Житомирська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Житомирська область
Розташування
Основні дані
Країна: Україна
Утворена: 22 вересня 1937 року
Код КОАТУУ: 18000
Населення: 1389 293 (2005)
Площа: 29832 км²
Густота населення: 46,62 осіб/км²
Телефонні коди: +380-41
Обласний центр: Житомир
Райони: 23
Міста:

обласного значення
районного значення


5
6
Райони в містах: 2
Смт: 43
Села: 1590
Селища: 33
Селищні ради: 40
Сільські ради: 580
Номери автомобілів: AM
Інтернет-домени: zhitomir.ua; zt.ua
Обласна влада
10014 м.Житомир, майдан Рад,1
Веб-сторінка: http://www.zhitomir-region.gov.ua
Голова ОДА: Синявська Ірина Максимівна


Житомирська область розташована на півночі України в межах Поліської низовини, на півдні в межах Придніпровської височини. На півночі межує з Республікою Білорусь, на сході з Київською , на півдні з Вінницькою, на заході з Хмельницькою та Рівненською областями України.

[ред.] Історія

100 тисяч років тому на території Житомирської області вже мешкали первісні люди. До найдавніших палеолітичних стоянок відноситься Радомишльська на річці Тетереві та стоянки поблизу сіл Довчиничі, Клинці Овруцького і Колодяжне - Дзержинського районів. Люди тут жили первісними родами і займалися переважно мисливством.

Пам'ятки трипільської культури виявлені на території сіл Троянова Житомирського, Райки Бердичівського, Паволоч Попільнянського районів та в інших місцях. Пам'ятки епох міді і бронзи знайдені в Дзержинському і Житомирському районах, на околицях Житомира.

У 5-7 століттях нової ери територія області була заселена древніми східнослов'янськими племенами: північ - древлянами, центральна частина і південь - полянами, які займались землеробством і скотарством. Древляни займались також мисливством, бджільництвом, виробництвом ювелірних прикрас, торгівлею. У 9 сторіччі з'являються міста, що стають центрами ремесел і торгівлі: Вручий (Овруч), Іскорость (Коростень).

У ранньофеодальний період (11 - початок 12 сторіччя) сучасна територія Житомирської області входила до складу міцної (зі столицею в Києві) древньоруської східнослов'янської держави - Київської Русі. Волинь і Полісся, за відомим істориком І.П. Крип'якевичем, належали до слов'янської прабатьківщини, були колискою українського народу.

У другій половині 12 сторіччя, внаслідок розпаду Київської Русі, територія краю увійшла до Київського князівства. У першій половині 13 сторіччя разом з іншими слов'янськими землями, Житомирщина потрапила під ярмо ординських завойовників. У 1350-1360 роках Східною Волинню заволоділи литовці.

У 14-16 століттях більша частина території сучасної Житомирщини входила до складу Київського воєводства, утвореного 1471 році замість Київського князівства. Після Люблінської унії (1569 рік) Литва об'єдналася з Польщею в єдину державу - Річ Посполиту. З цього часу волинські землі були загарбані польськими магнатами. Народ зазнавав гніту від польської шляхти. Тому історичний розвиток краю починається з кінця 16 століття і позначений масовими селянськими повстаннями (Северина Наливайка, Семена Палія, визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, гайдамаччини тощо).

За результатом трьох поділів Польщі (1772, 1793, 1795 роки) Волинь разом з Київщиною і Поділлям увійшли до складу Російської імперії. Територія краю увійшла до складу Волинської і частково до Київської губерній, утворених царським указом в 1797 році. Центром Волинської губернії від 1804 року став Житомир.

Починаючи від 19 століття розвиток економіки Волинської губернії відбувався за умов участі її в єдиному ринку Російської імперії, йшов процес розкладу феодально-кріпосницького ладу й розвитку капіталістичних відносин. Поглиблювався суспільний поділ праці, розвивалася торгівля, зростала кількість міського населення. Однак, не зважаючи на деякий розвиток виробництва і торгівлі, Волинська губернія була однією із економічно відсталих земель.


Райони Житомирської області
Андрушівський | Баранівський | Бердичівський | Брусилівський | Володарськ-Волинський | Романівський | Ємільчинський | Житомирський | Коростенський | Коростишівський | Лугинський | Любарський | Малинський | Народицький | Новоград-Волинський | Овруцький | Олевський | Попільнянський | Радомишльський | Ружинський | Червоноармійський | Черняхівський | Чуднівський
Міста обласного значення Житомирської області
Бердичів | Житомир | Коростень | Малин | Новоград-Волинський


Адміністративно-територіальний устрій України
Прапор України
Області: Вінницька | Волинська | Дніпропетровська | Донецька  | Житомирська | Закарпатська | Запорізька | Івано-Франківська | Київська | Кіровоградська | Луганська | Львівська | Миколаївська | Одеська | Полтавська | Рівненська | Сумська | Тернопільська | Харківська | Херсонська | Хмельницька | Черкаська | Чернівецька  | Чернігівська 
Автономна республіка: Республіка Крим
Міста державного значення: Київ | Севастополь