Придніпровська залізниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Історія Придніпровської залізниці починається з 15 листопада 1873 року.

Придніпровська залізниця обслуговує Дніпропетровську і Запорізьку області, Автономну республіку Крим та окремі райони ще п’яти областей України. Загальна протяжність її колій складає понад 3250 кілометрів, з них 58,3% електрифіковано, 83,5% колій обладнано автоматичним регулюванням руху, 90% станцій мають електричну централізацію. До складу залізниці входять чотири дирекції залізничних перевезень, перевізна робота виконується 244 станціями, з них 4 сортувальні, 7 пасажирських, 67 вантажних, 19 дільничних.

По території Придніпровської залізниці проходить транспортний коридор, яким перевозяться нафтопродукти.

[ред.] Історія

У 1862 року перший міністр шляхів сполучення Росії висунув проект будівництва залізниці від Катеринослава до Донецького вугільного басейну.

15 листопада 1873 року відкрито регулярний рух поїздів на ділянках Синельникове - Катеринослав і Лозова - Олександрівськ (нині Запоріжжя).

22 квітня 1875 року уряд затвердив план будівництва ділянок дороги від ст. Казанка до ст. Катеринослав і від ст. Ясинувата до ст. Синельникове.

18 травня 1884 року відкрито рух поїздів на ділянках Ясинувата - Синельникове і Казанка - Катеринослав. Зданий в експлуатацію залізничний міст через Дніпро.

У 1898 р. побудовано залізничну лінію Колачевске – П’ятихатки -Любомирівка (нині Верховцево).

У 1899 р. відкрито рух поїздів у напрямку Чаплине - Бердянськ.

У 1904 р. введено в експлуатацію другу Єкатерининську залізницю.

22 лютого 1908 р. зданий в експлуатацію Кичкасский міст через Дніпро. Відкрито наскрізний рух по другій Єкатерининській залізниці.

У 1913 р. Єкатерининська залізниця перевезла 2 млрд. 300 млн. пудів різних вантажів, одержавши прибуток у 40 млн. карбованців - рекорд залізничного транспорту в Росії.

У 1915 р. закінчено будівництво залізничної лінії Євпаторія - Сарабуз (нині Остряково).

У грудні 1917 р. на дорозі встановлено самоврядування. Посада начальника залізниці скасована.

У 1920 р. введено в експлуатацію ділянку Джанкой - Армянськ.

У 1922 р. колективу Єкатерининської залізниці вручені ордена Трудового Червоного Прапора УРСР за дострокове відновлення Кичкасского моста.

У 1927 р. введено в дію лінію Нижньодніпровськ - Костянтиноград.

У 1930 р. відкрито сортувальну станцію Нижньодніпровськ-Вузол.

У 1932 р. закінчено будівництво локомотивного депо Нижньодніпровськ-Вузол.

25 грудня 1935 р. вступила до ладу перша електрифікована ділянка Долгинцеве - Запоріжжя.

4 січня 1936 р. Єкатерининська залізниця була перейменована на Сталінську.

9 травня 1944 р. Радянська армія завершила звільнення Сталінської залізниці від фашистських військ.

23 вересня 1946 р. на залізниці утворено п'ять відділень: Дніпропетровське, Долгинцевське, Запорізьке, Мелітопольське, Сімферопольське.

У 1953 р. утворено службу електрифікації та енергозабезпечення.

У грудні 1959 р. закінчено електрифікацію напрямку П’ятихатки - Чаплине.

У 1960 р. електрифіковано ділянку Верховцеве - Долгинцеве.

15 листопада 1961 р. Сталінська залізниця перейменована в Придніпровську.

У грудні 1965 р. електрифікований напрямок Лозова - Запоріжжя.

27 грудня 1965 р. введена до ладу відновлена ділянка Павлоград - Новомосковськ-Дніпровський.

3 лютого 1971 р. президія Верховної Ради СРСР нагородила Придніпровську залізницю орденом Леніна за забезпечення високих показників у роботі.

15 листопада 1973 р. святкування 100-річчя залізниці. Відновлено випуск дорожньої газети "Придніпровська магістраль".

У грудні 1991 р. утворено Державну адміністрацію залізничного транспорту України Укрзалізниця, до складу якої входить Придніпровська залізниця.

У 1994 р. Дніпропетровське відділення залізниці перетворено в державне підприємство з перевезення вантажів і пасажирів.

У 1998 р. святкування 125-річчя Придніпровської залізниці.