Нова Франція
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Нова́ Фра́нція (Nouvelle France) — загальна назва французьких володінь у Північній Америці (1534-1763). У різні часи, до складу Нової Франції входять:
- Канада — сучасні канадські провінції Квебек, Онтаріо та решта берегів Великих Озер (зокрема форт Детруа - теперішній Детройт).
- Луїзіана (Louisiane) — долина ріки Міссіссіппі із сучасними американськими штатами Луїзіана, Міссіссіппі, Арканзас, Північна та південна Дакота, Айова, Канзас, Міссурі, Монтана, Небраска та Оклахома.
- Акаді (Acadie) - сучасні канадські провінції Новий Брансвік, Нова Шотландія та острів Св. Івана (Saint-Jean) - теперішній Острів Принца Едварда.
- Нова Земля (Terre-Neuve) - сучасний Ньюфаундленд.
Історія У 1534 році французький мореплавець Жак Карть'є (Jacques Cartier) оголошує Канаду власністю короля Франції. Проте спроби заснувати поселення закінчуються невдачею. Справжня колонізація розпочинається лише у 1604 році. У 1605 році у Акаді було засноване місто Порт Рояль (тепер місто Аннаполіс у Новій Шотландії). У 1608 році засноване місто Квебек, яке й стало столицею Французької Канади. 17 травня 1642 року засновано Монреаль. У 1682 році ЛаСаль (LaSalle) досліджує Міссіссіппі та приєднує її до французьких володінь. У 1718 році засновано Новий Орлеан (Nouvelle-Orléans), який став столицею нової колонії - Луїзіана (на честь французького короля Луї XIV - Louis XIV). Підчас Семирічної війни (1756–1763) Нову Францію захопили англійці. За Паризьким договором 1963 року Франція відмовляється від своїх американських володінь на користь Англії та (частково) Іспанії.

