Святий Дух

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Святий Дух у вигляді голуба з вітража Собору Св. Петра у Ватикані.
Святий Дух у вигляді голуба з вітража Собору Св. Петра у Ватикані.

Святий Дух (івр.: רוח הקודש Ruah haqodesh, гр. Пневма) — Третя Особа єдиного Бога, Святої Трійцi. Єдиний Бог є Триiпостасний: Отець, Син i Святий Дух. Тому всi три Особи Пресвятої Трійцi мають одне Божественне єство i одну Божественну волю.

Зміст

[ред.] Особа Святого Духу і її природа

"Владико, Боже, Отче Вседержителю, Господи, Сину Єдинородний Iсусе Христе i Святий Душе, єдине Божество" (мол. 3-го Часу), - так молиться св. Церква.

Таким чином, Отець є Бог, Син є Бог i Святий Дух є Бог; однак це не три Боги, а єдиний Бог, Триiпостасне Божество, Свята Тройця. Тому в молитвi до Святої Трійцi звертаються як до єдиного Бога. Бог - єдиний за Своїм єством, за природою, Безпочатковий, Вiчний, Всюдисущий, Всеблагий, Вседосконалий, Творець, Вседержитель, Господь i Владика всього творiння видимого i невидимого.

Всi три Особи Пресвятої Трійцi за природою Своєю єдинi i нероздiльнi, хоча iпостасно, тобто у Особах, роздiленi. Отець не є нi Син, нi Святий Дух; Син не є нi Отець, нi Святий Дух; Дух Святий не є нi Отець, анi Син. Однак Отець є єдине з Сином i Святим Духом. Син - єдине з Отцем i Святим Духом. Дух Святий - єдине з Отцем i Сином. Тому Свята Церква iменує Трійцю Єдиносущною i Нероздiльною.

Всi три Особи Пресвятої Трійцi за своїм буттям вiчнi. Отець не перше Сина i Святого Духа; i Син i Святий Дух не пiсля Отця; але як вiчний Отець, так вiчний Син, так вiчний i Святий Дух. Тому Свята Церква iменує Отця "Безпочатковим", Сина - "Спiвбезпочатковим", i Святого Духа - "Спiвприсносущим". Всi три Особи Пресвятої Трійцi рiвнi за силою i владою. Немає мiж ними нi бiльшого, нi меншого, але який Отець, такий i Син, такий i Святий Дух. Тому свята Церква величає Святу Тройцю Рiвносильною i Рiвночесною.

Всiм трьом Особам Святої Трійцi належить однакова слава, честь i поклонiння. "Достойно i праведно є поклонятися Отцю, i Сину, i Святому Духу". (пiсн. на лiт.).

[ред.] Окремі дiї Святого Духа і Осіб Святої Тройцi

Що стосується дiй Божественних, то, хоча всi вони здiйснюються Святою Трійцею, однак найважливiшi дiї належать переважно кожнiй Особi окремо, але не без спiвучастi також iнших Осiб Святої Тройцi. Так, Богу Отцю належить творення i промисел про свiт, Сину Божому - спасiння, а Духу Святому - оживлення всього творiння. Отець створив свiт силою Сина i сприянням Святого Духа. Син Божий спас свiт за волею Отця благодаттю Святого Духа. Дух Святий оновлює i освячує свiт, Вiн сходить вiд Отця за сприянням Сина.

  • Бог Отець є найбiльший Благодiйник, тому що викликав людей iз небуття, вшанував їх Своїми образом i подобою, не залишив їх пiсля грiхопадiння, а надiслав Свого Єдинородного Сина спасти їх i Пресвятого Духа - освятити їх.
  • Бог Син є найбiльший Благодiйник, тому що пiсля нашого грiхопадiння через порушення заповiдi Божої у раю, Вiн прийняв на Себе всю вiдповiдальнiсть i тягар нашого грiха i для нашого спасiння втiлився у наше єство, жив серед нас, страждав, помер i воскрес.
  • Дух Святий є найбiльший Благодiйник, тому що, не зважаючи на Свою Святiсть, Вiн не вiдкинув грiшних i нечистих людей, освятив Своєю благодаттю Церкву i все, що в нiй, укрiплює, зцiлює вiд хвороб, оживляє мертвих духовно.

[ред.] Святий Дух - обiцяний Христом Утiшитель

Ісус Христос, розлучаючись зi Своїми учнями перед голгофськими стражданнями, обiцяв послати iншого Утiшителя - Святого Духа. "Я ублагаю Отця, - сказав Вiн, - й iншого Утiшителя дасть вам, щоб був з вами повiк, Духа iстини" (Iн. 14, 16-17). I пiсля Свого Воскресiння, явившись апостолам, Христос велiв їм не вiдлучатися з Єрусалима: чекати обiцяного Утiшителя. I ось настав день, коли Господь виконав Свою обiцянку. У п`ятдесятий день пiсля Свого Воскресiння Вiн посилає вiд Свого Отця Божественного Духа, Який зiйшов на апостолiв у виглядi вогненних язикiв i надiлив їх Божественними дарами. Своїм незвичайним явленням Святий Дух ясно вiдкрив Своє Божество i показав таїну Святої єдиносущної i нероздiльної Трійцi. Бог Отець послав у свiт Свого Сина, а Син Божий - Iсус Христос - послав вiд Отця Святого Духа. Ось чому св. Церква закликає на поклонiння Святiй Трійцi. "Прийдiть, люди, Триiпостасному Божеству поклонiмося", - спiває вона. Ось чому свято на п`ятдесятий день пiсля Пасхи називаєтся днем Святої Тройцi.

Здiйснюючи святкування на славу Пресвятої Тройцi, Церква вчить людей сповiдувати Тройцю:

" Єдиного Тебе, в трьох Лицях Бога всiх оспiвую, - Отця, i Сина, i Духа Святого" (вел. кан. Троїцьк.). Так Церква богомудрствує, викладаючи найвеличнiший i незбагненний догмат святої вiри, наслiдуючи повелiння Спасителя, яке Вiн дав святим апостолам пiсля воскресiння: "Йдiть, навчайте всi народи, хрестячи їх в iм`я Отця, i Сина, i Святого Духа" (Мф. 28, 19), i слова св. ап. Iоана Богослова: "Троє свiдчать на небi: Отець, Слово i Святий Дух; i Цi троє - єдине" (1 Iн. 5, 7).

" Єдиного Тебе Бога оспiвую". Отже, Бог і християни, наслiдуючи Божественне Одкровення i керуючись вченням св. Церкви, вiрують у єдиного Бога, i нiякого iншого Бога, крiм єдиного iстинного Бога, не знають.

" Єдиного Тебе у трьох Лицях Бога оспiвую, - Отця, i Сина, i Духа Святого". Що означає триєдиний? У Лицях, або Особах, або Iпостасях. У єдиному Божествi три Божественних Iпостасi - Отець, Син i Святий Дух - Свята Трійця. Так християни вiрують за вченням Церкви.

Перше Лице, або Особа Святої Трійцi, є Бог Отець, Який нi вiд кого не народжується i не сходить. Друга Особа - Син Божий, який превiчно народжується вiд Отця. Третя Особа - Святий Дух, Який превiчно сходить вiд Отця. Про Бога Отця Сам Спаситель наш засвiдчував: "Славлю Тебе, Отче, Господи неба й землi" (Мф. 11, 25). Про превiчне народження Сина Божого вiд Отця Сам Син Божий говорить у псалмi Давидовому: "Господь каже до Мене: Син Мiй єси Ти, Я породив Тебе сьогоднi" (Пс. 2, 7). Вiчне сходження Духа Святого вiд Отця вiдкрив нам Спаситель наш Iсус Христос в останнiй Своїй бесiдi з апостолами: "Коли ж прийде Утiшитель, Якого Я пошлю вам вiд Отця, Дух iстини, Який вiд Отця сходить, Вiн буде свiдчити про Мене" (Iн. 15, 26).

[ред.] Святий Дух – це Особа

Святе Письмо доводить, що Святий Дух – це Особа, Йому властиві риси думаючої і діючої згідно з його статусом істоти. Отже:

  • Дух Святий вчить і нагадує (Ін. 14, 26),
  • перебуває зі своїм народом (Ін. 14, 17),
  • пробуває у нас (1 Кор. 3,16),
  • свідчить про Ісуса (Ін. 15, 26),
  • відкриває людям очі і світові виявить про гріх, і про правду, і про суд" (Ін. 16, 8),
  • чує, говорить, повідомляє, наводить на правду (Ін. 16, 13),
  • надихає. Він є мовою пророків (2 Пт. 1, 21),
  • говорить через Святе Письмо, промовляє до Филипа (Ді 8, 29),
  • закликає служити (Ді 13, 2),
  • обдаровує різних людей зі своєї волі (1 Кор. 12, 8-11),
  • є нашим заступником (Рим. 8, 26),
  • усе бо досліджує, навіть Божі глибини (1 Кор. 2, 10-11),
  • добрий (Неєм. 9, 20).

Це властивості особи (любити, говорити, слухати, роздавати дари кому хоче і скільки хоче), а не предмета чи енергії.

Святе Письмо вчить трактувати Святого Духа як Особу Божу і, в зв'язку з цим: забороняє Його засмучувати (Еф. 1, ЗО), зневажати (Євр. 10, 29), чинити Йому спротив (Ді 7, 5), богохулити (Мт. 12, 31), неславити (Ді 5, 3). Чи можна обмовити, засмутити, зневажити енергію? Якби Святий Дух був тільки енергією, а не Особою Божою, тоді людина могла б нею керувати, як керує електричною чи атомною енергією. А Духа Святого треба любити, бути Йому послушними і не ображати Його.

[ред.] Діяння Святого Духа у світі

Церква вчить, що Святий Дух постійно діє і перетворює тих, хто підкорюється йому, що Святий Дух діє зараз у світі, що Святий Дух, що всюди є і все наповняє, діє зараз в нас. Але щоб краще зрозуміти діяння Святого Духа, читаємо у Діяннях Апостолів, що учні Христові під час спільної молитви зненацька почули шум з неба, наче подув буйного вітру, який сповнив дім, де вони перебували.

Вітер у Святому Письмі є символом невидимої сили. Ісус одного разу сказав Никодимові: „Святий Дух, неначе вітер, що віє куди забажає. І ніхто не знає звідки приходить і куди відходить”. Вітер має страшну силу. Але ця сила невидима тому що вітер ніхто не бачить. Подібно й Церква, спільнота віруючих, наповнена Святим Духом, сильна, як вітер. Невидимою силою Святого Духа вірні чинять могутні діла Господні, бо сила Святого Духа – це сила воскреслого Христа. Ніхто й ніщо не може її стримати ані перемогти. Вороги можуть вбивати єпископів, священиків, монахів, монахинь, вірних, але Церква завжди буде. Навіть „ворота пекельні не можуть її подолати”, сказав Христос. Сила, що Дух дає Церкві, не потребує ніякої зовнішньої підпори, помочі. Вона зовсім незалежна від зовнішніх обставин. Вона перетворює людей з нутра. Справа Церкви, перш за все, є внутрішньою справою. Тільки Божа сила може перетворити людські серця. Тільки невидима сила Святого Духа, невидима як вітер, може запалити людські серця вогнем божественної любові.

Знову читаємо у Діяннях, що коли Святий Дух зійшов на тих, хто разом молилися „з’явилися їм вогненні язики, мов вогонь, і осіли на кожному з них”. Вогонь у Святому Письмі має подвійне значення. Вогонь є символом очищення. Вогонь спалює сміття. Випалює все те, що лихе, шкідливе, непотрібне. Вогонь теж є символом ревності, ентузіазму, запалу. Кажемо, що людина з запалом береться до діла. У Старому Завіті пророк Єремія каже про Боже Слово, що „в моїм серці палаючий вогонь”.

Після зустрічі з воскреслим Христом в дорозі до Емаусу, учні його казали один до одного: „Чи не палало у нас у грудях, як він промовляв до нас в дорозі та вияснював нам Писання?” Св. Йоан Хреститель провістив, що „Ісус хреститиме Духом і вогнем”. Вогнені язики, які в день П’ятидесятниці осіли на Христових учнях, означають, що їхні серця запалились вогнем Божої любові. Перші християни були так сильно об’єднані у тій Божій любові, що, як пише св. Лука, „люди, які увірували, мали одне серце й одну душу. Жоден з них не терпів недостачі. Бо хто мав поле чи дім – продавали, і заплату за продаж приносили та й клали в ногах апостолів, і роздавалося кожному, хто потребу в чім мав” (Ді 4:32). Іншими словами, після Заслання Святого Духа у християнських спільнотах панувала жертвенна Христова любов, милосердя, так, що погани про них казали: „Дивіться, як вони себе взаємно люблять”.

[ред.] Плоди Святого Духа

Дія Святого Духа відбулася не тільки в апостолах. Святий Дух діє в Церкві у всі часи. Зокрема, християни, укріплювані божественною благодаттю, не боялися гонінь, мук і смерті за віру. Благодаттю Святого Духа подвижники поборювали свої пристрасті. В часи державного атеїзму, коли здавалося б могутня сила держави мала всі можливості побороти Церкву, Святий Дух укріпив віру, з’явилися тисячі нових мучеників і сповідників.

Церква вчить, що і в наш час діє благодать Святого Духа. Хоч вона і не видима, але стає видимою через свої плоди. Віруючі, які вірять у Святу Трійцю, в Ісуса Христа, за словами апостола Павла мають цю віру, як дар благодаті Святого Духа. Про дію благодаті також свідчать любов, мир, довготерпіння, стриманість. Тому в тих, хто має віру і має любов, діє благодать Святого Духа. Це означає, що не праві ті, хто бажає обмежити дію благодаті, взяти на себе право вказувати: “Тут є благодать, а тут її немає”. Благодаті Святого Духа немає там, де сіється ворожнеча і ненависть, бо любов і ненависть не сумісні.

[ред.] Біблійні Імена Святого Духа

Дух Святий має імена, як кожна особа. Біблія дає Йому багато імен, подібно як Богу Отцю і Синові Божому. Сам Ісус сказав: "Йдiть, навчайте всi народи, хрестячи їх в iм`я Отця, i Сина, i Святого Духа" (Мт. 28, 19).

Дух Святий є:

Наведені приклади підтверджують особу Святого Духа, який є істинним Богом, третьою Особою Божою, рівною з Отцем і Сином Божим.

Для Свідків Єгови Святий Дух – це не третя Божа Особа, а тільки звичайна енергія, сила, вітер, тобто "діюча сила Єгови", якою Він послуговується. Тому "Дух Святий" вони завжди пишуть з малої літери. Свідки Єгови заперечують, що Святий Дух – Бог. Навпаки, вони вчать, що Святий Дух являє собою безособову силу, на кшталт електричного струму.

[ред.] Водохрещення Святим Духом і таїнство прийняття дарів Святого Духа

Духом Святим прощються всі гріхи у водохрещенні. Водохрещення Святим Духом є Божою дією, окремим від звертання, що дає віруючому повноваження для святого життя і свідченням, що є, для навколишніх.

Миропомазання - християнське таїнство прийняття дарів Святого Духа, обряд після прийняття хрещення. Творячи знак хреста на чолі, ніздрях, устах, вухах, грудях, руках, ногах новопросвіченого священик помазує його св. миром та проказує при кожному помазуванні слова: «Печать дара Духа Святого».

[ред.] Зовнішні лінки