Русалки
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Русалки — це досить яскраві образи української демонології, що становлять собою богинь водоймищ. Відомі головним чином з народних вірувань України й Білоруси і майже невідомі в Росії та серед західних і південних слов'ян. Згідно з цими віруваннями, русалками ставали утоплені дівчата, також і ті, що були заручені і померли перед шлюбом, або й діти, що народилися мертвими або повмирали нехрищеними — так звані страдчата чи потерчата. Русалок уявляли, як гарних дівчат, голих і з довгим русявим або зеленим розпущеним волоссям до колін або у сорочках, чи у дівочому прозорому вбранні у вінках з осоки та зілля. Вважалося, що ці молоді вродливі дівчата живуть на самому дні річок у чудових кришталевих палацах. Менш поширеною є думка про те, що русалки живуть під водою у гніздах, звитих із соломи і пір'я, украдених ними в селі під час Зеленого тижня. Батьківщиною русалок вважали річкові ями Дніпра. Звідси русалки розходилися по інших водоймах.Навесні, гуляли полями й лісами — до дня Петра і Павла. Особливо небезпечними були русалки у «Русальний Тиждень», коли вони приваблювали до себе перехожих, зокрема дівчат і парубків, та залоскотували їх до смерти. Оберегом від русалок були хрест і полин (Євшан-зілля). Щоб русалки не чинили шкоди людям і в полі, селяни влаштовували після «Русального великодня», у четвер Зеленого тижня, «проводи русалок» з окремими піснями й обрядами. Розрізняли русалок водяних, польових і лісових; останніх на Гуцульщині й Поліссі називали мавками. Русалки відповідають грецьким німфам, і їх культ відомий на українських землях ще з 6 ст. н.е.
Із сказаного можна зробити висновок, що русалки є символом спокуси, небезпеки, яка чатує на людину у воді. Вони є також символом душевної печалі і туги за земним життям. Русалки можуть виступати символом краси водної стихії.
Назву русалок виводять зазвичай від латинського визначення весняного свята «розалія» (грец. русалія). Останнім часом все більше утверджується слововивід П. Шафарика — від праслов`янської назви ріки — руса. Народні вірування про русалок були улюбленими темами й сюжетами української літератури, особливо доби романтизму, як також у музиці й в образотворчому мистецтві. З України вони передалися в польську й російську літератури.
[ред.] Дивись також
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства;
- Потапенко О.І., Дмитренко М.К., Потапенко Г.І. та ін., Словник символів, 1997;
- Милорадович В. Українська відьма: Нариси з української демонології.- К.: Веселка, 1993;
- Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу.

