Свірідов Георгій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Свірідов Г. В.
Свірідов Г. В.

Георгій Васильович Свірідов (16 грудня 1915, Фатеж - 6 січня 1998, Москва) - радянський композитор і піаніст. Народний артист СРСР. Герой Соціалістичної Праці (1975). Лауреат Сталінської премії (1946), Ленинскої премії (1960) та Державної премії СРСР (1968, 1980). Нагороджений двома орденами Леніна.

[ред.] Життя і творчість

Народився 3 (16) грудня 1915 у Фатеже (Курська губернія) у родині поштового службовця. Батько загинув під час Громадянської війни. Після закінчення музичної школи в Курську вчився в ленінградському 1-м музичному технікумі, а з 1936 - на композиторському факультеті Ленінградської консерваторії, яку закінчив по класу композиції (учився в П. Б. Рязанова та Д.Д. Шостаковича).

З 1956 жив у Москві; працював у театрі й кіно, в 1962-1974 секретар правління Союзу композиторів СРСР, одночасно в 1968-73 1-й секретар правління Союзу композиторів РСФСР.

Дарування композитора, своєрідність його творчої індивідуальності найяскравіше проявила себе в області вокальної музики. Камерно-вокальні й вокально-симфонічні твори на слова А.С. Ісаакяна ("Країна батьків", поема для тенора й баса з фортепіано, 1950), Р. Бернса (цикл пісень, 1955), С.А. Єсеніна ("Поема пам'яті С. Єсеніна" для тенора, хору й симфонічного оркестру, 1955-56; цикл пісень "У мене батько селянин" для тенора, баритона з фортепіано, 1956, і ін.), В. В. Маяковського ("Патетична ораторія" для баса, хору й оркестру, 1959; Ленінська премія, 1960), а також хори на слова російських поетів (1958, 1967) окреслюють найважливішу тему творчості композитора - тему Батьківщини.

На основі глибокого прочитання поезії різних епох і народів, насамперед російської, Свірідов істотно оновив багато вокальних жанрів. Стиль Свірідова, міцно пов'язаний із традиціями російської класичної й радянської музики, надзвичайно самобутній. Значною мірою він визначається широкою опорою на селянський фольклор у сполученні із прийомами музичної мови 20 століття.

Музика Свірідова відрізняється відточеною простотою, національною характерністю пісенних мелодій і гармонічної мови, блиском і барвистістю оркестрового колориту, строгим відбором й економією виразних засобів.

Тенденція до лаконізму, стисканню масштабів творів виявилася в "Курських піснях" (1964), у т.зв. маленьких кантатах "Дерев'яна Русь" (слова С. А. Єсеніна, 1964), "Сніг іде" (слова Б. Л. Пастернаку, 1965), "Весняна кантата" (слова Н. А. Некрасова, 1972), у хоровому "Концерті пам'яті А.А. Юрлова" (1973) і ін.

Серед інших творів - музичні комедії, у тому числі "Вогники" (1951), тріо для скрипки, віолончелі й фортепіано (1945; Державна премія СРСР, 1946; 2-я редакція 1955), музика до фільмів і спектаклів драматичних театрів.


[ред.] Твори

  • 7 маленьких п'єс для фортепіано (1934-1935)
  • 6 романсів на слова О.Пушкіна (1935)
  • 7 романсів на слова М.Лермонтова (1938)
  • Концерт для фортепіано з оркестром №1 (1936-1939)
  • Камерна симфонія для струнних (1940)
  • з романси на слова О.Блока (1941)
  • Концерт для фортепіано з оркестром №2 (1942)
  • "Отелло", по трагедії В.Шекспіра (1942)
  • Музична комедія "Розкинулось море широко" (1943)
  • Соната для фортепіано (1944)
  • Романси для голосу й фортепіано на вірші Вільяма Шекспіра (1944-60)
  • Квінтет для фортепіано й струнних (1945)
  • Тріо для фортепіано, скрипки й віолончелі (1945, ред. 1955)
  • Струнний квартет №1 (1945-1946)
  • 2 Партіти для фортепіано (1946 - ред. 1957, 1960)
  • Струнний квартет №2 (1947)
  • Дитячий альбом, 17 п'єс для фортепіано (1948 - ред. 1957)
  • Симфонія №2 (1949/незакінчена)
  • Вокальний цикл "Країна батьків" ("Страна отцов") для тенора, баса й фортепіано на вірші А. І. Ісаакяна, складається з 11 романсів (1950)
  • Музична комедія "Вогники" ("Огоньки" 1951)
  • Ораторія "Декабристи" на слова Олександра Пушкіна і поетів-декабристів (1954-55, не кінчена)
  • Романси для голосу й фортепіано на вірші Роберта Бернса у перекладах Самуїла Маршака (1955)
  • Романс для голосу й фортепіано "Мій батько селянин" ("Мой отец крестьянин") на вірші Сергія Єсеніна (1956)
  • Вокально-симфонічна поема "Пам'яті Сергія Єсеніна" (1956)
  • "Патетична ораторія" на слова Володимира Маяковського (1959, Ленінська премія, 1960)
  • Вокальний цикл (поема) "Петербурзькі пісні" для чотирьох співаків-солістів, фортепіано, скрипки й віолончелі на вірші Олександра Блока (1961-69)
  • Музика для камерного оркестру (оркестрова версія Квінтету для фортепіано й струнних 1964)
  • "Курські пісні" для змішаного хору й оркестру, слова народні (1964; Державна премія, 1968)
  • "Пушкінський вінок" для хору з оркестром (1979)
  • Маленька кантата для хору й оркестру "Дерев'яна Русь" на вірші Сергія Єсеніна (1964)
  • Маленька кантата для хору й оркестру "Сніг іде" на вірші Бориса Пастернака (1965)
  • Маленька кантата для хору й оркестру "Смутні пісні" ("Грустные песни") на вірші Олександра Блока (1965)
  • Романс "Ці бедні селища" ("Эти бедные селенья") для голосу, фортепіано й гобоя на слова федора Тютчева (1965)
  • Сюїта "Час, уперед!" ("Время, вперёд!") (1965)
  • "Маленький триптих" (1966)
  • Музика до пам'ятника загиблим на Курській дузі (1973)
  • "Весняна кантата" для хору й оркестру (1972)
  • Хоровий концерт "Пам'яті А. А. Юрлова" для змішаного хору, що співає без слів (1973)
  • Музичні ілюстрації до повісті Олександра Пушкіна "Заметіль" (1974)
  • Кантата "Ода Леніну" на слова Роберта Рождественського для читця, хору й оркестру (1976)
  • "Cast of Russia", поема на слова
  • 7 маленьких п'єс для фортепіано (1934-1935)
  • 6 романсів на слова О.Пушкіна (1935)
  • 7 романсів на слова М.Лермонтова (1938)
  • Концерт для фортепіано з оркестром №1 (1936-1939)
  • Камерна симфонія для струнних (1940)
  • з романси на слова О.Блока (1941)
  • Концерт для фортепіано з оркестром №2 (1942)
  • "Отелло", по трагедії В.Шекспіра (1942)
  • Музична комедія "Розкинулось море широко" (1943)
  • Соната для фортепіано (1944)
  • Романси для голосу й фортепіано на вірші Вільяма Шекспіра (1944-60)
  • Квінтет для фортепіано й струнних (1945)
  • Тріо для фортепіано, скрипки й віолончелі (1945, ред. 1955)
  • Струнний квартет №1 (1945-1946)
  • 2 Партіти для фортепіано (1946 - ред. 1957, 1960)
  • Струнний квартет №2 (1947)
  • Дитячий альбом, 17 п'єс для фортепіано (1948 - ред. 1957)
  • Симфонія №2 (1949/незакінчена)
  • Вокальний цикл "Країна батьків" ("Страна отцов") для тенора, баса й фортепіано на вірші А. І. Ісаакяна, складається з 11 романсів (1950)
  • Музична комедія "Вогники" ("Огоньки" 1951)
  • Ораторія "Декабристи" на слова Олександра Пушкіна і поетів-декабристів (1954-55, не кінчена)
  • Романси для голосу й фортепіано на вірші Роберта Бернса у перекладах Самуїла Маршака (1955)
  • Романс для голосу й фортепіано "Мій батько селянин" ("Мой отец крестьянин") на вірші Сергія Єсеніна (1956)
  • Вокально-симфонічна поема "Пам'яті Сергія Єсеніна" (1956)
  • "Патетична ораторія" на слова Володимира Маяковського (1959, Ленінська премія, 1960)
  • Вокальний цикл (поема) "Петербурзькі пісні" для чотирьох співаків-солістів, фортепіано, скрипки й віолончелі на вірші Олександра Блока (1961-69)
  • Музика для камерного оркестру (оркестрова версія Квінтету для фортепіано й струнних 1964)
  • "Курські пісні" для змішаного хору й оркестру, слова народні (1964; Державна премія, 1968)
  • "Пушкінський вінок" для хору з оркестром (1979)
  • Маленька кантата для хору й оркестру "Дерев'яна Русь" на вірші Сергія Єсеніна для тенору і фортепіано (1977)
  • Гімни Батьківщині для хору (1978)
  • 25 хоралів для Баса і фортепіано (1939-1979)
  • "Нічні хмари", кантата на слова Олександра Блока для мішаного хору a cappella (1979)
  • 10 романсів на слова О.Блока (1972-1980)
  • "Ладога", поема для хору на слова A. Прокоф'єва (1980)
  • "Пісні важких часів", концерт для хору a cappella на слова Олександра Блока (1980-1981)
  • "Петербург", вокальна поема (1995)

[ред.] Джерела

Іншими мовами