Угнів
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Угнів | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
|
|||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Регіон: | Львівська | ||||||||
| Район/міськрада: | Сокальський | ||||||||
| Засноване/перша згадка: | 1360 | ||||||||
| Статус міста | з 1462 року | ||||||||
| Населення | 999 | ||||||||
| Площа: | 2,48 км² | ||||||||
| Поштові індекси: | 80065 | ||||||||
| Телефонний код: | +380-XXX | ||||||||
| Географічні координати: | ??°??' пн.ш. ??°??' сх.д. | ||||||||
| Водойма | {{{водойма}}} | ||||||||
| День міста | {{{день міста}}} | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція: | Белз | ||||||||
| До станції: | 22 км | ||||||||
| До обл.центру: - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
— км — км — км |
||||||||
| До Києва: - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
— км — км — км |
||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Веб-сторінка: | — | ||||||||
| Міський голова: | |||||||||
У́гнів, місто Сокальського району Львівської області, розташоване на Надбужанській котловині, над р. Солокією.
Угнів відомий як найменше місто в Україні - на сьогодні тут нараховується лише 999 мешканців (1 094 з населенням села Заставне) (1970 року - 2 100 мешканців).
Зміст |
[ред.] Історія
Перша згадка про місто належить до 1360 р. 1462 року отримав маґдебурзьке право. Зазнавав нападу татар 1621 року. 1624 року в місто прийшла морова пошесть, 1634-го - сталася велика пожежа.
Колись місто було осередком видавничої діяльності. З давніх часів розвинена шевська кустарна промисловість (занепала у 19 столітті).
1939 року місто опинилося на території окупованої німцями Польщі. 1947 року в рамках акції "Вісла" українське населення виселили на захід і північ Польщі.
1951 року, згідно з радянсько-польським договором, Угнів і сусідні території, на яких відкрили багаті поклади кам'яного вугілля, перейшли до СРСР - в обмін на українські території на верхньому Сяні, які перейшли до Польщі. Після цього польське населення з міста виїхало на історичну батьківщину, а на його місце вселилися українці.
[ред.] Визначні пам'ятки
[ред.] Василіянська Церква
Кам'яна церква була побудована на місці, давньої дерев'яна василіянської церкви, яка згоріла в 1780 р. Від неї зберіглася дзвіниця.
Церква постійно добудовувалася і перебудовувалася. Степан Жуковський в 1855-1857 рр добудував церкву за власні кошти і отримав хрест від Папи. Півстоліття згодом о. Василь добудував галерею та бабинець.
В церкві була казальниця у формі човна, біля якого два апостоли тримають сіті, в сітях - риби.
Церква вважалася однією з перлин внутрішнього розпису Галичини. Автор цих розписів - Дем'ян Горняткевич.
Після війни у церкві зробили машино-тракторну станцію.
[ред.] Успенський костел
Перший костел заснував воєвода земель руських Зигмунд з Радзанова.
За проектом архітектора Лєнартовича на місці деревяного костелу, який згорів, був побудований цегляний - на кошти Криштофа Скржина Дуніна та його дружини Маріанни Заборівської. Освячений був 21 серпня 1695 р., про що свідчить табличка на фасаді, знайдена при реставрації 1922 р.
В деяких джерелах написано, що можливо цей костел був перебудований з кам'яного, спорудженого за часів короля Владислава IV у 1632 р.
Під час Першої світової війни, 15 червня 1915 р. внаслідок артилерійського обстрілу було пошкоджено костел - збито одну з веж.
У міжвоєнний період храм був реконструйований - відновлено вежі, але змінено їхні розміри та форми.
На сьогодні залишилась вцілілою одна вежа, в другої верхівку знесла буря.
Обороний костел, кам'яний, на одну наву, з високими та низькими стінами, з'єднаними в пресбітеріум (або апсиду). Фасад складається з трьох половинчатих виступів. Верхні основи внутрішніх колон в плані восьмикутні і прикрашені тосканськими пілястрами. Посередині прикрашені ліпниною.
Костел був закритий в 1951 р., після приєднання Угнева до України, коли польське населення було перевезено до Польщі. Парафіяни забрали з собою святині, в тому числі і вівтар.
За часів радянської влади спочатку тут був склад. Зараз костел поступово руйнується.
[ред.] Герб Угнева
Герб Угнева - срібний мур з вежею в лазуровому полі.
Джерело - Панченко Володимир. Мiськi та мiстечковi герби Украiни. - К.: Вид. центр "Просвiта", 2000
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

