Феофан Сповідник
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Феофан Сповідник (бл. 752 - 12 березня 817; за ін. дан. 818) - візантійський чернець, богослов і літописець.
Народився у Константинополі. Належав до вищої константинопольської знаті. Став ченцем Сігріанського монастиря. Прихильник іконопоклоніння. Помер на засланні на о. Самофракія. Канонізований церквою.
У ранньому віці він осиротів і Візантійський імператор Констянтин V Копронім (Constantine V Copronymus) (740-775) почав стежити за його освітою і вихованням в імперському дворі. Феофан став ченцем незабаром після одруження і розлучення аристократичної жінки. Він заснував монастир біля Кізікуса (Cyzicus). У 787 році приймав участь у Другому Нікейскому Соборі де захищав іконопоклоніння.
Між роками 810 і 814 Феофан, за запрошенням друга, відомого хроніста Георгія Сінкела (George Syncellus), написав його головну роботу, "Хронографію" (“Chronography”), серію анналів щодо Візантійський, Арабський, і Римський історії. Твір був продовженням роботи Георгія Сінкела. Твір "Хронографія" охоплює період з 284 до 813 і містить короткий щорічний опис подій та хронологічні таблиці, повні неточностей. Для написання своєї праці Феофан Сповідник використав деякі джерела, які не дійшли до нашого часу (зокрема так званий Великий хронограф). Хроніка періоду 769-813 - єдиний послідовний виклад історії Візантії та сусідніх країн. У творі Феофана Сповідника містяться цінні відомості про племена аварів, гунів і слов'ян (територію їх розселення, відносини з Візантійською імперією тощо). Особливо цінним (велика кількість фактичного матеріалу, незважаючи на деяку тенденційність у його поданні) є опис подій 8 - поч. 9 ст., зроблений за власними спостереженнями Феофана Сповідника. Твір перекладений на латинську мову Анастасієм Бібліотекарем для включення до історичної компіляції.
| Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

