Провінція (територія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Прові́нція (лат. provincia): 1) взагалі частина країни. Основна адміністративно-територіальна одиниця в ряді держав (Бельгія, Ірландія, Італія, Нідерланди, В'єтнам, Китай, Північна Корея, Індонезія, Саудівська Аравія, Малаві, Марокко, ПАР, Аргентина, Еквадор, Куба та ін.) В Україні називаються областями.

В переносному значенні - віддалена від столиці, дещо культурно відстала місцевість.

2)Історично утворена територіальна спільність:

  • У Стародавньому Римі підвладні римлянам території поза Апенінським повом, що керувались римським намісником. У 2 ст. н. е. до складу Римської імперії входили провінції -Сіцілія (перша римська провінція з 227 до н. е.), Сардінія, Корсіка, Іспанія, Галлія, Британія, Норік, Іллірія, Дакія, Азія, Віфінія і Понт, Сирія, Іудея, Аравія, Месопотамія, Єгипет, Африка та ін.
  • У Російській імперії та у Лівобережній Україні - адміністративно-територіальна одиниця у 1719-1775. Існувала паралельно з сотенно-полковим устроєм Лівобережної України. З метою уніфікації територіально-адміністративної системи Гетьманщини та Московської держави в 1708 на українських землях було сформовано дві губернії - Київську і Азовську (всього в Московському царстві - 8). З 1719 губернія поділялась на провінції (вперше окремі провінції встановлено в 1711-1712), яка в свою чергу складалася з дистриктів (з 1726- повітів). З 1719 Київська губернія поділялась на 4 провінції: Білгородську, Севську, Орловську і Київську; Азовська губернія складалась з провінцій: Воронезької, Єлецької, Тамбовської, Шацької, Бахмутської. Провінції очолював воєвода, а у губернському місті - губернатор, при якому створювалась губернська провінціальна канцелярія.