Південне узбережжя Криму

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Уступ яйли у Алушти.
Уступ яйли у Алушти.
Воронцовський палац в Алупці
Воронцовський палац в Алупці

Південне узбережжя Криму (рос. Южный берег Крыма, ЮБК) - частина Чорноморського узбережжя Кримського півострова, від мису Айя на заході до масиву Кара-Даг на сході. Довжина близько 150 км, ширина 2-8 км. Пологохолмиста поверхня, складена глинистими сланцями й вапняками, обмежена із півночі уступом Яйли, що круто обривається до моря на ділянці від мису Айя до Алушти, займає території Севастопольського, ялтинського, алуштинського й судакського регіонів Криму.

У районі Гурзуфа розташована лакколит Ведмідь-гора (Аюдаг), біля Коктебелю - древній вулканічний масив Кара-Даг.

Південне узбережжя Криму - найтепліша ділянка Кримського узбережжя. Клімат средиземноморский. Близько 150 сут у році середня добова температура вище + 15 °С. Літо сухе, дуже тепле; середня температура липня й серпня близько +24 °С; зима м'яка, середня температура січня близько +4 °С. Температура поверхневих шарів води в узбережжя в січні-лютому 4-6°С, у липні-серпні - до 26 °C, однак при апвеллінгах можливі різкі зниження температури до 13-16°С. Опадів до 600 мм у рік.

Рослинність представлена ксерофітними дубово-ялівцевими лісами з підліском з вічнозелених і листопадних чагарників, а також ксерофітними чагарниковими заростями. На схилі Яйли - ліси з бука, дубу, кримської сосни. У садах і парках лавровишні, магнолії й ін.

Південний берег Криму одержав популярність як курортна зона із середини XIX століття. Завдяки популярності серед аристократії Російської імперії наприкінці XІX - початку XX століть тут велося інтенсивне будівництво літніх палаців і вілл, з яких найбільш відомі Лівадійський, Массандрівський, Воронцовський, Юсуповський палаци й Дюльбер.

Іншими мовами