Білогірський район (АРК)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
- Цей термін має також інші значення
| Білогірський район | |||
|---|---|---|---|
|
|
|||
| Основні дані | |||
| Країна: | Україна | ||
| Область/АРК: | Автономна Республіка Крим | ||
| Утворений: | 1917 | ||
| Населення: | 66 458 | ||
| Площа: | 1 894 км² | ||
| Густота населення: | 35,09 осіб/км² | ||
| Телефонний код: | 380-6559 | ||
| Поштові індекси: | 976XX | ||
| Населені пункти та ради | |||
| Районний центр: | Білогірськ | ||
| Міські ради: | 1 | ||
| Селищні ради: | 1 | ||
| Сільські ради: | 17 | ||
| Міста: | 1 | ||
| Смт: | 1 | ||
| Села: | 77 | ||
| Селища: | 2 | ||
| Районна влада | |||
| 97600, Автономна Республіка Крим, Білогірський район, м. Білогірськ, вул. Миру, 1 | |||
| Голова районної ради: | Худоба Степан Сергійович | ||
Білогі́рський райо́н (рос. Белогорский район, крим. Qarasuvbazar rayonı), до листопада 1946 року – Карасубазарський район, – розташований в центральній частині АР Крим, за 42 км східніше від м. Сімферополя. Територія району охоплює частину Головної гряди Кримських гір, передгір'я і передгірні рівнини. Перевищення відносних висот у межах району близько 1000 м. Район розташований у межах Кримської передгірно-лісостепової фізико-географічної області і Головної гірсько-лугово-лісової гряди Кримських гір. Належить до передгірного Кримського посушливого, дуже теплого агрокліматичного району.
Зміст |
[ред.] Населення
Населення - 66,4 тис. чоловік: росіяни (48%), кримські татари (34,5%), українці (16,5%), білоруси (0,1%), греки, поляки, німці, вірмени – по 0,1%, а також грузини, євреї, литовці, киргизи, естонці, румуни, чехи і корейці.
[ред.] Історія
Територія району була заселена з давніх часів. У урочищі Біла Скеля досліджені стоянки епохи раннього палеоліту; виявлено декілька неолітичних поселень (4 тис. до н.е.), два поселення бронзового століття(3 тис. до н.е.), понад 20 курганів і т.п.
[ред.] Природні ресурси
Переважають чорноземи карбонатні і південні (48% площі району), гірничо-лісові (бурі) і горно-лучні чорноземновидні грунти (на яйлі). Площа лісів – 49,8 тис. га. Поширені хвойні (кримська сосна; 12%) і широколистяні (дуб, бук, граб) породи. У районі розміщуються заповідники: Караби-яйла і Кубалач; пам'ятники природи державного значення: Ак-Кая, Карабі-Яйлінськая улоговина, Карасубаши; заповідне урочище і 2 пам'ятники природи місцевого значення.
[ред.] Корисні копалини
З корисних копалини поширені такі матеріали: цегляно-черепичні глини, вапняки, мергель, галечник, гравій.
[ред.] Водоймища
До найбільших річок належать: Біюк-Карасу, Індол, Бурульча, Бештерек, Зуя. Влітку деякі з них пересихають.
[ред.] Економіка
Трудові ресурси району складають 35,1 тис. чоловік. У народному господарстві працюють 19,5 тис. чоловік. Ведучим в районі є сільське господарство. Район спеціалізується на виробництві фруктів, винограду, овочів, тютюну, ефіроолійних культур, зерна (озима пшениця, озимий ячмінь, овес, кукурудза), а також – молока, м'яса, шерсті. Під сільськогосподарські угіддями – 115,2 тис. га, в т.ч. орних земель – 62,8 тис. га, під садами і виноградниками – 8,5 тис. га, під пасовищами – 43,6 тис. га. Працює 13 колективних господарств, 2 державних сільськогосподарських підприємства і 2 допоміжних сільськогосподарських виробництва. На території району розміщено 10 промисловий підприємств, які виробляють будівельні матеріали, продукти харчування і винно-горілчані вироби, 2 підприємства лісового господарства, 2 автотранспортних підприємства і 9 будівельних організацій. Найбільші з них: Білогорський виноробний завод, філіал ВАТ “Харчпром Білогірській завод продтоварів”, КП “монтажно-заготовчий завод”, ОАТП “Білогірський ЗБМ”, КП “Білогірське карьєроуправління”, завод по переробці ефіроолійних культур (с.Кримська Роза).
[ред.] Транспорт
Автомобільних доріг - 314,9 км. Через територію району проходить автотраса республіканського значення: Сімферополь-Феодосія-Керч.
[ред.] Соціальна сфера
На території району: професіонально-технічне училище, філіал учбово-курсового комбінату по підготовці фахівців сільського господарства; 30 загальноосвітніх шкіл, в т.ч. 2 – з кримськотатарською мовою навчання і одна вечірня, краєзнавчий музей (Білогірськ); 4 лікарні, 8 амбулаторій, 2 поліклініки і 31 фельдшерсько-акушерських пункту.
[ред.] Пам’ятники
Серед архітектурних пам'ятників – залишки караван-сараю (м. Білогірськ) і Топловській Троїце-Параськівський жіночий монастир (1864, с.Учебне).
[ред.] Дивись також
| Населені пункти Білогірського району | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Міста: | Білогірськ | ||||||
| Смт: | Зуя | ||||||
| Села: | Алексєєвка • Ароматне • Багате • Баланове • Балки • Барабанове • Біла Скеля • Василівка • Верхні Орішники • Вишенне • Вишневе • Володимирівка • Ганнівка • Горлинка • Голованівка • Дивне • Дозорне • Долинівка • Заріччя • Зеленогірське • Земляничне • Зибини • Карасівка • Кизилівка • Кирпичне • Красна Слобода • Красногірське • Красноселівка • Кривцове • Кримська Роза • Криничне • Курортне • Курське • Литвиненкове • Лічебне • Лугове • Малинівка • Мелехове • Мельники • Мельничне • Миронівка • Міжгір'я • Мічурінське • Муромське • Некрасове • Нижні Орішники • Новогригорівка • Новожилівка • Новокленове • Новоолександрівка • Олександрівка • Оленівка • Опитне • Павлівка • Петрове • Поворотне • Пролом • Пчолине • Радісне • Родники • Русаківка • Руське • Синьокам'янка • Сінне • Сєверне • Тополівка • Тургенєве • Ударне • Українське • Ульяновка • Учебне • Цвіточне • Хлібне • Черемисівка • Чорнопілля • Яблучне • Яковлівка | ||||||
| Селища: | Овражки • Пасічне | ||||||
| Райони Республіки Крим | ||||
|---|---|---|---|---|
| Бахчисарайський | Білогірський | Джанкойський | Кіровський | Красногвардійський | Красноперекопський | Ленінський | Нижньогірський | Первомайський | Роздольненський | Сакський | Сімферопольський | Совєтський | Чорноморський | ||||
| Міста республіканського значення Республіки Крим | ||||
| Алушта | Армянськ | Джанкой | Євпаторія | Керч | Красноперекопськ | Саки | Сімферополь | Судак | Феодосія | Ялта | ||||

