Партеногенез
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Партеногенез (від грецького παρθενος - незаймана та γενεσις - народження) - форма статевого розмноження, коли розвиток яйцеклітини відбувається без запліднення. Притаманний багатьом рослинам та безхребетним тваринам (тлі, палочники, коловратки, деякі види цвіркунів, метеликів та ос), а також і деяким хребетним (риби, амфібії,ящірки). Особливі форми партеногенезу - гіногенез, андрогенез та педогенез.
Переваги партеногенезу полягають в тому, що він здатен значно збільшувати швидкість розмноження.
Загалом, існують два види партеногенезу - гаплоїдний та диплоїдний, залежно від кількості хромосом в жіночій гаметі. У багатьох комах, в тому числі у мурах та бджіл, в результаті гаплоїдного партеногенезу в межах одного співтовариства виникають різні касти організмів. У цих видів відбувається мейоз та утворюються гаплоїдні гамети. Деякі яйцеклітини запліднюються, і з них розвиваються диплоїдні самки, тоді як з незапліднених яйцеклітин розвиваються фертильні гаплоїдні самці. Наприклад, у медоносної бджоли матка відкладає запліднені яйця (хромосомний набір 2n=32), котрі, розвиваючись, дають самок (маток та робочих особин), та незапліднені яйця (n=16), котрі дають самців (трутней), що потім виробляють спермії шляхом мітоза, а не мейоза. Такий тип розмноження у суспільних комах має адаптивне значення, так як дозволяє регулювати чисельність нащадків кожного типу.
У тлей відбувається диплоїдний партеногенез, при якому ооцити самки зазнають особливу форму мейоза без розходження хромосом - всі хромосоми переходять в яйцеклітину, а полярні тільця (друга частина ооциту, що поділився при мейозі) не отримують жодної хромосоми. Яйцеклітини розвиваються в материнському організмі, так що молоді самки народжуються цілком сформованими, а не виходять з яєць. Такий процес називають живородінням. Він може продовжуватись кілька поколінь, особливо влітку, до тих пір, коли в одній з клітин не відбудеться майже повне нерозходження хромосом, в результаті чого утворюється клітина, що має всі пари аутосом та одну Х-хромосому. З цієї клітини партеногенетично розвивається самець. Ці осінні самці та партеногенетичні самки виробляють в результаті мейоза гаплоїдні гамети, що беруть участь в статевому розмноженні. В ході цього розмноження запліднені самки відкладають диплоїдні яйця, котрі перезимовують, а навесні з них виходять самки, що розмножуються партеногенетично і народжують живих нащадків.
Таким чином, декілька партеногенетичних поколінь змінюються поколінням, що виникає в результаті нормального статевого розмноження, що вносить в популяцію генетичне різноманіття в результаті рекомбінації. Головна перевага, яку дає тлям партеногенез, - це швидке зростання чисельності популяції, так як при цьому всі її статево зрілі члени здатні до відкладання яєць. Це особливо важливо в періоди, коли умови навколишнього середовища сприятливі для існування великої популяції, тобто в літні місяці.
Партеногенез широко розповсюджений також у рослин, де він приймає різні форми. Одна з них - апоміксіс - представляє собою партеногенез, що імітує статеве розмноження. Апоміксіс спостерігається у деяких покритонасінних (квіткових) рослин, у котрих диплоїдна клітина семезачатка, або клітина нуцелуса, або мегаспора розвивається у функціональний зародок без участі чоловічої гамети. З інших частин семезачатка утворюються семена, а з зав'язі розвивається плід. В інших випадках потрібна наявність пилкового зерна, яке стимулює партеногенез, хоча і не проростає. Пилкове зерно при цьому індукує гормональні зміни, необхідні для початку розвитку зародка, і на практиці такі випадки дуже важко відрізнити від справжнього статевого розмноження.
Аналогічні механізми індукції партеногенезу чоловічею статевою клітиною без проходження запліднення спостерігаються і серед хребетних. Нарпиклад, таким шляхом, переважно, розмножується срібний карась (Carassius auratus), популяції якого звичайно складаються з партеногенетичних самок (в деяких, рідкісних, випадках в популяції може бути до 5% самців). Індукція запліднення при цьому відбувається іншими видами карпоподібних риб (сазан, золотий карась і т.ін) під час їхнього нересту.

