Швейцер Михайло Абрамович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Швейцер Михайло (Мойсей) Абрамович (1920—2000) — радянський кінорежисер, народний артист РРФСР.

Зміст

[ред.] Біографія

Народився 16 березня 1920 р. в м.Перм. Весною 1925 року переїхав до Москви, вступив до ВДІКу, вчився у Сергія Ейзенштейна. «Я ученик Эйзенштейна, - любив говорити Швейцер. - Когда мы привезли в Локарно на кинофестиваль фильм "Воскресение", все журналисты отметили в картине влияние Эйзенштейна. Я действительно помню многие его заветы. Картина "Время, вперед!" тоже сделана под большим влиянием уроков Эйзенштейна. Я вообще считаю эту картину своей лучшей. Она сильна и в смысле мастерства, и в смысле искренности».

Працював на Ташкентській к/с у 1941-42 рр. як асистент режисера. У 1944 році закінчив режисерський факультет ВДІКу, почав працювати на "Мосфільм"і. Був асистентом режисера на зйомках стрічки М.І. Ромма «Людина No 217» у 1944 році.

Перша самостійна робота — фільм «Шлях слави» (1949). Після цієї картини, зйомки якої (в якості експерименту) виконували зразу троє молодих режисерів, Швейцер залишився без роботи: його поява у кіно припала на період «боротьби з космополітизмом». Звільнений з кіностудії «Мосфільм», він тільки при допомозі М.І. Ромма, у якого він був асистентом на стрічці «Людина № 217», зміг влаштуватися на Свердловську кіностудію режисером документальних фільмів. У період з 1951 по 1955 рр. Швейцер відзняв ряд документальних та видових фільмів.

У 1953-1955 рр. працює на к/с "Ленфільм". З 1956 — режисер-постановник к/с "Мосфільм".

Потім доля потурала йому і у 1956 році він зняв картину "Чужа рідня". Зразу після нього, у 1957 році, разом з В. Тендряковим, знімає фільм «Тугий вузол». І знову невдача – фільм був названий «антипартійним» і пішов у прокат (обмежений) лише після серйозних виправлень під назвою «Саша вступає в життя» (початковий варіант був вперше показаний лише у 1989 році). Швейцер потім зізнавався, що давав тоді собі слово більше ніколи не працювати з сучасним матеріалом.

Загалом, якщо сучасність не балувала режисера, то класика була благодатним матеріалом - так зявляються "Воскресіння", "Крейцерова соната", "Золоте теля", "Маленькі трагедії", "Мертві душі", які ввійшли у золотий фонд радянського (та пост-радянського) кіно.

Головною людиною в житті Михайла Швейцера була його жінка - Софія Абрамівна Мількіна, теж випускниця ВДІКу, з якою він познайомився наприкінці війни у 1944 році. Вона , за його словами, була і його вчителем, і єдиною людиною, яка ставила високі вимоги і не дозволяла схибити, яка формувала світогляд режисера та його реальне життя. Завдяки її величезним духовним, творчім та організаційним силам, Швейцер та їх спільна з Софією Абрамівною творчість відбулися. Багато режисерських та сценарських робіт зроблено разом з нею.


М.Швейцер був художнім консультантом Правління Кіноконцерну "Мосфільм". Він написав і опублікував в центральних газетах та журналах низку серйозних статей про життя та про мистецтво. На протязі багатьох років був головою Бюро режисерів студії та членом Правління Союза Кінематографістів СРСР.


Михайло Швейцер помер 2 червня 2000 р. у Москві через місяць після автокатастрофи.

[ред.] Нагороди та звання

  • 1977 — Народний артист РРФСР
  • 1977 — Лауреат Державної премії СРСР (фільм "Втеча містера Мак-Кінлі")
  • 1989 — Лауреат Державної премії РРФСР ім. братів Васильєвих (фільм "Крейцерова соната")
  • 1990 — Народний артист СРСР
  • 1992 — Премія «Кінотавр», приз у номінації «За творчій внесок в кіномистецтво»
  • 1995 — Лауреат Премії «Золотий Овен» ("Людина кінематографічного року")
  • 1996 — Нагороджений «Орденом Пошани»
  • 1998 — Премія Президента Росії в області літератури та мистецтва
  • 1999 — Лауреат Премії "Ніка" (приз "Честь и достоинство")
  • 1999 — Золота пушкінська медаль "За вклад в развитие, сохранение и приумножение традиций отечественной культуры"
  • 2000 — Нагороджений Орденом "За заслуги перед Отечеством" III-го ступеню
  • 2000 — Лауреат премії мерії м.Москви в області кіно (посмертно)


[ред.] Фільмографія

[ред.] Режисерські роботи

  • 1949 — "Шлях слави", разом з Б.Бунєєвим та А.Рибаковим
  • 1954 — "Кортик", разом з В. Венгеровим
  • 1956 — "Чужа рідня"
  • 1957 — "Тугий вузол", (інша назва "Саша вступає у життя")
  • 1960 — "Воскресіння", 1-ша серія
  • 1960 — "Мічман Панін"
  • 1961 — "Воскресіння", 2-га серія
  • 1966 — "Час, вперед!", разом з С. Мількіною
  • 1968 — "Золоте теля"
  • 1970 — "Карусель"
  • 1975 — "Втеча містера Мак-Кінлі"
  • 1977 — "Смішні люди"
  • 1979 — "Маленькі трагедії", телевізійний фільм
  • 1984 — "Мертві душі", телевізійний фільм
  • 1987 — "Крейцерова соната", разом з С. Мількіною
  • 1992 — "Як живете, карасі?", разом з С. Мількіною
  • 1993 — "Послухай, Фелліні!", телевізійний фільм, разом з С. Мількіною

[ред.] Сценарії до фільмів

  • 1960 — "Воскресіння", 1-ша серія (участь у сценарії)
  • 1961 — "Воскресіння", 2-га серія (участь у сценарії)
  • 1966 — "Час, вперед!", разом з В.Катаєвим
  • 1968 — "Золоте теля"
  • 1970 — "Карусель"
  • 1977 — "Смішні люди"
  • 1979 — "Маленькі трагедії"
  • 1984 — "Мертві душі"
  • 1987 — "Крейцерова соната"
  • 1992 — "Як живете, карасі?", разом з С. Мількіною та Є.Козловським
  • 1993 — "Послухай, Фелліні!", разом з С. Мількіною
  • 2001 — "Коти під дощем", анімаційний (Росія), разом з О. Деміним


[ред.] Акторські роботи

  • 1966 — "Час, вперед!"

[ред.] Посилання

Іншими мовами