Бурштин (смола)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Бурштин
Загальні відомості
Клас мінералу {{{Клас}}}
Хімічна формула C10H16O+(H2S
Ідентифікація
Колір
Форма кристалів
Сингонія
Кліваж
Спайність
Твердість за шкалою Мооса 2 — 2,5
Блиск до матового
Прозорість {{{Прозорість}}}
Колір риски
Питома вага  г/см³
Розчинність
Оптичні властивості кристалів
Індекс заломлювання
Подвійна рефракція {{{Подвійна рефракція}}}
Плеохроїзм
Кут/Дисперсія оптичних осей {{{Дисперсія}}}
Інші властивості
Фазові переходи {{{Фазові переходи}}}
Плавкість
Хімічні властивості {{{Хімічні властивості}}}
Подібні мінерали {{{Подібні мінерали}}}
Радіоактивність {{{Радіоактивність}}}
Магнетизм {{{Магнетизм}}}
Особливі характеристики {{{Особливості}}}

Буршти́н

Буршти́нова руда́ — природне мінеральне утворення, що містить бурштин у концентрації достатній та у формі доступній для його промислового видобутку, вилучення й використання.


[ред.] З історії

У давнину цим каменем торгували фінікійці, поступав він із Скитії, де добували його по берегах річок. Був поширеним сереж єгиптян, римлян та греків. У 13 ст. терторія Прусії підлягала мечоносцям, як поставили монополію на бурштин. Хрестоносці, а згодом пруські курфюрсти ввели «янтарну регалію», згідно з якою весь добутий бурштин належало віддавати властям. У Прусії діяли спеціальні «янтарні суди», які осуджували тих, хто дозволив привласнити собі шматок бурштину. Першу майстерню з виготовлення бурштину у Кенігсберґу засновано наприкінці 15 ст. Тут виточували прегарні броші, шкатулки, серги, найрізноманітніші намиста. Найвищого рівня техніка обробки сягнула у 17-18 ст.ст. Від 70-х рр. 19 ст. бурштин починають добувати промисловим способом.

Commons
ВікіМедія має мультимедійні дані за темою: