Слово про погибель Руської землі
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
СЛОВО ПРО ПОГИБЕЛЬ РУСЬКОЇ ЗЕМЛІ - уривок не збереженого повністю твору, що був присвячений татаро-монгольській навалі на Русь. С. дійшло до нас у двох списках як вступ до першої редакції Житія Олександра Невського, що давало підставу дослідникам бачити в ньому вступ до гіпотетичної світської біографії князя, що нібито послужив основою його Житія. Однак порівняння стилю С. зі стилем Житія свідчить про незалежність і різночасність виникнення цих творів; їх об'єднання - факт більш пізньої літературної історії. Уривок, що дійшов до нас, С.- або вступ, або перша частина пам'ятки, що описує розгром руських князівств полчищами Батия. У збереженому тексті описується колишня краса і багатство Руської землі, її колишня політична могутність. В патріотичних творах древньої і середньовічної літератур, що створювалися в той час, коли батьківщина письменника страждала від воєн, міжусобиць і сваволі, розповіді про нещастя передував вступ, що вихваляв колишню велич країни. За поетичною структурою й в ідейному відношенні С. близьке до "Слова о полку Ігоревім". Обидва ці твори відрізняє високий патріотизм, загострене почуття національної самосвідомості, гіперболізація сили і військової доблесті князя-воїна, ліричне сприйняття природи, ритмічний лад тексту. Між обома творами можуть бути відзначені близькі стилістичні формули, подібні до поетичних образів, рівнобіжні словосполучення й звороти. Але близькість цих творів пояснюється не залежністю одного твору від іншого, а їх поетичними особливостями.
З питання виникнення С. існує кілька точок зору. Найбільш переконливою варто визнати датування тих дослідників, що зв'язують виникнення С. з Батиєвою навалою на Русь та Залісся у 1237-1240 рр. С. обривається на фразі "А в ты дни болЂзнь крестияномъ, отъ великаго Ярослава и до Володимера, и до ныняшняго Ярослава и до брата єго Юрья князя володимерьскаго". "Нинішній Ярослав" - Ярослав Всеволодович, помер у 1246 р., отже, С. було написано до 1246 р. Юрій Всеволодович теж іменується як сучасний князь, що княжить, а він загинув у битві на Сіті 4 березня 1238 р. Можливо, С. було створено на самому початку навали Батия, до битви на ріці Сіть.
Ім'я автора С. невідоме. Існують лише різні припущення про те, де було написано С. і яке походження його автора. Одні дослідники вважають, що автор - новгородець, інші відносять місце виникнення С. до Русі, треті бачать в авторі пам'ятки залісця - жителя Переяславля-Залісського або Володимира, четверті місцем написання С. називають Залісся, але автор, на їхню думку, виходець з Русі. Остання гіпотеза найбільш переконлива: у С. багато рис, зв'язаних з Заліссям (імена князів, що перелічуються, землі, деякі терміни), а разом з тим автор добре знає легенди про Володимира Мономаху руського (українського) походження.
С. уплинуло на декілька пам'яток пізнішого часу. Окремими образами С. скористався: чернець Кирило-Бєлозерського монастирі Єфросин, створюючи свій варіант "Задонщини" (кінець 70-х рр. XV ст.), ремінісценції із С. містяться в Житії Феодора Ярославського в редакції Андрія Юр'єва (2-я пол. XV ст.) і в Степенній книзі (60-і рр. XVІ ст.).
С. було відкрито наприкінці XIX ст., перша його публікація вийшла в 1892 р. Текст С. неодноразово публікувався й окремо, і в складі збірників і хрестоматій. Твору присвячена велика дослідницька література (докладний огляд її див. у монографії Ю. К. Бегунова).
[ред.] Видання
Лопарев Х. М. "Слово о погибели Русскыя земли": Вновь найденный памятник литературы XIII в. - СПб., 1892 (ПДП, № 34); Бегунов Ю. К. Памятник русской литературы XIII века "Слово о погибели Русской земли". - М.; Л., 1965 (здесь перечень всех изд. и исслед. С. до 1965 г.); Слово о погибели Русской земли / Подг. текста Л. А. Дмитриева; Перевод Л. А. Дмитриева, Д. С. Лихачева, О. В. Творогова // Слово о полку Игореве. - Л., 1967. - С. 359-362 (Библиотека поэта. Большая серия); То же / Подг. текста, перевод и примеч. Ю. К. Бегунова // Изборник (1969). - С. 326-327, 738-739; То же / Подг. текста, перевод и комм. Л. А. Дмитриева // ПЛДР: XIII век.-М., 1981.-С. 130-131, 544-546; То же // Воинские повести Древней Руси.- С. 116- 119; То же // Русская литература XI-XVIII вв.- М., 1988.- С. 88-89. Слово про погибель Руської землі / Переклав В. Крекотень // Давня українська література. : Хрестоматія. — С. 238.
[ред.] Література
Мансикка В. Житие Александра Невского,- СПб., 1913 (ПДП, № 180); Тихомиров М. Н. Где и когда было написано "Слово о погибели Русской земли" // ТОДРЛ.- 1951.- Т. 8. - С. 235-244; Гудзий Н. К. О "Слове о погибели Рускыя земли" // ТОДРЛ. - 1956.- Т. 12.- С. 527-545; Соловьев А. В. Заметки к "Слову о погибели Рускыя земли" // ТОДРЛ. - 1958-Т. 15.- С. 109-113; Данилов В. В. "Слово о погибели Рускыя земли" как произведение художественное // ТОДРЛ.- 1960.- Т. 16.- С. 132-142: Мещерский Н. А. К реконструкции текста "Слова о погибели Рускыя земли" // Вестник ЛГУ. - № 14. Серия истории, языка и литературы.- Л., 1963.- Вып. 3.- С. 44-53; Дмитриев Л. А. Слово о погибели Русской земли // Словарь книжников.- Вып. 1.- С. 432- 434; Горский А. А. Проблемы изучения "Слова о погибели Рускыя земли": К 750-летию со времени написания // ТОДРЛ. - 1990. - Т. 43. - С. 18-38.

