Піридин
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Загальні | |
|---|---|
| Хімічна назва | Піридин |
| Хімічна формула | C5H5N |
| Молярна маса | 79.1 |
| Фізичні властивості | |
| Температура плавлення | −41.7 °C |
| Температура кипіння | 115.3 °C |
| Густина | d420 0.982 г/см3 |
| Діелектрична стала | 12.5 (20 °C) |
| Показник переломлення | nD20 1.5102 |
| Кислотно-основні властивості | |
| pKa | 5.19 |
| Вогненебезпека | |
| Температура спалаху | 20 °C (в закритій судині) |
| Температура самозаймання | 550 °C |
| Вибухонебезпечна концентрація | 1.7 – 10.6 % |
Піридин - шестичленний гетероцикл з одним атомом азоту. Безбарвна рідина з характерним неприємним запахом. Без обмежень змішується з водою та практично з усіма органічними розчинниками. З водою (41.3 мас%) утворює азеотропну суміш з температурою кипіння 93.6 °C. Вперше піридин був отриманий з фракцій кам'яновугільної смоли, але наразі практично весь промисловий обсяг піридину виробляється синтетично, - взаємодією оцтового альдегіду, формальдегіду та аміаку. Піридин чудовий розчинник, особливо для процесів за участю неорганічних солей та для екстракції антибіотиків. Однак головним чином піридин є сировиною для виробництва лікарських засобів, гербіцидів, інсектицидів та інших агрохімічних препаратів.

