Олійник Борис Ілліч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Бори́с Іллі́ч Олі́йник (нар. 22 жовтня 1935, с. Зачепилівка Новосанжарського р-ну на Полтавщині) — український поет, дійсний член НАНУ, голова Українського фонду культури. Лауреат Державної премії СРСР, Державної премії України ім. Т. Шевченка, міжнародних премій імені Сковороди та «Дружба», Герой України (до 70-річчя з дня народження). Відомий державний діяч: обирався депутатом Верховних Рад СРСР (з 1989 по 1991 рік — віце-голова Палати Національностей Верховної Ради СРСР) та України. Нині — народний депутат України, глава парламентської делегації Верховної Ради України в Парламентській Асамблеї Ради Європи.

Друкуватися почав ще в школі. По закінченні десятилітки вступив на факультет журналістики Київського Національного університету ім. Т. Г. Шевченка, який закінчив у 1958 році.

Одинадцять років він очолював парторганізацію СП України і пишається тим, що за ці роки ніхто з його колег-письменників не був виключений з її лав і тим паче посаджений за грати.

Побував майже в усіх гарячих точках міжетнічних конфліктів колишнього Союзу, про що розповів в есе «Два роки в Кремлі» («Князь тьмы»).

У травні-червні 1986 року одним з перших побував у Чорнобилі, в зоні, звідки вів репортажі на ЦТ СРСР і України. Того ж року виступив зі статтею в «Литературной газете» (Москва), «Випробування Чорнобилем», в якій викрив злочинну діяльність тимчасовців.

На початку липня 1988 року на ХIХ конференції КПРС в Москві Борис Олыйник зупинившись на сталінському терорі 1937 року, цілком неочікувано для присутніх завершив цю тему так: «А оскільки в нашій республіці гоніння почалися задовго до 1937-го, треба з’ясувати ще й причини голоду 1933-го, який позбавив життя мільйони українців, назвати поіменно тих, із чиєї вини сталася ця трагедія».

Після неодноразового перебування на фронтах Боснії-Герцеговини написав есе «Хто і з якою метою сатанізує сербів?», яке вийшло в Югославії окремою книгою українською і сербською мовами. Коли розпочались бомбардування, прибув до Югославії. Написав есе «Хто наступний?».

Борис Олійник — автор понад 40 книг віршів, есе, статей, які виходили в Україні, в усіх республіках СРСР, перекладались російською, чеською, словацькою, польською, сербською, румунською, італійською та іншими мовами. всеюгославської премії «Лицарське перо».

Зміст

[ред.] Твори

  • В оборону хліба
  • Дивовижа
  • До проблеми добра і зла
  • Крило
  • Мелодія
  • Похорон учителя
  • Пізнання
  • Пісня
  • Пісня про матір
  • Сива ластівка
  • Урок

[ред.] Джерела інформації

[ред.] Роботи Олійника

[ред.] Про Б. Олійника

Іншими мовами