Іґнобелівська премія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Іґнобелівська премія (англ. Ig Nobel Prize)
Щорічна церемонія присудження Нобелівських премій за визначні досягнення в науці змушує сотні не дуже талановитих вчених болісно гризти нігті від усвідомлення своєї неоціненності. Тому спеціально для них існує своя, «заохочувальна», Іґнобелівська премія. Вперше вона була присуджена в жовтні 2002 року. За традицією, церемонія відбувається рівно за тиждень до вручення Нобелівської премії.
Кожен лавреат спочатку дуже сильно насмішив оточуючих, потім же примусив їх замислитися. Скажімо, Роберт Файд отримав Іґнобелівську премію з математики у 1993 р., математично довівши, що М.С.Горбачов – це справжній Антихрист! Лен Фішер 1999 року дістав премію з фізики за дослідження на 700 сторінках «Як правильно мочити печиво». Пітер Барсс у 2001-му став іґнобелівським лавреатом з медицини за «Дослідження характеру травм, завданих падаючими кокосовими горіхами». Кіс Молікер прославився у галузі біології у 2003 році, вивчаючи «Гомосексуальну некрофілію у диких гусей». Не можна забути і групу панів з Канади, Шотландії, Данії та Швеції, які, витративши кілька тисяч доларів, переконливо довели, що морські оселедці спілкуються між собою з допомогою пукання (ІП з біології за 2004 рік).

