Ранґові маєтності
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ранґові маєтності, зем. володіння на Гетьманщині, які надавалися коз. старшині гетьманом у тимчасове володіння, «на ранґ», тобто на уряд як винагорода за службу і на покриття, пов'язаних з нею видатків. Систему Р. м. запроваджено за Б. Хмельницького. Р. м. походили з зем. фонду, що створився на Гетьманщині у наслідок конфіскації маєтків поль. землевласників і Кат. Церкви. Для доповнення фонду Р. м. використовувалися військ. або вільні землі. Окрему групу Р. м. складали великі зем. володіння (волості), які надавалися (чи стверджувалися) царем гетьманам «на булаву» (розміри цих володінь були неоднакові). Р. м. відала Ген. Військ. Канцелярія. Їх розмір на кожний уряд не був чітко визначений аж до 1732.
Державці Р. м. намагалися перетворити їх на свою повну й спадкову власність, але це вдавалося тільки у деяких випадках, здебільша представникам вищої старшини, у наслідок дарувань від царя, закріплених царськими «жалуваними грамотами».
У 18 в. цей процес ішов швидким темпом, і по ліквідації автономії Гетьманщини у 1780-их pp. більша частина Р. м. стала приватною власністю коз. старшини та її нащадків — лівобережно-укр. дворянства.
Ін. правний характер мали маєтності, які надавалися коз. старшині Гетьманом, а іноді й полк. «до ласки військ.». Але, не зважаючи на це обмеження, більшість цих умовно тимчасових володінь протягом 18 в. стала також приватною власністю.
| Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

