Іван Лєшко-Попель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Іван Васильович Лєшко-Попель (1860–1903). На початку ХХ стоторіччя мешканці Катеринослава (Дніпропетровськ) називали його «народний лікар», «друг знедолених». Поляк за національністю, шляхтич за походженням, він служив простим армійським лікарем, окрім платних клієнтів, Лешко-Попель приймав десятки хворих катеринославців, що мали потребу, але не було по кишені лікування в дорогих клініках. Помер доктор рано, у віці 43 років, а на його похорон прийшли тисячі мешканців міста. Через декілька років на згадку про нього назвали вулицю в Нагірному районі (Лагірний). У другій половині ХХ стоторіччя вулиця "сама собою" стала називатися Ляшко-Попеля, як і досі написано на номерах будинків. Нащадки Лєшко-Попеля проживають у місті Дніпропетровськ на Мандриківці.