Севера Іван
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Севера Іван (1891-1971), скульптор і педагог з Яворівщини; учився в різьбарській школі в Яворові (1904-07), Львівській мист.-пром. школі (1910 — 14), Петербурзькій (1915-18), Празькій і Рим. (1921 — 24) академіях мистецтв. Викладач Київ. (1926-29), згодом Харківського (1929 — 34) художніх ін-тів, за постишевського терору 1934 переїхав до Узбекистану, 1938 — до Москви; 1941 у Львові, з 1945 — викладач Львівського Ін-ту Декоративно-Прикладного Мистецтва. На ранніх працях помітний вплив зах.-евр. модерністів («Хвиля» — 1921; портретні композиції: «Філософ», «Композитор», «Автопортрет» — 1924 — 25). Далі С. перейшов до реалізму: погруддя Т. Шевченка, В. Леніна (1929); композиції «Пацифікація», «Узбецький танок» (1935), пугруддя М. Коперніка для моск. планетарія (1938; бронза), І. Франка (1947), В. Стефаника (1949) та ін. Монографія про С.: Крвавич Д. «Іван Васильович Севера», (1958).
| Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

