Пелій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

ПЕ́ЛІЙ, Пе́ліас (гр. Pelias) — син Кретея (варіант: Посейдона) і Тіро, володар Іолку в Фессалії. Міф про П. та його брата Нелея подібний до низки оповідей про родоначальників і засновників міст та держав (Амфіон і Зет, Мойсей, Саргон Аккадський, Ромул і Рем та ін.). Згідно з міфом, коли Тіро покохала річкового бога Еніпея, під його виглядом до неї з’явився Посейдон, від якого вона народила близнят П. й Нелея. Бажаючи приховати свій зв’язок з Посейдоном, кинула дітей напризволяще; їх знайшли й виховали пастухи. Після смерті Кретея П. прогнав Нелея, який оселився в Мессенії і став родоначальником пілоських володарів. Сам П. став владарювати в Іолку, усунувши свого двоюрідного брата Есона. Одружившись із дочкою Біанта Анаксібією (варіант: з Філомахою, дочкою Амфіона), мав дітей Акаста, Пейсідіку, Педопію, Гіппотою й Алкесту. Одна версія міфа пов’язує П. з походом аргонавтів. Коли Есонів син Ясон став домагатися батьківського трону, П. згодився повернути владу, але за умови, що небіж привезе йому з Колхіди золоте руно. Ясон, щасливо повернувшись із походу, примусив П. віддати трон омолодженому чарами Медеї Есонові. Пеліади, побачивши дію чарів Медеї, вирішили омолодити й свого батька, що спричинило його загибель. За смерть батька помстився Акаст, який прогнав Ясона й Медею з Іолку.


[ред.] Література