Саббатай Цеві
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Саббатай Цеві (שבתאי צבי, Шабтай Цві; 1626 — 1676), провідник єврейського месіяністичного руху 17 в., родом з м. Смірни (в Малій Азії), який проголосив себе месією — визволителем єврейського народу. Хоч турецька влада заарештувала Саббатая Цві, й він прийняв іслам, проте його вчення визнавали численні єврейські громади в діаспорі, у тому числі й на Україні, зокрема по війнах Богдана Хмельницького, в яких вони вбачали передмесіяністичні страждання, що з появою месії перетворяться на радість.
Проти саббатіанства виступали рабини, зокрема на соборі у Львові, 1722, та духовенство християнських церков (І. Ґалятовський у творі «Месія правдивий», 1669). З часом, коли надії покладені на Саббатая Цеві не здійснилися, його рух занепав і залишився тільки у невеликих групах (у Буську, Ґлинянах, Жовкві, Надвірній, Підгайцях, Рогатині) та став базою на укр. землях для хасидів і франкістів.
[ред.] Література
| Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

