Кримськотатарська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Кримськотатарська мова
Qırımtatar tili, Qırım tili
Розповсюджена: Крим, Узбекистан, Туреччина, Румунія, Болгарія
Регіон: Східна Європа
Кількість носіїв: ~ 350 000 в країнах колиш. СРСР
класифікація: Алтайська

 Тюркська
  Кримськотатарська

Офіційний статус
Офіційна мова: --
Регулюється: ---
Коди мови
ISO 639-1 немає
ISO 639-2 crh
ISO 639-3 crh

Кримськотата́рська мо́ва (крим. Qırımtatar tili, Qırımtatarca) або кри́мська мо́ва (крим. Qırım tili, Qırımca) — мова кримських татар, належить до тюркської групи мов. Писемність на основі латинської абетки.

Зміст

[ред.] Демографія

Загальна чисельність людей, що розмовляють кримськотатарською мовою, на теренах колишнього СРСР складає приблизно 350 тис. чол., з яких майже 250 тис. в Криму. В Болгарії та Румунії — близько 30 тис. Надійні дані про чисельність носіїв мови в Туреччині відсутні, завдяки офіційній політиці турецького уряду, що не визнає мови етнічних меншин.

[ред.] Діалекти

Кожна з трьох субетнічних груп кримських татар має свій діалект.

  • Діалект колишніх мешканців південного узбережжя Криму належить до огузької підгрупи і є дуже близьким до турецької мови. Цей діалект містить велику кількість грецьких та італійських запозичень, завдяки тому, що більшість кримських татар південного узбережжя є нащадками тюркізованих та ісламізованих греків.
  • Діалект кримців-степовиків відноситься до кипчацько-половецької підгрупи тюркських мов і найбільш близькі до нього мови це карачаєво-балкарська, кумицька та ногайська.
  • Найбільш розповсюджений середній діалект, що їм розмовляють ті, хто до депортації 1944 мешкав в гірській та передгірній частині Криму, є проміжним між двома іншими і має і огузькі, і кипчацькі риси. Саме на ньому базується літературна кримськотатарська мова.

[ред.] Графіка та фонетика

До 1928 року кримськотатарська мова використовувала арабську абетку, з 1928 по 1939 – латинську (нову тюркську абетку, НТА), а з 1939 – кирилицю. З середини 1990-х років іде поступових перехід на нову латинську графіку, що базується на турецькій абетці. Офіційно її було затверджено постановою Верховної Ради Криму в 1997 році.

Сьогодні переважна більшість кримськотатарських текстів в інтернеті використовують латинську абетку, в той час як преважна частина друкованої продукції (газети, книжки, тощо) все ще виходить кирилицею.

[ред.] Кримськотатарська латинська абетка

A a B b C c Ç ç D d E e F f G g
Ğ ğ H h I ı İ i J j K k L l M m
N n Ñ ñ O o Ö ö P p Q q R r S s
Ş ş T t U u Ü ü V v Y y Z z
Знак Ââ, використовується як показник м’якості приголосного і не є окремою літерою.

Правила вимови:

  • Вимова літер a, b, d, f, h, m, n, o, p, r, s, t, u, v, z суттєво не відрізняється від вимови українських а, б, д, ф, х, м, н, о, п, р, с, т, у, в, з.
  • с читається як дж у слові джміль.
  • ç приблизно як українське ч.
  • g як м’яке ґ — ґь
  • ğ приблизно як українське г.
  • ı приблизно як українське и.
  • i щось середнє між українськими и та і.
  • j як українське ж.
  • k як м’яке к — кь.
  • l може визначати і тверде л, і м’яке ль.
  • ñ на кшталт англійського ng у слові sing.
  • ö як німецьке ö.
  • q залежить від діалекту, в літературній мові схоже на швидко вимовлене сполучення кх.
  • ş приблизно як українське ш.
  • ü як німецьке ü.
  • y як українське й.

[ред.] Кримськотатарська кирилична абетка

А а Б б В в Г г Гъ гъ Д д Е е Ё ё
Ж ж З з И и Й й К к Къ къ Л л М м
Н н Нъ нъ О о П п Р р С с Т т У у
Ф ф Х х Ц ц Ч ч Дж дж Ш ш Щ щ Ъ ъ
Ы ы Ь ь Э э Ю ю Я я
гъ, къ, нъ і дж є окремими літерами.