Періодична система елементів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.


Періодична система елементів — класифікація хімічних елементів, що дозволяє визначити залежність різних властивостей від атомної маси (більш точно, від числа протонів у ядрі атому). Система розроблена російським хіміком Д. И. Менделеєвым у 1869—1871 роках на основі відкритого ним же у 1869 році періодичного закону. Фактично, таблиця є графічним представленням закону. Всього наявно декілька сотень варіантів зображення періодичної системи (у вигляді аналітичних кривих, таблиць, геометричних фігур тощо). В сучасному вигляді елементи в системі зведені в двовимірну таблицю, в якій кажен стовпчик (всього стовпчиків вісім) визначає основні фізико-хімічні властивості, а рядки відповідають періодам, що певною мірою подібні один до одного.

[ред.] Історія відкриття

Початкова назва роботи Менделеєва «Дослід системи елементів, що грунтується на їхній атомній вазі і хімічній подібності» (рос. «Опыт системы элементов, основанной на их атомном весе и химическом сходстве»). За легендою, ідея такої системи прийшла до дослідника уві сні, хоча відомо, що одного разу на питання, як він відкрив періодичну систему, Менделеєв відповів: «Я над нею мабуть років з двадцять думав, а вам здається: сидів і раптом… готово».

Німець Л. Мейер у 1864 році грунтуючись на даних про атомні маси запропонував таблицю, що показала співвідношення атомних мас для декількох характерних груп елементів. Багато хто, особливо в Німеччині, вважає саме його першовідкривачем системи — у 1870 році він опублікував свою таблицю елементів, створену, вочевидь, незалежно від Менделеєва. Тля того щоб не зв'язуватись з авторськими правами, більшість школярів західного світу вивчають цю систему просто як «Періодичну систему елементів», не вказуючи ім'я першовідкривача.

Сутність відкриття полягає в тому, що зі зростанням атомної ваги хімічного елемента його властивості змінюються не монотонно, а періодично. Після певного числа різних за властивостями елементів, розташованих за зростанням атомної ваги, властивості починають повторюватися. Наприклад, натрій схожий на калій, неон — на аргон, а золото схоже на срібло і мідь. При цьому, властивості не повторюються точно, а до них додаються і певні відмінності.

Пізніше стало відомо, що періодичність системи елементів визначається не атомною вагою, а зарядом ядра або атомним номером, від якого залежить структура і заповнення електронних рівнів атома елемента (атомних орбіталей).


Періодична система

Група 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18
I II III IV V VI VII VIII
Період
1 1
H
2
He
2 3
Li
4
Be
5
B
6
C
7
N
8
O
9
F
10
Ne
3 11
Na
12
Mg
13
Al
14
Si
15
P
16
S
17
Cl
18
Ar
4 19
K
20
Ca
21
Sc
22
Ti
23
V
24
Cr
25
Mn
26
Fe
27
Co
28
Ni
29
Cu
30
Zn
31
Ga
32
Ge
33
As
34
Se
35
Br
36
Kr
5 37
Rb
38
Sr
39
Y
40
Zr
41
Nb
42
Mo
43
Tc
44
Ru
45
Rh
46
Pd
47
Ag
48
Cd
49
In
50
Sn
51
Sb
52
Te
53
I
54
Xe
6 55
Cs
56
Ba
* 72
Hf
73
Ta
74
W
75
Re
76
Os
77
Ir
78
Pt
79
Au
80
Hg
81
Tl
82
Pb
83
Bi
84
Po
85
At
86
Rn
7 87
Fr
88
Ra
** 104
Rf
105
Db
106
Sg
107
Bh
108
Hs
109
Mt
110
Ds
111
Uuu
112
Uub
113
Uut
114
Uuq
115
Uup
116
Uuh
117
Uus
118
Uuo
 
Лантаноїди * 57
La
58
Ce
59
Pr
60
Nd
61
Pm
62
Sm
63
Eu
64
Gd
65
Tb
66
Dy
67
Ho
68
Er
69
Tm
70
Yb
71
Lu
Актиноїди ** 89
Ac
90
Th
91
Pa
92
U
93
Np
94
Pu
95
Am
96
Cm
97
Bk
98
Cf
99
Es
100
Fm
101
Md
102
No
103
Lr
 
Лужні метали Лужноземельні метали Лантаноїди Актиноїди Перехідні метали
Метали Напівметали (напівпровідники, металоїди) Галогени Інертні гази Неметали