Сигізмунд I Старий
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сигізмунд I Старий (*1 січня 1467 - 1 квітня 1548) - король польський і великий князь литовський з династії Ягеллонів (з 1596 р.), переможець Тевтонського ордену (1519-1521).
Син Казимира IV Ягеллончика. У 1507-37 (з перервами) вів війну проти Московської держави. Східна експансія Польщі за правління C.I призвела до послаблення її позицій та приєднання до Московського князівства північно-східних українських земель - Чернігово-Сіверщини. У 1508 уряд C.I придушив національно-визвольне повстання під проводом М.Глинського. В 1519-21 вів боротьбу проти Тевтонського ордену. За C.I відбулося приєднання Мазовії до Польщі. Спроби C.I зміцнити королівську владу з допомогою воєнних і фінансових реформ не мали успіху. За C.I були зроблені перші спроби створення реєстрового козацтва.

