Ревізійний Союз Українських Кооператив
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ревізійний Союз Українських Кооператив (РСУК), провідна установа орг.-ідейного об'єднання зах.-укр. кооперації у Галичині, згодом на укр. землях під Польщею з осідком у Львові. Заснований 1904 під назвою Крайового Союзу Ревізійного (КСР) для встановленої законом періодичної перевірки діяльности об'єднаних кооператив усіх видів і ступенів на території Галичини. Тому що КСР перебрав від Крайового Союзу Кредитового (заснованого 1898) справи організації кооп. спілок усіх видів, він поширив також свої завдання: дбати про розвиток об'єднаних кооператив, засновувати нові та розбудовувати їх госп. об'єднання, поліпшувати їх діловодство та поглиблювати й поширювати кооп. ідеї серед укр. громадянства. Між щорічними зборами делеґатів об'єднаних кооператив (найвищого органу КСР) його статутову і гром. відповідальність репрезентувала Рада, обирана з 12 чл. Поточні справи полагоджував Виділ (від 1912 т. зв. Постійний Виконавчий Комітет) і призначуваний ним дир. канцелярії КСР. Гол. Ради КСР у 1904-14 pp. був К. Левицькип, йото заступником і керівником Виділу та гол. ідеологом кооп. руху К. Паньківський, який до 1908 редаґував також місячний журн. КСР «Економіст» (пізніше — А. Жук, що був ред. популярного місячника КСР «Самопоміч»). Дир. канцелярії і старшим ревізором до 1914 був О. Саєвич, першими сталими ревізорами: Б. Дуткевич, О. Скрентович, М. Павлюк, а відтак І. Филипович, П. Ґлодзінський, І. Стернюк, В. Ольховий. КСР у 1914 об'єднував 609 кооператив; 1912 на 557 кооператив було 339 (60,9%) кредитових.
Після воєнного знищення й відбудови та пожвавлення кооп. руху від 1921 (на підставі поль. кооп. закону 1920) спільними зусиллями гол. гром. організацій та їх виконавчого органу Крайового Комітету Кооператив поширився обсяг діяльности КСР і вага його провідної ролі у кооп. будівництві. Ч. кооператив збільшилося, діяльність КСР поглибилася. 1928 відбулася реорганізація КСР; він прийняв назву Ревізійного Союзу Укр. Кооператив; новий статут нормував поділ праці поодиноких органів РСУК: заг. зборів, Ради та її президії і тричленної дирекції, Заг. збори делеґатів об'єднаних кооператив — найвищий орган РСУК («кооп. парламент») заслухували і схвалювали звідомлення виконавчих органів, накреслювали нові напрями праці й обирали Раду РСУК. Рада стежила за виконанням статутових постанов об'єднаних кооператив і постанов Заг. зборів, приймала поревізійні звідомлення та передавала поревізійні доручення до різних клітин кооп. організації. Постійно від імени Ради діяла її Президія у складі гол., двох заступників, секретаря й скарбника. Вона схвалювала правила діловодства для дирекції та підтверджувала її пропозиції у персональних справах працівників РСУК, вирішувала приналежність кооператив до відповідних фахових союзних об'єднань, визначала щорічний вписовий внесок для чл.-кооператив, скликала кооп. з'їзди і конференції, полагоджувала непорозуміння між союзними кооперативами чи їхніми органами та ін. Всі важливі рішення в РСУК ухвалювали спільно президія Ради і дирекція. Довголітнім (1922-44) гол. ради та її президії був Ю. Павликовський. Рада і її президія були дорадчим органом тричленної дирекції, обираної заг. зборами і колеґіяльно відповідальної. Чл. дирекції очолювали три гол. відділи РСУК: фінансово-адміністративний, ревізійний і орг.
Фінансово-адміністративний відділ під керівництвом І. Филиповича (після смерти 1943 — його заступив Р. Левицький) полагоджував справи внутр. господарювання РСУК, виконання бюджету, адміністрацію вид. РСУК, видавництво друків і ділових кн. для кооператив; при ньому була бібліотека. Ревізійний відділ під керівництвом (1929-44) М. Капусти (його заступник І. Грабар, згодом Т. Мисак) відповідав за періодичну, законом приписану перевірку кооператив (не менше як раз на два роки). У 1938 у ревізійному відділі працювало 53 особи, у тому ч. 50 ревізорів (1943-73). До 1934 ревізорів призначувала Рада РСУК; згодом новий поль. кооп. закон вимагав додатково спеціяльного іспиту ревізорів й підтвердження їх Держ. Кооп. Радою. Ревізори мали перев. вищу екон. освіту. Крім перевірки кооператив, вони вели орг.-інструкторську та ідеологічну кооп. роботу у своїх р-нах, брали активну участь у інструкторських і орг. колеґіях округ, викладали на кооп. курсах.
З розвитком кооп. будівництва при Ревізійному Відділі РСУК утворені були спеціальні групи ревізорів для окремих секторів кооператив під керівництвом досвідчених інспекторів. Кредитові кооперативи очолював І. Ольховий, молочарські — О. Зибенко, міські споживчі — Д. Квасниця, сіль.-госп. для заг. закупу й збуту — І. Грабар, а різні ін. — 3. Петрів і І. Стернюк.
Найбільше був розбудований орг. відділ, очолюваний у 1929-39 О. Луцьким (він же і гол. дир. РСУК), у 1941-44 І. Грабарем. У ньому зосереджувалися заснування нових кооператив, творення округових і пов. союзів і крайових гооп. централь, координація їх співпраці, правне оформлення й захист, збільшення кооп. членства, підвищення фахового знання керівництв кооператив тощо. Вибрані інспектори ревізійного відділу творили центр. орг. колеґію і були відповідальними референтами окремих секторів кооп. організації; вони підтримували зв'язки з орг. відділами при госп. централях, окружних і пов. союзах і українбанках. При їх участі відбувалися конференції територіяльних орг. колеґій, у яких брали участь представники всіх секторів і ступенів кооператив даної округи, часто також з участю представників ін. місц. гром. організацій. До складу орг. відділу входили реферати: кооп. пропаґанди (референт З. Пеленський), зв'язку з Укр. жін. кооп. ґільдією при Союзі Українок, яка була й чл. Міжнар. кооп. ґільдії (референт І. Гладка), кооп. вишколу і шкільництва, кооп. видавництва (місячники «Кооп. Республіка», ред. К. Коберський, «Кооп. Родима», ред. Р. Кулчинський, тижневик «Госп.-Кооп. Часопис», ред. В. Софронів-Левицький, та кооп. книжкові вид.). При РСУК працювало статистичне бюро під проводом А. Жука та правний відділ під керівництвом М. Корчинського, по його смерті (1937) — Д. Бречки.
РСУК намагався охопити орг. діяльністю всі укр. землі, які перебували 1920-39 у межах Польщі. Вже 1921 РСУК нав'язав співпрацю з бюром Волинської Кооперації у Крем'янці, 1927 створив у Луцькому інспекторат з обсягом діяльности на півн.-зах. землі (гол. працівники: Л. Кобилянський, А. Лобачевський, М. Стефанівський та ін.), але новий поль. кооп. закон 1934 обмежив діяльність РСУК лише трьома сх. гал. воєводствами (тоді від РСУК відпало 430 кооператив). 1939 РСУК об'єднував 3 455 кооператив, у тому ч. 2 360 (69%) с.-г. кооператив для заг. закупу і збуту з 27 їх пов. і округовими союзами та крайовою централею Центросоюз; 143 районові молочарні з централею Маслосоюз; 115 більших кредитових кооператив Українбанків і 573, сіль. каси райфайзенського типу й ін., об'єднаних у централю Центробанк; 194 Споживчі кооперативи міськ. типу, об'єднані у «Народній Торгівлі», яка мала також у Галичині 18 філій і 27 складів. Решта кооператив припадала на виробничі, видавничі, будів., здоров'я (у Ременові, Боднарові, Цеблові), жін. з централею Укр. Народне Мистецтво.
Під час першої окупації Галичини більшовиками, влада ліквідувала РСУК. За нім. окупації (1941 — 44) РСУК відновлено, однак його діяльність була обмежена (див. стор. 1 129); йому згодом були підпорядковані ревізійні відділи у Любліні (дир. М. Мельничук) та Кракові (дир. І. Фостаківський). Разом у 1944 було об'єднаних Патронатам РСУК 4 624 кооперативи з їх пов., окружними і центр. госп. надбудовами. Друга сов. окупація Галичини принесла з собою остаточну ліквідацію РСУК.
За час своєї діяльности РСУК був чл. Міжнар. Кооп. Союзу, а його делеґати брали активну участь у міжнар. кооп. конґресах.
Докладніша про історію й працю КСР і РСУК див. ЕУ 1, 1118-24 стор. і Кооперація (стор. 1127 — 29; також там і докладніші статистичні дані), про пресу, що її видавав РСУК — стор. 1123 — 24.
Література: Жук А. Укр. кооперація в Галичині. К. — Л. 1913; «Кооп. Республіка» (1928 — 38 pp.); Витанович І. Історія укр. кооп. руху. Нью-Йорк 1964.
| Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

