Пернач

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Збільшити

Перна́ч — вид булави, що був головним символом полковницької влади в Україні у 17—18 ст. Мав форму палиці (срібної або позолоченої) довжиною 0.5 м, з литою позолоченою головкою і шістьма ажурними перснями (звідси назва — пернач; див. також Клейноди). Шестопер з'явився у середині XIV століття. Перші варіанти шестопера мали загальну довжину близько 60 см і трикутного перетину ребер. Їх вага досягала 2,7 кг До початку XV століття шестопер став легший приблизно удвічі. Завдовжки шестопер був близько 70 сантиметрів і тримали його звичайно однією рукою за рукоять, відокремлену металевим кільцем, що виконує також функції гарди. Іноді на шестопері ставився гак для захоплення ворожої зброї.

Невелика вага шестопера давала можливість достатньо легко управляти ним, і початковим положенням для атаки часто було підвішене. З цього положення було зручніше зловити крюком зброя ворога або провести кистьовий удар.

Іншими мовами