Плаун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

?
Плаунові
Lycopodium annotinum
Lycopodium annotinum
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
- Streptophytina
- Судинні (Tracheophyta)
- Плауноподібні (Lycopodiophyta)
Клас: Плауновидні (Lycopodiopsida)
Порядок: Плауни (Lycopodiales)
Родина: Плаунові (Lycopodiaceae)
Рід: Плаун (Lycopodium)
Види
  • L. alpinum
  • П. колючий (L. annotinum)
  • L. bifurcatum
  • L. casuarinoides
  • П. булавовидний (L. clavatum)
  • П. двогострий (L. complanatum)
  • L. deuterodensum
  • L. digitatum
  • L. fastigiatum
  • L. jussiaei
  • L. lagopus
  • L. magellanicum
  • L. obscurum
  • L. scariosum
  • L. tristachyum
  • L. vestitum
  • L. volubile
  • L. wightianum
  • L. sp. BW-2000
  • L. sp. JL-2005
Джерело класифікації: NCBI

Плаун (Lycopodiaceae) або п'ядич — рід багаторічних, трав'янистих, вічнозелених спорових рослин, з повзучими дуже розгалуженими стеблами, вкритими вузькими лускуватими або голкуватими листками.

Зміст

[ред.] Практичне використання

Лікарська, фарбувальна, декоративна й косметична рослина. У науковій медицині застосовують спори плауна, відомі під назвою ліоподій - Lycopodium. Їх використовують Для приготування дитячої присипки і обсипання пілюль. У спорах містяться жирна невисихаюча олія (до 50%), алкалоїди, фенольні кислоти, білки, цукри, мінеральні coлi. У народній медицині спори плауна застосовують як ранозагоювальний засіб, а стебла - при захворюваннях сечового міхура, печінки, дихальних шляхів, при нетриманні сечі, болях у шлунку, запаленнях шлунка і кишечника, при геморої, диспепсіях і ревматизмі. Зовнішньо спори плауна застосовують для засипки ран, опіків, обморожених місць, при екземах, фурункулах, лишаях, рожистих запаленнях.

Спори використовують також у металургії для обсипання форм при фасонному литті і в піротехніці (замість "бенгальських вогнів"). Спори інших видів плауна використовують так само, як і спори плауна булавовидного, за винятком спор плауна баранця. Спори й пагони останнього містять алкалоїд селягін, який має отруйну дію. У народній медицині пагони плауна баранця використовують як блювотний, проносний засіб, при лікуванні хронічного алкоголізму і як засіб від куріння. Лікування потрібно проводити під наглядом лікаря. Рослину використовують при ревматизмі, туберкульозі, істерії, неврастенії та порушенні обміну речовин.

Плауни двогострий і баранець застосовують у ветеринарії, особливо від проносу у корів. Вони мають також інсектицидну дію. Відваром з пагонів миють тварин (корів, коней, овець, свиней) від паразитів.

Стебла всіх видів плауна дають синю фарбу, придатну для фарбування тканин. Всі види плаунів декоративні, придатні для виготовлення гірлянд, букетів. У косметичній практиці плауни використовують від фурункульозу та проти облисіння.

[ред.] Збирання, переробка та зберігання

Заготовляють спори в кінці літа - на початку осені після пожовтіння колосків. Колоски краще збирати в сиру погоду або до опадання роси, зрізуючи ножицями (ні в якому разі не можна виривати з кореневищем!) або гострим ножем. Зрізані спороносні колоски обережно складають у мішечки з щільної тканини, щоб не губилися спори. Інколи для збирання застосовують ножиці з припаяною до них металевою коробочкою. Сушать колоски на відкритому повітрі або на горищах, розсипаючи на папері, щільній тканині, в тазах або ночвах. Після висихання колоски просівають через дрібне сито, відділяючи спори. Зберігають спори плаунів у щільно закритих банках, бутлях, подвійних паперових мішках вагою по 5 кг. Усі види плаунів, особливо баранець, потребують бережливого використання та охорони.

[ред.] Поширення на Україні

На Україні 6 видів. Найпоширеніший Плаун булавовидний (L. clavatum L), росте в соснових та мішаних лісах. Спори використовують у метал. пром-сті при фасованому литті й формуванні металу, в медицині як дитячу присипку, при пролежнях, для обсипання пілюль. Ін. види: Плаун колючий (L. annotinum L), П. сплющений або двогострий (L. anceps Wallr.) та ін.

[ред.] Література

  • Єлін Ю.Я., Зерова М.Я., Лушпа В.І., Шаброва С.І. Дари лісів. – К.: «Урожай», 1979
Іншими мовами