Джеймс Бонд
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Ця стаття в процесі редагування. Будь ласка, не редагуйте та не змінюйте її, оскільки Ваші зміни можуть бути втрачені. |
Джеймс Бонд 007, неіснуючий британський шпигун, створений письменником Яном Флемінгом у 1952 році. Флемінг написав про нього численні новели і оповідання і, після його смерті в 1964 році, подальші пригоди було описано Кінгслі Еміс (псевдонім 'Роберт Маркхем'), Джоном Пірсоном, Джоном Гарднером, Раймондом Бенсоном і Чарлі Хіґсоном. Крім того, Крістофер Вуд написав дві новели-сценарії.
Ставши знаменитим ще за оповіданнями, Джеймс Бонд є відомим всім за серією фільмів EON Productions. Станом на 2006 рік знято двадцять один фільм, а також два, спродюсованих незалежними продюсерами і одна американська телеадаптація першого оповідання Флемінга. Фільми EON вважаються 'офіційними' фільмами (хоча походження цього вислову невідоме, він використовуватиметься у цій статтій й надалі). Альберт Брокколі (Albert R. "Cubby" Broccoli) і Гаррі Зальцман (Harry Saltzman) були продюсерами більшості з них аж до 1975 року, коли Брокколі став єдиним продюсером. З 1995 року його дочка Барбара Брокколі (Barbara Broccoli) і пасинок Майкл Уілсон (Michael G. Wilson) продовжують співпрацю над цим проектом.
На сьогодні шість акторів зіграли Джеймс Бонда в офіційній серії. Ними є:
- Шон Коннері (1962–1967; 1971)
- Джордж Лейзенбі (1969),
- Род жер Мур (1973–1985),
- Тімоті Далтон (1987–1989),
- Пірс Броснан (1995–2002),
- Деніел Крейг (2006–дотепер).
У 'неофіційних' фільмах Баррі Нельсон (Barry Nelson) зіграв Бонда в американізованій адаптації Казино «Рояль» в 1954 році. Боб Холнесс (Bob Holness) у південноафриканській радіоадаптації Мунрейкера в 1956 році. Девід Найвен (David Niven) зіграв роль Джеймс Бонда в не-EON-варіанті фільму Казино «Рояль» (фільм) в 1967 році, і Коннері зробив це в іншому не-EON-фільмі Ніколи Не Кажи Ніколи в 1983, продовженні фільму 1965 року Thunderball, в якому він теж знімався. Документальний фільм BBC 1973 року Omnibus: The British Hero за участю Крістофера Кейзноува (Christopher Cazenove), що грав кількох таких персонажів, включаючи Джеймс Бонда у театралізованих сценах з Голдфінгер а і Діаманти Назавжди.
Прем’єра двадцять першого офіційного фільму Казино «Рояль» з Деніелом Крейгом у ролі Джеймса Бонда відбулася 14 листопада 2006 року.
Сімейна компанія Брокколі і Зальцмана, Danjaq, LLC, володіла правами на офіційні фільми про Бонда разом з EON з самого початку. Вона стала співвласником з United Artists Corporation з середини 1970х, коли Зальцман продав UA його частку в Danjaq. На даний момент співвласниками є Columbia Pictures і MGM (власник United Artists).
На додачу до оповідань і фільмів, Бонд є популярним персонажем у комп’ютерних та відеоіграх, коміксах та був об’єктом численних пародій.
[ред.] Натхнення та творчість Яна Флемінга
Командор Джеймс Бонд, кавалер ордену Св.Майкла і Св.Георга, офіцер запасу Королівських Військово-Морських Сил є агентом британської служби розвідки Secret Intelligence Service (SIS) (більш відому як MI6). Він був створений у лютому 1952 року Яном Флемінгом, що перебував в той час на відпочинку у своєму маєтку «Золоте Око» на Ямайці. Герой оповідання Флемінга, Бонд, був однойменним американським орнітологом, експертом у птахах Карибського басейну і автором підручника: Птахи Вест-Індії. Флемінга надихнув справжній шпигун - Душан Попов, сербський подвійний агент як для Великобританії, так і для Німеччини, що мав славу «плейбоя». Флемінг любив спостерігати за птахами, тож мав примірник Бондового підручника у «Золотому Оці». Щодо імені Флемінг якось сказав, "Мені було потрібне найпростіше, найтупіше, і найлегше за звучанням ім’я, яке тільки було можливе, тому варіант «Джеймс Бонд» був набагато ліпшим за щось більш привабливе, типу 'Перегрін Мелтреверс.' З ним і навколо нього відбуватимуться незвичайні події, та він лишатиметься нейтральною фігурою — анонімний грубий інструмент, керований урядом."
Після завершення рукопису, названого потім Казино «Рояль», Флемінг дозволив його приятелеві Уільяму Пломеру, поетові, а пізніше – редакторові Флемінга, це прочитати. Пломеру це сподобалося, і він передав рукопис Джонатану Кейпу, якому це не так сильно сподобалося, однак все одно було видано у 1953 році завдяки тому, що Ян був молодшим братом Пітера Флемінга, відомого письменника, що описував подорожі. Він теж замовив за нього слово.

