Школа січова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Шко́ла січова́ — система навчальних закладів, відкритих і утримуваних на кошти Війська Запорозького Низового.

Перша початкова Ш.с. була відкрита в 1576 (в межах сучасн. м. Новомосковська Дніпропетровської обл.). З 1602 існувала як монастирська при Самарському монастирі. Напередодні зруйнування Січі на землях Війська Запорозького існувало близько 44 початкових шкіл. У 1659 на Чортомлицькій Січі було відкрито середню школу. Вона мала назву Січова центральна. У ній навчалося 50 малолітніх і близько 30 учнів старшого віку (молодиків). Подібні школи існували майже в усіх козацьких паланках. У 1754 на Січі була відкрита вища спеціальна школа. У ній готували полкову старшину, тлумачів, військових канцеляристів для паланок. Заслуженою славою користувалась відкрита на Січі школа "вокальної музики та церковного співу". У ній навчалося бл. 30 учнів. Запорозькі козацькі школи носили чітко виражений національний характер. Навчання у них велося українською мовою. Вихованці вчилися читати, писати, рахувати, вивчали Закон Божий, відвідували заняття з музики і співу, оволодівали доступними для їхнього віку військово-фізичними вправами.