Ромни
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі. Ви можете допомогти проекту, зробивши це! |
|
||||||||||
| Основні дані | ||||||||||
| Країна: | ||||||||||
| Регіон: | ||||||||||
| Засноване: | перша писемна згадка — 1096 р. | |||||||||
| Населення - місто: |
54 000 |
|||||||||
| Площа: | 65 км² км² | |||||||||
| 42000 | ||||||||||
| Телефонний код: | ++ 3805448 | |||||||||
| Координати: | 50°46' пн.ш. 33°27' сх.д. | |||||||||
| Міська влада | ||||||||||
| Веб-сторінка: | ||||||||||
| Мер міста: | ||||||||||
Ромни - місто в Сумській області, розташоване на високому плато, що омивається з трьох боків водами рік Сула і Ромен. Первісна дорадянська назва міста - Ромен, тотожна назві відомої квітки.
- Площа - 65 квадратних кілометрів
- Населення - 54 тис. мешканців (переважно українці).
Ромни - один із провідних промислових центрів Сумщини. Полiграфiчне обладнання, облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття, та гардинно-тюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за її межами.
Роменська земля має одні з найпотужніших в світі чорноземи, а з її надр надходить 20% загальнодержавного видобутку нафти. Саме тут в околицях Ромен, на горі Золотусi в 1937 році було вперше добуто нафту в Радянськiй УкраїНі. Мiсто має розгалужену транспортно-комунікаційну систему. Залізниця зв'язує місто з Дніпропетровськом, Сімферополем, Мінськом, Москвою, Санкт-Петербургом, через Ромен пролягають автошляхи від Курська, Сум, до Полтави, Києва.
Зміст |
[ред.] Історія
Здавна цю місцевість облюбували люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до пізнього палеоліту за 30-15 тисяч років тому. В 8-10 столітті тут існувало сіверянське поселення "Монастирище", з якого 1100 років тому виросло місто - фортеця Посульської оборонної лінії., що впродовж віків захищало південно- східні кордони Київської Русi.
За легендою назва міста походить від квітки ромашки, або "роменцвіту", яка в ті часи суцільним килимом вкривала родючі чорноземи Посулля. Мiсто під назвою "Ромен" вперше згадується у Лаврентіївському литописі під 1096 роком, де розповідається про боротьбу Київського князя Володимира Мономаха з половцями.
Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Iгорем захопив всі фортеці Посольської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди i лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. ОвiяНі славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648-1654 рр. роменці оді з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.
Саме в РомНі взимку 1707 року знаходилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи i шведського короля Карла ХII під час російсько - шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить i древній герб міста. Так Роменська Міська ратуша ще з по давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно "стоять на смерть ", "до хреста".
Хоча Ромен мав статус сотенного міста, але фактично з 1714 року став адміністративно - політичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигiдне географічне розташування не перехресті важливих міжнародних торгових шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру ЛІвобережжя, торгової столиці України Росiйська цариця Катерина II засновує в Ромні головну тютюнову контору.
До середини 19 сторіччя в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з'їжджались до 120 чоловік, а товарообіг сягав 10 млн карбованців. Іллінський ярмарок за своїм значенням в Росiйськiй імперії поступався тільки Нижегородському.
До міста в 1874 році прокладається Любаво-Роменська залізниця, яка з'єднала ЛІвобережну Україну з Балтійським морем i сприяла значному економічному зростанню регіону. В РомНі засновується один із перших в УкраїНі механічний завод.
Ромен як повітовий центр в різні роки підпорядковувався Черyігiвському намісництву, Малоhосійській, Полтавськiй губерніям. В 1923-1931 рр. Ромен - центр округи, згодом районний центр ЧерНігiвської, а з 1939 року - новоутвореної Сумської області.
Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки революційних потрясінь та двох світових війн. Пiсля дворічної фашистської окупації Ромен було визволено 16 вересня 1943 року 163-ю Роменсько-Київською та 167-ї Сумсько-Київською дивізією. Тисячi роменців за роки війни нагороджені орденами i медалями, 16 стали Героям Радянського Союзу, серед них: легендарний розвідник К.ГНідаш, командир полку Г.Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. В роменському небі в 1941 році вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К.Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу тільки через 20 років.
З 1962 року Ромен - місто обласного підпорядкування, до нього впливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.
Ромен зберіг славу культурно-мистецького i духовного центру Посулля. Саме тут на початку XIX століття відкрилося одне з перших на УкраїНі повітових училищ. До революції в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія. Впродовж XIХ - на початку ХХ століття місто мало три драматичні театри, капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.
[ред.] Пам'ятники
Про багатовікову історію Ромен свідчать численні пам'ятники. Серед них: перший в світі монументальний пам'ятник Тарасу Шевченку, побудований роменцем, всесвітньо відомим скульптором i кінорежисером Iваном Кавалеридзе на згадку про перебування Кобзаря на РоменщиНі, монумент Матері героїні Олександрi Деревськiй, яка всиновила i виховала 48 дітей сиріт різної національності; пам'ятники останньому кошовому Запорізької Сiчi Петру Калнишевському та легендарному командарму часів громадянської війни Iвану Федьку.
Вiд минулих віків збереглися визначні архітектурні ансамблі: Святодухiвський собор, Міська дума, реальне та духовне училище, земська лікарня, археологічні пам'ятки.
Чарують око i ваблять розмаїтою веселкою міські бульвари та затишні алеї в міському парку. На околицях міста розкинулось дві пам'ятки садово-паркового мистецтва - "Пивний ліс" і "Огнівщина".
[ред.] Персоналії
Роменщина - батьківщина визначних діячів театрального мистецтва: Г.Затиркевич-Карпинської, Г.Шерей, В.Яременка, I.Воликiвської, С.Шкурата; засновників Московського камерного та Роменського драматичного театрів О.Таїрова, I.Кавалеридзе, автора славетного "Запорізького маршу" Євгена Адамцевича.
Слава роменських художників ХVIII століття Г.Стеценка, золотаря Ф.Скидана в 19-20 століттях продовжили відомі митці М.Бут, Є.Мінюра, Я.Оришко, В.Коровчинський та інші.
Наукового олімпу досягла слава роменських вчених академіків фізиків А.Iоффе i С.Тимошенка, медиків I.Савченка, В.Чаговця, О.Скоромця, М.Губергiрiца, хіміків В.Коршака, I.Скрипаля.
[ред.] Ромни в інтернеті
| Райони Сумської області | ||||
|---|---|---|---|---|
| Білопільський | Буринський | Великописарівський | Глухівський | Конотопський | Краснопільський | Кролевецький | Лебединський | Липоводолинський | Недригайлівський | Охтирський | Путивльський | Роменський | Середино-Будський | Сумський | Тростянецький | Шосткинський | Ямпільський | ||||
| Міста обласного значення Сумської області | ||||
| Глухів | Конотоп | Лебедин | Охтирка | Ромни | Суми | Шостка | ||||

