Рада Народних Комісарів
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Голови РРСФР/СРСР | |
|---|---|
| Голова | Роки |
| Ленін | 1917—24 |
| О. Риков | 1924—30 |
| В. Молотов | 1930-41 |
| Й. Сталін | 1941—46 |
Ра́да Наро́дних Коміса́рів (раднарком, совнарком), найвищий виконавчо-розпорядчий орган сов. держ. влади в СССР та УССР до 1946. Був створений вперше як уряд РСФСР на чолі з В. Леніном на 2 Всерос. з'їзді совєтів у листопаді 1917. 1923 утворено РНК СССР як союзний уряд, підзвітний Центр. Виконавчому Комітетові і його президії, у складі т. зв. злитих (союзних) та об'єднаних (існували одночасно і в РНК республік) наркоматів. Структура РНК СССР постійно змінювалася з централізацією управління, гол. після 1934, коли ухвалено визначення заг.-союзних і союзно-респ. наркоматів. Гол. РНК були: Ленін (1917—24), О.Риков (1924—30), В. Молотов (1930-41), Й. Сталін (1941—46).
У 1946 змінено назву на Раду Мін. СССР.
На Україні перший сов. уряд (на подобу уряду УНР) називався Нар. Секретаріатом, а другий створений 30. 11. 1918 п. н. «Тимчасовий Роб.-Сел. Уряд України». З цією назвою він діяв до січня 1919, коли його перейменовано на «Раду Нар. Комісарів України», за рос. зразком — РНК. Недовгий час у 1919-20 РНК УССР була ліквідована, а її обов'язки виконував Всеукр. Рев. Комітет. Згідно з ст. 16 конституції УССР 1919 раднарком УССР міг розглядати всі справи законодавства й управління країною, але вирішувати тільки ті з них, що були передані йому ВУЦВК на основі заг. або спеціяльного уповноваження. Конституція УССР 1919 не називала кількости нар. комісарів і не визначала їх функцій. Ряд галузів управління в УССР керувався відповідними наркоматами РСФСР (військ. справи, зовн. торгівля, пошта і телеграф, транспорт тощо), що мали при наркоматі УССР представників. Ці оправи передано у відання наркоматів РСФСР спеціяльними угодами 1919 — 21 поміж УССР і РСФСР.
Після утворення СССР, у 1923 компетенції центр. органів СССР були дещо обмежені: раднарком СССР отримував від ЦВК СССР законодавчі повноваження тільки у важливіших справах СССР. Раднарком УССР складався з нар. комісарів, уповноважених нар. комісарів СССР при уряді УССР, уповноваженого ДПУ СССР та ін. осіб, включених в його чл. на основі постанови ЦВК. Згідно з конституцією СССР 1924, УССР мала 11 нар. комісаріатів, у тому ч. 5 одноіменних з союзними нар. комісаріатами (т. зв. об'єднані наркомати): фінансів, праці, робітничо-сел. інспекції, продовольства (пізніше перейменований на внутр. торгівлі) і Вищої Ради Нар. Господарства та 6 самостійних (юстиції, внутр. справ, освіти, соц. забезпечення, зем. справ й охорони здоров'я). Крім того, до складу РНК УССР входило 5 уповноважених, т. зв. злитих, себто заг.-союзних нар. комісаріатів СССР з правом дорадчого або вирішального голосу за вирішенням ЦВК СОСР (закордонних справ, військ. і морських справ, зовн. торгівлі, шляхів сполучення, пошт і телеграфу).
| Голови РНК УРСР | |
|---|---|
| Голова | Роки |
| X. Раковський | 1919 — 23 |
| В. Чубар | 1923 — 34 |
| П. Любченко | 1934 — 37 |
| М. Бондаренко | 1937 |
| Д. Коротченко | 1938 — 39 |
| Л. Корнієць | 1939 — 44 |
| М. Хрущов | 1944 — 46 |
Конституція 1936 в принципі зберегла цей поділ, увівши нові назви для наркоматів: а) заг.-союзні, що керували дорученою їм галуззю держ. адміністрації на всій території СССР безпосередньо або через підлеглі їм органи; б) союзно-респ., що керували відповідною галуззю за списком підприємств чи установ через однойменні наркомати в респ.; в) респ., підпорядковані тільки РНК респ. Крім наркоматів, до РНК УССР належали держ. комітети і центр. управління (Держплан, Гол. управління організованого набору робітників і переселення та ін.). По реформі управління господарством у 1932 — 34 кількість нар. комісаріятів СССР збільшилася. Згідно з офіц. теорією РНК стала найвищим адміністративним органом, який під керівництвом партії у межах своїх компетенцій мав виконувати обов'язки уряду сов. держави з метою побудови соц. суспільства.
Гол. і чл. РНК УССР формально призначав ВУЦВК, з 1937 Верховна Рада УССР, яким РНК була підзвітна; на ділі ж вирішальний вплив мало моск. керівництво ВКП(б) та ЦК КПУ і під їх контролем РНК УССР здійснювала доручені їй законодавчі й виконавчі обов'язки. Нормативні акти РНК за конституцією СССР 1924 мали форму декретів і постанов, а за конституцією 1936 — постанов і розпоряджень.
Гол. РНК у 1919-46 були: X. Раковський (1919-23), В. Чубар (1923-34), П. Любченко (1934-37), М. Бондаренко (1937), Д. Коротченко (1938 — 39), Л. Корнієць (1939-44), М. Хрущов (1944-46). У 1946 РНК перейменовано на Раду Міністрів УССР, а наркомати — на мін-ва.
[ред.] Див. також
[ред.] Література
| Це незавершена стаття з історії СРСР (УРСР). Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

