Рудницька Мілена

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Рудницька Мілена (1892 - 29 березня 1976, Мюнхен), політ. і гром. діячка, журналістка, учителька сер. шкіл, пізніше викладач на Вищих Пед. Курсах у Львові (1921-28), одна з ідеологів укр. жін. руху на Зах. Україні та його провідних діячок у 1920 — 30-их pp. Гол. центр. управи Союзу Українок у Львові (за її головування він розрісся у сильну всенар. оргцію), укр. жін. конґресу в Станиславові (1934), Світового Союзу Українок, політ. жін. організацїї «Дружина Княгині Ольги»; ред. двотижневика «Жінка» (1935 — 39); учасниця і репрезентантка укр. жіноцтва на міжнар. жін. з'їздах. Активна діячка УНДО, посол до поль. сейму (1928-35, працювала у його комісіях — осв. і закордонних справ). Як делегатка Укр. Парламентарної Репрезентації захищала в Лізі Націй унр. петиції, зокрема в справі т. зв. пацифікації і голоду на Сов. Україні, мала контакти з урядовими і гром. колами зах. Європи і виступала з доповідями на міжнар. з'їздах. У 1936-39 чл. президії Укр. Координаційного Комітету у Львові. З 1939 на еміґрації: Краків, Берлін, Прага, Женева (де у 1945-50 була дир. Укр. Допомогового Комітету), Нью-Йорк і Мюнхен.

З 1919 виступала з ст. у пресі на політ., феміністичні й виховні теми. Окремі кн.: «Укр. дійсність і завдання жінки» (1934), «Зах. Україна під більшовиками» (1958), «Дон Боско. Людина, педагог, святий» (1963), «Невидимі стигмати» (1970).

[ред.] Література


Персоналії Це незавершена стаття про персоналії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.