Природні ресурси Криму
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміст |
[ред.] Курортно-рекреаційний потенціал
Курортно-рекреаційний потенціал Криму обумовлюється різноманітністю природних ландшафтів – від степових на півночі до покритих лісами Кримських гір у південній частині. Багатство Криму – це його клімат, для якого характерно достаток сонця, тепла та світла. Особливості циркуляції повітря в сполученні з впливом Чорного, Азовського морів та Кримських гір формують три основних кліматичних райони: степовий, гірський та південно-бережний.
Вздовж південного узбережжя розташовані курорти: Ялта, Алупка, Сімеїз, Гурзуф, Місхор, Лівадія, Форос, Алушта.
Різноманітність мікрокліматичних умов, достаток вічнозеленої рослинності гір та височин, родовища лікувальної грязі і джерел мінеральних вод сформували декілька типів курортів:
- кліматичні (Старий Крим),
- кліматобальнеологічні (Ялта, Алушта),
- кліматобальнеогрязьові (Євпаторія, Феодосія, Саки).
Завдяки географічному положенню, екологічним та історичним умовам Крим з глибокої давнини був своєрідним перехрестям різних племен, народів та культур. Історико-культурні ресурси На території Криму понад 11,5 тисяч пам'ятників історії, культури та архітектури, що відносяться до різних історичних епох, цивілізацій, етносів і релігій. Найбільш унікальні з них, наприклад, комплекс печерних міст та монастирів, генуезька фортеця, святі місця різних конфесій і інші, використовуються як туристичні об'єкти.
[ред.] Ландшафтні ресурси
Шість державних заповідників, 33 заказника, з них 16 загальнодержавного призначення, 87 пам'ятників природи, 13 з них загальнодержавного призначення, 10 заповідних урочищ і ін.
[ред.] Лікувально-мінеральні ресурси
Кримський півострів володіє найбагатшим рекреаційним потенціалом. Дуже високо оцінюється за світовими стандартами ринкова вартість мінерально-сировинних (бальнеогрязьових) ресурсів Криму, його пляжів і прибережних земельних ділянок.
В даний час у Криму відомо 26 родовищ лікувальних грязів та ропи, а також більш 100 джерел мінеральних вод різного хімічного складу. 15 грязьових родовищ та 13 великих родовищ мінеральних вод віднесені до категорії лікувальних.
[ред.] Територіальні ресурси
Більш 90% рекреаційних об'єктів сконцентровано на вузькій 3-х кілометровій прибережній смузі моря. У глибинних територіях (гірничо-передгірних) розміщені лише невеликі (до 100 місць), малокомфортабельні об'єкти, хоча в цій "Кримській Швейцарії" є всі необхідні умови та ресурси для рекреаційного освоєння високого рівня.
Крім того, можливості розвитку інфраструктури екологічного та соціального туризму в сільській місцевості, системи курортного сервісу в нових прибережних регіонах рекреаційного освоєння, системи сервісу для неорганізованих відпочиваючих, шоу-бізнесу та індустрії розваг, створення інфраструктури для елітних видів спорту, впровадження унікальних методів лікування становлять безсумнівний інтерес для ділових партнерів.
Наявність туристських ресурсів, особливості наявної інфраструктури дають можливість розвивати в Криму нетрадиційні форми туризму:
- спелеологічний
- скелелазіння
- кінний
- велосипедний
- дельтапланеризм
- гірничо-пішохідний
- винні та мисливські тури
- вертолітні екскурсії
- прогулянки на яхтах
- підводні занурення з аквалангом
- науковий та автотуризм
Усі ці тури можуть бути комбінованими, розрахованими як на групи, так і на індивідуальних туристів, поєднуються із широким спектром додаткових послуг, різної класності.
Поряд з туристичною, пріоритетною галуззю в Автономній Республіці Крим діє санаторно-курортна. Вона базується на використанні мінеральних вод (з потенційним дебітом 14 тис. м³ на добу), лікувальних грязів (з балансовими запасами 22,4 млн. м³), пляжів (довжиною 517 км.), кліматичних і ландшафтних ресурсів, морського та гірського повітря та ін.
Усього в Криму нараховується більше 600 санаторно-курортних та оздоровчих закладів, використовуваних як для цілорічного, так і для сезонного лікування та відпочинку на 155,5 тисяч ліжкомісць. Санаторії та пансіонати з лікуванням складають 28% цих закладів та розташовані переважно на Південному березі Криму, а також на курортах Євпаторія, Саки, Феодосія. Усі санаторії Криму мають спеціалізацію, що залежить від особливостей лікувальних факторів місцевості, де вони розташовані.
[ред.] Корисні копалини
Залізо (Керченський півострів), нафта і природний газ - здебільшого на морському шельфі.
[ред.] Тваринний світ
Фауна Криму включає представників середземноморського походження (переважно в гірській частині) і прибульців з материкової України (рівнинна частина). Багато ендеміків. Проте в цілому видовий склад бідніше, ніж на суміжних територіях, що пояснюється ізольованим місцезнаходженням Криму. Разом нараховується близько 10 000 видів безхребетних і приблизно 400 видів хребетних тварин.
Із сухопутних слимаків подекуди численні представники роду Гелікс, Ксеропитка, Брефулопсіс та ін. Із павукоподібних особливо інтересні: фаланга, тарантул, кримський скорпіон (отруйний!), близько 30 видів іксодових кліщів. Із багатоніжок заслуговує на увагу отруйна сколопендра. Комахи представлені 27 рядами: жуки (більше 3000 видів) перетинчастокрилі (близько 1500), двокрилі (більше 1000), метеликі (близько 2000), клопи (більше 1000 видів). Інші ряди містять значно менше видів. Найбільш примітними комахами є цикада звичайна, турун кримський, красотел пахучий, альпійський і великий дубовий вусачі, метелики: махаон, подалірій, білан, лимонниця, зірка, перламутровка велика лісова, денне павине око, адмірал, кропив-янка, павлиноглазка грушева, мертва голова, бражник олеандровий, ведмедиця сільська, різні види джмелів, бджоли теслі (ксилокопи). Істотно шкодять сільському і лісовому господарству хлібний турун, шкідлива черепашка, хлібні пильщики, злакові мухи, колорадський жук, хрестоцвіті і бурячні блішки, каліфорнійська щитівка, картопляна міль, міновані молі, плодожерки, американський білий метелик, непарний шовкопряд, золотогузка, зимовий п'ядак, дубова листовійка та ін. Епідеміологічне значення мають москіти, малярійні комарі.
Хребетні включають риб, амфібій, рептилій, птахів і ссавців. Прісноводних риб 36 видів. Більшість (22) становить родинакоропових (короп, карась, лин, вусань, головень, шемая, гол-ян, білий амур, товстолобик та ін.). Існують лососеві (форелі), в-юнові (голець, щиповка), колючкові (трьохголкова колючка), окуневі (окунь, судак, йорж), бичкові (бичок-підкаменьщик), коропозубі (гамбузія), а також щукові, звичайні соми, пецилієві, керчакові. Земноводних 6 видів: гребінчастий тритон, жаба зелена, жаба озерна (найбільш численна) часникова жаба, червоночеревая жерлянка і деревна жаба - крякавка. Плазунів 14 видів: болотна черепаха, прудка, кримська і скельна ящірки, різнобарвна ящірка, кримський геккон, жовтопузик, вужі звичайний і водяник, полози жовточеревий, чотирьохсмугий і леопардовий, мідянка і тільки одна отрутна змія -степова гадюка (укуси болючі але не смертельні). Птахів близько 300 видів. З них осілих - 61 вид, льотних, що гніздяться -117 видів, прольотних - 62, зимуючих - 27 і зальотних - більш 20 видів. Вони відносяться до 22 рядов: Гагари (зимують: чорновола і червоновола), Поганки (велика, мала, сірощока, чорношийна і червоношийна), Трубконосі (малий буревісник), Веслоногі (кучерявий і рожевий пелікани, великий, чубатий і малий баклани), Голінасті (чапля велика і мала білі, сіра, жовта, руда і єгипетська, бугай, вовчок, коровайка, білий і чорний лелеки). Фламінго (один примірник був здобутий у листопаді 1930 р. у м. Джанкоя), Пластинчатодзьобі (лебеді, гусаки, качки, крохалі, усіх разом 28 видів), Сокілоподібні (орел-могильник, перепелятник, тетеревятник, степовий, польовий і луговий луні, сапсан, балобан, скопи, звичайний і степовий боривітри, кобчик, канюки - звичайний і мохноногий, чорний гриф і білоголовий сип), Курині (фазан, сіра і гірська куріпки, перепел), Журавлі (сірий і красавка). Пастушки (лисуха, водяна курочка деркач, погониші звичайний, малий і крихта, водяний пастушок), Дрохви (дрохва і стрепет), Сивкоподібні (різні види куликів: зуйки, пісочники, веретільники, кроншнепи), Чайки (крачки, поморники, чайки), Голуби (сизий, клинтух, витютень, горлиці звичайна і кільчаста), Зозулі (у Криму живе лише звичайна зозуля). Сови (болотна й вушаста, сплюшка, будинковий сич, сіра неясить, пугач). Дрімлюги (звичайний), Довгокрилі (чорний і білочеревий стрижі). Ракші (зимородок, щурка золотава, сизоворонка, удод), Дятли (великий строкатий, вертишійка), Горобині (109 видів, найбільш численні, зустрічаються всюди, це і ластівки, і жайворонки, і синиці, і ворони, і дрозди та ін.).
Звірі представлені рядами Комахоїдні (5 видів землерийок та їжак звичайний), Рукокрилі (18 видів: великий і малий підковоноси, нічниці гостровуха, триколірна, вусата і Наттерера, звичайний вухань, європейська широковушка, вечорниці руда, мала і гігантська, нетопири, кожани), Зайцеподібні (заєць-русак і дикий кролик), Гризуни (16 видів: білка-телеутка, ховрашок малий, великий тушканчик, пацюки чорний і сірий, миші будинкова, лісова, жовтогорла, хом'як, сірий хом'ячок, мишовка степова, сліпушонка, нориці громадська, звичайна і східноєвропейська, ондатра), Китоподібніе (білобочка, афаліна й азовка), Хижі - (7 видів: кам'яна куниця, перев'язка, степовий тхір, ласка, барсук, лисиця та єнотовидна собака), Парнокопитні (благородний олень, козуля, муфлон, дикий кабан, проводиться акліматизація лані). У зв'язку з тим, що Крим добре обжитий людиною, тварини, що живуть на півострові, повсюдно потребують дбайливого до них відношення й охорони. Це в першу чергу стосується «червонокнижкових» видів, а їх у Криму чимало.
До Червоної книги України занесено 214 видів тварин, що живуть у Криму. Серед них Хробаки подані 3 видами, Членистоногі - 114 і Молюски - 4 видами. Серед членистоногих більшість видів подано комахами (100), у той час, як ракоподібних 11 видів, а павукоподібних - всього 3. Необхідно підкреслити, що склад «червонокнижкових» видів дуже неоднорідний
В Криму вирізняють 6 екологічних груп тварин. Серед тваринних відкритих просторів (степових) - їжак, заєць-русак, малий ховрашок, великий тушканчик, звичайна лисиця, степовий тхір. Із птахів - степовий орел, перепел, жайворонки та ін. У лісостепах живуть звичайний хом'як, заєць, звичайна полівка. З птахів - кобчик, горлиця, пугач, сорока, грак і т.д.У лісах живуть кримський олень, козуля, барсук, кабан, муфлон. З птахів - вяхирь, сіра сова, сойка, славка, чорний гриф та ін. Своєрідна фауна скель і урвищ, кримських підземних урочищ і навколоводних просторів. В морях у берегів Криму живуть осетер, севрюга, пеламіда, бичок, скумбрія, кефаль, з ссавців - види дельфінів.
[ред.] Рослинний світ
У горах (особливо на північних схилах) – ліси дубові, букові, буково-грабові, подекуди – соснові. На південному березі рослинність середземноморського типу, чисельні парки декоративних дерев і чагарників, сади, виноградники, тютюнові плантації.
Флора Кримського півострова надзвичайно багата і нараховує більш 2700 видів вищих судинних рослин. Це приблизно 60% усієї флори України, тому не дивно, що в Криму багато рідкісних рослин, які потребують охорони. Кількість таких рослин наближаеться до 600. У Червону книгу України (1996) занесено 203 види рослин і 10 видів грибів, що поширені у Криму.
Крим населяють рослини, які прийшли з різних геологічних епох. Більше половини сьогоднішньої флори Криму — це дольодовикові релікти. Їх кримський «стаж» нараховує близько 20 млн. років. Це, наприклад, Суничник дрібноплідний (Arbutus andrachne), Сосна кримська (Pinus pallsiana), Комперія Компера (Comperia comperana) та ін. Деякі звичайні для півночі рослини проникнули до нас, на південь, завдяки останньому континентальному зледенінню, що закінчилося близько 10000 років тому. Такі види є льодовиковими реліктами. Серед них — Береза повисла (Betula pendula), Грушанка круглолиста (Pyrola rotundifolia), Калужниця болотна (Caltha palustris).
За характером географічного поширення (тобто по ареалах) види кримської флори дають строкату картину: тут є і середземноморські, і передньоазіатські, і європейські рослини. Однак особливу цінність становлять ендеміки — види, що не зустрічаються більше ніде у світі. У флорі півострова нараховується близько 140 таких видів рослин. В їхньому числі — Клен Стівена (Acer stevenii), Еспарцет Палласа (Onobrychis pallasii), Глід Пояркової (Crataegus pojarcoviae) і знаменита Ясколка Біберштейна — кримський «едельвейс» (Сеrаstіuм biebersteinii), а також представник єдиного ендемічного роду в кримській флорі — Румія криптолистна (Rumia crithmifolia). Якщо говорити не тільки про судинні рослини, а про всі вищі рослини Криму, то не можна не звернути уваги на відділ моховидні (Bryophyta), яких на півострові нараховується близько 300 видів. На Карадазі, у Східному Криму, росте один з найрідкісніших видів моховидних у Європі — Анектангіум Ханделя (Anoectangium handelii). Крім нього до рідкісних мохів півострова можна віднести біля сотні видів, з яких, на жаль, у Червону книгу занесені тільки два.
Отже, разом з Моховидними видове багатство флори вищих рослин Криму розширюється до 3000 видів.
Відділ хвощевидні (Equisetophyta) представлений у Криму п'ятьма видами. А це чимало, якщо врахувати, що світова флора нараховує всього 30 видів хвоща. Відділ Папоротевидні (Polypodiophyta) на півострові представлений 33 видами, що належать до 10 родин. На скелястих гірських схилах найчастіше зустрічається Багатоніжка звичайна (Polypodium vulgare). Інший вид цього роду — Багатоніжка проміжна (P. interjectum) — виявилася єдиним справжнім епіфітом серед місцевих вищих судинних рослин і живе на стовбурах дерев. Мініатюрна Анограмма тонколиста (Anogramma laptophylla) визначна тим, що має однолітній спорофіт. У межах України ця папороть росте тільки в Криму, де збереглося кілька сотень особин. Але є ще рідкіші папороті. Так, єдина популяція Краєкучника орляковидного (Cheilanthes pteridioides) складається усього з 12 особин.
Відділ голонасінні, чи соснові (Pinophyta) у кримській флорі представлений 4 родинами і 13 видами, з яких два «іммігранти», тобто здичавілі — Кедр атласький (cedrus atlantica) і Кипарис вічнозелений (Cypressus sempervires).
В Криму нараховується три види сосни. Сосна Коха (Pinus kochiana), родичка північних сосен, виростає у верхньому гірському поясі, а Сосна кримська (P.Pallasiana) — у нижньому. Лише в трьох пунктах Південнобережжя збереглася Сосна піцундська (P. pityusa), занесена в Червону книгу. На її сторінки також потрапив Тис ягідний (Taxus baccata), що має найціннішу деревину й охороняється в Європі з XVI ст. З п'яти видів Ялівця два — «червонокнижні». Це Ялівець високий (Juniperus excelsa) і Ялівець смердючий (J. foetidissima)
Кримські рослини з відділу покритонасіннєві, чи магнолієві (Magnoliophyta), належать більш ніж до 90 родин. Далі перелічені 10 найбагатших видами родин:
- Астрові, чи Складноцвіті (Asteracea) — 281 вид;
- Тонконогі, чи Злакові (Poaceae) — 252 виду;
- Бобові (Fabaceae) — 223 виду;
- Розоцвіті (Rosaceae) — 150 видів;
- Капустяні, чи Хрестоцвіті (Brassicaceae) — 153 виду;
- Ясноткові, чи Губоцвіті (Lamiaceae) — 133 виду;
- Селерові, чи Зонтичні (Apiaceae) — 102 виду;
- Гвоздикові (Caryophyllaceae) — 95 видів;
- Ранникові (Scrophulariaceae) — 95 видів;
- Осокові (Cyperaceae) — 66 видів.
Ці родини відіграють найважливішу роль у формуванні рослинного покриву. І серед них є чимало рідких рослин.
Так, поряд з такими звичайними рослинами, як Кульбаба лікарська (Taraxacun officinale), у нас росте ендемічна Кульбаба осіння (T.hybernum), чи Крим-сагиз, з дуже дивним розпорядком росту: квітки з'являються під осень, а листя тільки під зиму.
З рослин, що зустрічаються в Криму, два види — злаки Свинорой пальчастий і Куряче просо (Cynodon dactilon, Echinochloa crus-galli) — відомі в усьому світі як злісні бур'яни. Дійсна гордість кримчан — це плеяда ендемічних ковилей (Stipa spp.) — шість видів із дев’ятнадцяти, що тут зростають.
Найбільш відомими і по-хижацькому знищуваними є весняні рослини Криму, багато з яких занесені на сторінки Червоних книг: Пролісок складчастий (Galantus plicatus), Цикламен Кузнєцова (Cyclamen kusnetzovii), Тюльпан Шренка (Tulipa schrenkii), Півонія вузьколиста (Paeona tenuifolia) та ін. Найбільш оберігаємою родиною флори Криму треба визнати Орхідні (Orchidaceae). Практично всі з 43 місцевих видів — «червонокнижкові». Дотепер ми не можемо сказати, що флора Криму вивчена цілком. Ботаніки ще знаходять нові для півострова види. На початку 1990-х рр. на Демерджи-яйле була виявлена орхідея Зозулинець обпалений (Orchis ustulata). З іншого боку, за останні десятиліття з кримської флори довелося викреслити 39 зниклих видів, у тому числі Колючоносник Сибторпа (Echinophora sibthorpoana), що мешкав до 1980-х рр. у Новому Світлі.
Багатство флори часто оцінюють по кількості так званих корисних видів — харчових, лікарських та ін. Однак наші знання про корисні властивості рослин далеко не повні. Кожен вид відрізняється унікальною спадкоємною інформацією і несе в собі великий набір потенційно цінних ознак, про які довідаються, можливо, лише наші нащадки. Тому вірніше буде говорити про багатство генетичних ресурсів і піклуватися про збереження усіх видів рослин, особливо рідкісних.
На рівнинах Криму панувала степова рослинність: полиново-типчакові, ковилові і різнотравні степи. Велика частина їх тепер розорана і зайнята зерновими, овочевими, ефіроолійними культурами, садами і виноградниками.
В горному Криму зростають ліси, вони займають 340 тис. га. Схили Кримських гір зайняті переважно дубовими (65% площі всіх лісів), буковими (14%), грабовими (8%) і сосновими (13%) лісами. На Південному Березі Криму (Кримське субсередземномор’я) зростають реліктові ялівцево-дубові ліси з ділянками таких цінних порід, як Суничник дрібноплідний (Arbutus andrachne), Фісташка туполиста (Piscia mutica), а також вічнозелених чагарників — Іглиці понтійської (Purcus ponticus), Чисту кримського (Cirtus tauricus) та ін. Рясна вічнозелена ліана — плющ (Hedera helix).
Великі рослинні багатства зосереджені в парках Криму, але тут представлені головним чином інтродуцировані види. 30 парків Криму, у тому числі Никитський ботанічний сад — Національний науковий центр, — оголошені заповідними пам'ятниками садово-паркового мистецтва.

