Співпрограма
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Співпрограмма — компонент програми, що узагальнює поняття підпрограми, додатковою підтримкою безлічі точок входу (а не однієї, як підпрограма) і зупинку та продовження виконання із збереженням певного положення. Співрограми є гнучкішими і узагальненішими, ніж підпрограми, але рідше використовуються на практиці. Застосування співрограм, будучи методикою ще асемблера, практикувалося лише деякими високорівневими мовами, наприклад Simula і Modula-2. Співрограми добре придатні для реалізації багатьох схожих компонентів програм (ітераторів, нескінченних списків, каналів, спільних завдань).
Cпівпрограма має початкову точку входу і розташовані всередині послідовності повернень і наступних точок входу. Підпрограмма може повертати керування лише одного разу, співрограмма може повертати керування багаторазово. Час роботи підпрограми візначається принципом LIFO (остання викликана підпрограма завершується першою), час роботи співпрограми визначається її використанням і необхідністю.
Наведемо простий приклад використання співрограми. Нехай необхідно реалізувати зв'язок між споживачем і виробником, де одна частина програми створює елементи й поміщає їх у чергу, а інша видаляє їх та використовує. Наступний код реалізує це:
var q := new queue
coroutine produce
loop
while q is not full
create some new items
add the items to q
yield to consume
coroutine consume
loop
while q is not empty
remove some items from q
use the items
yield to produce
| Це незавершена стаття про комп'ютери. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

