Паскевич Іван Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Паскевич Іван Федорович (8 (19) травня 1782, Полтава - 1 лютого (20 січня) 1856 р., Варшава) - російський військовий діяч українського походження, генерал-фельдмаршал (з 1829 р.), граф Ериванський (з 1828 р.), князь Варшавський (з 1831 р.).

1800 - закінчив Пажеський корпус.

Учасник російсько-турецької війни 1806-1812 рр. та російсько-французької війни 1812 р.

3 1825 р. - командир корпусу.

З 1826 р. командував військами у Закавказзі, з березня 1827 р. - намісник на Кавказі.

Під час російсько-іранської війни 1826-1828 рр. російська армія під командуванням Паскевича зайняла Тебріз (Тавріз), а згодом і весь Азербайджан.

Під час російсько-турецької війни 1828-1829 рр., очолені Паскевичем російські частини заволоділи фортецями Карс і Ерзерум (Арзрум).

1831 - керував придушенням Польського визвольного повстання 1830-1831 рр., після чого був призначений намісником Царства Польського.

1849 - російські війська під командуванням Паскевича брали участь у придушенні революції в Угорщині.

Під час Кримської війни - головнокомандувач російськими військами на західних кордонах імперії та на Дунаї (березень 1854 р.).

9 червня 1854 р. отримав контузію і мусив піти у відставку.

Іншими мовами