Титани
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
- Цей термін має також інші значення
ТИТА́НИ (гр. Titanes) — божества старшого покоління, діти Урана (Неба) й Геї (Землі). В епосі згадані два титани Япет і Кронос, які повстали проти Зевса і були жорстоко покарані. Звідси виникло уявлення про т. як причину ненависті в світі та противників світового порядку. Гесіод бачить у т. божества, які приносять нещастя. Нові дослідники, наприклад Преллер, навпаки, в іменах т. знаходять основу із значенням «царі», «володарі», уособлення світлих творчих сил, на що вказує етимологія їхніх імен. За Гесіодом, т. було 12; 6 — чоловічої і 6 — жіночої статі: Океан і Тетія (божества моря); Гіперіон і Тейя (божества неба, від яких постали Сонце, Місяць, Зірки); Крій та Еврібія (божества могутності, від них виникли Астрей, Паллант і Перс); Кей і Феба (божества світла, від них народилися Лето й Астерія ); Япет (батько Атланта, Прометея й Епіметея ); Феміда (мати мойр і ор ); Кронос і Рея (їхні діти; Гестія, Деметра, Гера, Аїд, Посейдон і Зевс ). За намовою Геї т. повстали проти Урана й утвердили владу свого молодшого брата Кроноса, якого, в свою чергу, скинув Зевс. І тільки Япет та його нащадки, зайнявши гору Отріс, розпочали тривалу й жорстоку боротьбу проти богів, які укріпились на Олімп і. Нарешті, за допомогою гекатонхейрів і кіклопів, яких, за порадою Гери, Зевс визволив з темниці, т. були переможені і скинуті в Тартар. За пізнішими міфами, т. помирилися з Зевсом, який визволив їх із Тартар у і разом з Кроносом переселив на острови блаженних. Т. часто ототожнювали з гігантами.
Метафорично т. називають людей виняткового розуму й таланту.

