Фізіолог (збірка)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ФІЗІОЛОГ - пам’ятка перекладної староукраїнської літератури енциклопедичного характеру: книга про властивості реальних і фантастичних тварин, птахів, дерев, мінералів із тлумаченням їх у символічно-алегоричному християнському дусі. Слов’янські переклади грецького "Фізіолога" відомі лише в старокиївських списках, але з мови найдавнішого зі збережених списків (XV ст.) видно, що вони беруть початок від болгарських перекладів, зроблених перед XIII ст. "Фізіолог" відомий на Русі в двох редакціях. Одна з них виникла ще в ІІ-ІІІ ст. у грецькій олександрійській літературі. У цій редакції, наприклад, розповідь про лисицю втілює поняття хитрості: голодна, вона прикидається бездиханною, а коли до неї злітаються птахи, то ловить їх і з'їдає. Розповідь про неясить (пелікана) розкриває уявлення про чадолюб’я, камінь адамант (алмаз) уподібнюється очищуючій силі, рівної Ісусові Христу, і т.д. Серед персонажів "Фізіолога" - міфологічні сирени і кентаври, птах фенікс. Друга редакція Фізіолога (її називають "візантійською") менш популярна на Русі, але була поширена в південних слов'ян. У цій редакції переважає повчальний початок: у статті про дворогу антилопу пояснюється, що Бог дав чоловіку два завіти - Старий і Новий; властивість дятла клювати "носом своїм", "де м’яко древо", порівнюється з пошуками дияволом слабостей у людях; фантастичне омолодження осліплого від старості орла уподібнюється звертанню грішника до церкви і т.д. Ці складні тлумачення "Фізіолога" не відбилися на літературному стилі українського середньовіччя, але символічні образи залишалися постійно в арсеналі художніх засобів давньокиївських письменників і книгарів аж до XVІІІ ст. При переписуванні "Фізіолога" у рукописних збірниках XV-XVІІ ст. текст його іноді супроводжувався барвистими мініатюрами.
[ред.] Видання
Карнеев А. Материалы и заметки по литературной истории "Физиолога”.— СПб., 1890; Физиолог / Подг текста, перевод и комм. О. А. Белобровой // ПЛДР: XIII век.—М., 1981.—С. 474-485, 613-614, То же // Златоструй Древняя Русь X—XIII веков. — М., 1990.— С. 291-296; То же // Сказания о чудесах.— М., 1990.—С. 88-92 и 512 (Библиотека русской фантастики: В 20 т.).
[ред.] Література
Мочульский В. Происхождение “Физиолога” и его начальные судьбы в литературах Востока и Запада.—Варшава, 1889; Гудзий Н. К. Естественнонаучные сочинения // История русской литературы.—М.; Л., 1941.— Т 1 — С. 195-199, Белоброва О. А. Физиолог // Словарь книжников — Вып 1 — С 461-462.

