Суровцова Надія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Суровцова Надія (*1896), гром. діячка, перекладач, за фахом історик, родом з Уманщини. Перед першою світовою війною діяльна в укр. студентському житті в Петербурзі; з 1917 на Україні (Уманщина), активний діяч Сел. Спілки, співр. київ. «Трибуни» й ін. газ. 1917 редагувала чужомовні вид. Міністерства Закордонних Справ у Києві. На еміґрації у Відні: перекладач в укр. в-вах, активна у жін. організаціях. Повернулася на Україну, працювала у Харкові в Радіотелеграфному Агентстві України і при Н.-Д. Катедрі історії України ім. Д. Багалія. Серед ін. праць: «Олизар і його відношення до декабристів» (1927). Заарештована на поч. 1930-их pp., по 25 pp. тюрми і заслання звільнена. Написала спогади (Див. О. Солженіцин, «Архипелаг ГУЛаг»). Репресована в 1970-их pp. за здогадну участь у русі опору. Живе в Умані.


Персоналії Це незавершена стаття про персоналії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.



[ред.] Література