Нові Кайдаки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Нові Кайдаки, Новий Кодак — зараз район у межах Дніпропетровська, в західній його частині. Розташоване на правому березі Дніпра у прирічковій долині на 10 км вище по Дніпру за центр Дніпропетровька. Був важливим містом перевозу через Дніпро торгового шляху з Полтавщини на Січь перед Запорізькими порогами.

Зміст

[ред.] Історія

  • Уже наприкінці XVІ - на початку XVІІ вв. поблизу Нового Кодака концентруються запорізькі козаки з родинами, т.зв. "гниздюки", які займалися конярством, скотарством і хліборобством. Новий Кодак, можливо був заснований переселенцями з Кодака. Та скоріш за все село вже існувало і згодом на родючих землях Нових Кайдак мешкали будівничі польської фортеці Кодак, а згодом тут були сховища, резерви і городи міста Кодак. Рік заснування села можно назвати приблизно 1600-1635 роки. Історик Катеринославской єпархії єпископ Феодосій (Макаревський) уважав, що Новий Кодак з парафіяльною церквою існував уже в 1650 р.
  • 1656 року у листі Богдана Хмельницького Новий Кодак згадується як центр, звідки посилали універсали. Відомий історик Аполлон Скальковський стверджував у середині XІХ сторыччя, що до 1656 р. Запоріжжя вже ділилося на 5 паланок, серед яких була й Кодацька, але точної дати появи укріпленого міста Нового Кодака він не називає. Через Дніпро в районі Нового Кодака була влаштована стратегічно важливий перевіз - останній перед Дніпровськими порогами.
  • З 1734 р., після остаточного переходу запорожців під російський протекторат, значення Нового Кодака в кордонах Запорізьких вільностей поступово збільшується. По відомостях, знов-таки Феодосія (Макаревського), близько 1750 р. Новий Кодак іменувався "містом паланочним", тут перебували паланочний полковник, осавул і військова канцелярія Кодацької паланки, соборна церква святителя Миколи із двома священиками. Значення Нового Кодака як центра паланки визначалося його зручним місцем розташування на "битому козацькому шляху", що, природньо, залучало промисловців і торговців.

З початком будівництва Першого Катеринослава на р. Кильчень в 1777 р. у Новий Кодак переводиться Слов'янське духовне правління.

  • На 1779 рік Новий Кайдак мав велику фортецю з трьома дерев'яними вежами, валами, обгородженими плетеними турами, касарні, пороховий льох та інші військові споруди, дві церкви, православне та єврейське кладовища (отже й синагогу), військову канцелярію, церковне правління, школу, шпиталь. У ньому проводилися три ярмарки на рік, тобто були: ярмарковий майдан, крамниці, шинки, заїжджі двори, різні майстерні, потрібні для обслуговування ярмарку. Звичайно, були майстерні, які працювали і на ринок. Так, за спогадами Микити Коржа, Лазар Глоба мав у Кайдаці майстерню, у якій працювало п'ятнадцять кравців. Були млини, винокурні й інші виробництва із переробки сільськогосподарської продукції. Була значна переправа через Дніпро, себто існували пристані, місця для зберігання суден взимку та інше. Про заможність міста говорить і наявність у ньому значної кількості досить великих споруд для розташування з 1784 р. різних губернських і намісницьких установ. 1787 року в місті ще знайшли де розмістити великий почет Катерини II, а будинок священика Кіндрата виявився придатним, навіть, для розташування австрійського імператора Йосипа II. Щодо церковного будівництва, то згідно з наявними свідченнями, усі церкви були дерев'яні, досить великі, гарні й майстерно зроблені. Переважно вони були трикамерні, одно- або триверхі. Є свідчення про добудову церкви Святого Миколая у Новому Кодаці з новим боковим вівтарем.

Населення на 1779 рік складало десь до 4 тисяч осіб. У то же час у Половиці мешкало десь понад 1,5 тис. осіб. У Лоцкам'янці - десь 500 осіб; а в Старих Кайдаках - десь 1200 осіб.

Свято-Миколаївська церква
Збільшити
Свято-Миколаївська церква

[ред.] Сучасність

Сучасне населення - десь до 15 тисяч осіб. Головна вилиця містечка - проспект Свободи, є частиною стародавнього шляху з Київа на острів Хортицю. Він проходив через придніпровську частину Таромського, далі йшов по вул. Моніторна і Сухачівці, по вул, Братів Трохимових у Діївці, і далі у Дніпропетровськ по головному проспекту Карла Маркса і вул. Литейній, обминаючи гору біля Дніпра, далі по вул. Мандриківській і кінчався у Лоцкам'янці і Кодаку, де мандрівники пересідали на лоцманські човни.

[ред.] Промисловість

На теріторії Нових Кайдак розташовані металургійний завод Петровського, Дніпропетровський трубний завод, електровагонний завод, металоконструкцій, вантажний новокайдацький порт.

[ред.] Транспорт

В містечку дві станції метро: проспект Свободи і Заводська. Три маршрути трамвая - 3, 18, 19 єднають Нові Кайдаки з площею Островського (третій трамвай колись ходив до Дитячого Світу), районом заводів і лівим берегом.

[ред.] Архітектура

Старовинна Свято-Миколаївська церква біля Дніпра. Будинок культури завода Петровського, Епископське управління УПЦ Київського патріархату на проспекті Свобода і Кайдакський міст. Станція метро "Проспект Свободи".

[ред.] Посилання

Декілька фотографій