Шандрук Павло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Генерал Павло Шандрук в строї Укр. Нац. Армії.
Збільшити
Генерал Павло Шандрук в строї Укр. Нац. Армії.
Генерал Павло Шандрук в німецькому строї.
Збільшити
Генерал Павло Шандрук в німецькому строї.

Павло́ Шандру́к (28. 2.1889 — †15. 2. 1979, Трентон), військ. діяч, ген.-хорунжий Армії УНР, д. чл. НТШ родом з Волині; нар. у с. Борсуки Кременецького пов. Закінчив Ніженський Історико-філологічний інститут князя Безбородька (1911) й Олексіївську Військ. Школу у Москві (1913). Учасник першої світової війни у ранзі штабс-капітана. В Армії УНР з 1917 до 1920; з квітня 1920 командир бриґади Третьої Залізної Дивізії і ген.-хорунжий. З кін. 1920 у Польщі; один з засновників військ. ж. «Табор». З 1938 контрактовий старшина поль. армії, 1938 закінчив Поль. Академію Ген. Штабу; у поль.-нім. війні командир 29 поль. бриґади. З кін. 1944 очолив за згодою всіх укр. угруповань на еміґрації в Німеччині Укр. Нац. Комітет, призначений його президією (з 1945) командувачем Укр. Нац. Армії, до складу якої увійшла дивізія «Галичина» (як 1 Укр. Дивізія). Ш. спричинився до виведення дивізії з фронту перед нім. капітуляцією. По війні на еміґрації в Німеччині і (з 1949) у США. У 1965 р. став кавалером ордену Virtuti Militari. Помер у Трентоні. Праці з найновішої історії укр. армії укр., поль. і англ. мовами; серед них, за ред. ПІ. «Укр.-моск. війна в 1920 р. в документах» (1933), «Arms of Valor» (Нью-Йорк 1959) та ін.


Персоналії Це незавершена стаття про персоналії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.



[ред.] Література

Іншими мовами