Якименко Федір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Якименко (Акименко) Федір (18761945), композитор, піаніст і педагог родом з с. Піски бл. Харкова, брат Якова Я. (Степового). Десятилітнім хлопцем Я. був висланий до Придворної капелі в Петербурзі. 1886 — 95 вивчав гру на фортепіяні у рос. композитора й піяніста М. Балакірева. 1900 закінчив Петербурзьку консерваторію (кляса композиції Н. Римського-Корсакова та А. Лядова). Від 1897 працював учителем на дириґентських курсах Придворної капелі. Згодом дир. муз. шкіл у Тифлісі на Кавказі (1901 — 03) і в Ніцці (Франція, 1903 — 06). Після короткого перебування в Харкові деякий час працював проф. муз. відділу Укр. Високого Пед. Ін-ту ім. М. Драгоманова в Празі. Між його учнями були 3. Лисько, М. Колесса та ін. Крім пед. праці, Я. "виступав як піяніст-концертант і дириґент хору. З того часу походить його «Практичний курс гармонії» (Прага, 1926). З 1928 жив у Франції (Ніцца, Париж), де й помер.

Як композитор Я. один з визначних представників неоромантичної течії в музиці 20 в. з помітним впливом імпресіонізму. Гол. місце в його творчості посідає інструментальна музика: 2 симфонії, симфонічні поеми, оркестрова сюїта, увертюра, струнне тріо, соната для віольончелі, сонати для скрипки, численні фортепіянові твори (сонати, сонати-фантазії, «Українська сюїта», прелюди, етюди). Деякі твори Я. побудовані на мелодиці укр. нар. пісень. Я. автор численних сольоспівів (м. ін. на слова О. Олеся), церк. творів («Отче наш», «Херувимська» та ін.) і хорових обробок укр. нар. пісень. Чимало з-поміж творів Я. появилося у нім., франц., рос. й укр. в-вах.

Література: Маценко П. Якименко Федір Степанович. Вінніпеґ 1954.


музика Це незавершена стаття про музику.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


[ред.] Література