Мойри

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

МО́ЙРИ (гр. Moirai, moira — частка, доля) — дочки богині ночі Нікс (за іншою версією — Зевса й Феміди, за Платоном — дочки божества неминучості Ананке ): Клото, Лахесіс, Атропа (Атропос). Богині долі і призначення людей. З м. було пов’язане все життя людини. Клото (Прядильниця) пряла нитку людського життя, Лахесіс (Дарувальниця) вела її крізь усі мінливості долі, Атропа (Невідворотна) перетинала нитку, коли наставала хвилина смерті. М. вважались охоронницями ладу у всесвіті та в стосунках між людьми; вони мали владу й над долями богів. Навіть боги не можуть урятувати людину від смерті, якщо це суперечить долі. Платон уявляв м. як сили вищого світового порядку: вони сиділи на небі на троні, в білому вбранні, з вінками на головах і пряли під звуки гармонії сфер. Від них залежало людське життя: їх прикликали, коли народжувалася дитина, молоді приносили їм жертви в день шлюбу, а вершники складали їм обітниці перед змаганнями. Зображували м. статечними жінками з кужелем, терезами, ножицями або сувоєм папірусу, на якому записані непохибні слова долі. Їм приносили в жертву фрукти, мед, квіти. Римляни звали м. парками. Образ м. зустрічаємо в мистецтві різних народів. У сучасній мові м. (парка) також уживається як синонім слова доля.


[ред.] Література