Ратуша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ратуша (ратуш) - від нім. rathaus

1) У XIV ст. — орган міського самоврядування в Західній і Центральній Європі. Після надання в XV ст. містам магдебурзького права перетворені на магістрати.

В Україні XIV—XVIII ст. ст. — назва органу міського самоврядування в містах, які не мали магдебурзького права. Такі міста називалися ратушними — на відміну від магістратських, що мали магдебургію, значної ширші адміністративно-судові та господарчі права й краще розбудований апарат самоуправи.

Ратушні міста зазвичай мали тільки війта й 1-2 бурмістрів, які фактично залежали від місцевої державної (старостинської) (на Гетьманщині — від козацької) адміністрації або від дідичів.

Як органи місцевого самоврядування ратуші зберігалися в містах Лівобережної України до 1785 р., коли були замінені міськими думами.

 Ратуша в м. Бережани
Збільшити
Ратуша в м. Бережани

2) Споруда, в якій перебувала міська влада — зазвичай чотирикутна в плані та з вежею, що інколи стоїть окремо. Як правило, була одним із найважливіших громадських (зазвичай пишно збудованих і оздоблених) будинків міста.

В українських містах перші ратуші постали у XIV ст. (наприклад, у Львові). Найстаріші ратуші збереглися у Старому Самборі (1668), Бучачі (1751), Кам'янці-Подільському (1754).

З ратуш, побудованих у XIX ст., найгарніші — у Харкові, Полтаві, Львові, Чернівцях.

Найвища в Україні ратушова вежа — в місті Снятині (Івано-Франківська область). Її висота — 50 метрів. Будівництво вежі розпочалося 1861 року і тривало майже 40 років.


[ред.] Література

[ред.] Дивись також

Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до теми