Шифр Цезаря
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Шифр Цезаря — симетричний алгоритм шифрування підстановками. Використовувався римським імператором Юлієм Цезарем для приватного листування.
Зміст |
[ред.] Принцип дії
Принцип дії полягає в тому, щоб циклічно зсунути алфавіт, а ключ - це число букв, на яке робиться зсув.
[ред.] Приклад
Припустимо, що неохідоно зашифрувати слово «SECRET», використовуючи шифр Цезаря, з ключем, який дорівнює 3.
Для цього зрушимо латинський алфавіт так, щоб він починався з четвертої букви (D). Отже, беручи вихідний алфавіт
ABCDEFGHІJKLMNOPQRSTUVWXYZ,
і зміщаючи всі літери на 3, одержуємо:
DEFGHІJKLMNOPQRSTUVWXYZABC,
де D=A, E=B, F=C, і т.д.
Використовуючи цю схему, відкритий текст "SECRET" перетворюється в "VHFUHW". Для того, щоб отримувач повідомлення міг відновити вихідний текст, необхідно повідомити йому, що ключ - 3.
[ред.] Алгоритм зламу
Шифр Цезаря має замало ключів - на одиницю менше, ніж літер в абетці. Тому перебрати усі ключі не складає особливої роботи. Дешифрування з одним з ключів дасть нам вірний відкритий текст.
Також подолати шифр Цезаря можливо, бо частота появи кожної літери в шифротексті співпадає з частотою появи у відкритому тексті. Якщо припустити, що частота появи літер у відкритому тексті приблизно відповідає середньостатистичній відносній частоті появи літер в текстах мови, на якій написано повідомлення, тоді ключ знаходиться співставленням перших декількох літер, що трапляються найчастіше у відкритому та зашифрованому текстах.
[ред.] Дивіться також
[ред.] Додаткова інформація
- Деякі статистичні відомості сторінка на сайті "Весна", містить інформацію про середню частоту українських літер у текстах.

