Сікорський Владислав
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Владислав Сікорський (польск. Władysław Sikorski) (1881-1943) — поль. військ. і держ. діяч, перед першою світовою війною один з творців поль. парамілітарних організацій У Галичині, в укр.-поль. війні 1918-19 командир операційної групи, а потім дивізії (бої під Городком, Львовом і Чортковом), відзначився в поль.-сов. війні 1919 — 20, шеф ген. штабу 1921 — 22, прем'єр і мін. внутр. справ 1922-23, мін. військ. справ 1924-25, командувач львівської військ. округи 1925 — 28, з 1926 один з організаторів активної опозиції проти Ю. Пілсудського. Після поразки у вересні 1939 очолив екзильний поль. уряд, а згодом також начальний вождь і ген. інспектор поль. армії. Після вибуху нім.-сов. війни підписав договір про співпрацю з СРСР і домігся зформування на сов. території армії з поль. громадян, до складу якої входило чимало українців; пізніше вона воювала по боці зах. союзників (корпус ген. В. Андерса). Загинув в авіаційній катастрофі неподалік від Гібралтару.
[ред.] Література
| Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

