Нуль (число)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Нуль (ноль) (від лат. nullus — ніякий) — це нейтральний елемент для операції додавання. Множення будь-якого елемента множини на нуль дає нуль.

Нуль позначається цифрою «0».

В залежності від множини, на якій визначена операція додавання, нуль може мати різну природу. Зазвичай мають на увазі дійсний нуль, тобто нуль в контексті множини дійсних чисел; комплексний нуль; нуль-многочлен; нуль-вектор.

Очевидно, що дійсний нуль, комплексний нуль, нуль-многочлен (якщо коеффіцієнти многочлена комплексні числа) є одним й тим самими об'єктом.

Дійсний нуль є границею між областю додатніх й областю від'ємних чисел. Нуль не має знака. Деякі вчені говорятб про множинності нуля, розділяя множину дійних чисел на три підмножини одинакової потужності: додатні, від'ємні й беззнакові числа. При цьому беззнакові числа є нуль. Множина беззнакових чисел замкнена відносно операцій додавання й множення.

Нуль є:

[ред.] Дивись також

[ред.] Зовнішні посилання