Процедура (програмування)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Зміст

Процедура (в програмуванні) — поняття, яке використовується в більшості мов програмування високого рівня, і відповідає значенню підпрограма.

[ред.] Використання процедур

Використання кожної процедури пов'язане з її описанням та викликом. Описання процедури складається, як правило із заголовка процедури, та тіла процедури. Заголовок містить ідентифікатор процедури, та сукупність формальних параметрів, і, можливо, деякі їхні характеристики. Тіло процедури складається з деякої послідовності операторів. Виклик процедури відбувається із відповідних точок програми вказанням ідентифікатора процедури, її фактичних параметрів, і, можливо, входу в її тіло.

[ред.] Типи процедур

[ред.] Процедури та функції

Розрізняють два способи використання процедур в програмах: в якості процедур-операторів, виклик яких представляє завершену одиницю дій мови програмування, та процедур-функцій, виклик яких здійснюється через відповідні вказівники функцій, які використовуються лише в якості складових елементів виразів мови програмування. Завжди, при виклику процедури, формальні параметри в тілі цієї процедури замінюються на фактичні (передача параметрів за посиланням), або їхніми значеннями (передача параметрів по значенню) і виконується перетворене таким чином тіло процедури.

[ред.] Відкриті та замкнені процедури

Відповідно до способу зв'язування з основною програмою процедури ділять на відкриті та замкнені.

Відкриті процедури складаються з малої кількості команд, їх вставляють в тіло програми кожен раз, коли зустрічається їхній виклик.

Замкнені процедури розміщуються окремо від основної програми, при кожному виклику замкненої процедури, організовується відповідна передача управління та повертання в точку виклику. Як правило, стандартні процедури замкнені.

Особливий випадок представляє рекурсивна процедура та процедура без параметрів, виклик якої містить лише її ідентифікатор.

[ред.] Джерела інформації

[ред.] Дивіться також