Тарасевич Олександр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Тарасевич Олександр, у чернецтві Антоній (бл. 16501727), визначний мідеритник й офортист. Учився в майстерні братів А. і Ф. Кіліянів в Авґсбурзі, працював у м. Глуську на Білорусі (1670-ті pp.), у Вільні (1678 — 88) і (з 1688) Києві, де постригся у ченці Києво-Печерської Лаври і був деякий час її настоятелем. Перев. частина творів Т. докиїв. періоду: книжкові ілюстрації, тезові аркуші, барокові композиції, рел. сюжети. За час діяльности у Глуську Т. виконав серед ін. 40 мідеритів до авґсбурзького вид. літургічного календаря О. Полубинського «Rosarium» (1672 — 77), заголовну стор. до віленського вид. брошури Т. Біллевича «Triplex philosophia ...» (1675) та портрет віленського єп. М. Слупського (1677). У 1680-их pp. виконав дві ґравюри до краківського вид. кн. Ф. Бартошевського «Philosophia гаtionalis ...» (1683), мідерити з зображеннями св. Твори Т. 1670 — 80-их pp. виконані у бароковому стилі зах.-свр. зразка (алегоричність, багатство символів та геральдичних знаків); на деяких портретних гравюрах — короля Яна III Собєського (1680), митр. К. Жоховського (1683, у техніці офорту), К. Клокоцького (1685), кн. М. Паца (1686) — помітні елементи нар. мистецтва, зокрема орнаментальні оздоби. У Києві, крім ілюстрацій до кн. «Три вінці молитовні» (1688) і двох заголовних аркушів до панегіриків на честь Варлаама Ясинського та ін., Т. виконав майстерні портрети кн. В. Голіцина (1690), архимандрита В. Вуяховича і архиєп. Л. Барановича (1693), на яких можна помітити зв'язок ґравюр Т. з особливостями укр. ікони та його обізнаність з виробами нар. різьбарів, мосяжників, ткачів та ювелірів (прикраси одягу).

Т. — представник сх.-слов. мист. традиції — впровадив у книжкову й естампну графіку нову зах.-евр. техніку ґравюри — мідерит і офорт, підніс проф. рівень укр. графіки, вимагаючи від ґраверів знання усіх операцій — від рисунку до друкарських відбиток; сприяв розвиткові стилю укр. бароко, виховав у Вільні і Києві плеяду майстрів: Леонтій Т., І. Щирський, І. Крщонович, С. Ялиновський, Д. Галаховський, І. Реклинський, І. Стрельбицький, З. Самойлович, М. Семенів, Федір, Тит, а поза Україною: В. Вощанко, М. Карнавський, К. Тепчегорський, І. Стекловський та ін.


Література: Попов П. Матеріяли до словника укр. ґраверів. К. 1926 і Додаток, І. К. 1927; Січинський В. Олександр Антоній Тарасевич. Прага 1934; Степовик Д. О. Тарасевич і його школа. Нар. творчість та етнографія. Ч. 1. К. 1970; Степовик Д. Олександр Тарасевич. К. 1975.


Персоналії Це незавершена стаття про персоналії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.



[ред.] Література