Готи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Готи - східногерманські народи, які, ймовірно, первісно заселяли південь Скандинавії, а у II столітті н. е. рушили на південь і заселили територію біля Чорного моря.

Було дві гілки готів: східні - остготи і західні - вестготи.

Остготи були завойовані гунами в 372 році і брали участь у їхнії походах. Після поразки гуннів, очолюваних Аттілою, при Каталаунських полях у 451 р., вони повернули собі незалежність (454) і при Теодоріку Великому завоювали Італію в 488-493 рр.

Припинили існування як народ після завоювання візантійським імператором Юстиніаном Італії в 535-555 рр. Вестготи мігрували у Фракію.

При Аларіку (Аларіху) вони робили наїзди на Грецію й Італію в 395-410 рр., зруйнували Рим, створили королівство на півдні Франції. Були вигнані звідти франками, заснували Іспанське королівство, що проіснувало до завоювання маврами (арабами) в 711 р.