Білий вірш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Бíлий вірш - вірш, що не має рими. Вперше з'явився в Італії в 16 ст. Розвиток білого вірша пов'язаний з прагненням наблизити віршовану мову до розмовної, але зберегти при цьому її ритмічний лад та емоційність. Не випадково білий вірш почали вживати найбільше у драматичних віршованих творах. В українській літературі білим віршем написані драматичні твори "У катакомбах" та "Одержима" Лесі Українки, "Сон князя Святослава" та окремі вірші І. Франка, а також П. Тичини, М. Рильського та інших.