Щербина Федір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Щербина Федір (13. 2. 1849 — 28. 11. 1936), визначний статистик, економіст, соціолог, гром. діяч й історик Кубані; чл.-кор. Петербурзької АН (з 1904), д. чл. НТШ (з "1924). Нар. в станиці Новодерев'янківській на Кубані, походив з коз. роду, його батько був свящ. Навчався Щ. у Петровській с.-г. академії в Москві (1872 — 74) і на природничому фак. Одеського Ун-ту (1874-77), був чл. одеської Громади. За зв'язки з одеськими робітниками засланий у Вологодську губ. (1877 — 81). 1884 — 1901 Щ. був керівником статистичного бюра воронізького губ. земства., склав і частинно зредагував 66 томів статистики, крім того, окремо видав 16 кн. воронізької статистики: «Сводный сборник по 12 уездам Воронежской губ.» (1887), «История Воронежского земства» (1891). Щ. також підготував вид. іст. Полтавського («Введение в историю Полтавского Губернского Земства», 1914) і Золотоніського («История Золотоношского Земства») земств. Рівночасно з працею в земстві Щ. провів з доручення Владикавказької залізниці екон.-статистичне дослідження і опублікував «Общий очерк экономических и торгово-промышленных условий района Владикавказской железной дороги» (1892 — 94), 1896 — 1901 Щ. керував експедицією для розсліду степ. країв Акмолинського, Семипалатинського і Тургайського та киргизького населення цих земель, був ред. 10-томного вид. «Труды экспедиции по исследованию Степных Областей» (1902) з статистичним, агрономічним, гідротехн. і топографічним дослідами учасників експедиції. 1901 за публічне домагання конституційного устрою в Росії Щ. заслано під домашний арешт на Кубань, де він пробув до 1920, працюючи в кубанському військ. архіві, збираючи матеріали до іст. кубанського коз. війська. 1906 Щ. обрано гол. військ. коз. ради (1-ої на Кубані з кін. 18 в.), 1907 чл. 2-ої Держ. Думи від партії нар. соціалістів, гласним новоросійської міськ. думи. Після революції 1917 Щ. обрано чл. Кубанської Законодавчої Ради (1917 — 20), гол. Верховного Суду Кубанського козачого війська (1917), чл. Верховного Кругу Дону, Кубані й Тереку (1920).

1920 Щ. вийшов на еміґрацію, спочатку в складі Кубанської делеґації до Юґославії, з 1921 у Празі, проф. УВУ (1922 — 36), 1924 — 25 ректор. З 1922 проф. статистики Укр. Госп. Академії в Подєбрадах. Похований у Празі на Ольшанському цвинтарі.

Щ. — визначний статистик, засновник рос. бюджетної статистики, автор бл. 100 статистичних досліджень. Наук. діяльність Щ. почав 1875 дослідами серед робітників Одеси, опублікованими у кн. «Очерки южнорусских артелей и общинно-артельных форм» (1881), яка стимулювала розвиток кооп. руху на Україні. Низку праць Щ. присвятив зем. общині: «Земельная община в Днепровском уезде в Таврии» (1880), «Сольвычегодская земельная община» (1879). Високу фахову оцінку дістали праці Щ. «Крестьянское хозяйство в Острогорском уезде» (1885), «Крестьянские бюджеты и зависимость их от урожаев и цен на некоторые стороны русского народного хозяйства» (1897), «Крестьянские бюджеты» (1900). Вже на еміґрації у Празі Щ. опублікував «Законы эволюции и русский большевизім» (1922) і курс, читаний в УВУ і Укр. Госп. Академії: «Статистика. Історія статистики і статистичних установ» (1925), «Еволюційні переміни в ідеології статистики» (1927).

Праці Щ. з ділянки студій про Кубань: «История самоуправления у кубанских казаков» (1884), «Кубанское казачье войско 1696 — 1888» (1888), «Земельная община Кубанских казаков» (1891), «История Кубанского Казачьего Войска» (І — II, 1910 — 13), «Кубань в прошлом и настоящем: история и настоящее Кубани» (1927), «О деятельности Общества кубанцев в ЧСР» (1927). Щ. написав одну з перших розвідок про штундистів «Малорусская штунда» (1876). Автор віршованих поем «Чорноморці» (1919) 1 «Богдан Хмельницький» (1929).


[ред.] Література


А. Жуковський


Персоналії Це незавершена стаття про персоналії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.