Парне програмування
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Па́рне програмува́ння — техніка розробки програмного забезпечення, при якому увесь код пишеться парами програмістів, котрі працюють за одним робочим місцем. Найчастіше зустрічається при екстремальному програмуванні.
Суть техніки полягає у наступному: один програміст працює над написанням коду, а інший сидить поряд, і спостерігає за його роботою, таким чином контролюючи його роботу, і уявляє проект в цілому. Тобто, окрім контролю отримуємо реалізацію прислів'я "Одна голова — добре, а дві — краще".
Зміст |
[ред.] Переваги
- Покращується трудова дисципліна. Коли роботу одного програміста контролює інший, той наврят братиме великі перерви, і займатиметься бездіяльністю.
- Отримується якісніший код. "Одна голова -- добре, а дві -- краще".
- Постійні розробники сприяють росту проекту. Якщо пари міняються досить часто, розробники знайомі з великою кількістю частин проекту, тому у випадку, якщо один розробник покине проект, його досить швидко може замінити інший.
- Покращується мораль розробників.
- Молоді програмісти досить швидко отримують практичні знання.
- Парне програмування швидше знайомить розробників один з одним, і краще налагоджує хороші взаємостосунки у колективі.
- Емономія на зменшенні кількості автоматизованих робочих місць.
- Практика показала, що при парному програмуванні програмісти показують більш, ніж у двічі більшу продуктивність, ніж тоді, коли вони працюють поодинці.
[ред.] Недоліки
- Досвідчені розробники не рідко знаходять подібний спосіб роботи нудним, і таким, що відволікає від роботи.
- Багатьом талановитим програмістам справді ліпше працюється поодинці.
- Потрібно узгоджувати стиль програмування, інакше можуть виникнути проблеми.

