Паліндром
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Паліндром — слово, словосполучення або вірш, що однаково читається і з початку і з кінця.
Українські вірші-паліндроми (або вірш-рак) почав писати ще в XVII столітті Іван Величковський, який в 1691 році дав визначення віршу-раку: "Рак літеральний єсть вірш, которого літери, і вспак читаючися, той же текст виражають".
В поезії також розрізняються терміни паліндром і паліндромон. Паліндром: віршовий рядок-рак. Паліндромон: віршовий суцільний текст-рак. Серед найвідоміших українських поетів, що пишуть паліндроми є Іван Лучук. Він написав найдовший вірш-паліндром українською мовою.
Зміст |
[ред.] Приклади паліндромів в українській мові
[ред.] Слова
- око
- кабак
- радар
- корок
- зараз
[ред.] Віршовані рядки
- А роза упала на лапу Азора
- І що сало? Ласощі… (Олександр Ірванець)
- О гомін німого (Тарас Девдюк)
- Козак з казок "Бувалу булаву б..." (Іван Іов)
- Паліндром - і ні морд, ні лап (Іван Іов)
- А чи в окуня шабаш Януковича?
[ред.] Зовнішні посилання
- ПАЛІНДРОМ У СУСЬВЕТНАЙ КУЛЬТУРЫ
- Тарас ДЕВДЮК ПАЛІНДРОМИ НА ПАЛІ
- “Я ніколи не казав, що є тільки поетом” Розмова з Іваном Лучуком, поетом, поезієзнавцем
| Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити. Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це! Цей шаблон також треба замінити на конкретніший |

