Сен-Жерменський договір
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сен-Жерменський договір, мирова угода між Австрією і Антантою, підписана у Сен-Жермен-ан-Ле б. Парижу 10. 9. 1919. С.-Ж. д. санкціонував розпад Австро-Угорщини й утворення держав-наступниць: Австрії, Угорщини, Чехо-Словаччини і Юґославії. Укр. землі Закарпаття увійшли до складу Чехословацької респ., а Буковина була визвана за Румунією. Австрія зреклася також Галичини. У артикулах 10 — 13 С.-Ж. д. визначає автономний статус Закарпаття в рамках Чехо-Словаччини з власним сеймом і «найвищим ступенем самоуправління». Договір включав ще постанови про охорону прав нац. меншостей в Чехо-Словаччині і Румунії, згідно з якими українці, серед ін. нац. меншостей, отримали ґарантовані права на культ. розвиток. Порушення цих прав могло бути оскаржене перед Ліґою Націй.
| Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі. Ви можете допомогти проекту, зробивши це! |

