Удільні землі
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Удільні землі - частина державних земель в Російській імперії в 18-20 ст., які на основі указу Павла I "Установлення про імператорську фамілію" 1797 були виділені (разом з поселеними на них селянами) у власність царської родини. Знаходились під управлінням особливого адміністративного органу- департаменту уділів (31892- головне управління уділів Міністерства імператорського двору). Прибутки з Уз. повністю надходили на утримання членів імператорської родини, не включалися в бюджет країни і не підлягали контролю зі сторони органів державної влади. Розмір У.з. збільшувався, в основному, за рахунок державних земель. У серед. 19 ст. Уз. становили бл. 10 млн. десятин. У.з. були на Поволжі, Кавказі, в Криму, на Алтаї. Незначна кількість У.з. була і в Україні - Харківській, Катеринославській і Чернігівській губерніях. Селяни, що проживали на цих землях, були звільнені від особистої залежності в 1858-59. Указом від 26.6.1863 удільні селяни за обов'язковий викуп отримали у власність частину У.з. Ліквідовані у 1917.

