Дніпрові пороги

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

ДНІПРÓВІ ПОРÓГИ – виходи гранітів, гнейсів та інших порід Українського кристалічного щита, що були в руслі Дніпра між містами Дніпропетровськом і Запоріжжям.

Дніпрове дно всіяне тут підводними і надводними скелями, камінням, а ріка ділиться на ряд відрогів.

Якщо каміння й скелі перетинають частину течії, вони називаються заборами, якщо всю ріку - порогами.

Пороги лежали на відтинку 70 км - від Лоцманської Кам'янки (15 км нижче від Дніпропетровська) до Кічкаса.

Забор всіх - понад 30.

Дніпрові пороги.
Збільшити
Дніпрові пороги.

Існувало 9 порогів: Кодацький, Сурський, Лоханський, Дзвонецький, Ненаситець (Ревучий), Вовнизький, Будило, Лишній і Вільний.

Окрім цього, русло Дніпра перетинали 7 так званих "забор" (Монастирська (в межа міста Дніпропетровськ в протоці, що відділяє Монастирський острів), Стрілецька, Тягинськая, Вороняча, Крива, Скубова) які, як і пороги, були ланцюгами підводних скель, проте, не до кінця перегороджували русло ріки залишаючи протоки.

Були значною перешкодою для наскрізного судноплавства по Дніпру. Тому з 18 століття почалися спроби врегулювання порожистого відтинку Дніпра, зокрема від часів, коли весь Дніпро був уже в межах Російської імперії. Перші роботи виконані в 1785 р. (полковником Фалєєвим) і в 1795-1807 рр. (за проектами де Волана) не дали значних результатів.

У 1843-1854 рр. викопано на всіх порогах уздовж лівого берега канали й усунено найнебезпечніші скелі в заборах, але канали були вузькі й мілкі, так що судна й далі йшли не лише цим "Новим ходом", а й "старим" або "козачим", себто природними прогалинами в лавах порогів і забор уздовж правого берега Дніпра. Плавба пароплавами в порожистій частині була неможлива. Веслові й вітрильні судна проходили лише під час високого водостою.

Вперше Дніпрові пороги згадуються у творах давньогрецьких авторів початку нашої ери.

Перший порівняно детальний опис порогів подав Костянтин VII Багрянородний (10 століття).

Дніпрові пороги згадує автор "Слова о полку Ігоревім".

У 10-13 ст. за порожисту частину Дніпра давньоруські князі вели запеклу боротьбу з печенігами й половцями.

В 1540-х рр. в дніпровських плавнях нижче порогів виникла Запорізька Січ.

Після збудування в 1927-1932 рр. греблі ДніпроГЕСу були залиті водою.

[ред.] Джерела