Маріуполь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.



Ця стаття належить до вибраних статей за результатами голосування .
Маріуполь
Герб міста Маріуполь
Розташування міста Маріуполь
Основні дані
Країна: Україна
Область: Донецька область
Район/міськрада:
Засноване: 1778
Статус міста з 1779 року
Населення
 - місто:
 - агломерація:

492 176 (перепис 2001)
514 548 (перепис 2001)
Площа: 166 км²
87500—87550
Телефонний код: +380629
Координати: 47°10' пн.ш. 37°55' сх.д.
Міська влада
просп. Леніна, 70
Веб-сторінка: http://www.marsovet.org.ua marsovet.org.ua
Мер міста: Хотлубей Юрій Юрійович

Маріу́поль19481989 роках — Жданов) — місто обласного підпорядкування в Україні, Донецька область, на березі Азовського моря в гирлі ріки Кальміус.

Значний порт та індустріальний центр. В місті діють два великих металургійних комбінати (Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча та "Азовсталь"), продукція яких складає значну частину експорту України. У промисловості Донецької області частка Маріуполя — 37,5%, в Україні біля 7%.

Прапор міста

Населення — 481 626 мешканців (2005). Площа міста — 166 км²

Район компактного розселення греків.

Кліматичний і грязевий курорт.

Назви міста


Неправильні назви українською: Мариуполь, Маріупіль.


Зміст

[ред.] Історія

Маріуполь
Збільшити
Маріуполь
Мапа міста англійською
Збільшити
Мапа міста англійською

Маріуполь відомий з початку XVІ ст. як козацька фортеця Кальміус, що охороняла землі від татар. У 1734 р. став центром Кальміуської паланки Запорізької Січі. В місті була розташована значна частина греків, які переселялися урядом з Криму.


Після побудови в 1882 р. залізниці, що з'єднала Маріуполь з Донбасом, в порт почало поступати донецьке вугілля для вивозу закордон. В 1886-1889 рр. збудований новий Маріупольський торгівельний порт, який став другим за грузооборотом на півдні Росії після Одеси.


З 1930 р. в Маріуполі почалося будівництво металургійного заводу «Азовсталь». Окупація міста німецько-фашистськими загарбниками тривала майже 2 роки (з 8 жовтня 1941 р. до 10 вересня 1943 р.). За цей час гітлерівці розстріляли в місті біля 10 тисяч мирного населення. Після уходу гітлерівців у місті залишилося всього 85 тисяч чоловік.


Маріуполь сьогодні це друге за значенням місто Донецької області (після Донецька), десяте за чисельністю населення в Україні. Має давню історію (Маріуполь - перший населений пункт на території Донецької області, який отримав статус міста, 1779 рік), є "металургійною столицею" України разом з тим залишається його значення як курортного міста. Визнаний центр грецької культури в Україні (єдина в Україні кафедра новогрецької мови в Маріупольському гуманітарному університеті).


Дивись також

[ред.] Обличчя міста

Маріуполь. Палац культури "Азовсталь" - найстаріша багатоповерхова споруда міста
Збільшити
Маріуполь. Палац культури "Азовсталь" - найстаріша багатоповерхова споруда міста

[ред.] Архітектура

Старий Маріуполь (район, відокремлений на півдні - узбережжям Азовського моря, на сході - річкою Кальміус, на півночі бульваром Шевченко, на заході проспектом Металургів) забудований головним чином малоповерховими будинками, зберіг свою дореволюційну архітектуру. Лише вулиця Артема та проспект Леніна був поповнений після Великої Вітчизняної війни сучасними будинками, на зразок будинків зі шпилем, будинком драмтеатру, ДОСААФу, Дитячого Світу (сучасний будинок банку ПУМБ), універмагом "Україна".

Маріуполь. Генеральний план міста
Збільшити
Маріуполь. Генеральний план міста
Маріуполь. Типова дев'ятиповерхівка
Збільшити
Маріуполь. Типова дев'ятиповерхівка

Центральний район Маріуполя (від проспекту Металургів до проспекту Будівельників) - це майже виключно адміністративна та комерційна забудівля (будинок міськради, поштамту, кінотеатр імені Лукова, Маріупольський державний гуманітарний університет, Приазовський державний технічний університет, центральна міська бібліотека імені Короленка, великі магазини (універсам "Москва", "Тисяча дрібниць" тощо).

Архітектура решти житлових районів ("Західний", "Східний", "Кіровський", "Черьомушки", 5-ий, 17-ий мікрорайони тощо) не відзначаються особливою оригінальністю і подані стандартними 5- та 9-поверховими будинками. Житловий фонд міста це 9,82 млн м² загальної площі, забеспеченність населення житлом 19,3 м² у середньому на 1 мешканця.

Частка приватизованого житла 76,3%.

Розроблений ескіз генерального плану міста.

[ред.] Найважливіші вулиці

Проспекти Леніна (центральна магістраль), Металургів (з'єднує 3 правобережні райони міста), Перемоги (в Орджонікідзевському районі), Будівельників, Нахімова, Ілліча тощо.

Вулиці Артема, Торгова, Карла Лібкнехта, Купріна, Урицького, Карпинського, Макара Мазая, Маміна-Сибіряка, Олімпійська, Азовстальська, Гагаріна тощо.

Бульвари Шевченка, Комсомольський, Приморський тощо.

Площі Адміністративна, Незалежності, Перемоги, Машинобудівників, Ленінського Комсомолу, Визволення тощо.

Дивись також

  • перелік вулиць та майданів міста

[ред.] Парки

Міський сквер ("Театральна площа"), Екстрім-парк (нові атракціони біля найбільшого в місті Палацу Культури Металургів), Лугопарк ім. 200-річчя Маріуполя, Міський сад ("Дитячий ЦПКіВ"), парки "Веселка" та "Азовсталь" у Орджонікідзевському районі, "Петровського" (біля сучасного стадіону "Іллічівець" та споруд баскетбольного клубу "Азовмаш") - у Іллічівському, Приморський - у Приморському районі міста.

[ред.] Пам'ятники

Маріуполь. Пам'ятник Т.Г. Шевченку
Збільшити
Маріуполь. Пам'ятник Т.Г. Шевченку

Володимиру Іллічу Леніну, Архипу Куїнджі, Володимиру Висоцькому, Тарасу Шевченко, Макару Мазаю, Г.Я. Горбаню, К.П. Апатову, Толі Балабухі, морякам-десантникам, льотчикам В.Г. Семенішину та Н.Є. Лавицькому, воїнам 9-ої авіаційної дивізії, жертвам політичних репресій 1930-50 рр. тощо. В роки радянської влади центральний сквер міста прикрашав пам'ятник А.О. Жданову, ім'я якого носило місто (демонтований у 1990 році).

[ред.] Свята

Маріуполь. Парад на день міста. Йдуть учні морського ліцею
Збільшити
Маріуполь. Парад на день міста. Йдуть учні морського ліцею
Маріуполь. Феєрверк на день машинобудівника
Збільшити
Маріуполь. Феєрверк на день машинобудівника

Крім загальноукраїнських свят в Маріуполі святкують:

  • День визволення міста від німецько-фашистських загарбників (10 вересня)
  • День міста (наступна після дня звільнення Маріуполя неділя вересня)
  • День металурга - професійне свято для багатьох мешканців міста
  • День машинобудівника
  • День моряка тощо.

[ред.] Готелі міста

  • Меридіан
  • Дружба
  • Чайка
  • Спартак
  • Турист
  • Азовсталь
  • Морська

У місті загалом 864 готельних місць

Маріуполь. Нічний клуб "Клеопатра" у центрі міста
Збільшити
Маріуполь. Нічний клуб "Клеопатра" у центрі міста

[ред.] Казино та нічні клуби

  • Максим
  • Клеопатра
  • Split
  • Лагуна
  • Імперія
  • Бродвей

[ред.] Влада та політика

Маріупольський мер Юрій Юрійович Хотлубей
Збільшити
Маріупольський мер Юрій Юрійович Хотлубей

Мер міста (голова міста та голова виконавчого комітету міської ради)- Юрій Юрійович Хотлубей.

Структура регіональної влади у Маріуполі:

  • Міська рада (Міськрада)
    • 75 депутатів Міськради, у тому числі
    • 12 спеціальних постійних комісій Міськради. Голови яких, за кращими традиціями української демократії, - представники виключно більшості у міськраді:
      • депутатської діяльності та етики, ЗМІ та регламенту - Чагир Айна Геннадіївна (Партія регіонів)
      • соцекономрозвитку та фінансів - Ковальов Євген Володимирович (Партія регіонів)
      • промисловості, підприємництва та інвестицій - Малікова Світлана Сергіївна (Партія регіонів)
      • законності, суспільного порядку - Маркашев Олександр Леонідович (Партія регіонів)
      • будівництва та архітектури - Федай Андрій Олександрович (Партія регіонів)
      • охорони здоров’я та екології - Махсма Володимир Ілліч (Партія регіонів)
      • соцзахисту - Варламов Юрій Олександрович (Партія регіонів)
      • науки та освіти - Тимченко Анжела Артемівна (Блок Наталі Вітренко)
      • молоді, сім’ї, культури та спорту - Ломакіна Тетяна Анатоліївна (Партія регіонів)
      • ЖКГ, контролю за комунальною власністю - Кліменко Ігор Георгійович (Партія регіонів)
      • транспорту та зв’язку - Кліменко Ростислав Юрійович (Партія регіонів)
      • розвитку самоуправління - Шеретько Анатолій Васильович (Партія регіонів)
  • Виконуючий комітет (Виконком) Міськради:
    • Міський голова Маріуполя - Хотлубей Юрій Юрійович
    • Перший заступник міського голови - Митрофанов Геннадій Володимирович
    • 4 заступника міського голови: Давиденко Олександр Васильович, Палій Любомир Павлович, Раус Дмитро Миколайович
    • Секретар міської ради - Маликов Сергій Валерійович
    • Управляючий ділами виконкому - Зинов’єва Валентина Михайлівна
    • депутати міськради: Балабанов Костянтин Васильович, Рачковський Едуард Анатолійович, Сізова Наталя Володимирівна, Суслов Леонід Михайлович (весь персональний склад виконкому - представники фракції Партія регіонів в міськраді)
    • управління, відділи, сектора, служби Виконкому Міськради
  • Районі адміністрації (голови є заступниками міського меру)

Маріуполь у Верховній Раді України представляють 4 народних депутата:

Місто традиційно підтримує ліві та проросійські політичні сили. На останніх парламентських виборах (2006) місто голосувало за Партію регіонів - 39,72% голосів, СПУ - 20,38% голосів, Блок Наталі Вітренко - 9,53% голосів, КПУ - 3,29% голосів. Інші політичні сили, у тому числі так звані "помаранчеві" БЮТ та "Наша Україна", не подолали 3-відсотковий бар’єр.

Дивись також

[ред.] Адміністративний поділ

Маріуполь. Поділ міста
Збільшити
Маріуполь. Поділ міста
  • Іллічівський район — 101498 чол. (2005) — на півночі міста, найбільший за розвитком промисловості та за площею район. Підпорядковані населені пункти:
    • смт Сартана — 10410 чол.
    • смт Старий Крим — 5902 чол.
    • смт Талаківка — 3955 чол.
    • с. Гнутове — 590 чол.
    • с. Ломакіне — 317 чол.
  • Приморський район — 70448 чол. (2005) — на півдні міста, уздовж Азовського моря.

[ред.] Географія та клімат

[ред.] Географія

Маріуполь знаходиться на півдні Донецької області, на березі Азовського моря, у гирлі річки Кальміус. Місто займає площу 166,0 км² (з передмістями, тобто територіями, підпорядкованими Маріупольській міській раді - 244,0 км²). У тому числі під забудовою - 106,0 км², зелені масиви займають 80,6 км². Ґрунти території міста переважно солонцюваті чорноземи, зі значною кількістю підземних ґрунтових вод, що часто причиняє зсуви ґрунтів.

[ред.] Клімат

Помірно-континентальний з частими засухами та буревіями влітку та відлигами, мрякою взимку. Річна кількість опадів - 400 мм в рік. Агрокліматичні умови дозволяють вирощувати в передмістях Маріуполя теплолюбні сільськогосподарські культури с довгим вегетативним періодом (соняшник, баштан, виноград). Проте водних ресурсів в регіоні обмаль, тому для потреб населення та промисловості використовуються ставки та водосховища.

Напрямок вітру взимку головним чином східний, влітку - північний.

Середня температура повітря у січні -5,2°С, липня +22,7°С. Кількість опадів - 450 мм щорічно.

Абсолютний максимум температури повітря влітку - +40°С, мінімум - взимку -32°С.

[ред.] Населення

Маріуполь. Населення. Місто у області
Збільшити
Маріуполь. Населення. Місто у області
Щільність населення Маріуполя
Збільшити
Щільність населення Маріуполя

[ред.] Кількість населення

У 2005 році склала 481,6 тис. чол., з підпорядкованими територіями (смт. Сартана, смт. Талаківка, смт. Старий Крим, с. Гнутове, с. Ломакіне) - 502,8 тис чол.

Природна народжуваність населення - 0,67%, природна смертність 1,5%, природне скорочення населення - 0,83%. Сальдо міграції - +0,22%. Загальне скорочення населення - 0,61% (одне з найменших в регіоні). Смертність переважає народжуваність у 2,2 рази.

Середній вік населення міста - 40,7 років. Серед всього постійного населення

  • 14,1% молодше працездатного віку
  • 60,0% працездатного віку
  • 25,9% більше працездатного віку

Демографічне навантаження 668 осіб молодше та старше працездатного віку до 1000 осіб працездатного віку.

Роки Міста (тис. чол.) З передмістями (тис. чол.)
1778 0,168
1782 2,948
1850 4,579
1897 (перепис) 31,8
1913 58,0
1939 (перепис) 221,5
1941 241,0
1943 85,0
1959 (перепис) 283,6 299,1
1979 (перепис) 502,6 525,0
1987 (оцінка) 529,0 552,3
1989 (перепис) 518,9 541,0
1994 (оцінка) 520,7 543,6
1998 (оцінка) 499,8 521,3
2001 (перепис) 492,2 514,5
2002 (оцінка) 489,7 510,8
2005 (оцінка) 481,6 502,8

[ред.] Національний склад

Українці складають трохи менше половини населення міста, другою за чисельністю нацією Маріуполя є росіяни.

Інші народи: (греки, євреї, татари, вірмени, білоруси тощо).

Місто є ареалом скупченого мешкання азовських греків. Їх у місті 21,9 тис. осіб; крім того, у 6 найближчих сільських районах - 31,4 тис. осіб. У сумі це складає близько 70% грецького населення області та 60% - країни.

Національний склад у 2002 році.

Національність Чисельність (чол.) Частка (%)
українці 248683 48,7
росіяни 226848 44,4
греки 21923 4,3
білоруси 3858 0,8
вірмени 1205 0,2
євреї 1176 0,2
болгари 1082 0,2
інші 6060 1,2
усе населення 510835 100

[ред.] Мовний склад

60-80% українськомовних мешканців міста спілкуються так званим суржиком.

Грецька мова представлена місцевими варіантами - так званими урумською (греко-татарською) та румейською (греко-елінською) мовами.

Словник мов греків Приазов’я з перекладом на українську: [1]

Мовний склад у 2002 році.

Мова Чисельність (чол.) Частка (%)
російська 457931 89,64
українська 50656 9,92
грецька 1046 0,20
вірменська 372 0,07
білоруська 266 0,05
болгарська 55 0,01
інші 509 0,10
усе населення 510835 100

[ред.] Зайнятість

Біля 59% зайнятих у народному господарстві працюють у промисловості, 11% на транспорті.

Офіційний рівень безробіття на 1 січня 2004 року - 0,60%, один з найменших у країні, фактичний - дещо більший.

[ред.] Злочинність

Коеффіцієнт злочинності - 1403 зареєстрованих карних злочина на 100 тис. чол.

[ред.] Фінанси

Маріуполь. Економіка. Місто у області
Збільшити
Маріуполь. Економіка. Місто у області

Дохід бюджету міста у 2004 році склав 225769,4 тис. грн., з них перераховано в державний бюджет України 83332,0 тис. грн. Місто - один з найбільших донорів державного бюджету України.

Середня заробітна плата по місту - 1262,04 грн. (250 доларів США) в місяць - одна з найбільших в країні. Середня пенсія у місті - 423,15 грн. Середньорічна чисельність штатних робітників 173 700 осіб. Фонд заробітної плати - 219,2 млн грн.

Борги підприємств міста по заробітній платі скоротилися за 2005 рік на 1,1% і становлять 5,1 млн. гривень.

Об'єм наданих послуг за 9 місяців 2005 року - 860,4 млн. гривень, об'єм роздрібної торгівлі за той же термін - 838,7 млн. грн. Об'єм наданих послуг за 2004 рік - 805,6 млн. гривень

Підприємствами міста за 9 місяців 2005 року отримано позитивний фінансовий результат (прибуток) сумою 3,2 млрд. гривень, що на 23,6% більше торічного.

Прямі іноземні інвестиції (на початок 2004 року) - 21,2 млн долл. США (42 долари на 1 чол.).

Кількість малих підприємств - 3 430 (68 на 10 тис. чол.) на 2004 рік. Їх частка в загальному виробництві продукції та послуг 1,8%.

Кількість підприємств-експотерів - 108. Вартість загального експорту товарів Маріуполя 2,1 млрд. долл. США.

[ред.] Економіка

[ред.] Промисловість

Маріуполь. Зарплатня. Місто у області
Збільшити
Маріуполь. Зарплатня. Місто у області
Маріуполь. Промислова продукція. Місто у області
Збільшити
Маріуполь. Промислова продукція. Місто у області

В Маріуполі є 56 промислових підприємств різних форм власності. Промисловість міста багатогалузева з переважанням важкої індустрії. Загальний об'єм промислового виробництва міста за 8 місяців 2005 року (січень-серпень) склав 21378,2 млн. гривень, тобто 4,233 млрд. доларів США (у 1999 році - 6169,806 млн. гривень, тобто 1,222 млрд. доларів США). Частка міста за цим показником в загальнообласному - 37,5%.

Індекс продукції промисловості - 111,2% (у 2003 в порівнянні з 1990 роком).

Виробництво промислової продукції - 16,8 млрд. грн. США (2003 рік, 3,3 млрд. долл. США). На 1 мешканця містя припадає 33,361 тис. грн щорічно.

У 2003 році виплавка чавуну - 9,367 млн тонн, виробництво сталі - 11,83 млн тонн, коксу (6% вологості) - 2,276 млн тонн.

Провідною галуззю є чорна металургія. Її частка у загальноміському об'ємі промислового виробництва складає 93,5%.

Маріуполь. Панорама Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча
Збільшити
Маріуполь. Панорама Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча
Маріуполь. Корпуси «Азовсталі» уночі
Збільшити
Маріуполь. Корпуси «Азовсталі» уночі
Маріуполь. Продукція Азовмашу
Збільшити
Маріуполь. Продукція Азовмашу
Маріуполь. Морський торгівельний порт
Збільшити
Маріуполь. Морський торгівельний порт

Комбінат ім. Ілліча є колективною власністю товариства орендарів (біля 37000 робітників). Голова правління комбінату - народний депутат В.С. Бойко; комбінат має структурні підрозділи: управління громадського харчування і торгівлі (мережа 52 підприємств), аптечна мережа "Ілліч-Фарм", більш ніж 50 агроцехів (минулі колгоспи півдня Донецької та Запорізької областей), Комсомольське рудоуправління, машинобудівні підприємства (у т.ч. в Черкаської області), аеропорт "Маріуполь", Маріупольське міське телебачення тощо; більш ніж 90000 робітників (кінець 2005 року); 6 млн. тон чавуну, 7 млн. тон сталі, 5,3 млн. тон прокату, 13,5 млн. тон агломерату щорічно.

  • ВАТ "Азовсталь" - металургійний комбінат, монополіст в Україні по випуску декількох назв металопрокату, підприємство з повним металургійним циклом. Генеральний директор - Дмитро Арнольдович Лівшиц. Минулий генеральний директор - О.П. Білий.

За рівнем валового доходу "Азовсталь" займає третє місце серед металургійних підприємств України;6 млн. тон чавуну, 7 млн. тон сталі, 4,5 млн. тон прокату щорічно; склад "Азовсталі" в 2005 році був доповнений маріупольським коксохімічним заводом "Маркохім" (переважаюча частка продукції якого споживається "Азовсталлю").

  • ВАТ "Концерн "Азовмаш"" - найбільше машинобудівне підприємство України (місто Маріуполь), яке спеціалізується на випуску обладнання для гірнічно-металургійного комплексу, цистерн-вагонів, портових кранів, котлів, паливозаправників тощо. Президент - О.В. Савчук. Підприємство формально належить країні, але ж фактично - "System Capital Management" (Донецька фінансово-економічна група на чолі з Р.Ахметовим).
  • Азовський судоремонтний завод - найбільше підприємство свого класу на Азовському морі (місто Маріуполь). Підприємство підпорядковане "System Capital Management" (Донецька фінансово-економічна група на чолі з Р.Ахметовим).
  • ВАТ "Маріупольський морський торгівельний порт" - найбільший в Східній Україні (місто Маріуполь), здійснює перевозки морем вугілля, металу, продукції машинобудування, руди, зерна з Донецької, Луганської, Харківської та сусідніх областей України, Росії.
  • Азовське морське пароплавство (з 2003 року ООО «Торговий флот Донбасу») - вже збанкрутіле підприємство, яке раніш здійснювало морські перевозки з портів Азовського моря (Маріуполь, Бердянськ, Таганрог). Є власністю (з 2003 - офіційно) "System Capital Management" (Донецька фінансово-економічна група на чолі з Р.Ахметовим).

На території Маріуполя працює вільна економічна зона "Азов".

[ред.] Будівництво

Переважає промислове будівництво. Масова забудова житлових кварталів у місті закінчилася у 80-х роках минулого сторіччя. Зараз будується головним чином комфортабельне житло.

Будівельними установами міста за 9 місяців 2005 року виконаний об'єм підрядних будівельно-монтажних робіт на 304,4 млн. гривень. Міська частка за цим показником в загальнообласному - 22,1%.

[ред.] Транспорт

Маріуполь. трамвай
Збільшити
Маріуполь. трамвай
Маріуполь. тролейбус
Збільшити
Маріуполь. тролейбус
Маріуполь. Маршрути міського електротранспорту
Збільшити
Маріуполь. Маршрути міського електротранспорту
Інтенсивність пасажиропотоків Маріуполя
Збільшити
Інтенсивність пасажиропотоків Маріуполя
  • Міський електротранспорт (Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління):
    • трамвай (з 1933 року)- 12 маршрутів (працюють машини марки КТМ-5 та КТМ-8),
    • тролейбус (з 1970 року) - 14 маршрутів (працюють машини марок: Шкода 14Тр, ЗИУ-10, ЗИУ-9, ЮМЗ Т-1, ЮМЗ Т-2. В 2006 році з'явилися 5 нових тролейбусів завода імені Урицького.
  • Автобуси - переважно приватні мікроавтобуси, які здійснюють перевозки містом, на приміському і міжміському сполученні.
  • Автовокзал (з якого у тому числі здійснюються перевезення до Таганрога, Ростова-на-Дону, Краснодара, Києва, Одеси, Ялти, Дніпропетровська тощо) та приміська автостанція (маршрути переважно по Першотравневому та Володарському районам Донецької області).
  • Залізнична станція "Маріуполь". Залізницею місто з'єднується з Донбасом (Напрямок потягів: Москва, Київ, Львів, Санкт-Петербург, Мінськ, Брянськ, Воронеж, Харків, Полтава, Слов'янськ).
  • Морський вокзал та території морського торгівельного порту.
  • Міжнародний аеропорт "Маріуполь" (власність Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча).
Маріуполь. Аеропорт
Збільшити
Маріуполь. Аеропорт

Дивись також

[ред.] Пошта

Дивись Поштові індекси Маріуполя (з адресою поштових відділень)

[ред.] Екологія

Маріуполь. Забруднення території. Місто в області
Збільшити
Маріуполь. Забруднення території. Місто в області
Стан забруднення атмосфери міста
Збільшити
Стан забруднення атмосфери міста

У зв'язку з стабільною роботою більшості великих підприємств, місто постійно натрапляє на екологічні проблеми. У кінці 70-х рр. Жданов (Маріуполь) за кількістю промислових викидів у атмосферу займав 3-є місце у СРСР (після Новокузнецька та Магнітогорська). У 1989 році усіма підприємствами міста викидувалося в атмосферу через 5215 джерел забруднення 752,9 тис. тон шкідливих речовин щорічно (біля 98% припадало на металургійні комбінати та "Маркохім"). У 2003 році цій показник - 401,6 тис. тонн. Навіть в період деякого зменшення активності промисловості у країні (середина 90-х років XX ст.) гранично-припустима концентрація (ГПК) багатьох забруднювачів навколишнього середовища була завищена:

для аміаку у 1,3 рази для фенолу у 1,3 рази для формальдегіду у 2,0 рази

В житлових районах, які безпосередньо примикають до промислових гігантів, концентрація бензапірену (канцероген) коливається в межах 6-9 ГПК, фтористого водню, аміаку, формальдегіду - 2-3,5 ГПК, пилу, окислів вуглецю, сірководню - 6-8 ГПК, двоокису азоту - 2-3 ГПК. Були зафіксовані випадки перевищення ГПК за фенолом у 17 (!) разів, а бензапірену до 13-14 разів.

Не зовсім продумане розміщення майданчиків для будівництва "Азовсталі" та "Маркохіму" (передбачалася економія транспортних витрат, як під час будівництва у 30-х роках, так й під час наступної експлуатації) привело до того, що роза вітрів несе усі викиди здебільшого у центральні райони Маріуполя. Дещо рятує стан інтенсивність цих вітрів та географічна "рівність" рельєфу, що не дозволяє довгий час скопичуватися забруднювачам.

В важкому стані знаходиться Азовське море поблизу міста. Вилов риби по цілому морю скоротився за останні 30-40 років в декілька разів.

До природоохоронної діяльності великі підприємства Маріуполя спрямовують мільйони гривень, але цього стає замало для того, щоб розв'язати екологічні проблеми, створені у місті роками.


[ред.] Культура

[ред.] Культурно-просвітницькі організації

Міська дитяча школа мистецтв
Збільшити
Міська дитяча школа мистецтв
Маріуполь. Драмтеатр у Жовтневому районі
Збільшити
Маріуполь. Драмтеатр у Жовтневому районі

Палаци культури (разом з так званими клубами - 16 одиниць), бібліотеки (35 одиниць), кінотеатри.

  • Театри
    • Донецький обласний російський драматичний театр. У 2003 році найстаріший театр області відсвяткував своє 125-річчя. У театрі працює талановитий колектив акторів, серед яких 2 народних та 2 заслужених артиста України. За внесок у духовне виховання регіону драмтеатр у 2000 році став лауреатом конкурсу "Золотий Скіф".
    • Театр ляльок
  • Кінотеатри
    • "Побєда" ("Перемога")
    • "Савона"
    • "Союз"
    • "Комсомолець"
    • "Буревісник"
    • імені Лукова
    • імені Шевченка
    • "Ювілейний"
  • Палаци культури
    • Металургів
    • "Азовсталь"
    • "Іскра"
    • "Маркохім"
    • Моряків
    • "Строїтель" ("Будівник")
    • Палац дитячого та юнацького мистецтва ("Будинок піонерів")
    • Міський палац культури
  • Виставкові зали, музеї
    • Маріупольський краєзнавчий музей
    • Виставковий зал імені Куїнджі
    • Музей етнографії (в минулому музей А.О. Жданова)
    • Харбарбонд

В передмістях міста на березі Азовського моря відкритий пам'ятник археології пізньонеолітичний родоплемінний могильник кінця III тисячоліття до нашої ери. Під час розкопок тут було знайдено більш ніж 120 скелетів. Рядом з ними знайдено кам'яні та кісткові знаряддя, буси, прикраси з мушлі молюсків, зубів тварин.

[ред.] Література та мистецтво

Творчі організації художників, об'єднання журналістів Маріуполя, літературне об'єднання "Азов'я" (з 1924 р., біля 100 членів) тощо. Твори маріупольських поетів та письменників: М.Берилова, О.Білоуса, Г.Мороза, О.Шапурми, О.Савченка, В.Кіора, Н.Харакоз, Л.Кірьякова, Л.Білозерової, П.Бессонова, О.Заруби написані українською, російською, грецькою мовами. Зараз в місті мешкає 10 членів Національної Спілки письменників України.

[ред.] Громадські об'єднання

Біля 300 громадських об'єднань, у т.ч. 22 профспілкові організації, представництва біля 40 політичних партій, 16 молодіжних, 4 жіночих організацій, 37 об'єднань ветеранів та інвалідів, 134 національно-культурні громади.

  • Генеральне консульство Республіки Греція у Маріуполі.
  • Генеральне консульство Республіки Кіпр у Маріуполі.

[ред.] Релігійні установи

Храм Святого архістратига Михайла
Збільшити
Храм Святого архістратига Михайла
Свято-Миколаївський храм
Збільшити
Свято-Миколаївський храм

Місто прикрашають Свято-Микольський собор (Жовтневий р-н) та храми міста:

    • Свято-Миколаївський (Приморський р-н)
    • Преображенський ("Спаській"; Приморський р-н)
    • Святого архістратига Михайла(Орджонікідзевський р-н)
    • Свято-Іллінський (Іллічівський р-н)
    • Свято-Успенський (Орджонікідзевський р-н) тощо.

[ред.] Засоби масової інформації

Працює більш ніж 20 газет, у тому числі:

  • "Приазовский рабочий"
  • "Мариупольская жизнь"
  • "Мариупольская неделя"
  • "Ильичёвец" ("Іллічівець")
  • "Азовсталец"
  • "Азовский Моряк"
  • "Азовский Машиноcтроитель" тощо

7 радіостанцій, 7 регіональних телевізійних компаній та каналів:

  • Телекомпанія "Сигма"
  • Телекомпанія "МТВ" ("Маріупольське телебачення")
  • Телекомпанія "ТВ 7"
  • Телекомпанія "Інтер-Маріуполь"
  • Телекомпанія "Формат" тощо

Ретрансляція біля 15 загальноукраїнських каналів ("Інтер", "1+1", "СТБ", "НТН", "5 Канал" тощо).

[ред.] Туризм

Маріуполь. Міський пляж
Збільшити
Маріуполь. Міський пляж
Маріуполь. Стадіон "Іллічівець"
Збільшити
Маріуполь. Стадіон "Іллічівець"

Туристичний інтерес має головним чином узбережжя Азовського моря. Працюють туристичні фірми ("Азов-Вояж", "Азовінтур" тощо).

Перші санаторії відчинені в місті у 1926 р. Вздовж моря тут на протязі 16 км протягнулася вузька смуга піщаних пляжів. Температура води улітку +22…+24°С. Тривалість купального сезону 120 днів.

[ред.] Спорт

У вищій футбольній лізі України грає маріупольська команда "Іллічівець"(на кінець 2005 року - 3-є місце у чемпіонаті). Баскетбольний клуб "Азовмаш" - чемпіон України. Гарна школа маріупольського боксу, водного поло тощо.

Спортивні споруди міста (всього 585):

  • стадіон "Іллічівець"
  • спорткомплекс "Азовсталь"
  • стадіон "Азовець" (в минулому "Локомотив")
  • спорткомплекс "Азовмаш"
  • спорткомплекс "Садко"
  • спорткомплекс "Водник"
  • плавбасейн "Нептун"
  • шаховий клуб "Азовсталь" тощо

[ред.] Соціальна сфера

[ред.] Лікувальні заклади

70 лікувальних, лікувально-оздоровчих та медичних установ - лікарні, поліклініки, санепідстанції, станція переливання крові, станція швидкої та невідкладної медичної допомоги, санаторії, санаторії-профілакторії, обласний центр соціального обслуговування пенсіонерів та інвалідів, міські центри: гастроентерологічний, торакальної хірургії, кровотеч, панкреатичний, мікрохірургії ока. Центральна басейнова лікарня на водному транспорті тощо.

[ред.] Освіта

Працює 81 загальноосвітня установа, у тому числі 67 загальноосвітніх шкіл (48 500 школярів), 1 гімназія, 3 ліцеї, 4 вечірні змінні школи, 3 інтернати, 2 приватні школи.

3 вищих учбових закладів:

  • Азовський інститут морського транспорту.

Дитячі дошкільні установи - 94 одиниці на 12 700 дітей.

Професійно-технічні учбові заклади - 11 (6 274 учнів).

Дивись також:

  • Перелік загальноосвітніх шкіл міста Маріуполь

[ред.] Відомі маріупольці

Володимир Семенович Бойко
Збільшити
Володимир Семенович Бойко
  • Дмитро Айналов - мистецтвознавець;
  • Сергій Балтача - український футболіст
  • Віктор Бар'яхтар - український фізик, академік НАНУ
  • Дмитро Бобишев - російський поет
  • Володимир Бойко - герой України, голова правління Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча.
  • Сергій Войченко - білоруський фотохудожник
  • Горбань Г.Я. - герой Соц.Праці, сталевар "Азовсталі";
  • Андрій Жданов - радянський партійний керівник, секретар ЦК ВКП(б) з ідеології у повоєнні роки;
  • Геннадій Іванов - кінорежисер
  • Ігнатій (Хазадинов) — грецький митрополит, під його керівництвом греки переселились у Маріуполь.
  • Анатолій Кіфішин - шумеролог, розшифрував надписи з Кам'яної могили
  • Андрій Козлов - телевізійний продюсер, гравець "Що, де, коли"
  • Людмила Коваленко - українська письменниця
  • Фелікс Крівін - російський письменник
  • Архип Куїнджi - художник-пейзажист, дійсний член Академії мистецтв;
  • Макар Мазай - відомий сталевар заводу ім. Ілліча, що встановив світові рекорди з виробку сталі;
  • Геннадій Мацука - український біолог, академік НАНУ
  • В'ячеслав Олійник - борець, олімпійський чемпіон
  • Василь Пічул - кінорежисер, фільм "Маленькая Вера" (зйомки здійснювалися у Маріуполі)
  • Гавриїл Попов - мер Москви (1990-1992)
  • Олександр Сахаров (Alexander Sakharoff) - балетний танцівник, викладач та хореограф
  • Петро Шелест - перший секретар ЦК КПУ, працював начальником цеху ММК
  • Георгій Челпанов - вчений-філософ, професор Московського університету, який заснував у 1912 році у Москві інститут психології;
  • Віктор Чукарін - український гімнаст, олімпійський чемпіон
  • Юрій Хотлубей - мер Маріуполя

[ред.] Статті про Маріуполь

[ред.] Посилання

Commons
ВікіСховище має мультимедія-дані до цієї статті. Дивіться


Використовувалися матеріали Маріупольських міських сайтів, Маріупольської міської ради, Маріупольського краєзнавчого музею, Прес-центру ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", Центрального виборчого комітету України, Верховної Ради України, результатів Всеукраїнського перепису населення (2001) тощо.