Пшінка весняна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

?
Пшінка
Ficaria verna
Ficaria verna
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
- Судинні (Tracheophyta)
- Насінні (Spermatophyta)
- Покритонасінні (Magnoliophyta)
- Еудікоти (Еudicots)
Порядок: Жовтцюваті (Ranunculales)
Родина: Жовтецеві (Ranunculaceae)
Рід: Пшінка (Ficaria)
Вид: Пшінка весняна
Біноміальна назва
Ranunculus ficaria
Посилання
NCBI: 168010

Пші́нка весняна́ (Ficaria verna, Ranunculus ficaria) Місцева назва — маслянка. З родини жовтцевих (Ranunculaceae). Невелика (9-30 см заввишки) ефемероїда ранньовесняна рослина з пучком бульбоподібно потовщених додаткових коренів при основі стебла. Стебло висхідне, тонке, просте або розгалужене у верхній частині; як і вся рослина, голе. Листки (2-5 см у діаметрі) блискучі, округло-серцеподібні, виїмчасто-зарубчасті; верхні кутасті або трохи лопатеві, при основі широкосерцеподібно виїмчасті, з розсунутими лопатями, що не перекривають одна одну. При основі черешків є білі, видовжені вивідкові бруньки. Нижні листки довгочерешкові, середні й верхні на коротших черешках. Квітки по одній-дві на верхівці гілок, правильні (2,5-3,5 см у діаметрі) . Оцвітина подвійна. Чашечка з трьох вільних листочків. Чашолистки (6- і0 мм завдовжки) широкояйцеподібні, жовтувато-зеленуваті, тонкоплівчасті. Віночок (10-17 мм завдовжки) роздільнопелюстновий, з 8-10 видовженими оберненояйцеподібними, золотисто-жовтими, блискучими пелюстками. При основі пелюсток є медова залозка, вкрита лусочкою. Тичинок і маточок багато. Плід - збірна сім'инка. Плодпк (2-4 мм завдовжки) до основи сплюспутий.

Росте пшінка в листяних і мішаних лісах, у чагарниках. Рослина тіньовитривала. Цвіте в квітні - травні. Поширена по всій Україні. Заготівля можлива в південних районах Полісся, в Лісостепу, подекуди в Степу. Запаси значні.

[ред.] Практичне використання

Харчова, медоносна, лікарська, отруйна, декоративна рослина.

Листки й кореневі бульби вживаються в їду до або після цвітіння. Листки містять вітамін С (до 190 мг% ), каротин (5,2 мг%) і вживаються в їжу у вигляді салатів і супів. Кореневі бульби багаті на крохмаль (13,5 %) , цукри (до 10%), придатні в їжу у вареному вигляді. Мариновані пуп'янки замінюють каперси. Пшінка - раньовесняний медонос, бджоли охоче її відвідують і збирають з неї нектар. У народній медицині рослину використовують від цинги, геморою, бородавок, корости, від зміїних укусів. В гомеопатії використовують свіжі листки.

Пшінка охоче поїдається худобою, але в період цвітіння вони можуть отруїтися нею. Листки містять алкалоїди й сапоніни, деяку кількість синильної кислоти. Декоративна рослина, зацвітає дуже рано. Вона придатна для декорування схилів і затінених місць.

[ред.] Збирання, переробка та зберігання

Збирають надземну частину рослина у період цвітіння. Сушать у затінку, на горищах. Зберігають у коробках, вистелених папером.


[ред.] Джерела

  • Єлін Ю.Я., Зерова М.Я., Лушпа В.І., Шаброва С.І. Дари лісів. – К.: «Урожай», 1979
Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до теми