Червінець
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Червінець - назва польських, литовських, угорських, венеційських та інших золотих монет (дукатів, «чехинів» тощо); «червоні золоті», що були в обігу в Східній Європі й на Україні у 17-18 вв. Російський уряд з початку 18 ст. намагався ці монети замінити російськими червінцями вмістом бл. 4 г золота.
- Українська та російська назва іноземних (угорських, венеційських, голландських) дукатів.
Назва "червінець" походить від кольору високопробного золота, яке тоді мало назву "червоного золота".
Перший Ч., який відповідав стандарту золотого дуката (3,48 г), випущено в Росії за Петра I у 1701 р. З цього часу Ч. відігравали значну роль на грошовому ринку Росії. Інколи випускались подвійні Ч., а з 1755 р. до поч. Першої світової війни 1914-1918 рр. - переважно монети вартістю 5-10 рублів.
Золоті монети карбувалися у Москві (до 1762), згодом - у Петербурзі. До 1867 у Росії було відкарбовано бл. 29 млн штук Ч. Назва "червінець" поширювалась на карбовані у 1863-1885 золоті монети номінальною вартістю 3 рублі, а також 10 рублів, що випускались у 1897-1911.
- Грошова одиниця Радянської Росії, а згодом СРСР, запроваджена у 1922 з метою стабілізації валюти. Один Ч. дорівнював 10 рублям. Державний банк розпочав випуск банківських білетів вартістю 1,2,3,5, 10 та 25 Ч. Золотий вміст Ч. становив 7,7423 г чистого золота, тобто він прирівнювався до дореволюційної золотої монети вартістю 10 рублів.
Незабаром повновартісні Ч. поширилися на грошовому ринку СРСР, що сприяло успішному завершенню грошової реформи 1922-1924 рр.
У 1923 р. карбовано золоті Ч. масою 8,6 г (7,74 г чистого золота). Невелику кількість Ч. із золота випущено в 1925 р.
Внаслідок грошової реформи 1947 р. Ч. були замінені новими банківськими білетами, номінал яких позначався в рублях.
Ч. карбували також у 1975-1982 рр., але винятково для потреб колекціонерів.
| Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити. Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це! Цей шаблон також треба замінити на конкретніший |

