Сандгі
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сандгі, назва взята з індійської граматики ('сполучення'), для явищ асиміляції (уподібнення) приголосних щодо їх дзвінкости-глухости на межі морфем (внутр. С.: с-хопити // з-гадати, бородбба // сватати; пишеться боротьба) та слів у реченні (зовн. С.: ліз був 'ліс б.') як однієї з-познак морфемного і слівного членування мовотексту. В укр. мові глухі приголосні стають дзвінкими перед наступними дзвінкими (крім в, й, м, н, л, р), а дзвінкі не глухнуть перед глухими — роз-пестити, хліб сухий (крім півд.зах. говірок, де: рос-пестити, хліп сухий; а в зах.-карп. говірках стають дзвінкими тут на півд.-поль. і словацький лад глухі також перед голосними і перед в, й, м, н, л, р: були-зме, брад рідний 'брат р.'). Звідси частотність комбінаторних фонемних варіянтів на межі морфем і слів в укр. мові порівняно з поль. чи рос. менша, а цільність (компактність) морфем і слів більша.
| Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

