Автономія (православ'я)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Автономія у Православ'ї - це статус помісної Православної Церкви, як частини єдиної Вселенської Православної Церкви, поряд зі статусом автокефалії.
Автономна Православна Церква - це помісна Православна Церква (до юрисдикції якої належить певна територія, на якій не повинні діяти інші помісні Церкви). Як і автокефальна Церква, вона є незалежною і самостійною в управлінні частиною Вселенської Православної Церкви. Автономна Церква ні ієрархічно, ні адміністративно не є частиною іншої Православної Церкви. Відмінність від автокефалії полягає лише в тому, що її предстоятель, після обрання, має бути затверджений патріархом однієї з автокефальних Церков. У випадку Української Православної Церкви це патріарх московський, у випадку Фінляндської Православної Церкви - константинопольський.
[ред.] Список автономних православних Церков
- Синайська Православна Церква
- Фінляндська Православна Церква
- Японська Православна Церква
- Китайська Православна Церква
- Українська Православна Церква
- Естонська Православна Церква
[ред.] Православні Церкви
| Вселенська Православна Церква |
| Православні Церкви, що перебувають у молитовному спілкуванні між собою і утворюють єдину Вселенську Церкву |
| Автокефальні Православні Церкви |
| Чотири древніх Патріархати: Константинопольська | Олександрійська | Антиохійська | Єрусалимська Російська | Сербська | Румунська | Болгарська | Грузинська | Кіпрська | Грецька | Польська | Албанська | Чехословацька | Американська |
| Автономні Православні Церкви |
| Синайська | Фінляндська | Естонська | Японська | Китайська | Українська |
| Неканонічні Православні Церкви |
| Православні Церкви, що не визнані іншими і не входять до Вселенської Церкви |
| УПЦ-КП | УАПЦ | УАПЦК | Македонська | Чорногірська | БАПЦ | ІРПЦ |

