Червоні кхмери
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Черво́ні кхме́ри — збройний комуністичний рух у Камбоджі.
Створений у 1968 році. Чисельність — близько 30 тисяч осіб. Широка соціальна база у руха з'явилась після вторгнення в 1970 р. американців (для удару в тил війскам Хо Ши Міна), які знищили не менше 100 тис. мирних мешканців. В основному рух поповнювали діти 12-15 років, які втратили батьків і ненавиділи мешканців міст як «посібників американців».
У 1975 році партизани захопили столицю країни — місто Пномпень. Встановили диктаторський режим (у результаті репресій вбито, по різним оцінкам, від 1 до 3 міліонів осіб — точну кількість назвати невозможно у зв'язку з відсутністю перепису). Були заборонені писемність, гроші, іноземна мова. Вся країна була перетворена на трудові сільскогосподарські комуни з 18-20 годинним робочим днем. Страта загрожувала за найменшу провину (наприклад, народження дитини без дозволу керівництва комуни). Камбоджа (перейменована у «Демократичну Кампучію») була майже повністю ізольована від зовнішнього світу, контакти підтримувались тільки з Китаєм та Югославією. Навіть імена та портрети керівників країни (Пол Пот, Іенг Сарі, Кхіеу Самфан) примались в таємниці від населення.
У результаті безграмотної економічної політики країна опинилась у занепаді. Для поповнення бюджету була разв'язана війна проти В'єтнаму. Проте в'єтнамські війска відносно легко відбили агресію і перейшли у наступ, причому на їх сторону переходили великі угрупування «Червоних кхмерів». Один із колишніх високопосадових полпотовців, Хенг Самрін, очолив пров'єтнамський уряд.
Скинуті в'єтнамськими інтервентами «Червоні кхмери» вели бойові дії проти уряду Хенг Самріна— Хун Сена. Рух користувався підтримкою з боку США, які бачили в ньому противагу В'єтнаму. Червоні кхмери отримували зі США зброю та поставляли в обмін необроблене дорогоцінне каміння. Відомий американський інтелектуал Ноам Хомський, виступаючи в пресі, стверджував, що повідомлення про масові вбивства Червоними Кхмерами— не що інше, як спроба замаскувати вбивства мирних жителів американцями в Камбоджі до приходу до влади Пол Пота.
У 1998 році після смерті керівника Пол Пота рух розпався. Формальний лідер руху, Кхіеу Самфан, фактично позбавлений влади, живе усамітнений. Невеликі формування повстанців (біля 2-3 тисяч осіб) продовжували вести партизанську війну до недавнього часу, потім новий лідер Червоних кхмерів, Іенг Сарі, підписав перемир'я з урядом Камбоджі, яке визнало його контроль над західними територіями країни. Останній радикальный польовий командир Червоних кхмерів Та Мок був заарештований у березні 2000 року, помер у липні 2006 р. на 80 році життя, очікуючи на суд, у військовому шпиталі. Його загони продовжують переховуватись у джунглях, заробляючи собі на життя контрабандою дорогоцінного каміння та лісоматеріалів.
У результаті цієї війни у джунглях залишились нерозмінованими 8 мільйонів мін.
| Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

