Стороженко Олекса
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Стороженко Олекса (1805 — 74), письм., етнограф, художник. Походив з старовинного коз. роду (див. Стороженки). Нар. у с. Лисогорах на Чернігівщині. Вчився в Харківському пансіоні для дворянських дітей (1821 — 23), потім служив у війську (1824 — 50), далі працював чиновником особливих доручень при київ. ген.-губернаторі. 1868 оселився на хуторі Горішині к. Берестя і тут прожив останні роки життя, захоплюючися музикою, малюванням і скульптурою.
Розповіді старих людей, зокрема запорожця Микити Коржа і власні спостереження в роки перебування у війську послужили матеріялом для оп. і повістей С. Почав писати рос. мовою, друкувався у 1850-их pp. у ж. «Северная пчела» і «Библиотека для чтения». Тут опубліковані «Рассказы из крестьянского быта малороссиян» (1858), романхроніка «Братьяблизнецы» (1857) та ін. З появою ж. «Основа» С. почав писати укр. мовою. 1863 видано двотомник творів С.: «Укр. оповідання». В основі значної частини оп. С. — нар. перекази, анекдоти, прислів'я. Змістом і стилем вони близькі до фрлкльору («Вчи лінивого не молотом, а голодом», «Межигорський дід», «Вуси», «Голка»). Друга група оп. написана на основі етногр. та іст. матеріялів («Матусине благословення», «Закоханий чорт», «Марко проклятий» тощо). Твори С. відзначаються своєрідним укр. гумором, знанням нар. мітології, образністю нар. мови.
Твори: «Укр. оповідання», І-ІІ, П. 1863; Вибрані твори. К. 1927; Твори в 2 тт., К. 1957.
Література: Житецький І. Укр. оповідання О. Стороженка, КСт. ч. 9, 1905; Шамрай А. О. Стороженко (у кн. О. Стороженко. Вибрані твори. 1927); І щ у к А. Олекса Стороженко (у кн. О. Стороженко, Твори в 2 тт. К. 1957). Укр. письменники. Біо-бібліографічний словник, т. з. к. 1963.
| Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

