Островський Микола Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Микола Олексійович Островський (29 вересня 1904 - 22 грудня 1936) - радянський письменник українського походження, писав російською мовою. Автор романів «Як гартувалася сталь» (дія відбувається в Києві та Боярці) і «Народжені бурею».

Народився в Україні, у селі Вілія (зараз Острозький район Рівненської області). Значну частину свого життя прожив в Україні (у своєму рідному селі, потім у містах Шепетівка, Київ, Берездівському районі, Ізяславі).

Мати Островського, Ольга Йосипівна, походила з родини чеських колоністів, які оселилися на Волині в другій половині ХIХ ст. Не бажаючи наймитувати, Ольга Йосипівна одружилася з немолодою людиною, удівцем Олексієм Івановичем Островським, який не належав до її одноплемінників.

У селі Вілія він закінчив церковно-приходську школу, деякий час після приїзду в Шепетівку навчався тут в училищі. Це були навчальні заклади, де викладання велося російською мовою й, відповідно, насаджувався «руський дух». Більшість книг, які читав майбутній письменник, були російською мовою.

У біографії М.Островського є один цікавий епізод, про який радянські біографи воліли не особливо згадувати. Коли почалася перша світова війна, підліток Коля Островський двічі втікав з дому на фронт, бажаючи повоювати за царя.

Коли в Шепетівці існувала влада Української Народної Республіки (УНР), а потім гетьманату П.Скоропадського й знову УНР (друга половина 1917 — перша половина 1919 рр.), майбутній письменник навчався в початковому училищі, де викладання велося українською мовою. Згадуючи про прихід Миколи до цього училища, М.Рожанівська писала: «Я пояснила хлопцеві, що тепер в Україні відкриваються школи, в яких викладатимуть рідною мовою. Хлопчик відразу ж попросив книгу українською мовою. Я дала йому підручник з історії культури і дозволила взяти його додому».

М.Рожанівська ще згадує, що на підлітка М.Островського велике враження справила творчість Т.Шевченка: «…читали біографію Тараса Шевченка і його «Кобзар». На Колю справило величезне враження життя цієї великої людини.

Однак про навчання в українському училищі М.Островський намагається не згадувати. У романі «Як гартувалася сталь» про це немає і слова. В автобіографії, яку він додав до першої частини рукопису цього твору, посилаючи його у видавництво «Молода гвардія», про це теж нічого не говориться, а роки 1917 — 1919, коли працювало це училище й коли в Шепетівці існувала українська влада, подані таким чином, ніби автор автобіографії тоді працював робітником.

19211922 навчався у Київ. електромех. технікумі (тепер ім. М. Островського), працював помічником електромонтера та був секретарем комс. організації київ. Головних залізнич. майстерень. У жовтні — грудні 1921 працював на будівництві вузькоколійки між Києвом та Бояркою (у Боярці відкрито музей М. Островського, встановлено пам`ятник і пам`ятний знак письменникові).

В 1928 році переїхав в Сочі.

Був одружений з Раїсою Порфирівною Островською.

Розкручений у середині 1930-их років маховик пропаганди М.Островського та його творів не припинявся й після смерті письменника. В ряді місць України йому поставили пам’ятники, у Вілії, Шепетівці, Боярці відкрилися його музеї, була встановлена престижна премія комсомолу України імені М.Островського, також його іменем називалися вулиці, піонерські табори, різноманітні структури (переважно культурно-освітнього характеру). Окрім того, твори М.Островського та книги про нього постійно перевидавалися просто фантастичними тиражами.

[ред.] Твори

  • Як гартувалася сталь
  • Народжені бурею

[ред.] Джерела

Іншими мовами