Сказання про вбивство в Орді князя Михайла Чернігівського і його боярина Феодора
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
СКАЗАННЯ ПРО ВБИВСТВО В ОРДІ КНЯЗЯ МИХАЙЛА ЧЕРНІГІВСЬКОГО І ЙОГО БОЯРИНА ФЕОДОРА - один з творів, присвячених боротьбі з монголо-татарами в XIII ст. Це розповідь про мученицьку смерть у ставці Батия на Волзі Чернігівського і колишнього Київського князя Михайла Всеволодовича і його боярина Феодора 20 жовтня 1246 р. Князь, який приїхав просити ярлик на Чернігівське князювання, визнав сюзеренітет ординського хана, але відмовився виконати поганські релігійні обряди, за що і був убитий. Свідків його загибелі були багато: його онуки - ростовські князі Борис і Гліб, частина почту Володимиро-Суздальського князя Ярослава. Хоча багато руських князів були убиті в Орді, але лише деякі з них були прилічені до лику святих. Це було обумовлено, з одного боку, позицією Київської митрополії, з 1260 р. отримавшей великі пільги від ханів, з іншого боку - обставинами життя самих князів, як правило, що інтриґували друг проти друга перед ординськими ханами. Подвиг князя Михайла, що постраждав за християнську віру, стоїть окремо. Це, мабуть, і обумовило незмінну увагу древніх книжників до особи князя, а як наслідок, - широке поширення С.
Відомо кілька типів С.: Коротке, Розширене та ін.
Коротке С. читалося в складі Прологу. Найдавніший список ростовського Прологу, що містить С., датується кінцем XIII ст. Найдавніші списки Розширеного С. відносяться до кінця XІV ст. Одна з редакцій Розширеного С. надписана іменем батька Андрія, інша - іменем єпископа Іоанна. Обидва тексти дуже близькі. Можливо, у них було спільне джерело. Первісний текст цієї редакції з'явився, мабуть, у зв'язку з канонізацією Михайла, початої з ініціативи його дочки - ростовської княгині Марії (померла 1271). Його датування пол. XIII ст. підтверджується тим, що в описі подробиць загибелі князя віно збігається з розповіддю папського посла ченця Плано Карпіні, який відвідав Батия узимку 1246/47 р.
У пол. XV ст. Пахомій Логофет пише своє Житіє Михайла Чернігівського на основі Розширеного С. Воно було включено у Великі Мінеї Четьї митрополита Макарія і, у свою чергу, послужило джерелом для багатьох пізніших переробок.
С. широко включалося в літописні зведення XV ст.
[ред.] Видання
Серебрянский, Княжеские жития. — С. 108-141, Тексты.—С. 49-86, Сказание о убиении в Орде князя Михаила Черниговского и его боярина Феодора / Подг. текста, перевод и комм. Л. А. Дмитриева // ПЛДР XIII век. — М., 1981.— С. 228-235, 563-564.
[ред.] Література
Ключевский. Древнерусские жития. — С. 128, 146-147, Дмитриев Л. А. Сюжетное повествование в житийных памятниках конца XIII—XIV в. // Истоки русской беллетристики.—С. 212-216/

