Антонов-Овсієнко Володимир Олександрович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Антóнов-Овсíєнко Волод́имир Олексáндрович (1883-1939) - більшовицький військовий діяч, дипломат.
Народився в Чернігові. Навчався в Воронезькому кадетському корпусі (1902-1904), потім у Петербурзькому юнкерському училищі.
Член Російської соціал-демократичної робітничої партії з 1903, більшовицької - з 1917; один з керівників жовтневого повстання 1917 в Петрограді
1918 року командував наступом більшовиків на Україну. Брав участь у розробці плану воєнних дій проти Української Народної Республіки. В грудні 1917 р., стягнувши до Харкова значну кількість військ, 26 грудня 1917 (за ін. даними - 22 грудня) захопив місто, перетворивши його на центр маріонеткового більшовицького уряду в Україні.
Початок 1918 р. - член Народного Секретаріату, головнокомандувач військ радянської України
1919 - командувач Українського фронту.
Початок 1920-х років - нарком військових справ України.
1923-1928 - у троцькістській опозиції
З 1925 р. - на дипломатичній роботі
1936-1937 (роки громадянської війни в Іспанії) - генеральний консул СРСР у Барселоні
Розстріляний як троцькіст
Автор записок про Громадянську війну.

