Тимошенко Сергій
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тимошенко Сергій (5. 2. 1881 — 6. 7. 1950), архітект і суспільно-політ. діяч, нар. в с. Базилівці на Чернігівщині, брат Володимира і Степана. Як студент Ін-ту Цивільних Інж. у Петербурзі був діячем Укр. Студентської Громади і чл. Півн. Комітету РУД (згодом УСДРП). По закінченні ін-ту працював за фахом у Ковелі, Києві (будинки Юркевича та Лаврентієва в укр. стилі) й Харкові (також будинки в укр. стилі Попова, Бойка, проекти міст-садів). З поч. революції 1917 губ. комісар Харківщини і чл. Центр. Ради; 1919 — 20 — мін. шляхів у кабінетах І. Мазепи, В. Прокоповича і А. Лівицького; учасник Другого зимового походу. 1922 — 23 у Львові (церкви на передмістях Львова — Клепарові, Левандівці, монастир Студитів у Зарваниці та ін.), 1924 — 29 проф. Укр. Госп. Академії в Подєбрадах і Укр. Студії Пластичного Мистецтва в Празі. 1930 — 39 у Луцькому, гол. архітект для с.-г. будівництва на Волині (серед ін. проекти зразкових хуторів), діяч Волинського Укр. Об'єднання (з 1935 його гол. і посол до поль. сойму, 1938 — 39 — до Сенату) і Укр. Правос. Церкви (між ін. перший гол. Т-ва ім. Петра Могили), 1940 — 43 у Любліні, згодом у Німеччині, і з 1946 у США, де й помер.
З численних проектів, які створив Т., здійснено бл. 400 будов. Прагнучи відродження укр. стилю, Т. базувався на спадщині укр. мистецтва, зокрема на мурованій архітектурі укр. барокко.
| Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

