Свєнціцький Павлин
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Свєнціцький Павлин (псевд.: Павло Свій, Павлин Стахурський, Д. Лозовський та ін.; 1841 — 76), укр.-поль. письм. та гром. діяч, вар. в с. Варшиці на Київщині у незаможній поль. шляхетській родині. Вчився у Київ. Ун-ті, після невдачі поль. повстання 1863 переїхав до Львова і працював як актор в укр. театрі, згодом як педагог (учителював в укр. акад. гімназії) і публіцист. Автор повістей і оп. з укр. життя «Колись було» (докінчене поль. мовою 1866), «Степові оп.» (1871) та ін., драматичних творів «Катерина» (1866, за одноіменною поемою Т. Шевченка), «Святослав Ігоревич» (1876) й ін., зб. «Байки» та ліричних поезій. Перекладав багато п'єс з поль. (зокрема Й. Коженьовського) й ін. мов. на укр., а також ряд творів Т. Шевченка і Ю. Федьковича поль. мовою; автор кількох лінгвістичних праць. Видавав ж. «Sioło» (1866 — 67). С. обстоював окремішнісгь укр. народу перед поляками і росіянами, поборюівав москвофільство.
| Це незавершена стаття з літератури. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

