Борецький Іов
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
БОРÉЦЬКИЙ Йов (Іван Матвійович) (р. н. невід. - пом. 12 березня 1631 р.) – український церковний, політичний і освітній діяч, Київський православний митрополит (1620-1631).
Нар. в м.Бірчі (нині село Львівської обл.).
Навчався у Львівській братській школі, потім за кордоном.
На поч. 17 ст. був учителем братської школи у Львові, згодом її ректором (1604-1605).
З 1610 р. – священик у Києві, де відкрив парафіяльну школу.
Був одним з організаторів Київської братської Богоявленської школи (1615-1616) та її першим ректором; ігумен київського Михайлівського монастиря (1618), оборонець українського православ’я.
В серпні 1620 р. висвячений єрусалимським патріархом Теофаном на митрополита Київського. Був ним до кінця життя.
Мав великий вплив на козаччину за П.Сагайдачного.
Гостро виступав проти уніатів і католицької церкви на Україні.
1624 року звернувся до московського уряду з чолобитною про надання допомоги православному населенню України та про приєднання України-Русі до Московської держави. Але царський уряд відхилив цю пропозицію, бо Московська держава, ослаблена недавньою московсько-польською війною, не була спроможна вести війну проти Польщі.
Склав два меморіали в оборону православної ієрархії: "Протестація" (1621) та "Юстифікація" (1622).
Існує припущення, що він був автором "Перестороги", спрямованої проти католицької церкви, уніатів та політики шляхетської Польщі в Україні.
В 1628-1629 рр. був разом із митрополитом В.Рутським прихильником загального замирення української церкви, однак не зміг залучити до своїх планів козаччини.
ДЖЕРЕЛА:
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. - Луцьк: Вежа, 2000
- Довідник з історії України. за ред. І.Підкови та Р.Шуста. - К.: Генеза, 1993
- Рад. енциклопедія історії України, т. 1. - К., 1969

