Швейна промисловість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Швейна промисловість, галузь легкої пром-сти, що виробляє одяг. Основну сировину для Ш. п. дає текстильна промисловість. З уваги на недорозвиненість цієї галузі пром-сти Україна мусить ввозити значну частину текстильних виробів з Росії й ін. республік, а також з країн сх. бльоку.

Традиції Ш. п. безпосередньо пов'язані з кравецьким ремеслом і сягають • до часів Київ. Руси. За середньовіччя, як і пізніше, кравецтво було широко розвинене на укр. землях (див. Цехи), і ще до 1918 основною формою виробництва були дрібні кустарні підприємства що нерідко працювали для більших торг. фірм. Кравецтво було найбільше розвинене по більших м. України, і передрев. осередками Ш. п. були Київ, Харків, Одеса, Львів, Чернівці та ін.

З приходом сов. влади поступово збільшено виробничі форми Ш. п., зокрема За доби п'ятирічок. До другої світової війни збудовано на Україні б. 20 більших підприємств, у тому ч. швейну фабрику ім. Ф. Смирнова-Лавочкіна в Києві, ім. В. Воровського в Одесі, ім. Ю. Д. Тинякова в Харкові та ін. У 30-их pp. майже ліквідовано дрібні форми виробництва: 1940 85,2% виробництва припадало на великі підприємства, і до поч. другої світової війни на Україні їх було бл. 50. У заг. виробництві легкої промети ця галузь становила: 2,4% 1913, 24,8% 1927 — 28 і 37,8% 1940.

У 1950-их pp. на Україні працювало 123 підприємства Ш. п., одначе її геогр. розміщення було дуже нерівномірне. 32% всієї продукції давали підприємства Києва і Харкова. У 1951 — 70 pp. збудовано 10 нових великих підприємств, зокрема в Артемівському (Донецька обл.), Дрогобичі, Києві, Харкові, Львові, Кіровограді та Миколаєві. Заг. кількість підприємств збільшилась до 152. Починаючи з 1970-их pp., на Україні створюються великі швацькі об'єднання на базі існуючих підприємств, наприклад, київ. «Україна» (найбільше в УССР), одеське ім. Воровського, харківське ім. Тинякова, «Трембіта» у Чернівцях, дніпропетровське ім. В. Володарського та ін. Рівень механізації Ш. п. підноситься за 1970-их pp. до 58,2%, на той час створено також 6 будинків для моделювання одягу у Львові, Києві, Донецькому, Дніпропетровському, Одесі й Харкові.

Виробництво Ш. п. УССР за повоєнних pp. видно з таблиці на стор. 3805.


Виробництва: | 1960 | 1965 | 1970 | 1980 | 1984

Пальта, півпальта і плащі в тис. шт. | 10284 | 10078 | 17038 | 14040 | 11441

Костюми тис. шт. | 14072 | 14842 | 16926 | 15219 | 10391

Плаття (вкл. з сарафанами й халатами) тис. шт. | 3 905 | 22 187 | 39 456 | 56 958 | 55 753

Штани | 11910 | 21203 | 25299 | 27119 | 22726

Спідниці | 100 | 826 | 1427 | 3320 | 4269



1984 Ш. п. України виробила продукції на суму 4,9 млрд карб. (20% виробництва СССР) супроти 1,6 млрд карб. 1960 (19'%) і 2,9 млрд карб. 1970 (18%).

Розміщення Ш. п. і далі досить нерівномірне. Півд.-зах. р-н з осередками в Києві і Львові дає бл. пол. всього виробництва, донецько-дніпровський — 2/6, півд. з базою в Одесі — 1/6. Ш. п. і надалі переважно скупчена у більших м. Доброякісні вироби ввозяться переважно з країн сх. бльоку, зокрема з Польщі і Чехо-Словаччини.


Література: Горелік Л. Продуктивність праці і організація заробітної плати в швейній промисловості УРСР. К. 1941; Винар Б. Розвиток української легкої промисловости. Денвер 1955; Горелик Л. Вопросы экономики легкой промышленности Украинской ССР. К. 1956; Вопросы развития легкой промышленности. К. 1961; Попков В. Развитие швейной промышленности. В кн. Бюллетєнь научно-технической информации Всесоюзного н.-и. института швейной промышленности, ч. 6, М. 1958; Легка промисловість Української РСР за 50 років радянської влади. К. 1967; Адамова Н., Алексеева Л. Организация и планирование предприятий швейной промышленности. К. 1969; Рыжков И. Легкая промышленность. В кн. научно-технический прогресе в Украинской ССР, 1961 — 1970. К. 1971.


Б. Винар



Енциклопедія Це незавершена стаття з Енциклопедії українознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.



[ред.] Література