Туризм в Україні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Туризм в Україні є важливою економічною гілкою. Щорік Україну відвідують понад 17 мільйонів туристів, насамперед з Росії та Східної Європи, а також Західної Європи та США.

Зміст

[ред.] Туристичні місця

[ред.] Міста

[ред.] Місцевості

[ред.] Історія туризму в Україні

До 1914 туризм на Україні був мало розповсюджений. До перших спроб належить студентська екскурсія 1876 у Крим (під проводом проф. Новоросійського Ун-ту М. Головінського), мандрівки студентів високих шкіл у Галичині у 1880-их pp. (сполучені з доповідями, концертами тощо; учасником їх був І. Франко, який для мандрівників написав вірш «Сонце по небі колуе»), заснування Гуртка любителів природи, гірського спорту і кримських гір у 1880-их pp. у Ялті, Кримського гірського клюбу у 1890-их pp. (з осідком в Одесі і філіями в Ялті, Севастополі, Кишиневі й ін. м.). Ширшу діяльність виявляло на Правобережжі Рос. Т-во туристів і Поль. Т-во Краєзнавче, а в Галичині Польське Т-во Татшанське. Там таки у 1900-их pp. активну туристичну (тур.) діяльність виявляло тіловиховне т-во «Сокіл», яке заснувало тур. (під проводом К. Ґутковського) і вельосипедну (голова Я. Вінцковський) секції.

Інтенсивніший тур. рух поширився і набрав організованіших форм з 1920-их р. 1924 у Львові засновано мандрівнокраєзнавче т-во «Плай» з філіями в ін. м., що влаштовували прогулянки по Львову, Карпатах (на горі Плісце «Плай» мав свою тур. станцію) тощо. Широкі маси молоді охоплював мандрівками Пласт і Карп. Лещетарський Клюб.

Значно сильніше (зокрема в Карпатах) був розвинений поль. тур. рух (на Закарпатті — чес.). По больш. окупації Зах. України 1939 всі спортові т-ва, у тому числі й тур., були змушені припинити свою діяльність.

В УССР туризм перейшов кілька етапів орг. форм. У 1920-их pp., поряд згаданого вже Рос. Т-ва Туристів, організовано Т-во Радянський Турист (Радтур) при Нар. Комісаріяті РСФСР та його Укр. відділ — Укртура, а пізніше у 1928 — Т-во Пролет. Туризму (ТПТ), об'єднані 1930 у Всесоюзне добровільне т-во пролет. туризм та екскурсій (ТПТЕ). 1936 його ліквідовано, а туризм й альбінізм підпорядковано фізкультурним і профспілковим орг-ціям. Створене при Всесоюзній Центр. Раді Проф. Спілок (ВЦРПС) Тур.-Екскурсійне Управління (ТЕУ) ВЦРПС керувало туризм у профспілках. Воно диспонувало 153 будинками туристів, але на Україні їх було мало і вони не задовольняли потреб туристів. По другій світовій війні постановою ВЦРПС (1962) створено в СССР Центр. Раду Т. як єдиний орган, що керує орг-цією Т. і здійснює ідеологічний нагляд над радами Т. всіх респ. У 1969 ЦК КПСС, Рада Мін. СССР і ВЦРПС ухвалили постанову «Про заходи для дальшого розвитку Т. та екскурсій у країні», у якій партія та уряд розглядають тур.-екскурсійну справу як один з засобів ком. виховання; ці постанови обов'язкові й для УССР. Згідно з ними керівництво туризму та екскурсіями в УССР належить органові Укрпрофради — Респ. раді в справах туризму та екскурсій. Тепер устійнено бл. 2 300 екскурсій з визначеними маршрутами і відповідною політ.-виховною програмою, про дотримання якої дбають бл. 1 700 постійних і 3 000 тимчасово працюючих екскурсоводів. Респ. Раді підпорядковані обл. ради в справах туризму та екскурсій, яким підлягають тур. бази, готелі, кемпінґи тощо. У 1976 діяли 84 тур. бази з філіями і притулками, 11 тур. автомоторових баз тощо. Уся так звана матеріальна база туризму на Україні може одночасно прийняти й обслужити бл. 60 000 мандрівників. Для дітей створено дитячі тур. бази та шкільні табори з спеціяльно вишколеним керівництвом для орг-ції політ. виховання. З метою популяризації Т. введено масовий значок «Турист СРСР» III, II і І ступенів. В уніфікованій спортовій класифікації «пішоходні подорожі» мають 5 категорій складности: від найпростіших до походів, за виконання яких можна одержати звання «Кандидата в майстрі спорту» чи «Майстра спорту СРСР».

Лівадійський Палац в Ялті
Збільшити
Лівадійський Палац в Ялті

Великою популярністю в колах туристів користуються Карпати, Закарпаття, Буковина, Крим, береги Дніпра (гол. в р-ні могили Т. Шевченка б. м. Канева), а також і культ. центри з іст. й мист. пам'ятками: Київ, Львів, Харків, Одеса та ін. З різних засобів пересування для Т. найменше поширені автотур. подорожі, бо не скрізь вистачає місць у кемпінґах і автотурбазах, бракує автомайстерень і запасних частин. З 1965 практикуються рейси по Дніпру, далекі морські й річкові подорожі, тур. подорожі по Чорному й Озівському м. Для Т. використовують і залізниці: тур. потяги рухаються вночі, а вдень стоять на станціях, поки туристи оглядають місто. Існують ще т. зв. маршрути відпочинку: дводенні подорожі (автобусом, літаком, потягом, пароплавом тощо), які починаються у п'ятницю увечорі або в суботу ранком і закінчуються в неділю увечорі чи в понеділок уранці. У Карпатах і на Закарпатті поширений узимку лещетарський туризм.

Подорожами закордонних туристів в УССР, як і в усьому СССР, керує Всесоюзне держ. т-во Інтурист з осідком у Москві й уповноваженим у Києві. Воно устійнює усю тур. діяльність з закордоном і тур. фірмами та орг-ціями, складає маршрути чужинців по території СССР (пересування закордонних туристів обмежене: переїхавши кордон, вони перебувають під постійним доглядом органів КҐБ). Інтурист диспонує готелями, кемпінґами тощо, які не завжди відповідають стандартові зах. Т. Чимало українців, що живуть у діяспорі, відвідує щорічно УССР. Це групові і рідше індивідуальні подорожі. Виїзди полагоджують філії Інтуриста та тур. бюра укр. підприємців.

[ред.] Література

  • Будзиновський А. Туристика. Л. 1909
  • Погребецький М. Туризм та подорожі. К.-Л. 1948
  • Туристические маршрути по Украине. К. 1957
  • Тимчишин Я. та ін. Подорожі по Львівщині. Л. 1967
  • Хвостенко С. Туризм на Україні. К. 1976
  • Енциклопедія українознавства
Іншими мовами