Спілка Української Молоді
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Спілка Української Молоді (СУМ).
На початку 20-х років, коли збройна боротьба з силами більшовизму завершилася поразкою, українська інтеліґенція усвідомлюючи необхідність подальшої боротьби, почала готуватися до нових спроб відновлення незалежності України. Так утворилася Спілка Визволення України (СВУ). Членами СВУ були люди різного віку, які походили з усіх земель України. Велика увага приділялася організуванню студентства та молодих хлопців і дівчат, які готові були стати до боротьби за свободу України. З молодіжного крила СВУ і зародилася СУМ, Спілка Української Молоді. Створена Миколою Павлушковим, Борисом Матушевським та іншими як таємна організація, СУМ поділялася на невеликі групи з 5 осіб. Така будова організації на випадок арешту одного члена залишала недосяжними для ворога інші підпільні клітини. Основною метою СУМ було звільнення української нації від завойовників і поневолювачів та творення незалежної демократичної держави.
Члени СУМ з перших днів активно працювали в різних напрямах. Вони проникали в політичну інфраструктуру, симулюючи підтримку радянської влади і комунізму, щоб отримати інформацію про людей і таємниці, а також щоб відкинути сумніви тих, хто підозрював їхні справжні революційні цілі. Вони працювали в освітній системі, щоб подавати дітям і молоді правду про історію України та становище народу. Кожен член СУМ активно працював, щоб впливати на суспільне життя, керуючись при цьому двома найвищими ідеалами і символами, які втілені в гаслі "Бог і Україна".
Пізніше, в 1930 році, група з 45 провідних членів СУМ та СВУ була арештована за антирадянську діяльність і засуджена в місті Харкові, тодішній столиці радянської України. Ці 45 керівників української визвольної боротьби трималися мужньо, незважаючи на те, що 13 з них були засуджені до смертної кари, а всі інші отримали різні терміни ув'язнення за їхню любов до своєї нації. Серед цих 13 були Микола Павлушков, Сергій Єфремов, Володимир Чехівський та інші. Кожен з тих, кого в той день засудили, і навіть ті 13, смертну кару яким замінили на довічне ув'язнення, загинуть пізніше в таборах примусової праці, тюрмах та на засланні.
Після того, як Сталін ліквідував чільних борців за українську незалежність, впродовж довгих років ідея СУМ продовжувала жити лише в серцях тих, хто в неї вірив.
Після закінчення Другої світової війни в 1945 році, у Німеччині, Австрії, Франції, Італії опинилися тисячі українців. Незважаючи на невпевненість у завтрашньому дні, вони відмовилися повертатися до рідних домівок, де панував радянський режим. Згідно з тодішньою статистикою в січні 1946 року в частині Німеччини, яка була окупована Союзними військами, перебувало 102.000 українців. Серед них 44.1% було молоді у віці від 10 до 29 років.
За ініціативою групи старших активістів, що в більшості походили зі східної України, 6 липня 1946 року в Мюнхені відбулася зустріч організаторів СУМ, які хотіли відновити Сумівські ідеали, в діаспорі. В результаті активної роботи до кінця липня було вже створено 7 відділів організації, які нараховували близько 200 активних членів. З метою створення статуту організації, а також вироблення усіх організаційних законів та формування центральних органів було створено Центральне Бюро організації. В 1947 році відбувся Перший Конґрес Спілки Української Молоді, який затвердив Статут та Програму СУМ, проект прапора і емблеми, затвердив керівні принципи для подальшого розвитку організації. З цього часу почали швидко формуватися місцеві осередки і культурницькі групи. Робота СУМ скоро дістала визнання в українських і неукраїнських громадах, з плином часу роль СУМ ставала все більш важливою в суспільстві.
Частини СУМ поширилися на багатьох континентах світу: в Європі, Південній та Північній Америці, Австралії, а згодом повернулися і до свого місця заснування в Україну. Сьогодні СУМ – це багатотисячне членство, яке діє не лише в Україні, але й в українській діаспорі Австралії, Аргентини, Бельгії, Великої Британії, Канади, Франції, Німеччини і США. 75 років від часу заснування та 50 років після відновлення СУМ в діаспорі, організація працює для того, щоб молоді українці з різних країн могли спілкуватися між собою, допомагати одне одному в духовній, розумовій, соціальній, культурній, освітній і фізичній сферах, а також виростали в дусі патріотичного гасла Павлушкова та його однодумців – "Бог і Україна".
Спілка Української Молоді (СУМ), організація молоді на еміґрації, створена 1946 у Німеччині з ініціативи діячів Закордонних Частин ОУН, з метою охоплення молоді, не організованої в ін. молодіжних організаціях. Ініціатори виходили з традицій Спілки Укр. Молоді на Україні. У статуті і програмових документах СУМ визначено як заг.-нац. патріотичну організацію, виховна програма якої є «Бог і Україна».
Спершу чл. СУМ була молодь чоловічої і жін. статі від 18 до 30 pp., з 1948 — утворено юнацькі відділи (від 12, пізніше — 6 pp.), а у 1950-их pp. сумівці понад 30 pp. не залишали організацію, а творили старше членство. Т. ч. СУМ складається тепер з 5 вікових груп: «суменята» (4-6 р.), юний СУМ — молодше юнацтво (6 — 12 pp.), старше юнацтво (13 — 18), «дружинники» (19 — 50) і старше членство - «сенйори» (понад 50 pp.).
СУМ незабаром став триступневою орг.-цією щодо територіяльної структури: по містах існують осередки, які мають свої крайові організації, а центр. керівні й виховні органи пов'язують країни у міжкрайову (світову) структуру. Найвищим органом є конґрес СУМ, що обирає Центр. Управу (до 1958 — Центр. Комітет); конгреси СУМ спершу збиралися щороку, а з 1949 кожні три pp. До жовтня 1973 відбулося 10 конґресів. Гол. ЦК у 1946 — 49 був М. Сердюк, а далі С. Вожаківський, О. Калиник і М. Філь. З 1958 Центр. Управу очолює О. Коваль. Осідками керівних органів були за чергою: Мюнхен, Лондон і Брюссель (з 1958).
При ЦК створено 1949 Виховну Раду, зформовану з старших виховників і педагогів, як дорадчий орган. Гол. Виховної Ради були: П. Чуйко, М. Кушнір, Д. Чайковський, З. Саган, Б. Стебельський. Довголітніми діячами СУМ, що працювали на різних постах у центр. і крайових органах були: Є. Гановський (США), Т. Буйняк (Канада), Я. Деременда (Великобрітанія), Г. Ощипко (Бельгія), В. Косик (Франція), В. Леник (Німеччина), О. Чубатий (Австралія) й ін. З молодшої генерації, вихованої вже в СУМ, увійшли на 10 конґресі до керівних органів: А. Гайдамаха, Й. Рожка, Р. Мірчук, М. Підгірна, Р. Шупер, А. Бандера, М. ЮрківЯроцька, Б. Юрків, М. Франкевич та ін. Багато педагогів, культ. і політ. діячів співпрацювало з СУМ гол. як виховники ред. журн., доповідачі і викладачі на різних курсах, вишколах, таборах: П. Башук, Г. Васькович, Г. Ващенко, І. Вовчук, П. Кізко, В. Коваль, І. Крушельницький, Р. Малащук, В. Микула, П. Мірчук, Л. Полтава, С. Стецько, М. Фостун, Д. Штогрин та ін. СУМ співпрацює тісно з укр. церквами і має в окремих країнах, а подекуди в осередках, капєлянів. Від Укр. Кат. Церкви ген. капеляном є о. М. Левенець.
Орг. мережа СУМ швидко розрослася: у 1946 — 47 у Німеччині й Австрії, а згодом у Бельгії (з 1947), Великобританії і Канаді (з 1948), у США (з 1949), Франції, Австралії, Арґентіні, Бразілії, Параґваї та ін. країнах. 1952 СУМ існував у 14 країнах і нараховував понад 8 000 чл. Завдяки посиленій орг. і виховній праці керівництва СУМ та стабілізації життєвих умов новоприбулих еміґрантів у Великобрітанії і заокеанських країнах СУМ зріс кількісно і став найчисленнішою орг.цією молоді. У 1962 СУМ мав 10 500 чл. (у тому ч. З 200 старших чл. і 7 300 чл. юнацтва СУМ), 1969. — 13 700 (у тому ч. 4 500 старших чл. і 9 200 юнацтва), що так поділялися по країнах: США — 1800 старших чл. і 3 100 юнацтва, Великобрітанія — 1 000 і 2 400, Канада — 750 і 2 500, Австралія 430 і 570, ін. країни — 520 і 630; 1973 заг. кількість чл. 12350 у 10 країнах.
Ідейно-програмовий напрям і зміст виховної й суспільної діяльности СУМ зформульовані на базі ідеалістичного світогляду, христ. релігії та націоналістичної ідеології. Крім рел. і нац. виховання молоді, СУМ присвячує значну увагу політ. освіті та практично анґажує молодь до підтримки боротьби укр. народу за визволення й утворення самостійної дем. укр. держави. Багато уваги присвячується питанням українознавства і плеканню укр. культури. Методика виховної праці, програма вишколу, а також зміст культ.-осв. праці охоплені у різних «правильниках», вишкільних матеріялах та періодичних вид. Праця СУМ ведеться в осередках діяльности (юнацькі частини поділені на рої для менших юнаків і курені — для старших), а крім того у менших гуртках і ланках, як також на вишкільних конференціях, літніх і зимових таборах, спорт. вправах тощо. СУМ звертає особливу увагу на мист. самодіяльність (хорові, інструментальні та танцювальні ансамблі, театральні гуртки, ланки прикладного мистецтва тощо) та спорт. активність (різні спорт. ланки; гол. популярні є футбольні). Деякі широко відомі сумівські ансамблі виступають на заг.-укр. імпрезах та ґастролюють у різних країнах: хори «Прометей» і «Діброва» та оркестра «Батурин» у Торонто (дириґент В. Кардаш), капеля бандуристів у Детройті (дириґент Потапенко), танцювальний гурток «Крилаті» у Великобрітанії (керівник О. Буряк), спортовий клюб «Крилаті» у Чікаґо та ін. СУМ бере активну участь у заг.-нац. святкуваннях, відзначенні нац. річниць та різних політ. маніфестаціях, а також провадить масові акції на оборону укр. політ. і рел. в'язнів. З 1972 СУМ влаштовує світові олімпійські злети (Мюнхен 1972, Монтреаль 1976).
Чл. СУМ мають однострій, який носять під час офіц. виступів, з деякими модифікаціями для вікових груп. Досягнення відзначають різними відзнаками, а вся організація має емблему, яка являє собою стилізований тризуб, що творить літери «СУМ». Сумівці мають свій марш (слова Л. Полтави) та вітаються на зайняттях привітом: «Честь України» — відповідь «Готов боронити» та привітом «Гартуйсь».
Для здійснення виховної мети і програми СУМ придбав у ряді країн і більших осередках будинки чи домівки, а зокрема літні оселі для вишколу, таборів і відпочинку молоді і своїх прихильників, подекуди з модерним устаткуванням. Найвідоміші оселі: у Еллінвілі б. НьюЙорку, в Барабу (Вісконсин), «Веселка» б. Торонто, «Верховина» б. Монтреалю, «Тарасівка» у Великобрітанії, «Франкополе» у Бельгії, оселі в Австралії: «Тарасівка» б. Мелборну і «Лемківщина» б. Коаля Рівер (Сідней) та ін. У деяких осередках СУМ ініціював і став опікуном суботніх шкіл українознавства; в 1970-их pp. у США таких шкіл було 9.
Систематичне виховання відбувають чл. юнацтва СУМ за програмами та схемами навчального матеріялу з українознавства, після чого складають іспити і здобувають відповідний ступінь. Дружинники працюють більше самостійно по лінії особистих зацікавлень і беруть участь також у суспільно-політ. діяльності. Для їхньої політ. освіти Центр. Управа СУМ створила 1975 Ін-т суспільнополіт. освіти (ІСПО), керований Г. Васьковичем.
По осередках існують бібліотеки. Виховній праці допомагають видавані СУМ періодичні ж. «Аванґард» — орган Центр. Управи (з 1947), для юнацтва — «Крилаті» (з 1963). Крім того, виходять окремі «Сторінки СУМ» у різних газ.: «Шлях Перемоги», «Гомін України», «Укр. Думка», «Свобода», «Америка», «Вільна Думка», «Укр. Слово» (Арґентіна) та ін. Інструктаж та вишкільні матеріяли видають Центр. Управа (серед ін. «Бюлетень Центр. Управи СУМ», «Записки виховника», неперіодично), крайові управи, а подекуди й осередки. Центр. в-во СУМ видало кілька тт. пед. праць Г. Ващенка, літ. твори, а також низку кн. у серіях юнацької, дитячої і родинної бібліотеки; з 1975 видає друком студійні матеріали ІСПО.
В 1991 році СУМ відновився і діє в Україні як Всеукраїнська молодіжна громадська організація - Спілка Української Молоді в Україні.
[ред.] Література
- Спілка Української Молоді - http://www.cym.org
- Спілка Української Молоді в Україні - http://www.cym.org/ua
- Енциклопедія українознавства
- СУМ на чужині, зб.-альманах. Лондон 1954; Правильник Юнацтва СУМ. Брюссель 1961; Під прапором СУМА. Нью-Йорк 1964; Правильник Дружин СУМ. Брюссель 1967; Матеріяли 10 Конґресу СУМ. Брюссель 1973.
| Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити. Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це! Цей шаблон також треба замінити на конкретніший |

