Стратегія поведінки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Стратегія поведінкизмішана стратегія гравця в позиційній грі, в якій випадкові вибори ігроком своїх часткових дій в кожному інформаційному стані, який описується інформаційною множиною, є стохастично незалежними.

Поняття стратегій поведінки вперше ввів американський математик Г.-У. Кун і довів, що для скінчених позиційних ігор, в яких гравець пам'ятає все, що знав і робив раніш, йому, для реалізації оптимального виграшу достатньо користуватись змішаною стратегією, тобто, достатньо робити «локальне» змішування (теорема про ігри з повною пам'яттю). Цей результат було в подальшому поширено на загальніші класи ігор.

[ред.] Джерела інформації

[ред.] Дивіться також


Статті теорії ігор

Типи ігор

антагоністичні · диференціальні · матричні · на виживання · рефлексивні · азартні · без побічних платежів · безкоаліційні · біматричні · вироджені · динамічні · з вибором моменту часу · кооперативні · на графі · на одиничному квадраті · опуклі · позиційні · прості · рекурсивні · стохастичні 

Ситуації

Безвиграшна ситуація · Парадокс Бертрана (економіка) · Ситуація рівноваги 

Стратегія

змішана · оптимальна · поведінки · чиста 

Теореми

Максіміна принцип · Мінімаксу теорема

Ігри

Дилема в'язня