Позитивна логіка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Позити́вна ло́гіка — частина числення висловлювань, у певному розумінні незалежна від наявності заперечення. П. л. побудували Д. Гільберт і П. Бернайс (1934), відкинувши від аксіоматики Гільберта єдину аксіому, що містить заперечення.
П. л. можна побудувати, використовуючи лише одну логічну зв'язку — імплікацію (позитивне імплікативне пропозиційне числення).
[ред.] Переваги
Перевага П. л. в тому, що в ній у зручному вигляді представлено зв'язок між класичним та інтуїціоністським численням висловлювань. В. І. Гливенко (1929) зробив висновок, що, додаючи до П. л. певні аксіоми з символом заперечення, можна одержати інтуїціоністське пропозиційне числення, а додаючи до останнього виключеного третього закон — повне (класичне) пропозиційне числення.
[ред.] Література
- Філософський словник

