Чехізми
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Чехізми (богемізми). Коли Моравська держава (на поч. 10 в.), а потім її переємник Чес. королівство (до кін. 10 в.) сягали по зах. окраїни Руси-України, деякі Ч. переходили до укр. мови усно і безпосередньо (напр., гъдовабль, годовапль 'шовк', з нім. гай, з кельтсько-германського). Коли в 10 в. почала ширитися з Болгарії ц.-слов. література, з нею приходили також деякі моравізми з часу моравської місії св. Кирила і Методія (рЂчь — предмет, мЂсто — город і т. д.). Нова хвиля Ч. почалась у сер. 14 в. з поль. експансією на Україну за поль. посередництвом (напр., у грамотах 14-15 вв.: панъ, свЂдокъ, рокъ — '12 місяців' і т. д.), при чому деякі призабуті старі моравізми знов ожили (напр., мЂсто, рЂчь у вищеподаних значеннях, гай), а деякі були позичені наново в поль. формі (напр., єдвабъ). Багато Ч. прийшло цим же шляхом у добу найвищих поль. впливів на укр. мову в 16-17 вв. (гербъ, остаточно з нім., вЂршъ, з латинської, жолнЂръ, з нім., чисто чес. брама і т. д.). У 19-20 вв. нові Ч. приходили безпосередньо з чес. мови (особливо в Галичині) у зв'язку з високим престижем чес. моги серед слов. мов Австро-Угорщини і укр. симпатіями до чехів. Багато з них було кальками або півкальками з нім. мови (часопис, залізниця і т. д.). Ч. разом з польонізмами спричинилися до зміни лексичного характеру укр. мови зі сх.-слов. на близький до зах.-слов.
Література: Львов А. Чешско-моравская лексика в памятниках древнерусской письменности. Славянское языковедение. (VII сьезд славистов). М. 1968; Рогаль М. Поль. мова як джерело чес. лексичних запозичень в укр. літописах XVII — першої пол. XVIII ст. Мовознавство, ч. 3, К. 1968; Strumins'kyj В. A Czech Contribution to Modern Ukrainian. Canadian-American Slavic Studies, ч. 2. Темпе 1977.
| Це незавершена стаття з Енциклопедії українознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

