Іліада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Іліада — епічна поема, що приписується Гомеру, найдавніша з збережених пам'яток грецької літератури. Є переробкою і об'єднанням численних сказань Стародавньої Греції про подвиги давніх героїв.

Дія віднесена до десятому року облоги Трої (Іліону) об'єднаним ополченням грецьких вождів. Сказання про попередні події [викрадення Олени Парісом, виступ греків (ахейцев) під верховним начальством Агамемнона], постаті головних вождів (Агамемнон, Менелай, Ахілл, Одісей, Нестор, Діомед, Аякс, Ідоменей та ін., троянський цар Пріам, його сини Гектор, Паріс і т. д.), так само як і результат війни (загибель Трої), передбачаються в Іліаді відомими. Іліада охоплює незначний проміжок часу, це ніби епізод із історії облоги Трої, в 15 700 гекзаметрів.