Українська Господарська Академія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Українська Господарська Академія (УГА), укр. висока техн. школа в Подєбрадах (Чехо-Словаччина), заснована 1922 Укр. Гром. Комітетом у Празі на чолі з М. Шаповалом при фінансовій допомозі мін-ва закордонних справ Чехо-Словаччини. Початковий статут УГА з 3-річним планом навчання, затверджений Мінвом Хліборобства Чехо-Словацької Респ. 16. 5. 1922, був змінений 23. 5. 1925 Професорською Радою УГА. Згідно з новим статутом, Академія далі існувала як висока школа з 4-літнім планом навчання у складі трьох фак.: аґрономічно-ліс. (відділи — аґрономічний і лісовий), інженерного (відділи — хіміко-техн. і гідротехн.) та екон.-кооп. (відділи — екон. з численними підвідділами, кооп. та статистичний); по закінченні академії абсольвенти здобували звання інженера.
Своєю орг-цією УГА відповідала чес. високим школам того типу з тією різницею, що крім фахових предметів введено також українознавчі науки. УГА утримував уряд Чехо-Словаччини (бюджет на 1927 — 2,8 млн чехо-словацьких корон, 1931 — 1,6 млн), а підпорядковувалася вона двом чехо-словацьким мін-вам: мін-ву хліборобства (навчання) і до 1928 мін-ву закордонних справ (адміністративно-госп. справи). Упродовж перших 10 pp. УГА мала 118 педагогів (92 українці і 26 чехів) — найбільше у 1928 — 96. Разом прийнято до УГА 786 студентів (найбільше їх було 1926 — 27 — 613), з яких закінчило студії зі званням інж. 569 осіб (більшість з них пізніше працювала за своїм фахом на зах. укр. землях): аґрономів — 125, лісовиків — 92, хіміків-технологів — 58, гідротехніків та економістів-кооператорів — 167; до 1926 — 27 більшість з них мала стипендії від чехословацького уряду. Крім українців (до 1926 — 27 майже виключно з укр. еміґрації) студіювало в УГА незначне ч. чужинців, гол. білорусів. Студенти були організовані в більшості в Укр. Акад. Громаді і Громаді студентів УГА.
При УГА діяла низка навчально-допомогових установ: фундаментальна бібліотека (30 000 тт. фахової літератури), 33 кабінети, 14 лябораторій, ряд ферм, ліс. розсадник, метеорологічна станція і дві навчальні кооперативи. Більшість з цих установ містилася в старовинному замку чес. короля Юрія Подєбрадського (1420 — 71). Чималою була наук.-вид. діяльність УГА і його професури. Вони опублікували за час існування УГА 698 наук. публікацій, у тому ч. 229 кн., здебільше підручники для студентів, у тому ч. низка перших техн. довідників для високих шкіл укр. мовою (тільки 37 випущено друком, ін. здебільша літографічним способом). Велике значення мала розбудова укр. техн. номенклатури (серед ін. ліс. термінологічна комісія видала нім.-укр. «Лісотехн. словник»). При УГА протягом її існування діяло 50 орг-цій, серед них 9 наук.-проф. та фахових. УГА й її професура брали участь в міжнар. наук. житті (конґреси, публікації тощо). Чимало з проф. були визначними науковцями: серед них — аґрономи В. Доманицький, В. Чередіїв, лісовик Б. Іваницький; економісти — О. Мицюк, В. Садовський, В. Тимошенко; кооператори — С. Бородаевський, Б. Мартос, статистик — Ф. Щербина; правники — Л. Бич, О. Ейхельман, соціолог О. Бочковський; техніки-хіміки — М. Вікул, С. Комарецький; геодезисти Л. Грабина, Л. Флоров та ін.
Як й УВУ, УГА діставала щораз менші дотації від чес. влади, а в 1928 Мін-во Хліборобства заборонило приймати нових слухачів і наказало поступову ліквідацію УГА, яку закінчено в 1935. Для врятування УГА постало Т-во прихильників УГА 1931 (гол. проф. Б. Матюшенко ) в Празі, але коли виявилося, що воно неспроможне зібрати потрібні фонди, т-во спрямувало свою енерґію на заочний Техн. Госп. Ін-т при УГА, який засновано ще 1932. Він в своїй основі зберігав структуру і програму Академії, але замість авдиторного перейшов на заочне навчання. Його власником стала Спілка професорів УГА з допомоговим опікуном — Т-вом Прихильників УГА. Див. Український Технічно-Господарський Інститут.
Ректорами УГА були: І. Шовгенів (1922 — 25 і 1926 — 27), Б. Іваницький (1925 — 26 і 1928 — 35), С. Тимошенко (1927 — 28).
Література: Укр. Госп. Академія. Прага 1923; Укр. Госп. Академія. Подєбради 1926; Укр. Госп. Академія. Прага — Подєбради 1931, 1932; Наріжний С. Укр. еміґрація. Прага 1942; Укр. Госп. Академія в ЧСР 1922 — 1935. Нью-Йорк 1959.
| Це незавершена стаття з Енциклопедії українознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

