Дитинець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Дити́нець – центральна укріплена частина міста в Давній Русі. Здебільшого займав площу в кілька га. Звичайно дитинець споруджували на зручних для оборони місцях (на мисах річок, пагорбах) і оточували ровами, валами, мурами з баштами і брамами. В дитинці розміщувалися князівські та боярські двори, житла військових та духовенства, міські собори. Навколо дитинця розташовувалися ремісничі та торгові квартали околишнього міста. Дитинець давнього Києва (т.зв. "місто Володимира") займав площу близько 9 га на Старокиївській горі. Дитинець Чернігова був розташований на пагорбі над Десною. На княжій горі був дитинець давнього Львова. Замість терміну дитинець з 14 ст. почали вживати термін "кремль".

[ред.] Джерела

  • Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.-Луцьк: Вежа, 2000.
  • Рад. енциклопедія історії України.- К., 1971.- т.2.