Урал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Урал, гори в Росії, довжиною понад 2000 км; висотою до 1895 м (Народна); на західних схилах розвинутий карст (численні печери); становить вододіл між басейнами рік Обі, Печори, Волги і Уралу; тайга, на півночі тундра, на півдні лісостеп; заповідники природи; залізні, мідні, хромові, нікелеві руди, азбест, декоративне і дорогоцінне каміння; великі промислові центри: Єкатеринбурґ, Челябінськ, Магнітогорськ.


[ред.] Енциклопедія українознавства

Урал, поширена в літературі назва Уральських гір, а також геогр.-екон. краю, що охоплює півд. частину Уральських гір і прилеглі до них (з зах., сх. і півд.) передгір'я (звич. хвилясті рівнини).

Укр. поселенці живуть на Півд. У., до складу якого входять Оренбурзька і Челябінська обл. та Башкирська АССР. Півд.-сх. частина — Уральська обл. входить до складу Казахської ССР (Сер.-Азійський Степовий Край). Площа Півд. У. — 355 500 км2, населення (на 1980) 9, 5 млн, у тому ч. 64% у мстах.

Півд. У., на якому селилися українці, являє собою перев. лісостеп і степ з чорноземними ґрунтами; клімат суворо континентальний (температура січня: — 14 до — 18° Ц.; липня: +17 до 21° Ц.; атмосферних опадів 300 — 700 мм).

Укр. поселенці почали прибувати на У. тоді ж, як і на Поволжя — з 18 в., і працювали виключно як хлібороби. За переписом 1897, їх було 49 000. З кін. 19 в. еміґрація на У. збільшилася (як і за У.), і, за переписом 1926, ч. українців там зросло до 236 000. Найсуцільніше вони селилися на півн. сх. теперішньої Челябінської обл.; у багатьох с. вони переважали, були й суто укр. села з назвами: Полтава, Дворянське, Харківський хутір тощо.

У 1930-их pp., а ще більше по другій світовій війні відбулися великі зміни в стані укр. поселення. Не маючи нового припливу і позбавлені всіляких нац. прав, вони, як і в усій РСФСР, зазнавали денаціоналізації, зокрема мовної. Разом з тим, у зв'язку з зростанням індустріялізації У., вони переселялися до пром. м. Виникли великі укр. скупчення у м.: Челябінському (1957 — 29 700), Маґнітогорську (23 100), Оренбурзі та ін.

Числа українців, за переписом 1970 (у тис.): у Башкирській АССР — 76, в обл. Оренбурзькій — 113, Челябінській — 115, разом 304. У цих обл. більшість становлять росіяни (42,6%); ін. національності: башкири, мордва, білоруси. 51% українців жило у м. Про значний процес денаціоналізації свідчить у світлі урядової статистики те, що на 304 000 українців, тільки 64,2% подало укр. мову як рідну, а 18,7% нею ще вільно володіли. Довше, ніж укр. національність і мова, зберігаються деякі елементи фолкльору (зокрема пісні), одяг тощо. На денаціоналізацію чимало впливають мішані подружжя.




Земля Це незавершена стаття з географії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


[ред.] Література