Синявський Олекса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Синявський Олекса (18871937), визначний укр. мовознавець, провідний діяч у нормуванні укр. літ. мови 1917 — 31, фактичний ред. остаточного тексту «Укр. правопису» 1927. Закінчив Харківський Ун-т як учень С. Кульбаюіна, 1920 — 27 викладав у Харківському їн-ті Нар. Освіти, з 1928 — керівник діялектологіічної комісії УАН і проф. Київ. Ун-ту та Пед. Ін-ту. Заарештований 1934, загинув на засланні. У діялектології виступив за елементи фонологічного принципу проти суб'єктивізму епігонів молодограматизму (Брок, Йогансен та ін.): «Діялектологічний порадник» (1924), «З укр. діялектології» (1929), «Замітка про мову с. Любеча» (1934). З історії літ. мови присвятив праці мові Сковороди (1924), Котляревського (1929), а надто, ґрунтовні розвідки мові Шевченка за його автографами (1925, 1931), а також історії укр. правопису (1931). Синтезою праці С. над унормуванням укр. літ. мови в дусі поєднання нар. основ і Європеїзму були його «Норми укр. літ. мови» (1931). Кн. була підготована працею С. над підручниками для дорослих («Украинский язык» 1918, б видань) і для школярів, що максимально прислужилися популяризації норм новітньої літ. мови, а також його розвідкою «Спроба звукової характеристики укр. мови» (1929).



Персоналії Це незавершена стаття про персоналії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.



[ред.] Література