Хлисти
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Хлисти, секта, початково пов'язана з рухом рос. старообрядців (сер. 17 в.). Зазнавши суворих переслідувань у Росії, X. рятувалися на укр. землях, де їхні громади («кораблі») перетривали на Київщині, Поділлі, Полтавщині, Харківщині, Кубані й ін. землях до другої світової війни. На Україні X. називали шалапутами; самі ж вони називали себе «Божими людьми». Гол. пункти вчення X. охоплені 12 «заповідями», в яких зокрема стверджується, що божество може втілюватись у людині, яка на це заслуговує побожним життям; одночасно може бути кілька «христів» і «богородиць», євангельська наука не обов'язкова, бо наступні покоління після Христа мали своїх христів; життєві проступки ведуть до вічної згуби душі. Треба поборювати забаганки тіла, не належить шанувати природних батьків і не треба мати дітей. Одначе позашлюбні зносини допускалися, як вияв духа, особливо на зібраннях («радениях»). Популярности на Україні X. не здобули. З укр. авторів уперше згадує про них Димитрій Туптало у «Розыску». Див. також Секти.
| Це незавершена стаття з Енциклопедії українознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

