Москаль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Тарас Шевченко. Ілюстрація до поеми  "Катерина". Олія. 1842. На задньому плані офіцер-москаль, що зрадив дівчину.
Збільшити
Тарас Шевченко. Ілюстрація до поеми "Катерина". Олія. 1842. На задньому плані офіцер-москаль, що зрадив дівчину.

Москаль — застаріла назва росіян серед українців, білорусів та поляків. Також цей термін застосовують до військових або москвичів. В сьогоденні вживається доволі часто як іронічна назва громадян Росії незалежно від походження. В Росії москалями називають жителів Москви.

Зміст

[ред.] Етимологія та історія

Походження терміну "москаль" є доволі очевидним - від назви Московської держави або як називали її в Україні та Білорусії — "Московщина".

Самоназвою людей Московщини було "православні", рідше "русскіє". Іван Аксаков в листі до письменника Ф. Достоєвського пише: “Мудра річ написати заклик до русского народу, як його пишуть в інших країнах: “французи” або “британці” — “Русские!” не годиться, сама мова не терпить. А на всіх сходках щоденно по всіх просторах Росії виголошуються промови із закликом: “Православные”. Ось як русскій народ визначає свою національність”.

Ні у поляків, ні у білорусів, ні в українців не прижилася назва "русскіє", на відміну від західноєвропейських народів. Видно, етнічна уява цих трьох сусідніх з Московщиною народів ніяк не могла змиритися, щоб так знані їм назви "Русь" і "руські" перенести на московитів. Книжною формою слова "москаль" було "московит". Пізніше у письмовій формі було введено термін “росіянин”, що походить від грецької назви "Росія" (Ρωσσία). Першими його стали вживати поляки. Наслідуючи їх, в окремих випадках, головним чином через цензурні міркування, стали вживати полонізм "росіянин" українські та білоруські автори.

Зображення:Kasiyan Moskal Krynycia.jpg
В.Касіян. Ілюстрація до поеми Т.Шевченка "Москалева криниця"

[ред.] Слово москаль в українській літературній традиції

Слід відзначити, що Т. Шевченко ніколи не вживав терміну "росіянин". Класична українська література XIX ст. була зорієнтована на живу, розмовну українську мову.

Іван Франко у поезії “Не пора” закликав:

Не пора, не пора, не пора
Москалеві й ляхові служить;
Довершилась України кривда стара
— Нам пора для України жить!

Євген Гребінка, автор романсу "Очи черные", перекладаючи поему Пушкіна "Полтава", замість слова "русский" вживає слово "москаль", де в Пушкіна Росія, у Гребінки Московщина. Слова Пушкіна:

Без милой вольности и славы
Склоняли долго мы главы
Под покровительством Варшавы
Под самовластием Москвы.
Но независимой державой
Украйне быть уже пора.

Євген Гребінка переклав так:

Давно без батьківської слави
Ми, як воли, в ярмі жили,
У підданстві або Варшави,
Або великої Москви.
Возиться годі з москалями
Украйні царством буть пора.

Вислів Пушкіна “Когда Россия молодая” Гребінка перекладає “Московщина”. Строфа “Казак на север держит путь” — “Козак в Московщину летить”.

Приклади творчості майстрів українського слова, як І. Котляревський, Т. Шевченко, І. Франко, П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка, Леся Українка, І. Нечуй-Левицький, Б. Грінченко, М. Кропивницький, А. Свидницький достатньо переконливо свідчать, що колись нормою української мови були терміни "москаль", "Московщина" та похідні. Ця норма виводилася із живої розмовної мови українського народу і широко відображена у фольклорі. Ось як пише (С. Руданський у гуморесці «Вареники-Вареники!»)

Сидить москаль на прилавку,
Прищурює очі…
Так і знати: москалина
Вареників хоче.
Хоче бідний вареників,
То й ніщо питати!
Та тільки їх по-нашому
Не вміє назвати.
«Хазяюшка, галубушка! —
Став він говорити. —
Свари-ка мне вот энтаво!..»
«Та чого зварити?..»
«Да энтаво… как, бишь, ево
У вас называют?..
Вот, что, знаешь… берут тесто,
Сыром накладают…»
«Та бог його святий знає,
Що вам, служба, гоже!..
Тісто сиром накладають…
То галушки, може?..»
«Не галушки, не галушки,
Я галушки знаю…
Свари-ка мне, галубушка…
Все, бишь, забываю…
Уж с глаз долой, так с памяти!..
Вот энтакой бес-то!..
Да знаешь ли, энтак сыр-то,
А на сыре тесто!..»
«Та бог його святий знає
І добрії люди!..
Сир у тісті?.. Хіба, може,
Чи не пиріг буде?»
«Да не пирог, голубушка…
Экая досада!..
Да знаешь ли, туда масла
Да сметаны надо!..»
А вона-то добре знає,
Чого москаль хоче…
Та чекає барабана,
Заким затуркоче.
Як почула барабана…
Слава тобі, боже!
Та й говорить москалеві:
«Вареників, може?..»
Аж підскочив москалина…
Та ніколи ждати.
«Вареники-вареники!»
Та й пішов із хати.

[ред.] Прислів'я та приказки про москалів

Наскільки семантично розбудований етнонімічний термін "москаль" в українській мові, можна судити на основі того, що словник Грінченка подає п'ятдесят шість його значень, форм та відтінків: "Москаленко, Москаленка; москаленя, москаленяти; москалик, москаличка; москалів, москалева, москалеве; москалівна, москалівни; москаль, москаля; москальня, москальні; москальство, москальства; москальча, москальчати; москальчик, москальчика; москальчук, москальчука; москалюга, москалюги; москва, москви (тут в етнічному розумінні: “Москаль, що якесь старе залізо продавав і не чув, що жвавий міщанин у чемерці штовхав його: “Москва, москва, чи продаєш залізо?”); москвофіл, москвофіла; москвофільство, москвофільства; москвофільський, москвофільська, москвофільське; Москівщина, Московщина, Московщини; московець, московці; московка, московки; московський, московська, московське; московщеня, московщеняти; московство". У словнику додано ще два фразеологічні звороти: “підпускати, підвозити москаля”, що означає брехати, обманювати, і “пеня московська” у розумінні “безпричинно чіплятися”.

Етнограф М. Номис опублікував перший в українській етнографічній науці ряд приказок і прислів’їв, що були широко розповсюджені у українців, серед них такі:

  • "Тату, тату, лізе чорт у хату" - "Дарма, аби не москаль".
  • Коли чорт та москаль що вкрали, то поминай як звали.
  • На вовка промовка, а москаль кобилу вкрав.
  • З москалем дружи, а камінь за пазухою держи.
  • Варив чорт з москалем пиво, та й солоду відрікся.
  • Казав москаль право, та й збрехав браво.
  • Хоч убий москаля, то він зуби вискаля.
  • На грош амуніції, на десять амбіції.
  • Москаль на сльози не вдаря.
  • Москаль як ворона, та хитріший за чорта.
  • Чорзнащо в лаптях, та й то москаль.
  • Москаль ликом чванится й кожному під ніс з ним пхається.
  • Москва на злиднях збудована, та й злиднями годована.
  • Хоч добрий чоловік, та москаль.
  • Не впадає москаля дядьком звати, а все дядюшка.
  • Московський час, як жидівський зараз.
  • Москаль зна дорогу, та питається.
  • "Щоб ти зозулі не чув" (каже баба). - "Мне и удод закуетъ" (одріка москаль)
Москалі руйнують Київ. Ілюстрація з підручника "Історія України для дітей". Львів. 1934.
Збільшити
Москалі руйнують Київ. Ілюстрація з підручника "Історія України для дітей". Львів. 1934.

В. Даль подає, що термін "москаль" малоросійського походження і означає: москвич, русский, солдат, военнослужащий. От москаля, хоть полы отрежь, да уйди! Кто идет? Чорт! Ладно, абы не москаль. С москалем дружись, а камень за пазухой держи (а за кол держись). Мутит, как москаль, а чтобы концы хоронил. Знает москаль дорогу, а спрашивает! Москалить — млрс. мошенничать, обманывать в торговле


[ред.] Вживання терміну в наш час в Україні та Росії

Слово москаль в Україні з часом втратило первісне значення і не завжди пов'язується з Москвою. Наприклад в підручнику з Історії України 1934 року зображена сцена руйнування Києва суздальським князем Юрієм Довгоруким в 1169 році з підписом "Москалі руйнують Київ". Вважаючи на те, що перша згадка про Москву в літописах була лише двадцяти двома роками раніше, і вона була в той час невеликим селом, то цей термін вжитий як загальна назва людей, що жили на території сучасної Росії.

[ред.] Термін "москаль" в анектдотах

[ред.] Інші значення

Клоп-москаль, Pyrrhocoris apterus
Збільшити
Клоп-москаль, Pyrrhocoris apterus

Москалями або москаликами в Україні називають клопів Pyrrhocoris apterus, червоних комах з чорними цятками та приплюснутою спиною, що повзають по землі строєм. В Росії вони мають назву клоп-солдатик або красноклоп обыкновенный.

Також москалями в Україні інколи називають звичайних домашніх тарганів. Така традиція характерна для багатьох слов'янських народів, у яких тарган, незважаючи на те, що він живе у будинку господаря сприймається як загарбник (у росіян - прусак, у чехів šváb, у поляків francuz) [1]

Назву москалики (moskaliki) має популярний на пострадянських просторах польський різновид консервованих оселедців. Таку назву консерви отримали тому, що оселедці в них дуже тісно запаковані - як москалі у казармі.

[ред.] Джерела


Етноніми, вживані в Україні
Розділи: Етноніміка, Етнографія

Бульбаш • Бусурман • Великорос• Волох• ЖидКацапЛях • Малорос• МоскальХохол • Шваб •

Іншими мовами