Житомирська область
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Житомирська область | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
| Основні дані | |||||
| Країна: | Україна | ||||
| Утворена: | 22 вересня 1937 року | ||||
| Код КОАТУУ: | 18000 | ||||
| Населення: | 1389 293 (2005) | ||||
| Площа: | 29832 км² | ||||
| Густота населення: | 46,62 осіб/км² | ||||
| Телефонні коди: | +380-41 | ||||
| Обласний центр: | Житомир | ||||
| Райони: | 23 | ||||
| Міста: обласного значення |
5 6 |
||||
| Райони в містах: | 2 | ||||
| Смт: | 43 | ||||
| Села: | 1590 | ||||
| Селища: | 33 | ||||
| Селищні ради: | 40 | ||||
| Сільські ради: | 580 | ||||
| Номери автомобілів: | AM | ||||
| Інтернет-домени: | zhitomir.ua; zt.ua | ||||
| Обласна влада | |||||
| 10014 м.Житомир, майдан Рад,1 | |||||
| Веб-сторінка: | http://www.zhitomir-region.gov.ua | ||||
| Голова ОДА: | Синявська Ірина Максимівна | ||||
Житомирська область розташована на півночі України в межах Поліської низовини, на півдні в межах Придніпровської височини. На півночі межує з Республікою Білорусь, на сході з Київською , на півдні з Вінницькою, на заході з Хмельницькою та Рівненською областями України.
[ред.] Історія
100 тисяч років тому на території Житомирської області вже мешкали первісні люди. До найдавніших палеолітичних стоянок відноситься Радомишльська на річці Тетереві та стоянки поблизу сіл Довчиничі, Клинці Овруцького і Колодяжне - Дзержинського районів. Люди тут жили первісними родами і займалися переважно мисливством.
Пам'ятки трипільської культури виявлені на території сіл Троянова Житомирського, Райки Бердичівського, Паволоч Попільнянського районів та в інших місцях. Пам'ятки епох міді і бронзи знайдені в Дзержинському і Житомирському районах, на околицях Житомира.
У 5-7 століттях нової ери територія області була заселена древніми східнослов'янськими племенами: північ - древлянами, центральна частина і південь - полянами, які займались землеробством і скотарством. Древляни займались також мисливством, бджільництвом, виробництвом ювелірних прикрас, торгівлею. У 9 сторіччі з'являються міста, що стають центрами ремесел і торгівлі: Вручий (Овруч), Іскорость (Коростень).
У ранньофеодальний період (11 - початок 12 сторіччя) сучасна територія Житомирської області входила до складу міцної (зі столицею в Києві) древньоруської східнослов'янської держави - Київської Русі. Волинь і Полісся, за відомим істориком І.П. Крип'якевичем, належали до слов'янської прабатьківщини, були колискою українського народу.
У другій половині 12 сторіччя, внаслідок розпаду Київської Русі, територія краю увійшла до Київського князівства. У першій половині 13 сторіччя разом з іншими слов'янськими землями, Житомирщина потрапила під ярмо ординських завойовників. У 1350-1360 роках Східною Волинню заволоділи литовці.
У 14-16 століттях більша частина території сучасної Житомирщини входила до складу Київського воєводства, утвореного 1471 році замість Київського князівства. Після Люблінської унії (1569 рік) Литва об'єдналася з Польщею в єдину державу - Річ Посполиту. З цього часу волинські землі були загарбані польськими магнатами. Народ зазнавав гніту від польської шляхти. Тому історичний розвиток краю починається з кінця 16 століття і позначений масовими селянськими повстаннями (Северина Наливайка, Семена Палія, визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, гайдамаччини тощо).
За результатом трьох поділів Польщі (1772, 1793, 1795 роки) Волинь разом з Київщиною і Поділлям увійшли до складу Російської імперії. Територія краю увійшла до складу Волинської і частково до Київської губерній, утворених царським указом в 1797 році. Центром Волинської губернії від 1804 року став Житомир.
Починаючи від 19 століття розвиток економіки Волинської губернії відбувався за умов участі її в єдиному ринку Російської імперії, йшов процес розкладу феодально-кріпосницького ладу й розвитку капіталістичних відносин. Поглиблювався суспільний поділ праці, розвивалася торгівля, зростала кількість міського населення. Однак, не зважаючи на деякий розвиток виробництва і торгівлі, Волинська губернія була однією із економічно відсталих земель.
|
Житомирська область |
|||
|---|---|---|---|
| Райони | Андрушівський • Баранівський • Бердичівський • Брусилівський • Володарськ-Волинський • Ємільчинський • Житомирський • Коростенський • Коростишівський • Лугинський • Любарський • Малинський • Народицький • Новоград-Волинський • Овруцький • Олевський • Попільнянський • Радомишльський • Романівський • Ружинський • Червоноармійський • Черняхівський • Чуднівський | ||
| Міста обласного значення | Бердичів • Житомир • Коростень • Малин • Новоград-Волинський | ||
| Автономія | Автономна Республіка Крим | ||
|---|---|---|---|
| Міста державного значення | Київ • Севастополь | ||
| Області |
Вінницька • Волинська • Дніпропетровська • Донецька • Житомирська • Закарпатська • Запорізька • Івано-Франківська • Київська • Кіровоградська • Луганська • Львівська • Миколаївська • Одеська • Полтавська • Рівненська • Сумська • Тернопільська • Харківська • Херсонська • Хмельницька • Черкаська • Чернівецька • Чернігівська |
||

