Улашин Генрик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Улашин (Ułaszyn) Генрик (18741956), поль. мовознавець-славіст молодограматичної школи, родом з-під Таращі на Київщині. Студіював у Київ. Ун-ті (1905 — 07), у Кракові, Відні й Ляйпціґу. 1917 — 19 викладав мовознавство У Польській Університетській Колеґії в Києві, 1918 — 21 — проф. слов. філології в унті у Львові, 1921 — 39 у Познані, з 1945 в Лодзі. Крім праць про поль., ц.-слов. і рос. мову (серед ін. «Поль. язык», К. 1916), писав чимало на укр. теми: «Kontrakty kiiowskie. Szkic hist.-obyczajowy, 1798 — 1898» (1900), «Kumać po lembersku» («Książka» 1902; про поль. злодійське арґо у Львові), ст. в «Dziennik-у Kijowski-м»; про терміни «русин», «руський», «малоруський», «українець», «український» (1929 — 47) і т. д. Для зрозуміння генези назви Мала Русь (= культ. старша) важливі його праці про значення назв Malopolska і Wielkopolska (1950 — 54).


Персоналії Це незавершена стаття про персоналії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


[ред.] Література