Субстантивація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Субстантивація, семантично-синтаксичний перехід прикметника й дієприкметника (зрідка й ін. частин мови, напр., дорога в нікуди) в іменник, при чому даний прикметник уживається вже лише у функції іменника (повна С. — кошовий, хорунжий^ ланкова, подушне — первісно це атрибути до іменників, які тут давно забулися), або поруч можливе ще й прикметникове вживання (гайовий, минуле, невідома). При контекстовій С. атрибутовий характер даного прикметника ще повнотою відчутний (Крайній лави побіг першим). С. широко вживається зокрема в наук. термінології. С. досліджували Д. Гринчишин, Й. Дзендзелівський, М. Леонова й ін.


Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


[ред.] Література