Тургенєв Іван Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Тургенев Іван Сергійович (1818-1883) - російський письменник.

Народився в місті Орел у поміщицькій родині.

Закінчив Петербурзький університет (1837).

Багато років жив за кордоном і мав широкі літературні зв'язки в західних, зокрема, паризьких колах.

Проза Тургенева у російській класиці стали зразком досконалої літературної мови.

У романі «Отцы и дети» Тургенев відтворив активізацію різночинної інтеліґенції й зародження нігілізму в російському суспільстві.

Прихильний до української культури, Тургенев познайомився з Т.Шевченком, коли той повернувся з заслання, і часто зустрічався з ним, написав «Воспоминание о Шевченке» («Собрание сочинений», т. 10, 1962); приятелював з Марко Вовчок.

[ред.] Твори

  • Записки охотника (збірка оповідань, 1847-1852)
  • Рудин (роман, 1856)
  • Дворянское гнездо (роман, 1859)
  • Накануне (роман, 1860)
  • Отцы и дети (роман, 1862)
  • Дым (роман, 1867)
  • Вешние воды» (повість, 1872)

[ред.] Література про Тургенєва