Українські полки 1812 року
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Українські полки 1812 року, тимчасові військ. формації, створені на Україні з наказу рос. уряду під час походу Наполеона на Росію. Ген.-губернатор Лівобережної України кн. Я. Лобанов-Ростовський дозволив формувати полки ополчення та реґулярні коз. полки, яким обіцяно, що по війні вони залишаться як постійне коз. військо. Впливові укр. діячі Д. Трощинський і В. Кацніст відстояли перед ген.-губернатором надання цим полкам укр. характеру. Дроєкт орг-ції коз. полків уклав сен. М. Миклашевський. До них зголошувалися козаки й селяни-кріпаки, щоб т. ч. звільнитися з тяжкого соц. стану. Більшість ополченських полків зформовано на Полтавщині й Чернігівщині; коз. — також на Київщині й Поділлі (ці частини були під командуванням графа де-Вітте). Серед організаторів коз. полків на Полтавщині був і І. Котляревський. Заг. ч. учасників усіх ополченських і коз. полків на Україні дійшло бл. 60 000. Вони утримувалися (коні, зброя, обмундирування, харчі) перев, коштом населення. Рос. командування не мало до укр. полків довір'я, тому їх не вислано на фронт проти французів у Росії; вони несли тільки допоміжну військ. службу.
У 1813 — 15 частина коз. полків брала участь у боротьбі проти Наполеона в Центр. і Зах. Европі й в окупації Парижу. Там вони ознайомилися з прогресивними ідеями свободи ,і прав людини. По війні (1816) частина цих полків була перетворена на звич. рос, військ. частини — уланські полки, а решту демобілізовано і повернено до сел. стану.
| Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

