Супрасльський лексикон
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Супрасльський лексикон 1722 («Лексиконъ сирЂчъ словесникъ славенскій имЂющъ в' себЂ словеса первЂе славенскія азбучныя по сем же полскія»), ц.слов.-поль. словничок на понад 4 000 слів, надрукований у монастирі ЧСВВ в Супраслі (б. Білостока, нині Польща) для потреб духовенства. Ц.-слов. стовпець базувався майже повнотою на «Лексиконі» П. Беринди, модернізований був лише його серб.-болг. правопис (напр., пръстъ на перстъ), змінені наголоси та внесена волинсько-поліська вимова в написання (із змішуванням груп рЂ/ри/рі/ры, груп ря/ра як і ы з и/і та Ђ з и, зокрема не під наголосом, напр., въскрЂляю, кнЂжникъ, суси́къ 'сусЂкъ' безсра́мЂе), в наслідок чого трапилися й помилкові тлумачення (пЂгъ 'рябъ' як 'раб', звідки й поль. переклад 'sluga, niewolnik'). Поль. відповідники є майже скрізь перекладом укр. тлумачень Беринди, нерідко калькового характеру, подібно впроваджено укр. вимову в поль. слова (напр., портъ 'onucza', бразда 'brozna'). C. л. передруковано майже без змін у Почаєві 1751 й 1756 (як додаток до кн. «Богословія нравоучительная») та 1804 (окремо). С. л. разом з його поль. тлумаченнями використав Й. Левицький у кн. «Приручный словарь славено-польскій» (1830), бл. 4 400 слів.
| Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

