Обговорення:Гриньків Роман Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Прошу розкрити термін "Транскультурний". --A1 19:01, 12 листопада 2006 (UTC)


Термін цілком можливий для вживання в контексті цього музиканта. Його застосовують різні журналісти в своїх статтях говорячи про зуніверсалізованість інструмента і творчості Гриньківа та його відчуження від української культури.

http://www.calvaria.org/press.php?press_id=14

http://www.day.kiev.ua/136783/

В обидвах прикладах йдеться про транскультурний настрій, а не про транскультурного кобзара. Більше того, йдеться діалог культур - французької з одного боку (Рабле) і української з іншого, яку як раз і представляв Гриньків. Тобто "транскультурність" не в творчості Гриньківа, а в тому що кобзар звучав разом з Рабле. Прошу розкрити цей термін саме стосовно бандуристів або кобзарів. --A1 21:03, 13 листопада 2006 (UTC)


[ред.] Англійщина

а що, англійщина тут доречна? Чи необхідна? --A l b e d o ® 20:32, 12 листопада 2006 (UTC)

В нашому 21 ст. найрізноманітніші мовні трансформації чомусь стали можливими подобається нам це чи ні. Але напевно англійщина звучить дещо приємнішою в укр. мові, ніж російщина! Остання певно найнеприємніше для чистоти мови. Якщо поважні, на сьогодні, часописи вживають це то думається що це можна робити... Для багатьох цей термін може дуже стисло і навіть більш глибоко визначити творчість особи.

А якщо мається на увазі імена музикантів та назви інтрументів? То вже виправлено!

Саме це й малося на увазі. А роздуми аноніми, та ще й такі глибокі, змушують замислитися, а чи вам, часом не зареєструватись:) ?--A l b e d o ® 21:17, 13 листопада 2006 (UTC)

А я зареєстрований! Чи Сайт чи моя система це не показала... :о))) А роздуми, якщо заважають, можна і прибрати.

Гриньків не є кобзарем, він є виконавцем (суто бандуристом інструменталістом) на інструменті конструкції Івана Скляра і тільки. Виконавство на бандурі пережило універсалізацію інструмента та репертуара. Розпочаті масові переклади та видання нот для бандури з подібним репертуаром та практичне виконання подібних творів. Одне із завдань радянських часів було таке, щоб часом практично інструментом з народа (тут бандурою) замінити академічні інструменти: "Рояль в цех на завод не занесеш, щоб Баха заграти, а бандуру можна!", із розповіді професора В.Я.Герасименка. Тобто, була потреба універсалізації та гри "всього" по максимальній можливості репертуара. Вся творчість Гриньківа, це є представлення бандури світовій громадськості у контексті "достойного інструмента" (Незрозуміло лише хто його збезчестив!? Люди з певним політичним завданням та PR поглядами, але ні в якому разі інструмент істино народний не може бути недостойним!) виконуючи часто не природній репертуар, а адаптований для бандури. Представляючи на бандурі західноєвропейську та північноамериканську культуру т.ч. відриваючи інструмент від української інтонаційної сфери. Чи це є транскультурною течією в українському мистецтві гарне питання, про яке варто говорити.

Тоді поясніть яку Ви бачите відмінність інтонаційної транскультурності і world music? Цей коментар написав але не підписався Voyt


Володимире, я думаю Ви змогли б значно вдосконалити цю статтю. Я відчував, що Гриньків радше бандурист, ніж кобзар, але тільки спеціалісту з бандури під силу грамотно розкрити дане питання в форматі вікіпедії. Ваша участь у статтях, присвячених українському музичному фольклору була би безцінною для проекту.
Щодо останнього питання, то я не маю жодної гадки - по-перше термін "транскультурність" досить новий і ще не встановився як слід в музикознавчій практиці, а щодо терміну "world music" - то взагалі важко порівнювати україномовний термін з англомовним. --A1 22:24, 14 листопада 2006 (UTC)
P.S. прохання ставити підпис в кінці повідомлень - для цього слід натиснути десяту кнопочку зліва ("your signature with timestump")