Баделеїт
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Баделеїт | |
|---|---|
| [[|200px]] | |
| Загальні відомості | |
| Клас мінералу | |
| Хімічна формула | |
| Ідентифікація | |
| Колір | коричневий |
| Форма кристалів | |
| Сингонія | |
| Кліваж | |
| Спайність | |
| Твердість за шкалою Мооса | 6,5 |
| Блиск | жирний до скляного |
| Прозорість | |
| Колір риски | |
| Питома вага | 5,4-6,02 г/см³ |
| Розчинність | |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Індекс заломлювання | |
| Подвійна рефракція | |
| Плеохроїзм | |
| Кут/Дисперсія оптичних осей | |
| Інші властивості | |
| Фазові переходи | |
| Плавкість | |
| Хімічні властивості | |
| Подібні мінерали | |
| Радіоактивність | |
| Магнетизм | |
| Особливі характеристики | |
Баделеї́т (рос. бадделеит, англ. baddelejite, baddele-yite; нім. Baddelejit) – мінерал підкласу простих оксидів. Містить 96,5-99% ZrO2. Кристали коротко- або довгопризматичні, пласкі. Різновид - цирконфавас - радіально-променисті коломорфні утворення з концентричною зональністю. Густина 5,4-6,02. Твердість. 6,5. У цих структурах баделеїт утворює тісні зростки з цирконом та іншими мінералами. Колір коричневий, нерідко забарвлення плямисте або зональне, від темно-бурого до жовтувато-бурого. Буває безбарвний, жовтий, зелений та ін. Крихкий. Блиск - жирний до скляного.
Зустрічається у магнетит-піроксенових і магнетит-форстерит-апатитових породах і карбонатитах та інш. разом з пірохлором, циркелітом, інколи кліногумітом. Дуже рідкісний. Виявлений у вулканічних викидах Везувію. Концентрується в прибережно-морських титаноцирконієвих розсипах. Добувається попутно з гідротермальних жил і камафоритів. Найкрупніше в світі родовище баделеїту – Пхалаборва (ПАР). Збагачується гравітацією, а також магнітною і електричною сепарацією. Використовується у виробництві вогнетривів, абразивів, феросплавів, для одержання металічного цирконію. Сировина для керамічної промисловості.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3

