Радомишльська стоянка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

'Радомишльська стоянка'. Пізньопалеолітична стоянка в околицях м. Радомишля Житомирської області, знаходиться на північній околиці міста, яка серед місцевого населення зветься « Звіринець»., на плaто підвищеного лівого берега р.Тетерів та cвідчить про раннє заселення людьми багнистого регіону Київсько-Житомирського Полісся .

Зміст

[ред.] Oпис стоянки на час дослiдження

На підставі дослідження типології кремінних знарядь та кісток її відносять до ранньої доби пізнього палеоліту. На місті архелогічних розкопок було виявлено та дослідженно кілька стоянок. На одній iз них знайдені залишки п'яти жител наметоподібних конічних споруд, розташованих півколом і побудованих з великих кісток мамонта, та окремо сховище великих кісток мамонта. Характер кремінного інвентарю цього пам'ятника давньої істориї України несе ранні "оріньякські" риси. У ньому представлені як "старі" мустьєрські більш давні форми знарядь, так і пізньопалеолітичні. Серед них багато знарядь високої форми, а також великих пластин і острий із круговою ретушшю. Однак багато різців і пластинок із притупленим краєм, що свідчить про постійнe вживання цих знарядь в повсякденнoму житті первісної людини. Стоянка розташовується на піднесенні, складеному дніпровською мореною, перекритої супіщано-суглиннистими відкладеннями. Культурний шар залягає в суглинках на глибині всього лише 50-60 см. Суглинки на глибині 2 - 2,5 м підстиляються похованим ґрунтом. Науковe датування геологічного віку культурного шару - 18,500-17,500 рр. до РХ.

Радомишльська стоянка була досліджена на протязі 1956-1965 років, видатним українським вченим –археологом ,академіком та професором Київського Державного універсітету ім.Т.Г.Шевченко Іваном Гавриловичом Шовкоплясом (1921-1997).

[ред.] Первісні паростки політичної думки

1. Первісні паростки політичної думки.Mожна припустити, що як і в інших стародавніх суспільствах, в Україні перші паростки політичної думки сягають в сиву давнину, в часи первісно родового ладу. За доби пізнього палеоліту (близько 40-15 тис. років тому) на зміну первісному стаду прийшов родовий лад. Рід являв собою групу людей - родову общину, члени якої спільно вели своє господарство і спільно користувалися всім здобутим. Члени роду були зв'язані між собою кровною спорідненістю по материнській лінії. Така форма суспільної організації називається материнським родом, або матріархальною родовою общиною, і виникнення її пояснювалось переважаючим становищем жінки-матері у господарському та суспільному житті родових колективів (в останній час ставиться під сумнів рядом провідних археологів).

[ред.] Характеристика стоянки з Енциклопедії Українознавства

За часів палеоліту зароджується примітивне первісне мистецтво, а також виникають релігійні уявлення, народжені безсиллям людини в боротьбі з силами природи. На Україні розкопано багато стоянок пізньої палеолітичної доби. Найбільш рання з них - Радомишльська стоянка на Житомирщині. Історично першою відомою формою політичної свідомості,а відповідно і політичних відносин була родова свідомість. Уже в тих умовах буття, зокрема на території сучасної України, у слов'янських племен були досить міцні спільності, встановлені відповідні відносини між членами цих спільностей: підлеглість, залежність, форми спілкування, право, обов'язок і т. д., а відповідно і первісні паростки політичних структур. На жаль, історія не донесла до нашого часу писемних джерел ранньослов'янської епохи. Як і в інших народів, головним джерелом тут залишаються міфи, перекази, легенди. Але через ряд обставин, зокрема християнізація народів Київської Русі, а потім жорстока боротьба проти "язичества" звели майже нанівець прадавні міфи і перекази. У християнській літературі утвердився замість терміну язичество" - термін "поганська релігія". Але й ті незначні крихти, що дійшли до нас, дають змогу уяснити суть і рівень культурного та соціально-економічного і політичною розвитку східних і південно-східних слов'ян. Що було характерним для тогочасних політичних відносин?

[ред.] Література

Творчому доробку І.Г Шовкопляса належить близько 400 наукових, науково-популярних та публіцистичних праць з археології й історії, історії науки та бібліографії Украйни. Серед них: Мезинская стоянка. К истории. Среднеднепровского бассейна в позднепалеолитическую эпоху. - К., 1965. - 328 с.: ил.; Основи археології: Учб. посібник для студентів іст. фак. ун-тів та пед. ін-тів. - К., 1964. - 271 с.: іл., 1972. - 221 с.: іл.; Розвиток радянської археології на Україні 1917-1966. Бібліографія. - К., 1969. - 343 с.; Археология Украинской ССР: Библиогр. указ 1918-1980. - К., 1989. - 558 с. -Соавт. Н.Г.Дмитренко.; Археологія України: Бібліогр. покажч.1981-1990. - К., 1999.