Харон (супутник)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
![]() Плутон і Харон |
|
| Відкриття | |
|---|---|
| Відкритий | Джеймсом Крісті (James W. Christy) |
| Дата выдкриття | 22 червня, 1978 |
| Космічні місії | Нові горизонти - місія на Плутон і Харон |
| Орбітальні характеристики | |
| Велика напіввісь | 19 571 ± 4 км |
| Ексцентриситет | 0.00000 ± 0.00007 |
| Орбітальний період | 6.387230 д (6 д 9 год 17 хв 36 сек) |
| Нахил орбіти | 115.60° (до екліптики) 0.00° ± 0.014° (до екватору Плутона) 122.54° (до орбіти Плутона) |
| Це супутник | Плутона |
| Фізичні характеристики[1] | |
| Середній діаметр | 1212 km ± 3 км (0.095 діаметру Землі) |
| Маса | (1.52±0.06)×1021 кг (2.5445×10-4 маси Землі) |
| Середня густина | 1.63 ± 0.07 г/см3 |
| Прискорення вільного падіння |
0.276 м/с2 |
| Температура поверхні | 53 K |
| Період обертання | синхронний |
| Нахил вісі | нуль |
| Альбедо | від 0.36 до 0.39 |
| Атмосфера | відсутня (< 0.11 μбар або 11 мПа) |
Харо́н — Найбільший супутник Плутона — Харо́н — було відкрито американським астрофізиком Дж. Крісти (James W. Christy) 22 червня 1978 на знімку, отриманому у Військово-морській обсерваторії США, Флагстафф, Арізона.
Названий на честь персонажа грецької міфології — перевізника душ через річку Ахерон в царство мертвих. Він розташований на відстані 19 640 км від центра Плутона; орбіта нахилена на 55° до екліптики. Радіус Харона 586±13 км, маса — 1,9×1021 кг. Харон — найбільший по відношенню до своєї планети супутник у Сонячній системі. Його радіус всього вдвічі, а маса — вшестеро менша за масу Плутона. Часто Плутон і Харон розглядають як подвійну планету. Один оберт Харона займає 6,39 діб, тобто співпадає з періодом обертання Плутона, тобто Плутон і Харон постійно обернені один до одного одним боком.
Схоже, що ці об’єкти істотно відрізняються за складом, Харон помітно темніший за Плутон. В той час як Плутон вкритий азотним льодом, Харон вкритий водяним льодом, і його поверхня має більш нейтральний колір. В наш час вважають, що система Плутон — Харон утворилася в результаті зіткнення незалежно сформованих Плутона і прото-Харона; сучасний Харон утворився з уламків, викинутих на орбіту довкола Плутона; при цьому також могли утворитися деякі об’єкти поясу Койпера.


