Палаюча земля (фільм)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Палаюча Земля | |
|---|---|
| Der Brennende Acker | |
| Жанр | Драма |
| Режисер | Фрідріх Вільгельм Мурнау |
| Продюсер | Саша Горон |
| Автор сценарію |
Теа фон Гарбо Віллі Гаас Артур Розен |
| У головних ролях |
Вернер Краус Євген Клопфер Володимир Гайдаров Едуард фон Вінтерштайн Лйа де Путті Стелла Арбеніна Альфред Абель Грета Діркс Ельза Вагнер Емілі Унда |
| Оператор | Фрітц Арно Вагнер (1. половина) Карл Фройнд (2. половина) |
| Композитор | Олександр Ширман (під час прем'єри) |
| Кінокомпанія | Deuling Film GmbH (Berlin) / Goron Film GmbH (Berlin) |
| Тривалість | |
| Бюджет | |
| Країна | Німеччина |
| Рік | 1921/1922 |
| IMDb | ID 0012973 |
Палаюча земля (нім. Der Brennende Acker) — фільм, драма, режисера Фрідріха Вільгельма Мурнау, який вийшов на екрани в 1923 році.
Через обмеженість технічних можливостей того часу, фільм знято на чорно-білій плівці, без звуку.
В Україні фільм демонструвався, зокрема, на другому фестивалі німого кіно в Києві.
[ред.] Сюжет
Син селянина Йоханес має великі плани: він стає секретарем одного графа, та, випадково дізнається, що графові належить «Чортова ділянка», на які знаходиться коштовне джерео нафти. Після смерті графа, Йоханес одружується на його вдові — Хельзі, аби отримати у власність цю ділянку. Однак, Хельга, без відома свого нового чоловіка продає цю ділянку. Дізнавшись про те, що Йоханес одружився із нею виключно через цю ділянку, вона кінчає життя самогубством — топить себе. Із відчаю, донька графа, яка колись полюбила Йоханеса, підпалює нафтове джерело, кінчаючи, в такий спосіб, із своїм життям. В розпачі повертається Йоханес на маєток свого батька.
[ред.] Джерела інформації
- Filmportal.de: Brennende Acker
- Олексій РАДИНСЬКИЙ, «ВЕЛИЧНЕ МОВЧАННЯ ЕКРАНА», Дзеркало Тижня 49 (474).

