Ялта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цей термін має також інші значення


Ялта
Розташування міста Ялта
Основні дані
Регіон: Республіка Крим
Район/міськрада: місто Ялта
Засноване/перша згадка:  ?
Статус міста з 1837 року
Населення 80552
Площа: 282,9 км²
Поштові індекси: 98600
Телефонний код: +380-654
Географічні координати: 44°29' пн.ш. 34°10' сх.д.
Водойма {{{водойма}}}
День міста {{{день міста}}}
Відстань
Найближча залізнична станція: {{{станція}}}
До обл.центру:
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:

— км
— км
— км
До Києва:
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:

— км
— км
— км
Міська влада
98600, м. Ялта, пл. Радянська, 1
Веб-сторінка:
Міський голова: Брайко Сергій Борисович
Лівадійський палац
Збільшити
Лівадійський палац

Я́лта (рос. Ялта, крим. Yalta) — місто-курорт в Україні, популярний центр міжнародного туризму і відпочинку, найбільша здравниця в Криму. Підпорядкування республіканське, в складі АР Крим. В епоху середньовіччя відома під назвами Джаліта, Яліта, Кауліта. Територія так званої "Великої Ялти" (територія, адміністративно підпорядкована Ялтинському міськвиконкому) протягнулася уздовж Чорного моря від мису Сарич до гори Аю-Даг, має ширину берегової смуги від 1-1,5 км на заході, до 4-6 км на сході, довжину берегової лінії - 56 км.

Ялта розташована у великому амфітеатрі, який ділиться горбом Дарсан на дві долини річок Учан-Су (Водоспадна) і Дерекойка (Швидка). Через Ялту проходять 7 туристичних маршрутів державного і міжнародного значення.

Зміст

[ред.] Клімат

Клімат м'який, сухий, субтропічний, гірничо-морський, середня річна температура повітря +14°С, лютого +2°С, липня +25°С, кількість днів з опадами - 85 в рік, тривалість сонячного сяйва - 2250-2300 ч/год.

[ред.] Населення

Населення - (01.01.2000) 80,5 тис чоловік, в т.ч.: росіян - 68,3%, українців - 25,7%, білорусів - 2,1%, євреїв - 0,8%, кримських татар - 0,1%, проживають також представники інших національностей.

[ред.] Історія

Сучасна Ялта заснована в 1837 р., але перші письмові згадки про поселення на її місці належать до XII ст. Тут знайдені археологічні пам'ятники епохи бронзи, поселення таврів.

Розвиток Ялти як курорту почався в 60-х рр. XIX ст. Відомий терапевт С.Боткін вважав клімат Південного берега Криму цілющим і рекомендував Олександру II придбати тут дачу. З 1866 р. дачне селище Лівадія (нині - смт. у складі Великої Ялти) стає літньою резиденцією династії Романових.

У лютому 1945 р. про Лівадію говорить весь світ: у палаці відбулася конференція глав уряду трьох провідних держав антигітлерівської коаліції – СРСР, США і Великобританії.

У радянський період (починаючи з 20-х рр. ХХ ст.) на Південнобережжі розгортається рекреаційне будівництво, розраховане на масового споживача санаторно-курортних послуг; під здравниці переобладналися колишні палаци, вілли, дачі.

[ред.] Природні ресурси

Важливими лікувально-кліматичними чинниками Великої Ялти є заповідники: Ялтинський гірничо-лісовий (пл. 14,5 тис. га), мис Мартьян (пл. 240 га), Кримський біосферний; пам'ятники садово-паркового мистецтва державного і місцевого значення (415 га), місцеві парки і сквери (1472 га). Найбільшими парками Ялти є - Массандрівський, Лівадійський, Місхорський, Алупкинський. Протяжність пляжів Великої Ялти - 59 км., їх площа - 600 тис. м².

[ред.] Економіка

Промисловість регіону представляють 17 підприємств. Підприємства харчової промисловості виробляють 95% об'єму промисловий продукції (зокрема винаря - 42%, рибної - 19%). На території Великої Ялти розташовано Національне виробничо-аграрне обединение “Массандра” (засновано на початку ХХ ст.), радгоспи-заводи “Лівадія” і “Гурзуф”, які входять до складу об'єднання, а також Головний завод НВАО “Массандра”. Сільськогосподарське виробництво спеціалізується на виноградарстві (високоякісні сорти - Мускат білий, чорний, рожевий, Каберне, Токай, Альбільо, Сапераві, Піно та інші), фруктів і тютюну. Сільське господарство представлене такими підприємствами: радгосп-завод “Гурзуф”, радгосп-завод “Лівадія”, рибколгосп “Промінь”. У структуру транспорту і зв'язку входять: Укртелеком, Кримська дирекція ПП “Електрозв'язок”, Ялтинський морський торговий порт. Будівництво: Кримспецгідрорембуд, РСУ ЯО ЗАТ “Укрпрофздравниця”. Торгівля: КП “Ялтинський міськкоопринкторг”, ОАТП “Ялтинський плодоовощкомбінат”. Жилищно-комунальне господарство: ВО водопровідно-каналізаційного господарства, КП “Ялтатеплокоммуненерго”. Санаторно-курортна сфера: готельні комплекси “Ялта-інтурист”, "Ореанда", МДЦ “Артек” і багато інших. Банки і фінансові установи: Укрсоцбанк м. Ялти, ЗАТ “Біополіс”. Органи державного управління: Фонд комунального майна м. Ялти.

[ред.] Охорона здоров’я

У регіоні представлені всі типи установ лікувального і оздоровчого характеру, загальною кількістю 144 (на 39 тис. місць), з них 115 (на 34,7 тис. місць) - річного функціонування. До курортних установ Великої Ялти належать: 70 санаторіїв і пансіонатів, 16 будинків відпочинку, 17 пансіонатів, 18 баз відпочинку, 8 оздоровчих таборів, 4 туристичних бази і кемпінгу, 11 готелів.

[ред.] Транспорт

Велика Ялта має розвинену транспортну інфраструктуру, яка обслуговує потреби курорту. Головним сухопутними транспортними артеріями є автомагістралі Сімферополь - Алушта - Ялта і Севастополь -Ялта - Алушта – Феодосія.

Морське транспортне обслуговування забезпечує Ялтинський морський торговий порт, який приймає вантажні і пасажирські (зокрема круїзні) судна. Ялтинський вантажний торговий порт забезпечує переробку і відправку вантажів, каботажні і міжнародні перевезення. Ялтинський пасажирський порт здійснює перевезення відпочиваючих і жителів Ялти уздовж Південного берега Криму. Науковий потенціал Великої Ялти представляють 5 науково-дослідних і наукових інституту (НДІ винограду і вина “Магарач”, Державний Нікітській Ботанічний Сад, НДІ курортології, фізіотерапії ім. Сеченова, Ялтинського філіалу Кримського НДІ проектування, Ялтинський філіал Кримкурортпроекта).

[ред.] Соціальна сфера

У Ялті 26 загальноосвітніх шкіл (16540 учнів), вечірню школу (1020 учнів); 30 дитячих садків (1890 дітей), 6 позашкільних установ (3800 дітей); функціонують 4 учбово-виховних комплексу “школа - дитячий садок”, УВК “Школа - дитячий садок” №15 з українською мовою навчання.

У Ялті діють також вищі учбові заклади і філіали вузів, технічний і гуманітарний коледжі. Культурний потенціал Великої Ялти складають: Алупкинський палацово-парковий комплекс, Лівадійський палац-музей, Ялтинський державний історико-літературний музей, будинок-музей А.Чехова, Кримська кіностудія “Ялтафільм”, театр ім. А.Чехова, концертний зал “Ювілейний”, централізована бібліотечна система, музей О.Пушкина в Гурзуфі, меморіальний для Літератури музей Лесі Українки та багато іного.

У місті функціонують 35 спортивних організацій (спортивні секції по 21 виду спорту, з них 12 видів - олімпійських). Відомі ялтинські спортсмени: Л.Османова (пауерліфтінг), А.Веденмєєр (скалелазіння), А.Рісник (кікбоксинг), Ю.Солодков (тайландский бокс), Р.Загороднюк (бокс), збірна команда м. Ялти по городковому спорту (капітан - А.Бабич).

Найбільш популярними масовими міськими заходами є “Кримська зима”, “Зимове море”, спортивні свята, приурочені до дня міста, Дню спорту України.

Влітку Ялта стає одним з центрів культурної життя країни, літньою столицею України. Тут проводяться фестивалі театру і кіно (Міжнародний фольклорний фестиваль, з 1999 р.); Міжнародний телекінофорум “Разом” (з 2000 р.), Міжнародний фестиваль класичної музики “Зірки планети”, фестиваль “Море друзів”, “Біля Чорного моря” та інші.

У місті легалізована діяльність 285 суспільних об'єднань громадян, з них - 17 регіональних відділень політичних партій і 57 релігійних організацій. Велика Ялта давно привертає видатних людей. Тут побували сотні письменників, композиторів, художників, кінематографістів, відомих співаків і акторів.

[ред.] Туристичні об'єкти

  • римсько-католицький костьол,
  • вірменська церква і декілька православних храмів,
  • колишній палац Еміра Бухарського. Зведений в 1907- 1911 рр.
  • "Поляна казок",
  • музей скульптури і флористики,
  • зоокуточок,
  • будинок - музей А. П. Чехова.

[ред.] Адміністративний устрій

До складу регіону Великої Ялти входять 2 міста (Ялта і Алупка), 21 селище і 9 сіл.


[ред.] Зовнішні посилання

Commons
ВікіСховище має мультимедія-дані до цієї статті. Дивіться


Населені пункти міськради Ялти
Міста: Алупка
Смт: БереговеВинограднеВідраднеВосходГаспраГолуба ЗатокаГурзуфНікітаКацівеліКореїзКраснокам'янкаКурпатиЛівадіяМасандраОреандаПарковеПонизівкаСанаторнеСімеїзСовєтськеФорос
Села: Оползневе
Селища: Високогірне · Гірне • Данилівка • Куйбишеве • Лінійне • Олива • Охотниче • Партизанське


Населені пункти Автономної республіки Крим
Міста
АлупкаАлуштаАрмянськБахчисарайБілогірськДжанкойЄвпаторіяКерчКрасноперекопськСакиСімферопольСтарий КримСудакФеодосіяЩолкінеЯлта
Селища міського типу

АграрнеАерофлотськийАзовське • Багерове • БереговеВинограднеВідраднеВільнеВосходГаспраГвардійськеГолуба ЗатокаГресівськийГурзуф • Заозерне • ЗуяКацівеліКіровськеКоктебельКомсомольськеКореїзКрасногвардійськеКраснокам'янкаКуйбишеве • Курортне • КурпатиЛенінеЛівадіяМасандра • Миколаївка • Мирний • Молодіжне • Научний • Нижньогірський • НікітаНовий СвітНовоозерне • Новоселівське • НовофедорівкаОктябрськеОрджонікідзеОреандаПарковеПартеніт • Первомайське • ПонизівкаПоштовеПриморськийРоздольнеСанаторнеСімеїзСовєтськеСовєтськийФоросЧорноморськеЩебетовка


Райони Республіки Крим
Бахчисарайський | Білогірський | Джанкойський | Кіровський | Красногвардійський | Красноперекопський | Ленінський | Нижньогірський | Первомайський | Роздольненський | Сакський | Сімферопольський | Совєтський | Чорноморський
Міста республіканського значення Республіки Крим
Алушта | Армянськ | Джанкой | Євпаторія | Керч | Красноперекопськ | Саки | Сімферополь | Судак | Феодосія | Ялта