Соколянський Іван

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Соколянський Іван (18891960), вчений педагог у галузі дефектології, досліджував питання сурдо- і тифлопедагогіки, родом з станиці Донської на Кубані, з коз. родини. 1908 — 13 вчився в Петербурзькому Психоневрологічному Інті, 1913 — 19 — учитель Олександрівської (тепер Запор.) школи-хутора глухонімих; 1920 — 23 — доц. сурдопедагогіки і психології Київ., з 1923 — доц., а з 1926 — проф. Харківського ін-тів нар. освіти. 1925 організував у Харкові школу-клініку для сліпоглухонімих. С. один з організаторів Н.-Д. Ін-ту Педагогіки (з 1926 — його дир.), з 1929 — дир. Н.-Д. Ін-ту Дефектології УРСР. 1934 заарештований, пізніше реабілітований; з 1939 у Москві, працював у Н.-Д. Ін-ті Дефектології як старший наук. співр. і дир. спеціяльної школи для глухонімих. С. розробив ориґінальну методу навчання сліпоглухих дітей; автор низки наук. праць та ряду винаходів з сурдо- і тифлотехніки (у т. ч. читальної машини для сліпих і глухих).


Персоналії Це незавершена стаття про персоналії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.



[ред.] Література