Талер
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Талер (таляр) - назва великої срібної монети, яка перебувала у грошовому обігу багатьох країн Європи в 16-19 ст.
Перші монети типу Т. розпочав карбувати ерцгерцог Тіролю Сигізмунд (1439-96) в 1484. Маса монети початкове дорівнювала 1 унції і становила 31,83 грама (29,23 г чистого срібла 937,5-ї проби). Перші Т. карбувалися у невеликій кількості. Спочатку монета мала однакову вартість із золотим гульденом (60 крейцерів), тому її називали гульденгрош або гульдинер. Зростання виробництва срібла в Європі (Тіроль, Чехія, Саксонія) і вдосконалення техніки карбування монет дало можливість випустити велику монету, яка залишалась стандартом для європейських срібних монет протягом 400 років. У 1518 граф Штефан Шлік започаткував у богемському місті Іоахімсталь (Яхимові, Чехія; звідси і назва монети) широкомасштабне карбування срібних гульденів (гульденгрошенів), які з 1525 почали називати іоахімсталерами, а згодом просто Т У 1528 випущено 2,28 млн Т. За зразком Т. розпочалася емісія монет в ін. німецьких державах. Монетна реформа, пов'язана з поширенням Т., швидко охопила всю Німеччину і проводилась під контролем імператора. У 1524 Карл V (1519-56) у місті Еслінгем запровадив монетний статут, згідно з яким основною ваговою одиницею срібла стала кельнська марка, з якої карбували 8 Т. Маса одного Т. становила 29,43 г. (27,41 г. чистого срібла). Нова монета, що одержала назву Т. імперіального, оцінювалася у 72 крейцери. Обіг Т. у Німеччині продовжувався до 1907, а в окремих країнах ще довше. Назва Т. збереглася у дещо зміненій формі грошових одиниць багатьох країн світу: у англосаксонських - долар, у Голландії - даальдер, у Скандінавських країнах - далер, в Італії - талеро, у Польщі - таляр тощо. Лише окремі європейські країни випускали монети типу Т. під іншими назвами: наприклад, Іспанія (песо, піастр), Франція (екю), Англія (крона), Росія (рубль, єфімок). Т. були популярними у грошовому обігу на українських землях у 16-18 ст. Поширеними були Т. Голландської республіки, іспанських Нідерландів, Священної Римської імперії. У Польщі перші Т. відкарбував Сигізмунд І Старий у 1533 на Торунському монетному дворі. У Великому князівстві Литовському монети типу Т. запровадив у 1547 Сигізмунд II Август. Регулярну емісію Т. розпочав у 1580 король Стефан Баторій. Т. коронні випускалися у місті Олькуші, а Т. литовські - у місті Вільно (їхня маса становила бл. 28,5 г; 24,3 г чистого срібла).
Додаткова до «поль. золотого» і лит. «копи грошей» — лічильна грошова одиниця у 17 — 18 вв., що дорівнювала трьом поль. золотим або 60 рос. копійкам. На відміну від лічильного Т., Т.-монету називали «Т. битим».

