Суниці лісові
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Суниці лісові | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Суниці лісові | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
Суниці лісові (Fragaria vesca) - багаторiчна трав'яниста рослина родини розових (Rosaceae).
Кореневище коротке з тонкими корінцями, та довгими повзучими пагонами-вусами. Стебло прямостояче або висхiдне, до 30 см заввишки. Листки трiйчастi, прикореневi - на довгих черешках; прості - листочки сидячi, овально-ромбiчнi, зверху темно- зеленi, знизу ясно-зеленi, густо вкритi притиснутими шовковистими волосками, по краю - з зубцями. Квiтки білі (до 20 мм у діаметрі), правильнi, двостатевi, на довгих тонких квiтконiжках, у щиткоподібному суцвiттi; мають по 5 бiлих пелюсток. Тичинок і маточок багато, вони розміщені на випуклому квітколожі. Цвiте у травнi - червнi. Плід - поникла яскраво-червона ягода.
Суниця лісова росте в хвойних і мішаних лісах, на лісових галявинах, серед чагарникiв, на узбіччях доріг і на узліссях. Світлолюбна рослина. Цвіте у травні, плоди достигають у червні - липні. Поширена на Поліссі, в Лісостепу, Карпатах. Промислова заготівля можлива у Волинській, Ровенській, Житомирській, Київській, Чернігівській, на півночі Хмельницької і Сумської, у Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській, Чернівецькій і Закарпатській областях. Запаси сировини значні, часто утворює суцільні зарості.
Листя суницi мiстить алкалоїди, флавоноїди, дубильнi речовини, вітаміни. Свiжi плоди мiстять вітаміни (А, С, В, Р), флавоноїди (галактозид, цiанiдин), органiчнi кислоти (яблучну, cалiцилову), дубильнi речовини, пектини, цукри, ароматичнi сполуки, солi залiза, кобальту, марганцю, селену, кальцію i фосфору.
Популярність плодів суниці як дієтичного і лікувального засобу пояснюється їхніми смаковими якостями, які поєднуються з широким діапазоном лікувальної дії.
[ред.] Практичне використання
Харчова, вітамінозна, лікарська, танідоносна, косметична рослина. Плоди вживають у їжу свіжими, сушеними, використовують їх також для приготування варення, джемів, начинки для цукерок, тіста-пюре для інших кондитерських виробів, соків, екстрактів тощо. Ягоди суниць є прекрасною сировиною для фруктово-ягідного виноробства, для виготовлення різних типів високоякісних вин. Вина з лісових суниць мають тонкий аромат і приємний смак.
Свіжі ягоди мають неповторний аромат, прекрасно діють на організм людини, причому в продуктах переробки суниці зберігають аромат, властивий свіжим плодам.
Плоди суниці містять цукри (до 10 % ), лимонну, яблучну й саліцилові кислоти (1,6 % ), дубильні й фарбувальні речовини, пектин. Крім того, вони відзначаються високим вмістом заліза, мікроелементів, біологічно активних речовин, ефірних олій.
Плоди і листки суниці багаті на вітаміни, у плодах містяться вітамін С (до 60 мг% ), каротин (0,08 мг% ), вітамін В1 (0,03 мг%), вітамін 132 (0,1 мг%), вітамін К (0,1 мг % ), РР. Листки суниць теж можуть використовуватись як джерело вітаміну С (400 мг% ), їх вживають як сурогат чаю.
У науковій медицині застосовують плоди і листки суниці - Fructus et Folium Fragariae як слабкий сечогінний засіб, при подагрі, ниркових каменях, жовчнокам'яній хворобі, при маткових кровотечах, недокрів'ї.
У народній медицині лікування суницею дуже популярне. Їх використовують як потогінний і сечогінний засіб, при хворобах печінки, нирок, недокрів'ї та білокрів'ї, туберкульозі легень, безсонні; листки також при гіпертонії, для поліпшення роботи серця і обміну речовин. Корені суниці застосовують від ревматизму і як слабкий сечогінний засіб. Свіжі плоди прикладають до місць, уражених екземою. У гомеопатії застосовують плоди суниць. Соком ягід натирають вулики, щоб запобігти захворюванню бджіл. У кореневищах суниці містяться таніди (9,4% ).
У косметичній практиці застосовують живильні маски з ягід суниці, сік - для виведення ластовиння і лишаїв.
[ред.] Збирання, переробка та зберігання
Збирають стиглі ягоди суниці вранці, в суху погоду або в кінці дня до з'явлення роси. Ягоди збирають обережно і зразу ж вживають в їжу або відправляють для переробки. Свіжі ягоди в звичайних умовах довго не зберігаються. Зібрані ягоди пакують у невеликі (по 2-3,5 кг), кошики або решета. Сушать їх у печах або сушарках при температурі 60-65°, розкладаючи тонким шаром на решетах. Висушені плоди пакують у мішки вагою по 50 кг і зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Плоди можуть пошкоджуватися комірними хрущиками.
Листки збирають під час цвітіння, обриваючи їх без черешків. Сушать на горищах або під наметами, розстилаючи тонким шаром і періодично перемішуючи. Сухі листки пакують у тюки по 50 кг і зберігають у сухих прохолодних приміщеннях.
[ред.] Джерела
- Єлін Ю.Я., Зерова М.Я., Лушпа В.І., Шаброва С.І. Дари лісів. – К.: «Урожай», 1979

