Шварцбарда процес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Шварцбарда процес, відбувся 1826 жовтня 1927 перед трибуналом Сени у Парижі проти Самуїла-Шльоми Шварцбарда (Samuel-Sholom Schwarzbard), вбивці С. Петлюри. Шварцбард (18861938), єврей родом з Ізмаїлу (Бесарабія, сам твердив, що родом з Смоленську), під час першої світової війни був у французському Чужинецькому Леґіоні, 1917 повернувся в Україну, вступив до Червоної ґвардії в Одесі. У 1920 повернувся до Парижу, де 25 травня 1926 убив С. Петлюру під претекстом помсти за погроми.

Ш. п. євр. сторона перетворила на оскарження українців у антисемітизмі, а Армію УНР у погромах, що мали місце на Україні, роблячи відповідальним за них Головного Отамана С. Петлюру. Єврейський комітет видав документи про погроми: «Les Pogromes en Ukraine sous les Gouvernements Ukrainians (1917–1920). Apergu historique et documents» (Париж, 1927), за ред. Л. Моцкіна, І. Шехтмана, І. Черіковера й Н. Цацкіса, а тенденційна кн. Б. Лекаша (В. Lecache, «Quand Israël meurt...», 1927) сприяла поширенню антиукраїнських настроїв у Франції. Українська сторона опублікувала документи («Documents sur les pogromes en Ukraine et l'assassinat de Simon Petlura a Paris. 1917–1921–1926», 1927), підготовані комісією на чолі з В. Прокоповичем і А. Яковлевим, в яких на основі розпорядків, наказів і прокламацій С. Петлюри представлено його ставлення до єврейського питання, зокрема до погромів. Обидві книжки документів були часто цитовані на процесі.

Вирішальну роль у процесі відограв своєю аґресивною поставою оборонець Шварцбарда — адвокат А. Торез (Torres). Свідками оборони були Ж. Кесел, Л. Блюм, І. Черіковер, Шльосберґ, А. Ревуцький. Проти обвинувачення С. Петлюри виступали адвокати А. Вілльм, В. Кампінчі, Познанський, а також свідки: В. Прокопович, О. Шульгін, Я. Токаржевський-Карашевич, Микола Шаповал, О. Удовиченко, М. Шумицький, О. Доценко. Свідки боронили тезу, що Шварцбард був знаряддям большевиків і виконав замах при допомозі большевицьких агентів; прихильні Петлюрі свідчення подали С. Ґольдельман, А. Марґолін, Жаботинський. Головний прокурор Рейно (Raynaud) об'єктивно представив події на Україні за доби революції. Під тиском штучно витвореної дезінформації у пресі й на процесі присяжні відповіли на питання голови суду, що «Шварцбард не винен у тому, що стріляв у С. Петлюру й поранив його». Шварцбард був звільнений. Помер у Південній Африці.

Більшість євреїв уважали Шварцбарда за національного героя, месника за кривди, що їм вчинено на Україні. Однак є також багато євреїв, які згідні з українцями, що Шварцбард був зброєю в руках большевиків, а акція довкруги вбивства С. Петлюри викликала ворожнечу між єврейським й українським народами. Цей процес став поштовхом до заснування у Франції Міжнародної ліґи проти расизму й антисемітизму (Ligue Internationale contre le Racisme et l'Antisémitisme).

[ред.] Література

  • Sténogramme Cour d'Assises de la Seine. Audiences du 18 Octobre 1927 au 26 Octobre 1927. Presidence de M. le Conseiller Flory. Fascicules № 1-11.

[ред.] Джерела інформації


Енциклопедія Це незавершена стаття з Енциклопедії українознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.