Соловйов Михайло
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Соловйов Михайло (*1886), епідеміолог, д. чл. Академії Мед. Наук СССР (з 1945), родом з м. Єльця нині Липецької обл. 1911 закінчив мед. фак. Моск. Ун-ту; 1914 — 25 працював у Одесі (1920 — 25 — співр. Одеського Ун-ту та Мед. Ін-Ту). 1925 — 31 у Харківському Ін-ті мікробіології та епідеміології, з 1930 — проф. Харківського Мед. Ін-ту. Праці С. (понад 70) присвячені різним питанням епідеміології, імунітету, профілактики інфекційних хвороб (зокрема холери, малярії, дитячих та кішкових інфекцій), серед ін. монографії і підручники: «Віспа і вісцощеплення» (1932), «Епідеміологія дифтерії» (1932), «Харч. інфекції та інтоксикації» (1935), «Посібник з епідеміології» (1936), «Епідеміологія кору» (1938).
| Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

