Старосольський Володимир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Старосольський Володимир (8. 1. 1878 — 25. 2. 1942), гром.-політ. діяч, правник і соціолог, родом з Ярослава, д. чл. НТШ (з 1923). Замолоду брав участь у студентському житті Львова: чл.-засновник товариства «Молода Україна» і ред. його ж., один з організаторів сецесії з Львівського Ун-ту (1902); чл. Закордонного Комітету РУП, керівний діяч УСДП (деякий час її гол.). По закінченні правничих студій у Відні й поглибленні їх у Берліні, Ґраці й Гайдельберзі адвокат у Львові й оборонець у політ. процесах (серед ін. М. Січинського, пізніше чл.УВО і ОУН), один з організаторів парамілітарної організації Січ. Стрільці, 1913 її гол. По вибуху війни 1914 чл. Гол. Укр. Ради і Бойової Управи Січ. Стрільців, її зв'язковий з УСС на фронті, співпрацював з Союзом Визволення України у Відні. 1918 чл. Військ. Комітету, восени 1919 — товариш мін. закордонних справ УНР (в уряді І. Мазепи) і одночасно проф. Укр. Держ. Ун-ту в Кам'янці Подільському. 1920 — 28 на еміґрації у Відні й Празі: проф. держ. права УВУ і Укр. Госп. Академії в Подєбрадах. З 1928 знов у Львові, працював як адвокат (чл. Адвокатської Палати у Варшаві). Після сов. окупації Львова, проф. Львівського Держ. Ун-ту, згодом, заарештований і засуджений на 10 pp. ув'язнення, помер у тюрмі в Маріїнську (Зах. Сибір).

У своїх наук. працях С. відстоював соціологічний напрям у дослідженні правно-політ. процесів. Гол. праці: «Das Majoritätsprinzip» (1916), «Теорія нації» (1921), «Методологічна проблема в науці про державу» (1925), «До питання про форми держави» (1925), «Bohdan Kistiakowskyj und das russische soziologische Denken» (1929), підручник «Держава і політ. право» (1 — 2 тт., 1925), ст. на наук. і політ. теми.


Персоналії Це незавершена стаття про персоналії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.



[ред.] Література