Глиняни
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Глиняни | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
||||||||||
| Основні дані | ||||||||||
| Країна: | Україна | |||||||||
| Область: | Львівська | |||||||||
| Район/міськрада: | Золочівський | |||||||||
| Засноване: | 1379 | |||||||||
| Населення - місто: |
3 378 |
|||||||||
| Площа: | 5,45 км² | |||||||||
| 80721 | ||||||||||
| Телефонний код: | +380 3265 | |||||||||
| Координати: | ||||||||||
| Міська влада | ||||||||||
| Веб-сторінка: | ||||||||||
| Мер міста: | ||||||||||
Глиняни — селище міського типу в Золочівськом районі Львівської області, в 10 км від залізничної станції Красне й в 41 км до схід від Львова. Сирний завод, фабрика художніх виробів.
Біля селища розташована відома пізньопалеолітична Глинянська стоянка.
В давнину місцеві жителі віддавали перевагу житлам з глини. Тому містечно було прозване Глинянами. Вперше вони згадуються в документах від 1379р. коли Глиняни перейшли у власність польського короля, хоча поселення існувало й раніше. Кажуть, воно старіше за Львів. Магдебурзьке право була отримана в 1397р., з рук Владислава ІІ Ягайло. Він же передав глинянські маєтності роду Крушельницьких. Про статус королівського міста нагадував і тодішній герб Глинян: золота корона на червоному тлі. В 1578 р. Глиняни отримали право на проведення трьох ярмарків на рік. Так як місто стояло на перетині торгових шляхів, справи в місцевих торгівців і ремісників йшли непогано. Але й ординці сунули все тими ж шляхами - а це вже значно гірше. Тому в Глинянах будують замок - теж не мурований: дерев'яно-земляний, зведений в 1603р., оточений глибоким ровом. Середмістя брали в тісне кільце передміські райони Війтівство, Задвір'я, Долішня, Застав'я, Підзамче, Мельники. Місце збору коронного війська — десятки тисяч солдат і шляхтичів збирались в Глинянах, очікуючи на похід. У 1866р. в Глинянах відкрили школу ткачів. Стара дерев'яна церква Успіння, де зберігається образ розп'яття кінця XV ст. Греко-католицька церква св. Миколая (1894), де як твердить місцевий священик, проходить саморозписування.

