Рєпнін Микола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Рєпні́н (нар. кн. Волко́нський) Мико́ла (17781845) кн., нащадок чернігівських Рюриковичів, рос. держ. і військ. Діяч, ген.-губернатор Саксонії (1813 — 14) і Лівобережної України (1816-34), чл. Держ. Ради. Одружений з унукою гетьмана К. Розумовського, Р. як гол. адміністратор Лівобережжя, послідовно обстоював місц. укр. інтереси перед рос. урядом, співчував укр. автономістичному рухові й був зв'язаний з його діячами, боронив козаків і селян від поміщицьких надуживань, склав 1830 — 31 проект відновлення коз. полків, цікавився історією України й допомагав Д. Бантиш-Каменському у написанні «Истории Малой России». Ця політика P., близько спорідненого з декабристами, і його популярність на Україні викликали підозріння Миколи І, стурбованого ще поль. повстанням 1830 — 31 й змовою грузинських автономістів 1832. Р. був усунутий з посади ген.-губернатора й виїхав за кордон. Останні pp. жив у своєму маєтку — Яготині, де у 1843 — 44 бував Шевченко, до якого Р. і йото родина (зокрема дочка Р. — княжна Варвара) ставилися дуже прихильно й дружньо.

[ред.] Література


Персоналії Це незавершена стаття про персоналії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.



Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.