Чуваська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Чуваська мова (Чӑваш чӗлхи) є тюркською мовою, що належить до булгарської мовної підгрупи. Мова чувашів. Розділяється на дві майже ідентичних говірки. "Верхову" - "Вір’ял" (або ж "окаючу": хола = місто) та "Низову" - "Анатрі" (або ж "укаючу": хула = місто) Загальне число носіїв мови - близько 2.000.000 (в основному проживають в Чувашії, Татарстані, Башкортостані, та прилеглих до цих республік областях). Чуваська мова (разом з російською) є державною мовою Чувашської Республіки. За всіма ознаками чувашська мова є однією з найдавніших тюркських мов взагалі. Для неї характерна монгольська вимова звуків "р" і "л", на відміну від загальнотюркських "з" та "ш". До особливостей також відносять: тенденцію до відкритого кінцевого складу, специфічне закінчення множини сем (в інших тюркських мовах лар). Довгий час в лінгвістичних колах побутувала думка, що чуваська мова взагалі не є тюркською. Проте детальне вивчення показало, що вона походить від давньо- (4-11 ст.) та старобулгарської (13-16 ст.) мов. Таким чином це єдина вціліла мова цієї підгрупи тюркської мовної групи. За деякими версіями на схожій мові балакали гуни.

У Волзькій Булгарії, де ця мова була найвживанішою в якості графічної системи використовували Орхонську знакову систему, згодом - арабську в’язь. Монгольська навала практично знищила всі основні надбання булгарської культури, письмо довгий час не використовувалось. В ХІХ сторіччі завдяки великому чуваському просвітителю Яковлєву з’явилась кирилична абетка пристосована до чувашської мови.

Сучасний чуваський алфавіт (розроблений в 1873р. Яковлєвим і дещо модифікований в 1938 р.)

А Ӑ Б В Г Д Е Ё Ӗ Ж З И Й К Л М Н О П Р С Ҫ Т У Ӳ Ф Х Ц Ч Ш Щ Ъ Ы Ь Э Ю Я
а ӑ б в г д е ё ӗ ж з и й к л м н о п р с ҫ т у ӳ ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
Іншими мовами