Щитовий вулкан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Шелдбрейдюр в Ісландії, типовий щитовий вулкан, про що нагадує його назва («широкий щит»)
Збільшити
Шелдбрейдюр в Ісландії, типовий щитовий вулкан, про що нагадує його назва («широкий щит»)

Щитовий вулкан — широкий вулкан з дуже розлогими схилами. Цей тип вулканів отримав свою назву від назви ісландського щитового вулкану Шелдбрейдюр (ісл. Skjaldbreiður — «широкий щит»), яка була йому надана через схожість його обрису зі щитом давнього воїна. Щитові вулкани виникають у місцях виливу з верхньої мантії дуже гарячої і рідкої лави з малим вмістом вулканічних газів. Завдяки високій температурі і низькій в’язкості така лава тече вільно і розливається по значно більшій площі, перш ніж застигне, утворюючи розлогий, часто витягнутий вулканічний конус з нахилом не більше 5°. Внаслідок широкого розлиття лави щитові вулкани звичайно не дуже високі. Відношення їх висоті до горизонтального розміру лежить у межах від 1:10 до 1:20.

Щитовими є приблизно 90% активних вулканів світу. Найкрупніший з них — Мауна Лоа на острові Гаваї; усі вулкани Гавайських островів — це щитові вулкани. Щитові вулкани зустрічаються переважно усередині літосферних плит над гарячими плямами (як, наприклад, Гаваї чи острови Галапагос), а також в місцях, де край однієї літосферної плити насовується на іншу (як, наприклад, в Ісландії). Щитовий вулкан Пітон-де-ла-Фурнез на острові Реюньон — один з найбільш активних вулканів світу, який у середньому вивергається раз на рік.

Мауна Кеа, щитовий вулкан на острові Гаваї.
Збільшити
Мауна Кеа, щитовий вулкан на острові Гаваї.

В’язкість магми, коли вона наближається до поверхні, залежить від її температури і складу. Гавайські вулкани вивергають дуже гарячу лаву з температурою 1200°C, порівняно з 850°C у більшості континентальних вулканів. Лава, яка має нижчу густину і в’язкість, виливається вільніше, повільніше застигає і тому не забиває вулканічний канал. Внаслідок цього виверження щитових вулканів проходять спокійніше, без потужних вибухів і викидів вулканічних бомб. Вибухи та руйнівні явища спостерігаються тільки тоді, коли розжарена лава входить у контакт з водою, хоча під тиском вулканічних газів рідка лава може випліскуватись видовищними фонтанами.

Щитові вулкани зустрічаються не лише на Землі, а й на інших планетах. Найвища відома гора Сонячної системи, Олімпус Монс на Марсі — також щитовий вулкан. На відміну від Марса на Землі, внаслідок дрейфу тектонічних плит вулкани протягом часу відсуваються від місць виходів магми на поверхню, і через це не встигають набути великого розміру. Тому земні вулкани не такі масивні, як марсіанські.