Слобідський полк
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Слобідський полк (Слобідський козачий полк) - адміністративно-територіальна та військова одиниця України.
Створений 1760 року.
Полковий центр — фортеця Святої Єлизавети, заснована 1754 (нині місто Кіровоград).
Полк зформований російським урядом на межі Нової Сербії і володінь Запоріжжя для приборкання запорожців.
Підпорядковувався російській адміністрації.
Полк мав деяку автономію (на зразок Слобідських полків).
1760 нараховував 6 536 особового складу (у тому числі 213 старшин і 6165 козаків).
Проіснував до 1764, перетворений на Єлисаветградський пікінерський полк.
[ред.] Література
| Полки Гетьманщини |
|
|
Балаклійський · Богуславський · Брацлавський · Білоцерківський · Зіньківський · Ізюмський · Ічнянський · Кальницький · Канівський · Корсунський · Кропивнянський · Лисянський · Лубенський · Миргородський · Могилівський · Новгородський · Ніжинський · Острогозький · Охтирський · Паволоцький · Переяславський · Полтавський · Прилуцький · Слобідський · Стародубський · Сумський · Черкаський · Харківський · Чернігівський · Чигиринський · |
|

