Розиди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

?
Розиди
Троянда
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
- Судинні (Tracheophyta)
- Насінні (Spermatophyta)
- Покритонасінні (Magnoliophyta)
- Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядки
  • Crossosomatales
  • - eurosids I
    • Обліпихоцвіті (Celastrales)
    • Гарбузоцвіті (Cucurbitales)
    • Бобовоцвіті (Fabales)
    • Букоцвіті (Fagales)
    • Malpighiales
    • Oxalidales
    • Розоцвіті (Rosales)
  • - eurosids II
    • Brassicales
    • Huerteales
    • Мальвоцвіті (Malvales)
    • Сапіндоцвіті (Sapindales)
  • Геранієцвіті (Geraniales)
  • Миртоцвіті (Myrtales)
Посилання
NCBI: 71275

Розиди (Rosids) — підклас Еудікотів, тобто справжніх дводольних рослин. Згідно системі APG II класифікації Покритонасінних, це справжній монофілетичний таксон, одна з двох головних груп Еудікотів (друга — Айстериди). В застарілій системі Кронквіста представники Розидів належали до підкласів Hamamelididae, Rosidae і Dilleniidae.

Вік Розидів оцінюється в 117—108 млн років [1], перші скам'янілості, що відносять до Розидів, мають вік приблизно 94 млн років [2].

Характерні ознаки: довгий ембріон, неактивний ген хлоропласту infA, мітохондріальний інтрон coxII.i3 0. На членах групи звичайні гусениці метеликів, особливо на деревовидних представниках [3]. Ще однією ознакою є розташування нектарника у квітколожі. Відмітьте, що ця ознака різна у різних Еудікотів, наприклад, у Vitales він розташований на гіноеціумі (групі маточок), а у Proteaceae — також у квітколожі[4]. Також характерні слизові клітини в квітках, потовщена слизиста внутрішня переклінільна (паралельна поверхні) стінка і відокремлена цитоплазма поширені в цій групі (примітка: ще не знайдені у Геранієцвітих (Geraniales)[5]). Чашолистки характерно мають сліди трьох щілин (у більшості інших Еудікотів — одна[6]). Розвиток пелюстки часто відстає від інших частин квітки).

На сьогоднішній стадії досліджень межі розидів визначені неточно. Підтримку групи оцінюють в 79 % [7], але вони також можуть включати Vitales і Saxifragales [8], хоча із слабкою підтримкою. В межах розідів взаємини також дещо неясні [9], і топологія філогенетичного дерева ще може потребувати настройки.

[ред.] Ресурси Інтернет

[ред.] Посилання

  1. Wikström N, Savolainen V, & Chase M (2003). "Evolution of the angiosperms: Calibrating the family tree". PNAS 268.
  2. Crepet W, Friis E, & Gandolfo M (2004). "Fossil evidence and phylogeny: The age of major angiosperm clades based on mesofossil and macrofossil evidence from Cretaceous deposits". American J. Bot 91.
  3. Janz N, Nylin S (1998). "Butterflies and plants: A phylogenetic study". Evolution 52: 486-502.
  4. Smets E (1988). "La présence des "nectaria persistentia" chez les Magnoliophytina (Angiospermes)". Candollea 43: 709-716.
  5. Matthews M, Endress P (2006). "Floral structure and systematics in four orders of rosids, including a broad survey of floral mucilage cells". Plant Syst. Evol..
  6. Von Balthazar M, Endress P (2002). "Development of inflorescences and flowers in Buxaceae and the problem of perianth interpretation.". Int. J. Plant Sci. 163: 847-876.
  7. Soltis D, et al (2003). "Gunnerales are sister to other core eudicots: Implications for the evolution of pentamery.". American J. Bot. 90: 461-470.
  8. Soltis P, Soltis D and Chase M (1999). "Angiosperm phylogeny inferred from multiple genes as a tool for comparative biology.". Nature 402: 402-404.
  9. Soltis D, et al (1991). "Phylogeny and character evolution in the Asteraceae based on chloroplast DNA restriction site mapping.". Syst. Bot. 16: 98-115.
Іншими мовами