Тетеря Павло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Тетеря Павло (? - ?) - Гетьман Правобережної України (16631665). З 1648 р.– полковий писар, з 1653 р.– переяславський полковник. Був у складі українського посольства в Москві у 1654 р. Ставши гетьманом, проводив політику на відрив України від Росії.


Тетеря (Моржковський) Павло († бл. 1670), гетьман Правобережної України (16631665), шляхетського роду з Київ. воєводства (Переяслав), вихованець Києво-Могилянської Колегії й чл. Львівського Братства. До 1648 був писарем ґродського суду у Володимирі Волинському, 1649Переяславського полку; 1653 полк. переяславський. Чл. укр. посольства до Москви у березні 1654 для оформлення Переяславської угоди. 16571659 — ген. писар; брав активну участь разом з Юрієм Немиричем у Гадяцьких переговорах 1658 про унію України з Польщею й Литвою. Згодом Т. став одвертим прихильником поль. орієнтації й виступав як аґент Польщі: спільно з поляком С. Бєнєвським намагався скреслити з Гадяцького договору основну концепцію В. Князівства Руського; противник І. Виговського, був причетний до його страти поляками. 16631665 як гетьман Правобережної України брав участь у поході Яна Казіміра на Лівобережжя, а потім допомагав полякам на чолі з Стефаном Чарнецьким і татарами боротися проти коз.-сель. повстань на Правобережжі. 1665 ватажок повстанців В. Дрозденко розбив Т. під Брацлавом, і Т. змушений був зректися з гетьманства; захопивши військ. скарб, держ. архів і гетьманські клейноди, виїхав до Польщі, де перейшов на католицтво й дістав звання стольника полоцького та старости брацлавського, ніженського, чигиринського. Але незабаром у Т. почалися спори й процеси за маєтки з поль. маґнатами. Пограбований єзуїтами у Варшаві і не діставши підтримки поль. уряду, Т. схилився на бік Туреччини, виїхав до Молдавії (Яси), а звідти до Адріянополя, де, мабуть, готував якусь антиполь. акцію по боці Туреччини, але незабаром помер (в кін. 1670 або на поч. 1671).


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


[ред.] Література

Іншими мовами