Обговорення:Історія ювелірної справи в Україні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

по-українськи не Германія, а Німеччина

Згоден, але це зараз, а в ті часи не було Німеччини. Була країна, населена племенами Германців.--Oleh Petriv 23:40, 26 листопада 2005 (UTC)


Спочатку прикрасами були прості частинки Космосу, яким приписувалися магічні властивості

Щоб це значило? user:ilya

А оце воно ніц не значить, поки хтось не напише шо таке Космос, а серед визначення буде, що це є оточуючиь світ у якиму живе особа, чи народ, чи плем'я. Тобто, все довкола, що видно, і що не видно. І черепашки, камінчики, насінинки з яких робили первісні прикраси - це і є ті частинки комосу. Иаєте бажання і вміння - перефразуйте.--Oleh Petriv 01:27, 15 грудня 2005 (UTC)


Мабуть не варто вважати трипільців за народ, що мігрув територією України. Все-таки більше трьох тисяч років тут жили. До того ж є серйозні підстави вважати їх предками українців (та багатьох інших індо-європейських народів) --Yakudza 18:15, 14 грудня 2005 (UTC)

А тут, пане Якудзо, будемо сперечатися. Хоча я Вам наперед скажу - будемо мати рацію обоє, оскільки на сьогоднішній день немає чіткого доказу ні "за" ні "проти". Мені дуже хотілося б стведжувати, що я маю таких колоритних предків. Але, ...
  • 1. Культура трипільців (кукутені) розвинулася на території сучасної Румунії та Молдови перш ніж поширитися по Україні. "Там" вона старша (7-4 тис до н.е.), ніж у нас (4.5-2 тис до н.е.).
  • 2. "Туди", трипільська культура потрапила взагалі з Анатолії 7 тис до н.е. Тобто походження трипільців не автохтонне. Де вони були між 20 тис і 4.5 тис р. до н.е? А що, як вони тут просиділи якихось пару тисяч років? Думаєте, гени нам залишили? Теоретично - можливо.
  • 3. А от погляньте ще на цю статтю: [1] Згоден, що це не про трипільців (але спобуєте аналогію), і також, що є подібного високого класу статті, що вказують на абсолютно протилежне, але... Поки не доведено, що ці самі трипільці (First European Farmers України) змішувалися з автохтонним населенням. На це питання може відповісти тільки подібний генетичний аналіз. Тільки де ті трипільські поховання (раннього періоду)?

Тому я поки що вважаю себе нащадком тих самих атохтонів - таких собі малодосліджених "варварів" і дикунів, які навіть порядних прикрас мені у спадщину не залишили. Зате я впевниний, що мої предки жили тут постійно ще з часів тої самої Мізинської стоянки. (Ви знаєте, що той браслет з бивня зроблено з прямих пластинок, які вигнули невідомим способом? А меандру до цього ніхто не малював.) Тільки от мало хто це по-справжньому досліджував - трипільці вони більш маркетибельні і на них поспекулювати можна скільки завгодно. Це зараз нова мода. Отакі справи.--Oleh Petriv 01:58, 15 грудня 2005 (UTC)

Дещо з прикрас Трипілля є тут [2]--Yakudza 20:11, 14 грудня 2005 (UTC)
Дякую. Але тут отакий значок © стоїть, що значить - не можна копіювати. Та й якість... Але як попаде Вам ще щось подібне - дайте знати, бо сам не можу знайти хорошого зображення їх прикрас.--Oleh Petriv 01:58, 15 грудня 2005 (UTC)
Щодо зображень можна запитати дозволу у авторів сайту, врешті-решт є ще доброчинне використання можна використати таку ліцензцію. Подивіться ще тут - http://sk.vlasenko.net/tripolye/ може щось буде цікаве. Я колись зв'язувався з автором сайту він дозволив копіювати його будь-які зображення з сайту при умові, що буде вказаний автор. Щодо трипільців та "варварів" мізинської стоянки може так бути, що це споріднені люди тільки в різні часи, все-таки різниця між ними більше 10 тис. років, а за цей проміжок в часі на території України був льодовиник, і люди спочатку відступили на південь, а потім повернулись назад як льодовик відступив. Трохи про це написано у Чмихова - його монографія є на цій сторінці [3] . На цьому сайті ще десь є стаття Чмихова, про синхронність мідного і бронзового віків на Близькому Сході та в Україні. Щодо того чи були трипільці індоєвропейцями чи ні також є декілька версій. Тут [4] вони обговорюються. Ось обцяна стаття з Натуре [5] Також існує гіпотеза яка об"єднує курганну з анатолійською - так звана циркумпонтійська (навколочорноморська). В ній говориться, що індо-європейські мови розвивались на території навколо Чорного моря. --Yakudza 00:26, 19 грудня 2005 (UTC)


[ред.] Завваги

  • Навіщо племена писати з великої?
    • А біс його знає. Забрав великі.
  • Слід розбити на секції
    • Розбив
  • Слід проставити дати
    • Не проставлю, бо ніц не тямлю в них. В Україні ці всі історичні періоди були пізніше, ніж в зах. Європі, або їх взагалі не було. Я на то й посилання даю на статті про періоди - най спеціалісти собі пишуть.
  • Мені трохи не подобається стиль з тезовими крапками
    • І мені. Вже забрав.

Ilya 19:01, 14 грудня 2005 (UTC)

  • Чи не можна дати зображеннядля для пізніших періодів? Ilya 07:24, 15 грудня 2005 (UTC)
    • Я б з радістю, але ті копірайтс всюди... До речі, є таке знамените зображення двох срібних фігурок, що нашивалися на одяг. Дне - кінь, друге - чоловічок з дивним головним убором та візерунком на грудях. Ваважається, що це перше зображення вишитої сорочки. Фігурки виготовлені одним із слов'янських племен. Може хтось зустрічав на неті?--Oleh Petriv 13:20, 15 грудня 2005 (UTC)

А може, всіх вікіпедистів відправили на полювання у музеї з цифровиками:)?? Я, щоправда, ще не маю, хоча~? Про скитське золотце тощо згодом гарних зображень підкину.--Albedo 09:49, 19 грудня 2005 (UTC)

Підкидайте! Я, щоправда, як був у Києві останній раз, то звернув увагу, що по всіх музеях фотоз"йомка платна. Цього нема за кордоном. Музей старайться протриматися наплаву. Точніше, їхне начальство "робить бізнес".Оригінали бляшок, про які я пишу вгорі, зберігаються в скарбниці, що в Лаврі. Там де й пектораль.--Oleh Petriv 15:34, 19 грудня 2005 (UTC)

[ред.] ювелірка як термін

Чи личить Вибраній статті вдаватися до просторічного ювелірка впродовж статті. Його, на мою думку, варто вжити раз, вгорі, як синоноім слова з поміткаю розм. тощо? Які думки?--Albedo 11:06, 13 січня 2006 (UTC)

На мою думку, справа тільки у зручності. "Ювелірна справа" - звучить довго і сер'йозно. Не заперечую якщо Ви виправите на свій розсуд.--Oleh Petriv 13:47, 13 січня 2006 (UTC)