Тропічні та субтропічні дощові ліси

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Тропічний дощовий ліс в Коста-Риці
Збільшити
Тропічний дощовий ліс в Коста-Риці

Тропічні і субтропічні вологі широколистні ліси, також відомі як Тропічні (і субтропічні) дощові ліситропічний і субтропічний лісовий біом, тип дощового лісу. Цей біом включає декілька видів лісів, зокрема низовинні тропічні дощові ліси, які отримують високу кількість опадів протягом всього року; вологі листопадні і напів-вічнозелені ліси, з високою повною кількістю опадів, але з сильними сезонними варіаціями; гірські дощові ліси що зустрічаються в дещо холодніших гірських областях, та прісноводі болотні ліси і торф'яні болотні ліси. Географічно, тропічні дощові ліси знаходяться в екваторіальному поясі та у вологих субтропіках, вони характеризуються теплим, вологим кліматом з високою кількістю опадів протягом всього року. Тропічні і субтропічні лісові регіони з більш низькою кількістю опадів називаються тропічними і субтропічними сухими широколістними лісами і тропічними і субтропічними хвойними лісами.

Розповсюдження тропічних дощових лісів на Землі
Збільшити
Розповсюдження тропічних дощових лісів на Землі

Тропічні дощові ліси звичайні в кількох земних екологічних зонах, зокрема частини Афротропіків (екваторіальна Африка), Індомалаї (частини Індійського субконтинента і Південно-східної Азії), Неотропіків (північна Південна Америка і Центральна Америка), Австролазії (східна Індонезія, Нова Гвінея, північна і східна Австралія), і Океанії (тропічні острови Тихого океану). Приблизно половина тропічних дощових лісів світу знаходяться в Південно-американських країнах Бразилії і Перу. Дощові ліси зараз покривають біля 6% суши Землі.

Крім значної кількості опадів, тропічні дощові ліси характеризуються великою кількістю постійних (в протилежність мігруючим) видів тварин і величезною біорізноманітністю флори і фауни. Учені оцінюють, що більш ніж половина всіх видів рослин і тварин світу живуть в цих лісах.

Зміст

[ред.] Розповсюдження

Найбільші тропічні дощові ліси існують в басейні річки Амазонки (Амазонський тропічний ліс), в Нікарагуа, в південній частині півострова Юкатан (Гватемала, Беліз), на більшій частині Центральной Америки, в екваторіальній Африці від Камеруна до Демократической Республіки Конґо, в багатьох районах Південно-східній Азії від М'янми до Індонезії і Папуа-Нової Гвінеї, та в австралийскому штаті Квінсленд.

[ред.] Загальна характеристика

Для вологих тропічних лісів характерні:

  • безперервна вегетація рослинності протягом року;
  • різноманітність флори;
  • наявність 4-5 ярусів дерев, відсутність чагарників, велика кількість епіфітів, епіфалів і ліан;
  • переважання вічнозелених дерев з крупним вічнозеленим листям, слабо розвиненою корою, бруньками, не захищеними бруньковими нирковими чешуйками, в мусонних лісах — листопадні дерева;
  • утворення квіток, а потім плодів безпосередньо на стовбурах і товстих гілках (кауліфлорія).

[ред.] Дерева

Тропічний ліс на Маркізських островах
Збільшити
Тропічний ліс на Маркізських островах

Дерева у вологих тропічних лісах мають кілька загальних характеристик, які не спостерігаються у рослин менш вологого клімату.

Основа стовбура у багатьох видів має широкі, дровяністиє виступи. Раніше вважалося, що ці виступи допомагають дереву утримувати рівновагу, зараз же вважають, що по цих виступах вода з розчиненими живильними речовинами стікає до коріння дерева. Широке листя також є звичайною справою у дерев, чагарників і трав нижніх ярусів лісу. Високі молоді дерева, що ще не досягли верхнього ярусу, також мають ширше листя, яке потім зменшується з висотою. Широке листя допомагає рослинам краще засвоювати сонячне світло під кромками дерев лісу, і вони зверху захищені від дії вітру. Листя верхнього ярусу, створююче навіс, зазвичай менше розміром і сильно ізрізані, щоб зменшити тиск вітру. На нижніх поверхах листя часто звужене на кінцях так, що це сприяє швидкому стіканню води і перешкоджає розмноженню на них мікробів і моху, що руйнують листя.

Верхівки дерев часто дуже добре зв'язані між собою за допомогою ліан або рослин — епіфітів, що ростуть на них. Іншими характеристиками вологого тропічного лісу можуть служити незвичайно тонка (1 — 2 мм) кора дерев, іноді покрита гострими шипами або колючками; наявність квітів і фруктів, що ростуть прямо на стовбурах дерев; велика різноманітність соковитих фруктів, що привертають птахів, ссавців і навіть риб, що харчуються розпорошеними частинками.

[ред.] Ґрунти

Не зважаючи на бурхливу рослинність, якість ґрунтів в таких лісах залишає бажати кращого. Швидке гниття, викликане бактеріями, заважає накопиченню гумусного шару. Концентрація оксидів заліза і алюмінію в наслідок латерізациі грунту (процес зменшення змісту кремнезему у ґрунті з одночасним збільшенням окислів заліза і алюмінію) забарвлює ґрунт в яскраво-червоний колір і іноді утворює родовища мінералів (наприклад бокситів). На молодих основах, особливо вулканічного походження, ґрунти можуть бути досить родючими.