Хресний шлях
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Хресний шлях — шлях, що його Христос пройшов на Голготу. В Католицькій Церкві він матеріально символізується в вигляді 14 образів того трагічного ходу. Проте, деякі з цих моментів зовсім апокрифічні, як напр., третій, сьомий і дев'ятий, що представляють три падіння Христа під хрестом, той, що представляє зустріч Христа з Богородицею, та шостий, що представляє св. Вероніку, як вона витирає обличчя Христа: все це факти, невідомі Св. Письму і породжені побожними легендами. Зокрема, легенда, ніби Христос сам ніс свій хрест і тричі під ним падав, суперечить історичній правді: присуджені до смерті на хресті мали нести на місце своєї страдної смерті не цілий хрест, а тільки поперечну палю, т.зв. патібулюм, а сторчова його частина, т.зв. крукс була вже тоді вкопана в землю на місці кари. Проте ця легенда відбилася в наших приповідках: «Кожний свій хрест несе» — кажуть, натякаючи на той важкий хрест, що ніби його ніс Христос на Голготу.
Звичай влаштовування Хресного Шляху виник десь у XV ст. серед францисканів і ввійшов в загальний вжиток католицької Церкви в XVIII ст., коли папи дозволили влаштовувати його всім церквам. Проте право встановлювання Хресного Шляху довший час було зарезервовано францисканам, і лише за їх відсутністю в даній місцевості міг єпископ делегувати на відкриття Хресного Шляху іншого священника. Обряд Хресного Шляху полягає в тому, шо особа, чи церковний похід спиняється пепед кожним із 14 образів і відчитує певні молитви, отримуючи таким чином великі розрішення гріхів (індульгенції), рівні тим, які одержують, відвідуючи святі місця в Палестині. Цей обряд відбувається звичайно під час Великого Посту.

