Плетенецький Єлисей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Єлисей Плетенецький
Збільшити
Єлисей Плетенецький

Плетенецький Єлисей (1550 - 29 жовтня 1624) - видатний український православний, церковний і культурний діяч.

Народився у с. Плетеничі (тепер Перемишлянського р-ну Львівської обл.).

У 1595-1599 р. - архімандрит Пінського Ліщинського монастиря.

Брав участь у Берестейському соборі 1596, де виявив себе непримиренним противником унії.

З 1599 р. був архімандритом Києво-Печерського монастиря, добився для нього права Ставропігії - непідвладності місцевій церковній владі.

В 1614 р. при підтримці козаків на чолі з П.Сагайдачним повернув Києво-Печерському монастирю земельні володіння, відібрані польським королем Сигізмундом ІІІ Вазою.

В 1615 р. заснував у Києво-Печерській Лаврі друкарню (на базі купленої у Стрятині друкарні Г.Балабана), що видавала як оригінальну так і перекладну літературу різного змісту староукраїнською, польською, латинською та ін. мовами.

В 1616-1624 рр. видав 11 значних творів релігійного, історичного та полемічного характеру, до яких писав передмови (зокрема, «Часослов» (1617), «Антологіон» (1619), «Номоканон» (1620 і 1624); «Служебник» (1620) та низку шкільних підручників.

Плетенецький заснував у м. Радомишлі паперову фабрику, допомагав братським школам, дбав про покращення чернечого життя.

Згуртувавши навколо себе провідних церковно-культурних діячів, Плетенецький сприяв перетворенню Києва в культурний і політичний центр України.

Діяльність Плетенецького з розбудови церковного і культурного життя українського суспільства у першій чверті 17 ст. високо цінували сучасники. За словами 3.Копистенського він був «батьком не тільки для Лаври, але й всього українського народу».

[ред.] Джерела