Квірінг Емануїл Йонович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Емануі́л Йо́нович Кві́рінг (1(13).9.1888 —26.11,1937) — радянський партійний державний діяч, доктор економічних наук. Н. у с. Фрізенталь Новоузенського повіту Самарської губернії (тепер с. Новолиповка Федоровського р-ну Саратовської обл., Росія) в сім'ї німецького колоніста. Брав участь у революційному русі: з 1906-як член партії есерів, з 1912 — як більшовик. З 1913 співробітничав у газеті „Правда”, був секретарем більшовицької фракції в IV Державній Думі. Влітку 1914 К. заарештували і вислали до Катеринослава, де він незабаром був обраний до складу Катеринославського комітету РСДРП(б). Після Лютневої революції в Росії секретар Катеринославського комітету РСДРП(б) і голова Катеринославської ради робітничих і солдатських депутатів. З жовтня 1918 до березня 1919 — перший секретар ЦК КП(б)У. В партії К. очолював т. зв. катеринославську фракцію, яка виступала за окупацію України російськими радянськими військами та сприяв входженню Катеринославщини до складу Донецько-Криворізької Радянської Республіки. В 1919 — голова Раднаркому України, в 1919—20 — секретар Катеринославського губкому КП(б)У. В 1921 входив до складу радянської делегації на мирних переговорах з Польщею і підписав разом з Ю. Коцюбинським від УСРР Ризький мирний договір 1921. У 1921—23 — секретар Донецького губкому КП(б)У. В 1923—25 — перший секретар ЦК КП(б)У. Перебуваючи на цій посаді, К. чинив опір проведенню політики українізації, за що був звинувачений українськими націонал-комуністами в російському шовінізмі. В 1925 відкликаний з України до Москви. В 1925—27 — заст. голови ВРНГ СРСР, 1927—30 і 1934—37 — заст. голови Держплану СРСР. З 1930 очолював Економічний інститут червоної професури, в 1932—36 - директор Економічного інституту Комуністичної академії. Був членом ЦК ВКП(б). Заарештований органами НКВС і усунений як можливий політичний противник Й. Сталіна.

