Дроговиж
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
![]() |
Цій статті слід надати енциклопедичного стилю, і, при потребі, відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі. Ви можете допомогти проекту, зробивши це! |
Історія села Дроговиж сягає своїми коріннями у сиву давнину . Підтвердженням цього є відкрите у 1975 році під час робіт Львівської археологічної експедиції Інституту суспільних наук палеолітичне поселення на території села . Комплексний аналіз матеріалів знайдених на території даного обе'кту відніс даний пункт до тимчасових мисливських таборів доби пізнього палеоліту . Проте перші документальні відомості про село Дроговиж відносяться до другої половини XIV століття.В даний період у королівському селі Дроговиже був замок, який сторожив кордон Жидачівського князівства. Замок цей було закладено на краю Стружної гори , звідки було видно дністровські переправи і шляхи . З XIX століття вважалося , що назва замку Друга вежа дала назву і селу , що виникло біля його підніжжя –Дроговиже. Але це скоріше не зовсім так. В грамоті короля Казиміра III від 17 червня 1356 року , якою було надане магдебурзьке право місту Львову , серед свідків -шляхтичів Руської землі на першому місці стоїть Волчок з Дроговижа . Волчок з Дроговижа з гербу Корчак належав до впливового галицького боярства , яке в ході війни 1349-1353 рр. зрадило Любарта Гедеміновича і перейшло на сторону польського короля Казиміра III. Під час військових подій 1353,1366 чи скоріше весною на початку літа 1377 року , Дроговиже було здобуте військом Любарта і зруйноване . Дроговиж , який до цього був , напевне , адміністративним центром і містом , (про що свідчать рештки городища на західному схилі Стружної гори поблизу Львівської дороги) занепав і на старому місці більше не відродився . Село з такою ж назвою виникло на нинішньому місці вже в часи ЗаклікиТарла (1465-1466рр.) .
Давня назва Дроговиже походить, напевне, від" дороги вижу", 3 валів городища, як і з замку Тарла добре видно дороги аж до Карпат. Десь близько 1465-1466 року Дроговиже . як королівське село,стало центром одноіменного староства . тобто було відроджено його адміністративний статус . Перші старости і державці дроговизькі були з родини Закліки Тарла : його син Андрій . підстолій Львівський (1472-1508 рр.). другий син Станіслав , охмістр королеви (1508 по 1515-рр.). Павло Тарло , син Станіслава . львівський войський ( 1515 - 1553 рр.) , Микола Тарло , племінник Павла , сандомирський хорунжий і королівський секретар , засновник міста Миколаєва (1553-1571 рр.). його дружина Ядвіга з Жмігроду Тарлова і її зять Ю.Мнішек (1571 -1607 рр.). Далі староством правили королівські підстарости . Найколоритнішою фігурою з них був Микола Контський (1613 - 1622 рр.). З 1618 року староство вже не здавалось ні в оренду. ні в держання . Старостами були познанський воєвода Ян Осторог (1618 -1622 рр.), його син Микола Осторог, коронний підчаший , один з регіментарів польського війська, розбитого під Пилявцями у 1648 році ("латина") , (1622-1651 рр.) , наступний син Андрій (1659 -1665 рр.) , гусарський полковник і роздільський дідич М.Ф.Ржевуський (бл.1670 - 1687 рр.) , його син гетьман великий коронний Станіслав Матеуш (1687 - 1728 рр.), племінник гетьмана подільський воєвода Михайло Йозеф Миколай Ржевуський ( 1728 - 1769 рр.)та син гетьмана Вацлав Ржевуський ( 1769 - 1772 рр.). Тарли жили постійно в Дроговижі , старости ж , будучи значними політичними діячами , лиш користалися доходами і бували тут дуже рідко , фактично довіряючи управління підстаростам . Серед них був служебник Остророгів Федір Чижинський , батько Степана Чижинського , знаного російського дипломата і культурного діяча.
| Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі. Ви можете допомогти проекту, зробивши це! |


