Рогозянський Гнат
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Рогозянський Гнат (20-і роки XVIII - початок ХІХ ст.)
Народився у 20-х роках XVIII ст. у с. Рогозянка на Харківщині. У юнацькому віці опинився на Запоріжжі. Був учасником багатьох козацьких походів. Після тяжкого поранення втратив зір і невдовзі став січовим кобзарем. Напередодні знищення Запорізької Січі обирається цехмайстром “усієї співоцької нищої братії”. Ініціатор скликання у серпні 1775 року Спасівської наради кобзарів, що накреслила орієнтири українського співоцтва на “час темних віків”. Гнату Рогозянському приписують визначальну роль у систематизації і переукладанні “незрячих” Вустинських книг. На початку ХХ ст. з уст кобзарів записано кілька “пам’ятниць” цехмайстра, частина з яких має сакральне значення. Помер Гнат Рогозянський на початку ХІХ ст. Похований у рідному селі.
[ред.] Джерела
- Черемський, К. П. Повернення традиції / К. Черемський. – Х.: Центр Леся Курбаса. – 1999. – 288 с.
- Черемський, К. П. Шлях звичаю / – Х.: Глас. – 2002. – 444 с.
| Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

