Кривий Ріг

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="uk">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікімандри</sitename>
    <dbname>ukwikivoyage</dbname>
    <base>https://uk.wikivoyage.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.46.0-wmf.24</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Спеціальна</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Обговорення</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Користувач</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Обговорення користувача</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікімандри</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Обговорення Вікімандрів</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Обговорення файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Обговорення MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Обговорення шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Довідка</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Обговорення довідки</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Категорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Обговорення категорії</namespace>
      <namespace key="100" case="first-letter">Портал</namespace>
      <namespace key="101" case="first-letter">Обговорення порталу</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Подія</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Обговорення події</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Кривий Ріг</title>
    <ns>0</ns>
    <id>99</id>
    <revision>
      <id>42176</id>
      <parentid>42147</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T13:03:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ніколь 2012</username>
        <id>8933</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>/* Піцерії Челентано */</comment>
      <origin>42176</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="22145" sha1="et0xh0yofpj8ccwcbaoeahs2jb5taq1" xml:space="preserve">{{geo|47.91048|33.39179|zoom=13}}
{{pagebanner|Kryvyi Rih banner.jpg}}
[[Файл:Парк ім.газети «Правда» - &quot;Белые гавани&quot;.JPG|300px|thumbnail|Човникова станція при злитті Інгульця й Саксагані]]

'''Кривий Ріг''' — місто на півдні України. Великий промисловий і культурний центр. Значний транспортний вузол. Найдовше місто України та навіть Європи.

== Зрозуміти ==
Місто виникло в останній чверті XVIII століття при злитті річок Інгулець та Саксагань. До 1836 року через місто пролягав поштовий тракт. Значного розвитку місто зазнає з початком розробок покладів залізної руди.

Населення — 656 707 (1 грудня 2012). Клімат — помірний континентальний.

Місто поділене на 7 районів:
* Тернівський;
* Центрально-Міський;
* Інгулецький;
* Покровський;
* Саксанський;
* Довгинцівський;
* Металургійний.

== Як дістатись ==

=== Літаком ===
* '''Міжнародний аеропорт «Кривий Ріг»''' віддалений від центру міста на 20 км. Працює цілодобово.

=== Потягом ===
* '''Станція Кривий Ріг-Головний''' (в народі — Долгінцево) — основні залізничні ворота Кривого Рогу. Будівля вокзалу — дореволюційна. Являє собою пам'ятку архітектури та історії. Поблизу розташовуються ще декілька дореволюційних будівель.

: Є пересадка на міський трамвай, тролейбус, а також на маршрутні таксі. Можна замовити звичайне таксі.
* '''Станція Кривий Ріг''' (в народі — Червона)
* '''Станція Рокувата'''

=== Автомобілем ===
Місто розташоване на перетині таких автошляхів як:
* {{Автошлях|H|23}}:
** північно-західний напрямок — з [[Кіровоград]]у, Новгородки.
** південно-східний напрямок — з [[Апостолове|Апостолового]], [[Зеленодольськ]]а.
* {{Автошлях|H|11}}:
** південно-західний, західний напрямки — з [[Миколаїв|Миколаєва]], Баштанки, Нового Бугу, Казанки.
** східний напрямок — з Софіївки, [[Дніпропетровськ]]а.

також:
* {{Автошлях|Т|0418}} з Жовтих Вод.
* {{Автошлях|Т|0419}} з П'ятихаток.

=== Автобусом ===
В місті функціонує автовокзал (автостанція № 1) та дві автостанції (№ 2, 3).

==== Криворізький автовокзал ====
Діють міжнародні рейси Кривий Ріг — Київ, Кишинів — Дніпропетровськ.

== Транспорт ==
[[Файл:KRMetrotram.jpg|300px|thumbnail]]

=== Криворізький трамвай ===

=== Криворізький метротрам ===
Існує одна лінія, 3 маршрути. Являє собою поєднання метрополітену й звичайного трамваю.

== Що відвідати ==
{{See|name=Парк імені Федора Мершавцева|url=https://www.facebook.com/p/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BA-%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96-%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%B0-%D0%9C%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B0-%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA-%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B8-100064769530570/?locale=uk_UA|hours=Під час повномасштабної війни час роботи парку перестав бути цілодобовим,наразі Парк імені Федора Мершавцева можна відвідати до 23:00.|price=безкоштовно|long=33.332222|lat=47.898333|content=Площа — 36,0 га, пам'ятку створено у 1972 році.
Започаткований у 19-му столітті. Засновник — Федір Матвійович Мершавцев. Парк Мершавцева, знаходився на лівому березі річки Саксагань, біля її злиття з Інгульцем. Він займав площу 10 га та розташовувався на території нинішніх музичної школи та школи № 8. Композиційним центром тодішнього парку була центральна алея шириною 4,3 м, яка починалася від будинку господаря і йшла на берег Інгульца. У парку на той час переважали вишневі дерева, також були яблуня, груша, черешня, слива, абрикос, береза, акація, в'яз, верба.

Після встановлення комуністичної влади парк Мершавцева перейшов у комунальну власність у занедбаному стані і з 1920 року отримав назву міський сад. 1926 року було прийнято рішення міської влади про облаштування парку площею 18 га на березі Саксагані. Вхід до нього був платний.|wikipedia=Започаткований у 19-му столітті. Засновник — Федір Матвійович Мершавцев. Парк Мершавцева, знаходився на лівому березі річки Саксагань, біля її злиття з Інгульцем. Він займав площу 10 га та розташовувався на території нинішніх музичної школи та школи № 8. Композиційним центром тодішнього парку була центральна алея шириною 4,3 м, яка починалася від будинку господаря і йшла на берег Інгульца. У парку на той час переважали вишневі дерева, також були яблуня, груша, черешня, слива, абрикос, береза, акація, в'яз, верба.

Після встановлення комуністичної влади парк Мершавцева перейшов у комунальну власність у занедбаному стані і з 1920 року отримав назву міський сад. 1926 року було прийнято рішення міської влади про облаштування парку площею 18 га на березі Саксагані. Вхід до нього був платний.|wikidata=Q20083621}}

===Культові споруди===
* {{see
| name=Мечеть | alt= | url= | email=
| wikidata= | wikipedia=
| address=вул. Салтикова-Щедріна, 67 | lat=47.8927917 | long=33.3619496 | directions=
| phone=+38(095)891-36-48 | tollfree= | fax=
| hours= | price=
| lastedit=2025-04-12
| content=Частина Духовного управління мусульман України (ДУМУ). Початок будівництва мечеті Кривого Рогу розпочався у 2015 році за рахунок мусульманської громади Кривого Рогу, а також мусульман інших місцевостей. Імамом мечеті Кривого Рогу та мусульманської громади є Адамов Мустафа, а головою громади є Рауф Багерлі. У мечеті проводиться п'ятиразова молитва свого часу. Також щоп'ятниці п'ятнична молитва. Щосуботи та середи уроки з Ісламу. Щотижня брати грають у волейбол, футбол, ходять у лазню, збираються у мечеті, готують їжу для парафіян, а також усі разом стежать за чистотою мечеті та продовжують її благоустрій.
}}
* &lt;mapframe latitude=&quot;47.904722&quot; longitude=&quot;33.341667&quot; zoom=&quot;18&quot; width=&quot;200&quot; height=&quot;200&quot; /&gt;{{See|name=Криворізький театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка|phone=097 334 34 82|email=teatrshevchenkokr.|url=https://www.facebook.com/teatrshevchenkokr/?locale=uk_UA|hours=ПН-ВТ ВИХІДНИЙ 
10:00-18:00|price=290 грн|lat=47.904722|long=33.341667|content=Криворі́зький міськи́й теа́тр дра́ми та музи́чної коме́дії ім. Т. Г. Шевче́нка — театр у місті Кривий Ріг, на Поштовому проспекті. Ставить вистави українською мовою.|wikipedia=Давні театральні традиції вже існували в Кривому Розі від початку XX сторіччя. У 1909 році на Криворіжжі працював театр «Колізей»[1]. 28 серпня 1930 року був створений Державний міжрайонний театр соціалістичного сектора, що обслуговував Кременчуцький та Криворізький округи з постійним перебуванням у місті Кременчук. У зв'язку з адміністративною реформою відбулася реорганізація театру. На початку 1931 року театр переведений в Кривий Ріг, де він отримує назву — «Кривбас». Урочисте відкриття театру відбулося 5 листопада 1931 року прем'єрою спектаклю «Справа честі» за п'єсою І. Микитенка. У 1949 році Криворізький театр отримав ім'я Тараса Григоровича Шевченка.

За 70 років творчої праці театр зіграв більш ніж 20 тис. спектаклів, на гастролях було дано більше 700 спектаклів, з них 150 для дітей.|wikidata=Q16667221}}

== Чим зайнятись ==
Можна відвідати ботанічний сад, скелю &quot;Орлине гніздо&quot;, &quot;Monument of Ten Commandments&quot;, &quot;Church of the Nativity of the Theotokos&quot;, Криворізький центр сучасної культури, а також можна робити інші речі.

== Що купувати ==
У місті продається багато різних товарів: одяг і взуття, електроніка, продукти, товари для дому, сувеніри.

Відомі магазини: Sun Gallery Mall, Victory Plaza, Gagarin Mall, Plaza‑1.

== Де поїсти ==

=== Заклади швидкого харчування ===

==== МакДональдзи ====
* {{listing|type=eat
|map= |lat = |long =
|name = McDonald's №1 
|alt = |address = просп. Гагаріна, 2|directions = 
|url = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (0564) 40-09-13|
|hours = 06:00-23:45|price = |description = }}
* {{listing|type=eat
|map= |lat =|long = 
|name = McDonald's №2
|alt = |address = вул. Лермонтова, 37|directions = 
|url = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (056) 404-27-40|hours = 06:00-23:45|price = |description = }}

=== Піцерії Челентано ===

== '''[https://www.google.com/search?q=%D0%BC%D0%BE%D0%B8+%D1%81%D1%83%D1%88%D0%B8+%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B9+%D1%80%D0%BE%D0%B3&amp;sca_esv=caa33d4cbe571e87&amp;biw=1366&amp;bih=641&amp;ei=5SLmac2hO6C7wPAPr8LveA&amp;oq=%D0%BC%D0%BE%D0%B8+&amp;gs_lp=Egxnd3Mtd2l6LXNlcnAiB9C80L7QuCAqAggBMgoQABiABBiKBRhDMgoQABiABBiKBRhDMgsQABiABBixAxiDATILEAAYgAQYsQMYgwEyBRAuGIAEMgUQABiABDIIEAAYgAQYsQMyBRAAGIAEMgUQABiABDIFEAAYgARIzS1QiRFYvxlwAngBkAEAmAFtoAGZA6oBAzIuMrgBAcgBAPgBAZgCBqACyAOoAgrCAgoQABhHGNYEGLADwgINEAAYgAQYigUYQxiwA8ICFxAuGNwGGLgGGNoGGNgCGMgDGLAD2AEBwgIQEAAYAxiPARjqAhi0AtgBAcICEBAuGAMYjwEY6gIYtALYAQHCAgoQLhiABBiKBRhDwgIOEC4YgAQYsQMYxwEY0QPCAgoQLhhDGIAEGIoFwgILEC4YgAQYxwEYrwHCAg4QABiABBiKBRixAxiDAcICGRAuGEMYgAQYigUYlwUY3AQY3gQY4ATYAQLCAgcQLhiABBgKwgIHEAAYgAQYCpgDB_EF38DgCMflAlaIBgGQBge6BgQIARgZugYGCAIQARgUkgcDMi40oAfWRrIHAzAuNLgHuQPCBwMyLTbIByaACAE&amp;sclient=gws-wiz-serp&amp;safe=active&amp;ssui=on#sv=CBASxBsKnBsKBtrZ29IPABKRGwqXBQqUBbrZ29IPjQUKHWh0dHBzOi8vd3d3Lm1vaS1zdXNoaS5jb20udWEvEg_QnNC-0Zcg0KHRg9GI0ZYa1gRkYXRhOmltYWdlL3BuZztiYXNlNjQsaVZCT1J3MEtHZ29BQUFBTlNVaEVVZ0FBQUJ3QUFBQVlDQU1BQUFEZVFtMndBQUFBZUZCTVZFWC8vLy9uNmZUOC9QN3Y4UGVzc3RrQUFKa2VOcWtBRGFIVDF1b0FBSlpyZHIrVW04Nnh0dHRlYXJvQUlLU25yTmFFamNnQUY2SUFBSjgxU0svTzBlZ3BQNnpkMys4QUpxWHI3UFgyOS90WFpMZ0FBSnlib3RGR1ZyUEh5K1VYTXFnOVRyQ2hwOVRDeHVLNHZkNTZnOFJTWDdiWTIreUprY29nOWszekFBQUE4MGxFUVZSNEFhMk9WMklESVF4RVozdHZFOHl1RENGeHYvOEo0NHI3WC96b1BKQ0VmeExnUkJoZGo4SFZ4VWw2Y2xseXNubFJWa1h0WmRObUhZQis0T2xEOUJXcm1mWXlIZHNzeE1TUlBxRGdDdHVTUGViRFFjcFltQnh0RW5rWGtWSEtqdVdNZ1cxUmZvTzhTazFHaWdQRGhxNzZRZjhySkR4NXhnaHpVMkhCdVpneFdTNU1jNVhMakJPa0E0Um1BUmRwVWwzbDZpQXZPNVBOMWh0eWpTdk9YSXRidGp4UTRRNlY0OHAycWZCUjdvTkRmSEFYUlM2UHRRUFF4UXJxMExmaVg4WjFYVnZZQmJBTVVNdGlnY1ZxaWkreTB6cGVxTTRDdW5QWWlBMTI5aXJEWTUrT0M2WUpGcUlERGNFN0JCOWdEeWZrRDlaQWZLWlpBQUFBQUVsRlRrU3VRbUNDIAE4AQrhAgreAtLZ29IP1wIKYNCc0L7RlyDQodGD0YjRljog0JTQvtGB0YLQsNCy0LrQsCDRgdGD0YjRliDQmtGA0LjQstC40Lkg0KDRltCzIOKAkyDQt9Cw0LzQvtCy0LjRgtC4INGB0YPRiNGWIC4uLhIdaHR0cHM6Ly93d3cubW9pLXN1c2hpLmNvbS51YS8a0wHQkdC10LfQutC-0YjRgtC-0LLQvdCwINC00L7RgdGC0LDQstC60LAg0YHRg9GI0ZYg0LIg0JrRgNC40LLQvtC80YMg0KDQvtC30ZYg4pyT0JfQsNC80L7QstC40YLQuCDRgdC80LDRh9C90ZYg0YHRg9GI0ZYg4piOIDAgODAwIDMzIDA3IDA4IOKck9CU0L7RgdGC0YPQv9C90ZYg0YbRltC90Lgg0LLRltC0IDMwNyDQs9GA0L0g4pyT0K_QutGW0YHQvdCwINC60YPRhdC90Y8uCskKCsYKwtnb0g-_ChJg0JzQvtGXINCh0YPRiNGWOiDQlNC-0YHRgtCw0LLQutCwINGB0YPRiNGWINCa0YDQuNCy0LjQuSDQoNGW0LMg4oCTINC30LDQvNC-0LLQuNGC0Lgg0YHRg9GI0ZYgLi4uGsUDCh1odHRwczovL3d3dy5tb2ktc3VzaGkuY29tLnVhLxJg0JzQvtGXINCh0YPRiNGWOiDQlNC-0YHRgtCw0LLQutCwINGB0YPRiNGWINCa0YDQuNCy0LjQuSDQoNGW0LMg4oCTINC30LDQvNC-0LLQuNGC0Lgg0YHRg9GI0ZYgLi4uGtMB0JHQtdC30LrQvtGI0YLQvtCy0L3QsCDQtNC-0YHRgtCw0LLQutCwINGB0YPRiNGWINCyINCa0YDQuNCy0L7QvNGDINCg0L7Qt9GWIOKck9CX0LDQvNC-0LLQuNGC0Lgg0YHQvNCw0YfQvdGWINGB0YPRiNGWIOKYjiAwIDgwMCAzMyAwNyAwOCDinJPQlNC-0YHRgtGD0L_QvdGWINGG0ZbQvdC4INCy0ZbQtCAzMDcg0LPRgNC9IOKck9Cv0LrRltGB0L3QsCDQutGD0YXQvdGPLiABKgJ1azICVUFCHy9zP3RibT1tYXAmZ3Nfcmk9bWFwcyZzdWdnZXN0PXBKMEFLUE9yMVN5ZW9wMGFhZkdlcGZkdzU4RGc4ZzFEVl9nQ2c6MTc3NjY4OTkyMjc5MlIP0JzQvtGXINCh0YPRiNGWUoMBGAUqYNCc0L7RlyDQodGD0YjRljog0JTQvtGB0YLQsNCy0LrQsCDRgdGD0YjRliDQmtGA0LjQstC40Lkg0KDRltCzIOKAkyDQt9Cw0LzQvtCy0LjRgtC4INGB0YPRiNGWIC4uLjodaHR0cHM6Ly93d3cubW9pLXN1c2hpLmNvbS51YS9yQgodaHR0cHM6Ly93d3cubW9pLXN1c2hpLmNvbS51YS8oIzIf0JTQttC10YDQtdC70L46INCc0L7RlyDQodGD0YjRlnrIBBpg0JzQvtGXINCh0YPRiNGWOiDQlNC-0YHRgtCw0LLQutCwINGB0YPRiNGWINCa0YDQuNCy0LjQuSDQoNGW0LMg4oCTINC30LDQvNC-0LLQuNGC0Lgg0YHRg9GI0ZYgLi4uIhZ3ZWJyZXN1bHRfOTFfcmhwV19qT2NKMAFg7o8GagpNU0FGIC0gU1JQcq0DqgEZTkFWSUdBVElPTkFMX1JFU1VMVF9JTk5FUrIBKwodaHR0cHM6Ly93d3cubW9pLXN1c2hpLmNvbS51YS8SBkZJTFRFUhgBIADiAd8CCuEB0JHQtdC30LrQvtGI0YLQvtCy0L3QsCDQtNC-0YHRgtCw0LLQutCwIDxiPtGB0YPRiNGWPC9iPiDQsiDQmtGA0LjQstC-0LzRgyDQoNC-0LfRliDinJPQl9Cw0LzQvtCy0LjRgtC4INGB0LzQsNGH0L3RliA8Yj7RgdGD0YjRljwvYj4g4piOIDAgODAwIDMzIDA3IDA4IOKck9CU0L7RgdGC0YPQv9C90ZYg0YbRltC90Lgg0LLRltC0IDMwNyDQs9GA0L0g4pyT0K_QutGW0YHQvdCwINC60YPRhdC90Y8uEnU8Yj7QnNC-0Zcg0KHRg9GI0ZY8L2I-OiDQlNC-0YHRgtCw0LLQutCwIDxiPtGB0YPRiNGWPC9iPiDQmtGA0LjQstC40Lkg0KDRltCzIOKAkyDQt9Cw0LzQvtCy0LjRgtC4IDxiPtGB0YPRiNGWPC9iPiAuLi4YACAPoAFiwAEB4AEB6AEBCsQICsEIytnb0g-6CBKVCCKSCC9zZWFyY2gvYWJvdXQtdGhpcy1yZXN1bHQ_b3JpZ2luPXd3dy5nb29nbGUuY29tJnJlcT1DaDFvZEhSd2N6b3ZMM2QzZHk1dGIya3RjM1Z6YUdrdVkyOXRMblZoTHhJSUNnQVNBQm9DQ0FBYXBRVVNBZ2dBR2dBaUFDb0FNZ1lJQVJJQ2RXRTZBRUlFQ0FFUUlrb0FXZ0J5QUhvQWdrRF9CQWdpRUFBWUFDQUFLbUVLQnRDODBMN1F1QlVBQUdCQUdnalF2TkMtMExMUmxob0cwTHpRdnRDMUdnclF2TkMtMExYUXM5Qy1HZ2pRdk5DLTBMWFF1Um9JMEx6UXZ0QzQwWVVhQnRDODBMN1F1Um9HMEx6UXZ0R1dHZ2JRdk5DLTBaY2FDTkdCMExMUXZ0QzRLaWtLQ05HQjBZUFJpTkM0Rlc3TjcwQWFCWE4xYzJocEdnZlJnZEdEMFlocEdnalJnZEdEMFlqUmxpbzdDZ3pRdXRHQTBMalFzdEMtMExrVkFBQUFBQm9HYTNKcGRtOTVHZ3JRdXRHQTBMalFzdEN3R2hMUXV0R0EwTGpRc3RDLTBMblJnTkMtMExNcU1Bb0cwWURRdnRDekZRQUFBQUFhQTNKdlp4b0kwWURRdnRDejBMZ2FFdEM2MFlEUXVOQ3kwTDdRdWRHQTBMN1FzeklkYUhSMGNITTZMeTkzZDNjdWJXOXBMWE4xYzJocExtTnZiUzUxWVM4NmRUeGlQdENjMEw3Umx5RFFvZEdEMFlqUmxqd3ZZajQ2SU5DVTBMN1JnZEdDMExEUXN0QzYwTEFnUEdJLTBZSFJnOUdJMFpZOEwySS1JTkNhMFlEUXVOQ3kwTGpRdVNEUW9OR1cwTE1nNG9DVElOQzMwTERRdk5DLTBMTFF1TkdDMExnZ1BHSS0wWUhSZzlHSTBaWThMMkktSUM0dUxrTGhBZENSMExYUXQ5QzYwTDdSaU5HQzBMN1FzdEM5MExBZzBMVFF2dEdCMFlMUXNOQ3kwTHJRc0NBOFlqN1JnZEdEMFlqUmxqd3ZZajRnMExJZzBKclJnTkM0MExMUXZ0QzgwWU1nMEtEUXZ0QzMwWllnNHB5VDBKZlFzTkM4MEw3UXN0QzQwWUxRdUNEUmdkQzgwTERSaDlDOTBaWWdQR0ktMFlIUmc5R0kwWlk4TDJJLUlPS1lqaUF3SURnd01DQXpNeUF3TnlBd09DRGluSlBRbE5DLTBZSFJndEdEMExfUXZkR1dJTkdHMFpiUXZkQzRJTkN5MFpiUXRDQXpNRGNnMExQUmdOQzlJT0tjazlDdjBMclJsdEdCMEwzUXNDRFF1dEdEMFlYUXZkR1BMaUlDRUFGSUFGZ0FhQUEmaGw9dWstVUEmZ2w9VUEaFmh0dHBzOi8vd3d3Lmdvb2dsZS5jb21aAGABaAFwAHgAEiNhdHJpdGVtLV9BaVBtYWRxTEhvMjJ3UEFQeE5TTDBRUV80ORgvINP08NwH мои суши]'''  (вул. Єсеніна, 7) – японська кухня. ==

=== '''Campania Pizza Pasta''' (вул. Комерційна) – італійська кухня. ===

=== '''I Feel City Café''' (вул. Комерційна) – міське кафе. ===

=== '''Amagama Izakaya''' (пр. Гагаріна) – японська та азіатська кухня. ===

== Де розважитись ==

* '''Ботанічний сад''' '''вул. Ботанічна, 50, [http://garden.gov.ua/ +38 (063) 262-55-72]. 08:00-20:00'''
* '''Jump city вул. Героїв АТО, [https://jump-city.com.ua/ +38 (096) 000 2929]. 12:00-20:00'''
* '''Fly Kids''' '''ТРК &quot;Сонячна Галерея&quot;, [https://flykids.ua/ua/kryvyy_rih3/ +38 (067) 523-89-43]{{Dead link|date=березня 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. Пн. 12:00 - 21:00 / Вт. - Нд. 10:00 - 21:00'''
* '''Парк ім. Федора Мершавцева''' 
* '''Карачунівський водоспад'''
* '''Кар'єр Південного ГЗК''' 

== Де зупинитись ==

=== Дешево ===
* Готель «Кривий Ріг»
* Готель «Братислава»
* Готель «Park House»(колишній «Саксагань»)
* Готель «Вікторія»
* Готельний комплекс «Домашній затишок»
* Готель «Україна»
* Готель «Центральний»
* Готель «Ювілейний»
* Готель «Дружба»
* Готель «Імперіал»
* Готель КЕІ КНЕУ

=== Середні ціни ===
* Готельний комплекс «Аврора»

=== Дорого ===

== Де навчатись ==
* {{listing
|type=other|map= |lat =|long =
|name = Криворізький національний університет 
|alt = |address = вул. Вiталiя Матусевича, 11|directions = 
|url = http://knu.edu.ua/|wikipedia = Криворізький національний університет|facebook = https://www.facebook.com/Kryvyi-Rih-National-University-Криворізький-національний-університет-537677096378120/|vkontakte = |phone = +38 (056) 409-06-06 |fax = |email = knu@alba.dp.ua|skype = 
|hours = |price = |description =}}
* {{listing
|type=other|map= |lat =|long =
|name =   Криворізький державний педагогічний університет
|alt = |address = пр. Гагаріна, 54|directions =
|url = 	http://www.kdpu.edu.ua|wikipedia =Криворізький державний педагогічний університет|facebook = https://www.facebook.com/kdpu.ua/|vkontakte = |phone = +38 (056) 471-57-34  |fax = |email =kei@kneu.edu.ua |skype = 
|hours = |price = |description =}}
* {{listing
|type=other|map= |lat =|long =
|name =   Криворізький економічний інститут імені Вадима Гетьмана
|alt = |address = пр. Поштовий, 64|directions =
|url = http://www.kneu.dp.ua/|wikipedia =Криворізький економічний інститут Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана|facebook = https://www.facebook.com/groups/keikneu/|vkontakte = |phone = +38 (0564)  90-15-12  |fax = |email =kei@kneu.edu.ua |skype = 
|hours = |price = |description =}}

== Як заробити ==
Робота кур'єром, у кафе або магазині, фриланс.

== Застереження ==
Іноді в інтернеті є '''шахрайські “легкі гроші”''', де обіцяють багато грошей за прості дії — таких пропозицій краще уникати...

== Цитати ==
“Кривий Ріг — місто довжиною в життя.”{{footer|ispartof=Дніпропетровська область|type=Місто}}

[[Категорія:Міста Дніпропетровської області]]</text>
      <sha1>et0xh0yofpj8ccwcbaoeahs2jb5taq1</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>42177</id>
      <parentid>42176</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T13:24:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ніколь 2012</username>
        <id>8933</id>
      </contributor>
      <comment>«Moyi Sushi» (вул. Єсеніна, 7) — це місце, де готують дуже смачні роли та суші. Величезним плюсом є наявність швидкої доставки, що дуже зручно, якщо хочеться поїсти вдома або в офісі. Привітний персонал та якісні продукти роблять цей заклад одним із найкращих варіантів для замовлення їжі в Кривому Розі.</comment>
      <origin>42177</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="16585" sha1="4550tl6pjcx2y1scsdtow8mwxvxoc2j" xml:space="preserve">{{geo|47.91048|33.39179|zoom=13}}
{{pagebanner|Kryvyi Rih banner.jpg}}
[[Файл:Парк ім.газети «Правда» - &quot;Белые гавани&quot;.JPG|300px|thumbnail|Човникова станція при злитті Інгульця й Саксагані]]

'''Кривий Ріг''' — місто на півдні України. Великий промисловий і культурний центр. Значний транспортний вузол. Найдовше місто України та навіть Європи.

== Зрозуміти ==
Місто виникло в останній чверті XVIII століття при злитті річок Інгулець та Саксагань. До 1836 року через місто пролягав поштовий тракт. Значного розвитку місто зазнає з початком розробок покладів залізної руди.

Населення — 656 707 (1 грудня 2012). Клімат — помірний континентальний.

Місто поділене на 7 районів:
* Тернівський;
* Центрально-Міський;
* Інгулецький;
* Покровський;
* Саксанський;
* Довгинцівський;
* Металургійний.

== Як дістатись ==

=== Літаком ===
* '''Міжнародний аеропорт «Кривий Ріг»''' віддалений від центру міста на 20 км. Працює цілодобово.

=== Потягом ===
* '''Станція Кривий Ріг-Головний''' (в народі — Долгінцево) — основні залізничні ворота Кривого Рогу. Будівля вокзалу — дореволюційна. Являє собою пам'ятку архітектури та історії. Поблизу розташовуються ще декілька дореволюційних будівель.

: Є пересадка на міський трамвай, тролейбус, а також на маршрутні таксі. Можна замовити звичайне таксі.
* '''Станція Кривий Ріг''' (в народі — Червона)
* '''Станція Рокувата'''

=== Автомобілем ===
Місто розташоване на перетині таких автошляхів як:
* {{Автошлях|H|23}}:
** північно-західний напрямок — з [[Кіровоград]]у, Новгородки.
** південно-східний напрямок — з [[Апостолове|Апостолового]], [[Зеленодольськ]]а.
* {{Автошлях|H|11}}:
** південно-західний, західний напрямки — з [[Миколаїв|Миколаєва]], Баштанки, Нового Бугу, Казанки.
** східний напрямок — з Софіївки, [[Дніпропетровськ]]а.

також:
* {{Автошлях|Т|0418}} з Жовтих Вод.
* {{Автошлях|Т|0419}} з П'ятихаток.

=== Автобусом ===
В місті функціонує автовокзал (автостанція № 1) та дві автостанції (№ 2, 3).

==== Криворізький автовокзал ====
Діють міжнародні рейси Кривий Ріг — Київ, Кишинів — Дніпропетровськ.

== Транспорт ==
[[Файл:KRMetrotram.jpg|300px|thumbnail]]

=== Криворізький трамвай ===

=== Криворізький метротрам ===
Існує одна лінія, 3 маршрути. Являє собою поєднання метрополітену й звичайного трамваю.

== Що відвідати ==
{{See|name=Парк імені Федора Мершавцева|url=https://www.facebook.com/p/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BA-%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96-%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%B0-%D0%9C%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B0-%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA-%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B8-100064769530570/?locale=uk_UA|hours=Під час повномасштабної війни час роботи парку перестав бути цілодобовим,наразі Парк імені Федора Мершавцева можна відвідати до 23:00.|price=безкоштовно|long=33.332222|lat=47.898333|content=Площа — 36,0 га, пам'ятку створено у 1972 році.
Започаткований у 19-му столітті. Засновник — Федір Матвійович Мершавцев. Парк Мершавцева, знаходився на лівому березі річки Саксагань, біля її злиття з Інгульцем. Він займав площу 10 га та розташовувався на території нинішніх музичної школи та школи № 8. Композиційним центром тодішнього парку була центральна алея шириною 4,3 м, яка починалася від будинку господаря і йшла на берег Інгульца. У парку на той час переважали вишневі дерева, також були яблуня, груша, черешня, слива, абрикос, береза, акація, в'яз, верба.

Після встановлення комуністичної влади парк Мершавцева перейшов у комунальну власність у занедбаному стані і з 1920 року отримав назву міський сад. 1926 року було прийнято рішення міської влади про облаштування парку площею 18 га на березі Саксагані. Вхід до нього був платний.|wikipedia=Започаткований у 19-му столітті. Засновник — Федір Матвійович Мершавцев. Парк Мершавцева, знаходився на лівому березі річки Саксагань, біля її злиття з Інгульцем. Він займав площу 10 га та розташовувався на території нинішніх музичної школи та школи № 8. Композиційним центром тодішнього парку була центральна алея шириною 4,3 м, яка починалася від будинку господаря і йшла на берег Інгульца. У парку на той час переважали вишневі дерева, також були яблуня, груша, черешня, слива, абрикос, береза, акація, в'яз, верба.

Після встановлення комуністичної влади парк Мершавцева перейшов у комунальну власність у занедбаному стані і з 1920 року отримав назву міський сад. 1926 року було прийнято рішення міської влади про облаштування парку площею 18 га на березі Саксагані. Вхід до нього був платний.|wikidata=Q20083621}}

===Культові споруди===
* {{see
| name=Мечеть | alt= | url= | email=
| wikidata= | wikipedia=
| address=вул. Салтикова-Щедріна, 67 | lat=47.8927917 | long=33.3619496 | directions=
| phone=+38(095)891-36-48 | tollfree= | fax=
| hours= | price=
| lastedit=2025-04-12
| content=Частина Духовного управління мусульман України (ДУМУ). Початок будівництва мечеті Кривого Рогу розпочався у 2015 році за рахунок мусульманської громади Кривого Рогу, а також мусульман інших місцевостей. Імамом мечеті Кривого Рогу та мусульманської громади є Адамов Мустафа, а головою громади є Рауф Багерлі. У мечеті проводиться п'ятиразова молитва свого часу. Також щоп'ятниці п'ятнична молитва. Щосуботи та середи уроки з Ісламу. Щотижня брати грають у волейбол, футбол, ходять у лазню, збираються у мечеті, готують їжу для парафіян, а також усі разом стежать за чистотою мечеті та продовжують її благоустрій.
}}
* &lt;mapframe latitude=&quot;47.904722&quot; longitude=&quot;33.341667&quot; zoom=&quot;18&quot; width=&quot;200&quot; height=&quot;200&quot; /&gt;{{See|name=Криворізький театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка|phone=097 334 34 82|email=teatrshevchenkokr.|url=https://www.facebook.com/teatrshevchenkokr/?locale=uk_UA|hours=ПН-ВТ ВИХІДНИЙ 
10:00-18:00|price=290 грн|lat=47.904722|long=33.341667|content=Криворі́зький міськи́й теа́тр дра́ми та музи́чної коме́дії ім. Т. Г. Шевче́нка — театр у місті Кривий Ріг, на Поштовому проспекті. Ставить вистави українською мовою.|wikipedia=Давні театральні традиції вже існували в Кривому Розі від початку XX сторіччя. У 1909 році на Криворіжжі працював театр «Колізей»[1]. 28 серпня 1930 року був створений Державний міжрайонний театр соціалістичного сектора, що обслуговував Кременчуцький та Криворізький округи з постійним перебуванням у місті Кременчук. У зв'язку з адміністративною реформою відбулася реорганізація театру. На початку 1931 року театр переведений в Кривий Ріг, де він отримує назву — «Кривбас». Урочисте відкриття театру відбулося 5 листопада 1931 року прем'єрою спектаклю «Справа честі» за п'єсою І. Микитенка. У 1949 році Криворізький театр отримав ім'я Тараса Григоровича Шевченка.

За 70 років творчої праці театр зіграв більш ніж 20 тис. спектаклів, на гастролях було дано більше 700 спектаклів, з них 150 для дітей.|wikidata=Q16667221}}

== Чим зайнятись ==
Можна відвідати ботанічний сад, скелю &quot;Орлине гніздо&quot;, &quot;Monument of Ten Commandments&quot;, &quot;Church of the Nativity of the Theotokos&quot;, Криворізький центр сучасної культури, а також можна робити інші речі.

== Що купувати ==
У місті продається багато різних товарів: одяг і взуття, електроніка, продукти, товари для дому, сувеніри.

Відомі магазини: Sun Gallery Mall, Victory Plaza, Gagarin Mall, Plaza‑1.

== Де поїсти ==

=== Заклади швидкого харчування ===

==== МакДональдзи ====
* {{listing|type=eat
|map= |lat = |long =
|name = McDonald's №1 
|alt = |address = просп. Гагаріна, 2|directions = 
|url = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (0564) 40-09-13|
|hours = 06:00-23:45|price = |description = }}
* {{listing|type=eat
|map= |lat =|long = 
|name = McDonald's №2
|alt = |address = вул. Лермонтова, 37|directions = 
|url = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (056) 404-27-40|hours = 06:00-23:45|price = |description = }}

=== Піцерії Челентано ===

== '''[https://www.moi-sushi.com.ua/ мои суши]'''  (вул. Єсеніна, 7) – японська кухня. ==

=== '''Campania Pizza Pasta''' (вул. Комерційна) – італійська кухня. ===

===== '''I Feel City Café''' (вул. Комерційна) – міське кафе. =====

=== '''Amagama Izakaya''' (пр. Гагаріна) – японська та азіатська кухня. ===

== Де розважитись ==

* '''Ботанічний сад''' '''вул. Ботанічна, 50, [http://garden.gov.ua/ +38 (063) 262-55-72]. 08:00-20:00'''
* '''Jump city вул. Героїв АТО, [https://jump-city.com.ua/ +38 (096) 000 2929]. 12:00-20:00'''
* '''Fly Kids''' '''ТРК &quot;Сонячна Галерея&quot;, [https://flykids.ua/ua/kryvyy_rih3/ +38 (067) 523-89-43]{{Dead link|date=березня 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. Пн. 12:00 - 21:00 / Вт. - Нд. 10:00 - 21:00'''
* '''Парк ім. Федора Мершавцева''' 
* '''Карачунівський водоспад'''
* '''Кар'єр Південного ГЗК''' 

== Де зупинитись ==

=== Дешево ===
* Готель «Кривий Ріг»
* Готель «Братислава»
* Готель «Park House»(колишній «Саксагань»)
* Готель «Вікторія»
* Готельний комплекс «Домашній затишок»
* Готель «Україна»
* Готель «Центральний»
* Готель «Ювілейний»
* Готель «Дружба»
* Готель «Імперіал»
* Готель КЕІ КНЕУ

=== Середні ціни ===
* Готельний комплекс «Аврора»

=== Дорого ===

== Де навчатись ==
* {{listing
|type=other|map= |lat =|long =
|name = Криворізький національний університет 
|alt = |address = вул. Вiталiя Матусевича, 11|directions = 
|url = http://knu.edu.ua/|wikipedia = Криворізький національний університет|facebook = https://www.facebook.com/Kryvyi-Rih-National-University-Криворізький-національний-університет-537677096378120/|vkontakte = |phone = +38 (056) 409-06-06 |fax = |email = knu@alba.dp.ua|skype = 
|hours = |price = |description =}}
* {{listing
|type=other|map= |lat =|long =
|name =   Криворізький державний педагогічний університет
|alt = |address = пр. Гагаріна, 54|directions =
|url = 	http://www.kdpu.edu.ua|wikipedia =Криворізький державний педагогічний університет|facebook = https://www.facebook.com/kdpu.ua/|vkontakte = |phone = +38 (056) 471-57-34  |fax = |email =kei@kneu.edu.ua |skype = 
|hours = |price = |description =}}
* {{listing
|type=other|map= |lat =|long =
|name =   Криворізький економічний інститут імені Вадима Гетьмана
|alt = |address = пр. Поштовий, 64|directions =
|url = http://www.kneu.dp.ua/|wikipedia =Криворізький економічний інститут Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана|facebook = https://www.facebook.com/groups/keikneu/|vkontakte = |phone = +38 (0564)  90-15-12  |fax = |email =kei@kneu.edu.ua |skype = 
|hours = |price = |description =}}

== Як заробити ==
Робота кур'єром, у кафе або магазині, фриланс.

== Застереження ==
Іноді в інтернеті є '''шахрайські “легкі гроші”''', де обіцяють багато грошей за прості дії — таких пропозицій краще уникати...

== Цитати ==
“Кривий Ріг — місто довжиною в життя.”{{footer|ispartof=Дніпропетровська область|type=Місто}}

[[Категорія:Міста Дніпропетровської області]]</text>
      <sha1>4550tl6pjcx2y1scsdtow8mwxvxoc2j</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>42178</id>
      <parentid>42177</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T13:28:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ніколь 2012</username>
        <id>8933</id>
      </contributor>
      <comment>«Moyi Sushi» (вул. Єсеніна, 7) — це місце, де готують дуже смачні роли та суші. Величезним плюсом є наявність швидкої доставки, що дуже зручно, якщо хочеться поїсти вдома або в офісі. Привітний персонал та якісні продукти роблять цей заклад одним із найкращих варіантів для замовлення їжі в Кривому Розі.</comment>
      <origin>42178</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="16587" sha1="obcqhmcvv8wmivgzfclhdapwy2bg007" xml:space="preserve">{{geo|47.91048|33.39179|zoom=13}}
{{pagebanner|Kryvyi Rih banner.jpg}}
[[Файл:Парк ім.газети «Правда» - &quot;Белые гавани&quot;.JPG|300px|thumbnail|Човникова станція при злитті Інгульця й Саксагані]]

'''Кривий Ріг''' — місто на півдні України. Великий промисловий і культурний центр. Значний транспортний вузол. Найдовше місто України та навіть Європи.

== Зрозуміти ==
Місто виникло в останній чверті XVIII століття при злитті річок Інгулець та Саксагань. До 1836 року через місто пролягав поштовий тракт. Значного розвитку місто зазнає з початком розробок покладів залізної руди.

Населення — 656 707 (1 грудня 2012). Клімат — помірний континентальний.

Місто поділене на 7 районів:
* Тернівський;
* Центрально-Міський;
* Інгулецький;
* Покровський;
* Саксанський;
* Довгинцівський;
* Металургійний.

== Як дістатись ==

=== Літаком ===
* '''Міжнародний аеропорт «Кривий Ріг»''' віддалений від центру міста на 20 км. Працює цілодобово.

=== Потягом ===
* '''Станція Кривий Ріг-Головний''' (в народі — Долгінцево) — основні залізничні ворота Кривого Рогу. Будівля вокзалу — дореволюційна. Являє собою пам'ятку архітектури та історії. Поблизу розташовуються ще декілька дореволюційних будівель.

: Є пересадка на міський трамвай, тролейбус, а також на маршрутні таксі. Можна замовити звичайне таксі.
* '''Станція Кривий Ріг''' (в народі — Червона)
* '''Станція Рокувата'''

=== Автомобілем ===
Місто розташоване на перетині таких автошляхів як:
* {{Автошлях|H|23}}:
** північно-західний напрямок — з [[Кіровоград]]у, Новгородки.
** південно-східний напрямок — з [[Апостолове|Апостолового]], [[Зеленодольськ]]а.
* {{Автошлях|H|11}}:
** південно-західний, західний напрямки — з [[Миколаїв|Миколаєва]], Баштанки, Нового Бугу, Казанки.
** східний напрямок — з Софіївки, [[Дніпропетровськ]]а.

також:
* {{Автошлях|Т|0418}} з Жовтих Вод.
* {{Автошлях|Т|0419}} з П'ятихаток.

=== Автобусом ===
В місті функціонує автовокзал (автостанція № 1) та дві автостанції (№ 2, 3).

==== Криворізький автовокзал ====
Діють міжнародні рейси Кривий Ріг — Київ, Кишинів — Дніпропетровськ.

== Транспорт ==
[[Файл:KRMetrotram.jpg|300px|thumbnail]]

=== Криворізький трамвай ===

=== Криворізький метротрам ===
Існує одна лінія, 3 маршрути. Являє собою поєднання метрополітену й звичайного трамваю.

== Що відвідати ==
{{See|name=Парк імені Федора Мершавцева|url=https://www.facebook.com/p/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BA-%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96-%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%B0-%D0%9C%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B0-%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA-%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B8-100064769530570/?locale=uk_UA|hours=Під час повномасштабної війни час роботи парку перестав бути цілодобовим,наразі Парк імені Федора Мершавцева можна відвідати до 23:00.|price=безкоштовно|long=33.332222|lat=47.898333|content=Площа — 36,0 га, пам'ятку створено у 1972 році.
Започаткований у 19-му столітті. Засновник — Федір Матвійович Мершавцев. Парк Мершавцева, знаходився на лівому березі річки Саксагань, біля її злиття з Інгульцем. Він займав площу 10 га та розташовувався на території нинішніх музичної школи та школи № 8. Композиційним центром тодішнього парку була центральна алея шириною 4,3 м, яка починалася від будинку господаря і йшла на берег Інгульца. У парку на той час переважали вишневі дерева, також були яблуня, груша, черешня, слива, абрикос, береза, акація, в'яз, верба.

Після встановлення комуністичної влади парк Мершавцева перейшов у комунальну власність у занедбаному стані і з 1920 року отримав назву міський сад. 1926 року було прийнято рішення міської влади про облаштування парку площею 18 га на березі Саксагані. Вхід до нього був платний.|wikipedia=Започаткований у 19-му столітті. Засновник — Федір Матвійович Мершавцев. Парк Мершавцева, знаходився на лівому березі річки Саксагань, біля її злиття з Інгульцем. Він займав площу 10 га та розташовувався на території нинішніх музичної школи та школи № 8. Композиційним центром тодішнього парку була центральна алея шириною 4,3 м, яка починалася від будинку господаря і йшла на берег Інгульца. У парку на той час переважали вишневі дерева, також були яблуня, груша, черешня, слива, абрикос, береза, акація, в'яз, верба.

Після встановлення комуністичної влади парк Мершавцева перейшов у комунальну власність у занедбаному стані і з 1920 року отримав назву міський сад. 1926 року було прийнято рішення міської влади про облаштування парку площею 18 га на березі Саксагані. Вхід до нього був платний.|wikidata=Q20083621}}

===Культові споруди===
* {{see
| name=Мечеть | alt= | url= | email=
| wikidata= | wikipedia=
| address=вул. Салтикова-Щедріна, 67 | lat=47.8927917 | long=33.3619496 | directions=
| phone=+38(095)891-36-48 | tollfree= | fax=
| hours= | price=
| lastedit=2025-04-12
| content=Частина Духовного управління мусульман України (ДУМУ). Початок будівництва мечеті Кривого Рогу розпочався у 2015 році за рахунок мусульманської громади Кривого Рогу, а також мусульман інших місцевостей. Імамом мечеті Кривого Рогу та мусульманської громади є Адамов Мустафа, а головою громади є Рауф Багерлі. У мечеті проводиться п'ятиразова молитва свого часу. Також щоп'ятниці п'ятнична молитва. Щосуботи та середи уроки з Ісламу. Щотижня брати грають у волейбол, футбол, ходять у лазню, збираються у мечеті, готують їжу для парафіян, а також усі разом стежать за чистотою мечеті та продовжують її благоустрій.
}}
* &lt;mapframe latitude=&quot;47.904722&quot; longitude=&quot;33.341667&quot; zoom=&quot;18&quot; width=&quot;200&quot; height=&quot;200&quot; /&gt;{{See|name=Криворізький театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка|phone=097 334 34 82|email=teatrshevchenkokr.|url=https://www.facebook.com/teatrshevchenkokr/?locale=uk_UA|hours=ПН-ВТ ВИХІДНИЙ 
10:00-18:00|price=290 грн|lat=47.904722|long=33.341667|content=Криворі́зький міськи́й теа́тр дра́ми та музи́чної коме́дії ім. Т. Г. Шевче́нка — театр у місті Кривий Ріг, на Поштовому проспекті. Ставить вистави українською мовою.|wikipedia=Давні театральні традиції вже існували в Кривому Розі від початку XX сторіччя. У 1909 році на Криворіжжі працював театр «Колізей»[1]. 28 серпня 1930 року був створений Державний міжрайонний театр соціалістичного сектора, що обслуговував Кременчуцький та Криворізький округи з постійним перебуванням у місті Кременчук. У зв'язку з адміністративною реформою відбулася реорганізація театру. На початку 1931 року театр переведений в Кривий Ріг, де він отримує назву — «Кривбас». Урочисте відкриття театру відбулося 5 листопада 1931 року прем'єрою спектаклю «Справа честі» за п'єсою І. Микитенка. У 1949 році Криворізький театр отримав ім'я Тараса Григоровича Шевченка.

За 70 років творчої праці театр зіграв більш ніж 20 тис. спектаклів, на гастролях було дано більше 700 спектаклів, з них 150 для дітей.|wikidata=Q16667221}}

== Чим зайнятись ==
Можна відвідати ботанічний сад, скелю &quot;Орлине гніздо&quot;, &quot;Monument of Ten Commandments&quot;, &quot;Church of the Nativity of the Theotokos&quot;, Криворізький центр сучасної культури, а також можна робити інші речі.

== Що купувати ==
У місті продається багато різних товарів: одяг і взуття, електроніка, продукти, товари для дому, сувеніри.

Відомі магазини: Sun Gallery Mall, Victory Plaza, Gagarin Mall, Plaza‑1.

== Де поїсти ==

=== Заклади швидкого харчування ===

==== МакДональдзи ====
* {{listing|type=eat
|map= |lat = |long =
|name = McDonald's №1 
|alt = |address = просп. Гагаріна, 2|directions = 
|url = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (0564) 40-09-13|
|hours = 06:00-23:45|price = |description = }}
* {{listing|type=eat
|map= |lat =|long = 
|name = McDonald's №2
|alt = |address = вул. Лермонтова, 37|directions = 
|url = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (056) 404-27-40|hours = 06:00-23:45|price = |description = }}

=== Піцерії Челентано ===

== '''[./Https://www.moi-sushi.com.ua/ мои суши]'''  (вул. Єсеніна, 7) – японська кухня. ==

=== '''Campania Pizza Pasta''' (вул. Комерційна) – італійська кухня. ===

===== '''I Feel City Café''' (вул. Комерційна) – міське кафе. =====

=== '''Amagama Izakaya''' (пр. Гагаріна) – японська та азіатська кухня. ===

== Де розважитись ==

* '''Ботанічний сад''' '''вул. Ботанічна, 50, [http://garden.gov.ua/ +38 (063) 262-55-72]. 08:00-20:00'''
* '''Jump city вул. Героїв АТО, [https://jump-city.com.ua/ +38 (096) 000 2929]. 12:00-20:00'''
* '''Fly Kids''' '''ТРК &quot;Сонячна Галерея&quot;, [https://flykids.ua/ua/kryvyy_rih3/ +38 (067) 523-89-43]{{Dead link|date=березня 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. Пн. 12:00 - 21:00 / Вт. - Нд. 10:00 - 21:00'''
* '''Парк ім. Федора Мершавцева''' 
* '''Карачунівський водоспад'''
* '''Кар'єр Південного ГЗК''' 

== Де зупинитись ==

=== Дешево ===
* Готель «Кривий Ріг»
* Готель «Братислава»
* Готель «Park House»(колишній «Саксагань»)
* Готель «Вікторія»
* Готельний комплекс «Домашній затишок»
* Готель «Україна»
* Готель «Центральний»
* Готель «Ювілейний»
* Готель «Дружба»
* Готель «Імперіал»
* Готель КЕІ КНЕУ

=== Середні ціни ===
* Готельний комплекс «Аврора»

=== Дорого ===

== Де навчатись ==
* {{listing
|type=other|map= |lat =|long =
|name = Криворізький національний університет 
|alt = |address = вул. Вiталiя Матусевича, 11|directions = 
|url = http://knu.edu.ua/|wikipedia = Криворізький національний університет|facebook = https://www.facebook.com/Kryvyi-Rih-National-University-Криворізький-національний-університет-537677096378120/|vkontakte = |phone = +38 (056) 409-06-06 |fax = |email = knu@alba.dp.ua|skype = 
|hours = |price = |description =}}
* {{listing
|type=other|map= |lat =|long =
|name =   Криворізький державний педагогічний університет
|alt = |address = пр. Гагаріна, 54|directions =
|url = 	http://www.kdpu.edu.ua|wikipedia =Криворізький державний педагогічний університет|facebook = https://www.facebook.com/kdpu.ua/|vkontakte = |phone = +38 (056) 471-57-34  |fax = |email =kei@kneu.edu.ua |skype = 
|hours = |price = |description =}}
* {{listing
|type=other|map= |lat =|long =
|name =   Криворізький економічний інститут імені Вадима Гетьмана
|alt = |address = пр. Поштовий, 64|directions =
|url = http://www.kneu.dp.ua/|wikipedia =Криворізький економічний інститут Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана|facebook = https://www.facebook.com/groups/keikneu/|vkontakte = |phone = +38 (0564)  90-15-12  |fax = |email =kei@kneu.edu.ua |skype = 
|hours = |price = |description =}}

== Як заробити ==
Робота кур'єром, у кафе або магазині, фриланс.

== Застереження ==
Іноді в інтернеті є '''шахрайські “легкі гроші”''', де обіцяють багато грошей за прості дії — таких пропозицій краще уникати...

== Цитати ==
“Кривий Ріг — місто довжиною в життя.”{{footer|ispartof=Дніпропетровська область|type=Місто}}

[[Категорія:Міста Дніпропетровської області]]</text>
      <sha1>obcqhmcvv8wmivgzfclhdapwy2bg007</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>42179</id>
      <parentid>42178</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T13:30:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ніколь 2012</username>
        <id>8933</id>
      </contributor>
      <comment>/* [./Https://www.moi-sushi.com.ua/ мои суши]  (вул. Єсеніна, 7) – японська кухня. */</comment>
      <origin>42179</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="16554" sha1="ig04xupvdaj3v4alncwbf8d8o5aggg9" xml:space="preserve">{{geo|47.91048|33.39179|zoom=13}}
{{pagebanner|Kryvyi Rih banner.jpg}}
[[Файл:Парк ім.газети «Правда» - &quot;Белые гавани&quot;.JPG|300px|thumbnail|Човникова станція при злитті Інгульця й Саксагані]]

'''Кривий Ріг''' — місто на півдні України. Великий промисловий і культурний центр. Значний транспортний вузол. Найдовше місто України та навіть Європи.

== Зрозуміти ==
Місто виникло в останній чверті XVIII століття при злитті річок Інгулець та Саксагань. До 1836 року через місто пролягав поштовий тракт. Значного розвитку місто зазнає з початком розробок покладів залізної руди.

Населення — 656 707 (1 грудня 2012). Клімат — помірний континентальний.

Місто поділене на 7 районів:
* Тернівський;
* Центрально-Міський;
* Інгулецький;
* Покровський;
* Саксанський;
* Довгинцівський;
* Металургійний.

== Як дістатись ==

=== Літаком ===
* '''Міжнародний аеропорт «Кривий Ріг»''' віддалений від центру міста на 20 км. Працює цілодобово.

=== Потягом ===
* '''Станція Кривий Ріг-Головний''' (в народі — Долгінцево) — основні залізничні ворота Кривого Рогу. Будівля вокзалу — дореволюційна. Являє собою пам'ятку архітектури та історії. Поблизу розташовуються ще декілька дореволюційних будівель.

: Є пересадка на міський трамвай, тролейбус, а також на маршрутні таксі. Можна замовити звичайне таксі.
* '''Станція Кривий Ріг''' (в народі — Червона)
* '''Станція Рокувата'''

=== Автомобілем ===
Місто розташоване на перетині таких автошляхів як:
* {{Автошлях|H|23}}:
** північно-західний напрямок — з [[Кіровоград]]у, Новгородки.
** південно-східний напрямок — з [[Апостолове|Апостолового]], [[Зеленодольськ]]а.
* {{Автошлях|H|11}}:
** південно-західний, західний напрямки — з [[Миколаїв|Миколаєва]], Баштанки, Нового Бугу, Казанки.
** східний напрямок — з Софіївки, [[Дніпропетровськ]]а.

також:
* {{Автошлях|Т|0418}} з Жовтих Вод.
* {{Автошлях|Т|0419}} з П'ятихаток.

=== Автобусом ===
В місті функціонує автовокзал (автостанція № 1) та дві автостанції (№ 2, 3).

==== Криворізький автовокзал ====
Діють міжнародні рейси Кривий Ріг — Київ, Кишинів — Дніпропетровськ.

== Транспорт ==
[[Файл:KRMetrotram.jpg|300px|thumbnail]]

=== Криворізький трамвай ===

=== Криворізький метротрам ===
Існує одна лінія, 3 маршрути. Являє собою поєднання метрополітену й звичайного трамваю.

== Що відвідати ==
{{See|name=Парк імені Федора Мершавцева|url=https://www.facebook.com/p/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BA-%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96-%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%B0-%D0%9C%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B0-%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA-%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B8-100064769530570/?locale=uk_UA|hours=Під час повномасштабної війни час роботи парку перестав бути цілодобовим,наразі Парк імені Федора Мершавцева можна відвідати до 23:00.|price=безкоштовно|long=33.332222|lat=47.898333|content=Площа — 36,0 га, пам'ятку створено у 1972 році.
Започаткований у 19-му столітті. Засновник — Федір Матвійович Мершавцев. Парк Мершавцева, знаходився на лівому березі річки Саксагань, біля її злиття з Інгульцем. Він займав площу 10 га та розташовувався на території нинішніх музичної школи та школи № 8. Композиційним центром тодішнього парку була центральна алея шириною 4,3 м, яка починалася від будинку господаря і йшла на берег Інгульца. У парку на той час переважали вишневі дерева, також були яблуня, груша, черешня, слива, абрикос, береза, акація, в'яз, верба.

Після встановлення комуністичної влади парк Мершавцева перейшов у комунальну власність у занедбаному стані і з 1920 року отримав назву міський сад. 1926 року було прийнято рішення міської влади про облаштування парку площею 18 га на березі Саксагані. Вхід до нього був платний.|wikipedia=Започаткований у 19-му столітті. Засновник — Федір Матвійович Мершавцев. Парк Мершавцева, знаходився на лівому березі річки Саксагань, біля її злиття з Інгульцем. Він займав площу 10 га та розташовувався на території нинішніх музичної школи та школи № 8. Композиційним центром тодішнього парку була центральна алея шириною 4,3 м, яка починалася від будинку господаря і йшла на берег Інгульца. У парку на той час переважали вишневі дерева, також були яблуня, груша, черешня, слива, абрикос, береза, акація, в'яз, верба.

Після встановлення комуністичної влади парк Мершавцева перейшов у комунальну власність у занедбаному стані і з 1920 року отримав назву міський сад. 1926 року було прийнято рішення міської влади про облаштування парку площею 18 га на березі Саксагані. Вхід до нього був платний.|wikidata=Q20083621}}

===Культові споруди===
* {{see
| name=Мечеть | alt= | url= | email=
| wikidata= | wikipedia=
| address=вул. Салтикова-Щедріна, 67 | lat=47.8927917 | long=33.3619496 | directions=
| phone=+38(095)891-36-48 | tollfree= | fax=
| hours= | price=
| lastedit=2025-04-12
| content=Частина Духовного управління мусульман України (ДУМУ). Початок будівництва мечеті Кривого Рогу розпочався у 2015 році за рахунок мусульманської громади Кривого Рогу, а також мусульман інших місцевостей. Імамом мечеті Кривого Рогу та мусульманської громади є Адамов Мустафа, а головою громади є Рауф Багерлі. У мечеті проводиться п'ятиразова молитва свого часу. Також щоп'ятниці п'ятнична молитва. Щосуботи та середи уроки з Ісламу. Щотижня брати грають у волейбол, футбол, ходять у лазню, збираються у мечеті, готують їжу для парафіян, а також усі разом стежать за чистотою мечеті та продовжують її благоустрій.
}}
* &lt;mapframe latitude=&quot;47.904722&quot; longitude=&quot;33.341667&quot; zoom=&quot;18&quot; width=&quot;200&quot; height=&quot;200&quot; /&gt;{{See|name=Криворізький театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка|phone=097 334 34 82|email=teatrshevchenkokr.|url=https://www.facebook.com/teatrshevchenkokr/?locale=uk_UA|hours=ПН-ВТ ВИХІДНИЙ 
10:00-18:00|price=290 грн|lat=47.904722|long=33.341667|content=Криворі́зький міськи́й теа́тр дра́ми та музи́чної коме́дії ім. Т. Г. Шевче́нка — театр у місті Кривий Ріг, на Поштовому проспекті. Ставить вистави українською мовою.|wikipedia=Давні театральні традиції вже існували в Кривому Розі від початку XX сторіччя. У 1909 році на Криворіжжі працював театр «Колізей»[1]. 28 серпня 1930 року був створений Державний міжрайонний театр соціалістичного сектора, що обслуговував Кременчуцький та Криворізький округи з постійним перебуванням у місті Кременчук. У зв'язку з адміністративною реформою відбулася реорганізація театру. На початку 1931 року театр переведений в Кривий Ріг, де він отримує назву — «Кривбас». Урочисте відкриття театру відбулося 5 листопада 1931 року прем'єрою спектаклю «Справа честі» за п'єсою І. Микитенка. У 1949 році Криворізький театр отримав ім'я Тараса Григоровича Шевченка.

За 70 років творчої праці театр зіграв більш ніж 20 тис. спектаклів, на гастролях було дано більше 700 спектаклів, з них 150 для дітей.|wikidata=Q16667221}}

== Чим зайнятись ==
Можна відвідати ботанічний сад, скелю &quot;Орлине гніздо&quot;, &quot;Monument of Ten Commandments&quot;, &quot;Church of the Nativity of the Theotokos&quot;, Криворізький центр сучасної культури, а також можна робити інші речі.

== Що купувати ==
У місті продається багато різних товарів: одяг і взуття, електроніка, продукти, товари для дому, сувеніри.

Відомі магазини: Sun Gallery Mall, Victory Plaza, Gagarin Mall, Plaza‑1.

== Де поїсти ==

=== Заклади швидкого харчування ===

==== МакДональдзи ====
* {{listing|type=eat
|map= |lat = |long =
|name = McDonald's №1 
|alt = |address = просп. Гагаріна, 2|directions = 
|url = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (0564) 40-09-13|
|hours = 06:00-23:45|price = |description = }}
* {{listing|type=eat
|map= |lat =|long = 
|name = McDonald's №2
|alt = |address = вул. Лермонтова, 37|directions = 
|url = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (056) 404-27-40|hours = 06:00-23:45|price = |description = }}

=== Піцерії Челентано ===

==  '''мои суши'''  (вул. Єсеніна, 7) – японська кухня. ==

=== '''Campania Pizza Pasta''' (вул. Комерційна) – італійська кухня. ===

===== '''I Feel City Café''' (вул. Комерційна) – міське кафе. =====

=== '''Amagama Izakaya''' (пр. Гагаріна) – японська та азіатська кухня. ===

== Де розважитись ==

* '''Ботанічний сад''' '''вул. Ботанічна, 50, [http://garden.gov.ua/ +38 (063) 262-55-72]. 08:00-20:00'''
* '''Jump city вул. Героїв АТО, [https://jump-city.com.ua/ +38 (096) 000 2929]. 12:00-20:00'''
* '''Fly Kids''' '''ТРК &quot;Сонячна Галерея&quot;, [https://flykids.ua/ua/kryvyy_rih3/ +38 (067) 523-89-43]{{Dead link|date=березня 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. Пн. 12:00 - 21:00 / Вт. - Нд. 10:00 - 21:00'''
* '''Парк ім. Федора Мершавцева''' 
* '''Карачунівський водоспад'''
* '''Кар'єр Південного ГЗК''' 

== Де зупинитись ==

=== Дешево ===
* Готель «Кривий Ріг»
* Готель «Братислава»
* Готель «Park House»(колишній «Саксагань»)
* Готель «Вікторія»
* Готельний комплекс «Домашній затишок»
* Готель «Україна»
* Готель «Центральний»
* Готель «Ювілейний»
* Готель «Дружба»
* Готель «Імперіал»
* Готель КЕІ КНЕУ

=== Середні ціни ===
* Готельний комплекс «Аврора»

=== Дорого ===

== Де навчатись ==
* {{listing
|type=other|map= |lat =|long =
|name = Криворізький національний університет 
|alt = |address = вул. Вiталiя Матусевича, 11|directions = 
|url = http://knu.edu.ua/|wikipedia = Криворізький національний університет|facebook = https://www.facebook.com/Kryvyi-Rih-National-University-Криворізький-національний-університет-537677096378120/|vkontakte = |phone = +38 (056) 409-06-06 |fax = |email = knu@alba.dp.ua|skype = 
|hours = |price = |description =}}
* {{listing
|type=other|map= |lat =|long =
|name =   Криворізький державний педагогічний університет
|alt = |address = пр. Гагаріна, 54|directions =
|url = 	http://www.kdpu.edu.ua|wikipedia =Криворізький державний педагогічний університет|facebook = https://www.facebook.com/kdpu.ua/|vkontakte = |phone = +38 (056) 471-57-34  |fax = |email =kei@kneu.edu.ua |skype = 
|hours = |price = |description =}}
* {{listing
|type=other|map= |lat =|long =
|name =   Криворізький економічний інститут імені Вадима Гетьмана
|alt = |address = пр. Поштовий, 64|directions =
|url = http://www.kneu.dp.ua/|wikipedia =Криворізький економічний інститут Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана|facebook = https://www.facebook.com/groups/keikneu/|vkontakte = |phone = +38 (0564)  90-15-12  |fax = |email =kei@kneu.edu.ua |skype = 
|hours = |price = |description =}}

== Як заробити ==
Робота кур'єром, у кафе або магазині, фриланс.

== Застереження ==
Іноді в інтернеті є '''шахрайські “легкі гроші”''', де обіцяють багато грошей за прості дії — таких пропозицій краще уникати...

== Цитати ==
“Кривий Ріг — місто довжиною в життя.”{{footer|ispartof=Дніпропетровська область|type=Місто}}

[[Категорія:Міста Дніпропетровської області]]</text>
      <sha1>ig04xupvdaj3v4alncwbf8d8o5aggg9</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>42180</id>
      <parentid>42179</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T13:36:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ніколь 2012</username>
        <id>8933</id>
      </contributor>
      <comment>«Moyi Sushi» (вул. Єсеніна, 7) — це місце, де готують дуже смачні роли та суші. Величезним плюсом є наявність швидкої доставки, що дуже зручно, якщо хочеться поїсти вдома або в офісі. Привітний персонал та якісні продукти роблять цей заклад одним із найкращих варіантів для замовлення їжі в Кривому Розі.</comment>
      <origin>42180</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="16553" sha1="51q91hv3i6kjgxivoeigr50rhywe9tn" xml:space="preserve">{{geo|47.91048|33.39179|zoom=13}}
{{pagebanner|Kryvyi Rih banner.jpg}}
[[Файл:Парк ім.газети «Правда» - &quot;Белые гавани&quot;.JPG|300px|thumbnail|Човникова станція при злитті Інгульця й Саксагані]]

'''Кривий Ріг''' — місто на півдні України. Великий промисловий і культурний центр. Значний транспортний вузол. Найдовше місто України та навіть Європи.

== Зрозуміти ==
Місто виникло в останній чверті XVIII століття при злитті річок Інгулець та Саксагань. До 1836 року через місто пролягав поштовий тракт. Значного розвитку місто зазнає з початком розробок покладів залізної руди.

Населення — 656 707 (1 грудня 2012). Клімат — помірний континентальний.

Місто поділене на 7 районів:
* Тернівський;
* Центрально-Міський;
* Інгулецький;
* Покровський;
* Саксанський;
* Довгинцівський;
* Металургійний.

== Як дістатись ==

=== Літаком ===
* '''Міжнародний аеропорт «Кривий Ріг»''' віддалений від центру міста на 20 км. Працює цілодобово.

=== Потягом ===
* '''Станція Кривий Ріг-Головний''' (в народі — Долгінцево) — основні залізничні ворота Кривого Рогу. Будівля вокзалу — дореволюційна. Являє собою пам'ятку архітектури та історії. Поблизу розташовуються ще декілька дореволюційних будівель.

: Є пересадка на міський трамвай, тролейбус, а також на маршрутні таксі. Можна замовити звичайне таксі.
* '''Станція Кривий Ріг''' (в народі — Червона)
* '''Станція Рокувата'''

=== Автомобілем ===
Місто розташоване на перетині таких автошляхів як:
* {{Автошлях|H|23}}:
** північно-західний напрямок — з [[Кіровоград]]у, Новгородки.
** південно-східний напрямок — з [[Апостолове|Апостолового]], [[Зеленодольськ]]а.
* {{Автошлях|H|11}}:
** південно-західний, західний напрямки — з [[Миколаїв|Миколаєва]], Баштанки, Нового Бугу, Казанки.
** східний напрямок — з Софіївки, [[Дніпропетровськ]]а.

також:
* {{Автошлях|Т|0418}} з Жовтих Вод.
* {{Автошлях|Т|0419}} з П'ятихаток.

=== Автобусом ===
В місті функціонує автовокзал (автостанція № 1) та дві автостанції (№ 2, 3).

==== Криворізький автовокзал ====
Діють міжнародні рейси Кривий Ріг — Київ, Кишинів — Дніпропетровськ.

== Транспорт ==
[[Файл:KRMetrotram.jpg|300px|thumbnail]]

=== Криворізький трамвай ===

=== Криворізький метротрам ===
Існує одна лінія, 3 маршрути. Являє собою поєднання метрополітену й звичайного трамваю.

== Що відвідати ==
{{See|name=Парк імені Федора Мершавцева|url=https://www.facebook.com/p/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BA-%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96-%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%B0-%D0%9C%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B0-%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA-%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B8-100064769530570/?locale=uk_UA|hours=Під час повномасштабної війни час роботи парку перестав бути цілодобовим,наразі Парк імені Федора Мершавцева можна відвідати до 23:00.|price=безкоштовно|long=33.332222|lat=47.898333|content=Площа — 36,0 га, пам'ятку створено у 1972 році.
Започаткований у 19-му столітті. Засновник — Федір Матвійович Мершавцев. Парк Мершавцева, знаходився на лівому березі річки Саксагань, біля її злиття з Інгульцем. Він займав площу 10 га та розташовувався на території нинішніх музичної школи та школи № 8. Композиційним центром тодішнього парку була центральна алея шириною 4,3 м, яка починалася від будинку господаря і йшла на берег Інгульца. У парку на той час переважали вишневі дерева, також були яблуня, груша, черешня, слива, абрикос, береза, акація, в'яз, верба.

Після встановлення комуністичної влади парк Мершавцева перейшов у комунальну власність у занедбаному стані і з 1920 року отримав назву міський сад. 1926 року було прийнято рішення міської влади про облаштування парку площею 18 га на березі Саксагані. Вхід до нього був платний.|wikipedia=Започаткований у 19-му столітті. Засновник — Федір Матвійович Мершавцев. Парк Мершавцева, знаходився на лівому березі річки Саксагань, біля її злиття з Інгульцем. Він займав площу 10 га та розташовувався на території нинішніх музичної школи та школи № 8. Композиційним центром тодішнього парку була центральна алея шириною 4,3 м, яка починалася від будинку господаря і йшла на берег Інгульца. У парку на той час переважали вишневі дерева, також були яблуня, груша, черешня, слива, абрикос, береза, акація, в'яз, верба.

Після встановлення комуністичної влади парк Мершавцева перейшов у комунальну власність у занедбаному стані і з 1920 року отримав назву міський сад. 1926 року було прийнято рішення міської влади про облаштування парку площею 18 га на березі Саксагані. Вхід до нього був платний.|wikidata=Q20083621}}

===Культові споруди===
* {{see
| name=Мечеть | alt= | url= | email=
| wikidata= | wikipedia=
| address=вул. Салтикова-Щедріна, 67 | lat=47.8927917 | long=33.3619496 | directions=
| phone=+38(095)891-36-48 | tollfree= | fax=
| hours= | price=
| lastedit=2025-04-12
| content=Частина Духовного управління мусульман України (ДУМУ). Початок будівництва мечеті Кривого Рогу розпочався у 2015 році за рахунок мусульманської громади Кривого Рогу, а також мусульман інших місцевостей. Імамом мечеті Кривого Рогу та мусульманської громади є Адамов Мустафа, а головою громади є Рауф Багерлі. У мечеті проводиться п'ятиразова молитва свого часу. Також щоп'ятниці п'ятнична молитва. Щосуботи та середи уроки з Ісламу. Щотижня брати грають у волейбол, футбол, ходять у лазню, збираються у мечеті, готують їжу для парафіян, а також усі разом стежать за чистотою мечеті та продовжують її благоустрій.
}}
* &lt;mapframe latitude=&quot;47.904722&quot; longitude=&quot;33.341667&quot; zoom=&quot;18&quot; width=&quot;200&quot; height=&quot;200&quot; /&gt;{{See|name=Криворізький театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка|phone=097 334 34 82|email=teatrshevchenkokr.|url=https://www.facebook.com/teatrshevchenkokr/?locale=uk_UA|hours=ПН-ВТ ВИХІДНИЙ 
10:00-18:00|price=290 грн|lat=47.904722|long=33.341667|content=Криворі́зький міськи́й теа́тр дра́ми та музи́чної коме́дії ім. Т. Г. Шевче́нка — театр у місті Кривий Ріг, на Поштовому проспекті. Ставить вистави українською мовою.|wikipedia=Давні театральні традиції вже існували в Кривому Розі від початку XX сторіччя. У 1909 році на Криворіжжі працював театр «Колізей»[1]. 28 серпня 1930 року був створений Державний міжрайонний театр соціалістичного сектора, що обслуговував Кременчуцький та Криворізький округи з постійним перебуванням у місті Кременчук. У зв'язку з адміністративною реформою відбулася реорганізація театру. На початку 1931 року театр переведений в Кривий Ріг, де він отримує назву — «Кривбас». Урочисте відкриття театру відбулося 5 листопада 1931 року прем'єрою спектаклю «Справа честі» за п'єсою І. Микитенка. У 1949 році Криворізький театр отримав ім'я Тараса Григоровича Шевченка.

За 70 років творчої праці театр зіграв більш ніж 20 тис. спектаклів, на гастролях було дано більше 700 спектаклів, з них 150 для дітей.|wikidata=Q16667221}}

== Чим зайнятись ==
Можна відвідати ботанічний сад, скелю &quot;Орлине гніздо&quot;, &quot;Monument of Ten Commandments&quot;, &quot;Church of the Nativity of the Theotokos&quot;, Криворізький центр сучасної культури, а також можна робити інші речі.

== Що купувати ==
У місті продається багато різних товарів: одяг і взуття, електроніка, продукти, товари для дому, сувеніри.

Відомі магазини: Sun Gallery Mall, Victory Plaza, Gagarin Mall, Plaza‑1.

== Де поїсти ==

=== Заклади швидкого харчування ===

==== МакДональдзи ====
* {{listing|type=eat
|map= |lat = |long =
|name = McDonald's №1 
|alt = |address = просп. Гагаріна, 2|directions = 
|url = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (0564) 40-09-13|
|hours = 06:00-23:45|price = |description = }}
* {{listing|type=eat
|map= |lat =|long = 
|name = McDonald's №2
|alt = |address = вул. Лермонтова, 37|directions = 
|url = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (056) 404-27-40|hours = 06:00-23:45|price = |description = }}

=== Піцерії Челентано ===

== '''мои суши'''  (вул. Єсеніна, 7) – японська кухня. ==

=== '''Campania Pizza Pasta''' (вул. Комерційна) – італійська кухня. ===

===== '''I Feel City Café''' (вул. Комерційна) – міське кафе. =====

=== '''Amagama Izakaya''' (пр. Гагаріна) – японська та азіатська кухня. ===

== Де розважитись ==

* '''Ботанічний сад''' '''вул. Ботанічна, 50, [http://garden.gov.ua/ +38 (063) 262-55-72]. 08:00-20:00'''
* '''Jump city вул. Героїв АТО, [https://jump-city.com.ua/ +38 (096) 000 2929]. 12:00-20:00'''
* '''Fly Kids''' '''ТРК &quot;Сонячна Галерея&quot;, [https://flykids.ua/ua/kryvyy_rih3/ +38 (067) 523-89-43]{{Dead link|date=березня 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. Пн. 12:00 - 21:00 / Вт. - Нд. 10:00 - 21:00'''
* '''Парк ім. Федора Мершавцева''' 
* '''Карачунівський водоспад'''
* '''Кар'єр Південного ГЗК''' 

== Де зупинитись ==

=== Дешево ===
* Готель «Кривий Ріг»
* Готель «Братислава»
* Готель «Park House»(колишній «Саксагань»)
* Готель «Вікторія»
* Готельний комплекс «Домашній затишок»
* Готель «Україна»
* Готель «Центральний»
* Готель «Ювілейний»
* Готель «Дружба»
* Готель «Імперіал»
* Готель КЕІ КНЕУ

=== Середні ціни ===
* Готельний комплекс «Аврора»

=== Дорого ===

== Де навчатись ==
* {{listing
|type=other|map= |lat =|long =
|name = Криворізький національний університет 
|alt = |address = вул. Вiталiя Матусевича, 11|directions = 
|url = http://knu.edu.ua/|wikipedia = Криворізький національний університет|facebook = https://www.facebook.com/Kryvyi-Rih-National-University-Криворізький-національний-університет-537677096378120/|vkontakte = |phone = +38 (056) 409-06-06 |fax = |email = knu@alba.dp.ua|skype = 
|hours = |price = |description =}}
* {{listing
|type=other|map= |lat =|long =
|name =   Криворізький державний педагогічний університет
|alt = |address = пр. Гагаріна, 54|directions =
|url = 	http://www.kdpu.edu.ua|wikipedia =Криворізький державний педагогічний університет|facebook = https://www.facebook.com/kdpu.ua/|vkontakte = |phone = +38 (056) 471-57-34  |fax = |email =kei@kneu.edu.ua |skype = 
|hours = |price = |description =}}
* {{listing
|type=other|map= |lat =|long =
|name =   Криворізький економічний інститут імені Вадима Гетьмана
|alt = |address = пр. Поштовий, 64|directions =
|url = http://www.kneu.dp.ua/|wikipedia =Криворізький економічний інститут Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана|facebook = https://www.facebook.com/groups/keikneu/|vkontakte = |phone = +38 (0564)  90-15-12  |fax = |email =kei@kneu.edu.ua |skype = 
|hours = |price = |description =}}

== Як заробити ==
Робота кур'єром, у кафе або магазині, фриланс.

== Застереження ==
Іноді в інтернеті є '''шахрайські “легкі гроші”''', де обіцяють багато грошей за прості дії — таких пропозицій краще уникати...

== Цитати ==
“Кривий Ріг — місто довжиною в життя.”{{footer|ispartof=Дніпропетровська область|type=Місто}}

[[Категорія:Міста Дніпропетровської області]]</text>
      <sha1>51q91hv3i6kjgxivoeigr50rhywe9tn</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>42181</id>
      <parentid>42180</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T13:43:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ніколь 2012</username>
        <id>8933</id>
      </contributor>
      <origin>42181</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="17090" sha1="2e3bs8oipaifp867gv2vysuvx1joxpb" xml:space="preserve">{{geo|47.91048|33.39179|zoom=13}}
{{pagebanner|Kryvyi Rih banner.jpg}}
[[Файл:Парк ім.газети «Правда» - &quot;Белые гавани&quot;.JPG|300px|thumbnail|Човникова станція при злитті Інгульця й Саксагані]]

'''Кривий Ріг''' — місто на півдні України. Великий промисловий і культурний центр. Значний транспортний вузол. Найдовше місто України та навіть Європи.

== Зрозуміти ==
Місто виникло в останній чверті XVIII століття при злитті річок Інгулець та Саксагань. До 1836 року через місто пролягав поштовий тракт. Значного розвитку місто зазнає з початком розробок покладів залізної руди.

Населення — 656 707 (1 грудня 2012). Клімат — помірний континентальний.

Місто поділене на 7 районів:
* Тернівський;
* Центрально-Міський;
* Інгулецький;
* Покровський;
* Саксанський;
* Довгинцівський;
* Металургійний.

== Як дістатись ==

=== Літаком ===
* '''Міжнародний аеропорт «Кривий Ріг»''' віддалений від центру міста на 20 км. Працює цілодобово.

=== Потягом ===
* '''Станція Кривий Ріг-Головний''' (в народі — Долгінцево) — основні залізничні ворота Кривого Рогу. Будівля вокзалу — дореволюційна. Являє собою пам'ятку архітектури та історії. Поблизу розташовуються ще декілька дореволюційних будівель.

: Є пересадка на міський трамвай, тролейбус, а також на маршрутні таксі. Можна замовити звичайне таксі.
* '''Станція Кривий Ріг''' (в народі — Червона)
* '''Станція Рокувата'''

=== Автомобілем ===
Місто розташоване на перетині таких автошляхів як:
* {{Автошлях|H|23}}:
** північно-західний напрямок — з [[Кіровоград]]у, Новгородки.
** південно-східний напрямок — з [[Апостолове|Апостолового]], [[Зеленодольськ]]а.
* {{Автошлях|H|11}}:
** південно-західний, західний напрямки — з [[Миколаїв|Миколаєва]], Баштанки, Нового Бугу, Казанки.
** східний напрямок — з Софіївки, [[Дніпропетровськ]]а.

також:
* {{Автошлях|Т|0418}} з Жовтих Вод.
* {{Автошлях|Т|0419}} з П'ятихаток.

=== Автобусом ===
В місті функціонує автовокзал (автостанція № 1) та дві автостанції (№ 2, 3).

==== Криворізький автовокзал ====
Діють міжнародні рейси Кривий Ріг — Київ, Кишинів — Дніпропетровськ.

== Транспорт ==
[[Файл:KRMetrotram.jpg|300px|thumbnail]]

=== Криворізький трамвай ===

=== Криворізький метротрам ===
Існує одна лінія, 3 маршрути. Являє собою поєднання метрополітену й звичайного трамваю.

== Що відвідати ==
{{See|name=Парк імені Федора Мершавцева|url=https://www.facebook.com/p/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BA-%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96-%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%B0-%D0%9C%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B0-%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA-%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B8-100064769530570/?locale=uk_UA|hours=Під час повномасштабної війни час роботи парку перестав бути цілодобовим,наразі Парк імені Федора Мершавцева можна відвідати до 23:00.|price=безкоштовно|long=33.332222|lat=47.898333|content=Площа — 36,0 га, пам'ятку створено у 1972 році.
Започаткований у 19-му столітті. Засновник — Федір Матвійович Мершавцев. Парк Мершавцева, знаходився на лівому березі річки Саксагань, біля її злиття з Інгульцем. Він займав площу 10 га та розташовувався на території нинішніх музичної школи та школи № 8. Композиційним центром тодішнього парку була центральна алея шириною 4,3 м, яка починалася від будинку господаря і йшла на берег Інгульца. У парку на той час переважали вишневі дерева, також були яблуня, груша, черешня, слива, абрикос, береза, акація, в'яз, верба.

Після встановлення комуністичної влади парк Мершавцева перейшов у комунальну власність у занедбаному стані і з 1920 року отримав назву міський сад. 1926 року було прийнято рішення міської влади про облаштування парку площею 18 га на березі Саксагані. Вхід до нього був платний.|wikipedia=Започаткований у 19-му столітті. Засновник — Федір Матвійович Мершавцев. Парк Мершавцева, знаходився на лівому березі річки Саксагань, біля її злиття з Інгульцем. Він займав площу 10 га та розташовувався на території нинішніх музичної школи та школи № 8. Композиційним центром тодішнього парку була центральна алея шириною 4,3 м, яка починалася від будинку господаря і йшла на берег Інгульца. У парку на той час переважали вишневі дерева, також були яблуня, груша, черешня, слива, абрикос, береза, акація, в'яз, верба.

Після встановлення комуністичної влади парк Мершавцева перейшов у комунальну власність у занедбаному стані і з 1920 року отримав назву міський сад. 1926 року було прийнято рішення міської влади про облаштування парку площею 18 га на березі Саксагані. Вхід до нього був платний.|wikidata=Q20083621}}

===Культові споруди===
* {{see
| name=Мечеть | alt= | url= | email=
| wikidata= | wikipedia=
| address=вул. Салтикова-Щедріна, 67 | lat=47.8927917 | long=33.3619496 | directions=
| phone=+38(095)891-36-48 | tollfree= | fax=
| hours= | price=
| lastedit=2025-04-12
| content=Частина Духовного управління мусульман України (ДУМУ). Початок будівництва мечеті Кривого Рогу розпочався у 2015 році за рахунок мусульманської громади Кривого Рогу, а також мусульман інших місцевостей. Імамом мечеті Кривого Рогу та мусульманської громади є Адамов Мустафа, а головою громади є Рауф Багерлі. У мечеті проводиться п'ятиразова молитва свого часу. Також щоп'ятниці п'ятнична молитва. Щосуботи та середи уроки з Ісламу. Щотижня брати грають у волейбол, футбол, ходять у лазню, збираються у мечеті, готують їжу для парафіян, а також усі разом стежать за чистотою мечеті та продовжують її благоустрій.
}}
* &lt;mapframe latitude=&quot;47.904722&quot; longitude=&quot;33.341667&quot; zoom=&quot;18&quot; width=&quot;200&quot; height=&quot;200&quot; /&gt;{{See|name=Криворізький театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка|phone=097 334 34 82|email=teatrshevchenkokr.|url=https://www.facebook.com/teatrshevchenkokr/?locale=uk_UA|hours=ПН-ВТ ВИХІДНИЙ 
10:00-18:00|price=290 грн|lat=47.904722|long=33.341667|content=Криворі́зький міськи́й теа́тр дра́ми та музи́чної коме́дії ім. Т. Г. Шевче́нка — театр у місті Кривий Ріг, на Поштовому проспекті. Ставить вистави українською мовою.|wikipedia=Давні театральні традиції вже існували в Кривому Розі від початку XX сторіччя. У 1909 році на Криворіжжі працював театр «Колізей»[1]. 28 серпня 1930 року був створений Державний міжрайонний театр соціалістичного сектора, що обслуговував Кременчуцький та Криворізький округи з постійним перебуванням у місті Кременчук. У зв'язку з адміністративною реформою відбулася реорганізація театру. На початку 1931 року театр переведений в Кривий Ріг, де він отримує назву — «Кривбас». Урочисте відкриття театру відбулося 5 листопада 1931 року прем'єрою спектаклю «Справа честі» за п'єсою І. Микитенка. У 1949 році Криворізький театр отримав ім'я Тараса Григоровича Шевченка.

За 70 років творчої праці театр зіграв більш ніж 20 тис. спектаклів, на гастролях було дано більше 700 спектаклів, з них 150 для дітей.|wikidata=Q16667221}}

== Чим зайнятись ==
Можна відвідати ботанічний сад, скелю &quot;Орлине гніздо&quot;, &quot;Monument of Ten Commandments&quot;, &quot;Church of the Nativity of the Theotokos&quot;, Криворізький центр сучасної культури, а також можна робити інші речі.

== Що купувати ==
У місті продається багато різних товарів: одяг і взуття, електроніка, продукти, товари для дому, сувеніри.

Відомі магазини: Sun Gallery Mall, Victory Plaza, Gagarin Mall, Plaza‑1.

== Де поїсти ==

=== Заклади швидкого харчування ===

==== МакДональдзи ====
* {{listing|type=eat
|map= |lat = |long =
|name = McDonald's №1 
|alt = |address = просп. Гагаріна, 2|directions = 
|url = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (0564) 40-09-13|
|hours = 06:00-23:45|price = |description = }}
* {{listing|type=eat
|map= |lat =|long = 
|name = McDonald's №2
|alt = |address = вул. Лермонтова, 37|directions = 
|url = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (056) 404-27-40|hours = 06:00-23:45|price = |description = }}

=== Піцерії Челентано ===

== '''мои суши'''  (вул. Єсеніна, 7) – японська кухня.  «Moyi Sushi» (вул. Єсеніна, 7) — це місце, де готують дуже смачні роли та суші. Величезним плюсом є наявність швидкої доставки, що дуже зручно, якщо хочеться поїсти вдома або в офісі. Привітний персонал та якісні продукти роблять цей заклад одним із добрим варіантів для замовлення їжі в Кривому Розі. ==

=== '''Campania Pizza Pasta''' (вул. Комерційна) – італійська кухня. ===

===== '''I Feel City Café''' (вул. Комерційна) – міське кафе. =====

=== '''Amagama Izakaya''' (пр. Гагаріна) – японська та азіатська кухня. ===

== Де розважитись ==

* '''Ботанічний сад''' '''вул. Ботанічна, 50, [http://garden.gov.ua/ +38 (063) 262-55-72]. 08:00-20:00'''
* '''Jump city вул. Героїв АТО, [https://jump-city.com.ua/ +38 (096) 000 2929]. 12:00-20:00'''
* '''Fly Kids''' '''ТРК &quot;Сонячна Галерея&quot;, [https://flykids.ua/ua/kryvyy_rih3/ +38 (067) 523-89-43]{{Dead link|date=березня 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. Пн. 12:00 - 21:00 / Вт. - Нд. 10:00 - 21:00'''
* '''Парк ім. Федора Мершавцева''' 
* '''Карачунівський водоспад'''
* '''Кар'єр Південного ГЗК''' 

== Де зупинитись ==

=== Дешево ===
* Готель «Кривий Ріг»
* Готель «Братислава»
* Готель «Park House»(колишній «Саксагань»)
* Готель «Вікторія»
* Готельний комплекс «Домашній затишок»
* Готель «Україна»
* Готель «Центральний»
* Готель «Ювілейний»
* Готель «Дружба»
* Готель «Імперіал»
* Готель КЕІ КНЕУ

=== Середні ціни ===
* Готельний комплекс «Аврора»

=== Дорого ===

== Де навчатись ==
* {{listing
|type=other|map= |lat =|long =
|name = Криворізький національний університет 
|alt = |address = вул. Вiталiя Матусевича, 11|directions = 
|url = http://knu.edu.ua/|wikipedia = Криворізький національний університет|facebook = https://www.facebook.com/Kryvyi-Rih-National-University-Криворізький-національний-університет-537677096378120/|vkontakte = |phone = +38 (056) 409-06-06 |fax = |email = knu@alba.dp.ua|skype = 
|hours = |price = |description =}}
* {{listing
|type=other|map= |lat =|long =
|name =   Криворізький державний педагогічний університет
|alt = |address = пр. Гагаріна, 54|directions =
|url = 	http://www.kdpu.edu.ua|wikipedia =Криворізький державний педагогічний університет|facebook = https://www.facebook.com/kdpu.ua/|vkontakte = |phone = +38 (056) 471-57-34  |fax = |email =kei@kneu.edu.ua |skype = 
|hours = |price = |description =}}
* {{listing
|type=other|map= |lat =|long =
|name =   Криворізький економічний інститут імені Вадима Гетьмана
|alt = |address = пр. Поштовий, 64|directions =
|url = http://www.kneu.dp.ua/|wikipedia =Криворізький економічний інститут Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана|facebook = https://www.facebook.com/groups/keikneu/|vkontakte = |phone = +38 (0564)  90-15-12  |fax = |email =kei@kneu.edu.ua |skype = 
|hours = |price = |description =}}

== Як заробити ==
Робота кур'єром, у кафе або магазині, фриланс.

== Застереження ==
Іноді в інтернеті є '''шахрайські “легкі гроші”''', де обіцяють багато грошей за прості дії — таких пропозицій краще уникати...

== Цитати ==
“Кривий Ріг — місто довжиною в життя.”{{footer|ispartof=Дніпропетровська область|type=Місто}}

[[Категорія:Міста Дніпропетровської області]]</text>
      <sha1>2e3bs8oipaifp867gv2vysuvx1joxpb</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>42183</id>
      <parentid>42181</parentid>
      <timestamp>2026-04-21T06:13:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Сігнаєнко Сергій</username>
        <id>8937</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Більше інформації</comment>
      <origin>42183</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="17950" sha1="f4vdfor0sb6c2hez9y5arsrawyl4noc" xml:space="preserve">{{geo|47.91048|33.39179|zoom=13}}
{{pagebanner|Kryvyi Rih banner.jpg}}
[[Файл:Парк ім.газети «Правда» - &quot;Белые гавани&quot;.JPG|300px|thumbnail|Човникова станція при злитті Інгульця й Саксагані]]

'''Кривий Ріг''' — місто на півдні України. Великий промисловий і культурний центр. Значний транспортний вузол. Найдовше місто України та навіть Європи.

== Зрозуміти ==
Місто виникло в останній чверті XVIII століття при злитті річок Інгулець та Саксагань. До 1836 року через місто пролягав поштовий тракт. Значного розвитку місто зазнає з початком розробок покладів залізної руди.

Такой Кривий Ріг найдовше місто в Європі 

Населення — 656 707 (1 грудня 2012). Клімат — помірний континентальний.

Місто поділене на 7 районів:
* Тернівський;
* Центрально-Міський;
* Інгулецький;
* Покровський;
* Саксанський;
* Довгинцівський;
* Металургійний.
Офіційною датою заснування Кривого Рогу вважається 1775 рік. Спочатку це було невелике поселення, яке виникло як поштова станція, але з часом воно перетворилося на важливий промисловий центр. 

Територія сучасного міста була заселена ще з давніх часів — тут жили скіфи, які використовували місцеву залізну руду. 

У XX столітті Кривий Ріг став одним із головних центрів видобутку залізної руди, що сприяло швидкому розвитку міста. 

== Як дістатись ==

=== Літаком ===
* '''Міжнародний аеропорт «Кривий Ріг»''' віддалений від центру міста на 20 км. Працює цілодобово.

=== Потягом ===
* '''Станція Кривий Ріг-Головний''' (в народі — Долгінцево) — основні залізничні ворота Кривого Рогу. Будівля вокзалу — дореволюційна. Являє собою пам'ятку архітектури та історії. Поблизу розташовуються ще декілька дореволюційних будівель.

: Є пересадка на міський трамвай, тролейбус, а також на маршрутні таксі. Можна замовити звичайне таксі.
* '''Станція Кривий Ріг''' (в народі — Червона)
* '''Станція Рокувата'''

=== Автомобілем ===
Місто розташоване на перетині таких автошляхів як:
* {{Автошлях|H|23}}:
** північно-західний напрямок — з [[Кіровоград]]у, Новгородки.
** південно-східний напрямок — з [[Апостолове|Апостолового]], [[Зеленодольськ]]а.
* {{Автошлях|H|11}}:
** південно-західний, західний напрямки — з [[Миколаїв|Миколаєва]], Баштанки, Нового Бугу, Казанки.
** східний напрямок — з Софіївки, [[Дніпропетровськ]]а.

також:
* {{Автошлях|Т|0418}} з Жовтих Вод.
* {{Автошлях|Т|0419}} з П'ятихаток.

=== Автобусом ===
В місті функціонує автовокзал (автостанція № 1) та дві автостанції (№ 2, 3).

==== Криворізький автовокзал ====
Діють міжнародні рейси Кривий Ріг — Київ, Кишинів — Дніпропетровськ.

== Транспорт ==
[[Файл:KRMetrotram.jpg|300px|thumbnail]]

=== Криворізький трамвай ===

=== Криворізький метротрам ===
Існує одна лінія, 3 маршрути. Являє собою поєднання метрополітену й звичайного трамваю.

== Що відвідати ==
{{See|name=Парк імені Федора Мершавцева|url=https://www.facebook.com/p/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BA-%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96-%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%B0-%D0%9C%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B0-%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA-%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B8-100064769530570/?locale=uk_UA|hours=Під час повномасштабної війни час роботи парку перестав бути цілодобовим,наразі Парк імені Федора Мершавцева можна відвідати до 23:00.|price=безкоштовно|long=33.332222|lat=47.898333|content=Площа — 36,0 га, пам'ятку створено у 1972 році.
Започаткований у 19-му столітті. Засновник — Федір Матвійович Мершавцев. Парк Мершавцева, знаходився на лівому березі річки Саксагань, біля її злиття з Інгульцем. Він займав площу 10 га та розташовувався на території нинішніх музичної школи та школи № 8. Композиційним центром тодішнього парку була центральна алея шириною 4,3 м, яка починалася від будинку господаря і йшла на берег Інгульца. У парку на той час переважали вишневі дерева, також були яблуня, груша, черешня, слива, абрикос, береза, акація, в'яз, верба.

Після встановлення комуністичної влади парк Мершавцева перейшов у комунальну власність у занедбаному стані і з 1920 року отримав назву міський сад. 1926 року було прийнято рішення міської влади про облаштування парку площею 18 га на березі Саксагані. Вхід до нього був платний.|wikipedia=Започаткований у 19-му столітті. Засновник — Федір Матвійович Мершавцев. Парк Мершавцева, знаходився на лівому березі річки Саксагань, біля її злиття з Інгульцем. Він займав площу 10 га та розташовувався на території нинішніх музичної школи та школи № 8. Композиційним центром тодішнього парку була центральна алея шириною 4,3 м, яка починалася від будинку господаря і йшла на берег Інгульца. У парку на той час переважали вишневі дерева, також були яблуня, груша, черешня, слива, абрикос, береза, акація, в'яз, верба.

Після встановлення комуністичної влади парк Мершавцева перейшов у комунальну власність у занедбаному стані і з 1920 року отримав назву міський сад. 1926 року було прийнято рішення міської влади про облаштування парку площею 18 га на березі Саксагані. Вхід до нього був платний.|wikidata=Q20083621}}

===Культові споруди===
* {{see
| name=Мечеть | alt= | url= | email=
| wikidata= | wikipedia=
| address=вул. Салтикова-Щедріна, 67 | lat=47.8927917 | long=33.3619496 | directions=
| phone=+38(095)891-36-48 | tollfree= | fax=
| hours= | price=
| lastedit=2025-04-12
| content=Частина Духовного управління мусульман України (ДУМУ). Початок будівництва мечеті Кривого Рогу розпочався у 2015 році за рахунок мусульманської громади Кривого Рогу, а також мусульман інших місцевостей. Імамом мечеті Кривого Рогу та мусульманської громади є Адамов Мустафа, а головою громади є Рауф Багерлі. У мечеті проводиться п'ятиразова молитва свого часу. Також щоп'ятниці п'ятнична молитва. Щосуботи та середи уроки з Ісламу. Щотижня брати грають у волейбол, футбол, ходять у лазню, збираються у мечеті, готують їжу для парафіян, а також усі разом стежать за чистотою мечеті та продовжують її благоустрій.
}}
* &lt;mapframe latitude=&quot;47.904722&quot; longitude=&quot;33.341667&quot; zoom=&quot;18&quot; width=&quot;200&quot; height=&quot;200&quot; /&gt;{{See|name=Криворізький театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка|phone=097 334 34 82|email=teatrshevchenkokr.|url=https://www.facebook.com/teatrshevchenkokr/?locale=uk_UA|hours=ПН-ВТ ВИХІДНИЙ 
10:00-18:00|price=290 грн|lat=47.904722|long=33.341667|content=Криворі́зький міськи́й теа́тр дра́ми та музи́чної коме́дії ім. Т. Г. Шевче́нка — театр у місті Кривий Ріг, на Поштовому проспекті. Ставить вистави українською мовою.|wikipedia=Давні театральні традиції вже існували в Кривому Розі від початку XX сторіччя. У 1909 році на Криворіжжі працював театр «Колізей»[1]. 28 серпня 1930 року був створений Державний міжрайонний театр соціалістичного сектора, що обслуговував Кременчуцький та Криворізький округи з постійним перебуванням у місті Кременчук. У зв'язку з адміністративною реформою відбулася реорганізація театру. На початку 1931 року театр переведений в Кривий Ріг, де він отримує назву — «Кривбас». Урочисте відкриття театру відбулося 5 листопада 1931 року прем'єрою спектаклю «Справа честі» за п'єсою І. Микитенка. У 1949 році Криворізький театр отримав ім'я Тараса Григоровича Шевченка.

За 70 років творчої праці театр зіграв більш ніж 20 тис. спектаклів, на гастролях було дано більше 700 спектаклів, з них 150 для дітей.|wikidata=Q16667221}}

== Чим зайнятись ==
Можна відвідати ботанічний сад, скелю &quot;Орлине гніздо&quot;, &quot;Monument of Ten Commandments&quot;, &quot;Church of the Nativity of the Theotokos&quot;, Криворізький центр сучасної культури, а також можна робити інші речі.

== Що купувати ==
У місті продається багато різних товарів: одяг і взуття, електроніка, продукти, товари для дому, сувеніри.

Відомі магазини: Sun Gallery Mall, Victory Plaza, Gagarin Mall, Plaza‑1.

== Де поїсти ==

=== Заклади швидкого харчування ===

==== МакДональдзи ====
* {{listing|type=eat
|map= |lat = |long =
|name = McDonald's №1 
|alt = |address = просп. Гагаріна, 2|directions = 
|url = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (0564) 40-09-13|
|hours = 06:00-23:45|price = |description = }}
* {{listing|type=eat
|map= |lat =|long = 
|name = McDonald's №2
|alt = |address = вул. Лермонтова, 37|directions = 
|url = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (056) 404-27-40|hours = 06:00-23:45|price = |description = }}

=== Піцерії Челентано ===

== '''мои суши'''  (вул. Єсеніна, 7) – японська кухня.  «Moyi Sushi» (вул. Єсеніна, 7) — це місце, де готують дуже смачні роли та суші. Величезним плюсом є наявність швидкої доставки, що дуже зручно, якщо хочеться поїсти вдома або в офісі. Привітний персонал та якісні продукти роблять цей заклад одним із добрим варіантів для замовлення їжі в Кривому Розі. ==

=== '''Campania Pizza Pasta''' (вул. Комерційна) – італійська кухня. ===

===== '''I Feel City Café''' (вул. Комерційна) – міське кафе. =====

=== '''Amagama Izakaya''' (пр. Гагаріна) – японська та азіатська кухня. ===

== Де розважитись ==

* '''Ботанічний сад''' '''вул. Ботанічна, 50, [http://garden.gov.ua/ +38 (063) 262-55-72]. 08:00-20:00'''
* '''Jump city вул. Героїв АТО, [https://jump-city.com.ua/ +38 (096) 000 2929]. 12:00-20:00'''
* '''Fly Kids''' '''ТРК &quot;Сонячна Галерея&quot;, [https://flykids.ua/ua/kryvyy_rih3/ +38 (067) 523-89-43]{{Dead link|date=березня 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. Пн. 12:00 - 21:00 / Вт. - Нд. 10:00 - 21:00'''
* '''Парк ім. Федора Мершавцева''' 
* '''Карачунівський водоспад'''
* '''Кар'єр Південного ГЗК''' 

== Де зупинитись ==

=== Дешево ===
* Готель «Кривий Ріг»
* Готель «Братислава»
* Готель «Park House»(колишній «Саксагань»)
* Готель «Вікторія»
* Готельний комплекс «Домашній затишок»
* Готель «Україна»
* Готель «Центральний»
* Готель «Ювілейний»
* Готель «Дружба»
* Готель «Імперіал»
* Готель КЕІ КНЕУ

=== Середні ціни ===
* Готельний комплекс «Аврора»

=== Дорого ===

== Де навчатись ==
* {{listing
|type=other|map= |lat =|long =
|name = Криворізький національний університет 
|alt = |address = вул. Вiталiя Матусевича, 11|directions = 
|url = http://knu.edu.ua/|wikipedia = Криворізький національний університет|facebook = https://www.facebook.com/Kryvyi-Rih-National-University-Криворізький-національний-університет-537677096378120/|vkontakte = |phone = +38 (056) 409-06-06 |fax = |email = knu@alba.dp.ua|skype = 
|hours = |price = |description =}}
* {{listing
|type=other|map= |lat =|long =
|name =   Криворізький державний педагогічний університет
|alt = |address = пр. Гагаріна, 54|directions =
|url = 	http://www.kdpu.edu.ua|wikipedia =Криворізький державний педагогічний університет|facebook = https://www.facebook.com/kdpu.ua/|vkontakte = |phone = +38 (056) 471-57-34  |fax = |email =kei@kneu.edu.ua |skype = 
|hours = |price = |description =}}
* {{listing
|type=other|map= |lat =|long =
|name =   Криворізький економічний інститут імені Вадима Гетьмана
|alt = |address = пр. Поштовий, 64|directions =
|url = http://www.kneu.dp.ua/|wikipedia =Криворізький економічний інститут Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана|facebook = https://www.facebook.com/groups/keikneu/|vkontakte = |phone = +38 (0564)  90-15-12  |fax = |email =kei@kneu.edu.ua |skype = 
|hours = |price = |description =}}

== Як заробити ==
Робота кур'єром, у кафе або магазині, фриланс.

== Застереження ==
Іноді в інтернеті є '''шахрайські “легкі гроші”''', де обіцяють багато грошей за прості дії — таких пропозицій краще уникати...

== Цитати ==
“Кривий Ріг — місто довжиною в життя.”{{footer|ispartof=Дніпропетровська область|type=Місто}}

[[Категорія:Міста Дніпропетровської області]]</text>
      <sha1>f4vdfor0sb6c2hez9y5arsrawyl4noc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словенія</title>
    <ns>0</ns>
    <id>185</id>
    <revision>
      <id>42182</id>
      <parentid>40772</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T19:53:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Dariarubak</username>
        <id>7840</id>
      </contributor>
      <comment>/* Регіони */</comment>
      <origin>42182</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="42915" sha1="7sbc54hrgkop2fkmy727zt64tvfwxmq" xml:space="preserve">{{geo|46|15|zoom=6}}
{{pagebanner}}
{{Quickbar
|image       =
|flag        = Flag of Slovenia.svg
|location    = LocationSlovenia.png
|capital     = [[Любляна]]
|government  = Республіка
|currency    = Євро (EUR)
|area        = 20 273 км²
|population  = 2 010 347 (оцінка 2006)
|language    = Словенська
|religion    = католики 57.8%, мусульмани 2.4%, православні 2.3%, протестанти 0.9%, атеїсти 10.1%, інші 26.5%.
|electricity = 230В/50Гц з вилкою європейського зразка
|callingcode = +386
|tld         = .si
|timezone    = CET (UTC+1)
}}

'''Словенія''' знаходиться в Центральній Європі. Країна знаходиться у Східних Альпах, на південному заході має вихід до Адріатичного моря. Межує із [[Хорватія|Хорватією]] на півдні, із [[Австрія|Австрією]] на півночі, на північному заході з [[Італія|Італією]] та [[Угорщина|Угорщиною]] на північному сході. Незважаючи на свої невеликі розміри, Словенія має дивовижну різноманітність місцевості, починаючи від пляжів Середземного моря до вершин Юлійських Альп і пагорбів на півдні. Словенія також є домом для одні з найкращих краєвидів у «Новій Європі». Перехід від соціалізму до європейської спільної ринкової економіки пройшов успішно і слугує взірцем для інших країн, яким слід наслідувати.
== Зрозуміти ==

=== Історія ===
Слов'янські предки словенців прийшли зі східних частин Європи і населяли територію на північ від нинішньої словенської території в 6 столітті нашої ери. Вони створили державу під назвою Карантанія (словенською Karantanija), яка була раннім прикладом парламентської демократії в Європі. Правитель (кнез по-словенськи) обирався всенародним голосуванням. Згодом карантанці зазнали поразки від баварців і франків, які підпорядкували їм. Вони були християнізовані, але вони зберегли багато обрядів своєї язичницької релігії, а передусім зберегли рідну мову. Словенські землі були частиною Священної Римської імперії та Австрії під династією Габсбургів до 1918 року, коли словенці приєдналися до сербів і хорватів у формуванні нової південно-слов'янської держави, якою керувала сербська династія Караджорджевичів, яка називалася '''Королівством сербів''', '''хорвати''' та '''словенці''' («Kraljevina Srbov, Hrvatov in Slovencev» на словенській), перейменовані в Югославію в 1929 році. Під час Другої світової війни Словенія була вторгнута та окупована німцями, італійцями та угорцями, що призвело до паралельної громадянської війни між прокомуністичними визвольними силами (Partizani) та антикомуністичні реакційні фракції («Белогардисти» та «Добранці»), спонсоровані віссю. Перемога союзників і, як наслідок, партизанів призвела до насильницького масового виходу тих, хто воював з окупаційними військами, включаючи більшість корінних німецьких та італійських меншин.
Після Другої світової війни Словенія стала республікою у відновленій Югославії, яка отримала невеликі територіальні вигоди від Італії. Хоча Югославія була комуністичною, вона вийшла з радянського блоку в 1948 році.
До європейської інтеграції Словенія вже була економічно розвиненою, ніж країни за залізною завісою. Незадоволені здійсненням влади в Белграді, словенці здобули незалежність у 1991 році з мінімальним кровопролиттям. Після здобуття незалежності та переходу до демократії Словенія пережила швидке економічне зростання, і сьогодні широко вважають, що вона досягла статусу розвинутої країни, будучи класифікована Міжнародним валютним фондом (МВФ) як «розвинена економіка» з 2007 року, єдина колишня Югославська країна отримала цю відзнаку з 2021 року. У 2004 році Словенія приєдналася до Європейського Союзу та НАТО. У 2007 році Словенія прийняла євро, завершивши швидкий та ефективний вступ до Європи та ЄС.

=== Культура ===
Словенія знаходиться на трійці германської, латинської та слов'янської культур, і словенці неабияк пишаються своєю культурою. Два імена, з якими ви будете зустрічатися знову і знову, це національний поет Франс Прешерен (1800–1849), який написав (серед іншого) національний гімн Словенії, і архітектор Йоже Плечник (1872–1957), якому приписують культові мости Тромостов'я в Любляні. і, здавалося б, половина сучасних будівель країни. Саме ченці католицької церкви підтримували словенську мову протягом століть невпинної германізації з півночі. В результаті словенська вижила у своїй унікальній формі, відмінній від сербохорватської на півдні. Частина як сільської, так і міської архітектури в Юлійських Альпах має багато спільного з сусідньою Австрією, включаючи незліченну кількість придорожніх святинь і гарні барокові шпилі, що надає інтер'єру нації справді альпійського колориту. Частину гірської Словенії можна легко прийняти за Тіроль, Зальцбург чи Баварію. У наш час індустріальна група Laibach послужила для того, щоб показати Словенію на карті. У попередні десятиліття так само робили Славко Авсеник і його Oberkrainer (як відомо німецькою).

=== Клімат ===
Середземноморський клімат на узбережжі, гірський клімат в Альпах з м'яким літом і морозною зимою і континентальний клімат з жарким літом і морозною зимою на плато і в долинах на сході.
Словенія — країна, яку можна відвідувати цілий рік. Найвищий туристичний сезон — червень-серпень. Відмінний час для відвідування Словенії квітень-травень і вересень-жовтень. У цей час мало туристів, сухо і тепло. Це відмінний час для піших прогулянок, знайомства з природою і пам'ятками країни.

=== Місцевість ===
Коротка прибережна смуга на Адріатиці, альпійський гірський регіон, що прилягає до Італії та Австрії, змішані гори та долини з численними річками на сході та Паннонським басейном на північному сході. Центральна Люблянська долина з Люблянськими болотами в південній частині. На південному заході є Карст (Крас по-словенськи, Карсо по-італійськи) (звідки власне і походить назва карстового рельєфу в цілому). Регіон Карст — це безплідний, але красивий вапняковий регіон безпосередньо на північ від італійського міста Трієст.

== Регіони ==

{{Regionlist
| regionmap=Slovenia regions map.png
| regionmaptext=Регіони, міста та інші туристичні напрямки Словенії
| regionmapsize=450px
| regionInteractiveMap=map1

| region1name=[[Узбережжя і Карст]]
| region1color=#d5de76
| region1items=
| region1description=Південно-західна частина Словенії, що поєднує вузьку смугу Адріатичного узбережжя з карстовими плато. Регіон відомий мальовничими прибережними містами, середземноморським кліматом, виноробством та унікальними природними явищами, зокрема печерами (як-от Постойнська та Шкоцянські печери). Це популярний напрямок для пляжного відпочинку, гастрономічного туризму та екскурсій.

| region2name=[[Юлійські Альпи]]
| region2color=#71b37b
| region2items=
| region2description=Гірський північний захід країни, який вважається одним із найкрасивіших природних регіонів Словенії. Тут розташовані високі альпійські вершини, включаючи гору Триглав — національний символ країни. Регіон приваблює туристів можливостями для активного відпочинку: піші походи, альпінізм, рафтинг, лижний спорт. Також тут знаходяться відомі озера, такі як Блед і Бохінь, які є популярними туристичними об’єктами.
}}


{{mapshape|type=geoshape|fill=#d5de76|title=[[Coast and Karst]]|wikidata=Q14211911}}
{{mapshape|type=geoshape|fill=#71b37b|title=[[Julian Alps]]|wikidata=Q119206}}
{{mapshape|type=geoshape|fill=#8a84a3|title=[[Central Slovenia]]|wikidata=Q14210600}}
{{mapshape|type=geoshape|fill=#d09440|title=[[Southeastern Slovenia]]|wikidata=Q856299}}
{{mapshape|type=geoshape|fill=#b5d29f|title=[[Pohorje-Savinjska]]|wikidata=Q14229662}}
{{mapshape|type=geoshape|fill=#d56d76|title=[[Eastern Slovenia]]|wikidata=Q5330475}}

== Міста ==
* [[Любляна]] — офіційна столиця країни
* [[Веленье]]
* [[Копер]]
* [[Крань]]
* [[Марибор]]
* [[Нова Горица]]
* [[Ново Место]]
* [[Птуй]]
* [[Трбовле]]
* [[Целе]]

== Інші місця ==

== Як дістатись ==

=== Літаком ===

=== Потягом ===
Мережа поїздів Словенії, керована Словенськими залізничними службами, доставить вас до більшості пунктів призначення в країні, хоча в мережі є деякі неприємні прогалини, а маршрути можуть бути обхідними, тому пересування з будь-якого місця в будь-яке місце зазвичай вимагає пересадки в Любляні. Проте поїзди приблизно на 30% дешевші, ніж автобуси, а у вихідні дні доступні знижки в зворотному напрямку. Купуйте квитки перед посадкою, оскільки за будь-які квитки, куплені у провідника, стягується додаткова плата, за винятком випадків, коли квитки продаються не на вокзалі. Додаткова плата в розмірі 1,20 євро також застосовується до будь-яких поїздів InterCity.

На модернізацію системи було вкладено чимало грошей і зусиль, і новітні поїзди так само гарні, як і будь-що, що ви знайдете в Західній Європі, і хоча сільські станції часто є досить простими, більшість станцій надзвичайно добре зберігаються з квітами, які прикрашають платформи протягом літніх місяців. Зокрема, назва станції зазвичай видно лише на одній табличці на самій будівлі вокзалу, тому з'ясувати, де ви перебуваєте, означає багато витягнути шию. Новіші поїзди мають систему голосового сповіщення, яка повідомляє вам, до якої станції ви наближаєтеся. Потяги є пунктуальними (крім деяких міжнародних), тому перевірте очікуваний час прибуття та назви деяких попередніх станцій, щоб бути впевненим, де вийти. Щоб визначити свій наступний потяг зі станції; електронні вивіски — рідкість (за межами Любляни), але друковані розклади завжди доступні: ''odhod'' (жовтий) означає вильоти, а ''prihod'' (білий) — прибуття, хоча зазвичай це вказується як англійською, так і словенською мовами.

=== Автомобілем ===
Словенія має чудову мережу автомагістралей, пов'язаних із сусідніми країнами. Словенія вимагає, щоб усі транспортні засоби з дозволеною масою до 3,5 тонн купували віньєтку (дорожній податок) перед тим, як їздити по автомагістралям або швидкісним дорогам. Для легкових автомобілів віньєтка коштує 15,00 євро на тиждень, 30,00 євро на місяць або 95,00 євро на рік. Для мотоциклістів це коштує 7,50 євро на тиждень, 25,00 євро на 6 місяців і 47,50 євро на рік. Використання автомагістралей без віньєтки спричинить штраф у розмірі 300 євро. Віньєтки продаються на кордоні, будь ласка, не забудьте запитати (прикордонні агенти повинні дати вам листівку з порадою купити її, але вони не завжди це роблять. Розміщені таблички, що радять вам купити віньєтку, розміщені лише словенською мовою).

При в'їзді через північну сусідню Австрію вам також потрібна окрема віньєтка, щоб користуватися мережею австрійських доріг.

=== Автобусом ===

=== Кораблем ===

== Транспорт ==

== Мова ==
Словенською, національною мовою, як рідною мовою розмовляє 91% населення, але є також невелика італійська (зосереджена на узбережжі Приморського) та дещо більша угорська (у Прекмур'ї на північному сході) меншини. Історично, і до кінця Другої світової війни також була значна німецькомовна меншина. І навпаки, словенською розмовляють у прикордонних регіонах сусідніх країн.

Англійською широко розмовляють молоді люди, які виросли після падіння комунізму. Багато людей, з якими ви стикаєтеся як турист, будуть говорити англійською та, можливо, мають деякі функціональні знання німецької, зокрема у Східній Словенії, та італійської у прибережному регіоні, де італійська мова є спільною офіційною мовою. Сербохорватська дуже тісно пов'язана зі словенською та широко зрозуміла.

Словенська шкільна система активно сприяє викладанню іноземних мов, починаючи з початкової школи. Діти вивчають дві іноземні мови (найчастіше англійську та німецьку) до того часу, коли вони потрапляють до гімназії. У типовій гімназії часто викладають додаткову третю іноземну мову, іспанську, італійську чи французьку. Багато хто добре розмовляє англійською, а літні люди говорять німецькою. Деякі люди старшого віку можуть говорити російською, оскільки вона була обов'язковою другою мовою в школах протягом кількох років після Другої світової війни.

=== Основні фрази ===
dobro jutro (добро йутро): доброго ранку

dobro veče (добро вече): добрий вечір

dobar dan (добар дан): добрий день

== Що відвідати ==
[[Файл:Castle hill in Ljubljana, Slovenia.jpg|міні|248x248пкс|Люблянський замок]]
[[Файл:Bled island July 2005.jpg|thumb|250px|Озеро Блед]]
'''Люблянський замок'''

Люблянський град стоїть на пагорбі над центром Любляни, столиці Словенії. Це вражаюча велика споруда, яка позначає горизонт міста.

Люблянський замок був середньовічною фортецею, побудованою в 11 столітті, зруйнованою і перебудованою в 15 столітті. Він використовувався як оборонна споруда та резиденція лордів Крайни в 14 столітті.

У  наш час замковий комплекс використовується як культурний об'єкт. Тут розташовано кілька музеїв, таких як виставка з історії Словенії та музей ляльок. Ви також знайдете каплицю Святого Георгія, в'язницю та оглядову вежу. З оглядової вежі відкривається панорамний вид на місто. Усередині замку також є кілька ресторанів, кафе, художні виставки та квест-кімната.

Дістатися до замку з міста можна на фунікулері, або пішки (є кілька стежок) або на автомобілі.

Вам не потрібно платити, щоб увійти у дворики замку, ви можете легко оглянути ресторани та виставки. Заплатити доведеться тільки в тому випадку, якщо ви хочете сходити в Музей словенської історії і Тауер. На наш погляд, не варто.

=== Річка Любляниця і її мости ===
Річка Любляниця є важливою особливістю столиці Словенії Любляни. Він пролягає через місто, а також широкі пішохідні вулиці по обидва боки річки. Здається, що все місто побудоване вздовж річки.

У минулому річка відігравала важливу роль у торгівлі. Через нього проходить кілька мостів, через що Любліана отримала прізвисько «Місто мостів».
[[Файл:Ljubljana-3855149.jpg|міні|Річка Любляниця та її мости]]
У Любляні є 17 мостів, що перетинають річку, найвідоміші - Міст Дракона, Міст М'ясника і Потрійний міст. Вони ж і найкрасивіші.

Міст Дракона прикрашають дракони, символ міста. М'ясний міст прикрашений міфологічними бронзовими скульптурами і сповнений любовних навісних замків, прикріплених до його боків. А Потрійний міст – це група з трьох мостів через річку.

Одне з найкращих занять у Любляні – це екскурсія на човні вздовж річки, насолода краєвидами та оцінка кількох мостів. Якщо вам пощастить, ви навіть зможете помітити бобра.

Річка, мости та тротуари вздовж річки, повні кафе з людьми, які їдять і п'ють, роблять місто Любліана чарівним і прекрасним місцем для відпочинку.
[[Файл:Юрьевская пещера.jpg|міні|Печера Шкоцян]]

=== Печери Шкоцян ===
&lt;gallery mode=&quot;nolines&quot;&gt;
&lt;/gallery&gt;Скоціанські печери – одна з найвідоміших визначних пам'яток Словенії. Розташований в карстовому регіоні в сільській місцевості Словенії, ''Скоч'янське яме'' є об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО за його виняткові природні особливості. Система вапнякових печер включає в себе найбільшу підземну печеру в світі, кілька водоспадів на річці Река і підземні ходи з унікальними карстовими утвореннями.

Дістатися до печер Скоч'ян найпростіше, якщо у вас є автомобіль. До печер можна доїхати з Любляни, столиці країни, або містечок на словенському узбережжі, таких як Копер або Піран. Екскурсія з гідом - наступний зручний варіант, якщо ви не хочете їздити за кермом.

Гури зазвичай поєднують відвідування печер Скоціан з відвідуванням кінного заводу Ліпіца або Пірана. Також можна сісти на поїзд до Діваки, звідки потрібно буде взяти таксі або дійти до печер пішки (близько 35-40 хвилин).

Печери Скоціан можна відвідати тільки під час офіційної екскурсії. Доступні різні комбінації турів, але ви також можете просто оглянути основні печери. Від центру для відвідувачів до входу в печеру можна спуститися вниз.

Під час 90-хвилинної екскурсії ваш гід проведе вас через дві великі печерні камери, які називаються Тиха печера та Дзюркотлива печера. Ви побачите великі сталактити, сталагміти та інші утворення та станете свідком бурхливої річки під вами.

На жаль, ви не можете зробити фотографії всередині печер, але відвідування печер Скоч'ян - це незабутні враження в Словенії!
[[Файл:Predjama castle, Slovenia.jpg|міні|'''Пред'ямський замок''']]
'''Пред'ямський замок'''

Уявіть собі готичний замок, побудований всередині печери – моторошний і чарівний замок. Це Пред'ямський замок. Начебто вигадка з фентезійної книги, але виходить вона в Словенії, в 62 км на південь від столиці Любляни.

Замок був побудований в 1274 році патріархом Аквілеї, а пізніше належав родині Луегг. Одним з найвідоміших власників замку був Еразм Луезький, відомий як «барон-розбійник». Навколо Еразма Луезького існує кілька легенд.

З амок кілька разів перебував в облозі і був дуже стійким. Зрештою, в 16 столітті він був зруйнований і відбудований іншою сім'єю.

Відвідування замку - одне з найцікавіших і найцікавіших вражень в Словенії. Вам пропонується аудіогід зі вхідним квитком, щоб пояснити історію та всі легенди, пов'язані із замком. Номери оформлені в середньовічному стилі, що дає вам уявлення про те, як вони жили. Внизу, вгорі та позаду замку Пред'яма знаходиться лабіринт печер, які ви можете дослідити за допомогою екскурсії.

Замок є туристичним об'єктом, тому рекомендуємо купувати вхідний квиток заздалегідь. Замок знаходиться зовсім поруч з печерою Постойна. Ви можете легко відвідати обидва в один день. Комбінований квиток із замком і печерою існує і коштує дешевше.

'''Піран'''
[[Файл:Piran old town.jpg|міні|Піран]]
Піран в Словенії - це захоплююче прибережне місто на березі Адріатичного моря. Відвідування його історичного старого міста є добре збереженою таємницею для мандрівників, які шукають надзвичайних вражень. До Пірана можна дістатися приблизно за 1,5 години їзди від столиці Словенії, на автомобілі, автобусі або на екскурсії.

Історичний центр міста та захоплююча венеціанська архітектура є визначними пам'ятками, які прикрашають майже кожен кут вулиці. Середземноморська атмосфера просто неперевершена, а місцеві ресторани манять відвідувачів насолодитися їхніми кулінарними шедеврами.

Старе місто Пірана унікально розташоване на півострові, створюючи мальовничий фон з його чарівними кам'яними будинками. Навколо старого міста на вас чекає безліч приголомшливих пляжів, які запрошують відвідувачів насолодитися освіжаючим купанням у чудовій обстановці.

Некваплива прогулянка містом відкриває перед собою безліч захоплюючих пам'яток і романтичних місць, ідеальних для моментів відпочинку. За невелику плату можна піднятися на стародавні міські стіни, забезпечивши захоплюючий панорамний вид.

Серед багатьох визначних пам'яток не можна пропустити ідилічну набережну, прикрашену чудовими ресторанами з чарівним видом на море. Поруч із набережною розташована площа Тартіні, чудова головна площа, на якій щомісяця проходить блошиний ринок.

Однак найвідомішою пам'яткою Пірана є церква Святого Георгія, розташована на видному місці на вершині міста. З його високої присутності відкривається вражаюча панорама старого міста та блискучого моря.

== Чим зайнятись ==

== Гроші та покупки ==

=== Валюта ===
Словенія використовує євро, як і кілька інших європейських країн. Один євро ділиться на 100 центів. Офіційним символом євро є євро, а його код ISO — євро. Офіційного символу цента немає.
Усі банкноти та монети цієї спільної валюти є законним платіжним засобом у всіх країнах, за винятком того, що монети низького номіналу (один і два центи) у деяких із них припиняються. Банкноти виглядають однаково в різних країнах, у той час як монети мають стандартний загальний малюнок на реверсі, що виражає вартість, і національний дизайн для конкретної країни на аверсі. Аверс також використовується для різних дизайнів пам'ятних монет. Дизайн аверсу не впливає на використання монети.
Євро замінив словенський толар (SIT).

=== Ціни ===
Ціни високі в порівнянні з більшістю країн Східної Європи (крім Хорватії), але нижчі порівняно з Італією чи Австрією. Хоча ціни дуже різняться, це дійсно залежить від місця розташування. Наприклад, пиво (0,5 літра) в пабі в «Стара Любляна» (буквально «Старе (Місто) Любляна») коштуватиме приблизно 3,00 євро, а пиво за межами Любляни — приблизно 1,80 євро. Мандрівник, який налаштований на бюджет, може втриматися, якщо він розумний. Наприклад, покупка продуктів у великому магазині (супермаркеті), наприклад Mercator, Tuš, Spar, Lidl, Hofer, E.Leclerc тощо, швидше за все, буде дешевше, ніж покупка на ринку чи в невеликому магазині тощо.
З більшості покупок стягується податок на додану вартість (ПДВ) у розмірі 22% (зі зниженою ставкою 9,5%, яка зазвичай застосовується до продуктів харчування, включаючи деякі безалкогольні напої) — це завжди входить у відображену ціну. Зауважте, що якщо ви не є резидентом ЄС, ви маєте право на податкову декларацію з ПДВ за покупки, що перевищують певну вартість. Попросіть касира записати ваше ім'я на вашому рахунку (račun, вимовляється rah-CHOON) і показати цей рахунок, коли ви виїжджаєте зі Словенії через аеропорт Йоже Пучника (колишній Брнік).

=== Чайові ===
У Словенії традиційно чайові не практикували, але зворотна сторона практичного зникнення «обслуговування з ричанням» у комуністичному стилі полягає в тому, що чайові за обслуговування тепер зазвичай очікують у ресторанах для відпочинку, а 10% вважаються стандартними.

== Регіональна кухня ==
Люди з північного сусіда Словенії Австрії приїжджають до Словенії лише заради їжі; із сумішшю субальпійської, італійської, угорської, центральноєвропейської та балканської кухонь більшість людей знайдуть щось до душі, якщо тільки вони не суворі вегетаріанці. Багато хто стверджує, що піца тут така ж хороша, а то й краща, як у сусідній Італії.

=== Кухня ===
Загалом словенська їжа важка, м'ясна і проста. Типова трапеза з трьох страв починається з супу (juha), часто просто яловичого (goveja) або курячого (piščančja) бульйону з яєчною локшиною (rezanci), а потім м'ясної страви, яка подається з картоплею (krompir) і оцтовим свіжим салатом (solata). Свіжий хліб (kruh) часто подають на гарнір і він однорідно смачний.

Звичайні страви включають котлети (zrezek), ковбасу (klobasa) та гуляш (golaž), які зазвичай готуються зі свинини (svinjina), баранини (jagnjetina) та дичини (divjačina), але є великий вибір риби (ribe) та морепродуктів. ще далі від узбережжя. Популярний італійський імпорт включає всі види макаронних виробів (testenine), піцу (pica), равіолі (ravioli) і різотто (rižota). Головною подією в сільській місцевості до сьогодні є забій свині, з якої виготовляють багато різноманітних продуктів: кров'яну ковбасу (krvavica), печеню (pečenka), фаршировану ковбасу (polnjeni vampi), копчену ковбасу (prekajena salama), салямі (salama).), шинка (šunka) і бекон (сланіна). Протягом багатьох століть збереглися рецепти приготування птиці (perutnina), особливо індички (puran), гусака (gos), качки (raca) і капуна (kopun). Також поширена курка (piščanec). Кальмар досить поширений і за розумною ціною.

Доступні унікальні словенські страви, але ви знайдете їх не в кожному меню, тому ось на що варто звернути увагу:
* Kraški pršut — в'ялена шинка, схожа на італійську прошутто, але не така ж
* štruklji — пельмені, які словенці готують 70 різними способами, фаршировані солодкою начинкою, м'ясом або овочами
* žganci — різновид поленти (ajdovi žganci готуються з гречки)
* žlikrofi — картопляні пельмені, схожі на ньоккі, фірмова страва регіону Ідрія
* jota — різновид супу з квасолі, квашеної капусти, картоплі, бекону, реберців, а основна приправа — часник.

=== Місця, де можна поїсти ===
На вершині харчового ланцюга знаходиться restavracija (ресторан), який може бути вишуканим рестораном з офіціантами та скатертинами або просто типовим китайським рестораном. Більш поширеними в сільській місцевості є gostilna і gostišče, сільські заїжджі двори, де подають ситні страви словенської кухні. Обідні набори (dnevno kosilo) коштують близько 7 євро за три страви (суп, салат і основне), а великі порції зазвичай коштують мізерної вартості.

Фаст-фуд завжди дешевий, жирний і (частіше) жахливий. Найкраще уникати місцевої мутації гамбургера, який подають у грилях і снек-барах, відомих як okrepčevalnica. Справжнього словенського фаст-фуду немає, але словенці взяли на озброєння жирні балканські грилі, такі як плескавіца (пітка для гамбургерів із спеціями) і čevapčiči (гострі фрикадельки), є повсюдно, але одним із смачніших, якщо не здорових варіантів, є боснійський фірмовий бюрек, велика, пластівська випічка, фарширована м'ясом (mesni), сиром (sirni) або яблуком (jabolčni), часто продається всього за 2 євро. Багато закладів швидкого харчування готують донер-кебаб, і вони є одними з найпопулярніших фаст-фудів у Словенії. У Словенії дуже важко знайти поганий шашлик, і його продають у багатьох місцях по всій країні.

== Нічне життя ==

== Де зупинитись ==

== Де навчатись ==

== Як заробити ==

== Застереження ==

== Як зберегти здоров'я ==

== Поважати ==

== Зв'язок ==


{{footer|ispartof=Центральна Європа|type=Країна}}

[[Категорія:Країни Європи]]</text>
      <sha1>7sbc54hrgkop2fkmy727zt64tvfwxmq</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>