Тіхе
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ТІ́ХЕ, Ті́ха , Тю́хе (гр. Туche) — у сиву давнину — богиня випадку, дочка Океани (варіанти: Прометея, Зевса ) й Тетії. В історичні часи — богиня долі, щастя. Т. прославляли поети, до неї зверталися з палкими молитвами осиротілі люди. Піндар склав гімн на її честь, а в одах вихваляв її як одну з мойр, як захисницю міст, як дочку Зевса Визволителя. Т. вшановували в багатьох містах. Культ Т. існував зокрема в Аргосі, де в її храмі зберігалися гральні кості Паламеда. У Сікіоні її шанували як Т. Гірську; в Сосіполі їй віддавали шану разом з божеством — покровителем міста; у Фівах Т. була зображена з юним Плутосом на руках. Крім індивідуальної богині Т., були ще божества жіночої статі — тіхи, які відповідали чоловічим демонам (геніям). Їх вважали опікунами окремих осіб, міст, місцевостей. В Афінах існував культ так званої доброї Т. — покровительки міста, яку шанували разом з Добрим Генієм міста. Добра Т. згадувалась у вступній формулі кожного народного рішення, на пам’ятниках, відповідних написах, а також на початку будь-якої справи. Особливо поширений був культ Доброї Т. в елліністичний та римський періоди. У Римі Т. ототожнювали з Фортуною й зображували жінкою з кулею, кермом та рогом достатку в руках.

