Саскачеван
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Саскачеван, провінція в центр. частині Канади (див., карти на 933 і 936 стор.), площа 651 700 км², 926 000 меш. (1971), у тому ч. 492 000 міськ.; гол. місто Ріджайна.
Поверхня С. має рівнинний характер. Півн. частина лежить в обл. Кан. Кристалічного щита, поломаного розколинами, зеродованого плейстоценським льодовиком, з багатьма озерами, ріками й багнами, з суворим кліматом, частково вкрита лісами і лісотундрою; природні багатства: ліс, хутряні звірі, родовища міді, цинку, золота, срібла, урану й ін.; населення нечисленне. Півд. частина С. — це степ. і лісостеп. височина (400 — 800 м), збудована з палеозойських і мезозойських пісковиків і вапняків, вкритих грубими шарами льодовикових відкладів; чорноземні й попільнякові ґрунти, родовища бурого вугілля, земного газу, нафти та ін. Клімат різко континентальний (сер. температури: січня від -12 до -18° Ц., липня +19° Ц.; 340-400 мм атмосферичних опадів на рік, часті посухи). Основна галузь господарства — сіль.; вартість річної продукції у 1966 — 70 914 млн дол. Заг. річний вбір гол. культур (у млн т): 11,3 пшениці, 2,2 ячменю, 1,4 вівса; ч. свійських тварин (у тис. голів): 2 208 рогатої худоби (у тому ч. 115 молочних корів), 985 свиней, 126 овець, 65 коней. Типовою госп. одиницею є ферма з пересічною площею бл. 300 га (1961), вона постійно зростає коштом ліквідації менших. Вартість гірничої продукції — 393 млн дол. (1970), у тому ч. 201 млн дол. нафти, 116 — поташу. Велика промисловість слабо розвинена (гол. галузі: переробка с.-г. і гірничої сировини).
Колонізація С. розпочалася в сер. 19 в. Зростання меті, (у тис.): 1901 — 81, 1911 — 492, 1921 — 727, 1931 — 922; пізніше почався спад меш. через еміґрацію до ін., пром. провінцій та до США: 1941 — 896, 1951 — 832, 1961 — 925, 1971 — 926. Кількість гол. етнічних груп за переписом 1971 (у тис., у дужках у % до всієї людносги): бріт. походження 390 (42), нім. 180 (19), укр. 86 (9), сканд. 59 (6), франц. 56 (6), індійців 40 (4).
Українці оселювалися в С. від 1896. Зміни їхнього ч. (у 1 000) і % порівняно до всієї людности (у дужках): 1911 — 22,3 (4,5), 1921 — 28,1 (3,7), 1931 — 63,4 1(6,9), 1941 — 79,8 (8,9), 1951 — 78,4 (9,4), 1961 78,9 (8,5). Щораз більше українців живе у м., (у %): 1921 — 10,0, 1931 — 16,4, 1951 — 20,5, 1961 — 39,2, 1971 — 62,4. Понад пол. укр. людности живе у півд.-сх. частині С., у якій розташовані м.: Йорктон, Канора, Кемсак, Мельвіл; у десятьох сіль. громадах українці творять абсолютну більшість, у ін. — найчисленнішу етнічну групу. Укр. мова, укр. назви місцевостей, укр. побут, церкви в укр. стилі, значне число українців у муніципальних сіль. і міськ. установах підкреслюють укр. характер цієї частини С.
Найбільші укр. скупчення: Саскатун (14400 українців або 11,4% всіх меш.), Ріджайна (8 600 або 6,2'%) і Йорктон (4 000 або 29,2°/o) — вони є й осередками укр. рел. і культ. життя; менші — розмістилися в околицях Саскатуну: Принс Альберт, Норд Батлфорд та ін.
Укр. міськ. населення це перев. робітники, власники дрібних підприємств, службовці, професіонали, кол. фермери, які після ліквідації власного сіль. господарства переселилися в м.
Завдяки масовому переселенню українці С. з-поміж усіх провінцій Канади зберегли найбільший відсоток вживання рідної мови (57,4%, в усій Канаді — 48,9%). З рел. погляду 35,8% належить до укр. кат. (1931 — 52,3%), 24,0% (31,9) до укр. гр.-правос., 13,9% (1,9) до З'єднаної Церкви, 12,5% (9,4) до римо-кат., 13,8% (4,5) до ін. євангельських церков; м. Саскатун є осідком єпархій двох перших церков (див. Саскатунська єпархія).
Українці беруть участь у гром. і політ. житті С. Вони добре репрезентовані у гром. самоуправі, шкільництві, госп. установах, у провінційному парламенті й уряді. З 1970 губернатором С. є українець Степан Воробець, з 1950-их pp. одним з мін. провінційного уряду є українець (першим був Олекса Кузяк; тепер Іван Ковальчук).
| Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

