Чорноморське козацьке військо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Чорноморське козацьке військо - військові формування 1819 століть

Утворене російським урядом 1787 року з частин Війська вірних козаків, основу якого складали колишні запорожці. Для чорноморців було відведено територію між Південним Бугом і Дністром.

Центр — місто Слободзея (нині на території Молдови).

1792 року військо переселено на Кубань, де козаки заснували 40 курінних селищ.

Центр — місто Катеринодар (нині Краснодар на території Росії).

1860 року об'єднане з частиною кавказьких лінійних козаків і перейменоване на Кубанське козацьке військо.

В умовах підготовки Росії до війни з Туреччиною, відчуваючи потребу у військових контингентах, російський уряд вирішив сформувати з колишніх запорожців військо під назвою "Військо вірних козаків". Відповідний царський указ виданий 22.1. (2.2.)1788. Очолив військо кошовий отаман Сидір Білий. "Війську вірних козаків" передали клейноди та ін. козацьку атрибутику, забрану російським урядом під час розгрому Запорозької Січі у 1775. У війську відновились колишні старшинські посади, поділ на курені, козацький одяг. Під командуванням Сидіра Білого і Захарія Чепіги військо брало участь у російсько-турецькій війні 1787-1791. У 1788 військо перейменували у Чорноморське козацьке військо і йому було виділено території між Південним Бугом і Дністром. Козаки заснували кілька селищ, зокрема Слободзеї (тепер Молдова). У 1792 російський уряд з метою закріплення території на Північному Кавказі переселив козаків на Кубань. Козаків розмістили вздовж так званой Чорноморської кордонної лінії, яка проходила від р. Лаби по правому березі ріки Кубані до Азовського моря. У 1792 - 1793 на Кубань було переселено бл. 25 тис. козаків, яким виділено земельний фонд площею 30 тис. кв.км. Колишні запорожці складали 40 куренів, які з серед. 19 ст. називалися станицями. Центром став Катеринодар (засн. 1793, тепер Краснодар). На Кубані за козаками була збережена виборність військового уряду, запорозькі назви куренів та ін. Чорноморське козацьке військо поповнювалось за рахунок переселення колишніх реєстрових козаків із Чернігівської, Полтавської губерній, колишніх слобідських козаків Харківської губернії, а також колишніх козаків реформованих українських козацьких військ - Усть-Дунайського, Азовського, Бузького, Катеринославського та ін. Основні переселенські кампанії відбулися у 1808-1811, 1820-1821, 1832, 1848-1849, під час яких з України переселено понад 77 тис. чол. До 1860 козацькі війська на Кубані налічували бл. 200 тис. чол. З них формувались військові підрозділи - 12 кінних полків, 3 піхотних батальйони, 4 батареї, 2 гвардійських ескадрони. Чорноморське козацьке військо брало участь у всіх військових операціях, що їх вела Росія на Кавказі, та у Кримській війні 1853 - 1856. У 1860 Чорноморське козацьке військо увійшло до складу Кубанського козацького війська. Розселившись на Кубані, козаки вели господарську діяльність. У перші роки існування Чорноморське козацьке військо провідними галузями господарства були скотарство і рибальство, а з серед. 19 ст.- хліборобство. Козаки володіли значними угіддями. Спочатку розмір наділу козака не регламентувався і діяв принцип вільного займання. У 1842 російський уряд запровадив принцип довічного землекористування відповідно до рангу: генерал - 1500 десятин, штаб-офіцер - 400, обер-офіцер - 200, рядовий козак - 30. Однак здійснити переділ відповідно до норм не вдалося. Чорноморське козацьке військо відіграло важливу роль у господарському розвитку Кубані.

Іншими мовами