Рідкісні метали

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Рідкісні метали

За загальною номенклятурою до них зараховують: цирконій, германій, стибніт та велику групу т. зв. акцесорних рідкоземельних металів, найважливіші з яких вольфрам, кадмій, молібден, церій, берилій, ніобій, реній, ітрій, лантан, літій, гафній, уран і багато інших; умовно також золото та срібло (група, т. зв. шляхетних або дорогоцінних металів).

Срібло (найчастіше — амальґама срібла) є на Україні в анкеритах і кіноварі у приблизному відношенні 50/50. Срібло виявлено також у деяких гідротермальних породах Закарпаття. Невеликий об'єм обох виявлень не розкриває перспектив їх практичної розробки.

Кращі можливості має золото, яке у кінці 1960-х та в 1970-х pp. знайдено у докембрійських метаморфозних породах і в алювії ранньопалеогенових долин Середнього Придніпров'я; вкрапленість золота приблизно 37 г/т, трапляються нечисленні самородки діяметром на 0,22,5 мм.

Цирконій і ґерманій є у докембрійських покровах Українського кристалічного масиву (зокрема у кварці та польових шпатах), середній вміст ґерманію коливається від 1,7 до 4,0 г/т.

Попередні дослідження наявности молібдену і вольфраму тривають у ґрейзенізованих зонах Волині і гідротермальних утворах Закарпаття.

Багаті уранові відклади (уранові руди U3 O8 з домішками Th O2) є в околицях міста Жовті Води на Криворіжчині; на їх базі було побудовано найбільший в СРСР ураново-плутонієвий завод і дослідні лабораторії.

За останні роки на Україні знайдено також целестини (руди стронцію) та борати (у межах Бахмутської улоговини), а далі монацити, себто породи, що включають деякі кількості ітрію, лантану, церію, неодиму й інші рідкісні метали (здебільша у бердичівському ґраніті). Значні сліди цієї групи рідкісних металів, а також ніобію і цирконію знайдено у розсипах українських ільменітів.

Промислове використання руд рідкісних металів уже розпочато у районі Самотканського рутило-ільменітового родовища (насамперед цирконій, титан (метал) та ін.).

Ще у 1946 році було створене Маріупольське рудоуправління рідкісних металів, що здійснювало розробку родовищ.

Перспективним є освоєння залізо-кобальтоніклевих родовищ Придніпров'я (Девладівського, Тернівського, Кодацького, Водянського) та Завалівського куща (Кіровоградщина — Грушівське і Капітанівське поліметалічні родовища).

Продукція (рафінація) деяких рідкісних металів наладнується в експериментальних цехах Дніпровського титано-магнієвого заводу, Кримського заводу двоокису титану та Побузького нікелевого заводу (Кіровоградщина).

Проте нестача деяких важливих рідкісних металів (наприклад, церію, стибніту, берилію й інших) та неосвоєння технології їх домішування й стоплювання з звичайними металами помітно знижує міцність українського чавуну й сталі.

[ред.] Література

  • АН УССР. Институт проблем материаловедения. Редкие и редкоземельные элементы в технике. - К., 1964;
  • Проблемы металлогении Украины (відповідальний ред. Белевцев Я.). - К., 1964;
  • Бондарчук В. Геологія родовищ корисних копалин України. - К., 1966;
  • Губарев В. Атомные города. - М., 1966;
  • Щербаков І., Латиш І. До геохімії золота в породах Українського щита. - Доповіді АН УРСР, серія «Б», ч. 2. - К., 1972;
  • Заруцький К. Прояви золота в алювії правобережжя Середнього Придніпров'я. - Доповіді АН УРСР, серія «Б», ч. 3. - К. 1972.
  • Енциклопедія українознавства