Рожевий пелікан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Рожевий пелікан
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Веслоногі, або Пеліканоподібні

(Steganopodes, або Pelecaniformes)

Родина: Пеліканові (Pelecanidae)
Рід: Пелікани (Pelecanus)
Вид: Pelecanus onocrotalus

Рожевий пелікан (Pelecanus onocrotalus)

Зміст

[ред.] Загальні дані

Молодий рожевий пелікан
Збільшити
Молодий рожевий пелікан

Рожевий пелікан (Pelecanus onocrotalus) – це великий птах, вагою 10-12 кілограм, довжина крила у самців 70-75 см, у самок – 64-69 см, розмах крил 1.7-2 метри. Пір'я дорослого птаха біле з рожевим відтінком. Махові пера крил чорні з білими стрижнями, при цьому другорядні махові світліші за першорядні. Навколо ока є неопірене кільце жовтого або сірого кольору, що змикається з неопіреною вуздечкою. Окрім навколоочного кільця та вуздечки, неопірені також лоб та основа нижньої щелепи, а також, як у всіх пеліканів, горловий міхур. На голові в рожевого пелікана є гребінець з видовжених та загострених пер, але не такий великий, як у кучерявого пелікана. Половий деморфізм в цього виду виражений слабо – самці та самки зовні майже не відрізняються, тільки незначто за розміром (самці трохи крупніші). Молоді птахи (на першому році життя) сірувато-бурі з блакитним відливом на спині, без рожевих тонів в оперенні.

[ред.] Поширення

Рожеві пелікани в українській дельті Дунаю
Збільшити
Рожеві пелікани в українській дельті Дунаю

На території України у 1-й половині 20 сторіччя невеликі колонії існували в пониззі річок, що впадають у Чорне та Азовське моря. Після Другої Світової війни гніздування на території України не спостерігалося, але починаючи з 2000 року поодинокі гнізда рожевого пелікану час від часу виявляються співробітниками Дунайського біосферного заповідника в українській частині дельти Дунаю.

Розповсюдження рожевого пелікана
Збільшити
Розповсюдження рожевого пелікана

На прольоті та влітку зустрічається в дельті Дунаю та на придунайських водоймах (лиман Сасик, придунайські прісноводні озера, та ін.), на лиманах у межиріччі Дністра і Дніпра, в районі Чорноморського Біосферного заповідника, біля берегів Кримського півострова, подекуди на азовському узбережжі. Ареал охоплює Європу (головним чином дельти Дунаю і Волги, оз. Манич-Гудило), Південно-Західну та центральну Азію, Екваторіальну Африку. Зимує у Південно-Східній Азії, Африці.

[ред.] Місця перебування

Гніздиться на великих слабопроточних та стоячих прісних порослих очеретом водоймах, багатих на рибу; зрідка на солоних акваторіях без рослинності, з низькими острівцями. В період сезонних міграцій і літування використовує багаті на рибу відносно невеликі водойми та морські мілководдя.

[ред.] Чисельність

Збільшити

Загальна світова чисельність виду в теперішній час (2004 рік) оцінюється в розмірі 18000-19000 птахів. В Україні звичайний, місцями численний у дельті Дунаю та на придунайських водоймах (у літньо-осінній період буває до 7000 особин, у найбільш придатних місцях спостерігаються скупчення до 1500, іноді до 2000 особин). На схід від дельти Дунаю вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів кількість птахів значно зменшується (але зустрічаються зграї понад 250 особин). Сезонний максимум чисельності в Україні припадає на серпень.

[ред.] Причини зміни чисельності

Скорочення придатних для гніздування біотопів внаслідок інтенсивного освоєння водойм. Посилення фактора непокоєння. Знищення птахів людиною, а також яєць та пташенят хижими ссавцями (лиса, вовк, здичавілі собаки, єнотовидний собака, дикий кабан).

[ред.] Особливості біології

Рожеві пелікани, що годуються на мілководді (Замбія)
Збільшити
Рожеві пелікани, що годуються на мілководді (Замбія)

Рожевий пелікан на території України - сезонний мігрант. В українській частині дельти Дунаю молоді пелікани з колоній румунської частини дельти (стають на крило в серпні) з'являються в середині вересня. Гніздиться колоніями від кількох десятків до багатьох сотень пар. Іноді утворює мішані поселення з пеліканом кучерявим та бакланом великим. Гнізда зі стебел очерету та інших рослин влаштовує на сплавинах біля відкритої води. Кладка з 2, рідше з 1-3 яєць. Яйця відносно невеликі: вагою 150-200 грам, 80-112 мм завдовжки, 50-75 мм завширшки, з товстою білою шкарлупою без плям. Насиджує переважно самка 30-39 днів, на час годівлі на гнізді її замінює самець. Статевозрілим рожевий пелікан стає у 3-річному віці. Живиться майже виключно рибою. Пташенят віком до трьох тижнів годують обидва батьки, відригуючи напівпереварену рибу в гніздо, більш дорослих – приносячи дрібну рибу в горловому міхурі. Рожевий пелікан нездатний пірнати, тож полює на риб зазвичай вичерпуючи її дзьобом на мілині. Часто рожеві пелікани здійснюють колективне полівання на рибу, шикуючись у напівкільце та заганяючи невеликі косяки риби на мілину. В такому полюванні подекуди можуть брати участь і баклани, пікируючи згори на зграю риби і підраняючи її до пеліканів.

[ред.] Розмноження у неволі

Є випадки одержання потомства в зоопарках України (Київ, м. Мена Чернігівської обл.). Розмножується в багатьох зоопарках світу.

[ред.] Заходи охорони

Вид занесено до Червоної книги України. Охороняється в Дунайському біосферному заповіднику (рекомендовано здійснити охоронний режим у повному обсязі, не використовувати акваторії заповідника для рибного господарства).

[ред.] Інші види пеліканів

Кучерявий пелікан (Pelecanus crispus)

Бурий пелікан (Pelecanus occidentalis)

Американський білий пелікан (Pelecanus erythrorhynchos)

Рожевоспинний пелікан (Pelecanus rufescens)

Австралійський пелікан (Pelecanus conspicillatus)

Сірий пелікан (Pelecanus philippensis)

Перуанський пелікан (Pelecanus thagus)

Новозеландський пелікан (Pelecanus novaezealandiae) - вимерлий