Федоровича повстання 1630
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ФЕДОРÓВИЧА ПОВСТÁННЯ 1630 – селянсько-козацьке повстання під керівництвом гетьмана нереєстрових запорізьких козаків Т.Федоровича проти гніту польсько-шляхетських загарбників. Основною причиною повстання було дальше посилення феодально-кріпосницького гніту і національно-релігійних утисків. Повстання почалося виступом запорізьких козаків на чолі з Т.Федоровичем, які вирушили з Січі на Придніпров’я і стратили гетьмана реєстрового козацтва Г.Чорного – прихильника польсько-шляхетського уряду. Т.Федорович звернувся до народних мас з універсалами, в яких закликав підніматися на боротьбу проти польсько-шляхетських загарбників. Виступ запорожців став поштовхом до розгортання селянського повстання. Повстанці нападали на шляхетські маєтки, вбивали шляхтичів, захоплювали їхнє майно, знищували шляхетські документи. Спалахнувши в березні 1630 р., повстання протягом квітня – початку травня охопило значну територію. Після поразки польсько-шляхетських військ у Корсунському бою 1630 р. повстанці оволоділи Корсунем, Каневом, Переяславом та іншими містами. Своїм головним опорним пунктом вони обрали м.Переяслав. Повстанське військо утримувало під своїм контролем переправи через Дніпро і в разі невдачі забезпечувало собі шляхи відступу на територію Московської держави. На придушення повстання вирушило з Бара велике військо на чолі з польним гетьманом С.Конецпольським. Вчинивши жорстокі розправи над мирним населенням Лисянки, Димера та інших населених пунктів, польсько-шляхетське військо, в складі якого були німецькі наймані загони, переправилося через Дніпро. Почалися запеклі бої під Переяславом, які тривали близько трьох тижнів. У тилу польсько-шляхетського війська розгорнулася всенародна повстанська боротьба. 15(25).V. відбувся вирішальний бій, що закінчився перемогою повстанців. С.Конецпольський змушений був вступити з повсталими у переговори і підписати Переяславську угоду 1630 р., вигідну лише для старшинської верхівки реєстрового козацького війська. Невдовзі гетьманом було обрано Т.Орендаренка. Побоюючись зради з боку угодовської старшинської верхівки, Т.Федорович з частиною невдоволених угодою козаків пішов на Запоріжжя. Ф.П. мало велике значення для дальшого розвитку визвольної боротьби народних мас Русі-України.
ДЖЕРЕЛА:
1.Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
2.Довідник з історії України.За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.

