Щедрівки
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Щедрівки, величальні укр. нар. обрядові пісні, виконуються під Новий Рік і під Йордан у Щедрий Вечір.
Відповідно до різдвяно-новорічних звичаїв, щедрівки так само, як і колядки, величають господаря і чл. його родини. У щедрівках висловлюється побажання багатого врожаю, добробуту, приплоду худоби, доброго роїння бджіл. Поетичне слово в щедрівках і колядках виконує магічну функцію. У давніх щедрівках і колядках відбилися часи Київської Руси й збереглися образи князівсько-дружинного побуту. У щедрівках і колядках христ. циклу знаходимо мотиви біблійних і євангельських та апокрифічних оп.: картини нар. Христа, поклоніння волхвів і пастухів. У багатьох щедрівках і колядках христ. мотиви і євангельські оп. сполучені з життям і побутом укр. селянина («Господь волики гонить, Пречиста Діва їсточки носить, а святий Петро за плугом ходить»). Образи святих вводяться, щоб надати ще більшої магічної сили поетичній формулі. Щедрівки і колядки христ. циклу відзначаються своїм глибоким етичним змістом і великою мист. красою. Основні мотиви їх — христ. любов, милосердя, глибока пошана до матері. Щедрівки відрізняються від колядок своїм неодмінним приспівом «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на весь вечір».
Багатством змісту і поетичною формою щедрівок захоплювалися укр. письм. і композитори, зокрема М. Лисенко, М. Леонтович (відомий «Щедрик»), К. Стеценко, М. Вериківський, К. Данькевич та ін. (див. також «ЕУ 1», стор. 256 — 58).
[ред.] Література:
- Потебня А. Объяснения малороссийских и сродных песен. В., т. 1, 1883. т. 2, 1887;
- Гнатюк В. Колядки і щедрівки. Етн. зб., тт. 35 — 36. Л. 1914;
- Дей О. Укр. колядки і щедрівки в дослідженнях слов'янських вчених (у кн. Сторінки з історії укр. фольклористики, К. 1975.
П. Одарченко
| Це незавершена стаття про музику. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

