Тутковський Павло Аполлонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Тутковський Павло Аполлонович (1 березня 1858, Липовець, тепер селище Вінницької області - 3 червня 1930, Київ) - визначний український геолог, географ і педагог

Один з основоположників геології й географії України, дійсний член Української1919 р.) і Білоруської (з 1928 р.) Академій Наук та НТШ1923 р.).

Зміст

[ред.] Біографія

1881 - закінчив Київський університет.

1884-1895 - консерватор мінералогічного та геологічного кабінетів цього університету.

1896-1904 викладач в середніх школах Києва.

1904-1913 - інспектор та директор народних шкіл на Волині.

1913 — приват-доцент Київського університету.

З 1914 р. - професор Київського університету.

1918-1921 – голова природничої секції Українського наукового товариства в Києві.

Брав активну участь у підготовних працях до створення Української Академії Наук; один із перших її дійсних членів, з 1919 р. - голова Фізико-математичного відділу УАН (1919-1930), організатор і керівник (з 1924 р.) науково-дослідної катедри геології УАН (згодом перший директор Інституту геологічних наук - з 1926 р.), один із організаторів її геологічного музею, голова Комісії для вивчення природних багатств України.

[ред.] Науковий доробок

Внесок П.Тутковського в науку різнобічний. Він працював практично у всіх галузях науки про Землю. Всесвітню відомість йому принесли праці (понад 300), присвячені питанням мінералогії, петрографії, палеонтології, стратиграфії, ґрунтознавству, регіональній і динамічній геології, четвертинним відкладам і проблемам четвертинного періоду, геоморфології, фізичній географії, етнографії та етнології, гідрогеології, корисним копалинам, крає- і ландшафтознавству.

Монографічні праці стосуються переважно Волині й Полісся, зокрема «Краткий географический очерк истории центрального и южного Полесья» (1910); «Зональность ландшафтов и почв в Волынской губернии» («Почвоведение», 1910, ч. 3); «Словечано-Овруцький кряж та узбережжя ріки Словечни» (1923).

Чимало праць Тутковського присвячені палеогеографії четвертинного періоду; він розвинув учення про материкове зледеніння антропогену та про зв'язок стадій зледеніння з епохами українського лесу й довів його еолове походження: «К вопросу о способе образования лесса» («Землеведение», 1899, кн. 1-2); «До питань про вік поверхів лесу та похованих ґрунтів України» («Праці Українського Науково-Дослідного Геологічного Інституту», 1931, т. 4).

П.Тутковський - один із основоположників мікропалеонтологічного дослідження осадових гірських порід, автор класичних праць про надми «Ископаемые пустыни северного полушария» («Землеведение», 1909, кн. 1-4).

1895 року П.Тутковський висунув пропозицію артезіанського водопостачання Києва.

Синтетичний характер мають праці Тутковського «Природна районізація України» (1922) і класична на той час праця «Краєвиди України в зв'язку з природою та людністю» (1924).

П.Тутковський дав перший україномовний довідник «Загальне землезнавство» (1927), перший «Словник геологічної термінології» (1923); він автор статей про географію як науку і з дидактики географії; також з економіки, зокрема, сільського господарства України; автор низки статей з географії України в «Енциклопедичному Словнику Брокгауза і Єфрона».

[ред.] Література

  • Акад. Павло Тутковський. Автобіографія. К. - 1929
  • Сно О. Бібліографічний спис друкованих праць акад. П.А.Тутковського / Збірник пам'яті акад. Павла Аполлоновича Тутковського, т. 1, К. 1932
  • Каптаренко-Чорноусова О.К. Академік Павло Аполлонович Тутковський / Геологічний журнал. - 1958, т. 18, випуск 1
  • Енциклопедія українознавства

[ред.] Ресурси Інтернет