Хлороводень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Хлороводень (HCl) — безбарвний задушливий газ з різким запахом. У лабораторних умовах хлороводень одержують при дії концентрованої сульфатної кислоти на хлорид натрію при сильному нагріванні:

  • 2NaCl + Н2SO4 = NaSO4 + 2HCl ↑

У промисловості його добувають звичайно спалюванням водню в атмосфері хлору у спеціальних пальниках:

  • H2 + Cl2 = 2HCl

Цілком сухий HCl не проводить електричного струму і майже не діє на метали. На повітрі він «димить» внаслідок утворення дрібненьких крапель туману з парами води. У воді дуже добре розчиняється. В одному об'ємі води може розчинитися до 500 об'ємів HCl. Розчин хлороводню у воді називають хлоридною, або соляною, кислотою.

Поява кислотних властивостей хлороводню в розчині обумовлюється тим, що полярна будова молекул HCl під впливом дуже полярних молекул води переходить в іонну (див. рис. 15),. внаслідок чого молекули хлориду водню у розчині дисоціюють:

  • HCl \;\overrightarrow{\leftarrow} H^+ + Cl^-

[ред.] Джерела

  • Ф. А. Деркач "Хімія" Л. 1968