Гірська порода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Гірські́ поро́ди — природні агрегати однорідних або різних мінералів, утворених за певних геологічних умов у земній корі або на її поверхні.

Гірські породи, мінеральні маси значних розмірів, з яких складається земна кора. Г. п. вивчає петрографія, окремі мінерали, що входять до складу Г. п., вивчає мінералогія. За походженням Г. п. поділяються на три групи:

Вивержені Г. п. є продуктом застигання вогненнорідкого силікатного складу — магми (приклад: граніти, базальти).

Вони у свою чергу поділяються на дві підгрупи: глибинні (інтрузивні), що застигли в глибині під високим тиском (див. Граніти), і виливні (ефузивні, вулканічні), наприклад лави. Осадові Г. п. утворюються головним чином внаслідок:

  1. перенесення і відкладання продуктів руйнування вивержених та інших порід,
  2. відкладів рослинних та тваринних організмів,
  3. хімічних відкладів.

Метаморфічні гірські породи утворюються з осадових Г. п. та вивержених внаслідок впливу високих температур і тиску (наприклад, мармур).

[ред.] Див. також

Джерело:

  • Словник-довідник з фізичної географії
  • Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування.