Кониський Олександр
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олекса́ндр Кони́ський (1836—1900) — письменник (псевдоніми Верниволя, Перебендя, Горовенко Ф., Хуторний О. та багато ін.), публіцист, громадський діяч. Родом з Чернігівщини. Друкуватися почав в «Черниговском листке» (1858). Займався організацією недільних шкіл, писав для них підручники. Як член міської Ради Києва домагався впровадження української мови в шкільництві. У 1863 р. засланий на північ. З 1865 р. за кордоном, зблизився з громадськими діячами Галичини. Повернувся до Києва і працював у «Киевском телеграфе». Був одним із фундаторів Товариства імені Шевченка у Львові (1873), а потім ініціатором його реорганізації в Наукове (1892). Автор багатьох літературних творів, гімну «Боже великий єдиний, нам Україну храни», ґрунтовної біографії Шевченка «Тарас Шевченко—Грушівський, хроніка його життя». Т. 1—2 (1898—1902), що не втратила свого значення до наших днів. Був людиною величезної енергії і оптимізму, віри у відродження українського народу.
| Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

