Сірчанокислотна промисловість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Сірчанокислóтна промислóвість, одна з основних галузей хім. пр-сті, яка виробляє сірчану кислоту (С. к.; H2SO4). Майже вся сірчанокислотна промисловість зараз використовує так званий контактний процес. Значення сірчаної кислоти дуже велике: вона застосовується у виробництві мінеральних добривУРСР 2/3 всієї продукції сірчаної кислоти), соляної і азотової кислоти, барвників, штучного волокна, вибухових речовин, очищення нафтопродуктів; у метал., харч., целюльозно-паперовій, текстильній, шкіряній пром-сті тощо. Основна сировина для С. п.: сірчані колчедани, самородна сірка, сірчані сполуки, що містяться у пром. та попутних газах. Тому що транспортування С. к. на велику віддаль нерентабельне, виробництво її розміщено у р-нах її споживання (особливо в місцях виробництва мінеральних добрив) і видобутку сірки.

До революції С. п. була на Україні слабо розвинена; працювали лише З заводів: Костянтинівський (з 1897) і менші: Одеський і Вінницький. У 1913 Україна виробляла 45 000 т сірчаної кислоти (вся Російська Імперія — 145 000 т) переважно на імпортному колчедані. Під час перших п'ятирічок ґрунтовно реконструйовано діючі вже заводи і створено нові. Зростання виробництва сірчаної кислоти в моногідраті (тис. т; у дужках у % до СРСР) таке:

Рік СРСР УРСР
1928 211 72 (34)
1932 552 186 (34)
1940 1 587 407 (26)
1945 781 72 (9)
1950 2125 395 (19)
1960 5398 1311 (24)
1970 12059 2223 (18)
1974 16700 3974 (24)

До 1920-их pоків основною сировиною С. п. в УССР був уральський колчедан, пізніше також сірчані гази кольорової металюрґії та коксової промисловості; нині гол. природна сірка і уральський сірчаний колчедан. Виробництво С. п. донині зосереджується гол. у місцях її споживання, тобто на підприємствах для виробництва мінеральних добрив (1970 — 70% продукції). Тепер найбільші підприємства, що виробляють С. к., це хем. комбінати:

  • Сумський (з 1954),
  • Вінницький (з 1912)
  • Горлівський (з 1933)
  • Костянтинівський хем. зав.
  • Одеський суперфосфатний
  • Кримський зав. двоокису тутану; ін. — в дніпродзержинському та на коксохем. зав. Донбасу і Придніпров'я. У перспективі постануть нові осередки С. п. у Передкарп. сірконосному басейні — в Роздольському та Яворівському гірничо-пром. комбінатах, а також на Рівненському зав. азотних добрив.


Реторта Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


[ред.] Література