Стрипський Гіядор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Стрипський Гіядор (Ядор; 18751949), закарп. діяч, історик, філолог і етнограф, д. чл. НТШ. Родом з с. Шелестова, освіту здобув у Будапешті, Львові й Клужі, співпрацював з В. Гнатюком і І. Франком, прихильник народовецької орієнтації закарп. культ.-мовного розвитку; співробітничав з о. А. Волошином у «Науці» і додатку «Село» (1907). Під час першої світової війни видавав ж. «Ukránia» у Будапешті, у 1919 ред. «Русько-Країнської Правди». У 1920 залишився на Угорщині, де був міністерським радником і далі досліджував культуру й історію Закарпаття. У 1941 — 43 провідний чл. «Подкарпатського Общества Наук», у вид. якого багато друкувався. Писав також угор. і словацькою (псевд. Belon Rusinský) мовами. Найвизначніші праці: «Угро-руські літописні записки», «Старша руська письменність на Угорщині», «З старшої письменности угорської Руси», «Гді документи старшей історії Подкарпатской Руси?», «Етногр. опис Угорської Русі», «Правос.-грец. культурні сліди поміж мадярами Арпадової доби», «Найстаріший рум. друк латинкою», «Пам'ятки русько-укр. мови і літератури» та ін. Перекладав угор. мовою укр. літ. твори (Шевченка, Франка, Руданського, Коцюбинського), «Слово о полку Ігореві».


Персоналії Це незавершена стаття про персоналії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.



[ред.] Література