Марчук Іван Степанович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Іван Степанович Марчук - народився 12 травня 1936 року в селі Москалівка Лановецького району Тернопільської області, у родині відомого на всю округу ткача.
Після закінчення 7-річної школи навчався у Львівському училищі прикладного мистецтва ім. І.Труша на відділі декоративного розпису (1951-1956).
Після служби в армії продовжував навчання на відділі кераміки Львівського інституту прикладного мистецтва, який закінчив у 1965 році.
1965-1968 - працював у Київському науково-дослідному інституті надтвердих матеріалів, а згодом у Київському комбінаті монументально-декоративного мистецтва.
З 1984 року на творчій роботі.
Живе і працює в Києві.
До 1988 року творчість Івана Марчука не була визнана офіційно Спілкою художників, хоча він мав понад 15 експозицій у різних містах колишнього СРСР (перші виставки у 1979, 1980 роках у Москві). І лише 1988 року його прийняли у члени Спілки художників України.
Доробок художника складається приблизно з тисячі творів і близько 20 персональних виставок.
За останні роки з його мистецтвом ознайомилися глядачі Австралії, Канади, США.
7 березня 1997 р. йому було присуджено Національну премію України імені Т.Шевченка.

