Кіїк-Коба
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кіїк-Коба - двошарове середньопалеолітичне поселення в ґроті на ріці Зуя в Білогірському районі Криму
Досліджував Гліб Бонч-Осмоловський
Нижній шар стоянки (бл. 130-110 тис. років тому) широко відомий знахідкою залишків поховання неандертальця, яке було зроблене у 1923-1924 рр. в штучно розширеній западині скелястого дна ґроту
Мешканці обох шарів Кіїк-Коби полювали на велетенського та благородного оленів, коня, віслюка, сайгака тощо, виготовляли кременеві знаряддя – гостроконечники, скребла, ножі
Під час існування поселення верхнього шару (бл. 60 тис. років тому) був побудований штучний заслін, який поліпшив умови існування в ґроті

