Червона рута (фестиваль)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Червона рута 89
Збільшити
Червона рута 89

"Червона рута" - регулярний український музичний фестиваль.

Перший фестиваль "Червона Рута" відбувся ще за часів СРСР, 18-24 вересня 1989 року у м. Чернівці. Попередні відбіркові конкурси відбувалися у кількох містах, не обов"язково обласних центрах. Так , наприклад, відбірковий конкурс по Черкаській області проходив у міському будинку культури м. Умань Черкаської області посеред серпня місяця. Перемогу у цьому відбірковому конкурсі, а заодно і путівку до м. Чернівці , отримали черкащани Едуард Драч, Кость Павляк, рок-гурт "Екологія", а також гордість всього тодішнього українського андерграунду Андрій Миколайчук ( пізніше - "Лисий і Босий ").

[ред.] Програмa

У Чернівцях конкурсні програми у жанрі поп- та рок-музики проходили у Літньому театрі , а конкурс авторської (бардівської) пісні та співаної поезії організатри винесли чомусь далеко від центру міста, у низину якогось другорядного парку, де практично не було глядачів, крім самих учасників та журі.

Учасників - фіналістів було дуже багато, що перевершило очікування організаторів. Так, концерти рок-музикантів проходили замість одного два дні, починаючись зранку об 11-00 і закінчуючись пізно увечері.

Якраз під час проведення другого дня рок-змагань надійшла з Києва звістка про те, що помер "останній оплот комунізму в Україні" - перший секретар ЦК КПУ Володимир Щербицький.

У рок-змаганнях брали участь знамениті гурти "ВВ", "Брати Гадюкіни", "Квартира № 50", "Зимовий сад", "Слід" ( Юрій Товстоган) та багато інших. Гуртів було так багато, що деякі з них навіть мали однакову назву, наприклад були два гурти "Еней". А організатори фестивалю та члени журі просто були приголомшені такою величезною кількістю конкурсантів та їхнім високим рівнем.

Фестиваль проходив дуже нестандартно і багато з того, що там тоді відбувалося, зараз здається неймовірним. Наприклад, на фестивалі можна було почути Інну Братущик ще без Ореста Хоми, вона тоді була солісткою дівчачого гурту "Мальви".

Ірина Білик походжала по сцені у відверто "шароварному" українському стилізованому костюмі, відспівала невдало і , не очікуючи результатів, чкурнула із Чернівців додому. Андрій Миколайчук був лисим, але ще не босим. Під час конкурсного виконання власних творів у Костя Павляка раптово вимкнулася ( чи хтось вимкнув) електрика, і він , не зупиняючись, доспівував у темноті, без мікрофона, лише під акомпанемент гітари. Жовто-блакитні прапори тоді ще були під забороною, і чернівецькі міліціянти р"яно кидалися на кожен такий прапор , стараючись відібрати і пошматувати його .

На заключному концерті, котрий відбувався на центральному стадіоні м. Чернівці, місцева міліція знахабніла настільки, що стала бити гумовими кийками навіть тих молодих дівчат (багато було молоді із популярного тоді "Товариства Лева"), котрі були вдягнені у жовті кофтинки та блакитні спідниці, а таких дівчат було дуже багато. Їх навіть силоміць виводили за межі стадіону, деяких "левенят" міліціянти виносили на руках. На знак протесту проти цього міліцейського свавілля просто під час концерту виступили Марійка Бурмака та Василь Жданкін.

На протязі фестивалю щодня виходила газета "Червона рута. Вісник фестивалю".Всього вийшло у світ 6 ( шість) чисел газети. Останній накладом 5000 примірників вийшов 24 вересня 1989 р. Ціна - 30 радянських копійок. Кумедно, але газета виходила під гаслом "Пролетарі всіх країн, єднайтеся!". Над номером працювали : редактор Мирослав Лазарук, журналісти Галина Бойчук, Василь Ворон, Василь Гриб, Еммануїл Друкман, Ольга Клейменова, Лариса Королевська, Юрій Луканов, Василь Теремко, Алла Федорина.

[ред.] Жюрі назвало лауреатів "Червоної Рути" :

ГРАН-ПРІ

Василь Жданкін (м.Львів)

ГОЛОВНІ ВІДЗНАКИ

Солісти і ансамблі поп-музики

Першої премії не присуджено.

Друга : Тарас Курчик (Львівська обл.), Андрій Миколайчук (Черкаська обл.), "Млин".

Третя : "Мальви" (Львів), Павло Дворський (Чернівці), "Заграва" ( Івано-Франківська обл.). Нагороджені дипломами : Галина і Леся Тельнюк, Олександр Гаркавий (Луцьк), Марина Музика-Беджанова (Оренбург), "Аванс" (Запоріжжя), "Край" (Закарпатська обл.), "Еней" (Ровенська обл.), Віталій Свирид (Київ), В.Грицишин (Дніпропетровська обл.).

РОК-АНСАМБЛІ

Перше місце : "Сестричка Віка" (Львів)

Другі місця : "Кому вниз" (Київ), "Брати Гадюкіни" (Львів).

Треті місця : "Зимовий Сад" (Київ), "НЗ" (Луцьк).

Дипломами нагороджені : Юрко Товстоган (Київ), "Кафедра зеленої музики" (Дніпропетровськ), "Перон", "Рок-ціп-клуня-бенд", "ВВ", "Гуцули" (Косів), група Євгена Масловича (Донецьк).

СПІВЦІ

Перше місце . Едуард Драч (Черкаси), Віктор Морозов (Львів).

Друге місце. Андрій Панчишин (Львів), Марія Бурмака* (Харків).

Дипломами нагороджені : Володимир Давидов (Кіровоградська обл.), Олег Покальчук, Іван Сітарський (Львівська обл.), Леся Улична і Леся Горова (Львів), Ігор Кравчук (Чернівці), Володимир Кіндратишин (Івано-Франківськ), Андрій Чернюк (Київ), Станіслав Щербатих (Івано-Франківськ), Іван Козаченко (Київ), Кость Павляк (Черкаси), Василь Чинч (ЧССР), Олесь Доля (Львів), "Рутенія" (Київ), Тарас Чубай (Львів).

ПІСНІ-ЛАУРЕАТИ

"Пролетіло літо" муз. О.Мельника, сл. О.Мезенцевої.

"Мольба" муз. Г. Гавриленка,сл. Д. Павличка.

"Я буду жити" муз. В. Грицишина, сл. І. Франка.

(Текст подано за газетою "Червона Рута" , №6, 24.09.1989)

  • ПРИМІТКА. У газеті було написано саме так : "Бурлака", хоча насправді треба було написати "Бурмака".


Медіа-центром "РОЗМАЙ" (http://www.flomaster.com.ua/makety/rozmai) було створено 6-серійний фільм про історію створення фестивалю. Ось анонс до нього : "Червона рута: десять років, що потрясли… "

Починалося все зі знаменитої пісні, всесоюзного супер-хіта 80-х рр. – Червоної рути Володимира Івасюка. Ось він, зовсім юний, разом з молодими ж Назарієм Яремчуком, Василем Зінкевичем …

Ще аж дев'ять років пройде доки у 79му за загадкових, так і не з'ясованих обставин загине у лісі Володимир Івасюк. І аж цілих 18 років доки декілька відчайдушно-романтичних музикантів та поетів задумають влаштувати – фестиваль сучасної пісні. Української пісні. Та де? В Україні! В Україні щербицько-комуністичній, де, попри горбачовський час, все ще панує всесильний КГБ, і де всього українського-національного начальство боїться, як синьо-жовтого прапора, тобто смертельно.

Впізнаєте? Ось сидять музикант Олег Репецький та поет Іван Малкович, обидва вони серед авторів ідеї ЧР; поряд Тарас Петриненко, а ось знаменитий композитор Мирослав Скорик – він також є членом журі фестивалю; а поруч з ним три парубки -– бачите? Перші двоє, це можна сказати, отці-засновники ЧР: Тарас Мельник та Анатолій Калениченко, а цей красень у червоному – Кирило Стеценко. Отже, ідею придумано. До здійснення її ще далеко – в одному лише Міністерстві культури папери пролежать мало не півроку, бо чиновники перелякалися, що всі пісні мають бути українською мовою. Та Тарас Мельник з товаришами були наполегливими, настирливими – і процес пішов.

Так починається цей 6-серійний документальний фільм, в якому зібрані унікальні архівні кадри з історії Червоної Рути , відео записи виступів всіх найвизначніших учасників перших шести фестивалів, організаторів, музикантів та поетів 80-х років, та зірок майбутнього. Адже Червона Рута – це більше, ніж просто пісня чи музичний фестиваль, це вже історія нашого духу та державності!