Пропінація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Пропіна́ція, пропінаційне право (від лат. propinare — пити за здоров’я, частувати) – у шляхетській Польщі, феодальній Литві та на українських і білоруських землях у 15 —18 ст. монопольне право магнатів і шляхти на виробництво і продаж горілки в своїх маєтностях. Для магнатів і шляхти була джерелом значних прибутків. Право П. поміщики здебільшого здавали в оренду корчмарям. Тому під час визвольної боротьби народних мас України проти польсько-шляхетського гніту в кінці 16 — 1-й пол. 17 ст., повстанці разом з панськими маєтками руйнували панські гуральні та корчми. На Лівобережній Україні П. була скасована на поч. народно-визвольної війни 1648—1654 рр. За виробництво і продаж горілки було встановлено податки на користь військового скарбу.

Крім напоїв, монополія двору могла поширюватися на купівлю солі, залізних виробів тощо. Пропінаційний примус на початку XVII ст. набув особливого поширення на українських землях, Підляшші і в східній Мазовії, становлячи джерело значних прибутків для феодалів

Джерела:

  1. Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.—Луцьк: Вежа, 2000.
  2. Рад. енциклопедія історії України.—К., 1971.— т. 3.