Хвильова функція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

З точки зору квантової механіки, хвильова функція, або псі-функція ψ, асоційована з певним фізичним об'єктом, наприклад, з елементарними частинками, або з фізичною системою -- це комплексна квадратично інтегрована функція координат та часу системи.

В імовірнісній інтерпретації Макса Борна, квадрат амплітуди хвильової функції відповідає щільності імовірності положення об'єкту. Таким чином, імовірність його знаходження (тобто його радіус-вектор r ) в області простору W в момент часу t визначається як

\operatorname{P}(W) = \int \limits_W |\psi(\mathbf{r},t)|^2 dW. \quad

де

|\psi(x)|^2 = \psi^*(x) \psi(x) \quad, та \psi^*(x) \quad -- функція, комплексно спряжена з \psi(x) \quad

При інтегруванні по всьому простору цей вираз, як імовірність цілком певної події, повинен давати одиницю:

\int \limits_{\infty} |\psi(\mathbf{r},t)|^2 dV = 1. \quad

Ця умова має назву умови нормування псі-функції.

[ред.] Дивись також

Рівняння Шредінгера