Яґіч Ватрослав

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Видається за доцільне, щоб цю статтю було об'єднано з Ягіч Ватрослав,
але, можливо, варто це додатково обговорити

Яґіч Ватрослав (1838, Вараждін, Хорватія — 1923, Відень), визначний філолог-славіст, засновник модерної славістики. Я. закінчив ун-т у Відні (1860), і, після перебування в Загребі, став проф. Одеського Ун-ту (1871 — 74), далі Берлінського (1874 — 80), Петербурзького (1880 — 86) і Віденського (1886 — 1908). Чл. Академій Загребу, Петербурґу, Відня та ін.; д. чл. НТШ від 1903. Я. заснував журн. «Агchiv für slavische Philologie», що в роки його редакторування (1876 — 1920) був провідним у вивченні всіх слов. мов і літератур. Студії староц.слов. мови Я. остаточно встановили, що в основі цієї мови лежали слов. македонські говірки, а її першою абеткою була глаголиця, висновки, що мають значення й для вивчення історії укр. мови й літератури (підсумовано в його «Entstehungsgeschichte der kirchenslavischen Sprache», 1913). У його «Рассуждения южнославянской и русской старины о церковнославянском языке» (1896) Я. опублікував мовознавчі тексти середньовіччя і прокоментував стародавні підходи до слов. мов, а в «История славянской филологии» (1910) подав докладний синтетичний огляд слов. філології аж до кін. 19 ст., включаючи й укр. У своїх працях про «давньоруську» мову, «Четыре критико-палеографические статьи» (1882) і особливо в «Критические заметки по истории русского языка» (1889), що постали з його заперечення поглядів Соболевського, Я. дав широку і об'єктивну характеристику староукр. фонології й морфології, хоч і приймав існування спільної «давньоруської» мови. Його докладний огляд «Очерка звуковой истории малорусского наречия» П. Житецького (1876) трактував також історію укр. мови, тоді як укр. діялектологія була збагачена його характеристикою діялектів Бачки й Банату.



Література: Дем'янчук В. Гнат (Ватрослав) Яґіч, 1838 — 1923. К. 1923 (спершу в Записках іст.-філол. відділу УАН, 4, 1923); Материалы для биографического словаря действительных членов Имп. Академии Наук, 2. П. 1917; дальша література в Енциклопедиjа Jугославиjе, 4. Загреб 1960.




Персоналії Це незавершена стаття про персоналії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.



[ред.] Література