Чорноморський район
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Чорноморський район | |||
|---|---|---|---|
|
|
|||
| Основні дані | |||
| Країна: | Україна | ||
| Область/АРК: | Автономна Республіка Крим | ||
| Утворений: | ? | ||
| Населення: | 34112 | ||
| Площа: | 1509 км² | ||
| Густота населення: | 22,61 осіб/км² | ||
| Телефонний код: | 380-6558 | ||
| Поштові індекси: | 964XX | ||
| Населені пункти та ради | |||
| Районний центр: | Чорноморське | ||
| Міські ради: | 0 | ||
| Селищні ради: | 1 | ||
| Сільські ради: | 10 | ||
| Міста: | 0 | ||
| Смт: | 1 | ||
| Села: | 31 | ||
| Селища: | 2 | ||
| Районна влада | |||
| 96400 Автономна Республіка Крим, Чорноморський район, смт Чорноморське, вул. Кірова, 16 | |||
Чорномо́рський райо́н (рос. Черноморский район, крим. Aqmeçet rayonı), до 1944 р. Ак-Мечетський – район, розташований в північно-західній частині АР Крим, на Тарханкутському півострові, уздовж берега Каркинітської затоки.
Зміст |
[ред.] Корисні копалини
Корисні копалини: газ (Глібовське родовище), вапняки, камінь-черепашник, лікувальні грязі солоних озер біля сіл Міжводне і Водопійне.
[ред.] Історія
На території району відомі декілька десятків скіфських могильників. В кінці IV ст. до н.е. на березі Каркинітської затоки виникло античне поселення Калос-Лімен (Прекрасна Гавань), яке входило до складу сільськогосподарської хори (сільської округи) античного Херсонеса і мало важливе господарське і стратегічне значення. Навколо Калос-Лімена виникають інші укріплені і неукріплені античні поселення. Розкопки залишків грецьких поселень в селах Панське, Біляус і біля с.Володимирівка свідчать про високий рівень економіки, торгівлі і культури греків. У 2 ст. до н.е. грецькі поселення Північно-західного Криму були захоплені скіфами і частково зруйновані. В середні віки Тарханкут опиняється в зоні переміщення кочових племен.
У XIII ст. у степовому Криму затверджуються монголо-татари. У першій половині XV ст. Тарханкут входить до складу володінь Кримського ханства, яке в 1475-1478 рр. стає васалом Туреччини. Більшість земель на західному побережжі на підставі тарханних (пільгових) грамот була передана духовним особам. Тому за західною частиною півострова затвердилася назва "Тархан", тобто територія вільна від податків. Звідси і відбувається назва заснованого тут Тарханного кадилика – судового округу. Територія Тарханного кадилика входила до складу Гезльовського каймаканства з центром в м.Гезльов (сучасна Євпаторія).
Після приєднання Криму до Росії (1783 р.) землевласниками на Тарханкуті стають російська знать і високопоставлені чиновники. Найбільшим маєтком Тарханкутське або Тархан-Саригольське володів таємний радник граф Попов. Маєток включав близько 22,5 тис. десятини землі в селах Караджа (Оленівка), Степанівка (зараз не існує), куди були переселені 2178 душ державних селян. На мисі Када-Мрун (Чорний ніс) був побудований великий панський будинок, посаджений фруктовий сад (знищений в роки другої світової війни).
У 1824 р. землі Ак-мечеті купує генерал-губернатор Новоросійського краю М.Воронцов, який побудував тут церкву, освячену на честь праведних Святих Захара і Єлизавети. До церковного приходу відносилися 5 сіл з російським населенням: Ярилгач, Кунан, Тарпанчи, Караджа (зараз села Міжводне, Красносільське, Окунівка, Оленівка), Тарханкутський Маяк і інші села із змішаним населенням.
До середини XIX ст. зростає притока переселенців з густонаселених губерній країни. Відміна кріпацтва створила сприятливі умови для розвитку господарства. У 1885 р. тут працювали дві церковно-приходські школи – в Ак-мечеті і Дорт-Сакале (Ленське). У подальші п'ять років відкрилися три земські школи в селах Кунан, Караджа і Донузлав (Красноярське). Почали діяти 3 лікарських ділянки. Населення волості підтримувало постійний зв'язок з повітом (Євпаторією). У Ак-мечеті знаходилася поштова кінна станція.
На початку XIX ст. швидко розвивається мореплавання. Почали діяти регулярні пасажирські рейси, які пов'язували Одесу з містами, що розростаються в Криму: Ялтою, Севастополем. У 1816 р. на Тарханкуте був побудований маяк. У 1871 р. тут заснована метеорологічна станція.
У січні 1921 р., після встановлення в Криму радянської влади, ділення на волості було скасовано, Тарханкут був включений до складу Ак-Мечетського району, який входив до складу Євпаторійського повіту.
У 1924 р. Ак-Мечетській район був скасований, всі села Тарханкута увійшли безпосередньо до складу Євпаторійського повіту, в 1930 р. район відновлений. У 1932 р. чисельність населення району складала 15,69 тис. чоловік (57,6% - росіяни, 33,6% - кримські татари, 5% - німці, 2,2% -українці). У районі налічувалося 16 сільрад, 5 з них – кримськотатарські, 10 – російські і 1 – німецька.
У 1939 р. до складу району входило 112 населених пунктів. Працювали 29 шкіл. Під час другої світової війни на території району діяв партизанською загін під командуванням К.Калашникова. 14 квітня 1944 район був звільнений від німецько-фашистських загарбників.
У 1944 р. Ак-Мечетській район був перейменований в Чорноморський. Змінилися назви селища Ак-мечеть на Чорноморське і багатьох інших сіл району.
[ред.] Економіка
Зараз в районі працює 5 промислових підприємств, в т.ч.: маслозавод, інкубаторо-птахорозвідна станція, побутовий комбінат з майстернею пошиття одягу, перукарнею, фотографією. У районі 11 сільськогосподарських підприємств. У 1999 р. на території району працювали 23 малих підприємства і кооперативу, в т.ч. 5 фермерських господарств, 1 мисливсько-риболовне.
[ред.] Соціальна сфера
У районі діють 15 загальноосвітніх шкіл, 10 дошкільних установ. Працюють 27 клубних установ і 23 бібліотеки.
[ред.] Дивись також
| Населені пункти Чорноморського району | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Смт: | Чорноморське | ||||||
| Села: | Артемівка • Внукове • Водопійне • Володимирівка • Громове • Далеке • Дозорне • Журавлівка • Задорне • Зайцеве • Знам’янське • Зоряне • Калинівка • Кіровське • Красна Поляна • Красносільське • Красноярське • Кузнецьке • Ленське • Мар'їне • Маяк • Медведеве • Міжводне • Новосільське • Новоіванівка • Новоульяновка • Окунівка • Оленівка • Сєверне • Сніжне • Хмельове | ||||||
| Селища: | Низівка • Озерівка | ||||||
| Райони Республіки Крим | ||||
|---|---|---|---|---|
| Бахчисарайський | Білогірський | Джанкойський | Кіровський | Красногвардійський | Красноперекопський | Ленінський | Нижньогірський | Первомайський | Роздольненський | Сакський | Сімферопольський | Совєтський | Чорноморський | ||||
| Міста республіканського значення Республіки Крим | ||||
| Алушта | Армянськ | Джанкой | Євпаторія | Керч | Красноперекопськ | Саки | Сімферополь | Судак | Феодосія | Ялта | ||||

