Органічні сполуки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Органічна сполука - це представник великого класу хімічних сполук, молекула якого містить атоми вуглецю, за винятком карбідів, карбонатів, та оксидів вуглецю. Наука що займається вивченням органічних сполук називається органічна хімія. Велика кількість ціх сполук, такі як протеїни, жири та вуглеводні, також грає надзвичайно важливу роль в біохімії.

Чіткої межі між органічними та неорганічними сполуками не існує, але органічні сполуки найчастіше визначаються як речовини, молекули яких містять вуглецево-водневі хімічні зв'язки. Таким чином, карбонова кислота є неорганічною, в той час як мурашина кислота (перша жирна кислота) є органічною, незважаючі на те що її ангідрид, монооксид карбону, є неорганічним.

Термін "органічний" зумовлений історічними причинами і походить з 19 століття, коли помилково вважалося що органічні сполуки можуть утворюватися тільки в живих організмах. Зараз більшість органічних сполук виробляється неприродно.

[ред.] Найважливіші класи органічних сполук

Алкани
Алкени
Алкіни
Ароматичні вуглеводні
Спирти
Феноли
Альдегіди
Карбонові кислоти
Естери
Жири
Вуглеводні
Аміни
Амінокислоти
Протеїни
Органічні полімери

[ред.] Дивіться також