Обговорення:Бах Йоганн Себастьян
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
В оригіналі ім'я Баха пишеться Johann Sebastian Bach - тобто через h (див. http://de.wikipedia.org/wiki/Johann_Sebastian_Bach, http://www.karadar.com/Worterbuch/bach.html, http://w3.rz-berlin.mpg.de/cmp/bachjs.html, http://odur.let.rug.nl/Linguistics/diversen/bach/map.html).
Тому українською мовою воно НІЯК не може писатися через Ґ!
Я зробив пошук у googl-і. Там є безліч укр. посилань на "йоганн бах" і жодного на "йоґан бах" чи "йоґанн бах", тим більше нема "іоґанн бах" чи "іоґан бах" (бо ж ім'я починається на J!!!)
"Хоч проривний звук ґ у нашій мові використовується в порівняно небагатьох словах звуконаслідувального та іншомовного походження, до 1933 року для його позначення існувала літера ґ. Вилучення цієї літери спричинило розхитування вимовної норми, що вже майже була встановилася. У виданні правопису 1990 року літера ґ знову посіла належне їй 5-те місце в українській абетці. Але введення літери без вироблення чітких рекомендацій щодо її вживання спричинило нові порушення фонетичної системи. Позаяк кількість слів із фонемою ґ далеко не обмежується списком, наведеним на с. 20 "Українського правопису", а поради на кшталт "правильною є вимова Гібралтар і Ґібралтар, Гете й Ґете" видаються, м'яко кажучи, дивними для мовного кодексу, кожен українець заходився писати літеру та вимовляти проривний приголосний на власний розсуд.
Є люди, які гадають, що вимова г править за ознаку низької освічености або сільського походження, і вживають ґ там, де його немає в жодній мові світу (крім російської): ґімн (гр. hymnos), Ґамлет (англ. Hamlet), балаган (перс. balahana), навіть українське слово галузь дехто вимовляє ґалузь. На сторінках преси можна прочитати Ґавел (ч. Havel), Ґельмут (нім. Helmut), ґонор, ґоноровий (лаг. honor) і под.
Як бачимо, йдеться здебільшого про іншомовні слова, де через різні причини мовного та позамовного характеру не розрізняються фонеми h=г, сh =х та g=ґ. До сплутування призводить беззастережне копіювання російських вимовних традицій. А ми ж маємо власні традиції відтворення чужих слів, які доволі вдало були застосовані в "Українському правописі" 1928 року, забороненому під час "боротьби з українським націоналізмом на мовному фронті" 1933-го. За тим правописом у давно засвоєних словах звук д передавався через г, бо це цілком відповідає духові нашої мови".
Олександр Пономарів. Фонеми Г та Ґ. Словник і коментар. - К.: Видавничий центр "Просвіта", 1997 (http://ukrlife.org/main/prosvita/1p2.htm)
Таке написання я прочитав в словнику УСЕ, і забув подивитись на написання, тому що рахував кількість букв "н".. Ви правильно помітили, тому перенесу на Бах Йоганн Себастьян Maksym Ye. 17:48, 14 Лют 2005 (UTC)

