Система національних рахунків
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Система національних рахунків (СНР) – це сукупність показників послідовного та взаємопов’язаного опису найважливіших процесів і явищ економіки: виробництва, доходів, споживання, нагромадження капіталу та фінансів. Ця система застосовується в умовах ринкових відносин.
Національні рахунки розробляються Державним комітетом статистики згідно з стандартом СНР, прийнятим міжнародними організаціями у 1993 р.
Відповідно до міжнародного стандарту у СНР інституційні одиниці групуються в п’ять секторів:
– нефінансові корпорації, до яких належать інституційні одиниці, які займаються ринковим виробництвом товарів і послуг для продажу за цінами, що покривають витрати виробництва і дають прибуток;
– фінансові корпорації – комерційні інституційні одиниці, що спеціалізуються на фінансових послугах чи допоміжній фінансовій діяльності (банки, страхові компанії тощо);
– сектор загального державного управління, до якого належать органи управління центрального та місцевого рівнів, некомерційні бюджетні організації, фонди соціального страхування;
– сектор домашніх господарств, що об’єднує фізичних осіб як споживачів, а в деяких випадках як фізичних осіб-підприємців;
– сектор некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства (НКОДГ), до якого входять інституційні одиниці, створені окремими групами домашніх господарств для забезпечення їх політичних, релігійних і професійних інтересів, а також для надання соціально-культурних послуг (соціально-культурні підрозділи нефінансових корпорацій) безоплатно або за цінами, що не мають економічного значення.
У СНР відображається розвиток економіки на різних стадіях процесу відтворення, показується рух товарів і послуг, а також стан виробництва та використання валового внутрішнього продукту (валової доданої вартості).
Стадія виробництва характеризується показниками випуску, проміжного споживання, валового внутрішнього продукту (валової доданої вартості).
Випуск – це вартість товарів і послуг, що є результатом виробничої діяльності одиниць – резидентів у звітному періоді.
Проміжне споживання містить витрати на товари та послуги, які використані інституційними одиницями для виробничих потреб.
| Рік | Номінальний валовий внутрішній продукт (млрд.крб, з 1996 р. – млн.грн.) | Реальний валовий внутрішній продукт (у % до попереднього року) | ВВП у розрахунку на одну особу | |
|---|---|---|---|---|
| у тис. крб, а з 1996 р.– грн. | у % до попереднього року | |||
| 1990 | 167 | х | 3 | х |
| 1991 | 299 | 91,3 | 6 | 91,1 |
| 1992 | 5033 | 90,1 | 97 | 89,8 |
| 1993 | 148 273 | 85,8 | 2842 | 85,7 |
| 1994 | 1 203 769 | 77,1 | 23 184 | 77,4 |
| 1995 | 5 451 642 | 87,8 | 105 793 | 88,5 |
| 1996 | 81 519 | 90,0 | 1 595 | 90,7 |
| 1997 | 93 365 | 97,0 | 1 842 | 97,8 |
| 1998 | 102 593 | 98,1 | 2 040 | 98,8 |
| 1999 | 130 442 | 99,8 | 2 614 | 100,6 |
| 2000 | 170 070 | 105,9 | 3 436 | 106,7 |
| 2001 | 204 190 | 109,2 | 4 195 | 111,1 |
| 2002 | 225 810 | 105,2 | 4 685 | 106,3 |
| 2003 | 267 344 | 109,6 | 5 591 | 110,5 |
| 2004 | 345 113 | 112,1 | 7 273 | 113,0 |
| 2005 | 424 741 | 102,6 | 9 017 | 103,4 |
[ред.] Джерело
Державний комітет статистики України

