Тал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

ТАЛ, Та́лос (гр. Thalos) — 1) мідний велетень на Кріті. Як сторож Міноса Т. щодня тричі обходив острів і, кидаючи каміння, відгонив чужинців. А коли вони висаджувалися на берег, Т. стрибав разом з ними у вогонь або пригортав їх до розпечених грудей і вони гинули (спогади про жертвоприношення людей). У велетня була лише одна кровоносна артерія, що з’єднувала голову з п’ятою. У п’яті був отвір, заткнутий цвяхом (єдине вразливе місце). Коли на Кріт прибули аргонавти, Медея наслала на Т. божевілля, в нападі якого він зачепився п’ятою за гострий камінь: цвях випав, і велетень помер, бо з нього витекла вся кров. (варіант: Т. повірив облудній обіцянці Медеї зробити його безсмертним і дозволив витягти цвях із п’яти). За іншою міфічною версією, Т. вбив син Філоктета Пеант, улучивши в п’яту стрілою з Гераклового лука. На монетах і вазах Т. зображували крилатим юнаком, що кидає каміння; 2) одне з імен сина Дедалової сестри Пердіка, який перевершив свого дядька в майстерності.


[ред.] Література