Старі Кодаки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Старі Кодаки
Область Дніпропетровська
Район/міськрада Дніпропетровський
Рада Новоолександрівська сільрада
Код КОАТУУ {{{Код КОАТУУ}}}
Основні дані
Засноване/перша згадка
Населення 1 619
Площа  км²
Щільність населення  осіб/км²
Поштовий індекс 52072
Телефонний код +380 56
Географічні координати
Висота над рівнем моря  м
Водойма
Відстань до обласного центру  км
Відстань до районного центру  км
Адреса місцевої ради
52070, с. Новоолександрівка, вул. Сурська, 74 тел 711-33-86

Село входить до складу Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровської області.

[ред.] Опис

Зараз село Старі Кайдаки стоїть на правому березі Дніпра. Тут мешкає понад 1600 осіб населення у 1950-их рр. було 1600 мешканців). Навпроти починалися дніпровські пороги - Кодацький порог. Село межує на півночі з районом Дніпропетровська Лоцманська Кам'янка (Лоцкам'янка) - старовинним містечком козаків-лоцманів дніпровських порогів. На заході - територія Дніпропетровького міжнародного аеропорта. На півдні - німецьке село Ямбург (зараз Дніпровське). На сході - ріка Дніпро і за нею село Любимівка.

[ред.] Історія

Старі Кодаки, Старі Кайдаки - є продовження історії фортеці Кодак, побудованої поляками у 1635 року. Того ж року фортеця була зруйнована козаками на чолі з Іваном Сулимою, які напали на фортецю з іншої сторони Дніпра, з села Чаплі (сьогодні Придніпровськ - східна частина Дніпропетровська). 1639 фортеця була відбудована. 1711 року фортеця була зруйнована згідно з Прутським миром. У 1734-1775 роках Кодак був центром козацької Кодацької паланки. Після 1775 року містечко було перенайменовано у Старі Кодаки. Яке згодом, згідно українській оригінальній вимові цієї округи почало йменуватися Кайдаки.

[ред.] Архітектура

Старі Кодаки в межах  східної частини Новоолександрівської сільської ради.
Збільшити
Старі Кодаки в межах східної частини Новоолександрівської сільської ради.

Залишки польської (1635-1648) і козацької фортеці (1648-1711) Кодак у південній частині села; Архангельська церква, яка вважається однією із найдавніших церков краю.