Ріттер Павло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ріттер Павло (18721939), літературознавець і мовознавець-санскритолог й індоєвропеїст та перекладач, родом з Полтавщини. По закінченні Харківського Ун-ту (1894) Р. студіював у Берліні санскрит і порівняльне мовознавство; з 1897 викладач Харківського Ун-ту (з 1921 проф, з 1922 — очолював катедру мовознавства), спочатку італ. мови, а з 1899 санскриту, один із засновників Всеукр. Наук. Асоціяції Сходознавства (ВУНАС), автор низки ст. про індійську літературу в енциклопедії братів Ґранат. Р. належить багато перекладів з санскриту на рос. мову; на укр. віт переклав поему «Хмара-вістун» Калідаси (1928), гімни Ріґ-Веди, а з нової індійської літератури перекладав поезії і прозу Р. Таґора та ін. У 1938 заарештований, збожеволів, помер у тюрмі. Про Р. див. «Антологія літератур Сходу» (1961) та «Павло Григорович Ріттер. Збірник біографічних та бібліографічних матеріялів» (1966).


Персоналії Це незавершена стаття про персоналії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


[ред.] Література