Сантименталізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Сантименталізм, мист. напрям в евр. літературі другої пол. 18 в. Виник як реакція проти просвітницького раціоналізму і літ. традицій класицизму. Письм.-сантименталісти надавали переваги людським почуттям, захоплювалися природою і виводили як героїв простих людей. Початки С. пов'язані з творчістю англ. письм. першої пол. 18 в. С. Річардсона, Дні. Томпсона, Т. Ґрея й ін. С. вплинув на виникнення нових жанрів прози, а також на посилення уваги до елегії, ідилії, байки в поезії.

В укр. літературі деякі впливи й елементи. С. наявні в п'єсах І. Котляревського («Наталка Полтавка»), в байках Є. Гребінки і зокрема в сантиментальних своїми сюжетами й мотивами повістях й оп. Г. Квітки-Основ'яненка. Наявність С. і впливів рос. С. у творчості І. Котляревського заперечували І. Стешенко, С. Єфремов, Г. Житецький та ін., не виключаючи багатьох виявів С. у психологічному розумінні (чутливости) у творчості укр. письм. 19 і 20 ст. Причетність до С. Г. Квітки-Основ'яненка, зокрема наявність сантиментальних книжних і нар.-поетичних впливів у таких його творах, як «Маруся», «Щира любов», «Сердешна Оксаиа», стверджували М. Зеров, А. Шамрай, О. Дорошкевич. Д. Чижевський заперечує взагалі потребу вирізняти С. як окремий напрям в укр. літературі.

Впливи й елементи С. помітні й на розвитку мелодрами в укр. драматургії 19 і подекуди також 20 вв., напр., у мелодрамах І. Гушалевича («Підгірний», 1869), С. Воробкевича («Гнат Приблуда», 1875, «Убога Марта», 1878), Л. Манька («Нещасне кохання»), О. Суходольського («Помста або загублена доля») та в ін., інколи дуже спримітизованих п'єсах цього жанру. Мелодраматизм зустрічається і в деяких творах і постановках М. Старицького й М. Кропивницького.




Енциклопедія Це незавершена стаття з Енциклопедії українознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


[ред.] Література