Смакула Олександр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Олекса́ндр Смаку́ла (* 1900), фізик родом з с. Доброводів б. Збаража (Галичина), д. чл. НТШ, почесний чл. Товариства Укр. Інженерів, Феллов Опт. Товариства Америки та ін.

Зміст

[ред.] Біографічні відомості

Коли він навчався в Тернопільській класичній гімназії, яку закінчив 1922 року, то професором математики і фізики в нього був Мирон Зарицький. Саме Зарицький був опікуном випускного гімназіального класу Смакули, саме він порадив юнакові продовжити навчання у Ґетінґенському університеті.

По закінченні ун-ту в Ґеттінґені (Німеччина) 1927 — 30 — асистент у ньому, згодом керівник оптичної лабораторії Кайзер-Вільгельм Ін-ту в Гайдельберзі, 1934 — 45 — керівник однієї з дослідних лабораторій фірми Карла Цайса в Єні. З 1951 — проф. Технологічного Ін-ту Массачусетс, при якому 1964 заснував і очолив лабораторію фізики кристалів.

[ред.] Доробок

Важливіші наук.техн. досліди: центри забарвлення в кристалах (формула С. ще й нині заг. вживана), оптичні прикмети ненасичених сполук, діелектричні прикмети твердих тіл, усунення рефлексії в оптичних інструментах (патент 1935). Автор монографії «Einkristalle...» (Springer Verlag, 1962) та понад 80 друкованих наук. праць нім., англ. й укр. мовами.

[ред.] Визнання

2000 рік ЮНЕСКО оголосило роком Смакули.

[ред.] Література


Персоналії Це незавершена стаття про персоналії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.



Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі.
Ви можете допомогти проекту, зробивши це!