П'ясти
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
П’ясти (Piastowie) – польська князівська (кін. IX ст. – 1025 р.) і королівська династія (1025 – 1079 і 1295 – 1370). Легендарним засновником династії був селянин-колісник П’яст (за ін. версією – легендарний вождь польських полян П’яст). За першого історично достовірного князя з династії П’ястів Мешка I почала формуватися Польська держава.
[ред.] Найбільші представники:
- Мешко I,
- Болеслав I Хоробрий - прийняв у 1025 королівський титул,
- Болеслав III Кривоустий,
- Мешко II В'ялий,
- Казимир I Відновитель,
- Болеслав II Сміливий (Щедрий),
- Мешко III Старий,
- Лешко I Білий,
- Пшемисл II,
- Владислав I Локетек,
- Казимир III Великий - останній польський король з цієї династії (п. 1370).
В удільних князівствах П’ясти правили – в Мазовії до 1526 р. і в Сілезії до 1625 р.

