Рухимович Мусій
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Рухимович Мусій (Мойсей Львович; 1889-29.7.1939) - радянський партійний та державний діяч. Народився в с. Кагальник (зараз Ростовської області) у родині слюсаря. У 1904 приєднався до соціал-демократичного руху, був членом робітничої організації «Бунду». У 1906-1909 – в еміграції. Член Комуністичної партії з 1913. У 1917 р.– член виконкому Харківської Ради, голова Харківського штабу Червоної гвардії і ревкому. Учасник придушення Кронштадтського повстання. В наступні роки на чолі радянських військ боровся проти УНР. З 1920 р. – на партійній і радянській роботі; з грудня 1920 голова Донецького губвиконкому. В 1922-23 голова Бахмутського повітвиконкому. В 1923-25 керівник тресту "Донвуголь", що об’єднав усі шахти Донецького басейну. З 1925 голова Вищої ради народного господарства УРСР, з 1926 заступник голови ВРНГ СРСР, 1930-31 нарком шляхів сполучення СРСР, з 1936 нарком оборонної промисловості СРСР. Репресований – арештований у 1937 р., смертний вирок 28.7.1938. Розстріляний. Реабілітований 1956 р. посмертно.

