Символіка української демонології
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Символіка української демонології - символіка, пов'язана з образами чортів, відьом, домовиків, русалок, мавок, песиголовців, упирів та інших.
Зміст |
[ред.] Загальне поняття демонології
Демонологія - це сукупність міфічних уявлень народу, яка спирається на віру в злих духів (демонів).
[ред.] Витоки української демонології
У час прийняття християнства український народ мав розвинену демонологію. Однак з часом саме під впливом християнства змінився погляд на демонологію: надприродну силу воно остаточно обернуло в силу злу, нечисту.
Етнографи вважають, що переважна більшість образів української демонології має дохристиянське походження. Вірування народу в злих духів пов'язувалися з їх уявленнями про навколишній світ. До найпоширеніших в українській демонології образів належать відьми, русалки, мавки, домовики, упирі, вовкулаки, змії, песиголовці і т.д. Частина з них є генетичним продовженням та своєрідною трансформацією образу чорта, який, згідно народних вірувань, виник раніше, ніж із хаосу утворився світ.
[ред.] Українські демонологічні образи
- Баба
- Блуд
- Вихор
- Відьма
- Відьмак
- Вій
- Вовкулака(Вовкун)
- Водяник
- Гук(Зрадник, Біда)
- Домовик
- Злидні
- Лісовик
- Лісовиці
- Мавки
- Майки
- Мамун
- Морок
- Нічниця
- Нявки
- Одмінник
- Песиголовці
- Повітруля
- Польовик
- Русалки
- Скарбник
- Упир
- Чорт(Дідько, Він, Той, Осинавець, Пек му, Щезник, Бiс, Диявол, Люципер, Сатана, Сатанаiл, Лихий, Злий, Нечистий, Куций, Рябий, Лукавий, Ірод, Змiй, Дябел, Чорний, Проклятий, Курний, Той що за спиною)
- Чугайстер
- Шубін (Дух шахт)
- Щезник
- Юдник
- Язі
[ред.] Демонологія у літературних творах
Створені українським народом демонічні образи яскраві, химерні, а втім реальні, так як може бути реальним живопис талановитого колориста, котрий відходить від суворості ліній та витриманості перспективи, натомість відтворює своїм пензлем імпресію образа у вишуканому поєднанні фарб, не могли не відбитися у народних казках та піснях, повсякденному спілкуванні, а також творах українських авторів як класичних, так і сучасних. Тижневик «Дзеркало Тижня» пропонує зацікавленому читачеві невеличкий огляд зв’язку української демонології та літературної спадщини у статті Курка ряба: монополія літературного монстра. Автор статті приходить до висновку щодо живучості цих образів у народній свідомості:
- Коли б ми справді забули українську демонологію, як самі думаємо, то навряд чи були б такими, як є: з язичницькими забобонами, улюбленими етнічними приказками та яскравою символікою у побуті. То чому б нам усе не згадати й не подивуватися із сили власної фантазії?
[ред.] Джерела
- Словник символів, Потапенко О.І., Дмитренко М.К., Потапенко Г.І. та ін., 1997.
- Митрополит Іларіон. Дохристиянські вірування українського народу. - С.122-123
- Карпатський блуд
- Програми фольклорних курсів Ун. І. Франка
- Перепуття, Класифікація української демонології
- Українські епічні прозові наративи
- Казки народів світу
- Весела Абетка, казки
- Наталя Тучинська, Нарис української демонології

