Строєв Павло Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Строєв Павло Михайлович (27.7.(7.8).1796 — 5(17).1.1876)російський історик та археограф, академік Петербурзької академії наук (з 1849).

Народився у Москві у дворянській сім'ї. У 1812 вступив до Московського ун-ту, де слухав лекції представників "скептичної" школи в російській історіографії М.Каченовського і Р.Тимковського. Під час навчання написав і опублікував навчальний посібник "Коротка Російська історія на користь російського юнацтва" (1814) та численні історичні статті у періодиці, на що звернув увагу любитель старожитностей М. Румянцев. 31815 працював на посаді головного доглядача Комісії друкування державних грамот і договорів. У 1817-18 разом з К.Калайдовичем проводив обстеження бібліотек та архівів монастирів Московської губ. Під час археографічної експедиції відшукав "Ізборник" князя Святослава (1073), твори митрополита Іларіона, Кирила Турівського, "Судебник Івана III" (1497). У 1823 обраний членом Московського товариства історії і старожитностей російських. У 1829-34 керував роботою археографічної експедиції у північних губерніях Російської імперії, під час якої зібрано та описано понад 3000 актів 14-18 ст. Брав участь у виданні "Полного собрания русских летописей", до яких підготував детальні покажчики. Підготував до друку праці "Список ієрархів і настоятелів монастирів російської церкви" (вид. 1877) та "Бібліографічний словник" (вид. 1882).

Серед ін. знайшов такі давні іст. пам'ятки, як «Слово о законі і благодаті» митр. Іларіона (103050), «Ізборник Святослава» (1073), Судебник (1497), твори Кирила Турівського та ін.

[ред.] Література