Процедура (програмування)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
Процедура (в програмуванні) — поняття, яке використовується в більшості мов програмування високого рівня, і відповідає значенню підпрограма.
[ред.] Використання процедур
Використання кожної процедури пов'язане з її описанням та викликом. Описання процедури складається, як правило із заголовка процедури, та тіла процедури. Заголовок містить ідентифікатор процедури, та сукупність формальних параметрів, і, можливо, деякі їхні характеристики. Тіло процедури складається з деякої послідовності операторів. Виклик процедури відбувається із відповідних точок програми вказанням ідентифікатора процедури, її фактичних параметрів, і, можливо, входу в її тіло.
[ред.] Типи процедур
[ред.] Процедури та функції
Розрізняють два способи використання процедур в програмах: в якості процедур-операторів, виклик яких представляє завершену одиницю дій мови програмування, та процедур-функцій, виклик яких здійснюється через відповідні вказівники функцій, які використовуються лише в якості складових елементів виразів мови програмування. Завжди, при виклику процедури, формальні параметри в тілі цієї процедури замінюються на фактичні (передача параметрів за посиланням), або їхніми значеннями (передача параметрів по значенню) і виконується перетворене таким чином тіло процедури.
[ред.] Відкриті та замкнені процедури
Відповідно до способу зв'язування з основною програмою процедури ділять на відкриті та замкнені.
Відкриті процедури складаються з малої кількості команд, їх вставляють в тіло програми кожен раз, коли зустрічається їхній виклик.
Замкнені процедури розміщуються окремо від основної програми, при кожному виклику замкненої процедури, організовується відповідна передача управління та повертання в точку виклику. Як правило, стандартні процедури замкнені.
Особливий випадок представляє рекурсивна процедура та процедура без параметрів, виклик якої містить лише її ідентифікатор.
[ред.] Джерела інформації
- Енциклопедія кібернетики, Холілов А. И., т. 2, с. 251.

