Систематизація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Систематиза́ція — процес зведення розрізнених знань про предмети (явища) об'єктивної дійсності в єдину наукову систему, встановлення їхньої єдності.

С. є відображенням матеріальної єдності світу і ґрунтується на вивченні суттєвих зв'язків, які об'єднують ці предмети (явища). Вона спирається на класифікацію, аналіз і синтез істотних властивостей певної об'єктивної системи.

Здійснюється у формі відповідних логічних систем — теорії, гіпотези тощо.

Необхідною умовою С. є висунення фундаментальної ідеї, здатної привести знання до логічної єдності.

Вихідним пунктом процесу С. є прийняття певних принципів, що формулюють фундаментальну ідею. С. завжди однобічна, бо логічні системи неспроможні вичерпно відобразити закономірності об'єктивних систем. Діалектична суперечність між прагненням науки до всеохоплюючої С. знань і неможливістю її здійснення розв'язується вдосконаленням пізнання людиною дійсності.

[ред.] Література

  • Філософський словник