Вахнянин Анатоль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Вахня́нин Анато́ль (Наталь) (19 вересня 1841 - 11 лютого 1908) - український громадсько-політичний діяч, композитор, педагог і журналіст

Народився в с. Сіняві недалеко Перемишля.

3 1852 р. навчався у Перемишльській гімназії.

1859-1863 - вивчав теологію у Львівській духовній семінарії, займався літературною і музичною діяльністю.

1865 - організував перший Шевченківський концерт на західноукраїнських землях.

Деякий час викладав українську мову в гімназії у Перемишлі, згодом переїхав до Відня. Навчаючись на філософському факультеті Віденського університету, 1867 року організував студентське товариство "Січ" і став його першим головою.

Після завершення університетських студій (1868) повернувся до Львова і продовжив педагогічну діяльність у Академічній гімназії.

Співорганізатор і перший голова товариства "Просвіта" (8 грудня 1868 - 1869).

Тісно співпрацював з комісією по підготовці українських підручників для народних і середніх шкіл.

1867-1870 - редактор "Правди", "Письма з Просвіти" (1878-1879), співредактор "Діла", організатор і керівник музично-хорових товариств "Торбан" (1870) і "Боян" (1891).

24 жовтня 1885 разом з Ю.Романчуком організував народовську політичну організацію "Народна Рада", яка продовжила ідеї Головної Руської Ради.

1890 - разом з іншими лідерами народовців став ініціатором політики "нової ери", яка мала б сприяти унормуванню українсько-польських відносин в Галичині.

1894-1900 - депутат Віденського парламенту.

1903 року заснував Вищий музичний інститут ім. М.Лисенка у Львові (пізніше - Львівська консерваторія) та став його першим директором.

Був засновником і керівником Союзу співацьких і музичних товариств.

Автор опери "Купало" (1870-1892, поставлена 1929 року в Харкові), музики до драми Т.Шевченка "Назар Стодоля", хорів, пісень, а також літературних творів - "Три тополі", "Оповідання і гуморески" (1902), "Споминів з життя" (1908), шкільних підручників.

[ред.] Література

Батенко Т. Анатоль Вахнянин: біля джерел національного відродження” (Львів, 1998).