Сибірська виразка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Сибірська виразка (карбункул злоякісний) — гостра бактерійна зоонозна інфекція, що характеризується інтоксикацією, розвитком серозно-гемморагічного запалення шкіри, лімфатичних вузлів і внутрішніх органів, що протікає в шкірній або септичній формі. Викликається бактерією Bacillus anthracis. Сибірська виразка раніше була досить розповсюдженим захворюванням тварин і нерідко людей, тепер трапляється лише спорадично, переважно як професійне захворювання.

Зміст

[ред.] Етіологія

Сибірська виразка відома з найдавніших часів під назвами «священний вогонь», «персидський вогонь» та ін., неодноразово згадувалася в творах античних і східних письменників і учених. Докладний опис клініки цієї хвороби був зроблений французьким лікарем Мораном в 1766 році. У дореволюційній Росії зважаючи на переважне розповсюдження в Сибіру це захворювання отримало назву сибірської виразки, коли український лікар С. Андрієвський (1788 рік) описав в творі «Про сибірську виразку» велику епідемію цієї інфекції в західносибірських губерніях, а в експерименті по зараженню самого себе встановив ідентичність сибірської виразки тварин і людини та довів можливість її передачі від тварин до людей.

[ред.] Вивчення

Ін. укр. вчені, які вивчали С.: М, Гамалія (1792 видав нім. і рос. мовами працю про С. та її лікування), В. Жуковський, Г. Прокопович, А. Стефанович-Донцов, В. Данилова, А. Каротин, І. Нетребко, Л. Ценковський (разом з Г. Садовським запропонував живу вакцину С., як методу специфічної профілактики проти С.).


[ред.] Випадки розсилання вірусу поштою


Медицина Це незавершена стаття з медицини.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

[ред.] Література