Маркуші (Бердичівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Марку́ші

До півдня від Чорного шляху в долині річки Глибока розташовувався хутірець, що називався Маркушівці. Це був час воєводи Острозького на Україні й канцлера Яна Замойського в Польщі.

Річка Глибока Долина впадає в ріку Гнилоп’ять. На центральній вулиці збереглися вікові липи. Наприкінці села був млин. За селом розташовуються урочища «Дубина», «Кам’янка», «Широка», «Назарова руда», «Хутір» і «Мад’ярщина».

У церковному літописі, що зберігається в Житомирському обласному державному архіві, записано: «З переказів старожилів відомо, що тут не було жителів, а всю місцевість покривав суцільний ліс, що належав князеві Радзивілу й у цьому лісі оселилася якась людина зі своїм батьком-стариком, від чого й селище це, коли біля нього почали селитися різні вихідці й біглі одержав назву Маркуші (від слова Марко, ласково Маркуша).

А що це селище спочатку складалося з людей збірних, то це доводять існуючі дотепер прізвища, що виражають собою місцевості, звідки виходили наші предки: Бесараб – з Бессарабії, Поліщук – з Полісся, Іщук – від слова «шукаючий».

  • * *

Перше письмова згадка про село Маркуші збереглася в Інвентаризації маєтків від 7 жовтня 1593 року з вирахуванням селян, міщан і їх повинностей панам Тишкевичам-Логойським. У ньому згадуються: «Выше села Быстрика в верховьях речки Быстрика сельцо Маркушовцы (владелец пан Кросвицкий О. Б.) имеет девять домов крестьянских хозяйств, которые татары сожгли, а людей забрали нынешнего 1593 года, теперь пустое, никого нет» (Архів Південно-Західної Росії: Пер. с польського, ч. VI, т. I, 1876, с. 228).

У більш пізньому документі від 2 червня 1728 року село Маркуші зустрічається в скарзі дворянина Яна Красовського на овручського мірошника Йосипа Звершховського про погрози останнього за те, що Красовський прийняв у себе біглих селян, що не побажали жити у Звершховського, що був посесором (орендарем) села Маркуші (Архів Південно-Західної Росії: Пер. с польського, ч. VI, т. I, 1876, с. 328-329).

Село Маркуші згадується так само В географічному словнику, де сказано, що Маркуші сіло Бердичівського повіту, лежить в 7 кілометрах на південний захід від Бердичева, розташовано в глибокій долині над струмком, належить Юлію Маршицькому. Більш повну характеристику села Маркуші можна знайти в «Сказаниях о населённых местностях Киевской губернии». Киев, 1864, стр. 193, Л. Похилевича и в «Списках населённых мест Киевской губернии».


Земля Це незавершена стаття з географії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.