Скілла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Скі́лла, Сці́лла (грец. Σκύλλα ) — 1) дочка мегарського царя Ніса; 2) дочка Форкія й Гекати, красуня, в яку закохався морський бог Главк. Небайдужа до Главка чарівниця Кірка обернула С. на морську потвору з шістьма парами ніг та шістьма собачими головами. Вона начебто жила в печері біля протоки між Італією та Сіцілією. На протилежному березі протоки було житло Харібди, що стала потворою через свою ненажерливість і захланність. Скілла й Харібда нападали на всіх, хто пропливав Сіцілійською протокою. Одіссей проскочив між страховиськами, втративши шістьох своїх супутників.

У переносному вживанні вислів «бути між Сціллою й Харібдою» означає «бути одночасно під загрозою двох серйозних небезпек».


[ред.] Література

Іншими мовами