Рудницький Михайло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Рудницький Михайло (1889-1975), літ. критик, літературознавець і письм., нар. у Підгайцях (Галичина), брат Мілени, Антона й Івана (Кедрина) Р. (див.). У 1915-18 перебував у Києві, у 1919-22 вивчав зах.-евр. літературу в Парижі й Лондоні. У Львові в 1922-25 був проф. таємного Укр. Ун-ту і до 1939 співред. газ. «Діло» і ж. «Назустріч» (з 1934). У 1939 — 41 цроф. чужоземних літератур, з 1948 — укр. літератури у Львівському Ун-ті. Автор літ.-критичних праць «Між ідеєю і формою» (1932), та «Від Мирного до Хвильового» (1936), зб. поезій у прозі «Очі та уста» (1932), зб. оп. «Нагоди і пригоди» (1929) і «Змарнований сюжет» (1961), спогадів-новель з літ. та театрального життя «Творчі будні Івана Франка» (1956), «Письменники зблизька» (I-III, 1958-64): «У наймах у Мельпомени» (1963), «Ненаписані новели» (1966), «Непередбачені зустрічі» (1969) і (разом з В. Беляєвим) зб. памфлетів проти «буржуазних націоналістів» п.н. «Під чужими прапорами» (,рос. мовою 1954, укр. 1956, та китайською 1957). Перекладач творів О. Бальзака, П. Меріме й ін. на укр. мову, як також В. Стефаника, М. Яцкова — на франц.


Персоналії Це незавершена стаття про персоналії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


[ред.] Література