Тихий Олексій Іванович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ти́хий Оле́кса (1927 - 1984) - Український патріот і правозахисник, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Автор ряду самвидавних праць. Був заарештований і ув'язнений. Помер у тюрмі.
Тихий Олексій, мовознавець і учитель родом з Донеччини, закінчив філос. фак. Моск. Ун-ту. За протест проти придушення угор. повстання 1956, засуджений Донецьким судом у 1957 на 7 pp. таборів і 5 pp. позбавлення гром. прав. Звільнений з мордовських таборів у 1964, не міг дістати роботи за фахом, працював вантажником, слюсарем, пожежником. У 1976 став чл. Укр. гром. групи сприяння виконанню Гельсінкських угод. Заарештований удруге в лютому 1977 і засуджений 30 червня на 10 pp. таборів і 5 pp. заслання. Автор самвидавних праць «Мова народу — народ», есеїв «Роздуми про укр. мову і культуру в Донецькій обл.» і «Думи про рідний Донецький край», що стали, побіч участи у Гельсінкській групі, причиною обвинувачення в «антисов. пропаґанді». Готував словник слів-покручів в укр. мові.
| Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

