Шлемкевич Микола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Шлемкевич Микола (27. 1. 1894 — 14. 2. 1966), філософ, публіцист, гром.-політ. діяч, д. чл. НТШ і УВАН. Нар. в с. Пилява Бучацького пов., помер у м. Пассейк (стейт Нью-Джерсі, США). 1915 вивезений на Сибір, 1917 — 19 у Києві, секретар ред. «Робітничої газети». Філос. освіту здобув у Віденському Ун-ті (1923 — 26), під псевд. М. Іванейко почав друкуватися на філос. теми 1926 в ЛНВ (нариси на тему укр. духовости). Там таки, з'явився цикл подорожніх нарисів Ш. «Вітер» (1928-30). 1934 у серії зб. НТШ вийшов гол. твір Ш. «Філософія», перевиданий 1981 в ЗНТШ п. н. «Сутність філософії» (ред. О. Кульчицький). На поч. 1930-их pp. Ш. активізувався як гол. ідеолог політ, орг-ції Фронт Нац. Єдности (ФНЄ), був гол. ред. журн. «Перемога», чл. ред. щоденника «Українські вісті», 1941 — 44 гол. ред. «Укр. В-ва» (Краків — Львів); тоді ж таки співред. місячника «Наші дні».

До США Ш. прибув 1949. Тут продовжував гром.-публіцистичну діяльність і співробітництво в «ЕУ». 1963 заснував журн. «Листи до Приятелів» («Л. до П.»). 1956 заснував в-во «Ключі», в якому друкував журн. «Л. до П.» та кн. власні й ін. авторів. 1954 — 58 вийшли гол. кн. Ш.: «Загублена укр. людина», «Галичанство», «Верхи життя і творчости». На поч. 1960-их pp. спільно з Т. Лапичаком Ш. заснував Укр. Публіцистично-Наук. Ін-т, завданням якого було стежити за матеріалами про Україну в чужих виданнях і спростовувати фальшиві інформації на наук. основах.

Провідною ідеєю філософії Ш. було шукання правди. Переконаний ідеаліст, він прагнув до здійснення ідеалів Шевченка і Франка про добро, правду і красу, за нову укр. людину, озброєну ідеєю нац. свідомости й соборности, шукав нових доріг для укр. суспільства, для його морального зміцнення і держ. оформлення.

Прихильник дем. принципів, Ш. високо цінив публіцистику і пресу, як основу народоправства.




Персоналії Це незавершена стаття про персоналії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.



[ред.] Література