Розточчя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.


Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі.
Ви можете допомогти проекту, зробивши це!

Розто́ччя, звужене горбисте пасмо 15 — 20 км завширшки і до 400 м заввишки, яке простягається у напрямі зі Львова на півд. сході до Томашова, Щебрешина і Красніка на півн. зах. Над прилеглими рівнинами — Надсянською низовиною на півд. зах. і Надбужанською котловиною на півн. ех. Р. підноситься на 100-150 м; на півн. зах. воно з'єднується з Холмською і Люблінською височинами. Р становить собою несиметричну антикліналю, складену з крейдових і дол. міоценових відкладів, вкритих льодовиковими шарами і лесом; його межі з Надсянською низовиною і Надбужанською котловиною покриваються з лінією скидів. Півд.-зах. схили Р. порівняно прямолінійні, східчасті; півн.-сх. більше розчленовані з останцевими горбами. Води з зах. схилів Р. опливають до Сяну його притоками: Шклом, Вишнею, Любачівкою і Танвою, з сх. — до Вепра і Бугу річками Полтвою, Ратою, Солокією і Гучвою; на півдні Верешиця пливе до Дністра, так що через півд. Р. проходить евр. вододіл між Чорним і Балтицьким морями. Долини рік широкі, перев. забагнені, творять подекуди стави (напр., у долині Верешиці); вони втинаються на 5070 м, і тому Р. має краєвид мальовничого ерозійного низькогір'я. У місцях нагромадження лесу поширені яруги і балки, у нагромадженнях пісків — еолові форми («львівська Сагара»). Переважають ґрунти світло-сірі та сірі ліс., у зниженнях — дерново-підзолисті, місцями дерново-глейові.

Р. являє собою кліматичне, фльористичне і фавністичне пограниччя. Воно є перешкодою зах. і пі'вн.-зах. вітрам, що приносять вологість; атмосферичних спадів тут багато (поиад 700 мм), що спричинює велике нагромадження ґрунтових вод на півд. зах. На Р. трапляються представники фльори і фавни Поділля, Полісся, Карпат і заг.-евр. Тут проходять межі суцільного поширення ялиці, смереки, бука й модрини. Ліси — мішані (бук, ялиця, дуб), на піщаних масивах соснові бори. Ліс становить 40%, орна земля 30% всієї площі. Оселі й шляхи положені здовж P.; більші м. розташовані там, де перехід через Р. легкий: Львів, на півн. зах. Жовква (Нестерів), Рава Руська, Белзець, Томашів й ін.; на півд. зах. — Івано Франкове, Немирів Білгорай та ін.

Півн.-зах. Р. є на поль. етнічній території, сер. лежало до 1946 на укр.-поль. етнічному пограниччі — на Холмщині, майже все півд. Р. становить і тепер частину укр. етнічної території та входить до складу України.




Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


[ред.] Література

Іншими мовами