Транспорт УРСР 1950-77
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Транспорт УРСР 1950—77. Т. важливий сектор нар. госп-ва, який в економіці України становить 12 — 13% всіх коштів продукції, а в таких галузях, як нафтопереробна, вугільна чи хем., доходить до 27 — 35%. Т. поділяється на залізничий, річковий, морський, автомобільний, повітряний, трубопровідний і міський пасажирський. 1977 обіг сектора Т. (включно з сектором зв'язку) обчислювано (у сов. обчисленнях без пасажирського Т.) на 4,1 млрд карб. (5,6% усього нар. доходу УССР, 1956 — 3,1%). 1975 на Т. працювало 1,7 млн осіб (10,8%). Частка України в заг.-союзній продукції Т. 1975 становила 16,1%, ч. працюючих — 18,5%.
Наступні табл. дають заг. уявлення про розвиток гол. галузів Т. за останні 25 pp. порівняно з 1940. Довж. комунікаційних ліній (у тис. км; у дужках % до всього СССР):
| 1940 | 1950 | 1960 | 1977
залізничі лінії | 20,1 (18,9) | 20,2 | 21,1 | 22,3 (16,0)
судноплавні річки | 3,2 ( 2,9) | 4,8 | 4,8 | 4,7 ( 3,2)
биті шляхи з твердим покриттям | 29,3 (20,4) | 33,5 | 47,4 | 124,4 (17,1)
Зростання мережі шляхів з твердим покриттям пов'язане з зростанням автомобільного Т. Проте з уваги на прискорений екон. розвиток ін. р-нів СССР (зокрема азійської його частини) частка України пропорційно до ч. населення нижча від сер. для СССР, але дуже висока пропорційно до її території (ледве 2,7% всього СССР). Крім залізниць заг. користування, багато підприємств й екон. орг-цій України мають свої зал. шляхи: 1977 — 23 400 (1950 — 11800) км з вантажообігом 15,4 млрд т/км. Значно більше від зростання мережі шляхів було зростання вантажо- і пасажирообігу. Вантажообіг (млрд т/км) України (у дужках його частка в СССР):
Вид Т. | 1940 | 1950 | 1960 | 1977
залізничий | 71,9 | (17,1) | 85,0 | 216,4 | 471,4 | (14,2)
річковий | 1,1 | ( 3,0) | 1,1 | 4,1 | 10,1 | ( 4,4)
морський | 4,3 | (17,2) | 7,7 | 30,7 | 180,2 | (23,3)
автомобільний | 1,7 | (18,8) | 3,6 | 17,7 | 63,9 | (17,1)
повітряний | 0,001 | ( 5,0) | 0,011 | 0,044 | 0,3 | (10,7)
Питома вага вантажообігу різних галузів Т. УССР зазнала таких змін (у дужках % України до всього СССР):
Вид Т. | 1940 | 1950 | 1960 | 1977
залізничий | 91,0 (85,8) | 87,8 | 85,3 | 65,1 (70,7)
річковий | 1,4 ( 7,3) | 1,1 | 1,5 | 1,3 (4,9)
морський | 5,4 (5,0) | 7,5 | 8,3 | 24,8 (16,4)
автомобільний | 2,1 (1,8) | 3,5 | 4,8 | 8,7 (7,9)
повітряний | 0,1 (0,1) | 0,1 | 0,1 | 0,1 (0,1)
| 100,0 (100,0) | 100,0 | 100,0 | 100,0 (100,0)
На ближчі відстані переважає автомобільний вантажообіг. Якщо брати до уваги лише перевіз вантажів, не зважаючи на відстані, він зазнав таких змін (у млн т):
Вид Т. | 1940 | 1960 | 1977
залізничий | 366,6 | 986,8 | 2007,9
річковий | 4,6 | 12,8 | 47,1
автомобільний | 187,2 | 1677,9 | 4350,7
Пасажирообіг (млрд пасажирських км) зазнав за 1940 — 75 таких змін (у дужках % України до всього СССР):
| 1940 | 1950 | 1960 | 1977
залізничий | 16,4 (16,3) | 12,8 | 25,4 | 53,4 (15,9)
річковий | 0,36 ( 9,4) | 0,18 | 0,31 | 0,51 ( 9,6)
морський (млрд пасажиромиль) | — | — | 0,25 | 0,81 (28,5)
автомобільний | 0,28 ( 8,3) | 0,39 | 10,0 | 75,2 (21,8)
повітряний | 0,01 ( 7,0) | 0,1 | 0,67 | 11,9 ( 9,3)
Питома вага окремих галузів Т. в пасажирообігу України:
Вид Т. | 1940 | 1950 | 1960 | 1977
залізничий | 96,1 | 94,9 | 69,3 | 37,6
автомобільний | 1,7 | 2,9 | 27,2 | 53,1
морський | — | — | 0,7 | 0,4
річковий | 2,1 | 1,4 | 0,9 | 0,5
повітряний | 0,1 | 0,8 | 1,9 | 8,4
| 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0
Попри дальше зростання зал. пасажирообігу, з сер. 1960-их pp. порівняно з автомобільним він зійшов на другий план. Особливо швидко зростає перевіз пасажирів автобусами (гол. на короткі відстані): 1977 — 7484,2 млн (1940 — 29,4), відповідно залізницею: 512 і 243 млн. Крім того, бл. 8'% всього пасажирообігу України припадає на пасажирообіг легковими автомобілями. Найшвидше зростає повітряний пасажирський Т.: перевіз пасажирів зріс за 1940-77 pp. з 34000 до 11,2 млн.
Залізничий Т. Праця зал. Т. стала ефективнішою завдяки різним технологічним удосконаленням: на 1977 електризовано 31% зал. мережі України (1950 — 1%), збільшено довж. паралельних ліній (за останні 10 pp. на 1230 км); 1970 — 54% вантажів перевезено електричною тягою, 43% — тепловозами. Для перевезення вантажів вживають перев. чотири-, шести- й восьмивісні вагони, спеціялізовані вагони та модерні електровози типу ВЛ 8, ВЛ 60 та ВЛ 80. Для пасажирських перевезень в ужитку є електровози ВЛ 60 П. Зріс також заг. рівень автоматизації й механізації зал. Т. Вантажний зал. Т. України порівняно з амер. повільніший і перевозить менше вантажів на вагон, але завдяки інтенсивнішому уживанню вагонів та паровозів — продуктивніший.
З усіх перевезених на Україні вантажів 1977 28,4% припадало на кам'яне вугілля (1965 — 31,0%), 23,4% (19,9%) на мінеральні будів. матеріяли, 13,1% (13,2%) на різні руди, 6,0% (4,4%) на нафту і нафтові продукти, 2,6% (2,9%) на збіжжя.
1971 на зал. Т. працювало 74 000 осіб, тобто понад '/4 усіх працюючих на транспорті і 2,6% у всьому нар. госп-ві (1940 — 5,4%).
Автомобільний Т. (авт. Т.) розвинувся на Україні швидко по другій світовій війні; його розвиток відбувався рівнобіжно з зростанням автомобільної пром-сти (див. Транспортна пром-сть). Хоч довж. всіх автомобільних шляхів зменшилася в УССР з 270 800 км у 1940 до 165 300 км у 1977 (деякі шляхи перестали бути маґістральними завдяки ефективнішому розміщенню нових шляхів з твердим покриттям), довж. шляхів з твердим покриттям збільшилася з 29300 до 116700 км у 1975; з них ледве 20 км (Київ — Бориспіль) припадає на 4колійні автостради. Важливішими маґістралями є шляхи: Київ — Москва, Москва — Харків — Симферопіль, Київ — Харків — Ростов, Київ — Рівне — Львів, Київ — Дніпропетровське — Донецьке, Ленінград — Київ — Одеса, Житомир — Кам'янець Подільський, Львів — Чернівці; на Кубані (Краснодарський край) є 10 900 км автомобільних шляхів з твердим покриттям, з них найважливіші: Ростов — Армавір (Грозний), Ростов — Краснодар — Новоросійське, Анапа — Новоросійське — Сочі. Авт. Т. важливий зокрема для перевезення вантажів і пасажирів на короткі відстані. Він перевозить утроє більше вантажів порівняно з ін. родами Т., але лише 9,3% всього вантажообігу України. Уже на кін. 1960-их pp. пасажирським авт. Т. були сполучені всі обл. та районні центри і 9 300 колгоспів та радгоспів. Реґулярні пасажирські перевезення автобусами функціонують (на 1977) у 390 м. та с. м. т., таксомоторами в 457 ін. місцевостях. На кін. 1960-их pp. діяло 14 350 маршрутів авт. Т. з бл. 150 000 працівників.
Авт. Т. заг. вжитку підпорядкований респ. мін-ву будови і використання шляхів, решта — різним підприємствам й екон. орг-ціям. Досліди в ділянці-авт. Т. провадить Держ. автомобільно-дорожній н.-д. ін-т у Києві з філіялами у Дніпропетровському, Одесі, Львові і Симферополі.
Повітряний Т. (пов. Т.) зазнав також великого розвитку за повоєнних pp. За цей час закладено багато повітряних ліній та побудовано нові аеропорти й реконструйовано низку досі діючих. Тепер усі обл. та багато районних центрів мають повітряне сполучення. Київ (Бориспіль), Львів й Одеса є міжнар. аеропортами. Реґулярне повітряне сполучення встановлене між укр. повітряними портами й Беоґрадом, Будапештом, Букарештом, Варшавою, Берліном, Прагою, Софією, Варною, Віднем, Франкфуртом над Майном, Парижем та багатьма м. СССР. Переважає перевезення пасажирів на короткі відстані. Для сер. ліній користуються літаками типу ТУ — 124, ТУ — 134, ТУ — 154 (пересічно на 40 — 50 місць, швидкість 800 — 900 км/год.); для далеких — ТУ — 114 або ІЛ — 62 з дещо більшою швидкістю. До найбільших належить літак АН — 22 «Антей» (на 720 пасажирів або 80 т вантажу, швидкість 740 км/год.). 1975 повітряна фльота України виконала авіохем. роботи в сіль. і ліс. госп-ві на 16,7 млн га. Роботою пов. Т. на Україні керує Укр. Управління цивільної авіяції, найбільше з усіх реґіональних управлінь СССР, підпорядковане союзному мін-ву в Москві. Докладніше див. Авіяція (Доповнення).
Міський Т. включає метрополітени, трамваї, тролейбуси та внутрішньоміські автобуси. Метрополітени є в Києві (20,3 км) і Харкові (9,8 км); 1977 вони перевезли 340,0 млн пасажирів. Трамваями забезпечені 25 м. (довж. лінії 2 008 км; 1 837 млн пасажирів), тролейбусами 37 м. (2 888 км і 2 267 млн пасажирів), автобусами перевезено 4 467 млн пасажирів. Див. також Міський транспорт.
Морський Т., див. Озівське м. і Чорне м.
Річковий Т., див. Дніпро.
Трубопровідний Т., див. окремо.
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства
- Hunter H. Soviet Transportation Policy. Кембрідж 1957; Соловей Д. Колоніяльна політика ЦК КПСС у світлі цифрових даних про транспорт і зв'язок України, ж. Вільна Україна, ч. 22 Детройт 1959; Хачатуров Г. Транспортная система СС СР. М. 1960; Довгаль М., Грибников С. Автомобильные дороги Украины и их развитие в семилетке. К. 1960; Саранцев П. География путей сообщения СССР. М. 1962; Яшник М. Железнодорожный транспорт Украины за 50 лет. К. 1968; Автомобильный транспорт и дорожное хозяйство Украинской ССР. К. 1968; Ляховецкий М. Крила Украины. К. 1971; Столбовой В. Транспорт Украинской ССР. К. 1971; Зотов Д. Транспорт на пороге десятой пятилетки. М. 1975; Проблемы развития транспорта Украинской ССР. К. 1977.
І. Коропецький і P. M.
| Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

