Тарновський Василь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Тарновський Василь (старший; 1810 — 66), етнограф і гром. діяч, родом з Качанівки на Чернігівщині. Закінчив Ніжинський Ліцей кн. Безбородька й Моск. Ун-т. Друг М. Гоголя, Т. Шевченка, М. Костомарова й П. Куліша, був близький до Кирило-Методіївського братства. Вивчав сучасний і минулий стан та побут укр. селянства; автор ст. «Юридический быт Малороссии» («Юридические Записки», 1842, ч. 2), «О делимости семейств в Малороссии» («Труды Комиссии для описання губерний Киевского учебного округа», 1853). Переконаний противник кріпацтва, Т. брав активну участь у підготові сел. реформи; 1858 — 59 депутат від уряду в Чернігівському Губ. Комітеті «для устройства и улучшения быта помещичьих крестьян», 1860 — чл.-експерт редакційних комісій у Петербурзі, які готували проект реформи. Діставши в спадщину великі маєтки дядька Григорія на Чернігівщині, став меценатом укр. культури, допоміг видати «Записки о Южной Руси» і «Чорну Раду» П. Куліша.


 А. Горонович. Портрет В. В. Тарновського (молодшого). 1860-ті роки
Збільшити
А. Горонович. Портрет В. В. Тарновського (молодшого). 1860-ті роки


Тарновський Василь (молодший; 1837 — 99), син Василя Т. (старшого), гром. і культ. діяч, аматор укр. старовини, родом з Качанівки на Чернігівщині; закінчив Київ. Ун-т; маршал Ніженського пов. (1875-87). Глибоко шанував Шевченка й допомагав йому, був щедрим меценатом укр. культ. починів, зокрема допомагав «КСт.» у 1890-их pp., Київ. Іст. Музеєві, дбав про упорядкування могили Шевченка в Каневі тощо. Зібрав велику колекцію коз.гетьманської музейної й архівної старовини і створив унікальну зб. Шевченкіянй. Видав альбом з фотографіями Шевченкових офортів і каталог своїх музейних колекцій, а також альбом гетьманів («Исторические деятели Юго-Западной России». В. Антоновича й В. Беца). Фундатор Музею Укр. старожитностей, який він записав 1897 Чернігівському Земству. В маєтку Т. Качанівці збиралися визначні діячі укр. культури (Костомаров, Куліш, Марко Вовчок, О. Лазаревський, В. Горленко та ін.), а також Ілля Рєпін, М. Ґе та ін., у колі яких Т. мав дружнє прізвисько «Гетьман».


[ред.] Література


Персоналії Це незавершена стаття про персоналії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.