Умань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Умань
Розташування міста Умань
Основні дані
Регіон: Черкаська
Район/міськрада: Уманська
Засноване/перша згадка: Перша згадка - 1616 року.
Статус міста з 1795 року
Населення 88730 (2004)
Площа:  км²
Поштові індекси: 20300
Телефонний код: +380-XXX
Географічні координати: 48°46' пн.ш. 30°14' сх.д.
Водойма {{{водойма}}}
Міста-побратими: Ботошань (Румунія), Девіс (США), Ланцут (Польща),Мілфорд-Хейвен (Велика Британія),Ромійї-сюр-Сен (Франція),Хаупсала (Естонія).
День міста перша субота жовтня
Відстань
Найближча залізнична станція: Умань
До обл.центру:
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:

— км
232 км
194 км
До Києва:
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:

— км
— км
— км
Міська влада
Веб-сторінка: http://www.uman.kiev.ua
Міський голова:

Умань, Гумань польською Humań - місто обласного підпорядкування, райцентр Черкаської області.

Зміст

[ред.] Географія

Розташоване на Придніпровській височині над рікою Уманкою (басейн Південного Бугу). Висота над рівнем моря 216 м.

[ред.] Населення

[ред.] Історія

Софіївський парк
Збільшити
Софіївський парк

Перша згадка - з 1629 р. (місто Брацлавського воєводства) Умань тоді була під владою шляхетної Польщі.

В 1648 році Умань визволив загін, очолений І.Ганжою; місто стало адміністративним центром Уманського полку. 1648-1667 - у складі козацько-гетьманської держави (полкове місто та важлива фортеця).

В кін.1654-на поч. 1655 козац. залога Умань, керована І.Богуном, відбила наступ головних сил польсько-шляхетних військ.

За Андрусівським перемир'ям знов увійшло до складу Речі Посполитої.

Після зруйнування турками і татарами (1674) більшість людности переселилася на Лівобережжя.

У XVIII ст. набуло знову значного економічного та культурного (монастир і школа василіян) значення.

1726-1832 - належало польським маґнатам Потоцьким.

В околицях Умані діяли загони гайдамаків, які на короткий час опанували Умань: у 1737, 1750 і 1768 рр. (під проводом М.Залізняка і І.Ґонти, які винищили польську шляхту, що сховалася в місті, — «уманська різня»).

1793 - увійшла до складу Російської Імперії.

З 1797 р. — повітове місто Київської губернії.

У 1810 в Умані був похований хасидський провідник Нахман з Брацлава.

1837-1857 — центр військового поселення Київської та Подільської губернії.

Під час Великої Вітчизняної війни Умань 01.08.1941 окупували німецько-фашистські війська.

Внаслідок Умансько-Ботошанської операції 1944 місто 10.03.1944 було визволено.

З другої половини XIX століття населення Умані значно зросло (1860 — 10 тис. меш., 1897 — 29 тис. меш., 1914 — близько 50 тис. меш.), на що вплинуло і з'єднання міста залізницею з Києвом (1890) та Одесою (1891); економічний характер - торгівельний (здебільшого торгівля збіжжям) і ремісничий; переважало єврейського населення.

За радянських часів місто почало розвиватися щойно з 1960-х pp. (населення в тис.: 1926 — 44,8; 1959 — 45; 1970 — 63; 1980 — 80).

Різко змінився національний склад населення:

1926: українці - 43,3%, євреї - 49,5%, росіяни - 4,6%

1959: українці - 76,5%, євреї - 5%, росіяни - 16%

[ред.] Промисловість, освіта, культура

Гол. галузі пром-сти: машинобудів. і приладобудування (зав.: «Мегомметр», оптико-мех., театрального устаткування), харч. (зав.: овочеконсервний, маслосироробний, вітамінний, лікеро-горілчаний, м'ясокомбінат й ін.), легка (фабрики: швейна, взуттєва, мист. пром. виробів), будів. матеріялів (зав.: толевий, цегельні тощо).

Дві вищі школи (Уманська державна аграрна академія і Державний педагогічний університет імені Павла Тичини), технікум механізації сіль. госп-ва, пед., мед. і муз. училища.

Уманський краєзнавчий музей (заснований 1917 року), державний заповідник — дендропарк «Софіївка».

В Умані народилися українські вчені М.Ф.Біляшівський, Й.І.Гіхман, Є.П.Дибан, Б.Г.Левитський, С.В.Лукомський.

В 1805в Умані був на військовій службі І.П.Котляревський.

у 1819-1825 в місті жив декабрист С.Г.Волконський, на нарадах у нього були П.І.Пестель, В.Л.Давидов.

Умань відвідали О.С.Пушкін (20-і рр. 19 ст.), О.М.Горький (1891), Леся Українка (1898). Тут пройшли дитячі та юнацькі роки українського поета М.П.Бажана.

[ред.] Література

[ред.] Ресурси Інтернет


Населені пункти Уманського району

Антонівка| Аполянка| Бабанка| Берестовець| Вільшана-Слобідка| Вільшанка | Гереженівка| Городецьке| Городниця| Гродзеве| Громи| Дмитрушки| Доброводи| Дубова| Затишок| Заячківка| Іванівка| Колодисте| Коржова| Коржова Слобода| Коржовий Кут| Косенівка| Кочержинці| Кочубеївка| Краснопілка| Ладижинка| Максимівка| Оксанина| Острівець| Паланка| Піковець| Політвідділовець| Полянецьке| Посухівка| Пугачівка| Рижавка| Рогова| Родниківка| Ропотуха| Свинарка| Собківка| Старі Бабани| Степківка| Сушківка| Танське| Текуча| Томашівка| Фурманка| Черповоди| Шарин| Юрківка| Яроватка| Ятранівка


Населені пункти Черкаської області
Міста
ВатутінеГородищеЖашківЗвенигородкаЗолотоноша • Кам'янка • КанівКорсунь-ШевченківськийМонастирищеСмілаТальнеУманьХристинівкаЧеркасиЧигиринШпола
Селища міського типу
Бабанка • БукиВерхнячка • Вільшана • Драбів • Ірдинь • Єрки • Катеринопіль • Лисянка • Маньківка • СтеблівЦвіткове • Цибулів • ЧорнобайШрамківка


Райони Черкаської області Герб Черкаської області
ГородищенськийДрабівськийЖашківськийЗвенигородськийЗолотоніськийКам'янськийКанівськийКатеринопільськийКорсунь-ШевченківськийЛисянськийМаньківськийМонастирищенськийСмілянськийТальнівськийУманськийХристинівськийЧеркаськийЧигиринськийЧорнобаївськийШполянський
Міста обласного значення Черкаської області
ЧеркасиВатутінеЗолотоношаКанівСмілаУмань