Сленг
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сленґ, міськ. соціолект, виниклий з арго різних замкнених соц. груп (правопорушників, крамарів, ремісників, в'язнів, бурсаків-учнів, вояків), як емоційно забарвлена лексика низького й фамільярного стилю (зрідка й словотворів: випивóн — пиятика, закусóн — закуска), поширена серед соц. низів і певних вікових груп (ремісничої, шкільної молоді) міст.
На Україні поширені типи сленґу, відповідно до давніших іст.-політичних кордонів (голова: сх.-укр. башкá, кýмпол. гал. маґóла/макітра, бук. ґóвдя, закарп. лáмпаш).
У літературі сленґізми використовували як засіб стилізації І. Франко, В. Винниченко, О. Корнійчук, Л. Первомайський, І. Микитенко, О. Бердник та ін.
| Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

