Венеціанська антиква
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Венеціанська антиква — це перша типоргафська антиква, що використовувалася в другій половині 15 ст в Італії. Її погодження пов´язано з двома не схожими один на одного шрифтами різних епох. Заголовкові літери (Маюскули) - основані на римському капітальному письмі (2 ст. н.е.); рядкові літери (Мінускули) - набагато молодші і походять від каролінського мінускула (7 ст. н.е.)
Цей тип шрифта відрізняється малоконтрастністю, тобто різниця товщин основних та додаткових штрихів незначна. Крім цього, виділяються загнуті засічки на вертикальних штрихах. В деяких шрифтах цього класу вершини літер "А" та "М" мають двосторонні засічки, що не характерно для більшості інших шрифтів. Інша особливість венеціанської антикви — рядкова літера "е". У цієї літери середній штрих нахилений, на відміну від інших антиквенних шрифтів, де він завжди горизонтальний.
| Це незавершена стаття з видавничої справи. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

