Староста
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Староста: 1) У Київ. Русі представник нижчої адміністрації (звич. доглядав за певними ділянками в господарстві кн.); 2) у В. Князівстві Лит. і Польщі — дєрж. урядовець, що був на чолі повіту (городовий С.); з кін. 16 в. його значення у зв'язку із зростанням влади шляхти значно зменшилося; на Гал. Русі і на Поділлі існували т. зв. ген. С. для всієї провінції; 3) негородовий С. у Речі Посполитій — державця (звич. доживотний) коронйих маетностей, що їх король надавав маґнатам і шляхті за заслуги перед державою; 4) С. сіль. — d Рос. Імперії гол. найнижчої адміністративної одиниці — сіль. громади, обираний на 3 роки сіль. сходом; 5) у Галичині й на Буковині за австр. влади — начальних пов.; 6) у Гетьманській державі (1918) діяли губерніальні (і пов.) С.; 7) у Польщі 1919 — 39 — начальник держ. адміністрації і представник держави у пов.; 8) на Закарпатті 1919 — 39 — гол. сіль. громади або посадник м. С. називалися також виборні або призначені особи для ведення справ будь-якої громади (напр., церк. С.), артілі чи ін. гром. колективу.
| Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

