Федір Олексійович (цар)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Федір Олексійович (30.5.(9.6.)1661 -27.4.(7.5.)1682) -московський цар 1676-1682. Син Олексія Михайловича і його першої дружини М.Милославської.

Малолітній і хворобливий Федір Олексійович не був здатним до самостійного правління. На початку царювання Федора Олексійовича керівництво державою знаходилось у руках його найближчих родичів Милославських; великим впливом при дворі користувався патріарх Іоаким і вихователь Федора Олексійовича Симеон Полоцький. У подальшому вирішальний вплив на державні справи здобули фаворити Федора Олексійовича - І.Язиков і А.Лихачов. За царювання Федора Олексійовича зміцнилось централізоване управління державою: було створено розряди (військові округи), посошне оподаткування було замінене подвірним оподаткуванням (1679), зміцнювалась влада воєвод на місцях (скасовано місництво, 1682). За правління Федора Олексійовича Московська держава у 1671-81 вела війну з Туреччиною, під час якої відбулись Чигиринські походи 1677-78. Уряд Федора Олексійовича уклав з Османською імперією Бахчисарайський мирний договір 1681, за умовами якого Лівобережна Україна з Києвом залишалась у складі Московської держави. Після смерті Федора Олексійовича царем проголошений його брат Петро І.