Стадникова Софія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Стадникова Софія (1888 — 1959), акторка і співачка (сопрано), нар. у Тернополі (Галичина); дочка Андрія і Елеонори Стечинських, дружина Йосипа С. і мати Стефанії. Вокальну освіту здобула у Флям-ПоМінського у Львові і О. Муравйової у Києві. У 1901 — 13 в театрі тва «Руська Бесіда» у Львові, 1915 — 18 у театрі М. Садовського в Києві, пізніше у різних трупах, очолюваних Йосипом С. 1939 — 41 — у держ. Театрі ім. Л. Українки у Львові, 1941 — 44 у Львівському Оперному Театрі, згодом у театрах Дрогобича і Львова; 1946 залишила сцену. С. виступала у ролях героїнь: Маруся Богуславка (однойменна драма М. Старицького), Анна («Украдене щастя» І. Франка), Харитина, Соня («Наймичка», «Хазяїн» І. Карпенка-Карого), Поля, Наташа («Міщани», «На дні» М. Ґорького), Ріта («Чорна пантера...» В. Винниченка), Мавка («Лісова пісня» Л. Українки) та ін. З успіхом грала в комедіях: Мірандоліна (однойменна комедія К. Ґольдоні), Сільвета («Романтичні» Е. Ростана), Аделіна («Шалапут» К. Ілінського) й ін. У 1940их pp. перейшла на характерні ролі: Марія Тарасівна («Платон Кречет» О. Корнійчука), Пошльопкіна («Ревізор» М. Гоголя). С. співала заголовні партії в операх М. Аркаса («Катерина»), Д. Січинського («Роксоляна»), С. Монюшка («Галька»), виконувала ролі Наталки («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Одарки («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Маргарити у «Фаусті» Ш. Ґуно; відома також як концертова співачка.
| Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

