Плоскі черви

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Плоскі черви
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні
Царство: Тварини
Тип: Плоскі черви (Platyhelmintes)
Класи
  • Війчасті черви
  • Сисуни, або Трематоди
  • Стьожкові черви, або Цестоди

Тип Плоскі черви (Platyhelminthes)

Загальна характеристика типу:

  • Тришарові багатоклітинні тварини.
  • Двухстороння симетрія тіла.
  • Несегментовані.
  • Ацеломічні (паренхімні).
  • Центральна нервова система на передньому кінці; дуже проста нервова сітка; ганглії.
  • Видільна система утворена розгалуженими трубочками, які закінчуються “полум”яними” клітинами.
  • Сплощені в дорсовентральному напрямку.
  • Є рот, анальний отвір відсутній.
  • Гермафродити, статева система добре розвинена.
  • Звичайно є личиночні стадії.
  • Є шкірно – м”язовий мішок.

Зміст

[ред.] Клас Турбелярії (Війчасті черви).

  • Вільноживучі, у воді чи вологому грунті.
  • Тіло ніжне, м”яке, листовидної форми.
  • Присоски відсутні.
  • Тіло покрите війчастим епітелієм, кутикули немає
  • Є кишечник сліпозамкнений.
  • У дорослих є органи чуттів: очі, органи рівноваги та сенсили.
  • Простий життєвий цикл.
  • Переважно хижаки, які живляться іншими безхребетними, і водночас є базою живлення для інших тварин.

[ред.] Планарія.

Рабдити допомагають утримувати жертву. Тип травлення: внутрішньопорожнинний та внурішньоклітинний. Паренхіма здійснює такі функції: опора і захист внутрішнім органам, запасання поживних речовин, їхній транспорт, виділення. “Полум”яні” клітини виділяють продукти обміну та здійснюють функцію осморегуляції. Розмноження: нестатеве – поділом навпіл, високорозвинена статева система - гермафродити.Внутрішнє перехресне запліднення. Гермафродитизм у планарій є пристосуванням до збільшення чисельності потомків (бо їх приносять усі особини, а не тільки самки). Властива регенерація.

[ред.] Клас Трематоди чи сисуни.

  • Екто- та ендопаразити.
  • Тіло листовидної форми.
  • Є ротова присоска та черевна.
  • Товста кутикула, у дорослих форм війок не має.
  • Є сліпозамкнений кишечник.
  • Органи чуття тільки у вільноживучих форм.
  • Складний життєвий цикл.

[ред.] Печінковий сисун.

Пристосування до ендопаразитизму: • Складний життєвий цикл, який включає три личинкових стадії (мірацидій, редія, церкарій) • Здатність до розмноження на цих стадіях.Властива поліембріонія (із однієї диплоїдної зиготи утворюється численне потомство – шляхом мітотичного поділу соматичних клітин личинкової форми).Поліембріонія забезпечує виживання виду, незважаючи на високу смертність личинок. • На всіх стадіях життєвого циклу притаманні морфологічні, фізіологічні, репродуктивні адаптації до паразитичного способу життя. • Дорослий сисун: а)тіло сплощене і тонке дає змогу так розташуватися, щоб вільно протікала жовч; б)Ротова і черевна присоски прикріплюють до стінки протоку; в)кутикула захищає від переварювання травними соками хазяїна; г)секрет залозистих клітин кутикули захищає паразита від дії антитоксинів хазяїна; д) дихання анаеробне; е)складна система органів розмноження забезпечує можливісить запліднення (самозапліднення, або перехресне запліднення);є) на поверхні тіла є невеликі шипики, завдяки яким тіло не змивається жовчю. • Мірацидій: а)війки епітелію дозволяють плавати у воді; б)хемотаксис забезпечує пересування мірацидію до проміжного хазяїна – ставковика; в)За допомогою присоски мірацидій прикріплюється до ноги ставковика, а протеолітичні ферменти, які секретуються залозою, забезпечують проникнення в тканини хазяїна. • Спороциста: завдяки поліембріонії дає початок великій кільклсті редій. • Редія: властива поліембріонія. • Метацеркарій : стійкий до дії низьких температур, але не виносить висихання. • Спороциста і редія захищені тілом ставковика від несприятливих факторів довкілля :під час низьких температур в редіях утворюються не церкарії, а дочірні редії, які зимують в тілі ставковика. Церкарії починають розвиватися тільки навесні. Ставковик розмножується дуже швидко і все його потомство виявляється інфікованим стадіями сисуна.

6.Життєвий цикл печінкового сисуна: Основний хазяїн: циста; в кишечнику із цист виходять метацеркарії; молоді двуустки мігрують в протоки печінки вівці; перехресне або самозапліднення, відкладення яєць; яйця разом з фекаліями потрапляють назовні. У воді: розвиток яєць у воді ; вихід із яєць личинки – мірацидію( личинка з війками) (живе тільки 24 години, вільноплаваюча форма). Проміжний хазяїн: мірацидій проникає в організм ставковика, втрачає війки і перетворюється в спороцисту, в якій дозрівають редії , може відбуватися поліембріонія ;через розриви стінки спороцисти редії виходять назовні і мігрують в печінку ставковика; при низьких температурах із зародкових клітин утворюються редії другого порядку, може відбуватися поліембріонія; при високих температурах в редіях розвиваються церкарії (личинка з м»язовим хвостом), які виходять назовні через спеціальні отвори. У воді: на рослинах утворюються цисти з метацеркаріями.

[ред.] Котячий сисун

паразитує в печінці та у жовчних протоках, у протоках підшлункової залози. Два проміжні хазяїни: прісноводний черевоногий молюск - бітінія та прісноводні коропові риби. Остаточний хазяїн заражується котячим сисуном, коли споживає сиру, недостатньо прожарену та проварену їжу. В Україні це захворювання поширене в басейні рік Дніпро, Сейм, Південний Буг.

[ред.] Кров'ні двуустки.

Самець має жолобок вздовж черевного боку тіла, при зустрічі з самкою охоплює її своїм тілом і все життя утримує її в цьому жолобку.

[ред.] Двійчак парадоксальний.

Паразит, що живе на зябрах риб. Гермафродит. Дві личинки двійчака приєднуються присосками, а потім зростаються і стають начебто цілісним організмом.

[ред.] Клас Стьожкові черви чи Цестоди.

  • Ендопаразити.
  • Тіло видовжене, поділене на членики(проглотиди), здатні відділятися.
  • На голові (сколексі) є присоски і гачки.
  • Товста кутикула, у дорослих форм відсутні війки.
  • Кишечника не має.
  • Органи чуття тільки у вільноживучих форм.
  • Складний життєвий цикл.

Пристосування до паразитизму стьожкових червів: а) довге членисте тіло – розрив харчовими масами в будь – якому місці не являє собою небезпеки; б) на головці розташовані присоски та гачки; в) товста кутикула; г) оточені напівперевареною їжею – зникає власне травна система, покриви червів мають велику кількість волоскоподібних виростів, які збільшують площу всмоктування; ґ) дихальна система відсутня, анаероби; д) велика плодючість; е) фіна має здадність зберігати свою життєдіяльність впродовж декількох років.

[ред.] Бичачий ціп`як.

Тіло має головку, шийку, членики (тіло досягає 4-10 м). На голівці чотири присоски (називають неозброєний). Проміжний хазяїн –рогата худоба.

Життєвий цикл: в організмі основного хазяїна (людина, кишечник) проходять такі стадії: Доросла гермафродитна особина ----------яйця (дозрівають в кожному членику, по мірі дозрівання членики відриваються і потрапляють разом з екскрементами людини в навколишнє середовище).

В організмі проміжного хазяїна (рогата худоба): Яйце ------ личинки( в кишечнику) -----------фіна (в м”язах чи любих органах).

[ред.] Свинячий ціп”як.

На голівці крім 4 присосків має хоботок із гачками, тому його називають озброєним. Тіло свинячого ціп”яка – 2-6 м. Людина може бути для свинячого ціп”яка і проміжним хазяїном.

[ред.] Ехінокок

Тіло складається з голівки, шийки та кількох члеників. В життєвому циклі ехінокока людина виступає проміжним хазяїном. Фіна може розвиватися у людини в м”язах чи будь-яких органах, завдаючи їм шкоди. Фіна може мати декілька головок, тому вона виростає до набагато більших розмірів, ніж фіна ціп”яків. Основний хазяїн: собаки, вовки, лисиці.

[ред.] Стьожак широкий.

Основний хазяїн : людина, собака, кішка, лисиця. Проміжний хазяїн: 1-ий: рачок циклоп; 2-ий: риба.

16.Серед турбелярій є морський черв конволюта. В його паренхімі живуть мікроскопічні одноклітинні водорості зоохлорели. У конволюти відсутня травна система.


Зображення:wiki_letter_w.png Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити.
Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це!
Цей шаблон також треба замінити на конкретніший