Чумак Никифор Васильович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ники́фор Васи́льович Чума́к 1892 р.н., "керівник Шишаківської капели бандуристів, вільний художник-кустарь, бандурист". 1919 року бере активну участь у Дубчаківському повстанні (Миргородський повіт). Уперше заарештовано 1931 р. за "контрреволюційну діяльність, контрреволюційну агітацію" згідно зі ст. 54-10 КК УРСР. Засуджено на 3 роки адмінвисилки. Удруге заарештовано 30.03.1937 року. Засуджено до розстрілу по справі № 11924 згідно зі ст. 54-6, 54-10 (ч.1), 54-11 КК УРСР за "участь у керівництві контрреволюційною організацією". Розстріл за ухвалою ОУ НКВС по полтавській обл. від 21-23. 03. 1938 року виконано 23.03.1938 року о 23-00. Чумак Н.В. також проходив по справі Сологуба В.Г. По т. зв. "Справі чумака Н.-Зайця М." проходило 41 чоловік, – переважно, як зазначено в протоколах, "знайомі Чумакові бандуристи та кобзарі". Наведемо лише окремі прізвища відомих бандуристів, долю яких у знайденому нами протоколі не визначено. це – Андрусенко М., Зінченко А.Є., Володарець П.І., Єрмак П.Г., Троневський О. М., Яценко С. Є., Книш Г.А., Корецький А. С., Тертишний К., Запорожець І., Великівський А., Скрипаля Н., Коробка П., Бец-Харченко С.С., Дергій О.С. та інші. За участь у "контрреволюційній організації Чумака Н.-Зайця М.", окрім самих "керівників", до розстрілу було засуджено:
- Колесник Пантелеймон Григорович, 1896 р.н.
- Расторгуєв Сергій Андрійович, 1895 р.н.
- Зінченко Ілларіон Омелянович, 1888 р.н.
- Володарець Петро Ілліч, 1900 р.н.
- Ульченко Василь Іванович, 1874 р.н.
- Крутько Микола Порфирович, 1899 р.н.
- Садовий Сергій Федорович, 1904 р.н.
- Могильняк ВасильСеменович, 1895 р.н.
- Красняк Марко Дмитрович, 1898 р.н.
- Приступа Михайло Лукич, 1894 р.н.
- Дядюренко Трохим Андрійович, 1904 р.н.
- Глушко Костянтин Леонтійович, 1892 р.н.
- Тесля Омелян степанович, 1880 р.н.
- Мироненко Микита Іванович, 1883 р.н
- Баштовий Давид Романович, 1883 р.н.
Згідно з ухвалою Особливої трійки Полтавського обласного НКВС від 21-23 березня 1938 року вирок по справі № 11924 за ст. 54-10, 54-11 КК УРСР та ухвалою виконано 23.03.1938 року о 23-00. Долю Зайця Миколи Мартиновича у справі не визначено, хоча вирок він отримав, як і всі зазначені особи, проте позначки про його виконання у справі немає. Більшість із указаних осіб мала у різні часи причетність до бандурницької справи, і, зокрема до Шишаківської капели.
[ред.] Джерела
- Черемський, К. П. Повернення традиції / К. Черемський. – Х.: Центр Леся Курбаса. – 1999. – 288 с.
- Черемський, К. П. Шлях звичаю / – Х.: Глас. – 2002. – 444 с.
| Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про музику. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

