Антей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

АНТЕЙ (гр. Antaios) — син Посейдона й Геї, велетень, найвродливіший і наймогутніший поміж гігантами. Був нездоланний, доки торкався матері-Землі, від якої черпав нові сили. Жив у Лівії, змушував мандрівників боротися з ним. А. здолав Геракл: відірвав від Землі і задушив. Цю сцену було зображено на фронтоні храму Геракла у Фівах.

Образ А. є символом наснаги й сили, що їх дає людині зв’язок з рідною землею, з рідним народом.


[ред.] Література