Швидка медична допомога
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Швидка́ меди́чна допомо́га, спеціалізована мед.-сан. служба, завданням якої є подавати першу мед. допомогу при станах, загрозливих для життя, потерпілим від нещасливих випадків (поранення, переломи, опіки, отруєння, ураження електричним струмом тощо) або при раптових захворюваннях та транспорт потерпілих до лікарень. На зразок віденської на Україні перші заклади Ш. м. д. були створені 1881 в Києві, 1890 у Львові, 1903 в Одесі. 1983 існувало в УССР 88 станцій та 663 відділи, в яких працювало бл. 4 000 лікарів і бл. 5 000 осіб сер. мед. персоналу та було бл. 4 000 сан. автомашин. У м. та великих сіль. районових центрах існують спеціялізовані бриґади Ш. м. д.: реанімаційні, кардіологічні, токсикологічні, неврологічні, педіятричні та ін. Ш. м. д. на Україні реґулює Мін-во охорони здоров'я СССР, а наук. питання в цій справі розробляють Ін-ти Ш. м. д. у Москві й Ленінграді. Диспатчерська служба Ш. м. д. централізована, має єдиний телефонний індекс для виклику, автомашини забезпечені мед. приладдям для здійснення першої допомоги під час транспорту.
[ред.] Література
| Це незавершена стаття з Енциклопедії українознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

