Шамрай Агапій
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Шамрай Агапій (1896-1952) - український літературознавець
Народився родом із с. Миропілля на Сумщині.
1921 року закінчив Харківський Ун-т і викладав укр. літературу в Харківському Ін-ті Нар. Освіти, був співр. Ін-ту літератури ім. Т.Шевченка, належав до видатніших представників нової школи в літературознавстві.
Праці з історії укр. літератури: «Укр. література. Стислий огляд» (1927 і 1928), 3-томова зб. «Харківські поети 30-40-их pp. XIX ст.» (1930) з власними розвідками про укр. романтизм.
Крім того, праці з теорії й методології літератури, розвідки про творчість І.Котляревського, Г.Квітки-Основ'яненка, Т.Шевченка, О.Стороженка, М.Коцюбинського, С.Васильченка та ін.; з зах.-евр. літератур ст. про В.Шекспіра, В.Гюґо, Е.-Т.-А.Гофмана та ін.
1933-1944 - був на засланні й очолював катедри зах.-евр. літератур у пед. ін-тах Іжевська, Фергани, Пєрмі
Після повернення з заслання - в Київському ун-ті (з 1944 р.).
Посмертне видання - «Вибрані статті і дослідження» (1963).
| Це незавершена стаття з літератури. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

