Алматинська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Алматинська область (до 1992 року — Алма-Атинська; каз. Алматы облысы, рос. Алматинская область) — адміністративна одиниця на південному сході Казахстану. Утворена 10 березня 1932 року. Центр області — місто Талдикорган.

Площа області становить 223,2 тис. км². Населення — 1 559 522 мешканців (перепис 1999).

Область межує на північному заході з Карагандинською, на півночі зі Східно-Казахстанською областями, на сході з Китаєм (Сіньцзян-Уйгурський автономний район), на півдні з Киргизстаном (Іссик-Кульська і Чуйська області), на заході із Жамбилською областю, у центрі з Алматинською міськрадою. Територією області течуть річки Ілі з притоками Чарин, Чілія, Текес, Курти; Каратал із притокою Коксу; Аксу; Лепси; Аягуз; Тентек; Кеген. Тут знаходяться озера Алаколь, Балхаш, Сасикколь, Капчагайське водосховище.

Зміст

[ред.] Історія

  • 11 липня 1867 — утворена Семиріченська область Російської імперії
  • червень 19181924 — Алма-Атинська область у складі Туркестанської Радянської Федеративної Республіки
  • 19241928 — Джетисуйська губернія
  • 10 березня 1932 — утворена Алма-Атинська область Казахської АСРР (у складі РСФРР)
  • 5 грудня 1936 — область входить до Казахської РСР
  • 16 березня 1944 — з Алма-Атинської області виділена Талди-Курганська область
  • 6 червня 1959 — Талди-Курганська область об'єднана з Алма-Атинською
  • 23 грудня 1967 — з Алма-Атинської області знову виділена Талди-Курганська область
  • 1992 — Алма-Атинська область перейменована на Алматинську, Талди-Курганська — на Талдикорганську
  • 22 квітня 1997 — до складу Алматинської області знову включена Талдикорганська область
  • 23 травня 1997 — скасовані Гвардійський, Капальський, Куртинський, Уйгентаський і Чилікський райони; Кегенський і Наринкольський райони об'єднані в Райимбекський район
  • 22 вересня 2001 — центр області перенесено з міста Алмати до міста Талдикорган.

[ред.] Промисловість

Машинобудування, металообробна, харчова, легка промисловість, промисловість будматеріалів. Капчагайська ГЕС, Алматинський каскад ГЕС. Район поливного землеробства. Посіви пшениці, ячменю, кукурудзи, рису. Вирощують цукровий буряк, тютюн. Плодівництво і виноградарство. Тваринництво (вівці, велика рогата худоба, коні), птахівництво.

Судноплавство по озеру Балхаш і річці Ілі.

Губернатор (акім) області — Серик Абікенович Умбетов.

[ред.] Адміністративний поділ

Область поділена на 3 міськради і 16 районів.

[ред.] Міськради

  1. Капчагайська (центр — Капчагай)
  2. Талдикорганська (Талдикорган)
  3. Текелійська (Текелі)

[ред.] Райони

  1. Аксуський (центр — Жансугуров)
  2. Алакольский (Ушарал)
  3. Балхашський (Баканас)
  4. Енбекшиказахський (Єсік)
  5. Єскельдинський (Карабулак)
  6. Жамбилський (Узинагаш)
  7. Ілійський (Отеген Батир)
  8. Карасайський (Карасай)
  9. Каратальський (Уштобе)
  10. Кербулакський (Сариозек)
  11. Коксуський (Балпик Бі)
  12. Панфіловський (Жаркент)
  13. Райимбекський (Кеген)
  14. Саркандський (Сарканд)
  15. Талгарський (Талгар)
  16. Уйгурський (Чунджа)

[ред.] Населнені пункти (1999)

Станом на 1999 рік до складу області входило 10 міст і 16 селищ.

[ред.] Міста

[ред.] Селища

[ред.] Сусідні області

[ред.] Дивись також


Земля Це незавершена стаття з географії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.



Адміністративно-територіальний устрій Казахстану
Прапор Казахстану
Області: Акмолінська · Актюбінська · Алматинська · Атирауська · Жамбилська · Західно-Казахстанська · Карагандинська · Кизилординська · Костанайська · Мангістауська · Павлодарська · Південно-Казахстанська · Північно-Казахстанська · Східно-Казахстанська
Міста державного значення: Алмати · Астана · Байконир