Середні Бескиди
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Середні Бескиди — частина Бескидів, положена між коліном р. Сяну на зах. і лінією Турка — Борислав на сх., між берегом Карпат на півн.-сх. і Сер.-Карп. улоговиною на півд. зах.. Простір бл. 2 800 км². С. Б. є, поряд Низького Бескиду, найнижчою і найлагіднішою частиною Укр. Карпат. Він підноситься уступом на 200 — 300 (рідко — 400) м над Прикарпаттям і має типову ґраткову будову — повздовжні лагідні хребти, збудовані з пісковика (вони перев. заліснені) і паралельні до них широкі долини, вирізьблені в м'яких лупаках і глеях. Висота хребтів підноситься в півд.-сх. напрямі до 1024 м (Лімнянська Маґура); їх перетинають поперечні долини Спривігору, Дністра, Стрия й ін.; відносні висоти: 200 — 400 м.
С. Б. сильно виліснений (ліс становить 33%, рілля — 47% — найбільший відсоток в Укр. Карпатах, сіножаті й пасовища 16%). До 1940 С. Б. був найгустіше заселеною частиною Укр. Карпат — 80 осіб на 1 км². С. Б, заселювало здебільша укр. плем'я бойків. Зайняття: хліборобство (жито, картопля, овес) і тваринництво, ліс. промисли, в околицях Борислава нафтова промисловість. Міста положені на березі Карпат (Перемишль, Нижанковичі, Добромиль, Хирів, Старий Самбір, Борислав), у глибині гір — Устрики Дол., Турка. З 1945 зах. частина С. Б. належить Польщі, і укр. населення з тієї частини виселено.
С. Б. в поль. геогр. термінології має назву Бєщади, в укр. (в УССР) Верхньо-Дністровий Бескид (лише сх. частина С. Б.).
[ред.] Література
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

