Сівозмінна система

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Сівозмінна система, сівозміна (С.), інтенсивна система хліборобства, наук. обґрунтоване чергування с.-г. культур яа тій самій зем. площі протягом кількох pp. (т. зв. ротація) за заздалегідь визначеним планом; воно супроводжується відповідною системою обробки ґрунту та угноєння. Завдання С. с. — систематичне піднесення врожайности, забезпечення найбільшого виходу продукції з одиниці площі при найменших затратах праці і коштів.

С. с. відома в Європі з 17 в., у 19 в. вона стала панівною в Зах. і Сер. Європі. На укр. землях до 1914 С. с. була лишена Зах. Україні (одночасно з поширенням кормових, картоплі і цукрового буряка); на Правобережжі почався перехід від трипілля до С. с. Тепер С. с. запроваджена на всіх укр. землях. Залежно від природних (ґрунтових, кліматичних тошо) та екон. умов впроваджують одну або кілька С. За призначенням С. поділяють на польові і спеціяльяі (прифермські, баштанні, ґрунтозахисні та ін.). На Україні переважають 7 — 9-пільні С. Польові С. належать тут до просапних: у Степу вони в основному зерново-паропросапні та зерново-просапні, насичені зерновими культурами і займають 84%, кормові 12%, ґрунтозахисні — 2.3%, від площі земель, на яких впроваджено С.; у Лісостепу вони в основному зерно-буряколі і займають 85 5%, кормові — 7.5%. ґрунтозахисні — 3,2%, лукопасовищні — 1.2%, городинні — 1,1%, ін. спеціяльні — 1,5%; у ліс. смузі найчастіше зерно-картоплані, зерно-льонарські з посівом жита, картоплі і люціну, які займають 85,5%. кормові — 5,9%, лукопасовищні — 1,8%, ґрунтозахисні — 1,5%, городинні — 0,8%, ін. спеціяльні — 1,5%, С. с. в Карпатах різноманітна; вона залежна від роду ґрунту, висоти, а також ступеня похилости схилів.




Економіка Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


[ред.] Література