Український Національно-Державний Союз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Український Національно-Державний Союз — координаційний центр українських центристських і правих партій (УПСС, УПСФ, Укр. Трудової Партії, Укр. Дем.-Хліборобської Партії) та Об'єднаної Ради Залізниць України й Поштово-Телеграфної Спілки, створений у сер. травня 1918 з метою «рятувати загрожену укр. державність» перед наступом росіян за гетьманської влади. У меморіалі 24. 5. 1918 У.Н.Д.С. висловив вотум недовір'я урядові Ф. Лизогуба за антиукр. діяльність деяких мін. та адміністрації й вимагав українізації держ. апарату. У.Н.Д.С. поширив свої рамки в серпні 1918, перетворившись на Укр. Нац. Союз.



Український Національно-Державний Союз (УНДС), політ. партія на еміґрації, створена на з їзді в Новому Ульмі (Німеччина) 25 — 26. 5. 1946 з кількох груп: міжвоєнних еміґрантських діячів, льояльних до екзильного центру УНР, кол. військовиків УНР, повоєнної сх.-укр. еміґрації, гол. з т. зв. харківської громадськости, та зах.-укр. поміркованих діячів, які під час другої світової війни перев. співпрацювали у системі УЦК. До Гол. управи обрано Т. Олексіюка, гол. Ради В. Доленка. УНДС був співтворцем Укр. Нац. Ради, а його діяч Б. Іваницький став її гол. Другий з'їзд в Майнц-Кастелі (2 — 3. 9. 1947) змінив структуру УНДС, обрав Центр. Комітет на чолі з М. Олексієвим; з 1950 — гол. став М. Лівицький, в 1967 Т. Леонтій.

Невдовзі деякі середовища відокремилися від УНДС і створили свої партії; діячі харківської групи оформили 1948 Союз Земель Соборної України- — Сел. Партію (В. Доленко, В. Дубровський та ін.); у 1950 група К. Паньківського, М. Ветухова і М. Шлемкевича створила у США Союз Укр. Нац. Демократів; окремі чл. з кол. УЦК також відійшли, й УНДС звузився до прихильників през. УНР в екзилі М. Лівицького; діяч УНДС Т. Леонтій був довголітнім гол. Виконавчого органу УНРади. Пресовий орган УНДС — місячник «Мета» (1953 — 72), що згодом стала півофіціозом Держ. Центру УНР в екзилі; короткий час у 1950-их pp. виходив «Бюлетень УНДС» у США; 4 випуски «Бібліотеки укр. державника» й ін.

Крім згаданих, видатні діячі: Є. Ґловінський, М. Кабачків, В. Соловій, О. Юрченко та ген.: М. Омелянович-Павленко, М. Садовський, О. Вишнівський, А. Валійський.

Український Незалежний Театр, зфррмований з частини акторів Театру Начальної Команди УГА, діяв у Львові з травня 1920 до серпня 1921 при «Укр. Бесіді». Адміністратор Г. Ничка, режисер М. Бенцаль. Поставив 12 нових п'єс укр. і евр. класичного репертуару: «Про що тирса шелестіла» С. Черкасенка, «Гетьман Дорошенко» Л. Старицької-Черняхівської, «Панна Мара», «Молода кров» і «Базар» В. Винниченка, «На перші гулі» і «Куди вітер віє» С. Васильченка; «Молодість» М. Гальбе, «Росмерсгольм» Г. Ібсена, «Склянка води» Е. Скріба, «Чорт» Ф. Мольнара. Серед ін. до акторського складу У.Н.Т. належали: А. Юрчакова, Н. Левицька, О. Бенцалева, Л. Іванчук, К. Козак-Вірлинська, Л. Лісевич, І. Рубчак. У серпні 1921 У.Н.Т. увійшов до складу театру «Укр. Бесіди», очоленого О. Загаровим та Й. Стадником.

[ред.] Література


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.