Самуїл Миславський
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Миславський Самуїл (світське ім'я Семен М.; 1731-96), визначний церк. діяч, вчений і проповідник, родом з Глухівщини. Вихованець Київ. Академії, згодом її проф. і ректор (1761-68). Був єп. бєлгородським, а потім єпархіальним архиеп. у Росії. У 1783-96 pp. — київ. митр. Боронив права і володіння київ. митрополії, після секуляризації церк. маєтків врятував від ліквідації кілька укр. монастирів, зокрема Киево-Братський монастир, а тим самим і Київ. Академію. Але під тиском рос. уряду й Синоду провадив русифікацію Академії, Лаврської друкарні і взагалі церк.-рел життя київ. митрополії. У 1770-80-их рр переглянув, доповнив і видав (у Кеніґсберзі, а потім у Ляйпціґу) 6 тт. догматичних творів Т. Прокоповича; залишив у рукопису «Краткое историческое описание Киево-Печерской Лавры» (опубліковане 1817). Був чл. Рос. Академії.
| Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

