Полів поховальних урн культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Полів поховань культури, полів похоронних урн культура — загальна назва ряду археологічних культур, дана по характерній ознаці, — могильникам без насипів, що містять переважно залишки трупоспалень, звичайно з похованням пороху в глиняних посудинах, поставлених на дно могили.

Полів поховань культури виникли в бронзовому столітті й існували протягом тривалого часу (понад 1700 років). Були поширені по всій Європі. У ранній залізній добі в могильниках Полів поховань культурах вже починають зустрічаютися поховання спаленого пороху в ямках без урн і трупоположення.

  • В 1300-300 рр. до РХ від Балтійського узбережжя до Дунаю й від ріки Шпре до Волині була поширена найбільш давня з Полів поховань культур - лужицька культура.
  • Приблизно в 1000 р. до РХ у долинах рік Дунаю й Рейну в північно-західній частині Швейцарії й Східної Франції виникли південнонімецька й порейнська Полів поховань культури. На початку залізної доби носії цих двох культур проникнули далі на території Франції, а в 800-700 рр. до РХ — на Піренейський півострів (Каталонія, Кастилія), в 900-700 рр. до РХ з'явилися в Британії.

Поширення полів поховань не є результатом експансії якого-небудь одного народу або генетично зв'язаних народів. Очевидно, цей обряд був прийнятий етнічно різними групами населення Європи.

Припускають, що Полів поховань культури в Іспанії й Британії належали предкам кельтів. На території Східної Європи до Полів поховань культур відносяться пшеворська культура, зарубінецька культура й черняхівська культура, які (щонайменше в деякій частині) були створені предками стародавніх слов'ян.

Іншими мовами