Адуляр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Адуляр
[[|200px]]
Загальні відомості
Клас мінералу
Хімічна формула
Ідентифікація
Колір
Форма кристалів
Сингонія
Кліваж
Спайність
Твердість за шкалою Мооса
Блиск
Прозорість
Колір риски
Питома вага  г/см³
Розчинність
Оптичні властивості кристалів
Індекс заломлювання
Подвійна рефракція
Плеохроїзм
Кут/Дисперсія оптичних осей
Інші властивості
Фазові переходи
Плавкість
Хімічні властивості
Подібні мінерали
Радіоактивність
Магнетизм
Особливі характеристики

Адуля́р (рос. адуляр, англ. adular, adularia; нім. Adular) — мінерал класу силікатів, морфологічний різновид низькотемпературного ортоклазу).

Зміст

[ред.] Походження назви

Від назви родовища в горах Адула в Швейцарії.

[ред.] Склад

Типовий склад адуляр відповідає формулі Оr90Ab9An1, де Аb — альбіт, An — анортит. Домішки: до 1 % Ва0, не більше за 0,5 % Са0.

Зустрічається у вигляді короткопризматичних ромбоедричних кристалів. Адуляр типовий для багатьох кварцових жил альпійського типу, зустрічається в пегматитах, рудних жилах. Прозорий і напівпрозорий адуляр з тонко- і криптопертитовою будовою, для якого характерна іризація в блакитно-синіх відтінках (т.зв. місячний камінь) — коштовний камінь IV порядку.

Адуляр використовується в скляному і керамічному виробництвах.

[ред.] Види

Розрізняють:

  • адуляр-альбіт (альбіт, облямований адуляром);
  • адуляр баріїстий (адуляр з Залізних гір у Чехії, який містить 3,49 % ВаО).

[ред.] Література

Іншими мовами