Шахи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Типовий шаховий набір і годинник
Збільшити
Типовий шаховий набір і годинник

Шахи, гра, що поєднує в собі властивості мистецтва (уяви), науки (логічноточний розрахунок) і спорту. В Україні відомі з 10 — 11 ст., куди були принесені з батьківщини шахової гри, Персії. Знайдено шахові фігури в археологічних розкопах Вишгороду, Києва, Турова, в Чорній Могилі біля Чернігова. В усній словесності, зокрема билинах, згадується, що шахи були популярні за часів Київської Русі. Пізніше довго не зустрічаються згадки про шахи в Україні, бо в Московії довгий час вони були заборонені Православною Церквою; проте розвиток їх у Польщі (поема Я. Кохановського «Szachy», 1564) імовірно не лишився без впливу на вищу верству в Україні. Відомо, що за Гетьманщини шахістом був митрополит Т. Яновський, а меценатом шахівого мистецтва гетьман К. Розумовський.

Зліва направо: білий король, чорні тура і королева, білий пішак, чорний кінь і білий слон
Збільшити
Зліва направо: білий король, чорні тура і королева, білий пішак, чорний кінь і білий слон

З так званою європеїзацією Росії шахи поширилися і в Росії (перший російський підручник гри в шахи І. Бутрімова з'явився 1821). У розвитку шахів в Росії відіграли роль українці: М. Безкровний (18401897) з Одеси, котрий був багаторазовим чемпіоном паризького клубу «Cafe de la Regence», став співзасновником Петербурзького шахового клубу; інший українець Д. Коленко сприяв діяльності Петербурзького шахового зібрання (засноване 1901). Цей клуб здійснив четвертий російський чемпіонат шахів; третій чемпіонат відбувся в Києві (1902); перший в Україні клуб постав у Харкові (1881), згодом постали клуби у Києві, Одесі й інших містах. 1909 відбувся в Одесі Південно-російський шаховий чемпіонат, що був першим чемпіонатом України; переможцем вийшов Б. Верлинський, на друге місце вийшов Ю. Боголюбов.

Зміст

[ред.] Шахи в радянські часи

З 1924 провадяться річні чемпіонати з шахів в УРСР. Чемпіонами з шахів в УРСР були:

  • В. Равзер,
  • Й. Погребинський,
  • М. Шумилін,
  • А. Банник,
  • І. Липницький,
  • О. Сокольський,
  • І. Болеславський,
  • Ю. Ґеллер,
  • А. Хавін,
  • Ю. Николаєвський,
  • Л. Альбурт.
  • Боголюбов (1889 — 1952), родом з Києва, був двічі чемпіоном СРСР (1924 і 1925) та двічі претендентом на світову першість (1929 і 1934).
  • Ф. Богатирчук (1892 — 1983), теж киянин, був кочемпіоном СРСР (1927, друге місце 1938) і чемпіоном України (1937).
  • О. Селезньов (1888 — 1963), котрий був учасником кількох міжнародних турнірів, брав участь у чемпіонаті України 1927.

У 196080 pp. перемогли на чемпіонатах України наступні шахісти:

  • Л. Штейн (1960, 1962),
  • Ю. Николаєвський (1963, 1977),
  • А. Банник (1964, 1965),
  • Ю. Сахаров (1966, 1967, 1968),
  • В. Савон (1969),
  • В. Тукманов (1970),
  • Л. Альбурт (1972, 1974),
  • М. Підгаєць (1976),
  • К. Лернер (1978, 1982),
  • М. Охотник (1979),
  • В. Маланюк (1980, 1981),
  • М. Ґуревич (1984),
  • В. Неверов (1985).

Організація шахової діяльності і турніри в СРСР централізовані. Від 1924 українські клуби підпорядковані Всесоюзному комітетові в справах фізкультури і спорту. Українські шахові товариства входять через шахову федерацію СРСР (з 1947) до Міжнародної шахової федерації (франц. Federation Internationale des Echecs, FIDE), яка відбуває шахові олімпіади що 2 роки, але не є автономними членом FIDE. У 1960-их pp. в УРСР було близько 800 000 організованих шахістів, у всьому СРСР — 2,8 млн.

За 197080-их pp. кваліфікувалися до циклу змагань за першість світу такі українські ґросмайстри:

  • Л. Штейн,
  • О. Білявський,
  • Й. Дорфман,
  • Г. Кузьмин,
  • О. Романишин,
  • В. Савон,
  • В. Тукмаков.

З жінок вибилися українські шахістки:

  • Л. Руденко (друга чемпіонка світу, 1950 — 53),

ґросмайстри

  • М. Літинська,
  • Л. Семенова,
  • Л. Муленко.

У шаховому житті України помітне місце посідають шахісти єврейського походження. Крім названих вище, в Одесі жив Я. Ейхенбавм, що написав гебрейською мовою поему — опис бою на шахівниці «Га-Крав» (1847). З України походять кілька ґросмайстрів:

  • С. Флор (нар. 1908 в Городенці, Галичина), котрий був капітаном чехо-словацької дружини на кількох шахових олімпіадах;
  • І. Болеславський (народився в Золотоноші 1919), тепер ш. дружини СРСР;
  • Д. Бронштейн (нар. 1924 в Білій Церкві), чемпіон СРСР,

та інші.

На Західній Україні ширше зацікавлення шахами виникло щойно у 20 столітті. Перший український шаховий клуб постав у Львові 1926 і був названий «Шаховий коник», згодом перейменований на Товариство українських шахістів. Перший український шаховий турнір у Галичині відбувся 1928 у Львові, у якому перші місця припали: С. Попелю, О. Слободянові, Я. Онищукові (10 учасників). Другий турнір відбувся в 1942 у Львові з результатом: Попель, М. Турянський, М. Романишин (14 учасників). Попель і Е. Янів поділили між собою перші місця Західної України (Сянік, 1944).

[ред.] Шахи в українській діаспорі

Після 1945 українські шахісти активізувалися в українських спортивних клубах у таборах Д. П., згодом у нових країнах поселення, творячи шахові секції, і також індивідуально в неукраїнських турнірах: майстри Ф. Богатирчук, І. Теодорович і В. Дзера в Канаді, С. Попель у Франції і США, М. Турянський у Відні і США, Б. Бачинський у Швейцарії і США та інші.

Особливо активною е група українських шахістів в Австралії; в кількох містах там існують українські шахові клуби: Сіднеї, Мельбурні й Аделаїді. В США український шаховий клуб постав у Нью-Йорку 1949 з назвою «Шаховий коник». Згодом й інші спортивні клуби утворили шахові секції, з яких найдіяльніші: «Леви» (Чікаґо), «Тризуб» (Філадельфія), «Львів» (Клівленд). Під егідою Української Спортивної Централі Америки і Канади відбуваються турніри за індивідуальну першість серед українських шахістів, яку здобули:

  • О. Попович (1966, 1967, 1968, 1972, 1986),
  • С. Попель (1969), С. Стойко (1970),
  • Л. Блонарович (1971, 1973, 1985),
  • К. Дзера (1974, 1981, 1983, 1984),
  • Б. Бачинський (1975, 1976, 1977, 1978, 1979),
  • М. Турянський (1982).

Титули сеньйора-майстра Американської шахової федерації і майстра ФІДЕ здобули 2 українські шахісти в США — Б. Бачинський і О. Попович.

Останнім часом на Захід прибули видатні шахісти УССР. В США живе чемпіон України (1972 і 1974) Л. Альбурт (чемпіон США 1984 і 1985). Від 1982 в Швейцарії перебуває і грає на першій шахівниці її національної дружини ґросмайстер Т. Лемачко з України. На 12-ій шаховій олімпіаді Т. Лемачко здобула золоту медаль. До українського походження признається В. Корчной (еміґрант з 1976), багаторазовий чемпіон СССР, двократний визовник за чемпіонат світу (1978 і 1981).

[ред.] Внесок в світ шахів

Український внесок у шахову літературу також помітний. Широко відомі композиції О. Селезньова. Чемпіон світу Є. Ляснер видав 1919 в Берліні його «35 етюдів». У Москві опубліковані з передмовою Г. Левенфіша «Сто шахматных этюдов» Селезньова (1940). Міжнародні ґросмайстри шахової комбінації В. Руденко та П. Бондаренко (обидва з Дніпропетровського) належать до провідних проблемістів світу.

На еміґрації проблемістом є Турянський (Чікаґо), а композиції (студії) укладає Є. Онищук (Торонто). Теорія шахової гри знає в староіндійському захисті українську систему (1. d4 Kf6 2. с4 d6 3. Кс3 е5), що її опрацювали шахісти Києва та захист Боголюбова (1. d4 Kf6 2. с4 е6 3. Kf3 cb4+ 4. Kbd2 0 — 0 5. е3). В шахових композиціях відомі Кримська (опрацював І. Алешин), Львівська, Одеська (В. Мельниченко і Ю. Гордіяк), Рівенська (Н. Леонтів і В. Руденко) та Українська (С. Шедей і В. Мельниченко) теми.

Видатну роль в популяризації шахів відіграла газета українською мовою «Шахіст» (19361939). Після війни нема окремого українською мовою шахового періодичного видання, лише «Спортивна газета» видає місячний додаток «Шахівниця». Книг українською мовою про шахи друкується непропорційно мало. Русифікації зазнає і шахова термінологія.

[ред.] Шахи в сучасній Україні


Зображення:wiki_letter_w.png Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити.
Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це!
Цей шаблон також треба замінити на конкретніший


[ред.] Література

  • Коган М., «Очерки по истории шахмат в СССР.» М. — П. 1938;
  • Липницький І., «Ратнер Б. Вибрані партії шахістів України.» К. 1952;
  • Зелепухін М., «Шахова композиція на Україні.» К. 1957;
  • Richards D., «Soviet Chess.» Оксфорд 1965;
  • Георгієв Т., Бондаренко П. «Шаховий етюд на Україні.» К. 1966;
  • Сєменко Ю., «Шахи в Україні.» Мюнхен 1980;
  • Лазарєв Ю., «Творчість шахістів України.» К. 1982;
  • Корчной В., «Про шахи в Україні Ю. Семенка.» В ж. «Нові Дні», чч. 400–401–402. Торонто 1983.

[ред.] Джерела інформації

[ред.] Дивіться також

[ред.] Ресурси інтернет


Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі.
Ви можете допомогти проекту, зробивши це!


Спорт Це незавершена стаття про спорт.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.