Мальта
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
- Цей термін має також інші значення
|
|
|||
| Національний девіз: немає | |||
| Офіційна мова | Мальтійськa, англійська | ||
| Столиця | Валетта | ||
| Президент | Едвард Фенеч Адамі | ||
| Прем’єр-міністр | Лоренс Гонзі | ||
| Територія - Всього - % води |
(185 у світі) 316 км² незначний % |
||
| Населення (2005 прибл.) |
(165 у світі) 398,534 |
||
| Густота | 1262 км² | ||
| Незалежність - Дата |
(Від Вел. Британії) 21 вересня 1964 |
||
| ВВП Всього На один. |
(2004 прибл.) $7.223 млрд. $18,200 |
||
| Валюта | Мальтійська Ліра(MTL) | ||
| Часовий пояс | +1, +2 влітку | ||
| Національний гімн | «L-Innu Malti»(Гімн Мальти) | ||
| Інтернет-домен | .mt | ||
| Тел. код | 356 | ||
![]() |
|||
Республіка Мальта, країна на острові в Середземному морі до півдня від Сицилії, сходові від Тунісу і півночі від Лівії; площа 320 кв. км; столиця і порт Валетта; рельєф: гористий, включає також острови Гозо 67 кв. км і Коміно 2,5 кв. км; політична система - ліберальна демократії; недавня історія: анексована Англією у 1814, одержала самоврядування в 1947, повна незалежність досягнута в 1964.
Зміст |
[ред.] Історія
Назву цьому острову надали греки, які окупували його у 736 до н.е., тоді колонія звалася «Мелітою» (Melita). Пізніше острів опинився під владою Рімської імперії. З 4 по 9 століття нашої ери-Мальта у складі Візантійської імперії.
У 870 році острів був завойован арабами. Сучасна мальтійська мова - арабського походження. Вплив на мальтійську мову також мали мови рімської імперії, сучасна мальтійська мова користується латинською абеткою.
У 1090 році острів був взятий сіцілійськими нормандцями. У 1194-му стає, разом з Сіцілією, частиною імперії германців. У 1282 році Мальта та Сицілія - під владою королівства Арагону (зараз автономна область Іспанії). Було засновано першу мальтійську шляхетність у 1350 році. Мальта була розграбована мусульманами у 1429, після цього іде довгий період занепаду економики і культури.
Іспанським імператором Чарльзом V мальтійські острови передаються лицарям Ордену Св. Джона Єрусалима у 1530 році. Інквізіція була офіційно заснована на Мальті у 1561 році.
У 1565 році Мальта була обложена турками, цей період зараз називають «Велика Облога», після перемоги над турками, було побудовано місто Валлетта у 1566 році.
Maльтa була захоплена Наполеоном у 1798 році у своїй мандрівці до Єгипту, інквизицію було скасовано, влада лицарів закічилася.
Пізніше мальтійці підняли бунт проти французької влади на острові, після того, як французи почали грабувати місцеві церкви. Великобританія допомогла в боротьбі з окупаційними військами. Замкнуті на острові французькі війська здалися у 1800, і Мальта стала британським протекторатом.
У 1814, Мальта офіційно стає частиною Великобританії. Мальта служила британський імперії, як стратегічно розташована військово-морська база, в часи першої світової війни Мальта мала британські гарнизони на своїй теріторії, і мала один з найбільших шпіталів у басейні Середземного моря. Через своє стратегічного положення, була бомбована італійськими та німецькими повітряними силами в період Другої світової війни. У 1942 році Мальту було нагороджено Хрестом св. Георга за хоробрість в часи 2-ї світової війни.
З 1934 року Мальта має дві офіційні мови - мальтійська та англійська.
Мальта отримала незалежність (автономію) у 1964, тримаючи губернатора та королеву Елізабет ІІ як голова уряду, стала республікою у 1974, зі своїм президентом, оголосила свою нейтральність у 1979. Британські воєнні частини були виведені повністю 31 травня 1979 року, цей день тепер святкується мальтійцями як «День волі». Сьогодні, Maльтa має парламентську демократію.
8 травня 2003 року, Maльтa, більшістю голосів, вибрала приєднатися до ЄвроСоюзу, 53.6% проголосовало за; 46.4% - проти. До ЄвроСоюзу Мальта увійшла 1 травня 2004 року.
[ред.] Промисловість та Сіліськогосподарські товари
Промисловість: туризм; електроніка, корабельне будівництво та ремонт, будівництво;їжа та напої, текстильне виробництво, одяг, взуття, тютюн.
Імпортує: машини, механизми і обладнання, промислові товари, полу- фабрикати; їжа та напої, тютюн. Має в цьому партнерів: Італія 25.4%, Франція 13.1%, Великобританія 12%, Німеччина 8.9%, США 5.2%, Сингапур 4.1% (2004)
Експортує: машини та транспортне обладнання, інші вироби. Має в цьому партнерів:США 15.7%, Франція 15.5%, Сингапур 14.5%, Великобританія 11.2%, Німеччина 10.8% (2004).
Сільськогосподарські продукти: картопля, цвітна капуста, виноград, пшениця, ячмінь, тoмaти, цитрусові, квіти, солодкий перець; свинина, молоко, птиця, яйце.
Основні природні багатства - вапняк, сприятливе географічне положення, та продуктивна людська сила. Maльтa виробляє тількі приблизно 20% потрібної харчовій продукції, має обмежені запаси питної води, і не має власних джерел енерго-ресурсів. Економика підпорядкована зовнішньої торгівлі, виробництву, головним чином, електроники та текстілю, і туризм.
[ред.] Релігії країни
Католики 98%, інші 2%.
[ред.] Дивись також
[Фото.Президент Мальти Aдaмi.]
[ред.] Джерела
[Malta]
[Віртуальна Бібліотека(англ.)]
[Стисла Історія Мальти(англ.)]
[Мальта.Інтернет-видання.(анг.)]
[Департамент Інформації Мальти-Гімн Мальти(мальт., англ.)]
| Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
Австрія • Азербайджан[1] • Албанія • Андорра • Бельгія • Білорусь • Болгарія • Боснія і Герцеговина • Ватикан • Велика Британія • Вірменія[2] • Греція[1] • Грузія[1] • Данія • Естонія • Ірландія • Ісландія • Іспанія • Італія • Казахстан[1] • Кіпр[2] • Латвія • Литва • Ліхтенштейн • Люксембург • Македонія • Мальта • Молдова • Монако • Нідерланди • Німеччина • Норвегія • Польща • Португалія • Росія[1] • Румунія • Сан-Марино • Сербія • Словаччина • Словенія • Туреччина[1] • Угорщина • Україна • Фінляндія • Франція • Хорватія • Чехія • Чорногорія • Швейцарія • Швеція
Залежні території: Аландські острови • Гернсі • Ґібралтар • Джерсі • Мен • Свальбард (Шпіцберген) • Фарерські острови • Ян-Маєн
Невизнані країни: Абхазія[1] • Нагірний Карабах[2] • ПМР • ТРПК[2] • Хуссар Іристон (Південна Осетія)[2]
Австрія · Бельгія · Велика Британія · Греція · Данія · Естонія · Ірландія · Іспанія · Італія · Кіпр · Латвія · Литва · Люксембург · Мальта · Нідерланди · Німеччина · Польща · Португалія · Словаччина · Словенія · Угорщина · Фінляндія · Франція · Чехія · Швеція


