Устав (закон)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Устав, закон або зб. правил, що реґулював ту чи ту ділянку правовідносин, також важливий акт законодавства, що становив джерело права за княжої доби. Відомі княжі У. Володимира В., Ярослава, Володимира Мономаха. У В. Князівстві Лит. деякі законодавчі акти називалися У. (див. Земські уставні грамоти). У 1557 т. за. «Устава на волоки» поль. короля Жигмонта II Авґуста впроваджувала волочний перемір. У царській Росії. У. — збір законів якоїсь ділянки. Уставнийи грамотами називалися акти, що визначували відносини між поміщиками й селянами по сел. реформі 1861.
Тепер термін У. іноді вживається на означення статуту (конституції) якоїсь установи, напр., У. Помісної Укр. Кат. Церкви, схвалений укр. кат. єпископатом 1973.
Устав, сукупність правил богослужбових відправ, зібраних у документі, що його Латинська Церква визначає як «Ordo celebratiois»; в Укр. Церкві У. був зібраний в кн. Типик (див. також Церковні обряди).
| Це незавершена стаття з Енциклопедії українознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

