Тимошенко Сергій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Тимошенко Сергій (5. 2. 1881 — 6. 7. 1950), архітект і суспільно-політ. діяч, нар. в с. Базилівці на Чернігівщині, брат Володимира і Степана. Як студент Ін-ту Цивільних Інж. у Петербурзі був діячем Укр. Студентської Громади і чл. Півн. Комітету РУД (згодом УСДРП). По закінченні ін-ту працював за фахом у Ковелі, Києві (будинки Юркевича та Лаврентієва в укр. стилі) й Харкові (також будинки в укр. стилі Попова, Бойка, проекти міст-садів). З поч. революції 1917 губ. комісар Харківщини і чл. Центр. Ради; 1919 — 20 — мін. шляхів у кабінетах І. Мазепи, В. Прокоповича і А. Лівицького; учасник Другого зимового походу. 1922 — 23 у Львові (церкви на передмістях Львова — Клепарові, Левандівці, монастир Студитів у Зарваниці та ін.), 1924 — 29 проф. Укр. Госп. Академії в Подєбрадах і Укр. Студії Пластичного Мистецтва в Празі. 1930 — 39 у Луцькому, гол. архітект для с.-г. будівництва на Волині (серед ін. проекти зразкових хуторів), діяч Волинського Укр. Об'єднання (з 1935 його гол. і посол до поль. сойму, 1938 — 39 — до Сенату) і Укр. Правос. Церкви (між ін. перший гол. Т-ва ім. Петра Могили), 1940 — 43 у Любліні, згодом у Німеччині, і з 1946 у США, де й помер.

З численних проектів, які створив Т., здійснено бл. 400 будов. Прагнучи відродження укр. стилю, Т. базувався на спадщині укр. мистецтва, зокрема на мурованій архітектурі укр. барокко.


Персоналії Це незавершена стаття про персоналії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


[ред.] Література