Німецька мова
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Німецька мова | |
|---|---|
| Поширена в: | Австрія, Бельгія, Італія, Ліхтенштейн, Люксембург, Німеччина, Швейцарія, інші країни. |
| Регіон: | Цетральна та Західна Європа |
| Кількість мовців: | (перша мова) 120 млн. (друга мова) 22 млн. |
| Місце: | 12 |
| Класифікація: | Індо-Європейська Германська Західно-германська Верхнімецька мова Німецька мова |
| Офіційний статус | |
| Державна: | Австрія, Бельгія, Італія, Ліхтенштейн, Люксембург, Німеччина, Швейцарія, Європейський союз |
| Офіційна: | (на регіональному рівні) Данія, Італія, Польща. |
| Регулює: | - |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | de |
| ISO 639-2 | ger (B) / deu (T) |
| SIL | GER |
Німецька мова (Deutsch, англ. German, франц. Allemand) належить до германської групи мов, індоєвропейської сім’ї мов, є державною мовою в Федеративній Республіці Німеччині, Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейні та Люксембурзі.
Спорідненими мовами є нідерландська (або голландська), данська, шведська, норвезька, англійська.
Німецька мова, поряд з англійською, іспанською, італійською та французькою, є однією з найвідоміших та найпопулярніших європейських мов у наш час, якою написана друга за величиною після англійської кількість наукових праць, художніх творів та публіцистичних текстів. У другій половині ХІХ ст. — на початку ХХ ст. німецька мова була чи не найпопулярнішою мовою вчених.

