Рюрик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Картина Миколи Реріха. Гості з закордону
Збільшити
Картина Миколи Реріха. Гості з закордону

РЮРИК (? - † 879). Згідно з традицією вважається родоначальником династії руських князів.

Основні матеріяли, за якими нам відома діяльність Рюрика, суть Повість временних літ та Ніконівський літопис. На жаль, відповідні частини Повісті спотворені кількома редагуваннями, а Ніконівського літопису неповні, розбавлені більш пізніми вставками з візантійських і московських документів, та мають складну неоднозначну хронологію. Ці два джерела викладають історію Рюрика з протилежних точек зору: Повість временних літ з точки зору варягів, а Ніконівський літопис - з точки зору киян.

  • За твердженням Повісті, у 859 році на Новгородську землю прийшли з-за моря варяги, та наклали данину на місцеві племена чуді, словен та мерян. Ніконівський літопис це підтверджує, але рік там виходить інший - 866.

Подальші численні події відредагована Повість записує під одним 862 роком. Ніконівський літопис дає розбивку за роками, з 867 по 873.

  • 862 (Повість) або 867 (Ніконівський літопис) - місцеві племена перемагають варягів та проганяють їх за море. Серед переможців починаються чвари та усобиці, тож щоб їх припиниту було узгоджено встановити владу єдиного князя. Ніконівський літопис пише, що розглядалися різні можливості: князь міг бути з одного з місцевих племен або із хозар, полян, дунайців чи з варягів. Після тривалих суперечок було вирішено поставити князем когось із варягів.
  • 862 або 868 - від варягів прибув запрошений князь на ім'я Рюрик. Повість временныхъ літ розповідає тут деякі подробиці. Так, за розповіддю Повісті, разом із Рюриком прибули два його брати: Синеус та Трувор. Щодо цих імен, загальноприйнятною є версія Б.Рибакова, ніби літописець не зрозумів шведського тексту, де повідомлялось, що Рюрик прийшов із своїм домом (sine hus, сине-хус) та вірною дружиною (tru varing, тру-вор). Можливо брати - просто данина легенді (у легендах північної Європи доволі росповсюдженим є сюжет про героя, та двох його братів), або калька з легенди про заснування Київа (див. Кий, Щек та Хорив). Втім, цілком ймовірно, що брати справді існували - але їхні імена до часів запису Повісті не збереглися. Також вірогідно, що разом із Рюриком прибули просто два підлеглих йому або навіть рівноправних з ним воєначальника (за літописом, кожний з братів мав власне військо), яких пізніше назвали Рюриковими братами. Достовірних відомостей на користь будь-якого з цих припущень на теперішній час немає. За текстом Повісті, Рюрик розмістився із військом у Ладозі, Синеус - у Білоозері, а Трувор - в Ізборську. Далі Повість веде розповідь про заснування варягами міст Новгорода, Полоцька, Ростова, Мурома та інших. Ця версія не підтверджується ніяким чином: археологія показує існування названих міст задовго до Рюрика, та й назви їх відповідають мові місцевого населення: вони мають слов'янське або фіно-угорське, але ніяк не скандинавське походження. За тим у Повісті розповідається, як двоє бояр Рюрика, на імена Аскольд та Дір відправилися на південь з місією від Рюрика до Царьграду. По дорозі вони втрапили на місто Київ, де й почали князювати самовільно, покинувши виконувати рюриків наказ. Це версія подій протирічить усім іншим наявним відомостям про Аскольда та Діра, тож вона також зараз вважається штучною вставкою більш пізнього походження, ніж оригінальний текст Повѣсті. Щодо Аскольда і Діра існують різні припущення, але більшість доказів свідчить про їхнє полянське походження. Найбільш обґрунтованою на нинішній час є думка, що Аскольд та Дір були нащадками Кия. Втім, остаточно це не доведено.
  • 864 або 870 рік. За Повістю несподівано та одночасно помирають Синеус та Трувор. По їхній смерті Рюрик полишає Ладогу та починає правителювати у Новгороді.
  • 872 рік. Повість про цей рік (за її хронологією це має бути 866) не пише нічого, а за Ніконівським літописом цього року булгари вбивають Аскольдова сина. А мешканці Новгорода усвідомлюють, що стали рабами Рюрика та піднімають повстання. Рюрик придушує повстання новгородців та вбиває їхнього ватажка, Вадима Хороброго.
  • 864 або 873 рік. Обидва джерела розповідають, що Рюрик розсаджує своїх людей у містах навколишніх земель: Полоцьку, Ростові, Білоозері, а також у Муромі. Але Ніконівський літопис також оповідає про те, що Аскольд та Дір одразу після цього йдуть війною на Полоцьк та завдають полочанам, що підкорилися Рюрику, великої шкоди.
  • 865 або 874 рік. Аскольд та Дір вирушають у похід на Царград.
  • 866 або 875. Похід закінчується невдачею. Повість називає причиною бурю, що розкидала та потопила руські кораблі. Ніконівський літопис оповідає про траур, що був у Києві з приводу великих втрат, що їх зазнало військо. Також Ніконівський літопис стверджує, що цього самого року Аскольд та Дір "взяли реванш", одержавши велику перемогу над печенігами. На півночі ж, за тим же Ніконівським літописом, Новгород знову збунтувався проти Рюрика та багато новгородців втекли від нього під захист Києва.

Рюрик помер у 879 р. Звичайно, всі дати і події, пов'язані з Рюриком дискусійні і потребують дальшого вивчення. Один з літописів, писаних скорописом XVII ст., який має заголовок «Летописец о великих княжениях и о битвах, како же побеждали князь князя и колько который князь княжил на своем княжении», розповідає ніби Рюрик з Олегом воювали Лоп і Корелу і що у 879 р. Рюрик помер в Корелі.