Херсонес Таврійський
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Херсоне́с Таврі́йський (грец., за середньовічня Херсон, у слов'янських джерелах Корсунь) - старогрецьке місто-держава в південно-західній частині Криму (біля теперішнього Севастополя)
Був заснований 422-421 рр. до Хр. грецькими вихідцями з Гераклії як грецьке місто на північному узбережжі Чорного моря і за античної доби став важливим торговельним, ремісничим і політичним центром південно-західного узбережжя Криму.
Економічний і політичний розквіт Херсонесу Таврійського припадав на IV-II ст. до Хр. Він був демократичною державою, мав власні гроші; основою його економіки було виноградарство, рибний промисел, ремесла і торгівля (збіжжям, а також худобою та рибою) з іншими грецькими містами, скіфами й таврами.
У I ст. до Хр. Херсонес прийняв зверхність боспорського царя Мітрідата VI, а згодом Риму.
З кінця IV ст. по Хр. увійшов до складу Візантійської Імперії.
З V по XI ст. Херсонес був найбільшим містом на північному березі Чорного моря і важливим центром візантійської культури.
Наприкінці X ст. на короткий час Херсонесом оволодів київський князь Володимир Великий. З того часу (частково вже раніше) культурні впливи Візантії на Київську Русь йшли переважно через Херсонес (Корсунь).
З початку XIII ст. (від захоплення Константинополя хрестоносцями) Херсонес опинився в залежності від Трапезундської Імперії.
У другій половині XIII ст., коли торгівлю на Чорному морі монополізували ґенуезці, Херсонес швидко занепав і був знищений татарами (1299 р. - нападом Ногая, а в кін. XIV ст. — Едіґея).
Дослідження руїн колишнього Херсонесу розпочато з 1827 р., а систематичні розкопи - з 1876 р. (Р.Ленер, К.Гриневич, Г.Бєлов, П.Якобсон та ін.). При розкопах виявлено залишки грецьких, римських і візантійських оборонних мурів, житлових кварталів, домів з басейнами на дощову воду, лазничками й ін. устаткуваннями, господарчих і ремісничих споруд; понад 50 християнських церков, терм, театру (на 3000 осіб) тощо. За мурами міста розкопано чимало поховань з багатим інвентарем.
На території Херсонесу міститься Херсонеський Історико-Археологічний Музей-Заповідник.
[ред.] Література
- Шестаков С. Очерки по истории Херсонеса в VI-X веках по Р.X. - М., 1908
- Белов Г. Херсонес Таврический. - П., 1948
- Якобсон А. Средневековый Херсонес XII-XIV вв. - П., 1950
- Пятишева Н. Ювелирные изделия Херсонеса. - М., 1956
- Кадеев В. Очерки истории экономики Херсонеса Таврического в І-IV вв. нашей эры. - X., 1970
- Енциклопедія українознавства

