Фейлетон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Фейлето́нжанр малої літературно-публіцистичної форми, характеристичний для періодичної преси (газети, журнали), що відзначається злободенністю тематики, сатиричною гостротою чи гумором.

В українській літературі фейлетон відомий з часів журнала «Основа». У 19 — на початок 20 століття визначними фейлетоністами були І. Франко, О. Маковей, В. Самійленко та ін. Класиком фейлетону за радянського часу був автор багатьох циклів так званих «усмішок» О. Вишня.

За 1920-их рр. популярні були також фейлетоністи А. Гак, В. Чечвянський та інші. У Галичині За 1920 — 30-их pp. визначними фейлетоністами були С. Чарнецький, Р. Купчинський, В. Гірний та ін. Від 1930-их pp. головні теми радянського фейлетона — критика бюрократизму, браку дисципліни на виробництві, розкрадання державного майна, пияцтво тощо. Окрему, досить поширену групу становлять фейлетони пасквільного характеру, спрямовані проти діячів українського опору й еміґрації, іменованих стандартно «буржуазними націоналістами». Найвідоміші автори цього жанру: Я. Галан, Ю. Мельничук, Т. Мигаль, Ф. Маківчук, С. Олійник та інші. Один з популярніших українських фейлетоністів на еміґрації — І. Керницький.


Енциклопедія Це незавершена стаття з Енциклопедії українознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


[ред.] Джерела інформації

Іншими мовами