Андрусяк Іван Михайлович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Андрусяк Іван Михайлович (28 грудня 1968, с. Вербовець, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.)- поет, прозаїк літературний критик, перекладач.
Увійшов у літературу на початку 1990-х як учасник літературного угруповання «Нова деґенерація», до якого також входили Степан Процюк та Іван Ципердюк. Критика вважає його одним із чільних поетів покоління «дев’ятдесятників». Прихильник герметичного поетичного дискурсу, творча еволюція - від неомодерністських, декадентських мотивів ранньої творчості до символічно-асоціативного письма «Часникового соку», витриманого в рамцях неомодерного світовідчуття, але класичної поетичної форми. Виробив власну впізнавану поетичну манеру, базовану на метафоризмі («Андрусяк пише метафорою, якої нема» - Т. Девдюк, «Критика»), яку критика називала «плаваючою семантикою» (А. Дністровий, «Книжник-review»). Проза Івана Андрусяка характеризується як «густа» символічна метафорика з активним використанням діалектів. Тематично автор досліджує психологію людини в символічно-межових ситуаціях на матеріалі Гуцульщини 1940-50-х років. Із 2000 р. активно виступає як літературний критик (часописи «Книжник-review», «Книжковий огляд», «Книжковий клуб плюс», «Кур’єр Кривбасу», «Кальміюс», «Березіль», «Сучасність» та ін.), аналізуючи здебільше поезію й обстоюючи моральні принципи в літературі та розмежування «високого письменства» й «попси». Лавреат першої премії конкурсу видавництва «Смолоскип» (1995), літературних премій «Благовіст» (1996) та ім. Бориса Нечерди (2002). Член АУП. Живе і працює в Києві. Авторський сайт письменника - http://dyskurs.narod.ru/
Поетичні збірки: «Депресивний синдром» (в кн.: Нова дегенерація. Івано-Франківськ: Перевал, 1992); «Отруєння голосом» (К.: Смолоскип, 1996) «Шарґа» (Львів: Лір-Артіль - Піраміда, 1999); «Повернення в Ґалапаґос» (Донецьк: Бібліотека часопису «Кальміюс», 2001); «Сад перелітний» (Львів: Кальварія, 2001 / серія «Ковчег»); «Дерева і води» (Харків: Акта, 2002 / серія «Ars poetica»); «Часниковий сік» (К.: Факт, 2004 / серія «Зона Овідія»)
Проза: Реставрація снігу: повість-метафора (Тексти: антологія прози.- К.: Смолоскип, 1995; текст також опубліковано в збірці «Отруєння голосом»); Вургун: роман-новела (Сучасність. - 2004. - ч. 7-8)
Переклади: Анжей Бурса. Усмішка горлом: вибрані вірші. Пер. з пол. І. Андрусяка (К.: Нова деґенерація, 1999); едвард естлін каммінґс. Тюльпани й димарі: вибрані вірші. Пер. з англ. І. Андрусяка і К. Борисенко (Хмельницький-Київ: Видавництво Сергія Пантюка, 2004); Анна Політковська. Друга чеченська. Пер. з рос. І. Андрусяка (К.: Діокор, 2004)
Інші видання: Андрусяк І., Петренко Є. Блиск і злиденність української націонал-демократії: політологічне есе (К.: Смолоскип, 1999); Андрусяк І. Літпроцесія: рецензії, есеї, статті (Донецьк: Бібліотека часопису «Кальміюс», 2001); Мандрівник і риболов. Природа у творчості Володимира Свідзінського та Максима Рильського. Упорядник І. Андрусяк (К.: Факт, 2003 / серія «Текст плюс контекст»

