Список операційних систем
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Шаблон:Список
Зміст |
[ред.] Класифікація операційних систем
Операційні системи можуть бути класифікованими по базовій технології (Юнікс-подібні чи схожі на Windows), типу лицензії (комерційна чи вільна), чи розвивається в даний час (застарілі DOS чи NextStep або сучасні Linux і Windows), для робочих станцій (DOS, Apple), або для серверів (AIX), ОС реального часу і вбудовані ОС (VxWorks,QNX), PDA, чи спеціалізовані (керування виробництвом, навчання тощо).
[ред.] Ранні, що мають історичне значення
- CTSS (The Compatible TimeShare System, розроблена в MIT)
- Incompatible_Timesharing_System (The Incompatible Timeshare System, разроблена в MIT для серверів DEC 10 / 20)
- операційна система THE (розроблена Едсгером Дейкстрою та іншими)
- Multics (проект Bell Labs, GE, і MIT)
- Master programme розроблена Leo Computers, Leo III в 1962.
[ред.] Ранні, комерційні
- Apple Computer (ранні версії знаходилися в ROM разом з інтерпретатором мови Integer BASIC; пізніші версії вкомплектовувались Microsoft BASIC)
- Commodore PET, Commodore 64, і Commodore VIC-20,
- Найперші IBM-PC (3 ОС вийшли в світ UCSD p-System, CPM-86, PC-DOS)
- Sinclair Micro і QX
- TRS-DOS, ROM OS (покращений інтерпретатор Microsoft BASIC з підтримкою файлової системи)
- TI99-4
- Flex (від Technical Systems Consultants для мікрокомп'ютерів, побудованих на Motorola 6800: SWTPC, Tano, Smoke Signal Broadcasting, Gimix, інші)
- FLEX9 (від TSC на основі Motorola 6809)
- міні-FLEX (від TSC для 5.25" дискет на 6800 машинах)
[ред.] Комерційні
[ред.] Acorn
- Arthur
- ARX
- RISC OS
- RISCiX
[ред.] Amiga
- AmigaOS
- MorphOS
[ред.] Atari ST
- TOS
- MultiTOS
- MiNT
[ред.] Apple/Macintosh
[ред.] Корпорація Be
- BeOS
- BeIA
- Zeta
[ред.] Novell
- Netware 3.x, в тому числі Netware v3.12
- Netware 4.x
- Netware 5.x
- Netware 6.x
[ред.] DEC/Compaq/HP
- AIS
- OS-8
- ITS (для PDP-6 та PDP-10)
- TOPS-10 (для PDP-10)
- TOPS-20 (для PDP-10)
- WAITS
- TENEX (от BBN)
- RSTS/E (працювала на кількох типах машин, в основному PDP-11)
- RSX-11 (багатокористувацька, багатозадачна ОС для PDP-11s)
- RT-11 (однокористувацька для PDP-11)
- VMS (від DEC для серії комп'ютерів VAX, пізніше переіменована в OpenVMS)
- HP-UX від HP
- OSF/1 (від DEC; двічі переіменовувалась, спочатку в Digital UNIX, потім на Tru64)
[ред.] IBM
- IBSYS
- OS/2
- OS/2 v1.0 Вийшла в грудні 1987. OS/2 1.00 була першою операційною системою з вбутованим багатозадачним режимом i80286.
- OS/2 v1.10SE В жовтні 1988 року вийшла OS/2 версії 1.10SE (Standard Edition).
- OS/2 v1.10EE 1989 рік.
- OS/2 v1.20 1989 рік. В листопаді версії OS/2 1.20 (SE и EE) запропонували користувача покращений Presentation Manager.
- OS/2 v1.30 1991 рік. Так само версії SE та EE)
- OS/2 v2.00 Весна 1992 року. Це перша OS/2 система, що потребувала процесора i386 з його захищеним режимом.
- OS/2 v2.10 Травень 1993 року. Для зниження ціни на свої продукти в кінці 1993 року IBM випустила версію OS/2 2.11, що не містила підсистему Win-OS/2
- OS/2 v3.0 "Warp" і "Warp Connect" В жовтні 1994 року презентовано OS/2 Warp3.
- OS/2 v4.0 "Merlin" Верересень 1996 року.
- OS/2 Warp 4.5 Server for E-business "Aurora" В квітні 1999-го на ринку представлено новий продукт IBM OS/2 Warp4.5 Server for E-business (Aurora). Подальші оновлення отримали імена CP1 та CP2 (Convenience Package), що базувалися Aurora.
- FreeOS Перший проект створення вільної OS/2
- osFree TPE В грудні 1999 року розпочато роботу над osFree TPE, вільним аналогом OS/2 на базі вихідного коду OS/2 v4.0 "Merlin".
- osFree В 2000 році почато розробку вільного аналога OS/2 на основі L4:Pistachio
- eComStation 1.x
- AIX (різновид Unix)
- AIX/RT
- AIX/6000
- AIX PC
- AIX/ESA
- AIX/370
- AIX 5L
- OS/400
- VM/CMS
- DOS/360
- DOS/VSE
- OS/360 (перша ОС для архітектури System 360)
- MFT (пізніше називається OV/VS1)
- MVT (пізніше називається OV/VS2)
- SVS
- MVS (новіший різновид MVT)
- TPF
- ALCS
- OS/390
- z/OS, наступна версія IBM OS/390
- z/VM (новіший різновид VM)
- z/VSE (новіший різновид VSE)
- Basic Operating System (перша ОС, реалізована для архітектури System 360)
- PC-DOS OEM версія MS-DOS, пізніше дороблялася самостійно.
- ОС ЕС ЭВМ серія не-IBM'івських IBM-сумісних операційних систем
[ред.] ICT/ICL
- GEORGE
- VME
- DME
- TME
[ред.] Microsoft
- MSX-DOS
- MS-DOS
- Microsoft Windows
- Windows 1.0
- Windows 2.0 (для 80286)
- Windows 3.0 перша версія, що мала комерційний успіх
- Windows 3.1
- Windows 3.11
- Windows 95
- Windows 98
- Windows ME
- Windows NT
- Windows NT 3.5
- Windows NT 4.0
- Windows 2000 (по-іншому Windows NT v5.0)
- Windows XP (внутрішньо базується на Win2K; 2 версії: Home і Professional)
- Windows Server 2003
- Windows Vista
- Xenix (ліцензована версія Unix; продана SCO в 1990х)
- Windows CE (compact edition — компактна редакція, для карманних комп'ютерів)
- Pocket PC, Windows Mobile — сучасні версії Windows CE
[ред.] Strawberry Development Group.
- EROS
- CapROS
[ред.] Sun Microsystems
- SunOS, Unix-подобная
- Solaris, Unix-подібна, базується на SunOS 4.x (Solaris 1.x) і SunOS 5.x (Solaris 2.x, 7 і наступні)
- Java Desktop System
[ред.] Інші комерційні Unix-подібні і інші POSIX-сумісні ОС
- Aegis/OS (Apollo Computer)
- Cromix (Unix-emulating OS from Cromemco)
- Coherent (Емулює Unix ОС від Mark Williams Co. для персональних комп'ютерів)
- DNIX
- Dynix
- Idris
- IRIX від SGI
- NeXTSTEP
- OPENSTEP
- OS-9 Unix-подібна RTOS. (Емулює Unix ОС від Microware для процесора Motorola 6809)
- OS-9/68k (Емулює Unix ОС від Microware для процесора Motorola 680x0; створена з OS-9)
- OS-9000 (портативна емуляція Unix від Microware; одна з реализацій призначена для Intel x86)
- Plan 9 (мережева ОС, разроблена Bell Labs Computer Research)
- Inferno (мережева ОС, разроблена Bell Labs Computer Research)
- QNX (POSIX, мікроядерна операційна система; використовується, в основному, у вбудованих системах реального часу)
- Rhapsody
- RiscOS
- SCO UNIX (від Santa Cruz Operation, куплена компанією Caldera, пізніше преіменованою в SCO)
- System V (реалізація AT&T Unix, 'SVr4' 4й реліз). Фактично останній "чистий" UNIX. Всі решта зазвичай називають UNIX подібними...
- UNIflex (Емулює Unix ОС від TSC для DMA-сумісних, Motorola 6809 з розширеною адресацією, наприклад, SWTPC, GIMIX, …)
- Ultrix (перша версія Unix для VAX і PDP-11 від DEC, базується на BSD)
- UniCOS
[ред.] Вільні
[ред.] Open Source Unix-подібні
- BSD (Berkeley Software Distribution, реалізація Unix для DEC VAX)
- 386BSD (одна з open source варіацій BSD)
- FreeBSD (одна з open source варіацій BSD)
- OpenBSD (одна з open source варіацій BSD)
- NetBSD (одна з open source варіацій BSD)
- DragonFly BSD (одна з open source варіацій BSD)
- PC BSD (одна з open source варіацій BSD)
- Midnight BSD (одна з open source варіацій BSD)
- GNU/Hurd (ОС реалізована як набір серверів, що працюють на мікроядрі Mach)
- Hurd/L4 (ОС реалізована як набір серверів, що працюють на мікроядрі L4)
- GNU/Linux (див. Linux)
- OpenSolaris (проект по відкриттю кодів Solaris)
- Plan 9 (розподілена ОС, що розроблена Bell Labs)
- Inferno (віртуальна ОС, розроблена Bell Labs)
- SSS-PC (Розроблена в Токійському Університеті)
- KolibriOS
[ред.] Дослідницькі Unix-подібні
- UNIX (розроблена Bell Labs в 1970 році, ідея Ken Thompson)
- Mach (від розробників ядер ОС в CMU; див. NeXTSTEP)
- Minix (навчальна ОС від Andrew S. Tanenbaum)
- Amoeba (розроблена Andrew S. Tanenbaum)
[ред.] Дослідницькі не-UNIX
- AROS - Amiga Research OS, AmigaOS-подібна для процесорів x86
- Nemesis дослідницька ОС від Кембріджського Університету — подробиці (на английском) [1]
- TUNES, 1994
- V (operating system) Stanford, рінні 1980е
[ред.] Дискові операційні системи
- QDOS (разроблена Seattle Computer Products для нових процесорів Intel 808x; також відома як SCP-DOS; ліцензована Майкрософт — стала MS-DOS/PC-DOS)
- MS-DOS (розроблена Microsoft для IBM PC сумісних машин)
- PC-DOS (версія DOS від IBM для PC)
- DR-DOS (MS-DOS сумісна ОС від Digital Research, потім Novell, Caldera, Siemens AG ..; на теперішній час використовується в специфічних завданнях) [2]
- FreeDOS (Вільний ДОС, мета — 100% сумісність з MS-DOS) [3]
- ROM-DOS (MS-DOS сумісна ОС від Datalight для вбудованих систем) [4]
- GEM (графічний інтерфейс користувача для MS-DOS / DR-DOS від Digital Research)
[ред.] Авторскі/внутрішні, не-UNIX та інші
- AOS, нова назва Bluebottle (операційна система Oberon)
- AROS Open source (Amiga® Research Operating System) [5]
- AtheOS (развиваеться на базі вітки Syllable)
- Bluebottle (див. AOS)
- Control Program/Monitor (CP/M)
- CP/M-80 (CP/M для intel 8080/8085 і Zilog Z80 від Digital Research))
- CP/M-86 (CP/M для Intel 8088/86 от Digital Research)
- MP/M-80 (багатопрограмна версія CP/M-80 від Digital Research)
- MP/M-86 (багатопрограмна версія CP/M-86 від Digital Research)
- UCSD p-System (портативне середовище програмування/операційна система/віртуальна машина, розроблена студентами университетів Каліфорнії і Сан-Діего; керується Професором Ken Bowles; написана на мові Паскаль)
- FLEX9 (від TSC для Motorola 6809; спадкоемець FLEX, що працював на Motorola 6800)
- JavaOS
- SSB-DOS (від TSC для Smoke Signal Broadcasting; різновид [FLEX]])
- DESQView (базатовіконний графічний інтерфейс користувача для MS-DOS, 1985)
- GEOS
- NewOS open source
- операційна система Oberon/(розроблена ETH-Zurich Niklaus Wirth і іншими) для робочих станцій Ceres і Chameleon. див. також Oberon (мова програмування)
- osFree (open source варіант OS/2, [6])
- TripOS, 1978
- VisiOn (перший графичний інтерфейс користувача для PC, комерційного успіху не мав.)
- VME від International Computers Limited (ICL)
- MorphOS (від Genesi)
- NetWare (від Novell)
- NeXTStep (більш-менш впроваджений в Mac OS X компанією NeXT)
- Pick (ліцензована і переіменована)
- Primos від Prime Computer (іноді пишеться PR1MOS чи PR1ME)
- OSD/XC від Fujitsu-Siemens (BS2000 портована для емуляції на Sun платформи SPARC)
- OS-IV від Fujitsu (базується на ранній MVS від IBM)
- MSP від Fujitsu (спадкоємець OS-IV)
- SkyOS (комерційна ОС для PC) [7]
- Haiku-OS вільний клон BeOS
[ред.] Siemens AG
- BS1000
- BS2000
- BS3000 (функціонально схожа на OS-IV і MSP від Fujitsu)
- VM2000
[ред.] «Домашні» OS
- LainOS (проект заснований на FreeBSD. Навіяний GUI «Navi» із «Serial Experiments Lain»)
- MenuetOS
- Miraculix
- ReactOS (вільний клон Windows NT)
- Panalix
- Syllable
- Trion Operating System
- Вісопсіс (VISOPSYS — Візуальна операційна система)
- UzhOS
[ред.] Операційні системи для БК
Операційні системи, що працюють на БК-0010, БК-0010-01, БК-0011 та БК-0011М
- ANDOS
- MK-DOS
- CSI-DOS
- NORD
- ОС БК-11 (варіант RT-11)
- AO-DOS
- BASIS
- DOSB10
- PascalDOS
- MicroDOS
- DX-DOS
- HC-DOS
- RT-11 (у зовнішньому ПЗУ)
- NORTON-БК
- РАМОН
- KMON
- Turbo-DOS
[ред.] Прикладні системи
[ред.] Надолонник (PDA)
- Palm OS від Palm Inc; тепер підрозділ PalmSource
- Pocket PC, Windows Mobile від Microsoft
- EPOC спочатку від Psion (Великобританія), в даний час розробляється Symbian, під маркою Symbian OS
- Windows CE від Microsoft
- Linux в Sharp Zaurus
[ред.] Смартфони
- Windows CE
- Linux MontaVista Linux в Motorola's A760, E680
- Symbian OS
[ред.] Маршрутизатори
- CatOS від Cisco
- IOS від Cisco
- JUNOS від Juniper Networks
- LinkBuilder від 3Com
- MikroTik RouterOS від MikroTik
- PIX OS від Cisco
[ред.] МініАТС
- Orix від Avaya
[ред.] Мікроконтролери, операційні системи реального часу
- Contiki
- eCos
- INTEGRITY
- ITRON
- LynxOS [8]
- Montavista Linux
- Nucleus
- QNX
- OS-9 від Microware
- OS-9000 від Microware
- OSE від ENEA
- OSEK
- RDOS
- RTEMS спочатку розробка велася на замовлення МО США, зараз opensource (GPL-like ліцензія)
- RTOS
- ThreadX
- TRON OS разробник — Ken Sakamura
- uC/OS-II для мікроконтролерів
- µCLinux
- VxWorks
[ред.] Видумані операційні системи
Неіснуючі операційні системи, що згадуються в жартах, книгах, фільмах тошо
- ALTIMIT_OS — Із світу .hack
- Hyper OS — З Patlabor
- Wheatonix — першоквітневий жарт.
- Digitronix — з The Hacker Files
- Luna/X — Першоквітневий жарт системи Google у 2004 році. [9]

