Українська Національна Рада у Львові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Українська Національна Рада у Львові (1941) — виникла з Ради Сеньйорів, створеної у складі 16 чл. на нараді у Львові 6. 7. 1941, що її скликала ОУН С. Бандери (ОУН(б)); в кін. липня поширена до 30 чл. (не мала представників ОУН А. Мельника). 30. 7. 1941 Рада Сеньйорів перетворилася на УНР з метою бути допоміжним проводом укр. народу Галичини, Волині та Холмщини і його представником перед нім. владою. Намагалася, щоб у її складі були представлені всі політ. напрями та гол. професії і представники провінції; згодом ч. чл. збільшено до 45. Гол. УНР був К. Левицький, заступниками о. Ю. Дзерович і Л. Турчин; секретарем А. Біленький (з створенням президії її секретарем став Г. Микетей); серед ін. чл. були: архиеп. Й. Сліпий, о. Г. Косгельник, М. Паньчишин, В. Сімович, Ю. Павликовський, А. Палій, М. Стефанівський, М. Волошин, В. Загайкевич, К. Паньківський, Б. Козубський, С. Хруцький — у більшості діячі або прихильники УНДО. Протектором і почесним през. був митр. А. Шептицький. УНР визнавала ОУН як рушійну силу укр. політ. життя і підтримувала Українське Державне Правління, але з застереженням ставилася до боротьби між двома відламами ОУН. 30. 7. 1941 УНР вислала протест нім. урядові проти приєднання Сх. Галичини до Ген. Губернії (підписали митр. Шептицький і всі чл.); на поч. вересня виготовлено меморандум до ген.-губернатора Г. Франка на оборону інтересів укр. Галичини.

31. 7. 1941 УНР створила як виконавчий орган і для зв'язків з нім. владою Ген. Секретаріят з К. Паньківським на чолі, але по смерті К. Левицького (12. 11. 1941) нім. влада щораз більше унеможливлювала існування УНР; врешті лист митр. Шептицького до Г. Гіммлера (лютий 1942) з протестом проти антиєврейського ґеноциду став нагодою для заборони УНР (наказ львівської нім. політ. поліції 3. 3. 1942), а зв'язок з нім. владою в Галичині перебрав Український Крайовий Комітет.

[ред.] Література


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.