Полемон I (цар понтійський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Полемон I (65 до Р.Х. - 9 до Р.Х. або 8 до Р.Х.) - цар понтійський (з 38 до н.е) і боспорський (14-9 або 8).

Полемон не належав до царського роду, а був сином ритора Зенона.

Близько 38 до н. е. Полемон при підтримці Риму став правителем Понту, частини колишнього Понтійського царства (існувало 302 або 301-64 до н. е.).

Згодом римляни, незадоволені незалежною політикою Скрібонія, чоловіка боспорської цариці Дінамії, запропонували Полемона захопити трон Боспору.

За допомогою місцевої знаті зайняв боспорський престол та зруйнував м. Танаїс, що підтримивало Дінамію.

Вів війну з плем'ям аспургіанів (в Прикубанні), під час якої потрапив у полон і був вбитий.