Трудовий Конґрес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Трудовий Конґрес 1919, також Конґрес Трудового Народу України, заг.-держ. законодавчий орган, скликаний Директорією УНР. Директорія в порозумінні з представниками політ. партій (на нараді на поч. грудня 1918 у Вінниці), щоб ефективніше боротися з большевиками, які почали засновувати по містах свої совєти, ухвалила покласти в основу побудови влади т. зв. «трудовий» принцип. На підставі «трудової» системи влада в пов. і губ. мала належати радам робітників, селян і трудової інтеліґенції без участи поміщиків і капіталістів, а в центрі — Т. К. «Інструкція для виборів на Конґрес Трудового Народу України» 5. 1. 1919 визначила 593 депутати від селян, робітників і трудової інтеліґенції, а також від поштовиків і залізничників: 528 депутатів — від УНР і 65 від ЗУНР. Вибори проведено не на всій території УНР. Перша і єдина сесія Т. К. відбулася 23 — 28. 1. 1919 в присутності бл. 300 депутатів, у тому ч. і делеґації Нац. Ради ЗУНР. Конґресом керувала президія: гол. С. Вітик (соц.-дем. з Галичини), Д. Одрина (соц.-рев.), Т. Старух (від бльоку гал. партій), а секретарями були: С. Бачинський (соц.-рев., сел. спілка), В. Золочанський (соц.-дем.), І. Біск (рос. соц.-дем.), Л. Гаврилюк (рос. соц.-рев.), Воропай (соц.-сам.). Т. К. відбувся в Київ. Оперному Театрі. Він затвердив проголошений 22. 1. 1919 акт з'єднання УНР і ЗУНР, передав до наступної сесії найвищу владу в руки Директорії, доповнивши її представником ЗУНР, ухвалив принцип заг. виборчого права для творення майбутнього укр. парляменту й місц. репрезентативних органів. Т. К , з уваги на воєнні події, закінчив свої праці передчасно, створивши 6 комісій, які так само не провадили систематичної праці.


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


[ред.] Література