Аварійний режим вентиляції (в шахті)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Аварійний режим вентиляції (в шахті) — комплекс заходів щодо вентиляції шахти або окремої гірничої виробки при виникненні аварій (рудникових пожеж, раптових викидів породи, газів, вибухів газу і пилу, обваленні та ін.).

Мета аварійного режиму вентиляції — безпека людей, які перебувають в зоні аварії в шахті, локалізація осередку аварії, припинення її розвитку. Розрізняють:

  • режим, при якому зберігається напрямок вентиляційного струменя (потоку), але зменшується його швидкість;
  • режим, при якому зберігається напрямок вентиляційного струменя, але збільшується його швидкість;
  • режим, при якому практично припиняється рух повітря виробками;
  • режим, при якому напрямок руху повітря стає зворотним (реверс).

Аварійний режим вентиляції залежить від характеру аварії, місця її виникнення, інтенсивності протікання, порядку виведення людей з підземних виробок, можливості підходу до місця аварії для її ліквідації, наявності і стану засобів регулювання повітряними струменями. Аварійні режими вентиляції та способи їх здійснення передбачаються планами ліквідації аварій у шахтах.


[ред.] Джерела

  • Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3