Богодухів
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Богодухів - місто районного підпорядкування, центр Богодухівського району Харківської області.
Розташований на правому, підвищеному, порізаному балками та ярами мальовничому березі річки Мерла. Через місто проходять залізнична лінія і асфальтована дорога Харків-Суми. Відстань до обласного центру залізницею - 77 км, асфальтованою дорогою - 62 км. Населення – 16,7 тисяч чоловік. До виникнення міста тут існувало поселення, відоме як Дяків Острог.
Географічні координати:
Час: UTC +2 зимовий / +3 літній.
Рік заснування: 1962
День звільнення: 7 серпня 1943 року під час Другої Світової Війни.
Телефонний код: +380 5758
Місто-побратим: Boyertown у штаті Пенсильванія (Pennsylvania), США.
[ред.] Ресурси інтернет
Детальніше історія описана у статті Історія Богодухова
[ред.] Історія
В описі прикордонних сторожових постів 1571 року тут згадується Дяків Острог. Датою виникнення міста вважають 1662 рік, коли сюди на постійне поселення прибули з-за Дніпра 1204 українці на чолі з отаманом Тимофієм Крисою. У районі є село, назване його ім'ям. Серед новоприбулих було 33 чоловіки міщан, решту переселенців становили селяни. Одержавши допомогу від російського уряду, вони побудували житла, а також досить міцне на той час укріплення - дубовий острог і земляний вал, обведений глибоким рвом. Уже в 1668 році козаки дали рішучу відсіч великому загонові кримських татар. У 1680 році Богодухів зазнав нового нападу татар. В боротьбі з ворогом тоді загинуло 49 чол., 184 чол. татари захопили в полон. Вони знищили і забрали також чимало хліба, худоби, вуліків та іншого майна, спалили 312 дворів.
Великих бідувань зазнали мешканці міста в 1708-1709 роках, під час Північної війни. Шведські загарбники пограбували багато навколишніх сіл. Виступаючи проти ворога, місцеве населення організовувало партизанські загони. Економічному розвиткові Богодухова сприяло його вигідне географічне положення - тут пролягав великий шлях, що з'єднував полкові міста Харків та Охтирку. З 1681 по 1765 рік Богодухів був сотенним центром Охтирського козацького полку.
Основним господарським заняттям населення міста було землеробство. Розвивалися також різні промисли. Богодухівські чинбарі добре вичинювали шкіри, а чоботарі шили взуття. Уже на початку XVIII століття Богодухів був своєрідним центром ремісничого виробництва. В документах цього часу зазначається, що "головне заняття жителів є шкіряне діло". У 80-х роках XVIII століття в місті працювало 10 винокурень на 25 казанів, содовий завод, водяний та паровий млини. Із зростанням населення млинарство набирало дедалі більшого розвитку. Значні соціально-економічні зрушення відбулися в житті Богодухова наприкінці XVIII та на початку XIX століть. Досить швидко зростало населення. У 1787 році в Богодухові -- тоді вже значному місті Харківського намісництва-- проживало 6154 чоловіки. На початок XIX століття тут налічувалося 3959 мешканців тільки чоловічої статі, з них 382 купці, ремісники та інші міщани. Розвивалися ремесла, всіляко підтримувалась і заохочувалась торгівля. Чимало мешканців міста займалося чумацьким промислом. Серед них були досить заможні підприємці.
| Райони | Балаклійський • Барвінківський • Близнюківський • Борівський • Валківський • Великобурлуцький • Вовчанський • Дворічанський • Дергачівський • Зачепилівський • Зміївський • Золочівський • Ізюмський • Кегичівський • Коломацький • Красноградський • Краснокутський • Куп'янський • Лозівський • Нововодолазький • Первомайський • Печенізький • Сахновщинський • Харківський • Чугуївський • Шевченківський | ||
|---|---|---|---|
| Міста обласного значення | Ізюм • Куп'янськ • Лозова • Люботин • Первомайський • Харків • Чугуїв | ||

