Стефанович Олекса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Стефанович Олекса (18991970), поет родом з с. Милитина на Волині; з 1922 на еміґрації в Празі, де відвідував Карлів Ун-т, від 1944 жив у Німеччині, від 1949 у США. Друкувався в «Новій Україні», «ЛНВ», «Пробоєм», «Христ. Шляху», «Новому Шляху», «Христ. Голосі» й ін. Зб. поезій: «Поезії» (1927), «Stefanos І» (не датована, 1938) і «Зібрані твори» (1975), що включають недруковані зб. «Stefanos II», «Кінецьсвітне» та «Фраґменти». Хоч С. належав до празької групи, його творчість позбавлена характеристичного для цього кола волюнтаризму. Поетична творчість С. живиться спогадами про елегійні волинські краєвиди, постаті минулого (іст. чи мітологічні) і трагічні картини історії й сучасности. Ці тематичні площини пронизані двома силами, які розривали творчість С., — поганством (з обертонами еротики) і християнством, яке домінувало в пізнішій творчості поета і часто сягало містичних вершин. Основною характеристикою стилю С. є його дуже індивідуальна поетична мова, базована на вживанні архаїзмів і неологізмів (теж творених в архаїчно-ритуальному дусі) та на своєрідній синтаксі. У ранній творчості С. переважають романтично-символістичні елементи (образно споріднені з нар. творчістю), у пізнішій його мова стає рубаною і загостреною, поет часто ламає ритміку в різких спадистих каденціях, що дає відчуття рокованости, кінецьсвітности, апокаліптичности.



Література Це незавершена стаття з літератури.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


[ред.] Література