Червоне козацтво України
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Червоне козацтво України, єдина сов. військ. формація, яка частково мала укр. характер (гол. за нац. складом). Перший полк Ч. к. У. виник у Харкові 28. 12. 1917 (10. 1. 1918), на противагу Вільному козацтву. Командиром полку був В. Примаков. Ч. к. У. брало участь у першому наступі рос. сов. сил на Україну, воюючи на Лівобережжі і під Києвом проти військ Центр. Ради. Після підписання Берестейського миру нім.укр. війська змусили Ч. к. У. відступити на Донбас. У червні 1918 Ч. к. У. перетворено на 1 катеринославський повстанчий загін, який діяв у «невтральній зоні» між РСФСР і Україною. У грудні 1918 — лютому 1919 Ч. к. У. брало участь у сов. наступі проти війська Директорії. Невдовзі його включено до т. зв. першої, а згодом другої укр. сов. дивізій. У березні — квітні 1919 Ч. к. У. почало застосовувати партизанську тактику рейдів у запіллі укр. військ. У травні 1919 воно брало участь у поборенні повстання отамана Григорієва, у липні — вересні у боях проти Денікіна на Донбасі. У серпні 1919 полк перетворено на бриґаду, у жовтні — на її базі, (разом з 14 кубанською кавалерійською бриґадою і латиським кавалерійським полком) зформовано Восьму кавалерійську дивізію Ч. к. У. й пристосовано її виключно до партизанських рейдів у запіллі армії Денікіна. У листопаді 1919 — лютому 1920 Ч. к. У. брало участь у новому больш. наступі проти Денікіна, перейшло Донбас і дійшло до крим. перешийку. У січні 1920 до 8 дивізії приєднано перший моск. полк і включено її до 13, з травня до 14 сов. армії. У квітні 1920 Ч. к. У. брало участь у боях проти ген. Вранґеля в півд. Таврії, а після Варшавської угоди Директорії з Польщею (квітень 1920), у квітні 1920, Ч. к. У. спрямовано проти поль.-укр. війська. У серпні воно брало участь у рейдах і у боях під Проскуровом, Старокостянтиновом, перейшло Збруч, дійшло аж до Стрия. При відступі Ч. к. У. було оточене й частково знищене над Збручем отаманом Тютюнником. Після поль.-сов. перемир'я у жовтні 1920, залишки 8 кавалерійської дивізії Ч. к. У. злито з 17 кавалерійською дивізією (в складі якої були гол. кубанці й башкирці) й створено перший кінний корпус Ч. к. У. У 1921 — 22 Ч. к. У. брало участь у боях проти укр. повстанців.
Примакова і майже весь командний склад Ч. к. У. репресовано й ліквідовано за сталінського терору у другій пол. 30-их pp., навіть згадка про ролю Ч. к. У. під час гром. війни була заборонена. Напередодні другої світової війни з першого кінного корпусу Ч. к. У. створено мотомеханізований корпус, а Примакова й ін. реабілітовано б другій пол. 1950-их pp.
Література: Дубинський І., Шевчук Г. Червоне козацтво. К. 1963; Гур'янов П. Червоне козацтво в боротьбі за радянську владу на Україні. Укр. Іст. Журнал 1963, ч. 2.
І. Мигул
| Це незавершена стаття з Енциклопедії українознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

