Беринда Памво

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

БЕРИНДА Памво (між 50-70-ми рр.16 ст. - 23.VII.1632) – видатний діяч української культури, лексикограф та письменник. Н. в Прикарпатті. Працював як друкар і гравер у Стрятині, Перемишлі, Львові. З 1619 р. жив у Києві. Був головним друкарем, редактором і перекладачем у Києво-Печерській друкарні. Найвизначніша праця Б. – перший друкований український словник "Лексикон славеноросский альбо імен толкование" (1627; 1653). В ньому близько 7 тис. слів – загальних та власних назв переважно тогочасної церковнослов’янської мови з перекладом та тлумаченням їх українською літературною мовою початку 17 ст. Метою Б. при складанні його словника було відновити церковнослов’янську традицію літературної мови і цим протиставитися наступові польського католицтва і польської культури. Цей словник відіграв велику роль у розвитку не лише української, а й російської, білоруської, польської, румунської лексикографії. Б. був одним із зачинателів поезії та шкільної драми на Україні. 1616 р. Б. видрукував у Львові різдвяний діалог із пролога, промов семи хлопців та епілога "На Рождєство Христа вєршє для утєхи православним христіанам". До діалога додані були інші вірші на церковні теми.

ДЖЕРЕЛА:

1.Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.

2.Довідник з історії України.За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.