Славинський Максим Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Славинський Максим Антонович (літ. псевд. - М.Головатий, СЛавинський, М.Ставинський; 12(24).8.1868-23.11.1945) - український громадсько-політичний діяч, поет, дипломат, публіцист.

Народився у с. Ставищі на Київщині в селянській родині. Після закінчення юридичного ф-ту Київського ун-ту (1895) жив у Катеринославі, де редагував газету "Придніпровський край". У 1898 переїхав до Петербурга, був співредактором газет "Северный курьер", "Свобода и право", "Свободная мысль", секретарем журналу "Вестник Европы". У 1906 - редактор друкованого органу Української парламентарної громади І Державної Думи - "Украинский вестник". У 1914-16 був видавцем і технічним редактором першого довідника з українознавства "Украинский народ в его прошлом и настоящем", що вийшов у 2 томах у Петрограді. У березні 1917 С. виступив співзасновником Української національної ради в Петрограді, член її виконавчого комітету. Представник Української Центральної Ради при Тимчасовому уряді. Обирався головою комісії з вироблення проекту перетворення Російської імперії у федерацію. У вересні 1917 представляв Тимчасовий уряд на З'їзді народів Росії в Києві. У 1918 повернувся в Україну, Належав до Української партії соціалістів-федералістів. З травня 1918- член ради Міністерства закордонних справ Української держави, тимчасовий представник Української держави на Дону. 24.10-14.11. 1918-міністр праці в другому уряді Ф.Лизогуба. У 1919 очолював дипломатичну місію Української Народної Республіки у Празі. Залишившись в еміграції в Чехословаччині, з 1923 читав лекції з історії західноєвропейської літератури в Українському педагогічному інституті ім. М.Драгоманова, працював на посаді професора новітньої історії в Українській господарській академії в Подєбрадах. Продовжував партійну діяльність, співпрацював з екзильним урядом УНР. У кін. 1925 після конфлікту в середовищі соціалістів-федералістів втратив провідні позиції у партії. У 1945 заарештований радянськими спецслужбами у Празі. Помер у в'язниці в Києві. С. - автор ліричних поезій, перекладів творів Г.Гейне, Й.-В.Гете, популярного курсу лекцій з історії України.