Теорія множин Цермело-Френкеля
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Теорія множин Цермело-Френкеля з аксіомою вибору (часто позначається ZFC) — найпоширеніший вид аксіоматичної теорії множин, і, через це, найпоширеніша основа математики.
ZFC містить єдине примітивне онтологічне поняття — множина, та єдине онтологічне припущення, що всі об'єкти в досліджуваному просторі є (наприклад, всі математичні об'єкти) множинами. Вводиться єдине бінарне відношення — приналежність до множини; позначає що множина a є елементом множини b, та записується як
(як правило, читається «a є елементом множини b»). ZFC є теорією першого порядку; в ZFC містяться аксіоми, в яких використовується логіка першого порядку. Ці аксіоми визначають те, в який спосіб поводять себе та взаємодіють множини. ZFC є стандартною формою аксіоматичної теорії множин.
[ред.] Джерела інформації
- Zermelo–Fraenkel set theory — сторінка на англомовній вікіпедії.
[ред.] Дивіться також
| Це незавершена стаття з математики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

