Клейноди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Клейноди (німецькою — дрібний, малий) — відзнака, атрибути і символи військової та цивільної влади й окремих військових і цивільних урядів в Україні у 1518 століттях.

Клейноди були військові (державні), січові, полкові, паланкові, сотенні, курінні тощо.

Військові (державні) клейноди належали усьому війську (державі) і вручалися обраній на відповідну військову (державну) посаду старшині.

Так само січові, полкові та інші клейноди належали тому чи іншому утворенню і вручалися обраній військовій і цивільній старшині.

По закінченні терміну клейноди передавалися новообраній старшині або зберігалися до обрання у Генеральній канцелярії, січовій церкві, скарбниці тощо.

Окремі клейноди:

полкового судді, а сотенна — у сотника.

  • литаври — військові клейноди, що знаходилися у довбиша.
  • гармати — загальновійськові клейноди, що були у віданні генерального чи полкового обозного, а на Січі — у пушкаря.
  • сурми — військовий, полковий та січовий клейноди під віданням сурмача.
  • пернач або шестопер — відзнака полковника полку і паланки.
  • значок — заступав у будні корогву військову та полкову, відзнака сотні куреня.
  • тростина, або комишина, іноді ліска — первісне відзнака козацьких гетьманів, січових отаманів, а пізніше — відзнака генерального чи полкового судді.
Іншими мовами