Самойловичі
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Самойловичі, гетьманський рід, який походить від Самуїла, свящ. ім. Ходоркова на Сквирщині, а згодом пароха в м. Красному Колядині, Прилуцького полку. З кількох синів йото, троє з яких були свящ. в Лебедині й Ромні, — Іван (див.), гетьман України. З його синів, Семен (бл. 1660 — 85), одружений з унукою гетьмана Івана Сулими, був полк. стародубським (1680 — 85) і наказним гетьманом (1679-80). Другий син, Григорій С. († 1687), зять гетьмана І. Брюховецького, був полк. чернігівським (1685 — 87) і наказним гетьманом (1687). Завзятий противник Москви, він був заарештований росіянами після Коломацького перевороту й страчений ними в Сєвську. Наймолодший гетьманич Яків С. († 1695), який заступив брата Семена на полковництві стародубському (1685-87), був заарештований разом з батьком і засланий до Єнісейську, а потім до Тобольську, де й помер. Небіж гетьмана, Михайло С., був полк. гадяцьким (1678-87) і дістав звання моск. стольника. За участь у змові проти гетьмана І. Мазепи був засланий 1692 до Тобольську.
| Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

