Нобелівська премія з економіки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Нобелівською премією з економіки називають премію Банку Швеції в економічних науках пам'яті Альфреда Нобеля. Є найпрестижнішою премією в області економіки. На відміну від решти премій, що вручаються на церемонії нагородження нобелівських лауреатів, дана премія не є спадщиною Альфреда Нобеля.

Премія встановлена в 1969 році на честь 300-річчя Банку Швеції.

Зміст

[ред.] Список лауреатів

[ред.] 2000-ні

Нобелівська премія з економіки, 2000-ні
Рік Ім’я Тема
2005 Роберт Ауманн, Томас Шеллінг "За поглиблення нашого розуміння суті конфлікту і співпраці шляхом аналізу теорії ігор".
2004 Фінн Кідланд, Едвард Прескотт "За їх внесок у вивчення впливу чинника часу на економічну політику і за дослідження рушійних сил ділових циклів."
2003 Роберт Енгл "За розробку методу аналізу тимчасових рядів в економіці на основі математичної моделі з авторегресійною умовною гетероскедастичністю (ARCH). "
Клайв Гренджер "За розробку методу коінтеграції для аналізу тимчасових рядів в економіці."
2002 Деніел Канеман, Вернон Сміт "За дослідження в області ухвалення рішень і механізмів альтернативних ринків."
2001 Джордж Акерлоф, Майкл Спенс, Джозеф Стігліц "За їх аналіз ринків з асиметричною інформацією."
2000 Джеймс Хекман, Деніел Макфадден "За розвиток теорії і методів аналізу."

[ред.] 1990-ті

Нобелівська премія з економіки, 1990-ті
Рік Ім’я Тема
1997 Роберт Мертон, Майрон Скоулз "За їх метод оцінки похідних фінансових інструментів."
1999 Роберт Манделл "За аналіз монетарної і фіскальної політики при різних обмінних курсах і за аналіз оптимальних валютних зон."
1998 Амартія Сіна "За його внесок в економіку добробуту."
1996 Джеймс Міррліс, Вільям Вікрі "За фундаментальний внесок в економічну теорію стимулів і асиметричної інформації."
1995 Роберт Лукас "за розвиток і застосування гіпотези раціональних очікувань, трансформацію макроекономічного аналізу і поглиблення розуміння економічної політики."
1994 Джон Харсані, Джон Неш, Райнхард Зелтен "За аналіз рівноваги в теорії некоаліційних ігор."
1993 Роберт Фогель, Дуґлас Норт "За нове дослідження економічної історії за допомогою економічної теорії та кількісних методів для пояснення економічних і інституційних змін."
1992 Гері Беккер "За дослідження широкого кола проблем людської поведінки і реагування, що не обмежується лише ринковою поведінкою."
1991 Рональд Коуз "За відкриття і ілюстрацію важливості трансакцйіних витрат і прав власності для іституційних структур і функціонування економіки."
1990 Гарри Марковіц, Мертон Міллер, Вільям Шарп "За піонерську роботу в теорії фінансової економіки."


[ред.] 1980-ті

Нобелівська премія з економіки, 1980-ті
Рік Ім’я Тема
1989 Трюгве Хаавельмо "За його роз'яснення в основах теорії ймовірності і аналіз одночасних економічних структур."
1988 Моріс Алле "За його новаторський внесок в теорію ринків і ефективної утилізації ресурсів."
1987 Роберт Солоу "За внесок в теорію економічного зростання."
1986 Джеймс Макджілл Б’юкенен "За дослідження договірних і конституційних основ теорії ухвалення екологічних і політичних рішень."
1985 Франко Модільяні "За аналіз поведінки людей відносно заощаджень, що має виключно важливе прикладне значення в створенні національних пенсійних програм."
1984 Річард Стоун "За істотний внесок в розвиток економічної науки."
1983 Жерар Дебре "За внесок в наше розуміння теорії загальної рівноваги і умов, при яких загальна рівновага існує в деякій абстрактній економіці."
1982 Джордж Стіглер "За новаторські дослідження промислових структур, функціонування ринків, причин і результатів державного регулювання."
1981 Джеймс Тобін "За аналіз стану фінансових ринків і їх впливу на політику ухвалення рішень в області витрат, на становище з безробіттям, виробництвом і цінами."
1980 Лоренс Клейн "За створення економічних моделей і їх застосування до аналізу коливань економіки і економічної політики."

[ред.] 1970-ті

Нобелівська премія з економіки, 1970-ті
Рік Ім’я Тема
1979 Теодор Шульц і Артур Люїс "За новаторські дослідження економічного розвитку стосовно до проблем країн, що розвиваються."
1978 Саймон Герберт "За новаторські дослідження процесу ухвалення рішень в рамках економічних організацій."
1977 Бертиль Улін(Олін) і Джеймс Мід "За внесок першопрохідця в теорію міжнародної торгівлі і міжнародного руху капіталу."
1976 Мілтон Фрідман "За досягнення в області аналізу споживання, історії грошового обігу і розробки монетарної теорії, а також за практичний показ складності політики економічної стабілізації."
1975 Леонід Віталійович Канторовіч і Тьяллинг Купманс "За внесок в теорію оптимального розподілу ресурсів."
1974 Гуннар Мюрдаль і Фридрих фон Хаєк "За основоположні роботи з теорії грошей і економічних коливань і глибокий аналіз взаємозалежності економічних, соціальних і інституційних явищ."
1973 Василь Леонтьєв "за розвиток методу «витрати – випуск» і за його застосування до важливих економічних проблем."
1972 Джон Хікс і Кеннет Ерроу "За новаторський внесок в загальну теорію рівноваги і теорію добробуту."
1971 Саймон Коваль "За емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання."
1970 Пол Самуельсон "За наукову роботу, що розвинула статичну і динамічну економічну теорію."


[ред.] 1960-ті

Нобелівська премія з економіки, 1960-ті
Рік Ім’я Тема
1969 Рагнар Фріш і Ян Тінберген "За створення і застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів."