Шамрай Сергій
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Шамрай Сергій (1900 — ?), історик, співр. ВУАН, чл. комісії районного дослідження Києва і Правобережжя та Південної України, наук. співр. Наук.-Дослідчої Катедри історії України та іст. географії України. Гол. праці III.: «Козаки м. Полтави в 1767 р. за Румянцівським описом» (ЗІФВ, кн. 6, 1925), «До історії залюднення Степової України» (ЗІФВ, кн. 24, 1929, і окремо), «Київ. козаччина 1855 р.» (ЗІФВ, кн. 20, 1928, і окремо), «Селянські розрухи на Правобережжі в сер. XIX ст.» (ЗІФВ, кн. 11, 1927), «Духівництво в селянських рухах Правобережжя в сер. XIX ст.» («Україна», кн. 27, 1928), «Боротьба козаків Київ. сотні з київ. манастирями та маґістратом в XVII — XVIII в.» («Україна», кн. 39, 1930), «Місто Васильків, IX — XVIII вв.» («Іст.-Геогр. Зб.», т. 2, 1928, і окремо), «Деревлянські могили» («Наук. Зб. за р. 1928»), «Спомини Ол. Русова» («За сто літ», кн. 1, 1927). Як співр. М. Грушевського Ш. заслано 1932 і вдруге 1937. Помер на засланні.
| Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

