Угризми

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Угризми, етранжизми, запозичені з угор. мови, що належить до фіно-угор. галузі урало-алтайських мов. Угорці з'явилися на сх.-слов. землях між 884 — 898, але з того часу У. в укр. мові не збереглися; коли ж угорці поселилися на теперішній своїй території (896) і згодом (правдоподібно віїв.) захопили укр. землі на півд. від Карпат, впродовж наступних вв., гол. в 16 в., чимало У. потрапило до мови закарп. українців. Окремі У. поширилися на деякі ін., гол. зах., діалекти укр. мови, а також і (нечисленні) в літ. мову, напр., ґазда (закарп. з 13 в.); барда (теж бартка, балта) (сокира) (13 — 14 в.), леґінь, ґанч (поширене також ґанджа), чижми (чоботи), пугар (16 в.); львівське батяр (18 в., з угор. betyár). Деякі з них могли бути запозичені літ. мовою недавно і незалежно від закарп. діалектів, напр., гусар (закарп. з 15 в.), чардаги, паприка, гайдук (19 в.), ґуляш. Величезна більшість У., однак, не вийшла за межі закарп., гол. півд.-зах., діалектів, напр., марга (майно, худоба), арсаґ (держава і держ. шлях), варош (місто), катуна (вояк), битюх (хвороба), шуга (ніколи) (не пізніше 13 в.); баршун (оксамит, 14 в.); келчих (харч, кошти, 15 в.); папучі (капці), ґарадичі (східці) (16 в.); прийш (виноробний прес, 17 в.); ґалиба (безладдя, скандал, 18 в.); крумплі (картопля, 19 в.); тепер вони поступово заникають у цих діалектах.


Література: Lizanec P. Magyar-ukrán nyelvi kapcsolatok, частина І, 1970; Лизанець П. Атлас лексичних мадяризмів та їх відповідників в українських говорах Закарпатської області УРСР; частина II ( = Венгерские заимствования в украинских говорах Закарпатья). Будапешт 1976; частина III, Ужгород 1976; Мокань А. Лексические унгаризмы в мараморошских украинских говорах Закарпатской области в кн. Вопросы финно-угорской филологии, выпуск 3, стор. 100 — 124. ІІ. 1977.




Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


[ред.] Література