Сластіон Опанас Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Опанас Георгійович Сластіон
Збільшити
Опанас Георгійович Сластіон

Сластіон (Сластьон) Опанас Георгійович (18551933), маляр і графік романтично-народницького напряму, етнограф і педагог, нар. у Бердянську.

Вчився спершу у батька-іконописця, у 1874-1882 в Петербурзькій Академії Мистецтв, де відшукав чимало відомостей про Т. Шевченка, його посмертну маску й ін. Працюючи у воєнному Міністерстві (18871900), С. мав змогу вивчати матеріяли про укр. козацтво; 18971900 — гол. Укр. клюбу в Петербурзі. З 1900 у Миргороді, де був викладачем Художньо-пром. школи ім. М. Гоголя, з 1921 перейменованої на Художньо-керамічний Технікум. Багато років їздив по Україні, змальовував і збирав зразки нар. мистецтва, фолкльорний матеріял та записував на фонографі спів і гру кобзарів (Ф. Колесса використав ці записи у «Матеріялах до укр. етнології», тт. 13, 14, 1913); сам він артистично виконував думи. Зібрані матеріяли опрацьовував в альбоми: укр. і запор. старовини, нар. ноші, орнаменту, вишивок, різьби, кераміки, архітектурних мотивів.

С. автор ст. в укр. («КСт.», «Рідний Край», газ. «Рада» та ін. — псевд. «Гончар», «Опішнянський гончар») і рос. ж. (зокрема про кобзарство і кобзарів з їхніми портретами), підготував матеріял до кн. «Укр. нар. думи», т. І (1927); автор кн. «Мартинович. Спогади» (1931) і «Портрети укр. кобзарів» (1961). С. ілюстрував твори Т. Шевченка (зокрема «Гайдамаки» 1886, перевидані у 1920-их pp. Я. Оренштайном у Берліні, «Катерину»), читанку «Вінок» Б. Грінченка, «Козаки і море» Д. Мордовця, сатиричний ж. «Шершень» та ін. С. плодовитий маляр укр. краєвидів і жанрових сцен: «Українка», «Проводи на Січ» (1886), «Миргород» (1901), «Вечір. Село» (1904), «Зима на Чернігівщині», «На Волині» й ін. Його малярство позначене впливом передвижників, але нац. тематикою.

У 19021903 С. підтримував В. Кричевського в боротьбі за укр. нац. стиль будинку Земства у Полтаві (ст. в «Полтавском Вестнике», Археологической Летописи Южной России» 1903 та ін.).

1910-1913 - проектував низку сіль. гром. будинків в укр. стилі (напр., у Великих Сорочинцях), у 1920-их pp. будинок курорту в Миргороді й ін. С. заснував Мист.-пром. музей у Миргороді (1920), якому подарував свою зб.; організував Першу сел. капелю бандуристів ім. Т. Шевченка (1928).

Твори С. зберігаються у Київ. Держ. Музеї Укр. Мистецтва, Харківському Держ. Музеї Образотворчого Мистецтва, Полтавському Держ. Художньому Музеї та ін.

[ред.] Праці

  • Сластион, А. Кобзарь Михайло Кравченко и его думы / А. Сластион // Кієвская старина. – 1902. – Т. LXXVІІ – С. 309.
  • Сластіон, О. Мелодії українських дум і їх записування // “Рідний край”, 1908, №41 - С.6-8.
  • Сластіон, О. Записування дум на фонографі // “Рідний край”, 1909, №22
  • Сластіон, О.Г. Портрети кобзарів - АН УРСР, 1961 - 62с.

[ред.] Література

  • Сластіон, Юрій – Артист-маляр Афанасій Сластіон – До 25 річчя з дня смерті – Музейні вісті І-ІІ квартал, 1959, Рік 5. ч.1 (с.12-16)

[[1]]


Персоналії Це незавершена стаття про персоналії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Іншими мовами