Тітій
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ТІ́ТІЙ (гр. Tytios) — син Геї. велетень, що жив на острові Евбея. Коли Лето прямувала в Дельфи, Т. намагався зґвалтувати її, за що Зевс уразив його блискавкою і скинув у Тартар. За іншою версією міфа, Т. вбили стрілами Аполлон і Артеміда. В «Одіссеї » розповідається, що в підземному царстві Т. лежав простягнутий на землі (він займав своїм тілом дев’ять десятин), і два шуліки постійно роздирали його печінку.

