Судова медицина
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Судова медицина, розділ медицини, який вивчає питання мед. та біол. характеру, що виникають під час слідства й суд. процесу. До гол. проблем С. м. належить вивчення причин й умов, які призводять до смерти або порушення здоров'я у кримінальних випадках, суд.-мед. експертиза людей, трупів, речових доказів, діяльности мед. персоналу.
На Русі-Україні початий суд.-мед. експертизи знаходимо вже у 11 — 12 вв., у 17 — 18 вв. існували розпорядження про суд.-мед. огляди (розтин трупів для встановлення причин смерти, тяжкости ушкоджень тощо). З кін. 18 в. суд.-мед. діяльність стала обов'язком лікарських управ, пов. і міськ. лікарів. 1842 в Рос. Імперії видано «Устав судебной медицины»; в СССР і УССР створено першу в світі централізовану держ. суд.-мед. службу (при Міністерстві Охорони Здоров'я).
Осередками наук. вивчення питань С. м. на Україні були мед. фак. ун-тів (з 1884 при них встановлено самостійні катедри С. м.); тепер катедри С. м. мед. ін-тів та ін-тів удосконалення лікарів, а також Укр. респ. наук. товариство суд. медиків і криміналістів (об'єднує 315 чл.).
У Києві (з 1917) і Харкові (з 1925) працюють н.-д. ін-ти Юридичної комісії при Раді Мін. УРСР, які є центрами наук. експертизи та наук. праці у галузі криміналістики, у тому ч. й суд.мед. експертизи. З укр. учених над питаннями С. м. працювали І. Буяльський, Є. Мухін, П. Заблоцький-Десятовський; у новіші часи — Ф. Патенко, С. Дворниченко, М. Бокаріюс (видатніший суд. медик України, автор низки монографій і підручників з С. м.), М. Оболенський, Ю. Сапожніков та ін. У 1926 — 27 на Україні виходив «Архив криминалогии и судебной медицины».
| Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

