Ткаченко Михайло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ткаченко Михайло (1879 - 1920) - Політичний діяч, адвокат. Член РУП, згодом Спілки і УСДРП. У 1917 р.– член Центральної і Малої Рад, генеральний секретар судових справ, а з березня 1918 р.– міністр внутрішніх справ УНР. Після розколу УСДРП (січень 1919 р.) очолював ліву "незалежну" фракцію, яка 1920 перейменувалася на Укр. Ком. Партію. Помер у Москві.



Ткаченко Михайло (18601916), маляр пейзажист і мариніст родом з Харкова; учився у Д. Безперчого, в Петербурзькій Академії Мистецтв і в Парижі в Академії Кормона (1888 — 92). Оселившися в Парижі, щороку приїжджав в Україну, де й помер. У паризьких ґалеріях виставляв картини на укр. теми; персональна виставка 1906. Серед творів «Краєвид Харківщини», «Сільське кладовище» (1887), «Зустріч рос. і франц. ескадр у Кронштадті» (1893), «Захід сонця на морі» (1901), «Прибій на морі» (1902 — 06), «Весна» (1906). Твори Т. зберігаються в музеях Харкова, Львова, Парижу, Льєжу, Тульону.

Персоналії Це незавершена стаття про персоналії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


[ред.] Література