Тіамін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Тіамін
Вітамін В1

C12H17N4OS
C12H17N4OS

Тип: водорозчинний
Користь для організму: обмін речовин, енергія робота м’язів
Міститься у продуктах: печінка, продукти грубого помелу, картопля, бобові
Норми споживання
Для дітей (7 років) 1,0 міліграмів
Для чоловіків 1,6 міліграмів
Для жінок 1,3 міліграмів



Тіамі́н (від грец. θ ε ι o ν — сірка), вітамін В1, аневрин — водорозчинний вітамін. У природі Т. синтезується рослинами і деякими мікроорганізмами (найбільше його міститься в дріжджах, хлібних злаках, картоплі). В орг-м людини і більшості тварин Т. надходить з їжею. Недостача Т. в раціоні викликає гіповітаміноз, а відсутність його призводить до розвитку хвороби бері-бері, що характеризується ураженням периферичних нервів, серцево-судинної, травної та м'язової систем. Фізіол. значення Т. зумовлюється його участю у процесах обміну речовин. У формі етеру — тіамінпірофосфату (ТПФ, кокарбоксилази) виконує функцію коферменту в процесах декарбоксилювання α-кетокислот, пентозофосфатного циклу; при нестачі Т. гальмуються деякі реакції трикарбонових кислот циклу. Потреба в Т. для дорослої людини становить 2—3 мг на добу і збільшується взимку, при вживанні великої кількості вуглеводів. У медицині одержані синтетично препарати Т. застосовують для запобігання гіповітамінозу та лікування невритів, радикулітів, невралгій, периферичних паралічів, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, атонії кишківника.

[ред.] Статті



Вітаміни
Всі B вітаміни | Всі D вітаміни
Ретинол (A) | Тіамін (B1) | Рибофлавін (B2) | Ніацин (B3) | Пантотенова кислота (B5) | Піридоксин (B6) | Біотин (B7) | Фолієва кислота (B9) | Цианокобаламін (B12) | Аскорбінова кислота (C) | Ергокальциферол (D2) | Холекальциферол (D3) | Токоферол (E) | Нафтохінон (K)