Архімандрит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Архімандрит — титул управителів великих чоловічих монастирів, ректоре духовних семінарій, керівників духовних місій та монаших чинів.

Вперше титул архімандрита введено у християнській церкві в 5 ст., а у Київській Русі — з 12 ст. Архімандрит обирався пожиттєво з правом уживати мітру і жезл. В Україні було декілька А. — А. києво-печерський, почаївський та ін.