Чаполоч пахуча
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Чаполоч пахуча | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
Чаполоч пахуча (Hierochloe odorata (L.) Wahlb.) Місцеві назви - чапула, чапол, зубрівка та ін. Багаторічна трав'яниста рослина родини злакових з довгими повзучими кореневищами. Стебла голі, висхідні, гладенькі, з порожнистими міжвузлями і потовщеними вузлами. Листки чергові, плоскі, на безплідних пагонах - широколінійні (5-6 мм завширшки), зісподу зелені, голі, зверху сіро-зелені, стеблові листки лінійно-ланцетні, укорочені, з видовженими гладенькими або шорсткими піхвами. Язичок довгий (2-4 мм завдовжки), гострий. Суцвіття - верхівкова яйцеподібна розлога волоть (5-8 см завдовжки) з тонкими гладенькими гілочками. Колоски дрібні (3-5 мм завдовжки), яйцеподібні, трохи стиснуті з боків, блискучі, золотисто-бурі, триквіткові, середні квітки двостатеві, бічні - тичинкові. Колоскові луски шипуваті, по краю з довгими війками. Нижні квіткові луски в тичинкових квітках шкірясті, війчасті по краю, з коротким остюком, що виходить біля верхівки або середини спинки. Тичинок у тичинкових квітках три, в двостатевих - дві. Маточка одна, з верхньою зав'яззю і двома перистими приймочками. Плід - довгаста зернівка.
Росте в соснових і мішаних лісах, на пісках, лісокультурних площах, вирубках, галявинах. Цвіте у травні - червні. Поширена переважно в лісовій зоні України. Заготівля можлива у Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській і Чернігівській областях. Запаси сировини значні.
Зміст |
[ред.] Близький вид
Чаполоч степова (H. stepporum Smirn.) Відрізняється від попереднього виду видовженими стебловими листками, крупнішими китицями (10-12 см завдовжки) з кососпрямованими вгору гілочками. Внутрішні колоскові луски голі, широколанцетні. Росте по чагарниках, лісових луках. Світлолюбна рослина. Поширена переважно в лісостепових і степових районах України.
[ред.] Практичне використання
Харчова, фітомеліоративна, плетивна рослина. Рослина містить глюкозид кумарин, який надає їй ароматичного запаху, деякі алкалоїди використовують як апетитний і шлунковий засіб.
У лікеро-горілчаному виробництві використовується для приготування ароматних настоїв, харчових есенцій.
Кормове значення чаполочі пахучої незначне, але домішка її до сіна дуже корисна, сприяє збільшенню надоїв і підвищенню якості молока. У великих кількостях чаполоч шкідлива. Використовується для плетива. Завдяки посухостійкості і наявності добре розвинених кореневищ придатна для закріплення схилів і насипів. Чаполоч степова має аналогічне використання.
[ред.] Збирання, переробка та зберігання
Збирають рослину після цвітіння, зрізуючи листка й безплідні пагони серпами або ножами вище прикореневих буруватих листків. Квіткові волоті вибраковують. Сушать на повітрі без доступу прямих сонячних променів. Висушену траву зв'язують у пучки (50-60 см завдовжки і 3-5 см завдовжки). Пакують у тюки вагою по 50 кг, зберігають у сухих, прохолодних приміщеннях. Строк зберігання - до двох років.
[ред.] Джерела
- Єлін Ю.Я., Зерова М.Я., Лушпа В.І., Шаброва С.І. Дари лісів. – К.: «Урожай», 1979

