Савченко Федір
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Савченко Федір (* 1892), історик і публіцист родом з Полтавщини, д. чл. НТШ (з 1927). Вчився в Ніженському Історико-філологічному інституті князя Безбородька, з 1914 продовжував студії в Парижі. 1918 заснував франц.-укр. товариство Cercle d'etudes franco-ukrainiennes і був ред. видаваного цим товариством тижневика «La France et l'Ukraine». Перебуваючи на еміґрації, зблизився з закордонною УПСР і з М. Грушевським, за допомогою якого 1925 повернувся на Україну. У Києві включився в працю Іст. Секції ВУАН, був керівником Комісії Заходознавства й Американознавства й Комісії Зах. України. Автор понад 50 праць і статтей, друкованих перев. у вид. ВУАН, зокрема в ж. «Україна» і зб. «За сто літ», та монографії «Заборона українства 1876» (1930, перевидана 1970 у «Harvard Series in Ukrainian Studies»). 1931 був заарештований і засланий. Дальша доля невідома.
| Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

