Слабченко Михайло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Слабченко Михайло ЄЛИСЕЙОВИЧ (9.7.1882 - 27.11.1952) історик і правник родом з Одеси. По закінченні іст.-філол. та юридичного фак. Новоросійського Ун-ту й Військ.-Юридичної Академії в Петербурзі був залишений при Новорос. Ун-ті й 1911 дістав наук. відрядження до Німеччини. 1918 — приват-доц. Укр. Ун-ту в Києві й Кам'янці Подільському, 1919 — доц. Одеського Ун-ту, 1920 — 29 — проф. Ін-ту Нар. Освіти та ін. високих шкіл в Одесі, гол. Соц.-Іст. Секції Одеського Наук. Товариства й керівник Одеської філії н.-д. катедри історії України в Харкові (з 1926); акад. ВУАН (з 1929). Брав активну участь в укр. нац.-рев. русі як чл. студентських громад, РУП (1903), УСДРП (1906 — 18).

Наук. діяльність С. охоплювала майже всі періоди історії України; він — автор 13 великих праць і понад 200 наук. ст. (зокрема в «ЗНТШ», вид. ВУАН, а також у рос., нім. та ін. вид.). Основні студії С. присвячені історії права та господарства Гетьманщини й Запоріжжя 17 — 18 вв. Гол. праці: «Малорусский полк» (1909), «Опыты по истории права Малороссии» (1911), «Протокол отпускных писем за гетмана Д. Апостола 1728 г.» (1913), «Центральные учреждения Украины 17 — 18 ст.» (1918), «Про судівництво на Україні» (1920); зокрема капітальна праця «Господарство Гетьманщини 17 — 18 ст.», тт. І — IV (1922 — 28), а також «Соц.правова організація Січі Запорозької» (1927) й «Паланкова організація Запор. Вольностів» (1929). Ці студії С. були пов'язані з нарисами соц.-правної та екон. історії України як новітньої (гол. праця: «Матеріяли до екон.-соц. історії України 19 ст.», тт. І — II, 1925-27), так і давньої («Феодалізм на Україні», 1929) доби. С. (був засновником одеського осередку укр. іст. науки, з якого вийшла низка поважних дослідників історії та економіки України й усієї Сх. Європи (І. Бровер, О. Варнеке, С. Ковбасюк, О. Погребинський, Н. Рубінштейн, Т. Слабченко та ін.).

Діяльність С. була обірвана в кін. 1929, коли його заарештовано, засуджено на процесі СВУ 1930 й заслано на Соловки. Дальша доля С. докладно невідома; остання вістка про нього — невеличка замітка «Проложное сообщение о предлетописной Руси» («Исторический Журнал», 1942, ч. 7).




Персоналії Це незавершена стаття про персоналії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.



[ред.] Література