Судебники
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Судебники, зб. правних норм В. Князівства Лит. і Моск. держави, практичні суд. підручники права, зокрема карного й процесуального.
Судебник 1468 В. Князівства Лит. був скодифікований за В. кн. Казіміра IV Яґеллончика й проголошений на Віленському сеймі. Він був першим, хоч і неповним, заг. кодексом В. Князівства Лит. і попередником Лит. Статуту (1529) та містив норми карного й процесуального права. До С. 1468 ввійшли насамперед норми «Руської Правди» і звичаєвого права та постанови пізніших законодавчих актів; видні також впливи зах. права (зокрема введення смертної кари, що її не знала «Руська Правда»).
Із С. Моск. держави відомі: Судебник 1497 — перший заг. кодекс, який розпочав правне оформлення закріпачення селян та Судебник 1550, що поклав основи для закріплення станово-представницької монархії й діяв до завершення Соборного Уложенія 1649.
Судебники 1497 і 1550 діяли в Чернігово-Сіверській землі, яка в 16 ст. входила до складу Московської держави. У 1589 був складений новий Судебник царя Федора Івановича, а в 1606-07 з'явився Зведений судебник. Обидва не були офіційно затверджені царським урядом, хоча і застосовувалися на практиці.
| Судебники | |
| Судебник 1468 | Судебник 1497 |Судебник 1550 | |
[ред.] Література
| Це незавершена стаття з права. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

