Сембратович Йосиф
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сембрато́вич Йо́сиф (1821-1900), гал. церк. діяч, митр., нар. в Криниці (Лемківщина) у священичій родині; богословські студії закінчив у Віденському Ун-ті, свящ. з 1845; з 1850 префект Духовної Семінарії у Львові; з 1852 — віце-ректор Гр.-Кат. Семінарії у Відні; з 1861 — проф. св. Письма у Львівському Ун-ті. 1865 святитель питомців грец. обряду в Римі; з 1867 — адміністратор паремиської єпархії. 1870-82 — гал. митр. С. зберігав традиції і привілеї Гр.-Кат. Церкви, але не панував над складною політ. ситуацією в Галичині. Заходи С. проти пияцтва, яке ширилося серед укр. селянства, не подобалися поль. дідичам, бо позбавляли їх чималих прибутків. Через поль. інтриґи проти С. на цісарському дворі, поширення москвофільства, яке підтримувала частина вищого гал. духовенства, і перехід свящ. І. Наумовича та ін. на православіє, на домагання цісаря Франца Йосифа, С. 1882 залишив митрополію і виїхав до Риму, де відстоював справи Гр.-Кат. Церкви.
[ред.] Література
| Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

