Абашелі Олександр Віссаріонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

АБАШЕЛІ Олександр Віссаріонович (27. VIII 1884 — 29. IX 1954) — грузинський рад. поет. Брав участь у рев. русі, боровся на барикадах 1905; був на засланні у Сибіру. Друкується з 1909. Перша зб. — «Усмішка сонця» (1909). В 20—30-х рр. А. утверджується як поет-реаліст, оспівує рад. дійсність, братер­ство народів (зб. «Сонце й Вітчизна», 1939). Зразки пристрасної політ. лірики А. створив у роки Великої Вітчизн. війни (зб. «Героїчні дні», 1942) та після війни (зб. «Золоті сходи», 1951). Окремі поезії присвятив Україні.

Тв.: Укр. перекл. — В кн.: Поезія Радянської Грузії. Антологія. К., 1939; В кн.: Слава Вітчизні народів-братів. К., 1954; Рос. перекл.— Избранное. М., 1957.

Літ.: Жгенти Б. Александр Абашели. Тбилиси, 1958.


Ця стаття створена за матеріалами першого видання УРЕ.
Текст може містити радянську пропаганду, бути заідеологізованим, застарілим тощо.