Первіснообщинний лад
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Первіснообщинний лад – перша в історії людства соціально-економічна формація. Його економічну основу становила суспільна власність на основні засоби виробництва. Це зумовлювалося початковим ступенем розвитку продуктивних сил, примітивністю перших знарядь праці людини, що виключало можливість індивідуального виробництва і боротьби з навколишніми силами природи. У своєму розвитку П.Л. пройшов 2 основних періоди: ранній – первісне стадо і пізній – родовий лад. Період первісного стада був найважчим в історії людства, оскільки в боротьбі з силами природи людина була майже беззбройна, пригнічена трудністю здобуття засобів існування. Основною формою організації суспільства за часів родового ладу замість нетривких стадних груп став рід – колектив кровних родичів, спочатку материнський, а згодом батьківський. З розвитком первісного суспільства відбувалося об’єднання родових общин в етнічні групи – племена. При П.Л. не існувало експлуатації, не було класів. Розвиток поділу праці (відокремлення скотарських племен від землеробських знаменувало 1-й великий суспільний поділ праці), удосконалення знарядь виробництва, застосування металевих знарядь праці, підвищення її продуктивності привели до виникнення індивідуального господарства, а разом з цим до розкладу родових відносин, до виділення заможної верхівки. П.Л. поступово змінився класовим ладом. У країнах Стародавнього Сходу та античного Середземномор'я П.Л. переріс у рабовласницький лад, в країнах Європи, зокрема у східних слов'ян, – у феодальний лад.
[ред.] Джерела
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
- Рад. енциклопедія історії України.- К., 1971.- т.3.

