Воротар
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ворота́р (брамкар, голкіпер) — спеціалізація футболіста. Під час гри в футбол задачею воротаря є безпосередній захист власних воріт. Воротар є єдиним гравцем, якому дозволено торкатися м'яча руками. Кожна команда зобов'язана мати воротаря на полі у будь-який момент гри; якщо воротар змушений залишити поле через травму або вилучення, інший гравець має взяти на себе обов'язки воротаря, навіть якщо команда більше не має запасних воротарів.
[ред.] Гра руками
На відміну від інших гравців, воротарі мають право торкатись м'яча будь-якою частиною тіла, за винятком наступних обмежень:
- Воротар може торкатись м'яча руками тільки всередині власного штрафного майданчика.
- Воротар не може брати м'яча в руки після вкидання з-за бокової лінії або удару у виконанні гравця своєї команди.
- Воротар не може тримати м'яч в руках довше ніж шість секунд поспіль.
- Якщо воротар випускає м'яча з рук, він не може знову взяти його в руки допоки м'яча не торкнеться інший гравець.
[ред.] Загальні правила
Одяг воротаря має дозволяти швидко й надійно відрізняти його від решти гравців та арбітра на полі. Більшість воротарів одягають рукавички щоб запобігти травмам і краще утримувати м’яч в руках. Традиційно воротарі виступають під номером 1.
Хоча воротарі мають спеціальні привілеї згідно правил гри, в усьому іншому вони підкоряються тим самим правилам, що й усі інші гравці.
Вони мають право залишати власний штрафний майданчик і можуть брати участь у грі в будь-якому місці поля. Деякі воротарі навіть забивали голи — з пенальті, штрафних ударів або приєднуючись до атаки команди на останніх хвилинах гри в намаганні забити вирішальний гол.
[ред.] Українські воротарі
Найбільш відомими українськими воротарями були Віктор Чанов, Юрій Роменський, Євген Рудаков, останні десять років найсильнішим воротарем в Україні є Олександр Шовковський.

