Кіік-Коба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Кіік-Коба, Кііккоба — древнепалеолітична стоянка в гроті.

Грот Кіік-Коба утворився під впливом просочування ґрунтових вод і вивітрювання. Грот знаходиться під карнизом високого плоскогір'я одного з відрогів Долгоруківської Яйли, на висоті близько 90 м над гірською річкою Зуя, на її правому березі в 25 км на схід від Сімферополя (Крим). Грот схований у лісових заростях і серед скелястих обвалів. Недалеко від грота є джерело, яким користувалися найдавніші люди.

Відкрита й досліджувалася Г. А. Бонч-Осмоловським в 1924-26. У нижньому культурному шарі (ранньомустьерський час) знайдені невеликі крем'яні знаряддя, кістки тварин - гігантського й шляхетного оленя, сайги, диких коні, осла й інших. Виявлені також залишки стінки, спорудженої в мустьєрський час для захисту мешканців грота від холодних вітрів. Збереглися сліди древніх вогнищ: у нижньому шарі виявлений одне вогнище, у верхньому - три очажка. Усюди в границях житлової площі зустрічаються розколотий кремінь, знаряддя, кістки тварин, вугіллячка.

У видовбаному в скелястому дні грота поглибленні знайдене поховання неандертальця-жінки так званого класичного типу, у спеціально видовбаній у скелястій підлозі ямі, що лежала на правому боці зі злегка підігнутими ногами (збереглися кості стіп, гомілки, кисті й зуб). Поблизу розташовувалося поховання однорічної дитини, теж покладений у скорченому, "утробному" положенні. Подібні поховання зустрічаються й на інших найдавніших стоянках Криму.

Належить до пам'яток східноєвропейського пара-мікока разом з такими стоянками: Орел, Ільска, Суха Мечетка, Баракаевська, Кіік-Коба IV, Пролом I, Буран-Кая-III, ГАБО, Старосілля, Ріпічени-Ізвор і інші. Культура стоянки Мира має більша подібність із кіік-кобинською індустрією Східного Криму, підстава чого вбачається в технології (відщіпове розщеплення, технологія двосторонньої заготівлі) і типології (специфічні типи конвергентних знарядь двосторонньої обробки й виробів на відколах). Датування останніх виробів - біля 28,000 року до РХ. Після цього археологічні пам'ятки на території Криму маловідомі до 18,000 р. до РХ. Вбачається міграція населення, що асиціювалася з Кіік-коба на північ через дніпровську стоянку Орел, і початок їми Стрілецької культури.

Зовнішне посилання: [1]