Макарівський район
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| район | |||
|---|---|---|---|
|
|
|||
| Основні дані | |||
| Країна: | Україна | ||
| Область/АРК: | |||
| Утворений: | |||
| Населення: | |||
| Площа: | км² | ||
| Густота населення: | осіб/км² | ||
| Телефонний код: | 380- | ||
| Населені пункти та ради | |||
| Районний центр: | |||
| Міські ради: | |||
| Селищні ради: | |||
| Сільські ради: | |||
| Міста: | |||
| Смт: | |||
| Села: | |||
| Селища: | |||
| Районна влада | |||
Макарівський район розташований на заході Київської області, був утворений 1923 року. Площа району становить 1,4 тис. кв.км, 37 тис. га з якої складають ліси. Населення - 44 тис. (на 2004 рік).
Територія району належить до зони українського Полісся. Ґрунти піщані, супіщані та суглинкові, на заболочених ділянках - торф'яні. Клімат м'який, помірний. На території району є корисні копалини: торф, будівельний пісок, граніт, карбонатна сировина, цегляно-черепична глина. Важливе значення для економіки району має автомобільна траса Київ - Чоп, що ділить Макарівський район на північну і південну частини. Загалом на території Макарівського району розташовані 10 підприємств.
У часи Київської Русі на території сучасного Макарівського району були споруджені славетні Змієві вали, які охороняли територію Києва від набігів кочовиків. Їхні залишки збереглися до цього часу у 9 селах району. У 1804 році Макарів стає волосним центром Київського повіту, в який входили 2 містечка, 10 сіл, 12 невеликих поселень, 15 хуторів, 4 німецькі колонії. Нині до Макарівського району входить 2 селища міського типу та 67 сіл, які в адміністративному плані об'єднано у 2 селищні і 36 сільських рад.
Герб Макарівського району являє собою щит французького типу, поділений горизонтально на дві рівні частини синьою хвилястою смугою (символ ріки Здвиж, що ділить район навпіл). У верхній частині щита на зеленому фоні зображена розкрита книга срібного кольору, на якій розміщено православний хрест (вказівка на те, що Макарівщина є батьківщиною видатного духовного діяча XVII – XVIII століть Данила Туптала (Димитрія Ростовського), автора книги "Житіє святих"). У нижній частині щита на золотому полі зображена оборонна стіна (символізує Змієві вали і захисне значення району для Києва у далекому минулому). Над оборонною стіною зображений лук зі стрілою та накладеними навхрест шаблями. Кольори щиту вказують, що Макарівщина розташована у зонах Полісся (зелений) і лісостепу (золотий). Герб обрамлює картуш у вигляді вінка, з правого боку - соснової, з лівого - дубової гілок зеленого кольору, як основних видів рослинності краю. Картуш завершується зображенням колосся пшениці золотого кольору, що є одним із основних напрямків сільськогосподарського виробництва району.
Вінок з дубової та соснової гілок перев'язаний навхрест синьою стрічкою. Прапор району являє собою три горизонтальні смуги зеленого (45%), синього (10%) і жовтого (45%) кольору (зверху вниз).
Районний центр: Макарів
Зміст |
[ред.] Історія
[ред.] Персоналії
Данило Туптало (Димитрій Ростовський), духовний діяч XVII – XVIII ст., автор книги "Житіє святих", канонізований православною церквою.
А. Паламаренко, Народний артист України, лауреарт Державної премії України ім. Т.Г.Шевченка.
Й. Ремезовський, вчений.
М. Козицький, вчений.
І. Карпович, вчений.
[ред.] Населені пункти
- Андріївка
- Бишів
- Борівка
- Великий Карашин
- Вільне
- Гавронщина
- Грузьке
- Забуяння
- Калинівка
- Кодра
- Козичанка
- Колонщина
- Комарівка
- Копилів
- Королівка
- Липівка
- Лишня
- Людвинівка
- Макарів
- Маковище
- Мар'янівка
- Мостище
- Мотижин
- Наливайківка
- Небелиця
- Новосілки
- Нові Опачичі
- Ніжиловичі
- Пашківка
- Плахтянка
- Рожів
- Ситняки
- Соснівка
- Фасова
- Червона Слобода
- Чорногородка
- Юрів
- Яблунівка
- Ясногородка
[ред.] Сусідні райони
[ред.] Дивись також
| Райони Київської області | ||||
|---|---|---|---|---|
| Баришівський | Білоцерківський | Богуславський | Бориспільський | Бородянський | Броварський | Васильківський | Вишгородський | Володарський | Згурівський | Іванківський | Кагарлицький | Києво-Святошинський | Макарівський | Миронівський | Обухівський | Переяслав-Хмельницький | Поліський | Рокитнянський | Сквирський | Ставищенський | Таращанський | Тетіївський | Фастівський | Яготинський | ||||
| Міста обласного значення Київської області | ||||
| Березань | Біла Церква | Бориспіль | Бровари | Васильків | Ірпінь | Переяслав-Хмельницький | Прип'ять | Ржищів | Славутич | Фастів | ||||

