Обговорення користувача:OSt

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Неактивні дискусії регулярно видаляються з даної сторінки (для моєї власної зручності :). Історію і зміст повідомлень, які мені залишалися, можна подивитися за допомогою сторінки Історія.OSt 18:33, 18 Трав 2005 (UTC)


Зміст

[ред.] Довідка про редагування

Дякую, посилання вже замінив --Gutsul 06:15, 10 Черв 2005 (UTC)

[ред.] редагування статті "Торф"

Шановна добродійко OSt!

Пробачте, що вдерся до Вашої статті. Зміни, що я вчинив, пов'язані з тим, що українська мова, на відміну від російської - мова проста. Проте я усвідомлюю, що через десятиріччя штучного зросійщення української мови багато мовців про це вже й не знають, бо в школі на це зазвичай не зауважували.

Тепер щодо самих змін:

- "верхній шар" на "долішній шар" - це й справді помилка, я мав на увазі "горішній";

- "верховий" на "верховинний" та "низовий" на "низовинний" - моє виправлення було помилкове, перепрошую (цю помилку я виправив);

- "металургійна промисловість" на "гамарство" - про те, як довільно старили слова, можна прочитати на http://www.vlada.kiev.ua/pravopys/ ;

"медицина" на "лікування" "землеробство" на "рільництво" - як відповідь на цей запит наведу витяг з книжки Б. Антоненка-Давидовича "Як ми говоримо" (пробачте, що задовгий):

"На табличках, на штампах і печатках, у діловому листуванні й на сторінках періодичних видань ми читаємо слова землероб, землеробство, землеробський, але цих слів не знайдемо в нашій класичній літературі та фольклорі, не чуєм і в живій народній мові. Чому? Тому що ці штучні слова мають поряд себе давні українські, які цілком відповідають російським земледелец, земледелие, земледельческий, а саме: хліборóб, рільнúк, ратáй, хліборóбство, рільнúцтво, хліборóбський, pільнúчuй. Наведемо приклади з класики й живої народної мови: «Масюк любив хліборобство» (І. Нечуй-Левицький); «Мій батько - з діда-прадіда хлібороб, любив землю, з землі й жив» (із живих уст); «Чекає ратая, паруючи, чорнозем» (М. Рильський); «Ниво неорана, ниво несіяна... де твої ратаї? Де твої сіячі?» (М. Чернявський); «Дитина без школи, що рільник без поля» (Ю. Федькович).

До того ж слова землероб, землеробство створено невдало з двох складових частин - іменника земля й діеслова робити, тимчасом як тут, коли навіть визнати потребу створення нового слова, слід було б узяти дієслово обробляти, адже землероб не робить землю, як то виходить за аналогією до слів бракороб (той, що робить брак), дармороб (той, що робить дарма), а обробляє землю. Тим-то ці терміни, створені всупереч законам українського словотвору, так важко прищепити в живому мовленні. Водночас українське слово хлібороб не тільки й далі живе в устах народу, але його вподобали й освоїли в своїй мові росіяни (хлебороб, а також хлопкороб тощо).

Творці й прибічники слів землероб, землеробство, не заперечуючи, що, коли йдеться про вирощування хлібів, краще користуватись іменниками хлібороб, хліборобство, запитують: а як обійтись без слова землеробство, коли маємо діло з вирощуванням технічних культур? Адже є країни, де хліб не сіють. Відповідь на це дає наш Українсько-російський словник АН УРСР, пояснюючи значення слова рільництво: 1) полеводство, 2) земледелие, - й наводить слушну ілюстрацію: «...пpoґpec техніки в сільському господарстві виявляється по-різному, залежно від системи сільського господарства, залежно від системи рільництва».

На жаль, широковживане в нашій поезії слово ратай майже зникло з нинішнього вжитку".

Що ж до решти змін, вони спричинені з тим, що українська література, навіть наукова, не конче має рябіти чужими словами. Це не тільки моя думка, але й причина появи самого сучасного українського літературного зразка. Проте я вирішив усе ж таки відмовитися від виправлення чужих статей: по-перше - тому, що деякі автори можуть незадоволено сприйняти такі зміни, а по друге - тому, що всі статті одній людині виправити просто несила. Натомість я маю намір зосередитися на написанні статей про сучасну українську літературну мову - її засади, відмінні від російської мови риси, сучасний стан, потребу в змінах (подаючи й причини таких змін) та утворення сучасної термінології.

Перший такий допис, Засади сучасної української літературної мови (хоч і незавершений), я вже вніс до Вікіпедії. Якщо хочете, читайте його та мої подальші дописи та вирішуйте для самі себе, що й до чого.

Ще раз перепрошую - на випадок, якщо Ви сприйняли мої зміни за неналежні чи за образу.

Cl 16:43, 10 Черв 2005 (UTC)

[ред.] Півче

Дякую за форматування, спробував зробити за Вашим рецептом Суйми, моя батьківщина та Будераж Yakudza

[ред.] Словник слів відмінного від офіційного правопису

Шановна добродійко OSt!

Вибачте, що зволікав з відповіддю. Так, я теж за те, щоб скласти словника слів правопису, ще не затвердженого офіційно (або вилученого колись із словників на догоду зросійщувачам), але логічнішого за чинний та який досі має прихильників серед частини українців. Я також за те, щоб відповідні слова якось позначали в тексті, посилаючись на цей словник. Ба більше - я деякий час (хоч і нестало) складаю такого словника (у форматі Excel) та ладний вивантажити його на wikipedia в межах своїх дописів про засади сучасної української літературної мови.

З повагою,

--Cl 21:02, 17 Черв 2005 (UTC)

[ред.] Географія торф'яних покладів

З жахом прочитав статтю про торф. і ЦЕ є вибрана стаття? помилок є море, жахливі русизми і огидні канцеляризми. Якщо це ваша стаття і ви плануєте дописувати далі, то _____ДУЖЕ____ ___П_Р_О_Ш_У_____ перечитати те, що я виправив. Звичайно я не предендую на істину, але на щось наближене до істини - точно (хахаха). Прошу також користуватися спелчекером.

Я навіть дозволив виписати собі огидства з попередньої версії

по різним оцінкам - за різними оцінкамии!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

По деяким оцінкам -//-

по всій території країни - всією територією країни

далі різні ПО я тут пропускаю.

видобуваємого - це ЩО ТАКЕ???????

складало всього декілька - становило лише декілька

рік майже 40% виробляємої енегії отримувалось з торфу - рік майже 40% енегії вироблялось з торфу

(виробляємої???????????????????!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!)

З часом доля торфу в виробництві енергії зменшуваласі - З часом частка торфу в виробництві енергії зменшувалась

На сьогоднішній день близько 5% розробляємих торф'яників -- На сьогоднішній день близько 5% торф'яників, що розробляються

знаходилось - було розташовано

Останніми роками - За останні роки

складає -> становить

зустрічаються -> розташовані

в якості -> як

знаходитьсяя -> розташована, є

оргінально обширні площі - оргінальна фраза!!! (я написав початково великі площі)


КРІМ ТОГО я би не писав "оцінюється В 100 га", а "оцінюється на 100 га"

і замість фраз

1995 році роботи по видобутку торфу велися на території площею в 1 200 гектар"

фрази

1995 році торф видобувався на території площею 1 200 гектарів"

прошу бути акуратнішим, Kakabomba 01:32, 12 лютого 2006 (UTC)

[ред.] Географія торф'яних покладів-2

ще два питання 1. я прочитав власниі коментарі і помітив, що вони можуть читатися як образи. Перепрошую, то не так. 2. "Торф'яники"? то точно є правильно? мені в голові "торфовища" крутиться, але я не шур.

Kakabomba 01:39, 12 лютого 2006 (UTC)