Іберійські імена

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ця стаття в процесі редагування. Будь ласка, не редагуйте та не змінюйте її, оскільки Ваші зміни можуть бути втрачені.
Примітка: Ця стаття стосується Іберійських мов (мов Піренейського півострова), а не мов народу іберів, який жив на цьому півострові у части розпаду Римської імперії.

У більшості іспансько-, португальсько- і каталонсько- мовних районів світу люди мають як мінімум два прізвища. Перше успадкувється від батька, друге від матері. Батьки зазвичай надають своїм дітям прізвище, яке вони успадкували від свого бітька.

У більшості іспансько-мовних країн прізвище що надходить від батька, пишеться перед прізвищем яке надходить від матері (хоча є виключення до цього правила), і саме батьківське прізвище використовується у скороченнях. Тому, наприклад, до людини з ім'ям Віcенте Фокс Кесада (ісп. Vicente Fox Quesada) слід звертатися «сеньор Фокс» (ісп. señor Fox), а не сеньор Кесада, а Фокс не є другим ім'ям або ім'ям по-батькові.

У більшості португальсько-мовних країн прізвище, що походить від батька, звичайно ставиться після материнського прізвища. У цих країнах дуже часто діти отримують по два прізвища від кожного з їх батьків, тому зазвичай маючи останнє прізвище кожного із своїх дідусів і бабусь.

Угоди з питань надавання імен зараз змінюються і повертаються до традиційних історичних норм, коли ці угоди біли більш гнучкими. Ці зміни викликаються змінами у відношенні до рівності статей. У Португалії, починаючи з 1977 року, прізвище дитини може походити як від отця, так і від матері, але останнє все ще незвичайне. В Іспанії законодавчі зміни таки ж самі, але також з незначним ефектом на суспільство. Поточний іспанський закон вимагає, щоб всі діти в сім'ї мали таку ж саму систему прізвищ, тобто, якщо старша дитина має материнське прізвище першим, то решта дітей цих одних батьків повинна мати прізвища у тому ж порядку. Як і раніше, люди можуть зманити прізвище в особливих випадках, наприклад через питання спадкоємства.

Зміст

[ред.] Іспанські імена

В іспансько-мовних країнах прізвище отця поміщається перед прізвищам матері, ці два прізвища відомі як батьківське або перше прізвище (ісп. apellido paterno або primer apellido ) та материнське або друге прізвище (ісп. apellido materno або segundo apellido).

[ред.] Частинка «de» у жіночих прізвищах

В латиноамериканських країнах, коли жінка одружується, вона може відкинути своє материнське прізвище та замінити його на батьківське свого чоловіка з частинкою «de» перед ним. Тому, якщо, наприклад, Ангела Лопес Саенс (Ángela López Sáenz) одружує Томаса Портійо Бланко (Tomás Portillo Blanco) вона може змінити своє повне ім'я на Ангела Лопе де Портійо (Ángela López de Portillo). Ця угода, проте, більша соціальна ніж офіційна, яке має місце у багатьох країнах включаючи Україну, на офіційних документах її ім'я залишається незмінним. У багатьох областях, проте, ця традиція зараз бачиться як застаріла форма дискримінації проти жінок («de» може читатися як ознака належності) і тому поступово зникає. Більш формальна версія — Ангела Лопес, сеньора Портійо (Ángela López, Sra. de Portillo) («Sra.» — скорочення слова сеньора — «пані»). У Іспанії жінка ніколи не змінює свого офіційного імені під час одруження.

[ред.] Передача прізвищ

Якщо, як це звичайно трапляється, Ангела Лопес і Томас Портійо вирішать передати свої прізвища своїм дітям, їх діти матимуть прізвище Портійо Лопес.

При цьому прізвище жіночої гілки звичайно втрачається із зміною поколінь. Якщо жіноче прізвище особливо престижне або комбінація неблагозвучна, порядок може бути змінений. Хоча Іспанія недавно ввела закон, що дає батькам волю у вирішенні порядку прізвищ т того які прізвища передаються, переважна більшість іспанців продовжують слідувати недавній традиції. Слід зазначити, проте, що історично передача батьківського імені дитині не була угодою. До середини 18-го століття в багатьох іспансько-мовних країнах діти могли отримати материнське прізвище, і навіть, у деяких випадках, прізвище бабусі або дідуся, яке жодний з батьків не наслідував, з міркувань престижу або спадкоємства. Батьківсько-материнська комбінація прізвищ — традиція, яка розвилася протягом останніх 2 століть.

Ці правила поширені серед всіх іспансько-мовних країн, але з деякими відмінностіми. Наприклад, в Аргентині при народженні в документи записується тільки батьківське прізвище. Хоче можна почути, як Хорхе Луїса Боргеса (Jorge Luis Borges) інколи називають Хорхе Луїс Боргес Асеведо (Jorge Luis Borges Acevedo). З іншого боку, в деяких країнах, наприклад Гондурасі, потрібно писати два прізвища в паспорті, що може викликати труднощі у випадках, коли особа батька невідома, або для іммігрантів, які мають тільки одне прізвище.

У Іспанії, якщо отець невідомий або відмовляється визнати дитину, новонароджений бере обидва прізвища матері. Тому, якщо Марія Лопе Мартінес (María Lopez Martinez) матиме сина від невідомого батька та назве його Хосе (José), її син буде мати повне ім'я Хосе Лопес Мартінес. Оскільки це може привести до непорозуміння (таке ім'я виглядатиме як ім'я брата Марії Лопес Мартінес), порядок прізвищ може бути змінений на зворотній, тобто Хосе Мартінес Лопес.

[ред.] Частинка «y»

Як це робиться з каталонськими іменами, в іспанських іменах існує вибір об'єднати два прізвища за допомогою частинки «y» («і»), наприклад, Хосе Ортега-і-Гассет (José Ortega y Gasset). Тому замість «Томас Портійо Бланко» можна вибрати «Томас Портійо-і-Бланко», під загрозою показатися старомодним у сучасному світі. Таке використання «y», проте, зберігається на Філіппінах, де воно використовується, серед іншого, при зберіганні даних на злочинців.

[ред.] Скорочення

Часто, для стислості вказується тільки одна частина прізвища, зазвичай успадкувала від батька. Тому скороченим варіантом імені Габріель Гарсіа Маркес (Gabriel García Márquez) буде Габріель Гарсіа (хоча в цьому випадку, якщо мається на увазі колумбійський письменник, застосовується прізвисько Габо (Gabo)). Іноді персона із дуже загальним батьківським прізвищем, але рідкісним материнським, стає відомою під своїм материнським прізвищем, наприклад художник Пабло Руїс Пікассо (Pablo Ruiz Picasso) більш відомий просто як «Пікассо», а поет Федеріко Гарсіа Лорка (Federico García Lorca) як «Лорка», та навіть прем'єр-міністр Іспанії Хосе Луїс Родрігес Сапатеро (José Luis Rodríguez Zapatero) як «Сапатеро». З іншого боку, уругвайський журналіст Едуардо Хьюджес Галеано (Eduardo Hughes Galeano) відомий як Галеано через те, що його батьківське прізвище іноземне до іспансько-мовних країн. У дитинстві він іноді підписувався як Едуардо Гіус (Eduardo Gius), намагаючись приблизити своє прізвище звичайним іспанським.

[ред.] Багатослівні прізвища

Не кожне прізвище — одне слово. Особливо престижні та знамениті комбінації батьківських і материнських прізвищ можуть передаватися наступним поколінням як подвійне батьківське прізвище, особливо, коли одне батьківське прізвище вважалося б непримітним. Це було випадком з колишнім мексиканським президентом Хосе Лопесом Портійо (José López Portillo), прізвищем матері якого було Пачеко (Pacheco) і який підписувався Хосе Лопес Портійо-і-Пачеко (José López Portillo y Pacheco). Інший тип подвійних імен походить від церковних імен, таких як Сан-Хосе (San José). Якщо людина має таке подвійне прізвище як застину свого повного прізвище, більш звичайно використовувати «y» між батьківською і материнською складовими частинами. У цьому випадку українська угода ставити дефіс перед і після «і», щоб показати що це все одне ім'я, може порушатися як через опускання дефісу, так і додаванням дефісу між всіма словами прізвища.

[ред.] Частинка «de» у регіонах Кастилія та Алава

У прізвищах, що походять з іспанських провінцій Кастилія та Алава прізвища часто формуються додаванням географічної назви, звідки походить прізвище, відділеною частинкою «de». У Іспанії, на відміну від в сусідній Франції, приставка «de» (у значенні «з») зазвичай не указує на благородне походження. Наприклад, у випадку Хосе Ігнасіо Лопес де Арріотуа (José Ignacio López de Arriortúa) «Лопес де Арріотуа» — одне з двох прізвищ. Це може викликати непорозуміння, тому що і Лопес, і Арріотуа, зустрічаються як окремі прізвища. Частинка «de» також може використовуватися для того, щоб відділити прізвище, яке може бути прийнятим за ім'я. Тому, Луїс де Мігель Перес (Luis de Miguel Pérez) означає, що ім'я — тільки Луїс, а не Луїс Мігель. На відміну від французьких імен при скороченні частинка «de» залишається: Ернандо де Сото (Hernando de Soto) відомий як «де Сото», але Філіп де Бурбон (Felipe de Borbón) відомий як «Бурбон», а не «де Бурбон».

[ред.] Марія

Стосовно імен, з релігійних (католицьких) причин, існує традиція, зараз дещо мень популярна, але все ще діюча, надавати дівчатам імена на честь Марії, матері Ісуса, з додаванням назви якогось з присвячених неї храмів, місця, де хто-небудь мав бачення її, або релігійного поняття. Щоб уникати плутаниці, само слово «Марія» часто опускається, крім офіційних документів і дуже формальних випадків. Так, імена Ангелес (Ángeles), Пілар (Pilar) і Лус (Luz) (буквально Ангели, Стовп і Світло), майже поза сумнівом означають імена Марія де лос Ангелес (María de los Ángeles), Марія дель Пілар (María del Pilar) і Марія де ла Лус (María de la Luz). Кожне з них вважається єдиним ім'ям. Проте, дівчинка могла бути названа просто Марією.

Марія також може бути частиною чоловічого імені, якщо слідує за чоловічим іменем, наприклад, Хосе Марія Аснар (José María Aznar). З іншого боку, дівчинка могла бути названо Марія Хосе. Можливі й інші способи використання, наприклад Хосе дель Пілар (José del Pilar), якого можуть називати як Хосе, так і Пілар. Теке використання для чоловічих імен зараз швидко виходить із вживання.

[ред.] Число частин імені

В іспанських офіційних документах записується максимум два імена і два прізвища. Проте, людина може бути хрещеною з більш двома іменами, що часто робилося і робиться серед знаті. Люди також можуть тримати більш ніж два прізвища. Це дуже поширене в іспанській Країні басків. Наприклад, засновник баскського націоналізму Сабіно Арана (Sabino Arana), вимагав від своїх послідовників утримувати як можливо більше прізвищ, щоб показати «чистоту» свого походження.

[ред.] Підкидьки

Підкидьки равжди створювали проблему для реєстраторів. Часто їх називали на честь святого, свато якого припадало на цей день, або на честь святого покровителя міста. Також у чкості прізвища вони часто отримували слово Expósito («Підкидьок»), яке відзначало їх та їх нащадків як людей без генеалогії, або найзагальніше прізвище серед населення місто. У 1921 році іспанський закон дозволив безкоштовно замняти прізвище Expósito.

[ред.] Іспанські прізвища серед філіппінців

21 листопада 1849 року іспанська адміністрація Філіппін під керівництвом Генерал-губернатора Нарсіско Клав'єріа видано декрет про систематичне розповсюдження іспанських прізвищ і введення іспанської системи імен для місцевого населення.

З декретом Клав'єріа був створений «Алфавітний каталог прізвищ» (ісп. Catálogo Alfabético de Apellidos). Він складався здебільшого з іспенських прізивщ, хоча було багато іспанізованих назв рослин, тварин і цифр філіппінською та китайською мовою. Саме тому зараз серед філіппінців так багато прізвищ, які звучать іспанськими, але не зустрічаються в інших частинах іспансько-мовного світу. Прізвища іспанського дворянства та представників колоніальної адміністратрації Філіппін, престижні серед населення, були заборонені.

Колоніальні власті здійсніли цей декрат переважно через те, що дуже багато конвертованих на христичнство філіппінців називали себе на честь релігійних інститутів і святих. Очевидно, перехід у християнство проходив дуже ефективно, тому що скоро багато людей були названі «de Los Santos», «de la Cruz», «del Rosario», «Bautista» і т.п. Це викликало переляк серед іспанських властей, оскільки додало труднощів адміністрації.

Ше одна традиція, яку так не любили іспанські власті, була в тому, що філіппінські діти одних батьків отримували різні прізвища, як вони це робили до іспанців. Всі ці «проблеми» приводили до менш ефективної системи збору податків. Із-за масового введення іспанської системи імен серед філіппінців, іспанське ім'я на Філіппінаї звичайно не вказує на іспанське походження. З філіппінського населення, тільки близько 3,6 % дійсно походять від іспанців (здебільш змішане населення).

[ред.] Інші мови Іспанії

Носії інших мов Іспанії (каталонської, баскійської, галіцийської, астуро-леонської, арагонської, аранської), чиї імена були змінені за іспанськими правилами завдяки мовної політиці ери Франко і хто зараз бажає повернути своє національне ім'я, можуть скористуватися спрощеною процедурою зміни імені у відповідному автономному суспільстві.

[ред.] Каталонські імена

Каталонська мова має угоди дуже схожі з іспанськими, за винятком того, що окремі прізвища звичайно відокрамлюються за допомогою частинки «i». Наприклад, ім'я сучасного президента Каталонії (2004 рік) — Паскаль Маргалл-і-Міра (Pasqual Maragall i Mira).

[ред.] Португальські імена

Португальська система імен досить гнучка. При народженні, дитині може бути надани одне або два імена і до чотирьох прізвищ. Діти отримують прізвища від своїх батьків. Звичайно материнське прізвище іде перед батьківським, але бувають і протилежні випадки.

Наприклад, якщо Жозе Сантус Алмейда (José Santos Almeida) і Марія Абреу Мелу (Maria Abreu Melo) матимуть дочку, її ім'я може бути Жуана Мелу Алмейда (ім'я + прізвище матері + прізвище батька). Проте, вони могли би надати їй два імені, наприклад, Жуана Мадалена і комбінувати прізвища різними шляхами, наприклад Жуана Мадалена Мелу Алмейда, Жуана Мадалена Абреу Мелу Алмейда (два прізвища від матері, одне від батька), Жуана Мадалена Абреу Мелу Сантус Алмейда (одне прізвмще від матері, два від батька) або навіть Дуана Мадалена Абреу Мелу Сантус Алмейда (по два прізвища від кожного з батьків). Ця дитина ймовірно стане відомою за своїм останнім прізвищем, в даному випадку Жуана Алмейда. Проте, її батьки могли би вирішити змінити порядок прізвищ і назвати її Жуана Алмейда Мелу і так далі. В даному випадку вона ймовірно стала б відомою як Жуана Мелу.

Відзначте, що це абсолютно звичайно для персони частіше використовувати прізвище, яке не є «останнім», особливо, якщо інші прізвища дуже звичайні. Наприклад, португальський президент Анібал Кавако Сілва (Aníbal Cavaco Silva) відомий під іменем Кавако, а не Сілва. Те ж трапляється і в Бразилії, наприклад, гонщик Формули 1 Аіртон Сенна да Сілва (Ayrton Senna da Silva) відомий як Аіртон Сенна.

Іншими мовами