Нагірний Євген Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Євген Нагірний
Євген Нагірний

Нагі́рний Євге́н Васи́льович (13 серпня 18858 червня 1951) — архітектор. Син В. Нагірного. 1912 р. закінчив архітектурний факультет Львівської політехніки.

Працював у Львові на початку XX ст., спочатку разом з батьком. Використовував різні стильові форми - необароко, неороманику, неовізантійські тощо і функціоналізму в 2030-ті роки, при проектуванні дерев'яних храмів переважно розвивав традиції бойківської школи.


[ред.] Біографія

Євген Нагірний. (Фото кінця 90-х років ХІХ ст.)
Євген Нагірний.
(Фото кінця 90-х років ХІХ ст.)

Народився у селі Рудно біля Львова у сім'ї архітектора і громадського діяча Василя Нагірного. Після закінчення гімназії, у 1903р. вступив на архітектурний факультет Львівської політехніки. Проте, незабаром його, як активного борця за український університет, заарештувала австрійська поліція. Після звільнення він продовжив навчання і у 1912р. закінчив політехніку. Вирішальний вплив на формування Є.Нагірного, як архітектора, мали проф. І. Левинський та арх. Дайчак, у чиїх творчих майстернях він стажувався. Згодом, на творчі погляди сина безпосередньо вплинув сам батько, у проектно-будівельному бюро якого Є. Нагірний працював. Їх творча співпраця була перервана Першою світовою війною, потім у 1915р. другим арештом і засланням Євгена цього разу угорським самодержавством, що захопило Львів. Повернувшись із заслання, архітектор займається відбудовою зруйнованих споруд у м. Долина (Івано-Франківська область) Після смерті батька та молодої дружини, з маленькою донечкою на руках, повернувся до Львова. У 1922р. заснував власне архітектурне бюро, яке знаходилося до 1940р. на пл. Ринок. У 1939р. після входу Західної України до складу СРСР, Є.Нагірний разом з М. Микулою створює Львівську організацію Спілки архітекторів України. Він стає членом спілки і до кінця життя виконує функції заступника голови, керує секцією охорони пам'яток архітектури у Львівському облвиконкомі, викладає у Політехнічному інституті, а з 1947р. і у Львівському державному інституті прикладного і декоративного мистецтва. Помер Є. Нагірний 8 липня 1951р., залишивши своїм нащадкам понад 500 спроектованих і близько 300 побудованих об'єктів. Похований на Личаківському кладовищі.

[ред.] Творчість

Церква у с.Веринь, 1932р.
Церква у с.Веринь, 1932р.
Церква у с.Виписки, 1929р.
Церква у с.Виписки, 1929р.

За його проектами у Львові були збудовані:

  • Храм на вул. Короленка,
  • Храм на вул. Миронюка,
  • Дім Рідної школи на вул. Коцюбинського № 23 (1924 - 1928 рр.),
  • Церква св. Андрія Первозванного на вул. Варшавській (1924 - 1931 рр., за проектом С. Тимошенка 1922 р.),
  • Лікарня (1934 р.).
  • Реставрував житловий будинок у Львові на вул. Руській № 10 (1932 р.).
  • Автор мурованої церкви у м. Стебнику на Львівщині (1938 р.).
  • Спроектував низку дерев'яних храмів, серед них:
  • Церква Введення Пресвятої Богородиці в с. Дубшари Рожнятівського району на Станіслащині (1924 р.),
  • Церква Введення Богородиці в с. Ортиничі Дрогобицького району на Львівщині (1925 р.),
  • Церква св. Миколи в с. Нижній Струтин Рожнятівського району на Станіславщині (1926 р.),
  • Церква Воскресіння Господнього в с. Старі Богородчани Богородчанського району /з с. Заріче на Станіславщині (1926 р.),
  • Церква св. Параскеви в с. Фітьків Надвірнянського району на Станіславщині (1928 р.),
  • Однобанна бойківського типу церква Собору св. Івана Хрестителя в с. Дністрик Старосамбірського району на Львівщині /з с. Головецький (1929 р.),
  • П'ятибанна бойківського типу Вознесенська церква в с. Багнувате Турківського району на Львівщині (1929 р.),
  • Миколаївська церква в с. Орявчику на Львівщині (1930 р.),
  • Однобанна з двома ліхтарями церква бойківського типу в с. Орявчик Сколівського району на Львівщині (1930 р.),
  • Трибанна бойківського типу церква св. Івана Хрестителя у с. Виців Старосамбірського району на Львівщині (1931 р., тесля В. Стельмах),
  • Михайлівська церква в с. Красне Турківського району на Львівщині (1933 р.),
  • Церква св. Івана Богослова в с. Дуб'є Бродівського району на Львівщині (1933 р.),
  • П'ятибанна церква бойківського типу в с. Красному на Львівщині (1933 р.),
  • Церква Воздвиження Чесного Хреста в с. Великі Мокряни Мостицького району на Львівщині (1937 р.),
  • Церква св. Трійці в м. Косові на Станіславщині (30-і роки),
  • Одноверха цвинтарна церква св. Юрія бойківського типу у с. Верхнє Синьовидне Сколівського району на Львівщині (30-і роки).
Церква у с.Будилів, 1912р.
Церква у с.Будилів, 1912р.


Персоналії Це незавершена стаття про персоналії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


Ця стаття в процесі редагування. Будь ласка, не редагуйте та не змінюйте її, оскільки Ваші зміни можуть бути втрачені.