Харлампович Костянтин
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Харлампович Костянтин (1870 — 1932), історик церкви й освіти на Україні, родом з с. Рогачі на Берестейщині, проф. Духовної Академії й Ун-ту в Казані, з 1917 у Києві, з 1920 — чл. ВУАН. У 1920-их pp. був на засланні в Московщині, 1929 позбавлений звання д. чл. ВУАН. Проте X. продовжував наук. працю в ВУАН, зокрема в іст. секції М. Грушевського і в ж. «Україна», та в Комісії Соц.-Екон. Історії Д. Багалія. Праці з історії укр. Церкви та духовного шкільництва 16 — 17 вв., зокрема «Западнорусские православные школы 17 века» (1898), «Западно-русские церковные брат ства и их просветительная деятельность в конце 16 и 17 в.» (1899), велика джерельно-досл. праця «Малороссийское влияние на великорусскую церковную жизнь» (І т. . 1914), «Polski wplyw na szkolnictwo ruskie w 16 і 17 st.» (1924), «Нарис з історії грец. колонії 17 — 18 ст. в Ніжині» (ЗІФВ ВУ АН, XXIV, 1929) та ін. Співр. ж. «КСт.» («Борьба школьных влияний в допетровской Руси», 1902; «Острожская православная школа, 1897), ж. «Волынские Епархиальные Ведомости», ж. «Україна».
Література: Біднов В. К. В. Харлампович. В. 1933; Синіцький М. Забутий дослідник України, Календар Укр. Правос. Церкви в США на 1980.
| Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

