Київ
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Київ | |||||
|
|||||
| Основні дані | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Дата заснування: | наприкінці V - в першій половині VI ст. | ||||
| Площа: | 839 км² | ||||
| Код КОАТУУ: | 80000 | ||||
| Населення: | 2 860 400 (2006) | ||||
| Щільність населення: | 3178 особи / км² | ||||
| Висота: | 179 м. над рівнем моря | ||||
| Поштові індекси: | 01xxx-04xxx | ||||
| Тел. код: | +380 44 | ||||
| Геогр. координати: | 50°27' пн.ш. 30°30' сх.д. | ||||
| Авт. номер: | AA | ||||
| Інтернет домен: | kiev.ua | ||||
| Поділ міста: | 10 районів | ||||
| Адреса міської влади |
Вул. Хрещатик, 36, м.Київ, 01044 | ||||
| Веб-сторінка: | kmv.gov.ua | ||||
| E-Mail: | |||||
| Політика | |||||
| Мер: | Черновецький Леонід Михайлович | ||||
Київ, столиця України, одне з найбільших міст Європи. Місто розташоване на р. Дніпро. Офіційне населення 3,0 млн чоловік (2006). Київ — місто всеукраїнського значення, центр центр Київської області.
Місто є культурним, урядовим, індустріальним, науковим та транспортим центром України. Розташоване на півночі ценральної частині України. з 30 січня 1918 року до грудня 1919 року та з червня 1934 року по 24 серпня 1991 року — столиця УРСР. Місто має свій герб та прапор.
Зміст |
[ред.] Історія
[ред.] Заснування
Київ було засновано, як стверджують археологи, наприкінці V - першій половині VI ст (останнім часом ці дані піддаються сумніву). За легендою Київ заснували три брати - Кий (саме на честь його було названо місто і він був першим князем у Києві), Щек, Хорив і сестра їх Либідь.
[ред.] VIII-XIIІ ст.
Впродовж VIII-XII ст. Київ був столицею слов'янської держави Русь (історіографічний термін Київська Русь), яка з IX ст. простягалась від Балтійського до Чорного моря.
Починаючи з 9-го століття, Київ стає одним із найбагатших і найгарніших міст середньовічної Європи, торговим та культурним центром. Вже в IX столітті тут проживало понад 50 000 мешканців, було близько 400 церков, 8 базарів, найбільша бібліотека християнського світу. Завдяки династичним шлюбам Київ мав зв'язки з різними країнами Європи.
- 988 року князь Володимир ввів християнство на Русі, після чого Київ став одним з найбільших центрів християнства в тогочасному світі.
- 8 березня (12 березня) 1169 р. Київ був розгромлений і пограбований армією організованою ростово-суздальським князем Андрієм Боголюбським.
- 2 січня 1203 р. Київ було пограбовоно князем Рюриком Ростиславичем та Ольговичами разом з половцями.
- 6 грудня 1240 р. Київ захопили і зруйнували війська Батия.
Після татарської навали місто було відбудоване.
[ред.] Середні віки
- В 1363 році Київ був приєднаний до Великого князівства Литовського;
- В 1494-1497 рр. Київ отримав міські права (Магдебурзьке право);
- В 1569 році на підставі Люблінської унії Київ приєднано до польської корони. У цей період місто стає центром Київського воєводства.
| Період | Населення міста (тис. мешк.) |
|---|---|
| IX століття | близько 50 |
| XVI століття: | … |
| * 1552 р. | 5 - 6 |
| * 1571 р. | 10 - 12 |
| XVIII століття: | … |
| * 1-ша чв. | 10 - 12 |
| * 1742 р. | близько 15 |
| XIX століття: | … |
| * 1806 р. | 27,2 |
| * 1840 р. | 44,7 |
| * 1865 р. | 71,4 |
| * 1897 р. | 247,7 |
| XX століття: | … |
| * 1913 р. | 626 |
| * 1959 р. | 1 090 |
| * 1979 р. | 2 120 |
| * 2001 р. | 2 611,3 |
- Внаслідок Хмельниччини Київ в 1667 р. тимчасово (а з 1686 р. вже на постійнії основі) входить до складу Московської держави. Він стає резиденцією московського воєводи (згодом російського губернатора), місцем дислокації великого російського гарнізону (для якого на початку XVIII століття споруджено потужну Печерську фортецю), одночасно залишаючись центром козацького Київського полку та козацької Київської сотні.
[ред.] ХVIII-XIX ст.
- Після ліквідації сотенно-полкового устрою та нетривалих територіально-адміністративних експериментів Катерини II Київ з 1797 р. знову стає адміністративним центром Київської губернії у Російській імперії.
- У XIX ст. — торговельний центр (Контрактові ярмарки), осередок українського духовного і політичного життя
- Наприкінці XVIII століття з'явилися дерев'яні будівлі в Хрещатій долині (сучасний Хрещатик), по покритих лісом схилах якої протікав невеликий струмок. З другої половини XIX століття Хрещатик — головна вулиця міста.
[ред.] ХХ ст.
- 1918 р. в Києві проголошено Українську Народну Республіку (УНР), тут проходили важкі бої Армії УНР з більшовиками та російськими монархістами, проголошено Українську Державу (гетьмана Скоропадського), пізніше Директорію;
- 1919 року більшовики перенесли столицю УСРР з Києва до Харкова. 1934 року столицю повернули до Києва.
- В 1930-х роках на території Києва проходили масові страти, чинені радянськими службами державної безпеки. В братських могилах в Биківні лежить приблизно 100 тисяч українців, майже половину з яких розстріляно в т.зв. Жовтневому палаці. Органи КДБ «списували» злочин на німців. Лише в кінці 80-х років ХХ ст. стала відома правда про Биківню. Щорічно 21 травня в Биківнянському лісі біля Києва проводиться день пам’яті жертв комуністичних репресій.
- 19 вересня 1941 року німецькі війска захопили Київ; місто стало місцем нацистського терору і масових страт (Бабин Яр)
- 6 листопада 1943 року місто було визволене радянською армією.
Протягом Другої світової війни Київ був дуже зруйнований. Післявоєнні роки були відзначені інтенсивним відновленням руйнувань, викликаних війною.
- В 1950-1980-х роках Київ був місцем активного дисидентського руху (в 1976 заснована Українська Гельсінкська Група)
- З 1991 року Київ - столиця незалежної України
[ред.] Розташування та клімат
Місто розташоване на півночі України, по обидва берега ріки Дніпро (довжина вздовж берега — понад 20 км), нижче від гирла Десни на межі Полісся і Лісостепу. Більша частина міста лежить на високому правому березі Дніпра, дуже порізаному густою сіткою ярів, балок та долинами невеликих річок, менша частина на низовинному лівому березі Дніпра. Житлові квартали міста оточує суцільне кільце лісових масивів:
- на сході — Броварський ліс;
- на південному-сході — Голосіївський лісопарк і лісовий масив Конча-Заспа;
- на заході — Боярський та Святошинський ліси;
- на півночі — лісові масиви Пущі-Водиці.
Клімат помірно-континентальний. Середня температура січня -10С, липня +25С. Висота сніжного покрову 15-25 см
[ред.] Туристичні пам'ятки
В Києві 27 музеїв, 25 театрів та театрів-студій (зокрема, Національна опера України ім. Т.Г.Шевченка) Крім того, значна кількість архітектурних пам'яток:
- Золоті ворота зруйнованого Київського кремля
- Софійський собор (XI ст.)
- комплекс споруд Києво-Печерської лаври (XI-XVIII ст.)
- Кловський палац
- Маріїнський палац
- Київський метрополітен
- Будинок з химерами
- Кабінет міністрів
- Президентський секретаріат
- Національний банк
- Висотний будинок "Дружба" на Хрещатику
- Видубицький монастир (XI ст.)
- Михайлівський Золотоверхий собор
- церква Спаса на Берестові (XII ст.)
- Воскресенська церква
- Андріївська церква
- Набережно-Микільська церква
- Покровська церква
- Троїцька церква
[ред.] Територіально-адміністративний устрій
Територія міста поділена на 10 одиниць - адміністративних районів:
Правий берег Дніпра:
- Шевченківський район- 200 тис. мешканців
- Печерський район- 170 тис.
- Подільський район- 210 тис.
- Оболонський район- 290 тис.
- Святошинський район- 360 тис.
- Солом'янський район- 280 тис.
- Голосіївський район- 200 тис.
Лівий берег Дніпра:
- Деснянський район- 320 тис.
- Дніпровський район- 360 тис.
- Дарницький район- 250 тис.
[ред.] Місто
[ред.] Населення
На даний час офіційне населення Києва складає біля 2,86 млн чоловік, без врахування приїжджих, кількість яких біля 0,7 млн. Ядро міста разом з навколішніми передмістями утворює Київську агломерацію із сукупним постійним населенням біля 3,6 млн.
Жителі Києва називають себе киянами. Населення міста достатньо багатонаціональне, проте локалізації меншин у мікрорайонах не відбувається.
[ред.] Освіта та наука
Починаючи з 9 ст. Київ був важливим центром інтелектуального процесу в Східній Європі
Починаючи з кінця XVII ст., Києво-Могилянська академія підготувала багато видатних вчених
І сьогодні Київ - найбільший в Україні науковий центр. Тут є 18 вузів:
- Київський Національний Університет імені Тараса Шевченка
- Національний технічний університет України «Київский політехнічний інститут»
- Національний університет Києво-Могилянська академія
- Національна музична академія
- Національний Авіаційний Університет
- Київський національний університет будівництва і архітектури (КНУБА)
- Академія архітектури й будівництва
- Академія сільськогосподарських наук
- Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова
- Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв
- Київський національний університет культури і мистецтв
- Київський національний торговельно-економічний університет (КНТЕУ)
а також численні установи Національної академії наук України (НАНУ).
[ред.] Промисловість
Один з найбільших індустріальних центрів України
[ред.] Транспорт
Київ є значним транспортним вузлом України. Південно-Західна залізниця та сотні шляхів сполучають місто з іншими реґіонами країни. Всі залізничні лінії з’єднані кружною залізницею. В Києві є два головних аеропорти - міжнародний "Бориспіль" та внутрішній "Київ". У місті функціонує два надсучасних вокзали, чотири залізничні приміські термінали. На даний час проводиться будівництво третього вокзалу для розвантаження північного направлення.
В Києві значно розвинута система метрополітену. З 1960 року побудовано 3 діючі ліній загальною довжиною понад 60 км та майже 50 станцій, які обслуговують бл. 3 млн. пасажирів щодня. Перегляньте сторінку Київське метро. Багато станцій метрополітену є пам'ятниками історії та культури. Нажаль, велика кількість станції вщент заклєєна рекламою. На даний час проводиться спорудження 4 та проектування 5 лінії метро.
Варто зазначити, що Київ також має дві незалежні від метро системи швидкісного трамваю, одна з яких стикується з станцією Вокзальна. Також у найближчій перспективі планується організація кільцевої лінії важких міських електричок, що з'єднають радіуси метрополітену.
Крім того, в місті є річковий порт, придатний для приймання морських кораблів. Через Дніпро проходять 7 транспортних мостів.
[ред.] Герб Києва
З набуттям Києвом магдебурзького права на магістратській печатці (перший відомий відбиток - близько 1500 р.) з'являється зображення руки з кушею (арбалетом), яке символізує основний вид зброї, що ним кияни захищались від нападів ворогів (це перший відомий історикам герб Києва). Цей герб є й на найдавнішому зі збережених прапорів Києва (друга чверть XVII століття), який зберігається у Трофейній колекції Військового музею (Стокгольм).
1782 року за наказом Катерини II місто одержало новий герб - зображення Михаїла-архангела у короткій туніці, з німбом навколо голови, який до того виступав у характері земельного гербу (тенденція заміни старих міських гербів на земельні була характерна для України катерининських часів). Втім, щонайменше два роки по запровадженню нового гербу Київський магістрат ще використовував стару печатку з кушею.
У 1918 р. Георгій Нарбут зробив спробу поєднати у проекті нового гербу Києва обидва символи (разом з тризубом). Втім, уже в 1919 р. всі "контрреволюційні" герби міста були скасовані більшовиками. Щойно 1969 року Київ знову отримав свій герб: щит слов'янської форми; зверху - серп і молот, унизу - медаль "Золота Зірка" Героя Радянського Союзу (Київ мав статус міста-героя); на червоно-блакитному полі щита (колір прапора УРСР) зверху - напис "Київ"; у центрі містилося стилізоване зображення квітучої гілки каштана, перерізане зображенням стародавної емблеми Києва - куші.
1995 року рішенням Київради місто повернулося до дореволюційного гербу - зображення архангела Михайла.
Джерело: Савчук Ю. Ось, Києве, герб твій... Київський герб як дзеркало еволюції міського самоврядування. // Політика і культура (ПІК). - 1999. - №8. - С. 20-23.
[ред.] Див. також
[ред.] Екологія
Ліси, парки і сади складають більш ніж половину площі Києва з майже 80 000 гектарів На одного киянина (станом на 2004 рік) припадало 22,1 кв. м зелених насаджень (за міжнародними нормами, цей показник має бути не меншим за 20 кв. м)
[ред.] Біорізноманіття
В лісопарках міста, особливо в багаторічних лісах, ще гніздиться ряд диких видів птахів, першу чергу хижаків та таких, що гніздяться в дуплах, мешкають різновиди летючих мишей. Більшість цих видів занесено до Червоної книги України. Наприклад, урочище “Лиса гора” - фактично острів посеред міської забудови Києва. Тут протягом багатьох років розташовувався військовий об’єкт, завдяки чому (за даними співробітників Інституту зоології) до останнього часу збереглись види, занесені до Червоної книги - чорний аполон, махаон, голуб’янка Мелеагр, жук-олень, бджола-тесляр, мала вечорниця. В межах міста ще зустрічаються поселення бобрів, відносно нещодавно ще зустрічалась видра (можливо вона мешкає в межах міста і зараз). Важливу роль в збереженні біорізноманіття міста відіграє Дніпро з його затоками, притоками, островами. Тут не тільки гніздяться десятки видів птахів, але й відмічаються тисячні скупчення останніх в період перельотів та зимівль. Причому не рідко це рідкісні види. Так, в період весняної міграції, навпроти житлового масиву Оболонь в 1994 році спостерігались скупчення гоголя до декількох сотень особин. На Бортницькій зрошувальній системі, декілька років тому, зимувало до двох десятків орланів-білохвостів (на Україні їх гніздиться не більше 20 пар та зимує до 200 особин). Значну цінність мають малі річки та природні ділянки заплав.
[ред.] Історичні місцевості
- Правий берег Дніпра:
- Біличі
- Борщагівка
- Видубичі
- Виноградар
- Вітряні гори
- Дорогожичі
- Голосіїв
- Деміївка (Сталінка)
- Караваєві дачі
- Конча-Заспа
- Корчувате
- Куренівка
- Мінський масив
- Нивки
- Оболонь
- Печерськ
- Поділ
- Пріорка
- Святошин
- Солом`янка
- Теремки
- Шулявка
- Лівий берег Дніпра:
[ред.] Ресурси Інтернет
- Офiційний веб-портал київської міської влади
- Енциклопедія Києва
- Музеї Києва
- Мапа Києва
- Сайти Києва
- Документи щодо перенесення столиці України з Харкова до Києва
- Як тебе не любити, Києве мій!
- Цікавий Київ (рос.)
[ред.] Джерела інформації
- М.О. Рибаков "Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва", "Кий", 1997
- История Киева, в 3 т., 4-х книгах, Киев, "Наукова думка", 1982
| Райони Києва | |
|---|---|
|
Голосіївський • Дарницький • Деснянський • Дніпровський • Оболонський • Печерський • Подільський • Святошинський • Солом'янський • Шевченківський |
|
|
|||
|---|---|---|---|
| Області: | Вінницька | Волинська | Дніпропетровська | Донецька | Житомирська | Закарпатська | Запорізька | Івано-Франківська | Київська | Кіровоградська | Луганська | Львівська | Миколаївська | Одеська | Полтавська | Рівненська | Сумська | Тернопільська | Харківська | Херсонська | Хмельницька | Черкаська | Чернівецька | Чернігівська | ||
| Автономна республіка: | Республіка Крим | ||
| Міста державного значення: | Київ | Севастополь | ||

