Пам'ятник Богдану Хмельницькому у Києві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Пам'ятник Богдану Хмельницькому у Києві
Пам'ятник Богдану Хмельницькому у Києві

Па́м'ятник Богда́ну Хмельни́цькому у Ки́єві - найпоширеніший символ Києва, пам'ятка мистецтва ХІХ століття, пам'ятник видатному українському історичному та політичному діячу - гетьману Богдану Хмельницькому. Урочисто відкритий 11 липня 1888 року на Софійській площі у Києві в рамках святкування 900-річчя прийняття християнства.

Ідея створення пам'ятника виникла серед громадськості з ініціативи історика, професора Київського університету Миколи Костомарова у 1840-х роках.

Після отримання дозволу царського уряду, у 1860 році було створено комітет на чолі з Михайлом Юзефовичем - професором університету, головою Київської археографічної комісії, теоретиком "великодержавного" руху в Україні та відомим українофобом. Зрозуміло, що за такого керівництва перший проект пам'ятника, створений скульптором Михайлом Микешиним, був відверто шовіністичний: кінь Богдана Хмельницького скидав зі скелі поляка, єврея та єзуїта; перед скелею селянин-українець, запорізький козак, білорус та росіянин слухали пісню сліпого кобзаря. Барельєфи п'єдесталу зображували битву під Збаражем, Переяславську раду та сцену в'їзду козацького війська на чолі з Хмельницьким у Київ. Один з варіантів цього проекту можна бачити у Петербурзькому музеї міської скульптури.

Перший проект пам'ятника Хмельницькому у Києві
Перший проект пам'ятника Хмельницькому у Києві

З 1870-го року розпочався збір коштів за всеросійською підпискою. Через те, що зібрана сума виявилася невеликою (лише 37 тис. карбованців), а також завдяки сумнівам генерал-губернатора Олександра Дондукова-Корсакова щодо доцільності антипольського та антисемітського пам'ятника, комітет вирішив скоротити проект, залишивши тільки центральну фігуру гетьмана. У 1877 році була готова гіпсова модель, а у 1879 році на петербурзькому заводі Берда було відлито статую (проект Микешина у металі реалізували П. Веліонський та А. Обер), на яку Морське відомство пожертвувало 1600 пудів (25,6 т) металобрухту. Портретні риси та особливості одягу Хмельницького були відтворені за консультаціями Володимира Антоновича.

Наступного року статую перевезли до Києва, де вона кілька років зберігалася у дворі будинку Присутственних місць, бо на постамент, передбачений проектом, не вистачило коштів. Лише у 1885 році Володимир Ніколаєв склав більш дешевий проект постаменту і втілив його у життя. Каміння (те, що лишилося після будівництва Миколаївського ланцюгового мосту через Дніпро) для постаменту подарувала управа Київської фортеці. Сам Ніколаєв при цьому працював безкоштовно, до того ж, на зекономлені гроші спроектував ще огорожу з ліхтарями (у 1950-х роках цю огорожу було знято, що порушило цілісність ансамблю пам'ятника і площі; згодом, наприкінці 1990-х - на початку 2000-х рр. огорожу було відновлено у первісному вигляді).

Листівка кінця ХІХ ст. із пам'ятником Хмельницькому
Листівка кінця ХІХ ст. із пам'ятником Хмельницькому

Міська легенда розповідає, що коли монумент вже зайняв своє місце, виявилося, що кінь дуже неввічливо повернутий хвостом до Михайлівського Золотоверхого собору. Тому постамент було розвернуто, і гетьманська булава, яка, за задумом, повинна була загрожувати Польщі, виявилася спрямованою кудись у бік Швеції. А от на Москву, всупереч іншій поширеній легенді, Богдан не вказував ніколи. Про московську орієнтацію пам'ятника нагадували хіба що плити з написами на постаменті: "Волим под царя восточного, православного" і "Богдану Хмельницкому единая неделимая Россия". У 1919 і 1924 роках їх було замінено на "Богдан Хмельницький. 1888" (цю плиту можна бачити і зараз).

[ред.] Джерела інформації

  • Київ. Історична енциклопедія. Від найдавніших часів до 1917 року.
  • "Пам'ятки Києва. Путівник" (За матеріалами "Зводу пам'яток історії та культури м. Києва"); Київська міська державна адміністрація, 1998 р.