Усатівська культура
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Усатівська культура — археологічна культура мідної доби.
Час культури — 2400 — 2000 pp. до Хр. (за іншими даними 3500-3000 рр. до РХ).
Була поширена між Південним Бугом і Дунаєм на території південної України, Молдавії і Румунії.
Зміст |
[ред.] Пам'ятки культури
Пам'ятки типу Усатівської культури зосереджені на північно-західному узбережжі Чорного моря, переважно в Південній Україні і Молдавії, а також на нижньому Подністров’ї та Дністрово-Дунайському межиріччі. Своєрідні риси пам'яток Усатівської культури дають підставу деяким ученим вбачати в них самостійну археологічну культуру часів енеоліту.
Розкопи пізнього етапу трипільської культури, зроблені вперше 1921 археологом М. Болтенком біля села Усатове на Одещині. Розкопи провадилися й пізніше (останні в 1960-их pp.).
[ред.] Поселення на плято над Хаджибейським лиманом
Давнє поселення Усатівської культури розташоване на плято над Хаджибейським лиманом біля Одеси. Тут відкрито залишки споруд з кам'яних плит місцевого вапняку, вироби з кременю — ножі, проколки, скребла, вістря на стріли, а також вкладні до серпів і кам'яні зернотерки та кістки свійських тварин. З глиняних виробів — прясла для прядіння та намисто, уламки посуду, прикрашеного шнуровим орнаментом; зрідка тонкостінний посуд з добре відмуленої глини, розмальований брунатною та червоною фарбою. Цікаві глиняні культові вироби, жіночі статуетки, фігурки тварин.
[ред.] Господарство культури
Основною господарською діяльністю в Усатівській культурі було скотарство (переважно вівці та велика рогата худоба, пізніше і коні). Хліборобство за Усатівської культури не відігравало значної ролі в господарстві. Розташування поселень Усатівської культури на узбережжі Чорного моря сприяло рибальству. Знайдено багато кісток сома і осетра, кам'яні грузила для сіток та кістяні рибальські гачки.
[ред.] Поховання
Поблизу поселення Усатівської культури розкопано 18 курганів а кромлехами і два безкурганні могильники. Прикметною рисою обряду поховань було укладання померлих в ямах в скорченому стані на лівому боці. У центральних могилах під курганним насипом поховано родових ватажків. У похованнях знайдено мідні кинджали, сокири, шила, а також глиняний посуд.
[ред.] Зв'язоки культури
Було виявлено, що населення Усатівської культури втратило багато рис, притаманних попереднім фазам трипільської культури. Змінився характер житлобудівництва, мальованої кераміки, з'явилися кургани як поховальні споруди.
Знахідки в курганах мідних речей вказують на зв'язки з країнами Північного Кавказу та східного Середземномор'я, на існування обміну з балканськими сусідами та з носіями егейської і малоазійської культур. Значну ролю у зміні матеріальної і духовної культури пізньотрипільських племен Усатівської культури відіграли тісні зв'язки з чужими етнічно племенами Степової України і східних територій. Племена пізньоямної культури, які просувалися зі сходу на північний-захід Причорномор'я наприкінці III тисячоліття до Христа остаточно асимілювали усатівські племена.
[ред.] Література
- Болтенко М. Раскопки Усатово Большекуяльницкого поля культурных остатков. Вісник Одеської комісії краєзнавства, ч. 2 — 3. О. 1925;
- Лагодовська О. Усатівська культура та її місця в археологічному минулому України. Вісник АН УРСР, ч. 6, К. 1947; Лагодовська О. Пав'ятки Усатівського типу. Археологія, т. 8, 1953;
- Лагодовська О. Пам'ятки Усатова-Большого Куяльника. Материалы по археологии Северного причерноморья. О. 1957;
- Патокова Е. Обряд погребений усатовских курганных могильников. Записки Одесского археологического общества. О. 1967;
- Збенович В. Позднетрипольские племена Северного Причерноморья. К. 1974.
| Культури Північного Причорномор'я (України) | |
|
Білогрудівська | Буго-Дністровська | Висоцька | Городоцько-здовбицька | Дніпро-Донецька | Зарубинецька | Зрубна | Карпатських курганів | Катакомбна | Кемі-Обинська | Комарівська | Кулястих амфор | Латенська | Липицька | Лінійно-стрічкової керміки | Лінійчастого посуду | Лужицька | Мар'янівсько-бондарихинська | Ноа | Пшеворська | Роменсько-боршевська | Сабатинівська | Салтівсько-Маяцька | Свідерська | Середньодніпровська | Середньостогівська | Солютрейська | Станівська | Стжижовська | Сурсько-Дніпровська | Тарденуазька | Тиська | Трипільська | Тщинецька (Комарівська) | Пізнотрипільська (усатівська) | Пізньострічкової розписної кераміки | Черняхівська | Чорноліська | Шельська | Шнурової кераміки | Юхнівська | Ямково-гребінцевої кераміки | Ямна | |
|

