Повість про битву на Липиці
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ПОВІСТЬ ПРО БИТВУ НА ЛИПИЦІ - літописна повість про битву, що відбулася в 1216 р. на ріці Липиці (неподалік від міста Юр'єва Польського) між новгородцями і ростовцями - з одного боку, і володимиро-суздальською раттю - з іншого. Битва ця стала заключною подією в конфлікті, розгорівшомуся між синами князя Всеволода Велике Гніздо за першість у Володимиро-Суздальській землі. Битва була виграна новгородцями, і великокнязівське володимиро-московське літописання аж до 2-й пол. XV ст. не включало розповіді про неї.
Коротке оповідання про битву читається вже в Новгородському І літописі (див.Літописи новгородські), але найбільший літературний інтерес становить велика редакція повести, що з'явилася в Новгородсько-Софійському зведенні 1448 р. (див. Літописи). Як і в новгородському оповіданні, тут героєм виступає новгородський князь Мстислав Удатний, котрому протистоять "възнесшиеся славою" Юрій і Ярослав Всеволодовичи, які очолювали володимиро-суздальську рать. В оповідання введені сцени переговорів між бажаючими миру і справедливості новгородцями і їхніми гордовитими супротивниками й опис бенкету в наметі Юрія і Ярослава. На бенкеті боярин Творимир закликає князів виявити помірність і уступити князювання старшому братові, ростовському князеві Костянтину Всеволодовичу, а інший боярин заздалегідь хвастається перемогою; Юрій і Ярослав слухаються останнього радника. Докладно й емоційно описується у великій редакції підготовка обох полків до битви, сама битва і її наслідки.
Більшість московських зведень запозичало П. із Софійського І літопису. Зведення поч. 70-х рр., що відбилося в Никанорівському і Вологодсько-Пермському літописах, трохи зм'якшив критику володимирських князів у П.; більш радикально та ж тенденція виявляється в Московському зведенні 1479 р. і близького до нього в першій частині (до XV ст.) Єрмолинського літопису.
Степенна книга протиставила П. прямо протилежне за духом оповідання (у складі "ступеня", присвяченого Ярославу Всеволодовичу - предкові володимиро-московських князів), у якому Ярослав, який різко засуджувався в П., виступав у ролі "благовірного і богохранімого князя", а герой П. Мстислав зображувався заздрісником і призвідником кровопролиття.
[ред.] Видання
Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов.—М.; Л., 1950.—С. 55-57, 254-257; Повесть о битве на Липице / Подг. текста, перевод и комм. Я. С. Лурье // ПЛДР; XIII век.— 1981.— С. 114-127, 539-543.
[ред.] Література
Лурье Я. С. Повесть о битве на Липице 1216 г. в летописании XIV—XVI вв.// ТОДРЛ.—1979.—Т. 34.—С. 96-115.

