Ніжинський державний університет ім. М.Гоголя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Фото корпусу
Збільшити
Фото корпусу

Ніжинський державний університет ім. М.Гоголя

У 1805 р. у Ніжині було засновано Гімназію вищих наук князя Безбородька, яка поклала початок вищій освіті не тільки в місті, а й на Лівобережній Україні. Вона була збудована протягом 1808-1817 рр. за проектом архітектора Л. Руска на кошти князя О. А. Безбородька та його брата графа І. А. Безбородька, а також онука останнього О. Г. Кушельова-Безбородька. З часу її відкриття (1820 р.) тут надавали широку гуманітарну освіту дітям дворян та духовенства. Гімназія знаходилася у мальовничій зарічній низині на околиці міста в оточенні великого парку зі ставками й альтанками. Ізольованість від міста та замкнутий характер розташування зумовили маєтковий, дещо інтимний характер її композиції. Проте корпус справляє велике враження завдяки своїй монументальності. Два триповерхові крила з'єднуються двоповерховим центральним об'ємом з колонадою. Зверху колонади розміщується суцільний балкон. Фланкуючі торці виступають непомітно, а тому будівля сприймається як єдиний масив. Як за своєю загальною композицією, так і за характером деталей це зразок класичної архітектури.

Збільшити

У 70-х роках XIX ст. над колонадою був надбудований аттиковий поверх, який з'єднав обидва триповерхові крила. Але це майже не змінило загального вигляду будівлі. Ніжин стояв у витоків розвитку театрального мистецтва в Україні. Саме в Гімназії вищих наук князя Безбородька вперше серед вузів Лівобережної України зародився аматорський театр, який існував з кінця 1835р. до 1828 р. На його сцені грали М. Гоголь, М. Прокопович, Н. Кукольник та інші студенти – майбутні визначні діячі культури. Протягом XIX ст. у Ніжині виступали відомі актори й музиканти: Г.М. Федотова, М.Г. Савіна, Ф.Г. Стравінський (випускник Ніжинського юридичного ліцею 1869 р.), П.М. Орленєв, Медея і Микола Фігнери. У 1876 р. на сцену ніжинського театру вийшла ніжна і незабутня Марія Адасовська (згодом – всесвітньо відома М.К. Заньковецька, перша народна артистка України), яка полонила глядачів своїм надзвичайно широким талантом. М.К. Заньковецька до кінця свого життя не поривала зв’язків з Ніжином, де вона мешкала постійно протягом 1902-1924 рр. та з перервами, повертаючись після гастролей, - до 1932 р. У місті вона мала свій будинок, який зберігся до нашого часу. Дні відпочинку дуже часто перетворювалися тут на дні праці. Приїжджали до Ніжина відомі театральні трупи М. Кропивницького, М. Садовського, П. Саксаганського, і М. Заньковецька виступала разом з ними у виставах. Ніжинці шанують пам'ять М. Гоголя, про що свідчить меморіальна дошка над входом до будинку Гімназії вищих наук (нині — Ніжинського педагогічного університету ім. М. В. Гоголя), встановлена у 1909 р., його погруддя на території університету, Гоголівська аудиторія, меморіальний музей, іменна стипендія, вулиця та площа його імені в місті. Глибоко вивчається літературна спадщина письменника: в університеті створено Гоголівський науковий центр — єдиний у світі; вже традиційно проводяться всеукраїнські й міжнародні Гоголівські конференції. Вченими педуніверситету підготовлені десятки монографій та збірників наукових праць про життя і творчість Великого Ніжинця Миколи Гоголя.

Збільшити

У Гімназії вищих наук від травня 1821 р. до червня 1828 р. навчався М. В. Гоголь. Тут він здобув освіту, вперше виступив на сцені гімназійного театру як актор і режисер-постановник вистав «Едіп в Афінах», «Урок дочкам», «Лукавін» та багатьох інших. Майстерно зіграв роль Простакової у виставі «Недоросль». Учасник цього спектаклю К. Базилі, пізніше відомий публіцист і дипломат, згадував: «... Я бачив цю п'єсу і в Москві, і в Петербурзі, але завжди вважав, що жодній актрисі не вдавалася так добре роль Простакової, як її зіграв шістнадцятилітній Гоголь». «Думаю, що Гоголь затьмарив би й знаменитих коміків-артистів, якби вступив на сцену», — стверджував товариш М. Гоголя Т. Пащенко. У гімназії М. Гоголь поринув у світ давньої української історії, народних звичаїв та усної народної творчості, з якими знайомився не тільки з друкованих джерел, а й на ніжинських базарах, у передмісті Магерки, де було у нього багато знайомих. Пізніше ніжинські типи, окремі сценки увійшли до безсмертних творів письменника. У Ніжині М. Гоголь написав свої перші літературні твори, публікуючи деякі з них у рукописних журналах та альманахах. Тут народилися його вірші «Италия», «Новоселье», «Непогода», «Две рыбки», «Битва при Калке», поема «Ганц Кюхельгартен», сатири «Насмешнику некстати», «Нечто о Нежине, или Дуракам закон не писан», драматичні твори. У гімназії формувався і набирав сили геній майбутнього великого письменника.

Збільшити

Ніжинська вища школа 1820-1875 рр. пов'язана з іменами відомих вчених, які працювали тут: історика і мовознавця І. С. Орлая, філософа X. А. Екеблада, математика К. Г. Купфера, ботаніка А. А. Андржійовського, юриста М. X. Бунге, філолога П. С. Морачевського, історика І. В. Лашнюкова, філолога М. А. Тулова, першого біографа Т. Г. Шевченка М. К. Чалого, відомого українського художника К. Павлова та інші, а також її випускників — письменників Миколи Гоголя, Нестора Кукольника, Євгена Гребінки, Олександра Афанасьєва-Чужбинського, францішека Богушевича, Миколи Гербеля, художників, майбутніх академіків Аполлона Мокрицького і Андрія Гороновича, художника і письменника, який вперше проілюстрував «Кобзар» Т. Шевченка Якова де Бальмена, дипломата Костянтина Базилі, академіка Петра Редькіна, вчених в галузі мостобудування і залізничної справи Петра Собка і Дмитра Журавського. У статусі гімназії навчальний заклад проіснував до 1832 р. Пізніше, у зв'язку зі «Справою про вільнодумство» були звільнені прогресивно налаштовані професори, а гімназія перетворена на ліцей, спочатку фізико-математичний, а з 1840 р. — юридичний. У 1875 р. замість юридичного ліцею був відкритий Історико-філологічний інститут князя Безбородька, який став не тільки освітнім, а й науковим осередком. Тут були сформовані відомі не лише в Україні та Росії, а й в Європі філологічна та історична школи. Праці академіків та членів-кореспондентів Академії наук професорів-філологів М. О. Лавровського, П. В. Нікітіна, А. С. Будиловича, Р. Ф. Брандта, Г. А. Ільїнського, І. І. Іванова, В. В. Качановського, М. Н. Сперанського, В. І. Рєзанова, істориків М. Я. Аристова, М. М. Бережкова, П. І. Люперсольського, В. Г. Ляскоронського, В. К. Піскорського, І. Г. Турцевича, М. Н. Петровського та інших були широко відомі в Європі.


Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі.
Ви можете допомогти проекту, зробивши це!