Шамота Микола
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Шамота Микола (1916 — 84), літературознавець і критик партійного напряму родом з Полтави, д. чл. АН УРСР, 1961 — 78 дир. Ін-ту літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР. Закінчив Ніженський Педагогічний інститут (1939) й Академію суспільних наук при ЦК КПСС (1953). Спеціялізувався гол. в ділянці теорії соц. реалізму. Автор кн.: «Ідейність і майстерність» (1953), «Про художність» (1957), «За велінням історії» (1965), «Гуманізм і соціалістичний реалізм» (1976) та ін. Крім того, ст. в літ. і партійній пресі, в яких Ш. гостро виступав проти відхилень у літературі від партійної лінії (про «Собор» О. Гончара, самвидавну літературу тощо). Літературознавча спадщина Ш. є зразком ідеологічного догматизму, непримиренного до відхилень від партійної лінії.
| Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

