Тщинецька культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Тшинецька культура, археологічна культура сер. періоду бронзового віку, поширена в сер. смузі Польщі (від р. Варти на заході) і на Україні (від Бугу на зах., до Десни на сх. і від Прип'яті на півн. до півд. Волині). Назва від с. Тшинця (Trzciniec) на Люблінщині. Основні зайняття носіїв Т. к. скотарство і хліборобство, а також полювання і рибальство. Житла — землянки і наземні споруди. Пам'ятники поховань: могили з обрядами трупоспалення і трупопокладення; також колективні поховання. Знахідки: численні керамічні вироби (серед ін. посуд з рожевуватою підлискованою поверхнею, здебільшого оздоблений), крем'яні серпи, шкребки, наконечники стріл, вироби з кістки і бронзи. Т. к. існувала з 16 до сер. 12 в. до Хр.

Існувала в 16-11 ст. до н.е. Т.к. поділяють на західнотщинецьку культуру на території Польщі і східнотщинецьку культуру на території України. Східнотщинецька культура виділена С.Березанською. Поширена в північній лісовій смузі Правобережної України і на Лівобережжі - в межиріччі Дніпра і Десни. Представлена переважно поселеннями. Виділяють чотири локальні групи: рівненську, прип'ятську, київську та сосницьку. Поселення невеликі (Пустинка), житла заглиблені в землю, покрівля двосхила. Долівка інколи вимощувалась глиняними вальками. Поховання різні: грунтові й підкурганні, з обрядом тілопокладання і тілоспалення. Знаряддя праці і предмети побуту представлені ліпним посудом (тюльпаноподібні горщики, черпаки, миски, друшляки), прикрашеним валиками, заглибленими лініями, заштрихованими трикутниками; крем'яними виробами (клиноподібними сокирами, серпами, наконечниками списів і стріл), кам'яними сокирами з отвором, кістяними речами. Бронзові вироби представлені ножами, кинджалами, прикрасами (браслети, перстені, різноманітні шпильки). Основою господарства племен східнотщинецької культури були осіле скотарство, різні промисли, в деяких місцях було поширене землеробство. Значну роль відігравали різні ремесла, обмін з сусідніми племенами. В соціальному житті панували родопатріархальні відносини, виділялась багатша верхівка. В духовній культурі домінували культ предків, вогню, різні форми прикладного мистецтва. Тк. сформувалась на території Польщі на основі традицій культур лійчастого посуду та шнурової кераміки, на території України - різних груп культури шнурової кераміки, а також пізнього Трипілля. Племена Т.к., на думку лінгвістів та археологів, лягли в основу праслов'янської людності між Віспою і Дніпром.


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


[ред.] Література


Культури Північного Причорномор'я (України)

Білогрудівська | Буго-Дністровська | Висоцька | Городоцько-здовбицька | Дніпро-Донецька | Зарубинецька | Зрубна | Карпатських курганів | Катакомбна | Кемі-Обинська | Комарівська | Кулястих амфор | Латенська | Липицька | Лінійно-стрічкової керміки | Лінійчастого посуду | Лужицька | Мар'янівсько-бондарихинська | Ноа | Пшеворська | Роменсько-боршевська | Сабатинівська | Салтівсько-Маяцька | Свідерська | Середньодніпровська | Середньостогівська | Солютрейська | Станівська | Стжижовська | Сурсько-Дніпровська | Тарденуазька | Тиська | Трипільська | Тщинецька (Комарівська) | Пізнотрипільська (усатівська) | Пізньострічкової розписної кераміки | Черняхівська | Чорноліська | Шельська | Шнурової кераміки | Юхнівська | Ямково-гребінцевої кераміки | Ямна |