Слов'яни
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
СЛОВ’ЯНИ, група індоєвропейських народів, які розмовляють слов’янськими мовами.
Етногенез достовірно не встановлений.
У I тис. н. е. поділилися на 3 групи. Середньовічні автори згадують західних слов’ян — венеди, східних слов’ян — анти і південних слов’ян — склавіни. (Але існують застереження, щодо ототожнення цього історичного поділу з сучасним.)
Слов’яни займають близько 20% території Європи від Балтійського моря до Адріатичного і від Лаби до Волги.
Слов’янські народи почали формуватися у середньовіччі.
В наш час до західнослов’янської групи належать польська, верхньо- та нижньолужицька, чеська, словацька та мертві полабська й поморська мови.
До східнослов’янських — українська, російська, білоруська.
До південнослов’янських — сербська, хорватська, македонська, болгарська, словенська мови.
Перші слов’янські літературні пам’ятки збереглися з XI ст.
Писемність на основі кирилиці та латинської графіки.
[ред.] Див. також
| Сучасні слов’янські народи | ||||
|---|---|---|---|---|
| Західні слов’яни | ||||
| кашуби • лужичани • поляки • словаки • чехи | ||||
| Східні слов’яни | ||||
| білоруси • росіяни • русини • українці | ||||
| Південні слов’яни | ||||
| болгари • боснійці • македонці • серби • словенці • хорвати • чорногорці | ||||

