Носівка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
|||||
Герб міста |
|||||
| Девіз: ??? | |||||
| Керівний орган | Міська рада | ||||
| Міський голова | Балінець Олександр Максимович | ||||
| Площа | 26,85 км² | ||||
| Населення | 20 300 (2005) | ||||
| Заснований | ??? століття, перша писемна згадка — 1147 р., Маґдебурзьке право — ??? р. | ||||
| Телефонний код | + 380 4642 | ||||
| Поштовий індекс | 17100 | ||||
| Географічні координати Широта Довгота |
??°??′Пн. ??°??′Сх. |
||||
Носівка- р. ц. Носівського р-ну Чернігівської області. Населення - 15,9 тис. меш. (2005).
[ред.] Історія
Давньоруське поселення Носів на Руді згадується В Іпатіївському літописі під 1147 роком. У 15 століття відоме під назвою Носове. У середині 14 століття захоплена литовськими феодалами ввійшла до Київського князівства, з 1471 року – до Київського воєводства як один з форпостів Великого князівства Литовського. Після Люблінської унії 1569 – в складі Польщі. На початку 17 століття належала Київському воєводі Адаму Киселю. Мешканці Носівки брали активну участь у селянсько-козацькому повстанні під керівництвом П. Павлюка (1637), Я. Остряниці (1638). З 1648 року Носівка – центр сотні Ніжинського полку, з 1667 – Київського полку. З 1782 року – у складі Ніжинського повіту Чернігівського намісництва, з 1802 – губернії. У 1662 і 1679 спалена татарською ордою. У 1719-ому у селі відбувся виступ Носівських козаків проти утисків старшини. У 18 столітті Носівкою володіли князі Кушелеви-Безбородьки. З 1735 року Носівка – містечко. У 17 – 18 століттях діяло 5 козацьких шкіл, богодільні. На 1859 залишилася тільки одна парафіяльна школа. У 1866 році у Носівці 1991 двір, 11 123 жителів, волосне і сільське правління, поштова станція, винокурний, цукровий, цегельні (2) заводи, училище, відбувалося три ярмарки на рік. Найбільший землевласник – граф Мусін-Пушкін. У 1897 – 3155 дворів, 16 947 жителів. Муровані – Троїцька церква (1765), Миколаївська (1834), Воскресенська (1891), дерев’яні – Успенська (1796, на початок 20 століття збудовано нову) та Преображенська (1877) церкви. Діяли три земські школи, бібліотека, медпункт, лікарня на цукровому заводі. З 1960 року Носівка – місто. Діють цукровий комбінат, маслоробний, цегельний, хлібний заводи, меблева фабрика, 6 загальноосвітніх, музичних шкіл, 4 лікарняні заклади.
[ред.] Персоналії
- Роман Руденко (1907—1981), у 1944— 1953 pp. — прокурор УРСР, а з 1953 p. - Генеральний прокурор СРСР.
[ред.] Література
| Населені пункти Чернігівської області |
| Міста |
|---|
| Бахмач • Бобровиця • Борзна • Городня • Ічня • Корюківка • Мена • Новгород-Сіверський • Носівка • Ніжин • Остер • Семенівка • Щорс • Прилуки • Чернігів |
| Селища міського типу |
| Батурин • Березна • Варва • Гончарівське • Десна • Дігтярі • Дмитрівка • Добрянка • Дружба • Замглай • Козелець • Короп • Куликівка • Ладан • Линовиця • Лосинівка • Любеч • Макошине • Мала Дівиця • Михайло-Коцюбинське • Олишівка • Парафіївка • Понорниця • Радуль • Ріпки • Седнів • Сосниця • Срібне • Талалаївка • Холми |
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

