Щирський Іван

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Щирський Іван, у чернецтві (з 1689) Інокентій (бл. 16501714), визначний ґравер на міді доби барокко школи О. Тарасевича, церк.-культ. діяч родом імовірно з Чернігова. Освіту здобув у Чернігівській Колеґії, в якій був викладачем (1707 — 09), У 1680 — 83 pp. Щ. працював у Вільні, з 1683 в Чернігові і з 1689 у Києво-Печерській Лаврі, не пориваючи з Черніговом. У 1690-их pp. Щ. заснував Любецько-Антоніївський скит-манастир і став його ігуменом, при підтримці І. Мазепи збудував 1711 церкву св. Онуфрія в Любечі б. Чернігова; там і помер. Живучи в манастирі, Щ. працював для друкарень Києва й Чернігова. З мист. спадщини Щ. віденського періоду досі відомі: форта (титульна стор.) панегірика на честь Я. Огінського (1680), ґравюра-мідерит Іоана Златоустого й емблеманатюрморт (1682). До найкращих праць Щ. зараховують 8 мідеритів до чернігівського вид. панегірика Л. Крщоновича на честь єп. Лазаря Барановича («Redivivus phoenix», 1683) і три мідерити до підручника реторики («Ilias oratoria», 1698), того ж автора. Найвідоміший тезис Щ., виконаний у традиціях іконостасу, присвячений ректору Київ. Академії П. Колачинському (1697 — 1702). у центрі якого зображена група студентів на чолі з ректором, на тлі будинку Академії. Зразком бароккової композиції Щ. є тезис І. Обидовського на честь Азовської кампанії (І688 — 91) з символічними і алегоричними фігурами, емблемами, декоративними рамками тощо. 7 великих мідеритів Щ. оздоблюють панегірик С. Яворського, присвячений І. Мазепі «Echo glosu woiającego na puszczy» (поль.-латинський друк Київ. Лаври, 1698). Форта і три мідерити Щ. оформлюють друкпанегірик І. Орновського на честь полк. Г. Донець-Захаржевського «Bogaty Wiridarz» (1705). З того ж р. походять 2 ґравюри Щ. в брошурі «Зерцало от писанія божественнаго...» з гербами І. Мазепи й І. Максимовича. І. Мазепі Щ. присвятив великого формату ґравюру св. Онуфрія. Щ. працював перев. в панегіричній графіці в техніці мідериту, яку вперше застосував у кириличному вид. твору Л. Барановича «Благодать и истина ...» (1683). Офортом і дереворитом Щ. послуговувався дуже рідко. Для книг виконував гол. титульні форти, фронтиспіси, нечисленні ілюстрації, декоративні орнаментальні рамки, кінцівки. Його великий мист. дорібок тільки частинно ідентифікований.



Персоналії Це незавершена стаття про персоналії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.



[ред.] Література