Пандіон
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ПАНДІО́Н (гр. Pandion) — 1) один із перших міфічних афінських владарів. Аттічний міф зближує П. з місцевими хтонічними божествами і вважає його сином Еріхтонія та батьком близнят Ерехтея й Бута. Античні автори називають П. не лише батьком Егея й Палланта як міфічних володарів Аттіки, а й мегарського владаря Ніса та Ліка, якого шанували в Малій Азії, а також Прокни й Філомели. За панування П. нібито встановлено культ Діоніса й Деметри; 2) правнук попереднього, син Кекропа, володар Аттіки; вигнаний своїми родичами, втік до Мегари, одружився з дочкою місцевого царя і після нього став мегарським володарем. Сини П. Егей, Паллант, Ніс і Лік після смерті батька повернулися до Афін і володіли Аттікою. Цей міф оформився, мабуть, під час найбільшої могутності Афінського союзу і відображає експансіоністські тенденції Афін у V ст. до н. е.

