Маркування вугілля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Маркування вугілля встановлена з метою раціонального промислового використання вугілля. Вугілля підрозділяються на марки й технологічні групи; в основу такої класифікації покладені параметри, що характеризують поведінку вугілля в процесі термічно дії на них.

Марки вугілля Літерне позначення марок Вихід летючих речовин Vг, % вміст вуглецю Сг, % теплота згоряння Qгб, ккал/кг Відбивна здатність в масляній іммерсіі, %
Буре Б 41 і більше 76 і менше 6900-7500 0,30-0,49
Довгопламеневе Д 39 і більше 76 7500-8000 0,50-0,64
Газове Г 36 83 7900-8600 0,65-0,84
Жирне Ж 30 86 8300-8700 0,85-1,14
Коксове К 20 88 8400-8700 1,15-1,74
Худо-випічне ОС 15 89 8450-8780 1,75-2,04
Худе Т 12 90 7300-8750 2,05-2,49
Антрацити А менше 8 91 і більше 8100-8750 2,50-6,00

Крім вказанних у таблиці, у деяких басейнах видідяють проміжні марки:

  • газове жирне (ГЖ)
  • коксове жирне (КЖ)
  • коксове друге (K2)
  • слабовипічне (СС)

Вугілля поділяється на технологічні групи по здатності спікатися; для вказання технологічної групи до літерного позначення марки додається цифра, що вказує найнижче значення товщини пластичного слою в цьому вугіллі, наприклад Г6, Г17, КЖ14 і т.п.