Хартія французької мови
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ха́ртія францу́зької мо́ви (франц. Charte de la langue française), також відома як "Закон 101" (Loi 101), — закон провінції Квебек (Канада), що захищає французьку мову, забезпечуючи її державний статус. Хартію було прийнято урядом Рене Левека 26 серпня 1977 року. Її мета - запобігти асиміляції франкоканадців й інтегрувати іммігрантів до франкомовного суспільства.
Основні положення Хартії:
-
- Французька є єдиною державною мовою Квебеку.
- Всі вивіски, назви вулиць та дорожні знаки мають бути французькою. Англійську мову можна вживати за бажанням, за умов, що розмір англійських літер не перевищує 3/4 від розміру французьких. Інші мови (українську, іспанську, російську, китайську) можна вживати без обмежань, за умов присутності французького тексту.
- Діти франкоканадців та іммігрантів мають ходити у французькі школи. У бесплатні державні школи з англійською мовою навчання записують лише тих, в кого бодай один з батьків ходив до англійської школи у Квебеку чи Канаді. Проте батьки можеть віддати дитину до приватної англійської школи (якщо та не має фінансової підтримки від держави).
- Робочою мовою у крупних та середніх фірмах має бути французька.
Причини прийняття Хартії Франкомовні канадці завжди складали абсолютну більшість населення Квебеку (не менш від 80%). Проте, після завоювання Квебеку Британією у 1759 році основною мовою стала англійська. То була мова комерції, виробництва, рекламних оголошень та (у значній мірі) державної адміністрації. Крупні підприємства, магазини, контори, банки користувалися виключно англійською. Французька вважалася "мовою бідних".
У 1970-ті роки народжуваність серед франкомовного населення різко зменшується. Водночас, зростає кількість іммігрантів. Іммігранти інтегруються переважно у "багате" англомовне суспільство. До того, все більше франкомовних віддають дітей до англомовних шкіл. Маленькому народові загрожує повна втрата рідної мови й асиміляція.
У 1974 році французьку було оголошено єдиною офіційною мовою Квебеку (Закон про офіційну мову, також відомий як Закон 22). Але цей закон містив у собі певні протиріча та неточності. Тому, у 1977 році було прийнято більш досконалий закон — Хартію французької мови, яка діє й до цього часу.

