Семигород
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі. Ви можете допомогти проекту, зробивши це! |
Семигород (Трансільванія) - історична область на півночі Румунії.
Займає Трансільванське плато і частину гірських хребтів східних та південних Карпат, до 1918 перев. в межах Угорщини (у її сх. частині), пізніше у півн.-зах. Румунії; бл. 60 000 км2 з понад 4 млн меш.; до С. звич. включають також Мармарощину і Банат.
[ред.] Історія
В античну добу С. заселювали даки, 106-271 С. буз рим. провінцією (тоді він зазнав часткової романізації), згодом опанований ґотами, ґетами, аварами і болгарами, з 6 в. в С. почали поселюватися слов'яни. З кін. 9 в. С. був підкорений угорцями, з прч. 11 століття став частиною Угор. Королівства, у Складі якого мав широку автономію. З 10 в. в С. почали поселюватися угорці (з кін. 11 в. у сх. С. угор. вільні селяни, т. зв. шеклери), з 12 в. — німці, які дали назву країні (Siebenbürgen — С.). По розпаді Угор. королівства (битва під Могачем, 1526) в С. оформилося автономне князівство (1541-1687) під зверхністю Туреччини. У 17 в. С. був об'єктом боротьби між Османською і Габсбурзькою імперіями. У 1699-1867 С. був провінцією Австрії, згодом Угорщини, з 1918 С. опанувала Румунія (1940-44 його півн. частину приєднано до Угорщини).
Серед слов'ян С. частину творили українці, про що свідчать топографічні назви (Rusz, Reusdorfel, Russdorf, Rusesti). Перші документальні сліди про укр. поселення в С. походять з 13 століття (гора Ruscia, м. Forum Ruthenorum). Ще у 15 в. в С. існували чималі укр. колонії, які пізніше зазнали мадяризації або румунізації; перепис 1930 виявив у С. (без Мармарощини і Банату) ледве 2 100 українців, найбільше у пов. Орадя. Зв'язки України з С. (політ. і культ.) існували за козаччини. Укр. козаки, що служили у валаському війську, допомогли Михайлові Хороброму об'єднати С. з Валахією й Молдавією (1593 — 1601). Кн. С. Бетлен Ґабор (1613-29) вважав 1628 за можливе відокремлення України від Польщі і створення окремої держави. Б. Хмельницький був у дипломатичних зв'язках з кн. С. — Ю. Ракоці I (1630-48) і Ю. Ракоці II (1648-60) і уклав з ним військ. союз проти Польщі (1656). У 18 в. екзильний гетьман П. Орлик мав зносини з кн. С. Ференцем II Ракоці (1676-1735; кн. 1704-11). 1699 деякі проповіді Й. Ґалятовського були перекладені й видані рум. мовою в Алба-Юлія. 1757 Дімітріє Евстатіє Брашовянул створив першу рум. граматику в С. на основі граматики М. Смотрицького; він також переклав ряд «слов.» кн. рум. мовою (появилися друком 1792 у Сібіу).
По другій світовій війні укр. еміґранти живуть у Клужі, Брашові, Ораді.
| Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

