Спілка (партія)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Спілка, Укр. Соціал-Дем. Спілка, політ. партія, постала в кін. 1904 у висліді розколу РУП і оформилася 12.1. 1905 як складова частина Рос. Соціял.-Дем. Роб. Партії (РСДРП) з автономними правами. Розкол РУП стався в наслідок розбіжностей поглядів на над. питання та відношення до РСДРП. С. була проти політ. автономії України і нац.-культурницької праці більшости чл. РУП, чл. якої С. закидала «буржуазний радикалізм», «націоналізм» і постулят «самостійної України». Натомість С. прагнула до створення централізованої пролет. партії усієї Росії. С. тісно співпрацювала з діячами РСДРП, маневруючи між меншовиками і більшовиками, та з єврейським Бундом. Спираючися на інтернац. кадри, гол. єврейського походження, та звертаючися до пролетаріяту, здебільша несвідомого, С. спершу мала кращу організацію і більший вплив на сел. маси, ніж РУП — УСДРП. Серед чл. С., крім нац. свідомих українців, були також діячі, які ставилися невтрально (П. Тучапський) або навіть вороже до укр. нац. руху (І. Кирієнко), як також росіяни й євреї.
Під час революції 1905 — 07 С. поширила свої впливи серед сіль. робітництва на Україні і керувала сел. і роб. страйками, ведучи гостру боротьбу з УСДРП, схиляючи на свій бік кол. гуртки РУП. Найбільший успіх С. мала під час виборів до II і III Держ. Думи, коли здобула значне ч. депутатів. Органом С. був місячник «Правда» (1905); С. видала також низку пропаґандивних брошур укр. і рос. мовами.
З перемогою реакції в Рос. Імперії у 1907 серед чл. С. почалися арешти; низку керівних чл. С. засуджено на заслання (А. Ріш, Р. Рабінович, Й. Сорокер, Г. Ткаченко та ін.). 1908 С. перенесла свій центр за кордон, створивши «групи сприяння» у Львові, Відні, Парижі, Женеві, Цюрісі; зв'язковим органом С. у 1908 — 12 був новозаснований ж. «Правда», що виходив спершу у Львові, а з 4 ч. у Відні. Тоді ж С. втратила на Україні свої впливи, тому що її керівництво йшло на щораз більші поступки центр.рос. тенденціям РСДРП і з уваги на зростання нац. свідомости укр. селянства. Разом з тим свідоміші укр. елементи переходили до укр. нац. політ. партій і С. 1913 припинила діяльність, не відновивши її також у 1917.
Серед провідних укр. діячів С. були: М. Меленевський (псевд. Басок, Гилька, вважався лідером С.), О. Скоропис-Йолтуховський, П. Канівець («Кавун»), Г. Довженко («Грицько»), П. Краг («Розвій-Поле»), Віктор Мазуренко («Карась»), П. Тучапський, а з неукраїнців: Ю. Ларін (Лур'є), А. Ріш, А. Подольський (Гойхберґ), С. Соколов, С. Завадський, В. Перекрестов й ін.
Література: Див. РУП, а також Риш А. Очерки по истории Укр. Соц. Дем. Спілки. К. 1926.
| Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

