Система числення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Двійкова
система
Шістнад-
цяткова
система
Десяткова
система
00000 00 00
00001 01 01
00010 02 02
00011 03 03
00100 04 04
00101 05 05
00110 06 06
00111 07 07
01000 08 08
01001 09 09
01010 0A 10
01011 0B 11
01100 0C 12
01101 0D 13
01110 0E 14
01111 0F 15
10000 10 16
10001 11 17
10010 12 18
10011 13 19
10100 14 20
10101 15 21
10110 16 22
10111 17 23
11000 18 24
11001 19 25
11010 1A 26
11011 1B 27
11100 1C 28
11101 1D 29
11110 1E 30
11111 1F 31

Систéма ч́ислення (number (numeration) system, notation) - сукупність способів і засобів запису чисел для проведення підрахунків.

Розрізняють 2 типи систем числення: позиційні і непозиційні. У позиційних системах числення позиція цифри впливає на її вагу у числі, наприклад у 1234 позиція цифри 1 = 3 (зправа наліво від 0) а позиція цифри 3 = 1 тоді як 1 - це кількість тисяч у числі а 3 - кількість десятків.

Основною характеристикою позиційної системи числення є її основа. Основа це кількість символів, що використовуються при записуванні чисел.

Типовим прикладом непозиційної системи числення є Римська система числення. Ми ж користуємося десятковою системою числення, тобто позиційною системою числення з основою 10.

У нумізматиці особливо велику вагу мають десяткова система, дванадцяткова (дуодецимальна), четвертна та шісткова системи. У ІТ застосовуються двійкова, десяткова, вісімкова, та шістнадцяткова системи.


Сигма Це незавершена стаття з математики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.