Гама-камера
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гама-камера — пристрій, призначений для реєстрації просторового розподілу радіофармпрепарату (РФП) у біологічному об’єкті. До його складу входить позиційно-чутливий детектор гамма-випромінювання, обчислювальна система для обробки та збереження результатів обстежень та набір коліматорів для різних цілей.
Позиційно-чутливий детектор складається з сцинтиляційного кристала, світловода та матриці фотоелектронних помножувачів. Найбільш вживаними є сцинтиляційні кристали йодиду натрію (NaI), активованого талієм. Їх вирізняє висока конверсійна ефективність (відношення енергії гамма-кванта до енергії світлового спалаху). При влученні гама-кванту у кристал, він розсіюється, передаючи свою енергію світловим фотонам. Завдяки цьому у кристалі виникає спалах, який будучи розсіяним у світловоді, реєструється матрицею фотоелектронних помножувачів (ФЕП). Вихідні сигнали ФЕП подаються на резисторну матрицю, яка формує координатні (X, Y) за формулами Анґера (Anger) та енергетичний (Z) сигнали. За допомогою енергетичного сигналу виконується дискримінація імпульсів, що дозволяє серед усього спектру, утвореного як гамма-квантами розпаду ізотопу, так і квантами комптонівського розсіювання та фонового випромінювання, виділити корисну інформацію. Імпульси, енергетичний сигнал яких відповідає ізотопу, що використовується, фіксуються у координатній матриці, відтворюючи просторовий розподіл РФП.
Гама-камери застосовуються в медицині для діагностики онкозахворювань, функціональних розладів нирок, печінки, серця тощо
[ред.] Література:
Анжер Х.О., Розенталь Д.Дж. Сцинтилляционная камера и позитронная камера // Протоколы семинара «Медицинское радиоизотопное скеннирование», Вена, 1959. – М.: Гос. изд-во мед. лит. – 1962. – С. 60–83.
Абакумов В.Г. Системы отображения в медицине. – К.: Юіверс
Калашников С.Д. Физические основы проектирования сцинтилляционных гамма-камер. – М.: Энергоатомиздат. – 1985.

