Тютюнник Юрко
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тютю́нник Юрко́ (1891 — 1929), укр. військ. діяч, родом з с. Будище (Сумщина), ген.-хор. армії УНР. У рос. армії поручник, 1917 учасник укр. військ. руху (організатор «Першого Симферопільського полку ім. Гетьмана Дорошенка», співорганізатор Звенигородського коша Вільного Козацтва), чл. Укр. Центр. Ради; начальник Київ. рев. комітету у протигетьманському повстанні; з лютого 1919 начальник штабу отамана М. Григорієва під час його боротьби проти десанту Антанти на Херсонщині й Одещині. Після невдачі повстання Григорієва проти большевиків Т. пробився на поч. лютого 1919 з частиною його повстанців через больш. фронт до армії УНР на Поділлі; з цієї частини (1730 бійців) створено 12 Партизанську дивізію армії УНР, яка разом з 5 Київською дивізією становила Київську групу під проводом Т.; 6. 12. 1919 — 5. 5. 1920 Т. брав участь у І Зимовому поході як помічник ген. М. Омеляновича-Павленка на чолі Київської (Стрілецької) дивізії, з якою воював проти большевиків до осени 1920. Після інтернування в Польщі Т. очолив Повстанський Штаб у Львові, який підготовляв II Зимовий похід (див. Зимові походи), що закінчився трагедією під Базаром. За нез'ясованих обставин у кін. 1923 Т. виїхав до УССР, де спочатку викладав у Школі червоних старшин і працював у ВУФКУ сценаристом (сценарій фільму «Звенигора», спільно з М. Йогансеном). Розстріляний з поч. посилення больш. терору на Україні.
Т. автор низки спогадів (під псевд. Г. Юртик), друкованих у Літ-Наук. Віснику і «Заграві», політ.-військ. нарисів «Зимовий похід 1919 — 1920 pp.», Коломия 1923; памфлету «З поляками проти Вкраїни», X. 1924; політ.-військ. нарису «Революційна стихія», Львів 1937.
| Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

