Чарниш Іван

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Іван Чарниш (Чорниш, Черниш) († 10(21).12.1728), український військовий і політичний діяч Мазепинської доби, родом з Гадяччини.

Був військовим канцеляристом, виконував дипломатичні доручення Івана Мазепи в Москві (1699) й Константинополі (1700), резидент гетьмана при Петрі І у Ґродні (1705). На чолі Гадяцького полку брав участь у Північній війні 1700-1721.

За причетність до змови проти гетьмана І.Мазепи, яку очолювали В.Кочубей та І.Іскра, був ув'язнений (після поразки І.Мазепи Чарниша звільнили), що сприяло його кар'єрі за гетьманування Івана Скоропадського, з яким породичався (його дружиною була Євдокія Голуб дочка Анастасії Марківни дружини гетьмана).

З 1709 до 1715 очолював Гадяцький полк, потім з 1715 - генеральний суддя Лівобережної України (до 1723).

Іван Чарниш різними засобами (у тому числі й ґвалтовними) здобув собі великі маєтки. Належав до козацької старшини, очолюваної Павлом Полуботком, яка відстоювала політичну автономію Лівобережної України, домагався права на обрання нового гетьмана та ліквідації Малоросійської колегії.

У 1723 році Чарниш був викликаний до Петербурґу разом з наказним гетьманам П. Полуботком і генеральним писарем С.Савичем. Разом з ними ув'язнений у Петропавлівській фортеці. Звільнений по смерті Петра І в 1725 році. Після чого жив у Петербурзі та Москві, де й помер.

[ред.] Література


Персоналії Це незавершена стаття про персоналії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.