Українська діаспора Чикаґо
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Українці почали поселятися у Чикаґо з 1880-их pp., спершу з Закарпаття, пізніше з Галичини. 1892 поселився в Чикаґо лікар В. Сіменович, перший організатор українського життя. Першу греко-католицьку парафію Пресвятої Богородиці, що складалася у більшості з закарпатців, засновано 1902.
Українці поселювалися недалеко місць праці, головно при різнях, залізничному транспорті, згодом при сталеварнях у південній частині Чикаґо й поступово посувалися на північ. Довший час основним українським скупченням був Весттавн, який ще й в 1980-их pp. називається «укр. дільницею». У 1950 — 60-их pp. українці почали розселюватися на зах. і півн. зах., до передмість Овк Парк, Рівер Форест, Парк Рідж, Палатайн та ін. За обрахунками В. Сіменовича, українців у Ч. було 1910 бл. 25 — 30000; це ч. значно збільшилося по 1945 і на 1980 становить бл. 60 000. Екон.соц. профіль укр. еміґрантів повільно диференціювався; у 1930-их pp. було в Ч. понад 100 малих укр. підприємств і торг. закладів, після 1950 збільшилося ч. українців у різних фахах і вільних професіях: е чимало лікарів, інженерів, адвокатів, педагогів тощо, є 5 — 6 великих підприємств.
Зміст |
[ред.] Церковне життя
Організоване життя початково купчилося навколо церков. Довший час основним осередком була гр.-кат. церква св. Миколая (заснована 1905; сучасний храм збудовано 1913 — 15 у стилі коз. псевдобарокко). 1930 записано при ній 800 родин, 1960 — 2 700. 1961 вона стала катедрою, а Ч. осідком укр. кат. єпархії св. Миколая (єп. Ярослав Ґабро, 11980; з 1981 — Інокентій Лотоцький). У Ч. е 6 укр. кат. парафій, з яких деякі мають нові великі церкви: собор св. Володимира й Ольги (1973), церква св. Йосифа (1978); є ще дві гр.-кат. церкви закарпатців і одна карпаторуська правос.
Правос. церков у Ч. — 5 укр. і 1 карпатоукраїнська. Першу (св. Трійці) засновано 1915 з кол. гр.-католиків як Нар. незалежну церкву, яка згодом стала основою укр. правос. руху в США. При ній жив 1925 — 30 архиєп. Укр. Правос. Церкви Іоан Теодорович та виходив 1922-25 часопис «Дніпро». Свято-Троїцька церква 1945 була перенесена до нинішньої укр. дільниці та з зміненою назвою (св. Володимира) стала катедральним храмом; єп.: Генадій Шиприкевич, Олександер Новицький і Костянтин Баґан. Церква св. Покрови є осідком Соборноправної УАПЦ, очоленої митр. Григорієм Огійчуком. З 1915 діє укр. баптистська церква, є також громада українців-п'ятидесятників.
[ред.] Громадські організації
Світські орг-ції спершу також поставали здебільша при парафіях. Першим відомим укр. т-вом було Братство св. Миколая, засноване В. Сіменовичем і адвокатом С. Яковичем. Активним гром. організатором був свящ. К. Струтинський (молодіжні т-ва «Січ», щаднича спілка «Дніпро»). По першій світовій війні активні були січ. т-ва гетьманського напряму. Деякий час Ч. було центром гетьманського руху в Америці, тут виходив їх орган «Січ» (1924 — 34); гол. діячі: О. Шаповал, О. Назарук, О. Тарнавський, С. Гриневецький, М. Сіменс-Сіменович. У 1930 постала під впливом ОУН Орг-ція Держ. Відродження України (організатор С. Куропась). Деяка частина українців була під впливом лівих соц. міжнар. груп і створила відділи просов. Союзу Укр. Роб. Орг-цій. У 1933 з нагоди світової виставки відбулися в Ч. орг. з'їзди Ліґи укр. молоді Півн. Америки та Т-ва укр. професіоналістів. У 1920 — 30-их pp. набув популярности Укр. над. хор (дириґент Ю. Бенецький), що здобув першість на кількох амер. муз. фестивалях. 1940 засновано Ліґу американців укр. походження (довголітній гол. І. Дужанський), що стала місц. відділом УККА.
Нова повоєнна еміґрація розбудувала мережу політ., суспільних, культ. і проф. орг-цій, яких на 1980 було бл. 120. Активний, гол. в антисов. виступах, відділ Орг-ції Оборони Чотирьох Свобід України. 4 страхові братські союзи мають у Ч. понад 40 відділів. З 1981 тут міститься централя Укр. Нар. Помочі. У Ч. є 8 відділів Союзу Українок Америки, ряд комбатантських т-в, Централя Укр. Кооператив Америки, гол. управа Об'єднання Укр. Ветер. Лікарів і Укр. Лікарського Т-ва Півн. Америки (бл. 150 чл. у Ч.), крайові управи Т-ва укр. бібліотекарів, Союзу укр. купців і підприємців, центр Укр. Вільного Козацтва, кілька орг-цій молоді (з двома оселями в стейті Вісконсін: Пласт у Вестфільді, СУМА — в Барабу), осередок ОДУМ з муз. ансамблем. Спортові т-ва існували вже у 1930-их pp., з 1950 — найактивніше а них «Леви», кількакратний чемпіон амер. футбольних ліґ.
З установ важливі кредитові й ощадностеві спілки: «Самопоміч» і банк «Певність» (до 1970 діяв укр. банк «Тризуб»), споживча кооператива «Самодопомога», що утримує відпочинкову оселю над оз. Равнд Лейк, будинок укр. сеньйора, Укр. Ін-т модерного мистецтва з постійною ґалерією, Укр. нац. музей, філія Укр. Кат. Ун-ту та ін.
[ред.] Школи
Першу школу укр. грамоти засновано 1905 при церкві св. Миколая (1922 — 300 учнів); 1936 з неї утворилася цілоденна укр. кат. школа. У 1950 — 60-их pp. діяла ще цілоденна парафіяльна школа при церкві Різдва Богоматері. 1980 було 5 суботніх шкіл українознавства, з яких найбільша «Рідної Школи» (колись Учительської громади, з бл. 700 учнями в 1960-их pp.). В 1966 — 83 діяли дворічні пед. курси для учителів українознавства (з 1978 при філії Укр. Кат. Ун-ту).
[ред.] Культурне життя
У Ч. виходили (або існують і далі) періодичні вид.: «Україна» (1917 — 20, 1930 — 32, ред. В. Сіменович), двотижневик «Січ» (1924 — 34) і низка по другій світовій війні: тижневик «Укр. Життя» (з 1955), «Нова Зоря» (з 1985), двотижневик «Церк. Віснмк» (з 1968), ж. «Самостійна Україна» (з 1948), «Овид» (1957 — 76), «Мирянин» (1967 — 79), «Вільне козацтво» (1964 — 80), ілюстрований «Екран», правос. «Церква і Життя», «Інформативний листок» Об'єднення ветеринарів, квартальник «Гуцулія», Деякий час тут виходив «Лікарський Вісник» та ін.
У 1950 — 60-их рр, в Ч. діяв театр «Нова Сцена» та хори «Сурма» (дириґенти О. Плешкевич, І. Трухлий), пізніше «Прометей» (Р. Андрушків), є ряд танцювальних і муз. ансамблів, здебільша при орг-ціях молоді (ансамбль СУМА «Україна» та ін.). Студенти організовані у клубах при ун-тах і в студентській громаді. В Іллінойському Ун-ті у 1970-их pp. впроваджено програми з укр. мови і літератури. У високих школах Ч. вчиться понад 450 укр. студентів (1980) та працює бл. 15 викладачів-українців, Ч. — значний центр літ.-мист. життя, тут в останні десятиліття зосередилося значне ч. письм. О. Бабій, Т. Курпіта, Р. Завадовий, Ганна Черінь, Б. Рубчак, Ю. Коломієць; малярів: А. Коваленко, М. Дачишин-Гарасовська, А. Коломиець, Л. Кочман-Дяченко; скульпторів: К. Мілонадіс, М. Урбан та ін.; музик: М. Малько (дириґент Чікаґської симфонічної оркестри), композитор і піяніст Білогруд І. (має власну муа. школу), солістка Ія Мацюк-Грицай та ін.
В амер. політ. житті українці також беруть участь: І. Гімка, Ю. Куляс — у дем. партії, І. Задорожний та М. Куропась — у респ. (останній за адміністрації Дж. Форда був дорадником у Білому Домі з етнічних питань). До Іллінойської палати репрезентантів у 1970-их pp. були обрані Б. Антонович (респ.) та М. Куляс (дем.). До стейтового сенату 1984 В. Дудич. У 1940-их pp. дир. бюра Злученого Укр.-Амер. Допомогового Комітету в Мюнхені був адвокат з Ч. Р. Смук.
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства
- Козій С. Екон. розвиток. До історії українців у Чікаґо. Укр. Життя, чч. 1 — 5, 1962;
- Семчишин М. Дещо з історії Чікаґо і його укр. поселення. Нар. Воля, Скрентон, серпень — вересень, 1981;
- Kuropas М. Ukrainian Chicago. Ethnic Chicago, ed. by P. d'Ajones et M. J. Holli. Чікаґо 1981.

