | alt={{{alt|}}} | address={{{address|}}} | directions={{{directions|}}} | phone={{{phone|}}} | tollfree={{{tollfree|}}} | email={{{email|}}} | fax={{{fax|}}} | url={{{url|}}} | hours={{{hours|}}} | price={{{price|}}} | lat={{{lat|}}} | long={{{long|}}} | lastedit={{{lastedit|}}} | content={{{content|}}} | image={{{image|}}} | wikipedia={{{wikipedia|}}} | wikidata={{{wikidata|}}} | inline={{{inline|}}} | facebook={{{facebook|}}} | instagram={{{instagram|}}} | {{{1|}}}}}</includeonly><noinclude> {{documentation}} </noinclude> 0cduybbpyc6zlsh8yv2w0ttcy8q3w8h 10 1678 41938 29217 2026-03-31T19:21:50Z Assyrian Human 6497 41938 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{listing | type=drink | counter={{{counter|drink}}} | name={{{name|}}} | alt={{{alt|}}} | address={{{address|}}} | directions={{{directions|}}} | phone={{{phone|}}} | tollfree={{{tollfree|}}} | email={{{email|}}} | fax={{{fax|}}} | url={{{url|}}} | hours={{{hours|}}} | price={{{price|}}} | lat={{{lat|}}} | long={{{long|}}} | lastedit={{{lastedit|}}} | content={{{content|}}} | image={{{image|}}} | wikipedia={{{wikipedia|}}} | wikidata={{{wikidata|}}} | inline={{{inline|}}} | facebook={{{facebook|}}} | {{{1|}}}}}</includeonly><noinclude> {{documentation}}</noinclude> 2th6dgs0abiz3n4gfk51lgg1lyt8pgo 41943 41938 2026-03-31T19:26:34Z Assyrian Human 6497 41943 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{listing | type=drink | counter={{{counter|drink}}} | name={{{name|}}} | alt={{{alt|}}} | address={{{address|}}} | directions={{{directions|}}} | phone={{{phone|}}} | tollfree={{{tollfree|}}} | email={{{email|}}} | fax={{{fax|}}} | url={{{url|}}} | hours={{{hours|}}} | price={{{price|}}} | lat={{{lat|}}} | long={{{long|}}} | lastedit={{{lastedit|}}} | content={{{content|}}} | image={{{image|}}} | wikipedia={{{wikipedia|}}} | wikidata={{{wikidata|}}} | inline={{{inline|}}} | facebook={{{facebook|}}} | instagram={{{instagram|}}} | {{{1|}}}}}</includeonly><noinclude> {{documentation}}</noinclude> oat28bs1hp8vnex0snoxwqkwm00yy2g 10 1679 41939 29216 2026-03-31T19:22:21Z Assyrian Human 6497 41939 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{listing |type=sleep |counter={{{counter|sleep}}} |name={{{name|}}} |alt={{{alt|}}} |address={{{address|}}} |directions={{{directions|}}} |phone={{{phone|}}} |tollfree={{{tollfree|}}} |email={{{email|}}} |fax={{{fax|}}} |url={{{url|}}} |hours={{{hours|}}} |checkin={{{checkin|}}} |checkout={{{checkout|}}} |price={{{price|}}} |lat={{{lat|}}} |long={{{long|}}} |lastedit={{{lastedit|}}} |content={{{content|{{{1|}}}}}} |image={{{image|}}} |wikipedia={{{wikipedia|}}} |wikidata={{{wikidata|}}} |inline={{{inline|}}} |facebook={{{facebook|}}} }}</includeonly><noinclude>{{Documentation}}</noinclude> o4rcnrhdav2xcwwdozy7wtst1pxui59 41946 41939 2026-03-31T19:27:55Z Assyrian Human 6497 41946 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{listing |type=sleep |counter={{{counter|sleep}}} |name={{{name|}}} |alt={{{alt|}}} |address={{{address|}}} |directions={{{directions|}}} |phone={{{phone|}}} |tollfree={{{tollfree|}}} |email={{{email|}}} |fax={{{fax|}}} |url={{{url|}}} |hours={{{hours|}}} |checkin={{{checkin|}}} |checkout={{{checkout|}}} |price={{{price|}}} |lat={{{lat|}}} |long={{{long|}}} |lastedit={{{lastedit|}}} |content={{{content|{{{1|}}}}}} |image={{{image|}}} |wikipedia={{{wikipedia|}}} |wikidata={{{wikidata|}}} |inline={{{inline|}}} |facebook={{{facebook|}}} |instagram={{{instagram|}}} }}</includeonly><noinclude>{{Documentation}}</noinclude> jv13uuln3obw0zxqpbyxusqgo9a2z97 0 1801 41953 41185 2026-04-01T08:59:41Z ~2026-20022-16 8859 41953 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}}[[Вікімандри:Довідка|Довідка]] {{citybar | image= | caption= | city=Володимир-Волинський | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Володимир-Волинський''' знаходиться в [[Волинська область|Волинській області]]. == Зрозуміти == Володи́мир, до 2021 — Володимир-Волинський — місто у Волинській області, належить до числа історичних міст України, одне із найдавніших міст України (відоме з кінця Х ст.) Станом на 1 серпня 2012 року в місті проживає 38,6 тис. осіб. Автотраса Н22 сполучає місто з обласним центром — Луцьком і залізниця сполучає з залізничним центром області — Ковелем. кирлабан == Як дістатись == === 🚌 1. Автобус або маршрутка === * Найпоширеніший варіант. * Їздить '''багато рейсів щодня (понад 70)'''. * Відправляються з автостанції у Володимирі. * Час у дорозі: приблизно '''1 година – 1 год 10 хв'''. * Ціна: приблизно '''від ~70–80 грн''' === 🚆 2. Потяг === * Є поїзди, що проходять через Володимир, наприклад на напрямку '''Львів – Ковель'''. * Час у дорозі: близько '''1 години'''. === 🚗 3. Автомобіль або таксі === * Відстань між містами приблизно '''50–55 км'''. * Їхати близько '''1 години'''. * ✅ '''Найпростіше''' — сісти на маршрутку або автобус, бо вони їздять частіше, ніж поїзди. == Транспорт == Через місто проходять: автошлях Т 0302 Піща — Кременець, автошлях Р15 Ковель — Жовква, автошлях Н22 Устилуг — Луцьк — Рівне. Шлях від облцентру Луцька проходить автотрасою Н22. У місті працює автостанція, через яку автобусами та маршрутними таксі здійснюються перевезення Володимир-Волинським районом, Волинською областю та Україною. В даному населеному пункті знаходиться залізнична станція «Володимир-Волинський». Міський громадський транспорт представлений системою маршрутних таксі. == Що відвідати == * Успенський собор (1160 р.) * Василівська церква, XIII—XIV ст. * Костел Св. Іоакима і Анни, 1752 р., нині парафіальний римо-католицький костел * Миколаївська церква, 1780 р. * Кафедральний собор Різдва Христового УПЦ КП, 1718–1755 рр., (раніше Костел Розіслання Апостолів). * Земляні вали замку, XIII-XIV ст. * Мури капуцинського монастиря, 1751 р. Вони знаходяться у сквері неподалік костелу святих Іоакима і Анни * Цегельня Міхала Беркнера та Ісака Бубеса, вул. Криволуцька, 16 (заснована 1913 р.) * Друкарня Зельмана і Абрама Вассерів (заснована 1894 р.; вулиця Сенкевича) * Пивоварний завод братів Якова та Ісака Рубінштейнів * Друкарня А.Рапопорта (вулиця Пілсудського) * Бібліотека свято-Володимирського братства * Бібліотека Хани Вугенштейн == Чим зайнятись == *У місті '''Володимир''' можна цікаво провести кілька годин або навіть цілий день. Ось кілька ідей 👇 === 🏛️ Подивитися історичні місця === '''Свято-Успенський собор''' * Пам'ятник Тарасу Шевченку: розташований у парку ім. Шевченка, він вважається найвищим пам'ятником Кобзарю у світі.= ==Дерев'яна Благовіщенська церква: найстаріший храм міста (XVI ст.), який має унікальну архітектуру та був перевезений із села Вишеньки.=== ==Костел Святої Анни: пам'ятка XVIII століття, збудована з дерева, що є рідкістю для споруд такого типу.=== ==Ковельський історичний музей: ідеальне місце, щоб дізнатися про історію міста від давніх часів до сучасності * Один із найстаріших храмів Волині. * Побудований ще у '''XII столітті (близько 1160 року)'''. * Це єдина збережена споруда часів Київської Русі в області. ==== === 🏺 Сходити в музей === '''Володимирський історичний музей''' * Заснований у '''1887 році'''. * У колекції понад '''18 000 експонатів''': археологія, старовинні книги, ікони, монети. * Зробити фотографії з експонатами === 🌳 Прогулятися містом === У центрі міста можна: == відвідати центральний парк культури та відпочинку імені Лесі Українки: головне місце для прогулянок із дитячими майданчиками, зонами для пікніків та атракціонами.=== ===Набережна річки Турія: мальовниче місце для вечірніх прогулянок біля води. Гастрономія та розваги=== <nowiki>===Просто прогулятися центром міста та подивитися на старі будівлі===</nowiki> <big>===</big><small>За бажанням можна відвідати Слов'янський парк, прогулятися там чи посидіти на лавці.</small><big>===</big> * пройтись '''старими вулицями та площами''' * подивитися старі костели й церкви * посидіти в парку або біля валів старого міста * зобити фото біля визначних місць === ☕ Просто відпочити === У Володимирі також можна: ==обов'язково спробувати автентичну страву — телячі щічки, які подають у місцевих закладах.=== * сходити в '''кафе чи піцерію''' * прогулятись біля річки '''Луга''' * зробити красиві фото старої архітектури. * Завести дітей в розважальний центр == Що купувати == У місті '''Володимир''' можна купити багато різних речей — залежно від того, що саме хочеш. Ось кілька популярних варіантів 👇 === 🛍️ Сувеніри === * магніти або листівки з містом * українські патріотичні сувеніри * вироби ручної роботи (іноді роблять навіть із гільз чи військових матеріалів) * вишиванки або елементи українського одягу === 🍬 Смаколики === * українські цукерки і шоколад * мед або варення * випічка з місцевих пекарень * сир або ковбасу з місцевих магазинів === 👕 Одяг і речі === У магазинах міста можна купити: * чоловічий, жіночий і дитячий одяг * взуття * сумки та аксесуари === 🧸 Подарунки === * іграшки * книги * канцелярію * посуд або домашні речі === Побутова техніка === *Пральна машина * Посудомийна машина * Електроплита * Кухонний комбайн * Блендер * Мікрохвильова піч ✅ Багато людей у Володимирі також купують речі '''на ринку''' — там часто дешевше (одяг, фрукти, солодощі, сувеніри). А ще Артур Токарчук казав що любить купляти хот-дог в лаваші з подвійной сосиской) == Де поїсти == Тематичних та цікавих туристам закладів харчування нема. * Ресторан «Дружба» * Ресторан «Веранда» * Кафе «Троянда» * Піцерія «Каскад» * Кафе «Лакомка» * Кафе «Імпреза» * Пузата Хата (не фаст-фуд-мережа, а кафе сина мера, тимчасово не працює) * Кафе «Маяк» * Кафе «Ірена» * Кафе «Торба» * Кафе «Family» * магазин «сім 23» * Кафе «Вулик» * Ресторан «Двіжок» * Кафе «Forest» * Ресторан «BAZA» == Де розважитись == * '''Дитячий розважальний центр «Лімпопо»''': Це одне з найпопулярніших місць у місті. Тут є лабіринти, батути, сухі басейни з кульками та ігрові автомати. Чудово підходить для святкування днів народження або просто активного вихідного * '''Мотузковий парк''': Зазвичай працює в теплий сезон у парковій зоні. Це чудовий спосіб випробувати спритність під наглядом інструкторів * '''Дитячий розважальний центр «Forest» (Форест)''' — це одна з найновіших та найсучасніших локацій для дитячого відпочинку у Володимирі. Його концепція побудована навколо активних розваг, що дозволяють дітям досхочу настрибатися та набігатися. == Де зупинитись == Історичні: * Пасаж, вулиця Катедральна, 9 або 17 (власники – Тодрес Айншпан, Урин Айншпан, Х.Айншпан) * Краківський, вулиця Понятовського, 24 або 55 (власник – Хаїм Літвак) * Бристоль, вулиця Кунцевича, 6 (Бейриш Штеренбойм) * Європейський, вулиця Кунцевича, 8 (власники – Захарія Лішнер, Хуна Лішнер) * Париж, вулиця Понятовського, 19 (власник - У.Лішнер) Діючий: * Волинь (власники: Мазій Оксана Миколаївна - до 2022, ТОВ “Людмир” - з 2022 р.) == Де навчатись == === Історичні навчальні заклади === * Коедукаційна гімназія з польською мовою викладання д-ра Марека Старера — приватний навчальний заклад. Заснована у 1923 р. У першій рік роботи працювало тільки 4 класи. У наступні роки був уже повний курс із 7 класів. У 1927/1928 навчальному році у гімназії навчалось 162 учні. * Володимирська гімназія — відкрита 1 липня 1910 р. Розташовувалась на другому поверсі двокласного міського училища у кімнатах колишнього жіночого відділення. У 1913/1914 н.р. існувало 4 класи, у яких навчалось 124 дитини. Директор — Анатолій Іванович Лісєвіч (кавалер ордену св. Станіслава 2 ступеня). Серед викладачів працював Демʼян Герштанський. * Володимирська приватна жіноча гімназія Олени Біньковської — створена 15 червня 1910 р. на базі навчального закладу 1-го розряду. Існувало 7 класів. У 1912/1913 н.р. у школі навчалися 134 учениці. Плата за навчання становила від 35 до 50 рублів за півріччя. Головою педагогічної ради був Анатолій Іванович Лісєвіч. Начальниця — Олена Іванівна Біньковська. У 1915 р. у звʼязку з Першою світовою війною евакуйована до Києва. У вересні 1917 р. ліквідована постановою Тимчасового уряду. * Володимирське міське двокласне училище — відкрите 30 вересня 1869 р. У 1912/1913 н.р. навчалось 342 дитини. Плата — 6 рублів на рік. Штатний наглядач — Веніамін Звойницький. * «Народний університет» — відкрився у середині грудня 1919 року. === Діючі навчальні заклади === У Володимирі працюють 5 загальноосвітних шкіл (з них одна гімназія), ліцей, школа-інтернат для дітей з вадами слуху, та школа-інтернат для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, музична, художня, спортивна дитячі школи та центр позашкільної освіти. 1916 р. — відкрито 1-шу українську народну школу українськими січовими стрільцями. * ВКНЗ «Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А. Ю. Кримського» — вул. Устилузька, 42 * Агротехнічний коледж — вул. Генерала Шухевича, 27 * Філія університету «Львівська політехніка» — вул. Луцька, 233 * Центр професійної освіти — вул. Данила Галицького, 10 * НВК «ЗОШ I—III ступенів № 3 — ліцей» — вул. Ковельська,111 * Володимир-Волинська дитяча музична школа — вул. Соборна,4 * Володимир Волинська ЗОШ № 5 вул. Луцька 241 * Володимир-Волинська гімназія ім. О. Цинкаловського — вул. 20 липня, 21 * Володимир-Волинська ЗОШ № 1 — вул. Степана Бандери, 8 == Як заробити == Місцеві мають гарні прибутки на «сірій» контрабанді товарів до Польщі (бензин, горілка, сигарети) '''''<u>Економіка та підробіток</u>''''' ''Транскордонна логістика: Завдяки близькості до пункту пропуску «Устилуг», у місті затребувані послуги перекладачів, брокерів та фахівців із супроводу вантажів.'' ''Агросектор та переробка: У сезони збору врожаю (ягоди, сади) навколишні фермерські господарства пропонують тимчасову роботу. Також розвинений сектор переробки сільгосппродукції.'' ''Креативні індустрії: Організація тематичних івентів, майстер-класів із традиційних волинських ремесел (соломоплетіння, гончарство) та професійна зйомка контенту для локальних брендів.'' ''Торгівля: Робота на місцевих ринках та в торгових центрах, які обслуговують не лише містян, а й мешканців усього району.'' Сфера гостинності та сервісу Літні тераси та івенти: У теплий сезон заклади на вулиці Данила Галицького та Ковельській активно наймають хостес та офіціантів для обслуговування туристичних груп. Кондитерська справа: Оскільки Володимир славиться домашньою випічкою, є попит на помічників кондитера та фахівців із виготовлення крафтових десертів для локальних кав'ярень. Оформлення вітрин: Місцеві заклади часто шукають креативних людей (декораторів) для сезонного оформлення інтер'єрів та фотозон, що важливо для залучення відвідувачів. Промоція та SMM: Робота з відгуками на Google Maps та ведення локальних чатів для закладів, щоб підтримувати зв'язок із постійними клієнтами. == Застереження == == Як вирішувати проблеми == Спеціальних туристичних органів не існує. Тому по допомогу слід звертатись до простих перехожих (зазвичай не відмовляють) або ж поліції. == Зв'язок == == Куди далі == [[Зимне|Зимне]], [[Луцьк|Луцьк]], [[Ковель|Ковель]] {{footer|ispartof=Волинська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Волинської області]] 3sfukorl0dmxw9h11jwdrshhee7igo6 41954 41953 2026-04-01T09:00:46Z ~2026-20022-16 8859 41954 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}}[[Вікімандри:Довідка|Довідка]] {{citybar | image= | caption= | city=Володимир-Волинський | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Володимир-Волинський''' знаходиться в [[Волинська область|Волинській області]]. == Зрозуміти == Володи́мир, до 2021 — Володимир-Волинський — місто у Волинській області, належить до числа історичних міст України, одне із найдавніших міст України (відоме з кінця Х ст.) Станом на 1 серпня 2012 року в місті проживає 38,6 тис. осіб. Автотраса Н22 сполучає місто з обласним центром — Луцьком і залізниця сполучає з залізничним центром області — Ковелем. == Як дістатись == === 🚌 1. Автобус або маршрутка === * Найпоширеніший варіант. * Їздить '''багато рейсів щодня (понад 70)'''. * Відправляються з автостанції у Володимирі. * Час у дорозі: приблизно '''1 година – 1 год 10 хв'''. * Ціна: приблизно '''від ~70–80 грн''' === 🚆 2. Потяг === * Є поїзди, що проходять через Володимир, наприклад на напрямку '''Львів – Ковель'''. * Час у дорозі: близько '''1 години'''. === 🚗 3. Автомобіль або таксі === * Відстань між містами приблизно '''50–55 км'''. * Їхати близько '''1 години'''. * ✅ '''Найпростіше''' — сісти на маршрутку або автобус, бо вони їздять частіше, ніж поїзди. == Транспорт == Через місто проходять: автошлях Т 0302 Піща — Кременець, автошлях Р15 Ковель — Жовква, автошлях Н22 Устилуг — Луцьк — Рівне. Шлях від облцентру Луцька проходить автотрасою Н22. У місті працює автостанція, через яку автобусами та маршрутними таксі здійснюються перевезення Володимир-Волинським районом, Волинською областю та Україною. В даному населеному пункті знаходиться залізнична станція «Володимир-Волинський». Міський громадський транспорт представлений системою маршрутних таксі. == Що відвідати == * Успенський собор (1160 р.) * Василівська церква, XIII—XIV ст. * Костел Св. Іоакима і Анни, 1752 р., нині парафіальний римо-католицький костел * Миколаївська церква, 1780 р. * Кафедральний собор Різдва Христового УПЦ КП, 1718–1755 рр., (раніше Костел Розіслання Апостолів). * Земляні вали замку, XIII-XIV ст. * Мури капуцинського монастиря, 1751 р. Вони знаходяться у сквері неподалік костелу святих Іоакима і Анни * Цегельня Міхала Беркнера та Ісака Бубеса, вул. Криволуцька, 16 (заснована 1913 р.) * Друкарня Зельмана і Абрама Вассерів (заснована 1894 р.; вулиця Сенкевича) * Пивоварний завод братів Якова та Ісака Рубінштейнів * Друкарня А.Рапопорта (вулиця Пілсудського) * Бібліотека свято-Володимирського братства * Бібліотека Хани Вугенштейн == Чим зайнятись == *У місті '''Володимир''' можна цікаво провести кілька годин або навіть цілий день. Ось кілька ідей 👇 === 🏛️ Подивитися історичні місця === '''Свято-Успенський собор''' * Пам'ятник Тарасу Шевченку: розташований у парку ім. Шевченка, він вважається найвищим пам'ятником Кобзарю у світі.= ==Дерев'яна Благовіщенська церква: найстаріший храм міста (XVI ст.), який має унікальну архітектуру та був перевезений із села Вишеньки.=== ==Костел Святої Анни: пам'ятка XVIII століття, збудована з дерева, що є рідкістю для споруд такого типу.=== ==Ковельський історичний музей: ідеальне місце, щоб дізнатися про історію міста від давніх часів до сучасності * Один із найстаріших храмів Волині. * Побудований ще у '''XII столітті (близько 1160 року)'''. * Це єдина збережена споруда часів Київської Русі в області. ==== === 🏺 Сходити в музей === '''Володимирський історичний музей''' * Заснований у '''1887 році'''. * У колекції понад '''18 000 експонатів''': археологія, старовинні книги, ікони, монети. * Зробити фотографії з експонатами === 🌳 Прогулятися містом === У центрі міста можна: == відвідати центральний парк культури та відпочинку імені Лесі Українки: головне місце для прогулянок із дитячими майданчиками, зонами для пікніків та атракціонами.=== ===Набережна річки Турія: мальовниче місце для вечірніх прогулянок біля води. Гастрономія та розваги=== <nowiki>===Просто прогулятися центром міста та подивитися на старі будівлі===</nowiki> <big>===</big><small>За бажанням можна відвідати Слов'янський парк, прогулятися там чи посидіти на лавці.</small><big>===</big> * пройтись '''старими вулицями та площами''' * подивитися старі костели й церкви * посидіти в парку або біля валів старого міста * зобити фото біля визначних місць === ☕ Просто відпочити === У Володимирі також можна: ==обов'язково спробувати автентичну страву — телячі щічки, які подають у місцевих закладах.=== * сходити в '''кафе чи піцерію''' * прогулятись біля річки '''Луга''' * зробити красиві фото старої архітектури. * Завести дітей в розважальний центр == Що купувати == У місті '''Володимир''' можна купити багато різних речей — залежно від того, що саме хочеш. Ось кілька популярних варіантів 👇 === 🛍️ Сувеніри === * магніти або листівки з містом * українські патріотичні сувеніри * вироби ручної роботи (іноді роблять навіть із гільз чи військових матеріалів) * вишиванки або елементи українського одягу === 🍬 Смаколики === * українські цукерки і шоколад * мед або варення * випічка з місцевих пекарень * сир або ковбасу з місцевих магазинів === 👕 Одяг і речі === У магазинах міста можна купити: * чоловічий, жіночий і дитячий одяг * взуття * сумки та аксесуари === 🧸 Подарунки === * іграшки * книги * канцелярію * посуд або домашні речі === Побутова техніка === *Пральна машина * Посудомийна машина * Електроплита * Кухонний комбайн * Блендер * Мікрохвильова піч ✅ Багато людей у Володимирі також купують речі '''на ринку''' — там часто дешевше (одяг, фрукти, солодощі, сувеніри). А ще Артур Токарчук казав що любить купляти хот-дог в лаваші з подвійной сосиской) == Де поїсти == Тематичних та цікавих туристам закладів харчування нема. * Ресторан «Дружба» * Ресторан «Веранда» * Кафе «Троянда» * Піцерія «Каскад» * Кафе «Лакомка» * Кафе «Імпреза» * Пузата Хата (не фаст-фуд-мережа, а кафе сина мера, тимчасово не працює) * Кафе «Маяк» * Кафе «Ірена» * Кафе «Торба» * Кафе «Family» * магазин «сім 23» * Кафе «Вулик» * Ресторан «Двіжок» * Кафе «Forest» * Ресторан «BAZA» == Де розважитись == * '''Дитячий розважальний центр «Лімпопо»''': Це одне з найпопулярніших місць у місті. Тут є лабіринти, батути, сухі басейни з кульками та ігрові автомати. Чудово підходить для святкування днів народження або просто активного вихідного * '''Мотузковий парк''': Зазвичай працює в теплий сезон у парковій зоні. Це чудовий спосіб випробувати спритність під наглядом інструкторів * '''Дитячий розважальний центр «Forest» (Форест)''' — це одна з найновіших та найсучасніших локацій для дитячого відпочинку у Володимирі. Його концепція побудована навколо активних розваг, що дозволяють дітям досхочу настрибатися та набігатися. == Де зупинитись == Історичні: * Пасаж, вулиця Катедральна, 9 або 17 (власники – Тодрес Айншпан, Урин Айншпан, Х.Айншпан) * Краківський, вулиця Понятовського, 24 або 55 (власник – Хаїм Літвак) * Бристоль, вулиця Кунцевича, 6 (Бейриш Штеренбойм) * Європейський, вулиця Кунцевича, 8 (власники – Захарія Лішнер, Хуна Лішнер) * Париж, вулиця Понятовського, 19 (власник - У.Лішнер) Діючий: * Волинь (власники: Мазій Оксана Миколаївна - до 2022, ТОВ “Людмир” - з 2022 р.) == Де навчатись == === Історичні навчальні заклади === * Коедукаційна гімназія з польською мовою викладання д-ра Марека Старера — приватний навчальний заклад. Заснована у 1923 р. У першій рік роботи працювало тільки 4 класи. У наступні роки був уже повний курс із 7 класів. У 1927/1928 навчальному році у гімназії навчалось 162 учні. * Володимирська гімназія — відкрита 1 липня 1910 р. Розташовувалась на другому поверсі двокласного міського училища у кімнатах колишнього жіночого відділення. У 1913/1914 н.р. існувало 4 класи, у яких навчалось 124 дитини. Директор — Анатолій Іванович Лісєвіч (кавалер ордену св. Станіслава 2 ступеня). Серед викладачів працював Демʼян Герштанський. * Володимирська приватна жіноча гімназія Олени Біньковської — створена 15 червня 1910 р. на базі навчального закладу 1-го розряду. Існувало 7 класів. У 1912/1913 н.р. у школі навчалися 134 учениці. Плата за навчання становила від 35 до 50 рублів за півріччя. Головою педагогічної ради був Анатолій Іванович Лісєвіч. Начальниця — Олена Іванівна Біньковська. У 1915 р. у звʼязку з Першою світовою війною евакуйована до Києва. У вересні 1917 р. ліквідована постановою Тимчасового уряду. * Володимирське міське двокласне училище — відкрите 30 вересня 1869 р. У 1912/1913 н.р. навчалось 342 дитини. Плата — 6 рублів на рік. Штатний наглядач — Веніамін Звойницький. * «Народний університет» — відкрився у середині грудня 1919 року. === Діючі навчальні заклади === У Володимирі працюють 5 загальноосвітних шкіл (з них одна гімназія), ліцей, школа-інтернат для дітей з вадами слуху, та школа-інтернат для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, музична, художня, спортивна дитячі школи та центр позашкільної освіти. 1916 р. — відкрито 1-шу українську народну школу українськими січовими стрільцями. * ВКНЗ «Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А. Ю. Кримського» — вул. Устилузька, 42 * Агротехнічний коледж — вул. Генерала Шухевича, 27 * Філія університету «Львівська політехніка» — вул. Луцька, 233 * Центр професійної освіти — вул. Данила Галицького, 10 * НВК «ЗОШ I—III ступенів № 3 — ліцей» — вул. Ковельська,111 * Володимир-Волинська дитяча музична школа — вул. Соборна,4 * Володимир Волинська ЗОШ № 5 вул. Луцька 241 * Володимир-Волинська гімназія ім. О. Цинкаловського — вул. 20 липня, 21 * Володимир-Волинська ЗОШ № 1 — вул. Степана Бандери, 8 == Як заробити == Місцеві мають гарні прибутки на «сірій» контрабанді товарів до Польщі (бензин, горілка, сигарети) '''''<u>Економіка та підробіток</u>''''' ''Транскордонна логістика: Завдяки близькості до пункту пропуску «Устилуг», у місті затребувані послуги перекладачів, брокерів та фахівців із супроводу вантажів.'' ''Агросектор та переробка: У сезони збору врожаю (ягоди, сади) навколишні фермерські господарства пропонують тимчасову роботу. Також розвинений сектор переробки сільгосппродукції.'' ''Креативні індустрії: Організація тематичних івентів, майстер-класів із традиційних волинських ремесел (соломоплетіння, гончарство) та професійна зйомка контенту для локальних брендів.'' ''Торгівля: Робота на місцевих ринках та в торгових центрах, які обслуговують не лише містян, а й мешканців усього району.'' Сфера гостинності та сервісу Літні тераси та івенти: У теплий сезон заклади на вулиці Данила Галицького та Ковельській активно наймають хостес та офіціантів для обслуговування туристичних груп. Кондитерська справа: Оскільки Володимир славиться домашньою випічкою, є попит на помічників кондитера та фахівців із виготовлення крафтових десертів для локальних кав'ярень. Оформлення вітрин: Місцеві заклади часто шукають креативних людей (декораторів) для сезонного оформлення інтер'єрів та фотозон, що важливо для залучення відвідувачів. Промоція та SMM: Робота з відгуками на Google Maps та ведення локальних чатів для закладів, щоб підтримувати зв'язок із постійними клієнтами. == Застереження == == Як вирішувати проблеми == Спеціальних туристичних органів не існує. Тому по допомогу слід звертатись до простих перехожих (зазвичай не відмовляють) або ж поліції. == Зв'язок == == Куди далі == [[Зимне|Зимне]], [[Луцьк|Луцьк]], [[Ковель|Ковель]] {{footer|ispartof=Волинська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Волинської області]] cty0lv1jyrezpv1esgcqbgfyeb87rz9 41955 41954 2026-04-01T09:02:21Z ~2026-20022-16 8859 41955 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}}[[Вікімандри:Довідка|Довідка]] {{citybar | image= | caption= | city=Володимир-Волинський | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Володимир-Волинський''' знаходиться в [[Волинська область|Волинській області]]. == Зрозуміти == Володи́мир, до 2021 — Володимир-Волинський — місто у Волинській області, належить до числа історичних міст України, одне із найдавніших міст України (відоме з кінця Х ст.) Станом на 1 серпня 2012 року в місті проживає 38,6 тис. осіб. Автотраса Н22 сполучає місто з обласним центром — Луцьком і залізниця сполучає з залізничним центром області — Ковелем. я живу в гуртожитку в ліцеї == Як дістатись == === 🚌 1. Автобус або маршрутка === * Найпоширеніший варіант. * Їздить '''багато рейсів щодня (понад 70)'''. * Відправляються з автостанції у Володимирі. * Час у дорозі: приблизно '''1 година – 1 год 10 хв'''. * Ціна: приблизно '''від ~70–80 грн''' === 🚆 2. Потяг === * Є поїзди, що проходять через Володимир, наприклад на напрямку '''Львів – Ковель'''. * Час у дорозі: близько '''1 години'''. === 🚗 3. Автомобіль або таксі === * Відстань між містами приблизно '''50–55 км'''. * Їхати близько '''1 години'''. * ✅ '''Найпростіше''' — сісти на маршрутку або автобус, бо вони їздять частіше, ніж поїзди. == Транспорт == Через місто проходять: автошлях Т 0302 Піща — Кременець, автошлях Р15 Ковель — Жовква, автошлях Н22 Устилуг — Луцьк — Рівне. Шлях від облцентру Луцька проходить автотрасою Н22. У місті працює автостанція, через яку автобусами та маршрутними таксі здійснюються перевезення Володимир-Волинським районом, Волинською областю та Україною. В даному населеному пункті знаходиться залізнична станція «Володимир-Волинський». Міський громадський транспорт представлений системою маршрутних таксі. == Що відвідати == * Успенський собор (1160 р.) * Василівська церква, XIII—XIV ст. * Костел Св. Іоакима і Анни, 1752 р., нині парафіальний римо-католицький костел * Миколаївська церква, 1780 р. * Кафедральний собор Різдва Христового УПЦ КП, 1718–1755 рр., (раніше Костел Розіслання Апостолів). * Земляні вали замку, XIII-XIV ст. * Мури капуцинського монастиря, 1751 р. Вони знаходяться у сквері неподалік костелу святих Іоакима і Анни * Цегельня Міхала Беркнера та Ісака Бубеса, вул. Криволуцька, 16 (заснована 1913 р.) * Друкарня Зельмана і Абрама Вассерів (заснована 1894 р.; вулиця Сенкевича) * Пивоварний завод братів Якова та Ісака Рубінштейнів * Друкарня А.Рапопорта (вулиця Пілсудського) * Бібліотека свято-Володимирського братства * Бібліотека Хани Вугенштейн == Чим зайнятись == *У місті '''Володимир''' можна цікаво провести кілька годин або навіть цілий день. Ось кілька ідей 👇 === 🏛️ Подивитися історичні місця === '''Свято-Успенський собор''' * Пам'ятник Тарасу Шевченку: розташований у парку ім. Шевченка, він вважається найвищим пам'ятником Кобзарю у світі.= ==Дерев'яна Благовіщенська церква: найстаріший храм міста (XVI ст.), який має унікальну архітектуру та був перевезений із села Вишеньки.=== ==Костел Святої Анни: пам'ятка XVIII століття, збудована з дерева, що є рідкістю для споруд такого типу.=== ==Ковельський історичний музей: ідеальне місце, щоб дізнатися про історію міста від давніх часів до сучасності * Один із найстаріших храмів Волині. * Побудований ще у '''XII столітті (близько 1160 року)'''. * Це єдина збережена споруда часів Київської Русі в області. ==== === 🏺 Сходити в музей === '''Володимирський історичний музей''' * Заснований у '''1887 році'''. * У колекції понад '''18 000 експонатів''': археологія, старовинні книги, ікони, монети. * Зробити фотографії з експонатами === 🌳 Прогулятися містом === У центрі міста можна: == відвідати центральний парк культури та відпочинку імені Лесі Українки: головне місце для прогулянок із дитячими майданчиками, зонами для пікніків та атракціонами.=== ===Набережна річки Турія: мальовниче місце для вечірніх прогулянок біля води. Гастрономія та розваги=== <nowiki>===Просто прогулятися центром міста та подивитися на старі будівлі===</nowiki> <big>===</big><small>За бажанням можна відвідати Слов'янський парк, прогулятися там чи посидіти на лавці.</small><big>===</big> * пройтись '''старими вулицями та площами''' * подивитися старі костели й церкви * посидіти в парку або біля валів старого міста * зобити фото біля визначних місць === ☕ Просто відпочити === У Володимирі також можна: ==обов'язково спробувати автентичну страву — телячі щічки, які подають у місцевих закладах.=== * сходити в '''кафе чи піцерію''' * прогулятись біля річки '''Луга''' * зробити красиві фото старої архітектури. * Завести дітей в розважальний центр == Що купувати == У місті '''Володимир''' можна купити багато різних речей — залежно від того, що саме хочеш. Ось кілька популярних варіантів 👇 === 🛍️ Сувеніри === * магніти або листівки з містом * українські патріотичні сувеніри * вироби ручної роботи (іноді роблять навіть із гільз чи військових матеріалів) * вишиванки або елементи українського одягу === 🍬 Смаколики === * українські цукерки і шоколад * мед або варення * випічка з місцевих пекарень * сир або ковбасу з місцевих магазинів === 👕 Одяг і речі === У магазинах міста можна купити: * чоловічий, жіночий і дитячий одяг * взуття * сумки та аксесуари === 🧸 Подарунки === * іграшки * книги * канцелярію * посуд або домашні речі === Побутова техніка === *Пральна машина * Посудомийна машина * Електроплита * Кухонний комбайн * Блендер * Мікрохвильова піч ✅ Багато людей у Володимирі також купують речі '''на ринку''' — там часто дешевше (одяг, фрукти, солодощі, сувеніри). А ще Артур Токарчук казав що любить купляти хот-дог в лаваші з подвійной сосиской) == Де поїсти == Тематичних та цікавих туристам закладів харчування нема. * Ресторан «Дружба» * Ресторан «Веранда» * Кафе «Троянда» * Піцерія «Каскад» * Кафе «Лакомка» * Кафе «Імпреза» * Пузата Хата (не фаст-фуд-мережа, а кафе сина мера, тимчасово не працює) * Кафе «Маяк» * Кафе «Ірена» * Кафе «Торба» * Кафе «Family» * магазин «сім 23» * Кафе «Вулик» * Ресторан «Двіжок» * Кафе «Forest» * Ресторан «BAZA» == Де розважитись == * '''Дитячий розважальний центр «Лімпопо»''': Це одне з найпопулярніших місць у місті. Тут є лабіринти, батути, сухі басейни з кульками та ігрові автомати. Чудово підходить для святкування днів народження або просто активного вихідного * '''Мотузковий парк''': Зазвичай працює в теплий сезон у парковій зоні. Це чудовий спосіб випробувати спритність під наглядом інструкторів * '''Дитячий розважальний центр «Forest» (Форест)''' — це одна з найновіших та найсучасніших локацій для дитячого відпочинку у Володимирі. Його концепція побудована навколо активних розваг, що дозволяють дітям досхочу настрибатися та набігатися. == Де зупинитись == Історичні: * Пасаж, вулиця Катедральна, 9 або 17 (власники – Тодрес Айншпан, Урин Айншпан, Х.Айншпан) * Краківський, вулиця Понятовського, 24 або 55 (власник – Хаїм Літвак) * Бристоль, вулиця Кунцевича, 6 (Бейриш Штеренбойм) * Європейський, вулиця Кунцевича, 8 (власники – Захарія Лішнер, Хуна Лішнер) * Париж, вулиця Понятовського, 19 (власник - У.Лішнер) Діючий: * Волинь (власники: Мазій Оксана Миколаївна - до 2022, ТОВ “Людмир” - з 2022 р.) == Де навчатись == === Історичні навчальні заклади === * Коедукаційна гімназія з польською мовою викладання д-ра Марека Старера — приватний навчальний заклад. Заснована у 1923 р. У першій рік роботи працювало тільки 4 класи. У наступні роки був уже повний курс із 7 класів. У 1927/1928 навчальному році у гімназії навчалось 162 учні. * Володимирська гімназія — відкрита 1 липня 1910 р. Розташовувалась на другому поверсі двокласного міського училища у кімнатах колишнього жіночого відділення. У 1913/1914 н.р. існувало 4 класи, у яких навчалось 124 дитини. Директор — Анатолій Іванович Лісєвіч (кавалер ордену св. Станіслава 2 ступеня). Серед викладачів працював Демʼян Герштанський. * Володимирська приватна жіноча гімназія Олени Біньковської — створена 15 червня 1910 р. на базі навчального закладу 1-го розряду. Існувало 7 класів. У 1912/1913 н.р. у школі навчалися 134 учениці. Плата за навчання становила від 35 до 50 рублів за півріччя. Головою педагогічної ради був Анатолій Іванович Лісєвіч. Начальниця — Олена Іванівна Біньковська. У 1915 р. у звʼязку з Першою світовою війною евакуйована до Києва. У вересні 1917 р. ліквідована постановою Тимчасового уряду. * Володимирське міське двокласне училище — відкрите 30 вересня 1869 р. У 1912/1913 н.р. навчалось 342 дитини. Плата — 6 рублів на рік. Штатний наглядач — Веніамін Звойницький. * «Народний університет» — відкрився у середині грудня 1919 року. === Діючі навчальні заклади === У Володимирі працюють 5 загальноосвітних шкіл (з них одна гімназія), ліцей, школа-інтернат для дітей з вадами слуху, та школа-інтернат для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, музична, художня, спортивна дитячі школи та центр позашкільної освіти. 1916 р. — відкрито 1-шу українську народну школу українськими січовими стрільцями. * ВКНЗ «Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А. Ю. Кримського» — вул. Устилузька, 42 * Агротехнічний коледж — вул. Генерала Шухевича, 27 * Філія університету «Львівська політехніка» — вул. Луцька, 233 * Центр професійної освіти — вул. Данила Галицького, 10 * НВК «ЗОШ I—III ступенів № 3 — ліцей» — вул. Ковельська,111 * Володимир-Волинська дитяча музична школа — вул. Соборна,4 * Володимир Волинська ЗОШ № 5 вул. Луцька 241 * Володимир-Волинська гімназія ім. О. Цинкаловського — вул. 20 липня, 21 * Володимир-Волинська ЗОШ № 1 — вул. Степана Бандери, 8 == Як заробити == Місцеві мають гарні прибутки на «сірій» контрабанді товарів до Польщі (бензин, горілка, сигарети) '''''<u>Економіка та підробіток</u>''''' ''Транскордонна логістика: Завдяки близькості до пункту пропуску «Устилуг», у місті затребувані послуги перекладачів, брокерів та фахівців із супроводу вантажів.'' ''Агросектор та переробка: У сезони збору врожаю (ягоди, сади) навколишні фермерські господарства пропонують тимчасову роботу. Також розвинений сектор переробки сільгосппродукції.'' ''Креативні індустрії: Організація тематичних івентів, майстер-класів із традиційних волинських ремесел (соломоплетіння, гончарство) та професійна зйомка контенту для локальних брендів.'' ''Торгівля: Робота на місцевих ринках та в торгових центрах, які обслуговують не лише містян, а й мешканців усього району.'' Сфера гостинності та сервісу Літні тераси та івенти: У теплий сезон заклади на вулиці Данила Галицького та Ковельській активно наймають хостес та офіціантів для обслуговування туристичних груп. Кондитерська справа: Оскільки Володимир славиться домашньою випічкою, є попит на помічників кондитера та фахівців із виготовлення крафтових десертів для локальних кав'ярень. Оформлення вітрин: Місцеві заклади часто шукають креативних людей (декораторів) для сезонного оформлення інтер'єрів та фотозон, що важливо для залучення відвідувачів. Промоція та SMM: Робота з відгуками на Google Maps та ведення локальних чатів для закладів, щоб підтримувати зв'язок із постійними клієнтами. == Застереження == == Як вирішувати проблеми == Спеціальних туристичних органів не існує. Тому по допомогу слід звертатись до простих перехожих (зазвичай не відмовляють) або ж поліції. == Зв'язок == == Куди далі == [[Зимне|Зимне]], [[Луцьк|Луцьк]], [[Ковель|Ковель]] {{footer|ispartof=Волинська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Волинської області]] rucdpogucb47gbamncgxz2ugcsz3dii 41956 41955 2026-04-01T09:04:46Z ~2026-20022-16 8859 41956 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}}[[Вікімандри:Довідка|Довідка]] {{citybar | image= | caption= | city=Володимир-Волинський | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Володимир-Волинський''' знаходиться в [[Волинська область|Волинській області]]. == Зрозуміти == Володи́мир, до 2021 — Володимир-Волинський — місто у Волинській області, належить до числа історичних міст України, одне із найдавніших міст України (відоме з кінця Х ст.) Станом на 1 серпня 2012 року в місті проживає 38,6 тис. осіб. Автотраса Н22 сполучає місто з обласним центром — Луцьком і залізниця сполучає з залізничним центром області — Ковелем. я живу в гуртожитку нашу команду ганяє Василь Олександрович коли ми бігаємо ми помираємо сьогодні ми бігаєм 180 м == Як дістатись == === 🚌 1. Автобус або маршрутка === * Найпоширеніший варіант. * Їздить '''багато рейсів щодня (понад 70)'''. * Відправляються з автостанції у Володимирі. * Час у дорозі: приблизно '''1 година – 1 год 10 хв'''. * Ціна: приблизно '''від ~70–80 грн''' === 🚆 2. Потяг === * Є поїзди, що проходять через Володимир, наприклад на напрямку '''Львів – Ковель'''. * Час у дорозі: близько '''1 години'''. === 🚗 3. Автомобіль або таксі === * Відстань між містами приблизно '''50–55 км'''. * Їхати близько '''1 години'''. * ✅ '''Найпростіше''' — сісти на маршрутку або автобус, бо вони їздять частіше, ніж поїзди. == Транспорт == Через місто проходять: автошлях Т 0302 Піща — Кременець, автошлях Р15 Ковель — Жовква, автошлях Н22 Устилуг — Луцьк — Рівне. Шлях від облцентру Луцька проходить автотрасою Н22. У місті працює автостанція, через яку автобусами та маршрутними таксі здійснюються перевезення Володимир-Волинським районом, Волинською областю та Україною. В даному населеному пункті знаходиться залізнична станція «Володимир-Волинський». Міський громадський транспорт представлений системою маршрутних таксі. == Що відвідати == * Успенський собор (1160 р.) * Василівська церква, XIII—XIV ст. * Костел Св. Іоакима і Анни, 1752 р., нині парафіальний римо-католицький костел * Миколаївська церква, 1780 р. * Кафедральний собор Різдва Христового УПЦ КП, 1718–1755 рр., (раніше Костел Розіслання Апостолів). * Земляні вали замку, XIII-XIV ст. * Мури капуцинського монастиря, 1751 р. Вони знаходяться у сквері неподалік костелу святих Іоакима і Анни * Цегельня Міхала Беркнера та Ісака Бубеса, вул. Криволуцька, 16 (заснована 1913 р.) * Друкарня Зельмана і Абрама Вассерів (заснована 1894 р.; вулиця Сенкевича) * Пивоварний завод братів Якова та Ісака Рубінштейнів * Друкарня А.Рапопорта (вулиця Пілсудського) * Бібліотека свято-Володимирського братства * Бібліотека Хани Вугенштейн == Чим зайнятись == *У місті '''Володимир''' можна цікаво провести кілька годин або навіть цілий день. Ось кілька ідей 👇 === 🏛️ Подивитися історичні місця === '''Свято-Успенський собор''' * Пам'ятник Тарасу Шевченку: розташований у парку ім. Шевченка, він вважається найвищим пам'ятником Кобзарю у світі.= ==Дерев'яна Благовіщенська церква: найстаріший храм міста (XVI ст.), який має унікальну архітектуру та був перевезений із села Вишеньки.=== ==Костел Святої Анни: пам'ятка XVIII століття, збудована з дерева, що є рідкістю для споруд такого типу.=== ==Ковельський історичний музей: ідеальне місце, щоб дізнатися про історію міста від давніх часів до сучасності * Один із найстаріших храмів Волині. * Побудований ще у '''XII столітті (близько 1160 року)'''. * Це єдина збережена споруда часів Київської Русі в області. ==== === 🏺 Сходити в музей === '''Володимирський історичний музей''' * Заснований у '''1887 році'''. * У колекції понад '''18 000 експонатів''': археологія, старовинні книги, ікони, монети. * Зробити фотографії з експонатами === 🌳 Прогулятися містом === У центрі міста можна: == відвідати центральний парк культури та відпочинку імені Лесі Українки: головне місце для прогулянок із дитячими майданчиками, зонами для пікніків та атракціонами.=== ===Набережна річки Турія: мальовниче місце для вечірніх прогулянок біля води. Гастрономія та розваги=== <nowiki>===Просто прогулятися центром міста та подивитися на старі будівлі===</nowiki> <big>===</big><small>За бажанням можна відвідати Слов'янський парк, прогулятися там чи посидіти на лавці.</small><big>===</big> * пройтись '''старими вулицями та площами''' * подивитися старі костели й церкви * посидіти в парку або біля валів старого міста * зобити фото біля визначних місць === ☕ Просто відпочити === У Володимирі також можна: ==обов'язково спробувати автентичну страву — телячі щічки, які подають у місцевих закладах.=== * сходити в '''кафе чи піцерію''' * прогулятись біля річки '''Луга''' * зробити красиві фото старої архітектури. * Завести дітей в розважальний центр == Що купувати == У місті '''Володимир''' можна купити багато різних речей — залежно від того, що саме хочеш. Ось кілька популярних варіантів 👇 === 🛍️ Сувеніри === * магніти або листівки з містом * українські патріотичні сувеніри * вироби ручної роботи (іноді роблять навіть із гільз чи військових матеріалів) * вишиванки або елементи українського одягу === 🍬 Смаколики === * українські цукерки і шоколад * мед або варення * випічка з місцевих пекарень * сир або ковбасу з місцевих магазинів === 👕 Одяг і речі === У магазинах міста можна купити: * чоловічий, жіночий і дитячий одяг * взуття * сумки та аксесуари === 🧸 Подарунки === * іграшки * книги * канцелярію * посуд або домашні речі === Побутова техніка === *Пральна машина * Посудомийна машина * Електроплита * Кухонний комбайн * Блендер * Мікрохвильова піч ✅ Багато людей у Володимирі також купують речі '''на ринку''' — там часто дешевше (одяг, фрукти, солодощі, сувеніри). А ще Артур Токарчук казав що любить купляти хот-дог в лаваші з подвійной сосиской) == Де поїсти == Тематичних та цікавих туристам закладів харчування нема. * Ресторан «Дружба» * Ресторан «Веранда» * Кафе «Троянда» * Піцерія «Каскад» * Кафе «Лакомка» * Кафе «Імпреза» * Пузата Хата (не фаст-фуд-мережа, а кафе сина мера, тимчасово не працює) * Кафе «Маяк» * Кафе «Ірена» * Кафе «Торба» * Кафе «Family» * магазин «сім 23» * Кафе «Вулик» * Ресторан «Двіжок» * Кафе «Forest» * Ресторан «BAZA» == Де розважитись == * '''Дитячий розважальний центр «Лімпопо»''': Це одне з найпопулярніших місць у місті. Тут є лабіринти, батути, сухі басейни з кульками та ігрові автомати. Чудово підходить для святкування днів народження або просто активного вихідного * '''Мотузковий парк''': Зазвичай працює в теплий сезон у парковій зоні. Це чудовий спосіб випробувати спритність під наглядом інструкторів * '''Дитячий розважальний центр «Forest» (Форест)''' — це одна з найновіших та найсучасніших локацій для дитячого відпочинку у Володимирі. Його концепція побудована навколо активних розваг, що дозволяють дітям досхочу настрибатися та набігатися. == Де зупинитись == Історичні: * Пасаж, вулиця Катедральна, 9 або 17 (власники – Тодрес Айншпан, Урин Айншпан, Х.Айншпан) * Краківський, вулиця Понятовського, 24 або 55 (власник – Хаїм Літвак) * Бристоль, вулиця Кунцевича, 6 (Бейриш Штеренбойм) * Європейський, вулиця Кунцевича, 8 (власники – Захарія Лішнер, Хуна Лішнер) * Париж, вулиця Понятовського, 19 (власник - У.Лішнер) Діючий: * Волинь (власники: Мазій Оксана Миколаївна - до 2022, ТОВ “Людмир” - з 2022 р.) == Де навчатись == === Історичні навчальні заклади === * Коедукаційна гімназія з польською мовою викладання д-ра Марека Старера — приватний навчальний заклад. Заснована у 1923 р. У першій рік роботи працювало тільки 4 класи. У наступні роки був уже повний курс із 7 класів. У 1927/1928 навчальному році у гімназії навчалось 162 учні. * Володимирська гімназія — відкрита 1 липня 1910 р. Розташовувалась на другому поверсі двокласного міського училища у кімнатах колишнього жіночого відділення. У 1913/1914 н.р. існувало 4 класи, у яких навчалось 124 дитини. Директор — Анатолій Іванович Лісєвіч (кавалер ордену св. Станіслава 2 ступеня). Серед викладачів працював Демʼян Герштанський. * Володимирська приватна жіноча гімназія Олени Біньковської — створена 15 червня 1910 р. на базі навчального закладу 1-го розряду. Існувало 7 класів. У 1912/1913 н.р. у школі навчалися 134 учениці. Плата за навчання становила від 35 до 50 рублів за півріччя. Головою педагогічної ради був Анатолій Іванович Лісєвіч. Начальниця — Олена Іванівна Біньковська. У 1915 р. у звʼязку з Першою світовою війною евакуйована до Києва. У вересні 1917 р. ліквідована постановою Тимчасового уряду. * Володимирське міське двокласне училище — відкрите 30 вересня 1869 р. У 1912/1913 н.р. навчалось 342 дитини. Плата — 6 рублів на рік. Штатний наглядач — Веніамін Звойницький. * «Народний університет» — відкрився у середині грудня 1919 року. === Діючі навчальні заклади === У Володимирі працюють 5 загальноосвітних шкіл (з них одна гімназія), ліцей, школа-інтернат для дітей з вадами слуху, та школа-інтернат для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, музична, художня, спортивна дитячі школи та центр позашкільної освіти. 1916 р. — відкрито 1-шу українську народну школу українськими січовими стрільцями. * ВКНЗ «Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А. Ю. Кримського» — вул. Устилузька, 42 * Агротехнічний коледж — вул. Генерала Шухевича, 27 * Філія університету «Львівська політехніка» — вул. Луцька, 233 * Центр професійної освіти — вул. Данила Галицького, 10 * НВК «ЗОШ I—III ступенів № 3 — ліцей» — вул. Ковельська,111 * Володимир-Волинська дитяча музична школа — вул. Соборна,4 * Володимир Волинська ЗОШ № 5 вул. Луцька 241 * Володимир-Волинська гімназія ім. О. Цинкаловського — вул. 20 липня, 21 * Володимир-Волинська ЗОШ № 1 — вул. Степана Бандери, 8 == Як заробити == Місцеві мають гарні прибутки на «сірій» контрабанді товарів до Польщі (бензин, горілка, сигарети) '''''<u>Економіка та підробіток</u>''''' ''Транскордонна логістика: Завдяки близькості до пункту пропуску «Устилуг», у місті затребувані послуги перекладачів, брокерів та фахівців із супроводу вантажів.'' ''Агросектор та переробка: У сезони збору врожаю (ягоди, сади) навколишні фермерські господарства пропонують тимчасову роботу. Також розвинений сектор переробки сільгосппродукції.'' ''Креативні індустрії: Організація тематичних івентів, майстер-класів із традиційних волинських ремесел (соломоплетіння, гончарство) та професійна зйомка контенту для локальних брендів.'' ''Торгівля: Робота на місцевих ринках та в торгових центрах, які обслуговують не лише містян, а й мешканців усього району.'' Сфера гостинності та сервісу Літні тераси та івенти: У теплий сезон заклади на вулиці Данила Галицького та Ковельській активно наймають хостес та офіціантів для обслуговування туристичних груп. Кондитерська справа: Оскільки Володимир славиться домашньою випічкою, є попит на помічників кондитера та фахівців із виготовлення крафтових десертів для локальних кав'ярень. Оформлення вітрин: Місцеві заклади часто шукають креативних людей (декораторів) для сезонного оформлення інтер'єрів та фотозон, що важливо для залучення відвідувачів. Промоція та SMM: Робота з відгуками на Google Maps та ведення локальних чатів для закладів, щоб підтримувати зв'язок із постійними клієнтами. == Застереження == == Як вирішувати проблеми == Спеціальних туристичних органів не існує. Тому по допомогу слід звертатись до простих перехожих (зазвичай не відмовляють) або ж поліції. == Зв'язок == == Куди далі == [[Зимне|Зимне]], [[Луцьк|Луцьк]], [[Ковель|Ковель]] {{footer|ispartof=Волинська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Волинської області]] ooyc7jodia1xl19ipjovlx2k9u2h21q 41957 41956 2026-04-01T09:05:39Z ~2026-20022-16 8859 41957 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}}[[Вікімандри:Довідка|Довідка]] {{citybar | image= | caption= | city=Володимир-Волинський | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Володимир-Волинський''' знаходиться в [[Волинська область|Волинській області]]. == Зрозуміти == Володи́мир, до 2021 — Володимир-Волинський — місто у Волинській області, належить до числа історичних міст України, одне із найдавніших міст України (відоме з кінця Х ст.) Станом на 1 серпня 2012 року в місті проживає 38,6 тис. осіб. Автотраса Н22 сполучає місто з обласним центром — Луцьком і залізниця сполучає з залізничним центром області — Ковелем. == Як дістатись == === 🚌 1. Автобус або маршрутка === * Найпоширеніший варіант. * Їздить '''багато рейсів щодня (понад 70)'''. * Відправляються з автостанції у Володимирі. * Час у дорозі: приблизно '''1 година – 1 год 10 хв'''. * Ціна: приблизно '''від ~70–80 грн''' === 🚆 2. Потяг === * Є поїзди, що проходять через Володимир, наприклад на напрямку '''Львів – Ковель'''. * Час у дорозі: близько '''1 години'''. === 🚗 3. Автомобіль або таксі === * Відстань між містами приблизно '''50–55 км'''. * Їхати близько '''1 години'''. * ✅ '''Найпростіше''' — сісти на маршрутку або автобус, бо вони їздять частіше, ніж поїзди. == Транспорт == Через місто проходять: автошлях Т 0302 Піща — Кременець, автошлях Р15 Ковель — Жовква, автошлях Н22 Устилуг — Луцьк — Рівне. Шлях від облцентру Луцька проходить автотрасою Н22. У місті працює автостанція, через яку автобусами та маршрутними таксі здійснюються перевезення Володимир-Волинським районом, Волинською областю та Україною. В даному населеному пункті знаходиться залізнична станція «Володимир-Волинський». Міський громадський транспорт представлений системою маршрутних таксі. == Що відвідати == * Успенський собор (1160 р.) * Василівська церква, XIII—XIV ст. * Костел Св. Іоакима і Анни, 1752 р., нині парафіальний римо-католицький костел * Миколаївська церква, 1780 р. * Кафедральний собор Різдва Христового УПЦ КП, 1718–1755 рр., (раніше Костел Розіслання Апостолів). * Земляні вали замку, XIII-XIV ст. * Мури капуцинського монастиря, 1751 р. Вони знаходяться у сквері неподалік костелу святих Іоакима і Анни * Цегельня Міхала Беркнера та Ісака Бубеса, вул. Криволуцька, 16 (заснована 1913 р.) * Друкарня Зельмана і Абрама Вассерів (заснована 1894 р.; вулиця Сенкевича) * Пивоварний завод братів Якова та Ісака Рубінштейнів * Друкарня А.Рапопорта (вулиця Пілсудського) * Бібліотека свято-Володимирського братства * Бібліотека Хани Вугенштейн == Чим зайнятись == *У місті '''Володимир''' можна цікаво провести кілька годин або навіть цілий день. Ось кілька ідей 👇 === 🏛️ Подивитися історичні місця === '''Свято-Успенський собор''' * Пам'ятник Тарасу Шевченку: розташований у парку ім. Шевченка, він вважається найвищим пам'ятником Кобзарю у світі.= ==Дерев'яна Благовіщенська церква: найстаріший храм міста (XVI ст.), який має унікальну архітектуру та був перевезений із села Вишеньки.=== ==Костел Святої Анни: пам'ятка XVIII століття, збудована з дерева, що є рідкістю для споруд такого типу.=== ==Ковельський історичний музей: ідеальне місце, щоб дізнатися про історію міста від давніх часів до сучасності * Один із найстаріших храмів Волині. * Побудований ще у '''XII столітті (близько 1160 року)'''. * Це єдина збережена споруда часів Київської Русі в області. ==== === 🏺 Сходити в музей === '''Володимирський історичний музей''' * Заснований у '''1887 році'''. * У колекції понад '''18 000 експонатів''': археологія, старовинні книги, ікони, монети. * Зробити фотографії з експонатами === 🌳 Прогулятися містом === У центрі міста можна: == відвідати центральний парк культури та відпочинку імені Лесі Українки: головне місце для прогулянок із дитячими майданчиками, зонами для пікніків та атракціонами.=== ===Набережна річки Турія: мальовниче місце для вечірніх прогулянок біля води. Гастрономія та розваги=== <nowiki>===Просто прогулятися центром міста та подивитися на старі будівлі===</nowiki> <big>===</big><small>За бажанням можна відвідати Слов'янський парк, прогулятися там чи посидіти на лавці.</small><big>===</big> * пройтись '''старими вулицями та площами''' * подивитися старі костели й церкви * посидіти в парку або біля валів старого міста * зобити фото біля визначних місць === ☕ Просто відпочити === У Володимирі також можна: ==обов'язково спробувати автентичну страву — телячі щічки, які подають у місцевих закладах.=== * сходити в '''кафе чи піцерію''' * прогулятись біля річки '''Луга''' * зробити красиві фото старої архітектури. * Завести дітей в розважальний центр == Що купувати == У місті '''Володимир''' можна купити багато різних речей — залежно від того, що саме хочеш. Ось кілька популярних варіантів 👇 === 🛍️ Сувеніри === * магніти або листівки з містом * українські патріотичні сувеніри * вироби ручної роботи (іноді роблять навіть із гільз чи військових матеріалів) * вишиванки або елементи українського одягу === 🍬 Смаколики === * українські цукерки і шоколад * мед або варення * випічка з місцевих пекарень * сир або ковбасу з місцевих магазинів === 👕 Одяг і речі === У магазинах міста можна купити: * чоловічий, жіночий і дитячий одяг * взуття * сумки та аксесуари === 🧸 Подарунки === * іграшки * книги * канцелярію * посуд або домашні речі === Побутова техніка === *Пральна машина * Посудомийна машина * Електроплита * Кухонний комбайн * Блендер * Мікрохвильова піч ✅ Багато людей у Володимирі також купують речі '''на ринку''' — там часто дешевше (одяг, фрукти, солодощі, сувеніри). А ще Артур Токарчук казав що любить купляти хот-дог в лаваші з подвійной сосиской) == Де поїсти == Тематичних та цікавих туристам закладів харчування нема. * Ресторан «Дружба» * Ресторан «Веранда» * Кафе «Троянда» * Піцерія «Каскад» * Кафе «Лакомка» * Кафе «Імпреза» * Пузата Хата (не фаст-фуд-мережа, а кафе сина мера, тимчасово не працює) * Кафе «Маяк» * Кафе «Ірена» * Кафе «Торба» * Кафе «Family» * магазин «сім 23» * Кафе «Вулик» * Ресторан «Двіжок» * Кафе «Forest» * Ресторан «BAZA» == Де розважитись == * '''Дитячий розважальний центр «Лімпопо»''': Це одне з найпопулярніших місць у місті. Тут є лабіринти, батути, сухі басейни з кульками та ігрові автомати. Чудово підходить для святкування днів народження або просто активного вихідного * '''Мотузковий парк''': Зазвичай працює в теплий сезон у парковій зоні. Це чудовий спосіб випробувати спритність під наглядом інструкторів * '''Дитячий розважальний центр «Forest» (Форест)''' — це одна з найновіших та найсучасніших локацій для дитячого відпочинку у Володимирі. Його концепція побудована навколо активних розваг, що дозволяють дітям досхочу настрибатися та набігатися. == Де зупинитись == Історичні: * Пасаж, вулиця Катедральна, 9 або 17 (власники – Тодрес Айншпан, Урин Айншпан, Х.Айншпан) * Краківський, вулиця Понятовського, 24 або 55 (власник – Хаїм Літвак) * Бристоль, вулиця Кунцевича, 6 (Бейриш Штеренбойм) * Європейський, вулиця Кунцевича, 8 (власники – Захарія Лішнер, Хуна Лішнер) * Париж, вулиця Понятовського, 19 (власник - У.Лішнер) Діючий: * Волинь (власники: Мазій Оксана Миколаївна - до 2022, ТОВ “Людмир” - з 2022 р.) == Де навчатись == === Історичні навчальні заклади === * Коедукаційна гімназія з польською мовою викладання д-ра Марека Старера — приватний навчальний заклад. Заснована у 1923 р. У першій рік роботи працювало тільки 4 класи. У наступні роки був уже повний курс із 7 класів. У 1927/1928 навчальному році у гімназії навчалось 162 учні. * Володимирська гімназія — відкрита 1 липня 1910 р. Розташовувалась на другому поверсі двокласного міського училища у кімнатах колишнього жіночого відділення. У 1913/1914 н.р. існувало 4 класи, у яких навчалось 124 дитини. Директор — Анатолій Іванович Лісєвіч (кавалер ордену св. Станіслава 2 ступеня). Серед викладачів працював Демʼян Герштанський. * Володимирська приватна жіноча гімназія Олени Біньковської — створена 15 червня 1910 р. на базі навчального закладу 1-го розряду. Існувало 7 класів. У 1912/1913 н.р. у школі навчалися 134 учениці. Плата за навчання становила від 35 до 50 рублів за півріччя. Головою педагогічної ради був Анатолій Іванович Лісєвіч. Начальниця — Олена Іванівна Біньковська. У 1915 р. у звʼязку з Першою світовою війною евакуйована до Києва. У вересні 1917 р. ліквідована постановою Тимчасового уряду. * Володимирське міське двокласне училище — відкрите 30 вересня 1869 р. У 1912/1913 н.р. навчалось 342 дитини. Плата — 6 рублів на рік. Штатний наглядач — Веніамін Звойницький. * «Народний університет» — відкрився у середині грудня 1919 року. === Діючі навчальні заклади === У Володимирі працюють 5 загальноосвітних шкіл (з них одна гімназія), ліцей, школа-інтернат для дітей з вадами слуху, та школа-інтернат для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, музична, художня, спортивна дитячі школи та центр позашкільної освіти. 1916 р. — відкрито 1-шу українську народну школу українськими січовими стрільцями. * ВКНЗ «Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А. Ю. Кримського» — вул. Устилузька, 42 * Агротехнічний коледж — вул. Генерала Шухевича, 27 * Філія університету «Львівська політехніка» — вул. Луцька, 233 * Центр професійної освіти — вул. Данила Галицького, 10 * НВК «ЗОШ I—III ступенів № 3 — ліцей» — вул. Ковельська,111 * Володимир-Волинська дитяча музична школа — вул. Соборна,4 * Володимир Волинська ЗОШ № 5 вул. Луцька 241 * Володимир-Волинська гімназія ім. О. Цинкаловського — вул. 20 липня, 21 * Володимир-Волинська ЗОШ № 1 — вул. Степана Бандери, 8 == Як заробити == Місцеві мають гарні прибутки на «сірій» контрабанді товарів до Польщі (бензин, горілка, сигарети) '''''<u>Економіка та підробіток</u>''''' ''Транскордонна логістика: Завдяки близькості до пункту пропуску «Устилуг», у місті затребувані послуги перекладачів, брокерів та фахівців із супроводу вантажів.'' ''Агросектор та переробка: У сезони збору врожаю (ягоди, сади) навколишні фермерські господарства пропонують тимчасову роботу. Також розвинений сектор переробки сільгосппродукції.'' ''Креативні індустрії: Організація тематичних івентів, майстер-класів із традиційних волинських ремесел (соломоплетіння, гончарство) та професійна зйомка контенту для локальних брендів.'' ''Торгівля: Робота на місцевих ринках та в торгових центрах, які обслуговують не лише містян, а й мешканців усього району.'' Сфера гостинності та сервісу Літні тераси та івенти: У теплий сезон заклади на вулиці Данила Галицького та Ковельській активно наймають хостес та офіціантів для обслуговування туристичних груп. Кондитерська справа: Оскільки Володимир славиться домашньою випічкою, є попит на помічників кондитера та фахівців із виготовлення крафтових десертів для локальних кав'ярень. Оформлення вітрин: Місцеві заклади часто шукають креативних людей (декораторів) для сезонного оформлення інтер'єрів та фотозон, що важливо для залучення відвідувачів. Промоція та SMM: Робота з відгуками на Google Maps та ведення локальних чатів для закладів, щоб підтримувати зв'язок із постійними клієнтами. == Застереження == == Як вирішувати проблеми == Спеціальних туристичних органів не існує. Тому по допомогу слід звертатись до простих перехожих (зазвичай не відмовляють) або ж поліції. == Зв'язок == == Куди далі == [[Зимне|Зимне]], [[Луцьк|Луцьк]], [[Ковель|Ковель]] {{footer|ispartof=Волинська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Волинської області]] gh0nc26sm1peeestpzmv7cz0hc2qlyl 41958 41957 2026-04-01T09:08:23Z ~2026-20022-16 8859 41958 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}}[[Вікімандри:Довідка|Довідка]] {{citybar | image= | caption= | city=Володимир-Волинський | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Володимир-Волинський''' знаходиться в [[Волинська область|Волинській області]]. == Зрозуміти == Володи́мир, до 2021 — Володимир-Волинський — місто у Волинській області, належить до числа історичних міст України, одне із найдавніших міст України (відоме з кінця Х ст.) Станом на 1 серпня 2012 року в місті проживає 38,6 тис. осіб. Автотраса Н22 сполучає місто з обласним центром — Луцьком і залізниця сполучає з залізничним центром області — Ковелем. == Як дістатись == === 🚌 1. Автобус або маршрутка === * Найпоширеніший варіант. * Їздить '''багато рейсів щодня (понад 70)'''. * Відправляються з автостанції у Володимирі. * Час у дорозі: приблизно '''1 година – 1 год 10 хв'''. * Ціна: приблизно '''від ~70–80 грн''' === 🚆 2. Потяг === * Є поїзди, що проходять через Володимир, наприклад на напрямку '''Львів – Ковель'''. * Час у дорозі: близько '''1 години'''. === 🚗 3. Автомобіль або таксі === * Відстань між містами приблизно '''50–55 км'''. * Їхати близько '''1 години'''. * ✅ '''Найпростіше''' — сісти на маршрутку або автобус, бо вони їздять частіше, ніж поїзди. == Транспорт == Через місто проходять: автошлях Т 0302 Піща — Кременець, автошлях Р15 Ковель — Жовква, автошлях Н22 Устилуг — Луцьк — Рівне. Шлях від облцентру Луцька проходить автотрасою Н22. У місті працює автостанція, через яку автобусами та маршрутними таксі здійснюються перевезення Володимир-Волинським районом, Волинською областю та Україною. В даному населеному пункті знаходиться залізнична станція «Володимир-Волинський». Міський громадський транспорт представлений системою маршрутних таксі. == Що відвідати == * Успенський собор (1160 р.) * Василівська церква, XIII—XIV ст. * Костел Св. Іоакима і Анни, 1752 р., нині парафіальний римо-католицький костел * Миколаївська церква, 1780 р. * Кафедральний собор Різдва Христового УПЦ КП, 1718–1755 рр., (раніше Костел Розіслання Апостолів). * Земляні вали замку, XIII-XIV ст. * Мури капуцинського монастиря, 1751 р. Вони знаходяться у сквері неподалік костелу святих Іоакима і Анни * Цегельня Міхала Беркнера та Ісака Бубеса, вул. Криволуцька, 16 (заснована 1913 р.) * Друкарня Зельмана і Абрама Вассерів (заснована 1894 р.; вулиця Сенкевича) * Пивоварний завод братів Якова та Ісака Рубінштейнів * Друкарня А.Рапопорта (вулиця Пілсудського) * Бібліотека свято-Володимирського братства * Бібліотека Хани Вугенштейн == Чим зайнятись == *У місті '''Володимир''' можна цікаво провести кілька годин або навіть цілий день. Ось кілька ідей 👇 === 🏛️ Подивитися історичні місця === '''Свято-Успенський собор''' * Пам'ятник Тарасу Шевченку: розташований у парку ім. Шевченка, він вважається найвищим пам'ятником Кобзарю у світі.= ==Дерев'яна Благовіщенська церква: найстаріший храм міста (XVI ст.), який має унікальну архітектуру та був перевезений із села Вишеньки.=== ==Костел Святої Анни: пам'ятка XVIII століття, збудована з дерева, що є рідкістю для споруд такого типу.=== ==Ковельський історичний музей: ідеальне місце, щоб дізнатися про історію міста від давніх часів до сучасності * Один із найстаріших храмів Волині. * Побудований ще у '''XII столітті (близько 1160 року)'''. * Це єдина збережена споруда часів Київської Русі в області. ==== === 🏺 Сходити в музей === '''Володимирський історичний музей''' * Заснований у '''1887 році'''. * У колекції понад '''18 000 експонатів''': археологія, старовинні книги, ікони, монети. * Зробити фотографії з експонатами === 🌳 Прогулятися містом === У центрі міста можна: == відвідати центральний парк культури та відпочинку імені Лесі Українки: головне місце для прогулянок із дитячими майданчиками, зонами для пікніків та атракціонами.=== ===Набережна річки Турія: мальовниче місце для вечірніх прогулянок біля води. Гастрономія та розваги=== <nowiki>===Просто прогулятися центром міста та подивитися на старі будівлі===</nowiki> <big>===</big><small>За бажанням можна відвідати Слов'янський парк, прогулятися там чи посидіти на лавці.</small><big>===</big> * пройтись '''старими вулицями та площами''' * подивитися старі костели й церкви * посидіти в парку або біля валів старого міста * зобити фото біля визначних місць === ☕ Просто відпочити === У Володимирі також можна: ==обов'язково спробувати автентичну страву — телячі щічки, які подають у місцевих закладах.=== * сходити в '''кафе чи піцерію''' * прогулятись біля річки '''Луга''' * зробити красиві фото старої архітектури. * Завести дітей в розважальний центр == Що купувати == У місті '''Володимир''' можна купити багато різних речей — залежно від того, що саме хочеш. Ось кілька популярних варіантів 👇 === 🛍️ Сувеніри === * магніти або листівки з містом * українські патріотичні сувеніри * вироби ручної роботи (іноді роблять навіть із гільз чи військових матеріалів) * вишиванки або елементи українського одягу === 🍬 Смаколики === * українські цукерки і шоколад * мед або варення * випічка з місцевих пекарень * сир або ковбасу з місцевих магазинів === 👕 Одяг і речі === У магазинах міста можна купити: * чоловічий, жіночий і дитячий одяг * взуття * сумки та аксесуари === 🧸 Подарунки === * іграшки * книги * канцелярію * посуд або домашні речі === Побутова техніка === *Пральна машина * Посудомийна машина * Електроплита * Кухонний комбайн * Блендер * Мікрохвильова піч ✅ Багато людей у Володимирі також купують речі '''на ринку''' — там часто дешевше (одяг, фрукти, солодощі, сувеніри). А ще Артур Токарчук казав що любить купляти хот-дог в лаваші з подвійной сосиской) == Де поїсти == Тематичних та цікавих туристам закладів харчування нема. * Ресторан «Дружба» * Ресторан «Веранда» * Кафе «Троянда» * Піцерія «Каскад» * Кафе «Лакомка» * Кафе «Імпреза» * Пузата Хата (не фаст-фуд-мережа, а кафе сина мера, тимчасово не працює) * Кафе «Маяк» * Кафе «Ірена» * Кафе «Торба» * Кафе «Family» * магазин «сім 23» * Кафе «Вулик» * Ресторан «Двіжок» * Кафе «Forest» * Ресторан «BAZA» == Де розважитись == * '''Дитячий розважальний центр «Лімпопо»''': Це одне з найпопулярніших місць у місті. Тут є лабіринти, батути, сухі басейни з кульками та ігрові автомати. Чудово підходить для святкування днів народження або просто активного вихідного * '''Мотузковий парк''': Зазвичай працює в теплий сезон у парковій зоні. Це чудовий спосіб випробувати спритність під наглядом інструкторів * '''Дитячий розважальний центр «Forest» (Форест)''' — це одна з найновіших та найсучасніших локацій для дитячого відпочинку у Володимирі. Його концепція побудована навколо активних розваг, що дозволяють дітям досхочу настрибатися та набігатися. == Де зупинитись == Історичні: * Пасаж, вулиця Катедральна, 9 або 17 (власники – Тодрес Айншпан, Урин Айншпан, Х.Айншпан) * Краківський, вулиця Понятовського, 24 або 55 (власник – Хаїм Літвак) * Бристоль, вулиця Кунцевича, 6 (Бейриш Штеренбойм) * Європейський, вулиця Кунцевича, 8 (власники – Захарія Лішнер, Хуна Лішнер) * Париж, вулиця Понятовського, 19 (власник - У.Лішнер) Діючий: * Волинь (власники: Мазій Оксана Миколаївна - до 2022, ТОВ “Людмир” - з 2022 р.) == Де навчатись == === Історичні навчальні заклади === * Коедукаційна гімназія з польською мовою викладання д-ра Марека Старера — приватний навчальний заклад. Заснована у 1923 р. У першій рік роботи працювало тільки 4 класи. У наступні роки був уже повний курс із 7 класів. У 1927/1928 навчальному році у гімназії навчалось 162 учні. * Володимирська гімназія — відкрита 1 липня 1910 р. Розташовувалась на другому поверсі двокласного міського училища у кімнатах колишнього жіночого відділення. У 1913/1914 н.р. існувало 4 класи, у яких навчалось 124 дитини. Директор — Анатолій Іванович Лісєвіч (кавалер ордену св. Станіслава 2 ступеня). Серед викладачів працював Демʼян Герштанський. * Володимирська приватна жіноча гімназія Олени Біньковської — створена 15 червня 1910 р. на базі навчального закладу 1-го розряду. Існувало 7 класів. У 1912/1913 н.р. у школі навчалися 134 учениці. Плата за навчання становила від 35 до 50 рублів за півріччя. Головою педагогічної ради був Анатолій Іванович Лісєвіч. Начальниця — Олена Іванівна Біньковська. У 1915 р. у звʼязку з Першою світовою війною евакуйована до Києва. У вересні 1917 р. ліквідована постановою Тимчасового уряду. * Володимирське міське двокласне училище — відкрите 30 вересня 1869 р. У 1912/1913 н.р. навчалось 342 дитини. Плата — 6 рублів на рік. Штатний наглядач — Веніамін Звойницький. * «Народний університет» — відкрився у середині грудня 1919 року. === Діючі навчальні заклади === У Володимирі працюють 5 загальноосвітних шкіл (з них одна гімназія), ліцей, школа-інтернат для дітей з вадами слуху, та школа-інтернат для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, музична, художня, спортивна дитячі школи та центр позашкільної освіти. 1916 р. — відкрито 1-шу українську народну школу українськими січовими стрільцями. * ВКНЗ «Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А. Ю. Кримського» — вул. Устилузька, 42 * Агротехнічний коледж — вул. Генерала Шухевича, 27 * Філія університету «Львівська політехніка» — вул. Луцька, 233 * Центр професійної освіти — вул. Данила Галицького, 10 * НВК «ЗОШ I—III ступенів № 3 — ліцей» — вул. Ковельська,111 * Володимир-Волинська дитяча музична школа — вул. Соборна,4 * Володимир Волинська ЗОШ № 5 вул. Луцька 241 * Володимир-Волинська гімназія ім. О. Цинкаловського — вул. 20 липня, 21 * Володимир-Волинська ЗОШ № 1 — вул. Степана Бандери, 8 == Як заробити == Місцеві мають гарні прибутки на «сірій» контрабанді товарів до Польщі (бензин, горілка, сигарети) '''''<u>Економіка та підробіток</u>''''' ''Транскордонна логістика: Завдяки близькості до пункту пропуску «Устилуг», у місті затребувані послуги перекладачів, брокерів та фахівців із супроводу вантажів.'' ''Агросектор та переробка: У сезони збору врожаю (ягоди, сади) навколишні фермерські господарства пропонують тимчасову роботу. Також розвинений сектор переробки сільгосппродукції.'' ''Креативні індустрії: Організація тематичних івентів, майстер-класів із традиційних волинських ремесел (соломоплетіння, гончарство) та професійна зйомка контенту для локальних брендів.'' ''Торгівля: Робота на місцевих ринках та в торгових центрах, які обслуговують не лише містян, а й мешканців усього району.'' Сфера гостинності та сервісу Літні тераси та івенти: У теплий сезон заклади на вулиці Данила Галицького та Ковельській активно наймають хостес та офіціантів для обслуговування туристичних груп. Кондитерська справа: Оскільки Володимир славиться домашньою випічкою, є попит на помічників кондитера та фахівців із виготовлення крафтових десертів для локальних кав'ярень. Оформлення вітрин: Місцеві заклади часто шукають креативних людей (декораторів) для сезонного оформлення інтер'єрів та фотозон, що важливо для залучення відвідувачів. Промоція та SMM: Робота з відгуками на Google Maps та ведення локальних чатів для закладів, щоб підтримувати зв'язок із постійними клієнтами. == Застереження == https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_(%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE)#:~:text=%D0%9D%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83%20%D0%86,%D0%9C%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4 == Як вирішувати проблеми == Спеціальних туристичних органів не існує. Тому по допомогу слід звертатись до простих перехожих (зазвичай не відмовляють) або ж поліції. == Зв'язок == == Куди далі == [[Зимне|Зимне]], [[Луцьк|Луцьк]], [[Ковель|Ковель]] {{footer|ispartof=Волинська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Волинської області]] t5f7nr8k2mfsdwvsfm8p69xzdvo6x3o 41960 41958 2026-04-01T10:06:00Z Assyrian Human 6497 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/~2026-20022-16|~2026-20022-16]] ([[User talk:~2026-20022-16|обговорення]]) до зробленого [[User:Марк івасюк|Марк івасюк]] 41185 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}}[[Вікімандри:Довідка|Довідка]] {{citybar | image= | caption= | city=Володимир-Волинський | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Володимир-Волинський''' знаходиться в [[Волинська область|Волинській області]]. == Зрозуміти == Володи́мир, до 2021 — Володимир-Волинський — місто у Волинській області, належить до числа історичних міст України, одне із найдавніших міст України (відоме з кінця Х ст.) Станом на 1 серпня 2012 року в місті проживає 38,6 тис. осіб. Автотраса Н22 сполучає місто з обласним центром — Луцьком і залізниця сполучає з залізничним центром області — Ковелем. == Як дістатись == === 🚌 1. Автобус або маршрутка === * Найпоширеніший варіант. * Їздить '''багато рейсів щодня (понад 70)'''. * Відправляються з автостанції у Володимирі. * Час у дорозі: приблизно '''1 година – 1 год 10 хв'''. * Ціна: приблизно '''від ~70–80 грн''' === 🚆 2. Потяг === * Є поїзди, що проходять через Володимир, наприклад на напрямку '''Львів – Ковель'''. * Час у дорозі: близько '''1 години'''. === 🚗 3. Автомобіль або таксі === * Відстань між містами приблизно '''50–55 км'''. * Їхати близько '''1 години'''. * ✅ '''Найпростіше''' — сісти на маршрутку або автобус, бо вони їздять частіше, ніж поїзди. == Транспорт == Через місто проходять: автошлях Т 0302 Піща — Кременець, автошлях Р15 Ковель — Жовква, автошлях Н22 Устилуг — Луцьк — Рівне. Шлях від облцентру Луцька проходить автотрасою Н22. У місті працює автостанція, через яку автобусами та маршрутними таксі здійснюються перевезення Володимир-Волинським районом, Волинською областю та Україною. В даному населеному пункті знаходиться залізнична станція «Володимир-Волинський». Міський громадський транспорт представлений системою маршрутних таксі. == Що відвідати == * Успенський собор (1160 р.) * Василівська церква, XIII—XIV ст. * Костел Св. Іоакима і Анни, 1752 р., нині парафіальний римо-католицький костел * Миколаївська церква, 1780 р. * Кафедральний собор Різдва Христового УПЦ КП, 1718–1755 рр., (раніше Костел Розіслання Апостолів). * Земляні вали замку, XIII-XIV ст. * Мури капуцинського монастиря, 1751 р. Вони знаходяться у сквері неподалік костелу святих Іоакима і Анни * Цегельня Міхала Беркнера та Ісака Бубеса, вул. Криволуцька, 16 (заснована 1913 р.) * Друкарня Зельмана і Абрама Вассерів (заснована 1894 р.; вулиця Сенкевича) * Пивоварний завод братів Якова та Ісака Рубінштейнів * Друкарня А.Рапопорта (вулиця Пілсудського) * Бібліотека свято-Володимирського братства * Бібліотека Хани Вугенштейн == Чим зайнятись == *У місті '''Володимир''' можна цікаво провести кілька годин або навіть цілий день. Ось кілька ідей 👇 === 🏛️ Подивитися історичні місця === '''Свято-Успенський собор''' * Пам'ятник Тарасу Шевченку: розташований у парку ім. Шевченка, він вважається найвищим пам'ятником Кобзарю у світі.= ==Дерев'яна Благовіщенська церква: найстаріший храм міста (XVI ст.), який має унікальну архітектуру та був перевезений із села Вишеньки.=== ==Костел Святої Анни: пам'ятка XVIII століття, збудована з дерева, що є рідкістю для споруд такого типу.=== ==Ковельський історичний музей: ідеальне місце, щоб дізнатися про історію міста від давніх часів до сучасності * Один із найстаріших храмів Волині. * Побудований ще у '''XII столітті (близько 1160 року)'''. * Це єдина збережена споруда часів Київської Русі в області. ==== === 🏺 Сходити в музей === '''Володимирський історичний музей''' * Заснований у '''1887 році'''. * У колекції понад '''18 000 експонатів''': археологія, старовинні книги, ікони, монети. * Зробити фотографії з експонатами === 🌳 Прогулятися містом === У центрі міста можна: == відвідати центральний парк культури та відпочинку імені Лесі Українки: головне місце для прогулянок із дитячими майданчиками, зонами для пікніків та атракціонами.=== ===Набережна річки Турія: мальовниче місце для вечірніх прогулянок біля води. Гастрономія та розваги=== <nowiki>===Просто прогулятися центром міста та подивитися на старі будівлі===</nowiki> <big>===</big><small>За бажанням можна відвідати Слов'янський парк, прогулятися там чи посидіти на лавці.</small><big>===</big> * пройтись '''старими вулицями та площами''' * подивитися старі костели й церкви * посидіти в парку або біля валів старого міста * зобити фото біля визначних місць === ☕ Просто відпочити === У Володимирі також можна: ==обов'язково спробувати автентичну страву — телячі щічки, які подають у місцевих закладах.=== * сходити в '''кафе чи піцерію''' * прогулятись біля річки '''Луга''' * зробити красиві фото старої архітектури. * Завести дітей в розважальний центр == Що купувати == У місті '''Володимир''' можна купити багато різних речей — залежно від того, що саме хочеш. Ось кілька популярних варіантів 👇 === 🛍️ Сувеніри === * магніти або листівки з містом * українські патріотичні сувеніри * вироби ручної роботи (іноді роблять навіть із гільз чи військових матеріалів) * вишиванки або елементи українського одягу === 🍬 Смаколики === * українські цукерки і шоколад * мед або варення * випічка з місцевих пекарень * сир або ковбасу з місцевих магазинів === 👕 Одяг і речі === У магазинах міста можна купити: * чоловічий, жіночий і дитячий одяг * взуття * сумки та аксесуари === 🧸 Подарунки === * іграшки * книги * канцелярію * посуд або домашні речі === Побутова техніка === *Пральна машина * Посудомийна машина * Електроплита * Кухонний комбайн * Блендер * Мікрохвильова піч ✅ Багато людей у Володимирі також купують речі '''на ринку''' — там часто дешевше (одяг, фрукти, солодощі, сувеніри). А ще Артур Токарчук казав що любить купляти хот-дог в лаваші з подвійной сосиской) == Де поїсти == Тематичних та цікавих туристам закладів харчування нема. * Ресторан «Дружба» * Ресторан «Веранда» * Кафе «Троянда» * Піцерія «Каскад» * Кафе «Лакомка» * Кафе «Імпреза» * Пузата Хата (не фаст-фуд-мережа, а кафе сина мера, тимчасово не працює) * Кафе «Маяк» * Кафе «Ірена» * Кафе «Торба» * Кафе «Family» * магазин «сім 23» * Кафе «Вулик» * Ресторан «Двіжок» * Кафе «Forest» * Ресторан «BAZA» == Де розважитись == * '''Дитячий розважальний центр «Лімпопо»''': Це одне з найпопулярніших місць у місті. Тут є лабіринти, батути, сухі басейни з кульками та ігрові автомати. Чудово підходить для святкування днів народження або просто активного вихідного * '''Мотузковий парк''': Зазвичай працює в теплий сезон у парковій зоні. Це чудовий спосіб випробувати спритність під наглядом інструкторів * '''Дитячий розважальний центр «Forest» (Форест)''' — це одна з найновіших та найсучасніших локацій для дитячого відпочинку у Володимирі. Його концепція побудована навколо активних розваг, що дозволяють дітям досхочу настрибатися та набігатися. == Де зупинитись == Історичні: * Пасаж, вулиця Катедральна, 9 або 17 (власники – Тодрес Айншпан, Урин Айншпан, Х.Айншпан) * Краківський, вулиця Понятовського, 24 або 55 (власник – Хаїм Літвак) * Бристоль, вулиця Кунцевича, 6 (Бейриш Штеренбойм) * Європейський, вулиця Кунцевича, 8 (власники – Захарія Лішнер, Хуна Лішнер) * Париж, вулиця Понятовського, 19 (власник - У.Лішнер) Діючий: * Волинь (власники: Мазій Оксана Миколаївна - до 2022, ТОВ “Людмир” - з 2022 р.) == Де навчатись == === Історичні навчальні заклади === * Коедукаційна гімназія з польською мовою викладання д-ра Марека Старера — приватний навчальний заклад. Заснована у 1923 р. У першій рік роботи працювало тільки 4 класи. У наступні роки був уже повний курс із 7 класів. У 1927/1928 навчальному році у гімназії навчалось 162 учні. * Володимирська гімназія — відкрита 1 липня 1910 р. Розташовувалась на другому поверсі двокласного міського училища у кімнатах колишнього жіночого відділення. У 1913/1914 н.р. існувало 4 класи, у яких навчалось 124 дитини. Директор — Анатолій Іванович Лісєвіч (кавалер ордену св. Станіслава 2 ступеня). Серед викладачів працював Демʼян Герштанський. * Володимирська приватна жіноча гімназія Олени Біньковської — створена 15 червня 1910 р. на базі навчального закладу 1-го розряду. Існувало 7 класів. У 1912/1913 н.р. у школі навчалися 134 учениці. Плата за навчання становила від 35 до 50 рублів за півріччя. Головою педагогічної ради був Анатолій Іванович Лісєвіч. Начальниця — Олена Іванівна Біньковська. У 1915 р. у звʼязку з Першою світовою війною евакуйована до Києва. У вересні 1917 р. ліквідована постановою Тимчасового уряду. * Володимирське міське двокласне училище — відкрите 30 вересня 1869 р. У 1912/1913 н.р. навчалось 342 дитини. Плата — 6 рублів на рік. Штатний наглядач — Веніамін Звойницький. * «Народний університет» — відкрився у середині грудня 1919 року. === Діючі навчальні заклади === У Володимирі працюють 5 загальноосвітних шкіл (з них одна гімназія), ліцей, школа-інтернат для дітей з вадами слуху, та школа-інтернат для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, музична, художня, спортивна дитячі школи та центр позашкільної освіти. 1916 р. — відкрито 1-шу українську народну школу українськими січовими стрільцями. * ВКНЗ «Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А. Ю. Кримського» — вул. Устилузька, 42 * Агротехнічний коледж — вул. Генерала Шухевича, 27 * Філія університету «Львівська політехніка» — вул. Луцька, 233 * Центр професійної освіти — вул. Данила Галицького, 10 * НВК «ЗОШ I—III ступенів № 3 — ліцей» — вул. Ковельська,111 * Володимир-Волинська дитяча музична школа — вул. Соборна,4 * Володимир Волинська ЗОШ № 5 вул. Луцька 241 * Володимир-Волинська гімназія ім. О. Цинкаловського — вул. 20 липня, 21 * Володимир-Волинська ЗОШ № 1 — вул. Степана Бандери, 8 == Як заробити == Місцеві мають гарні прибутки на «сірій» контрабанді товарів до Польщі (бензин, горілка, сигарети) '''''<u>Економіка та підробіток</u>''''' ''Транскордонна логістика: Завдяки близькості до пункту пропуску «Устилуг», у місті затребувані послуги перекладачів, брокерів та фахівців із супроводу вантажів.'' ''Агросектор та переробка: У сезони збору врожаю (ягоди, сади) навколишні фермерські господарства пропонують тимчасову роботу. Також розвинений сектор переробки сільгосппродукції.'' ''Креативні індустрії: Організація тематичних івентів, майстер-класів із традиційних волинських ремесел (соломоплетіння, гончарство) та професійна зйомка контенту для локальних брендів.'' ''Торгівля: Робота на місцевих ринках та в торгових центрах, які обслуговують не лише містян, а й мешканців усього району.'' Сфера гостинності та сервісу Літні тераси та івенти: У теплий сезон заклади на вулиці Данила Галицького та Ковельській активно наймають хостес та офіціантів для обслуговування туристичних груп. Кондитерська справа: Оскільки Володимир славиться домашньою випічкою, є попит на помічників кондитера та фахівців із виготовлення крафтових десертів для локальних кав'ярень. Оформлення вітрин: Місцеві заклади часто шукають креативних людей (декораторів) для сезонного оформлення інтер'єрів та фотозон, що важливо для залучення відвідувачів. Промоція та SMM: Робота з відгуками на Google Maps та ведення локальних чатів для закладів, щоб підтримувати зв'язок із постійними клієнтами. == Застереження == == Як вирішувати проблеми == Спеціальних туристичних органів не існує. Тому по допомогу слід звертатись до простих перехожих (зазвичай не відмовляють) або ж поліції. == Зв'язок == == Куди далі == [[Зимне|Зимне]], [[Луцьк|Луцьк]], [[Ковель|Ковель]] {{footer|ispartof=Волинська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Волинської області]] 1ax4etdkm27djhrqhckvjxovohfv44s 41961 41960 2026-04-01T10:07:17Z Assyrian Human 6497 Скасовано редагування № [[Special:Diff/41185|41185]] користувача [[Special:Contributions/Марк івасюк|Марк івасюк]] ([[User talk:Марк івасюк|обговорення]]) 41961 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}}[[Вікімандри:Довідка|Довідка]] {{citybar | image= | caption= | city=Володимир-Волинський | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Володимир-Волинський''' знаходиться в [[Волинська область|Волинській області]]. == Зрозуміти == Володи́мир, до 2021 — Володимир-Волинський — місто у Волинській області, належить до числа історичних міст України, одне із найдавніших міст України (відоме з кінця Х ст.) Станом на 1 серпня 2012 року в місті проживає 38,6 тис. осіб. Автотраса Н22 сполучає місто з обласним центром — Луцьком і залізниця сполучає з залізничним центром області — Ковелем. == Як дістатись == === 🚌 1. Автобус або маршрутка === * Найпоширеніший варіант. * Їздить '''багато рейсів щодня (понад 70)'''. * Відправляються з автостанції у Володимирі. * Час у дорозі: приблизно '''1 година – 1 год 10 хв'''. * Ціна: приблизно '''від ~70–80 грн''' === 🚆 2. Потяг === * Є поїзди, що проходять через Володимир, наприклад на напрямку '''Львів – Ковель'''. * Час у дорозі: близько '''1 години'''. === 🚗 3. Автомобіль або таксі === * Відстань між містами приблизно '''50–55 км'''. * Їхати близько '''1 години'''. * ✅ '''Найпростіше''' — сісти на маршрутку або автобус, бо вони їздять частіше, ніж поїзди. == Транспорт == Через місто проходять: автошлях Т 0302 Піща — Кременець, автошлях Р15 Ковель — Жовква, автошлях Н22 Устилуг — Луцьк — Рівне. Шлях від облцентру Луцька проходить автотрасою Н22. У місті працює автостанція, через яку автобусами та маршрутними таксі здійснюються перевезення Володимир-Волинським районом, Волинською областю та Україною. В даному населеному пункті знаходиться залізнична станція «Володимир-Волинський». Міський громадський транспорт представлений системою маршрутних таксі. == Що відвідати == * Успенський собор (1160 р.) * Василівська церква, XIII—XIV ст. * Костел Св. Іоакима і Анни, 1752 р., нині парафіальний римо-католицький костел * Миколаївська церква, 1780 р. * Кафедральний собор Різдва Христового УПЦ КП, 1718–1755 рр., (раніше Костел Розіслання Апостолів). * Земляні вали замку, XIII-XIV ст. * Мури капуцинського монастиря, 1751 р. Вони знаходяться у сквері неподалік костелу святих Іоакима і Анни * Цегельня Міхала Беркнера та Ісака Бубеса, вул. Криволуцька, 16 (заснована 1913 р.) * Друкарня Зельмана і Абрама Вассерів (заснована 1894 р.; вулиця Сенкевича) * Пивоварний завод братів Якова та Ісака Рубінштейнів * Друкарня А.Рапопорта (вулиця Пілсудського) * Бібліотека свято-Володимирського братства * Бібліотека Хани Вугенштейн == Чим зайнятись == *У місті '''Володимир''' можна цікаво провести кілька годин або навіть цілий день. Ось кілька ідей 👇 === 🏛️ Подивитися історичні місця === '''Свято-Успенський собор''' * Пам'ятник Тарасу Шевченку: розташований у парку ім. Шевченка, він вважається найвищим пам'ятником Кобзарю у світі.= ==Дерев'яна Благовіщенська церква: найстаріший храм міста (XVI ст.), який має унікальну архітектуру та був перевезений із села Вишеньки.=== ==Костел Святої Анни: пам'ятка XVIII століття, збудована з дерева, що є рідкістю для споруд такого типу.=== ==Ковельський історичний музей: ідеальне місце, щоб дізнатися про історію міста від давніх часів до сучасності * Один із найстаріших храмів Волині. * Побудований ще у '''XII столітті (близько 1160 року)'''. * Це єдина збережена споруда часів Київської Русі в області. ==== === 🏺 Сходити в музей === '''Володимирський історичний музей''' * Заснований у '''1887 році'''. * У колекції понад '''18 000 експонатів''': археологія, старовинні книги, ікони, монети. * Зробити фотографії з експонатами === 🌳 Прогулятися містом === У центрі міста можна: == відвідати центральний парк культури та відпочинку імені Лесі Українки: головне місце для прогулянок із дитячими майданчиками, зонами для пікніків та атракціонами.=== ===Набережна річки Турія: мальовниче місце для вечірніх прогулянок біля води. Гастрономія та розваги=== <nowiki>===Просто прогулятися центром міста та подивитися на старі будівлі===</nowiki> <big>===</big><small>За бажанням можна відвідати Слов'янський парк, прогулятися там чи посидіти на лавці.</small><big>===</big> * пройтись '''старими вулицями та площами''' * подивитися старі костели й церкви * посидіти в парку або біля валів старого міста * зобити фото біля визначних місць === ☕ Просто відпочити === У Володимирі також можна: ==обов'язково спробувати автентичну страву — телячі щічки, які подають у місцевих закладах.=== * сходити в '''кафе чи піцерію''' * прогулятись біля річки '''Луга''' * зробити красиві фото старої архітектури. * Завести дітей в розважальний центр == Що купувати == У місті '''Володимир''' можна купити багато різних речей — залежно від того, що саме хочеш. Ось кілька популярних варіантів 👇 === 🛍️ Сувеніри === * магніти або листівки з містом * українські патріотичні сувеніри * вироби ручної роботи (іноді роблять навіть із гільз чи військових матеріалів) * вишиванки або елементи українського одягу === 🍬 Смаколики === * українські цукерки і шоколад * мед або варення * випічка з місцевих пекарень * сир або ковбасу з місцевих магазинів === 👕 Одяг і речі === У магазинах міста можна купити: * чоловічий, жіночий і дитячий одяг * взуття * сумки та аксесуари === 🧸 Подарунки === * іграшки * книги * канцелярію * посуд або домашні речі ✅ Багато людей у Володимирі також купують речі '''на ринку''' — там часто дешевше (одяг, фрукти, солодощі, сувеніри). А ще Артур Токарчук казав що любить купляти хот-дог в лаваші з подвійной сосиской) == Де поїсти == Тематичних та цікавих туристам закладів харчування нема. * Ресторан «Дружба» * Ресторан «Веранда» * Кафе «Троянда» * Піцерія «Каскад» * Кафе «Лакомка» * Кафе «Імпреза» * Пузата Хата (не фаст-фуд-мережа, а кафе сина мера, тимчасово не працює) * Кафе «Маяк» * Кафе «Ірена» * Кафе «Торба» * Кафе «Family» * магазин «сім 23» * Кафе «Вулик» * Ресторан «Двіжок» * Кафе «Forest» * Ресторан «BAZA» == Де розважитись == * '''Дитячий розважальний центр «Лімпопо»''': Це одне з найпопулярніших місць у місті. Тут є лабіринти, батути, сухі басейни з кульками та ігрові автомати. Чудово підходить для святкування днів народження або просто активного вихідного * '''Мотузковий парк''': Зазвичай працює в теплий сезон у парковій зоні. Це чудовий спосіб випробувати спритність під наглядом інструкторів * '''Дитячий розважальний центр «Forest» (Форест)''' — це одна з найновіших та найсучасніших локацій для дитячого відпочинку у Володимирі. Його концепція побудована навколо активних розваг, що дозволяють дітям досхочу настрибатися та набігатися. == Де зупинитись == Історичні: * Пасаж, вулиця Катедральна, 9 або 17 (власники – Тодрес Айншпан, Урин Айншпан, Х.Айншпан) * Краківський, вулиця Понятовського, 24 або 55 (власник – Хаїм Літвак) * Бристоль, вулиця Кунцевича, 6 (Бейриш Штеренбойм) * Європейський, вулиця Кунцевича, 8 (власники – Захарія Лішнер, Хуна Лішнер) * Париж, вулиця Понятовського, 19 (власник - У.Лішнер) Діючий: * Волинь (власники: Мазій Оксана Миколаївна - до 2022, ТОВ “Людмир” - з 2022 р.) == Де навчатись == === Історичні навчальні заклади === * Коедукаційна гімназія з польською мовою викладання д-ра Марека Старера — приватний навчальний заклад. Заснована у 1923 р. У першій рік роботи працювало тільки 4 класи. У наступні роки був уже повний курс із 7 класів. У 1927/1928 навчальному році у гімназії навчалось 162 учні. * Володимирська гімназія — відкрита 1 липня 1910 р. Розташовувалась на другому поверсі двокласного міського училища у кімнатах колишнього жіночого відділення. У 1913/1914 н.р. існувало 4 класи, у яких навчалось 124 дитини. Директор — Анатолій Іванович Лісєвіч (кавалер ордену св. Станіслава 2 ступеня). Серед викладачів працював Демʼян Герштанський. * Володимирська приватна жіноча гімназія Олени Біньковської — створена 15 червня 1910 р. на базі навчального закладу 1-го розряду. Існувало 7 класів. У 1912/1913 н.р. у школі навчалися 134 учениці. Плата за навчання становила від 35 до 50 рублів за півріччя. Головою педагогічної ради був Анатолій Іванович Лісєвіч. Начальниця — Олена Іванівна Біньковська. У 1915 р. у звʼязку з Першою світовою війною евакуйована до Києва. У вересні 1917 р. ліквідована постановою Тимчасового уряду. * Володимирське міське двокласне училище — відкрите 30 вересня 1869 р. У 1912/1913 н.р. навчалось 342 дитини. Плата — 6 рублів на рік. Штатний наглядач — Веніамін Звойницький. * «Народний університет» — відкрився у середині грудня 1919 року. === Діючі навчальні заклади === У Володимирі працюють 5 загальноосвітних шкіл (з них одна гімназія), ліцей, школа-інтернат для дітей з вадами слуху, та школа-інтернат для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, музична, художня, спортивна дитячі школи та центр позашкільної освіти. 1916 р. — відкрито 1-шу українську народну школу українськими січовими стрільцями. * ВКНЗ «Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А. Ю. Кримського» — вул. Устилузька, 42 * Агротехнічний коледж — вул. Генерала Шухевича, 27 * Філія університету «Львівська політехніка» — вул. Луцька, 233 * Центр професійної освіти — вул. Данила Галицького, 10 * НВК «ЗОШ I—III ступенів № 3 — ліцей» — вул. Ковельська,111 * Володимир-Волинська дитяча музична школа — вул. Соборна,4 * Володимир Волинська ЗОШ № 5 вул. Луцька 241 * Володимир-Волинська гімназія ім. О. Цинкаловського — вул. 20 липня, 21 * Володимир-Волинська ЗОШ № 1 — вул. Степана Бандери, 8 == Як заробити == Місцеві мають гарні прибутки на «сірій» контрабанді товарів до Польщі (бензин, горілка, сигарети) '''''<u>Економіка та підробіток</u>''''' ''Транскордонна логістика: Завдяки близькості до пункту пропуску «Устилуг», у місті затребувані послуги перекладачів, брокерів та фахівців із супроводу вантажів.'' ''Агросектор та переробка: У сезони збору врожаю (ягоди, сади) навколишні фермерські господарства пропонують тимчасову роботу. Також розвинений сектор переробки сільгосппродукції.'' ''Креативні індустрії: Організація тематичних івентів, майстер-класів із традиційних волинських ремесел (соломоплетіння, гончарство) та професійна зйомка контенту для локальних брендів.'' ''Торгівля: Робота на місцевих ринках та в торгових центрах, які обслуговують не лише містян, а й мешканців усього району.'' Сфера гостинності та сервісу Літні тераси та івенти: У теплий сезон заклади на вулиці Данила Галицького та Ковельській активно наймають хостес та офіціантів для обслуговування туристичних груп. Кондитерська справа: Оскільки Володимир славиться домашньою випічкою, є попит на помічників кондитера та фахівців із виготовлення крафтових десертів для локальних кав'ярень. Оформлення вітрин: Місцеві заклади часто шукають креативних людей (декораторів) для сезонного оформлення інтер'єрів та фотозон, що важливо для залучення відвідувачів. Промоція та SMM: Робота з відгуками на Google Maps та ведення локальних чатів для закладів, щоб підтримувати зв'язок із постійними клієнтами. == Застереження == == Як вирішувати проблеми == Спеціальних туристичних органів не існує. Тому по допомогу слід звертатись до простих перехожих (зазвичай не відмовляють) або ж поліції. == Зв'язок == == Куди далі == [[Зимне|Зимне]], [[Луцьк|Луцьк]], [[Ковель|Ковель]] {{footer|ispartof=Волинська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Волинської області]] 48wtdgx3ddryn84fztzxmwx42fth6g2 41962 41961 2026-04-01T10:07:39Z Assyrian Human 6497 Скасовано редагування № [[Special:Diff/41183|41183]] користувача [[Special:Contributions/Рувімчик20|Рувімчик20]] ([[User talk:Рувімчик20|обговорення]]) 41962 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}}[[Вікімандри:Довідка|Довідка]] {{citybar | image= | caption= | city=Володимир-Волинський | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Володимир-Волинський''' знаходиться в [[Волинська область|Волинській області]]. == Зрозуміти == Володи́мир, до 2021 — Володимир-Волинський — місто у Волинській області, належить до числа історичних міст України, одне із найдавніших міст України (відоме з кінця Х ст.) Станом на 1 серпня 2012 року в місті проживає 38,6 тис. осіб. Автотраса Н22 сполучає місто з обласним центром — Луцьком і залізниця сполучає з залізничним центром області — Ковелем. == Як дістатись == === 🚌 1. Автобус або маршрутка === * Найпоширеніший варіант. * Їздить '''багато рейсів щодня (понад 70)'''. * Відправляються з автостанції у Володимирі. * Час у дорозі: приблизно '''1 година – 1 год 10 хв'''. * Ціна: приблизно '''від ~70–80 грн''' === 🚆 2. Потяг === * Є поїзди, що проходять через Володимир, наприклад на напрямку '''Львів – Ковель'''. * Час у дорозі: близько '''1 години'''. === 🚗 3. Автомобіль або таксі === * Відстань між містами приблизно '''50–55 км'''. * Їхати близько '''1 години'''. * ✅ '''Найпростіше''' — сісти на маршрутку або автобус, бо вони їздять частіше, ніж поїзди. == Транспорт == Через місто проходять: автошлях Т 0302 Піща — Кременець, автошлях Р15 Ковель — Жовква, автошлях Н22 Устилуг — Луцьк — Рівне. Шлях від облцентру Луцька проходить автотрасою Н22. У місті працює автостанція, через яку автобусами та маршрутними таксі здійснюються перевезення Володимир-Волинським районом, Волинською областю та Україною. В даному населеному пункті знаходиться залізнична станція «Володимир-Волинський». Міський громадський транспорт представлений системою маршрутних таксі. == Що відвідати == * Успенський собор (1160 р.) * Василівська церква, XIII—XIV ст. * Костел Св. Іоакима і Анни, 1752 р., нині парафіальний римо-католицький костел * Миколаївська церква, 1780 р. * Кафедральний собор Різдва Христового УПЦ КП, 1718–1755 рр., (раніше Костел Розіслання Апостолів). * Земляні вали замку, XIII-XIV ст. * Мури капуцинського монастиря, 1751 р. Вони знаходяться у сквері неподалік костелу святих Іоакима і Анни * Цегельня Міхала Беркнера та Ісака Бубеса, вул. Криволуцька, 16 (заснована 1913 р.) * Друкарня Зельмана і Абрама Вассерів (заснована 1894 р.; вулиця Сенкевича) * Пивоварний завод братів Якова та Ісака Рубінштейнів * Друкарня А.Рапопорта (вулиця Пілсудського) * Бібліотека свято-Володимирського братства * Бібліотека Хани Вугенштейн == Чим зайнятись == *У місті '''Володимир''' можна цікаво провести кілька годин або навіть цілий день. Ось кілька ідей 👇 === 🏛️ Подивитися історичні місця === '''Свято-Успенський собор''' ==Пам'ятник Тарасу Шевченку: розташований у парку ім. Шевченка, він вважається найвищим пам'ятником Кобзарю у світі.=== ==Дерев'яна Благовіщенська церква: найстаріший храм міста (XVI ст.), який має унікальну архітектуру та був перевезений із села Вишеньки.=== ==Костел Святої Анни: пам'ятка XVIII століття, збудована з дерева, що є рідкістю для споруд такого типу.=== ==Ковельський історичний музей: ідеальне місце, щоб дізнатися про історію міста від давніх часів до сучасності * Один із найстаріших храмів Волині. * Побудований ще у '''XII столітті (близько 1160 року)'''. * Це єдина збережена споруда часів Київської Русі в області. ==== === 🏺 Сходити в музей === '''Володимирський історичний музей''' * Заснований у '''1887 році'''. * У колекції понад '''18 000 експонатів''': археологія, старовинні книги, ікони, монети. === 🌳 Прогулятися містом === У центрі міста можна: == відвідати центральний парк культури та відпочинку імені Лесі Українки: головне місце для прогулянок із дитячими майданчиками, зонами для пікніків та атракціонами.=== ===Набережна річки Турія: мальовниче місце для вечірніх прогулянок біля води. Гастрономія та розваги=== * пройтись '''старими вулицями та площами''' * подивитися старі костели й церкви * посидіти в парку або біля валів старого міста === ☕ Просто відпочити === У Володимирі також можна: ==обов'язково спробувати автентичну страву — телячі щічки, які подають у місцевих закладах.=== * сходити в '''кафе чи піцерію''' * прогулятись біля річки '''Луга''' * зробити красиві фото старої архітектури. == Що купувати == У місті '''Володимир''' можна купити багато різних речей — залежно від того, що саме хочеш. Ось кілька популярних варіантів 👇 === 🛍️ Сувеніри === * магніти або листівки з містом * українські патріотичні сувеніри * вироби ручної роботи (іноді роблять навіть із гільз чи військових матеріалів) * вишиванки або елементи українського одягу === 🍬 Смаколики === * українські цукерки і шоколад * мед або варення * випічка з місцевих пекарень * сир або ковбасу з місцевих магазинів === 👕 Одяг і речі === У магазинах міста можна купити: * чоловічий, жіночий і дитячий одяг * взуття * сумки та аксесуари === 🧸 Подарунки === * іграшки * книги * канцелярію * посуд або домашні речі ✅ Багато людей у Володимирі також купують речі '''на ринку''' — там часто дешевше (одяг, фрукти, солодощі, сувеніри). А ще Артур Токарчук казав що любить купляти хот-дог в лаваші з подвійной сосиской) == Де поїсти == Тематичних та цікавих туристам закладів харчування нема. * Ресторан «Дружба» * Ресторан «Веранда» * Кафе «Троянда» * Піцерія «Каскад» * Кафе «Лакомка» * Кафе «Імпреза» * Пузата Хата (не фаст-фуд-мережа, а кафе сина мера, тимчасово не працює) * Кафе «Маяк» * Кафе «Ірена» * Кафе «Торба» * Кафе «Family» * магазин «сім 23» * Кафе «Вулик» * Ресторан «Двіжок» * Кафе «Forest» * Ресторан «BAZA» == Де розважитись == * '''Дитячий розважальний центр «Лімпопо»''': Це одне з найпопулярніших місць у місті. Тут є лабіринти, батути, сухі басейни з кульками та ігрові автомати. Чудово підходить для святкування днів народження або просто активного вихідного * '''Мотузковий парк''': Зазвичай працює в теплий сезон у парковій зоні. Це чудовий спосіб випробувати спритність під наглядом інструкторів * '''Дитячий розважальний центр «Forest» (Форест)''' — це одна з найновіших та найсучасніших локацій для дитячого відпочинку у Володимирі. Його концепція побудована навколо активних розваг, що дозволяють дітям досхочу настрибатися та набігатися. == Де зупинитись == Історичні: * Пасаж, вулиця Катедральна, 9 або 17 (власники – Тодрес Айншпан, Урин Айншпан, Х.Айншпан) * Краківський, вулиця Понятовського, 24 або 55 (власник – Хаїм Літвак) * Бристоль, вулиця Кунцевича, 6 (Бейриш Штеренбойм) * Європейський, вулиця Кунцевича, 8 (власники – Захарія Лішнер, Хуна Лішнер) * Париж, вулиця Понятовського, 19 (власник - У.Лішнер) Діючий: * Волинь (власники: Мазій Оксана Миколаївна - до 2022, ТОВ “Людмир” - з 2022 р.) == Де навчатись == === Історичні навчальні заклади === * Коедукаційна гімназія з польською мовою викладання д-ра Марека Старера — приватний навчальний заклад. Заснована у 1923 р. У першій рік роботи працювало тільки 4 класи. У наступні роки був уже повний курс із 7 класів. У 1927/1928 навчальному році у гімназії навчалось 162 учні. * Володимирська гімназія — відкрита 1 липня 1910 р. Розташовувалась на другому поверсі двокласного міського училища у кімнатах колишнього жіночого відділення. У 1913/1914 н.р. існувало 4 класи, у яких навчалось 124 дитини. Директор — Анатолій Іванович Лісєвіч (кавалер ордену св. Станіслава 2 ступеня). Серед викладачів працював Демʼян Герштанський. * Володимирська приватна жіноча гімназія Олени Біньковської — створена 15 червня 1910 р. на базі навчального закладу 1-го розряду. Існувало 7 класів. У 1912/1913 н.р. у школі навчалися 134 учениці. Плата за навчання становила від 35 до 50 рублів за півріччя. Головою педагогічної ради був Анатолій Іванович Лісєвіч. Начальниця — Олена Іванівна Біньковська. У 1915 р. у звʼязку з Першою світовою війною евакуйована до Києва. У вересні 1917 р. ліквідована постановою Тимчасового уряду. * Володимирське міське двокласне училище — відкрите 30 вересня 1869 р. У 1912/1913 н.р. навчалось 342 дитини. Плата — 6 рублів на рік. Штатний наглядач — Веніамін Звойницький. * «Народний університет» — відкрився у середині грудня 1919 року. === Діючі навчальні заклади === У Володимирі працюють 5 загальноосвітних шкіл (з них одна гімназія), ліцей, школа-інтернат для дітей з вадами слуху, та школа-інтернат для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, музична, художня, спортивна дитячі школи та центр позашкільної освіти. 1916 р. — відкрито 1-шу українську народну школу українськими січовими стрільцями. * ВКНЗ «Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А. Ю. Кримського» — вул. Устилузька, 42 * Агротехнічний коледж — вул. Генерала Шухевича, 27 * Філія університету «Львівська політехніка» — вул. Луцька, 233 * Центр професійної освіти — вул. Данила Галицького, 10 * НВК «ЗОШ I—III ступенів № 3 — ліцей» — вул. Ковельська,111 * Володимир-Волинська дитяча музична школа — вул. Соборна,4 * Володимир Волинська ЗОШ № 5 вул. Луцька 241 * Володимир-Волинська гімназія ім. О. Цинкаловського — вул. 20 липня, 21 * Володимир-Волинська ЗОШ № 1 — вул. Степана Бандери, 8 == Як заробити == Місцеві мають гарні прибутки на «сірій» контрабанді товарів до Польщі (бензин, горілка, сигарети) '''''<u>Економіка та підробіток</u>''''' ''Транскордонна логістика: Завдяки близькості до пункту пропуску «Устилуг», у місті затребувані послуги перекладачів, брокерів та фахівців із супроводу вантажів.'' ''Агросектор та переробка: У сезони збору врожаю (ягоди, сади) навколишні фермерські господарства пропонують тимчасову роботу. Також розвинений сектор переробки сільгосппродукції.'' ''Креативні індустрії: Організація тематичних івентів, майстер-класів із традиційних волинських ремесел (соломоплетіння, гончарство) та професійна зйомка контенту для локальних брендів.'' ''Торгівля: Робота на місцевих ринках та в торгових центрах, які обслуговують не лише містян, а й мешканців усього району.'' Сфера гостинності та сервісу Літні тераси та івенти: У теплий сезон заклади на вулиці Данила Галицького та Ковельській активно наймають хостес та офіціантів для обслуговування туристичних груп. Кондитерська справа: Оскільки Володимир славиться домашньою випічкою, є попит на помічників кондитера та фахівців із виготовлення крафтових десертів для локальних кав'ярень. Оформлення вітрин: Місцеві заклади часто шукають креативних людей (декораторів) для сезонного оформлення інтер'єрів та фотозон, що важливо для залучення відвідувачів. Промоція та SMM: Робота з відгуками на Google Maps та ведення локальних чатів для закладів, щоб підтримувати зв'язок із постійними клієнтами. == Застереження == == Як вирішувати проблеми == Спеціальних туристичних органів не існує. Тому по допомогу слід звертатись до простих перехожих (зазвичай не відмовляють) або ж поліції. == Зв'язок == == Куди далі == [[Зимне|Зимне]], [[Луцьк|Луцьк]], [[Ковель|Ковель]] {{footer|ispartof=Волинська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Волинської області]] 333ab6wex4o78dkr4k39rok76s31gh5 41963 41962 2026-04-01T10:08:21Z Assyrian Human 6497 Скасовано редагування № [[Special:Diff/41182|41182]] користувача [[Special:Contributions/Pa1ase|Pa1ase]] ([[User talk:Pa1ase|обговорення]]) 41963 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}}[[Вікімандри:Довідка|Довідка]] {{citybar | image= | caption= | city=Володимир-Волинський | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Володимир-Волинський''' знаходиться в [[Волинська область|Волинській області]]. == Зрозуміти == Володи́мир, до 2021 — Володимир-Волинський — місто у Волинській області, належить до числа історичних міст України, одне із найдавніших міст України (відоме з кінця Х ст.) Станом на 1 серпня 2012 року в місті проживає 38,6 тис. осіб. Автотраса Н22 сполучає місто з обласним центром — Луцьком і залізниця сполучає з залізничним центром області — Ковелем. == Як дістатись == === 🚌 1. Автобус або маршрутка === * Найпоширеніший варіант. * Їздить '''багато рейсів щодня (понад 70)'''. * Відправляються з автостанції у Володимирі. * Час у дорозі: приблизно '''1 година – 1 год 10 хв'''. * Ціна: приблизно '''від ~70–80 грн''' === 🚆 2. Потяг === * Є поїзди, що проходять через Володимир, наприклад на напрямку '''Львів – Ковель'''. * Час у дорозі: близько '''1 години'''. === 🚗 3. Автомобіль або таксі === * Відстань між містами приблизно '''50–55 км'''. * Їхати близько '''1 години'''. * ✅ '''Найпростіше''' — сісти на маршрутку або автобус, бо вони їздять частіше, ніж поїзди. == Транспорт == Через місто проходять: автошлях Т 0302 Піща — Кременець, автошлях Р15 Ковель — Жовква, автошлях Н22 Устилуг — Луцьк — Рівне. Шлях від облцентру Луцька проходить автотрасою Н22. У місті працює автостанція, через яку автобусами та маршрутними таксі здійснюються перевезення Володимир-Волинським районом, Волинською областю та Україною. В даному населеному пункті знаходиться залізнична станція «Володимир-Волинський». Міський громадський транспорт представлений системою маршрутних таксі. == Що відвідати == * Успенський собор (1160 р.) * Василівська церква, XIII—XIV ст. * Костел Св. Іоакима і Анни, 1752 р., нині парафіальний римо-католицький костел * Миколаївська церква, 1780 р. * Кафедральний собор Різдва Христового УПЦ КП, 1718–1755 рр., (раніше Костел Розіслання Апостолів). * Земляні вали замку, XIII-XIV ст. * Мури капуцинського монастиря, 1751 р. Вони знаходяться у сквері неподалік костелу святих Іоакима і Анни * Цегельня Міхала Беркнера та Ісака Бубеса, вул. Криволуцька, 16 (заснована 1913 р.) * Друкарня Зельмана і Абрама Вассерів (заснована 1894 р.; вулиця Сенкевича) * Пивоварний завод братів Якова та Ісака Рубінштейнів * Друкарня А.Рапопорта (вулиця Пілсудського) * Бібліотека свято-Володимирського братства * Бібліотека Хани Вугенштейн == Чим зайнятись == *У місті '''Володимир''' можна цікаво провести кілька годин або навіть цілий день. Ось кілька ідей 👇 === 🏛️ Подивитися історичні місця === '''Свято-Успенський собор''' ==Пам'ятник Тарасу Шевченку: розташований у парку ім. Шевченка, він вважається найвищим пам'ятником Кобзарю у світі.=== ==Дерев'яна Благовіщенська церква: найстаріший храм міста (XVI ст.), який має унікальну архітектуру та був перевезений із села Вишеньки.=== ==Костел Святої Анни: пам'ятка XVIII століття, збудована з дерева, що є рідкістю для споруд такого типу.=== ==Ковельський історичний музей: ідеальне місце, щоб дізнатися про історію міста від давніх часів до сучасності * Один із найстаріших храмів Волині. * Побудований ще у '''XII столітті (близько 1160 року)'''. * Це єдина збережена споруда часів Київської Русі в області. ==== === 🏺 Сходити в музей === '''Володимирський історичний музей''' * Заснований у '''1887 році'''. * У колекції понад '''18 000 експонатів''': археологія, старовинні книги, ікони, монети. === 🌳 Прогулятися містом === У центрі міста можна: == відвідати центральний парк культури та відпочинку імені Лесі Українки: головне місце для прогулянок із дитячими майданчиками, зонами для пікніків та атракціонами.=== ===Набережна річки Турія: мальовниче місце для вечірніх прогулянок біля води. Гастрономія та розваги=== * пройтись '''старими вулицями та площами''' * подивитися старі костели й церкви * посидіти в парку або біля валів старого міста === ☕ Просто відпочити === У Володимирі також можна: ==обов'язково спробувати автентичну страву — телячі щічки, які подають у місцевих закладах.=== * сходити в '''кафе чи піцерію''' * прогулятись біля річки '''Луга''' * зробити красиві фото старої архітектури. == Що купувати == У місті '''Володимир''' можна купити багато різних речей — залежно від того, що саме хочеш. Ось кілька популярних варіантів 👇 === 🛍️ Сувеніри === * магніти або листівки з містом * українські патріотичні сувеніри * вироби ручної роботи (іноді роблять навіть із гільз чи військових матеріалів) * вишиванки або елементи українського одягу === 🍬 Смаколики === * українські цукерки і шоколад * мед або варення * випічка з місцевих пекарень * сир або ковбасу з місцевих магазинів === 👕 Одяг і речі === У магазинах міста можна купити: * чоловічий, жіночий і дитячий одяг * взуття * сумки та аксесуари === 🧸 Подарунки === * іграшки * книги * канцелярію * посуд або домашні речі ✅ Багато людей у Володимирі також купують речі '''на ринку''' — там часто дешевше (одяг, фрукти, солодощі, сувеніри). А ще Артур Токарчук казав що любить купляти хот-дог в лаваші з подвійной сосиской) == Де поїсти == Тематичних та цікавих туристам закладів харчування нема. * Ресторан «Дружба» * Ресторан «Веранда» * Кафе «Троянда» * Піцерія «Каскад» * Кафе «Лакомка» * Кафе «Імпреза» * Пузата Хата (не фаст-фуд-мережа, а кафе сина мера, тимчасово не працює) * Кафе «Маяк» * Кафе «Ірена» * Кафе «Торба» * Кафе «Family» * магазин «сім 23» * Кафе «Вулик» * Ресторан «Двіжок» * Кафе «Forest» * Ресторан «BAZA» == Де розважитись == == Де зупинитись == Історичні: * Пасаж, вулиця Катедральна, 9 або 17 (власники – Тодрес Айншпан, Урин Айншпан, Х.Айншпан) * Краківський, вулиця Понятовського, 24 або 55 (власник – Хаїм Літвак) * Бристоль, вулиця Кунцевича, 6 (Бейриш Штеренбойм) * Європейський, вулиця Кунцевича, 8 (власники – Захарія Лішнер, Хуна Лішнер) * Париж, вулиця Понятовського, 19 (власник - У.Лішнер) Діючий: * Волинь (власники: Мазій Оксана Миколаївна - до 2022, ТОВ “Людмир” - з 2022 р.) == Де навчатись == === Історичні навчальні заклади === * Коедукаційна гімназія з польською мовою викладання д-ра Марека Старера — приватний навчальний заклад. Заснована у 1923 р. У першій рік роботи працювало тільки 4 класи. У наступні роки був уже повний курс із 7 класів. У 1927/1928 навчальному році у гімназії навчалось 162 учні. * Володимирська гімназія — відкрита 1 липня 1910 р. Розташовувалась на другому поверсі двокласного міського училища у кімнатах колишнього жіночого відділення. У 1913/1914 н.р. існувало 4 класи, у яких навчалось 124 дитини. Директор — Анатолій Іванович Лісєвіч (кавалер ордену св. Станіслава 2 ступеня). Серед викладачів працював Демʼян Герштанський. * Володимирська приватна жіноча гімназія Олени Біньковської — створена 15 червня 1910 р. на базі навчального закладу 1-го розряду. Існувало 7 класів. У 1912/1913 н.р. у школі навчалися 134 учениці. Плата за навчання становила від 35 до 50 рублів за півріччя. Головою педагогічної ради був Анатолій Іванович Лісєвіч. Начальниця — Олена Іванівна Біньковська. У 1915 р. у звʼязку з Першою світовою війною евакуйована до Києва. У вересні 1917 р. ліквідована постановою Тимчасового уряду. * Володимирське міське двокласне училище — відкрите 30 вересня 1869 р. У 1912/1913 н.р. навчалось 342 дитини. Плата — 6 рублів на рік. Штатний наглядач — Веніамін Звойницький. * «Народний університет» — відкрився у середині грудня 1919 року. === Діючі навчальні заклади === У Володимирі працюють 5 загальноосвітних шкіл (з них одна гімназія), ліцей, школа-інтернат для дітей з вадами слуху, та школа-інтернат для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, музична, художня, спортивна дитячі школи та центр позашкільної освіти. 1916 р. — відкрито 1-шу українську народну школу українськими січовими стрільцями. * ВКНЗ «Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А. Ю. Кримського» — вул. Устилузька, 42 * Агротехнічний коледж — вул. Генерала Шухевича, 27 * Філія університету «Львівська політехніка» — вул. Луцька, 233 * Центр професійної освіти — вул. Данила Галицького, 10 * НВК «ЗОШ I—III ступенів № 3 — ліцей» — вул. Ковельська,111 * Володимир-Волинська дитяча музична школа — вул. Соборна,4 * Володимир Волинська ЗОШ № 5 вул. Луцька 241 * Володимир-Волинська гімназія ім. О. Цинкаловського — вул. 20 липня, 21 * Володимир-Волинська ЗОШ № 1 — вул. Степана Бандери, 8 == Як заробити == Місцеві мають гарні прибутки на «сірій» контрабанді товарів до Польщі (бензин, горілка, сигарети) '''''<u>Економіка та підробіток</u>''''' ''Транскордонна логістика: Завдяки близькості до пункту пропуску «Устилуг», у місті затребувані послуги перекладачів, брокерів та фахівців із супроводу вантажів.'' ''Агросектор та переробка: У сезони збору врожаю (ягоди, сади) навколишні фермерські господарства пропонують тимчасову роботу. Також розвинений сектор переробки сільгосппродукції.'' ''Креативні індустрії: Організація тематичних івентів, майстер-класів із традиційних волинських ремесел (соломоплетіння, гончарство) та професійна зйомка контенту для локальних брендів.'' ''Торгівля: Робота на місцевих ринках та в торгових центрах, які обслуговують не лише містян, а й мешканців усього району.'' Сфера гостинності та сервісу Літні тераси та івенти: У теплий сезон заклади на вулиці Данила Галицького та Ковельській активно наймають хостес та офіціантів для обслуговування туристичних груп. Кондитерська справа: Оскільки Володимир славиться домашньою випічкою, є попит на помічників кондитера та фахівців із виготовлення крафтових десертів для локальних кав'ярень. Оформлення вітрин: Місцеві заклади часто шукають креативних людей (декораторів) для сезонного оформлення інтер'єрів та фотозон, що важливо для залучення відвідувачів. Промоція та SMM: Робота з відгуками на Google Maps та ведення локальних чатів для закладів, щоб підтримувати зв'язок із постійними клієнтами. == Застереження == == Як вирішувати проблеми == Спеціальних туристичних органів не існує. Тому по допомогу слід звертатись до простих перехожих (зазвичай не відмовляють) або ж поліції. == Зв'язок == == Куди далі == [[Зимне|Зимне]], [[Луцьк|Луцьк]], [[Ковель|Ковель]] {{footer|ispartof=Волинська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Волинської області]] m5ge15aqopdganqnmmn7vb6njq5fg6j 41964 41963 2026-04-01T10:08:58Z Assyrian Human 6497 Скасовано редагування № [[Special:Diff/41181|41181]] користувача [[Special:Contributions/Яковинець Артем|Яковинець Артем]] ([[User talk:Яковинець Артем|обговорення]]) 41964 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}}[[Вікімандри:Довідка|Довідка]] {{citybar | image= | caption= | city=Володимир-Волинський | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Володимир-Волинський''' знаходиться в [[Волинська область|Волинській області]]. == Зрозуміти == Володи́мир, до 2021 — Володимир-Волинський — місто у Волинській області, належить до числа історичних міст України, одне із найдавніших міст України (відоме з кінця Х ст.) Станом на 1 серпня 2012 року в місті проживає 38,6 тис. осіб. Автотраса Н22 сполучає місто з обласним центром — Луцьком і залізниця сполучає з залізничним центром області — Ковелем. == Як дістатись == === 🚌 1. Автобус або маршрутка === * Найпоширеніший варіант. * Їздить '''багато рейсів щодня (понад 70)'''. * Відправляються з автостанції у Володимирі. * Час у дорозі: приблизно '''1 година – 1 год 10 хв'''. * Ціна: приблизно '''від ~70–80 грн''' === 🚆 2. Потяг === * Є поїзди, що проходять через Володимир, наприклад на напрямку '''Львів – Ковель'''. * Час у дорозі: близько '''1 години'''. === 🚗 3. Автомобіль або таксі === * Відстань між містами приблизно '''50–55 км'''. * Їхати близько '''1 години'''. * ✅ '''Найпростіше''' — сісти на маршрутку або автобус, бо вони їздять частіше, ніж поїзди. == Транспорт == Через місто проходять: автошлях Т 0302 Піща — Кременець, автошлях Р15 Ковель — Жовква, автошлях Н22 Устилуг — Луцьк — Рівне. Шлях від облцентру Луцька проходить автотрасою Н22. У місті працює автостанція, через яку автобусами та маршрутними таксі здійснюються перевезення Володимир-Волинським районом, Волинською областю та Україною. В даному населеному пункті знаходиться залізнична станція «Володимир-Волинський». Міський громадський транспорт представлений системою маршрутних таксі. == Що відвідати == * Успенський собор (1160 р.) * Василівська церква, XIII—XIV ст. * Костел Св. Іоакима і Анни, 1752 р., нині парафіальний римо-католицький костел * Миколаївська церква, 1780 р. * Кафедральний собор Різдва Христового УПЦ КП, 1718–1755 рр., (раніше Костел Розіслання Апостолів). * Земляні вали замку, XIII-XIV ст. * Мури капуцинського монастиря, 1751 р. Вони знаходяться у сквері неподалік костелу святих Іоакима і Анни * Цегельня Міхала Беркнера та Ісака Бубеса, вул. Криволуцька, 16 (заснована 1913 р.) * Друкарня Зельмана і Абрама Вассерів (заснована 1894 р.; вулиця Сенкевича) * Пивоварний завод братів Якова та Ісака Рубінштейнів * Друкарня А.Рапопорта (вулиця Пілсудського) * Бібліотека свято-Володимирського братства * Бібліотека Хани Вугенштейн == Чим зайнятись == *У місті '''Володимир''' можна цікаво провести кілька годин або навіть цілий день. Ось кілька ідей 👇 === 🏛️ Подивитися історичні місця === '''Свято-Успенський собор''' ==Пам'ятник Тарасу Шевченку: розташований у парку ім. Шевченка, він вважається найвищим пам'ятником Кобзарю у світі.=== ==Дерев'яна Благовіщенська церква: найстаріший храм міста (XVI ст.), який має унікальну архітектуру та був перевезений із села Вишеньки.=== ==Костел Святої Анни: пам'ятка XVIII століття, збудована з дерева, що є рідкістю для споруд такого типу.=== ==Ковельський історичний музей: ідеальне місце, щоб дізнатися про історію міста від давніх часів до сучасності * Один із найстаріших храмів Волині. * Побудований ще у '''XII столітті (близько 1160 року)'''. * Це єдина збережена споруда часів Київської Русі в області. ==== === 🏺 Сходити в музей === '''Володимирський історичний музей''' * Заснований у '''1887 році'''. * У колекції понад '''18 000 експонатів''': археологія, старовинні книги, ікони, монети. === 🌳 Прогулятися містом === У центрі міста можна: == відвідати центральний парк культури та відпочинку імені Лесі Українки: головне місце для прогулянок із дитячими майданчиками, зонами для пікніків та атракціонами.=== ===Набережна річки Турія: мальовниче місце для вечірніх прогулянок біля води. Гастрономія та розваги=== * пройтись '''старими вулицями та площами''' * подивитися старі костели й церкви * посидіти в парку або біля валів старого міста === ☕ Просто відпочити === У Володимирі також можна: ==обов'язково спробувати автентичну страву — телячі щічки, які подають у місцевих закладах.=== * сходити в '''кафе чи піцерію''' * прогулятись біля річки '''Луга''' * зробити красиві фото старої архітектури. == Що купувати == У місті '''Володимир''' можна купити багато різних речей — залежно від того, що саме хочеш. Ось кілька популярних варіантів 👇 === 🛍️ Сувеніри === * магніти або листівки з містом * українські патріотичні сувеніри * вироби ручної роботи (іноді роблять навіть із гільз чи військових матеріалів) * вишиванки або елементи українського одягу === 🍬 Смаколики === * українські цукерки і шоколад * мед або варення * випічка з місцевих пекарень * сир або ковбасу з місцевих магазинів === 👕 Одяг і речі === У магазинах міста можна купити: * чоловічий, жіночий і дитячий одяг * взуття * сумки та аксесуари === 🧸 Подарунки === * іграшки * книги * канцелярію * посуд або домашні речі ✅ Багато людей у Володимирі також купують речі '''на ринку''' — там часто дешевше (одяг, фрукти, солодощі, сувеніри). А ще Артур Токарчук казав що любить купляти хот-дог в лаваші з подвійной сосиской) == Де поїсти == Тематичних та цікавих туристам закладів харчування нема. * Ресторан «Дружба» * Ресторан «Веранда» * Кафе «Троянда» * Піцерія «Каскад» * Кафе «Лакомка» * Кафе «Імпреза» * Пузата Хата (не фаст-фуд-мережа, а кафе сина мера, тимчасово не працює) * Кафе «Маяк» * Кафе «Ірена» == Де розважитись == == Де зупинитись == Історичні: * Пасаж, вулиця Катедральна, 9 або 17 (власники – Тодрес Айншпан, Урин Айншпан, Х.Айншпан) * Краківський, вулиця Понятовського, 24 або 55 (власник – Хаїм Літвак) * Бристоль, вулиця Кунцевича, 6 (Бейриш Штеренбойм) * Європейський, вулиця Кунцевича, 8 (власники – Захарія Лішнер, Хуна Лішнер) * Париж, вулиця Понятовського, 19 (власник - У.Лішнер) Діючий: * Волинь (власники: Мазій Оксана Миколаївна - до 2022, ТОВ “Людмир” - з 2022 р.) == Де навчатись == === Історичні навчальні заклади === * Коедукаційна гімназія з польською мовою викладання д-ра Марека Старера — приватний навчальний заклад. Заснована у 1923 р. У першій рік роботи працювало тільки 4 класи. У наступні роки був уже повний курс із 7 класів. У 1927/1928 навчальному році у гімназії навчалось 162 учні. * Володимирська гімназія — відкрита 1 липня 1910 р. Розташовувалась на другому поверсі двокласного міського училища у кімнатах колишнього жіночого відділення. У 1913/1914 н.р. існувало 4 класи, у яких навчалось 124 дитини. Директор — Анатолій Іванович Лісєвіч (кавалер ордену св. Станіслава 2 ступеня). Серед викладачів працював Демʼян Герштанський. * Володимирська приватна жіноча гімназія Олени Біньковської — створена 15 червня 1910 р. на базі навчального закладу 1-го розряду. Існувало 7 класів. У 1912/1913 н.р. у школі навчалися 134 учениці. Плата за навчання становила від 35 до 50 рублів за півріччя. Головою педагогічної ради був Анатолій Іванович Лісєвіч. Начальниця — Олена Іванівна Біньковська. У 1915 р. у звʼязку з Першою світовою війною евакуйована до Києва. У вересні 1917 р. ліквідована постановою Тимчасового уряду. * Володимирське міське двокласне училище — відкрите 30 вересня 1869 р. У 1912/1913 н.р. навчалось 342 дитини. Плата — 6 рублів на рік. Штатний наглядач — Веніамін Звойницький. * «Народний університет» — відкрився у середині грудня 1919 року. === Діючі навчальні заклади === У Володимирі працюють 5 загальноосвітних шкіл (з них одна гімназія), ліцей, школа-інтернат для дітей з вадами слуху, та школа-інтернат для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, музична, художня, спортивна дитячі школи та центр позашкільної освіти. 1916 р. — відкрито 1-шу українську народну школу українськими січовими стрільцями. * ВКНЗ «Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А. Ю. Кримського» — вул. Устилузька, 42 * Агротехнічний коледж — вул. Генерала Шухевича, 27 * Філія університету «Львівська політехніка» — вул. Луцька, 233 * Центр професійної освіти — вул. Данила Галицького, 10 * НВК «ЗОШ I—III ступенів № 3 — ліцей» — вул. Ковельська,111 * Володимир-Волинська дитяча музична школа — вул. Соборна,4 * Володимир Волинська ЗОШ № 5 вул. Луцька 241 * Володимир-Волинська гімназія ім. О. Цинкаловського — вул. 20 липня, 21 * Володимир-Волинська ЗОШ № 1 — вул. Степана Бандери, 8 == Як заробити == Місцеві мають гарні прибутки на «сірій» контрабанді товарів до Польщі (бензин, горілка, сигарети) '''''<u>Економіка та підробіток</u>''''' ''Транскордонна логістика: Завдяки близькості до пункту пропуску «Устилуг», у місті затребувані послуги перекладачів, брокерів та фахівців із супроводу вантажів.'' ''Агросектор та переробка: У сезони збору врожаю (ягоди, сади) навколишні фермерські господарства пропонують тимчасову роботу. Також розвинений сектор переробки сільгосппродукції.'' ''Креативні індустрії: Організація тематичних івентів, майстер-класів із традиційних волинських ремесел (соломоплетіння, гончарство) та професійна зйомка контенту для локальних брендів.'' ''Торгівля: Робота на місцевих ринках та в торгових центрах, які обслуговують не лише містян, а й мешканців усього району.'' Сфера гостинності та сервісу Літні тераси та івенти: У теплий сезон заклади на вулиці Данила Галицького та Ковельській активно наймають хостес та офіціантів для обслуговування туристичних груп. Кондитерська справа: Оскільки Володимир славиться домашньою випічкою, є попит на помічників кондитера та фахівців із виготовлення крафтових десертів для локальних кав'ярень. Оформлення вітрин: Місцеві заклади часто шукають креативних людей (декораторів) для сезонного оформлення інтер'єрів та фотозон, що важливо для залучення відвідувачів. Промоція та SMM: Робота з відгуками на Google Maps та ведення локальних чатів для закладів, щоб підтримувати зв'язок із постійними клієнтами. == Застереження == == Як вирішувати проблеми == Спеціальних туристичних органів не існує. Тому по допомогу слід звертатись до простих перехожих (зазвичай не відмовляють) або ж поліції. == Зв'язок == == Куди далі == [[Зимне|Зимне]], [[Луцьк|Луцьк]], [[Ковель|Ковель]] {{footer|ispartof=Волинська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Волинської області]] 3k6dnvit345aki2aormxlc05v6hcsoa 41965 41964 2026-04-01T10:09:41Z Assyrian Human 6497 Скасовано редагування № [[Special:Diff/41180|41180]] користувача [[Special:Contributions/Jphwryt|Jphwryt]] ([[User talk:Jphwryt|обговорення]]) 41965 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}}[[Вікімандри:Довідка|Довідка]] {{citybar | image= | caption= | city=Володимир-Волинський | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Володимир-Волинський''' знаходиться в [[Волинська область|Волинській області]]. == Зрозуміти == Володи́мир, до 2021 — Володимир-Волинський — місто у Волинській області, належить до числа історичних міст України, одне із найдавніших міст України (відоме з кінця Х ст.) Станом на 1 серпня 2012 року в місті проживає 38,6 тис. осіб. Автотраса Н22 сполучає місто з обласним центром — Луцьком і залізниця сполучає з залізничним центром області — Ковелем. == Як дістатись == === 🚌 1. Автобус або маршрутка === * Найпоширеніший варіант. * Їздить '''багато рейсів щодня (понад 70)'''. * Відправляються з автостанції у Володимирі. * Час у дорозі: приблизно '''1 година – 1 год 10 хв'''. * Ціна: приблизно '''від ~70–80 грн''' === 🚆 2. Потяг === * Є поїзди, що проходять через Володимир, наприклад на напрямку '''Львів – Ковель'''. * Час у дорозі: близько '''1 години'''. === 🚗 3. Автомобіль або таксі === * Відстань між містами приблизно '''50–55 км'''. * Їхати близько '''1 години'''. * ✅ '''Найпростіше''' — сісти на маршрутку або автобус, бо вони їздять частіше, ніж поїзди. == Транспорт == Через місто проходять: автошлях Т 0302 Піща — Кременець, автошлях Р15 Ковель — Жовква, автошлях Н22 Устилуг — Луцьк — Рівне. Шлях від облцентру Луцька проходить автотрасою Н22. У місті працює автостанція, через яку автобусами та маршрутними таксі здійснюються перевезення Володимир-Волинським районом, Волинською областю та Україною. В даному населеному пункті знаходиться залізнична станція «Володимир-Волинський». Міський громадський транспорт представлений системою маршрутних таксі. == Що відвідати == * Успенський собор (1160 р.) * Василівська церква, XIII—XIV ст. * Костел Св. Іоакима і Анни, 1752 р., нині парафіальний римо-католицький костел * Миколаївська церква, 1780 р. * Кафедральний собор Різдва Христового УПЦ КП, 1718–1755 рр., (раніше Костел Розіслання Апостолів). * Земляні вали замку, XIII-XIV ст. * Мури капуцинського монастиря, 1751 р. Вони знаходяться у сквері неподалік костелу святих Іоакима і Анни * Цегельня Міхала Беркнера та Ісака Бубеса, вул. Криволуцька, 16 (заснована 1913 р.) * Друкарня Зельмана і Абрама Вассерів (заснована 1894 р.; вулиця Сенкевича) * Пивоварний завод братів Якова та Ісака Рубінштейнів * Друкарня А.Рапопорта (вулиця Пілсудського) * Бібліотека свято-Володимирського братства * Бібліотека Хани Вугенштейн == Чим зайнятись == *У місті '''Володимир''' можна цікаво провести кілька годин або навіть цілий день. Ось кілька ідей 👇 === 🏛️ Подивитися історичні місця === '''Свято-Успенський собор''' ==Пам'ятник Тарасу Шевченку: розташований у парку ім. Шевченка, він вважається найвищим пам'ятником Кобзарю у світі.=== ==Дерев'яна Благовіщенська церква: найстаріший храм міста (XVI ст.), який має унікальну архітектуру та був перевезений із села Вишеньки.=== ==Костел Святої Анни: пам'ятка XVIII століття, збудована з дерева, що є рідкістю для споруд такого типу.=== ==Ковельський історичний музей: ідеальне місце, щоб дізнатися про історію міста від давніх часів до сучасності * Один із найстаріших храмів Волині. * Побудований ще у '''XII столітті (близько 1160 року)'''. * Це єдина збережена споруда часів Київської Русі в області. ==== === 🏺 Сходити в музей === '''Володимирський історичний музей''' * Заснований у '''1887 році'''. * У колекції понад '''18 000 експонатів''': археологія, старовинні книги, ікони, монети. === 🌳 Прогулятися містом === У центрі міста можна: == відвідати центральний парк культури та відпочинку імені Лесі Українки: головне місце для прогулянок із дитячими майданчиками, зонами для пікніків та атракціонами.=== ===Набережна річки Турія: мальовниче місце для вечірніх прогулянок біля води. Гастрономія та розваги=== * пройтись '''старими вулицями та площами''' * подивитися старі костели й церкви * посидіти в парку або біля валів старого міста === ☕ Просто відпочити === У Володимирі також можна: ==обов'язково спробувати автентичну страву — телячі щічки, які подають у місцевих закладах.=== * сходити в '''кафе чи піцерію''' * прогулятись біля річки '''Луга''' * зробити красиві фото старої архітектури. == Що купувати == У місті '''Володимир''' можна купити багато різних речей — залежно від того, що саме хочеш. Ось кілька популярних варіантів 👇 === 🛍️ Сувеніри === * магніти або листівки з містом * українські патріотичні сувеніри * вироби ручної роботи (іноді роблять навіть із гільз чи військових матеріалів) * вишиванки або елементи українського одягу === 🍬 Смаколики === * українські цукерки і шоколад * мед або варення * випічка з місцевих пекарень * сир або ковбасу з місцевих магазинів === 👕 Одяг і речі === У магазинах міста можна купити: * чоловічий, жіночий і дитячий одяг * взуття * сумки та аксесуари === 🧸 Подарунки === * іграшки * книги * канцелярію * посуд або домашні речі ✅ Багато людей у Володимирі також купують речі '''на ринку''' — там часто дешевше (одяг, фрукти, солодощі, сувеніри). А ще Артур Токарчук казав що любить купляти хот-дог в лаваші з подвійной сосиской) == Де поїсти == Тематичних та цікавих туристам закладів харчування нема. * Ресторан «Дружба» * Ресторан «Веранда» * Кафе «Троянда» * Піцерія «Каскад» * Кафе «Лакомка» * Кафе «Імпреза» * Пузата Хата (не фаст-фуд-мережа, а кафе сина мера, тимчасово не працює) * Кафе «Маяк» * Кафе «Ірена» == Де розважитись == == Де зупинитись == Історичні: * Пасаж, вулиця Катедральна, 9 або 17 (власники – Тодрес Айншпан, Урин Айншпан, Х.Айншпан) * Краківський, вулиця Понятовського, 24 або 55 (власник – Хаїм Літвак) * Бристоль, вулиця Кунцевича, 6 (Бейриш Штеренбойм) * Європейський, вулиця Кунцевича, 8 (власники – Захарія Лішнер, Хуна Лішнер) * Париж, вулиця Понятовського, 19 (власник - У.Лішнер) Діючий: * Волинь (власники: Мазій Оксана Миколаївна - до 2022, ТОВ “Людмир” - з 2022 р.) == Де навчатись == === Історичні навчальні заклади === * Коедукаційна гімназія з польською мовою викладання д-ра Марека Старера — приватний навчальний заклад. Заснована у 1923 р. У першій рік роботи працювало тільки 4 класи. У наступні роки був уже повний курс із 7 класів. У 1927/1928 навчальному році у гімназії навчалось 162 учні. * Володимирська гімназія — відкрита 1 липня 1910 р. Розташовувалась на другому поверсі двокласного міського училища у кімнатах колишнього жіночого відділення. У 1913/1914 н.р. існувало 4 класи, у яких навчалось 124 дитини. Директор — Анатолій Іванович Лісєвіч (кавалер ордену св. Станіслава 2 ступеня). Серед викладачів працював Демʼян Герштанський. * Володимирська приватна жіноча гімназія Олени Біньковської — створена 15 червня 1910 р. на базі навчального закладу 1-го розряду. Існувало 7 класів. У 1912/1913 н.р. у школі навчалися 134 учениці. Плата за навчання становила від 35 до 50 рублів за півріччя. Головою педагогічної ради був Анатолій Іванович Лісєвіч. Начальниця — Олена Іванівна Біньковська. У 1915 р. у звʼязку з Першою світовою війною евакуйована до Києва. У вересні 1917 р. ліквідована постановою Тимчасового уряду. * Володимирське міське двокласне училище — відкрите 30 вересня 1869 р. У 1912/1913 н.р. навчалось 342 дитини. Плата — 6 рублів на рік. Штатний наглядач — Веніамін Звойницький. * «Народний університет» — відкрився у середині грудня 1919 року. === Діючі навчальні заклади === У Володимирі працюють 5 загальноосвітних шкіл (з них одна гімназія), ліцей, школа-інтернат для дітей з вадами слуху, та школа-інтернат для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, музична, художня, спортивна дитячі школи та центр позашкільної освіти. 1916 р. — відкрито 1-шу українську народну школу українськими січовими стрільцями. * ВКНЗ «Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А. Ю. Кримського» — вул. Устилузька, 42 * Агротехнічний коледж — вул. Генерала Шухевича, 27 * Філія університету «Львівська політехніка» — вул. Луцька, 233 * Центр професійної освіти — вул. Данила Галицького, 10 * НВК «ЗОШ I—III ступенів № 3 — ліцей» — вул. Ковельська,111 * Володимир-Волинська дитяча музична школа — вул. Соборна,4 * Володимир Волинська ЗОШ № 5 вул. Луцька 241 * Володимир-Волинська гімназія ім. О. Цинкаловського — вул. 20 липня, 21 * Володимир-Волинська ЗОШ № 1 — вул. Степана Бандери, 8 == Як заробити == Місцеві мають гарні прибутки на «сірій» контрабанді товарів до Польщі (бензин, горілка, сигарети) == Застереження == == Як вирішувати проблеми == Спеціальних туристичних органів не існує. Тому по допомогу слід звертатись до простих перехожих (зазвичай не відмовляють) або ж поліції. == Зв'язок == == Куди далі == [[Зимне|Зимне]], [[Луцьк|Луцьк]], [[Ковель|Ковель]] {{footer|ispartof=Волинська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Волинської області]] 5bbzhhydl7dqotmsob3lxpv232llcfy 41966 41965 2026-04-01T10:10:11Z Assyrian Human 6497 Скасовано редагування № [[Special:Diff/41061|41061]] користувача [[Special:Contributions/ОленкаКотік|ОленкаКотік]] ([[User talk:ОленкаКотік|обговорення]]) 41966 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}}[[Вікімандри:Довідка|Довідка]] {{citybar | image= | caption= | city=Володимир-Волинський | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Володимир-Волинський''' знаходиться в [[Волинська область|Волинській області]]. == Зрозуміти == Володи́мир, до 2021 — Володимир-Волинський — місто у Волинській області, належить до числа історичних міст України, одне із найдавніших міст України (відоме з кінця Х ст.) Станом на 1 серпня 2012 року в місті проживає 38,6 тис. осіб. Автотраса Н22 сполучає місто з обласним центром — Луцьком і залізниця сполучає з залізничним центром області — Ковелем. == Як дістатись == === 🚌 1. Автобус або маршрутка === * Найпоширеніший варіант. * Їздить '''багато рейсів щодня (понад 70)'''. * Відправляються з автостанції у Володимирі. * Час у дорозі: приблизно '''1 година – 1 год 10 хв'''. * Ціна: приблизно '''від ~70–80 грн''' === 🚆 2. Потяг === * Є поїзди, що проходять через Володимир, наприклад на напрямку '''Львів – Ковель'''. * Час у дорозі: близько '''1 години'''. === 🚗 3. Автомобіль або таксі === * Відстань між містами приблизно '''50–55 км'''. * Їхати близько '''1 години'''. * ✅ '''Найпростіше''' — сісти на маршрутку або автобус, бо вони їздять частіше, ніж поїзди. == Транспорт == Через місто проходять: автошлях Т 0302 Піща — Кременець, автошлях Р15 Ковель — Жовква, автошлях Н22 Устилуг — Луцьк — Рівне. Шлях від облцентру Луцька проходить автотрасою Н22. У місті працює автостанція, через яку автобусами та маршрутними таксі здійснюються перевезення Володимир-Волинським районом, Волинською областю та Україною. В даному населеному пункті знаходиться залізнична станція «Володимир-Волинський». Міський громадський транспорт представлений системою маршрутних таксі. == Що відвідати == * Успенський собор (1160 р.) * Василівська церква, XIII—XIV ст. * Костел Св. Іоакима і Анни, 1752 р., нині парафіальний римо-католицький костел * Миколаївська церква, 1780 р. * Кафедральний собор Різдва Христового УПЦ КП, 1718–1755 рр., (раніше Костел Розіслання Апостолів). * Земляні вали замку, XIII-XIV ст. * Мури капуцинського монастиря, 1751 р. Вони знаходяться у сквері неподалік костелу святих Іоакима і Анни * Цегельня Міхала Беркнера та Ісака Бубеса, вул. Криволуцька, 16 (заснована 1913 р.) * Друкарня Зельмана і Абрама Вассерів (заснована 1894 р.; вулиця Сенкевича) * Пивоварний завод братів Якова та Ісака Рубінштейнів * Друкарня А.Рапопорта (вулиця Пілсудського) * Бібліотека свято-Володимирського братства * Бібліотека Хани Вугенштейн == Чим зайнятись == *У місті '''Володимир''' можна цікаво провести кілька годин або навіть цілий день. Ось кілька ідей 👇 === 🏛️ Подивитися історичні місця === '''Свято-Успенський собор''' * Один із найстаріших храмів Волині. * Побудований ще у '''XII столітті (близько 1160 року)'''. * Це єдина збережена споруда часів Київської Русі в області. === 🏺 Сходити в музей === '''Володимирський історичний музей''' * Заснований у '''1887 році'''. * У колекції понад '''18 000 експонатів''': археологія, старовинні книги, ікони, монети. === 🌳 Прогулятися містом === У центрі міста можна: * пройтись '''старими вулицями та площами''' * подивитися старі костели й церкви * посидіти в парку або біля валів старого міста === ☕ Просто відпочити === У Володимирі також можна: * сходити в '''кафе чи піцерію''' * прогулятись біля річки '''Луга''' * зробити красиві фото старої архітектури. ✅ Це місто невелике, тому '''основні місця реально обійти за 2–4 години'''. == Що купувати == У місті '''Володимир''' можна купити багато різних речей — залежно від того, що саме хочеш. Ось кілька популярних варіантів 👇 === 🛍️ Сувеніри === * магніти або листівки з містом * українські патріотичні сувеніри * вироби ручної роботи (іноді роблять навіть із гільз чи військових матеріалів) * вишиванки або елементи українського одягу === 🍬 Смаколики === * українські цукерки і шоколад * мед або варення * випічка з місцевих пекарень * сир або ковбасу з місцевих магазинів === 👕 Одяг і речі === У магазинах міста можна купити: * чоловічий, жіночий і дитячий одяг * взуття * сумки та аксесуари === 🧸 Подарунки === * іграшки * книги * канцелярію * посуд або домашні речі ✅ Багато людей у Володимирі також купують речі '''на ринку''' — там часто дешевше (одяг, фрукти, солодощі, сувеніри). А ще Артур Токарчук казав що любить купляти хот-дог в лаваші з подвійной сосиской) == Де поїсти == Тематичних та цікавих туристам закладів харчування нема. * Ресторан «Дружба» * Ресторан «Веранда» * Кафе «Троянда» * Піцерія «Каскад» * Кафе «Лакомка» * Кафе «Імпреза» * Пузата Хата (не фаст-фуд-мережа, а кафе сина мера, тимчасово не працює) * Кафе «Маяк» * Кафе «Ірена» == Де розважитись == == Де зупинитись == Історичні: * Пасаж, вулиця Катедральна, 9 або 17 (власники – Тодрес Айншпан, Урин Айншпан, Х.Айншпан) * Краківський, вулиця Понятовського, 24 або 55 (власник – Хаїм Літвак) * Бристоль, вулиця Кунцевича, 6 (Бейриш Штеренбойм) * Європейський, вулиця Кунцевича, 8 (власники – Захарія Лішнер, Хуна Лішнер) * Париж, вулиця Понятовського, 19 (власник - У.Лішнер) Діючий: * Волинь (власники: Мазій Оксана Миколаївна - до 2022, ТОВ “Людмир” - з 2022 р.) == Де навчатись == === Історичні навчальні заклади === * Коедукаційна гімназія з польською мовою викладання д-ра Марека Старера — приватний навчальний заклад. Заснована у 1923 р. У першій рік роботи працювало тільки 4 класи. У наступні роки був уже повний курс із 7 класів. У 1927/1928 навчальному році у гімназії навчалось 162 учні. * Володимирська гімназія — відкрита 1 липня 1910 р. Розташовувалась на другому поверсі двокласного міського училища у кімнатах колишнього жіночого відділення. У 1913/1914 н.р. існувало 4 класи, у яких навчалось 124 дитини. Директор — Анатолій Іванович Лісєвіч (кавалер ордену св. Станіслава 2 ступеня). Серед викладачів працював Демʼян Герштанський. * Володимирська приватна жіноча гімназія Олени Біньковської — створена 15 червня 1910 р. на базі навчального закладу 1-го розряду. Існувало 7 класів. У 1912/1913 н.р. у школі навчалися 134 учениці. Плата за навчання становила від 35 до 50 рублів за півріччя. Головою педагогічної ради був Анатолій Іванович Лісєвіч. Начальниця — Олена Іванівна Біньковська. У 1915 р. у звʼязку з Першою світовою війною евакуйована до Києва. У вересні 1917 р. ліквідована постановою Тимчасового уряду. * Володимирське міське двокласне училище — відкрите 30 вересня 1869 р. У 1912/1913 н.р. навчалось 342 дитини. Плата — 6 рублів на рік. Штатний наглядач — Веніамін Звойницький. * «Народний університет» — відкрився у середині грудня 1919 року. === Діючі навчальні заклади === У Володимирі працюють 5 загальноосвітних шкіл (з них одна гімназія), ліцей, школа-інтернат для дітей з вадами слуху, та школа-інтернат для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, музична, художня, спортивна дитячі школи та центр позашкільної освіти. 1916 р. — відкрито 1-шу українську народну школу українськими січовими стрільцями. * ВКНЗ «Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А. Ю. Кримського» — вул. Устилузька, 42 * Агротехнічний коледж — вул. Генерала Шухевича, 27 * Філія університету «Львівська політехніка» — вул. Луцька, 233 * Центр професійної освіти — вул. Данила Галицького, 10 * НВК «ЗОШ I—III ступенів № 3 — ліцей» — вул. Ковельська,111 * Володимир-Волинська дитяча музична школа — вул. Соборна,4 * Володимир Волинська ЗОШ № 5 вул. Луцька 241 * Володимир-Волинська гімназія ім. О. Цинкаловського — вул. 20 липня, 21 * Володимир-Волинська ЗОШ № 1 — вул. Степана Бандери, 8 == Як заробити == Місцеві мають гарні прибутки на «сірій» контрабанді товарів до Польщі (бензин, горілка, сигарети) == Застереження == == Як вирішувати проблеми == Спеціальних туристичних органів не існує. Тому по допомогу слід звертатись до простих перехожих (зазвичай не відмовляють) або ж поліції. == Зв'язок == == Куди далі == [[Зимне|Зимне]], [[Луцьк|Луцьк]], [[Ковель|Ковель]] {{footer|ispartof=Волинська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Волинської області]] san48xheudcbex8l0r5a14kmzncc4qz 41967 41966 2026-04-01T10:10:38Z Assyrian Human 6497 Скасовано редагування № [[Special:Diff/41056|41056]] користувача [[Special:Contributions/Дмитро і Артур|Дмитро і Артур]] ([[User talk:Дмитро і Артур|обговорення]]) 41967 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Володимир-Волинський | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Володимир-Волинський''' знаходиться в [[Волинська область|Волинській області]]. == Зрозуміти == Володи́мир, до 2021 — Володимир-Волинський — місто у Волинській області, належить до числа історичних міст України, одне із найдавніших міст України (відоме з кінця Х ст.) Станом на 1 серпня 2012 року в місті проживає 38,6 тис. осіб. Автотраса Н22 сполучає місто з обласним центром — Луцьком і залізниця сполучає з залізничним центром області — Ковелем. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Має пасажирське залізничне сполучення з Києвом, Львовом та Ковелем. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Автобусне пасажирське сполучення з Києвом, Львовом, Луцьком, Ковелем, Брестом, Варшавою, Грубешовом. == Транспорт == Через місто проходять: автошлях Т 0302 Піща — Кременець, автошлях Р15 Ковель — Жовква, автошлях Н22 Устилуг — Луцьк — Рівне. Шлях від облцентру Луцька проходить автотрасою Н22. У місті працює автостанція, через яку автобусами та маршрутними таксі здійснюються перевезення Володимир-Волинським районом, Волинською областю та Україною. В даному населеному пункті знаходиться залізнична станція «Володимир-Волинський». Міський громадський транспорт представлений системою маршрутних таксі. == Що відвідати == * Успенський собор (1160 р.) * Василівська церква, XIII—XIV ст. * Костел Св. Іоакима і Анни, 1752 р., нині парафіальний римо-католицький костел * Миколаївська церква, 1780 р. * Кафедральний собор Різдва Христового УПЦ КП, 1718–1755 рр., (раніше Костел Розіслання Апостолів). * Земляні вали замку, XIII-XIV ст. * Мури капуцинського монастиря, 1751 р. Вони знаходяться у сквері неподалік костелу святих Іоакима і Анни * Цегельня Міхала Беркнера та Ісака Бубеса, вул. Криволуцька, 16 (заснована 1913 р.) * Друкарня Зельмана і Абрама Вассерів (заснована 1894 р.; вулиця Сенкевича) * Пивоварний завод братів Якова та Ісака Рубінштейнів * Друкарня А.Рапопорта (вулиця Пілсудського) * Бібліотека свято-Володимирського братства * Бібліотека Хани Вугенштейн == Чим зайнятись == * Прогулянки містом * Відвідування історичних пам'яток * Відвідування природних пам'яток == Що купувати == Оригінальні місцеві колоритні товари відсутні. На ринку можна купити товари польського виробництва. Є обмежена кількість сувенірної продукції – набори фотокарток, тарілки, магніти, картини, посуд з міською символікою, памʼятками, портретом уродженця міста, відомого сходознавця Агатангела Кримського. Сувеніри продаються тільки в одному магазині на центральній площі міста. У книгарні та музеї можна купити кілька книжок з історії міста. Цікавим сувеніром може бути квиток до музею, на якому написано, що це квиток до кінотеатру. == Де поїсти == Тематичних та цікавих туристам закладів харчування нема. * Ресторан «Дружба» * Ресторан «Веранда» * Кафе «Троянда» * Піцерія «Каскад» * Кафе «Лакомка» * Кафе «Імпреза» * Пузата Хата (не фаст-фуд-мережа, а кафе сина мера, тимчасово не працює) * Кафе «Маяк» * Кафе «Ірена» == Де розважитись == == Де зупинитись == Історичні: * Пасаж, вулиця Катедральна, 9 або 17 (власники – Тодрес Айншпан, Урин Айншпан, Х.Айншпан) * Краківський, вулиця Понятовського, 24 або 55 (власник – Хаїм Літвак) * Бристоль, вулиця Кунцевича, 6 (Бейриш Штеренбойм) * Європейський, вулиця Кунцевича, 8 (власники – Захарія Лішнер, Хуна Лішнер) * Париж, вулиця Понятовського, 19 (власник - У.Лішнер) Діючий: * Волинь (власники: Мазій Оксана Миколаївна - до 2022, ТОВ “Людмир” - з 2022 р.) == Де навчатись == === Історичні навчальні заклади === * Коедукаційна гімназія з польською мовою викладання д-ра Марека Старера — приватний навчальний заклад. Заснована у 1923 р. У першій рік роботи працювало тільки 4 класи. У наступні роки був уже повний курс із 7 класів. У 1927/1928 навчальному році у гімназії навчалось 162 учні. * Володимирська гімназія — відкрита 1 липня 1910 р. Розташовувалась на другому поверсі двокласного міського училища у кімнатах колишнього жіночого відділення. У 1913/1914 н.р. існувало 4 класи, у яких навчалось 124 дитини. Директор — Анатолій Іванович Лісєвіч (кавалер ордену св. Станіслава 2 ступеня). Серед викладачів працював Демʼян Герштанський. * Володимирська приватна жіноча гімназія Олени Біньковської — створена 15 червня 1910 р. на базі навчального закладу 1-го розряду. Існувало 7 класів. У 1912/1913 н.р. у школі навчалися 134 учениці. Плата за навчання становила від 35 до 50 рублів за півріччя. Головою педагогічної ради був Анатолій Іванович Лісєвіч. Начальниця — Олена Іванівна Біньковська. У 1915 р. у звʼязку з Першою світовою війною евакуйована до Києва. У вересні 1917 р. ліквідована постановою Тимчасового уряду. * Володимирське міське двокласне училище — відкрите 30 вересня 1869 р. У 1912/1913 н.р. навчалось 342 дитини. Плата — 6 рублів на рік. Штатний наглядач — Веніамін Звойницький. * «Народний університет» — відкрився у середині грудня 1919 року. === Діючі навчальні заклади === У Володимирі працюють 5 загальноосвітних шкіл (з них одна гімназія), ліцей, школа-інтернат для дітей з вадами слуху, та школа-інтернат для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, музична, художня, спортивна дитячі школи та центр позашкільної освіти. 1916 р. — відкрито 1-шу українську народну школу українськими січовими стрільцями. * ВКНЗ «Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А. Ю. Кримського» — вул. Устилузька, 42 * Агротехнічний коледж — вул. Генерала Шухевича, 27 * Філія університету «Львівська політехніка» — вул. Луцька, 233 * Центр професійної освіти — вул. Данила Галицького, 10 * НВК «ЗОШ I—III ступенів № 3 — ліцей» — вул. Ковельська,111 * Володимир-Волинська дитяча музична школа — вул. Соборна,4 * Володимир Волинська ЗОШ № 5 вул. Луцька 241 * Володимир-Волинська гімназія ім. О. Цинкаловського — вул. 20 липня, 21 * Володимир-Волинська ЗОШ № 1 — вул. Степана Бандери, 8 == Як заробити == Місцеві мають гарні прибутки на «сірій» контрабанді товарів до Польщі (бензин, горілка, сигарети) == Застереження == == Як вирішувати проблеми == Спеціальних туристичних органів не існує. Тому по допомогу слід звертатись до простих перехожих (зазвичай не відмовляють) або ж поліції. == Зв'язок == == Куди далі == [[Зимне|Зимне]], [[Луцьк|Луцьк]], [[Ковель|Ковель]] {{footer|ispartof=Волинська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Волинської області]] ekkmcjydmb0bg8pnzxrjhnpvl4hjkqx 10 2583 41933 29218 2026-03-31T19:18:13Z Assyrian Human 6497 41933 wikitext text/x-wiki {{listing | type=go | counter={{{counter|go}}} | name={{{name|}}} | alt={{{alt|}}} | address={{{address|}}} | directions={{{directions|}}} | phone={{{phone|}}} | tollfree={{{tollfree|}}} | email={{{email|}}} | fax={{{fax|}}} | url={{{url|}}} | hours={{{hours|}}} | price={{{price|}}} | lat={{{lat|}}} | long={{{long|}}} | lastedit={{{lastedit|}}} | content={{{content|}}} | image={{{image|}}} | wikipedia={{{wikipedia|}}} | wikidata={{{wikidata|}}} | inline={{{inline|}}} | facebook={{{facebook|}}} | {{{1|}}}}}<noinclude>{{documentation}}</noinclude> 40s7vmdog9os9p70y0glh6vfl7hzsnn 41942 41933 2026-03-31T19:26:10Z Assyrian Human 6497 41942 wikitext text/x-wiki {{listing | type=go | counter={{{counter|go}}} | name={{{name|}}} | alt={{{alt|}}} | address={{{address|}}} | directions={{{directions|}}} | phone={{{phone|}}} | tollfree={{{tollfree|}}} | email={{{email|}}} | fax={{{fax|}}} | url={{{url|}}} | hours={{{hours|}}} | price={{{price|}}} | lat={{{lat|}}} | long={{{long|}}} | lastedit={{{lastedit|}}} | content={{{content|}}} | image={{{image|}}} | wikipedia={{{wikipedia|}}} | wikidata={{{wikidata|}}} | inline={{{inline|}}} | facebook={{{facebook|}}} | instagram={{{instagram|}}} | {{{1|}}}}}<noinclude>{{documentation}}</noinclude> p24e11ve334e4wa7vih1cxgtl4abatj 0 3877 41928 41925 2026-03-31T18:33:38Z Assyrian Human 6497 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/~2026-19906-81|~2026-19906-81]] ([[User talk:~2026-19906-81|обговорення]]) до зробленого [[User:Марк Боярчук|Марк Боярчук]] 41195 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Ковель''' знаходиться в [[Волинська область|Волинської області]]. == Зрозуміти == Ковель - це транзитне місто багатьох туристів, що подорожують до Польщі. == Як дістатись == === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Пішки Трактором Велосипедом Конем Самокатом Шкільним автобусом == Транспорт == == Що відвідати == {{Mapframe}} '''{{See|name=Жертвам Другої Світової війни|address=вулиця Незалежності, Ковель, Волинська область, 45000|long=24.719484584657447|hours=Відкрито цілодобово|lat=51.21023971512378}}''' на вулиці Незалежності. Від<bdi>крито 1996 року. Автором восьмиметрового гранітного хреста, на постаменті якого українською та німецькою мовами викарбувано заклик до нащадків, є директор Ковельської художньої школи Олена Цьомик, яка в образі пам'ятника втілила кілька символічних рішень. Загалом же, на конкурс тоді було представлено десять проектів. А координатором втілення в життя важливої ідеї став голова правління українського фонду "Єднання" журналіст з міста Луцька Володимир Шевчук.</bdi> {{See|name=Меморіальний комплекс Слави|address=вулиця Незалежності, Ковель, Волинська область, 45004|hours=Відчинено цілодобово|lat=51.214542227343316|long=24.70526050838912}}'''Меморіальний комплекс «Ніхто не забутий, ніщо не забуте»''', у сквері локомотивного депо, Меморіал на честь робітників локомотивного депо, що загинули в роки громадянської і Великої Вітчизняної війни. Автор - В. Корнілов. Відкрито 1969 року. Рішенням виконкому Ковельської міської ради від 4 серпня 1969 року за № 360-р є пам’яткою місцевого значення (охоронний номер 18). 3. Ковельський історичний музей. Вулиця Олени Пчілки 11, Ковель Волинська, 4500 Відгуки 4,5 зірок, номер телефону 03352 32435 == Чим зайнятись == Сходити в парк Піти в ресторан або кафе == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{See|name=Броварня|phone=0990751550|hours=кожен день - 10:00–22:30|lat=51.21290062296778|long=24.705717631065326|url=https://classic.com.ua/ua/}} === Дорого === Ресторан == Де розважитись == "Піколіно" "Fun City" == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Волинська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Волинської області]] dnnro5ooq06squostuhkovyhzil9gi8 41929 41928 2026-03-31T18:34:27Z Assyrian Human 6497 41929 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Ковель''' знаходиться в [[Волинська область|Волинської області]]. == Зрозуміти == Ковель - це транзитне місто багатьох туристів, що подорожують до Польщі. == Як дістатись == === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === == Транспорт == == Що відвідати == {{Mapframe}} '''{{See|name=Жертвам Другої Світової війни|address=вулиця Незалежності, Ковель, Волинська область, 45000|long=24.719484584657447|hours=Відкрито цілодобово|lat=51.21023971512378}}''' на вулиці Незалежності. Від<bdi>крито 1996 року. Автором восьмиметрового гранітного хреста, на постаменті якого українською та німецькою мовами викарбувано заклик до нащадків, є директор Ковельської художньої школи Олена Цьомик, яка в образі пам'ятника втілила кілька символічних рішень. Загалом же, на конкурс тоді було представлено десять проектів. А координатором втілення в життя важливої ідеї став голова правління українського фонду "Єднання" журналіст з міста Луцька Володимир Шевчук.</bdi> {{See|name=Меморіальний комплекс Слави|address=вулиця Незалежності, Ковель, Волинська область, 45004|hours=Відчинено цілодобово|lat=51.214542227343316|long=24.70526050838912}}'''Меморіальний комплекс «Ніхто не забутий, ніщо не забуте»''', у сквері локомотивного депо, Меморіал на честь робітників локомотивного депо, що загинули в роки громадянської і Великої Вітчизняної війни. Автор - В. Корнілов. Відкрито 1969 року. Рішенням виконкому Ковельської міської ради від 4 серпня 1969 року за № 360-р є пам’яткою місцевого значення (охоронний номер 18). == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{See|name=Броварня|phone=0990751550|hours=кожен день - 10:00–22:30|lat=51.21290062296778|long=24.705717631065326|url=https://classic.com.ua/ua/}} === Дорого === Ресторан == Де розважитись == "Піколіно" "Fun City" == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Волинська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Волинської області]] pdyd2duy3zvla8bu0ck1ncmveconbct 0 4208 41949 40013 2026-04-01T00:04:44Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 41949 wikitext text/x-wiki {{geo|20.3486|-74.5106}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Барако́а''' (ісп. Baracoa) — муніципалітет і місто (найсхідніше та найстаріше) на [[Куба|Кубі]] у провінція [[Гуантанамо (провінція)|Гуантанамо]]. Популярне серед туристів завдяки своїй унікальній місцевій культурі з акцентом на корінні народи, самобутній місцевій кухні, природному оточенню тропічних лісів та шоколаду. == Зрозуміти == [[Файл:ElYunqueBaracoa.JPG|400px|thumb|right|alt=El Yunque, an anvil-shaped mountain, surrounded by rainforests|Ель-Юнке височіє над Баракоа]] Місто розташоване на березі [[Атлантичний океан|Атлантичного океану]]. Воно захищене, з одного боку, масивними горами та, з іншого, Атлантичним океаном. Через це місто історично була ізольованим від решти Куби. До 1960-х років дістатися до міста можна було лише морем. Ця ізоляція значною мірою сприяла відмінності Баракоа від решти Куби. ;Історія: Найстаріше місто і перша столиця країни в 1511–1522 роках. Вважається, що саме до Баракоа вперше висадився на американську землю Хоистофор Колумб, що робить його справді першим містом сучасної Америки. Баракоа була офіційно заснована як перша з вілл Дієго Веласкеса в 1511 році та була столицею Куби до 1515 року, коли столицю було перенесено до [[Сантьяго-де-Куба|Сантьяго]], частково через віддаленість Баракоа. У наступні століття Баракоа, одночасно близька та віддалена від решти Куби, процвітала завдяки піратству та розвивала культуру, відмінну від решти острова. Французькі поселенці, які тікали від революції з сусіднього [[Гаїті]], знайшли клімат ідеальним для вирощування какао, і місто перетворилося на сільськогосподарський центр. Напередодні революції 1959 року мешканці Баракоа були особливо підтримуючими та корисними (як це загалом було характерно для [[Східна Куба|Східної Куби]]) і були винагороджені завершенням будівництва дороги з Гуантанамо та кінцем понад 4 століть ізоляції. Сьогодні Баракоа є переважно важливою сільськогосподарською зоною Куби, весь кубинський шоколад виробляється на цій місцевості, а також важливим напрямком у кубинському туризмі. ;Клімат У Баракоа та навколишніх районах тропічний мікроклімат, що дозволяє шоколаду добре рости. Очікуйте невеликих дощів, хоча загалом вони не неприємні. У Баракоа може бути напрочуд прохолодно, хоча більша частина навколишньої території досить спекотна. Населення складало 41 600 осіб (2004). Прізвисько — «Перше місто» (ісп. Ciudad Primada). == Як дістатись == Хоча дістатися до Баракоа вже не можна лише човном, місто залишається досить ізольованим. До Баракоа можна дістатися з міста [[Гуантанамо (місто)|Гуантанамо]] через Ла-Фаролу (маяк) — гірську дорогу через перевал, побудовану в 1960-х роках, щоб винагородити мешканців Баракоа за їхню підтримку революції. Зверніть увагу, що транспорт до / із Баракоа, як літаком, так і автобусом, часто повністю заброньований у високий сезон. Тому обов'язково купуйте квитки заздалегідь, особливо перед відправленням, оскільки альтернатив небагато. Однак у низький сезон автобус Viazul може курсувати з менш ніж 10 пасажирами. === {{Літаком}} === Рейси з [[Гавана|Гавани]] до Баракоа виконують компанії Cubana та Aerogaviota. Щоб забронювати ці рейси, дивіться [http://www.cubajet.com Cubajet]. === {{Автомобілем}} === Також можна доїхати до Ла-Фароли на орендованому автомобілі або таксі, хоча це не особливо рекомендується, оскільки, окрім складності та вартості оренди автомобіля на Кубі, більшість доріг, особливо гірські ділянки, дуже віддалені, і якщо трапиться поломка, ви застрягнете на деякий час. А тут немає іншого способу сполуучення, і єдиний спосіб зв'язку — автобуси. Баракоа знаходиться за 150 км на схід від міста [[Гуантанамо (місто)|Гуантанамо]]. ;Таксі: Багато таксистів запропонують вам подорожувати між Сантьяго-де-Куба та Баракоа за ту ж ціну, що й Viazul, залежно від наявності достатньої кількості пасажирів (принаймні 4), яких вони спробують знайти. Це суттєва альтернатива, яку варто розглянути, особливо завдяки її гнучкості (для фотографування) та прямолінійності, тобто без зупинок чи очікування. З іншого боку, вас можуть запхати на досить незручне та небезпечне «заднє сидіння» пікапа разом із 6 іншими людьми, де ви будете їхати не менгше 3,5 годин. Таксі та автомобіль також будуть єдиними двома варіантами подорожі між Пунта-де-Маїсі та Баракоа (див. #Куди далі наприкінці статті). === {{Автобусом}} === Щоденний автобус [http://www.viazul.com/ Viazul]{{Dead link|date=квітня 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} (ціни та розклад дивіться за посиланням) курсує між [[Сантьяго-де-Куба|Сантьяго]] та Баракоа через місто [[Гуантанамо (місто)|Гуантанамо]], час у дорозі становить близько 5 годин {{marker|type=go|lat=20.35293 | long=-74.50010|name=Автобусний термінал}} розташований на північній околиці міста Баракоа. Поїздка на автобусі є однією з найкрасивіших на Кубі, вона пролягає від напівпосушливої ​​пустелі Гуантанамо до вражаючих гір Ла-Фарола та низин дощових лісів, розташованих поблизу Баракоа. Також Astro, національна автобусна лінія, обслуговує Баракоа з того ж автовокзалу, що й Viazul, але як туриста вас навряд чи пустять туди, а якщо й пустять (зазвичай, будучи студентом), то ви навряд чи отримаєте вільне місце. Крім того, є місцеві провінційні автобуси та пасажирські вантажівки з окремого терміналу в центрі міста (запитайте кубинця). Останній також сполучає Моа принаймні одним (переповненим) автобусом на день (1-2 кубинських песо) в кожному напрямку, що може легко зайняти час до 3 годин. У будь-якому випадку, ви можете спробувати зупинити обидва (Astro та провінційні) автобуси на виїзді з міста, залежно від того, куди ви хочете поїхати. Звісно, ​​оскільки це Куба, звичайний ряд чартерних автобусів також обслуговує Баракоа. === {{Кораблем}} === == Транспорт == {{Mapframe|20.349|-74.497|zoom=13}} Баракоа — крихітне та дуже компактне містечко, тому основним видом пересування в місті будуть піші прогулянки. Для більш віддалених екскурсій зручно скористатися таксі, велосипедним таксі або кінним транспортом. Велосипедні таксі є всюди, і їх можна оплатити в кубинських песо. Звичайні таксі менш поширені, але їх можна найняти за потреби. * {{listing | name=Прокат велосипедів Baracoa | alt= | url=https://www.baracoabikerental.com | email=email matos.camilo@yahoo.es | address=Calle Juracion #1 | lat= | long= | directions=Біля музею Матачіна | phone=+53 54070738 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2016-12-05 | content=Прокат велосипедів останніх моделей. }} == Що відвідати == [[Файл:BaracoaMalecon.JPG|thumb|alt=View along the Malecon (sea wall) of Baracoa|Малекон у Баракоа набагато скромніший, ніж відомий у Гавані]] * {{see | name=Парк Незалежності | alt= | url= | email= | address= | lat=20.347672 | long=-74.496748 | directions=кут Антоніо Масео та Фелікса Руене | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= Парк Незалежності, фактично головна площа міста, має фонтан, статую місцевого героя Хатуея та оригінальну церкву Баракоа (закриту на реконструкцію з 2012 року). Більшість офісів туроператорів, включаючи Cubatur, розташовані навколо парку, як і офіси міської влади. Поруч розташовано багато будинків ''casas'' та ''paladares''. }} * {{see | name=Старе місто | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Старе місто Баракоа, яке практично охоплює все нинішнє місто, не достатньо гарне. Тут також практично немає особливо визначних будівель, але прогулянки ним приємні. }} * {{see | name=Малекон | alt= | url= | email= | address= | lat=20.34797 | long=-74.49463 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=У Баракоа є власний Малекон, що пролягає від північної автостанції до Фуерте-Матачин, хоча він не має такої слави (чи натовпу туристів), як Гавана. Однак, він чудово підходить для прогулянки вздовж Атлантики. Близько посередині прогулянки парк і статуя вшановують Колумба та висадку іспанців на Кубу. Деякі будинки розташовані вздовж Малекона, звідки відкривається чудовий вид на море. }} [[Файл:AsientoTainoStatue.JPG|thumb|left|alt=A small stone Taino statuette resting among plants|Типова скульптура в Asiento Taino]] * {{see | name=Кастільо-де-Себоруко | alt=готель El Castillo | url= | email= | address=пагорб на захід від Каліксто-Гарсія, поблизу Маріана Грахалес | lat=20.347925 | long=-74.498784 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Найвищий форт у Баракоа, що датується 1739 роком, зараз є готелем, але ті, хто не є гостями, можуть вільно блукати відкритими (і деякими критими) зонами та милуватися місцевими краєвидами. }} * {{see | name=Asiento Taino | alt= | url= | email= | address=Монкада за готелем El Castillo | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=CUC3 | content=Реконструйоване кладовище таїно, повне старовинних скульптур. Хоча музей і захоплює, зрештою виникає питання, наскільки ретельно проведена реконструкція. Дорогою туди зверніть увагу на стару занедбану заправку на Монкада – це вражаюче видовище. }} * {{see | name=Готель La Rusa | alt= | url= | email= | address=161 Máximo Gomex | lat=20.348336 | long=-74.495112 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= Цей готель на Малеконі, радше історична дивина, ніж чудове місце для ночівлі, його управителька росіянка, яка втекла на Кубу від Російської революції, але стала однією з найближчих подруг Фіделя Кастро. }} * {{see | name=Fuerte Matachín | alt= | url= | email= | address=Кут Хосе Марті та Малекона | lat=20.342095 | long=-74.491841 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=$1 | content=На південному завершенні Малекона цей колишній іспанський форт зараз служить міським музеєм. Він досить інформативний, але більшість експонатів [[Іспанський розмовник|іспанською мовою]]. }} * {{see | name=Центр ветеранів | alt= | url= | email= | address=216 Хосе Марті | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=безоплатно | content= Крихітний музей, де зберігаються фотографії та інші статті про революцію та, що, можливо, цікавіше, про конфлікт в Анголі. Час перегляду приблизно 15 хвилин. }} * {{see | name=Кукуручо Фабрика (''Fábrica de Cucuruchu'') | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions=за 500 метрів за Fábrica de Chocolate, 3,8 км на північ по головній дорозі | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= У місті працює фабрика, яка їх виробляє! Вона розташована на околиці міста (попросіть водія велотаксі підвезти вас туди), і це гарне місце, щоб купити конічні кокосові кондитерські вироби, принаймні, коли вона відкрита. }} * {{see | name=Фінка Дуаба | alt= | url= | email= | address= | lat=20.362694 | long=-74.538556 | directions=за 4,3 км на північ від міста Баракоа по головній дорозі, рухайтеся невеликою дорогою на схід приблизно 700 м (тримайтеся правого боку) | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= Місце, де можна дізнатися про плантації какао, їх виробництво та історію на Кубі. Буквально за 100 метрів далі протікає річка, де можна скупатися. }} == Чим зайнятись == Відпочиньте в місті, випийте пляшку рому та кока-коли з місцевими жителями в нічному клубі за 100 кроків над містом. Casa de la Trova біля церкви позиціонує себе як комфортний та гостинний заклад, де ви можете потанцювати з місцевими жителями. Популярний заклад для всіх любителів сальси. ;Пляжі: * {{do | name=Медовий пляж | alt= | url= | email= | address=На південь від Fuerte Matachín | lat=20.340592 | long=-74.489560 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=Безкоштовно. | content= Чудовий піщаний (темний пісок) пляж, до якого можна легко дістатися пішки з міста. }} * {{do | name=Плайя-Дуаба | alt= | url= | email= | address= на північ від Баракоа біля дороги до Алехандро де Гумбольдта | lat=20.3716 | long=-74.5166 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=Безкоштовно. | content=Пляж, розташований на північ від Баракоа (не в пішій доступності), зазвичай відвідується наприкінці екскурсії до парку Алехандро де Гумбольдта (нижче), щоб відпочити після дня піших прогулянок. }} * {{do | name=Пляж Магуана | alt= | url= | email= | address=на північ від Баракоа біля дороги до Алехандро де Гумбольдта | lat=20.4679 | long=-74.5858 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=Безкоштовно. | content=Гарний відокремлений пляж, який зазвичай відвідують після екскурсії до парку Алехандро де Гумбольдта (внизу), щоб відпочити після дня піших прогулянок. Там же є невеликий ресторан. }} * {{do | name=Плайя-Бланка| alt= | url= | email= | address= | lat=20.350015 | long=-74.465002 | directions=на південний схід від Баракоа на бікі-таксі | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= Це тихий пляж з білим піском, де можна розслабитися та залишитися на деякий час. Дорога туди довга та звивиста, триває 12 км. }} ;Природні пам'ятки: * {{do | name=Ель-Юнке | alt= | url= | email= | address= | lat=20.347028 | long=-74.571667 | directions= за 4,3 км на північ від міста Баракоа по головній дорозі, рухайтеся невеликою дорогою на схід приблизно 5 км (тримайтеся лівого боку). | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=CUC12 | content= Гора заввишки 575 м, назва якої іспанською означає «ковадло», розташована приблизно за 30 хвилин на велосипедному таксі від центру міста. Вартість звичайного таксі туди й назад становить близько 15 кубинських песо. За вхід до національного парку потрібно доплатити, але краєвиди з вершини фантастичні та варті 1-2 годинного походу. }} * {{do | name=Cascada (Водоспад) | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions=по дорозі до ''Ель-Юнке'' | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=CUC8 | content=Гарний водоспад, де можна поплавати. }} * {{do | name=Національний парк Алехандро де Гумбольда (''Parque Nacional Alejandro de Humboldt'') | alt= | url= | email= | address= | lat=20.510462 | long=-74.671637 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= Цей захоплюючий парк, неперевершений у [[Кариби|Карибському басейні]] за своєю величезною різноманітністю, може стати родзинкою будь-якого візиту до Баракоа. У парку мешкає найменша у світі жаба, ендемічний равлик поліміта, а також дивовижна кількість сільськогосподарських культур. Поговоріть з Кубатуром у Парку Незалежності для групової екскурсії; також можна відвідати парк самостійно та найняти охоронця біля воріт, але це дорожче та не особливо рекомендується. Дорога до парку — це не стільки дорога з вибоїнами, скільки вибоїни з ділянками дороги, і ви відчуєте, як автобус крутить у всіх напрямках, щоб об'їхати їх. Більшість турів також включають пляж Дуаба, який зображений вище. }} * {{do | name=Юмурі | alt= | url= | email= | address= | lat=20.3008083 | long=-74.2968252 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Вирушайте за місто на велосипедному таксі, щоб побачити могутню річку Юмурі, яка протікає через кілька навколишніх населених пунктів. Човнові екскурсії проведуть вас долиною річки протягом кількох годин туди й назад. Також доступні екскурсії з Баракоа, під час яких ви додатково побачите какао-плантації та інші місцеві райони. }} ;Спорт: * {{do | name=Бейсбольний стадіон | alt= | url= | email= | address=на Плайя де Міель | lat=20.339250 | long=-74.487965 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= Оскільки це Куба, звісно, ​​там є бейсбольний стадіон. Стадіон Баракоа насправді розташований на пляжі, але вже в поганому стані. }} <gallery> Monte Iberia Dwarf Frog (Eleutherodactylus Iberia) (8572426754).jpg|Карликова жаба Монте-Іберія - найменша жаба в Північній півкулі, яку можна побачити парку Алехандро де Гумбольдта. Cuban Painted Snail (Polymita picta) (8573971561).jpg|Один з кількох різновидів равликів ''«поліміт''» - ендеміків району Баракоа, у парку Алехандро де Гумбольдта. Coccothrinax yunquensis.jpg|Вид з вершини Ель-Юнке, включаючи ендемічні пальми. Unidentified Anolis Species in El Yunque, Cuba (8591589503).jpg|Жаба в Ель-Юнке </gallery> == Що купувати == Всупереч очікуванням від такого ізольованого міста, ціни в Баракоа не дорожчі, ніж у будь-якому іншому місті на Кубі, частково тому, що кубинський туристичний ринок дуже жорстко контролюється. Вартість проживання в Баракоа варіюється залежно від того, чи відвідуєте ви місця, де платять песо, чи кубинські канадські долари. Загалом, чим більше людей прямують на схід Куби, тим менше уваги приділяється тому, чи платите ви їм CUC, чи CUP, і це найбільше стосується Баракоа, де практично всі нетуристичні товари (такі як поїздки до національного парку) оплачуються в будь-якій з цих валют. * {{buy | name=Кадека | alt= | url= | email= | address= | lat=20.345181 | long=-74.494652 | directions=кут Хосе Марті та Роберто Реєса | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Місце, де можна обміняти ваші гроші на CUC або CUC на CUP. }} Баракоа — гарне місце для придбання творів мистецтва в стилі корінних народів, хоча це й недешево. Невеликі дерев'яні капсули з какао-маслом, які продаються тут, стануть гарним сувеніром чи подарунком, але деякі з них пахнуть краще за інші. == Де поїсти == [[Файл:CacaoPodInside.JPG|thumb|alt=A yellow, oval, ribbed pod split in half to reveal semicircular seeds covered in white slime|Внутрішня частина какао-стручка перед тим, як пройти численні етапи, необхідні для перетворення на шоколад. Звичайне видовище в Баракоа.]] Мандрівники, втомлені від одноманітної (і, відверто кажучи, дещо нудної) їжі, яку можна знайти в інших місцях Куби, можуть зітхнути з полегшенням, коли дістаються до Баракоа, а потім відразу ж поринути у смачні регіональні страви цього маленького міста. Місцеві батончики з арахісовою пастою — це гарна закуска. Піца песо також чудово смакує. Загалом, окрім шоколаду, ресторани не подають страви місцевої кухні. Обов'язково спробуйте ''питний шоколад Baracoan'' — гарячий шоколад, заварений з листям кориці. Він смачний, хоча сухе молоко дещо обмежує його смак. Звичайно, у барах по всьому Баракоа ви знайдете звичний асортимент газованої води та алкоголю за песо та CUC. ;Регіональна кухня: Баракоа відома як '''край шоколаду та кокосу''', і більшість страв місцевої кухні базується на цих двох інгредієнтах. Біля середини Ла-Фароли автобус Viazul зупиняється в крихітному туристичному селі, де можна купити червоні банани, шоколад Baracoa та кукуручо. * {{eat | name=Шоколад Baracoa | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions=Ви знайдете людей, які продають його всюди, але найкраще місце для пошуку – це навколо '''Парку Незалежності''', де ви можете знайти когось, хто продає його упаковками по 25-30 штук. | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2015-09-30 | content=Його продають крихітними плитками по 6 штук за 5 кубинський песо. Ви також знайдете людей, які продають шоколадні кульки — вони несолодкі, що зазвичай робить їх абсолютно несмачними, але шоколад у Баракоа досить м’який (хоча він точно не всім до смаку). Обов’язково купіть багато, оскільки тут він дешевший і абсолютно неймовірний. }} * {{eat | name=Звичайний кокос | alt= | url= | email= | address= | lat=20.339451 | long=-74.486490 | directions=вздовж ''Плайя-де-Міель'' за стадіоном | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=0,50 кубинських песо. | lastedit=2015-09-30 | content=Випийте свіжий та смачний кокос, а потім з'їжте желеподібну м'якоть всередині. Обов'язково споживайте його без додавання лимона, інакше смак кокоса буде зіпсовано. }} Крім того, кокос проявляється у двох місцевих стравах. * {{eat | name=Соус з кокосового молока | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2015-09-30 | content=Перша страва дивним чином нагадує ''тайські каррі'', але залишається зовсім іншою (досить відрізняється від звичайної прісної кубинської дієти!) і подається з рибою та морепродуктами. Найкращий спосіб спробувати її – це спеціально попросити власника вашої каси приготувати її або відвідати один із ''паладарів'', що спеціалізуються на місцевій їжі. }} * {{eat | name=Кукуручо | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=CUC1 кожен | lastedit=2015-09-30 | content=Інша особливість – це конічна суміш з тертого кокосу, цукру (і його великої кількості), апельсинових шкірок, гуави та всього іншого, що виробник забажає додати – жодні дві не схожі! Кукуручос загорнуті в пальмове листя зі зручною кришкою. Вони досить солодкі, можливо, солодші, ніж зазвичай дозволяє типовий північноамериканський смак. }} == Де розважитись == * {{drink | name=Casa de la Trova | alt= | url= | email= | address= | lat=20.347545 | long=-74.496370 | directions=біля церкви | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2015-09-30 | content=Позиціонує себе як комфортний та гостинний заклад, де можна потанцювати з місцевими жителями. Популярний серед усіх поціновувачів сальси. }} * {{drink | name=Місцевий бар | alt= | url= | email= | address= | lat=20.348691 | long=-74.497902 | directions=північне завершення бульвару | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2015-09-30 | content= У цьому автентичному барі пропонують недорогі напої та часто грають гарну автентичну музику. Дайте чайові музикантам або купіть їхній компакт-диск. }} == Де зупинитись == Як і скрізь на Кубі, ''casas particulares'' (кімнати в приватних будинках), які можна винайняти приблизно за 15-20 кубинських песо за ніч, найімовірніше, будуть найдешевшим варіантом. Зверніть увагу, що хоча багато будинків невеликі, вони, як правило, працюють у неформальних (і не зовсім легальних) сімейних мережах, тому, якщо головний будинок повний, вам запропонують зупинитися у членів цієї родини. Будьте готові до навали готельєрів та таксистів, коли ви прибудете на автовокзал. Остерігайтеся людей, які видають себе за власників готелів і пропонують вам дуже низьку ціну, оскільки вона може змінитися, коли ви прибудете до готелю, зустрінетеся зі справжнім власником і отримаєте реальну ціну на номер. Суть полягає в тому, що на той час ви вже не зможете знайти інший готель чи помещшкання, бо там просто надто спекотно. Натомість просто пройдіть коротку відстань від автовокзалу до міста та перегляньте 2 або 3 будинки саморстиійно. === Дешево === ;Приватні будинки: * {{sleep | name=Casa Alejandro y Susana | alt= | url= | email=casaalejandroysusana@gmail.com | address=Вулиця 1-го Квітня, будинок 55 | lat=20.34870 | long=-74.50134 | directions=навпроти La Pesca | phone=+53 53956044 | tollfree=+53 21641091 | fax= | checkin=гнучкий | checkout=до 15:00 | price=CUC25 | lastedit=2016-07-05 | content=Має терасу, сад, кругову розв'язку, подвір'я та гараж. В обидвох кімнатах є кондиціонер, гарячий душ, двоспальне ліжко та особистий туалет, а також великі скляні вікна, що забезпечують гарну природну вентиляцію та освітлення. Надаються послуги пральні, а також подаються типові страви, вегетаріанські рецепти, сніданок та коктейлі за договірними цінами. Власники - юристи. У будинку ви знайдете безпеку, приватність та комфорт. }} * {{sleep | name=Йоданка | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+53 53553587 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=CUC15 | content= Фантастичний будинок на тихій бічній вулиці, навпроти автобусної станції, наприкінці Малекона. У нього немає назви, але це дорога після Хурасьйону, праворуч, коли ви виїжджаєте з міста. Будинок знаходиться приблизно за 200 метрів від пляжу, який знаходиться праворуч. Номери великі з двоспальним ліжком та власною ванною кімнатою. Також є затінений внутрішній дворик та сходи на інший внутрішній дворик на сонці. Власники розмовляють лише іспанською. }} * {{sleep | name=Clara Silot y Victor | url= | email=ocha@gtm.sld.cu | address=Libertad No. 28-A | lat= | long= | directions= | phone=+53 21-643662 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | content=Гарний номер, який адмініструє чудова літня пара. Завдяки їм Баракоа стала ще чудовішою! Вона знаходиться приблизно за 8 хвилин ходьби від центру. }} * {{sleep | name=Casa Colonial Gustavo y Yalina | alt=Flor Crombet | url= | email= | address=125 Flor Crombet | lat= | long= | directions= | phone=+53 21-64-25-36 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | content=Цей ''елегантний будинок у колоніальному стилі'', що датується XIX століттям, пропонує вечерю з баракським шоколадом та місцевими делікатесами. }} * {{sleep | name=Нелсі Борхес Теран | alt= | url= | email= | address=вул. Антоніо Масео, 171 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | content= Якщо ви ставите за пріоритет спробувати місцеві страви Баракоа, вам варто зупинитися в цьому будинку, оскільки вважається, що тут дуже смачна їжа. }} * {{listing | type=sleep | name==Вілла Парадізо | alt= | url=https://villaparadisobaracoa.com/en/ | email= | address=вул. Монкада 92B | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | wikipedia= | wikidata= | lastedit=2020-05-15 | content= Один з найкращих будинків для відпочинку на [[Східна Куба|сході Куби]] з чудовим видом на місто, гарними номерами та досить доброзичливими власниками, які можуть організувати екскурсії по навколишньому регіону. Також один з небагатьох будинків у Баракоа з вебсайтом. }} ;Готелі: * {{sleep | name=Готель La Rusa | url= | email= | address=вул. Максімо Гомес, 161. | lat=20.348336 | long=-74.495112 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | checkin=16:00 | checkout=12:00 | price=CUC18-30 | content= Цей яскраво-жовтий готель, є визначною історичною пам'яткою, розташований навпроти Малекону (морської стіни) в центрі міста. У готелі зупинялися такі відомі особистості, як Че Гевара та Фідель Кастро. Номери прості, з кондиціонером, телевізором та гарячою водою. Якщо ви хочете трохи доторкнутися до історії та чудових краєвидів – попросіть номер 302. Це номер, у якому Че зупинявся під час свого візиту на відкриття місцевої шоколадної фабрики, і він відзначений пам'ятною табличкою та клішованими меблями. Умови погіршилися після урагану Айк у 2008 році і з того часу не сильно покращилися. }} === Середні ціни === === Дорого === [[Файл:ElCastilloBaracoa.JPG|thumb|alt=A path along a wall with turrets. Palm trees and small tropical plants grow nearby.|У готелі El Castillo ви можете вдати себе за ''конкістадора'']] * {{sleep | name=Готель El Castillo | alt= | url= | email= | address=Пагорб на захід від Каліксто Гарсіа, поблизу Маріана Грахалес | lat=20.347925 | long=-74.498784 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=CUC64 | content=Перетворений з форту Кастільо-ель-Себоруко, цей елегантний готель дозволяє відчути себе конкістадором – і має дивовижний вид на місто (хоча вам не обов'язково зупинятися тут, щоб його побачити). }} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як розв'язувати проблеми == == Зв'язок == Будучи крихітним ізольованим туристичним містечком у значною мірою ізольованій країні, Баракоа не має багато зв'язку із зовнішнім світом, хоча й має офіс Etecsa поруч із Парком Незалежності. * {{listing | name=Etecsa | alt= | url= | email= | address=Антоніо Масео ну Парку Незалежності | lat=20.347804 | long=-74.497107 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=CUC2 за годину (інтернет) | content=Оскільки Баракоа — туристичне місто, кубинська телекомунікаційна та інтернет-компанія має тут офіс із напрочуд швидкими інтернет-терміналами. Це єдине місце, де можна (легально) отримати доступ до Інтернету в Баракоа. }} Місцева газета називається Venceremos («Ми переможемо»), як і в решті провінції Гуантанамо. == Куди далі == У навколишніх містах особливо нічого робити, і оскільки більшість відвідувачів приїжджають автобусами через Ла-Фаролу, вони вирушають точно так само, як і приїхали, у напрямку [[Гуантанамо (місто)|Гуантанамо]] та [[Сантьяго-де-Куба|Сантьяго]], або ж летять до Гавани. Якщо ви рішуче налаштовані виїхати іншим шляхом, ніж приїхали, і маєте власний дуже хороший транспорт (або таксі) та жагу до пригод, насправді є ще два варіанти виїхати з Баракоа. * Пунта-де-Маїсі — приблизно за 62 км на схід від Баракоа та найсхідніша точка Куби, звідки в ясний день можна побачити [[Гаїті]]. Поторгуйтеся з таксистом (і вам знадобиться автомобіль, а не велотаксі), але майте на увазі, що дорога нерівна, і поїздка, ймовірно, триватиме довше, ніж передбачає відстань. Звідси інша дорога теоретично з'єднується з тим самим прибережним шосе, яке відгалужується від Ла-Фароли в Кахобабо. * [[Моа]] — це промислове містечко в провінції [[Ольгін (провінція)|Ольгін]], де лише два варіанти розміщення, досить гнітюче, але цікаве. А якщо вирушити далі, то побачите деякі визначні пам'ятки Північної провінції Ольгін, зокрема [[Банес]], місце народження Фульхенсіо Батісти, [[Біран]], місце народження Фіделя Кастро (обидва міста розташовані вражаюче близько), та Національний парк Кайо-Саетія. {{Перекладено|мова=en|стаття=Baracoa}} {{footer|ispartof=Східна Куба|type=Місто|status=Придатний}} 0x1fx6em0iz0dm1q4u180mgzds32e6e