Штефан Авґустин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Штефан Авґустин (18771944), адвокат, закарп. політ. діяч, спершу проугор., потім прочес. орієнтації; 1918 гол. директорії автономної «Руської Країни» в рамках Угорщини. 1919 нар. комісар Закарпаття за угор. ком. уряду, 1925 — 29 посол до чехо-словацького парламенту від аґрарної партії; підтримував «русинський» напрям.



Штефан Авґустин (1. 1. 1893 — 4. 9. 1986), педагог, визначний осв., суспільнополіт. діяч, родом з с. Порошкове на Закарпатті, д. чл. НТШ, син о. Омеляна Ш. (див.); теологічну освіту здобув в Ужгороді і філос. у Будапешті (1917), викладач сер. шкіл: учительської семінарії та реальної гімназії в Ужгороді (1917 — 21), засновник і дир. Торг. Академії, перенесеної до Мукачева (1922 — 38), з жовтня 1938 до березня 1939 керівн. мін-ва освіти Карп. України; за війни знову дир. евакуйованої Укр. Торг. Академії в Братіславі (1939 — 40) та Укр. гімназії в Модржанах б. Праги (1940 — 45), з якою евакуювався до Авґсбурґу (Німеччина), де був її дир. (1945 — 49). Виїхав до США й став викладачем у жін. Академії у Стемфорді (1949 — 69). Від 1969 жив у Філядельфії, де й помер, похований на укр. цвинтарі св. Духа в Гемптонбурґу, НьюЙорк.

Ш. належав до передових закарп. культ. і гром. діячів народовецького напряму, був співзасновником «Присвіти», гол. Народнопросвітної Ради м. Мукачева (1925 — 38), співзасновником Учительської Громади (1929) та її останнім гол. (1938 — 39); ред. тижневика, а потім щоденника «Русин» в Ужгороді (1921 — 23), співред. журн. «Підкарпатська Русь» (1924 — 38), «Учительський Голос» (1930 — 39) та тижневика укр. фракції аґрарної партії «Земля і Воля» (1934 — 38). У жовтні 1918 Ш. вів переговори з Укр. Парламентарною Репрезентацією у Відні про об'єднання Закарпаття з Галичиною, був учасником Всенар. Конґресу Угор. Русинів у Хусті 21.1. 1919, який вирішив об'єднати Закарпаття з Україною і заснував Центр. Укр. (Руську) Нар. Раду Закарпаття, чл. президії якої Ш. був аж до березневих подій 1939. Як представник цієї Ради, Ш. 1944 став співзасновником і заступником гол. Всеукр. Нац. Ради. У 1978 — 85 pp. був заступником гол. Уряду УНР в екзилі.

Ш. — автор шкільних підручників з математики, а також співавтор першої на Закарпатті граматики укр. мови фонетичним правописом (1931); автор кн.: «From Carpatho-Ruthenia to Carpatho-Ukraine» (1969), «За правду і волю: спомини і дещо з історії Карп. України» (т. 1, 1973; т. 2, 1981), «Августин Волошин — Президент Карп. України» (1977) та ін.




Персоналії Це незавершена стаття про персоналії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.



[ред.] Література