Абрамович Дмитро Іванович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Фото відсутнє |
|
Історичні події
|
Абрамович Дмитро Іванович
(26 липня (7 серпня) 1873 - 4 березня 1955)
- історик літератури й мови.
Зміст |
[ред.] Біографічні дані
Народився у м. Гулевичі Луцького повіту Волинської губернії. Закінчив Петербурзьку духовну академію (1897). Помер у Вільнюсі.
[ред.] Наукова робота
Професор Ленінградського університету і Смоленського педагогічного інституту (1939-1941). У повоєнний час - у Вільнюському університеті. Досліджував історію української літератури та літератур східних слов'ян від часів Київської Русі до ХІХ ст.
[ред.] Праці
Головна праця «Исследование о Киево-Печерском патерике как историко-литературном памятнике» (1901-1902), за оцінкою І. Франка (1903), «являється дуже пильним і старанним зводом усього того, що досі було зроблено для вияснення літературної історії та історичної вартости Київо-Печерського патерика». Залишив працю «К вопросу об объеме и характере литературной деятельности Нестора Летописца» (1902). Незважаючи на відірваність від України, охоче співпрацював з ВУАН. У її серії «Пам'ятки мови та письменства давньої України» (т.4.) видав твір касіянівської 2-ї редакції (1462) за рукописом Києво-Печерської лаври 1553-54. «Києво-Печерський патерик» (К., 1930). Статті про літературні джерела Ізборника Святослава 1076 (1929) і «Четьих миней Димитрія Ростовського» (1928, 1929). Вивчав листування М. Костомарова і М. Драгоманова. Чл.-кор. АН СРСР (1921).

