Тартар
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ТА́РТАР (гр. Τάρταρος, Tartaros) — син Ефіра й Геї, батько Тіфона та Єхидни ; за уявленнями греків, темна безодня в глибині космосу, нижче від Аїду. Т. віддалений від поверхні землі так само, як земля від неба: мідне ковадло летіло б туди від поверхні землі дев’ять днів (стільки, скільки з неба на землю). За іншою міфічною версією, Т. міститься під палацом Аїда. Т. оточений потрійним шаром пітьми й мідним муром із мідною брамою, яку поставив Посейдон. У Т. живе Нікс, він є місцем ув’язнення скинутого Кроноса й переможених титанів, яких охороняють сторукі велетні, діти Урана. Згодом призначення Т. змінилося: під ним стали розуміти віддалені місця Аїду, де караються грішники.

