Тичинка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тичи́нка — орган квітки, в якому утворюються пилкові зерна. Є гомологом мікроспорофіла голонасінних рослин.
Здебільшого в тичинках розрізняють тичинкову нитку та прикріплений до неї пиляк, у якому розвиваються пилкові зерна. Кількість тичинок у квітках різних рослин різна — від однієї (напр., у канни) до кількох десятків і навіть сотень (у півонії). Сукупність Т. у квітки наз. андроцеєм. Тичинки можуть зростатися одна з одною нитками (напр., у мальвових), пиляками (у складноцвітих), а також з ин. частинами квітки — віночком (у деяких зрослопелюсткових), стовпчиком маточки (у орхідних). У деяких рослин тичинки редуковані — т. зв. неплідні тичинки або стамінодії, що часто перетворюються на нектарники.
Кількість, розміщення, форма, характер росту тичинок є важливими систематичними ознаками.

