Кримськотатарська мова
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Кримськотатарська мова Qırımtatar tili, Qırım tili |
|
|---|---|
| Розповсюджена: | Крим, Узбекистан, Туреччина, Румунія, Болгарія |
| Регіон: | Східна Європа |
| Кількість носіїв: | ~ 350 000 в країнах колиш. СРСР |
| класифікація: | Алтайська Тюркська |
| Офіційний статус | |
| Офіційна мова: | -- |
| Регулюється: | --- |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | немає |
| ISO 639-2 | crh |
| ISO 639-3 | crh |
Кримськотата́рська мо́ва (крим. Qırımtatar tili, Qırımtatarca) або кри́мська мо́ва (крим. Qırım tili, Qırımca) — мова кримських татар, належить до тюркської групи мов. Писемність на основі латинської абетки.
Зміст |
[ред.] Демографія
Загальна чисельність людей, що розмовляють кримськотатарською мовою, на теренах колишнього СРСР складає приблизно 350 тис. чол., з яких майже 250 тис. в Криму. В Болгарії та Румунії — близько 30 тис. Надійні дані про чисельність носіїв мови в Туреччині відсутні, завдяки офіційній політиці турецького уряду, що не визнає мови етнічних меншин.
[ред.] Діалекти
Кожна з трьох субетнічних груп кримських татар має свій діалект.
- Діалект колишніх мешканців південного узбережжя Криму належить до огузької підгрупи і є дуже близьким до турецької мови. Цей діалект містить велику кількість грецьких та італійських запозичень, завдяки тому, що більшість кримських татар південного узбережжя є нащадками тюркізованих та ісламізованих греків.
- Діалект кримців-степовиків відноситься до кипчацько-половецької підгрупи тюркських мов і найбільш близькі до нього мови це карачаєво-балкарська, кумицька та ногайська.
- Найбільш розповсюджений середній діалект, що їм розмовляють ті, хто до депортації 1944 мешкав в гірській та передгірній частині Криму, є проміжним між двома іншими і має і огузькі, і кипчацькі риси. Саме на ньому базується літературна кримськотатарська мова.
[ред.] Графіка та фонетика
До 1928 року кримськотатарська мова використовувала арабську абетку, з 1928 по 1939 – латинську (нову тюркську абетку, НТА), а з 1939 – кирилицю. З середини 1990-х років іде поступових перехід на нову латинську графіку, що базується на турецькій абетці. Офіційно її було затверджено постановою Верховної Ради Криму в 1997 році.
Сьогодні переважна більшість кримськотатарських текстів в інтернеті використовують латинську абетку, в той час як преважна частина друкованої продукції (газети, книжки, тощо) все ще виходить кирилицею.
[ред.] Кримськотатарська латинська абетка
| A a | B b | C c | Ç ç | D d | E e | F f | G g |
| Ğ ğ | H h | I ı | İ i | J j | K k | L l | M m |
| N n | Ñ ñ | O o | Ö ö | P p | Q q | R r | S s |
| Ş ş | T t | U u | Ü ü | V v | Y y | Z z |
- Знак Ââ, використовується як показник м’якості приголосного і не є окремою літерою.
Правила вимови:
- Вимова літер a, b, d, f, h, m, n, o, p, r, s, t, u, v, z суттєво не відрізняється від вимови українських а, б, д, ф, х, м, н, о, п, р, с, т, у, в, з.
- с читається як дж у слові джміль.
- ç приблизно як українське ч.
- g як м’яке ґ — ґь
- ğ приблизно як українське г.
- ı приблизно як українське и.
- i щось середнє між українськими и та і.
- j як українське ж.
- k як м’яке к — кь.
- l може визначати і тверде л, і м’яке ль.
- ñ на кшталт англійського ng у слові sing.
- ö як німецьке ö.
- q залежить від діалекту, в літературній мові схоже на швидко вимовлене сполучення кх.
- ş приблизно як українське ш.
- ü як німецьке ü.
- y як українське й.
[ред.] Кримськотатарська кирилична абетка
| А а | Б б | В в | Г г | Гъ гъ | Д д | Е е | Ё ё |
| Ж ж | З з | И и | Й й | К к | Къ къ | Л л | М м |
| Н н | Нъ нъ | О о | П п | Р р | С с | Т т | У у |
| Ф ф | Х х | Ц ц | Ч ч | Дж дж | Ш ш | Щ щ | Ъ ъ |
| Ы ы | Ь ь | Э э | Ю ю | Я я |
- гъ, къ, нъ і дж є окремими літерами.

