Ассирія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Асси́рія — стародавня семітська держава у північній Месопотамії у ІІ — І тисячолітті до н.е. Столицею Ассирії було місто Ашшур, пізніше у VII ст. до н.е — Дур-Шаррукін, Ніневія. Завдяки вигідному розташуванню та блискучій армії, була однією з найсильніших держав Стародавнього Сходу, що змагалась з Вавилонією;

Зміст

[ред.] Історія

Історію Ассирії поділяють на три історичні відрізки:

  • староассирійський XIX-XIV ст. до н.е
  • середньоассирійський 1375-1047 рр. до н.е
  • новоассирійський 883-609 рр. до н.е

У 18 ст. до н.е підкорялась Вавилонському царю Хаммурапі, у 16-15 ст. - царям Мітанні. У кінці 15 початку 14 ст. Ашшурубаліт I створив сильну державу і підкорив Вавилонію своєму впливові. Найбільшу територію мала у 7 ст. володіючи Межиріччям, Передньою Азією, Єгиптом (захоплений у 670). Під кінець VII ст. до н.е. завойована Мідією та Вавилонією і приєднана до Нововавилонської держави. Щоб взяти столицю — Ніневію, халдеї перегородили ріку Тигр і спустили во́ди на місто. Цар Сіншарішкун, щоб не датись у полон, підпалив свій палац й сам кинувся у вогонь (612).

[ред.] Військові досягнення

Ассирійці придумали метальні машини, які кидали кам’яні ядра чи горщики з палаючою смолою на обложені міста. Вони першими навчилися виробляти залізо та озброїли свою армію невідомою раніше залізною зброєю. До фортечних стін підкочували захищені щитами тарани на колесах. У ассирійській армії були загони кавалеристів, піхотинців, лучників, а також бойові колісниці. Воїни вирізнялися особливою жорстокістю серед народів Стародавнього Сходу: живцем здирали шкіру з полонених, настромлювали на палі.

[ред.] Мистецтво Ассирії

Статуї крилатого бика (шеду) з палацу Саргона II в Дур-Шаррукіні.

[ред.] Див. також

Commons
ВікіМедія має мультимедійні дані за темою:
  • Асирологія
  • Асирійське мистецтво
  • Ассирійські правителі
    • Ашшурнасірпал ІІ 883 — 859 рр. д.н.е.
    • Тіглатпаласар 745 — 727 рр. д.н.е.
    • Ашшурбаніпал 668 — 623 рр. д.н.е.
  • Асиролог

[ред.] Література

  • З.Косідовський. Коли Сонце було богом. - К.: Держлітвидав, 1963
  • Шалагінова О.І., Шалагінов Б.Б. Історія Стародавнього світу. - К.: Зодіак-ЕКО, 1994
  • Логвин Ю. Про діяння Гільгамеша / "Дерево пам’яті". Кн. укр. іст. оповід. - К.: Веселка, 1991