Стебницький Петро
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Стебницький Петро (1862 — 1923) гром. і політ. діяч, письм. і публіцист, родом з Київщини. По закінченні фіз.-матем. фак. Київ. Ун-ту (1886) працював у Петербурзі на різних урядових посадах (гол. у Міністерстві Фінансів і у Торг.телеграфному Аґентстві), писав на екон, теми у «Вестнике Финансов», «Торгово - Промышленной Газете», «Русском Экономическом Обозрении». Незабаром С. став одним з керівних діячів укр. Громади в Петербурзі: організатор громади ТУП, секретар, згодом гол. Благодійного Товариства видання загальнокорисних і дешевих книг (співред. його вид., зокрема повного «Кобзаря» Т. Шевченка), брав участь у вид. у Петербурзі «Украинского Вестника» та «Рідної справи — Думських Вістей», укр. енциклопедії «Украинский народ в его прошлом и настоящем» (1914 — 15); співр. «КСт.», «Украинского Вестника», київ. «Ради», «ЛНВ», «Украинской Жизни» та ін. По березневій революції 1917 гол. Укр. Нац. Ради в Петербурзі, чл. ЦК УПСФ, комісар у справах України при Тимчасовому Уряді (між Другим і Третім універсалами). Після больш. перевороту переїхав до Києва, за гетьманату заступник гол. укр. мирової делеґації з Сов. Росією, сенатор адміністративного суду Дерне. Сенату, мін. освіти у кабінеті Ф. Лизогуба (з 19. 10. 1918, як кандидат Укр. Нац. Союзу). Залишився під сов. окупацією; з 1919 керівник постійної Комісії біографічного словника при ВУАН. Помер і похований у Києві (на Щекавиці).
Крім ст. (перев. на культ. й актуальні теми), окремо появилися: «Під стелями Думи» (1907), «Українська справа» (1917), «Поміж двох революцій» (1918), «Борис Грінченко» (1920); оп. «Марійка» і поезії; літ. псевд.: П. Смуток, А. Ірпенський, Малороссиянин, Малорос, П. Хмара, П. С.-Т., С-ий. У сучасних сов. довідниках С. промовчують.
Література: П. Я. Стебницький 1862 — 1923, вид. Слово. К. 1926.
| Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

