Храмове свято
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Храмове свято (храм), празник на вшанування Святого чи Євангельської події, на пошану яких названо місц. церкву. Вже в «Повісті временних літ» (996) згадується про X. с. в церкві Преображення у Василькові (побудованої кн. Володимирам В. як вияв вдячности за порятунок від печенігів), на яке запрошено бояр, посадників, старійшину з усіх городів і всяких людей много, для яких варили «300 провар меду» і роздавали бідним 300 гривнів. У 16 -- 17 вв. улюбленими були храмові свята, улаштовувані братствами. При спільних трапезах братчики обговорювали питання побудови шкіл, церк. вид., питання церк.рел. життя. Під час X. с. жертвенність вірних була велика, з одержаних пожертв будувалися церкви, школи, друкарні, шпиталі. Найбільше X. с. відбувалося восени: на Першу і Другу Пречисту, на Чесного Хреста, на Покрову, на Семена, Дмитра, Кузьму й Дем'яна, на Андрія та ін.
На X. с., залежно від значення св. і самої церкви, з'їздилося багато вірних з сусідніх і навіть далеких місцевостей. У цей день вірні сповідалися і причащалися, а по Богослуженні відбувався спільний обід, на якому один одного частували, слухали кобзарів і лірників, велися веселі розмови. Інколи одночасно з X. с. відбувалися і ярмарки. У нар. творчості часто згадується про храм («де храм, то й я там»), а письменники змальовували їх у своїх творах: І. Нечуй-Левицький, І. Рудченко-Вілик, Ю. Федькович, І. Франко, О. Кобилянська та ін. На Україні X. с. користалися великою пошаною і були нагодою для масових рел. зустрічей. Сов. влада застосовує репресії проти цієї традиції і намагається їх замінити «соціялістичними» святкуваннями.
| Це незавершена стаття з Енциклопедії українознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

