Slackware

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

логотип Slackware

Slackware — це дистрибутив Linux, створений Патріком Фолькердінґом (Patrick Volkerding). Його принципи — це включення лише стабільних релізів програм, та відсутність специфічних до дистрибутиву засобів конфіґурації. Шанувальникам цього дистрибутиву приписують такий вислів: "Якщо ви знаєте Slackware, ви знаєте Linux. Якщо ви знаєте RedHat, то все, що ви знаєте — це RedHat".

Slackware, крім того, найстаріший дистрибутив. Першу його версію можна датувати 1993 роком, хоча спершу не було навіть назви. Версія 1.00 була випущена 17 липня 1993 року, 1.01 – 4 серпня. В його склад входили ядро linux-0.99pl12A, оболонка ksh, компілятор gcc-2.4.5, бібліотеки C libc-4.4.1 і графічний сервер Xfree86-1.3. З того часу багато чого змінилось. Певні пакети, що входили в дистрибутив, еволюціонували, частина була вилучена і замінена кращими аналогами. Але дещо залишилось незмінним. По-перше, принципи системи управління пакетами(pkgtools). Природно, вона покращувалась від релізу до релізу, проте одна важлива риса залишилась незмінною – pkgtools не відслідковує залежності між пакетами, на відміну від більш пізніх дистрибутивів. Це можна вважати недоліком, проте часом ця властивість може стати просто неоціненною. Про це буде сказано трохи пізніше.

По-друге, система завантаження, точніше – набір стартових скриптів, що виконуються під час завантаженя операційної системи. В Slackware використовуються так звані BSD-style скрипти, на відміну від переважної більшості дистрибутивів з System V. Їх перевагою є простота настройки і редагування, недоліком – потенційно менша гнучкість. Але, враховуючи повну сумісність останніх версій Slackware з System V, це не створює жодних незручностей.

Важлива риса Slackware, що часом відлякує користувачів - практично повна відсутність графічних чи текстових засобів конфігурації системи. Як відомо, в Юнікс-подібних системах конфігурація різних програм записується у визначені файли. У дистрибутиви типу RedHat, Mandrake і т.д. входить велика кількість графічних засобів для виконня цієї задачі. В Slackware немає нічого подібного, тому початкове налаштування системи чи проста зміна налаштувань вимагають безпосереднього редагування файлів.

В силу вказаних особливостей у Slackware виробилась своя досить специфічна аудиторія. Він не годиться для середньостатистичного домашнього комп'ютера, якщо, звичайно, користувач не захоче витратити кілька годин на читання відповідних інструкцій. Не підходить він і для корпоративного вжитку – налаштування системи займе надто багато часу.

Це – ідеальна ОС для того, хто хоче більше дізнатись про Unix взагалі та Linux зокрема. Slackware досить часто використовується в університетах. Також важко придумати кращу базу для побудови LFS – Linux From Scratch (Лінукс З Нічого, тобто самостійно зібрана операційна система) – в силу вказаних вище причин, зокрема особливостей системи управління пакетами. Відсутність залежностей – найкращий засіб від головного болю для того, хто бажає сам скомпілювати й встановити потрібні йому програмні продукти, не засмічуючи файлову систему. До того ж, незважаючи на обережність розробників щодо використання нових версій програм (наприклад, на момент написання статті ядра Linux лінійки 2.6 до цих пір не використовуються в основній гілці) , на Slackware чудово переноситься будь-яке програмне забезпечення для GNU/Linux, включаючи ядра версій 2.6.х.

[ред.] Зовнішні посилання

Дистрибутиви Linux ред.

CentOS | Debian | Fedora | Gentoo | Knoppix | LFS | Mandriva | Red Hat Enterprise Linux | Slackware | SuSE | Ubuntu | більше…