Уділ
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Уді́л, удільні князівства, у давній Русі-Україні адміністративно-територіальна одиниця, якою управляв князь, залежний від В. кн. У. виникли у висліді поділу більших князівств — Галицько-Волинського, Чернігівського та ін., між дітьми кн., що було узаконено на княжому з'їзді в Любечі 1097. У.к. часто вели між собою війни. У 13 — 14 вв. У. називалися волості й князівства. На рос. землях у 14 — 15 вв. скоро дійшло до ліквідації У.к. й утворення централізованої Моск. держави. На укр.-білор. землях у Великому князівстві Литовському У.к. існували до 16 в.
(від уділ - частка члена князівської сім'ї в родовому володінні) -князівські володіння, що утворились внаслідок розпаду Київської держави. Перші У. к. з'явилися в серед. 11 ст. Після смерті Ярослава Мудрого землі Київської Русі були поділені між його синами, чим фактично покладено початок існуванню Київської, Чернігівської і Переяславської земель як окремих уділів. У 1070 роках князі-ізгої Ростиславичі захопили галицькі землі й утворили ряд Ук. Любецький з'їзд 1097, маючи на меті припинення княжих міжусобиць, узаконив поділ на уділи 1 тим самим юридично закріпив політичне роздроблення Русі. Процес поділу єдиної держави на Ук. був призупинений у часи правління Володимира Мономаха і його сина Мстислава Володимировича, однак незабаром відокремлення земель від Києва набуло невідворотного характеру. У.к. з'являлися внаслідок земельних перерозподілів, захоплень, передачі у спадок різних міст членами князівських династій. В серед. і другій пол. 12 ст. внаслідок роздроблення Київської Русі на українських землях виникли Київське, Чернігівське, Переяславське, Волинське, Галицьке князівства. Нові Ук. являли собою майже самостійні держави на зразок західноєвропейських королівств. Кожен удільний князь мав власний адміністративний апарат, монету, військо, судові установи тощо. З часом відбувалось дальше роздроблення Ук., в зв'язку з чим зростала їхня кількість, а розміри уділів змешувалися. В удільний період складається характерна для феодалізму система сюзеренно-васальних відносин. Удільні князі знаходилися у васальній залежності від великого князя, однак ця залежність нерідко була лише номінальною. Політична роздробленість руських земель призвела до частих міжусобних війн між У.к. і ослаблення Київської Русі. Одночасно з процесом роздроблення в 12-13 ст. на українських землях проявлялася і тенденція до об'єднання, внаслідок якої виникла Галицько-Волинська держава. Залежність від Золотої Орди, а пізніше від Литви і Польщі, стримувала об'єднавчі тенденції в українських землях, сприяла збереженню удільної системи. У першій пол. 15 ст. уділи були ліквідовані на галицьких землях, що входили до складу Польщі, у другій пол. 15 ст.-на більшій частині українських земель, що входила до складу Великого князівства Литовського. У 1471 було ліквідовано останнє українське У.к. -Київське.
| Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

