Електричний струм
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Електричний струм — це впорядкований рух заряджених частинок у просторі. У металах та напівпровідниках це електрони, у електролітах позитивно та негативно заряджені іони, у іонізованих газах — іони та електрони. За напрямок струму вибирають рух позитивно заряджених частинок. Таким чином напрямок руху струму в металах протилежний напрямку руху електронів.
Величина
називається силою струму, і відповідає кількості заряду, переміщеному через перетин провідника за одиницю часу.
Якщо за кожен проміжок часу Δt заряд Δq однаковий і напрямок струму незмінний, то такий струм називають постійним.
У випадку, коли ці величина змінні, силу струму описують наступним чином:
,
такий струм називають змінним.
Безмежно малий заряд dQ, що переноситься за час dt через елементарну площадку dS перпендикулярну напрямку середньої швидкості v частинок визначається наступним чином:
,
де e — заряд частинок, v — швидкість руху частинок, а n — їх кількість в одиниці об`єму.
Сила струму dI через площадку dS визначається співвідношенням

згідно з яким
— густина електричного струму.

