Ян II Казимир
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ян Казимир Ваза (польськ. Jan II Kazimierz Waza) (22 березня 1609 — 6 грудня 1672), польський король (1648 - 1668). Його батьками були Сигізмунд ІІІ Ваза (1566 - 1632) і Констанція Австрійська Габсбург (1588 - 1631).
Сигізмунд ІІІ Ваза, внук короля Швеції Густава I, унаслідував у 1592 шведський трон, тільки щоб бути поваленим в 1599 його дядьком, Карлом IX. Це привело до тривалої усобиці коли Польські королі династії Ваза претендували на шведську корону, приведши до польсько-шведської війни 1600-1629. Польща і Швеція були також на супротивних сторонах у Тридцятирічній війні (1618-1648), хоча в тій війні Польща головним чином уникнула великих військових дій.
Ян Казимир більшість його життя залишався в тіні його брата, Владислава IV Ваза. Він мав кілька друзів серед польськой шляхти, оскільки він відкрито симпатизував Австрії і показував байдужость і презирство до польської культури. Недружній, скритний, ділячи його час між марнотратним гулянням і релігійним роздумом, і не люблячи політику, він не мав не сильної владньої бази ні вплива в польському дворі. Він був талантливим військовим командиром, продемонструвавши здібності в Смоленський Війні проти Московської Держави (1633).
У 1635 Ян Казимир відправився на дипломатичну місію до Відня, яку він залишив, щоб приєднатися до армії Священної Римської Імперії і битися з Францієй. Після того, як його полк був розбитий в битві, він провів рік розкішного мешкання при Віденському дворі.
У 1636 він повернувся до Польщі і закохався в баронесу Гулдентерн (Guldentern), але король Владислав IV заважив його бажанню оженитися. У відплату, Владислав спробував зробити його монархом Курляндії, але вето було накладено Сеймом. Образившись, Ян Казимир в 1638 р. відправляється до Іспанії, щоб стати віце-королем Португалії, але був захоплений французькими агентами і поміщений у в'язницю за наказом кардинала Рішельє. У 1640 р. він був звільнений дипломатичною місією воєводи Смоленську Александра Госевського (Aleksander Gosiewski).
У 1641 Ян Казимир вирішив стати єзуїтом. У 1642 він знову залишив Польсько-литовську Державу, супроводжуючи його сестру до Німеччини. У 1643 він приєднався до єзуїтів, не зважаючи на оппозицію короля Владислава, викликаючи дипломатичний розкол між Польщою і римським папою. Ян Казимир став кардиналом, але в грудні 1646, знайшовши себе негодним до духовного життя, він повернувся до Польщі. У жовтні 1647 він, як кардинал, пішов у відставку щоб прийняти участь у виборах на польську корону. Він спробував придбати підтримку Габсбурґів.
17 листопада 1648 Ян Казимир отримав польську корону після смерти свого брата короля Владислава IV. Царювання останнього Вази в польсько-литовській державі домінувалося війнами. Ян Казимир воював з козаками (1648-1649),(1651-1654), з Росієй(1654-1656),(1660-1667), з Швецією ("Потоп") (1655-1660). Протягом Потопу приблизно вся Польща була захоплена шведами. Шведи не могли зберегти більшість їх завоювань і були змушени до відступу, спустошивши всю країну.
У 1648 Ян Казимир під впливом канцлера Єжи Оссолінського бажав порозумітись з Богданом Хмельницьким. Однак у 1649 позбавлений ілюзій вирушив на чолі польского війська. 15-16 серпня 1649 р. програв Зборівську битву і підписав Зборівський договір з Богданом Хмельницьким.
У червні 1651 р. Ян Казимир вів польске військо у Берестецький битві. Поляки одержали перемогу завдяки тактичним здібностям Яна Казимира та зраді татарського хана Іслама-Гірея III. Підсумком битви стало підписання Білоцерківського договору 28 вересня 1651 р.
В січні 1654 Богдан Хмельницький підписав договір з Московською державою на Переяславський раді. За цім договором Україна входила в склад Московськой держави на правах автономії. Цій договір також значив розрив Московськой державою "вічного" Поляновського миру 1634 р. Московський цар Олексій Михайлович повів військо на Литву захоплюючи Полоцьк, Смоленськ, Витебськ і Могильов. Поляки помирились з татарами і послали військо в Україну. 29 січня 1655 почалась битва під Охматовим між польсько-татарськими силами під проводом гетьмана великого коронного Станіслава Потоцького та козацько-московськими силами Богдана Хмельницького і Василя Шереметєва. Козацько-московські війська відступили. Татари пішли до Криму беручи бранців на шляху. Весною 1655 московські війська захопили Вільно. Після нападу Швеції на Річ Посполиту з Московською державою було укладено Віленське перемир'я.
Напад Швеції 1655 р. зустрів мало опору і військо Карла Х Густава захопило коронні землі і частину Литви. Сітуація покращала після вдалої оборони монастира Ясна Гура (Jasna Góra) (листопад-грудень 1655). Шведів було вигнано і 3 травня 1660 укладено Олівський договір. Ян Казимир був вимушений відмовитися від претензій до шведськой корони і визнав суверенітет Швеції над Лівонієй і містом Рига.
По смерті Богдана Хмельницького Гадяцький договір 1658 р. було укладено з гетьманом України Іваном Виговським. Договір передбачав утворення у Речі Посполитій третьої складової частини федерації - Великого Князівства Руського, а також уравнення в правах православних і католиків. Повстання в Україні та війна з Московською державою 1660 р. перешкодили втіленню договора.
Польське військо гетьманів Стефана Чарнецького і Єжи Любомирского з татарамі Мехмеда IV Герая вибили московські війська за лінію Днепра, але після того війна мала змінний успіх. У 1667 було укладено Андрусівське перемир'я.
16 вересня 1668, Ян Казимир зрікся престолу, і повернувся до Франції, де він приєднався до єзуїтів і став абатом монастиру св. Мартіна в місті Невер. Він помер в 1672.
Ян Казимир оженився на вдові його брата, французький княгині Людвікі Марії Гонзага (польськ. Ludwika Maria Gonzaga) (травень 1649), яка була головною підтримкою схильному для депресії Королю. Людвіка Марія померла 10 травня 1667.
Ян Казимир не залишив нащадків. Всі його брати і сестри померлі раніше його теж не залишивши нащадків, і він був останнім у лінії Бона Сфорца.
Ян Казимир був главою генеалогічної лінії Бригити Шведської, низхідний в первородстві від сестри Бригити. Після його смерті головування було успадковано його троюрідною сестрою, Кристиною I, яка вже зріклась престолу Швеції.
[ред.] Література
| Попередник: | король Польщі 1648 - 1668 |
Наступник: |
| Владислав IV Ваза | Михайло Корибут Вишневецький |


