Ясинський Антін
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ясинський Антін (22 вересня 1864 — 13 вересня 1933), російський історик українського походження.
Народився у с. Межиріччя Канівського повіту на Київщині в купецькій родині. У 1888 закінчив історико-філологічний факультет Київського університету. Своїми вчителями вважав Т. Фортинського, В. Антоновича, В. Іконникова. Залишений в університеті професорським стипендіатом. У 1895 захистив магістерську дисертацію на тему "Падение земского строя в Чешском государстве (10-13 вв.)", а в 1901 -докторську "Очерки и исследования по социальной и экономической истории Чехии в средние века. т. 1. Основы социального строя чешського народа в эпоху господства обычного права". У 1896-1911 - професор Юр'ївського (нині Тартуського) університету. У 1907 за праці з історії середньовічної Чехії обраний дійсним членом Чеської академії наук. У 1911-1919 працював директором Педагогічного інституту в Москві і одночасно викладав у Московському університеті. У 1920-1922 - професор Московського археологічного інституту. З 1922 до 1928 їздив у Мінськ читати лекції в Білоруському університеті, викладав історію середніх віків, історію західних слов'ян, історію Візантії у Воронезькому і Смоленському університетах. У 1928 обраний дійсним членом Білоруської академії наук і переїхав до Мінська. З кінця 1920-х років через хворобу припинив активну наукову діяльність.

