Ярослав
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ярослав, пов. м. на лівому березі р. Сяну, тепер у Перемиському воєводстві Польщі. 32900 меш. (1977). У 1930-их pp. було у Я. 14% українців, 52% поляків, 34% євреїв (у пов.-відповідно: 37%, 45,3% і 8,8%. Княжий город, заснований 1031 кн. Ярославом Мудрим, у літописах згадується 1152, 1231 (Іпатіївський літопис). Під Я. відбулася 1245 Ярославська битва. З 14 в. у складі Польщі, з 1772 Австрії. Міські права Я. дістав 1323, а маґдебурзьке право 1375. 1625 пожежа спричинила великі спустошення м. В 16 — 17 вв. у Я. відбувалися міжнар. ярмарки. Походи козаків (1649), шведів і угорців (1656 — 57) не сприяли розвиткові м. При кін. 16 в. у Я. діяло при церкві св. Успіння братство св. Онуфрія, яке утримувало школу (проіснувало до 19 в.); гол. між двома світовими війнами, в Я. була низка укр. культ.-осв. і кооп. установ та товариств: т-во для міщан і ремісників «Родина» (з 1905), філія «Просвіти» (1910), Бурса ім. св. Онуфрія (з 1904, 1940 — 44 також дівочий інтернат), ряд кооператив: «Нар. Дім» (1924 — 32), кредитова кооператива «Укр. Нар. Дім» (1931-;-40), Пов. Союз Кооператив (1929) та ін.
Визначні діячі Я. — довголітній бурмістр і меценат І. Вапинський († 1777), сусп.-літ. діячі поч. 20 в. о. К. Хотинецький, о. О. Погорецький. У Я. нар. С. Людкевич. В єзуїтській колегії в Я. ймовірно навчався Б. Хмельницький.
Я. багатий на архітектурні пам'ятки і старовинні церкви й костьоли. До 20 в. зберігалися городища там, де тепер манастир Домініканів. 16 — 17 вв. датуються ренесансові будинки (кам'яниця Орсеттіх, 1580), 1714 побудовано церкву Преображення Господнього, яку після 40-річної перерви 1987 повернено укр. віруючим. В Я. від 1965 існує душпастирський осередок Гр.-Кат. Церкви, з 1985 гурток УСКТ і пункт навчання дітей укр. мови. На поч. 1945 українців з Ярослава і пов. примусово виселено до СССР, гол. до Івано-Франківської обл., а на поч. 1947 рештки селян вивезли на Ольштинщину у півн.-сх. Польщі.
На еміґрації вихідці з Ярославщини 1965 створили Об'єднання «Ярославщина та окраїни Засяння» в діяспорі, з осідком у Чікаґо (США).
| Це незавершена стаття з Енциклопедії українознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

