Романицький Борис

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Романицький Борис Васильович (31 березня 1891), с. Чорнобаї, Черкащина - 24 серпня 1988, Львів) - визначний український режисер і актор школи П.Саксаганського

На сцені з 1913 р.

Після закінчення Муз.-Драматичної Школи ім. М.Лисенка грав у Товаристві Українських Акторів під орудою І.Мар'яненка (1916) і Держ. Нар. Театрі (1918-1922)

З 1922 р. співзасновник і мист. керівник Театру ім. М.Заньковецької, спочатку мандрівного, з 1931 р. стаціонарного у Запоріжжі, з 1944 р. — у Львові, де працював актором і режисером.

[ред.] Постановки

  • «Розбійник Кармелюк» Л.Старицької-Черняхівської
  • «Чужі люди» В.Винниченка
  • драми Я.Мамонтова («Рожеве павутиння», «Княжна Вікторія», «Республіка на колесах», «На камені горить» та ін.)
  • "97" М.Куліша
  • драми І.Кочерги («Фея гіркого мигдалю», «Марко в пеклі»)
  • «Родина щіткарів» М.Ірчана
  • «Місія містера Перкінса» О.Корнійчука
  • «Олекса Довбуш» Л.Первомайського
  • «Мала перемога» В.Собка
  • драми О.Левади («Камо», «Остання зустріч»)
  • «Примари» Г.Ібсена

[ред.] Найкращі ролі

  • Святослав («Сон князя Святослава» І.Франка)
  • Карл Моор («Розбійники» Ф.Шіллера)
  • Акоста («Урієль Акоста» К.Ґуцкова)
  • Отелло (в одноіменній п'єсі В.Шекспіра)

Автор книги «Український театр у минулому і тепер» (1950).

[ред.] Література

Іншими мовами