Любарт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

ЛЮБАРТ (православне ім’я - Дмитрій; р.н. невід. - п. 1384) – литовсько-руський князь, наймолодший син Гедиміна. Після смерті галицько-волинського князя Юрія II Болеслава (1340 р.) бояри проголосили Л. галицько-волинським князем. Л. вів тривалу боротьбу проти Польщі та Угорщини, які зазіхали на галицько-волинські землі. При допомозі Великого князя литовського Кейстута Л. оволодів Волинською, Холмською і Белзькою землями. Л. підтримував великий князь московський Семен Гордий, з племінницею якого він одружився 1350 р. За князя Л. в Луцьку було збудовано фортецю – т.зв. замок Любарта.

Іншими мовами