Юзик Павло
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Юзик Павло (1913 — 86), кан. сенатор, визначний політ, і гром. діяч, нар. у Пінто (Саскачеван). Ю. одержав докторат з історії у Міннесотському Ун-ті 1958 і почесний докторат УВУ 1982, був проф. історії і славістики у Манітобському (1958 — 63) і Оттавському (1966 — 78) ун-тах; чл. кан. сенату з 1963. Як чл. парламентарної делеґації Ю. репрезентував Канаду на сесіях ООН (1963, 1975, 1979), при святкуваннях 1000-ліття Польщі (1966), на 9-ох конференціях Півн. Атлантійського Пакту (1972 — 85), на конференції Гельсінської угоди у Мадріді (1980 — 81), а також на конференціях Британської Спільноти (Кенія, 1983). Ю. був одним з ініціяторів політики багатокультурности Канади, проголошеної 1971. В укр. житті Ю. був співзасновником і през. Молоді Укр. Нац. Об'єднання, чл. управи КУК, заступником дир. Шевченківської фундації та през. Кан. Т-ва славістів (1963 — 64), очолював Комісію людських прав СКВУ, був дир. Кан. Ради Християн і Гебреїв та керівником багатьох ін. укр. і кан. установ. Автор кн.: «The Ukrainians in Manitoba: A Social History» (1953), «Ukrainian Canadians: Their Place and Bole in Canadian Life» (1967), «For a Better Canada» (1973), «The Ukrainian Greek Orthodox Church of Canada 1918 — 1951» (1981), а також багатьох ст. на укр. теми, співавтор «Ukrainian Reader» (1958) і автор ст. в «Encyclopedia Canadiana». Відзначений багатьма укр. й кан. медалями. Помер в Оттаві. 1987 створено стипендію його імени.
| Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

