Угерсько

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.


Зображення:Style-stub.gif Цій статті слід надати енциклопедичного стилю, і, при потребі, відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі.
Ви можете допомогти проекту, зробивши це!


Недалеко від річки Стрий на території Наддніпрянської рівнини й на лівому березі розташоване село Угерсько.

Вирують клекочуть гірські хвилі, дзвінко б’ють бризками об берег, шалено мчать у річку Дністер. Цей в’юнкий говіркий потік вод, який 9 разів заливав місто Стрий, живиться з земної красуні наших Карпат – гори Великий Явірник, висота сягає 1186 метрів.

Село Угерсько лежить у смузі Прикарпаття, 280 метрів над рівнем моря. Первинна назва села – Угерсько, але 7 травня 1946 року його було перейменовано на Яблунівка. За переказами старожилів, с. Угерсько мало назву в другій половині ХІІ ст. Угрини. Перша згадка за архівними документами про село Угерсько, відноситься до 1481 року. А в 1526 році 19 лютого документ згадує, що Угерсько існувало в Древньо –Руській державі. З села Угерсько втік в опришки бідний селянин на ймення Довбушок. Втік тому що скарав пана, якому тоді належало село. Життя селян за часів Австро-Угорщини було безпросвітним, безправним. Школи в селі не було, але на території села було побудовано три корчми. Селяни продавали свої клаптики землі корчмарям-лихварям. На території села знаходився водяний Біндіїв млин.

В 1787 році село Угерсько було віддано Станіславу Гороневському за село Туря Велика і Болехів, Казимиром Понятовським. В 1866 році в селі було закладено фундамент початкової народної школи. У 1867 році вчителем було призначено Павла Жемхівського. Закінчено будову 1881 року.

Жорстокий соціальний і національний гніт, темрява, голод, злидні були невідступними супутниками життя селян. Територія громади села зай мала 1404 га землі, панський двір – 675 га, село налічувало 75 будинків, 250-літню церкву яка в 1920 р. була розібрана. З 1871 по 1895 роки багато молодих людей стали грамотними завдяки вчителю Петру Гнатику. При допомозі священика Льва Горалевича в селі була заснована читальня.

В 1907 році в селі було засновано пожежно-спортивне товариство «Сокіл». На цей час у селі було сформовано два табори селян. В селі було багато бідних селян, які часто бували у корчмі, більшість з них були змушені виїхати на заробітки в США. Керівники села поставили мету знищити п’янство, а потім різними шляхами здобувати освіту, покращити добробут селян. Із села в 1905р. два чоловіка закінчили гімназію, це Ярослав Горалевич – син священика і Євген Гнатик – син Вчителя. Ними було засновано драматичний і хоровий гуртки.

В 1911 році церковний комітет звернувся з проханням на дозвіл будови нової церкви. Відповідальним інженером був львівський архітектор – Лопушанський. Будова тривала з 1 травня 1912 до кінця 1913 року. Було закуплено годинник за кошти, які прислали емігранти, що жили в Америці.

Після розпаду Австро-Угорщини в 1918 р владу захопили націоналісти що сприяли загарбанню західної України панською Польщею. 2 липня 1941 року село було окуповано фашистами. Під окупацією село перебувало 3 роки. Це були роки масових вбивств, грабежу і голоду. Фашисти вчинили багато злочинів для села, знищували культуру, заслали в Німеччину багатьох жителів для виконання важких робіт. Проте вони відступили після наближення Червоної Армії, з села у війні брало участь багато людей.

10 листопада 1948 року в с.Угерську було засновано колгосп «Радянська Україна», який згодом було перейменовано в «Прогрес».

9 травня 1968 року в селі було відкрито обеліск Слави, на честь героїв, що загинули на фронтах війни. В центрі села силами учнів був посаджений парк. На території села є ряд промислових підприємств. Найстаріше з них – спиртозавод (1911р); комбікормовий завод (1972); пекарня (1967).

На початку серпня 1987 року розпочато будівництво нової школи. В 1988 році в селі відбулося районне свято «В оновленому краї» де відбулося відкриття новозбудованого соціально-культурного комплексу в який входить: школа, навчальний корпус для шестиліток, плавальний басейн, будинок культури, приміщення виконкому сільської Ради народних депутатів, та реконструйовані будинку побуту та магазин, стадіон і площа. У травні 1989 року було розпочато будівництво пам’ятника Т.Г.Шевченку та І.Я.Франку, а в жовтні цього ж року відкрито його. 3 листопада 1991 року відкрито пам’ятник першому директору Володимиру Кульчицькому. На даний час у селі налічується понад 1000 дворів. В Угерську вирує життя. Село активно приймає участь у різних культурних та спортивних заходах, що проводяться в районі і області. В селі діють спортивна школа «Колос», шаховий клуб та дві футбольні команди, що захищають честь села на обласних і районних змаганнях.