Сенявський Адам Микола
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сенявский Адам Микола (бл. 1666-1726) - польський магнат, белзький воєвода (з 1692), польний коронний гетьман (з 1702), великий коронний гетьман (з 1706), краківський каштелян (з 1710). Син М.-Є.Сенявського. В 1683 брав участь у поході військ короля Яна III Собєського під Відень. У роки Північної війни 1700-1721 воював на боці короля Августа II Фридерика. Керував придушенням Палія повстання 1702—04 у Правобережній Україні. За наказом С. у 1703 було страчено брацлавського полковника А.Абазина. У 1706 С. після зречення Августа II Фридерика був кандидатом на польський престол. У 1709 не допустив об'єднання польських військ короля С.Лєщинського зі шведською армією Карпа XII, що стало однією з причин невдачі походу шведів в Україну та їхньої поразки у Полтавській битві 1709. Згодом перейшов в опозицію до Августа II, підбурював проти нього шляхту. У 1716 С. був заарештований учасниками Тарногродської конфедерації, але зумів уникнути суду. Т.зв. німий сейм 1717 обмежив військову владу С.

