Принцип вибуху
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Принцип вибуху це правило класичної логіки, котре стверждує що із суперечності можна вивести будь-який висновок. Більш формально, із будь-якої пропозиції у формі P ∧ ¬P можна вивести будь-яке A. "Вибух" тут стосується того факту що введення єдиної суперечності у логічну систему призводить до "вибуху" загальної кількості теорем.
Окрім загальної, prima facie, недостовірності суперечностей, існує базовий логічний арґумент щоб заборонити істинність P ∧ ¬P у формальних системах: системи у котрих будь-яка формула є теоремою є тривіальними. Таким чином вибух задовольняє закон несуперечності.
Вибух є наслідком фундаментальних властивостей диз'юнкції, логічного оператора що відповідає українському або. Розглянемо наступне виведення:
| (1) P ∧ ¬P | Припущення |
| (2) P | Із (1) та виключаючи кон'юнкцію |
| (3) P ∨ A | Із (2) та вводячи диз'юнкцію |
| (4) ¬P | Із (1) та виключаючи кон'юнкцію |
| (5) A | Із (3), (4), та диз'юнктивного силоґізму |
Прихильники парапослідовної логіки відкидають наведений вище доказ, заперечуючи або дизюнктивне введення або дизюнктивний силоґізм. Діалетеїзм, одна із парапослідовних логік, дозволяє певні випадки P ∧ ¬P.

