СТБ
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
СТБ — український загальнонаціональний телевізійний канал.
Вперше вийшов в ефір з 2 червня 1997 року. Наразі в зоні впевненого прийому сигналу СТБ знаходиться 85% території країни. Телеканал транслюється у всіх обласних центрах і великих містах з населенням більше ніж 50 000 мешканців.
За рейтингами СТБ посідає п'яте місце серед українських телеканалів.
Засновниками каналу є ЗАТ „Міжнародний медіа центр", компанія „Шачар ентерпрайзес інк." (США) та корпорація „Інтерньюз нетуорон „k" (США).
З 1997 року СТБ контролювався Володимиром Сівковичем, якому власне і належить ідея створення каналу на базі інфраструктури, створеної "Інтерньюз-Україна", команди, яка з вересня 1996 року (на частотах "УТ-2") створювала новини під назвою "Вікна" та додаткових можливостей компанії "ПроТБ". Поточний менеджмент здійснював Микола Княжицький.
Канал позиціонував себе як незалежний від влади і водночас використовувався Володимиром Сивковичем як засіб вирішення власних комерційних проблем. У 1999 році це призвело до конфлікту із оточенням президента Леоніда Кучми, внаслідок якого контроль над СТБ перейшов до структур близких до російської корпорації "Лукойл". Головою правління каналу наприкінці 1999 року став Олексій Федун.
2000 рік став роком реорганізації, підйому і постановки каналу на комерційні рейки, а сам бренд було розширено й посилено. Водночас, як і раніше, робилася ставка на інформаційне мовлення, яке в умовах посилення політичного тиску на медіа зберігало підкреслено об'єктивістський характер і утримовало високий рейтинг довірі серед глядачів. Програми "Вікна. Новини", "Вікна. Бізнес", "Вікна. Столиця", "Вікна. Кримінал", "Вікна. Спорт" та "Вікна. Опівночі" стали візитної карткою СТБ. Керівником інформаційної служби з початку 2000 року став Юрій Горбань.
У травні 2000 року програму "Вікна" зареєстрували як торгову марку, яка і дотепер належить телеканалу СТБ. У 2001 році було зареєстровано торгову марку "СТБ" і, за ініціативою Романа Скрипіна та за сприяння дніпропетровського приватного підприємця В'ячеслава Черкашина, телеканал СТБ отримав перший в Україні домен в мережі Інтернет у доменній зоні .UA - stb.ua
2002 року доля каналу досягла максимуму за всю його історію — 4,9%. Водночас із запровадженням системи тотальної цензури політичний тиск на "Вікна" посилився. На знак протесту проти цього частина журналістів залишила канал. Керівництво СТБ вирішило скоротити обсяги інформаційного мовлення. У другій половині 2003 року сталося доволі радикальне переформатування бренда, а головними «фішками» каналу стали загальнонаціональний чемпіонат зі стриптизу і реаліті-шоу «Будинок», «Голод» і скандальна програма «Заборонена зона». Як наслідок, рейтинги каналу впали - до 3,6% долі за підсумками 2003 року. Представники "Лукойла" почали шукати бажаючих купити СТБ.
У 2004 році контроль над каналом остаточно перейшов до структур, близьких до Віктора Пінчука. Замість Федуна правління СТБ очолив Володимир Бородянський, який раніше працював начальником відділу управління медіаактивами «Альфа-банку» в Україні («Новий канал», «Наше радіо», «Московський комсомолець в Україні»). Канал знову почали переформатовувати - на цей раз на пізнавально-розважальний.
Під час Помаранчевої Революції в Україні (2004 рік) СТБ намагався триматися нейтральної позиції.
Перформатування каналу дало результат. За підсумками 2005 року доля СТБ досягла максимуму за всю історію каналу - 5,2%.
На початку 2006 р. на посаді керівника інформаційної служби СТБ Юрія Горбаня змінив Олексій Мустафін.
Серед найяскравіших постатей, які працювали на телеканалі СТБ - Микола Княжицький, Ольга Кисла, Олександр Кривенко, Віталій Портников, Ростислав Хотин, Микола Вересень, Георгій та Мирослава Ґонґадзе, Ірина Ванникова, Юрій Горбань, Лаврентій Малазонія, Катерина Кудрицька, Роман Скрипін, Катерина Нестеренко, Наталя Якимович, Ігор Татарчук, Олена Вінницька та інші.

