Сісіф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Сісіф
Збільшити
Сісіф

СІСІ́Ф, Сізі́ф (гр. Sisyphos) — син Еола й Енарети, чоловік плеяди Меропи, батько Главка, дід Беллерофонта ; владарював у збудованому ним місті Ефірі (Корінф). За однією з версій, С. заснував Істмійські ігри на честь свого небожа Мелікерта, тіло якого знайшов і поховав біля Корінфа. Постать С. пов’язана з численними міфами. Він був улюбленцем богів. Зевс запрошував його на олімпійські бенкети; він освіжав своє тіло нектаром та амбросією. Незважаючи на багатство, С. нападав на подорожніх і грабував їх. За іншою версією, допущений бенкетувати на Олімп і, С. виказав людям таємниці богів, а річковому богові Асопу розповів, де Зевс заховав викрадену Егіну. Щоб покарати зухвальця, Зевс послав до нього бога смерті Танатоса. Однак С. закував Смерть у кайдани, і на землі перестали вмирати люди. Аїд пішов із скаргою до Зевса, і той послав Ареса звільнити Танатоса. Коли Дрес визволив Смерть, С. не намагався її уникнути, а вмираючи, звелів своїй дружині не влаштовувати поховальних церемоній. В Аїді чін відпросився на землю нібито для того, щоб покарати дружину за порушення священних звичаїв, проте назад не повернувся. За ним послали Гермеса, який знову привів С. до Аїду. Боги жорстоко покарали його за всі провини: він мусив викочувати на високу гору камінь, який, досягши вершини, щоразу скочувався вниз. Міф про Сісіфа багато разів використовувався в літературі (Есхіл, Евріпід, Софокл, Крітій) та в мистецтві (наприклад, однойменна картина Тіціана).

У переносному значенні вислів «сісіфова (сізіфова) праця» виснажлива й безплідна робота.


[ред.] Література