Український Історичний Журнал
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
«Український Історичний Журнал» (УІЖ), орган Інститу Історії АН УРСР й Інститу Історії Партії при ЦК КПУ. Виходить у Києві з 1957 як двомісячник, з 1962 — місячник. Головний редактор: Ф. Шевченко (1957 — 67, 1968 — 72), К. Дубина (1967), П. Калиниченко (1972 — 79) й О. Кондуфор (з 1979). Будучи єдиним історичним журналом в УРСР, УІЖ був якоюсь мірою провінційним відповідником кількох центральних історичних журналів: «Вопросы истории», «История СССР», «Вопросы истории КПСС», «Вестник древней истории» й інших. Тематично журнал присвячений переважно радянському періодові, соціально-економічній історії й робітничому рухові 19 — 20 століть, лише побіжно козацькій добі чи історії культури. Княжий період у принципі вилучений з трактування УІЖ. Мінімально розглядається світова історія. Ідеологічно й концепційно всі публіковані матеріяли витримані в дусі марксизму-ленінізму при суворому збереженні партійної лінії щодо національної політики в Україні. За 1960-их pp. були намагання поширити тематику й частково реабілітувати проскрибоване історичне минуле («білі плями в українській історії»), але незабаром їх припинено. Лише кількох дореволюційних істориків (О. Лазаревського, Д. Яворницького, С. Подолинського, Олександру Єфименко, М. Драгоманова й ін.) частково приєднано до офіційно визнаної історіографії. З середини 1970-их pp. УІЖ перебуває під суворим контролем партії; в його редакції, як і в Інституті Історії АН УРСР, проведено чистку. У зв'язку з цим УІЖ не виявляв тенденції до професійного зростання й тематичного збагачення. Стандартні розділи УІЖ: статті, повідомлення, замітки, методичні питання («на допомогу викладачеві історії»), документи і матеріали, історичні календар, джерелознавство, рецензії, хроніка та ін.
Література:
- Вітрук Л. Український Історичний Журнал (1957 — 66). Систематичний покажчик. К. 1968;
- Pelenski J. Soviet Ukrainian Historiography after War II. In Jahrbücher für Geschichte Osteuropas. XII, 3 (1964). Мюнхен 1980.

