Никон Великий
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Никон (Великий, р. н. невід. - п. 1088) -церковно-політичний діяч Київської Русі, літописець.
Не пізніше 1058 поселився разом з Антонієм Печорським у печері на березі Дніпра. В 1061 поїхав у Тмутаракань, де заснував монастир. У 1068 повернувся у Києво-Печерський монастир. Під час Київського повстання 1068-69 як прихильник князя Ізяслава Ярославича знову був змушений залишити Київ і оселитися в Тмутаракані. Після повернення в Київ - ігумен Києво-Печерської Лаври (1078-88). Деякі вчені вважають, що він був автором продовження Київського літописного зведення 1037 і літописного зведення 1073 - одного з джерел "Повісті минулих літ". На думку ряду дослідників, Никон увів до літопису переказ про поєдинок тмутараканського князя Мстислава Володимировича з косозьким князем Редедею (1022)-обробив т.зв. корсунську версію про хрещення князя Володимира Святославича, оповідання про три помсти княгині Ольги древлянам (946) та ін.

