Відродження мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Відродження мови — процес повернення вимерлої мови до повсякденного вжитку.

Цей процес є зворотним до вимирання мови, коли її носії поступово переходять до використання іншої мови у більшості життєвих ситуацій і перестають навчати старій мові своїх дітей. Відродження ставить метою повернути вимерлу чи вимираючу мову до загального повсякденного вжитку і створити умови її подальшого самостійного існування. Цей процес може запроваджуватися державною владою, суспільними чи культурно-освітніми організаціями і ентузіастами.

Мабуть найуспішнішим прикладом такої діяльності є іврит — відроджена давньоєврейська мова, яка була мертвою протягом двох тисячоліть і існувала лише як літургійна мова іудаїзму. Зараз іврит є державною мовою Ізраїлю, він вживається в усіх галузях суспільного і приватного життя, і його існуванню як розмовної мови нічого не загрожує. Інші проекти відродження мов, яким загрожує вимирання, наприклад, відродження ірландської мови в Ірландії, мали значно менший успіх.

Окрім івриту та ірландської, за різних часів державними установами чи громадськими організаціями і спільнотами ентузіастів проводилися кампанії по відродженню таких мов:

  • білоруська;
  • бретонськакельтська мова північного заходу Франції;
  • мова індіанського народу команчів;
  • коптська — літургійна мова єгипетських християн, що є пізньою формою давньоєгипетської мови перших сторіч н.е.;
  • корнуольська — кельтська мова південного заходу Англії, вимерла з XVIII ст.;
  • фарерська — скандинавська мова мешканців Фарерських островів, що належать Данії, зараз є офіційною мовою на островах;
  • фризькагерманська мова північного сходу Нідерландів і суміжних областей Німеччини;
  • грецька катаревуса — проект часткового відродження давньогрецької мови, доконечного успіху не мав, але здійснив значний вплив на розвиток народної новогрецької мови;
  • ладіно — мова євреїв, що були вигнані з Іспанії в XVI ст., є результатом незалежного розвітку середньовічної іспанської мови;
  • латинська — вимерла з раннього середньовіччя, але до XIX ст. була лінгва-франка у Європі і загальновизнаної мовою науки;
  • менська — кельтська мова корінного населення острова Мен в Ірландському морі, що належить Великобританії, вимерла в XIX ст.
  • нюношк — одна із двох офіційних форм норвезької мови
  • провансальськароманська мова південного сходу Франції;
  • шотландська — місцева форма англійської мови, що розвивалася окремо з середньовічних часів:
  • шотландська гельська — мова кельтського населення Шотландії;
  • тлінгіт — мова одного з індіанських народів Аляски;
  • валійська — кельтська мова Уельсу;
  • їдишгерманська мова євреїв Східної Європи.
Іншими мовами