Ян III Собеський
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ян III Собєський (Jan III Sobieski) (17 серпня 1629-1696) - польський король з 1674 року; великий коронний маршалок з 1665 року, польний гетьман з 1666 року, великий коронний гетьман з 1668 року. Своїм військовим талантом надовго забезпечив Польщі спокій на південних кордонах.
Народився в Олеську (тепер селище Буського району Львівська область).
На початку свого королівського правління підписав невигідний для Польщі Журавненський мир (1676) з Мехметом IV, але одночасно провадив переможні баталії з Туреччиною: битви біля Підгайців і Хотина (саме після Хотинської битви 1673 р.обраний королем), "Віденську відсіч" 1683 року.
Протидіяв державотворчим планам українського гетьмана П.Дорошенка. Але згодом (1684) відновив козацтво на Правобережній Україні і протягом останньої чверті XVII ст. підтримував гетьманування там О.Гоголя, С.Куницького, А.Могили, Гришка, С.Самуся, полковництво С.Палія. Правобережне козацтво брало участь у молдавських походах Яна III Cобєського 1686 і 1691 рр.
У 1684 був ініціатором утворення антитурецького союзу Австрії, Венеції, Ватикану та Польщі.
1686 року уклав Вічний мир з Московською державою, закріпивши поділ України.
Політично був пов'язаний з Францією.
Прагнув до зміцнення королівської влади, що викликало сильну опозицію маґнатів.

