Раковський Іван
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Існує кілька осіб з таким прізвищем, ця сторінка містить посилання на статті про кожну з них.
Раковський Іван (1815 — 85), закарп. гр.-кат. свящ. і гром. діяч русофільської орієнтації. 1858 — 58 редаґував «Церковную газету», пізніше «Церковный вЂстникъ для русиновъ Австрійской державы». Був одним із засновників Общества св. Василія Великого в Ужгороді, на чолі якого стояв у 1866 — 71. Видав підручники аритметики, географії та рос. мови. Співпрацював у газ.: «СвЂтъ», «Новый свЂтъ», «Карпатъ», писав також до «Зорі Галицької» й ін. гал. вид.
Раковський Іван (1874 — 1949), антрополог і зоолог, педагог, гром. діяч; нар. у священичій родині у Чагрові (Рогатинщина). Під час студій у Львівському Ун-ті брав жваву участь у студентському житті й був першим гол. Акад. Громади, по закінченні ун-ту (1896) учителював у гімназіях в Коломиї й Львові (до 1928). У 1904-06 під керівництвом Ф. Вовка провадив антропологічні поміри в Карпатах і продовжував їх на Поділлі. У 1912 — 14 антропологічні студії поглибив у Петербурзі (у Ф. Вовка) і в Парижі. У 1914 — 17 працював у Відні у Forschungsinstitut fur Osten und Orient, у 1921-25 один з організаторів і проф. зоології й антропології у Львівському (таємному) Ун-ті. Д. (з 1903) і почесний чл. НТШ, з 1934 його гол. Понад 20 наук. праць з ділянки зоології (зокрема безхребетних) і антропологи (найважливіші — «Расовість слов'ян», 1919, «Погляди Хведора Вовка на расовість укр. народу», «Погляд на антропологічні відносини укр. народу» — разом з С. Руденком, 1925). Популярно-наук. праці та шкільні підручники з природознавства, «Новий світогляд сьогочасної науки» (1947). Р. поглибив теорію Вовка щодо расової будови України з тим, що разом з Руденком, замість досить одноманітного лимарського типу Вовка, висунув теорію суміші найменш шістьох гол. евр. типів не відкидаючи при тому переважної кількости динарського на всій території України. Р. був гол. ред. «Укр. Заг. Енциклопедії» (1930-35); діяльний у товариствах: «Рідна Школа», «Просвіта», «Відродження» (його перший гол.) та ін. Помер на еміґрації у Ньюарку (США).
| Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

