Ямна культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ямна культура, археологічна культура доби енеоліту (2500 — 2000 до н.е.), поширена в Сх. Европі від Уралу до низу Дунаю; на Україні в степ. і лісостеп. зонах, у сточищі Дніпра, на Приозів'ї і в Криму (Сторожова могила, Михайлівське поселення, Скеля-Каменоломня і ін.). Назва походить від поховань у ямах під курганними насипами, в яких були поховані чл. одного роду. Померлих ховали в скорченому положенні на спині або на боці й посипали червоною вохрою; при померлих клали посуду з їжею, камінне (рідше мідяне) знаряддя і зброю; поселення Я. к. бували деколи укріплені; житла переважно наземні, основним заняттям населення було скотарство, поруч хліборобства, мисливства і рибальства. Знайдено залишки возів, до яких запрягали волів, як також скульптури з схематичними зображеннями людських постатей.

Багато хто з дослідників (Марія Гімбутас та інші) ідентифікують ямну культуру з праіндоєвропейцями.



[ред.] Література


Культури Північного Причорномор'я (України)

Білогрудівська | Буго-Дністровська | Висоцька | Городоцько-здовбицька | Дніпро-Донецька | Зарубинецька | Зрубна | Карпатських курганів | Катакомбна | Кемі-Обинська | Комарівська | Кулястих амфор | Латенська | Липицька | Лінійно-стрічкової керміки | Лінійчастого посуду | Лужицька | Мар'янівсько-бондарихинська | Ноа | Пшеворська | Роменсько-боршевська | Сабатинівська | Салтівсько-Маяцька | Свідерська | Середньодніпровська | Середньостогівська | Солютрейська | Станівська | Стжижовська | Сурсько-Дніпровська | Тарденуазька | Тиська | Трипільська | Тщинецька (Комарівська) | Пізнотрипільська (усатівська) | Пізньострічкової розписної кераміки | Черняхівська | Чорноліська | Шельська | Шнурової кераміки | Юхнівська | Ямково-гребінцевої кераміки | Ямна |