Скополія карніолійська
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
?
Скополія карніолійська |
||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||
|
||||||||
|
|
||||||||
| Scopolia carniolica Jacq. |
||||||||
|
|
Скопо́лія карніолі́йська (лат. Scopolia carniolica Jacq.)
Багаторічна трав'яниста рослина, заввишки 20— 25 см. Кореневище товсте, повзуче. Стебла розвилисті. Листки еліптичні, при основі звужені в крилатий черешок. Квітки поодинокі, пониклі, на довгих квітконіжках між попарно зближеними листками. Квітки зовні бурувато-фіолетові, всередині жовтувато-бурого кольору з фіолетовими жилками. Плід — двогнізда коробочка. Цвіте в травні — червні.
Скополія схожа на белладонну, отруйна. Росте в тінистих густих букових та буково-грабових лісах.
[ред.] Фармакологічні властивості
З лікувальною метою використовують кореневища і корені (лат. Rhizoma et radix scopolia). Вони містять 0,4— 1,5% алкалоїдів, головним чином гіосциамін і менше атроніту та скополаміну, бетаїн, холін, фітостерин, сахарозу.
[ред.] Медичне застосування
Скополамін є цінним лікарським засобом, який застосовується для обезболювання родів, при паркінсонізмі та інших захворюваннях. Він служить також для розширення зіниць.
[ред.] Збір
Кореневища й коріння збирають після плодоношення, в липні — серпні. Викопують всю підземну частину рослини, очищають від землі і промивають у холодній воді. Для кращого просушування товсті кореневища розрізують. Сушать на відкритому повітрі, горищах або в спеціальних сушарнях. При збиранні скополії слід зрідка залишати кореневища для відновлення рослин.
Скополія застосовується в гомеопатії як засіб від геморою.

