Плужник Євген Павлович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Плужник Євген Павлович (літер, псевд. Кантемірянин; 14(26). 12.1898 - 2.2.1936)- відомий український поет.
Н. у слободі Кантемирівка Богучарського повіту Воронезької губ. (тепер Кантемировського р-ну Воронежзької обл., Росія). Деякий час вчився у Воронезькій гімназії (виключений за участь у нелегальних гуртках), пізніше - у Ростові. Згодом навчався у Київському зоотехнічному ін-ті,з 1921 -у Київському музично-драматичному ін-ті ім. М. Лисенка. Певний час працював учителем на Полтавщині.
Літературну діяльність розпочав на поч. 1920-х рр. Перші твори були під власним прізвищем опубліковані у 1924. Друкувався в журналах "Глобус", "Нова Громада", "Червоний Шлях", "Життя й Революція". У серед 1920-х рр. видав свої перші поетичні збірки "Дні" (1926) і "Рання осінь" (1927). Поезії П. притаманний глибокий ліризм, драматизм почуттів, майстерна поетична мова. Входив до літературних об'єднань АСПИС (1923-24), "Ланка" та "МАРС". Працював разом з В. Атаманюком і Ф. Якубовським над "Антологією української поезії" (1930-32), перекладав твори М. Гоголя, А. Чехова, М. Шолохова та ін. У грудні 1934 заарештований НКВС. Звинувачений у приналежності до націоналістичної терористичної організації. В березні 1935 виїздною Військовою колегією Верховного сулу СРСР разом з Г. Епіком, М. Кулішем, В. Підмогильним, О. Ковінькою та ін. засуджений до розстрілу (згодом вирок змінено на довготривале табірне ув'язнення). Помер 2.2.1936 на Соловках. Реабілітований у серпні 1956.
Плужник - автор збірки поезій "Рівновага" (1933, опубл. в Аугсбургу в 1948, в Україні - 1966), роману "Недуга" (1928), п'єс "Професор Сухораб" (1929), "У дворі на передмісті" (1929), " Болото", віршованої п'єси "Змова в Києві" ("Шкідники", "Брати"). Спільно з В.Підмогильним уклав словник "Фразеологія ділової мови" (1926).

