Паляниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Паляниця — хлібина, переважно з пшеничного борошна. У слов'ян хліб віддавна вважався священним продуктом.

[ред.] Симолізм паляниці

Паляниця — символ щастя і благополуччя господи; тіла Божого; гостинності; прихильності; ритуального та оберегового знака. Пшенична паляниця на столі символізувала щастя й благополуччя господи. Люди вірили, що Бог наділяє людину хлібом разом із Долею. Ці уявлення і визначили конкретні правила поведінки із хлібною паляницею під час їжі. Не дозволялося, щоб одна людина доїдала шматок після іншої - забереш щастя і силу. Якщо залишив шматок, то цілу ніч снитимуться старці, будеш худнути. Не дозволялося їсти за спиною іншої людини — "з'їси його силу". Християнська символіка ототожнювала хліб із тілом Божим. В Україні будь-яке свято чи обряд не обходились без паляниці, вона була символом гостинності, прихильності, ритуальним та обереговим знаком.

Пшеничні паляниці вживали частіше як святкові або обрядові страви, бо в Україні перевагу завжди надавали житньому хлібові. У неврожайні роки паляниці доводилося пекти з домішками ячмінної муки, висівок тощо.

Паляниці були вінцем хліборобської праці, символізували благородство і красу найдревнішої професії у світовій культурі.

Багатство і цінність, що містяться в образі паляниці - Сонця, є відзеркаленням нашого національного обличчя і справжніми свідками споконвічного прагнення народу до волі, удосконалення, краси й сонця.

[ред.] Джерела

  • Словник символів, Потапенко О.І., Дмитренко М.К., Потапенко Г.І. та ін., 1997.