Пояс Койпера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Відомі об’єкти Сонячної системи в проекції на екліптику. Добре видно пояс Койпера
Збільшити
Відомі об’єкти Сонячної системи в проекції на екліптику. Добре видно пояс Койпера

Пояс Койпера — область Сонячної системи за орбітою Нептуна (30 а. о. від Сонця) приблизно до відстані 50 а. о. В цій області розташована велика кількість планетоїдів, найвідомішим (але не найбільшим) з яких є Плутон.

Верхняя межа вибрана не довільно, за нею спостерігається різке падіння кількості видимих об’єктів. Причина цього невідома, можливо, простір «вичищається» об’єктом приблизно земної маси.

Об’єкти поясу Койпера рухаються приблизно в площині планет, на відміну від об’єктів хмарності Оорта, які, як припускається, розподілені у вигляді сфери навколо Сонячної системи.

Кеннет Еджворт у 1949 і Джерард Койпер у 1951 висловили припущення, що за орбітою Нептуна повинен існувати пояс невеликих тіл, джерело комет, але тривалий час в цьому регіоні не було відомо жодного об’єкта, окрім Плутона (відкритий у 1930) і його супутника Харона (відкритий у 1978).

В серпні 1992 Девід Джуітт та Джейн Лу з Гарвард-Смітсоніанського центру астрофізики відкрили перший після Плутона транснептуновий об’єкт — планетоїд (15760) 1992 QB1. В березні 1993 було знайдено друге небесне тіло, до 1996 року їх було вже 32.

До 2005 року відомо більше 800 об’єктів поясу Койпера, які поділяються на наступні категорії:

  • Класичні об’єкти мають приблизно кругові орбіти з невеликим нахилом, не пов’язані з рухом планет. Такі об’єкти інколи називають «кубівано» на честь першого представника 1992 QB1.
  • Резонансні об’єкти утворюють орбітальний резонанс з Нептуном 1:2, 2:3, 2:5, 3:4, 3:5, 4:5 або 4:7. Об’єкти з резонансом 2:3 називаються плутіно на честь найяскравішого представника — Плутона.

Вважається, що об’єкти поясу Койпера за складом уявляють собою лід з невеликими домішками органічних речовин, тобто близькі до кометної речовини.

Сукупна маса населення поясу Койпера в сотні разів перевищує масу поясу астероїдів, однак, як вважається, істотно поступається масі хмарності Оорта.

[ред.] Найбільші об’єкти поясу Койпера

Номер Назва Екваторіальний
діаметр (км)
Велика напіввісь
а. о.
Перигелій,
а. о.
Афелій
а. о.
Відкритий Примітки
  Ксена (Xena) = Ліла (Lilah) = 2003 UB313 2300-2500 67.71 37.81 97.61 2005  
  Плутон 2320 39.48 29.6 49.3 1930 [1]
  Санта (Santa) = 2003 EL61 ~1600 43.34 35.16 51.52 2005  
90337 Седна (Sedna) 1180-1800 502 76.0 928 2003 [2]
  2005 FY9 1100-1700 45.64 38.71 52.57 2005  
90482 Оркус (Orcus) ~1600 39.45 30.8 48.1 2004 Плутіно
  Харон 1270 39.48 29.6 49.3 1978 [1]
50000 Квавар (Quaoar) 1260±190 43.4 41.9 44.9 2002  
20000 Варуна (Varuna) 936±300 43.07 40.9 45.3 2002  
55637 2002 UX25 ~910 42.56 36.5 48.7 2002  
55565 2002 AW197 890±120 47.47 41.3 53.7 2002  
28978 Іксіон (Ixion) <822 39.49 30.0 49.1 2001 Плутіно

Примітки:

  1. Плутон і Харон утворюють подвійну систему
  2. Не всі дослідники включають Седну в пояс Койпера, багато хто вважає її об’єктом хмарності Оорта.

[ред.] Див. також

[ред.] Зовнішні посилання

Сонячна система
Зірка: Сонце
Планети: МеркурійВенераЗемляМарсЮпітерСатурнУранНептун
Карликові планети: ЦерераПлутонЕрида
Малі тіла: АстероїдиПояс КойпераХмарність ОортаКомети
(Див. також: Астрономічні об'єкти)