Оробець Юрій Миколайович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Оробе́ць Ю́рій Микола́йович (19 червня 1955, Івано-Франківськ - 16 жовтня 2006, Київ) - український політик, народний депутат України 2, 4 та 5 скликань.
1977 - закінчив Івано-Франківський інститут нафти та ґазу.
1977-1993 - працював в Інституті електродинаміки НАН України.
Автор наукових праць з питань управління в енергетиці (тема кандидатської дисертації), двох винаходів. Нагороджений медаллю конкурсу молодих науковців АН УРСР, срібною медаллю ВДНГ СРСР. Кандидат технічних наук (1984).
1989-1993 - член правління товариства "Просвіта".
1992 - пройшов правову та політологічну практику в Бундестазі ФРН. Ознайомився з роботою структур НАТО та досвідом роботи польського Сейму (1993), Сенату та Конґресу США (1994).
1993-1994 - керував проектом у дослідно-начальному центрі "Демократичні ініціативи".
З 1994 р. - віце-президент Фонду політологічних досліджень "Українська перспектива" (президент Фонду - С.Одарич; активний діяч - М.Томенко).
1994-1998 - народний депутат України (обраний по виборчому округу №15 міста Києва); член Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку; член ґрупи "Реформи".
У березні 1998 року знову балотувався до Верховної Ради - одночасно і за списком виборчого блоку "Вперед, Україно!" (лідер - В.Мусіяка; до складу блоку входив фонд “Українська перспектива”), і у виборчому окрузі №221 м. Києва. Блок "Вперед, Україно!" не пройшов до парламенту, а у виборчому окрузі №221 Ю.Оробець виграв вибори у 28 інших кандидатів, але ЦВК визнала їх недійсними.
1998-2000 - був одним із членів громадського об'єднання "Ми" (голова комісії з питань законності; серед членів об'єднання - С.Головатий, С.Одарич), помічником-консультантом народного депутата України.
У червні 2000 року знову балотувався до Верховної Ради у виборчому окрузі №221 м. Києва, але здобув лише 2-е місце (депутатом обрали Івана Салія).
2000-2002 - заступник голови правління ТОВ "Консалтинґова компанія "Абакус".
У квітні 2002 року виграв вибори до Верховної Ради у виборчому окрузі №222 м. Києва. У парламенті ввійшов до фракції "Наша Україна", був головою підкомітету з питань енергозбереження Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
Навесні 2004 року очолював слідчу комісію Верховної Ради України з виборів міського голови Мукачевого.
Восени 2004 року - спостерігач на президентських виборах на Закарпатті. 21 листопада 2004 р. був побитий членами закарпатського бандитського угрупування «Чалого» (В.Паульо).
З березня 2005 р. член Ради Народного Союзу "Наша Україна".
У серпні 2005 р. нагороджений орденом "За заслуги" III ступеню.
У квітні 2006 р. знову обраний народним депутатом України (№18 в списку «Нашої України»); член Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки
У липні 2006 р. призначений головою слідчої комісії стосовно незаконних виборів мера міста Черкаси. На 17 жовтня у нього була призначена нарада у Президента Віктора Ющенка, де він мав доповідати про результати розслідувань. Але напередодні Ю.Оробець загинув в автомобільній аварії.
[ред.] Родина
Батько - інженер-енергетик; мати - лікар; дружина Оксана - інженер-хімік; дочка Леся; син Орест.
[ред.] Ресурси Інтернет
- Законопроекти, подані Ю.Оробцем
- В автокатастрофі загинув народний депутат Юрій Оробець // Газета по-українськи, 16.10.2006
- Оробець не зміг загальмувати? // Кореспондент, 16.10.2006
- Оробець загинув через стан здоров'я? // ForUm, 16.10.2006
- Оробець загинув у ДТП. Гальма були справні // Оглядач, 16.10.2006

