Стець Павло Денисович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Павло́ Дени́сович Сте́ць (1935, Новий Стародуб) — учений-металург, заслужений винахідник СРСР.
[ред.] Біографічні відомості
Закінчив Дніпропетровський металургійний інститут. Шість років працював на Сталінському машинобудівному заводі гірничошахтного обладнання, одночасно був викладачем та керівником індійських інженерів з Дургапурського машинобудівного заводу, побудованого за участю СРСР.
З 1964 р. працює в Донецькому науково-дослідному інституті гірничої металургії (старший науковий співробітник, провідний науковець). Читав лекції індійським спеціалістам з металургійного комбінату міста Ранчі. Наукові досліди проводив на металургійних комбінатах Кривого Рогу, Дніпродзержинська, Макіївки, Маріуполя, Магнітогорська, Челябінська, Караганди, Новокузнецька.
[ред.] Наукова діяльність
Захистив кандидатську дисертацію, якої полягала в можливості підвищення довговічності великих форм для виливання сталевих зливок існуючої конструкції. Економічний ефект від впровадження у виробництво цієї розробки на заводах імені Ілліча та «Запоріжсталь» у цінах 1975 року становив 500 тисяч карбованців.
Діяльність останніх років пов'язана з працею на маріупольських металургійних комбінатах «Азовсталь» та імені Ілліча. Провідна тема: якість чавуну, з якого виготовляють ливарні. Паралельно на комбінаті імені Ілліча розпочав роботу над проблемою поліпшення якості сталі.
[ред.] Наукова спадщина
Автор 100 наукових праць, має близько 30 патентів та авторських свідоцтв СРСР за винахідництво.

