Руське право

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Руське право, у ширшому розумінні правна культура, система Київ. Руси-України з їх слов. та перебраними ін. джерелами права, яка діяла на укр. землях у 9 — 14 вв., а пізніше продовжувалася у В. Лит. Князівстві; тол. писаними джерелами-пам'ятками Р. п. були «Руська Правда» і Лит. Статут. (Систематичний огляд джерел, інститутів і важливіших норм публічного, приватного та карного Р. п.).

У вужчому розумінні, Р. п. називалися рештки давньоукр. права, які залишилися в силі на приєднаних до Польщі у 14 в. Холмській і Белзькій землях та в Галичині після 1387, коли остаточно цей край приєднано до ,Поль. Корони. Р. п. далі діяло на цих землях, хоч поступово впроваджувалися установи поль. права. Приватне право діяло довше у стосунку до укр. населення, тоді як публічне Р. п. було усунене цілком з введенням у Галичині, поль. системи судів (1506).

Особливо Р. п. було поширене серед сіль. населення, у т. зв. інституті — села на Р. п. Це були самоуправні громади, які продовжували систему давньо-укр. верви. Села на Р. п. користувалися широкою самоуправою, вибирали своїх звєрхників: тіунів, старців і навіть свящ., брали поруку за своїх чл., — громадою відповідали за повинності перед держ. владою, мали окремі пром. суди. Однак за цей| період стара громада-верв зазнала роздрібнення на менші одиниці (оселі) і під тиском шляхетських володінь втратила самоуправу. У 15 — 16 ст. відбулося масове переведення сіл з Р. п. на нім. право та заг. поширення поль. права. Проте деякі норми Р. п. збереглися довше у формі П. звичаєвого.


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


[ред.] Література