Сербин
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сербин, прізвище кількох діячів Коз.-Гетьманської держави 17 в., пов'язане з їх етнічним чи нац. походженням, але правдоподібно не споріднених між собою.
1. Сербин Іван Федорович, полк. лубенський (1668 — 76, з перервами), зять кошового отамана Івана Сірка.
2. Сербин Іван Юрійович († 1665), серб. шляхтич з Нового Базару, родич серб. митр. Гавриїла, полк. брацлавський (1657-58, 1663-65). 1653 як серб. капітан прибув на Україну, вступив до коз. війська й воював проти Польщі. Б. Хмельницький призначив його полк. брацлавським. Прихильник гетьмана І. Виговського, С. брав участь у придушенні повстання М. Пушкаря і в нападі Данила Виговського на Київ 1658, коли потрапив до моск. полону й був засланий на Московщину, де пробув до 1660. За гетьмана І. Брюховецького знову полк. брацлавський. 1664-65 воював проти поляків і гетьмана П. Тетері й загинув під Уманню.
3. Сербин Войца (Вуйца, Вуїч), полк. переяславський (1687 — кол.), особистий ворог гетьмана І. Самойловича. 1687, після Коломацького перевороту став ген. осавулом. Брав участь у старшинській опозиції проти гетьмана І. Мазепи, який обвинуватив С. В. перед Москвою «во многой шатости». 1688 цар наказав позбавити його уряду і відіслати «за караулом» до Сєвська. Дальша доля невідома.
| Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

