Сильвестр Гаєвський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Сильвестр Гаєвський (у світі Степан; 18761975), україніст, педагог, архиеп. УАПЦ родом з с. Михмринців (Волинь); д. чл. НТШ і УВАН. Закінчив Київ. Ун-т (1912), 1918-19 - секретар Держ. Канцелярії Директораії та доц. Кам'янець-Подільського Ун-ту, пізніше викладач високих шкіл у Києві і пед. ін-тів, співр. УАН, 1922 і 1933-34 в'язень сов. тюрем. 1942 хіротонізований на єп. Лубенського УАПЦ, 1949-54 правлячий єп. і архиєп. УАПЦ в Австралії. Гол. праці: «Теорія поезії» (1924), «Літ. діяльність Ольги Кобилянської» («Україна» ч. 1, 1928), «Александрія в давній укр.' літературі» (1929), «Церк. устрій в Україні» (1946), «Заповіт митр. П. Могили» (1947), «Франків „Мойсей"» (1948), «Берестейська Унія 1596» (1963) та ін.


Персоналії Це незавершена стаття про персоналії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.



[ред.] Література