Рєпнін-Волконський Микола Григорович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Рєпнін-Волконський Микола Григорович (1778 - 6.(18.)1.1845) - російський військовий і державний діяч, генерал від кавалерії (1828), князь.
Старший брат декабриста С.Волконського. Походив з роду чернігівських Рюриковичів. У 1792 закінчив кадетський корпус, перебував на військовій службі. У 1809-12 - посол у Вестфальському герцогстві, у 1813-14 - генерал-губернатор Саксонії. У 1816-34 - малоросійський генерал-губернатор (Полтавської і Чернігівської губерній). Послідовно відстоював інтереси українського населення перед російським урядом. У 1830-31 склав проект відновлення козацьких полків. Цікавився історією України, надавав допомогу Д.Бантиш-Каменському у написанні "Історії Малої Росії". Співчував українському автономістському руху, підтримував зв'язки з його діячами. Погляди Р.-В. спричинили до його усунення Миколою І з посади генерал-губернатора та еміграції за кордон. Останні роки свого життя провів в Яготині. Був близько знайомий з Т.Шевченком, який в 1843 - на поч. 1844 жив у його маєтку. Т.Шевченко виконав дві копії портрета Р.-В. роботи швейцарського художника Й.Горнунга (п. 1870). Р.-В. був одружений з онукою гетьмана К.Розумовського. Його дочка княжна Варвара Р. була близьким другом Т. Шевченка.

