Полюддя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

ПОЛЮДДЯ (від «ходіння по людях») – збирання данини з підлеглого населення в Київській Русі, що його провадив кожної осені чи взимку великий київський князь або його намісник. На думку деяких дослідників, П. було формою розплати князя з дружиною, власне ж дани­на йшла на користь самого князя. Збирали хутро, мед, зерно, гроші тощо. Розмір данини точно не було визначено, що приводило до зловживань. Виїжджаючи на П., князі та їхні слуги грабували населення і чинили над ним насильства. Після древлянського повстання 945 р. Ольга регламентувала обсяг данини і визначила пункти для її збирання (див. Погост). Певна форма П. існувала на українських землях у складі Великого князівства Литовського у 14-16 ст. Тут П. називали т.зв. подарунок, а фактично окрему данину, яку стягували з селян та населення міст на користь князів, старост і намісників.

ДЖЕРЕЛА:

1.Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.

2.Довідник з історії України.За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.