Синьожупанники

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Синьожупанники, сині дивізії (назва від кольору уніформи) — дві укр. дивізії, зформовані після Берестейського миру на підставі договору української мирової делегації з Німеччиною (заходами Союзу Визволення України) з українських полонених з таборів у Німеччині: Раштат, Вецляр, Зальцведель.

Кожна С. д. мала 4 піхотні полки (по 1 200 старшин і вояків) і 1 гарматний. Командиром 1 С. д. був ген. В. Зелінський; остаточне її зформування відбулося у м. Ковелі (Волинь) і в сер. березня 1918 вона переїхала до Києва. Наказом військ. мін. УНР О. Жуковського вона мала бути розформована, але ще перед тим її роззброїли німці напередодні гетьманського перевороту 29. 4. 1918. Також була розпущена 2 С. д., зформована у с. Голобах на Волині, перед її переїздам на Україну. Чимало синьожупанників відограло позитивну ролю у держ. житті України і увійшов до ін. військ. формацій. Спроби відновлення С. за Директорії призвели лише до створення 7 Синього полку в складі Третьої Залізної стрілецької дивізії.

[ред.] Дивись також

[ред.] Література


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.