Рахманінов Сергій Васильович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сергі́й Васи́льович Рахма́нінов (2 квітня 1873, Новгородська губернія (Росія) — 28 березня 1943, Беверлі-Гіллз, штат Каліфорнія (США)) — російський та американський композитор, піаніст і диригент. Один з найвидатніших представників мистецтва фортепіано.
Проявивши інтерес до музики вже в чотири роки, навчався грі на фортепіано, а в дев'ять років вступив на фортепіанне відділення Санкт-Петербурзької консерваторії. З 1888 продовжував навчання в Московській консерваторії. У віці 13 років Рахманінова було представлено Петру Чайковському, який пізніше відіграв важливу роль в житті молодого музиканта; Рахманінов став палким прихильником Чайковського. У віці 19 років він закінчив консерваторію із золотою медаллю як композитор (вчився у С.І. Танєєва та А.С. Аренського) та як піаніст (клас А. І. Зілоті) і вирушив у велике концертне турне по Росії як піаніст-соліст і акомпаніатор. До того часу з'явилась його перша опера — «Алєко», «Перший фортепіанний концерт», ряд романсів, п'єси для віолончелі і для фортепіано, в тому числі прелюдія до-дієз мінор, яка принесла композитору всесвітню славу. У віці 20 років він став викладачем фортепіано у московському Маріїнському жіночому училищі, в 24 роки — диригентом Московської російської приватної опери Савви Мамонтова (протягом одного сезону).
Рахманінов рано набув славу композитора, піаніста і диригента, але його «Перша симфонія» і «Перший концерт» на прем'єрах не мали успіху, що стало причиною серйозної нервової хвороби. Протягом кількох років Рахманінов не міг складати музику, і лише допомога досвідченого психіатра допомогла йому вийти з хворобливого стану. В 1901 році він закінчив свій Другий фортепіанний концерт, який мав великий успіх. Незабаром він прийняв запрошення зайняти місце диригента в московському Большому театрі. Після двох сезонів вирушив у мандрівку Італією (1906), потім на три роки поселився в Дрездені, щоб повністю присвятити себе композиції. В 1909 Рахманінов здійснив велике концертне турне по США і Канаді, виступаючи як піаніст і диригент. Відразу після революції 1917 залишив Росію. Місцем постійного проживання обрав США, багато гастролював у Америці і в Європі й незабаром був визнаний одним з найвидатніших піаністів і диригентів своєї епохи.
[ред.] Повний список творів
в дужках - дата закінчення
- ор.1 - Концерт №1 для фортепіано з оркестром (1890)
- ор.2 - Дві п'єси для віолончелі та фортепіано (1890)
- ор.3 - П'єси-фантазії для фортепіано (1891)
- ор.4 - Романси (1892)
- ор.5 - Сюїта №1 для двох фортепіано (1892)
- ор.6 - Дві п'єси для скрипки і фортепіано (1893)
- ор.7 - Симфонічна фантазія «Круча» (рос. "Утёс") (1893)
- ор.8 - Романси (1894)
- ор.9 - Елегійне тріо №2 для скрипки, віолончелі й фортепіано (1893)
- ор.10 - Салонні п'єси для фортепіано (1894)
- ор.11 - Романси (1894)
- ор.12 - Циганське капричіо (1895)
- ор.13 - Симфонія №1 (1895)
- ор.14 - Романси (1897)
- ор.15 - Шість хорів для жіночих чи дитячих голосів (1897)
- ор.16 - Музичні моменти для фортепіано (1897)
- ор.17 - Сюїта №2 для двох фортепіано (1900)
- ор.18 - Концерт №2 для фортепіано з оркестром (1900)
- ор.19 - Соната для віолончелі й фортепіано (1900)
- ор.20 - Кантата «Весна» (1901)
- ор.21 - Романси (1902)
- ор.22 - Варіації на тему Шопена (1902)
- ор.23 - Прелюдії для фортепіано (1903)
- ор.24 - Опера «Скупий лицар» (1903)
- ор.25 - Опера «Франческа да Ріміні» (1904)
- ор.26 - Соната №1 для фортепіано (1904)
- ор.27 - Симфонія №2 (1907)
- ор.28 - Романси (1907)
- ор.29 - Симфонічна поема «Острів мертвих» (1908)
- ор.30 - Концерт №3 для фортепіано з оркестром (1909)
- ор.31 - Літургія св. Іоанна Златоуста (1911)
- ор.32 - Прелюдії для фортепіано (1910)
- ор.33 - Етюди-картини для фортепіано (1911)
- ор.34 - Романси (1911)
- ор.35 - Симфонія «Дзвони» для хору і оркестру (1913)
- ор.36 - Соната №2 для фортепіано (1913)
- ор.37 - «Всенощне пильнування»(рос. "Всенощоное бдение") (1915)
- ор.38 - Шість віршів для голосу й фортепіано (1916)
- ор.39 - Етюди-картини (1917)
- ор.40 - Концерт №4 для фортепіано з оркестром (1927)
- ор.41 - Три російські пісні для хору й оркестру (1928)
- ор.42 - Варіації на тему Кореллі для фортепіано (1929)
- ор.43 - Рапсодія на тему Паґаніні для фортепіано з оркестром (1935)
- ор.44 - Симфонія №3 (1937)
- ор.45 - Симфонічні танці (1941)
Твори без опусу:
- Елегійне тріо № 1 (1891)
- Симфонічна поема "Князь Ростислав" (на сюжет балади О.К.Толстого) (1891)
- Опера "Алєко" (1892)
- 2 струнних квартети (1889, 1896)
- Хор "Панталей-цілитель" (1899)
- фортепіанні п'єса і транскрипції

