Самарський Пустинно-Миколаївський військовий монастир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Самарський Миколаївський Монастир (Самарський Пустинно-Миколаївський Монастир), правос. чоловічий монастир, заснований у 1680-их pp. б., слободи Самарчук (Новоселиця; нині частина м. Новомосковськ Дніпропетровської обл.) на території Самарської паланки Запор. Січі. Монастир підлягав безпосередньо Кошу Запор. Січі, від якого одержав значні зем. маєтності, на яких вів інтенсивне господарство і постачав Запоріжжю хліб та ін. продукти. При С. М. М. був шпиталь для хворих і старих козаків. Від 1775, по знищенні Січі, був приписаний до ставропігійського Києво-Межигірського монастиря, 1787 став знову самостійним, а з 1791 приписний до архиєрейського дому. С. М. М. мав дві кам'яні церкви, що з них Миколаївська, побудована 1781, мала особливо шановану ікону Богородиці і багато церк. предметів Запор. доби. С. М. М. ліквідувала сов. влада.


Релігія Це незавершена стаття з релігії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


[ред.] Література