Німецька мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Німецька мова
Поширена в: Австрія, Бельгія, Італія, Ліхтенштейн, Люксембург, Німеччина, Швейцарія, інші країни.
Регіон: Цетральна та Західна Європа
Кількість мовців: (перша мова) 120 млн.
(друга мова) 22 млн.
Місце: 12
Класифікація: Індо-Європейська
 Германська
  Західно-германська
   Верхнімецька мова
    Німецька мова
Офіційний статус
Державна: Австрія, Бельгія, Італія, Ліхтенштейн, Люксембург, Німеччина, Швейцарія, Європейський союз
Офіційна: (на регіональному рівні) Данія, Італія, Польща.
Регулює: -
Коди мови
ISO 639-1 de
ISO 639-2 ger (B) / deu (T)
SIL GER


Німецька мова (Deutsch, англ. German, франц. Allemand) належить до германської групи мов, індоєвропейської сім’ї мов, є державною мовою в Федеративній Республіці Німеччині, Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейні та Люксембурзі.

Спорідненими мовами є нідерландська (або голландська), данська, шведська, норвезька, англійська.

Німецька мова, поряд з англійською, іспанською, італійською та французькою, є однією з найвідоміших та найпопулярніших європейських мов у наш час, якою написана друга за величиною після англійської кількість наукових праць, художніх творів та публіцистичних текстів. У другій половині ХІХ ст. — на початку ХХ ст. німецька мова була чи не найпопулярнішою мовою вчених.