Паланка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Пала́нка

1. Адміністративно-територіальна одиниця (округ) у Запорізькій Січі. Виникнення П. було зумовлене збільшенням населення на Запоріжжі й ускладненням, у зв'язку з цим, функцій управління та суду. Повністю система П. сформувалась у період існування Нової Січі (1734-75). Напередодні ліквідації Нової Січі існувало 8 П.: на правому березі Дніпра — Кодацька, Бугогардівська, Інгульська (або Перевознинська), на лівому — Протовчанська, Орельська, Самарська, Кальміуська, Прогнойська. Центром П. була слобода з невеликим укріпленням, де розміщувалась козацька залога. На чолі П. стояв полковник, який зосереджував у своїх руках всю військову, адміністративну, судову і фінансову владу. Полковнику підпорядковувалась адміністрація П. - писар, отамани слобід тощо. Некозацьке населення, яке проживало на території П. підлягало владі паланкової старшини. Паланкова старшина призначалась військовою старшиною — Кошем Запорізької Січі.

2. Полкове укріплення, місце перебування полковника з іншими службовими особами полку у запорожців.

3. Сучасне село на південному сході Молдови, на кордоні з Одеською областю України, поблизу північного узбережжя Дністровського лиману.

Джерела:

  1. Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.— Луцьк: Вежа, 2000.
  2. Довідник з історії України.За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.