Фазовий простір
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Фáзовий прóстір — багатовимірний простір, координатами в якому є звичайні просторові координати (або узагальнені координати) частинок системи і їх імпульси (або узагальнені імпульси). Наприклад, фазовий простір для системи, що складається з однієї вільної матеріальної точки, має 6 вимірювань, три з яких -- це три звичайні координати, а ще три -- це компоненти імпульсу. Відповідно, фазовий простір для системи з двох вільних матеріальних точок міститиме 12 вимірювань і т.д.
Сутність поняття фазового простору полягає в тому, що стан руху як завгодно складної системи, представляється в ньому однією єдиною точкою, а еволюція цієї системи -- переміщенням цієї точки. Крім того, найголовніше, рух цієї точки визначається простими рівняннями Гамільтона, що дозволяє робити висновки про поведінку найскладніших механічних систем.

