Луценко Юрій Віталійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.


Луценко Юрій Віталійович - Український політик. Народився 14 грудня 1964 р. у Рівному.

У 1989 р. закінчив Львівський політехнічний інститут (факультет електронної техніки), за фахом - інженер електронної техніки.

У 1989 - 1994 рр. - майстер дільниці, начальник техбюро цеху, головний конструктор Рівненського заводу "Газотрон".

З 1994 р. - заступник голови Рівненської обласної ради, з 1996 р. - голова комітету економіки Рівненської облдержадміністрації, з вересня 1997 р. - заступник міністра у справах науки і технологій, з вересня 1998 р. - помічник прем'єр-міністра (Валерія Пустовойтенка). У 1999 - 2002 рр. працював в Секретаріаті Верховної Ради, помічником-консультантом народного депутата України (Олександра Мороза).

З грудня 2000 р. - співголова акції "Україна без Кучми". Представляв Громадянський комітет захисту Конституції на переговорах з представниками влади у лютому 2001 р.

У 1996 - 2006 рр. перебував у лавах Соціалістичної партії України. Секретар Політради партії у 1996 - 1998 рр.

У 2002 р. обраний народним депутатом за списком СПУ.

З лютого 2005 р. - міністр внутрішніх справ України (в уряді Юлії Тимошенко). Залишився на цій посаді і в урядах Юрія Єханурова та Віктора Януковича.

Призупинив своє членство в партії після призначення у лютому 2005 р. міністром внутрішніх справ України. В липні 2006 р. остаточно порвав з СПУ на знак протесту проти входження соціалістів в коаліцію з комуністами та Партією регіонів. Проте за рекомендацією президента Ющенка залишився керівником МВС і в складі уряду Януковича, сформованого цією коаліцією.

В вересні-жовтні 2006 року у газеті 2000 з'явилася серія публікацій про корумповааність керівництва МВС України і зокрема Юрія Луценка. У Верховній Раді більше половини депутатів проголосувала за створення спеціальної слідчої коміссії, яку очолив Володимир Сивкович. 2 листопада Верховна Рада відсторонила, Луценка і лишила його повноваженнь Міністра внутрішніх справ. Але Луценко заявив, що продовживатиме виконання своїх обов'язків а також те, що "це звільнення політичне" і що "...немає правових підстав для мого звільнення".

Іншими мовами