Табори інтернованих вояків Армії УНР у Польщі
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Табори інтернованих вояків Армії УНР у Польщі. Вперше вояків Армії УНР інтерновано в Польщі в кін. 1919 (по заломанні укр. фронту) у м. Ланцуті; невдовзі з них організовано 6 Стрілецьку дивізію. По поразці Армії УНР в кін. 1920 й переході її на територію Польщі (бл. 20 000 вояків) їх розміщено в кількох Т.і. — гол. в Ланцуті, Олександрові Куявському і Каліші (менші Т. у Вадовицях і Пйотркові). В сер. 1921 інтернованих переведено з Ланцуту до Стрілкова, в кін. 1921 з Олександрова до Щипюрна (Щепюрна), у якому, як і в сусідньому Каліші, залишилися Т.і. аж до остаточної їх ліквідації у сер. 1924.
Умови життя в Т.і. в Польщі (зокрема побутові й матеріяльні) були важкі (значно гірші, ніж в Т.і. УГА в ЧехоСловаччині). Попри те у Т. розвинулося жваве культ.-осв. життя: курси для неграмотних та ін. (особливо фахові), різні школи (серед ін. гімназія в Каліші), нар. ун-т у Ланцуті і Стрілкові; хори, театральні групи й ін. виявили мист. життя, а також рел., вид. (зокрема преса). Керівництво Т.і. (воно було в укр. руках та пов'язане з екзильним урядом УНР) дбало про теоретичний військ. вишкіл і збільшення старшинських кадрів. Т.і. в Каліші і Щипюрні були після Варшави другим осередком життя укр. еміґрації в Польщі. Ч. вояків в Т.і. постійно зменшувалося: виїзд до Чехо-Словаччини, зокрема на студії, до Франції, на працю тощо. По ліквідації Т.і. кол. вояки перейшли на статус політ. еміґрантів у Польщі.
| Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

