Релігійно-церковна преса
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Релігійно-церковна преса, періодичні й серійні вид. різних віровизнань, на Україні (правос., кат. і євангельського), присвячені духовно-церк. справам, для духовенства і мирян. Ідейно близькі до Р.-ц. п. суспільно-політ. і літ.-наук. газ. та журн., видавані політ. партіями або суспільно-гром. організаціями того чи ін. віровизнання.
Правос. Р. — ц. п. Видавана Рос. Правос. Церквою впродовж 19 і поч. 20 в. на Центр. і Сх. Землях Р.-ц. п. була в тих умовах рос. за мовою й ідеологією. Офіц. органами Рос. Правос. Церкви були «Епархіальныя ВЂдомости», які виходили з 1860-их pp. при кожній єпископській катедрі: «Хєрсонскія Епархіальныя вЂдомости» (в Одесі з 1860), Кіевскія Епархіальныя ВЂдомости» (з 1861), «Черниговскія...» (з 1861), «Подольскія ...» (у Кам'янці Подільському з 1862), «Полтавскія... (з 1863), з 1867 «Харьковскія ...», «Таврическія ...» (у Симферополі), «Волынскія ...» (в Житомирі), з 1872 «Екатиринославскія...» і з 1877 «Холмско-Варшавскій Епархіальный ВЂстникъ». Крім офіц. повідомлень і інформацій, у цих вид. друкувалися проповіді, ст. на богословські й рел. теми, як також інколи матеріяли з місц. історії й етнографії. Наук. ж. були «Труды Кіевской Духовной Академіи» (з 1860). Недовготривалими були заг.-рел. часописи «Духовный ВЂстникъ» та «Духовный Дневникъ» (обидва в Харкові, у 1860-их pp.). Допоміжну ролю виконували, зокрема у складанні проповідей священиками, київ. місячник «ПроповЂдническій Листокъ» та тижневик Київ. Духовної Семінарії «Руководство для сельскихъ пастырей» (з 1860). Політ.-рел. часописом був «Почаевскій Листокъ» (з 1887), орган чорносотенного «Союза Русского Народа». Укр. мовою друкувався частково ж. Свято-Богородицького Братства в Холмі «Холмская Русь» (з 1912).
З відновленням укр. державности у 1917 — 18 почали появлятися здебільша короткотривалі рел.-церк. журн. у різних м. України. Мін-во віросповідань УНР видавало офіціоз «Віра та Держава» (1918) і «Слово» (з жовтня 1918). У Києві виходив «Київ. Правос. Вісник» (під рос. впливом), у Житомирі — «Світець» (ред. Ніканор Абрамович), у Запоріжжі «Церк. Вісник». «Волынскія Епархіальныя ВЂдомости» замінила з 1917 «Православна Волинь». З постанням УАПЦ Всеукр. Правос. Церк. Рада видавала у Харкові ж. «Церква і життя» (1924 — 34?). Органом митр. Пимена був двомісячник «Укр. Правос. Благовісник» (1925-32?), органом Всеукр. Правос. Автокефальної Церкви — «Церк. Вісті» (1927). З розгромом УАПЦ була припинена її Р.-ц. п.
З 1931 правос. єпархії й парафії на Центр. і Сх. Укр. Землях, і з 1945 також на Зах, Укр. Землях обслуговує видаваний у Москві «Журнал Московской Патриархии». З 1946 виходить укр. мовою (з перервою листопад 1962 — липень 1968) у Львові і з 1971 в Києві як орган екзарха Рос. Правос. Церкви для України, місячник «Православний Вісник» (у 1946 — 48 п. н. «Єпархіяльний Вісник», призначений для Львівської єпархії). Ці журн. появляються невеликими накладами. Значно численніша назвами й накладами є видавана в УССР, як й у всьому СССР, антирел. преса, призначена для боротьби з релігією. У 1925 — 35 Спілка войовничих безвірників України видавала великим накладом ж. Безвірник». 1960 — 64 виходив ж. «Войовничий атеїст», що його продовженням став з 1965 ж. «Людина і світ». Широко розповсюджується на Україні також рос.мовна антирел. преса, 1921 — 41 «Безбожник» і «Антирелигиозник» (1926 — 41), з 1960 ж. «Наука и религия».
Вільніше розвивалася правос. Р.-Ц. п. на укр. землях під Польщею, зокрема на Волині й у Варшаві — осідку правос. митрополії. У Крем'янці продовжував появлятися у 1921 — 22, вже укр. мовою, перенесений з Житомира орган Волинського Епархіяльного Управління п. н. «Правос. Волинь». За підтримкою правос. (митрополії у Варшаві виходив двотижневик «Духовна Бесіда» (1924 — 25), перейменований 1926 на ж. «Наша Бесіда». Там же виходив двотижневик «Духовний Сіяч» (1927 — 29), перенесений 1928 до Крем'янця, де за ред. І. Власовського появлялися згодом ж. «За Соборність» (1932-35) та «Церква і Нарід» (1935-38). Нар.-церк. часописом був «Шлях», що йото видавало в Луцькому Товариство ім. П. Могили. У Володимирі Волинському А. Річинський видавав неперіодично ж. «На Варті» (1925-26) та «Рідна Церква» (1927). Наук. правос. ж. був видаваний Правос. Богословським Відділом у Варшаві «Елпіс» (1926 — 39), друкований частково укр. мовою. Там же правос. митрополія видавала ж. для дітей «Дитина» (1937 — 39). У таборах інтернованих укр. вояків в Олександрові Куявському і в Щипйорні Братство св. Покрови видавало за ред. о. П. Білона «Рел. Наук. Вісник» (1921 — 23) з додатком «Проповідницький Листок».
На Буковині рел. тематику включали москвофільські за спрямуванням газ. у Чернівцях «Православная Буковина» (1893-1904 і 1913), «Православна Русь» (1909-10) та рум.-укр. «Канделя» (1874-1914).
На Закарпатті правос. Р.-ц. п. репрезентували русофільські за спрямуванням «Русский Православный Вестник» (1921-22 і, 1935) в Ужгороді, «Церковная Правда» (1925 — ?), орган Епархіяльного Управління Карпатської Правос. Церкви в Мукачеві-Хусті, «Православная Карпатская Русь» (1928 — 30), перейменована на «Православная Русь» (1931 — 39), орган правос. руху Карп. і Пряшівської Руси та «Православный Карпаторусскій ВЂстникъ» (1935 — 38) в Ужгороді, орган Правос. Мукачівсько-Пряшівської єпархії.
На Пряшівщині (Чехо-Словаччина) виходили 1924-38 «Русское Слово» (з 1936 урядова епархіяльна газ.), «Свет Православия» (з 1958 укр. мовою п. н. «Голос Православія») і з 1957 — «Заповіт св. Кирила і Мефодія» як орган Правос. Церкви в Чехо-Словаччині.
На еміґрації у США виходять: неперіодично «Укр. Правос. Вісник» (з 1928; до 1967 п. н. «Укр. Вісник»), орган Укр. Гр.-Правос. Церкви в Америці; місячник «Укр. Православне Слово» (з 1950, що є продовженням видаваного у 1920 — 50 в Чікаґо й у Філядельфії ж. «Дніпро») в Бавнд-Бруку, орган Укр. Правос. Церкви п США з окремим англомовним вид. «The Ukrainian Orthodox Word» (з 1967), місячник «Правос. Українець» (з 1952) в Чікаґо, орган Укр. Правос. Церк. Ради (соборноправної); квартальник «Життя і Церква» (1956-67) — орган УАПЦ в екзилі; перенесений з Німеччини до Чікаґо 1971 двомісячник «Церква і Життя» (з 1957) — орган Укр. Правос. Братства ім. митр. В. Липківського та квартальник Братства св. Тройці в Чікаґо «Голос Правос. Братства» (1963-69). Крім того, більшість існуючих у США парафій і церк. громад видають недільні бюлетені, частково англ. мовою.
У Канаді — Р.-ц. п. для правос, розпочали русофільські газ. «Православіє» (1907 — 08) у Вінніпеґу, «Православный Русинъ (з 1911, 1912-13) у Мондері і «Канадійская Православная Русь» (1916 — 17) у Вінніпеґу. Першим укр. правос. часописом став двотижневик «Вісник» (з 1924; до 1928 виходив як місячник п. н. «Правос. Вісник») — орган Укр. Гр.-Правос. Церкви в Канаді. Виданнями цієї ж Церкви були редаґовані митр. Іларіоном, літ.-наук. ж. «Слово Істини» (1947 — 51), «Наша Культура» (1951-53) та «Віра й Культура» (1954 — 67) — усі у Вінніпеґу. Тут же 1949 — 51 виходив місячник «Церква і Нарід». Появляються також бюлетені окремих правос. установ, шкіл і парафій.
В Арґентіні Братство св. Покрови УАПЦ видає в Буенос-Айресі неперіодично ж. «Дзвін» (з 1950). У Бразілії — виходила неперіодично «Укр. Правос. Нива» (1953-68) — орган Ген. Церк. Управління УАПЦ в Курітібі. В Європі — в Англії виходить квартальник «Відомості Ген. Церк. Управління УАПЦ у Великобрітанії» (1950); в Німеччині видавалися у Мюнхені для вірних УАПЦ двотижневик «Церк. Вісник» (1945 — 46), місячник «Богословський Вісник» (1948-49) за ред. митр. Ніканора Абрамовича і (з 1952) — квартальник «Рідна Церква». В Австралії й Новій Зеляндії Консисторія УАПЦ для цих країн видає квартальники «Праця й Життя» (з 1966) та «Укр. Правос. Інформаційна Служба» (з 1962) у Мелборні.
Кат. преса. На Зах. Укр. Землях Р.-ц. п. була розпочата додатком до газ. «Зоря Галицька» п. н. «Поученія Церковныя», що появлявся у 1853-54. Першим самостійним рел. часописом була видавана Обществом св. Стефана в Будапешті, здебільша для Закарпаття, «Церковная Газета.. .» (1856-58), що її продовженням був «Церковный ВЂстникъ для Русиновъ АвстрійскО'й Державы» (1858), обидва закриті австр. владою за русофільські тенденції. Такого ж напряму був і двотижневий додаток до «ВЂстника для Русиновъ Австрійской Державы» п. н. «Сіонъ. Церковь. Школа» (1858-59).
Нац. укр. напрям у Р.-ц. п. починається видаваним у Львові у 1871-85 з ініціятиви і за ред. о. С. Сембратовича двотижневиком «Сіонъ Рускій», з 1872 «Рускій Сіонъ», у 1880 — 82 — «Галицкій Сіонъ» з численними співр. з-поміж священства і професури Львівського Ун-ту, який, крім церк. розпорядків, проповідей та богословських праць, містив також ст. на актуальні церк. і політ. теми. Суспільно-політ., літ. і екон. органами клерикального угруповання народовців були двотижневик «Друг Народа» (1896) І. Левицвкого, «Русь» (1885 — 87) і «Миръ» (1885 — 87) та церк. газ. «Душпастырь» (1887 — 98) — усі у Львові. Того ж типу був видаваний для русько-кат. духавенства у Перемишлі місячник «Прапоръ» (1897-1900), а у Львові церк.-суспільний орган — двотижневик (1904-14) і місячник (1916 — 39) «Нива». З наук. богословських ж. того часу важливіші квартальники — проповідницький двотижневик «Богословскій Альманах» (1857) оо. І. Вобикевича і М. Котлярчука у Станиславові, «Богословскій ВЂстникъ» (1900 — 03) та москвофільський «Церковный Востокъ»» (1911 — 14) — обидва у Львові. Богослови духовної семінарії у Львові видавали квартальних «Всхід» (1904 — 05) і «Кат. Всхід» (1906-07), згодом неперіодичні альманахи.
Офіц. органами церк. влади були видавані спочатку «язичієм» й етимологічним правописом: «ПобЂжное письмо Епіскопіскои Руско-Перемышскои Консисторіи» (з 1871), пізніше «Вісник Перемиської Єпархії» (1889-1918) і 1919-39 «Перемиські Єпархіальні Відомості»; «Вісник Станиславівської Єпархії» (1886 — 1939) та «Львівські Архіепархіяльні Відомості» (1889 — 1944).
У другій пол. 19 в. широко розповсюдилася популярна Р.-ц. п., у т. ч.: місячний додаток п. н. «Слово Блже» (1879 — 82) до газ. І. Наумовича «Наука» у Львові, «Кирил і Методій» (1886; ред. о. К. Селецький) в Ярославі; «письмо церк.-народне» — «Посланникъ» (1889 — 11) у Бережанах — Перемишлі, місячник «Книжечки місійні» (1890 — 1911) й особливо вид. накладом до 50000 і поширений в Галичині й на еміґрації місячник «Місіонар» (1897 — 1944), а для дітей «Малий Місіонарчик» (1903 — 14 і 1920).
Ідейно близькими до кат. Р.-ц. п. були суспільно-політ. щоденник «Руслан» (1897-1914, орган Кат. Руського Нар. Союзу і з 1911 — Христ.-Суспільної Партії) та двотижневик «Основа» (1906 — 14) — христ. часопис для народу.
Між двома Світовими війнами під Польщею далі виходили «Місіонар» і «Нива» та постала низка нових кат. журн., зокрема для молоді, між ними: «Наш Приятель» (1922 — 39) для дітей і юнацтва, «Поступ» (1921-31) — для студіюючої молоді, «Укр. Юнацтво» (1933 — 39) та «Лицарство Пресв. Богородиці» (1935 — 39); світське апостольство пропаґував квартальник «Кат. Акція» (1934-39). Кат. літературу й мистецтво репрезентував ж. «Дзвони» (1931-39), богословську науку — квартальних «Богословія» (1923-42) і неперіодично «Записки Чина св. Василія Великого» (1924-41). Професура духовних семінарій Станиславова і Перемишля видавала квартальних «Добрий Пастир» (1930 — 39). У Львові виходив місячник «Сівач» (1936 — 39), присвячений питанням проповідництва й катехизису.
Суспільно-політ. кат. органами різної політ. орієнтації були газ.: «Нова Зоря» (1925 — 39) і «Мета» у Львові, «Бескид» (1926-33) й «Укр. Бескид» (1934-39) у Перемишлі; популярними кат, газ. були тижневики «Яраеда» (1927 — 39) та «Христос Наша Сила» (1934-39) обидва у Львові.
Після окупації Зах. Укр. Земель Сов. військами й приєднання їх до складу УССР, уся кат. Р.-ц. п. була зліквідована.
На Закарпатті кат. Р.-ц. п. розпочала згадана вже видавана у Будапешті «Церковная Газета» (1856 — 58). Видавані Обществом св. Василія Великого в Ужгороді тижневики «СвЂтъ» (1867-71), «Новый СвЂтъ» (1871-72), Карпатъ» (1873-86) й угор. мовою «Görok Katholikus Szemle» (1899-1918) були літ.-суспільними часописами і такого ж типу були півмісячники «Листокъ» (1885 — 1903) та редаґована священиками народовецька «духовна й поучительна газ. для угро-руського народа» — «Наука» (1897 — 1914, 1918 — 22). Для дітей оо. Василіяни видавали ж. «СвЂтло» (1913-14 і 1926). Між двома світовими війнами офіц. органом Мукачівської і (Пряшівської єпархій був «Душпастырь» (1923-38), а органом Общества Найсв. Серця І. Христа — місячник «Да прійдеть Царствіе Твоє» (1928 — 38). «Духовною газ. для підкарп. русинів» був видаваний оо. Василіянами «Благовісник» (1921-44) в Ужгороді (1939, у Хусті) і (1946-48) в Пряшеві. П. н. «БлаговЂстник» виходить у Пряшеві з 1968 епархіяльний місячник для гр.-католиків у Чехо-Словаччині.
Офіц. органом для українців-католиків у Юґославії є «Вісник Крижевецької Епархії».
На еміґрації — у США предвісниками кат. Р.-ц. п. були двотижневики «Америка» (1886 — 90) в Шенандоа о. І. Волянського і В. Сіменовича та «Церк. наука» (1903) у Джавнстайні. Початком справжньої кат. Р.-ц. п. були: місячник «Душпастир» (1908-14) у Нью-Йорку, популярний рел. місячник «Місіонар» (з 1917), тижневик «Кат. Провід» (1927-33) о. Є. Теодоровича у Філядельфії та орган Карпаторуської Церкви «Небесна Цариця» (1926 — 56) у Пітсбургу. Офіціозом для духовенства були «Епархіяльні Відомості». «Америка» (з 1912), орган Союзу Українців Католиків «Провидіння» є суспільно-політ. газ. Видаваний укр. і англ. мовами у Філядельфії тижневик «Шлях» (з 1946) є органом Філядельфійської митрополії, а «Нова Зоря» (з 1965) — єпархії в Чікаґо. У Стемфорді виходив церк.-осв. місячник «Ковчег» (1946 — 56), у Нью-Йорку місячні серії книжечок «Слово Доброго Пастиря» (1950 — 61) вид. оо. Василіян.
В Канаді — перший укр. кат. часопис був започаткований 1911 заходами оо. Василіян і Редемптористів спершу у видавництві латинської архиепархії «Канадійський Русин», в 1919-33 п. н. «Канадійський Українець», уже як офіц. орган укр. кат. Церкви в Канаді. З 1923 у видавництві оо. Редемптористів у Йорктоні виходить рел. місячник «Голос Спасителя» і з 1937 — у видавництві оо. Василіян у Мондері і в 1949 у Торонто — місячник «Світло». Органами трьох кат. дієцезій у Канаді є суспільно-політ. тижневики «Укр. Вісті» (з 1929, до 1931 «Зах. Вісті») в Едмонтоні, «Наша Мета» (з 1949) у Торонто та «Поступ» (з 1959) з англомовною частиною у Вінніпеґу. Тут виходить ж. для дітей «Наш Приятель» (з 1949). Журн. богословської думки є квартальних оо. Редемптористів «Логос» у Йорктоні. Крім названих, у США і Канаді виходить ще кількадесят періодичних і неперіодичних пресових вид. — бюлетенів кат. установ, шкіл і парафій укр. й англ. мовами.
У Півд. Америці, в Бразілії у видавництві оо. Василіян виходять: популярний місячник «Місіонар» (з 1911, від 1935 п. н. «Укр. Місіонар у Бразілії») та інформативно-просвітній тижневик «Праця» (з 1912). В Арґентіні появляється місячник «Життя» (з 1948). В Австралії виходить часопис «Церква і Життя» (з 1960; і з 1968 в Укр. видавництві «Просвіта» як суспільно-гром. двотижневик). В Європі, у Франції виходив ж. «Вісник Укр. Гр.-Кат. Церкви у Франції» (1940, 1945-52) і з 1948 — популярний квартальних «Слідами Малої Святої». У Німеччині, після другої світової війни, виходив рел.-суспільний тижневик «Христ. Шлях» (1946 — 47) у Міттеввальді і там же рел. ж. «Христос наша сила» (1948-49). З 1949 у Мюнхені появляється рел.-суспільно-кат. тижневик «Христ. Голос», орган Апостольської Візитатури і з 1959 — Екзархату для українців-католиків у Німеччині. В. Мурович видавав неперіодично газ. «Укр. Христ. Вісті» (1966-68). У Бельгії з 1947 виходить популярний рел. двомісячник «Голос Христа Чоловіколюбця». У Великобрітанії органом Апостольського Екзархату є квартальник «Наша Церква» (з 1954). В Італії, в Римі, 1949 оо. Василіяни відновили «Записки ЧСВВ» у трьох серіях, і з 1963 Верховний архиєп. Й. Сліпий відновив орган Укр. Богословського Товариства «Богословія». Там же виходять «Благовісник Верховного Архиєпископа» (з 1965) та бюлетень Укр. Пресового Бюра «Вісті з Риму» і також (з 1954) «Alma Mater» неперіодичний ж. питомціїв Укр. Папської Колеґії.
Євангельська Р.-ц. п. Між двома світовими війнами органами Укр. Євангельської Реформованої Церкви були місячники: «Віра і Наука» (1925 — 39, Станиславів, Коломия), «Укр. Реформація» (1928-32, Л., Коломия), «Сіяч» (1932 -33, Коломия). Укр. Євангельсько-Лютеранська Церква видавала місячник «Стяг» (1932 — 39), «Новий світ» (для молоді) і «Прозри» (з 1931) — усі у Станиславові. Місійно-Бібілійне Об'єднання Євангельсько-Баптистських Церков видавало місячник «Післанець Правди» (1927-39, Рава-Руська, Л.). На Центр. і Сх. Землях у Харкові виходив місячник «Баптист Украины» (1924-28) рос. і частково укр. мовами. П'ятидесятники у Крем'янці на Волині видавали місячники «Будівничий Церкви Божої». (1935 — 39) і «Євангельський Голос» (1936-39). З 1945 євангельських християн-баптистів на Україні обслуговує видаваний у Москві рос. мовою двомісячник «Братский Вестник».
На еміґрації, у США першим органом Укр. Пресвітерської Церкви був тижневик «Союз» (1908-21, Нью-Йорк, Пітсбурґ). У 1947 відновлено ж. «Післанець Правди», як орган Місійного і Біблійного Об'єднання Євангельсько-Баптистських Церков у США. Крім того, у 1970-71 у США виходило ще вісім часописів і листків різних євангельських деномінацій. У Канаді найстарішим євангельським часописом є «Євангельський Ранок» (заснований 1905 п. н. «Ранок.), у 1920 — 61 виходив п. н. «Канадійський Ранок», тепер орган Укр. Євангельського Об'єднання в Півн. Америці, що об'єднує перев. укр. реформованих (пресвітерських) християн. Юрім того, виходив двомісячник п'ятидесятників «Євангелист» (1958 — 71). Виходять пресвітерський місячник «Євангельська Правда» (з 1939) в Торонто, і баптистський «Християнський Вісник» (з 1943) у Вінніпеґу. В Торонто виходить квартальник П'ятидесятницьких Церков «Євангельський Голос» (з 1968). У 1970-73 «появлялися в Канаді ще 5 ін. євангельські журн. В Арґентіні виходив квартальник п'ятидесятників «Євангельський Голос» (1958-61) і видається квартальник Першої Укр. Євангельсько-Баптистської Церкви в Буенос-Айресі «Євангельська Зірка» (з 1953) р додатком «Євангельське Проміння» для молоді. В Австралії органом Об'єднання Євангельсько-Баптистських Церков був квартальник «Добра Новина» (1966 — 70). У Великобрітанії виходив квартальник «Християнин», з 1952 — «Вісник Спасіння»; в Німеччині — «Дорога Правди» (1946-49), «Голос Правди» (1954 — 60) і з 1963 появляється квартальних Півн. Місії для Сх. «Нове Життя».
Література: Левицький І. Галицько-руская Бібліографія XIX ст., т. І — II (1801 —86). Л. 1888 — 95; Левицький І. Укр. бібліографія Австро-Угорщини, т. І — III (1887 — 93). Л. 1909 — 11; Ігнатієнко В. Бібліографія укр. преси, 1816 — 1916. К. 1926 (2 вид. Стейт Каледж, Па, 1908); Кревецький І. Укр. кат. преса. Іст.-бібліографічний огляд в 75-ліття її існування, у газ. Канадійський Українець, ч. 45 — 46. Вінніпеґ 1929; Животко А.. Преса Карп. України Прага 1940; Животко А. Історія укр. преси. Реґенсбурґ 1946; Дорошенко В. Укр. євангельська преса, у газ. Канадійський Ранок, за 1. 7. 1952; Вайда М. Укр. кат. преса в США, в газ. Америка за 25. 2. 1953; Мох О. Нарис історії укр. кат. преси. Торонто 1959; Дорошенко В. Укр. кат. преса в Канаді, в газ. Наша Мета за 14. 7. — 5. в. 1962; Дорошенко В. Реєстр укр. періодичних вид. у вільному світі за 1961 — 62. Нью-Йорк 1963; Фединський О. Бібліографічний покажчик укр. преси прза межами України за 1966, 1967, 1968 — 69, 1970 — 71 pp. Клівленд 1967 — 1972; Марунчак М. Історія преси, літератури, друку піонерської доби (2 вид.). Вінніпеґ 1969; Летопись периодических изданий СССР. 1966 — 70 гг. ч. І. Журналы. М. 1972.
| Це незавершена стаття з релігії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

