Славінський Максим

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Макси́м Славі́нський (18681945), гром.політ. діяч, публіцист і поет, родом з с. Ставищ на Київщині. По закінченні правничого фак. Київ. Ун-ту жив у Катеринославі, де редаґував газ. «Придніпровський Край»; пізніше в Петербурзі: співред. поступової газ. «Северный Курьер» і ж. «Вестник Європы» та ін.; ред. «Украинского Вестника» (1905), офіц. видавець і техн. ред. вид. «Украинский народ в его прошлом и настоящем»; 1917 представник Центр. Ради при Тимчасовому Уряді в Петрограді. За Гетьманату чл. Ради Міністерства Закордонних Справ, посол на Дону і учасник переговорів з Сов. Росією; мін. праці в другому уряді Ф. Лизогуба 1918), згодом гол. дипломатичної місії УНР у Празі (1919), пізніше проф. новітньої історії в Укр. Госп. Академії й історії зах.-евр. літератури в Укр. Пед. Ін-ті ім. М. Драгоманова. Заарештований сов. владою у Празі 1945, помер у в'язниці.

Ліричні поезії, переклади з Г. Гайне (у співпраці з Лесею Українкою видав у Львові 1892 його «Книги пісень»), Й. Ґете, з чес. мови; іст.-літ. та публіцистичні ст., популярний курс лекцій з історії України. Автор спогадів, опублікованих у газ. «Америка» у 1950-их pp.

[ред.] Література


Персоналії Це незавершена стаття про персоналії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.



Література Це незавершена стаття з літератури.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.