Рудинський Михайло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Михайло Рудинський 1936 г.
Збільшити
Михайло Рудинський 1936 г.

Рудинський Михайло (1887-1958), археолог і педагог родом з м. Охтирки. Після закінчення іст.-філол. фак. Харківського Ун-ту працював у сер. школах Києва і Петрограду (1910 — 17); згодом у Полтаві: до 1920 — завідувач Пед. Бюра Губ. Земствіа, потім у краєзнавчому музеї. У 1924 — 34 у Києві — в археологічних установах ВУАН, 1934 заарештований і засланий (1939-44 працював у Вологодському краєзнавчому музеї), з 1944 знову в Києві — вчений секретар і завідувач відділу первісної археології Ін-ту Археології АН УР СР. Р. досліджував палеолітичні пам'ятки на території України (у Подністров'ї, Пушкарі, у Мізині), а також неолітичні, раннього етапу трипільської культури і скіфського часу. Понад 50 наук. праць, серед них: «Дюнні станції неолітичної доби з побережжя Ворскла», (1920); «До питання про культури "мезолітичної доби" на Вкраїні», («Антропологія», т. 1, 1928); «Матеріяли до вивчення передісторії Поділля», «Антропологія», т. II (1929); «Пушкарівський палеолітичний постій і його місце в укр. палеоліті», «Археологія», т. 1 (1947); «Кам'яна Могила, (1961).


Персоналії Це незавершена стаття про персоналії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


[ред.] Література

Іншими мовами