Фольксдойче
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Фольксдойче (від нім. Volksdeutsche - етнічні німці) - загальна назва німецьких національних меншин у Європі напередодні та в роки Другої світової війни 1939-1945.
У 1936 у Німеччині з метою встановлення централізованого нагляду за субсидуванням установ й організацій Ф. у зарубіжних країнах створено Центральне бюро Ф.
На підставі сов.-нім. угод 18. 9. 1939 і 5. 9. 1940, нім. уряд одержав право на переселення Ф. до Райху з новоприєднаних зах. укр. територій до УРСР. Прибл. 256000 німців виїхало з України. Разом з ними виїхало деяке ч. українців (за прибл. даними бл. 10 тис.), що їм вдалося довести своє мішане походження чи під ін. претекстом їх прийняли за Ф. нім. переселенні комісії.
Виїхавши з УРСР, ці українці були приміщені в тимчасових таборах у Німеччині, дехто прийняв нім. громадянство (т. зв. Райхсдойче), але більшість подавала себе за українців і включилася в укр. життя в Ген. Губернії. Деякі поляки також подавалися за Ф. і пізніше були використані в нім. адміністрації на укр. землях, при чому виявляли антиукр. наставлення. Справжні нім. Ф. згодом брали участь у нім. окупаційній адміністрації на території України.
Під час німецько-радянської війни 1941-45 на окупованій німецькою армією території України налічувалося близько 200 000 Ф. (у т.ч. понад 29 000 в Галичині), які жили у 486 населених пунктах. З них, за дан. нацистських "спеціалістів" з расових питань, лише 45.000 відповідали необхідним етнічним нормам. Протягом нацистської окупації України Ф. мали ті ж привілеї, якими користувалися німецькі нацменшини в ін. захоплених гітлерівцями землях, -перевагу в зачисленні до вищих та середніх ланок адміністративного апарату тощо. Ф. широко залучались до роботи в цивільній адміністрації в Україні, у поліційних органах, військах СС, до охорони об'єктів військового значення, а також до колонізації українських земель у формі т. зв. німецьких поселень.
Привілейоване становище німецьких національних меншин спонукало деяких мешканців України (у Галичині та Волині здебільшого поляків) видати себе за Ф. З відступом німецьких військ з території України частина Ф. відійшла на Захід. Ф., які залишилися в Україні, були, як правило, звинувачені радянськими каральними органами у співробітництві з окупантами, засуджені на тривалі строки ув'язнення та депортовані у північні області Радянського Союзу.

