Свинуха тонка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Свинуха тонка | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
|
Свинуха тонка (Paxillus involutus (Batsch ex Fr.) Fr.) Місцева назва - корбан бурий, свиняк. З родини пяксилових - Рахіllасеае.
Шапка 5-10(15-20) см у діаметрі, щільном'ясиста, увігнуторозпростерта, гладенька, згодом часто жилкувата, клейка, рудувато-коричнева, оливково-руда, часто м'ясо-червоно-бура-коричнева, до краю світліша. Край спочатку закручений, потім опущений, бежевий, жовтуватий. Пластинки тонкі, густі, вузькі, легко відділяються від м'якуша шапки, лимонножовті, пізніше жовтувато- або іржаво-коричневі, з анастомозами біля ніжки, від дотику буріють. Спорова маса коричнева. Спори вохряно-жовті, 8-10 Х 4-6 мкм. Ніжка 2-3 Х 1,5-3 см, іноді майже відсутня, щільна, кольору шапки або світліша. М'якуш шапки жовтий або червонувата-жовтий, у ніжці - вгорі жовтуватий, внизу коричневий, при розрізуванні на повітрі темніє, з запахом гнилої деревини.
Зустрічається по всій Україні. Росте в листяних, хвойних і мішаних лісах, у садах, лісосмугах, часто групами, у червні - жовтні. Умовно їстівний гриб низької якості.
Використовують свіжим і заготовляють про запас - засолюють лише після 10-15 хвилинного відварювання (відвар вилити!). Вживання в їжу свіжих грибів без попереднього відварювання призводить до отруєння, часто тяжкого. Природа отрути, властивої грибу, не з'ясована. Заготовляють на Поліссі.
[ред.] Джерела
- Єлін Ю.Я., Зерова М.Я., Лушпа В.І., Шаброва С.І. Дари лісів. – К.: «Урожай», 1979
- Зерова М. Я., Єлін Ю.Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні.- К.: Урожай, 1979

