Цивільний кодекс УРСР

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

«Цивільний кодекс Української РСР» (Ц. к.), систематичне джерело діючого в Україні цивільного права, що реґулює майнові і немайнові відносини поміж громадянами. Перший Ц. к. був затверджений ВУЦВК 16. 12. 1922 (з чинністю від 1. 2. 1923) і був опрацьований на підставі Ц. к. РСФСР 1922. Нині діючий Ц. к. був схвалений Верховною Радою УССР 18. 7. 1963 з чинністю з 1. 1. 1964, після чого були внесені до нього незначні додатки і зміни. Згідно з конституцією СССР, Ц. к. базується на «Основах цивільного законодавства СССР і союзних респ.», що були схвалені Верховною Радою СССР 8. 12. 1961. Ц. к. складається з 8 розділів, поділених на 42 глави і 572 ст. 1 розділ визначає завдання Ц. к., поняття громадян і юридичних осіб, подає їх правоздатність і дієздатність, розглядає договірні права, захист цивільних прав, позовну давність тощо; 2 розділ, присвячений праву власности (держ., кооп. і колгоспної), визначає особисту і суспільну власність та її захист; 3 розділ обговорює різні форми зобов'язань (договірне право); 4 — охоплює авторські права, 5 — право на відкриття, 6 — винахідницькі права, 7 — присвячений спадковому праву, а 8 — розглядає права чужинців і бездерж. осіб та застосування чужих законів і міжнар. договорів (див. Цивільне право).


Ю. С.



Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.



[ред.] Література