Теорія множин Цермело-Френкеля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Теорія множин Цермело-Френкеля з аксіомою вибору (часто позначається ZFC) — найпоширеніший вид аксіоматичної теорії множин, і, через це, найпоширеніша основа математики.

ZFC містить єдине примітивне онтологічне поняття — множина, та єдине онтологічне припущення, що всі об'єкти в досліджуваному просторі є (наприклад, всі математичні об'єкти) множинами. Вводиться єдине бінарне відношення — приналежність до множини; позначає що множина a є елементом множини b, та записується як a \in b (як правило, читається «a є елементом множини b»). ZFC є теорією першого порядку; в ZFC містяться аксіоми, в яких використовується логіка першого порядку. Ці аксіоми визначають те, в який спосіб поводять себе та взаємодіють множини. ZFC є стандартною формою аксіоматичної теорії множин.

[ред.] Джерела інформації

[ред.] Дивіться також


Сигма Це незавершена стаття з математики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Іншими мовами