Шаповал Микита Юхимович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Шаповал Микита (8 червня 1882 - 1932) - Політичний і громадський діяч, публіцист, соціолог, письменник. Один з організаторів і лідерів УПСР. У 1917 р.– член Центральної і Малої Рад, міністр пошт і телеграфу в уряді В. Винниченка У 1918 р.– голова Українського національного союзу. У 1919 р.– міністр земельних справ в уряді В. Чехівського. З 1919 р. в Галичині, а потім на еміграції. Автор ряду публіцистичних праць.
[ред.] Енциклопедія Українознавства
Шаповал Микита (26. 5. 1882 — 25. 2. 1932), політ. і гром. діяч, публіцист, соціолог, письм., за фахом лісовик, нар. у с. Сріблянці Бахмутського пов. (Донеччина); чл. РУП (з 1901), видавець і співред. ж. «Укр. Хата» (1909 — 14), один з організаторів і лідерів УПСР і чл. її ЦК; гол. Всеукр. Ліс. Спілки, чл. Центр. і Малої Ради (1917 — 18), мін. пошти і телеграфу в уряді В. Винниченка (після 3 Універсалу), співавтор 4 Універсалу, комісар Київ. пов., ген. секретар, згодом гол. Укр. Нац. Союзу (14. 11. 1918 — січень 1919), співорганізатор протигетьманського повстання (1918), мін. зем. справ в уряді В. Чехівського за Директорії (грудень 1918 — лютий 1919); з лютого 1919 в Галичині, де уряд ЗУНР за рев. погляди не дав йому дозволу на. перебування. Згодом на еміґрації, секретар дипломатичної місії УНР у Будапешті (1919 — 20), потім у Празі, де, користуючися з підтримки Т. Масарика, розвинув жваву гром.політ. і культ. діяльність: гол. Укр. Гром. Комітету (1921 — 25), співтворець укр. вищих шкіл у Празі, Укр. Госп. Академії в Подебрадах, Укр. Високого Пед. Ін-ту ім. М. Драгоманова, організатор Всеукр. Роб. Союзу в Чехо-Словаччині, гол. Укр. Соціологічного Інту в Празі; видавець і ред. місячника «Нова Україна» (1922 — 28). Після 4 з'їзду УПСР (12. 5. 1918) належав до фракції «центр. течії», на еміграції очолював УПСР і засуджував діяльність її «закордонної делегації» у Відні; був у опозиції і гостро поборював Уряд Укр. Нар. Республіки (УНР) в екзилі.
Ш. — автор бл. 60 публіцистичних праць: «Рев. соціалізм на Україні» (1921), «Село і місто» (1926), «Масарик як соціолог» (також нім. і чес. мовами), «Стара і нова Україна» (1926), «Міжнаціональне становище укр. народу» (1934), «Велика революція й укр. визвольна програма» (1928), «Ляхоманія» (1931), «Щоденник» (2 частини 1958), «Схема життєпису» (1956), «Гетьманщина і Директорія» (1958). Як письм. (під псевд. М. Сріблянський і М. Бутенко) опублікував зб. поезій: «Сни віри» (1908), «Самотність» (1910), нариси «Жертви громадської байдужости» (1910), «Шевченко і самостійність України» (1917), «Листки з лісу» (1918). Помер у Ржевницях б. Праги і там похований.
Література: Гомзин Б. Микита Шаповал, укр. гром. діяч. Л. 1932: Шаповал Микита. Схема життєпису (автобіографічний шкіц) (упорядкував С. Зеркаль). Нью-Йорк 1956.
А. Жуковський
| Це незавершена стаття з літератури. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

