Середньодніпровська культура
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Середньодніпровська культура, археологічна культура бронзової доби.
Датується радіовуглецевим методом 3000—1500 рр. до РХ. Була поширена на території сточища середньої і верхньої течії Дніпра і Десни.
Вважається, що її носіями були прибулі з Заходу племена культури шнурової кераміки.
Виділена В. Ґородцо'вим на початку 20 сторіччя.
Головними знахідками середньодніпровської культури є
- просвердлені кам'яні сокири
- різноманітна кераміка, виготовлена з глини з домішкою дрібнозернистого піску, здебільшого з відбитками шнура.
- на місцях поселень та в могильниках знайдено кам'яні зернотерки та долота,
- вістря до стріл та прикраси, виконані з міді і бурштину. Останні свідчать про зв'язки племен шнурової кераміки з племенами Північного Кавказу, Карпато-Дунайського басейну та Прибалтики.
Житла племен Середньодніпровської культури — наземні хати.
Племена Середньодніпровської культури займалися хліборобством, скотарством (між знахідками — кістки рогатої худоби, свиней і коней) і мисливством. Найкраще досліджені на Україні місця поселень Середньодніпровської культури — Ісківщина біля Канева, а також Пекарі та Княжа Гора.
| Культури Північного Причорномор'я (України) | |
|
Білогрудівська | Буго-Дністровська | Висоцька | Городоцько-здовбицька | Дніпро-Донецька | Зарубинецька | Зрубна | Карпатських курганів | Катакомбна | Кемі-Обинська | Комарівська | Кулястих амфор | Латенська | Липицька | Лінійно-стрічкової керміки | Лінійчастого посуду | Лужицька | Мар'янівсько-бондарихинська | Ноа | Пшеворська | Роменсько-боршевська | Сабатинівська | Салтівсько-Маяцька | Свідерська | Середньодніпровська | Середньостогівська | Солютрейська | Станівська | Стжижовська | Сурсько-Дніпровська | Тарденуазька | Тиська | Трипільська | Тщинецька (Комарівська) | Пізнотрипільська (усатівська) | Пізньострічкової розписної кераміки | Черняхівська | Чорноліська | Шельська | Шнурової кераміки | Юхнівська | Ямково-гребінцевої кераміки | Ямна | |
|
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства
- І. Артименко, «Племена верхнего и среднего Подніпровья в эпоху бронзы» (1967).

