Солов'яненко Анатолій
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Солов'яненко Анатолій (* 25 вересня 1932 - 29 липня 1999), оперовий співак, лірико-драматичний тенор.
Анатолій Солов’яненко народився в Донецьку, в шахтарській сім'ї. Після закінчення середньої школи поступив до Донецького політехнічного інституту. Залишився працювати на одній з його кафедр. Всі ці роки займався вокалом із з.а. УРСР О. М. Коробейченком, брав участь у концертах художньої самодіяльності. В 1962 був запрошений до Київського Театру Опери та Балету, проходив стажування в театрі Ля Скала (Мілан), стає лауреатом конкурсу "Неаполь проти всіх". З 1965 — соліст Київської опери. У 1967 році був удостоєний звання заслуженого артиста УРСР, в 1975 - народний артист СРСР.
У репертуарі А. Солов'яненка - 17 оперних партій, багато арій, романсів, народних пісень. Широкою є географія гастролей співака: Болгарія, Румунія, НДР, Японія, Австралія, Канада... Кілька сезонів він проспівав у нью-йоркському "Метрополітен-опера", де виконав партії в операх Р. Штрауса, Д. Верді, П. Масканьї.
У 1980 році А. Солов'япенко стає Лауреатом Ленінської премії, грошову винагороду за неї він передає у Фонд Миру. В 1997 році отримує премію ім. Т.Г. Шевченка.
Серед найкращих партій: Андрій («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Фауст (в однойменній опері Ш. Ґуно), Альфред («Травіята» Дж. Верді), Надір («Шукачі перлин» Ж. Бізе), Рудольф («Богема» Дж. Пуччіні) та ін.


