Церковні селяни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Церковні селяни, в царській Росії залежна група селян, прикріплених до манастирів або архиерейських домів (патріярха і єп.). Церк. маєтності і залежні від Церкви селяни були відомі вже за княжої доби і за лит.-поль. володіння. Їх ч. значно збільшилося в Рос. Імперії. На Україні велике ч. Ц. с. належало Києво-Печерській Лаврі, Густинському, Новгород-Сіверському та ін. манастирям. На Лівобережжі 61 манастир 1768 мав бл. 160 000 Ц. с. 1786 — 88 царський уряд секуляризував майно манастирів, передавши землі і закріпачених Ц. с. у відання Колегії економії. Те саме сталося з Ц. с. на Правобережжі після 1793. У більшості випадпів соц. становище Ц. с. щодо обов'язку праці було подібне до становища поміщицьких кріпаків.



Енциклопедія Це незавершена стаття з Енциклопедії українознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.



[ред.] Література