Конотоп
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
||||||||||
| Основні дані | ||||||||||
| Країна: | ||||||||||
| Регіон: | ||||||||||
| Засноване: | XVII століття, перша писемна згадка — 1635 р., | |||||||||
| Населення - місто: |
88 200 |
|||||||||
| Площа: | 103 км² км² | |||||||||
| 41600 | ||||||||||
| Телефонний код: | ++ 3805447 | |||||||||
| Координати: | 51°13' пн.ш. 33°12' сх.д. | |||||||||
| Міська влада | ||||||||||
| Веб-сторінка: | ||||||||||
| Мер міста: | ||||||||||
Коното́п — місто в Сумській області, Розташоване на р.Єзуч, за 129 км від обласного центру. Населення 88 тис. мешканців (переважно українці), з підпорядкованими сільрадами — 102 тис. чол.
Конотоп сьогодні — промислове місто. Стабільно працюють підприємства: ВАТ Конотопський завод "Мотордеталь", продукція якого імпортується до Німеччини, Польщі, В'єтнаму, Болгарії, Італії; ВАТ Конотопський арматурний завод — єдине підприємство в Україні, яке випускає сталеву арматуру високого тиску і нафтопромислове обладнання; ВАТ НВО "Червоний металіст", в складі якого працює науково-дослідний інститут Автоматвуглерудпром; Конотопський вагоноремонтний завод; ВАТ Конотопська швейна фабрика "Силует", яка активно співпрацює з американськими та канадськими фірмами; ВАТ Конотопм'ясо.
Місто Конотоп — великий залізничний вузол. Конотопський відділок Південно-Західної залізниці забезпечує вантажні та пасажирські перевезення у 7 напрямках: Московському, Київському, Харківському, Гомельському, Курському, Полтавському, Вітебському.
[ред.] Історія
Близько 1635 р. переселенці з Правобережної України заснували тут поселення Новоселиця. Перша згадка належить до 1638 р. Через п'ять років польський уряд спорудив на цьому місці фортецю, яка мала стати опорним пунктом в боротьбі з Московською державою. Деякі історики вважають, що Конотоп, як населений пункт існував ще до татаро-монгольської навали. Легенда розповідає, що під час переходу татарської кінноти в цих місцях у непролазних болотах загинуло багато коней та воїнів, тому й місцевість стала називатись конотопьем. Слово конотоп — болотисте місце або кінський брід, де грузли коні.
В роки визвольної війни українського народу 1648-1654 рр. Конотоп стає сотенним містечком. Після Білоцерківського договору 1651 р. шляхта Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств отримала право повертатись в свої маєтки.
Після підписання Гадяцької угоди І. Виговського цар Олексій Михайлович, щоб не втратити Україну, посилає армію під командуванням О. М. Трубецького. 21 квітня 1659 р. розпочалася облога Конотопа, в якому оборонялись козаки на чолі з полковником Г.Гуляницьким. 27 червня 1659 р. на допомогу місту прийшов з військом І.Виговський, а 28 червня відбулась знаменита Соснівська битва, в якій українська армія перемогла армію московитів. Болотиста місцевість поставила московитьську кінноту і артилерію в складне становище. Два тилові удари, один нанесли ординці із засідки в урочищі Пуста Торговиця, другий — І.Виговський з козаками в районі нинішнього села Шаповалівка, вирішили долю битви. За короткий час полягло 20 чи 30 тисяч московитьського війська, до рук переможців потрапило безліч трофеїв, в тому числі великий прапор війська. Поразка примусила Трубецького зняти облогу Конотопа.
В 1751 році згідно з універсалом гетьмана Розумовського Конотоп на 30 років стає особистою власністю генерального обозного Кочубея. В 80-х роках XVIII ст. на Конотопщині прокотилася хвиля селянських повстань, тут діяв загін під проводом Семена Гаркуші.
Після ліквідації полково-сотенного поділу Конотоп стає повітовим центром, в 20-роках XX ст. — центром округу та району. Герб міста Конотопа був таким: прямокутний щит червоного кольору, в центрі якого зображено золотий Андріївський хрест, під ним - срібний півмісяць, над хрестом - шестикутна зірка. В 1783 р. українські козачі полки було реорганізовано в регулярні полки на зразок російської армії. Під час війни 1812 р. на Конотопщині створюються загони народних ополченців. Вже 20 серпня перший загін конотопських ополченців під командуванням штабс-капітана Черниша направився в Новозибків на з'єднання з російською армією. Для боротьби з інтервентами створювались і козачі полки. Більше 2 тис. козаків та селян повіту брали участь в боротьбі з французами. Генерал-майор В.Г.Костенецький за відвагу, проявлену в Бородінському бою, був нагороджений орденом Георгія III ступеня і позолоченою шпагою з написом "За хоробрість". У місті до цього часу зберігається бойовий прапор ополчення 1812 р.
Славні традиції захисників батьківщини розвинули конотопчани в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. В кінці серпня 1941 р. був створений Конотопський партизанський загін, який згодом приєднався до Путивльського загону під командуванням Ковпака і ввійшов до складу Сумського партизанського з'єднання.
Звання Героя Радянського Союзу присвоєно уродженцям міста Ю.Г.Цитовському, С.Ф.Проценку. М.Л.Краснянський удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці.
[ред.] Пам'ятники
[ред.] Персоналії
Конотопчанином був відомий діяч культури і просвіти, перекладач, професор Харківського університету М.Й.Парпура (1763-1828). В 1798 р. в Петербурзі він на свої кошти видав Енеїду І.П.Котляревського.
В Конотопі народився відомий бібліограф, член-кореспондент Російської Академії Наук С.І.Попомарьов (1828-1913), який був редактором першого повного зібрання творів М.Некрасова. Виходцем з Конотопа був М.І.Драгомиров (1830-1905) - письменник, публіцист, військовий діяч, герой російсько-турецької війни 1877-1878 рр., до якого декілька разів приїздив художник І.Ю.Рєпін і писав з нього отамана Сірка на картині "Запорожці пишуть листа турецькому султану".
З Конотопом пов'язане життя і діяльність українського історика О.М.Лазаревського (1834-1902), автора близько 450 праць з історії України другої половини ХVП-ХVІП ст. Протягом десяти років тут жив і працював білоруський поет-демократ Ф.К.Богушевич (1840-1900). В Конотопі бували письменники Т.Г.Шевченко, М.В.Гоголь, М.М.Коцюбинський, композитор П.І.Чайковський.
| Райони Сумської області | ||||
|---|---|---|---|---|
| Білопільський | Буринський | Великописарівський | Глухівський | Конотопський | Краснопільський | Кролевецький | Лебединський | Липоводолинський | Недригайлівський | Охтирський | Путивльський | Роменський | Середино-Будський | Сумський | Тростянецький | Шосткинський | Ямпільський | ||||
| Міста обласного значення Сумської області | ||||
| Глухів | Конотоп | Лебедин | Охтирка | Ромни | Суми | Шостка | ||||

