Шульц Бруно
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Шульц Бруно (12 липня 1892 – 19 листопада 1942) - видатний польський та єврейський письменник та графік із Дрогобича, писав польською мовою.
Вся творчість Бруно Шульца може розглядатись як ремінісценція тих вражень та переживань, які він виніс із свого дитинства, що пройшло у патріархальній єврейській родині, у Дрогобичі - галицькому місті з його певним укладом життя, традиціями і ритуалами.
Зміст |
[ред.] Графіка
У своїх графіках внутрішньо він, можливо, найбільш близько стоїть до "Капрічос" Гойї. Сон розуму, вивільнена підсвідомість, розмиті рамки між уявою та реальністю - характерні ознаки , притаманні художній творчості Шульца, присутні й в роботах його сучасника Ст.І Віткевича та цілого ряду художників експресіоністичного напрямку — Егона Шіле, Альфреда Кубіна. Сам Віткаци бачить приналежність Шульца як графіка до демонологів. І справа тут не в демонічних персонажах, а в тому темному тлі, яке ховається на самому дні людської душі, і крізь яке, лише завдяки значним зусиллям волі і роботі самої душі, проростають інші, гуманістичні почуття. Найвідоміший цикл його рисунків — "Ідолопоклонна книга" — викликав у свій час різну реакцію — від визнання Шульца як талановитого художника до звинувачень у порнографії. Частина рисунків виконана олівцем, а частина важкою і рідковживаною технікою "cliche-verre" (продряпування на засвіченому фотопапері).
[ред.] Книги
Його літературні твори почали друкуватись завдяки письменниці Зоф'ї Налковській, яка стала його покровителькою у літературному світі Варшави. Він несподівано стає сенсацією сезону, з ним листуються такі значні постаті польської культури, як Ст. І. Віткевич, Юліан Тувім, Вітольд Ґомбровіч.
Шульц втікав у свою уяву, магічно володіючи даром при допомозі слова та олівця витворювати химерний світ. Він завжди був переконаний , що серед усіх цінностей земного життя, найбільшу вартість має духовний світ людини. Як зберегти напружене духовне життя, якому завжди стоять на перешкоді тривіальні життєві обставини і загрожує депресія та меланхолія? У його творах та листах відкривається лише частина того айсбергу, яким було напружене внутрішнє життя митця.
Найвідоміші літературні твори: "Цинамонові крамниці", "Санаторій під клепсидрою".
Повний переклад українською мовою цих творів Бруно Шульца виконав Андрій Шкраб'юк.
[ред.] Спадок митця
Більшість Шульцевих художніх робіт та рукописів втрачена, втрачене навіть місце, де був похований. Найбільша збірка рукописів, рисунків, графік та листів Бруно Шульца зберігається у Варшавському музеї Літератури ім. А.Міцкевича, декілька рисунків є у Львівській галереї мистецтв. Музей "Дрогобичина" має на збереженні кілька реставрованих фресок з вілли Ландау. У фондах відділу мистецтв Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника НАН України нещодавно була виявлена одна з графік Шульца, яка вважалась втраченою.
[ред.] Шульцґейт
"Покровитель" Шульца під час німецької окупації, Фелікса Ландау, «запропонував» Шульцу розписати кімнату для своїх малолітніх дочки й сина. Бруно прикрасив стіни дитячої казковими персонажами: принцесою, лицарем на коні, гномиками, каретою з візником... Цю роботу Бруно Шульц, учитель малювання та праці дрогобицької гімназії, виконав незадовго до каральної операції проти місцевих євреїв, у ході якої він і загинув.
Майже 60 років ці розписи залишалися легендою. І ось наприкінці першої декади лютого 2002 року в одному із приватних помешкань Дрогобича (Львівська область) німецькі кінодокументалісти на чолі з Беньяміном Гайслером знайшли «казкову кімнату» «вілли Ландау». А на початку 3-ї декади травня понад половину цих зображень було демонтовано і вивезено за межі України. Евакуацію «казкових героїв» здійснили представники єрусалимського Інституту Голокосту «Яд Вашем».
Чи «віддячили» представникам місцевого самоврядування, наразі невідомо. Чи дійсно міські власті пропонували свої послуги в посередництві та забезпечили гостей із Близького Сходу пакувальним матеріалом для знятих розписів, як стверджується в деяких джерелах? Незрозумілою в справі зникнення розписів залишається роль митних структур. Емісар «Яд Вашем» Марк Шрайберман раніше мав проблеми з українською митницею. Його вже затримували при спробі вивозу з України історико-культурних експонатів.
Представники «Яд Вашем» вважають свої дії цілком лояльними. Свою правоту Інститут Голокосту обгрунтовує наявністю дарчої розписки, отриманої від хазяїна квартири, у якій були знайдені розписи. Ізраїльтяни також стверджують, що всі процедури (проникнення в помешкання з розписами, їхнє зняття, запаковування й оформлення дарчої) проводилися із відома і в присутності представників дрогобицької міської влади.
Згідно з українським законодавством, розписи є власністю держави, навіть коли господарі є власниками приватизованої квартири. Умовами угоди між власниками квартири та Дрогобицьким міськвідділом культури, яку було укладено на настійну вимогу Львівської галереї мистецтв, господарі брали на себе зобов’язання до завершення реставрації відповідати за збереження розписів.
[ред.] Стислий життєпис
- 1892, 12 липня - народився у Дрогобичі. Був наймолодшим з дітей Якуба Шульца, який походив з Судової Вишні, власника крамниці з тканинами у Дрогобичі на пл.Ринок 10 і Гендель-Генрієтти з дому Кухмаркер, яка походила з родини дрогобицьких торгівців лісом і власників тартаку. В родині Шульців було ще двоє дітей - Ізидор та Ганя.
- 1910 Отримав атестат з найкращими оцінками і приміткою:"Рекомендувати до навчання в університеті". За порадою родини здає вступні іспити не на малярство, а на будівельний відділ Львівської Політехніки. У зв"язку з хворобою батька була ліквідована крамниця і родина переселилась у дім сестри Шульца Гані Гофманової по вул. Беднарській.
- 1915 Родинний будинок Шульца на пл.Ринок 10 був спалений росіянами під час воєнних дій у Дрогобичі.
- 23 червня - у віці 69 років помирає батько Шульца, Якуб.
- 1918 Приєднується до групи Kalleia, створеної молодими шанувальниками мистецтва з осередку єврейської інтелігенції Дрогобича. В цей час інтенсивно займається самоосвітою, багато читає і малює.
- 1920 Розпочинає працю над "Ідолопоклонною Книгою" (Xiega balwochwalcza).
- 1922, березень - бере участь у збірній виставці у варшавській Zachecie.
- Червень - участь у збірній виставці Тowarzystwa Przyjaciol Sztuk Pieknych (TPSP) у Львові.
- 1923 Виїжджає до Варшави. За посередництвом п. Кейлін, з якою познайомився у Кудові, виконує там ряд портретів на замовлення. Кілька його робіт показано на "Виставці праць єврейських художників" у Вільні.
- 1928, літо - в Трускавці експонується виставка рисунків, графік та олійних робіт Шульца. Його звинувачують у порнографії і вимагають закриття виставки.
- 1930, травень - виставляє свої роботи в одному із залів Львівського Салону, також виставляється у Кракові на виставці єврейських художників. В час вакацій у Закопаному знайомиться з Деборою Вогель - єврейсько-польською письменницею, перекладачкою, істориком мистецтва.
- 1931 В краківським ТPSP показ праць Шульца, Ганни Кжетускей, Станіслава Подгурского.
- 1933, грудень - деб'ютує у Wiadomosciach Literackich оповіданням "Птахи", в той самий час видавництво "Roj" публікує "Цинамонові крамниці".
- 1934 В пресі друкуються його оповідання "Друга осінь", "Липнева ніч","Геніальна епоха".
- 1935 Публікація у часописах оповідань : "Книга", "Додо", Едзьо", "Санаторій під Клепсидрою" та ін.
- 1937 У видавництві "Roj" виходить "Санаторій під Клепсидрами".
- 1938, листопад - отримує Золотий Лавр Польської Академії Літератури.
- 1939 Остання публікація за життя Шульца - стаття " Зоф'я Налковська на тлі своєї нової повісті" (Skamander", №108-110). В анкеті Wiadomosci Literackich - "В майстернях польських письменників і вчених" Шульц пише про підготовану ним нову книжку , що складалась з 4 довгих оповідань.
- 11 вересня німецькі війська зайняли Дрогобич. Перші страти євреїв.
- 17 вересня війська Червоної Армії ввійшли до Польщі.
- 24 вересня німці залишають Дрогобич, його займають радянські війська. Шульц продовжує працювати вчителем у школі.
- 1940, вересень - на замовлення влади Шульц малює олійну картину "Визволення Західної України" . Малює в жовто-синіх кольорах, за що був арештований і пройшов допит в НКВС як український націоналіст.
- 1941, 22 червня - напад Німеччини на СРСР.
- 1 липня німецькі війська повертаються до Дрогобича. Школи закриваються, Шульц втрачає роботу. Початок німецьких репресій проти євреїв. Шульц потрапляє під опіку Фелікса Ландау, який залучає його до малярських робіт — виконує стінопис у дитячій кімнаті на віллі, де мешкав Ландау і в казино гестапо.
- 27 листопада страчено багато євреїв у Бориславі, серед них Анна Плоцкер та її наречений, що стає страшним ударом для Шульца.
- Переселення євреїв до гетто, Шульц з родиною переселені до одноповерхового бараку по вул. Столярській 18.
- 1942 Шульц хоче переховати свої рукописи та рисунки, для цього формує їх у кілька тек і передає особам поза гетто. Хворий, виснажений, голодний, знаходиться у глибокій депресії.
- Друзі з Варшави допомогли йому виробити фальшиві арійські документи і готується його втеча з Дрогобича.
- 19 листопада - забезпечений фальшивими документами та грошима, намірюються втікати з Дрогобича. По дорозі до Judenratu, куди йшов по хліб, потрапляє під "дику акцію" місцевого гестапо проти євреїв. Гине на вулиці від кулі Карла Гютлера - гестапівця, противника Ландау.
[ред.] Джерела інформації
- Інформація, викладена в цій статті, та зображення запозичені з сайту присвяченого 110-річчю від народження Бруно Шульца
- Переклади українською творів Бруно Шульца, Ґеорґа Гадамера, Мартіна Хайдеґґера, та ін.
- Світлана МАТВІЄНКО «СВЯТИЙ БРУНО, БЕЗСМЕРТНИЙ… (ТА САМА РОЗМОВА)»
- Польський сайт, містить багато корисної інформації та графіки
| Ця стаття належить до вибраних статей за результатами голосування . |


