Рід Морі
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Рід Мо́рі (яп. 毛利氏 - моорі сі) — самурайський рід у Японії періоду середньовіччя і нового часу. Є нащадком Ое но Хіромото (1148-1225), військового стратега і політичного радника сьоґунату в Камакурі. З середини 14 століття рід Морі став володарем незначних володінь у провінції Акі (суч. префектура Хіросіма). Зростання аторитету роду почалося у період Сенґоку, за головування Морі Мотонарі (1497-1571). Морі стали володарями одного з найприбутковіших і найрозвинутіших регіонів тогочасної Японії — регіону Тюгоку.
Напочатку 17 століття, після битви при Секіґахара, родинні володіння Морі були урізані сьоґуном Токуґавою Ієясу за підтримку опозиційних уряду військ "західної коаліції". Однак сам рід зберігся. Його центр перемістився з провінції Акі до сусідньої провінції Наґато (відома як Тьосю, суч. префектура Ямаґуті).
Через 250 років, рід Морі став одним із ініціаторів реставрації Мейдзі (1868), і разом із роддиною Ямауті, володарем провінції Тоса (суч. префектура Коті), та родом Сімадзу, володарем провінції Сацума (суч. префектура Каґосіма) заснував новий уряд, який дав поштовх створенню Японської імперії. Особи дотичні до цього роду займали основні посади у японському кабінеті міністрів й імперській армії до поразки країни у другій світовій війні 1945 році.
Хоча військова організація Морі розпалася, сам рід зберігся до сьогодні. Багато осіб дотичних до цього роду досі є активними серед японського політикуму. Зокрема, діючий прем'єр міністр Японії Абе Сіндзо є родом з префекектури Ямаґуті, цетнру вододінь Морі у 17-19 століттях.
[ред.] Період Сенгоку
У 16 столітті рід Морі був одним із багатьох невеликих самурайських родів провінції Акі (суч. префектура Хіросіма). Його політичний курс мінявся в залежності від руху могутніх військ західного чи північного сусіда — родів Оуті (суч. префектура Ямаґуті) і Амако (суч. префектура Тотторі). Рід Морі також послаблювали постійні внутрішні чвари васалів і слабке здоров'я його голів, які помирали не встигаючи провести необхідні реформи.
Ситуація змінилася за лідерства Морі Мотонарі (1497-1571), якому вдалося вдало зіграти на протирічях сусідів і зміцнити свої позиції, збільшивиши володіння власного роду. У 1555 році, користуючись заколотом васала Суе Харутака у родині Оуті , він захопив усі володіння цього роду, розбивши війська противника у битві при Іцукусіма під приводом "помсти за сюзерена". У 1566 році Морі Мотонарі зміг знищити північного сусіда — рід Амако, і стати володарем усього регіону Тюґоку. Завдяки шлюбним махінаціям він захопив головування у впливових родах Кіккава (володарів срібної копальні в Івамі) та Кобаякава (піратського роду у Внутрішьому Японському морі), посадивши своїх двох синів головами цих родин.
Лідерство онука Мотонарі, Морі Терумото (1553-1625), позначилося ослабленням зовнішньої політики роду. Попри вдалу війну проти роду Ода, рід Морі уклав союз із його наступником, Тойотомі Хідейосі, а згодом перетворився на його васала. У 1600 році, недалекоглядне рішення Терумото приєднатися до сил "західної коаліції", яка протистояла новому амбіційному лідеру і майбутньому сьоґуну Токуґаві Ієясу, коштували роду Морі усіх східних володінь разом із головною резиденцією у замку Хіросіма. Від сьоґунату Терумото отримав лише дві провінції Суо і Наґато (суч. префектура Ямагуті).
Хоча рід Морі було обділено, його самураї змогли за 250 років повалити сьоґунат і створити власний уряд, який заклав основи нової імперської Японії.



