Азбест
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Азбéст, CaMg3Si4O12, або CaO • 3MgO • 4SiO2; загальна назва мінералів класу силікатів, що утворюють тонковолокнисті агрегати. Вогнестійкі, луго- та кислототривкі, нетеплопровідні, діелектрики. Добувають в переважно з мінералів групи серпентину (хризоліт) і амфіболу (тремоліт, білий амфібол; рибекіт, блакитний амфібол, також називається крокодилітом).
[ред.] Застосування
Азбест відзначається здатністю розділятися на тоненькі гнучкі волокнисті кристали, не горить і має високі теплоізоляційні властивості. З нього виготовляють спеціальні теплозахисні костюми і брезенти, фільтри, азбестовий картон і інші теплоізоляційні матеріали. Значні кількості його використовують для виготовлення азбестоцементних труб, шиферу тощо. Зараз застосування азбестів строго контролюється, оскільки їхній пил може викликати рак.

