Хабарництво

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Хабарництво, приймання службовою особою, а також давання їй хабара з метою одержання певних вигід протизаконним порядком. Бюрократичні системи особливо податливі на хабарі. Кримінальний кодекс УРСР визнає приймання чи давання хабара та посередничання в ньому як злочин (ст. 168) і визначає за X. кару від 3 до 15 pp. позбавлення волі. Вища кара застосовується за вимагання хабара. Не зважаючи на високі кари, явище хабарів дуже поширене в СССР. Частина службовців і впливових осіб, попри риск бути покараним, вдається до хабарів як засобу швидкого й легкого збагачення. Сов. преса, гол. гумористична, гостро натавровує практику хабарів.


Енциклопедія Це незавершена стаття з Енциклопедії українознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


[ред.] Література