Ріґельман Микола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ріґельман Микола (1817 — 88), внук Олександра P., великий дідич на Чернігівщині, історик-публіцист і гром. діяч слов'янофільського напряму (гол. Київ. Слов'янського Благодійного Товариства), близький до Кирило-Методіївського Товариства. Був дир. нар. училищ Київ. губ. й чл. Київ. Археографічної Комісії; разом з І. Самчевським, редаґував «Літопис Самійла Величка», виданий названою Комісією (тт. I-IV, 1848-64). Автор низки праць публіцистичного характеру, присвячених слов'янським і слов'янофільським проблемам того часу, зокрема «Три поездки за границу» (1871), «О значений общения нашего со славянами .» (1874) тощо. Близько споріднений з Г. Ґалаґаном і В. Тарновським, приятель Костомарова й Куліша. Р. цікавився укр. питанням, розглядаючи його з позицій консервативного слов'янофільства. Маючи доступ до урядових архівів, склав Записку про свідчення Шевченка в процесі Кирило-Методіївців, опубліковану в «КСт.» 1902.


Персоналії Це незавершена стаття про персоналії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


[ред.] Література