Ріель Луї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

 Луїс Ріель
Збільшити
Луїс Ріель

Луї Давид Ріель (22 жовтня 1844 - 16 лютого 1885) - канадський політик, засновник провінції Манітоба, і лідер метисного населення канадських прерій. Він очолив два рухи опору проти Канадського уряду і прагнув зберегти права і культуру канадських метисів коли їх батьківщина і культура в Північно-Західних Територіях потрапила під загрозу від поширення канадських володінь на захід країни.

[ред.] Біографія

Луї Ріель був найстаршим з одинадцяти дітей в шанованій, франкомовній родині метисів західної Канади. Його батько набув авторитет серед місцевих метисів своєю підтримкою виступів метисів проти торгівельної монополії Компанії Гудзонової Затоки. Родина Ріелів була дуже добре відома і шанована серед місцевого населення і відмічалася своєю набожністю. Луї спочатку навчався у священиків і вважалося що він теж прийме сан і стане священиком. В 1858 р. він поступив до духовної семінарії в Монреалі, де він відзначився особливими здібностями в вивченні мов, науки, і філософії. По смерті батька в 1864 в Луї покинув семінарію.

Деякий час Ріель продовжував своє навчання в жіночому монастирі Сірих Черниць в Монреалі, але його скоро виключили зі складу студентів за дисциплінарні провини. Протягом деякого періоду він залишився в Монреалі, живучи в будинку своєї тітки, Люсі Ріель. Збіднівши після смерті свого батька, Ріель був вимушений знайти роботу клерка в юридичній конторі в Монреалі. Протягом цього часу він також познайомився з молодою жінкою Марі-Жюлі Ґернон і навіть заручився з нею, але сім’я нареченої була категорично проти шлюбу з метисом. Розчарований невдачею в приватному житті і неприємною для нього роботою в конторі Ріель вирішив залишити Квебек в 1866 р. Перед тим як повернутися в колонію Червоної Річки Ріель ще встиг попрацювати в Америці - в Чикаго і Сент-Луїс.

[ред.] Повстання в колонії Червоної Річки

В середині 19-го сторіччя більшість населення колонії Червоної Річки були метиси або індіанці. По поверненню в регіон, Ріель бачив, що становище в поселенні значно погіршувалося з-за напливу англомовних поселенців з Онтаріо, зростали національні та расові протиріччя. Політична ситуація також була невпевнена, оскільки під час переговорів щодо передачі Землі Руперта з володіння Компанії Гудзонової Затоки до Канади уряд попри застереження щодо невдовольства населення вислав в регіон експедицію щоб проводити топографічну розвідку землі. Прибуття топографів викликало невдовольство багатьох метисів оскільки багато з них не володіли правом на землю. До того ж земельні ділянки були поділені по старій французькій системі і відрізнялась від нового англійського стилю.

В кінці серпня 1869 р. Ріель в своїй промові піддав критиці наміри уряду проводити топографічну розвідку. 11 жовтня 1869 р. відбулися перші сутички з топографічною експедицією і її робота була припинена. 16 жовтня був створений Національний Комітет Метисів з Ріелем на чолі, який заявив, що уряд в Оттаві тепер повинен вести перемови з метисами, і вони висувають свої права на землі в регіоні. Незважаючи на це, представник уряду, новопризначений губернатор Макдональд зробив спробу увійти в поселення 2 листопада. Сформовані сили метисів вчинили опір біля американського кордону і мирно захопили Форт Гаррі (майбутній Вінніпеґ).

6 листопада, Ріель запросив представників уряду взяти участь у зустрічі з представниками метисів щоб обговорити подальші дії. 1 грудня він висунув цілу низку вимог до канадського уряду, яку підтримали більшість франкомовних метисів. Проте серед англомовних метисів також виникла про-канадська фракція, яка намагалася озброїтися і встановити свою владу в поселенні. У збройному протистоянні англомовних метисів було обеззброєно і взято під варту в в'язниці Форта Гаррі.

Дізнавшись про повстання, Оттава відправила трьох емісарів до повстанців, зокрема представника Компанії Гудзонової Затоки Дональда Сміта. Поки посланці були в дорозі Національний Комітет Метисів проголосив 8 грудня 1869 р. тимчасовий уряд, президентом якого 27 грудня став Ріель. Зустріч між Ріелем і делегацією з Оттави відбулася 5 і 6 січня, 1870 р. Коли перемови не досягли успіху, Дональд Сміт вирішив звернутися безпосередньо до народу на публічному форумі, де Сміт намагався запевнити присутніх у доброзичливості уряду. В зустрічах 19 і 20 січня, було узгоджено, що англомовні і франкомовні метиси окремо обсудять пропозиції Сміта. 7 лютого, новий список вимог був поданий на розгляд делегації з Оттави, а Сміт і Ріель домовились відправити представників в Оттаву, щоб взяти участь в прямих перемовах.

Незважаючи на прогрес в розвитку подій англомовна про-канадська фракція продовжувала готувати повстання серед метисів спрямоване проти тимчасового уряду сформованого Ріелем. 17 лютого було зарештовано 48 прихильників про-канадської фракції, зокрема Бултона і Томаса Скотта, яких перепровадили до в’язниці Форту Гарі. Бултон був відданий під суд і засуджений до смерті за його втручання в дії тимчасового уряду. Хоча Бултона помилували від смертної кари, його товариш Скотт продовжував відноситися до тимчасового уряду з відкритим презирством і сперечатися з охоронцями. Це спонукало інших метисів наполягати на суді і над ним. Суд визнав Скотта також винним і засудив його до смертної кари. Хоча Ріеля й просили пом’якшити кару і не страчувати Скотта, засуджений був все ж таки розстріляний 4 березня. Деякі вважають, що причиною страти Скотта було також намагання продемонструвати іншим супротивникам рішучість тимчасового уряду.

[ред.] Посилання