Мексика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Мексиканські Сполучені Штати
Estados Unidos Mexicanos
Прапор Мексики Герб Мексики
Національний девіз:немає
Офіційна мова Іспанська
Столиця Мехіко
Президент Вісенте Фокс
Територія
�- Всього
�- % води
(13 місце в світі)
1972,2 тис. км²
2.5%
Населення 104,907,991 (2003)
Густота 54 km²
Незалежність
� - проголошена
� - визнана
Від Іспанії
16 вересня 1810
27 вересня 1821
ВВП
- загальний
- на душу населення
(2003)
$935 мільярдів (12-та)
$9,138 (58-ма)
Валюта мексиканське песо (MXN)
Часовий пояс з -6 до -8
Національний гімн "Mexicanos,al grito de guerra"
(Мексиканці,у час кличу війни)
Інтернет-домен .mx
Тел. код 52

Офіційна назва: Мексиканські Сполучені Штати

Зміст

[ред.] Географія

Мапа Мексики.
Збільшити
Мапа Мексики.

Географічне розташування Країна розташована у південно-західній частині Північної Америки. Межує зі США - на півночі (кордон - 3326 км), з Гватемалою (962 км) і Белізом (250 км) - на південному сході. Омивається водами Тихого океану на заході і Мексиканської затоки,Карибського моря на сході.

рельєф': напівпосушливі центральні нагір'я, хребет Сьєрра Мадре на сході і заході, тропічні узбережжя;

Площа території - 1972,5 тис. кв.км (13 місце в світі).

Столиця Мехіко (понад 20 млн. осіб.)

Великі міста Екатепек (1,695 млн. осіб), Гвадалахара (1,659 млн.), Пуебла (1,321 млн.), Хуарез (1,257 млн.), Незауалькойотл (1,242 млн.), Тіхуана (1,228 млн.), Монтеррей (1,127 млн.), Леон (1,052 млн.)

[ред.] Історія

Історія Мексики нараховує близько 3000 років. На территорії сучасної Мексики до прибуття європейців мешкало декілька цивілізацій. Найбільш розвинуті серед них були ольмеки, майя і ацтеки. Імперія ацтеків була останньою високорозвиненою цивілізацією перед прибуттям іспанців у 1518 році. У 1521 році Ернан Кортес підкорив імперію ацтеків і започаткував нову колоніальну добу в історії Мексики.

Ернан Фернандо Кортес - завойовник Мексики.
Збільшити
Ернан Фернандо Кортес - завойовник Мексики.

Зруйнуваваши цивілізацію ацтеків іспанці назвали цю территорію Нова Іспанія. Колоніальний період Мексики тривав до 1810 року, коли 16 вересня того ж року Мігель Ідальго проголосив незалежність Мексики від Іспанії. Фактично незалежніть була досягнута після тривалої війни в 1821 році, коли була проголошена Перша Мексиканська Імперія. На чолі держави став імператор Агустин де Ітурбіде.

У 1824 році Мексика стає республікою і її першим президентом обрано Гваделупе Вікторія. Мексиканська республіка мала досить слабку центральну владу і цим користалися різні диктатори, такі як Санта Анна. Санта Анна став диктатром країни і скасував попередню конституцію республіки у 1835 р. Це призвело до загострення напруженності з американськими поселенцями в Техасі і до пізнішого проголошення незалежності Техасом в 1836 році та його анексії США в 1841 р. Це в свою чергу призвело до загострення напруженності з Сполученними Штатами і до Мексикансько-Американської війни в результаті якої Мекска зазнала нищівної поразки і втратила третину своєї території.

Невдоволення політикою Санта Анни призвело до революції, його усунення і подальшої трьохрічної війни між лібералами і консерваторами. 5 лютого 1857 р. Беніто Хуарес став першим президентом Мексики індіанського походження. У 1860 році Франція оголосила війну Мексиці і висадила війська на территорію країни в намаганні встановити на троні Другої Мексиканської Імперії австрійського герцога Фердинанда Максіміліана. Французи зазнали поразки і республіка на чолі з Беніто Хуаресом була відновлена в 1867 році.

Еміліано Сапата (сидить по середині) та інші лідери мексиканської революції.
Збільшити
Еміліано Сапата (сидить по середині) та інші лідери мексиканської революції.

Роки президенства Порфіріо Діаса (1876 - 1910) стали добою нечуваного економічного росту і стабільності. Однак його жорстокі методи придушення оппозиції призвели до Мексиканської революції 1910 року. На чолі революції став Франсіско Мадеро, і після його вбивства в 1913 році спалахнула громадянська війна, в якій відзначилися такі національні герої як Франсіско Війя та Еміліано Сапата. Тільки прийняття конституції країни в 1917 р. дещо вгамувало революційні настрої. Президенство наступних трьох президнтів супроводжувалося насильством і вбивством двох з них. Деякої стабільності вдалося досягти лише під час президенства Плутарко Еліас Кайєс, який в 1929 році заснував Національну Революційну Партію. Ця партія пізніше змінила свою назву на Іституційно-Революційну Партію (ІРП) і протрималася у владі аж до 2000 року.

Впродовж наступних сорока років і навіть під час Великої Депресії економіка Мексики продовжувала рости нечуваними темпами. Під час президенства Лазаро Карденаса вибраного в перший раз на шостирічний термін були запроваджені певні популярні серед населення реформи: була роздана земля бідним селянам і націоналізована залізниця та нафтова промисловість. Період стрімкого економічного росту продовжувався й після Другої Світової Війни.

В середині 60-х років уряд очолюваний ІРП вдався до жорстокого придушення виступів громадскості за розширення громадянських прав і свобод. Під час так званої "різанини в Тлателолко" в 1968 р. правоохооронними органами було вбито 250 протестуючих. В той самий час уряд відновив полеміку в країні щодо реперватизації і більшої відкритості мексиканської економіки. Період економічного росту змінився на період невпевненості і політичного невдоволення. В 1970-х та 80-х роках в країні відбулася девальвація національної грошової одиниці - песо й стрімко зросла інфляція, які призвели до дефолту зовнішніх боргів країни в 1982 р. Тяжке економічне становище позначилося на позиціях правлячої Іституційно-Революційної Партії, яка спочатку в 1997 р. втратила більшість в Конгресі країни , а потім втратила владу в результаті президентських виборів 2000 року. В перший раз за 71 рік кандидат від опозиційної Партіїї Національної Дії (ПНД) Вісенте Фокс став президентом.

В президентських виборах 2006 р. обидва кандидати від Партіїї Національної Дії та Партії Демократичної Революції набрали приблизно однакову кількість голосів, проте переможцем було визнано Феліпа Кальдерона від ПНД. Це рішення викликало невдоволення багатьох представників лівих сил й призвело до маніфестацій та акцій протесту. Незважаючи на це, рішенням виборчого трибуналу 6-го вересня 2006 р., Феліп Кальдерон був проголошений президентом країни.

[ред.] Сучасна політична ситуація

Stop! Нейтральність та неупередженість цієї статті є дискусійною.

Політична стабілізація, що намітилась після приходу до влади в Мексиці президента Вінсенте Фокса, нині наражається на небезпеку. Наркоторгівля стала серйозною проблемою цієї країни. Здавалося, що Мексика винесла все — землетруси, повстання й економічну паніку. Але сьогодні ця майже стомільйонна нація, можливо, стоїть перед найбільш важким викликом у своїй новітній історії — трансформація від однопартійного правління до багатопартійного має відбуватися одночасно з тим, коли наркокартелі одержали безпрецедентну владу. Наркобарони завжди шукали захисту в поліції та політичних діячів, але віднедавна їхні впливи почали сягати критичної межі, за якою існує можливість втрати державою контролю за підпорядкованою їй територією.

Те, що відбувається сьогодні в Мексиці, американські експерти визначають як «наркодемократію». Мексиканські наркоторгівці виступають організованою структурою, що спромоглася вписатися в навколишнє політичне середовище. А формування союзу між мексиканськими і колумбійськими картелями на узбережжі Флориди та Карибському узбережжі створило додаткові ринки.

Зростання впливів картелів стало можливим завдяки політичній моделі мексиканської держави, яку можна визначити як напівавторитарну політичну систему з унікальною сумішшю лібералізму та авторитаризму. Другою особливістю мексиканської політичної структури є корпоративний механізм, який регулює інтереси політичних і економічних груп впливу та інтереси самої держави на користь представників політичних еліт. Державне домінування є третьою структурною особливістю мексиканської політичної системи. Багато аналітиків порівнюють те, що відбувається в Мексиці, з тим, що мало місце в Росії після краху Радянського Союзу: коли злочинні угруповання, що контролювалися спецслужбами, підвищили свій статус до партнерів із законним бізнесом, стали спонсорами політиків та взяли під свій контроль певні сектори економіки.

В той час, як уряду іноді вдається дещо приборкати наркобаронів, сумнівно, що він буде здатен припинити наркопотік із Мексики до США. Кордон між цими двома країнами, що становить 2100 миль, є транзитним маршрутом для постачання понад половини кокаїну, який споживається в Сполучених Штатах. Крім того, тільки в Лос- Анджелесі, за оцінками поліції, чисельність членів мексиканських вуличних банд сягає майже 41 тисячі.

Наркоторгівці екіпіровані не гірше поліції. Вони мають двосторонній зв’язок, прилади нічного бачення, бронежилети і володіють автоматичною зброєю. Часто контрабандистів захищають важкоозброєні мексиканські військові загони і поліція, які отримали чималу платню від торгівців наркотиками за незаконне відвантаження «товару» через кордон. Мексиканські поліцейські чини пов’язані не лише з контрабандою наркотиків, але й із численними інцидентами вимагання, хабарництва, грабежу, нападів і викрадень на кордоні. У деяких аналітиків не викликає сумніву, що мексиканські військові на кордоні керуються не з Мехіко, а наркокартелями.

Як застерігала минулого року американська газета The Miami Herald, «російська мафія поступово бере під свій контроль мексиканський наркобізнес». Про це говорять офіційні особи в Мексиці і США, а також ряд авторитетних експертів. Мексиканські наркокартелі використовують членів російських організованих злочинних угруповань та колишніх співробітників КДБ для контрабанди наркотиків у США, а також для посилення свого впливу в регіоні. Поява росіян у Мексиці пов’язана з глобалізацією організованої злочинності. Вперше бійці з російських «бригад» з’явилися у Колумбії і Мексиці на початку 90-х років, але зоряна година для них настала у 2002 році. Після арешту глави найбільшого мексиканського наркокартелю Бенджаміна Ареллано Фелікса, а також декількох десятків його помічників, картель став стрімко розпадатися. Саме тоді в осколки колись могутньої організації стали поступово проникати російські мафіозі. Для мексиканських картелів союз з росіянами може відкрити нові ринки контрабанди наркотичних речовин до США, Європи та колишніх країн Радянського Союзу. Навряд чи варто недооцінювати таку можливість, адже саме на пострадянському просторі російські мафіозі мають найбільш розгалужені, потужні і надійні зв’язки...

Взято з [1]

[ред.] Політика

Державний устрій - федеративна демократична республіка

Державна мова: іспанська

Членство у міжнародних організаціях ООН, МВФ, Організація Американських Держав (ОАД, 1948 р.), СОТ, МБРР, ЄБРР (єдина країна Латинської Америки - засновник), РЄ (спостерігач), ЮНЕСКО, ЮНІДО, ІКАО, ЕКОСОР, МФЧХ, ОЕСР, АТЕС, Всесвітня туристична організація, PARLATINO (організація Латиноамериканський парламент, 1964 р.), OPANAL (Організація із заборони ядерної зброї у Латинській Америці, Договір Тлателолко, 1967 р.), SELA (Латиноамериканська економічна система, 1975 р.), ALADI (Латиноамериканська асоціація інтеграції, 1981 р.), Американське інтербачення (1992 р.)

[ред.] Економіка

Грошова одиниця - мексиканський песо

експорт: срібло, золото, свинець, уран, нафта, природний газ, вироби ремесел, риба, молюски, фрукти й овочі, бавовна, верстати;

[ред.] Адміністративний устрій

31 штат і федеральний столичний округ

[ред.] Демографія

Кількість населення:

  • 1990 - 88,335 млн.
  • оцінка на липень 2001 - 101,879 млн. осіб

метиси 60%, індіанці 30%, нащадки іспанців 10%, 50% молодші 20 років

[ред.] Культура

мови: іспанська (державна) 92%, нахуатл, майя, мікстек

[ред.] Релігія

католицизм (94,7% населення)

[ред.] Інше

Державне свято: 16 вересня - День проголошення Незалежності (1810 р.)

Державний прапор - прямокутне полотнище (2:3), що складається з трьох рівновеликих вертикальни смуг зеленого, білого і червого кольору. Посередині білої смуги розміщується державний герб країни. Зелений колір на прапорі означає надію, а також багатство хороших грунтів Мексики. Білий символізує чистоту, мир і релігію, а червоний - кров, що була пролита за незалежність країни, а також єдність.

Державний герб - На ньому зображений орел, який, сидячи на кактусі, шматує змію. Герб обрамлений двома зеленими гілками - дубовою - символ республіки, і лавровою - символ безсмерття героїв.

Державний гімн

[ред.] Дивись також