Тідей
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ТІДЕ́Й (гр. Tydeus) — син калідонського царя Ойнея й Перібеї, батько Діомеда, один із союзників у поході сімох проти Фів. Під час полювання Т. убив свого брата, через те змушений був утікати в Аргос до Адраста. Останній очистив його від гріха й одружив зі своєю дочкою Деїфілою. Прибувши у Фіви як посол до царя Етеокла, Т. викликав на герць кількох фіванців і переміг їх. На зворотному шляху п’ятдесят фіванців зробили засідку на Т., але він перебив усіх, крім Меона. У цьому бога Т. та Меланіпп смертельно поранили один одного. Афіна хотіла зробити Т. безсмертним, та цьому перешкодив Амфіарай, який ненавидів Т. і прислав йому голову Меланіппа. У нападі гніву Т. розрубав голову і з’їв мозок; побачивши таку жорстокість, Афіна відмовилася від наміру подарувати йому безсмертя. Поховав Т. Меон.

