Забужко Оксана Стефанівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Оксана Забужко (нар. 19 вересня 1960 р. у Луцьку) - одна з найвідоміших письменників сучасної України, закінчила філософський факультет (1982 р.) та аспірантуру з естетики (1985 р.) Київського університету ім. Т. Г. Шевченка, 1987 р. захистила кандидатську дисертацію з естетики на тему “Естетична природа лірики як роду мистецтва”. Співрпрацює з Інститутом філософії НАНУ ім. Г. Сковороди. Викладала україністику в американських університетах (1992 р. в Пенн Стейт як запрошений письменник, 1994 р. в Гарвардському й Пітсбурзькому університетах як Фулбрайтівський стипендіат), провадила авторську колонку в деяких періодичних виданнях (”Panorama”, “Столичные новости” та ін.), вела літературні майстер-класи в Київському університеті ім. Т. Г. Шевченка.

Зміст

[ред.] Твори

[ред.] Поезія

  • Травневий іній (1985)
  • Дириґент останньої свічки (1990)
  • Автостоп (1994)
  • Новий закон Архімеда. Вибрані вірші 1980-1998 (2000)

[ред.] Проза

  • «Польові дослідження з українського сексу» (Роман, видано окремою книжкою К., "Згода", 1996)
  • «Казка про калинову сопілку» (Повість, 2000)
  • «Сестро, сестро» (Повісті та оповідання, 2003)

[ред.] Публіцистика

  • «Хроніки від Фортінбраса» К., “Факт”, 1999, 340 с.
  • «Let my people go. 15 текстів про українську революцію» К., “Факт”, 2005 - 232 с. ISBN 966-359-053-X

[ред.] Джерела інформації


Література Це незавершена стаття з літератури.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.