Рівненщина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Рівненщина - синонім Рівненської області

[ред.] ЦИФРИ Й ФАКТИ

  • Рівненська область розташована в північно-західній частині України й займає територію 20,1 тисячі квадратних кілометрів.
  • Рівненщина межує з Берестейською та Гомельською областями Білорусі, Житомирською, Хмельницькою, Тернопільською, Львівською та Волинською областями.
  • Адміністративно-територіально Рівненська область поділяється на 16 районів, 1031 населений пункт.
  • Населення області становить 1,2 мільйона осіб.
  • Територія нинішньої Рівненської області була заселена ще з доби пізнього палеоліту, тобто приблизно 40—10 тисяч років тому. Про не свідчать численні археологічні знахідки.
  • На теренах області виявлено близько 100 залишків стародавніх поселень та могильників.
  • У VI—VII століттях край населяло плем'я дулібів-волинян.
  • Наприкінці Х століття Волинь, у тому числі й Рівненщина, входила до Володимирського князівства.
  • Визначну роль в історії краю відіграли Дорогобуж і Пересопниця, які в XI—XII століттях були центрами удільних князівств.
  • До 1283 року належить перша письмова згадка про місто Рівне, коли тут відбулася битва польських та литовських військ.
  • Після 1340 року територія нинішньої Рівненської області відійшла до складу Великого князівства Литовського.
  • 1576 року в Острозі князь Василь-Костянтин Острозький заснував слов'яно-греко-латинську Академію — перший в Україні і в Східній Європі вищий навчальний заклад.
  • До 1629 року належить перший відомий перепис населення Волинського воєводства. Найбільшими містами на той час були Острог, Корепь, Степань, Рівне, Дубно.
  • У середині XVII століття територія Рівненської області була охоплена визвольною війною під проводом гетьмана Богдана Хмельницького.
  • У 1793 році, після підписання російсько-пруського договору, частина території Рівненщини увійшла до складу Росії.
  • На початку квітня 1919 року у Рівному перебував уряд Української Народної Республіки.
  • За Ризьким мирним договором 1921 року територія Рівненщини відійшла до складу Польщі.
  • Після приєднання Західної України до УРСР Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 грудня 1939 року було утворено Рівненську області.
  • У роки другої світової війни під час окупації місто Рівне було центром рейхскомісаріату «Україна».
  • На теренах краю в роки гітлерівської окупації активно діяли українські патріоти, що об'єдналися в Українську Повстанську Армію.
  • 2 лютого 1944 року — день визволення міста Рівного від німецько-фашистських загарбників.
  • На Рівненщині є понад 100 родовищ 14 видів корисних копалин.
  • Рівненщина - європейський монополіст базальту.
  • Рівненська область має великі запаси бурштину.
  • Понад 850 тисяч гектарів складає площа лісового фонду області, а загальний запас деревини становить 103 мільйони кубометрів.
  • У Радивилівському районі, поблизу села Дружба, на уступі Подільського плато містяться найвищі точки області — 372—374 метри.
  • В економіці області переважають галузі електроенергетики, хімічної, легкої, лісової, деревообробної, харчової промисловості, виробництва будматеріалів, металообробляння, машинобудування.
  • Трудові ресурси області складають 54 відсотки від загального числа населення.
  • Область перетинають автомагістралі Київ — Варшава, Київ — Берестя, Київ — Львів, Львів — Житомир, Київ — Чернівці.
  • Експлуатаційна протяжність залізничних колій в області складає 588 кілометрів, протяжність автомобільних шляхів — 7535 кілометрів.
  • Територією Рівненщини протікає 170 великих та малих річок. Найбільші з них — Прип'ять, Стир, Горинь, Случ. Останні з них належать до басейну ріки Прип'ять.
  • На території області — 52 озера, загальна площа яких понад 260 квадратних кілометрів. Найбільші озера — Нобель, Біле, Острівське.
  • В області діє 225 промислових підприємств.
  • На Рівненщині працює понад 680 сільськогосподарських підприємств різних форм господарювання.
  • Торгівельна галузь області — це понад 3500 крамниць.
  • Підприємства області торгують з 44 країнами світу.
  • На Рівненщині налічується 1715 пам'яток та 10 музеїв.

[ред.] Дивись також