Хорова музика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.


Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі.
Ви можете допомогти проекту, зробивши це!

Хорова музика, муз. твори, призначені для хорового виконання, X. м. в Україні розвивалася у тісному зв'язку з Церквою. У Сх. Церкві хоровий спів практикується без супроводу муз. інструментів, у наслідок чого укр. церк. X. м. була й залишилася «а капеля». Рання X. м. була монодична, а щойно в 16 в. розвинулося багатоголосся. Тоді виник своєрідний тип одночастинного хорового концерту, званого «партесним». Кількість голосів розвинулася від простого три- і чотириголосся до складнішого восьмиголосся, яке стало типовим у кін. 17 в. Подеколи композитори доходили до ще більшої кількости голосів, у одному випадку до 18. Про багатство репертуару укр. X. м. свідчить збережений список нот Львівського Братства 1697, в якому названо 396 хорових композицій, у тому ч. 151 концерт і 56 літургій. У другій пол. 18 в. уже виступають визначні композитори церк. X. м.: М. Березовський, Д. Бортнянський та А. Ведель. Їх твори (т. зв. концерти) відзначаються циклічністю побудови і протиставленням сольових партій всьому хорові. У їх творах усталилося чотироголосся як панівний склад хору.

Розвиток світської X. м. в Україні почався в першій пол. 19 в. Величезним вкладом у неї була творчість М. Лисенка, гол. на полі ориґінальної творчости, в тому ч. й широкорозбудованих хорово-оркестрових кантат та хорових обробок нар. пісень. Після Лисенка визначними творцями X. м. були: М. Леонтович, К. Стеценко, О. Кошиць, С. Людкевич, П. Козицький та ін. У творчості укр. композиторів 1920 -- 60-их pp. X. м. відійшла на дальший плян. Щойно у молодших представників сьогочасної музики (Л. Дичко, І. Карабиць) вона знову набирає ваги.

В.Витвицький


музика Це незавершена стаття про музику.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


[ред.] Література