Вікімандри ukwikivoyage https://uk.wikivoyage.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.15 first-letter Медіа Спеціальна Обговорення Користувач Обговорення користувача Вікімандри Обговорення Вікімандрів Файл Обговорення файлу MediaWiki Обговорення MediaWiki Шаблон Обговорення шаблону Довідка Обговорення довідки Категорія Обговорення категорії Портал Обговорення порталу Субтитри Обговорення субтитрів Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 123 42934 42911 2026-08-15T14:41:42Z Андрій Гриценко 2491 /* Сумська область */ 42934 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Загальні теми}} На цій сторінці наведені '''маршрути''', тобто такі мандрівки, які мають більш ніж одну логічно пов'язану точку призначення. Створюючи статтю з новим маршрутом, необхідно застосовувати відповідний шаблон {{Tl|Кістяк/Маршрут}}. Як пункти призначення маршруту необхідно вказувати посилання на [[Вікімандри:Що заслуговує власної статті|важливі населені пункти та об'єкти]], і розташовувати їх у відповідності з [[Вікімандри:Географічна ієрархія|географічною ієрархією]].<br clear="all" /> __TOC__ ==Міжконтинентальні маршрути== * [[Транссибірська магістраль]] — залізнична дорога з [[Європа|Європи]] до [[Азія|Азії]] ==[[Європа]]== ===[[Україна]]=== * [[Маршрути Карпатами|Серія статей «Маршрути Карпатами»]] — серія статей про пішохідні маршрути українськими Карпатами ** [[На Парашку через Гуркало]] ** [[Через Вулканічне Липовецьке озеро]] ** [[На Говерлу і Прутецькі водоспади]] * [[Трахтемирівський півострів]] ==== [[Львівська область]] ==== * [[Золота підкова Львівщини]] * [[17-те століття в серці Львова]] ==== [[Вінницька область]] ==== * [[Чернівецький район]] * [[Подільський шлях святого Якова]] ==== [[Київська область]] ==== * [[Храми на Росі]] ==== [[Київ]] ==== Веломаршрути Києвом * [[Київ/Парки Виноградаря]] * [[Київ/Оболонь—Парки Виноградаря]] ==== [[Кіровоградська область]] ==== * [[Перелосне]] * [[Голубе озеро]] * [[Межові камені]] ==== [[Крим]] ==== * [[Південний берег Криму]] ==== [[Сумська область]] ==== * [[10 місць сили]] * [[Меморіальні місця Сумщини]] ==== [[Чернівецька область]] ==== * [[Подорож пам'яті Івана Миколайчука]] === [[Румунія]] === * [[На Молдов'яну - найвищу вершину Румунії]] == [[Азія]] == * [[Свята земля]] * [[Подорожі під час Рамадану]] {{footer|ispartof=Загальні теми|type=Загальні теми}} m3z6vo523pweqd4kn6mq3tc6zci5nsx 42960 42934 2026-08-15T16:47:47Z Андрій Гриценко 2491 /* Сумська область */ 42960 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Загальні теми}} На цій сторінці наведені '''маршрути''', тобто такі мандрівки, які мають більш ніж одну логічно пов'язану точку призначення. Створюючи статтю з новим маршрутом, необхідно застосовувати відповідний шаблон {{Tl|Кістяк/Маршрут}}. Як пункти призначення маршруту необхідно вказувати посилання на [[Вікімандри:Що заслуговує власної статті|важливі населені пункти та об'єкти]], і розташовувати їх у відповідності з [[Вікімандри:Географічна ієрархія|географічною ієрархією]].<br clear="all" /> __TOC__ ==Міжконтинентальні маршрути== * [[Транссибірська магістраль]] — залізнична дорога з [[Європа|Європи]] до [[Азія|Азії]] ==[[Європа]]== ===[[Україна]]=== * [[Маршрути Карпатами|Серія статей «Маршрути Карпатами»]] — серія статей про пішохідні маршрути українськими Карпатами ** [[На Парашку через Гуркало]] ** [[Через Вулканічне Липовецьке озеро]] ** [[На Говерлу і Прутецькі водоспади]] * [[Трахтемирівський півострів]] ==== [[Львівська область]] ==== * [[Золота підкова Львівщини]] * [[17-те століття в серці Львова]] ==== [[Вінницька область]] ==== * [[Чернівецький район]] * [[Подільський шлях святого Якова]] ==== [[Київська область]] ==== * [[Храми на Росі]] ==== [[Київ]] ==== Веломаршрути Києвом * [[Київ/Парки Виноградаря]] * [[Київ/Оболонь—Парки Виноградаря]] ==== [[Кіровоградська область]] ==== * [[Перелосне]] * [[Голубе озеро]] * [[Межові камені]] ==== [[Крим]] ==== * [[Південний берег Криму]] ==== [[Сумська область]] ==== * [[10 місць сили]] * [[Історичні міські маршрути Сумщини]] * [[Меморіальні місця Сумщини]] ==== [[Чернівецька область]] ==== * [[Подорож пам'яті Івана Миколайчука]] === [[Румунія]] === * [[На Молдов'яну - найвищу вершину Румунії]] == [[Азія]] == * [[Свята земля]] * [[Подорожі під час Рамадану]] {{footer|ispartof=Загальні теми|type=Загальні теми}} pm75v67vncd8s48wltip248c2gllshm 0 4439 42961 42910 2026-08-16T09:47:05Z Assyrian Human 6497 /* Підготуватись */ 42961 wikitext text/x-wiki {{geo|zoom=9|48.919|27.447}} {{pagebanner|Pagebanner_for_Camino_Podolico_Wikivoyage.jpg}} {{Itinerary | назва= Подільський шлях святого Якова | зображення= Вінниця - Костел пресвятої Діви Марії Ангельської.jpg | розмір= 250px | підпис= ''Костел пресвятої Діви Марії Ангельської — відправний пункт маршруту'' | регіон= Поділля ([[Вінницька область|Вінниччина]] та [[Хмельницька область|Хмельниччина]]) | маршрут= '''[[Вінниця]]''' — [[Гнівань]] — [[Браїлів]] — [[Жмеринка]] — [[Северинівка]] — [[Бар]] — [[Ялтушків]] — [[Віньківці]] — [[Зіньків]] — [[Маліївці]] — [[Дунаївці]] — [[Маків]] — [[Кам'янець-Подільський]] — '''[[Завалля]]''' | тип= пішохідний, велосипедний | загальна_протяжність= 255 км | висота_виходу= близько 260 м | найвища_точка= околиці [[Зіньків|Зінькова]] (близько 380 м) | тривалість= 14–16 днів пішки; 4–6 днів велосипедом | складність= середня }} '''Подільський шлях святого Якова''' ({{Lang|es|Camino Podolico}}) — перший в Україні культурно-пізнавальний і паломницький маршрут, створений за моделлю європейських Шляхів святого Якова ({{Lang|es|Camino de Santiago}}), що ведуть до міста [[Сантьяго-де-Компостела]] в [[Іспанія|Іспанії]]. Маршрут пролягає Поділлям через [[Вінницька область|Вінницьку]] та [[Хмельницька область|Хмельницьку області]], поєднуючи [[Вінниця|Вінницю]], [[Бар]], [[Жмеринка|Жмеринку]], [[Дунаївці]], [[Кам'янець-Подільський|Кам'янець-Подільський]] та інші міста й села східного Поділля. == Зрозуміти == Маршрут популяризує сакральну спадщину Вінницької і Хмельницької областей і проходить найбільш мальовничими місцями східного Поділля: у першій його частині мандрівники йдуть вздовж берегів річок Південний Буг та Рів, а в другій наближаються до Подільських Товтр. Маршрут на сьогодні поєднує 14 точок Вінницької та Хмельницької областей. Шлях має протяжність понад 250 км і може бути пройденим за 14–16 днів у форматі пішої або веломандрівки з необхідною інфраструктурою для харчування та ночівель кожних 20–30 кілометрів. На сайті маршруту доступний електронний трек маршруту, який постійно вдосконалюється. Крім того кожен, хто долає маршрут пішки чи на велосипеді, отримує паспорт для відміток на початку маршруту та сертифікат проходження шляху. === Історія === {{Infobox|Історична довідка|Вінниця, Бар і Кам'янець були опорними точками паломництв і торговельних шляхів (Чорний шлях, Кучмацький шлях та ін.), а також осідком католицьких орденів у XVII—XVIII століттях, частина з яких не поширювалися східніше від цих міст (єзуїти, капуцини). Зокрема Кам'янець-Подільський став ключовим пунктом паломницьких маршрутів на Поділлі ще з XV століття. Тут розташовувалися заїжджі двори, де прочани могли відпочити перед подальшою дорогою. Крім цього, цей центр забезпечував зв'язки як з Правобережною Україною, так і з Центральною та Західною Європою.}} Ідея створення Подільського шляху святого Якова виникла на початку 2020-х років як спроба інтегрувати Україну до європейської мережі паломницьких маршрутів святого Якова, що ведуть до [[Сантьяго-де-Компостела]] в [[Іспанія|Іспанії]]. Основою маршруту стала концепція культурного та духовного туризму, популярна в країнах Європи, де шляхи ''Camino de Santiago'' існують уже багато століть і мають статус культурного маршруту Ради Європи. Робота над маршрутом ''Camino Podolico'' розпочалася у 2021 році за ініціативи українських краєзнавців, туристичних активістів та релігійних громад за підтримки Українського культурного фонду. Організатори прагнули поєднати історичні міста Поділля, сакральні пам’ятки, природні ландшафти та локальні туристичні ініціативи в єдиний багатоденний маршрут. За основу було обрано історичні дороги та шляхи між давніми подільськими містами, через які в минулому проходили торгові й паломницькі маршрути. Перші офіційні маркування маршруту з’явилися у [[Вінницька область|Вінницькій області]], де стартовою точкою став костел Пресвятої Діви Марії Ангельської у [[Вінниця|Вінниці]]. Згодом маршрут продовжили територією [[Хмельницька область|Хмельницької області]] до [[Кам'янець-Подільський|Кам’янця-Подільського]] та села [[Завалля]], неподалік кордону з [[Чернівецька область|Буковиною]]. У 2023 році Подільський шлях святого Якова був офіційно включений до Європейської федерації Шляху святого Якова, ставши першим українським маршрутом, визнаним у міжнародній мережі ''Camino de Santiago''. Це дало можливість популяризувати маршрут серед іноземних пілігримів і туристів, а також інтегрувати українське Поділля до загальноєвропейського культурного простору. З 2024 року маршрут входить до культурного маршруту Ради Європи «Паломницькі шляхи до Сантьяго-де-Компостела». == Підготуватись == Хоча маршрут не потребує спеціальних дозволів чи реєстрації, окремі ділянки проходять через сільську місцевість із обмеженою інфраструктурою, тому автономність і попередня підготовка є важливими. Іноземним туристам слід також враховувати безпекову ситуацію в Україні та перевіряти актуальні рекомендації щодо подорожей перед поїздкою. Найкращий час для проходження маршруту — з квітня по жовтень. Улітку на відкритих подільських ділянках може бути дуже спекотно, тоді як навесні та восени деякі ґрунтові дороги стають важкопрохідними після дощів. Узимку проходження маршруту можливе, але через короткий світловий день та погодні умови воно значно складніше. Для пішої мандрівки рекомендується мати зручне трекінгове взуття, дощовик, змінний одяг, головний убір від сонця та невеликий рюкзак. Велосипедистам варто підготувати велосипед до тривалих поїздок ґрунтовими й другорядними дорогами, а також мати ремкомплект, насос і запасну камеру. На окремих відрізках між селами магазини та заклади харчування можуть бути відсутніми, тому бажано мати запас води та їжі щонайменше на один день.<mapframe width="422" height="269" zoom="8" text="Мапа маршруту"> { "type": "FeatureCollection", "features": [ { "type": "Feature", "properties": { "title": "Вело Вихрівка", "stroke": "#7CFC00", "stroke-width": 4 }, "geometry": { "type": "LineString", "coordinates": [ [ 26.920649, 48.934557 ], [ 26.922542, 48.932822 ], [ 26.923103, 48.931848 ], [ 26.924166, 48.931719 ], [ 26.924284, 48.930503 ], [ 26.924769, 48.929982 ], [ 26.9245, 48.929576 ], [ 26.924935, 48.929108 ], [ 26.925023, 48.928948 ], [ 26.92405, 48.928488 ], [ 26.924596, 48.927881 ], [ 26.920961, 48.927687 ], [ 26.9197, 48.927633 ], [ 26.916821, 48.927678 ], [ 26.917261, 48.91758 ], [ 26.917134, 48.914236 ] ] } }, { "type": "Feature", "properties": { "title": "Вело Привороття Друге - Кам-Под", "stroke": "#7CFC00", "stroke-width": 4 }, "geometry": { "type": "LineString", "coordinates": [ [ 26.635461, 48.792389 ], [ 26.63465, 48.79293 ], [ 26.6343, 48.793049 ], [ 26.633564, 48.793245 ], [ 26.633231, 48.793186 ], [ 26.633094, 48.793032 ], [ 26.633035, 48.792676 ], [ 26.632898, 48.792202 ], [ 26.628499, 48.792166 ], [ 26.625457, 48.79307 ], [ 26.62321, 48.793868 ], [ 26.62315, 48.793827 ], [ 26.62305, 48.793815 ], [ 26.622933, 48.793832 ], [ 26.622807, 48.79387 ], [ 26.62266, 48.793912 ], [ 26.622511, 48.793958 ], [ 26.622352, 48.794008 ], [ 26.62219, 48.794061 ], [ 26.622012, 48.794114 ], [ 26.621831, 48.794162 ], [ 26.621661, 48.794209 ], [ 26.621501, 48.794265 ], [ 26.62137, 48.794328 ], [ 26.62124, 48.794386 ], [ 26.621107, 48.794434 ], [ 26.620965, 48.794471 ], [ 26.62083, 48.794507 ], [ 26.620692, 48.794545 ], [ 26.620559, 48.794589 ], [ 26.620417, 48.794629 ], [ 26.620265, 48.794676 ], [ 26.620101, 48.794725 ], [ 26.619912, 48.794781 ], [ 26.619709, 48.79484 ], [ 26.619503, 48.7949 ], [ 26.619313, 48.794965 ], [ 26.619132, 48.795032 ], [ 26.618952, 48.795089 ], [ 26.618751, 48.795149 ], [ 26.618547, 48.795214 ], [ 26.618351, 48.79528 ], [ 26.618171, 48.795342 ], [ 26.618007, 48.795399 ], [ 26.617861, 48.795457 ], [ 26.617729, 48.795508 ], [ 26.617569, 48.795553 ], [ 26.617397, 48.795602 ], [ 26.617225, 48.795659 ], [ 26.61704, 48.795717 ], [ 26.616844, 48.795773 ], [ 26.616654, 48.795828 ], [ 26.616471, 48.795884 ], [ 26.616303, 48.79594 ], [ 26.61613, 48.795995 ], [ 26.615955, 48.796053 ], [ 26.615765, 48.796108 ], [ 26.615576, 48.796163 ], [ 26.615399, 48.796206 ], [ 26.615247, 48.796258 ], [ 26.615076, 48.796313 ], [ 26.614877, 48.796362 ], [ 26.614661, 48.796426 ], [ 26.614449, 48.796496 ], [ 26.614226, 48.796563 ], [ 26.614002, 48.796636 ], [ 26.61377, 48.796707 ], [ 26.613533, 48.79678 ], [ 26.613299, 48.796854 ], [ 26.613099, 48.796911 ], [ 26.612919, 48.796964 ], [ 26.612727, 48.797021 ], [ 26.612531, 48.797086 ], [ 26.612317, 48.797163 ], [ 26.61209, 48.797235 ], [ 26.611866, 48.797309 ], [ 26.611658, 48.797378 ], [ 26.61147, 48.797438 ], [ 26.611312, 48.797481 ], [ 26.611171, 48.797529 ], [ 26.611017, 48.797578 ], [ 26.610842, 48.797629 ], [ 26.610659, 48.797685 ], [ 26.610468, 48.797747 ], [ 26.610261, 48.797812 ], [ 26.610044, 48.797878 ], [ 26.609817, 48.797948 ], [ 26.60959, 48.798016 ], [ 26.609388, 48.79807 ], [ 26.609215, 48.79812 ], [ 26.609028, 48.798173 ], [ 26.608832, 48.798215 ], [ 26.608672, 48.798249 ], [ 26.608525, 48.798287 ], [ 26.608367, 48.798332 ], [ 26.608205, 48.79838 ], [ 26.608035, 48.79842 ], [ 26.607868, 48.798466 ], [ 26.607698, 48.798521 ], [ 26.607524, 48.798574 ], [ 26.60736, 48.798633 ], [ 26.607212, 48.798687 ], [ 26.607056, 48.798726 ], [ 26.606887, 48.798753 ], [ 26.606706, 48.798785 ], [ 26.606538, 48.798827 ], [ 26.606392, 48.798876 ], [ 26.606261, 48.798933 ], [ 26.606119, 48.798978 ], [ 26.605974, 48.799029 ], [ 26.605821, 48.799082 ], [ 26.60564, 48.799139 ], [ 26.605458, 48.799191 ], [ 26.605282, 48.799233 ], [ 26.60511, 48.799283 ], [ 26.604949, 48.799331 ], [ 26.604761, 48.799379 ], [ 26.604571, 48.799426 ], [ 26.60438, 48.799485 ], [ 26.60419, 48.799542 ], [ 26.604006, 48.799596 ], [ 26.603822, 48.79965 ], [ 26.603633, 48.799711 ], [ 26.603441, 48.799767 ], [ 26.60324, 48.79983 ], [ 26.603048, 48.799889 ], [ 26.602839, 48.799961 ], [ 26.60261, 48.800031 ], [ 26.602374, 48.800102 ], [ 26.602142, 48.800166 ], [ 26.601901, 48.80023 ], [ 26.601683, 48.800296 ], [ 26.601489, 48.800361 ], [ 26.601309, 48.800437 ], [ 26.601132, 48.800505 ], [ 26.600937, 48.80056 ], [ 26.600752, 48.800606 ], [ 26.600566, 48.800656 ], [ 26.600395, 48.800711 ], [ 26.600239, 48.800748 ], [ 26.600093, 48.800769 ], [ 26.599939, 48.800815 ], [ 26.599764, 48.800885 ], [ 26.599589, 48.800957 ], [ 26.599389, 48.801016 ], [ 26.599172, 48.801075 ], [ 26.598948, 48.801106 ], [ 26.598735, 48.801107 ], [ 26.598532, 48.801066 ], [ 26.598333, 48.801028 ], [ 26.598182, 48.800998 ], [ 26.59808, 48.800978 ], [ 26.598012, 48.800968 ], [ 26.597956, 48.80096 ], [ 26.597881, 48.800955 ], [ 26.597782, 48.800947 ], [ 26.597663, 48.80093 ], [ 26.597518, 48.800911 ], [ 26.597362, 48.800916 ], [ 26.597184, 48.800943 ], [ 26.596996, 48.800994 ], [ 26.596792, 48.801068 ], [ 26.596579, 48.801148 ], [ 26.596341, 48.801232 ], [ 26.596084, 48.801319 ], [ 26.595814, 48.801405 ], [ 26.595544, 48.801504 ], [ 26.595265, 48.8016 ], [ 26.59497, 48.8017 ], [ 26.594676, 48.801809 ], [ 26.594396, 48.801926 ], [ 26.594128, 48.802035 ], [ 26.59387, 48.802134 ], [ 26.593635, 48.802225 ], [ 26.593426, 48.802301 ], [ 26.59324, 48.802359 ], [ 26.593075, 48.802404 ], [ 26.592956, 48.802448 ], [ 26.592826, 48.8025 ], [ 26.592663, 48.802562 ], [ 26.592488, 48.80263 ], [ 26.592295, 48.802698 ], [ 26.592105, 48.802773 ], [ 26.591923, 48.802841 ], [ 26.591745, 48.802901 ], [ 26.591577, 48.802957 ], [ 26.591422, 48.803014 ], [ 26.591257, 48.803076 ], [ 26.591079, 48.803143 ], [ 26.590892, 48.80322 ], [ 26.590676, 48.803292 ], [ 26.59044, 48.803369 ], [ 26.590185, 48.803462 ], [ 26.589961, 48.803544 ], [ 26.58976, 48.803614 ], [ 26.589554, 48.803688 ], [ 26.589357, 48.803752 ], [ 26.589171, 48.803828 ], [ 26.58898, 48.803901 ], [ 26.5888, 48.80395 ], [ 26.588621, 48.804 ], [ 26.588451, 48.804063 ], [ 26.58831, 48.804124 ], [ 26.588207, 48.80417 ], [ 26.588119, 48.80421 ], [ 26.588015, 48.804246 ], [ 26.58789, 48.804299 ], [ 26.587722, 48.804359 ], [ 26.587535, 48.804425 ], [ 26.587349, 48.804493 ], [ 26.58718, 48.80455 ], [ 26.587025, 48.804606 ], [ 26.586927, 48.804638 ], [ 26.586845, 48.804671 ], [ 26.586755, 48.804712 ], [ 26.586632, 48.804761 ], [ 26.586508, 48.804806 ], [ 26.586404, 48.804844 ], [ 26.586334, 48.804881 ], [ 26.586251, 48.804914 ], [ 26.586142, 48.804957 ], [ 26.586012, 48.805001 ], [ 26.585865, 48.80506 ], [ 26.585696, 48.805116 ], [ 26.585523, 48.805168 ], [ 26.585341, 48.805227 ], [ 26.585153, 48.805281 ], [ 26.584992, 48.805345 ], [ 26.584816, 48.805404 ], [ 26.584643, 48.805469 ], [ 26.584477, 48.805527 ], [ 26.584319, 48.805578 ], [ 26.584177, 48.805618 ], [ 26.584039, 48.805651 ], [ 26.583914, 48.805684 ], [ 26.583791, 48.805714 ], [ 26.583682, 48.805749 ], [ 26.583559, 48.805775 ], [ 26.583424, 48.805809 ], [ 26.583291, 48.805847 ], [ 26.583162, 48.80588 ], [ 26.583037, 48.805909 ], [ 26.582899, 48.805916 ], [ 26.582797, 48.805911 ], [ 26.582747, 48.805897 ], [ 26.582705, 48.805876 ], [ 26.582668, 48.805811 ], [ 26.582655, 48.805684 ], [ 26.582676, 48.805528 ], [ 26.582706, 48.80536 ], [ 26.582703, 48.805203 ], [ 26.582713, 48.805025 ], [ 26.582746, 48.804847 ], [ 26.582753, 48.804645 ], [ 26.582766, 48.804422 ], [ 26.582767, 48.804183 ], [ 26.582781, 48.803927 ], [ 26.582796, 48.803663 ], [ 26.582799, 48.803382 ], [ 26.582828, 48.803095 ], [ 26.582861, 48.8028 ], [ 26.582887, 48.802496 ], [ 26.582899, 48.802192 ], [ 26.582907, 48.801896 ], [ 26.582916, 48.801624 ], [ 26.582947, 48.801348 ], [ 26.58297, 48.801063 ], [ 26.582988, 48.800764 ], [ 26.582998, 48.800474 ], [ 26.583018, 48.800182 ], [ 26.583058, 48.799898 ], [ 26.583074, 48.799598 ], [ 26.583086, 48.799295 ], [ 26.583099, 48.798992 ], [ 26.5831, 48.798701 ], [ 26.58311, 48.79842 ], [ 26.583127, 48.798141 ], [ 26.583155, 48.79785 ], [ 26.583169, 48.797558 ], [ 26.583189, 48.797256 ], [ 26.58319, 48.796967 ], [ 26.583209, 48.796668 ], [ 26.583248, 48.79637 ], [ 26.583272, 48.796081 ], [ 26.58329, 48.795782 ], [ 26.583309, 48.795497 ], [ 26.583351, 48.795231 ], [ 26.583365, 48.794964 ], [ 26.583364, 48.794704 ], [ 26.583386, 48.79445 ], [ 26.583401, 48.7942 ], [ 26.583399, 48.793932 ], [ 26.583403, 48.793645 ], [ 26.583423, 48.793343 ], [ 26.58344, 48.793026 ], [ 26.583461, 48.7927 ], [ 26.583486, 48.792375 ], [ 26.583505, 48.792048 ], [ 26.583523, 48.791721 ], [ 26.583531, 48.791399 ], [ 26.583557, 48.79108 ], [ 26.58359, 48.790772 ], [ 26.583604, 48.790448 ], [ 26.583623, 48.790129 ], [ 26.583656, 48.789839 ], [ 26.58369, 48.789609 ], [ 26.583711, 48.789422 ], [ 26.583705, 48.789218 ], [ 26.583715, 48.788999 ], [ 26.58373, 48.788756 ], [ 26.583743, 48.788497 ], [ 26.583762, 48.788219 ], [ 26.583791, 48.787923 ], [ 26.58381, 48.787618 ], [ 26.583832, 48.787308 ], [ 26.583847, 48.786987 ], [ 26.583862, 48.786687 ], [ 26.58388, 48.786404 ], [ 26.58392, 48.786132 ], [ 26.58394, 48.785855 ], [ 26.583944, 48.785594 ], [ 26.583959, 48.785337 ], [ 26.583973, 48.785075 ], [ 26.58399, 48.784803 ], [ 26.583998, 48.784518 ], [ 26.584011, 48.784227 ], [ 26.584029, 48.78395 ], [ 26.584047, 48.783671 ], [ 26.584057, 48.783401 ], [ 26.584068, 48.78313 ], [ 26.584076, 48.782859 ], [ 26.584079, 48.782583 ], [ 26.584067, 48.782298 ], [ 26.584064, 48.782003 ], [ 26.584086, 48.781703 ], [ 26.584121, 48.781413 ], [ 26.584136, 48.781122 ], [ 26.584174, 48.780825 ], [ 26.584184, 48.780549 ], [ 26.584207, 48.780295 ], [ 26.584222, 48.780048 ], [ 26.584233, 48.779803 ], [ 26.584258, 48.77957 ], [ 26.584262, 48.779332 ], [ 26.584264, 48.779085 ], [ 26.584271, 48.778831 ], [ 26.584259, 48.778597 ], [ 26.58427, 48.778399 ], [ 26.584304, 48.778205 ], [ 26.584326, 48.777988 ], [ 26.584341, 48.777725 ], [ 26.584357, 48.777434 ], [ 26.584377, 48.777127 ], [ 26.584384, 48.776804 ], [ 26.584392, 48.776468 ], [ 26.584407, 48.776138 ], [ 26.584416, 48.775813 ], [ 26.584432, 48.775502 ], [ 26.584466, 48.775217 ], [ 26.584471, 48.774933 ], [ 26.584472, 48.774642 ], [ 26.58449, 48.774354 ], [ 26.584494, 48.774067 ], [ 26.584509, 48.773785 ], [ 26.584519, 48.773531 ], [ 26.584514, 48.773301 ], [ 26.584523, 48.773062 ], [ 26.584543, 48.772792 ], [ 26.584554, 48.772507 ], [ 26.584566, 48.772209 ], [ 26.584574, 48.771904 ], [ 26.584574, 48.771598 ], [ 26.584581, 48.771295 ], [ 26.58459, 48.770999 ], [ 26.584604, 48.770703 ], [ 26.584618, 48.77041 ], [ 26.58463, 48.77012 ], [ 26.584642, 48.769829 ], [ 26.584662, 48.769536 ], [ 26.584677, 48.769239 ], [ 26.584699, 48.768941 ], [ 26.584718, 48.76866 ], [ 26.584838, 48.764548 ] ] } }, { "type": "Feature", "properties": { "title": "Вело Коростівці-Жмеринка", "stroke": "#7CFC00", "stroke-width": 4 }, "geometry": { "type": "LineString", "coordinates": [ [ 28.095485, 49.031394 ], [ 28.09402, 49.031768 ], [ 28.092852, 49.032065 ], [ 28.091963, 49.032343 ], [ 28.090604, 49.032727 ], [ 28.089678, 49.032908 ], [ 28.088525, 49.033229 ], [ 28.087663, 49.033445 ], [ 28.087642, 49.033454 ], [ 28.086552, 49.033745 ], [ 28.08581, 49.033914 ], [ 28.085009, 49.034124 ], [ 28.084517, 49.034227 ], [ 28.084132, 49.034249 ], [ 28.083774, 49.034213 ], [ 28.08342, 49.034164 ], [ 28.083076, 49.034052 ], [ 28.082572, 49.033897 ], [ 28.082039, 49.033663 ], [ 28.081205, 49.033288 ], [ 28.080681, 49.032997 ], [ 28.079996, 49.032692 ], [ 28.079041, 49.032199 ], [ 28.078172, 49.031779 ], [ 28.07708, 49.031163 ], [ 28.076463, 49.030874 ], [ 28.076355, 49.030831 ], [ 28.076196, 49.030783 ], [ 28.076021, 49.030802 ], [ 28.075745, 49.030878 ], [ 28.074782, 49.031317 ], [ 28.074081, 49.031583 ], [ 28.073468, 49.031816 ], [ 28.072848, 49.032021 ], [ 28.072396, 49.03206 ], [ 28.071915, 49.032053 ], [ 28.071498, 49.032086 ], [ 28.07054, 49.03227 ], [ 28.069669, 49.032472 ], [ 28.068905, 49.032717 ], [ 28.068299, 49.032991 ], [ 28.067658, 49.033309 ], [ 28.067167, 49.033558 ], [ 28.066732, 49.033756 ], [ 28.06672, 49.033764 ], [ 28.066231, 49.033921 ], [ 28.065658, 49.034064 ], [ 28.064517, 49.034481 ], [ 28.063675, 49.034712 ], [ 28.062977, 49.034836 ], [ 28.062581, 49.034796 ], [ 28.062263, 49.034723 ], [ 28.061338, 49.034538 ], [ 28.060267, 49.034338 ], [ 28.058652, 49.034018 ], [ 28.057605, 49.033799 ], [ 28.056604, 49.033617 ], [ 28.055611, 49.03344 ], [ 28.054983, 49.033314 ], [ 28.054338, 49.033126 ], [ 28.053659, 49.032857 ], [ 28.052972, 49.032476 ], [ 28.052081, 49.032098 ], [ 28.050863, 49.031484 ], [ 28.050538, 49.031328 ], [ 28.050521, 49.031315 ], [ 28.050373, 49.031235 ], [ 28.05003, 49.03108 ] ] } }, { "type": "Feature", "properties": { "title": "Вело Северинівка-Коростівці", "stroke": "#7CFC00", "stroke-width": 4 }, "geometry": { "type": "LineString", "coordinates": [ [ 28.050034, 49.031083 ], [ 28.048582, 49.030294 ], [ 28.044777, 49.028205 ], [ 28.042651, 49.027072 ], [ 28.039899, 49.025546 ], [ 28.0388, 49.024968 ], [ 28.037887, 49.024471 ], [ 28.037267, 49.024339 ], [ 28.036344, 49.024276 ], [ 28.035255, 49.024337 ], [ 28.034078, 49.02454 ], [ 28.032768, 49.024666 ], [ 28.032203, 49.024568 ], [ 28.031129, 49.024222 ], [ 28.030161, 49.023586 ], [ 28.029005, 49.022825 ], [ 28.028081, 49.022242 ], [ 28.026379, 49.021187 ], [ 28.025911, 49.020891 ], [ 28.025581, 49.020797 ], [ 28.024788, 49.020726 ], [ 28.023486, 49.020572 ], [ 28.022901, 49.02042 ], [ 28.022291, 49.020312 ], [ 28.021908, 49.020287 ], [ 28.021618, 49.020472 ], [ 28.02109, 49.020659 ], [ 28.019016, 49.021674 ], [ 28.016175, 49.023126 ], [ 28.015453, 49.023418 ], [ 28.014351, 49.023979 ], [ 28.013836, 49.024286 ], [ 28.012622, 49.025023 ], [ 28.01106, 49.026094 ], [ 28.010209, 49.026813 ], [ 28.008253, 49.028142 ], [ 28.007622, 49.028632 ], [ 28.007084, 49.028974 ], [ 28.006756, 49.029193 ], [ 28.006044, 49.029432 ], [ 28.005919, 49.029409 ], [ 28.005678, 49.029515 ], [ 28.004979, 49.030028 ], [ 28.00398, 49.030694 ], [ 28.002507, 49.031107 ], [ 28.002334, 49.031174 ], [ 28.002007, 49.032861 ], [ 28.001109, 49.033495 ], [ 28.000294, 49.033484 ], [ 27.997023, 49.033163 ], [ 27.995823, 49.032528 ], [ 27.995121, 49.032207 ], [ 27.99394, 49.03214 ], [ 27.992606, 49.031687 ], [ 27.992464, 49.031633 ], [ 27.991459, 49.031279 ], [ 27.990549, 49.031222 ], [ 27.988598, 49.032393 ], [ 27.986744, 49.033015 ], [ 27.985858, 49.033009 ], [ 27.984935, 49.033069 ], [ 27.983898, 49.033212 ], [ 27.983857, 49.033218 ], [ 27.98283, 49.033484 ], [ 27.981929, 49.033842 ], [ 27.981122, 49.034249 ], [ 27.980803, 49.03425 ], [ 27.980396, 49.034054 ], [ 27.980059, 49.0339 ], [ 27.97981, 49.03406 ], [ 27.979786, 49.03407 ], [ 27.97283, 49.037408 ], [ 27.970514, 49.038439 ], [ 27.968521, 49.039297 ], [ 27.968013, 49.039493 ], [ 27.967143, 49.03972 ], [ 27.966337, 49.039742 ], [ 27.964969, 49.039803 ], [ 27.963584, 49.039817 ], [ 27.960718, 49.039696 ], [ 27.95916, 49.039615 ], [ 27.958149, 49.039624 ], [ 27.957741, 49.039672 ], [ 27.957489, 49.039753 ], [ 27.957397, 49.04007 ], [ 27.957432, 49.040338 ], [ 27.95746, 49.040747 ], [ 27.957306, 49.041496 ], [ 27.957302, 49.041556 ] ] } }, { "type": "Feature", "properties": { "title": "Вело Жмеринка-Северинівка", "stroke": "#7CFC00", "stroke-width": 4 }, "geometry": { "type": "LineString", "coordinates": [ [ 27.957315, 49.041565 ], [ 27.956554, 49.041521 ], [ 27.955774, 49.041485 ], [ 27.955158, 49.041463 ], [ 27.954468, 49.04143 ], [ 27.953883, 49.041402 ], [ 27.953065, 49.041369 ], [ 27.952574, 49.041342 ], [ 27.952173, 49.041323 ], [ 27.951923, 49.041327 ], [ 27.951817, 49.041419 ], [ 27.951704, 49.041527 ], [ 27.951421, 49.043409 ], [ 27.951254, 49.044561 ], [ 27.9511, 49.045751 ], [ 27.95111, 49.046025 ], [ 27.951043, 49.046191 ], [ 27.950649, 49.046656 ], [ 27.94993, 49.047386 ], [ 27.948978, 49.048384 ], [ 27.947804, 49.04963 ], [ 27.947498, 49.049923 ], [ 27.947221, 49.050161 ], [ 27.946944, 49.050442 ], [ 27.94689, 49.050631 ], [ 27.946883, 49.050771 ], [ 27.947248, 49.050909 ], [ 27.948735, 49.051453 ], [ 27.949438, 49.051724 ], [ 27.950208, 49.052034 ], [ 27.95103, 49.052311 ], [ 27.951732, 49.05257 ], [ 27.952394, 49.052864 ], [ 27.952916, 49.053087 ], [ 27.953297, 49.053255 ], [ 27.953616, 49.053353 ], [ 27.953857, 49.053461 ], [ 27.95401, 49.053539 ], [ 27.954101, 49.053629 ], [ 27.954107, 49.053636 ], [ 27.953986, 49.053773 ], [ 27.953748, 49.053978 ], [ 27.953744, 49.053985 ], [ 27.95352, 49.054137 ], [ 27.953339, 49.054237 ], [ 27.95334, 49.054248 ], [ 27.95333, 49.054365 ], [ 27.953155, 49.054489 ], [ 27.952819, 49.054592 ], [ 27.952814, 49.054592 ], [ 27.952681, 49.054757 ], [ 27.952681, 49.054761 ], [ 27.952475, 49.054979 ], [ 27.952368, 49.055019 ], [ 27.950077, 49.054931 ], [ 27.949573, 49.054926 ], [ 27.948668, 49.054921 ], [ 27.94798, 49.054908 ], [ 27.947291, 49.054915 ], [ 27.946889, 49.054933 ], [ 27.946696, 49.054948 ], [ 27.946149, 49.054988 ], [ 27.945722, 49.055115 ], [ 27.945444, 49.055164 ], [ 27.944918, 49.055102 ], [ 27.944409, 49.054902 ], [ 27.944389, 49.054894 ], [ 27.944378, 49.054894 ], [ 27.943958, 49.054735 ], [ 27.943558, 49.054573 ], [ 27.942881, 49.054435 ], [ 27.942369, 49.05431 ], [ 27.94162, 49.05417 ], [ 27.941222, 49.054099 ], [ 27.940774, 49.05406 ], [ 27.940289, 49.054014 ], [ 27.939528, 49.053979 ], [ 27.938877, 49.053941 ], [ 27.938242, 49.053935 ], [ 27.93787, 49.05395 ], [ 27.93786, 49.05395 ], [ 27.937532, 49.053972 ], [ 27.937511, 49.053972 ], [ 27.937496, 49.053972 ], [ 27.937002, 49.053981 ], [ 27.936971, 49.053981 ], [ 27.936482, 49.054028 ], [ 27.935428, 49.054262 ], [ 27.934935, 49.05442 ], [ 27.934924, 49.054425 ], [ 27.934076, 49.054609 ], [ 27.933345, 49.054764 ], [ 27.93278, 49.054835 ], [ 27.932292, 49.054916 ], [ 27.931871, 49.054962 ], [ 27.931686, 49.05503 ], [ 27.931525, 49.055095 ], [ 27.931328, 49.05516 ], [ 27.931312, 49.055163 ], [ 27.931131, 49.055168 ], [ 27.931122, 49.055165 ], [ 27.930929, 49.055098 ], [ 27.930731, 49.05506 ], [ 27.930719, 49.055054 ], [ 27.930519, 49.055037 ], [ 27.930385, 49.055051 ], [ 27.930071, 49.05511 ], [ 27.930067, 49.05511 ], [ 27.929933, 49.055134 ], [ 27.929921, 49.055134 ], [ 27.929839, 49.055124 ], [ 27.929776, 49.055063 ] ] } }, { "type": "Feature", "properties": { "title": "Северинівка Чернятин -Маньківці", "stroke": "#0066FF", "stroke-width": 4 }, "geometry": { "type": "LineString", "coordinates": [ [ 27.916856, 49.046465 ], [ 27.917431, 49.046213 ], [ 27.915917, 49.046849 ], [ 27.915165, 49.047155 ], [ 27.914535, 49.04742 ], [ 27.914331, 49.047521 ], [ 27.913853, 49.047752 ], [ 27.913397, 49.047962 ], [ 27.912517, 49.048322 ], [ 27.912061, 49.048521 ], [ 27.91152, 49.048745 ], [ 27.911167, 49.048906 ], [ 27.911141, 49.048928 ], [ 27.911127, 49.048937 ], [ 27.910864, 49.049076 ], [ 27.910836, 49.049089 ], [ 27.910639, 49.049172 ], [ 27.91046, 49.049232 ], [ 27.910426, 49.049243 ], [ 27.910404, 49.049253 ], [ 27.910265, 49.049256 ], [ 27.910105, 49.049263 ], [ 27.909911, 49.049241 ], [ 27.909784, 49.049237 ], [ 27.909448, 49.049203 ], [ 27.909039, 49.049145 ], [ 27.908834, 49.049109 ], [ 27.90858, 49.049101 ], [ 27.908394, 49.049094 ], [ 27.908207, 49.049046 ], [ 27.908077, 49.049099 ], [ 27.907996, 49.049153 ], [ 27.907989, 49.04916 ], [ 27.907988, 49.049167 ], [ 27.907963, 49.049251 ], [ 27.908002, 49.049535 ], [ 27.907999, 49.049707 ], [ 27.908017, 49.04982 ], [ 27.908015, 49.049855 ], [ 27.908019, 49.049956 ], [ 27.908014, 49.050037 ], [ 27.908013, 49.050044 ], [ 27.907961, 49.050093 ], [ 27.907784, 49.050105 ], [ 27.907233, 49.050186 ], [ 27.906481, 49.050296 ], [ 27.90595, 49.050389 ], [ 27.905391, 49.050482 ], [ 27.904814, 49.050623 ], [ 27.90416, 49.050777 ], [ 27.903693, 49.050911 ], [ 27.903187, 49.051041 ], [ 27.902842, 49.051127 ], [ 27.902535, 49.051206 ], [ 27.902195, 49.051271 ], [ 27.901938, 49.051328 ], [ 27.901655, 49.051407 ], [ 27.901496, 49.051457 ], [ 27.901416, 49.051474 ], [ 27.901043, 49.051608 ], [ 27.900594, 49.051763 ], [ 27.899944, 49.052016 ], [ 27.899523, 49.052181 ], [ 27.898984, 49.052392 ], [ 27.898424, 49.052596 ], [ 27.897911, 49.052787 ], [ 27.897555, 49.052943 ], [ 27.897534, 49.052956 ], [ 27.89704, 49.053131 ], [ 27.8966, 49.053311 ], [ 27.89626, 49.053469 ], [ 27.89592, 49.053613 ], [ 27.895375, 49.053794 ], [ 27.894956, 49.05394 ], [ 27.894592, 49.054071 ], [ 27.894318, 49.054188 ], [ 27.894011, 49.054326 ], [ 27.893697, 49.054457 ], [ 27.893394, 49.054575 ], [ 27.893081, 49.054732 ], [ 27.892751, 49.054845 ], [ 27.892744, 49.05485 ], [ 27.892633, 49.05494 ], [ 27.892489, 49.05529 ], [ 27.892259, 49.056054 ], [ 27.892173, 49.056333 ], [ 27.892048, 49.056644 ], [ 27.892016, 49.056872 ], [ 27.89202, 49.056892 ], [ 27.891988, 49.057186 ], [ 27.891991, 49.057461 ], [ 27.891993, 49.057679 ], [ 27.891973, 49.057919 ], [ 27.891898, 49.058153 ], [ 27.891903, 49.058178 ], [ 27.891811, 49.058402 ], [ 27.891629, 49.05867 ], [ 27.891318, 49.058962 ], [ 27.889983, 49.060198 ], [ 27.88966, 49.060462 ], [ 27.889337, 49.060643 ], [ 27.889039, 49.06078 ], [ 27.88879, 49.060891 ], [ 27.888054, 49.061129 ], [ 27.887363, 49.061312 ], [ 27.886223, 49.061649 ], [ 27.885903, 49.06176 ], [ 27.885459, 49.061844 ], [ 27.884641, 49.061984 ], [ 27.883883, 49.062114 ], [ 27.883227, 49.062226 ], [ 27.882933, 49.06233 ], [ 27.882911, 49.062335 ], [ 27.88271, 49.062434 ], [ 27.882534, 49.062586 ], [ 27.882284, 49.062861 ], [ 27.881971, 49.06337 ], [ 27.881786, 49.063691 ], [ 27.881609, 49.063977 ], [ 27.881473, 49.06422 ], [ 27.881397, 49.064385 ], [ 27.881279, 49.064553 ], [ 27.881138, 49.064688 ], [ 27.880978, 49.064792 ], [ 27.880821, 49.064874 ], [ 27.880682, 49.064896 ], [ 27.880358, 49.06485 ], [ 27.879847, 49.064821 ], [ 27.879487, 49.06482 ], [ 27.878667, 49.064836 ], [ 27.878306, 49.064844 ], [ 27.877552, 49.064851 ], [ 27.877114, 49.064849 ], [ 27.876488, 49.064872 ], [ 27.876124, 49.064894 ], [ 27.875831, 49.06491 ], [ 27.875619, 49.065008 ], [ 27.875386, 49.065115 ], [ 27.875254, 49.065248 ], [ 27.875252, 49.065257 ], [ 27.875073, 49.065417 ], [ 27.874911, 49.06552 ], [ 27.874737, 49.065554 ], [ 27.874421, 49.06557 ], [ 27.873846, 49.065617 ], [ 27.873486, 49.065619 ], [ 27.872131, 49.065886 ], [ 27.871769, 49.065936 ], [ 27.871445, 49.065951 ], [ 27.871077, 49.065915 ], [ 27.870657, 49.065861 ], [ 27.870224, 49.065745 ], [ 27.869473, 49.06554 ], [ 27.869265, 49.065483 ], [ 27.868644, 49.065478 ], [ 27.868161, 49.065464 ], [ 27.867362, 49.065453 ], [ 27.866416, 49.065426 ], [ 27.865846, 49.065431 ], [ 27.865289, 49.065425 ], [ 27.86483, 49.065427 ], [ 27.864611, 49.065404 ], [ 27.864361, 49.065372 ], [ 27.864076, 49.065333 ], [ 27.863763, 49.065317 ], [ 27.863408, 49.065316 ], [ 27.863132, 49.065319 ], [ 27.862892, 49.065318 ], [ 27.862651, 49.065347 ], [ 27.862409, 49.065375 ], [ 27.862292, 49.065379 ], [ 27.862159, 49.065344 ], [ 27.862087, 49.065268 ], [ 27.862034, 49.065132 ], [ 27.862024, 49.064918 ], [ 27.861993, 49.064602 ], [ 27.861925, 49.063982 ], [ 27.861887, 49.063656 ], [ 27.861881, 49.06335 ], [ 27.861883, 49.063333 ], [ 27.861824, 49.063056 ], [ 27.861825, 49.063048 ], [ 27.861789, 49.062637 ], [ 27.861688, 49.062101 ], [ 27.861575, 49.061779 ], [ 27.86142, 49.061506 ], [ 27.86132, 49.061343 ], [ 27.861182, 49.061118 ], [ 27.86118, 49.061112 ], [ 27.861087, 49.061005 ], [ 27.860925, 49.060905 ], [ 27.860471, 49.060772 ], [ 27.860158, 49.060732 ], [ 27.859875, 49.060769 ], [ 27.859527, 49.060808 ], [ 27.859123, 49.060809 ], [ 27.858824, 49.060791 ], [ 27.858262, 49.060664 ], [ 27.857878, 49.060587 ], [ 27.857303, 49.060543 ], [ 27.85684, 49.06049 ], [ 27.856472, 49.060474 ], [ 27.856198, 49.060444 ], [ 27.85521, 49.060378 ], [ 27.854633, 49.06033 ], [ 27.854002, 49.060317 ], [ 27.853426, 49.060298 ], [ 27.853043, 49.060255 ], [ 27.851879, 49.060081 ], [ 27.851196, 49.05994 ], [ 27.850084, 49.059684 ], [ 27.849415, 49.059532 ], [ 27.848671, 49.05939 ], [ 27.848071, 49.059249 ], [ 27.846646, 49.058939 ], [ 27.846287, 49.058861 ], [ 27.845387, 49.058674 ], [ 27.844708, 49.058474 ], [ 27.844237, 49.058304 ], [ 27.843761, 49.058126 ], [ 27.843292, 49.057945 ], [ 27.842968, 49.057791 ], [ 27.841679, 49.057184 ], [ 27.84117, 49.056994 ], [ 27.840342, 49.056717 ], [ 27.839662, 49.056513 ], [ 27.839174, 49.056416 ], [ 27.838609, 49.056286 ], [ 27.838593, 49.056286 ], [ 27.838254, 49.05623 ], [ 27.838059, 49.05618 ], [ 27.837883, 49.056152 ], [ 27.837593, 49.056037 ], [ 27.837458, 49.055988 ], [ 27.837165, 49.055979 ], [ 27.836506, 49.055992 ], [ 27.835928, 49.056034 ], [ 27.835135, 49.05606 ], [ 27.834823, 49.056056 ], [ 27.834416, 49.05607 ], [ 27.834107, 49.05611 ], [ 27.833309, 49.056382 ], [ 27.832745, 49.056626 ], [ 27.832197, 49.056834 ], [ 27.831803, 49.05699 ], [ 27.830347, 49.057648 ], [ 27.829874, 49.057868 ], [ 27.829361, 49.058124 ], [ 27.829082, 49.058328 ], [ 27.828754, 49.058622 ], [ 27.828589, 49.05879 ], [ 27.828415, 49.059007 ], [ 27.82826, 49.059141 ], [ 27.828001, 49.059209 ], [ 27.827711, 49.059247 ], [ 27.827428, 49.059244 ], [ 27.827194, 49.059189 ], [ 27.826926, 49.059003 ], [ 27.82669, 49.058897 ], [ 27.826481, 49.058787 ], [ 27.826223, 49.058691 ], [ 27.82581, 49.058657 ], [ 27.825554, 49.058659 ], [ 27.824977, 49.058665 ], [ 27.824491, 49.058672 ], [ 27.82411, 49.058681 ], [ 27.823706, 49.058919 ] ] } }, { "type": "Feature", "properties": { "title": "Маньківці-Бар", "stroke": "#0066FF", "stroke-width": 4 }, "geometry": { "type": "LineString", "coordinates": [ [ 27.823699, 49.058913 ], [ 27.823686, 49.058937 ], [ 27.823179, 49.059287 ], [ 27.822299, 49.059615 ], [ 27.821242, 49.059982 ], [ 27.816137, 49.061402 ], [ 27.81471, 49.061756 ], [ 27.812394, 49.062429 ], [ 27.811738, 49.062616 ], [ 27.810837, 49.062854 ], [ 27.810501, 49.062934 ], [ 27.810278, 49.063005 ], [ 27.80979, 49.063156 ], [ 27.808881, 49.063424 ], [ 27.808699, 49.063442 ], [ 27.808386, 49.063431 ], [ 27.807485, 49.063547 ], [ 27.803926, 49.063971 ], [ 27.802849, 49.064106 ], [ 27.802332, 49.064073 ], [ 27.8014, 49.064138 ], [ 27.801036, 49.064182 ], [ 27.800807, 49.064272 ], [ 27.79984, 49.064481 ], [ 27.799196, 49.064371 ], [ 27.798656, 49.064366 ], [ 27.798413, 49.064274 ], [ 27.796481, 49.063777 ], [ 27.795067, 49.06374 ], [ 27.793793, 49.063554 ], [ 27.793255, 49.063202 ], [ 27.792469, 49.063106 ], [ 27.791878, 49.063246 ], [ 27.79077, 49.063709 ], [ 27.789268, 49.064586 ], [ 27.787148, 49.065475 ], [ 27.786334, 49.065787 ], [ 27.785854, 49.065842 ], [ 27.784359, 49.065999 ], [ 27.783739, 49.066202 ], [ 27.782067, 49.066604 ], [ 27.781222, 49.066751 ], [ 27.780583, 49.066818 ], [ 27.780426, 49.066895 ], [ 27.780406, 49.067004 ], [ 27.780485, 49.067161 ], [ 27.780589, 49.067344 ], [ 27.78102, 49.068065 ], [ 27.780998, 49.068163 ], [ 27.780996, 49.068171 ], [ 27.780894, 49.068257 ], [ 27.780629, 49.068326 ], [ 27.779013, 49.068667 ], [ 27.777578, 49.069083 ], [ 27.777553, 49.069163 ], [ 27.777597, 49.069234 ], [ 27.77873, 49.070249 ], [ 27.78237, 49.073497 ], [ 27.782668, 49.073756 ], [ 27.782732, 49.07394 ], [ 27.782784, 49.074068 ], [ 27.782881, 49.07444 ], [ 27.782934, 49.074698 ], [ 27.782994, 49.075072 ], [ 27.78303, 49.075411 ], [ 27.783107, 49.075788 ], [ 27.783133, 49.076021 ], [ 27.783143, 49.076193 ], [ 27.783138, 49.076316 ], [ 27.783138, 49.076319 ], [ 27.783126, 49.076479 ], [ 27.783055, 49.076662 ], [ 27.783054, 49.076673 ], [ 27.782932, 49.076945 ], [ 27.782572, 49.077665 ], [ 27.781659, 49.079435 ], [ 27.781487, 49.079745 ], [ 27.781261, 49.080103 ], [ 27.781144, 49.080268 ], [ 27.78097, 49.080554 ], [ 27.780725, 49.080914 ], [ 27.780503, 49.081271 ], [ 27.780296, 49.081569 ], [ 27.780158, 49.081769 ], [ 27.779291, 49.083192 ], [ 27.779107, 49.083442 ], [ 27.779107, 49.083446 ], [ 27.778986, 49.083608 ], [ 27.77898, 49.083619 ], [ 27.778964, 49.083633 ], [ 27.778838, 49.083773 ], [ 27.778717, 49.08388 ], [ 27.778549, 49.083962 ], [ 27.778335, 49.084064 ], [ 27.777958, 49.084206 ], [ 27.777674, 49.0843 ], [ 27.777424, 49.084385 ], [ 27.777093, 49.084474 ], [ 27.776749, 49.084603 ], [ 27.776549, 49.084698 ], [ 27.77654, 49.084704 ], [ 27.776523, 49.084714 ], [ 27.776373, 49.084841 ], [ 27.776237, 49.085044 ], [ 27.776147, 49.085319 ], [ 27.776103, 49.085573 ], [ 27.776076, 49.085769 ], [ 27.776051, 49.086205 ], [ 27.776067, 49.086664 ], [ 27.776102, 49.086884 ], [ 27.776105, 49.086899 ], [ 27.776118, 49.087123 ], [ 27.776116, 49.087256 ], [ 27.776116, 49.087262 ], [ 27.776114, 49.087288 ], [ 27.776059, 49.087422 ], [ 27.776006, 49.087515 ], [ 27.775869, 49.087631 ], [ 27.775724, 49.087743 ], [ 27.774634, 49.088572 ], [ 27.774334, 49.088826 ], [ 27.774329, 49.088834 ], [ 27.7741, 49.088968 ], [ 27.773933, 49.089047 ], [ 27.773774, 49.08906 ], [ 27.77376, 49.089057 ], [ 27.773621, 49.089023 ], [ 27.773383, 49.08897 ], [ 27.773086, 49.08886 ], [ 27.772811, 49.08878 ], [ 27.771789, 49.088523 ], [ 27.771541, 49.088447 ], [ 27.771311, 49.088385 ], [ 27.769956, 49.088005 ], [ 27.769348, 49.087853 ], [ 27.768924, 49.087724 ], [ 27.767937, 49.087438 ], [ 27.767513, 49.087325 ], [ 27.766998, 49.087171 ], [ 27.766573, 49.087054 ], [ 27.766343, 49.086985 ], [ 27.765212, 49.086649 ], [ 27.764725, 49.086516 ], [ 27.764307, 49.086376 ], [ 27.763977, 49.086276 ], [ 27.762897, 49.085882 ], [ 27.762633, 49.085784 ], [ 27.762373, 49.085702 ], [ 27.762114, 49.085603 ], [ 27.761865, 49.085506 ], [ 27.761475, 49.08535 ], [ 27.761048, 49.085178 ], [ 27.760659, 49.085026 ], [ 27.760295, 49.084889 ], [ 27.75991, 49.084726 ], [ 27.759708, 49.08466 ], [ 27.759017, 49.084361 ], [ 27.758478, 49.084151 ], [ 27.758066, 49.083993 ], [ 27.757665, 49.083839 ], [ 27.757161, 49.083674 ], [ 27.756826, 49.083539 ], [ 27.755976, 49.083321 ], [ 27.755665, 49.083191 ], [ 27.755193, 49.083059 ], [ 27.754874, 49.082948 ], [ 27.754636, 49.082875 ], [ 27.754526, 49.082784 ], [ 27.754333, 49.082683 ], [ 27.75413, 49.082567 ], [ 27.753962, 49.082476 ], [ 27.753958, 49.082476 ], [ 27.75381, 49.082408 ], [ 27.753648, 49.082331 ], [ 27.753466, 49.082255 ], [ 27.753462, 49.082255 ], [ 27.752868, 49.08202 ], [ 27.752597, 49.08191 ], [ 27.752388, 49.081824 ], [ 27.752193, 49.081776 ], [ 27.751911, 49.081693 ], [ 27.751509, 49.081578 ], [ 27.751198, 49.081513 ], [ 27.750848, 49.081434 ], [ 27.750485, 49.08135 ], [ 27.75022, 49.081271 ], [ 27.749889, 49.081194 ], [ 27.749503, 49.081065 ], [ 27.749149, 49.080927 ], [ 27.748744, 49.080797 ], [ 27.748525, 49.0807 ], [ 27.748118, 49.080544 ], [ 27.747813, 49.080432 ], [ 27.747543, 49.080303 ], [ 27.747225, 49.080174 ], [ 27.746957, 49.080082 ], [ 27.746619, 49.079988 ], [ 27.746439, 49.079937 ], [ 27.746227, 49.079905 ], [ 27.745876, 49.079857 ], [ 27.745586, 49.07986 ], [ 27.745245, 49.079857 ], [ 27.744655, 49.079861 ], [ 27.744281, 49.07987 ], [ 27.743935, 49.079887 ], [ 27.743613, 49.079892 ], [ 27.743313, 49.079893 ], [ 27.74268, 49.079905 ], [ 27.742195, 49.079923 ], [ 27.741264, 49.079927 ], [ 27.740535, 49.079945 ], [ 27.740152, 49.07995 ], [ 27.739894, 49.079959 ], [ 27.739616, 49.07996 ], [ 27.739338, 49.079969 ], [ 27.738474, 49.079984 ], [ 27.737661, 49.080002 ], [ 27.737058, 49.079998 ], [ 27.73705, 49.079998 ], [ 27.736576, 49.079939 ], [ 27.736077, 49.079891 ], [ 27.735606, 49.07982 ], [ 27.735321, 49.079775 ], [ 27.734072, 49.079558 ], [ 27.731472, 49.079072 ], [ 27.729666, 49.078722 ], [ 27.728115, 49.078452 ], [ 27.726014, 49.078024 ], [ 27.725254, 49.077876 ], [ 27.724381, 49.077781 ], [ 27.723539, 49.077752 ], [ 27.722401, 49.077757 ], [ 27.721731, 49.077762 ], [ 27.720532, 49.077789 ], [ 27.719659, 49.077812 ], [ 27.719617, 49.077812 ], [ 27.718956, 49.07784 ], [ 27.718486, 49.077896 ], [ 27.718146, 49.077962 ], [ 27.717809, 49.078003 ], [ 27.717494, 49.078006 ], [ 27.71725, 49.077913 ], [ 27.717119, 49.077765 ], [ 27.716427, 49.076574 ], [ 27.716249, 49.076256 ], [ 27.716144, 49.076 ], [ 27.716093, 49.075614 ], [ 27.716179, 49.075276 ], [ 27.716179, 49.075271 ], [ 27.716307, 49.074955 ], [ 27.716422, 49.074637 ], [ 27.716403, 49.074473 ], [ 27.716396, 49.074469 ], [ 27.716382, 49.074452 ], [ 27.716257, 49.074349 ], [ 27.716251, 49.074349 ], [ 27.715955, 49.074245 ], [ 27.715949, 49.074245 ], [ 27.715449, 49.074213 ], [ 27.714872, 49.074168 ], [ 27.714866, 49.074164 ], [ 27.714525, 49.074135 ], [ 27.713589, 49.074115 ], [ 27.712655, 49.074134 ], [ 27.712029, 49.074144 ], [ 27.711533, 49.074154 ], [ 27.710925, 49.074195 ], [ 27.710322, 49.074242 ], [ 27.710317, 49.074242 ], [ 27.709722, 49.074299 ], [ 27.709702, 49.074302 ], [ 27.708855, 49.074393 ], [ 27.708362, 49.074421 ], [ 27.707803, 49.074419 ], [ 27.70707, 49.074457 ], [ 27.706455, 49.074533 ], [ 27.705561, 49.074611 ], [ 27.705222, 49.074617 ], [ 27.704941, 49.074669 ], [ 27.704718, 49.07473 ], [ 27.704697, 49.074737 ], [ 27.704691, 49.074737 ], [ 27.704665, 49.074745 ], [ 27.70426, 49.074827 ], [ 27.704109, 49.074836 ], [ 27.703677, 49.074842 ], [ 27.703203, 49.074792 ], [ 27.702619, 49.074794 ], [ 27.701992, 49.074817 ], [ 27.701471, 49.074838 ], [ 27.699698, 49.074912 ], [ 27.698782, 49.074959 ], [ 27.698143, 49.074983 ], [ 27.697656, 49.075006 ], [ 27.697456, 49.075028 ], [ 27.69731, 49.075071 ], [ 27.697008, 49.07524 ], [ 27.696418, 49.075609 ], [ 27.695885, 49.075978 ], [ 27.695309, 49.07637 ], [ 27.694492, 49.076895 ], [ 27.69398, 49.077225 ], [ 27.693733, 49.077391 ], [ 27.693479, 49.077566 ], [ 27.69324, 49.077714 ], [ 27.693062, 49.077791 ], [ 27.692187, 49.078342 ], [ 27.691084, 49.07902 ], [ 27.689922, 49.079726 ], [ 27.688501, 49.080595 ], [ 27.687966, 49.080891 ], [ 27.687725, 49.081066 ], [ 27.687533, 49.081283 ], [ 27.6874, 49.081454 ], [ 27.687286, 49.081582 ], [ 27.687278, 49.081588 ], [ 27.687114, 49.081633 ], [ 27.686962, 49.08158 ], [ 27.686737, 49.081477 ], [ 27.686441, 49.081263 ], [ 27.685562, 49.080696 ], [ 27.68474, 49.080171 ], [ 27.684129, 49.079782 ], [ 27.68343, 49.079341 ], [ 27.682856, 49.078965 ], [ 27.682046, 49.07843 ], [ 27.681555, 49.078107 ], [ 27.681377, 49.077997 ], [ 27.681197, 49.077877 ], [ 27.681061, 49.077779 ], [ 27.680847, 49.077618 ], [ 27.680589, 49.077403 ], [ 27.680392, 49.077256 ], [ 27.680247, 49.077166 ], [ 27.680157, 49.077111 ], [ 27.679834, 49.076825 ], [ 27.679567, 49.076616 ], [ 27.67929, 49.076469 ], [ 27.678734, 49.076161 ], [ 27.678408, 49.075983 ], [ 27.677996, 49.075803 ], [ 27.677713, 49.0757 ], [ 27.677412, 49.075565 ], [ 27.677121, 49.075458 ], [ 27.676908, 49.07536 ], [ 27.676687, 49.075248 ], [ 27.67634, 49.075013 ], [ 27.676042, 49.074793 ], [ 27.675808, 49.074617 ], [ 27.675643, 49.074469 ], [ 27.675637, 49.074466 ], [ 27.675436, 49.074319 ], [ 27.675329, 49.074242 ], [ 27.675231, 49.074153 ], [ 27.675099, 49.074124 ], [ 27.675089, 49.074119 ], [ 27.675068, 49.074115 ], [ 27.675041, 49.074113 ], [ 27.674726, 49.074073 ], [ 27.67471, 49.074064 ], [ 27.674352, 49.074048 ], [ 27.673912, 49.074007 ], [ 27.673456, 49.073973 ], [ 27.673056, 49.073952 ], [ 27.672824, 49.073943 ], [ 27.672678, 49.073906 ], [ 27.672673, 49.073906 ], [ 27.672632, 49.073804 ], [ 27.672797, 49.073089 ], [ 27.672918, 49.072629 ], [ 27.67292, 49.072531 ], [ 27.672887, 49.072446 ], [ 27.672776, 49.072387 ], [ 27.672511, 49.07226 ], [ 27.672147, 49.072107 ], [ 27.671742, 49.071898 ], [ 27.671479, 49.071743 ], [ 27.671299, 49.071659 ], [ 27.671107, 49.071542 ], [ 27.671004, 49.071463 ], [ 27.670873, 49.071347 ], [ 27.670813, 49.071251 ], [ 27.670787, 49.071151 ], [ 27.670772, 49.070698 ], [ 27.670843, 49.070328 ], [ 27.670879, 49.070039 ], [ 27.670908, 49.069709 ], [ 27.670926, 49.069476 ], [ 27.670961, 49.069168 ], [ 27.670941, 49.06905 ], [ 27.670909, 49.068951 ], [ 27.670814, 49.068762 ], [ 27.670587, 49.06843 ], [ 27.67034, 49.068043 ], [ 27.669912, 49.067383 ], [ 27.669074, 49.066047 ], [ 27.668819, 49.065622 ], [ 27.668316, 49.064835 ], [ 27.668023, 49.064338 ], [ 27.667917, 49.064117 ], [ 27.667801, 49.063971 ], [ 27.667733, 49.063786 ], [ 27.667662, 49.063548 ], [ 27.667561, 49.063042 ], [ 27.667361, 49.062069 ], [ 27.667166, 49.061744 ], [ 27.666771, 49.061481 ], [ 27.666451, 49.061246 ], [ 27.665973, 49.060998 ], [ 27.665767, 49.060892 ], [ 27.66526, 49.060612 ], [ 27.664892, 49.060433 ], [ 27.664432, 49.060247 ], [ 27.664041, 49.060053 ], [ 27.663622, 49.059838 ], [ 27.662709, 49.059453 ], [ 27.661415, 49.059138 ] ] } }, { "type": "Feature", "properties": { "title": "Вело Бар-Ялтушків", "stroke": "#7CFC00", "stroke-width": 4 }, "geometry": { "type": "LineString", "coordinates": [ [ 27.667449, 49.063277 ], [ 27.667395, 49.061796 ], [ 27.664993, 49.060495 ], [ 27.664423, 49.06021 ], [ 27.663978, 49.059996 ], [ 27.663521, 49.059723 ], [ 27.663567, 49.059692 ], [ 27.658975, 49.058508 ], [ 27.657336, 49.057998 ], [ 27.656362, 49.057571 ], [ 27.655432, 49.05632 ], [ 27.65374, 49.054725 ], [ 27.65246, 49.053214 ], [ 27.65117, 49.052125 ], [ 27.650024, 49.051113 ], [ 27.649185, 49.050498 ], [ 27.648737, 49.050055 ], [ 27.648123, 49.049701 ], [ 27.648097, 49.049675 ], [ 27.64735, 49.049343 ], [ 27.646804, 49.049189 ], [ 27.646769, 49.049181 ], [ 27.646116, 49.049123 ], [ 27.646104, 49.049114 ], [ 27.644941, 49.049034 ], [ 27.643618, 49.049013 ], [ 27.642584, 49.049105 ], [ 27.641866, 49.049024 ], [ 27.641014, 49.04888 ], [ 27.640116, 49.048693 ], [ 27.639223, 49.048563 ], [ 27.638405, 49.048503 ], [ 27.638374, 49.048503 ], [ 27.637466, 49.048434 ], [ 27.636602, 49.048389 ], [ 27.635628, 49.048346 ], [ 27.634682, 49.048312 ], [ 27.633651, 49.04808 ], [ 27.632911, 49.04778 ], [ 27.632168, 49.047371 ], [ 27.632159, 49.04736 ], [ 27.631356, 49.046897 ], [ 27.630605, 49.046482 ], [ 27.630061, 49.046172 ], [ 27.630032, 49.046158 ], [ 27.630025, 49.046158 ], [ 27.629547, 49.045822 ], [ 27.629139, 49.045619 ], [ 27.628612, 49.045282 ], [ 27.628603, 49.045277 ], [ 27.628139, 49.044984 ], [ 27.628105, 49.044968 ], [ 27.627713, 49.044769 ], [ 27.627673, 49.044759 ], [ 27.627657, 49.044754 ], [ 27.627154, 49.044468 ], [ 27.627139, 49.044463 ], [ 27.626818, 49.044307 ], [ 27.626795, 49.044297 ], [ 27.626364, 49.044135 ], [ 27.626356, 49.044131 ], [ 27.626082, 49.044024 ], [ 27.625399, 49.043782 ], [ 27.624791, 49.043679 ], [ 27.624066, 49.043526 ], [ 27.62323, 49.043372 ], [ 27.622423, 49.043169 ], [ 27.621841, 49.042991 ], [ 27.621824, 49.042985 ], [ 27.621242, 49.042742 ], [ 27.620575, 49.042321 ], [ 27.620058, 49.041945 ], [ 27.619482, 49.041511 ], [ 27.619005, 49.041106 ], [ 27.618421, 49.040565 ], [ 27.61785, 49.040076 ], [ 27.617468, 49.039709 ], [ 27.617096, 49.03937 ], [ 27.616759, 49.039004 ], [ 27.616446, 49.038643 ], [ 27.616099, 49.038236 ], [ 27.615757, 49.037885 ], [ 27.615405, 49.037508 ], [ 27.615175, 49.037194 ], [ 27.614928, 49.036875 ], [ 27.614633, 49.036593 ], [ 27.61445, 49.036373 ], [ 27.614122, 49.036111 ], [ 27.613792, 49.035893 ], [ 27.613209, 49.03544 ], [ 27.612843, 49.035119 ], [ 27.612306, 49.034725 ], [ 27.611842, 49.034339 ], [ 27.611432, 49.034003 ], [ 27.611425, 49.034003 ], [ 27.611065, 49.033755 ], [ 27.610449, 49.03334 ], [ 27.610009, 49.032963 ], [ 27.609984, 49.032947 ], [ 27.60937, 49.032479 ], [ 27.609091, 49.03225 ], [ 27.608967, 49.032151 ], [ 27.608644, 49.031898 ], [ 27.60839, 49.031693 ], [ 27.608158, 49.031501 ], [ 27.607776, 49.03121 ], [ 27.607585, 49.031059 ], [ 27.607386, 49.030893 ], [ 27.607167, 49.030746 ], [ 27.606779, 49.030439 ], [ 27.606339, 49.030103 ], [ 27.605922, 49.029767 ], [ 27.605728, 49.029622 ], [ 27.605454, 49.029403 ], [ 27.605267, 49.029261 ], [ 27.604947, 49.029017 ], [ 27.604796, 49.028891 ], [ 27.604537, 49.028705 ], [ 27.604315, 49.028537 ], [ 27.604125, 49.028395 ], [ 27.603945, 49.028268 ], [ 27.603793, 49.028143 ], [ 27.603326, 49.027784 ], [ 27.603113, 49.02761 ], [ 27.602837, 49.027398 ], [ 27.602605, 49.027201 ], [ 27.60237, 49.027019 ], [ 27.602122, 49.026833 ], [ 27.602115, 49.026828 ], [ 27.601949, 49.026701 ], [ 27.60181, 49.026599 ], [ 27.601661, 49.026455 ], [ 27.601433, 49.026297 ], [ 27.601224, 49.026112 ], [ 27.601026, 49.025952 ], [ 27.600804, 49.025755 ], [ 27.600524, 49.025514 ], [ 27.600231, 49.025276 ], [ 27.599976, 49.02508 ], [ 27.599682, 49.024867 ], [ 27.599403, 49.024679 ], [ 27.599104, 49.024475 ], [ 27.598896, 49.024286 ], [ 27.598115, 49.023707 ], [ 27.597817, 49.023495 ], [ 27.597582, 49.023303 ], [ 27.597352, 49.023134 ], [ 27.597225, 49.023067 ], [ 27.597082, 49.02292 ], [ 27.596463, 49.022465 ], [ 27.595763, 49.021964 ], [ 27.595302, 49.021586 ], [ 27.594844, 49.021284 ], [ 27.594339, 49.020896 ], [ 27.593975, 49.020601 ], [ 27.593665, 49.02037 ], [ 27.593308, 49.020165 ], [ 27.592956, 49.019975 ], [ 27.592519, 49.0198 ], [ 27.59251, 49.0198 ], [ 27.592012, 49.019644 ], [ 27.591586, 49.01953 ], [ 27.591116, 49.019464 ], [ 27.590575, 49.019391 ], [ 27.589964, 49.019321 ], [ 27.589263, 49.019266 ], [ 27.58838, 49.019206 ], [ 27.587717, 49.019185 ], [ 27.586996, 49.019153 ], [ 27.586625, 49.019116 ], [ 27.586184, 49.019069 ], [ 27.585696, 49.018985 ], [ 27.585133, 49.01885 ], [ 27.584579, 49.018746 ], [ 27.584021, 49.018597 ], [ 27.58352, 49.018489 ], [ 27.582861, 49.018315 ], [ 27.582153, 49.018138 ], [ 27.581792, 49.018034 ], [ 27.581317, 49.017879 ], [ 27.580556, 49.017533 ], [ 27.580146, 49.017365 ], [ 27.579769, 49.017216 ], [ 27.579278, 49.017046 ], [ 27.578902, 49.016888 ], [ 27.578896, 49.016888 ], [ 27.57855, 49.016805 ], [ 27.578327, 49.016765 ], [ 27.57801, 49.016686 ], [ 27.577815, 49.016566 ], [ 27.57765, 49.016439 ], [ 27.577493, 49.016209 ], [ 27.577312, 49.015968 ], [ 27.577177, 49.015726 ], [ 27.576801, 49.015348 ], [ 27.57659, 49.015091 ], [ 27.576272, 49.014734 ], [ 27.575993, 49.014463 ], [ 27.575751, 49.014192 ], [ 27.575462, 49.01382 ], [ 27.575116, 49.013533 ], [ 27.574713, 49.013186 ], [ 27.574524, 49.013007 ], [ 27.57418, 49.01279 ], [ 27.57381, 49.012566 ], [ 27.573487, 49.012362 ], [ 27.573025, 49.012111 ], [ 27.572733, 49.011869 ], [ 27.572726, 49.011849 ], [ 27.572293, 49.011568 ], [ 27.57191, 49.011306 ], [ 27.571569, 49.011079 ], [ 27.571195, 49.010881 ], [ 27.570755, 49.010658 ], [ 27.570239, 49.010424 ], [ 27.569896, 49.010304 ], [ 27.569375, 49.010127 ], [ 27.568974, 49.009999 ], [ 27.568282, 49.009803 ], [ 27.567398, 49.009568 ], [ 27.566586, 49.009359 ], [ 27.566009, 49.009181 ], [ 27.565558, 49.00907 ], [ 27.564574, 49.008779 ], [ 27.563984, 49.008618 ], [ 27.563107, 49.008364 ], [ 27.56238, 49.008168 ], [ 27.561458, 49.007905 ], [ 27.560783, 49.007712 ], [ 27.560252, 49.007558 ], [ 27.559112, 49.007244 ], [ 27.558318, 49.00702 ], [ 27.557633, 49.006824 ], [ 27.556882, 49.006606 ], [ 27.556328, 49.006468 ], [ 27.555584, 49.006268 ], [ 27.554103, 49.005842 ], [ 27.553455, 49.005684 ], [ 27.551271, 49.005047 ], [ 27.550602, 49.004869 ], [ 27.55057, 49.00485 ], [ 27.549409, 49.004525 ], [ 27.548521, 49.0043 ], [ 27.547776, 49.004089 ], [ 27.545944, 49.003585 ], [ 27.543665, 49.002928 ], [ 27.54268, 49.002665 ], [ 27.541546, 49.002353 ], [ 27.540896, 49.002174 ], [ 27.540549, 49.002073 ], [ 27.540534, 49.00206 ], [ 27.540241, 49.001917 ], [ 27.539818, 49.001677 ], [ 27.539279, 49.001339 ], [ 27.53836, 49.000799 ], [ 27.537729, 49.000377 ], [ 27.537097, 48.99997 ], [ 27.536238, 48.999468 ], [ 27.535788, 48.999192 ], [ 27.535198, 48.998851 ], [ 27.534788, 48.998582 ], [ 27.534318, 48.998276 ], [ 27.533625, 48.997889 ], [ 27.533097, 48.997567 ], [ 27.532588, 48.997253 ], [ 27.532153, 48.99703 ], [ 27.53135, 48.996554 ], [ 27.530768, 48.996205 ], [ 27.530303, 48.995924 ], [ 27.52985, 48.995649 ], [ 27.529656, 48.99551 ], [ 27.529091, 48.995203 ], [ 27.528389, 48.994883 ], [ 27.527946, 48.994671 ], [ 27.527312, 48.994424 ], [ 27.526626, 48.994165 ], [ 27.526186, 48.993986 ], [ 27.525681, 48.993775 ], [ 27.525327, 48.993614 ], [ 27.524753, 48.993398 ], [ 27.523711, 48.992921 ], [ 27.522836, 48.99256 ], [ 27.52229, 48.992312 ], [ 27.521493, 48.991996 ], [ 27.520651, 48.991674 ], [ 27.520015, 48.991424 ], [ 27.519313, 48.991124 ], [ 27.518899, 48.990963 ], [ 27.518614, 48.990855 ], [ 27.518075, 48.990753 ], [ 27.517473, 48.990622 ], [ 27.516729, 48.990425 ], [ 27.516316, 48.990315 ], [ 27.515796, 48.990164 ], [ 27.515434, 48.990073 ], [ 27.515415, 48.990073 ], [ 27.515092, 48.989991 ], [ 27.514929, 48.989946 ], [ 27.514808, 48.989913 ], [ 27.514457, 48.989844 ], [ 27.513777, 48.989671 ], [ 27.512767, 48.989472 ], [ 27.512081, 48.989333 ], [ 27.511322, 48.98919 ], [ 27.510744, 48.989109 ], [ 27.509985, 48.988972 ], [ 27.509253, 48.988921 ], [ 27.508766, 48.988863 ], [ 27.508235, 48.988804 ], [ 27.508172, 48.988803 ], [ 27.507911, 48.988795 ], [ 27.506914, 48.988716 ], [ 27.505667, 48.988525 ], [ 27.504143, 48.988208 ], [ 27.502972, 48.987995 ], [ 27.502126, 48.98774 ], [ 27.501147, 48.987383 ], [ 27.500505, 48.987248 ], [ 27.49908, 48.98703 ], [ 27.498075, 48.986904 ], [ 27.497189, 48.986784 ], [ 27.496364, 48.986658 ], [ 27.495968, 48.986583 ], [ 27.495734, 48.98656 ], [ 27.495525, 48.98662 ], [ 27.495044, 48.986784 ], [ 27.494626, 48.986912 ], [ 27.494575, 48.986929 ], [ 27.494524, 48.986945 ], [ 27.493856, 48.987072 ], [ 27.493138, 48.987219 ], [ 27.492041, 48.987438 ], [ 27.491002, 48.987663 ], [ 27.489256, 48.988075 ], [ 27.48826, 48.988306 ], [ 27.486904, 48.988622 ], [ 27.486012, 48.988822 ] ] } }, { "type": "Feature", "properties": { "title": "Вело Ялтушків-Віньківці", "stroke": "#7CFC00", "stroke-width": 4 }, "geometry": { "type": "LineString", "coordinates": [ [ 27.486031, 48.988816 ], [ 27.484548, 48.989182 ], [ 27.483219, 48.989502 ], [ 27.481074, 48.989997 ], [ 27.480598, 48.990107 ], [ 27.479417, 48.99027 ], [ 27.477534, 48.990447 ], [ 27.474868, 48.990691 ], [ 27.473289, 48.990824 ], [ 27.472141, 48.990915 ], [ 27.47043, 48.991078 ], [ 27.469034, 48.991173 ], [ 27.467864, 48.991298 ], [ 27.467159, 48.991354 ], [ 27.466192, 48.991428 ], [ 27.463079, 48.991686 ], [ 27.459534, 48.992011 ], [ 27.456768, 48.992284 ], [ 27.453281, 48.992548 ], [ 27.45018, 48.99282 ], [ 27.444517, 48.993353 ], [ 27.440539, 48.993685 ], [ 27.436984, 48.994038 ], [ 27.436301, 48.994053 ], [ 27.435294, 48.994145 ], [ 27.434814, 48.994288 ], [ 27.428792, 48.996815 ], [ 27.42589, 48.998056 ], [ 27.42358, 48.998952 ], [ 27.422903, 48.999157 ], [ 27.421654, 48.999199 ], [ 27.420417, 48.999398 ], [ 27.419433, 48.999787 ], [ 27.414418, 49.002625 ], [ 27.413704, 49.003008 ], [ 27.413194, 49.003189 ], [ 27.412644, 49.003474 ], [ 27.412079, 49.003947 ], [ 27.411416, 49.004485 ], [ 27.410277, 49.005321 ], [ 27.409533, 49.005802 ], [ 27.408984, 49.00613 ], [ 27.407381, 49.006797 ], [ 27.399929, 49.009826 ], [ 27.393501, 49.012475 ], [ 27.389422, 49.014156 ], [ 27.383625, 49.016577 ], [ 27.381396, 49.017526 ], [ 27.37859, 49.018713 ], [ 27.375019, 49.02019 ], [ 27.37273, 49.021042 ], [ 27.372119, 49.021269 ], [ 27.371259, 49.021412 ], [ 27.366522, 49.02218 ], [ 27.363274, 49.022751 ], [ 27.360325, 49.023385 ], [ 27.356505, 49.024253 ], [ 27.352786, 49.025041 ], [ 27.350335, 49.025583 ], [ 27.349154, 49.025473 ], [ 27.347849, 49.025224 ], [ 27.346349, 49.02497 ], [ 27.344799, 49.024745 ], [ 27.343995, 49.024655 ], [ 27.342677, 49.02479 ], [ 27.340724, 49.025067 ], [ 27.339007, 49.025259 ], [ 27.337152, 49.02546 ], [ 27.335943, 49.025573 ], [ 27.333803, 49.025786 ], [ 27.327759, 49.02625 ], [ 27.315736, 49.027223 ], [ 27.310878, 49.02759 ], [ 27.303888, 49.028127 ], [ 27.301695, 49.028265 ], [ 27.300608, 49.028251 ], [ 27.298939, 49.028169 ], [ 27.296221, 49.028126 ], [ 27.295279, 49.028148 ], [ 27.284961, 49.029346 ], [ 27.279957, 49.030016 ], [ 27.275077, 49.030605 ], [ 27.265919, 49.031688 ], [ 27.263397, 49.031989 ], [ 27.261345, 49.032244 ], [ 27.259334, 49.032459 ], [ 27.25668, 49.032727 ], [ 27.25632, 49.032765 ] ] } }, { "type": "Feature", "properties": { "title": "Віньківці-Зіньків", "stroke": "#0066FF", "stroke-width": 4 }, "geometry": { "type": "LineString", "coordinates": [ [ 27.224654, 49.032761 ], [ 27.223773, 49.034773 ], [ 27.223409, 49.035275 ], [ 27.222946, 49.035518 ], [ 27.220468, 49.035969 ], [ 27.217675, 49.036535 ], [ 27.216296, 49.036752 ], [ 27.215646, 49.037029 ], [ 27.213871, 49.037833 ], [ 27.212167, 49.038505 ], [ 27.209373, 49.039477 ], [ 27.208706, 49.039702 ], [ 27.207819, 49.039849 ], [ 27.206721, 49.039962 ], [ 27.200203, 49.040602 ], [ 27.196851, 49.040815 ], [ 27.193534, 49.041163 ], [ 27.190478, 49.041398 ], [ 27.187536, 49.041598 ], [ 27.183219, 49.041992 ], [ 27.181188, 49.042141 ], [ 27.178933, 49.042345 ], [ 27.177074, 49.042497 ], [ 27.174858, 49.042695 ], [ 27.17363, 49.042859 ], [ 27.172212, 49.043053 ], [ 27.170931, 49.043266 ], [ 27.169941, 49.043454 ], [ 27.168993, 49.043656 ], [ 27.168288, 49.043985 ], [ 27.167037, 49.04479 ], [ 27.159853, 49.04922 ], [ 27.159242, 49.049572 ], [ 27.159222, 49.049572 ], [ 27.158446, 49.049864 ], [ 27.157538, 49.050114 ], [ 27.154652, 49.050997 ], [ 27.154078, 49.051268 ], [ 27.153292, 49.05177 ], [ 27.151988, 49.05268 ], [ 27.150643, 49.053609 ], [ 27.149867, 49.054053 ], [ 27.148836, 49.054422 ], [ 27.147616, 49.054897 ], [ 27.145954, 49.05548 ], [ 27.145164, 49.055664 ], [ 27.143219, 49.05572 ], [ 27.141678, 49.055731 ], [ 27.140396, 49.055863 ], [ 27.138956, 49.056124 ], [ 27.136484, 49.056548 ], [ 27.136439, 49.056581 ], [ 27.134341, 49.056879 ], [ 27.134274, 49.056876 ], [ 27.132855, 49.056851 ], [ 27.130809, 49.056841 ], [ 27.129046, 49.056931 ], [ 27.126872, 49.057242 ], [ 27.125173, 49.057543 ], [ 27.123263, 49.058056 ], [ 27.121554, 49.058712 ], [ 27.119786, 49.059402 ], [ 27.118129, 49.059984 ], [ 27.116615, 49.060272 ], [ 27.114125, 49.060973 ], [ 27.111204, 49.061783 ], [ 27.109521, 49.062215 ], [ 27.107646, 49.062712 ], [ 27.106867, 49.063013 ], [ 27.105851, 49.063683 ], [ 27.105074, 49.064307 ], [ 27.102279, 49.066513 ], [ 27.09999, 49.068369 ], [ 27.097813, 49.070157 ], [ 27.09687, 49.070891 ], [ 27.096461, 49.071328 ], [ 27.095954, 49.071892 ], [ 27.095568, 49.072253 ], [ 27.09496, 49.072642 ], [ 27.094202, 49.073049 ], [ 27.093628, 49.073263 ], [ 27.093061, 49.07349 ], [ 27.092533, 49.073591 ], [ 27.092077, 49.073691 ], [ 27.091574, 49.073717 ], [ 27.091517, 49.073727 ], [ 27.091496, 49.073728 ], [ 27.091163, 49.073683 ], [ 27.090734, 49.073567 ], [ 27.090528, 49.073511 ], [ 27.090274, 49.073568 ], [ 27.090163, 49.073705 ], [ 27.090205, 49.073829 ], [ 27.090375, 49.073949 ], [ 27.090674, 49.074044 ], [ 27.091186, 49.074232 ], [ 27.09192, 49.074396 ], [ 27.092485, 49.074458 ], [ 27.092911, 49.074503 ], [ 27.093213, 49.074543 ], [ 27.093298, 49.074665 ], [ 27.093178, 49.074763 ], [ 27.092955, 49.074808 ], [ 27.092661, 49.074872 ], [ 27.092289, 49.074976 ], [ 27.09195, 49.075136 ], [ 27.091935, 49.07515 ], [ 27.091682, 49.075342 ], [ 27.091657, 49.075362 ], [ 27.091463, 49.075553 ], [ 27.091437, 49.075574 ], [ 27.091327, 49.075743 ], [ 27.091278, 49.075981 ], [ 27.091759, 49.076415 ], [ 27.091806, 49.076432 ], [ 27.09203, 49.07651 ], [ 27.092092, 49.076529 ], [ 27.09255, 49.076629 ], [ 27.093071, 49.076691 ], [ 27.093126, 49.0767 ], [ 27.093341, 49.07683 ], [ 27.093351, 49.076837 ], [ 27.093453, 49.077023 ], [ 27.093473, 49.07705 ], [ 27.093382, 49.077217 ], [ 27.093366, 49.077242 ], [ 27.09318, 49.077462 ], [ 27.09289, 49.077598 ], [ 27.092629, 49.077659 ], [ 27.092208, 49.077665 ], [ 27.091306, 49.0777 ], [ 27.09052, 49.07773 ], [ 27.089911, 49.077764 ], [ 27.089113, 49.077857 ], [ 27.088362, 49.078017 ], [ 27.087696, 49.078281 ], [ 27.086889, 49.078644 ], [ 27.086469, 49.078889 ], [ 27.086104, 49.079178 ], [ 27.084814, 49.080879 ], [ 27.084162, 49.082077 ], [ 27.083308, 49.083392 ], [ 27.082491, 49.084288 ], [ 27.081017, 49.08595 ], [ 27.080056, 49.087133 ], [ 27.079135, 49.088645 ], [ 27.078629, 49.089578 ], [ 27.078112, 49.090261 ], [ 27.077933, 49.090842 ], [ 27.077902, 49.091419 ], [ 27.077583, 49.091815 ], [ 27.077564, 49.09183 ], [ 27.07672, 49.092451 ], [ 27.075792, 49.09302 ], [ 27.07536, 49.093308 ], [ 27.07496, 49.093431 ], [ 27.074554, 49.093236 ], [ 27.07419, 49.092798 ], [ 27.073984, 49.092523 ], [ 27.073877, 49.092238 ], [ 27.073869, 49.091819 ], [ 27.073913, 49.091431 ], [ 27.073849, 49.091189 ], [ 27.073603, 49.090869 ], [ 27.073348, 49.090621 ], [ 27.07311, 49.09042 ], [ 27.072749, 49.090185 ], [ 27.072414, 49.089951 ], [ 27.071899, 49.089665 ], [ 27.07152, 49.089449 ], [ 27.071202, 49.089245 ], [ 27.070953, 49.089107 ], [ 27.070779, 49.088907 ], [ 27.070567, 49.088582 ], [ 27.070388, 49.088387 ], [ 27.069963, 49.088053 ], [ 27.069686, 49.087923 ], [ 27.069415, 49.087726 ], [ 27.069246, 49.087567 ], [ 27.069018, 49.087458 ], [ 27.068765, 49.087373 ], [ 27.068278, 49.087298 ], [ 27.06775, 49.087217 ], [ 27.06731, 49.087133 ], [ 27.06671, 49.086974 ], [ 27.066112, 49.0868 ], [ 27.065636, 49.086601 ], [ 27.065081, 49.086342 ], [ 27.064763, 49.08623 ], [ 27.064634, 49.086126 ], [ 27.064458, 49.085936 ], [ 27.064233, 49.085657 ], [ 27.064065, 49.085488 ], [ 27.063756, 49.085016 ], [ 27.063475, 49.084656 ], [ 27.063338, 49.084329 ], [ 27.06332, 49.084061 ], [ 27.063426, 49.083928 ], [ 27.063618, 49.083842 ], [ 27.063873, 49.083684 ], [ 27.064071, 49.083538 ], [ 27.064202, 49.083343 ], [ 27.064336, 49.083261 ], [ 27.064541, 49.083145 ], [ 27.06471, 49.083054 ], [ 27.064966, 49.083003 ], [ 27.065319, 49.082998 ], [ 27.06535, 49.082998 ], [ 27.065591, 49.082969 ], [ 27.065921, 49.082914 ], [ 27.065931, 49.082914 ], [ 27.066265, 49.082815 ], [ 27.066482, 49.082699 ], [ 27.066714, 49.082685 ], [ 27.067082, 49.082652 ], [ 27.067541, 49.082663 ], [ 27.067899, 49.082628 ], [ 27.068178, 49.082574 ], [ 27.0682, 49.082568 ], [ 27.068484, 49.082481 ], [ 27.068629, 49.082322 ] ] } }, { "type": "Feature", "properties": { "title": "Привороття Друге — Слобідка-Гуменецька", "stroke": "#0066FF", "stroke-width": 4 }, "geometry": { "type": "LineString", "coordinates": [ [ 26.635491, 48.792362 ], [ 26.634953, 48.79211 ], [ 26.634579, 48.791848 ], [ 26.634411, 48.791696 ], [ 26.634376, 48.79147 ], [ 26.634378, 48.791463 ], [ 26.634612, 48.791258 ], [ 26.635131, 48.790873 ], [ 26.635656, 48.790676 ], [ 26.636138, 48.790524 ], [ 26.636146, 48.790525 ], [ 26.636188, 48.790516 ], [ 26.636627, 48.790368 ], [ 26.636628, 48.790356 ], [ 26.636787, 48.790133 ], [ 26.636974, 48.789405 ], [ 26.637184, 48.78888 ], [ 26.6372, 48.788847 ], [ 26.637252, 48.788459 ], [ 26.637256, 48.788428 ], [ 26.637335, 48.787912 ], [ 26.637348, 48.787894 ], [ 26.637625, 48.78742 ], [ 26.637638, 48.787404 ], [ 26.637694, 48.78736 ], [ 26.638052, 48.78685 ], [ 26.638064, 48.786824 ], [ 26.638418, 48.786366 ], [ 26.638429, 48.786343 ], [ 26.63868, 48.786015 ], [ 26.63928, 48.785645 ], [ 26.639893, 48.785439 ], [ 26.639912, 48.78545 ], [ 26.640683, 48.785138 ], [ 26.640719, 48.785111 ], [ 26.640787, 48.78507 ], [ 26.641278, 48.784814 ], [ 26.641324, 48.784769 ], [ 26.641809, 48.784211 ], [ 26.641923, 48.783783 ], [ 26.641925, 48.783761 ], [ 26.641853, 48.783512 ], [ 26.641508, 48.783209 ], [ 26.64085, 48.782613 ], [ 26.640416, 48.782033 ], [ 26.640006, 48.781688 ], [ 26.639045, 48.781086 ], [ 26.637983, 48.780388 ], [ 26.637268, 48.779888 ], [ 26.635805, 48.778916 ], [ 26.63512, 48.778286 ], [ 26.634767, 48.777831 ], [ 26.634285, 48.777339 ], [ 26.633935, 48.777012 ], [ 26.633708, 48.776809 ], [ 26.633277, 48.776631 ], [ 26.632787, 48.776519 ], [ 26.6324, 48.776469 ], [ 26.63219, 48.776446 ], [ 26.632166, 48.776444 ], [ 26.632031, 48.776369 ], [ 26.632018, 48.776362 ], [ 26.632105, 48.776197 ], [ 26.632135, 48.776174 ], [ 26.632142, 48.776162 ], [ 26.632483, 48.775942 ], [ 26.632495, 48.775937 ], [ 26.632675, 48.775747 ], [ 26.632696, 48.775725 ], [ 26.632699, 48.77572 ], [ 26.632744, 48.775556 ], [ 26.632731, 48.775549 ], [ 26.63257, 48.775211 ], [ 26.632429, 48.774906 ], [ 26.632045, 48.774626 ], [ 26.631647, 48.774397 ], [ 26.631449, 48.774136 ], [ 26.631473, 48.773906 ], [ 26.631575, 48.773602 ], [ 26.63158, 48.773586 ], [ 26.631558, 48.773276 ], [ 26.631351, 48.773028 ], [ 26.631336, 48.773013 ], [ 26.630948, 48.772356 ], [ 26.63096, 48.772021 ], [ 26.630777, 48.771531 ], [ 26.630572, 48.771108 ], [ 26.630466, 48.770687 ], [ 26.630361, 48.770115 ], [ 26.630361, 48.769411 ], [ 26.63023, 48.768853 ], [ 26.630232, 48.76883 ], [ 26.630154, 48.768319 ], [ 26.630154, 48.768315 ], [ 26.63008, 48.76768 ], [ 26.630006, 48.767372 ], [ 26.629583, 48.766649 ], [ 26.62956, 48.76663 ], [ 26.629158, 48.766423 ], [ 26.629146, 48.766418 ], [ 26.62877, 48.76634 ], [ 26.628752, 48.766335 ], [ 26.628382, 48.766185 ], [ 26.628359, 48.766175 ], [ 26.628337, 48.766162 ], [ 26.628156, 48.765974 ], [ 26.628122, 48.76596 ], [ 26.628098, 48.765955 ], [ 26.627831, 48.765793 ], [ 26.62729, 48.765884 ], [ 26.625897, 48.766222 ], [ 26.624982, 48.766191 ], [ 26.623879, 48.766056 ], [ 26.62287, 48.765683 ], [ 26.622289, 48.765419 ], [ 26.622297, 48.764773 ], [ 26.62216, 48.764047 ], [ 26.621971, 48.763513 ], [ 26.621783, 48.763214 ], [ 26.621262, 48.763177 ], [ 26.621226, 48.763187 ], [ 26.620562, 48.763416 ], [ 26.618995, 48.763882 ], [ 26.618003, 48.764058 ], [ 26.614262, 48.764303 ], [ 26.602826, 48.764353 ], [ 26.587238, 48.764505 ], [ 26.58493, 48.764537 ], [ 26.585312, 48.741193 ], [ 26.585247, 48.737092 ], [ 26.586047, 48.732886 ], [ 26.586257, 48.732187 ], [ 26.585814, 48.731616 ], [ 26.585526, 48.731089 ] ] } }, { "type": "Feature", "properties": { "title": "Андріївка- Пільний Мукарів-Вихрівка", "stroke": "#0066FF", "stroke-width": 4 }, "geometry": { "type": "LineString", "coordinates": [ [ 26.998351, 48.993893 ], [ 26.996731, 48.994116 ], [ 26.996524, 48.994162 ], [ 26.996494, 48.99434 ], [ 26.996617, 48.994898 ], [ 26.996424, 48.995033 ], [ 26.99624, 48.995216 ], [ 26.995827, 48.995243 ], [ 26.995251, 48.995376 ], [ 26.994918, 48.995514 ], [ 26.994625, 48.995564 ], [ 26.994243, 48.995456 ], [ 26.993807, 48.995226 ], [ 26.993389, 48.994924 ], [ 26.993129, 48.99475 ], [ 26.992868, 48.994741 ], [ 26.992516, 48.994704 ], [ 26.991543, 48.994711 ], [ 26.991114, 48.994705 ], [ 26.990564, 48.994694 ], [ 26.989969, 48.994668 ], [ 26.989646, 48.994705 ], [ 26.989334, 48.994784 ], [ 26.989099, 48.99489 ], [ 26.988927, 48.994934 ], [ 26.988775, 48.994887 ], [ 26.988614, 48.9948 ], [ 26.988502, 48.994679 ], [ 26.988378, 48.994433 ], [ 26.988262, 48.994244 ], [ 26.988099, 48.994067 ], [ 26.987837, 48.993904 ], [ 26.987566, 48.993736 ], [ 26.987255, 48.993533 ], [ 26.987017, 48.993359 ], [ 26.986792, 48.993221 ], [ 26.986464, 48.993062 ], [ 26.98624, 48.992953 ], [ 26.98611, 48.992884 ], [ 26.98583, 48.992776 ], [ 26.985297, 48.992581 ], [ 26.984696, 48.992375 ], [ 26.983152, 48.991989 ], [ 26.982833, 48.991857 ], [ 26.982514, 48.991674 ], [ 26.982141, 48.991457 ], [ 26.981783, 48.991362 ], [ 26.980994, 48.991294 ], [ 26.980521, 48.991213 ], [ 26.979685, 48.991012 ], [ 26.978716, 48.990762 ], [ 26.978156, 48.99061 ], [ 26.977181, 48.990334 ], [ 26.976667, 48.990167 ], [ 26.976242, 48.989952 ], [ 26.974818, 48.989235 ], [ 26.973605, 48.988586 ], [ 26.972737, 48.988133 ], [ 26.972718, 48.988132 ], [ 26.972339, 48.987926 ], [ 26.971997, 48.987664 ], [ 26.971424, 48.987348 ], [ 26.970723, 48.987022 ], [ 26.969549, 48.986491 ], [ 26.969019, 48.98624 ], [ 26.969001, 48.986232 ], [ 26.968578, 48.986038 ], [ 26.968268, 48.985917 ], [ 26.968215, 48.9859 ], [ 26.968, 48.985858 ], [ 26.967955, 48.985854 ], [ 26.967928, 48.985852 ], [ 26.967649, 48.985831 ], [ 26.967622, 48.985829 ], [ 26.966999, 48.985787 ], [ 26.966376, 48.985752 ], [ 26.965933, 48.985721 ], [ 26.965481, 48.985601 ], [ 26.964854, 48.985377 ], [ 26.964248, 48.985109 ], [ 26.964231, 48.985102 ], [ 26.963573, 48.984769 ], [ 26.962963, 48.984436 ], [ 26.962392, 48.984176 ], [ 26.962376, 48.984162 ], [ 26.962024, 48.983961 ], [ 26.9617, 48.983785 ], [ 26.961507, 48.983614 ], [ 26.96119, 48.983338 ], [ 26.960723, 48.982991 ], [ 26.960228, 48.982578 ], [ 26.959759, 48.982214 ], [ 26.95923, 48.98192 ], [ 26.959218, 48.98191 ], [ 26.958612, 48.981667 ], [ 26.958157, 48.981176 ], [ 26.95777, 48.980766 ], [ 26.957267, 48.980167 ], [ 26.956532, 48.979466 ], [ 26.955673, 48.978563 ], [ 26.955354, 48.978242 ], [ 26.95515, 48.978084 ], [ 26.954833, 48.978061 ], [ 26.954582, 48.977956 ], [ 26.954406, 48.977748 ], [ 26.954408, 48.977741 ], [ 26.954068, 48.977219 ], [ 26.953734, 48.976897 ], [ 26.953523, 48.976534 ], [ 26.953211, 48.976136 ], [ 26.952951, 48.975776 ], [ 26.952599, 48.975335 ], [ 26.952094, 48.97465 ], [ 26.951583, 48.974027 ], [ 26.951349, 48.973656 ], [ 26.951329, 48.97364 ], [ 26.951096, 48.973221 ], [ 26.950863, 48.973021 ], [ 26.950589, 48.972902 ], [ 26.950089, 48.972795 ], [ 26.950069, 48.972786 ], [ 26.949681, 48.972667 ], [ 26.949365, 48.97252 ], [ 26.949197, 48.972345 ], [ 26.94904, 48.972257 ], [ 26.948948, 48.9722 ], [ 26.948822, 48.972122 ], [ 26.94867, 48.972054 ], [ 26.948638, 48.972052 ], [ 26.948419, 48.971983 ], [ 26.948193, 48.971877 ], [ 26.947986, 48.971763 ], [ 26.947982, 48.971756 ], [ 26.947796, 48.971642 ], [ 26.947676, 48.971546 ], [ 26.947578, 48.971439 ], [ 26.94742, 48.97129 ], [ 26.947258, 48.971106 ], [ 26.947162, 48.970946 ], [ 26.947094, 48.970713 ], [ 26.947066, 48.970493 ], [ 26.947097, 48.970261 ], [ 26.947088, 48.970037 ], [ 26.947015, 48.969834 ], [ 26.947008, 48.969823 ], [ 26.946793, 48.969615 ], [ 26.946664, 48.969553 ], [ 26.94617, 48.969249 ], [ 26.945852, 48.969038 ], [ 26.945614, 48.968897 ], [ 26.945431, 48.968745 ], [ 26.945275, 48.968606 ], [ 26.945127, 48.968387 ], [ 26.944985, 48.968236 ], [ 26.944908, 48.968097 ], [ 26.944796, 48.968015 ], [ 26.94457, 48.967953 ], [ 26.94429, 48.967893 ], [ 26.944266, 48.967891 ], [ 26.94392, 48.967849 ], [ 26.943933, 48.967656 ], [ 26.944053, 48.967533 ], [ 26.944102, 48.967294 ], [ 26.944049, 48.966964 ], [ 26.943997, 48.966664 ], [ 26.943886, 48.966325 ], [ 26.943755, 48.966025 ], [ 26.943512, 48.965671 ], [ 26.943438, 48.965415 ], [ 26.943431, 48.965396 ], [ 26.943298, 48.9652 ], [ 26.943174, 48.965027 ], [ 26.942886, 48.96473 ], [ 26.942421, 48.964549 ], [ 26.942105, 48.964526 ], [ 26.942057, 48.964509 ], [ 26.941743, 48.964425 ], [ 26.941292, 48.964257 ], [ 26.940983, 48.964077 ], [ 26.940664, 48.964052 ], [ 26.940645, 48.96405 ], [ 26.940281, 48.964068 ], [ 26.94027, 48.964074 ], [ 26.940067, 48.964229 ], [ 26.939797, 48.964479 ], [ 26.939484, 48.964765 ], [ 26.939481, 48.964786 ], [ 26.939099, 48.965124 ], [ 26.93866, 48.965431 ], [ 26.938363, 48.965557 ], [ 26.93782, 48.965633 ], [ 26.937351, 48.965645 ], [ 26.936886, 48.965674 ], [ 26.93633, 48.96582 ], [ 26.935748, 48.965849 ], [ 26.934858, 48.965947 ], [ 26.93482, 48.965961 ], [ 26.934059, 48.965977 ], [ 26.933644, 48.965984 ], [ 26.932994, 48.965947 ], [ 26.932309, 48.965899 ], [ 26.93157, 48.96588 ], [ 26.930933, 48.965849 ], [ 26.930553, 48.965737 ], [ 26.930261, 48.965614 ], [ 26.929635, 48.96556 ], [ 26.929018, 48.965461 ], [ 26.928489, 48.96535 ], [ 26.928479, 48.965341 ], [ 26.927844, 48.965235 ], [ 26.927812, 48.965232 ], [ 26.927011, 48.965193 ], [ 26.926989, 48.965191 ], [ 26.926354, 48.965178 ], [ 26.925638, 48.965167 ], [ 26.925075, 48.965052 ], [ 26.924438, 48.964995 ], [ 26.923641, 48.964934 ], [ 26.922849, 48.964833 ], [ 26.921809, 48.964693 ], [ 26.920939, 48.96456 ], [ 26.920051, 48.964311 ], [ 26.919516, 48.964178 ], [ 26.9191, 48.963972 ], [ 26.918632, 48.963734 ], [ 26.917788, 48.963282 ], [ 26.917201, 48.962919 ], [ 26.916823, 48.962601 ], [ 26.916368, 48.962246 ], [ 26.916342, 48.962231 ], [ 26.915939, 48.961945 ], [ 26.915906, 48.961923 ], [ 26.915369, 48.961643 ], [ 26.914922, 48.961386 ], [ 26.914584, 48.961028 ], [ 26.913869, 48.960493 ], [ 26.913545, 48.96025 ], [ 26.91333, 48.960002 ], [ 26.912978, 48.959703 ], [ 26.91296, 48.95969 ], [ 26.912524, 48.959519 ], [ 26.912498, 48.959513 ], [ 26.912257, 48.959431 ], [ 26.91224, 48.959419 ], [ 26.911852, 48.959266 ], [ 26.911538, 48.959165 ], [ 26.91153, 48.959158 ], [ 26.911245, 48.959063 ], [ 26.911168, 48.958972 ], [ 26.911314, 48.958836 ], [ 26.911552, 48.958233 ], [ 26.911718, 48.957677 ], [ 26.911787, 48.957435 ], [ 26.91188, 48.957036 ], [ 26.91195, 48.956849 ], [ 26.911966, 48.956606 ], [ 26.91194, 48.956448 ], [ 26.911853, 48.956288 ], [ 26.911848, 48.956284 ], [ 26.911696, 48.956077 ], [ 26.911606, 48.95593 ], [ 26.91166, 48.955783 ], [ 26.911756, 48.955586 ], [ 26.911917, 48.955359 ], [ 26.912035, 48.955156 ], [ 26.912179, 48.954882 ], [ 26.912264, 48.954693 ], [ 26.912273, 48.954496 ], [ 26.91241, 48.954213 ], [ 26.912705, 48.953844 ], [ 26.912713, 48.953838 ], [ 26.912929, 48.953628 ], [ 26.913288, 48.953306 ], [ 26.913502, 48.953146 ], [ 26.913767, 48.952768 ], [ 26.913973, 48.952481 ], [ 26.914196, 48.952233 ], [ 26.914344, 48.951997 ], [ 26.914496, 48.951797 ], [ 26.914677, 48.951596 ], [ 26.91497, 48.951244 ], [ 26.915153, 48.951043 ], [ 26.915417, 48.950808 ], [ 26.915756, 48.95057 ], [ 26.915968, 48.950401 ], [ 26.916278, 48.950237 ], [ 26.916818, 48.949951 ], [ 26.917107, 48.949774 ], [ 26.917349, 48.949575 ], [ 26.917477, 48.94944 ], [ 26.917552, 48.949368 ], [ 26.917627, 48.949257 ], [ 26.917652, 48.949114 ], [ 26.917769, 48.948799 ], [ 26.917773, 48.948506 ], [ 26.91765, 48.948169 ], [ 26.917502, 48.94776 ], [ 26.917375, 48.947236 ], [ 26.917282, 48.947003 ], [ 26.917311, 48.94669 ], [ 26.917283, 48.946358 ], [ 26.917331, 48.946181 ], [ 26.917282, 48.9458 ], [ 26.917316, 48.945347 ], [ 26.917383, 48.944902 ], [ 26.917517, 48.944346 ], [ 26.917686, 48.943794 ], [ 26.917816, 48.943571 ], [ 26.917815, 48.94355 ], [ 26.917793, 48.943376 ], [ 26.917764, 48.943129 ], [ 26.917707, 48.942864 ], [ 26.917763, 48.9427 ], [ 26.918087, 48.942451 ], [ 26.918341, 48.942298 ], [ 26.918442, 48.942059 ], [ 26.918436, 48.941799 ], [ 26.918493, 48.94158 ], [ 26.918576, 48.941314 ], [ 26.918575, 48.941309 ], [ 26.918544, 48.941204 ], [ 26.918432, 48.94113 ], [ 26.918244, 48.941059 ], [ 26.918225, 48.941059 ], [ 26.917887, 48.940983 ], [ 26.917644, 48.940937 ], [ 26.917362, 48.940874 ], [ 26.917329, 48.940529 ], [ 26.917363, 48.940098 ], [ 26.917384, 48.939725 ], [ 26.917397, 48.939704 ], [ 26.917525, 48.939395 ], [ 26.917538, 48.939375 ], [ 26.918052, 48.938884 ], [ 26.918474, 48.938226 ], [ 26.918509, 48.938163 ], [ 26.918678, 48.937815 ], [ 26.918871, 48.937353 ], [ 26.91901, 48.936939 ], [ 26.919019, 48.936906 ], [ 26.919196, 48.936578 ], [ 26.919391, 48.936237 ], [ 26.919505, 48.936074 ], [ 26.919759, 48.935817 ], [ 26.919811, 48.935781 ], [ 26.9201, 48.935306 ], [ 26.920101, 48.935282 ], [ 26.920552, 48.934747 ], [ 26.921232, 48.933809 ], [ 26.92231, 48.93313 ], [ 26.922663, 48.932451 ], [ 26.92297, 48.932065 ], [ 26.922987, 48.932053 ], [ 26.923574, 48.931782 ], [ 26.924077, 48.931806 ], [ 26.924278, 48.931112 ], [ 26.924231, 48.930533 ], [ 26.92453, 48.930158 ], [ 26.92439, 48.929789 ], [ 26.924612, 48.929346 ], [ 26.924951, 48.929045 ], [ 26.924204, 48.928815 ], [ 26.923977, 48.928666 ], [ 26.92401, 48.92855 ], [ 26.924342, 48.928212 ], [ 26.924372, 48.928171 ], [ 26.924604, 48.927886 ], [ 26.924451, 48.927786 ], [ 26.921707, 48.927761 ], [ 26.92113, 48.927686 ], [ 26.919631, 48.927673 ], [ 26.91868, 48.927629 ], [ 26.917386, 48.927601 ], [ 26.917095, 48.927586 ], [ 26.916965, 48.927408 ], [ 26.916996, 48.927043 ], [ 26.917045, 48.921898 ], [ 26.91716, 48.920633 ], [ 26.91724, 48.918409 ], [ 26.917286, 48.917138 ], [ 26.917298, 48.915735 ], [ 26.91735, 48.914784 ], [ 26.917439, 48.914364 ], [ 26.917366, 48.91415 ], [ 26.917183, 48.914082 ] ] } }, { "type": "Feature", "properties": { "title": "Вело Дунаївці-Маків", "stroke": "#7CFC00", "stroke-width": 4 }, "geometry": { "type": "LineString", "coordinates": [ [ 26.917231, 48.914101 ], [ 26.917027, 48.914011 ], [ 26.916875, 48.913887 ], [ 26.916786, 48.913725 ], [ 26.916703, 48.913586 ], [ 26.91638, 48.912956 ], [ 26.916123, 48.912542 ], [ 26.915957, 48.912259 ], [ 26.91578, 48.911902 ], [ 26.91564, 48.911632 ], [ 26.915398, 48.911188 ], [ 26.915169, 48.910818 ], [ 26.914913, 48.910376 ], [ 26.914675, 48.909994 ], [ 26.914524, 48.90968 ], [ 26.914346, 48.909368 ], [ 26.914167, 48.909077 ], [ 26.913934, 48.90869 ], [ 26.913747, 48.908351 ], [ 26.913588, 48.908071 ], [ 26.913418, 48.907821 ], [ 26.913218, 48.907526 ], [ 26.91305, 48.907213 ], [ 26.912823, 48.906961 ], [ 26.912656, 48.906806 ], [ 26.912473, 48.906668 ], [ 26.911716, 48.906284 ], [ 26.910945, 48.905894 ], [ 26.910351, 48.905577 ], [ 26.909715, 48.905242 ], [ 26.908723, 48.904732 ], [ 26.908251, 48.904465 ], [ 26.907712, 48.904217 ], [ 26.907065, 48.903905 ], [ 26.906611, 48.903654 ], [ 26.906088, 48.903393 ], [ 26.905105, 48.902877 ], [ 26.904517, 48.902552 ], [ 26.903525, 48.90205 ], [ 26.902891, 48.901706 ], [ 26.902456, 48.901487 ], [ 26.90115, 48.900798 ], [ 26.900105, 48.900269 ], [ 26.899037, 48.899747 ], [ 26.897739, 48.899109 ], [ 26.897146, 48.8988 ], [ 26.896311, 48.898386 ], [ 26.895678, 48.898002 ], [ 26.895142, 48.897728 ], [ 26.894488, 48.897348 ], [ 26.893382, 48.89669 ], [ 26.893095, 48.89651 ], [ 26.892615, 48.896229 ], [ 26.89234, 48.896086 ], [ 26.892131, 48.895961 ], [ 26.891975, 48.895865 ], [ 26.891961, 48.895856 ], [ 26.891818, 48.895856 ], [ 26.891672, 48.895927 ], [ 26.891666, 48.89593 ], [ 26.891354, 48.896095 ], [ 26.891036, 48.896231 ], [ 26.89077, 48.896312 ], [ 26.889809, 48.896509 ], [ 26.889151, 48.896617 ], [ 26.887907, 48.896795 ], [ 26.88654, 48.897031 ], [ 26.885594, 48.897194 ], [ 26.884704, 48.897348 ], [ 26.883536, 48.89755 ], [ 26.88293, 48.897643 ], [ 26.882363, 48.89767 ], [ 26.881914, 48.897682 ], [ 26.881385, 48.897667 ], [ 26.880344, 48.897572 ], [ 26.87958, 48.897503 ], [ 26.878668, 48.897412 ], [ 26.878664, 48.897412 ], [ 26.877942, 48.897353 ], [ 26.876103, 48.897179 ], [ 26.874681, 48.897026 ], [ 26.873684, 48.896932 ], [ 26.872934, 48.896859 ], [ 26.871057, 48.896667 ], [ 26.869938, 48.896552 ], [ 26.867317, 48.896264 ], [ 26.866758, 48.89621 ], [ 26.864388, 48.895959 ], [ 26.863469, 48.895858 ], [ 26.863082, 48.895836 ], [ 26.862845, 48.895884 ], [ 26.862834, 48.895889 ], [ 26.862618, 48.895961 ], [ 26.862595, 48.895966 ], [ 26.862417, 48.895999 ], [ 26.862234, 48.896001 ], [ 26.862062, 48.895952 ], [ 26.861899, 48.89587 ], [ 26.861136, 48.895392 ], [ 26.859923, 48.894689 ], [ 26.858524, 48.893883 ], [ 26.857579, 48.893312 ], [ 26.856226, 48.892453 ], [ 26.855056, 48.891776 ], [ 26.854158, 48.891266 ], [ 26.852573, 48.890307 ], [ 26.851928, 48.889956 ], [ 26.851416, 48.889661 ], [ 26.850593, 48.889186 ], [ 26.849558, 48.888572 ], [ 26.849082, 48.888262 ], [ 26.848728, 48.887999 ], [ 26.848304, 48.887669 ], [ 26.847748, 48.887301 ], [ 26.847529, 48.887077 ], [ 26.847501, 48.887058 ], [ 26.847392, 48.886957 ], [ 26.847394, 48.886766 ], [ 26.847431, 48.886612 ], [ 26.847524, 48.886417 ], [ 26.84753, 48.886412 ], [ 26.847581, 48.886259 ], [ 26.847561, 48.886085 ], [ 26.8475, 48.885924 ], [ 26.847348, 48.885714 ], [ 26.847091, 48.885301 ], [ 26.846286, 48.884041 ], [ 26.846009, 48.883551 ], [ 26.84581, 48.883224 ], [ 26.845686, 48.882962 ], [ 26.845527, 48.882788 ], [ 26.845427, 48.882608 ], [ 26.845291, 48.882448 ], [ 26.845102, 48.882378 ], [ 26.84483, 48.88235 ], [ 26.844823, 48.882346 ], [ 26.84434, 48.882317 ], [ 26.843542, 48.882248 ], [ 26.843156, 48.882233 ], [ 26.842855, 48.882189 ], [ 26.842313, 48.882131 ], [ 26.842006, 48.882027 ], [ 26.84164, 48.881816 ], [ 26.841213, 48.881546 ], [ 26.840912, 48.881332 ], [ 26.840823, 48.881144 ], [ 26.840586, 48.880283 ], [ 26.84033, 48.879124 ], [ 26.840248, 48.878815 ], [ 26.840222, 48.878527 ], [ 26.84025, 48.878269 ], [ 26.840268, 48.87803 ], [ 26.840262, 48.877852 ], [ 26.840172, 48.877675 ], [ 26.840002, 48.877481 ], [ 26.837782, 48.877315 ], [ 26.837284, 48.877086 ], [ 26.83679, 48.876394 ], [ 26.83614, 48.875985 ], [ 26.832611, 48.876087 ], [ 26.831166, 48.875797 ], [ 26.829971, 48.875323 ], [ 26.827348, 48.873346 ], [ 26.825199, 48.871628 ], [ 26.816787, 48.865121 ], [ 26.81639, 48.864778 ], [ 26.815711, 48.864139 ], [ 26.815326, 48.86355 ], [ 26.807702, 48.854239 ], [ 26.80106, 48.850207 ], [ 26.800173, 48.849444 ], [ 26.796514, 48.847179 ], [ 26.791498, 48.843932 ], [ 26.788405, 48.842585 ], [ 26.784737, 48.841531 ], [ 26.773939, 48.838452 ], [ 26.77121, 48.83756 ], [ 26.769009, 48.835728 ], [ 26.766982, 48.833869 ], [ 26.763607, 48.830947 ], [ 26.759978, 48.828119 ], [ 26.755624, 48.824833 ], [ 26.753641, 48.822594 ], [ 26.743028, 48.811142 ], [ 26.744941, 48.813193 ], [ 26.739653, 48.807363 ], [ 26.73517, 48.802398 ], [ 26.7321, 48.799517 ], [ 26.729066, 48.796957 ], [ 26.726923, 48.795412 ], [ 26.726965, 48.795411 ], [ 26.713593, 48.786333 ], [ 26.712613, 48.785693 ], [ 26.71079, 48.784416 ], [ 26.710009, 48.783878 ], [ 26.709569, 48.783593 ], [ 26.709256, 48.783402 ], [ 26.709044, 48.783305 ], [ 26.709001, 48.783296 ], [ 26.70873, 48.78331 ], [ 26.70841, 48.783511 ], [ 26.708387, 48.783521 ], [ 26.705879, 48.785665 ], [ 26.704079, 48.787121 ], [ 26.703722, 48.787438 ], [ 26.703507, 48.787482 ], [ 26.70318, 48.787483 ], [ 26.701092, 48.787259 ], [ 26.700104, 48.787169 ], [ 26.700095, 48.787169 ], [ 26.699418, 48.787184 ], [ 26.698813, 48.787356 ], [ 26.698793, 48.787363 ], [ 26.697881, 48.787682 ], [ 26.697011, 48.787904 ], [ 26.696548, 48.787932 ], [ 26.695826, 48.787819 ], [ 26.695348, 48.787741 ], [ 26.695017, 48.787801 ], [ 26.694993, 48.787825 ], [ 26.694611, 48.788107 ], [ 26.693824, 48.788825 ], [ 26.69324, 48.789419 ], [ 26.69219, 48.790634 ], [ 26.691278, 48.791499 ], [ 26.69048, 48.792183 ], [ 26.690034, 48.792423 ], [ 26.689612, 48.792536 ], [ 26.689175, 48.792517 ], [ 26.688706, 48.792664 ], [ 26.685749, 48.793459 ], [ 26.683542, 48.794039 ], [ 26.68255, 48.794301 ], [ 26.681995, 48.794454 ], [ 26.681595, 48.79449 ], [ 26.681144, 48.794292 ], [ 26.680591, 48.793879 ], [ 26.679727, 48.793117 ], [ 26.678785, 48.792141 ], [ 26.678324, 48.791719 ], [ 26.677954, 48.791476 ], [ 26.6776, 48.791357 ], [ 26.677287, 48.791361 ], [ 26.676866, 48.791448 ], [ 26.676447, 48.791634 ], [ 26.676425, 48.791642 ], [ 26.675767, 48.791867 ], [ 26.674833, 48.792209 ], [ 26.674798, 48.792219 ], [ 26.673887, 48.792532 ], [ 26.673873, 48.792549 ], [ 26.672962, 48.792891 ], [ 26.672414, 48.793172 ], [ 26.672376, 48.793182 ], [ 26.672017, 48.793258 ], [ 26.672006, 48.793258 ], [ 26.671533, 48.793168 ], [ 26.671487, 48.793162 ], [ 26.67144, 48.793155 ], [ 26.671088, 48.793112 ], [ 26.670484, 48.793321 ], [ 26.669897, 48.793583 ], [ 26.669125, 48.793878 ], [ 26.668379, 48.794116 ], [ 26.667771, 48.794206 ], [ 26.666631, 48.794264 ], [ 26.665987, 48.794279 ], [ 26.665474, 48.794448 ], [ 26.665458, 48.79446 ], [ 26.664722, 48.794762 ], [ 26.664714, 48.794769 ], [ 26.664082, 48.794917 ], [ 26.663577, 48.794963 ], [ 26.663106, 48.794939 ], [ 26.662367, 48.794825 ], [ 26.66236, 48.794824 ], [ 26.661927, 48.794699 ], [ 26.661525, 48.79461 ], [ 26.661191, 48.794606 ], [ 26.661167, 48.794606 ], [ 26.660646, 48.794685 ], [ 26.659995, 48.794737 ], [ 26.659128, 48.794689 ], [ 26.658421, 48.794583 ], [ 26.657758, 48.794432 ], [ 26.656999, 48.794235 ], [ 26.6566, 48.794163 ], [ 26.656266, 48.794178 ], [ 26.655841, 48.794261 ], [ 26.655833, 48.794267 ], [ 26.6555, 48.794394 ], [ 26.655117, 48.794532 ], [ 26.654641, 48.794661 ], [ 26.65418, 48.7947 ], [ 26.653868, 48.794702 ], [ 26.653251, 48.794677 ], [ 26.652744, 48.794524 ], [ 26.652113, 48.794162 ], [ 26.651742, 48.793929 ], [ 26.651432, 48.793712 ], [ 26.650776, 48.793183 ], [ 26.650267, 48.792898 ], [ 26.649716, 48.792791 ], [ 26.649707, 48.792784 ], [ 26.648996, 48.792693 ], [ 26.648337, 48.792632 ], [ 26.647905, 48.792508 ], [ 26.647426, 48.792315 ], [ 26.647109, 48.792167 ], [ 26.646775, 48.791964 ], [ 26.646394, 48.79174 ], [ 26.646395, 48.791735 ], [ 26.645755, 48.791531 ], [ 26.64536, 48.791434 ], [ 26.644581, 48.791326 ], [ 26.64416, 48.791317 ], [ 26.644147, 48.791317 ], [ 26.643675, 48.791388 ], [ 26.643396, 48.791508 ], [ 26.643082, 48.791736 ], [ 26.643075, 48.791741 ], [ 26.642857, 48.791996 ], [ 26.642842, 48.792006 ], [ 26.642665, 48.792186 ], [ 26.642644, 48.792226 ], [ 26.642638, 48.792477 ], [ 26.642643, 48.792493 ], [ 26.642647, 48.79252 ], [ 26.642649, 48.792682 ], [ 26.642645, 48.79272 ], [ 26.642578, 48.792799 ], [ 26.64257, 48.792805 ], [ 26.642413, 48.792844 ], [ 26.642406, 48.792844 ], [ 26.642226, 48.792848 ], [ 26.642205, 48.792847 ], [ 26.642148, 48.792844 ], [ 26.642099, 48.792836 ], [ 26.642085, 48.792835 ], [ 26.642049, 48.792833 ], [ 26.642, 48.792831 ], [ 26.641965, 48.792829 ], [ 26.64193, 48.792822 ], [ 26.641923, 48.792822 ], [ 26.641874, 48.792814 ], [ 26.64184, 48.792807 ], [ 26.641798, 48.792801 ], [ 26.641755, 48.7928 ], [ 26.641726, 48.792799 ], [ 26.641683, 48.792798 ], [ 26.641604, 48.792796 ], [ 26.641554, 48.792795 ], [ 26.641476, 48.792794 ], [ 26.641447, 48.792793 ], [ 26.641419, 48.792792 ], [ 26.641347, 48.792791 ], [ 26.641319, 48.79279 ], [ 26.641283, 48.792789 ], [ 26.641197, 48.792788 ], [ 26.641169, 48.792787 ], [ 26.64114, 48.792786 ], [ 26.641091, 48.792785 ], [ 26.641041, 48.792784 ], [ 26.640984, 48.792783 ], [ 26.640948, 48.792782 ], [ 26.640927, 48.792782 ], [ 26.640891, 48.792781 ], [ 26.640863, 48.79278 ], [ 26.640806, 48.792779 ], [ 26.640778, 48.792778 ], [ 26.640735, 48.792777 ], [ 26.640692, 48.792776 ], [ 26.640643, 48.792775 ], [ 26.640572, 48.792774 ], [ 26.640508, 48.792772 ], [ 26.640458, 48.792771 ], [ 26.640423, 48.792771 ], [ 26.640359, 48.792769 ], [ 26.640324, 48.792768 ], [ 26.640296, 48.792768 ], [ 26.640232, 48.792766 ], [ 26.640196, 48.792766 ], [ 26.640132, 48.792766 ], [ 26.640074, 48.792765 ], [ 26.640002, 48.792765 ], [ 26.639944, 48.792765 ], [ 26.639908, 48.792765 ], [ 26.639879, 48.792765 ], [ 26.639836, 48.792765 ], [ 26.639786, 48.792765 ], [ 26.639756, 48.792765 ], [ 26.639705, 48.792761 ], [ 26.639654, 48.792757 ], [ 26.639617, 48.792758 ], [ 26.639572, 48.792759 ], [ 26.63955, 48.79276 ], [ 26.639498, 48.79276 ], [ 26.639448, 48.79276 ], [ 26.639427, 48.79276 ], [ 26.639384, 48.792759 ], [ 26.639356, 48.792759 ], [ 26.639316, 48.792748 ], [ 26.639261, 48.792737 ], [ 26.639184, 48.792731 ], [ 26.639163, 48.79273 ], [ 26.63864, 48.792706 ], [ 26.63813, 48.792636 ], [ 26.63736, 48.792505 ], [ 26.636872, 48.792417 ], [ 26.63646, 48.792339 ], [ 26.636044, 48.792317 ], [ 26.635726, 48.792321 ], [ 26.635488, 48.792365 ] ] } }, { "type": "Feature", "properties": { "title": "Дунаївці-Маків", "stroke": "#0066FF", "stroke-width": 4 }, "geometry": { "type": "LineString", "coordinates": [ [ 26.917231, 48.914101 ], [ 26.917027, 48.914011 ], [ 26.916875, 48.913887 ], [ 26.916786, 48.913725 ], [ 26.916703, 48.913586 ], [ 26.91638, 48.912956 ], [ 26.916123, 48.912542 ], [ 26.915957, 48.912259 ], [ 26.91578, 48.911902 ], [ 26.91564, 48.911632 ], [ 26.915398, 48.911188 ], [ 26.915169, 48.910818 ], [ 26.914913, 48.910376 ], [ 26.914675, 48.909994 ], [ 26.914524, 48.90968 ], [ 26.914346, 48.909368 ], [ 26.914167, 48.909077 ], [ 26.913934, 48.90869 ], [ 26.913747, 48.908351 ], [ 26.913588, 48.908071 ], [ 26.913418, 48.907821 ], [ 26.913218, 48.907526 ], [ 26.91305, 48.907213 ], [ 26.912823, 48.906961 ], [ 26.912656, 48.906806 ], [ 26.912473, 48.906668 ], [ 26.911716, 48.906284 ], [ 26.910945, 48.905894 ], [ 26.910351, 48.905577 ], [ 26.909715, 48.905242 ], [ 26.908723, 48.904732 ], [ 26.908251, 48.904465 ], [ 26.907712, 48.904217 ], [ 26.907065, 48.903905 ], [ 26.906611, 48.903654 ], [ 26.906088, 48.903393 ], [ 26.905105, 48.902877 ], [ 26.904517, 48.902552 ], [ 26.903525, 48.90205 ], [ 26.902891, 48.901706 ], [ 26.902456, 48.901487 ], [ 26.90115, 48.900798 ], [ 26.900105, 48.900269 ], [ 26.899037, 48.899747 ], [ 26.897739, 48.899109 ], [ 26.897146, 48.8988 ], [ 26.896311, 48.898386 ], [ 26.895678, 48.898002 ], [ 26.895142, 48.897728 ], [ 26.894488, 48.897348 ], [ 26.893382, 48.89669 ], [ 26.893095, 48.89651 ], [ 26.892615, 48.896229 ], [ 26.89234, 48.896086 ], [ 26.892131, 48.895961 ], [ 26.891975, 48.895865 ], [ 26.891961, 48.895856 ], [ 26.891818, 48.895856 ], [ 26.891672, 48.895927 ], [ 26.891666, 48.89593 ], [ 26.891354, 48.896095 ], [ 26.891036, 48.896231 ], [ 26.89077, 48.896312 ], [ 26.889809, 48.896509 ], [ 26.889151, 48.896617 ], [ 26.887907, 48.896795 ], [ 26.88654, 48.897031 ], [ 26.885594, 48.897194 ], [ 26.884704, 48.897348 ], [ 26.883536, 48.89755 ], [ 26.88293, 48.897643 ], [ 26.882363, 48.89767 ], [ 26.881914, 48.897682 ], [ 26.881385, 48.897667 ], [ 26.880344, 48.897572 ], [ 26.87958, 48.897503 ], [ 26.878668, 48.897412 ], [ 26.878664, 48.897412 ], [ 26.877942, 48.897353 ], [ 26.876103, 48.897179 ], [ 26.874681, 48.897026 ], [ 26.873684, 48.896932 ], [ 26.872934, 48.896859 ], [ 26.871057, 48.896667 ], [ 26.869938, 48.896552 ], [ 26.867317, 48.896264 ], [ 26.866758, 48.89621 ], [ 26.864388, 48.895959 ], [ 26.863469, 48.895858 ], [ 26.863082, 48.895836 ], [ 26.862845, 48.895884 ], [ 26.862834, 48.895889 ], [ 26.862618, 48.895961 ], [ 26.862595, 48.895966 ], [ 26.862417, 48.895999 ], [ 26.862234, 48.896001 ], [ 26.862062, 48.895952 ], [ 26.861899, 48.89587 ], [ 26.861136, 48.895392 ], [ 26.859923, 48.894689 ], [ 26.858524, 48.893883 ], [ 26.857579, 48.893312 ], [ 26.856226, 48.892453 ], [ 26.855056, 48.891776 ], [ 26.854158, 48.891266 ], [ 26.852573, 48.890307 ], [ 26.851928, 48.889956 ], [ 26.851416, 48.889661 ], [ 26.850593, 48.889186 ], [ 26.849558, 48.888572 ], [ 26.849082, 48.888262 ], [ 26.848728, 48.887999 ], [ 26.848304, 48.887669 ], [ 26.847748, 48.887301 ], [ 26.847529, 48.887077 ], [ 26.847501, 48.887058 ], [ 26.847392, 48.886957 ], [ 26.847394, 48.886766 ], [ 26.847431, 48.886612 ], [ 26.847524, 48.886417 ], [ 26.84753, 48.886412 ], [ 26.847581, 48.886259 ], [ 26.847561, 48.886085 ], [ 26.8475, 48.885924 ], [ 26.847348, 48.885714 ], [ 26.847091, 48.885301 ], [ 26.846286, 48.884041 ], [ 26.846009, 48.883551 ], [ 26.84581, 48.883224 ], [ 26.845686, 48.882962 ], [ 26.845527, 48.882788 ], [ 26.845427, 48.882608 ], [ 26.845291, 48.882448 ], [ 26.845102, 48.882378 ], [ 26.84483, 48.88235 ], [ 26.844823, 48.882346 ], [ 26.84434, 48.882317 ], [ 26.843542, 48.882248 ], [ 26.843156, 48.882233 ], [ 26.842855, 48.882189 ], [ 26.842313, 48.882131 ], [ 26.842006, 48.882027 ], [ 26.84164, 48.881816 ], [ 26.841213, 48.881546 ], [ 26.840912, 48.881332 ], [ 26.840823, 48.881144 ], [ 26.840586, 48.880283 ], [ 26.84033, 48.879124 ], [ 26.840248, 48.878815 ], [ 26.840222, 48.878527 ], [ 26.84025, 48.878269 ], [ 26.840268, 48.87803 ], [ 26.840262, 48.877852 ], [ 26.840172, 48.877675 ], [ 26.840002, 48.877481 ], [ 26.839953, 48.87733 ], [ 26.839964, 48.877167 ], [ 26.840057, 48.87662 ], [ 26.840014, 48.876138 ], [ 26.84003, 48.875776 ], [ 26.840004, 48.875243 ], [ 26.839997, 48.874896 ], [ 26.839986, 48.874574 ], [ 26.839988, 48.87456 ], [ 26.839976, 48.874334 ], [ 26.840016, 48.874066 ], [ 26.840039, 48.873792 ], [ 26.840087, 48.873625 ], [ 26.840147, 48.873421 ], [ 26.840175, 48.873242 ], [ 26.840214, 48.872952 ], [ 26.84027, 48.872719 ], [ 26.840416, 48.872422 ], [ 26.840635, 48.8721 ], [ 26.840783, 48.871847 ], [ 26.840895, 48.871687 ], [ 26.841049, 48.871404 ], [ 26.841195, 48.871175 ], [ 26.841426, 48.870814 ], [ 26.841728, 48.870352 ], [ 26.841972, 48.869903 ], [ 26.842331, 48.869315 ], [ 26.842457, 48.869083 ], [ 26.842538, 48.868839 ], [ 26.842565, 48.868681 ], [ 26.842696, 48.868412 ], [ 26.842817, 48.868218 ], [ 26.84283, 48.8682 ], [ 26.843307, 48.867862 ], [ 26.843656, 48.867696 ], [ 26.844191, 48.867369 ], [ 26.844687, 48.867019 ], [ 26.844863, 48.866834 ], [ 26.844868, 48.866827 ], [ 26.844989, 48.866684 ], [ 26.844993, 48.866677 ], [ 26.845044, 48.866571 ], [ 26.845082, 48.866412 ], [ 26.845088, 48.866133 ], [ 26.845037, 48.865842 ], [ 26.844822, 48.86549 ], [ 26.844671, 48.865166 ], [ 26.844513, 48.864824 ], [ 26.844247, 48.864142 ], [ 26.844108, 48.863768 ], [ 26.843936, 48.86324 ], [ 26.843809, 48.862819 ], [ 26.843733, 48.862572 ], [ 26.843553, 48.86201 ], [ 26.843366, 48.861403 ], [ 26.84323, 48.860934 ], [ 26.843117, 48.860414 ], [ 26.842997, 48.860043 ], [ 26.842933, 48.859644 ], [ 26.842828, 48.85934 ], [ 26.842671, 48.858875 ], [ 26.842452, 48.858471 ], [ 26.842167, 48.857982 ], [ 26.841954, 48.857634 ], [ 26.841763, 48.857141 ], [ 26.841548, 48.856595 ], [ 26.841138, 48.855696 ], [ 26.840807, 48.855083 ], [ 26.84062, 48.854707 ], [ 26.840478, 48.854471 ], [ 26.840287, 48.854259 ], [ 26.840179, 48.853948 ], [ 26.840114, 48.853779 ], [ 26.839947, 48.853596 ], [ 26.839745, 48.853351 ], [ 26.839746, 48.853347 ], [ 26.839619, 48.853175 ], [ 26.839618, 48.853048 ], [ 26.839619, 48.853029 ], [ 26.839625, 48.853026 ], [ 26.839798, 48.852881 ], [ 26.840029, 48.852735 ], [ 26.840215, 48.852579 ], [ 26.840225, 48.852572 ], [ 26.840342, 48.852388 ], [ 26.840392, 48.852192 ], [ 26.840392, 48.852185 ], [ 26.840484, 48.85204 ], [ 26.8406, 48.851918 ], [ 26.840611, 48.85191 ], [ 26.8408, 48.851806 ], [ 26.840948, 48.851739 ], [ 26.841105, 48.851647 ], [ 26.84111, 48.851643 ], [ 26.84122, 48.851523 ], [ 26.841219, 48.851508 ], [ 26.841229, 48.851497 ], [ 26.841274, 48.851359 ], [ 26.841278, 48.851344 ], [ 26.841352, 48.851153 ], [ 26.841439, 48.850873 ], [ 26.841514, 48.850633 ], [ 26.841615, 48.850264 ], [ 26.841686, 48.850011 ], [ 26.841695, 48.849877 ], [ 26.841716, 48.849721 ], [ 26.841657, 48.849532 ], [ 26.841643, 48.849389 ], [ 26.841642, 48.849382 ], [ 26.841667, 48.849221 ], [ 26.841667, 48.849217 ], [ 26.841824, 48.849097 ], [ 26.841829, 48.849091 ], [ 26.842149, 48.848947 ], [ 26.842388, 48.848851 ], [ 26.842399, 48.848839 ], [ 26.842715, 48.848662 ], [ 26.842979, 48.848547 ], [ 26.843189, 48.848462 ], [ 26.843418, 48.848392 ], [ 26.843533, 48.848341 ], [ 26.843525, 48.848281 ], [ 26.843416, 48.848213 ], [ 26.842721, 48.847744 ], [ 26.84214, 48.847378 ], [ 26.841639, 48.847021 ], [ 26.841218, 48.846719 ], [ 26.840773, 48.846429 ], [ 26.840622, 48.84628 ], [ 26.840483, 48.84614 ], [ 26.840348, 48.845985 ], [ 26.840348, 48.845979 ], [ 26.840259, 48.845806 ], [ 26.840259, 48.845793 ], [ 26.840221, 48.845663 ], [ 26.840221, 48.845656 ], [ 26.840154, 48.845562 ], [ 26.840135, 48.845555 ], [ 26.839981, 48.845539 ], [ 26.839952, 48.84554 ], [ 26.839918, 48.84554 ], [ 26.839914, 48.84554 ], [ 26.839684, 48.845578 ], [ 26.839669, 48.845588 ], [ 26.839415, 48.845716 ], [ 26.839395, 48.845726 ], [ 26.839172, 48.84587 ], [ 26.839167, 48.845873 ], [ 26.838904, 48.846015 ], [ 26.838894, 48.846022 ], [ 26.838872, 48.84603 ], [ 26.838628, 48.846142 ], [ 26.838612, 48.846149 ], [ 26.838273, 48.846124 ], [ 26.837991, 48.846087 ], [ 26.837682, 48.846167 ], [ 26.837354, 48.846265 ], [ 26.837043, 48.846356 ], [ 26.83663, 48.84644 ], [ 26.836279, 48.846448 ], [ 26.835804, 48.846447 ], [ 26.835415, 48.846413 ], [ 26.83541, 48.846413 ], [ 26.835134, 48.846352 ], [ 26.835118, 48.846352 ], [ 26.834849, 48.846333 ], [ 26.834838, 48.846334 ], [ 26.834687, 48.846294 ], [ 26.834527, 48.846215 ], [ 26.834409, 48.845976 ], [ 26.834332, 48.845795 ], [ 26.834319, 48.845624 ], [ 26.834331, 48.845437 ], [ 26.834361, 48.845209 ], [ 26.83439, 48.845098 ], [ 26.834344, 48.844736 ], [ 26.834272, 48.844515 ], [ 26.834273, 48.8445 ], [ 26.834123, 48.844282 ], [ 26.834123, 48.844271 ], [ 26.834113, 48.844261 ], [ 26.833969, 48.844052 ], [ 26.833782, 48.843719 ], [ 26.833695, 48.843435 ], [ 26.83353, 48.843092 ], [ 26.833314, 48.84282 ], [ 26.833295, 48.842802 ], [ 26.833063, 48.842613 ], [ 26.833033, 48.8426 ], [ 26.833021, 48.842596 ], [ 26.832743, 48.842494 ], [ 26.832719, 48.842481 ], [ 26.832463, 48.842308 ], [ 26.832452, 48.842292 ], [ 26.832441, 48.842284 ], [ 26.832429, 48.842276 ], [ 26.832267, 48.842094 ], [ 26.832262, 48.842079 ], [ 26.832095, 48.841893 ], [ 26.832085, 48.841882 ], [ 26.832064, 48.84186 ], [ 26.831867, 48.841763 ], [ 26.831846, 48.841759 ], [ 26.831835, 48.841755 ], [ 26.831573, 48.84173 ], [ 26.831552, 48.841726 ], [ 26.831525, 48.841726 ], [ 26.831515, 48.841726 ], [ 26.831108, 48.84171 ], [ 26.831077, 48.841709 ], [ 26.830716, 48.84165 ], [ 26.830692, 48.841643 ], [ 26.830672, 48.841642 ], [ 26.830292, 48.841598 ], [ 26.829533, 48.841398 ], [ 26.829196, 48.841315 ], [ 26.829163, 48.841314 ], [ 26.829141, 48.841313 ], [ 26.828747, 48.841266 ], [ 26.828456, 48.84125 ], [ 26.828143, 48.841333 ], [ 26.828132, 48.841341 ], [ 26.82789, 48.841513 ], [ 26.827871, 48.841524 ], [ 26.827656, 48.841691 ], [ 26.827428, 48.841856 ], [ 26.826876, 48.842197 ], [ 26.82622, 48.842536 ], [ 26.825377, 48.842987 ], [ 26.824661, 48.843342 ], [ 26.824371, 48.843477 ], [ 26.823956, 48.843636 ], [ 26.823654, 48.84374 ], [ 26.823333, 48.843846 ], [ 26.823052, 48.843998 ], [ 26.822799, 48.844128 ], [ 26.822602, 48.844264 ], [ 26.822596, 48.844268 ], [ 26.822429, 48.844336 ], [ 26.822417, 48.844345 ], [ 26.822169, 48.844329 ], [ 26.821874, 48.84426 ], [ 26.8214, 48.844151 ], [ 26.82131, 48.843996 ], [ 26.821268, 48.843825 ], [ 26.821279, 48.843622 ], [ 26.821366, 48.843037 ], [ 26.821378, 48.842744 ], [ 26.821453, 48.842124 ], [ 26.821524, 48.841682 ], [ 26.821608, 48.84121 ], [ 26.821654, 48.840956 ], [ 26.821763, 48.840666 ], [ 26.821811, 48.840498 ], [ 26.821837, 48.840404 ], [ 26.821841, 48.840274 ], [ 26.821769, 48.840141 ], [ 26.821613, 48.839995 ], [ 26.821385, 48.839858 ], [ 26.821137, 48.839687 ], [ 26.820872, 48.839504 ], [ 26.82048, 48.839273 ], [ 26.820215, 48.839123 ], [ 26.820207, 48.839117 ], [ 26.819935, 48.838965 ], [ 26.819726, 48.838848 ], [ 26.81945, 48.83866 ], [ 26.819145, 48.838491 ], [ 26.818867, 48.838321 ], [ 26.818609, 48.838178 ], [ 26.818456, 48.838041 ], [ 26.818451, 48.838036 ], [ 26.818488, 48.837946 ], [ 26.818562, 48.837871 ], [ 26.81879, 48.83777 ], [ 26.819143, 48.837608 ], [ 26.819448, 48.837499 ], [ 26.819707, 48.837364 ], [ 26.819876, 48.837293 ], [ 26.81998, 48.837183 ], [ 26.819996, 48.837063 ], [ 26.820004, 48.836907 ], [ 26.820003, 48.836002 ], [ 26.820047, 48.835772 ], [ 26.820096, 48.835126 ], [ 26.820122, 48.83491 ], [ 26.820153, 48.834009 ], [ 26.820181, 48.833726 ], [ 26.820161, 48.833371 ], [ 26.820173, 48.833081 ], [ 26.820234, 48.83166 ], [ 26.820241, 48.831366 ], [ 26.820224, 48.831139 ], [ 26.820188, 48.83041 ], [ 26.820186, 48.829897 ], [ 26.820174, 48.82958 ], [ 26.820191, 48.828376 ], [ 26.820194, 48.828148 ], [ 26.820178, 48.827902 ], [ 26.820155, 48.827706 ], [ 26.820118, 48.827579 ], [ 26.819746, 48.826372 ], [ 26.819498, 48.825572 ], [ 26.819314, 48.82485 ], [ 26.819073, 48.823971 ], [ 26.818937, 48.823437 ], [ 26.818492, 48.82176 ], [ 26.818444, 48.821594 ], [ 26.818413, 48.821451 ], [ 26.818394, 48.821334 ], [ 26.818321, 48.821062 ], [ 26.818261, 48.820857 ], [ 26.818223, 48.82073 ], [ 26.817752, 48.819297 ], [ 26.817615, 48.818935 ], [ 26.81739, 48.818243 ], [ 26.817293, 48.8179 ], [ 26.817195, 48.817552 ], [ 26.817124, 48.817302 ], [ 26.816869, 48.816643 ], [ 26.816755, 48.816381 ], [ 26.816674, 48.816152 ], [ 26.81634, 48.815214 ], [ 26.816289, 48.814998 ], [ 26.816061, 48.814359 ], [ 26.815983, 48.814145 ], [ 26.81585, 48.813563 ], [ 26.815734, 48.813128 ], [ 26.815606, 48.812743 ], [ 26.815499, 48.812427 ], [ 26.815383, 48.811921 ], [ 26.815321, 48.811751 ], [ 26.81527, 48.811497 ], [ 26.815177, 48.811273 ], [ 26.815172, 48.811266 ], [ 26.81495, 48.811047 ], [ 26.814946, 48.811044 ], [ 26.814746, 48.810895 ], [ 26.814742, 48.810895 ], [ 26.814393, 48.810652 ], [ 26.813877, 48.810286 ], [ 26.813658, 48.810124 ], [ 26.812442, 48.809204 ], [ 26.811377, 48.808438 ], [ 26.809766, 48.807284 ], [ 26.809114, 48.806788 ], [ 26.807803, 48.805819 ], [ 26.807181, 48.805352 ], [ 26.805275, 48.803953 ], [ 26.804725, 48.803534 ], [ 26.803643, 48.802718 ], [ 26.803433, 48.802572 ], [ 26.803286, 48.802487 ], [ 26.803127, 48.802389 ], [ 26.802928, 48.802318 ], [ 26.80256, 48.802165 ], [ 26.802058, 48.802005 ], [ 26.801705, 48.801873 ], [ 26.800565, 48.801414 ], [ 26.799889, 48.80114 ], [ 26.799229, 48.800862 ], [ 26.798719, 48.800667 ], [ 26.798182, 48.800442 ], [ 26.795973, 48.799526 ], [ 26.795121, 48.799177 ], [ 26.792949, 48.798268 ], [ 26.791929, 48.797843 ], [ 26.790216, 48.797124 ], [ 26.789431, 48.796806 ], [ 26.788829, 48.79656 ], [ 26.787152, 48.795864 ], [ 26.786232, 48.795469 ], [ 26.785572, 48.795189 ], [ 26.784193, 48.794611 ], [ 26.783723, 48.7944 ], [ 26.783468, 48.794251 ], [ 26.783248, 48.794105 ], [ 26.783118, 48.794038 ], [ 26.782993, 48.793973 ], [ 26.782994, 48.793966 ], [ 26.782904, 48.793829 ], [ 26.782884, 48.793673 ], [ 26.782926, 48.793505 ], [ 26.783023, 48.793348 ], [ 26.783157, 48.793218 ], [ 26.783388, 48.792962 ], [ 26.783775, 48.79265 ], [ 26.784241, 48.792404 ], [ 26.78425, 48.792396 ], [ 26.78466, 48.792112 ], [ 26.784678, 48.792104 ], [ 26.784995, 48.791794 ], [ 26.785209, 48.791498 ], [ 26.785163, 48.791371 ], [ 26.784515, 48.791221 ], [ 26.784133, 48.791071 ], [ 26.784113, 48.791058 ], [ 26.783328, 48.790746 ], [ 26.78312, 48.790586 ], [ 26.78293, 48.790337 ], [ 26.782917, 48.789924 ], [ 26.782921, 48.7895 ], [ 26.782972, 48.789234 ], [ 26.782972, 48.789223 ], [ 26.7831, 48.78885 ], [ 26.783141, 48.788652 ], [ 26.783082, 48.788459 ], [ 26.783065, 48.788438 ], [ 26.782813, 48.7883 ], [ 26.782796, 48.7883 ], [ 26.782394, 48.78824 ], [ 26.782369, 48.78824 ], [ 26.782042, 48.78829 ], [ 26.781985, 48.78831 ], [ 26.78196, 48.788326 ], [ 26.781575, 48.788546 ], [ 26.781566, 48.788557 ], [ 26.781103, 48.788835 ], [ 26.781086, 48.788846 ], [ 26.780513, 48.789241 ], [ 26.780016, 48.789558 ], [ 26.779997, 48.789576 ], [ 26.779597, 48.789904 ], [ 26.779314, 48.790226 ], [ 26.779172, 48.790414 ], [ 26.779163, 48.79042 ], [ 26.778957, 48.790507 ], [ 26.778764, 48.790496 ], [ 26.778394, 48.790307 ], [ 26.777875, 48.79007 ], [ 26.777392, 48.78982 ], [ 26.776795, 48.78972 ], [ 26.775774, 48.789659 ], [ 26.774537, 48.789604 ], [ 26.77216, 48.789513 ], [ 26.771448, 48.789472 ], [ 26.770519, 48.789431 ], [ 26.769597, 48.789362 ], [ 26.768116, 48.789331 ], [ 26.766034, 48.789232 ], [ 26.764201, 48.789128 ], [ 26.761417, 48.789041 ], [ 26.759455, 48.78896 ], [ 26.758577, 48.788936 ], [ 26.75744, 48.788909 ], [ 26.757078, 48.788919 ], [ 26.756837, 48.788963 ], [ 26.756453, 48.789015 ], [ 26.755957, 48.78901 ], [ 26.754972, 48.788929 ], [ 26.751358, 48.788731 ], [ 26.750084, 48.78867 ], [ 26.749278, 48.788634 ], [ 26.74581, 48.788407 ], [ 26.744855, 48.788363 ], [ 26.744212, 48.788331 ], [ 26.740751, 48.788103 ], [ 26.73932, 48.788015 ], [ 26.734718, 48.787749 ], [ 26.733591, 48.787687 ], [ 26.732924, 48.787641 ], [ 26.730309, 48.787455 ], [ 26.728523, 48.787358 ], [ 26.727555, 48.787294 ], [ 26.723547, 48.78702 ], [ 26.722828, 48.787017 ], [ 26.721831, 48.786933 ], [ 26.719493, 48.786755 ], [ 26.718323, 48.786705 ], [ 26.717617, 48.786667 ], [ 26.715385, 48.786507 ], [ 26.714748, 48.786479 ], [ 26.714741, 48.786479 ], [ 26.714174, 48.786456 ], [ 26.713803, 48.786429 ], [ 26.713798, 48.786424 ], [ 26.713593, 48.786333 ], [ 26.712613, 48.785693 ], [ 26.71079, 48.784416 ], [ 26.710009, 48.783878 ], [ 26.709569, 48.783593 ], [ 26.709256, 48.783402 ], [ 26.709044, 48.783305 ], [ 26.709001, 48.783296 ], [ 26.70873, 48.78331 ], [ 26.70841, 48.783511 ], [ 26.708387, 48.783521 ], [ 26.705879, 48.785665 ], [ 26.704079, 48.787121 ], [ 26.703722, 48.787438 ], [ 26.703507, 48.787482 ], [ 26.70318, 48.787483 ], [ 26.701092, 48.787259 ], [ 26.700104, 48.787169 ], [ 26.700095, 48.787169 ], [ 26.699418, 48.787184 ], [ 26.698813, 48.787356 ], [ 26.698793, 48.787363 ], [ 26.697881, 48.787682 ], [ 26.697011, 48.787904 ], [ 26.696548, 48.787932 ], [ 26.695826, 48.787819 ], [ 26.695348, 48.787741 ], [ 26.695017, 48.787801 ], [ 26.694993, 48.787825 ], [ 26.694611, 48.788107 ], [ 26.693824, 48.788825 ], [ 26.69324, 48.789419 ], [ 26.69219, 48.790634 ], [ 26.691278, 48.791499 ], [ 26.69048, 48.792183 ], [ 26.690034, 48.792423 ], [ 26.689612, 48.792536 ], [ 26.689175, 48.792517 ], [ 26.688706, 48.792664 ], [ 26.685749, 48.793459 ], [ 26.683542, 48.794039 ], [ 26.68255, 48.794301 ], [ 26.681995, 48.794454 ], [ 26.681595, 48.79449 ], [ 26.681144, 48.794292 ], [ 26.680591, 48.793879 ], [ 26.679727, 48.793117 ], [ 26.678785, 48.792141 ], [ 26.678324, 48.791719 ], [ 26.677954, 48.791476 ], [ 26.6776, 48.791357 ], [ 26.677287, 48.791361 ], [ 26.676866, 48.791448 ], [ 26.676447, 48.791634 ], [ 26.676425, 48.791642 ], [ 26.675767, 48.791867 ], [ 26.674833, 48.792209 ], [ 26.674798, 48.792219 ], [ 26.673887, 48.792532 ], [ 26.673873, 48.792549 ], [ 26.672962, 48.792891 ], [ 26.672414, 48.793172 ], [ 26.672376, 48.793182 ], [ 26.672017, 48.793258 ], [ 26.672006, 48.793258 ], [ 26.671533, 48.793168 ], [ 26.671487, 48.793162 ], [ 26.67144, 48.793155 ], [ 26.671088, 48.793112 ], [ 26.670484, 48.793321 ], [ 26.669897, 48.793583 ], [ 26.669125, 48.793878 ], [ 26.668379, 48.794116 ], [ 26.667771, 48.794206 ], [ 26.666631, 48.794264 ], [ 26.665987, 48.794279 ], [ 26.665474, 48.794448 ], [ 26.665458, 48.79446 ], [ 26.664722, 48.794762 ], [ 26.664714, 48.794769 ], [ 26.664082, 48.794917 ], [ 26.663577, 48.794963 ], [ 26.663106, 48.794939 ], [ 26.662367, 48.794825 ], [ 26.66236, 48.794824 ], [ 26.661927, 48.794699 ], [ 26.661525, 48.79461 ], [ 26.661191, 48.794606 ], [ 26.661167, 48.794606 ], [ 26.660646, 48.794685 ], [ 26.659995, 48.794737 ], [ 26.659128, 48.794689 ], [ 26.658421, 48.794583 ], [ 26.657758, 48.794432 ], [ 26.656999, 48.794235 ], [ 26.6566, 48.794163 ], [ 26.656266, 48.794178 ], [ 26.655841, 48.794261 ], [ 26.655833, 48.794267 ], [ 26.6555, 48.794394 ], [ 26.655117, 48.794532 ], [ 26.654641, 48.794661 ], [ 26.65418, 48.7947 ], [ 26.653868, 48.794702 ], [ 26.653251, 48.794677 ], [ 26.652744, 48.794524 ], [ 26.652113, 48.794162 ], [ 26.651742, 48.793929 ], [ 26.651432, 48.793712 ], [ 26.650776, 48.793183 ], [ 26.650267, 48.792898 ], [ 26.649716, 48.792791 ], [ 26.649707, 48.792784 ], [ 26.648996, 48.792693 ], [ 26.648337, 48.792632 ], [ 26.647905, 48.792508 ], [ 26.647426, 48.792315 ], [ 26.647109, 48.792167 ], [ 26.646775, 48.791964 ], [ 26.646394, 48.79174 ], [ 26.646395, 48.791735 ], [ 26.645755, 48.791531 ], [ 26.64536, 48.791434 ], [ 26.644581, 48.791326 ], [ 26.64416, 48.791317 ], [ 26.644147, 48.791317 ], [ 26.643675, 48.791388 ], [ 26.643396, 48.791508 ], [ 26.643082, 48.791736 ], [ 26.643075, 48.791741 ], [ 26.642857, 48.791996 ], [ 26.642842, 48.792006 ], [ 26.642665, 48.792186 ], [ 26.642644, 48.792226 ], [ 26.642638, 48.792477 ], [ 26.642643, 48.792493 ], [ 26.642647, 48.79252 ], [ 26.642649, 48.792682 ], [ 26.642645, 48.79272 ], [ 26.642578, 48.792799 ], [ 26.64257, 48.792805 ], [ 26.642413, 48.792844 ], [ 26.642406, 48.792844 ], [ 26.642226, 48.792848 ], [ 26.642205, 48.792847 ], [ 26.642148, 48.792844 ], [ 26.642099, 48.792836 ], [ 26.642085, 48.792835 ], [ 26.642049, 48.792833 ], [ 26.642, 48.792831 ], [ 26.641965, 48.792829 ], [ 26.64193, 48.792822 ], [ 26.641923, 48.792822 ], [ 26.641874, 48.792814 ], [ 26.64184, 48.792807 ], [ 26.641798, 48.792801 ], [ 26.641755, 48.7928 ], [ 26.641726, 48.792799 ], [ 26.641683, 48.792798 ], [ 26.641604, 48.792796 ], [ 26.641554, 48.792795 ], [ 26.641476, 48.792794 ], [ 26.641447, 48.792793 ], [ 26.641419, 48.792792 ], [ 26.641347, 48.792791 ], [ 26.641319, 48.79279 ], [ 26.641283, 48.792789 ], [ 26.641197, 48.792788 ], [ 26.641169, 48.792787 ], [ 26.64114, 48.792786 ], [ 26.641091, 48.792785 ], [ 26.641041, 48.792784 ], [ 26.640984, 48.792783 ], [ 26.640948, 48.792782 ], [ 26.640927, 48.792782 ], [ 26.640891, 48.792781 ], [ 26.640863, 48.79278 ], [ 26.640806, 48.792779 ], [ 26.640778, 48.792778 ], [ 26.640735, 48.792777 ], [ 26.640692, 48.792776 ], [ 26.640643, 48.792775 ], [ 26.640572, 48.792774 ], [ 26.640508, 48.792772 ], [ 26.640458, 48.792771 ], [ 26.640423, 48.792771 ], [ 26.640359, 48.792769 ], [ 26.640324, 48.792768 ], [ 26.640296, 48.792768 ], [ 26.640232, 48.792766 ], [ 26.640196, 48.792766 ], [ 26.640132, 48.792766 ], [ 26.640074, 48.792765 ], [ 26.640002, 48.792765 ], [ 26.639944, 48.792765 ], [ 26.639908, 48.792765 ], [ 26.639879, 48.792765 ], [ 26.639836, 48.792765 ], [ 26.639786, 48.792765 ], [ 26.639756, 48.792765 ], [ 26.639705, 48.792761 ], [ 26.639654, 48.792757 ], [ 26.639617, 48.792758 ], [ 26.639572, 48.792759 ], [ 26.63955, 48.79276 ], [ 26.639498, 48.79276 ], [ 26.639448, 48.79276 ], [ 26.639427, 48.79276 ], [ 26.639384, 48.792759 ], [ 26.639356, 48.792759 ], [ 26.639316, 48.792748 ], [ 26.639261, 48.792737 ], [ 26.639184, 48.792731 ], [ 26.639163, 48.79273 ], [ 26.63864, 48.792706 ], [ 26.63813, 48.792636 ], [ 26.63736, 48.792505 ], [ 26.636872, 48.792417 ], [ 26.63646, 48.792339 ], [ 26.636044, 48.792317 ], [ 26.635726, 48.792321 ], [ 26.635488, 48.792365 ] ] } }, { "type": "Feature", "properties": { "title": "Костел-Сабарів", "stroke": "#0066FF", "stroke-width": 4 }, "geometry": { "type": "LineString", "coordinates": [ [ 28.473568, 49.233202 ], [ 28.473586, 49.233158 ], [ 28.473075, 49.233062 ], [ 28.472111, 49.232876 ], [ 28.47114, 49.232673 ], [ 28.471032, 49.232687 ], [ 28.469807, 49.232891 ], [ 28.469392, 49.232973 ], [ 28.469351, 49.23298 ], [ 28.468963, 49.233059 ], [ 28.468901, 49.232831 ], [ 28.469056, 49.232771 ], [ 28.469109, 49.232702 ], [ 28.469242, 49.232105 ], [ 28.469285, 49.231859 ], [ 28.469323, 49.231759 ], [ 28.469407, 49.231485 ], [ 28.469565, 49.230853 ], [ 28.469689, 49.230513 ], [ 28.469836, 49.230195 ], [ 28.469982, 49.229874 ], [ 28.470122, 49.22955 ], [ 28.470127, 49.229495 ], [ 28.470041, 49.229481 ], [ 28.470061, 49.229338 ], [ 28.470184, 49.229298 ], [ 28.470276, 49.229224 ], [ 28.470332, 49.229135 ], [ 28.470378, 49.229035 ], [ 28.470447, 49.22884 ], [ 28.470483, 49.228778 ], [ 28.470633, 49.228289 ], [ 28.470845, 49.227426 ], [ 28.470851, 49.227024 ], [ 28.47088, 49.226891 ], [ 28.470881, 49.226829 ], [ 28.470865, 49.226751 ], [ 28.47038, 49.22671 ], [ 28.470248, 49.2267 ], [ 28.470236, 49.226631 ], [ 28.470396, 49.226419 ], [ 28.470506, 49.226202 ], [ 28.47055, 49.225923 ], [ 28.470526, 49.225797 ], [ 28.470446, 49.225642 ], [ 28.470394, 49.225476 ], [ 28.470389, 49.22529 ], [ 28.470414, 49.225151 ], [ 28.470414, 49.225146 ], [ 28.470428, 49.225055 ], [ 28.470367, 49.225 ], [ 28.470364, 49.224998 ], [ 28.470152, 49.224949 ], [ 28.469873, 49.224912 ], [ 28.469532, 49.224898 ], [ 28.469256, 49.224923 ], [ 28.468941, 49.224999 ], [ 28.46867, 49.225061 ], [ 28.468389, 49.225161 ], [ 28.468207, 49.225269 ], [ 28.468037, 49.225408 ], [ 28.467845, 49.225479 ], [ 28.467542, 49.225542 ], [ 28.467423, 49.225545 ], [ 28.467352, 49.225546 ], [ 28.467178, 49.225492 ], [ 28.466948, 49.225398 ], [ 28.46675, 49.22527 ], [ 28.466613, 49.225179 ], [ 28.466499, 49.225139 ], [ 28.466299, 49.225106 ], [ 28.466205, 49.225117 ], [ 28.466095, 49.225111 ], [ 28.465986, 49.225023 ], [ 28.46597, 49.224974 ], [ 28.4657, 49.224508 ], [ 28.465679, 49.224312 ], [ 28.465619, 49.223951 ], [ 28.465524, 49.223233 ], [ 28.465499, 49.222961 ], [ 28.465466, 49.222647 ], [ 28.465412, 49.222381 ], [ 28.465171, 49.221842 ], [ 28.465006, 49.221573 ], [ 28.464699, 49.221307 ], [ 28.464606, 49.221015 ], [ 28.464432, 49.220661 ], [ 28.464327, 49.220517 ], [ 28.464312, 49.220407 ], [ 28.464284, 49.220243 ], [ 28.464264, 49.220148 ], [ 28.464136, 49.219924 ], [ 28.463983, 49.219709 ], [ 28.46382, 49.21942 ], [ 28.463415, 49.218883 ], [ 28.462875, 49.218324 ], [ 28.462679, 49.217972 ], [ 28.462623, 49.217843 ], [ 28.462589, 49.217701 ], [ 28.462583, 49.217596 ], [ 28.462616, 49.21748 ], [ 28.462638, 49.217356 ], [ 28.462633, 49.217298 ], [ 28.462536, 49.217192 ], [ 28.462256, 49.217085 ], [ 28.462023, 49.216874 ], [ 28.461824, 49.216717 ], [ 28.461591, 49.216471 ], [ 28.46141, 49.216244 ], [ 28.461351, 49.216125 ], [ 28.461174, 49.216055 ], [ 28.461003, 49.21594 ], [ 28.460812, 49.215853 ], [ 28.460718, 49.215764 ], [ 28.460599, 49.215632 ], [ 28.46054, 49.215508 ], [ 28.460485, 49.215411 ], [ 28.460067, 49.215118 ], [ 28.459944, 49.214985 ], [ 28.459827, 49.214918 ], [ 28.459624, 49.214874 ], [ 28.459384, 49.214774 ], [ 28.459157, 49.214695 ], [ 28.459017, 49.214546 ], [ 28.45892, 49.21448 ], [ 28.458739, 49.214452 ], [ 28.458576, 49.214421 ], [ 28.458574, 49.214418 ], [ 28.458403, 49.214369 ], [ 28.458398, 49.214366 ], [ 28.458233, 49.214313 ], [ 28.45812, 49.214289 ], [ 28.457876, 49.214285 ], [ 28.457706, 49.21427 ], [ 28.457504, 49.214243 ], [ 28.457037, 49.214154 ], [ 28.456645, 49.214055 ], [ 28.456192, 49.213861 ], [ 28.455816, 49.213743 ], [ 28.455479, 49.213595 ], [ 28.455129, 49.213386 ], [ 28.455117, 49.213386 ], [ 28.454839, 49.213186 ], [ 28.454579, 49.213032 ], [ 28.454312, 49.212831 ], [ 28.454307, 49.212823 ], [ 28.454126, 49.21266 ], [ 28.453941, 49.212478 ], [ 28.453766, 49.212267 ], [ 28.453576, 49.212173 ], [ 28.45344, 49.212096 ], [ 28.453239, 49.211912 ], [ 28.453066, 49.211702 ], [ 28.452794, 49.21149 ], [ 28.452642, 49.211321 ], [ 28.452493, 49.211201 ], [ 28.45202, 49.210804 ], [ 28.45187, 49.210612 ], [ 28.451662, 49.210423 ], [ 28.451541, 49.210335 ], [ 28.451394, 49.210085 ], [ 28.451186, 49.209914 ], [ 28.451022, 49.209752 ], [ 28.451005, 49.209567 ], [ 28.451085, 49.209537 ], [ 28.451193, 49.209484 ], [ 28.451333, 49.209438 ], [ 28.451787, 49.209366 ], [ 28.452494, 49.209166 ], [ 28.452805, 49.209091 ], [ 28.453225, 49.208971 ], [ 28.453384, 49.20891 ], [ 28.453584, 49.20885 ], [ 28.453552, 49.20873 ], [ 28.453148, 49.208202 ], [ 28.452856, 49.207852 ], [ 28.452557, 49.207471 ], [ 28.452411, 49.207267 ], [ 28.452412, 49.207251 ], [ 28.452223, 49.206985 ], [ 28.452095, 49.206776 ], [ 28.451878, 49.206448 ], [ 28.451816, 49.206299 ], [ 28.451687, 49.205978 ], [ 28.451652, 49.205641 ], [ 28.451644, 49.205455 ], [ 28.451646, 49.205442 ], [ 28.45164, 49.205231 ], [ 28.451619, 49.205063 ], [ 28.451619, 49.205053 ], [ 28.451619, 49.205028 ], [ 28.451619, 49.205018 ], [ 28.451619, 49.205002 ], [ 28.451619, 49.20499 ], [ 28.451619, 49.204977 ], [ 28.451619, 49.204964 ], [ 28.451618, 49.204949 ], [ 28.451618, 49.204936 ], [ 28.451618, 49.204917 ], [ 28.451618, 49.204901 ], [ 28.451613, 49.204889 ], [ 28.451609, 49.204874 ], [ 28.451604, 49.204849 ], [ 28.451599, 49.204827 ], [ 28.451599, 49.204815 ], [ 28.451599, 49.204808 ], [ 28.451594, 49.204784 ], [ 28.451594, 49.204771 ], [ 28.451594, 49.204753 ], [ 28.451594, 49.204747 ], [ 28.451594, 49.204722 ], [ 28.451594, 49.204707 ], [ 28.451594, 49.204695 ], [ 28.451589, 49.204686 ], [ 28.451571, 49.204411 ], [ 28.451597, 49.204235 ], [ 28.451643, 49.204052 ], [ 28.451643, 49.204037 ], [ 28.451632, 49.203878 ], [ 28.451636, 49.203773 ], [ 28.451729, 49.203716 ], [ 28.451851, 49.203678 ], [ 28.451977, 49.203648 ], [ 28.452155, 49.203625 ], [ 28.452382, 49.203576 ], [ 28.452599, 49.203555 ], [ 28.452751, 49.203534 ], [ 28.452872, 49.203524 ], [ 28.452967, 49.203825 ], [ 28.453058, 49.203913 ], [ 28.45317, 49.203925 ], [ 28.453826, 49.203959 ], [ 28.454414, 49.203956 ], [ 28.454577, 49.203964 ], [ 28.454648, 49.203943 ], [ 28.454705, 49.203892 ], [ 28.454693, 49.203821 ], [ 28.454685, 49.20373 ], [ 28.454674, 49.203601 ], [ 28.454707, 49.203417 ], [ 28.454781, 49.203085 ], [ 28.454771, 49.202936 ], [ 28.45477, 49.202926 ], [ 28.454701, 49.202797 ], [ 28.454695, 49.202794 ], [ 28.454635, 49.202703 ], [ 28.454671, 49.202603 ], [ 28.454824, 49.202418 ], [ 28.455163, 49.202045 ], [ 28.456518, 49.201331 ], [ 28.457384, 49.200755 ], [ 28.458424, 49.200089 ], [ 28.458886, 49.19962 ], [ 28.459029, 49.199469 ], [ 28.459782, 49.198699 ], [ 28.460425, 49.19824 ], [ 28.461042, 49.197766 ], [ 28.461411, 49.197465 ], [ 28.461657, 49.197297 ], [ 28.462272, 49.196912 ], [ 28.463087, 49.196399 ], [ 28.463483, 49.196167 ], [ 28.463793, 49.195999 ], [ 28.464142, 49.195762 ], [ 28.464568, 49.195412 ], [ 28.465128, 49.194781 ], [ 28.465386, 49.194558 ], [ 28.465426, 49.194459 ], [ 28.465729, 49.194074 ], [ 28.466247, 49.193553 ], [ 28.466112, 49.192987 ], [ 28.465966, 49.19257 ], [ 28.465376, 49.192406 ], [ 28.464946, 49.192259 ], [ 28.464767, 49.192122 ], [ 28.464548, 49.191896 ], [ 28.464299, 49.191634 ], [ 28.463709, 49.191247 ], [ 28.463371, 49.191062 ], [ 28.463023, 49.190842 ], [ 28.462836, 49.190705 ], [ 28.462465, 49.190462 ], [ 28.462324, 49.190358 ], [ 28.461994, 49.190136 ], [ 28.46182, 49.190021 ], [ 28.461442, 49.189792 ], [ 28.461147, 49.189612 ], [ 28.460764, 49.189417 ], [ 28.460478, 49.189339 ], [ 28.460178, 49.189208 ], [ 28.459933, 49.189065 ], [ 28.459738, 49.189218 ], [ 28.459593, 49.189373 ], [ 28.4591, 49.189788 ], [ 28.45891, 49.189729 ], [ 28.458543, 49.189682 ], [ 28.458311, 49.189706 ], [ 28.458302, 49.189708 ], [ 28.458154, 49.189757 ], [ 28.457472, 49.189904 ], [ 28.457154, 49.190046 ], [ 28.456382, 49.190577 ], [ 28.455774, 49.191051 ] ] } }, { "type": "Feature", "properties": { "title": "Сабарів-Прибузьке", "stroke": "#0066FF", "stroke-width": 4 }, "geometry": { "type": "LineString", "coordinates": [ [ 28.455771, 49.191054 ], [ 28.45546, 49.191098 ], [ 28.455327, 49.191096 ], [ 28.455165, 49.191129 ], [ 28.455, 49.19112 ], [ 28.454803, 49.191115 ], [ 28.454689, 49.191207 ], [ 28.454563, 49.191291 ], [ 28.454536, 49.191301 ], [ 28.454267, 49.191307 ], [ 28.454127, 49.19132 ], [ 28.453725, 49.191272 ], [ 28.453524, 49.191305 ], [ 28.453085, 49.191359 ], [ 28.452679, 49.191462 ], [ 28.452393, 49.19141 ], [ 28.45208, 49.191428 ], [ 28.451825, 49.191367 ], [ 28.451693, 49.191369 ], [ 28.451504, 49.191381 ], [ 28.451362, 49.191462 ], [ 28.451186, 49.191557 ], [ 28.451016, 49.191658 ], [ 28.450807, 49.191742 ], [ 28.45056, 49.191745 ], [ 28.449889, 49.191608 ], [ 28.449196, 49.191429 ], [ 28.448562, 49.191266 ], [ 28.448416, 49.191221 ], [ 28.448117, 49.191164 ], [ 28.447729, 49.191057 ], [ 28.447361, 49.190939 ], [ 28.446912, 49.190826 ], [ 28.446557, 49.190718 ], [ 28.446356, 49.190632 ], [ 28.446144, 49.190565 ], [ 28.446138, 49.190561 ], [ 28.445977, 49.190516 ], [ 28.445677, 49.190465 ], [ 28.445533, 49.190408 ], [ 28.445318, 49.19035 ], [ 28.44497, 49.190257 ], [ 28.444964, 49.190253 ], [ 28.444639, 49.190185 ], [ 28.444626, 49.190181 ], [ 28.444165, 49.190105 ], [ 28.444003, 49.190094 ], [ 28.443812, 49.190079 ], [ 28.443581, 49.190054 ], [ 28.443573, 49.190046 ], [ 28.443274, 49.190047 ], [ 28.442812, 49.190034 ], [ 28.442419, 49.190028 ], [ 28.442031, 49.19001 ], [ 28.441733, 49.18996 ], [ 28.441435, 49.189925 ], [ 28.441102, 49.18985 ], [ 28.440826, 49.18984 ], [ 28.440474, 49.189739 ], [ 28.440203, 49.189697 ], [ 28.43999, 49.18964 ], [ 28.439806, 49.189582 ], [ 28.439785, 49.189579 ], [ 28.439758, 49.189567 ], [ 28.439732, 49.18956 ], [ 28.43971, 49.189552 ], [ 28.439688, 49.189549 ], [ 28.43967, 49.189537 ], [ 28.439666, 49.189537 ], [ 28.43964, 49.189526 ], [ 28.439622, 49.189519 ], [ 28.439605, 49.189515 ], [ 28.439575, 49.189504 ], [ 28.439562, 49.189493 ], [ 28.439549, 49.189485 ], [ 28.439531, 49.189478 ], [ 28.439506, 49.189466 ], [ 28.439489, 49.189459 ], [ 28.439476, 49.189448 ], [ 28.439459, 49.189441 ], [ 28.439446, 49.18943 ], [ 28.439437, 49.189427 ], [ 28.439408, 49.189409 ], [ 28.439375, 49.189395 ], [ 28.439362, 49.189388 ], [ 28.439346, 49.189385 ], [ 28.439321, 49.189371 ], [ 28.4393, 49.18936 ], [ 28.439276, 49.189343 ], [ 28.439264, 49.189333 ], [ 28.439251, 49.189326 ], [ 28.439231, 49.189316 ], [ 28.439219, 49.189305 ], [ 28.439207, 49.189295 ], [ 28.439191, 49.189282 ], [ 28.439175, 49.189275 ], [ 28.439167, 49.189265 ], [ 28.438706, 49.18901 ], [ 28.438344, 49.188836 ], [ 28.438181, 49.188798 ], [ 28.438004, 49.188791 ], [ 28.437991, 49.188787 ], [ 28.437969, 49.18878 ], [ 28.437939, 49.188772 ], [ 28.437921, 49.188764 ], [ 28.437878, 49.188752 ], [ 28.437844, 49.18874 ], [ 28.437831, 49.188736 ], [ 28.437801, 49.188728 ], [ 28.437775, 49.18872 ], [ 28.437745, 49.188716 ], [ 28.437733, 49.188712 ], [ 28.437716, 49.188704 ], [ 28.43769, 49.188701 ], [ 28.437665, 49.188697 ], [ 28.437652, 49.188689 ], [ 28.43764, 49.188685 ], [ 28.437615, 49.188681 ], [ 28.437594, 49.188678 ], [ 28.437565, 49.18867 ], [ 28.437544, 49.188667 ], [ 28.437527, 49.188664 ], [ 28.437507, 49.188661 ], [ 28.437494, 49.188658 ], [ 28.437478, 49.188651 ], [ 28.437445, 49.188644 ], [ 28.437436, 49.188641 ], [ 28.43742, 49.188623 ], [ 28.437405, 49.188601 ], [ 28.437393, 49.188586 ], [ 28.437373, 49.188568 ], [ 28.437362, 49.188558 ], [ 28.437346, 49.188547 ], [ 28.437326, 49.188537 ], [ 28.437319, 49.188529 ], [ 28.437291, 49.188511 ], [ 28.437265, 49.188493 ], [ 28.437253, 49.188485 ], [ 28.437242, 49.188474 ], [ 28.437226, 49.188471 ], [ 28.437211, 49.188464 ], [ 28.437191, 49.188458 ], [ 28.437172, 49.188451 ], [ 28.437153, 49.188444 ], [ 28.437145, 49.188444 ], [ 28.436423, 49.188203 ], [ 28.435688, 49.187977 ], [ 28.435411, 49.187893 ], [ 28.435025, 49.187738 ], [ 28.43366, 49.187439 ], [ 28.433345, 49.187502 ], [ 28.433312, 49.187506 ], [ 28.433289, 49.187499 ], [ 28.433273, 49.1875 ], [ 28.433245, 49.187497 ], [ 28.433218, 49.18749 ], [ 28.433195, 49.187485 ], [ 28.433183, 49.187486 ], [ 28.433156, 49.18748 ], [ 28.433132, 49.187477 ], [ 28.433093, 49.187474 ], [ 28.433046, 49.187472 ], [ 28.433031, 49.187469 ], [ 28.432987, 49.187469 ], [ 28.432963, 49.187469 ], [ 28.432951, 49.187469 ], [ 28.432927, 49.18747 ], [ 28.432895, 49.187471 ], [ 28.432868, 49.187471 ], [ 28.432836, 49.187471 ], [ 28.432812, 49.187471 ], [ 28.432788, 49.187471 ], [ 28.432757, 49.187471 ], [ 28.432734, 49.187468 ], [ 28.432706, 49.187468 ], [ 28.43269, 49.187468 ], [ 28.432674, 49.187468 ], [ 28.432655, 49.187465 ], [ 28.432635, 49.187465 ], [ 28.43262, 49.187462 ], [ 28.432589, 49.187462 ], [ 28.43257, 49.187459 ], [ 28.432566, 49.187459 ], [ 28.43254, 49.187452 ], [ 28.432517, 49.187449 ], [ 28.432498, 49.187446 ], [ 28.432484, 49.187442 ], [ 28.432468, 49.187442 ], [ 28.432457, 49.187439 ], [ 28.43243, 49.187436 ], [ 28.432413, 49.187429 ], [ 28.432399, 49.187423 ], [ 28.432388, 49.18742 ], [ 28.432373, 49.187416 ], [ 28.432352, 49.18741 ], [ 28.432334, 49.187404 ], [ 28.43232, 49.1874 ], [ 28.432309, 49.187397 ], [ 28.432279, 49.187394 ], [ 28.432253, 49.187391 ], [ 28.432238, 49.187388 ], [ 28.432217, 49.187381 ], [ 28.432175, 49.187378 ], [ 28.432161, 49.187375 ], [ 28.432157, 49.187375 ], [ 28.431438, 49.187132 ], [ 28.430699, 49.186765 ], [ 28.430448, 49.186574 ], [ 28.430228, 49.186221 ], [ 28.430174, 49.186021 ], [ 28.430101, 49.185826 ], [ 28.429944, 49.185497 ], [ 28.429805, 49.185235 ], [ 28.429616, 49.185002 ], [ 28.42954, 49.184852 ], [ 28.429454, 49.184522 ], [ 28.42939, 49.184388 ], [ 28.429389, 49.184383 ], [ 28.429314, 49.184254 ], [ 28.429248, 49.184053 ], [ 28.429246, 49.184039 ], [ 28.429177, 49.183829 ], [ 28.429155, 49.18366 ], [ 28.429155, 49.183495 ], [ 28.429196, 49.183377 ], [ 28.429354, 49.183096 ], [ 28.429347, 49.182994 ], [ 28.429256, 49.182965 ], [ 28.429006, 49.182878 ], [ 28.428639, 49.182643 ], [ 28.428482, 49.1824 ], [ 28.428141, 49.18196 ], [ 28.427819, 49.1815 ], [ 28.427712, 49.181355 ], [ 28.427663, 49.181243 ], [ 28.427664, 49.18124 ], [ 28.427627, 49.181164 ], [ 28.427388, 49.180979 ], [ 28.427276, 49.180815 ], [ 28.426898, 49.180386 ], [ 28.426778, 49.180155 ], [ 28.42664, 49.179961 ], [ 28.426289, 49.179558 ], [ 28.426151, 49.179398 ], [ 28.426027, 49.179231 ], [ 28.425908, 49.17905 ], [ 28.425773, 49.178859 ], [ 28.4255, 49.178304 ], [ 28.425442, 49.178122 ], [ 28.425306, 49.177906 ], [ 28.425132, 49.177629 ], [ 28.425086, 49.177553 ], [ 28.425127, 49.177382 ], [ 28.425164, 49.177251 ], [ 28.425124, 49.177156 ], [ 28.425013, 49.177034 ], [ 28.424828, 49.176821 ], [ 28.424692, 49.176655 ], [ 28.424682, 49.176565 ], [ 28.42468, 49.17656 ], [ 28.424699, 49.176476 ], [ 28.424701, 49.176464 ], [ 28.424744, 49.176379 ], [ 28.424744, 49.176364 ], [ 28.424743, 49.176331 ], [ 28.424743, 49.176307 ], [ 28.424741, 49.17626 ], [ 28.424725, 49.176226 ], [ 28.424719, 49.176206 ], [ 28.424707, 49.176188 ], [ 28.424705, 49.176173 ], [ 28.424704, 49.176159 ], [ 28.424693, 49.176151 ], [ 28.424686, 49.176141 ], [ 28.42467, 49.176131 ], [ 28.424652, 49.176121 ], [ 28.424633, 49.17612 ], [ 28.424618, 49.176118 ], [ 28.424603, 49.176119 ], [ 28.424587, 49.176116 ], [ 28.424569, 49.176116 ], [ 28.424554, 49.176117 ], [ 28.424542, 49.176117 ], [ 28.42452, 49.176117 ], [ 28.424501, 49.176118 ], [ 28.42449, 49.176118 ], [ 28.424464, 49.176119 ], [ 28.424438, 49.176119 ], [ 28.424419, 49.176119 ], [ 28.4244, 49.17612 ], [ 28.424363, 49.176121 ], [ 28.424348, 49.176121 ], [ 28.424329, 49.176121 ], [ 28.424299, 49.176122 ], [ 28.424268, 49.176122 ], [ 28.42425, 49.176122 ], [ 28.424231, 49.176123 ], [ 28.424204, 49.176123 ], [ 28.424182, 49.176124 ], [ 28.424171, 49.176124 ], [ 28.424141, 49.176125 ], [ 28.424107, 49.176125 ], [ 28.424096, 49.176126 ], [ 28.42407, 49.176127 ], [ 28.423741, 49.17608 ], [ 28.423596, 49.176046 ], [ 28.423564, 49.176035 ], [ 28.423328, 49.175998 ], [ 28.423102, 49.175956 ], [ 28.423094, 49.175951 ], [ 28.422809, 49.17588 ], [ 28.422563, 49.175796 ], [ 28.421849, 49.17561 ], [ 28.421618, 49.17553 ], [ 28.421321, 49.175401 ], [ 28.421131, 49.17528 ], [ 28.420775, 49.175077 ], [ 28.420578, 49.174925 ], [ 28.42028, 49.174768 ], [ 28.420032, 49.174569 ], [ 28.419832, 49.174435 ], [ 28.419639, 49.17429 ], [ 28.419028, 49.173816 ], [ 28.418803, 49.173776 ], [ 28.418023, 49.17368 ], [ 28.417649, 49.173629 ], [ 28.41746, 49.173655 ], [ 28.417264, 49.17372 ], [ 28.417071, 49.173818 ] ] } }, { "type": "Feature", "properties": { "title": "Прибузьке-Селище", "stroke": "#0066FF", "stroke-width": 4 }, "geometry": { "type": "LineString", "coordinates": [ [ 28.417079, 49.173814 ], [ 28.416612, 49.174139 ], [ 28.416321, 49.174229 ], [ 28.416086, 49.174222 ], [ 28.415759, 49.174157 ], [ 28.415445, 49.17407 ], [ 28.415145, 49.173929 ], [ 28.41486, 49.173747 ], [ 28.414558, 49.173583 ], [ 28.414255, 49.173413 ], [ 28.412614, 49.172097 ], [ 28.412336, 49.171942 ], [ 28.411997, 49.17191 ], [ 28.411702, 49.171883 ], [ 28.411598, 49.171771 ], [ 28.411542, 49.171642 ], [ 28.411545, 49.171482 ], [ 28.411496, 49.171338 ], [ 28.410767, 49.170412 ], [ 28.410316, 49.169912 ], [ 28.410093, 49.169602 ], [ 28.409597, 49.169075 ], [ 28.408847, 49.168337 ], [ 28.407575, 49.167239 ], [ 28.407231, 49.166871 ], [ 28.406913, 49.166639 ], [ 28.405421, 49.165726 ], [ 28.405045, 49.165274 ], [ 28.404797, 49.165061 ], [ 28.404569, 49.164754 ], [ 28.404385, 49.164432 ], [ 28.404122, 49.164225 ], [ 28.4039, 49.164024 ], [ 28.403479, 49.163885 ], [ 28.40303, 49.163734 ], [ 28.402167, 49.163465 ], [ 28.401899, 49.163377 ], [ 28.401312, 49.163099 ], [ 28.400704, 49.162787 ], [ 28.39976, 49.162351 ], [ 28.398857, 49.161746 ], [ 28.398515, 49.161526 ], [ 28.39813, 49.161346 ], [ 28.397775, 49.161252 ], [ 28.39746, 49.161122 ], [ 28.397249, 49.160981 ], [ 28.396852, 49.160451 ], [ 28.396547, 49.160216 ], [ 28.396194, 49.160017 ], [ 28.395317, 49.159621 ], [ 28.394693, 49.15947 ], [ 28.394196, 49.1594 ], [ 28.393909, 49.159379 ], [ 28.393628, 49.159394 ], [ 28.39328, 49.159383 ], [ 28.393059, 49.159303 ], [ 28.392903, 49.159223 ], [ 28.392371, 49.158747 ], [ 28.392371, 49.158637 ], [ 28.392396, 49.158499 ], [ 28.392219, 49.158257 ], [ 28.391874, 49.157775 ], [ 28.391716, 49.157337 ], [ 28.391666, 49.157141 ], [ 28.391366, 49.156905 ], [ 28.390959, 49.156624 ], [ 28.390215, 49.156293 ], [ 28.389614, 49.156065 ], [ 28.389298, 49.155875 ], [ 28.388961, 49.155649 ], [ 28.388706, 49.155489 ], [ 28.388413, 49.155286 ], [ 28.388304, 49.155151 ], [ 28.387923, 49.154807 ], [ 28.387636, 49.154501 ], [ 28.387376, 49.154226 ], [ 28.386944, 49.153659 ], [ 28.3866, 49.153161 ], [ 28.386303, 49.152791 ], [ 28.386075, 49.152552 ], [ 28.38587, 49.152442 ], [ 28.38567, 49.152307 ], [ 28.385558, 49.152229 ], [ 28.385509, 49.152071 ], [ 28.385487, 49.15192 ], [ 28.385454, 49.151818 ], [ 28.385336, 49.151729 ], [ 28.385182, 49.151643 ], [ 28.38489, 49.151419 ], [ 28.384701, 49.151255 ], [ 28.384486, 49.151077 ], [ 28.384369, 49.150931 ], [ 28.384099, 49.150703 ], [ 28.383967, 49.150532 ], [ 28.383805, 49.150409 ], [ 28.38362, 49.150246 ], [ 28.383508, 49.150126 ], [ 28.383285, 49.149979 ], [ 28.383132, 49.149889 ], [ 28.383049, 49.149799 ], [ 28.382924, 49.149712 ], [ 28.382786, 49.149655 ], [ 28.38255, 49.149512 ], [ 28.382431, 49.149409 ], [ 28.382343, 49.149267 ], [ 28.382151, 49.149112 ], [ 28.381943, 49.148948 ], [ 28.381827, 49.148839 ], [ 28.381726, 49.148712 ], [ 28.381528, 49.148565 ], [ 28.381371, 49.148457 ], [ 28.381237, 49.148379 ], [ 28.381085, 49.148294 ], [ 28.380905, 49.148288 ], [ 28.380763, 49.148327 ], [ 28.380578, 49.14834 ], [ 28.380254, 49.148334 ], [ 28.379966, 49.148241 ], [ 28.379672, 49.148097 ], [ 28.379404, 49.147914 ], [ 28.379401, 49.147913 ], [ 28.379042, 49.147712 ], [ 28.37888, 49.147565 ], [ 28.378835, 49.147452 ], [ 28.378545, 49.147333 ], [ 28.378354, 49.147173 ], [ 28.378131, 49.147096 ], [ 28.378013, 49.146971 ], [ 28.37788, 49.146872 ], [ 28.377699, 49.146778 ], [ 28.377565, 49.146666 ], [ 28.377416, 49.146561 ], [ 28.376858, 49.146234 ], [ 28.376494, 49.146003 ], [ 28.376214, 49.145799 ], [ 28.375771, 49.14561 ], [ 28.375315, 49.145426 ], [ 28.374961, 49.145294 ], [ 28.374557, 49.145056 ], [ 28.374362, 49.144846 ], [ 28.374116, 49.144674 ], [ 28.37386, 49.144551 ], [ 28.373409, 49.144321 ], [ 28.373, 49.144093 ], [ 28.372608, 49.143847 ], [ 28.372276, 49.143736 ], [ 28.371987, 49.143547 ], [ 28.371752, 49.1434 ], [ 28.371538, 49.143262 ], [ 28.371234, 49.143031 ], [ 28.370964, 49.142677 ], [ 28.370808, 49.14245 ], [ 28.370609, 49.142177 ], [ 28.370449, 49.14187 ], [ 28.370326, 49.141629 ], [ 28.370131, 49.141366 ], [ 28.370037, 49.141146 ], [ 28.369927, 49.140904 ], [ 28.369691, 49.140618 ], [ 28.369322, 49.140334 ], [ 28.369299, 49.140324 ], [ 28.369032, 49.140209 ], [ 28.369021, 49.140199 ], [ 28.368718, 49.140022 ], [ 28.368326, 49.139844 ], [ 28.367943, 49.139678 ], [ 28.36735, 49.139472 ], [ 28.367027, 49.13944 ], [ 28.366709, 49.139319 ], [ 28.366365, 49.139274 ], [ 28.36571, 49.139328 ], [ 28.365194, 49.13935 ], [ 28.364841, 49.139356 ], [ 28.364428, 49.139515 ], [ 28.363948, 49.139555 ], [ 28.363583, 49.139462 ], [ 28.363326, 49.13933 ], [ 28.363062, 49.139191 ], [ 28.362142, 49.138732 ], [ 28.361672, 49.138498 ], [ 28.361374, 49.138277 ], [ 28.361143, 49.138124 ], [ 28.360879, 49.137978 ], [ 28.360542, 49.137814 ], [ 28.360301, 49.137683 ], [ 28.360098, 49.137645 ], [ 28.359913, 49.137624 ], [ 28.359748, 49.137604 ], [ 28.358964, 49.13731 ], [ 28.358478, 49.137161 ], [ 28.35794, 49.137 ], [ 28.357929, 49.136995 ], [ 28.357561, 49.136865 ], [ 28.357248, 49.136639 ], [ 28.357029, 49.1364 ], [ 28.356907, 49.136213 ], [ 28.356922, 49.136004 ], [ 28.35692, 49.135839 ], [ 28.3569, 49.135726 ], [ 28.356831, 49.135628 ], [ 28.356937, 49.135476 ], [ 28.357075, 49.135412 ] ] } }, { "type": "Feature", "properties": { "title": "Могилівка-Демидівка", "stroke": "#0066FF", "stroke-width": 4 }, "geometry": { "type": "LineString", "coordinates": [ [ 28.299381, 49.095294 ], [ 28.299253, 49.095231 ], [ 28.299226, 49.095145 ], [ 28.299349, 49.094977 ], [ 28.299784, 49.094458 ], [ 28.300064, 49.094172 ], [ 28.300074, 49.094163 ], [ 28.300464, 49.093699 ], [ 28.300632, 49.093412 ], [ 28.300817, 49.093206 ], [ 28.300957, 49.093015 ], [ 28.300999, 49.092817 ], [ 28.300961, 49.092602 ], [ 28.300987, 49.09245 ], [ 28.30109, 49.092245 ], [ 28.301219, 49.091999 ], [ 28.301218, 49.091714 ], [ 28.301217, 49.09171 ], [ 28.301183, 49.091463 ], [ 28.301097, 49.090894 ], [ 28.300868, 49.090234 ], [ 28.300776, 49.090161 ], [ 28.300532, 49.090145 ], [ 28.30016, 49.090147 ], [ 28.299672, 49.090102 ], [ 28.299249, 49.090018 ], [ 28.298886, 49.089949 ], [ 28.298583, 49.089888 ], [ 28.298268, 49.08988 ], [ 28.297891, 49.089878 ], [ 28.297555, 49.089863 ], [ 28.296954, 49.089748 ], [ 28.296648, 49.089633 ], [ 28.296275, 49.08953 ], [ 28.295983, 49.089457 ], [ 28.295649, 49.089407 ], [ 28.29505, 49.089278 ], [ 28.294558, 49.089256 ], [ 28.29404, 49.089251 ], [ 28.293373, 49.08928 ], [ 28.290847, 49.089369 ], [ 28.289955, 49.089422 ], [ 28.287175, 49.089558 ], [ 28.2865, 49.089588 ], [ 28.284156, 49.089742 ], [ 28.283466, 49.089804 ], [ 28.282983, 49.089817 ], [ 28.281128, 49.089951 ], [ 28.280529, 49.08996 ], [ 28.27989, 49.089984 ], [ 28.279553, 49.089975 ], [ 28.279241, 49.08999 ], [ 28.27884, 49.090084 ], [ 28.278185, 49.09023 ], [ 28.277303, 49.090434 ], [ 28.276677, 49.090561 ], [ 28.275379, 49.090874 ], [ 28.274548, 49.091075 ], [ 28.2738, 49.091318 ], [ 28.273472, 49.091425 ], [ 28.273334, 49.091524 ], [ 28.273237, 49.091656 ], [ 28.273112, 49.092011 ], [ 28.273044, 49.092289 ], [ 28.273034, 49.092468 ], [ 28.273212, 49.092942 ], [ 28.273505, 49.093354 ], [ 28.27408, 49.094381 ], [ 28.274997, 49.095744 ], [ 28.275547, 49.096595 ], [ 28.276811, 49.098554 ], [ 28.277848, 49.100159 ], [ 28.278036, 49.100452 ], [ 28.278081, 49.100548 ], [ 28.27814, 49.100637 ], [ 28.27811, 49.100701 ], [ 28.277669, 49.100816 ], [ 28.277314, 49.100926 ], [ 28.276683, 49.101093 ], [ 28.27622, 49.101224 ], [ 28.275497, 49.101458 ], [ 28.274777, 49.101664 ], [ 28.274029, 49.101868 ], [ 28.272737, 49.102249 ], [ 28.272169, 49.10242 ], [ 28.271398, 49.102652 ], [ 28.270778, 49.102814 ], [ 28.269947, 49.103083 ], [ 28.269315, 49.103258 ], [ 28.268898, 49.103386 ], [ 28.268342, 49.103539 ], [ 28.267752, 49.103705 ], [ 28.267743, 49.10371 ], [ 28.26717, 49.103879 ], [ 28.266597, 49.104042 ], [ 28.26596, 49.104237 ], [ 28.265031, 49.104502 ], [ 28.264464, 49.10466 ], [ 28.263686, 49.104899 ], [ 28.263684, 49.104906 ], [ 28.263113, 49.105059 ], [ 28.262618, 49.105208 ], [ 28.261835, 49.105409 ], [ 28.261817, 49.105413 ], [ 28.261099, 49.105655 ], [ 28.260207, 49.105914 ], [ 28.259541, 49.106127 ], [ 28.258923, 49.106334 ], [ 28.258343, 49.106594 ], [ 28.25832, 49.106605 ], [ 28.257805, 49.106841 ], [ 28.257117, 49.107237 ], [ 28.256492, 49.107592 ], [ 28.255906, 49.107879 ], [ 28.255342, 49.108122 ], [ 28.255049, 49.10825 ], [ 28.254849, 49.108342 ], [ 28.254845, 49.108345 ], [ 28.25472, 49.108428 ], [ 28.254643, 49.108505 ], [ 28.254593, 49.108591 ], [ 28.254555, 49.108701 ], [ 28.25456, 49.108773 ], [ 28.254582, 49.108875 ], [ 28.254672, 49.109059 ], [ 28.254852, 49.109434 ], [ 28.254979, 49.109688 ], [ 28.254985, 49.109698 ], [ 28.255114, 49.110053 ], [ 28.255113, 49.110075 ], [ 28.255112, 49.110097 ], [ 28.255157, 49.110412 ], [ 28.255112, 49.11063 ], [ 28.255103, 49.110666 ], [ 28.254961, 49.110838 ], [ 28.253114, 49.112168 ], [ 28.252796, 49.112449 ], [ 28.252588, 49.112664 ], [ 28.252473, 49.112878 ], [ 28.252427, 49.113059 ], [ 28.252408, 49.113213 ], [ 28.252536, 49.115157 ], [ 28.252557, 49.115345 ], [ 28.252555, 49.115358 ], [ 28.252514, 49.115564 ], [ 28.252495, 49.115589 ], [ 28.252373, 49.11575 ], [ 28.252133, 49.115897 ], [ 28.249794, 49.117005 ], [ 28.249024, 49.117379 ], [ 28.247504, 49.118125 ], [ 28.245826, 49.118994 ], [ 28.24353, 49.12013 ], [ 28.242604, 49.120305 ], [ 28.241925, 49.12036 ], [ 28.240326, 49.120542 ] ] } }, { "type": "Feature", "properties": { "title": "Демидівка-Браілів", "stroke": "#0066FF", "stroke-width": 4 }, "geometry": { "type": "LineString", "coordinates": [ [ 28.240331, 49.120544 ], [ 28.237484, 49.120874 ], [ 28.235675, 49.121037 ], [ 28.232831, 49.121359 ], [ 28.230067, 49.121749 ], [ 28.226057, 49.12236 ], [ 28.224639, 49.122572 ], [ 28.223456, 49.122711 ], [ 28.222201, 49.122828 ], [ 28.221206, 49.122901 ], [ 28.219651, 49.123027 ], [ 28.218415, 49.12316 ], [ 28.21741, 49.123314 ], [ 28.215965, 49.123563 ], [ 28.214573, 49.123791 ], [ 28.213054, 49.124037 ], [ 28.211605, 49.124308 ], [ 28.210175, 49.124575 ], [ 28.209716, 49.124631 ], [ 28.209349, 49.124649 ], [ 28.207532, 49.12441 ], [ 28.206382, 49.124256 ], [ 28.204568, 49.123908 ], [ 28.202208, 49.123496 ], [ 28.200321, 49.123151 ], [ 28.199014, 49.122923 ], [ 28.198231, 49.122761 ], [ 28.197693, 49.122655 ], [ 28.197211, 49.12258 ], [ 28.197029, 49.122569 ], [ 28.196027, 49.122619 ], [ 28.195934, 49.122617 ], [ 28.195392, 49.122677 ], [ 28.193732, 49.12281 ], [ 28.178156, 49.124046 ], [ 28.171908, 49.12444 ], [ 28.171267, 49.124262 ], [ 28.170745, 49.123832 ], [ 28.170675, 49.123385 ], [ 28.170208, 49.121388 ], [ 28.169108, 49.115705 ], [ 28.169067, 49.115414 ], [ 28.168073, 49.113593 ], [ 28.167854, 49.112743 ], [ 28.167684, 49.112288 ], [ 28.166918, 49.111364 ], [ 28.166674, 49.111163 ], [ 28.16654, 49.111046 ], [ 28.166406, 49.110922 ], [ 28.166186, 49.110811 ], [ 28.165921, 49.110701 ], [ 28.165315, 49.110442 ], [ 28.164243, 49.109869 ], [ 28.16368, 49.109588 ], [ 28.163377, 49.109445 ], [ 28.162971, 49.109214 ], [ 28.162531, 49.10895 ], [ 28.162277, 49.108782 ], [ 28.162273, 49.108779 ], [ 28.16212, 49.10868 ], [ 28.162185, 49.10858 ], [ 28.162191, 49.108577 ], [ 28.162313, 49.108487 ], [ 28.162449, 49.108396 ], [ 28.163246, 49.108091 ], [ 28.16343, 49.108018 ], [ 28.163487, 49.107956 ], [ 28.163468, 49.107863 ], [ 28.163312, 49.10766 ], [ 28.163072, 49.107351 ], [ 28.162991, 49.107148 ], [ 28.162957, 49.10707 ], [ 28.162959, 49.107061 ], [ 28.162992, 49.10694 ], [ 28.162998, 49.106934 ], [ 28.163081, 49.106844 ], [ 28.163304, 49.10674 ], [ 28.163502, 49.106629 ], [ 28.163635, 49.106509 ], [ 28.164212, 49.105968 ], [ 28.164534, 49.105676 ], [ 28.1647, 49.105472 ], [ 28.165098, 49.104852 ], [ 28.165562, 49.104144 ], [ 28.165788, 49.103776 ], [ 28.165996, 49.103435 ], [ 28.166074, 49.103117 ], [ 28.166174, 49.102558 ], [ 28.166486, 49.102094 ], [ 28.167025, 49.101166 ], [ 28.167949, 49.099743 ], [ 28.168478, 49.098985 ], [ 28.168576, 49.098708 ], [ 28.16848, 49.098581 ], [ 28.167925, 49.098187 ], [ 28.165258, 49.096665 ], [ 28.163297, 49.095529 ], [ 28.161157, 49.094247 ], [ 28.15994, 49.093602 ], [ 28.159173, 49.093254 ], [ 28.158006, 49.092769 ], [ 28.15686, 49.092258 ], [ 28.153336, 49.090877 ], [ 28.152188, 49.090383 ], [ 28.151151, 49.089979 ], [ 28.150445, 49.089724 ], [ 28.148679, 49.088995 ], [ 28.147625, 49.088565 ], [ 28.14691, 49.088311 ], [ 28.146468, 49.088208 ], [ 28.143639, 49.087548 ], [ 28.141561, 49.087018 ], [ 28.141014, 49.086865 ], [ 28.140617, 49.086805 ], [ 28.140234, 49.086763 ], [ 28.138858, 49.086383 ], [ 28.131549, 49.084609 ], [ 28.130818, 49.083964 ], [ 28.125069, 49.082508 ], [ 28.125035, 49.08233 ] ] } }, { "type": "Feature", "properties": { "title": "Гнівань", "stroke": "#0066FF", "stroke-width": 4 }, "geometry": { "type": "LineString", "coordinates": [ [ 28.326882, 49.104859 ], [ 28.326845, 49.104781 ], [ 28.326881, 49.104696 ], [ 28.326965, 49.104567 ], [ 28.327228, 49.104312 ], [ 28.327465, 49.104109 ], [ 28.327758, 49.10383 ], [ 28.327765, 49.103822 ], [ 28.327913, 49.103703 ], [ 28.327984, 49.103519 ], [ 28.327997, 49.103405 ], [ 28.327969, 49.103253 ], [ 28.327911, 49.103098 ], [ 28.327912, 49.103086 ], [ 28.327889, 49.102972 ], [ 28.327965, 49.102849 ], [ 28.327971, 49.102831 ], [ 28.327983, 49.102816 ], [ 28.328065, 49.102714 ], [ 28.328074, 49.102654 ], [ 28.328067, 49.102594 ], [ 28.327876, 49.102483 ], [ 28.327794, 49.102455 ], [ 28.327769, 49.102435 ], [ 28.327832, 49.102381 ], [ 28.328816, 49.101695 ], [ 28.329621, 49.102141 ], [ 28.329695, 49.102102 ], [ 28.329751, 49.102092 ], [ 28.330261, 49.102362 ], [ 28.330464, 49.102296 ], [ 28.330481, 49.102286 ], [ 28.330597, 49.102199 ], [ 28.330625, 49.10219 ], [ 28.330641, 49.102186 ], [ 28.330735, 49.102158 ], [ 28.330768, 49.102153 ], [ 28.330884, 49.102134 ], [ 28.330906, 49.102134 ], [ 28.330939, 49.102134 ], [ 28.330956, 49.102134 ], [ 28.331244, 49.102128 ], [ 28.331261, 49.102124 ], [ 28.331293, 49.102115 ], [ 28.331315, 49.102111 ], [ 28.331337, 49.102106 ], [ 28.331363, 49.102098 ], [ 28.331385, 49.102089 ], [ 28.331405, 49.102076 ], [ 28.331432, 49.102067 ], [ 28.331458, 49.102054 ], [ 28.33148, 49.102049 ], [ 28.331501, 49.102041 ], [ 28.331538, 49.102028 ], [ 28.331548, 49.102019 ], [ 28.331569, 49.10201 ], [ 28.331583, 49.101993 ], [ 28.331597, 49.101976 ], [ 28.331607, 49.101963 ], [ 28.331631, 49.101942 ], [ 28.331646, 49.101925 ], [ 28.33168, 49.101896 ], [ 28.331689, 49.101879 ], [ 28.331703, 49.101862 ], [ 28.331717, 49.101846 ], [ 28.331735, 49.101825 ], [ 28.331749, 49.101809 ], [ 28.331764, 49.101796 ], [ 28.331784, 49.101784 ], [ 28.331803, 49.101768 ], [ 28.331807, 49.101759 ], [ 28.332776, 49.100459 ], [ 28.333415, 49.099543 ], [ 28.333759, 49.099032 ], [ 28.335126, 49.097167 ], [ 28.336458, 49.095304 ], [ 28.337826, 49.093355 ], [ 28.338125, 49.092951 ], [ 28.338358, 49.092606 ], [ 28.338563, 49.092337 ], [ 28.338594, 49.092265 ], [ 28.338138, 49.092082 ] ] } }, { "type": "Feature", "properties": { "title": "Селище-Гнімань-Могилівка", "stroke": "#0066FF", "stroke-width": 4 }, "geometry": { "type": "LineString", "coordinates": [ [ 28.357097, 49.135409 ], [ 28.357446, 49.135426 ], [ 28.357809, 49.135398 ], [ 28.35807, 49.135391 ], [ 28.358321, 49.135363 ], [ 28.358703, 49.1353 ], [ 28.358934, 49.135222 ], [ 28.35912, 49.135002 ], [ 28.35916, 49.134839 ], [ 28.359039, 49.134548 ], [ 28.358918, 49.134329 ], [ 28.358917, 49.134324 ], [ 28.358684, 49.134083 ], [ 28.358403, 49.13386 ], [ 28.358382, 49.133851 ], [ 28.357496, 49.133327 ], [ 28.35747, 49.13332 ], [ 28.357457, 49.133316 ], [ 28.356614, 49.132776 ], [ 28.35628, 49.132533 ], [ 28.355573, 49.132241 ], [ 28.355542, 49.132238 ], [ 28.355109, 49.132105 ], [ 28.355006, 49.132082 ], [ 28.354963, 49.132029 ], [ 28.355015, 49.131975 ], [ 28.355352, 49.13181 ], [ 28.358609, 49.130509 ], [ 28.359552, 49.13012 ], [ 28.359868, 49.129884 ], [ 28.359932, 49.129745 ], [ 28.359738, 49.129483 ], [ 28.35926, 49.128784 ], [ 28.359119, 49.128189 ], [ 28.358735, 49.126028 ], [ 28.358702, 49.125711 ], [ 28.358385, 49.124938 ], [ 28.358168, 49.124309 ], [ 28.357927, 49.123926 ], [ 28.357532, 49.122715 ], [ 28.347489, 49.123922 ], [ 28.346337, 49.123321 ], [ 28.345891, 49.12349 ], [ 28.345587, 49.123466 ], [ 28.344003, 49.122507 ], [ 28.342711, 49.121863 ], [ 28.342302, 49.121528 ], [ 28.341696, 49.121323 ], [ 28.340765, 49.120894 ], [ 28.338646, 49.119935 ], [ 28.338149, 49.119794 ], [ 28.338601, 49.119611 ], [ 28.338512, 49.119493 ], [ 28.33805, 49.119331 ], [ 28.337505, 49.119064 ], [ 28.337112, 49.118725 ], [ 28.336927, 49.118447 ], [ 28.33651, 49.117741 ], [ 28.336342, 49.117546 ], [ 28.33587, 49.116757 ], [ 28.335855, 49.116408 ], [ 28.33595, 49.116258 ], [ 28.335909, 49.115951 ], [ 28.336087, 49.115557 ], [ 28.336214, 49.115379 ], [ 28.33642, 49.114625 ], [ 28.335909, 49.114402 ], [ 28.335396, 49.113427 ], [ 28.338613, 49.112842 ], [ 28.33786, 49.111566 ], [ 28.334237, 49.109334 ], [ 28.33095, 49.107347 ], [ 28.331396, 49.106845 ], [ 28.327334, 49.10506 ], [ 28.326898, 49.104862 ], [ 28.326894, 49.104862 ], [ 28.326748, 49.104859 ], [ 28.326584, 49.104905 ], [ 28.326462, 49.104953 ], [ 28.326295, 49.104964 ], [ 28.325985, 49.104986 ], [ 28.325671, 49.104962 ], [ 28.325413, 49.104949 ], [ 28.325172, 49.10492 ], [ 28.325016, 49.104912 ], [ 28.325002, 49.104906 ], [ 28.324978, 49.104906 ], [ 28.324961, 49.104898 ], [ 28.324927, 49.104892 ], [ 28.324894, 49.104887 ], [ 28.324868, 49.104881 ], [ 28.324847, 49.104873 ], [ 28.324826, 49.10487 ], [ 28.324797, 49.104864 ], [ 28.32478, 49.104859 ], [ 28.324763, 49.104856 ], [ 28.324738, 49.104848 ], [ 28.324721, 49.104845 ], [ 28.324683, 49.104837 ], [ 28.324662, 49.104828 ], [ 28.324633, 49.104825 ], [ 28.324608, 49.10482 ], [ 28.324584, 49.104817 ], [ 28.324559, 49.104812 ], [ 28.324534, 49.104806 ], [ 28.324521, 49.104806 ], [ 28.324497, 49.104801 ], [ 28.324472, 49.104798 ], [ 28.324448, 49.104798 ], [ 28.324423, 49.104795 ], [ 28.324398, 49.104789 ], [ 28.324378, 49.104787 ], [ 28.324353, 49.104787 ], [ 28.324329, 49.104787 ], [ 28.324313, 49.104784 ], [ 28.32428, 49.104781 ], [ 28.324247, 49.104779 ], [ 28.324223, 49.104779 ], [ 28.324187, 49.104779 ], [ 28.324158, 49.104779 ], [ 28.324142, 49.104779 ], [ 28.324126, 49.104779 ], [ 28.324106, 49.104781 ], [ 28.32409, 49.104787 ], [ 28.324078, 49.104787 ], [ 28.324042, 49.104792 ], [ 28.324026, 49.104792 ], [ 28.324001, 49.104792 ], [ 28.323981, 49.104792 ], [ 28.323965, 49.104792 ], [ 28.323941, 49.104792 ], [ 28.323908, 49.104789 ], [ 28.323871, 49.104789 ], [ 28.323831, 49.104783 ], [ 28.323814, 49.10478 ], [ 28.323765, 49.104775 ], [ 28.323737, 49.104772 ], [ 28.323713, 49.104772 ], [ 28.323688, 49.104769 ], [ 28.323668, 49.104766 ], [ 28.323651, 49.104761 ], [ 28.323631, 49.104755 ], [ 28.323627, 49.104755 ], [ 28.323602, 49.104749 ], [ 28.323582, 49.104741 ], [ 28.323562, 49.104738 ], [ 28.323005, 49.104474 ], [ 28.322384, 49.104208 ], [ 28.321678, 49.103885 ], [ 28.321186, 49.103679 ], [ 28.320749, 49.103506 ], [ 28.320469, 49.103355 ], [ 28.320249, 49.103254 ], [ 28.320083, 49.103185 ], [ 28.319895, 49.103154 ], [ 28.319713, 49.103184 ], [ 28.319452, 49.103294 ], [ 28.319015, 49.103469 ], [ 28.318568, 49.103654 ], [ 28.318562, 49.103658 ], [ 28.318311, 49.103754 ], [ 28.318042, 49.103831 ], [ 28.317864, 49.10386 ], [ 28.31762, 49.10386 ], [ 28.31742, 49.103829 ], [ 28.317128, 49.103719 ], [ 28.316806, 49.10355 ], [ 28.316101, 49.103245 ], [ 28.31573, 49.103056 ], [ 28.31533, 49.102854 ], [ 28.314472, 49.102438 ], [ 28.314178, 49.102298 ], [ 28.313933, 49.102186 ], [ 28.313718, 49.102077 ], [ 28.313433, 49.101943 ], [ 28.313219, 49.101887 ], [ 28.312928, 49.101777 ], [ 28.312505, 49.101739 ], [ 28.312222, 49.101726 ], [ 28.311944, 49.101707 ], [ 28.311413, 49.101702 ], [ 28.310949, 49.101767 ], [ 28.31047, 49.101904 ], [ 28.309529, 49.102142 ], [ 28.308639, 49.102319 ], [ 28.307851, 49.102415 ], [ 28.307247, 49.102446 ], [ 28.30646, 49.102485 ], [ 28.306102, 49.102468 ], [ 28.305688, 49.102453 ], [ 28.305487, 49.102422 ], [ 28.305288, 49.102332 ], [ 28.305116, 49.102205 ], [ 28.304438, 49.101789 ], [ 28.303801, 49.101366 ], [ 28.303123, 49.100922 ], [ 28.302549, 49.100517 ], [ 28.302009, 49.100175 ], [ 28.301634, 49.099933 ], [ 28.301415, 49.099754 ], [ 28.301353, 49.099658 ], [ 28.30135, 49.099652 ], [ 28.301319, 49.099597 ], [ 28.301321, 49.099555 ], [ 28.301294, 49.099444 ], [ 28.301274, 49.099295 ], [ 28.301275, 49.099286 ], [ 28.301268, 49.099109 ], [ 28.301271, 49.099094 ], [ 28.301271, 49.099089 ], [ 28.301313, 49.098923 ], [ 28.301314, 49.098918 ], [ 28.301338, 49.098759 ], [ 28.301343, 49.098747 ], [ 28.301416, 49.098585 ], [ 28.301418, 49.098569 ], [ 28.301491, 49.098426 ], [ 28.301502, 49.098417 ], [ 28.301608, 49.098284 ], [ 28.301833, 49.098018 ], [ 28.301992, 49.097868 ], [ 28.302179, 49.097673 ], [ 28.302191, 49.097661 ], [ 28.302198, 49.09765 ], [ 28.30221, 49.097632 ], [ 28.302446, 49.097378 ], [ 28.302449, 49.097375 ], [ 28.3026, 49.09716 ], [ 28.302606, 49.097147 ], [ 28.302609, 49.097135 ], [ 28.302677, 49.097006 ], [ 28.30268, 49.096996 ], [ 28.302755, 49.096878 ], [ 28.302758, 49.096873 ], [ 28.302765, 49.09675 ], [ 28.302764, 49.096743 ], [ 28.302726, 49.096623 ], [ 28.302633, 49.096376 ], [ 28.302516, 49.096278 ], [ 28.302511, 49.096264 ], [ 28.302344, 49.096138 ], [ 28.30233, 49.096131 ], [ 28.302308, 49.096123 ], [ 28.302294, 49.09611 ], [ 28.302283, 49.0961 ], [ 28.30228, 49.0961 ], [ 28.302161, 49.096052 ], [ 28.302137, 49.096044 ], [ 28.30212, 49.096034 ], [ 28.302106, 49.096027 ], [ 28.302096, 49.096019 ], [ 28.301874, 49.095963 ], [ 28.301857, 49.095958 ], [ 28.30184, 49.095956 ], [ 28.301826, 49.095951 ], [ 28.301809, 49.095951 ], [ 28.301792, 49.095944 ], [ 28.301762, 49.095939 ], [ 28.301748, 49.095936 ], [ 28.301738, 49.095934 ], [ 28.301718, 49.095931 ], [ 28.301694, 49.095929 ], [ 28.301681, 49.095929 ], [ 28.301667, 49.095929 ], [ 28.301643, 49.095927 ], [ 28.301623, 49.095924 ], [ 28.301603, 49.095922 ], [ 28.301583, 49.095917 ], [ 28.301569, 49.095917 ], [ 28.301552, 49.095917 ], [ 28.301535, 49.095915 ], [ 28.301515, 49.095913 ], [ 28.301484, 49.09591 ], [ 28.301468, 49.095908 ], [ 28.301451, 49.095908 ], [ 28.301437, 49.095908 ], [ 28.301424, 49.095906 ], [ 28.30141, 49.095903 ], [ 28.301387, 49.095898 ], [ 28.301374, 49.095894 ], [ 28.301358, 49.095886 ], [ 28.301355, 49.095886 ], [ 28.300172, 49.095534 ], [ 28.299913, 49.095459 ], [ 28.299573, 49.095345 ], [ 28.299375, 49.095288 ] ] } }, { "type": "Feature", "properties": { "title": "3іньків - Покутинці", "stroke": "#0066FF", "stroke-width": 4 }, "geometry": { "type": "LineString", "coordinates": [ [ 27.068615, 49.082322 ], [ 27.068553, 49.082071 ], [ 27.068458, 49.081876 ], [ 27.068304, 49.081741 ], [ 27.067958, 49.081614 ], [ 27.067615, 49.081596 ], [ 27.067187, 49.081628 ], [ 27.066802, 49.081695 ], [ 27.065965, 49.0818 ], [ 27.065344, 49.081841 ], [ 27.064002, 49.08218 ], [ 27.062938, 49.082299 ], [ 27.061091, 49.082494 ], [ 27.059503, 49.082552 ], [ 27.056857, 49.082709 ], [ 27.055415, 49.082758 ], [ 27.054483, 49.082704 ], [ 27.053323, 49.082395 ], [ 27.05273, 49.082017 ], [ 27.051271, 49.081328 ], [ 27.050078, 49.08076 ], [ 27.048416, 49.080102 ], [ 27.047682, 49.079761 ], [ 27.044994, 49.077993 ], [ 27.043581, 49.077051 ], [ 27.042778, 49.07649 ], [ 27.042111, 49.076297 ], [ 27.041494, 49.07599 ], [ 27.041202, 49.075969 ], [ 27.040847, 49.0761 ], [ 27.037892, 49.077484 ], [ 27.037569, 49.077663 ], [ 27.037309, 49.077691 ], [ 27.037375, 49.077304 ], [ 27.03771, 49.074452 ], [ 27.03765, 49.073805 ], [ 27.037436, 49.073293 ], [ 27.036768, 49.072585 ], [ 27.034721, 49.070491 ], [ 27.032741, 49.068491 ], [ 27.03148, 49.067091 ], [ 27.030995, 49.0666 ], [ 27.030509, 49.066078 ], [ 27.029615, 49.06514 ], [ 27.029157, 49.064672 ], [ 27.029076, 49.064306 ], [ 27.028693, 49.062949 ], [ 27.028514, 49.06241 ], [ 27.028332, 49.062301 ], [ 27.028033, 49.062338 ], [ 27.02415, 49.062914 ], [ 27.01726, 49.063992 ], [ 27.015448, 49.064321 ], [ 27.015006, 49.064389 ], [ 27.014764, 49.064371 ], [ 27.01469, 49.064162 ], [ 27.014997, 49.063714 ], [ 27.015372, 49.063231 ], [ 27.01539, 49.063222 ], [ 27.015528, 49.062962 ], [ 27.015419, 49.062785 ], [ 27.015091, 49.062579 ], [ 27.014478, 49.062539 ], [ 27.01246, 49.062507 ], [ 27.012779, 49.062089 ], [ 27.012928, 49.061508 ], [ 27.013109, 49.060195 ], [ 27.013162, 49.059419 ], [ 27.013245, 49.058848 ], [ 27.013389, 49.058325 ], [ 27.013482, 49.057995 ], [ 27.013372, 49.057514 ], [ 27.013236, 49.057061 ], [ 27.013131, 49.056793 ], [ 27.013581, 49.054918 ], [ 27.01377, 49.0539 ], [ 27.013872, 49.053486 ], [ 27.013884, 49.053056 ], [ 27.013881, 49.052695 ], [ 27.013834, 49.052291 ], [ 27.013789, 49.052052 ], [ 27.013755, 49.051909 ], [ 27.013753, 49.051823 ], [ 27.01382, 49.05175 ], [ 27.013905, 49.051703 ], [ 27.014091, 49.0516 ], [ 27.014305, 49.05145 ], [ 27.014558, 49.051325 ], [ 27.014826, 49.051201 ], [ 27.015013, 49.051114 ], [ 27.015025, 49.051007 ], [ 27.015023, 49.050876 ], [ 27.014965, 49.050747 ], [ 27.014846, 49.050572 ], [ 27.014729, 49.050403 ], [ 27.014649, 49.050243 ], [ 27.014542, 49.050063 ], [ 27.01446, 49.049871 ], [ 27.014414, 49.049716 ], [ 27.0144, 49.049512 ], [ 27.014428, 49.049213 ], [ 27.014395, 49.04895 ], [ 27.01436, 49.048686 ], [ 27.014388, 49.048557 ], [ 27.014401, 49.048416 ], [ 27.014372, 49.048309 ], [ 27.014391, 49.048235 ], [ 27.014521, 49.048186 ], [ 27.014502, 49.048072 ], [ 27.014621, 49.047915 ], [ 27.014764, 49.047716 ], [ 27.014817, 49.04748 ], [ 27.014875, 49.047246 ], [ 27.015, 49.047069 ], [ 27.01534, 49.046596 ], [ 27.015436, 49.04646 ], [ 27.015541, 49.046223 ], [ 27.015577, 49.045984 ], [ 27.015623, 49.045574 ], [ 27.015605, 49.045074 ], [ 27.015564, 49.044566 ], [ 27.015615, 49.044192 ], [ 27.015689, 49.043884 ], [ 27.01545, 49.043652 ], [ 27.01594, 49.043334 ], [ 27.016218, 49.043103 ], [ 27.016301, 49.042928 ], [ 27.016276, 49.042531 ], [ 27.016292, 49.042092 ], [ 27.016391, 49.041743 ], [ 27.016312, 49.041496 ], [ 27.016235, 49.041179 ], [ 27.016218, 49.04097 ], [ 27.016229, 49.040792 ], [ 27.016155, 49.040292 ], [ 27.016575, 49.040182 ], [ 27.016771, 49.039991 ], [ 27.016941, 49.039766 ], [ 27.017028, 49.039587 ], [ 27.017043, 49.039375 ], [ 27.016963, 49.039141 ], [ 27.016776, 49.038858 ], [ 27.016568, 49.038633 ], [ 27.016373, 49.03854 ], [ 27.016195, 49.038435 ], [ 27.01605, 49.038192 ], [ 27.015991, 49.038046 ], [ 27.016027, 49.037892 ], [ 27.016149, 49.037613 ], [ 27.015993, 49.036464 ], [ 27.015899, 49.036246 ], [ 27.015624, 49.035813 ], [ 27.015472, 49.035506 ], [ 27.015401, 49.035244 ], [ 27.015323, 49.035004 ], [ 27.015064, 49.03474 ], [ 27.014678, 49.034434 ], [ 27.0143, 49.034123 ], [ 27.014032, 49.033852 ], [ 27.013945, 49.033667 ], [ 27.013692, 49.033372 ], [ 27.013528, 49.033102 ], [ 27.013496, 49.032841 ], [ 27.013553, 49.032278 ], [ 27.013539, 49.032027 ], [ 27.013455, 49.031754 ], [ 27.013366, 49.031587 ], [ 27.013287, 49.031375 ], [ 27.013222, 49.031329 ], [ 27.011647, 49.031384 ], [ 27.011661, 49.030777 ], [ 27.011818, 49.030163 ], [ 27.012001, 49.029811 ], [ 27.012175, 49.029515 ], [ 27.012359, 49.029166 ], [ 27.012432, 49.028991 ], [ 27.012469, 49.028862 ], [ 27.012687, 49.02865 ], [ 27.012794, 49.028485 ], [ 27.012809, 49.028284 ], [ 27.01285, 49.02795 ], [ 27.012956, 49.027676 ], [ 27.013207, 49.027286 ], [ 27.01327, 49.027126 ], [ 27.013252, 49.026954 ], [ 27.013167, 49.026763 ], [ 27.012983, 49.026548 ], [ 27.01246, 49.025961 ], [ 27.01198, 49.025618 ], [ 27.011604, 49.025444 ], [ 27.011108, 49.025053 ], [ 27.010737, 49.024742 ], [ 27.010505, 49.024601 ], [ 27.010469, 49.023534 ], [ 27.010569, 49.023111 ], [ 27.01059, 49.022839 ], [ 27.010748, 49.022482 ], [ 27.010748, 49.022186 ], [ 27.010572, 49.021548 ], [ 27.010483, 49.021216 ], [ 27.010462, 49.020802 ], [ 27.010449, 49.020428 ], [ 27.010174, 49.019654 ], [ 27.009999, 49.019114 ], [ 27.009972, 49.018713 ], [ 27.009973, 49.018312 ], [ 27.010056, 49.018044 ], [ 27.010141, 49.01785 ], [ 27.010336, 49.01737 ], [ 27.01073, 49.016744 ], [ 27.011514, 49.016081 ], [ 27.011944, 49.015552 ], [ 27.012128, 49.015237 ], [ 27.012254, 49.014974 ], [ 27.012449, 49.014606 ], [ 27.012544, 49.014511 ], [ 27.012708, 49.014316 ], [ 27.012814, 49.013915 ], [ 27.012976, 49.01359 ], [ 27.013134, 49.013289 ], [ 27.01328, 49.013092 ], [ 27.013688, 49.012561 ], [ 27.013887, 49.012364 ], [ 27.01394, 49.012263 ], [ 27.013832, 49.012022 ], [ 27.013764, 49.011826 ], [ 27.013805, 49.011429 ], [ 27.014079, 49.010637 ], [ 27.014445, 49.010206 ], [ 27.014819, 49.009849 ], [ 27.015219, 49.009623 ], [ 27.015466, 49.009331 ], [ 27.015671, 49.009025 ], [ 27.015802, 49.008549 ], [ 27.015887, 49.00814 ], [ 27.015835, 49.007874 ], [ 27.015674, 49.007243 ], [ 27.015587, 49.006931 ], [ 27.015353, 49.006579 ], [ 27.015162, 49.006413 ], [ 27.014801, 49.006253 ], [ 27.014454, 49.00621 ], [ 27.013891, 49.006314 ], [ 27.013071, 49.00648 ], [ 27.01121, 49.006735 ], [ 27.009796, 49.00688 ], [ 27.008863, 49.006823 ], [ 27.00792, 49.006586 ], [ 27.007381, 49.006361 ], [ 27.006369, 49.005843 ], [ 27.006, 49.005622 ], [ 27.005077, 49.004843 ], [ 27.00492, 49.004631 ], [ 27.00464, 49.004332 ], [ 27.003975, 49.003894 ], [ 27.003024, 49.003287 ], [ 27.002705, 49.003168 ], [ 27.002414, 49.003094 ], [ 27.002174, 49.002945 ], [ 27.001375, 49.002183 ], [ 27.000527, 49.001322 ], [ 26.999731, 49.000401 ], [ 26.99873, 48.999353 ], [ 26.998246, 48.999019 ], [ 26.997331, 48.998398 ], [ 26.996272, 48.997531 ], [ 26.995181, 48.996365 ], [ 26.994922, 48.9961 ], [ 26.994728, 48.995639 ], [ 26.994596, 48.995553 ], [ 26.99418, 48.995399 ], [ 26.993764, 48.995179 ], [ 26.993148, 48.994762 ], [ 26.992724, 48.994677 ], [ 26.990628, 48.994693 ], [ 26.989757, 48.994681 ], [ 26.989193, 48.994866 ], [ 26.989009, 48.994932 ], [ 26.988693, 48.99487 ], [ 26.988507, 48.994613 ], [ 26.988205, 48.994142 ], [ 26.987408, 48.993619 ], [ 26.986736, 48.993201 ], [ 26.986563, 48.993092 ] ] } }, { "type": "Feature", "properties": { "title": "Бар-Ялтушків", "stroke": "#0066FF", "stroke-width": 4 }, "geometry": { "type": "LineString", "coordinates": [ [ 27.667677, 49.063629 ], [ 27.667572, 49.063479 ], [ 27.667421, 49.063443 ], [ 27.667021, 49.063456 ], [ 27.666315, 49.063527 ], [ 27.664824, 49.063802 ], [ 27.664462, 49.063877 ], [ 27.664165, 49.06395 ], [ 27.663781, 49.063899 ], [ 27.663433, 49.06383 ], [ 27.663034, 49.063736 ], [ 27.662626, 49.063682 ], [ 27.66239, 49.0637 ], [ 27.662096, 49.063761 ], [ 27.661705, 49.063896 ], [ 27.661438, 49.064061 ], [ 27.661243, 49.064208 ], [ 27.661138, 49.064362 ], [ 27.661138, 49.064372 ], [ 27.661084, 49.064466 ], [ 27.660981, 49.064494 ], [ 27.660707, 49.06446 ], [ 27.660471, 49.064381 ], [ 27.660201, 49.064209 ], [ 27.659733, 49.063878 ], [ 27.659496, 49.063715 ], [ 27.659194, 49.063642 ], [ 27.659187, 49.063639 ], [ 27.658534, 49.063561 ], [ 27.658178, 49.063554 ], [ 27.657694, 49.063614 ], [ 27.657335, 49.063623 ], [ 27.656892, 49.063699 ], [ 27.656488, 49.063795 ], [ 27.65611, 49.063935 ], [ 27.655801, 49.06415 ], [ 27.655421, 49.064325 ], [ 27.655047, 49.064382 ], [ 27.654774, 49.064357 ], [ 27.654319, 49.064273 ], [ 27.653836, 49.064112 ], [ 27.653577, 49.064054 ], [ 27.653192, 49.063973 ], [ 27.65291, 49.063907 ], [ 27.652691, 49.063897 ], [ 27.652217, 49.063792 ], [ 27.651761, 49.063574 ], [ 27.651084, 49.063356 ], [ 27.650702, 49.063252 ], [ 27.650264, 49.063133 ], [ 27.650012, 49.063124 ], [ 27.649697, 49.063148 ], [ 27.649121, 49.063315 ], [ 27.648777, 49.063446 ], [ 27.647916, 49.063795 ], [ 27.64724, 49.064064 ], [ 27.646686, 49.064288 ], [ 27.645651, 49.064766 ], [ 27.644767, 49.065187 ], [ 27.643852, 49.065594 ], [ 27.643127, 49.065905 ], [ 27.642666, 49.066088 ], [ 27.64129, 49.066691 ], [ 27.640228, 49.067146 ], [ 27.639621, 49.067428 ], [ 27.639056, 49.067656 ], [ 27.638477, 49.06791 ], [ 27.63787, 49.068181 ], [ 27.637038, 49.068522 ], [ 27.636387, 49.068805 ], [ 27.635932, 49.069003 ], [ 27.635585, 49.06916 ], [ 27.635217, 49.069309 ], [ 27.634924, 49.069368 ], [ 27.63456, 49.069473 ], [ 27.634249, 49.069649 ], [ 27.63374, 49.069913 ], [ 27.633391, 49.070098 ], [ 27.63312, 49.070147 ], [ 27.63294, 49.070173 ], [ 27.632648, 49.070271 ], [ 27.632459, 49.070366 ], [ 27.632308, 49.070674 ], [ 27.632085, 49.071003 ], [ 27.63196, 49.071088 ], [ 27.631734, 49.071489 ], [ 27.631705, 49.071804 ], [ 27.631532, 49.07224 ], [ 27.631327, 49.072476 ], [ 27.631013, 49.072675 ], [ 27.630697, 49.072869 ], [ 27.630252, 49.072961 ], [ 27.629636, 49.07301 ], [ 27.628844, 49.07314 ], [ 27.628151, 49.073251 ], [ 27.627236, 49.073455 ], [ 27.626619, 49.073513 ], [ 27.626105, 49.073595 ], [ 27.625697, 49.073652 ], [ 27.625401, 49.073626 ], [ 27.625115, 49.073502 ], [ 27.624746, 49.073509 ], [ 27.624533, 49.073437 ], [ 27.624407, 49.073246 ], [ 27.624335, 49.073118 ], [ 27.624205, 49.073028 ], [ 27.623867, 49.072933 ], [ 27.623398, 49.072931 ], [ 27.623389, 49.072932 ], [ 27.623014, 49.072913 ], [ 27.622721, 49.072879 ], [ 27.621579, 49.07257 ], [ 27.620585, 49.072272 ], [ 27.619466, 49.071933 ], [ 27.61907, 49.071838 ], [ 27.618397, 49.071814 ], [ 27.617812, 49.071797 ], [ 27.617081, 49.071757 ], [ 27.616426, 49.071721 ], [ 27.615947, 49.071706 ], [ 27.615606, 49.071701 ], [ 27.615195, 49.071678 ], [ 27.614412, 49.071658 ], [ 27.614077, 49.071639 ], [ 27.613841, 49.071617 ], [ 27.613211, 49.071514 ], [ 27.61235, 49.071329 ], [ 27.611719, 49.0712 ], [ 27.610974, 49.071054 ], [ 27.610507, 49.070961 ], [ 27.609879, 49.070843 ], [ 27.609657, 49.070816 ], [ 27.609552, 49.070847 ], [ 27.609308, 49.071113 ], [ 27.609042, 49.071411 ], [ 27.608859, 49.07154 ], [ 27.60867, 49.07162 ], [ 27.608457, 49.071647 ], [ 27.608077, 49.071677 ], [ 27.607848, 49.071609 ], [ 27.607601, 49.071432 ], [ 27.60746, 49.071271 ], [ 27.607457, 49.071268 ], [ 27.607044, 49.071117 ], [ 27.606311, 49.070657 ], [ 27.605907, 49.070394 ], [ 27.605371, 49.070189 ], [ 27.605063, 49.07003 ], [ 27.604847, 49.069874 ], [ 27.604406, 49.069498 ], [ 27.604039, 49.069217 ], [ 27.603799, 49.069048 ], [ 27.60287, 49.068356 ], [ 27.602318, 49.067924 ], [ 27.601832, 49.067536 ], [ 27.601369, 49.067302 ], [ 27.600892, 49.067083 ], [ 27.60064, 49.066962 ], [ 27.600079, 49.066718 ], [ 27.599572, 49.06651 ], [ 27.599308, 49.066431 ], [ 27.59889, 49.066151 ], [ 27.598284, 49.065489 ], [ 27.596455, 49.063147 ], [ 27.592765, 49.062709 ], [ 27.58781, 49.062124 ], [ 27.585492, 49.061692 ], [ 27.580987, 49.060478 ], [ 27.575915, 49.059146 ], [ 27.572335, 49.058109 ], [ 27.567822, 49.056944 ], [ 27.565278, 49.056278 ], [ 27.563891, 49.055945 ], [ 27.559627, 49.056378 ], [ 27.558843, 49.056464 ], [ 27.555663, 49.057632 ], [ 27.552943, 49.058449 ], [ 27.551489, 49.058922 ], [ 27.550885, 49.059125 ], [ 27.54952, 49.059188 ], [ 27.544239, 49.059359 ], [ 27.542655, 49.058999 ], [ 27.541046, 49.058802 ], [ 27.532884, 49.058548 ], [ 27.53233, 49.058761 ], [ 27.531994, 49.058759 ], [ 27.53132, 49.058756 ], [ 27.530344, 49.058605 ], [ 27.528395, 49.058228 ], [ 27.527166, 49.057976 ], [ 27.525834, 49.057713 ], [ 27.524773, 49.057522 ], [ 27.523278, 49.057204 ], [ 27.522071, 49.056936 ], [ 27.519898, 49.056496 ], [ 27.518522, 49.056216 ], [ 27.517686, 49.056075 ], [ 27.516092, 49.055786 ], [ 27.514151, 49.055565 ], [ 27.512229, 49.055515 ], [ 27.510851, 49.055557 ], [ 27.509665, 49.055678 ], [ 27.509652, 49.055679 ], [ 27.509078, 49.055737 ], [ 27.508997, 49.055704 ], [ 27.510553, 49.054724 ], [ 27.512376, 49.053633 ], [ 27.514426, 49.052383 ], [ 27.515139, 49.051741 ], [ 27.514708, 49.049468 ], [ 27.514442, 49.048011 ], [ 27.51378, 49.044256 ], [ 27.513175, 49.040941 ], [ 27.512684, 49.038282 ], [ 27.512305, 49.035942 ], [ 27.511946, 49.033911 ], [ 27.51184, 49.033148 ], [ 27.511548, 49.031625 ], [ 27.51112, 49.029304 ], [ 27.511005, 49.028185 ], [ 27.511127, 49.027744 ], [ 27.511162, 49.027556 ], [ 27.510984, 49.027358 ], [ 27.510797, 49.02728 ], [ 27.510333, 49.027355 ], [ 27.50976, 49.027297 ], [ 27.509131, 49.027134 ], [ 27.50776, 49.026717 ], [ 27.506969, 49.026269 ], [ 27.506032, 49.025419 ], [ 27.505567, 49.024929 ], [ 27.50434, 49.023434 ], [ 27.503844, 49.022846 ], [ 27.503118, 49.021962 ], [ 27.502669, 49.021276 ], [ 27.502522, 49.020654 ], [ 27.502494, 49.019789 ], [ 27.50241, 49.019048 ], [ 27.502583, 49.017746 ], [ 27.50299, 49.016495 ], [ 27.503196, 49.015215 ], [ 27.503395, 49.013462 ], [ 27.503403, 49.013443 ], [ 27.503717, 49.012495 ], [ 27.50389, 49.011686 ], [ 27.504186, 49.010878 ], [ 27.504174, 49.010844 ], [ 27.504233, 49.010495 ], [ 27.504225, 49.010358 ], [ 27.503998, 49.01028 ], [ 27.503822, 49.010177 ], [ 27.503591, 49.009645 ], [ 27.503567, 49.009457 ], [ 27.50373, 49.009108 ], [ 27.504309, 49.007638 ], [ 27.504493, 49.007104 ], [ 27.50466, 49.006813 ], [ 27.504736, 49.006186 ], [ 27.50481, 49.005754 ], [ 27.504807, 49.005396 ], [ 27.504638, 49.004706 ], [ 27.504634, 49.004641 ], [ 27.504473, 49.003916 ], [ 27.504454, 49.003873 ], [ 27.504132, 49.003133 ], [ 27.503734, 49.002391 ], [ 27.503428, 49.001936 ], [ 27.503425, 49.001928 ], [ 27.502818, 49.000996 ], [ 27.502388, 49.000301 ], [ 27.502037, 48.999837 ], [ 27.501705, 48.999492 ], [ 27.501582, 48.999382 ], [ 27.501574, 48.999004 ], [ 27.50157, 48.998988 ], [ 27.501903, 48.998417 ], [ 27.501921, 48.998402 ], [ 27.502437, 48.997896 ], [ 27.503067, 48.996866 ], [ 27.503492, 48.996076 ], [ 27.504064, 48.995189 ], [ 27.505162, 48.993962 ], [ 27.506019, 48.993115 ], [ 27.506831, 48.992384 ], [ 27.507537, 48.991944 ], [ 27.507561, 48.991923 ], [ 27.50809, 48.99151 ], [ 27.508268, 48.991173 ], [ 27.508111, 48.99094 ], [ 27.507853, 48.990379 ], [ 27.507842, 48.989806 ], [ 27.507834, 48.989022 ], [ 27.507827, 48.988853 ], [ 27.507641, 48.988793 ] ] } }, { "type": "Feature", "properties": { "title": "Ялтушків-Віньківці", "stroke": "#0066FF", "stroke-width": 4 }, "geometry": { "type": "LineString", "coordinates": [ [ 27.501599, 48.999391 ], [ 27.500552, 49.001512 ], [ 27.497524, 49.007136 ], [ 27.484527, 49.016654 ], [ 27.476238, 49.026002 ], [ 27.458642, 49.029942 ], [ 27.456862, 49.029801 ], [ 27.453302, 49.026605 ], [ 27.450747, 49.025015 ], [ 27.44931, 49.025565 ], [ 27.44927, 49.025609 ], [ 27.448853, 49.027184 ], [ 27.448898, 49.027271 ], [ 27.44892, 49.02733 ], [ 27.448921, 49.027405 ], [ 27.448945, 49.027495 ], [ 27.448896, 49.028322 ], [ 27.444619, 49.028928 ], [ 27.429617, 49.034916 ], [ 27.427563, 49.035021 ], [ 27.426148, 49.03769 ], [ 27.42905, 49.040098 ], [ 27.427082, 49.04079 ], [ 27.4273, 49.042934 ], [ 27.425177, 49.043759 ], [ 27.425252, 49.044156 ], [ 27.425324, 49.044186 ], [ 27.427102, 49.045038 ], [ 27.427153, 49.045068 ], [ 27.427347, 49.045122 ], [ 27.427855, 49.045645 ], [ 27.42692, 49.05004 ], [ 27.430089, 49.05125 ], [ 27.427225, 49.05316 ], [ 27.420947, 49.054608 ], [ 27.401843, 49.054748 ], [ 27.390713, 49.054658 ], [ 27.375844, 49.05981 ], [ 27.367651, 49.059852 ], [ 27.36647, 49.066028 ], [ 27.367039, 49.067213 ], [ 27.365674, 49.068342 ], [ 27.360918, 49.068168 ], [ 27.354209, 49.073208 ], [ 27.348296, 49.073789 ], [ 27.343901, 49.072202 ], [ 27.337358, 49.071143 ], [ 27.329354, 49.073833 ], [ 27.329563, 49.073865 ], [ 27.327048, 49.074967 ], [ 27.321772, 49.076167 ], [ 27.318654, 49.076404 ], [ 27.317423, 49.075967 ], [ 27.313886, 49.076493 ], [ 27.307377, 49.07601 ], [ 27.307785, 49.072654 ], [ 27.300348, 49.072162 ], [ 27.293058, 49.065996 ], [ 27.282444, 49.056884 ], [ 27.256482, 49.032924 ], [ 27.256319, 49.032773 ], [ 27.248807, 49.033634 ], [ 27.243223, 49.034846 ], [ 27.239515, 49.035659 ], [ 27.239139, 49.035622 ], [ 27.238336, 49.035545 ], [ 27.238055, 49.035444 ], [ 27.237684, 49.034838 ], [ 27.236861, 49.032799 ], [ 27.23673, 49.031672 ], [ 27.236456, 49.031501 ], [ 27.233286, 49.0316 ], [ 27.232714, 49.031673 ], [ 27.232101, 49.031876 ], [ 27.231714, 49.032158 ], [ 27.231241, 49.0325 ], [ 27.231113, 49.032747 ], [ 27.230846, 49.032984 ], [ 27.229078, 49.033636 ], [ 27.228568, 49.03363 ], [ 27.227204, 49.033028 ], [ 27.226856, 49.032928 ], [ 27.226136, 49.032737 ], [ 27.225705, 49.032682 ], [ 27.225251, 49.03263 ], [ 27.224964, 49.032648 ], [ 27.224662, 49.032765 ] ] } }, { "type": "Feature", "properties": { "title": "Вело Лани-Гнівань", "stroke": "#7CFC00", "stroke-width": 4 }, "geometry": { "type": "LineString", "coordinates": [ [ 28.392401, 49.158499 ], [ 28.393716, 49.157514 ], [ 28.394387, 49.157231 ], [ 28.394932, 49.157012 ], [ 28.395103, 49.156812 ], [ 28.395103, 49.156805 ], [ 28.394947, 49.156629 ], [ 28.394749, 49.156327 ], [ 28.394737, 49.156308 ], [ 28.394714, 49.156289 ], [ 28.394263, 49.156256 ], [ 28.394221, 49.156259 ], [ 28.393903, 49.156212 ], [ 28.39387, 49.156187 ], [ 28.393547, 49.155888 ], [ 28.393525, 49.155869 ], [ 28.39324, 49.155631 ], [ 28.392564, 49.155451 ], [ 28.391652, 49.155178 ], [ 28.391215, 49.154848 ], [ 28.39071, 49.154474 ], [ 28.390621, 49.15412 ], [ 28.390621, 49.154109 ], [ 28.390289, 49.153654 ], [ 28.389387, 49.153048 ], [ 28.389372, 49.15305 ], [ 28.388091, 49.152452 ], [ 28.387152, 49.151741 ], [ 28.386315, 49.151263 ], [ 28.385495, 49.150687 ], [ 28.384441, 49.149875 ], [ 28.383525, 49.149111 ], [ 28.382409, 49.148259 ], [ 28.38139, 49.147578 ], [ 28.380599, 49.147039 ], [ 28.380066, 49.146594 ], [ 28.378588, 49.145406 ], [ 28.377643, 49.14467 ], [ 28.376524, 49.144149 ], [ 28.375771, 49.143573 ], [ 28.374774, 49.14294 ], [ 28.374294, 49.14223 ], [ 28.373562, 49.141376 ], [ 28.373276, 49.140571 ], [ 28.373327, 49.140011 ], [ 28.373373, 49.139987 ], [ 28.373782, 49.139521 ], [ 28.374005, 49.139185 ], [ 28.374005, 49.139175 ], [ 28.373886, 49.138924 ], [ 28.373885, 49.138914 ], [ 28.373616, 49.138625 ], [ 28.373286, 49.138334 ], [ 28.373225, 49.138309 ], [ 28.373209, 49.1383 ], [ 28.372445, 49.137895 ], [ 28.371742, 49.13751 ], [ 28.371726, 49.137502 ], [ 28.371059, 49.137354 ], [ 28.370267, 49.137271 ], [ 28.369812, 49.137055 ], [ 28.369783, 49.137047 ], [ 28.368361, 49.135988 ], [ 28.367243, 49.135029 ], [ 28.366836, 49.134607 ], [ 28.36639, 49.134328 ], [ 28.365732, 49.134322 ], [ 28.365267, 49.134154 ], [ 28.364765, 49.134125 ], [ 28.363823, 49.134248 ], [ 28.362808, 49.134393 ], [ 28.362368, 49.134299 ], [ 28.36222, 49.134015 ], [ 28.361766, 49.133171 ], [ 28.361257, 49.132279 ], [ 28.360178, 49.130166 ], [ 28.359941, 49.129753 ], [ 28.359266, 49.128813 ], [ 28.358998, 49.126964 ], [ 28.358709, 49.125653 ], [ 28.358147, 49.124229 ], [ 28.357926, 49.123537 ], [ 28.357523, 49.122605 ], [ 28.356669, 49.121196 ], [ 28.355213, 49.119065 ], [ 28.354712, 49.118404 ], [ 28.353261, 49.117296 ], [ 28.350385, 49.115122 ], [ 28.348735, 49.113597 ], [ 28.347138, 49.112124 ], [ 28.346288, 49.111397 ], [ 28.345033, 49.110609 ], [ 28.344731, 49.110607 ], [ 28.343931, 49.110355 ], [ 28.342985, 49.109971 ], [ 28.342472, 49.109672 ], [ 28.341684, 49.109026 ], [ 28.340519, 49.108292 ], [ 28.339494, 49.107821 ], [ 28.338838, 49.107439 ], [ 28.337988, 49.10714 ], [ 28.336308, 49.106483 ], [ 28.332924, 49.105175 ], [ 28.331424, 49.10459 ], [ 28.329258, 49.103189 ], [ 28.327841, 49.102377 ] ] } }, { "type": "Feature", "properties": { "title": "Вело Могилівка", "stroke": "#7CFC00", "stroke-width": 4 }, "geometry": { "type": "LineString", "coordinates": [ [ 28.299218, 49.095183 ], [ 28.298703, 49.095572 ], [ 28.298213, 49.096053 ], [ 28.297777, 49.096343 ], [ 28.297524, 49.096363 ], [ 28.296966, 49.096354 ], [ 28.296098, 49.096357 ], [ 28.295571, 49.096251 ], [ 28.294859, 49.096182 ], [ 28.29409, 49.096171 ], [ 28.293093, 49.096355 ], [ 28.291677, 49.096735 ], [ 28.289558, 49.097334 ], [ 28.283977, 49.098989 ], [ 28.27931, 49.100388 ], [ 28.278113, 49.100689 ] ] } }, { "type": "Feature", "properties": { "title": "Вело Обхід Сабарівської ГЕС", "stroke": "#7CFC00", "stroke-width": 4 }, "geometry": { "type": "LineString", "coordinates": [ [ 28.427704, 49.211973 ], [ 28.428233, 49.21189 ], [ 28.428712, 49.21191 ], [ 28.42877, 49.21185 ], [ 28.428882, 49.211787 ], [ 28.429016, 49.21173 ], [ 28.429428, 49.211576 ], [ 28.429295, 49.211459 ], [ 28.429187, 49.211409 ], [ 28.428525, 49.210109 ], [ 28.42801, 49.2091 ], [ 28.427046, 49.207401 ], [ 28.426206, 49.206026 ], [ 28.425341, 49.204635 ], [ 28.424286, 49.202871 ], [ 28.423087, 49.200864 ], [ 28.421233, 49.197786 ], [ 28.420161, 49.195928 ], [ 28.419868, 49.195233 ], [ 28.419725, 49.194762 ], [ 28.419539, 49.194222 ], [ 28.419337, 49.193794 ], [ 28.41901, 49.193325 ], [ 28.418253, 49.192594 ], [ 28.417764, 49.191863 ], [ 28.41748, 49.191355 ], [ 28.416933, 49.190208 ], [ 28.416314, 49.188796 ], [ 28.41564, 49.187516 ], [ 28.414886, 49.186156 ], [ 28.414584, 49.185614 ], [ 28.414325, 49.185247 ], [ 28.414274, 49.18489 ], [ 28.414222, 49.184193 ], [ 28.414308, 49.183038 ], [ 28.414704, 49.180847 ], [ 28.41479, 49.180067 ], [ 28.414018, 49.179635 ], [ 28.413446, 49.179193 ], [ 28.409386, 49.177306 ], [ 28.409348, 49.177174 ], [ 28.411771, 49.175058 ], [ 28.412154, 49.174979 ], [ 28.412392, 49.174981 ], [ 28.412728, 49.175056 ], [ 28.413021, 49.175053 ], [ 28.413368, 49.174914 ], [ 28.413685, 49.174723 ], [ 28.413919, 49.1747 ], [ 28.414142, 49.174772 ], [ 28.414567, 49.174968 ], [ 28.414973, 49.174963 ], [ 28.416351, 49.17428 ], [ 28.416613, 49.174149 ] ] } }, { "type": "Feature", "properties": { "title": "Вело Вінниця - Гнівань", "stroke": "#7CFC00", "stroke-width": 4 }, "geometry": { "type": "LineString", "coordinates": [ [ 28.468886, 49.232869 ], [ 28.463318, 49.233782 ], [ 28.463036, 49.233935 ], [ 28.461092, 49.234258 ], [ 28.460503, 49.234216 ], [ 28.458433, 49.234076 ], [ 28.457323, 49.232795 ], [ 28.45763, 49.232364 ], [ 28.457571, 49.232057 ], [ 28.457188, 49.231841 ], [ 28.453221, 49.229489 ], [ 28.449202, 49.227325 ], [ 28.444875, 49.224633 ], [ 28.442958, 49.222976 ], [ 28.437193, 49.217686 ], [ 28.433236, 49.215088 ], [ 28.427706, 49.211972 ], [ 28.422277, 49.212853 ], [ 28.416394, 49.210945 ], [ 28.416138, 49.210857 ], [ 28.415881, 49.210764 ], [ 28.415471, 49.210694 ], [ 28.415062, 49.210628 ], [ 28.414738, 49.210529 ], [ 28.409568, 49.209054 ], [ 28.408765, 49.208938 ], [ 28.408457, 49.208889 ], [ 28.408224, 49.208657 ], [ 28.408167, 49.208609 ], [ 28.4081, 49.208586 ], [ 28.408033, 49.208562 ], [ 28.407952, 49.208523 ], [ 28.407885, 49.208499 ], [ 28.407846, 49.208455 ], [ 28.407783, 49.208419 ], [ 28.407721, 49.208383 ], [ 28.407654, 49.20836 ], [ 28.407591, 49.208324 ], [ 28.407547, 49.208292 ], [ 28.407485, 49.208256 ], [ 28.407442, 49.208223 ], [ 28.407367, 49.208172 ], [ 28.407287, 49.208134 ], [ 28.407244, 49.208101 ], [ 28.407188, 49.208053 ], [ 28.407132, 49.208005 ], [ 28.404193, 49.205887 ], [ 28.401422, 49.203879 ], [ 28.398696, 49.202487 ], [ 28.392192, 49.199074 ], [ 28.38775, 49.196635 ], [ 28.383939, 49.193957 ], [ 28.382696, 49.192991 ], [ 28.381581, 49.191517 ], [ 28.380756, 49.190436 ], [ 28.379763, 49.189581 ], [ 28.378649, 49.188618 ], [ 28.376533, 49.186724 ], [ 28.37514, 49.185923 ], [ 28.37301, 49.18482 ], [ 28.371897, 49.184208 ], [ 28.369617, 49.182962 ], [ 28.367196, 49.181708 ], [ 28.365942, 49.181039 ], [ 28.363538, 49.179752 ], [ 28.361749, 49.178798 ], [ 28.357661, 49.176457 ], [ 28.354428, 49.173628 ], [ 28.353767, 49.172848 ], [ 28.351115, 49.167864 ], [ 28.344863, 49.156111 ], [ 28.340345, 49.146386 ], [ 28.3401, 49.145795 ], [ 28.340135, 49.145244 ], [ 28.340268, 49.144822 ], [ 28.340556, 49.144372 ], [ 28.342533, 49.141839 ], [ 28.346979, 49.136215 ], [ 28.348939, 49.133822 ], [ 28.349757, 49.132944 ], [ 28.350024, 49.132804 ], [ 28.350494, 49.132688 ], [ 28.352897, 49.132329 ], [ 28.3535, 49.132265 ], [ 28.354947, 49.132012 ] ] } }, { "type": "Feature", "properties": { "title": "Браїлів-Чернятин", "stroke": "#0066FF", "stroke-width": 4 }, "geometry": { "type": "LineString", "coordinates": [ [ 28.12511, 49.082354 ], [ 28.125437, 49.081565 ], [ 28.124398, 49.079772 ], [ 28.124193, 49.078352 ], [ 28.124627, 49.077492 ], [ 28.125515, 49.07689 ], [ 28.129452, 49.07492 ], [ 28.130786, 49.074188 ], [ 28.130218, 49.073169 ], [ 28.128218, 49.070959 ], [ 28.127729, 49.070036 ], [ 28.127335, 49.068711 ], [ 28.12678, 49.067531 ], [ 28.124344, 49.06547 ], [ 28.119635, 49.061643 ], [ 28.114714, 49.057616 ], [ 28.112267, 49.055703 ], [ 28.110848, 49.05372 ], [ 28.106275, 49.049368 ], [ 28.10608, 49.048992 ], [ 28.105781, 49.047578 ], [ 28.105085, 49.044019 ], [ 28.104917, 49.042383 ], [ 28.104702, 49.041527 ], [ 28.104788, 49.040957 ], [ 28.105279, 49.040337 ], [ 28.10677, 49.038902 ], [ 28.111411, 49.0361 ], [ 28.111076, 49.035603 ], [ 28.111072, 49.035402 ], [ 28.112854, 49.034347 ], [ 28.114175, 49.033551 ], [ 28.114612, 49.033158 ], [ 28.11527, 49.032563 ], [ 28.117156, 49.030178 ], [ 28.120598, 49.025974 ], [ 28.118099, 49.02501 ], [ 28.117492, 49.025785 ], [ 28.11714, 49.026532 ], [ 28.11506, 49.026066 ], [ 28.113396, 49.025708 ], [ 28.112425, 49.025484 ], [ 28.111893, 49.025166 ], [ 28.110394, 49.024284 ], [ 28.110238, 49.024165 ], [ 28.11009, 49.024132 ], [ 28.10997, 49.02414 ], [ 28.109871, 49.024139 ], [ 28.109506, 49.024191 ], [ 28.108847, 49.024309 ], [ 28.107861, 49.024489 ], [ 28.107159, 49.024747 ], [ 28.106557, 49.024897 ], [ 28.105845, 49.025071 ], [ 28.106196, 49.025573 ], [ 28.106581, 49.026433 ], [ 28.10664, 49.02706 ], [ 28.10662, 49.027515 ], [ 28.106523, 49.027892 ], [ 28.10635, 49.028123 ], [ 28.105962, 49.02831 ], [ 28.105174, 49.028538 ], [ 28.104599, 49.028728 ], [ 28.102691, 49.029428 ], [ 28.098897, 49.030443 ], [ 28.095483, 49.031394 ], [ 28.096797, 49.032828 ], [ 28.09717, 49.033754 ], [ 28.097307, 49.035178 ], [ 28.096725, 49.037667 ], [ 28.095603, 49.040038 ], [ 28.095557, 49.040276 ], [ 28.0956, 49.04046 ], [ 28.095828, 49.040649 ], [ 28.097901, 49.041751 ], [ 28.100089, 49.043834 ], [ 28.100111, 49.043992 ], [ 28.098107, 49.045051 ], [ 28.09444, 49.047046 ], [ 28.09036, 49.050609 ], [ 28.079172, 49.060697 ], [ 28.066597, 49.072049 ], [ 28.06582, 49.072803 ], [ 28.065453, 49.073205 ], [ 28.063748, 49.077746 ], [ 28.063779, 49.077746 ], [ 28.062434, 49.081294 ], [ 28.060254, 49.081403 ], [ 28.058323, 49.081827 ], [ 28.056021, 49.082343 ], [ 28.05465, 49.082625 ], [ 28.053564, 49.082749 ], [ 28.053268, 49.082302 ], [ 28.051708, 49.080652 ], [ 28.050832, 49.079599 ], [ 28.050006, 49.07878 ], [ 28.049602, 49.078664 ], [ 28.045012, 49.078575 ], [ 28.04331, 49.078751 ], [ 28.042247, 49.078749 ], [ 28.041687, 49.078538 ], [ 28.04053, 49.077941 ], [ 28.040004, 49.077524 ], [ 28.039157, 49.076018 ], [ 28.03872, 49.075748 ], [ 28.038188, 49.075638 ], [ 28.03696, 49.075656 ], [ 28.033758, 49.076219 ], [ 28.030631, 49.076518 ], [ 28.025799, 49.076884 ], [ 28.021723, 49.077341 ], [ 28.018928, 49.077271 ], [ 28.018731, 49.07681 ], [ 28.018706, 49.076802 ], [ 28.018682, 49.076794 ], [ 28.018663, 49.076785 ], [ 28.018544, 49.076264 ], [ 28.018092, 49.07617 ], [ 28.017176, 49.076065 ], [ 28.016677, 49.075855 ], [ 28.015461, 49.07476 ], [ 28.014142, 49.074102 ], [ 28.012948, 49.073697 ], [ 28.012457, 49.073624 ], [ 28.011276, 49.073699 ], [ 28.01033, 49.073735 ], [ 28.009606, 49.07362 ], [ 28.009114, 49.074736 ], [ 28.008798, 49.075584 ], [ 28.008753, 49.076255 ], [ 28.008555, 49.076617 ], [ 28.006702, 49.076678 ], [ 28.005353, 49.076702 ], [ 28.004328, 49.076811 ], [ 28.003421, 49.076829 ], [ 28.002173, 49.077043 ], [ 28.000887, 49.077345 ], [ 27.999881, 49.077724 ], [ 27.997531, 49.078559 ], [ 27.996596, 49.078897 ], [ 27.978758, 49.083489 ], [ 27.978286, 49.084014 ], [ 27.978068, 49.084084 ], [ 27.977505, 49.083981 ], [ 27.976907, 49.084034 ], [ 27.975588, 49.084279 ], [ 27.968657, 49.085968 ], [ 27.957329, 49.088682 ], [ 27.952283, 49.089892 ], [ 27.947679, 49.090983 ], [ 27.941433, 49.090887 ], [ 27.933214, 49.090754 ], [ 27.930695, 49.090533 ], [ 27.926792, 49.090616 ], [ 27.926333, 49.090166 ], [ 27.924696, 49.086808 ], [ 27.922612, 49.085523 ], [ 27.921997, 49.085129 ], [ 27.921336, 49.084675 ], [ 27.920945, 49.084539 ], [ 27.917327, 49.082698 ], [ 27.919677, 49.080571 ], [ 27.922201, 49.07813 ], [ 27.923866, 49.075876 ], [ 27.924621, 49.074837 ], [ 27.926594, 49.064387 ], [ 27.927036, 49.063161 ], [ 27.927535, 49.062215 ], [ 27.928321, 49.059714 ], [ 27.928828, 49.057645 ], [ 27.929481, 49.055408 ], [ 27.929784, 49.055071 ], [ 27.929762, 49.054797 ], [ 27.929674, 49.054568 ], [ 27.929595, 49.054304 ], [ 27.929543, 49.053853 ], [ 27.929434, 49.053536 ], [ 27.929294, 49.053297 ], [ 27.92916, 49.05309 ], [ 27.928887, 49.052811 ], [ 27.928639, 49.052592 ], [ 27.928433, 49.052342 ], [ 27.928276, 49.052203 ], [ 27.928147, 49.052007 ], [ 27.928157, 49.051731 ], [ 27.928204, 49.051592 ], [ 27.928273, 49.051444 ], [ 27.928382, 49.051379 ], [ 27.928367, 49.051187 ], [ 27.928261, 49.051221 ], [ 27.92811, 49.051203 ], [ 27.927966, 49.05113 ], [ 27.927817, 49.050979 ], [ 27.927697, 49.050828 ], [ 27.927569, 49.050698 ], [ 27.927383, 49.050471 ], [ 27.927205, 49.050144 ], [ 27.927192, 49.049877 ], [ 27.927302, 49.049404 ], [ 27.927456, 49.04882 ], [ 27.927557, 49.048288 ], [ 27.927575, 49.04811 ], [ 27.927571, 49.047965 ], [ 27.927364, 49.047308 ], [ 27.926952, 49.046181 ], [ 27.92683, 49.045865 ], [ 27.926799, 49.045723 ], [ 27.926842, 49.045633 ], [ 27.927065, 49.045453 ], [ 27.927291, 49.045335 ], [ 27.92746, 49.04515 ], [ 27.927485, 49.045022 ], [ 27.92735, 49.044295 ], [ 27.927043, 49.043047 ], [ 27.926858, 49.042166 ], [ 27.926817, 49.042092 ], [ 27.924922, 49.042616 ], [ 27.924462, 49.042816 ], [ 27.923672, 49.043199 ], [ 27.922625, 49.043721 ], [ 27.921565, 49.044245 ], [ 27.920722, 49.044665 ], [ 27.919182, 49.045431 ], [ 27.918413, 49.045804 ], [ 27.917426, 49.046213 ] ] } }, { "type": "Feature", "properties": { "title": "Вело Слобідка-Гуменецька—Кам'янець-Подільський", "stroke": "#7CFC00", "stroke-width": 4 }, "geometry": { "type": "LineString", "coordinates": [ [ 26.585578, 48.73113 ], [ 26.591484, 48.728939 ], [ 26.595484, 48.727472 ], [ 26.599449, 48.726193 ], [ 26.600837, 48.725311 ], [ 26.601066, 48.724967 ], [ 26.601224, 48.724482 ], [ 26.601105, 48.724174 ], [ 26.591137, 48.710325 ], [ 26.58897, 48.707431 ], [ 26.587325, 48.705044 ], [ 26.586102, 48.703348 ], [ 26.58534, 48.702188 ], [ 26.584272, 48.700058 ], [ 26.583492, 48.698125 ], [ 26.581411, 48.693422 ], [ 26.580479, 48.691248 ], [ 26.580282, 48.689605 ], [ 26.580831, 48.683922 ], [ 26.580973, 48.677825 ], [ 26.580224, 48.67787 ], [ 26.57958, 48.677841 ], [ 26.578715, 48.677663 ], [ 26.578214, 48.677642 ], [ 26.577454, 48.677688 ], [ 26.576935, 48.677754 ], [ 26.576086, 48.677925 ], [ 26.575105, 48.678066 ], [ 26.5746, 48.678076 ], [ 26.57427, 48.677968 ], [ 26.57408, 48.677818 ], [ 26.573753, 48.677218 ], [ 26.573583, 48.676799 ], [ 26.573259, 48.676335 ], [ 26.572769, 48.676138 ], [ 26.572556, 48.676088 ], [ 26.572008, 48.676156 ], [ 26.57162, 48.676236 ], [ 26.571555, 48.676309 ], [ 26.571559, 48.676432 ], [ 26.571624, 48.676601 ], [ 26.571688, 48.676614 ], [ 26.57192, 48.676603 ] ] } }, { "type": "Feature", "properties": { "title": "Вело Бар-Глинянка", "stroke": "#7CFC00", "stroke-width": 4 }, "geometry": { "type": "LineString", "coordinates": [ [ 27.78037, 49.066935 ], [ 27.779634, 49.066499 ], [ 27.779164, 49.066392 ], [ 27.778572, 49.06639 ], [ 27.778246, 49.066363 ], [ 27.777469, 49.066166 ], [ 27.777145, 49.066127 ], [ 27.776122, 49.066115 ], [ 27.775313, 49.066207 ], [ 27.774468, 49.066406 ], [ 27.774069, 49.066407 ], [ 27.773629, 49.06633 ], [ 27.773209, 49.066215 ], [ 27.770654, 49.063946 ], [ 27.769679, 49.06345 ], [ 27.769244, 49.063198 ], [ 27.769037, 49.063048 ], [ 27.768412, 49.062867 ], [ 27.76408, 49.062705 ], [ 27.763223, 49.062483 ], [ 27.762722, 49.062469 ], [ 27.760339, 49.062585 ], [ 27.759678, 49.062452 ], [ 27.759454, 49.06239 ], [ 27.759313, 49.062319 ], [ 27.759131, 49.062144 ], [ 27.758926, 49.062071 ], [ 27.756036, 49.061897 ], [ 27.755852, 49.061673 ], [ 27.755559, 49.061367 ], [ 27.755448, 49.061405 ], [ 27.755148, 49.061639 ], [ 27.754891, 49.061738 ], [ 27.754724, 49.061717 ], [ 27.754478, 49.061679 ], [ 27.754163, 49.06161 ], [ 27.753822, 49.06167 ], [ 27.753467, 49.061684 ], [ 27.753217, 49.061595 ], [ 27.752921, 49.061446 ], [ 27.752751, 49.061313 ], [ 27.752516, 49.061169 ], [ 27.752084, 49.061025 ], [ 27.751134, 49.06083 ], [ 27.751022, 49.060764 ], [ 27.750933, 49.060702 ], [ 27.750809, 49.060658 ], [ 27.750672, 49.06063 ], [ 27.750565, 49.060662 ], [ 27.750399, 49.060771 ], [ 27.75016, 49.06088 ], [ 27.749868, 49.060987 ], [ 27.749427, 49.060987 ], [ 27.748882, 49.060961 ], [ 27.748513, 49.060844 ], [ 27.74805, 49.060715 ], [ 27.747069, 49.060533 ], [ 27.746839, 49.060523 ], [ 27.746221, 49.060485 ], [ 27.745843, 49.060399 ], [ 27.745296, 49.060217 ], [ 27.74395, 49.059782 ], [ 27.74338, 49.059637 ], [ 27.743136, 49.059585 ], [ 27.74302, 49.059507 ], [ 27.74281, 49.059335 ], [ 27.742702, 49.059181 ], [ 27.742301, 49.05892 ], [ 27.741884, 49.058698 ], [ 27.741208, 49.058342 ], [ 27.741078, 49.058261 ], [ 27.740593, 49.057857 ], [ 27.739739, 49.057693 ], [ 27.739352, 49.057473 ], [ 27.738968, 49.057269 ], [ 27.738576, 49.057046 ], [ 27.732572, 49.054503 ], [ 27.732391, 49.054315 ], [ 27.731837, 49.054086 ], [ 27.731616, 49.054023 ], [ 27.730823, 49.054018 ], [ 27.729754, 49.05417 ], [ 27.729028, 49.054179 ], [ 27.728205, 49.054128 ], [ 27.727577, 49.054027 ], [ 27.727101, 49.053861 ], [ 27.725985, 49.05328 ], [ 27.723245, 49.051603 ], [ 27.722692, 49.051176 ], [ 27.722129, 49.050866 ], [ 27.72147, 49.050557 ], [ 27.720418, 49.050409 ], [ 27.719028, 49.050208 ], [ 27.718234, 49.050856 ], [ 27.717856, 49.05095 ], [ 27.717448, 49.050955 ], [ 27.716941, 49.050949 ], [ 27.716448, 49.0509 ], [ 27.715752, 49.050759 ], [ 27.714738, 49.050491 ], [ 27.714068, 49.050257 ], [ 27.713256, 49.050059 ], [ 27.713554, 49.051402 ], [ 27.713157, 49.052693 ], [ 27.708596, 49.056985 ], [ 27.706963, 49.058544 ], [ 27.706524, 49.058386 ], [ 27.706202, 49.058452 ], [ 27.705785, 49.058273 ], [ 27.70437, 49.057581 ], [ 27.704044, 49.057465 ], [ 27.703854, 49.057461 ], [ 27.70334, 49.057561 ], [ 27.703012, 49.057669 ], [ 27.702021, 49.058249 ], [ 27.701543, 49.058516 ], [ 27.701342, 49.058695 ], [ 27.701056, 49.058834 ], [ 27.70015, 49.059261 ], [ 27.699371, 49.059477 ], [ 27.698828, 49.059699 ], [ 27.698409, 49.060021 ], [ 27.698235, 49.060252 ], [ 27.698029, 49.060452 ], [ 27.697429, 49.060769 ], [ 27.69696, 49.060996 ], [ 27.696562, 49.061241 ], [ 27.696256, 49.061529 ], [ 27.696059, 49.061812 ], [ 27.695849, 49.062252 ], [ 27.695756, 49.062485 ], [ 27.695457, 49.062768 ], [ 27.695074, 49.062948 ], [ 27.694796, 49.063057 ], [ 27.69456, 49.063212 ], [ 27.692916, 49.063327 ], [ 27.692714, 49.063511 ], [ 27.69252, 49.065588 ], [ 27.692469, 49.067162 ], [ 27.692388, 49.068152 ], [ 27.691986, 49.069032 ], [ 27.691646, 49.069347 ], [ 27.691661, 49.071095 ], [ 27.691142, 49.071128 ], [ 27.690532, 49.072789 ], [ 27.689726, 49.072893 ], [ 27.688995, 49.073035 ], [ 27.681375, 49.077972 ] ] } }, { "type": "Feature", "properties": { "title": "Слобідка-Гуменецька—Кам'янець-Подільський", "stroke": "#0066FF", "stroke-width": 4 }, "geometry": { "type": "LineString", "coordinates": [ [ 26.585539, 48.731131 ], [ 26.574905, 48.713097 ], [ 26.573279, 48.697186 ], [ 26.571902, 48.689758 ], [ 26.580116, 48.689628 ], [ 26.58022, 48.68961 ], [ 26.580352, 48.689203 ], [ 26.580435, 48.68817 ], [ 26.580686, 48.685453 ], [ 26.580819, 48.682985 ], [ 26.580948, 48.679643 ], [ 26.580967, 48.677782 ], [ 26.580144, 48.67783 ], [ 26.579823, 48.677842 ], [ 26.579613, 48.677802 ], [ 26.579172, 48.677737 ], [ 26.578779, 48.677639 ], [ 26.578462, 48.677617 ], [ 26.578005, 48.67765 ], [ 26.577378, 48.677678 ], [ 26.577035, 48.677754 ], [ 26.576194, 48.677869 ], [ 26.575228, 48.678011 ], [ 26.574932, 48.678049 ], [ 26.574413, 48.678015 ], [ 26.574151, 48.677934 ], [ 26.574083, 48.677832 ], [ 26.5739, 48.677526 ], [ 26.573742, 48.677171 ], [ 26.573579, 48.676842 ], [ 26.573335, 48.676392 ], [ 26.573146, 48.676254 ], [ 26.572716, 48.676159 ], [ 26.572529, 48.676093 ], [ 26.572135, 48.676125 ], [ 26.571923, 48.676154 ], [ 26.571686, 48.6762 ], [ 26.571613, 48.676243 ], [ 26.571572, 48.676285 ], [ 26.571557, 48.676333 ], [ 26.571609, 48.676599 ], [ 26.571653, 48.676623 ], [ 26.571729, 48.676619 ], [ 26.571889, 48.676598 ] ] } }, { "type": "Feature", "properties": { "title": "Кам-Под - Завалля", "stroke": "#0066FF", "stroke-width": 4 }, "geometry": { "type": "LineString", "coordinates": [ [ 26.572176, 48.675373 ], [ 26.571691, 48.674429 ], [ 26.571257, 48.674081 ], [ 26.570935, 48.67395 ], [ 26.570434, 48.673787 ], [ 26.56939, 48.67356 ], [ 26.568206, 48.67346 ], [ 26.566893, 48.673464 ], [ 26.56546, 48.673398 ], [ 26.564943, 48.673323 ], [ 26.562279, 48.674237 ], [ 26.561662, 48.674873 ], [ 26.560088, 48.675791 ], [ 26.559149, 48.676301 ], [ 26.55614, 48.675896 ], [ 26.550719, 48.675229 ], [ 26.544292, 48.674534 ], [ 26.540907, 48.674254 ], [ 26.5366, 48.673742 ], [ 26.535684, 48.673944 ], [ 26.529212, 48.675762 ], [ 26.526838, 48.6763 ], [ 26.525053, 48.676577 ], [ 26.523726, 48.676558 ], [ 26.52202, 48.676508 ], [ 26.519828, 48.676031 ], [ 26.518241, 48.675605 ], [ 26.517341, 48.675531 ], [ 26.516079, 48.675659 ], [ 26.515373, 48.675604 ], [ 26.514698, 48.675552 ], [ 26.514139, 48.675272 ], [ 26.51369, 48.674865 ], [ 26.513387, 48.674479 ], [ 26.51331, 48.674004 ], [ 26.513311, 48.673644 ], [ 26.512908, 48.67289 ], [ 26.510577, 48.669743 ], [ 26.507682, 48.665951 ], [ 26.506892, 48.664921 ], [ 26.503677, 48.661938 ], [ 26.503454, 48.661806 ], [ 26.497651, 48.661188 ], [ 26.492461, 48.660608 ], [ 26.487492, 48.660073 ], [ 26.486664, 48.660047 ], [ 26.486402, 48.660067 ], [ 26.48377, 48.660484 ], [ 26.479909, 48.661094 ], [ 26.477461, 48.661588 ], [ 26.475386, 48.662203 ], [ 26.474502, 48.662377 ], [ 26.473141, 48.662615 ], [ 26.471014, 48.662867 ], [ 26.468193, 48.663602 ], [ 26.466774, 48.664076 ], [ 26.465788, 48.664295 ], [ 26.463867, 48.664022 ], [ 26.462638, 48.663855 ], [ 26.461863, 48.663901 ], [ 26.460864, 48.664109 ], [ 26.460392, 48.664166 ], [ 26.458994, 48.664277 ], [ 26.458231, 48.664226 ], [ 26.457155, 48.663929 ], [ 26.45643, 48.663704 ], [ 26.455095, 48.663488 ], [ 26.454543, 48.663356 ], [ 26.454259, 48.663188 ], [ 26.452325, 48.661751 ], [ 26.451897, 48.661496 ], [ 26.451396, 48.661306 ], [ 26.450601, 48.661129 ], [ 26.448105, 48.660575 ], [ 26.445735, 48.660105 ], [ 26.444625, 48.659809 ], [ 26.444332, 48.659706 ], [ 26.443656, 48.65948 ], [ 26.443003, 48.659281 ], [ 26.442097, 48.659006 ], [ 26.441345, 48.658735 ], [ 26.44062, 48.658501 ], [ 26.439639, 48.658021 ], [ 26.438918, 48.657573 ], [ 26.435745, 48.655557 ], [ 26.433555, 48.654152 ], [ 26.431962, 48.653153 ], [ 26.431613, 48.652968 ], [ 26.431281, 48.652866 ], [ 26.430946, 48.652784 ], [ 26.429709, 48.652548 ], [ 26.425847, 48.651741 ], [ 26.424209, 48.651378 ], [ 26.420679, 48.650628 ], [ 26.419316, 48.650052 ], [ 26.418905, 48.649741 ], [ 26.418524, 48.649341 ], [ 26.41861, 48.649102 ], [ 26.418955, 48.648903 ], [ 26.419395, 48.64887 ], [ 26.419975, 48.648859 ], [ 26.420549, 48.648799 ], [ 26.420726, 48.648802 ], [ 26.421156, 48.648612 ], [ 26.421537, 48.648221 ], [ 26.421715, 48.647786 ], [ 26.422222, 48.647464 ], [ 26.422501, 48.647094 ], [ 26.422511, 48.646757 ], [ 26.422445, 48.646519 ], [ 26.422493, 48.646149 ], [ 26.422713, 48.645896 ], [ 26.422993, 48.645654 ], [ 26.423319, 48.645322 ], [ 26.423618, 48.645014 ], [ 26.423844, 48.644794 ], [ 26.423982, 48.644561 ], [ 26.423951, 48.64435 ], [ 26.423713, 48.644162 ], [ 26.423135, 48.643606 ], [ 26.422487, 48.642938 ], [ 26.422212, 48.642692 ], [ 26.422043, 48.642352 ], [ 26.421833, 48.642004 ], [ 26.421665, 48.641816 ], [ 26.421376, 48.641602 ], [ 26.421051, 48.641474 ], [ 26.420618, 48.641433 ], [ 26.420241, 48.641418 ], [ 26.419962, 48.641451 ], [ 26.419627, 48.641488 ], [ 26.419472, 48.641479 ], [ 26.419285, 48.641417 ], [ 26.419201, 48.641268 ], [ 26.419315, 48.641125 ], [ 26.419503, 48.641017 ], [ 26.419695, 48.640957 ], [ 26.419958, 48.64089 ], [ 26.420284, 48.640717 ], [ 26.420626, 48.640571 ], [ 26.420779, 48.640442 ], [ 26.420784, 48.640267 ], [ 26.419149, 48.638951 ], [ 26.416616, 48.636849 ], [ 26.413967, 48.634652 ], [ 26.412473, 48.633425 ], [ 26.410579, 48.631791 ], [ 26.407961, 48.631721 ], [ 26.406117, 48.631729 ], [ 26.405789, 48.631375 ], [ 26.405301, 48.630939 ], [ 26.405052, 48.630749 ], [ 26.404715, 48.630647 ], [ 26.404406, 48.630618 ], [ 26.404104, 48.630636 ], [ 26.401795, 48.630617 ], [ 26.400252, 48.630515 ], [ 26.399941, 48.630516 ], [ 26.399592, 48.630336 ], [ 26.399213, 48.630111 ], [ 26.397691, 48.629319 ], [ 26.397206, 48.628892 ], [ 26.395863, 48.627397 ], [ 26.39185, 48.623411 ], [ 26.387653, 48.619124 ], [ 26.386989, 48.618501 ], [ 26.386534, 48.618381 ], [ 26.37799, 48.615995 ], [ 26.367069, 48.612978 ], [ 26.359076, 48.610864 ], [ 26.355059, 48.609808 ], [ 26.350899, 48.608548 ], [ 26.350643, 48.608396 ], [ 26.350101, 48.607869 ], [ 26.349795, 48.607418 ], [ 26.349257, 48.607023 ], [ 26.348331, 48.606646 ], [ 26.347286, 48.606597 ], [ 26.346749, 48.6066 ], [ 26.346037, 48.606523 ], [ 26.34494, 48.606437 ], [ 26.341045, 48.606791 ], [ 26.336199, 48.605711 ], [ 26.337013, 48.604334 ], [ 26.337794, 48.603409 ], [ 26.338418, 48.602895 ], [ 26.339327, 48.60229 ], [ 26.34026, 48.601938 ], [ 26.341147, 48.601583 ], [ 26.341428, 48.60136 ], [ 26.341599, 48.600846 ], [ 26.341699, 48.600481 ], [ 26.341563, 48.600338 ], [ 26.340568, 48.599859 ], [ 26.340264, 48.599656 ], [ 26.33981, 48.599462 ], [ 26.339389, 48.599263 ], [ 26.339143, 48.598948 ], [ 26.338805, 48.5988 ], [ 26.338831, 48.598125 ] ] } }, { "type": "Feature", "properties": { "title": "Завалля-Пановці", "stroke": "#0066FF", "stroke-width": 4 }, "geometry": { "type": "LineString", "coordinates": [ [ 26.338818, 48.598776 ], [ 26.338329, 48.59873 ], [ 26.337649, 48.598595 ], [ 26.337102, 48.598398 ], [ 26.336877, 48.598325 ], [ 26.33654, 48.598293 ], [ 26.336146, 48.598209 ], [ 26.335856, 48.598178 ], [ 26.335625, 48.598282 ], [ 26.335201, 48.598473 ], [ 26.334916, 48.59861 ], [ 26.334604, 48.598834 ], [ 26.333871, 48.599119 ], [ 26.333627, 48.599124 ], [ 26.333346, 48.59962 ], [ 26.333228, 48.59985 ], [ 26.332834, 48.600028 ], [ 26.33272, 48.600153 ], [ 26.332715, 48.600363 ], [ 26.332764, 48.600647 ], [ 26.332721, 48.60104 ], [ 26.332294, 48.601353 ], [ 26.331927, 48.601524 ], [ 26.331775, 48.601629 ], [ 26.331402, 48.601606 ], [ 26.330296, 48.601634 ], [ 26.330024, 48.601524 ], [ 26.329759, 48.601328 ], [ 26.329221, 48.600921 ], [ 26.328935, 48.60079 ], [ 26.328564, 48.600581 ], [ 26.328184, 48.600344 ], [ 26.328159, 48.600306 ], [ 26.327848, 48.600481 ], [ 26.327058, 48.600998 ], [ 26.326611, 48.600836 ], [ 26.326209, 48.600607 ], [ 26.326043, 48.600508 ], [ 26.325827, 48.600463 ], [ 26.325644, 48.600491 ], [ 26.325555, 48.600541 ], [ 26.325467, 48.600619 ], [ 26.325422, 48.600796 ], [ 26.325468, 48.600904 ], [ 26.325473, 48.601065 ], [ 26.325539, 48.60119 ], [ 26.325536, 48.601326 ], [ 26.325616, 48.601424 ], [ 26.325676, 48.601479 ], [ 26.325644, 48.601565 ], [ 26.325552, 48.601629 ], [ 26.325493, 48.601684 ], [ 26.325469, 48.601866 ], [ 26.325413, 48.602194 ], [ 26.32561, 48.602382 ], [ 26.325834, 48.602605 ], [ 26.326085, 48.60291 ], [ 26.326155, 48.60304 ], [ 26.326332, 48.603223 ], [ 26.326531, 48.603438 ], [ 26.326564, 48.603607 ], [ 26.326264, 48.603698 ], [ 26.325438, 48.603825 ], [ 26.325344, 48.603789 ], [ 26.325312, 48.6036 ], [ 26.325187, 48.603463 ], [ 26.325085, 48.603273 ], [ 26.324933, 48.60316 ], [ 26.324501, 48.602846 ], [ 26.324098, 48.60266 ], [ 26.323622, 48.602598 ], [ 26.323572, 48.601876 ], [ 26.323581, 48.601356 ], [ 26.323476, 48.601013 ], [ 26.323425, 48.600681 ], [ 26.323509, 48.600354 ], [ 26.32356, 48.600226 ], [ 26.323714, 48.59981 ], [ 26.323944, 48.59965 ], [ 26.324282, 48.599484 ], [ 26.324843, 48.599221 ], [ 26.325021, 48.598933 ], [ 26.325188, 48.598786 ], [ 26.325334, 48.598715 ], [ 26.325632, 48.598658 ], [ 26.325813, 48.598666 ], [ 26.326121, 48.598652 ], [ 26.326245, 48.598709 ], [ 26.326747, 48.598784 ], [ 26.326987, 48.598783 ], [ 26.327212, 48.598793 ], [ 26.32762, 48.598711 ], [ 26.328014, 48.598566 ], [ 26.329021, 48.598151 ], [ 26.33024, 48.597538 ], [ 26.331685, 48.596869 ], [ 26.332171, 48.596628 ], [ 26.332361, 48.596593 ], [ 26.332599, 48.59655 ], [ 26.332927, 48.596528 ], [ 26.333262, 48.596493 ], [ 26.333656, 48.596476 ], [ 26.333841, 48.596456 ], [ 26.334056, 48.596425 ], [ 26.334511, 48.59629 ], [ 26.334721, 48.596171 ], [ 26.334855, 48.596107 ], [ 26.33495, 48.596062 ], [ 26.335066, 48.596045 ], [ 26.335124, 48.596008 ], [ 26.335133, 48.595957 ], [ 26.335038, 48.595909 ], [ 26.334891, 48.595901 ], [ 26.334662, 48.595922 ], [ 26.334478, 48.595958 ], [ 26.334178, 48.595989 ], [ 26.334021, 48.595953 ], [ 26.333929, 48.595841 ], [ 26.333933, 48.595812 ], [ 26.33393, 48.595783 ], [ 26.333926, 48.595759 ], [ 26.333922, 48.595736 ], [ 26.333918, 48.595713 ], [ 26.333921, 48.59569 ], [ 26.333926, 48.595657 ], [ 26.333922, 48.595634 ], [ 26.333925, 48.595612 ], [ 26.333906, 48.595589 ], [ 26.333909, 48.595567 ], [ 26.333905, 48.595545 ], [ 26.33391, 48.595512 ], [ 26.333914, 48.595486 ], [ 26.333931, 48.595465 ], [ 26.333941, 48.595445 ], [ 26.333952, 48.595424 ], [ 26.333955, 48.595403 ], [ 26.333958, 48.595376 ], [ 26.333959, 48.595371 ], [ 26.334018, 48.595069 ], [ 26.334212, 48.59451 ], [ 26.334356, 48.594263 ], [ 26.334371, 48.594183 ], [ 26.334341, 48.594062 ], [ 26.334271, 48.594029 ], [ 26.334168, 48.594032 ], [ 26.33403, 48.594072 ], [ 26.333871, 48.594098 ], [ 26.333686, 48.594165 ], [ 26.332864, 48.594839 ], [ 26.332524, 48.595134 ], [ 26.332398, 48.595201 ], [ 26.332312, 48.595187 ], [ 26.332245, 48.595142 ], [ 26.332251, 48.595068 ], [ 26.332247, 48.594986 ], [ 26.33228, 48.59476 ], [ 26.332387, 48.594582 ], [ 26.332471, 48.594311 ], [ 26.332481, 48.594086 ], [ 26.332506, 48.593841 ], [ 26.332463, 48.593728 ], [ 26.332414, 48.59366 ], [ 26.332327, 48.593627 ], [ 26.332214, 48.593589 ], [ 26.332122, 48.593578 ], [ 26.332033, 48.593588 ], [ 26.331932, 48.593622 ], [ 26.331838, 48.593667 ], [ 26.331758, 48.59371 ], [ 26.331657, 48.593732 ], [ 26.331563, 48.593717 ], [ 26.331402, 48.59364 ], [ 26.331333, 48.593622 ], [ 26.331088, 48.593622 ], [ 26.330858, 48.593664 ], [ 26.33068, 48.593684 ], [ 26.330454, 48.59367 ], [ 26.330234, 48.593628 ], [ 26.33005, 48.593587 ], [ 26.329791, 48.59347 ], [ 26.329504, 48.59336 ], [ 26.329326, 48.593325 ], [ 26.329206, 48.59329 ], [ 26.328948, 48.593362 ], [ 26.32858, 48.593556 ], [ 26.328478, 48.593593 ], [ 26.328287, 48.593553 ], [ 26.327472, 48.593181 ], [ 26.327236, 48.593118 ], [ 26.327033, 48.593033 ], [ 26.326982, 48.592976 ], [ 26.326276, 48.592677 ], [ 26.325872, 48.592529 ], [ 26.32566, 48.592451 ], [ 26.325639, 48.592438 ], [ 26.325577, 48.592378 ], [ 26.324864, 48.592108 ], [ 26.324295, 48.591866 ], [ 26.324152, 48.591811 ], [ 26.324023, 48.591784 ], [ 26.323959, 48.591726 ], [ 26.323941, 48.591721 ], [ 26.323758, 48.591642 ], [ 26.323482, 48.591514 ], [ 26.323399, 48.591491 ], [ 26.323263, 48.591487 ], [ 26.323205, 48.591466 ], [ 26.323007, 48.591369 ], [ 26.322476, 48.591174 ], [ 26.32229, 48.591121 ], [ 26.322197, 48.591097 ], [ 26.32199, 48.59098 ], [ 26.321931, 48.590938 ], [ 26.321906, 48.590901 ], [ 26.321879, 48.590873 ], [ 26.322009, 48.590778 ], [ 26.322071, 48.590692 ], [ 26.322133, 48.590621 ], [ 26.322152, 48.590574 ], [ 26.322221, 48.590497 ], [ 26.322327, 48.59039 ], [ 26.322465, 48.590306 ], [ 26.322648, 48.590198 ], [ 26.322688, 48.590159 ], [ 26.322681, 48.590133 ], [ 26.322659, 48.590119 ], [ 26.322628, 48.590103 ], [ 26.322583, 48.590093 ], [ 26.322531, 48.590073 ], [ 26.322493, 48.590043 ], [ 26.322467, 48.590024 ], [ 26.322452, 48.589998 ], [ 26.32247, 48.589961 ], [ 26.322508, 48.589938 ], [ 26.323092, 48.589675 ], [ 26.323421, 48.589492 ], [ 26.323581, 48.589409 ], [ 26.324026, 48.589195 ], [ 26.325223, 48.588438 ], [ 26.325323, 48.588317 ], [ 26.32517, 48.588173 ], [ 26.325212, 48.588067 ], [ 26.324658, 48.587509 ], [ 26.323843, 48.586648 ], [ 26.323717, 48.586509 ], [ 26.323499, 48.586608 ], [ 26.3232, 48.586613 ], [ 26.322323, 48.587008 ], [ 26.319758, 48.588453 ], [ 26.319606, 48.588489 ], [ 26.319492, 48.588461 ], [ 26.318821, 48.587969 ], [ 26.318628, 48.587752 ], [ 26.318417, 48.587613 ], [ 26.318154, 48.587457 ], [ 26.317902, 48.587369 ], [ 26.317558, 48.587206 ], [ 26.317138, 48.58696 ], [ 26.316822, 48.586729 ], [ 26.316642, 48.586549 ], [ 26.316551, 48.586424 ], [ 26.316374, 48.586188 ], [ 26.316151, 48.586053 ], [ 26.315996, 48.585988 ], [ 26.315986, 48.585909 ], [ 26.315862, 48.585725 ], [ 26.315674, 48.585593 ], [ 26.315549, 48.585409 ], [ 26.315503, 48.585225 ], [ 26.315694, 48.584912 ], [ 26.315943, 48.584628 ], [ 26.316202, 48.584413 ], [ 26.316137, 48.584327 ], [ 26.315948, 48.58426 ], [ 26.315813, 48.584183 ], [ 26.315589, 48.584178 ], [ 26.315389, 48.58417 ], [ 26.314228, 48.584331 ], [ 26.313881, 48.584064 ], [ 26.313555, 48.5838 ], [ 26.313084, 48.583417 ], [ 26.31316, 48.583326 ], [ 26.313314, 48.583236 ], [ 26.313469, 48.583095 ], [ 26.313599, 48.582888 ], [ 26.31357, 48.582775 ], [ 26.313462, 48.58264 ], [ 26.3133, 48.582509 ], [ 26.313032, 48.582335 ], [ 26.312232, 48.581891 ], [ 26.311933, 48.581609 ], [ 26.311912, 48.581364 ], [ 26.311624, 48.580734 ], [ 26.311563, 48.58058 ], [ 26.310602, 48.579851 ], [ 26.310642, 48.579317 ] ] } } ] } </mapframe> Пілігрими можуть отримати «паспорт пілігрима» (''credential''), у який збирають печатки з населених пунктів уздовж маршруту. Після завершення маршруту учасникам інколи видають пам’ятний сертифікат проходження. Інформацію про актуальні умови проходження, ночівлі та доступні сервіси варто уточнювати на офіційних ресурсах маршруту або в туристично-інформаційних центрах [[Вінниця|Вінниці]] чи [[Кам'янець-Подільський|Кам’янця-Подільського]]. Мапа маршруту та інструкція щодо отримання паспортів і сертифікатів є у цьому файлі: https://drive.google.com/drive/u/0/folders/1ZHkBdl0MBg8xWYqelSUDswv6OKVCj_Lt. Також додатково у статті представлена інтерактивна копія мапи. <span style="color:#7CFC00">'''Лаймовим'''</span> кольором представлені велосипедні маршрути, а <span style="color:#0066FF">'''синім'''</span> — піші маршрути. == Як дістатись == Подільський шлях святого Якова офіційно починається у [[Вінниця|Вінниці]] біля костелу Пресвятої Діви Марії Ангельської та завершується в селі [[Завалля]] неподалік [[Кам'янець-Подільський|Кам’янця-Подільського]]. Дістатися до старту маршруту найзручніше залізницею або автобусом. [[Вінниця]] є великим транспортним вузлом Центральної України. Місто має регулярне залізничне сполучення з [[Київ|Києвом]], [[Львів|Львовом]], [[Одеса|Одесою]], [[Харків|Харковом]], [[Дніпро|Дніпром]] та іншими містами України. До Вінниці також курсують міжміські автобуси й маршрутки з більшості обласних центрів. Від залізничного вокзалу до історичного центру міста та старту маршруту можна дістатися громадським транспортом або пішки. Маршрут має лінійну структуру, тому після завершення мандрівки необхідно окремо планувати повернення. Найближчим великим транспортним вузлом до кінцевої частини маршруту є [[Кам'янець-Подільський]], звідки курсують автобуси до [[Хмельницький|Хмельницького]], [[Чернівці|Чернівців]], [[Тернопіль|Тернополя]], [[Львів|Львова]] та інших міст. Залізничне сполучення в Кам’янці-Подільському обмежене, тому багато мандрівників повертаються через [[Хмельницький]] або [[Чернівці]]. Тим, хто подорожує автомобілем, варто врахувати, що маршрут не є кільцевим. Авто можна залишити у [[Вінниця|Вінниці]], а після завершення маршруту повернутися автобусом або потягом. Альтернативно деякі мандрівники діляться маршрут на окремі етапи та проходять його частинами. == Пересуваємось по маршруту == В початку кожного підрозділу точок буде представлена коротка інформація про населений пункт у ''курсиві''. Далі вже опис маршруту, по яким вулицям йдуть велосипедні або пішохідні шляхи, та які пам'ятники можна зустріти по дорозі, вони позначені '''жирним текстом'''. В кінці кожного підрозділу список лістінгів з більшою інформацією, описом та контактами. <span style=color:#800000>'''Бордовим'''</span> будуть зафарбовані головні пам'ятки маршруту, на яких розташований фокус, а <span style=color:#FF0000>'''червоним'''</span> — бонусні пам'ятки, які не є фокусом маршруту, але теж варті візиту. Варто запам'ятати, що цей маршрут як і решта йому подібних (за винятком деяких шляхів як [[Португальська дорога]]) завжди починається зі сходу на захід, у напрямку міста Сантьяго-де-Компостела, інакше не можна. Цей маршрут починається з костелу пресвятої Діви Марії Ангельскої у Вінниці, рухається у напрямку Кам'янця-Подільського з його фортецею, та закінучується у селі Панівці з церквою Святого Якова. === [[Вінниця]] — Гнівань === [[Файл:Староміська церква в Вінниці (Панорама-8). Дзвіниця.jpg|міні|Миколаївська церква. Дзвіниця]] ''Найбільш відомими туристичними цікавинками Вінниці зазвичай вважають вежу Артинова на Європейській площі та найбільший у Європі плавучий світломузичний фонтан. Проте Вінниця багата й іншими атракціями — наприклад, тут є багато цікавих музеїв, присвячених вінницькому трамваю, моделям транспорту, техніці та транспортним засобам минулого століття, а також виданим віниничанам — М. Пирогову та М. Коцюбинському. Енергійно розвивається екскурсійна сфера та активні види дозвілля. Вулиці середмістя вирізняються контрастним поєднанням модернових будинків початку XX століття та різножанрового стрітарту XXI століття. Крім того, неподалік сучасного центру міста зберігся старий квартал з особливою атмосферою — вінницька Єрусалимка.'' ---- Все починається від '''костелу Пресвятої Діви Марії Ангельської''' — а точніше, від пам’ятника святому Якову біля нього, який став символічною відправною точкою для пілігримів цього шляху. Сам костел належить ордену капуцинів і є незвичним для Вінниці: його збудували за зразком храмів у Сендзішові-Малопольському та Стальовій Волі, міст у Польщі. Від храму маршрут веде південніше, до вулиці Мури, де збереглися залишки знаменитих '''вінницьких мурів'''. Сьогодні від колишніх укріплень лишилися башта та фрагмент стіни, хоча колись вони оточували єзуїтський і домініканський монастирі. Тепер у '''єзуїтському ансамблі''' працюють музеї, архів і технічний музей, а домініканський костел перетворений на православний '''Спасо-Преображенський кафедральний собор'''. Повертаємося до костелу й рушаємо далі: прямуємо Соборною вулицею, звертаємо на вулицю Миколи Оводова та переходимо міст через Південний Буг. На іншому березі одразу привертає увагу високий жовто-блакитний прапор на '''Замковій горі'''. Колись тут височів дерев’яний замок, зруйнований татарами у 1580 році, а тепер над містом майорить 50-метровий флагшток — найвищий у Вінницькій області. Зовсім поруч, на Синьоводській вулиці, стоїть '''Миколаївська церква''' ''(на фото)'' — одна з найкраще збережених пам’яток українського бароко. Вона належить до небагатьох храмів в Україні, які майже не перебудовували у ХІХ–ХХ століттях. Велосипедний маршрут після цього стає більш практичним і менш насиченим пам’ятками. Від костелу рухаємося Соборною, на Т-подібній розв’язці переходимо на вулицю Пирогова й їдемо аж до «сабарівського кола», як місцеві називають цю транспортну розв’язку. Далі шлях розгалужується на два варіанти: * перейти на Гніванське шосе ({{Автошлях|О|020301}}) і їхати ним до Селища (яке, попри назву, є селом), де маршрут знову з’єднується з пішохідним; * або звернути на {{Автошлях|С|020306}}, проїхати через масив «Поляни» та Шкуринці й зустрітися з пішохідним маршрутом біля мосту, далі мандруючи узбережжям Південного Бугу. Повернімося до пішохідного шляху. Від Миколаївської церкви маршрут спускається до Сабарівського лісу — місця, яке особливо любив Михайло Коцюбинський. Згодом частину берега навіть назвали «скелями Коцюбинського», а великий камінь, на якому письменник, імовірно, працював над своїми творами, отримав назву '''камінь Коцюбинського'''. Саме тут також прокладено окремий туристичний маршрут — «Стежка Коцюбинського». [[Файл:Гранітні скелі біля каменю Коцюбинського P1350407.jpg|міні|Гранітні скелі біля каменю Коцюбинського]] Далі стежка проходить лівим берегом Південного Бугу через Сабарівський ліс. Дорогою варто зупинитися біля '''каменя Коцюбинського''' та поглянути на гранітні скелі над річкою. Неподалік розташована й '''Сабарівська ГЕС''' — одна з найстаріших гідроелектростанцій України. Продовжуючи шлях, виходимо до села Прибузьке, де міст переводить маршрут на правий берег Бугу. Уздовж річки дорога веде через село Бохоники, відоме не лише церквою, а й поселенням трипільської культури. Для велосипедистів тут починається окремий відтинок дороги — від села Лани на протилежному березі. Маршрут пролягає до Гніваня через Селище автошляхами {{Автошлях|С|022225}} (Лани—Селище), {{Автошлях|О|020301}} (через Селищанський ліс) та далі тією ж дорогою через Гнівань, вулицею Винниченка. Пішохідний маршрут тим часом продовжується своїм берегом до Селища. Тут можна побачити руїни '''Черленківського замку''' та залишки '''дзвіниці монастиря'''. Після цього пішоходи знову переходять міст і повертаються на лівий берег, де обидва маршрути ненадовго сходяться — можна відпочити, та поглянути на '''каплицю-ротонду''' ХІХ ст. Однак на вулиці Щасливій пішохідний шлях знову відокремлюється, і вже за кілька хвилин мандрівники входять до Гніваня — на вулицю Зоряни. Але про саме місто йтиметься вже у наступному розділі. ==== Пам'ятки ==== * {{listing | type=maroon | name=Костел пресвятої Діви Марії Ангельської | alt= | url= | email= | wikidata=Q4235770 | wikipedia=Костел Святої Діви Марії Ангельської (Вінниця) | address=вул. Соборна, 12 | lat=49.2334177 | long=28.4734645 | directions=зупинка "вул. Соборна" (трамвай: 1, 4, 6), (тролейбус: 4, 5, 10, 11, 12, 14, 17, 18, 19) | phone=0432 671 013 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-06-05 | content=Храм належить до римо-католицького згромадження Братів Менших капуцинів (гілки ордену францисканців), яке з’явилось у Вінниці у 1746 році коштом місцевого старости Людвіка Калиновського. Костел був зведений за орденською традицією у скромних формах, його доповнював корпус келій із внутрішнім двориком-клуатром. Капуцини перебували у своєму осередку до 1888 року, коли його закрила царська влада. У радянські часи в храмі містився атеїстичний лекторій, а весь комплекс було сильно перебудовано. У 1990 році вірним латинського обряду віддали костел, і сьогодні йому повернено автентичний вигляд. У храмі знаходиться старий орган, що перед тим грав у колишньому домініканському костелі; великий інтерес у пілігримів викликають і чималі розчищені капуцинські підземелля. }} * {{listing | type=maroon | name=Вінницькі мури | alt= | url=https://vinnytsia.city/vinnytski-mury/ | email= | wikidata=Q4308265 | wikipedia=Вінницькі мури | address= | lat=49.2323661 | long=28.4757310 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-05-23 | content=Це фортифікаційний комплекс, що з’явився разом із появою у місті кляштору та колегіуму ордену єзуїтів до 1617 року. Тоді вінницький староста Валентій-Олександр Калиновський надав ордену свої землі. Стіни із численними бійницями та вежі оточували як єзуїтський, так і домініканський кляштор, що був побудований одразу після єзуїтського. У ХІХ ст. більшість стін і башт було розібрано, і на сьогоднішній день залишилась лише південно-західна башта із ділянкою стіни, підпертою контрфорсами. У різний час у Мурах знаходились такі установи, як казначейство, суд, в’язниця, склади, військова частина, пожежна команда та шпиталь. }} * {{listing | type=maroon | facebook=https://www.facebook.com/profile.php?id=100080225149421# | name=Миколаївська церква | alt=також ''Микольська'' або ''Микільська'' | url= | email= | wikidata=Q4505075 | wikipedia=Микільська церква (Вінниця) | address=вул. Синьоводська, 12 | lat=49.2260331 | long=28.4701761 | directions= | phone=097 690 2500 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-05-23 | content=Найдавніша православна церква Вінниці знаходиться неподалік Замкової гори, на кручі над Південним Бугом. Її звів Антон Пустельник у 1746 році. Це яскравий приклад традиційної трибанної тризрубної української дерев’яної сакральної архітектури доби бароко. Цінності їй додає те, що в Україні таких церков, що не зазнали перебудови у ХІХ–ХХ століттях, лишилось не більше десятка. Ошатності пам’ятці додає так зване опасання — відкрита галерея, що оточує храм по периметру. Поруч стоїть чудова дзвіниця. Її перший ярус мурований і укріплений зовні контрфорсами, другий — дерев’яний. Деякі історики припускають, що ця конструкція могла мати і фортифікаційне значення. }} * {{listing | type=maroon | name=Замкова гора | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=49.2269685 | long=28.4721824 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-05-23 | content=Між вулицею Успенського та Замковою знаходиться місце, де від останньої третини XIV ст. стояв Вінницький замок, зведений князями Коріатовичами. З описів цього укріплення середини XVI ст. ми довідуємось, що був він дерев’яним: два ряди дерев’яних стін, між якими насипали пісок і землю. Така конструкція дозволяла успішно тримати облогу, в тому числі й від ворожої артилерії. Укріплення мало п’ять веж, а на озброєнні перебувало три гармати. Все це не зупинило татар, які у 1580 році здобули та зруйнували замок, після чого тут його вже не відбудовували, а укріплення перенесли на острів Кемпа, де той стояв до кінця XVIII ст. }} * {{listing | type=red | name=Колишній єзуїтський монастир | alt= | url= | email= | wikidata=Q4198037 | wikipedia=Єзуїтський_монастир_(Вінниця) | address=вул. Соборна, 17 — 23 | lat=49.232 | long=28.4752 | directions=зупинка тролейбусу "вул. Мури" (4, 5, 10, 11, 12, 14, 17, 18, 19) | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-05-23 | content=У сховищах двох корпусів Державного архіву Вінницької області зберігаються безцінні джерела з історії Вінниччини від середньовіччя до сучасності. Головний корпус архіву міститься в найстарішій будівлі міста – колишньому єзуїтському монастирі, який споруджено у першій чверті ХVІІІ ст. Монастир виконував функції міської фортеці, був обнесений високим кам’яним муром, від того за ним закріпилася історична назва «Мури». Будівля і місцевість, на якій вона гордо височіє над берегом Південного Бугу, званого давніше Богом, повна спогадів. У цьому місці упродовж ХVІІ – початку ХХ ст. відбувалися доленосні для всього регіону події: точилися війни, ухвалювалися рішення, жили і діяли видатні люди. Тут працював перший біограф Т.Г. Шевченка М. Чалий, черпав енергію для своїх творів Михайло Коцюбинський, писав свою неперевершену історію Вінниці Валентин Отамановський. }} * {{listing | type=red | facebook=https://www.facebook.com/sobor.vn/?locale=uk_UA | instagram=IwY2xjawSP4NlleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFaa2xHbTZxQUNKZTk5MGZ1c3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHriFhB0kWWL073uiJKDlrMBmxZN0ysN_TREU60iyefLUfWrkLoanoTQpZMxq_aem_4Wf2VPZjsXdbTDSiBzUJRQ | name=Спасо-Преображенський кафедральний собор | alt= | url=https://orthodox.vinnica.ua/parishes/spaso-preobrazhenskyy-kafedralnyy-sobor?fbclid=IwY2xjawSP4QxleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFaa2xHbTZxQUNKZTk5MGZ1c3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHnnrbOsDicV4QciaXwL3tkJteRg3Gyj3biK_27KFe4TZMXLs7ez2d-8cuC7d_aem_Uu58A80DHyu9Zxdm2D_w0A | email=sobor.vn@gmail.com | wikidata=Q4411438 | wikipedia=Спасо-Преображенський собор (Вінниця) | address=вул. Соборна, 23 | lat=49.233167 | long=28.475425 | directions=зупинка тролейбусу "вул. Мури" (4, 5, 10, 11, 12, 14, 17, 18, 19) | phone=+380972168060, Viber та Telegram: +380983189964 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-05-23 | content=Головний православний храм у Вінниці. Споруджений у XVIII столітті з ініціативи брацлавського земського судді Міхала Грохольського за проектом італійського архітектора Паоло Фонтана, як домініканський костел. З 1832-го року – православний собор м. Вінниці. У 1855-му році в нижній частині собору, де була крипта (сімейний склеп) родини Грохольських, був влаштований теплий храм на честь святих безсрібників Косьми та Даміана. }} * {{listing | type=red | name=Камінь Коцюбинського | alt= | url= | email= | wikidata=Q47002911 | wikipedia=Скеля_М._Коцюбинського | address= | lat=49.192 | long=28.464 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-05-23 | content=Легендарний камінь з викарбуваними цитатами з творчості письменника. Вважається що саме на цьому камені Михайло Коцюбинський свого часу творив. За поетичним натхненням сюди приходили Павло Тичина, Іван Микитенко, Володимир Сосюра, Андрій Малишко. }} * {{listing | type=red | name=Сабарівське ГЕС | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=49.191802 | long=28.456281 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-05-23 | content=Сабарівська ГЕС була побудована 1924 року і є однією з найстаріших в Україні. Агрегати використані на станції були виготовлені в Австрії. Потужність електростанції становить 1050 кВт. }} * {{listing | type=red | name=Черленківський замок | alt= | url= | email= | wikidata=Q12169854 | wikipedia=Черленківський замок | address= | lat=49.135278 | long=28.356944 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-05-23 | content=Пам'ятка архітектури і містобудування місцевого значення. Поява Черленкового замку XIII століттм за часів часів князювання Коріятовичів. Тоді ця оборонна споруда разом з поселенням на Лисій горі над Бугом, т. зв. Черлений град, переважав за розмірами і кількістю населення Вінницю. На місці дерев'яної фортеці згодом з'являється кам'яний замок. У 1448 р. поселення отримує Магдебурзьке право, у 1600 р. називається в документах містечком, незважаючи на втрачені на той час привілеї. Замок витримує кілька осад, серед яких найбільш безжальну — кримчаків і ногайців Буджацької орди на чолі з Кантемир-мурзою в 1624 р. }} * {{listing | type=red | name=Руїни дзвіниці монастиря | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=49.132830 | long=28.356099 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-05-23 | content=Руїни дзвіниці василіансько-домініканського монастиря, сер. XVII ст., родової РК каплиці Щеньовських (1820р.) Кляштор у Черленкові виглядав трохи по-дивному. Це був такий собі подвійний монастир, де на першому поверсі монастирських приміщень жили ченці домініканського ордену, а на другому – василіани. До наших часів в центрі села по дорозі до замку збереглися руїни дзвіниці монастиря, які фактично знаходяться на городі одного з місцевих мешканців. }} * {{listing | type=red | name=Каплиця-ротонда | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=49.127803 | long=28.369245 | directions=у кладовищі с. Селище | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-05-23 | content=Незнана архітектурна цікавинка Селища — 8-кутна цвинтарна каплиця 1898 року побудови. }} === Гнівань — Браїлів === [[Файл:Костьол святого Йозефа Гнівань 04.jpg|міні|Костел святого Йосипа]] ''Гнівань і Селище майже зливаються, але в межах сучасної Гнівані люди почали селитись у 1870-ті роки, коли сюди проклали залізницю. У місті знаходяться руїни цукрово-рафінадного заводу, одна з них обкладена радянською різнокольоровою плиткою, друга втратила первісне облицювання та знаходиться у значно гіршому стані, але обидві будівлі надзвичайно цікаво виглядають. У Гнівані річка Рів, що протікає через Бар, впадає до Південного Бугу. При злитті річок утворюється мальовничий острів, який видно з мосту через Рів. Власне, за цим мостом починається село Могилівка. Неподалік цього села знаходиться старий затоплений кар’єр з облаштованим пляжем. Поруч у лісі також є джерело.'' ---- Ця ділянка маршруту коротша за попередню, проте не менш цікава. І пішоходи, і велосипедисти вулицями Зоряни та Винниченка прямують до стежки, що перетинає залізницю. Після переходу колії маршрут виходить на Соборну вулицю — головну вулицю Гніваня. Саме тут зосереджена більшість міських пам’яток, а також магазини, аптеки та інша необхідна інфраструктура для мандрівників. Рухаючись Соборною, ми виходимо до '''костелу святого Йосипа''' ''(на фото)'' на вулиці Подільській. Храм був збудований на початку ХХ століття й став однією з найвиразніших архітектурних пам’яток міста. За радянських часів костел, як і багато інших культових споруд, використовувався не за призначенням, однак після відновлення незалежності України його повернули релігійній громаді та відновили первісний вигляд. Оглянувши костел, повертаємося тією ж дорогою до вулиці Винниченка. На її західному кінці вона переходить у Жмеринську вулицю, де розташована одна з найзагадковіших споруд Гніваня — '''будинок Дракули'''. Цей незвичний маєток, зведений братами-цукроварами, за понад століття існування встиг змінити чимало ролей. Тут працювали бактеріологічна лабораторія, штаб Армії УНР, хімічний технікум, ветеринарна лабораторія, а під час німецької окупації — комендатура. Існують також легенди про використання будівлі як радянської катівні, хоча документального підтвердження цьому немає. Один із власників навіть розглядав можливість перевезти споруду до Криму, але через надто високу вартість від цієї ідеї відмовилися. Нині будинок стоїть покинутим і поступово заростає чагарниками, що лише додає йому містичної атмосфери. Неподалік, якщо повернути на вулицю Ярошинського та пройти далі, можна побачити '''руїни Гніванського цукрового заводу'''. Свого часу це підприємство було одним із найбільших і найпотужніших в Україні, посідаючи третє місце за обсягами виробництва цукру. Сьогодні від колишньої промислової величі залишилися лише мальовничі руїни. [[Файл:Володимирська дубина (р. Рів).jpg|міні|Річка Рів у Володимирській дубині]] Після цього маршрут залишає межі Гніваня. Перетнувши мости через Південний Буг та річку Рів, мандрівники проходять через село Могилівка і далі автошляхом {{Автошлях|О|020602}} прямують до Демидівки. Тут варто зупинитися біля '''Покровської церкви''', зведеної у 1909 році. Цікаво, що храм не припиняв діяльності навіть у радянський період. Крім церкви, у селі можна побачити школу, будинок культури, розташований у колишньому маєтку Лопандіних, меморіал та старий млин. Між Демидівкою та Володимирівкою розташований '''заказник «Володимирська дубина»''' ''(на фото)'' — мальовничий куточок природи з лісовими масивами та скелястими берегами річки Рів. Ця місцевість пов’язана з життям і творчістю Петра Чайковського, а одна зі скель навіть носить його ім’я. Саме тому заказник цікавий не лише природними ландшафтами, а й своєю культурною спадщиною. У самій Володимирівці визначних пам’яток майже немає, тож маршрут без затримок продовжується далі тим самим автошляхом. Невдовзі мандрівники прибувають до Браїлова — одного з найцікавіших історичних містечок Поділля, про яке йтиметься вже в наступному розділі. ==== Пам'ятки ==== * {{listing | type=maroon | facebook=https://www.facebook.com/p/%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%83%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9-%D0%A1%D0%B2-%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%84%D0%B0-%D0%9C%D0%93%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C-100013858029515/?locale=uk_UA | name=Санктуарій святого Йосипа | alt= | url=https://hnivan.omi.org.ua/?fbclid=IwY2xjawSPndtleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFObk01Z1FSb2IycVdiRFNhc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHkfb7Vnku7ctUvCChjaaPNBy2KSjYAbPSm8xb5_V5EtubK6kkvz-SRglfmk5_aem_GPqqN7Gszp9DTBlNqsLTCQ | email= | wikidata=Q122238809 | wikipedia=Костел_святого_Йосифа_(Гнівань) | address=вул. Подільська, 1 | lat=49.0919519 | long=28.3379298 | directions= | phone=+380 4355 3 50 24 | tollfree= | fax=+380 4355 3 48 33 | hours= | price= | lastedit=2026-05-30 | content=У 1903–1906 роках у Гнівані було споруджено неоготичний храм за проектом Фелікса Ольшанського зусиллями ксьондзів Франциска Шимкуса та Яна Барановського, фундаторки Кароліни Ярошинської та місцевих парафіян. 14 вересня 1906 року костел освятили під титулом святого Йосифа Обручника. Зі встановленням радянської влади у 1935 році храм було закрито. Конфісковано усі літургійні предмети, знято дзвони, які носили назву Зигмунд i Кароліна та хрест. У 1958 році у приміщенні розмістили Гніванський підшипниковий завод, провівши реконструкцію та поділивши його на чотири поверхи. У 1992 році під керівництвом отця Яцека Пиля було розпочато ремонт і відновлення костелу. Йому повернули первинну форму. На вежі встановлено аналог оригінального годинника з курантами. 16 березня 2019 року єпископ Леон Дубравський проголосив Храм діючим санктуарієм. }} * {{listing | type=maroon | name=Покровська церква у Демидівці | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Шкільна, 23, с. Демидівка | lat=49.1143183 | long=28.2551955 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-05-30 | content=Зведена у 1909 році у неовізантійському стилі. Під час будівництва використано близько двох десятків видів цегляної кладки. У радянські часи церква була діючою, тож сюди приїздили люди з усієї області відправляти свої релігійні потреби. В мережі можна зустріти невірну інформацію, що ця церква походить з 1722 року. Позаяк Демидівка відома з XVI століття, то й церкви тут впродовж віків змінювали одна одну. Певно йшлось про попередній, дерев’яний храм, замінений цегляним у 1909 році. Таку саме церкву на Вінниччині можна побачити у селі Черепашинці під Погребищем. Ймовірно обидва храми будувались тими самими майстрами та за однаковим архітектурним проектом. }} * {{listing | type=red | name=Будинок Дракули | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=49.101128 | long=28.324857 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-05-30 | content=Це точна копія румунського замку Влада Цепеша. Збудований з граніту у стилях бароко та модерн. Тут жодного однакового вікна, а дах вкритий таврованою черепицею. Майже 120 років тому цей особняк збудувала родина відомих цукроварів Ярошинських. }} * {{listing | type=red | name=Закинутий цукро-рафінадний завод | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=49.104921 | long=28.321509 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-05-30 | content=У 1872 році Юзеф Ярошинський купує обладнання цукроварні та перевозить його на куплену ділянку землі поблизу станції «Гнівань», де будує цукровий завод. З часом, з тимчасових жител робітників з навколишніх сіл, виростає робітниче містечко. Вперше дав продукцію в 1874 році. У 1941–1947 роках не працював. В кінці 1990-х років припинив виробництво цукру. Був третім по продуктивності в Україні. }} * {{listing | type=red | name=Заказник "Володимирська дубина" | alt= | url= | email= | wikidata=Q16694846 | wikipedia=Володимирська_Дубина | address= | lat=49.117647 | long=28.209114 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-05-30 | content=Ландшафтний заказник загальнодержавного значення в Україні. Площа 133 га. Створений у 1974 році. Місцевість пов'язана з життям і діяльністю композитора П. Чайковського, на його честь названа одна з мальовничих скель. Тут зростають види, занесені в Червону книгу України, такі як гніздівка звичайна та коручка чемерниковидна. Цікавими є також окремі ділянки лучних степів з яскравим травостоєм. Охороняються вікова грабова діброва на схилах долини річки Рів з рідкісними скелястими утвореннями, джерелами прісної води. У деревостані є домішки ясена звичайного, липи, берези, осики, вільхи чорної. Підлісок складається з ліщини, бруслини бородавчастої, свидини. У трав'яному покриві зростають копитняк європейський, зірочник лісовий, медунка темна, костриця велетенська. }} === Браїлів — [[Жмеринка]] === [[Файл:Stamps of Ukraine, 2013-43.jpg|міні|Штамп зі зображенням Троїцького жіночого монастиру, 2013 р.|390x390пкс]] ''Браїлів значно менший за Гнівань. Першою датою, коли місто було згадано, є 1594 рік. Розквіт Браїлова припав на XVIII ст., коли Потоцькі заснували та побудували тут монастир отців тринітаріїв. Він став домінантою містечка завдяки високій вежі-дзвіниці. Після антиросійського Листопадового повстання 1831 року сюди перенесли православний жіночий монастир. Головною святинею монастиря є копія ікони Матері Божої Браїлівської, оригінал якої до нашого часу не зберігся. Поруч із монастирем, на території недіючої швейної фабрики, є дві синагоги, які, щоправда, можна побачити лише з-за паркану. Навпроти фабрики — римо-католицький санктуарій Ісуса Назарянського. Окрім того в Браїлові є колишній палац родини фон Мекк, в якому жив і творив Петро Чайковський, а потім Клод Дебюссі, в одній з частин будівлі відкрито музей ім. П. І. Чайковського. Навколо палацу є парк із каналом, через який перекинуто декоративний місток.'' ---- Шлях до Браїлова порівняно короткий, та й саме селище невелике. Проте, попри свої розміри, воно має чим здивувати мандрівників. Усі основні пам’ятки Браїлова можна оглянути менш ніж за годину, але кожна з них має власну цікаву історію. Центральною вулицею селища ({{Автошлях|О|020602}}) маршрут приводить нас до центру Браїлова. Далі, вулицями Монастирською та Перемоги ({{Автошлях|О|020603}}), ми прямуємо до '''санктуарію Ісуса Назарянського'''. Вулицею Монастирською можна побачити пам’ятники воїнам АТО та захисникам Браїлова, а також ще одну визначну сакральну пам’ятку — '''Троїцький жіночий монастир''' ''(на фото)''. Його історія нерозривно пов’язана з розвитком селища, а монастирський комплекс і сьогодні залишається одним із духовних центрів регіону. Якщо ж вирушити на західну околицю Браїлова, до історичного передмістя Москалівка, то на вулиці Шевченка можна відвідати '''церкву Іоана Богослова'''. Хоча вона менш відома серед туристів, ніж санктуарій чи монастир, храм є важливою частиною місцевої історичної спадщини. Колись на хрест бані навіть вдарила блискавка! На цьому знайомство з додатковими пам’ятками Браїлова завершується, і маршрут прямує далі. Перейшовши міст через річку Рів, ми потрапляємо до ще одного місця, без якого важко уявити історію селища, — '''маєтку родини фон Мекк'''. Це друга головна пам’ятка Браїлова, відома далеко за межами Поділля. Саме тут неодноразово гостював і працював видатний композитор Петро Чайковський. Перебування в маєтку фон Мекків надихало його на творчість, а сьогодні про цей зв’язок нагадують музейна експозиція та численні меморіальні згадки. Не випадково й вулиця, на якій розташована історична садиба, носить назву Чайковського — як символ пошани до композитора та його зв’язку з Браїловом. Після огляду маєтку маршрут залишає селище. Автошляхами {{Автошлях|О|020603}} та {{Автошлях|О|020606}} ми прямуємо далі на захід, у бік Жмеринки — великого залізничного вузла Поділля, про який розповідатиметься вже в наступному розділі. ==== Пам'ятки ==== * {{listing | type=maroon | facebook=https://www.facebook.com/SanktuariumJezusaNazaranskiegoBrajlov/ | instagram=https://www.instagram.com/sanktuarij.isusa.nazarenskoho/ | name=Санктуарій Ісуса Назарянського | alt= | url=https://brailiv.saletyni.org | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Чайковського, 4 | lat=49.1063034 | long=28.1632643 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-06-08 | content=Римо-католицький храм Святої Трійці був зведений громадою міста після того, як у католиків забрали кляштор тринітаріїв. Його побудували на старому замчищі зусиллями ксьондза Северина Шидловського у 1879 році та перенесли сюди чудотворну скульптуру Ісуса Назарянського, привезену до Браїлова тринітаріями з Мадрида. На жаль, вона загинула від рук більшовиків. Костел, як і монастир, закривали двічі. У радянські часи тут містились клуб та горілчаний цех заводу. Від початку 1990-х храм віддали вірянам. Зараз в ньому є точна копія скульптури Ісуса Назарянського. }} * {{listing | type=maroon | name=Маєток родини фон Мекк | alt=''також Музей Чайковського і фон Мекк'' | url= | email= | wikidata=Q12130536 | wikipedia=Музей_Чайковського_і_фон_Мекк | address=вул. Чайковського, 13 | lat=49.1034033 | long=28.1717804 | directions= | phone=04332 33167 | tollfree= | fax= | hours=09:00–17:00, вихідні: неділя та понеділок | price= | lastedit=2026-06-08 | content=У 1867 році землю у Браїлові придбав російський будівничий залізниць німецького походження — Карл фон Мекк. Тоді ж він почав зводити палац. Прославився він завдяки тому, що сюди від 1879 року регулярно приїжджав жити та творити Петро Чайковський, яким опікувалась удова Карла фон Мекк — Надія Філаретівна. Вона виплачувала йому щомісячну стипендію, яка дозволяла жити незалежно. У Браїлові композитор створив першу оркестрову сюїту «Орлеанська діва» та інші твори. У 1881 році тут працював домашнім піаністом Клод Дебюссі, який безумовно надихнувся Чайковським. Зараз у більшій частині палацу розташовується навчальний заклад, але у кутовій вежі – музей Чайковського. }} * {{listing | type=red | name=Троїцький Браїлівський жіночий монастир | alt= | url= | email= | wikidata=Q11784973 | wikipedia=Троїцький_Браїлівський_жіночий_монастир_УПЦ_МП | address=вул. Монастирська, 1 | lat=49.106389 | long=28.168333 | directions= | phone=04332 33933 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-06-08 | content=Діючий жіночий монастир. Заснований у 1635 р. у Вінниці за клопотанням Брацлавського підсудка і королівського секретаря Михайла Кропивницького, згодом сенатора польського. Комплекс пам'яток архітектури і містобудування національного значення. Діє у приміщенні колишнього монастиря тринітаріїв. Храм з його складною багатоплановістю об'ємів відрізняється досить стриманим декором фасаду. Це тринавна базиліка, перекрита склепіннями з люкарнами у середньому наві. Окрасою храму є двоярусна дзвіниця, також побудована у стилів бароко з багатою пластикою та великими проймами. За переказами, дзвони тут лунали по-особливому завдяки овальним отворам на перекриттях склепінь. }} * {{listing | type=red | facebook=https://www.facebook.com/groups/455422285220407 | name=Церква Іоана Богослова | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Шевченка, 53 | lat=49.1047769 | long=28.1525725 | directions= | phone=097 260 61 64 (настоятель)| tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-06-08 | content=Церква XIX століття. Як і інші сакральні споруди в Браїлові, щільно оточена житловими будівлями. Кам’яна кладка поєднується з цегляною. Будову обрамляє цегляний орнамент двох відтінків, в такій же техніці виконані віконні укоси. Церква вінчається позолоченим куполом у формі парасольки, а вбудована дзвіниця має шатрове завершення, що придає споруді особливу індивідуальність. }} === [[Жмеринка]] — Северинівка === [[Файл:Жмеринка - Церква Олександра Невського.jpg|міні|Церква Олександра Невського|320x320пкс]] ''Жмеринка — один із найважливіших залізничних вузлів України. Місто виникло у 1865 році між селами Велика та Мала Жмеринка під час будівництва залізниці Київ—Балта. На початку ХХ століття значний вплив на розвиток міста мав граф Дмитро Гейден, який заснував тут сільськогосподарське училище, чоловічу гімназію та сприяв спорудженню кількох визначних будівель. Одна з них, на розі сучасних вулиць Шевченка та Литвиненка, належала самому графу й певний час використовувалася як краєзнавчий музей.'' ----Через село Леляки та райони Райлікарні й Великої Жмеринки маршрут вулицею Київською приводить нас до центру міста. Першою пам’яткою, яку можна побачити дорогою, є '''церква Олександра Невського''' ''(на фото)'' — один із найвідоміших храмів Жмеринки. Зовсім поруч, на вулиці Бориса Олійника, розташована головна архітектурна гордість міста — '''будівля залізничного вокзалу'''. Більшість гостей бачать її одразу після прибуття до Жмеринки, і недарма саме вокзал став своєрідною візитівкою міста. Монументальна споруда початку ХХ століття поєднує елементи модерну та неокласицизму й вважається одним із найкрасивіших вокзалів України. Від вокзалу вулицею Богдана Хмельницького можна пройти до скверу Яна Бжехви біля районної ради. Тут встановлено '''пам’ятник Яну Бжехві''' — відомому польському письменнику та автору дитячих творів. Наявність такого пам’ятника в українському місті є доволі незвичним явищем і нагадує про багатокультурну історію Поділля. Далі маршрут виходить на Центральну вулицю, яка починається від площі Героїв Майдану. Тут розташований '''історичний музей Жмеринки''', де можна ознайомитися з роботами заслуженого майстра народної творчості України Михайла Маслюка, а також побачити предмети побуту жмеринчан кінця XIX — початку XX століття: меблі, музичні інструменти, фотографії, сімейні документи та особисті речі містян. {{infobox|Цікава історія створення костелу|Жмеринська католицька громада існувала і зростала з початком заснування Жмеринки. З 1890 року парафіяни не раз зверталися в Кам'янець-Подільський до генерал-губернатора, щоб той дозволив побудувати в місті храм, але щоразу отримували відмову.<p>У 1904 році двоє мешканців Жмеринки, Садовський та Михальський, поїхали до Санкт-Петербурга зі зверненням до імператора Миколи II. Після тримісячного очікування вони потрапили до нього на прийом. Саме тоді в імператора народився син Олексій, який мав важку спадкову хворобу. Жмеринчани запропонували назвати майбутній храм на честь святого Олексія та щоденно молитися за здоров’я царевича. Після цього було отримано дозвіл на будівництво костелу.}} Повертаємося на вулицю Бориса Олійника, яка переходить в Одеську. Рухаючись нею на південь, ми потрапляємо до '''костелу святого Олексія''' — єдиного римо-католицького храму Жмеринки. Його збудували на честь святого покровителя царевича Олексія, сина Миколи II. Незвичайна історія появи храму зробила його однією з найцікавіших сакральних пам’яток міста, історія справа. Від костелу маршрут прямує через залізничні колії до вулиці Івана Франка, далі вулицями Левка Лук’яненка та Максима Кривоноса. Через Центральний парк виходимо на вулицю Шевченка. Тут шляхи пішоходів і велосипедистів тимчасово розходяться. Пішохідний маршрут далі продовжується автошляхом {{Автошлях|Т|0218}}, тоді як велосипедистам зручніше рухатися західніше — через Коростівці та Малі Коростівці, вздовж залізничної лінії Жмеринка—Окниця до Северинівки. Повернімося до пішохідного маршруту. У місцевості Угольник, на Михайлівському проспекті, розташована '''Полкова церква Миколи Чудотворця''' — головна православна святиня Жмеринки. Храм був споруджений приблизно в той самий період, що й вокзал, і став важливим духовним осередком для залізничників та мешканців міста. Після цього значних пам’яток на маршруті майже не залишається. Далі шлях веде мальовничими подільськими селами та дорогами: автошляхом {{Автошлях|Т|0218}} до Рова, потім дорогами {{Автошлях|С|020618}} до Межирова, {{Автошлях|О|020601}} до Сербинівців і {{Автошлях|С|020320}} до Северинівки. Саме там на мандрівників чекатиме наступний пункт Подільського шляху святого Якова. ====Пам'ятки==== * {{listing | type=maroon | name=Вокзал вузлової залізничної станції "Жмеринка" | alt= | url=https://swrailway.gov.ua/map/zhmerinka/ | email= | wikidata=Q108882028 | wikipedia=Залізничний_вокзал_(Жмеринка) | address=вул. Бориса Олійника, 1 | lat=49.0344605 | long=28.1116425 | directions= | phone=Черговий по вокзалу: (04332) 4-24-44; довідка: (04332) 4-25-11 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-06-09 | content=Найбільшою архітектурною перлиною Жмеринки є її залізничний вокзал, зведений у 1904 році архітектором Зиновієм Журавським. Його стиль — необароко, а прототип — мюнхенський вокзал. За задумом, споруда мала нагадувати гігантський корабель, що на всіх вітрилах мчить у напрямку Чорного моря. Саме тому головна зала очікування вокзалу зберегла прекрасну ліпнину у вигляді водоростей. Первісно тут були масивні дубові двері чотирьох метрової висоти та розкішні жирандолі. Зовні споруда також дійшла без значних змін. На центральній площі перед вокзалом — пам’ятник Остапу Бендеру, який, за книгою, бував у місті. }} * {{listing | type=maroon | facebook=https://www.facebook.com/zhmerynkasaintalexius/ | name=Костел святого Олексія | alt= | url= | email= | wikidata=Q12113522 | wikipedia=Костел Святого Олексія (Жмеринка) | address=вул. Костьольна, 2 | lat=49.0281249 | long=28.1199386 | directions= | phone=38 (04332) 2-28-23 | tollfree= | fax= | hours=У неділю служби Божі відбуваються о 8:00 та 12:00 | price= | lastedit=2026-06-09 | content=У 1904 році почали будувати і костел св. Олексія (завершили у 1910 році). Насправді ж віряни звертались з проханням про побудову храму ще з 1890 року, але без успіху. Царська влада дала на це дозвіл лише після того, як католики пообіцяли назвати його на честь царевича Олексія та щоденно молитися за його здоров’я. Храм звели у неоготичному стилі, він мав високу шпилясту вежу. Радянська влада закрила костел у 1937 році, зруйнувавши вежу і влаштувавши всередині електростанцію. Після відновлення незалежності України костелу повернули його оригінальний шпиль, що видно майже з усіх кінців міста. }} * {{listing | type=maroon | facebook=https://www.facebook.com/groups/1712858992358353/ | name=Жмеринський історичний музей | alt= | url= | email=museum23100@i.ua | wikidata=Q28704236 | wikipedia=Жмеринський_міський_історичний_музей | address=вулиця Центральна, 24 | lat=49.0368649 | long=28.1150785 | directions= | phone=0(4332) 2-17-05 | tollfree= | fax= | hours=09.00 — 18.00, вихідні: неділя та понеділок | price=<p>'''Вхідний квиток:''' дитячий — 2 грн; студентський — 3 грн; звичайний — 4 грн. <p/><p>'''Екскурсійний квиток:''' дитячий — 10 грн; студентський — 15 грн; звичайний — 30 грн | lastedit=2026-06-09 | content=Це одна з найкрасивіших споруд Жмеринки, зведена на початку ХХ століття для графа Гейдена в стилі модерн. В колекції музею 3,3 тисячі експонатів (меблі, музичні інструменти, сімейні документи та особисті речі відомих мешканців міста). Заслуговують на увагу старі фотографії Жмеринки, її вокзалу, численних храмів (деяких вже нема). Крім того, тут є чудова збірка робіт мікромініатюриста Михайла Маслюка. Музей відкрили навесні 1969 року. }} * {{listing | type=maroon | name=Полкова церква Миколи Чудотворця | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=пров. Миколаївський, 11 | lat=49.035468 | long=28.095109 | directions= | phone=096 121 56 36 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-06-09 | content=Храм з’явився одночасно із вокзалом, у 1904 році, для потреб 9-го та 10-го стрілецьких полків царської армії, розквартированих у місті. Його було побудовано у типовому псевдоруському стилі за проектом петербурзького архітектора Федора Вержбицького. Всього у Російській імперії для потреб війська звели близько шістдесяти подібних храмів. Позаяк церква розташовувалась на території військової частини, то в радянський час її закрили та знищили вежу та купол. Але у 2005 році храм повністю відновили та побудували новий іконостас. Все це зробили коштом місцевих доброчинців. Для православних віруючих міста цей храм є одним з найбільш важливих. }} * {{listing | type=red | facebook=https://www.facebook.com/nevskiy.sobor/ | instagram=https://www.instagram.com/sobor_zhmerynka/ | name=Церква Олександра Невського | alt= | url= | email=zhmerynka.sobor@gmail.com | wikidata=Q97575562 | wikipedia=Церква_Святого_Олександра_Невського_(Жмеринка) | address=пл. Мира, 1 | lat=49.036299 | long=28.111774 | directions= | phone=067 430 5475 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-06-09 | content=1910 року при протоєреї Андрії Усаневичу закладено храм для залізничників поблизу вокзалу. Храм будувався на пожертвувані кошти та кошти Управління Південно-Західної залізниці. План спочатку складений в управлінні залізниці інженером Журавським, перероблений інженером М. Н. Дементьевим, начальником дільниці шляху. Закінчували храм за проектом інженера Риков. У 1949 році у м. Жмеринка було зруйновано останню православну церкву Олександра Невського. У день Пресвятої Трійці 2000 року було освячено і закладено перший камінь на місці спорудження Храму. У 2003 року в місті було освячено новозведений Храм Святого Олександра Невського. }} * {{listing | type=red | name=Пам'ятник Яну Бжехві | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=49.034706 | long=28.116015 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-06-09 | content=Пам'ятник Яну Бжехві, найвідомішому польському дитячому письменнику єврейського походження, який народився в Жмеринці. }} === Северинівка — [[Бар]] === [[Файл:Костьол Пресвятої Трійці Маньківці 01.jpg|міні|Залишки костелу святої Трійці у Маньківцях|390x390px]] ''Северинівка була заснована Северином Орловським, який почав будувати тут свій великий палац. Власне, звідси й назва. Цікаво, що село, на відміну від багатьох подібних населених пунктів України, процвітає. Діє музей, де зберігаються деякі речі з палацу Орловських.'' ---- Хоча Северинівка формально є селом, цей відтинок маршруту доводить, що цікаві місця трапляються не лише у великих містах. Уже на самому початку пішоходи помітять одну з найцікавіших місцевих споруд — '''водяний млин Орловських''', через який маршрут перетинає річку Рів. Ця стара промислова пам’ятка одразу створює відчуття, що навіть невеликі подільські села мають власну, часом несподівано багату історію. Головною ж пам’яткою Северинівки вважається '''палац Орловських''', збудований на початку ХІХ століття. Колись це була розкішна поміщицька резиденція, однак з часом її доля склалася не надто щасливо: майно вивезли, інтер’єри та декоративне оздоблення були майже повністю знищені. Попри це, сама будівля збереглася й сьогодні використовується як лікарня відновного лікування, завдяки чому палац продовжує жити, нехай і зовсім в іншій ролі. Неподалік, на вулиці Грушевського, у місцевому будинку культури працює '''музей села''', де можна більше дізнатися про історію Северинівки, її мешканців та побут. У сусідньому селі також розташована ще одна цікава історична пам’ятка — '''палац Вітославських-Львових''' із прилеглим '''парком'''. Це менш відоме, але варте уваги місце, яке добре доповнює історичний образ регіону та нагадує про шляхетське минуле краю. Покинувши Северинівку, маршрут автошляхом {{Автошлях|Т|0241}} веде до села Маньківці. Тут на мандрівників чекають одразу дві сакральні пам’ятки. Першою дорогою трапляються '''залишки костелу Святої Трійці''' ''(на фото)'' — колишнього римо-католицького храму, який сьогодні перебуває у занедбаному стані, але все ще зберігає атмосферу минулих століть. Зовсім поруч знаходиться діючий православний храм — '''церква Покрови''', що створює цікавий контраст між двома сторінками релігійної історії цього села. Далі маршрут прямує автошляхом {{Автошлях|О|020101}} аж до міста Бар — щоправда, цей варіант більше підходить пішоходам. Для велосипедистів дорога дещо цікавіша й більш комфортна: у селі Глинянка рекомендується звернути ліворуч і продовжити рух уздовж річки Рів. Далі маршрут проходить неподалік села Войнашівка, тягнеться вздовж залізничної лінії, проходить біля Балківської сонячної електростанції, після чого дорогою {{Автошлях|С|020101}} приводить мандрівників до Бару. Саме Бар стане наступною великою зупинкою на Подільському шляху святого Якова — містом із багатою історією, старовинними монастирями та ще більшою кількістю пам’яток, про які йтиметься вже у наступному розділі. ==== Пам'ятки ==== * {{listing | type=maroon | name=Палацо-парковий ансамбль садиби Орловських | alt= | url= | email= | wikidata=Q97192423 | wikipedia=Палацо-парковий_ансамбль_садиби_Орловських | address=вул. Санаторна, 1 | lat=49.05584 | long=27.95175 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-06-17 | content=Северин Орловський звів палац у формах класицизму, із великим центральним портиком. Поруч в тому ж стилі побудували господарський двір із каретнею, що дійшов до нашого часу. У своєму палаці Северин Орловський і його нащадки зібрали чимало цінних картин, старовинної зброї, ампірних меблів, а також велику бібліотеку. Під час перебудови палацу під санаторій знищили його зовнішнє та внутрішнє оздоблення. Залишився лише балкон з боку парку. }} * {{Listing | type=maroon | name=Залишки костелу святої Трійці | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=с. Маньківці | lat=49.055898 | long=27.839441 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-06-17 | content=Ймовірно, перший римо-католицький храм з’явився у Маньківцях у 1769 році та був побудований з дерева. Нинішній зведено у 1789 році, у добу, коли бароко вже відходило та починався класицизм. Храм побудував місцевий поміщик Юзеф Дембський. У ХІХ столітті костел обвели цегляним муром із чудовою брамою у стилі неоготики. У 1919 році більшовики розстріляли у Вінниці місцевого настоятеля Лісецького. Храм закрили, але з 1941 по 1953 роки він був діючим. Під час хрущовських гонінь на релігію костел вдруге закрили. Він поступово нищиться. Вже немає даху, частково зруйновано в’їзну браму. }} * {{Listing | type=red | name=Водяний млин Орловських | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=49.056475 | long=27.929456 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-06-17 | content=Водяний млин над Рікою Рів. Це масивна 3 поверхова споруда з дикого каменю з кованими розтяжками, вікна і двері якого обрамлена вузькою червоною цеглою. }} * {{Listing | type=red | name=Музей історії села Северинівка | alt= | url= | email=kzcultura@ukr.net | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Грушевського, 31 | lat=49.049920 | long=27.945965 | directions=знаходиться у будинку культури | phone=+380679764635 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-06-17 | content=Відкритий до двохсотріччя заснування села, де в експозиції представлені предмети з палацу Северина Орловського, вироби гончарства та ткацтва. Багато предметів домашнього вжитку, притаманні цій місцевості. В музецйних експозиціях нараховується 568 предметів основного та 408 допоміжного фондів. }} * {{Listing | type=red | name=Палац Вітославських — Львових | alt= | url= | email= | wikidata=Q3280537 | wikipedia=Палац_Вітославських_—_Львових | address=вул. Графа Львова, 28, c. Чернятин | lat=49.046193 | long=27.913292 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-06-17 | content=Палац був зведений у першій половині ХІХ століття для польського шляхетського роду Вітославських, а згодом перейшов у власність родини Львових. Будівля виконана у рідкісному для України неоготичному стилі й вирізняється декоративними башточками, зубчастими карнизами та кам’яними левами біля входу. Сьогодні у приміщенні палацу розміщується Чернятинський фаховий коледж Вінницького національного аграрного університету, завдяки чому пам’ятка продовжує використовуватися й залишається доглянутою. }} * {{Listing | type=red | name=Чернятинський парк | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=49.044169 | long=27.910649 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-06-17 | content=Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва. Загальна площа парку 31 га. Парк був закладений польськими магнатами роду Вітославських, що володіли Чернятином у кінці XVIII століття. Тоді ж був побудований палац. 1814 року навколо палацу на території місцевості, де розташовувався дубово-грабовий ліс, був закладений парк. Його заснував садівник Діонісій Макклер. Він був запрошений для проведення робіт Ігнатієм Вітославським. Діонісієм Макклером були прокладені паркові алеї, насадження, які вже зростали на лісовій території, доповнили хвойними та листяними деревами. Були створені дамби з грубого каменя. }} * {{Listing | type=red | name=Церква Покрови | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. 9 січня, 8-А, с. Маньківці | lat=49.057412 | long=27.828085 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-06-17 | content=Збудована у 1765 р. – дерев’яна, розібрана у 1882 р. Нова церква збудована у 1882 р. з використанням старого матеріалу. Старий іконостас 3-ярусний. У 1765-1882 рр. в Маньківцях діяла церква в честь Покрови Пресвятої Богородиці. В 1882 р. її розібрали і на тому ж місці збудували нову. Для її будівництва використали придатний матеріал із попередньої церкви. У церкві на почесному місці зберігалася ікона в срібній ризі. Церква збереглася і діє до сьогоднішнього дня. Церковні володіння становили 52 десятини 808 сажнів землі. У 60-х роках XIX ст. в Маньківцях відкрили церковну школу, що діяла до 1874 р. Цого ж року в селі замість школи відкрили міністерське однокласне училище, а в 1898 р. ще й школу грамоти для дівчат. }} === [[Бар]] — Ялтушків === [[Файл:Бар фортеця DJI 0039 02.jpg|міні|310x310пкс|Руїни Барського замку з висоти]] ''Найбільший поштовх до розвитку міста дала королева Бона Сфорца — дружина польського короля Сигізмунда Старого. Вона разом із сином (майбутнім королем Сигізмундом Августом) прибула на Поділля та заснувала нове місто Бар (на честь свого рідного Барі в Італії) на протилежному боці річки Рів. Тоді ж спорудили греблю та утворили великий став, що напівколом омивав землю, де королева звеліла побудувати дерев’яний замок і заснувати місто під захистом мурів. Бона Сфорца майже одразу надала Бару Маґдебурзьке право, звільнила його мешканців на 12 років від податей і утворила Барське староство. Все це сприяло бурхливому розвитку, тож вже незабаром Бар і його замок стали вважатись другими за потужністю після Кам’янця.'' ---- До Бара маршрути прибувають різними дорогами: пішоходи входять у місто Арсенальною вулицею, тоді як велосипедисти потрапляють сюди вулицею Цукрозаводу — назва якої цілком виправдана, адже поруч і справді розташоване місцеве цукрове підприємство. Обидва шляхи швидко сходяться, коли мандрівники виходять на головну міську артерію — вулицю Героїв Майдану до центру міста. Саме в центральній частині Бара зосереджена більшість найцікавіших пам’яток міста. Першою з них на маршруті є '''церква Різдва Пресвятої Богородиці''' — греко-католицький храм на Соборній вулиці. Ця будівля цікава не лише релігійним значенням: у минулому тут діяла школа, в якій навчався Михайло Коцюбинський. [[Файл:Бар, Успенська церква 4.jpg|ліворуч|міні|245x245пкс|Успенський собор]] Зовсім поруч, якщо продовжити шлях Буняковською вулицею, можна дістатися до '''руїн Барського замку''' ''(на фото)''. Колись це була одна з найпотужніших фортець Поділля, яку сучасники вважали кращою за чимало польських замків того часу. Однак після штурму російських військ у 1768 році укріплення почали поступово занепадати. Сьогодні від колишньої фортеці лишилися лише фрагменти, а на її території розташований меморіал радянським воїнам. Контури старого замку тепер символічно прикрашають міський герб. [[Файл:Костел святої Анни Бар 04.jpg|міні|Костел святої Анни]] Далі Соборною вулицею маршрут веде до майдану Святого Миколая. Тут, на другому поверсі міського кінотеатру, розташований '''історичний музей Бара'''. Його колекція налічує понад 9000 експонатів, значна частина яких присвячена військовій історії регіону, хоча тут також можна знайти матеріали, пов’язані з побутом, культурою та розвитком міста в різні епохи. Від Соборної звертаємо на вулицю Святого Миколая, де буквально поруч одна з одною розташовані дві важливі сакральні пам’ятки. Перша — '''Успенський собор''' ''(зліва на фото)'', одна з найстаріших архітектурних споруд міста, яка пережила не одне століття місцевої історії. Поряд стоїть '''костел святої Анни''' ''(справа на фото)'' — витончений римо-католицький храм у неоготичному стилі, зведений у 1811 році й один із найгарніших костелів цього регіону. Продовжуючи шлях Монастирською вулицею, можна побачити ще одну важливу пам’ятку — '''монастир сестер-бенедиктинок'''. Цей комплекс настільки цінний для культурної спадщини Поділля, що був віднесений до регіональної номінації «Перлини Поділля». Після огляду центральної частини міста маршрут повертається на вулицю Святого Миколая, яка виводить мандрівників на інший берег. Саме тут, на перехресті автошляхів {{Автошлях|Т|0610}} та {{Автошлях|С|020103}}, маршрути пішоходів і велосипедистів знову розділяються. Для велосипедистів подорож продовжується автошляхом {{Автошлях|Т|0610}} у напрямку Ялтушкова. Дорогою можна зупинитися біля '''Свято-Преображенської церкви''' — ще однієї місцевої сакральної пам’ятки у с. Балки, яке безпосередньо прилягає до міста Бар. Пішохідний маршрут, навпаки, стає трохи складнішим і більш природним. Автошляхом {{Автошлях|С|020103}} спершу прямуємо до '''гори Бони Сфорци''' у с. Чемериси-Барські, названої на честь польської королеви Бони Сфорци — історичної покровительки Бара, яка відіграла важливу роль у розвитку міста в XVI столітті. Після цього шлях продовжується тією ж дорогою до села Козарівка, а звідти — вже безіменною польовою дорогою у південному напрямку, до наступного пункту Подільського шляху святого Якова, де маршрут відкриє нову сторінку подорожі Поділлям. ==== Пам'ятки ==== * {{listing | type=maroon | name=Залишки Барського замку | alt= | url= | email= | wikidata=Q12081090 | wikipedia=Барський_замок | address= | lat=49.0730444 | long=27.6692605 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-06-24 | content=Дерев'яну фортецю в 1538 році звела та назвала на честь рідного міста Барі польська королева Бона. У 1636 році коронний гетьман С. Конєцпольський обрав Бар своєї резиденцією та почав спорудження кам'яного замку. Автором проекту став відомий французький інженер де Боплан. Фортеця була в плані квадратною, мала чотири бастіони, які досягали майже 6 м. Барський замок в той час вважався другим за потужністю після Кам'янецького, тому його називали «ключем від Східного Поділля». На сьогоднішні від колись потужного укріплення залишилось небагато: лише фрагменти бастіонів, що можна побачити з боку річки. Проте у влади міста є план повністю відновити свою найбільш відому архітектурну перлину. }} * {{listing | type=maroon | name=Костел святої Анни | alt= | url= | email= | wikidata=Q28707931 | wikipedia=Костел_Святої_Анни_(Бар) | address=вул. Святого Миколая, 12 | lat=49.0719779 | long=27.6700302 | directions=поряд з Успенським собором | phone=+380 (4341) 220-09 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-06-24 | content=Перший костел було освячено в ім'я святого Миколая, покровителя італійського міста Барі. Пожежі двічі вщент знищували не лише дерев'яні приміщення, а й предмети церковного вжитку. У 1807 році після сумнозвісних подій Барської конфедерації та поділів Польщі з ініціативи тодішнього пріора Барського домініканського монастиря отця Емерика Шатбея розпочалося будівництво мурованого костелу. У 1811 році будівництво храму завершилось. У 1826 році єпископ Мацкевич освятив храм. Після Листопадового повстання домініканців виселили з їхнього монастиря і костел залишався парафіальним. У 1906 році храм значно розбудували й освятили на честь святої Анни — покровительки Барської парафії. }} * {{listing | type=maroon | facebook=https://www.facebook.com/blagobar | name=Успенський собор | alt=''Церква Першої Пречистої'', ''Свято-Успенський храм'', ''Церква Успіння Богородиці'' | url=https://blagobar.church.ua/ | email=blagobar@ukr.net | wikidata=Q20095929 | wikipedia=Церква_Успіння_Пресвятої_Богородиці_(Бар) | address=вул. Святого Миколая, 10/22 | lat=49.0718057 | long=27.6707598 | directions=поряд з костелом святої Анни | phone=+380 (97) 5463523 (Пресс-служба благочиння), +380 (93) 9055110 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-06-24 | content=Побудований у XVIII столітті. Точна дата невідома. Припускають, що це могло статись у 1757, 1760 або 1770 роках, тому храм є однією з найстаріших будівель міста. Зведений у стилі пізнього бароко. Успенський собор завжди був головною святинею православних Бара. Донедавна в ньому зберігалась чудотворна ікона Барської Богородиці (оригінал), яку забрали з костелу св. Анни. Зараз образ перебуває у новому православному жіночому монастирі міста. Інша шанована ікона собору — образ святого Миколая Чудотворця. За переказами, його привезла до міста королева Бона Сфорца. Він знаходився у однойменній церкві, яку пізніше закрили. Успенський собор у Барі після Другої світової лишився діючим. }} * {{listing | type=maroon | name=Монастир сестер бенедиктинок місіонерок | alt=''Покровський'' чи ''Кармелітський монастир'' | url= | email= | wikidata=Q25445634 | wikipedia=Покровська_церква_з_келіями_(Кармелітський_монастир) | address=вул. Монастирська, 55 | lat=49.070772 | long=27.668359 | directions= | phone=096 148 3868 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-06-24 | content=У середині XVIII століття з волинського Ганнополя до міста прибув отець кармеліт Марек Яндолович, який заснував тут орденський монастир. Встигли збудувати лише корпус келій у стилі бароко, а костел завадили завершити події Барської конфедерації. У царські часи кляштор скасували та передали православному монастирю, для якого у 1908 році звели надбрамну дзвіницю. Приблизно тоді ж з’явилась і Покровська церква, що не дійшла до наших днів. Після відновлення незалежності приміщення пам’ятки віддали римо-католицькому ордену сестер бенедиктинок. Це продовження католицької традиції, адже ще у 1917 році сестра Ядвіга Кулеша заснувала в колишньому покровському монастирі кляштор бенедиктинок. }} * {{listing | type=red | facebook=https://www.facebook.com/p/Барський-монастир-святого-Івана-Хрестителя-УГКЦ-61553124650266/ | name=Церква Різдва Пресвятої Богородиці | alt=''Монастир святого Івана Хрестителя'', ''Арсеніївська церква'', та ''Греко-католицький храм'' | url= | email= | wikidata=Q28703848 | wikipedia=Греко-католицька_церква_(Бар) | address=вул. Соборна, 14 | lat=49.074507 | long=27.672887 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-06-24 | content=Будівля споруджена 1616 року, перебудовувалася в 1902 та 2002 роках. Спочатку в ньому був монастир святого Івана Хрестителя провінції отців-василіян. У кінці XIX — на початку XX ст. тут працювало Барське міське училище. Церква із куполом складається з трьох частин: - приміщення церкви; - монастир; - парафіяльна. Висота купола — 22 м, ширина — 7,2 м, висота стін — 8 м. Площа приміщення — 126 м². Усередині будівлі збережено карниз давньої конструкції (зовнішній — реставрований). На другому поверсі відбудовано 6 келій для різного призначення. У церкві наявні ікони, передані з собору Св. Юрія у Львові. Центральними в храмі є ікони Різдва Пресвятої Богородиці, св. Володимира і св. Ольги, ікони святих мучеників Бориса і Гліба. Храмовий престол виконаний львівськими майстрами художнього училища ім. І. Труша. }} * {{listing | type=red | facebook=https://www.facebook.com/groups/Barmusem/ | name=Барський історичний музей | alt=''скор. КЗ БРІМ'' | url= | email=barmuzeum@ukr.net | wikidata=Q111985777 | wikipedia=Барський_історичний_музей | address=майд. Святого Миколая, 19 | lat=49.072259 | long=27.673498 | directions=на другому поверсі кінотеатру | phone=0976657566 | tollfree= | fax= | hours={{hours|пн|пт|08||17}}, обідня перерва: 13:00 – 14:00, вихідні: субота та неділя | price= | lastedit=2026-06-24 | content=Музейна колекція нараховує біля 8000 предметів. Значна частина фондової збірки присвячена подіям доби визвольних змагань українського народу та Великої Вітчизняної війни. Це - документи, листи з фронту, світлини, нагороди, зброя, фрагменти військової техніки, особисті речі воїнів. Не менш цікавими є археологічна і нумізматична колекції. Славиться музей етнографічною збіркою, а також колекцією картин заслуженого майстра народної творчості УРСР, художника В. Бичкової. Експозиція музею побудована за хронологічним принципом, включає археологічні пам'ятки, відкриті на території Барщини, які підтверджують заселення регіону ще з прадавніх часів і кон-кретизують зайнятість населення. Більшість пам'яток походить з часів трипільської (ІІІ тис. до н.е.), черняхівської (IV ст. н.е.) культур та скіфського періоду (сер. І тис. до н.е.). }} * {{listing | type=red | facebook=https://www.facebook.com/profile.php?id=100069702996729# | name=Спасо-Преображенська церква | alt=''Храм Преображення Господнього'' | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Преображенська, 17, с. Балки | lat=49.060635 | long=27.666358 | directions=автошляхом {{Автошлях|Т|0610}} | phone=Моб. телефон настоятеля: 067 964 65 19 | tollfree= | fax= | hours=08:30 – 17:00 | price= | lastedit=2026-06-24 | content=Пам'ятка архітектури місцевого значення кінця ХІХ століття. Церква на місці колишнього козацької дерев'яної фортифікації, залишки якої потім були використані як фундамент. }} * {{listing | type=red | name=Гора Бони Сфорца | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=с. Чемериси-Барські | lat=49.063285 | long=27.661428 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-06-24 | content=Гора покровительки міста Бар розташована у селі Чемериси-Барські, біля міста Бар. Висота гори сягає 30 метрів, з вершини відкривають файні природні ландшафти, панорама міста, вигляд на річку. На горі облаштований оглядовий майданчик та вежа. }} === Ялтушків — Віньківці === [[Файл:Ялтушків P1900655 Троїцька церква.jpg|міні|250x250px|Храм Казанської ікони Божої Матері розташований у місцевому кладовищі, тому краще будьте тихішими.]] ''Ялтушків – історичне село на Поділлі, перші згадки про яке датуються 1431 роком. У XV-XVI століттях Ялтушків став важливим торговельним і ремісничим осередком Побужжя. У 1537 році поселення перейшло у власність королеви Бони Сфорци, а згодом отримало Магдебурзьке право. ''Містечко розташовувалося поблизу татарських шляхів, тому неодноразово зазнавало нападів татар і турків. У 1672-1699 роках Ялтушків, як і значна частина Поділля, перебував під владою Османської імперії. ''У XVIII-XIX століттях Ялтушків активно розвивався як багатонаціональне містечко з українською, польською та єврейською громадами. Тут діяли православні церкви, римо-католицький костел, синагога, школа, лікарня, ярмарки та численні ремісничі майстерні. Важливу роль в економічному розвитку відігравав цукровий завод, заснований у 1860 році. ''Сьогодні Ялтушків є частиною Барської громади та зберігає багату історико-культурну спадщину Поділля. ---- Після насиченого пам'ятками Бара маршрут входить у спокійнішу частину Поділля. Тут визначних місць уже значно менше, однак навіть вони заслуговують на увагу. Недалеко від автошляху {{Автошлях|Т|0610}} розташований '''храм Казанської ікони Божої Матері''' ''(на фото)''. Це головна святиня Ялтушкова, відома передусім своєю чудотворною іконою Казанської Божої Матері, яку місцеві віряни особливо шанують уже багато років. У сусідньому селі Слобода-Ялтушківська, на протилежному березі Слободецького ставу, знаходиться ще одна сакральна пам'ятка — '''храм Різдва Пресвятої Богородиці'''. Його звели майже в той самий період, що й храм Казанської ікони Божої Матері, тому обидві церкви утворюють своєрідний історичний ансамбль цієї місцевості. Після огляду пам'яток маршрути знову розходяться. Велосипедисти продовжують подорож автошляхами {{Автошлях|О|020108}} та {{Автошлях|Т|2305}}, прямуючи у бік Віньківців. Пішохідний маршрут традиційно є довшим і проходить сільськими дорогами. Спочатку автошляхами {{Автошлях|С|020129}} та {{Автошлях|С|020108}} він веде через села Ходаки та Слобода-Ходацька. Звідси дорогою {{Автошлях|С|230205}} мандрівники вперше перетинають адміністративний кордон і входять на територію Хмельницької області — до села Славута. Далі маршрут продовжується автошляхами {{Автошлях|С|230205}} та {{Автошлях|О|230512}} до села Нетечинці. У Нетечинцях шлях прямує у південно-західному напрямку. Саме тут починається наступний етап Подільського шляху святого Якова на території Хмельницької області, де на мандрівників чекатимуть нові міста, історичні пам'ятки та святині. ==== Пам'ятки ==== * {{listing | type=maroon | name=Храм Казанської ікони Божої Матері | alt=''Троїцька церква'' | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address={{Автошлях|T|0610}} | lat=48.989011 | long=27.515860 | directions=у сільському кладовищі | phone=097 546 3523 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-07-05 | content=Храм освятили на честь Казанської Божої Матері у 1884 році, а будувати почали у 1881 році. Храм на сільському кладовищі. Він невеликий, дерев’яний, з одним куполом, без дзвіниці. У церкві особливою пошаною користувався образ Миколи Чудотворця зі святими Петром, Павлом і Катериною. Ікону виготовили у 1790 році коштом ротмістра Бальтазара Мом Бена та подарували церкві у 1811 році. Після того, як у середині ХІХ століття пожежа пошкодила містечко, але оминула церкву, ікону стали вважати чудотворною. Храм Казанської Ікони Богородиці діє та є приходським для сусідніх сіл до сьогодні. }} * {{listing | type=red | name=Храм Різдва Пресвятої Богородиці | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=с. Слобода-Ялтушівська | lat=48.978196 | long=27.511300 | directions= | phone=097 546 3523 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-07-05 | content=Дерев'яну церкву збудували у 1884–1887 роках, замінивши старіший храм XVIII століття. На той час вона мала витончений позолочений іконостас, а поруч звели дерев'яну дзвіницю. Храм зберігся до наших днів і продовжує діяти. Біля церкви з 1863 року працювала церковнопарафіяльна школа. }} [[Файл:Wonkowce 1871.jpg|міні|300x300px|Наполеон Орда встиг намалювати цей палац до реконструкції, тож тепер ми маємо змогу подивитися на те, який він був величний..]] === Віньківці — Зіньків === ''Невеликі Віньківці лежать на стрімких берегах річки Калюс. Вперше про місто згадується у 1493 році. Пізніше ним володіли різні польські роди, і представниця одного з них, Софія Заміховська, удова по воєводі подільському Станіславу Ланцкоронському, заснувала у місті монастир ордену францисканців. У 1863 році черговий власник Віньківців, Кароль Косельський, звів тут палац у стилі італійської вілли. Власне кажучи, цей палац є чи не єдиною пам’яткою давнини у місті. У Віньківцях була також, як і скрізь у правобережній Україні, численна єврейська громада. На жаль, синагога до наших часів не збереглася. ---- Перша ділянка маршруту Хмельниччиною вже трохи багатша на пам'ятки, хоча й залишається порівняно короткою. Першою зупинкою стають Віньківці, де варто звернути увагу на '''палац Косельських''' ''(на фото)''. Колишня садиба шляхетського роду зазнала значної перебудови в радянський період, а сьогодні в її стінах працює лікарня. Попри зміни, будівля й досі нагадує про поміщицьке минуле містечка. Із Віньківців автошляхом {{Автошлях|О|230209}} маршрут прямує до села Великий Олександрів. У місцевому будинку культури діє '''краєзнавча кімната «Made in колись»''', створена у 2016 році. Її експозиція налічує понад 300 предметів, які знайомлять відвідувачів із побутом і традиціями жителів Поділля минулих поколінь. На іншій околиці села розташована природна пам'ятка '''«Марусин Камінь»'''. Це мальовниче скельне утворення відоме не лише своїми краєвидами, а й численними місцевими легендами, що додають цьому місцю особливої атмосфери. Подальший шлях досить простий. Автошляхом {{Автошлях|Т|2315}} маршрут проходить через Віньковецький ліс та село Станіславівка, після чого приводить мандрівників до Зінькова — наступної зупинки Подільського шляху святого Якова. ====Пам'ятки==== * {{listing | type=maroon | name=Палац Косельських | alt=''наразі розташовує у собі лікарню'' | url= | email= | wikidata=Q20083537 | wikipedia=Палац_Косельських_(Віньківці) | address=вул. Центральна, 10 | lat=49.0314417 | long=27.2300139 | directions=у центрі міста | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-07-06 | content=Один з корпусів місцевої лікарні є сильно перебудованим комуністами палацом Кароля Косельського, що отримав Віньківці як посаг дружини Марії Скібнєвської — доньки багатія з Нового Поріччя. Палац, побудований близько 1863 року в «італійському стилі» невідомим архітектором, оточував чудовий парк, який, проте, не закривав прекрасного краєвиду на долину річки Колюс. Поруч із панським двором стояла пізніша офіцина (XVIII), яка, певно, належала Гумецьким; на територію провадила вишукана брама з кордеґардією. Останніми власниками маєтку були троє синів Марії та Кароля: Мєчислав, Броніслав і Кароль. Вони володіли Віньківцями до 1921 року. Споруда стоїть на узгір’ї: з одного боку має два, а з іншого три поверхи. В 70-ті роки, коли тут відкрили лікарню, було цілковито знищено інтер’єри пам’ятки, а також демонтовано чудову вежу та під’їзд з колонами. Парк і його будівлі також не збереглись. }} * {{listing | type=maroon | facebook=https://www.facebook.com/groups/130323739068537/ | name=Краєзнавча кімната «Маde in колись» | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address={{Автошлях|О|230209}}, с. Великий Олександрів | lat=48.998071 | long=27.143129 | directions=у сільському будинку культури | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-07-06 | content=Історія краєзнавчої кімнати розпочалася у 2016 році з невеликого кабінету, де було зібрано лише кілька перших експонатів. З роками колекція настільки збільшилася, що приміщення стало затісним. Тому у 2023 році краєзнавчу кімнату було перенесено до більшого залу, де вона знаходиться й сьогодні. Наразі тут зберігається понад 300 експонатів. Серед експозицій представлені старовинні вишивки, глиняний посуд, дерев’яні меблі, предмети домашнього вжитку, доріжки, скатертини, картини, килими та багато інших речей, які розповідають про життя української родини минулих поколінь. Особливу увагу привертає унікальна весільна сорочка, вишита у 1890 році. Ця сорочка є справжньою родинною реліквією та одним із найцінніших експонатів колекції. Окрасою краєзнавчої кімнати також є велика збірка глиняних глечиків. Сьогодні колекція налічує 88 глечиків різних форм і розмірів. }} * {{listing | type=maroon | name=Марусин Камінь | alt= | url= | email= | wikidata=Q106473995 | wikipedia=Марусин_камінь | address= | lat=48.9753774 | long=27.1146701 | directions=у південно-західній околиці с. Великий Олександрів | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-07-06 | content=Серед мальовничих краєвидів Поділля, на лівому березі річки Ушиця в селі Великий Олександрів, височіє одна з найзагадковіших пам'яток краю - Марусин камінь. Це урочище приваблює не лише своєю природною красою, а й легендами, які місцеві жителі бережуть та передають із покоління в покоління. З верхівки Марусиного каменя відкривається неймовірна панорама на урочище Гамарня та звивисту долину річки Ушиця. Та найбільше Марусин камінь відомий своїми легендами. Одна з них розповідає про вродливу дівчину Марусю, яка під час татарських набігів не захотіла коритися загарбникам. Рятуючись від яничарів, вона сховалася у печерах неподалік скелі. Саме на честь цієї сміливої дівчини, за переказами, і було названо урочище. Проте серед місцевих жителів живе й інша легенда, яка особливо полюбилася місцевому краю. Вона розповідає про Марусю як про сильну, відважну жінку-отаманшу. Очолюючи ватагу сміливців, вона боролася з несправедливістю: нападала на заможних панів і роздавала здобуте бідним людям. У народній пам'яті Маруся постає символом волелюбності, справедливості та незламного характеру. Сьогодні Марусин камінь залишається місцем, де реальна історія переплітається з легендами. Кожен, хто підіймається на його вершину, відкриває для себе не лише дивовижні подільські краєвиди, а й частинку душі Віньковеччини. }} === Зіньків — Маліївці === [[Файл:Костел З Панорамою села Зіньків.jpg|міні|315x315px|Костел Святої Трійці на яскравому фоні села Зіньків. ]] ''Старовинне містечко Зіньків — справжня перлина Хмельниччини. Воно розташоване на лівому високому березі річки Ушиці, тут відкриваються неймовірно красиві краєвиди на її правий берег. Живе у Зінькові всього 1,5 тисячі людей, але пам’яток дуже багато, хоча чимало було знищено комуністами. Наприклад, радянська влада зруйнувала унікальну оборонну муровану церкву, аналогів якої майже не було. Варто розшукати стару школу. Її на початку ХІХ ст. в класицистичному стилі звів князь Людвік Вюртемберзький, кузен Адама-Єжи Чарторийського. Наполовину поляк, він служив у російському війську у чині генерала артилерії та завзято обстрілював маєток кузена в Пулавах в часи Листопадового повстання. Під кінець ХІХ ст. влада все ж відібрала маєток, перетворивши його на суд. Екстер’єр пам’ятки з портиками тосканського ордеру та фризом непогано зберігся, на відміну від інтер’єрів. Загалом, це чудовий приклад провінційного класицизму. На сусідньому узгір’ї є руїни давніх укріплень.'' ---- Попри свої невеликі розміри, Зіньків має багату історію й чимало пам'яток. Звісно, щоб оглянути все, знадобиться більше часу, але маршрут зупиняється на трьох найцікавіших. Центральною вулицею можна дістатися до руїн '''Зіньківського замку'''. Хоча від фортеці збереглися лише залишки, вони й досі нагадують про давню історію містечка. Поряд із замком височіє '''костел Святої Трійці''' ''(на фото)''. Храм, як і багато інших католицьких святинь Поділля, був зруйнований у радянський період, однак у 1990-х роках його відбудували, повернувши містечку одну з найважливіших історичних пам'яток. Якщо ж пройти вулицею Писаренка до південно-західної частини Зінькова та перейти міст, можна побачити '''церкву святого Михаїла Архангела'''. Цей дерев'яний храм є гарним прикладом традиційної української сакральної архітектури й завершує знайомство з головними пам'ятками села. Далі маршрут прямує польовими дорогами через села Покутинці та Проскурівка до Маліївців. ====Пам'ятки==== * {{listing | type=maroon | name=Залишки зіньківського замку | alt= | url= | email= | wikidata=Q12107308 | wikipedia=Зіньківський_замок | address= | lat=49.0915303 | long=27.0713907 | directions=поряд з костелом святої Трійці | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-07-15 | content=Це середньовічний замок краківського підстолія Петра Одровонжа, зведений у середині XV ст., відтак пам’ятка є однією з найстаріших на Поділлі. Одна з відомих облог твердині сталась 1524 року, коли турки спалили місто, але замок не змогли взяти. У середині того ж століття фортеця перейшла до Сенявських і, подібно до Меджибожа, її зміцнили та розбудували. Козаки Хмельницького частково зруйнували твердиню, тож туркам 1672 року не склало великих труднощів її здобути. Османи тримали тут залогу більше чверті століття. На початку XVIII ст. Адам Миколай Сенявський знову зміцнив замок за тогочасними вимогами фортифікації, і його укріплення ще довгий час лишались у доброму стані. Тож не дивно, що під час Барської конфедерації тут діяв штаб Юзефа Пуласького. Втім, замок швидко відбили жовніри проросійського Францішка Ксаверія Браницького. Це був останній випадок, коли фортеця відігравала свою оборонну роль. В кінці ХІХ ст. її почали розбирати на каміння з причини того, що старі мури загрожують падінням на костел під ними. Проте замок, хоча вже і частково зруйнований, достояв до Другої світової, після якої його вже остаточно і майже цілковито розібрали. Зараз від твердині збереглась тільки частина південної башти та пивниці жилого приміщення. }} * {{listing | type=maroon | name=Костел святої Трійці | alt=''також Троїцький костел'' | url= | email= | wikidata=Q20097014 | wikipedia=Костел_Святої_Трійці_(Зіньків) | address=вул. Троїцька, 27 | lat=49.0912185 | long=27.0708087 | directions=поряд із замком | phone=+380 (3846) 220-09 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-07-15 | content=Один з найдавніших римо-католицьких храмів Поділля, зведений у 1450 році під захистом мурів замку. Тоді він був дерев’яним. Мурований костел з’явився у Зінькові у 1630-х роках. Після численних руйнацій періоду Руїни, коронний гетьман Адам Миколай Сенявський відбудував його 1708 року. У 1938 році радянська влада настільки знищила відібрану у католиків святиню, що залишилися самі її стіни. Тільки у 1989 році ці руїни віддали вірянам, після чого розпочався її повільний ремонт. Спершу храм пристосували під тимчасові служби, а у 1994–1997 роках відбулось його ґрунтовне відновлення, коли відбудували вежу та всі внутрішні приміщення. }} * {{listing | type=maroon | name=Свято-Михайлівська церква | alt=''також Церква святого Михаїла Архангела'' | url= | email= | wikidata=Q12123787 | wikipedia=Церква_святого_Михаїла_Архангела_(Зіньків) | address= | lat=49.0825 | long=27.065556 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-07-15 | content=Яскравий приклад традиційно української подільської сакральної архітектури. Такі церкви до кінця XVIII століття стояли майже в кожному нашому селі. Після того, як царська влада випустила наказ будувати храми у псевдоруському, так званому синодальному стилі, подібні церкви припинили будувати, а ті, що існували, почали змінювати. Михайлівська церква стоїть на мальовничому узгір’ї. Її побудували у 1769 році. Варто звернути увагу, що дахи трьох бань храму вкриті ґонтом — саме такий матеріал використовували завжди для покрівлі українських церков. У радянські часи храм не діяв, старовинний іконостас було втрачено. Зараз храм знову відчинено для релігійних потреб. Варто зазначити, що префікс «Свято» у назвах наших храмів не притаманний українській традиції та з’явився переважно у ХІХ столітті. }} === Маліївці — [[Дунаївці]] === [[Файл:Палац в парку.jpg|міні|303x303px|Південний фасад Маліївського палацу.]]''У Маліївцях найцікавіше — це резиденція Орловських і водоспад. Фундатором резиденції, однієї з найромантичніших на Поділлі, яка вже на початку ХІХ ст. викликала подив і захоплені віршовані присвяти, був Ян Онуфрій Орловський. Вже починаючи з Яна Онуфрія, Орловські до 1917 року збирали у Маліївцях численні цінності. Родина мала чималу колекцію картин польських художників, перевезену сюди з ярмолинецького палацу, спаленого 1905 року. Серед імен митців — Юзеф Брандт, Тадеуш Гайдукевич, Ян Матейко, Юліуш Коссак, Генрік Семирадський. Були у палаці і родинні портрети, а також зображення короля Станіслава Августа пензля Яна Лампі старшого, а також картина «Свята родина», яку приписували Рафаелю. Після смерті спорідненого з Орловськими біскупа Ігнатія Красицького у Маліївці перевезли його велику бібліотеку на 8 тисяч томів, в якій також було чимало листів Пап до польських королів. Оскільки спеціального приміщення для неї не знайшли, всі фоліанти знаходились мало не у всіх залах, а деякі так і залишилися лежати у скринях. Від Красицького Орловським перейшла і багата нумізматична колекція з давньогрецькими та римськими монетами. У часи короткого перебування у Маліївцях денікінців, останній власник маєтку Ксаверій Францішек Орловський перевіз більшу частину картин, монет та іншого рухомого майна до Одеси, звідки кораблем переправив до Марселя. Зараз ці скарби знаходяться частково у Франції та Аргентині у нащадків графа.'' ----У Маліївцях не багато пам'яток, але село все одно цікаве. У місцевому парку-пам'ятці знаходяться дві головні перлини села. Тут знаходиться '''палац Орловських''' ''(на фото зверху)'', який звісно зберігся краще, ніж однойменний палац у Віньківцях. Хоча будівля неодноразово перебудовувалася, у кількох залах досі можна побачити елементи історичного інтер'єру. Поряд зі садибою зі скелі спадає штучний '''водоспад''', створений ще як частина палацово-паркового ансамблю. Із Маліївців маршрут прямує до сусіднього села Підлісний Мукарів. Тут розташований '''костел Святого Йосипа Обручника''' — неоготичний римо-католицький храм із каменю, збудований наприкінці XIX століття. Після цього значних пам'яток на маршруті вже немає, і дорога веде до першого міста Хмельниччини на цьому маршруті. ==== Пам'ятки ==== * {{listing | type=maroon | name=Маліївецький палац | alt=''також Палац Орловських'' | url= | email= | wikidata=Q16587051 | wikipedia=Палац_Орловських_(Маліївці) | address= | lat=48.993197 | long=26.998232 | directions=у Малієвецькому парку | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-07-24 | content=У палаці збереглися деякі приміщення. Найкращою є колишня Бальна зала з балконом для оркестру. Її стіни і стеля оздоблені ліпниною із зображеннями музичних інструментів і рослинних орнаментів. Сусідній будуар пані прикрашений стіною рожевого мармуру; ще в одному невеликому кабінеті вціліли темно-зелені колони. В цілому внутрішнє анфіладне планування збереглось. Палац з парадного боку має два поверхи, а оскільки він стоїть на узгір’ї, то зі сторони парку їх три. Дуже цікавою деталлю екстер’єру є постаті атлантів, що тримають на плечах балкон Бальної зали. Донедавна у палаці був дитячий санаторій, але його зачинили, натомість в палаці з’явився музей. }} * {{listing | type=maroon | name=Малієвецький водоспад | alt= | url= | email= | wikidata=Q97187374 | wikipedia=Малієвецький_водоспад | address= | lat=48.991622 | long=26.996494 | directions=у Малієвецькому парку | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-07-24 | content=Поруч з одним зі ставків шелестить унікальний водоспад. Це велика скеля висотою 18 метрів, яка збоку нагадує профіль обличчя людини. За рот та очі слугують дві штучні печери, розташовані одна над одною. У верхній — невелика каплиця, де раніше була келія ченців василіан. А по «носі» водоспаду тече кришталево чиста вода. Вона бере свій початок від джерела над скелею, поруч з яким є невеликий ставок із бірюзовою та завжди холодною водою. Над джерелом — статуя святого Онуфрія. Тут до комуністів знаходився монастир. Для туристів це місце є надзвичайно привабливим і складає конкуренцію палацу Орловських. }} * {{listing | type=red | facebook=https://www.facebook.com/groups/201864538815591/ | name=Костел святого Йосипа Обручника | alt= | url= | email= | wikidata=Q115455445 | wikipedia=Костел_Святого_Йосипа_Обручника_(Підлісний_Мукарів) | address=вул. Музейна, 19, с. Підлісний Мукарів | lat=48.964083 | long=26.942167 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-07-24 | content=Кам'яний римо-католицький храм у стилі пізньої неоготики, збудований у 1859–1872 роках на місці двох давніших дерев'яних костелів XVII–XVIII століть. Храм освятили у 1886 році, а його архітектура вирізняється вікном-розою, вимпергами, фіалами та іншими характерними елементами готики. За радянської влади костел двічі закривали: спочатку у 1933 році, а вдруге — у 1962 році, коли його використовували як склад і сільський музей. Богослужіння відновилися у 1989 році, після чого храм відреставрували, відновили орган і звели поруч дзвіницю. Нині костел є пам'яткою архітектури національного значення та діючим храмом. }} [[Файл:Дунаївці Вулиця Шевченка.jpg|міні|323x323пкс|Вулиця Шевченка у Дунаївцях. На жаль гарних фото зазначених пам'яток немає, приносимо свої вибачення!]] === Дунаївці — Маків === ''Подібно до інших населених пунктів південного заходу Поділля, Дунаївці вперше згадуються наприкінці XV століття, коли тут були литовці. Попри те, що у комуністичні часи було втрачено чимало цікавих пам’яток архітектури, у Дунаївцях збереглось два старих маєтки. Менш відомий на сьогодні є лікарнею. Він походить з XIX ст. і міг належати Скібневським у яких Завойко придбав Дунаївці. Всередині вцілів дерев’яний тамбур головного входу та сходи. В старій частини міста є колишній капуцинський монастир. Нині тут православна церква. За ординською традицією, кляштор був скромним. Є також у Дунаївцях краєзнавчий музей і музей природи, а також колишня лютеранська кірха, зведена в XIX ст. Вона розташована поруч центрального парку і палацу Красінських. ---- Ми входимо до міста вулицею Київською ({{Автошлях|Р|86}}), а на кільцевій розв'язці звертаємо на вулицю Шевченка ''(на фото)''. Саме звідси найзручніше дістатися до двох основних пам'яток маршруту. Першою є '''костел святого Михаїла Архангела''' — римо-католицький храм XVII століття. За радянської влади його закрили та частково зруйнували, однак на початку 1990-х років святиню відновили й повернули громаді. Від костелу продовжуємо рух вулицею Шевченка, а далі звертаємо на вулицю Красінських, де розташований '''палац Красінських'''. У місті взагалі збереглися дві колишні садиби (друга на території лікарні), проте саме ця найкраще зберегла історичний вигляд і вирізняється архітектурою. Після Дунаївців маршрути пішоходів і велосипедистів знову розділяються. Велосипедний маршрут проходить автошляхом {{Автошлях|Н|03}} у напрямку Макова. Пішохідний шлях пролягає через села Січинці, Панасівка, Воробіївка та Михайлівка. Уздовж дороги трапляються невеликі природні та сакральні пам'ятки, після чого обидва маршрути сходяться біля Макова. ==== Пам'ятки ==== * {{listing | facebook=https://www.facebook.com/s.michail/ | type=maroon | name=Костел святого Михаїла Архангела | alt= | url=https://michail.pp.ua/ | email=michal_dn@ukr.net | wikidata= | wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/Костел_святого_Архангела_Михаїла_(Дунаївці) | address=пров. Загородній, 30 | lat=48.8939708 | long=26.8562051 | directions= | phone=Дім священників та парафіяльна канцелярія: (03858) 34813; сестри-монахині FMM: (03858) 20668 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-07-30 | content=Перший мурований римо-католицький храм у місті з’явився на початку XVII століття коштом Конєцпольських. Через сто років він був відремонтований і оновлений завдяки пожертвуванням Антоніни Красінської, яка також прикрасила його величними іконами пензля відомих італійських художників. У вже неіснуючому барочному парафіяльному костелі св. Михаїла Архангела міста Дунаївці зберігалися надгробки Чацьких та Красінських, виконані в стилістиці Канови. Вони були виготовлені з білого мармуру італійцем Карло Альбаччіні у першій половині ХІХ століття. У радянські часи костел зруйнували. Нинішній католицький храм з тієї ж назви знаходиться на території старого німецького цвинтаря. Його почали будувати ще у 1989 році стараннями ксьондза Йосипа Чопа, коли утиски на релігію послабили. Завершили спорудження нового храму вже у 1994 році. }} * {{listing | type=maroon | name=Палац Красінських | alt= | url= | email= | wikidata=Q20069033 | wikipedia=Палац_Красінських_(Дунаївці) | address=вул. Красінських, 10 | lat=48.8865250 | long=26.8503525 | directions=зараз у палаці знаходиться будинок культури | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-07-30 | content=У другій половині XVIII ст. син Станіслава, Петро Потоцький, який успадкував Дунаївці, вирішує їх продати. Так маєток стає власністю Красінських. Орієнтовно у 1782 році в Дунаївцях поселяються Ян та Антоніна Красінські, які започаткували перебування своїх нащадків у цьому містечку. Головний фасад з портиком, опертим на дві колони, зберігся без змін, всередині ж від старих часів вціліли лише сходи. Ймовірно, палац на початку ХІХ століття звів син Яна Красінського — Вінцент. За численні битви, проведені у складі наполеонівських військ, він у 1813 році отримав звання бригадного генерала. Саме він був батьком одного з трьох найвидатніших польських поетів доби романтизму — Зигмунта Красінського. Безперечно, цей прозаїк неодноразово бував у родинному палаці у Дунаївцях, де проводив своє дитинство. }} === Маків — [[Кам'янець-Подільський]] === [[Файл:Маків, Церква Іоанна Богослова P1920219.jpg|міні|422x422пкс|Церква Іоанна Богослова у Шатавах.]] ''Маків розташований серед мальовничих Товтр поблизу річки Шатавки. На території села виявлено залишки поселення трипільської культури III тисячоліття до н. е., а також артефакти часів Київської Русі.'' ''Перші писемні згадки про поселення, яке раніше мало назву Ступинці, датуються 1482 роком. Сучасну назву Маків отримав у 1746 році за часів власників Маковецьких. У XVIII–XIX століттях містечко активно розвивалося як торговельний та ремісничий центр, де проживали українська, польська та єврейська громади.'' ''У XIX столітті Маків став волосним центром, тут діяли школа, млини, цукроварня та маєток Раціборовських із парком. Важливе місце в історії села посідає розвиток цукрового виробництва та сільського господарства.'' ''Сьогодні Маків є центром територіальної громади та відомий санаторієм «Україна», природними ландшафтами Подільських Товтр і своєю історико-культурною спадщиною.'' ---- Маків за кількістю цікавих місць можна порівняти із Северинівкою — пам'яток тут чимало, хоча не всі вони є частиною основного маршруту. Серед них — колишній санаторій «Україна», який свого часу був одним із відомих закладів оздоровлення Хмельниччини, але у 2018 році припинив роботу і нині виставлений на продаж. Від колишнього цукрового заводу, що припинив роботу у 2000-х роках, збереглася брама з каріатидами. Також у селі колись існував маєток Рациборовських, основну частину якого зруйнували ще 1917 року; донині зберігся лише флігель. При маєтку був закладений '''парк''', який зберігся й нині має статус пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення. Втім, основна увага маршруту зосереджена на двох інших пам'ятках. Перша — '''церква Івана Богослова''', православний храм XIX століття незвичної круглої форми у сусідньому селі Шатава. Друга — природна пам'ятка '''Кармалюкова гора''', з якою пов'язують місцеву легенду про те, що тут переховувався Устим Кармалюк. Далі маршрут автошляхом {{Автошлях|Т|2321}} прямує до Кам'янця-Подільського. ==== Пам'ятки ==== * {{listing | type=maroon | facebook=https://www.facebook.com/groups/1818563234958444/ | name=Церква Івана Богослова | alt=''також Іоаннобогословська церква'' | url= | email= | wikidata=Q4505311 | wikipedia=Церква_святого_Іоана_Богослова_(Маків) | address=вул. Хмельницьке шосе, 13, с. Шатава | lat=48.7791484 | long=26.7059129 | directions=автошляхом {{Автошлях|Н|03}} | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-08-10 | content=Ця незвична кругла церква будувалась у 1839–1862 роках коштом парафіян за допомоги польського поміщика Раціборовського із сусіднього Макова. Цікаво, що церковна влада далеко не відразу погодилась освятити храм, бо вважала його неканонічним. І справді, характерні загострені вікна церкви більше нагадують католицький костел, ніж православний храм. Церкву добре видно з відновленої траси з боку Кам’янця. Вона є своєрідним орієнтиром. Якщо всередині храм майже не зберіг автентичних інтер’єрів, зовні він не змінився. Його прикрашають неоготичні вікна та декоративна смужка з рослинним мотивом під карнизом. }} * {{listing | type=maroon | name=Кармалюкова гора | alt= | url= | email= | wikidata=Q16701092 | wikipedia=Кармалюкова_гора | address= | lat=48.7563903 | long=26.6573810 | directions=на південний схід від села Привороття Друге, за 15 км на північ від міста Кам'янець-Подільський | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-08-10 | content=Гора є частиною головного пасма Товтр, має 60 метрів висоти та суцільно вкрита лісом, на верхівці плоска. Вона складається з вапняків, що мільйони років тому були рифами моря. За переказами, Устим Кармелюк переховувався на горі. Досі йдуть суперечки, чи був він справжнім героєм на кшталт Робіна Гуда, чи просто вправним бандитом. Поруч з горою розташовані закинуті штольні та став на річці Мукша. Місце надзвичайно мальовниче. У 1975 році Кармалюкову гору було оголошено природним заказником загальнодержавного значення. Тут знайдено залишки поселення Трипільської культури. }} * {{listing | type=red | name=Маківський парк | alt=''також Парк маєтку Рациборовських'' | url= | email= | wikidata=Q65201294 | wikipedia=Маківський_парк | address= | lat=48.796051 | long=26.688387 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-08-10 | content=В 1830 році Ян і Адам Рациборовські запрошують паркового архітектора Міклера — щоб розбити парк та сад. Зелені насадження займали площі у 75 га. Саме парк був справою життя братів Рациборовських: тільки яблунь тут росло більш як 30 садів. Історія донесла навіть прізвище садівника, який опікувався садом в середині ХІХ ст.: Бенеш. З роками парк занепав. В 1908 році почали потроху відновлювався парк. Щоправда, з п'яти алей вціліли лише три. Каштанова алея вела до в'їзної брами, біля якої стояла капличка святому Яну Непомуку. Пережили складний періоди і вази в парку, в них знову квітли екзотичні квіти. За парком знаходився родинний цвинтар Рациборовських, схожий на затишний сад. Зараз це парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення в Україні. }} === [[Кам'янець-Подільський]] — Завалля === [[Файл:Місяць над мінаретом.jpg|міні|300x300пкс|Місяць над мінаретом в ансамблі кафедрального костелу.]] ''Кам'янець-Подільський – це місто-фортеця. Старе місто знаходиться на великому стрімкому та скелястому плато, що з усіх сторін омивається водами річки Смотрич. Якщо подивитись на нього на мапі, це нагадує підкову. Ключем до Старого міста впродовж віків був Старий замок, бо лише під ним знаходився єдиний міст, що вів до Кам’янця. Кам’янець-Подільський дедалі більше стає одним з головних туристичних центрів України. Крім постійних фестивалів історичної реконструкції тут весь час проводяться польоти балуністів, які ще більше приваблюють людей до міста. Кам’янець-Подільський є також торговельним і транспортним центром півдня Поділля. Через місто проходять шляхи до Румунії, Буковини, Тернопілля і Вінниччини. ---- До Кам'янця-Подільського маршрут веде автошляхом {{Автошлях|Т|2321}}, після чого пішохідний і велосипедний варіанти ненадовго розходяться: пішоходи прямують Нігинським шосе, а велосипедисти — Хмельницьким. На перехресті Північної та вулиці Шевченка вони знову з'єднуються й далі проходять одним маршрутом до самого кінця. Вулицею Шевченка, а потім через Новопланівський міст мандрівники потрапляють до Старого міста, де зосереджена більшість пам'яток Кам'янця-Подільського. Їх тут настільки багато, що в описі маршруту зосередимося лише на трьох основних. Перша — '''кафедральний костел святих Апостолів Петра і Павла''' ''(на фото)''. До його ансамблю входять сам костел, дзвіниця, тріумфальна арка та навіть мінарет, споруджений у період османського панування в Кам'янці. Друга — '''греко-католицька церква святого Йосафата''', збудована 1765 року в стилі пізнього рококо; спочатку храм належав тринітаріям. Головною ж пам'яткою міста є '''фортеця Кам'янця-Подільського''', один із семи чудес України та головний символ міста. Далі маршрут залишає Кам'янець-Подільський і автошляхом {{Автошлях|О|230824}} прямує до Завалля. Дорогою знаходиться село Рихта, яке виникло 1596 року. Ще в XV столітті поблизу проходив Волоський шлях, яким татари здійснювали набіги на Поділля, а згодом село належало різним магнатським родам, зокрема Лянцкоронським. До наших днів тут збереглися рештки '''Рихтівської фортеці''', '''старий млин XIX століття''', який нині використовується як ГЕС, старовинний кам'яний арковий міст та будівля колишньої амбулаторії, що раніше була панським будинком. Із Рихти автошляхом {{Автошлях|О|230823}} маршрут продовжується до села Завалля — останньої точки Подільського шляху святого Якова. ====Пам'ятки==== * {{listing | type=maroon | facebook=https://www.facebook.com/groups/1607289499556573/ | name=Комплекс кафедрального костелу Святих Апостолів Петра та Павла | alt= | url= | email=shkliaruk13@gmail.com | wikidata=Q2502131 | wikipedia=Кафедральний_костел_Святих_Апостолів_Петра_і_Павла_(Кам%27янець-Подільський) | address=вул. Татарська, 20 | lat=48.6768106 | long=26.5718534 | directions= | phone=+380 (3849) 914-94 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-08-14 | content=Один з найвеличніших та унікальних храмів Кам’янця. Архітектурний комплекс костелу святих Апостолів Петра та Павла включає костел, дзвіницю, тріумфальну арку та мінарет. Поява первісного дерев’яного костелу пов’язана із заснуванням подільського єпископства (1375 р.) В XV ст. костел являв собою тринавову базиліку, будівництво якої приписують подільським єпископам Павлу з Боянчиць та Якову Бучацькому. Протягом XVI-XVII ст. костел зазнав перебудов, внаслідок чого постав спорудою складної об’ємно-просторової композиції. У період турецької доби прибудована ренесансна каплиця стала основою для турецького мінарету, а сам костел — головною мечеттю. Після повернення Поділля до складу Польщі костел було заново освячено, а на мінареті встановили дерев’яну скульптуру Діви Марії, яку у 1756 р. було замінено мідною, привезеною з Гданська. Дзвіниця, розташована поруч з костелом, побудована у XVI ст., у стилі бароко. Тріумфальна арка, зведена на честь приїзду до Кам’янця у 1781 р. польського короля Станіслава Августа, збереглася без жодних перебудов. З 1936 р. костел використовується як музей, після реставрації органу у 1978 р. також як органний зал. На сьогодні храм є діючим римо-католицьким костелом, у стінах якого звучить старовинний орган. }} * {{listing | type=maroon | name=Церква Святого Йосафата | alt=колишній ''Тринітарський костел'' або ''костел Святої Трійці'' | url= | email= | wikidata=Q25435440 | wikipedia=Церква_Святого_Йосафата_(Кам%27янець-Подільський) | address=вул. Тринiтарська, 1 | lat=48.6734349 | long=26.5702334 | directions= | phone=+38 (03849) 9-06-05 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-08-14 | content=Кам’яний костел св. Трійці у стилі бароко збудований на місці дерев’яного у 1750-1765 р.р. на добровільні пожертви. Ймовірно, автором архітектурно-художнього вирішення головного фасаду та інтер’єру пам’ятки був видатний архітектор, військовий інженер і комендант фортеці Ян де Вітте. Фасад завершений фронтоном, прикрашений скульптурами, які розкривають мету ордену тринітарів – викуп невільників з мусульманської неволі. Територія костелу оточена кам’яною огорожею з брамою, до якої з двох сторін ведуть сходи, що обмежені парапетною стінкою з фігурою Діви Марії. Оформлена брама двома пілонами, поверх яких встановлені скульптури засновників ордену – статуї Яна з Мати та Фелікса Валезія. До східної частини огорожі примикає дзвіниця. В інтер’єрі костелу збереглась вишукана пізньобарокова ліпнина. З 1975 р. по 1988 р. проведено реставрацію костелу. 1992 року костел переданий греко-католицькій громаді, яка використовує як церкву св. Йосафата. Згодом було відновлено огородження хорів, встановлено іконостас та дзвони на дзвіниці. }} * {{listing | type=maroon | facebook=https://www.facebook.com/KPDIMZ/ | instagram=https://www.instagram.com/kamianets.museum/ | name=Кам’янець-Подільська фортеця | alt= | url=http://muzeum.in.ua | email=museum.kp@gmail.com | wikidata=Q2375603 | wikipedia=Кам%27янець-Подільська_фортеця | address=вул. Замкова, 1 | lat=48.6733845 | long=26.5632516 | directions= | phone=(03849) 7-60-14 | tollfree= | fax= | hours=09:00 — 17:00, Старий замок: 09:00 — 19:00 | price=Для дорослих: 150 грн., для пільгових категорій: 80 грн., для екскурсійної групи: 400 грн. | lastedit=2026-08-14 | content=Вважають, що перші укріплення з’явились тут вже у ХІ–ХІІ століттях, а під час панування князів Коріатовичів замок значно зміцнили. Чергова його реконструкція припала на XV–XVI століття. З з того часу він дійшов до нас без значних змін. Замок складається з десяти веж. Водна вежа контролювала Смотрич і браму, яку розібрали у ХІХ столітті. Із Старого та Нового замків відкривається неймовірна панорама північно-західної частини Старого міста — так званий «католицький фасад». Це й не дивно: у докомуністичні часи її складали монастирі наступних орденів: кармелітів, єзуїтів, францисканців, домініканців, домініканок і тринітаріїв. Вінчав усе це кафедральний Петропавлівський костел. }} * {{listing | type=maroon | name=Рихтівський замок | alt= | url= | email= | wikidata=Q12148055 | wikipedia=Рихтівський_замок | address= | lat=48.647038 | long=26.421309 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-08-14 | content=Наразі майже повністю втрачена пам’ятка у с. Рихта. Замок був побудований у 1507 році шляхтичами Лянцкоронськими, про що свідчить напис на кам'яній таблиці, знайденій під час пізнішої реставрації однієї з замкових будівель. В період 1848 — 1868 рр. Рихтецький замок був осередком літературного життя подільських поляків, адже володар Рихти пан Головинський, а потім зять його пан Подвисоцький були великими пошановувачами письменства, науки та мистецтва. Замок кілька разів руйнували та відновлювали, а наразі від замку залишились тільки башти із залишками оборонних мурів та краще збережена пізня, північна башта. }} * {{listing | type=maroon | name=Старий млин у селі Рихта | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=48.648698 | long=26.421913 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-08-14 | content=Триповерховий закинутий млин 19 століття на річці Жванчик. У XX столітті був чи не найпотужнішим мукомельним підприємством краю, куди звозилось зерно з усіх ближніх областей і вироблялось борошно на Захід. Всередині млина були різного типу і розмірів жорна для різного помелу. Рештки різноманітних жорн для помелу і досі можна знайти на підступах до млина. }} === Завалля — Панівці === ''Завалля відоме ще з XVI століття. Назва села пов’язана з його розташуванням біля старовинного валу. Згідно податкового реєстру 1565 року, містечко Завалля Подільського воєводства належало шляхтичу Язловецькому, і на той час вже мало церкву. Крім того на території селища розташовані карстові печери “Малишка-Киянка” та “Атлантида”, що є однією з найвражаючіших печер в Європі. [[Файл:Печера Атлантида-фото4.jpg|міні|303x303пкс|І ці кольори ще справжні!]] ''Перейшовши у Заваллі Збруч, можна потрапити до села Панівці, де знаходиться єдина діюча церква святого Якова на Поділлі. Панівці відомі історії перш за все завдяки битві 20-23 жовтня 1633 року, у якій польський коронний гетьман Станіслав Конєцпольський розбив турецьку армію під керівництвом Мехмеда Абаза-паші. Також тут розташовувався Панівецький замок, збудований близько 1590 року кам'янецьким старостою Яном Потоцьким. Сьогодні можна побачити лише руїни та залишки замку. ''По дорозі назад до Кам’янця-Подільського або на Хотин лежить мальовниче село Жванець, яке окрім неймовірних краєвидів з берегів і мостів через річки Дністер і Жванчик, має також залишки замку, ДОТи та історичний костел. ---- До 2024 року маршрут завершувався в Кам'янці-Подільському, але того року до нього додали бонусний відрізок до Панівців. Таким чином, маршрут фактично виходить за межі Хмельницької області й заходить на територію Тернопільщини. У самому Заваллі значних пам'яток немає, проте на східній околиці села розташована геологічна пам'ятка природи — '''карстова печера «Атлантида»''' ''(на фото)''. Печера відома своїми гіпсовими кристалами та є цікавим місцем для спелеологів. Далі, перейшовши через Заваллівську МГЕС на річці Збруч, ми опиняємося вже в Тернопільській області та прямуємо до села Панівці. Саме тут, біля '''церкви святого апостола Якова''', маршрут завершується. Храм присвячений святому Якову, на честь якого й отримав назву весь Подільський шлях. ====Пам'ятки==== * {{listing | type=maroon | instagram=https://www.instagram.com/hsk_atlantyda/ | name=Печера «Атлантида» | alt= | url=https://www.hskatlantyda.com/ | email= | wikidata=Q11686928 | wikipedia=Атлантида (печера) | address= | lat=48.598838 | long=26.345389 | directions=у східній околиці села Завалля | phone=+380677370444, Крістіна | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-08-15 | content=Карстова печера, геологічна пам’ятка природи, вважається другою за красою печерою в Європі. Печера була відкрита на початку 60-их років минулого століття під час добування гіпсу в кар’єрі. Наразі в печері досліджено близько семи з половиною кілометрів підземних лабіринтів з де знаходяться біля десяти видів кристалів. Усі вони різної форми та кольору, схожі на квіти, зірки, бурульки, а деякі є унікальними, які ростуть лише в Атлантиді. Крім того, печера є домом для семи видів кажанів, які занесені до Червоної книги. }} * {{listing | type=maroon | name=Церква святого апостола Якова | alt= | url= | email= | wikidata=Q114969125 | wikipedia=Церква_святого_апостола_Якова_(Панівці) | address=c. Панівці | lat=48.579480 | long=26.310193 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2026-08-15 | content=Храм був збудований у 1852-1853 роках та є пам’яткою архітектури місцевого значення. У 1961 році храм був зачинений радянською владою, а вже у 1989 році храм було знову відкрито для богослужінь у приналежності до РПЦ. У 1991 році парафію і храм повернулися до УГКЦ. }} == Застереження == Під час подорожі варто враховувати, що маршрут проходить переважно сільськими дорогами, польовими та лісовими стежками, де покриття може бути нерівним, а після дощу — слизьким або важкопрохідним. На окремих ділянках можуть траплятися круті спуски й підйоми, яри, ділянки без чіткої стежки та природні перешкоди, тому слід користуватися зручним взуттям і заздалегідь перевіряти прогноз погоди. У населених пунктах потрібно бути уважними під час руху вздовж автомобільних доріг, оскільки не всюди є тротуари або узбіччя. Частина маршруту проходить віддалено від магазинів, джерел питної води та медичних закладів, тому необхідно мати достатній запас води, їжі та заряджений телефон. Як і в інших регіонах України, слід враховувати безпекову ситуацію, пов'язану з воєнним станом. Перед початком переходу варто перевірити актуальні повідомлення місцевої влади, не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та знати розташування найближчих укриттів. Не варто сходити з маркованого маршруту або заходити на підозрілі чи позначені як небезпечні території. == Куди далі == Після завершення маршруту в Панівцях можна продовжити подорож Поділлям або повернутися до Кам’янця-Подільського. До Кам’янця-Подільського можна дістатися місцевим автобусом або маршрутним таксі; звідти є регулярне автобусне та залізничне сполучення з іншими містами України. Автобусні рейси відправляються з автостанції Кам’янця-Подільського, а залізничний вокзал розташований на південно-західній околиці міста. З Панівців також можна продовжити маршрут у напрямку інших населених пунктів Кам’янеччини, скориставшись місцевим автобусним сполученням. Для поїздок на далекі відстані найзручніше спочатку дістатися Кам’янця-Подільського, який є основним транспортним вузлом району. Якщо подорож продовжується пішки, з Панівців можна повернутися до Кам’янця-Подільського або приєднати маршрут до інших туристичних шляхів Поділля. Зокрема, Кам’янець-Подільський зручно використовувати як відправну точку для подальшої подорожі до Хотина, Бакоти, Маліївців, Сатанова та інших туристичних місць регіону.{{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} 9eu956zkgvjvb99f7kvtz1n6i1sgv91 0 4464 42912 42908 2026-08-15T12:19:09Z Андрій Гриценко 2491 /* Як дістатись */ 42912 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= | маршрут= | тип= <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= | складність= }} '''Меморіальні місця Сумщини''' — це своєрідний маршрут до пам'ятників, меморіальнмх комплексів, військовмх поховань, музеїв та інших місць, пов'язанмх із важливими подіями історії [[Сумська область|Сумської області]] та пам'яттю про людей, які загинули під час воєн, репресій та інших трагічних подій. == Зрозуміти == Сумщина (область з 1939 року, що до того часу включала ериторії Чернігівської, Полтавської та Харківської областей) має особливо багату меморіальну спадщину. Її територія була ареною козацьких війн, російсько-шведського протистояння, Першої та Другої світових воєн, а у ХХІ столітті стала одним із регіонів, що безпосередньо щодня страждають з лютого 2022 року від російської агресії. Меморіальні місця різних епох розташовані як у великих містах, так і в невеликих населених пунктах. ;Великий маршрут «Меморіальна Сумщина»: Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми Це приблизний маршрут, що дозволяє охопити значну частину області. Це великий автомобільний маршрут на 2–4 дні, залежно від кількості об'єктів. Його можна розбити на тематичні ділянки: * '''Суми → Тростянець → Охтирка''': місця пам'яті Другої світової війни, окупації 2022 року та сучасної російсько-української війни. * '''Охтирка → Ромни → Конотоп''': військові меморіали, пам'ятники загиблим, місця пам'яті Голодомору та видатних діячів. * '''Конотоп → Кролевець → Путивль''': Друга світова війна, нацистська окупація, партизанський рух, сучасна війна. * '''Путивль → Глухів → Шостка''': партизанський рух, військова історія, меморіали Другої світової та сучасної війни. ;Локальний маршрут «Суми — місто пам'яті» Окрема пішохідна/автомобільна екскурсія на пів дня або день за таким маршрутом: ''центр Сум → меморіали Другої світової війни → місця пам'яті Голодомору → пам'ятники та меморіальні дошки діячам → місця пам'яті Небесної Сотні → сучасні меморіали загиблим захисникам України.'' ;Локальний маршрут «Охтирка — пам'ять про війну» Це може бути одним із найсильніших сучасних сегментів маршруту, оскільки місто має виразну історію оборони у 2022 році за таким напрямком по містту та околицям: ''місця боїв 2022 року → Алея Пам'яті → меморіали Другої світової війни → пам'ятники захисникам України''. ;Локальний маршрут «Конотопщина» Маршрут, що може тривати протягом всьго дня у м. Конотоп та його околицях → військові меморіали → місця пам'яті жертв нацистської окупації → Пантеон національної пам'яті → меморіальні дошки сучасним захисникам → навколишні села. ;Локальний маршрут «Путивль — Спадщанський ліс» Це фактично готовий військово-історичний маршрут: ''Путивль → меморіали міста → Спадщанський ліс → музей партизанської слави → пам'ятники та об'єкти партизанського руху.'' Також варто видилити ддля нього 2 дні, оскільки [[Спадщанський ліс]] має достатньо об'єктів для окремої подорожі та відпочинку. ;Локальний маршрут «[[Глухів]] — пам'ять крізь століття» Цей маршрут можна зробити історично-хронологічним маршрутом, тобто рухатися Глуховом від найдавніших пам'ятних місць до сучасності: пам'ятники козацької доби → меморіали та поховання Другої світової війни → місця пам'яті жертв політичних репресій і Голодомору → меморіальні дошки сучасним захисникам → місця, пов'язані із загиблими у російсько-українській війні. == Підготуватись == Перед поїздкою меморіальними місцями Сумщини варто перевірити актуальну безпекову ситуацію. Сумська область межує з [[Росія|росією]], а більшість районів (Шосткинський, Сумський, Охтирський та частково Конотопський) регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Обмеження на пересування можуть змінюватися залежно від ситуації. Перед подорожжю рекомендується: * перевірити актуальні попередження та обмеження, встановлені обласною та місцевою військовими адміністраціями; * уточнити, чи дозволене відвідання конкретного населеного пункту або меморіального об'єкта; * перевірити режим роботи музеїв та меморіальних комплексів; * за можливості завчасно визначити найближчі укриття; * мати заряджений телефон, павербанк та офлайн-карти; * не наближатися до місць падіння КАБів, БПЛА та інших вибухонебезпечних предметів; * не фотографувати військові об'єкти, блокпости, позиції сил оборони та наслідки обстрілів, якщо це може створювати загрозу безпеці; * під час повітряної тривоги негайно перейти до укриття та дотримуватися вказівок місцевої влади. Для відвідання військових кладовищ, братських могил та меморіалів загиблим захисникам України варто дотримуватися відповідних правил та поважати приватність військовослужбовців і їхніх родин. Частина меморіальних місць може бути розташована на територіях, де можу бути заміновано. Не слід сходити з облаштованих доріг і стежок або відвідувати покинуті військові позиції, окопи та зруйновані будівлі. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} 1btlub7teg5mwzgmy87vulmrs60xrjv 42913 42912 2026-08-15T12:22:40Z Андрій Гриценко 2491 /* Як дістатись */ 42913 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= | маршрут= | тип= <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= | складність= }} '''Меморіальні місця Сумщини''' — це своєрідний маршрут до пам'ятників, меморіальнмх комплексів, військовмх поховань, музеїв та інших місць, пов'язанмх із важливими подіями історії [[Сумська область|Сумської області]] та пам'яттю про людей, які загинули під час воєн, репресій та інших трагічних подій. == Зрозуміти == Сумщина (область з 1939 року, що до того часу включала ериторії Чернігівської, Полтавської та Харківської областей) має особливо багату меморіальну спадщину. Її територія була ареною козацьких війн, російсько-шведського протистояння, Першої та Другої світових воєн, а у ХХІ столітті стала одним із регіонів, що безпосередньо щодня страждають з лютого 2022 року від російської агресії. Меморіальні місця різних епох розташовані як у великих містах, так і в невеликих населених пунктах. ;Великий маршрут «Меморіальна Сумщина»: Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми Це приблизний маршрут, що дозволяє охопити значну частину області. Це великий автомобільний маршрут на 2–4 дні, залежно від кількості об'єктів. Його можна розбити на тематичні ділянки: * '''Суми → Тростянець → Охтирка''': місця пам'яті Другої світової війни, окупації 2022 року та сучасної російсько-української війни. * '''Охтирка → Ромни → Конотоп''': військові меморіали, пам'ятники загиблим, місця пам'яті Голодомору та видатних діячів. * '''Конотоп → Кролевець → Путивль''': Друга світова війна, нацистська окупація, партизанський рух, сучасна війна. * '''Путивль → Глухів → Шостка''': партизанський рух, військова історія, меморіали Другої світової та сучасної війни. ;Локальний маршрут «Суми — місто пам'яті» Окрема пішохідна/автомобільна екскурсія на пів дня або день за таким маршрутом: ''центр Сум → меморіали Другої світової війни → місця пам'яті Голодомору → пам'ятники та меморіальні дошки діячам → місця пам'яті Небесної Сотні → сучасні меморіали загиблим захисникам України.'' ;Локальний маршрут «Охтирка — пам'ять про війну» Це може бути одним із найсильніших сучасних сегментів маршруту, оскільки місто має виразну історію оборони у 2022 році за таким напрямком по містту та околицям: ''місця боїв 2022 року → Алея Пам'яті → меморіали Другої світової війни → пам'ятники захисникам України''. ;Локальний маршрут «Конотопщина» Маршрут, що може тривати протягом всьго дня у м. Конотоп та його околицях → військові меморіали → місця пам'яті жертв нацистської окупації → Пантеон національної пам'яті → меморіальні дошки сучасним захисникам → навколишні села. ;Локальний маршрут «Путивль — Спадщанський ліс» Це фактично готовий військово-історичний маршрут: ''Путивль → меморіали міста → Спадщанський ліс → музей партизанської слави → пам'ятники та об'єкти партизанського руху.'' Також варто видилити ддля нього 2 дні, оскільки [[Спадщанський ліс]] має достатньо об'єктів для окремої подорожі та відпочинку. ;Локальний маршрут «[[Глухів]] — пам'ять крізь століття» Цей маршрут можна зробити історично-хронологічним маршрутом, тобто рухатися Глуховом від найдавніших пам'ятних місць до сучасності: пам'ятники козацької доби → меморіали та поховання Другої світової війни → місця пам'яті жертв політичних репресій і Голодомору → меморіальні дошки сучасним захисникам → місця, пов'язані із загиблими у російсько-українській війні. == Підготуватись == Перед поїздкою меморіальними місцями Сумщини варто перевірити актуальну безпекову ситуацію. Сумська область межує з [[Росія|росією]], а більшість районів (Шосткинський, Сумський, Охтирський та частково Конотопський) регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Обмеження на пересування можуть змінюватися залежно від ситуації. Перед подорожжю рекомендується: * перевірити актуальні попередження та обмеження, встановлені обласною та місцевою військовими адміністраціями; * уточнити, чи дозволене відвідання конкретного населеного пункту або меморіального об'єкта; * перевірити режим роботи музеїв та меморіальних комплексів; * за можливості завчасно визначити найближчі укриття; * мати заряджений телефон, павербанк та офлайн-карти; * не наближатися до місць падіння КАБів, БПЛА та інших вибухонебезпечних предметів; * не фотографувати військові об'єкти, блокпости, позиції сил оборони та наслідки обстрілів, якщо це може створювати загрозу безпеці; * під час повітряної тривоги негайно перейти до укриття та дотримуватися вказівок місцевої влади. Для відвідання військових кладовищ, братських могил та меморіалів загиблим захисникам України варто дотримуватися відповідних правил та поважати приватність військовослужбовців і їхніх родин. Частина меморіальних місць може бути розташована на територіях, де можу бути заміновано. Не слід сходити з облаштованих доріг і стежок або відвідувати покинуті військові позиції, окопи та зруйновані будівлі. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} h6xfvmj01r17y5ecmzwn0dk0nddttrn 42914 42913 2026-08-15T12:42:53Z Андрій Гриценко 2491 /* Пересуваємось по маршруту */ 42914 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= | маршрут= | тип= <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= | складність= }} '''Меморіальні місця Сумщини''' — це своєрідний маршрут до пам'ятників, меморіальнмх комплексів, військовмх поховань, музеїв та інших місць, пов'язанмх із важливими подіями історії [[Сумська область|Сумської області]] та пам'яттю про людей, які загинули під час воєн, репресій та інших трагічних подій. == Зрозуміти == Сумщина (область з 1939 року, що до того часу включала ериторії Чернігівської, Полтавської та Харківської областей) має особливо багату меморіальну спадщину. Її територія була ареною козацьких війн, російсько-шведського протистояння, Першої та Другої світових воєн, а у ХХІ столітті стала одним із регіонів, що безпосередньо щодня страждають з лютого 2022 року від російської агресії. Меморіальні місця різних епох розташовані як у великих містах, так і в невеликих населених пунктах. ;Великий маршрут «Меморіальна Сумщина»: Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми Це приблизний маршрут, що дозволяє охопити значну частину області. Це великий автомобільний маршрут на 2–4 дні, залежно від кількості об'єктів. Його можна розбити на тематичні ділянки: * '''Суми → Тростянець → Охтирка''': місця пам'яті Другої світової війни, окупації 2022 року та сучасної російсько-української війни. * '''Охтирка → Ромни → Конотоп''': військові меморіали, пам'ятники загиблим, місця пам'яті Голодомору та видатних діячів. * '''Конотоп → Кролевець → Путивль''': Друга світова війна, нацистська окупація, партизанський рух, сучасна війна. * '''Путивль → Глухів → Шостка''': партизанський рух, військова історія, меморіали Другої світової та сучасної війни. ;Локальний маршрут «Суми — місто пам'яті» Окрема пішохідна/автомобільна екскурсія на пів дня або день за таким маршрутом: ''центр Сум → меморіали Другої світової війни → місця пам'яті Голодомору → пам'ятники та меморіальні дошки діячам → місця пам'яті Небесної Сотні → сучасні меморіали загиблим захисникам України.'' ;Локальний маршрут «Охтирка — пам'ять про війну» Це може бути одним із найсильніших сучасних сегментів маршруту, оскільки місто має виразну історію оборони у 2022 році за таким напрямком по містту та околицям: ''місця боїв 2022 року → Алея Пам'яті → меморіали Другої світової війни → пам'ятники захисникам України''. ;Локальний маршрут «Конотопщина» Маршрут, що може тривати протягом всьго дня у м. Конотоп та його околицях → військові меморіали → місця пам'яті жертв нацистської окупації → Пантеон національної пам'яті → меморіальні дошки сучасним захисникам → навколишні села. ;Локальний маршрут «Путивль — Спадщанський ліс» Це фактично готовий військово-історичний маршрут: ''Путивль → меморіали міста → Спадщанський ліс → музей партизанської слави → пам'ятники та об'єкти партизанського руху.'' Також варто видилити ддля нього 2 дні, оскільки [[Спадщанський ліс]] має достатньо об'єктів для окремої подорожі та відпочинку. ;Локальний маршрут «[[Глухів]] — пам'ять крізь століття» Цей маршрут можна зробити історично-хронологічним маршрутом, тобто рухатися Глуховом від найдавніших пам'ятних місць до сучасності: пам'ятники козацької доби → меморіали та поховання Другої світової війни → місця пам'яті жертв політичних репресій і Голодомору → меморіальні дошки сучасним захисникам → місця, пов'язані із загиблими у російсько-українській війні. == Підготуватись == Перед поїздкою меморіальними місцями Сумщини варто перевірити актуальну безпекову ситуацію. Сумська область межує з [[Росія|росією]], а більшість районів (Шосткинський, Сумський, Охтирський та частково Конотопський) регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Обмеження на пересування можуть змінюватися залежно від ситуації. Перед подорожжю рекомендується: * перевірити актуальні попередження та обмеження, встановлені обласною та місцевою військовими адміністраціями; * уточнити, чи дозволене відвідання конкретного населеного пункту або меморіального об'єкта; * перевірити режим роботи музеїв та меморіальних комплексів; * за можливості завчасно визначити найближчі укриття; * мати заряджений телефон, павербанк та офлайн-карти; * не наближатися до місць падіння КАБів, БПЛА та інших вибухонебезпечних предметів; * не фотографувати військові об'єкти, блокпости, позиції сил оборони та наслідки обстрілів, якщо це може створювати загрозу безпеці; * під час повітряної тривоги негайно перейти до укриття та дотримуватися вказівок місцевої влади. Для відвідання військових кладовищ, братських могил та меморіалів загиблим захисникам України варто дотримуватися відповідних правил та поважати приватність військовослужбовців і їхніх родин. Частина меморіальних місць може бути розташована на територіях, де можу бути заміновано. Не слід сходити з облаштованих доріг і стежок або відвідувати покинуті військові позиції, окопи та зруйновані будівлі. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == === Великий маршрут «Меморіальна Сумщина» === * Тип маршруту: автомобільний, історико-меморіальний * Орієнтовна тривалість: 4–6 днів * Кількість основних об'єктів: близько 36 * Старт: Суми * Фініш: Суми або Глухів / Шостка залежно від подальшого маршруту Маршрут поєднує меморіальні місця Сумщини, пов'язані з Голодомором 1932–1933 років, Другою світовою війною, політичними репресіями, українськими визвольними змаганнями, російсько-українською війною та пам'яттю про видатних уродженців краю. Це не маршрут, який необхідно пройти за один раз. Його можна поділити на '''окремі локальні подорожі''': ==== 1. Суми — пам'ять обласного центру ==== У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори (напр. на Площі Незалежності), зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. 1.1. '''Меморіал «Героям Сумщини»'''. Меморіальний парк біля вокзалу, присвячений пам'яті захисників України. 1.2. '''Меморіал Слави'''. Військове кладовище та меморіальний комплекс, пов'язаний передусім із пам'яттю про Другу світову війну. 1.3. '''Меморіал «Мати-Батьківщина»'''. Один із головних військових пам'ятників Сум. Розташований на Центральному міському кладовищі. 1.4. '''Меморіал жертвам Голодомору 1932–1933 років'''. Місце пам'яті жертв Голодомору в Сумах. Водночас слід враховувати, що місце масового поховання жертв Голодомору біля Лучанського кладовища є окремою історичною локацією, де, за даними Національного музею Голодомору-геноциду, було поховано не менше 3000 людей. 1.5. '''Пам'ятний знак «Вони закрили собою Суми»'''. Місце пам'яті п'ятьох українських військових, які загинули 1 березня 2022 року, вступивши в бій із російською колоною. Офіційний портал «Місця пам'яті» фіксує цю локацію як окремий об'єкт. 1.6. '''Район кадетського корпусу.''' Місце боїв 24 лютого 2022 року, коли українські військові зупинили спробу російського прориву до Сум. Це радше меморіальна локація, а не традиційний пам'ятник. 1.7. '''Алея Слави воїнам АТО'''. Місце вшанування захисників України, загиблих у російсько-українській війні з 2014 року. Суми варто залишити для окремого пішохідного меморіального маршруту тривалістю 3–5 годин. ==== 2. Суми — Лебедин — Тростянець ==== 2.1.(8). '''[[Лебедин]] — експозиція знищеної російської техніки'''. У Лебединській громаді створено відкриту експозицію знищеної ворожої техніки. Вона пов'язана з опором російському вторгненню у лютому–квітні 2022 року. Офіційний портал «Місця пам'яті» відносить її до ключових локацій Сумщини. 2.2.(9). '''Лебедин — меморіал пам'яті загиблих захисників'''. До маршруту варто включити сучасний меморіал або Алею пам'яті міста, присвячену загиблим захисникам України. 2.3.(10). '''Лебедин — меморіал жертвам Голодомору'''. У місті встановлено пам'ятник жертвам Голодомору 1932–1933 років. Він є одним із об'єктів, які варто включити до тематичної частини маршруту Голодомору. 2.4.(11). '''[[Тростянець]] — Привокзальна площа'''. Це одна з найважливіших сучасних меморіальних локацій області. 24 лютого 2022 року площу захопили російські військові; вокзал перетворили на штаб, а в підвалі облаштували катівню. Після звільнення міста 26 березня площа залишилася одним із найбільш виразних місць пам'яті про російську окупацію. 2.5.(12). '''Тростянець — місця руйнувань та відновлення міста'''. До маршруту можна включити окремі будівлі та локації, які стали свідками окупації та бойових дій. Офіційний портал «Місця пам'яті» документує масштаб руйнувань Тростянця та свідчення очевидців. ==== 3. Тростянець — Охтирка ==== 3.1.(13). '''[[Охтирка|Охтирський]] міський краєзнавчий музей'''. Будівля музею була пошкоджена авіаударами армії рф у ніч з 7 на 8 березня 2022 року. Одна з авіабомб вибухнула приблизно за три метри від будівлі. Музей став одним із символів руйнування культурної спадщини Сумщини під час російського вторгнення. 3.2.(14). '''Охтирка — місця оборони міста 2022 року'''. До маршруту варто включити меморіальні локації, пов'язані з обороною Охтирки у лютому–березні 2022 року. 3.3.(15). '''Охтирка — Алея Пам'яті'''. Алея з портретами загиблих захисників України є одним із центральних сучасних меморіальних просторів міста. 3.4.(16). '''Охтирка — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів дозволяють поєднати пам'ять про Другу світову війну із сучасною історією міста. ==== 4. Охтирка — Ромни ==== 4.1.(17). '''[[Ромни]] — меморіал жертвам Голодомору'''. Меморіальний комплекс відкритий 22 листопада 2008 року поруч із місцем масового поховання жертв Голодомору. Він складається з пам'ятника «Жертвам Голодомору в Україні (1932–1933)» та монумента «Замучені голодом». 4.2.(18). '''Ромни — пам'ятник Тарасові Шевченку'''. Пам'ятник роботи Івана Кавалерідзе, відкритий 1918 року, має не лише художню, а й меморіальну цінність та є одним із найвідоміших пам'ятників Шевченку в Україні. 4.3.(19). '''Ромни — військовий меморіал'''. Місце поховання та вшанування воїнів, загиблих у Другій світовій війні. 4.4.(20). '''Пустовойтівка — місце пам'яті жертв Голодомору'''. У селі [[Пустовойтівка]] зафіксоване місце масового поховання жертв Голодомору. Національний музей Голодомору-геноциду окремо згадує його у матеріалах своїх досліджень Сумщини. ==== 5. Ромни — Конотоп — Кролевець ==== 5.1.(21). '''[[Конотоп]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із головних військових меморіалів міста. 5.2.(22). '''Конотоп — меморіал жертвам нацистської окупації'''. Місце пам'яті цивільних жертв окупації, зокрема розстріляного єврейського населення міста. 5.3.(23). '''Конотоп — монумент «Конотопчанам, загиблим у війні з російським агресором»'''. Сучасний меморіальний об'єкт, присвячений загиблим захисникам України. 5.4.(24). '''Конотоп — Пантеон національної пам'яті'''. Окремий простір для вшанування загиблих захисників України. 5.5.(25). '''Шаповалівка — пам'ять про Конотопську битву'''. У селі [[Шаповалівка]] розташовані об'єкти, пов'язані з ''Конотопською битвою 1659 року''. Ця зупинка дозволяє включити до маршруту пам'ять про козацьку добу. 5.6.(26). '''[[Кролевець]] — меморіал загиблим героям російсько-української війни'''. У місті розташований меморіал загиблим героям війни на сході України; окремо в місті створено сквер Захисників України. ==== 6. Кролевець — Путивль ==== 6.1.(27). '''[[Путивль]] — меморіал партизанської слави'''. Путивль є одним із головних центрів пам'яті про радянський партизанський рух у Сумській області. 6.2.(28). '''Спадщанський ліс — музей партизанської слави'''. Головна меморіальна локація цього маршруту. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання Сидора Ковпака. 6.3.(29). '''Спадщанський ліс — пам'ятники партизанам'''. На території меморіального комплексу розташована низка пам'ятників, поховань та інших об'єктів, пов'язаних із партизанським рухом. 6.4.(30). '''Спадщанський ліс — музей техніки'''. Меморіально-музейна частина комплексу, де представлені зразки військової техніки. Цей сегмент маршруту варто планувати щонайменше на 3–4 години. ==== 7. Путивль — Глухів ==== 7.1.(31). '''[[Глухів]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із центральних військових меморіалів міста, пов'язаний із боями та окупацією Глухова у 1941–1943 роках. 7.2.(32). '''Глухів — меморіал жертвам Голодомору'''. Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років. 7.3.(33). '''Глухів — меморіальні дошки загиблим захисникам України'''. У місті створюється мережа сучасних меморіальних дошок. Частина з них (у цетрі міста) містить QR-коди з біографічною інформацією про загиблих воїнів. 7.4.(34). '''Глухів — меморіальна дошка Юрію Коваленку'''. Окремою точкою маршруту варто зробити меморіальну дошку археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку на будівлі Музею археології Національного заповідника Глухів по вул. Шевченка. ==== 8. Глухів — Шостка ==== 8.1.(35). '''[[Шостка]] — меморіал захисникам України'''. У парку Свободи 22 жовтня 2020 року відкрито меморіал захисникам України. На гранітній стіні викарбувані імена полеглих воїнів. 8.2.(36). '''Шостка — меморіал Другої світової війни'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів, пов'язані з бойовими діями 1941–1943 років. 8.3.(37). '''Шостка — місця пам'яті сучасної війни'''. До маршруту варто включити меморіальні дошки та інші сучасні місця пам'яті захисників України. === Як проходити маршрут === '''Повний маршрут''' доцільно поділити на 3-6 днів: * День 1: Суми — 6–7 об'єктів. * День 1 (2): Суми → Лебедин → Тростянець → Охтирка — 5–6 об'єктів. * День 2 (3): Охтирка → Ромни → Пустовойтівка — 4–5 об'єктів. * День 2 (4): Ромни → Конотоп → Шаповалівка → Кролевець — 5–6 об'єктів. * День 3 (5): Кролевець → Путивль → Спадщанський ліс — 4–5 об'єктів. * День 3 (6): Путивль → Глухів → Шостка — 5–6 об'єктів. Таким чином, мандрівник отримує цілісну історію пам'яті Сумщини: від козацької доби та Конотопської битви — через Голодомор і Другу світову війну — до російсько-української війни 2014–2026 років. '''Варіант скороченого маршруту''': якщо 3-6 днів — забагато, маршрут можна скоротити до 2-3 днів: ''Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Суми''. У цьому випадку потрібно вибрати по 3–4 найважливіші об'єкти в кожному місті. == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} 4pmhur56jt55hchdgoo4r9ikznaun2m 42915 42914 2026-08-15T12:43:47Z Андрій Гриценко 2491 /* Застереження */ 42915 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= | маршрут= | тип= <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= | складність= }} '''Меморіальні місця Сумщини''' — це своєрідний маршрут до пам'ятників, меморіальнмх комплексів, військовмх поховань, музеїв та інших місць, пов'язанмх із важливими подіями історії [[Сумська область|Сумської області]] та пам'яттю про людей, які загинули під час воєн, репресій та інших трагічних подій. == Зрозуміти == Сумщина (область з 1939 року, що до того часу включала ериторії Чернігівської, Полтавської та Харківської областей) має особливо багату меморіальну спадщину. Її територія була ареною козацьких війн, російсько-шведського протистояння, Першої та Другої світових воєн, а у ХХІ столітті стала одним із регіонів, що безпосередньо щодня страждають з лютого 2022 року від російської агресії. Меморіальні місця різних епох розташовані як у великих містах, так і в невеликих населених пунктах. ;Великий маршрут «Меморіальна Сумщина»: Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми Це приблизний маршрут, що дозволяє охопити значну частину області. Це великий автомобільний маршрут на 2–4 дні, залежно від кількості об'єктів. Його можна розбити на тематичні ділянки: * '''Суми → Тростянець → Охтирка''': місця пам'яті Другої світової війни, окупації 2022 року та сучасної російсько-української війни. * '''Охтирка → Ромни → Конотоп''': військові меморіали, пам'ятники загиблим, місця пам'яті Голодомору та видатних діячів. * '''Конотоп → Кролевець → Путивль''': Друга світова війна, нацистська окупація, партизанський рух, сучасна війна. * '''Путивль → Глухів → Шостка''': партизанський рух, військова історія, меморіали Другої світової та сучасної війни. ;Локальний маршрут «Суми — місто пам'яті» Окрема пішохідна/автомобільна екскурсія на пів дня або день за таким маршрутом: ''центр Сум → меморіали Другої світової війни → місця пам'яті Голодомору → пам'ятники та меморіальні дошки діячам → місця пам'яті Небесної Сотні → сучасні меморіали загиблим захисникам України.'' ;Локальний маршрут «Охтирка — пам'ять про війну» Це може бути одним із найсильніших сучасних сегментів маршруту, оскільки місто має виразну історію оборони у 2022 році за таким напрямком по містту та околицям: ''місця боїв 2022 року → Алея Пам'яті → меморіали Другої світової війни → пам'ятники захисникам України''. ;Локальний маршрут «Конотопщина» Маршрут, що може тривати протягом всьго дня у м. Конотоп та його околицях → військові меморіали → місця пам'яті жертв нацистської окупації → Пантеон національної пам'яті → меморіальні дошки сучасним захисникам → навколишні села. ;Локальний маршрут «Путивль — Спадщанський ліс» Це фактично готовий військово-історичний маршрут: ''Путивль → меморіали міста → Спадщанський ліс → музей партизанської слави → пам'ятники та об'єкти партизанського руху.'' Також варто видилити ддля нього 2 дні, оскільки [[Спадщанський ліс]] має достатньо об'єктів для окремої подорожі та відпочинку. ;Локальний маршрут «[[Глухів]] — пам'ять крізь століття» Цей маршрут можна зробити історично-хронологічним маршрутом, тобто рухатися Глуховом від найдавніших пам'ятних місць до сучасності: пам'ятники козацької доби → меморіали та поховання Другої світової війни → місця пам'яті жертв політичних репресій і Голодомору → меморіальні дошки сучасним захисникам → місця, пов'язані із загиблими у російсько-українській війні. == Підготуватись == Перед поїздкою меморіальними місцями Сумщини варто перевірити актуальну безпекову ситуацію. Сумська область межує з [[Росія|росією]], а більшість районів (Шосткинський, Сумський, Охтирський та частково Конотопський) регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Обмеження на пересування можуть змінюватися залежно від ситуації. Перед подорожжю рекомендується: * перевірити актуальні попередження та обмеження, встановлені обласною та місцевою військовими адміністраціями; * уточнити, чи дозволене відвідання конкретного населеного пункту або меморіального об'єкта; * перевірити режим роботи музеїв та меморіальних комплексів; * за можливості завчасно визначити найближчі укриття; * мати заряджений телефон, павербанк та офлайн-карти; * не наближатися до місць падіння КАБів, БПЛА та інших вибухонебезпечних предметів; * не фотографувати військові об'єкти, блокпости, позиції сил оборони та наслідки обстрілів, якщо це може створювати загрозу безпеці; * під час повітряної тривоги негайно перейти до укриття та дотримуватися вказівок місцевої влади. Для відвідання військових кладовищ, братських могил та меморіалів загиблим захисникам України варто дотримуватися відповідних правил та поважати приватність військовослужбовців і їхніх родин. Частина меморіальних місць може бути розташована на територіях, де можу бути заміновано. Не слід сходити з облаштованих доріг і стежок або відвідувати покинуті військові позиції, окопи та зруйновані будівлі. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == === Великий маршрут «Меморіальна Сумщина» === * Тип маршруту: автомобільний, історико-меморіальний * Орієнтовна тривалість: 4–6 днів * Кількість основних об'єктів: близько 36 * Старт: Суми * Фініш: Суми або Глухів / Шостка залежно від подальшого маршруту Маршрут поєднує меморіальні місця Сумщини, пов'язані з Голодомором 1932–1933 років, Другою світовою війною, політичними репресіями, українськими визвольними змаганнями, російсько-українською війною та пам'яттю про видатних уродженців краю. Це не маршрут, який необхідно пройти за один раз. Його можна поділити на '''окремі локальні подорожі''': ==== 1. Суми — пам'ять обласного центру ==== У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори (напр. на Площі Незалежності), зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. 1.1. '''Меморіал «Героям Сумщини»'''. Меморіальний парк біля вокзалу, присвячений пам'яті захисників України. 1.2. '''Меморіал Слави'''. Військове кладовище та меморіальний комплекс, пов'язаний передусім із пам'яттю про Другу світову війну. 1.3. '''Меморіал «Мати-Батьківщина»'''. Один із головних військових пам'ятників Сум. Розташований на Центральному міському кладовищі. 1.4. '''Меморіал жертвам Голодомору 1932–1933 років'''. Місце пам'яті жертв Голодомору в Сумах. Водночас слід враховувати, що місце масового поховання жертв Голодомору біля Лучанського кладовища є окремою історичною локацією, де, за даними Національного музею Голодомору-геноциду, було поховано не менше 3000 людей. 1.5. '''Пам'ятний знак «Вони закрили собою Суми»'''. Місце пам'яті п'ятьох українських військових, які загинули 1 березня 2022 року, вступивши в бій із російською колоною. Офіційний портал «Місця пам'яті» фіксує цю локацію як окремий об'єкт. 1.6. '''Район кадетського корпусу.''' Місце боїв 24 лютого 2022 року, коли українські військові зупинили спробу російського прориву до Сум. Це радше меморіальна локація, а не традиційний пам'ятник. 1.7. '''Алея Слави воїнам АТО'''. Місце вшанування захисників України, загиблих у російсько-українській війні з 2014 року. Суми варто залишити для окремого пішохідного меморіального маршруту тривалістю 3–5 годин. ==== 2. Суми — Лебедин — Тростянець ==== 2.1.(8). '''[[Лебедин]] — експозиція знищеної російської техніки'''. У Лебединській громаді створено відкриту експозицію знищеної ворожої техніки. Вона пов'язана з опором російському вторгненню у лютому–квітні 2022 року. Офіційний портал «Місця пам'яті» відносить її до ключових локацій Сумщини. 2.2.(9). '''Лебедин — меморіал пам'яті загиблих захисників'''. До маршруту варто включити сучасний меморіал або Алею пам'яті міста, присвячену загиблим захисникам України. 2.3.(10). '''Лебедин — меморіал жертвам Голодомору'''. У місті встановлено пам'ятник жертвам Голодомору 1932–1933 років. Він є одним із об'єктів, які варто включити до тематичної частини маршруту Голодомору. 2.4.(11). '''[[Тростянець]] — Привокзальна площа'''. Це одна з найважливіших сучасних меморіальних локацій області. 24 лютого 2022 року площу захопили російські військові; вокзал перетворили на штаб, а в підвалі облаштували катівню. Після звільнення міста 26 березня площа залишилася одним із найбільш виразних місць пам'яті про російську окупацію. 2.5.(12). '''Тростянець — місця руйнувань та відновлення міста'''. До маршруту можна включити окремі будівлі та локації, які стали свідками окупації та бойових дій. Офіційний портал «Місця пам'яті» документує масштаб руйнувань Тростянця та свідчення очевидців. ==== 3. Тростянець — Охтирка ==== 3.1.(13). '''[[Охтирка|Охтирський]] міський краєзнавчий музей'''. Будівля музею була пошкоджена авіаударами армії рф у ніч з 7 на 8 березня 2022 року. Одна з авіабомб вибухнула приблизно за три метри від будівлі. Музей став одним із символів руйнування культурної спадщини Сумщини під час російського вторгнення. 3.2.(14). '''Охтирка — місця оборони міста 2022 року'''. До маршруту варто включити меморіальні локації, пов'язані з обороною Охтирки у лютому–березні 2022 року. 3.3.(15). '''Охтирка — Алея Пам'яті'''. Алея з портретами загиблих захисників України є одним із центральних сучасних меморіальних просторів міста. 3.4.(16). '''Охтирка — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів дозволяють поєднати пам'ять про Другу світову війну із сучасною історією міста. ==== 4. Охтирка — Ромни ==== 4.1.(17). '''[[Ромни]] — меморіал жертвам Голодомору'''. Меморіальний комплекс відкритий 22 листопада 2008 року поруч із місцем масового поховання жертв Голодомору. Він складається з пам'ятника «Жертвам Голодомору в Україні (1932–1933)» та монумента «Замучені голодом». 4.2.(18). '''Ромни — пам'ятник Тарасові Шевченку'''. Пам'ятник роботи Івана Кавалерідзе, відкритий 1918 року, має не лише художню, а й меморіальну цінність та є одним із найвідоміших пам'ятників Шевченку в Україні. 4.3.(19). '''Ромни — військовий меморіал'''. Місце поховання та вшанування воїнів, загиблих у Другій світовій війні. 4.4.(20). '''Пустовойтівка — місце пам'яті жертв Голодомору'''. У селі [[Пустовойтівка]] зафіксоване місце масового поховання жертв Голодомору. Національний музей Голодомору-геноциду окремо згадує його у матеріалах своїх досліджень Сумщини. ==== 5. Ромни — Конотоп — Кролевець ==== 5.1.(21). '''[[Конотоп]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із головних військових меморіалів міста. 5.2.(22). '''Конотоп — меморіал жертвам нацистської окупації'''. Місце пам'яті цивільних жертв окупації, зокрема розстріляного єврейського населення міста. 5.3.(23). '''Конотоп — монумент «Конотопчанам, загиблим у війні з російським агресором»'''. Сучасний меморіальний об'єкт, присвячений загиблим захисникам України. 5.4.(24). '''Конотоп — Пантеон національної пам'яті'''. Окремий простір для вшанування загиблих захисників України. 5.5.(25). '''Шаповалівка — пам'ять про Конотопську битву'''. У селі [[Шаповалівка]] розташовані об'єкти, пов'язані з ''Конотопською битвою 1659 року''. Ця зупинка дозволяє включити до маршруту пам'ять про козацьку добу. 5.6.(26). '''[[Кролевець]] — меморіал загиблим героям російсько-української війни'''. У місті розташований меморіал загиблим героям війни на сході України; окремо в місті створено сквер Захисників України. ==== 6. Кролевець — Путивль ==== 6.1.(27). '''[[Путивль]] — меморіал партизанської слави'''. Путивль є одним із головних центрів пам'яті про радянський партизанський рух у Сумській області. 6.2.(28). '''Спадщанський ліс — музей партизанської слави'''. Головна меморіальна локація цього маршруту. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання Сидора Ковпака. 6.3.(29). '''Спадщанський ліс — пам'ятники партизанам'''. На території меморіального комплексу розташована низка пам'ятників, поховань та інших об'єктів, пов'язаних із партизанським рухом. 6.4.(30). '''Спадщанський ліс — музей техніки'''. Меморіально-музейна частина комплексу, де представлені зразки військової техніки. Цей сегмент маршруту варто планувати щонайменше на 3–4 години. ==== 7. Путивль — Глухів ==== 7.1.(31). '''[[Глухів]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із центральних військових меморіалів міста, пов'язаний із боями та окупацією Глухова у 1941–1943 роках. 7.2.(32). '''Глухів — меморіал жертвам Голодомору'''. Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років. 7.3.(33). '''Глухів — меморіальні дошки загиблим захисникам України'''. У місті створюється мережа сучасних меморіальних дошок. Частина з них (у цетрі міста) містить QR-коди з біографічною інформацією про загиблих воїнів. 7.4.(34). '''Глухів — меморіальна дошка Юрію Коваленку'''. Окремою точкою маршруту варто зробити меморіальну дошку археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку на будівлі Музею археології Національного заповідника Глухів по вул. Шевченка. ==== 8. Глухів — Шостка ==== 8.1.(35). '''[[Шостка]] — меморіал захисникам України'''. У парку Свободи 22 жовтня 2020 року відкрито меморіал захисникам України. На гранітній стіні викарбувані імена полеглих воїнів. 8.2.(36). '''Шостка — меморіал Другої світової війни'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів, пов'язані з бойовими діями 1941–1943 років. 8.3.(37). '''Шостка — місця пам'яті сучасної війни'''. До маршруту варто включити меморіальні дошки та інші сучасні місця пам'яті захисників України. === Як проходити маршрут === '''Повний маршрут''' доцільно поділити на 3-6 днів: * День 1: Суми — 6–7 об'єктів. * День 1 (2): Суми → Лебедин → Тростянець → Охтирка — 5–6 об'єктів. * День 2 (3): Охтирка → Ромни → Пустовойтівка — 4–5 об'єктів. * День 2 (4): Ромни → Конотоп → Шаповалівка → Кролевець — 5–6 об'єктів. * День 3 (5): Кролевець → Путивль → Спадщанський ліс — 4–5 об'єктів. * День 3 (6): Путивль → Глухів → Шостка — 5–6 об'єктів. Таким чином, мандрівник отримує цілісну історію пам'яті Сумщини: від козацької доби та Конотопської битви — через Голодомор і Другу світову війну — до російсько-української війни 2014–2026 років. '''Варіант скороченого маршруту''': якщо 3-6 днів — забагато, маршрут можна скоротити до 2-3 днів: ''Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Суми''. У цьому випадку потрібно вибрати по 3–4 найважливіші об'єкти в кожному місті. == Застереження == Цей маршрут не слід сприймати як незмінний туристичний трек. Сумська область залишається прикордонним регіоном, де безпекова ситуація може швидко змінюватися. Перед кожною поїздкою необхідно перевіряти актуальні обмеження та можливість відвідання конкретних населених пунктів і об'єктів. Особливо це стосується прикордонних районів та міст (зокрема, Суми, Глухів тощо). Частина сучасних місць пам'яті може розташовуватися поруч із територіями, де тривають обстріли або діють обмеження на відвідування. Для підготовки маршруту корисно також користуватися державною платформою «Місця пам'яті», яка дозволяє формувати власні маршрути між меморіальними об'єктами. == Куди далі == {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} 15uhp8kn5xja3p33ur2yuld0as3943w 42916 42915 2026-08-15T12:46:09Z Андрій Гриценко 2491 /* Пересуваємось по маршруту */ 42916 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= | маршрут= | тип= <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= | складність= }} '''Меморіальні місця Сумщини''' — це своєрідний маршрут до пам'ятників, меморіальнмх комплексів, військовмх поховань, музеїв та інших місць, пов'язанмх із важливими подіями історії [[Сумська область|Сумської області]] та пам'яттю про людей, які загинули під час воєн, репресій та інших трагічних подій. == Зрозуміти == Сумщина (область з 1939 року, що до того часу включала ериторії Чернігівської, Полтавської та Харківської областей) має особливо багату меморіальну спадщину. Її територія була ареною козацьких війн, російсько-шведського протистояння, Першої та Другої світових воєн, а у ХХІ столітті стала одним із регіонів, що безпосередньо щодня страждають з лютого 2022 року від російської агресії. Меморіальні місця різних епох розташовані як у великих містах, так і в невеликих населених пунктах. ;Великий маршрут «Меморіальна Сумщина»: Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми Це приблизний маршрут, що дозволяє охопити значну частину області. Це великий автомобільний маршрут на 2–4 дні, залежно від кількості об'єктів. Його можна розбити на тематичні ділянки: * '''Суми → Тростянець → Охтирка''': місця пам'яті Другої світової війни, окупації 2022 року та сучасної російсько-української війни. * '''Охтирка → Ромни → Конотоп''': військові меморіали, пам'ятники загиблим, місця пам'яті Голодомору та видатних діячів. * '''Конотоп → Кролевець → Путивль''': Друга світова війна, нацистська окупація, партизанський рух, сучасна війна. * '''Путивль → Глухів → Шостка''': партизанський рух, військова історія, меморіали Другої світової та сучасної війни. ;Локальний маршрут «Суми — місто пам'яті» Окрема пішохідна/автомобільна екскурсія на пів дня або день за таким маршрутом: ''центр Сум → меморіали Другої світової війни → місця пам'яті Голодомору → пам'ятники та меморіальні дошки діячам → місця пам'яті Небесної Сотні → сучасні меморіали загиблим захисникам України.'' ;Локальний маршрут «Охтирка — пам'ять про війну» Це може бути одним із найсильніших сучасних сегментів маршруту, оскільки місто має виразну історію оборони у 2022 році за таким напрямком по містту та околицям: ''місця боїв 2022 року → Алея Пам'яті → меморіали Другої світової війни → пам'ятники захисникам України''. ;Локальний маршрут «Конотопщина» Маршрут, що може тривати протягом всьго дня у м. Конотоп та його околицях → військові меморіали → місця пам'яті жертв нацистської окупації → Пантеон національної пам'яті → меморіальні дошки сучасним захисникам → навколишні села. ;Локальний маршрут «Путивль — Спадщанський ліс» Це фактично готовий військово-історичний маршрут: ''Путивль → меморіали міста → Спадщанський ліс → музей партизанської слави → пам'ятники та об'єкти партизанського руху.'' Також варто видилити ддля нього 2 дні, оскільки [[Спадщанський ліс]] має достатньо об'єктів для окремої подорожі та відпочинку. ;Локальний маршрут «[[Глухів]] — пам'ять крізь століття» Цей маршрут можна зробити історично-хронологічним маршрутом, тобто рухатися Глуховом від найдавніших пам'ятних місць до сучасності: пам'ятники козацької доби → меморіали та поховання Другої світової війни → місця пам'яті жертв політичних репресій і Голодомору → меморіальні дошки сучасним захисникам → місця, пов'язані із загиблими у російсько-українській війні. == Підготуватись == Перед поїздкою меморіальними місцями Сумщини варто перевірити актуальну безпекову ситуацію. Сумська область межує з [[Росія|росією]], а більшість районів (Шосткинський, Сумський, Охтирський та частково Конотопський) регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Обмеження на пересування можуть змінюватися залежно від ситуації. Перед подорожжю рекомендується: * перевірити актуальні попередження та обмеження, встановлені обласною та місцевою військовими адміністраціями; * уточнити, чи дозволене відвідання конкретного населеного пункту або меморіального об'єкта; * перевірити режим роботи музеїв та меморіальних комплексів; * за можливості завчасно визначити найближчі укриття; * мати заряджений телефон, павербанк та офлайн-карти; * не наближатися до місць падіння КАБів, БПЛА та інших вибухонебезпечних предметів; * не фотографувати військові об'єкти, блокпости, позиції сил оборони та наслідки обстрілів, якщо це може створювати загрозу безпеці; * під час повітряної тривоги негайно перейти до укриття та дотримуватися вказівок місцевої влади. Для відвідання військових кладовищ, братських могил та меморіалів загиблим захисникам України варто дотримуватися відповідних правил та поважати приватність військовослужбовців і їхніх родин. Частина меморіальних місць може бути розташована на територіях, де можу бути заміновано. Не слід сходити з облаштованих доріг і стежок або відвідувати покинуті військові позиції, окопи та зруйновані будівлі. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == === Великий маршрут «Меморіальна Сумщина» === * Тип маршруту: автомобільний, історико-меморіальний * Орієнтовна тривалість: 4–6 днів * Кількість основних об'єктів: близько 36 * Старт: Суми * Фініш: Суми або Глухів / Шостка залежно від подальшого маршруту Маршрут поєднує меморіальні місця Сумщини, пов'язані з Голодомором 1932–1933 років, Другою світовою війною, політичними репресіями, українськими визвольними змаганнями, російсько-українською війною та пам'яттю про видатних уродженців краю. Це не маршрут, який необхідно пройти за один раз. Його можна поділити на '''окремі локальні подорожі''': ==== 1. Суми — пам'ять обласного центру ==== У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори (напр. на Площі Незалежності), зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. 1.1. '''Меморіал «Героям Сумщини»'''. Меморіальний парк біля вокзалу, присвячений пам'яті захисників України. 1.2. '''Меморіал Слави'''. Військове кладовище та меморіальний комплекс, пов'язаний передусім із пам'яттю про Другу світову війну. 1.3. '''Меморіал «Мати-Батьківщина»'''. Один із головних військових пам'ятників Сум. Розташований на Центральному міському кладовищі. 1.4. '''Меморіал жертвам Голодомору 1932–1933 років'''. Місце пам'яті жертв Голодомору в Сумах. Водночас слід враховувати, що місце масового поховання жертв Голодомору біля Лучанського кладовища є окремою історичною локацією, де, за даними Національного музею Голодомору-геноциду, було поховано не менше 3000 людей. 1.5. '''Пам'ятний знак «Вони закрили собою Суми»'''. Місце пам'яті п'ятьох українських військових, які загинули 1 березня 2022 року, вступивши в бій із російською колоною. Офіційний портал «Місця пам'яті» фіксує цю локацію як окремий об'єкт. 1.6. '''Район кадетського корпусу.''' Місце боїв 24 лютого 2022 року, коли українські військові зупинили спробу російського прориву до Сум. Це радше меморіальна локація, а не традиційний пам'ятник. 1.7. '''Алея Слави воїнам АТО'''. Місце вшанування захисників України, загиблих у російсько-українській війні з 2014 року. Суми варто залишити для окремого пішохідного меморіального маршруту тривалістю 3–5 годин. ==== 2. Суми — Лебедин — Тростянець ==== 2.1.(8). '''[[Лебедин]] — експозиція знищеної російської техніки'''. У Лебединській громаді створено відкриту експозицію знищеної ворожої техніки. Вона пов'язана з опором російському вторгненню у лютому–квітні 2022 року. Офіційний портал «Місця пам'яті» відносить її до ключових локацій Сумщини. 2.2.(9). '''Лебедин — меморіал пам'яті загиблих захисників'''. До маршруту варто включити сучасний меморіал або Алею пам'яті міста, присвячену загиблим захисникам України. 2.3.(10). '''Лебедин — меморіал жертвам Голодомору'''. У місті встановлено пам'ятник жертвам Голодомору 1932–1933 років. Він є одним із об'єктів, які варто включити до тематичної частини маршруту Голодомору. 2.4.(11). '''[[Тростянець]] — Привокзальна площа'''. Це одна з найважливіших сучасних меморіальних локацій області. 24 лютого 2022 року площу захопили російські військові; вокзал перетворили на штаб, а в підвалі облаштували катівню. Після звільнення міста 26 березня площа залишилася одним із найбільш виразних місць пам'яті про російську окупацію. 2.5.(12). '''Тростянець — місця руйнувань та відновлення міста'''. До маршруту можна включити окремі будівлі та локації, які стали свідками окупації та бойових дій. Офіційний портал «Місця пам'яті» документує масштаб руйнувань Тростянця та свідчення очевидців. ==== 3. Тростянець — Охтирка ==== 3.1.(13). '''[[Охтирка|Охтирський]] міський краєзнавчий музей'''. Будівля музею була пошкоджена авіаударами армії рф у ніч з 7 на 8 березня 2022 року. Одна з авіабомб вибухнула приблизно за три метри від будівлі. Музей став одним із символів руйнування культурної спадщини Сумщини під час російського вторгнення. 3.2.(14). '''Охтирка — місця оборони міста 2022 року'''. До маршруту варто включити меморіальні локації, пов'язані з обороною Охтирки у лютому–березні 2022 року. 3.3.(15). '''Охтирка — Алея Пам'яті'''. Алея з портретами загиблих захисників України є одним із центральних сучасних меморіальних просторів міста. 3.4.(16). '''Охтирка — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів дозволяють поєднати пам'ять про Другу світову війну із сучасною історією міста. ==== 4. Охтирка — Ромни ==== 4.1.(17). '''[[Ромни]] — меморіал жертвам Голодомору'''. Меморіальний комплекс відкритий 22 листопада 2008 року поруч із місцем масового поховання жертв Голодомору. Він складається з пам'ятника «Жертвам Голодомору в Україні (1932–1933)» та монумента «Замучені голодом». 4.2.(18). '''Ромни — пам'ятник Тарасові Шевченку'''. Пам'ятник роботи Івана Кавалерідзе, відкритий 1918 року, має не лише художню, а й меморіальну цінність та є одним із найвідоміших пам'ятників Шевченку в Україні. 4.3.(19). '''Ромни — військовий меморіал'''. Місце поховання та вшанування воїнів, загиблих у Другій світовій війні. 4.4.(20). '''Пустовойтівка — місце пам'яті жертв Голодомору'''. У селі [[Пустовойтівка]] зафіксоване місце масового поховання жертв Голодомору. Національний музей Голодомору-геноциду окремо згадує його у матеріалах своїх досліджень Сумщини. ==== 5. Ромни — Конотоп — Кролевець ==== 5.1.(21). '''[[Конотоп]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із головних військових меморіалів міста. 5.2.(22). '''Конотоп — меморіал жертвам нацистської окупації'''. Місце пам'яті цивільних жертв окупації, зокрема розстріляного єврейського населення міста. 5.3.(23). '''Конотоп — монумент «Конотопчанам, загиблим у війні з російським агресором»'''. Сучасний меморіальний об'єкт, присвячений загиблим захисникам України. 5.4.(24). '''Конотоп — Пантеон національної пам'яті'''. Окремий простір для вшанування загиблих захисників України. 5.5.(25). '''Шаповалівка — пам'ять про Конотопську битву'''. У селі [[Шаповалівка]] розташовані об'єкти, пов'язані з ''Конотопською битвою 1659 року''. Ця зупинка дозволяє включити до маршруту пам'ять про козацьку добу. 5.6.(26). '''[[Кролевець]] — меморіал загиблим героям російсько-української війни'''. У місті розташований меморіал загиблим героям війни на сході України; окремо в місті створено сквер Захисників України. У Конотопі розташований великий меморіальний комплекс жертвам і учасникам Другої світової війни. Меморіал включає братські поховання, скульптурні композиції та стелу з іменами загиблих воїнів-земляків. За даними міської ради, комплекс був відкритий 1969 року. Окремі місця Конотопа пов'язані з пам'яттю про мирних жителів, зокрема жертв нацистської окупації. Один із меморіалів присвячений 257 євреям Конотопа, розстріляним під час окупації міста. ==== 6. Кролевець — Путивль ==== 6.1.(27). '''[[Путивль]] — меморіал партизанської слави'''. Путивль є одним із головних центрів пам'яті про радянський партизанський рух у Сумській області. 6.2.(28). '''Спадщанський ліс — музей партизанської слави'''. Головна меморіальна локація цього маршруту. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання Сидора Ковпака. 6.3.(29). '''Спадщанський ліс — пам'ятники партизанам'''. На території меморіального комплексу розташована низка пам'ятників, поховань та інших об'єктів, пов'язаних із партизанським рухом. 6.4.(30). '''Спадщанський ліс — музей техніки'''. Меморіально-музейна частина комплексу, де представлені зразки військової техніки. Цей сегмент маршруту варто планувати щонайменше на 3–4 години. Одне з найважливіших меморіальних місць Сумщини — Спадщанський ліс поблизу Путивля, пов'язаний з історією радянського партизанського руху 1941–1943 років. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання під командуванням Сидора Ковпака, а згодом у лісі концентрувалися й інші партизанські загони. На території меморіального комплексу можна побачити пам'ятники партизанам, музей партизанської слави, землянки та інші об'єкти, пов'язані з історією партизанського руху. Спадщанський ліс є одним із найбільш відомих місць військово-історичного туризму Сумщини. ==== 7. Путивль — Глухів ==== 7.1.(31). '''[[Глухів]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із центральних військових меморіалів міста, пов'язаний із боями та окупацією Глухова у 1941–1943 роках. 7.2.(32). '''Глухів — меморіал жертвам Голодомору'''. Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років. 7.3.(33). '''Глухів — меморіальні дошки загиблим захисникам України'''. У місті створюється мережа сучасних меморіальних дошок. Частина з них (у цетрі міста) містить QR-коди з біографічною інформацією про загиблих воїнів. 7.4.(34). '''Глухів — меморіальна дошка Юрію Коваленку'''. Окремою точкою маршруту варто зробити меморіальну дошку археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку на будівлі Музею археології Національного заповідника Глухів по вул. Шевченка. ==== 8. Глухів — Шостка ==== 8.1.(35). '''[[Шостка]] — меморіал захисникам України'''. У парку Свободи 22 жовтня 2020 року відкрито меморіал захисникам України. На гранітній стіні викарбувані імена полеглих воїнів. 8.2.(36). '''Шостка — меморіал Другої світової війни'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів, пов'язані з бойовими діями 1941–1943 років. 8.3.(37). '''Шостка — місця пам'яті сучасної війни'''. До маршруту варто включити меморіальні дошки та інші сучасні місця пам'яті захисників України. === Як проходити маршрут === '''Повний маршрут''' доцільно поділити на 3-6 днів: * День 1: Суми — 6–7 об'єктів. * День 1 (2): Суми → Лебедин → Тростянець → Охтирка — 5–6 об'єктів. * День 2 (3): Охтирка → Ромни → Пустовойтівка — 4–5 об'єктів. * День 2 (4): Ромни → Конотоп → Шаповалівка → Кролевець — 5–6 об'єктів. * День 3 (5): Кролевець → Путивль → Спадщанський ліс — 4–5 об'єктів. * День 3 (6): Путивль → Глухів → Шостка — 5–6 об'єктів. Таким чином, мандрівник отримує цілісну історію пам'яті Сумщини: від козацької доби та Конотопської битви — через Голодомор і Другу світову війну — до російсько-української війни 2014–2026 років. '''Варіант скороченого маршруту''': якщо 3-6 днів — забагато, маршрут можна скоротити до 2-3 днів: ''Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Суми''. У цьому випадку потрібно вибрати по 3–4 найважливіші об'єкти в кожному місті. == Застереження == Цей маршрут не слід сприймати як незмінний туристичний трек. Сумська область залишається прикордонним регіоном, де безпекова ситуація може швидко змінюватися. Перед кожною поїздкою необхідно перевіряти актуальні обмеження та можливість відвідання конкретних населених пунктів і об'єктів. Особливо це стосується прикордонних районів та міст (зокрема, Суми, Глухів тощо). Частина сучасних місць пам'яті може розташовуватися поруч із територіями, де тривають обстріли або діють обмеження на відвідування. Для підготовки маршруту корисно також користуватися державною платформою «Місця пам'яті», яка дозволяє формувати власні маршрути між меморіальними об'єктами. == Куди далі == {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} oysdnb9tiik6npyy5nktea0a1xek3xl 42917 42916 2026-08-15T12:47:38Z Андрій Гриценко 2491 /* Зрозуміти */ 42917 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= | маршрут= | тип= <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= | складність= }} '''Меморіальні місця Сумщини''' — це своєрідний маршрут до пам'ятників, меморіальнмх комплексів, військовмх поховань, музеїв та інших місць, пов'язанмх із важливими подіями історії [[Сумська область|Сумської області]] та пам'яттю про людей, які загинули під час воєн, репресій та інших трагічних подій. == Зрозуміти == Сумщина (область з 1939 року, що до того часу включала ериторії Чернігівської, Полтавської та Харківської областей) має особливо багату меморіальну спадщину. Її територія була ареною козацьких війн, російсько-шведського протистояння, Першої та Другої світових воєн, а у ХХІ столітті стала одним із регіонів, що безпосередньо щодня страждають з лютого 2022 року від російської агресії. Меморіальні місця різних епох розташовані як у великих містах, так і в невеликих населених пунктах. ;Великий маршрут «Меморіальна Сумщина»: Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми Це приблизний маршрут, що дозволяє охопити значну частину області. Це великий автомобільний маршрут на 2–4 дні, залежно від кількості об'єктів. Його можна розбити на тематичні ділянки: * '''Суми → Тростянець → Охтирка''': місця пам'яті Другої світової війни, окупації 2022 року та сучасної російсько-української війни. * '''Охтирка → Ромни → Конотоп''': військові меморіали, пам'ятники загиблим, місця пам'яті Голодомору та видатних діячів. * '''Конотоп → Кролевець → Путивль''': Друга світова війна, нацистська окупація, партизанський рух, сучасна війна. * '''Путивль → Глухів → Шостка''': партизанський рух, військова історія, меморіали Другої світової та сучасної війни. ;Локальний маршрут «Суми — місто пам'яті» Окрема пішохідна/автомобільна екскурсія на пів дня або день за таким маршрутом: ''центр Сум → меморіали Другої світової війни → місця пам'яті Голодомору → пам'ятники та меморіальні дошки діячам → місця пам'яті Небесної Сотні → сучасні меморіали загиблим захисникам України.'' ;Локальний маршрут «Охтирка — пам'ять про війну» Це може бути одним із найсильніших сучасних сегментів маршруту, оскільки місто має виразну історію оборони у 2022 році за таким напрямком по містту та околицям: ''місця боїв 2022 року → Алея Пам'яті → меморіали Другої світової війни → пам'ятники захисникам України''. ;Локальний маршрут «Конотопщина» Маршрут, що може тривати протягом всьго дня у м. Конотоп та його околицях → військові меморіали → місця пам'яті жертв нацистської окупації → Пантеон національної пам'яті → меморіальні дошки сучасним захисникам → навколишні села. ;Локальний маршрут «Путивль — Спадщанський ліс» Це фактично готовий військово-історичний маршрут: ''Путивль → меморіали міста → Спадщанський ліс → музей партизанської слави → пам'ятники та об'єкти партизанського руху.'' Також варто видилити ддля нього 2 дні, оскільки [[Спадщанський ліс]] має достатньо об'єктів для окремої подорожі та відпочинку. ;Локальний маршрут «[[Глухів]] — пам'ять крізь століття» Цей маршрут можна зробити історично-хронологічним маршрутом, тобто рухатися Глуховом від найдавніших пам'ятних місць до сучасності: пам'ятники козацької доби → меморіали та поховання Другої світової війни → місця пам'яті жертв політичних репресій і Голодомору → меморіальні дошки сучасним захисникам → місця, пов'язані із загиблими у російсько-українській війні. Пам'ятники загиблим воїнам та жертвам окупації є в Сумах, Глухові, Шостці, Охтирці, Ромнах, Лебедині, Кролевці та багатьох селах області. Значна частина таких об'єктів розташована на території старих кладовищ або в центральних частинах населених пунктів. ** Пам'ять про Голодомор У містах і селах Сумщини встановлені пам'ятні знаки та хрести жертвам Голодомору 1932–1933 років і політичних репресій. Особливо багато таких місць розташовано в сільській місцевості, де меморіали часто встановлювали біля колишніх місць масових поховань. Вони мають переважно стриманий вигляд — хрест, кам'яна стела або меморіальна композиція з написом. Для мандрівника ці об'єкти становлять інтерес як частина локальної історії: написи нерідко містять назви сіл та кількість загиблих або нагадують про конкретні трагічні події. ** Меморіали українських визвольних змагань Сумщина пов'язана з історією українського національного руху XIX–XX століть. У містах області встановлені пам'ятники та меморіальні дошки діячам української культури, політики та визвольного руху. Окрему групу становлять місця, пов'язані з діячами Української революції 1917–1921 років, українським підпіллям та дисидентським рухом. ** Меморіальні місця сучасної російсько-української війни Після 2014 року, а особливо після початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року, на Сумщині виникла нова мережа місць пам'яті. У містах і селах області встановлюються: * меморіальні дошки полеглим захисникам України; * стенди та Алеї пам'яті; * пам'ятники військовослужбовцям; * меморіальні комплекси; * пам'ятні знаки жертвам російських обстрілів; * місця поховання загиблих військових і цивільних. == Підготуватись == Перед поїздкою меморіальними місцями Сумщини варто перевірити актуальну безпекову ситуацію. Сумська область межує з [[Росія|росією]], а більшість районів (Шосткинський, Сумський, Охтирський та частково Конотопський) регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Обмеження на пересування можуть змінюватися залежно від ситуації. Перед подорожжю рекомендується: * перевірити актуальні попередження та обмеження, встановлені обласною та місцевою військовими адміністраціями; * уточнити, чи дозволене відвідання конкретного населеного пункту або меморіального об'єкта; * перевірити режим роботи музеїв та меморіальних комплексів; * за можливості завчасно визначити найближчі укриття; * мати заряджений телефон, павербанк та офлайн-карти; * не наближатися до місць падіння КАБів, БПЛА та інших вибухонебезпечних предметів; * не фотографувати військові об'єкти, блокпости, позиції сил оборони та наслідки обстрілів, якщо це може створювати загрозу безпеці; * під час повітряної тривоги негайно перейти до укриття та дотримуватися вказівок місцевої влади. Для відвідання військових кладовищ, братських могил та меморіалів загиблим захисникам України варто дотримуватися відповідних правил та поважати приватність військовослужбовців і їхніх родин. Частина меморіальних місць може бути розташована на територіях, де можу бути заміновано. Не слід сходити з облаштованих доріг і стежок або відвідувати покинуті військові позиції, окопи та зруйновані будівлі. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == === Великий маршрут «Меморіальна Сумщина» === * Тип маршруту: автомобільний, історико-меморіальний * Орієнтовна тривалість: 4–6 днів * Кількість основних об'єктів: близько 36 * Старт: Суми * Фініш: Суми або Глухів / Шостка залежно від подальшого маршруту Маршрут поєднує меморіальні місця Сумщини, пов'язані з Голодомором 1932–1933 років, Другою світовою війною, політичними репресіями, українськими визвольними змаганнями, російсько-українською війною та пам'яттю про видатних уродженців краю. Це не маршрут, який необхідно пройти за один раз. Його можна поділити на '''окремі локальні подорожі''': ==== 1. Суми — пам'ять обласного центру ==== У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори (напр. на Площі Незалежності), зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. 1.1. '''Меморіал «Героям Сумщини»'''. Меморіальний парк біля вокзалу, присвячений пам'яті захисників України. 1.2. '''Меморіал Слави'''. Військове кладовище та меморіальний комплекс, пов'язаний передусім із пам'яттю про Другу світову війну. 1.3. '''Меморіал «Мати-Батьківщина»'''. Один із головних військових пам'ятників Сум. Розташований на Центральному міському кладовищі. 1.4. '''Меморіал жертвам Голодомору 1932–1933 років'''. Місце пам'яті жертв Голодомору в Сумах. Водночас слід враховувати, що місце масового поховання жертв Голодомору біля Лучанського кладовища є окремою історичною локацією, де, за даними Національного музею Голодомору-геноциду, було поховано не менше 3000 людей. 1.5. '''Пам'ятний знак «Вони закрили собою Суми»'''. Місце пам'яті п'ятьох українських військових, які загинули 1 березня 2022 року, вступивши в бій із російською колоною. Офіційний портал «Місця пам'яті» фіксує цю локацію як окремий об'єкт. 1.6. '''Район кадетського корпусу.''' Місце боїв 24 лютого 2022 року, коли українські військові зупинили спробу російського прориву до Сум. Це радше меморіальна локація, а не традиційний пам'ятник. 1.7. '''Алея Слави воїнам АТО'''. Місце вшанування захисників України, загиблих у російсько-українській війні з 2014 року. Суми варто залишити для окремого пішохідного меморіального маршруту тривалістю 3–5 годин. ==== 2. Суми — Лебедин — Тростянець ==== 2.1.(8). '''[[Лебедин]] — експозиція знищеної російської техніки'''. У Лебединській громаді створено відкриту експозицію знищеної ворожої техніки. Вона пов'язана з опором російському вторгненню у лютому–квітні 2022 року. Офіційний портал «Місця пам'яті» відносить її до ключових локацій Сумщини. 2.2.(9). '''Лебедин — меморіал пам'яті загиблих захисників'''. До маршруту варто включити сучасний меморіал або Алею пам'яті міста, присвячену загиблим захисникам України. 2.3.(10). '''Лебедин — меморіал жертвам Голодомору'''. У місті встановлено пам'ятник жертвам Голодомору 1932–1933 років. Він є одним із об'єктів, які варто включити до тематичної частини маршруту Голодомору. 2.4.(11). '''[[Тростянець]] — Привокзальна площа'''. Це одна з найважливіших сучасних меморіальних локацій області. 24 лютого 2022 року площу захопили російські військові; вокзал перетворили на штаб, а в підвалі облаштували катівню. Після звільнення міста 26 березня площа залишилася одним із найбільш виразних місць пам'яті про російську окупацію. 2.5.(12). '''Тростянець — місця руйнувань та відновлення міста'''. До маршруту можна включити окремі будівлі та локації, які стали свідками окупації та бойових дій. Офіційний портал «Місця пам'яті» документує масштаб руйнувань Тростянця та свідчення очевидців. ==== 3. Тростянець — Охтирка ==== 3.1.(13). '''[[Охтирка|Охтирський]] міський краєзнавчий музей'''. Будівля музею була пошкоджена авіаударами армії рф у ніч з 7 на 8 березня 2022 року. Одна з авіабомб вибухнула приблизно за три метри від будівлі. Музей став одним із символів руйнування культурної спадщини Сумщини під час російського вторгнення. 3.2.(14). '''Охтирка — місця оборони міста 2022 року'''. До маршруту варто включити меморіальні локації, пов'язані з обороною Охтирки у лютому–березні 2022 року. 3.3.(15). '''Охтирка — Алея Пам'яті'''. Алея з портретами загиблих захисників України є одним із центральних сучасних меморіальних просторів міста. 3.4.(16). '''Охтирка — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів дозволяють поєднати пам'ять про Другу світову війну із сучасною історією міста. ==== 4. Охтирка — Ромни ==== 4.1.(17). '''[[Ромни]] — меморіал жертвам Голодомору'''. Меморіальний комплекс відкритий 22 листопада 2008 року поруч із місцем масового поховання жертв Голодомору. Він складається з пам'ятника «Жертвам Голодомору в Україні (1932–1933)» та монумента «Замучені голодом». 4.2.(18). '''Ромни — пам'ятник Тарасові Шевченку'''. Пам'ятник роботи Івана Кавалерідзе, відкритий 1918 року, має не лише художню, а й меморіальну цінність та є одним із найвідоміших пам'ятників Шевченку в Україні. 4.3.(19). '''Ромни — військовий меморіал'''. Місце поховання та вшанування воїнів, загиблих у Другій світовій війні. 4.4.(20). '''Пустовойтівка — місце пам'яті жертв Голодомору'''. У селі [[Пустовойтівка]] зафіксоване місце масового поховання жертв Голодомору. Національний музей Голодомору-геноциду окремо згадує його у матеріалах своїх досліджень Сумщини. ==== 5. Ромни — Конотоп — Кролевець ==== 5.1.(21). '''[[Конотоп]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із головних військових меморіалів міста. 5.2.(22). '''Конотоп — меморіал жертвам нацистської окупації'''. Місце пам'яті цивільних жертв окупації, зокрема розстріляного єврейського населення міста. 5.3.(23). '''Конотоп — монумент «Конотопчанам, загиблим у війні з російським агресором»'''. Сучасний меморіальний об'єкт, присвячений загиблим захисникам України. 5.4.(24). '''Конотоп — Пантеон національної пам'яті'''. Окремий простір для вшанування загиблих захисників України. 5.5.(25). '''Шаповалівка — пам'ять про Конотопську битву'''. У селі [[Шаповалівка]] розташовані об'єкти, пов'язані з ''Конотопською битвою 1659 року''. Ця зупинка дозволяє включити до маршруту пам'ять про козацьку добу. 5.6.(26). '''[[Кролевець]] — меморіал загиблим героям російсько-української війни'''. У місті розташований меморіал загиблим героям війни на сході України; окремо в місті створено сквер Захисників України. У Конотопі розташований великий меморіальний комплекс жертвам і учасникам Другої світової війни. Меморіал включає братські поховання, скульптурні композиції та стелу з іменами загиблих воїнів-земляків. За даними міської ради, комплекс був відкритий 1969 року. Окремі місця Конотопа пов'язані з пам'яттю про мирних жителів, зокрема жертв нацистської окупації. Один із меморіалів присвячений 257 євреям Конотопа, розстріляним під час окупації міста. ==== 6. Кролевець — Путивль ==== 6.1.(27). '''[[Путивль]] — меморіал партизанської слави'''. Путивль є одним із головних центрів пам'яті про радянський партизанський рух у Сумській області. 6.2.(28). '''Спадщанський ліс — музей партизанської слави'''. Головна меморіальна локація цього маршруту. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання Сидора Ковпака. 6.3.(29). '''Спадщанський ліс — пам'ятники партизанам'''. На території меморіального комплексу розташована низка пам'ятників, поховань та інших об'єктів, пов'язаних із партизанським рухом. 6.4.(30). '''Спадщанський ліс — музей техніки'''. Меморіально-музейна частина комплексу, де представлені зразки військової техніки. Цей сегмент маршруту варто планувати щонайменше на 3–4 години. Одне з найважливіших меморіальних місць Сумщини — Спадщанський ліс поблизу Путивля, пов'язаний з історією радянського партизанського руху 1941–1943 років. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання під командуванням Сидора Ковпака, а згодом у лісі концентрувалися й інші партизанські загони. На території меморіального комплексу можна побачити пам'ятники партизанам, музей партизанської слави, землянки та інші об'єкти, пов'язані з історією партизанського руху. Спадщанський ліс є одним із найбільш відомих місць військово-історичного туризму Сумщини. ==== 7. Путивль — Глухів ==== 7.1.(31). '''[[Глухів]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із центральних військових меморіалів міста, пов'язаний із боями та окупацією Глухова у 1941–1943 роках. 7.2.(32). '''Глухів — меморіал жертвам Голодомору'''. Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років. 7.3.(33). '''Глухів — меморіальні дошки загиблим захисникам України'''. У місті створюється мережа сучасних меморіальних дошок. Частина з них (у цетрі міста) містить QR-коди з біографічною інформацією про загиблих воїнів. 7.4.(34). '''Глухів — меморіальна дошка Юрію Коваленку'''. Окремою точкою маршруту варто зробити меморіальну дошку археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку на будівлі Музею археології Національного заповідника Глухів по вул. Шевченка. ==== 8. Глухів — Шостка ==== 8.1.(35). '''[[Шостка]] — меморіал захисникам України'''. У парку Свободи 22 жовтня 2020 року відкрито меморіал захисникам України. На гранітній стіні викарбувані імена полеглих воїнів. 8.2.(36). '''Шостка — меморіал Другої світової війни'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів, пов'язані з бойовими діями 1941–1943 років. 8.3.(37). '''Шостка — місця пам'яті сучасної війни'''. До маршруту варто включити меморіальні дошки та інші сучасні місця пам'яті захисників України. === Як проходити маршрут === '''Повний маршрут''' доцільно поділити на 3-6 днів: * День 1: Суми — 6–7 об'єктів. * День 1 (2): Суми → Лебедин → Тростянець → Охтирка — 5–6 об'єктів. * День 2 (3): Охтирка → Ромни → Пустовойтівка — 4–5 об'єктів. * День 2 (4): Ромни → Конотоп → Шаповалівка → Кролевець — 5–6 об'єктів. * День 3 (5): Кролевець → Путивль → Спадщанський ліс — 4–5 об'єктів. * День 3 (6): Путивль → Глухів → Шостка — 5–6 об'єктів. Таким чином, мандрівник отримує цілісну історію пам'яті Сумщини: від козацької доби та Конотопської битви — через Голодомор і Другу світову війну — до російсько-української війни 2014–2026 років. '''Варіант скороченого маршруту''': якщо 3-6 днів — забагато, маршрут можна скоротити до 2-3 днів: ''Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Суми''. У цьому випадку потрібно вибрати по 3–4 найважливіші об'єкти в кожному місті. == Застереження == Цей маршрут не слід сприймати як незмінний туристичний трек. Сумська область залишається прикордонним регіоном, де безпекова ситуація може швидко змінюватися. Перед кожною поїздкою необхідно перевіряти актуальні обмеження та можливість відвідання конкретних населених пунктів і об'єктів. Особливо це стосується прикордонних районів та міст (зокрема, Суми, Глухів тощо). Частина сучасних місць пам'яті може розташовуватися поруч із територіями, де тривають обстріли або діють обмеження на відвідування. Для підготовки маршруту корисно також користуватися державною платформою «Місця пам'яті», яка дозволяє формувати власні маршрути між меморіальними об'єктами. == Куди далі == {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} rduoswss1f306frfv9f922a0gdb6wdl 42918 42917 2026-08-15T12:48:01Z Андрій Гриценко 2491 /* 1. Суми — пам'ять обласного центру */ 42918 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= | маршрут= | тип= <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= | складність= }} '''Меморіальні місця Сумщини''' — це своєрідний маршрут до пам'ятників, меморіальнмх комплексів, військовмх поховань, музеїв та інших місць, пов'язанмх із важливими подіями історії [[Сумська область|Сумської області]] та пам'яттю про людей, які загинули під час воєн, репресій та інших трагічних подій. == Зрозуміти == Сумщина (область з 1939 року, що до того часу включала ериторії Чернігівської, Полтавської та Харківської областей) має особливо багату меморіальну спадщину. Її територія була ареною козацьких війн, російсько-шведського протистояння, Першої та Другої світових воєн, а у ХХІ столітті стала одним із регіонів, що безпосередньо щодня страждають з лютого 2022 року від російської агресії. Меморіальні місця різних епох розташовані як у великих містах, так і в невеликих населених пунктах. ;Великий маршрут «Меморіальна Сумщина»: Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми Це приблизний маршрут, що дозволяє охопити значну частину області. Це великий автомобільний маршрут на 2–4 дні, залежно від кількості об'єктів. Його можна розбити на тематичні ділянки: * '''Суми → Тростянець → Охтирка''': місця пам'яті Другої світової війни, окупації 2022 року та сучасної російсько-української війни. * '''Охтирка → Ромни → Конотоп''': військові меморіали, пам'ятники загиблим, місця пам'яті Голодомору та видатних діячів. * '''Конотоп → Кролевець → Путивль''': Друга світова війна, нацистська окупація, партизанський рух, сучасна війна. * '''Путивль → Глухів → Шостка''': партизанський рух, військова історія, меморіали Другої світової та сучасної війни. ;Локальний маршрут «Суми — місто пам'яті» Окрема пішохідна/автомобільна екскурсія на пів дня або день за таким маршрутом: ''центр Сум → меморіали Другої світової війни → місця пам'яті Голодомору → пам'ятники та меморіальні дошки діячам → місця пам'яті Небесної Сотні → сучасні меморіали загиблим захисникам України.'' ;Локальний маршрут «Охтирка — пам'ять про війну» Це може бути одним із найсильніших сучасних сегментів маршруту, оскільки місто має виразну історію оборони у 2022 році за таким напрямком по містту та околицям: ''місця боїв 2022 року → Алея Пам'яті → меморіали Другої світової війни → пам'ятники захисникам України''. ;Локальний маршрут «Конотопщина» Маршрут, що може тривати протягом всьго дня у м. Конотоп та його околицях → військові меморіали → місця пам'яті жертв нацистської окупації → Пантеон національної пам'яті → меморіальні дошки сучасним захисникам → навколишні села. ;Локальний маршрут «Путивль — Спадщанський ліс» Це фактично готовий військово-історичний маршрут: ''Путивль → меморіали міста → Спадщанський ліс → музей партизанської слави → пам'ятники та об'єкти партизанського руху.'' Також варто видилити ддля нього 2 дні, оскільки [[Спадщанський ліс]] має достатньо об'єктів для окремої подорожі та відпочинку. ;Локальний маршрут «[[Глухів]] — пам'ять крізь століття» Цей маршрут можна зробити історично-хронологічним маршрутом, тобто рухатися Глуховом від найдавніших пам'ятних місць до сучасності: пам'ятники козацької доби → меморіали та поховання Другої світової війни → місця пам'яті жертв політичних репресій і Голодомору → меморіальні дошки сучасним захисникам → місця, пов'язані із загиблими у російсько-українській війні. Пам'ятники загиблим воїнам та жертвам окупації є в Сумах, Глухові, Шостці, Охтирці, Ромнах, Лебедині, Кролевці та багатьох селах області. Значна частина таких об'єктів розташована на території старих кладовищ або в центральних частинах населених пунктів. ** Пам'ять про Голодомор У містах і селах Сумщини встановлені пам'ятні знаки та хрести жертвам Голодомору 1932–1933 років і політичних репресій. Особливо багато таких місць розташовано в сільській місцевості, де меморіали часто встановлювали біля колишніх місць масових поховань. Вони мають переважно стриманий вигляд — хрест, кам'яна стела або меморіальна композиція з написом. Для мандрівника ці об'єкти становлять інтерес як частина локальної історії: написи нерідко містять назви сіл та кількість загиблих або нагадують про конкретні трагічні події. ** Меморіали українських визвольних змагань Сумщина пов'язана з історією українського національного руху XIX–XX століть. У містах області встановлені пам'ятники та меморіальні дошки діячам української культури, політики та визвольного руху. Окрему групу становлять місця, пов'язані з діячами Української революції 1917–1921 років, українським підпіллям та дисидентським рухом. ** Меморіальні місця сучасної російсько-української війни Після 2014 року, а особливо після початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року, на Сумщині виникла нова мережа місць пам'яті. У містах і селах області встановлюються: * меморіальні дошки полеглим захисникам України; * стенди та Алеї пам'яті; * пам'ятники військовослужбовцям; * меморіальні комплекси; * пам'ятні знаки жертвам російських обстрілів; * місця поховання загиблих військових і цивільних. == Підготуватись == Перед поїздкою меморіальними місцями Сумщини варто перевірити актуальну безпекову ситуацію. Сумська область межує з [[Росія|росією]], а більшість районів (Шосткинський, Сумський, Охтирський та частково Конотопський) регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Обмеження на пересування можуть змінюватися залежно від ситуації. Перед подорожжю рекомендується: * перевірити актуальні попередження та обмеження, встановлені обласною та місцевою військовими адміністраціями; * уточнити, чи дозволене відвідання конкретного населеного пункту або меморіального об'єкта; * перевірити режим роботи музеїв та меморіальних комплексів; * за можливості завчасно визначити найближчі укриття; * мати заряджений телефон, павербанк та офлайн-карти; * не наближатися до місць падіння КАБів, БПЛА та інших вибухонебезпечних предметів; * не фотографувати військові об'єкти, блокпости, позиції сил оборони та наслідки обстрілів, якщо це може створювати загрозу безпеці; * під час повітряної тривоги негайно перейти до укриття та дотримуватися вказівок місцевої влади. Для відвідання військових кладовищ, братських могил та меморіалів загиблим захисникам України варто дотримуватися відповідних правил та поважати приватність військовослужбовців і їхніх родин. Частина меморіальних місць може бути розташована на територіях, де можу бути заміновано. Не слід сходити з облаштованих доріг і стежок або відвідувати покинуті військові позиції, окопи та зруйновані будівлі. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == === Великий маршрут «Меморіальна Сумщина» === * Тип маршруту: автомобільний, історико-меморіальний * Орієнтовна тривалість: 4–6 днів * Кількість основних об'єктів: близько 36 * Старт: Суми * Фініш: Суми або Глухів / Шостка залежно від подальшого маршруту Маршрут поєднує меморіальні місця Сумщини, пов'язані з Голодомором 1932–1933 років, Другою світовою війною, політичними репресіями, українськими визвольними змаганнями, російсько-українською війною та пам'яттю про видатних уродженців краю. Це не маршрут, який необхідно пройти за один раз. Його можна поділити на '''окремі локальні подорожі''': ==== 1. Суми — пам'ять обласного центру ==== У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори (напр. на Площі Незалежності), зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. 1.1. '''Меморіал «Героям Сумщини»'''. Меморіальний парк біля вокзалу, присвячений пам'яті захисників України. 1.2. '''Меморіал Слави'''. Військове кладовище та меморіальний комплекс, пов'язаний передусім із пам'яттю про Другу світову війну. 1.3. '''Меморіал «Мати-Батьківщина»'''. Один із головних військових пам'ятників Сум. Розташований на Центральному міському кладовищі. 1.4. '''Меморіал жертвам Голодомору 1932–1933 років'''. Місце пам'яті жертв Голодомору в Сумах. Водночас слід враховувати, що місце масового поховання жертв Голодомору біля Лучанського кладовища є окремою історичною локацією, де, за даними Національного музею Голодомору-геноциду, було поховано не менше 3000 людей. 1.5. '''Пам'ятний знак «Вони закрили собою Суми»'''. Місце пам'яті п'ятьох українських військових, які загинули 1 березня 2022 року, вступивши в бій із російською колоною. Офіційний портал «Місця пам'яті» фіксує цю локацію як окремий об'єкт. 1.6. '''Район кадетського корпусу.''' Місце боїв 24 лютого 2022 року, коли українські військові зупинили спробу російського прориву до Сум. Це радше меморіальна локація, а не традиційний пам'ятник. 1.7. '''Алея Слави воїнам АТО'''. Місце вшанування захисників України, загиблих у російсько-українській війні з 2014 року. Суми варто залишити для окремого пішохідного меморіального маршруту тривалістю 3–5 годин. У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори, зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. ==== 2. Суми — Лебедин — Тростянець ==== 2.1.(8). '''[[Лебедин]] — експозиція знищеної російської техніки'''. У Лебединській громаді створено відкриту експозицію знищеної ворожої техніки. Вона пов'язана з опором російському вторгненню у лютому–квітні 2022 року. Офіційний портал «Місця пам'яті» відносить її до ключових локацій Сумщини. 2.2.(9). '''Лебедин — меморіал пам'яті загиблих захисників'''. До маршруту варто включити сучасний меморіал або Алею пам'яті міста, присвячену загиблим захисникам України. 2.3.(10). '''Лебедин — меморіал жертвам Голодомору'''. У місті встановлено пам'ятник жертвам Голодомору 1932–1933 років. Він є одним із об'єктів, які варто включити до тематичної частини маршруту Голодомору. 2.4.(11). '''[[Тростянець]] — Привокзальна площа'''. Це одна з найважливіших сучасних меморіальних локацій області. 24 лютого 2022 року площу захопили російські військові; вокзал перетворили на штаб, а в підвалі облаштували катівню. Після звільнення міста 26 березня площа залишилася одним із найбільш виразних місць пам'яті про російську окупацію. 2.5.(12). '''Тростянець — місця руйнувань та відновлення міста'''. До маршруту можна включити окремі будівлі та локації, які стали свідками окупації та бойових дій. Офіційний портал «Місця пам'яті» документує масштаб руйнувань Тростянця та свідчення очевидців. ==== 3. Тростянець — Охтирка ==== 3.1.(13). '''[[Охтирка|Охтирський]] міський краєзнавчий музей'''. Будівля музею була пошкоджена авіаударами армії рф у ніч з 7 на 8 березня 2022 року. Одна з авіабомб вибухнула приблизно за три метри від будівлі. Музей став одним із символів руйнування культурної спадщини Сумщини під час російського вторгнення. 3.2.(14). '''Охтирка — місця оборони міста 2022 року'''. До маршруту варто включити меморіальні локації, пов'язані з обороною Охтирки у лютому–березні 2022 року. 3.3.(15). '''Охтирка — Алея Пам'яті'''. Алея з портретами загиблих захисників України є одним із центральних сучасних меморіальних просторів міста. 3.4.(16). '''Охтирка — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів дозволяють поєднати пам'ять про Другу світову війну із сучасною історією міста. ==== 4. Охтирка — Ромни ==== 4.1.(17). '''[[Ромни]] — меморіал жертвам Голодомору'''. Меморіальний комплекс відкритий 22 листопада 2008 року поруч із місцем масового поховання жертв Голодомору. Він складається з пам'ятника «Жертвам Голодомору в Україні (1932–1933)» та монумента «Замучені голодом». 4.2.(18). '''Ромни — пам'ятник Тарасові Шевченку'''. Пам'ятник роботи Івана Кавалерідзе, відкритий 1918 року, має не лише художню, а й меморіальну цінність та є одним із найвідоміших пам'ятників Шевченку в Україні. 4.3.(19). '''Ромни — військовий меморіал'''. Місце поховання та вшанування воїнів, загиблих у Другій світовій війні. 4.4.(20). '''Пустовойтівка — місце пам'яті жертв Голодомору'''. У селі [[Пустовойтівка]] зафіксоване місце масового поховання жертв Голодомору. Національний музей Голодомору-геноциду окремо згадує його у матеріалах своїх досліджень Сумщини. ==== 5. Ромни — Конотоп — Кролевець ==== 5.1.(21). '''[[Конотоп]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із головних військових меморіалів міста. 5.2.(22). '''Конотоп — меморіал жертвам нацистської окупації'''. Місце пам'яті цивільних жертв окупації, зокрема розстріляного єврейського населення міста. 5.3.(23). '''Конотоп — монумент «Конотопчанам, загиблим у війні з російським агресором»'''. Сучасний меморіальний об'єкт, присвячений загиблим захисникам України. 5.4.(24). '''Конотоп — Пантеон національної пам'яті'''. Окремий простір для вшанування загиблих захисників України. 5.5.(25). '''Шаповалівка — пам'ять про Конотопську битву'''. У селі [[Шаповалівка]] розташовані об'єкти, пов'язані з ''Конотопською битвою 1659 року''. Ця зупинка дозволяє включити до маршруту пам'ять про козацьку добу. 5.6.(26). '''[[Кролевець]] — меморіал загиблим героям російсько-української війни'''. У місті розташований меморіал загиблим героям війни на сході України; окремо в місті створено сквер Захисників України. У Конотопі розташований великий меморіальний комплекс жертвам і учасникам Другої світової війни. Меморіал включає братські поховання, скульптурні композиції та стелу з іменами загиблих воїнів-земляків. За даними міської ради, комплекс був відкритий 1969 року. Окремі місця Конотопа пов'язані з пам'яттю про мирних жителів, зокрема жертв нацистської окупації. Один із меморіалів присвячений 257 євреям Конотопа, розстріляним під час окупації міста. ==== 6. Кролевець — Путивль ==== 6.1.(27). '''[[Путивль]] — меморіал партизанської слави'''. Путивль є одним із головних центрів пам'яті про радянський партизанський рух у Сумській області. 6.2.(28). '''Спадщанський ліс — музей партизанської слави'''. Головна меморіальна локація цього маршруту. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання Сидора Ковпака. 6.3.(29). '''Спадщанський ліс — пам'ятники партизанам'''. На території меморіального комплексу розташована низка пам'ятників, поховань та інших об'єктів, пов'язаних із партизанським рухом. 6.4.(30). '''Спадщанський ліс — музей техніки'''. Меморіально-музейна частина комплексу, де представлені зразки військової техніки. Цей сегмент маршруту варто планувати щонайменше на 3–4 години. Одне з найважливіших меморіальних місць Сумщини — Спадщанський ліс поблизу Путивля, пов'язаний з історією радянського партизанського руху 1941–1943 років. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання під командуванням Сидора Ковпака, а згодом у лісі концентрувалися й інші партизанські загони. На території меморіального комплексу можна побачити пам'ятники партизанам, музей партизанської слави, землянки та інші об'єкти, пов'язані з історією партизанського руху. Спадщанський ліс є одним із найбільш відомих місць військово-історичного туризму Сумщини. ==== 7. Путивль — Глухів ==== 7.1.(31). '''[[Глухів]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із центральних військових меморіалів міста, пов'язаний із боями та окупацією Глухова у 1941–1943 роках. 7.2.(32). '''Глухів — меморіал жертвам Голодомору'''. Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років. 7.3.(33). '''Глухів — меморіальні дошки загиблим захисникам України'''. У місті створюється мережа сучасних меморіальних дошок. Частина з них (у цетрі міста) містить QR-коди з біографічною інформацією про загиблих воїнів. 7.4.(34). '''Глухів — меморіальна дошка Юрію Коваленку'''. Окремою точкою маршруту варто зробити меморіальну дошку археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку на будівлі Музею археології Національного заповідника Глухів по вул. Шевченка. ==== 8. Глухів — Шостка ==== 8.1.(35). '''[[Шостка]] — меморіал захисникам України'''. У парку Свободи 22 жовтня 2020 року відкрито меморіал захисникам України. На гранітній стіні викарбувані імена полеглих воїнів. 8.2.(36). '''Шостка — меморіал Другої світової війни'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів, пов'язані з бойовими діями 1941–1943 років. 8.3.(37). '''Шостка — місця пам'яті сучасної війни'''. До маршруту варто включити меморіальні дошки та інші сучасні місця пам'яті захисників України. === Як проходити маршрут === '''Повний маршрут''' доцільно поділити на 3-6 днів: * День 1: Суми — 6–7 об'єктів. * День 1 (2): Суми → Лебедин → Тростянець → Охтирка — 5–6 об'єктів. * День 2 (3): Охтирка → Ромни → Пустовойтівка — 4–5 об'єктів. * День 2 (4): Ромни → Конотоп → Шаповалівка → Кролевець — 5–6 об'єктів. * День 3 (5): Кролевець → Путивль → Спадщанський ліс — 4–5 об'єктів. * День 3 (6): Путивль → Глухів → Шостка — 5–6 об'єктів. Таким чином, мандрівник отримує цілісну історію пам'яті Сумщини: від козацької доби та Конотопської битви — через Голодомор і Другу світову війну — до російсько-української війни 2014–2026 років. '''Варіант скороченого маршруту''': якщо 3-6 днів — забагато, маршрут можна скоротити до 2-3 днів: ''Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Суми''. У цьому випадку потрібно вибрати по 3–4 найважливіші об'єкти в кожному місті. == Застереження == Цей маршрут не слід сприймати як незмінний туристичний трек. Сумська область залишається прикордонним регіоном, де безпекова ситуація може швидко змінюватися. Перед кожною поїздкою необхідно перевіряти актуальні обмеження та можливість відвідання конкретних населених пунктів і об'єктів. Особливо це стосується прикордонних районів та міст (зокрема, Суми, Глухів тощо). Частина сучасних місць пам'яті може розташовуватися поруч із територіями, де тривають обстріли або діють обмеження на відвідування. Для підготовки маршруту корисно також користуватися державною платформою «Місця пам'яті», яка дозволяє формувати власні маршрути між меморіальними об'єктами. == Куди далі == {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} hit7cy4w12b93jz7xdqofwcm75836fr 42919 42918 2026-08-15T12:48:53Z Андрій Гриценко 2491 /* 3. Тростянець — Охтирка */ 42919 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= | маршрут= | тип= <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= | складність= }} '''Меморіальні місця Сумщини''' — це своєрідний маршрут до пам'ятників, меморіальнмх комплексів, військовмх поховань, музеїв та інших місць, пов'язанмх із важливими подіями історії [[Сумська область|Сумської області]] та пам'яттю про людей, які загинули під час воєн, репресій та інших трагічних подій. == Зрозуміти == Сумщина (область з 1939 року, що до того часу включала ериторії Чернігівської, Полтавської та Харківської областей) має особливо багату меморіальну спадщину. Її територія була ареною козацьких війн, російсько-шведського протистояння, Першої та Другої світових воєн, а у ХХІ столітті стала одним із регіонів, що безпосередньо щодня страждають з лютого 2022 року від російської агресії. Меморіальні місця різних епох розташовані як у великих містах, так і в невеликих населених пунктах. ;Великий маршрут «Меморіальна Сумщина»: Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми Це приблизний маршрут, що дозволяє охопити значну частину області. Це великий автомобільний маршрут на 2–4 дні, залежно від кількості об'єктів. Його можна розбити на тематичні ділянки: * '''Суми → Тростянець → Охтирка''': місця пам'яті Другої світової війни, окупації 2022 року та сучасної російсько-української війни. * '''Охтирка → Ромни → Конотоп''': військові меморіали, пам'ятники загиблим, місця пам'яті Голодомору та видатних діячів. * '''Конотоп → Кролевець → Путивль''': Друга світова війна, нацистська окупація, партизанський рух, сучасна війна. * '''Путивль → Глухів → Шостка''': партизанський рух, військова історія, меморіали Другої світової та сучасної війни. ;Локальний маршрут «Суми — місто пам'яті» Окрема пішохідна/автомобільна екскурсія на пів дня або день за таким маршрутом: ''центр Сум → меморіали Другої світової війни → місця пам'яті Голодомору → пам'ятники та меморіальні дошки діячам → місця пам'яті Небесної Сотні → сучасні меморіали загиблим захисникам України.'' ;Локальний маршрут «Охтирка — пам'ять про війну» Це може бути одним із найсильніших сучасних сегментів маршруту, оскільки місто має виразну історію оборони у 2022 році за таким напрямком по містту та околицям: ''місця боїв 2022 року → Алея Пам'яті → меморіали Другої світової війни → пам'ятники захисникам України''. ;Локальний маршрут «Конотопщина» Маршрут, що може тривати протягом всьго дня у м. Конотоп та його околицях → військові меморіали → місця пам'яті жертв нацистської окупації → Пантеон національної пам'яті → меморіальні дошки сучасним захисникам → навколишні села. ;Локальний маршрут «Путивль — Спадщанський ліс» Це фактично готовий військово-історичний маршрут: ''Путивль → меморіали міста → Спадщанський ліс → музей партизанської слави → пам'ятники та об'єкти партизанського руху.'' Також варто видилити ддля нього 2 дні, оскільки [[Спадщанський ліс]] має достатньо об'єктів для окремої подорожі та відпочинку. ;Локальний маршрут «[[Глухів]] — пам'ять крізь століття» Цей маршрут можна зробити історично-хронологічним маршрутом, тобто рухатися Глуховом від найдавніших пам'ятних місць до сучасності: пам'ятники козацької доби → меморіали та поховання Другої світової війни → місця пам'яті жертв політичних репресій і Голодомору → меморіальні дошки сучасним захисникам → місця, пов'язані із загиблими у російсько-українській війні. Пам'ятники загиблим воїнам та жертвам окупації є в Сумах, Глухові, Шостці, Охтирці, Ромнах, Лебедині, Кролевці та багатьох селах області. Значна частина таких об'єктів розташована на території старих кладовищ або в центральних частинах населених пунктів. ** Пам'ять про Голодомор У містах і селах Сумщини встановлені пам'ятні знаки та хрести жертвам Голодомору 1932–1933 років і політичних репресій. Особливо багато таких місць розташовано в сільській місцевості, де меморіали часто встановлювали біля колишніх місць масових поховань. Вони мають переважно стриманий вигляд — хрест, кам'яна стела або меморіальна композиція з написом. Для мандрівника ці об'єкти становлять інтерес як частина локальної історії: написи нерідко містять назви сіл та кількість загиблих або нагадують про конкретні трагічні події. ** Меморіали українських визвольних змагань Сумщина пов'язана з історією українського національного руху XIX–XX століть. У містах області встановлені пам'ятники та меморіальні дошки діячам української культури, політики та визвольного руху. Окрему групу становлять місця, пов'язані з діячами Української революції 1917–1921 років, українським підпіллям та дисидентським рухом. ** Меморіальні місця сучасної російсько-української війни Після 2014 року, а особливо після початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року, на Сумщині виникла нова мережа місць пам'яті. У містах і селах області встановлюються: * меморіальні дошки полеглим захисникам України; * стенди та Алеї пам'яті; * пам'ятники військовослужбовцям; * меморіальні комплекси; * пам'ятні знаки жертвам російських обстрілів; * місця поховання загиблих військових і цивільних. == Підготуватись == Перед поїздкою меморіальними місцями Сумщини варто перевірити актуальну безпекову ситуацію. Сумська область межує з [[Росія|росією]], а більшість районів (Шосткинський, Сумський, Охтирський та частково Конотопський) регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Обмеження на пересування можуть змінюватися залежно від ситуації. Перед подорожжю рекомендується: * перевірити актуальні попередження та обмеження, встановлені обласною та місцевою військовими адміністраціями; * уточнити, чи дозволене відвідання конкретного населеного пункту або меморіального об'єкта; * перевірити режим роботи музеїв та меморіальних комплексів; * за можливості завчасно визначити найближчі укриття; * мати заряджений телефон, павербанк та офлайн-карти; * не наближатися до місць падіння КАБів, БПЛА та інших вибухонебезпечних предметів; * не фотографувати військові об'єкти, блокпости, позиції сил оборони та наслідки обстрілів, якщо це може створювати загрозу безпеці; * під час повітряної тривоги негайно перейти до укриття та дотримуватися вказівок місцевої влади. Для відвідання військових кладовищ, братських могил та меморіалів загиблим захисникам України варто дотримуватися відповідних правил та поважати приватність військовослужбовців і їхніх родин. Частина меморіальних місць може бути розташована на територіях, де можу бути заміновано. Не слід сходити з облаштованих доріг і стежок або відвідувати покинуті військові позиції, окопи та зруйновані будівлі. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == === Великий маршрут «Меморіальна Сумщина» === * Тип маршруту: автомобільний, історико-меморіальний * Орієнтовна тривалість: 4–6 днів * Кількість основних об'єктів: близько 36 * Старт: Суми * Фініш: Суми або Глухів / Шостка залежно від подальшого маршруту Маршрут поєднує меморіальні місця Сумщини, пов'язані з Голодомором 1932–1933 років, Другою світовою війною, політичними репресіями, українськими визвольними змаганнями, російсько-українською війною та пам'яттю про видатних уродженців краю. Це не маршрут, який необхідно пройти за один раз. Його можна поділити на '''окремі локальні подорожі''': ==== 1. Суми — пам'ять обласного центру ==== У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори (напр. на Площі Незалежності), зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. 1.1. '''Меморіал «Героям Сумщини»'''. Меморіальний парк біля вокзалу, присвячений пам'яті захисників України. 1.2. '''Меморіал Слави'''. Військове кладовище та меморіальний комплекс, пов'язаний передусім із пам'яттю про Другу світову війну. 1.3. '''Меморіал «Мати-Батьківщина»'''. Один із головних військових пам'ятників Сум. Розташований на Центральному міському кладовищі. 1.4. '''Меморіал жертвам Голодомору 1932–1933 років'''. Місце пам'яті жертв Голодомору в Сумах. Водночас слід враховувати, що місце масового поховання жертв Голодомору біля Лучанського кладовища є окремою історичною локацією, де, за даними Національного музею Голодомору-геноциду, було поховано не менше 3000 людей. 1.5. '''Пам'ятний знак «Вони закрили собою Суми»'''. Місце пам'яті п'ятьох українських військових, які загинули 1 березня 2022 року, вступивши в бій із російською колоною. Офіційний портал «Місця пам'яті» фіксує цю локацію як окремий об'єкт. 1.6. '''Район кадетського корпусу.''' Місце боїв 24 лютого 2022 року, коли українські військові зупинили спробу російського прориву до Сум. Це радше меморіальна локація, а не традиційний пам'ятник. 1.7. '''Алея Слави воїнам АТО'''. Місце вшанування захисників України, загиблих у російсько-українській війні з 2014 року. Суми варто залишити для окремого пішохідного меморіального маршруту тривалістю 3–5 годин. У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори, зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. ==== 2. Суми — Лебедин — Тростянець ==== 2.1.(8). '''[[Лебедин]] — експозиція знищеної російської техніки'''. У Лебединській громаді створено відкриту експозицію знищеної ворожої техніки. Вона пов'язана з опором російському вторгненню у лютому–квітні 2022 року. Офіційний портал «Місця пам'яті» відносить її до ключових локацій Сумщини. 2.2.(9). '''Лебедин — меморіал пам'яті загиблих захисників'''. До маршруту варто включити сучасний меморіал або Алею пам'яті міста, присвячену загиблим захисникам України. 2.3.(10). '''Лебедин — меморіал жертвам Голодомору'''. У місті встановлено пам'ятник жертвам Голодомору 1932–1933 років. Він є одним із об'єктів, які варто включити до тематичної частини маршруту Голодомору. 2.4.(11). '''[[Тростянець]] — Привокзальна площа'''. Це одна з найважливіших сучасних меморіальних локацій області. 24 лютого 2022 року площу захопили російські військові; вокзал перетворили на штаб, а в підвалі облаштували катівню. Після звільнення міста 26 березня площа залишилася одним із найбільш виразних місць пам'яті про російську окупацію. 2.5.(12). '''Тростянець — місця руйнувань та відновлення міста'''. До маршруту можна включити окремі будівлі та локації, які стали свідками окупації та бойових дій. Офіційний портал «Місця пам'яті» документує масштаб руйнувань Тростянця та свідчення очевидців. ==== 3. Тростянець — Охтирка ==== 3.1.(13). '''[[Охтирка|Охтирський]] міський краєзнавчий музей'''. Будівля музею була пошкоджена авіаударами армії рф у ніч з 7 на 8 березня 2022 року. Одна з авіабомб вибухнула приблизно за три метри від будівлі. Музей став одним із символів руйнування культурної спадщини Сумщини під час російського вторгнення. 3.2.(14). '''Охтирка — місця оборони міста 2022 року'''. До маршруту варто включити меморіальні локації, пов'язані з обороною Охтирки у лютому–березні 2022 року. 3.3.(15). '''Охтирка — Алея Пам'яті'''. Алея з портретами загиблих захисників України є одним із центральних сучасних меморіальних просторів міста. 3.4.(16). '''Охтирка — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів дозволяють поєднати пам'ять про Другу світову війну із сучасною історією міста. Охтирка стала одним із символів оборони Сумщини у 2022 році. У місті створена Алея Пам'яті, де розміщені портрети загиблих захисників України. У серпні 2025 року на алеї було представлено портрети 184 полеглих захисників. У Охтирці також є пам'ятний знак «Героям слава», присвячений захисникам України, та пам'ятний знак Героям Небесної Сотні. ==== 4. Охтирка — Ромни ==== 4.1.(17). '''[[Ромни]] — меморіал жертвам Голодомору'''. Меморіальний комплекс відкритий 22 листопада 2008 року поруч із місцем масового поховання жертв Голодомору. Він складається з пам'ятника «Жертвам Голодомору в Україні (1932–1933)» та монумента «Замучені голодом». 4.2.(18). '''Ромни — пам'ятник Тарасові Шевченку'''. Пам'ятник роботи Івана Кавалерідзе, відкритий 1918 року, має не лише художню, а й меморіальну цінність та є одним із найвідоміших пам'ятників Шевченку в Україні. 4.3.(19). '''Ромни — військовий меморіал'''. Місце поховання та вшанування воїнів, загиблих у Другій світовій війні. 4.4.(20). '''Пустовойтівка — місце пам'яті жертв Голодомору'''. У селі [[Пустовойтівка]] зафіксоване місце масового поховання жертв Голодомору. Національний музей Голодомору-геноциду окремо згадує його у матеріалах своїх досліджень Сумщини. ==== 5. Ромни — Конотоп — Кролевець ==== 5.1.(21). '''[[Конотоп]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із головних військових меморіалів міста. 5.2.(22). '''Конотоп — меморіал жертвам нацистської окупації'''. Місце пам'яті цивільних жертв окупації, зокрема розстріляного єврейського населення міста. 5.3.(23). '''Конотоп — монумент «Конотопчанам, загиблим у війні з російським агресором»'''. Сучасний меморіальний об'єкт, присвячений загиблим захисникам України. 5.4.(24). '''Конотоп — Пантеон національної пам'яті'''. Окремий простір для вшанування загиблих захисників України. 5.5.(25). '''Шаповалівка — пам'ять про Конотопську битву'''. У селі [[Шаповалівка]] розташовані об'єкти, пов'язані з ''Конотопською битвою 1659 року''. Ця зупинка дозволяє включити до маршруту пам'ять про козацьку добу. 5.6.(26). '''[[Кролевець]] — меморіал загиблим героям російсько-української війни'''. У місті розташований меморіал загиблим героям війни на сході України; окремо в місті створено сквер Захисників України. У Конотопі розташований великий меморіальний комплекс жертвам і учасникам Другої світової війни. Меморіал включає братські поховання, скульптурні композиції та стелу з іменами загиблих воїнів-земляків. За даними міської ради, комплекс був відкритий 1969 року. Окремі місця Конотопа пов'язані з пам'яттю про мирних жителів, зокрема жертв нацистської окупації. Один із меморіалів присвячений 257 євреям Конотопа, розстріляним під час окупації міста. ==== 6. Кролевець — Путивль ==== 6.1.(27). '''[[Путивль]] — меморіал партизанської слави'''. Путивль є одним із головних центрів пам'яті про радянський партизанський рух у Сумській області. 6.2.(28). '''Спадщанський ліс — музей партизанської слави'''. Головна меморіальна локація цього маршруту. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання Сидора Ковпака. 6.3.(29). '''Спадщанський ліс — пам'ятники партизанам'''. На території меморіального комплексу розташована низка пам'ятників, поховань та інших об'єктів, пов'язаних із партизанським рухом. 6.4.(30). '''Спадщанський ліс — музей техніки'''. Меморіально-музейна частина комплексу, де представлені зразки військової техніки. Цей сегмент маршруту варто планувати щонайменше на 3–4 години. Одне з найважливіших меморіальних місць Сумщини — Спадщанський ліс поблизу Путивля, пов'язаний з історією радянського партизанського руху 1941–1943 років. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання під командуванням Сидора Ковпака, а згодом у лісі концентрувалися й інші партизанські загони. На території меморіального комплексу можна побачити пам'ятники партизанам, музей партизанської слави, землянки та інші об'єкти, пов'язані з історією партизанського руху. Спадщанський ліс є одним із найбільш відомих місць військово-історичного туризму Сумщини. ==== 7. Путивль — Глухів ==== 7.1.(31). '''[[Глухів]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із центральних військових меморіалів міста, пов'язаний із боями та окупацією Глухова у 1941–1943 роках. 7.2.(32). '''Глухів — меморіал жертвам Голодомору'''. Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років. 7.3.(33). '''Глухів — меморіальні дошки загиблим захисникам України'''. У місті створюється мережа сучасних меморіальних дошок. Частина з них (у цетрі міста) містить QR-коди з біографічною інформацією про загиблих воїнів. 7.4.(34). '''Глухів — меморіальна дошка Юрію Коваленку'''. Окремою точкою маршруту варто зробити меморіальну дошку археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку на будівлі Музею археології Національного заповідника Глухів по вул. Шевченка. ==== 8. Глухів — Шостка ==== 8.1.(35). '''[[Шостка]] — меморіал захисникам України'''. У парку Свободи 22 жовтня 2020 року відкрито меморіал захисникам України. На гранітній стіні викарбувані імена полеглих воїнів. 8.2.(36). '''Шостка — меморіал Другої світової війни'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів, пов'язані з бойовими діями 1941–1943 років. 8.3.(37). '''Шостка — місця пам'яті сучасної війни'''. До маршруту варто включити меморіальні дошки та інші сучасні місця пам'яті захисників України. === Як проходити маршрут === '''Повний маршрут''' доцільно поділити на 3-6 днів: * День 1: Суми — 6–7 об'єктів. * День 1 (2): Суми → Лебедин → Тростянець → Охтирка — 5–6 об'єктів. * День 2 (3): Охтирка → Ромни → Пустовойтівка — 4–5 об'єктів. * День 2 (4): Ромни → Конотоп → Шаповалівка → Кролевець — 5–6 об'єктів. * День 3 (5): Кролевець → Путивль → Спадщанський ліс — 4–5 об'єктів. * День 3 (6): Путивль → Глухів → Шостка — 5–6 об'єктів. Таким чином, мандрівник отримує цілісну історію пам'яті Сумщини: від козацької доби та Конотопської битви — через Голодомор і Другу світову війну — до російсько-української війни 2014–2026 років. '''Варіант скороченого маршруту''': якщо 3-6 днів — забагато, маршрут можна скоротити до 2-3 днів: ''Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Суми''. У цьому випадку потрібно вибрати по 3–4 найважливіші об'єкти в кожному місті. == Застереження == Цей маршрут не слід сприймати як незмінний туристичний трек. Сумська область залишається прикордонним регіоном, де безпекова ситуація може швидко змінюватися. Перед кожною поїздкою необхідно перевіряти актуальні обмеження та можливість відвідання конкретних населених пунктів і об'єктів. Особливо це стосується прикордонних районів та міст (зокрема, Суми, Глухів тощо). Частина сучасних місць пам'яті може розташовуватися поруч із територіями, де тривають обстріли або діють обмеження на відвідування. Для підготовки маршруту корисно також користуватися державною платформою «Місця пам'яті», яка дозволяє формувати власні маршрути між меморіальними об'єктами. == Куди далі == {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} jmjkdro01141mojzb49u5i7r02b2pf2 42920 42919 2026-08-15T12:49:56Z Андрій Гриценко 2491 /* Пересуваємось по маршруту */ 42920 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= | маршрут= | тип= <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= | складність= }} '''Меморіальні місця Сумщини''' — це своєрідний маршрут до пам'ятників, меморіальнмх комплексів, військовмх поховань, музеїв та інших місць, пов'язанмх із важливими подіями історії [[Сумська область|Сумської області]] та пам'яттю про людей, які загинули під час воєн, репресій та інших трагічних подій. == Зрозуміти == Сумщина (область з 1939 року, що до того часу включала ериторії Чернігівської, Полтавської та Харківської областей) має особливо багату меморіальну спадщину. Її територія була ареною козацьких війн, російсько-шведського протистояння, Першої та Другої світових воєн, а у ХХІ столітті стала одним із регіонів, що безпосередньо щодня страждають з лютого 2022 року від російської агресії. Меморіальні місця різних епох розташовані як у великих містах, так і в невеликих населених пунктах. ;Великий маршрут «Меморіальна Сумщина»: Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми Це приблизний маршрут, що дозволяє охопити значну частину області. Це великий автомобільний маршрут на 2–4 дні, залежно від кількості об'єктів. Його можна розбити на тематичні ділянки: * '''Суми → Тростянець → Охтирка''': місця пам'яті Другої світової війни, окупації 2022 року та сучасної російсько-української війни. * '''Охтирка → Ромни → Конотоп''': військові меморіали, пам'ятники загиблим, місця пам'яті Голодомору та видатних діячів. * '''Конотоп → Кролевець → Путивль''': Друга світова війна, нацистська окупація, партизанський рух, сучасна війна. * '''Путивль → Глухів → Шостка''': партизанський рух, військова історія, меморіали Другої світової та сучасної війни. ;Локальний маршрут «Суми — місто пам'яті» Окрема пішохідна/автомобільна екскурсія на пів дня або день за таким маршрутом: ''центр Сум → меморіали Другої світової війни → місця пам'яті Голодомору → пам'ятники та меморіальні дошки діячам → місця пам'яті Небесної Сотні → сучасні меморіали загиблим захисникам України.'' ;Локальний маршрут «Охтирка — пам'ять про війну» Це може бути одним із найсильніших сучасних сегментів маршруту, оскільки місто має виразну історію оборони у 2022 році за таким напрямком по містту та околицям: ''місця боїв 2022 року → Алея Пам'яті → меморіали Другої світової війни → пам'ятники захисникам України''. ;Локальний маршрут «Конотопщина» Маршрут, що може тривати протягом всьго дня у м. Конотоп та його околицях → військові меморіали → місця пам'яті жертв нацистської окупації → Пантеон національної пам'яті → меморіальні дошки сучасним захисникам → навколишні села. ;Локальний маршрут «Путивль — Спадщанський ліс» Це фактично готовий військово-історичний маршрут: ''Путивль → меморіали міста → Спадщанський ліс → музей партизанської слави → пам'ятники та об'єкти партизанського руху.'' Також варто видилити ддля нього 2 дні, оскільки [[Спадщанський ліс]] має достатньо об'єктів для окремої подорожі та відпочинку. ;Локальний маршрут «[[Глухів]] — пам'ять крізь століття» Цей маршрут можна зробити історично-хронологічним маршрутом, тобто рухатися Глуховом від найдавніших пам'ятних місць до сучасності: пам'ятники козацької доби → меморіали та поховання Другої світової війни → місця пам'яті жертв політичних репресій і Голодомору → меморіальні дошки сучасним захисникам → місця, пов'язані із загиблими у російсько-українській війні. Пам'ятники загиблим воїнам та жертвам окупації є в Сумах, Глухові, Шостці, Охтирці, Ромнах, Лебедині, Кролевці та багатьох селах області. Значна частина таких об'єктів розташована на території старих кладовищ або в центральних частинах населених пунктів. ** Пам'ять про Голодомор У містах і селах Сумщини встановлені пам'ятні знаки та хрести жертвам Голодомору 1932–1933 років і політичних репресій. Особливо багато таких місць розташовано в сільській місцевості, де меморіали часто встановлювали біля колишніх місць масових поховань. Вони мають переважно стриманий вигляд — хрест, кам'яна стела або меморіальна композиція з написом. Для мандрівника ці об'єкти становлять інтерес як частина локальної історії: написи нерідко містять назви сіл та кількість загиблих або нагадують про конкретні трагічні події. ** Меморіали українських визвольних змагань Сумщина пов'язана з історією українського національного руху XIX–XX століть. У містах області встановлені пам'ятники та меморіальні дошки діячам української культури, політики та визвольного руху. Окрему групу становлять місця, пов'язані з діячами Української революції 1917–1921 років, українським підпіллям та дисидентським рухом. ** Меморіальні місця сучасної російсько-української війни Після 2014 року, а особливо після початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року, на Сумщині виникла нова мережа місць пам'яті. У містах і селах області встановлюються: * меморіальні дошки полеглим захисникам України; * стенди та Алеї пам'яті; * пам'ятники військовослужбовцям; * меморіальні комплекси; * пам'ятні знаки жертвам російських обстрілів; * місця поховання загиблих військових і цивільних. == Підготуватись == Перед поїздкою меморіальними місцями Сумщини варто перевірити актуальну безпекову ситуацію. Сумська область межує з [[Росія|росією]], а більшість районів (Шосткинський, Сумський, Охтирський та частково Конотопський) регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Обмеження на пересування можуть змінюватися залежно від ситуації. Перед подорожжю рекомендується: * перевірити актуальні попередження та обмеження, встановлені обласною та місцевою військовими адміністраціями; * уточнити, чи дозволене відвідання конкретного населеного пункту або меморіального об'єкта; * перевірити режим роботи музеїв та меморіальних комплексів; * за можливості завчасно визначити найближчі укриття; * мати заряджений телефон, павербанк та офлайн-карти; * не наближатися до місць падіння КАБів, БПЛА та інших вибухонебезпечних предметів; * не фотографувати військові об'єкти, блокпости, позиції сил оборони та наслідки обстрілів, якщо це може створювати загрозу безпеці; * під час повітряної тривоги негайно перейти до укриття та дотримуватися вказівок місцевої влади. Для відвідання військових кладовищ, братських могил та меморіалів загиблим захисникам України варто дотримуватися відповідних правил та поважати приватність військовослужбовців і їхніх родин. Частина меморіальних місць може бути розташована на територіях, де можу бути заміновано. Не слід сходити з облаштованих доріг і стежок або відвідувати покинуті військові позиції, окопи та зруйновані будівлі. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == === Великий маршрут «Меморіальна Сумщина» === * Тип маршруту: автомобільний, історико-меморіальний * Орієнтовна тривалість: 4–6 днів * Кількість основних об'єктів: близько 36 * Старт: Суми * Фініш: Суми або Глухів / Шостка залежно від подальшого маршруту Маршрут поєднує меморіальні місця Сумщини, пов'язані з Голодомором 1932–1933 років, Другою світовою війною, політичними репресіями, українськими визвольними змаганнями, російсько-українською війною та пам'яттю про видатних уродженців краю. Це не маршрут, який необхідно пройти за один раз. Його можна поділити на '''окремі локальні подорожі''': ==== 1. Суми — пам'ять обласного центру ==== У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори (напр. на Площі Незалежності), зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. 1.1. '''Меморіал «Героям Сумщини»'''. Меморіальний парк біля вокзалу, присвячений пам'яті захисників України. 1.2. '''Меморіал Слави'''. Військове кладовище та меморіальний комплекс, пов'язаний передусім із пам'яттю про Другу світову війну. 1.3. '''Меморіал «Мати-Батьківщина»'''. Один із головних військових пам'ятників Сум. Розташований на Центральному міському кладовищі. 1.4. '''Меморіал жертвам Голодомору 1932–1933 років'''. Місце пам'яті жертв Голодомору в Сумах. Водночас слід враховувати, що місце масового поховання жертв Голодомору біля Лучанського кладовища є окремою історичною локацією, де, за даними Національного музею Голодомору-геноциду, було поховано не менше 3000 людей. 1.5. '''Пам'ятний знак «Вони закрили собою Суми»'''. Місце пам'яті п'ятьох українських військових, які загинули 1 березня 2022 року, вступивши в бій із російською колоною. Офіційний портал «Місця пам'яті» фіксує цю локацію як окремий об'єкт. 1.6. '''Район кадетського корпусу.''' Місце боїв 24 лютого 2022 року, коли українські військові зупинили спробу російського прориву до Сум. Це радше меморіальна локація, а не традиційний пам'ятник. 1.7. '''Алея Слави воїнам АТО'''. Місце вшанування захисників України, загиблих у російсько-українській війні з 2014 року. Суми варто залишити для окремого пішохідного меморіального маршруту тривалістю 3–5 годин. У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори, зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. ==== 2. Суми — Лебедин — Тростянець ==== 2.1.(8). '''[[Лебедин]] — експозиція знищеної російської техніки'''. У Лебединській громаді створено відкриту експозицію знищеної ворожої техніки. Вона пов'язана з опором російському вторгненню у лютому–квітні 2022 року. Офіційний портал «Місця пам'яті» відносить її до ключових локацій Сумщини. 2.2.(9). '''Лебедин — меморіал пам'яті загиблих захисників'''. До маршруту варто включити сучасний меморіал або Алею пам'яті міста, присвячену загиблим захисникам України. 2.3.(10). '''Лебедин — меморіал жертвам Голодомору'''. У місті встановлено пам'ятник жертвам Голодомору 1932–1933 років. Він є одним із об'єктів, які варто включити до тематичної частини маршруту Голодомору. 2.4.(11). '''[[Тростянець]] — Привокзальна площа'''. Це одна з найважливіших сучасних меморіальних локацій області. 24 лютого 2022 року площу захопили російські військові; вокзал перетворили на штаб, а в підвалі облаштували катівню. Після звільнення міста 26 березня площа залишилася одним із найбільш виразних місць пам'яті про російську окупацію. 2.5.(12). '''Тростянець — місця руйнувань та відновлення міста'''. До маршруту можна включити окремі будівлі та локації, які стали свідками окупації та бойових дій. Офіційний портал «Місця пам'яті» документує масштаб руйнувань Тростянця та свідчення очевидців. ==== 3. Тростянець — Охтирка ==== 3.1.(13). '''[[Охтирка|Охтирський]] міський краєзнавчий музей'''. Будівля музею була пошкоджена авіаударами армії рф у ніч з 7 на 8 березня 2022 року. Одна з авіабомб вибухнула приблизно за три метри від будівлі. Музей став одним із символів руйнування культурної спадщини Сумщини під час російського вторгнення. 3.2.(14). '''Охтирка — місця оборони міста 2022 року'''. До маршруту варто включити меморіальні локації, пов'язані з обороною Охтирки у лютому–березні 2022 року. 3.3.(15). '''Охтирка — Алея Пам'яті'''. Алея з портретами загиблих захисників України є одним із центральних сучасних меморіальних просторів міста. 3.4.(16). '''Охтирка — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів дозволяють поєднати пам'ять про Другу світову війну із сучасною історією міста. Охтирка стала одним із символів оборони Сумщини у 2022 році. У місті створена Алея Пам'яті, де розміщені портрети загиблих захисників України. У серпні 2025 року на алеї було представлено портрети 184 полеглих захисників. У Охтирці також є пам'ятний знак «Героям слава», присвячений захисникам України, та пам'ятний знак Героям Небесної Сотні. ==== 4. Охтирка — Ромни ==== 4.1.(17). '''[[Ромни]] — меморіал жертвам Голодомору'''. Меморіальний комплекс відкритий 22 листопада 2008 року поруч із місцем масового поховання жертв Голодомору. Він складається з пам'ятника «Жертвам Голодомору в Україні (1932–1933)» та монумента «Замучені голодом». 4.2.(18). '''Ромни — пам'ятник Тарасові Шевченку'''. Пам'ятник роботи Івана Кавалерідзе, відкритий 1918 року, має не лише художню, а й меморіальну цінність та є одним із найвідоміших пам'ятників Шевченку в Україні. 4.3.(19). '''Ромни — військовий меморіал'''. Місце поховання та вшанування воїнів, загиблих у Другій світовій війні. 4.4.(20). '''Пустовойтівка — місце пам'яті жертв Голодомору'''. У селі [[Пустовойтівка]] зафіксоване місце масового поховання жертв Голодомору. Національний музей Голодомору-геноциду окремо згадує його у матеріалах своїх досліджень Сумщини. ==== 5. Ромни — Конотоп — Кролевець ==== 5.1.(21). '''[[Конотоп]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із головних військових меморіалів міста. 5.2.(22). '''Конотоп — меморіал жертвам нацистської окупації'''. Місце пам'яті цивільних жертв окупації, зокрема розстріляного єврейського населення міста. 5.3.(23). '''Конотоп — монумент «Конотопчанам, загиблим у війні з російським агресором»'''. Сучасний меморіальний об'єкт, присвячений загиблим захисникам України. 5.4.(24). '''Конотоп — Пантеон національної пам'яті'''. Окремий простір для вшанування загиблих захисників України. 5.5.(25). '''Шаповалівка — пам'ять про Конотопську битву'''. У селі [[Шаповалівка]] розташовані об'єкти, пов'язані з ''Конотопською битвою 1659 року''. Ця зупинка дозволяє включити до маршруту пам'ять про козацьку добу. 5.6.(26). '''[[Кролевець]] — меморіал загиблим героям російсько-української війни'''. У місті розташований меморіал загиблим героям війни на сході України; окремо в місті створено сквер Захисників України. У Конотопі розташований великий меморіальний комплекс жертвам і учасникам Другої світової війни. Меморіал включає братські поховання, скульптурні композиції та стелу з іменами загиблих воїнів-земляків. За даними міської ради, комплекс був відкритий 1969 року. Окремі місця Конотопа пов'язані з пам'яттю про мирних жителів, зокрема жертв нацистської окупації. Один із меморіалів присвячений 257 євреям Конотопа, розстріляним під час окупації міста. ==== 6. Кролевець — Путивль ==== 6.1.(27). '''[[Путивль]] — меморіал партизанської слави'''. Путивль є одним із головних центрів пам'яті про радянський партизанський рух у Сумській області. 6.2.(28). '''Спадщанський ліс — музей партизанської слави'''. Головна меморіальна локація цього маршруту. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання Сидора Ковпака. 6.3.(29). '''Спадщанський ліс — пам'ятники партизанам'''. На території меморіального комплексу розташована низка пам'ятників, поховань та інших об'єктів, пов'язаних із партизанським рухом. 6.4.(30). '''Спадщанський ліс — музей техніки'''. Меморіально-музейна частина комплексу, де представлені зразки військової техніки. Цей сегмент маршруту варто планувати щонайменше на 3–4 години. Одне з найважливіших меморіальних місць Сумщини — Спадщанський ліс поблизу Путивля, пов'язаний з історією радянського партизанського руху 1941–1943 років. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання під командуванням Сидора Ковпака, а згодом у лісі концентрувалися й інші партизанські загони. На території меморіального комплексу можна побачити пам'ятники партизанам, музей партизанської слави, землянки та інші об'єкти, пов'язані з історією партизанського руху. Спадщанський ліс є одним із найбільш відомих місць військово-історичного туризму Сумщини. ==== 7. Путивль — Глухів ==== 7.1.(31). '''[[Глухів]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із центральних військових меморіалів міста, пов'язаний із боями та окупацією Глухова у 1941–1943 роках. 7.2.(32). '''Глухів — меморіал жертвам Голодомору'''. Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років. 7.3.(33). '''Глухів — меморіальні дошки загиблим захисникам України'''. У місті створюється мережа сучасних меморіальних дошок. Частина з них (у цетрі міста) містить QR-коди з біографічною інформацією про загиблих воїнів. 7.4.(34). '''Глухів — меморіальна дошка Юрію Коваленку'''. Окремою точкою маршруту варто зробити меморіальну дошку археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку на будівлі Музею археології Національного заповідника Глухів по вул. Шевченка. ==== 8. Глухів — Шостка ==== 8.1.(35). '''[[Шостка]] — меморіал захисникам України'''. У парку Свободи 22 жовтня 2020 року відкрито меморіал захисникам України. На гранітній стіні викарбувані імена полеглих воїнів. 8.2.(36). '''Шостка — меморіал Другої світової війни'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів, пов'язані з бойовими діями 1941–1943 років. 8.3.(37). '''Шостка — місця пам'яті сучасної війни'''. До маршруту варто включити меморіальні дошки та інші сучасні місця пам'яті захисників України. === Як проходити маршрут === '''Повний маршрут''' доцільно поділити на 3-6 днів: * День 1: Суми — 6–7 об'єктів. * День 1 (2): Суми → Лебедин → Тростянець → Охтирка — 5–6 об'єктів. * День 2 (3): Охтирка → Ромни → Пустовойтівка — 4–5 об'єктів. * День 2 (4): Ромни → Конотоп → Шаповалівка → Кролевець — 5–6 об'єктів. * День 3 (5): Кролевець → Путивль → Спадщанський ліс — 4–5 об'єктів. * День 3 (6): Путивль → Глухів → Шостка — 5–6 об'єктів. Таким чином, мандрівник отримує цілісну історію пам'яті Сумщини: від козацької доби та Конотопської битви — через Голодомор і Другу світову війну — до російсько-української війни 2014–2026 років. '''Варіант скороченого маршруту''': якщо 3-6 днів — забагато, маршрут можна скоротити до 2-3 днів: ''Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Суми''. У цьому випадку потрібно вибрати по 3–4 найважливіші об'єкти в кожному місті. == Застереження == Цей маршрут не слід сприймати як незмінний туристичний трек. Сумська область залишається прикордонним регіоном, де безпекова ситуація може швидко змінюватися. Перед кожною поїздкою необхідно перевіряти актуальні обмеження та можливість відвідання конкретних населених пунктів і об'єктів. Особливо це стосується прикордонних районів та міст (зокрема, Суми, Глухів тощо). Частина сучасних місць пам'яті може розташовуватися поруч із територіями, де тривають обстріли або діють обмеження на відвідування. Для підготовки маршруту корисно також користуватися державною платформою «Місця пам'яті», яка дозволяє формувати власні маршрути між меморіальними об'єктами. == Куди далі == {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} bfwb13rvke1t72uxez37n9mkhk2bxq7 42921 42920 2026-08-15T12:50:24Z Андрій Гриценко 2491 /* 7. Путивль — Глухів */ 42921 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= | маршрут= | тип= <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= | складність= }} '''Меморіальні місця Сумщини''' — це своєрідний маршрут до пам'ятників, меморіальнмх комплексів, військовмх поховань, музеїв та інших місць, пов'язанмх із важливими подіями історії [[Сумська область|Сумської області]] та пам'яттю про людей, які загинули під час воєн, репресій та інших трагічних подій. == Зрозуміти == Сумщина (область з 1939 року, що до того часу включала ериторії Чернігівської, Полтавської та Харківської областей) має особливо багату меморіальну спадщину. Її територія була ареною козацьких війн, російсько-шведського протистояння, Першої та Другої світових воєн, а у ХХІ столітті стала одним із регіонів, що безпосередньо щодня страждають з лютого 2022 року від російської агресії. Меморіальні місця різних епох розташовані як у великих містах, так і в невеликих населених пунктах. ;Великий маршрут «Меморіальна Сумщина»: Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми Це приблизний маршрут, що дозволяє охопити значну частину області. Це великий автомобільний маршрут на 2–4 дні, залежно від кількості об'єктів. Його можна розбити на тематичні ділянки: * '''Суми → Тростянець → Охтирка''': місця пам'яті Другої світової війни, окупації 2022 року та сучасної російсько-української війни. * '''Охтирка → Ромни → Конотоп''': військові меморіали, пам'ятники загиблим, місця пам'яті Голодомору та видатних діячів. * '''Конотоп → Кролевець → Путивль''': Друга світова війна, нацистська окупація, партизанський рух, сучасна війна. * '''Путивль → Глухів → Шостка''': партизанський рух, військова історія, меморіали Другої світової та сучасної війни. ;Локальний маршрут «Суми — місто пам'яті» Окрема пішохідна/автомобільна екскурсія на пів дня або день за таким маршрутом: ''центр Сум → меморіали Другої світової війни → місця пам'яті Голодомору → пам'ятники та меморіальні дошки діячам → місця пам'яті Небесної Сотні → сучасні меморіали загиблим захисникам України.'' ;Локальний маршрут «Охтирка — пам'ять про війну» Це може бути одним із найсильніших сучасних сегментів маршруту, оскільки місто має виразну історію оборони у 2022 році за таким напрямком по містту та околицям: ''місця боїв 2022 року → Алея Пам'яті → меморіали Другої світової війни → пам'ятники захисникам України''. ;Локальний маршрут «Конотопщина» Маршрут, що може тривати протягом всьго дня у м. Конотоп та його околицях → військові меморіали → місця пам'яті жертв нацистської окупації → Пантеон національної пам'яті → меморіальні дошки сучасним захисникам → навколишні села. ;Локальний маршрут «Путивль — Спадщанський ліс» Це фактично готовий військово-історичний маршрут: ''Путивль → меморіали міста → Спадщанський ліс → музей партизанської слави → пам'ятники та об'єкти партизанського руху.'' Також варто видилити ддля нього 2 дні, оскільки [[Спадщанський ліс]] має достатньо об'єктів для окремої подорожі та відпочинку. ;Локальний маршрут «[[Глухів]] — пам'ять крізь століття» Цей маршрут можна зробити історично-хронологічним маршрутом, тобто рухатися Глуховом від найдавніших пам'ятних місць до сучасності: пам'ятники козацької доби → меморіали та поховання Другої світової війни → місця пам'яті жертв політичних репресій і Голодомору → меморіальні дошки сучасним захисникам → місця, пов'язані із загиблими у російсько-українській війні. Пам'ятники загиблим воїнам та жертвам окупації є в Сумах, Глухові, Шостці, Охтирці, Ромнах, Лебедині, Кролевці та багатьох селах області. Значна частина таких об'єктів розташована на території старих кладовищ або в центральних частинах населених пунктів. ** Пам'ять про Голодомор У містах і селах Сумщини встановлені пам'ятні знаки та хрести жертвам Голодомору 1932–1933 років і політичних репресій. Особливо багато таких місць розташовано в сільській місцевості, де меморіали часто встановлювали біля колишніх місць масових поховань. Вони мають переважно стриманий вигляд — хрест, кам'яна стела або меморіальна композиція з написом. Для мандрівника ці об'єкти становлять інтерес як частина локальної історії: написи нерідко містять назви сіл та кількість загиблих або нагадують про конкретні трагічні події. ** Меморіали українських визвольних змагань Сумщина пов'язана з історією українського національного руху XIX–XX століть. У містах області встановлені пам'ятники та меморіальні дошки діячам української культури, політики та визвольного руху. Окрему групу становлять місця, пов'язані з діячами Української революції 1917–1921 років, українським підпіллям та дисидентським рухом. ** Меморіальні місця сучасної російсько-української війни Після 2014 року, а особливо після початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року, на Сумщині виникла нова мережа місць пам'яті. У містах і селах області встановлюються: * меморіальні дошки полеглим захисникам України; * стенди та Алеї пам'яті; * пам'ятники військовослужбовцям; * меморіальні комплекси; * пам'ятні знаки жертвам російських обстрілів; * місця поховання загиблих військових і цивільних. == Підготуватись == Перед поїздкою меморіальними місцями Сумщини варто перевірити актуальну безпекову ситуацію. Сумська область межує з [[Росія|росією]], а більшість районів (Шосткинський, Сумський, Охтирський та частково Конотопський) регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Обмеження на пересування можуть змінюватися залежно від ситуації. Перед подорожжю рекомендується: * перевірити актуальні попередження та обмеження, встановлені обласною та місцевою військовими адміністраціями; * уточнити, чи дозволене відвідання конкретного населеного пункту або меморіального об'єкта; * перевірити режим роботи музеїв та меморіальних комплексів; * за можливості завчасно визначити найближчі укриття; * мати заряджений телефон, павербанк та офлайн-карти; * не наближатися до місць падіння КАБів, БПЛА та інших вибухонебезпечних предметів; * не фотографувати військові об'єкти, блокпости, позиції сил оборони та наслідки обстрілів, якщо це може створювати загрозу безпеці; * під час повітряної тривоги негайно перейти до укриття та дотримуватися вказівок місцевої влади. Для відвідання військових кладовищ, братських могил та меморіалів загиблим захисникам України варто дотримуватися відповідних правил та поважати приватність військовослужбовців і їхніх родин. Частина меморіальних місць може бути розташована на територіях, де можу бути заміновано. Не слід сходити з облаштованих доріг і стежок або відвідувати покинуті військові позиції, окопи та зруйновані будівлі. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == === Великий маршрут «Меморіальна Сумщина» === * Тип маршруту: автомобільний, історико-меморіальний * Орієнтовна тривалість: 4–6 днів * Кількість основних об'єктів: близько 36 * Старт: Суми * Фініш: Суми або Глухів / Шостка залежно від подальшого маршруту Маршрут поєднує меморіальні місця Сумщини, пов'язані з Голодомором 1932–1933 років, Другою світовою війною, політичними репресіями, українськими визвольними змаганнями, російсько-українською війною та пам'яттю про видатних уродженців краю. Це не маршрут, який необхідно пройти за один раз. Його можна поділити на '''окремі локальні подорожі''': ==== 1. Суми — пам'ять обласного центру ==== У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори (напр. на Площі Незалежності), зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. 1.1. '''Меморіал «Героям Сумщини»'''. Меморіальний парк біля вокзалу, присвячений пам'яті захисників України. 1.2. '''Меморіал Слави'''. Військове кладовище та меморіальний комплекс, пов'язаний передусім із пам'яттю про Другу світову війну. 1.3. '''Меморіал «Мати-Батьківщина»'''. Один із головних військових пам'ятників Сум. Розташований на Центральному міському кладовищі. 1.4. '''Меморіал жертвам Голодомору 1932–1933 років'''. Місце пам'яті жертв Голодомору в Сумах. Водночас слід враховувати, що місце масового поховання жертв Голодомору біля Лучанського кладовища є окремою історичною локацією, де, за даними Національного музею Голодомору-геноциду, було поховано не менше 3000 людей. 1.5. '''Пам'ятний знак «Вони закрили собою Суми»'''. Місце пам'яті п'ятьох українських військових, які загинули 1 березня 2022 року, вступивши в бій із російською колоною. Офіційний портал «Місця пам'яті» фіксує цю локацію як окремий об'єкт. 1.6. '''Район кадетського корпусу.''' Місце боїв 24 лютого 2022 року, коли українські військові зупинили спробу російського прориву до Сум. Це радше меморіальна локація, а не традиційний пам'ятник. 1.7. '''Алея Слави воїнам АТО'''. Місце вшанування захисників України, загиблих у російсько-українській війні з 2014 року. Суми варто залишити для окремого пішохідного меморіального маршруту тривалістю 3–5 годин. У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори, зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. ==== 2. Суми — Лебедин — Тростянець ==== 2.1.(8). '''[[Лебедин]] — експозиція знищеної російської техніки'''. У Лебединській громаді створено відкриту експозицію знищеної ворожої техніки. Вона пов'язана з опором російському вторгненню у лютому–квітні 2022 року. Офіційний портал «Місця пам'яті» відносить її до ключових локацій Сумщини. 2.2.(9). '''Лебедин — меморіал пам'яті загиблих захисників'''. До маршруту варто включити сучасний меморіал або Алею пам'яті міста, присвячену загиблим захисникам України. 2.3.(10). '''Лебедин — меморіал жертвам Голодомору'''. У місті встановлено пам'ятник жертвам Голодомору 1932–1933 років. Він є одним із об'єктів, які варто включити до тематичної частини маршруту Голодомору. 2.4.(11). '''[[Тростянець]] — Привокзальна площа'''. Це одна з найважливіших сучасних меморіальних локацій області. 24 лютого 2022 року площу захопили російські військові; вокзал перетворили на штаб, а в підвалі облаштували катівню. Після звільнення міста 26 березня площа залишилася одним із найбільш виразних місць пам'яті про російську окупацію. 2.5.(12). '''Тростянець — місця руйнувань та відновлення міста'''. До маршруту можна включити окремі будівлі та локації, які стали свідками окупації та бойових дій. Офіційний портал «Місця пам'яті» документує масштаб руйнувань Тростянця та свідчення очевидців. ==== 3. Тростянець — Охтирка ==== 3.1.(13). '''[[Охтирка|Охтирський]] міський краєзнавчий музей'''. Будівля музею була пошкоджена авіаударами армії рф у ніч з 7 на 8 березня 2022 року. Одна з авіабомб вибухнула приблизно за три метри від будівлі. Музей став одним із символів руйнування культурної спадщини Сумщини під час російського вторгнення. 3.2.(14). '''Охтирка — місця оборони міста 2022 року'''. До маршруту варто включити меморіальні локації, пов'язані з обороною Охтирки у лютому–березні 2022 року. 3.3.(15). '''Охтирка — Алея Пам'яті'''. Алея з портретами загиблих захисників України є одним із центральних сучасних меморіальних просторів міста. 3.4.(16). '''Охтирка — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів дозволяють поєднати пам'ять про Другу світову війну із сучасною історією міста. Охтирка стала одним із символів оборони Сумщини у 2022 році. У місті створена Алея Пам'яті, де розміщені портрети загиблих захисників України. У серпні 2025 року на алеї було представлено портрети 184 полеглих захисників. У Охтирці також є пам'ятний знак «Героям слава», присвячений захисникам України, та пам'ятний знак Героям Небесної Сотні. ==== 4. Охтирка — Ромни ==== 4.1.(17). '''[[Ромни]] — меморіал жертвам Голодомору'''. Меморіальний комплекс відкритий 22 листопада 2008 року поруч із місцем масового поховання жертв Голодомору. Він складається з пам'ятника «Жертвам Голодомору в Україні (1932–1933)» та монумента «Замучені голодом». 4.2.(18). '''Ромни — пам'ятник Тарасові Шевченку'''. Пам'ятник роботи Івана Кавалерідзе, відкритий 1918 року, має не лише художню, а й меморіальну цінність та є одним із найвідоміших пам'ятників Шевченку в Україні. 4.3.(19). '''Ромни — військовий меморіал'''. Місце поховання та вшанування воїнів, загиблих у Другій світовій війні. 4.4.(20). '''Пустовойтівка — місце пам'яті жертв Голодомору'''. У селі [[Пустовойтівка]] зафіксоване місце масового поховання жертв Голодомору. Національний музей Голодомору-геноциду окремо згадує його у матеріалах своїх досліджень Сумщини. ==== 5. Ромни — Конотоп — Кролевець ==== 5.1.(21). '''[[Конотоп]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із головних військових меморіалів міста. 5.2.(22). '''Конотоп — меморіал жертвам нацистської окупації'''. Місце пам'яті цивільних жертв окупації, зокрема розстріляного єврейського населення міста. 5.3.(23). '''Конотоп — монумент «Конотопчанам, загиблим у війні з російським агресором»'''. Сучасний меморіальний об'єкт, присвячений загиблим захисникам України. 5.4.(24). '''Конотоп — Пантеон національної пам'яті'''. Окремий простір для вшанування загиблих захисників України. 5.5.(25). '''Шаповалівка — пам'ять про Конотопську битву'''. У селі [[Шаповалівка]] розташовані об'єкти, пов'язані з ''Конотопською битвою 1659 року''. Ця зупинка дозволяє включити до маршруту пам'ять про козацьку добу. 5.6.(26). '''[[Кролевець]] — меморіал загиблим героям російсько-української війни'''. У місті розташований меморіал загиблим героям війни на сході України; окремо в місті створено сквер Захисників України. У Конотопі розташований великий меморіальний комплекс жертвам і учасникам Другої світової війни. Меморіал включає братські поховання, скульптурні композиції та стелу з іменами загиблих воїнів-земляків. За даними міської ради, комплекс був відкритий 1969 року. Окремі місця Конотопа пов'язані з пам'яттю про мирних жителів, зокрема жертв нацистської окупації. Один із меморіалів присвячений 257 євреям Конотопа, розстріляним під час окупації міста. ==== 6. Кролевець — Путивль ==== 6.1.(27). '''[[Путивль]] — меморіал партизанської слави'''. Путивль є одним із головних центрів пам'яті про радянський партизанський рух у Сумській області. 6.2.(28). '''Спадщанський ліс — музей партизанської слави'''. Головна меморіальна локація цього маршруту. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання Сидора Ковпака. 6.3.(29). '''Спадщанський ліс — пам'ятники партизанам'''. На території меморіального комплексу розташована низка пам'ятників, поховань та інших об'єктів, пов'язаних із партизанським рухом. 6.4.(30). '''Спадщанський ліс — музей техніки'''. Меморіально-музейна частина комплексу, де представлені зразки військової техніки. Цей сегмент маршруту варто планувати щонайменше на 3–4 години. Одне з найважливіших меморіальних місць Сумщини — Спадщанський ліс поблизу Путивля, пов'язаний з історією радянського партизанського руху 1941–1943 років. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання під командуванням Сидора Ковпака, а згодом у лісі концентрувалися й інші партизанські загони. На території меморіального комплексу можна побачити пам'ятники партизанам, музей партизанської слави, землянки та інші об'єкти, пов'язані з історією партизанського руху. Спадщанський ліс є одним із найбільш відомих місць військово-історичного туризму Сумщини. ==== 7. Путивль — Глухів ==== 7.1.(31). '''[[Глухів]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із центральних військових меморіалів міста, пов'язаний із боями та окупацією Глухова у 1941–1943 роках. 7.2.(32). '''Глухів — меморіал жертвам Голодомору'''. Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років. 7.3.(33). '''Глухів — меморіальні дошки загиблим захисникам України'''. У місті створюється мережа сучасних меморіальних дошок. Частина з них (у цетрі міста) містить QR-коди з біографічною інформацією про загиблих воїнів. 7.4.(34). '''Глухів — меморіальна дошка Юрію Коваленку'''. Окремою точкою маршруту варто зробити меморіальну дошку археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку на будівлі Музею археології Національного заповідника Глухів по вул. Шевченка. У Глухові встановлюються меморіальні дошки загиблим захисникам України. Частина з них має QR-коди, за допомогою яких можна перейти до біографії полеглого воїна, переглянути фотографії та відеоматеріали. Окреме місце займає меморіальна дошка археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку, встановлена на будівлі Музею археології Національного заповідника «Глухів». ==== 8. Глухів — Шостка ==== 8.1.(35). '''[[Шостка]] — меморіал захисникам України'''. У парку Свободи 22 жовтня 2020 року відкрито меморіал захисникам України. На гранітній стіні викарбувані імена полеглих воїнів. 8.2.(36). '''Шостка — меморіал Другої світової війни'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів, пов'язані з бойовими діями 1941–1943 років. 8.3.(37). '''Шостка — місця пам'яті сучасної війни'''. До маршруту варто включити меморіальні дошки та інші сучасні місця пам'яті захисників України. === Як проходити маршрут === '''Повний маршрут''' доцільно поділити на 3-6 днів: * День 1: Суми — 6–7 об'єктів. * День 1 (2): Суми → Лебедин → Тростянець → Охтирка — 5–6 об'єктів. * День 2 (3): Охтирка → Ромни → Пустовойтівка — 4–5 об'єктів. * День 2 (4): Ромни → Конотоп → Шаповалівка → Кролевець — 5–6 об'єктів. * День 3 (5): Кролевець → Путивль → Спадщанський ліс — 4–5 об'єктів. * День 3 (6): Путивль → Глухів → Шостка — 5–6 об'єктів. Таким чином, мандрівник отримує цілісну історію пам'яті Сумщини: від козацької доби та Конотопської битви — через Голодомор і Другу світову війну — до російсько-української війни 2014–2026 років. '''Варіант скороченого маршруту''': якщо 3-6 днів — забагато, маршрут можна скоротити до 2-3 днів: ''Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Суми''. У цьому випадку потрібно вибрати по 3–4 найважливіші об'єкти в кожному місті. == Застереження == Цей маршрут не слід сприймати як незмінний туристичний трек. Сумська область залишається прикордонним регіоном, де безпекова ситуація може швидко змінюватися. Перед кожною поїздкою необхідно перевіряти актуальні обмеження та можливість відвідання конкретних населених пунктів і об'єктів. Особливо це стосується прикордонних районів та міст (зокрема, Суми, Глухів тощо). Частина сучасних місць пам'яті може розташовуватися поруч із територіями, де тривають обстріли або діють обмеження на відвідування. Для підготовки маршруту корисно також користуватися державною платформою «Місця пам'яті», яка дозволяє формувати власні маршрути між меморіальними об'єктами. == Куди далі == {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} ozz7fcbu9js2g8xjbxooujo8giilgh5 42922 42921 2026-08-15T12:51:15Z Андрій Гриценко 2491 /* 5. Ромни — Конотоп — Кролевець */ 42922 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= | маршрут= | тип= <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= | складність= }} '''Меморіальні місця Сумщини''' — це своєрідний маршрут до пам'ятників, меморіальнмх комплексів, військовмх поховань, музеїв та інших місць, пов'язанмх із важливими подіями історії [[Сумська область|Сумської області]] та пам'яттю про людей, які загинули під час воєн, репресій та інших трагічних подій. == Зрозуміти == Сумщина (область з 1939 року, що до того часу включала ериторії Чернігівської, Полтавської та Харківської областей) має особливо багату меморіальну спадщину. Її територія була ареною козацьких війн, російсько-шведського протистояння, Першої та Другої світових воєн, а у ХХІ столітті стала одним із регіонів, що безпосередньо щодня страждають з лютого 2022 року від російської агресії. Меморіальні місця різних епох розташовані як у великих містах, так і в невеликих населених пунктах. ;Великий маршрут «Меморіальна Сумщина»: Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми Це приблизний маршрут, що дозволяє охопити значну частину області. Це великий автомобільний маршрут на 2–4 дні, залежно від кількості об'єктів. Його можна розбити на тематичні ділянки: * '''Суми → Тростянець → Охтирка''': місця пам'яті Другої світової війни, окупації 2022 року та сучасної російсько-української війни. * '''Охтирка → Ромни → Конотоп''': військові меморіали, пам'ятники загиблим, місця пам'яті Голодомору та видатних діячів. * '''Конотоп → Кролевець → Путивль''': Друга світова війна, нацистська окупація, партизанський рух, сучасна війна. * '''Путивль → Глухів → Шостка''': партизанський рух, військова історія, меморіали Другої світової та сучасної війни. ;Локальний маршрут «Суми — місто пам'яті» Окрема пішохідна/автомобільна екскурсія на пів дня або день за таким маршрутом: ''центр Сум → меморіали Другої світової війни → місця пам'яті Голодомору → пам'ятники та меморіальні дошки діячам → місця пам'яті Небесної Сотні → сучасні меморіали загиблим захисникам України.'' ;Локальний маршрут «Охтирка — пам'ять про війну» Це може бути одним із найсильніших сучасних сегментів маршруту, оскільки місто має виразну історію оборони у 2022 році за таким напрямком по містту та околицям: ''місця боїв 2022 року → Алея Пам'яті → меморіали Другої світової війни → пам'ятники захисникам України''. ;Локальний маршрут «Конотопщина» Маршрут, що може тривати протягом всьго дня у м. Конотоп та його околицях → військові меморіали → місця пам'яті жертв нацистської окупації → Пантеон національної пам'яті → меморіальні дошки сучасним захисникам → навколишні села. ;Локальний маршрут «Путивль — Спадщанський ліс» Це фактично готовий військово-історичний маршрут: ''Путивль → меморіали міста → Спадщанський ліс → музей партизанської слави → пам'ятники та об'єкти партизанського руху.'' Також варто видилити ддля нього 2 дні, оскільки [[Спадщанський ліс]] має достатньо об'єктів для окремої подорожі та відпочинку. ;Локальний маршрут «[[Глухів]] — пам'ять крізь століття» Цей маршрут можна зробити історично-хронологічним маршрутом, тобто рухатися Глуховом від найдавніших пам'ятних місць до сучасності: пам'ятники козацької доби → меморіали та поховання Другої світової війни → місця пам'яті жертв політичних репресій і Голодомору → меморіальні дошки сучасним захисникам → місця, пов'язані із загиблими у російсько-українській війні. Пам'ятники загиблим воїнам та жертвам окупації є в Сумах, Глухові, Шостці, Охтирці, Ромнах, Лебедині, Кролевці та багатьох селах області. Значна частина таких об'єктів розташована на території старих кладовищ або в центральних частинах населених пунктів. ** Пам'ять про Голодомор У містах і селах Сумщини встановлені пам'ятні знаки та хрести жертвам Голодомору 1932–1933 років і політичних репресій. Особливо багато таких місць розташовано в сільській місцевості, де меморіали часто встановлювали біля колишніх місць масових поховань. Вони мають переважно стриманий вигляд — хрест, кам'яна стела або меморіальна композиція з написом. Для мандрівника ці об'єкти становлять інтерес як частина локальної історії: написи нерідко містять назви сіл та кількість загиблих або нагадують про конкретні трагічні події. ** Меморіали українських визвольних змагань Сумщина пов'язана з історією українського національного руху XIX–XX століть. У містах області встановлені пам'ятники та меморіальні дошки діячам української культури, політики та визвольного руху. Окрему групу становлять місця, пов'язані з діячами Української революції 1917–1921 років, українським підпіллям та дисидентським рухом. ** Меморіальні місця сучасної російсько-української війни Після 2014 року, а особливо після початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року, на Сумщині виникла нова мережа місць пам'яті. У містах і селах області встановлюються: * меморіальні дошки полеглим захисникам України; * стенди та Алеї пам'яті; * пам'ятники військовослужбовцям; * меморіальні комплекси; * пам'ятні знаки жертвам російських обстрілів; * місця поховання загиблих військових і цивільних. == Підготуватись == Перед поїздкою меморіальними місцями Сумщини варто перевірити актуальну безпекову ситуацію. Сумська область межує з [[Росія|росією]], а більшість районів (Шосткинський, Сумський, Охтирський та частково Конотопський) регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Обмеження на пересування можуть змінюватися залежно від ситуації. Перед подорожжю рекомендується: * перевірити актуальні попередження та обмеження, встановлені обласною та місцевою військовими адміністраціями; * уточнити, чи дозволене відвідання конкретного населеного пункту або меморіального об'єкта; * перевірити режим роботи музеїв та меморіальних комплексів; * за можливості завчасно визначити найближчі укриття; * мати заряджений телефон, павербанк та офлайн-карти; * не наближатися до місць падіння КАБів, БПЛА та інших вибухонебезпечних предметів; * не фотографувати військові об'єкти, блокпости, позиції сил оборони та наслідки обстрілів, якщо це може створювати загрозу безпеці; * під час повітряної тривоги негайно перейти до укриття та дотримуватися вказівок місцевої влади. Для відвідання військових кладовищ, братських могил та меморіалів загиблим захисникам України варто дотримуватися відповідних правил та поважати приватність військовослужбовців і їхніх родин. Частина меморіальних місць може бути розташована на територіях, де можу бути заміновано. Не слід сходити з облаштованих доріг і стежок або відвідувати покинуті військові позиції, окопи та зруйновані будівлі. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == === Великий маршрут «Меморіальна Сумщина» === * Тип маршруту: автомобільний, історико-меморіальний * Орієнтовна тривалість: 4–6 днів * Кількість основних об'єктів: близько 36 * Старт: Суми * Фініш: Суми або Глухів / Шостка залежно від подальшого маршруту Маршрут поєднує меморіальні місця Сумщини, пов'язані з Голодомором 1932–1933 років, Другою світовою війною, політичними репресіями, українськими визвольними змаганнями, російсько-українською війною та пам'яттю про видатних уродженців краю. Це не маршрут, який необхідно пройти за один раз. Його можна поділити на '''окремі локальні подорожі''': ==== 1. Суми — пам'ять обласного центру ==== У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори (напр. на Площі Незалежності), зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. 1.1. '''Меморіал «Героям Сумщини»'''. Меморіальний парк біля вокзалу, присвячений пам'яті захисників України. 1.2. '''Меморіал Слави'''. Військове кладовище та меморіальний комплекс, пов'язаний передусім із пам'яттю про Другу світову війну. 1.3. '''Меморіал «Мати-Батьківщина»'''. Один із головних військових пам'ятників Сум. Розташований на Центральному міському кладовищі. 1.4. '''Меморіал жертвам Голодомору 1932–1933 років'''. Місце пам'яті жертв Голодомору в Сумах. Водночас слід враховувати, що місце масового поховання жертв Голодомору біля Лучанського кладовища є окремою історичною локацією, де, за даними Національного музею Голодомору-геноциду, було поховано не менше 3000 людей. 1.5. '''Пам'ятний знак «Вони закрили собою Суми»'''. Місце пам'яті п'ятьох українських військових, які загинули 1 березня 2022 року, вступивши в бій із російською колоною. Офіційний портал «Місця пам'яті» фіксує цю локацію як окремий об'єкт. 1.6. '''Район кадетського корпусу.''' Місце боїв 24 лютого 2022 року, коли українські військові зупинили спробу російського прориву до Сум. Це радше меморіальна локація, а не традиційний пам'ятник. 1.7. '''Алея Слави воїнам АТО'''. Місце вшанування захисників України, загиблих у російсько-українській війні з 2014 року. Суми варто залишити для окремого пішохідного меморіального маршруту тривалістю 3–5 годин. У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори, зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. ==== 2. Суми — Лебедин — Тростянець ==== 2.1.(8). '''[[Лебедин]] — експозиція знищеної російської техніки'''. У Лебединській громаді створено відкриту експозицію знищеної ворожої техніки. Вона пов'язана з опором російському вторгненню у лютому–квітні 2022 року. Офіційний портал «Місця пам'яті» відносить її до ключових локацій Сумщини. 2.2.(9). '''Лебедин — меморіал пам'яті загиблих захисників'''. До маршруту варто включити сучасний меморіал або Алею пам'яті міста, присвячену загиблим захисникам України. 2.3.(10). '''Лебедин — меморіал жертвам Голодомору'''. У місті встановлено пам'ятник жертвам Голодомору 1932–1933 років. Він є одним із об'єктів, які варто включити до тематичної частини маршруту Голодомору. 2.4.(11). '''[[Тростянець]] — Привокзальна площа'''. Це одна з найважливіших сучасних меморіальних локацій області. 24 лютого 2022 року площу захопили російські військові; вокзал перетворили на штаб, а в підвалі облаштували катівню. Після звільнення міста 26 березня площа залишилася одним із найбільш виразних місць пам'яті про російську окупацію. 2.5.(12). '''Тростянець — місця руйнувань та відновлення міста'''. До маршруту можна включити окремі будівлі та локації, які стали свідками окупації та бойових дій. Офіційний портал «Місця пам'яті» документує масштаб руйнувань Тростянця та свідчення очевидців. ==== 3. Тростянець — Охтирка ==== 3.1.(13). '''[[Охтирка|Охтирський]] міський краєзнавчий музей'''. Будівля музею була пошкоджена авіаударами армії рф у ніч з 7 на 8 березня 2022 року. Одна з авіабомб вибухнула приблизно за три метри від будівлі. Музей став одним із символів руйнування культурної спадщини Сумщини під час російського вторгнення. 3.2.(14). '''Охтирка — місця оборони міста 2022 року'''. До маршруту варто включити меморіальні локації, пов'язані з обороною Охтирки у лютому–березні 2022 року. 3.3.(15). '''Охтирка — Алея Пам'яті'''. Алея з портретами загиблих захисників України є одним із центральних сучасних меморіальних просторів міста. 3.4.(16). '''Охтирка — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів дозволяють поєднати пам'ять про Другу світову війну із сучасною історією міста. Охтирка стала одним із символів оборони Сумщини у 2022 році. У місті створена Алея Пам'яті, де розміщені портрети загиблих захисників України. У серпні 2025 року на алеї було представлено портрети 184 полеглих захисників. У Охтирці також є пам'ятний знак «Героям слава», присвячений захисникам України, та пам'ятний знак Героям Небесної Сотні. ==== 4. Охтирка — Ромни ==== 4.1.(17). '''[[Ромни]] — меморіал жертвам Голодомору'''. Меморіальний комплекс відкритий 22 листопада 2008 року поруч із місцем масового поховання жертв Голодомору. Він складається з пам'ятника «Жертвам Голодомору в Україні (1932–1933)» та монумента «Замучені голодом». 4.2.(18). '''Ромни — пам'ятник Тарасові Шевченку'''. Пам'ятник роботи Івана Кавалерідзе, відкритий 1918 року, має не лише художню, а й меморіальну цінність та є одним із найвідоміших пам'ятників Шевченку в Україні. 4.3.(19). '''Ромни — військовий меморіал'''. Місце поховання та вшанування воїнів, загиблих у Другій світовій війні. 4.4.(20). '''Пустовойтівка — місце пам'яті жертв Голодомору'''. У селі [[Пустовойтівка]] зафіксоване місце масового поховання жертв Голодомору. Національний музей Голодомору-геноциду окремо згадує його у матеріалах своїх досліджень Сумщини. ==== 5. Ромни — Конотоп — Кролевець ==== 5.1.(21). '''[[Конотоп]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із головних військових меморіалів міста. 5.2.(22). '''Конотоп — меморіал жертвам нацистської окупації'''. Місце пам'яті цивільних жертв окупації, зокрема розстріляного єврейського населення міста. 5.3.(23). '''Конотоп — монумент «Конотопчанам, загиблим у війні з російським агресором»'''. Сучасний меморіальний об'єкт, присвячений загиблим захисникам України. 5.4.(24). '''Конотоп — Пантеон національної пам'яті'''. Окремий простір для вшанування загиблих захисників України. 5.5.(25). '''Шаповалівка — пам'ять про Конотопську битву'''. У селі [[Шаповалівка]] розташовані об'єкти, пов'язані з ''Конотопською битвою 1659 року''. Ця зупинка дозволяє включити до маршруту пам'ять про козацьку добу. 5.6.(26). '''[[Кролевець]] — меморіал загиблим героям російсько-української війни'''. У місті розташований меморіал загиблим героям війни на сході України; окремо в місті створено сквер Захисників України. У Конотопі розташований великий меморіальний комплекс жертвам і учасникам Другої світової війни. Меморіал включає братські поховання, скульптурні композиції та стелу з іменами загиблих воїнів-земляків. За даними міської ради, комплекс був відкритий 1969 року. Окремі місця Конотопа пов'язані з пам'яттю про мирних жителів, зокрема жертв нацистської окупації. Один із меморіалів присвячений 257 євреям Конотопа, розстріляним під час окупації міста. У Конотопі сформовано Пантеон національної пам'яті, біля якого проводяться заходи на честь полеглих захисників України. У місті також встановлюються меморіальні дошки на честь військовослужбовців, загиблих у російсько-українській війні. У Кролевці розташований монумент у сквері Захисників України, створений із використанням уламків боєприпасів та техніки, що залишилися після бойових дій на Донбасі. Центральною фігурою композиції є український воїн; прототипом став кролевчанин Валерій Захарченко. ==== 6. Кролевець — Путивль ==== 6.1.(27). '''[[Путивль]] — меморіал партизанської слави'''. Путивль є одним із головних центрів пам'яті про радянський партизанський рух у Сумській області. 6.2.(28). '''Спадщанський ліс — музей партизанської слави'''. Головна меморіальна локація цього маршруту. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання Сидора Ковпака. 6.3.(29). '''Спадщанський ліс — пам'ятники партизанам'''. На території меморіального комплексу розташована низка пам'ятників, поховань та інших об'єктів, пов'язаних із партизанським рухом. 6.4.(30). '''Спадщанський ліс — музей техніки'''. Меморіально-музейна частина комплексу, де представлені зразки військової техніки. Цей сегмент маршруту варто планувати щонайменше на 3–4 години. Одне з найважливіших меморіальних місць Сумщини — Спадщанський ліс поблизу Путивля, пов'язаний з історією радянського партизанського руху 1941–1943 років. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання під командуванням Сидора Ковпака, а згодом у лісі концентрувалися й інші партизанські загони. На території меморіального комплексу можна побачити пам'ятники партизанам, музей партизанської слави, землянки та інші об'єкти, пов'язані з історією партизанського руху. Спадщанський ліс є одним із найбільш відомих місць військово-історичного туризму Сумщини. ==== 7. Путивль — Глухів ==== 7.1.(31). '''[[Глухів]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із центральних військових меморіалів міста, пов'язаний із боями та окупацією Глухова у 1941–1943 роках. 7.2.(32). '''Глухів — меморіал жертвам Голодомору'''. Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років. 7.3.(33). '''Глухів — меморіальні дошки загиблим захисникам України'''. У місті створюється мережа сучасних меморіальних дошок. Частина з них (у цетрі міста) містить QR-коди з біографічною інформацією про загиблих воїнів. 7.4.(34). '''Глухів — меморіальна дошка Юрію Коваленку'''. Окремою точкою маршруту варто зробити меморіальну дошку археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку на будівлі Музею археології Національного заповідника Глухів по вул. Шевченка. У Глухові встановлюються меморіальні дошки загиблим захисникам України. Частина з них має QR-коди, за допомогою яких можна перейти до біографії полеглого воїна, переглянути фотографії та відеоматеріали. Окреме місце займає меморіальна дошка археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку, встановлена на будівлі Музею археології Національного заповідника «Глухів». ==== 8. Глухів — Шостка ==== 8.1.(35). '''[[Шостка]] — меморіал захисникам України'''. У парку Свободи 22 жовтня 2020 року відкрито меморіал захисникам України. На гранітній стіні викарбувані імена полеглих воїнів. 8.2.(36). '''Шостка — меморіал Другої світової війни'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів, пов'язані з бойовими діями 1941–1943 років. 8.3.(37). '''Шостка — місця пам'яті сучасної війни'''. До маршруту варто включити меморіальні дошки та інші сучасні місця пам'яті захисників України. === Як проходити маршрут === '''Повний маршрут''' доцільно поділити на 3-6 днів: * День 1: Суми — 6–7 об'єктів. * День 1 (2): Суми → Лебедин → Тростянець → Охтирка — 5–6 об'єктів. * День 2 (3): Охтирка → Ромни → Пустовойтівка — 4–5 об'єктів. * День 2 (4): Ромни → Конотоп → Шаповалівка → Кролевець — 5–6 об'єктів. * День 3 (5): Кролевець → Путивль → Спадщанський ліс — 4–5 об'єктів. * День 3 (6): Путивль → Глухів → Шостка — 5–6 об'єктів. Таким чином, мандрівник отримує цілісну історію пам'яті Сумщини: від козацької доби та Конотопської битви — через Голодомор і Другу світову війну — до російсько-української війни 2014–2026 років. '''Варіант скороченого маршруту''': якщо 3-6 днів — забагато, маршрут можна скоротити до 2-3 днів: ''Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Суми''. У цьому випадку потрібно вибрати по 3–4 найважливіші об'єкти в кожному місті. == Застереження == Цей маршрут не слід сприймати як незмінний туристичний трек. Сумська область залишається прикордонним регіоном, де безпекова ситуація може швидко змінюватися. Перед кожною поїздкою необхідно перевіряти актуальні обмеження та можливість відвідання конкретних населених пунктів і об'єктів. Особливо це стосується прикордонних районів та міст (зокрема, Суми, Глухів тощо). Частина сучасних місць пам'яті може розташовуватися поруч із територіями, де тривають обстріли або діють обмеження на відвідування. Для підготовки маршруту корисно також користуватися державною платформою «Місця пам'яті», яка дозволяє формувати власні маршрути між меморіальними об'єктами. == Куди далі == {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} mrn68tncwuxp9q2v39k8rkmllckbxyq 42923 42922 2026-08-15T12:52:26Z Андрій Гриценко 2491 /* Зрозуміти */ 42923 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= | маршрут= | тип= <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= | складність= }} '''Меморіальні місця Сумщини''' — це своєрідний маршрут до пам'ятників, меморіальнмх комплексів, військовмх поховань, музеїв та інших місць, пов'язанмх із важливими подіями історії [[Сумська область|Сумської області]] та пам'яттю про людей, які загинули під час воєн, репресій та інших трагічних подій. == Зрозуміти == Сумщина (область з 1939 року, що до того часу включала ериторії Чернігівської, Полтавської та Харківської областей) має особливо багату меморіальну спадщину. Її територія була ареною козацьких війн, російсько-шведського протистояння, Першої та Другої світових воєн, а у ХХІ столітті стала одним із регіонів, що безпосередньо щодня страждають з лютого 2022 року від російської агресії. Меморіальні місця різних епох розташовані як у великих містах, так і в невеликих населених пунктах. ;Великий маршрут «Меморіальна Сумщина»: Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми Це приблизний маршрут, що дозволяє охопити значну частину області. Це великий автомобільний маршрут на 2–4 дні, залежно від кількості об'єктів. Його можна розбити на тематичні ділянки: * '''Суми → Тростянець → Охтирка''': місця пам'яті Другої світової війни, окупації 2022 року та сучасної російсько-української війни. * '''Охтирка → Ромни → Конотоп''': військові меморіали, пам'ятники загиблим, місця пам'яті Голодомору та видатних діячів. * '''Конотоп → Кролевець → Путивль''': Друга світова війна, нацистська окупація, партизанський рух, сучасна війна. * '''Путивль → Глухів → Шостка''': партизанський рух, військова історія, меморіали Другої світової та сучасної війни. ;Локальний маршрут «Суми — місто пам'яті» Окрема пішохідна/автомобільна екскурсія на пів дня або день за таким маршрутом: ''центр Сум → меморіали Другої світової війни → місця пам'яті Голодомору → пам'ятники та меморіальні дошки діячам → місця пам'яті Небесної Сотні → сучасні меморіали загиблим захисникам України.'' ;Локальний маршрут «Охтирка — пам'ять про війну» Це може бути одним із найсильніших сучасних сегментів маршруту, оскільки місто має виразну історію оборони у 2022 році за таким напрямком по містту та околицям: ''місця боїв 2022 року → Алея Пам'яті → меморіали Другої світової війни → пам'ятники захисникам України''. ;Локальний маршрут «Конотопщина» Маршрут, що може тривати протягом всьго дня у м. Конотоп та його околицях → військові меморіали → місця пам'яті жертв нацистської окупації → Пантеон національної пам'яті → меморіальні дошки сучасним захисникам → навколишні села. ;Локальний маршрут «Путивль — Спадщанський ліс» Це фактично готовий військово-історичний маршрут: ''Путивль → меморіали міста → Спадщанський ліс → музей партизанської слави → пам'ятники та об'єкти партизанського руху.'' Також варто видилити ддля нього 2 дні, оскільки [[Спадщанський ліс]] має достатньо об'єктів для окремої подорожі та відпочинку. ;Локальний маршрут «[[Глухів]] — пам'ять крізь століття» Цей маршрут можна зробити історично-хронологічним маршрутом, тобто рухатися Глуховом від найдавніших пам'ятних місць до сучасності: пам'ятники козацької доби → меморіали та поховання Другої світової війни → місця пам'яті жертв політичних репресій і Голодомору → меморіальні дошки сучасним захисникам → місця, пов'язані із загиблими у російсько-українській війні. Пам'ятники загиблим воїнам та жертвам окупації є в Сумах, Глухові, Шостці, Охтирці, Ромнах, Лебедині, Кролевці та багатьох селах області. Значна частина таких об'єктів розташована на території старих кладовищ або в центральних частинах населених пунктів. ** Пам'ять про Голодомор У містах і селах Сумщини встановлені пам'ятні знаки та хрести жертвам Голодомору 1932–1933 років і політичних репресій. Особливо багато таких місць розташовано в сільській місцевості, де меморіали часто встановлювали біля колишніх місць масових поховань. Вони мають переважно стриманий вигляд — хрест, кам'яна стела або меморіальна композиція з написом. Для мандрівника ці об'єкти становлять інтерес як частина локальної історії: написи нерідко містять назви сіл та кількість загиблих або нагадують про конкретні трагічні події. ** Меморіали українських визвольних змагань Сумщина пов'язана з історією українського національного руху XIX–XX століть. У містах області встановлені пам'ятники та меморіальні дошки діячам української культури, політики та визвольного руху. Окрему групу становлять місця, пов'язані з діячами Української революції 1917–1921 років, українським підпіллям та дисидентським рухом. ** Меморіальні місця сучасної російсько-української війни Після 2014 року, а особливо після початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року, на Сумщині виникла нова мережа місць пам'яті. У містах і селах області встановлюються: * меморіальні дошки полеглим захисникам України; * стенди та Алеї пам'яті; * пам'ятники військовослужбовцям; * меморіальні комплекси; * пам'ятні знаки жертвам російських обстрілів; * місця поховання загиблих військових і цивільних. **Пам'ятники та місця пам'яті видатних уродженців Сумщини У Сумах, Ромнах, Глухові, Конотопі, Лебедині, Путивлі та інших містах встановлені пам'ятники, погруддя й меморіальні дошки письменникам, художникам, ученим, композиторам, педагогам та громадським діячам. Особливе місце посідають пам'ятники Тарасу Шевченку. На Сумщині їх встановлено в багатьох населених пунктах; одним із найдавніших є пам'ятник Шевченку в Ромнах, відкритий ще 1918 року за проєктом Івана Кавалерідзе. == Підготуватись == Перед поїздкою меморіальними місцями Сумщини варто перевірити актуальну безпекову ситуацію. Сумська область межує з [[Росія|росією]], а більшість районів (Шосткинський, Сумський, Охтирський та частково Конотопський) регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Обмеження на пересування можуть змінюватися залежно від ситуації. Перед подорожжю рекомендується: * перевірити актуальні попередження та обмеження, встановлені обласною та місцевою військовими адміністраціями; * уточнити, чи дозволене відвідання конкретного населеного пункту або меморіального об'єкта; * перевірити режим роботи музеїв та меморіальних комплексів; * за можливості завчасно визначити найближчі укриття; * мати заряджений телефон, павербанк та офлайн-карти; * не наближатися до місць падіння КАБів, БПЛА та інших вибухонебезпечних предметів; * не фотографувати військові об'єкти, блокпости, позиції сил оборони та наслідки обстрілів, якщо це може створювати загрозу безпеці; * під час повітряної тривоги негайно перейти до укриття та дотримуватися вказівок місцевої влади. Для відвідання військових кладовищ, братських могил та меморіалів загиблим захисникам України варто дотримуватися відповідних правил та поважати приватність військовослужбовців і їхніх родин. Частина меморіальних місць може бути розташована на територіях, де можу бути заміновано. Не слід сходити з облаштованих доріг і стежок або відвідувати покинуті військові позиції, окопи та зруйновані будівлі. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == === Великий маршрут «Меморіальна Сумщина» === * Тип маршруту: автомобільний, історико-меморіальний * Орієнтовна тривалість: 4–6 днів * Кількість основних об'єктів: близько 36 * Старт: Суми * Фініш: Суми або Глухів / Шостка залежно від подальшого маршруту Маршрут поєднує меморіальні місця Сумщини, пов'язані з Голодомором 1932–1933 років, Другою світовою війною, політичними репресіями, українськими визвольними змаганнями, російсько-українською війною та пам'яттю про видатних уродженців краю. Це не маршрут, який необхідно пройти за один раз. Його можна поділити на '''окремі локальні подорожі''': ==== 1. Суми — пам'ять обласного центру ==== У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори (напр. на Площі Незалежності), зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. 1.1. '''Меморіал «Героям Сумщини»'''. Меморіальний парк біля вокзалу, присвячений пам'яті захисників України. 1.2. '''Меморіал Слави'''. Військове кладовище та меморіальний комплекс, пов'язаний передусім із пам'яттю про Другу світову війну. 1.3. '''Меморіал «Мати-Батьківщина»'''. Один із головних військових пам'ятників Сум. Розташований на Центральному міському кладовищі. 1.4. '''Меморіал жертвам Голодомору 1932–1933 років'''. Місце пам'яті жертв Голодомору в Сумах. Водночас слід враховувати, що місце масового поховання жертв Голодомору біля Лучанського кладовища є окремою історичною локацією, де, за даними Національного музею Голодомору-геноциду, було поховано не менше 3000 людей. 1.5. '''Пам'ятний знак «Вони закрили собою Суми»'''. Місце пам'яті п'ятьох українських військових, які загинули 1 березня 2022 року, вступивши в бій із російською колоною. Офіційний портал «Місця пам'яті» фіксує цю локацію як окремий об'єкт. 1.6. '''Район кадетського корпусу.''' Місце боїв 24 лютого 2022 року, коли українські військові зупинили спробу російського прориву до Сум. Це радше меморіальна локація, а не традиційний пам'ятник. 1.7. '''Алея Слави воїнам АТО'''. Місце вшанування захисників України, загиблих у російсько-українській війні з 2014 року. Суми варто залишити для окремого пішохідного меморіального маршруту тривалістю 3–5 годин. У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори, зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. ==== 2. Суми — Лебедин — Тростянець ==== 2.1.(8). '''[[Лебедин]] — експозиція знищеної російської техніки'''. У Лебединській громаді створено відкриту експозицію знищеної ворожої техніки. Вона пов'язана з опором російському вторгненню у лютому–квітні 2022 року. Офіційний портал «Місця пам'яті» відносить її до ключових локацій Сумщини. 2.2.(9). '''Лебедин — меморіал пам'яті загиблих захисників'''. До маршруту варто включити сучасний меморіал або Алею пам'яті міста, присвячену загиблим захисникам України. 2.3.(10). '''Лебедин — меморіал жертвам Голодомору'''. У місті встановлено пам'ятник жертвам Голодомору 1932–1933 років. Він є одним із об'єктів, які варто включити до тематичної частини маршруту Голодомору. 2.4.(11). '''[[Тростянець]] — Привокзальна площа'''. Це одна з найважливіших сучасних меморіальних локацій області. 24 лютого 2022 року площу захопили російські військові; вокзал перетворили на штаб, а в підвалі облаштували катівню. Після звільнення міста 26 березня площа залишилася одним із найбільш виразних місць пам'яті про російську окупацію. 2.5.(12). '''Тростянець — місця руйнувань та відновлення міста'''. До маршруту можна включити окремі будівлі та локації, які стали свідками окупації та бойових дій. Офіційний портал «Місця пам'яті» документує масштаб руйнувань Тростянця та свідчення очевидців. ==== 3. Тростянець — Охтирка ==== 3.1.(13). '''[[Охтирка|Охтирський]] міський краєзнавчий музей'''. Будівля музею була пошкоджена авіаударами армії рф у ніч з 7 на 8 березня 2022 року. Одна з авіабомб вибухнула приблизно за три метри від будівлі. Музей став одним із символів руйнування культурної спадщини Сумщини під час російського вторгнення. 3.2.(14). '''Охтирка — місця оборони міста 2022 року'''. До маршруту варто включити меморіальні локації, пов'язані з обороною Охтирки у лютому–березні 2022 року. 3.3.(15). '''Охтирка — Алея Пам'яті'''. Алея з портретами загиблих захисників України є одним із центральних сучасних меморіальних просторів міста. 3.4.(16). '''Охтирка — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів дозволяють поєднати пам'ять про Другу світову війну із сучасною історією міста. Охтирка стала одним із символів оборони Сумщини у 2022 році. У місті створена Алея Пам'яті, де розміщені портрети загиблих захисників України. У серпні 2025 року на алеї було представлено портрети 184 полеглих захисників. У Охтирці також є пам'ятний знак «Героям слава», присвячений захисникам України, та пам'ятний знак Героям Небесної Сотні. ==== 4. Охтирка — Ромни ==== 4.1.(17). '''[[Ромни]] — меморіал жертвам Голодомору'''. Меморіальний комплекс відкритий 22 листопада 2008 року поруч із місцем масового поховання жертв Голодомору. Він складається з пам'ятника «Жертвам Голодомору в Україні (1932–1933)» та монумента «Замучені голодом». 4.2.(18). '''Ромни — пам'ятник Тарасові Шевченку'''. Пам'ятник роботи Івана Кавалерідзе, відкритий 1918 року, має не лише художню, а й меморіальну цінність та є одним із найвідоміших пам'ятників Шевченку в Україні. 4.3.(19). '''Ромни — військовий меморіал'''. Місце поховання та вшанування воїнів, загиблих у Другій світовій війні. 4.4.(20). '''Пустовойтівка — місце пам'яті жертв Голодомору'''. У селі [[Пустовойтівка]] зафіксоване місце масового поховання жертв Голодомору. Національний музей Голодомору-геноциду окремо згадує його у матеріалах своїх досліджень Сумщини. ==== 5. Ромни — Конотоп — Кролевець ==== 5.1.(21). '''[[Конотоп]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із головних військових меморіалів міста. 5.2.(22). '''Конотоп — меморіал жертвам нацистської окупації'''. Місце пам'яті цивільних жертв окупації, зокрема розстріляного єврейського населення міста. 5.3.(23). '''Конотоп — монумент «Конотопчанам, загиблим у війні з російським агресором»'''. Сучасний меморіальний об'єкт, присвячений загиблим захисникам України. 5.4.(24). '''Конотоп — Пантеон національної пам'яті'''. Окремий простір для вшанування загиблих захисників України. 5.5.(25). '''Шаповалівка — пам'ять про Конотопську битву'''. У селі [[Шаповалівка]] розташовані об'єкти, пов'язані з ''Конотопською битвою 1659 року''. Ця зупинка дозволяє включити до маршруту пам'ять про козацьку добу. 5.6.(26). '''[[Кролевець]] — меморіал загиблим героям російсько-української війни'''. У місті розташований меморіал загиблим героям війни на сході України; окремо в місті створено сквер Захисників України. У Конотопі розташований великий меморіальний комплекс жертвам і учасникам Другої світової війни. Меморіал включає братські поховання, скульптурні композиції та стелу з іменами загиблих воїнів-земляків. За даними міської ради, комплекс був відкритий 1969 року. Окремі місця Конотопа пов'язані з пам'яттю про мирних жителів, зокрема жертв нацистської окупації. Один із меморіалів присвячений 257 євреям Конотопа, розстріляним під час окупації міста. У Конотопі сформовано Пантеон національної пам'яті, біля якого проводяться заходи на честь полеглих захисників України. У місті також встановлюються меморіальні дошки на честь військовослужбовців, загиблих у російсько-українській війні. У Кролевці розташований монумент у сквері Захисників України, створений із використанням уламків боєприпасів та техніки, що залишилися після бойових дій на Донбасі. Центральною фігурою композиції є український воїн; прототипом став кролевчанин Валерій Захарченко. ==== 6. Кролевець — Путивль ==== 6.1.(27). '''[[Путивль]] — меморіал партизанської слави'''. Путивль є одним із головних центрів пам'яті про радянський партизанський рух у Сумській області. 6.2.(28). '''Спадщанський ліс — музей партизанської слави'''. Головна меморіальна локація цього маршруту. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання Сидора Ковпака. 6.3.(29). '''Спадщанський ліс — пам'ятники партизанам'''. На території меморіального комплексу розташована низка пам'ятників, поховань та інших об'єктів, пов'язаних із партизанським рухом. 6.4.(30). '''Спадщанський ліс — музей техніки'''. Меморіально-музейна частина комплексу, де представлені зразки військової техніки. Цей сегмент маршруту варто планувати щонайменше на 3–4 години. Одне з найважливіших меморіальних місць Сумщини — Спадщанський ліс поблизу Путивля, пов'язаний з історією радянського партизанського руху 1941–1943 років. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання під командуванням Сидора Ковпака, а згодом у лісі концентрувалися й інші партизанські загони. На території меморіального комплексу можна побачити пам'ятники партизанам, музей партизанської слави, землянки та інші об'єкти, пов'язані з історією партизанського руху. Спадщанський ліс є одним із найбільш відомих місць військово-історичного туризму Сумщини. ==== 7. Путивль — Глухів ==== 7.1.(31). '''[[Глухів]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із центральних військових меморіалів міста, пов'язаний із боями та окупацією Глухова у 1941–1943 роках. 7.2.(32). '''Глухів — меморіал жертвам Голодомору'''. Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років. 7.3.(33). '''Глухів — меморіальні дошки загиблим захисникам України'''. У місті створюється мережа сучасних меморіальних дошок. Частина з них (у цетрі міста) містить QR-коди з біографічною інформацією про загиблих воїнів. 7.4.(34). '''Глухів — меморіальна дошка Юрію Коваленку'''. Окремою точкою маршруту варто зробити меморіальну дошку археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку на будівлі Музею археології Національного заповідника Глухів по вул. Шевченка. У Глухові встановлюються меморіальні дошки загиблим захисникам України. Частина з них має QR-коди, за допомогою яких можна перейти до біографії полеглого воїна, переглянути фотографії та відеоматеріали. Окреме місце займає меморіальна дошка археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку, встановлена на будівлі Музею археології Національного заповідника «Глухів». ==== 8. Глухів — Шостка ==== 8.1.(35). '''[[Шостка]] — меморіал захисникам України'''. У парку Свободи 22 жовтня 2020 року відкрито меморіал захисникам України. На гранітній стіні викарбувані імена полеглих воїнів. 8.2.(36). '''Шостка — меморіал Другої світової війни'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів, пов'язані з бойовими діями 1941–1943 років. 8.3.(37). '''Шостка — місця пам'яті сучасної війни'''. До маршруту варто включити меморіальні дошки та інші сучасні місця пам'яті захисників України. === Як проходити маршрут === '''Повний маршрут''' доцільно поділити на 3-6 днів: * День 1: Суми — 6–7 об'єктів. * День 1 (2): Суми → Лебедин → Тростянець → Охтирка — 5–6 об'єктів. * День 2 (3): Охтирка → Ромни → Пустовойтівка — 4–5 об'єктів. * День 2 (4): Ромни → Конотоп → Шаповалівка → Кролевець — 5–6 об'єктів. * День 3 (5): Кролевець → Путивль → Спадщанський ліс — 4–5 об'єктів. * День 3 (6): Путивль → Глухів → Шостка — 5–6 об'єктів. Таким чином, мандрівник отримує цілісну історію пам'яті Сумщини: від козацької доби та Конотопської битви — через Голодомор і Другу світову війну — до російсько-української війни 2014–2026 років. '''Варіант скороченого маршруту''': якщо 3-6 днів — забагато, маршрут можна скоротити до 2-3 днів: ''Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Суми''. У цьому випадку потрібно вибрати по 3–4 найважливіші об'єкти в кожному місті. == Застереження == Цей маршрут не слід сприймати як незмінний туристичний трек. Сумська область залишається прикордонним регіоном, де безпекова ситуація може швидко змінюватися. Перед кожною поїздкою необхідно перевіряти актуальні обмеження та можливість відвідання конкретних населених пунктів і об'єктів. Особливо це стосується прикордонних районів та міст (зокрема, Суми, Глухів тощо). Частина сучасних місць пам'яті може розташовуватися поруч із територіями, де тривають обстріли або діють обмеження на відвідування. Для підготовки маршруту корисно також користуватися державною платформою «Місця пам'яті», яка дозволяє формувати власні маршрути між меморіальними об'єктами. == Куди далі == {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} q45svrj79tq0w1tgpb53t4mdr3ywr2t 42924 42923 2026-08-15T14:05:56Z Андрій Гриценко 2491 /* Куди далі */ 42924 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= | маршрут= | тип= <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= | складність= }} '''Меморіальні місця Сумщини''' — це своєрідний маршрут до пам'ятників, меморіальнмх комплексів, військовмх поховань, музеїв та інших місць, пов'язанмх із важливими подіями історії [[Сумська область|Сумської області]] та пам'яттю про людей, які загинули під час воєн, репресій та інших трагічних подій. == Зрозуміти == Сумщина (область з 1939 року, що до того часу включала ериторії Чернігівської, Полтавської та Харківської областей) має особливо багату меморіальну спадщину. Її територія була ареною козацьких війн, російсько-шведського протистояння, Першої та Другої світових воєн, а у ХХІ столітті стала одним із регіонів, що безпосередньо щодня страждають з лютого 2022 року від російської агресії. Меморіальні місця різних епох розташовані як у великих містах, так і в невеликих населених пунктах. ;Великий маршрут «Меморіальна Сумщина»: Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми Це приблизний маршрут, що дозволяє охопити значну частину області. Це великий автомобільний маршрут на 2–4 дні, залежно від кількості об'єктів. Його можна розбити на тематичні ділянки: * '''Суми → Тростянець → Охтирка''': місця пам'яті Другої світової війни, окупації 2022 року та сучасної російсько-української війни. * '''Охтирка → Ромни → Конотоп''': військові меморіали, пам'ятники загиблим, місця пам'яті Голодомору та видатних діячів. * '''Конотоп → Кролевець → Путивль''': Друга світова війна, нацистська окупація, партизанський рух, сучасна війна. * '''Путивль → Глухів → Шостка''': партизанський рух, військова історія, меморіали Другої світової та сучасної війни. ;Локальний маршрут «Суми — місто пам'яті» Окрема пішохідна/автомобільна екскурсія на пів дня або день за таким маршрутом: ''центр Сум → меморіали Другої світової війни → місця пам'яті Голодомору → пам'ятники та меморіальні дошки діячам → місця пам'яті Небесної Сотні → сучасні меморіали загиблим захисникам України.'' ;Локальний маршрут «Охтирка — пам'ять про війну» Це може бути одним із найсильніших сучасних сегментів маршруту, оскільки місто має виразну історію оборони у 2022 році за таким напрямком по містту та околицям: ''місця боїв 2022 року → Алея Пам'яті → меморіали Другої світової війни → пам'ятники захисникам України''. ;Локальний маршрут «Конотопщина» Маршрут, що може тривати протягом всьго дня у м. Конотоп та його околицях → військові меморіали → місця пам'яті жертв нацистської окупації → Пантеон національної пам'яті → меморіальні дошки сучасним захисникам → навколишні села. ;Локальний маршрут «Путивль — Спадщанський ліс» Це фактично готовий військово-історичний маршрут: ''Путивль → меморіали міста → Спадщанський ліс → музей партизанської слави → пам'ятники та об'єкти партизанського руху.'' Також варто видилити ддля нього 2 дні, оскільки [[Спадщанський ліс]] має достатньо об'єктів для окремої подорожі та відпочинку. ;Локальний маршрут «[[Глухів]] — пам'ять крізь століття» Цей маршрут можна зробити історично-хронологічним маршрутом, тобто рухатися Глуховом від найдавніших пам'ятних місць до сучасності: пам'ятники козацької доби → меморіали та поховання Другої світової війни → місця пам'яті жертв політичних репресій і Голодомору → меморіальні дошки сучасним захисникам → місця, пов'язані із загиблими у російсько-українській війні. Пам'ятники загиблим воїнам та жертвам окупації є в Сумах, Глухові, Шостці, Охтирці, Ромнах, Лебедині, Кролевці та багатьох селах області. Значна частина таких об'єктів розташована на території старих кладовищ або в центральних частинах населених пунктів. ** Пам'ять про Голодомор У містах і селах Сумщини встановлені пам'ятні знаки та хрести жертвам Голодомору 1932–1933 років і політичних репресій. Особливо багато таких місць розташовано в сільській місцевості, де меморіали часто встановлювали біля колишніх місць масових поховань. Вони мають переважно стриманий вигляд — хрест, кам'яна стела або меморіальна композиція з написом. Для мандрівника ці об'єкти становлять інтерес як частина локальної історії: написи нерідко містять назви сіл та кількість загиблих або нагадують про конкретні трагічні події. ** Меморіали українських визвольних змагань Сумщина пов'язана з історією українського національного руху XIX–XX століть. У містах області встановлені пам'ятники та меморіальні дошки діячам української культури, політики та визвольного руху. Окрему групу становлять місця, пов'язані з діячами Української революції 1917–1921 років, українським підпіллям та дисидентським рухом. ** Меморіальні місця сучасної російсько-української війни Після 2014 року, а особливо після початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року, на Сумщині виникла нова мережа місць пам'яті. У містах і селах області встановлюються: * меморіальні дошки полеглим захисникам України; * стенди та Алеї пам'яті; * пам'ятники військовослужбовцям; * меморіальні комплекси; * пам'ятні знаки жертвам російських обстрілів; * місця поховання загиблих військових і цивільних. **Пам'ятники та місця пам'яті видатних уродженців Сумщини У Сумах, Ромнах, Глухові, Конотопі, Лебедині, Путивлі та інших містах встановлені пам'ятники, погруддя й меморіальні дошки письменникам, художникам, ученим, композиторам, педагогам та громадським діячам. Особливе місце посідають пам'ятники Тарасу Шевченку. На Сумщині їх встановлено в багатьох населених пунктах; одним із найдавніших є пам'ятник Шевченку в Ромнах, відкритий ще 1918 року за проєктом Івана Кавалерідзе. == Підготуватись == Перед поїздкою меморіальними місцями Сумщини варто перевірити актуальну безпекову ситуацію. Сумська область межує з [[Росія|росією]], а більшість районів (Шосткинський, Сумський, Охтирський та частково Конотопський) регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Обмеження на пересування можуть змінюватися залежно від ситуації. Перед подорожжю рекомендується: * перевірити актуальні попередження та обмеження, встановлені обласною та місцевою військовими адміністраціями; * уточнити, чи дозволене відвідання конкретного населеного пункту або меморіального об'єкта; * перевірити режим роботи музеїв та меморіальних комплексів; * за можливості завчасно визначити найближчі укриття; * мати заряджений телефон, павербанк та офлайн-карти; * не наближатися до місць падіння КАБів, БПЛА та інших вибухонебезпечних предметів; * не фотографувати військові об'єкти, блокпости, позиції сил оборони та наслідки обстрілів, якщо це може створювати загрозу безпеці; * під час повітряної тривоги негайно перейти до укриття та дотримуватися вказівок місцевої влади. Для відвідання військових кладовищ, братських могил та меморіалів загиблим захисникам України варто дотримуватися відповідних правил та поважати приватність військовослужбовців і їхніх родин. Частина меморіальних місць може бути розташована на територіях, де можу бути заміновано. Не слід сходити з облаштованих доріг і стежок або відвідувати покинуті військові позиції, окопи та зруйновані будівлі. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == === Великий маршрут «Меморіальна Сумщина» === * Тип маршруту: автомобільний, історико-меморіальний * Орієнтовна тривалість: 4–6 днів * Кількість основних об'єктів: близько 36 * Старт: Суми * Фініш: Суми або Глухів / Шостка залежно від подальшого маршруту Маршрут поєднує меморіальні місця Сумщини, пов'язані з Голодомором 1932–1933 років, Другою світовою війною, політичними репресіями, українськими визвольними змаганнями, російсько-українською війною та пам'яттю про видатних уродженців краю. Це не маршрут, який необхідно пройти за один раз. Його можна поділити на '''окремі локальні подорожі''': ==== 1. Суми — пам'ять обласного центру ==== У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори (напр. на Площі Незалежності), зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. 1.1. '''Меморіал «Героям Сумщини»'''. Меморіальний парк біля вокзалу, присвячений пам'яті захисників України. 1.2. '''Меморіал Слави'''. Військове кладовище та меморіальний комплекс, пов'язаний передусім із пам'яттю про Другу світову війну. 1.3. '''Меморіал «Мати-Батьківщина»'''. Один із головних військових пам'ятників Сум. Розташований на Центральному міському кладовищі. 1.4. '''Меморіал жертвам Голодомору 1932–1933 років'''. Місце пам'яті жертв Голодомору в Сумах. Водночас слід враховувати, що місце масового поховання жертв Голодомору біля Лучанського кладовища є окремою історичною локацією, де, за даними Національного музею Голодомору-геноциду, було поховано не менше 3000 людей. 1.5. '''Пам'ятний знак «Вони закрили собою Суми»'''. Місце пам'яті п'ятьох українських військових, які загинули 1 березня 2022 року, вступивши в бій із російською колоною. Офіційний портал «Місця пам'яті» фіксує цю локацію як окремий об'єкт. 1.6. '''Район кадетського корпусу.''' Місце боїв 24 лютого 2022 року, коли українські військові зупинили спробу російського прориву до Сум. Це радше меморіальна локація, а не традиційний пам'ятник. 1.7. '''Алея Слави воїнам АТО'''. Місце вшанування захисників України, загиблих у російсько-українській війні з 2014 року. Суми варто залишити для окремого пішохідного меморіального маршруту тривалістю 3–5 годин. У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори, зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. ==== 2. Суми — Лебедин — Тростянець ==== 2.1.(8). '''[[Лебедин]] — експозиція знищеної російської техніки'''. У Лебединській громаді створено відкриту експозицію знищеної ворожої техніки. Вона пов'язана з опором російському вторгненню у лютому–квітні 2022 року. Офіційний портал «Місця пам'яті» відносить її до ключових локацій Сумщини. 2.2.(9). '''Лебедин — меморіал пам'яті загиблих захисників'''. До маршруту варто включити сучасний меморіал або Алею пам'яті міста, присвячену загиблим захисникам України. 2.3.(10). '''Лебедин — меморіал жертвам Голодомору'''. У місті встановлено пам'ятник жертвам Голодомору 1932–1933 років. Він є одним із об'єктів, які варто включити до тематичної частини маршруту Голодомору. 2.4.(11). '''[[Тростянець]] — Привокзальна площа'''. Це одна з найважливіших сучасних меморіальних локацій області. 24 лютого 2022 року площу захопили російські військові; вокзал перетворили на штаб, а в підвалі облаштували катівню. Після звільнення міста 26 березня площа залишилася одним із найбільш виразних місць пам'яті про російську окупацію. 2.5.(12). '''Тростянець — місця руйнувань та відновлення міста'''. До маршруту можна включити окремі будівлі та локації, які стали свідками окупації та бойових дій. Офіційний портал «Місця пам'яті» документує масштаб руйнувань Тростянця та свідчення очевидців. ==== 3. Тростянець — Охтирка ==== 3.1.(13). '''[[Охтирка|Охтирський]] міський краєзнавчий музей'''. Будівля музею була пошкоджена авіаударами армії рф у ніч з 7 на 8 березня 2022 року. Одна з авіабомб вибухнула приблизно за три метри від будівлі. Музей став одним із символів руйнування культурної спадщини Сумщини під час російського вторгнення. 3.2.(14). '''Охтирка — місця оборони міста 2022 року'''. До маршруту варто включити меморіальні локації, пов'язані з обороною Охтирки у лютому–березні 2022 року. 3.3.(15). '''Охтирка — Алея Пам'яті'''. Алея з портретами загиблих захисників України є одним із центральних сучасних меморіальних просторів міста. 3.4.(16). '''Охтирка — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів дозволяють поєднати пам'ять про Другу світову війну із сучасною історією міста. Охтирка стала одним із символів оборони Сумщини у 2022 році. У місті створена Алея Пам'яті, де розміщені портрети загиблих захисників України. У серпні 2025 року на алеї було представлено портрети 184 полеглих захисників. У Охтирці також є пам'ятний знак «Героям слава», присвячений захисникам України, та пам'ятний знак Героям Небесної Сотні. ==== 4. Охтирка — Ромни ==== 4.1.(17). '''[[Ромни]] — меморіал жертвам Голодомору'''. Меморіальний комплекс відкритий 22 листопада 2008 року поруч із місцем масового поховання жертв Голодомору. Він складається з пам'ятника «Жертвам Голодомору в Україні (1932–1933)» та монумента «Замучені голодом». 4.2.(18). '''Ромни — пам'ятник Тарасові Шевченку'''. Пам'ятник роботи Івана Кавалерідзе, відкритий 1918 року, має не лише художню, а й меморіальну цінність та є одним із найвідоміших пам'ятників Шевченку в Україні. 4.3.(19). '''Ромни — військовий меморіал'''. Місце поховання та вшанування воїнів, загиблих у Другій світовій війні. 4.4.(20). '''Пустовойтівка — місце пам'яті жертв Голодомору'''. У селі [[Пустовойтівка]] зафіксоване місце масового поховання жертв Голодомору. Національний музей Голодомору-геноциду окремо згадує його у матеріалах своїх досліджень Сумщини. ==== 5. Ромни — Конотоп — Кролевець ==== 5.1.(21). '''[[Конотоп]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із головних військових меморіалів міста. 5.2.(22). '''Конотоп — меморіал жертвам нацистської окупації'''. Місце пам'яті цивільних жертв окупації, зокрема розстріляного єврейського населення міста. 5.3.(23). '''Конотоп — монумент «Конотопчанам, загиблим у війні з російським агресором»'''. Сучасний меморіальний об'єкт, присвячений загиблим захисникам України. 5.4.(24). '''Конотоп — Пантеон національної пам'яті'''. Окремий простір для вшанування загиблих захисників України. 5.5.(25). '''Шаповалівка — пам'ять про Конотопську битву'''. У селі [[Шаповалівка]] розташовані об'єкти, пов'язані з ''Конотопською битвою 1659 року''. Ця зупинка дозволяє включити до маршруту пам'ять про козацьку добу. 5.6.(26). '''[[Кролевець]] — меморіал загиблим героям російсько-української війни'''. У місті розташований меморіал загиблим героям війни на сході України; окремо в місті створено сквер Захисників України. У Конотопі розташований великий меморіальний комплекс жертвам і учасникам Другої світової війни. Меморіал включає братські поховання, скульптурні композиції та стелу з іменами загиблих воїнів-земляків. За даними міської ради, комплекс був відкритий 1969 року. Окремі місця Конотопа пов'язані з пам'яттю про мирних жителів, зокрема жертв нацистської окупації. Один із меморіалів присвячений 257 євреям Конотопа, розстріляним під час окупації міста. У Конотопі сформовано Пантеон національної пам'яті, біля якого проводяться заходи на честь полеглих захисників України. У місті також встановлюються меморіальні дошки на честь військовослужбовців, загиблих у російсько-українській війні. У Кролевці розташований монумент у сквері Захисників України, створений із використанням уламків боєприпасів та техніки, що залишилися після бойових дій на Донбасі. Центральною фігурою композиції є український воїн; прототипом став кролевчанин Валерій Захарченко. ==== 6. Кролевець — Путивль ==== 6.1.(27). '''[[Путивль]] — меморіал партизанської слави'''. Путивль є одним із головних центрів пам'яті про радянський партизанський рух у Сумській області. 6.2.(28). '''Спадщанський ліс — музей партизанської слави'''. Головна меморіальна локація цього маршруту. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання Сидора Ковпака. 6.3.(29). '''Спадщанський ліс — пам'ятники партизанам'''. На території меморіального комплексу розташована низка пам'ятників, поховань та інших об'єктів, пов'язаних із партизанським рухом. 6.4.(30). '''Спадщанський ліс — музей техніки'''. Меморіально-музейна частина комплексу, де представлені зразки військової техніки. Цей сегмент маршруту варто планувати щонайменше на 3–4 години. Одне з найважливіших меморіальних місць Сумщини — Спадщанський ліс поблизу Путивля, пов'язаний з історією радянського партизанського руху 1941–1943 років. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання під командуванням Сидора Ковпака, а згодом у лісі концентрувалися й інші партизанські загони. На території меморіального комплексу можна побачити пам'ятники партизанам, музей партизанської слави, землянки та інші об'єкти, пов'язані з історією партизанського руху. Спадщанський ліс є одним із найбільш відомих місць військово-історичного туризму Сумщини. ==== 7. Путивль — Глухів ==== 7.1.(31). '''[[Глухів]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із центральних військових меморіалів міста, пов'язаний із боями та окупацією Глухова у 1941–1943 роках. 7.2.(32). '''Глухів — меморіал жертвам Голодомору'''. Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років. 7.3.(33). '''Глухів — меморіальні дошки загиблим захисникам України'''. У місті створюється мережа сучасних меморіальних дошок. Частина з них (у цетрі міста) містить QR-коди з біографічною інформацією про загиблих воїнів. 7.4.(34). '''Глухів — меморіальна дошка Юрію Коваленку'''. Окремою точкою маршруту варто зробити меморіальну дошку археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку на будівлі Музею археології Національного заповідника Глухів по вул. Шевченка. У Глухові встановлюються меморіальні дошки загиблим захисникам України. Частина з них має QR-коди, за допомогою яких можна перейти до біографії полеглого воїна, переглянути фотографії та відеоматеріали. Окреме місце займає меморіальна дошка археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку, встановлена на будівлі Музею археології Національного заповідника «Глухів». ==== 8. Глухів — Шостка ==== 8.1.(35). '''[[Шостка]] — меморіал захисникам України'''. У парку Свободи 22 жовтня 2020 року відкрито меморіал захисникам України. На гранітній стіні викарбувані імена полеглих воїнів. 8.2.(36). '''Шостка — меморіал Другої світової війни'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів, пов'язані з бойовими діями 1941–1943 років. 8.3.(37). '''Шостка — місця пам'яті сучасної війни'''. До маршруту варто включити меморіальні дошки та інші сучасні місця пам'яті захисників України. === Як проходити маршрут === '''Повний маршрут''' доцільно поділити на 3-6 днів: * День 1: Суми — 6–7 об'єктів. * День 1 (2): Суми → Лебедин → Тростянець → Охтирка — 5–6 об'єктів. * День 2 (3): Охтирка → Ромни → Пустовойтівка — 4–5 об'єктів. * День 2 (4): Ромни → Конотоп → Шаповалівка → Кролевець — 5–6 об'єктів. * День 3 (5): Кролевець → Путивль → Спадщанський ліс — 4–5 об'єктів. * День 3 (6): Путивль → Глухів → Шостка — 5–6 об'єктів. Таким чином, мандрівник отримує цілісну історію пам'яті Сумщини: від козацької доби та Конотопської битви — через Голодомор і Другу світову війну — до російсько-української війни 2014–2026 років. '''Варіант скороченого маршруту''': якщо 3-6 днів — забагато, маршрут можна скоротити до 2-3 днів: ''Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Суми''. У цьому випадку потрібно вибрати по 3–4 найважливіші об'єкти в кожному місті. == Застереження == Цей маршрут не слід сприймати як незмінний туристичний трек. Сумська область залишається прикордонним регіоном, де безпекова ситуація може швидко змінюватися. Перед кожною поїздкою необхідно перевіряти актуальні обмеження та можливість відвідання конкретних населених пунктів і об'єктів. Особливо це стосується прикордонних районів та міст (зокрема, Суми, Глухів тощо). Частина сучасних місць пам'яті може розташовуватися поруч із територіями, де тривають обстріли або діють обмеження на відвідування. Для підготовки маршруту корисно також користуватися державною платформою «Місця пам'яті», яка дозволяє формувати власні маршрути між меморіальними об'єктами. == Куди далі == Подорож меморіальними місцями Сумщини можна продовжити як в інших районах області, так і в сусідніх областях України. * '''Із Сум''' можна продовжити мандрівку: ** на південь області ''Слобожанщиною'': ''Суми → Лебедин → Тростянець → Охтирка'' і далі можна продовжити подорож через Богодухів у напрямку [[Харків|Харкова]]. Цей напрямок зручний також для тих, хто розпочав подорож із Харкова і хоче завершити її там. ** на захід можна вирушити: ''Суми → Білопілля → Недригайлів → Ромни'' і далі до [[Полтавська область|Полтавщини]] за такими маршрутами: ''Охтирка → Полтава'' (може бути небезпечним) або ''Ромни → Пирятин → Лубни → Полтава''. Цей напрямок дозволяє продовжити подорож місцями пам'яті та історії Лівобережної України. ** на північ Сумщини: ''Суми → Білопілля → Кролевець → Шостка → Глухів'', але для безпеки краще на Недригайлів та Ромни і далі на Конотоп. * '''Із Глухова''' можна продовжити подорож до [[Новгород-Сіверський|Новгород-Сіверського]] та інших історичних місць [[Чернігівська область|Чернігівщини]]. Найцікавіший напрямок для продовження маршруту: ''Глухів → Новгород-Сіверський → Короп → Батурин → Чернігів'' або в бік Києва: ''Глухів → Батурин → Чернігів''. Особливо природним продовженням є [[Батурин]], оскільки він дозволяє перейти від меморіальної історії Сумщини до історії Гетьманщини та українського козацтва (дві столиці Гетьманщини Батурин та Глухів). У Батурин ще ближче поїхати з Конотопа. Водночас через близькість до державного кордону та воєнну ситуацію доступність цього напрямку необхідно перевіряти безпосередньо перед поїздкою. Маршрути необхідно планувати з урахуванням поточної безпекової ситуації. Деякі дороги та населені пункти Сумщини можуть мати тимчасові обмеження руху. Наприклад, у 2026 році на дорозі Р-44 Суми — Путивль — Глухів біля Чумакового тимчасово обмежувався рух через понтонну переправу через Сейм. Перед поїздкою слід перевіряти актуальний стан доріг та офіційні повідомлення. {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} 14mxbvrurzxl5ey1xlmgndjnwsfc7x4 42925 42924 2026-08-15T14:10:09Z Андрій Гриценко 2491 42925 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= Меморіальні місця Сумщини | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= Сумська область | маршрут= Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка | тип= автотранспортом / у містах - пішохідний | загальна_протяжність= до 550 км | висота_виходу= бл. 130 м | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= 3-6 днів | складність= легкий }} '''Меморіальні місця Сумщини''' — це своєрідний маршрут до пам'ятників, меморіальнмх комплексів, військовмх поховань, музеїв та інших місць, пов'язанмх із важливими подіями історії [[Сумська область|Сумської області]] та пам'яттю про людей, які загинули під час воєн, репресій та інших трагічних подій. == Зрозуміти == Сумщина (область з 1939 року, що до того часу включала ериторії Чернігівської, Полтавської та Харківської областей) має особливо багату меморіальну спадщину. Її територія була ареною козацьких війн, російсько-шведського протистояння, Першої та Другої світових воєн, а у ХХІ столітті стала одним із регіонів, що безпосередньо щодня страждають з лютого 2022 року від російської агресії. Меморіальні місця різних епох розташовані як у великих містах, так і в невеликих населених пунктах. ;Великий маршрут «Меморіальна Сумщина»: Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми Це приблизний маршрут, що дозволяє охопити значну частину області. Це великий автомобільний маршрут на 2–4 дні, залежно від кількості об'єктів. Його можна розбити на тематичні ділянки: * '''Суми → Тростянець → Охтирка''': місця пам'яті Другої світової війни, окупації 2022 року та сучасної російсько-української війни. * '''Охтирка → Ромни → Конотоп''': військові меморіали, пам'ятники загиблим, місця пам'яті Голодомору та видатних діячів. * '''Конотоп → Кролевець → Путивль''': Друга світова війна, нацистська окупація, партизанський рух, сучасна війна. * '''Путивль → Глухів → Шостка''': партизанський рух, військова історія, меморіали Другої світової та сучасної війни. ;Локальний маршрут «Суми — місто пам'яті» Окрема пішохідна/автомобільна екскурсія на пів дня або день за таким маршрутом: ''центр Сум → меморіали Другої світової війни → місця пам'яті Голодомору → пам'ятники та меморіальні дошки діячам → місця пам'яті Небесної Сотні → сучасні меморіали загиблим захисникам України.'' ;Локальний маршрут «Охтирка — пам'ять про війну» Це може бути одним із найсильніших сучасних сегментів маршруту, оскільки місто має виразну історію оборони у 2022 році за таким напрямком по містту та околицям: ''місця боїв 2022 року → Алея Пам'яті → меморіали Другої світової війни → пам'ятники захисникам України''. ;Локальний маршрут «Конотопщина» Маршрут, що може тривати протягом всьго дня у м. Конотоп та його околицях → військові меморіали → місця пам'яті жертв нацистської окупації → Пантеон національної пам'яті → меморіальні дошки сучасним захисникам → навколишні села. ;Локальний маршрут «Путивль — Спадщанський ліс» Це фактично готовий військово-історичний маршрут: ''Путивль → меморіали міста → Спадщанський ліс → музей партизанської слави → пам'ятники та об'єкти партизанського руху.'' Також варто видилити ддля нього 2 дні, оскільки [[Спадщанський ліс]] має достатньо об'єктів для окремої подорожі та відпочинку. ;Локальний маршрут «[[Глухів]] — пам'ять крізь століття» Цей маршрут можна зробити історично-хронологічним маршрутом, тобто рухатися Глуховом від найдавніших пам'ятних місць до сучасності: пам'ятники козацької доби → меморіали та поховання Другої світової війни → місця пам'яті жертв політичних репресій і Голодомору → меморіальні дошки сучасним захисникам → місця, пов'язані із загиблими у російсько-українській війні. Пам'ятники загиблим воїнам та жертвам окупації є в Сумах, Глухові, Шостці, Охтирці, Ромнах, Лебедині, Кролевці та багатьох селах області. Значна частина таких об'єктів розташована на території старих кладовищ або в центральних частинах населених пунктів. ** Пам'ять про Голодомор У містах і селах Сумщини встановлені пам'ятні знаки та хрести жертвам Голодомору 1932–1933 років і політичних репресій. Особливо багато таких місць розташовано в сільській місцевості, де меморіали часто встановлювали біля колишніх місць масових поховань. Вони мають переважно стриманий вигляд — хрест, кам'яна стела або меморіальна композиція з написом. Для мандрівника ці об'єкти становлять інтерес як частина локальної історії: написи нерідко містять назви сіл та кількість загиблих або нагадують про конкретні трагічні події. ** Меморіали українських визвольних змагань Сумщина пов'язана з історією українського національного руху XIX–XX століть. У містах області встановлені пам'ятники та меморіальні дошки діячам української культури, політики та визвольного руху. Окрему групу становлять місця, пов'язані з діячами Української революції 1917–1921 років, українським підпіллям та дисидентським рухом. ** Меморіальні місця сучасної російсько-української війни Після 2014 року, а особливо після початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року, на Сумщині виникла нова мережа місць пам'яті. У містах і селах області встановлюються: * меморіальні дошки полеглим захисникам України; * стенди та Алеї пам'яті; * пам'ятники військовослужбовцям; * меморіальні комплекси; * пам'ятні знаки жертвам російських обстрілів; * місця поховання загиблих військових і цивільних. **Пам'ятники та місця пам'яті видатних уродженців Сумщини У Сумах, Ромнах, Глухові, Конотопі, Лебедині, Путивлі та інших містах встановлені пам'ятники, погруддя й меморіальні дошки письменникам, художникам, ученим, композиторам, педагогам та громадським діячам. Особливе місце посідають пам'ятники Тарасу Шевченку. На Сумщині їх встановлено в багатьох населених пунктах; одним із найдавніших є пам'ятник Шевченку в Ромнах, відкритий ще 1918 року за проєктом Івана Кавалерідзе. == Підготуватись == Перед поїздкою меморіальними місцями Сумщини варто перевірити актуальну безпекову ситуацію. Сумська область межує з [[Росія|росією]], а більшість районів (Шосткинський, Сумський, Охтирський та частково Конотопський) регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Обмеження на пересування можуть змінюватися залежно від ситуації. Перед подорожжю рекомендується: * перевірити актуальні попередження та обмеження, встановлені обласною та місцевою військовими адміністраціями; * уточнити, чи дозволене відвідання конкретного населеного пункту або меморіального об'єкта; * перевірити режим роботи музеїв та меморіальних комплексів; * за можливості завчасно визначити найближчі укриття; * мати заряджений телефон, павербанк та офлайн-карти; * не наближатися до місць падіння КАБів, БПЛА та інших вибухонебезпечних предметів; * не фотографувати військові об'єкти, блокпости, позиції сил оборони та наслідки обстрілів, якщо це може створювати загрозу безпеці; * під час повітряної тривоги негайно перейти до укриття та дотримуватися вказівок місцевої влади. Для відвідання військових кладовищ, братських могил та меморіалів загиблим захисникам України варто дотримуватися відповідних правил та поважати приватність військовослужбовців і їхніх родин. Частина меморіальних місць може бути розташована на територіях, де можу бути заміновано. Не слід сходити з облаштованих доріг і стежок або відвідувати покинуті військові позиції, окопи та зруйновані будівлі. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == === Великий маршрут «Меморіальна Сумщина» === * Тип маршруту: автомобільний, історико-меморіальний * Орієнтовна тривалість: 4–6 днів * Кількість основних об'єктів: близько 36 * Старт: Суми * Фініш: Суми або Глухів / Шостка залежно від подальшого маршруту Маршрут поєднує меморіальні місця Сумщини, пов'язані з Голодомором 1932–1933 років, Другою світовою війною, політичними репресіями, українськими визвольними змаганнями, російсько-українською війною та пам'яттю про видатних уродженців краю. Це не маршрут, який необхідно пройти за один раз. Його можна поділити на '''окремі локальні подорожі''': ==== 1. Суми — пам'ять обласного центру ==== У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори (напр. на Площі Незалежності), зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. 1.1. '''Меморіал «Героям Сумщини»'''. Меморіальний парк біля вокзалу, присвячений пам'яті захисників України. 1.2. '''Меморіал Слави'''. Військове кладовище та меморіальний комплекс, пов'язаний передусім із пам'яттю про Другу світову війну. 1.3. '''Меморіал «Мати-Батьківщина»'''. Один із головних військових пам'ятників Сум. Розташований на Центральному міському кладовищі. 1.4. '''Меморіал жертвам Голодомору 1932–1933 років'''. Місце пам'яті жертв Голодомору в Сумах. Водночас слід враховувати, що місце масового поховання жертв Голодомору біля Лучанського кладовища є окремою історичною локацією, де, за даними Національного музею Голодомору-геноциду, було поховано не менше 3000 людей. 1.5. '''Пам'ятний знак «Вони закрили собою Суми»'''. Місце пам'яті п'ятьох українських військових, які загинули 1 березня 2022 року, вступивши в бій із російською колоною. Офіційний портал «Місця пам'яті» фіксує цю локацію як окремий об'єкт. 1.6. '''Район кадетського корпусу.''' Місце боїв 24 лютого 2022 року, коли українські військові зупинили спробу російського прориву до Сум. Це радше меморіальна локація, а не традиційний пам'ятник. 1.7. '''Алея Слави воїнам АТО'''. Місце вшанування захисників України, загиблих у російсько-українській війні з 2014 року. Суми варто залишити для окремого пішохідного меморіального маршруту тривалістю 3–5 годин. У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори, зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. ==== 2. Суми — Лебедин — Тростянець ==== 2.1.(8). '''[[Лебедин]] — експозиція знищеної російської техніки'''. У Лебединській громаді створено відкриту експозицію знищеної ворожої техніки. Вона пов'язана з опором російському вторгненню у лютому–квітні 2022 року. Офіційний портал «Місця пам'яті» відносить її до ключових локацій Сумщини. 2.2.(9). '''Лебедин — меморіал пам'яті загиблих захисників'''. До маршруту варто включити сучасний меморіал або Алею пам'яті міста, присвячену загиблим захисникам України. 2.3.(10). '''Лебедин — меморіал жертвам Голодомору'''. У місті встановлено пам'ятник жертвам Голодомору 1932–1933 років. Він є одним із об'єктів, які варто включити до тематичної частини маршруту Голодомору. 2.4.(11). '''[[Тростянець]] — Привокзальна площа'''. Це одна з найважливіших сучасних меморіальних локацій області. 24 лютого 2022 року площу захопили російські військові; вокзал перетворили на штаб, а в підвалі облаштували катівню. Після звільнення міста 26 березня площа залишилася одним із найбільш виразних місць пам'яті про російську окупацію. 2.5.(12). '''Тростянець — місця руйнувань та відновлення міста'''. До маршруту можна включити окремі будівлі та локації, які стали свідками окупації та бойових дій. Офіційний портал «Місця пам'яті» документує масштаб руйнувань Тростянця та свідчення очевидців. ==== 3. Тростянець — Охтирка ==== 3.1.(13). '''[[Охтирка|Охтирський]] міський краєзнавчий музей'''. Будівля музею була пошкоджена авіаударами армії рф у ніч з 7 на 8 березня 2022 року. Одна з авіабомб вибухнула приблизно за три метри від будівлі. Музей став одним із символів руйнування культурної спадщини Сумщини під час російського вторгнення. 3.2.(14). '''Охтирка — місця оборони міста 2022 року'''. До маршруту варто включити меморіальні локації, пов'язані з обороною Охтирки у лютому–березні 2022 року. 3.3.(15). '''Охтирка — Алея Пам'яті'''. Алея з портретами загиблих захисників України є одним із центральних сучасних меморіальних просторів міста. 3.4.(16). '''Охтирка — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів дозволяють поєднати пам'ять про Другу світову війну із сучасною історією міста. Охтирка стала одним із символів оборони Сумщини у 2022 році. У місті створена Алея Пам'яті, де розміщені портрети загиблих захисників України. У серпні 2025 року на алеї було представлено портрети 184 полеглих захисників. У Охтирці також є пам'ятний знак «Героям слава», присвячений захисникам України, та пам'ятний знак Героям Небесної Сотні. ==== 4. Охтирка — Ромни ==== 4.1.(17). '''[[Ромни]] — меморіал жертвам Голодомору'''. Меморіальний комплекс відкритий 22 листопада 2008 року поруч із місцем масового поховання жертв Голодомору. Він складається з пам'ятника «Жертвам Голодомору в Україні (1932–1933)» та монумента «Замучені голодом». 4.2.(18). '''Ромни — пам'ятник Тарасові Шевченку'''. Пам'ятник роботи Івана Кавалерідзе, відкритий 1918 року, має не лише художню, а й меморіальну цінність та є одним із найвідоміших пам'ятників Шевченку в Україні. 4.3.(19). '''Ромни — військовий меморіал'''. Місце поховання та вшанування воїнів, загиблих у Другій світовій війні. 4.4.(20). '''Пустовойтівка — місце пам'яті жертв Голодомору'''. У селі [[Пустовойтівка]] зафіксоване місце масового поховання жертв Голодомору. Національний музей Голодомору-геноциду окремо згадує його у матеріалах своїх досліджень Сумщини. ==== 5. Ромни — Конотоп — Кролевець ==== 5.1.(21). '''[[Конотоп]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із головних військових меморіалів міста. 5.2.(22). '''Конотоп — меморіал жертвам нацистської окупації'''. Місце пам'яті цивільних жертв окупації, зокрема розстріляного єврейського населення міста. 5.3.(23). '''Конотоп — монумент «Конотопчанам, загиблим у війні з російським агресором»'''. Сучасний меморіальний об'єкт, присвячений загиблим захисникам України. 5.4.(24). '''Конотоп — Пантеон національної пам'яті'''. Окремий простір для вшанування загиблих захисників України. 5.5.(25). '''Шаповалівка — пам'ять про Конотопську битву'''. У селі [[Шаповалівка]] розташовані об'єкти, пов'язані з ''Конотопською битвою 1659 року''. Ця зупинка дозволяє включити до маршруту пам'ять про козацьку добу. 5.6.(26). '''[[Кролевець]] — меморіал загиблим героям російсько-української війни'''. У місті розташований меморіал загиблим героям війни на сході України; окремо в місті створено сквер Захисників України. У Конотопі розташований великий меморіальний комплекс жертвам і учасникам Другої світової війни. Меморіал включає братські поховання, скульптурні композиції та стелу з іменами загиблих воїнів-земляків. За даними міської ради, комплекс був відкритий 1969 року. Окремі місця Конотопа пов'язані з пам'яттю про мирних жителів, зокрема жертв нацистської окупації. Один із меморіалів присвячений 257 євреям Конотопа, розстріляним під час окупації міста. У Конотопі сформовано Пантеон національної пам'яті, біля якого проводяться заходи на честь полеглих захисників України. У місті також встановлюються меморіальні дошки на честь військовослужбовців, загиблих у російсько-українській війні. У Кролевці розташований монумент у сквері Захисників України, створений із використанням уламків боєприпасів та техніки, що залишилися після бойових дій на Донбасі. Центральною фігурою композиції є український воїн; прототипом став кролевчанин Валерій Захарченко. ==== 6. Кролевець — Путивль ==== 6.1.(27). '''[[Путивль]] — меморіал партизанської слави'''. Путивль є одним із головних центрів пам'яті про радянський партизанський рух у Сумській області. 6.2.(28). '''Спадщанський ліс — музей партизанської слави'''. Головна меморіальна локація цього маршруту. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання Сидора Ковпака. 6.3.(29). '''Спадщанський ліс — пам'ятники партизанам'''. На території меморіального комплексу розташована низка пам'ятників, поховань та інших об'єктів, пов'язаних із партизанським рухом. 6.4.(30). '''Спадщанський ліс — музей техніки'''. Меморіально-музейна частина комплексу, де представлені зразки військової техніки. Цей сегмент маршруту варто планувати щонайменше на 3–4 години. Одне з найважливіших меморіальних місць Сумщини — Спадщанський ліс поблизу Путивля, пов'язаний з історією радянського партизанського руху 1941–1943 років. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання під командуванням Сидора Ковпака, а згодом у лісі концентрувалися й інші партизанські загони. На території меморіального комплексу можна побачити пам'ятники партизанам, музей партизанської слави, землянки та інші об'єкти, пов'язані з історією партизанського руху. Спадщанський ліс є одним із найбільш відомих місць військово-історичного туризму Сумщини. ==== 7. Путивль — Глухів ==== 7.1.(31). '''[[Глухів]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із центральних військових меморіалів міста, пов'язаний із боями та окупацією Глухова у 1941–1943 роках. 7.2.(32). '''Глухів — меморіал жертвам Голодомору'''. Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років. 7.3.(33). '''Глухів — меморіальні дошки загиблим захисникам України'''. У місті створюється мережа сучасних меморіальних дошок. Частина з них (у цетрі міста) містить QR-коди з біографічною інформацією про загиблих воїнів. 7.4.(34). '''Глухів — меморіальна дошка Юрію Коваленку'''. Окремою точкою маршруту варто зробити меморіальну дошку археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку на будівлі Музею археології Національного заповідника Глухів по вул. Шевченка. У Глухові встановлюються меморіальні дошки загиблим захисникам України. Частина з них має QR-коди, за допомогою яких можна перейти до біографії полеглого воїна, переглянути фотографії та відеоматеріали. Окреме місце займає меморіальна дошка археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку, встановлена на будівлі Музею археології Національного заповідника «Глухів». ==== 8. Глухів — Шостка ==== 8.1.(35). '''[[Шостка]] — меморіал захисникам України'''. У парку Свободи 22 жовтня 2020 року відкрито меморіал захисникам України. На гранітній стіні викарбувані імена полеглих воїнів. 8.2.(36). '''Шостка — меморіал Другої світової війни'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів, пов'язані з бойовими діями 1941–1943 років. 8.3.(37). '''Шостка — місця пам'яті сучасної війни'''. До маршруту варто включити меморіальні дошки та інші сучасні місця пам'яті захисників України. === Як проходити маршрут === '''Повний маршрут''' доцільно поділити на 3-6 днів: * День 1: Суми — 6–7 об'єктів. * День 1 (2): Суми → Лебедин → Тростянець → Охтирка — 5–6 об'єктів. * День 2 (3): Охтирка → Ромни → Пустовойтівка — 4–5 об'єктів. * День 2 (4): Ромни → Конотоп → Шаповалівка → Кролевець — 5–6 об'єктів. * День 3 (5): Кролевець → Путивль → Спадщанський ліс — 4–5 об'єктів. * День 3 (6): Путивль → Глухів → Шостка — 5–6 об'єктів. Таким чином, мандрівник отримує цілісну історію пам'яті Сумщини: від козацької доби та Конотопської битви — через Голодомор і Другу світову війну — до російсько-української війни 2014–2026 років. '''Варіант скороченого маршруту''': якщо 3-6 днів — забагато, маршрут можна скоротити до 2-3 днів: ''Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Суми''. У цьому випадку потрібно вибрати по 3–4 найважливіші об'єкти в кожному місті. == Застереження == Цей маршрут не слід сприймати як незмінний туристичний трек. Сумська область залишається прикордонним регіоном, де безпекова ситуація може швидко змінюватися. Перед кожною поїздкою необхідно перевіряти актуальні обмеження та можливість відвідання конкретних населених пунктів і об'єктів. Особливо це стосується прикордонних районів та міст (зокрема, Суми, Глухів тощо). Частина сучасних місць пам'яті може розташовуватися поруч із територіями, де тривають обстріли або діють обмеження на відвідування. Для підготовки маршруту корисно також користуватися державною платформою «Місця пам'яті», яка дозволяє формувати власні маршрути між меморіальними об'єктами. == Куди далі == Подорож меморіальними місцями Сумщини можна продовжити як в інших районах області, так і в сусідніх областях України. * '''Із Сум''' можна продовжити мандрівку: ** на південь області ''Слобожанщиною'': ''Суми → Лебедин → Тростянець → Охтирка'' і далі можна продовжити подорож через Богодухів у напрямку [[Харків|Харкова]]. Цей напрямок зручний також для тих, хто розпочав подорож із Харкова і хоче завершити її там. ** на захід можна вирушити: ''Суми → Білопілля → Недригайлів → Ромни'' і далі до [[Полтавська область|Полтавщини]] за такими маршрутами: ''Охтирка → Полтава'' (може бути небезпечним) або ''Ромни → Пирятин → Лубни → Полтава''. Цей напрямок дозволяє продовжити подорож місцями пам'яті та історії Лівобережної України. ** на північ Сумщини: ''Суми → Білопілля → Кролевець → Шостка → Глухів'', але для безпеки краще на Недригайлів та Ромни і далі на Конотоп. * '''Із Глухова''' можна продовжити подорож до [[Новгород-Сіверський|Новгород-Сіверського]] та інших історичних місць [[Чернігівська область|Чернігівщини]]. Найцікавіший напрямок для продовження маршруту: ''Глухів → Новгород-Сіверський → Короп → Батурин → Чернігів'' або в бік Києва: ''Глухів → Батурин → Чернігів''. Особливо природним продовженням є [[Батурин]], оскільки він дозволяє перейти від меморіальної історії Сумщини до історії Гетьманщини та українського козацтва (дві столиці Гетьманщини Батурин та Глухів). У Батурин ще ближче поїхати з Конотопа. Водночас через близькість до державного кордону та воєнну ситуацію доступність цього напрямку необхідно перевіряти безпосередньо перед поїздкою. Маршрути необхідно планувати з урахуванням поточної безпекової ситуації. Деякі дороги та населені пункти Сумщини можуть мати тимчасові обмеження руху. Наприклад, у 2026 році на дорозі Р-44 Суми — Путивль — Глухів біля Чумакового тимчасово обмежувався рух через понтонну переправу через Сейм. Перед поїздкою слід перевіряти актуальний стан доріг та офіційні повідомлення. {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} g6a42nfuh11v0y3snfyb6he4f2e8gw9 42926 42925 2026-08-15T14:24:36Z Андрій Гриценко 2491 /* Пересуваємось по маршруту */ 42926 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= Меморіальні місця Сумщини | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= Сумська область | маршрут= Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка | тип= автотранспортом / у містах - пішохідний | загальна_протяжність= до 550 км | висота_виходу= бл. 130 м | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= 3-6 днів | складність= легкий }} '''Меморіальні місця Сумщини''' — це своєрідний маршрут до пам'ятників, меморіальнмх комплексів, військовмх поховань, музеїв та інших місць, пов'язанмх із важливими подіями історії [[Сумська область|Сумської області]] та пам'яттю про людей, які загинули під час воєн, репресій та інших трагічних подій. == Зрозуміти == Сумщина (область з 1939 року, що до того часу включала ериторії Чернігівської, Полтавської та Харківської областей) має особливо багату меморіальну спадщину. Її територія була ареною козацьких війн, російсько-шведського протистояння, Першої та Другої світових воєн, а у ХХІ столітті стала одним із регіонів, що безпосередньо щодня страждають з лютого 2022 року від російської агресії. Меморіальні місця різних епох розташовані як у великих містах, так і в невеликих населених пунктах. ;Великий маршрут «Меморіальна Сумщина»: Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми Це приблизний маршрут, що дозволяє охопити значну частину області. Це великий автомобільний маршрут на 2–4 дні, залежно від кількості об'єктів. Його можна розбити на тематичні ділянки: * '''Суми → Тростянець → Охтирка''': місця пам'яті Другої світової війни, окупації 2022 року та сучасної російсько-української війни. * '''Охтирка → Ромни → Конотоп''': військові меморіали, пам'ятники загиблим, місця пам'яті Голодомору та видатних діячів. * '''Конотоп → Кролевець → Путивль''': Друга світова війна, нацистська окупація, партизанський рух, сучасна війна. * '''Путивль → Глухів → Шостка''': партизанський рух, військова історія, меморіали Другої світової та сучасної війни. ;Локальний маршрут «Суми — місто пам'яті» Окрема пішохідна/автомобільна екскурсія на пів дня або день за таким маршрутом: ''центр Сум → меморіали Другої світової війни → місця пам'яті Голодомору → пам'ятники та меморіальні дошки діячам → місця пам'яті Небесної Сотні → сучасні меморіали загиблим захисникам України.'' ;Локальний маршрут «Охтирка — пам'ять про війну» Це може бути одним із найсильніших сучасних сегментів маршруту, оскільки місто має виразну історію оборони у 2022 році за таким напрямком по містту та околицям: ''місця боїв 2022 року → Алея Пам'яті → меморіали Другої світової війни → пам'ятники захисникам України''. ;Локальний маршрут «Конотопщина» Маршрут, що може тривати протягом всьго дня у м. Конотоп та його околицях → військові меморіали → місця пам'яті жертв нацистської окупації → Пантеон національної пам'яті → меморіальні дошки сучасним захисникам → навколишні села. ;Локальний маршрут «Путивль — Спадщанський ліс» Це фактично готовий військово-історичний маршрут: ''Путивль → меморіали міста → Спадщанський ліс → музей партизанської слави → пам'ятники та об'єкти партизанського руху.'' Також варто видилити ддля нього 2 дні, оскільки [[Спадщанський ліс]] має достатньо об'єктів для окремої подорожі та відпочинку. ;Локальний маршрут «[[Глухів]] — пам'ять крізь століття» Цей маршрут можна зробити історично-хронологічним маршрутом, тобто рухатися Глуховом від найдавніших пам'ятних місць до сучасності: пам'ятники козацької доби → меморіали та поховання Другої світової війни → місця пам'яті жертв політичних репресій і Голодомору → меморіальні дошки сучасним захисникам → місця, пов'язані із загиблими у російсько-українській війні. Пам'ятники загиблим воїнам та жертвам окупації є в Сумах, Глухові, Шостці, Охтирці, Ромнах, Лебедині, Кролевці та багатьох селах області. Значна частина таких об'єктів розташована на території старих кладовищ або в центральних частинах населених пунктів. ** Пам'ять про Голодомор У містах і селах Сумщини встановлені пам'ятні знаки та хрести жертвам Голодомору 1932–1933 років і політичних репресій. Особливо багато таких місць розташовано в сільській місцевості, де меморіали часто встановлювали біля колишніх місць масових поховань. Вони мають переважно стриманий вигляд — хрест, кам'яна стела або меморіальна композиція з написом. Для мандрівника ці об'єкти становлять інтерес як частина локальної історії: написи нерідко містять назви сіл та кількість загиблих або нагадують про конкретні трагічні події. ** Меморіали українських визвольних змагань Сумщина пов'язана з історією українського національного руху XIX–XX століть. У містах області встановлені пам'ятники та меморіальні дошки діячам української культури, політики та визвольного руху. Окрему групу становлять місця, пов'язані з діячами Української революції 1917–1921 років, українським підпіллям та дисидентським рухом. ** Меморіальні місця сучасної російсько-української війни Після 2014 року, а особливо після початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року, на Сумщині виникла нова мережа місць пам'яті. У містах і селах області встановлюються: * меморіальні дошки полеглим захисникам України; * стенди та Алеї пам'яті; * пам'ятники військовослужбовцям; * меморіальні комплекси; * пам'ятні знаки жертвам російських обстрілів; * місця поховання загиблих військових і цивільних. **Пам'ятники та місця пам'яті видатних уродженців Сумщини У Сумах, Ромнах, Глухові, Конотопі, Лебедині, Путивлі та інших містах встановлені пам'ятники, погруддя й меморіальні дошки письменникам, художникам, ученим, композиторам, педагогам та громадським діячам. Особливе місце посідають пам'ятники Тарасу Шевченку. На Сумщині їх встановлено в багатьох населених пунктах; одним із найдавніших є пам'ятник Шевченку в Ромнах, відкритий ще 1918 року за проєктом Івана Кавалерідзе. == Підготуватись == Перед поїздкою меморіальними місцями Сумщини варто перевірити актуальну безпекову ситуацію. Сумська область межує з [[Росія|росією]], а більшість районів (Шосткинський, Сумський, Охтирський та частково Конотопський) регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Обмеження на пересування можуть змінюватися залежно від ситуації. Перед подорожжю рекомендується: * перевірити актуальні попередження та обмеження, встановлені обласною та місцевою військовими адміністраціями; * уточнити, чи дозволене відвідання конкретного населеного пункту або меморіального об'єкта; * перевірити режим роботи музеїв та меморіальних комплексів; * за можливості завчасно визначити найближчі укриття; * мати заряджений телефон, павербанк та офлайн-карти; * не наближатися до місць падіння КАБів, БПЛА та інших вибухонебезпечних предметів; * не фотографувати військові об'єкти, блокпости, позиції сил оборони та наслідки обстрілів, якщо це може створювати загрозу безпеці; * під час повітряної тривоги негайно перейти до укриття та дотримуватися вказівок місцевої влади. Для відвідання військових кладовищ, братських могил та меморіалів загиблим захисникам України варто дотримуватися відповідних правил та поважати приватність військовослужбовців і їхніх родин. Частина меморіальних місць може бути розташована на територіях, де можу бути заміновано. Не слід сходити з облаштованих доріг і стежок або відвідувати покинуті військові позиції, окопи та зруйновані будівлі. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == [[Файл:Пам'ятний знак «Сумка».jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак «Сумка» у Сумах.]] [[Файл:"Жертвам комуністичних репресій пам'ять у віках" (Суми, Україна) (32300349327).jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник жертвам комуністичних репресій у Сумах.]] [[Файл:Ахтырченко.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник в Охтирці.]] [[Файл:Cossacs cross.jpg|міні|400x400пкс|Козацький хрест у Лебедині.]] [[Файл:Пам'ятник князю Іоанну Путивльському, Путивль, просп. Іоанна Путивльського (вул. Кірова).jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник князю Іоанну Путивльському в Путивлі.]] [[Файл:Monuments and memorials in Hlukhiv 01.jpg|міні|400x400пкс|Меморіальне місце у Глухові.]] === Великий маршрут «Меморіальна Сумщина» === * Тип маршруту: автомобільний, історико-меморіальний * Орієнтовна тривалість: 4–6 днів * Кількість основних об'єктів: близько 36 * Старт: Суми * Фініш: Суми або Глухів / Шостка залежно від подальшого маршруту Маршрут поєднує меморіальні місця Сумщини, пов'язані з Голодомором 1932–1933 років, Другою світовою війною, політичними репресіями, українськими визвольними змаганнями, російсько-українською війною та пам'яттю про видатних уродженців краю. Це не маршрут, який необхідно пройти за один раз. Його можна поділити на '''окремі локальні подорожі''': ==== 1. Суми — пам'ять обласного центру ==== У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори (напр. на Площі Незалежності), зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. 1.1. '''Меморіал «Героям Сумщини»'''. Меморіальний парк біля вокзалу, присвячений пам'яті захисників України. 1.2. '''Меморіал Слави'''. Військове кладовище та меморіальний комплекс, пов'язаний передусім із пам'яттю про Другу світову війну. 1.3. '''Меморіал «Мати-Батьківщина»'''. Один із головних військових пам'ятників Сум. Розташований на Центральному міському кладовищі. 1.4. '''Меморіал жертвам Голодомору 1932–1933 років'''. Місце пам'яті жертв Голодомору в Сумах. Водночас слід враховувати, що місце масового поховання жертв Голодомору біля Лучанського кладовища є окремою історичною локацією, де, за даними Національного музею Голодомору-геноциду, було поховано не менше 3000 людей. 1.5. '''Пам'ятний знак «Вони закрили собою Суми»'''. Місце пам'яті п'ятьох українських військових, які загинули 1 березня 2022 року, вступивши в бій із російською колоною. Офіційний портал «Місця пам'яті» фіксує цю локацію як окремий об'єкт. 1.6. '''Район кадетського корпусу.''' Місце боїв 24 лютого 2022 року, коли українські військові зупинили спробу російського прориву до Сум. Це радше меморіальна локація, а не традиційний пам'ятник. 1.7. '''Алея Слави воїнам АТО'''. Місце вшанування захисників України, загиблих у російсько-українській війні з 2014 року. Суми варто залишити для окремого пішохідного меморіального маршруту тривалістю 3–5 годин. У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори, зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. ==== 2. Суми — Лебедин — Тростянець ==== 2.1.(8). '''[[Лебедин]] — експозиція знищеної російської техніки'''. У Лебединській громаді створено відкриту експозицію знищеної ворожої техніки. Вона пов'язана з опором російському вторгненню у лютому–квітні 2022 року. Офіційний портал «Місця пам'яті» відносить її до ключових локацій Сумщини. 2.2.(9). '''Лебедин — меморіал пам'яті загиблих захисників'''. До маршруту варто включити сучасний меморіал або Алею пам'яті міста, присвячену загиблим захисникам України. 2.3.(10). '''Лебедин — меморіал жертвам Голодомору'''. У місті встановлено пам'ятник жертвам Голодомору 1932–1933 років. Він є одним із об'єктів, які варто включити до тематичної частини маршруту Голодомору. 2.4.(11). '''[[Тростянець]] — Привокзальна площа'''. Це одна з найважливіших сучасних меморіальних локацій області. 24 лютого 2022 року площу захопили російські військові; вокзал перетворили на штаб, а в підвалі облаштували катівню. Після звільнення міста 26 березня площа залишилася одним із найбільш виразних місць пам'яті про російську окупацію. 2.5.(12). '''Тростянець — місця руйнувань та відновлення міста'''. До маршруту можна включити окремі будівлі та локації, які стали свідками окупації та бойових дій. Офіційний портал «Місця пам'яті» документує масштаб руйнувань Тростянця та свідчення очевидців. ==== 3. Тростянець — Охтирка ==== 3.1.(13). '''[[Охтирка|Охтирський]] міський краєзнавчий музей'''. Будівля музею була пошкоджена авіаударами армії рф у ніч з 7 на 8 березня 2022 року. Одна з авіабомб вибухнула приблизно за три метри від будівлі. Музей став одним із символів руйнування культурної спадщини Сумщини під час російського вторгнення. 3.2.(14). '''Охтирка — місця оборони міста 2022 року'''. До маршруту варто включити меморіальні локації, пов'язані з обороною Охтирки у лютому–березні 2022 року. 3.3.(15). '''Охтирка — Алея Пам'яті'''. Алея з портретами загиблих захисників України є одним із центральних сучасних меморіальних просторів міста. 3.4.(16). '''Охтирка — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів дозволяють поєднати пам'ять про Другу світову війну із сучасною історією міста. Охтирка стала одним із символів оборони Сумщини у 2022 році. У місті створена Алея Пам'яті, де розміщені портрети загиблих захисників України. У серпні 2025 року на алеї було представлено портрети 184 полеглих захисників. У Охтирці також є пам'ятний знак «Героям слава», присвячений захисникам України, та пам'ятний знак Героям Небесної Сотні. ==== 4. Охтирка — Ромни ==== 4.1.(17). '''[[Ромни]] — меморіал жертвам Голодомору'''. Меморіальний комплекс відкритий 22 листопада 2008 року поруч із місцем масового поховання жертв Голодомору. Він складається з пам'ятника «Жертвам Голодомору в Україні (1932–1933)» та монумента «Замучені голодом». 4.2.(18). '''Ромни — пам'ятник Тарасові Шевченку'''. Пам'ятник роботи Івана Кавалерідзе, відкритий 1918 року, має не лише художню, а й меморіальну цінність та є одним із найвідоміших пам'ятників Шевченку в Україні. 4.3.(19). '''Ромни — військовий меморіал'''. Місце поховання та вшанування воїнів, загиблих у Другій світовій війні. 4.4.(20). '''Пустовойтівка — місце пам'яті жертв Голодомору'''. У селі [[Пустовойтівка]] зафіксоване місце масового поховання жертв Голодомору. Національний музей Голодомору-геноциду окремо згадує його у матеріалах своїх досліджень Сумщини. ==== 5. Ромни — Конотоп — Кролевець ==== 5.1.(21). '''[[Конотоп]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із головних військових меморіалів міста. 5.2.(22). '''Конотоп — меморіал жертвам нацистської окупації'''. Місце пам'яті цивільних жертв окупації, зокрема розстріляного єврейського населення міста. 5.3.(23). '''Конотоп — монумент «Конотопчанам, загиблим у війні з російським агресором»'''. Сучасний меморіальний об'єкт, присвячений загиблим захисникам України. 5.4.(24). '''Конотоп — Пантеон національної пам'яті'''. Окремий простір для вшанування загиблих захисників України. 5.5.(25). '''Шаповалівка — пам'ять про Конотопську битву'''. У селі [[Шаповалівка]] розташовані об'єкти, пов'язані з ''Конотопською битвою 1659 року''. Ця зупинка дозволяє включити до маршруту пам'ять про козацьку добу. 5.6.(26). '''[[Кролевець]] — меморіал загиблим героям російсько-української війни'''. У місті розташований меморіал загиблим героям війни на сході України; окремо в місті створено сквер Захисників України. У Конотопі розташований великий меморіальний комплекс жертвам і учасникам Другої світової війни. Меморіал включає братські поховання, скульптурні композиції та стелу з іменами загиблих воїнів-земляків. За даними міської ради, комплекс був відкритий 1969 року. Окремі місця Конотопа пов'язані з пам'яттю про мирних жителів, зокрема жертв нацистської окупації. Один із меморіалів присвячений 257 євреям Конотопа, розстріляним під час окупації міста. У Конотопі сформовано Пантеон національної пам'яті, біля якого проводяться заходи на честь полеглих захисників України. У місті також встановлюються меморіальні дошки на честь військовослужбовців, загиблих у російсько-українській війні. У Кролевці розташований монумент у сквері Захисників України, створений із використанням уламків боєприпасів та техніки, що залишилися після бойових дій на Донбасі. Центральною фігурою композиції є український воїн; прототипом став кролевчанин Валерій Захарченко. ==== 6. Кролевець — Путивль ==== 6.1.(27). '''[[Путивль]] — меморіал партизанської слави'''. Путивль є одним із головних центрів пам'яті про радянський партизанський рух у Сумській області. 6.2.(28). '''Спадщанський ліс — музей партизанської слави'''. Головна меморіальна локація цього маршруту. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання Сидора Ковпака. 6.3.(29). '''Спадщанський ліс — пам'ятники партизанам'''. На території меморіального комплексу розташована низка пам'ятників, поховань та інших об'єктів, пов'язаних із партизанським рухом. 6.4.(30). '''Спадщанський ліс — музей техніки'''. Меморіально-музейна частина комплексу, де представлені зразки військової техніки. Цей сегмент маршруту варто планувати щонайменше на 3–4 години. Одне з найважливіших меморіальних місць Сумщини — Спадщанський ліс поблизу Путивля, пов'язаний з історією радянського партизанського руху 1941–1943 років. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання під командуванням Сидора Ковпака, а згодом у лісі концентрувалися й інші партизанські загони. На території меморіального комплексу можна побачити пам'ятники партизанам, музей партизанської слави, землянки та інші об'єкти, пов'язані з історією партизанського руху. Спадщанський ліс є одним із найбільш відомих місць військово-історичного туризму Сумщини. ==== 7. Путивль — Глухів ==== 7.1.(31). '''[[Глухів]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із центральних військових меморіалів міста, пов'язаний із боями та окупацією Глухова у 1941–1943 роках. 7.2.(32). '''Глухів — меморіал жертвам Голодомору'''. Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років. 7.3.(33). '''Глухів — меморіальні дошки загиблим захисникам України'''. У місті створюється мережа сучасних меморіальних дошок. Частина з них (у цетрі міста) містить QR-коди з біографічною інформацією про загиблих воїнів. 7.4.(34). '''Глухів — меморіальна дошка Юрію Коваленку'''. Окремою точкою маршруту варто зробити меморіальну дошку археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку на будівлі Музею археології Національного заповідника Глухів по вул. Шевченка. У Глухові встановлюються меморіальні дошки загиблим захисникам України. Частина з них має QR-коди, за допомогою яких можна перейти до біографії полеглого воїна, переглянути фотографії та відеоматеріали. Окреме місце займає меморіальна дошка археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку, встановлена на будівлі Музею археології Національного заповідника «Глухів». ==== 8. Глухів — Шостка ==== 8.1.(35). '''[[Шостка]] — меморіал захисникам України'''. У парку Свободи 22 жовтня 2020 року відкрито меморіал захисникам України. На гранітній стіні викарбувані імена полеглих воїнів. 8.2.(36). '''Шостка — меморіал Другої світової війни'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів, пов'язані з бойовими діями 1941–1943 років. 8.3.(37). '''Шостка — місця пам'яті сучасної війни'''. До маршруту варто включити меморіальні дошки та інші сучасні місця пам'яті захисників України. === Як проходити маршрут === '''Повний маршрут''' доцільно поділити на 3-6 днів: * День 1: Суми — 6–7 об'єктів. * День 1 (2): Суми → Лебедин → Тростянець → Охтирка — 5–6 об'єктів. * День 2 (3): Охтирка → Ромни → Пустовойтівка — 4–5 об'єктів. * День 2 (4): Ромни → Конотоп → Шаповалівка → Кролевець — 5–6 об'єктів. * День 3 (5): Кролевець → Путивль → Спадщанський ліс — 4–5 об'єктів. * День 3 (6): Путивль → Глухів → Шостка — 5–6 об'єктів. Таким чином, мандрівник отримує цілісну історію пам'яті Сумщини: від козацької доби та Конотопської битви — через Голодомор і Другу світову війну — до російсько-української війни 2014–2026 років. '''Варіант скороченого маршруту''': якщо 3-6 днів — забагато, маршрут можна скоротити до 2-3 днів: ''Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Суми''. У цьому випадку потрібно вибрати по 3–4 найважливіші об'єкти в кожному місті. == Застереження == Цей маршрут не слід сприймати як незмінний туристичний трек. Сумська область залишається прикордонним регіоном, де безпекова ситуація може швидко змінюватися. Перед кожною поїздкою необхідно перевіряти актуальні обмеження та можливість відвідання конкретних населених пунктів і об'єктів. Особливо це стосується прикордонних районів та міст (зокрема, Суми, Глухів тощо). Частина сучасних місць пам'яті може розташовуватися поруч із територіями, де тривають обстріли або діють обмеження на відвідування. Для підготовки маршруту корисно також користуватися державною платформою «Місця пам'яті», яка дозволяє формувати власні маршрути між меморіальними об'єктами. == Куди далі == Подорож меморіальними місцями Сумщини можна продовжити як в інших районах області, так і в сусідніх областях України. * '''Із Сум''' можна продовжити мандрівку: ** на південь області ''Слобожанщиною'': ''Суми → Лебедин → Тростянець → Охтирка'' і далі можна продовжити подорож через Богодухів у напрямку [[Харків|Харкова]]. Цей напрямок зручний також для тих, хто розпочав подорож із Харкова і хоче завершити її там. ** на захід можна вирушити: ''Суми → Білопілля → Недригайлів → Ромни'' і далі до [[Полтавська область|Полтавщини]] за такими маршрутами: ''Охтирка → Полтава'' (може бути небезпечним) або ''Ромни → Пирятин → Лубни → Полтава''. Цей напрямок дозволяє продовжити подорож місцями пам'яті та історії Лівобережної України. ** на північ Сумщини: ''Суми → Білопілля → Кролевець → Шостка → Глухів'', але для безпеки краще на Недригайлів та Ромни і далі на Конотоп. * '''Із Глухова''' можна продовжити подорож до [[Новгород-Сіверський|Новгород-Сіверського]] та інших історичних місць [[Чернігівська область|Чернігівщини]]. Найцікавіший напрямок для продовження маршруту: ''Глухів → Новгород-Сіверський → Короп → Батурин → Чернігів'' або в бік Києва: ''Глухів → Батурин → Чернігів''. Особливо природним продовженням є [[Батурин]], оскільки він дозволяє перейти від меморіальної історії Сумщини до історії Гетьманщини та українського козацтва (дві столиці Гетьманщини Батурин та Глухів). У Батурин ще ближче поїхати з Конотопа. Водночас через близькість до державного кордону та воєнну ситуацію доступність цього напрямку необхідно перевіряти безпосередньо перед поїздкою. Маршрути необхідно планувати з урахуванням поточної безпекової ситуації. Деякі дороги та населені пункти Сумщини можуть мати тимчасові обмеження руху. Наприклад, у 2026 році на дорозі Р-44 Суми — Путивль — Глухів біля Чумакового тимчасово обмежувався рух через понтонну переправу через Сейм. Перед поїздкою слід перевіряти актуальний стан доріг та офіційні повідомлення. {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} 3pqxbydjentctms96lt91f2aqx9em0m 42927 42926 2026-08-15T14:25:14Z Андрій Гриценко 2491 /* Зрозуміти */ 42927 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= Меморіальні місця Сумщини | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= Сумська область | маршрут= Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка | тип= автотранспортом / у містах - пішохідний | загальна_протяжність= до 550 км | висота_виходу= бл. 130 м | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= 3-6 днів | складність= легкий }} '''Меморіальні місця Сумщини''' — це своєрідний маршрут до пам'ятників, меморіальнмх комплексів, військовмх поховань, музеїв та інших місць, пов'язанмх із важливими подіями історії [[Сумська область|Сумської області]] та пам'яттю про людей, які загинули під час воєн, репресій та інших трагічних подій. == Зрозуміти == Сумщина (область з 1939 року, що до того часу включала ериторії Чернігівської, Полтавської та Харківської областей) має особливо багату меморіальну спадщину. Її територія була ареною козацьких війн, російсько-шведського протистояння, Першої та Другої світових воєн, а у ХХІ столітті стала одним із регіонів, що безпосередньо щодня страждають з лютого 2022 року від російської агресії. Меморіальні місця різних епох розташовані як у великих містах, так і в невеликих населених пунктах. ;Великий маршрут «Меморіальна Сумщина»: Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми [[Файл:Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві в Шаповалівці.]] Це приблизний маршрут, що дозволяє охопити значну частину області. Це великий автомобільний маршрут на 2–4 дні, залежно від кількості об'єктів. Його можна розбити на тематичні ділянки: * '''Суми → Тростянець → Охтирка''': місця пам'яті Другої світової війни, окупації 2022 року та сучасної російсько-української війни. * '''Охтирка → Ромни → Конотоп''': військові меморіали, пам'ятники загиблим, місця пам'яті Голодомору та видатних діячів. * '''Конотоп → Кролевець → Путивль''': Друга світова війна, нацистська окупація, партизанський рух, сучасна війна. * '''Путивль → Глухів → Шостка''': партизанський рух, військова історія, меморіали Другої світової та сучасної війни. ;Локальний маршрут «Суми — місто пам'яті» Окрема пішохідна/автомобільна екскурсія на пів дня або день за таким маршрутом: ''центр Сум → меморіали Другої світової війни → місця пам'яті Голодомору → пам'ятники та меморіальні дошки діячам → місця пам'яті Небесної Сотні → сучасні меморіали загиблим захисникам України.'' ;Локальний маршрут «Охтирка — пам'ять про війну» Це може бути одним із найсильніших сучасних сегментів маршруту, оскільки місто має виразну історію оборони у 2022 році за таким напрямком по містту та околицям: ''місця боїв 2022 року → Алея Пам'яті → меморіали Другої світової війни → пам'ятники захисникам України''. ;Локальний маршрут «Конотопщина» Маршрут, що може тривати протягом всьго дня у м. Конотоп та його околицях → військові меморіали → місця пам'яті жертв нацистської окупації → Пантеон національної пам'яті → меморіальні дошки сучасним захисникам → навколишні села. ;Локальний маршрут «Путивль — Спадщанський ліс» Це фактично готовий військово-історичний маршрут: ''Путивль → меморіали міста → Спадщанський ліс → музей партизанської слави → пам'ятники та об'єкти партизанського руху.'' Також варто видилити ддля нього 2 дні, оскільки [[Спадщанський ліс]] має достатньо об'єктів для окремої подорожі та відпочинку. ;Локальний маршрут «[[Глухів]] — пам'ять крізь століття» Цей маршрут можна зробити історично-хронологічним маршрутом, тобто рухатися Глуховом від найдавніших пам'ятних місць до сучасності: пам'ятники козацької доби → меморіали та поховання Другої світової війни → місця пам'яті жертв політичних репресій і Голодомору → меморіальні дошки сучасним захисникам → місця, пов'язані із загиблими у російсько-українській війні. Пам'ятники загиблим воїнам та жертвам окупації є в Сумах, Глухові, Шостці, Охтирці, Ромнах, Лебедині, Кролевці та багатьох селах області. Значна частина таких об'єктів розташована на території старих кладовищ або в центральних частинах населених пунктів. ** Пам'ять про Голодомор У містах і селах Сумщини встановлені пам'ятні знаки та хрести жертвам Голодомору 1932–1933 років і політичних репресій. Особливо багато таких місць розташовано в сільській місцевості, де меморіали часто встановлювали біля колишніх місць масових поховань. Вони мають переважно стриманий вигляд — хрест, кам'яна стела або меморіальна композиція з написом. Для мандрівника ці об'єкти становлять інтерес як частина локальної історії: написи нерідко містять назви сіл та кількість загиблих або нагадують про конкретні трагічні події. ** Меморіали українських визвольних змагань Сумщина пов'язана з історією українського національного руху XIX–XX століть. У містах області встановлені пам'ятники та меморіальні дошки діячам української культури, політики та визвольного руху. Окрему групу становлять місця, пов'язані з діячами Української революції 1917–1921 років, українським підпіллям та дисидентським рухом. ** Меморіальні місця сучасної російсько-української війни Після 2014 року, а особливо після початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року, на Сумщині виникла нова мережа місць пам'яті. У містах і селах області встановлюються: * меморіальні дошки полеглим захисникам України; * стенди та Алеї пам'яті; * пам'ятники військовослужбовцям; * меморіальні комплекси; * пам'ятні знаки жертвам російських обстрілів; * місця поховання загиблих військових і цивільних. **Пам'ятники та місця пам'яті видатних уродженців Сумщини У Сумах, Ромнах, Глухові, Конотопі, Лебедині, Путивлі та інших містах встановлені пам'ятники, погруддя й меморіальні дошки письменникам, художникам, ученим, композиторам, педагогам та громадським діячам. Особливе місце посідають пам'ятники Тарасу Шевченку. На Сумщині їх встановлено в багатьох населених пунктах; одним із найдавніших є пам'ятник Шевченку в Ромнах, відкритий ще 1918 року за проєктом Івана Кавалерідзе. == Підготуватись == Перед поїздкою меморіальними місцями Сумщини варто перевірити актуальну безпекову ситуацію. Сумська область межує з [[Росія|росією]], а більшість районів (Шосткинський, Сумський, Охтирський та частково Конотопський) регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Обмеження на пересування можуть змінюватися залежно від ситуації. Перед подорожжю рекомендується: * перевірити актуальні попередження та обмеження, встановлені обласною та місцевою військовими адміністраціями; * уточнити, чи дозволене відвідання конкретного населеного пункту або меморіального об'єкта; * перевірити режим роботи музеїв та меморіальних комплексів; * за можливості завчасно визначити найближчі укриття; * мати заряджений телефон, павербанк та офлайн-карти; * не наближатися до місць падіння КАБів, БПЛА та інших вибухонебезпечних предметів; * не фотографувати військові об'єкти, блокпости, позиції сил оборони та наслідки обстрілів, якщо це може створювати загрозу безпеці; * під час повітряної тривоги негайно перейти до укриття та дотримуватися вказівок місцевої влади. Для відвідання військових кладовищ, братських могил та меморіалів загиблим захисникам України варто дотримуватися відповідних правил та поважати приватність військовослужбовців і їхніх родин. Частина меморіальних місць може бути розташована на територіях, де можу бути заміновано. Не слід сходити з облаштованих доріг і стежок або відвідувати покинуті військові позиції, окопи та зруйновані будівлі. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == [[Файл:Пам'ятний знак «Сумка».jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак «Сумка» у Сумах.]] [[Файл:"Жертвам комуністичних репресій пам'ять у віках" (Суми, Україна) (32300349327).jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник жертвам комуністичних репресій у Сумах.]] [[Файл:Ахтырченко.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник в Охтирці.]] [[Файл:Cossacs cross.jpg|міні|400x400пкс|Козацький хрест у Лебедині.]] [[Файл:Пам'ятник князю Іоанну Путивльському, Путивль, просп. Іоанна Путивльського (вул. Кірова).jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник князю Іоанну Путивльському в Путивлі.]] [[Файл:Monuments and memorials in Hlukhiv 01.jpg|міні|400x400пкс|Меморіальне місце у Глухові.]] === Великий маршрут «Меморіальна Сумщина» === * Тип маршруту: автомобільний, історико-меморіальний * Орієнтовна тривалість: 4–6 днів * Кількість основних об'єктів: близько 36 * Старт: Суми * Фініш: Суми або Глухів / Шостка залежно від подальшого маршруту Маршрут поєднує меморіальні місця Сумщини, пов'язані з Голодомором 1932–1933 років, Другою світовою війною, політичними репресіями, українськими визвольними змаганнями, російсько-українською війною та пам'яттю про видатних уродженців краю. Це не маршрут, який необхідно пройти за один раз. Його можна поділити на '''окремі локальні подорожі''': ==== 1. Суми — пам'ять обласного центру ==== У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори (напр. на Площі Незалежності), зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. 1.1. '''Меморіал «Героям Сумщини»'''. Меморіальний парк біля вокзалу, присвячений пам'яті захисників України. 1.2. '''Меморіал Слави'''. Військове кладовище та меморіальний комплекс, пов'язаний передусім із пам'яттю про Другу світову війну. 1.3. '''Меморіал «Мати-Батьківщина»'''. Один із головних військових пам'ятників Сум. Розташований на Центральному міському кладовищі. 1.4. '''Меморіал жертвам Голодомору 1932–1933 років'''. Місце пам'яті жертв Голодомору в Сумах. Водночас слід враховувати, що місце масового поховання жертв Голодомору біля Лучанського кладовища є окремою історичною локацією, де, за даними Національного музею Голодомору-геноциду, було поховано не менше 3000 людей. 1.5. '''Пам'ятний знак «Вони закрили собою Суми»'''. Місце пам'яті п'ятьох українських військових, які загинули 1 березня 2022 року, вступивши в бій із російською колоною. Офіційний портал «Місця пам'яті» фіксує цю локацію як окремий об'єкт. 1.6. '''Район кадетського корпусу.''' Місце боїв 24 лютого 2022 року, коли українські військові зупинили спробу російського прориву до Сум. Це радше меморіальна локація, а не традиційний пам'ятник. 1.7. '''Алея Слави воїнам АТО'''. Місце вшанування захисників України, загиблих у російсько-українській війні з 2014 року. Суми варто залишити для окремого пішохідного меморіального маршруту тривалістю 3–5 годин. У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори, зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. ==== 2. Суми — Лебедин — Тростянець ==== 2.1.(8). '''[[Лебедин]] — експозиція знищеної російської техніки'''. У Лебединській громаді створено відкриту експозицію знищеної ворожої техніки. Вона пов'язана з опором російському вторгненню у лютому–квітні 2022 року. Офіційний портал «Місця пам'яті» відносить її до ключових локацій Сумщини. 2.2.(9). '''Лебедин — меморіал пам'яті загиблих захисників'''. До маршруту варто включити сучасний меморіал або Алею пам'яті міста, присвячену загиблим захисникам України. 2.3.(10). '''Лебедин — меморіал жертвам Голодомору'''. У місті встановлено пам'ятник жертвам Голодомору 1932–1933 років. Він є одним із об'єктів, які варто включити до тематичної частини маршруту Голодомору. 2.4.(11). '''[[Тростянець]] — Привокзальна площа'''. Це одна з найважливіших сучасних меморіальних локацій області. 24 лютого 2022 року площу захопили російські військові; вокзал перетворили на штаб, а в підвалі облаштували катівню. Після звільнення міста 26 березня площа залишилася одним із найбільш виразних місць пам'яті про російську окупацію. 2.5.(12). '''Тростянець — місця руйнувань та відновлення міста'''. До маршруту можна включити окремі будівлі та локації, які стали свідками окупації та бойових дій. Офіційний портал «Місця пам'яті» документує масштаб руйнувань Тростянця та свідчення очевидців. ==== 3. Тростянець — Охтирка ==== 3.1.(13). '''[[Охтирка|Охтирський]] міський краєзнавчий музей'''. Будівля музею була пошкоджена авіаударами армії рф у ніч з 7 на 8 березня 2022 року. Одна з авіабомб вибухнула приблизно за три метри від будівлі. Музей став одним із символів руйнування культурної спадщини Сумщини під час російського вторгнення. 3.2.(14). '''Охтирка — місця оборони міста 2022 року'''. До маршруту варто включити меморіальні локації, пов'язані з обороною Охтирки у лютому–березні 2022 року. 3.3.(15). '''Охтирка — Алея Пам'яті'''. Алея з портретами загиблих захисників України є одним із центральних сучасних меморіальних просторів міста. 3.4.(16). '''Охтирка — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів дозволяють поєднати пам'ять про Другу світову війну із сучасною історією міста. Охтирка стала одним із символів оборони Сумщини у 2022 році. У місті створена Алея Пам'яті, де розміщені портрети загиблих захисників України. У серпні 2025 року на алеї було представлено портрети 184 полеглих захисників. У Охтирці також є пам'ятний знак «Героям слава», присвячений захисникам України, та пам'ятний знак Героям Небесної Сотні. ==== 4. Охтирка — Ромни ==== 4.1.(17). '''[[Ромни]] — меморіал жертвам Голодомору'''. Меморіальний комплекс відкритий 22 листопада 2008 року поруч із місцем масового поховання жертв Голодомору. Він складається з пам'ятника «Жертвам Голодомору в Україні (1932–1933)» та монумента «Замучені голодом». 4.2.(18). '''Ромни — пам'ятник Тарасові Шевченку'''. Пам'ятник роботи Івана Кавалерідзе, відкритий 1918 року, має не лише художню, а й меморіальну цінність та є одним із найвідоміших пам'ятників Шевченку в Україні. 4.3.(19). '''Ромни — військовий меморіал'''. Місце поховання та вшанування воїнів, загиблих у Другій світовій війні. 4.4.(20). '''Пустовойтівка — місце пам'яті жертв Голодомору'''. У селі [[Пустовойтівка]] зафіксоване місце масового поховання жертв Голодомору. Національний музей Голодомору-геноциду окремо згадує його у матеріалах своїх досліджень Сумщини. ==== 5. Ромни — Конотоп — Кролевець ==== 5.1.(21). '''[[Конотоп]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із головних військових меморіалів міста. 5.2.(22). '''Конотоп — меморіал жертвам нацистської окупації'''. Місце пам'яті цивільних жертв окупації, зокрема розстріляного єврейського населення міста. 5.3.(23). '''Конотоп — монумент «Конотопчанам, загиблим у війні з російським агресором»'''. Сучасний меморіальний об'єкт, присвячений загиблим захисникам України. 5.4.(24). '''Конотоп — Пантеон національної пам'яті'''. Окремий простір для вшанування загиблих захисників України. 5.5.(25). '''Шаповалівка — пам'ять про Конотопську битву'''. У селі [[Шаповалівка]] розташовані об'єкти, пов'язані з ''Конотопською битвою 1659 року''. Ця зупинка дозволяє включити до маршруту пам'ять про козацьку добу. 5.6.(26). '''[[Кролевець]] — меморіал загиблим героям російсько-української війни'''. У місті розташований меморіал загиблим героям війни на сході України; окремо в місті створено сквер Захисників України. У Конотопі розташований великий меморіальний комплекс жертвам і учасникам Другої світової війни. Меморіал включає братські поховання, скульптурні композиції та стелу з іменами загиблих воїнів-земляків. За даними міської ради, комплекс був відкритий 1969 року. Окремі місця Конотопа пов'язані з пам'яттю про мирних жителів, зокрема жертв нацистської окупації. Один із меморіалів присвячений 257 євреям Конотопа, розстріляним під час окупації міста. У Конотопі сформовано Пантеон національної пам'яті, біля якого проводяться заходи на честь полеглих захисників України. У місті також встановлюються меморіальні дошки на честь військовослужбовців, загиблих у російсько-українській війні. У Кролевці розташований монумент у сквері Захисників України, створений із використанням уламків боєприпасів та техніки, що залишилися після бойових дій на Донбасі. Центральною фігурою композиції є український воїн; прототипом став кролевчанин Валерій Захарченко. ==== 6. Кролевець — Путивль ==== 6.1.(27). '''[[Путивль]] — меморіал партизанської слави'''. Путивль є одним із головних центрів пам'яті про радянський партизанський рух у Сумській області. 6.2.(28). '''Спадщанський ліс — музей партизанської слави'''. Головна меморіальна локація цього маршруту. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання Сидора Ковпака. 6.3.(29). '''Спадщанський ліс — пам'ятники партизанам'''. На території меморіального комплексу розташована низка пам'ятників, поховань та інших об'єктів, пов'язаних із партизанським рухом. 6.4.(30). '''Спадщанський ліс — музей техніки'''. Меморіально-музейна частина комплексу, де представлені зразки військової техніки. Цей сегмент маршруту варто планувати щонайменше на 3–4 години. Одне з найважливіших меморіальних місць Сумщини — Спадщанський ліс поблизу Путивля, пов'язаний з історією радянського партизанського руху 1941–1943 років. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання під командуванням Сидора Ковпака, а згодом у лісі концентрувалися й інші партизанські загони. На території меморіального комплексу можна побачити пам'ятники партизанам, музей партизанської слави, землянки та інші об'єкти, пов'язані з історією партизанського руху. Спадщанський ліс є одним із найбільш відомих місць військово-історичного туризму Сумщини. ==== 7. Путивль — Глухів ==== 7.1.(31). '''[[Глухів]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із центральних військових меморіалів міста, пов'язаний із боями та окупацією Глухова у 1941–1943 роках. 7.2.(32). '''Глухів — меморіал жертвам Голодомору'''. Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років. 7.3.(33). '''Глухів — меморіальні дошки загиблим захисникам України'''. У місті створюється мережа сучасних меморіальних дошок. Частина з них (у цетрі міста) містить QR-коди з біографічною інформацією про загиблих воїнів. 7.4.(34). '''Глухів — меморіальна дошка Юрію Коваленку'''. Окремою точкою маршруту варто зробити меморіальну дошку археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку на будівлі Музею археології Національного заповідника Глухів по вул. Шевченка. У Глухові встановлюються меморіальні дошки загиблим захисникам України. Частина з них має QR-коди, за допомогою яких можна перейти до біографії полеглого воїна, переглянути фотографії та відеоматеріали. Окреме місце займає меморіальна дошка археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку, встановлена на будівлі Музею археології Національного заповідника «Глухів». ==== 8. Глухів — Шостка ==== 8.1.(35). '''[[Шостка]] — меморіал захисникам України'''. У парку Свободи 22 жовтня 2020 року відкрито меморіал захисникам України. На гранітній стіні викарбувані імена полеглих воїнів. 8.2.(36). '''Шостка — меморіал Другої світової війни'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів, пов'язані з бойовими діями 1941–1943 років. 8.3.(37). '''Шостка — місця пам'яті сучасної війни'''. До маршруту варто включити меморіальні дошки та інші сучасні місця пам'яті захисників України. === Як проходити маршрут === '''Повний маршрут''' доцільно поділити на 3-6 днів: * День 1: Суми — 6–7 об'єктів. * День 1 (2): Суми → Лебедин → Тростянець → Охтирка — 5–6 об'єктів. * День 2 (3): Охтирка → Ромни → Пустовойтівка — 4–5 об'єктів. * День 2 (4): Ромни → Конотоп → Шаповалівка → Кролевець — 5–6 об'єктів. * День 3 (5): Кролевець → Путивль → Спадщанський ліс — 4–5 об'єктів. * День 3 (6): Путивль → Глухів → Шостка — 5–6 об'єктів. Таким чином, мандрівник отримує цілісну історію пам'яті Сумщини: від козацької доби та Конотопської битви — через Голодомор і Другу світову війну — до російсько-української війни 2014–2026 років. '''Варіант скороченого маршруту''': якщо 3-6 днів — забагато, маршрут можна скоротити до 2-3 днів: ''Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Суми''. У цьому випадку потрібно вибрати по 3–4 найважливіші об'єкти в кожному місті. == Застереження == Цей маршрут не слід сприймати як незмінний туристичний трек. Сумська область залишається прикордонним регіоном, де безпекова ситуація може швидко змінюватися. Перед кожною поїздкою необхідно перевіряти актуальні обмеження та можливість відвідання конкретних населених пунктів і об'єктів. Особливо це стосується прикордонних районів та міст (зокрема, Суми, Глухів тощо). Частина сучасних місць пам'яті може розташовуватися поруч із територіями, де тривають обстріли або діють обмеження на відвідування. Для підготовки маршруту корисно також користуватися державною платформою «Місця пам'яті», яка дозволяє формувати власні маршрути між меморіальними об'єктами. == Куди далі == Подорож меморіальними місцями Сумщини можна продовжити як в інших районах області, так і в сусідніх областях України. * '''Із Сум''' можна продовжити мандрівку: ** на південь області ''Слобожанщиною'': ''Суми → Лебедин → Тростянець → Охтирка'' і далі можна продовжити подорож через Богодухів у напрямку [[Харків|Харкова]]. Цей напрямок зручний також для тих, хто розпочав подорож із Харкова і хоче завершити її там. ** на захід можна вирушити: ''Суми → Білопілля → Недригайлів → Ромни'' і далі до [[Полтавська область|Полтавщини]] за такими маршрутами: ''Охтирка → Полтава'' (може бути небезпечним) або ''Ромни → Пирятин → Лубни → Полтава''. Цей напрямок дозволяє продовжити подорож місцями пам'яті та історії Лівобережної України. ** на північ Сумщини: ''Суми → Білопілля → Кролевець → Шостка → Глухів'', але для безпеки краще на Недригайлів та Ромни і далі на Конотоп. * '''Із Глухова''' можна продовжити подорож до [[Новгород-Сіверський|Новгород-Сіверського]] та інших історичних місць [[Чернігівська область|Чернігівщини]]. Найцікавіший напрямок для продовження маршруту: ''Глухів → Новгород-Сіверський → Короп → Батурин → Чернігів'' або в бік Києва: ''Глухів → Батурин → Чернігів''. Особливо природним продовженням є [[Батурин]], оскільки він дозволяє перейти від меморіальної історії Сумщини до історії Гетьманщини та українського козацтва (дві столиці Гетьманщини Батурин та Глухів). У Батурин ще ближче поїхати з Конотопа. Водночас через близькість до державного кордону та воєнну ситуацію доступність цього напрямку необхідно перевіряти безпосередньо перед поїздкою. Маршрути необхідно планувати з урахуванням поточної безпекової ситуації. Деякі дороги та населені пункти Сумщини можуть мати тимчасові обмеження руху. Наприклад, у 2026 році на дорозі Р-44 Суми — Путивль — Глухів біля Чумакового тимчасово обмежувався рух через понтонну переправу через Сейм. Перед поїздкою слід перевіряти актуальний стан доріг та офіційні повідомлення. {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} 8k18mmrmogtnclchyklvmxu5erf78oe 42928 42927 2026-08-15T14:26:24Z Андрій Гриценко 2491 /* Пересуваємось по маршруту */ 42928 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= Меморіальні місця Сумщини | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= Сумська область | маршрут= Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка | тип= автотранспортом / у містах - пішохідний | загальна_протяжність= до 550 км | висота_виходу= бл. 130 м | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= 3-6 днів | складність= легкий }} '''Меморіальні місця Сумщини''' — це своєрідний маршрут до пам'ятників, меморіальнмх комплексів, військовмх поховань, музеїв та інших місць, пов'язанмх із важливими подіями історії [[Сумська область|Сумської області]] та пам'яттю про людей, які загинули під час воєн, репресій та інших трагічних подій. == Зрозуміти == Сумщина (область з 1939 року, що до того часу включала ериторії Чернігівської, Полтавської та Харківської областей) має особливо багату меморіальну спадщину. Її територія була ареною козацьких війн, російсько-шведського протистояння, Першої та Другої світових воєн, а у ХХІ столітті стала одним із регіонів, що безпосередньо щодня страждають з лютого 2022 року від російської агресії. Меморіальні місця різних епох розташовані як у великих містах, так і в невеликих населених пунктах. ;Великий маршрут «Меморіальна Сумщина»: Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми [[Файл:Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві в Шаповалівці.]] Це приблизний маршрут, що дозволяє охопити значну частину області. Це великий автомобільний маршрут на 2–4 дні, залежно від кількості об'єктів. Його можна розбити на тематичні ділянки: * '''Суми → Тростянець → Охтирка''': місця пам'яті Другої світової війни, окупації 2022 року та сучасної російсько-української війни. * '''Охтирка → Ромни → Конотоп''': військові меморіали, пам'ятники загиблим, місця пам'яті Голодомору та видатних діячів. * '''Конотоп → Кролевець → Путивль''': Друга світова війна, нацистська окупація, партизанський рух, сучасна війна. * '''Путивль → Глухів → Шостка''': партизанський рух, військова історія, меморіали Другої світової та сучасної війни. ;Локальний маршрут «Суми — місто пам'яті» Окрема пішохідна/автомобільна екскурсія на пів дня або день за таким маршрутом: ''центр Сум → меморіали Другої світової війни → місця пам'яті Голодомору → пам'ятники та меморіальні дошки діячам → місця пам'яті Небесної Сотні → сучасні меморіали загиблим захисникам України.'' ;Локальний маршрут «Охтирка — пам'ять про війну» Це може бути одним із найсильніших сучасних сегментів маршруту, оскільки місто має виразну історію оборони у 2022 році за таким напрямком по містту та околицям: ''місця боїв 2022 року → Алея Пам'яті → меморіали Другої світової війни → пам'ятники захисникам України''. ;Локальний маршрут «Конотопщина» Маршрут, що може тривати протягом всьго дня у м. Конотоп та його околицях → військові меморіали → місця пам'яті жертв нацистської окупації → Пантеон національної пам'яті → меморіальні дошки сучасним захисникам → навколишні села. ;Локальний маршрут «Путивль — Спадщанський ліс» Це фактично готовий військово-історичний маршрут: ''Путивль → меморіали міста → Спадщанський ліс → музей партизанської слави → пам'ятники та об'єкти партизанського руху.'' Також варто видилити ддля нього 2 дні, оскільки [[Спадщанський ліс]] має достатньо об'єктів для окремої подорожі та відпочинку. ;Локальний маршрут «[[Глухів]] — пам'ять крізь століття» Цей маршрут можна зробити історично-хронологічним маршрутом, тобто рухатися Глуховом від найдавніших пам'ятних місць до сучасності: пам'ятники козацької доби → меморіали та поховання Другої світової війни → місця пам'яті жертв політичних репресій і Голодомору → меморіальні дошки сучасним захисникам → місця, пов'язані із загиблими у російсько-українській війні. Пам'ятники загиблим воїнам та жертвам окупації є в Сумах, Глухові, Шостці, Охтирці, Ромнах, Лебедині, Кролевці та багатьох селах області. Значна частина таких об'єктів розташована на території старих кладовищ або в центральних частинах населених пунктів. ** Пам'ять про Голодомор У містах і селах Сумщини встановлені пам'ятні знаки та хрести жертвам Голодомору 1932–1933 років і політичних репресій. Особливо багато таких місць розташовано в сільській місцевості, де меморіали часто встановлювали біля колишніх місць масових поховань. Вони мають переважно стриманий вигляд — хрест, кам'яна стела або меморіальна композиція з написом. Для мандрівника ці об'єкти становлять інтерес як частина локальної історії: написи нерідко містять назви сіл та кількість загиблих або нагадують про конкретні трагічні події. ** Меморіали українських визвольних змагань Сумщина пов'язана з історією українського національного руху XIX–XX століть. У містах області встановлені пам'ятники та меморіальні дошки діячам української культури, політики та визвольного руху. Окрему групу становлять місця, пов'язані з діячами Української революції 1917–1921 років, українським підпіллям та дисидентським рухом. ** Меморіальні місця сучасної російсько-української війни Після 2014 року, а особливо після початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року, на Сумщині виникла нова мережа місць пам'яті. У містах і селах області встановлюються: * меморіальні дошки полеглим захисникам України; * стенди та Алеї пам'яті; * пам'ятники військовослужбовцям; * меморіальні комплекси; * пам'ятні знаки жертвам російських обстрілів; * місця поховання загиблих військових і цивільних. **Пам'ятники та місця пам'яті видатних уродженців Сумщини У Сумах, Ромнах, Глухові, Конотопі, Лебедині, Путивлі та інших містах встановлені пам'ятники, погруддя й меморіальні дошки письменникам, художникам, ученим, композиторам, педагогам та громадським діячам. Особливе місце посідають пам'ятники Тарасу Шевченку. На Сумщині їх встановлено в багатьох населених пунктах; одним із найдавніших є пам'ятник Шевченку в Ромнах, відкритий ще 1918 року за проєктом Івана Кавалерідзе. == Підготуватись == Перед поїздкою меморіальними місцями Сумщини варто перевірити актуальну безпекову ситуацію. Сумська область межує з [[Росія|росією]], а більшість районів (Шосткинський, Сумський, Охтирський та частково Конотопський) регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Обмеження на пересування можуть змінюватися залежно від ситуації. Перед подорожжю рекомендується: * перевірити актуальні попередження та обмеження, встановлені обласною та місцевою військовими адміністраціями; * уточнити, чи дозволене відвідання конкретного населеного пункту або меморіального об'єкта; * перевірити режим роботи музеїв та меморіальних комплексів; * за можливості завчасно визначити найближчі укриття; * мати заряджений телефон, павербанк та офлайн-карти; * не наближатися до місць падіння КАБів, БПЛА та інших вибухонебезпечних предметів; * не фотографувати військові об'єкти, блокпости, позиції сил оборони та наслідки обстрілів, якщо це може створювати загрозу безпеці; * під час повітряної тривоги негайно перейти до укриття та дотримуватися вказівок місцевої влади. Для відвідання військових кладовищ, братських могил та меморіалів загиблим захисникам України варто дотримуватися відповідних правил та поважати приватність військовослужбовців і їхніх родин. Частина меморіальних місць може бути розташована на територіях, де можу бути заміновано. Не слід сходити з облаштованих доріг і стежок або відвідувати покинуті військові позиції, окопи та зруйновані будівлі. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == [[Файл:Пам'ятний знак «Сумка».jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак «Сумка» у Сумах.]] [[Файл:"Жертвам комуністичних репресій пам'ять у віках" (Суми, Україна) (32300349327).jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник жертвам комуністичних репресій у Сумах.]] [[Файл:Ахтырченко.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник в Охтирці.]] [[Файл:Cossacs cross.jpg|міні|400x400пкс|Козацький хрест у Лебедині.]] [[Файл:Пам'ятник князю Іоанну Путивльському, Путивль, просп. Іоанна Путивльського (вул. Кірова).jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник князю Іоанну Путивльському в Путивлі.]] [[Файл:Monuments and memorials in Hlukhiv 01.jpg|міні|400x400пкс|Меморіальне місце у Глухові.]] [[Файл:Капличка на полі битві між козацькими військами та московською армією 20230618 181047.jpg|міні|400x400пкс|Капличка на полі Конотопської битви в Шаповалівці.]] [[Файл:Шостка. Обеліск Слави.JPG|міні|400x400пкс|Обеліск Слави у Шостці.]] [[Файл:Обеліск Слави і Вічний вогонь.jpg|міні|400x400пкс|Обеліск Слави і Вічний вогонь у Шостці.]] [[Файл:Пам'ятник воїнам, які загинули під час Великої Вітчизняної війни.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник воїнам, які загинули під час Другої світової війни, у Кролевці.]] === Великий маршрут «Меморіальна Сумщина» === * Тип маршруту: автомобільний, історико-меморіальний * Орієнтовна тривалість: 4–6 днів * Кількість основних об'єктів: близько 36 * Старт: Суми * Фініш: Суми або Глухів / Шостка залежно від подальшого маршруту Маршрут поєднує меморіальні місця Сумщини, пов'язані з Голодомором 1932–1933 років, Другою світовою війною, політичними репресіями, українськими визвольними змаганнями, російсько-українською війною та пам'яттю про видатних уродженців краю. Це не маршрут, який необхідно пройти за один раз. Його можна поділити на '''окремі локальні подорожі''': ==== 1. Суми — пам'ять обласного центру ==== У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори (напр. на Площі Незалежності), зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. 1.1. '''Меморіал «Героям Сумщини»'''. Меморіальний парк біля вокзалу, присвячений пам'яті захисників України. 1.2. '''Меморіал Слави'''. Військове кладовище та меморіальний комплекс, пов'язаний передусім із пам'яттю про Другу світову війну. 1.3. '''Меморіал «Мати-Батьківщина»'''. Один із головних військових пам'ятників Сум. Розташований на Центральному міському кладовищі. 1.4. '''Меморіал жертвам Голодомору 1932–1933 років'''. Місце пам'яті жертв Голодомору в Сумах. Водночас слід враховувати, що місце масового поховання жертв Голодомору біля Лучанського кладовища є окремою історичною локацією, де, за даними Національного музею Голодомору-геноциду, було поховано не менше 3000 людей. 1.5. '''Пам'ятний знак «Вони закрили собою Суми»'''. Місце пам'яті п'ятьох українських військових, які загинули 1 березня 2022 року, вступивши в бій із російською колоною. Офіційний портал «Місця пам'яті» фіксує цю локацію як окремий об'єкт. 1.6. '''Район кадетського корпусу.''' Місце боїв 24 лютого 2022 року, коли українські військові зупинили спробу російського прориву до Сум. Це радше меморіальна локація, а не традиційний пам'ятник. 1.7. '''Алея Слави воїнам АТО'''. Місце вшанування захисників України, загиблих у російсько-українській війні з 2014 року. Суми варто залишити для окремого пішохідного меморіального маршруту тривалістю 3–5 годин. У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори, зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. ==== 2. Суми — Лебедин — Тростянець ==== 2.1.(8). '''[[Лебедин]] — експозиція знищеної російської техніки'''. У Лебединській громаді створено відкриту експозицію знищеної ворожої техніки. Вона пов'язана з опором російському вторгненню у лютому–квітні 2022 року. Офіційний портал «Місця пам'яті» відносить її до ключових локацій Сумщини. 2.2.(9). '''Лебедин — меморіал пам'яті загиблих захисників'''. До маршруту варто включити сучасний меморіал або Алею пам'яті міста, присвячену загиблим захисникам України. 2.3.(10). '''Лебедин — меморіал жертвам Голодомору'''. У місті встановлено пам'ятник жертвам Голодомору 1932–1933 років. Він є одним із об'єктів, які варто включити до тематичної частини маршруту Голодомору. 2.4.(11). '''[[Тростянець]] — Привокзальна площа'''. Це одна з найважливіших сучасних меморіальних локацій області. 24 лютого 2022 року площу захопили російські військові; вокзал перетворили на штаб, а в підвалі облаштували катівню. Після звільнення міста 26 березня площа залишилася одним із найбільш виразних місць пам'яті про російську окупацію. 2.5.(12). '''Тростянець — місця руйнувань та відновлення міста'''. До маршруту можна включити окремі будівлі та локації, які стали свідками окупації та бойових дій. Офіційний портал «Місця пам'яті» документує масштаб руйнувань Тростянця та свідчення очевидців. ==== 3. Тростянець — Охтирка ==== 3.1.(13). '''[[Охтирка|Охтирський]] міський краєзнавчий музей'''. Будівля музею була пошкоджена авіаударами армії рф у ніч з 7 на 8 березня 2022 року. Одна з авіабомб вибухнула приблизно за три метри від будівлі. Музей став одним із символів руйнування культурної спадщини Сумщини під час російського вторгнення. 3.2.(14). '''Охтирка — місця оборони міста 2022 року'''. До маршруту варто включити меморіальні локації, пов'язані з обороною Охтирки у лютому–березні 2022 року. 3.3.(15). '''Охтирка — Алея Пам'яті'''. Алея з портретами загиблих захисників України є одним із центральних сучасних меморіальних просторів міста. 3.4.(16). '''Охтирка — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів дозволяють поєднати пам'ять про Другу світову війну із сучасною історією міста. Охтирка стала одним із символів оборони Сумщини у 2022 році. У місті створена Алея Пам'яті, де розміщені портрети загиблих захисників України. У серпні 2025 року на алеї було представлено портрети 184 полеглих захисників. У Охтирці також є пам'ятний знак «Героям слава», присвячений захисникам України, та пам'ятний знак Героям Небесної Сотні. ==== 4. Охтирка — Ромни ==== 4.1.(17). '''[[Ромни]] — меморіал жертвам Голодомору'''. Меморіальний комплекс відкритий 22 листопада 2008 року поруч із місцем масового поховання жертв Голодомору. Він складається з пам'ятника «Жертвам Голодомору в Україні (1932–1933)» та монумента «Замучені голодом». 4.2.(18). '''Ромни — пам'ятник Тарасові Шевченку'''. Пам'ятник роботи Івана Кавалерідзе, відкритий 1918 року, має не лише художню, а й меморіальну цінність та є одним із найвідоміших пам'ятників Шевченку в Україні. 4.3.(19). '''Ромни — військовий меморіал'''. Місце поховання та вшанування воїнів, загиблих у Другій світовій війні. 4.4.(20). '''Пустовойтівка — місце пам'яті жертв Голодомору'''. У селі [[Пустовойтівка]] зафіксоване місце масового поховання жертв Голодомору. Національний музей Голодомору-геноциду окремо згадує його у матеріалах своїх досліджень Сумщини. ==== 5. Ромни — Конотоп — Кролевець ==== 5.1.(21). '''[[Конотоп]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із головних військових меморіалів міста. 5.2.(22). '''Конотоп — меморіал жертвам нацистської окупації'''. Місце пам'яті цивільних жертв окупації, зокрема розстріляного єврейського населення міста. 5.3.(23). '''Конотоп — монумент «Конотопчанам, загиблим у війні з російським агресором»'''. Сучасний меморіальний об'єкт, присвячений загиблим захисникам України. 5.4.(24). '''Конотоп — Пантеон національної пам'яті'''. Окремий простір для вшанування загиблих захисників України. 5.5.(25). '''Шаповалівка — пам'ять про Конотопську битву'''. У селі [[Шаповалівка]] розташовані об'єкти, пов'язані з ''Конотопською битвою 1659 року''. Ця зупинка дозволяє включити до маршруту пам'ять про козацьку добу. 5.6.(26). '''[[Кролевець]] — меморіал загиблим героям російсько-української війни'''. У місті розташований меморіал загиблим героям війни на сході України; окремо в місті створено сквер Захисників України. У Конотопі розташований великий меморіальний комплекс жертвам і учасникам Другої світової війни. Меморіал включає братські поховання, скульптурні композиції та стелу з іменами загиблих воїнів-земляків. За даними міської ради, комплекс був відкритий 1969 року. Окремі місця Конотопа пов'язані з пам'яттю про мирних жителів, зокрема жертв нацистської окупації. Один із меморіалів присвячений 257 євреям Конотопа, розстріляним під час окупації міста. У Конотопі сформовано Пантеон національної пам'яті, біля якого проводяться заходи на честь полеглих захисників України. У місті також встановлюються меморіальні дошки на честь військовослужбовців, загиблих у російсько-українській війні. У Кролевці розташований монумент у сквері Захисників України, створений із використанням уламків боєприпасів та техніки, що залишилися після бойових дій на Донбасі. Центральною фігурою композиції є український воїн; прототипом став кролевчанин Валерій Захарченко. ==== 6. Кролевець — Путивль ==== 6.1.(27). '''[[Путивль]] — меморіал партизанської слави'''. Путивль є одним із головних центрів пам'яті про радянський партизанський рух у Сумській області. 6.2.(28). '''Спадщанський ліс — музей партизанської слави'''. Головна меморіальна локація цього маршруту. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання Сидора Ковпака. 6.3.(29). '''Спадщанський ліс — пам'ятники партизанам'''. На території меморіального комплексу розташована низка пам'ятників, поховань та інших об'єктів, пов'язаних із партизанським рухом. 6.4.(30). '''Спадщанський ліс — музей техніки'''. Меморіально-музейна частина комплексу, де представлені зразки військової техніки. Цей сегмент маршруту варто планувати щонайменше на 3–4 години. Одне з найважливіших меморіальних місць Сумщини — Спадщанський ліс поблизу Путивля, пов'язаний з історією радянського партизанського руху 1941–1943 років. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання під командуванням Сидора Ковпака, а згодом у лісі концентрувалися й інші партизанські загони. На території меморіального комплексу можна побачити пам'ятники партизанам, музей партизанської слави, землянки та інші об'єкти, пов'язані з історією партизанського руху. Спадщанський ліс є одним із найбільш відомих місць військово-історичного туризму Сумщини. ==== 7. Путивль — Глухів ==== 7.1.(31). '''[[Глухів]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із центральних військових меморіалів міста, пов'язаний із боями та окупацією Глухова у 1941–1943 роках. 7.2.(32). '''Глухів — меморіал жертвам Голодомору'''. Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років. 7.3.(33). '''Глухів — меморіальні дошки загиблим захисникам України'''. У місті створюється мережа сучасних меморіальних дошок. Частина з них (у цетрі міста) містить QR-коди з біографічною інформацією про загиблих воїнів. 7.4.(34). '''Глухів — меморіальна дошка Юрію Коваленку'''. Окремою точкою маршруту варто зробити меморіальну дошку археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку на будівлі Музею археології Національного заповідника Глухів по вул. Шевченка. У Глухові встановлюються меморіальні дошки загиблим захисникам України. Частина з них має QR-коди, за допомогою яких можна перейти до біографії полеглого воїна, переглянути фотографії та відеоматеріали. Окреме місце займає меморіальна дошка археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку, встановлена на будівлі Музею археології Національного заповідника «Глухів». ==== 8. Глухів — Шостка ==== 8.1.(35). '''[[Шостка]] — меморіал захисникам України'''. У парку Свободи 22 жовтня 2020 року відкрито меморіал захисникам України. На гранітній стіні викарбувані імена полеглих воїнів. 8.2.(36). '''Шостка — меморіал Другої світової війни'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів, пов'язані з бойовими діями 1941–1943 років. 8.3.(37). '''Шостка — місця пам'яті сучасної війни'''. До маршруту варто включити меморіальні дошки та інші сучасні місця пам'яті захисників України. === Як проходити маршрут === '''Повний маршрут''' доцільно поділити на 3-6 днів: * День 1: Суми — 6–7 об'єктів. * День 1 (2): Суми → Лебедин → Тростянець → Охтирка — 5–6 об'єктів. * День 2 (3): Охтирка → Ромни → Пустовойтівка — 4–5 об'єктів. * День 2 (4): Ромни → Конотоп → Шаповалівка → Кролевець — 5–6 об'єктів. * День 3 (5): Кролевець → Путивль → Спадщанський ліс — 4–5 об'єктів. * День 3 (6): Путивль → Глухів → Шостка — 5–6 об'єктів. Таким чином, мандрівник отримує цілісну історію пам'яті Сумщини: від козацької доби та Конотопської битви — через Голодомор і Другу світову війну — до російсько-української війни 2014–2026 років. '''Варіант скороченого маршруту''': якщо 3-6 днів — забагато, маршрут можна скоротити до 2-3 днів: ''Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Суми''. У цьому випадку потрібно вибрати по 3–4 найважливіші об'єкти в кожному місті. == Застереження == Цей маршрут не слід сприймати як незмінний туристичний трек. Сумська область залишається прикордонним регіоном, де безпекова ситуація може швидко змінюватися. Перед кожною поїздкою необхідно перевіряти актуальні обмеження та можливість відвідання конкретних населених пунктів і об'єктів. Особливо це стосується прикордонних районів та міст (зокрема, Суми, Глухів тощо). Частина сучасних місць пам'яті може розташовуватися поруч із територіями, де тривають обстріли або діють обмеження на відвідування. Для підготовки маршруту корисно також користуватися державною платформою «Місця пам'яті», яка дозволяє формувати власні маршрути між меморіальними об'єктами. == Куди далі == Подорож меморіальними місцями Сумщини можна продовжити як в інших районах області, так і в сусідніх областях України. * '''Із Сум''' можна продовжити мандрівку: ** на південь області ''Слобожанщиною'': ''Суми → Лебедин → Тростянець → Охтирка'' і далі можна продовжити подорож через Богодухів у напрямку [[Харків|Харкова]]. Цей напрямок зручний також для тих, хто розпочав подорож із Харкова і хоче завершити її там. ** на захід можна вирушити: ''Суми → Білопілля → Недригайлів → Ромни'' і далі до [[Полтавська область|Полтавщини]] за такими маршрутами: ''Охтирка → Полтава'' (може бути небезпечним) або ''Ромни → Пирятин → Лубни → Полтава''. Цей напрямок дозволяє продовжити подорож місцями пам'яті та історії Лівобережної України. ** на північ Сумщини: ''Суми → Білопілля → Кролевець → Шостка → Глухів'', але для безпеки краще на Недригайлів та Ромни і далі на Конотоп. * '''Із Глухова''' можна продовжити подорож до [[Новгород-Сіверський|Новгород-Сіверського]] та інших історичних місць [[Чернігівська область|Чернігівщини]]. Найцікавіший напрямок для продовження маршруту: ''Глухів → Новгород-Сіверський → Короп → Батурин → Чернігів'' або в бік Києва: ''Глухів → Батурин → Чернігів''. Особливо природним продовженням є [[Батурин]], оскільки він дозволяє перейти від меморіальної історії Сумщини до історії Гетьманщини та українського козацтва (дві столиці Гетьманщини Батурин та Глухів). У Батурин ще ближче поїхати з Конотопа. Водночас через близькість до державного кордону та воєнну ситуацію доступність цього напрямку необхідно перевіряти безпосередньо перед поїздкою. Маршрути необхідно планувати з урахуванням поточної безпекової ситуації. Деякі дороги та населені пункти Сумщини можуть мати тимчасові обмеження руху. Наприклад, у 2026 році на дорозі Р-44 Суми — Путивль — Глухів біля Чумакового тимчасово обмежувався рух через понтонну переправу через Сейм. Перед поїздкою слід перевіряти актуальний стан доріг та офіційні повідомлення. {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} pvc8pqy0igb26o79y3woo0yiroysj0d 42929 42928 2026-08-15T14:27:53Z Андрій Гриценко 2491 42929 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= Меморіальні місця Сумщини | зображення= Пам'ятник Тарасу Шевченку в Ромнах на Сумщині.jpg | розмір= 200px | підпис= Пам'ятник Тарасу Шевченку в [[Ромни|Ромнах]] на Сумщині (станом на жовтень 2009 року). Скульптор І. Кавалерідзе (1887 — 1978) | регіон= Сумська область | маршрут= Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка | тип= автотранспортом / у містах - пішохідний | загальна_протяжність= до 550 км | висота_виходу= бл. 130 м | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= 3-6 днів | складність= легкий }} '''Меморіальні місця Сумщини''' — це своєрідний маршрут до пам'ятників, меморіальнмх комплексів, військовмх поховань, музеїв та інших місць, пов'язанмх із важливими подіями історії [[Сумська область|Сумської області]] та пам'яттю про людей, які загинули під час воєн, репресій та інших трагічних подій. == Зрозуміти == Сумщина (область з 1939 року, що до того часу включала ериторії Чернігівської, Полтавської та Харківської областей) має особливо багату меморіальну спадщину. Її територія була ареною козацьких війн, російсько-шведського протистояння, Першої та Другої світових воєн, а у ХХІ столітті стала одним із регіонів, що безпосередньо щодня страждають з лютого 2022 року від російської агресії. Меморіальні місця різних епох розташовані як у великих містах, так і в невеликих населених пунктах. ;Великий маршрут «Меморіальна Сумщина»: Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми [[Файл:Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві в Шаповалівці.]] Це приблизний маршрут, що дозволяє охопити значну частину області. Це великий автомобільний маршрут на 2–4 дні, залежно від кількості об'єктів. Його можна розбити на тематичні ділянки: * '''Суми → Тростянець → Охтирка''': місця пам'яті Другої світової війни, окупації 2022 року та сучасної російсько-української війни. * '''Охтирка → Ромни → Конотоп''': військові меморіали, пам'ятники загиблим, місця пам'яті Голодомору та видатних діячів. * '''Конотоп → Кролевець → Путивль''': Друга світова війна, нацистська окупація, партизанський рух, сучасна війна. * '''Путивль → Глухів → Шостка''': партизанський рух, військова історія, меморіали Другої світової та сучасної війни. ;Локальний маршрут «Суми — місто пам'яті» Окрема пішохідна/автомобільна екскурсія на пів дня або день за таким маршрутом: ''центр Сум → меморіали Другої світової війни → місця пам'яті Голодомору → пам'ятники та меморіальні дошки діячам → місця пам'яті Небесної Сотні → сучасні меморіали загиблим захисникам України.'' ;Локальний маршрут «Охтирка — пам'ять про війну» Це може бути одним із найсильніших сучасних сегментів маршруту, оскільки місто має виразну історію оборони у 2022 році за таким напрямком по містту та околицям: ''місця боїв 2022 року → Алея Пам'яті → меморіали Другої світової війни → пам'ятники захисникам України''. ;Локальний маршрут «Конотопщина» Маршрут, що може тривати протягом всьго дня у м. Конотоп та його околицях → військові меморіали → місця пам'яті жертв нацистської окупації → Пантеон національної пам'яті → меморіальні дошки сучасним захисникам → навколишні села. ;Локальний маршрут «Путивль — Спадщанський ліс» Це фактично готовий військово-історичний маршрут: ''Путивль → меморіали міста → Спадщанський ліс → музей партизанської слави → пам'ятники та об'єкти партизанського руху.'' Також варто видилити ддля нього 2 дні, оскільки [[Спадщанський ліс]] має достатньо об'єктів для окремої подорожі та відпочинку. ;Локальний маршрут «[[Глухів]] — пам'ять крізь століття» Цей маршрут можна зробити історично-хронологічним маршрутом, тобто рухатися Глуховом від найдавніших пам'ятних місць до сучасності: пам'ятники козацької доби → меморіали та поховання Другої світової війни → місця пам'яті жертв політичних репресій і Голодомору → меморіальні дошки сучасним захисникам → місця, пов'язані із загиблими у російсько-українській війні. Пам'ятники загиблим воїнам та жертвам окупації є в Сумах, Глухові, Шостці, Охтирці, Ромнах, Лебедині, Кролевці та багатьох селах області. Значна частина таких об'єктів розташована на території старих кладовищ або в центральних частинах населених пунктів. ** Пам'ять про Голодомор У містах і селах Сумщини встановлені пам'ятні знаки та хрести жертвам Голодомору 1932–1933 років і політичних репресій. Особливо багато таких місць розташовано в сільській місцевості, де меморіали часто встановлювали біля колишніх місць масових поховань. Вони мають переважно стриманий вигляд — хрест, кам'яна стела або меморіальна композиція з написом. Для мандрівника ці об'єкти становлять інтерес як частина локальної історії: написи нерідко містять назви сіл та кількість загиблих або нагадують про конкретні трагічні події. ** Меморіали українських визвольних змагань Сумщина пов'язана з історією українського національного руху XIX–XX століть. У містах області встановлені пам'ятники та меморіальні дошки діячам української культури, політики та визвольного руху. Окрему групу становлять місця, пов'язані з діячами Української революції 1917–1921 років, українським підпіллям та дисидентським рухом. ** Меморіальні місця сучасної російсько-української війни Після 2014 року, а особливо після початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року, на Сумщині виникла нова мережа місць пам'яті. У містах і селах області встановлюються: * меморіальні дошки полеглим захисникам України; * стенди та Алеї пам'яті; * пам'ятники військовослужбовцям; * меморіальні комплекси; * пам'ятні знаки жертвам російських обстрілів; * місця поховання загиблих військових і цивільних. **Пам'ятники та місця пам'яті видатних уродженців Сумщини У Сумах, Ромнах, Глухові, Конотопі, Лебедині, Путивлі та інших містах встановлені пам'ятники, погруддя й меморіальні дошки письменникам, художникам, ученим, композиторам, педагогам та громадським діячам. Особливе місце посідають пам'ятники Тарасу Шевченку. На Сумщині їх встановлено в багатьох населених пунктах; одним із найдавніших є пам'ятник Шевченку в Ромнах, відкритий ще 1918 року за проєктом Івана Кавалерідзе. == Підготуватись == Перед поїздкою меморіальними місцями Сумщини варто перевірити актуальну безпекову ситуацію. Сумська область межує з [[Росія|росією]], а більшість районів (Шосткинський, Сумський, Охтирський та частково Конотопський) регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Обмеження на пересування можуть змінюватися залежно від ситуації. Перед подорожжю рекомендується: * перевірити актуальні попередження та обмеження, встановлені обласною та місцевою військовими адміністраціями; * уточнити, чи дозволене відвідання конкретного населеного пункту або меморіального об'єкта; * перевірити режим роботи музеїв та меморіальних комплексів; * за можливості завчасно визначити найближчі укриття; * мати заряджений телефон, павербанк та офлайн-карти; * не наближатися до місць падіння КАБів, БПЛА та інших вибухонебезпечних предметів; * не фотографувати військові об'єкти, блокпости, позиції сил оборони та наслідки обстрілів, якщо це може створювати загрозу безпеці; * під час повітряної тривоги негайно перейти до укриття та дотримуватися вказівок місцевої влади. Для відвідання військових кладовищ, братських могил та меморіалів загиблим захисникам України варто дотримуватися відповідних правил та поважати приватність військовослужбовців і їхніх родин. Частина меморіальних місць може бути розташована на територіях, де можу бути заміновано. Не слід сходити з облаштованих доріг і стежок або відвідувати покинуті військові позиції, окопи та зруйновані будівлі. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == [[Файл:Пам'ятний знак «Сумка».jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак «Сумка» у Сумах.]] [[Файл:"Жертвам комуністичних репресій пам'ять у віках" (Суми, Україна) (32300349327).jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник жертвам комуністичних репресій у Сумах.]] [[Файл:Ахтырченко.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник в Охтирці.]] [[Файл:Cossacs cross.jpg|міні|400x400пкс|Козацький хрест у Лебедині.]] [[Файл:Пам'ятник князю Іоанну Путивльському, Путивль, просп. Іоанна Путивльського (вул. Кірова).jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник князю Іоанну Путивльському в Путивлі.]] [[Файл:Monuments and memorials in Hlukhiv 01.jpg|міні|400x400пкс|Меморіальне місце у Глухові.]] [[Файл:Капличка на полі битві між козацькими військами та московською армією 20230618 181047.jpg|міні|400x400пкс|Капличка на полі Конотопської битви в Шаповалівці.]] [[Файл:Шостка. Обеліск Слави.JPG|міні|400x400пкс|Обеліск Слави у Шостці.]] [[Файл:Обеліск Слави і Вічний вогонь.jpg|міні|400x400пкс|Обеліск Слави і Вічний вогонь у Шостці.]] [[Файл:Пам'ятник воїнам, які загинули під час Великої Вітчизняної війни.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник воїнам, які загинули під час Другої світової війни, у Кролевці.]] === Великий маршрут «Меморіальна Сумщина» === * Тип маршруту: автомобільний, історико-меморіальний * Орієнтовна тривалість: 4–6 днів * Кількість основних об'єктів: близько 36 * Старт: Суми * Фініш: Суми або Глухів / Шостка залежно від подальшого маршруту Маршрут поєднує меморіальні місця Сумщини, пов'язані з Голодомором 1932–1933 років, Другою світовою війною, політичними репресіями, українськими визвольними змаганнями, російсько-українською війною та пам'яттю про видатних уродженців краю. Це не маршрут, який необхідно пройти за один раз. Його можна поділити на '''окремі локальні подорожі''': ==== 1. Суми — пам'ять обласного центру ==== У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори (напр. на Площі Незалежності), зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. 1.1. '''Меморіал «Героям Сумщини»'''. Меморіальний парк біля вокзалу, присвячений пам'яті захисників України. 1.2. '''Меморіал Слави'''. Військове кладовище та меморіальний комплекс, пов'язаний передусім із пам'яттю про Другу світову війну. 1.3. '''Меморіал «Мати-Батьківщина»'''. Один із головних військових пам'ятників Сум. Розташований на Центральному міському кладовищі. 1.4. '''Меморіал жертвам Голодомору 1932–1933 років'''. Місце пам'яті жертв Голодомору в Сумах. Водночас слід враховувати, що місце масового поховання жертв Голодомору біля Лучанського кладовища є окремою історичною локацією, де, за даними Національного музею Голодомору-геноциду, було поховано не менше 3000 людей. 1.5. '''Пам'ятний знак «Вони закрили собою Суми»'''. Місце пам'яті п'ятьох українських військових, які загинули 1 березня 2022 року, вступивши в бій із російською колоною. Офіційний портал «Місця пам'яті» фіксує цю локацію як окремий об'єкт. 1.6. '''Район кадетського корпусу.''' Місце боїв 24 лютого 2022 року, коли українські військові зупинили спробу російського прориву до Сум. Це радше меморіальна локація, а не традиційний пам'ятник. 1.7. '''Алея Слави воїнам АТО'''. Місце вшанування захисників України, загиблих у російсько-українській війні з 2014 року. Суми варто залишити для окремого пішохідного меморіального маршруту тривалістю 3–5 годин. У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори, зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. ==== 2. Суми — Лебедин — Тростянець ==== 2.1.(8). '''[[Лебедин]] — експозиція знищеної російської техніки'''. У Лебединській громаді створено відкриту експозицію знищеної ворожої техніки. Вона пов'язана з опором російському вторгненню у лютому–квітні 2022 року. Офіційний портал «Місця пам'яті» відносить її до ключових локацій Сумщини. 2.2.(9). '''Лебедин — меморіал пам'яті загиблих захисників'''. До маршруту варто включити сучасний меморіал або Алею пам'яті міста, присвячену загиблим захисникам України. 2.3.(10). '''Лебедин — меморіал жертвам Голодомору'''. У місті встановлено пам'ятник жертвам Голодомору 1932–1933 років. Він є одним із об'єктів, які варто включити до тематичної частини маршруту Голодомору. 2.4.(11). '''[[Тростянець]] — Привокзальна площа'''. Це одна з найважливіших сучасних меморіальних локацій області. 24 лютого 2022 року площу захопили російські військові; вокзал перетворили на штаб, а в підвалі облаштували катівню. Після звільнення міста 26 березня площа залишилася одним із найбільш виразних місць пам'яті про російську окупацію. 2.5.(12). '''Тростянець — місця руйнувань та відновлення міста'''. До маршруту можна включити окремі будівлі та локації, які стали свідками окупації та бойових дій. Офіційний портал «Місця пам'яті» документує масштаб руйнувань Тростянця та свідчення очевидців. ==== 3. Тростянець — Охтирка ==== 3.1.(13). '''[[Охтирка|Охтирський]] міський краєзнавчий музей'''. Будівля музею була пошкоджена авіаударами армії рф у ніч з 7 на 8 березня 2022 року. Одна з авіабомб вибухнула приблизно за три метри від будівлі. Музей став одним із символів руйнування культурної спадщини Сумщини під час російського вторгнення. 3.2.(14). '''Охтирка — місця оборони міста 2022 року'''. До маршруту варто включити меморіальні локації, пов'язані з обороною Охтирки у лютому–березні 2022 року. 3.3.(15). '''Охтирка — Алея Пам'яті'''. Алея з портретами загиблих захисників України є одним із центральних сучасних меморіальних просторів міста. 3.4.(16). '''Охтирка — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів дозволяють поєднати пам'ять про Другу світову війну із сучасною історією міста. Охтирка стала одним із символів оборони Сумщини у 2022 році. У місті створена Алея Пам'яті, де розміщені портрети загиблих захисників України. У серпні 2025 року на алеї було представлено портрети 184 полеглих захисників. У Охтирці також є пам'ятний знак «Героям слава», присвячений захисникам України, та пам'ятний знак Героям Небесної Сотні. ==== 4. Охтирка — Ромни ==== 4.1.(17). '''[[Ромни]] — меморіал жертвам Голодомору'''. Меморіальний комплекс відкритий 22 листопада 2008 року поруч із місцем масового поховання жертв Голодомору. Він складається з пам'ятника «Жертвам Голодомору в Україні (1932–1933)» та монумента «Замучені голодом». 4.2.(18). '''Ромни — пам'ятник Тарасові Шевченку'''. Пам'ятник роботи Івана Кавалерідзе, відкритий 1918 року, має не лише художню, а й меморіальну цінність та є одним із найвідоміших пам'ятників Шевченку в Україні. 4.3.(19). '''Ромни — військовий меморіал'''. Місце поховання та вшанування воїнів, загиблих у Другій світовій війні. 4.4.(20). '''Пустовойтівка — місце пам'яті жертв Голодомору'''. У селі [[Пустовойтівка]] зафіксоване місце масового поховання жертв Голодомору. Національний музей Голодомору-геноциду окремо згадує його у матеріалах своїх досліджень Сумщини. ==== 5. Ромни — Конотоп — Кролевець ==== 5.1.(21). '''[[Конотоп]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із головних військових меморіалів міста. 5.2.(22). '''Конотоп — меморіал жертвам нацистської окупації'''. Місце пам'яті цивільних жертв окупації, зокрема розстріляного єврейського населення міста. 5.3.(23). '''Конотоп — монумент «Конотопчанам, загиблим у війні з російським агресором»'''. Сучасний меморіальний об'єкт, присвячений загиблим захисникам України. 5.4.(24). '''Конотоп — Пантеон національної пам'яті'''. Окремий простір для вшанування загиблих захисників України. 5.5.(25). '''Шаповалівка — пам'ять про Конотопську битву'''. У селі [[Шаповалівка]] розташовані об'єкти, пов'язані з ''Конотопською битвою 1659 року''. Ця зупинка дозволяє включити до маршруту пам'ять про козацьку добу. 5.6.(26). '''[[Кролевець]] — меморіал загиблим героям російсько-української війни'''. У місті розташований меморіал загиблим героям війни на сході України; окремо в місті створено сквер Захисників України. У Конотопі розташований великий меморіальний комплекс жертвам і учасникам Другої світової війни. Меморіал включає братські поховання, скульптурні композиції та стелу з іменами загиблих воїнів-земляків. За даними міської ради, комплекс був відкритий 1969 року. Окремі місця Конотопа пов'язані з пам'яттю про мирних жителів, зокрема жертв нацистської окупації. Один із меморіалів присвячений 257 євреям Конотопа, розстріляним під час окупації міста. У Конотопі сформовано Пантеон національної пам'яті, біля якого проводяться заходи на честь полеглих захисників України. У місті також встановлюються меморіальні дошки на честь військовослужбовців, загиблих у російсько-українській війні. У Кролевці розташований монумент у сквері Захисників України, створений із використанням уламків боєприпасів та техніки, що залишилися після бойових дій на Донбасі. Центральною фігурою композиції є український воїн; прототипом став кролевчанин Валерій Захарченко. ==== 6. Кролевець — Путивль ==== 6.1.(27). '''[[Путивль]] — меморіал партизанської слави'''. Путивль є одним із головних центрів пам'яті про радянський партизанський рух у Сумській області. 6.2.(28). '''Спадщанський ліс — музей партизанської слави'''. Головна меморіальна локація цього маршруту. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання Сидора Ковпака. 6.3.(29). '''Спадщанський ліс — пам'ятники партизанам'''. На території меморіального комплексу розташована низка пам'ятників, поховань та інших об'єктів, пов'язаних із партизанським рухом. 6.4.(30). '''Спадщанський ліс — музей техніки'''. Меморіально-музейна частина комплексу, де представлені зразки військової техніки. Цей сегмент маршруту варто планувати щонайменше на 3–4 години. Одне з найважливіших меморіальних місць Сумщини — Спадщанський ліс поблизу Путивля, пов'язаний з історією радянського партизанського руху 1941–1943 років. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання під командуванням Сидора Ковпака, а згодом у лісі концентрувалися й інші партизанські загони. На території меморіального комплексу можна побачити пам'ятники партизанам, музей партизанської слави, землянки та інші об'єкти, пов'язані з історією партизанського руху. Спадщанський ліс є одним із найбільш відомих місць військово-історичного туризму Сумщини. ==== 7. Путивль — Глухів ==== 7.1.(31). '''[[Глухів]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із центральних військових меморіалів міста, пов'язаний із боями та окупацією Глухова у 1941–1943 роках. 7.2.(32). '''Глухів — меморіал жертвам Голодомору'''. Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років. 7.3.(33). '''Глухів — меморіальні дошки загиблим захисникам України'''. У місті створюється мережа сучасних меморіальних дошок. Частина з них (у цетрі міста) містить QR-коди з біографічною інформацією про загиблих воїнів. 7.4.(34). '''Глухів — меморіальна дошка Юрію Коваленку'''. Окремою точкою маршруту варто зробити меморіальну дошку археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку на будівлі Музею археології Національного заповідника Глухів по вул. Шевченка. У Глухові встановлюються меморіальні дошки загиблим захисникам України. Частина з них має QR-коди, за допомогою яких можна перейти до біографії полеглого воїна, переглянути фотографії та відеоматеріали. Окреме місце займає меморіальна дошка археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку, встановлена на будівлі Музею археології Національного заповідника «Глухів». ==== 8. Глухів — Шостка ==== 8.1.(35). '''[[Шостка]] — меморіал захисникам України'''. У парку Свободи 22 жовтня 2020 року відкрито меморіал захисникам України. На гранітній стіні викарбувані імена полеглих воїнів. 8.2.(36). '''Шостка — меморіал Другої світової війни'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів, пов'язані з бойовими діями 1941–1943 років. 8.3.(37). '''Шостка — місця пам'яті сучасної війни'''. До маршруту варто включити меморіальні дошки та інші сучасні місця пам'яті захисників України. === Як проходити маршрут === '''Повний маршрут''' доцільно поділити на 3-6 днів: * День 1: Суми — 6–7 об'єктів. * День 1 (2): Суми → Лебедин → Тростянець → Охтирка — 5–6 об'єктів. * День 2 (3): Охтирка → Ромни → Пустовойтівка — 4–5 об'єктів. * День 2 (4): Ромни → Конотоп → Шаповалівка → Кролевець — 5–6 об'єктів. * День 3 (5): Кролевець → Путивль → Спадщанський ліс — 4–5 об'єктів. * День 3 (6): Путивль → Глухів → Шостка — 5–6 об'єктів. Таким чином, мандрівник отримує цілісну історію пам'яті Сумщини: від козацької доби та Конотопської битви — через Голодомор і Другу світову війну — до російсько-української війни 2014–2026 років. '''Варіант скороченого маршруту''': якщо 3-6 днів — забагато, маршрут можна скоротити до 2-3 днів: ''Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Суми''. У цьому випадку потрібно вибрати по 3–4 найважливіші об'єкти в кожному місті. == Застереження == Цей маршрут не слід сприймати як незмінний туристичний трек. Сумська область залишається прикордонним регіоном, де безпекова ситуація може швидко змінюватися. Перед кожною поїздкою необхідно перевіряти актуальні обмеження та можливість відвідання конкретних населених пунктів і об'єктів. Особливо це стосується прикордонних районів та міст (зокрема, Суми, Глухів тощо). Частина сучасних місць пам'яті може розташовуватися поруч із територіями, де тривають обстріли або діють обмеження на відвідування. Для підготовки маршруту корисно також користуватися державною платформою «Місця пам'яті», яка дозволяє формувати власні маршрути між меморіальними об'єктами. == Куди далі == Подорож меморіальними місцями Сумщини можна продовжити як в інших районах області, так і в сусідніх областях України. * '''Із Сум''' можна продовжити мандрівку: ** на південь області ''Слобожанщиною'': ''Суми → Лебедин → Тростянець → Охтирка'' і далі можна продовжити подорож через Богодухів у напрямку [[Харків|Харкова]]. Цей напрямок зручний також для тих, хто розпочав подорож із Харкова і хоче завершити її там. ** на захід можна вирушити: ''Суми → Білопілля → Недригайлів → Ромни'' і далі до [[Полтавська область|Полтавщини]] за такими маршрутами: ''Охтирка → Полтава'' (може бути небезпечним) або ''Ромни → Пирятин → Лубни → Полтава''. Цей напрямок дозволяє продовжити подорож місцями пам'яті та історії Лівобережної України. ** на північ Сумщини: ''Суми → Білопілля → Кролевець → Шостка → Глухів'', але для безпеки краще на Недригайлів та Ромни і далі на Конотоп. * '''Із Глухова''' можна продовжити подорож до [[Новгород-Сіверський|Новгород-Сіверського]] та інших історичних місць [[Чернігівська область|Чернігівщини]]. Найцікавіший напрямок для продовження маршруту: ''Глухів → Новгород-Сіверський → Короп → Батурин → Чернігів'' або в бік Києва: ''Глухів → Батурин → Чернігів''. Особливо природним продовженням є [[Батурин]], оскільки він дозволяє перейти від меморіальної історії Сумщини до історії Гетьманщини та українського козацтва (дві столиці Гетьманщини Батурин та Глухів). У Батурин ще ближче поїхати з Конотопа. Водночас через близькість до державного кордону та воєнну ситуацію доступність цього напрямку необхідно перевіряти безпосередньо перед поїздкою. Маршрути необхідно планувати з урахуванням поточної безпекової ситуації. Деякі дороги та населені пункти Сумщини можуть мати тимчасові обмеження руху. Наприклад, у 2026 році на дорозі Р-44 Суми — Путивль — Глухів біля Чумакового тимчасово обмежувався рух через понтонну переправу через Сейм. Перед поїздкою слід перевіряти актуальний стан доріг та офіційні повідомлення. {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} f94ci4lldndi0mrlrr3zdgxejzrytx2 42930 42929 2026-08-15T14:29:45Z Андрій Гриценко 2491 42930 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= Меморіальні місця Сумщини | зображення= Statue of Taras Shevchenko, Romny 03.jpg | розмір= 230px | підпис= Пам'ятник Тарасу Шевченку в [[Ромни|Ромнах]] на Сумщині (станом на квітень 2017 року). Скульптор І. Кавалерідзе (1887 — 1978) | регіон= Сумська область | маршрут= Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка | тип= автотранспортом / у містах - пішохідний | загальна_протяжність= до 550 км | висота_виходу= бл. 130 м | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= 3-6 днів | складність= легкий }} '''Меморіальні місця Сумщини''' — це своєрідний маршрут до пам'ятників, меморіальнмх комплексів, військовмх поховань, музеїв та інших місць, пов'язанмх із важливими подіями історії [[Сумська область|Сумської області]] та пам'яттю про людей, які загинули під час воєн, репресій та інших трагічних подій. == Зрозуміти == Сумщина (область з 1939 року, що до того часу включала ериторії Чернігівської, Полтавської та Харківської областей) має особливо багату меморіальну спадщину. Її територія була ареною козацьких війн, російсько-шведського протистояння, Першої та Другої світових воєн, а у ХХІ столітті стала одним із регіонів, що безпосередньо щодня страждають з лютого 2022 року від російської агресії. Меморіальні місця різних епох розташовані як у великих містах, так і в невеликих населених пунктах. ;Великий маршрут «Меморіальна Сумщина»: Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми [[Файл:Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві в Шаповалівці.]] Це приблизний маршрут, що дозволяє охопити значну частину області. Це великий автомобільний маршрут на 2–4 дні, залежно від кількості об'єктів. Його можна розбити на тематичні ділянки: * '''Суми → Тростянець → Охтирка''': місця пам'яті Другої світової війни, окупації 2022 року та сучасної російсько-української війни. * '''Охтирка → Ромни → Конотоп''': військові меморіали, пам'ятники загиблим, місця пам'яті Голодомору та видатних діячів. * '''Конотоп → Кролевець → Путивль''': Друга світова війна, нацистська окупація, партизанський рух, сучасна війна. * '''Путивль → Глухів → Шостка''': партизанський рух, військова історія, меморіали Другої світової та сучасної війни. ;Локальний маршрут «Суми — місто пам'яті» Окрема пішохідна/автомобільна екскурсія на пів дня або день за таким маршрутом: ''центр Сум → меморіали Другої світової війни → місця пам'яті Голодомору → пам'ятники та меморіальні дошки діячам → місця пам'яті Небесної Сотні → сучасні меморіали загиблим захисникам України.'' ;Локальний маршрут «Охтирка — пам'ять про війну» Це може бути одним із найсильніших сучасних сегментів маршруту, оскільки місто має виразну історію оборони у 2022 році за таким напрямком по містту та околицям: ''місця боїв 2022 року → Алея Пам'яті → меморіали Другої світової війни → пам'ятники захисникам України''. ;Локальний маршрут «Конотопщина» Маршрут, що може тривати протягом всьго дня у м. Конотоп та його околицях → військові меморіали → місця пам'яті жертв нацистської окупації → Пантеон національної пам'яті → меморіальні дошки сучасним захисникам → навколишні села. ;Локальний маршрут «Путивль — Спадщанський ліс» Це фактично готовий військово-історичний маршрут: ''Путивль → меморіали міста → Спадщанський ліс → музей партизанської слави → пам'ятники та об'єкти партизанського руху.'' Також варто видилити ддля нього 2 дні, оскільки [[Спадщанський ліс]] має достатньо об'єктів для окремої подорожі та відпочинку. ;Локальний маршрут «[[Глухів]] — пам'ять крізь століття» Цей маршрут можна зробити історично-хронологічним маршрутом, тобто рухатися Глуховом від найдавніших пам'ятних місць до сучасності: пам'ятники козацької доби → меморіали та поховання Другої світової війни → місця пам'яті жертв політичних репресій і Голодомору → меморіальні дошки сучасним захисникам → місця, пов'язані із загиблими у російсько-українській війні. Пам'ятники загиблим воїнам та жертвам окупації є в Сумах, Глухові, Шостці, Охтирці, Ромнах, Лебедині, Кролевці та багатьох селах області. Значна частина таких об'єктів розташована на території старих кладовищ або в центральних частинах населених пунктів. ** Пам'ять про Голодомор У містах і селах Сумщини встановлені пам'ятні знаки та хрести жертвам Голодомору 1932–1933 років і політичних репресій. Особливо багато таких місць розташовано в сільській місцевості, де меморіали часто встановлювали біля колишніх місць масових поховань. Вони мають переважно стриманий вигляд — хрест, кам'яна стела або меморіальна композиція з написом. Для мандрівника ці об'єкти становлять інтерес як частина локальної історії: написи нерідко містять назви сіл та кількість загиблих або нагадують про конкретні трагічні події. ** Меморіали українських визвольних змагань Сумщина пов'язана з історією українського національного руху XIX–XX століть. У містах області встановлені пам'ятники та меморіальні дошки діячам української культури, політики та визвольного руху. Окрему групу становлять місця, пов'язані з діячами Української революції 1917–1921 років, українським підпіллям та дисидентським рухом. ** Меморіальні місця сучасної російсько-української війни Після 2014 року, а особливо після початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року, на Сумщині виникла нова мережа місць пам'яті. У містах і селах області встановлюються: * меморіальні дошки полеглим захисникам України; * стенди та Алеї пам'яті; * пам'ятники військовослужбовцям; * меморіальні комплекси; * пам'ятні знаки жертвам російських обстрілів; * місця поховання загиблих військових і цивільних. **Пам'ятники та місця пам'яті видатних уродженців Сумщини У Сумах, Ромнах, Глухові, Конотопі, Лебедині, Путивлі та інших містах встановлені пам'ятники, погруддя й меморіальні дошки письменникам, художникам, ученим, композиторам, педагогам та громадським діячам. Особливе місце посідають пам'ятники Тарасу Шевченку. На Сумщині їх встановлено в багатьох населених пунктах; одним із найдавніших є пам'ятник Шевченку в Ромнах, відкритий ще 1918 року за проєктом Івана Кавалерідзе. == Підготуватись == Перед поїздкою меморіальними місцями Сумщини варто перевірити актуальну безпекову ситуацію. Сумська область межує з [[Росія|росією]], а більшість районів (Шосткинський, Сумський, Охтирський та частково Конотопський) регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Обмеження на пересування можуть змінюватися залежно від ситуації. Перед подорожжю рекомендується: * перевірити актуальні попередження та обмеження, встановлені обласною та місцевою військовими адміністраціями; * уточнити, чи дозволене відвідання конкретного населеного пункту або меморіального об'єкта; * перевірити режим роботи музеїв та меморіальних комплексів; * за можливості завчасно визначити найближчі укриття; * мати заряджений телефон, павербанк та офлайн-карти; * не наближатися до місць падіння КАБів, БПЛА та інших вибухонебезпечних предметів; * не фотографувати військові об'єкти, блокпости, позиції сил оборони та наслідки обстрілів, якщо це може створювати загрозу безпеці; * під час повітряної тривоги негайно перейти до укриття та дотримуватися вказівок місцевої влади. Для відвідання військових кладовищ, братських могил та меморіалів загиблим захисникам України варто дотримуватися відповідних правил та поважати приватність військовослужбовців і їхніх родин. Частина меморіальних місць може бути розташована на територіях, де можу бути заміновано. Не слід сходити з облаштованих доріг і стежок або відвідувати покинуті військові позиції, окопи та зруйновані будівлі. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == [[Файл:Пам'ятний знак «Сумка».jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак «Сумка» у Сумах.]] [[Файл:"Жертвам комуністичних репресій пам'ять у віках" (Суми, Україна) (32300349327).jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник жертвам комуністичних репресій у Сумах.]] [[Файл:Ахтырченко.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник в Охтирці.]] [[Файл:Cossacs cross.jpg|міні|400x400пкс|Козацький хрест у Лебедині.]] [[Файл:Пам'ятник князю Іоанну Путивльському, Путивль, просп. Іоанна Путивльського (вул. Кірова).jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник князю Іоанну Путивльському в Путивлі.]] [[Файл:Monuments and memorials in Hlukhiv 01.jpg|міні|400x400пкс|Меморіальне місце у Глухові.]] [[Файл:Капличка на полі битві між козацькими військами та московською армією 20230618 181047.jpg|міні|400x400пкс|Капличка на полі Конотопської битви в Шаповалівці.]] [[Файл:Шостка. Обеліск Слави.JPG|міні|400x400пкс|Обеліск Слави у Шостці.]] [[Файл:Обеліск Слави і Вічний вогонь.jpg|міні|400x400пкс|Обеліск Слави і Вічний вогонь у Шостці.]] [[Файл:Пам'ятник воїнам, які загинули під час Великої Вітчизняної війни.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник воїнам, які загинули під час Другої світової війни, у Кролевці.]] === Великий маршрут «Меморіальна Сумщина» === * Тип маршруту: автомобільний, історико-меморіальний * Орієнтовна тривалість: 4–6 днів * Кількість основних об'єктів: близько 36 * Старт: Суми * Фініш: Суми або Глухів / Шостка залежно від подальшого маршруту Маршрут поєднує меморіальні місця Сумщини, пов'язані з Голодомором 1932–1933 років, Другою світовою війною, політичними репресіями, українськими визвольними змаганнями, російсько-українською війною та пам'яттю про видатних уродженців краю. Це не маршрут, який необхідно пройти за один раз. Його можна поділити на '''окремі локальні подорожі''': ==== 1. Суми — пам'ять обласного центру ==== У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори (напр. на Площі Незалежності), зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. 1.1. '''Меморіал «Героям Сумщини»'''. Меморіальний парк біля вокзалу, присвячений пам'яті захисників України. 1.2. '''Меморіал Слави'''. Військове кладовище та меморіальний комплекс, пов'язаний передусім із пам'яттю про Другу світову війну. 1.3. '''Меморіал «Мати-Батьківщина»'''. Один із головних військових пам'ятників Сум. Розташований на Центральному міському кладовищі. 1.4. '''Меморіал жертвам Голодомору 1932–1933 років'''. Місце пам'яті жертв Голодомору в Сумах. Водночас слід враховувати, що місце масового поховання жертв Голодомору біля Лучанського кладовища є окремою історичною локацією, де, за даними Національного музею Голодомору-геноциду, було поховано не менше 3000 людей. 1.5. '''Пам'ятний знак «Вони закрили собою Суми»'''. Місце пам'яті п'ятьох українських військових, які загинули 1 березня 2022 року, вступивши в бій із російською колоною. Офіційний портал «Місця пам'яті» фіксує цю локацію як окремий об'єкт. 1.6. '''Район кадетського корпусу.''' Місце боїв 24 лютого 2022 року, коли українські військові зупинили спробу російського прориву до Сум. Це радше меморіальна локація, а не традиційний пам'ятник. 1.7. '''Алея Слави воїнам АТО'''. Місце вшанування захисників України, загиблих у російсько-українській війні з 2014 року. Суми варто залишити для окремого пішохідного меморіального маршруту тривалістю 3–5 годин. У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори, зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. ==== 2. Суми — Лебедин — Тростянець ==== 2.1.(8). '''[[Лебедин]] — експозиція знищеної російської техніки'''. У Лебединській громаді створено відкриту експозицію знищеної ворожої техніки. Вона пов'язана з опором російському вторгненню у лютому–квітні 2022 року. Офіційний портал «Місця пам'яті» відносить її до ключових локацій Сумщини. 2.2.(9). '''Лебедин — меморіал пам'яті загиблих захисників'''. До маршруту варто включити сучасний меморіал або Алею пам'яті міста, присвячену загиблим захисникам України. 2.3.(10). '''Лебедин — меморіал жертвам Голодомору'''. У місті встановлено пам'ятник жертвам Голодомору 1932–1933 років. Він є одним із об'єктів, які варто включити до тематичної частини маршруту Голодомору. 2.4.(11). '''[[Тростянець]] — Привокзальна площа'''. Це одна з найважливіших сучасних меморіальних локацій області. 24 лютого 2022 року площу захопили російські військові; вокзал перетворили на штаб, а в підвалі облаштували катівню. Після звільнення міста 26 березня площа залишилася одним із найбільш виразних місць пам'яті про російську окупацію. 2.5.(12). '''Тростянець — місця руйнувань та відновлення міста'''. До маршруту можна включити окремі будівлі та локації, які стали свідками окупації та бойових дій. Офіційний портал «Місця пам'яті» документує масштаб руйнувань Тростянця та свідчення очевидців. ==== 3. Тростянець — Охтирка ==== 3.1.(13). '''[[Охтирка|Охтирський]] міський краєзнавчий музей'''. Будівля музею була пошкоджена авіаударами армії рф у ніч з 7 на 8 березня 2022 року. Одна з авіабомб вибухнула приблизно за три метри від будівлі. Музей став одним із символів руйнування культурної спадщини Сумщини під час російського вторгнення. 3.2.(14). '''Охтирка — місця оборони міста 2022 року'''. До маршруту варто включити меморіальні локації, пов'язані з обороною Охтирки у лютому–березні 2022 року. 3.3.(15). '''Охтирка — Алея Пам'яті'''. Алея з портретами загиблих захисників України є одним із центральних сучасних меморіальних просторів міста. 3.4.(16). '''Охтирка — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів дозволяють поєднати пам'ять про Другу світову війну із сучасною історією міста. Охтирка стала одним із символів оборони Сумщини у 2022 році. У місті створена Алея Пам'яті, де розміщені портрети загиблих захисників України. У серпні 2025 року на алеї було представлено портрети 184 полеглих захисників. У Охтирці також є пам'ятний знак «Героям слава», присвячений захисникам України, та пам'ятний знак Героям Небесної Сотні. ==== 4. Охтирка — Ромни ==== 4.1.(17). '''[[Ромни]] — меморіал жертвам Голодомору'''. Меморіальний комплекс відкритий 22 листопада 2008 року поруч із місцем масового поховання жертв Голодомору. Він складається з пам'ятника «Жертвам Голодомору в Україні (1932–1933)» та монумента «Замучені голодом». 4.2.(18). '''Ромни — пам'ятник Тарасові Шевченку'''. Пам'ятник роботи Івана Кавалерідзе, відкритий 1918 року, має не лише художню, а й меморіальну цінність та є одним із найвідоміших пам'ятників Шевченку в Україні. 4.3.(19). '''Ромни — військовий меморіал'''. Місце поховання та вшанування воїнів, загиблих у Другій світовій війні. 4.4.(20). '''Пустовойтівка — місце пам'яті жертв Голодомору'''. У селі [[Пустовойтівка]] зафіксоване місце масового поховання жертв Голодомору. Національний музей Голодомору-геноциду окремо згадує його у матеріалах своїх досліджень Сумщини. ==== 5. Ромни — Конотоп — Кролевець ==== 5.1.(21). '''[[Конотоп]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із головних військових меморіалів міста. 5.2.(22). '''Конотоп — меморіал жертвам нацистської окупації'''. Місце пам'яті цивільних жертв окупації, зокрема розстріляного єврейського населення міста. 5.3.(23). '''Конотоп — монумент «Конотопчанам, загиблим у війні з російським агресором»'''. Сучасний меморіальний об'єкт, присвячений загиблим захисникам України. 5.4.(24). '''Конотоп — Пантеон національної пам'яті'''. Окремий простір для вшанування загиблих захисників України. 5.5.(25). '''Шаповалівка — пам'ять про Конотопську битву'''. У селі [[Шаповалівка]] розташовані об'єкти, пов'язані з ''Конотопською битвою 1659 року''. Ця зупинка дозволяє включити до маршруту пам'ять про козацьку добу. 5.6.(26). '''[[Кролевець]] — меморіал загиблим героям російсько-української війни'''. У місті розташований меморіал загиблим героям війни на сході України; окремо в місті створено сквер Захисників України. У Конотопі розташований великий меморіальний комплекс жертвам і учасникам Другої світової війни. Меморіал включає братські поховання, скульптурні композиції та стелу з іменами загиблих воїнів-земляків. За даними міської ради, комплекс був відкритий 1969 року. Окремі місця Конотопа пов'язані з пам'яттю про мирних жителів, зокрема жертв нацистської окупації. Один із меморіалів присвячений 257 євреям Конотопа, розстріляним під час окупації міста. У Конотопі сформовано Пантеон національної пам'яті, біля якого проводяться заходи на честь полеглих захисників України. У місті також встановлюються меморіальні дошки на честь військовослужбовців, загиблих у російсько-українській війні. У Кролевці розташований монумент у сквері Захисників України, створений із використанням уламків боєприпасів та техніки, що залишилися після бойових дій на Донбасі. Центральною фігурою композиції є український воїн; прототипом став кролевчанин Валерій Захарченко. ==== 6. Кролевець — Путивль ==== 6.1.(27). '''[[Путивль]] — меморіал партизанської слави'''. Путивль є одним із головних центрів пам'яті про радянський партизанський рух у Сумській області. 6.2.(28). '''Спадщанський ліс — музей партизанської слави'''. Головна меморіальна локація цього маршруту. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання Сидора Ковпака. 6.3.(29). '''Спадщанський ліс — пам'ятники партизанам'''. На території меморіального комплексу розташована низка пам'ятників, поховань та інших об'єктів, пов'язаних із партизанським рухом. 6.4.(30). '''Спадщанський ліс — музей техніки'''. Меморіально-музейна частина комплексу, де представлені зразки військової техніки. Цей сегмент маршруту варто планувати щонайменше на 3–4 години. Одне з найважливіших меморіальних місць Сумщини — Спадщанський ліс поблизу Путивля, пов'язаний з історією радянського партизанського руху 1941–1943 років. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання під командуванням Сидора Ковпака, а згодом у лісі концентрувалися й інші партизанські загони. На території меморіального комплексу можна побачити пам'ятники партизанам, музей партизанської слави, землянки та інші об'єкти, пов'язані з історією партизанського руху. Спадщанський ліс є одним із найбільш відомих місць військово-історичного туризму Сумщини. ==== 7. Путивль — Глухів ==== 7.1.(31). '''[[Глухів]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із центральних військових меморіалів міста, пов'язаний із боями та окупацією Глухова у 1941–1943 роках. 7.2.(32). '''Глухів — меморіал жертвам Голодомору'''. Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років. 7.3.(33). '''Глухів — меморіальні дошки загиблим захисникам України'''. У місті створюється мережа сучасних меморіальних дошок. Частина з них (у цетрі міста) містить QR-коди з біографічною інформацією про загиблих воїнів. 7.4.(34). '''Глухів — меморіальна дошка Юрію Коваленку'''. Окремою точкою маршруту варто зробити меморіальну дошку археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку на будівлі Музею археології Національного заповідника Глухів по вул. Шевченка. У Глухові встановлюються меморіальні дошки загиблим захисникам України. Частина з них має QR-коди, за допомогою яких можна перейти до біографії полеглого воїна, переглянути фотографії та відеоматеріали. Окреме місце займає меморіальна дошка археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку, встановлена на будівлі Музею археології Національного заповідника «Глухів». ==== 8. Глухів — Шостка ==== 8.1.(35). '''[[Шостка]] — меморіал захисникам України'''. У парку Свободи 22 жовтня 2020 року відкрито меморіал захисникам України. На гранітній стіні викарбувані імена полеглих воїнів. 8.2.(36). '''Шостка — меморіал Другої світової війни'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів, пов'язані з бойовими діями 1941–1943 років. 8.3.(37). '''Шостка — місця пам'яті сучасної війни'''. До маршруту варто включити меморіальні дошки та інші сучасні місця пам'яті захисників України. === Як проходити маршрут === '''Повний маршрут''' доцільно поділити на 3-6 днів: * День 1: Суми — 6–7 об'єктів. * День 1 (2): Суми → Лебедин → Тростянець → Охтирка — 5–6 об'єктів. * День 2 (3): Охтирка → Ромни → Пустовойтівка — 4–5 об'єктів. * День 2 (4): Ромни → Конотоп → Шаповалівка → Кролевець — 5–6 об'єктів. * День 3 (5): Кролевець → Путивль → Спадщанський ліс — 4–5 об'єктів. * День 3 (6): Путивль → Глухів → Шостка — 5–6 об'єктів. Таким чином, мандрівник отримує цілісну історію пам'яті Сумщини: від козацької доби та Конотопської битви — через Голодомор і Другу світову війну — до російсько-української війни 2014–2026 років. '''Варіант скороченого маршруту''': якщо 3-6 днів — забагато, маршрут можна скоротити до 2-3 днів: ''Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Суми''. У цьому випадку потрібно вибрати по 3–4 найважливіші об'єкти в кожному місті. == Застереження == Цей маршрут не слід сприймати як незмінний туристичний трек. Сумська область залишається прикордонним регіоном, де безпекова ситуація може швидко змінюватися. Перед кожною поїздкою необхідно перевіряти актуальні обмеження та можливість відвідання конкретних населених пунктів і об'єктів. Особливо це стосується прикордонних районів та міст (зокрема, Суми, Глухів тощо). Частина сучасних місць пам'яті може розташовуватися поруч із територіями, де тривають обстріли або діють обмеження на відвідування. Для підготовки маршруту корисно також користуватися державною платформою «Місця пам'яті», яка дозволяє формувати власні маршрути між меморіальними об'єктами. == Куди далі == Подорож меморіальними місцями Сумщини можна продовжити як в інших районах області, так і в сусідніх областях України. * '''Із Сум''' можна продовжити мандрівку: ** на південь області ''Слобожанщиною'': ''Суми → Лебедин → Тростянець → Охтирка'' і далі можна продовжити подорож через Богодухів у напрямку [[Харків|Харкова]]. Цей напрямок зручний також для тих, хто розпочав подорож із Харкова і хоче завершити її там. ** на захід можна вирушити: ''Суми → Білопілля → Недригайлів → Ромни'' і далі до [[Полтавська область|Полтавщини]] за такими маршрутами: ''Охтирка → Полтава'' (може бути небезпечним) або ''Ромни → Пирятин → Лубни → Полтава''. Цей напрямок дозволяє продовжити подорож місцями пам'яті та історії Лівобережної України. ** на північ Сумщини: ''Суми → Білопілля → Кролевець → Шостка → Глухів'', але для безпеки краще на Недригайлів та Ромни і далі на Конотоп. * '''Із Глухова''' можна продовжити подорож до [[Новгород-Сіверський|Новгород-Сіверського]] та інших історичних місць [[Чернігівська область|Чернігівщини]]. Найцікавіший напрямок для продовження маршруту: ''Глухів → Новгород-Сіверський → Короп → Батурин → Чернігів'' або в бік Києва: ''Глухів → Батурин → Чернігів''. Особливо природним продовженням є [[Батурин]], оскільки він дозволяє перейти від меморіальної історії Сумщини до історії Гетьманщини та українського козацтва (дві столиці Гетьманщини Батурин та Глухів). У Батурин ще ближче поїхати з Конотопа. Водночас через близькість до державного кордону та воєнну ситуацію доступність цього напрямку необхідно перевіряти безпосередньо перед поїздкою. Маршрути необхідно планувати з урахуванням поточної безпекової ситуації. Деякі дороги та населені пункти Сумщини можуть мати тимчасові обмеження руху. Наприклад, у 2026 році на дорозі Р-44 Суми — Путивль — Глухів біля Чумакового тимчасово обмежувався рух через понтонну переправу через Сейм. Перед поїздкою слід перевіряти актуальний стан доріг та офіційні повідомлення. {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} co2m8tkghxum4oe2zejh2ufqca81yp4 42931 42930 2026-08-15T14:31:41Z Андрій Гриценко 2491 /* Пересуваємось по маршруту */ 42931 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= Меморіальні місця Сумщини | зображення= Statue of Taras Shevchenko, Romny 03.jpg | розмір= 230px | підпис= Пам'ятник Тарасу Шевченку в [[Ромни|Ромнах]] на Сумщині (станом на квітень 2017 року). Скульптор І. Кавалерідзе (1887 — 1978) | регіон= Сумська область | маршрут= Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка | тип= автотранспортом / у містах - пішохідний | загальна_протяжність= до 550 км | висота_виходу= бл. 130 м | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= 3-6 днів | складність= легкий }} '''Меморіальні місця Сумщини''' — це своєрідний маршрут до пам'ятників, меморіальнмх комплексів, військовмх поховань, музеїв та інших місць, пов'язанмх із важливими подіями історії [[Сумська область|Сумської області]] та пам'яттю про людей, які загинули під час воєн, репресій та інших трагічних подій. == Зрозуміти == Сумщина (область з 1939 року, що до того часу включала ериторії Чернігівської, Полтавської та Харківської областей) має особливо багату меморіальну спадщину. Її територія була ареною козацьких війн, російсько-шведського протистояння, Першої та Другої світових воєн, а у ХХІ столітті стала одним із регіонів, що безпосередньо щодня страждають з лютого 2022 року від російської агресії. Меморіальні місця різних епох розташовані як у великих містах, так і в невеликих населених пунктах. ;Великий маршрут «Меморіальна Сумщина»: Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми [[Файл:Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві в Шаповалівці.]] Це приблизний маршрут, що дозволяє охопити значну частину області. Це великий автомобільний маршрут на 2–4 дні, залежно від кількості об'єктів. Його можна розбити на тематичні ділянки: * '''Суми → Тростянець → Охтирка''': місця пам'яті Другої світової війни, окупації 2022 року та сучасної російсько-української війни. * '''Охтирка → Ромни → Конотоп''': військові меморіали, пам'ятники загиблим, місця пам'яті Голодомору та видатних діячів. * '''Конотоп → Кролевець → Путивль''': Друга світова війна, нацистська окупація, партизанський рух, сучасна війна. * '''Путивль → Глухів → Шостка''': партизанський рух, військова історія, меморіали Другої світової та сучасної війни. ;Локальний маршрут «Суми — місто пам'яті» Окрема пішохідна/автомобільна екскурсія на пів дня або день за таким маршрутом: ''центр Сум → меморіали Другої світової війни → місця пам'яті Голодомору → пам'ятники та меморіальні дошки діячам → місця пам'яті Небесної Сотні → сучасні меморіали загиблим захисникам України.'' ;Локальний маршрут «Охтирка — пам'ять про війну» Це може бути одним із найсильніших сучасних сегментів маршруту, оскільки місто має виразну історію оборони у 2022 році за таким напрямком по містту та околицям: ''місця боїв 2022 року → Алея Пам'яті → меморіали Другої світової війни → пам'ятники захисникам України''. ;Локальний маршрут «Конотопщина» Маршрут, що може тривати протягом всьго дня у м. Конотоп та його околицях → військові меморіали → місця пам'яті жертв нацистської окупації → Пантеон національної пам'яті → меморіальні дошки сучасним захисникам → навколишні села. ;Локальний маршрут «Путивль — Спадщанський ліс» Це фактично готовий військово-історичний маршрут: ''Путивль → меморіали міста → Спадщанський ліс → музей партизанської слави → пам'ятники та об'єкти партизанського руху.'' Також варто видилити ддля нього 2 дні, оскільки [[Спадщанський ліс]] має достатньо об'єктів для окремої подорожі та відпочинку. ;Локальний маршрут «[[Глухів]] — пам'ять крізь століття» Цей маршрут можна зробити історично-хронологічним маршрутом, тобто рухатися Глуховом від найдавніших пам'ятних місць до сучасності: пам'ятники козацької доби → меморіали та поховання Другої світової війни → місця пам'яті жертв політичних репресій і Голодомору → меморіальні дошки сучасним захисникам → місця, пов'язані із загиблими у російсько-українській війні. Пам'ятники загиблим воїнам та жертвам окупації є в Сумах, Глухові, Шостці, Охтирці, Ромнах, Лебедині, Кролевці та багатьох селах області. Значна частина таких об'єктів розташована на території старих кладовищ або в центральних частинах населених пунктів. ** Пам'ять про Голодомор У містах і селах Сумщини встановлені пам'ятні знаки та хрести жертвам Голодомору 1932–1933 років і політичних репресій. Особливо багато таких місць розташовано в сільській місцевості, де меморіали часто встановлювали біля колишніх місць масових поховань. Вони мають переважно стриманий вигляд — хрест, кам'яна стела або меморіальна композиція з написом. Для мандрівника ці об'єкти становлять інтерес як частина локальної історії: написи нерідко містять назви сіл та кількість загиблих або нагадують про конкретні трагічні події. ** Меморіали українських визвольних змагань Сумщина пов'язана з історією українського національного руху XIX–XX століть. У містах області встановлені пам'ятники та меморіальні дошки діячам української культури, політики та визвольного руху. Окрему групу становлять місця, пов'язані з діячами Української революції 1917–1921 років, українським підпіллям та дисидентським рухом. ** Меморіальні місця сучасної російсько-української війни Після 2014 року, а особливо після початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року, на Сумщині виникла нова мережа місць пам'яті. У містах і селах області встановлюються: * меморіальні дошки полеглим захисникам України; * стенди та Алеї пам'яті; * пам'ятники військовослужбовцям; * меморіальні комплекси; * пам'ятні знаки жертвам російських обстрілів; * місця поховання загиблих військових і цивільних. **Пам'ятники та місця пам'яті видатних уродженців Сумщини У Сумах, Ромнах, Глухові, Конотопі, Лебедині, Путивлі та інших містах встановлені пам'ятники, погруддя й меморіальні дошки письменникам, художникам, ученим, композиторам, педагогам та громадським діячам. Особливе місце посідають пам'ятники Тарасу Шевченку. На Сумщині їх встановлено в багатьох населених пунктах; одним із найдавніших є пам'ятник Шевченку в Ромнах, відкритий ще 1918 року за проєктом Івана Кавалерідзе. == Підготуватись == Перед поїздкою меморіальними місцями Сумщини варто перевірити актуальну безпекову ситуацію. Сумська область межує з [[Росія|росією]], а більшість районів (Шосткинський, Сумський, Охтирський та частково Конотопський) регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Обмеження на пересування можуть змінюватися залежно від ситуації. Перед подорожжю рекомендується: * перевірити актуальні попередження та обмеження, встановлені обласною та місцевою військовими адміністраціями; * уточнити, чи дозволене відвідання конкретного населеного пункту або меморіального об'єкта; * перевірити режим роботи музеїв та меморіальних комплексів; * за можливості завчасно визначити найближчі укриття; * мати заряджений телефон, павербанк та офлайн-карти; * не наближатися до місць падіння КАБів, БПЛА та інших вибухонебезпечних предметів; * не фотографувати військові об'єкти, блокпости, позиції сил оборони та наслідки обстрілів, якщо це може створювати загрозу безпеці; * під час повітряної тривоги негайно перейти до укриття та дотримуватися вказівок місцевої влади. Для відвідання військових кладовищ, братських могил та меморіалів загиблим захисникам України варто дотримуватися відповідних правил та поважати приватність військовослужбовців і їхніх родин. Частина меморіальних місць може бути розташована на територіях, де можу бути заміновано. Не слід сходити з облаштованих доріг і стежок або відвідувати покинуті військові позиції, окопи та зруйновані будівлі. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == [[Файл:Пам'ятний знак «Сумка».jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак «Сумка» у Сумах.]] [[Файл:"Жертвам комуністичних репресій пам'ять у віках" (Суми, Україна) (32300349327).jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник жертвам комуністичних репресій у Сумах.]] [[Файл:Ахтырченко.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник в Охтирці.]] [[Файл:Cossacs cross.jpg|міні|400x400пкс|Козацький хрест у Лебедині.]] [[Файл:Пам'ятник князю Іоанну Путивльському, Путивль, просп. Іоанна Путивльського (вул. Кірова).jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник князю Іоанну Путивльському в Путивлі.]] [[Файл:Monuments and memorials in Hlukhiv 01.jpg|міні|400x400пкс|Меморіальне місце у Глухові.]] [[Файл:Капличка на полі битві між козацькими військами та московською армією 20230618 181047.jpg|міні|400x400пкс|Капличка на полі Конотопської битви в Шаповалівці.]] [[Файл:Шостка. Обеліск Слави.JPG|міні|400x400пкс|Обеліск Слави у Шостці.]] [[Файл:Обеліск Слави і Вічний вогонь.jpg|міні|400x400пкс|Обеліск Слави і Вічний вогонь у Шостці.]] [[Файл:300 років Гетьманської столиці.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник на честь проголошення Глухова Гетьманської столиці (австновлено в 2008 році).]] === Великий маршрут «Меморіальна Сумщина» === * Тип маршруту: автомобільний, історико-меморіальний * Орієнтовна тривалість: 4–6 днів * Кількість основних об'єктів: близько 36 * Старт: Суми * Фініш: Суми або Глухів / Шостка залежно від подальшого маршруту Маршрут поєднує меморіальні місця Сумщини, пов'язані з Голодомором 1932–1933 років, Другою світовою війною, політичними репресіями, українськими визвольними змаганнями, російсько-українською війною та пам'яттю про видатних уродженців краю. Це не маршрут, який необхідно пройти за один раз. Його можна поділити на '''окремі локальні подорожі''': ==== 1. Суми — пам'ять обласного центру ==== У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори (напр. на Площі Незалежності), зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. 1.1. '''Меморіал «Героям Сумщини»'''. Меморіальний парк біля вокзалу, присвячений пам'яті захисників України. 1.2. '''Меморіал Слави'''. Військове кладовище та меморіальний комплекс, пов'язаний передусім із пам'яттю про Другу світову війну. 1.3. '''Меморіал «Мати-Батьківщина»'''. Один із головних військових пам'ятників Сум. Розташований на Центральному міському кладовищі. 1.4. '''Меморіал жертвам Голодомору 1932–1933 років'''. Місце пам'яті жертв Голодомору в Сумах. Водночас слід враховувати, що місце масового поховання жертв Голодомору біля Лучанського кладовища є окремою історичною локацією, де, за даними Національного музею Голодомору-геноциду, було поховано не менше 3000 людей. 1.5. '''Пам'ятний знак «Вони закрили собою Суми»'''. Місце пам'яті п'ятьох українських військових, які загинули 1 березня 2022 року, вступивши в бій із російською колоною. Офіційний портал «Місця пам'яті» фіксує цю локацію як окремий об'єкт. 1.6. '''Район кадетського корпусу.''' Місце боїв 24 лютого 2022 року, коли українські військові зупинили спробу російського прориву до Сум. Це радше меморіальна локація, а не традиційний пам'ятник. 1.7. '''Алея Слави воїнам АТО'''. Місце вшанування захисників України, загиблих у російсько-українській війні з 2014 року. Суми варто залишити для окремого пішохідного меморіального маршруту тривалістю 3–5 годин. У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори, зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. ==== 2. Суми — Лебедин — Тростянець ==== 2.1.(8). '''[[Лебедин]] — експозиція знищеної російської техніки'''. У Лебединській громаді створено відкриту експозицію знищеної ворожої техніки. Вона пов'язана з опором російському вторгненню у лютому–квітні 2022 року. Офіційний портал «Місця пам'яті» відносить її до ключових локацій Сумщини. 2.2.(9). '''Лебедин — меморіал пам'яті загиблих захисників'''. До маршруту варто включити сучасний меморіал або Алею пам'яті міста, присвячену загиблим захисникам України. 2.3.(10). '''Лебедин — меморіал жертвам Голодомору'''. У місті встановлено пам'ятник жертвам Голодомору 1932–1933 років. Він є одним із об'єктів, які варто включити до тематичної частини маршруту Голодомору. 2.4.(11). '''[[Тростянець]] — Привокзальна площа'''. Це одна з найважливіших сучасних меморіальних локацій області. 24 лютого 2022 року площу захопили російські військові; вокзал перетворили на штаб, а в підвалі облаштували катівню. Після звільнення міста 26 березня площа залишилася одним із найбільш виразних місць пам'яті про російську окупацію. 2.5.(12). '''Тростянець — місця руйнувань та відновлення міста'''. До маршруту можна включити окремі будівлі та локації, які стали свідками окупації та бойових дій. Офіційний портал «Місця пам'яті» документує масштаб руйнувань Тростянця та свідчення очевидців. ==== 3. Тростянець — Охтирка ==== 3.1.(13). '''[[Охтирка|Охтирський]] міський краєзнавчий музей'''. Будівля музею була пошкоджена авіаударами армії рф у ніч з 7 на 8 березня 2022 року. Одна з авіабомб вибухнула приблизно за три метри від будівлі. Музей став одним із символів руйнування культурної спадщини Сумщини під час російського вторгнення. 3.2.(14). '''Охтирка — місця оборони міста 2022 року'''. До маршруту варто включити меморіальні локації, пов'язані з обороною Охтирки у лютому–березні 2022 року. 3.3.(15). '''Охтирка — Алея Пам'яті'''. Алея з портретами загиблих захисників України є одним із центральних сучасних меморіальних просторів міста. 3.4.(16). '''Охтирка — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів дозволяють поєднати пам'ять про Другу світову війну із сучасною історією міста. Охтирка стала одним із символів оборони Сумщини у 2022 році. У місті створена Алея Пам'яті, де розміщені портрети загиблих захисників України. У серпні 2025 року на алеї було представлено портрети 184 полеглих захисників. У Охтирці також є пам'ятний знак «Героям слава», присвячений захисникам України, та пам'ятний знак Героям Небесної Сотні. ==== 4. Охтирка — Ромни ==== 4.1.(17). '''[[Ромни]] — меморіал жертвам Голодомору'''. Меморіальний комплекс відкритий 22 листопада 2008 року поруч із місцем масового поховання жертв Голодомору. Він складається з пам'ятника «Жертвам Голодомору в Україні (1932–1933)» та монумента «Замучені голодом». 4.2.(18). '''Ромни — пам'ятник Тарасові Шевченку'''. Пам'ятник роботи Івана Кавалерідзе, відкритий 1918 року, має не лише художню, а й меморіальну цінність та є одним із найвідоміших пам'ятників Шевченку в Україні. 4.3.(19). '''Ромни — військовий меморіал'''. Місце поховання та вшанування воїнів, загиблих у Другій світовій війні. 4.4.(20). '''Пустовойтівка — місце пам'яті жертв Голодомору'''. У селі [[Пустовойтівка]] зафіксоване місце масового поховання жертв Голодомору. Національний музей Голодомору-геноциду окремо згадує його у матеріалах своїх досліджень Сумщини. ==== 5. Ромни — Конотоп — Кролевець ==== 5.1.(21). '''[[Конотоп]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із головних військових меморіалів міста. 5.2.(22). '''Конотоп — меморіал жертвам нацистської окупації'''. Місце пам'яті цивільних жертв окупації, зокрема розстріляного єврейського населення міста. 5.3.(23). '''Конотоп — монумент «Конотопчанам, загиблим у війні з російським агресором»'''. Сучасний меморіальний об'єкт, присвячений загиблим захисникам України. 5.4.(24). '''Конотоп — Пантеон національної пам'яті'''. Окремий простір для вшанування загиблих захисників України. 5.5.(25). '''Шаповалівка — пам'ять про Конотопську битву'''. У селі [[Шаповалівка]] розташовані об'єкти, пов'язані з ''Конотопською битвою 1659 року''. Ця зупинка дозволяє включити до маршруту пам'ять про козацьку добу. 5.6.(26). '''[[Кролевець]] — меморіал загиблим героям російсько-української війни'''. У місті розташований меморіал загиблим героям війни на сході України; окремо в місті створено сквер Захисників України. У Конотопі розташований великий меморіальний комплекс жертвам і учасникам Другої світової війни. Меморіал включає братські поховання, скульптурні композиції та стелу з іменами загиблих воїнів-земляків. За даними міської ради, комплекс був відкритий 1969 року. Окремі місця Конотопа пов'язані з пам'яттю про мирних жителів, зокрема жертв нацистської окупації. Один із меморіалів присвячений 257 євреям Конотопа, розстріляним під час окупації міста. У Конотопі сформовано Пантеон національної пам'яті, біля якого проводяться заходи на честь полеглих захисників України. У місті також встановлюються меморіальні дошки на честь військовослужбовців, загиблих у російсько-українській війні. У Кролевці розташований монумент у сквері Захисників України, створений із використанням уламків боєприпасів та техніки, що залишилися після бойових дій на Донбасі. Центральною фігурою композиції є український воїн; прототипом став кролевчанин Валерій Захарченко. ==== 6. Кролевець — Путивль ==== 6.1.(27). '''[[Путивль]] — меморіал партизанської слави'''. Путивль є одним із головних центрів пам'яті про радянський партизанський рух у Сумській області. 6.2.(28). '''Спадщанський ліс — музей партизанської слави'''. Головна меморіальна локація цього маршруту. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання Сидора Ковпака. 6.3.(29). '''Спадщанський ліс — пам'ятники партизанам'''. На території меморіального комплексу розташована низка пам'ятників, поховань та інших об'єктів, пов'язаних із партизанським рухом. 6.4.(30). '''Спадщанський ліс — музей техніки'''. Меморіально-музейна частина комплексу, де представлені зразки військової техніки. Цей сегмент маршруту варто планувати щонайменше на 3–4 години. Одне з найважливіших меморіальних місць Сумщини — Спадщанський ліс поблизу Путивля, пов'язаний з історією радянського партизанського руху 1941–1943 років. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання під командуванням Сидора Ковпака, а згодом у лісі концентрувалися й інші партизанські загони. На території меморіального комплексу можна побачити пам'ятники партизанам, музей партизанської слави, землянки та інші об'єкти, пов'язані з історією партизанського руху. Спадщанський ліс є одним із найбільш відомих місць військово-історичного туризму Сумщини. ==== 7. Путивль — Глухів ==== 7.1.(31). '''[[Глухів]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із центральних військових меморіалів міста, пов'язаний із боями та окупацією Глухова у 1941–1943 роках. 7.2.(32). '''Глухів — меморіал жертвам Голодомору'''. Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років. 7.3.(33). '''Глухів — меморіальні дошки загиблим захисникам України'''. У місті створюється мережа сучасних меморіальних дошок. Частина з них (у цетрі міста) містить QR-коди з біографічною інформацією про загиблих воїнів. 7.4.(34). '''Глухів — меморіальна дошка Юрію Коваленку'''. Окремою точкою маршруту варто зробити меморіальну дошку археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку на будівлі Музею археології Національного заповідника Глухів по вул. Шевченка. У Глухові встановлюються меморіальні дошки загиблим захисникам України. Частина з них має QR-коди, за допомогою яких можна перейти до біографії полеглого воїна, переглянути фотографії та відеоматеріали. Окреме місце займає меморіальна дошка археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку, встановлена на будівлі Музею археології Національного заповідника «Глухів». ==== 8. Глухів — Шостка ==== 8.1.(35). '''[[Шостка]] — меморіал захисникам України'''. У парку Свободи 22 жовтня 2020 року відкрито меморіал захисникам України. На гранітній стіні викарбувані імена полеглих воїнів. 8.2.(36). '''Шостка — меморіал Другої світової війни'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів, пов'язані з бойовими діями 1941–1943 років. 8.3.(37). '''Шостка — місця пам'яті сучасної війни'''. До маршруту варто включити меморіальні дошки та інші сучасні місця пам'яті захисників України. === Як проходити маршрут === '''Повний маршрут''' доцільно поділити на 3-6 днів: * День 1: Суми — 6–7 об'єктів. * День 1 (2): Суми → Лебедин → Тростянець → Охтирка — 5–6 об'єктів. * День 2 (3): Охтирка → Ромни → Пустовойтівка — 4–5 об'єктів. * День 2 (4): Ромни → Конотоп → Шаповалівка → Кролевець — 5–6 об'єктів. * День 3 (5): Кролевець → Путивль → Спадщанський ліс — 4–5 об'єктів. * День 3 (6): Путивль → Глухів → Шостка — 5–6 об'єктів. Таким чином, мандрівник отримує цілісну історію пам'яті Сумщини: від козацької доби та Конотопської битви — через Голодомор і Другу світову війну — до російсько-української війни 2014–2026 років. '''Варіант скороченого маршруту''': якщо 3-6 днів — забагато, маршрут можна скоротити до 2-3 днів: ''Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Суми''. У цьому випадку потрібно вибрати по 3–4 найважливіші об'єкти в кожному місті. == Застереження == Цей маршрут не слід сприймати як незмінний туристичний трек. Сумська область залишається прикордонним регіоном, де безпекова ситуація може швидко змінюватися. Перед кожною поїздкою необхідно перевіряти актуальні обмеження та можливість відвідання конкретних населених пунктів і об'єктів. Особливо це стосується прикордонних районів та міст (зокрема, Суми, Глухів тощо). Частина сучасних місць пам'яті може розташовуватися поруч із територіями, де тривають обстріли або діють обмеження на відвідування. Для підготовки маршруту корисно також користуватися державною платформою «Місця пам'яті», яка дозволяє формувати власні маршрути між меморіальними об'єктами. == Куди далі == Подорож меморіальними місцями Сумщини можна продовжити як в інших районах області, так і в сусідніх областях України. * '''Із Сум''' можна продовжити мандрівку: ** на південь області ''Слобожанщиною'': ''Суми → Лебедин → Тростянець → Охтирка'' і далі можна продовжити подорож через Богодухів у напрямку [[Харків|Харкова]]. Цей напрямок зручний також для тих, хто розпочав подорож із Харкова і хоче завершити її там. ** на захід можна вирушити: ''Суми → Білопілля → Недригайлів → Ромни'' і далі до [[Полтавська область|Полтавщини]] за такими маршрутами: ''Охтирка → Полтава'' (може бути небезпечним) або ''Ромни → Пирятин → Лубни → Полтава''. Цей напрямок дозволяє продовжити подорож місцями пам'яті та історії Лівобережної України. ** на північ Сумщини: ''Суми → Білопілля → Кролевець → Шостка → Глухів'', але для безпеки краще на Недригайлів та Ромни і далі на Конотоп. * '''Із Глухова''' можна продовжити подорож до [[Новгород-Сіверський|Новгород-Сіверського]] та інших історичних місць [[Чернігівська область|Чернігівщини]]. Найцікавіший напрямок для продовження маршруту: ''Глухів → Новгород-Сіверський → Короп → Батурин → Чернігів'' або в бік Києва: ''Глухів → Батурин → Чернігів''. Особливо природним продовженням є [[Батурин]], оскільки він дозволяє перейти від меморіальної історії Сумщини до історії Гетьманщини та українського козацтва (дві столиці Гетьманщини Батурин та Глухів). У Батурин ще ближче поїхати з Конотопа. Водночас через близькість до державного кордону та воєнну ситуацію доступність цього напрямку необхідно перевіряти безпосередньо перед поїздкою. Маршрути необхідно планувати з урахуванням поточної безпекової ситуації. Деякі дороги та населені пункти Сумщини можуть мати тимчасові обмеження руху. Наприклад, у 2026 році на дорозі Р-44 Суми — Путивль — Глухів біля Чумакового тимчасово обмежувався рух через понтонну переправу через Сейм. Перед поїздкою слід перевіряти актуальний стан доріг та офіційні повідомлення. {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} ib1uh0umj9rsemz1t181ty5lqt6j0om 42932 42931 2026-08-15T14:34:29Z Андрій Гриценко 2491 /* Пересуваємось по маршруту */ 42932 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= Меморіальні місця Сумщини | зображення= Statue of Taras Shevchenko, Romny 03.jpg | розмір= 230px | підпис= Пам'ятник Тарасу Шевченку в [[Ромни|Ромнах]] на Сумщині (станом на квітень 2017 року). Скульптор І. Кавалерідзе (1887 — 1978) | регіон= Сумська область | маршрут= Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка | тип= автотранспортом / у містах - пішохідний | загальна_протяжність= до 550 км | висота_виходу= бл. 130 м | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= 3-6 днів | складність= легкий }} '''Меморіальні місця Сумщини''' — це своєрідний маршрут до пам'ятників, меморіальнмх комплексів, військовмх поховань, музеїв та інших місць, пов'язанмх із важливими подіями історії [[Сумська область|Сумської області]] та пам'яттю про людей, які загинули під час воєн, репресій та інших трагічних подій. == Зрозуміти == Сумщина (область з 1939 року, що до того часу включала ериторії Чернігівської, Полтавської та Харківської областей) має особливо багату меморіальну спадщину. Її територія була ареною козацьких війн, російсько-шведського протистояння, Першої та Другої світових воєн, а у ХХІ столітті стала одним із регіонів, що безпосередньо щодня страждають з лютого 2022 року від російської агресії. Меморіальні місця різних епох розташовані як у великих містах, так і в невеликих населених пунктах. ;Великий маршрут «Меморіальна Сумщина»: Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми [[Файл:Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві в Шаповалівці.]] Це приблизний маршрут, що дозволяє охопити значну частину області. Це великий автомобільний маршрут на 2–4 дні, залежно від кількості об'єктів. Його можна розбити на тематичні ділянки: * '''Суми → Тростянець → Охтирка''': місця пам'яті Другої світової війни, окупації 2022 року та сучасної російсько-української війни. * '''Охтирка → Ромни → Конотоп''': військові меморіали, пам'ятники загиблим, місця пам'яті Голодомору та видатних діячів. * '''Конотоп → Кролевець → Путивль''': Друга світова війна, нацистська окупація, партизанський рух, сучасна війна. * '''Путивль → Глухів → Шостка''': партизанський рух, військова історія, меморіали Другої світової та сучасної війни. ;Локальний маршрут «Суми — місто пам'яті» Окрема пішохідна/автомобільна екскурсія на пів дня або день за таким маршрутом: ''центр Сум → меморіали Другої світової війни → місця пам'яті Голодомору → пам'ятники та меморіальні дошки діячам → місця пам'яті Небесної Сотні → сучасні меморіали загиблим захисникам України.'' ;Локальний маршрут «Охтирка — пам'ять про війну» Це може бути одним із найсильніших сучасних сегментів маршруту, оскільки місто має виразну історію оборони у 2022 році за таким напрямком по містту та околицям: ''місця боїв 2022 року → Алея Пам'яті → меморіали Другої світової війни → пам'ятники захисникам України''. ;Локальний маршрут «Конотопщина» Маршрут, що може тривати протягом всьго дня у м. Конотоп та його околицях → військові меморіали → місця пам'яті жертв нацистської окупації → Пантеон національної пам'яті → меморіальні дошки сучасним захисникам → навколишні села. ;Локальний маршрут «Путивль — Спадщанський ліс» Це фактично готовий військово-історичний маршрут: ''Путивль → меморіали міста → Спадщанський ліс → музей партизанської слави → пам'ятники та об'єкти партизанського руху.'' Також варто видилити ддля нього 2 дні, оскільки [[Спадщанський ліс]] має достатньо об'єктів для окремої подорожі та відпочинку. ;Локальний маршрут «[[Глухів]] — пам'ять крізь століття» Цей маршрут можна зробити історично-хронологічним маршрутом, тобто рухатися Глуховом від найдавніших пам'ятних місць до сучасності: пам'ятники козацької доби → меморіали та поховання Другої світової війни → місця пам'яті жертв політичних репресій і Голодомору → меморіальні дошки сучасним захисникам → місця, пов'язані із загиблими у російсько-українській війні. Пам'ятники загиблим воїнам та жертвам окупації є в Сумах, Глухові, Шостці, Охтирці, Ромнах, Лебедині, Кролевці та багатьох селах області. Значна частина таких об'єктів розташована на території старих кладовищ або в центральних частинах населених пунктів. ** Пам'ять про Голодомор У містах і селах Сумщини встановлені пам'ятні знаки та хрести жертвам Голодомору 1932–1933 років і політичних репресій. Особливо багато таких місць розташовано в сільській місцевості, де меморіали часто встановлювали біля колишніх місць масових поховань. Вони мають переважно стриманий вигляд — хрест, кам'яна стела або меморіальна композиція з написом. Для мандрівника ці об'єкти становлять інтерес як частина локальної історії: написи нерідко містять назви сіл та кількість загиблих або нагадують про конкретні трагічні події. ** Меморіали українських визвольних змагань Сумщина пов'язана з історією українського національного руху XIX–XX століть. У містах області встановлені пам'ятники та меморіальні дошки діячам української культури, політики та визвольного руху. Окрему групу становлять місця, пов'язані з діячами Української революції 1917–1921 років, українським підпіллям та дисидентським рухом. ** Меморіальні місця сучасної російсько-української війни Після 2014 року, а особливо після початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року, на Сумщині виникла нова мережа місць пам'яті. У містах і селах області встановлюються: * меморіальні дошки полеглим захисникам України; * стенди та Алеї пам'яті; * пам'ятники військовослужбовцям; * меморіальні комплекси; * пам'ятні знаки жертвам російських обстрілів; * місця поховання загиблих військових і цивільних. **Пам'ятники та місця пам'яті видатних уродженців Сумщини У Сумах, Ромнах, Глухові, Конотопі, Лебедині, Путивлі та інших містах встановлені пам'ятники, погруддя й меморіальні дошки письменникам, художникам, ученим, композиторам, педагогам та громадським діячам. Особливе місце посідають пам'ятники Тарасу Шевченку. На Сумщині їх встановлено в багатьох населених пунктах; одним із найдавніших є пам'ятник Шевченку в Ромнах, відкритий ще 1918 року за проєктом Івана Кавалерідзе. == Підготуватись == Перед поїздкою меморіальними місцями Сумщини варто перевірити актуальну безпекову ситуацію. Сумська область межує з [[Росія|росією]], а більшість районів (Шосткинський, Сумський, Охтирський та частково Конотопський) регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Обмеження на пересування можуть змінюватися залежно від ситуації. Перед подорожжю рекомендується: * перевірити актуальні попередження та обмеження, встановлені обласною та місцевою військовими адміністраціями; * уточнити, чи дозволене відвідання конкретного населеного пункту або меморіального об'єкта; * перевірити режим роботи музеїв та меморіальних комплексів; * за можливості завчасно визначити найближчі укриття; * мати заряджений телефон, павербанк та офлайн-карти; * не наближатися до місць падіння КАБів, БПЛА та інших вибухонебезпечних предметів; * не фотографувати військові об'єкти, блокпости, позиції сил оборони та наслідки обстрілів, якщо це може створювати загрозу безпеці; * під час повітряної тривоги негайно перейти до укриття та дотримуватися вказівок місцевої влади. Для відвідання військових кладовищ, братських могил та меморіалів загиблим захисникам України варто дотримуватися відповідних правил та поважати приватність військовослужбовців і їхніх родин. Частина меморіальних місць може бути розташована на територіях, де можу бути заміновано. Не слід сходити з облаштованих доріг і стежок або відвідувати покинуті військові позиції, окопи та зруйновані будівлі. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == [[Файл:Пам'ятний знак «Сумка».jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак «Сумка» у Сумах.]] [[Файл:"Жертвам комуністичних репресій пам'ять у віках" (Суми, Україна) (32300349327).jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник жертвам комуністичних репресій у Сумах.]] [[Файл:Cossacs cross.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник жертвам Голодоморів у Лебедині.]] [[Файл:Пам'ятник князю Іоанну Путивльському, Путивль, просп. Іоанна Путивльського (вул. Кірова).jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник князю Іоанну Путивльському в Путивлі.]] [[Файл:Monuments and memorials in Hlukhiv 01.jpg|міні|400x400пкс|Меморіальне місце у Глухові.]] [[Файл:Капличка на полі битві між козацькими військами та московською армією 20230618 181047.jpg|міні|400x400пкс|Капличка на полі Конотопської битви в Шаповалівці.]] [[Файл:Шостка. Обеліск Слави.JPG|міні|400x400пкс|Обеліск Слави у Шостці.]] [[Файл:Обеліск Слави і Вічний вогонь.jpg|міні|400x400пкс|Обеліск Слави і Вічний вогонь у Шостці.]] [[Файл:300 років Гетьманської столиці.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник на честь проголошення Глухова Гетьманської столиці (австновлено в 2008 році).]] [[Файл:Ахтырченко.jpg|міні|400x400пкс|Алея Слави загбилих у Другій світовій війні в Охтирці.]] === Великий маршрут «Меморіальна Сумщина» === * Тип маршруту: автомобільний, історико-меморіальний * Орієнтовна тривалість: 4–6 днів * Кількість основних об'єктів: близько 36 * Старт: Суми * Фініш: Суми або Глухів / Шостка залежно від подальшого маршруту Маршрут поєднує меморіальні місця Сумщини, пов'язані з Голодомором 1932–1933 років, Другою світовою війною, політичними репресіями, українськими визвольними змаганнями, російсько-українською війною та пам'яттю про видатних уродженців краю. Це не маршрут, який необхідно пройти за один раз. Його можна поділити на '''окремі локальні подорожі''': ==== 1. Суми — пам'ять обласного центру ==== У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори (напр. на Площі Незалежності), зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. 1.1. '''Меморіал «Героям Сумщини»'''. Меморіальний парк біля вокзалу, присвячений пам'яті захисників України. 1.2. '''Меморіал Слави'''. Військове кладовище та меморіальний комплекс, пов'язаний передусім із пам'яттю про Другу світову війну. 1.3. '''Меморіал «Мати-Батьківщина»'''. Один із головних військових пам'ятників Сум. Розташований на Центральному міському кладовищі. 1.4. '''Меморіал жертвам Голодомору 1932–1933 років'''. Місце пам'яті жертв Голодомору в Сумах. Водночас слід враховувати, що місце масового поховання жертв Голодомору біля Лучанського кладовища є окремою історичною локацією, де, за даними Національного музею Голодомору-геноциду, було поховано не менше 3000 людей. 1.5. '''Пам'ятний знак «Вони закрили собою Суми»'''. Місце пам'яті п'ятьох українських військових, які загинули 1 березня 2022 року, вступивши в бій із російською колоною. Офіційний портал «Місця пам'яті» фіксує цю локацію як окремий об'єкт. 1.6. '''Район кадетського корпусу.''' Місце боїв 24 лютого 2022 року, коли українські військові зупинили спробу російського прориву до Сум. Це радше меморіальна локація, а не традиційний пам'ятник. 1.7. '''Алея Слави воїнам АТО'''. Місце вшанування захисників України, загиблих у російсько-українській війні з 2014 року. Суми варто залишити для окремого пішохідного меморіального маршруту тривалістю 3–5 годин. У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори, зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. ==== 2. Суми — Лебедин — Тростянець ==== 2.1.(8). '''[[Лебедин]] — експозиція знищеної російської техніки'''. У Лебединській громаді створено відкриту експозицію знищеної ворожої техніки. Вона пов'язана з опором російському вторгненню у лютому–квітні 2022 року. Офіційний портал «Місця пам'яті» відносить її до ключових локацій Сумщини. 2.2.(9). '''Лебедин — меморіал пам'яті загиблих захисників'''. До маршруту варто включити сучасний меморіал або Алею пам'яті міста, присвячену загиблим захисникам України. 2.3.(10). '''Лебедин — меморіал жертвам Голодомору'''. У місті встановлено пам'ятник жертвам Голодомору 1932–1933 років. Він є одним із об'єктів, які варто включити до тематичної частини маршруту Голодомору. 2.4.(11). '''[[Тростянець]] — Привокзальна площа'''. Це одна з найважливіших сучасних меморіальних локацій області. 24 лютого 2022 року площу захопили російські військові; вокзал перетворили на штаб, а в підвалі облаштували катівню. Після звільнення міста 26 березня площа залишилася одним із найбільш виразних місць пам'яті про російську окупацію. 2.5.(12). '''Тростянець — місця руйнувань та відновлення міста'''. До маршруту можна включити окремі будівлі та локації, які стали свідками окупації та бойових дій. Офіційний портал «Місця пам'яті» документує масштаб руйнувань Тростянця та свідчення очевидців. ==== 3. Тростянець — Охтирка ==== 3.1.(13). '''[[Охтирка|Охтирський]] міський краєзнавчий музей'''. Будівля музею була пошкоджена авіаударами армії рф у ніч з 7 на 8 березня 2022 року. Одна з авіабомб вибухнула приблизно за три метри від будівлі. Музей став одним із символів руйнування культурної спадщини Сумщини під час російського вторгнення. 3.2.(14). '''Охтирка — місця оборони міста 2022 року'''. До маршруту варто включити меморіальні локації, пов'язані з обороною Охтирки у лютому–березні 2022 року. 3.3.(15). '''Охтирка — Алея Пам'яті'''. Алея з портретами загиблих захисників України є одним із центральних сучасних меморіальних просторів міста. 3.4.(16). '''Охтирка — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів дозволяють поєднати пам'ять про Другу світову війну із сучасною історією міста. Охтирка стала одним із символів оборони Сумщини у 2022 році. У місті створена Алея Пам'яті, де розміщені портрети загиблих захисників України. У серпні 2025 року на алеї було представлено портрети 184 полеглих захисників. У Охтирці також є пам'ятний знак «Героям слава», присвячений захисникам України, та пам'ятний знак Героям Небесної Сотні. ==== 4. Охтирка — Ромни ==== 4.1.(17). '''[[Ромни]] — меморіал жертвам Голодомору'''. Меморіальний комплекс відкритий 22 листопада 2008 року поруч із місцем масового поховання жертв Голодомору. Він складається з пам'ятника «Жертвам Голодомору в Україні (1932–1933)» та монумента «Замучені голодом». 4.2.(18). '''Ромни — пам'ятник Тарасові Шевченку'''. Пам'ятник роботи Івана Кавалерідзе, відкритий 1918 року, має не лише художню, а й меморіальну цінність та є одним із найвідоміших пам'ятників Шевченку в Україні. 4.3.(19). '''Ромни — військовий меморіал'''. Місце поховання та вшанування воїнів, загиблих у Другій світовій війні. 4.4.(20). '''Пустовойтівка — місце пам'яті жертв Голодомору'''. У селі [[Пустовойтівка]] зафіксоване місце масового поховання жертв Голодомору. Національний музей Голодомору-геноциду окремо згадує його у матеріалах своїх досліджень Сумщини. ==== 5. Ромни — Конотоп — Кролевець ==== 5.1.(21). '''[[Конотоп]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із головних військових меморіалів міста. 5.2.(22). '''Конотоп — меморіал жертвам нацистської окупації'''. Місце пам'яті цивільних жертв окупації, зокрема розстріляного єврейського населення міста. 5.3.(23). '''Конотоп — монумент «Конотопчанам, загиблим у війні з російським агресором»'''. Сучасний меморіальний об'єкт, присвячений загиблим захисникам України. 5.4.(24). '''Конотоп — Пантеон національної пам'яті'''. Окремий простір для вшанування загиблих захисників України. 5.5.(25). '''Шаповалівка — пам'ять про Конотопську битву'''. У селі [[Шаповалівка]] розташовані об'єкти, пов'язані з ''Конотопською битвою 1659 року''. Ця зупинка дозволяє включити до маршруту пам'ять про козацьку добу. 5.6.(26). '''[[Кролевець]] — меморіал загиблим героям російсько-української війни'''. У місті розташований меморіал загиблим героям війни на сході України; окремо в місті створено сквер Захисників України. У Конотопі розташований великий меморіальний комплекс жертвам і учасникам Другої світової війни. Меморіал включає братські поховання, скульптурні композиції та стелу з іменами загиблих воїнів-земляків. За даними міської ради, комплекс був відкритий 1969 року. Окремі місця Конотопа пов'язані з пам'яттю про мирних жителів, зокрема жертв нацистської окупації. Один із меморіалів присвячений 257 євреям Конотопа, розстріляним під час окупації міста. У Конотопі сформовано Пантеон національної пам'яті, біля якого проводяться заходи на честь полеглих захисників України. У місті також встановлюються меморіальні дошки на честь військовослужбовців, загиблих у російсько-українській війні. У Кролевці розташований монумент у сквері Захисників України, створений із використанням уламків боєприпасів та техніки, що залишилися після бойових дій на Донбасі. Центральною фігурою композиції є український воїн; прототипом став кролевчанин Валерій Захарченко. ==== 6. Кролевець — Путивль ==== 6.1.(27). '''[[Путивль]] — меморіал партизанської слави'''. Путивль є одним із головних центрів пам'яті про радянський партизанський рух у Сумській області. 6.2.(28). '''Спадщанський ліс — музей партизанської слави'''. Головна меморіальна локація цього маршруту. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання Сидора Ковпака. 6.3.(29). '''Спадщанський ліс — пам'ятники партизанам'''. На території меморіального комплексу розташована низка пам'ятників, поховань та інших об'єктів, пов'язаних із партизанським рухом. 6.4.(30). '''Спадщанський ліс — музей техніки'''. Меморіально-музейна частина комплексу, де представлені зразки військової техніки. Цей сегмент маршруту варто планувати щонайменше на 3–4 години. Одне з найважливіших меморіальних місць Сумщини — Спадщанський ліс поблизу Путивля, пов'язаний з історією радянського партизанського руху 1941–1943 років. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання під командуванням Сидора Ковпака, а згодом у лісі концентрувалися й інші партизанські загони. На території меморіального комплексу можна побачити пам'ятники партизанам, музей партизанської слави, землянки та інші об'єкти, пов'язані з історією партизанського руху. Спадщанський ліс є одним із найбільш відомих місць військово-історичного туризму Сумщини. ==== 7. Путивль — Глухів ==== 7.1.(31). '''[[Глухів]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із центральних військових меморіалів міста, пов'язаний із боями та окупацією Глухова у 1941–1943 роках. 7.2.(32). '''Глухів — меморіал жертвам Голодомору'''. Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років. 7.3.(33). '''Глухів — меморіальні дошки загиблим захисникам України'''. У місті створюється мережа сучасних меморіальних дошок. Частина з них (у цетрі міста) містить QR-коди з біографічною інформацією про загиблих воїнів. 7.4.(34). '''Глухів — меморіальна дошка Юрію Коваленку'''. Окремою точкою маршруту варто зробити меморіальну дошку археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку на будівлі Музею археології Національного заповідника Глухів по вул. Шевченка. У Глухові встановлюються меморіальні дошки загиблим захисникам України. Частина з них має QR-коди, за допомогою яких можна перейти до біографії полеглого воїна, переглянути фотографії та відеоматеріали. Окреме місце займає меморіальна дошка археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку, встановлена на будівлі Музею археології Національного заповідника «Глухів». ==== 8. Глухів — Шостка ==== 8.1.(35). '''[[Шостка]] — меморіал захисникам України'''. У парку Свободи 22 жовтня 2020 року відкрито меморіал захисникам України. На гранітній стіні викарбувані імена полеглих воїнів. 8.2.(36). '''Шостка — меморіал Другої світової війни'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів, пов'язані з бойовими діями 1941–1943 років. 8.3.(37). '''Шостка — місця пам'яті сучасної війни'''. До маршруту варто включити меморіальні дошки та інші сучасні місця пам'яті захисників України. === Як проходити маршрут === '''Повний маршрут''' доцільно поділити на 3-6 днів: * День 1: Суми — 6–7 об'єктів. * День 1 (2): Суми → Лебедин → Тростянець → Охтирка — 5–6 об'єктів. * День 2 (3): Охтирка → Ромни → Пустовойтівка — 4–5 об'єктів. * День 2 (4): Ромни → Конотоп → Шаповалівка → Кролевець — 5–6 об'єктів. * День 3 (5): Кролевець → Путивль → Спадщанський ліс — 4–5 об'єктів. * День 3 (6): Путивль → Глухів → Шостка — 5–6 об'єктів. Таким чином, мандрівник отримує цілісну історію пам'яті Сумщини: від козацької доби та Конотопської битви — через Голодомор і Другу світову війну — до російсько-української війни 2014–2026 років. '''Варіант скороченого маршруту''': якщо 3-6 днів — забагато, маршрут можна скоротити до 2-3 днів: ''Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Суми''. У цьому випадку потрібно вибрати по 3–4 найважливіші об'єкти в кожному місті. == Застереження == Цей маршрут не слід сприймати як незмінний туристичний трек. Сумська область залишається прикордонним регіоном, де безпекова ситуація може швидко змінюватися. Перед кожною поїздкою необхідно перевіряти актуальні обмеження та можливість відвідання конкретних населених пунктів і об'єктів. Особливо це стосується прикордонних районів та міст (зокрема, Суми, Глухів тощо). Частина сучасних місць пам'яті може розташовуватися поруч із територіями, де тривають обстріли або діють обмеження на відвідування. Для підготовки маршруту корисно також користуватися державною платформою «Місця пам'яті», яка дозволяє формувати власні маршрути між меморіальними об'єктами. == Куди далі == Подорож меморіальними місцями Сумщини можна продовжити як в інших районах області, так і в сусідніх областях України. * '''Із Сум''' можна продовжити мандрівку: ** на південь області ''Слобожанщиною'': ''Суми → Лебедин → Тростянець → Охтирка'' і далі можна продовжити подорож через Богодухів у напрямку [[Харків|Харкова]]. Цей напрямок зручний також для тих, хто розпочав подорож із Харкова і хоче завершити її там. ** на захід можна вирушити: ''Суми → Білопілля → Недригайлів → Ромни'' і далі до [[Полтавська область|Полтавщини]] за такими маршрутами: ''Охтирка → Полтава'' (може бути небезпечним) або ''Ромни → Пирятин → Лубни → Полтава''. Цей напрямок дозволяє продовжити подорож місцями пам'яті та історії Лівобережної України. ** на північ Сумщини: ''Суми → Білопілля → Кролевець → Шостка → Глухів'', але для безпеки краще на Недригайлів та Ромни і далі на Конотоп. * '''Із Глухова''' можна продовжити подорож до [[Новгород-Сіверський|Новгород-Сіверського]] та інших історичних місць [[Чернігівська область|Чернігівщини]]. Найцікавіший напрямок для продовження маршруту: ''Глухів → Новгород-Сіверський → Короп → Батурин → Чернігів'' або в бік Києва: ''Глухів → Батурин → Чернігів''. Особливо природним продовженням є [[Батурин]], оскільки він дозволяє перейти від меморіальної історії Сумщини до історії Гетьманщини та українського козацтва (дві столиці Гетьманщини Батурин та Глухів). У Батурин ще ближче поїхати з Конотопа. Водночас через близькість до державного кордону та воєнну ситуацію доступність цього напрямку необхідно перевіряти безпосередньо перед поїздкою. Маршрути необхідно планувати з урахуванням поточної безпекової ситуації. Деякі дороги та населені пункти Сумщини можуть мати тимчасові обмеження руху. Наприклад, у 2026 році на дорозі Р-44 Суми — Путивль — Глухів біля Чумакового тимчасово обмежувався рух через понтонну переправу через Сейм. Перед поїздкою слід перевіряти актуальний стан доріг та офіційні повідомлення. {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} 8jedvx1wmuz8p84yi898fg017vn1z2a 42935 42932 2026-08-15T14:43:27Z Андрій Гриценко 2491 /* Куди далі */ 42935 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= Меморіальні місця Сумщини | зображення= Statue of Taras Shevchenko, Romny 03.jpg | розмір= 230px | підпис= Пам'ятник Тарасу Шевченку в [[Ромни|Ромнах]] на Сумщині (станом на квітень 2017 року). Скульптор І. Кавалерідзе (1887 — 1978) | регіон= Сумська область | маршрут= Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка | тип= автотранспортом / у містах - пішохідний | загальна_протяжність= до 550 км | висота_виходу= бл. 130 м | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= 3-6 днів | складність= легкий }} '''Меморіальні місця Сумщини''' — це своєрідний маршрут до пам'ятників, меморіальнмх комплексів, військовмх поховань, музеїв та інших місць, пов'язанмх із важливими подіями історії [[Сумська область|Сумської області]] та пам'яттю про людей, які загинули під час воєн, репресій та інших трагічних подій. == Зрозуміти == Сумщина (область з 1939 року, що до того часу включала ериторії Чернігівської, Полтавської та Харківської областей) має особливо багату меморіальну спадщину. Її територія була ареною козацьких війн, російсько-шведського протистояння, Першої та Другої світових воєн, а у ХХІ столітті стала одним із регіонів, що безпосередньо щодня страждають з лютого 2022 року від російської агресії. Меморіальні місця різних епох розташовані як у великих містах, так і в невеликих населених пунктах. ;Великий маршрут «Меморіальна Сумщина»: Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми [[Файл:Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві в Шаповалівці.]] Це приблизний маршрут, що дозволяє охопити значну частину області. Це великий автомобільний маршрут на 2–4 дні, залежно від кількості об'єктів. Його можна розбити на тематичні ділянки: * '''Суми → Тростянець → Охтирка''': місця пам'яті Другої світової війни, окупації 2022 року та сучасної російсько-української війни. * '''Охтирка → Ромни → Конотоп''': військові меморіали, пам'ятники загиблим, місця пам'яті Голодомору та видатних діячів. * '''Конотоп → Кролевець → Путивль''': Друга світова війна, нацистська окупація, партизанський рух, сучасна війна. * '''Путивль → Глухів → Шостка''': партизанський рух, військова історія, меморіали Другої світової та сучасної війни. ;Локальний маршрут «Суми — місто пам'яті» Окрема пішохідна/автомобільна екскурсія на пів дня або день за таким маршрутом: ''центр Сум → меморіали Другої світової війни → місця пам'яті Голодомору → пам'ятники та меморіальні дошки діячам → місця пам'яті Небесної Сотні → сучасні меморіали загиблим захисникам України.'' ;Локальний маршрут «Охтирка — пам'ять про війну» Це може бути одним із найсильніших сучасних сегментів маршруту, оскільки місто має виразну історію оборони у 2022 році за таким напрямком по містту та околицям: ''місця боїв 2022 року → Алея Пам'яті → меморіали Другої світової війни → пам'ятники захисникам України''. ;Локальний маршрут «Конотопщина» Маршрут, що може тривати протягом всьго дня у м. Конотоп та його околицях → військові меморіали → місця пам'яті жертв нацистської окупації → Пантеон національної пам'яті → меморіальні дошки сучасним захисникам → навколишні села. ;Локальний маршрут «Путивль — Спадщанський ліс» Це фактично готовий військово-історичний маршрут: ''Путивль → меморіали міста → Спадщанський ліс → музей партизанської слави → пам'ятники та об'єкти партизанського руху.'' Також варто видилити ддля нього 2 дні, оскільки [[Спадщанський ліс]] має достатньо об'єктів для окремої подорожі та відпочинку. ;Локальний маршрут «[[Глухів]] — пам'ять крізь століття» Цей маршрут можна зробити історично-хронологічним маршрутом, тобто рухатися Глуховом від найдавніших пам'ятних місць до сучасності: пам'ятники козацької доби → меморіали та поховання Другої світової війни → місця пам'яті жертв політичних репресій і Голодомору → меморіальні дошки сучасним захисникам → місця, пов'язані із загиблими у російсько-українській війні. Пам'ятники загиблим воїнам та жертвам окупації є в Сумах, Глухові, Шостці, Охтирці, Ромнах, Лебедині, Кролевці та багатьох селах області. Значна частина таких об'єктів розташована на території старих кладовищ або в центральних частинах населених пунктів. ** Пам'ять про Голодомор У містах і селах Сумщини встановлені пам'ятні знаки та хрести жертвам Голодомору 1932–1933 років і політичних репресій. Особливо багато таких місць розташовано в сільській місцевості, де меморіали часто встановлювали біля колишніх місць масових поховань. Вони мають переважно стриманий вигляд — хрест, кам'яна стела або меморіальна композиція з написом. Для мандрівника ці об'єкти становлять інтерес як частина локальної історії: написи нерідко містять назви сіл та кількість загиблих або нагадують про конкретні трагічні події. ** Меморіали українських визвольних змагань Сумщина пов'язана з історією українського національного руху XIX–XX століть. У містах області встановлені пам'ятники та меморіальні дошки діячам української культури, політики та визвольного руху. Окрему групу становлять місця, пов'язані з діячами Української революції 1917–1921 років, українським підпіллям та дисидентським рухом. ** Меморіальні місця сучасної російсько-української війни Після 2014 року, а особливо після початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року, на Сумщині виникла нова мережа місць пам'яті. У містах і селах області встановлюються: * меморіальні дошки полеглим захисникам України; * стенди та Алеї пам'яті; * пам'ятники військовослужбовцям; * меморіальні комплекси; * пам'ятні знаки жертвам російських обстрілів; * місця поховання загиблих військових і цивільних. **Пам'ятники та місця пам'яті видатних уродженців Сумщини У Сумах, Ромнах, Глухові, Конотопі, Лебедині, Путивлі та інших містах встановлені пам'ятники, погруддя й меморіальні дошки письменникам, художникам, ученим, композиторам, педагогам та громадським діячам. Особливе місце посідають пам'ятники Тарасу Шевченку. На Сумщині їх встановлено в багатьох населених пунктах; одним із найдавніших є пам'ятник Шевченку в Ромнах, відкритий ще 1918 року за проєктом Івана Кавалерідзе. == Підготуватись == Перед поїздкою меморіальними місцями Сумщини варто перевірити актуальну безпекову ситуацію. Сумська область межує з [[Росія|росією]], а більшість районів (Шосткинський, Сумський, Охтирський та частково Конотопський) регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Обмеження на пересування можуть змінюватися залежно від ситуації. Перед подорожжю рекомендується: * перевірити актуальні попередження та обмеження, встановлені обласною та місцевою військовими адміністраціями; * уточнити, чи дозволене відвідання конкретного населеного пункту або меморіального об'єкта; * перевірити режим роботи музеїв та меморіальних комплексів; * за можливості завчасно визначити найближчі укриття; * мати заряджений телефон, павербанк та офлайн-карти; * не наближатися до місць падіння КАБів, БПЛА та інших вибухонебезпечних предметів; * не фотографувати військові об'єкти, блокпости, позиції сил оборони та наслідки обстрілів, якщо це може створювати загрозу безпеці; * під час повітряної тривоги негайно перейти до укриття та дотримуватися вказівок місцевої влади. Для відвідання військових кладовищ, братських могил та меморіалів загиблим захисникам України варто дотримуватися відповідних правил та поважати приватність військовослужбовців і їхніх родин. Частина меморіальних місць може бути розташована на територіях, де можу бути заміновано. Не слід сходити з облаштованих доріг і стежок або відвідувати покинуті військові позиції, окопи та зруйновані будівлі. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == [[Файл:Пам'ятний знак «Сумка».jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак «Сумка» у Сумах.]] [[Файл:"Жертвам комуністичних репресій пам'ять у віках" (Суми, Україна) (32300349327).jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник жертвам комуністичних репресій у Сумах.]] [[Файл:Cossacs cross.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник жертвам Голодоморів у Лебедині.]] [[Файл:Пам'ятник князю Іоанну Путивльському, Путивль, просп. Іоанна Путивльського (вул. Кірова).jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник князю Іоанну Путивльському в Путивлі.]] [[Файл:Monuments and memorials in Hlukhiv 01.jpg|міні|400x400пкс|Меморіальне місце у Глухові.]] [[Файл:Капличка на полі битві між козацькими військами та московською армією 20230618 181047.jpg|міні|400x400пкс|Капличка на полі Конотопської битви в Шаповалівці.]] [[Файл:Шостка. Обеліск Слави.JPG|міні|400x400пкс|Обеліск Слави у Шостці.]] [[Файл:Обеліск Слави і Вічний вогонь.jpg|міні|400x400пкс|Обеліск Слави і Вічний вогонь у Шостці.]] [[Файл:300 років Гетьманської столиці.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник на честь проголошення Глухова Гетьманської столиці (австновлено в 2008 році).]] [[Файл:Ахтырченко.jpg|міні|400x400пкс|Алея Слави загбилих у Другій світовій війні в Охтирці.]] === Великий маршрут «Меморіальна Сумщина» === * Тип маршруту: автомобільний, історико-меморіальний * Орієнтовна тривалість: 4–6 днів * Кількість основних об'єктів: близько 36 * Старт: Суми * Фініш: Суми або Глухів / Шостка залежно від подальшого маршруту Маршрут поєднує меморіальні місця Сумщини, пов'язані з Голодомором 1932–1933 років, Другою світовою війною, політичними репресіями, українськими визвольними змаганнями, російсько-українською війною та пам'яттю про видатних уродженців краю. Це не маршрут, який необхідно пройти за один раз. Його можна поділити на '''окремі локальні подорожі''': ==== 1. Суми — пам'ять обласного центру ==== У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори (напр. на Площі Незалежності), зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. 1.1. '''Меморіал «Героям Сумщини»'''. Меморіальний парк біля вокзалу, присвячений пам'яті захисників України. 1.2. '''Меморіал Слави'''. Військове кладовище та меморіальний комплекс, пов'язаний передусім із пам'яттю про Другу світову війну. 1.3. '''Меморіал «Мати-Батьківщина»'''. Один із головних військових пам'ятників Сум. Розташований на Центральному міському кладовищі. 1.4. '''Меморіал жертвам Голодомору 1932–1933 років'''. Місце пам'яті жертв Голодомору в Сумах. Водночас слід враховувати, що місце масового поховання жертв Голодомору біля Лучанського кладовища є окремою історичною локацією, де, за даними Національного музею Голодомору-геноциду, було поховано не менше 3000 людей. 1.5. '''Пам'ятний знак «Вони закрили собою Суми»'''. Місце пам'яті п'ятьох українських військових, які загинули 1 березня 2022 року, вступивши в бій із російською колоною. Офіційний портал «Місця пам'яті» фіксує цю локацію як окремий об'єкт. 1.6. '''Район кадетського корпусу.''' Місце боїв 24 лютого 2022 року, коли українські військові зупинили спробу російського прориву до Сум. Це радше меморіальна локація, а не традиційний пам'ятник. 1.7. '''Алея Слави воїнам АТО'''. Місце вшанування захисників України, загиблих у російсько-українській війні з 2014 року. Суми варто залишити для окремого пішохідного меморіального маршруту тривалістю 3–5 годин. У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори, зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. ==== 2. Суми — Лебедин — Тростянець ==== 2.1.(8). '''[[Лебедин]] — експозиція знищеної російської техніки'''. У Лебединській громаді створено відкриту експозицію знищеної ворожої техніки. Вона пов'язана з опором російському вторгненню у лютому–квітні 2022 року. Офіційний портал «Місця пам'яті» відносить її до ключових локацій Сумщини. 2.2.(9). '''Лебедин — меморіал пам'яті загиблих захисників'''. До маршруту варто включити сучасний меморіал або Алею пам'яті міста, присвячену загиблим захисникам України. 2.3.(10). '''Лебедин — меморіал жертвам Голодомору'''. У місті встановлено пам'ятник жертвам Голодомору 1932–1933 років. Він є одним із об'єктів, які варто включити до тематичної частини маршруту Голодомору. 2.4.(11). '''[[Тростянець]] — Привокзальна площа'''. Це одна з найважливіших сучасних меморіальних локацій області. 24 лютого 2022 року площу захопили російські військові; вокзал перетворили на штаб, а в підвалі облаштували катівню. Після звільнення міста 26 березня площа залишилася одним із найбільш виразних місць пам'яті про російську окупацію. 2.5.(12). '''Тростянець — місця руйнувань та відновлення міста'''. До маршруту можна включити окремі будівлі та локації, які стали свідками окупації та бойових дій. Офіційний портал «Місця пам'яті» документує масштаб руйнувань Тростянця та свідчення очевидців. ==== 3. Тростянець — Охтирка ==== 3.1.(13). '''[[Охтирка|Охтирський]] міський краєзнавчий музей'''. Будівля музею була пошкоджена авіаударами армії рф у ніч з 7 на 8 березня 2022 року. Одна з авіабомб вибухнула приблизно за три метри від будівлі. Музей став одним із символів руйнування культурної спадщини Сумщини під час російського вторгнення. 3.2.(14). '''Охтирка — місця оборони міста 2022 року'''. До маршруту варто включити меморіальні локації, пов'язані з обороною Охтирки у лютому–березні 2022 року. 3.3.(15). '''Охтирка — Алея Пам'яті'''. Алея з портретами загиблих захисників України є одним із центральних сучасних меморіальних просторів міста. 3.4.(16). '''Охтирка — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів дозволяють поєднати пам'ять про Другу світову війну із сучасною історією міста. Охтирка стала одним із символів оборони Сумщини у 2022 році. У місті створена Алея Пам'яті, де розміщені портрети загиблих захисників України. У серпні 2025 року на алеї було представлено портрети 184 полеглих захисників. У Охтирці також є пам'ятний знак «Героям слава», присвячений захисникам України, та пам'ятний знак Героям Небесної Сотні. ==== 4. Охтирка — Ромни ==== 4.1.(17). '''[[Ромни]] — меморіал жертвам Голодомору'''. Меморіальний комплекс відкритий 22 листопада 2008 року поруч із місцем масового поховання жертв Голодомору. Він складається з пам'ятника «Жертвам Голодомору в Україні (1932–1933)» та монумента «Замучені голодом». 4.2.(18). '''Ромни — пам'ятник Тарасові Шевченку'''. Пам'ятник роботи Івана Кавалерідзе, відкритий 1918 року, має не лише художню, а й меморіальну цінність та є одним із найвідоміших пам'ятників Шевченку в Україні. 4.3.(19). '''Ромни — військовий меморіал'''. Місце поховання та вшанування воїнів, загиблих у Другій світовій війні. 4.4.(20). '''Пустовойтівка — місце пам'яті жертв Голодомору'''. У селі [[Пустовойтівка]] зафіксоване місце масового поховання жертв Голодомору. Національний музей Голодомору-геноциду окремо згадує його у матеріалах своїх досліджень Сумщини. ==== 5. Ромни — Конотоп — Кролевець ==== 5.1.(21). '''[[Конотоп]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із головних військових меморіалів міста. 5.2.(22). '''Конотоп — меморіал жертвам нацистської окупації'''. Місце пам'яті цивільних жертв окупації, зокрема розстріляного єврейського населення міста. 5.3.(23). '''Конотоп — монумент «Конотопчанам, загиблим у війні з російським агресором»'''. Сучасний меморіальний об'єкт, присвячений загиблим захисникам України. 5.4.(24). '''Конотоп — Пантеон національної пам'яті'''. Окремий простір для вшанування загиблих захисників України. 5.5.(25). '''Шаповалівка — пам'ять про Конотопську битву'''. У селі [[Шаповалівка]] розташовані об'єкти, пов'язані з ''Конотопською битвою 1659 року''. Ця зупинка дозволяє включити до маршруту пам'ять про козацьку добу. 5.6.(26). '''[[Кролевець]] — меморіал загиблим героям російсько-української війни'''. У місті розташований меморіал загиблим героям війни на сході України; окремо в місті створено сквер Захисників України. У Конотопі розташований великий меморіальний комплекс жертвам і учасникам Другої світової війни. Меморіал включає братські поховання, скульптурні композиції та стелу з іменами загиблих воїнів-земляків. За даними міської ради, комплекс був відкритий 1969 року. Окремі місця Конотопа пов'язані з пам'яттю про мирних жителів, зокрема жертв нацистської окупації. Один із меморіалів присвячений 257 євреям Конотопа, розстріляним під час окупації міста. У Конотопі сформовано Пантеон національної пам'яті, біля якого проводяться заходи на честь полеглих захисників України. У місті також встановлюються меморіальні дошки на честь військовослужбовців, загиблих у російсько-українській війні. У Кролевці розташований монумент у сквері Захисників України, створений із використанням уламків боєприпасів та техніки, що залишилися після бойових дій на Донбасі. Центральною фігурою композиції є український воїн; прототипом став кролевчанин Валерій Захарченко. ==== 6. Кролевець — Путивль ==== 6.1.(27). '''[[Путивль]] — меморіал партизанської слави'''. Путивль є одним із головних центрів пам'яті про радянський партизанський рух у Сумській області. 6.2.(28). '''Спадщанський ліс — музей партизанської слави'''. Головна меморіальна локація цього маршруту. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання Сидора Ковпака. 6.3.(29). '''Спадщанський ліс — пам'ятники партизанам'''. На території меморіального комплексу розташована низка пам'ятників, поховань та інших об'єктів, пов'язаних із партизанським рухом. 6.4.(30). '''Спадщанський ліс — музей техніки'''. Меморіально-музейна частина комплексу, де представлені зразки військової техніки. Цей сегмент маршруту варто планувати щонайменше на 3–4 години. Одне з найважливіших меморіальних місць Сумщини — Спадщанський ліс поблизу Путивля, пов'язаний з історією радянського партизанського руху 1941–1943 років. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання під командуванням Сидора Ковпака, а згодом у лісі концентрувалися й інші партизанські загони. На території меморіального комплексу можна побачити пам'ятники партизанам, музей партизанської слави, землянки та інші об'єкти, пов'язані з історією партизанського руху. Спадщанський ліс є одним із найбільш відомих місць військово-історичного туризму Сумщини. ==== 7. Путивль — Глухів ==== 7.1.(31). '''[[Глухів]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із центральних військових меморіалів міста, пов'язаний із боями та окупацією Глухова у 1941–1943 роках. 7.2.(32). '''Глухів — меморіал жертвам Голодомору'''. Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років. 7.3.(33). '''Глухів — меморіальні дошки загиблим захисникам України'''. У місті створюється мережа сучасних меморіальних дошок. Частина з них (у цетрі міста) містить QR-коди з біографічною інформацією про загиблих воїнів. 7.4.(34). '''Глухів — меморіальна дошка Юрію Коваленку'''. Окремою точкою маршруту варто зробити меморіальну дошку археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку на будівлі Музею археології Національного заповідника Глухів по вул. Шевченка. У Глухові встановлюються меморіальні дошки загиблим захисникам України. Частина з них має QR-коди, за допомогою яких можна перейти до біографії полеглого воїна, переглянути фотографії та відеоматеріали. Окреме місце займає меморіальна дошка археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку, встановлена на будівлі Музею археології Національного заповідника «Глухів». ==== 8. Глухів — Шостка ==== 8.1.(35). '''[[Шостка]] — меморіал захисникам України'''. У парку Свободи 22 жовтня 2020 року відкрито меморіал захисникам України. На гранітній стіні викарбувані імена полеглих воїнів. 8.2.(36). '''Шостка — меморіал Другої світової війни'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів, пов'язані з бойовими діями 1941–1943 років. 8.3.(37). '''Шостка — місця пам'яті сучасної війни'''. До маршруту варто включити меморіальні дошки та інші сучасні місця пам'яті захисників України. === Як проходити маршрут === '''Повний маршрут''' доцільно поділити на 3-6 днів: * День 1: Суми — 6–7 об'єктів. * День 1 (2): Суми → Лебедин → Тростянець → Охтирка — 5–6 об'єктів. * День 2 (3): Охтирка → Ромни → Пустовойтівка — 4–5 об'єктів. * День 2 (4): Ромни → Конотоп → Шаповалівка → Кролевець — 5–6 об'єктів. * День 3 (5): Кролевець → Путивль → Спадщанський ліс — 4–5 об'єктів. * День 3 (6): Путивль → Глухів → Шостка — 5–6 об'єктів. Таким чином, мандрівник отримує цілісну історію пам'яті Сумщини: від козацької доби та Конотопської битви — через Голодомор і Другу світову війну — до російсько-української війни 2014–2026 років. '''Варіант скороченого маршруту''': якщо 3-6 днів — забагато, маршрут можна скоротити до 2-3 днів: ''Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Суми''. У цьому випадку потрібно вибрати по 3–4 найважливіші об'єкти в кожному місті. == Застереження == Цей маршрут не слід сприймати як незмінний туристичний трек. Сумська область залишається прикордонним регіоном, де безпекова ситуація може швидко змінюватися. Перед кожною поїздкою необхідно перевіряти актуальні обмеження та можливість відвідання конкретних населених пунктів і об'єктів. Особливо це стосується прикордонних районів та міст (зокрема, Суми, Глухів тощо). Частина сучасних місць пам'яті може розташовуватися поруч із територіями, де тривають обстріли або діють обмеження на відвідування. Для підготовки маршруту корисно також користуватися державною платформою «Місця пам'яті», яка дозволяє формувати власні маршрути між меморіальними об'єктами. == Куди далі == Подорож меморіальними місцями Сумщини можна продовжити як в інших районах області, так і в сусідніх областях України. * '''Із Сум''' можна продовжити мандрівку: ** на південь області ''Слобожанщиною'': ''Суми → Лебедин → Тростянець → Охтирка'' і далі можна продовжити подорож через Богодухів у напрямку [[Харків|Харкова]]. Цей напрямок зручний також для тих, хто розпочав подорож із Харкова і хоче завершити її там. ** на захід можна вирушити: ''Суми → Білопілля → Недригайлів → Ромни'' і далі до [[Полтавська область|Полтавщини]] за такими маршрутами: ''Охтирка → Полтава'' (може бути небезпечним) або ''Ромни → Пирятин → Лубни → Полтава''. Цей напрямок дозволяє продовжити подорож місцями пам'яті та історії Лівобережної України. ** на північ Сумщини: ''Суми → Білопілля → Кролевець → Шостка → Глухів'', але для безпеки краще на Недригайлів та Ромни і далі на Конотоп. * '''Із Глухова''' можна продовжити подорож до [[Новгород-Сіверський|Новгород-Сіверського]] та інших історичних місць [[Чернігівська область|Чернігівщини]]. Найцікавіший напрямок для продовження маршруту: ''Глухів → Новгород-Сіверський → Короп → Батурин → Чернігів'' або в бік Києва: ''Глухів → Батурин → Чернігів''. Особливо природним продовженням є [[Батурин]], оскільки він дозволяє перейти від меморіальної історії Сумщини до історії Гетьманщини та українського козацтва (дві столиці Гетьманщини Батурин та Глухів). У Батурин ще ближче поїхати з Конотопа. Водночас через близькість до державного кордону та воєнну ситуацію доступність цього напрямку необхідно перевіряти безпосередньо перед поїздкою. Маршрути необхідно планувати з урахуванням поточної безпекової ситуації. Деякі дороги та населені пункти Сумщини можуть мати тимчасові обмеження руху. Наприклад, у 2026 році на дорозі Р-44 Суми — Путивль — Глухів біля Чумакового тимчасово обмежувався рух через понтонну переправу через Сейм. Перед поїздкою слід перевіряти актуальний стан доріг та офіційні повідомлення. {{related|Сумська область}} {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} lv1uec63x3fydp983g93g6fhuzctobn 42954 42935 2026-08-15T16:28:12Z Андрій Гриценко 2491 /* Куди далі */ 42954 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= Меморіальні місця Сумщини | зображення= Statue of Taras Shevchenko, Romny 03.jpg | розмір= 230px | підпис= Пам'ятник Тарасу Шевченку в [[Ромни|Ромнах]] на Сумщині (станом на квітень 2017 року). Скульптор І. Кавалерідзе (1887 — 1978) | регіон= Сумська область | маршрут= Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка | тип= автотранспортом / у містах - пішохідний | загальна_протяжність= до 550 км | висота_виходу= бл. 130 м | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= 3-6 днів | складність= легкий }} '''Меморіальні місця Сумщини''' — це своєрідний маршрут до пам'ятників, меморіальнмх комплексів, військовмх поховань, музеїв та інших місць, пов'язанмх із важливими подіями історії [[Сумська область|Сумської області]] та пам'яттю про людей, які загинули під час воєн, репресій та інших трагічних подій. == Зрозуміти == Сумщина (область з 1939 року, що до того часу включала ериторії Чернігівської, Полтавської та Харківської областей) має особливо багату меморіальну спадщину. Її територія була ареною козацьких війн, російсько-шведського протистояння, Першої та Другої світових воєн, а у ХХІ столітті стала одним із регіонів, що безпосередньо щодня страждають з лютого 2022 року від російської агресії. Меморіальні місця різних епох розташовані як у великих містах, так і в невеликих населених пунктах. ;Великий маршрут «Меморіальна Сумщина»: Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми [[Файл:Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві в Шаповалівці.]] Це приблизний маршрут, що дозволяє охопити значну частину області. Це великий автомобільний маршрут на 2–4 дні, залежно від кількості об'єктів. Його можна розбити на тематичні ділянки: * '''Суми → Тростянець → Охтирка''': місця пам'яті Другої світової війни, окупації 2022 року та сучасної російсько-української війни. * '''Охтирка → Ромни → Конотоп''': військові меморіали, пам'ятники загиблим, місця пам'яті Голодомору та видатних діячів. * '''Конотоп → Кролевець → Путивль''': Друга світова війна, нацистська окупація, партизанський рух, сучасна війна. * '''Путивль → Глухів → Шостка''': партизанський рух, військова історія, меморіали Другої світової та сучасної війни. ;Локальний маршрут «Суми — місто пам'яті» Окрема пішохідна/автомобільна екскурсія на пів дня або день за таким маршрутом: ''центр Сум → меморіали Другої світової війни → місця пам'яті Голодомору → пам'ятники та меморіальні дошки діячам → місця пам'яті Небесної Сотні → сучасні меморіали загиблим захисникам України.'' ;Локальний маршрут «Охтирка — пам'ять про війну» Це може бути одним із найсильніших сучасних сегментів маршруту, оскільки місто має виразну історію оборони у 2022 році за таким напрямком по містту та околицям: ''місця боїв 2022 року → Алея Пам'яті → меморіали Другої світової війни → пам'ятники захисникам України''. ;Локальний маршрут «Конотопщина» Маршрут, що може тривати протягом всьго дня у м. Конотоп та його околицях → військові меморіали → місця пам'яті жертв нацистської окупації → Пантеон національної пам'яті → меморіальні дошки сучасним захисникам → навколишні села. ;Локальний маршрут «Путивль — Спадщанський ліс» Це фактично готовий військово-історичний маршрут: ''Путивль → меморіали міста → Спадщанський ліс → музей партизанської слави → пам'ятники та об'єкти партизанського руху.'' Також варто видилити ддля нього 2 дні, оскільки [[Спадщанський ліс]] має достатньо об'єктів для окремої подорожі та відпочинку. ;Локальний маршрут «[[Глухів]] — пам'ять крізь століття» Цей маршрут можна зробити історично-хронологічним маршрутом, тобто рухатися Глуховом від найдавніших пам'ятних місць до сучасності: пам'ятники козацької доби → меморіали та поховання Другої світової війни → місця пам'яті жертв політичних репресій і Голодомору → меморіальні дошки сучасним захисникам → місця, пов'язані із загиблими у російсько-українській війні. Пам'ятники загиблим воїнам та жертвам окупації є в Сумах, Глухові, Шостці, Охтирці, Ромнах, Лебедині, Кролевці та багатьох селах області. Значна частина таких об'єктів розташована на території старих кладовищ або в центральних частинах населених пунктів. ** Пам'ять про Голодомор У містах і селах Сумщини встановлені пам'ятні знаки та хрести жертвам Голодомору 1932–1933 років і політичних репресій. Особливо багато таких місць розташовано в сільській місцевості, де меморіали часто встановлювали біля колишніх місць масових поховань. Вони мають переважно стриманий вигляд — хрест, кам'яна стела або меморіальна композиція з написом. Для мандрівника ці об'єкти становлять інтерес як частина локальної історії: написи нерідко містять назви сіл та кількість загиблих або нагадують про конкретні трагічні події. ** Меморіали українських визвольних змагань Сумщина пов'язана з історією українського національного руху XIX–XX століть. У містах області встановлені пам'ятники та меморіальні дошки діячам української культури, політики та визвольного руху. Окрему групу становлять місця, пов'язані з діячами Української революції 1917–1921 років, українським підпіллям та дисидентським рухом. ** Меморіальні місця сучасної російсько-української війни Після 2014 року, а особливо після початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року, на Сумщині виникла нова мережа місць пам'яті. У містах і селах області встановлюються: * меморіальні дошки полеглим захисникам України; * стенди та Алеї пам'яті; * пам'ятники військовослужбовцям; * меморіальні комплекси; * пам'ятні знаки жертвам російських обстрілів; * місця поховання загиблих військових і цивільних. **Пам'ятники та місця пам'яті видатних уродженців Сумщини У Сумах, Ромнах, Глухові, Конотопі, Лебедині, Путивлі та інших містах встановлені пам'ятники, погруддя й меморіальні дошки письменникам, художникам, ученим, композиторам, педагогам та громадським діячам. Особливе місце посідають пам'ятники Тарасу Шевченку. На Сумщині їх встановлено в багатьох населених пунктах; одним із найдавніших є пам'ятник Шевченку в Ромнах, відкритий ще 1918 року за проєктом Івана Кавалерідзе. == Підготуватись == Перед поїздкою меморіальними місцями Сумщини варто перевірити актуальну безпекову ситуацію. Сумська область межує з [[Росія|росією]], а більшість районів (Шосткинський, Сумський, Охтирський та частково Конотопський) регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Обмеження на пересування можуть змінюватися залежно від ситуації. Перед подорожжю рекомендується: * перевірити актуальні попередження та обмеження, встановлені обласною та місцевою військовими адміністраціями; * уточнити, чи дозволене відвідання конкретного населеного пункту або меморіального об'єкта; * перевірити режим роботи музеїв та меморіальних комплексів; * за можливості завчасно визначити найближчі укриття; * мати заряджений телефон, павербанк та офлайн-карти; * не наближатися до місць падіння КАБів, БПЛА та інших вибухонебезпечних предметів; * не фотографувати військові об'єкти, блокпости, позиції сил оборони та наслідки обстрілів, якщо це може створювати загрозу безпеці; * під час повітряної тривоги негайно перейти до укриття та дотримуватися вказівок місцевої влади. Для відвідання військових кладовищ, братських могил та меморіалів загиблим захисникам України варто дотримуватися відповідних правил та поважати приватність військовослужбовців і їхніх родин. Частина меморіальних місць може бути розташована на територіях, де можу бути заміновано. Не слід сходити з облаштованих доріг і стежок або відвідувати покинуті військові позиції, окопи та зруйновані будівлі. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == [[Файл:Пам'ятний знак «Сумка».jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак «Сумка» у Сумах.]] [[Файл:"Жертвам комуністичних репресій пам'ять у віках" (Суми, Україна) (32300349327).jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник жертвам комуністичних репресій у Сумах.]] [[Файл:Cossacs cross.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник жертвам Голодоморів у Лебедині.]] [[Файл:Пам'ятник князю Іоанну Путивльському, Путивль, просп. Іоанна Путивльського (вул. Кірова).jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник князю Іоанну Путивльському в Путивлі.]] [[Файл:Monuments and memorials in Hlukhiv 01.jpg|міні|400x400пкс|Меморіальне місце у Глухові.]] [[Файл:Капличка на полі битві між козацькими військами та московською армією 20230618 181047.jpg|міні|400x400пкс|Капличка на полі Конотопської битви в Шаповалівці.]] [[Файл:Шостка. Обеліск Слави.JPG|міні|400x400пкс|Обеліск Слави у Шостці.]] [[Файл:Обеліск Слави і Вічний вогонь.jpg|міні|400x400пкс|Обеліск Слави і Вічний вогонь у Шостці.]] [[Файл:300 років Гетьманської столиці.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник на честь проголошення Глухова Гетьманської столиці (австновлено в 2008 році).]] [[Файл:Ахтырченко.jpg|міні|400x400пкс|Алея Слави загбилих у Другій світовій війні в Охтирці.]] === Великий маршрут «Меморіальна Сумщина» === * Тип маршруту: автомобільний, історико-меморіальний * Орієнтовна тривалість: 4–6 днів * Кількість основних об'єктів: близько 36 * Старт: Суми * Фініш: Суми або Глухів / Шостка залежно від подальшого маршруту Маршрут поєднує меморіальні місця Сумщини, пов'язані з Голодомором 1932–1933 років, Другою світовою війною, політичними репресіями, українськими визвольними змаганнями, російсько-українською війною та пам'яттю про видатних уродженців краю. Це не маршрут, який необхідно пройти за один раз. Його можна поділити на '''окремі локальні подорожі''': ==== 1. Суми — пам'ять обласного центру ==== У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори (напр. на Площі Незалежності), зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. 1.1. '''Меморіал «Героям Сумщини»'''. Меморіальний парк біля вокзалу, присвячений пам'яті захисників України. 1.2. '''Меморіал Слави'''. Військове кладовище та меморіальний комплекс, пов'язаний передусім із пам'яттю про Другу світову війну. 1.3. '''Меморіал «Мати-Батьківщина»'''. Один із головних військових пам'ятників Сум. Розташований на Центральному міському кладовищі. 1.4. '''Меморіал жертвам Голодомору 1932–1933 років'''. Місце пам'яті жертв Голодомору в Сумах. Водночас слід враховувати, що місце масового поховання жертв Голодомору біля Лучанського кладовища є окремою історичною локацією, де, за даними Національного музею Голодомору-геноциду, було поховано не менше 3000 людей. 1.5. '''Пам'ятний знак «Вони закрили собою Суми»'''. Місце пам'яті п'ятьох українських військових, які загинули 1 березня 2022 року, вступивши в бій із російською колоною. Офіційний портал «Місця пам'яті» фіксує цю локацію як окремий об'єкт. 1.6. '''Район кадетського корпусу.''' Місце боїв 24 лютого 2022 року, коли українські військові зупинили спробу російського прориву до Сум. Це радше меморіальна локація, а не традиційний пам'ятник. 1.7. '''Алея Слави воїнам АТО'''. Місце вшанування захисників України, загиблих у російсько-українській війні з 2014 року. Суми варто залишити для окремого пішохідного меморіального маршруту тривалістю 3–5 годин. У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори, зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. ==== 2. Суми — Лебедин — Тростянець ==== 2.1.(8). '''[[Лебедин]] — експозиція знищеної російської техніки'''. У Лебединській громаді створено відкриту експозицію знищеної ворожої техніки. Вона пов'язана з опором російському вторгненню у лютому–квітні 2022 року. Офіційний портал «Місця пам'яті» відносить її до ключових локацій Сумщини. 2.2.(9). '''Лебедин — меморіал пам'яті загиблих захисників'''. До маршруту варто включити сучасний меморіал або Алею пам'яті міста, присвячену загиблим захисникам України. 2.3.(10). '''Лебедин — меморіал жертвам Голодомору'''. У місті встановлено пам'ятник жертвам Голодомору 1932–1933 років. Він є одним із об'єктів, які варто включити до тематичної частини маршруту Голодомору. 2.4.(11). '''[[Тростянець]] — Привокзальна площа'''. Це одна з найважливіших сучасних меморіальних локацій області. 24 лютого 2022 року площу захопили російські військові; вокзал перетворили на штаб, а в підвалі облаштували катівню. Після звільнення міста 26 березня площа залишилася одним із найбільш виразних місць пам'яті про російську окупацію. 2.5.(12). '''Тростянець — місця руйнувань та відновлення міста'''. До маршруту можна включити окремі будівлі та локації, які стали свідками окупації та бойових дій. Офіційний портал «Місця пам'яті» документує масштаб руйнувань Тростянця та свідчення очевидців. ==== 3. Тростянець — Охтирка ==== 3.1.(13). '''[[Охтирка|Охтирський]] міський краєзнавчий музей'''. Будівля музею була пошкоджена авіаударами армії рф у ніч з 7 на 8 березня 2022 року. Одна з авіабомб вибухнула приблизно за три метри від будівлі. Музей став одним із символів руйнування культурної спадщини Сумщини під час російського вторгнення. 3.2.(14). '''Охтирка — місця оборони міста 2022 року'''. До маршруту варто включити меморіальні локації, пов'язані з обороною Охтирки у лютому–березні 2022 року. 3.3.(15). '''Охтирка — Алея Пам'яті'''. Алея з портретами загиблих захисників України є одним із центральних сучасних меморіальних просторів міста. 3.4.(16). '''Охтирка — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів дозволяють поєднати пам'ять про Другу світову війну із сучасною історією міста. Охтирка стала одним із символів оборони Сумщини у 2022 році. У місті створена Алея Пам'яті, де розміщені портрети загиблих захисників України. У серпні 2025 року на алеї було представлено портрети 184 полеглих захисників. У Охтирці також є пам'ятний знак «Героям слава», присвячений захисникам України, та пам'ятний знак Героям Небесної Сотні. ==== 4. Охтирка — Ромни ==== 4.1.(17). '''[[Ромни]] — меморіал жертвам Голодомору'''. Меморіальний комплекс відкритий 22 листопада 2008 року поруч із місцем масового поховання жертв Голодомору. Він складається з пам'ятника «Жертвам Голодомору в Україні (1932–1933)» та монумента «Замучені голодом». 4.2.(18). '''Ромни — пам'ятник Тарасові Шевченку'''. Пам'ятник роботи Івана Кавалерідзе, відкритий 1918 року, має не лише художню, а й меморіальну цінність та є одним із найвідоміших пам'ятників Шевченку в Україні. 4.3.(19). '''Ромни — військовий меморіал'''. Місце поховання та вшанування воїнів, загиблих у Другій світовій війні. 4.4.(20). '''Пустовойтівка — місце пам'яті жертв Голодомору'''. У селі [[Пустовойтівка]] зафіксоване місце масового поховання жертв Голодомору. Національний музей Голодомору-геноциду окремо згадує його у матеріалах своїх досліджень Сумщини. ==== 5. Ромни — Конотоп — Кролевець ==== 5.1.(21). '''[[Конотоп]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із головних військових меморіалів міста. 5.2.(22). '''Конотоп — меморіал жертвам нацистської окупації'''. Місце пам'яті цивільних жертв окупації, зокрема розстріляного єврейського населення міста. 5.3.(23). '''Конотоп — монумент «Конотопчанам, загиблим у війні з російським агресором»'''. Сучасний меморіальний об'єкт, присвячений загиблим захисникам України. 5.4.(24). '''Конотоп — Пантеон національної пам'яті'''. Окремий простір для вшанування загиблих захисників України. 5.5.(25). '''Шаповалівка — пам'ять про Конотопську битву'''. У селі [[Шаповалівка]] розташовані об'єкти, пов'язані з ''Конотопською битвою 1659 року''. Ця зупинка дозволяє включити до маршруту пам'ять про козацьку добу. 5.6.(26). '''[[Кролевець]] — меморіал загиблим героям російсько-української війни'''. У місті розташований меморіал загиблим героям війни на сході України; окремо в місті створено сквер Захисників України. У Конотопі розташований великий меморіальний комплекс жертвам і учасникам Другої світової війни. Меморіал включає братські поховання, скульптурні композиції та стелу з іменами загиблих воїнів-земляків. За даними міської ради, комплекс був відкритий 1969 року. Окремі місця Конотопа пов'язані з пам'яттю про мирних жителів, зокрема жертв нацистської окупації. Один із меморіалів присвячений 257 євреям Конотопа, розстріляним під час окупації міста. У Конотопі сформовано Пантеон національної пам'яті, біля якого проводяться заходи на честь полеглих захисників України. У місті також встановлюються меморіальні дошки на честь військовослужбовців, загиблих у російсько-українській війні. У Кролевці розташований монумент у сквері Захисників України, створений із використанням уламків боєприпасів та техніки, що залишилися після бойових дій на Донбасі. Центральною фігурою композиції є український воїн; прототипом став кролевчанин Валерій Захарченко. ==== 6. Кролевець — Путивль ==== 6.1.(27). '''[[Путивль]] — меморіал партизанської слави'''. Путивль є одним із головних центрів пам'яті про радянський партизанський рух у Сумській області. 6.2.(28). '''Спадщанський ліс — музей партизанської слави'''. Головна меморіальна локація цього маршруту. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання Сидора Ковпака. 6.3.(29). '''Спадщанський ліс — пам'ятники партизанам'''. На території меморіального комплексу розташована низка пам'ятників, поховань та інших об'єктів, пов'язаних із партизанським рухом. 6.4.(30). '''Спадщанський ліс — музей техніки'''. Меморіально-музейна частина комплексу, де представлені зразки військової техніки. Цей сегмент маршруту варто планувати щонайменше на 3–4 години. Одне з найважливіших меморіальних місць Сумщини — Спадщанський ліс поблизу Путивля, пов'язаний з історією радянського партизанського руху 1941–1943 років. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання під командуванням Сидора Ковпака, а згодом у лісі концентрувалися й інші партизанські загони. На території меморіального комплексу можна побачити пам'ятники партизанам, музей партизанської слави, землянки та інші об'єкти, пов'язані з історією партизанського руху. Спадщанський ліс є одним із найбільш відомих місць військово-історичного туризму Сумщини. ==== 7. Путивль — Глухів ==== 7.1.(31). '''[[Глухів]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із центральних військових меморіалів міста, пов'язаний із боями та окупацією Глухова у 1941–1943 роках. 7.2.(32). '''Глухів — меморіал жертвам Голодомору'''. Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років. 7.3.(33). '''Глухів — меморіальні дошки загиблим захисникам України'''. У місті створюється мережа сучасних меморіальних дошок. Частина з них (у цетрі міста) містить QR-коди з біографічною інформацією про загиблих воїнів. 7.4.(34). '''Глухів — меморіальна дошка Юрію Коваленку'''. Окремою точкою маршруту варто зробити меморіальну дошку археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку на будівлі Музею археології Національного заповідника Глухів по вул. Шевченка. У Глухові встановлюються меморіальні дошки загиблим захисникам України. Частина з них має QR-коди, за допомогою яких можна перейти до біографії полеглого воїна, переглянути фотографії та відеоматеріали. Окреме місце займає меморіальна дошка археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку, встановлена на будівлі Музею археології Національного заповідника «Глухів». ==== 8. Глухів — Шостка ==== 8.1.(35). '''[[Шостка]] — меморіал захисникам України'''. У парку Свободи 22 жовтня 2020 року відкрито меморіал захисникам України. На гранітній стіні викарбувані імена полеглих воїнів. 8.2.(36). '''Шостка — меморіал Другої світової війни'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів, пов'язані з бойовими діями 1941–1943 років. 8.3.(37). '''Шостка — місця пам'яті сучасної війни'''. До маршруту варто включити меморіальні дошки та інші сучасні місця пам'яті захисників України. === Як проходити маршрут === '''Повний маршрут''' доцільно поділити на 3-6 днів: * День 1: Суми — 6–7 об'єктів. * День 1 (2): Суми → Лебедин → Тростянець → Охтирка — 5–6 об'єктів. * День 2 (3): Охтирка → Ромни → Пустовойтівка — 4–5 об'єктів. * День 2 (4): Ромни → Конотоп → Шаповалівка → Кролевець — 5–6 об'єктів. * День 3 (5): Кролевець → Путивль → Спадщанський ліс — 4–5 об'єктів. * День 3 (6): Путивль → Глухів → Шостка — 5–6 об'єктів. Таким чином, мандрівник отримує цілісну історію пам'яті Сумщини: від козацької доби та Конотопської битви — через Голодомор і Другу світову війну — до російсько-української війни 2014–2026 років. '''Варіант скороченого маршруту''': якщо 3-6 днів — забагато, маршрут можна скоротити до 2-3 днів: ''Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Суми''. У цьому випадку потрібно вибрати по 3–4 найважливіші об'єкти в кожному місті. == Застереження == Цей маршрут не слід сприймати як незмінний туристичний трек. Сумська область залишається прикордонним регіоном, де безпекова ситуація може швидко змінюватися. Перед кожною поїздкою необхідно перевіряти актуальні обмеження та можливість відвідання конкретних населених пунктів і об'єктів. Особливо це стосується прикордонних районів та міст (зокрема, Суми, Глухів тощо). Частина сучасних місць пам'яті може розташовуватися поруч із територіями, де тривають обстріли або діють обмеження на відвідування. Для підготовки маршруту корисно також користуватися державною платформою «Місця пам'яті», яка дозволяє формувати власні маршрути між меморіальними об'єктами. == Куди далі == Подорож меморіальними місцями Сумщини можна продовжити як в інших районах області, так і в сусідніх областях України. * '''Із Сум''' можна продовжити мандрівку: ** на південь області ''Слобожанщиною'': ''Суми → Лебедин → Тростянець → Охтирка'' і далі можна продовжити подорож через Богодухів у напрямку [[Харків|Харкова]]. Цей напрямок зручний також для тих, хто розпочав подорож із Харкова і хоче завершити її там. ** на захід можна вирушити: ''Суми → Білопілля → Недригайлів → Ромни'' і далі до [[Полтавська область|Полтавщини]] за такими маршрутами: ''Охтирка → Полтава'' (може бути небезпечним) або ''Ромни → Пирятин → Лубни → Полтава''. Цей напрямок дозволяє продовжити подорож місцями пам'яті та історії Лівобережної України. ** на північ Сумщини: ''Суми → Білопілля → Кролевець → Шостка → Глухів'', але для безпеки краще на Недригайлів та Ромни і далі на Конотоп. * '''Із Глухова''' можна продовжити подорож до [[Новгород-Сіверський|Новгород-Сіверського]] та інших історичних місць [[Чернігівська область|Чернігівщини]]. Найцікавіший напрямок для продовження маршруту: ''Глухів → Новгород-Сіверський → Короп → Батурин → Чернігів'' або в бік Києва: ''Глухів → Батурин → Чернігів''. Особливо природним продовженням є [[Батурин]], оскільки він дозволяє перейти від меморіальної історії Сумщини до історії Гетьманщини та українського козацтва (дві столиці Гетьманщини Батурин та Глухів). У Батурин ще ближче поїхати з Конотопа. Водночас через близькість до державного кордону та воєнну ситуацію доступність цього напрямку необхідно перевіряти безпосередньо перед поїздкою. Маршрути необхідно планувати з урахуванням поточної безпекової ситуації. Деякі дороги та населені пункти Сумщини можуть мати тимчасові обмеження руху. Наприклад, у 2026 році на дорозі Р-44 Суми — Путивль — Глухів біля Чумакового тимчасово обмежувався рух через понтонну переправу через Сейм. Перед поїздкою слід перевіряти актуальний стан доріг та офіційні повідомлення. == Див. також == * [[Історичні міські маршрути Сумщини]] {{related|Сумська область}} {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} lvhi0h46myezprflf1ql4s1uidg057h 42958 42954 2026-08-15T16:29:53Z Андрій Гриценко 2491 42958 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= Меморіальні місця Сумщини | зображення= Statue of Taras Shevchenko, Romny 03.jpg | розмір= 230px | підпис= Пам'ятник Тарасу Шевченку в [[Ромни|Ромнах]] на Сумщині (станом на квітень 2017 року). Скульптор І. Кавалерідзе (1887 — 1978) | регіон= Сумська область | маршрут= Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка | тип= автотранспортом / у містах - пішохідний | загальна_протяжність= до 550 км | висота_виходу= бл. 130 м | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= 3-6 днів | складність= легкий }} '''Меморіальні місця Сумщини''' — це своєрідний маршрут до пам'ятників, меморіальнмх комплексів, військовмх поховань, музеїв та інших місць, пов'язанмх із важливими подіями історії [[Сумська область|Сумської області]] та пам'яттю про людей, які загинули під час воєн, репресій та інших трагічних подій. == Зрозуміти == Сумщина (область з 1939 року, що до того часу включала ериторії Чернігівської, Полтавської та Харківської областей) має особливо багату меморіальну спадщину. Її територія була ареною козацьких війн, російсько-шведського протистояння, Першої та Другої світових воєн, а у ХХІ столітті стала одним із регіонів, що безпосередньо щодня страждають з лютого 2022 року від російської агресії. Меморіальні місця різних епох розташовані як у великих містах, так і в невеликих населених пунктах. ;Великий маршрут «Меморіальна Сумщина»: Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми [[Файл:Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві в Шаповалівці.]] Це приблизний маршрут, що дозволяє охопити значну частину області. Це великий автомобільний маршрут на 2-4 дні, залежно від кількості об'єктів. Його можна розбити на тематичні ділянки: * '''Суми → Тростянець → Охтирка''': місця пам'яті Другої світової війни, окупації 2022 року та сучасної російсько-української війни. * '''Охтирка → Ромни → Конотоп''': військові меморіали, пам'ятники загиблим, місця пам'яті Голодомору та видатних діячів. * '''Конотоп → Кролевець → Путивль''': Друга світова війна, нацистська окупація, партизанський рух, сучасна війна. * '''Путивль → Глухів → Шостка''': партизанський рух, військова історія, меморіали Другої світової та сучасної війни. ;Локальний маршрут «Суми — місто пам'яті» Окрема пішохідна/автомобільна екскурсія на пів дня або день за таким маршрутом: ''центр Сум → меморіали Другої світової війни → місця пам'яті Голодомору → пам'ятники та меморіальні дошки діячам → місця пам'яті Небесної Сотні → сучасні меморіали загиблим захисникам України.'' ;Локальний маршрут «Охтирка — пам'ять про війну» Це може бути одним із найсильніших сучасних сегментів маршруту, оскільки місто має виразну історію оборони у 2022 році за таким напрямком по містту та околицям: ''місця боїв 2022 року → Алея Пам'яті → меморіали Другої світової війни → пам'ятники захисникам України''. ;Локальний маршрут «Конотопщина» Маршрут, що може тривати протягом всьго дня у м. Конотоп та його околицях → військові меморіали → місця пам'яті жертв нацистської окупації → Пантеон національної пам'яті → меморіальні дошки сучасним захисникам → навколишні села. ;Локальний маршрут «Путивль — Спадщанський ліс» Це фактично готовий військово-історичний маршрут: ''Путивль → меморіали міста → Спадщанський ліс → музей партизанської слави → пам'ятники та об'єкти партизанського руху.'' Також варто видилити ддля нього 2 дні, оскільки [[Спадщанський ліс]] має достатньо об'єктів для окремої подорожі та відпочинку. ;Локальний маршрут «[[Глухів]] — пам'ять крізь століття» Цей маршрут можна зробити історично-хронологічним маршрутом, тобто рухатися Глуховом від найдавніших пам'ятних місць до сучасності: пам'ятники козацької доби → меморіали та поховання Другої світової війни → місця пам'яті жертв політичних репресій і Голодомору → меморіальні дошки сучасним захисникам → місця, пов'язані із загиблими у російсько-українській війні. Пам'ятники загиблим воїнам та жертвам окупації є в Сумах, Глухові, Шостці, Охтирці, Ромнах, Лебедині, Кролевці та багатьох селах області. Значна частина таких об'єктів розташована на території старих кладовищ або в центральних частинах населених пунктів. ** Пам'ять про Голодомор У містах і селах Сумщини встановлені пам'ятні знаки та хрести жертвам Голодомору 1932–1933 років і політичних репресій. Особливо багато таких місць розташовано в сільській місцевості, де меморіали часто встановлювали біля колишніх місць масових поховань. Вони мають переважно стриманий вигляд — хрест, кам'яна стела або меморіальна композиція з написом. Для мандрівника ці об'єкти становлять інтерес як частина локальної історії: написи нерідко містять назви сіл та кількість загиблих або нагадують про конкретні трагічні події. ** Меморіали українських визвольних змагань Сумщина пов'язана з історією українського національного руху XIX–XX століть. У містах області встановлені пам'ятники та меморіальні дошки діячам української культури, політики та визвольного руху. Окрему групу становлять місця, пов'язані з діячами Української революції 1917–1921 років, українським підпіллям та дисидентським рухом. ** Меморіальні місця сучасної російсько-української війни Після 2014 року, а особливо після початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року, на Сумщині виникла нова мережа місць пам'яті. У містах і селах області встановлюються: * меморіальні дошки полеглим захисникам України; * стенди та Алеї пам'яті; * пам'ятники військовослужбовцям; * меморіальні комплекси; * пам'ятні знаки жертвам російських обстрілів; * місця поховання загиблих військових і цивільних. ** Пам'ятники та місця пам'яті видатних уродженців Сумщини У Сумах, Ромнах, Глухові, Конотопі, Лебедині, Путивлі та інших містах встановлені пам'ятники, погруддя й меморіальні дошки письменникам, художникам, ученим, композиторам, педагогам та громадським діячам. Особливе місце посідають пам'ятники Тарасу Шевченку. На Сумщині їх встановлено в багатьох населених пунктах; одним із найдавніших є пам'ятник Шевченку в Ромнах, відкритий ще 1918 року за проєктом Івана Кавалерідзе. == Підготуватись == Перед поїздкою меморіальними місцями Сумщини варто перевірити актуальну безпекову ситуацію. Сумська область межує з [[Росія|росією]], а більшість районів (Шосткинський, Сумський, Охтирський та частково Конотопський) регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Обмеження на пересування можуть змінюватися залежно від ситуації. Перед подорожжю рекомендується: * перевірити актуальні попередження та обмеження, встановлені обласною та місцевою військовими адміністраціями; * уточнити, чи дозволене відвідання конкретного населеного пункту або меморіального об'єкта; * перевірити режим роботи музеїв та меморіальних комплексів; * за можливості завчасно визначити найближчі укриття; * мати заряджений телефон, павербанк та офлайн-карти; * не наближатися до місць падіння КАБів, БПЛА та інших вибухонебезпечних предметів; * не фотографувати військові об'єкти, блокпости, позиції сил оборони та наслідки обстрілів, якщо це може створювати загрозу безпеці; * під час повітряної тривоги негайно перейти до укриття та дотримуватися вказівок місцевої влади. Для відвідання військових кладовищ, братських могил та меморіалів загиблим захисникам України варто дотримуватися відповідних правил та поважати приватність військовослужбовців і їхніх родин. Частина меморіальних місць може бути розташована на територіях, де можу бути заміновано. Не слід сходити з облаштованих доріг і стежок або відвідувати покинуті військові позиції, окопи та зруйновані будівлі. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр — місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: * '''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5-5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4-6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39-23:41 → Носівка 00:39-00:40 → Ніжин 00:57-00:59 → Плиски 01:42-01:44 → Бахмач 02:10-02:32 → '''Конотоп''' 02:57-03:03 → '''Путивль''' 03:47-03:50 → Ворожба 04:21-04:23 → Білопілля 04:34-04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39-23:41 → Носівка 00:39-00:40 → Ніжин 00:57-00:59 → Плиски 01:42-01:44 → Бахмач 02:10-02:32 → Конотоп 02:57-03:03 → Путивль 03:47-03:50 → Ворожба 04:21-04:23 → Білопілля 04:34-04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** № 66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** № 775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5-3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім — Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5-4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5-3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == [[Файл:Пам'ятний знак «Сумка».jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак «Сумка» у Сумах.]] [[Файл:"Жертвам комуністичних репресій пам'ять у віках" (Суми, Україна) (32300349327).jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник жертвам комуністичних репресій у Сумах.]] [[Файл:Cossacs cross.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник жертвам Голодоморів у Лебедині.]] [[Файл:Пам'ятник князю Іоанну Путивльському, Путивль, просп. Іоанна Путивльського (вул. Кірова).jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник князю Іоанну Путивльському в Путивлі.]] [[Файл:Monuments and memorials in Hlukhiv 01.jpg|міні|400x400пкс|Меморіальне місце у Глухові.]] [[Файл:Капличка на полі битві між козацькими військами та московською армією 20230618 181047.jpg|міні|400x400пкс|Капличка на полі Конотопської битви в Шаповалівці.]] [[Файл:Шостка. Обеліск Слави.JPG|міні|400x400пкс|Обеліск Слави у Шостці.]] [[Файл:Обеліск Слави і Вічний вогонь.jpg|міні|400x400пкс|Обеліск Слави і Вічний вогонь у Шостці.]] [[Файл:300 років Гетьманської столиці.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятник на честь проголошення Глухова Гетьманської столиці (австновлено в 2008 році).]] [[Файл:Ахтырченко.jpg|міні|400x400пкс|Алея Слави загбилих у Другій світовій війні в Охтирці.]] === Великий маршрут «Меморіальна Сумщина» === * Тип маршруту: автомобільний, історико-меморіальний * Орієнтовна тривалість: 4-6 днів * Кількість основних об'єктів: близько 36 * Старт: Суми * Фініш: Суми або Глухів / Шостка залежно від подальшого маршруту Маршрут поєднує меморіальні місця Сумщини, пов'язані з Голодомором 1932–1933 років, Другою світовою війною, політичними репресіями, українськими визвольними змаганнями, російсько-українською війною та пам'яттю про видатних уродженців краю. Це не маршрут, який необхідно пройти за один раз. Його можна поділити на '''окремі локальні подорожі''': ==== 1. Суми — пам'ять обласного центру ==== У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори (напр. на Площі Незалежності), зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. 1.1. '''Меморіал «Героям Сумщини»'''. Меморіальний парк біля вокзалу, присвячений пам'яті захисників України. 1.2. '''Меморіал Слави'''. Військове кладовище та меморіальний комплекс, пов'язаний передусім із пам'яттю про Другу світову війну. 1.3. '''Меморіал «Мати-Батьківщина»'''. Один із головних військових пам'ятників Сум. Розташований на Центральному міському кладовищі. 1.4. '''Меморіал жертвам Голодомору 1932–1933 років'''. Місце пам'яті жертв Голодомору в Сумах. Водночас слід враховувати, що місце масового поховання жертв Голодомору біля Лучанського кладовища є окремою історичною локацією, де, за даними Національного музею Голодомору-геноциду, було поховано не менше 3000 людей. 1.5. '''Пам'ятний знак «Вони закрили собою Суми»'''. Місце пам'яті п'ятьох українських військових, які загинули 1 березня 2022 року, вступивши в бій із російською колоною. Офіційний портал «Місця пам'яті» фіксує цю локацію як окремий об'єкт. 1.6. '''Район кадетського корпусу.''' Місце боїв 24 лютого 2022 року, коли українські військові зупинили спробу російського прориву до Сум. Це радше меморіальна локація, а не традиційний пам'ятник. 1.7. '''Алея Слави воїнам АТО'''. Місце вшанування захисників України, загиблих у російсько-українській війні з 2014 року. Суми варто залишити для окремого пішохідного меморіального маршруту тривалістю 3-5 годин. У Сумах формується сучасний меморіальний простір, присвячений загиблим захисникам України. У місті також встановлено численні меморіальні дошки на будівлях, де навчалися, працювали або жили загиблі військовослужбовці. Місто продовжує створювати нові меморіальні простори, зокрема передбачено облаштування меморіального скверу на честь загиблих захисників України. ==== 2. Суми — Лебедин — Тростянець ==== 2.1.(8). '''[[Лебедин]] — експозиція знищеної російської техніки'''. У Лебединській громаді створено відкриту експозицію знищеної ворожої техніки. Вона пов'язана з опором російському вторгненню у лютому-квітні 2022 року. Офіційний портал «Місця пам'яті» відносить її до ключових локацій Сумщини. 2.2.(9). '''Лебедин — меморіал пам'яті загиблих захисників'''. До маршруту варто включити сучасний меморіал або Алею пам'яті міста, присвячену загиблим захисникам України. 2.3.(10). '''Лебедин — меморіал жертвам Голодомору'''. У місті встановлено пам'ятник жертвам Голодомору 1932–1933 років. Він є одним із об'єктів, які варто включити до тематичної частини маршруту Голодомору. 2.4.(11). '''[[Тростянець]] — Привокзальна площа'''. Це одна з найважливіших сучасних меморіальних локацій області. 24 лютого 2022 року площу захопили російські військові; вокзал перетворили на штаб, а в підвалі облаштували катівню. Після звільнення міста 26 березня площа залишилася одним із найбільш виразних місць пам'яті про російську окупацію. 2.5.(12). '''Тростянець — місця руйнувань та відновлення міста'''. До маршруту можна включити окремі будівлі та локації, які стали свідками окупації та бойових дій. Офіційний портал «Місця пам'яті» документує масштаб руйнувань Тростянця та свідчення очевидців. ==== 3. Тростянець — Охтирка ==== 3.1.(13). '''[[Охтирка|Охтирський]] міський краєзнавчий музей'''. Будівля музею була пошкоджена авіаударами армії рф у ніч з 7 на 8 березня 2022 року. Одна з авіабомб вибухнула приблизно за три метри від будівлі. Музей став одним із символів руйнування культурної спадщини Сумщини під час російського вторгнення. 3.2.(14). '''Охтирка — місця оборони міста 2022 року'''. До маршруту варто включити меморіальні локації, пов'язані з обороною Охтирки у лютому-березні 2022 року. 3.3.(15). '''Охтирка — Алея Пам'яті'''. Алея з портретами загиблих захисників України є одним із центральних сучасних меморіальних просторів міста. 3.4.(16). '''Охтирка — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів дозволяють поєднати пам'ять про Другу світову війну із сучасною історією міста. Охтирка стала одним із символів оборони Сумщини у 2022 році. У місті створена Алея Пам'яті, де розміщені портрети загиблих захисників України. У серпні 2025 року на алеї було представлено портрети 184 полеглих захисників. У Охтирці також є пам'ятний знак «Героям слава», присвячений захисникам України, та пам'ятний знак Героям Небесної Сотні. ==== 4. Охтирка — Ромни ==== 4.1.(17). '''[[Ромни]] — меморіал жертвам Голодомору'''. Меморіальний комплекс відкритий 22 листопада 2008 року поруч із місцем масового поховання жертв Голодомору. Він складається з пам'ятника «Жертвам Голодомору в Україні (1932–1933)» та монумента «Замучені голодом». 4.2.(18). '''Ромни — пам'ятник Тарасові Шевченку'''. Пам'ятник роботи Івана Кавалерідзе, відкритий 1918 року, має не лише художню, а й меморіальну цінність та є одним із найвідоміших пам'ятників Шевченку в Україні. 4.3.(19). '''Ромни — військовий меморіал'''. Місце поховання та вшанування воїнів, загиблих у Другій світовій війні. 4.4.(20). '''Пустовойтівка — місце пам'яті жертв Голодомору'''. У селі [[Пустовойтівка]] зафіксоване місце масового поховання жертв Голодомору. Національний музей Голодомору-геноциду окремо згадує його у матеріалах своїх досліджень Сумщини. ==== 5. Ромни — Конотоп — Кролевець ==== 5.1.(21). '''[[Конотоп]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із головних військових меморіалів міста. 5.2.(22). '''Конотоп — меморіал жертвам нацистської окупації'''. Місце пам'яті цивільних жертв окупації, зокрема розстріляного єврейського населення міста. 5.3.(23). '''Конотоп — монумент «Конотопчанам, загиблим у війні з російським агресором»'''. Сучасний меморіальний об'єкт, присвячений загиблим захисникам України. 5.4.(24). '''Конотоп — Пантеон національної пам'яті'''. Окремий простір для вшанування загиблих захисників України. 5.5.(25). '''Шаповалівка — пам'ять про Конотопську битву'''. У селі [[Шаповалівка]] розташовані об'єкти, пов'язані з ''Конотопською битвою 1659 року''. Ця зупинка дозволяє включити до маршруту пам'ять про козацьку добу. 5.6.(26). '''[[Кролевець]] — меморіал загиблим героям російсько-української війни'''. У місті розташований меморіал загиблим героям війни на сході України; окремо в місті створено сквер Захисників України. У Конотопі розташований великий меморіальний комплекс жертвам і учасникам Другої світової війни. Меморіал включає братські поховання, скульптурні композиції та стелу з іменами загиблих воїнів-земляків. За даними міської ради, комплекс був відкритий 1969 року. Окремі місця Конотопа пов'язані з пам'яттю про мирних жителів, зокрема жертв нацистської окупації. Один із меморіалів присвячений 257 євреям Конотопа, розстріляним під час окупації міста. У Конотопі сформовано Пантеон національної пам'яті, біля якого проводяться заходи на честь полеглих захисників України. У місті також встановлюються меморіальні дошки на честь військовослужбовців, загиблих у російсько-українській війні. У Кролевці розташований монумент у сквері Захисників України, створений із використанням уламків боєприпасів та техніки, що залишилися після бойових дій на Донбасі. Центральною фігурою композиції є український воїн; прототипом став кролевчанин Валерій Захарченко. ==== 6. Кролевець — Путивль ==== 6.1.(27). '''[[Путивль]] — меморіал партизанської слави'''. Путивль є одним із головних центрів пам'яті про радянський партизанський рух у Сумській області. 6.2.(28). '''Спадщанський ліс — музей партизанської слави'''. Головна меморіальна локація цього маршруту. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання Сидора Ковпака. 6.3.(29). '''Спадщанський ліс — пам'ятники партизанам'''. На території меморіального комплексу розташована низка пам'ятників, поховань та інших об'єктів, пов'язаних із партизанським рухом. 6.4.(30). '''Спадщанський ліс — музей техніки'''. Меморіально-музейна частина комплексу, де представлені зразки військової техніки. Цей сегмент маршруту варто планувати щонайменше на 3-4 години. Одне з найважливіших меморіальних місць Сумщини — Спадщанський ліс поблизу Путивля, пов'язаний з історією радянського партизанського руху 1941–1943 років. Тут діяло Путивльське партизанське з'єднання під командуванням Сидора Ковпака, а згодом у лісі концентрувалися й інші партизанські загони. На території меморіального комплексу можна побачити пам'ятники партизанам, музей партизанської слави, землянки та інші об'єкти, пов'язані з історією партизанського руху. Спадщанський ліс є одним із найбільш відомих місць військово-історичного туризму Сумщини. ==== 7. Путивль — Глухів ==== 7.1.(31). '''[[Глухів]] — меморіал загиблим у Другій світовій війні'''. Один із центральних військових меморіалів міста, пов'язаний із боями та окупацією Глухова у 1941–1943 роках. 7.2.(32). '''Глухів — меморіал жертвам Голодомору'''. Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років. 7.3.(33). '''Глухів — меморіальні дошки загиблим захисникам України'''. У місті створюється мережа сучасних меморіальних дошок. Частина з них (у цетрі міста) містить QR-коди з біографічною інформацією про загиблих воїнів. 7.4.(34). '''Глухів — меморіальна дошка Юрію Коваленку'''. Окремою точкою маршруту варто зробити меморіальну дошку археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку на будівлі Музею археології Національного заповідника Глухів по вул. Шевченка. У Глухові встановлюються меморіальні дошки загиблим захисникам України. Частина з них має QR-коди, за допомогою яких можна перейти до біографії полеглого воїна, переглянути фотографії та відеоматеріали. Окреме місце займає меморіальна дошка археологу та військовослужбовцю Юрію Коваленку, встановлена на будівлі Музею археології Національного заповідника «Глухів». ==== 8. Глухів — Шостка ==== 8.1.(35). '''[[Шостка]] — меморіал захисникам України'''. У парку Свободи 22 жовтня 2020 року відкрито меморіал захисникам України. На гранітній стіні викарбувані імена полеглих воїнів. 8.2.(36). '''Шостка — меморіал Другої світової війни'''. Військовий меморіал та поховання загиблих воїнів, пов'язані з бойовими діями 1941–1943 років. 8.3.(37). '''Шостка — місця пам'яті сучасної війни'''. До маршруту варто включити меморіальні дошки та інші сучасні місця пам'яті захисників України. === Як проходити маршрут === '''Повний маршрут''' доцільно поділити на 3-6 днів: * День 1: Суми — 6-7 об'єктів. * День 1 (2): Суми → Лебедин → Тростянець → Охтирка — 5-6 об'єктів. * День 2 (3): Охтирка → Ромни → Пустовойтівка — 4-5 об'єктів. * День 2 (4): Ромни → Конотоп → Шаповалівка → Кролевець — 5-6 об'єктів. * День 3 (5): Кролевець → Путивль → Спадщанський ліс — 4-5 об'єктів. * День 3 (6): Путивль → Глухів → Шостка — 5-6 об'єктів. Таким чином, мандрівник отримує цілісну історію пам'яті Сумщини: від козацької доби та Конотопської битви — через Голодомор і Другу світову війну — до російсько-української війни 2014–2026 років. '''Варіант скороченого маршруту''': якщо 3-6 днів — забагато, маршрут можна скоротити до 2-3 днів: ''Суми → Тростянець → Охтирка → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Суми''. У цьому випадку потрібно вибрати по 3-4 найважливіші об'єкти в кожному місті. == Застереження == Цей маршрут не слід сприймати як незмінний туристичний трек. Сумська область залишається прикордонним регіоном, де безпекова ситуація може швидко змінюватися. Перед кожною поїздкою необхідно перевіряти актуальні обмеження та можливість відвідання конкретних населених пунктів і об'єктів. Особливо це стосується прикордонних районів та міст (зокрема, Суми, Глухів тощо). Частина сучасних місць пам'яті може розташовуватися поруч із територіями, де тривають обстріли або діють обмеження на відвідування. Для підготовки маршруту корисно також користуватися державною платформою «Місця пам'яті», яка дозволяє формувати власні маршрути між меморіальними об'єктами. == Куди далі == Подорож меморіальними місцями Сумщини можна продовжити як в інших районах області, так і в сусідніх областях України. * '''Із Сум''' можна продовжити мандрівку: ** на південь області ''Слобожанщиною'': ''Суми → Лебедин → Тростянець → Охтирка'' і далі можна продовжити подорож через Богодухів у напрямку [[Харків|Харкова]]. Цей напрямок зручний також для тих, хто розпочав подорож із Харкова і хоче завершити її там. ** на захід можна вирушити: ''Суми → Білопілля → Недригайлів → Ромни'' і далі до [[Полтавська область|Полтавщини]] за такими маршрутами: ''Охтирка → Полтава'' (може бути небезпечним) або ''Ромни → Пирятин → Лубни → Полтава''. Цей напрямок дозволяє продовжити подорож місцями пам'яті та історії Лівобережної України. ** на північ Сумщини: ''Суми → Білопілля → Кролевець → Шостка → Глухів'', але для безпеки краще на Недригайлів та Ромни і далі на Конотоп. * '''Із Глухова''' можна продовжити подорож до [[Новгород-Сіверський|Новгород-Сіверського]] та інших історичних місць [[Чернігівська область|Чернігівщини]]. Найцікавіший напрямок для продовження маршруту: ''Глухів → Новгород-Сіверський → Короп → Батурин → Чернігів'' або в бік Києва: ''Глухів → Батурин → Чернігів''. Особливо природним продовженням є [[Батурин]], оскільки він дозволяє перейти від меморіальної історії Сумщини до історії Гетьманщини та українського козацтва (дві столиці Гетьманщини Батурин та Глухів). У Батурин ще ближче поїхати з Конотопа. Водночас через близькість до державного кордону та воєнну ситуацію доступність цього напрямку необхідно перевіряти безпосередньо перед поїздкою. Маршрути необхідно планувати з урахуванням поточної безпекової ситуації. Деякі дороги та населені пункти Сумщини можуть мати тимчасові обмеження руху. Наприклад, у 2026 році на дорозі Р-44 Суми — Путивль — Глухів біля Чумакового тимчасово обмежувався рух через понтонну переправу через Сейм. Перед поїздкою слід перевіряти актуальний стан доріг та офіційні повідомлення. == Див. також == * [[Історичні міські маршрути Сумщини]] {{related|Сумська область}} {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} i0barezq3q113qd2u30qf1fexzal284 1 4465 42933 2026-08-15T14:40:20Z Андрій Гриценко 2491 Створена сторінка: {{Cultural Heritage and Notable Personalities 2026}} 42933 wikitext text/x-wiki {{Cultural Heritage and Notable Personalities 2026}} 7gebltm0grgea1zo0i69fmj0t1c0yeb 0 4466 42936 2026-08-15T16:03:48Z Андрій Гриценко 2491 Створена сторінка: {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= | маршрут= | тип= <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | триваліст... 42936 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= | маршрут= | тип= <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= | складність= }} ''Історичні міські маршрути Сумщини''' — система туристичних маршрутів, що поєднує історичні міста та містечка [[Сумська область|Сумської області]], пам'ятки архітектури, сакральні споруди, музеї, пам'ятники, меморіали та інші об'єкти культурної спадщини. == Зрозуміти == == Підготуватись == == Як дістатись == == Пересуваємось по маршруту == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} r4mcg9ldnyvq1cmsu110yc4crkg94gx 42937 42936 2026-08-15T16:04:25Z Андрій Гриценко 2491 /* Зрозуміти */ 42937 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= | маршрут= | тип= <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= | складність= }} ''Історичні міські маршрути Сумщини''' — система туристичних маршрутів, що поєднує історичні міста та містечка [[Сумська область|Сумської області]], пам'ятки архітектури, сакральні споруди, музеї, пам'ятники, меморіали та інші об'єкти культурної спадщини. == Зрозуміти == Сумщина розташована на перетині історичних регіонів [[Сіверщина|Сіверщини]] та [[Слобідська Україна|Слобожанщини]]. Тут збереглися пам'ятки різних історичних періодів — від давньоруської доби та козацького Гетьманату до ХІХ–ХХ століть і новітньої історії України. Основними історичними туристичними центрами області є [[Суми]], [[Глухів]], [[Путивль]], [[Конотоп]], [[Ромни]], [[Охтирка]], [[Тростянець]], [[Лебедин]] та [[Кролевець]]. == Підготуватись == == Як дістатись == == Пересуваємось по маршруту == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} ekrds74me3w8e5z6apv0keucxlm65kl 42938 42937 2026-08-15T16:06:31Z Андрій Гриценко 2491 /* Підготуватись */ 42938 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= | маршрут= | тип= <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= | складність= }} ''Історичні міські маршрути Сумщини''' — система туристичних маршрутів, що поєднує історичні міста та містечка [[Сумська область|Сумської області]], пам'ятки архітектури, сакральні споруди, музеї, пам'ятники, меморіали та інші об'єкти культурної спадщини. == Зрозуміти == Сумщина розташована на перетині історичних регіонів [[Сіверщина|Сіверщини]] та [[Слобідська Україна|Слобожанщини]]. Тут збереглися пам'ятки різних історичних періодів — від давньоруської доби та козацького Гетьманату до ХІХ–ХХ століть і новітньої історії України. Основними історичними туристичними центрами області є [[Суми]], [[Глухів]], [[Путивль]], [[Конотоп]], [[Ромни]], [[Охтирка]], [[Тростянець]], [[Лебедин]] та [[Кролевець]]. == Підготуватись == Перед мандрівкою варто визначити, який період або тему історії Сумщини ви хочете дослідити. Один маршрут може бути присвячений козацькій добі та Гетьманщині, інший — архітектурі й сакральній спадщині, третій — подіям Другої світової війни, Голодомору або російсько-української війни. Більшість міст області мають пам'ятки різних епох, тому заздалегідь складений список об'єктів допоможе раціонально спланувати час. Для багатоденної автомобільної подорожі варто заздалегідь забронювати житло. Найбільш зручними базами для різних частин маршруту є Суми, Тростянець, Ромни, Конотоп та Глухів. Оптимальний підхід: не намагатися охопити всю область за одну поїздку. Для першого знайомства достатньо 1–2 днів, а для комплексної подорожі історичними містами Сумщини варто планувати 4–6 днів. Для автомобільної подорожі бажано завчасно нанести на карту всі заплановані об'єкти, оскільки частина пам'яток розташована не в центральній частині міст, а на околицях або в сусідніх селах. Варто також передбачити час на паркування, фотографування та огляд музеїв, храмів і меморіальних комплексів. Якщо подорож здійснюється громадським транспортом, доцільно обрати Суми, Конотоп, Ромни або Глухів як базові міста та здійснювати звідти окремі радіальні поїздки. Для відвідання невеликих населених пунктів і віддалених пам'яток може знадобитися таксі або попередньо організований трансфер. Перед поїздкою рекомендується перевірити режим роботи музеїв, можливість відвідання культових споруд, актуальний розклад поїздів та автобусів, а також стан доріг. Для об'єктів, розташованих поблизу державного кордону, необхідно окремо перевірити можливість їх відвідання. Сумська область є прикордонним регіоном і регулярно зазнає російських обстрілів. Тому безпекова ситуація має бути одним із головних критеріїв планування маршруту. Перед виїздом слід перевірити актуальні повідомлення обласної та місцевих військових адміністрацій, обмеження на відвідання окремих територій, стан транспортного сполучення та наявність укриттів. Для документування подорожі корисно мати смартфон або фотоапарат, зарядний пристрій та офлайн-карту. Фотографуючи пам'ятники й меморіали, бажано записувати їхні точні назви, місце розташування та короткі відомості з інформаційних табличок — це стане у пригоді для подальшого доповнення статей Вікімандрів і Wikimedia Commons. == Як дістатись == == Пересуваємось по маршруту == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} slttt73oly39dz6o3tjqunidl3m96q3 42939 42938 2026-08-15T16:07:07Z Андрій Гриценко 2491 /* Як дістатись */ 42939 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= | маршрут= | тип= <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= | складність= }} ''Історичні міські маршрути Сумщини''' — система туристичних маршрутів, що поєднує історичні міста та містечка [[Сумська область|Сумської області]], пам'ятки архітектури, сакральні споруди, музеї, пам'ятники, меморіали та інші об'єкти культурної спадщини. == Зрозуміти == Сумщина розташована на перетині історичних регіонів [[Сіверщина|Сіверщини]] та [[Слобідська Україна|Слобожанщини]]. Тут збереглися пам'ятки різних історичних періодів — від давньоруської доби та козацького Гетьманату до ХІХ–ХХ століть і новітньої історії України. Основними історичними туристичними центрами області є [[Суми]], [[Глухів]], [[Путивль]], [[Конотоп]], [[Ромни]], [[Охтирка]], [[Тростянець]], [[Лебедин]] та [[Кролевець]]. == Підготуватись == Перед мандрівкою варто визначити, який період або тему історії Сумщини ви хочете дослідити. Один маршрут може бути присвячений козацькій добі та Гетьманщині, інший — архітектурі й сакральній спадщині, третій — подіям Другої світової війни, Голодомору або російсько-української війни. Більшість міст області мають пам'ятки різних епох, тому заздалегідь складений список об'єктів допоможе раціонально спланувати час. Для багатоденної автомобільної подорожі варто заздалегідь забронювати житло. Найбільш зручними базами для різних частин маршруту є Суми, Тростянець, Ромни, Конотоп та Глухів. Оптимальний підхід: не намагатися охопити всю область за одну поїздку. Для першого знайомства достатньо 1–2 днів, а для комплексної подорожі історичними містами Сумщини варто планувати 4–6 днів. Для автомобільної подорожі бажано завчасно нанести на карту всі заплановані об'єкти, оскільки частина пам'яток розташована не в центральній частині міст, а на околицях або в сусідніх селах. Варто також передбачити час на паркування, фотографування та огляд музеїв, храмів і меморіальних комплексів. Якщо подорож здійснюється громадським транспортом, доцільно обрати Суми, Конотоп, Ромни або Глухів як базові міста та здійснювати звідти окремі радіальні поїздки. Для відвідання невеликих населених пунктів і віддалених пам'яток може знадобитися таксі або попередньо організований трансфер. Перед поїздкою рекомендується перевірити режим роботи музеїв, можливість відвідання культових споруд, актуальний розклад поїздів та автобусів, а також стан доріг. Для об'єктів, розташованих поблизу державного кордону, необхідно окремо перевірити можливість їх відвідання. Сумська область є прикордонним регіоном і регулярно зазнає російських обстрілів. Тому безпекова ситуація має бути одним із головних критеріїв планування маршруту. Перед виїздом слід перевірити актуальні повідомлення обласної та місцевих військових адміністрацій, обмеження на відвідання окремих територій, стан транспортного сполучення та наявність укриттів. Для документування подорожі корисно мати смартфон або фотоапарат, зарядний пристрій та офлайн-карту. Фотографуючи пам'ятники й меморіали, бажано записувати їхні точні назви, місце розташування та короткі відомості з інформаційних табличок — це стане у пригоді для подальшого доповнення статей Вікімандрів і Wikimedia Commons. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} pqhnjhxkmf5ntq1u0anygg4xylhqq0c 42940 42939 2026-08-15T16:13:23Z Андрій Гриценко 2491 /* Пересуваємось по маршруту */ 42940 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= | маршрут= | тип= <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= | складність= }} ''Історичні міські маршрути Сумщини''' — система туристичних маршрутів, що поєднує історичні міста та містечка [[Сумська область|Сумської області]], пам'ятки архітектури, сакральні споруди, музеї, пам'ятники, меморіали та інші об'єкти культурної спадщини. == Зрозуміти == Сумщина розташована на перетині історичних регіонів [[Сіверщина|Сіверщини]] та [[Слобідська Україна|Слобожанщини]]. Тут збереглися пам'ятки різних історичних періодів — від давньоруської доби та козацького Гетьманату до ХІХ–ХХ століть і новітньої історії України. Основними історичними туристичними центрами області є [[Суми]], [[Глухів]], [[Путивль]], [[Конотоп]], [[Ромни]], [[Охтирка]], [[Тростянець]], [[Лебедин]] та [[Кролевець]]. == Підготуватись == Перед мандрівкою варто визначити, який період або тему історії Сумщини ви хочете дослідити. Один маршрут може бути присвячений козацькій добі та Гетьманщині, інший — архітектурі й сакральній спадщині, третій — подіям Другої світової війни, Голодомору або російсько-української війни. Більшість міст області мають пам'ятки різних епох, тому заздалегідь складений список об'єктів допоможе раціонально спланувати час. Для багатоденної автомобільної подорожі варто заздалегідь забронювати житло. Найбільш зручними базами для різних частин маршруту є Суми, Тростянець, Ромни, Конотоп та Глухів. Оптимальний підхід: не намагатися охопити всю область за одну поїздку. Для першого знайомства достатньо 1–2 днів, а для комплексної подорожі історичними містами Сумщини варто планувати 4–6 днів. Для автомобільної подорожі бажано завчасно нанести на карту всі заплановані об'єкти, оскільки частина пам'яток розташована не в центральній частині міст, а на околицях або в сусідніх селах. Варто також передбачити час на паркування, фотографування та огляд музеїв, храмів і меморіальних комплексів. Якщо подорож здійснюється громадським транспортом, доцільно обрати Суми, Конотоп, Ромни або Глухів як базові міста та здійснювати звідти окремі радіальні поїздки. Для відвідання невеликих населених пунктів і віддалених пам'яток може знадобитися таксі або попередньо організований трансфер. Перед поїздкою рекомендується перевірити режим роботи музеїв, можливість відвідання культових споруд, актуальний розклад поїздів та автобусів, а також стан доріг. Для об'єктів, розташованих поблизу державного кордону, необхідно окремо перевірити можливість їх відвідання. Сумська область є прикордонним регіоном і регулярно зазнає російських обстрілів. Тому безпекова ситуація має бути одним із головних критеріїв планування маршруту. Перед виїздом слід перевірити актуальні повідомлення обласної та місцевих військових адміністрацій, обмеження на відвідання окремих територій, стан транспортного сполучення та наявність укриттів. Для документування подорожі корисно мати смартфон або фотоапарат, зарядний пристрій та офлайн-карту. Фотографуючи пам'ятники й меморіали, бажано записувати їхні точні назви, місце розташування та короткі відомості з інформаційних табличок — це стане у пригоді для подальшого доповнення статей Вікімандрів і Wikimedia Commons. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == === Суми — Тростянець — Охтирка === [[Файл:Тростянець, Круглий двір.jpg|міні|400x400пкс|Круглий двір у Тростянці]] '''Тривалість:''' 1 день. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 120 км в обидва боки від Сум. Маршрут проходить через південну частину Сумщини та поєднує історичний центр Сум із пам'ятками Тростянця й Охтирки та може бути продовжений до Буймерівки. * '''Суми''' — обласний центр і найбільше місто області. Варто оглянути історичний центр, [[Воскресенський собор (Суми)|Воскресенський собор]], [[Спасо-Преображенський собор (Суми)|Спасо-Преображенський собор]], [[Троїцький собор (Суми)|Троїцький собор]], Альтанку та історичну купецьку забудову. * '''Тростянець''' відомий [[Круглий двір (Тростянець)|Круглим двором]], палацом Голіцина, садибою Кеніга, дендропарком «Нескучне» та меморіальним паровозом. У місті сформувався один із найцікавіших комплексів історико-архітектурної спадщини півдня Сумщини. '''Охтирка''' — історичне місто Слобожанщини, відоме [[Покровський собор (Охтирка)|Покровським кафедральним собором]], [[Свято-Троїцький собор (Охтирка)|Троїцьким собором]] та іншими пам'ятками. === Суми — Лебедин — Тростянець === '''Тривалість:''' 1 день. Цей маршрут є коротшим варіантом подорожі південною Сумщиною. У [[Лебедин]]і варто оглянути історичний центр, колишню міську забудову, пам'ятники та меморіальні місця, зокрема пам'ятник жертвам [[Голодомор в Україні|Голодомору]]. Після Лебедина маршрут продовжується до Тростянця. === Суми — Путивль — Спадщанський ліс === [[Файл:Путивль. 1000 років.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак у Путивлі]] '''Тривалість:''' 1 день. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 220 км. Маршрут поєднує історичний центр Сум із давнім Путивлем та пам'ятками, пов'язаними з історією партизанського руху. '''Путивль''' — одне з найдавніших міст Сумщини. Серед основних пам'яток — [[Молченський монастир|Молченський монастир-фортеця]], [[Свято-Духівський монастир (Путивль)|Свято-Духівський монастир]], Миколаївська козацька церква та інші пам'ятки історичного центру. Для цього напрямку Сумський міський туристичний путівник рекомендує одноденну подорож «Суми — Путивль — монастирі — Спадщанський ліс — Суми». {{cite web|url=https://smr.gov.ua/images/news/Podii/2020/09/29/Turisticnij_putivnik.pdf|title=Туристичний путівник Сум|website=Сумська міська рада}} === Суми — Глухів === [[Файл:Kyiv Gate Hlukhiv.jpg|міні|400x400пкс|Київська брама в Глухові]] '''Тривалість:''' 1 день або 2 дні. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 280 км в обидва боки. [[Глухів]] — колишня столиця [[Гетьманщина|Гетьманщини]] та один із найважливіших історичних центрів північної Сумщини. У місті варто оглянути [[Київські ворота (Глухів)|Київські ворота]], [[Миколаївська церква (Глухів)|Миколаївську церкву]], [[Трьох-Анастасіївська церква|Трьох-Анастасіївську церкву]], Спасо-Преображенську церкву, водонапірну башту та інші пам'ятки історичного центру. Маршрут може бути продовжений до [[Шостка|Шостки]]. === Суми — Низи — Недригайлів — Ромни === '''Тривалість:''' 1–2 дні. Маршрут проходить західною частиною області. У [[Недригайлів]]і можна оглянути історичний центр та пам'ятки громади. У [[Пустовійтівка|Пустовійтівці]] біля Ромен розташовані об'єкти, пов'язані з історією кошовогго отамана Петра Калнишевського. '''Ромни''' — один із найдавніших міських центрів Сумщини. Серед пам'яток міста — [[Свято-Духівський собор (Ромни)|Свято-Духівський собор]], Вознесенська церква, Василівська церква та історична забудова центральної частини міста. === Глухів — Путивль — Суми — Ромни === Цей маршрут є частиною історичного маршруту '''«Золоте намисто Сумщини»''', започаткованого у 2008 році. Традиційний маршрут проходить через: ''Глухів → Соснівка → Путивль → Нова Слобода → Суми → Низи → Недригайлів → Пустовійтівка → Засулля → Хоружівка → Ромни.'' Однак, нині, через війну відвідути села Соснівка та Нова Слобода вже неможливо. Він поєднує історичні центри Сіверщини та Слобожанщини, пам'ятки козацької доби, сакральну архітектуру, музеї та меморіальні місця. Маршрут вважається одним із найбільш відомих туристичних маршрутів Сумщини. {{cite web|url=https://repository.sspu.edu.ua/bitstreams/a925428e-5836-4b1b-85cb-bafe5094010b/download|title=Туристичні маршрути Сумської області|website=Сумський державний педагогічний університет}} === Конотоп — Шаповалівка === [[Файл:Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві в Шаповалівці]] '''Тривалість:''' 1 день. Маршрут присвячений історії [[Конотопська битва|Конотопської битви 1659 року]]. У [[Конотоп]]і можна оглянути історичний центр, пам'ятники та меморіальні дошки. У [[Шаповалівка (Конотопський район)|Шаповалівці]] розташований меморіальний комплекс, присвячений Конотопській битві. Цей маршрут можна поєднати з подорожжю до Кролевця або Путивля. === Кролевець — Путивль === '''Тривалість:''' 1 день. Маршрут поєднує тисячолітній Путивль з "королівським містом". У [[Кролевець|Кролевці]] варто оглянути історичний центр, пам'ятки міста та яблуню-колонію — унікальну природну пам'ятку. Далі маршрут прямує до [[Путивль|Путивля]], де основними об'єктами є монастирі, давня міська забудова та пам'ятки давньоруської й козацької історії. == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} q8z71ixh6jxzktrntktj2g469acue3e 42941 42940 2026-08-15T16:15:40Z Андрій Гриценко 2491 /* Суми — Тростянець — Охтирка */ 42941 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= | маршрут= | тип= <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= | складність= }} ''Історичні міські маршрути Сумщини''' — система туристичних маршрутів, що поєднує історичні міста та містечка [[Сумська область|Сумської області]], пам'ятки архітектури, сакральні споруди, музеї, пам'ятники, меморіали та інші об'єкти культурної спадщини. == Зрозуміти == Сумщина розташована на перетині історичних регіонів [[Сіверщина|Сіверщини]] та [[Слобідська Україна|Слобожанщини]]. Тут збереглися пам'ятки різних історичних періодів — від давньоруської доби та козацького Гетьманату до ХІХ–ХХ століть і новітньої історії України. Основними історичними туристичними центрами області є [[Суми]], [[Глухів]], [[Путивль]], [[Конотоп]], [[Ромни]], [[Охтирка]], [[Тростянець]], [[Лебедин]] та [[Кролевець]]. == Підготуватись == Перед мандрівкою варто визначити, який період або тему історії Сумщини ви хочете дослідити. Один маршрут може бути присвячений козацькій добі та Гетьманщині, інший — архітектурі й сакральній спадщині, третій — подіям Другої світової війни, Голодомору або російсько-української війни. Більшість міст області мають пам'ятки різних епох, тому заздалегідь складений список об'єктів допоможе раціонально спланувати час. Для багатоденної автомобільної подорожі варто заздалегідь забронювати житло. Найбільш зручними базами для різних частин маршруту є Суми, Тростянець, Ромни, Конотоп та Глухів. Оптимальний підхід: не намагатися охопити всю область за одну поїздку. Для першого знайомства достатньо 1–2 днів, а для комплексної подорожі історичними містами Сумщини варто планувати 4–6 днів. Для автомобільної подорожі бажано завчасно нанести на карту всі заплановані об'єкти, оскільки частина пам'яток розташована не в центральній частині міст, а на околицях або в сусідніх селах. Варто також передбачити час на паркування, фотографування та огляд музеїв, храмів і меморіальних комплексів. Якщо подорож здійснюється громадським транспортом, доцільно обрати Суми, Конотоп, Ромни або Глухів як базові міста та здійснювати звідти окремі радіальні поїздки. Для відвідання невеликих населених пунктів і віддалених пам'яток може знадобитися таксі або попередньо організований трансфер. Перед поїздкою рекомендується перевірити режим роботи музеїв, можливість відвідання культових споруд, актуальний розклад поїздів та автобусів, а також стан доріг. Для об'єктів, розташованих поблизу державного кордону, необхідно окремо перевірити можливість їх відвідання. Сумська область є прикордонним регіоном і регулярно зазнає російських обстрілів. Тому безпекова ситуація має бути одним із головних критеріїв планування маршруту. Перед виїздом слід перевірити актуальні повідомлення обласної та місцевих військових адміністрацій, обмеження на відвідання окремих територій, стан транспортного сполучення та наявність укриттів. Для документування подорожі корисно мати смартфон або фотоапарат, зарядний пристрій та офлайн-карту. Фотографуючи пам'ятники й меморіали, бажано записувати їхні точні назви, місце розташування та короткі відомості з інформаційних табличок — це стане у пригоді для подальшого доповнення статей Вікімандрів і Wikimedia Commons. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == === Суми — Тростянець — Охтирка === [[Файл:Тростянець, Круглий двір.jpg|міні|400x400пкс|Круглий двір у Тростянці]] '''Тривалість:''' 1 день. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 120 км в обидва боки від Сум. Маршрут проходить через південну частину Сумщини та поєднує історичний центр Сум із пам'ятками Тростянця й Охтирки та може бути продовжений до Буймерівки. * '''Суми''' — обласний центр і найбільше місто області. Варто оглянути історичний центр, Воскресенський собор, Спасо-Преображенський собор, Троїцький собор, Альтанку та історичну купецьку забудову. * '''Тростянець''' відомий Круглим двором, палацом Голіцина, садибою Кеніга, дендропарком «Нескучне» та меморіальним паровозом. У місті сформувався один із найцікавіших комплексів історико-архітектурної спадщини півдня Сумщини. '''Охтирка''' — історичне місто Слобожанщини, відоме Покровським кафедральним собором, Свято-Троїцьким собором та іншими пам'ятками. === Суми — Лебедин — Тростянець === '''Тривалість:''' 1 день. Цей маршрут є коротшим варіантом подорожі південною Сумщиною. У [[Лебедин]]і варто оглянути історичний центр, колишню міську забудову, пам'ятники та меморіальні місця, зокрема пам'ятник жертвам [[Голодомор в Україні|Голодомору]]. Після Лебедина маршрут продовжується до Тростянця. === Суми — Путивль — Спадщанський ліс === [[Файл:Путивль. 1000 років.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак у Путивлі]] '''Тривалість:''' 1 день. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 220 км. Маршрут поєднує історичний центр Сум із давнім Путивлем та пам'ятками, пов'язаними з історією партизанського руху. '''Путивль''' — одне з найдавніших міст Сумщини. Серед основних пам'яток — [[Молченський монастир|Молченський монастир-фортеця]], [[Свято-Духівський монастир (Путивль)|Свято-Духівський монастир]], Миколаївська козацька церква та інші пам'ятки історичного центру. Для цього напрямку Сумський міський туристичний путівник рекомендує одноденну подорож «Суми — Путивль — монастирі — Спадщанський ліс — Суми». {{cite web|url=https://smr.gov.ua/images/news/Podii/2020/09/29/Turisticnij_putivnik.pdf|title=Туристичний путівник Сум|website=Сумська міська рада}} === Суми — Глухів === [[Файл:Kyiv Gate Hlukhiv.jpg|міні|400x400пкс|Київська брама в Глухові]] '''Тривалість:''' 1 день або 2 дні. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 280 км в обидва боки. [[Глухів]] — колишня столиця [[Гетьманщина|Гетьманщини]] та один із найважливіших історичних центрів північної Сумщини. У місті варто оглянути [[Київські ворота (Глухів)|Київські ворота]], [[Миколаївська церква (Глухів)|Миколаївську церкву]], [[Трьох-Анастасіївська церква|Трьох-Анастасіївську церкву]], Спасо-Преображенську церкву, водонапірну башту та інші пам'ятки історичного центру. Маршрут може бути продовжений до [[Шостка|Шостки]]. === Суми — Низи — Недригайлів — Ромни === '''Тривалість:''' 1–2 дні. Маршрут проходить західною частиною області. У [[Недригайлів]]і можна оглянути історичний центр та пам'ятки громади. У [[Пустовійтівка|Пустовійтівці]] біля Ромен розташовані об'єкти, пов'язані з історією кошовогго отамана Петра Калнишевського. '''Ромни''' — один із найдавніших міських центрів Сумщини. Серед пам'яток міста — [[Свято-Духівський собор (Ромни)|Свято-Духівський собор]], Вознесенська церква, Василівська церква та історична забудова центральної частини міста. === Глухів — Путивль — Суми — Ромни === Цей маршрут є частиною історичного маршруту '''«Золоте намисто Сумщини»''', започаткованого у 2008 році. Традиційний маршрут проходить через: ''Глухів → Соснівка → Путивль → Нова Слобода → Суми → Низи → Недригайлів → Пустовійтівка → Засулля → Хоружівка → Ромни.'' Однак, нині, через війну відвідути села Соснівка та Нова Слобода вже неможливо. Він поєднує історичні центри Сіверщини та Слобожанщини, пам'ятки козацької доби, сакральну архітектуру, музеї та меморіальні місця. Маршрут вважається одним із найбільш відомих туристичних маршрутів Сумщини. {{cite web|url=https://repository.sspu.edu.ua/bitstreams/a925428e-5836-4b1b-85cb-bafe5094010b/download|title=Туристичні маршрути Сумської області|website=Сумський державний педагогічний університет}} === Конотоп — Шаповалівка === [[Файл:Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві в Шаповалівці]] '''Тривалість:''' 1 день. Маршрут присвячений історії [[Конотопська битва|Конотопської битви 1659 року]]. У [[Конотоп]]і можна оглянути історичний центр, пам'ятники та меморіальні дошки. У [[Шаповалівка (Конотопський район)|Шаповалівці]] розташований меморіальний комплекс, присвячений Конотопській битві. Цей маршрут можна поєднати з подорожжю до Кролевця або Путивля. === Кролевець — Путивль === '''Тривалість:''' 1 день. Маршрут поєднує тисячолітній Путивль з "королівським містом". У [[Кролевець|Кролевці]] варто оглянути історичний центр, пам'ятки міста та яблуню-колонію — унікальну природну пам'ятку. Далі маршрут прямує до [[Путивль|Путивля]], де основними об'єктами є монастирі, давня міська забудова та пам'ятки давньоруської й козацької історії. == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} fckhx4suqj2jdzt5ctxqtcerd3xlpka 42942 42941 2026-08-15T16:17:00Z Андрій Гриценко 2491 /* Суми — Путивль — Спадщанський ліс */ 42942 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= | маршрут= | тип= <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= | складність= }} ''Історичні міські маршрути Сумщини''' — система туристичних маршрутів, що поєднує історичні міста та містечка [[Сумська область|Сумської області]], пам'ятки архітектури, сакральні споруди, музеї, пам'ятники, меморіали та інші об'єкти культурної спадщини. == Зрозуміти == Сумщина розташована на перетині історичних регіонів [[Сіверщина|Сіверщини]] та [[Слобідська Україна|Слобожанщини]]. Тут збереглися пам'ятки різних історичних періодів — від давньоруської доби та козацького Гетьманату до ХІХ–ХХ століть і новітньої історії України. Основними історичними туристичними центрами області є [[Суми]], [[Глухів]], [[Путивль]], [[Конотоп]], [[Ромни]], [[Охтирка]], [[Тростянець]], [[Лебедин]] та [[Кролевець]]. == Підготуватись == Перед мандрівкою варто визначити, який період або тему історії Сумщини ви хочете дослідити. Один маршрут може бути присвячений козацькій добі та Гетьманщині, інший — архітектурі й сакральній спадщині, третій — подіям Другої світової війни, Голодомору або російсько-української війни. Більшість міст області мають пам'ятки різних епох, тому заздалегідь складений список об'єктів допоможе раціонально спланувати час. Для багатоденної автомобільної подорожі варто заздалегідь забронювати житло. Найбільш зручними базами для різних частин маршруту є Суми, Тростянець, Ромни, Конотоп та Глухів. Оптимальний підхід: не намагатися охопити всю область за одну поїздку. Для першого знайомства достатньо 1–2 днів, а для комплексної подорожі історичними містами Сумщини варто планувати 4–6 днів. Для автомобільної подорожі бажано завчасно нанести на карту всі заплановані об'єкти, оскільки частина пам'яток розташована не в центральній частині міст, а на околицях або в сусідніх селах. Варто також передбачити час на паркування, фотографування та огляд музеїв, храмів і меморіальних комплексів. Якщо подорож здійснюється громадським транспортом, доцільно обрати Суми, Конотоп, Ромни або Глухів як базові міста та здійснювати звідти окремі радіальні поїздки. Для відвідання невеликих населених пунктів і віддалених пам'яток може знадобитися таксі або попередньо організований трансфер. Перед поїздкою рекомендується перевірити режим роботи музеїв, можливість відвідання культових споруд, актуальний розклад поїздів та автобусів, а також стан доріг. Для об'єктів, розташованих поблизу державного кордону, необхідно окремо перевірити можливість їх відвідання. Сумська область є прикордонним регіоном і регулярно зазнає російських обстрілів. Тому безпекова ситуація має бути одним із головних критеріїв планування маршруту. Перед виїздом слід перевірити актуальні повідомлення обласної та місцевих військових адміністрацій, обмеження на відвідання окремих територій, стан транспортного сполучення та наявність укриттів. Для документування подорожі корисно мати смартфон або фотоапарат, зарядний пристрій та офлайн-карту. Фотографуючи пам'ятники й меморіали, бажано записувати їхні точні назви, місце розташування та короткі відомості з інформаційних табличок — це стане у пригоді для подальшого доповнення статей Вікімандрів і Wikimedia Commons. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == === Суми — Тростянець — Охтирка === [[Файл:Тростянець, Круглий двір.jpg|міні|400x400пкс|Круглий двір у Тростянці]] '''Тривалість:''' 1 день. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 120 км в обидва боки від Сум. Маршрут проходить через південну частину Сумщини та поєднує історичний центр Сум із пам'ятками Тростянця й Охтирки та може бути продовжений до Буймерівки. * '''Суми''' — обласний центр і найбільше місто області. Варто оглянути історичний центр, Воскресенський собор, Спасо-Преображенський собор, Троїцький собор, Альтанку та історичну купецьку забудову. * '''Тростянець''' відомий Круглим двором, палацом Голіцина, садибою Кеніга, дендропарком «Нескучне» та меморіальним паровозом. У місті сформувався один із найцікавіших комплексів історико-архітектурної спадщини півдня Сумщини. '''Охтирка''' — історичне місто Слобожанщини, відоме Покровським кафедральним собором, Свято-Троїцьким собором та іншими пам'ятками. === Суми — Лебедин — Тростянець === '''Тривалість:''' 1 день. Цей маршрут є коротшим варіантом подорожі південною Сумщиною. У [[Лебедин]]і варто оглянути історичний центр, колишню міську забудову, пам'ятники та меморіальні місця, зокрема пам'ятник жертвам [[Голодомор в Україні|Голодомору]]. Після Лебедина маршрут продовжується до Тростянця. === Суми — Путивль — Спадщанський ліс === [[Файл:Путивль. 1000 років.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак у Путивлі]] '''Тривалість:''' 1 день. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 220 км. Маршрут поєднує історичний центр Сум із давнім Путивлем та пам'ятками, пов'язаними з історією партизанського руху. '''Путивль''' — одне з найдавніших міст Сумщини. Серед основних пам'яток — Молченський монастир-фортеця, Свято-Духівський монастир, Миколаївська козацька церква та інші пам'ятки історичного центру. Для цього напрямку Сумський міський туристичний путівник рекомендує одноденну подорож «Суми — Путивль — монастирі — Спадщанський ліс — Суми». === Суми — Глухів === [[Файл:Kyiv Gate Hlukhiv.jpg|міні|400x400пкс|Київська брама в Глухові]] '''Тривалість:''' 1 день або 2 дні. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 280 км в обидва боки. [[Глухів]] — колишня столиця [[Гетьманщина|Гетьманщини]] та один із найважливіших історичних центрів північної Сумщини. У місті варто оглянути [[Київські ворота (Глухів)|Київські ворота]], [[Миколаївська церква (Глухів)|Миколаївську церкву]], [[Трьох-Анастасіївська церква|Трьох-Анастасіївську церкву]], Спасо-Преображенську церкву, водонапірну башту та інші пам'ятки історичного центру. Маршрут може бути продовжений до [[Шостка|Шостки]]. === Суми — Низи — Недригайлів — Ромни === '''Тривалість:''' 1–2 дні. Маршрут проходить західною частиною області. У [[Недригайлів]]і можна оглянути історичний центр та пам'ятки громади. У [[Пустовійтівка|Пустовійтівці]] біля Ромен розташовані об'єкти, пов'язані з історією кошовогго отамана Петра Калнишевського. '''Ромни''' — один із найдавніших міських центрів Сумщини. Серед пам'яток міста — [[Свято-Духівський собор (Ромни)|Свято-Духівський собор]], Вознесенська церква, Василівська церква та історична забудова центральної частини міста. === Глухів — Путивль — Суми — Ромни === Цей маршрут є частиною історичного маршруту '''«Золоте намисто Сумщини»''', започаткованого у 2008 році. Традиційний маршрут проходить через: ''Глухів → Соснівка → Путивль → Нова Слобода → Суми → Низи → Недригайлів → Пустовійтівка → Засулля → Хоружівка → Ромни.'' Однак, нині, через війну відвідути села Соснівка та Нова Слобода вже неможливо. Він поєднує історичні центри Сіверщини та Слобожанщини, пам'ятки козацької доби, сакральну архітектуру, музеї та меморіальні місця. Маршрут вважається одним із найбільш відомих туристичних маршрутів Сумщини. {{cite web|url=https://repository.sspu.edu.ua/bitstreams/a925428e-5836-4b1b-85cb-bafe5094010b/download|title=Туристичні маршрути Сумської області|website=Сумський державний педагогічний університет}} === Конотоп — Шаповалівка === [[Файл:Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві в Шаповалівці]] '''Тривалість:''' 1 день. Маршрут присвячений історії [[Конотопська битва|Конотопської битви 1659 року]]. У [[Конотоп]]і можна оглянути історичний центр, пам'ятники та меморіальні дошки. У [[Шаповалівка (Конотопський район)|Шаповалівці]] розташований меморіальний комплекс, присвячений Конотопській битві. Цей маршрут можна поєднати з подорожжю до Кролевця або Путивля. === Кролевець — Путивль === '''Тривалість:''' 1 день. Маршрут поєднує тисячолітній Путивль з "королівським містом". У [[Кролевець|Кролевці]] варто оглянути історичний центр, пам'ятки міста та яблуню-колонію — унікальну природну пам'ятку. Далі маршрут прямує до [[Путивль|Путивля]], де основними об'єктами є монастирі, давня міська забудова та пам'ятки давньоруської й козацької історії. == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} h3t6kux4pt7jhbqw7gy89ai8xdsfojf 42943 42942 2026-08-15T16:17:23Z Андрій Гриценко 2491 /* Суми — Глухів */ 42943 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= | маршрут= | тип= <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= | складність= }} ''Історичні міські маршрути Сумщини''' — система туристичних маршрутів, що поєднує історичні міста та містечка [[Сумська область|Сумської області]], пам'ятки архітектури, сакральні споруди, музеї, пам'ятники, меморіали та інші об'єкти культурної спадщини. == Зрозуміти == Сумщина розташована на перетині історичних регіонів [[Сіверщина|Сіверщини]] та [[Слобідська Україна|Слобожанщини]]. Тут збереглися пам'ятки різних історичних періодів — від давньоруської доби та козацького Гетьманату до ХІХ–ХХ століть і новітньої історії України. Основними історичними туристичними центрами області є [[Суми]], [[Глухів]], [[Путивль]], [[Конотоп]], [[Ромни]], [[Охтирка]], [[Тростянець]], [[Лебедин]] та [[Кролевець]]. == Підготуватись == Перед мандрівкою варто визначити, який період або тему історії Сумщини ви хочете дослідити. Один маршрут може бути присвячений козацькій добі та Гетьманщині, інший — архітектурі й сакральній спадщині, третій — подіям Другої світової війни, Голодомору або російсько-української війни. Більшість міст області мають пам'ятки різних епох, тому заздалегідь складений список об'єктів допоможе раціонально спланувати час. Для багатоденної автомобільної подорожі варто заздалегідь забронювати житло. Найбільш зручними базами для різних частин маршруту є Суми, Тростянець, Ромни, Конотоп та Глухів. Оптимальний підхід: не намагатися охопити всю область за одну поїздку. Для першого знайомства достатньо 1–2 днів, а для комплексної подорожі історичними містами Сумщини варто планувати 4–6 днів. Для автомобільної подорожі бажано завчасно нанести на карту всі заплановані об'єкти, оскільки частина пам'яток розташована не в центральній частині міст, а на околицях або в сусідніх селах. Варто також передбачити час на паркування, фотографування та огляд музеїв, храмів і меморіальних комплексів. Якщо подорож здійснюється громадським транспортом, доцільно обрати Суми, Конотоп, Ромни або Глухів як базові міста та здійснювати звідти окремі радіальні поїздки. Для відвідання невеликих населених пунктів і віддалених пам'яток може знадобитися таксі або попередньо організований трансфер. Перед поїздкою рекомендується перевірити режим роботи музеїв, можливість відвідання культових споруд, актуальний розклад поїздів та автобусів, а також стан доріг. Для об'єктів, розташованих поблизу державного кордону, необхідно окремо перевірити можливість їх відвідання. Сумська область є прикордонним регіоном і регулярно зазнає російських обстрілів. Тому безпекова ситуація має бути одним із головних критеріїв планування маршруту. Перед виїздом слід перевірити актуальні повідомлення обласної та місцевих військових адміністрацій, обмеження на відвідання окремих територій, стан транспортного сполучення та наявність укриттів. Для документування подорожі корисно мати смартфон або фотоапарат, зарядний пристрій та офлайн-карту. Фотографуючи пам'ятники й меморіали, бажано записувати їхні точні назви, місце розташування та короткі відомості з інформаційних табличок — це стане у пригоді для подальшого доповнення статей Вікімандрів і Wikimedia Commons. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == === Суми — Тростянець — Охтирка === [[Файл:Тростянець, Круглий двір.jpg|міні|400x400пкс|Круглий двір у Тростянці]] '''Тривалість:''' 1 день. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 120 км в обидва боки від Сум. Маршрут проходить через південну частину Сумщини та поєднує історичний центр Сум із пам'ятками Тростянця й Охтирки та може бути продовжений до Буймерівки. * '''Суми''' — обласний центр і найбільше місто області. Варто оглянути історичний центр, Воскресенський собор, Спасо-Преображенський собор, Троїцький собор, Альтанку та історичну купецьку забудову. * '''Тростянець''' відомий Круглим двором, палацом Голіцина, садибою Кеніга, дендропарком «Нескучне» та меморіальним паровозом. У місті сформувався один із найцікавіших комплексів історико-архітектурної спадщини півдня Сумщини. '''Охтирка''' — історичне місто Слобожанщини, відоме Покровським кафедральним собором, Свято-Троїцьким собором та іншими пам'ятками. === Суми — Лебедин — Тростянець === '''Тривалість:''' 1 день. Цей маршрут є коротшим варіантом подорожі південною Сумщиною. У [[Лебедин]]і варто оглянути історичний центр, колишню міську забудову, пам'ятники та меморіальні місця, зокрема пам'ятник жертвам [[Голодомор в Україні|Голодомору]]. Після Лебедина маршрут продовжується до Тростянця. === Суми — Путивль — Спадщанський ліс === [[Файл:Путивль. 1000 років.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак у Путивлі]] '''Тривалість:''' 1 день. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 220 км. Маршрут поєднує історичний центр Сум із давнім Путивлем та пам'ятками, пов'язаними з історією партизанського руху. '''Путивль''' — одне з найдавніших міст Сумщини. Серед основних пам'яток — Молченський монастир-фортеця, Свято-Духівський монастир, Миколаївська козацька церква та інші пам'ятки історичного центру. Для цього напрямку Сумський міський туристичний путівник рекомендує одноденну подорож «Суми — Путивль — монастирі — Спадщанський ліс — Суми». === Суми — Глухів === [[Файл:Kyiv Gate Hlukhiv.jpg|міні|400x400пкс|Київська брама в Глухові]] '''Тривалість:''' 1 день або 2 дні. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 280 км в обидва боки. [[Глухів]] — колишня столиця [[Гетьманщина|Гетьманщини]] та один із найважливіших історичних центрів північної Сумщини. У місті варто оглянути Київські ворота, Миколаївську церкву, Трьох-Анастасіївську церкву, Спасо-Преображенську церкву, водонапірну башту та інші пам'ятки історичного центру. Маршрут може бути продовжений до [[Шостка|Шостки]]. === Суми — Низи — Недригайлів — Ромни === '''Тривалість:''' 1–2 дні. Маршрут проходить західною частиною області. У [[Недригайлів]]і можна оглянути історичний центр та пам'ятки громади. У [[Пустовійтівка|Пустовійтівці]] біля Ромен розташовані об'єкти, пов'язані з історією кошовогго отамана Петра Калнишевського. '''Ромни''' — один із найдавніших міських центрів Сумщини. Серед пам'яток міста — [[Свято-Духівський собор (Ромни)|Свято-Духівський собор]], Вознесенська церква, Василівська церква та історична забудова центральної частини міста. === Глухів — Путивль — Суми — Ромни === Цей маршрут є частиною історичного маршруту '''«Золоте намисто Сумщини»''', започаткованого у 2008 році. Традиційний маршрут проходить через: ''Глухів → Соснівка → Путивль → Нова Слобода → Суми → Низи → Недригайлів → Пустовійтівка → Засулля → Хоружівка → Ромни.'' Однак, нині, через війну відвідути села Соснівка та Нова Слобода вже неможливо. Він поєднує історичні центри Сіверщини та Слобожанщини, пам'ятки козацької доби, сакральну архітектуру, музеї та меморіальні місця. Маршрут вважається одним із найбільш відомих туристичних маршрутів Сумщини. {{cite web|url=https://repository.sspu.edu.ua/bitstreams/a925428e-5836-4b1b-85cb-bafe5094010b/download|title=Туристичні маршрути Сумської області|website=Сумський державний педагогічний університет}} === Конотоп — Шаповалівка === [[Файл:Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві в Шаповалівці]] '''Тривалість:''' 1 день. Маршрут присвячений історії [[Конотопська битва|Конотопської битви 1659 року]]. У [[Конотоп]]і можна оглянути історичний центр, пам'ятники та меморіальні дошки. У [[Шаповалівка (Конотопський район)|Шаповалівці]] розташований меморіальний комплекс, присвячений Конотопській битві. Цей маршрут можна поєднати з подорожжю до Кролевця або Путивля. === Кролевець — Путивль === '''Тривалість:''' 1 день. Маршрут поєднує тисячолітній Путивль з "королівським містом". У [[Кролевець|Кролевці]] варто оглянути історичний центр, пам'ятки міста та яблуню-колонію — унікальну природну пам'ятку. Далі маршрут прямує до [[Путивль|Путивля]], де основними об'єктами є монастирі, давня міська забудова та пам'ятки давньоруської й козацької історії. == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} 1yvwd32cr0blunlknyvq8uu7ztgkpe0 42944 42943 2026-08-15T16:17:39Z Андрій Гриценко 2491 /* Суми — Низи — Недригайлів — Ромни */ 42944 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= | маршрут= | тип= <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= | складність= }} ''Історичні міські маршрути Сумщини''' — система туристичних маршрутів, що поєднує історичні міста та містечка [[Сумська область|Сумської області]], пам'ятки архітектури, сакральні споруди, музеї, пам'ятники, меморіали та інші об'єкти культурної спадщини. == Зрозуміти == Сумщина розташована на перетині історичних регіонів [[Сіверщина|Сіверщини]] та [[Слобідська Україна|Слобожанщини]]. Тут збереглися пам'ятки різних історичних періодів — від давньоруської доби та козацького Гетьманату до ХІХ–ХХ століть і новітньої історії України. Основними історичними туристичними центрами області є [[Суми]], [[Глухів]], [[Путивль]], [[Конотоп]], [[Ромни]], [[Охтирка]], [[Тростянець]], [[Лебедин]] та [[Кролевець]]. == Підготуватись == Перед мандрівкою варто визначити, який період або тему історії Сумщини ви хочете дослідити. Один маршрут може бути присвячений козацькій добі та Гетьманщині, інший — архітектурі й сакральній спадщині, третій — подіям Другої світової війни, Голодомору або російсько-української війни. Більшість міст області мають пам'ятки різних епох, тому заздалегідь складений список об'єктів допоможе раціонально спланувати час. Для багатоденної автомобільної подорожі варто заздалегідь забронювати житло. Найбільш зручними базами для різних частин маршруту є Суми, Тростянець, Ромни, Конотоп та Глухів. Оптимальний підхід: не намагатися охопити всю область за одну поїздку. Для першого знайомства достатньо 1–2 днів, а для комплексної подорожі історичними містами Сумщини варто планувати 4–6 днів. Для автомобільної подорожі бажано завчасно нанести на карту всі заплановані об'єкти, оскільки частина пам'яток розташована не в центральній частині міст, а на околицях або в сусідніх селах. Варто також передбачити час на паркування, фотографування та огляд музеїв, храмів і меморіальних комплексів. Якщо подорож здійснюється громадським транспортом, доцільно обрати Суми, Конотоп, Ромни або Глухів як базові міста та здійснювати звідти окремі радіальні поїздки. Для відвідання невеликих населених пунктів і віддалених пам'яток може знадобитися таксі або попередньо організований трансфер. Перед поїздкою рекомендується перевірити режим роботи музеїв, можливість відвідання культових споруд, актуальний розклад поїздів та автобусів, а також стан доріг. Для об'єктів, розташованих поблизу державного кордону, необхідно окремо перевірити можливість їх відвідання. Сумська область є прикордонним регіоном і регулярно зазнає російських обстрілів. Тому безпекова ситуація має бути одним із головних критеріїв планування маршруту. Перед виїздом слід перевірити актуальні повідомлення обласної та місцевих військових адміністрацій, обмеження на відвідання окремих територій, стан транспортного сполучення та наявність укриттів. Для документування подорожі корисно мати смартфон або фотоапарат, зарядний пристрій та офлайн-карту. Фотографуючи пам'ятники й меморіали, бажано записувати їхні точні назви, місце розташування та короткі відомості з інформаційних табличок — це стане у пригоді для подальшого доповнення статей Вікімандрів і Wikimedia Commons. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == === Суми — Тростянець — Охтирка === [[Файл:Тростянець, Круглий двір.jpg|міні|400x400пкс|Круглий двір у Тростянці]] '''Тривалість:''' 1 день. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 120 км в обидва боки від Сум. Маршрут проходить через південну частину Сумщини та поєднує історичний центр Сум із пам'ятками Тростянця й Охтирки та може бути продовжений до Буймерівки. * '''Суми''' — обласний центр і найбільше місто області. Варто оглянути історичний центр, Воскресенський собор, Спасо-Преображенський собор, Троїцький собор, Альтанку та історичну купецьку забудову. * '''Тростянець''' відомий Круглим двором, палацом Голіцина, садибою Кеніга, дендропарком «Нескучне» та меморіальним паровозом. У місті сформувався один із найцікавіших комплексів історико-архітектурної спадщини півдня Сумщини. '''Охтирка''' — історичне місто Слобожанщини, відоме Покровським кафедральним собором, Свято-Троїцьким собором та іншими пам'ятками. === Суми — Лебедин — Тростянець === '''Тривалість:''' 1 день. Цей маршрут є коротшим варіантом подорожі південною Сумщиною. У [[Лебедин]]і варто оглянути історичний центр, колишню міську забудову, пам'ятники та меморіальні місця, зокрема пам'ятник жертвам [[Голодомор в Україні|Голодомору]]. Після Лебедина маршрут продовжується до Тростянця. === Суми — Путивль — Спадщанський ліс === [[Файл:Путивль. 1000 років.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак у Путивлі]] '''Тривалість:''' 1 день. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 220 км. Маршрут поєднує історичний центр Сум із давнім Путивлем та пам'ятками, пов'язаними з історією партизанського руху. '''Путивль''' — одне з найдавніших міст Сумщини. Серед основних пам'яток — Молченський монастир-фортеця, Свято-Духівський монастир, Миколаївська козацька церква та інші пам'ятки історичного центру. Для цього напрямку Сумський міський туристичний путівник рекомендує одноденну подорож «Суми — Путивль — монастирі — Спадщанський ліс — Суми». === Суми — Глухів === [[Файл:Kyiv Gate Hlukhiv.jpg|міні|400x400пкс|Київська брама в Глухові]] '''Тривалість:''' 1 день або 2 дні. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 280 км в обидва боки. [[Глухів]] — колишня столиця [[Гетьманщина|Гетьманщини]] та один із найважливіших історичних центрів північної Сумщини. У місті варто оглянути Київські ворота, Миколаївську церкву, Трьох-Анастасіївську церкву, Спасо-Преображенську церкву, водонапірну башту та інші пам'ятки історичного центру. Маршрут може бути продовжений до [[Шостка|Шостки]]. === Суми — Низи — Недригайлів — Ромни === '''Тривалість:''' 1–2 дні. Маршрут проходить західною частиною області. У [[Недригайлів]]і можна оглянути історичний центр та пам'ятки громади. У [[Пустовійтівка|Пустовійтівці]] біля Ромен розташовані об'єкти, пов'язані з історією кошовогго отамана Петра Калнишевського. '''Ромни''' — один із найдавніших міських центрів Сумщини. Серед пам'яток міста — Свято-Духівський собор, Вознесенська церква, Василівська церква та історична забудова центральної частини міста. === Глухів — Путивль — Суми — Ромни === Цей маршрут є частиною історичного маршруту '''«Золоте намисто Сумщини»''', започаткованого у 2008 році. Традиційний маршрут проходить через: ''Глухів → Соснівка → Путивль → Нова Слобода → Суми → Низи → Недригайлів → Пустовійтівка → Засулля → Хоружівка → Ромни.'' Однак, нині, через війну відвідути села Соснівка та Нова Слобода вже неможливо. Він поєднує історичні центри Сіверщини та Слобожанщини, пам'ятки козацької доби, сакральну архітектуру, музеї та меморіальні місця. Маршрут вважається одним із найбільш відомих туристичних маршрутів Сумщини. {{cite web|url=https://repository.sspu.edu.ua/bitstreams/a925428e-5836-4b1b-85cb-bafe5094010b/download|title=Туристичні маршрути Сумської області|website=Сумський державний педагогічний університет}} === Конотоп — Шаповалівка === [[Файл:Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві в Шаповалівці]] '''Тривалість:''' 1 день. Маршрут присвячений історії [[Конотопська битва|Конотопської битви 1659 року]]. У [[Конотоп]]і можна оглянути історичний центр, пам'ятники та меморіальні дошки. У [[Шаповалівка (Конотопський район)|Шаповалівці]] розташований меморіальний комплекс, присвячений Конотопській битві. Цей маршрут можна поєднати з подорожжю до Кролевця або Путивля. === Кролевець — Путивль === '''Тривалість:''' 1 день. Маршрут поєднує тисячолітній Путивль з "королівським містом". У [[Кролевець|Кролевці]] варто оглянути історичний центр, пам'ятки міста та яблуню-колонію — унікальну природну пам'ятку. Далі маршрут прямує до [[Путивль|Путивля]], де основними об'єктами є монастирі, давня міська забудова та пам'ятки давньоруської й козацької історії. == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} hhewkccse5m6t6stv7ur9q257tdftbn 42945 42944 2026-08-15T16:18:40Z Андрій Гриценко 2491 /* Суми — Глухів */ 42945 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= | маршрут= | тип= <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= | складність= }} ''Історичні міські маршрути Сумщини''' — система туристичних маршрутів, що поєднує історичні міста та містечка [[Сумська область|Сумської області]], пам'ятки архітектури, сакральні споруди, музеї, пам'ятники, меморіали та інші об'єкти культурної спадщини. == Зрозуміти == Сумщина розташована на перетині історичних регіонів [[Сіверщина|Сіверщини]] та [[Слобідська Україна|Слобожанщини]]. Тут збереглися пам'ятки різних історичних періодів — від давньоруської доби та козацького Гетьманату до ХІХ–ХХ століть і новітньої історії України. Основними історичними туристичними центрами області є [[Суми]], [[Глухів]], [[Путивль]], [[Конотоп]], [[Ромни]], [[Охтирка]], [[Тростянець]], [[Лебедин]] та [[Кролевець]]. == Підготуватись == Перед мандрівкою варто визначити, який період або тему історії Сумщини ви хочете дослідити. Один маршрут може бути присвячений козацькій добі та Гетьманщині, інший — архітектурі й сакральній спадщині, третій — подіям Другої світової війни, Голодомору або російсько-української війни. Більшість міст області мають пам'ятки різних епох, тому заздалегідь складений список об'єктів допоможе раціонально спланувати час. Для багатоденної автомобільної подорожі варто заздалегідь забронювати житло. Найбільш зручними базами для різних частин маршруту є Суми, Тростянець, Ромни, Конотоп та Глухів. Оптимальний підхід: не намагатися охопити всю область за одну поїздку. Для першого знайомства достатньо 1–2 днів, а для комплексної подорожі історичними містами Сумщини варто планувати 4–6 днів. Для автомобільної подорожі бажано завчасно нанести на карту всі заплановані об'єкти, оскільки частина пам'яток розташована не в центральній частині міст, а на околицях або в сусідніх селах. Варто також передбачити час на паркування, фотографування та огляд музеїв, храмів і меморіальних комплексів. Якщо подорож здійснюється громадським транспортом, доцільно обрати Суми, Конотоп, Ромни або Глухів як базові міста та здійснювати звідти окремі радіальні поїздки. Для відвідання невеликих населених пунктів і віддалених пам'яток може знадобитися таксі або попередньо організований трансфер. Перед поїздкою рекомендується перевірити режим роботи музеїв, можливість відвідання культових споруд, актуальний розклад поїздів та автобусів, а також стан доріг. Для об'єктів, розташованих поблизу державного кордону, необхідно окремо перевірити можливість їх відвідання. Сумська область є прикордонним регіоном і регулярно зазнає російських обстрілів. Тому безпекова ситуація має бути одним із головних критеріїв планування маршруту. Перед виїздом слід перевірити актуальні повідомлення обласної та місцевих військових адміністрацій, обмеження на відвідання окремих територій, стан транспортного сполучення та наявність укриттів. Для документування подорожі корисно мати смартфон або фотоапарат, зарядний пристрій та офлайн-карту. Фотографуючи пам'ятники й меморіали, бажано записувати їхні точні назви, місце розташування та короткі відомості з інформаційних табличок — це стане у пригоді для подальшого доповнення статей Вікімандрів і Wikimedia Commons. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == === Суми — Тростянець — Охтирка === [[Файл:Тростянець, Круглий двір.jpg|міні|400x400пкс|Круглий двір у Тростянці]] '''Тривалість:''' 1 день. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 120 км в обидва боки від Сум. Маршрут проходить через південну частину Сумщини та поєднує історичний центр Сум із пам'ятками Тростянця й Охтирки та може бути продовжений до Буймерівки. * '''Суми''' — обласний центр і найбільше місто області. Варто оглянути історичний центр, Воскресенський собор, Спасо-Преображенський собор, Троїцький собор, Альтанку та історичну купецьку забудову. * '''Тростянець''' відомий Круглим двором, палацом Голіцина, садибою Кеніга, дендропарком «Нескучне» та меморіальним паровозом. У місті сформувався один із найцікавіших комплексів історико-архітектурної спадщини півдня Сумщини. '''Охтирка''' — історичне місто Слобожанщини, відоме Покровським кафедральним собором, Свято-Троїцьким собором та іншими пам'ятками. === Суми — Лебедин — Тростянець === '''Тривалість:''' 1 день. Цей маршрут є коротшим варіантом подорожі південною Сумщиною. У [[Лебедин]]і варто оглянути історичний центр, колишню міську забудову, пам'ятники та меморіальні місця, зокрема пам'ятник жертвам [[Голодомор в Україні|Голодомору]]. Після Лебедина маршрут продовжується до Тростянця. === Суми — Путивль — Спадщанський ліс === [[Файл:Путивль. 1000 років.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак у Путивлі]] '''Тривалість:''' 1 день. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 220 км. Маршрут поєднує історичний центр Сум із давнім Путивлем та пам'ятками, пов'язаними з історією партизанського руху. '''Путивль''' — одне з найдавніших міст Сумщини. Серед основних пам'яток — Молченський монастир-фортеця, Свято-Духівський монастир, Миколаївська козацька церква та інші пам'ятки історичного центру. Для цього напрямку Сумський міський туристичний путівник рекомендує одноденну подорож «Суми — Путивль — монастирі — Спадщанський ліс — Суми». === Суми — Глухів === [[Файл:Київська брама (Глухів)1.jpg|міні|400x400пкс|Київська брама та символ міста Водонапірна вежа в Глухові]] '''Тривалість:''' 1 день або 2 дні. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 280 км в обидва боки. [[Глухів]] — колишня столиця [[Гетьманщина|Гетьманщини]] та один із найважливіших історичних центрів північної Сумщини. У місті варто оглянути Київські ворота, Миколаївську церкву, Трьох-Анастасіївську церкву, Спасо-Преображенську церкву, водонапірну башту та інші пам'ятки історичного центру. Маршрут може бути продовжений до [[Шостка|Шостки]]. === Суми — Низи — Недригайлів — Ромни === '''Тривалість:''' 1–2 дні. Маршрут проходить західною частиною області. У [[Недригайлів]]і можна оглянути історичний центр та пам'ятки громади. У [[Пустовійтівка|Пустовійтівці]] біля Ромен розташовані об'єкти, пов'язані з історією кошовогго отамана Петра Калнишевського. '''Ромни''' — один із найдавніших міських центрів Сумщини. Серед пам'яток міста — Свято-Духівський собор, Вознесенська церква, Василівська церква та історична забудова центральної частини міста. === Глухів — Путивль — Суми — Ромни === Цей маршрут є частиною історичного маршруту '''«Золоте намисто Сумщини»''', започаткованого у 2008 році. Традиційний маршрут проходить через: ''Глухів → Соснівка → Путивль → Нова Слобода → Суми → Низи → Недригайлів → Пустовійтівка → Засулля → Хоружівка → Ромни.'' Однак, нині, через війну відвідути села Соснівка та Нова Слобода вже неможливо. Він поєднує історичні центри Сіверщини та Слобожанщини, пам'ятки козацької доби, сакральну архітектуру, музеї та меморіальні місця. Маршрут вважається одним із найбільш відомих туристичних маршрутів Сумщини. {{cite web|url=https://repository.sspu.edu.ua/bitstreams/a925428e-5836-4b1b-85cb-bafe5094010b/download|title=Туристичні маршрути Сумської області|website=Сумський державний педагогічний університет}} === Конотоп — Шаповалівка === [[Файл:Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві в Шаповалівці]] '''Тривалість:''' 1 день. Маршрут присвячений історії [[Конотопська битва|Конотопської битви 1659 року]]. У [[Конотоп]]і можна оглянути історичний центр, пам'ятники та меморіальні дошки. У [[Шаповалівка (Конотопський район)|Шаповалівці]] розташований меморіальний комплекс, присвячений Конотопській битві. Цей маршрут можна поєднати з подорожжю до Кролевця або Путивля. === Кролевець — Путивль === '''Тривалість:''' 1 день. Маршрут поєднує тисячолітній Путивль з "королівським містом". У [[Кролевець|Кролевці]] варто оглянути історичний центр, пам'ятки міста та яблуню-колонію — унікальну природну пам'ятку. Далі маршрут прямує до [[Путивль|Путивля]], де основними об'єктами є монастирі, давня міська забудова та пам'ятки давньоруської й козацької історії. == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} nmquvf3s7xq6r150ilrvtt1807vl7nd 42946 42945 2026-08-15T16:18:52Z Андрій Гриценко 2491 /* Глухів — Путивль — Суми — Ромни */ 42946 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= | маршрут= | тип= <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= | складність= }} ''Історичні міські маршрути Сумщини''' — система туристичних маршрутів, що поєднує історичні міста та містечка [[Сумська область|Сумської області]], пам'ятки архітектури, сакральні споруди, музеї, пам'ятники, меморіали та інші об'єкти культурної спадщини. == Зрозуміти == Сумщина розташована на перетині історичних регіонів [[Сіверщина|Сіверщини]] та [[Слобідська Україна|Слобожанщини]]. Тут збереглися пам'ятки різних історичних періодів — від давньоруської доби та козацького Гетьманату до ХІХ–ХХ століть і новітньої історії України. Основними історичними туристичними центрами області є [[Суми]], [[Глухів]], [[Путивль]], [[Конотоп]], [[Ромни]], [[Охтирка]], [[Тростянець]], [[Лебедин]] та [[Кролевець]]. == Підготуватись == Перед мандрівкою варто визначити, який період або тему історії Сумщини ви хочете дослідити. Один маршрут може бути присвячений козацькій добі та Гетьманщині, інший — архітектурі й сакральній спадщині, третій — подіям Другої світової війни, Голодомору або російсько-української війни. Більшість міст області мають пам'ятки різних епох, тому заздалегідь складений список об'єктів допоможе раціонально спланувати час. Для багатоденної автомобільної подорожі варто заздалегідь забронювати житло. Найбільш зручними базами для різних частин маршруту є Суми, Тростянець, Ромни, Конотоп та Глухів. Оптимальний підхід: не намагатися охопити всю область за одну поїздку. Для першого знайомства достатньо 1–2 днів, а для комплексної подорожі історичними містами Сумщини варто планувати 4–6 днів. Для автомобільної подорожі бажано завчасно нанести на карту всі заплановані об'єкти, оскільки частина пам'яток розташована не в центральній частині міст, а на околицях або в сусідніх селах. Варто також передбачити час на паркування, фотографування та огляд музеїв, храмів і меморіальних комплексів. Якщо подорож здійснюється громадським транспортом, доцільно обрати Суми, Конотоп, Ромни або Глухів як базові міста та здійснювати звідти окремі радіальні поїздки. Для відвідання невеликих населених пунктів і віддалених пам'яток може знадобитися таксі або попередньо організований трансфер. Перед поїздкою рекомендується перевірити режим роботи музеїв, можливість відвідання культових споруд, актуальний розклад поїздів та автобусів, а також стан доріг. Для об'єктів, розташованих поблизу державного кордону, необхідно окремо перевірити можливість їх відвідання. Сумська область є прикордонним регіоном і регулярно зазнає російських обстрілів. Тому безпекова ситуація має бути одним із головних критеріїв планування маршруту. Перед виїздом слід перевірити актуальні повідомлення обласної та місцевих військових адміністрацій, обмеження на відвідання окремих територій, стан транспортного сполучення та наявність укриттів. Для документування подорожі корисно мати смартфон або фотоапарат, зарядний пристрій та офлайн-карту. Фотографуючи пам'ятники й меморіали, бажано записувати їхні точні назви, місце розташування та короткі відомості з інформаційних табличок — це стане у пригоді для подальшого доповнення статей Вікімандрів і Wikimedia Commons. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == === Суми — Тростянець — Охтирка === [[Файл:Тростянець, Круглий двір.jpg|міні|400x400пкс|Круглий двір у Тростянці]] '''Тривалість:''' 1 день. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 120 км в обидва боки від Сум. Маршрут проходить через південну частину Сумщини та поєднує історичний центр Сум із пам'ятками Тростянця й Охтирки та може бути продовжений до Буймерівки. * '''Суми''' — обласний центр і найбільше місто області. Варто оглянути історичний центр, Воскресенський собор, Спасо-Преображенський собор, Троїцький собор, Альтанку та історичну купецьку забудову. * '''Тростянець''' відомий Круглим двором, палацом Голіцина, садибою Кеніга, дендропарком «Нескучне» та меморіальним паровозом. У місті сформувався один із найцікавіших комплексів історико-архітектурної спадщини півдня Сумщини. '''Охтирка''' — історичне місто Слобожанщини, відоме Покровським кафедральним собором, Свято-Троїцьким собором та іншими пам'ятками. === Суми — Лебедин — Тростянець === '''Тривалість:''' 1 день. Цей маршрут є коротшим варіантом подорожі південною Сумщиною. У [[Лебедин]]і варто оглянути історичний центр, колишню міську забудову, пам'ятники та меморіальні місця, зокрема пам'ятник жертвам [[Голодомор в Україні|Голодомору]]. Після Лебедина маршрут продовжується до Тростянця. === Суми — Путивль — Спадщанський ліс === [[Файл:Путивль. 1000 років.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак у Путивлі]] '''Тривалість:''' 1 день. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 220 км. Маршрут поєднує історичний центр Сум із давнім Путивлем та пам'ятками, пов'язаними з історією партизанського руху. '''Путивль''' — одне з найдавніших міст Сумщини. Серед основних пам'яток — Молченський монастир-фортеця, Свято-Духівський монастир, Миколаївська козацька церква та інші пам'ятки історичного центру. Для цього напрямку Сумський міський туристичний путівник рекомендує одноденну подорож «Суми — Путивль — монастирі — Спадщанський ліс — Суми». === Суми — Глухів === [[Файл:Київська брама (Глухів)1.jpg|міні|400x400пкс|Київська брама та символ міста Водонапірна вежа в Глухові]] '''Тривалість:''' 1 день або 2 дні. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 280 км в обидва боки. [[Глухів]] — колишня столиця [[Гетьманщина|Гетьманщини]] та один із найважливіших історичних центрів північної Сумщини. У місті варто оглянути Київські ворота, Миколаївську церкву, Трьох-Анастасіївську церкву, Спасо-Преображенську церкву, водонапірну башту та інші пам'ятки історичного центру. Маршрут може бути продовжений до [[Шостка|Шостки]]. === Суми — Низи — Недригайлів — Ромни === '''Тривалість:''' 1–2 дні. Маршрут проходить західною частиною області. У [[Недригайлів]]і можна оглянути історичний центр та пам'ятки громади. У [[Пустовійтівка|Пустовійтівці]] біля Ромен розташовані об'єкти, пов'язані з історією кошовогго отамана Петра Калнишевського. '''Ромни''' — один із найдавніших міських центрів Сумщини. Серед пам'яток міста — Свято-Духівський собор, Вознесенська церква, Василівська церква та історична забудова центральної частини міста. === Глухів — Путивль — Суми — Ромни === Цей маршрут є частиною історичного маршруту '''«Золоте намисто Сумщини»''', започаткованого у 2008 році. Традиційний маршрут проходить через: ''Глухів → Соснівка → Путивль → Нова Слобода → Суми → Низи → Недригайлів → Пустовійтівка → Засулля → Хоружівка → Ромни.'' Однак, нині, через війну відвідути села Соснівка та Нова Слобода вже неможливо. Він поєднує історичні центри Сіверщини та Слобожанщини, пам'ятки козацької доби, сакральну архітектуру, музеї та меморіальні місця. Маршрут вважається одним із найбільш відомих туристичних маршрутів Сумщини. === Конотоп — Шаповалівка === [[Файл:Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві в Шаповалівці]] '''Тривалість:''' 1 день. Маршрут присвячений історії [[Конотопська битва|Конотопської битви 1659 року]]. У [[Конотоп]]і можна оглянути історичний центр, пам'ятники та меморіальні дошки. У [[Шаповалівка (Конотопський район)|Шаповалівці]] розташований меморіальний комплекс, присвячений Конотопській битві. Цей маршрут можна поєднати з подорожжю до Кролевця або Путивля. === Кролевець — Путивль === '''Тривалість:''' 1 день. Маршрут поєднує тисячолітній Путивль з "королівським містом". У [[Кролевець|Кролевці]] варто оглянути історичний центр, пам'ятки міста та яблуню-колонію — унікальну природну пам'ятку. Далі маршрут прямує до [[Путивль|Путивля]], де основними об'єктами є монастирі, давня міська забудова та пам'ятки давньоруської й козацької історії. == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} 0tbvf9woxd55hxihghd4qf1hclx248n 42947 42946 2026-08-15T16:19:10Z Андрій Гриценко 2491 /* Конотоп — Шаповалівка */ 42947 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= | маршрут= | тип= <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= | складність= }} ''Історичні міські маршрути Сумщини''' — система туристичних маршрутів, що поєднує історичні міста та містечка [[Сумська область|Сумської області]], пам'ятки архітектури, сакральні споруди, музеї, пам'ятники, меморіали та інші об'єкти культурної спадщини. == Зрозуміти == Сумщина розташована на перетині історичних регіонів [[Сіверщина|Сіверщини]] та [[Слобідська Україна|Слобожанщини]]. Тут збереглися пам'ятки різних історичних періодів — від давньоруської доби та козацького Гетьманату до ХІХ–ХХ століть і новітньої історії України. Основними історичними туристичними центрами області є [[Суми]], [[Глухів]], [[Путивль]], [[Конотоп]], [[Ромни]], [[Охтирка]], [[Тростянець]], [[Лебедин]] та [[Кролевець]]. == Підготуватись == Перед мандрівкою варто визначити, який період або тему історії Сумщини ви хочете дослідити. Один маршрут може бути присвячений козацькій добі та Гетьманщині, інший — архітектурі й сакральній спадщині, третій — подіям Другої світової війни, Голодомору або російсько-української війни. Більшість міст області мають пам'ятки різних епох, тому заздалегідь складений список об'єктів допоможе раціонально спланувати час. Для багатоденної автомобільної подорожі варто заздалегідь забронювати житло. Найбільш зручними базами для різних частин маршруту є Суми, Тростянець, Ромни, Конотоп та Глухів. Оптимальний підхід: не намагатися охопити всю область за одну поїздку. Для першого знайомства достатньо 1–2 днів, а для комплексної подорожі історичними містами Сумщини варто планувати 4–6 днів. Для автомобільної подорожі бажано завчасно нанести на карту всі заплановані об'єкти, оскільки частина пам'яток розташована не в центральній частині міст, а на околицях або в сусідніх селах. Варто також передбачити час на паркування, фотографування та огляд музеїв, храмів і меморіальних комплексів. Якщо подорож здійснюється громадським транспортом, доцільно обрати Суми, Конотоп, Ромни або Глухів як базові міста та здійснювати звідти окремі радіальні поїздки. Для відвідання невеликих населених пунктів і віддалених пам'яток може знадобитися таксі або попередньо організований трансфер. Перед поїздкою рекомендується перевірити режим роботи музеїв, можливість відвідання культових споруд, актуальний розклад поїздів та автобусів, а також стан доріг. Для об'єктів, розташованих поблизу державного кордону, необхідно окремо перевірити можливість їх відвідання. Сумська область є прикордонним регіоном і регулярно зазнає російських обстрілів. Тому безпекова ситуація має бути одним із головних критеріїв планування маршруту. Перед виїздом слід перевірити актуальні повідомлення обласної та місцевих військових адміністрацій, обмеження на відвідання окремих територій, стан транспортного сполучення та наявність укриттів. Для документування подорожі корисно мати смартфон або фотоапарат, зарядний пристрій та офлайн-карту. Фотографуючи пам'ятники й меморіали, бажано записувати їхні точні назви, місце розташування та короткі відомості з інформаційних табличок — це стане у пригоді для подальшого доповнення статей Вікімандрів і Wikimedia Commons. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == === Суми — Тростянець — Охтирка === [[Файл:Тростянець, Круглий двір.jpg|міні|400x400пкс|Круглий двір у Тростянці]] '''Тривалість:''' 1 день. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 120 км в обидва боки від Сум. Маршрут проходить через південну частину Сумщини та поєднує історичний центр Сум із пам'ятками Тростянця й Охтирки та може бути продовжений до Буймерівки. * '''Суми''' — обласний центр і найбільше місто області. Варто оглянути історичний центр, Воскресенський собор, Спасо-Преображенський собор, Троїцький собор, Альтанку та історичну купецьку забудову. * '''Тростянець''' відомий Круглим двором, палацом Голіцина, садибою Кеніга, дендропарком «Нескучне» та меморіальним паровозом. У місті сформувався один із найцікавіших комплексів історико-архітектурної спадщини півдня Сумщини. '''Охтирка''' — історичне місто Слобожанщини, відоме Покровським кафедральним собором, Свято-Троїцьким собором та іншими пам'ятками. === Суми — Лебедин — Тростянець === '''Тривалість:''' 1 день. Цей маршрут є коротшим варіантом подорожі південною Сумщиною. У [[Лебедин]]і варто оглянути історичний центр, колишню міську забудову, пам'ятники та меморіальні місця, зокрема пам'ятник жертвам [[Голодомор в Україні|Голодомору]]. Після Лебедина маршрут продовжується до Тростянця. === Суми — Путивль — Спадщанський ліс === [[Файл:Путивль. 1000 років.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак у Путивлі]] '''Тривалість:''' 1 день. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 220 км. Маршрут поєднує історичний центр Сум із давнім Путивлем та пам'ятками, пов'язаними з історією партизанського руху. '''Путивль''' — одне з найдавніших міст Сумщини. Серед основних пам'яток — Молченський монастир-фортеця, Свято-Духівський монастир, Миколаївська козацька церква та інші пам'ятки історичного центру. Для цього напрямку Сумський міський туристичний путівник рекомендує одноденну подорож «Суми — Путивль — монастирі — Спадщанський ліс — Суми». === Суми — Глухів === [[Файл:Київська брама (Глухів)1.jpg|міні|400x400пкс|Київська брама та символ міста Водонапірна вежа в Глухові]] '''Тривалість:''' 1 день або 2 дні. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 280 км в обидва боки. [[Глухів]] — колишня столиця [[Гетьманщина|Гетьманщини]] та один із найважливіших історичних центрів північної Сумщини. У місті варто оглянути Київські ворота, Миколаївську церкву, Трьох-Анастасіївську церкву, Спасо-Преображенську церкву, водонапірну башту та інші пам'ятки історичного центру. Маршрут може бути продовжений до [[Шостка|Шостки]]. === Суми — Низи — Недригайлів — Ромни === '''Тривалість:''' 1–2 дні. Маршрут проходить західною частиною області. У [[Недригайлів]]і можна оглянути історичний центр та пам'ятки громади. У [[Пустовійтівка|Пустовійтівці]] біля Ромен розташовані об'єкти, пов'язані з історією кошовогго отамана Петра Калнишевського. '''Ромни''' — один із найдавніших міських центрів Сумщини. Серед пам'яток міста — Свято-Духівський собор, Вознесенська церква, Василівська церква та історична забудова центральної частини міста. === Глухів — Путивль — Суми — Ромни === Цей маршрут є частиною історичного маршруту '''«Золоте намисто Сумщини»''', започаткованого у 2008 році. Традиційний маршрут проходить через: ''Глухів → Соснівка → Путивль → Нова Слобода → Суми → Низи → Недригайлів → Пустовійтівка → Засулля → Хоружівка → Ромни.'' Однак, нині, через війну відвідути села Соснівка та Нова Слобода вже неможливо. Він поєднує історичні центри Сіверщини та Слобожанщини, пам'ятки козацької доби, сакральну архітектуру, музеї та меморіальні місця. Маршрут вважається одним із найбільш відомих туристичних маршрутів Сумщини. === Конотоп — Шаповалівка === [[Файл:Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві в Шаповалівці]] '''Тривалість:''' 1 день. Маршрут присвячений історії Конотопської битви 1659 року. У [[Конотоп]]і можна оглянути історичний центр, пам'ятники та меморіальні дошки. У [[Шаповалівка (Конотопський район)|Шаповалівці]] розташований меморіальний комплекс, присвячений Конотопській битві. Цей маршрут можна поєднати з подорожжю до Кролевця або Путивля. === Кролевець — Путивль === '''Тривалість:''' 1 день. Маршрут поєднує тисячолітній Путивль з "королівським містом". У [[Кролевець|Кролевці]] варто оглянути історичний центр, пам'ятки міста та яблуню-колонію — унікальну природну пам'ятку. Далі маршрут прямує до [[Путивль|Путивля]], де основними об'єктами є монастирі, давня міська забудова та пам'ятки давньоруської й козацької історії. == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} mp6vxq3s94oiswvyb5zy1qcsw362xu8 42948 42947 2026-08-15T16:20:43Z Андрій Гриценко 2491 /* Суми — Тростянець — Охтирка */ 42948 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= | маршрут= | тип= <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= | складність= }} ''Історичні міські маршрути Сумщини''' — система туристичних маршрутів, що поєднує історичні міста та містечка [[Сумська область|Сумської області]], пам'ятки архітектури, сакральні споруди, музеї, пам'ятники, меморіали та інші об'єкти культурної спадщини. == Зрозуміти == Сумщина розташована на перетині історичних регіонів [[Сіверщина|Сіверщини]] та [[Слобідська Україна|Слобожанщини]]. Тут збереглися пам'ятки різних історичних періодів — від давньоруської доби та козацького Гетьманату до ХІХ–ХХ століть і новітньої історії України. Основними історичними туристичними центрами області є [[Суми]], [[Глухів]], [[Путивль]], [[Конотоп]], [[Ромни]], [[Охтирка]], [[Тростянець]], [[Лебедин]] та [[Кролевець]]. == Підготуватись == Перед мандрівкою варто визначити, який період або тему історії Сумщини ви хочете дослідити. Один маршрут може бути присвячений козацькій добі та Гетьманщині, інший — архітектурі й сакральній спадщині, третій — подіям Другої світової війни, Голодомору або російсько-української війни. Більшість міст області мають пам'ятки різних епох, тому заздалегідь складений список об'єктів допоможе раціонально спланувати час. Для багатоденної автомобільної подорожі варто заздалегідь забронювати житло. Найбільш зручними базами для різних частин маршруту є Суми, Тростянець, Ромни, Конотоп та Глухів. Оптимальний підхід: не намагатися охопити всю область за одну поїздку. Для першого знайомства достатньо 1–2 днів, а для комплексної подорожі історичними містами Сумщини варто планувати 4–6 днів. Для автомобільної подорожі бажано завчасно нанести на карту всі заплановані об'єкти, оскільки частина пам'яток розташована не в центральній частині міст, а на околицях або в сусідніх селах. Варто також передбачити час на паркування, фотографування та огляд музеїв, храмів і меморіальних комплексів. Якщо подорож здійснюється громадським транспортом, доцільно обрати Суми, Конотоп, Ромни або Глухів як базові міста та здійснювати звідти окремі радіальні поїздки. Для відвідання невеликих населених пунктів і віддалених пам'яток може знадобитися таксі або попередньо організований трансфер. Перед поїздкою рекомендується перевірити режим роботи музеїв, можливість відвідання культових споруд, актуальний розклад поїздів та автобусів, а також стан доріг. Для об'єктів, розташованих поблизу державного кордону, необхідно окремо перевірити можливість їх відвідання. Сумська область є прикордонним регіоном і регулярно зазнає російських обстрілів. Тому безпекова ситуація має бути одним із головних критеріїв планування маршруту. Перед виїздом слід перевірити актуальні повідомлення обласної та місцевих військових адміністрацій, обмеження на відвідання окремих територій, стан транспортного сполучення та наявність укриттів. Для документування подорожі корисно мати смартфон або фотоапарат, зарядний пристрій та офлайн-карту. Фотографуючи пам'ятники й меморіали, бажано записувати їхні точні назви, місце розташування та короткі відомості з інформаційних табличок — це стане у пригоді для подальшого доповнення статей Вікімандрів і Wikimedia Commons. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == === Суми — Тростянець — Охтирка === [[Файл:Круглий двір, Тростянець.jpg|міні|400x400пкс|Круглий двір у Тростянці]] '''Тривалість:''' 1 день. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 120 км в обидва боки від Сум. Маршрут проходить через південну частину Сумщини та поєднує історичний центр Сум із пам'ятками Тростянця й Охтирки та може бути продовжений до Буймерівки. * '''Суми''' — обласний центр і найбільше місто області. Варто оглянути історичний центр, Воскресенський собор, Спасо-Преображенський собор, Троїцький собор, Альтанку та історичну купецьку забудову. * '''Тростянець''' відомий Круглим двором, палацом Голіцина, садибою Кеніга, дендропарком «Нескучне» та меморіальним паровозом. У місті сформувався один із найцікавіших комплексів історико-архітектурної спадщини півдня Сумщини. '''Охтирка''' — історичне місто Слобожанщини, відоме Покровським кафедральним собором, Свято-Троїцьким собором та іншими пам'ятками. === Суми — Лебедин — Тростянець === '''Тривалість:''' 1 день. Цей маршрут є коротшим варіантом подорожі південною Сумщиною. У [[Лебедин]]і варто оглянути історичний центр, колишню міську забудову, пам'ятники та меморіальні місця, зокрема пам'ятник жертвам [[Голодомор в Україні|Голодомору]]. Після Лебедина маршрут продовжується до Тростянця. === Суми — Путивль — Спадщанський ліс === [[Файл:Путивль. 1000 років.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак у Путивлі]] '''Тривалість:''' 1 день. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 220 км. Маршрут поєднує історичний центр Сум із давнім Путивлем та пам'ятками, пов'язаними з історією партизанського руху. '''Путивль''' — одне з найдавніших міст Сумщини. Серед основних пам'яток — Молченський монастир-фортеця, Свято-Духівський монастир, Миколаївська козацька церква та інші пам'ятки історичного центру. Для цього напрямку Сумський міський туристичний путівник рекомендує одноденну подорож «Суми — Путивль — монастирі — Спадщанський ліс — Суми». === Суми — Глухів === [[Файл:Київська брама (Глухів)1.jpg|міні|400x400пкс|Київська брама та символ міста Водонапірна вежа в Глухові]] '''Тривалість:''' 1 день або 2 дні. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 280 км в обидва боки. [[Глухів]] — колишня столиця [[Гетьманщина|Гетьманщини]] та один із найважливіших історичних центрів північної Сумщини. У місті варто оглянути Київські ворота, Миколаївську церкву, Трьох-Анастасіївську церкву, Спасо-Преображенську церкву, водонапірну башту та інші пам'ятки історичного центру. Маршрут може бути продовжений до [[Шостка|Шостки]]. === Суми — Низи — Недригайлів — Ромни === '''Тривалість:''' 1–2 дні. Маршрут проходить західною частиною області. У [[Недригайлів]]і можна оглянути історичний центр та пам'ятки громади. У [[Пустовійтівка|Пустовійтівці]] біля Ромен розташовані об'єкти, пов'язані з історією кошовогго отамана Петра Калнишевського. '''Ромни''' — один із найдавніших міських центрів Сумщини. Серед пам'яток міста — Свято-Духівський собор, Вознесенська церква, Василівська церква та історична забудова центральної частини міста. === Глухів — Путивль — Суми — Ромни === Цей маршрут є частиною історичного маршруту '''«Золоте намисто Сумщини»''', започаткованого у 2008 році. Традиційний маршрут проходить через: ''Глухів → Соснівка → Путивль → Нова Слобода → Суми → Низи → Недригайлів → Пустовійтівка → Засулля → Хоружівка → Ромни.'' Однак, нині, через війну відвідути села Соснівка та Нова Слобода вже неможливо. Він поєднує історичні центри Сіверщини та Слобожанщини, пам'ятки козацької доби, сакральну архітектуру, музеї та меморіальні місця. Маршрут вважається одним із найбільш відомих туристичних маршрутів Сумщини. === Конотоп — Шаповалівка === [[Файл:Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві в Шаповалівці]] '''Тривалість:''' 1 день. Маршрут присвячений історії Конотопської битви 1659 року. У [[Конотоп]]і можна оглянути історичний центр, пам'ятники та меморіальні дошки. У [[Шаповалівка (Конотопський район)|Шаповалівці]] розташований меморіальний комплекс, присвячений Конотопській битві. Цей маршрут можна поєднати з подорожжю до Кролевця або Путивля. === Кролевець — Путивль === '''Тривалість:''' 1 день. Маршрут поєднує тисячолітній Путивль з "королівським містом". У [[Кролевець|Кролевці]] варто оглянути історичний центр, пам'ятки міста та яблуню-колонію — унікальну природну пам'ятку. Далі маршрут прямує до [[Путивль|Путивля]], де основними об'єктами є монастирі, давня міська забудова та пам'ятки давньоруської й козацької історії. == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} 0vvh8gnln0dcyvjqx105zvbufjf5h5m 42949 42948 2026-08-15T16:22:26Z Андрій Гриценко 2491 /* Застереження */ 42949 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= | маршрут= | тип= <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= | складність= }} ''Історичні міські маршрути Сумщини''' — система туристичних маршрутів, що поєднує історичні міста та містечка [[Сумська область|Сумської області]], пам'ятки архітектури, сакральні споруди, музеї, пам'ятники, меморіали та інші об'єкти культурної спадщини. == Зрозуміти == Сумщина розташована на перетині історичних регіонів [[Сіверщина|Сіверщини]] та [[Слобідська Україна|Слобожанщини]]. Тут збереглися пам'ятки різних історичних періодів — від давньоруської доби та козацького Гетьманату до ХІХ–ХХ століть і новітньої історії України. Основними історичними туристичними центрами області є [[Суми]], [[Глухів]], [[Путивль]], [[Конотоп]], [[Ромни]], [[Охтирка]], [[Тростянець]], [[Лебедин]] та [[Кролевець]]. == Підготуватись == Перед мандрівкою варто визначити, який період або тему історії Сумщини ви хочете дослідити. Один маршрут може бути присвячений козацькій добі та Гетьманщині, інший — архітектурі й сакральній спадщині, третій — подіям Другої світової війни, Голодомору або російсько-української війни. Більшість міст області мають пам'ятки різних епох, тому заздалегідь складений список об'єктів допоможе раціонально спланувати час. Для багатоденної автомобільної подорожі варто заздалегідь забронювати житло. Найбільш зручними базами для різних частин маршруту є Суми, Тростянець, Ромни, Конотоп та Глухів. Оптимальний підхід: не намагатися охопити всю область за одну поїздку. Для першого знайомства достатньо 1–2 днів, а для комплексної подорожі історичними містами Сумщини варто планувати 4–6 днів. Для автомобільної подорожі бажано завчасно нанести на карту всі заплановані об'єкти, оскільки частина пам'яток розташована не в центральній частині міст, а на околицях або в сусідніх селах. Варто також передбачити час на паркування, фотографування та огляд музеїв, храмів і меморіальних комплексів. Якщо подорож здійснюється громадським транспортом, доцільно обрати Суми, Конотоп, Ромни або Глухів як базові міста та здійснювати звідти окремі радіальні поїздки. Для відвідання невеликих населених пунктів і віддалених пам'яток може знадобитися таксі або попередньо організований трансфер. Перед поїздкою рекомендується перевірити режим роботи музеїв, можливість відвідання культових споруд, актуальний розклад поїздів та автобусів, а також стан доріг. Для об'єктів, розташованих поблизу державного кордону, необхідно окремо перевірити можливість їх відвідання. Сумська область є прикордонним регіоном і регулярно зазнає російських обстрілів. Тому безпекова ситуація має бути одним із головних критеріїв планування маршруту. Перед виїздом слід перевірити актуальні повідомлення обласної та місцевих військових адміністрацій, обмеження на відвідання окремих територій, стан транспортного сполучення та наявність укриттів. Для документування подорожі корисно мати смартфон або фотоапарат, зарядний пристрій та офлайн-карту. Фотографуючи пам'ятники й меморіали, бажано записувати їхні точні назви, місце розташування та короткі відомості з інформаційних табличок — це стане у пригоді для подальшого доповнення статей Вікімандрів і Wikimedia Commons. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == === Суми — Тростянець — Охтирка === [[Файл:Круглий двір, Тростянець.jpg|міні|400x400пкс|Круглий двір у Тростянці]] '''Тривалість:''' 1 день. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 120 км в обидва боки від Сум. Маршрут проходить через південну частину Сумщини та поєднує історичний центр Сум із пам'ятками Тростянця й Охтирки та може бути продовжений до Буймерівки. * '''Суми''' — обласний центр і найбільше місто області. Варто оглянути історичний центр, Воскресенський собор, Спасо-Преображенський собор, Троїцький собор, Альтанку та історичну купецьку забудову. * '''Тростянець''' відомий Круглим двором, палацом Голіцина, садибою Кеніга, дендропарком «Нескучне» та меморіальним паровозом. У місті сформувався один із найцікавіших комплексів історико-архітектурної спадщини півдня Сумщини. '''Охтирка''' — історичне місто Слобожанщини, відоме Покровським кафедральним собором, Свято-Троїцьким собором та іншими пам'ятками. === Суми — Лебедин — Тростянець === '''Тривалість:''' 1 день. Цей маршрут є коротшим варіантом подорожі південною Сумщиною. У [[Лебедин]]і варто оглянути історичний центр, колишню міську забудову, пам'ятники та меморіальні місця, зокрема пам'ятник жертвам [[Голодомор в Україні|Голодомору]]. Після Лебедина маршрут продовжується до Тростянця. === Суми — Путивль — Спадщанський ліс === [[Файл:Путивль. 1000 років.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак у Путивлі]] '''Тривалість:''' 1 день. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 220 км. Маршрут поєднує історичний центр Сум із давнім Путивлем та пам'ятками, пов'язаними з історією партизанського руху. '''Путивль''' — одне з найдавніших міст Сумщини. Серед основних пам'яток — Молченський монастир-фортеця, Свято-Духівський монастир, Миколаївська козацька церква та інші пам'ятки історичного центру. Для цього напрямку Сумський міський туристичний путівник рекомендує одноденну подорож «Суми — Путивль — монастирі — Спадщанський ліс — Суми». === Суми — Глухів === [[Файл:Київська брама (Глухів)1.jpg|міні|400x400пкс|Київська брама та символ міста Водонапірна вежа в Глухові]] '''Тривалість:''' 1 день або 2 дні. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 280 км в обидва боки. [[Глухів]] — колишня столиця [[Гетьманщина|Гетьманщини]] та один із найважливіших історичних центрів північної Сумщини. У місті варто оглянути Київські ворота, Миколаївську церкву, Трьох-Анастасіївську церкву, Спасо-Преображенську церкву, водонапірну башту та інші пам'ятки історичного центру. Маршрут може бути продовжений до [[Шостка|Шостки]]. === Суми — Низи — Недригайлів — Ромни === '''Тривалість:''' 1–2 дні. Маршрут проходить західною частиною області. У [[Недригайлів]]і можна оглянути історичний центр та пам'ятки громади. У [[Пустовійтівка|Пустовійтівці]] біля Ромен розташовані об'єкти, пов'язані з історією кошовогго отамана Петра Калнишевського. '''Ромни''' — один із найдавніших міських центрів Сумщини. Серед пам'яток міста — Свято-Духівський собор, Вознесенська церква, Василівська церква та історична забудова центральної частини міста. === Глухів — Путивль — Суми — Ромни === Цей маршрут є частиною історичного маршруту '''«Золоте намисто Сумщини»''', започаткованого у 2008 році. Традиційний маршрут проходить через: ''Глухів → Соснівка → Путивль → Нова Слобода → Суми → Низи → Недригайлів → Пустовійтівка → Засулля → Хоружівка → Ромни.'' Однак, нині, через війну відвідути села Соснівка та Нова Слобода вже неможливо. Він поєднує історичні центри Сіверщини та Слобожанщини, пам'ятки козацької доби, сакральну архітектуру, музеї та меморіальні місця. Маршрут вважається одним із найбільш відомих туристичних маршрутів Сумщини. === Конотоп — Шаповалівка === [[Файл:Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві в Шаповалівці]] '''Тривалість:''' 1 день. Маршрут присвячений історії Конотопської битви 1659 року. У [[Конотоп]]і можна оглянути історичний центр, пам'ятники та меморіальні дошки. У [[Шаповалівка (Конотопський район)|Шаповалівці]] розташований меморіальний комплекс, присвячений Конотопській битві. Цей маршрут можна поєднати з подорожжю до Кролевця або Путивля. === Кролевець — Путивль === '''Тривалість:''' 1 день. Маршрут поєднує тисячолітній Путивль з "королівським містом". У [[Кролевець|Кролевці]] варто оглянути історичний центр, пам'ятки міста та яблуню-колонію — унікальну природну пам'ятку. Далі маршрут прямує до [[Путивль|Путивля]], де основними об'єктами є монастирі, давня міська забудова та пам'ятки давньоруської й козацької історії. == Застереження == Сумська область є прикордонним регіоном України та перебуває під постійною загрозою ракетних, авіаційних і артилерійських обстрілів. Безпекова ситуація в окремих районах може швидко змінюватися. Перед початком подорожі необхідно перевірити актуальну інформацію про безпекову ситуацію, можливі обмеження на пересування та доступ до окремих населених пунктів і туристичних об'єктів. Особливо це стосується територій поблизу державного кордону з Росією. Не слід прямувати до об'єктів, розташованих на територіях із обмеженим доступом, у прикордонній зоні або поблизу місць бойових дій без офіційного дозволу. Деякі дороги, туристичні об'єкти, музеї та пам'ятки можуть бути тимчасово закриті. Під час повітряної тривоги необхідно негайно пройти до найближчого укриття та дотримуватися вказівок військової адміністрації й місцевих органів влади. Не варто фотографувати або публікувати інформацію про розташування військових об'єктів, блокпостів, засобів протиповітряної оборони та інших об'єктів, які можуть мати військове значення. Інформація про розклад громадського транспорту, стан доріг, режим роботи музеїв та доступність окремих пам'яток може змінюватися. Перед поїздкою її слід перевірити за актуальними офіційними джерелами. Мандрівка здійснюється на власний ризик. Безпека має бути пріоритетнішою за виконання туристичного маршруту. == Куди далі == {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} rtkpsc9j2fdg6if3k55riye1uqwg0np 42950 42949 2026-08-15T16:23:51Z Андрій Гриценко 2491 /* Кролевець — Путивль */ 42950 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= | маршрут= | тип= <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= | складність= }} ''Історичні міські маршрути Сумщини''' — система туристичних маршрутів, що поєднує історичні міста та містечка [[Сумська область|Сумської області]], пам'ятки архітектури, сакральні споруди, музеї, пам'ятники, меморіали та інші об'єкти культурної спадщини. == Зрозуміти == Сумщина розташована на перетині історичних регіонів [[Сіверщина|Сіверщини]] та [[Слобідська Україна|Слобожанщини]]. Тут збереглися пам'ятки різних історичних періодів — від давньоруської доби та козацького Гетьманату до ХІХ–ХХ століть і новітньої історії України. Основними історичними туристичними центрами області є [[Суми]], [[Глухів]], [[Путивль]], [[Конотоп]], [[Ромни]], [[Охтирка]], [[Тростянець]], [[Лебедин]] та [[Кролевець]]. == Підготуватись == Перед мандрівкою варто визначити, який період або тему історії Сумщини ви хочете дослідити. Один маршрут може бути присвячений козацькій добі та Гетьманщині, інший — архітектурі й сакральній спадщині, третій — подіям Другої світової війни, Голодомору або російсько-української війни. Більшість міст області мають пам'ятки різних епох, тому заздалегідь складений список об'єктів допоможе раціонально спланувати час. Для багатоденної автомобільної подорожі варто заздалегідь забронювати житло. Найбільш зручними базами для різних частин маршруту є Суми, Тростянець, Ромни, Конотоп та Глухів. Оптимальний підхід: не намагатися охопити всю область за одну поїздку. Для першого знайомства достатньо 1–2 днів, а для комплексної подорожі історичними містами Сумщини варто планувати 4–6 днів. Для автомобільної подорожі бажано завчасно нанести на карту всі заплановані об'єкти, оскільки частина пам'яток розташована не в центральній частині міст, а на околицях або в сусідніх селах. Варто також передбачити час на паркування, фотографування та огляд музеїв, храмів і меморіальних комплексів. Якщо подорож здійснюється громадським транспортом, доцільно обрати Суми, Конотоп, Ромни або Глухів як базові міста та здійснювати звідти окремі радіальні поїздки. Для відвідання невеликих населених пунктів і віддалених пам'яток може знадобитися таксі або попередньо організований трансфер. Перед поїздкою рекомендується перевірити режим роботи музеїв, можливість відвідання культових споруд, актуальний розклад поїздів та автобусів, а також стан доріг. Для об'єктів, розташованих поблизу державного кордону, необхідно окремо перевірити можливість їх відвідання. Сумська область є прикордонним регіоном і регулярно зазнає російських обстрілів. Тому безпекова ситуація має бути одним із головних критеріїв планування маршруту. Перед виїздом слід перевірити актуальні повідомлення обласної та місцевих військових адміністрацій, обмеження на відвідання окремих територій, стан транспортного сполучення та наявність укриттів. Для документування подорожі корисно мати смартфон або фотоапарат, зарядний пристрій та офлайн-карту. Фотографуючи пам'ятники й меморіали, бажано записувати їхні точні назви, місце розташування та короткі відомості з інформаційних табличок — це стане у пригоді для подальшого доповнення статей Вікімандрів і Wikimedia Commons. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == === Суми — Тростянець — Охтирка === [[Файл:Круглий двір, Тростянець.jpg|міні|400x400пкс|Круглий двір у Тростянці]] '''Тривалість:''' 1 день. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 120 км в обидва боки від Сум. Маршрут проходить через південну частину Сумщини та поєднує історичний центр Сум із пам'ятками Тростянця й Охтирки та може бути продовжений до Буймерівки. * '''Суми''' — обласний центр і найбільше місто області. Варто оглянути історичний центр, Воскресенський собор, Спасо-Преображенський собор, Троїцький собор, Альтанку та історичну купецьку забудову. * '''Тростянець''' відомий Круглим двором, палацом Голіцина, садибою Кеніга, дендропарком «Нескучне» та меморіальним паровозом. У місті сформувався один із найцікавіших комплексів історико-архітектурної спадщини півдня Сумщини. '''Охтирка''' — історичне місто Слобожанщини, відоме Покровським кафедральним собором, Свято-Троїцьким собором та іншими пам'ятками. === Суми — Лебедин — Тростянець === '''Тривалість:''' 1 день. Цей маршрут є коротшим варіантом подорожі південною Сумщиною. У [[Лебедин]]і варто оглянути історичний центр, колишню міську забудову, пам'ятники та меморіальні місця, зокрема пам'ятник жертвам [[Голодомор в Україні|Голодомору]]. Після Лебедина маршрут продовжується до Тростянця. === Суми — Путивль — Спадщанський ліс === [[Файл:Путивль. 1000 років.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак у Путивлі]] '''Тривалість:''' 1 день. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 220 км. Маршрут поєднує історичний центр Сум із давнім Путивлем та пам'ятками, пов'язаними з історією партизанського руху. '''Путивль''' — одне з найдавніших міст Сумщини. Серед основних пам'яток — Молченський монастир-фортеця, Свято-Духівський монастир, Миколаївська козацька церква та інші пам'ятки історичного центру. Для цього напрямку Сумський міський туристичний путівник рекомендує одноденну подорож «Суми — Путивль — монастирі — Спадщанський ліс — Суми». === Суми — Глухів === [[Файл:Київська брама (Глухів)1.jpg|міні|400x400пкс|Київська брама та символ міста Водонапірна вежа в Глухові]] '''Тривалість:''' 1 день або 2 дні. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 280 км в обидва боки. [[Глухів]] — колишня столиця [[Гетьманщина|Гетьманщини]] та один із найважливіших історичних центрів північної Сумщини. У місті варто оглянути Київські ворота, Миколаївську церкву, Трьох-Анастасіївську церкву, Спасо-Преображенську церкву, водонапірну башту та інші пам'ятки історичного центру. Маршрут може бути продовжений до [[Шостка|Шостки]]. === Суми — Низи — Недригайлів — Ромни === '''Тривалість:''' 1–2 дні. Маршрут проходить західною частиною області. У [[Недригайлів]]і можна оглянути історичний центр та пам'ятки громади. У [[Пустовійтівка|Пустовійтівці]] біля Ромен розташовані об'єкти, пов'язані з історією кошовогго отамана Петра Калнишевського. '''Ромни''' — один із найдавніших міських центрів Сумщини. Серед пам'яток міста — Свято-Духівський собор, Вознесенська церква, Василівська церква та історична забудова центральної частини міста. === Глухів — Путивль — Суми — Ромни === Цей маршрут є частиною історичного маршруту '''«Золоте намисто Сумщини»''', започаткованого у 2008 році. Традиційний маршрут проходить через: ''Глухів → Соснівка → Путивль → Нова Слобода → Суми → Низи → Недригайлів → Пустовійтівка → Засулля → Хоружівка → Ромни.'' Однак, нині, через війну відвідути села Соснівка та Нова Слобода вже неможливо. Він поєднує історичні центри Сіверщини та Слобожанщини, пам'ятки козацької доби, сакральну архітектуру, музеї та меморіальні місця. Маршрут вважається одним із найбільш відомих туристичних маршрутів Сумщини. === Конотоп — Шаповалівка === [[Файл:Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві в Шаповалівці]] '''Тривалість:''' 1 день. Маршрут присвячений історії Конотопської битви 1659 року. У [[Конотоп]]і можна оглянути історичний центр, пам'ятники та меморіальні дошки. У [[Шаповалівка (Конотопський район)|Шаповалівці]] розташований меморіальний комплекс, присвячений Конотопській битві. Цей маршрут можна поєднати з подорожжю до Кролевця або Путивля. === Кролевець — Путивль === '''Тривалість:''' 1 день. Маршрут поєднує тисячолітній Путивль з "королівським містом". У [[Кролевець|Кролевці]] варто оглянути історичний центр, пам'ятки міста та яблуню-колонію — унікальну природну пам'ятку. Далі маршрут прямує до [[Путивль|Путивля]], де основними об'єктами є монастирі, давня міська забудова та пам'ятки давньоруської й козацької історії. === Великий історичний маршрут Сумщини === Для автомобільної подорожі тривалістю кілька днів можна об'єднати основні історичні міста області: ''Суми → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Залежно від кількості відвіданих об'єктів повна протяжність маршруту становить орієнтовно '''550–650 км''', а оптимальна тривалість — '''4–6 днів'''. Маршрут дозволяє послідовно побачити історичні центри Слобожанщини та Сіверщини, пам'ятки козацької доби, сакральну архітектуру, палацово-паркові комплекси, місця пам'яті та об'єкти новітньої історії. == Одноденні маршрути == Для короткої поїздки зручно використовувати Суми як базу. {| class="wikitable" ! Маршрут !! Орієнтовна відстань !! Час |- | Суми — Тростянець — Суми || близько 100 км || 1 день |- | Суми — Лебедин — Тростянець — Суми || близько 150 км || 1 день |- | Суми — Путивль — Суми || близько 220 км || 1 день |- | Суми — Глухів — Суми || близько 280 км || 1 день |- | Суми — Ромни — Суми || близько 220 км || 1 день |} Сумський міський туристичний путівник раніше пропонував одноденні поїздки до Миропілля та Могриці, Тростянця і дендропарку «Нескучне», Путивля та Спадщанського лісу, а також Глухова. == Застереження == Сумська область є прикордонним регіоном України та перебуває під постійною загрозою ракетних, авіаційних і артилерійських обстрілів. Безпекова ситуація в окремих районах може швидко змінюватися. Перед початком подорожі необхідно перевірити актуальну інформацію про безпекову ситуацію, можливі обмеження на пересування та доступ до окремих населених пунктів і туристичних об'єктів. Особливо це стосується територій поблизу державного кордону з Росією. Не слід прямувати до об'єктів, розташованих на територіях із обмеженим доступом, у прикордонній зоні або поблизу місць бойових дій без офіційного дозволу. Деякі дороги, туристичні об'єкти, музеї та пам'ятки можуть бути тимчасово закриті. Під час повітряної тривоги необхідно негайно пройти до найближчого укриття та дотримуватися вказівок військової адміністрації й місцевих органів влади. Не варто фотографувати або публікувати інформацію про розташування військових об'єктів, блокпостів, засобів протиповітряної оборони та інших об'єктів, які можуть мати військове значення. Інформація про розклад громадського транспорту, стан доріг, режим роботи музеїв та доступність окремих пам'яток може змінюватися. Перед поїздкою її слід перевірити за актуальними офіційними джерелами. Мандрівка здійснюється на власний ризик. Безпека має бути пріоритетнішою за виконання туристичного маршруту. == Куди далі == {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} 640vt1544synjpof6fszovwq5vt8mqe 42951 42950 2026-08-15T16:24:25Z Андрій Гриценко 2491 /* Куди далі */ 42951 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= | маршрут= | тип= <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= | складність= }} ''Історичні міські маршрути Сумщини''' — система туристичних маршрутів, що поєднує історичні міста та містечка [[Сумська область|Сумської області]], пам'ятки архітектури, сакральні споруди, музеї, пам'ятники, меморіали та інші об'єкти культурної спадщини. == Зрозуміти == Сумщина розташована на перетині історичних регіонів [[Сіверщина|Сіверщини]] та [[Слобідська Україна|Слобожанщини]]. Тут збереглися пам'ятки різних історичних періодів — від давньоруської доби та козацького Гетьманату до ХІХ–ХХ століть і новітньої історії України. Основними історичними туристичними центрами області є [[Суми]], [[Глухів]], [[Путивль]], [[Конотоп]], [[Ромни]], [[Охтирка]], [[Тростянець]], [[Лебедин]] та [[Кролевець]]. == Підготуватись == Перед мандрівкою варто визначити, який період або тему історії Сумщини ви хочете дослідити. Один маршрут може бути присвячений козацькій добі та Гетьманщині, інший — архітектурі й сакральній спадщині, третій — подіям Другої світової війни, Голодомору або російсько-української війни. Більшість міст області мають пам'ятки різних епох, тому заздалегідь складений список об'єктів допоможе раціонально спланувати час. Для багатоденної автомобільної подорожі варто заздалегідь забронювати житло. Найбільш зручними базами для різних частин маршруту є Суми, Тростянець, Ромни, Конотоп та Глухів. Оптимальний підхід: не намагатися охопити всю область за одну поїздку. Для першого знайомства достатньо 1–2 днів, а для комплексної подорожі історичними містами Сумщини варто планувати 4–6 днів. Для автомобільної подорожі бажано завчасно нанести на карту всі заплановані об'єкти, оскільки частина пам'яток розташована не в центральній частині міст, а на околицях або в сусідніх селах. Варто також передбачити час на паркування, фотографування та огляд музеїв, храмів і меморіальних комплексів. Якщо подорож здійснюється громадським транспортом, доцільно обрати Суми, Конотоп, Ромни або Глухів як базові міста та здійснювати звідти окремі радіальні поїздки. Для відвідання невеликих населених пунктів і віддалених пам'яток може знадобитися таксі або попередньо організований трансфер. Перед поїздкою рекомендується перевірити режим роботи музеїв, можливість відвідання культових споруд, актуальний розклад поїздів та автобусів, а також стан доріг. Для об'єктів, розташованих поблизу державного кордону, необхідно окремо перевірити можливість їх відвідання. Сумська область є прикордонним регіоном і регулярно зазнає російських обстрілів. Тому безпекова ситуація має бути одним із головних критеріїв планування маршруту. Перед виїздом слід перевірити актуальні повідомлення обласної та місцевих військових адміністрацій, обмеження на відвідання окремих територій, стан транспортного сполучення та наявність укриттів. Для документування подорожі корисно мати смартфон або фотоапарат, зарядний пристрій та офлайн-карту. Фотографуючи пам'ятники й меморіали, бажано записувати їхні точні назви, місце розташування та короткі відомості з інформаційних табличок — це стане у пригоді для подальшого доповнення статей Вікімандрів і Wikimedia Commons. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == === Суми — Тростянець — Охтирка === [[Файл:Круглий двір, Тростянець.jpg|міні|400x400пкс|Круглий двір у Тростянці]] '''Тривалість:''' 1 день. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 120 км в обидва боки від Сум. Маршрут проходить через південну частину Сумщини та поєднує історичний центр Сум із пам'ятками Тростянця й Охтирки та може бути продовжений до Буймерівки. * '''Суми''' — обласний центр і найбільше місто області. Варто оглянути історичний центр, Воскресенський собор, Спасо-Преображенський собор, Троїцький собор, Альтанку та історичну купецьку забудову. * '''Тростянець''' відомий Круглим двором, палацом Голіцина, садибою Кеніга, дендропарком «Нескучне» та меморіальним паровозом. У місті сформувався один із найцікавіших комплексів історико-архітектурної спадщини півдня Сумщини. '''Охтирка''' — історичне місто Слобожанщини, відоме Покровським кафедральним собором, Свято-Троїцьким собором та іншими пам'ятками. === Суми — Лебедин — Тростянець === '''Тривалість:''' 1 день. Цей маршрут є коротшим варіантом подорожі південною Сумщиною. У [[Лебедин]]і варто оглянути історичний центр, колишню міську забудову, пам'ятники та меморіальні місця, зокрема пам'ятник жертвам [[Голодомор в Україні|Голодомору]]. Після Лебедина маршрут продовжується до Тростянця. === Суми — Путивль — Спадщанський ліс === [[Файл:Путивль. 1000 років.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак у Путивлі]] '''Тривалість:''' 1 день. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 220 км. Маршрут поєднує історичний центр Сум із давнім Путивлем та пам'ятками, пов'язаними з історією партизанського руху. '''Путивль''' — одне з найдавніших міст Сумщини. Серед основних пам'яток — Молченський монастир-фортеця, Свято-Духівський монастир, Миколаївська козацька церква та інші пам'ятки історичного центру. Для цього напрямку Сумський міський туристичний путівник рекомендує одноденну подорож «Суми — Путивль — монастирі — Спадщанський ліс — Суми». === Суми — Глухів === [[Файл:Київська брама (Глухів)1.jpg|міні|400x400пкс|Київська брама та символ міста Водонапірна вежа в Глухові]] '''Тривалість:''' 1 день або 2 дні. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 280 км в обидва боки. [[Глухів]] — колишня столиця [[Гетьманщина|Гетьманщини]] та один із найважливіших історичних центрів північної Сумщини. У місті варто оглянути Київські ворота, Миколаївську церкву, Трьох-Анастасіївську церкву, Спасо-Преображенську церкву, водонапірну башту та інші пам'ятки історичного центру. Маршрут може бути продовжений до [[Шостка|Шостки]]. === Суми — Низи — Недригайлів — Ромни === '''Тривалість:''' 1–2 дні. Маршрут проходить західною частиною області. У [[Недригайлів]]і можна оглянути історичний центр та пам'ятки громади. У [[Пустовійтівка|Пустовійтівці]] біля Ромен розташовані об'єкти, пов'язані з історією кошовогго отамана Петра Калнишевського. '''Ромни''' — один із найдавніших міських центрів Сумщини. Серед пам'яток міста — Свято-Духівський собор, Вознесенська церква, Василівська церква та історична забудова центральної частини міста. === Глухів — Путивль — Суми — Ромни === Цей маршрут є частиною історичного маршруту '''«Золоте намисто Сумщини»''', започаткованого у 2008 році. Традиційний маршрут проходить через: ''Глухів → Соснівка → Путивль → Нова Слобода → Суми → Низи → Недригайлів → Пустовійтівка → Засулля → Хоружівка → Ромни.'' Однак, нині, через війну відвідути села Соснівка та Нова Слобода вже неможливо. Він поєднує історичні центри Сіверщини та Слобожанщини, пам'ятки козацької доби, сакральну архітектуру, музеї та меморіальні місця. Маршрут вважається одним із найбільш відомих туристичних маршрутів Сумщини. === Конотоп — Шаповалівка === [[Файл:Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві в Шаповалівці]] '''Тривалість:''' 1 день. Маршрут присвячений історії Конотопської битви 1659 року. У [[Конотоп]]і можна оглянути історичний центр, пам'ятники та меморіальні дошки. У [[Шаповалівка (Конотопський район)|Шаповалівці]] розташований меморіальний комплекс, присвячений Конотопській битві. Цей маршрут можна поєднати з подорожжю до Кролевця або Путивля. === Кролевець — Путивль === '''Тривалість:''' 1 день. Маршрут поєднує тисячолітній Путивль з "королівським містом". У [[Кролевець|Кролевці]] варто оглянути історичний центр, пам'ятки міста та яблуню-колонію — унікальну природну пам'ятку. Далі маршрут прямує до [[Путивль|Путивля]], де основними об'єктами є монастирі, давня міська забудова та пам'ятки давньоруської й козацької історії. === Великий історичний маршрут Сумщини === Для автомобільної подорожі тривалістю кілька днів можна об'єднати основні історичні міста області: ''Суми → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Залежно від кількості відвіданих об'єктів повна протяжність маршруту становить орієнтовно '''550–650 км''', а оптимальна тривалість — '''4–6 днів'''. Маршрут дозволяє послідовно побачити історичні центри Слобожанщини та Сіверщини, пам'ятки козацької доби, сакральну архітектуру, палацово-паркові комплекси, місця пам'яті та об'єкти новітньої історії. == Одноденні маршрути == Для короткої поїздки зручно використовувати Суми як базу. {| class="wikitable" ! Маршрут !! Орієнтовна відстань !! Час |- | Суми — Тростянець — Суми || близько 100 км || 1 день |- | Суми — Лебедин — Тростянець — Суми || близько 150 км || 1 день |- | Суми — Путивль — Суми || близько 220 км || 1 день |- | Суми — Глухів — Суми || близько 280 км || 1 день |- | Суми — Ромни — Суми || близько 220 км || 1 день |} Сумський міський туристичний путівник раніше пропонував одноденні поїздки до Миропілля та Могриці, Тростянця і дендропарку «Нескучне», Путивля та Спадщанського лісу, а також Глухова. == Застереження == Сумська область є прикордонним регіоном України та перебуває під постійною загрозою ракетних, авіаційних і артилерійських обстрілів. Безпекова ситуація в окремих районах може швидко змінюватися. Перед початком подорожі необхідно перевірити актуальну інформацію про безпекову ситуацію, можливі обмеження на пересування та доступ до окремих населених пунктів і туристичних об'єктів. Особливо це стосується територій поблизу державного кордону з Росією. Не слід прямувати до об'єктів, розташованих на територіях із обмеженим доступом, у прикордонній зоні або поблизу місць бойових дій без офіційного дозволу. Деякі дороги, туристичні об'єкти, музеї та пам'ятки можуть бути тимчасово закриті. Під час повітряної тривоги необхідно негайно пройти до найближчого укриття та дотримуватися вказівок військової адміністрації й місцевих органів влади. Не варто фотографувати або публікувати інформацію про розташування військових об'єктів, блокпостів, засобів протиповітряної оборони та інших об'єктів, які можуть мати військове значення. Інформація про розклад громадського транспорту, стан доріг, режим роботи музеїв та доступність окремих пам'яток може змінюватися. Перед поїздкою її слід перевірити за актуальними офіційними джерелами. Мандрівка здійснюється на власний ризик. Безпека має бути пріоритетнішою за виконання туристичного маршруту. == Куди далі == Залежно від напрямку подорож можна продовжити до сусідніх областей. * з [[Глухів]]а — до [[Новгород-Сіверський|Новгорода-Сіверського]] та [[Батурин]]а; * з [[Конотоп]]а — до Батурина та [[Чернігів]]а; * з [[Ромни|Ромен]] — до [[Лубни|Лубен]] і [[Полтава|Полтави]]; * з [[Охтирка|Охтирки]] — до [[Харків]]а; * із західної частини області — до [[Прилуки|Прилук]] та інших історичних міст Чернігівщини. {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} 6fn380j942hph2a860ywg5hi14g6812 42952 42951 2026-08-15T16:26:54Z Андрій Гриценко 2491 42952 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= Історичні міські маршрути Сумщини | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= Сумська область | маршрут= | тип= автомобільний, громадським транспортом | загальна_протяжність= 450-550 км | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= 1–6 днів | складність= легкий }} ''Історичні міські маршрути Сумщини''' — система туристичних маршрутів, що поєднує історичні міста та містечка [[Сумська область|Сумської області]], пам'ятки архітектури, сакральні споруди, музеї, пам'ятники, меморіали та інші об'єкти культурної спадщини. == Зрозуміти == Сумщина розташована на перетині історичних регіонів [[Сіверщина|Сіверщини]] та [[Слобідська Україна|Слобожанщини]]. Тут збереглися пам'ятки різних історичних періодів — від давньоруської доби та козацького Гетьманату до ХІХ–ХХ століть і новітньої історії України. Основними історичними туристичними центрами області є [[Суми]], [[Глухів]], [[Путивль]], [[Конотоп]], [[Ромни]], [[Охтирка]], [[Тростянець]], [[Лебедин]] та [[Кролевець]]. == Підготуватись == Перед мандрівкою варто визначити, який період або тему історії Сумщини ви хочете дослідити. Один маршрут може бути присвячений козацькій добі та Гетьманщині, інший — архітектурі й сакральній спадщині, третій — подіям Другої світової війни, Голодомору або російсько-української війни. Більшість міст області мають пам'ятки різних епох, тому заздалегідь складений список об'єктів допоможе раціонально спланувати час. Для багатоденної автомобільної подорожі варто заздалегідь забронювати житло. Найбільш зручними базами для різних частин маршруту є Суми, Тростянець, Ромни, Конотоп та Глухів. Оптимальний підхід: не намагатися охопити всю область за одну поїздку. Для першого знайомства достатньо 1–2 днів, а для комплексної подорожі історичними містами Сумщини варто планувати 4–6 днів. Для автомобільної подорожі бажано завчасно нанести на карту всі заплановані об'єкти, оскільки частина пам'яток розташована не в центральній частині міст, а на околицях або в сусідніх селах. Варто також передбачити час на паркування, фотографування та огляд музеїв, храмів і меморіальних комплексів. Якщо подорож здійснюється громадським транспортом, доцільно обрати Суми, Конотоп, Ромни або Глухів як базові міста та здійснювати звідти окремі радіальні поїздки. Для відвідання невеликих населених пунктів і віддалених пам'яток може знадобитися таксі або попередньо організований трансфер. Перед поїздкою рекомендується перевірити режим роботи музеїв, можливість відвідання культових споруд, актуальний розклад поїздів та автобусів, а також стан доріг. Для об'єктів, розташованих поблизу державного кордону, необхідно окремо перевірити можливість їх відвідання. Сумська область є прикордонним регіоном і регулярно зазнає російських обстрілів. Тому безпекова ситуація має бути одним із головних критеріїв планування маршруту. Перед виїздом слід перевірити актуальні повідомлення обласної та місцевих військових адміністрацій, обмеження на відвідання окремих територій, стан транспортного сполучення та наявність укриттів. Для документування подорожі корисно мати смартфон або фотоапарат, зарядний пристрій та офлайн-карту. Фотографуючи пам'ятники й меморіали, бажано записувати їхні точні назви, місце розташування та короткі відомості з інформаційних табличок — це стане у пригоді для подальшого доповнення статей Вікімандрів і Wikimedia Commons. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == === Суми — Тростянець — Охтирка === [[Файл:Круглий двір, Тростянець.jpg|міні|400x400пкс|Круглий двір у Тростянці]] '''Тривалість:''' 1 день. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 120 км в обидва боки від Сум. Маршрут проходить через південну частину Сумщини та поєднує історичний центр Сум із пам'ятками Тростянця й Охтирки та може бути продовжений до Буймерівки. * '''Суми''' — обласний центр і найбільше місто області. Варто оглянути історичний центр, Воскресенський собор, Спасо-Преображенський собор, Троїцький собор, Альтанку та історичну купецьку забудову. * '''Тростянець''' відомий Круглим двором, палацом Голіцина, садибою Кеніга, дендропарком «Нескучне» та меморіальним паровозом. У місті сформувався один із найцікавіших комплексів історико-архітектурної спадщини півдня Сумщини. '''Охтирка''' — історичне місто Слобожанщини, відоме Покровським кафедральним собором, Свято-Троїцьким собором та іншими пам'ятками. === Суми — Лебедин — Тростянець === '''Тривалість:''' 1 день. Цей маршрут є коротшим варіантом подорожі південною Сумщиною. У [[Лебедин]]і варто оглянути історичний центр, колишню міську забудову, пам'ятники та меморіальні місця, зокрема пам'ятник жертвам [[Голодомор в Україні|Голодомору]]. Після Лебедина маршрут продовжується до Тростянця. === Суми — Путивль — Спадщанський ліс === [[Файл:Путивль. 1000 років.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак у Путивлі]] '''Тривалість:''' 1 день. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 220 км. Маршрут поєднує історичний центр Сум із давнім Путивлем та пам'ятками, пов'язаними з історією партизанського руху. '''Путивль''' — одне з найдавніших міст Сумщини. Серед основних пам'яток — Молченський монастир-фортеця, Свято-Духівський монастир, Миколаївська козацька церква та інші пам'ятки історичного центру. Для цього напрямку Сумський міський туристичний путівник рекомендує одноденну подорож «Суми — Путивль — монастирі — Спадщанський ліс — Суми». === Суми — Глухів === [[Файл:Київська брама (Глухів)1.jpg|міні|400x400пкс|Київська брама та символ міста Водонапірна вежа в Глухові]] '''Тривалість:''' 1 день або 2 дні. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 280 км в обидва боки. [[Глухів]] — колишня столиця [[Гетьманщина|Гетьманщини]] та один із найважливіших історичних центрів північної Сумщини. У місті варто оглянути Київські ворота, Миколаївську церкву, Трьох-Анастасіївську церкву, Спасо-Преображенську церкву, водонапірну башту та інші пам'ятки історичного центру. Маршрут може бути продовжений до [[Шостка|Шостки]]. === Суми — Низи — Недригайлів — Ромни === '''Тривалість:''' 1–2 дні. Маршрут проходить західною частиною області. У [[Недригайлів]]і можна оглянути історичний центр та пам'ятки громади. У [[Пустовійтівка|Пустовійтівці]] біля Ромен розташовані об'єкти, пов'язані з історією кошовогго отамана Петра Калнишевського. '''Ромни''' — один із найдавніших міських центрів Сумщини. Серед пам'яток міста — Свято-Духівський собор, Вознесенська церква, Василівська церква та історична забудова центральної частини міста. === Глухів — Путивль — Суми — Ромни === Цей маршрут є частиною історичного маршруту '''«Золоте намисто Сумщини»''', започаткованого у 2008 році. Традиційний маршрут проходить через: ''Глухів → Соснівка → Путивль → Нова Слобода → Суми → Низи → Недригайлів → Пустовійтівка → Засулля → Хоружівка → Ромни.'' Однак, нині, через війну відвідути села Соснівка та Нова Слобода вже неможливо. Він поєднує історичні центри Сіверщини та Слобожанщини, пам'ятки козацької доби, сакральну архітектуру, музеї та меморіальні місця. Маршрут вважається одним із найбільш відомих туристичних маршрутів Сумщини. === Конотоп — Шаповалівка === [[Файл:Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві в Шаповалівці]] '''Тривалість:''' 1 день. Маршрут присвячений історії Конотопської битви 1659 року. У [[Конотоп]]і можна оглянути історичний центр, пам'ятники та меморіальні дошки. У [[Шаповалівка (Конотопський район)|Шаповалівці]] розташований меморіальний комплекс, присвячений Конотопській битві. Цей маршрут можна поєднати з подорожжю до Кролевця або Путивля. === Кролевець — Путивль === '''Тривалість:''' 1 день. Маршрут поєднує тисячолітній Путивль з "королівським містом". У [[Кролевець|Кролевці]] варто оглянути історичний центр, пам'ятки міста та яблуню-колонію — унікальну природну пам'ятку. Далі маршрут прямує до [[Путивль|Путивля]], де основними об'єктами є монастирі, давня міська забудова та пам'ятки давньоруської й козацької історії. === Великий історичний маршрут Сумщини === Для автомобільної подорожі тривалістю кілька днів можна об'єднати основні історичні міста області: ''Суми → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Залежно від кількості відвіданих об'єктів повна протяжність маршруту становить орієнтовно '''550–650 км''', а оптимальна тривалість — '''4–6 днів'''. Маршрут дозволяє послідовно побачити історичні центри Слобожанщини та Сіверщини, пам'ятки козацької доби, сакральну архітектуру, палацово-паркові комплекси, місця пам'яті та об'єкти новітньої історії. == Одноденні маршрути == Для короткої поїздки зручно використовувати Суми як базу. {| class="wikitable" ! Маршрут !! Орієнтовна відстань !! Час |- | Суми — Тростянець — Суми || близько 100 км || 1 день |- | Суми — Лебедин — Тростянець — Суми || близько 150 км || 1 день |- | Суми — Путивль — Суми || близько 220 км || 1 день |- | Суми — Глухів — Суми || близько 280 км || 1 день |- | Суми — Ромни — Суми || близько 220 км || 1 день |} Сумський міський туристичний путівник раніше пропонував одноденні поїздки до Миропілля та Могриці, Тростянця і дендропарку «Нескучне», Путивля та Спадщанського лісу, а також Глухова. == Застереження == Сумська область є прикордонним регіоном України та перебуває під постійною загрозою ракетних, авіаційних і артилерійських обстрілів. Безпекова ситуація в окремих районах може швидко змінюватися. Перед початком подорожі необхідно перевірити актуальну інформацію про безпекову ситуацію, можливі обмеження на пересування та доступ до окремих населених пунктів і туристичних об'єктів. Особливо це стосується територій поблизу державного кордону з Росією. Не слід прямувати до об'єктів, розташованих на територіях із обмеженим доступом, у прикордонній зоні або поблизу місць бойових дій без офіційного дозволу. Деякі дороги, туристичні об'єкти, музеї та пам'ятки можуть бути тимчасово закриті. Під час повітряної тривоги необхідно негайно пройти до найближчого укриття та дотримуватися вказівок військової адміністрації й місцевих органів влади. Не варто фотографувати або публікувати інформацію про розташування військових об'єктів, блокпостів, засобів протиповітряної оборони та інших об'єктів, які можуть мати військове значення. Інформація про розклад громадського транспорту, стан доріг, режим роботи музеїв та доступність окремих пам'яток може змінюватися. Перед поїздкою її слід перевірити за актуальними офіційними джерелами. Мандрівка здійснюється на власний ризик. Безпека має бути пріоритетнішою за виконання туристичного маршруту. == Куди далі == Залежно від напрямку подорож можна продовжити до сусідніх областей. * з [[Глухів]]а — до [[Новгород-Сіверський|Новгорода-Сіверського]] та [[Батурин]]а; * з [[Конотоп]]а — до Батурина та [[Чернігів]]а; * з [[Ромни|Ромен]] — до [[Лубни|Лубен]] і [[Полтава|Полтави]]; * з [[Охтирка|Охтирки]] — до [[Харків]]а; * із західної частини області — до [[Прилуки|Прилук]] та інших історичних міст Чернігівщини. {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} c3qx22xqnrf45uwypfmxxgcax6k7uo3 42953 42952 2026-08-15T16:27:39Z Андрій Гриценко 2491 /* Куди далі */ 42953 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= Історичні міські маршрути Сумщини | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= Сумська область | маршрут= | тип= автомобільний, громадським транспортом | загальна_протяжність= 450-550 км | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= 1–6 днів | складність= легкий }} ''Історичні міські маршрути Сумщини''' — система туристичних маршрутів, що поєднує історичні міста та містечка [[Сумська область|Сумської області]], пам'ятки архітектури, сакральні споруди, музеї, пам'ятники, меморіали та інші об'єкти культурної спадщини. == Зрозуміти == Сумщина розташована на перетині історичних регіонів [[Сіверщина|Сіверщини]] та [[Слобідська Україна|Слобожанщини]]. Тут збереглися пам'ятки різних історичних періодів — від давньоруської доби та козацького Гетьманату до ХІХ–ХХ століть і новітньої історії України. Основними історичними туристичними центрами області є [[Суми]], [[Глухів]], [[Путивль]], [[Конотоп]], [[Ромни]], [[Охтирка]], [[Тростянець]], [[Лебедин]] та [[Кролевець]]. == Підготуватись == Перед мандрівкою варто визначити, який період або тему історії Сумщини ви хочете дослідити. Один маршрут може бути присвячений козацькій добі та Гетьманщині, інший — архітектурі й сакральній спадщині, третій — подіям Другої світової війни, Голодомору або російсько-української війни. Більшість міст області мають пам'ятки різних епох, тому заздалегідь складений список об'єктів допоможе раціонально спланувати час. Для багатоденної автомобільної подорожі варто заздалегідь забронювати житло. Найбільш зручними базами для різних частин маршруту є Суми, Тростянець, Ромни, Конотоп та Глухів. Оптимальний підхід: не намагатися охопити всю область за одну поїздку. Для першого знайомства достатньо 1–2 днів, а для комплексної подорожі історичними містами Сумщини варто планувати 4–6 днів. Для автомобільної подорожі бажано завчасно нанести на карту всі заплановані об'єкти, оскільки частина пам'яток розташована не в центральній частині міст, а на околицях або в сусідніх селах. Варто також передбачити час на паркування, фотографування та огляд музеїв, храмів і меморіальних комплексів. Якщо подорож здійснюється громадським транспортом, доцільно обрати Суми, Конотоп, Ромни або Глухів як базові міста та здійснювати звідти окремі радіальні поїздки. Для відвідання невеликих населених пунктів і віддалених пам'яток може знадобитися таксі або попередньо організований трансфер. Перед поїздкою рекомендується перевірити режим роботи музеїв, можливість відвідання культових споруд, актуальний розклад поїздів та автобусів, а також стан доріг. Для об'єктів, розташованих поблизу державного кордону, необхідно окремо перевірити можливість їх відвідання. Сумська область є прикордонним регіоном і регулярно зазнає російських обстрілів. Тому безпекова ситуація має бути одним із головних критеріїв планування маршруту. Перед виїздом слід перевірити актуальні повідомлення обласної та місцевих військових адміністрацій, обмеження на відвідання окремих територій, стан транспортного сполучення та наявність укриттів. Для документування подорожі корисно мати смартфон або фотоапарат, зарядний пристрій та офлайн-карту. Фотографуючи пам'ятники й меморіали, бажано записувати їхні точні назви, місце розташування та короткі відомості з інформаційних табличок — це стане у пригоді для подальшого доповнення статей Вікімандрів і Wikimedia Commons. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == === Суми — Тростянець — Охтирка === [[Файл:Круглий двір, Тростянець.jpg|міні|400x400пкс|Круглий двір у Тростянці]] '''Тривалість:''' 1 день. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 120 км в обидва боки від Сум. Маршрут проходить через південну частину Сумщини та поєднує історичний центр Сум із пам'ятками Тростянця й Охтирки та може бути продовжений до Буймерівки. * '''Суми''' — обласний центр і найбільше місто області. Варто оглянути історичний центр, Воскресенський собор, Спасо-Преображенський собор, Троїцький собор, Альтанку та історичну купецьку забудову. * '''Тростянець''' відомий Круглим двором, палацом Голіцина, садибою Кеніга, дендропарком «Нескучне» та меморіальним паровозом. У місті сформувався один із найцікавіших комплексів історико-архітектурної спадщини півдня Сумщини. '''Охтирка''' — історичне місто Слобожанщини, відоме Покровським кафедральним собором, Свято-Троїцьким собором та іншими пам'ятками. === Суми — Лебедин — Тростянець === '''Тривалість:''' 1 день. Цей маршрут є коротшим варіантом подорожі південною Сумщиною. У [[Лебедин]]і варто оглянути історичний центр, колишню міську забудову, пам'ятники та меморіальні місця, зокрема пам'ятник жертвам [[Голодомор в Україні|Голодомору]]. Після Лебедина маршрут продовжується до Тростянця. === Суми — Путивль — Спадщанський ліс === [[Файл:Путивль. 1000 років.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак у Путивлі]] '''Тривалість:''' 1 день. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 220 км. Маршрут поєднує історичний центр Сум із давнім Путивлем та пам'ятками, пов'язаними з історією партизанського руху. '''Путивль''' — одне з найдавніших міст Сумщини. Серед основних пам'яток — Молченський монастир-фортеця, Свято-Духівський монастир, Миколаївська козацька церква та інші пам'ятки історичного центру. Для цього напрямку Сумський міський туристичний путівник рекомендує одноденну подорож «Суми — Путивль — монастирі — Спадщанський ліс — Суми». === Суми — Глухів === [[Файл:Київська брама (Глухів)1.jpg|міні|400x400пкс|Київська брама та символ міста Водонапірна вежа в Глухові]] '''Тривалість:''' 1 день або 2 дні. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 280 км в обидва боки. [[Глухів]] — колишня столиця [[Гетьманщина|Гетьманщини]] та один із найважливіших історичних центрів північної Сумщини. У місті варто оглянути Київські ворота, Миколаївську церкву, Трьох-Анастасіївську церкву, Спасо-Преображенську церкву, водонапірну башту та інші пам'ятки історичного центру. Маршрут може бути продовжений до [[Шостка|Шостки]]. === Суми — Низи — Недригайлів — Ромни === '''Тривалість:''' 1–2 дні. Маршрут проходить західною частиною області. У [[Недригайлів]]і можна оглянути історичний центр та пам'ятки громади. У [[Пустовійтівка|Пустовійтівці]] біля Ромен розташовані об'єкти, пов'язані з історією кошовогго отамана Петра Калнишевського. '''Ромни''' — один із найдавніших міських центрів Сумщини. Серед пам'яток міста — Свято-Духівський собор, Вознесенська церква, Василівська церква та історична забудова центральної частини міста. === Глухів — Путивль — Суми — Ромни === Цей маршрут є частиною історичного маршруту '''«Золоте намисто Сумщини»''', започаткованого у 2008 році. Традиційний маршрут проходить через: ''Глухів → Соснівка → Путивль → Нова Слобода → Суми → Низи → Недригайлів → Пустовійтівка → Засулля → Хоружівка → Ромни.'' Однак, нині, через війну відвідути села Соснівка та Нова Слобода вже неможливо. Він поєднує історичні центри Сіверщини та Слобожанщини, пам'ятки козацької доби, сакральну архітектуру, музеї та меморіальні місця. Маршрут вважається одним із найбільш відомих туристичних маршрутів Сумщини. === Конотоп — Шаповалівка === [[Файл:Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві в Шаповалівці]] '''Тривалість:''' 1 день. Маршрут присвячений історії Конотопської битви 1659 року. У [[Конотоп]]і можна оглянути історичний центр, пам'ятники та меморіальні дошки. У [[Шаповалівка (Конотопський район)|Шаповалівці]] розташований меморіальний комплекс, присвячений Конотопській битві. Цей маршрут можна поєднати з подорожжю до Кролевця або Путивля. === Кролевець — Путивль === '''Тривалість:''' 1 день. Маршрут поєднує тисячолітній Путивль з "королівським містом". У [[Кролевець|Кролевці]] варто оглянути історичний центр, пам'ятки міста та яблуню-колонію — унікальну природну пам'ятку. Далі маршрут прямує до [[Путивль|Путивля]], де основними об'єктами є монастирі, давня міська забудова та пам'ятки давньоруської й козацької історії. === Великий історичний маршрут Сумщини === Для автомобільної подорожі тривалістю кілька днів можна об'єднати основні історичні міста області: ''Суми → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Залежно від кількості відвіданих об'єктів повна протяжність маршруту становить орієнтовно '''550–650 км''', а оптимальна тривалість — '''4–6 днів'''. Маршрут дозволяє послідовно побачити історичні центри Слобожанщини та Сіверщини, пам'ятки козацької доби, сакральну архітектуру, палацово-паркові комплекси, місця пам'яті та об'єкти новітньої історії. == Одноденні маршрути == Для короткої поїздки зручно використовувати Суми як базу. {| class="wikitable" ! Маршрут !! Орієнтовна відстань !! Час |- | Суми — Тростянець — Суми || близько 100 км || 1 день |- | Суми — Лебедин — Тростянець — Суми || близько 150 км || 1 день |- | Суми — Путивль — Суми || близько 220 км || 1 день |- | Суми — Глухів — Суми || близько 280 км || 1 день |- | Суми — Ромни — Суми || близько 220 км || 1 день |} Сумський міський туристичний путівник раніше пропонував одноденні поїздки до Миропілля та Могриці, Тростянця і дендропарку «Нескучне», Путивля та Спадщанського лісу, а також Глухова. == Застереження == Сумська область є прикордонним регіоном України та перебуває під постійною загрозою ракетних, авіаційних і артилерійських обстрілів. Безпекова ситуація в окремих районах може швидко змінюватися. Перед початком подорожі необхідно перевірити актуальну інформацію про безпекову ситуацію, можливі обмеження на пересування та доступ до окремих населених пунктів і туристичних об'єктів. Особливо це стосується територій поблизу державного кордону з Росією. Не слід прямувати до об'єктів, розташованих на територіях із обмеженим доступом, у прикордонній зоні або поблизу місць бойових дій без офіційного дозволу. Деякі дороги, туристичні об'єкти, музеї та пам'ятки можуть бути тимчасово закриті. Під час повітряної тривоги необхідно негайно пройти до найближчого укриття та дотримуватися вказівок військової адміністрації й місцевих органів влади. Не варто фотографувати або публікувати інформацію про розташування військових об'єктів, блокпостів, засобів протиповітряної оборони та інших об'єктів, які можуть мати військове значення. Інформація про розклад громадського транспорту, стан доріг, режим роботи музеїв та доступність окремих пам'яток може змінюватися. Перед поїздкою її слід перевірити за актуальними офіційними джерелами. Мандрівка здійснюється на власний ризик. Безпека має бути пріоритетнішою за виконання туристичного маршруту. == Куди далі == Залежно від напрямку подорож можна продовжити до сусідніх областей. * з [[Глухів]]а — до [[Новгород-Сіверський|Новгорода-Сіверського]] та [[Батурин]]а; * з [[Конотоп]]а — до Батурина та [[Чернігів]]а; * з [[Ромни|Ромен]] — до [[Лубни|Лубен]] і [[Полтава|Полтави]]; * з [[Охтирка|Охтирки]] — до [[Харків]]а; * із західної частини області — до [[Прилуки|Прилук]] та інших історичних міст Чернігівщини. == Див. також == * [[Меморіальні місця Сумщини]] {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} hrtemhiz6qe608asft75u1q09a271af 42955 42953 2026-08-15T16:29:00Z Андрій Гриценко 2491 42955 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= Історичні міські маршрути Сумщини | зображення = Альтанка у місті Суми.jpg | підпис = Сумська альтанка — символ Сумщини | розмір= 235пх | регіон= Сумська область | маршрут= | тип= автомобільний, громадським транспортом | загальна_протяжність= 450-550 км | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= 1–6 днів | складність= легкий }} ''Історичні міські маршрути Сумщини''' — система туристичних маршрутів, що поєднує історичні міста та містечка [[Сумська область|Сумської області]], пам'ятки архітектури, сакральні споруди, музеї, пам'ятники, меморіали та інші об'єкти культурної спадщини. == Зрозуміти == Сумщина розташована на перетині історичних регіонів [[Сіверщина|Сіверщини]] та [[Слобідська Україна|Слобожанщини]]. Тут збереглися пам'ятки різних історичних періодів — від давньоруської доби та козацького Гетьманату до ХІХ–ХХ століть і новітньої історії України. Основними історичними туристичними центрами області є [[Суми]], [[Глухів]], [[Путивль]], [[Конотоп]], [[Ромни]], [[Охтирка]], [[Тростянець]], [[Лебедин]] та [[Кролевець]]. == Підготуватись == Перед мандрівкою варто визначити, який період або тему історії Сумщини ви хочете дослідити. Один маршрут може бути присвячений козацькій добі та Гетьманщині, інший — архітектурі й сакральній спадщині, третій — подіям Другої світової війни, Голодомору або російсько-української війни. Більшість міст області мають пам'ятки різних епох, тому заздалегідь складений список об'єктів допоможе раціонально спланувати час. Для багатоденної автомобільної подорожі варто заздалегідь забронювати житло. Найбільш зручними базами для різних частин маршруту є Суми, Тростянець, Ромни, Конотоп та Глухів. Оптимальний підхід: не намагатися охопити всю область за одну поїздку. Для першого знайомства достатньо 1–2 днів, а для комплексної подорожі історичними містами Сумщини варто планувати 4–6 днів. Для автомобільної подорожі бажано завчасно нанести на карту всі заплановані об'єкти, оскільки частина пам'яток розташована не в центральній частині міст, а на околицях або в сусідніх селах. Варто також передбачити час на паркування, фотографування та огляд музеїв, храмів і меморіальних комплексів. Якщо подорож здійснюється громадським транспортом, доцільно обрати Суми, Конотоп, Ромни або Глухів як базові міста та здійснювати звідти окремі радіальні поїздки. Для відвідання невеликих населених пунктів і віддалених пам'яток може знадобитися таксі або попередньо організований трансфер. Перед поїздкою рекомендується перевірити режим роботи музеїв, можливість відвідання культових споруд, актуальний розклад поїздів та автобусів, а також стан доріг. Для об'єктів, розташованих поблизу державного кордону, необхідно окремо перевірити можливість їх відвідання. Сумська область є прикордонним регіоном і регулярно зазнає російських обстрілів. Тому безпекова ситуація має бути одним із головних критеріїв планування маршруту. Перед виїздом слід перевірити актуальні повідомлення обласної та місцевих військових адміністрацій, обмеження на відвідання окремих територій, стан транспортного сполучення та наявність укриттів. Для документування подорожі корисно мати смартфон або фотоапарат, зарядний пристрій та офлайн-карту. Фотографуючи пам'ятники й меморіали, бажано записувати їхні точні назви, місце розташування та короткі відомості з інформаційних табличок — це стане у пригоді для подальшого доповнення статей Вікімандрів і Wikimedia Commons. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == === Суми — Тростянець — Охтирка === [[Файл:Круглий двір, Тростянець.jpg|міні|400x400пкс|Круглий двір у Тростянці]] '''Тривалість:''' 1 день. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 120 км в обидва боки від Сум. Маршрут проходить через південну частину Сумщини та поєднує історичний центр Сум із пам'ятками Тростянця й Охтирки та може бути продовжений до Буймерівки. * '''Суми''' — обласний центр і найбільше місто області. Варто оглянути історичний центр, Воскресенський собор, Спасо-Преображенський собор, Троїцький собор, Альтанку та історичну купецьку забудову. * '''Тростянець''' відомий Круглим двором, палацом Голіцина, садибою Кеніга, дендропарком «Нескучне» та меморіальним паровозом. У місті сформувався один із найцікавіших комплексів історико-архітектурної спадщини півдня Сумщини. '''Охтирка''' — історичне місто Слобожанщини, відоме Покровським кафедральним собором, Свято-Троїцьким собором та іншими пам'ятками. === Суми — Лебедин — Тростянець === '''Тривалість:''' 1 день. Цей маршрут є коротшим варіантом подорожі південною Сумщиною. У [[Лебедин]]і варто оглянути історичний центр, колишню міську забудову, пам'ятники та меморіальні місця, зокрема пам'ятник жертвам [[Голодомор в Україні|Голодомору]]. Після Лебедина маршрут продовжується до Тростянця. === Суми — Путивль — Спадщанський ліс === [[Файл:Путивль. 1000 років.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак у Путивлі]] '''Тривалість:''' 1 день. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 220 км. Маршрут поєднує історичний центр Сум із давнім Путивлем та пам'ятками, пов'язаними з історією партизанського руху. '''Путивль''' — одне з найдавніших міст Сумщини. Серед основних пам'яток — Молченський монастир-фортеця, Свято-Духівський монастир, Миколаївська козацька церква та інші пам'ятки історичного центру. Для цього напрямку Сумський міський туристичний путівник рекомендує одноденну подорож «Суми — Путивль — монастирі — Спадщанський ліс — Суми». === Суми — Глухів === [[Файл:Київська брама (Глухів)1.jpg|міні|400x400пкс|Київська брама та символ міста Водонапірна вежа в Глухові]] '''Тривалість:''' 1 день або 2 дні. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 280 км в обидва боки. [[Глухів]] — колишня столиця [[Гетьманщина|Гетьманщини]] та один із найважливіших історичних центрів північної Сумщини. У місті варто оглянути Київські ворота, Миколаївську церкву, Трьох-Анастасіївську церкву, Спасо-Преображенську церкву, водонапірну башту та інші пам'ятки історичного центру. Маршрут може бути продовжений до [[Шостка|Шостки]]. === Суми — Низи — Недригайлів — Ромни === '''Тривалість:''' 1–2 дні. Маршрут проходить західною частиною області. У [[Недригайлів]]і можна оглянути історичний центр та пам'ятки громади. У [[Пустовійтівка|Пустовійтівці]] біля Ромен розташовані об'єкти, пов'язані з історією кошовогго отамана Петра Калнишевського. '''Ромни''' — один із найдавніших міських центрів Сумщини. Серед пам'яток міста — Свято-Духівський собор, Вознесенська церква, Василівська церква та історична забудова центральної частини міста. === Глухів — Путивль — Суми — Ромни === Цей маршрут є частиною історичного маршруту '''«Золоте намисто Сумщини»''', започаткованого у 2008 році. Традиційний маршрут проходить через: ''Глухів → Соснівка → Путивль → Нова Слобода → Суми → Низи → Недригайлів → Пустовійтівка → Засулля → Хоружівка → Ромни.'' Однак, нині, через війну відвідути села Соснівка та Нова Слобода вже неможливо. Він поєднує історичні центри Сіверщини та Слобожанщини, пам'ятки козацької доби, сакральну архітектуру, музеї та меморіальні місця. Маршрут вважається одним із найбільш відомих туристичних маршрутів Сумщини. === Конотоп — Шаповалівка === [[Файл:Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві в Шаповалівці]] '''Тривалість:''' 1 день. Маршрут присвячений історії Конотопської битви 1659 року. У [[Конотоп]]і можна оглянути історичний центр, пам'ятники та меморіальні дошки. У [[Шаповалівка (Конотопський район)|Шаповалівці]] розташований меморіальний комплекс, присвячений Конотопській битві. Цей маршрут можна поєднати з подорожжю до Кролевця або Путивля. === Кролевець — Путивль === '''Тривалість:''' 1 день. Маршрут поєднує тисячолітній Путивль з "королівським містом". У [[Кролевець|Кролевці]] варто оглянути історичний центр, пам'ятки міста та яблуню-колонію — унікальну природну пам'ятку. Далі маршрут прямує до [[Путивль|Путивля]], де основними об'єктами є монастирі, давня міська забудова та пам'ятки давньоруської й козацької історії. === Великий історичний маршрут Сумщини === Для автомобільної подорожі тривалістю кілька днів можна об'єднати основні історичні міста області: ''Суми → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Залежно від кількості відвіданих об'єктів повна протяжність маршруту становить орієнтовно '''550–650 км''', а оптимальна тривалість — '''4–6 днів'''. Маршрут дозволяє послідовно побачити історичні центри Слобожанщини та Сіверщини, пам'ятки козацької доби, сакральну архітектуру, палацово-паркові комплекси, місця пам'яті та об'єкти новітньої історії. == Одноденні маршрути == Для короткої поїздки зручно використовувати Суми як базу. {| class="wikitable" ! Маршрут !! Орієнтовна відстань !! Час |- | Суми — Тростянець — Суми || близько 100 км || 1 день |- | Суми — Лебедин — Тростянець — Суми || близько 150 км || 1 день |- | Суми — Путивль — Суми || близько 220 км || 1 день |- | Суми — Глухів — Суми || близько 280 км || 1 день |- | Суми — Ромни — Суми || близько 220 км || 1 день |} Сумський міський туристичний путівник раніше пропонував одноденні поїздки до Миропілля та Могриці, Тростянця і дендропарку «Нескучне», Путивля та Спадщанського лісу, а також Глухова. == Застереження == Сумська область є прикордонним регіоном України та перебуває під постійною загрозою ракетних, авіаційних і артилерійських обстрілів. Безпекова ситуація в окремих районах може швидко змінюватися. Перед початком подорожі необхідно перевірити актуальну інформацію про безпекову ситуацію, можливі обмеження на пересування та доступ до окремих населених пунктів і туристичних об'єктів. Особливо це стосується територій поблизу державного кордону з Росією. Не слід прямувати до об'єктів, розташованих на територіях із обмеженим доступом, у прикордонній зоні або поблизу місць бойових дій без офіційного дозволу. Деякі дороги, туристичні об'єкти, музеї та пам'ятки можуть бути тимчасово закриті. Під час повітряної тривоги необхідно негайно пройти до найближчого укриття та дотримуватися вказівок військової адміністрації й місцевих органів влади. Не варто фотографувати або публікувати інформацію про розташування військових об'єктів, блокпостів, засобів протиповітряної оборони та інших об'єктів, які можуть мати військове значення. Інформація про розклад громадського транспорту, стан доріг, режим роботи музеїв та доступність окремих пам'яток може змінюватися. Перед поїздкою її слід перевірити за актуальними офіційними джерелами. Мандрівка здійснюється на власний ризик. Безпека має бути пріоритетнішою за виконання туристичного маршруту. == Куди далі == Залежно від напрямку подорож можна продовжити до сусідніх областей. * з [[Глухів]]а — до [[Новгород-Сіверський|Новгорода-Сіверського]] та [[Батурин]]а; * з [[Конотоп]]а — до Батурина та [[Чернігів]]а; * з [[Ромни|Ромен]] — до [[Лубни|Лубен]] і [[Полтава|Полтави]]; * з [[Охтирка|Охтирки]] — до [[Харків]]а; * із західної частини області — до [[Прилуки|Прилук]] та інших історичних міст Чернігівщини. == Див. також == * [[Меморіальні місця Сумщини]] {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} 7jgnkswzeyxteggtcpo2byyjlp5fkfq 42956 42955 2026-08-15T16:29:33Z Андрій Гриценко 2491 /* Куди далі */ 42956 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= Історичні міські маршрути Сумщини | зображення = Альтанка у місті Суми.jpg | підпис = Сумська альтанка — символ Сумщини | розмір= 235пх | регіон= Сумська область | маршрут= | тип= автомобільний, громадським транспортом | загальна_протяжність= 450-550 км | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= 1–6 днів | складність= легкий }} ''Історичні міські маршрути Сумщини''' — система туристичних маршрутів, що поєднує історичні міста та містечка [[Сумська область|Сумської області]], пам'ятки архітектури, сакральні споруди, музеї, пам'ятники, меморіали та інші об'єкти культурної спадщини. == Зрозуміти == Сумщина розташована на перетині історичних регіонів [[Сіверщина|Сіверщини]] та [[Слобідська Україна|Слобожанщини]]. Тут збереглися пам'ятки різних історичних періодів — від давньоруської доби та козацького Гетьманату до ХІХ–ХХ століть і новітньої історії України. Основними історичними туристичними центрами області є [[Суми]], [[Глухів]], [[Путивль]], [[Конотоп]], [[Ромни]], [[Охтирка]], [[Тростянець]], [[Лебедин]] та [[Кролевець]]. == Підготуватись == Перед мандрівкою варто визначити, який період або тему історії Сумщини ви хочете дослідити. Один маршрут може бути присвячений козацькій добі та Гетьманщині, інший — архітектурі й сакральній спадщині, третій — подіям Другої світової війни, Голодомору або російсько-української війни. Більшість міст області мають пам'ятки різних епох, тому заздалегідь складений список об'єктів допоможе раціонально спланувати час. Для багатоденної автомобільної подорожі варто заздалегідь забронювати житло. Найбільш зручними базами для різних частин маршруту є Суми, Тростянець, Ромни, Конотоп та Глухів. Оптимальний підхід: не намагатися охопити всю область за одну поїздку. Для першого знайомства достатньо 1–2 днів, а для комплексної подорожі історичними містами Сумщини варто планувати 4–6 днів. Для автомобільної подорожі бажано завчасно нанести на карту всі заплановані об'єкти, оскільки частина пам'яток розташована не в центральній частині міст, а на околицях або в сусідніх селах. Варто також передбачити час на паркування, фотографування та огляд музеїв, храмів і меморіальних комплексів. Якщо подорож здійснюється громадським транспортом, доцільно обрати Суми, Конотоп, Ромни або Глухів як базові міста та здійснювати звідти окремі радіальні поїздки. Для відвідання невеликих населених пунктів і віддалених пам'яток може знадобитися таксі або попередньо організований трансфер. Перед поїздкою рекомендується перевірити режим роботи музеїв, можливість відвідання культових споруд, актуальний розклад поїздів та автобусів, а також стан доріг. Для об'єктів, розташованих поблизу державного кордону, необхідно окремо перевірити можливість їх відвідання. Сумська область є прикордонним регіоном і регулярно зазнає російських обстрілів. Тому безпекова ситуація має бути одним із головних критеріїв планування маршруту. Перед виїздом слід перевірити актуальні повідомлення обласної та місцевих військових адміністрацій, обмеження на відвідання окремих територій, стан транспортного сполучення та наявність укриттів. Для документування подорожі корисно мати смартфон або фотоапарат, зарядний пристрій та офлайн-карту. Фотографуючи пам'ятники й меморіали, бажано записувати їхні точні назви, місце розташування та короткі відомості з інформаційних табличок — це стане у пригоді для подальшого доповнення статей Вікімандрів і Wikimedia Commons. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр - місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: *'''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5–5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4–6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → '''Конотоп''' 02:57–03:03 → '''Путивль''' 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39–23:41 → Носівка 00:39–00:40 → Ніжин 00:57–00:59 → Плиски 01:42–01:44 → Бахмач 02:10–02:32 → Конотоп 02:57–03:03 → Путивль 03:47–03:50 → Ворожба 04:21–04:23 → Білопілля 04:34–04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** №66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** №775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5–3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім - Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5–4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5–3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == === Суми — Тростянець — Охтирка === [[Файл:Круглий двір, Тростянець.jpg|міні|400x400пкс|Круглий двір у Тростянці]] '''Тривалість:''' 1 день. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 120 км в обидва боки від Сум. Маршрут проходить через південну частину Сумщини та поєднує історичний центр Сум із пам'ятками Тростянця й Охтирки та може бути продовжений до Буймерівки. * '''Суми''' — обласний центр і найбільше місто області. Варто оглянути історичний центр, Воскресенський собор, Спасо-Преображенський собор, Троїцький собор, Альтанку та історичну купецьку забудову. * '''Тростянець''' відомий Круглим двором, палацом Голіцина, садибою Кеніга, дендропарком «Нескучне» та меморіальним паровозом. У місті сформувався один із найцікавіших комплексів історико-архітектурної спадщини півдня Сумщини. '''Охтирка''' — історичне місто Слобожанщини, відоме Покровським кафедральним собором, Свято-Троїцьким собором та іншими пам'ятками. === Суми — Лебедин — Тростянець === '''Тривалість:''' 1 день. Цей маршрут є коротшим варіантом подорожі південною Сумщиною. У [[Лебедин]]і варто оглянути історичний центр, колишню міську забудову, пам'ятники та меморіальні місця, зокрема пам'ятник жертвам [[Голодомор в Україні|Голодомору]]. Після Лебедина маршрут продовжується до Тростянця. === Суми — Путивль — Спадщанський ліс === [[Файл:Путивль. 1000 років.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак у Путивлі]] '''Тривалість:''' 1 день. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 220 км. Маршрут поєднує історичний центр Сум із давнім Путивлем та пам'ятками, пов'язаними з історією партизанського руху. '''Путивль''' — одне з найдавніших міст Сумщини. Серед основних пам'яток — Молченський монастир-фортеця, Свято-Духівський монастир, Миколаївська козацька церква та інші пам'ятки історичного центру. Для цього напрямку Сумський міський туристичний путівник рекомендує одноденну подорож «Суми — Путивль — монастирі — Спадщанський ліс — Суми». === Суми — Глухів === [[Файл:Київська брама (Глухів)1.jpg|міні|400x400пкс|Київська брама та символ міста Водонапірна вежа в Глухові]] '''Тривалість:''' 1 день або 2 дні. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 280 км в обидва боки. [[Глухів]] — колишня столиця [[Гетьманщина|Гетьманщини]] та один із найважливіших історичних центрів північної Сумщини. У місті варто оглянути Київські ворота, Миколаївську церкву, Трьох-Анастасіївську церкву, Спасо-Преображенську церкву, водонапірну башту та інші пам'ятки історичного центру. Маршрут може бути продовжений до [[Шостка|Шостки]]. === Суми — Низи — Недригайлів — Ромни === '''Тривалість:''' 1–2 дні. Маршрут проходить західною частиною області. У [[Недригайлів]]і можна оглянути історичний центр та пам'ятки громади. У [[Пустовійтівка|Пустовійтівці]] біля Ромен розташовані об'єкти, пов'язані з історією кошовогго отамана Петра Калнишевського. '''Ромни''' — один із найдавніших міських центрів Сумщини. Серед пам'яток міста — Свято-Духівський собор, Вознесенська церква, Василівська церква та історична забудова центральної частини міста. === Глухів — Путивль — Суми — Ромни === Цей маршрут є частиною історичного маршруту '''«Золоте намисто Сумщини»''', започаткованого у 2008 році. Традиційний маршрут проходить через: ''Глухів → Соснівка → Путивль → Нова Слобода → Суми → Низи → Недригайлів → Пустовійтівка → Засулля → Хоружівка → Ромни.'' Однак, нині, через війну відвідути села Соснівка та Нова Слобода вже неможливо. Він поєднує історичні центри Сіверщини та Слобожанщини, пам'ятки козацької доби, сакральну архітектуру, музеї та меморіальні місця. Маршрут вважається одним із найбільш відомих туристичних маршрутів Сумщини. === Конотоп — Шаповалівка === [[Файл:Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві в Шаповалівці]] '''Тривалість:''' 1 день. Маршрут присвячений історії Конотопської битви 1659 року. У [[Конотоп]]і можна оглянути історичний центр, пам'ятники та меморіальні дошки. У [[Шаповалівка (Конотопський район)|Шаповалівці]] розташований меморіальний комплекс, присвячений Конотопській битві. Цей маршрут можна поєднати з подорожжю до Кролевця або Путивля. === Кролевець — Путивль === '''Тривалість:''' 1 день. Маршрут поєднує тисячолітній Путивль з "королівським містом". У [[Кролевець|Кролевці]] варто оглянути історичний центр, пам'ятки міста та яблуню-колонію — унікальну природну пам'ятку. Далі маршрут прямує до [[Путивль|Путивля]], де основними об'єктами є монастирі, давня міська забудова та пам'ятки давньоруської й козацької історії. === Великий історичний маршрут Сумщини === Для автомобільної подорожі тривалістю кілька днів можна об'єднати основні історичні міста області: ''Суми → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Залежно від кількості відвіданих об'єктів повна протяжність маршруту становить орієнтовно '''550–650 км''', а оптимальна тривалість — '''4–6 днів'''. Маршрут дозволяє послідовно побачити історичні центри Слобожанщини та Сіверщини, пам'ятки козацької доби, сакральну архітектуру, палацово-паркові комплекси, місця пам'яті та об'єкти новітньої історії. == Одноденні маршрути == Для короткої поїздки зручно використовувати Суми як базу. {| class="wikitable" ! Маршрут !! Орієнтовна відстань !! Час |- | Суми — Тростянець — Суми || близько 100 км || 1 день |- | Суми — Лебедин — Тростянець — Суми || близько 150 км || 1 день |- | Суми — Путивль — Суми || близько 220 км || 1 день |- | Суми — Глухів — Суми || близько 280 км || 1 день |- | Суми — Ромни — Суми || близько 220 км || 1 день |} Сумський міський туристичний путівник раніше пропонував одноденні поїздки до Миропілля та Могриці, Тростянця і дендропарку «Нескучне», Путивля та Спадщанського лісу, а також Глухова. == Застереження == Сумська область є прикордонним регіоном України та перебуває під постійною загрозою ракетних, авіаційних і артилерійських обстрілів. Безпекова ситуація в окремих районах може швидко змінюватися. Перед початком подорожі необхідно перевірити актуальну інформацію про безпекову ситуацію, можливі обмеження на пересування та доступ до окремих населених пунктів і туристичних об'єктів. Особливо це стосується територій поблизу державного кордону з Росією. Не слід прямувати до об'єктів, розташованих на територіях із обмеженим доступом, у прикордонній зоні або поблизу місць бойових дій без офіційного дозволу. Деякі дороги, туристичні об'єкти, музеї та пам'ятки можуть бути тимчасово закриті. Під час повітряної тривоги необхідно негайно пройти до найближчого укриття та дотримуватися вказівок військової адміністрації й місцевих органів влади. Не варто фотографувати або публікувати інформацію про розташування військових об'єктів, блокпостів, засобів протиповітряної оборони та інших об'єктів, які можуть мати військове значення. Інформація про розклад громадського транспорту, стан доріг, режим роботи музеїв та доступність окремих пам'яток може змінюватися. Перед поїздкою її слід перевірити за актуальними офіційними джерелами. Мандрівка здійснюється на власний ризик. Безпека має бути пріоритетнішою за виконання туристичного маршруту. == Куди далі == Залежно від напрямку подорож можна продовжити до сусідніх областей. * з [[Глухів|Глухова]] — до [[Новгород-Сіверський|Новгорода-Сіверського]] та [[Батурин]]а; * з [[Конотоп]]а — до Батурина та [[Чернігів]]а; * з [[Ромни|Ромен]] — до [[Лубни|Лубен]] і [[Полтава|Полтави]]; * з [[Охтирка|Охтирки]] — до [[Харків]]а; * із західної частини області — до [[Прилуки|Прилук]] та інших історичних міст Чернігівщини. == Див. також == * [[Меморіальні місця Сумщини]] {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} km399fyhkvw45l59s4q8nynax1cn07y 42957 42956 2026-08-15T16:29:44Z Андрій Гриценко 2491 42957 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= Історичні міські маршрути Сумщини | зображення = Альтанка у місті Суми.jpg | підпис = Сумська альтанка — символ Сумщини | розмір= 235пх | регіон= Сумська область | маршрут= | тип= автомобільний, громадським транспортом | загальна_протяжність= 450-550 км | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= 1–6 днів | складність= легкий }} ''Історичні міські маршрути Сумщини''' — система туристичних маршрутів, що поєднує історичні міста та містечка [[Сумська область|Сумської області]], пам'ятки архітектури, сакральні споруди, музеї, пам'ятники, меморіали та інші об'єкти культурної спадщини. == Зрозуміти == Сумщина розташована на перетині історичних регіонів [[Сіверщина|Сіверщини]] та [[Слобідська Україна|Слобожанщини]]. Тут збереглися пам'ятки різних історичних періодів — від давньоруської доби та козацького Гетьманату до ХІХ-ХХ століть і новітньої історії України. Основними історичними туристичними центрами області є [[Суми]], [[Глухів]], [[Путивль]], [[Конотоп]], [[Ромни]], [[Охтирка]], [[Тростянець]], [[Лебедин]] та [[Кролевець]]. == Підготуватись == Перед мандрівкою варто визначити, який період або тему історії Сумщини ви хочете дослідити. Один маршрут може бути присвячений козацькій добі та Гетьманщині, інший — архітектурі й сакральній спадщині, третій — подіям Другої світової війни, Голодомору або російсько-української війни. Більшість міст області мають пам'ятки різних епох, тому заздалегідь складений список об'єктів допоможе раціонально спланувати час. Для багатоденної автомобільної подорожі варто заздалегідь забронювати житло. Найбільш зручними базами для різних частин маршруту є Суми, Тростянець, Ромни, Конотоп та Глухів. Оптимальний підхід: не намагатися охопити всю область за одну поїздку. Для першого знайомства достатньо 1-2 днів, а для комплексної подорожі історичними містами Сумщини варто планувати 4-6 днів. Для автомобільної подорожі бажано завчасно нанести на карту всі заплановані об'єкти, оскільки частина пам'яток розташована не в центральній частині міст, а на околицях або в сусідніх селах. Варто також передбачити час на паркування, фотографування та огляд музеїв, храмів і меморіальних комплексів. Якщо подорож здійснюється громадським транспортом, доцільно обрати Суми, Конотоп, Ромни або Глухів як базові міста та здійснювати звідти окремі радіальні поїздки. Для відвідання невеликих населених пунктів і віддалених пам'яток може знадобитися таксі або попередньо організований трансфер. Перед поїздкою рекомендується перевірити режим роботи музеїв, можливість відвідання культових споруд, актуальний розклад поїздів та автобусів, а також стан доріг. Для об'єктів, розташованих поблизу державного кордону, необхідно окремо перевірити можливість їх відвідання. Сумська область є прикордонним регіоном і регулярно зазнає російських обстрілів. Тому безпекова ситуація має бути одним із головних критеріїв планування маршруту. Перед виїздом слід перевірити актуальні повідомлення обласної та місцевих військових адміністрацій, обмеження на відвідання окремих територій, стан транспортного сполучення та наявність укриттів. Для документування подорожі корисно мати смартфон або фотоапарат, зарядний пристрій та офлайн-карту. Фотографуючи пам'ятники й меморіали, бажано записувати їхні точні назви, місце розташування та короткі відомості з інформаційних табличок — це стане у пригоді для подальшого доповнення статей Вікімандрів і Wikimedia Commons. == Як дістатись == Основним пунктом початку подорожі меморіальними місцями Сумщини зручно обрати обласний центр — місто [[Суми]]. Місто має залізничне та автобусне сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою та іншими містами України. Водночас до окремих меморіальних місць області громадським транспортом дістатися складніше, тому для великого маршруту найзручнішим варіантом є автомобіль. ;З Києва: * '''Автомобілем'''. Відстань від Києва до Сум становить близько 340 км. Основний автомобільний напрямок проходить через Бровари, Прилуки, Ромни та далі до Сум. Залежно від стану дороги, дорожньої ситуації та зупинок поїздка займає орієнтовно 4,5-5,5 години. Цей варіант особливо зручний для подорожі на кілька днів, оскільки дорогою можна включити до маршруту Ромни або інші меморіальні місця. * '''Автобусом.''' Між Києвом і Сумами є значна кількість автобусних рейсів. Сервіси продажу квитків у серпні 2026 року показують понад 200 пропозицій на день, відстань близько 335 км і час у дорозі приблизно 4-6 годин залежно від рейсу. * '''Потягом'''. Суми мають залізничне сполучення з Києвом. За актуальним розкладом Укрзалізниці на серпень 2026 року між Києвом і Сумами є щонайменше два прямі поїзди щодня, які особливо зручні. УЗ зазначає, що розклад може змінюватися. Для туристичного маршруту з Києва рекомендуємо саме '''№ 776. Прибуття о 13:04''' дозволяє після обіду почати огляд Сум або залишити цей день для поселення й підготовки до маршруту. Також цей поїзд проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39-23:41 → Носівка 00:39-00:40 → Ніжин 00:57-00:59 → Плиски 01:42-01:44 → Бахмач 02:10-02:32 → '''Конотоп''' 02:57-03:03 → '''Путивль''' 03:47-03:50 → Ворожба 04:21-04:23 → Білопілля 04:34-04:35 → Суми 05:25''. Це дуже цікаво для нашої статті: Конотоп і Путивль можна відвідати без заїзду до Сум, тобто маршрут можна почати прямо з поїзда. Поїзд № 776 до станції '''Конотоп''' він прибуває близько 10:53 і вирушає о 10:56. Це дає можливість створити лінійний маршрут із Києва: ''Київ → Конотоп → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Для '''мандрівника, який хоче побачити саме північ Сумщини,''' такий варіант може бути навіть цікавішим за поїздку безпосередньо до Сум. '''Нічний № 66''' зручний для іншої стратегії: виїхати з Києва о 23:23, переночувати в поїзді й бути '''в Сумах о 05:25'''. Це дає фактично повний день для подорожі, але після нічної поїздки. Цей поїзд також проходить через населені пункти, які входять до нашого великого маршруту, але вночі: ''Київ-Пас. 23:23 → Дарниця 23:39-23:41 → Носівка 00:39-00:40 → Ніжин 00:57-00:59 → Плиски 01:42-01:44 → Бахмач 02:10-02:32 → Конотоп 02:57-03:03 → Путивль 03:47-03:50 → Ворожба 04:21-04:23 → Білопілля 04:34-04:35 → Суми 05:25.'' ** '''Зворотно:''' Суми → Київ За актуальним розкладом Укразілзниці є, зокрема: *** № 66 Суми → Київ — відправлення із Сум 23:10 (час варто перевіряти на конкретну дату); *** № 775/776 — денне сполучення, час залежить від актуального графіка конкретного дня. Для остаточного розкладу на конкретну дату краще перевіряти офіційний розклад Укрзалізниці або сервіс придбання квитків Укрзалізниці, оскільки через воєнні пошкодження інфраструктури графік може оперативно змінюватися. Наприклад, 8 серпня 2026 року поїзд Суми—Київ був атакований російським БпЛА, після чого рух на напрямку коригувався. ;З Харкова * '''Автомобілем'''. Відстань Харків—Суми становить приблизно 150–210 км залежно від обраного маршруту. Поїздка автомобілем зазвичай займає близько 2,5-3,5 години. Харків є особливо зручним пунктом в'їзду для мандрівників, які планують '''відвідати східну та південну частини Сумщини, зокрема [[Охтирка|Охтирку]], [[Тростянець]] і лише потім — Суми'''. * '''Автобусом'''. Автобуси Харків—Суми ходять регулярно. Актуальні розклади 2026 року показують близько 70 рейсів на день; час у дорозі становить приблизно 2,5-4 години залежно від маршруту. Є також автобусні рейси безпосередньо '''з Харкова до Глухова''', що може бути зручним для мандрівників, які хочуть розпочати подорож меморіальними місцями півночі області, не зупинячись у Сумах. Розклад таких рейсів потрібно перевіряти на конкретну дату. * '''Поїздом'''. Прямий поїзд № 213/214 Харків → Суми дуже зручний. З 7 лютого 2026 року він курсує щоденно: Харків → Суми 09:00 12:17 та у зворотньому боці: Суми → Харків 12:56 16:01 У дорозі — приблизно 3 год 17 хв. Поїзд зупиняється, зокрема, у Люботині, Богодухові, Кириківці та Тростянці-Смородиному. У складі є купейні та плацкартні вагони з місцями для сидіння. Можна не їхати до Сум, а вийти в [[Тростянець|Тростянці]] (прибуття об 11:44, стоянка 2 хв.) й почати звідти південний сегмент: ''Харків → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Суми → Ромни → Конотоп → Путивль → Глухів.'' Офіційний розклад Укрзалізниці варто перевіряти перед конкретною поїздкою, оскільки через безпекову ситуацію на Сумщині можливі оперативні зміни. ;З Полтави * '''Автомобілем'''. Відстань Полтава—Суми становить приблизно 150 км. Це один із найкоротших способів дістатися до Сумщини з центральної України; автомобільна поїздка займає орієнтовно 2,5-3 години. * '''Автобусом'''. Між Полтавою та Сумами є прямі автобусні рейси. За актуальними даними, відстань становить близько 149 км, а найшвидші рейси долають її приблизно за 2 год 35 хв. Автобусні маршруси зручно використовувати для поїздок до великих міст області. Натомість для невеликих сіл, місць поховань, пам'ятних знаків та меморіалів, розташованих за межами населених пунктів, громадський транспорт часто менш зручний. * '''Потягом'''. У лютому 2026 року було запущено прискорений приміський поїзд № 7012/7011 за ''маршрутом Полтава—Люботин—Лебединська—Суми''. Потяг відправляється з [[Полтава-Південна|Полтави-Південної]] вранці та прибуває до Сум у другій половині дня. перед поїздкою необхідно перевірити актуальний розклад. Для подорожі '''без автомобіля''' найзручніше спочатку дістатися до [[Суми|Сум]], а вже звідти здійснювати окремі поїздки. '''''Оптимальна схема''''': ''Київ / Харків / Полтава → Суми → локальні маршрути → повернення до Сум.'' Для окремих напрямків можна їхати безпосередньо з Харкова або Полтави, не заїжджаючи до Сум. '''Автомобіль''' є ''найкращим способом для великого маршруту'' меморіальними місцями Сумщини. Він дозволяє поєднати кілька міст та сільських населених пунктів в одну подорож і не залежати від розкладу автобусів. Залежно від напрямку подорож можна розпочати не лише із Сум: * із Києва — Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми; * з Харкова — Охтирка → Тростянець → Суми → Конотоп → Путивль → Глухів; * з Полтави — Охтирка → Тростянець → Суми → Ромни → Конотоп; * із Сум — розпочати один із локальних маршрутів у будь-якому напрямку. Перед поїздкою необхідно перевірити актуальний стан доріг, можливі обмеження руху та безпекову ситуацію. == Пересуваємось по маршруту == === Суми — Тростянець — Охтирка === [[Файл:Круглий двір, Тростянець.jpg|міні|400x400пкс|Круглий двір у Тростянці]] '''Тривалість:''' 1 день. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 120 км в обидва боки від Сум. Маршрут проходить через південну частину Сумщини та поєднує історичний центр Сум із пам'ятками Тростянця й Охтирки та може бути продовжений до Буймерівки. * '''Суми''' — обласний центр і найбільше місто області. Варто оглянути історичний центр, Воскресенський собор, Спасо-Преображенський собор, Троїцький собор, Альтанку та історичну купецьку забудову. * '''Тростянець''' відомий Круглим двором, палацом Голіцина, садибою Кеніга, дендропарком «Нескучне» та меморіальним паровозом. У місті сформувався один із найцікавіших комплексів історико-архітектурної спадщини півдня Сумщини. '''Охтирка''' — історичне місто Слобожанщини, відоме Покровським кафедральним собором, Свято-Троїцьким собором та іншими пам'ятками. === Суми — Лебедин — Тростянець === '''Тривалість:''' 1 день. Цей маршрут є коротшим варіантом подорожі південною Сумщиною. У [[Лебедин]]і варто оглянути історичний центр, колишню міську забудову, пам'ятники та меморіальні місця, зокрема пам'ятник жертвам [[Голодомор в Україні|Голодомору]]. Після Лебедина маршрут продовжується до Тростянця. === Суми — Путивль — Спадщанський ліс === [[Файл:Путивль. 1000 років.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак у Путивлі]] '''Тривалість:''' 1 день. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 220 км. Маршрут поєднує історичний центр Сум із давнім Путивлем та пам'ятками, пов'язаними з історією партизанського руху. '''Путивль''' — одне з найдавніших міст Сумщини. Серед основних пам'яток — Молченський монастир-фортеця, Свято-Духівський монастир, Миколаївська козацька церква та інші пам'ятки історичного центру. Для цього напрямку Сумський міський туристичний путівник рекомендує одноденну подорож «Суми — Путивль — монастирі — Спадщанський ліс — Суми». === Суми — Глухів === [[Файл:Київська брама (Глухів)1.jpg|міні|400x400пкс|Київська брама та символ міста Водонапірна вежа в Глухові]] '''Тривалість:''' 1 день або 2 дні. '''Орієнтовна протяжність:''' близько 280 км в обидва боки. [[Глухів]] — колишня столиця [[Гетьманщина|Гетьманщини]] та один із найважливіших історичних центрів північної Сумщини. У місті варто оглянути Київські ворота, Миколаївську церкву, Трьох-Анастасіївську церкву, Спасо-Преображенську церкву, водонапірну башту та інші пам'ятки історичного центру. Маршрут може бути продовжений до [[Шостка|Шостки]]. === Суми — Низи — Недригайлів — Ромни === '''Тривалість:''' 1-2 дні. Маршрут проходить західною частиною області. У [[Недригайлів]]і можна оглянути історичний центр та пам'ятки громади. У [[Пустовійтівка|Пустовійтівці]] біля Ромен розташовані об'єкти, пов'язані з історією кошовогго отамана Петра Калнишевського. '''Ромни''' — один із найдавніших міських центрів Сумщини. Серед пам'яток міста — Свято-Духівський собор, Вознесенська церква, Василівська церква та історична забудова центральної частини міста. === Глухів — Путивль — Суми — Ромни === Цей маршрут є частиною історичного маршруту '''«Золоте намисто Сумщини»''', започаткованого у 2008 році. Традиційний маршрут проходить через: ''Глухів → Соснівка → Путивль → Нова Слобода → Суми → Низи → Недригайлів → Пустовійтівка → Засулля → Хоружівка → Ромни.'' Однак, нині, через війну відвідути села Соснівка та Нова Слобода вже неможливо. Він поєднує історичні центри Сіверщини та Слобожанщини, пам'ятки козацької доби, сакральну архітектуру, музеї та меморіальні місця. Маршрут вважається одним із найбільш відомих туристичних маршрутів Сумщини. === Конотоп — Шаповалівка === [[Файл:Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві.jpg|міні|400x400пкс|Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги у Конотопській битві в Шаповалівці]] '''Тривалість:''' 1 день. Маршрут присвячений історії Конотопської битви 1659 року. У [[Конотоп]]і можна оглянути історичний центр, пам'ятники та меморіальні дошки. У [[Шаповалівка (Конотопський район)|Шаповалівці]] розташований меморіальний комплекс, присвячений Конотопській битві. Цей маршрут можна поєднати з подорожжю до Кролевця або Путивля. === Кролевець — Путивль === '''Тривалість:''' 1 день. Маршрут поєднує тисячолітній Путивль з «королівським містом». У [[Кролевець|Кролевці]] варто оглянути історичний центр, пам'ятки міста та яблуню-колонію — унікальну природну пам'ятку. Далі маршрут прямує до [[Путивль|Путивля]], де основними об'єктами є монастирі, давня міська забудова та пам'ятки давньоруської й козацької історії. === Великий історичний маршрут Сумщини === Для автомобільної подорожі тривалістю кілька днів можна об'єднати основні історичні міста області: ''Суми → Тростянець → Охтирка → Лебедин → Ромни → Конотоп → Кролевець → Путивль → Глухів → Шостка → Суми.'' Залежно від кількості відвіданих об'єктів повна протяжність маршруту становить орієнтовно '''550-650 км''', а оптимальна тривалість — '''4-6 днів'''. Маршрут дозволяє послідовно побачити історичні центри Слобожанщини та Сіверщини, пам'ятки козацької доби, сакральну архітектуру, палацово-паркові комплекси, місця пам'яті та об'єкти новітньої історії. == Одноденні маршрути == Для короткої поїздки зручно використовувати Суми як базу. {| class="wikitable" ! Маршрут !! Орієнтовна відстань !! Час |- | Суми — Тростянець — Суми || близько 100 км || 1 день |- | Суми — Лебедин — Тростянець — Суми || близько 150 км || 1 день |- | Суми — Путивль — Суми || близько 220 км || 1 день |- | Суми — Глухів — Суми || близько 280 км || 1 день |- | Суми — Ромни — Суми || близько 220 км || 1 день |} Сумський міський туристичний путівник раніше пропонував одноденні поїздки до Миропілля та Могриці, Тростянця і дендропарку «Нескучне», Путивля та Спадщанського лісу, а також Глухова. == Застереження == Сумська область є прикордонним регіоном України та перебуває під постійною загрозою ракетних, авіаційних і артилерійських обстрілів. Безпекова ситуація в окремих районах може швидко змінюватися. Перед початком подорожі необхідно перевірити актуальну інформацію про безпекову ситуацію, можливі обмеження на пересування та доступ до окремих населених пунктів і туристичних об'єктів. Особливо це стосується територій поблизу державного кордону з Росією. Не слід прямувати до об'єктів, розташованих на територіях із обмеженим доступом, у прикордонній зоні або поблизу місць бойових дій без офіційного дозволу. Деякі дороги, туристичні об'єкти, музеї та пам'ятки можуть бути тимчасово закриті. Під час повітряної тривоги необхідно негайно пройти до найближчого укриття та дотримуватися вказівок військової адміністрації й місцевих органів влади. Не варто фотографувати або публікувати інформацію про розташування військових об'єктів, блокпостів, засобів протиповітряної оборони та інших об'єктів, які можуть мати військове значення. Інформація про розклад громадського транспорту, стан доріг, режим роботи музеїв та доступність окремих пам'яток може змінюватися. Перед поїздкою її слід перевірити за актуальними офіційними джерелами. Мандрівка здійснюється на власний ризик. Безпека має бути пріоритетнішою за виконання туристичного маршруту. == Куди далі == Залежно від напрямку подорож можна продовжити до сусідніх областей. * з [[Глухів|Глухова]] — до [[Новгород-Сіверський|Новгорода-Сіверського]] та [[Батурин]]а; * з [[Конотоп]]а — до Батурина та [[Чернігів]]а; * з [[Ромни|Ромен]] — до [[Лубни|Лубен]] і [[Полтава|Полтави]]; * з [[Охтирка|Охтирки]] — до [[Харків]]а; * із західної частини області — до [[Прилуки|Прилук]] та інших історичних міст Чернігівщини. == Див. також == * [[Меморіальні місця Сумщини]] {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} 7w839cebaf1o25fxdzv2v0e35i07xeo 1 4467 42959 2026-08-15T16:30:18Z Андрій Гриценко 2491 Створена сторінка: {{Cultural Heritage and Notable Personalities 2026}} 42959 wikitext text/x-wiki {{Cultural Heritage and Notable Personalities 2026}} 7gebltm0grgea1zo0i69fmj0t1c0yeb