Список операційних систем

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Шаблон:Список

Зміст

[ред.] Класифікація операційних систем

Операційні системи можуть бути класифікованими по базовій технології (Юнікс-подібні чи схожі на Windows), типу лицензії (комерційна чи вільна), чи розвивається в даний час (застарілі DOS чи NextStep або сучасні Linux і Windows), для робочих станцій (DOS, Apple), або для серверів (AIX), ОС реального часу і вбудовані ОС (VxWorks,QNX), PDA, чи спеціалізовані (керування виробництвом, навчання тощо).

[ред.] Ранні, що мають історичне значення

  • CTSS (The Compatible TimeShare System, розроблена в MIT)
  • Incompatible_Timesharing_System (The Incompatible Timeshare System, разроблена в MIT для серверів DEC 10 / 20)
  • операційна система THE (розроблена Едсгером Дейкстрою та іншими)
  • Multics (проект Bell Labs, GE, і MIT)
  • Master programme розроблена Leo Computers, Leo III в 1962.

[ред.] Ранні, комерційні

  • Apple Computer (ранні версії знаходилися в ROM разом з інтерпретатором мови Integer BASIC; пізніші версії вкомплектовувались Microsoft BASIC)
  • Commodore PET, Commodore 64, і Commodore VIC-20,
  • Найперші IBM-PC (3 ОС вийшли в світ UCSD p-System, CPM-86, PC-DOS)
  • Sinclair Micro і QX
  • TRS-DOS, ROM OS (покращений інтерпретатор Microsoft BASIC з підтримкою файлової системи)
  • TI99-4
  • Flex (від Technical Systems Consultants для мікрокомп'ютерів, побудованих на Motorola 6800: SWTPC, Tano, Smoke Signal Broadcasting, Gimix, інші)
  • FLEX9 (від TSC на основі Motorola 6809)
  • міні-FLEX (від TSC для 5.25" дискет на 6800 машинах)

[ред.] Комерційні

[ред.] Acorn

  • Arthur
  • ARX
  • RISC OS
  • RISCiX

[ред.] Amiga

  • AmigaOS
  • MorphOS

[ред.] Atari ST

  • TOS
  • MultiTOS
  • MiNT

[ред.] Apple/Macintosh

[ред.] Корпорація Be

[ред.] Novell

  • Netware 3.x, в тому числі Netware v3.12
  • Netware 4.x
  • Netware 5.x
  • Netware 6.x

[ред.] DEC/Compaq/HP

  • AIS
  • OS-8
  • ITS (для PDP-6 та PDP-10)
  • TOPS-10 (для PDP-10)
  • TOPS-20 (для PDP-10)
  • WAITS
  • TENEX (от BBN)
  • RSTS/E (працювала на кількох типах машин, в основному PDP-11)
  • RSX-11 (багатокористувацька, багатозадачна ОС для PDP-11s)
  • RT-11 (однокористувацька для PDP-11)
  • VMS (від DEC для серії комп'ютерів VAX, пізніше переіменована в OpenVMS)
  • HP-UX від HP
  • OSF/1 (від DEC; двічі переіменовувалась, спочатку в Digital UNIX, потім на Tru64)

[ред.] IBM

  • IBSYS
  • OS/2
    • OS/2 v1.0 Вийшла в грудні 1987. OS/2 1.00 була першою операційною системою з вбутованим багатозадачним режимом i80286.
    • OS/2 v1.10SE В жовтні 1988 року вийшла OS/2 версії 1.10SE (Standard Edition).
    • OS/2 v1.10EE 1989 рік.
    • OS/2 v1.20 1989 рік. В листопаді версії OS/2 1.20 (SE и EE) запропонували користувача покращений Presentation Manager.
    • OS/2 v1.30 1991 рік. Так само версії SE та EE)
    • OS/2 v2.00 Весна 1992 року. Це перша OS/2 система, що потребувала процесора i386 з його захищеним режимом.
    • OS/2 v2.10 Травень 1993 року. Для зниження ціни на свої продукти в кінці 1993 року IBM випустила версію OS/2 2.11, що не містила підсистему Win-OS/2
    • OS/2 v3.0 "Warp" і "Warp Connect" В жовтні 1994 року презентовано OS/2 Warp3.
    • OS/2 v4.0 "Merlin" Верересень 1996 року.
    • OS/2 Warp 4.5 Server for E-business "Aurora" В квітні 1999-го на ринку представлено новий продукт IBM OS/2 Warp4.5 Server for E-business (Aurora). Подальші оновлення отримали імена CP1 та CP2 (Convenience Package), що базувалися Aurora.
    • FreeOS Перший проект створення вільної OS/2
    • osFree TPE В грудні 1999 року розпочато роботу над osFree TPE, вільним аналогом OS/2 на базі вихідного коду OS/2 v4.0 "Merlin".
    • osFree В 2000 році почато розробку вільного аналога OS/2 на основі L4:Pistachio
    • eComStation 1.x
  • AIX (різновид Unix)
  • AIX/RT
  • AIX/6000
  • AIX PC
  • AIX/ESA
  • AIX/370
  • AIX 5L
  • OS/400
  • VM/CMS
  • DOS/360
  • DOS/VSE
  • OS/360 (перша ОС для архітектури System 360)
  • MFT (пізніше називається OV/VS1)
  • MVT (пізніше називається OV/VS2)
  • SVS
  • MVS (новіший різновид MVT)
  • TPF
  • ALCS
  • OS/390
  • z/OS, наступна версія IBM OS/390
  • z/VM (новіший різновид VM)
  • z/VSE (новіший різновид VSE)
  • Basic Operating System (перша ОС, реалізована для архітектури System 360)
  • PC-DOS OEM версія MS-DOS, пізніше дороблялася самостійно.
  • ОС ЕС ЭВМ серія не-IBM'івських IBM-сумісних операційних систем

[ред.] ICT/ICL

  • GEORGE
  • VME
  • DME
  • TME

[ред.] Microsoft

  • MSX-DOS
  • MS-DOS
  • Microsoft Windows
    • Windows 1.0
    • Windows 2.0 (для 80286)
    • Windows 3.0 перша версія, що мала комерційний успіх
    • Windows 3.1
    • Windows 3.11
    • Windows 95
    • Windows 98
    • Windows ME
    • Windows NT
    • Windows NT 3.5
    • Windows NT 4.0
    • Windows 2000 (по-іншому Windows NT v5.0)
    • Windows XP (внутрішньо базується на Win2K; 2 версії: Home і Professional)
    • Windows Server 2003
    • Windows Vista
  • Xenix (ліцензована версія Unix; продана SCO в 1990х)
  • Windows CE (compact edition — компактна редакція, для карманних комп'ютерів)
  • Pocket PC, Windows Mobile — сучасні версії Windows CE

[ред.] Strawberry Development Group.

  • EROS
  • CapROS

[ред.] Sun Microsystems

  • SunOS, Unix-подобная
  • Solaris, Unix-подібна, базується на SunOS 4.x (Solaris 1.x) і SunOS 5.x (Solaris 2.x, 7 і наступні)
  • Java Desktop System

[ред.] Інші комерційні Unix-подібні і інші POSIX-сумісні ОС

  • Aegis/OS (Apollo Computer)
  • Cromix (Unix-emulating OS from Cromemco)
  • Coherent (Емулює Unix ОС від Mark Williams Co. для персональних комп'ютерів)
  • DNIX
  • Dynix
  • Idris
  • IRIX від SGI
  • NeXTSTEP
  • OPENSTEP
  • OS-9 Unix-подібна RTOS. (Емулює Unix ОС від Microware для процесора Motorola 6809)
    • OS-9/68k (Емулює Unix ОС від Microware для процесора Motorola 680x0; створена з OS-9)
    • OS-9000 (портативна емуляція Unix від Microware; одна з реализацій призначена для Intel x86)
  • Plan 9 (мережева ОС, разроблена Bell Labs Computer Research)
  • Inferno (мережева ОС, разроблена Bell Labs Computer Research)
  • QNX (POSIX, мікроядерна операційна система; використовується, в основному, у вбудованих системах реального часу)
  • Rhapsody
  • RiscOS
  • SCO UNIX (від Santa Cruz Operation, куплена компанією Caldera, пізніше преіменованою в SCO)
  • System V (реалізація AT&T Unix, 'SVr4' 4й реліз). Фактично останній "чистий" UNIX. Всі решта зазвичай називають UNIX подібними...
  • UNIflex (Емулює Unix ОС від TSC для DMA-сумісних, Motorola 6809 з розширеною адресацією, наприклад, SWTPC, GIMIX, …)
  • Ultrix (перша версія Unix для VAX і PDP-11 від DEC, базується на BSD)
  • UniCOS

[ред.] Вільні

[ред.] Open Source Unix-подібні

  • BSD (Berkeley Software Distribution, реалізація Unix для DEC VAX)
    • 386BSD (одна з open source варіацій BSD)
    • FreeBSD (одна з open source варіацій BSD)
    • OpenBSD (одна з open source варіацій BSD)
    • NetBSD (одна з open source варіацій BSD)
    • DragonFly BSD (одна з open source варіацій BSD)
    • PC BSD (одна з open source варіацій BSD)
    • Midnight BSD (одна з open source варіацій BSD)
  • GNU/Hurd (ОС реалізована як набір серверів, що працюють на мікроядрі Mach)
    • Hurd/L4 (ОС реалізована як набір серверів, що працюють на мікроядрі L4)
  • GNU/Linux (див. Linux)
  • OpenSolaris (проект по відкриттю кодів Solaris)
  • Plan 9 (розподілена ОС, що розроблена Bell Labs)
    • Plan B (розподілена ОС, пішла від Plan 9)
    • Off++ (розподілена ОС, пішла від Plan 9)
  • Inferno (віртуальна ОС, розроблена Bell Labs)
  • SSS-PC (Розроблена в Токійському Університеті)
  • KolibriOS

[ред.] Дослідницькі Unix-подібні

  • UNIX (розроблена Bell Labs в 1970 році, ідея Ken Thompson)
  • Mach (від розробників ядер ОС в CMU; див. NeXTSTEP)
  • Minix (навчальна ОС від Andrew S. Tanenbaum)
  • Amoeba (розроблена Andrew S. Tanenbaum)

[ред.] Дослідницькі не-UNIX

  • AROS - Amiga Research OS, AmigaOS-подібна для процесорів x86
  • Nemesis дослідницька ОС від Кембріджського Університету — подробиці (на английском) [1]
  • TUNES, 1994
  • V (operating system) Stanford, рінні 1980е

[ред.] Дискові операційні системи

  • QDOS (разроблена Seattle Computer Products для нових процесорів Intel 808x; також відома як SCP-DOS; ліцензована Майкрософт — стала MS-DOS/PC-DOS)
    • MS-DOS (розроблена Microsoft для IBM PC сумісних машин)
    • PC-DOS (версія DOS від IBM для PC)
    • DR-DOS (MS-DOS сумісна ОС від Digital Research, потім Novell, Caldera, Siemens AG ..; на теперішній час використовується в специфічних завданнях) [2]
    • FreeDOS (Вільний ДОС, мета — 100% сумісність з MS-DOS) [3]
    • ROM-DOS (MS-DOS сумісна ОС від Datalight для вбудованих систем) [4]
  • GEM (графічний інтерфейс користувача для MS-DOS / DR-DOS від Digital Research)

[ред.] Авторскі/внутрішні, не-UNIX та інші

  • AOS, нова назва Bluebottle (операційна система Oberon)
  • AROS Open source (Amiga® Research Operating System) [5]
  • AtheOS (развиваеться на базі вітки Syllable)
  • Bluebottle (див. AOS)
  • Control Program/Monitor (CP/M)
    • CP/M-80 (CP/M для intel 8080/8085 і Zilog Z80 від Digital Research))
    • CP/M-86 (CP/M для Intel 8088/86 от Digital Research)
    • MP/M-80 (багатопрограмна версія CP/M-80 від Digital Research)
    • MP/M-86 (багатопрограмна версія CP/M-86 від Digital Research)
  • UCSD p-System (портативне середовище програмування/операційна система/віртуальна машина, розроблена студентами университетів Каліфорнії і Сан-Діего; керується Професором Ken Bowles; написана на мові Паскаль)
  • FLEX9 (від TSC для Motorola 6809; спадкоемець FLEX, що працював на Motorola 6800)
  • JavaOS
  • SSB-DOS (від TSC для Smoke Signal Broadcasting; різновид [FLEX]])
  • DESQView (базатовіконний графічний інтерфейс користувача для MS-DOS, 1985)
  • GEOS
  • NewOS open source
  • операційна система Oberon/(розроблена ETH-Zurich Niklaus Wirth і іншими) для робочих станцій Ceres і Chameleon. див. також Oberon (мова програмування)
  • osFree (open source варіант OS/2, [6])
  • TripOS, 1978
  • VisiOn (перший графичний інтерфейс користувача для PC, комерційного успіху не мав.)
  • VME від International Computers Limited (ICL)
  • MorphOS (від Genesi)
  • NetWare (від Novell)
  • NeXTStep (більш-менш впроваджений в Mac OS X компанією NeXT)
  • Pick (ліцензована і переіменована)
  • Primos від Prime Computer (іноді пишеться PR1MOS чи PR1ME)
  • OSD/XC від Fujitsu-Siemens (BS2000 портована для емуляції на Sun платформи SPARC)
  • OS-IV від Fujitsu (базується на ранній MVS від IBM)
  • MSP від Fujitsu (спадкоємець OS-IV)
  • SkyOS (комерційна ОС для PC) [7]
  • Haiku-OS вільний клон BeOS

[ред.] Siemens AG

  • BS1000
  • BS2000
  • BS3000 (функціонально схожа на OS-IV і MSP від Fujitsu)
  • VM2000

[ред.] «Домашні» OS

  • LainOS (проект заснований на FreeBSD. Навіяний GUI «Navi» із «Serial Experiments Lain»)
  • MenuetOS
  • Miraculix
  • ReactOS (вільний клон Windows NT)
  • Panalix
  • Syllable
  • Trion Operating System
  • Вісопсіс (VISOPSYS — Візуальна операційна система)
  • UzhOS

[ред.] Операційні системи для БК

Операційні системи, що працюють на БК-0010, БК-0010-01, БК-0011 та БК-0011М

  • ANDOS
  • MK-DOS
  • CSI-DOS
  • NORD
  • ОС БК-11 (варіант RT-11)
  • AO-DOS
  • BASIS
  • DOSB10
  • PascalDOS
  • MicroDOS
  • DX-DOS
  • HC-DOS
  • RT-11 (у зовнішньому ПЗУ)
  • NORTON-БК
  • РАМОН
  • KMON
  • Turbo-DOS

[ред.] Прикладні системи

[ред.] Надолонник (PDA)

  • Palm OS від Palm Inc; тепер підрозділ PalmSource
  • Pocket PC, Windows Mobile від Microsoft
  • EPOC спочатку від Psion (Великобританія), в даний час розробляється Symbian, під маркою Symbian OS
  • Windows CE від Microsoft
  • Linux в Sharp Zaurus

[ред.] Смартфони

  • Windows CE
  • Linux MontaVista Linux в Motorola's A760, E680
  • Symbian OS

[ред.] Маршрутизатори

  • CatOS від Cisco
  • IOS від Cisco
  • JUNOS від Juniper Networks
  • LinkBuilder від 3Com
  • MikroTik RouterOS від MikroTik
  • PIX OS від Cisco

[ред.] МініАТС

  • Orix від Avaya

[ред.] Мікроконтролери, операційні системи реального часу

  • Contiki
  • eCos
  • INTEGRITY
  • ITRON
  • LynxOS [8]
  • Montavista Linux
  • Nucleus
  • QNX
  • OS-9 від Microware
  • OS-9000 від Microware
  • OSE від ENEA
  • OSEK
  • RDOS
  • RTEMS спочатку розробка велася на замовлення МО США, зараз opensource (GPL-like ліцензія)
  • RTOS
  • ThreadX
  • TRON OS разробник — Ken Sakamura
  • uC/OS-II для мікроконтролерів
  • µCLinux
  • VxWorks

[ред.] Видумані операційні системи

Неіснуючі операційні системи, що згадуються в жартах, книгах, фільмах тошо

  • ALTIMIT_OS — Із світу .hack
  • Hyper OS — З Patlabor
  • Wheatonix — першоквітневий жарт.
  • Digitronix — з The Hacker Files
  • Luna/X — Першоквітневий жарт системи Google у 2004 році. [9]

[ред.] Дивись також

Операційна система

[ред.] Посилання