Калинець Ігор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.


Зображення:Style-stub.gif Цій статті слід надати енциклопедичного стилю, і, при потребі, відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікіпедії.
Ви можете допомогти проекту, зробивши це! (Див. Як редагувати статтю)


Калине́ць І́гор (нар. 1939 р.). Поет і прозаїк, один із чільних представників т. зв. “пізньошістдесятницької” ґенерації і дисидентсько-самвидавного руху в Україні. Живе і працює у Львові. Автор сімнадцяти поетичних збірок, написаних у період між серединою шістдесятих та 1981 роком. Поетичну творчість Калинець, за пропозицією самого автора, прийнято хронологічно поділяти на дві головні частини: дев’ять книжок, написаних перед ув’язненням у 1972 р. (з них офіційно в УРСР опубліковано було лише першу – “Вогонь Купала”, 1966, решта функціонувала у самвидавному обігу) і вісім – написаних під час ув’язнення та на виселенні (до 1991 р. функціонували тільки у самвидаві). Згідно з цим поділом і було підготовлено та випущено два томи поезій Калинця – “Пробуджена муза” (Варшава, 1991) та “Невольнича муза” (Балтимор – Торонто, 1991). 1991 р. збірку вибраних поезій “Тринадцять алогій” видано було також в Україні. Один із найтонших дослідників поезії Калинця Данило Гусар Струк у передмові до “Невольничої музи” виокремлює “три головні течії” в його поезії: “оспівування культури, любовно-еротичне прагнення та суспільний протест”. Висока культура поетичного мислення й мовлення, любов до текстових стилізацій, надзвичайна формальна винахідливість притаманні Калинцю упродовж усього його творчого розвитку, а такі риси як ерудиція, іронічність, шляхетність у поводженні зі словообразом роблять цю поезію без перебільшення видатним явищем. Саме з появою в укр. літ. процесі Калинця почалися дискусії про необароко. Українське бароко і справді можна розглядати як одне із джерел Калинцевих інспірацій, іншим таким джерелом є, безперечно, творчість Б.-І. Антонича. Ще одна вельми цікава особливість: поет ніколи не писав окремих віршів, його метод полягав у творенні циклів, які своєю чергою переростали у книжки (свідчення “структуралістського” бачення світу). Творчість Калинця суттєво вплинула на багатьох укр. поетів пізніших поколінь, виявившись дуже суголосною найновішим поетичним пошукам. Після повернення з ув’язнення та виселення 1981 р. Калинець, за його словами, цілком замовкає як поет (завершене явище) і стає “імпресаріо колишнього Ігоря Калинця”. Тим часом пише і публікує казки для дітей (напр., “Дурні казки”, 1998), готує перевидання власних поезій. 1994 р. журнал “Сучасність” опублікував його повість “Молімось зорям дальнім”, написану ще 1972 р. під час перебування у слідчому ізоляторі львівської в’язниці. Проте поза всякими сумнівами Калинець був і залишається передовсім поетом, творцем вельми індивідуального, легко впізнаваного (за всієї стилістичної різноманітності) і в той же час напрочуд цілісного світу.

Юрій АНДРУХОВИЧ


подано за:www.ji.lviv.ua/ji-library/pleroma/gk-il.htm

Іншими мовами