Річковий транспорт
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі. Ви можете допомогти проекту, зробивши це! |
Річковий транспорт, один з основних видів транспорту, що здійснює перевезення вантажів та пасажирів внутр. водними шляхами. Перед поширенням зал. транспорту Р. т. був на Україні гол. засобом масового транспорту, пізніше занепав і тепер становить не цілих 2% порівняно з усіма видами транспорту на суші. Довж. річкових судноплавних експлуатованих шляхів на всіх укр. етногр. землях доходить до 6 200 км, у тому ч. 200 км каналів. В УССР довж. всіх річок протяжности 10 км і більше дорівнює 90 400 км, судноплавних водних шляхів 4 800 км (у тому ч. штучних — бл. 1 000 км), на 4 000 км сплав — можливий. З судноплавних р. для транспорту використовується на території УССР: по Дніпру — 1 205 км, по його притоках: Десні — 520 і Прип'яті — 60, по Дунаю — 160, Богу — 155, по ін. т. зв. малих р. — 2 700 км. За межами УССР Кубань судноплавна на довж. 300, Прип'ять — 500 км.
Природні умови для транспорту на укр. р. досить сприятливі. Гірських р. є небагато, тому спад р. перев. невеликий і допускає плавбу аж по гор. течію. Вихідний напрям р. — з півн. на півд., і вони пов'язують одні з одними різні природні, а одночасно госп. р-ни. Нарешті, різні системи р. зближені гол. на зах., у гор. течії, отже їх легко сполучити каналами. До несприятливих умов належать: зимова перерва плавби — 1½-4 місяці, сильне коливання стану води, зокрема низький стан влітку в степ. смузі, часті закрути p., замулювання (особливо в лесовій і чорноземній смузі), мілкість лиманів, невелике число р. у рівнобіжному напрямі.
До цих природних підстав людина додала дуже мало — водне господарство на Україні взагалі екстенсивне. Канали становлять ледве 3% природних судноплавних шляхів, реґуляція р. — за винятком (і то частково) Дніпра — занедбана. Основні показники роботи Р. т. заг. користування такі:
| 1932 | 1940 | 1950 | 1960 | 1965 | 1969
Перевезено вантажів (по чистому відправленню) — млн т | 3,2 | 4,6 | 4,3 | 12,8 | 17,4 | 25,3
Вантажооборот — млрд т км | 0,6 | 1,1 | 1,1 | 4,1 | 4,5 | 5,5
Перевезено пасажирів — млн | 8,7 | 6,8 | 4,4 | 15,2 | 18,7 | 20,9
Пасажирооборот млн пасажиро-км | 407 | 356 | 183 | 309 | 413 | 486
Хоч Р. т. вантажів зріс за 1940-65 pp. майже вчетверо, його питома вага у всіх видах вантажообороту зменшилася з 1,5 на 1,3% (залізничого впала з 93,3 на 89,4%, автомобільного — зросла з 2,2 на 9,3%). Ще більше зменшився пасажирооборот: з 2,1 на 0,6%. Для порівняння питома вага річкового вантажообороту в усьому СССР зменшилася за 1940-69 з 8,5 на 5,9, пасажирообороту з 3,7 на 1,1%.
До поч. 1930-их pp. у Р. т. України гол. значення мав транспорт лісу й хліба; ще 1940 на перевіз цих двох видів вантажів припадало понад 35%, 1969 вже ледве 2,6%. Натомість сильно збільшився транспорт вугілля й руди (з 7,3 до 21%), а найбільше мінеральних будів. матеріялів (включаючи цемент), які становлять тепер майже 2/3 вантажообігу на р. України.
Хоч уже 1823 появилися перші парові судна, проте ще 1913 Дніпрова фльотилія складалася лише з бл. 400 невеликих самохідних і понад 2 000 несамохідних (гол. барж) суден. Нині переважають самохідні судна, серед них вантажні теплоходи вантажопідйомністю 600, 1800 і 2 000 т; великі дізельні електроходи, комфортабельні пасажирські судна (теплоходи та ракети на підводних крилах) і буксирні судна. 1969 на перевезеннях Р. т. працювало 8 200 осіб; завдяки техн. поступові продуктивність їх праці збільшилася за 1960-69 на 2/3.
Керівництво Р. т. здійснює Гол. управління річкової фльоти при Раді Мін. УССР. Р. т. на Дніпрі веде Дніпровське річкове пароплавство; конструктивнотехнологічні роботи ведуть серед ін. проектно-розвідувальні ін-ти Укрдніпрорічтранс, проєктоконструкторське бюро Укрголоврічфльоти у Києві та ін.
Основною річковою маґістралею є Дніпро; на Дніпро та його притоки Десну і Прип'ять припадає бл. 75% перевозу вантажів і майже 90% пасажирів всіх судноплавних шляхів УССР, хоч ці 3 ріки становлять лише 37% їхньої довж. Транспорт на Дніпра сильно зріс після затоплення порогів і створення Дніпрогесу (1932), потім після завершення споруд (1950-64) Кахівського, Кременчуцького, Дніпродзержинського і Київ. гідровузлів. Він ще зростатиме після розв'язки т. зв. проблеми В. Дніпра (див. стор. 536), коли Дніпро буде приступний для морських суден від гирла до Києва і для великих річкових суден вище Києва та на його притоках, врешті після пов'язання Дніпрового шляху з Балтицьким, Білим, Озівським і Каспійським морями.
Чимале значення має Р. т. на Дунаї який на довж. 160 км становить кордон України. На всі ін. судноплавні шляхи, т. зв. малі річки (довж. їх — 63% довж. всіх), припадає лише 20% перевозів вантажів і 9'% пасажирів всіма річками України. Невелике значення мають через маловодність: Дністер (також численні закрути; транспорт на ньому цілком занедбаний, хоч р. судноплавна на довж. бл. 700 км), Дінець (судноплавний на 330 км); більше значення мають Бог — лише у дол. частині (155 км), багатоводні Перевезення вантажів Р. т. по видах вантажів таке (у тис. т; у дужках питома вага поодиноких видів):
| 1940 | 1960 | 1969
Перевезено вантажів (по чистому відправленню) | 4637 (100,0) | 12780 (100,0) | 25337 (103,0)
У тому ч.:
Кам'яне вугілля | 311 (6,7) | 4314 (33,7) | 3743 (14,8)
Нафта і нафтопродукти | 435 (9,3) | 187 (1,5) | 410 (1,6)
Руда | 29 (0,6) | 1311 (10,2) | 2304 (6,2)
Метали та металолом | 113 (2,4) | 229 (1,8) | 185 (0,7)
Лісні вантажі | 836 (17,8) | 249 (1,9) | 128 (0,5)
Мінеральні будів. матеріяли | 1191 (24,2) | 5028 (39,1) | 15962 (63,0)
Хлібні вантажі | 818 (17,6) | 494 (3,9) | 545 (2,1)
є притоки Прип'яті: Стир (судноплавний на 340 км) і Горинь (280 км) та Десни Снов (110 км). Ін. судноплавні річки Сейм (160 км), Інгулець (55 км), Сула, Самара тощо.
Література: Туровецький Ф., Лузин С. Водний транспорт України та шлях його соц. реконструкції. X. 1932; Проблема Большого Днепра. АН УРСР. К. 1956; Лебедич Н , Пышкин В. Судоходство на малых реках Украины. К. 1957; Речной транспорт за 50 лет Советской власти. М. 1967; Коровин А. Речной транспорт Украины за 50 лет Советской власти. К. 1967.
Див. також список літератури при гаслі Дніпро.
| Це незавершена стаття з технології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

