Маршалок
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Марша́лок — одна з найвищих державних посад, що існувала в Польщі і Великому князівстві Литовському з 14 ст. Великий М. коронний (в Литві — земський) та його заступник М. придвірний, керували офіційними церемоніями при королівському чи великокнязівському дворі, виконували певні судові функції тощо. Символом влади М. була палиця. В пізніший час М. називався голова сейму, сеймику, трибуналу тощо. В Україні у кін. 18—19 ст. М. (або маршалом) інколи називали місцевого (губернського чи повітового) предводителя дворянства.

