Яблуня лісова
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
?
Яблуня лісова |
||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Яблуня лісова
розповсюдження Яблуні лісової
|
||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||
| Malus sylvestris Mill. |
||||||||||||||||||||||||||
|
|
Яблуня лісова (Malus sylvestris Mill.) Місцеві назви - дичка, кислиця тощо.
Дерево родини розових (Rosaceae) 10-15 м заввишки, рідше високий кущ. Стовбур вкритий світлою корою, що тріскається лусками. Гілки сіруваті, молоді, пагони зеленувато-бурі або злегка опушені, часто закінчуються міцними колючками.
Листки (1,5-12 см завдовжки, 1,2-7 см завширшки), чергові широко- або довгасто-яйцеподібні, рідше широкоеліптичні або майже округлі, до верхівки гострокінцеві, біля основи закруглені або поступово звужені в клиноподібний черешок, по краю дрібнозубчасті або подвійно пилчасто-зубчасті; молоді листки мають по жилках густе опушення, прилистки вушкоподібні, рано обпадають.
Квітки у малоквіткових зонтикоподібних суцвіттях, зібрані на укорочених пагонах, квітконіжки злегка опушені. Квітки правильні з подвійною оцвітиною, п'ятичленні. Чашолистки загострено-трикутні, відігнуті назовні. Пелюстки білі або рожеві (до 2 см завдовжки), тичинок багато, маточка одна, зав'язь нижня.
Плоди кулясті або округло-яйцеподібні (1,8-2,5 см. у діаметрі), жовто-зелені, іноді червонуваті. Насіння коричневе, блискуче.
Яблуня лісова росте в другому ярусі мішаних і листяних лісів, на узліссях, по чагарниках. Тіньовитривала, морозостійка рослина. Цвіте в травні, плоди достигають у вересні - жовтні.
Поширена майже по всій Україні ян у природному стані, так і в кулыурі, особливо в плодових розсадниках, садо- і полезахисних смугах, захисних насадженнях уздовж доріг. Райони заготівель - Київська, Вінницька, Черкаська, Полтавська, Сумська, Кіровоградська, Харківська, Кримсы са, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька області. Запаси сировини значні.
[ред.] Практичне використання
Харчова, медоносна, лікарська, деревинна, танідоносна, декоративна, фітомеліоративна рослина.
Плоди дикої яблуні придатні в їжу в свіжому вигляді лише після тривалого лежання. Використовують їх в основному сушеними і для переробки.
Плоди кислиці- чудовий матеріал для фруктово-ягідного виноробства, соки їх легко бродять, швидко освітлюються, а вина мають високі смакові властивості й аромат. Яблучне вина використовують для виготовлення оцту.
З яблук готують високоякісне яблучне тісто, яке є напівфабрикатом для кондитерських виробів. Плоди консервують. З них виготовляють соки, сиропи, сидр, желе, мармелад, пастилу тощо.
Плоди Яблуні дикої містять цукри (8-10% ), Яблучну, винну й лимонну кислоти (1-2,4% ), дубильні речовини, пектини, азотисті й аміачні сполуки, мінеральні речовини (кальцій, залізо, фосфор).
Дикорослі яблука містять вдвоє більше вітамінів, ніж кулуарні сорти (до 80 мг% ), до їх складу входять провітамін А, вітамін В2, ефірна олія, яка надає приємного аромату не тільки свіжим яблукам, а й їх продуктам переробки. Вони мають і фітонцидні властивості. Насіння дикої яблуні використовують для вирощування підщеп і садивного матеріалу.
Яблуня лісова - цінний весняний медонос і пилконос, що створює підтримуючий взяток. За рахунок яблуні бджоли нагромаджують великі запаси перги. Медопродуктивність 18-20 кг з 1 га.
У народній медицині свіжі плоди використовують для регулювання дії шлункового тракту. Сік або сидр застосовують при шлунково-кишкових захворюваннях; плодове тісто й пюре - чудовий дієтичний продукт.
Деревина яблуні ядрова, червонувато-бура, міцна, тверда, з неї виготовляють токарні й столярні вироби. Кора яблуні містить дубильні й фарбувальні речовини, в суміші з галунами дає жовту фарбу.
Яблуня лісова має такі декоративні форми: плакучу з рясними квітками, махрову, золотисту і червоноплідну.
Рекомендується для груп, невеликих куртин і живоплотів. Стійка проти диму і газів, витримує обрізування. Посухостійкість і здатність витримувати засолені грунти ставить яблуню лісову в ряд цінних плодових порід-супутників для полезахисного лісорозведення, для залісення ярів і балок, захисних насаджень уздовж доріг і зрошувальних каналів.
[ред.] Збирання, переробка та зберігання
Збирають дикі яблука в стадії стиглості, техніка збирання залежить від дальшого використання плодів. Для тривалого зберігання їх обережно зривають з дерев і складають у дерев'яну тару. Зберігають у холодних приміщеннях при нульовій температурі. Строк зберігання два-п'ять місяців. Для технічної переробка яблука струшують на полотнища, потім сортують, складають у дерев'яні ящики і відправляють на пункти переробка.
Сушать яблука в димових сушарках при температурі 60° або на сонці. Висушені плоди пакують у паперові мішки вагою 25-50 кг і зберігають у сухих прохолодних приміщеннях.
[ред.] Джерела
- Єлін Ю.Я., Зерова М.Я., Лушпа В.І., Шаброва С.І. Дари лісів. – К.: «Урожай», 1979

