Третя Залізна Стрілецька дивізія Армії УНР

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Третя Залізна Стрілецька дивізія Армії УНР — зформована в червні 1919 з загону полк. М. Шаповала, куренів полк. В. Ольшевського і П. Шандрука та Буковинського куреня сотн. О. Кантемира. До складу дивізії входили 3 піші полки, 1 кінний, легкий гарматний полк Січ. Стрільців та техн. і тилові частини; командир полк. О. Удовиченко, його заступником був полк. В. Ольшевський; стан (сер. серпня): 2200 багнетів, 150 шабель, 16 гармат і 88 кулеметів. Противником дивізії була півд. група дивізій 12 сов. армії, що під командуванням Йони Якіра безуспішно намагалася, попри значну перевагу, відбити Вапнярський зал. вузол і Жмеринку та вдарити по тилах укр. війська, що наступало на Київ; за витривалість у цих боях дивізія здобула офіц. назву «Залізна». У боях проти Добрармії Т.З.С.д. після перших успіхів була в кін. 1919 розбита.

Після поразки Добрармії ген. О. Удовиченко з різних частин відновив Т.З.С.д. в околицях Могилева; у травні 1920 вона нараховувала 278 старшин, 1815 багнетів, 308 шабель, 80 кулеметів і 9 гармат та ділилася на 3 бриґади й Кінний Донський коз. полк полк. Фролова.

На поль.-укр. фронті проти Червоної армії Т.З.С.д. була на правому фланзі. Разом з армією УНР відступила до Галичини, поза р. Дністер, у серпні повернулася на Україну і в наслідок успішної мобілізації нараховувала до 5 000 вояків, але через брак зброї в бойовому стані — лише понад 2 000. Після останніх боїв з сов. військом в р-ні Нової Ушиці, під тиском переважаючих сил ворога, перейшла за р. Збруч.


[ред.] Література


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.