Кременець
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі. Ви можете допомогти проекту, зробивши це! |
|
|||||
Герб міста |
|||||
| Девіз: ??? | |||||
| Керівний орган | ???? | ||||
| Міський голова | |||||
| Площа | 3100 га; | ||||
| Населення | 20 350 | ||||
| Заснований | перша писемна згадка — 1226 р., Маґдебурзьке право — 1431 р. | ||||
| Телефонний код | + 380 03546 | ||||
| Поштовий індекс | 47003 | ||||
| Географічні координати Широта Довгота |
??°??′Пн. ??°??′Сх. |
||||
| День міста | 20 травня | ||||
Кременець
За деякими джерелами, Кременецька фортеця була збудована ще за дохристіянських часів у VIII-IX століттях і існує гіпотеза, що після утворення в IX столітті Київської держави, Кременець ввійшов до її складу. Крім того, перші згадки про Кременець є у польськіх енциклопедичних словниках під 1064 роком.
У давньоруських літописах Кременець був вперше згаданий під 1226 роком, коли тогочасний володар замку Мстислав Удатний вщент розбив під містом угорські війська короля Андрія ІІ.
Хан Батий з великою монгольською ордою взимку 1240-41 років підійшов до міста, але, на відміну від майже усіх інших фортець, не зміг здобути Кременецького замку і сусіднього укріплення Данилова, заснованого князем Данилом Галицьким. Під час багатьох спустошень краю татаро-монголами замок у Кременці їм не вдавалося здобути.
Пізніше, у 1255 році, під Кременцем війська Данила Галицького розбили татарські загони хана Куремси. Нажаль, через 6 років, у 1259 році рідному брату Данила - руському князю Васильку довелося знищити фортецю в Кременці за умовами угоди з ханом Бурундаєм. Укріплення було відбудоване лише за часів правління Мстислава Даниловича у кінці XIII століття.
Магдебурзьке право надане у 1431 р.
Король польскій і великий князь литовський Сигизмунд I Старий передає 4 квітня 1536 року Кременецький замок із селами своїй дружині Боні Сфорца, яка володіє замком у 1536-1556 роках, і на честь якої, за однією з версій, названа замкова гора. Бона суттево укріпила замок, який на той час мав три вежі і досить високі стіни з гарматами. Всередні замку було розташовано казарми для гарнізону, різні господарські споруди, порохівні тощо.
Восени 1648 року козацький полковник Максим Кривоніс підійшов з військом до Кременцького замку і взяв його у облогу. В жовтні, після шеститижневої облоги із тривалими запеклими боями твердиню було здобуто, польський гарнізон взято у полон, а замок повністю зруйновано. З того часу Кременецька твердиня вже не була відбудована. На сьогодні від замку збереглися руїни надворотньої вежі з готичним арковим проїздом, деякі залишки мурів і стін та "Вежа над новим домом".
У 1819р. в Кременці створено ліцей - вищий учбовий заклад, що за програмою прирівнювався до Віленського університету. Ліцей мав велику бібліотеку понад 50000 томів, у тому числі 1500 інкунабул (першодруків, надрукованих до 1500р.). На базі бібліотеки ліцею у 1834р. був створений Київський університет.
В межах міста визначна археологічна пам'ятка (від пізнього палеоліта до залізної доби) — гора Куличівка. Знахідки розкопок знаходяться в Тернопільському краєзнавчому музеї.
[ред.] Джерела інформації
- Сергій МАХУН "КРЕМЕНЕЦЬ: ЇЇ ВЕЛИЧНІСТЬ ІСТОРІЯ НА ЗАМКОВІЙ ГОРІ"
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

