Рігельман Микола Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Рігельман Микола Андрійович (29.9.1817-21.5.1888)-український історик, публіцист, мандрівник.

Н. у с. Андріївка біля Чернігова. Закінчив Московський ун-тет. З листопада 1839 перебував на службі у канцелярії Московського цивільного губернатора. У 1840 познайомився з Т.Шевченком, матеріально допомагав поету після повернення його із заслання. Підтримував дружні взаємини з М.Костомаровим і П.Кулішем. У серед. 1840 років продовжував освіту у Празі, Відні та Пресбурзі, де встановив контакти з В.Ганкою, Л.Штуром, В.Караджичем, Я.Колларом і П.Шафариком. З червня 1846 вступив на службу до канцелярії Київського військового, Подільского й Волинського генерал-губернатора. У 1847 Р. допитували у справі кирило-мефодіївців, і до 1850 він перебував під поліцейським наглядом. З 1848 - секретар канцелярії, а згодом - скарбник Київського ін-ту шляхетних дівчат. 13.8.1848 Р. був обраний дійсним членом Комісії для розбирання давніх актів. Продовжив роботу, розпочату М.Костомаровим, над підготовкою до друку Літопису Величка. У 1848-51 опублікував два томи цього видання під назвою "Летопись событий в Юго-Западной России в 17 ст.". У серпні 1850 призначений директором другої Київської гімназії та директором училищ Київської губернії. У 1854 вийшов у відставку. У 1857-58 і 1867 здійснив поїздки до Австрії, Німеччини і Франції. Його "Письма из Вены", передруковані згодом у зб. "Три поездки за границу" (1871), містять докладні відомості про культурне життя слов'ян за межами Російської імперії. Матеріально підтримував галицьких москвофілів, сприяв виходу газети "Слово". Був дійсним членом Товариства любителів російського письменства при Московському ун-ті, головою (з 1875) Київського слов'янського благодійного товариства та Київського відділення Російського музичного товариства. Помер у Києві.