Японська мова
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Японська мова 日本語 |
|
|---|---|
| Поширена в: | Японія, Бразилія, США (особливо Гаваї), Гуам, Маршалові острови, Палау, Тайвань, Північна Корея, Південна Корея, Перу, Австралія |
| Регіон: | Східна Азія |
| Кількість мовців: | ~ 128 мільйонів |
| Класифікація: | Азійські мови Японсько-рюкюська сім'я |
| Офіційний статус | |
| Офіційна: | Японія |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | ja |
| ISO 639-2 | jpn |
| SIL | jpn |
Японська мова (яп. 日本語,
- ніхонґофайл ) - мова, якою розмовляють більше 128 мільйонів чоловік у світі. Поширена переважно в Японії, а також у середовищі японських емігратнів. Перші документальні свідчення, які підтверджують існування японської мови датуються 8 століттям. Японська мова графічно виражається трьома складовими елементами - двома азбуками кана (хіраґана і катакана) та китайськими ієрогліфами. Існує також латинізована абетка ромадзі для передачі японських фонем. Словник японської мови нараховує більше міліона слів. Він зазанав сильного впливу китайської мови. Після другої світової війни має місце активне запозичення англійських слів.
Зміст |
[ред.] Поширення в світі
Більша частина япономовних проживає на Японському архіпелазі. Японська мова також частково використовується в країнах, які були її колоніями (Північна Корея, Південна Корея, Тайвань, північно-східний Китай). Спостерігається вживання мови японськими емігрантами в деяких областях Північної й Південної Америки (Каліфорнія, Гаваї, Бразилія). Японський вивчається як друга мова у більшості країн Азії й Океанії.
[ред.] Класифікація
Генетичні зв'язки японської мови до кінця не з'ясовані. Лексика та граматика японської мови є подібною до лексики алтайських і австронезийских мов. Японська мова розглядається більшістю вчених як ізольована мова.
[ред.] Діалекти
Завдяки географічним особливостям Японії (безліч ізольованих островів, високі гірські перевали) існує з десяток діалектів японської мови. Вони різняться словниковим запасом, морфологією, уживанням службових часток, а в деяких випадках — вимовою. Серед розповсюджених можна виділити такі, як діалект Кюсю (九州弁 - кюсю бен), діалект Хіросіми (広島弁 - хіросіма-бен), діалект Кансай (関西弁 - кансай бен), діалект Тохоку (東北弁 - тохоку-бен) і діалект Канто (関東弁 - канто-бен, токійський діалект). Часто мовці віддалених діалектів не розуміють один одного. Найбільші мовні розходження мають місце між південними (острови Рюкю, префектура Каґосіма) і північними районами Японії (Хоккайдо, префектура Аоморі). Основні діалекти поділяються на західну й східну групи. На основі токійського діалекту була сформована "загальна мова" (共通語 - кьоцуго). З 1886 року вона стала вкладатися в навчальних закладах як "літературна" японська. Сьогодні діалекти японської мови поступово вимирають завдяки урбанізації, стадартизації освіти та активному використанню "літературної мови" у ЗМІ.
[ред.] Система письма в Японії
[ред.] Граматика
[ред.] Посилання
[ред.] Дивись також
| Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити. Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це! Цей шаблон також треба замінити на конкретніший |

