Твердий диск

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Вінчестер зі знятою кришкою
Збільшити
Вінчестер зі знятою кришкою

Твердий диск (Hard Disk Drive, HDD) — постійний запам'ятовуючий пристрій ЕОМ. Постійний, означає, що на відміну від оперативної пам'яті, продовжує зберігати дані після вимикання струму.

Перші тверді диски з`явилися на початку 70-х років. Вони мали ємкість не більше десятка кілобайт. З часом ємкість твердого диску виросла в тисячі разів хоча його будова не дуже змінилась. Кожен твердий диск складається з трьох блоків.

  • Перший блок. На першому блоці зберігається вся інформація. 1-й блок представляє з себе один або декілька скляних (чи залізних) дисків, вкритих з двох сторін магнітним шаром, на який записується інформація.
  • Другий блок — механіка твердого диску. Другий блок забезпечує обертання першого блоку (тобто самих дисків) і точне позиціонування головок зчитування.
  • Третій блок— електронна логіка твердого диску.

Характеристики твердого диску

  1. Об`єм (місткість) диску.
  2. Швидкість читання та запису даних.
  3. Час доступу.
  4. Швидкість обертання диску.
  5. Розмір кеш-пам`яті.
  6. Тип інтерфейсу.
  7. Форм-фактор (габарити).
  8. Фірма-виробник.