Амосов Микола Михайлович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Микола Михайлович Амосов (6 грудня 1913, Череповець - 12 січня 2002, Київ) - український лікар, учений в галузі медицини, біокібернетики; дійсний член НАНУ, директор Інституту серцево-судинної хірургії.
- хірургічне лікування захворювань серця, легень
- моделювання психічних функцій мозку
[ред.] Біографія
Народився 6-го грудня 1913 року в сім'ї селян. Мама була акушеркою, працювала в селі неподалік від Череповця. Батько пішов на війну в 1914, а коли повернувся, то незабаром покинув сім'ю. З 12 до 18 років навчався в ЧереповЦі у школі, потім там же в механічному технікумі.
З 1932 р. працюва в Архангельську, начальником зміни робітників на електростанції при лісопильному заводі. У 1934 році розпочав навчання в Заочному індустріальному інституті.
У 1935 році, поступив в Архангельський медичний інститут, який закінчив з відзнакою в 1939 році. Паралельно з медициною продовжував навчання в заочному інституті. В якості теми для диплома обрав проект великого аероплана з паровою турбіною. В 1940 році дали диплом інженера "із відзнакою". Після закінчення інституту і до початку Великої Вітчизняної війни працював хірургом лікарні в рідному ЧереповЦі. З початку війни працював у комісії з мобілізації, а через декий час був призначений головним хірургом у Польовий рухомий госпіталь. Після того працював хірургом в Москві, потім в Брянську.
В березні 1953 захистив докторську дисертацію з медицини на тему "Резекції легень при туберкульозі". Перед тим в листопаді 1952 переїжджає в Київ, де продовжує оперувати.
З 1958 року починає співпрацювати з Інститутом кібернетики в галузі фізіологічних досліджень серця. З часом наукові дослідження М. Амосова, за його власними словами, сформувались в такі напрямки:
- Регулюючi системи організму - від хімії крові, через ендокринну i нервову системи до кори мозку.
- Механізми розуму i штучний інтелект.
- Психологiя i моделі особистості.
- СОціологiя i моделі суспільства.
- ГлобальНі проблеми людства.
В 1962 році обраний членом-кореспондентом Академії медичних наук УРСР. В тому ж році отримав Ленінську премію, обраний депутатом Верховної Ради СРСР. З 1969 - академік Української Академії Наук.
[ред.] Джерела інформації
- Микола Михайлович Амосов. Світогляд.
- Юрій ФУРМАНОВ «ПІСЛЯ АМОСОВА...»
- Ісак ТРАХТЕНБЕРГ «УРОКИ Й НАПУТТЯ ТИХ, ХТО ВІДІЙШОВ»
- Іван СЕРГІЄНКО «ЖАГА ОСЯГНЕННЯ ІСТИНИ. ДО 90-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИКОЛИ АМОСОВА»
| Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

