Рада Міністрів УРСР

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Рада Міністрів УРСР, найвищий орган державного управління в УРСР, наступник Ради Народних Комісарів1946). Рада Міністрів була формально Верховною Радою в складі голови, перших заступників і заступників голови, міністрів та керівників інших союзно-республіканських органів. У дійсності ж усі персональні оправи Ради Міністрів ухвалювала ЦК КПСС у погодженні з ЦК КПУ. Теоретично Pада Mіністрів була колеґіяльним органом; основні справи мали вирішуватися більшістю голосів членів уряду. Для оперативного вирішення поточних оправ у Раді Mіністрів існувала внутрішня президія Ради Міністрів УРСР (раніше бюро), складена з голови, його заступників, голови Держплану та кількох міністрів. Матеріяли про внутрішній діяльності Pади Mіністрів публікації не підлягали.

У рамках компетенцій УРСР, як союзної республіки, Рада Міністрів організувала роботу апарату управління і очолювала його. Згідно з статею 43 Конституції УРСР Pада Mіністрів УРСР:

  • координує й унапрямлює роботу міністерств та інших підпорядкованих їй установ;
  • ухвалює заходи для здійснення народного господарского плану;
  • ухвалює заходи для здійснення республіканського і місцевого бюджету;
  • ухвалює заходи для забезпечення громадського ладу, захисту інтересів держави й охорони прав громадян;
  • керує й перевіряє роботу виконкомів обласних рад; д) творить у разі потреби спеціяльні комітети й головні управління при Pаді Mіністрів УРСР у справах господарського і культурного будівництва;
  • керує організацією військових формувань УРСР;
  • здійснює керівництво в галузі зносин з чужоземними державами, виходячи з встановленого в СССР заг порядку у взаєминах союзних республік з чужоземними державами.

Загально-союзні міністерства й відомства мали до 1965 в УРСР своїх уповноважених, які входили до складу Pади Mіністрів і діяльність яких на території УРСР координувала Рада Міністрів УРСР. Своєю чериою Рада Міністрів УРСР мала Постійне представництво УРСР при Раді Міністрів СССР для постійного зв'язку поміж державними апаратами СССР і республіки.

Формально Pада Mіністрів УРСР була підзвітна й відповідальна тільки перед Верховною Радою УРСР, а в період між її сесіями перед Президією Верховної Ради УРСР. А тому що ці останні органи теоретично були найвищим представницьким органом УРСР і не підзвітні відповідним союзним органам може створитися враження, що УРСР була справді суверенною респ., а Рада Міністрів — її найвищим адміністративним органом, незалежним від Pади Mіністрів СССР. Однак такий погляд не відповідає дійсності з таких причин:

  • Рада Міністрів УРСР діяла на основі загально-союзних законів. Вона видавада постанови й розпоряджання на основі й на виконання законів СССР і УРСР, постанов і розпоряджень Pади Mіністрів СССР, отже не була суверенним органом УРСР, а залежним від Москви виконавчим органом.
  • Рада Міністрів СССР мала право «в межах своїх компетенцій» (практично необмежених) касувати постанови й розпорядження Ради Міністрів УРСР.
  • Голова Pади Mіністрів УРСР входив з уряду до складу Pади Mіністрів СССР, отже всі акти Ради Міністрів СССР були для нього безпосередньо обов'язковими.
  • Крім голови, до Ради Міністрів входили міністри та керівники відомств, комітетів тощо. Ці органи мали переважним чином союзно-республіканський характер і підпорядковані вони були відповідному союзно-республіканському органові у Москві. Тільки дуже нечисленні республіканські міністерства (5 — 7) були підпорядковані безпосередньо Раді Міністрів УРСР.
  • Рада Міністрів УРСР мала свої компетенції, себто вона була уповноважена загально-союзними законами й органами до виконування певних конкретних завдань чи функцій на території УРСР. Радянська теорія і практика називала ці повноваження «правами» Ради Міністрів УРСР. Насправді, це були не права, а обов'язки супроти відповідних загадьно-союзних органів.
  • Призначення осіб на посади членів Ради Міністрів УРСР, міністрів, їх заступників та інших членів урядового апарату де факто належало до компетенції союзної номенклятури ЦК КПСС.

Зміст

[ред.] Компетенція

Обсяг «прав» Ради Міністрів УРСР мінявся разом з політикою уряду СССР. Найширший він був у 1957 — 62, після чого почала відновлюватися централізація з обмеженням прав Ради Міністрів УРСР. Згодом він став такий: у галузі планування народного господарства Держплан УРСР, що, крім підпорядкування Держплявові ОССР, підпорядкований також Раді Міністрів УРСР, виробляв проекти планів розвитку народного господарства республіки з усіх галузів союзно-республіканської та республіканської промисловості, а щодо загально-союзної промисловості міг робити свої пропозиції. Рада Міністрів УРСР мала право затверджувати для йому підлеглих підприємств республіканські плани продукції промислових виробів, що вироблялися і повністю споживалися в республіці, a також плани розподілу тих виробів за номенклятурою та в об'ємі, узгідненому з Держпланом СССР. Рада Міністрів УРСР мала деякі права у галузі інвестування, фінансування праці та заробітної платні. Дуже обмежені права Рада Міністрів мала у бюджетовій ділянці. Бюджет УРСР базувався на затвердженому сесією Верховної Ради СССР Державному бюджеті СССР на кожний рік. Уряд СССР був відповідальний лише за виконання бюджету через міністерство фінансів СССР, міністерства СССР, а також через Ради Міністрів союзних республік. Рада Міністрів УРСР зосереджувалася передусім на проблемі реалізації бюджету державними органами, підприємствами та організаціями. В рамах такої дуже обмеженої бюджетної політики Рада Міністрів УРСР могла лише до певної міри стимулювати господарський та культурний розвиток на місцях.

Конкретний зміст і обсяг компетенцій Ради Міністрів УРСР кожночасно визначався законними актами й директивами відповідних центральних органів у Москві. Керування, наприклад, організаціею військових формувань обмежувалося переважно обліком військовозобов'язаних.

Відповідно до змін політики центру змінювалися і «права» та склад Pади Mіністрів УРСР: ліквідації республіканських та союзно-республіканських міністерств на користь загально-союзних чи відновлення попередніх. 1968 до складу Ради Міністрів УРСР входили 44 члени: 19 союзнореспубліканських міністри, 14 керівників державних комітетів, комітетів і управлінь (також союзно-республіканських категорій) та 5 республіканських міністерств.

Голови Уряду УРСР Роки
М. Хрущов 1946 — 1947
Д. Коротченко 1947 — 1954
Н. Кальченко 1954 — 1961
В. Щербицький 1961 — 1963
І. Казанець 1963 — 1965
В. Щербицький 1965 — 1972
О. Ляшко 1972 — 1987
В. Масол 1987 — 1990
В. Фокін 1990 — 1992

Головами Ради Міністрів УРСР від 1946 року були: М. Хрущов (1946-1947), Д. Коротченко (1947-1954), Н. Кальченко (1954-1961), В. Щербицький (1961-1963 і 1965-1972), І. Казанець (19631965), О. Ляшко (з 1972). А. Білинський

Стан Р. М. УРСР на 1. 4. 1973: 28 союзноресп. і тільки 6 респ. мін. та 17 державних комітетів і гол. управлінь.

  • Гол. Р. М. УРСР — Ляшко Олександр (До 26. 5. 1972 — Щербицький Володимир);
  • перші заступники гол. Р. М. УРСР: Кальченко Никифор і Ващенко Григорій,
    • заступники гол. Р. М. УРСР: Андріянов Сергій, Бурмистров Олександр, Розенко Петро (він же гол. Держплану УРСР), Семичастний Володимир, Степаненко Ігор, Тронько Петро і Шевчук Григорій.

[ред.] Союзно-респ. мін.:

  • будівництва підприємств важкої індустрії УРСР — Лубенець Григорій,
  • вищої і сер. спеціяльної освіти — Даденков Юрій,
  • внутр. справ — Головченко Іван,
  • вугільної промисловості — Худосовцев Микола,
  • геології — Шпак Петро,
  • енерґетики і електрифікації — Макухін Олексій,
  • заготівель — Стафійчук Іван,
  • закордонних справ — Шевель Юрій,
  • зв'язку — Сінченко Юрій,
  • культури — Єльченко Юрій,
  • легкої промисловості — Касьяненко Олег,
  • ліс. господарства — Лук'янов Борис,
  • ліс. і деревообробної промисловості — Грунянський Іван,
  • меліорації і водного господарства — Гаркуша Микола,
  • монтажних і спеціяльних будів. робіт — Багратуні Георгій,
  • м'ясної і молочної промисловості — Сенніков Анатолій,
  • освіти — Маринич, Олександр,
  • охорони здоров'я — Братусь Василь,
  • пром. будівництва — Арешкевич Василь,
  • промисловості будів. матеріялів — Бакланов Григорій,
  • сіль. будівництва — Михайлов Микола,
  • сіль. господарства — Погребняк Петро,
  • торгівлі — Старунський Володимир,
  • фінансів — Барановський Анатолій,
  • харч. промисловості — Санов Микола,
  • чорної металюрґії — Куликов Яків, юстиції — Зайчук Володимир,
  • радгоспів — Попльовкін Трохим.

[ред.] Респ. мін.:

  • автомобільного транспорту — Головченко Федір,
  • будівництва і експлуатації автомобільних шляхів — Шульгин Микола,
  • комунального господарства — Площенко Володимир,
  • місц. промисловості — Гаєвський Юрій,
  • побутового обслуговування населення — Шпаковський Лев,
  • соц. забезпечення — Федоров Олексій;

гол. держ. комітетів Р. М. УРСР:

  • у справах будівництва — Бурка Михайло,
  • цін — Вінюков Іван,
  • по проф.-техн. освіті — Іщенко Дмитро,
  • по використанню трудових ресурсів — Денисенко Олексій,
  • по телебаченню і радіомовленню — Скачко Микола,
  • у справах видавництв, поліграфії і книжкової продукції — Білогуров Микола,
  • по кінематографії (Держкіно УРСР) — Вольшак Василь,
  • по охороні природи — Вольтовський Борис,
  • по нагляду за безпечним веденням робіт у пром-сті й гірничому нагляду — Нирцев Михайло.

Гол. Комітету нар. контролю УРСР — Маленкін Андрій,

  • гол. Комітету держ. безпеки при P. M. УРСР — Федорчук Віталій, гол. Укр. об'єднання P. М. УРСР «Укрсільгосптехніка» — Момотенко Микола;

начальники: гол. управління P. M. УРСР по садівництву, виноградництву й виноробній пром-сті — Мельніков Олег,

  • по матеріяльно-техн. постачанню — Тичинів Віктор,
  • по нафтопереробній і нафтохем. пром-сті — Лісничий Григорій,
  • Центр. Статистичного Управління при Р. М. УРСР — Вертіков Дмитро.



[ред.] Література

  • Енциклопедія українознавства
  • АН УРСР. Історія держави і права Укр. РСР (1917 — 1960). К. 1961;
  • Барабашев Г., Шеремет К. Советское строитєльство. М. 1965;
  • ред. Кравчук С. Государственное право СССР. М. 1967; АН УРСР;
  • ред. Козлов Ю. Історія держави і права Укр. РСР (1917 — 37), т. І, (1937 — 67), т. II. К. 1967.


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі.
Ви можете допомогти проекту, зробивши це!