Штернберг Василь Іванович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Штернберг Василь Іванович (12.2.1818- 8.9.1845) - український живописець-пейзажист і жанрист.
Народився у Петербурзі. У 1835-38 навчався у Петербурзькій AM у проф. М.Воробйова. Щороку влітку протягом 1836-38 працював в Україні. У 1838 познайомився з Т.Шевченком, став одним з найближчих його друзів. У Петербурзі Штернберг, живучи разом з Т.Шевченком на одній квартирі, виконав кілька портретіp поета. Створив фронтиспіс до першого видання "Кобзаря" -офорт "Кобзар з поводирем" (1840). Т.Шевченко присвятив Штернбергу поему "Іван Підкова" та перед його від'їздом до Італії подарував "Кобзар", на якому написав вірш "На незабудь Штернбергові" (1840). У 1839-40 брав участь в експедиції В.Перовського в Оренбурзькому краї. Незабаром виїхав як пенсіонер в Італію. Серед творів Штернберга - "Пастушок" (1836-38), "Переправа через Дніпро під Києвом" (1837), "Садиба Г.С. Тарновського в Качанівці" (1837), "Малоросійський шинок" (1837), "Вид на Поділ у Києві" (1837), "Свячення пасок на Україні" (1838) та ін. Помер у Римі. Твори Штернберга знаходяться у Київському музеї українського мистецтва, музеї Т.Шевченка у Києві, музеях Петербурга та Москви.

