Скуратівський Вадим Леонтійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Вадим Леонтійович Скуратівський (*5 жовтня 1941, с. Бакланова Чернігівської обл.) — український мистецтвознавець, публіцист, письменник.

Народився в сім'ї вчителів. Закінчив (1965 р.) Київський Державний університет ім. Т.Г.Шевченка (факультет романо-германської філології).

Працював викладачем у КДУ (1969 - 1971 рр.), завідувачем відділом у редакції журналу “Всесвіт” (1971 - 1978 рр.), науковим співробітником Інституту психології АН УРСР (1979 - 1982 рр.), науковим співробітником Музею Лесі Українки (1982 - 1985 рр.), викладачем Київського інституту культури (1985 - 1988 рр.).

З 1988 р. викладач, доцент, професор (з 1997 р.) у Київському державному інституті театрального мистецтва (КДІТМу). Викладає у Національному університеті «Києво-Могилянська академія».

Був автором-ведучим циклів телепередач "Свіжий погляд на історію" (1996 р., УТ-2), "Монологи. Надії і втрати" (1997 - 1998 рр. ТРК “Студія "1+1"”).

Автор книг:

  • “Історія та культура”. - К.: Поезія. 1996 р.
  • “Екранні мистецтва у соціокультурних процесах ХХ століття: Генеза. Структура. Функція”, тт. 1-2. - К.: Поезія. 1997 р.
  • “Проблема авторства “Протоколов сионских мудрецов”. - К.: Дух і літера. 2001 р.

Автор численних статей та публіцистичних творів з історії, філософії, історії мистецтва.

Знявся в ігрових фільмах: “Родимка”, к/м (1991 р.), “Співачка Жозефіна та мишачий народ” (1994 р.). “Посмішка звіра” (1997-1999 р.), "Шум вітру" (2002), був визнаний одним із найкращих кіноакторів-непрофесіоналів України.

[ред.] Джерела інформації