Турецька мова
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Турецька мова (тур. Türkçe)– одна з тюркських мов, офіційна мова Туреччини. Поширена в Туреччині, а також в Румунії, Ірані, Іраку, Сирії, Греції, Болгарії, на о. Кіпр, у колишній Югославії. Турецькою розмовляють від 80 до 100 мільйонів людей.
У діалектичному відношенні в Туреччині виділяється зона на сході і особливо на північному сході Анатолії. На цій території мова має схожі риси з азербайджанською мовою. Говори решти Анатолії і східної Фракії, а також турецькі діалекти в інших країнах розрізняються незначною мірою.
Літературна турецька мова у сучасному вигляді сформувалася в середині 19 сторіччя в процесі зближення насиченої великою кількістю арабо-перських елементів літературної мови середньовіччя – старо-турецької, або старо-османської, з розмовною мовою.
Пам'ятники старо-турецької мови, виконані арабською графікою спочатку з помітним впливом східно-тюркської, караханидсько-уйгурської літературної мови, фіксуються з 13 стор. Сучасна писемність сформована 1928 на основі латинського алфавіту за участю Ататюрка.
| Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

