Теорема відліків Віттакера — Найквіста — Котельникова — Шеннона
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Теоре́ма ві́дліків Вїтта́кера — На́йквіста — Коте́льникова — Ше́ннона (теоре́ма Коте́льникова) свідчить, що якщо безперервний сигнал x(t) має спектр, обмежений частотою Fmax, то він може бути однозначно і без втрат відновлений по своїх дискретних відліках, узятих з частотою fдискр=2*Fmax, або, по-іншому, по відліках, узятих з періодом Tдискр=
.
Теорема була сформульована В. А. Котельниковим в 1933 році в його роботі «Про пропускну здатність ефіру і дроту в електрозв'язку» і є однією з основоположних теорем в теорії і техніці цифрового зв'язку.
[ред.] Публікації
- H. Nyquist, "Certain topics in telegraph transmission theory," Trans. AIEE, vol. 47, pp. 617—644, Apr. 1928.
- Котельников В. А. О пропускной способности эфира и проволоки в электросвязи — Всесоюзный энергетический комитет.//Материалы к I Всесоюзному съезду по вопросам технической реконструкции дела связи и развития слаботочной промышленности, 1933.
- C. E. Shannon, "Communication in the presence of noise," Proc. Institute of Radio Engineers, vol. 37, no.1, pp. 10—21, Jan. 1949.

