Радіовуглецеве датування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

радіовуглецеве датування, метод датування органічних речовин (наприклад, кісток чи деревини), використовується в археології. Рослини поглинають вуглекислий газ (двоокис вуглецю) з повітря й зберігають його у своїх тканинах, деякі містять радіоактивний ізотоп вуглецю C-14. Так як період його напіврозпаду відомий (5730 років), відповідно, час з моменту загибелі рослини можна встановити в лабораторії. Тварини накопичують C-14 в організмі, поїдаючи рослини, таким чином і останки тварин можна датувати тим же методом. Після проходження 120 тис. років залишається так мало C-14, що виміри стають неможливими.

[ред.] Див. також