Спиш
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Спиш (нім. Zips, угор. Szepes), іст. країна у півн.-сх. Словаччині (її маленька частина належить до Польщі), положена у Центр. Карпатах і Зах. Бескиді; охоплює котловини гор. Попраду і гор. Гернаду, гірські масиви Списької Маґури і Левоцьких гір та невеликі частини Татр і Словацьких Рудних Гір. Площа бл. 3 700 км2 з 255 000 меш. (1965). Територія С. пізно заселена, спершу словаками з півд., поляками з півн., пізніше (13 в.) німцями (спиські міста) і (14 — 15 в.) українцями, які прийшли зі сх. (плем'я лемків). С. належав до Угорщини (частина у 15 — 18 в. до Польщі) і становив до 1919 Списький комітат, тепер входить до складу Чехо-Словаччини (Сх. Словацька обл.) і Польщі. Українці заселюють півн. і сх. частини С. (Старо-Любовнянську округу) — частково суцільно (площа 230 км2), частково в етнічних островах (найбільше на півн. зах. висунений о. — с. Остурня). Ч. українців у С. бл. 15 000, вони живуть майже виключно на с. і займаються хліборобством та плеканням худоби; у с. на півн. зах. довгий час мав значення мандрівний промисел, зокрема дротярство.
| Це незавершена стаття з Енциклопедії українознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

