Ядерний вибух

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Я́дерний ви́бух — могутній вибух, викликаний вивільненням ядерної енергії або при швидко розвиненій ланцюговій реакції розподілу важких ядер (235U чи 239Pu), або при термоядерній реакції синтезу.

Енергія ядерного вибуху може досягати десятків мегатонн тротилового еквівалента. До ядерних реакцій, які супроводжуються таким виділенням енергії, належить розподіл важких ядер (235U або 239Pu), що призводить до ядерного вибуху, або синтез легких ядер, який призводить до термоядерного вибуху. При ядерному і термоядерному вибухах виділяється в мільйони раз більше тепла на одиницю вибухового матеріалу, ніж при хімічному вибуху (6,81010 кДж/кг при ядерному і 4,191011 кДж/кг при термоядерному).

Стосовно до гірничої справи відоме застосування підземних (120 м і більше), або камуфлетних ядерних вибухів. (для інтенсифікації розробки виснажених нафт. і газових покладів, ліквідації аварій на нафт. і газових промислах; створення підземних ємкостей для зберігання природного газу, нафти, поховання відходів, глибинного дроблення великих обсягів г.п. з метою наступного вилуговування з них цінних компонентів тощо). Технологія проведення цих ядерних вибухів виключає потрапляння радіоактивних продуктів у підземні води, на поверхню і в атмосферу.

Іншими мовами